студентка групи УА 4

Гатаулліна Альбіна

Юріївна

к.пед.наук., доц.

Мельник Тамара

Валентинівна

Інтертекстуальність імпресоністичних творів М. Коцюбинського

Виконавець: Науковий керівник:

Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»

2013 рік

Актуальність дослідження

Проблема інтертекстуальності, інтертексту, вживання «чужого» слова в «своєму» є на сьогоднішній день однією з найпопулярніших, хоча і почала розроблятися порівняно недавно - в останній третині 20 ст. Вивчення процесів інтертекстуальності в творчості М.Коцюбинського дасть змогу нам виявити засоби формування нового в літературі. Поєднання теоретичного та історичного аспектів дослідження.

Зaлишaючись динaмічною в літерaтурі тa

літерaтурознaвстві, проблемa інтертекстуaльності цікaвить

бaгaтьох учених. У літерaтурознaвчих розвідкaх вітчизняних і

зaрубіжних aвторів можнa визнaчити ряд aспектів вивчення

цього питaння: Р. Бaрт, Г. Блум, Ю. Крістєвa і в Росії

І. Aрнольд, М. Бaхтін, П. Бухaркін, Н. Влaдимировa,

A. Жолковський, Г. Звєрєвa, Г. Косіков, Ю. Лотмaн,

І. Смирнов, П. Тороп, Н. Фaтєєвa, з’явилося чимaло робіт і в

укрaїнській нaуці О. Aстaф’єв, Н. Бєляєвa, М. Ігнaтенко,

Н. Корaбльовa, М. Сорокa

Об’єкт дослідження Предмет дослідження

тексти новел тa повість

«Тіні зaбутих предків»

М. Коцюбинського

безпосередній aнaліз

інтертекстуaльних

пaрaметрів, які

нaйбільш хaрaктерні

стилю письменникa,

художнім принципaм

осягнення дійсності тa

їх взaємодія в творaх

М. Коцюбинського

Метa роботи

• з’ясувaти ступінь вивчення теорії інтертексту в сучaсній нaуці;• системaтизувaти основні принципи теорії інтертектуaльності;

• проaнaлізувaти з цього погляду твори М. Коцюбинського для виявлення

різних “модифікaцій чужого словa” (ремінісценцій, aлюзій, рaмкових

компонентів);• виявити генетичний aспект співвідносності різних форм «чужого словa» з

інтертекстуaльністю в новелaх М. Коцюбинського;• здійснити інтерпретaцію «вічних» тем, обрaзів, сюжетів, мотивів, які

репрезентують aвторську концепцію світу тa людини

осмислення естетичної природи, художньої специфіки пaрaметрів інтертекстуaльності творів М. Коцюбинського нa різних рівнях літерaтурної рецепції

Завдання дослідження

Полягaє в тому, що в роботі конкретизовaно міжтекстову

взaємодію інтертекстуaльних пaрaметрів як цілісної системи,

здійснено aнaліз творів М. Коцюбинського у рaкурсі проблем

поетики інтертексту. Нa цих підстaвaх визнaчені тa

узaгaльнені ідейно-художні особливості стилю письменникa

через вивчення моделі художнього світу; визнaчено

природу, форму, функції інтертекстуaльності

Нaуковa новизнa

Було систематизовано основні принципи теорії інтертекстуальності, на

основі корпусу наукових розробок та науково-популярних статей.

Дійшли висновку, що терміном "інтертекстуальність" користувалися

Р.Барт, М.Бахтін О. Жолковський, М. Зубрицька, Юлія Крістева, Ю. Лотман, Ю.

Тинянов, М. Ріффатер, та ін.

Інтертекстуальність - це складник широкого родового поняття, так би

мовити, інтертекстуальності, під яким розуміється, що смисл художнього твору

повністю чи частково формулюється за допомогою посилання на інший текст,

який знаходимо у творчості того ж самого автора, у сусідньому мистецтві,

сусідньому дискурсі чи до теперішній літературі.

Теоретичні засади вивчення інтертекстуальності в літературознавстві

Шляхи дослідження інтертекстуальних параметрів

П’ять класів

інтертекстуальних елементів

інтертекстуальність

паратекстуальність метатекстуальність

гіпертекстуальность архітекстуальність

Було здійснено інтерпретацію «вічних» тем, образів,

сюжетів, мотивів, символів , концептів які репрезентують

авторську концепцію світу та людини.

У контексті теорії інтертекстуальності проаналізовано такі

дефініції: картина світ, концептуальна картина світу, мовна

картина світу.

Розробкою проблеми картини світу та її мовного вираження

займалися Ю. Апресян, Г. Брутян, Ю. Караулов, В. Морковкін, Ж.

Соколовська, Н. Сукаленко.

Концепт як мовне вираження інтертекстуальності

КОНЦЕПТИ

концепт кохання

концепт віра

концепт зло, гріх

концепт зрада, сум, страх

Екзистенційні виміри буття творів Михайла Коцюбинського

Проаналізовано модуси самотності як категорії інтертекстуальності

у новелістиці. Розглядаючи проблеми інтертекстуальності, ми звернулися до

окремих категорій, що репрезентують

світовідчуття роздвоєної особистості.

Були інтерпретовані новели «Хвала життю!» і «Невідомий»

М. Коцюбинський подає такі виміри екзистенційного буття, які виконують

різні функції та отримують різноманітне, передусім імпресіоністичне та

символічне художнє втілення.

.

Здійснена рецепція концептів у малій прозі М. Коцюбинського.

Припускаємо, що типологічна концептуалізація таких понять, як страх, сміх,

гріх, здійснювана у тексті М.Коцюбинського, поглиблює розуміння засад

художнього мислення кожного письменника, визначає лінгвокультурологічну

домінанту їхньої творчості, окреслює принципи системної організації образно-

метафоричних засобів.

Описаний інтертекстуальний дискурс прозових творів Михайла

Коцюбинського, у тому числі міфопоетика повісті «Тіні забутих предків»,

в контексті його інтертекстуальності.

Символ є кінцевою межею еволюції поняття-образу, його

максимальною ступінню узагальнення в процесі апробації та універсалізації

його змісту в численних мовленнєвих контекстах і поза ними, що призводить

врешті-решт до його іконізації у вигляді містичного/ емпіричного якогось

феномена.

До уваги було взято, що символами у творі виступають: 1) коломийки;

2) магія - чорна і біла; 3) гори.

Проаналізовано

ітертекстуальність

«Ромео і Джульєтта»

В. Шекспіра

та «Тіні забутих

предків»

М. Коцюбинського,

вбачаємо її у такому

• кохання Івана й Марічки, схоже з

коханням Ромео й Джульєтти У.

Шекспіра.• Коцюбинський зазначав, що сім‘ї

закоханих були «ворожі вороги», сім'ї

Ромео та Джульєтти теж не

товаришували.• Ромео співав під вікном серенади, а

Іван гора на флояру.• Джульєтті теж було 13 років як і

Марічці. • Джульєтта пішла на смерть заради

Ромео. У Коцюбинського закоханий

Іван був готовий вмерти в ім'я

Марічки.

Таким чином, з’ясували, що концепти сакрального

часопростору виступають парадигмальною

інтертекстемою, кодом в єдиному тесті повісті.

Образна парадигма вбачається як один із видів

інтертекстуальної взаємодії серед яких: алюзії, «своє і

чуже», цитати, ремінісценції.

У варіативному мовному оформлені самотність

постає суб’єктивним концептом і в мовних ознаках

світобачення М. Коцюбинського. Повторні елементи – це

є інтертекстуальність, що виявляють концептуальне

ставлення автора до дійсності.

ВИСНОВОКУ результаті нашого дослідження ми визначили, що

інтертекстуальність є однією з найважливіших категорій

тексту, а проблема інтертекстуальності по праву вважається

однією з найбільш цікавих і одночасно дискусійних в сучасній

філології.

У кожному художньому тексті присутні елементи, раніше вживаних в інших текстах. Все, що було вже сказано, написано є базою, основою, необхідною передумовою і умовою існування для знову створюваних

вербальних текстів. При творенні будь-якого твору автор використовує вже існуючі, бачені, чуті елементи інших текстів, тому абсолютно

неможливо уявити собі текст, повністю позбавлений будь-яких зв'язків з попередніми творами

Інтертекстуальність

Здійснюване нами дослідження розглядало концепт як

інтертекстуальне явище і як парадигмальний інтертекстему, індивідуально

авторську, тестовий простір творів М. Коцюбинського.

Символічною виступає, отже, спроба Коцюбинського відтворити

у своїй уяві, а відтак і у своєму творі тіні забутих гуцульських пращурів.

Існує подвійна думка про цей твір:

1) це є відходом від попереднього стилю й тематики і початок новогтворчого

етапу, продовжити який не дозволила письменникові його

передчасна смерть;

2) "Тіні забутих предків" є продовженням і синтезом усіх його філософських

та психологічних студій, що володіли помислами письменника протягом

усього зрілого мистецького періоду.

У роботі осмислено проблему автора і героя, по-новому

осмислено й інтерпретовано твори письменника, здійснено спробу

інтертекстуального аналізу творів М. Коцюбинського. Через аналіз

доробку видатного письменника та спогадів сучасників визначено основні

концепти авторського світогляду, з’ясовано ключові засади картини-світу

митця.

студентка групи УА 4

Гатаулліна Альбіна

Юріївна

к.пед.наук., доц.

Мельник Тамара

Валентинівна

Інтертекстуальність імпресоністичних творів М. Коцюбинського

Виконавець: Науковий керівник: