Якщо у Вашої дитини: Перекошен

іплечі

СкривленийхребетПерекошений таз

Невідкладно зверніться до спеціаліста!

Сколіоз Сколіозом називають бічне викривлення хребта. Він зустрічається у дітей у будь-якому віці і є найчастішою дитячої ортопедичної деформацією. Сколіоз може бути вродженим (неправильне розвиток хребців - клиновидні додаткові хребці тощо) і набутим. Найбільш часто виникає у дітей у віці від 5 до 15 років. На жаль, велику роль в розвитку у дітей сколіозу грає неправильна поза під час шкільних занять. Деякі ісседователі навіть виділяють окремий вид сколіозу - «шкільний». При неправильному положенні тіла під час занять відбувається перенапруження одних груп м'язів і розслаблення інших. Гіпертонус (підвищена напруга) зберігається і після закінчення занять. При активному зростанні хребта тривале його перебування в неправильному положенні викликає зміни як у зв'язках, так і в будові самих хребців, що сприяє «фіксації» зазначеної деформації і її прогресування. Утворюється стійке бічне викривлення хребта. Сколіоз у дорослих може розвинутися внаслідок тривалих асиметричних навантажень на м'язи спини (професійний сколіоз скрипалів, носіїв та ін). У цих випадках викривлення розвивається повільно і рідко досягає такого ступеня, як у дитячому віці.Це й зрозуміло, оскільки дія виявляється на вже сформований хребетний стовп.

Найбільш часто клінічні прояви придбаного сколіозу починаються з того, що хребет злегка викривляється вбік при стомленні м'язів спини. Після відпочинку викривлення зникає.Саме тому огляд целесобразно проводити в другій половині дня, а не вранці, коли початкові прояви сколіозу можуть бути непомітні.Згодом, у міру прогресування процесу, зміни робляться постійними, змінюється постава хворого, змінюється форма грудної клітки, плече і лопатка на опуклій стороні викривленого грудного відділу хребта вище, ніж на іншій. Рухливість хребта різко зменшується.Часті скарги на м'язові і міжреберні болю - невралгії. В особливо важких випадках сколіозу спостерігається зміна положення внутрішніх органів, що може порушувати їх функцію.

На сьогоднішній день застосовуються наступні класифікації сколіозів:

Етіологічна (за походженням) I група - сколіози міопатіческого походження. В основі викривлення є недостатність розвитку м'язової тканини і зв'язкового апарату. II група - сколіози неврогенні (на грунті поліомієліту, нейрофіброматоз та ін.) III група - сколіози на грунті аномалій розвитку хребців і ребер (клиновидні хребці додаткові, одностороннє зрощення ребер і поперечних відростків хребців). IV група - сколіози, обесловленние захворюваннями грудної клітки і хребта V група - ідіопатичні сколіози (від нез'ясованих причин)

За тяжкості деформації сколіози поділяються на чотири ступені: Сколіоз I ступеня характеризується невеликим бічним відхиленням хребта.Кут викривлення не більше 10 градусів. Сколіоз II ступеня характеризується помітним відхиленням хребта в межах 20-30 градусів. Сколіоз III ступеня характеризується ще більш вираженою деформацією, наявністю реберного горба, деформацією грудної клітини. Кут викривлення 40-60 градусів. Сколіоз IV ступеня проявляється важкою деформацією тулуба. Кут основного викривлення досягає 60-90 градусів, можливі легенево-серцеві ускладнення.

Велику роль відіграє профілактика сколіозів. У шкільному віці необхідно приділяти найпильнішу увагу на поставу дитини під час занять, заборонити носіння портфелів і сумок з підручниками в одній руці.Найбільш переважні ранці та рюкзаки, особливо з супіторамі, що запобігають сутулість. Робоче місце дитини, як у школі, так і вдома, має бути організоване правильно. Заняття і відпочинок повинні правильно чергуватися. Велика роль у профілактиці відводиться фізичної культури та спорту.Найбільш переважні плавання, веслування, художня гімнастика. Заняття танцями (народними, бальними, спортивними) під керівництвом грамотного керівника також сприяє формуванню правильної постави і гармонійному розвитку кістково-м'язової системи.

Провідними методами лікування захворювань храбта (сколіозу) можна розділити на 4 групи: харчування, коригуюча лікувальна фізкультура, застосування спеціальних редрессірующіх апаратів, оперативне лікування. Вибір методу лікування залежить, в першу очоредь, від ступеня розвитку сколіозу. Оперативне лікування рекомендується починаючи з II ступеня. Апарати останнім часом застосовуються значно рідше, тому що застосування їх на ранніх стадіях сколіозу недоцільно, а на пізніх - малоефективно. Провідними методами лікування залишаються здорове харчування та лікувальна фізкультура, які спрямовані на підвищення тонусу м'язів однієї половини спини і релаксації другий, зміцнення зв'язкового апарата і т.д.

1 - вихідне положення стоячи на носках з піднятими вгору і зчепленфими в замок руками; виробляють погойдування тулубом з одного боку в бік. 2 - вихідне положення стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені;ковзаючим рухом руки вздовж тулуба догори піднімають руку до плеча і одночасно нахиляють тулуб у протилежний бік, інша рука ковзає по нозі, потім те саме в інший бік. 3 - вихідне положення стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені;одну руку піднімають нагору і відводять назад, одночасно відводячи тому іншу руку; повторюють кілька разів, міняючи положення рук. 4 - вихідне положення стоячи, ноги на ширині плечей; піднімають вгору руку, одночасно нахиляючись в протилежний бік. Іншу руку заводять за спину.Повторюють кілька разів, міняючи положення рук з нахилами в одну і іншу сторону. 5 - стоячи боком до стінки і тримаючись руками (одній знизу, другий зверху) за перекладини, проводять посилений нахил у бік. 6 - вихідне положення стоячи на одному коліні, руки на поясі, одну руку піднімають вгору і одночасно нахиляються в протилежний бік. 7 - вихідне положення лежачи на животі. Розводять руки в сторони і одночасно прогинаються. 8 - вихідне положення лежачи на животі. Руки витягнуті вперед, піднімають верхню частину тулуба і одночасно одну ногу. Повторюють кілька разів, міняючи положення ніг. 9 - вихідне положення лежачи на животі. Витягнувши вперед руки з палицею, піднімають руки вгору, прогинаючись, і повертаються у вихідне положення.

10 - вихідне положення стоячи на четвереньках. Піднімають одну руку і одночасно витягують тому протилежну ногу, потім повертаються у вихідне положення. Повторюють кілька разів, міняючи положення рук і ніг. 11 - вихідне положення сидячи на підігнутим під себе ногах. Піднімають вгору руку, прогинаючись, і одночасно витягують тому протилежну ногу. Потім повертаються у вихідне положення. Повторюють кілька разів, міняючи положення рук і ніг. 12 - вихідне положення стоячи на четвереньках. Повертають тулуб, одночасно гедзі руку в сторону, і повертаються у вихідне положення. Повторюють кілька разів на ону і іншу сторони. 13-14 - стоячи на колінах і спираючись на руки, ковзаючим рухом витягують вперед руки, потім підтягують їх до колін. 15 - асиметричний вис на стінці-одна рука витягнута (з боку викривлення), інша зігнута. 16-17 - повзання на колінах, витягуючи по черзі праву і ліву руку і підтягуючи одночасно ногу. 18 - сидячи на косому сидіння, поверхня якого повинна бути нахилена в бік викривлення хребта, одну руку тримають на поясі, іншу (з боку викривлення) заводять за голову. 19 - сидячи на косому сидіння, поверхня якого повинна бути нахилена в бік викривлення хребта, виробляють нахили тулуба в сторону, протилежну викривленню. 20 (заключне вправа) - лежачи на спині, витягуються, руки вздовж тулуба.

Найбільш ефективно постійне заняття ЛФК з курсами фізіотерапії (як апапратной, так і бальнеологічної), мануальної терапії, рефлексотерапії і масажу. В оптимальному варіанті такі курси лікування проводяться у санаторних установах.

Люди, що страждають захворюваннями хребта, намагаються знайти найбільш ефективні методи лікування та полегшення болю, але найчастіше зовсім не звертають уваги на поради по здоровому харчуванню. Але ж для полегшення стану іноді достатньо просто трохи підкоригувати свою дієту. Подання про здорове харчування в різних сім'ях бувають абсолютно різними. Лікарі і дієтологи вважають очевидним фактом те, що людському організму необхідно отримувати білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини. Однак раз у раз з'являються «модні» дієти, з яких повністю виключений той чи інший вид продуктів.  Дієта для дітей, що мають проблеми з хребтом, лише незначно відрізняється від загальних рекомендацій зі здорового харчування, деякі продукти настійно рекомендуються до вживання, деякі обмежуються.  Наприклад, навіть здоровим дітям не рекомендується включати в щоденний раціон наваристі бульйони, копченості, жирні ковбаси. Якщо ж у дитини почав розвиватися сколіоз або остеохондроз, то від цих продуктів доведеться відмовитися.Бульйони рекомендується замінити вегетаріанські супами, рецепти яких вельми різноманітні - борщ, щі, холодник, борщ, молочні супи, супи з додаванням круп - таке меню може задовольнити навіть самого прискіпливого малюка-гурмана.Також слід по можливості відмовитися від консервованих продуктів, замінивши їх свіжими або замороженими, що не містять надлишкової кількості солі і цукру.

Кава і чай теж краще виключити з раціону. Замість чаю можна втамувати спрагу соком або чаєм з трав. Кава чудово замінить цикорій. Він благотворно впливає на суглоби, зміцнює їх. Таким чином, що ж слід повністю виключити з раціону дітям, у яких є хвороби хребта? Виключаються м'ясні та рибні бульйони, щавель, шпинат, журавлина, солона риба, солоні і гострі сири, мізки, нирки, копченості, перець, хрін, гірчиця, міцну каву і чай.  У той же час слід збільшити кількість уживаних овочів (за винятком солоних і маринованих), молочних продуктів (молоко, сир, кисломолочні продукти). У раціон слід ввести фрукти, сухофрукти, ягоди, мед. Любителі солодкого можуть побалувати себе нешоколаднимі цукерками, пастилою, зефіром, варенням, мармеладом. Як ми бачимо, обмеження раціону при захворюваннях хребта не завадять дитині вести нормальний спосіб життя, а стан його здоров'я покращиться.