CSR in SMEs

of 31 /31
21

description

CSR in SMEs

Transcript of CSR in SMEs

Page 1: CSR in SMEs

21

Page 2: CSR in SMEs

2

Партнери проекту в Україні:

Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва www.dkrp.gov.ua

Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України www.theunion.kiev.ua

Page 3: CSR in SMEs

3

Проект «Створення Регіональної мережі з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в країнах Центральної, Південної та Східної Європи»

Ініціатор: Організація ООН з промислового розвитку (UNIDO, Австрія). Організація, яка виконує Проект: Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» Партнери Проекту:

Державний комітет з питань регуляторної політики та підприєм-ництва;

Спілка підприємців малих, серед-ніх та приватизованих підприємств України

Країни-партнери: Хорватія, Болгарія, Сербія, Україна, Боснія і Герцеговина. Мета проекту: Збільшити конкурентоспроможність і доступ до ринків малих і середніх підприємств, які працюють в індустріальних секторах Південної, Центральної і Східної Європи. Цільові групи проекту:

бізнес-асоціації і консультаційні інституції;

національні і регіональні уряди;

пілотні малі і середні підприємства;

великі підприємства;

співробітники цільових компаній;

громади, які мешкають поруч з діяльністю цільових компаній.

Створення Регіональної мережі знань з корпоративної соціальної відповідаль-ності (КСВ) було вперше рекомендовано на Регіональному Форумі Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO) для малого і середнього бізнесу в Центральній і Східній Європі 9-10 березня 2006 р. в Хорватії. Регіональна мережа допоможе малому і середньому бізнесу в пілотних країнах вести свій бізнес із застосуванням соціально і екологічно відповідальних методик і практик.

Переваги пілотних компаній малого та середнього бізнесу від впровадження КСВ:

зменшення операційних витрат,

нові можливості співпраці,

поліпшення відносин із споживачамиів,

збільшена продуктивність і якість,

поліпшені відносини із стейкхолдерами.

Це у свою чергу збільшить конкуренто-спроможність МСБ на ринку. Мережа також служитиме платформою для обміну досвідом і інформацією стосовно кращих практик з впровадження КСВ і гратиме важливу роль в просуванні співпраці між державними і приватними установами. Проект забезпечить внесок у виконання Декларації Тисячоліття Організацій Об'єднаних Націй: пітримуватиме сталість навколишнього середовища (Ціль 7), гендерну рівність (Ціль 3) і партнерство заради розвитку (Ціль 8) через розвиток співпраці між багатьма стейкхолдерами, залучаючи приватний сектор до боротьби із бідністю. Також, Проект сприятиме створенню можли-востей працевлаштування для людей (Ціль1). Якісне дослідження МСБ стало першим кроком до створення Регіональної мережі з корпоративної соціальної відповідальності в країнах Центральної, Південної та Східної Європи (надалі - Регіон). Результати дослідження допоможуть в адаптації запланованих тренінгів і програм до реалій малого та середнього бізнесу в Україні.

Page 4: CSR in SMEs

4

ЗМІСТ

1. Підприємства малого та середнього бізнесу (МСБ) в структурі економіки України……………………………………………………………………………………………...5 2. Методологія дослідження КСВ серед підприємств МСБ в Україні…..........................6 3. Розуміння терміну «відповідальні бізнес-практики» та «КСВ» на підприємствах МСБ………………………………….........................................................7 4. Перспективи і перешкоди впровадження КСВ на підприємствах МСБ України………………………………………………………………………………………….…11 5. Оціночне сприйняття важливості КСВ діяльності в середовищі МСБ в Україні…………………………………………………………………………………………..…13 6. Очікування від результатів діяльності КСВ на підприємствах МСБ в Україні…………………………………………………………………………………………..…16 7. Причини на користь впровадження КСВ підприємствами МСБ в Україні……………………………………………………………………………………………..18 8. Роль профспілок і колективних переговорів для підприємств МСБ в Україні……………………………………………………………………………………..………20 9. Заходи КСВ на підприємствах МСБ…………………………………………………….…24 10. Участь підприємств МСБ в діяльності великих національних і міжнародних компаній…………………………………………………….....................................................27 11. Готовність підприємств МСБ інвестувати в діяльність КСВ………..........................28 12. Висновки………………………………………………………………………………………30

Page 5: CSR in SMEs

5

1. ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ (МСБ) В СТРУКТУРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Сфера підприємництва МСБ в незалежній Україні вирізняється швидкими темпами росту: за 16 років чисельність невеликих підприємств збільшилися у 7 разів, від 47084 у 1991 році до 380789 у 2007 році. Але важливо зазначити, що в Україні з 1991 року виділяли лише малі та великі підприємства, і лише з прийняттям Господарського кодексу у 2003 році стали розрізняти ще й середні підприємства. Кількісні показники МСП в загальній структурі підприємств України за розмірами відповідають середньому рівню аналогічних показників розвитку малого підприємництва, зокрема, в країнах-членах ЄС.

Але Україна значно відстає від країн ЄС за кількістю компаній - представників сектору МСБ, що приходяться на 1000 осіб населення країни: в 2007 році на 10 тисяч осіб наявного населення в Україні припадало по 12 середніх та 70 малих підприємств. Тобто, на 1000 осіб населення країни прийшлося 8,2 підприємства МСБ, в той час, як у країнах Центральної та Східної Європи частка таких підприємств становить близько 40. Існують також значні диспропорції в самій структурі МСБ. В країнах ЄС МСБ створює 40-67 % ВВП, тоді як в Україні – 5-7 %.

Сектор МСБ - важливий сегмент української економіки, що перебу-ває у розвитку і є впливовим фактором соціального та еколо-гічного розвитку українського

суспільства.

Page 6: CSR in SMEs

6

2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КСВ СЕРЕД ПІДПРИЄМСТВ МСБ В УКРАЇНІ

Вихідними для аналізу в рамках даного дослідження є узагальнені (на основі одномірного та двомірного розподілу отриманих даних) результати анкетного опитування 104 експертів підприємств МСБ України.

Мал.2.1. Галузевий розподіл досліджуваних підприємств

Вибірку дослідження складають підприємства МСБ 13-ти галузей економічної діяльності, які в цілях дослідження, було згруповано у 4 основні блоки. Найбільш представленими є підприємства промисловості (27.1%), торгівлі (22.4%) та сфери послуг (22.4%). Також, у вибірці були представлені підприємства будівельної сфери (6.8%), частка яких в економіці країни складає 9.4%.

Розподіл за розмірами підприємств виявив у структурі вибірки 71.7% підприємств малого бізнесу, що значно менше частки таких підприємств у економіці країни (85.1%). Натомість представництво у нашій вибірці підприємств середнього (22.1%) бізнесу є вищим за представництво їх у структурі економіки країни (14.7%). За результатами дослідження, вищий інтерес до проблем КСВ проявляють більші підприємства. Переважна більшість експертів повідомили про стабільне фінансове становище їхніх підприємств на час опитування. Фінансова стабільність, таким чином, може розглядатися як умова КСВ-діяльності підприємств МСБ. Водночас, переконливим виглядає положення про те, що КСВ є надійною основою фінансової стабільності підприємств МСБ в Україні. Опитуванням охоплено підприємства малого і середнього бізнесу 13 областей України та міста Києва. Географічний аналіз отриманих даних здійснено на основі об’єднання підприємств різних областей у три регіональні блоки: Центр і Північ, Захід, Схід та Південь.

Page 7: CSR in SMEs

7

3. РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «ВІДПОВІДАЛЬНІ БІЗНЕС-ПРАКТИКИ» ТА «КСВ» НА ПІДПРИЄМСТВАХ МСБ

В середовищі МСБ України ще не сформувалося загальновизнане розу-міння терміну «відповідальні бізнес-практики», але присутня тенденція до включення в термінологію наступного формулювання: «Поведінка компанії з метою розвитку бізнесу, яка грунтується на принципах задоволення потреб громадськості, працівників, виробництво якісної продукції, захист навколишнього середовища». Ще один опис акцентує увагу на важливому

принципі відповідальних бізнес-практик – добровільності: «Добровільна ініціатива власника компанії щодо зобов'язань перед своїми співробітниками, клієнтами та суспільством». Така фрагментарність у розумінні респондентами сутності цих явищ відображає відсутність у середовищі МСБ України цілісного бачення КСВ як стратегічної концепції розвитку сучасних підприємств.

Джерела інформації про КСВ

Найбільш популярним джерелом інфор-мації про КСВ для малих і середніх підприємств України є ЗМІ (44 %). Значна кількість опитаних повідомили також, що вперше довідалися про КСВ від інших компаній (16%) та місцевих НУО (9%). Ще по 3% МСБ вперше дізнались про корпоративну соціальну відповідальність від бізнес - асоціацій, торгових палат та Глобального договору ООН. Мал. 3.1. Джерела інформації про КСВ

Цікаво, що якщо для підприємств сфери торгівлі та промисловості найбільшого поширення набула інформація про КСВ з різних ЗМІ (65.2% та 48.0% відповідно), то серед підприємств сфери будівництва рівнозначимими є інформація ЗМІ (42.9%) та інших компаній (42.9%).

Найширше коло збору інформації про КСВ характерне для підприємств МСБ сфери послуг, які активно скористалися інформацією в ЗМІ (26.1%), повідом-леннями інших компаній(21.7%), НУО (17.4%). Значно нижчим є рівень участі інших потенційних суб’єктів у просуванні принципів КСВ в середовище малого і середнього бізнесу в Україні. Зокрема, недостатньою, за результатами опитування, є увага до цього питання з боку бізнес – асоціацій. Особливо, якщо врахувати, що за офіційними даними, у 2006 році в Україні функціонувала інфраструктура підтримки підприєм-ництва, яка налічувала 421 бізнес-центр, 70 бізнес-інкубаторів, 305 лізингових центрів, 763 кредитні спілки, 204 фонди підтримки підприємництва, 1539 аудиторських фірм, 762 аудитора-приватних підприємців, 412 страхових компаній1.

1Урядовий портал

//http://www.kmu.gov.ua/control/publish/ article?art_id=88953802

Page 8: CSR in SMEs

8

Особливості сприйняття респондентами терміну «корпоративна соціальна відповідальність»

За оцінками експертів, на сьогодні в Україні КСВ ще не стала складовою частиною загальної бізнес-стратегії. Стандартів КСВ тією чи іншою мірою дотримуються здебільшого великі корпорації або представництва інозем-них компаній, що працюють в Україні. У сфері малого і середнього бізнесу практика КСВ майже нерозвинена[2]. Галузева специфіка: Представники сфери послуг вважають, що КСВ є набором політик, практик і програм, інтегрованих для зменшення негативного впливу на соціальне і навколишнє середовище компанії (47.8%). Будівельники переконані, що КСВ пропагує корпоративну справед-ливість, прозорість і звітність на основі яких управляється, регулюється і контролюється бізнес (42.9%), працівники торгової сфери визнали рівнозначними такі характеристики КСВ, як спосіб досягнення комерційного успіху, який не суперечить добробуту працівників і місцевої громади (34.8%) та процес прийняття рішень, заснований на етичних цінностях і відповідності до законних умов (34.8%). Масштаб підприємства: Найбільш сформованим і чітко означеним є розуміння КСВ у представників підприємств з чисельністю працюючих понад 50 осіб, а найбільш розпорошена уява про сутність концепції виявлена серед представників мікропідприємств. Регіональні відмінності: Якщо представники МСБ Західного регіону віддають явну перевагу опису КСВ як способу досягнення комерційного успіху (33.3%), методом, яким компанія управляє своїми економічними, соціальними і екологічними зв'язками (33.3%), опитані з Східного і Південного регіону схильні вважати, що КСВ – це,

2 Капіталізм з людським

обличчям//http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2009/01/31/150085

насамперед, набір політик для зменшення негативного впливу на соціальне і навколишнє середовище компанії (30.8%), в Центрі та на Півночі вважають, що найбільш значимим є те, що КСВ пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність (32.1%). Фінансова стабільність: Найбільш фінансово стабільні підприєм-ства висловилися на користь варіантів, що засвідчують фундаментальний підхід до обґрунтування поняття, у яких КСВ розглядається як спосіб, яким компанія управляє своїми економічними, соціальними і екологічними зв'язками (40.0%) для зменшення негативного впливу на соціальне і навколишнє середовище компанії (31.1%). Компаніями, які мають фінансову стабільність до 3-х років, найбільш відповідними визнано визначення, в яких КСВ розглядається як діяльність, що пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність (26.3%) та впроваджує політики для зменшення негативного впливу компанії на соціальне і навколишнє середовище (26.3%). Компанії, що переживають фінансові труднощі схиляються до визначення, згідно з яким найсуттєвішим є те, що КСВ пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність (30.0%).

Page 9: CSR in SMEs

21

Таблиця 3.1.

Яке з наведених визначень, на Вашу думку, найкраще описує КСВ?

Частка тих, хто погодився із твердженням, %

КСВ описує спосіб, яким компанія управляє своїми економічними, соціальними і екологічними зв'язками, і спосіб взаємодії з її зацікавленими особами (включаючи працівників, покупців)

28.8

КСВ пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність через використання певних правил і процесів, за допомогою яких управляється, регулюється і контролюється бізнес

27.9

КСВ – це набір політик, практик, програм, інтегрованих через бізнес-операції для зменшення негативного впливу на соціальне і навколишнє середовище компанії

26.9

КСВ – це спосіб досягнення комерційного успіху, який не суперечить добробуту працівників і місцевої громади

23.1

КСВ – це обов'язок компанії згідно законодавства про працю і охорону навколишнього середовища

20.2

КСВ описує процес прийняття рішень, заснований на етичних цінностях і відповідності до законних умов

12.5

КСВ – це добровільна благодійна діяльність компанії, яку компанія впроваджує лише в окремих випадках для задоволення потреб місцевої громади

7.7

КСВ – це набір випадкових філантропічних практик чи ініціатив, мотивованих зв'язками з громадськістю чи маркетинговими міркуваннями

1.9

КСВ – це формальний процес менеджменту, за допомогою якого компанії співпрацюють із зацікавленими особами для досягнення спільних цілей

1.9

(сума вища за 100%, респонденти мали можливість обрати до 2-х визначень)

Результати оцінювання тверджень про КСВ

Загального визнання у середовищі малого і середнього бізнесу України набули твердження про те, що умовою соціальної відповідальності має бути дотримання законодавства про працю і охорону навколишнього середовища (82.5), та те, що відповідальні компанії виконують набагато більше, ніж зазначено за законом задля позитивного впливу на суспільство і навколишнє середовище (70.8). Промовистою є думка опитаних з приводу того, що КСВ має бути врегульована на законодавчому рівні для її швидшого поширення (78.2). Високий рейтинг серед запропонованих посідає також твердження про те, що діяльність. КСВ повинна включати заходи щодо захисту навколишнього середовища (77.7).

Регіональна специфіка: Попри певні розбіжності в ідентифікаціях тверджень про КСВ представниками підприємств МСБ різних регіонів, усі вони сходяться на тому, що найбільш вичерпними є твердження:

КСВ має бути врегульована на законодавчому рівні для її швидшого поширення;

Відповідальна компанія – це компанія що дотримується законодавства про працю і охорону навколишнього середовища;

Відповідальні компанії виконують набагато більше, ніж зазначено за законом задля позитивного впливу на суспільство і навколишнє середовище;

КСВ включає заходи для захисту навколишнього середовища;

9

Page 10: CSR in SMEs

10

Найменш популярними серед експертів різних регіонів є твердження:

КСВ має просуватись владними структурами;

КСВ є еквівалентом благодійності; МСП можуть впроваджувати КСВ тільки за допомогою закордонних радників;

КСВ більш важлива для компаній з розвинених країн, ніж для компаній з країн, що розвиваються;

КСВ більш важлива для сфери виробництва, ніж для сфери обслугову-вання. Останнє визначення відображає відсут-ність у середовищі МСБ України цілісного бачення КСВ як стратегічної концепції розвитку сучасних підприємств різних галузей.

Таблиця 3.2. Зазначте, чи згодні Ви з наведеними нижче твердженнями?

Частка тих, хто погодився із твердженням, %

1. КСВ – це дороге і витратне поняття 28.3

2. КСВ – це більше обов'язок для великих мультинаціональних компаній, ніж підприємств малого та середнього бізнесу

32.7

3. КСВ має просуватись владними структурами 43.9

4. Підприємства малого та середнього бізнесу можуть впроваджувати КСВ за наявності ресурсів, наданих державою чи іншими інституціями

51.5

5. КСВ має бути врегульована на законодавчому рівні для її швидшого поширення

78.2

6. Відповідальна компанія – це компанія, що дотримується законодавства про працю і охорону навколишнього середовища

82.5

7. Відповідальні компанії виконують набагато більше, ніж зазначено за законом задля позитивного впливу на суспільство і навколишнє середовище

70.8

8. КСВ є важливою умовою для встановлення ділових зв'язків із західною компанією

53.1

9. КСВ є еквівалентом корпоративного управління 60.2

10. КСВ є еквівалентом благодійності 38.8

11. КСВ включає заходи для захисту навколишнього середовища 77.7

12. МСБ може впроваджувати КСВ тільки з допомогою закордонних радників

7.3

13. КСВ окреслює діяльність, що проводиться компаніями незалежно від щоденних бізнесових операцій

61.1

14. КСВ – це нова незвичайна назва того, чим місцеві компанії вже займались протягом тривалого часу

38.5

15. КСВ більш важлива для компаній з розвинених країн, ніж для компаній з країн, що розвиваються

32.0

16. КСВ більш важлива для сфери виробництва, ніж для сфери обслуговування

20.0

17. КСВ мотивована зв'язками із громадськістю і маркетинговими міркуваннями

55.8

18. КСВ може збільшити прибутки 54.6

Page 11: CSR in SMEs

11

4. ПЕРСПЕКТИВИ І ПЕРЕШКОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ КСВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МСБ УКРАЇНИ Оцінювання експертами МСБ перспектив та темпів впровадження КСВ в систему управління своїми компаніями виявило, що для 53.6 % з них - цей процес може зайняти від 6 місяців і до 1 року (Таб. 4.1)

Таблиця 4.1

Скільки часу може зайняти впровадження КСВ у компанії?

2-3 тижні 1.0

1 місяць 3.9

2-6 місяців 17.6

6-12 місяців 20.6

1 рік 33.3

Інше 23.5

Найбільше часу (від 6 місяців до 1 року включно) для впровадження КСВ в діяльність своїх компаній потребують підприємства торгівлі (65.2%) та промисловості (62,9%) (див. мал. 4.1) .

Готовність значної частки будівельних компаній (28.6%) в доволі стислі строки запровадити КСВ (від 1 місяця до 2-6 місяців) може бути пояснено динамічним характером діяльності цих компаній. Серед підприємств МСБ найвищу готовність до якнайшвидшого впровад-ження КСВ (від 1 місяця до 2-6 місяців) виявили підприємства Центрального і Північного регіонів (28.6%). Більш стриману позицію щодо термінів впровадження КСВ демонструють представники підприємств МСБ Сходу і Півдня - 64.1% вважають, що для впровадження КСВ потрібно від 6 місяців до 1 року включно. Загалом, доволі виважена позиція щодо термінів впровадження КСВ на підприємствах МСБ України може бути свідченням усвідомлення представниками компаній складності процесу вироблення та впровадження КСВ політики.

Мал.4.1. Перспективи впровадження КСВ на підприємствах МСБ різних галузей

Page 12: CSR in SMEs

12

Бар’єри/перешкоди на шляху впровадження КСВ на підприємствах МСБ в Україні Основною причиною, яка, за результатами опитування, стримує розвиток соціальної відповідальності малого і середнього бізнесу в Україні, є дефіцит коштів (Таб. 4.2.) Ця причина тісно пов’язана з проблемами законодавчої неврегульо-ваності та відсутності законодавчого заохочення відповідальної діяльності підприємств МСБ. Ідея корпоративної соціальної відпо-відальності в Україні потребує законодавчої підтримки. Західний стандарт мотивує підприємця здійсню-вати добровільні соціальні інвестиції.

На відміну від нього, вітчизняні закони мають винятково примусовий характер. Закономірно, що для компаній менших розмірів більш актуальними для впровадження КСВ є також проблеми недостатності людських ресурсів. Представники підприємств з кількістю працюючих понад 50 чоловік гостріше за інших відчувають проблему дефіциту необхідних знань, в той час, як підприємства, розміром 10-50 осіб вказують на відсутність технологій для впровадження КСВ.

Таблиця 4.2.

Що є найбільшою перешкодою для впровадження КСВ у компанії?

Частка відповідей %

недостатність людських ресурсів 10,8

недостатність коштів 37,3

недостатність ноу-хау 14,7

відсутність технології 13,7

відсутність підтримки з боку керівництва 3,9

невмотивованість працівників 5,9

відсутність прибутків від КСВ 7,8

Інше 5,9

Page 13: CSR in SMEs

13

5. ОЦІНОЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ВАЖЛИВОСТІ КСВ ДІЯЛЬНОСТІ В СЕРЕДОВИЩІ МСБ В УКРАЇНІ

Критичним для впровад-ження КСВ на підприємствах МСБ є розуміння підприємствами важливості відповідних заходів та активностей. Оцінюванню респондентами МСБ піддавалися 47 видів діяльності компаній за шкалою від 1 до 6 балів, де 1 – дуже важливі, а 6 – зовсім неважливі.

Експерти засвідчили провідну роль таких питань КСВ, як робоча атмосфера, якість продукту, задоволеність працівників, сертифікація та оцінка діяльності працівників. Аналізуючи в цілому результати оцінювання експертами заходів КСВ, варто зауважити, що лише 11 серед запропонованих 47 позицій отримали визнання на рівні нижче середнього:

- практики в рамках національного кримінального законодавства (3.1),

- взаємодія зі школами та університетами (3.1),

- затверджені процедури прибирання (3.1),

- проведення соціальної експертизи (3.2),

- гендерно збалансоване робоче середовище (3.3),

- свобода об’єднань (3.3), - благодійні внески (3.4).

Експерти малого і середнього бізнесу оцінюють як найменш важливі для КСВ такі практики, як укладання колективного договору (3.4), нефінансова звітність (3.5), невикористання праці дітей (3.6), існування профспілки (4.0).

Мал. 5.1. Важливість питань КСВ для підприємств МСБ

Галузева специфіка: Результати опитування виявили специфічні для кожного виду економічної діяльності підприємств практики КСВ. Зокрема, промислові підприємства головний акцент ставлять на практики, покликані забезпечити розвиток ефктивності їх діяльності, підприємства торгівлі орієнтовані на удосконалення системи соціальних (трудових, економічних) відносин, а підприємства будівельної сфери та сфери послуг спрямовують зусилля на удосконалення системи управління трудовими ресурсами, підвищення якості послуг.

В той же час, більш одностайними є погляди представників щодо найменш важливих практик КСВ для своїх підприємств. Звертає на себе увагу ігнорування та знецінювання експертами МСБ таких трудових практик як існування профспілки, свобода об’єднань, укладання колективного договору - робота понад норму, невикористання праці дітей, гендерно збалансоване робоче середовище. Недооціненими на підприємствах МСБ є такі практики КСВ як нефінансова звітність, проведення соціальної експертизи.

Page 14: CSR in SMEs

21

Для підприємств промисловості найбільш значимими з огляду на КСВ є такі заходи як: оцінка діяльності працівників, раціоналізація використання води, робоча атмосфера, покращення умов праці для працівників та ефективність використання енергії. Серед найменш значимих, за оцінками експертів підприємств промис-лового сектору, є питання щодо врегулювання гендерної збалансо-ваності, укладання колективного договору, невикористання праці дітей та існування профспілки – що, в цілому, відповідає рейтингу цих позицій у підсумках загальної вибірки. Важливі практики КСВ для підприємств торгівельного сектору: задоволеність працівників, здоров’я і безпека, навчання працівників, стиль керівництва, ділова етика та прозорість. Найменш важливими для цього сектору є такі практики, як благодійні внески, нефінансова звітність, експертний аналіз, та, як і в попередніх випадках, невикористання праці дітей та існування профспілки. Аналіз результатів опитування респон-дентів від сфери будівництва віддзеркалює їх пріоритетну орієнтацію на розбудову соціальних відносин, умовою яких є забезпечення задоволеності покупців та працівників. Найменш важливими є такі практики як робочі години – робота понаднормово, взаємодія зі школами й університетами, і, вже традиційні, питання про працю дітей та існування профспілки. Респонденти підприємств сфери послуг готові визнати важливу роль задоволеності покупців і працівників, робочої атмосфери, здоров’я і безпеки для КСВ на їхніх підприємствах. Високий рейтинг у цій групі отримало таке питання, як сертифікація. Серед найменш важливих - традиційно повторювані практики у рейтингах представників інших секторів.

Масштаби підприємства: Порівняно з більшими підприємствами, мікропідприємства (до 10 працівників) більше зорієнтовані на зовнішні КСВ практики і найгостріше відчувають потребу у вирішенні таких питань як задоволення покупців, подолання корупції, виконання податкових зобов’язань. Менш привабливими для них з точки зору КСВ є існування профспілки, нефінансова звітність, благодійні внески та свобода об’єднань. На підприємствах з кількістю працюючих від 10 до 50 осіб, найбільше занепокоєні питаннями сертифікації, якості продукту, задоволеності покупців, які можуть бути вирішені шляхом формування належної робочої атмосфери та заробітної плати. Визнаючи роль трудових відносин у розвитку КСВ, представники підприємств МСБ невідступно і наполегливо ігнорують важливість таких питань як існування профспілки, укладання колективного договору, невикористання праці дітей, гендерна збалансованість робочого середовища. Звертає на себе увагу той факт, що серед найбільш важливих заходів КСВ середніх підприємств – питання внутрішньої КСВ: здоров’я і безпека, задоволеність працівників, покращення умов праці для працівників, робоча атмосфера, дотримання національного законодавства у сфері охорони праці та навколишнього середовища. Водночас, необхідно зазначити – на середніх підприємствах України ще не набули належного значення питання невикористання праці дітей, національного кримінального законо-давства, нефінансової звітності, і, вже традиційно найнижчим, є рейтинг питання існування профспілки.

1

14

Page 15: CSR in SMEs

15

Оцінювання важливості КСВ активностей компанії за питаннями стандарту ІSО 26000

Ми здійснили розподіл практик КСВ на блоки за питаннями нового міжнародного стандарту соціальної відповідальності ISO 26 000, прийняття якого очікується у травні 2010 р., серед яких: права людини і трудові практики, практики чесного ведення бізнесу, соціальний розвиток, питання споживачів, навколишнє середовище. Підприємства МСБ в першу чергу зацікавлені в практиках КСВ, покликаних задовольнити запити споживачів, а найбільшої ваги набувають питання якості товарів і послуг для споживачів.

Очевидно, що МСБ нероздільно пов’язує КСВ зі стратегією економічного розвитку для своїх підприємств. В системі різноманітних практик КСВ на підприємствах особливого значення набувають також завдання впровадження чесного ведення бізнесу та охорони навколишнього середовища. Звертає на себе увагу той факт, що представники МСБ найменшої важливості надають питанням, які стосуються прав людини і трудових практик (2.9 балів) та соціального розвитку в цілому (3.1 балів).

Мал.5.2 Важливість питань КСВ для підприємств МСБ

Page 16: CSR in SMEs

16

6. ОЧІКУВАННЯ ВІД РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КСВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МСБ В УКРАЇНІ Оцінювання результатів від впровад-ження КСВ (за 22 напрямками) виявило високий рівень очікувань серед респондентів щодо позитивної віддачі від впровадження заходів КСВ. Найбільших переваг від КСВ на підприємствах очікують за показниками покра- щення репутації, підвищення рівня

інформованості про бренд, налагод-ження стосунків з владою. Визнаним є також позитивний вплив КСВ на підвищення якості, конкурентних переваг, інновацій, продуктивності, продаж, прибутків та інших показників економічного розвитку підприємства.

Таблиця 6.1

Оцінка позитивного впливу КСВ на показники діяльності підприємств МСБ

Показники діяльності підприємств

Позитивний вплив КСВ, % опитаних

1. Репутація фірми 93.6

2. Рівень інформованості про бренд 86.2

3. Стосунки з владою 85.5

4. Якість 85.3

5. Конкурентоспроможність 83.3

6. Інновації 83.0

7. Доступність ЗМІ 82.8

8. Задоволеність покупців 81.7

9. Продуктивність 80.4

10. Продажі 80.2

11. Стосунки з інвесторами 78.9

12. Прибутки 77.7

13. Доступ до ринку 71.3

14. Доля на ринку 68.4

15. Експорт 68.1

16. Керування ризиками 67.8

17. Плинність робочої сили 64.9

18. Надання кредитів 63.1

19. Рівень прогулів 55.2

20. Додаткова вартість, яка припадає на кожного співробітника 51.6

21. Експлуатаційні видатки 51.2

22. Калькуляція цін 41.5

За оцінками представників МСБ, впровадження заходів КСВ пов’язане також з певними ризиками, найбільші з яких: збільшення експлуатаційних

видатків, плинності кадрів, рівня прогулів, додаткової вартості на кожного працівника та калькуляції цін (Див. таблицю 6.2).

Page 17: CSR in SMEs

17

Таблиця 6.2

Оцінка ймовірності негативного впливу КСВ на показники діяльності підприємств МСБ

Показники діяльності підприємств Негативний вплив КСВ, % опитаних

Експлуатаційні видатки 20.0

Плинність робочої сили 17.0

Рівень прогулів 16.1

Додаткова вартість, яка припадає на кожного співробітника 15.1

Калькуляція цін 13.8

У окремих експертів МСБ сформувалася думка про те, що КСВ жодним чином не впливає на показники діяльності підприємств. Показово, що найбільше прихильників такої позиції отримали

економічні показники: калькуляція цін, додаткова вартість, надання кредитів, експорт, частка на ринку, керування ризиками, експлуатаційні видатки, доступ до ринків.

Таблиця 6.3

Розподіл відповідей респондентів про відсутність будь-яких впливів КСВ на показники діяльності підприємств МСБ

Показники діяльності підприємств Жодного впливу КСВ, %

Калькуляція цін 44.7

Додаткова вартість, яка припадає на кожного співробітника 33.3

Надання кредитів 32.6

Експорт 29.8

Доля на ринку 29.3

Керування ризиками 29.0

Експлуатаційні видатки 28.9

Рівень прогулів 28.7

Доступ до ринку 27.7

Стосунки з владою 19.4

Стосунки з інвесторами 18.9

Плинність робочої сили 18.1

Прибутки 17.0

Продажі 16.7

Доступність ЗМІ 16.1

Задоволеність покупців 15.3

Інновації 14.9

Продуктивність 14.1

Конкурентоспроможність 13.5

Рівень інформованості про бренд 12.8

Якість 12.6

Репутація фірми 5.3

Page 18: CSR in SMEs

18

7. ПРИЧИНИ НА КОРИСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КСВ ПІДПРИЄМСТВАМИ МСБ В УКРАЇНІ

Згідно матриці бізнес-можливостей соціальної відповідальності, складеної у 2004 році SustainAbility International для ринків, що розвиваються, підприємства отримують такі вигоди від КСВ діяльності:

- удосконалення виробничих процесів – зростання продуктив-ності, доходів, економія витрат при використанні екологічно безпеч-ного обладнання;

- формування репутації компанії – підвищення лояльності клієнтів, вартості бренда, налагодження партнерських зв’язків;

- стабільність трудових ресурсів, економія ресурсів на залучення та утримання кваліфікованого персоналу;

- доступ до нових ринків – стандартизація відповідно до міжнародних критеріїв (ISO);

- ефективне управління ризиками – своєчасний і оперативний доступ до спеціальної інформації, можли-вість оперативного реагу-вання на ризикові ситуації;

- залучення коштів спеціалізованих фондів «соціальних інвестицій» під соціально орієнтовані програми для соціально відповідальних компаній.

Відповіді експертів МСБ щодо оцінювання потенційних вигод від впровадження КСВ стосуються чотирьох основних сфер діяльності підприємств: трудові практики, практики ведення бізнесу, питання споживачів та соціальний розвиток (див.малюнок 7.1). За оцінками експертів МСБ, найбільш очікуваними є вигоди від впровадження КСВ, які стосуються трудових практик.

Це, зокрема: - покращення дисципліни; змен-

шення плинності кадрів; - покращення умов праці; мотивація

працівників; - підвищення продуктивності праці; - підвищення відповідальності

працівників; - надання працівникам соціальних

пакетів; - підвищення гарантій для співро-

бітників. Великі сподівання покладають опитані на вигоди від КСВ, пов’язані з удосконаленням практик чесного ведення бізнесу, а саме:

- ділова етика; підвищення іміджу; - реклама бренду; підтримка з боку

іноземних інвесторів; - вихід на нові ринки; репутація,

зменшення витрат; - доступ до ЗМІ та владних структур; - розширення зв'язків з міжнарод-

ними компаніями; - підвищення конкурентоспромож-

ності; - фінансові вигоди в майбутньому; - захист від адміністративного

притиску; - підвищення рівня довіри зі сторони

інвесторів. Експерти МСБ переконані, що впровад-ження КСВ сприятиме підвищенню якості продукції, задоволенню покупців та принесе вигоди підприємствам у питаннях лояльності споживачів. На підприємствах МСБ очікують, що впровадження КСВ матиме своїм наслідком підвищення добробуту, покращення відносин з громадою, ріст довіри зі сторони місцевої влади, збільшення фондів до просування соціальних проектів, і сприятиме соціальному розвитку в цілому. Три експерти висловили думку про те, що впровадження КСВ не має ніяких вигод.

Page 19: CSR in SMEs

19

Практики КСВ на опитаних підприємствах

Найбільш популярними на підприємствах є заходи, які стосуються трудових практик, екологічних питань, практик чесного ведення бізнесу та розвитку громади. Найбільше заходів КСВ є у сфері трудових практик, таких як:

- заходи для забезпечення безпечних умов праці;

- належні умови праці; - можливість навчання для праців-

ників; - створення навчального центру на

базі підприємства; - система заохочень для найкращих

працівників; - медичне обслуговування праців-

ників; - створення нових робочих місць; - мотиваційні програми; спортивні

заходи і турніри для працівників і керівництва; організація сімейного відпочинку.

Частиною корпоративних політик на підприємствах стали заходи з удоско-налення практик чесного ведення бізнесу, серед яких:

- повага до ділових партнерів; антикорупційна політика;

- впровадження "Кодексу етики", покращення якості облуговування.

Експерти повідомляють також про впровадження на підприємствах практик, спрямованих на розвиток громади, а саме:

- благодійність; підтримка громадсь-ких ініціатив;

- допомога дитячим будинкам інтернатам;

- забезпечення мешканців села товарами за заниженою ціною.

Поширення набувають також практики КСВ з екологічного розвитку:

- впровадження екологічних техно-логій;

- практика спільного впорядкування території навколо фірми;

- дбайливе ставлення до навко-лишнього середовища.

Варто зауважити, що у якості досягнень КСВ опитані зазначають також практики, що засвідчують виконання на підприємстві законодавчо встановлених зобов’язань і не є прямою ознакою КСВ. Це такі практики, як регулярна сплата податків, колективний договір, виплата зарплати.

Page 20: CSR in SMEs

21

8. РОЛЬ ПРОФСПІЛОК І КОЛЕКТИВНИХ ПЕРЕГОВОРІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ МСБ В УКРАЇНІ

Визначальною специфікою підприємств малого і середнього бізнесу є значний різновид внутрішньої структури, що своєрідно позначається на системі соціально-трудових відносин та щільності представницьких організацій працівників на цих підприємствах. За результатами експертного опиту-вання, щільність профспілок на підприємствах МСБ в Україні сягає 20.2%: від 28.6% на підприємствах промислового сектора до 8.7% у торговій сфері; від 27.6% на середніх підприємствах до 12.5 % на мікро-підприємствах; від 28.6% підприємств у Центральному і Північному регіоні до 10.0% їх на підприємствах Західного регіону.

Існуючі профспілки найчастіше опікують-ся питаннями укладання колективного договору, соціального захисту працівників, покращення умов праці, навчання працівників та інформування співробітників. Велика частка респондентів (60%) негативно налаштовані щодо перспектив створення профспілок на підприємствах, усіляко мотивуючи своє заперечення. Лише 20.2% опитаних заявили про функціонування профспілкового об’єднання на підприємствах, серед яких більшість - профспілки на підприємствах МСБ промислового сектора (28.6%), а найменше їх представлено у торговій сфері (8.7%).

Мал.8.1. Щільність профспілок на підприємствах МСБ різних галузей

Виявлена також пряма кореляція між розміром підприємства та щільністю профспілок. Зокрема, профспілкові об’єднання існують майже на кожному третьому середньому підприємстві (27.6%), і лише кожному десятому мікропідприємстві (12.5 %).

Фінансове становище підприємств майже не залежить від наявності чи відсутності профспілки. Водночас, результати опиту-вання відображають, що об’єднання працівників є більш притаманними

для підприємств МСБ Центрального і Північного регіонів (28.6%), за одночасного найменшого представ-ництва їх на підприємствах Західного регіону (10.0%).

Представники будівельного сектора визнали створення профспілки важливим завданням.

Найбільше опонентів розвитку профспіл-кової діяльності виявилося в торгівельній сфері.

1

20

Page 21: CSR in SMEs

21

Мал.8.2. Актуальність розвитку профспілок на підприємствах різних галузей

Цікаво, що найбільшу потребу у створенні профспілки, відчувають представники мікропідприємств (41.4%) та малих підприємств (37.5), дещо меншою є така необхідність на середніх підприємствах (28.6 %). Дещо більшу готовність до створення профспілок виявляють компанії з тривалим стабільним фінансовим становищем.

Регіональний зріз отриманих даних виявляє більшу готовність до створення профспілок серед представників тих регіонів, у яких наявна щільність профспілок є вищою - Сходу і Півдня (48.4%) та Центру і Півночі 40.0%). Переважаючі негативні настрої щодо створення профспілок виявлено у представників Західного регіону (78.9%).

Основні види діяльності профспілок на підприємствах МСБ

За результатами опитування, існуючі на підприємствах МСБ профспілки найчастіше опікуються кількома питан-нями: укладання колективного договору, соціальний захист працівників, покращення умов праці, навчання праців-ників та інформування співробітників. Вищий рівень переконливості та прозо-рості демонструє діяльність профспілок, більших за розміром підприємств. Працівники підприємств МСБ Центру, Півночі, Сходу і Півдня відчувають більшу опіку з боку профспілок за усіма досліджуваними питаннями. Логічними є результати, які засвідчують порівняно вищу активність профспілок

у відстоюванні інтересів працівників на підприємствах, що переживають фінансові труднощі. Відзначаючи різний рівень активності профспілок на підприємствах МСБ певних галузей, розмірів, фінансового стану, регіонів, необхідно зауважити загальну характеристику – низький рівень визнання профспілкової діяльності. Адже, усі дослідувані види діяльності профспілок є мало популярними – навіть про найбільш поширені серед них заявила лише дуже незначна частка (від 3% до16,2 %) опитаних.

Page 22: CSR in SMEs

22

Перспективні напрями профспілкової діяльності на підприємствах МСБ

Експертним шляхом визначено найбільшу актуальність таких питань профспілкової діяльності на підприємствах МСБ, як покращення умов праці (30.3%), укладання колективного договору (30.3%), соціального захисту співробітників(27.3%), покращення оплати праці (27.3%), правовий захист

співробітників (24.2%), прозорість корпоративної політики (24.2%) та навчання для працівників(24.2%). Особливо гостро відчувають потребу активізації профспілкової діяльності на підприємствах МСБ будівельного сектору.

Мал.8.3. Актуальні питання профспілкової діяльності на підприємствах МСБ

Мотиви заперечення профспілкової діяльності на підприємствах МСБ:

- немає бажання працівників

сплачувати внески; - більш доречно мати раду трудового

колективу; - профспілка вимагає зайвих фінан-

сових і часових затрат; - занадто малий колектив; - недовіра профспілковим лідерам; - простішою є пряма домовленість

сторін;

- основні функції профспілок щодо захисту працівників бере на себе компанія;

- не влаштовують державні принципи діяльності профспілки;

- наявність колективного договору може врегулювати основні профспілкові завдання;

- в невеликому колективі можна досягти компромісу шляхом переговорів.

Page 23: CSR in SMEs

23

Стан укладання колективних договорів на підприємствах МСБ

Підприємці МСБ в Україні є важливими роботодавцями, а колективні переговори і колективні договори слугують перевіреним інструментом удоскона-лення системи соціально-трудових відносин. Законом України «Про колективні договори і угоди» конкретизовано вимоги до змісту колективного договору. Він встановлює взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: - зміни в організації виробництва і праці; - забезпечення продуктивної зайнятості; -нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); - встановлення гарантій, компенсацій, пільг; - участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом); - режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умов і охорони праці; - забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; - гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих; - умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. За результатами опитування, 60% підприємств МСБ в Україні розбудовують соціально-трудові відносини на договірних засадах. Доволі високою (понад 60%) є щільність колективних договорів на підприємствах МСБ усіх секторів, за виключенням торгової сфери, де цей показник становить 39 %.

Колективні договори найбільше поширені на середніх підприємствах, і найменше – на мікропідприємствах.

Мал. 8.4. Стан укладання колективних договорів на підприємствах різних галузей

Page 24: CSR in SMEs

24

9. ЗАХОДИ КСВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МСБ

Трудові практики КСВ малого та середнього бізнесу.

Умови праці та соціально-трудових відносин, за результатами нашого дослідження, є надзвичайно важливим напрямком у розвитку КСВ підприємств МСБ в Україні. Для підприємств МСБ найбільшої ваги набувають завдання, покликані покращити умови праці (96.0), розвивати можливості для навчання працівників (92.0), створювати умови для роботи людей з особливими потребами (89.1), удосконалювати мотиваційні системи (покращення мотивації працівників - 89.0%, розвиток системи заохочень для найкращих працівників (86.1), включення працівників до процесу прийняття рішень (73.8).

Разом з тим, відповіді респондентів на питання про важливість зменшення робочих годин до мінімуму (22.7%) засвідчують, що вільний час ще не набув належної ваги у системі цінностей сучасних представників МСБ. Менше половини опитаних відносять до практик КСВ заходи з призначення жінок на керівні посади (48.0%), забезпечення безкоштовними обідами працівників (46.4%), наймання персоналу з числа національних меншин (43.3%), впровадження анонімних механізмів подання скарг для персоналу (30.6%).

Таблиця 9.1

Чи є, на Вашу думку, наведені нижче заходи трудових практик частиною КСВ?

%

Покращення умов праці для працівників 96.0

Можливість навчання для працівників 92.0

Можливість роботи для людей з особливими потребами 89.1

Заходи для покращення мотивації працівників 89.0

Розвиток системи заохочень для найкращих працівників 86.1

Включення працівників до процесу прийняття рішень 73.8

Введення кодексу поведінки 73.7

Укладання колективного договору 73.2

Заходи для зменшення рівня шуму на робочому місці 73.2

Впровадження часткової зайнятості і роботи вдома для матерів 68.7

Зберігання робочих місць і машин чистими 66.3

Заборона куріння на робочому місці 57.0

Надання працівникам вихідних для громадських робіт або здачі крові

56.6

Існування профспілки на підприємстві 51.5

Призначення жінок на керівні посади 48.0

Безкоштовні обіди для працівників 46.4

Покращення ізоляції приміщення 44.3

Наймання персоналу з числа національних меншин 43.3

Впровадження анонімних механізмів подання скарг для персоналу 30.6

Зменшення робочих годин до мінімуму 22.7 (наведена частка тих, хто погодився із тим, що цей захід є частиною КСВ)

Page 25: CSR in SMEs

25

Заходи КСВ щодо навколишнього середовища

Майже одностайною є позиція респондентів щодо надзвичайної важливості усіх заходів КСВ, спрямованих на охорону навколишнього середовища.

Таблиця 9.2 Чи є, на Вашу думку, наведені нижче заходи

щодо навколишнього середовища частиною КСВ ?

%

Зменшення забруднення повітря, спричинене автомобілями компанії 80.6

Встановлення кондиціонерів і обігрівачів на робочих місцях 74.0

Розділення відходів 73.7

Збирання продуктів після завершення терміну придатності для переробки

72.3

Електронні системи зберігання даних 72.2

Утилізація енергозберігаючих ламп 69.4

Прибирання із меншим водовикористанням 63.6

Зменшення потреби в штучному освітленні 62.2

Поліпшення системи збору даних, вимірювання і їх зберігання 60.8

Заходи КСВ з розвитку громади

Найбільша частка опитаних погодилася із тим, що будівництво спортивних майданчиків для місцевої громади, взаємодія з університетами та збір інформації про КСВ-зобов’язання потенційних бізнес-партнерів є частиною КСВ з розвитку громади.

Таблиця 9.3

Чи є, на Вашу думку, наведені нижче заходи частиною КСВ з розвитку громади?

1. Будівництво спортивних майданчиків для місцевої громади 85.7

4. Взаємодія з університетами 72.4

5. Збір інформації про КСВ-зобов’язання потенційних бізнес-партнерів

66.0

2. Спонсорство місцевої футбольної команди 38.1

3. Нефінансові звіти для зацікавлених осіб 30.9

Заходи КСВ щодо боротьби з корупцією та заходи, пов’язані з якістю продукції

Принципова позиція представників МСБ є надзвичайно важливою для боротьби та подолання корупції в країні.

Таблиця 9.4

Чи є, на Вашу думку, наведені нижче заходи з боротьби із корупцією та заходи, пов’язані з якістю продукції частиною КСВ?

Покращення якості продуктів і обслуговування 93.1

Належне маркування продукції 92.0

Належне зберігання продукції 91.1

Впровадження антикорупційної політики 88.1

Регулярні пожертви 42.4

Невеликі подарунки для чиновників, що опікуються компанією 19.4

Page 26: CSR in SMEs

21

Майже всі опитані (88,1%) погодилися з тим, що важливою частиною КСВ є впровадження антикорупційних заходів. Разом з тим, симптоматичними є міркування частини опитаних про те, що частиною КСВ є також регулярні пожертви (42.4%) та невеликі подарунки для чиновників, що опікуються компанією (19.4%).

Хоча питання покращення якості продуктів і обслуговування, належного маркування і зберігання продукції безпосередньо не пов’язані з корупційною діяльністю, підприємці одностайно заявляють, що дотримання цих правил зменшує приводи для корупційної поведінки з боку представників дозвільних та контролю-ючих структур.

Важливість спонукальних заохочувальних схем запровадження КСВ

Наші респонденти переконані, що стимулом до запровадження КСВ є державне фінансове заохочення такої діяльності та безкоштовне консульту-вання з питань КСВ. Важливими для стимулювання впровад-ження заходів КСВ є також:

- визнання громадою компанії як відповідальної;

- бажання членів коллективу; - потреби бізнес-партнерів; - доступ до міжнародного фонду

підтримки соціальної сфери в регіоні;

- доступ до пільгових кредитів.

Мал. 9.1. Стимули впровадження КСВ на підприємствах МСБ

Недостатньо запитуваними є КСВ- заходи з боку покупців підприємств МСБ в Україні та низький рівень ознайомлення покупців про КСВ-практики. В найкра-щому випадку, покупці можуть бути

поінформовані про охорону праці та безпеку роботи, сертифікацію продукції, умови зберігання лікарських засобів, рівня освіти працівників, «Кодекс етики».

26

Page 27: CSR in SMEs

27

10. УЧАСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МСБ В ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ Співпраця підприємств МСБ з великими українськими і міжнародними компа-ніями, може слугувати потужним стимулом до запровадження соціальної відповідальності. Водночас, дотримання сучасних стандартів соціально відповідального підприємництва, які панують у світі, є вагомим фактором для налагодження співпраці підприємств МСБ з великим бізнесом. За результатами опитування, лише 12.1% підприємств МСБ в Україні є постачальниками для великих національних чи міжнародних компаній. Найбільшу кількість постачальників зосереджено на фінансово стабільних підприємствах з чисельністю працюючих від 10 до 50 чоловік промислової сфери, які розміщені в Західному регіоні. Цікавою також виявилася інформація про те, що найвищий рівень співпраці з великими компаніями мають підприємства, що протягом трьох років перебувають у фінансово стабільному

становищі (38.9%), в той час, як компанії з більш тривалими термінами стабільного розвитку мають дещо нижчі показники за цією ознакою (22.7%). Найменший досвід співпраці з великими компаніями виявлено на фінансово нестабільних підприємствах будівельної сфери з чисельністю працюючих до 10 осіб, розташованих на Сході чи Півдні. Відсутність відповідей респондентів на запитання анкети, що стосуються рівня зацікавленості партнерів (великих компаній) у розвитку КСВ практик на підприємствах МСБ, стану підтримки великими компаніями заходів з впровадження КСВ на підприємствах МСБ дозволяють припустити, що великі національні та зарубіжні компанії не здійснюють таких заходів, а отже - не проявляють ініціативи в просуванні КСВ практик серед МСБ в Україні. За таких обставин зростає відпові-дальність самих МСБ за адаптацію кращих КСВ практик в діяльність своїх підприємств та активну інтеграцію у світ соціальної відповідальності.

Page 28: CSR in SMEs

28

11. ГОТОВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МСБ ІНВЕСТУВАТИ В ДІЯЛЬНІСТЬ КСВ

Переважна більшість опитаних (75%) виявили бажання отримувати консультаційну допомогу з питань КСВ,

за умови, що послуги професійного консультанта надаватимуться безкош-товно.

Мал. 11.1. Готовність підприємств МСБ до призначення професійного

консультанта/радника з питань КСВ за умови надання безкоштовних послуг Кількість людей, які працюють у компанії

75,0

25,0

84,6

15,4

72,4

27,6

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

70,0

80,0

90,0

Так Ні

Ча

стка

ре

сп

он

де

нтів

, я

кі

об

ра

ли

від

по

від

ну

ал

ьте

рн

ати

ву до 10 людей

10-50 людей

понад 50

людей

Як видно з малюнків, набільш притаманною така позиція є для представників торгової сфери малих підприємств з чисельністю працюючих від 10 до 50 чоловік, з фінансовою стабільністю до 3-х років, розташованих у Західному регіоні. Лише незначна частка підприємств (21%) готова платити ринкову ціну за послуги професійного консультанта з КСВ. Найвищу готовність до інвестування у справу КСВ демонструють представники мікропідприємств промислової сфери з фінансово стабільним становищем до 3 років, розташовані в Центральному і Північному регіоні. Свої заперечення проти призначення консультанта з питань КСВ опитані пояснюють такими факторами, як:

- висока ринкова ціна за послуги професійного консультанта з КСВ;

- відсутність коштів за умови фінансової кризи;

- необхідність заощадити кошти; - в умовах кризи додаткові видатки є

невиправданими; - недостатність коштів в умовах

кризи; - брак фінансових ресурсів; - здатність самостійніно приймати

рішення; - КСВ-справа свідома і добровільна,

тому не повинна оплачуватись; - жорсткий контроль витрат на

період кризи; - це збиткові для фірми заходи.

Таким чином, відмова стосується, насамперед, причин відсутності можливостей призначити професійного консультанта з КСВ на платній основі.

Регіон України

Page 29: CSR in SMEs

21

Готовність встановити особливі робочі години працівникам

для діяльності з КСВ

Результати опитування засвідчують, що представники лише половини підприємств погодилися б встановити особливі робочі години працівникам для діяльності КСВ. Узагальнений портрет підприємства, представники якого виявили найбільшу готовність до надання особливих робочих годин працівникам для діяльності з КСВ, можна представити як підприємство будівельної сфери, розташованого у Західному регіоні з чисельністю працюючих від 10 до 50 чоловік, з фінансово стабільним становищем більше трьох років. Свою відмову щодо встановлення робочих годин працівникам з КСВ, опитані пояснюють малою чисельністю працівників та тим, що в робочий час робітники повинні займатись безпосередньо роботою та тим, що персонал підприємства максимально задіяний у виконанні робочих завдань За результатами опитування, 59% респондентів виказали свою зацікавленість взяти участь у програмі ЮНІДО з консультування підприємств. Середньостатистичне підприємство, представники якого найбільше схильні до участі у програмі ЮНІДО із консультування, є підприємством

промислової сфери, з чисельністю працюючих від 10 до 50 чоловік, з фінансово стабільним середовищем понад 3 роки, розташованим у Західному регіоні. Респонденти, які відмовились від участі у програмі, у своїх поясненнях опиралися на фінансові труднощі, недоцільність запровадження заходів КСВ з причин перевантаження штату організації. Дослідження виявило, що очікуваний середній термін тривалості програми ЮНІДО з консультування складає 9.6 тижня. Найбільшого терміну для реалізації програми ЮНІДО з консультування потребують підприємства промислової сфери (13.3 тижні) з чисельністю працюючих від 10 до 50 осіб (13.2 тижня), з фінансово стабільним становищм понад 3 роки (11.7 тижнів), розміщені на Сході та Півдні країни (10.8 тижня). І навпаки, у найбільш стислі терміни готові виконати программу ЮНІДО з консультування представники підприємств сфери послуг (5 тижнів), з чисельністю працюючих понад 50 осіб (7.9 тижнів), що перебувають у фінансовій скруті (6.1 тижня), і розташовані в Центральному та Північному регіоні (7.1 тижня).

1

29

Page 30: CSR in SMEs

30

12. ВИСНОВКИ

1. Існують суттєві розбіжності у розумінні КСВ серед представників МСБ різних галузей та регіонів. На особливостях сприйняття сутності КСВ позначилися також масштаб та фінансове становище підприємств. 2. Найбільш сформованим і чіткіше означеним є розуміння КСВ у представників підприємств з чисельністю працюючих понад 50 осіб, а найбільш розпорошена уява про сутність концепції виявлена серед представників мікропідприємств. 3. Значна фрагментарність у розумінні респондентами сутності КСВ засвідчує, що на сьогодні КСВ ще не стала стратегічною концепцією розвитку підприємств МСБ. Разом з тим, загального визнання у середовищі малого і середнього бізнесу України набули такі положення: - умовою соціальної відповідальності

має бути дотримання законодавства про працю і охорону навколишнього середовища(82.5);

- відповідальні компанії виконують набагато більше, ніж зазначено за законом (70.8);

- КСВ має бути врегульована на законодавчому рівні для її швидшого поширення (78.2).

4. Найбільш популярним джерелом інформації про КСВ для малих і середніх підприємств України є ЗМІ (44 %). Водночас, недостатньо зусиль НГО (9%), бізнес - асоціацій, торгових палат та Глобального договору ООН (по 3%). 5. Впровадженню КСВ перешкоджають: - недосконала законодавча база щодо

мотивації здійснювати добровільні соціальні інвестиції: вітчизняні закони мають винятково примусовий характер;

- відсутність необхідних знань і технологій ефективного впровад-ження КСВ;

- поширена корупція; - недосконала податкова система. 6. У переліку КСВ діяльності серед МСП найбільш значимими є: робоча атмосфера, якість продукту, задоволеність працівників, сертифікація та оцінка діяльності працівників. Найменш важливі для КСВ такі практики, як: укладання колективного договору (3.4), нефінансова звітність (3.5), невикористання праці дітей (3.6), існування профспілки (4.0). 7. Стримуючим фактором у розвитку КСВ є очікувані ризики зі збільшення експлуатаційних видатків, плинності кадрів, рівня прогулів, додаткової вартості на кожного працівника та калькуляції цін. 8. Високий рівень очікувань на позитивну віддачу від впровадження заходів КСВ пов'язаний з тим, що: - КСВ діяльність МСП розглядається

як надійна основа фінансової стабільності підприємств в Україні (більшість експертів повідомили про стабільне фінансове становище підприємств під час опитування);

- Існує зацікавленість в практиках КСВ, які забезпечують: покращення репутації, підвищення рівня поінформованості про бренд, налагодження стосунків з владою, підвищення якості, конкурентних переваг, інновацій, продуктивності, продаж, прибутків та інших показників економічного розвитку підприємства;

- Підприємство має переваги через покращення дисципліни; зменшення плинності кадрів; покращення мотивації працівників; підвищення продуктивності праці і відпові-дальності працівників.

30

Page 31: CSR in SMEs

31

9. Існує низька культура соціального діалогу на підприємствах МСБ. Щільність профспілок на підприємствах МСБ в Україні сягає 20.2%. Велика частка респондентів (60%) негативно налаштовані щодо перспектив створення профспілок на своїх підприємствах, усіляко мотивуючи своє заперечення. 60% МСП в Україні розбудовують соціально-трудові відносини на договірних засадах, але участь працівників обмежена наступними питаннями: укладання колективного договору, соціальний захист працівників, покращення умов праці, навчання працівників та інформування спів робіт-ників.

10. Найбільш популярними на підприємствах МСБ є заходи КСВ, які стосуються трудових практик, екологічних питань, практик чесного ведення бізнесу та розвитку громади. 11. Більшість підприємств МСБ орієнтовані на впровадження КСВ технологій за наявності індивідуального консультування та експертної підтримки у оцінюванні їх діяльності та виробленні стратегії КСВ 75% опитаних виявляють високу готовність до залучення професійного консультанта для допомоги компанії з питань КСВ на безоплатній основі.