Новоархангельський навчально- виховний комплекс

«загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – гімназія»

Автор: Молошнік Антоніна Володимирівна,

вчитель хімії

Новоархангельського НВК

«ЗШ І –ІІІ ступенів – гімназія»

Новоархангельськ 2016

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ

АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЯК ОСНОВА

РОЗВИТКУ ЇХ ІНТЕРЕСУ ДО ЗМІСТУ

ШКІЛЬНОЇ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ

Для когось хімія – це тільки слово, для когось – неприємні відчуття,

для когось хімія – лише наука,для мене хімія – моє життя…

(М. Сабадож)

Моє педагогічне кредо:Якщо хочеш, щоб тебе побачили, почули,

зрозуміли – вчися, дій, твори!Я вчуся у Традиції.Дію із Сучасністю.

Творю для Майбутнього

«Усіма можливими засобами

потрібно запалити в дітях палке

прагнення до знань та учіння…»

Я.А.Коменський

Актуальність досвіду. Особливості ХХІ століття вимагають від сучасної

школи формування високоосвіченої, суспільно активної, творчої,

конкурентоспроможної молодої людини, яка не тільки багато знає, а й

використовує знання як життєвій інструмент; не тільки виконує команди, а й

генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє

комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації,

відповідно ставиться до життя.

Здивування, піднесення, азарт, зацікавлення в очах дітей, коли руки так і

тягнуться догори - ось картинка, яку кожен учитель волів би побачити у класі на

своїх уроках. Виникнення інтересу до інформатики в учнів здебільшого залежить

від методики її викладання, від того, наскільки вміло буде організовано навчальну

роботу.

Перед мною, як учителем, постало завдання: яким чином, незважаючи на те,

що уроки хімії обмежені в часі, можна створити умови для розкриття та розвитку

здібностей школярів, ознайомити їх не лише з теоретичними положеннями хімії,

але й навчити застосовувати їх в повсякденному житті, використовуючи знання у

прийнятті відповідальних, життєво важливих рішень, відчувати себе

компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в

реальному житті . У результаті роботи в школі я дійшла висновку,що досягти

гарних успіхів у навчанні можна тільки шляхом підвищення інтересу до свого

предмету. Саме тому мною було вибрано актуальну самоосвітню проблему

«Активізація пізнавальної діяльності учнів як основа розвитку їх інтересу до

змісту шкільної хімічної освіти.»

Робота вчителя – постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні

в умовах лавини інформації, яка звалюється на кожного учня, уже не відповідає

вимогам сучасного уроку. Від учителя вимагається велика майстерність, щоб

підтримати стійкий інтерес до навчання. Тому доводиться з нескінченої кількості

методів і прийомів, форм і засобів навчання вибирати єдино необхідні.

Однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля, спрямовані на

переосмислення системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна

активність учнів.

Мета дослідження : формування в учнів засобами навчального предмета

системи знань про процеси, які необхідні для соціалізації та самореалізації

особистості, підвищення рівня навчально - творчої компетентності учнів.

Новизна проблеми: переосмислення змісту та розробка нових підходів до

вивчення хімії в умовах застосування активних методів навчання та самостійної

навчальної діяльності учнів.

Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями:

формування та розвиток умінь активної пізнавальної діяльності школярів,

виховання самостійності.

Об’єкт дослідження: навчально - виховний процес із хімії в

загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи організації навчання.

Теоретична база досвіду. Нормативно - правовою базою досвіду є ряд

нормативних документів: закони України “Про освіту ”, “Про загальну середню

освіту ”, державна національна програма “Освіта”, Концепція 12-річної середньої

загальноосвітньої школи, навчальна програма з хімії.

Провідна ідея досвіду

1. Створення на уроках умов для успішної,активної та свідомої діяльності

учнів, що ґрунтується на використанні раціональних методів і прийомів,

підтримці інтересу до предмету.

2. Втілення ідей інтерактивного навчання для свідомої активної участі

школярів у творчій діяльності, яка дає радість подолання, радість відкриття,

досягнення поставленої мети.

Особиста концепція вчителя:

- розвиток в учнів уявлень про провідну роль хімії в розумовому розвитку

людини;

- формування внутрішньої гармонії;

- раціональне поєднання різних видів діяльності й пошук творчих прийомів

формування й удосконалення базових знань. умінь, навичок;

- створення умов для розвитку потенційних можливостей дітей у атмосфері

творчості, розуміння,підтримки;

- активізація й удосконалення основних психічних механізмів, які є основою

творчого розвитку школярів;

- розширення меж пізнання школярів за рахунок використання творчих

методів і прийомів навчання.

Основні принципи цього досвіду:

- принцип наочності, науковості, доступності;

-проектування індивідуальної освітньої стратегії на основі варіативності й

диференціації процесу навчання з урахуванням початкового й необхідного рівнів

сформованості інформаційної компетентності;

- опора на наявний досвід роботи дитини в інформаційному полі,

використовуваний як одне з джерел навчання;

- оптимальні умови навчання.

Навчання є цілеспрямований педагогічний процес організації та стимуляції

активної навчально - пізнавальної діяльності учнів щодо оволодіння знаннями,

уміннями, навичками розвитку творчих здібностей. Із цих визначень виходить, що

перед кожним педагогом постає завдання - постійно стимулювати активність

учнів в організованій діяльності й формувати до неї позитивне відношення.

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної

розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом.

Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка

спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх

запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і

вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином:

активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують,

алгоритмізованого, програмованих форм і методів організації дидактичного

процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, що забезпечує

народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

Класифікацію найпоширеніших методів активного навчання виділяє М.

Новик, їх види представлено у додатку 1 .Успішній роботі допомагає реалізація

моделі навчання (додаток 2).

Процес формування предметних компетенцій здійснюється за схемою:

шляхи пізнання предметних компетенцій учня → формування предметних

компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування. Такий

підхід допомагає організовувати навчання школярів таким чином, що вони

стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.

Саме діяльність та ставлення до неї виступають як головні фактори

виховання й навчання. Тому якщо педагогу не вдається збудити активність учнів,

якщо він не може стимулювати їхню діяльність, то ніякого виховання та навчання

не відбувається. У цьому випадку учні лише формально знаходяться на заняттях,

майже нічого не засвоюють, їхня «інтелектуальна та емоційна температура»

наближається до нуля.

Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з

урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань У

власній роботі мною постійно використовуються елементи вищезазначених

методів, але найбільшу перевагу віддаю наступним прийомам, які дозволяють

створити певну життєву ситуацію.

Зміст курсу хімії дає змогу вчителю не тільки інформувати і опитувати

учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками і

поглядами. Учитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість

переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи мають

захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати

самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість

учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

ЗМІСТ ДОСВІДУ ЯК СИСТЕМИ В ДІЇ

1. Активізація пізнавальної активності шляхом використання уривків

художніх творів, віршів, історичних фактів, цитат. У вступному слові вчитель

окреслює коло питань,що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються

знання й суб’єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні

ситуації,демонструється зв'язок матеріалу,що вивчається з раніше вивченим.

Педагог показує на практичне значення теми, яка розглядається. Відома всім

істина : не здивуєш –не навчиш.

Здивувати , зацікавити, заінтригувати можна використовуючи художні

твори, історичні факти.

«Здивуй». Один з прийомів , який допомагає здійснити первинну мотивацію.

Наприклад, На початку уроку я хочу прочитати вам уривок з твору Л.

Керролла «Аліса в країні чудес»: «За кілька кроків від неї сидів на гілці

Чеширський кіт. “Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?”—“ А  куди ти

хочеш потрапити?»”—спитав у відповідь кіт.—“Мені все одно…”—сказала

Аліса. “Тоді  все одно куди йти”, – зауважив кіт».Що хоче сказати цим кіт

Алісі та навіщо я прочитала ці слова на самому початку уроку?

Ваша думка. (Відповіді учнів)

Так, правильно, потрібно знати мету своєї роботи. І сьогодні на уроці ми

будемо вчитися спостерігати та робити висновки. Ці вмінні потрібні в житті

кожній людині,. Для нас спостерігати—це не просто помічати, адже

спостереження—перший етап людського пізнання.

Епіграфом практично до кожного уроку хімії , а особливо до першого уроку,

де починається знайомство з предметом, можуть бути слова М. М. Семе́нова:

«Усі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу,

що нас оточує, нові методи його перебудови і вдосконалення. І не може бути в

наші дні спеціаліста, котрий спромігся обійтися без знання хімії».

У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на

уроці. Дуже добре, якщо учні зможуть самі визначити мету уроку, поставлять

перед собою питання, на які потрібно шукати відповідь. Для цього , як підказку,

можна використати вірш. Своєрідні поетичні хвилинки можуть допомогти

вчителеві тримати увагу учнів, спонукати до активної творчої праці, сприяти

розвязку поставлених завдань. Наприклад, при вивченні правил безпеки в кабінеті

хімії :

Їсти тут не можна, діти, можна здорово влетіти!

Коли пробувати, як і яке воно на смак.

Не зливай ти сам нічого як не лишиться нікого

І як виникне «бабах», тоді буде справжній жах!

Речовини враз псуються, як незнайки тут беруться

Й виливають все підряд у пробірочки назад.

Не розсип і не розлий: втратиш одяг гарний свій!

Голими руками не бери ніяких речовин:

Це мають знати всі, а не лиш ти один!

Ніколи ти посуд тут не думай відкритим лишити,

Інакше дихання штучне доведеться робити!

Не міняйте пробки і піпетки з пляшечок ніколи,

Аби не приймати від цього пігулки й уколи!

Правила безпеки знайте, виконуйте, поважайте!

2. Активізація пізнавальної активності шляхом створення проблемної

ситуації. Вона включає в себе постановку питання для пояснення яких в учнів не

вистачає знань та створення проблемних ситуацій.

Способи створення проблемних ситуацій:

- зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й

наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення та пошуку шляхів їх

застосування;

- зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації;

- використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та

практичними завданнями, що виникають під час виконання цих завдань;

- спонукання до порівняння,зіставлення та протиставлення фактів, явищ,

правил і дій та їх узагальнення;

- зіткнення учнів із суперечностями між існуючими технічними рішеннями

та новими вимогами, які висуває практика;

- спонукання учнів до виявлення внутрішніх і міжпредметних зв’язків і

зв’язків між явищами.

Приклад

Активізація способом створення парадоксальної ситуації

1етап-усвідомлення наявності проблемної ситуації .

Чи може при пропусканні CO 2 через вапняну воду вийти прозорий розчин?

2 етап- висування гіпотези

Учні на підставі попереднього досвіду відповідають негативно .

(CO 2 + Ca (OH) 2 CaCO 3 + H 2 O)

3 етап – планування і здійснення експериментальної перевірки гіпотези

Вчитель показує лабораторний дослід №8 «Дослідження властивостей

карбонатів» з утворенням гідрогенкарбонату кальцію (CaCO 3 + H 2 O + CO 2

надлишок Ca (HCO 3)

4 етап – аналіз і узагальнення отриманих даних. Формування

вирішення проблеми

Робиться загальний висновок,що нерозчинний кальцій карбонат унаслідок

реакції з карбон (ІV) оксидом і водою перетворюється на розчинний

кальцій гідрогенкарбонат

5 етап – використання отриманих знань на практиці. Конкретизація

прикладами

Проблемно – пошукова діяльність ,в яку учні включилися в процесі

вирішення парадоксальної ситуації, -важливий фактор набуття ключових і

предметно – освітніх компетентностей

3. Активізація пізнавальної активності шляхом опрацювання тексту

періодичних видань. Для активізації роботи і зацікавленості учнів на початку

уроку учням роздаються газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено

інформацію, яка стосується теми уроку. Викладач просить учнів звернути увагу

на конкретну інформацію, наголошуючи на її важливості для кожного учня та

можливості її повсякденного використання. Розпочинаючи роботу з текстом,

вчитель ставить перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного

поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на

найцікавіше питання.

4. Активізація пізнавальної активності шляхом виготовлення

саморобних наочних посібників. На початку вивчення теми учні одержують

перелік наочних посібників, які вони можуть виготовити. У кабінеті утворюється

постійно діюча виставка саморобних наочних посібників, що дає можливість усім

учням ознайомитися з творчими досягненнями школярів. Крім того, учнів можна

залучати до виготовлення таблиць і схем ,що пояснюють матеріал теми. Ця форма

допомагає не лише наповнити кабінет роздавальним матеріалом, але й формує в

учнів виокремлювати головне. установлювати причинно - наслідкові зв’язки та,

особливо важливо, сприяє активізації розумової діяльності.

В своїй практиці як один з вдів наочності, який допомагає активізувати учнів, я

використовую таблиці для перевірки « хімічного зору» як в роздатковому

варіанті (для роботи на партах) так і в збільшеній версії для роботи одночасно з

усім класом. На таблиці зображую елементи обов’язкові для вивчення ,причому

метали і неметали виділяю різними кольорами. Таблиця допомагає здійснювати

взаємоперевірку і також викликає інтерес в учнів(деякі учні насправді закривають

по черзі то ліве то праве око і працюють як з таблицею у офтальмолога).

5. Активізація пізнавальної активності шляхом використання творчих

завдань. Вона включає в себе такі прийоми:

- учням пропонується питання на зразок: «Що станеться ,якщо...?»У цих

питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно

добирати такі питання, ставити їх однокласникам, обговорювати,захищати свою

позицію, використовуючи знання з предмета;

Наприклад, при роботі над поняттями «електроліти» та «неелектроліти»

проблемне запитання:

-Чи всі речовини, які розчиняються у воді є електролітами?

-Чи можна на основі будови молекул цукру C12H22O11 та спирту C2H5OH

встановити, чому їхні розчини не проводять електричний струм?

- складання кросвордів, сканвордів, загадок. Можливі варіанти роботи з

кросвордом: розгадати кросворд, заповнити порожні клітинки; сформулювати

запитання до слів,що даються учням у заповненому кросворді; заповнити

кросворд, у якому виділені певні квадратики. З літер,що потрапили в них,скласти

ключове слово та пояснити його зміст; скласти кросворд,використавши поняття з

теми,яку запропонував вчитель з використанням сервісу LearningApps.org, в

даному сервісі ми можемо самостійно створювати різноманітні завдання, а також,

працювати з уже створеними користувачами завданнями

-написання фантастичних оповідань,есе,віршів з використанням знань з

предмета.

-для узагальнення й систематизації знань за кожною темою можна дати

учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо. Міра

засвоєння матеріалу добре виявиться в роботі. На уроці хімії дуже цікавий вигляд

має реклама будь-якого елементу Періодичної системи Менделєєва, вивченої

нової речовини.

6. Активізація пізнавальної активності шляхом створення ситуації

успіху. Практика свідчить про те, що дуже складно працювати з невстигаючими

учнями, тому що останні не можуть засвоїти нового матеріалу. Пропонується

такий прийом, як дозування викладу навчального матеріалу, тобто подання його

окремими невеликими смисловими дозами з обов’язковим закріпленням. На

початку вивчення теми використовуються репродуктивні методи навчання, щоб

учні переконалися в можливості відтворити матеріал, а потім уже

використовуються творчі методи. Учні виконують завдання, використовуючи

підказку. При цьому виникає проблема: як, наприклад, оцінити елементарні, на

думку педагога, дії учня - відтворення невеликої дози матеріалу, розв’язання

нескладної задачі, виконання легкої самостійної роботи. Ураховуючи те, що для

деяких учнів таке навчання було максимально можливим, досягнення навчальної

діяльності слід оцінювати не лише середнім, але іноді й вищим балом. Такий

прийом виправдовує себе, оскільки учні починають вірити у власні сили й згодом

все краще оволодівають матеріалом з навчального предмета. Труднощі в

розумінні матеріалу, що вивчається, можуть бути спричинені значною кількістю

незнайомих слів у розповіді вчителя, тобто «щільністю» незрозумілої наукової

термінології. Щоб уникнути цього, слід чітко визначити мінімум наукових

термінів, які повинен опанувати учень; доцільно показати (там, де це можливо)

відмінність їх від повсякденних понять, навести аналогічні терміни, пояснити їх

походження; ці терміни необхідно використовувати багаторазово для ґрунтовного

їх закріплення в пам’яті. Чим більш чітко та яскраво виконано поділ матеріалу на

частини, чим більш рельєфно показано логічні зв’язки між ними, підкреслено

складові, що містять нові знання, тим більш зрозумілим є його зміст. Цьому

сприяють наголошення на ключових словах у тексті, наявність плану викладу,

питання до нього. Якщо матеріал конкретизується ілюстраціями, словесними

прикладами, близькими до особистого досвіду учнів, то він стає доступним для

розуміння й викликає інтерес до предмета.

7. Активізація пізнавальної активності на основі діяльнісного підходу

до навчання. Вона формується як під час навчання, так і під час самостійної

роботи учнів.

Навчальна діяльність під керівництвом педагога передбачає такі можливі

варіанти завдань для учнів:

- визначте, що саме буде результатом вашої роботи на уроці;

- з’ясуйте, якими способами можна досягти результативності вашої роботи

на уроці;

- подумайте, чи існують інші способи виконання роботи;

- визначте завдання своєї навчальної діяльності, оберіть способи дій, що

відповідають виконанню завдань;

- самостійно та послідовно виконайте всі етапи конкретної роботи та

подайте результати у вигляді графіка, схеми тощо;

- сплануйте свою навчальну діяльність, визначивши віддалену та найближчу

мету;

-визначте проміжок часу, необхідний для виконання всіх етапів роботи, та

етап, який, на вашу думку, буде найбільш складним.

Самостійна, самоосвітня діяльність учня передбачає такі можливі прийоми

самостійної роботи учня:

- прийом смислового опрацювання тексту, що передбачає збільшення

обсягів матеріалу, який вивчається, виокремлення в ньому ідей, принципів,

законів, осмислення узагальнених способів розв’язування задач;

- прийом культури читання та культури слухання; прийоми стислого та

найбільш раціонального конспектування (план, тези, конспект, анотація, реферат,

рецензія, загальні прийоми роботи з книгою);

- загальні прийоми запам’ятовування (структурування навчального

матеріалу, використання прийому мнемотехніки: образної та слухової пам’яті);

- прийоми фокусування уваги, що базується на використанні різноманітних

видів контролю, поетапної перевірки своєї роботи тощо;

- загальні прийоми пошуку додаткової інформації (робота з бібліографією,

довідниками, каталогами, словниками, енциклопедіями);

- прийоми підготовки до державної атестації, тематичного оцінювання,

семінару, практичних робіт;

- прийоми раціонального використання часу.

8. Активізація пізнавальної активності за допомогою екстраполяції

Прийоми екстраполяції базуються на функції мозку прогнозувати. Уміння

переносити наявні знання, уміння, способи діяльності в іншу ситуацію - яскрава

ознака творчого мислення. До прийомів екстраполяції належать:

- перенесення об’єкта в уявне майбутнє,

- вільне перенесення параметрів, використання прийому парадоксів;

- перенесення себе в уявне майбутнє та прогнозування розвитку подій з

огляду на це майбутнє;

- проведення конкурсу пропонованих теорій;

- розгляд об’єкта з різних боків.

Прийом «Власне висловлювання» - невеликий роздум на дискусійну тему,

наприклад, тема обговорення – «Хімія - добро чи зло ? Відповідачка чи

потерпіла…». Необхідно сформулювати тези та навести переконливі аргументи,

які підтвердять аргументи, навести приклади, ілюстрації, зробити висновки.

Вправа «Уяви себе». Уяви себе власником нафтового родовища. Як ви

використовували б нафту: як паливо чи сировину ? (Аргументуйте відповідь).

9. Активізація пізнавальної активності в процесі пізнавальних ігор та

ігрових ситуацій. Нижче наведемо деякі приклади ігрових ситуацій, застосування

яких не потребує значного часу ні на підготовку, ні на проведення. Однак вони

сприяють значному пожвавленню дій учнів на уроці.

«Коментатор». Проводиться після вивчення теми. Учням пропонується

відтворити зміст раніше переглянутого сюжету кінострічки, відеосюжету;

пояснити зміст картинки або схеми; прокоментувати дії вчителя чи майстра.

«Ланцюжок». Ланцюжки можуть бути різними: ланцюжок думок, ланцюжок

відповідей на запитання, ланцюжок формул, ланцюжок задач, дібраних так, що

відповідь попередньої задачі є умовою наступної.

«Перевертні». Учням роздаються завдання-картки із написаними

реченнями, слова в яких переплутані. Завдання полягає в тому, щоб правильно

побудувати речення та пояснити, про яке явище чи поняття в ньому йдеться.

Прийом можна використовувати під час узагальнення матеріалу, що вивчається.

«Вірю — не вірю ». Такий прийом можна використати на будь-якому уроці.

Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання по-

чинається словами: „ чи вірите ви, що.....?”

Учні мають або погодитись с терміном , або ні.

Приклад.

--Чи вірите ви, що алюміній найлегший метал?

--Чи вірите ви, що періодичний закон відкрив Бутлеров?

10. Активізація пізнавальної активності за допомогою прийомів роботи

з текстом. Учням пропонується для ознайомлення невеликий текст, що

безпосередньо стосується матеріалу, який вивчається. Потім викладач збирає

тексти та пропонує учням прочитати з екрана той самий текст, у який внесено

певні зміни (бажано помилкові). Учні повинні порівняти текст з раніше

прочитаним і виявити помилки та неточності. Викладач читає заздалегідь

підготовлений матеріал, у якому описується певна подія, але припускається

помилок в описі понять, явищ тощо. Учням пропонується, слухаючи, фіксувати

помічені помилки в зошитах. Оцінювання діяльності учнів можна здійснити,

перевіривши зошити, або в процесі обговорення.

«П’ять журналістських запитань». Прийом. який допомагає перевірити

рівень засвоєння знань учнів. Учні одні одним ставлять запитання, що стосуються

пройденого матеріалу. Запитання мають починатися словами : Що? Де ? Коли?

Чому? Як?

11. Активізація пізнавальної активності при підготовці домашнього

завдання.

Подача домашнього завдання може бути цікавою.

Приклади:

« Домашня почта ».

• Влаштувати пошту (домашнє завдання у конвертах і т. ін.)

• Використати якусь формулу ( Відповідь буде номером домашньої задачі.)

Конкурс «Я—репортер».

Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему «До чого призводить

порушення техніки безпеки вдома та на роботі».

Напишіть репортаж на тему «Хімічні елементи в організмі людини».

Зробіть репортаж на тему «Чим ми дихаємо?»

Візьміть інтерв'ю у пожежного на тему «Чому виникають пожежі, як їх

гасити та попереджати».

Напишіть нарис або зробіть колаж на тему: «Оксиди навколо нас».

«Конкурс знавців».

Хто наведе більше прикладів із літератури, кінофільмів, газет або

журналів, в яких герої зустрічалися із хімією або алхімією.

Хто наведе більше прикладів речовин, які він використовує у повсяк-

денному житті.

Запишіть у три стовпчики якомога більше прикладів тіл, матеріалів та

речовин. В яких випадках поняття матеріал та речовина співпадають?

«Завдання для Попелюшки.

Згадайте відому казку. Яку суміш наказала розділити мачуха? Чи

можна це зробити?

o А якщо б Попелюшці потрібно було розділити суміші: а) рослинної олії

і води;

«Атоми у нас вдома».

Виготовте із пластиліну моделі молекул простих (О2, Н2, С12) і

складних (НС1, СО2, Н2О) речовин. Атоми різних елементів повинні мати

різний колір і різний розмір.

«Домашній експеримент ».

Проведіть удома такі дослідження:

нанесіть краплину спиртового розчину йоду на розрізану картоплину;

змішайте дрібку питної соди з оцтом;

запаліть сірник.

За якими ознаками можна віднести ці явища до хімічних реакцій?

«Фантазуємо разом».

Продовжить оповідання: «...Космічний корабель прибув на невідому

планету. Зовнішні аналізатори встановили відсутність у повітрі кисню...»

Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

Предметні блоги і веб –сайти як засіб активізації пізнавальної

активності

Цікавим форматом опосередкованого спілкування вчителя і учнів між

собою є веб – сторінка або блог, на якому розміщено не тільки звичайні

текстові повідомлення, а й зображення, мультимедійні об’єкти. Підвищення

ефективності процесу взаємодії користувачів в Інтернет-середовищі,

різноманіття принципових особливостей і різних можливостей блогів, а

також відносна дешевизна використання подібного сервісу як вчителями, так

і учнями, обумовлює серйозні перспективи для застосування подібних

інформаційних технологій і необхідність їх глибокого вивчення і

експериментальних досліджень на практиці. Можна допустити, що при

виборі правильної стратегії організації і управління віртуальним

співтовариством у процесі дистанційного навчання, в результаті спільної

діяльності вчителів та учнів, будуть вирішені основні педагогічні завдання, а

також особистісний ріст учнів, що виражається в появі нових навичок і вмінь,

необхідних для самонавчання і саморозвитку.

Педагогічний потенціал блогів у першу чергу полягає в тому, що учні в процесі

отримання, трансформації знань і подальшому публікуванні своїх робіт вчаться

конструювати знання, засновані на відносинах і спілкуванні – взаємодії. Для

вчителів опубліковані праці учнів – це можливість зробити висновки про те, як

учні трансформують і присвоюють смисли і стратегії, освоєні в рамках

соціального досвіду. Для учнів подібна публікація – це матеріал для подальшої

рефлексії й аналізу, який дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт і

переосмислити їх, збагатити таким чином свій власний досвід. Наявна у блогах

можливість розміщення коментарів до повідомлень, як було зазначено вище,

сприяє отриманню зворотного зв’язку і потенційної підтримки нових ідей, а

можливість включення в текст гіперпосилань на інші ресурси допомагає учням

усвідомлювати взаємозв’язки і контекст знань, їх конструювання та освоєння.

Посилання на джерела допомагають читачеві визначити, наскільки відповідає

його переконанням те, що пише автор блогу. Блоги мають великий потенціал для

активного та інтерактивного навчання, інтенсивної взаємодії між учнями та

вчителями, розвитку навичок мислення вищого порядку і більшої гнучкості

навчального процесу.

Демонстраційний експеримент як засіб активізації пізнавальної

активності

Справжнє навчання хімії має складатися як з теоретичної , так із практичної

частини. До того ж , на мою думку, зміст теорії й практики в навчанні повинен

бути рівноцінним. Шляхом демонстрування експерименту вчитель стимулює

учнів до розв’язання проблемних ситуацій. Виконання досліду обов’язково

необхідно підкріпити емоційно сприятливою складовою. Наприклад,

запропонувати учням розібратися в побаченому. Досить часто демонстрація

сприяє розвитку зацікавленості предметом. Іноді можна демонструвати «досліди

для відпочинку». Такі досліди, звісно, повинні мати чітке наукове підґрунтя, яке

вчитель може пояснити учням. Учні охоче залучаються до підготовки цікавих

демонстрацій, зокрема під час предметних тижнів.

Це далеко не повний прийом методів,які дозволяють активізувати процес

навчання інформатики. Випускник сучасної школи, який буде жити і працювати в

інформаційному суспільстві ,має мати достатній рівень грамотності, вміти

самостійно працювати з інформацією і набувати знання, володіти критичним та

творчим мисленням. Відповідно завдання вчителя - підготувати учнів до життя і

професійної діяльності в високорозвинутому інформаційному середовищі, до

можливості отримати подальшу освіту. Завдання вчителя - сформувати в учня

інформаційну компетентність. Неможна перетворювати дитину в засіб по

перетворенню інформації з допомогою комп'ютера і комп'ютерних мереж. Це може

призвести до психологічних і соціальних наслідків: втрати реальних зв'язків з світом

та заміни їх віртуальною реальністю, збідніння інтелектуального та етичного

потенціалу. Необхідно вміти так організувати навчальний процес, щоб

учень,працюючи з інформацією, набув систему і вмів перетворювати отриману

інформацію в знання.

Таким чином,розвитку пізнавальної активності учнів сприяє вміле сполучення

різних методів,засобів та організаційних форм,використаних вчителем при навчанні.

Майбутнє за системою навчання ,що вкладалося б у схему: учень - технологія -

вчитель, за якої викладач перетворюється на майстра - методолога, технолога, а учень

стає активним учасником процесу навчання. Отже,педагогічні технології, побудовані на

суб'єкт - суб'єктній взаємодії, стають визначальними,диктують постійний пошук дієвих

форм роботи.

Завдяки активізації пізнавальних інтересів учнів в процесі викладання хімії, розвитку

предметних компетентностей як умови формування наукового світогляду учнів на

уроках хімії   досягнено таких результатів:

перемоги моїх вихованців на  шкільних конкурсах, олімпіадах; створення

проекту «Мило власними руками» учні 9Б класу Суржко Юлія,Гула Анна.

21

участь у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі

«Геліантус»;

робота секції хімії в шкільному учнівському науковому товаристві

«Інтелект».Науково-дослідна робота «Дослідження зв’язків впливу якості

соняшникової олії на здоровя людини» Таран Максим (9Б клас);

«Дослідження якості питної води смт. Новоархангельськ» Шевченко Дарина

(9Б клас).

22

   Перспективами подальшої роботи вбачаю в удосконаленні методики активізації

пізнавальної діяльності школярів в процесі вивчення хімії., з метою формування учня

нового типу, що володіє набором умінь і навичок самостійної роботи, озброєний

способами цілеспрямованої, конструктивної діяльності, готовий до співпраці і взаємодії,

наділений досвідом самоосвіти для успішної реалізації в умовах сучасного світу.

С.Далі сказав: «Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти». Тому я думаю існує ще

багато невирішених завдань по проблемному питанню. Я працюватиму над їх

вирішенням для того, щоб дати учням те, в чому вони відчувають потребу, щоб стати

незалежними від нас і робити свій вибір

23

Додаток 1.Класифікація активних методів навчання (М.Новик)

24

Активні методи навчання (М.Новик)

Не імітаційніІмітаційні

Тематичні дискусії

Мозковий штурм

Круглий стіл

Не ігрові Ігрові

Виробничі ігри

Імітаційні

вправи

Аналіз

конкретних

Бліц - турніри

Ділові ігри Орг-діяльнісні

ігри

Ігрове

проектування

Проблемно -

ділові

КВК

Додаток.2.Модель активного навчання

25

Мета навчання

Діяльність учителя-

наставникаАктивна пізнавальна

діяльність учнів

Активні методи

навчання:

1.Проблемне навчання;

2. Наочні методи;

3. Практичні методи

4. Ігрові прийоми

навчання

5. Інформаційно-

комунікаційні

технології.

Засоби навчання

Результати навчання

Зміст навчання

Викладання Організація

управління

навчально-

пізнавальною

діяльністю

учнів

Різні способи

учіння

Самостійна робота

Робота за комп’ютером

Розв’язання

проблемних питань

Список використаних джерел:

1. Беспалько, В. П. Психологические парадоксы образования [Текст] / В. П.

Беспалько // Педагогика.—2000.—№5

2. Вергасов, В. М. Активизация познавательной деятельности студентов в

высшей школе [Текст] / В. М. Вергасов. — К. : Вища школа, 1985. — 175 с.

3. Калошин, В. Ф. Парадокси традиційної системи навчання [Текст] / В. Ф.

Калошин // Управління школою. — 2008. — № 1. — С. 2–15.

4. Маркова, А. К. Формирование мотивации учения [Текст] / А. К.

Маркова. — М. : Просвещение, 1990.

5. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - Харків:ОВС,1990.- 164с.

6. Маркова, А. К. Психологические критерии и ступени профессионализма

учителя [Текст] / А. К. Маркова // Педагогика. — 1995. — № 6.

7. Митина, Л. М. Психология профессионального развития учителя [Текст]

/ Л. М. Митина. — М., 1998.

9. Палтишев, М. М. Педагогічна майстерність і шляхи її досягнення

[Текст] / М. М. Палтишев. — К. : Видавець Ешке О.М., 2000.

10. Парад методичних порад : Методичний збірник [Текст]. — К. : НМК ПТО

м. Київа, 2008.

11. Підласий, І. П. Практична педагогіка або три технології : Інтерактивний

підручник для педагогів ринкової системи освіти [Текст] / І. П. Підласий. — К. :

Слово, 2006.

12. Фридман, Л. М. Психологический справочник учителя [Текст] / Л. М.

Фридман. — М. : Совершенство, 1998.

13. Цимбалюк, І. М. Підвищення професійної кваліфікації [Текст] / І. М.

Цимбалюк. — К. : Професіонал, 2004.

14. Харламов, И. Ф. Педагогика [Текст] / И. Ф. Харламов. — М. : Высшая

школа, 1990.

26

27