2 Новини і коментарі4 Від першої особи 5 Судова влада 8 Фотофакт

10 Законодавча влада12 Судова практика 14 Іменем закону

15 Міжнародне право16 Weekend17 Документ 61018

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

ЦIНА ДОГОВIРНА

Оформити передплату на газету «Закон � Бізнес» можна в будь-якому відділенні зв’язку України

№38 (1025), 17 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. WWW.ZIB.COM.UAНАМ 20 РОКІВ!

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Перший кілометр спільними зусиллямиМАРИНА БОЙКО

Рік тому закон «Про судоустрій і статус суддів» став революцією в житті вітчизняної Феміди. Крім унесення змін до деяких актів, він увів нові правила в процедурі формування суддівського корпусу. Головною в цьому процесі стала Вища кваліфікаційна комісія суддів. Напередодні свого дня народження комісія запросила гостей, аби розповісти про досягнення і почути від них оцінку своєї річної діяльності.

16 вересня 2010 р. ВККС розпоча-ла роботу з «нульового кілометра». Оскільки вона стала постійно діючим органом, організовувати діяльність потрібно було із самого початку, тоб-то від реєстрації ВККС як юридичної особи до розробки кваліфікаційних іспитів.

«Рік був непростим, але цікавим. А організаційні сюрпризи і матеріально-технічні перепони вже позаду», — так охарактеризував річну діяльність ко-місії її очільник Ігор Самсін. За його словами, ВККС довелося працювати в екстремальних умовах, адже до неї була прикута підвищена увага гро-мадськості, в найкоротші терміни «кваліфікаційникам» потрібно було підготувати тестові та практичні за-вдання, здійснити добір кадрів.

«Комісія отримала виняткові пов-новаження щодо формування профе-сійного суддівського корпусу й одно-часно з ними — завдання з багатьма невідомими. Нове складно сприймати, а тим більше — проводити», — пояс-нив голова ВККС.

Він багато чого розповів про добір претендентів на мантії та попередив: варто якнайшвидше провести конкурс на зайняття вакансій, аби полегшити життя тим судам, в яких не вистачає працівників. «Якщо і були незначні

процедурні недоліки в проведенні іс-питів, то вони не вплинуть на резуль-тати. Це, я переконаний, розуміють усі, зокрема й Вища рада юстиції, разом з якою ми повинні в найкоротший строк сформувати корпус професійних суд-дів. Адже вакансій так багато, що зво-лікання в цій справі можуть мати вкрай негативні наслідки», — заявив І.Самсін.

Присутній на святі радник Пре-зидента — керівник головного управ-ління з питань судоустрою АП Андрій Портнов зачитав «кваліфікаційникам» вітальний адрес від Віктора Януковича: «За цей час комісія як постійно діючий орган у системі вітчизняного судо-устрою продемонструвала суспільству високі стандарти роботи та досягла вагомих результатів у формуванні якіс-ного складу суддівського корпусу. Упев-нений, що ваше відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків є запору-кою утвердження в Україні справедли-вого правосуддя й можливості захисту порушених прав та інтересів кожного

незалежним і неупередженим судом».А от заступник голови ВРЮ Лідія

Ізовітова, поздоровляючи представни-ків постійно діючого органу, порівняла комісію з маленькою однорічною ди-тиною. «Немовля, яке за рік стало на ноги, почало робити перші кроки. І природно, що це немовля може пере-чепитися. Ці спотикання можуть бути убезпечені від падіння лише тим, що членам ВККС удасться перебувати на посаді не 3 роки, як передбачено за-коном, а набагато більше. Тоді комісія набуватиме більшого досвіду», — за-значила Л.Ізовітова.

Вона побажала «кваліфікацій-никам», щоб на них звернув увагу парламент, знайшлися ті, хто б уніс законопроект, аби збільшити термін перебування на посаді члена ВККС. Мабуть, ці слова були найкращим подарунком для комісії, адже досвід завжди набувається з часом. А трьох років замало, аби ВККС упевнено стоя-ла на ногах і не перечіплювалася через

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

Голова Державної судової адміністрації України Руслан КИРИЛЮК:«Завдяки прийняттю закону «Про судовий збір» бюджетний запит на 2012 рік передбачає збільшення видатків на утримання судів на 50%» � СТОР.4

АНОНСИ

ГЕОПОЛІТИКА

Україна йде в обхід РосіїХоча дводенний офіційний візит Віктора Януковича в Ашгабат і пе-редбачав досягнення домовленостей у кількох сферах, усі розуміли: клю-човим тут має бути газове питання. � СТОР. 2

ЗАХИСТ ПРАВ Рішення з гарантієюНародні деп у тати взялися за розв’язання проблеми невиконання рішень вітчизняних судів. Відпо-відний законопроект профільний комітет уже підготовив і навіть під-тримав. � СТОР. 5

ДИСКУСІЯ

Оціночні судження Після тижневої перерви Вища рада юстиції продовжила розгляд скарг кандидатів на посади суддів уперше, котрі не погодились із результатами кваліфіспиту. Щоправда, скаржни-кам, як і минулого разу, не вдалося почути остаточного вердикту ВРЮ, проте вони змогли дізнатися про пропозицію конституційного орга-ну щодо добору. � СТОР. 6

КОЛЕКТИВНЕ РІШЕННЯ

Розвантажити «адміністративників»На конференції делегати доукомплек-тували РСАС і закликали депутатів визначити обсяг роботи для закон-ників. � СТОР. 7

ДЕРЖГАРАНТІЇ

Старість — не радістьДержава обмежила макси мальний розмір пенсії, підви щила пенсійний вік і страховий стаж. � СТОР. 11

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Борги не вічніСтроки пред’явлення кредиторами ви-мог до спадкоємців є присічними, а тому не призупиняються, не перериваються й не поновлюються. � СТОР. 12

ТРЕНІНГИ

Лідером стати легкоПередати свій досвід молодому по-колінню правників — мета, яку по-ставила перед собою Асоціація прав-ників України… � СТОР. 14

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Велика жовтнева реформаМаксимальний розмір пенсії обмежать 10 прожитковими мінімумами. Для тих, хто вже пішов на заслужений відпочинок, — поступово. � СТОР. 17

У НАСТУПНОМУ НОМЕРІ

В інтерв’ю «ЗіБ» голова Державної пенітенціарної служби України Олександр ЛІСІЦКОВ розповів про реформування системи виконання кримінальних покарань, а також про умови тримання в СІЗО колишніх українських високопосадовців.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Словеснадуель на судових підмосткахАНТОН ПРЯНИКОВ

Судовий процес у «справі Юлії Тимошенко» ось уже кілька місяців залишається невичерпним джерелом для розмов і правознавців, і обивателів. Причому обговорюються не тільки юридичні перипетії процесу і протистояння обвинувачення та захисту, а й своєрідна словесна дуель між підсудною і суддею. В ораторській майстерності екс-прем’єрові, звичайно ж, у судових залах немає рівних. Малодосвідченому Родіону Кірєєву було в цій сутичці непросто, до того ж суддя апріорі обмежений своїм статусом і не може адекватно реагувати на єхидні й деколи навіть образливі випади.

У минулому числі «ЗіБ» поставив собі питання, чому підсудна так активно використовує в суді «тактику образ», у цьому номері, продовжуючи тему, ми публікуємо підбірку висловлювань Ю.Тимошенко і Р.Кірєєва. Такими фразами вони обмінювалися під час судового засідання, намагаючись зачепити «опонента» або поставити його на місце.

� Закінчення на стор.3

Привітати представників ВККС прийшли перші особи судової влади.

ЗІБРАННЯ

Самоврядування з важелями впливу.ТЕТЯНА КУЛАГІНА

З часу проведення останньої конференції суддів загальних судів минув рік. Очевидно, за цей строк у представників третьої гілки влади накопичилося чимало проблем, шляхи вирішення яких мав запропонувати орган суддівського самоврядування. Крім того, цього року служителям Феміди довелось адаптуватися до нових законодавчих реалій, тож конференція стала своєрідним майданчиком для обміну досвідом і пропозиціями, як наблизити вітчизняне правосуддя до європейських стандартів.

На тому ж місці

Як і торік, конференція «загаль-ників» зібралася в Апеляційному суді м.Києва, у тому ж залі, де від-бувся Х з’їзд суддів. З 61 делегата на захід прибули 56. Відсутність декого із запрошених головуючий Павло Гвоздик пояснив низкою заходів, які проходили паралельно з конференці-єю. До речі, 9 вересня відкрилася й конференція суддів адмінсудів.

Першим до учасників звернув-ся заступник голови ВСС Микола Пшонка, поінформувавши про стан здійснення судочинства й основні напрями діяльності загальних судів у 2011—2012 рр. Свою доповідь він почав з філософського вступу: судова реформа, по своїй суті, є нескінченною, і сьогодні немає жодної країни, яка б уважала, що ї ї Феміда не потре-бує вдосконалення. Як підкреслив М.Пшонка, щоб повною мірою оці-нити здобутки реформеного закону, одного року, який минув з часу його запровадження, недостатньо. Хоча за цей нетривалий строк, зазначив М.Пшонка, уже намітилися позитив-ні тенденції — насамперед зменшив-ся потік скарг на рішення і дії суддів, а суди стали більш відкритими до суспільного діалогу.

Водночас кількість справ, які на-дійшли на розгляд до місцевих загаль-них судів, збільшилась на 30%.

� Закінчення на стор.7

ВІТАЄМО!

ВОЛОДИМИР КАРПУК19 вересня, 57 років

Голова підкомітету Комітету ВР з питань охорони здоров’я, представник фракції блоку «НУНС», народний депутат V та VI скликань.

РІНАТ АХМЕТОВ21 вересня, 45 років

Член Комітету ВР з питань економічної по-літики, представник фракції Партії регіо нів, народний депутат V та VI скликань.

ЮРІЙ КАРМАЗІН21 вересня, 54 роки

Перший заступник голови Комітету ВР з питань правосуддя, представник фракції блоку «НУНС», народний депутат II—IV та VI скликань.

СЕРГІЙ МОШАК22 вересня, 46 років

Член Комітету ВР з питань фінансів, бан-ківської діяльності, податкової та митної політики, представник фракції Партії ре-гіонів, народний депутат VI скликання.

ВАЛЕРІЙ ХАРЛІМ23 вересня, 39 років

Член Комітету ВР з питань бюджету, пред-ставник фракції Партії регіонів, народний депутат VI скликання.

КАДРИ

У КС буде поповненняРОМАН ЧИМНИЙ

Наступного пленарного тижня парламент має визначитися з припиненням повноважень заступника Голови Конституційного Суду Павла Ткачука — останнього з могікан, який почав роботу ще за часів першого складу КС.

Павло Миколайович одягнув ман-тію 10 вересня 2002 року згідно з рі-шенням Верховної Ради IV скликання, заповнивши вакантну посаду в Суді. І так склалося, що він був одним із трьох суддів, які працювали в КС у період майже півторарічного блокування роботи останнього. В єдиному органі конституційної юрисдикції він зали-шався єдиним, хто відпрацював «на стику» складів.

Загалом за 9 років П.Ткачук узяв участь у прийнятті 148 рішень КС. До речі, перше рішення, в якому він ви-ступав як суддя-доповідач, стосува-лося направлення нардепами запитів до Президента.

Н а п ри к і н ц і м и н у л о г о р ок у П.Ткачук був обраний заступником Голови КС. Проте час спливає швидко, і на наступному тижні парламент має схвалити рішення про припинення його повноважень. На місце, що ви-вільняється, має бути призначена нова людина.

Хто саме — поки що навіть і чуток не було. Хоча правників, які б від-повідали необхідним критеріям для зайняття посади судді КС, і в самій сесійній залі достатньо, але так склало-ся, що охочих обміняти депутатський мандат на суддівську мантію останнім часом не спостерігалося. Але з огляду на те, що за рік — чергові парламент-ські вибори, можливо, хтось із відомих юристів вирішить відпочити від по-літичних баталій у більш затишному кабінеті на вул. Жилянській.

Своєю чергою судді КС мають об-рати нового заступника Голови. Для цього чекати поповнення вони не зобов’язані. �

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Прибуткові санкціїЗаконодавство у сфері відповідальності за економічні злочини необхідно привести до європейських стандартів. Про це заявив Президент під час робочої наради щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері економіки та господарської діяльності.

У своєму виступі Віктор Янукович наголосив, що питання законодавчо-го вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері господар-ської діяльності на сьогодні є особливо актуальним.

Президент констатував, що над-мірна криміналізація правопорушень у сфері бізнесу призводить, з одного боку, до обмеження прав та свобод громадян, зниження їх підприєм-ницької активності, а з другого — не дає жодної користі для держави, яка фактично не отримує належного ком-пенсування шкоди, заподіяної такими протиправними діями.

«Економічні злочини корумпують правоохоронні органи, судову систему. Наша мета — зробити таким чином, щоб злочинці, які скоюють економіч-ні злочини, повертали збитки, яких вони завдали державі, і в них були мотивації їх повертати. За рахунок повернення цих коштів держава має значно пом’якшувати покарання», — заявив гарант.

Президент наголосив на необхід-ності ухвалення цих змін до прийнят-тя нового Кримінального процесу-ального кодексу. «Ми хочемо зробити справу, яка буде спрямована на вдо-сконалення законодавства і доведення його до європейських стандартів», — зазначив В.Янукович.

Радник Президента — керівник головного управління з питань судо-устрою АП Андрій Портнов поінфор-мував учасників наради про пропози-ції, які мають забезпечити гуманізацію відповідальності за вчинення право-порушень у сфері економіки та госпо-дарської діяльності. �

ЖИТТЯ

Кабмін дасть грошейУряд разом з профспілками ухвалив рішення про підвищення з грудня 2012 року прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 14%, до 1098 грн., розповів міністр фінансів Федір Ярошенко.

«У проекті бюджету на 2012 рік пе-редбачені додаткові ресурси бюджету для вирішення питань соціального характеру, які спрямовані в першу чергу на введення нових розмірів міні-мальної заробітної плати, підвищення окладів працівникам бюджетних уста-нов — усього 16,2 млрд грн.», — заявив Ф.Ярошенко.

За його словами, на збільшення до-помоги сім’ям з дітьми передбачено 3,8 млрд грн., на збільшення пільг і суб-сидій на оплату житлово-комунальних послуг і компенсацій за пільговий про-їзд — 1,1 млрд грн., на виплату винагород жінкам, яким присвоєно почесне звання «мати-героїня», — 0,3 млрд грн., уста-новлено надбавку в розмірі 20% посадо-вого окладу педагогічним працівникам.

Міністр фінансів запевнив, що перед-бачені додаткові кошти на збільшення витрат на комунальні послуги і енер-гоносії — 2 млрд грн., на виплату допо-моги на оздоровлення медичним і фар-мацевтичним працівникам державних і комунальних установ — 1,6 млрд грн.

Також він зазначив, що збіль-шаться витрати на оплату роботи працівників бюджетної сфери — до 159,4 млрд грн., тобто на 12%.

Як повідомляли в Кабміні раніше, у 2012 році планується підвищити мі-німальну пенсію в середньому на 10%. Крім того, проект бюджету України на 2012 рік передбачає збільшення заро-бітної плати в бюджетній сфері.

Разом з тим Президент закликав парламентарів активно долучатися до доопрацювання бюджету. «Як ка-жуть, удосконалюванню немає меж. Я розраховую на те, що Верховна Рада підійде до цього питання творчо, хоча ми знаємо, що цей процес занадто політизований», — зазначив Віктор Янукович. �

ЗАУВАЖЕННЯ

Вибори в проектах.Експертам не подобаються конституційні норми, а ЦВК — кошторисЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ

До чергових парламентських виборів залишається трохи більше року. Проте дотепер достеменно не відомо, за якими правилами обиратимуть наступну Верховну Раду. На минулому тижні Київ отримав тільки попередній висновок експертів Венеціанської комісії щодо проекту виборчого закону. Натомість у ЦВК більше переймаються питанням фінансового забезпечення кампанії.

Венеціанські рекомендації

На минулому тижні Міністерство юстиції оприлюднило попередній нео-фіційний висновок Європейської комі-сії «За демократію через право» щодо проекту закону «Про вибори народних депутатів України». Щоправда, в ори-гіналі. Перекладу попросили зачекати.

Частково цікавість журналістів щодо позиції європейських експертів задовольнив міністр юстиції, голова робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори при Пре-зидентові Олександр Лавринович. Він повідомив, що члени Венеціанської комісії відзначили ряд позитивних моментів проекту, зокрема більш де-тальне регулювання процедури вибо-рів. Також О.Лавринович запевнив, що експерти схвально поставилися до ре-алізації низки раніше даних комісією та ОБСЄ рекомендацій стосовно вдо-сконалення виборчого законодавства.

Водночас у висновку європейські наглядачі звернули увагу на деякі положення, які, на їхню думку, об-межують виборчі права громадян. Щоправда, більшість розкритикова-них норм діяли й раніше, оскільки є конституційними, а отже не можуть бути змінені звичайним законом. На-приклад, представники Венеціанської комісії критично поставилися до обме-

жень права бути обраними народними депутатами для осіб, які не проживали в Україні останні 5 років або мають непогашену судимість.

Стосовно самої виборчої системи, яка повертає країну до правил 1998 та 2002 років, експерти відзначили, що її вибір є внутрішнім правом кожної суверенної держави. Хоча й закликали замислитися, чи не надто часто у нас змінюються «правила гри».

Загалом, фахівці більше зосеред-жувалися на деталях процедури, звертаючи увагу на окремі прогалини. Застережень щодо принципів про-ведення парламентських виборів не наводилося. Можливо, вони ввійдуть в офіційний висновок, який має бути презентований під час візиту в Київ делегації Венеціанської комісії, що за-планований на 22—23 вересня.

«Дефіцитна» кампанія

Те, за яким законом обиратимемо нову Верховну Раду, звісно, важливе, але не першочергове питання для Центрвиборчкому. Головне завдання для ЦВК — належним чином організу-вати голосування, що складно зробити без фінансового забезпечення. Нато-мість у ЦВК вважають, що закладених у проекті бюджету на 2012 рік 800 млн грн. на проведення виборів замало.

З одного боку, ця сума більш ніж удвічі перевищує 365 млн, які витра-тили на дострокові парламентські ви-бори 2007 року. Тобто має перекрити й інфляцію, й зростання мінімальної зарплати за ці роки. Останні прези-дентські вибори коштували дорож-че — 973 млн грн., однак і проходили вони у два тури. А на перший тур ви-стачило 514 млн.

Утім, заступник голови Центрви-борчкому Андрій Магера в коментарях журналістам наголосив, що, за розра-хунками цього органу, «800 млн грн. не вистачить навіть на виплату заробіт-ної плати членам комісій». Адже буде

створюватися 226 окружкомів та 34 тис. виборчкомів, де працюватиме від 12 до 24 представників. Тому в запиті, який ЦВК спрямував до Кабміну, під-сумкова цифра була в півтори раза вищою — 1,25 млрд. Тим більше що за змішаної системи, яку збираються по-вернути, удвічі збільшаться витрати на друк бюлетенів та програм кандидатів за рахунок появи одномандатних округів.

Водночас дефіцит, закладений у бюджет на наступний рік, і без того сягає 40 млрд. Тож Кабмін на засіданні 14 вересня схвалив запропонований Мінфіном проект кошторису. Щоправ-да, міністр фінансів Федір Ярошенко не виключає того, що перед унесенням до ВР деякі цифри відкоригують.

Проте різниця між потребами ЦВК й можливостями Кабміну надто істот-на, аби її покрити без шкоди для інших статей бюджету. Не варто розраховува-ти й на те, що нардепи самі подбають про збільшення фінансування своїх перевиборів. З одного боку, практика попереднього бюджетного процесу засвідчила, що більшість, як правило, ухвалює закон про кошторис без особ-ливого втручання. Та й передвибор-ний рік змушує подбати про соціальні програми, аби було про що звітувати перед громадянами.

Можливо, Уряд розраховує на за-ставу, яку сплачуватимуть при реє-страції кандидати і партії. Адже повер-татимуть гроші тільки переможцям. �

ГЕОПОЛІТИКА

Україна йде в обхід Росії.Київ шукає альтернативні шляхи поставок туркменського газуНАДІЯ МИХАЛЬЧУК

Хоча дводенний офіційний візит Віктора Януковича в Ашгабат і передбачав досягнення домовленостей у кількох сферах — економіка, освіта, культура, — усі розуміли: ключовим тут має бути газове питання.

Підлягає поверненню

До 2001-го Україна прокачувала до 40 млрд м3 туркменського газу в рік. Його не тільки вистачало на потреби вітчизняної промисловості й тепло-комуненерго — залишалося ще й для експорту. Сьогодні ж Україна купляє газ тільки в «Газпрому».

Про зацікавленість поновленням поставок туркменського газу в Україну ще в липні цього року вперше заявив Микола Азаров. Тоді, під час зустрічі в Києві з міністром закордонних справ Туркменистану Рашидом Мередовим, український Прем’єр зазначив: «Ми зацікавлені у відновленні поставок туркменського природного газу в Укра-їну — як традиційними маршрутами, так і з урахуванням перспективи бу-дівництва Каспійсько-Чорноморської газотранспортної системи».

Ще до зустрічі В.Януковича і Гур-бангули Бердимухамедова було зрозу-міло, що «традиційним маршрутом» у нас виходить не дуже. Українсько-ро-сійські відносини загострені. І навряд чи Росія піде на те, щоб пропустити своєю територією середньоазійський газ до України…

Нагадаємо, що у 2003-му «Туркмен-нафтогаз» уклав довгострокову угоду (на 25 років) з російською компанією «Газпром експорт». Як наслідок — турк-менський газ, потрапляючи в російську трубу, стає російським.

…Точніше, однозначно не піде. І тут ідеться не тільки про те, щоб не дати Україні вислизнути «з гачка». Для Росії це збитки. Адже, на відміну від російського, на середньоазійський газ не поширюєть-ся експортний збір, а це — 30%.

Теоретично на газі із Середньої Азії «Газпром» мав би заробляти тільки на різниці між ціною продажу і ціною закупівлі, плюс витрати на транзит. Фактично, кажуть експерти, весь серед-ньоазійський газ Росія використовує на внутрішні потреби. В Європу вона від-правляє власний газ, видаючи його за се-редньоазійський. Не задурно, звичайно.

Таким чином, Україна досі не мала іншої ради, як сподіватися на «перспек-тиву». На диво — «перспектива» вияви-лась незахмарною.

Нова путь

Не знати як, але візит В.Януковича в Ашгабат збігся в часі з прийняттям Європейським Союзом рішення щодо будівництва Транскаспійського газо-проводу. Здати газопровід в експлуатацію планують у 2015 році. Такий перебіг подій є настільки фантастичним, що, можливо, це не випадковість. Такий собі добре про-думаний тристоронній розклад.

Знаковою виглядає і домовленість президентів України і Туркменистану, за якою наша держава отримала мож-ливість самостійно розробляти газ на шельфі Каспію. Відтепер вітчизняні газові компанії зможуть щороку видо-бувати там 5 млрд м3 блакитного пали-ва. Експерти вже підрахували затратну вартість 1 тис. м3: $200 — видобуток, $70 — транспортування до України. Нагадаємо: 1 тис. м3 російського газу сьогодні нам коштує $370.

Тим часом уже в січні наступно-го року Україна планує оголосити конкурс на будівництво термінала для скрапленого газу. Запланована потужність — 20 млн м3. Місце для будування — в Одесі.

Реальним на сьогодні для України видається також і «шлях Фірташа». Ві-домий бізнесмен іще у квітні цього року заявив, що йому вдалось обійти «Газ-

пром» і «Нафтогаз». Він забезпечив свої підприємства дешевим середньоазій-ським газом. Секретом тоді Д.Фірташ не поділився. Але можемо припусти-ти, що все обговорили В.Янукович і Г.Бердимухамедов на зустрічі тет-а-тет (замість запланованих 40 хв. вона три-вала 2 год.).

Трубою своєю…

Теоретично Україна може розра-ховувати і на те, що для будівництва «південного коридору» будуть вико-ристані труби нашого виробництва. У Туркменистані була підписана угода про постачання українських труб на будівництво трубопроводу Туркмени-стан — Афганістан — Пакистан — Ін-дія. Будуватимуть українці й внутріш-ньотуркменистанський газопровід «Схід — Захід». Тут ми переважили росіян. Пропозиція наших компаній виявилася привабливішою.

Загалом же зустріч двох прези-дентів була ефективною. Результати виявить час. Можливо, якісь із них стануть відомими на двосторонній зустрічі в Києві. На запрошення на-шого Президента відвідати Україну Г.Бердимухамедов радо погодився. Пообіцяв приїхати, «коли зацвітуть каштани». �

У ЦВК хвилюються, що через брак коштів рахувати голоси на деяких дільницях буде нікому.

НАСТАНОВА

Робота для чеснихНе допускати хабарників до державної служби закликав Президент під час засідання Ради регіонів.

Віктор Янукович нагадав, що в кра-їні діють «масштабна антикорупційна реформа, Національний антикоруп-ційний комітет», а найближчим часом буде підписано указ про загальну ан-тикорупційну стратегію.

«Не можна допускати до влади тих, хто перетворює державну службу на годівни-цю і руйнує довіру до держави. Всі мають усвідомити, що ця лавочка закривається назавжди», — наголосив глава держави.

Також Президент запевнив, що від-повідальність за стан справ з корупці-єю буде покладено на самих керівників регіонів. «Негативні сигнали свідчать про те, що на місцевому рівні все біль-ше спрацьовує механізм кругової по-руки», — зазначив гарант. �

2 новини і коментарі

З ПЕРШИХ ВУСТ

Словесна дуель на судових підмостках

� Закінчення, початок на стор.1

Тимошенко: важкоатлет на рингу

Управляючись в образах на адресу Р.Кірєєва, Юлія Володимирівна пере-вершила себе. Причому очевидно, що екс-прем’єр не тільки імпровізує, а й активно користується домашніми заготовками. Вона прагне викорис-товувати хльосткі, пам’ятливі ви-словлювання, творячи таким чином «тимошенкізми», які потім стають популярними серед її прихильників: «фарс», «нелюд», «папуга», «ваше без-честя», «маріонетка». Коли слухаєш її викривальні виступи в суді, мимоволі думаєш, що вони доречнішими були б на трибуні або... театральній сцені. Недивно, що Ю.Тимошенко постійно наполягала на прямій трансляції. Втім, іноді, як послухаєш її постійні спере-чання із суддею, виникають дещо інші асоціації — базар або ринкова площа. Ось деякі яскраві вислови екс-прем’єра на адресу судді:

«Встають перед судом, а не перед фарсом».

«Я не встаю перед таким судом і не кажу «ваша честь», тому що це безчесна людина, яка порушує закон у суддівській мафії. Мантії, вибачте. Хоча, до речі, і мафія — теж правиль-но сказано».

«Я заявляю вам відвід, тому що вва-жаю вас маріонеткою Адміністрації Президента».

«Ось я дивлюся на нього: нещасна людина. Він узяв зобов’язання, його для цього перевели указом Президента. Зна-єте, по-людськи мені його просто жаль. Це мені нагадує таку картинку з дитинства: шарманщик, а в нього на плечі — папуга, і цей папуга дзьобом витягає записочки про долю людини. Знаєте, а записочки ж пише не папуга. І тому я не хочу, щоб так виглядали наші судді».

«Ви не суддя — ви нелюд» (Ю.Ти-мошенко тричі з різних приводів ви-користовувала цю фразу).

На запитання, чи ознайомилася вона з матеріалами справи, відповіла: «Ще туалетний папір пред’явіть для ознайомлення».

«Фашисти й то давали людям пра-во на захист. Ви гірший, ніж фашист».

26 липня, зробивши цю заяву, Ю.Тимошенко фактично спровоку-вала бійку в суді. Після її слів депу-тати підвелися зі своїх місць і почали скандувати: «Ганьба!» Суддя ухвалив видалити їх із залу суду за порушення порядку. Після чого почалася бійка.

Того ж дня Ю.Тимошенко звинува-тила Р.Кірєєва в організації побиття депутатів і запропонувала йому зняти «нагрудну стрічку кольорів національ-ного прапора». При цьому вона заяви-ла: «Я ніколи не встану перед вами. І ви не «ваша честь», ви — «ваше безчестя»! Я вас не поважаю. І вас не поважає вся країна. І це не суд, це — судилище! Ви особисто є дешевим виконавцем полі-тичного замовлення. Ви — маріонетка мафії!»

«Я прошу вас згадати, що на вас нібито мантія надіта, а не просто ви в одіяло загорнуті. А за вашою спиною стоїть не прапор Партії регіонів, а пра-пор України».

«Я думаю, що вам треба заборонити законом вимовляти слово «Україна», так само як і словосполучення «іменем України». Ви судите не іменем України, а судите іменем мафії та авторитарного режиму».

«Я розумію, що вам необхідно, аби я встала перед цією мафією. Може, ви хочете, щоб я відразу на коліна встала, але цього не буде».

«Я думаю, що ця людина сама не формує ні стратегії, ні тактики судо-вого процесу. Й ображатися на ці ме-блі, які себе називають суддями, про-сто немає сенсу» (коментар виданню «Обком»).

«Ви «бєспрєдєльщик» і перевертень, запам’ятаєте це».

«Пане суддя, ви — злочинець. Ви сьогодні покриваєте злочин, ви спів-учасник фальсифікації справи... Неч-воглод, Хорошковський, прокурори, які тут сидять, Янукович, ви особисто плюс «Росукренерго», яке сьогодні представлено в усіх органах влади, — ви одне злочинне угруповання».

«Коли вас будуть тримати в бе-тонних нарах у Лук’янівському СІЗО разом з тарганами, я вам нагадаю ці ваші слова. Тоді ви будете знати, як розправлятися з людьми».

«Ще розстріляйте. Це цирк» (реак-ція на прохання прокурора зробити зауваження підсудній).

«Після того як ви завершите це і винесете вирок, вам потрібно йти із су-дової гілки влади, тому що на вас буде стояти тавро, яке ви ніколи в житті не змиєте нічим…» (Так Ю.Тимошенко обгрунтовувала клопотання про до-пит свідків.)

«Ви «бєспрєдєльщик», злочинець і порушник закону. Ви аморальна, без-чесна людина. Ви зараз виглядаєте, як «болванчик»… Ви кат, а не суддя, який за бюджетні гроші здійснює репресії».

«Ви не суд. Зверніться в Адміні-страцію Президента, може, вам пісто-лет видадуть і стріляти зразу будете».

«Такий молодий, такий цинічний, такий нахабний... Ваше місце — у в’язниці! Яка вас мати виховувала?»

«Ви не людина, а папуга, який по-

вторює одні й ті ж безглузді слова при повному сприянні злочинців-прокурорів... Можливо, у вас такі батьки були, що такого недоумка виховали».

«Ця тварина ще буде за це відпо-відати».

Кірєєв: новачок набирається досвіду

На тлі загартованої в словесних баталіях Ю.Тимошенко Р.Кірєєв спер-шу виглядав досить блідо. Йому дуже рідко вдавалося поставити підсудну на місце, він піддавався на провокації та вступав з нею в тривалі дискусії, чого вона, власне, і добивалася. Хоча, з дру-гого боку, Ю.Тимошенко так жодного разу й не вдалося вивести свого опо-нента настільки, щоб він опустився до образ. До того ж через деякий час Р.Кірєєв навчився ігнорувати випади підсудної. Свою ораторську майстер-ність суддя теж відточував в ході цієї складної справи, хоча жодного «афо-ризму» за час судового засідання так і не видав.

Практично всі висловлювання Р.Кірєєва — це відповіді на випади Ю.Тимошенко, спроби поставити її на місце і примусити дотримувати поря-док у залі суду:

«Ваші фрази стали банальними, це спроба завадити розгляду справи».

«Заяви робити стоячи!.. Це прямо передбачено КПК. Є закони, і їх по-трібно виконувати. І вам це слід уже зрозуміти, підсудна. Не потрібно ста-вити себе вище за закон. Суд не може допустити порушень КПК».

«Ви використовуєте час для обго-ворення клопотання тільки для того, щоб у черговий раз виразити свою не-повагу до суду».

«Якби ви так само аргументовано заявляли клопотання і давали свід-чення у справі з тією ж силою, яку ви вкладаєте в образи суду й учасників процесу, ми б давно вже могли вста-новити істину в цій справі».

«Якщо продовжуватимете пово-дитися неприпустимо і ображати суд, будете видалені із залу суду».

«Не потрібно засідання суду пере-творювати на шоу».

«Ви провокуєте суд на видалення вас із залу... Але суд не піддається на провокації!»

«Це провокація, спрямована на дис-кредитацію судової системи і право-охоронних органів».

«Ваша поведінка свідчить про від-сутність моралі, поваги до законів і Конституції». �

СЛІДСТВО

Під Волгу продовжують копатиГенеральна прокуратура порушила ще одну кримінальну справу проти екс-голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Василя Волги. До речі, нове обвинувачення трохи нагадує один з епізодів кримінальної справи колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі ГПУ, під час розслідування криміналь-ної справи за обвинуваченням голо-ви Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК, установлено, що В.Волга у 2010 році прийняв на державну службу в держкомісію людину, котра надавала йому послуги водія. Ця особа отри-мувала державні кошти як заробітну плату на посаді головного фахівця одного з відділів. Нагадаємо: у «справі Луценка» теж фігурує колишній водій, котрий незаконно отримав квартиру і просувався службовими сходами в МВС.

Головне управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ пору-шило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК, проводиться досудове слідство.

До того ж на цьому тижні В.Волзі ще на два місяці — до 19 листопада — було продовжено строк тримання під вартою. Про це журналістів повідомив його ад-вокат Євген Солодко. Захисник назвав незрозумілим формулювання суду, в якому останній, приймаючи рішення, посилається на те, що В.Волга може перешкоджати встановленню істини, оскільки працює на високій державній посаді. Адже із цієї посади його підза-хисного давно звільнили.

Адвокат також уважає, що пря-мих доказів вини В.Волги немає. За його словами, екс-чиновника обви-нувачують у сприянні одержанню хабара на підставі непрямих дока-зів — двох телефонних дзвінків і 3 СМС-повідомлень.�

РЕЗОНАНС

«Засекречене» обвинувачення.Голову Апеляційного суду АРК підозрюють у порушеннях у сфері держтаємниці

ЮЛІЯ ГАЙДАЙ

Лише 2 тижні тому голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Сергій Лунін давав інтерв’ю «ЗіБ», а 9 вересня в Інтернеті з’явилась інформація: в цьому суді прокуратура проводить обшуки, а його голові пред’явлені обвинувачення в перевищенні службових повноважень і порушеннях у сфері охорони державної таємниці. За С.Луніна вже заступилася Судова асоціація України, заявивши, що йому висунуто протизаконне обвинувачення і відносно нього застосовано «найбільш «тоталітарну» статтю КК». До речі, це перша справа такого роду, порушена проти судді.

Що шукали в «секретній» кімнаті?

Опівдні позаминулої п’ятниці в Апеляційному суді АРК сталося не-чуване — в усякому разі в історії цього храму Феміди такого ще не було ніко-ли. У суді з’явилися озброєні люди у формі спецпідрозділу «Альфа», які ні-кого не випускали з будівлі й нікого не впускали. Люди в чорному розгулюва-ли по коридорах, в частині приміщень усе було перевернуто догори дном, а співробітники суду тільки перелякано перешіптувалися.

З’ясувалося, що це зовсім не рей-дерська атака, а обшук, який про-водили в суді прокуратура й СБУ. За інформацією Центру журналіст-ських розслідувань, правоохоронці в рамках цього ж обшуку відвідали

ще й сусідній гуртожиток №1 КДМУ ім. С.І.Георгієвського. Нібито в про-дуктовому магазині старший слідчий прокуратури АРК Арсеній Суходолов виявив комп’ютерний системний блок, який, за словами продавщиці, залишили на зберігання двоє молодих людей — спів-робітників апеляційного суду.

Цікаво, що з обшуками до суду нагрянули за відсутності самого С.Луніна — він у цей час перебував у Києві та брав участь у конференції суддів загальних судів. А вже в суботу святкував весілля своєї дочки в Сім-ферополі. Про інцидент дізнався від своїх співробітників. С.Лунін заявив, що обшук у суді може проводитися тільки за постановою суду загальної юрисдикції. «Наскільки мені відомо, такого рішення жоден суд не вино-сив. Старший слідчий прокуратури АР Крим Олексій Морозов відмовив-ся надати копію постанови співро-бітникам суду. Постанова підписана слідчим, і, наскільки мені відомо, об-шук не був узгоджений з прокурором АРК Степаном Молицьким», — додав С.Лунін. Тим часом у прокуратурі вва-жають, що обшук проведено законно, мовляв, проводили його не в кабінетах суддів, а у відділі кадрів, секретній частині, серверній та інших службових приміщеннях, а для цього достатньо постанови слідчого.

«Найбільш «тоталітарна» стаття»

Уже на цьому тижні стало відомо, що С.Луніна викликали на допит до прокуратури і проти нього порушено кримінальну справу. Що шукали в суді оперативники й у зв’язку із чим було порушено кримінальну справу — не

розголошується. Своя версія того, що сталось, є в Судової асоціації України «Фонд сприяння правосуддю»: «Як стало відомо нашій організації, під-ставою для відкриття кримінальної справи за порушення у сфері охоро-ни державної таємниці стало те, що керівництво суду провело зміну роз-міщення кабінетів у приміщенні суду, «перемістивши» так звану секретну кімнату з одного поверху адмінбудів-лі на інший. Крім того, справу могли порушити за заявою однієї з колиш-ніх співробітниць апеляційного суду. Напевно, саме тому правоохоронці відмовилися залишити копію постано-ви, на підставі якої відбулися подібні «слідчі» дії».

Втім, це лише неофіційна точка зору. Прокуратура порушення справи не коментує. «Можу тільки сказати, що прокуратурою порушено кримінальну справу відносно посадових осіб Апе-ляційного суду АРК за перевищення посадових повноважень і порушення у сфері охорони державної таємниці. Ми утримуємося від будь-яких коментарів у зв’язку з тим, що справі присвоєно гриф «таємно», — повідомили «ЗіБ» у прес-службі прокуратури АРК.

Нині голова Апеляційного суду АРК від коментарів утримується. Зате із цього приводу активно вислов-люється Судова асоціація України, членом правління якої він є. Голова правління цієї організації Катерина Тарасова назвала дві можливі причи-ни порушення кримінальної справи: «Перша — помста когось із правоохо-ронців Криму, можливо, за відмову виконувати замовні питання. Друга: з обшуком вони прийшли саме в «сек-ретну» кімнату, тому я припускаю, що

СБУ допустила недоліки у своїй роботі, а щоб приховати сліди, просто вилучи-ла документи».

К.Тарасова вважає, що гриф «та-ємно» справі присвоїли для того, аби приховати незаконні дії, а можливо, і приватні інтереси співробітників пра-воохоронних органів. Оскільки після цього «стало неможливим зрозуміти реальні підстави і приводи для її по-рушення».

«Інкримінована стаття є найбільш «тоталітарною» і недемократичною в усьому Кримінальному кодексі, оскільки фактично позбавляє особу права на захист. Якщо справі присво-юється гриф «таємно», особа не має права поширювати будь-яку інфор-мацію щодо кримінальної справи, зо-крема прагнучи зібрати факти і докази з метою забезпечення свого захисту — навіть копії постанови про порушення кримінальної справи не можуть бути надані іншим особам», — заявила К.Тарасова «ЗіБ».

Представники асоціації також попереджають, що в разі відсутності реакції керівництва ГПУ й СБУ на дії своїх підлеглих звертатимуться по допомогу до міжнародного співтова-риства. Проте, на думку К.Тарасової, «державні органи ще здатні захистити суддів від подібного тиску з боку сто-ронніх осіб».

Як відомо, згідно з ч.3 ст.126 Кон-ституції «суддя не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заареш тований до винесення обви-нувального вироку судом». Чи звер-неться прокуратура з поданням про взяття судді під варту до ВР — поки що не відомо. Як і те, чи не закриють справу найближчим часом. �

ПРОЦЕС

Перерва по процедуріВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ

На початку минулого тижня головуючий у судовому процесі в «газовій справі» Родіон Кірєєв оголосив перерву на 2 тижні. Представники захисту і сама підсудна, які раніше наполягали на необхідності часу для підготовки до дебатів, знову побачили в цьому «руку Банкової», а не норми КПК.

Засідання 12 вересня тривало не-довго. На його початку адвокат Олек-сандр Плахотнюк поскаржився, що захисту було надано обмаль часу для підготовки до дебатів. З ним погоди-лась і Юлія Тимошенко. У відповідь головуючий у справі Р.Кірєєв поста-новив: «З урахуванням того, що в су-довому засіданні 31 серпня 2011 року було продовжено строк для виготов-лення протоколу та враховуючи заяву підсудної про підготовку до судових дебатів, суд для надання додаткового часу на підготовку оголошує перерву в засіданні до 27 вересня».

Таке рішення представники захис-ту, за інерцією обраної стратегії, по-яснювали то браком доказів, то навіть «розвалом справи». Щоправда, адвокат Юрій Сухов заявив: «Безумовно, це краще для нас, ми матимемо час по-бачити повністю справу й підготувати свої матеріали».

Сторона обвинувачення, навпаки, нічого дивного в оголошенні перерви не побачила. Як і експерти. Так, за словами народного депутата Вадима Колесніченка, перерва у два тижні цілком відповідає визначеній у КПК процедурі. Адже після проведення судового слідства потрібен час для аналізу документів та показань свідків. «Якби суддя не дав такого часу, це було б серйозним порушенням», — відзна-чив нардеп, додавши, що «КПК ніяк не обмежує строк на підготовку».

Очевидно, двотижнева перерва в процесі необхідна і самому суду. Зо-крема, для того, щоб належним чином оформити всі процесуальні рішення, які виносилися за цей час. Адже, як зазначав наш тижневик, кожна «прога-лина» буде використана захистом для оскарження вироку. Натомість тепер одна з підстав для скарги — ненадання часу для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки до судових деба-тів — стовідсотково відпала.

До речі, перерва в процесі спрос-товує закиди Ю.Тимошенко, яка, по-силаючись на «поінформовані джере-ла», стверджувала, нібито суд отримав зав дання оголосити їй вирок 15—16 ве -ресня. Отже, в Юлії Володимирівни є нагода і час вирішити, чи можна дові-ряти таким «джерелам». �

Усі спроби Ю.Тимошенко словесними пасажами вивести Р.Кірєєва з рівноваги поки що завершувались безрезультатно.

3№38 (1025), 17 — 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. новини і коментарі

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

Голова Державної судової адміністрації України Руслан КИРИЛЮК:

«Завдяки прийняттю закону «Про судовий збір» бюджетний запит на 2012 рік передбачає збільшення видатків на утримання судів на 50%»

МАРИНА ЗАКАБЛУК

ДСАУ, котру реформа 2010 року перетворила з органу виконавчої влади на орган у системі влади судової, за рік довелося випробувати свої сили під час вирішення багатьох проблем, з якими стикались обителі Феміди. Зокрема, установа обстоювала перед Урядом інтереси всіх судів при формуванні бюджетного запиту, забезпечувала належне функціонування автоматизованої системи документообігу, на роботу якої у володарів мантій було чимало нарікань.Першопрохідцем у процесі загартовування ДСАУ новими законодавчими реаліями став Руслан КИРИЛЮК, котрому випало ламати старі стереотипи сприйняття цього органу і керувати ним за новими правилами. В ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» Руслан Іванович розповів, які труднощі йому довелося долати, аби ДСАУ на належному рівні забезпечувала діяльність вітчизняної Феміди, а також чи покращиться фінансове становище судів. Крім того, він розкрив таємницю, як удавалося порозумітися з володарями мантій при вирішенні гострих проблем.

«Зрозумівши, що без чиєїсь протекції не можу навіть подати документи, передумав ставати суддею»

— Руслане Івановичу, спершу хоті-лося б привітати вас із першою річни-цею перебування на посаді голови ДСАУ. Бажаємо завжди знаходити спільну мову з органами судової влади, хай вам повсякчас удається забезпечувати їх на належному рівні.

— Дякую за побажання. Безпе-речно, таке порозуміння необхідне. Однак хочу зазначити, що вважаю важливою і співпрацю із засобами масової інформації, передусім з тими, які працюють на такому ж високому професійному рівні, як ваше видання.

— На початку кар’єри ви працюва-ли в органах прокуратури, мали адво-катську практику. Потім опікувалися судовими питаннями в Адміністрації Президента, входили до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Нині — очолюєте ДСАУ. Яка із займаних посад вам подобалася найбільше і чому? Чи знадобився досвід роботи в різних ор-ганах для роботи в ДСАУ?

— Нехай це звучить банально, але я впевнений у тому, що будь-який до-свід є корисним. На всіх перелічених посадах я мав змогу вивчити різні ас-пекти діяльності судової системи, і це

допомагає мені в сьогоднішній роботі. Проте роботу в органах прокуратури хочу відзначити окремо. Саме в про-куратурі я отримав перші практичні навики юриста, починаючи від напи-сання документів і закінчуючи спіл-куванням з людьми. Напевне, саме під час роботи в прокуратурі сформувався мій професійний світогляд.

— А чи не виникало у вас бажання одягти суддівську мантію?

— Бажання стати суддею, мабуть, у кожного юриста хоч раз у житті ви-никало, і я — не виняток. Таке бажання в мене виникло, коли починав працю-вати адвокатом. Вивчивши визначену законодавством процедуру, я зрозумів, що потрібно звернутися до кваліфіка-ційної комісії суддів відповідного апе-ляційного округу. Я спробував знайти адресу комісії в Інтернеті, в довідниках і з великим здивуванням побачив, що її там просто немає. Зрозумівши, що самостійно, без чиєїсь протекції не можу навіть подати документи, пере-думав ставати суддею.

Утім, той досвід уважаю корисним, адже він дав мені можливість наочно побачити різницю між процедурами призначення суддів до і після судової реформи. Надання можливості кож-ному охочому взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді є важливим елементом судової рефор-ми. Дуже багато залежить від того, хто саме обіймає суддівські посади.

— Чи не заважає вам відсутність еко-номічної освіти вирішувати питання фі-нансового забезпечення діяльності судів?

— В апараті ДСАУ працює достат-ньо кваліфікованих економістів, які мають чималий досвід і допомагають мені у вирішенні питань фінансового забезпечення діяльності судів, здій-снюють розрахунки, аналізи, викону-ють інші, суто економічні, завдання. Саме вони надають мені інформацію, необхідну для прийняття рішень. З ними я постійно раджусь. Якщо специ-фічних речей не розумію — пояснюють доступною мовою.

«Неправильно говорити про мої досягнення — хочеться сказати про те, до чого і я докладав зусиль»

— Розкажіть, будь ласка, що вам уда-лося зробити для судової системи за рік перебування біля керма ДСАУ?

— Повертаючись до початку нашої розмови, хочеться відзначити, що без співпраці із суддями, головами судів, органами суддівського самовряду-вання, органами виконавчої влади, Адміністрацією Президента, парла-ментськими комітетами, без команди, яка працює в судовій адміністрації, в тому числі її територіальних управ-ліннях, не вдалося б зробити нічого. Неправильно говорити про мої до-

сягнення — хочеться сказати про те, до чого і я докладав зусиль.

Відразу після призначення на по-саду переді мною постало завдання впровадити автоматизовану систему документообігу суду. На першій же нараді з цього питання, яку я провів, мене запевнили в тому, що до 1 січня 2011 року впровадження системи не-можливе у зв’язку з відсутністю бю-джетного фінансування, стислими термінами, великим обсягом робіт (програму потрібно було встановити, налагодити і навчити користувачів з нею працювати в близько 700 судах).

Мені запропонували ініціювати питання про внесення змін до відпо-

відних законів з метою відстрочити впровадження системи. Я не погодив-ся і наполіг на тому, щоб ми вклались у відведені строки, і система почала працювати з 1 січня. Сьогодні можу констатувати, що практично в усіх судах України впроваджена автомати-зована система документообігу.

Слід зазначити, що внаслідок використання різних програмних продуктів у судах кожної юрисдик-ції стан справ з упровадженням системи істотно відрізняється. Най-краща ситуація в господарських су-дах, найскладніша — в загальних. Я усвідомлюю, що система не ідеальна, викликає багато нарікань, у судах не вистачає відповідної комп’ютерної техніки. Над удосконаленням систе-ми і поліпшенням забезпечення судів ми постійно працюємо й продовжу-ватимемо цю роботу. Але діловодство українських судів автоматизовано. Це факт.

Важливим для судової системи вважаю також прийняття закону «Про судовий збір». ДСАУ його активно під-тримувала. Цей акт передбачає, що всі кошти, які надходитимуть від сплати судового збору, спрямовуватимуться на фінансування судової системи.

Такий підхід значно посилює не-залежність судів і при цьому дозволяє суттєво підвищити рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечен-ня органів судової влади. Здебільшого завдяки прийняттю цього закону бю-джетний запит на 2012 рік, сформо-ваний ДСАУ, передбачає збільшення видатків на утримання судів з 2,6 млрд до 3,9 млрд грн., тобто на 50%.

Навряд чи можна назвати ці речі моїми досягненнями, але приємно, що я був причетним і доклав зусиль до

цих справді системних і стратегічних кроків судової реформи.

— Згідно із законом «Про судоустрій України» від 7.02.2002 ДСАУ була органом виконавчої влади. Після проведення ре-форми і набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» ДСАУ набула статусу «органу в системі судової вла-ди». Чи пішли ці зміни на користь судовій адміністрації, чи покращилося після них життя храмів Феміди?

— Ці зміни є логічними і відпові-дають змісту та духу судової реформи. Не можна заперечувати того факту, що попередній статус ДСАУ зумовлював певний конфлікт інтересів. З одного боку, адміністрація повинна була від-стоювати інтереси судової системи у відносинах з органами виконавчої влади, а з другого — сама була части-ною цієї ж влади.

Сьогодні конфлікт усунуто. І це — безперечний плюс. Органи суддівсько-го самоврядування отримали більше можливостей для впливу на форму-вання позиції ДСАУ. Наша з ними співпраця, так само як і з головами судів, суддями, є постійною і тісною, а покращення життя судів є нашим спільним завданням.

«Умови фінансування судової системи залежать від можливостей державного бюджету»

— Найболючішим питанням для судів завжди було фінансування. Яких заходів необхідно вживати, аби вітчизняній Феміді вистачало коштів на здійснення правосуддя?

— Важливим кроком у цьому на-прямку стало прийняття закону «Про судовий збір». Як наслідок, бюджет судової системи в наступному році по-винен істотно зрости, що дасть змогу зробити наступний крок — увести в дію положення закону «Про судоустрій і статус суддів», які регулюють питан-ня суддівської винагороди.

Ці два кроки забезпечують перед-умови для поліпшення фінансового становища судів, а самі цифри, на які це фінансування збільшиться, зале-жатимуть здебільшого від загально-го економічного становища держави. Слід зазначити, що розмір судового збору в багатьох випадках залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Зростатиме величина цього со-ціального стандарту — зростатимуть і видатки на судочинство.

— На вашу думку, чи були реальні під-стави для поетапного запровадження в дію положень стст.129 та 130 закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо

суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення? Як такі дії законодавця вплинули на судову систему?

— Умови фінансування судової системи, в тому числі й розміри ви-датків на оплату праці суддів, залежать від загальної економічної системи країни, від можливостей державного бюджету. Судовій системі, звичайно, такі зміни нічого хорошого не принес-ли. Заробітна плата суддів, особливо в судах, де небагато вакансій, у цьому році є невиправдано низькою. Заробіт-ну плату працівників апарату взагалі можна назвати мізерною, і багато з них просто звільнилися.

На жаль, наші неодноразові звер-нення з цього приводу поки що не до-сягли позитивного результату. Однак над цим питанням ми продовжуємо працювати і маємо підстави сподіва-тися на певне покращення ситуації в листопаді — грудні, після набрання чинності законом «Про судовий збір». Відповідні пропозиції щодо змін до закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» нами підготов-лено і направлено до Міністерства фінансів.

— У першій редакції закону «Про судо-устрій і статус суддів» ДСАУ мала вико-нувати функції головного розпорядника коштів держбюджету щодо фінансового забезпечення діяльності ВККС, органів суддівського самоврядування та Націо-нальної школи суддів. Унесені 23 грудня 2010 року до цього закону зміни передали «в руки» ДСАУ і суди загальної юрисдикції (крім ВС та вищих спеціалізованих). Чим зумовлений такий крок?

— Вказані зміни були ініційовані Міністерством фінансів і, напевне, зумовлені прагненням зберегти впо-рядковану централізовану систему

фінансування судів. Необхідність безпосереднього самостійного спіл-кування з кожним судом, включаючи трискладові районні, з Міністерством фінансів, за відсутності у штаті відпо-відних фахівців, значно ускладнило б і їх роботу, і роботу міністерства.

Хоча ДСАУ була готова і до такого розвитку подій. Наприкінці 2010 року в усіх судах було введено посади бух-галтерів. Однак, м’яко кажучи, навряд чи всі суди змогли б підібрати фахів-ців відповідного рівня на ці посади.

— У законі «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що бюджетні при-значення на утримання судів належать до захищених статей видатків держав-ного бюджету. У Бюджетному кодексі такої норми немає. Чому лише тепер плануються зміни до БК з цього приво-ду і що ця «захищеність» дасть судам?

— Захищеними визнаються ви-датки загального фонду бюджету, об-сяг яких не може змінюватись у разі скорочення затверджених бюджет-них призначень. Це означає для судів стабільність видатків протягом року, тобто матимемо фінансову гарантію здійснення правосуддя. Відповідна норма наявна в законі «Про судоустрій і статус суддів», тому відсутність ана-логічного положення в Бюджетному кодексі є швидше питанням техніч-ним, на практиці проблем через це не виникає.

«Дехто критикує ДСАУ, не розуміючи сутності бюджетного процесу, а дехто, вважаючи, що ми погано спрацювали при формуванні бюджету»

— Чи розроблені нормативи визна-чення кількості матеріальних ресурсів, необхідних для розгляду однієї справи? Якщо так, то коли вони почнуть діяти?

— На сьогодні розроблені раніше нормативи є застарілими. Для розроб-ки справді обгрунтованих нормативів потрібно провести роботу щодо емпі-ричного вивчення великої кількості різних категорій справ. Це потребує певного часу, але я думаю, що вже в першій половині наступного року ми це питання вирішимо.

— Чи розглядала ДСАУ можливість перерозподілу видатків між бюджетни-ми програмами (аби кошти, передбачені для однієї юрисдикції, могли «дрейфува-ти» в іншу)? Чи врятує це деякі суди від зупинення діяльності?

— Така можливість передбачена ст.23 Бюджетного кодексу, в якій за-значено, що в межах загального обся-гу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів пе-

рерозподіл видатків за бюджетними програмами здійснюється за рішен-ням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету, в порядку, встановленому Урядом. Ми розглядаємо цей механізм як крайній захід, але не виключаємо і такого варіанта врегулювання критич-них ситуацій.

— Найтяжчий період для судів — осінньо-зимовий. Адже іноді доводиться видатки на оплату праці з IV кварталу переносити на І—ІІ. І виходить, що во-сени суддям нічим платити зарплату. У таких ситуаціях відбувається перероз-поділ фонду оплати праці між судами в межах тих асигнувань, які передбачені бюджетом. Тобто одному суду у зв’язку з «фінансовою кризою» віддають кошти іншого, де ситуація не менш критична. Хіба це вихід із ситуації? Чи є в ДСАУ «рятівний круг» для вирішення цієї проб-леми?

— Наприкінці цього року ми спо-діваємося дещо покращити ситуацію з оплатою праці суддів та працівників апарату за рахунок коштів судового збору, які почнуть надходити після набрання чинності відповідним за-коном. А з наступного року, коли буде запроваджена нова система виплати суддівської винагороди, розмір якої визначено законом, ці проблеми мають залишитися в минулому.

— В інтерв’ю нашому виданню голо-ва Ради суддів адміністративних судів Микола Кобилянський зазначив, що ДСАУ по-діловому і турботливо підходить до вирішення питань підготовки пропо-зицій до проекту держбюджету щодо фінансування судової влади на 2012 рік. Це, звичайно, комплімент судовій адміні-страції та особисто вам як керівникові. Чи готові сьогодні бюджетні пропозиції,

Руслан КИРИЛЮК народився

28 січня 1977 р. у селищі

Манченки Харківського району

Харківської області.

У 1999 р. закінчив Національну

юридичну академію України

ім. Ярослава Мудрого за

спеціальністю «Правознавство».

Протягом 1999—2002 рр. —

працював у органах прокуратури

Київської області. З 2002 до 2007 р.

провадив адвокатську діяльність

та юридичну практику.

Протягом 2007—2009 рр. —

керівник служби з представництва

в судах України інтересів Президента

і створених ним консультативних,

дорадчих та інших допоміжних

органів і служб Секретаріату

Президента. Був членом Вищої

кваліфікаційної комісії суддів.

У 2010 р. — заступник керівника

головного управління з питань

судової реформи і судоустрою

Адміністрації Президента.

16 вересня 2010 р. рішенням Ради

суддів України Руслана Івановича

призначено головою Державної

судової адміністрації.

«У моїй роботі велике значення мають порозуміння і тісна співпраця з органами суддівського самоврядування, головами судів, суддями».

4 від першої особи

чи суди брали участь в їх формуванні? Чи внесені пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів?

— Дуже добре, коли органи суддів-ського самоврядування очолюють такі люди, як Микола Генріхович, який і загальнодержавні проблеми розуміє, й інтереси своєї юрисдикції послідовно відстоює.

Як я вже говорив, у моїй роботі велике значення мають порозуміння і тісна співпраця з органами суддів-ського самоврядування, головами судів, суддями. Голова Ради суддів Ярослав Романюк, його заступник Раїса Ханова, члени ради, голови рад суддів судів кожної юрисдикції Микола Кобилянський, Олександр Удовиченко, Павло Гвоздик, голови вищих спеціалізованих судів Леонід Фесенко, Віктор Татьков, Олександр Пасенюк — усі ці люди переймаються проблемами судової системи і завжди готові прийти на допомогу ДСАУ, зокрема й при підготовці та захисті бюджетного запиту.

Фахівці центрального апарату та територіальних управлінь ДСАУ при роботі над бюджетним запитом по-стійно спілкуються з фінансовими службами та керівництвом судів. Бю-джетний запит на 2012 рік уже направ-лено до Міністерства фінансів.

— Журналістам уже не вперше до-водиться бути свідками дискусій між представниками судової влади на тему «Чи потрібна судам ДСАУ?» Як ви дума-єте, чим зумовлене таке ставлення до органу, який ви очолюєте? Можливо, ДСАУ просто не вистачає певних повно-важень, аби працювати зі 100-відсотко-вою ефективністю?

— Я думаю, що справа не в повно-важеннях, їх нам вистачає. Напев-но, є кілька факторів. Перший — це сформована за минулі роки репутація ДСАУ. Такий стан справ здебільшого зумовлений колишнім статусом на-шої установи, внаслідок чого виникав конфлікт інтересів, про який ішлося вище. Часто судову адміністрацію кри-тикують, так би мовити, за інерцією.

Другий — недостатнє фінансове забезпечення судів, що спричиняє

критику ДСАУ як головного розпо-рядника коштів. У цьому випадку дехто критикує, не розуміючи сутності бюджетного процесу, а дехто, вважа-ючи, що ми погано спрацювали при формуванні бюджету.

І третій фактор — недоліки в нашій роботі, без яких, на жаль, як і в інших державних органах, у тому числі й су-дах, не обходиться.

«Найближчим часом ми плануємо створити умови, за яких суди зможуть використовувати будь-які програмні продукти, що є на ринку»

— Чимало нарікань у суддів і на автоматизовану систему докумен-тообігу. Представники вітчизняної Феміди скаржаться на нерівномірний та необ’єктивний розподіл справ між суд-дями (один може отримати 2—3 спра ви, а інший — 50). Також одним з недоліків системи є неможливість повторно-го автоматичного розподілу справ у разі, якщо під час першого розподілу в системі стався збій. Чому розробники комп’ютерних програм до цього часу не забезпечили суди якісним продуктом?

— Проблему нерівномірного роз-поділу справ уже усунуто. Вона може виникати тільки в судах, які викорис-товують стару версію програмного забезпечення, або за відсутності від-повідного налагодження. Можливість повторного розподілу передбачена По-ложенням про автоматизовану систе-му документообігу суду й реалізована в програмі.

Недосконалість програмного за-безпечення насамперед викликана низкою умов. Це і відсутність відпо-відних фінансових ресурсів, і стислі терміни розробки та впровадження, і брак комунікації між розробниками та користувачами продукту.

Нещодавно змінено керівника Дер-жавного підприємства «Інформаційні судові системи», що здійснює адміні-стрування системи документообігу. Новому керівникові поставлено зав-дання налагодити ефективний зво-ротний зв’язок з користувачами, тобто з працівниками судів. Цьому сприяє і те, що договори на обслуговування системи укладаються безпосередньо між підприємством і відповідним су-дом або територіальним управлінням ДСАУ.

Найближчим часом ми плануємо створити умови, за яких суди зможуть у своїй роботі використовувати будь-які програмні продукти, що є на ринку, аби конкуренція спонукала розробни-ків до постійного вдосконалення своїх витворів. Крім того, я створив робочу групу з питань інновацій, перед якою поставлено завдання на підставі аналі-зу звернень користувачів уносити про-позиції щодо вдосконалення програм-ного забезпечення, а також загальних вимог до програми, так би мовити, її майбутньої моделі.

Вже в наступному році ми пла-нуємо вийти на якісно новий рівень програмного забезпечення і впритул

наблизитися до реального створення єдиної судової інформаційної системи.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про діяльність ДП «Інформаційні судові системи». Хто замовляє їм комп’ютерні програми, які показники, критерії ви-користовуються під час розробки елек-тронного продукту? Чи проходять програми випробувальний строк? Хто виносить вердикт: «Готово до застосу-вання в судах»? Хто має відповідати за помилки, які допускає автоматизована система?

— ДП «Інформаційні судові сис-теми» не є розробником програмних продуктів, які використовуються в діяльності судів. Підприємство здійснює лише їх обслуговування на підставі договорів із судами та тери-торіальними управліннями ДСАУ, які виступають від імені місцевих загальних судів як розпорядники коштів. Тільки зі зміною керівника в штаті підприємства з’явилися програ-місти, які мають працювати над тими завданнями, про які йшлося.

Крім того, підприємство є адміні-стратором Єдиного державного реєст-ру судових рішень, але з наступного року ми плануємо покласти цю функ-цію на спеціально створену установу.

— Кожна нова версія, як розповіда-ють деякі судді, створює для них усе нові й нові проблеми. Чому це відбувається, адже, здавалося б, автоматизована система документообігу мала полегши-ти роботу суддям. Чому немає альтер-нативи продукту, який розробляє ДП «ІСС»? Хто контролює діяльність цього підприємства?

— Причини недосконалості нових версій програмного продукту майже ті самі, що й самого продукту. З ураху-ванням великої кількості зауважень, на які необхідно було реагувати опе-ративно, аби забезпечити безперебій-ну роботу судів, особливо на початку впровадження програмного продукту, назвати роботу з випуску нових версій системною навряд чи можливо. Си-туація ускладнюється ще й тим, що для роботи з новою версією потрібне додаткове навчання працівників суду.

Як я вже казав, ДП «ІСС» не є роз-

робником програмних продуктів, що забезпечують функціонування авто-матизованої системи документообігу суду. Підприємство має лише право на їх використання.

Насправді альтернатива цим про-дуктам є, і деякі суди використовують програмні продукти інших розробни-ків. Проте існує проблема взаємодії такого програмного забезпечення з Єдиним державним реєстром судових рішень та центральною базою даних. Над пошуком шляхів вирішення цієї проблеми ми якраз і працюємо. Має з’явитися згадуване мною конкурентне середовище.

ДСАУ ж контролює діяльність під-приємства в межах повноважень його засновника.

— До речі, на одному із засідань Ради суддів адмінсудів було прийнято рішення з’ясувати, чому склалася така ситуація: програми інформатизації в судах пра-цюють, а ДП «ІСС» пропонує включити до бюджетного запиту на наступний рік завищені нормативи інформаційно-технічного забезпечення (по 300—500 тис. на кожен суд). Ви взяли на контроль це питання? Яке-небудь рішення вже при-йнято?

— Бюджетний запит ДСАУ формує на підставі пропозицій судів. Роль під-приємства в цьому процесі зводиться тільки до надання інформації про орі-єнтовну вартість його послуг, яка з по-явою нового керівника істотно змен-шилася. Свідченням чого, зокрема, є зрушення з місця процесу укладення договорів підприємства із судами.

Моя позиція в цьому питанні така: підприємство має надавати послуги судам на підставі укладених безпосе-редньо з ними договорів на конкурент-ному ринку за адекватну, узгоджену із судами, ціну.

— Якою ви бачите вітчизняну Фемі-ду через 5—10 років? На якій відстані від євростандартів вона перебуває? Коли ми з упевненістю зможемо сказати, що наша судова система нічим не гірша від європейської?

— Я переконаний: через 5—10 років істотно зміниться система матеріаль-ного та фінансового забезпечення су-дів. Ці питання будуть вирішуватися в автоматичному режимі за допомогою новітніх технологій. Потреба в коштах чи матеріальних ресурсах кожного суду буде розраховуватися відповід-ною комп’ютерною програмою. Ця ж програма контролюватиме їх витра-чання і відправлятиме заявки на забез-печення суду, попередньо перевіривши обгрунтованість запитів. Документо-обіг суду стане справді електронним.

Проте для того, аби наша судова система досягла європейського рівня, має вирости нове покоління суддів з європейською правосвідомістю. А от вистачить для цього десяти років чи це станеться швидше — мені важко сказати.

— Наостанок хотілося б дізнатись, якими будуть ваші побажання читачам нашої газети?

— Ніколи не здавайтеся і не втра-чайте оптимізму! �

«Аби наша судова система досягла європейського рівня, має вирости нове покоління суддів з європейською правосвідомістю».

ЗАХИСТ ПРАВ

Рішення з гарантією.Парламент підтримав нові правила виконання судових актів

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Народні депутати взялися за розв’язання проблеми невиконання рішень вітчизняних судів. Відповідний законопроект профільний комітет уже підготовив і навіть підтримав. Однак бажання урядовців регулювати обсяги соціальних гарантій може затримати проходження змін через парламентську залу. Як наслідок, страждають репутація і скарбниця держави.

Нове життя проекту

Урядовий законопроект «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (№9127) був зареє-стрований у Верховній Раді 8 верес-ня. Парламентарі вирішили не від-кладати його на безрік і наступного дня розглянули пропозиції Кабміну в Комітеті ВР з питань правосуддя.

Вже о 10-ій ранку цього дня мало починатися засідання Верховної Ради, тому членам парламентського підроз-ділу довелося пожертвувати годиною сну і зібратись о 9-ій. Незважаючи на ранній час, обговорити новації при-було 17 народних обранців, щоправда, дехто із запізненням, тому під час ро-боти очільник комітету Сергій Ківа-лов кілька разів уточнював кількість присутніх.

Поспішність нардепів можна по-яснити дуже просто. Невиконання Україною рішень Феміди викликало занепокоєння Європейського суду з прав людини, до якого, не маючи можливості отримати законні ви-плати, звертаються наші громадяни. Зважаючи на велику кількість одно-типних скарг, Страсбург виніс пілот-не рішення «Іванов проти України», яким зобов’язав Київ раз і назавжди вирішити питання з виконанням рі-шень національних судів. При цьому розв’язати проблему посадовці мали до... 15 січня поточного року.

До цієї дати Євросуд загальму-вав розгляд 1400 справ, у яких наші співвітчизники скаржилися на не-виконання вердиктів і, як наслідок, на неможливість отримати соціальні та інші виплати. Страсбург обіцяв повернутися до розгляду тих заяв, і не виключено, що застосував би при-скорену процедуру, зобов’язавши Україну виплатити не лише перед-бачені законом гроші, а й покрити моральну шкоду.

Упоратись із завданням Європей-ського суду нашим можновладцям не вдалося. Законопроект №7562, який мав вирішити проблему, був зареєстрований у парламенті тільки 14 січня, тобто за день до граничного строку. Та, попри це, фахівці Мін’юсту переконали Страсбург у необхідності подовжити термін виконання рішень. Євросуд дав ще півроку, зміни мали набрати чинності до 15 липня. Цього зробити також не вдалось.

Законопроект №7562 депутати відмовилися навіть включити до порядку денного 9-ї сесії, яка розпо-чалась у вересні. Оскільки помітили, що в новації «прокралася» норма, яка передбачає можливість, за словами окремих народних посланців, зміни форми власності газотранспортної системи. Урядовцям довелося тер-

міново готувати новий проект. Саме його за годину до засідання парламен-ту і розглянули члени комітету.

Виносячи новації на суд колег, народний депутат Валерій Писарен-ко відзначив, що відповідні зміни в комітеті вже обговорювались і дебати щодо них були одними з найбільш тривалих. Тому, на думку парламен-таря, після стількох розмов уже нікого не треба переконувати в необхідності внесення змін.

В.Писаренко запропонував ре-комендувати парламенту прийняти проект за основу і в цілому. Члени комітету підтримали цю пропозицію, за неї проголосували всі присутні на засіданні.

План дій

Проект установлює досить про-стий механізм, що гарантує реаліза-цію вердиктів судів. Так, виконання рішень про стягнення коштів, борж-ником за якими є державний орган, здійснюватиме Державна казначей-ська служба, яка в межах відповідних бюджетних призначень списуватиме потрібну суму з рахунків цього ор-гану. Якщо ж останній не матиме потрібного обсягу грошей, будуть ви-користані кошти, передбачені для за-безпечення виконання рішень судів.

Крім цього, проект передбачає, що перерахування сум здійснюва-тиметься в тримісячний строк із дня надходження до Державної казначей-ської служби необхідних для цього документів та відомостей.

Новації мають гарантувати й отримання грошей, які завинили державні підприємства та юридичні особи. Відповідно до проекту, якщо рішення про стягнення з них коштів не виконано протягом 6 місяців з дня винесення постанови про від-криття виконавчого провадження, це роблять за рахунок коштів, перед-бачених за відповідною бюджетною програмою.

Крі м того, ме тою п роек т у є розв’язання питання щодо погашен-ня вже наявної заборгованості за су-довими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. По-гашення такої заборгованості здій-снюватиметься в порядку та строки, установлені Кабміном, з урахуванням результатів аналізу наявних фінансо-вих ресурсів держави.

Соціальний бар’єр

На засіданні комітету В.Писаренко відзначив, що проект передбачає вне-сення змін до інших законодавчих ак-тів, які не є предметом відання коміте-ту. Проте запропоновані зміни правил регулювання соціальних гарантій ста-ли каменем спотикання для нардепів у сесійній залі.

«У ньому (проекті. — Прим. ред.) є 7 статей, які дійсно спрямовані на розв’язання проблеми і забезпечення виконання рішень національних судів, а після того в «Прикінцевих положен-нях» унесено зміни до близько 20 різних законів, які різко звужують обсяг існу-ючих прав», — наголосив «нунсівець» Юрій Ключковський.

Наприклад, за чинним законом «Про міліцію», працівникам останньої та членам їхніх сімей надається 50%-а знижка в оплаті житлової площі, ко-мунальних послуг, а також палива. Відповідно ж до проекту цю знижку визначатиме Кабмін.

Також Основи законодавства Укра-їни про культуру передбачають, що «працівники культури, які працюють у сільській місцевості, селищах міського типу, безплатно користуються житлом, опаленням і освітленням відповідно до законодавства». Новаціями ж пропону-ється додати, що ці пільги надаються в порядку, визначеному Урядом.

Так само в разі прийняття проекту Кабмін на власний розсуд визначатиме пільги, які надаються учасникам бойо-вих дій, інвалідам війни, постраждалим від аварії на ЧАЕС, ветеранам праці та деяким іншим категоріям громадян. «За 20 років існування Української держави прийнята така маса законів, які не забезпечувалися ні грошовим, ні майновим ресурсом, яка призвела до того, що сьогодні практично стосовно кожної категорії пільг, які передбачені для громадян, немає і ніколи не було можливості їх виконувати», — спро-бував пояснити необхідність таких положень документа міністр юстиції Олександр Лавринович.

Тож після деяких вагань 246 нарде-пів підтримали новації у першому чи-танні. Тепер їм доведеться поміркувати, чи варто віддавати соціальні гарантії у руки урядовців.

Утім, навіть у разі прийняття тако-го закону ніхто не завадить опозиції оскаржити його в Конституційному Суді. �

САМОВРЯДУВАННЯ

До конференції готовіВищий господарський суд визначився з тим, хто має представляти його на конференції господарських судів. Також законники внесли корективи в організацію роботи касаційної інстанції та процедуру розподілу квартир.

Збори суддів ВГС відбулися 13 ве -ресня. Розпочалось засідання з ви-конання приємних обов’язків — го-лова суду Віктор Татьков привітав іменинників і представив нових колег.

Після цього збори розглянули кан-дидатури делегатів на конференцію господарських судів, проведення якої заплановане на 14 жовтня. Так, закон-ники вирішили, що їх на конференції мають представляти Віктор Татьков, Олександр Удовиченко, Станіслав Мирошниченко, Євген Першиков, Анастасія Заріцька і Микола Черка-щенко.

Також на зборах було затверджено зміни структури і штатного розпису ВГС, зміни в складі його судових па-лат, в спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ та в складі колегій суду.

Крім цього, В.Татьков обговорив із колегами низку буденних виробничих питань, пов’язаних із застосуванням судової практики і здійсненням гос-подарського судочинства.

Збори підтримали пропозицію в.о. керівника апарату ВГС Ірини Гуменюк доручити В.Татькову за-твердити положення щодо надання квартир працівникам цього суду. Також І.Гуменюк ознайомила при-сутніх зі звітом Рахункової палати про аудит ВГС за минулий рік.

Тем у проведення майбу тньої конференції порушували також на засіданні Ради суддів господарських судів, що відбулося 15 вересня. На ній «господарники» уточнили час і місце проведення заходу: початок об

11 год. в актовому залі ВГС. Також рада визначилась із пи-

таннями, які слід порушити на кон-ференції. Так, у складі РСГС мають відбутися незначні зміни, оскільки Олександр Попов обійняв адмін-посаду, а Олег Хрипун перейшов до ВГС і касаційна інстанція отримала в раді надто велике представництво. Та найбільш очікуваною є інформація Державної судової адміністрації про фінансування «господарників».

Детальніше про роботу РСЗС чи-тайте у наступному числі «ЗіБ». �

В.Писаренко: «Сперечатися тут немає про що: судові рішення повинні виконуватися!»

В.Татьков обговорив з колегами способи вдосконалення роботи.

5№38 (1025), 17 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. судова влада

ВІТАЄМО!

ОЛЬГА ПОДОЛЯК17 вересня

Суддя Вищого господарського суду, заслужений юрист України

ОЛЕКСІЙ ЄВСІКОВ17 вересня, 43 роки

Суддя Вищого господарського суду

ВОЛОДИМИР ЗАГОЛДНИЙ18 вересня, 58 років

Суддя Верховного Суду, заслужений юрист України

МИХАЙЛО ГАВРИЛЮК21 вересня, 53 роки

Заступник Генерального прокурора, член Вищої ради юстиції, заслужений юрист України

РЕКОМЕНДАЦІЇ

� Вища кваліфікаційна комісія суддівУкраїни Оголошення

2 вересня 2011 року

Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідно до пп.2 п.3 ст.74, п.1 ст.76 закону «Про судоустрій і статус суддів» повідомляє про підготовку матеріалів щодо обрання кандидатів на посади суддів безстроково:

• Князькова Валерія Володимировича на посаду судді Вищого господарського суду України;

• Люклянчука Віталія Федоровича на посаду судді Апеляційного суду Луганської області;

• Сеника Романа Петровича на посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду;

• Клочка Володимира Миколайовича на посаду судді Сквирського районного суду Київської області;

• Благодатної Олени Юріївни на посаду судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

АДВОКАТУРА K

ПРИЗНАЧЕННЯ

� Президент УкраїниУказ

Про призначення суддів

Відповідно до статті 127 та частини першої статті 128 Конституції України Постановляю: • 1. Призначити БОРИСЕНКА Павла

Олександровича на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.

• 2. Призначити РУДЮК Олену Юріївну на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п’ять років.

Президент України В.ЯНУКОВИЧм.Київ,19 серпня 2011 року№821/2011

� Вища кваліфікаційна комісія суддівУкраїни Оголошення

8 вересня 2011 року

Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідно до пп.2 п.3 ст.74, п.1 ст.76 закону «Про судоустрій і статус суддів» повідомляє про підготовку матеріалів щодо обрання кандидатів на посаду судді безстроково:

• Овсюка Євгена Максимовича на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду;

• Українця Віталія Васильовича на посаду судді Солом’янського районного суду м.Києва;

• Берези Вікторії Іванівни на посаду судді Апеляційного суду Львівської області;

• Макарова Миколи Олексійовича на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області;

• Шеремети Надії Олегівни на посаду судді Апеляційного суду Львівської області;

• Перцової Тетяни Сергіївни на посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду.

ДИСЦИПЛІНАРКА

Спроба впливу №2МАРИНА ЗАКАБЛУК

Долею Родіона Кірєєва з Печерського райсуду м.Києва опікуються не лише журналісти, котрі вишукують факти з його біографії, а й окремі народні депутати, які вже вдруге звертаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів із проханням «покарати» законника.

Нагадаємо: на засіданні, яке від-булось 8 вересня, постійно діючий орган, зокрема, розглянув дві скарги на дії представників столичної Фемі-ди. Так, колишній голова Львівського апеляційного адмінсуду (нині — під-судний) Ігор Зварич написав скаргу на Олега Білоцерківця з Печерського райсуду м.Києва. А от до дій його ко-леги — Р.Кірєєва — претензії були в народного депутата Сергія Власенка (захисника Юлії Тимошенко).

ВККС, убачаючи в ді ях О.Бі-лоцерківця порушення процесу-альних норм, відкрила щодо нього дисциплінарну справу. Проте це ще не означає, що столичного володаря мантії притягнуть до відповідальнос-ті. Адже спочатку ВККС має ретельно перевірити всі факти, вислухати думки заявника і законника і лише потім — прийняти рішення.

А от на дії Р.Кірєєва скаржаться вже вдруге за останні два місяці. Так, 22 липня «кваліфікаційники» розгляну-ли скаргу Олени Шустік, Ольги Боднар і Андрія Шкіля. Підстав для відкриття дисциплінарного провадження комі-сія не знайшла.

Цього разу ВККС отримала пись-мові претензії щодо роботи столично-го законника від народного обранця С.Власенка. Скарга його починається посиланням на закон: відповідно до

ст.84 акта «Про судоустрій і статус суддів» «право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність, має кожен, кому ві-домі такі факти».

«Мною, Власенком, було виявлено факти щодо дій судді Печерського райсуду м.Києва Родіона Кірєєва, що свідчать про порушення ним прися-ги судді, процесуального права при здійсненні правосуддя щодо вине-сення завідомо неправосудних рі-шень, упередженого, необ’єктивного розгляду кримінальної справи (проти Ю.Тимошенко. — Авт.)», — мотивує нардеп. «У судовому засіданні 18 липня цього року Р.Кірєєвим було винесено рішення, яким мене видалено із зали засідання до закінчення розгляду справи», — пояснює основну причину своєї скарги С.Власенко. Парламен-тарій аналізує положення стст.271, 272 КПК, якими керувався Р.Кірєєв, і робить висновок: щодо нього ці статті не могли бути застосовані. А це озна-чає, що служитель Феміди порушив норми КПК.

«Кваліфікаційник» Дмитро Соку-ренко поцікавився: скаржник зверта-ється до них як адвокат чи як нардеп? «Як народний депутат», — відповіла представниця комісії Лідія Горбачова. «Цікаво, звертається як нардеп, однак указує на порушення його прав як за-хисника», — зауважив Д.Сокуренко.

Члени ВККС зійшлися на тому, що ця скарга — втручання в судовий процес, і тому потрібно відмовити у відкритті «дисциплінарки». Однак, на відміну від заяви І.Зварича, рішення за скаргою С.Власенка комісія при-ймала не в присутності представників ЗМІ, а в зачиненими дверима. «Від-мовити у відкритті дисциплінарної справи щодо Р.Кірєєва у зв’язку з відсутністю підстав», — оголосила вердикт ВККС. �

ДИСКУСІЯ

Оціночні судження. ВРЮ вказала на відсутність єдиних критеріїв під час кваліфіспиту ТЕТЯНА КУЛАГІНА

Після тижневої перерви Вища рада юстиції продовжила розгляд скарг кандидатів на посади суддів уперше, котрі не погодились із результатами кваліфіспиту. Щоправда, скаржникам, як і минулого разу, не вдалося почути остаточного вердикту ВРЮ, проте вони змогли дізнатися про позицію конституційного органу щодо добору.

Висновки і поради

Під час чергового зібрання (13 ве-ресня) ВРЮ затвердила результати ді-яльності робочої групи, яка була ство-рена для вивчення проблемних питань, пов’язаних із порядком проведення до-бору кандидатів на посади суддів упер-ше. Як зазначив голова ВРЮ Володимир Колесниченко, робочу групу створили для уніфікації відносин між ВРЮ і ВККС.

Представник робочої групи Олек-сандр Удовиченко повідомив, що в більшості звернень кандидати скаржи-лись на склад комісії: мовляв, відповід-но до закону іспит повинна була при-ймати ВККС. Крім того, не зрозуміло, якими критеріями оцінки керувались члени екзаменаційної комісії. «Кожен перевіряючий на власний розсуд ви-ставляв оцінки за практичне завдання. Так, три кандидати вирішували одне й те саме завдання. При цьому правова оцінка обставин, застосовані норми матеріального і процесуального пра-ва у двох кандидатів були абсолютно різні. Але в підсумку вони отримали приблизно однакову кількість балів», — указав О.Удовиченко. Розглядаючи такі скарги, член робочої групи ді йшов висновку: вимог положення про поря-док складання кандидатом кваліфіс-питу не було дотримано.

Крім того, за словами члена робо-чої групи Лідії Ізовітової, кандидати нарікали на некоректні запитання в тестових завданнях. «Тому ми будемо прохати ВККС ще раз перевірити ці тести, щоб не виникло навіть думки, що запитання може містити дві правильні відповіді», — наголосила Л.Ізовітова.

Також ВРЮ звернула увагу на те, що іспит не передбачав виявлення особистих і моральних якостей кан-дидатів, і закликала ВККС розробити метод, який би дозволив визначити ці якості.

Відповідний документ із пропози-ціями щодо вдосконалення встановле-них процедур і порядку добору ВРЮ направить до ВККС.

Поновлені строки

Як повідомляв «ЗіБ», минулого разу ВРЮ відклала вирішення долі незадоволених іспитом, оскільки не

дійшла однієї позиції щодо оцінки мотивації скарг. Тому вирішила ще раз опрацювати матеріали та визна-чити загальні правові позиції ВРЮ і ВККС. 13 вересня представники кадрової секції ВРЮ досягли певно-го консенсусу і рекомендували Раді задовольнити 15 скарг щодо вста-новлення результатів кваліфіспиту і надати кандидатам можливість повторно скласти екзамен. Утім, на засіданні конституційного органу ситуація змінилась і членам Ради знадобився ще час для детального аналізу скарг.

До речі, того ж дня до скаржників приєдналися ще двоє. Як з’ясувалося, кваліфкомісія несвоєчасно повідоми-ла кандидатів про результати іспиту, у зв’язку із чим до ВРЮ надійшли заяви про поновлення строку на оскаржен-ня рішення ВККС. Зокрема, Рада задо-вольнила клопотання Івана Капуша, подовживши йому термін оскарження рішення ВККС щодо встановлення результатів кваліфіспиту.

Пропущені строки І.Капуш мо-тивував тим, що перебував на оздо-ровленні і не мав змоги подати об-грунтовану заяву. З рішенням ВККС кандидат ознайомився 2 серпня, а скаргу відправив 5 вересня. «Ви ді-знались про рішення комісії 2 серп-ня, а відбули на лікування 18 серпня. Вам не вистачило часу подати скаргу впродовж цього терміну?» — по-цікавилася член ВРЮ Інна Отрош. І.Капуш пояснив, що не міг подати клопотання через загострення хво-роби. У підсумку члени ВРЮ дали йому другий шанс. �

«Реанімована» репутація

Водночас Рада задовольнила три скарги суддів щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, скасувавши відповідні рішення ВККС. Зокрема, у немилість до кваліфкомісії потрапив суддя Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська Євген Башмаков, якому 14 квітня оголосили догану за зволікання з розглядом справи, який тривав з 2009 року.

Як указали члени ВККС, інтервали між датами, на які призначався роз-гляд справи, становили 2—3 місяці. У письмових поясненнях Є.Башмаков посилався на велике навантаження і численні клопотання сторін, через які розгляд справи неодноразово від-кладався. Крім того, на його думку, це складна справа, адже стосується питання виселення двох неповно-літніх дітей та їхньої матері. У свою чергу «кваліфікаційники» порадили йому бути менш сентиментальним і враховувати тільки закон і обставини справи. На засіданні ВККС суддя ви-знав свою помилку і пообіцяв зробити все можливе, аби 20 квітня поставити крапку в цій справі. Однак уникнути покарання у вигляді догани йому не вдалось.

Рішення ВККС він оскаржив у ВРЮ. І Рада його підтримала. Як зазна-чила Л.Ізовітова, суддя Є.Башмаков відкладав справи з обгрунтованих причин, не можна вважати, що він безпідставно допустив тяганину. До речі, як поінформував Є.Башмаков, через кілька днів після оголошення догани він розглянув справу.

Крім того, зазначила Л.Ізовітова, ВККС повинна була врахувати суттєве навантаження на суддю. «У 2009 році в його провадженні перебувало 3315 справ, у 2010-му — 3665, у 2011 (на час вирішення його питання у ВККС) він розглянув 953 справи», — поінформу-вала Л.Ізовітова.

Заручитись підтримкою пред-ставників ВРЮ вдалось і судді Сак-саганського райсуду м.Кривого Рогу Ірині Щеняєвій. 21 квітня ВККС наклала на жінку дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Своє рішення «кваліфікаційники» вмоти-вували тим, що законниця недбало ставилась до обов’язків і допустила тяганину.

«Це, власне, той випадок, коли по т рібно с к ас ову в ат и рі шен н я ВККС. Перш за все суддя взагалі не відкривав провадження в цій спра-ві», — наголосила Л.Ізовітова. Більш того, незважаючи на те, що скаржник відкликав свою заяву, І.Щеняєву все ж покарали «дисциплінаркою». Що-правда, ВРЮ її репутацію «реаніму-вала».

Відповідно до вердикту кваліф-комісії не вклався в розумні строки й суддя Корольовського райсуду м.Житомира Юрій Драч, у проваджен-ні якого справа перебувала 3 роки. За таке зволікання суддя отримав до-гану. У слабкій оперативності закон-ник звинуватив учасників процесу й велике навантаження. Між іншим, не так давно ВРЮ призначила його головою суду.

Проте члени комісії вирішили, що суддя не вжив заходів для своєчас-ного відправлення правосуддя. На-томість у ВРЮ посилання Ю.Драча на суттєвий обсяг роботи зрозуміли. Як зазначила Л.Ізовітова, навантаження в Корольовському райсуді — одне з найбільших у області. Представники Ради дійшли висновку, що щоразу, коли суддя відкладав справу, на те були об’єктивні причини. Тож рі-шення ВККС, яким його притягнули до дисциплінарної відповідальності, було скасоване.

Не пощ ас т и ло л и ше од ном у скаржникові. В задоволенні скар-ги на рішення ВККС ВРЮ відмо-вила с удді Заводського райс уд у м.Дніпродзержинська Віктору Ізо-тову. 7 квітня йому оголосили до-гану за те, що він, на порушення вимог Кримінально-процесуально-го кодексу, безпідставно вилучив справу з провадження іншого судді, а також змінив запобіжний захід підсудному в судовому засіданні без участі прокурора. В.Ізотов пояснив, що взяв згадану справу до свого провадження задля оперативнішого вирішення. Вердикт ВРЮ був лако-нічним, і можна вважати, що судді дуже пощастило, що він отримав за такі дії лише догану. �

Щоб почути вердикт ВРЮ, скаржникам, не задоволеним оцінкою кваліфіспиту, доводиться ставати в чергу.

ІНФОРМАЦІЯ

Найсвіжіші новини

судової влади —

у нас на сайті!

www.zib.com.ua

6 судова влада

КОЛЕКТИВНЕ РІШЕННЯ

Розвантажити «адміністративників».На конференції делегати доукомплектували РСАС і закликали депутатів визначити обсяг роботи для законників

МАРИНА ЗАКАБЛУК

Після літнього відпочинку представники адмін’юстиції відкрили новий сезон проведенням конференції. 9 вересня до столиці приїхали «адміністративники» з усіх куточків України, аби колективно знайти шляхи вирішення наявних проблем і поговорити про те, що чекає їхні суди у 2012 р.

9 + 2 і фінансове попередження

Зібралися делегати конференції, як завжди, у стінах Вищого адмінсуду. Після того як прозвучав Гімн України, присутні взялися за роботу, вирішивши за всі пропозиції голосувати відкрито.

Крім визначення орієнтирів робо-ти адмінсудів на наступний рік, деле-гати обрали двох членів Ради суддів адмінсудів. Нагадаємо, що минулої осені орган суддівського самовряду-вання «відрахував» Олега Сергейчука

(у вересні 2010 р. він став суддею Кон-ституційного Суду), а навесні цього року — Сергія Малашкевича (у квітні 2011-го був переведений до Донецького апеляційного господарського суду).

Конференція одноголосно під-тримала дві кандидатури, запропо-новані делегатами: Юрія Цвіркуна та Анатолія Рибченка. «Судді працюють у ВАС. Буде правильно обрати саме представників ВАС, адже рада повин-на працювати оперативно, завжди зби-рати кворум. Вони молоді, та вже до-свідчені», — коротко охарактеризував А.Рибченка та Ю.Цвіркуна очільник ВАС Олександр Пасенюк.

Так, сили в РСАС розділилися таким чином: 5 із 11 членів ради — представники ВАС, по троє — із судів першої та другої інстанцій.

Цей захід не міг відбутися без об-говорення фінансових питань. «Сьо-годні ДСАУ займає впевнену, чітку, виважену позицію, мотивує свої вимоги конкретними цифрами, роз-рахунками, що набагато краще пере-конує, ніж прохання, сльози, розпач.

Тому спільними зусиллями зможемо добитися того, що фінансування в наступному році стане кращим», — висловив сподівання керівник РСАС Микола Кобилянський.

Проте він застеріг: адмінсудам ве-ликих надходжень від судового збору (після набрання чинності відповідним законом) очікувати не доводиться. «Тому необхідно доручити ДСАУ роз-робити і затвердити порядок викорис-тання коштів судового збору, в якому передбачити їх зарахування на єдиний рахунок і розподіл між судами від-повідно до потреб», — запропонував голова РСАС.

Тривожне навантаження

Детально «адміністративники» зупинилися на питанні збільшення роботи. «У РСАС викликає тривогу зростання навантаження на «ад-міністративників». Ця проблема турбує не тільки нас. Вона потребує негайного вирішення», — зауважив М.Кобилянський.

З ним погодився й О.Пасенюк, який розповів, що за перше півріччя 2011 р. до адмінсудів усіх інстанцій надійшла біль-ша кількість заяв і скарг, ніж торік. Тому делегати конференції вирішили шукати причини надмірного навантаження і пропонувати вихід із цієї ситуації.

«Потрібно негайно вжити заходів законодавчого характеру для унорму-вання навантаження на суддів та його зменшення до такої межі, щоб кожен, хто звернувся до суду, не мав сумні-вів, що його справу суддя розгляне всебічно, об’єктивно, неупере джено і в розумний строк», — закликав пред-ставник Київського окружного адмін-суду, член РСАС Андрій Волков.

За його словами, основними при-чинами надмірного навантаження на законників є недоліки процесуальної регламентації адмінсудочинства та неналежне матеріально-технічне, ін-формаційне забезпечення судового процесу. «Ми плануємо запропонува-ти внести зміни до законів «Про судо-устрій і статус суддів», «Про судовий збір», до Кодексу адмінсудочинства та

Бюджетного кодексу», — повідомив А.Волков.

Процесуальна економія

Також він детально зупинився на кроках, які допоможуть розвантажити адмінсуди. Перш за все варто визна-чити норми навантаження на суддю, а для цього — вирахувати об’єктивні показники часу, необхідного для роз-гляду відповідних категорій справ у кожній з інстанцій.

Потрібно ввести такі поняття, як «оптимальна кількість суддів» та «чи-сельність судів». Це можливо в разі вдосконалення положень закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо під-став утворення і ліквідації обителей Феміди. Потрібно в згаданому акті передбачити і доплату законникам, які працюють понаднормово.

Ще один вихід із «ситуації надмір-ного навантаження» — внести зміни до КАС, які б забезпечували так звану процесуальну економію. «Потрібно переглянути випадки, коли розгляд справ у суді першої інстанції здій-снюється колегіально; виключити ви-падки, коли колегіальний розгляд не утворює додаткових гарантій для осіб, які беруть участь у справі, і жодним чином не виправданий», — запропо-нував А.Волков.

За його словами, поліпшення по-требують механізми надсилання рішень, повідомлень та розгляду від-водів, клопотань. Слід запровадити дієві способи реагування на факти зло-вживання правом заявляти відводи та клопотання. «У будь-якому разі варто виключити з КАС вимоги виходу суддів до нарадчої кімнати та виготовлення ухвал у вигляді окремих процесуальних документів у випадках, коли це жодним чином не виправдано», — наголосив представник РСАС.

Він також повідомив, що буде ство-рена робоча група, яка займатиметься питанням навантаження, і запросив усіх присутніх унести свою лепту у вирішення цієї проблеми.

Оскільки виступи делегатів і гостей конференції були обмежені в часі (згідно з регламентом доповіді мали тривати від 5 до 20 хв.), не всі встигли поділитися наболілим, розповісти про своє бачення майбутнього адмін’юстиції та внести пропозиції. Тому заступник голови ВАС Михайло Цуркан побажав колегам, аби час для втілення їхніх ідей ніколи не був обмежений регламентом.�

ЗІБРАННЯ

Самоврядування з важелями впливу. Аби «реанімувати» роль зборів суддів, представники РСЗС навідаються в кожну область

� Закінчення, початок на стор.1

Натомість в апеляційній інстанції спостерігається протилежна тенден-ція: громадяни дедалі частіше пого-джуються з рішеннями судів першої інстанції, а тому справ у «апеляцій-ників» зменшилося на 21%, що до-зволило останнім зекономити час для аналізу судової практики.

Спинився доповідач і на порушен-нях розумних строків розгляду справ і тривалому триманню під вартою. Так, у першому півріччі 2011 року серед лі-дерів із затягування з розглядом справ були місцеві столичні суди і суди Дні-пропетровської області. Більш того, у Харківській області 147 осіб очікують за гратами на вердикт понад 2 роки, в Одеській — 53, тоді як у Волинській нараховується тільки 6 арештантів, які перебувають під вартою більш ніж півроку.

«Порушення розумних строків має стати «чорною міткою» під час аналізу суддівської кваліфікації. Відпо-відальність за безпідставне зволікання повинні нести не лише законники, які до-пустили тяганину, а й голови судів», — під-сумував М.Пшонка.

Крім того, за словами останнього, з’явилася ще одна серйозна проблема — переведення суддів до інших обителей Феміди. «Таке враження, що всі судді хочуть працювати лише в столиці. Скоро дійдемо до того, що в деяких райсудах нікому буде працювати», — поскаржився доповідач.

Матеріальна перспектива

Традиційно «загальники» доклад-но зупинилися на одній з хронічних проблем судової влади — фінансо-вому бідуванні. Аби поговорити про матеріальні негаразди й дізнатися про перспективи їх вирішення, на конфе-ренцію запросили очільника ДСАУ

Руслана Кирилюка. Інформація, якою поділився останній, не надто пораду-вала присутніх. Так, з 27 апеляційних і 666 місцевих загальних судів тільки Апеляційний суд м.Києва й 94 місцеві cуди розташовано в приміщеннях, які відповідають вимогам щодо здійснен-ня правосуддя.

Ситуація в інших обителях Феміди залишає бажати кращого. На межі ава-рійного стану приміщення 3 апеляцій-них судів (Донецької, Кіровоградської, Рівненської областей) і 26 місцевих.

Як пояснив Р.Кирилюк, така песи-містична картина склалася передусім через те, що протягом останніх років видатки на ремонт приміщень не пе-ревищують 10% від необхідної суми.

Щоправда, попри перманентну нестачу коштів, Р.Кирилюк укотре запевнив: зі свого боку ДСАУ намага-тиметься зробити все можливе, щоб усі вітчизняні суди наблизилися до «еталона».

У підсумку конференція доручила йому втілити в життя обіцяне і вжити заходів для покращення фінансового й організаційного забезпечення загаль-них судів. Крім того, делегати заклика-ли ДСАУ вивчити розподіл і освоєння коштів місцевими й апеляційними су-дами для усунення диспропорцій у фі-нансуванні окремих судів, дослідити практику нарахування зарплати суд-дів у 2012 і поточному році відповід-но до закону «Про судоустрій і статус

суддів» і зобов’язати голів апеляційних судів зосередитися на ефективному освоєнні бюджетних коштів.

У свою чергу голова РСУ Ярослав Романюк на продовження теми нага-дав учасникам, що конференція — це єдиний орган суддівського самовряду-вання, який обговорює і вирішує пи-тання щодо фінансування діяльності служителів Феміди. «Ознайомившись із порядком денним вашої конференції, я не побачив там питання щодо вирі-шення фінансового питання. Це не докір вам, це загострення уваги на цій про-блемі. Ті повноваження, які закон надає органам суддівського самоврядування, носять декларативний характер. І навіть якби це питання було включено в поря-док денний і ви прийняли певне рішення, то кого і до чого б воно зобов’язало?» — зазначив Я.Романюк.

На його переконання, наразі органи суддівського самоврядування не повною мірою виконують своє основне завдан-ня — гарантування незалежності суддів. Так, за даними моніторингу, лише 36,1% опитаних законників уважають, що ді-яльність Ради суддів загальних судів є ефективною щодо захисту незалежності суддів. «Тобто органи суддівського само-врядування не мають реальних механіз-мів і важелів впливу, щоб гарантувати незалежність суддів», — підсумував Я.Романюк, зазначивши, що в законі має бути чітко прописана процедура врахування їхньої точки зору.

Напрям на вдосконалення

Про те, що заважає РСЗС бути на 100% органом захисту суддівської незалежності, розповів її очільник П.Гвоздик, який поінформував про діяльність ради. Старт роботі цього органу дала минулорічна конферен-ція, на якій і було затверджено склад РСЗС. Утім, за рік існування остання вже пізнала певні труднощі. Голова

РСЗС поскаржився, що представ-никам ради доводилося працювати в непростих умовах. Насамперед це зумовлено тим, що члени РСЗС про-вадять також суддівську діяльність, тому прив’язані до основного місця роботи і можуть збиратися тільки раз у місяць. А цього часу, за словами П.Гвоздика, явно замало для ефек-тивної діяльності. Він запропонував переглянути ці підходи і, можливо, запровадити сесійний графік ро-боти РСЗС.

Насамкінець голова РСЗС по-ді лився власним баченням ма й-бутнього ради і судової системи в цілому. «Судова влада як частина державної влади має розвиватись у тому напрямку, який визначив Пре-зидент на святкуванні 20-ї річниці незалежності: майбутнє України — в європейській спільноті. А механізмом для досягнення інтеграції є, зокрема, реформа й модернізація», — нагадав П.Гвоздик. На його думку, щоб говори-ти про ефективність судової системи, потрібно провести уніфікацію судів як структурних одиниць. «Відсутність уніфікації ускладнює впроваджен-ня інформаційних і комп’ютерних систем. Не можна адаптувати одну програму до різних судів, які мають відмінну внутрішню структуру», — зазначив П.Гвоздик.

Незабаром РСЗС чекає низка зу-стрічей з колективами судів, під час яких представники ради планують провести роз’яснювальну роботу щодо діяльності зборів суддів як важливого органу суддівського самоврядування. Сьогодні, за словами П.Гвоздика, збори відбуваються нерегулярно, про них іноді взагалі забувають, а їх рішен-ня не завжди виконуються. Іншими словами, якщо у вашій обителі Фемі-ди рівень самоврядування залишає бажати кращого, з візитом РСЗС не забариться. �

ПРЯМА МОВА

Чого сьогодні бракує адмін’юстиції? МАРИНА БОЙКО

За 6 років «адміністративники» пережили чимало випробувань, здолали багато перешкод. З якими ж проблемами сьогодні стикаються окружні та апеляційні адмінсуди, що їм потрібно для роботи на повну силу?

КАТЕРИНА ФРАНОВСЬКА, голова Житомирського апеляційного адмінсуду:

— В українців є прислів’я: добра господи -ня — із золотим у кишені, а ще краща — без золотого. Це про нас. Добре господарю-вати, коли в тебе є гроші, а коли їх не-має — потрібно «крутитися». Сьогодні Житомирському апеляційному адмінсуду не вистачає на зарплату 66 тис. грн. Ми розуміємо, що в державі фінансова скрута, коштів не вистачає. Але хочеться запитати: допоки це триватиме? Дуже прикро, коли потенційно сильний суд на злеті падає че-рез фінансові проблеми.

ФЕДІР СОКОЛЕНКО, голова Полтавського окружного адмінсуду:

— У тижневику «ЗіБ» я прочитав інтерв’ю Миколи Генріховича (Кобилянського. — Прим. ред.) і знайшов такий вислів: «Най-вагомішим досягненням адмін’юстиції є створення працездатних колективів». Я із цим погоджуюся. З 21 судді в нашій оби-телі Феміди 20 обрано вперше, відтак для мене найголовніше завдання — аби всі вони однаково застосовували закон при вирішенні спорів. Для цього ми розробили індивідуальні плани навчання. Проте, яке б насичене навчання ми не проводили, які б грунтовні узагальнення й аналіз судової практики не готували, вони не можуть претендувати на роль стабільної судо-вої практики без останнього слова ВАС і ВС. Сьогодні я дізнався, що затверджено Положення про Базу правових позицій ВАС і ВС. Бачимо, що РСАС і ВАС ідуть на крок попереду вирішення наших проблем. Хотілося б їм побажати й надалі оператив-но реагувати на питання, які виникають у судах першої інстанції.

МИХАЙЛО ЦУРКАН, заступник голови ВАС:

— Потребує активізації робота пленуму ВАС, необхідно пришвидшити ухвален-ня постанов, розгляд яких планувався ще у 2006—2010 рр. Також потрібно оперативно роз’яснювати судам питан-ня, що виникли у зв’язку з прийняттям нового законодавства. Уважаю, що керівники судів усіх рівнів недостатньо уваги приділяють роз’яснювальній ро-боті. Про наші проблеми ми розповіда-ємо один одному, а виступи в ЗМІ часто мають характер виправдання, а не пропагування ідей адмін’юстиції. Також потрібно підтримувати пропозиції ад-мінсудів, які не стосуються здійснення судочинства, проте позитивно вплива-ють на моральний клімат у колективах, наприклад щодо проведення футболь-них чемпіонатів. Адже наше життя не обмежується рамками процесуального законодавства і нормами матеріального права.

ВАСИЛЬ АНДРІЙЦЬО, голова Закарпатського окружного адмінсуду:

— Сьогодні багато говорили про праців-ників суду. За 3 роки їхня зарплата так і не зросла. З квітня 2011 р. зарплату зрівняли: прибиральниця (вибачте за порівняння, я ї ї теж поважаю) і помічник судді отримують однакову суму. У поза-минулому році в нас у суді на одну посаду секретаря засідання претендувало 5—8 осіб. Сьогодні ж дай Боже, аби кількість присутніх на конкурсі осіб відповідала наявним вакансіям. Якщо цю проблему не вирішити, то в судах працюватимуть не кращі з кращих: ми будемо не обира-ти, а «підбирати» кадри, аби заповнити вакансії.Іще одне: у наступному році майже в усіх голів окружних адмінсудів закінчуються строки повноважень. У мене така про-позиція: аби уникнути конфліктів, чуток, варто перевіряти, що зробив голова суду за 5 років, чи відповідає посаді, не напе-редодні закінчення строку його повнова-жень, а завчасно, хоча б за півроку. �

Якщо у вашому суді забувають про збори, рада суддів на чолі з П.Гвоздиком (праворуч) іде до вас.

7№38 (1025), 17 — 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. судова влада

Усі ваші фото — на нашому сайті!

www.zib.com.ua

Валентина ВИСОЦЬКА (ліворуч), яка нещодавно перейшла працювати до ВСС, ділилася враженнями.

Члени РСЗС Юрій ФУРИК (зліва), Олена ЗАПОРОЖЧЕНКО (в центрі) та Олександр СИМОНЕЦЬ не втрачають оптимізму й вірять у вирішення суддівських проблем.

ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Зібрання з перспективою.9 вересня судді загальних судів зібралися на чергову конференцію. Вони поговорили про стан справ у судовій системі, проаналізували напрацювання РСЗС, визначили труднощі, з якими доводиться стикатися представникам третьої гілки влади, та намітили шляхи їх вирішення.

ФОТО: МАКСИМ ТРЕБУХОВ, ОЛЕКСАНДР ГОНЧАРОВ

Голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія СТЕФАНІВ обмірковувала ключові моменти свого виступу.

Школа під керівництвом Василя МАЛЯРЕНКА (праворуч) подбає про належну підготовку суддівських кадрів.

Суддя ВСС Дмитро ЛУСПЕНИК мріяв про райдужні перспективи, які пророкували судовій системі.

Голова РСЗС Павло ГВОЗДИК запитав: « Шановні, чи всі отримали мандати?»

Член РСЗС Анатолій БАБІЙ (у центрі) уважно стежив за перебігом дискусії колег.

Перед початком конференції голову ДСАУ Руслана КИРИЛЮКА (праворуч) морально підтримував його колега Іван БАЛАКЛИЦЬКИЙ (ліворуч).

8 фотофакт

РОЗДРІБ

«ЗіБ» —у продажу!

Запитуйте наш тижневик у кіосках «Союздруку»

Отже, якщо ви не встигаєте за своїми колегами першим ознайомитися зі свіжим номером «ЗіБ» або пропустили важливий матеріал у попередніх числах видання — звертайтеся до найближчого кіоску «Союздруку». Згідно з графіком наша газета має надходити в продаж уже в суботу.

Кіоски, де реалізується«Закон і Бізнес»:

Кіоск Адреса

3 майдан Незалежності. 8 майдан Незалежності. 19 вул. Б. Хмельницького, 44. 21 вул. Хрещатик, 5. 24 вул. М. Заньковецької, 2. 25 вул. Червоноармійська, 49. 26 вул. Червоноармійська, 48. 29 ст. метро «Хрещатик». 60 вул. Інститутська, 10—12. 74 вул. Хрещатик, 10.142 вул. Червоноармійська, 57.145 вул. Червоноармійська, 73.156 вул. Червоноармійська, 74/5.404 вул. Велика Житомирська, 6.405 вул. Володимирська, 18.406 вул. Володимирська, 24.

РЕКЛАМА

САМОВРЯДУВАННЯ

Конференція 9 + 29 вересня «адміністративники» вже удванадцяте зібралися на конференцію. Делегати визначались із пріоритетними завданнями діяльності адмінсудів у наступному році, обговорювали можливості правового і соціального захисту суддів, їх побутового забезпечення. Також на допомогу 9 членам Ради суддів адмінсудів направили ще 2 законників. Відтепер РСАС працюватиме в повному складі й на повну потужність.

ФОТО: ІВАН СТЕЦЕНКО

Голова Вищого адмінсуду Олександр ПАСЕНЮК до очільника РСАС Миколи КОБИЛЯНСЬКОГО: «Дивіться, Миколо Генріховичу, всі, як і ми з вами, прийшли на конференцію в доброму гуморі».

Представниці Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ніні ФАДЄЄВІЙ, яка раніше працювала у ВАС, вручили посвідчення судді у відставці.

Конференція розпочалася зі звучання Гімну України.

На пропозицію секретаря РСАС Тетяни ШИПУЛІНОЇ Юрія ЦВІРКУНА з ВАС обрали до складу органу суддівського самоврядування.

Анатолій РИБЧЕНКО з ВАС також опікуватиметься проблемами суддівського самоврядування: конференція одноголосно обрала його до РСАС.

Делегати конференції вчитувалися в кожне слово рішення, яке мали прийняти наприкінці зібрання, аби переконатися, що враховані всі їхні пропозиції.

Олег СЕРГЕЙЧУК (праворуч), який раніше працював у ВАС, а нині є суддею Конституційного Суду, прийшов відвідати колег і пригадати минулі часи.

9№38 (1025), 17 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. законодавча влада

ІНІЦІАТИВА

Депутатська зарплата і Євро-2012.Куратори правоохорнців уперше зібралися після відпустки

АЛІНА АЛЕКСАНДРОВА

На початку нової парламентської сесії Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів перше засідання після літніх канікул. Відпочилі депутати розглянули кілька законопроектів, більшу частину яких рекомендували ВР прийняти в першому або другому читанні.

За «сачкування» покарають гривнею

Голова комітету Віктор Швець привітав депутатів з початком сесії і повідомив, що на засіданні присутні 10 із 16 членів парламентського під-розділу. Можливо, така завидна явка (зазвичай на засіданнях присутньо ще менше народних обранців) пов’язана, крім іншого, ще й з регламентним нововведенням, яке не сподобалося деяким нардепам. Як повідомив Ві-ктор Дмитрович, відтепер зарплата парламентарям нараховуватиметься тільки на підставі табеля обліку ро-бочого часу, заздалегідь завізованого завідувачем відділу організаційного забезпечення пленарних засідань ВР головного організаційного управлін-ня апарату ВР і підписаного головою та секретарем відповідного комітету, Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації, заступником се-кретаря комітету і комісії. Одне слово, умови одержання зарплати помітно ускладнились. Очевидно, за «сачку-вання» депутатів вирішили карати гривнею. Чи допоможе це наповнити зазвичай напівпорожній сесійний зал — покаже час.

Багато членів комітету були не в захваті від нововведення. «А як урахо-вуватиметься робота в округах? Адже якщо о 10.00, коли йде реєстрація, не зареєструвався, то потім, навіть якщо весь день у залі сидиш і за законопро-ектом доповідаєш, — усе одно вважа-ється, що ти не зареєстрований», — лу-нали незадоволені зауваження.

Утім, далі засідання проходило в невимушеній, навіть грайливій об-становці. Можливо, завдяки тому, що атмосферу розряджав жартами Свято-слав Піскун — раніше не дуже частий гість на комітетських зібраннях. «Ви

бачите, яка цікава штука — засідання комітету? Приходьте до нас частіше, Святославе Михайловичу», — звер-нувся до колеги В.Швець.

Депутати швидко розглянули і ре-комендували прийняти ВР кілька за-конопроектів. Серед них — у першому читанні: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення від-повідальності та вдосконалення держав-ного регулювання у сфері містобудівної діяльності», «Про відповідальність за ухилення від служби осіб цивільного захисту в особливий період», у другому — «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію», «Про внесення змін до статті 17 Закону України «Про міліцію» (про вимоги до осіб, які приймаються на службу в міліцію)», у повторному другому — про внесення змін до КПК (щодо зміни статусу визнання як доказу вини в кримінальних справах). Згідно з остаточною редакцією останнього за-конопроекту «показання підозрюваного, зокрема й ті, в яких він визнає себе ви-нним, підлягають перевірці».

Готуємося до Євро-2012

Без обговорень і суперечок прого-лосували депутати і за проект закону «Про внесення змін до Кодексу про ад-міністративні правопорушення щодо відповідальності за окремі правопору-шення», автором якого є Валерій Бевз, одностайно погодившись, що «Бевз дурниць не вносить».

Деяке пожвавлення викликав за-конопроект, підготовлений Ігорем Рибаковим і Володимиром Каплієн-ком, — про внесення змін до КПК (щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи). Згідно з ним обвинувачений і його захисник отри-мують право робити й зберігати фото- і ксерокопії матеріалів кримінальної справи. За словами В.Каплієнка, цей документ уноситься для того, аби «збалансувати» знаменитий закон про обмеження строків ознайомлення з матеріалами справи. «Уявляєте кар-тинку: сидять чотири люди в камері, в кожної по 150 томів справи?.. Там для них самих-то місце знайдеться? Де вони їх зберігатимуть? Або прийде, наприклад, Лазаренко і скаже: «Дайте мені із собою мої 5000 томів справи», — припустив С.Піскун. Виникли питан-ня й стосовно того, як копіювати до-кументи, якщо на них є гриф «таємно». Проте закон рекомендували прийняти в першому читанні.

Ще один «злободенний» проект ішов «поза програмою» і не був уне-сений до порядку денного (його «ло-біював» Кабмін) — «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства щодо особливостей про-вадження в справах про видворення іноземців і осіб без громадянства». Уряд, зокрема, рекомендував допо-внити КАС ст.1835, згідно з якою позо-вні заяви, котрі стосуються іноземців та осіб без громадянства, подаються

до окружного адмінсуду і розгляда-ються ним у місячний строк із дня надходження заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються негайно.

Депутати відзначили, що законо-проект «сируватий, потребує доопра-цювання», але має бути ухвалений до Євро-2012, «його вимагають прийняти європейські структури».

Генпрокурора запросять на бесіду?

Кілька законопроектів члени комітету відхилили. Так, Юрієві Прокопчуку не вдалося відстояти своє дітище — проект про внесення змін до деяких законодав-чих актів щодо правових наслідків пору-шення суддями, прокурорами і слідчими прав та свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією. Автор хотів домогтися того, аби прокурорів та слідчих, котрі прийняли незаконне рішення, по-збавляли права одержувати пільгову пен-сію, навіть якщо вони давно вже вийшли у відставку. При цьому Ю.Прокопчук кілька разів відзначив, що закон «не є політизо-ваним і буде актуальним при будь-якій владі». Попри його спроби переконати колег, проект відправили на доопрацю-вання, заявивши, що «ідея благородна, але її потрібно сформулювати і юридично виписати так, щоб не виникало питань».

Наприкінці засідання члени ко-мітету розглянули звернення групи народних депутатів «Про грубе пору-шення співробітниками міліції права на свободу мирних зібрань під час проведення мирної ходи на честь Дня незалежності». Враховуючи те, що, на думку народних обранців, правоохо-ронці порушили Конституцію України і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та незаконно застосували силу і сльозогінний газ, у комітеті вирішили створити робочу групу з підготовки цього питання для розгляду на засіданні ВР. До ГПУ, МВС, Київської міськдержадміністрації були направлені запити. Зокрема, де-путати доручили встановити конкрет-них посадових осіб, які наказали пере-крити вулицю на шляху проходження мирної демонстрації та застосувати до демонстрантів силу. Крім того, на на-ступне засідання було запропоновано запросити Генпрокрурора й міністра внутрішніх справ. �

САНКЦІЇ

Зняти погони!Парламентарі вирішили запровадити адміністративну відповідальність за незаконне носіння форми, погонів та інших військових атрибутів.

Відповідні положення містяться в проекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо носіння форме-ного одягу, використання знаків роз-різнення та символіки» (№4585), який народні депутати прийняли в першому читанні.

У пояснювальній записці до про-екту зазначається, що за роки неза-лежності в нашій державі з’явилося багато державних і громадських структур, осередків козацького руху, які всупереч чинному законодавству використовують форму, елементи одягу, символіку і знаки розрізнення військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ.

«Козацькі осередки, які фактично є громадськими об’єднаннями, у сво-

їй діяльності використовують зразки форменого одягу, який відповідає зразкам обмундирування Збройних сил України, МВС та інших військо-вих формувань. Не маючи на це права, використовують знаки розрізнення (погони, зірочки, лампаси) і символіку силових структур», — наголошують нардепи.

Крім того, співробітники практично всіх приватних охоронних агенцій, не маючи такого права, носять формений одяг у колористиці «камуфляжу», за-твердженій нормативними актами для Збройних сил, і символіку й знаки роз-різнення працівників силових структур.

Також частішають випадки ви-користання одностроїв під час зло-чинних дій, наприклад під час погра-бувань, захоплень підприємств тощо.

Проектом пропонується запро-вадити адміністративну відповідаль-ність за незаконне носіння форменого одягу і знаків розрізнення особами, які не мають на це права, шляхом уне-

сення змін до Кодексу про адміністра-тивні правопорушення. Відповідно до пропозицій такі дії тягнутимуть за собою попередження або накладення штрафу від 10 до 15 неоподаткову-

ваних мінімумів доходів громадян (170—255 грн.). За повторне вчинен-ня таких дій стягнення становитиме 15—50 неоподатковуваних мінімумів, тобто 255—850 грн. �

ПРАВА

Скарга з відмовоюНародні депутати дозволили громадянам забирати апеляційні й касаційні скарги на рішення в адміністративних справах до початку розгляду судом.

З відповідними пропозиціями ви-ступив Дмитро Притика. Парламент підтримав його і прийняв закон «Про внесення змін до Кодексу адміністра-тивного судочинства України».

Як зазначав ініціатор змін у пояс-нювальній записці до проекту, чинна редакція стст.193 та 218 КАС передба-чає можливість відмови від апеляцій-ної чи касаційної скарги лише під час її розгляду. Можливості відкликання

скарги до відкриття провадження ко-декс узагалі не передбачав.

Відповідно до нового закону ст.193 КАС викладена в новій редакції. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має пра-во доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, об-грунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Крім цього, особа, котра подала апеляційну скаргу, має право відкли-кати її до початку розгляду, а друга сторона — визнати апеляційну скаргу обгрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. У разі відкликання апеляційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку справи

до слухання, має постановити ухвалу про повернення скарги.

Також, за новою редакцією статті, особа, котра подала апеляційну скар-гу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку із цим апе-ляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що роз-глядає справу, в судовому засіданні за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв’язку із цим апеляцій-ного провадження суд постановляє

ухвалу. Повторне апеляційне оскар-ження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не до-пускається.

Також унесено зміни до ст.218 КАС. Відтепер особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змі-нити її протягом строку на касаційне оскарження, обгрунтувавши необхід-ність таких змін чи доповнень.

При відкликанні касаційної скар-ги суддя-доповідач, який здійснював підготовку справи до розгляду, поста-новляє ухвалу про повернення скарги. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до за-кінчення касаційного провадження. �

РОДИНА

Усиновлювати не запізноВерховна Рада вирішила скасувати норму, що забороняє усиновлювати дітей у випадку, коли різниця у віці дитини й усиновлювача перевищує 45 років.

За закон «Про внесення змін до Сімейного кодексу України» проголо-сували 256 народних депутатів.

СК дотепер містив норму, згідно з якою різниця у віці між усиновлюва-чем і дитиною не могла бути більшою за 45 років.

Нині це положення з кодексу ви-лучено. Ініціатори змін пояснюють, що така норми в законодавстві створюва-ла додаткові перешкоди для усиновлю-вачів, оскільки існувала безпосередня залежність між віком дитини і віком усиновлювача.

Автори закону звернули увагу на те, що скасована норма позбавляла людину, якій виповнилося 46 чи біль-ше років, права на усиновлення ново-народженої дитини. �

ФІНАНСИ

Повноваження — для актівАсоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» виступила проти надання Держфінпослуг надто широких повноважень. Концентрація влади в одних руках провокує корупційні ризики, кажуть експерти.

УКБС звернувся до Верховної Ради з питанням щодо необхідності до-опрацювання проекту «Про внесення змін до деяких законів України сто-совно повноважень органів державної влади щодо встановлення вимог до інвестування активів» (№9027).

Експерти Асоціації виступили за виключення з проекту змін до ст.31 закону «Про страхування», якими пе-редбачено наділення Держфінпослуг широкими повноваженнями стосовно встановлення вимог до якості активів, обмежень щодо їх максимальних об-сягів, вимог щодо наявності та рівня кредитного рейтингу активів певних категорій та банків або емітентів цін-них паперів, у яких розміщуються кошти страхових резервів.

УКБС уважає, що зазначені ви-моги та обмеження повинні бути закріплені в законі, а не в підзакон-них актах. Оскільки концентрація таких широких повноважень у руках одного держрегулятора тягне за со-бою суттєві корупційні ризики, що знижує ефективність його роботи і може збільшити системні ризики на ринку фінансових послуг, зазна-чають фахівці.

«Крім того, в рамках адміністра-тивного судочинства можливе оспо-рювання суб’єктами ринку окремих положень і нормативів підзакон-ного акта Держфінпослуг, що може ускладнити його практичне застосу-вання іншими учасниками ринку. Це свідчить про недосконалість запро-понованого в законопроекті регулю-вання», — переконана генеральний директор Асоціації Галина Оліфер. �

ЗДОРОВ’Я

У Раду — без пива!Парламентарі пропонують заборонити фінансувати виробникам, оптовим продавцям, експортерам та імпортерам пива, алкогольних напоїв і тютюнових виробів політичні партії.

У тому, що політики мають обхо-дитися без «шкідливих» грошей, пе-реконаний народний депутат Дмитро Ветвицький, який подав законопроект «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про політичні партії в Укра-їні» (№9097).

Парламентар зазначає, що метою лобіювання інтересів ринку алко-гольної та тютюнової продукції в органах державної влади є створення умов для збільшення обсягів її про-дажу. На його думку, такі цілі прямо протилежні основним завданням політики держави у сфері охорони здоров’я, оскільки вживання алко-голю і тютюну — один із ключових факторів, які негативно впливають на здоров’я українців.

Д.Ветвицький наголошує на тому, що механізмом лобіювання інтересів алкогольних і тютюнових компаній є фінансування найвпливовіших по-літичних партій. «Будучи фінансово залежними від виробників і продавців алкогольної та тютюнової продукції, партії змушені відстоювати їх інтереси через власних представників у парла-менті та Уряді», — пояснює небезпеку від такої ситуації нардеп. �

Чи допоможе табель обліку робочого часу налюднити сесійну залу?

Нардепів непокоїть завелика кількість охочих одягати військову форму.

10 законодавча влада

ЗДОРОВ’Я

Покарання за «лікування»Верховна Рада дала визначення терміну «фальсифікований лікарський засіб» і встановила кримінальну й адміністративну відповідальність за виготовлення і реалізацію таких препаратів.

Народні депутати ухвалили акт «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання фальсифі-кації лікарських засобів», ініційова-ний «регіоналом» Валерієм Конова-люком.

У пояснювальній записці до про-екту нардеп указував, що, за оцінка-ми Всесвітньої організації охорони здоров’я, у розвинених країнах відсо-ток фальсифікату становить близько 10%, а в країнах третього світу — поло-вину всіх лікарських засобів. В Україні, за різними версіями, продається до 50% підроблених ліків.

Фальсифіковані ліки серйозно за-грожують життю і здоров’ю грома-дян, особливо якщо врахувати, що, за даними ВООЗ, найбільша кількість підробок (42%) — це антибіотики і 18% — психотропні речовини.

При цьому, наголошував нардеп, в Україні на законодавчому рівні не ви-тлумачено поняття «фальсифіковані лікарські засоби» і відсутня кримі-нальна відповідальність за виготов-лення і розповсюдження фальсифіко-ваних лікарських препаратів.

Згідно з прийнятими парламен-том змінами фальсифікованим є «лікарський засіб, який умисно про-маркований неідентично відомостям про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів, а так само лікарський засіб, умисно під-роблений у інший спосіб, і не відпо-відає відомостям, у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів».

Законом визначено, що до Дер-жавного реєстру лікарських засобів уносяться такі відомості: назва, ви-робник, повний склад лікарського за-собу, фармакологічна дія, показання, протипоказання, запобіжні заходи, взаємодія з іншими лікарськими за-собами, способи застосування тощо.

Законом доповнено Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею 442. Відповідно до неї умисне виготовлення, придбання, пе-ревезення, пересилання чи зберігання з метою збуту або збут завідомо фаль-сифікованих лікарських засобів, учи-нені в невеликих розмірах, караються штрафом від 20 до 50 неоподатковува-них мінімумів доходів громадян (340—850 грн.)

Крім цього, у Кримінальному ко-дексі з’явилася нова ст.3211 «Фальси-фікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засо-

бів». Згідно з нею умисне виготовлення фальсифікованих лікарських засобів, а також придбання, перевезення, переси-лання чи зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікар-ських засобів, якщо такі дії створили загрозу для життя чи здоров’я особи або вчинені у великих розмірах, — ка-раються штрафом від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. — 34 тис. грн.) або

обмеженням чи позбавленням волі на строк до 3 років.

Ті самі дії, якщо їх учинено повторно чи за попередньою змовою групою осіб або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, караються по-збавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо ж такі дії спричинили смерть особи чи інші тяжкі наслідки, вони каратимуться позбавленням волі від 5 до 10 років. �

ЖИТТЯ

Час назавждиКомітет ВР з питань науки і освіти рекомендував парламенту відмовитися від переведення годинників на літній та зимовий час. За словами ініціатора змін, підтримати їх готові й у сесійній залі.

З пропозицією відмовитися від переведення годинникових стрілок звернувся до колег «регіонал» Олег Надоша, який уніс проект постанови «Про зміну порядку обчислення часу на території України» (№8330).

Переходити на зимовий час поки що планують 30 жовтня, однак, якщо нардепи підтримають новації, Україна залишиться в літньому часі й пере-водити стрілки більше не доведеться.

У пояснювальній записці до про-екту О.Надоша зазначив, що перехід на зимовий та літній час викликає в людей стрес і негативно впливає на психологічний та фізичний стан. На думку нардепа, втрати більші, ніж не-значна економія електроенергії.

«У періоди переведення годинників кількість звернень до лікарів зазвичай зростає. Зміну біоритмів хворі люди відчувають набагато більше, ніж здо-рові, у них спостерігаються патологіч-ні реакції. Переведення годинника для одних — це загострення хвороби, а для інших — просто дискомфорт», — по-яснив нардеп.

Підтримує зміни і парламентар від фракції блоку «НУНС» Володимир Карпук. «Прийняття такого рішення буде правильним. У світі все живе має свої ритми життєдіяльності. Тому зміни, штучні обмеження або перене-сення часу життя людини навіть на годину призводять до збою біологіч-них ритмів, властивих кожній живій істоті», — наголосив він.

Цього року від сезонного переве-дення стрілок уже відмовилася Росія. Весною громадяни сусідньої держави перейшли на літній час і до зимового вже не повернуться, але годинники ще переводять в європейських країнах. Отже, коли Україна й у холодну пору року житиме за літнім часом, а Старий світ переведе стрілки — різниця між нашим і середньоєвропейським часом становитиме 2 год. і залишатиметься такою аж до весни. �

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаж у плюсіНародні обранці пропонують додавати до суддівського стажу час роботи на посаді прокурора або слідчого. Щоправда, для цього необхідно здійснювати правосуддя хоча б 10 років.

З такими пропозиціями виступи-ла група парламентарів, які подали проект «Про внесення змін до Зако-ну України «Про судоустрій і статус суддів» (№9123).

У пояснювальній записці нардепи зазначають: прийняття новацій зу-мовлено тим, що прокурори та слідчі є державними службовцями, які виконують роботу, багато в чому схожу з роботою судді. На думку парламентарів, на прокурорів у пе-ріод їх перебування на держслужбі накладаються обмеження, подібні за змістом і обсягом до тих, що за-стосовуються до суддів. Тому про-понується в ч.5 ст.501 закону «Про прокуратуру» включити час роботи на посаді судді до стажу роботи про-курорів і слідчих при виході на пенсію за вислугою років.

Тому, за словами нардепів, анало-гічну норму стосовно прокурорів і слідчих доцільно передбачити й у за-коні «Про судоустрій і статус суддів».

Крім цього, народні обранці звер-нули увагу на те, що під час судової ре-форми було ліквідовано військові суди. Водночас у «Перехідних положеннях» закону «Про судоустрій і статус суддів» не було передбачено механізму роз-гляду кримінальних справ, апеляцій, подань, клопотань, які перебували в провадженні військових судів та Вій-ськової судової колегії Верховного Суду, що призвело до порушення розумних строків розгляду.

Тому нардепи пропонують запро-вадити норму, згідно з якою не роз-глянуті військовими судами станом на 15 вересня 2010 р. кримінальні справи апеляції відповідно до тери-торіальної підсудності передаються до апеляційного суду. А кримінальні справи, скарги, подання, клопотання, не розглянуті станом на 15 вересня 2010 р. Військовою судовою колегією ВС, мають передаватися до Вищого спеціалізованого суду з розгляду ци-вільних і кримінальних справ. �

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Адвокат за добуУ Верховній Раді пропонують спростити допуск адвокатів до справи, якого доведеться чекати щонайбільше 24 години. Причому до того часу щодо підозрюваного не можна буде проводити жодних слідчих дій.

Відповідний законопроект («Про внесення змін до Кримінально-про-цесуального кодексу України») вніс народний депутат Сергій Міщенко.

У пояснювальній записці він за-значає, що ст.44 Кримінально-проце-суального кодексу передбачено, що за-хисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії процесу. Разом з тим цією ж статтею передбачається, що допуск захисника до справи почина-ється з моменту винесення відповідної постанови чи ухвали.

За словами ініціатора змін, на прак-тиці трапляються непоодинокі випад-ки умисного затягування органами дізнання чи слідчими з винесенням постанови про допуск захисника.

Статтею 106 КПК передбачено, що скарга на затримання розглядається суддею одночасно з поданням органу

дізнання про обрання запобіжного за-ходу, що практично позбавляє захист можливості оскаржувати окремо за-тримання і подання про взяття під варту.

Зазвичай якщо суд ухвалює рішен-ня про взяття під варту, то, задоволь-

няючи подання про обрання такого запобіжного заходу, поза увагою суду залишається фактична перевірка за-конності обставин самого затримання, наголошує С.Міщенко.

Проектом пропонується доповни-

ти ст.44 КПК новими положеннями, які дадуть змогу захисникові отримати допуск до справи відразу після надан-ня документів, що підтверджують його повноваження, але не пізніше, ніж за 24 год. від часу одержання клопотання захисника про його допуск до участі у справі. Передбачається також, що до винесення постанови про допуск за-хисника будь-які слідчі чи інші про-цесуальні дії за участю підозрюваного, обвинуваченого, підсудного не про-водимуться.

Іще проектом пропонується внести зміни до ст.106 КПК й передбачити: якщо скарга на затримання надійшла до суду до подання органу дізнання про обрання запобіжного заходу, суддя її розглядатиме до розгляду по-дання, а якщо скарга надійшла після подання, а суддя його ще не розгля-дав, то їх розглядатимуть одночасно. Також у законодавстві пропонується прописати, що після того, як спливе 72 год. з моменту затримання, особа, підозрювана в скоєнні злочину, під-лягає звільненню, якщо стосовно неї не було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. �

ДЕРЖГАРАНТІЇ

Старість — не радість.Держава обмежила максимальний розмір пенсії, підвищила пенсійний вік і страховий стажОтже, пенсійна реформа, незважаючи на технічні неузгодженості, відбулася: закон підписаний Президентом, офіційно оприлюднений і набуде чинності 1 жовтня 2011 року. Залишимо політикам питання соціальної справедливості та розглянемо наслідки реформи для працюючих громадян і пенсіонерів.

Головні зміни

Мабуть, найболючішими нововве-деннями пенсійної реформи, закла-деними в законі «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформу-вання пенсійної системи» (далі — за-кон №3668-VI), можна назвати підви-щення пенсійного віку для жінок (з 55 до 60 років), збільшення строку виходу на пенсію для чоловіків-держслуж-бовців (з 60 до 62 років) і збільшення страхового стажу (для чоловіків — до 35, для жінок — до 30 років) для при-значення мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового міні-муму для осіб, котрі втратили працез-датність (на сьогодні — 764 грн.). З 5 до 15 років також збільшено мінімальний для призначення пенсії за віком стра-ховий стаж.

Правда, підвищення віку, що дає право на пенсію, буде реалізовано поетапно і залежить від дати наро-дження людини. Жінкам, які народи-лися до 1 квітня 1961 року, вдасться вийти на пенсію до шістдесятиріч-ного ювілею — кому на 6 місяців, а кому і на 4,5 року раніше. Аналогічні

«пільги» встановлені для чоловіків-держслужбовців, котрі народилися до 1956 року (дивися таблиці).

Пенсійний вік у перехідний пері-од пенсійної реформи визначається датою народження людини

Держслужбовцям пенсія нара-ховуватиметься в розмірі 80% від зарплати, з якої був сплачений єди-ний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові вне-ски на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Норм, які б установлювали астро-номічні пенсії, більше немає. Так, із закону «Про судоустрій і статус суддів» вилучено положення, згідно з яким за кожен повний рік роботи понад 20 років розмір щомісячного довіч-ного утримання судді збільшувався на 2% заробітку аж до 90% зарплати, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового тримання.

Тепер відповідно до ст.2 закону №3668-VI максимальний розмір пенсії для всіх категорій громадян (без ура-хування виплат з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового тримання (зі всі-ма надбавками, підвищеннями, додат-ковими пенсіями, цільовою грошовою допомогою, пенсією за особливі заслу-ги, індексацією та іншими доплатами, крім до надбавок окремим категоріям осіб, котрі мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може пере-вищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тобто з моменту набрання законом чинності максимальна пенсія станови-тиме 7840 грн.

Не тим, то іншим способом

Не забула держава і про виплати дуже заслуженим пенсіонерам. Хоча таких серед людей, які вже на заслуже-ному відпочинку, не так і багато, проте під час розроблення і проходження в залі Верховної Ради закону №3668-VI питання обмеження виплат порушу-валося неодноразово.

Як відомо, раніше КС уже вислов-лювався із цього приводу (рішення №8-рп/2005) в тому дусі, що обмеження розмірів пенсій не відповідає Консти-туції. Тепер законодавці вчинили інак-ше — вони залишили пенсіонерам їх грошове забезпечення, проте зробили застереження, що ті виплати, які переви-щуватимуть встановлений ліміт, просто не перераховуватимуться.

Згідно з п.2 «Прикінцевих і перехід-них положень» закону №3668-VI особам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання законом чинності та в яких її розмір з урахуванням усіх надбавок перевищує встановлений максимальний розмір (10 прожиткових мінімумів), виплата пенсії здійснюватиметься без індексації і проведення перерахунків доти, доки реальний розмір отримуваної пенсії не стане меншим установленого макси-мального розміру.

Наскільки правомірний такий ме-ханізм? Це питання, швидше за все, найближчим часом знову стане предме-том розгляду Конституційного Суду. �

Вік виходу на пенсію для жінок (на загальних підставах)

Дата народження Пенсійний вік

до 30.09.56 55 років

з 1.10.56 до 31.03.57 55 років і 6 місяців

з 1.04.57 до 30.09.57 56 років

з 1.10.57 до 31.03.58 56 років і 6 місяців

з 1.04.58 до 30.09.58 57 років

з 1.10.58 до 31.03.59 57 років і 6 місяців

з 1.04.59 до 30.09.59 58 років

з 1.10.59 до 31.03.60 58 років і 6 місяців

з 1.04.60 до 30.09.60 59 років

з 1.10.60 до 31.03.61 59 років і 6 місяців

Вік виходу на пенсію для чоловіків-держслужбовців

Дата народження Пенсійний вік

до 31.12.52 60 років

з 1.01.53 до 31.12.53 60 років і 6 місяців

з 1.01.54 до 31.12.54 61 рік

з 1.01.55 до 31.12.55 61 рік і 6 місяців

Новації мають суттєво спростити життя підозрюваним.

Українці вживають велику кількість ліків, і значна частина з них — фальсифікат.

11№38 (1025), 17 — 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. законодовча влада

ВЛАСНІСТЬ

Державний акт зворотної дії.Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою лише для примусового припинення права користування нею

розглянувши в судовому засіданні ци-вільну справу за позовом Особи 3 до Особи 4, Особи 5, третя особа — Харків-ська районна державна адміністрація, про визнання недійсними договору купівлі-продажу та державного акта на право власності на землю й за позовом Харківської районної державної адміні-страції до Особи 4, Особи 5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу та державного акта на право власності на землю, за касаційною скаргою Осо-би 4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 7.04.2010 й ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2010,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року Особа 3 звернулася до суду з уточненим у подальшому ви-щезазначеним позовом, в якому просила суд на підставі стст.203, 215 Цивільного кодексу визнати недійсними: договір ку-півлі-продажу земельної ділянки площею 0,5802 га, кадастровий №*, призначеної для ведення особистого селянського гос-подарства, яка розташована на території Пономаренківської сільської ради Хар-ківського району Харківської області, що укладений 21.08.2009 між Особою 5, від імені якої діяв Особа 6, і Особою 4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського ра-йонного нотаріального округу Харківської області, Особою 7; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №**.

У березні 2010 року Харківська РДА звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що за роз-порядженням голови Харківської РДА від 8.05.2009 №827 «Про розгляд матеріалів вибору місця розташування земельної ді-лянки гр. Особи 3.» Особі 3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. У подальшому на її замовлення було виго-товлено вказаний проект землеустрою, од-нак 6.10.2009 Харківською міжрайонною прокуратурою Харківської області було внесено протести на розпорядження голо-ви Харківської РДА: від 29.12.2007 №3378 «Про надання дозволу на розробку проек-ту землеустрою щодо відведення земель-ної ділянки Особі 5», від 15.06.2009 №1041

«Про внесення змін до розпорядження го-лови райдержадміністрації від 29 грудня 2007 року за №3378» і від 15.06.2009 №1042 «Про передачу у власність земельної ді-лянки Особі 5». Розпорядженням голо-ви Харківської РДА від 26.10.2009 №1651 указані протести прокурора задоволено та вищезазначені розпорядження скасова-но. Оскільки підставу передання спірної земельної ділянки Особі 5 скасовано як таку, що порушує вимоги чинного зако-нодавства, то й державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №**, виданий 19.08.2009 на ім’я Особи 5, пови-нен бути визнаний недійсним.

Посилаючись на викладене, Харків-ська РДА просила на підставі стст.203, 215 ЦК визнати недійсними: договір купів-лі-продажу земельної ділянки площею 0,5802 га, кадастровий №*, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на тери-торії Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, що укладений 21.08.2009 між Особою 5, від імені якої діяв Особа 6, та Особою 4, посвідчений приватним нотаріусом Хар-ківського районного нотаріального округу Харківської області, Особою 7; державний акт на право власності на земельну ділян-ку серії ЯЕ№**.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 7.04.2010, за-лишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2010, у задоволенні позовних вимог Особи 3 від-мовлено, а позовні вимоги Харківської РДА задоволено повністю із застосу-ванням наслідків недійсності право-чину. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Особа 4 поси-лається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задово-ленні позовних вимог Особи 3 і Харків-ської РДА відмовити.

У запереченнях на касаційну скаргу Особа 3 порушує питання про її відхи-лення та залишення без змін оскаржу-ваних судових рішень, посилаючись на їх законність і обгрунтованість.

Ураховуючи положення п.2 розд.

ХІІІ «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», справа розглядається за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до введення в дію зазначеного закону від 7.07.2010.

Касаційна скарга підлягає частково-му задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрун-тованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із зако-ном. Обгрунтованим є рішення, ухвале-не на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги Харківської РДА, суд першої інстан-ції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що розпорядженням голови Харківської РДА від 26.10.2009 №1651 скасовано розпорядження цього ж голови від 29.12.2007 №3378, від 15.06.2009 №1041 та від 15.06.2009 №1042, за якими Осо-бі 5 передано у власність земельну ділян-ку. Оскільки Особа 5 набула у власність спірну земельну ділянку з порушенням вимог п.«а» ст.143 Земельного кодексу, а саме використання цієї ділянки не за цільовим призначенням, то є підстави для примусового припинення права на земельну ділянку. Договір купівлі-про-дажу земельної ділянки, укладений між Особою 5 і Особою 4, від 21.08.2009 слід визнати недійсним із застосуванням наслідків його недійсності на підставі ч.3 ст.215, стст.203, 216 ЦК, тому що він укладений з порушенням норм закону особою, яка не мала права на відчуження земельної ділянки, а також укладений з порушенням волі власника.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Згідно з роз’ясненнями, викладени-ми в абз.2 п.8 постанови Пленуму Верхо-вного Суду від 16.04.2004 №7 «Про прак-тику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВС від 19.03.2010 №2), при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, ви-даних на підставі переглянутого рішен-ня органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати рішен-ня Конституційного Суду від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування ак-тів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної части-ни якого органи місцевого самовряду-вання не можуть скасовувати свої по-передні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечу-ють проти їх зміни чи припинення.

Дійшовши висновку про наявність права в Харківської РДА перегляду

раніше прийнятих розпоряджень сто-совно передання у власність Особи 5 спірної ділянки та що це не суперечить зазначеним положенням рішення КС, оскільки Особа 5 не заперечує проти цього шляхом оскарження такого рі-шення Харківської РДА, місцевий суд не врахував, що відповідачка, Особа 5, уже не є суб’єктом цих правовідносин у зв’язку з відчуженням ділянки відпові-дачці, Особі 4, і переданням тим самим останній суб’єктивних прав та охороню-ваних законом інтересів.

Наявність чи відсутність заперечень Особи 4 щодо наведених обставин, на по-рушення стст.213, 214 ЦПК, суд не з’ясував.

Статтею 153 ЗК передбачено, що власник не може бути позбавлений пра-ва власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Так, ст.143 ЗК передбачені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. Зокрема, п.«а» ст.143 ЗК передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Під час ухвалення рішення суди керувались ст.143 ЗК, хоча ця норма не підлягає застосуванню до спірних пра-вовідносин, оскільки передбачає лише умови, за яких право власності та право користування земельними ділянками припиняються примусово у судовому порядку.

Порядок припинення права на зем-лю регулюється гл.22 ЗК, яка визначає вичерпний перелік підстав як для при-пинення права власності на земельну ділянку, так і для припинення права користування нею.

Предметом спору в цій справі є при-мусове припинення права власності на землю шляхом визнання недійсним дер-жавного акта на право власності на землю, проте ст.140 ЗК не містить таких підстав, як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Це порушення відповідно до ст.141 ЗК є підставою лише для припинення права користування земельною ділянкою, а Особа 5 володіла спірною землею на підставі державного акта на право власності на землю.

Тобто використання земельної ділян-ки не за цільовим призначенням може бути підставою лише для примусового припинення права користування нею.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Особою 5 і Особою 4, від 21.08.2009, суд виходив із того, що оскільки він укладений з порушенням норм закону особою, котра не мала права на від-чуження земельної ділянки, а також укладений з порушенням волі власника, то є підстави для визнання недійсним укладеного договору земельної ділянки та її повернення позивачу шляхом за-стосування реституції.

Реституція як спосіб захисту цивіль-ного права (ч.1 ст.216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв’язку із цим вимога про повернення майна,

переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма ч.1 ст.216 ЦК не може застосову-ватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі.

Разом з тим, не будучи учасником договору, укладеного щодо земельної ді-лянки, Харківська РДА не перебуває з Осо-бою 5 і Особою 4 у зобов’язальних від-носинах і зобов’язальний спосіб захис-ту — визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки шляхом реституції — спірних правовідносин не регулює, а тому таку норму матері-ального права при вирішенні спору суд застосував помилково. Оскільки між позивачем, Харківською РДА, та ниніш-нім володільцем земельної ділянки, Осо-бою 4, існують речово-правові відносини щодо права на спірну ділянку, то й спосіб захисту відповідний цим правовідноси-нам — речово-правовий, а саме — витре-бування майна (стст.387, 388 ЦК).

Саме до цього зводяться роз’яснення, надані Пленумом ВС у п.10 постанови від 6.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Однак суд, на порушення вимог стст.213, 214 ЦПК, зазначених обставин справи та положень закону не врахував; доводів Особи 4 у достатньому обсязі не пе-ревірив; не з’ясував, чи дійсно відповідачка використовує спірну ділянку не за її цільо-вим призначенням та якими доказами ці об-ставини підтверджуються; не визначився з характером спірних правовідносин і право-вою нормою, що підлягає застосуванню до цих правовідносин, у зв’язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог Харківської РДА.

Апеляційний суд, залишаючи в цій час-тині рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.

За таких обставин визнати ухвалені судові рішення в частині задоволення по-зовних вимог Харківської РДА законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з переданням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення ухва-лено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касацій-ної скарги висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційну скаргу слід відхилити.

Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 4 задоволь-нити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 7.04.2010 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2010 в частині вирішення позову Хар-ківської районної державної адміністрації скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення зали-шити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає. �

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниУхвала

23 березня 2011 р. м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України у складі:головуючого — ПАТРЮКА М.В.,суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЛУСПЕНИКА Д.Д., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., ЛЯЩЕНКО Н.П.,

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Борги не вічні.Строки пред’явлення кредиторами вимог до спадкоємців є присічними, а тому не призупиняються, не перериваються й не поновлюються

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Осо-би 7, яка діє у своїх інтересах та інтере сах неповнолітньої Особи 8, третя особа — Перша Ялтинська нотаріальна контора, про стягнення боргу за договором позики за каса-ційною скаргою Особи 7 на рішення Апеляційного суду Автономної Рес-публіки Крим від 14.09.2010,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року Особа 6 звер-нувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.08.2006 він позичив Особі 9 $200 тис. зі строком повернення боргу до 10.08.2007, про що останній написав розписку. У січ-ні 2007 року Особа 9 помер. Спадко-ємицями після його смерті є Особа 7 та її неповнолітня дочка, Особа 8, які прийняли спадщину — квартиру та

гараж, а тому повинні сплатити йому борг. Просив стягнути з Особи 7, Осо-би 8 борг у сумі 1 млн 10 тис. грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8.04.2010 в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2010 рішення суду першої інстан-ції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з Осо-би 7, Особи 8 на користь Особи 6 борг у сумі 1 млн 10 тис. грн. у межах вартості майна, одержанного ними в спадщину; вирішено питання про судові витрати. Клопотання Особи 6 про забезпечення позову задоволено: накладено арешт на квартиру за Адресою 1, гараж, що розташований навпроти будинку за Адресою 2, та автомобіль марки «Шко-да Фабіа» 1.4і, реєстраційний №*.

У жовтні 2010 року Особа 7 зверну-лася до Верховного Суду з касаційною

скаргою, в якій просить скасувати рі-шення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2010, поси-лаючись на неправильне застосуван-ня судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Пере-хідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримі-нальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і при-значені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом у порядку, який діяв до набран-ня чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає роз-гляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до змін, унесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає задово-ленню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов, апе-ляційний суд виходив із того, що Особа 6 не знав про відкриття спадщини після смерті Особи 9, оскільки на той час строк виконання грошового зобов’язання не настав, а тому строк на звернення з ви-могою до спадкоємців, передбачений ст.1281 ЦК, ним не пропущений.

З висновком апеляційного суду по-годитися не можна.

За положеннями ст.1281 ЦК спад-коємці зобов’язані повідомити креди-тора спадкодавця про відкриття спад-щини, якщо їм відомо про його борги . Кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців від дня, коли він ді-знався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до

спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщи-ну, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоєм-ців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені чч.2 і 3 цієї статті, позбав-ляється права вимоги.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред’явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (при-січними), тобто їх пропущення припи-няє права кредиторів. А тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2006 Особа 9 позичив у Особи 6 $200 тис. зі строком повернення бор-гу до 10.08.2007, про що була складена розписка, яку Особа 9 підписав. Від-повідно до висновку почеркознавчої експертизи від 29.05.2009 текст бор-гової розписки написаний не Особою 9, підпис на ній виконаний Особою 9, Інформація 1 Особа 9 помер, про що 5.01.2007 видано свідоцтво. Після його смерті 7/8 частин спадкового майна за заповітом прийняла його дружина, Осо-ба 7, та 1/8 частину спадкового майна за законом прийняла неповнолітня дочка, Особа 8. Особа 6 з вимогою сплатити борг до спадкоємців не звертався, з позовом до суду звернувся 2.10.2007. Про наявність боргу до виникнення даного спору спад-коємиці не знали.

На обгрунтування своїх вимог Осо-ба 6 до позовної заяви надав суду докази, зокрема: адресну довідку про прописку Особи 9 (боржника), видану 18.01.2007;

адресну довідку про прописку дружи-ни боржника, Особи 7, видану 8.02.2007; повторне свідоцтво про смерть Особи 9, видане 16.01.2007.

Указані докази свідчать про те, що Особа 6 ще в січні 2007 року знав про смерть боржника та у зв’язку із цим зби-рав необхідні документи.

Відхиляючи ці докази, апеляційний суд свій висновок достатньо не мотиву-вав і не звернув уваги на те, що їх суду надав сам Особа 6.

Таким чином, апеляційний суд, на порушення положень стст.213, 214 і 303 ЦПК, не навів достатніх мотивів, за яки-ми він уважає неправильними висновки місцевого суду; установлені місцевим су-дом факти не спростував і, грунтуючись на тих самих доказах, дійшов помилко-вого висновку про задоволення позову.

Разом з тим під час дослідження доказів та встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матері-ального права.

За таких обставин рішення апеля-ційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду пер-шої інстанції з підстав, передбачених ст.339 ЦПК.

Керуючись стст.336, 339 ЦПК, коле-гія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 7 задоволь-нити.

Рішення Апеляційного суду Авто-номної Республіки Крим від 14.09.2010 скасувати, рішення Ялтинського місь-кого суду Автономної Республіки Крим від 8.04.2010 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає. �

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниУхвала

23 березня 2011 р. м.Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого — ПАТРЮКА М.В., суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., ЛУСПЕНИКА Д.Д., ЛЯЩЕНКО Н.П.,

12 судова практика

ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ

Ганьба не за адресою.Непідтвердження інформації, що викладена в скарзі до компетентного органу, не може саме по собі бути підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди

розглянувши в судовому засіданні спра-ву за позовом Особи 8 до Особи 9, Особи 10, треті особи: Ялтинський морський торговельний порт, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, про усунення пе-решкод у користуванні квартирою, стяг-нення матеріальної та моральної шкоди й за зустрічним позовом Особи 9, Особи 10 до Особи 8 про усунення перешкод у корис-туванні житлом, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами Особи 9 та першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення Ялтинського міського суду Ав-тономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2009,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року Особа 8 звернула-ся до суду із зазначеним позовом, посила-ючись на те, що її сусіди, Особа 9 та Особа 10, установили металеві грати на вході до спільного коридору, які перешкоджа-ють у доступі до її квартири, складають у коридорі загального користування побутове сміття, у результаті чого в по-мешкання проникає неприємний запах, тобто створюють їй перешкоди в корис-туванні власністю. Такі неправомірні дії призвели до погіршення її здоров’я, витрат на лікування в розмірі 782 грн. 35 коп. Особа 8 просила суд зобов’язати Особу 9, Особу 10 демонтувати металеві грати, заборонити складати побутове сміття та інші речі в загальному коридорі, стягнути з них на відшкодування матеріальної шкоди 782 грн. 35 коп., на відшкодування мораль-ної шкоди — 5 тис. грн.

У грудні 2008 року Особа 9, Особа 10 звернулися до суду із зустрічним по-зовом, посилаючись на те, що Особа 8 на вході до своєї квартири встановила металеві двері, які не відповідають тех-нічним нормам, через це ламаються стіни. Особа 8 у належній їй квартирі не проживає, використовує її як готель, провокує скандали, на квартиру Особи 9, Особи 10 невідомою особою було скоєно напад, унаслідок чого вони вимушені були неодноразово звертатися до право-охоронних органів. Зазначеними діями Особи 8 їм завдано моральної шкоди. У Особи 9, яка є людиною похилого віку, погіршився стан здоров’я, вона змушена була звертатися по медичну допомогу та купувати ліки на суму 1500 грн. 02 коп.

Просили зобов’язати Особу 8 замінити вхідні двері, захистити їх від посягань на їхню власність та цивільні права, за-боронити Особі 8 використовувати її квартиру під готель, стягнути з Особи 8 на відшкодування матеріальної шкоди 1500 грн. 02 коп., на відшкодування мо-ральної шкоди — 10 тис. грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Респу-бліки Крим від 17.06.2009, первісний по-зов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено: заборо-нено Особі 9, Особі 10 складати побутові відходи та інше сміття в коридорі загаль-ного користування, стягнуто солідарно з Особи 9, Особи 10 на користь Особи 8 на відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. та судові витрати в сумі 15 грн., у задоволенні решти вимог відмовлено.

Особа 9 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій про-сить скасувати рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Апеля-ційного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2009, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у задоволенні первісного позову відмовити, зустріч-ний позов задовольнити.

Перший заступник прокурора Ав-тономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Апеляційного суду Автономної Респу-бліки Крим від 17.06.2009, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційно-го розгляду, розглядаються Верховним Судом у порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає роз-гляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в

редакції, яка була чинною до змін, унесе-них згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційні скарги підлягають частко-вому задоволенню.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновка-ми якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що Особа 9, Особа 10 установили металеві грати в коридорі загального користування без одержання відповідного дозволу виконавчого комі-тету місцевої ради, складають побутове сміття в цьому коридорі, поширюючи неправдиві відомості, Особа 9, Особа 10 принижують честь і гідність Особи 8, за-вдали їй душевних страждань.

З висновками суду повністю погоди-тися не можна з таких підстав.

За положеннями ч.2 ст.23 ЦК, мо-ральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з калі-цтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з про-типравною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі зни-щенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фі-зичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тобто, вирішуючи спір про відшко-дування моральної шкоди, суд у межах позовних вимог зобов’язаний визначити, з яких підстав, передбачених указаною нор-мою матеріального права, заявлені вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що Особі 8 належить квартира за Адресою 1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2000. Особі 9, Особі 10 належить квар-тира за Адресою 2 на підставі свідоцтва про право власності від 7.04.2005. Ука-зані квартири розташовані на третьо-му поверсі та мають спільний коридор. Згідно з актом Ялтинського морського торговельного порту від 19.07.93 мета-леві двері-грати на вході до загального тамбура квартири за Адресою 2 та квар-тири за Адресою 1 встановлені 19.07.93 зі згоди їхніх мешканців, Особи 9 та Особи 12, за рахунок Особи 9. Актом Ялтинського морського торговельного порту від 6.06.2008 встановлено, що Осо-ба 9, Особа 10 самовільно, без згоди Осо-би 8 установили металеві грати в ко-ридорі загального користування, які перешкоджають доступу до квартири за Адресою 1 у вказаному будинку, та складають у ньому побутове сміття, чим порушують державні санітарні норми. За неодноразовими заявами Особи 9 до правоохоронних органів проводи-лися перевірки та повідомлено щодо проведення з Особою 8 бесід профілак-тичного характеру про недопустимість протиправних дій відносно Особи 9 і дотримання правил співжиття. Поста-новами Ялтинського міського управлін-ня Головного управління МВС в Авто-номній Республіці Крим від 10.07.2005, від 21.04.2008, від 17.12.2008 відмовлено в порушенні кримінальної справи за за-явами Особи 9, Особи 10. На час розгляду справи металеві грати демонтовані, сміт-тя зі спільного коридору Особа 9 і Особа 10 прибрали.

Аналіз установлених судом обставин дає підстави для висновку, що Особа 9,

Особа 10 не надали належних і допус-тимих доказів щодо порушення їхніх прав з боку Особи 8, а тому висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про усу-нення перешкод у користуванні житлом, стягнення матеріальної та моральної шкоди є законним і обгрунтованим.

Разом з тим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову Особи 8 до Особи 9 і Особи 10 про від-шкодування моральної шкоди повністю вимогам стст.213, 215 ЦПК не відповідає.

Покладаючи на Особу 9 та Особу 10 відповідальність за заподіяну моральну шкоду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі надсилали до викон-кому скарги, в яких звинувачували Осо-бу 8 у використанні квартири під готель і для інтимних зустрічей своїх подруг, а також у тому, що вона є скандальною особою, створює нервову атмосферу в будинку, знищила їхню кішку, а знайо-мий Особи 8 погрожує їм фізичною роз-правою. Вважаючи ці відомості такими, що принижують честь і гідність Особи 8, суд стягнув компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Проте у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридич-ної особи» роз’яснено, що відповідно до ст.40 Конституції усі мають право на-правляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звер-татися до органів державної влади, ор-ганів місцевого самоврядування та по-садових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа зверта-ється до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і якщо цей орган компетентний переві-рити таку інформацію та надати відпо-відь, проте під час перевірки інформація не підтвердилась, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для за-доволення позову, оскільки у такому ви-падку мала місце реалізація особою кон-ституційного права, передбаченого ст.40 Конституції, а не поширення недосто-вірної інформації. У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних ор-ганів судам слід ураховувати висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду від 10.04.2003 №8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних під-став і воно було викликано не наміром виконати свій громадський обов’язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством.

Ураховуючи, що в процесі розгляду справи суд не встановив, що Особа 9 та Особа 10 у своїх зверненнях до виконав-чого комітету посилалися на завідомо неправдиві відомості або для таких звер-нень не було жодних підстав, тому ви-сновок суду в цій частині є помилковим.

Крім того, за положеннями ст.11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно

до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпо-ряджається своїми правами щодо пред-мета спору на власний розсуд.

При зверненні до суду Особи 8 за-явлено вимоги про відшкодування мо-ральної шкоди на тій підставі, що їй були завдані душевні страждання у зв’язку з порушенням права користування на-лежною їй квартирою, що позначилося на стані її здоров’я. При цьому вимог про відшкодування моральної шкоди за поширення завідомо неправдивих відомостей Особа 8 не заявляла.

Так, протокол попереднього судо-вого засідання та фонограми фіксації судового засідання від 13.01.2009 та від 16.01.2009 свідчать про те, що Особа 8 підтримала позовні вимоги, про до-повнення позовних вимог не заявляла.

Не зазначено про зміну підстав або предмета позову, збільшення чи змен-шення розміру позовних вимог і в само-му рішенні суду першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та, на порушення принципу диспозитивності, з власної ініціативи доповнив підстави позову Особи 8 у частині відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції в частині заборони Особі 9 й Особі 10 складати побутові відходи та інше сміття в коридорі загального ко-ристування є законним і обгрунтованим, оскільки судом установлено, що вони вчиняли такі дії і тільки під час розгля-ду справи прибрали сміття з коридору.

Проте Особа 8 не надала суду на-лежні й допустимі докази того, що указаними діями Особи 9 і Особи 10, як і встановленням металевих грат на коридорі загального користування, їй спричинена моральна шкода, а тому у стягненні компенсації за моральну шко-ду необхідно було відмовити.

Апеляційний суд на зазначені пору-шення уваги не звернув.

Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції й ухвала апеляцій-ного суду в частині задоволення позову Особи 8 про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з ухва-ленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

У решті рішення Ялтинського місь-кого суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2009 залишити без змін.

Керуючись стст.336, 341 ЦПК, коле-гія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

ВИРІШИЛА:

Касаційні скарги Особи 9 та першого заступника прокурора Автономної Рес-публіки Крим задовольнити частково.

Рішення Ялтинського місько-го суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2009 в частині задоволення позову Особи 8 до Особи 9, Особи 10 про відшко-дування моральної шкоди скасувати, в за-доволенні позову в цій частині відмовити.

У решті рішення залишити без змін. Рішення оскарженню не підлягає. �

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниРішення

23 березня 2011 р. м.Київ

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого — ПАТРЮК М.В., суддів: ГНАТЕНКА А.В.,ГУМЕНЮКА В.І., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., ЛУСПЕНИКА Д.Д., ЛЯЩЕНКО Н.П., ДАНЧУКА В.Г.,

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Символ безгрошів’я.Під позначками «$» розуміють долари США, що є загальновідомим фактом і не потребує доказування

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Особи 7 про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Особи 6 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 6.09.2010,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року Особа 6 звернувся до суду з позовом до Особи 7 про стяг-нення суми боргу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що відповідач мав бізнес із придбання та продажу автомобілів імпортного виробництва, які він купу-вав за кордоном і продавав у м.Донецьку. За період з 26.07.2007 до 24.03.2008 ним були передані Особі 7 кошти в сумі $330 тис. для придбання за межами України нових автомобілів та їх подаль-

шого продажу в м.Донецьку. Оскільки відповідач увійшов до нього в довіру, більшість коштів йому було передано без письмового оформлення договору позики. Проте 26.07.2007 та 2.08.2007 Осо-ба 7 написав розписки про одержання ним коштів у сумі $75150 тис. для придбання автомобіля Lexus LS 460, які зобов’язався повернути після продажу вказаного автомобіля. Однак Особа 7 грошей не повернув. У зв’язку із цим Особа 6 про-сив стягнути з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі $75150 тис. в подвійному розмірі, що становить $150300, 3% річних за прострочення виконання зобов’язання у подвійному розмірі, відпо-відно до ст.230 ЦК у сумі $5854,88, а всього $156154,88, що за курсом Національного банку становить 1237667 грн. 96 коп., 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Ворошиловського район-ного суду м.Донецька від 15.07.2010 позов Особи 6 задоволено частково: стягнуто з Особи 7 на користь Особи 6 595631 грн. боргу, 23202 грн. 60 коп. на відшкоду-вання 3% річних; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Доне-цької області від 6.09.2010 вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухва-лено нове рішення, яким у задоволенні позову Особи 6 відмовлено.

У касаційній скарзі Особа 6 просить скасувати ухвалене рішення суду апеля-ційної інстанції, посилаючись на непра-вильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивіль-них справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом у порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає роз-гляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до змін, унесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає частково-му задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої ін-станції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що з роз-писок не вбачається особи позикодавця,

а зміст розписок не свідчить про те, що ним передавалися гроші, оскільки по-значки «$» та «у. о.» (умовна одиниця) такими не є, а тому позивач не довів на-явність угоди, передбаченої ст.1049 ЦК.

Проте з такими висновками суду по-годитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного й усебічного з’ясування дій-сних обставин справи, прав та обов’язків сторін у даних правовідносинах, із пору-шенням норм матеріального й процесу-ального закону.

Згідно з ст.1046 ЦК за договором по-зики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальни-кові) грошові кошти або інші речі, визна-чені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму по-зики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст.1049 ЦК визначено, що позичальник зобов’язаний повернути по-зикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до тексту розписок, нада-них позивачем на підтвердження своїх по-зовних вимог, Особа 7 отримав 26.07.2007 передоплату для придбання автомобіля Lexus LS 460 у розмірі $28650 та 2.08.2007 другу частину передоплати — 46500 у.о.

Отже, зі змісту зазначених розписок не вбачається, що Особа 7 одержав ці кошти в борг і зобов’язався їх повернути.

Проте, вирішуючи спір, суд, на по-рушення вимог стст.213, 214, 315 ЦПК, на зазначене уваги не звернув, не визна-

чився з характером спірних правовідно-син та правовою нормою, що підлягає застосуванню, і безпідставно зазначив, що вони регулюються ст.1046 ЦК.

Не грунтуються на вимогах закону та будь-яких доказах і висновки апе-ляційного суду щодо безгрошовості розписок.

Щодо іноземної валюти, яка пере-буває на ринку України в грошовому обігу під позначками «$», то це є долари США, що є загальновідомим фактом і в силу ч.2 ст.61 ЦПК не потребує до-казування.

А щодо позначки в розписці «у. о.» (умовна одиниця), то суд мав з’ясувати, яка грошова одиниця передавалась Осо-бі 6 за договором.

З огляду на викладене ухвалене апе-ляційним судом рішення не можна ви-знати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню, а справа — пере-данню до апеляційного суду.

За таких обставин колегія суддів уважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов’язків, визначених законом, а тому рішення підлягає скасуванню з переданням справи на новий апеляцій-ний розгляд.

Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 6 задоволь-нити частково.

Рішення Апеляційного суду Доне-цької області від 6.09.2010 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає. �

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниУхвала

23 березня 2011 р. м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України у складі: головуючого — ПАТРЮКА М.В., суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЛУСПЕНИКА Д.Д., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., ЛЯЩЕНКО Н.П.,

13№38 (1025), 17 — 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. судова практика

НА ГАРЯЧОМУ

Міліцейський хабарУ Чернівецькій області порушено кримінальну справу щодо дільничного інспектора та інспектора дозвільної системи, яких підозрюють у хабарництві.

Слідчі прокуратури Чернівецької області спільно з працівниками УСБУ області 1 вересня 2011 року затримали на гарячому після одержання 7 тис. грн. хабара двох співробітників міліції одного з районів області.

Установлено, що дільничний ін-спектор та інспектор дозвільної сис-теми вимагали в громадянина €1 тис. за непритягнення останнього до кри-мінальної відповідальності за побиття іншого громадянина.

Стосовно працівників міліції по-рушено кримінальну справу за озна-ками злочину, передбаченого ч.3 ст.386 Кримінального кодексу.

На даний час обох підозрюваних затримано. Досудове слідство в справі триває. �

ЗЛОЧИН

Сумнівна орендаГенеральна прокуратура порушила кримінальну справу стосовно начальника відділу оренди департаменту управління комунальною власністю Одеської міськради.

У ході проведення перевірки бю-джетного законодавства прокура-турою м.Одеси 23 серпня 2011 року порушено кримінальну справу сто-совно начальника відділу оренди де-партаменту управління комунальною власністю Одеської міськради за озна-ками злочину, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу.

З’ясувалось, що вказаний посадо-вець, не виконавши своїх обов’язків, не вжив відповідних заходів для ефек-тивного використання майна, переда-ного комерційній структурі в оренду, а також для розрахунку граничних розмірів орендної плати у зв’язку зі зміною його профілю, що призвело до ненадходження до бюджету м.Одеси 2,5 млн грн. Досудове слідство у справі триває. �

КОРИСЛИВІ МОТИВИ

Податківець, митник і СБУ Упродовж двох днів співробітники СБУ затримали двох хабарників-посадовців — податківця і митника.

7 вересня есбеушники спіймали на гарячому керівника підрозділу Дер-жавної податкової інспекції одного з районів м.Львова під час одержання ним наступної частини хабара в роз-мірі 384 тис. грн. від посередника — арбітражного керуючого. Оперативни-ками СБУ встановлено, що посадовець вимагав гроші від приватного підпри-ємця за непорушення стосовно нього кримінальної справи і за подальше сприяння в здійсненні процедури банкрутства його фірми. До моменту затримання державний службовець уже одержав 40 тис. грн.

За матеріалами СБУ органи проку-ратури порушили кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 («давання хабара, вчинене повторно») і ч.3 ст.3692 КК («одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функ-цій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди»).

А 6 вересня співробітники СБУ у взаємодії із підрозділом внутрішньої безпеки ДМС затримали знов-таки під час одержання «винагороди» голов-ного інспектора і начальника відділу митного оформлення митного поста Іллічівськ Південної митниці. Поса-дові особи вимагали і одержали через посередника хабар у розмірі $1 тис. від експедитора за безперешкодне митне оформлення товарів. Наразі щодо за-триманих посадовців і посередника тривають відповідні слідчі дії. �

ЗАКУПІВЛІ

Тендерне марнотратствоУ той час як кожен звичайний покупець шукає, де придбати товар дешевше, закупівлі державним коштом інколи проводять за протилежним принципом. Під час здійснених органами прокуратури Сумщини перевірок щодо проведення тендерних процедур установлені факти підроблення документації, неправомірного визначення переможця торгів, завищення цін на товари та виконані роботи тощо.

Порушено справу стосовно служ-бових осіб Глухівського житлово-ви-робничого експлуатаційного кому-нального підприємства, які уклали з переможцем конкурсних торгів угоду на придбання трактора ХТЗ 150 К-09 1992 року випуску за ціною, завище-ною майже на 174 тис. грн. Крім того, як поінформував «ЗіБ» прокурор відділу прокуратури Сумської об-ласті Ігор Вакула, аналогічну справу порушено стосовно службових осіб держпідприємства «Сумиторф», які в 2008 ро ці в інтересах іншого підпри-ємства підробили документацію щодо проведення відкритих торгів із при-дбання автотехніки, а потім незаконно уклали договір на постачання бульдозе-ра за ціною, завищеною на 167 тис. грн.

Виявлені також факти неналеж-ного виконання угод, укладених уна-слідок проведення конкурсних торгів. Охтирська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу сто-совно службових осіб одного з това-риств з обмеженою відповідальністю за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблен-ня, що кваліфікується за ч.2 ст.364 і ч.2 ст.366 КК.

Під час перевірки додержання за-конодавства щодо використання бю-джетних коштів установлено, що під час реконструкції будівель Грунської школи-інтернату Охтирського району службові особи товариства, шляхом унесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт, суттєво за-вищили їх вартість, унаслідок чого заклад сплатив підряднику зайвих ко-штів у розмірі понад 410 тис. грн. Саме на таку суму завдано збитків державі.

Непоодинокими є порушення за-конодавства про державні закупівлі у транспортній галузі регіону. Недавно прокуратура області порушила справу за ч.2 ст.364 і ч.2 ст.366 КК стосовно службових осіб ТОВ «Технобудкому-нікації», які навесні 2010 року вигото-вили і надали до тендерного комітету Управління міського господарства Ро-менської міської ради неправдиві до-відки, на підставі яких було прийнято рішення про визнання підприємства переможцем торгів та укладено дого-вір на суму 600 тис. грн. У подальшому службові особи товариства внесли до актів неправдиву інформацію щодо вартості виконаних робіт, завищивши її на 160 тис. грн.

Інколи до участі в торгах допус-каються пов’язані особи, не відхи-ляються тендерні пропозиції, що не відповідають кваліфікаційним кри-теріям. З цих підстав прокуратурою області опротестовано результати проведення 7 процедур. Зокрема, за прокурорського втручання скасовано 5 рішень комітету з конкурсних торгів Управління охорони здоров’я Сумської обласної держадміністрації із закупів-лі продуктів харчування, в яких брали участь пов’язані особи, на суму майже 1 млн грн.

За втручання прокурора Зарічно-го району м.Сум припинено незакон-ні дії Управління охорони здоров’я Сумської міської ради, яке в умовах недофінансування міської клінічної лікарні №5 на суму понад 420 тис. грн. на закупівлю препаратів для гемодіалізу, направило керівництву закладу низку листів з неправомір-ними вимогами щодо перерозподілу видатків та передчасного проведення конкурсних торгів.

Упродовж 2010—2011 років про-куратура області порушила дві справи, пов’язані зі здійсненням державних закупівель продуктів харчування для шкіл обласного центру: 1) за позовом

ТОВ «СКД» до Управління освіти і нау-ки Сумської міської ради про стягнен-ня майже 470 тис. грн. заборгованості за отримані продукти харчування; 2) за позовом Управління освіти і науки Сумської міської ради до ТОВ «СКД» про визнання частково недій-сними деяких положень додаткових угод до договорів на закупівлю про-дуктів харчування.

Усього впродовж поточного року органи прокуратури Сумської області порушили 6 кримінальних справ, уне-сено 17 приписів та подань, задоволено 8 протестів. Притягнуто до відпові-дальності 19 посадових осіб, зокрема і 1 особу контролюючого органу. �

ТРЕНІНГИ

Лідером стати легко.Молодих правників навчали громадської діяльності

ТОНЯ ШНЕЄРСОН

Передати свій досвід молодому поколінню правників — мета, яку поставила перед собою Асоціація правників України (АПУ). Мета, слід зазначити, благородна. Зазвичай ділитися із молоддю ніхто нічим не хоче. Опановувати доводиться самотужки. Однак не в нашому випадку…

4-денний Всеукраїнський табір з навчання громадської діяльності, куди приїхали найактивніші члени Ліги студентів АПУ, став справжнім комунікаційним майданчиком між старшим і молодшим поколіннями цієї організації. Під час вітального виступу президент асоціації Валентин Загарія зазначив: «Майбутнє правничої спіль-ноти України залежить від наступних поколінь, талановитого студентства і прогресивних молодих людей, які об-рали для себе правничу професію та незабаром поповнять лави юристів, суддів, адвокатів, присвятять себе по-літичній, громадській чи суспільній діяльності. Тому ми дуже раді можли-вості інвестувати наші знання, досвід і час, поділитися ними і передати власні здобутки майбутньому поколінню». В.Загарія переконаний, що поєднан-ня досвіду справжніх професіоналів і жаги до знань та розвитку молодого покоління сприятиме вдосконаленню (а отже, і змінам на краще) нашого суспільства загалом.

Прикладом успішних лідерів для студентів стали відомі громадські й по-

літичні діячі. Вони не тільки розповіли молоді про свій шлях до сходження — вони на власних прикладах попереди-ли молодь про спокуси, що часто-густо постають на шляху до лідерства. Тут, як зазначив Олег Макаров (керуючий партнер АТ «Василь Кисіль і Партне-ри»), потрібно укласти для себе чітку систему пріоритетів. І як головний пріоритет — потрібно працювати на свою країну.

Щодо тенденцій на правничому ринку (таке питання цікавило бага-

тьох молодих людей), то… «Найпрос-тіше, — порадив О.Макаров, — це піти працювати в юридичну фірму. Тут також є допоміжні шляхи: з юри-дичної фірми в підприємництво або ж, навпаки, з підприємництва в юри-дичну фірму». Однак наголосив і на 3 рівнях розвитку: 1-ий — розуміння менеджменту (технічні знання), 2-ий — чесноти організатора (людина, яка вміє зорганізувати, скоординувати роботу технічних працівників), 3-ій — «світо-вий» рівень. О.Макаров зізнався, що

цього рівня ще не досяг, хоча певний час думав інакше... Пізніше зрозумів — помилився. «Знання, які дає універси-тет, — це перший рівень», — зазначив О.Макаров.

Для того щоб дійти найвищого рів-ня представники старшого покоління порадили молоді «запозичувати досвід без вагання». Загалом же молоді є над чим працювати… Марина Ставній-чук, радник Президента — керівник головного управління з питань кон-ституційно-правової модернізації АП, докладно окреслила низку проблем і недоопрацювань. Вона наголосила на тому, що постійний конфлікт між трьома гілками влади заважає нашій країні розвиватись, рухатись вперед... Проблема — в популізмі. Кожен по-літичний діяч намагається обіцяти щонайбільше, але… досі жоден нічо-го з наобіцяного не виконав. Щодо Конституції, то… «Тут, — уважає М.Ставнійчук, — мають бути закріп-лені мінімальні норми. Ті, які точно мають виконуватися». Серед наявних проблем було також зазначено і «то-тальне невиконання рішень націо-нальних судів».

Збагнути і проаналізувати все це члени молодіжного крила АП мали можливість на внутрішніх засіданнях, майстер-класах, присвячених окре-мим практичним питанням діяльності лідера, тощо.

Своєрідним девізом зустрічі пред-ставників АП і молодих правників ста-ло відоме: «Ніколи, ніколи не здавай-тесь!» В.Черчілля. Різні інтерпретації цієї фрази пролунали з вуст чи не всих поважних гостей табору. �

КРИМІНАЛ

Дільничне свавілля Прокуратура Святошинського району м.Києва направила до суду кримінальну справу, порушену стосовно двох працівників міліції, яких обвинувачують у перевищені службових повноважень, нанесенні тяжких тілесних ушкоджень громадянину та у службовому підробленні.

Досудовим слідством установлено, що 24 квітня 2011 р. двоє дільничних інспекторів міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві незакон-но затримали та доставили потерпіло-го до дільничного пункту міліції, де заподіяли йому тілесних ушкоджень, повідомили «ЗіБ» у прес-службі ГПУ.

У результаті потерпілий не міг руха-тися самостійно та залишився поблизу дільничного пункту міліції, до якого викликали швидку перехожі. Після медичного огляду постраждалий був госпіталізований.

Щоб уникнути відповідальності, міліціонери склали протокол про ви-лучення у потерпілого речовини рос-линного походження зеленого кольору, до документа також унесли неправдиві відомості про непокору працівникам міліції. 26 квітня 2011 р. правоохоронців було затримано, судом обрано запобіж-ний захід — тримання під вартою.

За ч.3 ст.365, ч.2 ст.121 та ч.1 ст.366 КК передбачено максимальне пока-рання до 10 років позбавлення волі. �

СУДОВІ КОЛІЗІЇ

Санаторії повернули державіГПУ продовжує активні дії з повернення державі профспілкового майна. Недавно суд задовольнив позови про повернення державі двох санаторіїв — в Одесі та Ялті.

5 вересня цього року Господар-ський суд Одеської області задоволь-нив позов прокуратури Суворовського району м.Одеси на користь держави в особі Фонду державного майна. Таким чином, був визнаний недійсним дого-вір купівлі-продажу частини споруд ДП «Клінічний санаторій ім. Пирого-ва» площею понад 34 тис. м2, згідно з яким майно було незаконно відчужене на користь ПП «Брікк». За державою

визнано право власності на ці будівлі, і ПП «Брікк» зобов’язане в найближ-чому майбутньому передати будівлі в користування санаторію, повідомили «ЗіБ» у прес-службі ГПУ.

Аналогічне рішення ухвалив Гос-подарський суд АР Крим, повернувши державі лікувальні корпуси ялтин-ського санаторію «Орлине гніздо», загальною площею понад 883 м2. Суд задовольнив позов заступника проку-рора м.Ялти на користь ФДМ, визнав недійсним договір купівлі-прода-жу, укладений між ЗАТ «Лікуваль-но-оздоровчі установи профспілок «Укр профоздоровниці» і ТОВ «Фірма «Поліпак», і зобов’язав підприємство повернути зазначені будівлі державі. �

Президент АП В.Загарія дав молоді зелену вулицю.

14 іменем закону

ГРЕЦІЯ

Боржники ганебніВлада єврозони не приховує невдоволення тим, як Афіни виконують свої обіцянки стосовно скорочення дефіциту бюджету. У свою чергу в Афінах чудово розуміють, що можуть залишитися без чергових міжнародних траншів, і розмірковують над тим, як збільшити приплив грошей у скарбницю. Щоб вплинути на ситуацію, Міністерство фінансів Греції навіть опублікувало чорний список неплатників податків.

До цього переліку потрапили 6000 компаній: вони заборговували скарб-ниці в цілому €30 млрд. Таким чином, борг компаній перед державою стано-вить приблизно 12,5% ВВП, або май-же третина нового пакета допомоги від ЄС, ЄЦБ і МВФ. Очолила чорний список залізнична держкомпанія OSE, борг якої майже €1,3 млрд. Окрім неї в переліку опинилися 13 професійних футбольних і 6 баскетбольних клубів, фермерські господарства, транспортні компанії.

Списком боржників справа, проте, не обмежиться. Як повідомляє РБК daily, Мінфін Греції пообіцяв роз-

містити на дошці ганьби і прізвища неплатників — приватних осіб. Для цього, правда, потрібний буде дозвіл відомства з охорони персональних даних. На думку міністерства, така прозорість не тільки змусить борж-ників розплатитися з державою, а й підвищить рівень довіри платників податків.

У цілому держава недоодержала від ухильників приблизно €42 млрд. Для порівняння, минулого року до грецької скарбниці надійшло податків на загальну суму €46 млрд.

Втім, ефективність подібних дій невелика. На думку аналітиків, такі одноразові заходи можуть допомогти, але для підтримання державних фі-нансів у нормальному стані необхідно весь час зіставляти поточні витрати і поточні доходи.

Неспроможність грецьких влас-тей збирати податки відзначив євро-комісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер. «Проблемою є, очевидно, ад-міністрація, котра не дуже ефективно працює. Відомства не справляються із завданнями щодо збору податків або продажу держмайна, — сказав він у інтерв’ю німецькому виданню Bild і запропонував оригінальне вирішення

проблеми: — Найкраще було б запросити на тривалий строк до Греції кваліфікова-них чиновників з інших країн — членів ЄС для консультацій та адміністра-тивних функцій. Вони могли б діяти,

незважаючи на суперечності, і при-пинити цей бардак. Той, хто вимагає солідарності від інших держав, має бути готовий на певний час передати частину відповідальності». �

Засновник і видавець:ТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес»

Головний редактор:Роман БОБОВ

Газета виходитьз 15 червня 1991 року

Cвідоцтво КВ № 3805 від 20.05.99

Р/р № 2600400002637в АКБ «Правекс-Банк» м.Києва,МФО 321983, код ЄДРПОУ 30374826

Багатоканальний телефон:(044) 537-34-33

Адреса:01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2E-mail: inzib@optima.com.ua

©При передруку матеріалів посилання на газету «Закон і Бізнес» обов’язкове

Редакція може публікувати матеріали в дискусійному порядку, не поділяючи поглядів автора

Редакція залишає за собою правона редагування та скорочення тексту

Рукописи не рецензуютьсяі не повертаються

Листування з читачами —тільки на сторінках газети

Оголошення і реклама друкуються мо-вою оригіналу. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець

Матеріали з позначкою K

друкуються на комерційній основі

Виходить 52 рази на рік по суботах українською та російською мовами

Набір, верстка і фотоформи газети — комп’ютерний центр тижневика«Закон і Бізнес»

Номер віддрукований у ТОВ «Мега-Поліграф», 04073, м.Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

Номер підписано до друку 15.09.2011

Зам. № 21511Загальний наклад 16160

КАЗАХСТАН

Думають на… ІнтернетУ Казахстані рішенням суду закрито доступ до 51 іноземного інтернет-ресурсу, які пропагують екстремізм і тероризм.

Як повідомила Генпрокуратура республіки, «на сьогодні здійснений моніторинг 10 тис. сайтів, за підсум-ками якого судом міста Астани вине-сено ухвали про визнання продукції 51 іноземного сайту незаконною через пропаганду релігійного екстремізму і тероризму і припинення її поширення на території Казахстану», — йдеться в повідомленні.

У серпні суд у Казахстані забо-ронив доступ до блогового сервісу LiveJournal і до понад 20 інтернет-ре-сурсів, яких підозрюють у пропаганді тероризму і екстремізму. �

ЯПОНІЯ

З радіацією жарти поганіМіністр економіки, праці і промисловості Японії Йосио Хатіро подав у відставку після невдалих жартів на тему аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Як повідомляє Daily Yomiuri, при-водом для скандалу послужили жарти Й.Хатіро на тему витоку радіації. Так, 8 вересня на зустрічі з журналістами після інспекційної поїздки на АЕС «Фукусіма-1» він зробив вигляд, що за-чепив рукавом захисного комбінезона одного з репортерів, і відразу пожар-тував: «Там же радіація!» Наступного дня міністр назвав житлові райони поблизу АЕС «містами-примарами».

У результаті через день після цьо-го Й.Хатіро вимушений був написати заяву про відставку, оскільки японців обурило таке зневажливе ставлення до аварії на АЕС. Причому на посаді міністра він пробув лише тиждень. Виконувачем обов’язків міністра еко-номіки, праці і промисловості став держсекретар уряду Японії Осаму Фудзімура. �

НІМЕЧЧИНА

КС ФРН дозволив допомогтиКонституційний суд ФРН в Карлсруе визнав законним надання Німеччиною фінансової допомоги Греції та створення загальноєвропейського стабілізаційного фонду.

При цьому суд, проте, зробив низ-ку застережень, вважаючи, що надалі Бундестаг слід наділити більшими повноваженнями при прийнятті рі-шень щодо виділення асигнувань на підтримання євро і країн-боржників єврозони.

У своєму рішенні суд відзначив, що в питаннях виділення фінансової допомоги не повинно бути ніякого автоматизму, котрий порушує права депутатів: будь-які вживані заходи зобов’язаний схвалити парламент-ський комітет з питань бюджету.

Роль Бундестагу не повинна обме-жуватися тільки схваленням рамкових умов. До цього конкретні кроки з на-дання фінансової допомоги здійсню-вав уряд, а комітет з питань бюджету тільки інформували про це. На думку суду, для вжиття конкретних заходів

необхідна попередня згода членів комітету.

У своєму рішенні Конституційний суд відхилив скарги депутатів, які ви-магали визнати виділення допомоги Греції та відрахування Німеччини в європейський стабфонд незаконними. Як відзначає агентство Франс Пресс, власті ЄС «із задоволенням» сприйня-ли вердикт суду.

Наприкінці серпня уряд ФРН прийняв законопроект стосовно мо-дернізації загальноєвропейського стабфонду. Серед іншого передбачено

збільшення обсягів до €780 млрд, від-повідно частка німецької участі зросте з €123 млрд до 211 млрд.

Прикметно, що майже три четверті німців висловилися проти заплано-ваного збільшування загальноєвро-пейського стабфонду, причому попри політичні вподобання. Як засвідчило опитування, більше половини німців уважає, що спочатку Німеччині слід було б потоваришувати і поглибити співпрацю лише з певними європей-ськими сусідами, мабуть, натякаючи на багатші за Німеччину країни. �

РОСІЯ

«Злісне» голодуванняУряд РФ вніс до Держдуми законопроект, що стосується правил переміщення ув’язнених з одного місця відбування покарання до іншого. Крім того, посилюється відповідальність для засуджених за дезорганізацію роботи колоній. Так, голодування вважатимуть злісним порушенням.

Згідно з ч.1 ст.76 чинного кри-мінально-виконавчого кодексу РФ засуджених до позбавлення волі на-правляють до місця відбування пока-

рання і переміщують із одного місця відбування покарання до іншого під конвоєм (за винятком тих, хто прямує до колонії-поселення самотужки). При цьому ст.12 закону «Про установи й органи, що виконують кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі» передбачає, що конвоювання засудже-них, котрі перебувають в установах КВС, здійснюється запланованими маршрутами.

Проте під час конвоювання часто виникає необхідність тимчасового розміщення засуджених в установах КВС, яка пов’язана з переглядом за-

планованих маршрутів і графіків пе-реміщення конвойованих. Але таку процедуру законодавством Росії не передбачено.

У зв’язку із цим Мін’юст РФ про-понує прописати в КВК норми, згідно з якими засуджених триматимуть у транзитно-пересильних пунктах на умовах відбування покарання, визна-чених вироком суду, в установах КВС і з дотриманням вимог законодавства щодо окремого тримання. При цьому з метою запобігти корупційному прояву зловживань і порушенням прав і за-конних інтересів засуджених, а також

з урахуванням запланових маршрутів конвоювання і графіків слідування цими маршрутами встановлюється граничний строк перебування засу-дженого у транзитно-пересильному пункті — не більш ніж 20 днів.

Крім того, законопроектом перед-бачається посилення відповідальності засуджених за дії, що можуть дезорга-нізувати роботу виправної установи. Зокрема, пропонується передбачити віднесення необгрунтованої відмови групи засуджених від вживання їжі до злісного порушення встановленого порядку відбування покарання. �

ПАЛЕСТИНА

Заявка на незалежністьАрабські країни підтримають заявку Палестинської автономії на надання їй незалежності, яку можуть подати на Генасамблеї ООН 20 вересня. Про це повідомляє «Аль-Джазіра» з посиланням на прем’єр-міністра Катару Хамада бін Джасима аль Тані.

За слова м и п рем’єра Катару, Ліга арабських держав на засіданні 13 вересня вирішила підтримати план створення незалежної палестинської держави зі столицею в Східному Єру-салимі. При цьому про намір араб-ських країн подати резолюцію в Раду безпеки ООН Х.аль Тані не згадав.

Раніше президент США Барак Обама заявляв, що його країна ско-ристається правом вето у випадку, якщо палестинці звернуться в Радбез ООН з вимогою про надання неза-лежності. За словами американсько-го гаранта, вимога Палестинської національної адміністрації визнати Палестину незалежною державою

непродуктивна і палестино-ізраїль-ський конфлікт не вирішить. Б.Обама також підкреслив, що властям ПА та Ізраїлю необхідно налагодити дво-сторонній діалог і досягти мирної угоди.

Країни ЄС до єдиної позиції щодо незалежності Палестинської авто-номії поки що не дійшли. Проте, за деякими даними, Брюссель підтри-мує Вашингтон у питанні про необ-хідність продовження палестино-із-раїльських переговорів.

Як пишуть зарубіжні ЗМІ, багато іноземних дипломатів на Близькому Сході песимістично оцінюють наслід-ки визнання держави Палестина. Вони переконані, що США в цьому випадку припинять щорічну допомогу ПА у розмірі $500 млн, а Ізраїль зробить усе можливе, аби ускладнити життя палестинцям зі Східного Єрусалима та із Західного берега річки Йордан. Крім того, Ізраїль заявляє, що визнання ПА в ООН зробить недійсними мирні уго-ди, підписані в Осло, мирний процес і саму Палестинську автономію. �

США

Робота замість пільгПрезидент США Барак Обама подав до Конгресу законопроект про створення робочих місць, котрий пропонує одержати необхідну для цього суму $447 млрд за рахунок податків з багатих американців. Республіканці вже висловили заперечення проти цієї ініціативи, оскільки податки вдарять по тих, хто створює робочі місця.

Закон «Про американські робочі місця» Б.Обама представив у спе-ціальному виступі перед обома па-латами Конгресу. Президент США запропонував знизити податки, що стосуються найманих робітників і працедавців, а також виділити ко-шти на інфраструктурні проекти і наймання вчителів.

Як повідомляє Бі-Бі-Сі, щоб ком-пенсувати ці витрати і недоотримані доходи в умовах рекордного дефіциту, Білий дім пропонує обмежити будь-які податкові пільги для осіб з дохо-дами понад $200 тис. у рік, усунути лазівки, якими активно користува-лися компанії нафтогазового сектору, й підвищити податки для менеджерів хедж-фондів.

Б.Обама підкреслив, що його плани «не додадуть ні цента до дефіциту». Як пояснив директор з питань бюджету в Білому домі Джейкоб Лью, пакет по-даткових заходів включає «подушку» в $20 млрд.

Республіканці відкидали багато пропозицій Б.Обами ще під час за-тяжного літнього протистояння щодо питання про підвищення «стелі» за-позичень.

Згідно з планом уряди штатів і муніципалітетів одержать $50 млрд на розвиток транспортної інфра-структури, $35 млрд — на зарплати працівників шкіл, поліції та пожежної охорони, $30 млрд — на модернізацію державних шкіл і закладів професій-ної освіти і $15 млрд — на ремонт по-рожнього житла, зокрема вилученого за несплату іпотеки. �

Греки готові зняти останню сорочку, аби продемонструвати свою незгоду з діями влади, але не для того, щоб сплатити борги.

Якщо ООН визнає за Палестинською автономією право на державність, такою стіною, напевне, буде відгороджена від Ізраїлю вся її територія.

15№38 (1025), 17 — 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. міжнародне право

ПОСМІХНИСЬ!

Що таке «добре»

Добре, якщо в тебе є щось, що тобі дуже потрібне. І щастя, якщо в тебе немає нічого, що зовсім не потрібне.

Взаємна недовіра

Оголошення в дитячому садку:«Шановні батьки! Не вірте, будь

ласка, всьому тому, що розповідає ваша дитина про дитячий садок! У свою чергу, ми обіцяємо вам не вірити всьому тому, що вона розпо-відає про вас».

Унікальне видовище

— Чому люди так полюбляють дивитися футбол? — запитує дівчи-на у свого хлопця.

— Тому що футбол — це таке унікальне видовище, коли мільйони бідних можуть посміятися над 22 мільйонерами.

Безглузде запитання

Немає сенсу питати у знайомого: «Як справи?», якщо ви живете в од-ній країні. �

АФОРИЗМ

Право має той, на чиєму боці сила; межі наших сил — наші закони.

Йоганн-Крістоф-Фрідріх ШИЛЛЕР

Генн

адій

НА

ЗАРО

В

ЗА КЕРМОМ

А на Полях Єлисейських — трактор!Аби не платити за порушення, шахраї чіпляють на свої авто «рятівні номери» сільгосптехнікиФранцузький селянин, котрий проживає за 400 км від Парижа, отримав повідомлення про накладення на нього штрафу. За цим повідомленням, фермер не сплатив за паркування свого трактора в центрі Парижа. Виявляється, що цей штраф уже третій.

Власник трактора говорить (так стверджують і сусіди), що насправді він жодної тривалої подорожі на трак-торі не здійснив. Зважаючи на те, що департамент Крез, де мешкає селянин, є віддаленим від «великої цивілізації» і вважається одним із «закутків» країни, повірити в це не складно. Значна части-на місцевих мешканців — осілі селяни, і вони не часто навідуються до великих міст. Про столицю годі й говорити.

Проте повідомлення про штраф «не на жарт» обурило фермера: наразі він рішучий у намірі здолати довгу путь, аби знайти того, хто нахабно привлас-нив номерний знак від його трактора.

Мешканець департаменту Крез переконаний, що він знайде-таки кривдника, який намагається його (селянина) коштом паркувати свою машину неподалік Єлисейських Полів.

Селянин вважає, що в пошуках йому може допомогти той факт, що

всі три штрафи виписано міською ав-тоінспекцією з однієї вулиці (Фобур Сент-Оноре) і в них зазначено номери будинків, які розташовані поряд.

Отже, як вважає селянин, поруш-ник, очевидно, мешкає чи працює на цій вулиці. Тому маркований депар-таментом Крез номерний знак знайти буде не складно.

Правда, наразі не зрозуміло, чи дій-сно такий номерний знак установлено на тракторі, чи його дані потім просто «порихтували» в поліції, узявши їх із наявної у автоінспекції бази даних про реєстрацію машин.

Тим часом було з’ясовано, що та-кий випадок з трактором зовсім не поодинокий. Аналогічні послання почав отримувати ще один власник транспортного засобу. Він мешкає поблизу м.Сен-Дені, на острові Рею-ньон у Індійському океані. Як видно зі штрафних квитанцій, його скромна автомашина регулярно здійснює по-дорожі до Парижа на 10 тис. км, щоб «заробити» там штраф за несплачене паркування.

Поліцейські зазначають, що ці квитанції можуть виявитися помил-кою електронної системи оброблення даних. Але все ж схиляються до такої версії: «використання правопоруш-никами підроблених номерних зна-

ків». Такі люди, говорять у поліції, спеціально шукають списки номерів сільської техніки з віддалених регіонів чи просто записують їх, проїжджаю-чи дорогами тієї місцевості, а потім

виготовляють собі «рятівні» номери. Чисельність шахраїв почала зростати у Франції приблизно рік тому, а вони, вочевидь, мають намір і надалі їздити вулицями Парижа на «тракторах». �

ТУРИЗМ

Піраміди залишаються без віз Єгипетська влада відмовилась від наміру посилити правила в’їзду в країну. Раніше планувалось, що з наступного тижня для перетину кордону громадянам країн, які до цього користувались спрощеною схемою, доведеться оформляти документи заздалегідь.

Уряд Єгипту одностайно погодив-ся, що «місцева й іноземна реакція щодо оприлюднених заходів яскраво засвідчила, що можливі негативні на-слідки для туристичного сектору краї-ни», пояснив міністр туризму Єгипту Мунір Фахрі Абдель Нур, якого цитує «РосБізнесКонсалтинг».

Рішення щодо запровадження про-цедури попереднього оформлення віз для іноземців, котрі перетинають єги-петський кордон, було оприлюднено 9 вересня. Нові правила стосувались громадян, котрі прибувають до Єгипту з США, країн Європи, Австралії, Пер-ської затоки, Латинської Америки й Азії. При цьому туристичним групам, як і раніше, дозволялось проходити спрощене візове оформлення в аеро-портах.

До революції та скинення прези-дента Хосні Мубарака грошовий обіг єгипетської туріндустрії становив більш ніж $13 млрд. У 2011 році завору-шення в країні негативно позначились на туристичному бізнесі. Зокрема, ба-гато туристів із пострадянського про-стору віддали перевагу відпочинку в Туреччині чи Іспанії.

Обстановка в єгипетській столиці залишається напруженою навіть після кількох місяців після революції. Вна-слідок нещодавніх заворушень по-близу ізраїльського посольства в Каїрі постраждали 1049 людей. �

ДОМАШНІ ВИХОВАНЦІ

Пропав собака!Відмовитися від пошуків брата меншогоі штраф не примуситьДо домашніх вихованців люди звикають швидко. Багато хто знаходить у них відраду. Ділиться з ними найпотаємнішим. Зрозуміло ж — не зрадять. Стають для них «матусями» і «татусями». І дуже глибоко переживають через їх втрату. На жаль, розуміють такі особливі почуття людини до тварини не всі...

Вийшла і не повернулася

За розклеєні оголошення про зниклу собаку міністрові з питань туризму Італії Мікеле Вітторії Брамбіллі дове-лося заплатити штраф — €4 тис.

Властям м.Калольцьокорте (про-вінція Лекко), де зникла улюблена собачка міністра на кличку Картер, не сподобалося, що оголошення були всюди: на ліхтарях, знаках дорожнього руху, деревах. Деякі були надруковані на яскравих рожевих аркушах. Мерія містечка визнала таку кількість оголо-шень надмірною. Там також говорять, як повідомляє Corriere della Sera, що більшість оголошень були розвішені в недозволених місцях.

М.Брамбілла обіцяла щедру ком-пенсацію тому, хто знайде улюбленку.

Міністр каже, що собачка вийшла у ворота, які господиня залишила не-зачиненими, і додому не повернулася. Про свою забудькуватість жінка дуже жалкує.

Проте ні сам штраф, ні заборона на розклеювання оголошень не зупинили М.Брамбіллу від пошуків. Тепер вона вирішила звернутися по допомогу до двох детективів, які спеціалізуються на пошуках домашніх вихованців, а також до майже десяти волонтерів.

Викрали!

Тим часом усю Італію підняв на ноги через зниклого собаку вже ро-сійський хімічний магнат Станіслав Рибчинський. Тепер, як повідомляють британські ЗМІ, вся поліція цієї держа-

ви шукає його домашнього улюбленця по всій країні.

Собаку — той-тер’єра на кличку Джонні — у нього викрали під час від-починку в Італії. Інцидент стався в Ге-нуї. С.Рибчинський разом з дружиною і 21-річною дочкою Яною вирушили на прогулянку, залишивши Джонні у своєму номері п’ятизіркового готелю. Коли вони повернулися, собаки вже не було. Варто відзначити, що цінні юве-лірні прикраси залишилися на місці.

С.Рибчинський одразу ж звернувся в поліцію. Але... Йому здалося, що іта-лійські вартові порядку проявляють недостатньо завзяття у пошуках його улюбленця, тому бізнесмен вирішив залучити до даної справи російських дипломатів, щоб ті натиснули на вла-ду Італії.

Крім того, для пошуків той-тер’єра С.Рибчинський задіяв 100 ветеринарів і пообіцяв €10 тис. тому, хто знайде

Джонні. Таку ж суму він вимагав у готелю як компенсацію за втрату со-баки. Варто відзначити, що масштаби розгорненої росіянином пошукової операції шокували італійців.

Дружина і дочка бізнесмена також не витрачали часу: вони вимагали, щоб усі службовці готелю, в якому сталося викрадення, пройшли перевірку на детекторі брехні. Проте керівництво готелю відмовилося задовольнити цю вимогу. Родичі С.Рибчинського впевнені, що серед працівників готелю були спільники викрадачів, котрі дали дублікат ключа від їхнього номера.

Сім’я підприємця вважає, що Джонні викрали мисливці на рідкіс-них і дорогих собак. Італійська преса припускає, що до викрадення той-тер’єра причетна місцева мафія, яка хоче отримати за собаку великий ви-куп. Даних про те, чи вдалося знайти пропажу, поки немає. �

БАТЬКИ І ДІТИ

Праця не терпить примусу «Удома мене змушують цілий день працювати, і я зовсім не маю вільного часу», — поскаржився поліції 11-річний хлопчик із Німеччини. Пізніше з’ясувалось, що насправді мама дитини просто попросила сина підняти папірець, що той кинув на підлогу.

Однак маленький мешканець міс-та Ахен, що знаходиться на кордоні з Бельгією й Нідерландами, визнав за краще зателефонувати за номером 110. Цим номером користуються для термі-нового виклику поліцейської служби.

Мати хлопчика сказала, що по-дзвонити до поліції і поскаржитись

на неї дитина погрож у ва ла вже кілька разів. «Синові не подобалось виконувати нескладну хатню робо-ту. Особ ливо проти того, щоб допо-магати, він виступав під час літніх канікул. Казав, що це його законний час на відпочинок. Він цілими днями грається, а коли його просять при-брати за собою, він називає це приму-совою працею», — розповіла жінка.

Сам хлопчик, даючи показання в поліції, стверджував, що добре знає, що таке примусова праця. «Приби-рання будинку, тераси… Все те, що каже мені зробити мама, і є примусо-вою працею», — зізнався він.

Однак із думкою хлопчика поліція не погодилась. �

СІМЕЙНЕ ПРАВО

Штраф за «нелюбов»«Сексуальні стосунки мають бути частиною шлюбу» — вважає міський суд Ніцци (Франція) і за їх відсутність оштрафував 51-річного чоловіка на €8,5 тис.

«Проблеми зі здоров’ям і втома», на які посилався підсудний, не виправ-дали його. За 21 рік без сексу дружині він заплатив. Хоч спочатку та й хоті-ла отримати моральну компенсацію €10 тис.

На розлучення 47-річна францу-женка подала два роки тому. Вона звинуватила у зруйнуванні шлюбу чоловіка, який не виявляв у спальні активності. І те, що, можливо, він просто через зрілий вік утратив ін-терес до сексу, аргументом для неї не стало.

Розлу чення подру жжю надав суддя з Ніцци. У своїй ухвалі він за-

значив: «Повну відповідальність за розкол сім’ї несе виключно чоловік». Екс-дружина розцінила таке тракту-вання як зачіпку і повторно подала на чоловіка до суду. У позовній заяві вона послалася на ст.215 цивільного кодексу Франції («Одружені взаємно зобов’язуються жити разом») і зажа-дала компенсації.

У суді чоловік знову намагався ви-правдатися, використовуючи ті самі аргументи — «втома», «нездоров’я»… «Вони не дозволяли йому бути більш уважним у ліжку»… Проте суддю таке пояснення не влаштувало.

«Секс між чоловіком і дружиною є вираженням їх любові один до одно-го, в даному випадку він був відсутній. Беручи шлюб, люди погоджуються ді-лити все в житті, і це означає, що вони будуть займатися сексом», — заявив у вироку суддя. �

СОЦМЕРЕЖА

З чуток «запалає» панікаНеправдива інформація про озброєне захоплення шкіл бандитами, яку в «Твіттері» оприлюднили вчитель приватної школи і радіоведуча з мексиканського міста Веракрус, спричинила арешт її авторів. Сьогодні за поширення чуток їм загрожує 30 років ув’язнення.

Річ у тому, що безпідставна паніка, яку через сервіс мікроблогів посія-ли Гільберто Мартінес Вера і Марія де Хесус Браво Пагола, призвела до чисельних автомобільних аварій у місті — батьки поспішали забирати дітей зі шкіл. Під натиском дзвінків, згідно з повідомленням Guardian, від-ключилися й місцеві телефони служб порятунку.

Як установило слідство, Г.Вера в одному зі своїх «твіттів» із посиланням на повідомлення родички розповів, що бандити викрали зі школи п’ятьох ді-тей. Слід зазначити, що в м.Веракрус частенько трапляється, що місцева наркомафія проводить розборки. Та-ким чином, населенню не важко було повірити в інформацію про захоплен-ня школярів.

М.Пагола поширювала повідом-лення аналогічного змісту, проте у відповідь на обвинувачення вона стверджувала, що лише «ретвіттила» пересуди інших.

Якщо прокурор виграє справу, обвинувачення в тероризмі буде най-більшим покаранням за записи в «Твіттері». Тут слід зазначити, що на-віть провокатори, які через «Твіттер» підбурювали людей до серпневих по-громів у Лондоні, отримали тільки 4 роки ув’язнення.

Правозахисна організація Amnesty International вже заступилась за обви-нувачених, вважаючи, що пересліду-вання Г.Вери і М.Паголи є порушенням свободи слова. Правозахисники також уважають, що паніка пов’язана не з «Твіттером» як таким, а з тією атмо-сферою страху, що панує в місті, де за останніх 5 років у розборках наркокар-телів загинуло 35 тис. людей. �

16 weekend

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Велика жовтнева реформа.Максимальний розмір пенсії обмежать 10 прожитковими мінімумами. Для тих, хто вже пішов на заслужений відпочинок, — поступово

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Питання формування накопичувальної системи пенсійного страхування

1. Перерахування страхових внес-ків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується починаючи з року, в якому буде забезпечено безде-фіцитність бюджету Пенсійного фонду України.

2. Учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового держав-ного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуван-ню згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування», яким на дату запро-вадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсій-ного фонду виповнилося не більш як 35 років та які сплачують внески/за яких сплачуються внески до накопичуваль-ної системи пенсійного страхування.

3. Страхові внески до Накопичу-вального пенсійного фонду є скла-довою частиною єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соці-альне страхування, сплаченого учас-никами накопичувальної системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в таких розмірах: у рік запровадження перерахування —2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове держав-не соціальне страхування, встанов-леного для таких учасників, кожного наступного року — у розмірі, збіль-шеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазна-ченому розмірі.

4. Страхові внески до Накопичу-вального пенсійного фонду для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пен-сійного страхування, нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну участь.

5. Пенсійний фонд України спрямо-вує страхові внески до Накопичуваль-ного пенсійного фонду на відповідні рахунки на підставі відомостей, пода-них платниками єдиного внеску до Дер-жавного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Стаття 2. Максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

1. Максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійсню-ються з Накопичувального пенсійно-го фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пен-сії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім до-плати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (пере-рахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата Украї-ни»), «Про Національний банк Украї-ни», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самовряду-вання», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль-ської катастрофи», «Про державну під-тримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звіль-нених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Поло-ження про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Розділ II ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу оди-надцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

2. Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) мак-симальним розміром, встановленим

цим Законом, не поширюється на пен-сіонерів, яким пенсія (щомісячне довіч-не грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (що-місячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до над-бавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Бать-ківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісяч-ного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених зако-нодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без за-стосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодав-ством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до над-бавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьків-щиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісяч-ного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановле-ний цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утриман-ня) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встанов-леному розмірі.

3. Встановити, що чоловіки, які до-сягли граничного віку перебування на державній службі, дипломатичній службі, службі в органах місцевого самоврядування — 62 років і які на день набрання чинності цим Законом перебувають відповідно на державній, дипломатичній службі або на службі в органах місцевого самоврядування на підставі прийнятого в установленому законом порядку рішення про про-довження терміну їх перебування на службі, можуть перебувати відповідно на державній, дипломатичній службі чи на службі в органах місцевого самовря-дування до закінчення терміну такого продовження.

4. Дія положень, передбачених абза-цами вісімдесят першим — вісімдесят третім підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, поширюється на пенсіо-нерів, яким після набрання чинності цим Законом пенсія призначатиметься, а також перераховуватиметься з ура-хуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія положень, передбачених абзаца-ми вісімдесят четвертим — вісімдесят дев’ятим підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону поширюється на осіб, які досягли віку (чоловіки — 60 років, жін-ки — 55 років), до набрання чинності цим Законом, але яким пенсія за віком призначатиметься після набрання чин-ності цим Законом.

5. З метою недопущення зменшення заробітної плати найманих працівни-ків у зв’язку з перерахуванням стра-хових внесків до Накопичувального пенсійного фонду підприємства, уста-нови і організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які викорис-товують найману працю, провадять:

збільшення суми фактичних витрат на оплату праці, визначених Законом України «Про збір та облік єдиного вне-ску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за рахунок зменшення нарахувань на зазначені суми для роботодавців;

підвищення протягом поетапного збільшення розміру страхових внесків до Накопичувального пенсійного фон-

ду заробітної плати всіх працівників таким чином і в таких розмірах, щоб після відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соці-альне страхування та податку з доходів фізичних осіб заробітна плата, що під-лягає виплаті, не була нижчою фактич-но виплаченої заробітної плати за рік, що передує року збільшення розміру страхового внеску до Накопичуваль-ного пенсійного фонду.

6. Внести зміни до таких законодав-чих актів України:

1) у статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

в абзаці першому частини першої слова «обчислення і строків сплати» та «і Накопичувального фонду» ви-ключити;

абзац перший частин третьої і чет-вертої після слів «несвоєчасна сплата» доповнити словами «єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування»;

доповнити частинами шостою і сьо-мою такого змісту:

«Порушення встановленого поряд-ку використання та здійснення опера-цій з коштами накопичувальної систе-ми загальнообов’язкового державного пенсійного страхування —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені особою, яку протя-гом року було піддано адміністратив-ному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штра-фу на посадових осіб від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мі-німумів доходів громадян»;

2) пункт 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України допов-нити підпунктом «ж» такого змісту:

«ж) компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінан-сування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового дер-жавного пенсійного страхування у зв’язку з перерахуванням страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»;

3) у Законі України «Про зайня-тість населення»:

підпункт «г» пункту 1 статті 5 ви-класти в такій редакції:

«г) особам передпенсійного віку (за два роки до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону Укра-їни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповід-но до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депута-та України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов)»;

підпункт «г» пункту 1 статті 26 ви-класти в такій редакції:

«г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досяг-нення пенсійного віку, встановлено-го статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до за-конів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата Украї-ни», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наяв-ності відповідних умов), у разі якщо до визнання такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходя-щу роботу та якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

4) у статті 501 Закону України «Про прокуратуру»:

частину першу замінити двома час-тинами такого змісту:

«Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року — 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року — 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах проку-рорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року — 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року — 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах проку-рорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року — 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року — 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах проку-рорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року — 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року — 23 роки 6 місяців, у тому

числі стажу роботи на посадах проку-рорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року — 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року — 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах проку-рорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше —25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокура-тури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місяч-ної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одер-жуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

У зв’язку з цим частини другу — дев’ятнадцяту вважати відповідно час-тинами третьою — двадцятою;

у частині третій слова і цифри «за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, під-ряд перед зверненням за пенсією або» виключити;

частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:

«Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців ви-значається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригуван-ня зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загально-го підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах, установлених на дату звер-нення за пенсією.

Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також стра-хового стажу, необхідного для призна-чення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом пер-шим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 57 ро-ків, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установле-ний статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості пов-них років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80 відсотків мі-сячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовуєть-ся також до завершення періоду підви-щення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встанов-леного цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 ро ку народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років — які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців — які народи-лися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років — які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців — які народи-лися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року»;

у частині шостій слова «До 20-річ-ного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років» замінити словами «До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею»;

частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:

«Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну ді-яльність», «Про державну службу», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування», а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Макси-мальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пен-сії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім до-плати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищу-вати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;

5) у Законі України «Про пенсійне забезпечення»:

у пункті «б» частини третьої статті 37 і частині першій статті 47 слова і цифри «досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років» замінити словами і цифрами «досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

частину третю статті 85 викласти в такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової до-помоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;

6) у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які по-страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

у статті 55: в абзаці першому частини першої

слова «для одержання державних пенсій» замінити словами і цифра-ми «статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

частину другу доповнити реченням такого змісту: «При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року»;

частину третю статті 67 викласти в такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової до-помоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;

7) у пункті 2 статті 15 Закону Укра-їни «Про соціальний і правовий за-хист військовослужбовців та членів їх сімей»:

абзац перший викласти в такій ре-дакції:

«2. Особам рядового, сержантсько-го, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсо-тків місячного грошового забезпечен-ня за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку із скорочен-ням штатів або проведенням органі-заційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконан-ням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового за-безпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше»;

абзац другий після слів «Кабінетом Міністрів України» доповнити словами і цифрами «які мають вислугу 10 років і більше»;

8) у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з вій-ськової служби, та деяких інших осіб»:

статтю 7 доповнити реченнями такого змісту: «У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповід-но до цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до За-кону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінан-сується за рахунок коштів державного бюджету»;

у статті 9: частину першу викласти в такій

редакції: «Особам рядового, сержантського,

старшинського та офіцерського скла-ду та деяким іншим особам, які ма-ють право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсот-ків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних за-ходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсот-ків місячного грошового забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше»;

частину другу після слів «перелік яких визначається Кабінетом Мініст-рів України» доповнити словами і цифрами «які мають вислугу 10 років і більше»;

у статті 12: пункт «а» викласти в такій редакції: «а) особам офіцерського складу,

прапорщикам і мічманам, військо-вослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунк-тах «б»—«д» статті 1—2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

� Верховна Рада УкраїниЗакон України

Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи

17документ№38 (1025), 17 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р.

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 мі-сяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 міся-ців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 мі-сяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 мі-сяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 мі-сяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зара-ховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону»;

у пункті «в» цифри і слово «15 ро-ків» замінити цифрами і словами «20 календарних років і більше»;

доповнити пунктом «г» такого змісту:

«г) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військо-вослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»—«д» статті 12 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, неза-лежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, за-значених у частині третій статті 5 цього Закону»;

у статті 13: у пункті «в» частини першої сло-

ва і цифри «за вислугу 15 років —40 процентів відповідних сум грошово-го забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний по-вний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів» замінити сло-вами і цифрами «за вислугу 20 років — 50 процентів відповідних сум грошово-го забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний по-вний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів»;

у частині другій цифри «90» заміни-ти цифрами «80»;

у частині першій статті 26 слова і цифри «а інвалідам — чоловікам стар-ше 60 років і жінкам старше 55 років» замінити словами і цифрами «а інвалі-дам, які досягли пенсійного віку, вста-новленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

у статті 30: у частині третій слова «але не раніше

ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове дер-жавне пенсійне страхування» замінити словами «після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років»;

у частині четвертій: у пункті «б» слова і цифри «(чоло-

віки — 60 років, жінки — 55 років)» замінити словами і цифрами «встанов-леного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

у пункті «в»: слова і цифри «після досягнення чо-

ловіками 55 років, жінками — 50 років або якщо вони є інвалідами» замінити словами і цифрами «не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або якщо вони є інвалідами»;

доповнити абзацом другим такого змісту:

«Відповідне зниження пенсійно-го віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збіль-шення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року»;

у частині першій статті 40 слова і цифри «які досягли: чоловіки — 60 ро-ків, жінки — 55 років» замінити слова-ми і цифрами «які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове дер-жавне пенсійне страхування»;

у статті 43: частини третю і п’яту викласти в

такій редакції: «Пенсії особам офіцерського скла-

ду, прапорщикам і мічманам, військо-вослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей об-числюються з розміру грошового забез-печення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за ви-слугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в роз-мірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціаль-

не страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у по-рядку, встановленому Кабінетом Міні-стрів України»;

«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової до-помоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;

9) у Законі України «Про державну службу»:

у статті 23: частину першу викласти в такій

редакції: «Граничний вік перебування на дер-

жавній службі становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок»;

у частині другій слова «закінчення цього терміну» замінити словами «до-сягнення граничного віку перебування на державній службі»;

у статті 31: у частині четвертій: слова «пенсійного віку» замінити

словами «віку, що дає право на при-значення пенсії відповідно до цього Закону», а слова і цифри «страховий стаж для чоловіків — не менше 25 ро-ків, для жінок — не менше 20 років» — словами і цифрами «страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, перед-баченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

доповнити реченням такого змісту: «У разі наявності (набуття) права на пенсію державним службовцем, який вийшов у відставку, він має право ви-бору між отриманням виплати у зв’язку з відставкою або пенсії, у тому числі від-повідно до цього Закону, чи щомісячно-го довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії»;

у частині п’ятій слова «пенсійного віку державним службовцем, який пе-ребуває у відставці» замінити словами «державним службовцем, який пере-буває у відставці, віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону»;

у частині шостій слова «за віком» замінити словами «або щомісячного довічного грошового утримання»;

текст статті 37 викласти в такій редакції:

«На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановле-ного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим час-тини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення за-значеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до ка-тегорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям признача-ється в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внес-ки на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці — чолові-ки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років — які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців — які народи-лися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік — які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців — які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пен-сії із солідарної системи, що призна-чається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах,

які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до За-кону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад — у роз-мірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової до-помоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з урахуванням під-пункту «г» частини першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайня-тість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Украї-ні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, працюючим пен-сіонерам не виплачується.

Визначення заробітної плати для об-числення пенсій державним службов-цям здійснюється в порядку, встанов-леному Кабінетом Міністрів України.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період пере-

бування на державній службі, які ма-ють стаж державної служби не менше10 років, а також особам з числа інва-лідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які ма-ють не менше 10 років стажу держав-ної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони пра-цювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови при-пинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

У разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної від-повідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 35 За-кону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалі-дом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлю-ється з дня встановлення I або II гру-пи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. У такому самому порядку визначається право на отри-мання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв’язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

У разі смерті особи у період пере-бування на державній службі за наяв-ності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім’ї померло-го годувальника, які були на його утри-манні (при цьому дітям — незалежно від того, чи були вони на утриманні по-мерлого годувальника), призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 відсотків суми заробіт-ної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім’ї — 90 відсот-ків. До непрацездатних членів сім’ї на-лежать особи, зазначені у статті 36 За-кону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника на умо-вах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім’ї померлої особи, яка отри-мувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку з засу-дженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупцій-ного діяння, позбавляється права на

одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія дер-жавному службовцю призначається на загальних підставах.

Державним службовцям у разі ви-ходу на пенсію за наявності стажу дер-жавної служби не менше 10 років ви-плачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

У разі виходу на пенсію державні службовці за наявності стажу дер-жавної служби не менше 10 років користуються умовами щодо кому-нально-побутового обслуговування, передбаченими цим Законом»;

10) у Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»:

текст статті 10 викласти в такій редакції:

«Громадянами похилого віку визна-ються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове дер-жавне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року»;

текст статті 21 викласти в такій редакції:

«Особам, трудовий договір з яки-ми розірвано за півтора року до до-сягнення пенсійного віку, встановле-ного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до за-конів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата Украї-ни», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за на-явності відповідних умов), з ініціати-ви власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі лікві-дацією, реорганізацією, перепрофілю-ванням підприємств, установ та орга-нізацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого зако-нодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для при-значення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку»;

11) у статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну ді-яльність»:

частину другу викласти в такій редакції:

«Пенсія науковому (науково-пе-дагогічному) працівнику признача-ється за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, пе-редбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоло-віками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками — пенсійного віку, встановле-ного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу на-укової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки — наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року на-родження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років — які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців — які народи-лися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік — які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців — які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року»;

частину четверту виключити; частини п’яту, десяту, сімнадцяту,

двадцять першу та двадцять восьму викласти в такій редакції:

«Для обчислення пенсії врахову-ється заробітна плата наукового (на-уково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах науко-вого (науково-педагогічного) праців-ника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробіт-ну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо період страхового стажу на поса-дах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календар-них місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педаго-гічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв»;

«Для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (на-уково-педагогічному) працівнику за-стосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях еконо-міки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за при-значенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галу-зях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається спеціально уповноваженим централь-

ним органом виконавчої влади в галузі статистики»;

«Пенсіонерам, які після призначен-ня пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) пра-цівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться пере-рахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійсню-ється із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передба-ченому частинами третьою — сьомою цієї статті, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії»;

«Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані інвалідами I, II і III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника не-залежно від віку за наявності стажу на-укової роботи, передбаченого частиною другою цієї статті, та страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а особам із чис-ла інвалідів з дитинства — незалежно від часу встановлення інвалідності»;

«Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата Украї-ни», виплачується в розмірі, обчислено-му відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування», а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Макси-мальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пен-сії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім до-плати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищу-вати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;

після частини двадцять восьмої до-повнити новою частиною такого змісту:

«Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту «г» части-ни першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з екс-плуатації Чорнобильської АЕС та пе-ретворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціаль-ного захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частиною другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не ви-плачується».

У зв’язку з цим частини двадцять дев’яту — тридцять другу вважати від-повідно частинами тридцятою — трид-цять третьою;

12) у Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування»:

у статті 18: частину першу викласти в такій

редакції: «Граничний вік перебування на

службі в органах місцевого самовряду-вання становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місце-вого самоврядування, які обираються на відповідні посади»;

частину другу виключити; у частині третій слова «закінчення

цього терміну» замінити словами «до-сягнення граничного віку перебування на службі в органах місцевого само-врядування»;

у частині десятій статті 21 слова «для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років» замінити словами «необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим час-тини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

13) у частині дванадцятій статті 20 Закону України «Про статус народно-го депутата України»:

абзац перший викласти в такій ре-дакції:

«12. Після досягнення чоловіками 62 років і жінками — пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу, необхідного для при-значення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом пер-шим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове дер-жавне пенсійне страхування», а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків суми мі-сячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове дер-жавне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії»;

«Предельный возраст пребывания на государственной службе составляет 62 года для мужчин и 60 лет для женщин».

18 документ

після абзацу першого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

«До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї частини, право на пенсію за віком мають народні депута-ти — чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років — які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців — які народи-лися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік — які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців — які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року».

У зв’язку з цим абзаци другий — шостий вважати відповідно абзацами сьомим — одинадцятим;

абзаци сьомий, восьмий і десятий викласти в такій редакції:

«Пенсія працюючому народному депутату в період виконання депутат-ських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призна-чення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокурату-ру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а після припинення депутатських повно-важень (звільнення з посади) — у роз-мірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової до-помоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим

категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі виходу на пенсію народному депутату випла-чується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окла-дів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

У випадку смерті народного депу-тата призначається пенсія у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім’ї, які були на його утриманні за їх заявою (при цьому дітям пенсія при-значається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі 70 відсотків суми місячної за-робітної плати працюючого народного депутата на день звернення за пенсією з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на одного непрацездат-ного члена сім’ї, та 90 відсотків — на двох і більше членів сім’ї за рахунок бюджетних призначень на забезпечен-ня діяльності Верховної Ради України»;

«Після закінчення строку депу-татських повноважень народному депутату, який має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, пе-редбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за його бажанням може бути достроково призначено пенсію згідно з цим Законом, але не раніше ніж за півтора року до досягнення віку,

встановленого цією частиною. Достро-ково призначена згідно з цим Законом пенсія до досягнення віку, встанов-леного цією частиною, працюючому народному депутату не виплачується»;

у другому реченні абзацу одина-дцятого слова «суми заробітної плати» замінити словами «суми місячної за-робітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

14) у Законі України «Про фінансо-ві послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

пункт 9 частини першої статті 4 після слів «страхування та» доповнити словами «у системі»;

частину першу статті 28 доповнити пунктами 21—25 такого змісту:

«21) щокварталу розраховує серед-ньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію в уста-новленому ним порядку;

22) оприлюднює в установленому ним порядку перелік недержавних пенсійних фондів — суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечен-ня, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пен-сійного страхування;

23) порушує за погодженням з Дер-жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку перед радою недер-жавного пенсійного фонду — суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення питання щодо заміни особи, яка здійснює управління пен-сійними активами накопичувальної системи загальнообов’язкового держав-

ного пенсійного страхування такого фонду, у разі якщо в результаті діяль-ності такої особи зміна чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичу-вальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у пенсійному фонді зменшилася про-тягом останнього року більш як на 10 відсотків;

24) встановлює форму та вимоги до інформації про накопичувальну систе-му загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка підлягає оприлюдненню, та визначає порядок її оприлюднення;

25) оприлюднює інформацію про страхові організації, які здійснюють страхування довічних пенсій за раху-нок коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі показники, що застосовуються ними для розрахунку довічних пенсій»;

частину першу статті 30 доповни-ти реченням такого змісту: «Інспек-тування Пенсійного фонду України здійснюється в частині, що стосується виконання функцій адміністратора Накопичувального пенсійного фонду відповідно до статті 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

статтю 35 доповнити частиною шос-тою такого змісту:

«6. У разі анулювання ліцензії на надання послуг у системі накопичу-вального пенсійного забезпечення не-державний пенсійний фонд — суб’єкт другого рівня системи пенсійного за-безпечення може подати органу ліцен-зування не раніше ніж через три роки з дати анулювання такої ліцензії нову заяву про її видачу. Разом із заявою про видачу нової ліцензії на надання послуг має бути подано документи, які

підтверджують ліквідацію причин ану-лювання попередньої ліцензії»;

частину першу статті 40 доповнити пунктом 9 такого змісту:

«9) виносити рішення про за-борону недержавним пенсійним фондам — суб’єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пен-сійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недер-жавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами»;

частину першу статті 41 доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

«1-1) за порушення вимог законо-давства про накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування — у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одно-го відсотка від розміру статутного (па-йового) капіталу юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення»;

15) у статті 42 Закону України «Про дипломатичну службу»:

частину першу викласти в такій редакції:

«Граничний вік перебування на ди-пломатичній службі становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок»;

частини другу і третю виключити; у частині четвертій слова і цифри

«дипломатичним працівником, який перебуває на дипломатичній службі, 65-річного віку для чоловіків і 60-річ-ного віку для жінок такий працівник» замінити словами «граничного віку перебування на дипломатичній службі працівник дипломатичної служби». �

� Закінчення у наступному числі «ЗіБ»

КАДРИ

Мантії — на конкурс.ВККС оприлюднила дані щодо вакансій у судовій системі

� Закінчення, початок в №37

ВАКАНТНІ ПОСАДИ У МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДАХ *

Рівненська область

Березнівський районний суд — 0;Володимирецький районний суд — 0;Гощанський районний суд — 1;Демидівський районний суд — 1;Дубенський міськрайонний суд — 0;Дубровицький районний суд — 0;Зарічненський районний суд — 2;Здолбунівський районний суд — 0;Корецький районний суд — 0;Костопільський районний суд — 0;Кузнецовський міський суд — 0;Млинівський районний суд — 0;Острозький районний суд — 0;Радивилівський районний суд — 0;Рівненський міський суд — 0;Рівненський районний суд — 0;Рокитнівський районний суд — 0;Сарненський районний суд — 1;

Сумська область

Білопільський районний суд — 0;Буринський районний суд — 0;Великописарівський районний суд — 0;Глухівський міськрайонний суд — 0;Конотопський міськрайонний суд — 0;Краснопільський районний суд — 0;Кролевецький районний суд — 0;Лебединський районний суд — 0;Липоводолинський районний суд — 0;Недригайлівський районний суд — 1;Охтирський міськрайонний суд — 2;Путивльський районний суд — 2;Роменський міськрайонний суд — 1;Середино-Будський районний суд — 0;Сумський районний суд — 0;Тростянецький районний суд — 1;Шо с т к и нс ьк и й м іс ьк р а йон н и й суд — 3;Ямпільський районний суд — 0;Зарічний районний суд м.Сум — 0;К о в п а к і в с ь к и й р а й о н н и й с у д м.Сум — 0.

Тернопільська область

Бережанський районний суд — 0;Борщівський районний суд — 0;Бучацький районний суд — 0;Гусятинський районний суд — 0;Заліщицький районний суд — 0;Збаразький районний суд — 0;Зборівський районний суд — 0;Козівський районний суд — 0;Кременецький районний суд — 0;Лановецький районний суд — 0;Монастириський районний суд — 2;Підволочиський районний суд — 0;Підгаєцький районний суд — 1;Теребовлянський районний суд — 0;Тернопільський міськрайонний суд — 1;

Чортківський районний суд — 0;Шумський районний суд — 0.

Харківська область

Балаклійський районний суд — 1;Барвінківський районний суд — 0;Близнюківський районний суд — 0;Богодухівський районний суд — 1;Борівський районний суд — 0;Валківський районний суд — 0;Великобурлуцький районний суд — 0;Вовчанський районний суд — 0;Дворічанський районний суд — 1;Дергачівський районний суд — 0;Зачепилівський районний суд — 0;Зміївський районний суд — 1;Золочівський районний суд — 1;Ізюмський міськрайонний суд — 0;Кегичівський районний суд — 0;Коломацький районний суд — 2;Красноградський районний суд — 0;Краснокутський районний суд — 1;Куп’янський міськрайонний суд — 0;Лозівський міськрайонний суд — 0;Люботинський міський суд — 1;Нововодолазький районний суд — 1;Первома йськ ий міськра йонний суд — 0;Печенізький районний суд — 1;Сахновщинський районний суд — 0;Харківський районний суд — 1;Чугуївський міський суд — 1;Шевченківський районний суд — 0;Д з е р ж и н с ь к и й р а й о н н и й с у д м.Харкова — 1;Жовтневий районний суд м.Харко-ва — 0;Київський районний суд м.Харко-ва — 0;Комінтернівський районний суд м.Харкова — 0;Ленінський районний суд м.Харко-ва — 0;Московський районний суд м.Харко-ва — 0;Орджонікідзевський районний суд м.Харкова — 0;Ф р у н з е н с ь к и й р а й о н н и й с у д м.Харкова — 0;Червонозаводський районний суд м.Харкова — 3.

Херсонська область

Бериславський районний суд — 0;Білозерський районний суд —0;Великолепетиський районний суд —0;Великоолександрівський районний суд — 0;Верх ньорогачицьк ий ра йонний суд — 0;Високопільський районний суд — 0;Генічеський районний суд — 0;Голопристанський районний суд — 2;Горностаївський районний суд — 1;Іванівський районний суд — 0;Каланчацький районний суд — 0;

Каховський міськрайонний суд — 1;Н и ж н ь о с ір ог о зьк и й р а йон н и й суд — 1;Нов ов ор он цов с ьк и й р а йон н и й суд — 0;Новотроїцький районний суд — 0;Новокаховський міський суд — 0;Скадовський районний суд — 3;Цюрупинський районний суд — 1;Чаплинський районний суд — 0;Дніпровський районний суд м.Херсо-на — 1;Комсомольський районний м.Херсо-на — 0;Суворовський районний м.Херсо-на — 1.

Хмельницька область

Білогірський районний суд — 1;Віньковецький районний суд — 1;Волочиський районний суд — 0;Городоцький районний суд — 0;Деражнянський районний суд — 1;Дунаєвецький районний суд — 0;Ізяславський районний суд — 1;Кам’янець-Подільський міськрайон-ний суд — 3;Красилівський районний суд — 0;Летичівський районний суд — 0;Нетішинський міський суд — 1;Новоушицький районний суд — 1;Полонський районний суд — 0;Славутський міськрайонний суд — 0;Старокостянтинівський районний суд — 0;Старосинявський районний суд — 1;Теофіпольський районний суд — 0;Хмель н и ц ь к и й м і с ь к р а й о н н и й суд — 0;Чемеровецький районний суд — 1;Шепетівський міськрайонний суд — 1;Ярмолинецький районний суд — 1.

Черкаська область

Ватутінський міський суд — 0;Городищенський районний суд — 0;Драбівський районний суд — 1;Жашківський районний суд — 0;Звенигородський районний суд — 2;Золотоніський міськрайонний суд — 0;Кам’янський районний суд — 0;Канівський міськрайонний суд — 0;Катеринопільський районний суд — 0;Корсунь-Шевченківський районний суд — 0;Лисянський районний суд — 0;Маньківський районний суд — 1;Монас т и ри щенс ьк и й ра йонн и й суд — 0;Смілянський міськрайонний суд — 0;Тальнівський районний суд — 2;Уманський міськрайонний суд — 4;Христинівський районний суд — 0;Черкаський районний суд — 0;Чигиринський районний суд — 0;Чорнобаївський районний суд — 1;Шполянський районний суд — 0;Придніпровський районний суд м.Черкас — 0;С о с н і в с ь к и й р а й о н н и й с у д м.Черка с — 0.

Чернівецька область

Вижницький районний суд — 0;Герцаївський районний суд — 1;Глибоцький районний суд — 2;Заставнівський районний суд — 0;Кельменецький районний суд — 0;Кіцманський районний суд — 0;Новоселицький районний суд — 0;Путильський районний суд — 1;Сокирянський районний суд — 1;Сторожинецький районний суд — 0;

Хотинський районний суд — 0;Шевченк і вс ьк и й ра йон н и й с у д м.Чернівців — 0;Першотра вневий ра йонний с у д м.Чернівців — 0;Садгірський районний суд м.Чернів-ців — 0;

Чернігівська область

Бахмацький районний суд — 0;Бобровицький районний суд — 1;Борзнянський районний суд — 0;Варвинський районний суд — 0;Городнянський районний суд — 1;Ічнянський районний суд — 0;Козелецький районний суд — 0;Коропський районний суд — 0;Корюківський районний суд — 0;Куликівський районний суд — 1;Менський районний суд — 0;Ніжинський міськрайонний суд — 0;Новгород-Сіверський районний суд — 1;Носівський районний суд — 1;Прилуцький міськрайонний суд — 0;Ріпкинський районний суд — 0;Семенівський районний суд — 0;Сосницький районний суд — 0;Срібнянський районний суд — 0;Талалаївський районний суд — 0;Чернігівський районний суд — 0;Щорський районний суд — 0;Деснянський районний суд м.Черніго-ва — 0;Новозаводський районний суд м.Черні-гова — 0.

місто Київ

Голосіївський районний суд — 0;Дарницький районний суд — 6;Деснянський районний суд — 3;Дніпровський районний суд — 0;Оболонський районний суд — 4;Печерський районний суд — 3;Подільський районний суд — 0;Святошинський районний суд — 2;Солом’янський районний суд — 0;Шевченківський районний суд — 4.

місто Севастополь

Балаклавський районний суд — 0;Гагарінський районний суд — 0;Ленінський районний суд — 2;Нахімовський районний суд — 1.

ВАКАНТНІ ПОСАДИ СУДДІВ У МІСЦЕВИХ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДАХ

Господарськ ий с у д А втономної Респуб ліки Крим — 2;Господарський суд Вінницької об-ласті — 4;Господарський суд Волинської об-ласті — 2;Господарський суд Дніпропетровської області — 10;Господарський суд Донецької облас-ті — 10;Господарський суд Житомирської об-ласті — 0;Господарський суд Закарпатської об-ласті — 0;Господарський суд Запорізької об-ласті — 4;Господарський суд Івано-Франків-ської області — 0;Господарський суд Київської облас-ті — 0;Господарський суд Кіровоградської області — 2;Господарський суд Луганської облас-ті — 3;

Господарський суд Львівської облас-ті — 6;Господарський суд Миколаївської об-ласті — 4;Господарський суд Одеської області — 3;Господарський суд Полтавської об-ласті — 3;Господарський суд Рівненської об-ласті — 11;Господарський суд Сумської облас-ті — 2;Господарський суд Тернопільської об-ласті — 0;Господарський суд Харківської об-ласті — 7;Господарський суд Херсонської об-ласті — 3;Господарський суд Хмельницької об-ласті — 1;Господарський суд Черкаської облас-ті — 0;Господарський суд Чернівецької об-ласті — 0;Господарський суд Чернігівської об-ласті — 3;Господарський суд м.Києва — 12;Господарський суд м.Севастополя — 0.

ВАКАНТНІ ПОСАДИ СУДДІВ У МІСЦЕВИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДАХ

Окружний адміністративний суд Ав-тономної Республіки Крим — 5;Вінницький окружний адміністратив-ний суд — 8;Волинський окружний адміністратив-ний суд — 1;Дніпропетровський окружний адмі-ністративний суд — 2;Донецький окружний адміністратив-ний суд— 4;Житомирський окружний адміністра-тивний суд — 1;Закарпатський окружний адміністра-тивний суд — 0;Запорізький окружний адміністратив-ний суд — 3;Івано-Франківський окружний адмі-ністративний суд — 2;Київський окружний адміністратив-ний суд — 0;Кіровоградський окружний адміні-стративний суд — 2;Луганський окружний адміністратив-ний суд — 0;Львівський окружний адміністратив-ний суд — 1;Миколаївський окружний адміністра-тивний суд — 1;Одеський окружний адміністратив-ний суд — 0;Полтавський окружний адміністра-тивний суд — 1;Рівненський окружний адміністратив-ний суд — 4;Сумський окружний адміністратив-ний суд — 1;Тернопільський окружний адміністра-тивний суд — 1;Харківський окружний адміністра-тивний суд — 1;Херсонський окружний адміністра-тивний суд — 0;Хмельницький окружний адміністра-тивний суд — 4;Черкаський окружний адміністратив-ний суд — 2;Чернівецький окружний адміністра-тивний суд — 0;Чернігівський окружний адміністра-тивний суд — 0;Окружний адміністративний суд м.Києва — 2;Окружний адміністративний суд м.Севастополя — 2. �

� Вища кваліфікаційна комісія суддів УкраїниІнформація станом на 4 серпня 2011 року

* Наведені дані не є остаточними й можуть змінюватися внаслідок опрацювання додаткової інформації щодо перебігу заміщення вакантних посад суддів

19№38 (1025), 17 23 ВЕРЕСНЯ 2011 Р. судова практика

ПРОЦЕДУРА

Цивільна компетенція.Штраф за невиконання вимог державного виконавця є санкцією, а не адміністративним стягненням

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою Особи 3 на неправо-мірні дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області й постанову про накладення штрафу, за касаційною скаргою Особи 3 на ухвалу Апеля-ційного суду Рівненської області від 1.07.2010,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року Особа 3 звернув-ся до суду з указаною вище скаргою, в якій просив скасувати постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управ-ління юстиції у Волинській області (далі — ВДВС), Особи 4, від 21.12.2009 про накладення на нього як на на-чальника Рівненського РВ УМВС у Рівненській області штрафу в роз-мірі 170 грн. за невиконання вимог державного виконавця, викладених у постанові від 9.12.2009, про залучен-ня працівників міліції в кількості 8 осіб для забезпечення охорони гро-мадського порядку під час виконання рішення суду про поновлення на ро-

боті Особи 5 на посаді генерального директора Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод». Посилався на те, що завчасно попередив ВДВС про неможливість виконання постанови через її невід-повідність п.2.3 Інструкції про по-рядок взаємодії органів внутрішніх справ та органів державної вико-навчої служби й просив зазначити в постанові всі необхідні вихідні дані.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 5.02.2010 скаргу Особи 3 повністю задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Рів-ненської області від 1.07.2010 рішення суду першої інстанції скасовано, про-вадження в справі закрито.

У касаційній скарзі Особа 3 про-сить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та проце-суального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, обго-воривши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 розд.ХІІІ «Пере-хідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» справа розглядається Верхо-вним Судом за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до вве-дення в дію закону від 7.07.2010.

Згідно з вимогами ст.324 ЦПК під-ставою для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи проваджен-ня у справі, апеляційний суд виходив з того, що скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочин-ства, оскільки постанова державного виконавця про накладення штрафу не пов’язана з виконанням рішення суду, а стосується невиконання законних вимог державного виконавця і є актом індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень.

Проте погодитись із таким виснов-ком апеляційного суду не можна, тому що його суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.386 ЦПК скарга на дії чи рішення державного виконав-ця розглядається в судовому засіданні за участю заявника і державного ви-конавця.

Зазначене положення процесуаль-ного закону є обов’язковим для суду, оскільки є складником принципів цивільного процесу — змагальності й диспозитивності, а також вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо спра-ведливого судового розгляду.

Разом з тим апеляційний суд роз-глянув справу за відсутності заявни-ка, не звернувши уваги на те, що суду повернута судова повістка з поміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає», тобто не про-живає за адресою, указаною особою, яка подала апеляційну скаргу, а саме — державним виконавцем.

У такій ситуації суд повинен був діяти згідно з вимогами ч.7 ст.74 ЦПК

(у редакції процесуального закону на час розгляду справи), в якій указано, що, якщо особа насправді не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

З огляду на те що заявник є на-чальником Рівненського РВ УМВС у Рівненській області, виконання такої вимоги закону для суду було нескладним.

Розглянувши справу за відсутнос-ті заявника, який оскаржив рішення державного виконавця, апеляційний суд його доводів не перевірив, при-пустився й інших порушень закону.

Так, відповідно до стст.1, 5 закону «Про виконавче провадження» вико-навче провадження — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначе-них у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов’язаний ужити заходів до примусового вико-нання рішень, неупереджено, своєчас-но, повно вчиняти виконавчі дії.

При здійсненні примусових ви-конавчих дій ст.88 закону «Про ви-конавче провадження» передбачає право державного виконавця накласти штраф на винних осіб за невиконан-ня законних вимог державного ви-конавця.

Судом установлено, що штраф на начальника Рівненського РВ УМВС у Рівненській області накладений за невиконання вимог державного вико-навця під час виконання ним рішення суду про поновлення на роботі.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд не звернув уваги на те, що ч.1 ст.383 ЦПК надано право звернутися до суду зі скаргою на дії чи рішення державного виконавця не лише безпосереднім учасникам виконавчого провадження, якими, як правило, є стягувач і боржник, а й особам, яких залучено до проведення виконавчих дій.

Так, ч.2 ст.10 закону «Про вико-навче провадження» визначено, що для проведення виконавчих дій дер-

жавним виконавцем у необхідних ви-падках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ у порядку, встановленому цим зако-ном. Отже, заявник, якого постановою державного виконавця від 9.12.2009 залучено до проведення виконавчих дій, має право на оскарження рішень державного виконавця.

Розглядаючи справу за скаргою на постанову про накладення штрафу, апеляційний суд повинен був виходи-ти з того, що такий штраф є не адміні-стративним стягненням, а санкцією за невиконання зазначених в ст.88 закону «Про виконавче провадження» вимог державного виконавця при виконанні судового рішення. Тому положення п.2 ч.1 ст.18 КАС на вказані постанови дер-жавного виконавця не поширюються. Крім того, державний виконавець ви-конував рішення суду від 3.11.2008, ухвалене в цивільній справі.

За таких обставин ухвала апеля-ційного суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК щодо законності й обгрун-тованості, що з огляду на ст.338 ЦПК є підставою для її скасування з переда-чею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Прохання Особи 3 про залишення рішення суду першої інстанції без змін задоволене бути не може, оскільки апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги, законність і об-грунтованість рішення місцевого суду, а, скасовуючи його, обмежився лише наявністю процесуальних підстав для його скасування.

Керуючись стст.336, 338 ЦПК, коле-гія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 3 задоволь-нити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Рівнен-ської області від 1.07.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.�

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

«Озима» вимога.Предметом уступки можуть бути будь-які цивільні права, зокрема і право на відшкодування шкоди, що завдана неповерненням майна в натурі

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Голов-ного управління Державного каз-начейства в Чернігівській області, Деснянського відділу державної вико-навчої служби Чернігівського міського управління юстиції про спонукання до вчинення дій або відшкодування шкоди, за касаційною скаргою Особи 6 на рішення Апеляційного суду Черні-гівської області від 27.09.2010,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року Особа 6 звер-нувся до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства в Чернігівській області й Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про спонукання до вчинення дій чи відшкодування шкоди. Позивач зазначав, що, на виконання наказу Гос-подарського суду Чернігівської області від 30.07.2001, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби 7.09.2001 описано 307340 кг озимої пшениці ІІІ класу і 57300 кг озимого жита групи А, а 19.09.2001 — 180030 кгозимого жита групи А і 108410 кг озимого жита групи Б, які належали Чернігівській державній сільськогос-подарській машинно-технологічній станції. Оскільки вказане майно не було реалізоване, 8.11.2004 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак описане майно Чер-нігівській державній сільськогосподар-ській машинно-технологічній станції повернуте не було. 20 листопада 2005 року ним, позивачем, було укладено з Чернігівською державною сільськогос-подарською машинно-технологічною станцією договір, за яким остання пе-редала йому право вимоги повернення згаданого вище майна чи сплати його вартості. У зв’язку із цим позивач про-

сив зобов’язати відділ державної вико-навчої служби повернути йому описане майно в натурі, а в разі неможливості повернення стягнути на його користь 683653 грн. 99 коп. вартості зерна.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.09.2007 позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Чер-нігівської області від 27.09.2010 рішення суду першої інстанції скасовано й ухва-лено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі Особа 6, поси-лаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та проце-суального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верхов-ного Суду, пояснення представника Особи 6 і Чернігівської державної сіль-ськогосподарської машинно-техноло-гічної станції, Особи 7, на підтримку касаційної скарги, дослідивши мате-ріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підля-гає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що укладений позивачем з Чер-нігівською державною сільськогос-подарською машинно-технологічною станцією договір відступлення права вимоги жодних юридичних наслідків для його сторін не створює, оскільки між Чернігівською державною сіль-ськогосподарською машинно-техноло-гічною станцією і відділом державної виконавчої служби зобов’язань, які ви-никли з правочину, не існувало, отже, право вимоги було відсутнє і не могло бути передане позивачеві.

Однак із таким висновком погоди-тися не можна.

Ві дпові дно до ч.1 ст.509 ЦК зобов’язанням є правовідношен-ня, в якому одна сторона (боржник)

зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (пере-дати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника ви-конання його обов’язку.

Згідно з ч.2 ст.509 ЦК зобов’язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу. Зокрема, з огляду на ч.1 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є договір та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК креди-тор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кре-дитора не допускається в зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних із особою креди-тора зокрема в зобов’язаннях про від-шкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю (ст.515 ЦК).

Отже, предметом уступки можуть бути будь-які цивільні права, у тому

числі й право відшкодування шкоди, завданої неповерненням майна в на-турі, крім прав, нерозривно пов’язаних із певною особою.

Судом установлено, що у зв’язку з поверненням державним виконавцем виконавчого документа стягувачу в Чернігівської державної сільськогос-подарської машинно-технологічної станції виникло право вимагати по-вернення описаного майна або від-шкодування його вартості.

Установивши такі обставини, суд на зазначені вище положення закону ува-ги не звернув і помилково вважав, що предметом уступки можуть бути лише права, які виникають із правочину.

Крім того, відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено за-коном або якщо його не визнано судом недійсним.

Указуючи, що укладений пози-вачем із Чернігівською державною сільськогосподарською машинно-тех-нологічною станцією договір уступки права вимоги не викликав появи будь-якого права для його сторін, суд разом

з тим, на порушення вимог стст.212, 214 ЦПК, не вказав, на підставі яких норм права і зібраних у справі доказів він дійшов висновку про недійсність цього правочину.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм проце-суального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, котрі мають значення для правиль-ного вирішення справи, і відповідно до ч.2 ст.338 ЦПК є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Керуючись п.2 ч.1 ст.336, ч.2 ст.338, п.2 ч.1 ст.344 ЦПК, колегія суддів Вер-ховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 6 задоволь-нити частково.

Рішення Апеляційного суду Черні-гівської області від 27.09.2010 скасува-ти і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає. �

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниУхвала

10 березня 2011 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого — ПАТРЮКА М.В., суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., ЛУСПЕНИКА Д.Д., ЛЯЩЕНКО Н.П.,

� Верховний Суд УкраїниІменем УкраїниУхвала

23 березня 2011 року м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України у складі: головуючого — ЯРЕМИ А.Г., суддів: БАЛЮКА М.І., РОМАНЮКА Я.М., ОХРІМЧУК Л.І., СЕНІНА Ю.Л.,

61018

ПЕРЕДПЛАТА

Аби завжди бути поінформованими, залишайтеся з нами!

УВАГА! ВІДКРИТО ПЕРЕДПЛАТУ НА НАШЕ ВИДАННЯ НА 2012 РІК!

ПЕРЕДПЛАТНИЙ IНДЕКС

ТІЛЬКИ В «ЗіБ»:— ексклюзивні інтерв’ю перших осіб

судової системи, провідних юристів, адвокатів, науковців;

— практика Конституційного, Верховного та вищих спеціалізованих судів, роз’яснення, узагальнення, прецедентні рішення;

— звіти про засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції;

— інформація про перебіг засідань парламентських комітетів;

— погляди суддів на проблеми судочинства, законодавчі новели тощо;

— новини міжнародного права, зміни в зако нодавстві країн Старого світу.

МАКСИМУМ ІНФОРМАЦІЇ —

МІНІМУМ ЦІНИ

У разі оформлення передплати через редакцію ви заощаджуєте і час, і кошти. Вартість передплати газети «Закон і Бізнес» на 12 місяців 2012 року:для суддів, працівників органів юстиції, прокурорів, народних депутатів — 490,00 грн. *;для фізичних осіб — 790,00 грн. *;для юридичних осіб — 990,00 грн. *.* Без вартості послуг банку.

При оформленні передплати через редакцію та оплаті

через відділення банків для зручності надайте касиру

розрахунковий рахунок

ТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес»: 2600400002637.

МИ ІНФОРМУЄМО

ПЕРШИХ!

Щодо питань, пов’язанихіз прийманням передплати, неотриманням чи несвоєчасним отриманням видань, дзвонітьпо багатоканальному телефону(044) 537-34-33.

20 документ