Змістeia.menr.gov.ua/uploads/documents/527/reports/c19f4a66eb...2.Опис поточного...

Зміст

1.Місце розташування............................................................................................................................4 2.Опис поточного стану довкілля, базовий сценарій.......................................................................5 2.1Клімат....................................................................................................................................................5 2.2Характеристика існуючого стану атмосферного повітря................................................................7 2.3 Земельні ресурси.................................................................................................................................7 2.4 Рослинний та тваринний світ.............................................................................................................8 2.5 Геологічна характеристика родовища...............................................................................................8 2.6 Гідрогеологічна характеристика родовища....................................................................................10 2.7 Характеристика водокоту.................................................................................................................12 3.Планова діяльність............................................................................................................................15 3.1 Загальна характеристика планової діяльності................................................................................15 3.2 Опис будівельних та підготовчих робіт..........................................................................................18 3.3 Обгрунтування залучення ресурсів та матеріалів..........................................................................23 4 Мета та завдання що вирішуються проектом..............................................................................23 5. Опис виправданих альтернатив планової діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанту...................................................................................................................24 6.Методи прогнозування впливів на довкілля................................................................................25 7.Оцінка можливих впливів на навколишнє середовище, опис факторів довкілля які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності..................................................................27 7.1 Вплив на стан атмосферного повітря..........................................................................................27 7.1.1 Загальна характеристика джерел викидів забруднюючих речовин...........................................28 7.1.2 Розрахунок викидів пилу при роботі екскаватора.......................................................................29 7.1.3 Розрахунок викидів пилу при роботі бульдозера........................................................................29 7.1.4Розрахунок викиду пилу при переміщенні автотранспорту в межах кар’єру.......................................................................................................................................................29 7.1.5 Перелік та характеристика шкідливих речовин при роботі механізмів із двигунами внутрішнього згорання............................................................................................................................31 7.1.6 Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту та спецтехніки...............................................................................................................................................32 7.1.7 Викиди забруднюючих речовин в результаті різки металу........................................................37 7.1.8 Розрахунок викидів від заправки спецтехніки в кар’єрі.............................................................38 7.1.9 Викиди забруднюючих речовин під час ремонтно-зварних роботах........................................38 7.1.10 Результати та аналіз програмного розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі..............................................................................................................................39 7.1.11Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря......................................................................40 7.1.12 Обґрунтування розмірів СЗЗ........................................................................................................45 7.2 Вплив на грунти та надра..............................................................................................................46 7.2.1 Прогнозування та оцінка впливу на грунти.................................................................................46 7.2.2 Вплив на геологічне середовище..................................................................................................47 7.3Вплив на рослинний та тваринний світ, обєкти природозаповідного фонду........................................................................................................................................................49 7.4 Водні ресурси....................................................................................................................................50 7.4.1 Кількісна та якісна характеристика зворотних вод.....................................................................50 7.4.2Водовідведення................................................................................................................................51 7.4.3 Прогнозування можливого впливу на стан водних ресурсів......................................................52 7.5 Виникнення шуму в результаті роботи обєкта планової діяльності.....................................54 7.5.1 Виникнення шуму від працюючих механізмів............................................................................54 7.5.2 Розрахункові рівні шуму від об'єкта.............................................................................................54

2

7.6.Характеристика кількості, типу та складу відходів що утворюватимуться в процесі здійснення планової діяльності...........................................................................................................55 7.7 Оцінка впливів планової діяльності на навколишні техногенне та соціальне середовище..............................................................................................................................................56 7.8 Оцінка кумулятивного впливу планової діяльності на стан навколишнього середовища..............................................................................................................................................58 7.9 Долідження природної радіоактивності корисної копалини..................................................60 8.Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля...............................................60 8.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря та зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин......................................................................................................................................................60 8.2 Заходи щодо охорони повітряного басейну при несприятливих метеорологічних умовах.......................................................................................................................................................61 8.3 Рекультивація земель порушених гірничими роботами................................................................63 8.4 Заходи щодо забезпечення належного поводження з відходами .................................................66 8.5 Охорона водних ресурсів..................................................................................................................68 9. Ймовірні зміни базового сценарію без здійснення планової діяльності..................................69 10.Визнаення труднощів та недоліків виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля..............................................................................................................................................69 11. Резюме нетехнічного характеру....................................................................................................70 12. Відповіді та пояснення до зауважень і пропозицій громадськості.........................................71 13.Список посилань із зазначенням зазначенням джерел, що були використані для описів та оцінок які містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля ...............................................................72 14. Додатки ДОДАТОК А Спеціальний дозвіл на користування надрами ДОДАТОК Б Рішення сесії Солонської сільської ради про надання погодження на отримання спеціального дозволу ДОДАТОК В Звіт про оцінку природної радіоактивності корисної копалини ДОДАТОК Г Оглядова схема родовища з відображенням санітарно-захисної зони ДОДАТОК Д Генеральний план Південно-Солонського родовища ДОДАТОК Ж Паспорт радіаційної якості сировини на глибину Південно-Солонського родовища

3

1.Місце розташування

Планова діяльність ТОВ «Мінерали Прикарпаття» в вигляді розробки

Південно-Солонського родовища суглинку буде впроваджуватись на території

Солонської сільської ради, Дрогобицького району, Львівської області.

Південно-Солонське родовище знаходиться за 1.5 км на південь від

с.Солонсько. Доступ до родовища забезпечений ґрунтовими дорогами.

Південно-Солонське родовище виявлено і розвідане геологом Добринецьким С.І.

відповідно до спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного

вивчення суглинків Південно-Солонського родовища №4693 від 14вересня 2015р.

Місце розташування Південно-Солонського родовища суглинків визначено

географічними координатами родовища зазначеними в спеціальному дозволі на

користування надрами виданого з метою видобування суглинків

Південно-Солонського родовища № 6234 від 22 листопада 2017р наявністю

глинсировини придатної для виробництва цегли.

4

2.Опис поточного стану довкілля, базовий сценарій

2.1 Клімат

Як відомо, специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від

Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість

опадів, випаровування, вітри, хмарність. Кількість тепла, що приходить від Сонця,

залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного

сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх

орієнтацією відносно Сонця. Район належить до областей із значною хмарністю

протягом усього року. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та

вересні. У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву

території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове. Зворотні

висновки стосуються хмарних днів: вирішальне значення тоді має температура

повітряної маси, що надійшла на територію району. Активність центрів

збільшується в зимовий період. Сибірський максимум (зимою) формує сухе та

холодне повітря, що зрідка досягає району. Частіше сюди приходить повітря з

півночі — також морозне, але дещо вологіше. Періодично зимою приходить

морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить

снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним

океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може

забезпечити підняття температури до 5-14°С тепла. Літом можливі швидкі зміни

теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.

Середньорічна сума опадів складає 764 мм на рік. За кількістю опадів район

відноситься до вологої зони. Для району характерна висока вологість повітря,

середньомісячне значення якої складає 77%.

Стійкий сніговий покрив утворюється в кінці другої декади грудня і остаточно

сходить у другій-третій декадах березня. Протягом року переважають західні та

південно-східні вітри.

5

Таблиця 2.1.1

Кліматичні показники

№ п/п Назва показників Одиниця

виміру

Значення

1 Температура повітря градус

Середньорічна градус +7,5

абсолютна температура градус +3,5

абсолютна мінімальна градус -34

2 Кількість опадів за рік мм 742

3 Протяжність вегетативного

періоду

днів 195-214

4 Останні заморозки весною дата 16-20.05

5 Перші заморозки осінню дата 10-15.09

6 Середня дата замерзання рік дата 1-5.01

7 Середня дата початку паводку дата 20.03

8 Сніговий покрив

Товщина см 25.0

час появи 20.11-25.12

час сходу в лісі 15-30.03

9 Глибина промерзання ґрунту см 40-60

10 Напрям переважаючих вітрів румб Пн./Зх.

11 Середня швидкість вітрів по

сезонах

м/сек.

зима м/сек. 4.8-5.0

весна м/сек. 3.5-4.5

літо м/сек. 2.0-2.5

осінь м/сек. 3.0-3.5

12 Відносна вологість повітря % 67

6

2.2 Характеристика існуючого стану атмосферного повітря

Потужні джерела викидів (промислові, комунальні об’єкти), які негативно

впливають на стан повітряного середовища, в районі розміщення родовища

відсутні.

Існуючий стан забруднення атмосферного повітря в районі розміщення

родовища характеризується значеннями фонових концентрацій.

З метою отримання інформації, щодо фонових концентрацій забруднюючих

речовин в атмосферному повітрі, в ході формування даного звіту було скеровано

відповідний запит у департамент екології та природних ресурсів Львівської

облдержадміністрації.

У відповідності до листа департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА

№03.02-2273 від 02.05.2018р. фонові концентації забруднючих речовин в

атмосферному повітрі у районі місця здійснення планової діяльності ТОВ

“Мінерали Прикарпаття” є наступними:

- вуглецю оксид - 0,4 мг/м3;

- азоту діоксид - 0,008 мг/м3;

- азоту оксид - 0,16 мг/м3;

- діоксид сірки - 0,2 мг/м3;

- пил - 0,05 мг/м3;

- марганець та його сполуки - 0,004 мг/м3;

2.3.Земельні ресурси

Територія району розміщення родовища характеризується наявністю

різноманітних ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, які сприяють великій

строкатості ґрунтового покриву.

Для нього також є характерними широкі низькі тераси з лучними і

лучно-болотними грунтами, які займають майже 35% площі всього району. На

середніх терасах поширені підзолисто-дернові грунти, питома вага яких дуже

7

незначна (1%). На високих терасах панують дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні

грунти, які разом з буроземно-підзолистими утворюють основний ґрунтовий фон

району, займаючи понад 50% його площі. Процент лісопокритої площі в районі

невеликий (15%), що вказує на традиційно високе господарське освоєння цієї

території.

2.4. Рослинний та тваринний світ

Природні умови Дрогобицького району є сприятливими для формування

рослинності характреної для лісостепу, а тому при господарській діяльності

лісопокриті території легко трансформувати у лучні угіддя. Останні є необхідною

умовою ведення сільського господарства, що зберегло їх від повторного заліснення

чи перетворення у ріллю.

Найбільші площі займають ділянки лук середнього за висотою і зволоженням

рівня мають рослинні угрупування змінені в сторону збільшення представників

сухолюбних видів злакових: мітлиця тонка, костриця лучна і червона, трясучка,

пахуча трава, білоус, а з бобових та різнотравних: конюшина лучна і повзуча,

дзвінець, родовик, королиця, осот та інші.

Тваринний світ тісно пов'язаний перш за все з умовами клімату і рослинним

покровом, а також з рельєфом та наявністю води. Фауну території району

представляють ссавці, птиці, риби та комахи. З копитних тварин на території

району зустрічаються дикі свині, козуля, олень, а з хижих — куниця, видра, борсук,

вовк, лисиця, тхір. Водиться також бобер, куниця, тхір лісовий, ондатра, качка,

лебідь — шипун, голуби, білка, олень, тритон і саламандра, чорний журавель і

підорлик, рись і борсук, видра і горностай.

2.5. Геологічна характеристика родовища

Ділянка розвідки Південно - Солонського родовища знаходиться в межах

Дрогобицької розчленованої денудаційної акумулятивної височини, у внутрішній

зоні Передкарпатського крайового прогину.

8

http://geoknigi.com/book_view.php?id=811

На території робіт відклади четвертинної системи поширені повсюдно. Вони

утворюють майже неперервний покрив на корінному субстраті порід неогену і

характеризуються невитриманою потужністю як загальної товщі (від кількох

метрів до м), так і окремих генетичних утворень з досить мінливим літологічним

складом. За походженням це осадові континентальні утворення, генетичний ряд

яких представлений різноманітними фаціями лесово-грунтової, льодовикової,

схилової, алювіальної та біогенної формацій. У віковому відношенні в будові

четвертинної товщі відображені в різних об'ємах та генетичних наборах всі ланки

плейстоцену та голоцен.

В геологічній будові родовища, на глибині, пройденій розвідувальними

виробками, приймають участь відкладення четвертинного віку:

1. Грунтово-рослинний шар (ГРШ) потужністю 0,2 м.

2. Супісок промитий атмосферними опадами потужністю від 2,3 до 5,8м в

середньому становить 4,5 м, який віднесений до розкривних порід.

3. Суглинок жовто-сірий, помірно пластичний потужністю від 5,5 до 8,3 м в

середньому становить 7,3 м, який віднесено до корисної копалини (верхній шар

корисної копалини).

4.Суглинок світло-сірий , помірно пластичний потужністю від 9,0 до 12,5 м в

середньому становить 10,7 м, який віднесено до корисної копалини (нижній шар

корисної копалини)

6. Суміш прошарків супіску, суглинку, піску, гравію потужністю1м, який є

підстеляючою породою.

7. Піщано-гравійна суміш водоносна, слабонапірна. Потужність шару досягає

5 м.

За усереднений розріз Південно-Солонського родовища прийнято розріз свердловини.

9


Розріз свердловини

Південно-Солонське родовище суглинків відноситься до ІV класу згідно

санітарного класифікатора (додаток 4) «Державних санітарних правил планування і

забудови населених пунктів» з санітарно-захисною зоною 100 м.

Корисна товща Південно-Солонського родовища глинистої сировини

складається з двох літологічних і генетичних різновидів:

- жовто-сірі суглинки верхнього шару

- світло-сірі суглинки нижнього шару

Геолого-економічна оцінка запасів суглинку Південно-Солонського родовища

для виробництва порожнистої цегли проведена з метою забезпечення споживачів

глинсировиною згідно ДСТУ Б В. 2.7 -60-97 «Сировина глиниста для виробництва

керамічних будівельних матеріалів».

2.6. Гідрогеологічна характеристика родовища

Дослідження верхнього водоносного горизонту виконувалось при бурінні

свердловини №1 до глибини 13,0 м діаметром 151 мм з обладнанням фільтрової

колони діаметром 127 мм з щілинними прорізами в трубі. Після завершення

монтажу свердловини виконувалось желонування і спостереження за відновленням

рівня води. Статичний рівень води встановлювався на глибині 10,0 м через три

години. Стовп води досягав 3 метри. Спостереження і відкачка відбувались на

0,0 – 0,2 = 0,2 м Грунтово-рослинний шар 0,2 – 6,0 = 5,8 м Супісок промитий атмосферними опадами, який віднесений

до розкривних порід. 6,0 - 13,5 = 7,5 м Суглинок жовто-сірий, помірно пластичний, який віднесено

до корисної копалини (верхній шар корисної копалини) 13,5 – 25,5 = 12,0 м Суглинок світло-сірий, помірно пластичний, який віднесено

до корисної копалини (нижній шар корисної копалини) 25,5 – 26,0 = 0,5 м Суміш супіску, суглинку, піску і гравію.

10

протязі 2 змін. Було визначено об’єм стовпа води в свердловині:

Радіус свердловини – 7,5 см

Площа дна πR2: 3,14 х 7,52 = 176,6 см2;

Обєм стовпа води: V = 176,6 х 300 см = 52980 см3 (53л);

Кількість притоку води за 1 секунду:

- 1 година = 3600 секунд

- 3 годин = 10800 секунд

Приток води за 1 секунду: 53л ÷ 10800 сек = 0,005 л/сек. Другим етапом було визначення статичного рівня нижнього водоносного

горизонту і часу його відновлення. Для цього з свердловини вилучали обсадну

трубу з фільтром і перекривали верхній водоносний горизонт обсадною трубою 159

мм. Буріння продовжили до глибини 25,0 м до шару піщано-гравійної суміші.

Рівень підземної води встановився на відмітці 288,0 м (глибина свердловини 26,0

м). свердловина №1 одна із самих глибоких. Статичний рівень води в свердловині

встановився за кілька хвилин на глибині 22,5 м, що свідчить про високу

проникливість шару ПГС. В деяких свердловинах підошва корисної копалини

близька до відмітки 288,0 м. тобто нижня частина світло-сірих суглинків буде

частково підтоплена.

Проектом розробки необхідно передбачити захисний цілик суглинків до 0,5 м,

який разом із підстеляючим шаром до 1,0 м бурих суглинків з включеннями гравію,

буде служити екраном для водоносного горизонту.

Площа розвіданого родовища відноситься до вододільної височини, оточеною з

двох сторін ярами, по яким скидається основна маса атмосферних опадів. Частково

атмосферні води фільтруються і досягають поверхню між верхнім і нижнім шарами

суглинків родовища. Умовно цей горизонт води віднесено до «верховодки» з

малими дебітами водопритоку. Нижче шару світло-сірих суглинків залягає шар

суглинків з включеннями лінз піску і гравію. Ще нижче залягає шар

піщано-гравійної суміші, який являється основним водоносним горизонтом. Даний

водоносний горизонт є слабонапірний. Обидва водоносних горизонти

11

досліджувались окремо.

Гідрогеологічні умови Південно-Солонського родовища сприятливі для його

розробки відкритим кар'єрним способом.

Однак, слід зазначити, що при поглиблені розробки родовища в глибину

утворюється котлован, в якому можуть накопичуватися підземні води та

атмосферні опади. Для надійного забезпечення сприятливих гідрогеологічних

умов розробки родовища в паводкові та дощові періоди, проектом необхідно

передбачити примусову відкачку кар’єрних вод. Для цього на дні кар’єру

будується зумпф, з якого при накопичуванні в ньому кар’єрних вод, насосною

установкою кар’єрні води відкачуються в ставок – освітлювач. З ставка

освітлювача очищені води скидаються в потічок Безіменний.

Дані про розподіл атмосферних опадів протягом року наведені за

спостереженнями метеостанції у м. Дрогобич.

Таблиця 2.6.1 Розподіл опадів по місяцях, мм

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Річна сума, мм

37 39 45 70 97 118 117 94 72 62 47 41 839

2.7. Характеристика водотоку

Скид зворотніх кар’єрних вод здійснюватиметься у водотік без назви. Даний

водотік бере початок із джерела, що витікає на висоті 313 м БС в південній окраїні

с. Солонське Дрогобицького району Львівської області, в межах Передкарпаття.

Впадає з лівого берега в річку Ріпчанка, яка свою чергу є притокою р. Лютичина

(Водотік без назви – р. Ріпчанка – р. Лютичина – р. Тисмениця – р. Бистриця

Тисменицька – Дністер – Чорне море).

Загальна довжина водотоку становить 7,4 км, площа водозбору − 15,5 км2.

Водозбірний басейн розташований в межах Дрогобицької передгірної

скульптурної височини (Передкарпаття). Зміщений міоценовий комплекс тут

зрізується денудаційною поверхнею і прикривається алювіальними галечниками і

12

суглинками. Більшість висот досягає у середньому 300 – 400 м. Для рельєфу

характерним є сполучення широких заболочених долин, глибоковрізаних потоків з

увалисто-хвилястими межиріччями.

На досліджуваній ділянці долина водотоку звивиста, трапецеїдальної форми.

Схили посічені, порослі травою та кущами.Заплава двостороння, суха, лугова,

шириною 0,1 – 0,2 км. Поверхня її нерівна, посічена балками, використовується під

сінокоси та пасовища.

Русло водотоку звивисте, нерозгалужене. Коефіцієнт звивистості становить 1,1,

коефіцієнт шорсткості – 0,04. Переважаюча ширина русла − 0,3 м, глибина в

межень – 0,08 м. Швидкість течії – 0,25 м/с.

До розрахункового створу водотік без назви характеризується наступними

гідрографічними і морфометричними характеристиками, які визначені за

допомогою крупномасштабних топографічних карт і приведені в таблиці 2.7.1.


Основні морфометричні характеристики водотоку без назви

Клімат басейну помірно-континентальний з відносно м`якою зимою і вологим

помірно-теплим літом.

Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик приведені у

таблиці 2.7.2.

Назва річки Створ Площа водозбору

F, км2 Довжина до

створу, L, км Віддаль до гирла, км

Водотік без назви ФС-0001 0,3 0,17 7,23

Водотік без назви Випуск 0,31 0,22 7,18

Водотік без назви ФС-0002 1,08 0,72 6,68

13


Зареєстровані максимальна і мінімальна температури повітря відповідно

становлять + 38 оС та - 35 оС.

Кількість посушливих днів (вологість повітря менше 30 %) складає в

середньому 5,3 днів в рік. Сніговий покрив спостерігається у 84 % зим. Середня

висота снігового покриву складає 17 см, максимальна – 44 см. Найбільша глибина

промерзання ґрунту сягає 58 см.

Річні значення стоку у розрахункових створах визначені на основі

рекомендацій СНиП 2.01.14-83 “Определение расчетных гидрологических

характеристик” введених в дію з 1 липня 1984 р. та проекту ДБН В.2.4 – Х:201Х

“Визначення розрахункових гідрологічних характеристик”, з використанням даних

стаціонарних спостережень на гідропостах-аналогах.

В основу розрахунків прийнятий графо-аналітичний метод визначення

параметрів кривої забезпеченості річного стоку Алексєєва Г.А. Для цього із

гідрологічних щорічників вибрані середньорічні значення стоку за весь період

спостережень. Шляхом обробки, ранжування в убуваючому порядку та іншими

відповідними методами математичної статистики (визначення

середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, коефіцієнта асиметрії) на

гідропосту-аналогу визначено забезпеченість (повторюваність) кожної витрати за

допомогою формули P= (m – 0,3) : (n + 0,4) х 100 %. На основі витрат (ордината) та

І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ ІХ Х ХІ ХІ Рік

Температура повітря, о С (м/с Дрогобич)

-4,3 -2,8 1,6 7,4 13,1 16,3 18,2 17,2 13,1 8,0 2,9 -1,1 7,5

Відносна вологість повітря, %

80 82 78 73 74 75 76 78 79 81 84 83 79

Опади, мм

49 49 47 75 101 122 135 129 90 68 58 54 977

14

забезпеченості (абсциса) побудовані емпіричні та підібрані теоретичні криві

забезпеченостей річного стоку. Із побудованих кривих зняті витрати відповідної

забезпеченості.

Норма стоку у розрахунковому створі становить Мо = 11,5 л/с км2. Модуль

стоку в році 95 %-ної забезпеченості – 5,3 л/с з км2.

3.Планова діяльність

3.1 Загальна характеристика планової діяльності

З метою задоволення попиту в галузі виробництва цегли, яка має високий

попит та високі споживчі властивості, та з метою створення нових робочих місць

ТОВ «Мінерали Прикарпаття» планує розпочати планову діяльність в вигляді

промислової експлуатації Південно-Солонського родовища суглинків.

Продуктивність кар’єру – до 40 тис.м3 в рік.

Основними критеріями при встановленні проектного контуру кар'єру є:

- найбільш повний видобуток суглинків;

- фіксація бортів кар’єру;

- укіс борту кар'єру і його уступів повинні відповідати правилам безпечного

ведення гірничих робіт;

- коефіцієнт розкриву на границях кар'єру прийнятий по економічних

показниках і не перевищує - 1м3/м3.

Обгрунтуванням для розрахунку проектного контуру кар’єру є розрахунок та

побудова розбортовки родовища, які приведені нижче. Верхня бровка кар’єру по

розкриву, яка виникає при побудові розбортовки родовища за вимогами НТП-75 гл.

4 пункт 4.1.5 є проектним контуром кар’єру.

Внутрішня розбортовка трьох бортів в умовах Південно-Солонського

родовища є вимушеною, оскільки родовище з півдня обмежене захисною зоною

газопроводу, з заходу та сходу ярами, які розташовані на землях лісового

призначення. З півночі родовище межує з Бек-Солонським родовищем

глинсировин. Розподіл запасів між ними проведений по вертикальній лінії, що

15

передбачає паралельну відробку запасів двох родовищ.

Розміри кар’єрного поля:

- ширина поверху - 160 м;

- довжина поверху - 310 м;

- середня глибина - 23,0 м.

В геологічній будові родовища беруть участь еолово-делювіальні

нерозчленовані утворення верхньої ланки неоплейстоцену середньою потужністю

22,3 м. За складністю геологічної будови і якістю корисної копалини родовище

віднесено до ІІ групи. Корисною копалиною родовища є верхній шар жовто-сірих

суглинків потужністю від 5,5 до 8,3м і всередьому складає 7,3 м та нижній шар

світло-сірих суглинків потужністю від 9,0 до 12,5 м і в середьому складає 10,7м.

За результатами фізико-механічних, кераміко-технологічних і заводських

випробувань суглинки верхнього шару із середніми показниками придатні для

виробництва рядової порожнистої цегли, а суглинки нижнього шару із середніми

показниками придатні для виробництва лицьової порожнистої цегли

Сприятливі гідрогеологічні умови родовища (корисна копалина суха), прийнята

схема застосування примусового водовідливу, дають можливість відкритої

розробки родовища без обводнення запасів. Розкривними породами на родовищі є

малопотужний грунтово-рослинний шар 0,2 м, жовто-бурі пилуваті супіски

потужністю від 2,3 до 5,8м і в середьому складає 4,5м. Коефіцієнт розкриву – 0,34.


Продуктивність, термін експлуатації та режим роботи кар’єру

№ з/п

Назва показників Одиниця виміру

Видобувні роботи

1 2

Річна продуктивність: по жовто сірих суглинках по світло сірих суглинках Кількість робочих днів на рік

м3 м3

днів

40,0 18,6 21,4 180

16

Розрахунковий термін служби кар’єру складає по видобутку : 631.65 тис.м3 : 40.0 тис. м3:15.8 років де: 631.65 тис м3 – видобувні запаси ; 40.0 тис. м3 – річна продуктивність кар‘єру. (Завдання на проектування) Ділянка Південно-Солонського родовища примикає до основної площі

Бек-Солонського родовища.

Таблиця 3.1.2 Географічні координати родовища по топопланшету масштабу 1:25000.

Планову діяльність в вигляді промислової експлуатації Південно- Солонського

родовища суглинків характеризується розробкою родовища відкритим способом з

застосуванням транспортної системи розробки.


№ точки

Північна широта Східна довгота

1 49°22’12” 23°38’39” 2 49°22’10” 23°38’53” 3 49°22’09” 23°38’54” 4 49°22’06” 23°38’53” 5 49°22’05” 23°38’41” 6 49°22’07” 23°38’38” 7 49°22’10” 23°38’38”

№ з/п Найменування робіт Одиниця

виміру Кількі

сть

1 2 3 4

1. Розкривні роботи (зняття родючого шару грунту)

1.1. Розробка порід 2 категорії (родючий шар грунту ) бульдозером Д-271 з переміщенням до 50м в бурти тис.м3 3,1

1.2.

Розробка попередньо розпушених порід 2 категорії (родючий шар грунту) з буртів екскаватором Атлас 1704 «зворотна лопата», з ємкістю ковша 1.6м3з ємкістю ковша 1,2 м3 з транспортуванням на відстань до 1км

тис.м3 3,1

2. Кар'єрні автомобільна дороги

17

3.2. Опис будівельних та підготовчих робіт

Протягом виконання підготовчих і будівельних робіт для проведення планової

діяльності буде проводитися розкриття кар’єру і гірничо-підготовчі роботи. Вибір

способу розкриття родовища визначений наступними факторами:

1. Умовами під’їзду до родовища.

2. Умовами залягання корисної копалини, рельєфу поверхні родовища і прилеглих

земель, що забезпечують сприятливі умови розробки.

3. Річною продуктивністю кар’єру, типом гірничотехнічного обладнання і

кар’єрного транспорту.

Розкриття кар’єру передбачено здійснити в північно-західній частині

родовища .

2.1. Влаштування дорожного покриття товщиною 20 см із щебеню м2 6600

2.2. Укріплення обочин піщано-гравійною сумішю товщиною 10,0см м2 4400

2.3. Установка дорожніх знаків шт. 5

3. Облаштування прикар'єрного майданчика

3.1. Укладка бетонних плит по всій площі майданчика м2 850

3.2. Встановлення пересувних вагончиків шт. 5

3.3. Встановлення дизельного генератора шт. 1

3.4. Встановлення освітлювальної щогли шт. 1

3.5. Встановлення біотуалету шт. 1

3.6. Влаштування вигрібної ями шт. 1

3.7. Встановлення урни для збору сміття шт. 1

3.8. Встановлення щита протипожежних інструментів шт. 1

3.9. Встановлення ємності для зберігання води шт. 1

4. Будівництво зумпфа для збору атмосферних опадів 5232

4.1.

Розробка порід 3 категорії (глини) екскаватором

Атлас 1704 «зворотна лопата», з ємкістю ковша 1.6м3 з ємкістю ковша 1,2 м3 споживачу

м3 125,0

18


Середньорічний об'єм розкривних порід

Назва породи Загальний об'єм

розкривних порід, тис м3 Група грунту

Річний об'єм, тис. м3

Грунтово - рослинний шар 10,05 1 0,64

Супіски та породи зачистки

221.45 2 14.02

Всього 231.5 14.66

Гірничо-підготовчі роботи виконуватимуться з використанням наявного та

орендованого гірничо-транспортного обладнання:

- екскаватора Катерпіллер типу «зворотна лопата» з ємністю ковша1.5м3

-бульдозера на базі трактора Т-170.

-автосамоскидів КрАЗ-256.

Гірничо-підготовчі роботи на Південно-Солонському кар’єрі полягають в

наступному:

1. Зняття та складування в відвалі №1 родючого шару грунту та

потенційно-родючих грунтів в об’ємі 10,05 тис.м3, з метою розкриття та створення

3-місячного запасу корисної копалини і використання їх для рекультивації. Для

створення 3-місячного запасу корисної копалини необхідно провести розкривні

випереджувальні роботи в об’ємі 10.46 тис.куб.м.

2. Проходка в’їздної траншеї внутрішнього закладення з денної поверхні на

покрівлю другого видобувного уступу-горизонту, на 283 горизонт. З метою

раціонального використання земельних фондів і виходячи з конфігурації родовища,

корисну копалину передбачається розкрити в’їздною траншеєю внутрішнього

закладення. В’їздна траншея внутрішнього закладення проводиться з денної

поверхні горизонту глин, в південно-східному напрямку і забезпечує транспортний

доступ до виямки як суглинків так і глин. Розробка дна траншеї відбувається з

19

ухилом 0.08, необхідним як для спуску в кар’єр екскаватора, так і для роботи

автотранспорту. Ширина траншеї по верху становить 20м, ширина по низу 10м,

укос бортів траншеї -45 градусів. Саме цією траншеєю буде транспортуватись

глинсировина і саме її проходка буде продовжуватись з ухилом на дно кар’єру. В

нижньому горизонті глин влаштовується котлован з розмірами по дну 20х40 м. Для

вводу кар’єру в експлуатацію створюється трьохмісячний запас готових до виїмки

запасів.

3. Проведення випереджувальних видобувних робіт по горизонту суглинків, з

метою влаштування безпечних робочих площадок, для розташування на них

гірничо-транспортного обладнання, яке буде видобувати нижчележачий уступ. При

цьому випередження складатиме 30м.

4. Будівництво технологічної автодороги та допоміжних доріг. Технологічна дорога

буде проходити від траси до в’їзду в кар’єру по існуючій польовій дорозі. Нею буде

транспортуватись глинсировина, і саме ця дорога буде слугувати до кінця відробки

як технологічна дорога транспортування видобувних порід. По цій причині

необхідно розширити дорогу згідно ДБН і покрити її місцевим матеріалом

5. Створення робочих площадок, які забезпечать безпечне розміщення гірничого

обладнання і розвертання автосамоскидів;

6.Облаштування проммайданчика кар’єру:

а) укладка бетонних плит. Проммайданчик розташовується на земельній

ділянці, яка буде відведена під розробку родовища і буде в оренді. Додатково

відведення землі не потрібно, оскільки майданчик облаштовується бетонними

плитами, які в подальшому можна демонтовувати разом з пересувним

вагончиком.

б) встановлення пересувних вагончиків. На проммайданчику встановлюється

пересувний вагончик, в яких монтуються окремі відділення для віддиху

працівників кар’єру та прийому ними їжі, відділення для задоволення

санітарно-побутових потреб працівників кар’єру (роздягальня, умивальник для

миття рук, душева для прийняття душу, туалет ).

20

в) встановлення ємності для накопичення та зберігання води. Для накопичення та

зберігання води, поблизу вагончика, встановлюється ємність для накопичення та

зберігання води оскільки вода необхідна не тільки для миття рук та прийому душу,

а і для використання її в туалеті.

г) встановлення насосу для закачування води в бойлер. Для закачування води в

бойлер, необхідно встановити насос потужністю 1.5кВт

д) встановлення електричних нагрівачів для обігріву побутових приміщень. Для

обігріву побутових приміщень необхідно встановити 4 електричні нагрівачі

потужністю1.5кВт.

ж) встановлення бойлеру для підігріву води, необхідної для прийняття душу. Для

підігріву води, необхідної для прийняття душу виникає потреба встановлення

бойлера потужністю1.5кВт

з) будівництво вигрібної ями. Ділянка родовища зайнята малопродуктивним

пасовищем. При висоті укосу кар’єру до 25м за умов забезпеченого дренажу

консистенція суглинків залишається тугопластичною і напівтвердою, що гарантує

достатню стійкість укосу до 30о. Зони перезволожених і нестійких порід, в яких

можуть виникати зсувні явища, не відмічені. Інженерно-геологічні умови родовища

характеризуються простими. На період завершення розробки родовища кут

погашеного укосу прийнятий 30о, який необхідно закріпити протиерозійною

посадкою лісових культур. Під час розробки буде проводитись засипка

відробленого простору розкривними породами. Їх кількості 222,49 м3 достатньо

для того, щоб підняти дно кар'єру на 6м. Таким чином кар’єр набуде глибини до

13м з організованим заходом на дно кар’єру.

21

Рис. 1

20.0 м

45° 45°

283 гор.

План проходки в'їздної траншеїМасштаб 1:1000

Поперчний профіль по А-А в'їздної траншеїМасштаб 1:500

10.0 м

5.0м

1287.5

A

A

22

3.3. Обгрунтування залучення ресурсів та матеріалів

Розробка Південно-Солонського родовища суглинків та функціонування

карєру не можливе без використання певного ресурсу. При провадженні

планованої діяльності по розробці родовища потреба в ресурсах при виконанні

підготовчих робіт і експлуатації кар’єру :

- земельних: кар'єр та під’їзна дорога орієнтовно 5,5 га;

- енергетичних (дизельне паливо) – близько 74т/рік. ;

- водних (вода питної якості) - 53 м3/рік;

- трудових - 19 чол.

4. Мета та завдання що вирішуються проектом

Метою даного розділу проекту є попередня комплексна оцінка можливих

впливів на всі компоненти навколишнього природного, техногенного та

соціального середовища, що можуть виникати під час експлуатації проектованого

гірничовидобувного підприємства з розробки та видобування корисної копалини

відкритим методом (кар’єр) на ділянці Південно-Солонського родовища суглинків.

Оцінка можливих впливів та визначення ступеню їх дії на всі компоненти

навколишнього середовища проводиться з метою визначення доцільності та

прийнятності планової діяльності, обґрунтування комплексу попереджувальних та

захисних природоохоронних заходів щодо забезпечення нормативного стану

навколишнього середовища.

Під час експлуатації проектованого гірничовидобувного підприємства основний

можливий негативний вплив буде здійснюватися на геологічне та повітряне

середовища, так як виконання видобувних робіт на родовищі супроводжується

порушенням природного стану земних надр та виділеннями в атмосферне повітря

забруднюючих речовин. Критерієм оцінки впливів на геологічне середовище буде

визначення можливих негативних наслідків та прогнозованих меж їх поширення

від виконання видобувних робіт, що передбачають вилучення грунтових порід з

надр, і відповідно можуть супроводжуватись негативними явищами (тектонічні,

23

сейсмічні, геодинамічні, зсувні, карстові, зміни напруженого стану і властивостей

масивів порід, деформації земної поверхні, тощо). Критерієм оцінки впливів на

повітряне середовище є потужність викиду в одиницю часу (г/с) та валовий викид

за рік (т/рік), а також, норматив якості атмосферного повітря, що відображає

гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі, при якому відсутні негативні впливи на здоров'я людини та на стан

навколишнього природного середовища.

Для зменшення та усунення можливих негативних впливів на навколишнє

середовище проектом передбачено виконання комплексу природоохоронних

заходів, заходів з еколого-інженерної підготовки території кар’єру перед та в

процесі експлуатації родовища; комплекс відновлюючих заходів щодо

рекультивації розроблених ділянок, порушених гірничо-видобувними роботами.

5. Опис виправданих альтернатив планової діяльності, основних причин

обрання запропонованого варіанту

Основною метою планової дільності ТОВ “Мінерали прикарпаття” є розробка

Південно-Солонського родовища суглинку з метою забезпечення

народно-господарського комплексу цегельною сировиною.

Однією з причин обрання запропонованого варіанту планової діяльності є місце

розташування родовища, яке зазначене в географічних координатах спеціального

дозволу на користування надрами №6234 від 22листопада 2017р

Виправдана альтернатива планової діяльності відсутня, оскільки намірам

видобування суглинків передують отримання спеціального дозволу на користування

надрами Південно-Солонського родовища суглинку №4693 від 14вересня 2015р, з

метою проведення геологорозвідувальних робіт, самі геологорозвідувальні роботи,

захист запасів суглинку в ДКЗ України, отримання спеціального дозволу на

користування надрами №6234 від 22 листопада 2017р та інше. Саме це є основною

причиною обрання планової діяльності в вигляді розробки Південно-Солонського

24

родовища суглинку родовища, і тому в даний час виправданих альтернатив

запланованої підприємством діяльності з урахуванням екологічних наслідків немає.

Експлуатація родовища буде здійснюватись у межах розвіданих та підрахованих

запасів.

Кар’єр розміщений на земельній ділянці, яка буде відведена під розробку кар’єру

і перебуватиме в оренді. Здійснення розробки Південно-Солонського родовища

суглинку матиме також позитивний соціально-економічний ефект, оскільки

працівники підприємства будуть забезпечені постійним робочим місцем,

заробітньою платою, а місцеві бюджети поповнюватимуться податками, що

надходитимуть в результаті здійснення діяльності.

Розробка родовища спеціалістами ТОВ “Мінерали-Прикарпаття”, які маються

багаторічний досвід роботи у даній галузі, є запорукою безпечної експлуатації

родовища, з дотриманням всіх норм та правил передбачених Українським

законодавством.

Географічне розташування родовища, рельєф місцевості дають змогу

здійснювати розробку родовища з дотримання всіх нормативів та розмірів зони

санітарної охорони.

Підсумовуючи вищенаведене, з врахуванням того, що здійснення планової

діяльності буде відбуватися за рахунок наявного у суб’єкта господарювання фонду

обладнання для розробки родовища з використанням наявних комунікаційних

мереж, розгляд територіальних альтернатив не проводився.

6.Методи прогнозування впливів на довкілля

З метою оцінки впливу на довкілля використано дані аналогічних об’єктів.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з

очікуваним станом природного середовища.

25

Всі методи прогнозування об’єднують у дві групи: логічні і формалізовані. До

логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об’єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо об’єкт

не підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оцінок, суть

якого полягає у визначенні майбутнього на основі думок кваліфікованих

спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з

певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити

прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому. Сутність

його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних оцінок об’єкта

через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у певній сфері науки,

техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку

певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час розвивався

рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні кількісних і якісних

параметрів досліджуваного об’єкта за попередні роки з подальшим логічним

продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у прогнозованому періоді.

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуванням

імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період, користуючись

прямими або опосередкованими даними про масштаби та напрями змін. При

побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори, від яких суттєво

залежить прогноз, з’ясувати їх співвідношення з прогнозованим явищем, розробити

алгоритм і програми моделювання змін довкілля під дією певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному звіті використовувалися

як логічні так і формалізовані методи прогнозування.

26

7. Оцінка можливих впливів на навколишнє середовище, опис факторів

довкілля які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності

7.1 Вплив на стан атмосферного повітря

7.1.1. Загальна характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

Враховуючи особливості виду діяльності, способу розробки родовища,

необхідність залучення обладнання, автотранспорту, спецтехніки та інших засобів,

що забезпечать належну роботу підприємства, прогнозовано основними джерелами

викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря будуть стаціонарні

неорганізовані джерела та пересувні джерела. Пересувні джерела викидів будуть

поступово переміщатись по площі кар’єру згідно календарного графіку виконання

робіт-ділянками по роках виконання розкривних, видобувних та рекультиваційних

робіт.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території

проектованого кар’єру являються:

- пилення гірничих порід під час вантажно-видобувних робіт (робота екскаваторів,

бульдозерів, навантаження грунтових порід на автосамоскиди; розвантаження ГРІІІ

та розкривних порід на тимчасові відвали та ділянки земель, що плануються); під

час транспортування глин та розкривних порід (в межах території кар’єру) та

пилення під час зберігання розкривних порід у тимчасових відвалах. Корисна

копалина та розкривні породи характеризуються достатньою вологістю, тому

викид пилу при їх переміщені та зберіганні буде мінімальний.

- викиди від двигунів внутрішнього згорання автотранспорту та гірничої техніки. В

кар’єрі і транспортних автошляхах будуть наявні викиди забруднеюючих речовин,

що утворюються під час роботи двигунів внутрішнього згорання гірничої техніки,

які працюють на дизельному паливі - бульдозер, екскаватори, автосамоскиди та ін.

Ці викиди будуть містити такі забруднюючі речовини: оксиди азоту у перерахунку

на діоксид азот, оксид вуглецю, діоксид сірки, сажу та метан.

- викиди шкідливих газів під час виконання ремонтно-зварних робіт, що

27

включають зварні роботи та роботи по обробці металу (різка), будуть відбуватись

періодично і міститимуть оксиди заліза, оксиди марганцю, оксиди силіцію та пил

абразивно-металічний.

7.1.2 Розрахунок викидів пилу при роботі екскаватора

В кар’єрі на розкривних та видобувних роботах буде працювати екскаватор з

дизельним двигуном.

При роботі екскаватора пил виділяється при завантаженні матеріалів на

автосамоскиди та переміщенні порід. Екскаватор буде працювати спочатку на

розкривних роботах, потім на видобувних – відповідно в атмосферне повітря буде

виділятись або пил розкривних порід або пил глиновміщуюючих порід.

Розрахунок величин викидів пилу, що утворюються при роботі кар’єрної

техніки наведені далі.

Для розрахунку були прийняті наступні дані:

К1 = 0,04 для суглинків. К2 = 0,01 для ГРШ;

К3 = 1,2 (V = 3,0 м/сек); К4 = 0,3 (2 сторони відкриті, 2 частково); К5 = 0,01 (вологість 11-24% ); К7 = 0,6 для суглинків; К8 = 1,0; К9 = 1,0; В = 0,4 (висота < 0,5 м); Т - 50 год/рік; G = 181 т/год – сумарна продуктивність екскаватора складає 57+45+45+34 =

181 т/год; Величина викиду для суглинків складе: Мг/с1 = 0,04×0,01×1,2×0,3×0,01×0,6×1×1×0,4×181×106/3600 =0,017г/с; Для розрахунку приймаємо максимальну величину – 0,017 г/с. Загальна річна (валова): Мт/рік1= 0,017 × 3600 × 50 × 10 –6 = 0,003 т/рік, що не перевищує ГДК пилу в

28

повітрі.

7.1.3 Розрахунок викидів пилу при роботі бульдозера

В кар’єрі буде працювати 1 бульдозер на базі трактора Т-130 на розкривних та

видобувних роботах (згрібання розкривних порід та сировини, планування

території та виположення укосів), а також на зачистці та плануванні доріг.

Для розрахунку були прийняті наступні дані:

К1 = 0,04 для суглинків; К2 = 0,01 для ГРШ; К3 = 1,2 (V=3,0 м/сек); К4 = 0,3 (2 сторони відкриті, 2 частково); К5 = 0,01 (вологість 11-24% ); К7 = 0,8; К8 = 1,0; К9 = 1,0; В = 0,4 (висота < 0,5 м); Т - 1040 год/рік; G = 100 т/год – сумарна продуктивність для 2-х бульдозерів; Величина викиду від бульдозера для зачистки суглинків складе: Мг/с1 = 0,04×0,01×1,2×0,3×0,01×0,8×1×1×0,4×100×106/3600 = 0,013г/с; З огляду на роботу 2 бульдозерів, для розрахунку приймаємо максимальну

величину – 0,032 г/с. Загальна річна (валова): Мт/рік1= 0,032 × 3600 × 1040 × 10 –6 = 0,12 т/рік, , що не

перевищує ГДК пилу в повітрі. 7.1.4 Розрахунок викиду пилу при переміщенні автотранспорту в межах

кар’єру Загальна кількість пилу, який виділяється автотранспортом в межах кар’єру від

взаємодії коліс із полотном автодороги, та здув її з поверхні кузову машин

розраховується за формулою:

Мг/с3= С1 × С2 × С3 × N × L × q1 × C6 × C7 + (C4×C5×C6×q2×F×n),

3600

29

г/сек

де:С1 – коефіцієнт, який враховує середню вантажопідйомність автосамоскиду-

1,5 (КрАЗ 12т);

С2 – коефіцієнт, який враховує середню швидкість руху (16-20 км/год) – 2,0;

С3 – коефіцієнт, який враховує стан шляхів – 0,5;

С4 – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу в кузові а/с - 1,45;

С5 – коефіцієнт, який враховує швидкість обдування матеріалу (V=6 м/с) –

1,2;

С6 – коефіцієнт, який враховує вологість поверхневого шару матеріалу що

транспортується – 0,1;

С7 – коефіцієнт, який враховує частину пилу, винесеного в повітря - 0,01;

N – кількість ходок у годину – 2;

L – середня протяжність одної ходки в межах кар’єру – 0,2 км;

q1 – виділення пилу на 1 км пробігу - 480 г;

q2 – виділення пилу з 1 м2 поверхні кузову- 0,003 г;

F – площа поверхні кузову- 15,0 м2;

n – кількість машин, працюючих у кар’єрі -13 шт.;

Т - 1733 год/рік.

Величина викиду складе:

Мг/с3 = 1,5×2×0,5×2×0,2×480×0,1×0,01 + (1,45×1,2×0,1×0,003×15×13) =

3600 0,103 г/сек;

Мт/рік3= 0,103 × 3600 × 1733 × 10 –6 = 0,643 т/рік.

ПРИМІТКИ: Одночасно в кар’єрі буде знаходитись до 6-ти автосамоскидів.

Для розрахунку розсіювання приймаємо максимально-можливу величину викиду,

що може утворюватись від одночасного перебування 13-тьох автосамоскидів в

кар’єрі.

Сумарний викид пилу в кар’єрі складає: М = М1 + М2 + М3

ММР= 0,017 + 0,032 + 0,102 = 0,151 г/сек;

30

МРік= 0,003 + 0,12 + 0,643 = 0,766 т/рік. , що не перевищує ГДК пилу в повітрі.

При застосуванні боротьби з пиловиділенням (полив водою виробничих

майданчиків та автодоріг к = 0,8), викид пилу може бути зменшений Максимальна

висота розповсюдження пилу від рівня черпання становить 5,0 м. Пил, який

утворюється при роботі екскаватора осідає безпосередньо в кар’єрі, що обумовлено

умовами його роботи - кар’єр захищений бортами (середня глибина кар’єру

складає 12м) від основних потоків повітря. Вищевказані величини визначені на

основі багаторічних досліджень і експертних замірів аналогічних об’єктів.

Концентрація пилу не перевищує нормативного ГДК для проммайданчика 6 мг/м3.

7.1.5 Перелік та характеристика шкідливих речовин при роботі механізмів із двигунами внутрішнього згорання

Діоксид азоту (NO2) Бурий газ з задушливим запахом (клас небезпеки II). ГДК = 0,085 мг/м3. Токсична дія - має виразну подразнюючу і припалюючу дію на дихальні шляхи і очі.

Діоксид сірки (сірчистий ангідрид, SO2) Безколірний газ з різким запахом. ГДК = 0,5 мг/м3 (клас небезпеки III).

Оксид вуглецю (СО) Безколірний газ без смаку і запаху (клас небезпеки IV). ГДК = 5 мг/м3.

Метан (СН4) Безколірний газ. ГДК = 50 мг/м3 або не більше 0,5% в повітрі (клас небезпеки IV). При звичайних температурах хімічно інертний.

31

Таблиця 7.1.5.1 Характеристика шкідливих речовин, що містяться у викидах

7.1.6 Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту та спецтехніки

Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від

двигунів внутрішнього згорання (ДВС) транспортних засобів виконаний за

«Методикою розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від транспортних засобів» (затверджена наказом Держкомстату України від

13 листопада 2008 р. № 452).

№ з/п

Код Назва речовини

Агр

егат

ний

стан

в

умов

ах

виро

бниц

тва

Кла

с не

безп

еки

ГДК

, мг/

м3

Знач

ення

фон

ових

ко

нцен

трац

ій

Ф, м

г/м

3

1 123 Оксид заліза (III) а 3 0,4 - 2 143 Марганець та його сполуки а 2 0,01 - 3 323 Сіліция оксид а 2 0,02 -

4 2908

Речовини у вигляді твердих суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (пил неорганічний, з вмістом SiO2 20-70 %)

а 3 0,03 0,012

5 301 Азоту діоксид п 2 0,085 0,034

6 328

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок недиференційованих за складом (сажа)

а 3 0,15 0,06

7 330 Діоксид сірки (сірчистий ангідрид) п 3 0,5 0,2 8 337 Вуглецю оксид п 4 5 2 9 410 Метан п 4 50 20

32

Розрахунок обсягів витраченого палива m-го суб’єкта господарської діяльності

за групами автотранспорту (легкові, автобуси, вантажні) у вагових одиницях

здійснюється за формулою:

Мikm = Qikm × Кi , т

де Мikm – маса витраченого i-го виду палива к-тою групою автотранспорту m-го

суб’єкта господарської діяльності, т;

Qikm – кількість витраченого i-го виду палива к-тою групою авто m-го суб’єкта

госпдіяльності в одиницях об’єму (тис.л, тис.м3);

Кi – коефіціенти переведення у вагові одиниці i-го виду палива (кг/л).

Для різних видів палива величина коефіцієнта Кi складає:

для бензину Кi = 0,74 кг/л;

для газойлів (дизельного палива) Кi = 0,85 кг/л;

для газу крапленого Кi = 0,55 кг/л; для газу зрідженого Кi = 0,59 кг/л.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин у повітря (крім свинцю) від

використання палива автотранспортом юридичних осіб здійснюється за формулою:

Вjikm = Мikm × КпBjik × КТСjik, кг/рік

де Вjikm – обсяги викидів j-ї забруднюючої речовини (окрім свинцю) від

спожитого палива i-го виду к-тою групою (легкові, автобуси, вантажні)

автотранспорту з однаковою нормою витрати палива m-го суб’єкта господарської

діяльності, кг/рік;

Мikm – обсяги спожитого палива i-го виду к-тою групою автотранспорту m-го

суб’єкта господарської діяльності, т;

КпBjik – питомі викиди j-ї забруднюючої речовини (окрім свинцю) від

використання палива i-го виду к-тою групою автотранспорту суб’єктів

господарської діяльності;

КТСjik – коефіцієнт впливу технічного стану на питомі викиди j-ї забруднюючої

речовини (окрім свинцю) від використання палива i-го виду к-тою групою

автотранспорту суб’єктів господарської діяльності.

Викиди свинцю визначаються тільки для етильованого бензину.

33

Максимально разовий викид j-ї забруднюючої речовини автомобілями к-тої групи

(по маркам та моделям) та загально річний валовий викид, визначаються згідно

формул:

Вмрjikm = (Вjikm×1000×nik) / (TРОБ×3600), г/сек,

ВРjikm = (Вjikm × nik)/ 1000, т/рік;

де nik – кількість автотранспорту к-тої групи з однаковою нормою витрати палива

i-го виду, шт.;

TРОБ – час роботи авто, год/рік. Вихідні дані

Вихідними даними для проведення розрахунку обсягів викидів забруднюючих

речовин у повітря від автотранспорту є: характеристика робочого парку

підприємства; витрати палива на пробіг і транспортну роботу автотранспорту;

питомі викиди забруднюючих речовин з одиниці використаного палива та

коефіцієнти технічного стану авто (табличні дані).

При розрахунку були враховані коефіцієнти технічного стану автотранспорту,

що враховували збільшення нормативної витрати палива для даних груп

автомобілів; та коефіцієнти коригування збільшення нормативної витрати палива

при роботі у важких шляхових умовах (кар’єри, відвали та ін.).

Згідно чинного законодавства викиди забруднюючих речовин від

автотранспорту відносяться до неорганізованих нестаціонарних (пересувних)

джерел і нормуванню не підлягають.

34

Таблиця 7.1.6.1

Характеристика автотранспорту та спецтехніки робочого парку підприємства

Груп

а ав

то,

(мар

ка, м

одел

ь)

Кіл

. од.

, шт.

Тип

пал

ьног

о

Кое

фіц

ієнт

пер

евед

ення

у

ваг.

од. п

алив

а, К

i (кг

/л,

кг/м

3)

Витрата палива

Час

роб

оти,

один

иці

техн

іки

TРО

Б го

д/рі

к

Сер

. шви

дкіс

ть, к

м/г

од

Нор

мат

ивна

ви

трат

а па

лива

на

1-ну

оди

ницю

ав

тоте

хнік

и ко

ефіц

ієнт

роб

оти

авто

у в

ажки

х ш

ляхо

вих

умов

ах

г/с

т/рі

к

Екскаватор DOOSAN Solar 340 «зворотна лопата» з є.к.2,25 м3 потужністю 184 кВт (250 к.с)

1

Газойлі (дизельне паливо)

-- 22,5 т 1000 год -- 6,25 197,1 8760 --

Бульдозер БГ-1на базі трактора Т-130 потужністю 118кВт (160 к.с.)

1


-- 15,8 т 1000 год -- 4,39 138,41 8760 --

Автосамоскиди КрАЗ -256 Б, МАЗ 551605, Foton AC-3253/1К вантажопідйомністю 12 т

10


0,85 22,8 л 100 км 20 10,76 339,33 8760 15-20

Машина поливо миюча ПМ-130 1 Бензин 0,74 110 л

100 км -- 2,26 35,64 4380 5-10

ПРИМІТКИ: в розрахунках витрат палива враховані коефіцієнти, що характеризують роботу гірничого обладнання та авто при малих швидкостях та важких шляхових умовах (кар’єр);

Для поливомийної машини була прийнята збільшена витрата палива - для режиму «рух авто із виконанням спецроботи» (полив).

35


Величини викидів забруднюючих речовин від автотранспорту та спецтехніки підприємства

Група авто (марка, модель)

Назва показників

Назва забруднюючої речовини

Оксид вуглецю Метан Діоксид

азоту Сажа Діоксид сірки

Екскаватор DOOSAN Solar 340 «зворотна лопата» з є.к.2,25 м3 потужністю 184 кВт (250 к.с)

КпBjik , кг/т 36,2 0,25 31,4 3,85 4,3

КТСjik 1,5 1,4 0,95 1,8 1

Валовий викид, т/рік

10,7025 0,0690 5,8795 1,3659 0,8475

Валовий викид, г/с 0,3394 0,0022 0,1864 0,0433 0,0269

Бульдозер БГ-1на базі трактора Т-130 потужністю 118кВт

(160 к.с.)

КпBjik , кг/т 36,2 0,25 31,4 3,85 4,3

КТСjik 1,5 1,4 0,95 1,8 1


15,0313 0,0969 8,2575 1,9184 1,1903

Валовий викид, г/с 0,4766 0,0031 0,2618 0,0608 0,0377

Валовий викид, г/с 0,4766 0,0031 0,2618 0,0608 0,0377

Автосамоскиди

КрАЗ -256 Б, МАЗ 551605, Foton

КпBjik , кг/т 36,2 0,25 31,4 3,85 4,3

КТСjik 1,5 1,4 0,95 1,8 1

36

AC-3253/1К вантажопідйомністю

12 т


18,4256 0,1188 10,1222 2,3516 1,4591

Валовий викид, г/с 0,5843 0,0038 0,3210 0,0746 0,0463

Машина поливо миюча ПМ-130

КпBjik , кг/т 197,8 0,64 21,6 1

КТСjik 1,7 1,8 0,9 1 1


11,9843 0,0411 0,6928 0,0000 0,0356

Валовий викид, г/с 0,7600 0,0026 0,0439 0,0000 0,0023

ПРИМІТКИ: КпBjik - питомі викиди забруднюючої речовини, кг/т; КТСjik - коефіцієнт впливу технічного стану, КТСjik.

7.1.7 Викиди забруднюючих речовин в результаті різки металу

Під час обробки металічних деталей за допомогою станків в атмосферу

виділяється пил абразивно-металічний. Валові викиди забруднюючих речовин

визначалися згідно «Механическая обработка металлов. Збірник показників емісії

(питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними

виробництвами», том 2, Донецьк 2004 р.

Кількість годин роботи металообробного обладнання складе до 20-25 годин в

рік.

Питомі викиди пилу абразивно-металічного згідно табличних даних методики

складуть:

свердлильний станок – 0,0004 г/с;

станок для різки металу – 0,006 г/с.

Викиди пилу абразивно-металічного, що буде утворюватись ремонтних робіт, що

37

включають роботи із різки та обробки металічних деталей на території кар’єру

складуть – 0,0064 г/с або 0,0006 т/рік.

7.1.8 Розрахунок викидів від заправки спецтехніки в кар’єрі Валові викиди забруднюючих речовин, що викидаються під час заправки

спецтехніки в кар’єрі, визначалися розрахунково-балансовим методом згідно

методики «Заправка автотранспорту. Збірник показників емісії (питомих викидів)

забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами», том 1,

Донецьк 2004 р.

Під час заправки спецтехніки та авто в атмосферне повітря будуть викидатись

пари дизельного палива.

Кількість викидів в атмосферу шкідливих забруднюючих речовин (кг/год)

розраховується згідно формули:

M = Q × K × g, кг/год

де Q – потужність паливозаправляючих колонок – 6 м3/год (або 100 л/хв);

K – коефіцієнт, що залежить від концентрації парів палива (для бензину – 0,000058, для дизельного палива – 0,000036);

g – густина палива, кг/м3 (бензину – 730, дизельного палива - 930);

Т – час роботи паливозаправляючої колонки складе до 177 год/рік;

Величини викидів забруднюючих речовин складуть:

Mг/с = 36001000 g K Q ×××

= 36001000 930 0,000036 6 ×××

= 0,0558 г/с;

Mт/р = Mг/с × 10-6 × 3600 × Т = 0,0558 × 10-6 × 3600 × 177 = 0,0356 т/рік.

7.1.9 Викиди забруднюючих речовин під час ремонтно-зварних роботах

Зварні роботи будуть проводитись періодично, виїзними ремонтними

бригадами в разі необхідності. Зварні гази будуть містити оксиди заліза(Fe2O3),

оксиди марганцю (MnO2), та оксиди сіліцію (SiО2) та діоксид азоту NO2, оксид

38

вуглецю СО, діоксид сірки, сажу та ін.

Всі вищенаведені джерела шкідливих викидів відносяться до джерел з

неорганізованим викидом. Джерела викидів є нестаціонарні і будуть поступово

переміщатись по площі кар’єру згідно календарного графіку виконання робіт -

секціями по роках виконання планових робіт.

7.1.10 Результати та аналіз програмного розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Результати програмного розрахунку розсіювання показали, що максимальні приземні концентрації (із урахуванням фонового забруднення атмосфери – 0,4 частки ГДК) забруднюючих речовин, викид яких має місце на території проектованого карєру Південно-Солонського родовища суглинків, не перевищують нормативних вимог - величину граничнодопустимої концентрації для населених пунктів (ГДКн.п.).


Результати програмного розрахунку розсіювання та порівняльний аналіз величин максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин із нормативними вимогами

№

з/п

Назва забруднюючої

речовини

ГДКн.п

мг/м3

Клас небез-пеки

Величина

фону,

в частках

ГДК

Величина maх приземної

концентрації з врахуванням

фону

Величина вкладу від проектованих джерел в

загальний стан забруднення

атмосферного повітря

в частках

ГДК мг/м3

в частках

ГДК мг/м3 %

Найбільші величини максимальних приземних концентрацій, що можуть утворюватись на територіїпроектованого кар’єру (в робочій зоні)

1 Завислі речовини (пил) 0,5 3 0,4 0,7658 0,3829 0,3658 0,1829 48

Величини максимальних приземних концентрацій на межі СЗЗ (300 м) проектованого кар’єру

1 Завислі речовини 0,5 3 0,4 0,6700 0,3350 0,2700 0,1350 40

39

(пил)

2 Азоту діоксид 0,2 3 0,4 Максимальні приземні концентрації

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі знаходяться на рівні фонового

забруднення.

Вклад від викиду забруднюючих речовин – відсутній

3 Діоксид сірки

(сірчистий ангідрид) 0,5 3 0,4

4 Вуглецю оксид 5 4 0,4

5 Пари дизельного палива 5,0 4 0,4

7.1.11Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря Оцінка забруднення атмосферного повітря виконана згідно ДСП 201-97 на

основі розрахункових даних з використанням максимальних разових концентрацій,

одержаних під час програмних розрахунків розсіювання.

Для визначення фактичного стану атмосферного повітря в районі

розташування проектованого кар’єру була проведена оцінка забруднення

атмосферного повітря шляхом розрахунків:

- ∑ПЗ – показника прогнозованого забруднення атмосферного повітря;

- ГДЗ – показника гранично прогнозованого забруднення атмосферного повітря з подальшою оцінкою рівня перевищення ГДЗ за таблицею 4.12.1.


Кількісні показники оцінки забруднення атмосферного повітря

Рівень забруднення Ступінь небезпечності Кратність перевищення ГДЗ

Допустимий Безпечний <1

Недопустимий Слабо небезпечний >1÷2

Недопустимий Помірно небезпечний >2÷4,4

Недопустимий Небезпечний >4,4÷8

Недопустимий Дуже небезпечний >8

40

Показник прогнозованого забруднення атмосферного повітря (ПЗ) для одної забруднюючої речовини (домішки) розраховуються за формулою:

ПЗ = ГДК

С × 100%

Показник прогнозованого забруднення атмосферного повітря (∑ПЗ) сумішшю забруднюючих речовин розраховуються за формулою:

∑ПЗ = [11

1

КГДКС×

+…+ jj

j

КГДКС×

] × 100%

де: С1 ÷ Сj – значення фактичної або прогнозованої концентрації (мг/м3) забруднюючої речовини (в нашому випадку максимальні сумарні концентрації по кожній речовині визначені програмним розрахунком розсіювання);

ГДК1 ÷ ГДКj - значення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (мг/м3);

К1 ÷ Кj – значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпечності відповідних речовин:

- 1-го класу – 0,8; 3-го класу – 1,0; - 2-го класу – 0,9; 4-го класу – 1,1. Величина показника прогнозованого забруднення атмосферного повітря

(∑ПЗ) в районі розташування проектованого кар’єру була розраховані тільки по тим забруднюючим речовинам, доцільність розрахунку яких була підтверджена (завислі речовини), так як вклад від інших забруднюючих речовин у фонове забруднення атмосфери відсутній:

∑ПЗ=[0,15,0

3829,0×

] × 100% = = 0,77 × 100% = 77 %

Показник граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря (ГДЗ ) - розраховується за формулою:

ГДЗ = К к.д.×100%

де К.к.д. – коефіцієнт комбінованої дії.

Якщо значення К.к.д. відсутні, їх визначають за формулою:

К к.д.= n

де n – кількість речовин присутніх у повітряному середовищі для яких немає

41

встановленої групи комбінованої дії.

В нашому випадку наявні одна забруднююча домішка, відповідно ГДЗ = 100%.

Оцінка сумарного показника забруднення атмосферного повітря визначається як відношення ∑ПЗ до ГДЗ.

В нашому випадку: 10077 = 0,8 < 1

- рівень забруднення оцінюється як – «допустимий»,

- ступінь небезпечності оцінюється як – «безпечний». Оцінка ризику впливу планової діяльності на здоров’я населення

Оцінка ризику на здоров‘я населення від забруднення атмосферного повітря

проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і канцерогенних

ефектів.

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків

коефіцієнта небезпеки для кожної забруднюючої речовини, що міститься у

викидах:

HQi= j

j

RfCC

,

де: Cі – рівень впливу i-ої забруднюючої речовини (концентрація), мг/м3;

RfCi – референтна концентрація i-ої речовини (безпечний рівень впливу), мг/м3.

Величину референтної концентрації приймають згідно табличних даних

методики. За відсутності значень референтних концентрацій можна використовувати

величину ГДКн.п..

Характеристику розвитку неканцерогенних ефектів від комбінованого впливу

хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки:

HI=∑HQi,

де HQi – коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних речовин.

42


Критерії оцінки не канцерогенного ризику

Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки (HQ)

Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий < 1

Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна 1

Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ > 1

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів (ICRi) від речовин, яким властива канцерогенна дія, розраховується згідно формули:

ICRi= Cі × URi,

де URi – одиничний канцерогенний ризик i-ої речовини, м3/мг.


Класифікація рівнів канцерогенного ризику

Рівень ризику Ризик

протягом життя

Високий (De Manifestis) – не прийнятний для виробничих умов і населення. Необхідне здійснення заходів з усунення або зниження ризику

>10-3

Середній – припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управління ризиком

10-3 – 10-4

Низький – припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для населення) 10-4 – 10-6

Мінімальний (De Minimis) – бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів <10-6

На основі отриманих значень ризиків планованої діяльності для здоров’я людини приймається рішення про прийнятність такої діяльності.

43

Вихідні дані

Речовини, що можуть мати канцерогенний ефект, у викидах від проектованих

джерел відсутні.

Розрахунок проводиться тільки щодо оцінки виникнення не канцерогенних

ризиків. Розрахунок не канцерогенних ризиків проводиться тільки для тих речовин,

доцільність розрахунку яких була підтверджена (згідно рекомендацій ОНД-86) –

тобто завислих речовин.

Для всіх інших забруднюючих речовин розрахунок ризиків не проводиться,

так як їх вклад у фонове забруднення мінімальний або взагалі відсутній, відповідно

можливість здійснення впливу та створення ризику – відсутні.

За величину фактичної концентрації забруднюючої речовини приймається

максимальна приземна концентрація на межі СЗ без врахування фону, яка була

отримана згідно програмного розрахунку розсіювання за допомогою програми

«ЭОЛ(ГАЗ) 2000-h».


Розрахунок ризику розвитку не канцерогенних ефектів

Наз

ва р

ечов

ини

Знач

ення

фа

ктич

ної

конц

ентр

ації

(рів

ень

впли

ву),

мг/м

3

рф

р

конц

ентр

ації

(без

печн

ий

ріве

нь в

плив

у)

Ро

зрах

унок

ри

зику

ро

звит

ку н

е ка

нцер

оген

них

ефек

тів

ор

гани

/сис

теми

на

які

зд

ійсн

юєт

ься

Хар

акте

рист

ика

ризи

ку

Завислі речовини (пил грунтових порід)

0,1350 0,5 HQ =

0,5135,0 =

0,3

Органи

дихання

<1

Ризик виникнення шкідливих ефектів

розглядають як зневажливо малий

44

Висновок

Речовини, що мають канцерогенні властивості, у викидах з проектованих

джерел, які будуть діяти на території проектованого кар’єру відсутні. Відповідно

ризик розвитку канцерогенних ефектів на здоров’я населення – відсутній.

Згідно проведеного розрахунку доцільності у формуванні ризику розвитку не

канцерогенних ефектів на чутливі групи населення можуть відігравати тільки

завислі речовини (пил грунтових порід, пил абразивно-металічний). Згідно

проведених розрахунків, величини коефіцієнту небезпеки для даної забруднюючої

речовини складає менше одиниці - ризик виникнення шкідливих ефектів

розглядають як зневажливо малий. Ризик розвитку не канцерогенних ефектів –

відсутній.

Відповідно до вищенаведеного, планова діяльність оцінюється як прийнятна.

7.1.12 Обґрунтування розмірів СЗЗ Згідно санітарної класифікації підприємств додатку №4 до ДСП 173-96

«Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»

санітарно-захисна зона проектованого підприємства по видобуванню суглинків

складає 100 м. Величина нормативного розміру СЗЗ дотримана.

Для визначення степені та зони впливу від проектованого виробництва був

проведений програмний розрахунок розсіювання забруднюючих речовин, що

можуть викидатись з проектованих джерел підприємства. Під час розрахунку

розсіювання приймався найгірший варіант – тобто були прийняті

максимально-можливі величини викидів забруднюючих речовин.

По результатам розрахунку на картах розсіювання в атмосферному повітрі по

кожній окремій забруднюючій речовині програма будує ізолінії максимальних

приземних концентрацій забруднюючої речовини у відповідності до вимог ОНД-86

та ДСП 173-96. Після чого проводиться порівняльний аналіз отриманих

розрахункових величин максимальних приземних концентрацій із діючими

нормативами якості атмосферного повітря (ГДК н.п.).

45

Згідно проведеного програмного розрахунку розсіювання, значення

максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин, що будуть

викидатись з проектованих джерел підприємства, знаходяться нижче нормативних

вимог (величин ГДКн.п.) в усіх точках прийнятої до розрахунку ділянки.

Відповідно робимо висновок, що викиди з проектованих джерел не будуть

створювати зони забруднення. Санітарні норми забезпечуються, отже коригування

нормативного значення розміру СЗЗ для усунення можливих залишкових

негативних впливів - недоцільне.

7.2 Вплив на грунти та надра

7.2.1 Прогнозування та оцінка впливу на грунти

Земельні ділянки родовища використовуються як пасовища. Розробка

родовища буде проводитись відкритим способом – кар’єром.

Запланована діяльність вимагає порушення земель, і відповідно грунтів. ГРШ

зберігається в буртах на прибортовій зоні. Використання родючого шару

розпочинається з початком проведення рекультивації.

Відповідно до ДСТ 17.5.3.04 – 83 „Земля. Загальні вимоги до рекультивації

земель”, кар’єрна виїмка підлягає рекультивації. При цьому повинні виконуватися

наступні вимоги:

- попереднє зняття і складування грунтово-рослинного шару;

- засипка розкривними породами - некондинційними суглинками об’ємом

222,49 куб.м буде проводитись попутньо, по мірі утворення відробленого простору

кар’єру, з підняттям дна кар’єру на висоту 6м та сположенням бортів кар’єру до

20градусів. Це є прийнятним для влаштування низинного сінокосу. Промислова

зона кар’єру буде відділена від сінокосу валом висотою 2м, з метою обмеження

доступу сторонній осіб в кар’єр. Таким чином відбудеться прискорене повернення

площі, що рекультивується, до використання у народному господарстві;

- землі, що рекультивуються, і прилегла до них територія, після завершення

всього комплексу робіт повинні являти собою оптимально організований і стійкий

46

ландшафт.

Вибір напрямку рекультивації визначається відповідно до вимог ДСТ

17.5.1.02-78, ДСТ 17.5.3.04-83, ДСТ 17.5.3.05-83. Відновлені землі передаються

землевласнику. Для робіт по рекультивації використовується гірничо-транспортне

обладнання, передбачене для проведення основних гірничих робіт на кар'єрі.

Таким чином, при виконанні традиційних проектних рішень по рекультивації,

має місце тільки переміщення грунтів. Хімічного, біологічного і радіоактивного

забруднення, виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ,

інших чинників, які негативно впливають на стан грунтів немає. Рекультивації

підлягатимуть площа дна кар’єру.

Забезпечення стійких параметрів схилів бортів кар’єру, проведення

рекультивації дають можливим вважати, що незначні порушення геологічної

будови в межах проектованого кар’єру негативно не впливатимуть на стан

геологічної будови, на геоморфологічні особливості і ландшафт прилеглих

територій.

7.2.2 Вплив на геологічне середовище

Можливими негативними наслідками на геологічне середовище від реалізації

проектованої діяльності є зміна природної геологічної будови в межах території

гірничого відводу з утворенням кар’єрної виїмки, яка може викликати збільшення

негативного навантаження на гідросферу та літосферу.

Для забезпечення охорони земних надр, раціонального поводження з

природними ресурсами, зменшення та усунення негативних наслідків, що

виникають в наслідок видобувної діяльності на геологічне середовище

передбачається:

1. Раціональне та повне видобування корисної копалини – дотримання

параметрів системи розробки кар'єру забезпечить повне вилучення запасів

сировини при її мінімальних втратах.

47

2. Розробка кар’єру передбачається вище рівня грунтових вод - відповідно

порушення гідрологічного режиму району, приток грунтових вод в кар’єрну виїмку

та подальше розмивання грунтових порід (ерозія), що може спричинювати

порушення геологічної будови (карсти, зсуви та ін.) буде відсутнє.

3. Передбачається виконання комплексу проектних рішень, що забезпечить

відсутність протизсувних заходів.

4. Проведення постійного макшейдерсього моніторингу та контролю протягом

всього терміну експлуатації та рекультивації проектованого кар’єру.

5.Виконання рекультиваційних робіт на відробленій площі кар’єру з відновленням

порушених гірничо-видобувними роботами земель зменшує розмір кар’єрної виїмки

та попереджає ерозію навколишніх грунтів. Це створює новий гористий

ландшафт навколишньої місцевості та попереджує виникнення можливих

залишкових негативних впливів, що можуть виникати після завершення відробки

родовища.

Проведення заходів щодо гірничотехнічної та біологічної рекультивації, які

передбачають заповнення виробленого простору кар’єрної виїмки розкривними

породами та ГРШ, відновлення родючої здатності грунтів, забезпечать повернення

земель в прийнятний стан.

Вищевказані рішення покращать стан природного геологічного середовища,

зміненого та порушеного в наслідок реалізації проектних видобувних робіт,

допоможуть раціонально використати відчужені під гірничі роботи території та

запаси корисної копалини, протидіяти небезпечним зсувним явищам та зменшити

можливий негативний вплив на геологічне середовище від проектованого кар’єру.

Залишкові негативні впливи будуть прийнятні .

Негативних наслідків пов’язаних з видобувною діяльністю на території

проектованого кар’єру не передбачається.

48

7.3.Вплив на рослинний та тваринний світ, обєкти природозаповідного фонду

Проектними рішеннями передбачається видобувна діяльності на вже

розвіданому родовищі суглинків. Реліктові рослини та рослини, що знаходяться під

охороною (Червона книга) на прилеглих територіях та в межах впливу кар’єру

відсутні. Об’єктів природно- заповідного фонду усіх категорій поблизу ділянки

розташування проектованого кар’єру не виявлено, відповідно вплив відсутній.

Вплив на фауну від збільшення запиленості на локальних ділянках місцевості

та шумовий вплив від кар’єрного обладнання оцінюється як дуже незначний або

взагалі відсутній завдяки здібності тварин мігрувати та адаптуватись на близько

розташовані території. Тим більше, що навколишня територія характеризується

малою видовою різноманітністю флори та фауни, відповідно, об’єкти фауни, на які

може здійснюватись вплив, вже мігрували на інші території. Дослідження та

приклади подібних впливів на фауну від видобувної діяльності в кар'єрі показують,

що тварини в короткий термін звикають до них.

Вплив від проектованої видобувної діяльності та самого кар’єру на флору та

фауну є опосередкований і оцінюється як незначний.

До можливих антропогенних факторів, що впливають на флору та фауну

навколишніх земель під час експлуатації кар’єру можна віднести загибель

незначного числа дрібної ґрунтової дрібної фауни (хробаки, гризуни, комахи та ін.)

та грунтово- рослинного покриття (трава, чагарники) при переміщенні земляних

мас. Це явище носить короткочасний характер і після закінчення видобувних робіт

та проведення відновлюючих рекультиваційних робіт ґрунтова флора та фауна

відновиться.

Негативного впливу від масового вирубування дерев чи значних негативних

порушень природних умов існування фауни не передбачається.

Будуть передбачені заходи щодо гірничо-технічної та біологічної

рекультивації. Після завершення рекультиваційних робіт землі будуть залужені, що

сприятиме відновленню природної рівноваги та створенню нових ареалів існування

49

фауни та біоценозів.

7.4. Водні ресурси

7.4.1 Кількісна та якісна характеристика зворотних вод

Основну кількість зворотних вод що відводитимуться з карєру складатимуть атмосферні опади. Середня кількість опадів (W) = 0,839 м; Інтенсивність зливового дощу (добова) (ηз) = 0,120 м;

Площа кар’єру, що проектується (F) = 50000 м2;

Приток атмосферних опадів на площу кар’єру розраховується по формулі:

Qатм = 365

FW ⋅ = 365

50000839,0 ⋅ = 115,0 м3/добу

Також додатковий, відносно короткочасний водоприток в кар’єр буде

відбуватися в окремі дні під час злив. Приток зливових вод визначається за

формулою:

Qатм = t

F⋅⋅ηλ =7

120,0500001,0 ⋅⋅ = 85,7 м3/год

η – інтенсивність зливового дощу приймається для району, що розглядається, м;

t – тривалість зливи, год;

λ – коефіцієнт, що враховує випаровування та інфільтрацію.

Бортовий приток води верхнього водоносного горизонту буде складати 30% від

кількості атмосферних опадів. За рахунок бокового притоку з контакту суглинків

верхнього і нижнього шарів на площі близько 2,0 га в південній частині родовища в

кар’єр буде надходити близько Qпідз. = 35,0 м3/добу грунтових вод.

Загальний розрахований водоприплив у кар’єр за рахунок підземних вод і

атмосферних опадів складе:

Qзаг. = Qатм + Qпідз. = 115,0 + 35,0 = 150,0 м3/добу (~6,25 м3/год) Щодо якості зворотних вод що скидатимуться з кар’єру у водотік без назви

пропонується враховувати якісний стан води у водотоці без назви, при цьому

керуючитсь п.2.12 “Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично

50

допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами”, згідно

якого кількість забруднюючих речовин у зворотних водах не повинні

перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при

застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод. Також

небхідно враховувати й категорію водойми.


Прогнозовані показники якості зворотних вод

Найменування випусків і показників забрудюючих речовин мг/л

Завислі речовини 15,00Загальна мінералізація 1000,00

Сульфати 100,00Хлориди 300,00

Азот амонійний 0,39NO 3

- 40,00

NO 2- 0,08

Фосфати (P 2 O 5 ) 3,12Нафтопродукти 0,05

ХСК 30,00БСК 5 3,00

Залізо (заг.) 0,10СПАР 0,10

7.4.2 Водовідведення

При поглиблені розробки родовища в глибину утворюється котлован, в якому

накопичуються атмосферні опади. Основний об’єм притоку води очікується за

рахунок атмосферних опадів і частково за рахунок бортового притоку, що

прораховано вище. Для осушення кар’єру на кожному горизонті будується зумпф, з

якого накопичувані в ньому кар’єрні води насосною установкою відкачуються і

трубопроводом трансформуються в ставок – освітлювач. З ставка освітлювача

очищені води скидаються в потік Безіменний при наявності дозволу на

спецводокористування. В наявності гідрологічний висновок, яким доведено, що

витрата води в потічку Безіменний є такою, що може прийняти води, які

51

скидаються з кар’єру.

Таким чином сприятливі гідрогеологічні умови родовища (корисна копалина

суха), прийнята схема застосування примусового водовідливу дають можливість

відробки родовища без обводнення запасів.

З метою направленого стоку вод, по дну кар’єру необхідно проходити

водовідвідні канавки, які збирають води і направляють їх в зумпф.

Ставок-освітлювач являює собою відкриту земляну ємність, що складається з

одного або двох відділень. Для оберігання грунтових вод або грунту від

забруднення, дно і укоси ставка покривають противофільтруючими екранами -

глиною, поліетиленовою плівкою, асфальтобетоном або бетонними плитами.

Параметри ставка-освітлювача :

Vст=Lx Шx h

L-довжина ставка =25 м

Ш- ширин ставка – 20м2

h-середня глибина ставка – 2,0м

Vст=Lx Шx h =25*20*2,0= 1000м3

Кар’єрні води, попадаючи в ставок відстійник, відстоюються, завислі речовини

осідають на дно, а нафтопродуки вспливають і накопичуються у верхньому шарі.

Евакуація нафтопродуктів проводиться спеціальним вловлювачем.

Якість очищених зворотних вод відповідатиме вимогам на скид у водойми

господарсько-побутового призначення.

При вищерозрахованому добовому скиді даного об’єму ставка освітлювача

цілком достатньо для ощищення вод від завислих глиняних часток.

7.4.3. Прогнозування можливого впливу на стан водних ресурсів

Гідрогеологічні умови родовища сприятливі для його розробки відкритим

способом. Корисна товща незаводнена. Видобувними роботами водоносний

52

горизонт не розкривається, тому негативного впливу на підземні водоносні

горизонти немає. Вплив на підземні води від експлуатації гірничого обладнання не

передбачається, оскільки між підстиляючою породою і корисною копалиною

залишається цілик суглинків. Геоморфологічні особливості родовища дозволяють

без додаткових витрат відводити атмосферні опади в потік Безіменний. Родовище

відноситься до І-а типу за складністю гідрогеологічних умов.

Прийнята схема використання води дозволяє досягти залишкових концентрацій

забруднення в скинутих водах у кількостях, менших або рівних ГДК.

З метою уникнення забруднення грунтових вод стічними водами з побутового

відділення, необхідно побудувати вигрібну яму, де будуть накопичуватися стічні

побутові води, які в подальшому будуть вивозитися асенізаційною машиною.

В районі с.Солонсько залягають лінзи водозбагачених піщаних відкладів, які

гідравлічно ізольовані одна від одної слабопроникними глинами та суглинками.

Саме тому жодного гідравлічного зв’язку між майбутнім Південно-Солонським

кар’єром та підземними водами, які залягають в районі с.Солонсько немає і

розробка Південно-Солонського родовища ніяким чином не створить негативного

впливу на підземний водоносий горизонт в районі с.Солонсько.

Враховуючи вищенаведені характеристики кількості та якості стічних вод, що

скидатимуться з Південно-Солонського родовища можна зробити висновок:

- скид очищених вод з кар’єру в водотік без назви (при наявності дозволу на спец.

водокористування) є можливим.

- при виключенні площі родовища з площі стоку з басейну водотоку без назви,

середньомісячна витрата води в річці залишилась на тому ж рівні. Таким же є

середньомісячний стік з всього басейну з врахуванням площі Південно-

Солонського родовища.

- скид кар’єрних вод з кар’єру є додатковим наповненням ріки очищеними водами з

кар’єру і не здійснюватиме негативного впливу на гідрорежим річки. В період

засухи (серпень місяць - меженний період, коли в водотоці, в звязку з зменшенням

атмосферного живлення, є найнижчий рівень води) скид з кар’єру сприятиме

53

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C

покращенню живлення русла даного водного обєкту.

7.5 Виникнення шуму в результаті роботи об’єкта планової діяльності

7.5.1. Виникнення шуму від працюючих механізмів

Транспортування порід виконується в одну 8 годинну зміну. Добова максимальна

інтенсивність складає 20 авто-діб.

Вивіз здійснюється автосамоскидами КамАЗ.

Мінімальна відстань до житлового масиву по санітарно-захисній зоні від кар'єру

повинна бути 100 м. Фактична відстань до житлової забудови – 1.5км.

Джерелами широкополосного шуму в кар'єрі являються: технологічний

автотранспорт, бульдозер, екскаватор.

Середньогеометричні значення звукових частот механізмів до 4000Гц.

У відповідності з ГОСТ 12.1.003-83 "Шум. Общие требования безопасности"

рівні звукового тиску на робочому місці при обслуговуванні устаткування 1-ї групи

не повинні перевищувать 80 дб, 11-ї - 76 дб.

Результати замірів звукового тиску на робочих місцях при обслуговуванні

екскаватора, бульдозера і грузових автомобілів не перевищують 30-55 дБ і в цих

випадках не потрібно застосування додаткових заходів для захисту працюючих від

шкідливої дії шуму.

7.5.2 Розрахункові рівні шуму від об'єкту

Розрахунок виконується за СНіП 11-12-77 п.10.7.

Рівень звуку Атер.в розрахунковій точці визначається за формулою:

Атер.=Аекв.ш.- Азн.-Аекр. дБА

Де: Аекв.ш.=39 дБА -шумова характеристика джерела шуму в дБА,яка

визначається по п.п. 10.3-10.6 по табл.27 СНіП 11-12-77;

Азн.=10 дБА - зниження рівня звуку в дБА в залежності від відстані між

джерелом шуму та розрахунковою точкою L=50м по табл.26 СНіП;

Аекр.=10дБА - зниження рівня шуму екраном (виїмка) по табл.32 СНіП.

54

Атер=39-10-10=19дБА

Допустимі значення рівня шуму приймаємо по СНіП 11-12-77 та СН №

3877-84.

Для житлових будинків в денний час еквівалентний рівень звуку 40 дБА (СН №

3877-84, табл. 1,4,9), а в нічний час - 30 дБА. Максимальний рівень відповідно - 55

дБА та 45 дБА.

В відповідності з СН (п.2 примітка до табл.1) вводимо поправку 10дБА до

еквівалентних і максимальних рівнів шуму по існуючій забудові. Крім того, згідно

табл.2 вводимо поправку 5дБА до цих же рівнів по існуючій забудові.Таким чином

значення рівнів шуму на території існуючих житлових будинків будуть

еквівалентні рівням: вдень-55 дБА; вночі - 45 дБА, максимальні рівні відповідно

70дБА та 60дБА.

На основі виконаних розрахунків та аналізу отриманих даних, встановлено, що

очікуваний рівень шуму (еквівалентні та максимальні значення) від транспортного

потоку та роботи спетехніки нижче допустимих значень санітарних норм .

7.6 Характеристика кількості, типу та складу відходів що утворюватимуться

в процесі здійснення планової діяльності

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі

людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи

виявлення, та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися

шляхом утилізації чи видалення.

В процесі здійснення планової діяльності з видобутку суглинків на

Південно-Солонському родовищі можливе утворення наступних видів відходів:

- тверді побутові відходи (IV клас небезпеки) - відходи що утворюються в

основному в результаті життєдіяльності працівників підприємства. Прогнозований

обсяг утворення даних відходів складає близько1,5 т/рік;

- брухт металів (IV клас небезпеки) - утворюватиметься в ході здійснення

55

поточного ремонту автотранспорту, спецтехніки та іншого обладнання що буде

задіяне в процесі видобування суглинку. Прогнозований обсяг утворення даних

відходів близько 1,0 т/рік;

- зношені автомобільні шини (III клас небезпеки) - можуть утворюватися в

результаті заміни автомобільних шин, що стали непридатними для використання.

Прогнозований обсяг утворення близько 1,2 т/рік.

- відпрацьовані мастила (II клас небезпеки) - будуть утворюватися в результаті

заміни моторних мастил та олив що використовуються в роботі двигунів

внутрішнього згоряння та ін. Орієнтовно прогнозовані обсяги утворяння близько

0,3 т/рік.

- відпрацьовані фільтри (ІІІ клас небезпеки) - прогнзовані обсяги утворення 0,01

т/рік;

- відпрацьовані акумулятори (IV клас небезпеки) - прогнозовані обсяги утворення

0,02 т/рік;

- обтиральні матеріали і ін.(IV клас небезпеки) - утворюються в результаті ремонту

та обслуговування спецтехніки та автотранспорту. Прогнозований обсяг утворення

близько 0,02 т/рік.

Основними процесами, що призводитимуть до утворення перелічених відходів

є експлуатація, ремонт та обслуговування автотранспорту та спецтехніки.

7.7 Оцінка впливів планової діяльності на навколишні техногенне та

соціальне середовище

Негативного впливу під час реалізації проектованої видобувної діяльності на

Південно-Солонському кар’єрі суглинків на промислові, житлово-цивільні і

сільськогосподарські об’єкти, наземні та підземні споруди, соціальну організацію

території, пам’ятки культури, архітектури, історії та інші елементи не

передбачається, так як вони розташовані поза зоною впливу даного об’єкту.

Поблизу території розташування проектованого кар’єру відсутні великі

56

підприємства-забруднювачі, що можуть суттєво негативно впливати на стан

існуючого фонового забруднення атмосферного повітря та інші складові

природного середовища району розташування об’єкту проектованої діяльності.

Об’єкти навколишнього техногенного середовища, що можуть негативно впливати

на об’єкт проектованої діяльності відсутні.

Згідно проведених розрахунків, проектований кар’єр не створює зони

забруднення - вклад забруднюючих речовин на території кар’єру є мінімальний, а

за межами СЗЗ відсутній. Відповідно, реалізація проектованої діяльності не

призведе до суттєвих змін існуючого фонового забруднення атмосфери та не

чинитиме негативного впливу на навколишнє середовище через забруднення

шкідливими речовинами його компонентів (повітря, грунт, вода).

Для усунення можливих залишкових впливів від проектованої діяльності

навколо кар’єру влаштовується санітарно-захисна зона СЗЗ розміром 100 м.

Проектом передбачено дотримання всіх чинних нормативних вимог та

виконання заходів для попередження виникнення аварійних ситуацій. В разі

виникнення техногенних аварій та явищ з негативними екологічними наслідками, у

фонді підприємства передбачені витрати на ліквідацію негативних явищ, що

можуть виникати під час експлуатації кар’єру; відшкодовування збитків та виплату

компенсаційних коштів.

Протягом всього періоду експлуатації проектованого кар’єру підприємство

буде здійснювати відрахування коштів в місцевий бюджет за використання

земельного відводу для потреб кар’єру, здійснювати оплату (компенсаційні

стягнення) відповідним організаціям за вивіз і утилізацію відходів, очищення

забруднених каналізаційних стоків та викид в атмосферне повітря забруднюючих

речовин.

Негативного впливу на стан здоров’я чи захворюваність, а також погіршення

умов життєдіяльності місцевого населення не передбачається. Згідно проведених

розрахунків всі викиди забруднюючих речовин на території кар’єру є менші за

нормативні вимоги (ГДКН.П.), а поза межами санітарно-захисної зони кар’єру вклад

57

від кар’єрних джерел майже відсутній - відповідно не призводять до утворення

незворотних негативних наслідків. Всі можливі ризики проектованої діяльності на

соціальне середовище та здоров’я населення оцінюються як прийнятні.

Розробка запасів корисної копалини на Південно-Солонському кар’єрі

суглинків та суглинків забезпечить сировиною потреби цегельних заводів а

отже сприятиме забезпеченню робочих місць та розвитку будівельної

промисловості району.

Експлуатація родовища сприятиме забезпеченню робочих місць на

цегельному заводі та в кар’єрі, а отже покращить соціальні умови проживання

місцевого населення - збільшується його зайнятість.

В бюджет сільської ради будуть надходити:

- сплата втрат с/г виробництва. Площа земельної ділянки 50000 кв.м. За 1га

60000грн. Платіж -300,0тис.грн

- орендна плата за землю. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки =

50000*60 грн =3 000 000грн. При 7% відсоткової ставки розміру орендної

плати платіж буде становити 210 000грн. за рік

- плата за надра. Дохід за продаж 40000куб.м суглинку по ціні 80грн за 1куб.м

становить 3200 000грн. за рік. Плата за надра 5% - 160 000грн.в рік.

Було проведене інформування місцевого населення про планову діяльність

через засоби масової інформації - друк заяв про наміри та наслідки в місцевих

газетах. Звернень від громадськості не надходило.

Всі рішення закладені в проекті та подальша експлуатація кар’єру проводяться

згідно вимог чинного законодавства України з дотриманням законів та

нормативних

7.8 Оцінка кумулятивного впливу планової діяльності на стан навколишнього

середовищ

Під час виконання планових видобувних робіт на території кар’єру

Південно-Солонського родовища суглинку будуть наявні пересувні та

58

неорганізовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин.

Згідно проведених розрахунків величин викидів - негативний вплив на стан

атмосферного повітря, який міг би призвести до зміни фонових концентрацій

забруднюючих речовин середовище буде відсутній. Викиди забруднюючих

речовин не створюють зони забруднення і знаходяться в межах нормативних вимог

- величини максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин не

перевищують величин ГДКНП.- відповідно, викиди забруднюючих речовин, що

здійснюватимуться з проектованих джерел, не чинять негативного впливу на

оточуюче природне середовище.

Рівень забруднення оцінюється як «допустимий», ступінь небезпечності -

«безпечний». Всі можливі ризики на соціальне середовище та здоров’я населення

оцінюються як прийнятні.

Також слід зауважити, що основні об’єми викидів пов’язані із пиленням

грунтових порід з території кар’єру. Пил грунтових порід (розривних порід та

корисної копалини) не є токсичною чи небезпечною речовиною, що є чужорідною

природному середовищу - цей пил є частиною навколишнього природного

середовища. А так як всі викиди відбуваються на території кар’єру, що являє собою

виїмку на денній поверхні землі, то згідно специфічних аерологічних умов кар’єрів

- всі викиди пилу грунтових порід залишаться в кар’єрній виїмці і не виносяться

повітряними потоками поза його межі.

При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних і

охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість

виникнення кумулятивного впливу який супроводжуються негативними

екологічними наслідками та понаднормовими викидами в атмосферне повітря

забруднюючих речовин - виключається. В процесі експлуатації проектованого

кар’єру активний вплив на мікрокліматичні умови району (шум, вібрація, значне

теплове забруднення, випаровування у великих масштабах, електромагнітних і

іонізуючих випромінювань, ультразвуку тощо) не передбачається, відповідно

планова діяльність не призведе до змін мікрокліматичних умов.

59

7.9 Дослідження природної радіоактивності корисної копалини

Оцінка природної радіоактивності суглинків Південно-Солонського родовища при проведенні геологорозвідувальних робіт здійснювалась згідно «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини» шляхом визначення потужності дози фонового гамма-випромінювання денної поверхні Південно-Солонського родовища та радіометричних вимірювань керну (з інтервалом 1м) 5 пробурених на родовищі свердловин (проведено більше 100 радіометричних вимірів керну).

Оцінка природньої радіоактивності проводилась в лабораторії радіаційного контролю Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Держсанепідслужби України» Копія свідоцтва про атестацію лабораторії №РЛ 033/14, додаток до свідоцтва про атестацію №РЛ 033/14, копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки радіометра гамма-випромінення РУГ-91М №3685 від 18.06.2015р, копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №75 від 17.03.2015р. додається.

Радіометр гамма-випромінення РУГ-91М призначений для вимірювання питомих активностей радіонуклідів радію-226 (Аца), торію-232 (Ать) і калію-40 з індукцією абсолютних статистичних похибок вимірів і визначенням ефективної зваженої суми питомих активностей для будівельних матеріалів. Результат вимірів виводиться приладом в одиницях питомих активностей радіонуклідів і не вимагає додаткової обробки.

За отриманими результатами суглинки родовища мають низьку радіоактивність. Відповідно до вимог НРБУ-97, Південно-Солонське родовище, за ступенем радіоактивності і характером розподілу порід з різним вмістом радіонуклідів, відносяться до І-ї групи - родовища, яке цілком складене породами з низькою радіоактивністю. Відповідно до вимог НРБУ-97 будівельна сировина, тобто суглинки Південно-Солонського родовища відносяться до 1 класу використання в будівництві (Аеф≤370 Бк/кг) - всі види будівництва без обмежень.

8. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля

8.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря та зменшення обсягів викидів

60

забруднюючих речовин

Контроль за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих

речовин в атмосферу проводиться підприємством (виробничий контроль).

Зовнішній контроль здійснюється відповідними державними контролюючими

органами. Контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає:

- контроль обсягів викидів, у тому числі: утримання (масової концентрації) і

кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин;

- порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з нормативами

гранично допустимих викидів і технологічними нормативами;

Заходи щодо контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне

повітря повинні забезпечити виконання вимог, передбачених Законом України

"Про охорону атмосферного повітря", галузевими нормативними документами.

Зменшення об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферу досягається

шляхом впровадження при розробці родовища ряду заходів:

- при навантаженні гірничої маси, при її транспортуванні і при масових вибухах

передбачається гідропилоподавлення;

- для зменшення площі пилення з оголеної поверхні відвалів, передбачається

посів багаторічних трав і їх заліснення;

- використання серійного технологічного обладнання з двигунами внутрішнього

згорання, що має відповідні сертифікати з умов викидів шкідливих газів.

8.2 Заходи щодо охорони повітряного басейну при несприятливих

метеорологічних умовах

НМУ (несприятливі метеорологічні умови) для кар’єрів, які призводять до

формування більшого рівня забруднення атмосфери, це - посилений вітер, буревій

та ін., при яких виникає посилене пилення з поверхні кар’єру та в радіусі роботи

гірничої техніки і автотранспорту (здування з поверхні території пилу ґрунтових

порід) за рахунок більшої швидкості вітру.

61

Оскільки кар’єр являє собою глибоку виїмку на денній поверхні землі, в

періоди НМУ при збільшених швидкостях вітру та виникненні посиленого пилення

з поверхні кар’єру та в радіусі роботи гірничої техніки і автотранспорту, пилові

хмари не будуть виноситись поза межі бортів кар’єру, створювати зони

забруднення за межами санітарно-захисної зони. Кар’єрний персонал (водії

екскаваторів, бульдозерів та ін.) працює в ізольованих кабінах з власним

мікрокліматом та забезпечується засобами індивідуального захисту від пилу

(респіратори) в разі потреби перебування ззовні.

Для запобігання збільшення викидів (посилене пилення з поверхні) пилу

грунтових порід в періоди НМУ (при збільшенні швидкості вітру) передбачений

додатковий полив водою кар’єрних доріг, майданчиків екскаваторів та ін.

В періоди випадання атмосферних опадів (дощ, гроза, сніг) чи збільшеної

вологості атмосферного повітря (туман), навіть при великих швидкостях вітру,

пилення з поверхні кар’єру та в радіусі роботи гірничої техніки та автотранспорту

зводиться до мінімуму чи буде відсутнє.

Вплив НМУ на величини викидів вихлопних газів від роботи двигунів

внутрішнього згорання кар’єрної спецтехніки та автосамоскидів, ремонтних

роботах, заправці кар’єрної спецтехніки буде відсутній.

Необхідність розробки по врегулюванню викидів забруднюючих речовин в

період НМУ узгоджується з управлінням по гідрометеорології та контролю

природного середовища. Але згідно КД 52.0452-85 «Регулирование выбросов при

неблагоприятных метеорологических условиях» розд.1 «Мероприятия по

сокращению выбросов загрязняющих веществ в атмосферу в периоды НМУ

разрабатывают предприятия, организации, учреждения, расположенные в

населенных пунктах, где органами Госкомгидромета проводится или планируется

проведение прогнозирования НМУ». На даний час територія кар’єру, що

розглядається в даному проекті, до таких не належить.

Державною гідрометеорологічною службою у Львівській області не надаються

попередження про можливі НМУ, які можуть призвести до небезпечного росту

62

концентрацій домішок у повітрі, тому на підприємстві не розробляються заходи по

регулюванню викидів на період НМУ.

8.3 Рекультивація земель порушених гірничими роботами

Згідно “Основним положенням по рекультивації земель” підприємства, які

здійснюють гірничі роботи, одночасно з розробкою родовища зобов’язані

відновлювати порушені землі.

Роботи по рекультивації виконуються у відповідності з діючими нормами,

правилами та положеннями, основними рішеннями, прийнятими при виборі

ділянки промислової розробки.

Роботи по рекультивації виробленого простору кар’єру виконуються після його

розробки.

Внаслідок розробки родовища утворюється кар’єрна виробка глибиною до 20

м. Розкривні породи (грунтово-рослинний шар та супіски ) будуть використані

при рекультивації виробленого простору.

Можливим негативним наслідком проектованої діяльності є тимчасове

відчуження земель для потреб кар’єру; переміщення грунтових порід в межах

кар’єру і в наслідок цього незначною зміною складу ґрунтів; незворотне вилучення

значної кількості грунтових мас (корисна копалина), що супроводжується

утворенням кар’єрної виїмки. Негативний вплив буде тимчасовим і по завершенню

виконання планових робіт припиниться.

Для компенсації вищезгаданого негативного впливу на навколишні грунти

проектом передбачені заходи щодо гірничо-технічної та біологічної рекультивації

порушених гірничовидобувними роботами земель. Ці заходи передбачають

відновлення та покращення родючої здатності грунтів, що в наслідок проведення

видобувних робіт переміщаються в межах території проектованого кар’єру,

тимчасово зберігаються у відвалах та в подальшому використовуються для

заповнення відробленого простору кар’єру. Дані рекультиваційні заходи відновлять

мікрофлору та грунтову фауну переміщених грунтів, попередять виникнення ерозії

63

ґрунтів (вивітрювання, розмивання) та будуть сприяти відновленню природної

рівноваги навколишніх земель. По завершенню виконання рекультиваційних робіт

відновлені під сінокіс землі будуть озеленені та повернені землекористувачам.

Для збереження якості родючого рослинного шару він знімається з поверхні

кар’єрного поля окремо від інших розкривних порід та при потребі складується у

окремий відвал, який буде засіватись сумішами багаторічних трав або

прикриватись соломою для забезпечення захисту від вітрової та водної ерозії

грунтів. Також робочим проектом передбачено в процесі проведення

рекультиваційних робіт виконати заходи щодо покращення фізичних та

біологічних властивостей грунтів - збільшення родючої здатності посівом трав,

внесенням мінеральних добрив та ін. Відповідно негативний вплив (зменшення

родючості) чи знищення цінного поверхневого родючого шару ґрунту внаслідок

реалізації проектованої діяльності буде відсутній.

Технологія проведення рекультивації складатиметься з наступних операцій:

1. Зняття бульдозером товщі родючого шару грунту з поверхні кар’єру та розробка

суглинку та глин.

2. Переміщення родючого шару грунту на ділянки рекультивації укосів бортів

кар'єру, розкривних порід або на ділянки рекультивації або, при необхідності, в

тимчасовий внутрішній відвал у відробленому просторі кар’єру.

3. Планування та ущільнення поверхні та укосів виположених ділянок

рекультивації.

4. Закріплення родючого шару грунту на рекультивованих площах посівом

багаторічних трав.

Назинний укіс планується створювати на насипному родючому шарі грунту.

Для цього на нього наноситься грунтова суміш з торфу. Внесення останнього є

обов'язковим для оструктурення грунту, утворення дрібнокомкуватих структур, які

затримують органічні рештки і мінеральні солі, не дозволяють вимивати їх із

вищележачого доступного кореням рослин горизонту, у недоступні нижчележачі

горизонти. Внесення торфосумішей дозволить змінити рН сольове на близьке до

64

нейтрального, або слабокислого, необхідного рослинам середовища.

Другим методом підвищення родючості розкривних грунтів є внесення

мінеральних добрив. Так, на схилах, де запропонований посів трав -

азотонакопичувачів, рекомендується вносити крейду (з розрахунку 20г на 1 м2) і

добрива - азотні, фосфатні та калійні у співвідношенні N:Р:К=10:10:10. Сумарна

кількість внесених речовин приблизно становить 200 ц/га.

Для підняття родючості розкривних порід, більший ефект ніж внесення

азотних добрив, дає вирощування трав - азотонакопичувачів, які одночасно

покращують структуру грунтів. Найбільше відповідають природним умовам даного

регіону королівський горошок («віка») та люпин багаторічний. Можна висівати

також люцерну та конюшину. Відвали ГРШ кар’єрів засівають

злаково-бобовими травосумішами або чистими бобовими культурами (люпин,

люцерна, конюшина і т. д.).

Корененаселенність верхнього шару грунту забезпечує постійне накопичення

гумусу у верхньому шарі, тобто підвищення його родючості. Наявність

мікроорганізмів у грунті також сприятиме цьому. Тобто, поступово буде проходити

процес формування органічної частини насипних грунтів. Цей процес нерозривно

пов’язаний з біологічним кругообертом речовин і грунтотворенням, для яких

найбільш суттєвим є розклад мертвих органічних речовин. Цей розклад проходить

поетапно:

- акумуляція первинної органічної речовини;

- розклад;

- мікробний синтез;

- гуміфікація;

- мінералізація.

Акумуляція первинної органічної речовини - поступлення рослинних

залишків на поверхню і у товщу грунту.

Розклад - сукупність процесів біохімічного окислення нерозчинних у воді

органічних залишків з утворенням більш простих, частково розчинних у воді

65

органічних і мінеральних з’єднань. Процеси протікають головним чином під

впливом ферментативної активності мікроорганізмів.

Мікробний синтез - процес утворення тіл мікроорганізмів з більш простих

водорозчинних органічних (цукрів, амінокислот) і мінеральних сполук. Після

відмирання мікроби піддаються розкладу і гуміфікації.

Гуміфікація або гумусоутворення - повільний біохімічний процес, який

приводить до утворення гумусових речовин - специфічних сполук, що володіють

здатністю до полімеризації, тобто ущільненню своїх молекул, що робить їх

стійкими до розкладу мікроорганізмами.

Мінералізація - сукупність процесів перетворення органічних речовин у

мінеральні солі, воду і вуглекислоту.

Процеси розкладу і мінералізації забезпечують поступлення елементів

живлення в біологічний кругооберт, процеси мікробного синтезу і гуміфікації,

навпаки- закріплення та накопичення органічних речовин у товщі грунту. Основою

процесів розкладу є повільне біохімічне окислення органічної речовини (в

основному опаду зелених рослин) до простих солей, води і вуглекислоти.

Первинним і головним джерелом органічної речовини є зелені рослини, запас яких

в процесі життєдіяльності зростає.

Встановлено, що на відвалах 10-річного віку, максимальний вміст гумусу

/2,1%/ і азоту /0,38 кг/100 г/ відмічається в середній третині схилу північно-східної

експозиції, де ростуть бобові трави. Великий вплив на хід заростання і

грунтотворний процес має мікрорельєф.

Таким чином, застосування ряду перелічених агротехнічних заходів

сприятиме утворенню та росту гумусного горизонту насипних грунтів кар’єру.

8.4 Заходи щодо забезпечення належного поводження з відходами

Операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів

повинні здійснюватись з дотримання норм екологічної безпеки та законодавства

66

України.

Всі типи відходів, що утворюватимуться підлягають вилученню, накопиченню і

розміщенню їх у спеціально відведених місцях з метою подальшої утилізації чи

видалення.

Місця тимчасового зберігання відходів повинні відповідати вимогам ДСан-ПіН

2.2.7.029-99.

Тверді побутові відходи збиратимуться в урнах, що маються бути розміщені в

спеціально відведених місцях. Після накопичення певної кількості даних відходів в

урнах, вони повинні бути передані на утилізацію.

Відпрацьовані мастила будуть зберігатися в металевій герметичній тарі, що має

знаходитися у спеціально відведеному місці, захищеному від дії атмосферних

опадів та інших чинників, дія яких може призвести до потрапляння відходів в

навколишнє середовище. По мірі утворення відпрацьовані мастила будуть

передаватися на утилізацію спеціалізованим підпрємствам, установам та

організаціям. Можливе часткове повторне використання даного виду відходів.

Брухт металів та зношені або пошкоджені автмомобільні шини зберігатимуться на

облаштованому у відповідності до вимог екологічної безпеки майданчику та по

мірі накопичення передаватимуться на утилізацію.

Обтиральні матеріали, відпрацьовані фільтри, відпрацьовані акумулятори

зберігатимуться у відведеному місці у герметичній тарі з подальшою утилізацією.

З метою уникнення можливого потрапляння відходів в навколишнє

середовище передбачено забезпечення повного збирання, належного

зберігання та недопущення знищення і псування відходів. В обов’язки особи, яку

буде призначено відповідальною у сфері поводження з відходами на підприємстві

буде входити моніторинг місць зберігання відходів та ведення первинного

поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються,

зберігаються та передаються на утилізацію.

67

8.5 Охорона водних ресурсів

Гідрогеологічні умови родовища сприятливі для його розробки відкритим

способом. Корисна товща незаводнена. Видобувними роботами водоносний

горизонт не розкривається, тому негативного впливу на підземні водоносні

горизонти немає. Суттєвий вплив на підземні води від експлуатації гірничого

обладнання не передбачається. Геоморфологічні особливості родовища дозволяють

відводити атмосферні опади. Для перехвату атмосферних і талих поверхневих вод

із за меж кар’єру передбачетно систему нагірних канав.

Таким чином сприятливі гідрогеологічні умови родовища (корисна копалина

суха) та застосування примусового водовідливу дають можливість відробки

родовища без обводнення запасів.

Прийнята схема використання води дозволяє досягти прийнятних залишкових

концентрацій забруднення в скинутих водах.

З метою уникнення забруднення грунтових вод стічними водами з побутового

відділення, стічні води потраплятимуть у вигрібну яму, які в подальшому будуть

вивозитися асенізаційною машиною на очистні споруди.

Здійснення спеціального водокористування передбачено в межах лімітів

встановлених діючим дозволом на спеціальне водокористування, а якість стічних

вод що відводитиметься з карєру та скидатиметься у потік Безіменний

встановленим ГДС.

З метою раціонального водокористування води буде проводитись облік

кількості забраної та використної води за допомогою лічильників. На підставі

даних обліку водокористування подаватиметься статистична звітність про

водокористування.

З метою недопущення перевищення встановлених нормативів ГДС у водах що

скидаються у потік Безіменний, передбачено здійснення інструментально -

лабораторного контролю якості стічних вод.

68

9. Ймовірні зміни базового сценарію без здійснення планової діяльності

Навколишнє середовище здатне змінювати свій поточний стан за рахунок

впливу на нього тих чи інших факторів, в тому числі факторів антропогенного

походження. Часто зміни стану довкілля відбуваються у зв’язку з уже триваючими

невідворотними процесами.

Поточний стан компонентів навколишнього середовища, місця розташування

Південно-Солонського родовища суглинків, без здійснення планової діяльності,

скоріш за все не зазнає суттєвих змін у короткостроковій перспективі. Фонові

концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, якісні

характеристики поверхневих вод водного об’єкта, що прийматиме стічні води з

кар’єру та інші компоненти довкілля будуть наближені до показників наведених у

розділі 2 даного звіту.

На основі доступної інформації про існуючий стан навколишнього середовища,

інформації про вплив на навколишнє середовище інших підприємств що

знаходяться в районі розміщення родовища, існуючих та затверджених на на час

формування звіту методтк, здійснити більш точний прогноз змін стану

навколишього середовища без здійснення планової діяльності ТОВ “Мінерали

Прикарпаття” не має можливості.

10.Визначення труднощів та недоліків, виявлених у процесі підготовки звіту з

оцінки впливу на довкілля

В ході проведення оцінки впливу планової діяльності ТОВ “Мінерали

Прикарпаття”, яка полягає у видобутку суглинку на Південно-Солонському

родовищі, з метою забезпечення потреб сировиною, та під час формування даного

звіту, труднощів, які б могли вплинути на об’єктивність оцінки впливу об’єкта не

виникало.

Вихідними даними, на підставі яких здійснювалась кількісна та якісна оцінка

впливу діяльності підприємства служили дані геологорозвідувальних робіт,

69

заплановані об’єми видобутку корисної копалини, матеріальні та інші ресурси які

будуть задіяні. Були враховані площі, які займає родовище, площі які будуть

відведені під кар’єр, та особливості місця розташування об’єкта.

З метою повної, об’єктивної та всебічної оцінки впливу планової діяльності з

видобутку суглинку на Південно-Солонському родовищі ТОВ “Мінерали

Прикарпаття”, було залучено спеціалістів відповідних напрямків.

Основним недоліком при проведенні оцінки впливу та формування даного звіту

було відсутність затверджених методик для проведення комплексної оцінки впливу

на навколишнє середовище.

11.Резюме нетехнічного характеру

Планова діяльність ТзОВ “Мінерали прикарпаття” полягає у розробці

Південно-Солонського родовища суглинків відкритим способом (кар’єр). Видобута

порода буде використана для виробництва цегли.

Факторами довкілля, які зазнають впливу в результаті здійснення планвої

діяльності в основному є атмосферне повітря та поверхневі води. Вплив на дані

фактори навколишнього середовища оцінюється як допутимий.

Основними забруднюючими речовинами, які викидатимуться в атмосферне

повтіря є речовини у вигляді твердих суспендованих частинок (пил).

Вплив на стан поверхневих вод буде відбуватися за рахунок скиду очищених

стічних вод з кар’єру, які відповідатимуть встановленим нормативам ГДС.

Санітарно-захисна зона для кар’єру ТзОВ «Мінерали Прикарпаття» витримана.

З метою зменшення негативного впливу на довкілля передбачено ряд

природоохоронних заходів, зокрема:

- з метою зменшення пилоутворення передбачено зрошеання транспортних шляхів,

яке здійснюватиметься за рахунок накопичених стічних вод;

- призначення відповідальних осіб за охорону навколишнього природного

середовища та поводження з відходами;

70

-з метою уникнення забруднення грунтових вод стічними водами з побутового

відділення, стічні води потраплятимуть у вигрібну яму, та в подальшому будуть

вивозитися асенізаційною машиною на очисні споруди.

- інструментально-лабораторний контроль якості стічних вод

- облаштування місця тимчасового зберігання відходів що відповідатимуть діючим

державним нормам;

- окреме знімання родючого шару грунту при веденні гірничих робіт і збереження

його в тимчасових відвалах для наступного покриття ним спланованих площ:

- з метою раціонального водокористування буде вестися облік кількості забраної та

використаної води за допомогою лічильників. На підставі даних обліку

водокористування подаватиметься статистична звітність про водокористування;

Здійснення планової діяльності з видобутку суглинку на

Південно-Солонському родовищі ТзОВ “Мінерали Прикарпаття” матиме

позитивний соціально-економічний ефект у вигляді робочих мість для населення,

сплати податків та забезпечення народно-господарського комплексу продукцією

підприємтва, яка шикоро використовується у будівництві.

12.Відповіді та пояснення до зауважень і пропозицій громадськості

Згідно закону України “Про оцінку впливу на довкілля” протягом 20 днів з дня

офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність, яка підлягає

оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому

територіальному органу зауваження і пропозиції щодо планової діяльності, обсягу

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з

оцінки впливу на довкілля.

У відповідності до листа департаменту екології та природних ресурсів

Львівської ОДА №09-02-11/3760 від 07.05.2018р. протягом 20 днів з дати

офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність ТзОВ “Мінерали

прикарпаття”, пропозицій громадськості щодо планової діяльності, обсягу

71

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з

оцінки впливу на довкілля не надходило.

13.Список посилань із зазначенням зазначенням джерел, що були використані для описів та оцінок що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля

1. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". – Відомості Верховної Ради

України, 2047, № 29, ст. 315

2. ДСанПіН 2.2.4-171.10. «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до

споживання людиною». Технічні умови: затв. та введ. в дію наказом від 12.05.2010

р. №400/ Міністерство охорони здоров’я України. 2010.

3. Воний Кодекс України зі змінами та доповненнями.

4. Кодекс України “Про надра” зі змінами та доповненнями.

5. Закону України “Про охорону атмосферного повтіря”зі змінами та

доповненнями.

6. Земельний кодекс України.

7. Закону України “Про охорону земель”.

8. Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

9. Регіональна доповідь Департаменту агропромислового екології та природних

ресурсів про стан навколишнього природного середовища в Львівській області.

10. Справочное руководство гидрогеолога. Т.1 / В.М. Максимов, В.Д. Бабушкин,

Н.Н. Веригин и др. Под. ред. В.М. Максимова. Л., – Недра, 1979, 512 с.

11. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. Технічні умови: затв. наказом

від 16.12.2010 р. №511, введ. в дію 01.11.2011 р. / Мінрегіонбуд України. – К.:

«Укрархбуді-нформ», 2011. – 123 с.

12. «Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів». Постанова Кабінету

Міністрів України від 18 грудня 1998 р., №2024.

13. ДСанПІН 2.2.7.029-99 Ггієнічні вимоги щодо поводження з відходами, для

визначення їх класу небезпеки для здоровя населення.

14. ДСТУ Н.Б.В.1.1.35:2013 Настанова з розрахунків рівнів шуму в приміщеннях і

на територіях.

72

Звіт про оцінку природної радіоактивності

суглинків Південно-Солонського родовища в Дрогобицькому районі Львівської області

Львів - 2016 р.

74

ЗМІСТ

Стор. РЕФЕРАТ .......................................................................................................................... 76 ВСТУП .............................................................................................................................. 77 1. ОЦІНКА ПРИРОДНОЇ РАДІАКТИВНОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД .................................... 78 2.МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБІТ................................................................................. 79 ВИСНОВКИ....................................................................................................................... 82

Перелік таблиць у тексті Номер табли

ці Назва Стор

2.1.1 Результати вимірювання потужності експозиційної дози по поверхні родовища 200

Перелік текстових додатків

Номер додат-

ку Назва Стор

1-Ф Паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (Св. №1) 204 2-Ф Паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (Св. №2) 206 3-Ф Паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (Св. №3) 208 4-Ф Паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (Св. №4) 210 5-Ф Паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (Св. №5) 212 6-Ф Свідоцтво про атестацію № РЛ 033/14 від 18.03.2014р 214 7-Ф Додаток до свідоцтва про атестацію № РЛ 033/14 від 18.03.2014р 215 8-Ф Свідоцтво про атестацію державної СЕС № 0802 від 29.04.2014р 217 9-Ф Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №3685 219

10-Ф Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №75-Д 220

11-Ф Методичні вказівки для вимірювань будівельних матеріалів гамма-радіометром РУГ-91М 221

75

РЕФЕРАТ Назва документу - «Звіт про оцінку природної радіоактивності суглинків

Південно-Солонського родовища в Дрогобицькому районі Львівської області» Південно-Солонське родовище розташоване на віддалі 1,5км на південний схід від

с. Солонсько Дрогобицького району Львівської області Кількість запасів складає 646,03тисм3.

Оцінка природної радіоактивності суглинків Південно-Солонського родовища при проведенні геологорозвідувальних робіт здійснювалась згідно «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини» шляхом визначення потужності дози фонового гамма-випромінювання денної поверхні Південно-Солонського родовища та радіометричних вимірювань керну (з інтервалом 1м) 5 пробурених на родовищі свердловин (проведено більше 100 радіометричних вимірів керну).

За отриманими результатами суглинки родовища мають низьку радіоактивність. Відповідно до вимог НРБУ-97, Південно-Солонське родовище, за ступенем радіоактивності і характером розподілу порід з різним вмістом радіонуклідів, відносяться до І-ї групи - родовища, яке цілком складене породами з низькою радіоактивністю. Відповідно до вимог НРБУ-97 будівельна сировина, тобто суглинки Південно-Солонського родовища відносяться до 1 класу використання в будівництві (Аеф≤370 Бк/кг) - всі види будівництва без обмежень. Ключові слова: РАДІОАКТИВНІСТЬ, СВЕРДЛОВИНА, СУГЛИНОК, КОРИСНА КОПАЛИНА, ПРОБИ, КЕРН, ДОЗА ГАМА-ВИПРОМІНЮВАННЯ, ЕФЕКТИВНА ЗВАЖЕНА СУМА ПИТОМИХ АКТИВНОСТЕЙ В ПОРОДІ.

76

ВСТУП НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему

радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі.

Метою НРБУ-97 є визначення основних вимог до: - охорони здоров'я людини від можливої шкоди, що пов'язана зопроміненням від

джерел іонізуючого випромінювання; - безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінювання; - охорони навколишнього середовища. Саме тому, особливою умовою Спеціального дозволу на користування надрами

Південно-Солонського родовища суглинків, який буде надано підприємству по результатах геологічного вивчення, є щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі та виробів з неї на відповідність вимогам НРБУ-97.

Для оцінки природної радіоактивності гірських порід п.8.6.1.2 НРБУ-97 вимагають визначення ефективної зваженої суми питомих активностей в породі радію-226 (Аца), торію-232 (Ать) і калію-40 (Ак) за формулою: Аеф = ARa + 1,31 х A Th + 0,085 х Ak. По результатах визначення Аеф сировина для будівництва, з огляду впливу радіації на навколишнє природне середовище, в тому числів на людину, отримує клас використання в будівництві.

Визначення ефективної зваженої суми питомих активностей радію-226 (Аца), торію-232 (Ать) і калію-40 (Ак) в гірській породі Південно-Солонського родовища проведено у відповідності до «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини» затверджених наказом ДКЗ України №105 від 15грудня 1997р. Результати визначення ефективної зваженої суми питомих активностей радію-226 (Аца), торію-232 (Ать) і калію-40 та обґрунтування віднесення суглинків Південно-Солонського родовища до класу використання в будівництві викладені в паспортах свердловин, які додаються.

77

1. ОЦІНКА ПРИРОДНОЇ РАДІАКТИВНОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Південно-Солонське родовище розташоване на віддалі 1,5 км на південний схід

від с. Солонсько Дрогобицького району Львівської області. З півночі родовище контактує з Бек-Солонським родовищем. З півдня родовище обмежене охоронною зоною газопроводу середнього тиску – 170м.

Характеристика радіоактивності порід за даними попередніх досліджень. Паспорт радіаційної якості на глинсировину Бек-Солонського родовища, який

додається, свідчить про те, що глинсировина Бек-Солонського родовища, яке межує з Південно-Солонським родовищем, відноситься до 1 класу використання (Аеф<370 Бк/кг) - всі види будівництва без обмежень. Саме цей фактор, а також польові радіометричні виміри поверхні Південно-Солонського родовища з визначенням потужності дози фонового гамма-випромінювання, попередньо характеризують те, що будівельна сировина Південно-Солонського родовища за ступенем радіоактивності буде віднесена до 1 класу використання будівельних матеріалів в будівництві без обмежень.

Опис методики виконання вимірів радіоактивності і апаратури, що використовується

Оцінка природньої радіоактивності проводилась в лабораторії радіаційного контролю Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Держсанепідслужби України» Копія свідоцтва про атестацію лабораторії №РЛ 033/14, додаток до свідоцтва про атестацію №РЛ 033/14, копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки радіометра гамма-випромінення РУГ-91М №3685 від 18.06.2015р, копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №75 від 17.03.2015р. додається.

Радіометр гамма-випромінення РУГ-91М призначений для вимірювання питомих активностей радіонуклідів радію-226 (Аца), торію-232 (Ать) і калію-40 з індукцією абсолютних статистичних похибок вимірів і визначенням ефективної зваженої суми питомих активностей для будівельних матеріалів. Результат вимірів виводиться приладом в одиницях питомих активностей радіонуклідів і не вимагає додаткової обробки.

Обгрунтування виділення ділянок для першочергової розробки з низькою радіоактивностю порід

Значення радіаційного контролю кернів всіх свердловин з майже однозначним показниками низької радіоактивності (паспорта кожної свердловини додаються) дозволяє не виділяти першочергову ділянку розробки родовища по показниках радіоактивності.

Обгрунтування прийнятої методики опробування корисної копалини на вміст радіоактивних елементів.

Опробування корисної копалини на вміст радіоактивних елементів, для визначення сумарної ефективної питомої активністі, відбувалось згідно «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на

78

родовищах будівельної сировини» затверджених наказом ДКЗ України №105 від 15грудня 1997р. Розділ 4.1 «Вимог…» передбачає вимірювання гамма-активності гірських порід в керні свердловин з низькою радіоактивністю в однотипних породах через 1м. Саме цю методику застосовано для опробування суглинків на вміст радіоактивних елементів - Аеф в пробах керну суглинків родовища з інтервалом 1м

Оцінка негативного впливу розробки родовища з низьким вмістом радіактивних елементів на навколишнє природне середовище.

Оскільки породи Південно-Солонського родовища віднесені до сировини 1 класу використання в будівництві (Аеф<370 Бк/кг) - всі види будівництва без обмежень, негативний вплив на навколишнє природне середовище відсутній.

2.МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБІТ Оцінка природної радіоактивності корисної копалини проведена у відповідності до

«Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини».

Відповідно до цих вимог оцінка природної радіоактивності корисних копалин на родовищі будівельних матеріалів включає:

1. Визначення потужності дози гамма-випромінювання; Для визначення потужності дози фонового гамма-випромінювання проведені

польові радіометричні виміри поверхні Південно-Солонського родовища та його околиць у кількості 44 виміри. Вимірювання виконувались радіометром-дозиметром РКС-01 «Стора –ТУ», свідоцтво про державну метрологічну повірку від 17.03.2016р. № 75-Д чинне до 17.03.2017 р. додається. За результат вимірювання приймалось середнє від трьох послідовних замірів одним й тим самим приладом в кожній точці.

Результати вимірювань наведені в таблиці 2.1.1. Таблиця 2.1.1

Результати вимірювання потужності експозиційної дози по поверхні родовища

№ точки спостере-

жень

Потужність експозиційної дози зовнішнього гама-випромінювання по

точках спостереження поверхні родовища мкР/год.

1 вимір 2 вимір 3 вимір Середнє 1 2 3 4 5 1 10 11 12 11.0 2 10 12 11 11.0 3 15 13 12 13.8 4 13 14 13 13.0 5 13 11 13 12.7 6 12 13 13 12.7 7 14 12 13 13.0 8 12 14 12 12.7 9 13 15 13 13.7

79

1 2 3 4 5 10 13 14 15 14.0 11 13 14 13 13.3 12 12 13 14 14.0 13 11 12 10 11.0 14 14 14 13 13,6 15 13 14 14 13,6 16 14 13 15 14,1 17 15 13 13 13,7 18 13 15 13 13,4 19 15 15 14 14,6 20 13 15 14 14,1 21 13 13 14 13,3 22 13 14 14 13,7 23 13 13 13 13,0 24 14 15 13 13,8 25 14 14 13 13,7 26 13 14 13 13,3 27 14 15 14 14,4 28 14 14 13 13,4 29 14 13 13 13,7 30 11 11 11 11,0 31 13 14 13 13,7 32 13 13 14 13,2 33 13 14 13 13,2 34 14 14 15 14,2 35 13 13 14 13,4 36 15 15 13 14,4 37 13 14 13 13,7 38 12 12 13 12,1 39 13 14 13 13,3 40 14 13 15 13,9 41 15 14 15 14,5 42 13 14 14 13,7 43 14 15 14 14,1 44 14 13 13 13,6

Аналіз результатів всіх вимірювань дає право стверджувати про відсутність на

даному родовищі радіоактивних аномалій, тому що величини потужності дози гамма-випромінювання на поверхні родовища нижче (на 1 - 2 мкр/год.) потужності дози фонового гамма-випромінювання в околицях родовища, що свідчить про низький вміст природних радіонуклідів в матеріалі родовища.

2. Встановлення ефективної величини сумарної питомої активності

природних радіонуклідів Для встановлення величини сумарної питомої активності природних радіонуклідів

була проведена оцінка природної радіоактивності керну гірських порід 5 свердловин глибинами 20-22м, з яких відібрано більше 100 радіоактивних проб. Інтервал

80

опробування 1м (згідно «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини».)

Результати замірів не перераховується, оскільки розрахунок по формулі Аеф. = АКа + 1,31 Атн + 0,085Ак, де:

Аеф - сумарна ефективна питома активність проби, Бк/кг; Ака - виміряна питома активність радію-226 в пробі, Бк/кг; Ащ - виміряна питома активність торію-232 в пробі, Бк/кг; Ак - виміряна питома активність калію-40 в пробі, Бк/кг. виводиться приладом в одиницях питомих активностей радіонуклідів і не вимагає

додаткової обробки. За значенням сумарної ефективної питомої активності проб визначався клас

будівельних матеріалів за ступенем радіоактивності. В п.8.6.1.2 НРБУ-97 відзначено, що граничні значення сумарної ефективної питомої

активності (Аеф) і відповідні їм рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання для визначення класу будівельних матеріалів за ступенем радіоактивності встановлюються такі:

-1клас АЄф ≤370 Бк/кг*кг в ступені -1, можливі напрямки використання-всі види будівництва без обмежень.

-2клас АЄф<740 Бк/кг*кг в ступені-1, напрямки використання - для об'єктів промислового, господарського і дорожнього призначення, де перебування людей складає менше 1700 год. на рік.

-3 клас АЄф<1350 Бк/кг*кг в ступені-1) напрямки використання - для окремих ізольованих об'єктів чи споруд, об'єктів промислового і дорожнього призначення, які практично не пов'язані з перебуванням людей.

Сумарна ефективна питома активність визначена в пробах керну суглинків родовища з інтервалом 1м, яка відображена в паспортах радіаційної якості свердловин Південно-Солонського родовища, та відповідні їм рівні величини потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні родовища, свідчать про те, що породи родовища відносяться до 1 класу будівельних матеріалів за ступенем радіоактивності і можуть бути використані в всіх видах будівництві без обмежень.

81

ВИСНОВКИ На основі отриманих результатів радіометричних досліджень, у відповідності до

вказаних нормативів, можна зробити наступні висновки: 1. Виконаний обсяг радіологічного вивчення керну свердловин пробурених на

Південно-Солонському родовищі (5 свердловин) з інтервалом 1м в достатній мірі дозволили вивчити радіактивність суглинків родовища, як по площі, так і на глибину підрахунку запасів.

2. За отриманими результатами суглинки Південно-Солонського родовища мають низьку радіоактивність, котра змінюється від 111.2 Бк/кг в ступені -1 до 116.2 Бк/кг в ступені -1.

3. Сумарна ефективна питома активності визначена в пробах керну суглинків Південно-Солонського родовища, підтверджує, що:

-за ступенем радіоактивності і характером розподілу порід з різним вмістом радіонуклідів Південно-Солонське родовище відноситься до 1-ї групи (згідно до «Вимог до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини»);

-згідно до вимог НРБУ-97 суглинки Південно -Солонського родовища віднесені до 1 класу будівельних матеріалів за ступенем радіоактивності і можуть бути використані в всіх видах будівництві без обмежень, оскільки сумарна ефективна питома активність (Арф) проб керну суглинків Південно-Солонського родовища менша <370 Бк/кг* кг в ступені -1

82

Змістeia.menr.gov.ua/uploads/documents/527/reports/c19f4a66eb...2.Опис поточного...

Documents

Transcript of Змістeia.menr.gov.ua/uploads/documents/527/reports/c19f4a66eb...2.Опис поточного...