enref.orgenref.org/wp-content/uploads/2015/07/ZVEDENA-TABLYTsYa.d… · Web...

ЗВЕДЕНІ ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАУВАЖЕННЯДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

КОАЛІЦІЯ «ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕФОРМИ»(заснована в 2014 році)

Спеціалізація – моніторинг виконання реформ, що

випливають із зобов’язань України в рамках

Енергетичного Співтовариства, розвиток політичного

діалогу із ключовими групами інтересів, органами

представницької та виконавчої влади, а також розробка

Дорожньої карти реформ в енергетиці, яка міститиме

конкретні пропозиції змін.

Контактна особа:

Пєрєвєртаєв Андрій, Експерт коаліції

Тел.:+38 (068) 5522886

E-mail: [email protected]

Концептуальні зауваженняНа основі аналізу Законопроекту можна виділити ряд ризиків, пов'язаних з його

прийняттям та подальшим впровадженням:

1. Зростання цін для кінцевого споживача

Одним з основних ризиків при лібералізації ринку електричної енергії є зростання ціни на електроенергії для кінцевого споживача. У зв'язку з тим, що всі ціна на електроенергію схильна високої волатильності, такі ризики стають загрозою для роботи постачальників, розподільних компаній. Ризики значного збільшення ціни також можуть перешкодити досягти основну мету створення нової моделі ринку - поліпшення конкуренції на роздрібному ринку поставки електричної енергії.

Існуючий енергомікс в електроенергетиці України характеризується наступними особливостями:

1. Основний обсяг вироблення електричної енергії покривається двома типами генерації: теплової та атомної (покривається 80-85% необхідного графіка споживання).

2. При цьому, вартість продажу електроенергії для цих двох станцій значно відрізняється (За даними ДП «Енергоринок» з 11.07.2015 по 20.07.2015 ціна продажу НАЕК «Енергоатом» склала 424 грн. / МВт годину, при цьому ціна продажу ТЕС 977.36 грн. / МВтчас. Ціна продажу товару від двох основних виробників відрізняється на 130%.

3. Споживання електроенергії в Україні характеризується високою нерівномірність графіка. Різниця між нічним мінімум і вечірнім піком досягає 4-6 ГВт. Нерівномірність графіка покривається за рахунок частих пусків (зупинок) теплових блоків і використанням ГЕС і ГАЕС.

У новій моделі ринку електричної енергії в ринку на добу вперед використовується принцип маржинального ціноутворення, тобто рівноважна ціна формується на рівні витрат замикаючого («останнього» затребуваного) генератора. У новій моделі це буде теплова станція ТЕС чи ТЕЦ. Ціна є єдиною для купівлі (продажу) для кожного учасника і формується на основі останньої заявки, що виграла в конкурентом відборі.

При цьому, на ринку на добу вперед НАЕК «Енергоатом» та Укргідроенерго можуть отримуватиме маржинальний прибуток на ринку на добу вперед. За експертними оцінками, при продажу всієї

електроенергії АЕС та ГЕС в РСВ величина маржинального прибутку становитиме близько 2 млрд. доларів щорічно.

Для врахування особливостей енергомікса і графіка споживання в ОЕС України вважаємо найбільш доцільним:

1. Одночасно запустити ринок двосторонніх договорів, ринок на добу вперед і балансуючий ринок. Якщо таке неможливо за вимогами Енергетичного Співтовариства, то с 01 липня 2016 укладати двосторонні договори на обсяги виробітку (частину обсягів) АЕС та ГЕС.

2. Відсутність чітких і зрозумілих механізмів залучення та повернення інвестицій

Існуюча структура енергопотужностей України характеризується високим ступенем зношеності. Незважаючи на те, що більша частина генеруючих потужностей перебувають у приватній власності масштабна заміна обладнання і будівництва нових блоків не проводилося протягом останніх 30 років.

Також добігає кінця ресурс існуючих атомних електростанцій і вже необхідно вирішувати питання про будівництво нових атомних блоків, створенню джерел фінансування та паливозабезпечення.

Затягування рішень про організацію системи залучення та повернення інвестицій в найближчому майбутньому може призвести до виникнення загроз енергетичній безпеці України.

Європейський досвід функціонування ринків електроенергії довів, що будь-яка модель безпосередньо не може залучити достатній обсяг інвестицій у галузь. При цьому, кожна ринкова система повинна враховувати здатність енергосистеми забезпечувати відповідний рівень надійності виробництва та постачання електроенергії споживачам. Конкуренція в генерації веде до виникнення ціна на електроенергію, рівним граничним витратам системи (тобто, змінних витрат останнього діспетчеріруемого виробника). Це передбачає, що граничний виробник не в змозі покрити свої постійні витрати. Це може призвести до ситуації, коли компанії заробляють дуже мало прибутку, щоб мати можливість інвестувати в нову (або замінювати існуючу) потужність, необхідну для задоволення зростаючого (чи існуючого) попиту. Що ще гірше, це може навіть призвести до ситуації скорочення існуючих (надлишкових) потужностей у виробництві. Отже, питання полягає в тому, як можна забезпечити достатню резервну маржу, при одночасному збереженні максимально можливих вигод від конкуренції.

У теорії ринків були розроблені різні підходи (див. Таблицю 1) для того, щоб впоратися з необхідністю забезпечення достатньої потужності генерації. Загалом, коли застосовуються окремі механізми, вони зазвичай фокусуються на наданні стимулів для інвестицій в потужності генерації, хоча вони також можуть спробувати зацікавити споживачів у скороченні свого попиту. Крім цих механізмів також слід згадати і про можливість покластися виключно на «ринок тільки енергії».

Метод Опис

Плата за потужність Незалежний агент (зазвичай СО) платить за збереження доступності потужності, в ідеалі відображаючи соціальну цінність надійності. Приклади: Іспанія, Аргентина (раніше), Колумбія, Чилі.

Стратегічний резерв Незалежний агент (зазвичай СО) підтримує резерв блоків генерації електроенергії, які він діспетчерірует, тільки коли виникає загроза надійності постачання. Ціна електроенергії повинна бути достатньо високою, щоб не відштовхувати інвестиції. Приклади: Фінляндія, Швеція.

Ціноутворення операційних СО закуповує більше потужності операційного резерву, ніж необхідно тільки

резервів для короткострокової роботи. Надлишкові резерви підвищують довгострокову адекватність генерації. Укладаючи на них контракти, створюються стимули генеруючим компаніям створювати більше генеруючої потужності. Ціна, виплачувана за операційні резерви, впливає на інвестиційні стимули і, отже, повинна бути досить високою.

Вимоги потужності (ІСАР) / сертифікати потужності

Компанії, які обслуговують навантаження (наприклад, роздрібні компанії) зобов'язані укладати контракти на фіксований відсоток резервної потужності. Вартість контрактної потужності генерації переноситься на споживачів, як частина ціни електроенергії. Приклади: PJМ, Енергетичний пул Нью-Йорка, пул Нової Англії.

Контракти надійності Незалежний агент закуповує опціони кол у виробників, які покривають всю генеруючу потужність плюс резерв потужності. Якщо ринкова ціна електроенергії підвищується понад ціну виконання опціону, регулюючий орган оголошує опціон і отримує різницю між спотової ціною і ціною виконання опціону. Ця різниця переноситься на споживачів. На практиці не відчувалося.

Абонування потужностіСпоживачі купують право на певний обсяг потужності в пікових умовах і дозволяють фізично обмежувати своє пікове споживання цим обсягом в періоди дефіциту. Вартість резервної потужності засвоюється: кожен споживач платить за рівень надійності, якого він бажає. На практиці не відчувалося.

Кожен з цих механізмів може бути більш детально розглянуто та обговорено в якості механізму залучення та повернення інвестицій в нової моделі ринку електричної енергії України.

Одним з найбільш зрозумілих механізмів, запропонованих нами, є механізм фінансування інвестиційних проектів шляхом укладання регульованих договорів в рамках ринку допоміжних послуг. Інвестиційні проекти відбираються в рамках затвердженого Плану розвитку ОЕС на 10 років.

3. Закупівля та впровадження програмного забезпечення інфраструктурних організацій.

За словами представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, термін повноцінного запуску ринку, встановлений 1 липня 2017 є вимогою з боку Енергетичного Співтовариства. При цьому, з боку Світового банку і за експертними оцінками для проведення процедур забезпечення фінансування, закупівлі та впровадження програмного забезпечення потрібно не менше 24 місяців з моменту прийняття підзаконних актів. За оцінками представників провідних IT-компаній термін доопрацювання програмного забезпечення за вимогами технічного завдання становить не менше 9 -12 місяців, термін впровадження системи від 6 місяців до 18 місяців.

Таким чином, для оператора ринку, оператора системи передачі, гарантованого покупця оптимістичний термін повноцінного впровадження програмного забезпечення становить грудень 2017 - липень 2018 року.

Крім цього, для повноцінного тестування нової моделі ринку електричної енергії необхідно пройти річний цикл роботи енергосистеми, періоди осінньо-зимового максимуму, літньої ремонтної компанії. Тому тестовий період роботи нового ринку не може бути менше 12 місяців, як це передбачено в чинній версії Закону № 663.

Таблица змін доПроекту Закону України «Про ринок електричної енергії»

Редакція Закону Пропозиції Примітка

Закон України «Про ринок електричної енергії» Закон України «Про електроенергетику та ринок електричної енергії»

Назва Закону не повно відображає його преамбулу. Сфера дії Закону більш широка.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні: 1. У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

регульований двосторонній договір – двосторонній договір, умови купівлі-продажу та типова форма якого визначаються органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці;

Визначення терміна "регульований договір" виходячи з запропонованої концепції

Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії


1. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку "на добу наперед" та

2. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону, зокрема:


2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

Для забезпечення конкуренції, антимонопольного регулювання, контролю за змовами, ринковою силою та іншими неправомірними діями учасників ринку

внутрішньодобового ринку;3) кодексами електричних мереж;4) кодексом комерційного обліку;5) правила роздрібного ринку6) іншими нормативно-правовими актами.

3) правила моніторингу та контролю на ринках електроенергії

4) кодексами електричних мереж;5) кодексом комерційного обліку;6) правилами роздрібного ринку7) іншими нормативно-правовими актами.

необхідно використовувати окремі правила моніторингу та контролю

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.Кодекс системи розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.Правила моніторингу та контролю на ринках електроенергії розробляються і адмініструються Регулятором (або Антимонопольним комітетом України)

Кодекс системи розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Враховуючи, що ринки електроенергії України монополізовани: Індекс Херфіндаля-Хіршмана для виробників HHI становить приблизно 4000, що відносить ринок висококонцентрованих ринків, для поставщиков за регульованим тарифом

HHI > 1800, що також відносить ринок до висококонцентрованим.

Додати пункт 5 5. Правила моніторингу та контролю на ринках електроенергії містять методики та показники для оцінки ринків електроенергії, контролю за ринковою силою, розвитком конкуренції, а також захисту учасників ринку від неконкурентного поведінки, неефективності і спотворень, що виникають внаслідок некоректних правил

ринку або інших зовнішніх подій.

5. Кодекси електричних мереж визначають, зокрема, методики та критерії для планування розвитку системи; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднаддня до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; критерії, що застосовуються оператором системи передачі, для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетів енергоустановкам, що використовують відновлювальні джерела енергії.Кодекс електричних мереж має відповідати вимогам ENTSO-E.

5. Кодекси електричних мереж визначають, зокрема, методики та критерії для планування розвитку системи; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднаддня до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; критерії, що застосовуються оператором системи передачі, для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетів енергоустановкам, що використовують відновлювальні джерела енергії.Кодекс електричних мереж повинен відповідати вимогам ENTSO-E.

Для приведення у відповідність технічної бази функціонування енергетики з європейським законодавством та подальшого забезпечення інтеграції української енергосистеми в європейську при розробці кодексу не обходимо враховуватися вимоги ENTSO-E

Стаття 6. Державне регулювання на ринку електричної енергії


3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

1) видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку електричної енергії, що підлягають ліцензуванню відповідно до цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами;2) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;3) встановлення плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу згідно із затвердженою Регулятором методологією;4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних

3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

1) видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку електричної енергії, що підлягають ліцензуванню відповідно до цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами;2) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;3) встановлення плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу згідно із затвердженою Регулятором методологією;4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних

мереж, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку;5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку ОЕС України на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, індикативного плану розвитку генеруючих потужностей з точки зору їх достатності;6) затвердження:

методики розрахунку тарифів на універсальні послуги;

методики розрахунку тарифу на послуги постачальника «останньої надії»;

методики розрахунку цін (тарифів) на допоміжні послуги;

методик (порядків) розрахунку тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

методик (порядків) розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

методики розрахунку тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

правил, порядків, та умов, визначених цим Законом;типових та примірних договорів (у тому числі

додаткових угод до них), визначених цим Законом;кошторису гарантованого покупця;форм звітності учасників ринку (крім споживачів);

мереж, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку;5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку ОЕС України на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, індикативного плану розвитку генеруючих потужностей з точки зору їх достатності;6) затвердження правил моніторингу та контролю на ринках електроенергі7) кошторису та механізму функціонування гарантованого покупця для забезпечення загальносуспільних інтересів, що визначені Кабінетом Міністрів України;

Редакційно, виходячи з мети Гарантованого покупця та правил моніторингу та контролю

.

Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії

1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку, провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачам, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку затверджуються Регулятором.

3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачам, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

4. У видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії може бути відмовлено виключно з підстав, передбачених законом, а також у недискримінаційний спосіб та на підставі повної і об’єктивної оцінки документів, поданих заявником, з урахуванням іншої відповідної інформації, яка є у розпорядженні Регулятора.

Причини відмови у видачі ліцензії повинні бути повідомлені.

Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії

1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку, гарантованого покупця, оператора системи передачі провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачам, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку, гарантованого покупця, оператора системи передачі затверджуються Регулятором.

3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачам, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

Для забезпечення контролю з боку Регулятора за виконанням суспільних інтересів, гарантій держави за «зеленим» тарифом, а також надійному функціонування і розвитку енергосистеми України необхідно ліціензіровать діяльність гарантованого покупця і оператора системи передачі

Розділ 5. ПЕРЕДАЧА Розділ 5. ПЕРЕДАЧА

Стаття 33

Функції, права та обов’язки оператора системи передачі

Стаття 33

Функції, права та обов’язки оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу, балансування та врегулювання небалансів електричної енергії, .Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи передачі, за винятком електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу, балансування та врегулювання небалансів, здійснюється ним на роздрібному ринку.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу , враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії.

Оператор системи передачі не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу, регульованих договорів, балансування та врегулювання небалансів електричної енергії, .Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи передачі, за винятком електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу, і регульованих договорів, балансування та врегулювання небалансів, здійснюється ним на роздрібному ринку.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу,регульованих договорів, враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії.

Редакційно, виходячи з мети регульованих договорів

Розділ 6. РОЗПОДІЛ Розділ 6. РОЗПОДІЛ

Стаття 46

Функції, права та обов’язки оператора системи розподілу

Стаття 46

Функції, права та обов’язки оператора системи розподілу

4. Оператор системи розподілу не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних

4. Оператор системи розподілу не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних

Редакційно, виходячи з мети регульованих

витрат електричної енергії на її розподіл та врегулювання небалансів електричної енергії.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл та врегулювання небалансів електричної енергії, враховується при визначенні тарифів на розподіл електричної енергії відповідно до методики розрахунку тарифів на послуги з розподілу.Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи розподілу, крім обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл та врегулювання небалансів електричної енергії, здійснюється ним як споживачем на роздрібному ринку.

витрат електричної енергії на її розподіл та врегулювання небалансів електричної енергії.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, регульованих договорів та врегулювання небалансів електричної енергії, враховується при визначенні тарифів на розподіл електричної енергії відповідно до методики розрахунку тарифів на послуги з розподілу.Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи розподілу, крім обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл та врегулювання небалансів електричної енергії, регульованих договорів здійснюється ним як споживачем на роздрібному ринку.

договорів

РОЗДІЛ XIII.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОСУСПІЛЬНИХ

ІНТЕРЕСІВ У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

РОЗДІЛ XIII.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОСУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 62Спеціальні обов'язки для забезпечення

загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії

1. З метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на учасників ринку [у передбачених законодавством випадках] та на визначений строк Кабінетом Міністрів України можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.2. Такі обов'язки повинні бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.

Стаття 62Спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних

інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії

З метою забезпечення можливості ТЕЦам конкурувати з іншими виробниками електричної енергії необхідно здійснити їх переоснащення та модернізацію. Саме для цього необхідна державна підтримка в частині забезпечення викупу гарантованим

Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.3. Обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії.4. До загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії належать:1) національна безпека, а також безпека постачання;2) стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів;3) захист навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних та/або відновлювальних джерел та зменшення викидів парникових газів;4) захист здоров'я, життя та власності населення;

8. Покладення спеціальних обов'язків стосовно безпеки постачання, захисту навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність та управління попитом, збільшення частки енергії з альтернативних та/або відновлювальних джерел та зменшення викидів парникових газів, може здыйснюватись на довгостроковий період.

3) захист навколишнього природного середовища, а також енергоефективність, включаючи сприяння перебудові діючих теплогенеруючих об'єктів в високоефективні когенераційні установки, збільшення частки енергії з альтернативних та/або відновлювальних джерел та зменшення викидів парникових газів;

8. Покладення спеціальних обов'язків Кабінетом Міністрів України стосовно безпеки постачання, захисту навколишнього природного середовища, враховуючи енергоефективність, сприяння перебудові діючих теплогенеруючих об'єктів в високоефективні когенераційні установки та управління попитом, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів, здійснюється на довгостроковий період.

покупцем виробленої ТЕЦами електричної енергії.

Стаття 68Гарантований покупець

Стаття 68Гарантований покупець

1. Кабінет Міністрів України, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за

1. Кабінет Міністрів України, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за

Для реалізації переходу від існуючої до нової моделі ринку електричної енергії необхідно чітко визначити організацію,

встановленим "зеленим" тарифом має визначити учасника ринку (крім кінцевого покупця) для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

встановленим "зеленим" тарифом визначає учасника ринку (крім кінцевого покупця) для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

яка виконуватиме функції гарантує постачальника

2. Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом.

2. Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом.

3. Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на основі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника.Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

3. Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом здійснюється на підставі регульованого двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на основі регульованого типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника.Типова форма регульованого договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

Редакційно, виходячи з мети регульованих договорів

4. Гарантований покупець здійснює оплату за електричну енергію, куплену у виробників за "зеленим" тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

4. Гарантований покупець здійснює оплату за електричну енергію, куплену у виробників за "зеленим" тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

2.7. Гарантований покупець може виконувати інші спеціальні зобов’язання, покладені на нього Кабінетом Міністрів України для забезпечення загальносуспільних інтересів, зокрема:

1) продавати електричну енергію електропостачальнику універсальних послуг за договорами, ціни по яких регулюються Регулятором.

2) купупати та оплачувати електричну енергію у виробників, що забезпечують загальносуспільний інтерес в обсягах, на які встановлена регульована ціна закупівлі

3) оплачувати допоміжну послугу із забезпечення резервів нової та/або реконструйованої генеруючої потужності постачальникам

12. Виконання Гарантованим Покупцем інших спеціальних зобов’язань здійснюється відповідно до Порядку функціонування Гарантованого покупця, який визначає Кабінет Міністрів України, та механізм його реалізації, який визначає Регулятор.

Додано новий пункт, необхідно повністю викласти функції Гарантованого покупця щодо забезпечення ним виконання загальносуспільних інтересів та інвестиційних зобов'язань.

РОЗДІЛ ХІІІРИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

РОЗДІЛ ХІІІРИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 69Двосторонні договори

1. Купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та кінцеві покупці (крім споживачів).2. Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються домовленістю сторін, з урахуванням таких обмежень:

1) виробники мають право продавати електроенергію за двосторонніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково продані на ринку "на добу наперед";

2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електроенергію за двостронніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково продані на ринку "на добу наперед";

3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу та гарантований покупець не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;

4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл відповідно, за винятком обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково куплені на ринку "на добу наперед";

5) виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій, за виключенням обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково куплені на ринку "на

Стаття 69Двосторонні договори

1. Купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та кінцеві покупці (крім споживачів).2. Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються домовленістю сторін, з урахуванням таких обмежень:1) виробники мають право продавати електроенергію за

двосторонніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково продані на ринку "на добу наперед";

2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електроенергію за двостронніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково продані на ринку "на добу наперед";

3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу та гарантований покупець не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;

4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл відповідно, за винятком обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково куплені на ринку "на добу наперед";

5) виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій, за виключенням обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону повинні бути обов'язково

добу наперед";

3. Двосторонній договір оптового постачання має встановлювати:

1) предмет договору;2) ціна електричної енергії та/або порядок її розрахунку

(формування);3) обсяг електричної енергії та графіки обсягу купівлі-

продажу електричної енергії.4) строки та порядок поставки електричної енергії;5) порядок повідомлення адміністратора розрахунків

про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договом;

6) порядок та форму розрахунків;7) терміни та порядок оформлення актів приймання-

передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії;8) права, обов'язки та відповідальність сторін;9) строк дії договору.

4. Регулятор має право встановлювати максимальний строк дії двосторонніх договорів, який не може бути меншим, ніж шість місяців.5. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують адміністратора розрахунків про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для включення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку.

куплені на ринку "на добу наперед";3. Двосторонній договір оптового постачання має

встановлювати:1) предмет договору;2) ціна електричної енергії та/або порядок її розрахунку

(формування);3) обсяг електричної енергії та графіки обсягу купівлі-

продажу електричної енергії.4) строки та порядок поставки електричної енергії;5) порядок повідомлення адміністратора розрахунків про

договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договом;

6) порядок та форму розрахунків;7) терміни та порядок оформлення актів приймання-

передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії;8) права, обов'язки та відповідальність сторін;9) строк дії договору.

6. Регулятор має право встановлювати максимальний строк дії двосторонніх договорів, який не може бути меншим, ніж один рік.7. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують адміністратора розрахунків про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для включення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку.

8.Типові форми регульованих двосторонніх договорів затверджується Регулятором.

8.1 За регульованими двосторонніми договорам купівля-продаж електричної енергії здійснюється на умовах (ціна, обсяг та термін поставки електричної енергії), що визначаються Регулятором:

1) гарантований покупець продає електроенергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують поновлювані джерела енергії (а з

Регульовані двосторонніми договорами являються одним з найбільш прозрачніх механізмів виконання державних зобов'язань. Цей

використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом оператору системи расподілу та оператору системи передачі.

2) для забезпечення загальносуспільних послуг гарантований покупець продає електроенергію, вироблену на теплоелектроцентралях або когенераційних установках оператору системи расподілу та оператору системи передачі.

3) для гарантування залучення та повернення інвестицій та оплати послуги із забезпечення резервів нової та/або реконструйованої генеруючої потужності регульовані договори між оператором системи передачі та постачальниками допоміжних послуг

9.Право власності на електричну енергію за двосторонніми договорами переходить від продавця електричної енергії до покупця щомісячно відповідно до акту приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії, складеного на підставі виписки адміністратора розрахунків із бази даних договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії.

10.З метою ведення бази даних щодо договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії сторони двостороннього договору (у тому числі регульованого) повинні надавати адміністратору розрахунків повідомлення про укладений двосторонній договір у порядку та формі, визначених правилами ринку. Обсяги електричної енергії за двостороннім договором (у тому числі регульованим), про укладення якого не надано повідомлення адміністратору розрахунків, не включаються до погодинних добових графіків виробництва (споживання) електричної енергії відповідних суб'єктів ринку.

механізм використовується в європейських країнах при відкритті ринків (Румунія, частково Франція, Іспанія).

Договори допомагають

забезпечувати залучення довгострокових кредитів і гарантують повернення інвестицій

Стаття 69Ринок допоміжних послуг

1. В Україні функціонує єдиний ринок допоміжних послуг.На ринку допоміжних послуг оператор системи передачі купує на ринкових та прозорих засадах допоміжні послуги для забезпечення сталої та надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та забезпечення якості електричної енергії.2. Учасниками ринку допоміжних послуг є:оператор системи передачі, який купує та/або використовує допоміжні послуги;постачальники допоміжних послуг, які пропонують та/або надають допоміжні послуги.

3. На ринку допоміжних послуг можуть придбаватися/надаватися допоміжні послуги для забезпечення:

1) регулювання частоти та активної потужності в об'єднаній енергетичній системі України, а саме:послуги первинного, вторинного, третинного регулювання із забезпеченням резерву відповідної регулюючої потужності;

2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в об'єднаній енергетичній системі України, а саме:послуги регулювання напруги та реактивної потужності;послуги із забезпечення відновлення функціонування об'єднаної енергетичної системи України після системних аварій.

4. Витрати оператора системи передачі на оплату допоміжних послуг включаються до тарифу на диспетчерське (оперативно-технологічне) управління.

3.На ринку допоміжних послуг можуть придбаватися/надаватися допоміжні послуги для забезпечення:

1) регулювання частоти та активної потужності в об'єднаній енергетичній системі України, а саме:

послуги первинного, вторинного, третинного регулювання із забезпеченням резерву відповідної регулюючої потужності;

послуги із забезпечення резервів нової та/або реконструйованої генеруючої потужності;

2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в об'єднаній енергетичній системі України, а саме:послуги регулювання напруги та реактивної потужності;послуги з підтримки готовності генеруючого обладнання до вироблення електричної енергії та управління попитупослуги із забезпечення відновлення функціонування об'єднаної енергетичної системи України після системних аварій.

Для реалізації плану розвитку ОЕС України на 10 років, забезпечення резервів і масштабної модернізації не обходимо створити

Додати п. 13

13. Оператор системи передачи зобов’язан укласти договори на придбання допоміжної послуги забезпечення резервів нової та/або реконструйованої генеруючої потужності з виробниками, для яких на момент прийняття закону було встановлено інвестиційну складову до тарифу на електричну енергію для фінансування проектів реконструкції та/або модернізації. Придбання допоміжної послуги у таких виробників здійснюється на умовах, що були передбачені на момент встановлення їм інвестиційної складової. Обсяг платежів, графік їх здійснення системним оператором, а затверджуються Регулятором.

додаткове джерело фінансів. Іншим завданням є підтримання поточної діяльності роботи генеруючого обладнання в робочому стані і управлінні попитом

Необхідно зберегти виконання інвестиційних обяательств для виробників при запуску нового ринку

електричної енергії

РОЗДІЛ ХІV ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

РОЗДІЛ ХІV ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Стаття 77Порядок розгляду скарг та вирішення спорів

1. Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії учасників ринку (крім споживачів) і вирішення спорів між учасниками ринку в порядку, що затверджується Регулятором.2. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов'язкові для виконання учасниками ринку, яких воно стосується.3. Такі рішення підлягають розміщенню на веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Обсяг конфіденційної

Стаття 77. Порядок розгляду скарг та вирішення спорів

1. Регулятор забезпечує розгляд скарг і вирішення спорів

між учасниками ринку в порядку, що затверджується

Регулятором.

2. Розгляд скарг і вирішення спорів між учасниками ринку і побутовим споживачем(споживачами), а також дрібними комерційними споживачами з щорічним обсягом споживання не більше ____-кВт здійснюється у порядку, передбаченому статтею 77-1 та Законом України « Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»

Директива 2009/72/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 р. щодо загальних правил функціонування внутрішнього ринку електроенергії та внесення змін і доповнень до Директиви 2003/54/ЄС

інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання зацікавлених осіб.4. Рішення Регулятора, визначене частиною другою цієї статті, може бути оскаржене у суді.

3.Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів

Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення,

обов'язкові для виконання учасниками ринку, яких воно

стосується.

4.Такі рішення підлягають оприлюдненню на веб-сайті

Регулятора, крім тих частин рішення, що містять

конфіденційну інформацію. Обсяг конфіденційної інформації,

що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на

підставі клопотання зацікавлених осіб.

5.Рішення Регулятора, визначене частиною другою цієї статті,

може бути оскаржене у суді.

Стаття 78-1 Незалежний порядок розгляду скарг та вирішення спорів

Скарги між побутовими та дрібними споживачами електричної енергії та постачальниками електричної енергії або операторами розподілу електричної енергії щодо виконання сторонами своїх зобов’язань та вирішення спорів між цими сторонами розглядається енергетичним омбудсменом, що утворюється Кабінетом міністрів України в порядку, передбаченому Законом України « Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»

передбачає (Преамбула, (44) , що усі промислові і комерційні сектори Співтовариства, включаючи малі та середні підприємства, а також усі громадяни Союзу, повинні мати можливість користуватися також і високими рівнями захисту прав споживачів. Зокрема, побутові споживачів, і якщо держави-члени вважатимуть необхідним, то й малі підприємства повинні також мати змогу користуватися гарантіями громадського обслуговування, зокрема в тому, що стосується безпеки постачання та тарифів на основі рівності, конкуренції та опосередковано з огляду на створення робочих місць. Вказані споживачі повинні

мати можливість вибору, рівного ставлення, представництва та доступу до механізмів з вирішення конфліктів

Відповідно до розділу 3 п. 13. Директиви Держави-члени повинні гарантувати існування незалежного механізму, такого як, наприклад, захисник громадських прав у сфері енергетики або орган із захисту прав споживачів, уповноважений на ефективний розгляд скарг та позасудове врегулювання спорів.

ЄС пішло шляхом створення офісів енергетичних омбудсменів як незалежних органів для вирішення спорів між побутовими та малими комерційними споживачами та енергокомпаніями, де споживачі звільнені від

оплати за надання правової допомоги.

Така практика здійснюється відповідно до Директиви 2013|11|EU щодо застосування механізму альтенативного розгляду спорів .

РОЗДІЛ ХVВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ РИНКУ

РОЗДІЛ ХVВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ РИНКУ

Розділ 17.ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 жовтня 2015 року, крім:

Розділ 17.ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

З метою забезпечення поетапного введення двосторонніх

договорів на ринку електричної енергії, ст. 69 набирає

чинності з 1 липня 2016 року за винятком положень, що

стосуються ринку «на добу наперед» та з урахуванням

особливостей, передбачених у пункті 19 Розділу XVII

“Перехідні та Прикінцеві положення” цього Закону.

З метою забезпечення поетапного введення двосторонніх

договорів на ринку електричної енергії, ст. 69 набирає

чинності з 1 липня 2016 року за винятком положень, що

стосуються ринку «на добу наперед» та з урахуванням

особливостей, передбачених у пункті 19 Розділу XVII

“Перехідні та Прикінцеві положення” цього Закону.

Ціна по прямих договорах (у т.ч. на аукціонах) буде штучною, оскільки буде визначатись Пулом. Ризик "зависання" впровадження після цього етапу, ризик дискредитації нового ринку внаслідок штучності його цін або збитковості РДД для

певних виробників (у разі невідповідного регулювання НКРЕ), ризики касових розривів в виробників або обленерго (ГП)

Координація роботи із запровадження ринку електричної енергії, передбаченого цим Законом, та контроль за виконанням необхідних організаційних та нормативно-правових заходів здійснюються Координаційним центром із забезпечення впровадження нової моделі ринку електричної енергії (далі - Координаційний центр). Координаційний центр є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, основними завданнями якого, зокрема, є:

координація роботи державних органів, установ, організацій та суб’єктів господарської діяльності з питань впровадження нової моделі ринку електричної енергії України;

участь представників Секретаріату Енергетичного співтовариства в процесі затвердження проектів нормативно-правових документів та супроводом впровадження нової моделі ринку електричної енергії

підготовка пропозицій та рекомендацій щодо заходів, пов’язаних із впровадженням нової моделі ринку електричної енергії України;

контроль стану виконання заходів щодо впровадження нової моделі ринку електричної енергії;

Для забезпечення координації впровадження нової моделі ринку електричної енергії необхідна консолідація зусиль з боку органів виконавчої влади, учасників ринку, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Регулятора. Деякі нормативно-правові акти та процедури вимагають прийняття рішень на рівні Кабінету Міністрів, народних депутатів.

підготовка пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань функціонування ринку електричної енергії України, у тому числі в перехідний період.

Рішення Координаційного центру у вигляді пропозицій або рекомендацій щодо здійснення органами державної влади, установами, підприємствами та організаціями заходів, пов’язаних із впровадженням нової моделі ринку електричної енергії України, є обов’язковими.

12. Регулятору, оператору системи передачі та оператору ринку у термін з 1 січня 2017 року до 1 липня 2017 року забезпечити здійснення тестових операцій з купівлі-продажу електричної енергії та надання послуг і виконання розрахунків за електричну енергію та послуги відповідно до вимог цього Закону.

12. Регулятору, оператору системи передачі та оператору ринку та гарантованому покупцю у термін з 1 лмпня 2017 року до 01 липня 2018 року забезпечити здійснення тестових операцій з купівлі-продажу електричної енергії та надання послуг і виконання розрахунків за електричну енергію та послуги відповідно до вимог цього Закону.

Необхідно продовжити тестовий період на рік і встановити реальні терміни впровадження програмного забезпечення

13. Кабінету Міністрів України:до 31 грудня 2016 року провести реорганізацію

підприємства, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом створення оператора ринку;

Кабінету Міністрів України:до 31 грудня 2016 року провести реорганізацію підприємства, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом виділення створення оператора ринку та гарантованного покупця;

ГРОМАДСЬКА СПІЛКА «МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГІЯ»

(створена в 2015 році)

Спеціалізація – допомога муніципалітетам

у реалізації ініціативи ЄС «Угода мерів», розробка

документів з енергетичного планування в містах: стратегія

енергетичного розвитку, SEAP, муніципальний

енергетичний план, програми, спрямовані на реалізацію

заходів з підвищення енергоефективності міського

господарства, розробка інвестиційних проектів, техніко-

економічні обґрунтування для енергоефективної

модернізації транспортної та інженерної інфраструктури

містз, залучення фінансування для муніципальних

проектів з енергоефективної модернізації, допомога у

створенні та реалізації системи енергоменеджменту у

відповідності з ISO 50001, просування практики

термосанації житлових і бюджетних будівель, як найбільш

енергоємного сектору міста, сприяння поширенню

практики використання відновлюваних і альтернативних

джерел енергії, популяризація філософії

енергоефективності.

Контактна особа – Віктор Пирков, Експерт Громадської спілки

Тел.: +38 (050) 4444314E-mail: [email protected]

Концептуальні зауваженнядо проекту Закону України «Про ринок електричної енергії»

1. Все что касается энергоэффективности в этом законе, включая термин «энергоэффективность, надо привести в соответствие с Директивой 27/2012/ЕС. Директива находится здесь:

http://heating.danfoss.ua/Content/855503AE-096B-423E-A596-E1591A288668_MNU17583926_SIT256.html

2. Проблема выравнивания графиков электропотребления (устранение ночных провалов), на наш взгляд, заключается в отсутствии перспективной политики электрообеспечения объектов с электроотоплением – постоянная смена коэффициентов для ночных тарифов. А также неверная политика взимания платы за присоединяемую мощность потребителя… На наш взгляд, в этом Законопроекте надо установить мораторий на повышение ночного тарифа в течение, например, 10…20 лет и стимулировать население применять электроотопление в ночное время не только соответствующим тарифом, но и устранением платы за присоединяемую мощность. На практике стоимость проекта и плата за присоединяемую мощность не окупается ночным тарифом в разумный период.

3. В Украине есть проблемы с техническими условиями. В этом Законопроекте они присутствуют также.

mailto:[email protected]

3.1. Не указан срок действия ТУ. Надо указать, например, год, два или три. Раньше, если не ошибаемся, было - три.

3.2. В ТУ не должно быть требований к системе здания, кроме потребляемой мощности и напряжения. Не должен указываться и навязываться определенный производитель электрооборудования, в том числе и электросчетчика, если приобретаются за средства конечного потребителя. Должны применяться «умные счетчики» (читай (27) в Директиве 27/2012/ЕС).

3.3. Внутренние системы здания (проект), в том числе и электроотопления, не должны согласовываться с энергоснабжающей компанией в соответствии сЗаконом України ПРО РЕГУЛЮВАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Ч. 6 ст. 31 - проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

ІНСТИТУТ ТЕХНІЧНОЙ ТЕПЛОФІЗІКИ НАН УКРАЇНИ

(заснован в 1947 році)

Спеціалізація – дослідження теплофізичних процесів,

розвиток теорії теплопереносу, вимірювання теплових

величин та на вирішення проблем підвищення

енергоефективності при виробленні, транспортуванні та

споживанні теплової енергії, комплексної модернізації

об’єктів комунальної теплоенергетики шляхом розробки і

реалізації регіональних програм, залучення до паливно-

енергетичного потенціалу відновлювальних джерел енергії

і місцевих видів палива.

Контактна особа – Каденський Микола Ярославович, Аспірант за спеціальністю «Енергетичні системи і комплекси». Стипендіат Президента України для молодих вчених.

Тел.: +38 (097) 2266450E-mail: [email protected]


Кризові явища у електроенергетиці України характеризуються суттєвим дефіцитом маневрових потужностей та сталим зростанням пікових навантажень, що негативно впливає на стійкість та надійність енергетичної системи та не відповідають нормам Директив 2005/89/ЕС та 2004/67/ЕС. В Оновленій Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яка затверджена 24 липня 2013 року Кабінетом Міністрів України, зазначено, що для регулювання маневрових навантажень та ущільнення графіку електричних навантажень на особливу вагу заслуговують насамперед споживачі – регулятори. Ринок таких технологій (електрохімічні акумуляторні батареї, теплові насоси-регулятори, механічні та термічні технології) у світі суттєво зріс за останні роки, прогнозується його подальше активне зростання, такі технології використовуються для балансування ВДЕ, заповнення нічних провалів споживання та компенсації пікових потреб у електричній енергії та потужності.

Для забезпечення сталого розвитку енергетики України та законодавчої підтримки інвестиційної привабливості для інноваційних проектів електроенергетичного сектору пропоную такі доповнення до проекту Закону України “Про ринок електричної енергії”:1. Доповнити: Розділ 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ», Статтю 1 «Визначення термінів» терміном «споживач – регулятор».«Споживач – регулятор» – енергетична установка, здатна брати участь у регулюванні небалансів електричної енергії під диспетчерським управлінням оператора системи передачі в рамках балансуючого ринку електричної енергії ". 2. Доповнити Статтю 19 «Баланс попиту та пропозиції на електричну енергію», Положення 2, таким пунктом: «Створення передумов для впровадження енергоефективних технологій регулювання навантаження на основі споживачів – регуляторів».


ВГО «ЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ» (заснована в 2006 році)

Спеціалізація – Захист економічних та соціальних

інтересів членів Асоціації, участь у роботі з удосконалення

енергетичного законодавства України, взаємодія з

органами державної влади та спільні дії з громадськими

установами та організаціями щодо реформування ринків

електроенергії та газу в Україні, моніторинг реалізації

заходів, передбачених законами України «Про засади

функціонування ринку електроенергії України» та ”Про

засади функціонування ринку природного газу, участь у

розробці та впровадженні сприятливої для інвесторів

концепції приєднання до електричних і газових мереж, у

т.ч. внесенні відповідних змін до

законодавства,.здійснення громадського контролю за

поетапною ліквідацією перехресного субсидування в

електроенергетиці та газовому секторі з одночасним

переходом до адресної допомоги малозабезпеченим

громадянам,участь у роботі громадських консультативно-

дорадчих органів при НКРЕКП, МЕВ та АМК, ініціювання

розгляду ними проблемних питань діяльності

енергетичних підприємств.

Контактна особа – Рогозін Олександр Георгійович,

в.о.Президента ВГО «ЕАУТел.: +38 (050) 3574161E-mail: [email protected]


(станом на 22.07.2015)

1. Законопроекту властива відсутність або критично низький рівень конкретики, зокрема, шодо:- механізмів на заміну Фонду вартісного небалансу (зокрема, спеціальних обов’язків),- особи гарантованого покупця та механізму компенсації його втрат,- універсальних послуг (зокрема, порядку визначення кінцевих цін для споживачів),- механізмів приєднання (є лише посилання на Кодекси),- врахування особливостей роботи ТЕЦ в новому ринку, - прав/обовязків учасників ринку щодо відключення/обмеження споживачів (зокрема, наявність екологічної броні) та механізмів забезпечення повних розрахунків споживачів за електроенергію,- механізмів залучення інвестицій в генерацію (стимулів для можливості запровадження конкурсної процедури будівництва нових генеруючих потужностей), - можливості роботи поза ринком малих виробників (як зараз),


- можливості встановлення граничних показників для ліцензованих видів діяльності (зокрема, виробництва та розподілу електроенергії).

Наслідки – відсутність розуміння учасниками ринку суттєвих механізмів його роботи, ризик існування тимчасових законодавчих білих плям у реалізації, затягування або прийняття неоптимальних рішень на рівні вторинного законодавства.

2. Певні норми законопроекту дозволяють адміністративне втручання в роботу ринку, дискримінацію окремих учасників та несуть корупційні ризики:

- передбачена можливість обмеження рішенням КМУ цін на ринку, встановлення особливих умов купівлі-продажу, вимог та умов для учасників ринку за поданням Міненерговугілля, Регулятора або оператора системи передачі, за нечітких критеріїв, обставин, на невизначений період (ст.16, Правила безпеки постачання),

- виконання оператором системи передачі також функцій з диспетчерського управління та ринкових функцій може мати наслідком дискримінацію інших учасників ринку за відсутності вимог та механізмів забезпечення незалежності цих видів діяльності,

- призначення постачальника «останньої надії» КМУ (в прикінцевих положеннях – Регулятором) за відсутності визначених критеріїв потенційно загрожує такому постачальнику банкрутством, оскільки не успішність тендеру з вибору постачальника «останньої надії» свідчить про непривабливість умов такої діяльності,

- права Регулятора щодо погодження кандидатури, умов праці, звільнення уповноваженого з питань відповідності для операторів системи розподілу за відсутності визначених критеріїв дозволяє тримати компанії на гачку (краще тоді вже проводити за визначеними Регулятором умовами тендер на вибір уповноваженої особи),

- штраф до 10% від доходу вертикально-інтегрованого суб’єкта господарювання за порушення вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи розподілу (будь-яких) є небезпечною зброєю, використання якої має бути обмежено чіткими умовами та обставинами,

- наявність єдиного діапазону штрафних санкцій від 85 тис.грн до 1,7 млн.грн для всіх суб’єктів господарювання (у т.ч. не ліцензіатів) і всіх видів порушень несе ризик непропорційності санкцій.

Наслідки – ризики «ручного» керування на ринку, викривлення конкуренції, дискримінації окремих суб’єктів ринку.

3. Притаманна законопроекту дослівна імплементація деяких норм Директив ЄС несе ризик створення нових проблем, а не вирішення наявних:

- пряма лінія (незрозуміло, що вирішує в наших умовах, і як кореспондується з приєднанням),- закрита система розподілу (може потребувати ліцензування всіх споживачів-власників

мереж),- нові лінії (лінія постійного струму – неіснуючий варіант),- доступ третіх сторін (залишається незрозумілим, що це таке, як воно кореспондується з

приєднанням, що таке відмова в доступі тощо),- за чітко врегульованої процедури сертифікації оператора системи передачі, відсутні

механізми вирішення проблеми її успішного забезпечення (хоча б шляхом передбачення в прикінцевих положеннях доручення КМУ щодо здійснення відповідних заходів),

- 10-тирічний план розвитку ОЕС згідно Директиви – дійсно лише план розвитку мереж передачі, але в наших умовах необхідний більш широкий документ, який передбачатиме комплексне бачення проблем, завдань і шляхів розвитку всієї системи.

4. Потребують опрацювання та уточнення питання початкового етапу впровадження нового ринку, зокрема:

- хто саме постачатиме електроенергію всім споживачам з 01.07.2017, - доцільність роботи оптових покупців (трейдерів) з 01.07.2017 (несе ризик «розкачування» цін

тощо),- доцільність запровадження двосторонніх договорів до 01.07.2017 (матиме наслідком

викривлену конкуренцію та ціни, обмежене коло учасників),

- доля в майбутньому ринку чинних надбавок на реконструкцію (модернізацію) енергоблоків ТЕС.

5. Потребує уточнення термінологія, зокрема:- постачання, покупець, оптовий покупець, трейдер, кінцевий покупець, споживач (надмірність

визначень),- надзвичайна ситуація в ОЕС України (небезпечне занадто широке визначення),- безпека постачання електричної енергії (пусте визначення), - послуги з балансування (балансування – не послуга, а купівля-продаж електроенергії).

ПРОПОЗИЦІЇ

до законопроекту «Про ринок електричної енергії»

Текст законопроекту Пропозиції до запропонованого тексту законопроекту

1 Стаття 1. Визначення термінів1. У цьому Законі терміни вживаються в

такому значенні:адміністратор комерційного обліку

електричної енергії (адміністратор комерційного обліку) – юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

адміністратор розрахунків – юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

алгоритм розподілу коштів – порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Регулятором, відповідно до цього Закону;

баланс між пропозицією та попитом – задоволення прогнозованого попиту кінцевих покупців на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;

балансуюча група – об'єднання учасників ринку, яке створюється на підставі відповідного договору, в межах якого один учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх

Стаття 1. Визначення термінів1. У цьому Законі терміни вживаються в такому

значенні:адміністратор комерційного обліку електричної

енергії (адміністратор комерційного обліку) – юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

адміністратор розрахунків – юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

алгоритм розподілу коштів – порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Регулятором, відповідно до цього Закону;

баланс між пропозицією та попитом – задоволення прогнозованого попиту кінцевих покупців на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;

балансуюча група – об'єднання учасників ринку, яке створюється на підставі відповідного договору, в межах якого один учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників

РЕАНІМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ РЕФОРМ (заснован в 2014 році)

Спеціалізація – реалізація ключових реформ, які приведуть до утвердження

відкритого суспільства, підзвітності влади суспільству, нових відносин між

громадянином і державою, безпеки і добробуту українського народу.

Контактна особа:Віктор Буток, Експерт РПР .Тел.: +38 (067) 7254593E-mail: [email protected]


інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання;

балансуюча група виробників за "зеленим" тарифом – балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс є гарантований покупець;

балансуючий ринок електричної енергії (балансуючий ринок) – ринок, організований оператором системи передачі електроенергії з метою забезпечення достатніх обсягів потужності та електричної енергії, необхідних для балансування обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

безпека постачання електричної енергії – спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби кінцевих покупців в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;

вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що здійснює передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов'язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що здійснюють передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії;

виробник електричної енергії (виробник) – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;

виробництво електричної енергії – господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію за допомогою технічних засобів;

відповідальність за баланс – зобов'язання учасників ринку повідомляти добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

вільна пропускна спроможність – частина чистої пропускної спроможності міждержавного

ринку, що входять до такого об'єднання;балансуюча група виробників за "зеленим"

тарифом – балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс є гарантований покупець;

балансуючий ринок електричної енергії (балансуючий ринок) – ринок, організований оператором системи передачі електроенергії з метою забезпечення достатніх обсягів потужності та електричної енергії, необхідних для балансування обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

безпека постачання електричної енергії – спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби кінцевих покупців в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;

вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що здійснює передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов'язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що здійснюють передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії;

виробник електричної енергії (виробник) – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;

виробництво електричної енергії – господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію за допомогою технічних засобів;

відокремлена мікросистема – енергетична система у складі енергетичних установок із виробництва, розподілу і споживання електричної енергії, зі споживанням менше, ніж 500 ГВт/годин на рік, яка не з’єднана з іншими системами;

відповідальність за баланс – зобов'язання учасників ринку повідомляти добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

вільна пропускна спроможність – частина чистої пропускної спроможності міждержавного перетину, яка виставляється на аукціон для визначеного напрямку та періоду, за вирахуванням розподіленої на попередніх аукціонах величини пропускної спроможності. У випадках надання

перетину, яка виставляється на аукціон для визначеного напрямку та періоду, за вирахуванням розподіленої на попередніх аукціонах величини пропускної спроможності. У випадках надання звільнення для нових міждержавних ліній відповідно до цього Закону, при розрахунку вільної пропускної спроможності не враховується частина пропускної спроможності, щодо якої надано таке звільнення. При розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;

внутрішньодобовий ринок електричної енергії (внутрішньодобовий ринок) – організований сегмент ринку, на якому виникають відносини між учасниками внутрішньодобового ринку та оператором ринку щодо купівлі-продажу електричної енергії безпосередньо у межах доби фізичного постачання електричної енергії;

гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець) – суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф;

двосторонній договір – договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;

деравний енергетичний нагляд – діяльність щодо забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, сталої і надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України, який здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики;

диспетчерське управління – оперативно-технологічне управління об'єднаною енергосистемою України із забезпеченням надійного і безперебійного, з додержанням вимог енергетичної безпеки, постачання електричної енергії споживачам;

договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (договір на ринку "на добу наперед") – одночасне прийняття учасником торгів "на добу наперед" і оператором ринку прав та зобов'язань з купівлі-продажу електроенергії за результатами проведення відповідних торгів "на добу наперед";

допоміжні послуги – послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів;

доступ до пропускної спроможності

звільнення для нових міждержавних ліній відповідно до цього Закону, при розрахунку вільної пропускної спроможності не враховується частина пропускної спроможності, щодо якої надано таке звільнення. При розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;

внутрішньодобовий ринок електричної енергії (внутрішньодобовий ринок) – організований сегмент ринку, на якому виникають відносини між учасниками внутрішньодобового ринку та оператором ринку щодо купівлі-продажу електричної енергії безпосередньо у межах доби фізичного постачання електричної енергії;

гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець) – суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф;

двосторонній договір – договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;

державний енергетичний нагляд – діяльність щодо забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, сталої і надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України, який здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики;

диспетчерське управління – оперативно-технологічне управління об'єднаною енергосистемою України із забезпеченням надійного і безперебійного, з додержанням вимог енергетичної безпеки, постачання електричної енергії споживачам;

договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (договір на ринку "на добу наперед") – одночасне прийняття учасником торгів "на добу наперед" і оператором ринку прав та зобов'язань з купівлі-продажу електроенергії за результатами проведення відповідних торгів "на добу наперед";

допоміжні послуги – послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів;

доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж – право на

міждержавних електричних мереж – право на використання пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою експорту та/або імпорту електричної енергії, набуте відповідно до цього Закону;

доступ третіх сторін – право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії у відповідності до заздалегідь і публічно оголошених умов відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;

електрична енергія – енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;

електрична мережа – сукупність електричних установок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

електроенергетичне підприємство – суб'єкт господарювання, який здійснює принаймні одну з наступних функцій: виробництво, передача, розподіл, постачання або діяльність з перепродажу електричної енергії, але не включаючи споживачів;

електропостачальник – суб'єкт господарювання, який здійснює постачання електричної енергії споживачам на підставі відповідної ліцензії;

електростанція – електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

електроустановка – комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

енергоефективність/управління попитом – всеохоплюючий або інтегрований підхід, який має на меті вплинути на обсяг та графік споживання електричної енергії для того, щоб зменшити споживання первинної енергії та максимальні (пікові) навантаження, надаючи перевагу залученню інвестицій, направлених на підвищення енергоефективності та засоби регулювання

використання пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою експорту та/або імпорту електричної енергії, набуте відповідно до цього Закону;

доступ третіх сторін – право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії у відповідності до заздалегідь і публічно оголошених умов відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;

електрична енергія – енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;

електрична мережа – сукупність електричних установок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

електроенергетичне підприємство – суб'єкт господарювання, який здійснює принаймні одну з наступних функцій: виробництво, передача, розподіл, постачання або діяльність з перепродажу електричної енергії, але не включаючи споживачів;

електропостачальник – суб'єкт господарювання, який здійснює постачання електричної енергії кінцевим покупцям;

електростанція – електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

електроустановка – комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

енергоефективність/управління попитом – всеохоплюючий або інтегрований підхід, який має на меті вплинути на обсяг та графік споживання електричної енергії для того, щоб зменшити споживання первинної енергії та максимальні (пікові) навантаження, надаючи перевагу залученню

навантаження, замість інвестицій у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов'язані з безпекою постачання, і пов'язані з ними витрати на розподіл;

заборонена зона гідроелектротехнічних споруд – земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б'єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об'єктів;

захищені споживачі – споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво електричної та теплової енергії та скидний потенціал", Господарському Кодексі України, та інших законах України.

кінцевий покупець – фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець) або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

кліринг на ринку електричної енергії – система розрахунків через уповноважений банк, яка враховує взаємні фінансові вимоги та зобов'язання учасників ринку щодо операцій купівлі-продажу електричної енергії і послуг, наданих на ринку електричної енергії, та завершуються платежем на різницю між сумами вимог та зобов'язань учасників ринку, в тому числі за рахунок наданих фінансових гарантій;

комерційний облік електричної енергії – сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

контроль – має значення, визначене Законом України "Про захист економічної конкуренції";

контрольована зона гідроелектротехнічних споруд – позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель

інвестицій, направлених на підвищення енергоефективності та засоби регулювання навантаження, замість інвестицій у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов'язані з безпекою постачання, і пов'язані з ними витрати на розподіл;

заборонена зона гідроелектротехнічних споруд – земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б'єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об'єктів;

захищені споживачі – споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

кінцевий покупець – фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець) або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

кліринг на ринку електричної енергії – система розрахунків через уповноважений банк, яка враховує взаємні фінансові вимоги та зобов'язання учасників ринку щодо операцій купівлі-продажу електричної енергії і послуг, наданих на ринку електричної енергії, та завершуються платежем на різницю між сумами вимог та зобов'язань учасників ринку, в тому числі за рахунок наданих фінансових гарантій;

комерційний облік електричної енергії – сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

контроль – має значення, визначене Законом

гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;

користувачі електричної системи – фізичні особи (в тому числі, фізичні особи-підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

малий непобутовий споживач – суб'єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1кВ, який купує електричну енергію для власного споживання;

міждержавна лінія електропередачі – лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою країною і з'єднує національні системи передачі та/або системи розподілу обох країн;

міждержавний перетин – сукупність ліній електропередачі та обладнаднання, що використовується для з'єднання національної системи передачі з системами передачі суміжних держав;

надзвичайна ситуація в об'єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;

небаланс електричної енергії – різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та акцептованим оператором системи передачі добовим графікам у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії, розрахована відповідно до правил ринку;

непобутовий споживач – фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець) або юридична особа, якиа купує електричну енергію, що не призначена для її власного побутового

України "Про захист економічної конкуренції";контрольована зона гідроелектротехнічних

споруд – позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;

користувачі електричної системи – фізичні особи (в тому числі, фізичні особи-підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

мала відокремлена система – енергетична система у складі енергетичних установок із виробництва, розподілу і споживання електричної енергії, зі споживанням менше, ніж 3 000 ГВт/годин на рік, де менше ніж 5% річного споживання здійснюється завдяки об’єднанню з іншими системами;

малий непобутовий споживач – суб'єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 50 кВт, який купує електричну енергію для власного споживання;

міждержавна лінія електропередачі – лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою країною і з'єднує національні системи передачі та/або системи розподілу обох країн;

міждержавний перетин – сукупність ліній електропередачі та обладнаднання, що використовується для з'єднання національної системи передачі з системами передачі суміжних держав;

надзвичайна ситуація в об'єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;

небаланс електричної енергії – різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та акцептованим оператором системи передачі добовим графікам у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії, розрахована відповідно до правил ринку;

непобутовий споживач – фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець) або юридична особа, якиа купує електричну енергію, що не

споживання;неявний аукціон – механізм транскордонної

купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасний розподіл пропускної спроможності та купівлі-продажу електричної енергії,та визначення відповідної сукупної ціни;

нова міждержавна лінія електропередачі – міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не було завершено станом на 1 жовтня 2015 року;

нормативно-технічний документ – норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану електричних установок та мереж;

об'єднана енергетична система України (ОЕС України) – сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;

об'єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об'єднаної енергетичної системи України;

обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину (далі – обмеження) – ситуація, за якої міждержавний перетин не може прийняти усі фізичні потоки електроенергії, що є результатом експортно-імпортних операцій учасників ринку, через недостатність пропускної спроможності міждержавних ліній електропередачі та/або системи передачі електроенергії;

оператор ринку – юридична особа, яка на підставі ліцензії забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;

оператор системи передачі – юридична особа, яка є відповідальною за експлуатацію, включаючи диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі і міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи задовольнити обґрунтований попит на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу – юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи задовольнити обґрунтований попит на розподіл електричної енергії із урахуванням вимог стосовно охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

операційна безпека мережі – спроможність

призначена для її власного побутового споживання;неявний аукціон – механізм транскордонної

купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасний розподіл пропускної спроможності та купівлі-продажу електричної енергії,та визначення відповідної сукупної ціни;

нова міждержавна лінія електропередачі – міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не було завершено станом на 1 жовтня 2015 року;

нормативно-технічний документ – норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану електричних установок та мереж;

об'єднана енергетична система України (ОЕС України) – сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;

об'єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об'єднаної енергетичної системи України;

обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину (далі – обмеження) – ситуація, за якої міждержавний перетин не може прийняти усі фізичні потоки електроенергії, що є результатом експортно-імпортних операцій учасників ринку, через недостатність пропускної спроможності міждержавних ліній електропередачі та/або системи передачі електроенергії;

оператор ринку – юридична особа, яка на підставі ліцензії забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;

оператор системи передачі – юридична особа, яка є відповідальною за експлуатацію, включаючи диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі і міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи задовольнити обґрунтований попит на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу – юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи задовольнити обґрунтований попит на розподіл електричної енергії із урахуванням вимог стосовно охорони

електричних станцій, системи передачі та системи розподілу залишатися в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, і характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти та стійкості;

оптовий покупець – будь-який суб'єкт господарювання, який купує електричну енергію з метою перепродажу;

організований сегмент ринку електричної енергії – ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;

особливо важливі об'єкти електроенергетики – об'єкти, які забезпечують стале функціонування об'єднаної енергетичної системи України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб'єктів і населення, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;

навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

операційна безпека мережі – спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу залишатися в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, і характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти та стійкості;


організований сегмент ринку електричної енергії – ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;

особливо важливі об'єкти електроенергетики – об'єкти, які забезпечують стале функціонування об'єднаної енергетичної системи України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб'єктів і населення, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;«пряма лінія» означає:- лінію електропередачі, що з’єднує окремі

ізольовані електроустановки з виробництва електричної енергії із електроустановками зі споживання електричної енергії виробника або кінцевого покупця, якщо такі електроустановки поєднані територіально, або

- лінію електропередачі, що з’єднує електроустановки з виробництва електричної енергії виробника електроенергії із електроустановками зі споживання електричної енергії електропостачальника, його дочірніх підприємств чи кінцевих покупців, щодо яких він здійснює контроль;

передача – транспортування електричної енергії електричними мережами напругою 220 кВ та вище від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (але не включаючи її постачання), а також міждержавними лініями;

перспективне планування – здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу у довгостроковій перспективі (на п’ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;

побутовий споживач – фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі договору поставки з учасником ринку (у тому числі, за договором постачання електричної енергії споживачу);

покупець – оптовий покупець або кінцевий покупець електричної енергії;

постачальник допоміжних послуг – учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку, вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг, та інші особи, які відповідно до положень цього Закону мають право надавати допоміжні послуги;

постачальник послуг з балансування – учасник ринку, який уклав договір про участь у балансуючому ринку з оператором системи передачі електроенергії відповідно до правил ринку;

постачальник послуг комерційного обліку – суб'єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;

постачальник "останньої надії" – визначений Регулятором електропостачальник, який за обставин, визначених цим Законом, не має права відмовити в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

постачальник універсальної послуги – електропостачальник, на якого Кабінетом Міністрів України покладено зобов'язання щодо надання універсальної послуги;

постачання електричної енергії – продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії покупцям;

поточні рахунки зі спеціальним режимом використання – рахунки, відкриті в уповноваженому банку і призначені для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону;

приєднання електроустановки (далі –


перспективне планування – здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу у довгостроковій перспективі (на п’ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;

побутовий споживач – фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі договору поставки з учасником ринку (у тому числі, за договором постачання електричної енергії споживачу);


постачальник допоміжних послуг – учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку, вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг, та інші особи, які відповідно до положень цього Закону мають право надавати допоміжні послуги;

постачальник послуг з балансування – учасник ринку, який уклав договір про участь у балансуючому ринку з оператором системи передачі електроенергії відповідно до правил ринку;

постачальник послуг комерційного обліку – суб'єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;

постачальник "останньої надії" – визначений Регулятором електропостачальник, який за обставин, визначених цим Законом, не має права відмовити в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

постачальник універсальної послуги – електропостачальник, на якого Кабінетом Міністрів України покладено зобов'язання щодо надання універсальної послуги;

постачання електричної енергії – продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії покупцям;

поточні рахунки зі спеціальним режимом використання – рахунки, відкриті в уповноваженому банку і призначені для забезпечення проведення

приєднання) – надання оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

пряма лінія – лінія електропередачі, що з'єднує генеруючий об'єкт виробника з електроустановками кінцевого покупця та використовується виключно ними;

Регулятор – національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

ринок допоміжних послуг – система відносин, що виникають у зв'язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;

ринок електричної енергії – система відносин, які виникають між учасниками ринку при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілі, постачанні електричної енергії споживачам;

ринок електричної енергії "на добу наперед" (ринок "на добу наперед") – організований сегмент ринку, на якому виникають відносини між учасниками ринку "на добу наперед" та оператором ринку щодо купівлі-продажу електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;

розвиток ОЕС України – нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об'єктів електроенергетики;

розподіл електричної енергії (далі – розподіл) – транспортування електричної енергії від електростанцій або підстанцій системи передачі до електроустановок споживання, але не включаючи її постачання;

розподілена генерація – генеруючі об'єкти, приєднані до системи розподілу електричної енергії;

сертифікація — перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог про відокремлення та незалежність оператора системи передачі, передбачених цим Законом, підтверджене рішенням Регулятора;

система передачі електричної енергії (далі – система передачі) – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електроенергії;

система розподілу – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;

розрахунків відповідно до цього Закону;приєднання електроустановки (далі –

приєднання) – надання оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

пряма лінія – лінія електропередачі, що з'єднує генеруючий об'єкт виробника з електроустановками кінцевого покупця та використовується виключно ними;

Регулятор – національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

ринок допоміжних послуг – система відносин, що виникають у зв'язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;

ринок електричної енергії – система відносин, які виникають між учасниками ринку при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілі, постачанні електричної енергії кінцевим покупцям

ринок електричної енергії "на добу наперед" (ринок "на добу наперед") – організований сегмент ринку, на якому виникають відносини між учасниками ринку "на добу наперед" та оператором ринку щодо купівлі-продажу електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;

розвиток ОЕС України – нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об'єктів електроенергетики;

розподіл електричної енергії (далі – розподіл) – транспортування електричної енергії від електростанцій або підстанцій системи передачі до електроустановок споживання, але не включаючи її постачання;

розподілена генерація – генеруючі об'єкти, приєднані до системи розподілу електричної енергії;

сертифікація — перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог про відокремлення та незалежність оператора системи передачі, передбачених цим Законом, підтверджене рішенням Регулятора;

система передачі електричної енергії (далі – система передачі) – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електроенергії;

система розподілу – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;

системні обмеження – обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об'єднаної енергетичної системи України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей, відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;

споживач – кінцевий покупець, що купує весь обсяг власного фактичного споживання електричної енергії у одного електропостачальника.

сторона, відповідальна за баланс – учасник ринку, який взяв на себе зобов'язання повідомляти свої добові графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);

торги електричною енергією на ринку на добу наперед (торги "на добу наперед") – процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку "на добу наперед";

трейдер – суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу.

універсальна послуга – послуга з постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їх права бути забезпеченими електроенергією певної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;

уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) – визначений Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банк, який здійснює обслуговування поточних рахунків зі спеціальним режимом використання учасників ринку;

учасник внутрішньодобового ринку – суб’єкт господарювання, який уклав договір про участь у цьому ринку;

учасник ринку електричної енергії (учасник ринку) – виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець електричної енергії та кінцевий покупець, які здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

учасник ринку "на добу наперед" – суб’єкт господарювання, який уклав договір про участь у цьому ринку;

чиста пропускна спроможність – максимальна

системні обмеження – обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об'єднаної енергетичної системи України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей, відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;


сторона, відповідальна за баланс – учасник ринку, який взяв на себе зобов'язання повідомляти свої добові графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);

торги електричною енергією на ринку на добу наперед (торги "на добу наперед") – процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку "на добу наперед";


універсальна послуга – послуга з постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їх права бути забезпеченими електроенергією певної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;

уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) – визначений Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банк, який здійснює обслуговування поточних рахунків зі спеціальним режимом використання учасників ринку;


учасник ринку електричної енергії (учасник ринку) – виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець електричної енергії та кінцевий покупець, які здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

учасник ринку "на добу наперед" – суб’єкт господарювання, який уклав договір про участь у

пропускна спроможність міждержавного перетину, яку можна використовувати для міждержавної передачі електричної енергії у відповідному напрямку та у відповідний період часу, за умови забезпечення безпечного та надійного функціонування об'єднаної енергетичної системи України;

явний аукціон – механізм розподілу пропускної спроможності, за яким надається доступ до пропускної спроможності та визначається ціна за цей доступ, не включаючи купівлю-продаж електричної енергії;

цьому ринку;чиста пропускна спроможність – максимальна

пропускна спроможність міждержавного перетину, яку можна використовувати для міждержавної передачі електричної енергії у відповідному напрямку та у відповідний період часу, за умови забезпечення безпечного та надійного функціонування об'єднаної енергетичної системи України;явний аукціон – механізм розподілу пропускної спроможності, за яким надається доступ до пропускної спроможності та визначається ціна за цей доступ, не включаючи купівлю-продаж електричної енергії.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво електричної та теплової енергії та скидний потенціал", Господарському Кодексі України, та інших законах України.

2 Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії

…2. Основні умови діяльності учасників ринку

електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону, зокрема:



3) кодексами електричних мереж;4) кодексом комерційного обліку;5) правила постачання електричної енергії

споживачам6) іншими нормативно-правовими актами.Правила ринку, кодекс системи передачі та

кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.

Кодекс системи розподілу та правила постачання електричної енергії споживачам затверджуються Регулятором.

…


…2. Основні умови діяльності учасників ринку

електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону, зокрема:



3) кодексами електричних мереж;4) кодексом комерційного обліку;5) правила постачання електричної енергії

споживачам6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку та кодекс системи передачі розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.

Кодекс системи розподілу, правила постачання електричної енергії споживачам та кодекс комерційного обліку затверджуються Регулятором.

…

7. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації на ринку електричної енергії визначаються цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексом електричних мереж, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку визначаються Регулятором.

7. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації на ринку електричної енергії визначаються цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексом електричних мереж, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього Закону.

Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці

…5. З метою удосконалення політики у сфері

електроенергетики усі суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання, експорт, імпорт електричної енергії повинні надавати дані щодо своєї діяльності органу державної статистики для упорядкування енергетичної статистики та публікації в щорічному енергетичному балансі.

Перелік даних та порядок їх надання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3 Стаття 6. Державне регулювання на ринку електричної енергії

1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належать:

…4) усунення перешкод та обмежень для

торгівлі електричною енергією між державами — сторонами Енергетичного Співтовариства, зокрема, забезпечення належного рівня пропускної спроможності міждержавних електричних мереж з метою задоволення попиту і посилення інтеграції ринків електричної енергії окремих держав — сторін Енергетичного Співтовариства, яка сприятиме міждержавній торгівлі електричною енергією в рамках Енергетичного Співтовариства;

…3. До повноважень Регулятора на ринку

електричної енергії належать:


1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими законами.

2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належать:

…4) усунення перешкод та обмежень для

торгівлі електричною енергією учасниками ринків держав — сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема, забезпечення належного рівня пропускної спроможності міждержавних електричних мереж з метою задоволення попиту і посилення інтеграції ринків електричної енергії окремих держав — сторін Енергетичного Співтовариства, яка сприятиме міждержавній торгівлі електричною енергією в рамках Енергетичного Співтовариства;

…3. До повноважень Регулятора на ринку


…6) затвердження:

…форм звітності учасників ринку (крім

споживачів);

…6) затвердження:

…форм звітності учасників ринку (крім

споживачів);

4 Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики

1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики належать:

погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об'єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;

участь у розробці планів розвитку систем розподілу на підпорядкованій їм території;

участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об'єктів електроенергетики у надзвичайних умовах;

сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.

…

Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики

1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики належать:

врахування планів розвитку систем розподілу під час планування територій на регіональному та місцевому рівні;

погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об'єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;

участь у розробці планів розвитку систем розподілу на підпорядкованій їм території;

участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об'єктів електроенергетики у надзвичайних умовах;

сприяння розвитку електроенергетики в регіоні;

прийняття рішення, у межах компетенції, визначеної іншими законами, щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності об’єктів електроенергетики (інших, ніж електричні станції та об’єкти системи передачі).

…5 Стаття 12. Особливості умов праці в

електроенергетиці…7. Працівникам основних професій,

зайнятим на підприємствах електроенергетики, може встановлюватися надбавка до тарифної ставки чи посадового окладу за безперервний стаж роботи в електроенергетиці відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з віднесенням витрат на валові витрати виробництва та обігу. Персонал

Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці

…7. Персонал енергетичних установок, який

перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.

енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.

8. З метою профілактики і запобігання виробничого травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт готується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі та приймається у встановленому порядку.

9. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.

8. З метою профілактики і запобігання виробничого травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт готується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі та приймається у встановленому порядку.

6 Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища

…3. Рішення про обмеження, тимчасову

заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об'єктів електроенергетики приймають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України.

…

Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища

…3. Рішення про обмеження, тимчасову заборону

(зупинення) чи припинення діяльності інших об'єктів електроенергетики приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України, за погодженням із органом, який здійснює державний енергетичний нагляд в електроенергетиці.

…7 Стаття 21. Приєднання електроустановок

до електричних мереж1. Оператор системи передачі та оператори

систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання ним вимог кодексів електричних мереж.

2. Приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до погіршення параметрів надійності та якості електричної енергії.

…

Стаття 21. Приєднання електроустановок до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання ним вимог кодексів електричних мереж.

…

8 Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі

…2. Звільнення, передбачене частиною першою

цієї Статті, може застосовуватися також у виняткових випадках до міждержавних ліній змінного струму, за умови, що витрати і ризики, пов'язані з інвестиціями в їх будівництво значно вищі в порівнянні з витратами і ризиками, які, як правило, можуть бути понесені при з’єднанні двох енергосистем суміжних країн за допомогою лінії змінного струму.

…

Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі

…2. Звільнення, передбачене частиною першою

цієї Статті, може застосовуватися також у виняткових випадках до міждержавних ліній змінного струму, за умови, що витрати і ризики, пов'язані з інвестиціями в їх будівництво значно вищі в порівнянні з витратами і ризиками, які, як правило, можуть бути понесені при з’єднанні двох енергосистем суміжних країн за допомогою лінії постійного струму.

…9 Стаття 25. Пряма лінія

1. Виробники можуть забезпечувати живлення електричною енергією власні приміщення, дочірні компанії та кінцевих покупців по прямій лінії.

Кінцеві покупці можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.

Електроустановки кінцевого покупця можуть бути приєднаними до прямої лінії та до системи передач або розподілу, але мають бути електрично роз’єднані та мати окремі точки комерційного обліку.

2. Будівництво прямої лінії відбувається за погодженням з Регулятором.

Підставами для погодження будівництва прямої лінії є:

1) відмова у доступі до електричних мереж;2) відкриття процедури врегулювання спорів

щодо доступу до електричних мереж.У погодженні будівництва прямої лінії може

бути відмовлено, якщо будівництво прямої лінії буде перешкоджати виконанню спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.

3. Живлення електричною енергією кінцевого покупця через пряму лінію не обмежує його право укладати договір постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором.

4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії.

Стаття 25. Пряма лінія1. Виробники можуть забезпечувати

живлення електричною енергією по прямій лінії:власні приміщення, дочірні компанії та

кінцевих покупців, щодо яких такі виробники здійснюють контроль і електроустановки зі споживання електричної енергії яких одночасно не приєднані до електричної мережі;

кінцевих покупців, електроустановки зі споживання електричної енергії яких одночасно не приєднані до електричної мережі;

електропостачальників та їх кінцевих покупців, щодо яких вони здійснюють контроль і електроустановки зі споживання електричної енергії яких одночасно не приєднані до електричної мережі.

2. Будівництво прямої лінії відбувається за погодженням з Регулятором.

3. У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво прямої лінії буде перешкоджати виконанню спеціальних обов’язків щодо захисту прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.

3. Живлення електричною енергією кінцевого покупця через пряму лінію не обмежує його право укладати договір постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором. Кінцевий покупець не має права отримувати електроенергію одночасно із електричної мережі та по прямій лінії.

4. Якщо інше не визначеного договором між

сторонами, які використовуватимуть пряму лінією, витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії.

10 Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.

Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.

Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що здійснюють інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності, у затвердженому Регулятором порядку та формі, згідно з вимогами визначеними у частині першій цієї Статті.

3. Електроенергетичні підприємства зобов’язані надавати Регулятору, на його вимогу фінансову звітність (разом з незалежним аудиторським висновком), яка підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, зокрема, в частині дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції визначених в частині першій цієї Статті.

Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.



2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що здійснюють інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності, визначеному у цій статті, у затвердженому Регулятором порядку та формі.

3. Учасники ринку (крім кінцевих покупців) зобов’язані надавати Регулятору, на його вимогу фінансову звітність (разом з незалежним аудиторським висновком).

11 Стаття 30. Права та обов’язки виробників Стаття 30. Права та обов’язки виробників

…2. Виробники повинні продавати та купувати

електричну енергію за двосторонніми договорами, договорами на ринку “на добу наперед”, на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку відповідно до положень цього Закону.

3. Виробники мають право на:…5) здійснювати експорт та імпорт

електричної енергії;…

4. Виробники зобов’язані:…3) надавати адміністратору розрахунків

повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

…

…2. Виробники повинні продавати та купувати

електричну енергію відповідно до положень цього Закону за двосторонніми договорами, договорами на ринку “на добу наперед”, на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку, крім виробників, які здійснюють діяльність у складі виділеної лінії, малої відокремленої системи або відокремленої мікросистеми.

3. Виробники мають право на:…5) здійснювати експорт електричної енергії;…

4. Виробники зобов’язані:…3) надавати адміністратору розрахунків

повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

…

6. Виробники, що виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для окремих типів електростанцій мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати Правилам про безпеку постачання.

Витрати на резервування палива мають відноситись до експлуатаційних витрат.

6. Виробники, що виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для окремих типів електростанцій мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати Правилам про безпеку постачання.

Витрати на резервування палива мають відноситись до експлуатаційних витрат.

7. Права та обов’язки виробників, які здійснюють діяльність у складі виділеної лінії, малої відокремленої системи або відокремленої мікросистеми визначаються угодами про створення та функціонування такої виділеної лінії, малої відокремленої системи або відокремленої мікросистеми та/або договорами, які укладаються між учасниками виділеної лінії, малої відокремленої системи або відокремленої мікросистеми.

8. Умови, визначені нормами частин 4 та 6 цієї статті застосовуються до виробників, які здійснюють діяльність у складі виділеної лінії або малої відокремленої системи лише в частині, коли вони здійснюють виробництво електричної енергії для її постачання до системи передачі або системи розподілу.

9. Особливості діяльності виробників

електричної енергії, які використовують для виробництва електричної енергії альтернативні джерела енергії, загальна встановлена потужність електроустановок з виробництва електричної енергії яких не перевищує 160 кВт, визначаються ліцензійними умовами та правилами.

12 Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі повинен бути окремою юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально- інтегрованого суб’єкта, і яка здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.

Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.

2. Оператором системи передачі може бути виключно її власник.

…

Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі повинен бути окремою юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально- інтегрованого суб’єкта, і яка здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.

Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.

…

13 Стаття 33. Функції, права та обов’язки оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі:…

12) проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу електричних мереж;

(Довідково)

…

5. Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.…

(Довідково)

14 Стаття 36. Сертифікація суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.

1. Якщо запит на сертифікацію подає суб’єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, Регулятор повідомляє про це Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

2. Регулятор приймає попереднє рішення про відмову у сертифікації суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, у наступних випадках:

1) такий суб’єкт не виконує вимоги щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачені цим Законом;

2) прийняття рішення про сертифікацію такого суб’єкта зашкодить безпеці постачання електричної енергії України або Енергетичного Співтовариства з урахуванням:

а) прав та обов’язків Енергетичного Співтовариства по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі норм міжнародного права, зокрема міжнародних угод з питань безпеки постачання електричної енергії, сторонами яких є Енергетичне Співтовариство та відповідна держава;

б) прав та обов’язків України по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі міжнародних

Вилучити

договорів, укладених з такою державою за умови, що такі права та обов’язки не суперечать Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;

в) прав та обов’язків, взятих на себе Україною на підставі Договору про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

г) інші факти та обставини, що стосуються такого суб’єкта та/або держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, та мають значення для визначення відповідності такого суб’єкта вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.

3. Регулятор має право запитувати в центрального органа виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та в інших суб’єктів владних повноважень висновки щодо питань, перелічених у частині 2 цієї Статті. Регулятор враховує такі висновки в процесі ухвалення рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації.

4. Перед прийняттям Регулятором рішення щодо сертифікації, Регулятор має отримати висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо:

1) відповідності суб’єкта господарювання вимогам щодо незалежності;

2) відсутності ризику для безпеки постачання електричної енергії щодо Енергетичного Співтовариства.

5. Остаточне рішення про сертифікацію суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснюють особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, оприлюднюється у порядку, передбаченому Cтаттею 34 цього Закону.6. Регулятор приймає остаточне рішення про відмову у сертифікації суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, без врахування висновку Секретаріату Енергетичного

Співтовариства, якщо прийняття рішення про сертифікацію такого суб’єкта створює загрозу для безпеки постачання електричної енергії в Україні чи складає загрозу інтересам національної безпеки України.

15 Стаття 39. Розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж

…

Довідково

16. Стаття 43. Використання доходів від управління обмеженями

1. Будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину мають використовуватись для наступних цілей:

1) гарантування фактичної наявності розподіленої пропускної спроможності;

2) технічне обслуговування та збільшення пропускної спроможності шляхом інвестицій в систему передачі, зокрема у будівництво нових міждержавних ліній електропередач.

2. У випадку, якщо доходи не можуть бути ефективно використані, на цілі, визначені в частині першій цієї статті, вони мають перераховуватись на окремий поточний рахунок оператора системи передачі до тих пір, доки вони не може бути ефективно використаний для цілей частини першої цієї Статті.

…

Стаття 43. Використання доходів від управління обмеженнями

1. Будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину мають використовуватись для наступних цілей:

1) гарантування фактичної наявності розподіленої пропускної спроможності;

2) технічне обслуговування та збільшення пропускної спроможності шляхом інвестицій в систему передачі, зокрема у будівництво нових міждержавних ліній електропередач.

2. У випадку, якщо доходи не можуть бути ефективно використані, на цілі, визначені в частині першій цієї статті, частина цих доходів має бути врахована при розрахунку тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в частині витрат на відшкодування учасникам ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності, від оператора системи передачі за обмеження комерційних обмінів, але не вище 10 відсотків від доходу. Залишок коштів від таких доходів оператор системи передачі зобов’язаний перераховувати на власний окремий поточний

рахунок і утримувати зазначені кошти на такому рахунку до тих пір, доки вони не будуть використані для цілей, визначених частиною першою цієї Статті.

…17 Стаття 49. Закрита система розподілу

1. Електричні мережі, які розподіляють електричну енергію на обмеженій території промислового об’єкта, комерційного закладу, закладів громадського обслуговування, житлових комплексів тощо можуть класифікуватись Регулятором як закриті системи розподілу, якщо:

1) цими мережами не здійснюється розподіл для побутових споживачів, крім випадків невеликої кількості побутових споживачів, що перебувають у трудових або інших юридичних відносинах з власником такої системи;

2) виробничі процеси користувачів такої системи пов’язані між собою з технологічних причин або міркувань безпеки;

3) цими мережами здійснюється розподіл переважно для власника мереж або до пов'язаних з ним юридичних осіб.

…

Стаття 49. Закрита система розподілу1. Юридичні та фізичні особи можуть

створювати закриті системи розподілу, які створюються у складі малих відокремлених систем або відокремлених мікросистем і розподіляють електричну енергію у географічно обмеженій промисловій чи комерційній зоні або у зоні із спільним наданням послуг (житлових комплексів, тощо). Електричні мережі можуть кваліфікуватись Регулятором як закриті системи розподілу, якщо, закритою системою розподілу не здійснюється розподіл для побутових споживачів:

1) у разі, коли з підстав безпеки чи технічних умов функціонування такої системи та виробничий процес її промислових користувачів є інтегрованими;

2) у разі, якщо такою системою здійснюється розподіл електричної енергії її власнику, оператору такої системи чи їх афілійованим суб’єктам господарювання (крім випадків, коли переважною більшістю таких власників (з долею участі у статутному капіталі більше 50 відсотків, більше половини членів кооперативу з правом голосу, тощо) є самі побутові споживачі.

18 Стаття 50. Розвиток систем розподілу…2. При плануванні розвитку системи розподілу

оператор системи розподілу має передбачити необхідність будівництва та/або реконструкції системи розподілу для реалізації заходів з енергоефективністі, управління попитом та/або розвитку розподіленої генерації. Плани розвитку системи розподілу мають містити обсяги фінансування, а також враховувати плани міського і територіального розвитку та норми охорони навколишнього природного середовища.

…

Стаття 50. Розвиток систем розподілу…2. При плануванні розвитку системи розподілу

оператор системи розподілу має передбачити необхідність будівництва та/або реконструкції системи розподілу для реалізації заходів з енергоефективністі, управління попитом та/або розвитку розподіленої генерації. Плани розвитку системи розподілу мають містити обсяги фінансування та враховувати відповідні плани і схеми планування територій на державному, регіональному та місцевому рівні, а також екологічні стандарти і нормативи.

…19 Стаття 52. Адміністратор розрахунків

…2. Функції адміністратора розрахунків

покладаються на оператора системи передачі.3. Адміністратор розрахунків відповідно до

правил ринку:1) реєструє учасників ринку електричної

енергії, забезпечує ведення відповідного

Стаття 52. Адміністратор розрахунків…2. Функції адміністратора розрахунків

покладаються на оператора системи передачі.3. Адміністратор розрахунків відповідно до

правил ринку:1) реєструє учасників ринку електричної

енергії, крім споживачів та учасників

реєстру та оприлюднює його;…5) створює та веде бази даних договірних

обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання та/або експорту та/або імпорту учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

…

закритої системи розподілу і учасників, які діють у складі прямої лінії та забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його;

…5) створює та веде бази даних договірних

обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання та/або експорту та/або імпорту учасників ринку електричної енергії (крім споживачів учасників закритої системи розподілу і учасників, які діють у складі прямої лінії);

…20 Стаття 53. Адміністратор комерційного

обліку1. Функції адміністратора комерційного обліку

покладаються на оператора системи передачі.2. Адміністратор комерційного обліку на

ринку електричної енергії відповідно до правил ринку та кодексу комерційного обліку:

1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку;

…4. Адміністратор комерційного обліку не має

права здійснювати діяльність з виробництва, розподілу, та постачання електричної енергії, та трейдерську діяльність.

…

Стаття 53. Адміністратор комерційного обліку

1. Функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.

2. Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку та кодексу комерційного обліку:

1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем комерційного обліку, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку;

…

21 Стаття 55. Права та обов’язки трейдерів1. Трейдери мають право:

1) купувати та продавати електричну енергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за нерегульованими цінами;

…

Стаття 55. Права та обов’язки трейдерів1. Трейдери мають право:

1) купувати та продавати електричну енергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії;

…

22 РОЗДІЛ XI. ПОСТАЧАННЯ СПОЖИВАЧАМ РОЗДІЛ XI. ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

23 Стаття 56. Постачання електричної енергії споживачам

1. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію.

2. Постачання електричної енергії здійснюється за нерегульованими ринковими цінами на підставі договору постачання

Стаття 56. Постачання електричної енергії

1. Постачання електричної енергії кінцевим покупцям здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію.

2. Постачання електричної енергії здійснюється за нерегульованими ринковими

електричної енергії споживачу між електропостачальником та споживачем. Такий договір передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем одним електропостачальником.

3. У випадку покладення на електропостачальника зобов’язань з надання універсальних послуг або "останньої надії", постачання електричної енергії здійснюються за регульованими цінами.

4. Покладення зобов’язань з надання універсальних послуг за регульованими цінами не обмежує права електропостачальника здійснювати, постачання електричної енергії за нерегульованими ринковими цінами.

5. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

6. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил постачання електричної енергії споживачам.

7. Умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника та споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу, має визначати:

1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;

2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;

3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються;

4) пропоновані показники якості послуг з постачання електричної енергії, зокрема – якості електричної енергії;

5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;

6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у випадках недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у випадку виставлення невірного рахунку та/або несвоєчасного виставлення рахунку;

7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;

8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних

цінами на підставі договору постачання електричної енергії електропостачальником та кінцевим покупцем. Постачання електричної енергії споживачу передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем одним електропостачальником.

3. У випадку покладення на електропостачальника зобов’язань з надання універсальних послуг або "останньої надії", постачання електричної енергії здійснюються за регульованими цінами.

4. Покладення зобов’язань з надання універсальних послуг за регульованими цінами не обмежує права електропостачальника здійснювати, постачання електричної енергії за нерегульованими ринковими цінами.

5. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

6. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил постачання електричної енергії споживачам.

7. Умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника та споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу, має визначати:

1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;

2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;

3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються;

4) пропоновані показники якості послуг з постачання електричної енергії, зокрема – якості електричної енергії;

5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;

6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у випадках недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у випадку виставлення невірного рахунку та/або несвоєчасного виставлення рахунку;

7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;

8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних

комерційного обліку електричної енергії;9) порядок подання звернень, претензій,

скарг споживача та їхнього розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішенняспорів;

10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема – в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також за умови дострокового розірвання договору без стягнення договірної санкції (штрафу);

11) зобов’язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);

12) права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконувати свої зобов'язання, і у разі тимчасового призупинення постачання;

13) інші положення, залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

8. До укладення договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник має надавати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунку та здійснення розрахунків.

9. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними у чіткій і зрозумілій формі, і не містити процедурних перешкод, що ускладнюють реалізацію прав споживача, зокрема, надмірний обсяг договірної документації.

10. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника, а також договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який реалізує зазначене право.

11. Регулятор затверджує примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, типовий договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

комерційного обліку електричної енергії;9) порядок подання звернень, претензій, скарг

споживача та їхнього розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішенняспорів;

10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема – в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також за умови дострокового розірвання договору без стягнення договірної санкції (штрафу);

11) зобов’язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);

12) права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконувати свої зобов'язання, і у разі тимчасового призупинення постачання;

13) інші положення, залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

8. До укладення договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник має надавати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунку та здійснення розрахунків.

9. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними у чіткій і зрозумілій формі, і не містити процедурних перешкод, що ускладнюють реалізацію прав споживача, зокрема, надмірний обсяг договірної документації.

10. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника, а також договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який реалізує зазначене право.

11. Регулятор затверджує примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, типовий договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

ПОДАЛЬШЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПОТРЕБУЄ ЧАСУ, ТОМУ ЩО АВТОРИ ЗАКОНОПРОЕКТУ ЗАБУЛИ РОЗМЕЖУВАТИ ПОРЯДОК ТА УМОВИ ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ КІНЦЕВИМ ПОКУПЦЯМ І СПОЖИВАЧАМ, РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ОПТОВИХ ПОКУПЦІВ (НЕ ТРЕЙДЕРІВ – див. глосарій у ст. 1) І ВІДПОВІДНО ВСЯ МОДЕЛЬ ЗАКОНОПРОЕКТУ ВИМАГАЄ ЗНАЧНОГО ДООПРАЦЮВАННЯ!

ТОВ «ІМЕПАУЕР»

(засновано у 1995 р.)

Спеціалізація - правова, техніко-економічна та фінансова експертиза діяльності підприємств ПЕК, ініціювання та реалізації інвестиційних проектів в енергетичному секторі, приватизації, розробка нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у ПЕК, зокрема, що стосується функціонування Оптового ринку електричної енергії України та ринку газу, сектору теплопостачання, питань тарифоутворення.

Контактна особа – Загуменнова-Крупович Євгенія Валеріївна, керівник юридичного відділу.

Тел.: +380 (44) 287 49 20Факс: +380 (44) 287 64 99E-mail: eugenia @ imepower . com

Пропозиції – на 4 аркушах (додаються).

Пропозиції до проекту Закону України «Про ринок електричної енергії»

(редакція від 8 липня 2015 р.)

1. Потребують доопрацювання окремі терміни та їх визначення, наведені у статті 1 проекту, а саме:

пропонуємо спростити термін «користувачі електричної системи», оскільки він використовується лише в статті 22 проекту, оскільки по суті визначення мається на увазі користувачі системи передачі/розподілу як ці терміни застосовуються за текстом проекту;

термін «кінцевий покупець», на нашу думку, по суті визначення та відповідно до статті 2 Директиви 2009/72/ЄС відповідає визначенню «кінцевий споживач»;

терміни «покупець», «оптовий покупець», «споживач» необхідно упорядкувати;

термін «передача» передбачає, що до системи передачі відносяться мережі напругою 220 кВ та вище, в той час коли оператор системи передачі (НЕК Укренерго) у поточному часі здійснює діяльність з передачі у тому числі мережами напругою 150 кВ. Постає питання, що відбуватиметься з цими мережами після прийняття закону (вилучення, передача тощо), особливо ураховуючи їх правовий статус як майна, що не підлягає приватизації згідно з статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Одночасно визначення терміну «передача» повинно бути узгоджено, відповідно, з визначенням


терміну «система передачі електричної енергії», в якому відсутні обмеження щодо мінімальної напруги мереж, що створюють систему передачі електричної енергії;

на нашу думку, такі терміни як «учасник внутрішньодобового ринку», «учасник ринку на добу наперед» не є визначальними та мають бути перенесені до відповідної статті 70 «Ринок «на добу наперед та внутрішньодобовий ринок». У супротивному випадку за логікою розробників у статті 1 необхідно буде навести визначення щодо учасників всіх сегментів ринку – ринку двосторонніх договорів, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг;

необхідно розглянути питання визначення терміну «адміністрування нормативно-правових та нормативно-технічних актів, що регулюють діяльність ринку», оскільки для української нормотворчої практики таке поняття нове та не має однозначного розуміння.

2. За текстом законопроекту зустрічають різні назви одного й того ж документу – кодекс електричних мереж, кодекс системи передачі (наприклад, в статті 2 проекту). Ця неузгодженість потребує упорядкування, необхідно застосовувати єдину назви (яка буде кінцево визначена розробниками) за текстом закону.3. У статті 5 пропонуємо у підпунктах 5) та 8) виключити слова «сприяння», оскільки державна політика в к електроенергетиці має бути направлена саме на захист прав споживачів, захист навколишнього природного середовища. Життя, здоров’я, права та свободи людини є базові цінності, захист яких з боку держави гарантується Конституцією. Тому в процесі реалізації державної політики у відповідних сферах держава має забезпечувати захист зазначених цінностей, а не сприяти процесу їх захисту. 4. У Статті 6 «Державне регулювання на ринку електричної енергії»:4.1. У повноваженнях Регулятора, визначених частиною 3 статті 6 передбачено встановлення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу згідно з затвердженою Регулятором методикою. Із змісту положення випливає, що Регулятор має встановлювати за кожним випадком приєднання розмір плати за таке приєднання. Регулятор має лише затверджувати методику для розрахунку плати за приєднання. Крім того, це повноваження дублюється у підпункті 7) цієї ж частини 3 проекту.4.2. Встановлене проектом закону право Регулятора на ініціювання та проведення розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії (підпункт 3) частини 4) не відповідає його повноваженням, визначеним проектом Закону про регулятора, який зараз проходить опрацювання в галузевому Комітеті ВРУ.5. По тексту законопроекту, зокрема у статтях 6, 7 та інших застосовуються різні назви документів – методика визначення та методика розрахунків

тарифів. За своєю суттю це різний підхід то тарифоутворення: (а) визначення/розрахунок підприємством розміру тарифу та подання його на затвердження Регулятором або (б) розрахунок та встановлення підприємством розміру тарифу та контроль з боку Регулятора правильності таких розрахунків. Тому пропонуємо визначитись та упорядкувати по тексту законопроекту.6. У Статті 16 «Правила безпеки постачання електричної енергії» відсутня чіткість понятійного визначення що є надзвичайна ситуація (частина 5 статті 16), надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі (частина 12 статті 16). Проект закону запроваджує окремо:вжиття заходів із забезпечення безпеки постачання на ринку електричної енергії;вжиття надзвичайних заходів на ринку електричної енергії на період надзвичайної ситуації.Вжиття заходів із забезпечення безпеки постачання на ринку електричної енергії передбачено за рішенням КМУ, а вжиття надзвичайних заходів на ринку за рішенням центральних органів виконавчої влади та Регулятора.Окремі заходи, які згідно з проектом дозволяється застосовувати цим органам при настанні таких ситуацій, є суттєвими відносно конкуренції, умов виконання учасниками ринку своїх обов’язків у тому числі перед споживачами. Зокрема, це стосується можливості обмежувати ціни на ринку, встановлювати особливі умови купівлі-продажу електроенергії. Виходячи з цього, вважаємо, що надання таких повноважень центральним органам виконавчої влади, без конкретного визначення яким саме ЦОВВ (частина 6 статті 16) може призвести до надмірного втручання у функціонування ринку з боку різних державних органів. Крім того, повинні бути визначені критерії (підстави) для застосування на ринку надзвичайних заходів, які здатні впливати на рівень конкуренції на ринку.Крім того, з метою створення запобіжника для безпідставного втручання Регулятора, Міненерговугілля у функціонування ринку можливо доцільно було б розглянути питання необхідності узгодження рішення про введення надзвичайного стану на ринку з Антимонопольним комітетом. У свою чергу, Антимонопольний комітет зобов’язати приймати рішення у визначений термін.7. У статті 20 «Моніторинг безпеки постачання» (частини 1,3) потребує уточнення визначення «інші відповідні установи», яких включили до переліку державних органів та інших суб’єктів, які здійснюють моніторинг безпеки електропостачання. За своїм правовим статусом установи – це організації (не господарські товариства), чітко визначене досить вузьке коло суб’єктів.

8. У частині 5 статті 21 «Приєднання електроустановок до електричних мереж»:8.1. Питання стандартного приєднання не охоплені проектом Закону. З пояснень розробників на нараді 15 липня поточного року питання стандартного приєднання буде відображено у Кодексі електричних мереж, і це питання дійсно відображено у проекті Кодексу, що був розміщений на сайті Міненерговугілля 15 липня.Оскільки:- з проекту Кодексу не випливає, що ставки плати за приєднання будуть уніфіковані та затверджуватись Регулятором;- статтею 6 проекту закону передбачений обов’язок Регулятора забезпечити прості і необтяжливі умови приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи;- стандартне приєднання є механізмом спрощення процедури приєднання для користувачів,пропонуємо на рівні закону:- закріпити положення щодо стандартного приєднання та приєднання, яке не є стандартним, як складових Кодексу електричних мереж;- закріпити повноваження Регулятора щодо затвердження ставок плати за стандартне приєднання. 8.2. Передбачено, що технічні умови на приєднання електроустановок є строковими, а термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу електричних мереж.Зазначене положення суперечить законодавству у сфері будівництва, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частина 7 статті 30 якої встановлює, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта. Відповідно, пропонуємо:визначити строк дії технічних умов відповідно до вимог будівельного законодавства (тобто до закінчення будівництва об’єкту);або через Перехідні та прикінцеві положення проекту закону внести зміни до статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», запровадивши спеціальний строк чинності технічних умов для приєднання електроустановок до електричних мереж.8.3. На нашу думку, правила інтеграції виробників з ВДЕ у системи передачі/розподілу, передбачені частиною 6 статті 21 по суті відносяться до питань приєднання таких виробників до мереж з метою видачі потужності та є нормою кодексу системи передачі/розподілу. Пропонуємо положення частини 6 інтегрувати у частину 4 цієї ж статті , яка визначає перелік основних питань, що мають бути охоплені правилами приєднання до системи

передачі/розподілу через розробку та затвердження кодексу системи передачі/розподілу.8.4. Частина 7 статті 21 фактично встановлює особливості приєднання виробників з ВДЕ, у тому числі що стосується вартості приєднання. Але, ураховуючи зазначене у попередньому пункті, а також останні зміни, що відбулись у Законі України «Про електроенергетику» ( якими, у тому числі скасовані пільги по оплаті за приєднання виробників електричної енергії з ВДЕ) пропонуємо виключити частину 7 статі 21.9. У статті 22 «Доступ до електричних мереж»:9.1. Пропонуємо термін «користувач електричних систем» заміни визначеними/використаними раніше термінами, наприклад, «користувач електричних мереж» або «користувач системи передачі/розподілу». 9.2. Частина 2 (пріоритетний режим диспетчеризації виробників з ВДЕ) за предметом регулювання не відноситься до статті 22 (доступ до мереж).10. У статті 23 «Зв’язки з іншими енергосистемами» частина 2 потребує доопрацювання з огляду на наступне:будівництво об’єктів магістральних та міждержавних мереж відбувається у порядку, визначеному будівельним законодавством з урахуванням особливостей визначених для об’єктів електроенергетики у поточному часі Законами України «Про електроенерегетику», «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» тощо;Кабінет Міністрів України не є повноважним органом для визначення порядку будівництва міждержавних ліній, питання правового режиму власності за Конституцією (стаття 92) визначаються законами; в законопроекті, на нашу думку, потребують урегулювання наступні питання - право власності на новозбудовані об’єкти системи передачі, експлуатація новозбудованих об’єктів системи передачі (інвестор чи оператор системи передачі), повернення інвестору вкладеного капіталу (у разі, якщо такі об’єкти будуть передаватись для експлуатації оператору системи передачі, тощо).11. Норма частини 3 статті 26 містить внутрішнє протиріччя – електроенергетичні підприємства подають Регулятору на його вимогу фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, яка підлягає перевірці незалежним аудитором. Тобто мова йде про подвійну аудиторську перевірку, ми правильно зрозуміли? Можливо, це редакційна проблема викладення положення. В супротивному випадку норма про аудиторський висновок на аудиторський висновок виглядає не логічною. Крім цього, слід звернути увагу на те, яким чином аудитор буде перевіряти фінансову звітність конкретного суб’єкта ринку на предмет «дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки» або на предмет «викривлення конкуренції». Так, відповідно до Закону України «Про

аудиторську діяльність» аудитор перевіряє данні бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності конкретного суб'єкта господарювання на предмет її достовірності та відповідності вимогам законодавства та положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил такого суб’єкта господарювання. Аудитор також може надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності суб’єкта. Але визначати на скільки поведінка конкретного учасника ринку, діяльність якого аналізувалась аудитором, могла впливати на викривлення конкуренції на ринку в цілому аудитор не уповноважений. 12. До статті 28 «Порядок отримання дозволу на будівництво нових генеруючих потужностей».Розуміючи у повній мірі, що статті 28 та 29 є спробою імплементації вимог статей 7,8 Директиви 2009/72/ЄС , одночасно слід відзначити, що у різних країнах ЄС питання імплементації зазначених норм вирішується різним способами:повне копіювання в національному законодавстві положень Директиви 2009/72/ЄС (наприклад, Косово, Сербія);отримання дозволу на будівництво об’єкту в межах застосування звичайних процедур за будівельним законодавством;певна комбінація з описаних вище способів санкціонування будівництва об’єктив електроенергетики (наприклад, Великобританія).Ураховуючи високий рівень зарегульованості дозвільної процедури будівництва, істотні вимоги до проектів будівництва 4-5 категорії складності, яким, як правило відповідають об’єкти електроенергетики, вимоги до проектування, проведення їх експертизи (лише невеликі та нескладні об’єкти, як правило у сфері ВДЕ, підпадають під 3 категорію складності об’єктив, які не підлягають експертизі) можна виділити категорію проектів будівництва енергогенеруючих об’єктів, будівництво яких буде відбуватись за звичайними правилами/процедурами законодавства про будівельну діяльність, наприклад, об’єкти потужністю менше 20, 40 або 50 МВт. Величину потужності необхідно обґрунтувати з огляду на її вплив на функціонування енергосистеми/регіональної енергосистеми.Решту проектів, наприклад, проекти будівництва енергогенеруючого об’єкту потужністю 20, 40 або 50 МВт та більше вимагатимуть попереднього санкціонування будівництва такого об’єкту з використанням процедури отримання дозволу, передбаченого у статті 28 проекту закону. Це дозволить, з однієї сторони, уникнути зайвого навантаження новими дозвільними процедурами там де вони не потрібні. З іншої сторони, це

дозволить Міненерговугілля, як державний орган, який забезпечує єдину технічну політику в галузі, здійснювати нагляд за технічно складними проектами (фактично існуюча у поточному часі процедура погодження проектів будівництва на науково-технічній раді Міністерства, але без законодавчо визначеного підґрунтя цього процесу).У перехідних та прикінцевих положення необхідно визначити порядок поширення/ не поширення обраної процедури санкціонування на проекти, що реалізуються у поточному часі (відповідно до стану їх реалізації – ТЕО, Проект, будівництво тощо).Слід окремо відзначити, що у разі застосування процедури санкціонування у тій формі, як вона передбачена проектом закону, вона потребуватиме узгодження з діючою процедурою розробки проектів будівництва, та внесення відповідних змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 13. Відповідно до статті 33 «Функції, права та обов’язки оператора системи передачі» до функцій оператора віднесено розробку плану розвитку ОЕС України на наступні десять років, індикативного плану розвитку генеруючих потужностей. У зв’язку з цим виникає питання доцільності розробки самостійного плану розвитку генеруючих потужностей в світлі того, що він є складовою плану розвитку ОЕС України.14. Питання стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ фактично виключені із законопроекту, питання «зелених» тарифів, місцевої складової та особливостей приєднання виробників з ВДЕ включені до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Порівняно з існуючими у поточному часі законодавчо закріпленими гарантіями купівлі у виробників з ВДЕ всього виробленого обсягу електричної енергії за «зеленим» тарифом у проекті закону зазначені гарантії відсутні. Проголошена гарантія купівлі гарантованим покупцем «зеленої» енергії без визначення останньому джерела для розрахунків із виробниками електричної енергії з ВДЕ створює для діючих інвесторів гірші умови ведення діяльності, ніж гарантовані державою у поточному часі. Все це створює передумови для оскарження діючими інвесторами таких дій з боку держави Україна, яка гарантувала зазначені умови діяльності на період дії «зелених» тарифів та непередбачуваність державної політики у відповідній сфері і, як наслідок, зниження інтересу з боку потенційних інвесторів щодо реалізації проектів у перспективі.15. Пропонуємо здійснити ревізію проекту закону на предмет положень, які за предметом регулювання відносяться до сфер регулювання іншим (спеціальним) законодавством – законодавством про приватизацію, податковим законодавством, законодавством про бухгалтерський облік та звітність.

Порівняльна таблиця з пропозиціями Компанії ІМЕПАУЕР до проекту Закону України «Про ринок електричної енергії», редакція від 8 липня 2015 р.

(в таблиці не ураховані окремі застереження, викладені у п.п. 2, 6, 13, 14 документу, що додається)

№ з/п

Проекту Закону (редакція Міненерговугілля від 08.07.2015 р.)

Запропонована редакція Коментар

1.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

………………………..користувачі електричної системи –

фізичні особи (в тому числі, фізичні особи-підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

………………………..користувачі електричної системи –

фізичні особи (в тому числі, фізичні особи-підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

Термін «користувач електричної системи» використовується лише в статті 22 проекту. По суті наведеного визначення є користувачем системи передачі та/або системи розподілу. Проект містить визначення «система передачі», «система розподілу», що дозволяє користуватись цими термінами та не перевантажувати проект новими термінами («користувач електричної системи»)

2.


споживач – кінцевий покупець, що купує весь або частину обсягу власного фактичного споживання електричної енергії у одного електропостачальника.

Це буде відповідати концепції, закладеній законопроектом, зокрема передбачена статтею 60 можливість кінцевого покупця купувати електричну енергію для власних потреб самостійно та одночасно укладати договір на постачання електричної енергії з енергопостачальником.

Також не вбачаємо доцільним обмежувати споживачів у праві укладати договори на постачання електричної енергії більше ніж з одним постачальником. Звісно, при

наявності такої можливості з точки зору комерційного обліку спожитої електричної енергії.

3.



Ці два терміни мають однакове значення. Термін «оптовий покупець» не застосовується за текстом законопроекту. Пропонуємо його виключити.трейдер – суб’єкт господарювання, що

здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу.


4.



У звязку з тим, що термін «оптовий покупець» пропонується виключити, пропонується термін «покупець» виключити.

5.


передача – транспортування електричної енергії електричними мережами напругою 220 кВ та вище системою передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (але не включаючи її постачання), а також міждержавними лініями;

У поточному часі оператор системи передачі (НЕК Укренерго) здійснює діяльність з передачі у тому числі мережами напругою 150 кВ. Термін «передача» узгоджено з визначенням терміну «система передачі електричної енергії», в якому відсутні обмеження щодо мінімальної напруги мереж, що входять до складу систему передачі електричної енергії

6.



Терміни «учасник внутрішньодобового ринку», «учасник ринку на добу наперед» не є визначальними (не визначають суб’єктного складу) та фактично дублюють положення частини 1

7.

учасник ринку "на добу наперед" – суб’єкт господарювання, який уклав договір

учасник ринку "на добу наперед" – суб’єкт господарювання, який уклав договір

про участь у цьому ринку; про участь у цьому ринку; статті 70 «Ринок «на добу наперед та внутрішньодобовий ринок», яким встановлено, що для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку підписують з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

У супротивному випадку за логікою розробників у статті 1 необхідно навести визначення учасників решти сегментів ринку.

8.

Термін відсутній. адміністрування нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ринку – діяльність уповноважених Законом учасників ринку щодо аналізу практики застосування учасниками ринку нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ринку, відстеження відповідності їх законам України, нормативним документам Енергетичного Співтовариства та Об’єднання європейських операторів системи передачі електричної енергії, а також підготовки та подання до уповноважених державних органів пропозицій щодо внесення змін до таких нормативно-правових актів;

Термін «адміністрування нормативно-правових та нормативно-технічних актів, що регулюють діяльність ринку» новий, не застосовується в українській нормотворчій практиці та не має однозначного розуміння.

9.


1. Державна політика в електроенергетиці направлена на:


1. Державна політика в електроенергетиці направлена на:

Державна політика в електроенергетиці має бути направлена саме на захист прав споживачів, захист навколишнього

1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;

2) cтворення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;

3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;

4) сприяння виробництву електроенергії з відновлювальних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;

5) сприяння захисту навколишнього середовища в електроенергетичному секторі;

6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;

7) сприяння застосуванню інноваційних технологій;

8) сприяння захисту споживачів;9) інтеграцію ринку електричної енергії

на регіональному та загальноєвропейському рівні.

1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;

2) cтворення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;

3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;

4) сприяння виробництву електроенергії з відновлювальних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;

5) сприяння захисту навколишнього середовища в електроенергетичному секторі;

6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;

7) сприяння застосуванню інноваційних технологій;

8) сприяння захисту споживачів;9) інтеграцію ринку електричної енергії

на регіональному та загальноєвропейському рівні.

природного середовища. Життя, здоров’я, права та свободи людини є базові цінності, захист яких з боку держави гарантується Конституцією. Тому в процесі реалізації державної політики у відповідних сферах держава має забезпечувати захист зазначених цінностей, а не сприяти процесу їх захисту.

10.


………………………………..3. До повноважень Регулятора на ринку



………………………………3. До повноважень Регулятора на ринку


1. У повноваженнях Регулятора, визначених частиною 3 статті 6 передбачено встановлення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу згідно з затвердженою Регулятором

1) видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку електричної енергії, що підлягають ліцензуванню відповідно до цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами;

2) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;

3) встановлення плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу згідно із затвердженою Регулятором методологією;

4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних мереж, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам;

5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку ОЕС України на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, індикативного плану розвитку генеруючих потужностей з точки зору їх достатності;

6) затвердження:методики розрахунку тарифів на

універсальні послуги;методики розрахунку тарифу на послуги

постачальника «останньої надії»;методики розрахунку цін (тарифів) на

допоміжні послуги;методик (порядків) розрахунку тарифів

1) видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку електричної енергії, що підлягають ліцензуванню відповідно до цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами;

2) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;

3) встановлення ставок плати за стандартне приєднання до системи передачі та систем розподілу згідно із затвердженою Регулятором методологією;

4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних мереж, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам;

5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку ОЕС України на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, індикативного плану розвитку генеруючих потужностей з точки зору їх достатності;

6) затвердження:методики розрахунку визначення тарифів

на універсальні послуги;методики розрахунку визначення тарифу

на послуги постачальника «останньої надії»;методики розрахунку цін (тарифів) на

допоміжні послуги;

методикою. Із змісту положення випливає, що Регулятор має встановлювати за кожним випадком приєднання розмір плати за таке приєднання. За нестандартним приєднанням розмір плати визначається оператором системи передачі/розподілу відповідно до затвердженої Регулятором методики.

Регулятор може встановлювати ставку плати за стандартне приєднання. Якщо так, то це повноваження має бути чітко відображено у проекті закону. В той же час слід відмітити, що у проекті Кодексу електричних мереж, який розміщений для обговорення на сайті Міненерговугілля 15.07.2015 р. взагалі відсутнє положення щодо порядку затвердження/ухвалення рішення щодо розмірів ставок за стандартне приєднання. Проектом Кодексу визначено лише повноваження Регулятора затверджувати методику розрахунку плати за стандартне приєднання.

2. По тексту законопроекту, зокрема у статтях 6, 7 та інших застосовуються різні назви документів – методика визначення та методика розрахунків тарифів. За своєю суттю це різний підхід то тарифоутворення: (а)

на послуги з передачі електричної енергії;методик (порядків) розрахунку тарифів

на послуги з розподілу електричної енергії;методики розрахунку тарифу на послуги з

диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;


правил, порядків, та умов, визначених цим Законом;

типових та примірних договорів (у тому числі додаткових угод до них), визначених цим Законом;

обсягів компенсації операцій з купівлі-продажу електроенергії гарантованим покупцем;

форм звітності учасників ринку (крім споживачів);

7) встановлення:тарифів на універсальні послуги;тарифів на послуги постачальника

«останньої надії»;тарифу на послуги з централізованого


тарифу на послуги з передачі електричної енергії;

тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

алгоритмів розподілу коштів з поточних

методик (порядків) розрахунку визначення тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

методик (порядків) розрахунку виизначення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

методики розрахунку визначення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;


правил, порядків, та умов, визначених цим Законом;

типових та примірних договорів (у тому числі додаткових угод до них), визначених цим Законом;

обсягів компенсації операцій з купівлі-продажу електроенергії гарантованим покупцем;

форм звітності учасників ринку (крім споживачів);

7) встановлення:тарифів на універсальні послуги;тарифів на послуги постачальника

«останньої надії»;тарифу на послуги з централізованого


тарифу на послуги з передачі електричної енергії;

визначення/розрахунок підприємством розміру тарифу та подання його на затвердження Регулятором або (б) розрахунок та встановлення підприємством розміру тарифу та контроль з боку Регулятора правильності таких розрахунків. Тому пропонуємо визначитись та упорядкувати по тексту законопроекту.

рахунків із спеціальним режимом використання;

плати за приєднання;граничних нижніх меж обсягів

обов'язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" відповідно до положень цього Закону;

………………………………….

тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

алгоритмів розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

ставок плати за стандартне приєднання;граничних нижніх меж обсягів

обов'язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" відповідно до положень цього Закону;

………………………………….

11.

4. Регулятор має право:1) запитувати інформацію, яка є

необхідною для належного виконання ним своїх функцій, та отримувати її на умовах, передбачених цим Законом або іншими актами законодавства, від будь-якого суб'єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

2) ініціювати консультації та громадські обговорення;

3) ініціювати і проводити розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;

4) видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку (крім споживачів) рішення;

4. Регулятор має право:1) запитувати інформацію, яка є

необхідною для належного виконання ним своїх функцій, та отримувати її на умовах, передбачених цим Законом або іншими актами законодавства, від будь-якого суб'єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

2) ініціювати консультації та громадські обговорення;

3) ініціювати і проводити розслідування вивчення (дослідження) щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;

4) видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку (крім споживачів) рішення;

5) накладати санкції на учасників ринку

Встановлене проектом закону право Регулятора на ініціювання та проведення розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії (підпункт 3) частини 4) не відповідає його повноваженням, визначеним проектом Закону про регулятора, який зараз проходить опрацювання в галузевому Комітеті ВРУ.

5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої обов’язки відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

6) вживати заходи для запобігання зловживанням монопольним становищем, зокрема, коли таке зловживання завдає економічну шкоду споживачам, та будь-якої поведінки, спрямованої на завищення цін;

7) вимагати від відповідальних операторів підготовки внесення змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних мереж, кодексу комерційного обліку з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінації;

8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу, розподіл, у разі, якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу вчасно не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення щодо механізму надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;

9) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;

10) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону.

(крім споживачів), які порушили свої обов’язки відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

6) вживати заходи для запобігання зловживанням монопольним становищем, зокрема, коли таке зловживання завдає економічну шкоду споживачам, та будь-якої поведінки, спрямованої на завищення цін;

7) вимагати від відповідальних операторів підготовки внесення змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу електричних мереж, кодексу комерційного обліку з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінації;

8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу, розподіл, у разі, якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу вчасно не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення щодо механізму надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;

9) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;

10) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону.

12.

Стаття 20. Моніторинг безпеки Стаття 20. Моніторинг безпеки У статті 20 «Моніторинг безпеки постачання» (частини 1,3) потребує

постачання………………………………4. Органи державної влади, Регулятор,

оператор системи передачі, інші установи мають надавати на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі,інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту.

……………………………..

постачання………………………………4. Органи державної влади, Регулятор,

оператор системи передачі, інші установи мають надавати на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту.

……………………………..

уточнення визначення «інші відповідні установи», яких включили до переліку державних органів та інших суб’єктів, які здійснюють моніторинг безпеки електропостачання. За своїм правовим статусом установи – це організації (не господарські товариства), чітко визначене досить вузьке коло суб’єктів.

13.




3. Приєднання електроустановок до системи передачі та системи розподілу здійснюється відповідно до договорів про приєднання, типові форми яких визначаються кодексом електричних мереж.

4. Правила приєднання до системи передачі та систем розподілу, включаючи процедурні питання, технічні та комерційні




3. Приєднання електроустановок до системи передачі та системи розподілу здійснюється відповідно до договорів про приєднання, типові форми яких визначаються кодексом електричних мереж.

4. Правила приєднання до системи передачі та систем розподілу, включаючи процедурні питання організації

1. Питання стандартного приєднання не охоплені проектом Закону. З пояснень розробників на нараді 16 липня поточного року питання стандартного приєднання буде відображено у Кодексі електричних мереж, і це питання дійсно відображено у проекті Кодексу, що розміщений 15 липня на сайті Міненерговугілля.

Оскільки:- з проекту Кодексу не

випливає, що ставки плати за приєднання будуть уніфіковані та затверджуватись Регулятором;

- статтею 6 проекту закону передбачений обов’язок Регулятора забезпечити прості і необтяжливі умови

умови приєднання, типові форми договорів про приєднання, типові форми технічних умов визначаються кодексом електричних мереж.

Правила приєднання мають бути прозорими, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання.

5. Проектування електроустановок здійснюється з урахуванням технічних умов на приєднання.

Технічні умови на приєднання електроустановок є строковими. Термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу електричних мереж.

Будь-яка фізична або юридична особа має право отримати безоплатно від оператора системи передачі та операторів систем розподілу вихідні дані відповідно до кодексів електричних мереж для розробки техніко-економічного обґрунтування вибору схеми приєднання з метою оцінки комерційних та виробничих ризиків.

Замовник має право обирати виконавця проектних робіт з приєднання серед суб'єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов'язані з виконанням проектних робіт, враховуються як складова частина плати за приєднання.

6. Оператор системи передачі та

стандартного приєднання та приєднання, яке не є стандартним, технічні та комерційні умови приєднання, типові форми договорів про приєднання, типові форми технічних умов визначаються кодексом електричних мереж.

Правила приєднання мають бути прозорими, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання.

Кодексом електричних мереж визначаються особливості приєднання електроустановок виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, у відповідну систему, які повинні ураховувати різні типи приєднань, а також витрати та вигоди, пов'язані із підключенням виробників до системи, особливі обставини по відношенню до виробників, розташованих у віддалених місцевостях з низькою щільністю населення.

5. Проектування електроустановок здійснюється з урахуванням технічних умов на приєднання.

Технічні умови на приєднання електроустановок є строковими. Термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу електричних мереж.

Будь-яка фізична або юридична особа має право отримати безоплатно від оператора системи передачі та операторів систем

приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи;

- стандартне приєднання є механізмом спрощення процедури приєднання для користувачів,

пропонуємо на рівні закону:- закріпити положення щодо

стандартного приєднання та приєднання, яке не є стандартним, як складових Кодексу електричних мереж;

- закріпити повноваження Регулятора щодо затвердження ставок плати за стандартне приєднання.

2. Передбачено, що технічні умови на приєднання електроустановок є строковими, а термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу електричних мереж.

Зазначене положення суперечить законодавству у сфері будівництва, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частина 7 статті 30 якої встановлює, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Пропонуємо виключити

оператори систем розподілу відповідно до кодексу електричних мереж оприлюднюють правила інтеграції виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, у відповідну систему. Ці правила мають базуватися на об'єктивних, прозорих та недискримінаційних критеріях з урахуванням витрат та вигод, пов'язаних із підключенням виробників до системи, та особливих обставин по відношенню до виробників, розташованих у віддалених місцевостях з низькою щільністю населення. Такі правила повинні регулювати різні типи приєднань.

7. Оператор системи передачі та оператор системи розподілу мають надавати новому виробнику електричної енергії з відновлювальних джерел енергії інформацію, необхідну для приєднання, зокрема:

1) повну та детальну оцінку вартості приєднання;

2) обґрунтований та чітко визначений термін опрацювання заяви на приєднання;

3) обґрунтований орієнтовний графік приєднання до мережі.

8. У разі, якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об'єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об'єктів

розподілу вихідні дані відповідно до кодексів електричних мереж для розробки техніко-економічного обґрунтування вибору схеми приєднання з метою оцінки комерційних та виробничих ризиків.

Замовник має право обирати виконавця проектних робіт з приєднання серед суб'єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов'язані з виконанням проектних робіт, враховуються як складова частина плати за приєднання.

6. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до кодексу електричних мереж оприлюднюють правила інтеграції виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, у відповідну систему. Ці правила мають базуватися на об'єктивних, прозорих та недискримінаційних критеріях з урахуванням витрат та вигод, пов'язаних із підключенням виробників до системи, та особливих обставин по відношенню до виробників, розташованих у віддалених місцевостях з низькою щільністю населення. Такі правила повинні регулювати різні типи приєднань.

7. Оператор системи передачі та оператор системи розподілу мають надавати новому виробнику електричної енергії з відновлювальних джерел енергії інформацію,

положення щодо строку дії технічних умов, що буде відповідати загальновстановленим умовам відповідно до вимог будівельного законодавства – до закінчення будівництва об’єкту.

В іншому випадку, якщо розробники законопроекту вважають доцільним визначити строк дії технічних умов – необхідно через Перехідні та прикінцеві положення проекту закону внести зміни до статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», запровадивши спеціальний строк чинності технічних умов для приєднання електроустановок до електричних мереж.

3. На нашу думку, правила інтеграції виробників з ВДЕ у системи передачі/розподілу, передбачені частиною 6 статті 21 по суті відносяться до питань приєднання таких виробників до мереж з метою видачі потужності та є нормою кодексу системи передачі/розподілу. Пропонуємо положення частини 6 інтегрувати у частину 4 цієї ж статті , яка визначає перелік основних питань, що мають бути охоплені правилами приєднання до системи передачі/розподілу через розробку та затвердження кодексу

електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу за процедурою приєднання.

9. Плата за приєднання до системи передачі або системи розподілу визначається на підставі методики визначення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Регулятором.

Методика визначення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу має бути недискримінаційною і прозорою, та підлягає оприлюдненню Регулятором, оператором системи передачі і операторами систем розподілу.

10. За письмовим зверненням замовника центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики надає висновок щодо технічної обгрунтованості вимог технічних умов на приєднання на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

11. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо умов приєднання до системи передачі та систем розподілу, а також інформацію щодо елементів своїх систем, згідно вимог кодексу електричних мереж.

необхідну для приєднання, зокрема:1) повну та детальну оцінку вартості

приєднання;2) обґрунтований та чітко визначений

термін опрацювання заяви на приєднання;3) обґрунтований орієнтовний графік

приєднання до мережі.7. У разі, якщо замовник має намір

спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об'єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу за процедурою приєднання.

8. Плата за приєднання до системи передачі або системи розподілу визначається на підставі методики визначення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Регулятором.

Методика визначення плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу має бути недискримінаційною і прозорою, та підлягає оприлюдненню Регулятором, оператором системи передачі і операторами систем розподілу.

9. За письмовим зверненням замовника центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики надає

системи передачі/розподілу.4. Частина 7 статті 21 фактично

встановлює особливості приєднання виробників з ВДЕ, у тому числі що стосується вартості приєднання. Але, ураховуючи останні зміни, що відбулись у Законі України «Про електроенергетику» ( якими, у тому числі скасовані пільги по оплаті за приєднання виробників електричної енергії з ВДЕ) пропонуємо виключити частину 7 статі 21.

висновок щодо технічної обгрунтованості вимог технічних умов на приєднання на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

10. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо умов приєднання до системи передачі та систем розподілу, а також інформацію щодо елементів своїх систем, згідно вимог кодексу електричних мереж.

14.

Стаття 22. Доступ до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі для усіх покупців та користувачів електричних систем. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, які затверджуються Регулятором та мають бути оприлюднені операторами у встановленому порядку до набуття чинності.

2. Виробники електричної енергії з відновлювальних джерел енергії повинні мати пріоритетний режим диспетчеризації.

3. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть відмовити у доступі до електричних мереж у випадку недостатньої пропускної спроможності електричних мереж з обов’язковим наданням обґрунтування щодо

Стаття 22. Доступ до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі для усіх покупців та користувачів електричних систем. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, які затверджуються Регулятором та мають бути оприлюднені операторами у встановленому порядку до набуття чинності.

2. Виробники електричної енергії з відновлювальних джерел енергії повинні мати пріоритетний режим диспетчеризації.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть відмовити у доступі до електричних мереж у випадку недостатньої пропускної спроможності електричних мереж з обов’язковим наданням обґрунтування щодо

1. Пропонуємо термін «користувач електричних систем» заміни визначеними/використаними раніше термінами, наприклад, «користувач електричних мереж» або «користувач системи передачі/розподілу».

2. Частина 2 (пріоритетний режим диспетчеризації виробників з ВДЕ) за предметом регулювання не відноситься до статті 22 (доступ до мереж).

причини для такої відмови, яка має базуватись на об'єктивних і технічно та економічно обґрунтованих критеріях.

4. Користувачі електричних систем, яким було відмовлено в доступі до електричних мереж мають право подати скаргу до Регулятора відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

5. При відмові у доступі до електричних мереж, оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають, відповідно до кодексів електричних мереж, на запит відповідного потенційного або існуючого користувача електричної системи, надати відповідну інформацію про заходи, необхідні для підсилення електричної мережі,.

причини для такої відмови, яка має базуватись на об'єктивних і технічно та економічно обґрунтованих критеріях.

3. Користувачі електричних мереж систем, яким було відмовлено в доступі до електричних мереж мають право подати скаргу до Регулятора відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. При відмові у доступі до електричних мереж, оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають, відповідно до кодексів електричних мереж, на запит відповідного потенційного або існуючого користувача електричної мережі системи, надати відповідну інформацію про заходи, необхідні для підсилення електричної мережі,.

15.

Стаття 23. Зв’язки з іншими енергосистемами

1. Оператор системи передачі має розвивати зв’язки ОЕС України з енергосистемами суміжних країн шляхом будівництва міждержавних ліній електропередачі, відповідно до інвестиційних програм, затверджених Регулятором.

2. Будівництво міждержавних ліній може здійснюватися третьою стороною у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.

Стаття 23. Зв’язки з іншими енергосистемами

1. Оператор системи передачі має розвивати зв’язки ОЕС України з енергосистемами суміжних країн шляхом будівництва міждержавних ліній електропередачі, відповідно до інвестиційних програм, затверджених Регулятором.

2. Будівництво міждержавних ліній може здійснюватися третьою стороною у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.

Частина 2 (будівництво нових міждержавних ліній ) за предметом регулювання не відноситься до статті 23, за предметом регулювання відноситься до статті 24 (нові міждержавні лінії електропередачі).

3. Управління ОЕС України під час паралельної роботи з енергосистемами суміжних країн повинно здійснюватися з урахуванням договорів з операторами системи передачі енергосистем суміжних країн та з дотриманням технічних вимог, вимог з операційної безпеки та відповідних стандартів.

2. Управління ОЕС України під час паралельної роботи з енергосистемами суміжних країн повинно здійснюватися з урахуванням договорів з операторами системи передачі енергосистем суміжних країн та з дотриманням технічних вимог, вимог з операційної безпеки та відповідних стандартів.

16.


1. Нові міждержавні лінії електропередачі постійного струму та їх пропускна спроможність, а також додаткова пропускна спроможність реконструйованих існуючих міждержавних ліній постійного струму можуть, за поданням відповідного запиту від інвесторів, звільнятись від дії положень статей 38, 39 цього Закону при одночасному виконанні наступних умов:

1) інвестиція має підвищити рівень конкуренції на ринку електричної енергії;

2) рівень ризику, пов'язаний з інвестуванням в будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;

3) міждержавна лінія знаходиться у власності особи, яка є окремою юридичною особою по відношенню до операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;

4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її


1. Будівництво (нове будівництво, реконструкція існуючих) міждержавних ліній електропередачі здійснюється відповідно до плану розвитку Об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років за рахунок інвестицій оператора системи передачі або інвестора - фізичної чи юридичної особи, що не є пов'язаною прямо або опосередковано відносинами контролю з оператором системи передачі.

2. Експлуатацію нових міждержавних ліній електропередачі постійного струму, збудованих за рахунок інвестором, а також реконструйованих за рахунок інвестора міждержавних ліній постійного струму здійснює оператор системи передачі за договором із власником (інвестором) такої лінії електропередачі.

3. Нові міждержавні лінії електропередачі постійного струму та їх пропускна спроможність, а також додаткова пропускна

Кабінет Міністрів України не є повноважним органом для визначення порядку будівництва міждержавних ліній, питання правового режиму власності за Конституцією (стаття 92) визначаються законами.

Тому саме у законі, на нашу думку, потребують урегулювання питання права власності на новозбудовані об’єкти, експлуатація таких об’єктів, повернення інвестору вкладеного капіталу (у разі, якщо такі об’єкти будуть передаватись для експлуатації оператору системи передачі тощо).

користувачами здійснюється оплата;5) жодна частина капітальних або

експлуатаційних витрат на створення та/або експлуатацію міждержавної лінії не покривалась за рахунок тарифу на послуги з передачі або з розподілу електричної енергії оператора системи передачі, або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

6) звільнення не шкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

спроможність реконструйованих існуючих міждержавних ліній постійного струму можуть, за поданням відповідного запиту від інвесторів, звільнятись від дії положень статей 38, 39 цього Закону при одночасному виконанні наступних умов:

1) інвестиція має підвищити рівень конкуренції на ринку електричної енергії;

2) рівень ризику, пов'язаний з інвестуванням в будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;

3) міждержавна лінія знаходиться у власності особи, яка є окремою юридичною особою по відношенню до операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;

4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її користувачами здійснюється оплата;

5) жодна частина капітальних або експлуатаційних витрат на створення та/або експлуатацію міждержавної лінії не покривалась за рахунок тарифу на послуги з передачі або з розподілу електричної енергії оператора системи передачі, або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

6) звільнення не шкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави,

з якою будується міждержавна лінія.………………………………………….5. Рішення про звільнення приймається

Регулятором у кожному окремому випадку та повинно бути ним оприлюднене з відповідним обґрунтуванням.

При прийнятті рішення про звільнення, Регулятор має визначати обсяг пропускної спроможності, яка звільняється, термін дії такого звільнення, враховуючи пропускну спроможність лінії, що буде побудована, або збільшення обсягу пропускної спроможності існуючої лінії, строк реалізації окупності інвестиційного проекту та інвестиційні ризики.

Рішення про звільнення має прийматись після консультацій з органом регулювання держави, з енергосистемою якої будується міждержавна лінія. У разі досягнення впродовж шести місяців згоди між органами регулювання про надання звільнення, відповідне рішення має бути повідомлено Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.

……………………………………………….

17.


1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення


1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення

Норма частини 3 статті 26 містить внутрішнє протиріччя – електроенергетичні підприємства подають Регулятору на його вимогу фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, яка підлягає перевірці

конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.



………………………………………….3. Електроенергетичні підприємства

зобов’язані надавати Регулятору, на його вимогу фінансову звітність (разом з незалежним аудиторським висновком), яка підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, зокрема, в частині дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції визначених в частині першій цієї Статті.

конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть окремо від інших видів діяльності бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.



……………………………………..3. Електроенергетичні підприємства

зобов’язані надавати Регулятору, на його вимогу фінансову звітність (разом з незалежним аудиторським висновком), яка підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, зокрема, в частині дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції визначених в частині першій цієї Статті.

незалежним аудитором. Тобто мова йде про подвійну аудиторську перевірку? Можливо, це редакційна проблема викладення положення. Крім цього, слід звернути увагу на те, яким чином аудитор буде перевіряти фінансову звітність конкретного суб’єкта ринку на предмет «дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки» або на предмет «викривлення конкуренції». Так, відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор перевіряє данні бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності конкретного суб'єкта господарювання на предмет її достовірності та відповідності вимогам законодавства та положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил такого суб’єкта господарювання. Аудитор також може надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності суб’єкта.

18.

Стаття 28. Порядок отримання дозволу на будівництво нових генеруючих

Стаття 28. Порядок отримання дозволу 1. Термін генеруюча потужність не визначений у законопроекті.

потужностей1. Будівництво нових генеруючих

потужностей здійснюється за умови отримання відповідного дозволу. Порядок отримання дозволу на будівництво нових генеруючих потужностей затверджує Кабінет Міністрів України.

2. При видачі дозволу на будівництво нових генеруючих потужностей мають враховуватися наступні критерії:

1) безпека та надійність енергосистеми, установок і допоміжного устаткування;

2) захист здоров'я та безпека населення;3) охорона навколишнього природного

середовища;4) використання землі і вибір

майданчика;5) використання земель відповідного

цільового призначення;6) енергоефективність;7) тип первинних джерел енергії

(палива);8) інформація щодо технічних,

економічних та фінансових можливостей;9) дотримання положень щодо виконання

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів;

10) вплив генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії

на будівництво нових електростанцій1. Будівництво нових електростанцій

здійснюється відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності.

2. Будівництво нових еле генеруючих потужностей електростанцій, запланована потужність яких 50 МВт або більше, здійснюється за умови отримання відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Порядок отримання дозволу на будівництво нових генеруючих потужностей електростанцій затверджує Кабінет Міністрів України.

3. При видачі дозволу на будівництво нових генеруючих потужностей електростанцій мають враховуватися наступні критерії:

1) безпека та надійність енергосистеми, установок і допоміжного устаткування;

2) захист здоров'я та безпека населення;3) охорона навколишнього природного

середовища;4) використання землі і вибір майданчика;5) використання земель відповідного

цільового призначення;6) енергоефективність;7) тип первинних джерел енергії (палива);8) інформація щодо технічних,

Проект містить визначення терміну «електростанція». У зв’язку з цим, пропонуємо замінити термін «генеруюча потужність» на вживаний термін «електростанція».

2. Ураховуючи високий рівень зарегульованості дозвільної процедури будівництва, істотні вимоги при проектуванні та будівництві об’єктів 4-5 категорії складності, яким, як правило відповідають об’єкти електроенергетики, проведення їх експертизи можна виділити категорію проектів будівництва енергогенеруючих об’єктів, проектування та будівництво яких буде відбуватись за звичайними правилами/процедурами законодавства про будівельну діяльність, наприклад, об’єкти потужністю менше 50 МВт. Щодо решти об’єктів потужністю більше 50 МВт пропонуємо запровадити отримання дозволу Міненерговугілля з огляду на необхідність аналізу проекту на предмет аспектів, які не охоплюються при експертизі проектної документації за проектом будівництва:

- визначення типу пріоритетного первинного джерела енергії (палива) з точки зору пріоритетів державної

з відновлювальних джерел енергії;11) вплив генеруючих потужностей

на скорочення викидів парникових газів.3. Кабінет міністрів України визначає

окремий порядок отримання дозволу для будівництва нової малої розподіленої генерації.

4. У випадку відмови в отриманні дозволу на будівництво нової генеруючої потужності, заявники повинні бути проінформовані про причини такої відмови . Ці причини повинні бути об'єктивними, недискримінаційними, і належним чином обгрунтованими.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене у судовому порядку.

5. Дія цієї Статті не поширюється на будівництво атомних електростанцій, яке здійснюється відповідно до Закону України «Про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» та Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

економічних та фінансових можливостей;9) дотримання положень щодо виконання

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів;

10) вплив будівництва нової електростанції генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії;

11) вплив генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.

3. Кабінет міністрів України визначає окремий порядок отримання дозволу для будівництва нової малої розподіленої генерації.

4. У випадку відмови в отриманні дозволу на будівництво нової електростанції генеруючої потужності, заявники повинні бути проінформовані про причини такої відмови. Ці причини повинні бути об'єктивними, недискримінаційними, і належним чином обгрунтованими.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене у судовому порядку.

5. Дія цієї Статті не поширюється на будівництво атомних електростанцій, яке здійснюється відповідно до Закону України «Про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» та Закону України "Про використання ядерної енергії та

політики;- вплив генеруючих потужностей

на розвиток виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії;

- дотримання положень щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів.

У разі будівництва без дозволу нових електростанцій потужністю менше 50 МВт потреба в урегулюванні окремим порядком отримання дозволу для будівництва малої розподіленої генераціїї відпадає (частина 3 статті 28).

У зв’язку із запропонованими до статті 28 змінами Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (частина 1 статті 31) потребуватиме доповненням положення такого змісту:

«1. Проектна документація на будівництво електростанцій запланованою потужністю 50 МВт або більше розробляється також з урахуванням вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі,

радіаційну безпеку". у відповідному дозволі».Крім того, у Розділі XVII.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ необхідно визначити порядок поширення процедури санкціонування на проекти, що реалізуються у поточному часі, наприклад:

«Не потребують отримання дозволу, передбаченого статтею 28 Закону, проекти будівництва нових електростанцій потужністю 50 МВт та більше за умови якщо на момент набрання чинності Порядку отримання дозволу на будівництво нових електростанцій такі проекти ініційовані та мають затверджену в установленому порядку проектну документацію стадії ТЕО та/або Проект».

19.

Стаття 60. Права та обов’язки кінцевого покупця

…………………………………3. Побутові споживачів та малі

непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг.

…………………………………

Стаття 60. Права та обов’язки кінцевого покупця

…………………………………3. Побутові споживачів та малі

непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг.

…………………………………

Питання отримання універсальних послуг побутовими та малими непобутовими споживачами не є предметом статті про кінцевого споживача

enref.orgenref.org/wp-content/uploads/2015/07/ZVEDENA-TABLYTsYa.d… · Web...

Documents

Transcript of enref.orgenref.org/wp-content/uploads/2015/07/ZVEDENA-TABLYTsYa.d… · Web...