Глобалізація: географічний

вимір

Комплексний підхід

Глобалізація – комплексне геополітичне,

геоекономічне, геокультурне явище, яке має

потужний ефект на усі сторони життя

спільнот, які втягнуті у цей процес.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ?

СКЛАДОВІ

* демографо-екологічна;

* технолоігчна;

* економічна;

* геополітична;

* соціокультурна

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – багатовимірний, об’єктивний

і суб’єктивний фактор становлення

постіндустріального суспільства.

Демографо-екологічна Причинно-наслідковий вплив зростання кількості населення, його

потреб та обсягів споживання на біосферу + посилення екологічного

імперативу (ноосферна парадигма)

Технологічна Планетарне поширення технічних систем і технологічних процесів –

технолоігчний та інформаційний простори

Економічна Інтернаціоналізація світової економіки, формування

інтернаціональних відтворювальних циклів – ядра створення

світового доходу

Геополітична Трансформації багатополюсного світу (?)

Соціокультурна Міжнародні обміни, уніфікація і стандартизація відношень vs

відродження впливу світових релігій, національних культур,

самобутності родини й індивідуалізації освіти

Просторовий вимір: розширення географічного

масштабу генетичної і функціональної

взаємодії в системі природа-людина

(суспільство);

Непросторовий вимір: постійне зростання

інтенсивності генетичних і функціональних

зв’язків в межах того самого масштабу

Глобалізація – процес, в якому події, людська діяльність і

рішення в одній частині світу можуть мати значні наслідки

для спільнот у віддалених частинах планети Пітер Хаггетт

Глобальність в

екстенсивному сенсі

Системні ефекти

функціонування світової

економічної спільноти

(національні економіки,

транс- та міжнародні

- економічні

- політичні

- соціальні

- - екологічно орієнтовані

інституції

Системно-структурні

зв’язки:

мультиплікаційні

ефекти

Інституційні:

Соціально-

психологічні механізми

рішень у територіально

дисперсних системах

(комплексах), які

впливають на

загальносвітові

тенденції

Глобальність в інтенсивному сенсі

Зростання масштабів взаємодій (генетичних і

функціональних) між різними формами господарської

діяльності та позаекономічних сфер функціонування

суспільства у

Географічному, інформаційному, соціальному,

політичному… просторах

Географічні виміри ? Геометричний образ:

П.Т.де Шарден

«скручування»

“l’enroulement”

«згортання на себе»

“repliement sur lui-meme”

TORSION

folding over -

CONVERTIBLE

Ущільнення простору суспільного буття,

стиснення часу і відстаней, підрив

підвалин острівної свідомості

Просторово-cтруктурні

Інтеграція

Концентрація

Агломерація

Стягування

Диверсифікація

Диференціація

Деконцентрація

Поляризація

ПРОЦЕСИ

Просторово-часові

Стиснення (compression)

Розширення (expension)

Дистаніація/розтягування

(distanciation)

Конвергенція (convergence)

Мультиказуальне визначення глобалізації

Глибоко диференційований процес зростання масштабності потоків і структур активності, динамічності

та інтенсивності генетичних і функціональних взаємодій в

системі людина-природа.

К.Омае - « прискорюваний взаємозв’язок»

Е.Гідденс – «дія на відстані»

Д.Харвей – відстань і час перестають бути головними

обмежувачами, які впливають на структурну

організацію та взаємодії між людьми

Просторово-часові виміри глобалізації:

Протяжність (власне у географічному сенсі / масштаб/

екстенсивний аспект);

Інтенсивність (зокрема економічно-просторова –

production of space – Henri Lefebvre)

Швидкість (інтенсивність у часі)

результуючі ефекти – міждисциплінарний аналіз

глоабльних трансформацій сучасності

1. Ю.Н.Гладкий Геоглобалистика // Гуманитарная география:

научная экспликация.- Спб: СПбГУ, 2010. – С. 579-604

2. Концептуальна сутність глобалізації// Країнознавство: основи

теорії/ Б.П.Яценко, В.К. Бабарицька – К: Либідь, 2009 .- С. 60-

69

4. Приоритетные направления географии в глобализованном

мире // география в информационном мире / Багров Н.В. –К:

Либідь. – 2005 – С. 100 -156

5. Хелд Д. и др. Глобальніе трансформации: М,: ИНФРА – М.,

2003. – С.51

6. Globalization// Peter Haggett. Geography: a Global Synthesis. –

Pearson Education, 2001. –P. 586 -613 -

http://books.google.com.ua/books?id=aVwP7aOVmh0C&printsec

=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false

6. Giddens, A. 1990: The consequences of mordenity. Stanford, CA:

Stanford University Press

7. Ohmae K. The Borderless World: Power and Strategy in the

Interlinked Economy / Kenichi Ohmae. – Harper Business. 1990. –

223 p.