НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

________________________________________________________________

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

2013

2

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

________________________________________________________________

Кафедра філософії, соціології державного управління

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

Дніпропетровськ

ДРІДУ НАДУ

2013

3

ББК 71.1(4 Укр)

М 54

Схвалено до друку

науково-методичною радою ДРІДУ НАДУ

(протокол №7-12/13 від 12 березня 2013 р.)

М 54 Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни «Історія української

культури» / уклад. Н. С. Сидоренко. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2013. – 21 с.

Вміщено робочу навчальну програму дисципліни, контрольні питання,

методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять, екзаменаційні

питання.

Для студентів денної і заочної форми навчання спеціальності «Менеджмент

організацій адміністрування».

© Сидоренко Н.С.,

укладання, 2013

4

ЗМІСТ

1. Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія української

культури»……………………………………………………………….......... 4

1.1. Вступ. Мета та завдання дисципліни …………………………... 4

1.2. Тематичний план дисципліни …………………………………... 6

1.3. Форми контролю знань ………………………………………….. 10

1.4. Критерії оцінки знань …………………………………………… 10

1.5. Тематика практичних занять ……………………………………. 12

1.6. Методичні рекомендації з виконання індивідуальних завдань.. 14

1.7. Список рекомендованої літератури …………………………….. 18

2. Контрольні завдання до семінарських занять ………………………….. 19

3. Екзаменаційні питання …………………………………………………... 20

5

1. Робоча навчальна програма з дисципліни

«Історія української культури»

Загальна характеристика вивчення дисципліни за навчальними планами:

Курс – 1.

Семестр – ІІ.

Лекцій – 36 годин.

Семінарів – 18 годин.

Всього – 54 години.

Самостійна робота – 54 годин.

Загальна кількість годин – 108 годин.

Кількість кредитів – 3.

Кількість модулів – 2.

Підсумковий контроль – екзамен.

1.1. Вступ. Мета та завдання дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія української культури» є

формування системи знань про закономірності національного історико-

культурного процесу, основні досягнення вітчизняної культури, засвоєння

загальнолюдських та національних культурних цінностей, збагачення духовного

світу, формування моральних і естетичних потреб та здатності зберігати і

охороняти культурні здобутки України.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія української

культури» є:

визначити сутність культури, засади її виникнення, тенденції розвитку та

основні закономірності функціонування;

розглянути багатовікову історію вітчизняної культури, розкрити основні

етапи її розвитку;

розкрити специфіку української культури, визначити її місце і роль у

сучасному світовому культурному просторі;

сприяти збагаченню духовного світу студентів, зростанню інтересу до

самостійного творчого осмислення культурної спадщини, власній участі в

культурному будівництві в Україні;

визначити особливості та тенденції розвитку вітчизняної культури XXI ст. у

добу постмодерну, дати аналіз стану сучасних течій, молодіжних субкультур та

контркультурних відгалужень.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

на понятійному рівні - сутність, структуру, функції української культури, її

місце в житті людини і суспільства, провідні тенденції розвитку культури та

художні стилі, властиві культурним епохам, творчість провідних діячів

української культури і мистецтва;

на фундаментальному рівні – сутність сучасного процесу розвитку

української культури; її місце і роль у розмаїтті національних культур;

6

на практичному рівні - взаємозв'язок вітчизняної культури та людини; зміст

та особливості національної культури; окремі культурні артефакти, що

розкривають ознаки та особливості кожної історико-культурної епохи, зміст

основних (програмних) першоджерел;

вміти :

на репродуктивному рівні – розуміти та використовувати основні

культурологічні поняття у повсякденному житті; змістовно і послідовно

аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам'ятки;

на евристичному рівні – аналізувати закономірності розвитку світової

культури та особливості їх прояву/віддзеркалення в українській культурі;

самостійно робити висновки й узагальнення культурологічних проблем;

вміти застосовувати культурологічні знання для визначення особистої орієнтації в

культурному просторі.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити

ECTS.

7

1.2. Тематичний план дисципліни

Розподіл навчальних годин за модулями:

Назва модуля та теми до

нього

Кількість годин

усього лекції семінарські

заняття

самостійна

робота

М1. Формування

української культури 62

Тема 1. Історія української

культури як навчальна

дисципліна

3 2 2

Тема 2. Витоки української

культури 3 2 6

Тема 3. Культура Київської

Русі та Галицько-Волинського

князівства

4 2 5

Тема 4. Культурні процеси за

литовсько-польської і

польсько-козацької доби

4 2 6

Тема 5. Українська культура

доби козацько-гетьманської

держави

3 1 5

Тема 6. Українське бароко 3 1 6

М 2. Українська культура

модерної доби 46

Тема 1. Культура в час

пробудження української

національної свідомості

5 2 6

Тема 2. Українська культура і

духовне життя на початку XX

ст.

5 2 6

Тема 3. Провідні тенденції

розвитку сучасної української

культури.

4 2 6

Тема 4. Модерн і постмодерн

в українській культурі. 2 2 6

Разом: 108 36 18 54

8

Зміст дисципліни:

Модуль 1. Формування української культури

Тема 1. Історія української культури як навчальна дисципліна

Предмет української культури та зміст навчального курсу. Сутність

української культури в контексті основних культурологічних парадигм.

Співвідношення понять «культура», «цивілізація», «формація». Концепції

культури в історії гуманітарної думки. Технологічна, діяльнісна та ціннісна

концепції культури як сучасні підходи до феномену культури. Поняття культурної

статики та культурної динаміки. Матеріальна та духовна культура Форми

культури: елітарна; народна; масова. Функції культури: людинотворча або

гуманістична; інформативна; пізнавальна; регулятивна; семіотична або знакова;

ціннісна. Культура як форма самопізнання людини. Національна культура як

спосіб самопрезентації нації у світі. Культура як соціальна пам’ять.

Місце української культури у європейському і світовому культурному

процесі. Типологія української культури. Становлення української культури як

продукту людської спільноти. Складові української культури. Підходи до

періодизації розвитку української культури. Джерела вивчення української

культури. Українське мистецтво як квінтесенція художньої культури. Види

українського мистецтва.

Тема 2. Витоки української культури

Український народ – автохтонне етнос України. Особливості трипільської

та інших давніх культур. Культурний процес кіммерійського, скіфського і

сарматського періодів. Зарубинецька і черняхівська культура та їх місце в

культурному надбанні слов’ян. Венеди, анти і складини, їх пам’ятки та

матеріальна культура. Духовна культура давніх слов’ян. Грецька колонізація

Північного Причорномор’я. Роль античних міст-держав (полісів) Північного

Причорномор’я в історії вітчизняної культури.

Тема 3. Культура Київської Русі

Етнокультурні риси українського середньовіччя. Християнсько-

язичницький синкретизм як його світоглядна основа. Елементи дохристиянських

вірувань в релігійній і буденній свідомості сучасних українців. Особливості

релігійного життя. Світська культура: початок писемності, освіти і наукових

знань. Літературні пам’ятки Київської русі. Архітектурні пам’ятки.

Монументальний живопис, станкові твори та мініатюри. Народна культура

Київської Русі. Обряди та звичаї українського народу. Українська народна

творчість. Українська культура під гнітом татаро-монгольської навали.

Давньоруська культурна спадщина у східноєвропейському ареалі культурних

традицій.

9

Тема 4. Культурні процеси за литовсько-польської і козацько-

гетьманської доби.

Спадкоємність культури Київської Русі та творче осмислення нових

цінностей західноєвропейського Ренесансу. Утвердження гуманістичних ідей в

умовах релігійного протистояння. Поширення просвітництва та відродження

ідеалів ранньохристиянської культури. Братський рух та його культурні здобутки:

повернення до візантійської спадщини, підтримка шкільництва, розвитку

української філології, книгописання та книгодрукування. Києво-Могилянська

колегія (академія). Нові явища в галузі церковної культури: перекладна та

полемічна література, греко-православне богослужіння. Становлення української

літературної мови, ірмолойний спів і партеси.

Тема 5. Українська культура за козацько-гетьманської держави.

Козацтво та його роль у формуванні національного самовизначення

української культури. Ренесансні тенденції в розвитку міської культури.

Шкільний та ярмарковий театр. Вертеп. Жанри побутового музикування.

Відродження храмового та цивільного будівництва. Архітектура кам'яна і

дерев'яна. Стильові ознаки оборонних споруд. Малярство монументальне та

станкове. Становлення світського живопису, портрет. Жанрове оновлення усної

народної творчості. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Тема 6. Українське бароко.

Реформація церкви та освіти, розвиток науки. Розвиток і поширення

друкарської справи. Українська барокова література. Українське бароко в

архітектурі, образотворчому мистецтві, граверстві. Передумови формування

українського театру. Музичне життя України другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст.

Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії.

Модуль 2. Українська культура доби модерну

Тема 1. Культура в час пробудження української національної

свідомості.

Особливості розвитку української культури в умовах австрійсько-польсько-

російської експансії. Скасування гетьманщини. Формування української

національної свідомості. Народно-побутова культура, фольклор та її роль у

збереженні національно-культурних традицій. Формування української

інтелігенції та громадсько-просвітницька діяльність українських товариств.

Становлення нової української літератури, драматургії та поезії.

Формування національної композиторської школи. Художня освіта. Діяльність

мистецьких об’єднань. Український музично-драматичний театр. Наукове

відродження пам’ятників української давнини. «Українська ідея» як культурна

парадигма. Етнографічні елементи в образотворчому мистецтві, національно-

регіональна своєрідність української культури та форм опосередкування

«іншомовних» культурних впливів на Лівобережній та Правобережній Україні.

Сталі риси ментальності українського народу, її естетична визначеність у

10

контексті загального «портрета» східнослов’янської та західноєвропейської

традиції.

Тема 2. Українська культура і духовне життя на початку XX ст.

Особливості розвитку української культури на початку XX ст. Освітній,

науковий і технічний рівень в Україні початку новітньої доби. Неоромантична

гуманістична концепція особистості в українській літературі. Творчі здобутки

корифеїв українського театру. Розвиток музичної культури. Модернізм в

архітектурі, скульптурі та малярстві. Особливості українського модерну 1900-

1910 рр. Розвиток красного письменства. Образотворче мистецтво, скульптура і

граверство у роки визвольних змагань. Радянський період розвитку культури

України. Формування вітчизняного кінематографу. Українське національно-

культурне відродження 20-х років. Національна культура в умовах панування

комуністичної ідеології 30-50-х років. Соціалістичний реалізм як візитівка

тоталітарної культури. Культура України під час «застою» радянської системи

(1960-80-ті роки). Релігія і церква в Україні.

Тема 3. Провідні тенденції розвитку сучасної української культури.

Особливості розвитку української культури XX ст. Здобутки української

культури у радянський період. Нове національно-культурне відродження в добу

становлення незалежності України. Шляхи та форми впливу інших культур на

розвиток сучасної української культури. Сутність доби постмодерну. Проблеми

збереження національних ідентичностей в постмодерну добу. Розвиток культури в

українській діаспорі. Сучасна Україна як поліетнічна європейська держава у

пошуках гармонійного міжкультурного діалогу. Вплив держави та ринкової

економіки на розвиток культури.

Тема 4. Модерн і постмодерн в Українській культурі.

Наростання кризових явищ в культурі глобалізованого світу. Зростання

соціально-прагматичного вектора розвитку європейської культури ХІХ-ХХ ст.

Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві XX ст. Художній світ техногенної

цивілізації. Естетика модернізму. Постмодерністська модель світу в українській

та світовій інтерпретаціях. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямів в

українському мистецтві. Характерні риси українського постмодерну та їх прояви

в українській культурі. Експансія американської «масової культури». Проблема

культурного відчуження: контроверзи «елітарна культура» – «народна культура».

11

1.3. Форми контролю знань

(60 балів)

Форми контролю Максимальна кількість

балів

Модуль 1. Формування української культури

Обговорення питань для самостійного вивчення на

практичних заняттях у вигляді дискусій 20 балів

Підготовка та захист реферату 10 балів

Модуль 2. Українська культура доби модерну

Обговорення питань для самостійного вивчення на

практичних заняттях у вигляді дискусій 20 балів

Контрольні завдання до семінарських занять 10 балів

Форма підсумкового контролю – екзамен (40 балів).

1.4. Критерії оцінки знань

Підготовка реферату оцінюється за такими критеріями:

критерій оцінки роботи

максимальна

кількість

балів

розкриття теми 3

самостійність у роботі з науковими і художніми джерелами 3

виконання вимог щодо оформлення 3

дотримання вимог обсягу реферату 3

презентація і захист творчої роботи 3

Критерії оцінки усної відповіді на екзамені:

30-40 – надано повну відповідь на 2 питання білету й додаткові питання.

39-29– надано достатню відповідь на 2 питання білету.

28-18– надано повну відповідь принаймні на одне з питань білету.

17-7 – надано часткові відповіді на 2 питання білету.

6-0 – студент не орієнтується в основних віхах розвитку української

культури, не може визначити основні проблеми культури певної доби, не може

назвати діячів культури.

12

Шкала загальної оцінки за дисципліною

За шкалою

ECTS Визначення

За національною

шкалою

За шкалою

навчального

закладу

А відмінно 5 (відмінно) 91-100

В дуже добре 4 (добре)

81-90

С добре 71-80

D задовільно 3 (задовільно)

61-70

E достатньо 51-60

FX

незадовільно

(з можливістю

повторного складання)

2 (незадовільно)

31-50

F

Незадовільно

(з обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни)

0-30

13

1.5. Тематика практичних занять

Практичні заняття передбачають обговорення в аудиторії результатів

самопідготовки студентів з зазначеної теми практичного заняття. Під час

практичних занять викладач оголошує тему, формує порядок виступів учасників

семінару, ставить питання, стимулює студентів до дискусії, визначає, наскільки

зрозумілими є висловлені думки для всіх студентів в навчальній групі та

підводить підсумки заняття.

Під час виступів на практичних заняттях студентам не бажано

користуватись текстами підручників, роздрукованими матеріалами, якщо немає

необхідності називати точні дані або цитувати якісь думки.

Передбачається ведення студентами конспекту практичного заняття із

зазначенням теми, основних тез доповідачів і певного власного резюме.

Практичне заняття 1. Проблемне поле історії культури.

1. Історія культури у ґенезі культурологічного процесу.

2. Класифікація культур.

3. Локальне, особливе і загальне в культурно-історичному процесі.

4. Вітчизняна та зарубіжна культурологія.

Практичне заняття 2. Теоретичні проблеми етнічної культури.

1. Культурно-історична динаміка етнічних спільнот: плем’я, народність і нація.

2. Специфіка етнокультурних цінностей.

3. Традиція, ритуал, обряд, звичай в етнічній культурі.

4. Трансляції культури в етносах різних типів.

5. Національне і загальнолюдське в культурі та бутті етносу.

Практичне заняття 3. Джерела формування української культури.

1. Архаїчні культури на території України.

2. Скіфські культурні джерела.

3. Загальна характеристика культури античності.

4. Музика в античну епоху.

Практичне заняття 4. Культура Київської Русі.

1. Особливості розвитку культури Київської Русі.

2. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.

3. Переписування книг, образотворче мистецтво.

4. Особливості музичного надбання старокиївської культури.

Практичне заняття 5. Українська культура в епоху Відродження та

Реформації (XIV-XVII ст.).

1. Діалог та взаємодія національних культур в Польському королівстві і Великому

Литовському князівстві Речі Посполитій.

2. Виникнення книгодрукування.

3. Особливості прояву українського бароко в архітектурі та мистецтві.

4. Розвиток освіти в Речі Посполитій.

14

5. Музична творчість доби українського бароко.

Практичне заняття 6. Розвиток культури в добу Просвітництва.

1. Світоглядні засади епохи просвітництва.

2. Розвиток системи освіти на українських землях.

3. Стильові і жанрові особливості архітектури та образотворчого мистецтва XVIII

ст.

4. Становлення української літературної мови (І.П. Котляревський).

5. Розвиток музичного мистецтва.

Практичне заняття 7. Розвиток української культури в XIX ст.

1. Соціокультурні перетворення в XIX ст. Модерн і українська культура.

2. Розвиток української художньої і публіцистичної літератури

(Т. Шевченко, П. Куліш, М. Драгоманов).

3. Розвиток живопису, архітектури в XIX ст.

4. Музичне мистецтво в XIX ст.

5. Розвиток театрального мистецтва.

Практичне заняття 8. Українська культура ХХ ст.

1. Зміни в українській культурі початку XX ст.

2. Національно-культурне піднесення 20-30-х років.

3. Українська культура в час другої світової війни.

4. Українська культура повоєнного періоду та 50-90-х рр.

5. Музична культура XX ст.

Практичне заняття 9. Національно - культурне відродження в незалежній

Україні.

1. Культурні процеси в незалежній Україні.

2. Розвиток живопису і архітектури у Дніпропетровському регіоні.

3. Постмодерністські тенденції в сучасній українській культурі.

4. Влив глобалізації на розвиток національної культури.

15

1.6. Методичні рекомендації з виконання індивідуальних завдань

(реферат)

Реферат є результатом індивідуального опрацювання слухачами окремого,

обраного питання. Вибір теми реферату здійснюється цифрою номеру згідно зі

списком журналу.

План роботи включає: вступ, 2-3 питання основної частини, висновки,

список використаної літератури.

У вступі визначається актуальність теми, мета і задачі даної роботи;

характеризується наявна або використана література.

В основній частині формулюються 2-3 питання плану, які повинні розкрити

зміст проблеми, історію становлення і сучасний стандартний стан проблеми.

Кожне питання повинно закінчуватися чітко сформульованими висновками.

У висновках треба підвести висновки. Важливо щоб вони мали

особистісний характер.

Список літератури повинен включати не тільки підручники і посібники, але і

монографії та джерела (не менше 2). Список літератури складається з 5-7 джерел.

При цитуванні обов'язково вказати джерело і сторінку, на якій поміщено цитату.

Оформлення реферату має відповідати наступним вимогам: написане

українською мовою, обсягом 10-15 сторінок, набрані шрифтом Times New Roman;

14 кегель; міжрядковий інтервал 1,5; поля 2 см. Назва реферату – на титульній

сторінці.

Викладач перевіряє роботу 10 днів. Зарахована робота є допуском до

екзамену. Не зараховані роботи допрацьовуються студентом згідно зауважень

викладача. За тиждень до початку сесії реферати на рецензію викладачем не

приймаються, а студент не допускається до екзамену.

Тематика індивідуальних завдань (рефератів)

1. Національна культура як спосіб самопрезентації нації у світі.

2. Культура як соціальна пам’ять.

3. Місце української культури у європейському і світовому культурному

процесі.

4. Джерела вивчення української культури.

5. Українське мистецтво як квінтесенція художньої культури.

6. Духовна культура давніх слов’ян.

7. Етнокультурні риси українського середньовіччя.

8. Елементи дохристиянських вірувань в релігійній і буденній свідомості

сучасних українців.

9. Українська народна творчість.

10. Давньоруська культурна спадщина у східноєвропейському ареалі

культурних традицій.

11. Братський рух та його культурні здобутки.

12. Києво-Могилянська колегія (академія).

13. Становлення української літературної мови.

16

14. Українське бароко в архітектурі, образотворчому мистецтві, граверстві.

Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії.

15. Козацтво та його роль у формуванні національної самовизначеності

української культури.

16. Ренесансні тенденції в розвитку міської культури.

17. Особливості розвитку української культури в умовах австрійсько-

польсько-російської експансії.

18. Формування української інтелігенції та громадсько-просвітницька

діяльність українських товариств.

19. Становлення нової української літератури, драматургії та поезії.

20. Особливості українського модерну 1900-1910 рр.

21. Радянський період розвитку культури України.

22. Формування вітчизняного кінематографу.

23. Сучасний український кінематограф: здобутки і проблеми розвитку.

24. Українське національно-культурне відродження 20-х років.

25. Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві XX ст.

26. Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.

27. Особливості розвитку української культури XX ст.

28. Проблеми збереження національних ідентичностей в постмодерну добу.

29. Культура української діаспори.

30. Сучасна Україна як поліетнічна європейська держава у пошуках

гармонійного міжкультурного діалогу.

17

Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

Для поглибленого самостійного вивчення курсу, слухач обирає за бажанням

одну з запропонованих тем. Висвітлення теми передбачає передусім виклад

власних думок, певного «відбитку», «враження», яке справила на студента обрана

для вивчення цивілізація чи історична доба розвитку людства. Обсяг творчої

роботи – до 15 сторінок друкованого тексту, міжрядковий інтервал – 1,5, шрифт

Times New Roman, розмір шрифту – 14; береги – по 2 см. з усіх боків. На

титульному аркуші має бути зазначено назва навчального закладу, назва кафедри,

назва виду роботи, назва дисципліни, назва спеціальності і форма навчання, шифр

групи, прізвище і ініціали студента, прізвище і ініціали викладача, дата складання

роботи. Наприкінці роботи зазначається перелік використаної літератури із

дотримання вимог ГОСТу. Робота може бути структурована за бажанням автора,

але вступна (обґрунтування вибору теми) й висновкова частини є обов’язковими.

Орієнтовний план для викладу матеріалу:

- досягнення матеріальної культури даної цивілізації

- досягнення технічної культури даної цивілізації

- видатні діячі епохи (цивілізації)

- досягнення даної епохи (цивілізації), - ідеї, явища, винаходи тощо, які склали

основу сучасної цивілізації.

Орієнтовний перелік тем для контрольних робіт:

1. Національна культура як спосіб самопрезентації нації у світі.

2. Культура як соціальна пам’ять.

3. Місце української культури у європейському і світовому культурному

процесі.

4. Джерела вивчення української культури.

5. Українське мистецтво як квінтесенція художньої культури.

6. Духовна культура давніх слов’ян.

7. Етнокультурні риси українського середньовіччя.

8. Елементи дохристиянських вірувань в релігійній і буденній свідомості

сучасних українців.

9. Українська народна творчість.

10. Давньоруська культурна спадщина у східноєвропейському ареалі

культурних традицій.

11. Братський рух та його культурні здобутки.

12. Києво-Могилянська колегія (академія).

13. Становлення української літературної мови.

14. Українське бароко в архітектурі, образотворчому мистецтві, граверстві.

Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії.

15. Козацтво та його роль у формуванні національної самовизначеності

української культури.

16. Ренесансні тенденції в розвитку міської культури.

17. Особливості розвитку української культури в умовах австрійсько-польсько-

російської експансії.

18

18. Формування української інтелігенції та громадсько-просвітницька

діяльність українських товариств.

19. Становлення нової української літератури, драматургії та поезії.

20. Особливості українського модерну 1900-1910 рр.

21. Радянський період розвитку культури України.

22. Формування вітчизняного кінематографу.

23. Сучасний український кінематограф: здобутки і проблеми розвитку.

24. Українське національно-культурне відродження 20-х років.

25. Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві XX ст.

26. Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.

27. Особливості розвитку української культури XX ст.

28. Проблеми збереження національних ідентичностей в постмодерну добу.

29. Культура української діаспори.

30. Сучасна Україна як поліетнічна європейська держава у пошуках

гармонійного міжкультурного діалогу.

19

1.7. Список рекомендованої літератури

Основна література:

1. Багацький В.В. Культурологія: історія і теорія світової культури XX ст. / В.В.

Багацький, Л.І. Кормич. – К. : Кондор, 2004. – 302 с.

2. Ґонтова Л.В. Українське мистецтво 2 пол. XX ст. / Л.В. Ґонтова. – К., 2005. –

112 с.

3. Горовий А.В. Перший іконописець Київської Русі – Аліпій / А.В. Горовий. –

К. : Наш час, 2008. – 140 с.

4. Гречанко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та

української культури : Підручник. – К. : Літера, 2000.

5. Ільїн В.В. Людина і світ / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К. : КНТЕУ, 2003. – 302

с.

6. Історія української та зарубіжної культури: навч. пос. / Б.І. Білик, Ю.А.

Горбань, Я.С. Калакура та ін. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2001.

7. Історія української та зарубіжної культури: навч. посіб. /

С.М. Клапчук, В.Ф. Остафійчук, Ю.А. Горбань. – 5-е вид., перероб. і допов. –

К. : Знання-Прес, 2004. – 358 с.

8. Корінний М.М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М.М.

Корінний, В.Ф. Шевченко. – К. : Україна, 2003. – 384 с.

9. Культурологія: теорія та історія культури : навч. посіб. / за ред.

І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула. – К. : ЦНЛ, 2004. – 254 с.

10. Культурологія: українська та зарубіжна культура / М.М. Закович, І.А. Зязюн,

О.М Семашко., Ж.О. Безвершук – К. : Знання, 2004. – 567 с.

11. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За заг. ред.

Яртися А.В., Фендрика С.М., Черепанової С.О. – Львів : Світ, 1994.

12. Подольська Є.А. Культурологія : навч. посіб. / Є.А. Подольська, В.А. Лихвар,

К.А. Іванова. – 2-е вид. допов. - К. : ЦНЛ, 2005. – 390 с.

Додаткова література:

1. Козьякова М.И. История. Культура. Повседневность. Западная Европа: от

античности до 20 века. / М.И. Козьякова. – М. : Весь мир, 2002. – 320 с.

2. Крвавич Д. Українське мистецтво. Т.2 / Д. Крвавич, В. Овсійчук,

С. Черепанова. – Л : Світ, 2004. – 267 с.

3. Наливайко Д. Українське бароко. Т. 1 / Д. Наливайко, Д. Горбачов. – X. :

Акта, 2004.

4. Откович В.П. Народна течія в українському живопису 17-18 ст. / В.П.

Откович. – К., 1990. – 96 с.

5. Українське мистецтво в полікультурному просторі: навч. посіб. /

О. Рудницька, Л. Кондрацька. – К. : Єксоб. 2000. – 270 с.

6. Український портрет 16-18 ст. – К. : Артанія нова, 2006. – 352 с.

20

2. Контрольні завдання до семінарських занять

Протягом семестру студенти виконують і захищають індивідуальну

творчу роботу, присвячену розкриттю культурної діяльності персоналії

видатного діяча в історії української культури. За бажанням, студенти можуть

запропонувати іншу персоналію.

1. Іван Драч.

2. Іван Кавалерідзе.

3. Іван Котляревський.

4. Іван Багряний.

5. Улас Самчук.

6. Катерина Білокур.

7. Дмитро Бортнянський.

8. Софія Крушельницька.

9. Марія Приймаченко.

10. Григорій Сковорода.

11. Тетяна Яблонська.

12. Марія Заньковецька.

13. Марко Вовчок.

14. Олесь Гончар.

15. Михайло Грушевський.

16. Микола Лисенко.

17. Семен Гулак-Артемовський.

18. Олександр Довженко.

19. Володимир Івасюк.

20. Ліна Костенко.

21. Леся Українка.

22. Іван Карпенко-Карий.

23. Іван Франко.

24. Володимир Винниченко.

25. Михайло Коцюбинський.

26. Михайло Драгоманов.

27. Тарас Шевченко.

28. Пантелеймон Куліш.

29. Богдан Ступка.

30. Іван Нечуй-Левицький.

21

3. Екзаменаційні питання

1. Культура як духовний та суспільний феномен.

2. Українська національна культура як самобутній соціокультурний феномен, її

характерні риси та ознаки.

3. Предмет історії української культури.

4. Джерельна база історії української культури.

5. Джерела формування української культури.

6. Періодизація історії української культури.

7. Вітчизняна та зарубіжна культурографія.

8. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну

культуру.

9. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.

10. Розвиток писемності, освіти та літератури в добу Київської Русі.

11. Архітектура Київської Русі.

12. Образотворче мистецтво та іконопис Київської Русі.

13. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської Русі.

14. Проблема трансляції культури в етносах різних типів.

15. Розвиток книгодрукування в Україні ХVІ ст.

16. Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.

17. Українці в освітніх центрах Західної та центральної Європи (Ю. Дрогобич,

П. Русин та ін.).

18. Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.

19. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.

20. Полемічна література України ХVІ – перша половина ХVІІ ст.

21. Книгодрукування в Україні ХVІ ст.

22. Культура Запорізької Січі та її самобутні риси.

23. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.

24. Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.

25. Музична культура і театральне мистецтво другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.

26. Своєрідність та особливості українського Просвітництва.

27. Дворянський період національно-культурного відродження, його

особливості.

28. Суспільно-політична діяльність «Кирило-Мефодіївського братства».

29. Романтизм та його розвиток в Україні.

30. Розвиток науки і освіти в Україні ХІХ ст.

31. Архітектура України ХІХ ст.

32. Розвиток музичної культури і театрального мистецтва в Україні ХІХ ст.

33. Періодизація духовної культури ХХ ст., головні тенденції і розвитку.

34. Здобутки української культури у період її національно-культурного

відродження (1917 - 1933 рр.).

35. Українська культура повоєнного періоду та 50-90-х рр.

36. Діяльність діячів української культури в еміграції.

37. Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.

38. Музична культура і театральне мистецтво України ХХ ст.

22

39. Національно-культурне відродження в Україні у середині 80-х – на початку

90-х років ХХ ст.

40. Особливості соціокультурних процесів у незалежній Україні.

41. Головні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.

42. Розвиток сучасних національних музичних традицій.

43. Традиції та новації в сучасному українському театральному та

кіномистецтві.

44. Музична культура XX ст.

45. Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності.

46. Сучасний стан розвитку культури.

47. Глобалізаційні процеси у суспільстві.

48. Специфіка формування української діаспори.

49. Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі.

50. Світова та національна культура, їх взаємодія.

23

Для нотаток

24

Навчальне видання

Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни

«Історія української культури»

Укладач к. держ. упр. Н.С. Сидоренко

________________________________________________________________________________

Формат 60х84 1/16

Ум. друк. арк. 1,42. Обл.-вид. арк. 0,6 Тираж 100 пр.

________________________________________________________________________________

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії

державного управління при Президентові України

Україна, 49004, Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29.