НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»:

ВИМОГИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Навчально-методичний посібник

ДніпропетровськДРІДУ НАДУ

2011

2

УДК 378.22(075.8):35 Д 36

Рекомендовано до друку вченою радою ДРІДУ НАДУ при Президентові України(протокол № 01/130 від 25 січня 2011 р.).

Д 36 Державна атестація в галузі знань «Державне управління»: вимоги та порядокпроведення : навч.-метод. посіб. / С. М. Серьогін, Є. І. Бородін, Ю. П. Шаров, І. А. Чикаренко.– Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – 76 с.

Рецензенти:Іваненко Валентин Васильович, д.і.н., професор, проректор Дніпропетровського

національного університету.Письменний Ігор Володимирович, к.держ.упр., доцент, декан факультету державного

управління ДРІДУ НАДУ

Уміщено основні вимоги до змісту, форм та порядку проведення державної атестаціївипускників освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» у галузі знань «Державнеуправління», а саме: представлено концепцію підготовки та складання державного екзаменуслухачами, методику написання й оформлення магістерської роботи, рекомендації щодопідготовки доповіді та її презентації під час захисту, критерії та порядок оцінювання, указанітипові помилки під час написання та захисту роботи, наведено зразки основних структурнихелементів роботи та документів, що подаються разом з нею до державної екзаменаційноїкомісії.

Для самостійної роботи слухачів усіх форм навчання зі спеціальностей галузі знань«Державне управління», зокрема, під час вивчення дисциплін нормативного блоку«Методологія сучасного наукового пізнання в галузі державного управління», «Методологіяпроведення наукових досліджень» та підготовки до державної атестації уДніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академіїдержавного управління при Президентові України. Також буде корисним для науково-педагогічних працівників – керівників магістерських робіт.

УДК 378.22(075.8):35Д 36

ã Серьогін С.М., Бородін Є.І., Шаров Ю.П., Чикаренко І.А., 2011

3

ЗМІСТ

ВСТУП 4РОЗДІЛ 1ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ: ЗМІСТ, ФОРМИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 61.1. Державна екзаменаційна комісія та порядок формування її складу 61.2. Організація роботи державної екзаменаційної комісії 81.3. Порядок підведення підсумків роботи державної екзаменаційної комісії 10РОЗДІЛ 2ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН: КОНЦЕПЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ 122.1. Структура державного екзамену та рекомендації щодо підготовкивідповідей на питання білету 122.2. Критерії та порядок оцінювання ступеню досягнення кінцевих цілейосвітньо-професійної підготовки слухачів 14РОЗДІЛ 3МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА: ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ 163.1. Магістерська робота та її науковий статус 163.2. Організація підготовки та написання магістерської роботи 19

3.2.1. Обґрунтування вибору теми роботи та порядок проведеннядосліджень 193.2.2. Структура магістерської роботи та характеристика її розділів 223.2.3. Характеристика змісту основних структурних частин магістерськоїроботи та вимоги до їх написання 223.2.4. Типові недоліки й помилки під час підготовки магістерської роботи 29

3.3. Вимоги до структури та оформлення магістерської роботи 303.3.1. Загальні вимоги до порядку викладення матеріалу роботи 303.3.2. Вимоги до структурних елементів роботи 303.3.3. Правила оформлення роботи 34

3.4. Захист та оцінювання магістерської роботи 423.4.1. Порядок подання роботи до захисту 423.4.2. Підготовка виступу на захисті 433.4.3. Підготовка презентації магістерської роботи 453.4.4. Критерії оцінювання магістерської роботи 453.4.5. Форми для підготовки відгуку наукового керівника та рецензії 47

3.5. Орієнтовна тематика магістерських робіт 47СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 50ДОДАТКИ 52

4

ВСТУП

Успішне виконання програм економічних перетворень України тазабезпечення її сталого, збалансованого розвитку, підвищення результативностідіяльності органів державного управління та органів місцевого самоврядуванняі надання ними якісних публічних послуг на рівні європейських вимог таправил можливе лише за умов створення ефективної системи публічногоуправління, яка б відповідала стандартам демократичної правової та соціально-орієнтованої держави.

3 цією метою в Україні проводяться широкомасштабні реформи,невід'ємною складовою яких є удосконалення кадрового потенціалу державноїслужби та служби в органах місцевого самоврядування, створення новоїгенерації державних службовців, здатних реалізовувати системні зміни накористь нашій державі. У цьому контексті набуває особливої актуальностізабезпечення якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікаціїдержавних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Цеобумовлює випереджаючий характер навчання слухачів галузі знань «Державнеуправління» з урахуванням перспектив і пріоритетів розвитку країни,запровадження цільової спрямованості навчання на основі дотриманнястандартів вищої освіти, гнучкості застосування всіх видів, форм і методівнавчання, інтенсифікації навчального процесу, актуалізації змісту навчальнихпрограм.

У світлі цих завдань виключно важливе значення має державна атестаціяяк засіб забезпечення високого рівня знань та умінь випускників, які отримуютькваліфікацію «магістр державного управління».

Написання даного науково-методичного посібника, який є інтеграцієюнормативних документів, наукових, навчально-методичних, інших праць щодоорганізації навчального процесу та державної атестації у вищих навчальнихзакладах, обумовлене необхідністю актуалізації, уточнення й коригуванняпевних положень, внесення додаткових вимог та узагальнення нагромадженогодосвіду здійснення державної атестації випускників галузі знань «Державнеуправління» у Дніпропетровському регіональному інституті державногоуправління Національної академії державного управління при ПрезидентовіУкраїни.

У посібнику представлені основні вимоги до змісту, форм та порядкупроведення державної атестації випускників освітньо-кваліфікаційного рівня«магістр» у галузі знань «Державне управління», а саме: представленоконцепцію підготовки та складання державного екзамену слухачами, методикунаписання й оформлення магістерської роботи, рекомендації щодо підготовкидоповіді та її презентації під час захисту, критерії та порядок оцінювання,указані типові помилки під час написання та захисту роботи, наведено зразкиосновних структурних елементів роботи та документів, що подаються разом знею до державної екзаменаційної комісії.

Слід звернути увагу, що для забезпечення ефективності діяльності зпідготовки магістерської роботи слухачеві важливо мати концептуальне

5

уявлення про логіку, методологію та методику здійснення науковихдосліджень. Адже оволодіваючи навичками наукової роботи найбільше питаньвиникає саме методологічного характеру, що пов’язане з недостатністю якзнань, так і реального досвіду щодо того, які саме методи наукового пізнаннядоцільно застосовувати, вивчаючи те чи інше явище об’єктивної реальності, якісаме логічні закони, правила, засоби та технології можуть привести дорозкриття внутрішніх закономірностей їх існування.

Посібник призначений для забезпечення самостійної роботи слухачів усіхформ навчання зі спеціальностей галузі знань «Державне управління», зокрема,під час вивчення дисциплін нормативного блоку «Методологія сучасногонаукового пізнання в галузі державного управління», «Методологія проведеннянаукових досліджень» та підготовки до державної атестації уДніпропетровському регіональному інституті державного управлінняНаціональної академії державного управління при Президентові України.Також буде корисним для науково-педагогічних працівників – керівниківмагістерських робіт.

Колектив авторів:СЕРЬОГІН С.М., доктор наук з державного управління, професор, директорінститутуБОРОДІН Є.І., доктор історичних наук, професор, перший заступник директораШАРОВ Ю.П., доктор наук з державного управління, професор, завідувачкафедри менеджменту та управління проектамиЧИКАРЕНКО І.А., кандидат наук з державного управління, доцент, начальникуправління з навчальної та методичної роботи

Умовні позначення:

Визначення

! Зверніть увагуПосилання (на джерело, додаток тощо)

? Питання для самоперевірки та обговоренняВисновки

Довідка, приклад, досвід, кращі практики

6

РОЗДІЛ 1ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ:

ЗМІСТ, ФОРМИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Мета розділу: визначити зміст, форми та порядок проведення державноїатестації випускників освітньо-кваліфікаційного рівня«магістр» галузі знань «Державне управління»; охарактери-зувати вимоги до складу та організації роботи державнихекзаменаційних комісій

План

1.1.Державна екзаменаційна комісія та порядок її формування1.2.Організація роботи державної екзаменаційної комісії1.3. Порядок підведення підсумків роботи державної екзаменаційної комісії

1.1. Державна екзаменаційна комісія та порядокформування її складу

Державна атестація випускників освітньо-кваліфікаційного рівня«магістр» галузі знань «Державне управління» Дніпропетровськогорегіонального інституту державного управління Національної академіїдержавного управління при Президентові України (далі – державна атестація)здійснюється відповідно до закону України «Про вищу освіту» та Положенняпро організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах,затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 р.№ 161.

Д е р ж а в н а а те с т а ц і я здійснюється з метою встановленнявідповідності рівня якості здобутої вищої освіти вимогам стандартів вищоїосвіти після завершення навчання за спеціальністю [закон України «Провищу освіту»].

Державна атестація здійснюється у двох формах.

Ф о р ми п р о в е д е н н я д е р ж а в н о ї а те с т а ц і ї :- державний екзамен (комплексне кваліфікаційне завдання);- захист магістерської роботи.

Державну атестацію випускників галузі знань «Державне управління» і,відповідно, присвоєння кваліфікації магістра державного управління, здійснюєдержавна екзаменаційна комісія (далі – ДЕК), яка оцінює рівень науково-

7

теоретичної і практичної підготовки випускників та вирішує питання проприсвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Д е р ж а в н а е к з а м е н а ц і й н а к о м і с і я – кваліфікаційна комісія зкожного напрямку підготовки (спеціальності) незалежно від форм навчання,яка створюється щорічно у складі голови, його заступника (за потребою) тачленів комісії для кожного напряму (спеціальності) з усіх форм навчання ідіє протягом календарного року.

З урахуванням контингенту слухачів за спеціальностями інституту можестворюватися декілька ДЕК. Контроль за діяльністю ДЕК здійснює директорінституту.

До обов'язків ДЕК входять:- перевірка та оцінювання рівня науково-теоретичної та практичної

підготовки слухачів галузі знань «Державне управління», які закінчуютьінститут, з метою встановлення відповідності їх освітнього та кваліфікаційногорівнів до вимог стандарту освіти та професійно-кваліфікаційних характеристикпосад державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

- вирішення питань про присвоєння випускникам відповідноїкваліфікації та видачу диплома державного зразка, у тому числі й з відзнакою;

- розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності та якостіпідготовки фахівців.

Склад ДЕК формується відповідно до рекомендацій Міністерства освітиУкраїни від 29.12.1993 № 83-5/1259 «Про порядок створення, організацію іроботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищихнавчальних закладах України».

До складу ДЕК можуть входити:- заступники директора інституту;- керівники навчально-методичних підрозділів;- завідувачі кафедр, професори, доценти кафедр;- провідні науковці галузі та представники органів державного

управління і місцевого самоврядування – замовники випускників.До участі в роботі ДЕК як екзаменатори можуть бути залучені викладачі

відповідних кафедр, якщо в складі комісії немає їх представництва, а такожзовнішні екзаменатори.

! Персональний склад членів ДЕК, екзаменаторів та секретарів ДЕКзатверджується наказом директора не пізніше як за місяць до початкуроботи ДЕК.Секретарі ДЕК призначаються директором інституту із складу

працівників інституту. Свої обов'язки вони виконують у робочий час заосновною посадою.

Головами ДЕК по кожній спеціальності призначаються керівники органіввиконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх заступники (зазгодою).

8

Після закінчення державної атестації складається звіт про роботу ДЕК,який, після обговорення на заключному засіданні, подається до Національноїакадемії державного управління при Президентові України.

! Одна і та ж сама особа може бути головою ДЕК не більше ніж три роки.Оплата праці голови та членів ДЕК, які не працюють у навчальному

закладі, здійснюється погодинно. Участь у роботі ДЕК заступника голови тачленів ДЕК від навчального закладу планується як навчальне навантаження.

Під час захисту випускниками магістерських робіт на засідання ДЕК бажанозапросити керівників магістерських робіт, які, після закінчення доповідісвого магістранта, охарактеризують глибину й комплексність результатівпроведених ним досліджень, їх позитивні сторони та недоліки, загальнівисновки та оцінку роботи (детальніше див. у п. 3.3.5).

1.2. Організація роботи державної екзаменаційноїкомісії

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальним планом, завідповідним графіком, що затверджується наказом директора інституту ідоводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складаннядержавного екзамену і захисту магістерської роботи.

! До захисту магістерських робіт чи складання державних екзаменів маютьдопуск слухачі, які виконали всі вимоги навчального плану та програм зіспеціальності.Список слухачів-випускників затверджується наказом директора

інституту за поданням декану факультету державного управління. Він єофіційним допуском слухача до захисту магістерської роботи чи складаннядержавного екзамену.

! Обов’язковою умовою допуску слухача до захисту є попередній розглядмагістерської роботи випусковою кафедрою (тобто, передзахист).Не пізніше одного дня до початку державних екзаменів чи захисту

магістерських робіт до ДЕК подаються необхідні матеріали, які забезпечують їїкомпетентну роботу.

До ДЕК, незалежно від форми проведення атестації, подаються:- витяг з наказу директору інституту про затвердження персонального

складу ДЕК;- графік роботи ДЕК;

9

- списки слухачів за екзаменаційними групами, що мають допуск доскладання державних екзаменів і захисту магістерських робіт, за підписомдекана факультету.

Під час захисту магістерських робіт до ДЕК додатково подаються такідокументи:

- виконана магістерська робота із висновком завідувача випусковоїкафедри про допуск слухача до захисту (за підписом слухача, науковогокерівника роботи та завідувача відповідної кафедри);

- копія індивідуального навчального плану слухача;- письмовий відгук керівника магістерської роботи з характеристикою

діяльності випускника під час її виконання;- рецензію на магістерську роботу керівника органу державної влади,

органу місцевого самоврядування (його заступника) – як правило, замовникацієї теми магістерської роботи, або провідного наукового співробітника у ційсфері чи представників зацікавлених груп інтересів, недержавних організацій.

Рецензія повинна мати оцінку роботи за 100-бальною шкалоюоцінювання знань (детальніше див. у п. 3.3.4). Негативна рецензія не єпідставою для відхилення магістерської роботи від її захисту (форма рецензіїпредставлена у додатку З).

До ДЕК можуть бути подані й інші матеріали, які характеризують практичну і науковуцінність виконаної магістерської роботи: друковані статті за тематикою дослідження,документи, що вказують на практичне застосування роботи (довідки провпровадження) тощо.

Складання державного екзамену та захист слухачем магістерської роботипроводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менш ніж половини їїскладу в присутності голови. Результати засідання ДЕК під час проведеннядержавної атестації оформлюються відповідними протоколами.

Тривалість складання державного екзамену слухачем та тривалістьзахисту однієї магістерської роботи, як правило, не повинна перевищувати 30хвилин. Для розкриття змісту магістерської роботи слухачу надається не більше10 хвилин та 15 – 20 хвилин – на надання відповідей на запитання, оголошеннявідгуку керівником та зачитування рецензії.

! Оцінки державного екзамену і захисту магістерської роботи виставляє коженчлен ДЕК, а голова підсумовує їх результати щодо кожного слухача. Затеоретичну і практичну частину екзамену виставляється одна оцінка.Рішення ДЕК про оцінку вмінь і знань, виявлених під час складання

державного екзамену або захисту магістерської роботи, приймається назакритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістюголосів членів ДЕК, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількостіголосів голос голови ДЕК є вирішальним.

10

! Повторне складання (перескладання) державного екзамену і захистмагістерської роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється.Тим, хто має загальні оцінки «відмінно» не менше ніж з 75 % усіх

дисциплін навчального плану, а з решти дисциплін та індивідуальних завдань –оцінки «добре», склав державні іспити та захистив магістерську роботу зоцінкою «відмінно», а також виявив себе у науковій (творчій) роботі, щопідтверджується рекомендацією кафедри, видається диплом з відзнакою, прощо записується у протоколі засідання ДЕК.

У тих випадках, коли складання державних екзаменів або захистмагістерської роботи не відповідає вимогам рівня атестації, ДЕК приймаєрішення про те, що слухач є неатестованим, про що відзначається у протоколізасідання ДЕК. Слухач, який отримав незадовільну оцінку, відраховується зінституту. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Якщо слухач не з'явився на засідання ДЕК для складання державногоекзамену або захисту магістерської роботи, то в протоколі комісії записується,що він є неатестованим у зв'язку з неявкою на засідання ДЕК.

Слухачі, які не атестовані у затверджений для них термін і не склалидержавний екзамен або не захистили магістерської роботи, мають право наповторну атестацію в наступний термін роботи державної комісії протягомодного року після закінчення інституту. Повторне складання державногоекзамену відбувається з урахуванням змін, що відбулися у навчальнихпрограмах дисциплін.

У випадках, коли захист магістерської роботи визнається незадовільним,ДЕК встановлює, чи може слухач подати на повторний захист ту самуроботу з доопрацюванням, або він повинен опрацювати нову тему,визначену відповідною кафедрою.

1.3. Порядок підведення підсумків роботи державноїекзаменаційної комісії

Результати державних екзаменів оголошуються головою ДЕК у деньпроведення екзамену (по його закінченні). Результати захисту випускникамимагістерських робіт також оголошуються у той же день по закінченнізахисту. Кожного разу складаються відповідні протоколи.

У протоколі потрібно вказати:- оцінки, отримані випускниками на державних екзаменах або під час

захисту магістерських робіт;- запитання, задані випускникові;- особливі думки членів ДЕК;- здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень, який надано випускникові;- рекомендації про видачу диплому – звичайного зразка або з відзнакою.

11

Протокол підписує голова і ті члени ДЕК, що брали участь у засіданні.Протоколи зберігаються в управлінні з навчальної та методичної роботиінституту.

За підсумками діяльності ДЕК складається звіт, оформлений відповіднодо вимог, який затверджується на її заключному засіданні.

У звіті потрібно вказати:- рівень підготовки фахівців за даною спеціальністю;- характеристику отриманих випускниками теоретичних знань,

практичних умінь та навичок;- актуальність тематики магістерських робіт та відповідність їх змісту

сучасним умовам розвитку держави;- якість підготовки та оформлення магістерських робіт;- недоліки, допущені у підготовці фахівців, та зауваження щодо

забезпечення організації роботи ДЕК;- пропозиції щодо удосконалення підготовки фахівців, зауваження про

недоліки та їх усунення в організації проведення державних екзамену і захистумагістерських робіт;

- рекомендації щодо направлення магістрів для продовження навчання васпірантурі.

Також у звіті потрібно відзначити ті магістерські роботи, що можуть бутивпроваджені в діяльність органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, на підприємствах, у науково-дослідних установах тощо.

! Звіт про роботу ДЕК подається першому заступникові директора в тижневийтермін після закінчення роботи ДЕК.Питання про підсумки роботи ДЕК, пропозиції та рекомендації пропокращення її діяльності, обговорюються на засіданні науково-методичноїради та Вченої ради інституту.

12

РОЗДІЛ 2ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН: КОНЦЕПЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ

Мета розділу: визначити зміст та структуру державного екзаменувипускників галузі знань «Державне управління»; надатирекомендації щодо підготовки відповідей на питання білету;охарактеризувати критерії та порядок оцінювання знаньслухачів

План

2.1. Структура та зміст державного екзамену2.2. Рекомендації щодо підготовки відповідей на питання2.3. Критерії оцінювання знань слухачів

2.1. Структура державного екзамену та рекомендаціїщодо підготовки відповідей на питання білету

Перший етап державної атестації випускників полягає у складанні нимидержавного екзамену.

Д е р ж а в н и й е к з а ме н проводиться як комплексна перевірка фаховоїпідготовки слухачів з обраної спеціалізації й визначає рівень освітньої тапрофесійної підготовки випускників.

Інститут забезпечує дотримання правил та принципів проведеннядержавного екзамену:

- уніфікація умов проведення державного екзамену;- інформаційно-консультаційна та психологічна підготовка слухачів до

екзамену;- дотримання конфіденційності під час формування екзаменаційних

білетів (комплексних кваліфікаційних завдань), їх зберігання та використання.

!Комплексне кваліфікаційне завдання складається з трьох питань: перше – задисциплінами (розділами дисциплін) нормативної частини навчальноїпрограми підготовки слухачів галузі знань «Державне управління»; друге – задисциплінами (розділами дисциплін) обраної слухачем спеціалізації; третє –проблемно-орієнтоване питання (постановка управлінської проблеми чианаліз проблемної ситуації).

13

Відповідь на перше питання екзаменаційного білету демонструє рівеньзасвоєння теоретичного матеріалу з дисциплін (розділів дисциплін)нормативної частини навчального плану.

Відповідь на друге питання розкриває ступінь оволодіння слухачемтеоретичним матеріалом з дисциплін (розділів дисциплін) варіативної частининавчального плану.

Третє питання білету (проблемно-орієнтоване завдання) – це постановкауправлінської проблеми чи аналіз проблемної ситуації, яка мала місце у певнійустанові або організації (за вибором слухача) і вимагає прийняттяуправлінського рішення. Подане у такому вигляді проблемно-орієнтованезавдання сприяє формуванню власної позиції у слухача, отриманню нимуміння працювати самостійно у сфері підготовки конкретного управлінськогорішення.

Під час підготовки та надання відповіді на третє питання випускникамнадається можливість продемонструвати особисті здібності, висловлювати своїміркування щодо покращення ситуації, генерувати ідеї та розроблювативаріанти рішень, обґрунтовувати їх та приймати найбільш (на їх погляд)ефективні, розробляти стратегії поведінки у тому чи іншому конкретномувипадку та надавати практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконаленнядіяльності.

Третє питання білету подається у наступному вигляді (форма 1).

Форма 1

ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНЕ ЗАВДАННЯ

Сформулюйте одну із локальних проблем політичного, соціально-економічного, іншого характеру, у розв'язанні якої Ви брали участь яккерівник / член робочої групи / фахівець певного підрозділу органів державногоуправління або органів місцевого самоврядування (у випадку відсутності досвідуроботи на державній службі або в органах місцевого самоврядування визначте однуз проблем місцевого розвитку, наприклад, у сфері ЖКГ, охорони здоров'я, екології,транспортної інфраструктури тощо, з якою Ви найбільш часто стикалися якпересічний громадянин).

Всебічно проаналізуйте проблему та запропонуйте управлінське рішеннящодо її розв'язання.

Рекомендації по структурі формування відповіді на запитання(обсяг відповіді – 2-3 хвилини, до 1 стор. тексту)

1. Формулювання проблеми.2. Передумови (причини) виникнення проблеми.3. Цільові групи (перелік зацікавлених у розв'язанні проблеми сторін з боку

влади / бізнесу / громади).4. Гострота проблеми (ступінь впливу на життєдіяльність громади або

окремих груп населення села / селища / району / міста (району в місті) / регіону),актуальність і своєчасність її розв'язання.

14

5. Досвід розв'язання проблеми (діяльність органів влади та управління щодоподолання її негативних проявів).

6. Визначення шляхів розв'язання проблеми (перелік можливих варіантів іззазначенням особливостей (прийнятності) кожного з них).

7. Обґрунтування вибору найбільш прийнятного варіанту, формулюванняуправлінського рішення.

8. Очікувані результати (які позитивні короткострокові та довгостроковінаслідки для громади / органів влади та управління / бізнесу надасть розв'язанняпроблеми саме пропонованим Вами шляхом).

Тривалість підготовки слухача до державного екзамену не перевищує1 години, тривалість надання відповідей на питання білету та додатковізапитання членів ДЕК – до 30 хвилин.

2.2. Критерії та порядок оцінювання ступеню досягненнякінцевих цілей освітньо-професійної підготовки слухачів

Оцінка результату складання слухачем державного екзаменуздійснюється з урахуванням поточної успішності в порядку, передбаченомусистемою контролю знань, прийнятому в інституті, за 100-бальною шкалою зподальшим переведенням у 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалуЕСТS здійснюється в наступному порядку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальнута шкалу ЕСТS

Відмінно Дужедобре Добре Задовільно Достатньо НезадовільноАкадемічна91-100 81-90 71-80 61-70 51-60 31-50 0-30

Оцінка ECTS А В С Д Е FX F

Національна відмінно добре задовільно незадовільно

Критерії, які пропонуються для оцінювання відповідей слухача напитання білету:

- глибина та повнота розкриття змісту питання (наявність теоретичнихвикладок, критичного аналізу, особистої думки; сила аргументації);

- коректність згадування нормативно-правових, наукових та іншихджерел інформації;

- мова та стиль викладання.

15

Якісна оцінка відповіді згідно з наведеною у табл. 2.1. шкалою маєнаступний вигляд:

- досконала (відмінно);- повна (добре);- часткова (задовільно);- відсутня (незадовільно).

! Загальна оцінка з державного екзамену є середньоарифметичною завідповідями на три питання білету та виставляється кожним членомекзаменаційної комісії у робочій відомості.Голова ДЕК узагальнює результати (оцінки) членів ДЕК щодо кожного

слухача. За теоретичну (перше питання білету) і практичну (друге та третєпитання білету) частини екзамену виставляється одна загальна оцінка.

Рішення ДЕК про оцінку знань і вмінь, виявлених під час складаннядержавного екзамену або захисту магістерської роботи, приймається назакритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістюголосів членів ДЕК, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількостіголосів голос голови ДЕК є вирішальним.

Повторне складання (перескладання) державного екзамену з метоюпідвищення оцінки не дозволяється.

16

РОЗДІЛ 3МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА:

ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ

Мета розділу: надати системне уявлення щодо наукового статусу та основнаписання магістерської роботи випускниками галузі знань«Державне управління»; охарактеризувати вимоги до їїпідготовки, написання та захисту, описати процедури такритерії оцінювання результатів захисту, презентуватиорієнтовні тематичні напрями магістерських робіт

План

3.1. Магістерська робота та її науковий статус3.2. Організація підготовки та написання магістерської роботи3.3. Вимоги щодо структури та правил оформлення магістерської роботи3.4. Захист та оцінювання магістерської роботи3.5. Орієнтовна тематика магістерських робіт

3.1. Магістерська робота та її науковий статус

Сьогодні в Україні магістр – це не вчене звання і не науковий ступінь, яку деяких інших країнах, де цей титул здобувається шляхом захисту спеціальноїнаукової праці – магістерської дисертації, а освітньо-кваліфікаційний рівеньфахівця.

М а г і с тр (від лат. magister – «майстер», «керівник») – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра абоспеціаліста здобув поглиблені знання та спеціальні уміння інноваційногохарактеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знаньдля вирішення проблемних питань у певній галузі професійноїдіяльності, зокрема, у сфері державного управління та місцевогосамоврядування.

Проте набуття рівня магістра державного управління є серйозноюаргументацією високої професійної підготовки фахівця, його права й обов’язкущодо вирішення складних інноваційних і творчих завдань державногоуправління.

На цей час нагромаджено значний досвід перетворення магістерськоїроботи на «сходинку» для просування фахівця до підготовки дисертації на

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8Chttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8Chttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82

17

здобуття наукового ступеня кандидата (а потім – і доктора!) наук з державногоуправління.

!Освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностямигалузі знань «Державне управління» для присвоєння кваліфікації «магістрдержавного управління» передбачають підготовку фахівця широкогопрофілю і базуються на сукупності вимог, що висуваються до фахівців такогорівня основними суб’єктами суспільного життя: світовим співтовариством,державою, органами державного управління і місцевого самоврядування,особистістю.

Вимоги, що висуваються до випускників галузі знань «Державнеуправління суб’єктами суспільного життя:

- світове співтовариство формує цілі універсального світоглядногохарактеру;

- держава визначає суспільно-необхідні кваліфікаційні вимоги додержавних службовців, що базуються на особливостях соціально-економічногорозвитку в конкретний історичний період;

- органи державної виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування вносять вимоги до виконання конкретних посадовихобов’язків;

- особистість вимагає задоволення необхідності самореалізації впрофесійній діяльності, у соціальному захисті, розвитку інтелектуальногопотенціалу.

Саме тому, магістерська робота має відображати вміння слухачаврахувати всі ці вимоги як доказ засвоєння ним програми навчання.

М а г і с т е р с ь к а р о б о т а є обов'язковим завершальним етапомпідготовки фахівця у галузі знань «Державне управління», вона єконцентрованим вираженням здобутих слухачем у процесі навчання знань,умінь та навичок.

Магістерська робота повинна довести опанування слухачем теорії тапрактики державного управління й місцевого самоврядування в Україніта розвинутих країнах світу, уміння впроваджувати в публічному секторіпередові управлінські ідеї та концепції з урахуванням кращих рисукраїнської ментальності й культури на підставі широкого гуманістичногосвітогляду.

М е т а м а г і с т е р с ь к о ї р о б о т и – застосування набутих у процесінавчання теоретичних знань і практичних навичок для самостійногорозв’язання конкретної актуальної проблеми державного управління чимісцевого самоврядування на підставі критичного аналізу та узагальненняіснуючої інформації з обраної проблеми, проведення власних досліджень,виконання наукових розробок та формування прикладних адреснихрекомендацій для розв’язання проблеми.

18

Основними завданнями магістерської роботи є:- використання вмінь і навичок формулювання, опису і розв’язання

проблем теорії та практики державного управління й місцевогосамоврядування;

- вироблення системного підходу до розгляду проблем, виявленнязакономірностей і тенденцій у розвитку держави та її підсистем, застосуваннята розвиток умінь наукового дослідження, категоріального й теоретичноговідображення подій, що відбуваються в державі;

- використання вмінь роботи з літературою, нагромадження іперероблення інформації з проблеми, аналізу різноманітної емпіричноїінформації, її статистичної і комп'ютерної обробки;

- вироблення вмінь обґрунтування напрямків практичноговдосконалювання державного управління, використання нагромадженого вУкраїні та за кордоном передового досвіду публічного управління;

- презентація вмінь роботи над текстом, його редагування,літературної обробки, дотримання норм оформлення текстів відповідно доіснуючих стандартів.

Отже, магістерська робота характеризується всіма ознаками наукової праці.Науковий аспект магістерської роботи визначає серцевину її змісту,відрізняє магістерську роботу від звичайного реферату, у якомувикладаються (з посиланнями на авторів) думки інших науковців. Безпроведення наукового дослідження магістерська робота неможлива. Це,зокрема, означає, що магістерська робота повинна генерувати нову чивідносно нову інформацію.

Елементами новизни досліджень можуть вважатися:- поглиблений аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв’язків

виникнення та розв’язання проблемної ситуації;- удосконалення понятійно-категоріального апарату у сфері

досліджень;- виявлення «уроків» із проблемної ситуації;- розроблення пропозицій щодо тлумачення, правильного

застосування чи поглибленого розуміння нових термінів або понять;- формування обґрунтованих пропозицій і шляхів розв’язання

проблеми;- розроблення пропозицій та рекомендацій щодо зміни або

вдосконалення законодавчої бази;- удосконалення роботи органів державного управління, органів

місцевого самоврядування, державних установ, відомств, їх підрозділів;- розроблення стратегій, програм, проектів, планів, бізнес-

планів, у т.ч., на замовлення органів влади та органів місцевогосамоврядування;

- формування нових підходів, методів, методик, системінформаційного забезпечення,

- розроблення навчально-методичних матеріалів тощо.

19

!Отримання нового знання за результатами магістерської роботи означає, щоїї автор довів свою здатність до інноваційної професійної діяльності, якапередбачає прийняття власних обґрунтованих рішень з проблем державногоуправління й місцевого самоврядування, створення й впровадженнянормативно-правового, організаційно-управлінського та консультативно-дорадчого супроводу рішень органів влади і управління.

Іншими словами, написання магістерської роботи слухачем – це,насамперед, творча діяльність. У цьому розумінні магістерська роботаявляє собою як спосіб опанування певних знань та формування навичок,так і спосіб оцінки набутої магістром кваліфікації.

Водночас, хоча магістерська робота являє собою наукове дослідження ісхожа за певними ознаками з дисертацією на здобуття наукового ступеня, вонавідрізняється від дисертації і може вважатися лише першим наближенням донеї. Це обумовлено тим, що магістерська робота нижча за статусомрозв'язуваної наукової проблеми; переважну частину в ній займає практичнийаспект (часто вона присвячується узагальненню досвіду і розв’язанню сутопрактичного завдання). Крім того, магістерська робота набагато менша заобсягом, за списком використаних джерел. Також існують певні розходження впроцедурі її затвердження та захисту, який відбувається на другому етапідержавної атестації.

3.2. Організація підготовки та написання магістерськоїроботи

3.2.1. О б ґ р у н т у в а н н я в и б о р у т е м и р о б о т и т а п о р я д о кп р о в е д е н н я д о с л ід ж е н ь . Вибір теми магістерської роботи є одним звизначальних моментів успішного навчання в інституті. Своєчасний іобґрунтований вибір теми магістерської роботи значною мірою підпорядкуєсобі весь процес засвоєння знань і набуття умінь у процесі навчання. Від цьогозалежать і успішність захисту роботи, і ефективність майбутньої діяльності.

Як правило, тема роботи має бути пов’язана з попередньою чимайбутньою сферою діяльності слухача. Звичайно, можуть бути інші випадки,коли слухач зацікавився новим питанням, нагальним для сфери державногоуправління чи місцевого самоврядування й обирає відповідну тему, яка вданому разі дає широкі можливості для застосування інноваційних підходів.

Зробити вибір теми магістерського дослідження буває досить складно.Для полегшення цього процесу кафедрами інституту на початку жовтняпроводяться Дні кафедр, на яких слухачів ознайомлюють з напрямами науково-практичної діяльності кафедр, тематикою науково-дослідних робіт,презентують наукові інтереси співробітників кафедр, розкривають змістмайбутніх спеціалізацій навчання слухачів. Щорічно кафедрамирозроблюються (оновлюються) рекомендовані тематичні напрямки

20

магістерських робіт, які відображають актуальні питання і проблемидержавного управління і місцевого самоврядування.

! Слід звернути увагу, що це лише орієнтовна тематика робіт, а конкретнатема має бути адаптована слухачем і керівником роботи до об’єкта тапредмета дослідження.Після вибору напряму магістерської роботи, вибору майбутньої

спеціалізації навчання, вибору кафедри, на якій передбачається виконуватироботу, слід подати заяву на відповідну кафедру.

!Теми і керівники магістерських робіт затверджуються на засіданнівідповідної кафедри. Зверніть увагу, що кількість магістерських робіт,виконуваних щорічно на кожній кафедрі, квотується і є обмеженою (цепов’язано з планованим навчальним навантаженням викладачів). Тому слідсвоєчасно підготувати заяву, аби потрапити у квоту.

Успішна підготовка магістерської роботи має базуватися на високійособистісній мотивації. Досвід свідчить, що розвинута мотивація значнорозширює творчі можливості людини, створює сприятливі особистісні умовидля виконання складної і відповідальної роботи. Тому під час вибору теминеобхідно враховувати такі обставини:

- тема роботи має викликати професійний інтерес до її розкриття;- вона повинна збігатися із сферою майбутньої роботи за фахом і

напрямком кар'єрних просувань, мати практичну актуальність і викликатиінтерес у «замовника» – організації, де планується майбутнє працевлаштуванняслухача;

- вона повинна знаходитися в межах тієї спеціалізації, яку магістродержить в інституті.

Якщо самостійно можна визначитися з напрямком виконання роботи, тоїї конкретну тему важко сформулювати одразу, з першої спроби. Тому в цьомупроцесі необхідні постійні консультації з викладачем – потенційним науковимкерівником.

Формулювання теми магістерської роботи є відповідальним моментомі свідчить про рівень знань і наукову культуру слухача та його науковогокерівника.

У формулюванні теми має бути відображений проблемний аспектроботи відповідно до обраного об’єкта і предмета дослідження.

!Необхідно пам'ятати, що після затвердження тем магістерських робітнаказом директора, внесення змін у формулювання тем не допускається.Некоректно сформульована тема впливає на оцінку роботи під час її захистуі може бути змінена за рішенням ДЕК, що є негативним індикатором якостіпроцесу підготовки магістерських робіт.

Як уже зазначалося, написання магістерської роботи вимагає проведеннянаукового дослідження, після чого необхідно описати отримані результати завизначеними правилами.

21

Ураховуючи, що проведення наукового дослідження вимагаєінтелектуальних зусиль і часу, потрібно пам'ятати, що магістерську роботу навідміну від навіть найбільш великого реферату неможливо написати за кількаднів.

Проведення дослідження передбачає:- визначення актуальності дослідження, первинне уявлення й

формулювання проблеми, об’єкта і предмета дослідження, цілі та завданьроботи;

- формування плану роботи, який, з метою подальшої деталізаціїосновних положень, доопрацьовується до розширеного плану-проспектуроботи;

- уявлення і осмислення змісту, джерел отримання і способів збиранняінформації;

- виявлення комплексу методів проведення дослідження та обробленняінформації з проблеми;

- збір та узагальнення інформації, огляд літератури, її аналітичнеоброблення, опис і пояснення фактів, обґрунтування тенденцій ізакономірностей, виявлення зв'язків з предметом дослідження й можливеуточнення визначення проблеми або поглиблення уявлень щодо неї,формулювання гіпотез, виявлення основних напрямків розв’язання проблеми;

- розроблення пропозицій, практичних рекомендацій, методик,моделей, соціальних технологій.

!У процесі написання магістерської роботи результати дослідженнявідображаються відповідно у вступі (проблема, актуальність, ступіньрозробленості та гострота проблеми, цілі, задачі роботи), у структурі роботи(зміст), в основних розділах (огляд і критичний аналіз літератури,опрацювання проблеми, пропозиції та рекомендації), у висновках (отриманірезультати та їх новизна).

Під час планування часу на підготовку та написання магістерськоїроботи слід урахувати такі необхідні процедури, що передують захистуроботи:

- ознайомлення наукового керівника з текстом роботи, отримання віднього зауважень і виправлення їх;

- попередній захист роботи на кафедрі (факультативно за рішеннямкафедри), виправлення можливих зауважень;

- проходження нормоконтролю щодо оформлення роботи івиправлення зауважень (у друкованому або електронному вигляді – заузгодженням сторін);

- попередній перегляд роботи завідувачем кафедри (вибірково);- оправлення роботи в палітурку;- подання на підпис завідувача кафедри і виправлення можливих

зауважень;- отримання відгуку наукового керівника;

22

- отримання рецензії від зовнішнього рецензента;- передача електронної версії роботи до електронного банку

магістерських робіт;- реєстрація роботи у відповідного секретаря ДЕК;- підготовка презентації та тексту доповіді на захисті та осмислення

відповідей на можливі питання;- підготовка ілюстративного матеріалу до захисту.Порядок здачі магістерських робіт до ДЕК оновлюється щорічно і

доводиться до відома слухачів.

3.2.2. С т р у к т у р а м а г і с т е р с ь к о ї р о б о т и т а х а р а к т е р и с т и к аї ї р о з д і л і в . Структурна побудова тексту магістерської роботи маєвідповідати загально прийнятій логіці будь-якої наукової роботи.

!Структура магістерської роботи містить: вступ до проблеми та їїекспозицію (загальний опис), аналіз стану проблеми, її дослідження авторомроботи з використанням досвіду вирішення аналогічних проблем, визначенняшляхів розв'язання проблеми, розроблення конкретних пропозицій тарекомендацій щодо вирішення проблеми, висновки – описання та оцінкадосягнутих науково-методичних та практичних результатів.

Загальна структура магістерської роботи складається із структурнихчастин, назви й рекомендований обсяг яких наведені в табл. 3.1.

Приклади оформлення магістерської роботи, а саме, титульної сторінки, реферату тазмісту наведені в додатках А, Б та В.

Таблиця 3.1Загальна структура магістерської роботи

Назва структурної частини Рекомендований обсяг, сторінокТитульна сторінка 1Реферат 1Зміст 1 – 2Вступ 3 – 4Основна частина роботи, поділенана розділи, підрозділи та пункти 50 – 60

Висновки 3 – 4Список використаних джерел не менше 30 найменуваньДодатки (за необхідністю) до 20

3.2.3. Х а р а к т е р и с т и к а з м і с т у о с н о в н и х с т р у к т у р н и хч а с т и н м а г і с т е р с ь к о ї р о б о т и т а в и м о г и д о ї х н а п и с а н н я .Стисло охарактеризуємо зміст основних структурних частин магістерськоїроботи та вимоги до їх написання.

23

Реферат. Призначенням реферату є стисла характеристика роботи, щодозволяє знайти дану роботу серед інших робіт, релевантних (споріднених) затематикою, у разі пошуку через ключові слова.

У рефераті наводиться кількісна характеристика роботи (кількістьсторінок, рисунків, таблиць, використаних джерел, додатків), надається стислазмістовна характеристика роботи, виходячи з її актуальності, змісту таочікуваних результатів (до 15 рядків). Наводиться перелік ключових слів (до 10слів чи словосполучень).

Зміст. Зміст подається на початку роботи. Він відображає структурумагістерської роботи і являє собою систематизований за певною формоюперелік її структурних частин з найменуваннями та номерами початковихсторінок кожної структурної частини. Зміст основної частини роботивизначається за результатами написання вступу (а саме: визначення мети йзавдань роботи) і відображає склад та найменування розділів, підрозділів тапунктів роботи (якщо вони мають заголовок).

Вступ. Вступ – надзвичайно важливий структурний підрозділ роботи,який забезпечує ознайомлення читача з проблематикою роботи, презентуючи їїпризначення і основну сутність, методологію і структуру, очікування відпланованих результатів і може сприйматись як «технічне завдання» на роботу.Вступ має містити такі описані нижче обов’язкові компоненти.

Актуальність обраної тематики роботи . Обґрунтуванняздійснюється відповідно до визначених потреб демократичного суспільства,завдань розвитку теорії та вдосконалення практики державного управління ймісцевого самоврядування.

! Актуальність обраного напряму дослідження підтверджується відповіднимидокументами національного та місцевого рівнів влади, державнимипрограмами розвитку окремих сфер і напрямів суспільної діяльності країни.Опис передумов виникнення проблемної ситуації (показується,

чому, коли, де, через які причини вона виникла).Первинне формулювання і значущість розв’язуваної проблеми .

Проблема формулюється як суперечність між окремими сторонами діяльності,що стримує розвиток і має негативні наслідки, як розбіжність між існуючимстановищем і бажаним станом ситуації або як комплекс питань, що становлятьтеоретичний та практичний інтерес і мають бути вирішені для забезпеченняефективного розвитку.

Наприклад, суперечність між необхідністю залучення громадськості для обґрунтованоговизначення пріоритетів розвитку громади та невідпрацьованістю відповідних механізмів;суперечність між необхідністю надання якісних управлінських послуг населенню в умовахдемократизованого суспільства та недостатньо розвинутими підходами й методами оцінкидіяльності державних службовців; необхідність системного вдосконалення діяльностікерівника в органах державної влади і приведення її у відповідність до вимог європейськихстандартів; усунення суперечності між потребою виконання на високому професійному рівнізавдань Програми розвитку державної служби та недостатньо якісним навчально-методичним забезпеченням реалізації процесів професійного розвитку державнихслужбовців).

24

!Для характеристики значущості проблеми оцінюються масштаб, рівень,ступінь гостроти, тенденції та динаміка розвитку проблеми, негативнінаслідки (що буде, якщо проблему не вирішувати), відзначається наукове,практичне, історичне значення проблеми.

Стан і ступінь розробки проблеми в спеціальній літературі .Аналіз стану і ступеню розроблення проблеми – одне із найважливіших завданьмагістерського дослідження.

!Стан і ступінь розробки проблеми в спеціальній літературі – це неогляд літератури за темою роботи! Тут стисло відзначається: хто, коли і уяких напрямках досліджував проблему, які результати вже отримані;характеризуються основні джерела інформації з проблеми, основнітеоретичні й методологічні засади роботи.

Об’єкт дослідження . Не треба плутати об’єкт дослідження, якчастину соціальної реальності, що містить у собі проблемну ситуацію, і об’єктреального світу, на базі чи прикладі якого розв’язується проблема.

О б ’ є к т д о с л і д ж е н н я – це процес або явище, що породжує проблемнуситуацію, який обрано для вивчення.

Наприклад:- процеси прийняття ключових рішень щодо розвитку територіальної громади;- процеси забезпечення результативності та якості діяльності державних службовців;- діяльність керівника в органах державної влади;- професійний розвиток державних службовців тощо.

Для зазначених випадків об’єктами реального світу можуть бути, наприклад, Павлоградськаміська рада та її виконком, головне управління економіки Дніпропетровської обласноїдержавної адміністрації, Донецька обласна державна адміністрація, Запорізький обласнийцентр підвищення