ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНИЙ

БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК» В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ

Резюме

Проаналізовано результати виконання Закону України «Про

Державний бюджет України на 2018 рік» в контексті забезпечення реалізації

стратегічних пріоритетів держави, які визначені основними програмними

документами Уряду – Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до

2020 року, Планом пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, а також

виокремленими напрямками роботи під час підготовки у 2017 році проекту

Державний бюджет України на 2018 рік.

За результатами проведеного аналізу визначено основні проблеми та

чинники, з якими стикнулися органи державної влади під час виконання

Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також

потенційні ризики, які впливатимуть на виконання Державного бюджету

України на 2019 рік, зокрема: відхилення динаміки макроекономічних

показників від прогнозу; високий рівень тінізації економіки; низький рівень

доходів населення; зростання видатків у сфері безпеки та оборони; втрати

потенційних надходжень до бюджетів; висока частка видатків на

обслуговування державного боргу; неякісне планування видатків та

діяльності головних розпорядників бюджетних коштів тощо.

Підготовлено низку рекомендацій органам державної влади щодо

нейтралізації потенційних ризиків при виконанні Державного бюджету

України у 2019 році та під час підготовки проектів Державного бюджету

України на наступні роки.

2

ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНИЙ

БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК» В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» під

час його підготовки та презентації Урядом отримав назву «Бюджет

зростання»1. Серед основних пріоритетів Уряду було виділено: забезпечення

зростання економіки; підвищення соціальних стандартів (у т.ч. мінімальної

зарплати до 3723 грн), надання державної допомоги тим, хто її потребує;

приділення пріоритетної уваги та фінансування: медицині, освіті, соціальній

сфері, обороні, підтримці фермерів, доріг, децентралізації,

енергоефективності тощо.

За підсумками 2018 р. приріст реального ВВП склав 3,3 % та випередив

приріст у 2017 р. на 0,8 в.п. (при тому, що зростання економіки відбувалося

три роки поспіль і заклало певний фундамент для зростання економіки в

майбутньому): основні галузі економіки продемонстрували зростання:

виробництво промислової (+1,6 %) та сільськогосподарської (+7,8 %)

продукції, будівництво (+8,5 %) тощо.

У той же час, похибки у прогнозуванні окремих макропоказників (ІСЦ,

торговельний баланс, курс гривні до долара США тощо) – див. Додаток 1 –

завдавали негативний вплив на виконання бюджету.

Державний бюджет України за підсумками 2018 р. виконано за

доходами на суму 928,1 млрд грн. (98,1 % від плану), за видатками –

985,8 млрд грн. (95,3 % від плану)2; порівняно з 2017 р. обсяг видатків зріс на

146,4 млрд грн. (+ 17,4 %).

У цілому виконання державного бюджету у 2018 р. характеризувалося:

1 Презентація «Проект Державного бюджету України на 2018 рік» [Електронний ресурс] – Режим доступу -

https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/infografika/Budget_2018_fin.pdf (дата звернення: 03.04.2019 р.); 2 Основними причинами невиконання розпису є: економія видатків на обслуговування боргу

(профінансовано 115,4 млрд грн порівняно 127,7 млрд грн від плану), фінансування видатків соціального

характеру відповідно до фактично зареєстрованих зобов’язань (відповідно до вимог ст.48 Бюджетного

кодексу України), а також затримки із проведенням тендерів та інших необхідних процедур.

3

- продовженням усунення дисбалансів, які виникали в минулі роки в

частині формування та виконання бюджетів, а також дотримання

запланованих підходів до фіскальної консолідації;

- послабленням політичного впливу на забезпечення формування і

виконання бюджету та поліпшенням якості планування дохідної та

видаткової частин бюджетів на загальнодержавному рівні;

- високим рівнем фіскального перерозподілу, що протягом тривалого

часу виступає як характеристика моделі розвитку вітчизняної економіки й

свідчить про те, що притаманні їй структурні дисбаланси залишаються не

подоланими;

Довідково: Частка перерозподілу ВВП через Зведений бюджет України у

2018 р. становила 33,3 %, через доходи сектору загальнодержавного управління

сягнула 40,6 %. Однак навіть порівняно з минулими роками ці показники

змінюються не суттєво (39,8 % у 2018 р., 40,3 % у 2017 р., 38,5 % у 2016 р.).

- зростанням частки споживання сектору загального державного

управління у ВВП у 2018 р. – до 20,8 % ВВП (для порівняння, у 2014 р. вона

становила 18,7 %, 2015 р. – 18,9 %, у 2016 р. – 18,6 %, у 2017 р. – 20,7 %), що

свідчить про високу роль бюджетних видатків як чинника динаміки

економіки;

- зниженням дефіциту державного бюджету до 1,7 % ВВП

(планувалося 2,4 % ВВП) та утриманням його у визначених рамках;

- зниженням частки соціальних допомог та інших трансфертів у

загальних доходах населення до 32,5 % (1045,7 млрд грн.) з 37,2 % у 2015 р.,

на тлі поступового збільшення частки доходів від зарплати (до 47,4 %).

Дохідна частина державного бюджету у 2018 р. формувалася під

впливом досить повільного економічного зростання, на яке негативний вплив

справляли слабкий внутрішній попит, низька інвестиційна активність та

випереджаюче зростання імпорту (див. Додаток 2). На цьому тлі податкові

надходження зросли порівняно з 2017 р. на 20,2 %, у тому числі за рахунок

активного зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб

4

(+22,3 % до 91,7 млрд грн, +0,7 % від плану), визначальний вплив на які мало

зростання реальної зарплати на 12,5 %3, та податку на прибуток підприємств

(+44,8 % порівняно з 2017 р. до 96,9 млрд грн, +17,7 % від плану), на

формування якого мало вплив зростання прибутковості підприємств4.

Значними також були надходження частини чистого прибутку та

дивідендів державних підприємств (+9,3 %, 39,7 млрд грн), плати за надання

адміністративних послуг (+24,4 %, 10,2 млрд грн) внаслідок продажу 4G

ліцензій, власних надходжень бюджетних установ (46,7 млрд грн)5.

Однак вище зростання імпорту порівняно з експортом товарів (робіт,

послуг) – відповідно до 62,9 млрд дол. США та 57,1 млрд дол. США, що

сформували негативне сальдо зовнішньоторгівельного балансу (-5,8 млрд

дол. США), а також закладений валютний курс (під час складання проекту

державного бюджету було враховано показник валютного курсу на рівні

29,3 грн/дол. США, а фактичний склав 27,2 грн/дол. США), мали

безпосередній вплив на недобір по податках, які залежать від валютного

курсу: насамперед, ПДВ з ввезених товарів (-1,6 %, 295,4 млрд грн), ввізного

мита (-0,7 %, 0,5 млрд грн).

Спостерігалося також недовиконання планових надходжень від рентної

плати за користування надрами (-2,8 %, 45,3 млрд грн, внаслідок

перерахування авансових платежів у грудні 2017 р., але відображення їх

плані 2018 р.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів

(продукції) (-8,9 %, 71,1 млрд грн внаслідок падіння виробництва на 8,5 % в

умовах прискореного зростання ставок акцизів на тютюнові вироби),

прибутку Національного банку (-11,7 % від плану, 44,6 млрд грн внаслідок

завищених очікувань на етапі планування проекту бюджету). Недовиконання

спостерігалося і по найбільшому за обсягом надходжень податку – податку

3 При розрахунках проекту державного бюджету закладалося зростання реальної зарплати на 9,6 %. 4 За 9 міс.2018 р. частка прибуткових підприємств порівняно з відповідним періодом 2017 р. зросла до 70,8 %, а їх прибуток склав 378,2 млрд грн. 5 Хоча власні надходження бюджетних установ за підсумком року перевищили визначений законом про

Державний бюджет України показник (26,2 млрд грн.), плановий показник все ж залишився недовиконаним

на 11,7 %, що зважаючи на аналогічну ситуацію з його надходженнями в минулі роки, свідчить про низьку

якість його планування.

5

на додану вартість: 79,1 млрд грн при плані 84,3 млрд грн (у тому числі

бюджетне відшкодування становило 131,7 млрд грн).

Таким чином, завищені очікування від бюджетних надходжень,

прорахунки в прогнозуванні макропоказників, поряд з неврахуванням

ситуації на ринку стали основними чинниками невиконання в повному обсязі

дохідної частини бюджету.

Аналіз видаткової частини Державного бюджету України у 2018 р.

(див. Додаток 3) засвідчує, що Урядом здійснено спроби максимального

дотримання фінансування визначених пріоритетів, про які йшлося вище. Це

стосується:

1) фінансування видатків соціального характеру: продовжилося

збільшення видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери

(171,3 млрд грн. (+27,1 % до 2017 р.), пенсійних виплат (перераховано

трансфертів до Пенсійного фонду 150,1 млрд грн.6 (100 % від плану), станом

на 01.01.2019 р. середній розмір пенсій становив 2646 грн (+167 грн за рік) та

окремих виплат, розмір яких залежить від розміру мінімальної зарплати та

прожиткового мінімуму доходів громадян соціально-чутливих виплат

(виплата допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам з

інвалідністю тощо - 51,8 млрд грн (98,8 % від плану), видатки для надання

субсидій населенню на оплату ЖКП – 70 млрд грн (98,1 % від плану)7;

2) видатків у сфері оборони і безпеки: вони сягнули 191,7 млрд грн

або ж 5,4 % ВВП8. Тобто, в умовах ООС бюджет в цілому адаптувався до

високого рівня витрат на оборону й громадський порядок, безпеку та судову

6 Наприкінці 2018 р. до державного бюджету були внесені зміни та збільшені видатки для виплати пенсій на

10,8 млрд грн. Однією з причин стало прийняття рішення Урядом у березні 2018 р. про зростання виплат для

військовослужбовців (на 7,8 млрд грн). 7 У 2019 р. у зв’язку з запровадженням більш жорстких вимог до отримувачів державної допомоги та

монетизації субсидій, їх обсяг складе 58 млрд грн. 8 «Мінфін прозвітував про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»

[Електронний ресурс] – Режим доступу - https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-prozvituvav-pro-

vykonannia-zakonu-ukrainy-pro-derzhavnyi-biudzhet-ukrainy-na--rik?category=bjudzhet (дата звернення

15.04.2019 р.).

6

владу – за цими категоріями обсяг видатків в цілому склав 213,9 млрд грн,

або ж 21,7 % всіх видатків державного бюджету;

3) підтримки заходів щодо енергоефективності: створено Фонд

енергоефективності (1,5 млрд грн)9, а реалізація Державної цільової

економічної програми енергоефективності (з 500 млн грн профінансовано

417,8 млн грн) дала можливість залучити 22,5 тис кредитів на суму

1097,9 млн грн (сума відшкодування – 417,8 млн грн);

4) фінансування культури: відбувається поступове зростання

підтримки галузі культури та мистецтва в номінальному виразі: з 1,5 млрд

грн. у 2014 р. зі зведеного бюджету 2014 р. до 5,3 млрд грн (96,3 % від

плану) у 2018 р. Але у структурі видатків бюджету цей показник виглядає

досить песимістично: лише 0,5 % у структурі державного бюджету і 1,4 % у

структурі зведеного бюджету – тобто фінансування розвитку сфери культури

та мистецтв здійснюється за залишковим принципом;

5) процесів децентралізації: зросла державна підтримка розвитку

територіальних громад та розбудови їх інфраструктури: за даними

Мінрегіону, обсяг підтримки у 2019 р. порівняно з 2014 р. зріс у 41,5 разe10.

Основні субвенції (e першу чергу, за обсягом виділених коштів та впливом

на рівень регіонального розвитку) були виконані на 100 %: на ремонт доріг

(11,5 млрд грн), на соціально-економічний розвиток окремих територій

(5,0 млрд грн), на формування інфраструктури ОТГ (1,9 млрд грн, за рахунок

якої у 2018 р. реалізувалося 2717 проектів). Хоча видатки ДФРР склали лише

3,8 млрд грн із запланованих 6,0 млрд грн, на місцевому рівні у 2018 р.

розпочато реалізацію 806 проектів.

У той же час спостерігається:

1) недофінансування видатків за категорією «Економічна діяльність»:

їх виконано лише на 85,4 % від плану (63,6 млрд грн). Основними

9Відповідна нормативна база для забезпечення роботи Фонду енергоефективності сформована у 2019 р., що

дає сподівання на здійснення ним повноцінної діяльності в поточному році. 10 «Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування» (грудень 2018

р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу -

https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/359/10.01.2019.pdf (дата звернення 04.04.2019 р.).

7

отримувачами виступали «Дорожнє господарство» та «Сільське

господарство». Одним із головних аутсайдерів у здійсненні видатків став

паливно-енергетичний комплекс – 72,3 % від плану (3,4 млрд грн.). Із

запланованих 36,5 млрд грн з Державного дорожнього фонду освоєно

32,5 млрд грн., або 89,1 % (зважаючи на те, що кошти субвенції на фінансове

забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання

автомобільних доріг загального користування місцевого значення

перераховано з державного до місцевих бюджетів в повному обсязі); для

підтримки сільського господарства, лісового господарства та мисливства,

рибного господарства спрямовано 13,8 млрд грн (96,2 % від плану) та з

місцевих бюджетів – 0,4 млрд грн. Як наслідок, за даними Мінарополітики11,

створено понад 3 тис. робочих місць у галузі садівництва, за 9 міс. 2018 р.

введено в експлуатацію 52 тваринницьких комплекси, сільгоспвиробниками

придбано 105 тис од. техніки та обладнання на суму 2,6 млрд грн тощо;

2) зростаюче навантаження на державний бюджет з боку Пенсійного

фонду внаслідок незавершеності реформування пенсійної системи та

прорахунків з прогнозуванням співставності його доходів і видатків:

наприкінці 2018 р. до державного бюджету були внесені зміни та збільшені

видатки для виплати пенсій на 10,8 млрд грн. (у тому числі й за рахунок

зменшення видатків для підтримки АПК). Крім того, Пенсійним фондом у

2018 р. отримано з єдиного казначейського рахунку позик на суму 89,5 млрд

грн, погашено – 84,7 млрд грн (залишок непогашених позик на кінець

2018 р. становив 52,1 млрд грн), що демонструє ключову проблему

наповнення Пенсійного фонду та свідчить про його залежність від

державного бюджету і необхідність подальших реформ у сфері пенсійного

забезпечення;

3) недофінансування видатків у сфері освіти: їх профінансовано на

88,9 % від плану (44,3 млрд грн). Вказане відбулося, у першу чергу, за

11 «Підсумки роботи аграрної галузі в 2018 році (інфографіка)» [Електронний ресурс] – Режим доступу -

http://minagro.gov.ua/node/26663 (дата звернення 02.05.2019 р.).

8

рахунок недофінансування однієї з базових статей – «Вища освіта» – 88,0 %

від плану (36,7 млрд грн). Хоча ст. 78 Закону України «Про освіту»

встановлено необхідність фінансування освіти в розмірі не менше ніж 7 %

ВВП, у 2018 р. за рахунок зведеного бюджету загальний обсяг видатків на

освіту становив 210,0 млрд грн. або 5,9 % ВВП;

4) недофінансування наукової діяльності: відповідно до ст. 48 Закону

України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава забезпечує

бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не

менше 1,7 % ВВП, проте наразі цей показник складає близько 0,3 % ВВП12.

Зокрема, для здійснення фундаментальних та прикладних досліджень і

розробок у різних сферах діяльності держави було спрямовано 8,7 млрд грн,

а фінансування Національної та галузевих академій наук склало 9,0 млрд грн

(94,4 % від плану)13. Значна розпорошеність напрямків роботи в науковій

сфері, а також випадки неефективного використання коштів, обмежують

можливості повноцінного впливу науки на економічне зростання. Хоча

відповідний прогрес у вирішенні цього питання закладено у діяльності

Національного фонду досліджень та запровадженні конкурсного відбору

наукових досліджень14;

5) недостатня підтримка реформ у сфері охорони здоров’я:

впровадження медичної реформи вимагало у 2018 р. додаткового

забезпечення коштами: видатки на охорону здоров’я профінансовано на

96,8 % від плану (22,6 млрд грн), або 0,6 % ВВП, а зі зведеного – 3,3 % ВВП

(115,9 млрд грн). Проте це значно нижче, ніж визначено ст. 4 Закону України

«Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» – не

12 Рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про стан реалізації Закону України від 26 листопад

2015 р. № 848-VІІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (протокол від 29.08.2018 р. № 8/2-13)

[Електронний ресурс] – Режим доступу - https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-

ministerstva/2018/10/04/realiz-zu-pro-naukovu-i-nauk-tekhn-diyalnist-cheberkus-dv-29082018.pdf (дата

звернення 08.05.2019 р.), власні розрахунки. 13 Існує специфіка обліку видатків для підтримки наукової діяльності в бюджеті: наприклад, частина коштів, головним розпорядником яких є Національна академія наук (підготовка кадрів вищими учбовими

закладами, підвищення кваліфікації тощо) обліковуються в бюджетній звітності за категорією «Освіта». 14 «Мінфін планує перейти до нової системи фінансування наукових досліджень» [Електронний ресурс] –

Режим доступу -https://www.kmu.gov.ua/ua/news/minfin-planuye-perejti-do-novoyi-sistemi-finansuvannya-

naukovih-doslidzhen (дата звернення 19.04.2019 р.).

9

менше 5 % ВВП. Крім того, спостерігається затримка із реалізацією заходів

щодо охорони здоров’я у сільській місцевості: із 5,0 млрд грн, передбачених

коштів у 2017-2018 рр., здійснено розподіл на суму майже 3,0 млрд грн

(реалізується 517 проектів).

Підсумки виконання Державного бюджету України на 2018 рік

дозволяють визначити низку пріоритетних напрямів, реалізація яких

має сприяти поліпшенню виконання Державного бюджету України на

2019 рік та підготовки бюджетів в наступні роки:

здійснення видатків, які забезпечують стимулювання розвитку

економіки у достатніх обсягах, у т.ч. – капітальних (тоді як план за

поточними видатками виконано у 2018 р. на 97,2 %, за капітальними – лише

на 76,6 %) – це вимагає від розпорядників бюджетних коштів підвищення

якості роботи щодо планування проектів/робіт (будівництво, ремонт тощо),

вчасного проведення тендерних процедур та забезпечення своєчасного

фінансування інвестиційних проектів, відходячи від залишкового принципу

їх фінансування;

подальша раціоналізація соціальних видатків (верифікація соціальних

виплат; монетизація пільг; створення передумов для впровадження

добровільного пенсійного страхування) та самої соціальної сфери

(наприклад, оптимізація структури закладів, які надають соціальні послуги)

тощо;

планування бюджетних видатків у тісному взаємозв’язку із державною

політикою та програмами реформ у відповідних сферах;

послідовне формування децентралізованих механізмів реалізації

функцій, які наразі вимушено покладаються на державу (отримання гідного

доходу працюючими, соціальна відповідальність бізнесу, пенсійне та

медичне страхування тощо).

Реалізація зазначених напрямів має бути забезпечена шляхом

здійснення кроків щодо вирішення виявлених проблемних питань, які

10

даються взнаки на етапах формування проектів та виконання

Державного бюджету України:

недопущення непропорційного та необґрунтованого збільшення

бюджетних видатків, не підтверджених відповідними доходами, під час

схвалення проектів державних бюджетів (Верховна Рада України, Комітет з

питань бюджету, Кабінет Міністрів України);

утримання у середньостроковій перспективі дефіциту державного

бюджету на рівні не більше 3 % ВВП (як це визначено статтею 14 Бюджетного

кодексу України), у тому числі на рівні 2,25 % ВВП у 2019 р. як це

передбачено програмою співпраці з МВФ (Верховна Рада України, Кабінет

Міністрів України, Мінфін);

доопрацювання проекту Закону України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії

розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під

оподаткування» (Мінфін спільно з НБУ);

впровадження повноцінного оновлення податкових органів,

підвищення якості їх роботи, зокрема, як це визначено Стратегією розвитку

Державної податкової служби, представленої на засіданні Уряду

15.05.2019 р.15 (Мінфін, ДПС);

покращення якості прогнозування бюджетних надходжень для

формування реалістичних бюджетних показників на основі та,

удосконалення відповідних методик/методологій прогнозування (Мінфін,

Мінекономрозвитку);

продовження роботи щодо формування нормативно-правової бази

управління фіскальними ризиками, оцінки фіскальних ризиків та практичне

їх застосування під час складання проектів бюджетів та формування

бюджетної політики в цілому (Мінфін);

15 «Стратегія розвитку Державної податкової служби України» [Електронний ресурс] – Режим доступу -

https://www.minfin.gov.ua/news/view/stratehiia-rozvytku-derzhavnoi-podatkovoi-sluzhby?category=organi-v-

kompetencii-mfu (дата звернення 16.05.2019р)

11

впровадження огляду видатків (секторального та горизонтального) - як

нового сучасного інструменту бюджетного аналізу та управління

бюджетними коштами для оцінки ефективності й доцільності видатків,

публічного обговорення результатів таких оглядів та врахування під час

формування галузевих стратегій, розроблення якісних організаційно-

методологічних засад оцінки ефективності бюджетних видатків (Мінфін,

головні розпорядники бюджетних коштів);

продовження роботи з верифікації державних виплат на основі

сучасної автоматизованої інформаційно-аналітичної платформи,

впровадженої у 2019 р., яка значно підвищує оперативність, якість та

прозорість процесу верифікації, забезпечення, адресності державних виплат

та недопущення втрат бюджету (Мінфін);

розвиток інституційної спроможності головних розпорядників

бюджетних коштів здійснювати аналіз витрат і вигод від реалізації

державних інвестиційних проектів, впровадження механізмів оцінки проектів

на засадах чіткої відповідальності за якість експертизи, впровадження

централізованої системи моніторингу великомасштабних державних

інвестиційних проектів (Мінекономрозвитку, головні розпорядники

бюджетних коштів);

практичне запровадження на місцевому рівні середньострокового

бюджетного планування відповідно до внесених до Бюджетного кодексу

України змін у грудні 2018 р., формування відповідної законодавчої бази,

забезпечення розробки бюджетних регламентів місцевими органами влади

(Мінфін, головні розпорядники бюджетних коштів);

забезпечення прозорості виконання бюджетів усіх рівнів, у тому числі:

продовження роботи з розкриття інформації про стан виконання бюджетів,

удосконалення звітування розпорядників бюджетних коштів про здійснені

ними видатки та досягнуті результати тощо (Мінфін, головні розпорядники

бюджетних коштів);

12

удосконалення методологічного забезпечення державного фінансового

контролю та державного внутрішнього фінансового контролю, а також

незалежного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), відповідно до

існуючих стандартів та практики ЄС (Мінфін, Держаудитслужба, Рахункова

палата);

залучення громадськості до бюджетного процесу на місцевому рівні,

розвиток «бюджетів участі» та формування рекомендацій для органів

місцевого самоврядування щодо визначення механізмів участі громадян у

бюджетному процесі на місцевому рівні (Мінфін, Мінрегіон, місцеві органи

влади).

А. Л. Дешко

відділ фінансової політики

Національний інститут стратегічних досліджень

травень 2019 р.

13

Додатки

Додаток 1

Основні показники економічного і соціального розвитку України

Назва показника 2017 рік

(факт)

Прогноз на

2018 рік,

закладений

до

розрахунку

проекту

бюджету

2018 рік

(факт)

Валовий внутрішній продукт:

номінальний, млрд. грн. 2983,9 3332,3 3558,7

У % до попереднього року 102,5 103,0 103,3

Індекс споживчих цін, %:

У середньому до попереднього року 114,4 110,9 110,9

грудень до грудня попереднього року 113,7 109,0 109,8

Індекс цін виробників промислової

продукції, %:

У середньому до попереднього року 126,4 114,2 117,4

грудень до грудня попереднього року 116,5 110,3 114,2

Середньомісячна заробітна плата

працівників, брутто:

номінальна, грн 7104 8650 8865

Баланс товарів та послуг,

млн дол. США -8644 -7716 -11492

Експорт товарів та послуг,

млн дол. США 53868 55715 59010

у % до попереднього року 117,1 104,0 109,5

Імпорт товарів та послуг,

млн дол. США 62512 63431 70502

у % до попереднього року 119,2 106,3 112,8

Обмінний курс,гривень до долара США

середній 26,6 29,3 27,2

на кінець року 28,1 30,1 (+/-1) 27,7

Джерело: Держстат, НБУ

Додаток 2

Показники доходів Державного бюджету України у 2016-2018 рр.

Показники 2016 факт 2017 факт 2018 план 2018 факт приріст

факт/план

2018

млн грн. млн грн. млн грн. млн грн. %

Доходи 616 283,2 793 441,9 946 849,0 928 114,9 98,0

Податкові надходження 503 879,4 627 153,7 760 016,4 753 815,6 99,2

Податок та збір на доходи фізичних осіб 59 810,5 75 033,4 91 123,7 91 741,8 100,7

Податок на прибуток підприємств 54 344,1 66 911,9 82 327,4 96 882,3 117,7

Рентна плата та плата за спеціальне використання природних

ресурсів, з них: 44 092,2 48 661,1 46 529,0 45 265,7 97,3

Рентна плата за користування надрами 39 699,1 43 875,5 40 973,5 39 817,4 97,2

Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних

товарів (продукції) 55 116,3 66 303,7 78 117,2 71 143,8 91,1

Акцизний податок з ввезених на митну територію України

підакцизних товарів (продукції) 35 006,2 41 989,7 45 986,3 47 708,6 103,7

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з

урахуванням бюджетного відшкодування, з них: 54 052,7 63 450,4 84 300,0 79 130,9 93,9

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 139 489,4 180 173,0 210 790,8

Бюджетне відшкодування ПДВ 94 405,4 120 060,6 131 659,4

ПДВ з ввезених на територію України товарів 181 453,3 250 530,2 300 062,9 295 377,3 98,4

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 20 371,0 24 541,8 28 727,5 27 076,6 94,3

Неподаткові надходження 103 643,7 128 579,1 171680 164 683,1 95,9

Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних 11 780,6 24 637,1 36 342,9 39 733,0 109,3

15

підприємств та їх об'єднань та дивіденди (дохід), нараховані

на акції (частки) господарських товариств, у статутних

капіталах яких є державна власність

Кошти, що перераховуються Національним банком України

відповідно до Закону України «Про Національний банк

України» 38 163,8 44 378,8 50 549,0 44 614,3 88,3

Плата за надання адміністративних послуг 1 340,1 3 327,2 8 227,2 10 224,8 124,3

Власні надходження бюджетних установ 34 082,8 35 705,1 52 911,9 46 699,2 88,3

Доходи від операцій з капіталом 191,5 286,9 473,6 657,5 138,8

Від Європейського Союзу, урядів іноземних держав,

міжнародних організацій, донорських установ 4 109,4 1 607,4 2 372,5 1 464,8 61,7

Цільові фонди 287,7 29 847,1 4 867,4 187,5 3,9

Офіційні трансферти 4 171,6 5 967,7 7 439,4 7 306,3 98,2

Джерело: Казначейство.

16

Додаток 3

Показники видатків Державного бюджету України у 2016-2018 рр.

. Показники 2016 факт 2017 факт 2018 план 2018 факт приріст

факт/план 2018

млн грн. млн грн. млн грн. млн грн. %

Видатки 684 883,73 839 453 1 034 426,30 985 852 95,3

Загальнодержавні функції, у т.ч 118 049,30 142 492,70 179 283,70 162 958,10 90,9

Обслуговування боргу 95 794,19 110 456,10 127 700,80 115 431,20 90,4

Оборона 59 350,77 74 346,23 97 793,97 97 024,10 99,2

Громадський порядок, безпека та судова влада 71 670,44 87 850,49 123 477,23 116 875,90 94,7

Економічна діяльність, у т.ч. 31 422,32 47 000,12 74 434,48 63 600,90 85,4

Сільське господарство, лісове господарство та

мисливство, рибне господарство

4 372,80 11 072,35 14 300,52 13 757,26 96,2

Паливно-енергетичний комплекс 2 200,40 2 765,20 4 763,94 3 444,00 72,3

Дорожнє господарство 15 090,80 20 165,00 31 532,24 27 366,50 86,8

Охорона навколишнього природного середовища 4 771,62 4 739,95 6 137,12 5 241,20 85,4

Житлово-комунальне господарство 2,51 16,95 414,78 296,93 71,6

Охорона здоров'я 12 464,61 16 729,38 23 338,42 22 618,00 96,9

Духовний та фізичний розвиток 4 958,95 7 898,07 10 477,96 10 107,07 96,5

Освіта 34 826,48 41 297,31 50 224,25 44 324,30 88,3

Соціальний захист та соціальне забезпечення, у т.ч. 151 961,47 144 478,88 164 172,15 163 865,59 99,8

Соціальний захист пенсіонерів 142 586,20 133 458,60 150 090,99 150 090,99 100,0

Допомога у вирішенні житлових питань 1 351,34 1 633,07 3 884,70 3 830,48 98,6

Міжбюджетні трансферти, у т.ч. 195 395,27 272 602,95 304 672,20 298 939,71 98,1

Освітня субвенція 44 512,50 51 487,60 60 423,83 60 423,83 100,0

Медична субвенція 44 433,70 56 220,10 61 650,20 61 650,20 100,0

Базова дотація 4 744,20 5 815,50 8 182,66 8 182,66 100,0

Джерело: Казначейство.