6 bkv k-b_2014
description
Transcript of 6 bkv k-b_2014
Т.С. КОТИК, П.Г. БАЛАН
БІОЛОГІЯ.6 КЛАС
Методичні матеріали до уроку
КНИЖКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
київ«ГЕНЕЗА»
2014
найменування загальноосвітнього навчального закладу
ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:Заступник директора з НВР ДИРЕКТОР
ПІБ ПІБ
підпис підпис
_________________ 20___ р. «____ » 20___ р.
Календарно-тематичне планування з БІОЛОГІЇ
для загальноосвітніх навчальних закладівкласі
на 20____/ 20___ н.р.Учителя:
Ррзглянуто на засіданні МО (кафедри)
Протокол № _______ від «______»________________ 20Голова МО_______________________________________
ПІБ
Складено до підручника: Л.І. Остапченко та ін. Біологія : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К. : Генеза, 2014 згідно з навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (наказ МОНмолодьспорту України від 06.06.2012 № 664): Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 -9 класи. Природознавство. Біологія. - К. : Вид. дім «Освіта», 2013.
Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології ̂ у 6 класі
№уроку Дата Тема уроку Примітка
ВСТУП (4 години)1 Біологія - наука про живу природу2 Основні властивості живого3 Різноманітність життя на Землі
4 Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань у діяльності людини
ТЕМА 1. КЛІТИНА (10 годин)
5 Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітини
6 Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та їх призначення. Практична робота 1
7 Виготовлення мікропрепаратів. Практична робота 2
8 Знайомство з клітиною. Клітинна мембрана
9 Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та включення
10 Основні органели клітини11 Основні органели клітини (продовження)12 Ядро клітини13 Ріст і розмноження клітини14 Узагальнення з тем «Вступ», «Клітина»
ТЕМА 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСП(8 годин + 1 година резервного часу)
15 Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці водойм
16 Одноклітинні твариноподібні організми - збудники хвороб людини
17 Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу: евглена зелена, хламідомонада та хлорела
18 Одноклітинні гриби - дріжджі19 Бактерії: будова та процеси життєдіяльності20 Бактерії: роль у природі та житті людини21 Перехід до багатоклітинності22 Губки - примітивні багатоклітинні тварини
6
Продовження таблиці
№уроку Дата Тема уроку Примітка
23 Узагальнення з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності»
ТЕМА 3. РОСЛИНИ (20 годин)24 Рослина - живий організм >25 Тканини рослин26 Корінь. Будова і функції27 Види коренів та їх видозміна28 Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки29 Будова стеблаЗО Видозміни пагона31 Будова та функції листка32 Тривалість життя листків. Видозміни листка
33 Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини
34 Рухи рослин35 Розмноження рослин
36 Квітка як орган статевого розмноження рослини. Будова і різноманітність квіток
37 Суцвіття38 Запилення39 Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини >40 Проростання насіння41
■VРізноманітність плодів
42 Ріст і розвиток рослин43 . Узагальнення з теми «Рослини»
ТЕМА 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН (12 годин)44 Поняття про класифікацію рослин45 Водорості46 Мохи47 Плауни, хвощі, папороті48 Голонасінні
49 Покритонасінні, або Квіткові Практична робота 3 р
50 Сільськогосподарські рослини
7
Продовження таблиці
№уроку Дата Тема уроку Примітка
51 Екологічні групи рослин
52 Життєві форми. Рослинні угруповання. Зв’язки рослин з іншими організмами
53 Типи рослинних угруповань
54 Значення рослин для життя на планеті Земля та людини. Практична робота 4
55 Узагальнення з теми «Різноманітність рослин»ТЕМА 5. ГРИБИ (9 годин)
56 Загальна характеристика грибів57 Екологічні групи грибів58 Лишайники - приклад симбіотичних організмів59 Шапинкові гриби
60 їстівні та отруйні шапинкові гриби. Практична робота 5
61 Гриби-паразити62 Значення грибів у природі та житті людини63 Узагальнення з теми «Гриби»64 Узагальнення курсу Біологія, 665 Екскурсія 1. Різноманітність рослин свого краю66 Екскурсія 2. Вивчення рослинних угруповань
67-70 Резервний час
8
ВСТУП (4 години)
Тема уроку: БІОЛОГІЯ - НАУКА ПРО ЖИТТЯМета:'ґ поновити знання учнів про природничі науки; виділити предмет біо
логії' - науки про живі організми, що населяють Землю; ознайомити учнів з історією розвитку бїології і видатними вченими-біологами; сформувати лоняття про біологічні науки: ботаніка, зоологія; екологія, мікологія, мікробіологія, цитологія, вірусологія;
^ формувати в учнів позитивну мотивацію, пізнавальний інтерес до вивчення природи, дбайливе ставлення до природи рідного краю, країни; виховувати почуття гордості й поваги до людей науки; розвивати в учнів біологічну мову та біологічне мислення;
* ознайомити зі структурою підручника і робочим зошитом, правилами користування ними, основними видами робіт на уроці і в позаурочний час, навчальною літературою для позакласного читання; правилами поведінки в кабінеті біології, правилами з безпеки на уроці біології.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі об’єкти (кімнатні рослини, буке
ти живих квітів, мешканці куточка живої природи), гербарні зразки рослин, муляжі грибів, опудала тварин, таблиці із зображенням представників різних груп живої природи; портрети учених-біо- логів, карта рослинності, зоологічна карта, книжки біологічного амісту для позакласного читання, зразки робочих зошитів учнів попереднього навчального року, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення шлеми і завдань уроку. Світ природи нашої планети надзвичайно різноманітний. Він дивує багатством форм, барв, вражає своєю неповторною красою, приваблює нерозгаданими Ііаємницями. Вивчаючи природознавство, ви вже відкрили для себе багато цікавого в світі, що нас оточує, зробили перші :>сроки в розгадуванні таємниць живої і неживої природи. Біологія, яку ви починаєте вивчати, поглибить і розширить ваші знання, збагатить новими, дасть змогу торкнутися таємниці - що таке життя і яка роль живого на нашій планеті. Побажаємо собі успіху.
Завдання уроку.■ 1. Визначити, що вивчає наука біологія.
2. З’ясувати, які біологічні науки вивчають життя.3. Ознайомитися з історією розвитку біології як науки.II. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність живих істот нашої планети, поширення
організмів, середовища їх життя: водне, наземно-повітряне, інші істоти тощо - розповідь, бесіда, актуалізація знань з
курсу «Природознавство», демонстрація картин, таблиць ц зображенням представників різних груп організмів, живих' об’ єктів, карти рослинності, зоологічної карти, муляжів, опудал, електронних колекцій рослин, тварин, грибів, бактерій, комп’ютер, мультимедійний проектор.
2. Біологія - наука, що вивчає життя живих організмів, —; робота з терміном «біологія», розповідь з елементами бесіди, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків рослин, м у ’ ляжів грибів, опудала тварин, таблиці, картини представників різних груп організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини, карта рослинності, зоологічна карта, електоронні. колекції організмів, представників різних груп.
3. Коротка історія розвитку біології - науки про живу природу; видатні вчені-біологи, їх внесок у розвиток біологи —і розповідь, демонстрація портретів учених-біологів, робота з мал. 2, 3 підручника (с. 6), комп’ютерні зображення видатних учених світу.
4. Біологічні науки, що вивчають різні групи організмів, взаємозв’язки між науками, - розповідь з елементами бесіда, робота з мал. 1 (с. 5), демонстрація таблиць, картин із зображенням організмів - об’ єктів вивчення біологічних наук.
5. Особливості структури підручника, зошита з біології, правила користування ними - розповідь, робота із зверненням «Дорогий шестикласник» і рубрикою «Сторінка майбутнього біолога», демонстрація зошитів учнів попередніх років1 навчання; ознайомлення учнів із списком і деякими взірцями науково-популярної літератури, які є в шкільній бібліотеці і кабінеті біології; знайомство з правилами роботи в кабінеті біології, правилами безпеки.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда зазапитаннями: 1. Що вивчає наука природознавство? 2. Щ о вивчає наука біологія? 3. Що таке наука взагалі? 4. У я к м середовищах Землі мешкають живі істоти? Наведіть приклади організмів цих середовищ. 5. Коли виникла наука біологія? 6. Які науки входять до родини біологічних наук? Щ о вони вивчають? 7. На прикладі ластівки (собаки, лисиці, берези, ялини - на вибір учителя) укажіть, як пов’язані між собою біологічні науки. 8. Які існують взаємозв’язки організмів з довкіллям?
IV. Узагальнення і систематизація знань. А. Робота зтестовими завданнями підручника (с. 6). Б. Робота із завданням на встановлення відповідності (с. 7).
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 1, підготувати повідомлення на тему «Органічні речовини - речовини живої природи».
Примітка: закласти дослід з пророщення квасолі (пшениці, гороху...) для наступного уроку.
§ Урок 2 Ж---------- і— ...—
Тема уроку: ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГОМета:^ продовжувати формувати поняття про живу природу; сформувати
поняття про властивості живого; поглибити поняття про подібність та відмінність між живою і неживою природою;
^ сприяти формуванню наукового світогляду на основі знань про властивості живого та можливості його вивчення;
'ґ розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес, пізнавальну самостійність, навички працювати з підручником, робочим зошитом, уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні, пошукові.
Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: кімнатні рослини,
тварини куточка живої природи, акваріум з рибками, колекції комах, опудала птахів, картини, таблиці із зображенням одноклітинних водоростей і багатоклітинних рослин і тварин, способів їх розмноження; картини, фотографії, малюнки бурульок, сталактитів, піщаних дюн; механічна (заводна) іграшка, пророщене насіння квасолі (гороху, пшениці).
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми
і завдань уроку. Світ, у якому ми з вами живемо, дуже різноманітний. Нас оточують різноманітні тіла живої і неживої природи. Удень світить Сонце, уночі - Місяць і зірки, шелестять листям дерева і кущі. Яскравими барвами квітнуть квіти, над ними гудуть бджоли. Щебечуть за вікном горобці. Стрімко проминають над головою ластівки. Муркоче кошеня, десь у лісі грізно ричить ведмідь. Над полем після дощу сяє райдуга, а ще в цьому прекрасному світі є ми з вами. Що з переліченого належить до живої природи? Постановка проблеми: Які властивості притаманні живим організмам? Чим
І живе відрізняється від неживого? Вирішення проблеми під і час ознайомлення з новим матеріалом і поглибленням поперед- 1 ніх знань.І Завдання уроку.І 1. Вивчити основні властивості живого.І 2. З’ясувати риси відмінності живого від неживого.І II. Вивчення нового матеріалу.
1. Клітинна будова організмів, одноклітинні і багатоклітинні організми, особливості їх організації; відсутність клі- танної будови в неживих тіл - бесіда, демонстрація таблиць, картин, робота з мал. 4 (с. 7).! 2. Подібний хімічний склад організмів, органічні речови-|Яи: білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти (коротка ін- формація про них) і неорганічні речовини: вода і мінеральні солі - доповіді учнів, бесіда; демонстрація мал. 5 (с. 8).1 А. Бесіда з опорою на знання учнів з природознавства за рапитаннями: 1. Пригадайте, на які групи поділяють речови-
>---------
ДатаКлас
11
ни, з яких складаються живі тіла. (Учні можуть називати прості і складні речовини, органічні і неорганічні - увагу зосередити на останніх.) 2. Які речовини називають органічними? (Складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону.) Чому їх так назвали? 3. Наведіть приклади органічних речовин. 4. Як ви вважаєте, які речовини переважають у живих тілах?
Б. Складання схеми:Хімічний склад організмів
органічні речовини неорганічні речовини
3. Живлення - поглинання поживних речовин з довкілля, розщеплення складних речовин на прості з вивільненням енергії, засвоєння поживних речовин організмом - розповідь, бесіда.
4. Дихання - процес поглинання кисню і виділення вуглекислого газу, значення процесу дихання для організмів - бесіда за запитаннями: 1. У чому полягає процес дихання?2. Який газ організми вбирають під час дихання? 3. Яке значення дихання в житті організмів?
Формування разом з учнями висновку: Кисень, що потрапляє в організм під час дихання, розщеплює складні органічні речовини до простих з виділенням енергії, яка необхідна для життєдіяльності всіх організмів нашої планети.
5. Подразливість - здатність організмів реагувати на чинники середовища, закріплення понять «подразливість», «подразник»; приклади переходу рослин і тварин із стану спокою в активний стан (рослини: реакція мімози на дотик, ловильні листки комахоїдної рослини-росички; тварини: поведінка риб, птахів інших тварин під час годівлі або якщо їм загрожує небезпека тощо) робота з мал. 6 -7 (с. 9).
Примітка: на кожну наступну властивість організмів навести приклади з неживої природи з використанням відповідної наочності, наприклад:
рух - рух механічної іграшки, рух пісків;ріст - бурульки, сталактити;розмноження - комп’ютерний вірус, подрібнення каміння.6. Рухи організмів, особливості рухів рослин і тварин - ро
бота с підручником за завданням: прочитайте текст на с. 8 (останній абзац) і дайте відповіді на запитання: 1. Пригадайте з природознавства, що таке рух. 2. Як рухаються тварини? Наведіть приклади. 3. Чи рухаються рослини? У чому особливість рухів рослин? 4. Наведіть приклади рухів рослин.5. Які б ви запропонували досліди, щоб довести рухи рослин?6. Як ви вважаєте, чи існує зв’язок між рухами організмів і подразливістю? Наведіть приклади.
7. Поновлення знань учнів про ріст і розвиток організмів - бесіда з використанням малюнка 8 (с. 9), демонстрація про
12
рощеного насіння квасолі (гороху, пшениці), робота за запитаннями: 1. Пригадайте, що таке ріст організмів. 2. Що таке розвиток організмів? 3. Чим вони відрізняються? 4. Поміркуйте, як пов’язані між собою ріст і розвиток.
8. Поновлення знань учнів про розмноження організмів як властивості відтворення собі подібних, що є необхідною умовою існування життя на нашій планеті - бесіда з використанням відповідної наочності за запитаннями: 1. Що таке розмноження? 2. Яке значення має розмноження?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властивості організмів.2. Назвіть риси подібності і відмінності між властивостями організмів - ріст і розвиток. 3. Звідки організми беруть енергію для здійснення росту і розвитку? 4. Завдяки якій властивості організми здатні реагувати на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі? Наведіть приклади. Яке значення має ця властивість?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зробіть висновок: 1. Які властивості живого відрізняють його від тіл неживої природи? 2. У чому проявляється подібність і відмінність між живою і неживою природою? 3. Який є зв’язок між організмами і середовищем, у якому вони мешкають?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати
текст § 2, відповісти на запитання в кінці параграфа, підготувати повідомлення на тему «Дволикі віруси», короткі розповіді про цікаві рослини, тварини, гриби.
Примітка: якщо учитель працював з учнями у 5-му класі, знає їхні здібності та сформованість умінь працювати з підручником, його текстом і малюнками, урок можна провести з використанням групової форми навчальної діяльності: учні об’єднуються у групи та отримують завдання:
I група вивчає клітинну будову організмів.II група вивчає хімічний склад організмів, органічні і неорганіч
ні речовини. Складає схему.III група вивчає живлення і дихання - забезпечення організмів
енергією.IV група вивчає ріст, розвиток і розмноження організмів.V група вивчає подразливість і рухи організмів.
DoqatOicoêuü. uuutiefiicu qo
T
13
/ у Р<ж 3 /
Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІМета:S актуалізувати і систематизувати знання учнів про різноманітжль
форм організмів на нашій планеті, визначити причини їх різноманітності; сформувати поняття про основні групи організмів нашої планети: баків- , рії, фиби, рослини, тварини; поновити і поглибити знання учнів про за- j гальні особливості будови і процесів життєдіяльності представників різних груп; *
s дати уявлення про існування і структуру неклітинних форм життя - віруси;
•S на матеріалі уроку продовжити формувати наукові попищи і переконання в пізнаваності органічного світу, єдності всіх організмів - представників різних груп, значення знань про них для гармонійного існування природи і людини;
* продовжити формування вмінь і навичок роботи з текстом і малюнками з підручника, порівнювати, аналізувати, висловлювати свої думм, робити умовиводи, розвивати в учнів біологічне мислення, розумі ї ї необхідності бережливого ставлення до природи, всіх її компонентів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептшші, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урокНаочність та обладнання: натуральні об’єкти - кімнатні кжітж,
тварини куточка живої природі, картини, карт, таблиці із зобразвт- ням різноманітних організмів - представників різних груп, фонирв фії, слайди представників різних груп органічного світу - н еш в а ц і різних умов існування, опудала птахів, муляжі грибів, кшш*внрі мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвідд | « м .А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властжвосгі
тіл живої природи. 2. Поясніть, як пов’язані між собою и к - тивості живого: живлення, дихання та виділення. 3. Як пов’язані між собою ріст і розвиток організму? 4. Поміркуйте, чи пов’язані між собою подразливість організмів і рух.5. Наведіть приклади, як організми відповідають на дію ряди»« подразників. 6. Яке значення має розмноження організмів?7. Яке значення для людини мають знання про властивоеті організмів?
Б. Біологічний диктант - учитель читає почергово два разв запитання І варіанта, а потім II. Учні ставлять на папері (в зошиті) цифри від 1 до 12 і поруч із ними записують відповіді. Для учнів із середнім рівнем навчання відповіді написано на дошці або надруковано на папері і роздано на кожен стіс.
І варіант1. Наука, що вивчає життя в усіх його проявах — ц е .
2. Мікроорганізми вивчає наука __. 3. Тварини є об’єктомвивчення науки . 4. Наука мікологія вивчає . 5. Будову іжиття рослин вивчає ___ . 6. Поглинання з навколишньогосередовища поживних речовин та їх засвоєння - це процес .7. Білки, жири, вуглеводи та нуклеїнові кислоти належать ща речовин. 8. Збільшення розмірів і маси тіла організмів — це
. 9. Властивість відтворювати собі подібних - ц е 10. Рістрослини в бік джерела світла - це приклад властивості організму __ .
II варіантI. Гриби вивчає наука . 2. Зв’язки між організмами і
середовищем вивчає наука __. 3. Тварин вивчає наука __ .4. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука . 5. Воду імінеральні солі відносять д о речовин. 6. Засвоєння організмом кисню з повітря - це процес . 7. Основним джереломенергії на нашій планеті є . 8. Якісні зміни з організмами,що відбуваються під час росту - ц е . 9. Чинник, під впливом якого організми переходять зі стану спокою в активний стан, називають . 10. Складання листочків мімози соромливої при доторканні до них - це властивість .
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми знаємо, що Землю населяють організми. Вони є далеко на Півночі і в Антарктиді, у спекот- ній Африці, високо в горах, у глибинах морів і океанів - в умовах, які здаються майже не придатними для життя. Що вже казати про ліси, поля, луки, річки, озера. Якщо поглянути навкруги, ми побачимо розмаїття організмів: дерева, кущі, трави, гриби, комахи, звірі... На березі річки або озера можна побачити зелену жабу, у ґрунті - дощового черв’яка, на деревах щебечуть птахи, а десь далеко в океані плаває велетень синій кит... Вони такі різні: великі і малі, рухливі і майже нерухомі, прикріплені корінням до землі. Вони літають, бігають, плавають, риють ходи у ґрунті. Вони живуть на нашій планеті. Людина здавна вивчала їх, бо її життя тісно пов’язано із живими організмами. Щоб легше було вивчати все розмаїття живого, вчені поділили організми на групи. Які то групи? Які організми до них належать? Давайте дізнаємося.
Завдання уроку.1. Визначити основні причини різноманітності життя на
Землі.2. З’ясувати, що таке середовище життя організмів.3. Визначити характерні особливості представників різних
груп живої природи: бактерій, грибів, рослин, тварин.4. Ознайомитися з неклітинною формою життя - вірусами.III. Вивчення нового матеріалу.1. Середовище життя - «рідна домівка» організмів, різно
манітність середовищ життя організмів, пристосування до них, уточнення поняття «середовище життя», «біорозмаїття», причини різноманітності організмів - бесіда з елементами розповіді, доповіді учнів, робота з підручником, мал. 10 (с. 11), демонстрація таблиць, картин, слайдів, фотографій із зображенням різноманітних організмів і середовищ їх життя. Запитання для бесіди або самостійної роботи з підручником:1. Пригадайте середовища, у яких мешкають організми нашої планети. 2. Роздивіться мал. 11 (с. 12) і скажіть, у яких середовищах мешкають зображені на ньому організми. 3. Чому кожен організм живе тільки в певному середовищі? 4. Що середовище дає своїм мешканцям? 5. Спробуйте дати визначення поняття «середовище життя». 6. Які, чинники визна
15
чають умови середовища? 7. Як ви розумієте поняття «біорізноманіття»? 8. Поміркуйте, чому людина здавна вивчала не тільки організми, а й середовища їх життя.
2. Групи організмів живої природи - найбільше об’єднання організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини; загальна характеристика різних груп живої природи, особливості живлення організмів, здатність зелених рослин до фотосинтезу.
А. Бесіда з елементами розповіді, робота з мал. 11-13 (с. 12-14).
Б. Робота учнів у групах. Учні об’єднуються у групи відповідно до чотирьох груп організмів, одержують відповідну наочність і завдання:
I група «бактерії»: 1) у яких середовищах мешкають бактерії? Які особливості їх будови? 2) За допомогою якого приладу вивчають будову бактерій? 3) Що ви знаєте про бактерію — кишкову паличку? Де вона мешкає? 4) У якому середовищі живуть ціанобактерії? Який вигляд вони мають? 5) Пригадайте, яке значення мають бактерії в природі? Чому лотдиия повинна їх вивчати?
II група «гриби»: 1) на які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 2) Які ознаки грибів спільні з ознаками рослин? 3) Чим вони відрізняються від рослин? 4) Які ознаки тварин мають гриби? 5) Чим вони від них відрізняються? 6) Яке значення мають гриби у прароді? 7) Чому людині необхідні знання про гриби?
ПІ група «рослини»: 1) У яких середовищах живуть рослини? 2) На які групи поділяють рослини за кількістю клітин, з « » ■» складається їхнє тіло? 3) Наведіть приклади одноклітинний і багатоклітинних рослин. 4) Поміркуйте, чи всі властивості живого притаманні зеленим рослинам? 5) Яка головна особливість зелених рослин відрізняє їх від представників ід и д » груп? 6) Що таке фотосинтез? 7) Яке значення зелених рпрд— для існування життя на нашій планеті? 8) Як розумні мешканці нашої планети - люди - повинні ставитися до рослин?
IV група «тварини»: 1) У яких середовищах мешкають п » - рини? Як вони пересуваються в цих середовищах? Наведіхь приклади. 2) На які групи поділяють тварин за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? Наведіть приклади представників цих груп. 3) Чим тварини відрізняються від рослин і грибів? 4) Як живляться тварини? 5) Яке значення тварин у природі? Чому їх необхідно охороняти?
Примітка: якщо учитель планує проводити урок у формі бесіда з елементами розповіді, то всі питання, запропоновані для поновлек- ня і поглиблення знань про представників різних груп для групової роботи, можуть бути послідовно використані для бесіди.
3. Формування поняття про неклітинні форми життя - віруси, вплив вірусів на інші організми, необхідність знань про будову і життєдіяльність вірусів - розповідь, повідомлення учнів, робота з малюнком 15 (с. 14), демонстрація таблиць, картин, слайдів із зображенням вірусів.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Закріплення доцільно проводити в міру поновлення і поглиблення знань упродовж роботи на уроці.
16
V. Узагальнення та систематизація, знань. Зробіть висновок: 1. Які причини біорізноманіття організмів на нашій планеті? 2. Що спільного і в чому відмінність представників різних груп організмів: бактерій, грибів, рослин, тварин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
§ 3 підручника і записи в зошиті, виконати тестові завдання, підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», підготувати повідомлення, міні-презентації про методи вивчення організмів.
НВ 2)оцси(и(0виймшяе{иси <}0 фОКЦ
і
—г-
17
ДатаКлас
( Урок А
Тема уроку: МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Мета:'ґ поновити і розширити знання учнів про методи, які використовують
для вивчення об’єктів природи; дати характеристику і визначення основних методів: спостереження, порівняння, опис, експеримент;
на матеріалі уроку продовжити формувати науковий сапопвщ учнів, показуючи значення різних методів дослідження для розвитку біологічних наук, медицини, сільського господарства, промисловості, а рони і поліпшення стану навколишньої природи;
^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і і люнками підручника, знаходити в тексті відповіді на запитання; виховувати спостережливість, допитливість, розуміння необхідності берегти та охороняти рідну природу.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: лупа, мікроскоп, кімнатні рослини,
квітучі рослини (айстра, хризантеми), гербарні зразки рослин (ромашка, пшениця, жито, акація), картини, малюнки збільшувальних приладів; зразки аптечних лікарських трав, ягід, зразки молочних продуктів (кефір, йогурт, сметана), пачка дріжджів, хлібопекарські вироби; електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідої
теми і завдань уроку. Життя людини завжди було і пов’язано з природою. Природа давала людям усе: їж у, тулок, одяг. Вона і захищала людину, і загрожувала їй . Тону людина повинна була вивчати її, спостерігати за тілами яп— м і неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в навколишньому світі, щоб передбачати негативні впливи прароди, протистояти їм, щоб вижити в цьому загадковому склі. Протягом століть поступово накопичувалися знання про прароду. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробка багато методів дослідження природи, які застосовують і в біології - науці, яка має дуже велике значення для життя лндщ- ни, охорони її здоров’я, промисловості, сільського господарства, охорони природи. Деякі методи вивчення прароди вам вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і познайомимося з іншими методами.
Завдання уроку.1. Визначити основні наукові методи дослідження природи.2. З’ясувати значення кожного методу для вивчення живаі
природи.3. Ознайомитися з особливостями експериментальних ме
тодів дослідження.4. З’ясувати значення результатів різних методів дослі
дження для людства.II. Вивчення нового матеріалу.1. Методи, які найчастіше застосовують під час вивчення
живих об’єктів; спостереження - найдавніший і найпоширеніший метод, його характеристика, обладнання для проведен
18
ня спостережень, значення методу - бесіда з елементами розповіді, демонстрація простих приладів, які використовують для спостереження в природі і в лабораторіях, картин, фотографій із зображенням електронного мікроскопа, мал. 18 (с. 16); рекомендації для проведення власних спостережень у природі та оформлення їх в «Зошиті природи»; повідомлення учнів про народні прикмети, зібрані на основі спостережень.
Запитання для бесіди: 1. Які методи вивчення природи ви 1 знаєте? Який з них найдавніший? 2. Наведіть приклади на
родних прикмет. На основі якого методу складались ці прикмети? 3. Яке значення мав цей найдавніший метод для людини?
Учитель пропонує учням ознайомитися з прикладами прикмет (записані на дошці, моніторі): «Теплий березовий вечір - до теплого дощового літа», «Сухе і жарке літо віщує морозну і малосніжну зиму», «Якщо осінь похмура - буде дощова весна», «Суха і холодна весна - до холодного літа», «Грім у вересні провіщає теплу осінь».
2. Порівняння - метод, який дає змогу знаходити подібності і відмінності під час вивчення подібних організмів, зв’язок методу порівняння з методом спостереження - розповідь з елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, таблиць, картин, гербарних зразкій, квітів, схожих за зовнішніми ознаками (хризантема - айстра або ромашка, пшениця - жито, біла акація - жовта акація тощо), колекції зображень рослин на моніторі комп’ютера.
3. Описовий - один з найдавніших методів вивчення організмів переважно за їх зовнішніми ознаками, зв’язок описового методу з порівняльним - виявлення під час порівняння своєрідності об’єкта вивчення - розповідь з елементами бесіди, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, електронних засобів навчання.
4. Експеримент, характеристика методу, послідовність дій дослідника при застосуванні методу, класифікація методу: польові і лабораторні експерименти, їх особливості, значення результатів експериментів для науки, приклади експериментальних досліджень у біології (на розсуд учителя) - розповідь.
5. Значення знань з біології організмів для людини; проблеми, що стоять перед людством, шляхи їх вирішення, зв’язок біології з медициною, сільським господарством, різними галузями промисловості, справою охорони природи, значення розвитку біології для гармонійного поєднання інтересів людини і природи, формування поняття «біоніка», значення цієї галузі біології - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 19 (с. 18), демонстрація аптечних лікарських трав, ягід, зразків молочних продуктів, хлібопекарських виробів, дріжджів.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні методи вивчення живого.2. Порівняйте методи дослідження, спостереження та експеримент. Що між ними спільного, а що відмінного? 3. Як пов’язані між собою описовий і порівняльний методи? 4. Яке значення мають методи дослідження організмів? 5. Яке значення мають лікарські рослини? 6. Як пов’язані між собою
19
І.
біологія і медицина? Біологія і сільське господарство? Промисловість? 7. Поміркуйте, чому біологію вважають наукою майбутнього.
IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Заповнення таблиці: «Характеристика методів дослі
дження природи».
Методи дослідження природи Характеристика методів Ц
<-■
Б. Обговорення запитання: Чому біологію вважають на-] укою майбутнього?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завданнях опрацювати 1
текст § 4, продумати і підготувати відповідь на запитання! рубрики «Поміркуйте»; підготувати доповіді на тему «Історія | вивчення клітини».
вийммйфйи (?0 ч(н>КІ[
20
>
Тема 1. КЛІТИНА (10 годин)ДатаКлас
К Урок 5 /
Тема уроку: КЛІТИНА - ОДИНИЦЯ БУДОВИ ОРГАНІЗМІВ. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ
^ сформувати в учнів поняття про клітину як найменшу одиницю будови організмів, поновити первинні знання про загальну характеристику будови клітини, ознайомити з короткою історією вивчення клітини; сформувати в учнів поняття «цитологія», «клітинна теорія»;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки про пізнаваність органічного світу і будови організмі, роль учених у вивченні будови і біології організмів і значення цих знань для людства;
^ формувати вміння і навички працювати з малюнками і текстом підручника, виконувати роботу в зошиті за завданням, порівнювати, робити висновки, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: лупи, мікроскоп, шматочки м’якоті ка
вуна, яблука, помідора; таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», «Збільшувальні прилади», картини, фотографи із зображенням клітин різних організмів, перших збільшувальних приладів, портрети, фотографії вчених, комп’ютерні зображення перших
• збільшувальних приладів, комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Увесь світ живого на нашій планеті нараховує майже два мільйони видів організмів. Усі вони відрізняються один від одного розмірами і формою тіла, забарвленням, способом життя і багатьма іншими ознаками, але в усіх них є спільне. Поміркуйте, що саме. Усі живі організми складаються з маленьких «цеглинок» - клітин. Більшість клітин живого мають надто малі розміри, тому для вивчення їхньої будови використовують збільшувальні прилади, які дають змогу отримувати збільшене в багато разів зображення клітин, зазирнути всередину клітини, розгадати багато її таємниць. Серед таких приладів найбільш розповсюдженими є лупа і мікроскоп. Саме мікроскоп, який і сам має цікаву історію появи на світ, дозволив вивчати клітини і відповісти на запитання: Що таке клітина?
Завдання уроку.1. З’ясувати, чому клітину вважають одиницею будови ор
ганізмів.2. Ознайомитися із задачами науки цитології та основними
етапами її розвитку.3. З’ясувати, який внесок у розвиток біологи зробили вчені
світу.4. Ознайомитися з основними положеннями клітинної теорії.
Мета:
ХІД УРОКУ
21
II. Вивчення нового матеріалу. 51. Клітина - найменша частина живого, загальна харак
теристика будови і життєдіяльності клітини; особливості функціонування клітин одноклітинного і багатоклітинного організму - розповідь, бесіда, робота з мал. 20 (с. 21), демонстрація таблиць, картин, електронних зображень різних клітин та організмів; лупи, мікроскопа, розглядання шматочкіж, м ’якоті кавуна, яблука за допомогою лупи.
2. Цитологія - наука, що вивчає клітину; історія і осно: етапи розвитку цитології як науки, внесок учених у відкриття і дослідження клітини - розповідь, доповіді учнів, робота^ з мал. 21, 22 (с. 21) і мал. 23, 24 (с. 22); демонстрація портреті тів учених, картин, таблиць, електронних зображень перших! збільшувальних приладів, портрети їх авторів.
3. Формування поняття про основні положення клітинної теорії, загальне обґрунтування кожного положення з наведенням конкретних прикладів - розповідь з елементами бесіди ж використанням таблиць, картин електронних зображень рівних клітин і організмів, представників різних груп.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому клітину вважають одк-|
ницею будови організмів? 2. Чим відрізняються за будовоа одноклітинні і багатоклітинні організми? 3. Що в них спіль-1 ного? 4. Що вивчає наука цитологія? 5. Назвіть імена вчених,] які зробили внесок у вивчення клітини. Яке значення мали їх | роботи для розвитку цитології?
Б. Робота с тестовим завданням на с. 23 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань. Завдання:;
на основі знань, отриманих на уроці, і тексту підручника повніть таблицю «Учені - дослідники клітини».
Учені — дослідники клітини
Датижиття Внесок у вивчення клітина
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи уяяів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст І
§ 5, підготувати відповіді на запитання на с. 23 підручника, підготувати повідомлення про перші збільшувальні прилади.
^тма^иал уо ч/инкц
22
Я Урок 6 /Тема уроку: МЕТОД СВІТЛОВОЇ МІКРОСКОПІЇ. ЗБІЛЬШУ
ВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯМета:^ поглибити знання учнів про методи вивчення організмів, ознайоми-
і ти з методом світлової мікроскопії, збільшувальними приладами: світло- \ вим мікроскопом, ручною лупою, штативною лупою, правилами роботи з і ними;
* продовжити формувати в учнів наукове розуміння необхідності ! оволодіння методами дослідження організмів для вивчення їх будови і процесів життєдіяльності, переконати учні в значущості цих знань для
і людини, створення сприятливих умов для існування організмів, їх життє- Г діяльності, охорони і збереження;' ^ формувати в учнів уміння і навички роботи з мікроскопом, викону-і вати практичну роботу, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до об-
\ ладнання.Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні,
■ практичні.Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: лупи, мікроскопи, шматочки м’якоті
І! кавуна, яблука, помідора; водорість, постійні мікропрепарати рос- | жннних клітин; таблиці «Будова рослинної клітини», таблиці із зо- ! враженням клітин і тканин різних організмів, перших збільшуваль- I них приладів і сучасних, фотографії електронного мікроскопа і І клітин, зроблених за його допомогою, електронні засоби зображення
клітин різних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор.ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослини, гриби, тварини, бактерії -
! живі організми. Вони живляться, дихають, ростуть розвиваються. Як відбуваються ці процеси в одноклітинних і багатоклітинних організмах? На це питання ми обов’язково
І знайдемо відповідь, але пізніше. Спочатку треба вивчити їх , мікроскопічну будову і першим кроком до цього буде знайом- і ство з будовою збільшувальних приладів і правилами роботи ! з ними. Саме вони дадуть нам змогу зазирнути всередину клі
тини і вивчити її будову.Завдання уроку.1. Вивчити будову збільшувальних приладів.2. Ознайомитися з правилами роботи з мікроскопом.3. Навчитися налаштувати шкільний оптичний мікроскоп
І та отримувати чітке зображення мікроскопічного об’єкта.4. Навчитися замальовувати біологічні об’єкти.II. Вивчення нового матеріалу.1. Лупи - найпростіші збільшувальні прилади, знайомство
з будовою ручної і штативної лупи, їх збільшувальні можливості і використання в роботі - розповідь з елементами бесіди демонстрація будови ручної і штативної лупи, розглядання м’якоті плодів за допомогою лупи; робота з мал. 25 (с. 24), демонстрація таблиць, картин, електронних засобів навчання
і із зображенням клітин різних організмів; доповіді учнів.
■>---------
ДатаКлас
23
2. Мікроскоп - прилад для глибшого вивчення будови клітин» знайомство з походженням слова «мікроскоп», особ. будови і правила роботи зі світловим мікроскопом - розповідь, демонстрація будови шкільного світлового мікроскопа, знайомство з «Правилами роботи зі світловим мікроскопом» (с. 26); виконання учнями під керівництвом учителя практичної роботи 1 «Будова світлового мікроскопа та робота з ним»
I. Вступна бесіда - рекомендації щодо виконання (перша робота в 6-му класі);
II. Контроль і допомога під час виконання учнями роботи.III. Рекомендації для формулювання висновків на піді
виконаної роботи; обговорення з учнями варіантів висновків* запис їх у зошиті.
3. Електронний мікроскоп - дослідження дрібних струк клітини, значення, використання в дослідженнях, прі відмінності роботи електронного мікроскопа від світлового розповідь, робота з мал. 28 (с. 31); демонстрація фото: клітин, зроблених за допомогою електронного мікроскопа.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Закріплення вміння працювати з мікроскопом: 1-2
біля стола вчителя розповідають про будову мікроскопа, монструють правила роботи з ним.
Б. Бесіда за запитаннями: 1. Які прості збільшувальні : лади ви знаєте? 2. Що можна роздивитись за допомогою.3. Чому шкільний мікроскоп називають світловим? 4. Щ о: побачили, розглядаючи запропонований вам об’єкт? 5. підрахувати, у скільки разів збільшує світловий мікроскоп?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зр висновок: 1. Яке значення для вивчення організмів маюсь! збільшувальні прилади? 2. Які положення клітинної теорії] підтверджує наука цитологія?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опращоват*
текст і малюнки § 6, підготувати відповіді на тестові завдання ! і запитання на с. 28-29 підручника.
!Ùûqa&Jcû(?uk jumefùauqo qfiûMj
24
Урок 7 ^
Тема уроку: ВИГО ТО ВЛЕНН Я М ІК РО П РЕП А РА ТІВ Мета уроку:^ продовжити знайомити учнів з методами дослідження в біології,
ознайомити з особливостями методу культури клітин, сформувати поняття «тимчасовий мікропрепарат», «постійний мікропрепарат», навчити учнів виготовлювати тимчасові мікропрепарати і працювати з ними;
^ формувати в учнів розуміння необхідності володіти практичними навичками для вивчення живих об’єктів, для пізнання будови організмів і розуміння на базі цих знань процесів життєдіяльності, що відбуваються в клітинах організмів;
^ продовжити формування вмінь і навичок виконання практичної роботи, роботи з мікроскопом, виготовлення тимчасових мікропрепаратів, робити відповідні висновки;
^ виховувати охайність під час виконання роботи, бережне ставлення до обладнання, виконання правил роботи з мікроскопом.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні, практичні.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: мікроскопи, цибулина цибулі город
ньої, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, предметні та накривні скельця, 2 %-й розчин йодиту калію, таблиці «Будова клітини».
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Які методи ви
вчення організмів ви знаєте? 2. Які методи вивчення клітини ви знаєте? 3. Яке значення має мікроскоп у біологічних дослідженнях?
Б. Закріплення вмінь працювати з мікроскопом: учитель запрошує двох учнів до свого столу - один розповідає будову мікроскопа і демонструє правила роботи з ним, інший - коментує його дії; друга пара учнів - один готує тимчасовий мікропрепарат, інший - коментує його дії.
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен- ия теми і завдань уроку. Мікроскопія - один з основних методів дослідження клітин. Щоб вивчити будову клітини, необхідно підготувати її до дослідження. Для цього використовують спеціальні методи, які дають змогу вивчати клітини як у живому, так і у фіксованому стані. Під час виконання практичної роботи 1 ви ознайомилися з будовою рослинної клітини, використовуючи постійний мікропрепарат. Чому він називається «постійний»? Як його виготовлюють? Якщо є постійні мікропрепарати, то, мабуть, є й непостійні, або тимчасові? На яких мікропрепаратах краще вивчати будову клітин, а на яких - процеси їх життєдіяльності? Як виготовити ці мікропрепарати? Багато цікавих запитань, відповіді на них знайдемо на уроці.
Завдання уроку.1. З’ясувати сутність методу культури тканин, його вико
ристання і значення.
> -
ДатаКлас
7
25
2. Навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати і працювати з ними за допомогою світлового мікроскопа.
3. Виконувати рисунки біологічних об’єктів.III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування знань про метод культури клітин; способи
виготовлення мікропрепаратів клітин живих і фіксованих, особливості використання і значення цих способів для дослідження, формування поняття «постійний мікропрепарат», «тимчасовий мікропрепарат» - розповідь, робота з мал. ЗО (с. 31), демонстрація фіксованих постійних мікропрепаратів.
2. Формування вміння самостійного виготовлення мікро- препарату - виконання учнями практичної роботи 2 «Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі» за текстом і малюнком підручника або в зошиті для практичних робіт. Робота виконується фронтально разом з учителем (учитель разом з учнями, користуючись мал. ЗО, виготовлює мікропрепарат, контролює роботу учнів з виготовлення мікропрета- рату і користування мікроскопом, робить схему будови клітини на дошці і в кінці, після обговорення, допомагає сформулювати висновок).
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання практичних робіт.
II. Виконання учнями роботи.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі виконаної роботи.Примітка: для класів із середнім рівнем навчання можна запро
понувати вставити пропущені слова у висновок з роботи. Текст ■■- сновку написано на дошці (на моніторі комп’ютера) (на розсуд учителя).
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями; 1. Назвіть відомі вам методи
дослідження клітини. 2. У якому стані можна досліджувати клітину? 3.,Як виготовляють постійні мікропрепарати? 4- Щ р таке тимчасовий мікропрепарат? 5. Яку будову мають кліпни шкірки луски цибулі? (Робота з таблицею або - ї їна дошці.)
Б. Робота с тестовим завданням підручника на с. 32.V. Узагальнення та систематизація знань. Обговореяии
питань: 1. Яке значення для вивчення клітини має » « і » —» виготовляти мікропрепарати? 2. Який це метод вивчення х а - вої природи?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи, учшіт на уроці.
VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати
текст § 7, виконати тестові завдання (якщо не виконувались на уроці) на с. 32.
26
Урок 8 /•>
Тема уроку: ЗНАЙОМ СТВО З КЛІТИНО Ю . К Л ІТИ Н Н А М ЕМ Б РА Н А
Мета:^ поновити і поглибити знання учнів про будову клітини, сформувати
знання про структуру оболонки клітини, ознайомити з функціями і значенням клітинної мембрани; визначити риси відмінності оболонок клітин рослин і тварин;
^ формувати розуміння взаємозв’язку будови клітинних структур з їх функціями; уявлення про відсутність чіткої межі в будові між рослинами і тваринами на клітинному рівні;
^ сформувати чітке розуміння понять: «клітинна мембрана», «клі- імнна оболонка», «органели»;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність тонких структур клітини і значення цих знань для дослідження процесів їх життєдіяльності, для розвитку науки цитології;
^ продовжити формувати в учнів навички роботи з текстом і малюнками підручника, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки на основі порівняння, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів;
'ґ у процесі виконання учнями лабораторного дослідження продовжити формування вмінь і навичок працювати з мікроскопом, лабораторним обладнанням, виготовлення тимчасового мікропрепарату, працювати з інструкцією, формувати навички виконання малюнків біологічних об 'єктів; виховувати охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до обладнання.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, едектронні зображення рослинних і тваринних клітин, комп’ютер, мультимедійний проектор; для проведення лабораторного дослідження: мікроскоп, предметні і накривні скельця, пінцети, препарувальні голки, фільтрувальний папір, дистильована вода, 2 %-й розчин йодиту калію, іілочка елодеї.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
яяеми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо подорож у цікавий світ клітини, а нашим гідом і консультантом у цій подорожі буде наука цитологія. Клітину можна порівняти з Ідеальним містом, у якому ні на хвилину не припиняється життя, усі його процеси відбуваються злагоджено і послідовно завдяки слухняним мешканцям і невтомним працівникам цього міста. Хто вони, ці невтомні працівники? Як вони забезпечують життя клітини?
Завдання уроку.1. Ознайомитися з особливостями будови рослинної і тва
ринної клітини.2. Визначити спільні ознаки і відмінності рослинної і тва
ринної клітини.3. Визначити функції клітинної мембрани.4. Визначити функції клітинної оболонки рослинної клітини.II. Вивчення нового матеріалу.
ДатаКлас
?27
1. Загальна подібність будови клітин всіх організмів, голо ні компоненти клітини: клітинна мембрана, цитоплазма,3! ядро - розповідь, бесіда з використанням таблиці «Будова] рослинної клітини», малюнка на дошці «Будова клітина! шкірки луски цибулі», мал. 32 підручника (с. 32). Запитання для бесіди: 1. Назвіть основні частини рослинної клітини.2. Які з них ви бачили під час виконання практичної роботи?!3. Покажіть їх на таблиці (малюнку).
2. Формування поняття «органели клітини», «клії мембрана».
3. Формування поняття про функції клітинної мембрани:] а) забезпечення транспорту різних речовин, пояснення меха-1 нізму їх транспорту, значення явища вибіркового проникнен-1 ня речовин через мембрану; б) захисна функція мембрани, Ш значення; в) роль мембрани в забезпеченні міжклітинних] зв’язків - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 33, 34] (с. 33), таблицями, використання електронних зображень юа-| тинної мембрани. Запитання для бесіди: 1. Пригадайте, що і таке дифузія. Який її принцип? 2. Поміркуйте, як на оснош.1 цього принципу клітинна мембрана може пропускати всере-1 дину необхідні їй речовини. 3. Як ви думаєте, які це мають! бути речовини?
4. Продовження вивчення особливостей будови рослинная] клітини - виконання учнями лабораторного дослідження! «Будова клітини листка елодеї» за текстом підручника (с. 34)1 або в зошиті для практичних робіт.
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виковая-! ня лабораторних і практичних робіт.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідженняIV. Підбиття підсумків роботи, обговорювання варіантів]
висновків на підставі виконаної роботи.III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Кяяд» ;
запитаннями: 1. Що таке органели? 2. Що собою клітинна оболонка? Які функції вона виконує? 3. функції клітинної мембрани. 4. Яку будову мають листка елодеї? 5. Що спільного в будові клітини листка < і клітини шкірки соковитої луски цибулі? Чим вони відрізняються?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговоре*-!ня питань: 1. Порівняйте будову рослинної і тваринної к ни, що в них спільного, чим вони відрізняються? 2. Чи є > відмінність між будовою рослинної і тваринної клітини? 3. Яяі положення клітинної теорії підтверджують знання про будову клітин рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учміл.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 8, уважно роздивитися всі малюнки в тексті підручника, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 35.
28
яаа#Урок 9 ^
Тема уроку: ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ КЛІТИНИ: ЦИТОПЛАЗМА ТА ВКЛЮЧЕННЯ
Мета:* продовжити вивчення будови рослинної клітини, визначити особ
ливості внутрішнього середовища клітини - цитоплазми, її хімічний і компонентний склад; ознайомити із загальною характеристикою і значенням речовин, що входять до складу цитоплазми, дати уявлення про клітинні включення, клітинний скелет, обмін речовин;
* продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у можливостях пізнаваності тонких структур живого і їх складу для ви- тення процесів їх життєдіяльності;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати навчальні вміння навички роботи з текстом та малюнками підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, аналізувати матеріал, який вивчають.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, малюнки, електронні ко- ■векції із зображенням клітин, їх структур, клітинних включень, комп’ютер, мультимедійний проектор.
» ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.
Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні частини клітини, які можна побачити під світловим мікроскопом.2. Як називають постійні структури клітини? 3. Яку будову має клітинна оболонка? 4. Що таке клітинна мембрана? 5. Назвіть функції клітинної мембрани. 6. Як речовини проникають скрізь мембрану?
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо екскурсію в ідеальне місто. Ми вже ознайомились із системою його укріплення - оболонкою та клітинною мембраною - і знаємо, через які отвори в цьому укріпленні ми можемо проникнути в міс- то-клітину, її внутрішнє середовище. Уявіть, що ми перебуваємо всередині клітини - найдосконалішому у світі «місті», тому що тут все працює бездоганно. Частина необхідних для життя речовин надходить у клітину з навколишнього середовища, решту речовин вона виробляє сама і розподіляє їх між органелами. Клітина не тільки виробляє необхідні їй речовини, а ще й запасає їх на «чорний день» у спеціальних коморах. Що це за речовини? Що собою становить внутрішнє середовище клітини? Дізнаймося.
Завдання уроку.1. Визначити, що собою становить внутрішній вміст клітини.2. З’ясувати, які речовини входять до складу клітин.3. Визначити призначення і функції клітинних включень.4.' Ознайомитися з властивостями і функціями цитоплазми.5. З’ясувати значення обміну речовин, що відбувається в
клітині, для процесів її життєдіяльності.
■>- -
ДатаКлас
29
III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування поняття внутрішнього середовища клітини,
цитоплазма, її склад - розповідь, робота з таблицями «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», колекція-: ми електронних зображень клітини.
2. Поновлення і поглиблення знань учнів про хімічний склад живого; неорганічні речовини клітини: вода і мінеральні солі, та органічні: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кис4 лоти, їх значення в житті клітини.
А. Розповідь з елементами бесіди.Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан
ням: прочитайте текст «Який хімічний склад клітин?*, ро»- дивиться мал. 37 (с. 36) і підготуйте відповіді на запитання (запитання написано на дошці або на моніторі комп’ютера —; на розсуд учителя): 1. Які властивості живого характерні для; клітини? 2. Які речовини переважають у живому вмісті клітини? 3. Охарактеризуйте їх значення для життя клітини.4. Звідки клітина отримує енергію для процесів життєдіяльності?
3. Ознайомлення з особливостями функцій цитоплазми, а і процесами, що відбуваються в ній, їх значенням; з’ясування взаємозв’язків цих процесів з будовою і властивостями клітинних мембран, формування поняття «скелет» клітини —" розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 39 (с. 38), таблицями, електронними зображеннями будови клітин.
4. Формування поняття «клітинні включення», їх статус, розташування і значення в житті клітини, види включень — розповідь, робота з мал. 38 (с. 37), демонстрація таблиць, фо-і тографій, електронних зображень різних типів клітинних включень.
5. Клітина - жива одиниця організмів; обмін речовин — то- ловний прояв життєдіяльності, складові обміну речовин, їх значення; зміна і перетворення речовин у процесі обміну, запасання речовин - розповідь з елементами бесіди.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що собою становить внутріш
нє середовище клітини? 2. Назвіть властивості і функції цитоплазми. 3. Які хімічні речовини входять до складу цитоплазми? 4. Яке значення в житті клітини мають неорга- і нічні речовини? 5. Яка роль органічних речовин: білків, ліпідів, вуглеводів? 6. Як ви вважаєте, чому дітей годужиь кашами, приготовленими з насіння пшениці, вівса, рису?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 38 підручника.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення
питань: 1. Доведіть, що в клітині відбувається обмін речовин.2. Чому клітину можна назвати не тільки ідеальним «містом», а ще й «біохімічною лабораторією»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 9, підготувати відповідь на запитання: Чим орга- нели відрізняються від включень?, повторити текст § 6, 7.
ЗО
Урок 10
Тема уроку: ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛГГИНИ
>
Мета:
ДатаКлас
'ґ продовжити вивчення будови рослинної клітини, ознайомити з особливостями будови і функцій її основних органел: мітохондрій та пластид, будовою вакуоль, продовжити формування уявлення про взаємозв’язок їх будови і функцій; ознайомити учнів з типами пластид, їх
і перетворенням, значенням у житті клітини;і 'ґ формувати на матеріалі уроку в учнів наукові погляди і переконання | в можливостях пізнання будови дрібних структур живого і їх функції, значення знань про них для розуміння процесів життєдіяльності організмів;
'ґ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, уміння аналізувати матеріал, установлювати взаємозв’язки між будовою і функціями органел клітини.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», колекції електронних зображень клітин рослин і тварин, натуральні об’єкти: коренеплоди моркви, буряку, бульби картоплі, цибулина, плоди калини, журавлини, горобини, колекція осіннього листя рослин з різним забарвленням «Барви осені», саморобна таблиця - зразок поступової зміни забарвлення : листків від зеленого кольору до кольорів осені; репродукції картин «Золота осінь», електронні колекції зображень клітин різних типів та їх структур, комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення шлеми і завдань уроку. Продовжимо екскурсію в уже добре знайоме нам місто - клітину. Ми знаємо, що цитоплазма, наче повітря міста, заповнює весь простір клітини, об’єднує всі органели і забезпечує їхню взаємодію, що в свою чергу забезпечує життєдіяльність клітини. Що потрібно для життєдіяльності клітини, для того щоб місто-клітина, або біохімічна лабораторія, працювали ідеально? Насамперед енергія. Ви добре знаєте, що без енергії не може працювати жоден прилад, жоден живий організм, жодна клітина. Звідки клітина отримує енергію? Які мешканці міста її виробляють, перетворюють і як використовують? Багато важливих і цікавих запитань. Треба знайти на них відповіді.
Завдання уроку.1. Визначити будову і функції основних органел клітини.2. Ознайомитися з видами пластид рослинної клітини, їх
| характерними особливостями.3. Визначити особливості будови і функцій вакуоль.П. Вивчення нового матеріалу.1. Мітохондрії - «електричні станції» клітини, їх будова,
і кількість у клітинах різного типу, залежність числа мітохон- дрій від активності клітини, функції мітохондрій - розповідь, робота з мал. 40 (с. 44), таблицями, фотографіями, колекціями електронних зображень клітин різних типів і мітохондрій.
ХІД УРОКУ
31
2. Пластиди рослинних клітин; хлоропласти, осс їх будови, функції, наявність у хлоропластах зеленого шгмен-Ч ту хлорофілу, його роль у процесі фотосинтезу; характеристика процесів утворення, використання і запасання органічних :Ц речовин; - розповідь, робота з мал. 41 (с. 40), таблицями,; фотографіями, колекціями електронних зображень рослин-] них клітин і хлоропластів.
3. Типи пластид рослинних клітин: хромопласти, лейко-.| пласти, їх забарвлення, склад, функції, особливості пер рення пластид одного типу на іншій, закономірності цьоп»| перетворення - розповідь з елементами бесіди, демонсі колекції «Барви осені», саморобного гербарного аркуша з лекцією листків з поступовою зміною їх забарвлення, буд картоплі, цибулини, яскраво забарвлених плодів, табл фотографій, колекцій електронних зображень листків з різ-] ним осіннім забарвленням; репродукції картин І. Левітан૧В. Полєнова «Золота осінь».
4. Вакуолі рослинних клітин, особливості їх будови і розвит- ) ку - зміна розмірів, функції в клітині, наявність пігментів.
А. Розповідь з елементами бесіди з використанням мал. 43] (с. 41), демонстрація яскраво забарвлених плодів, коренепло-1 дів, таблиць, картин, фотографій, колекцій електронних зо-] бражень рослин з різними типами вакуоль.
Б. Робота з підручником за завданням: прочитайте тексті підручника на с. 41, роздивіться мал. 43 і підготуйте відпо-І віді на запитання: 1. Що таке вакуолі рослинних клітин?]2. Яку вони мають будову? 3. Чим вони запевнені? 4. клітини плодів вишні, пелюстки квіток, коренеплоди, багатьох рослин мають різне забарвлення? 5. Як змінюють** | розміри вакуоль? Чому?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яку будову мають мітохон- ]
дрії? 2. Які функції вони виконують? 3. Назвіть типи пластид. 4. Які з них беруть участь у фотосинтезі? 5. Яку будову! мають хлоропласти? 6. Що таке хлорофіл? 7. Яка його роль у ] процесі фотосинтезу? 8. Чим лейкопласти і хромопласти відрізняються від хлоропластів? 9. Які перетворення можуть відбуватися з пластидами? 10. Яка будова і функції вакуоль?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 42.IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорен-|
ня питань: 1. Мітохондрії і хлоропласти відіграють важливу1 роль у постачанні клітини енергією. Чим різняться функції цих органел? 2. Чому зеленіють бульби картоплі, які тривалий час перебували на світлі?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 10, підготувати відповіді на запитання підручника (с. 43). Повторити з § б «Правила користування мікроскопом», з § 7 - «Правила виготовлення тимчасових мікропрепаратів*.
32
їй
Урок 11
Тема уроку: ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ (продовження)Мета:^ закріпити знання учнів про основні органели клітини, їх будову і
функції; довести в процесі лабораторного дослідження, що клітина - жива одиниця рослинного організму;
формувати в учнів науковий світогляд, демонструючи на матеріалі уроку доступність пізнання процесів життєдіяльності, що відбуваються в найдрібніших структурах живого навіть на шкільному рівні;
^ продовжити формування вмінь працювати з наочністю, дидактичним матеріалом, визначати особливості будови клітини та її органеп, порівнювати, робити умовиводи;
^ у разі проведення лабораторного дослідження продовжити формувати практичні вміння і навички виконання лабораторних досліджень, працювати з мікроскопом, виготовляти тимчасові мікропрепарати, досліджувати їх, правильно виконувати роботу, малюнки рослинної клітини, робити узагальнюючі висновки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок застосування знань та формування вмінь і
навичок.Наочність та обладнання: таблиця «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, колекції електронних зображень клітини, її органел, комп’ютер, мультимедійний проектор; у разі проведення лабораторного дослідження - обладнання відповідно до інструктивної картки, вміщеної в підручнику.
ХІД УРОКУI. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні
частини клітини. 2. Охарактеризуйте будову і функції: міто- хондрій, хлоропластів. 3. Які види пластид ви знаєте? 4. Які функції в клітині виконують лейкопласти і хромопласти?5. Назвіть функції клітинної стінки і клітинної мембрани.6. Що собою становлять клітинні включення? У якому стані вони бувають у клітині?
Б. Робота з дидактичними картками (німими схемами) з визначення будови клітини.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми з вами ознайомились з будовою клітини, її основними органелами і функціями. Всі клітинні органели занурені в цитоплазму, яка об’єднує їх, забезпечує їх взаємодію і тим самим сприяє злагодженій роботі клітини, усім процесам життєдіяльності цієї унікальної біохімічної лабораторії - клітини, або, як ми її ще називали, ідеального міста. Як у цьому переконатися? Для цього проведемо ще одне лабораторне дослідження.
Завдання уроку.1. Охарактеризувати особливості будови і функцій органел
клітини.2. Виготовити тимчасовий мікропрепарат живих клітин
листка елодеї.3. З’ясувати, у якому стані перебуває цитоплазма живої
клітини рослини.
33
4. Довести на підставі проведеного дослідження, що клітина - жива одиниця рослинного організму.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження «Рухцитоплазми в клітинах листа елодеї».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконав- -і ня лабораторних і практичних робіт.
Примітка: звернути увагу учнів на 1 пункт інструктивної картки для проведення дослідження - дія подразників: температура і яскраве освітлення (які активізують рух цитоплазми).
II. Контроль за проведенням учнями дослідження: виготовленням тимчасового мікропрепарату, виконанням правил роботи з мікроскопом під час роботи з ним.
III. Обговорення результатів досліду і варіантів висновків на підставі виконаної роботи.
Примітка: узагальнюючи результати проведеного дослідження, підвести учнів до розуміння, що рух цитоплазми і подразливість (дія освітлення і температури) є невід’ємними властивостями живого.
IV. Закріплення матеріалу уроку. Бесіда за запитаннями:1. Назвіть основні частини рослинної клітини. 2. Які органе- ли входять до складу клітини? 3. Які типи пластид трапляються в рослинній клітині? 4. Яку форму і колір мають хлоропласти? Чому вони забарвлені в зелений колір? У разі проведення лабораторного дослідження - обговорити питання: 1. При якому збільшенні мікроскопа можна спостерігати рух хлоропластів у клітинах листка елодеї. 2. Чим зумовлений цей рух?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговоренняположення: «Доведіть, що клітина - одиниця будови рослинного організму».
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: повторити ма-
і теріал § 8-10.
і Урок 12
Тема уроку: ЯДРО КЛІТИНИМета:✓ сформувати в учнів знання про ядро як важливий компонент кліти
ни, ознайомити з його будовою, функціями і роллю в клітині; визначити І будову хромосом, особливості їх стану в різні періоди життя клітини і значення у передачі спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх, визначити роль ядерця в житті клітини;
на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у можливостях пізнання будови і функцій найменших структур організму і значення знань про них у вивченні живого;
продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками підручника, аналізувати матеріал, встановлювати взаємозв'язки між будовою структур клітини і їх функціями, застосовувати набуті знання для виконання самостійної роботи, працювати в групах; виховувати взаємоповагу у спільній діяльності.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, колекції електронних зображень різних типів клітин, ядра, його компонентів, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Повернімося до ідеального міста і пригадаймо, що це місто, у якому все працює злагоджено і бездоганно. Хто керує цією злагодженою роботою, що є центром управління всіх процесів, які відбуваються в крихітній комірці живого? Це ядро клітини. Саме від нього надходять накази до кожної органели, саме тут приймаються всі рішення, пов’язані із життєдіяльністю клітини - цього ідеального міста, екскурсію по якому ми завершуємо, познайомившись з особливостями будови, значенням ядра і його компонентів для життєдіяльності клітини.
Завдання уроку.1. Визначити особливості будови і функцій ядра клітини.2. З’ясувати функції складових ядра: ядерної оболонки,
ядерного соку, хромосом.3. Ознайомитися з особливостями будови і складом хромо
сом.4. Визначити роль хромосом у клітині.II. Вивчення нового матеріалу.1. Ядро - центр керування процесами життєдіяльності клі
тини; формування поняття про ядерні і без’ядерні клітини, тривалість життя без’ядерних клітин - розповідь, робота з мал. 45 (с. 43), таблицями, картинами, електронними колекціями із зображенням будови ядерних і без’ядерних клітин.
2. Будова ядра; особливості будови і функцій його складових: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом, ядерця; формування поняття про утворення хромосом і стану хромосом під час поділу материнської клітини - розповідь, робота з
Дата_Клас
35
мал. 46 (с. 44), демонстрація таблиць, електронних засобів навчання.
3. Формування знань про основні функції ядра: 1) зберігання спадкової інформації; 2) ядро - центр керування процесами життєдіяльності клітини; формування поняття про роль нуклеїнових кислот у синтезі білків у клітині; ядерця, їх склад і функції - утворення складових рибосом, роль рибосом в утворенні білків - розповідь, демонстрація таблиць, фотографій, електронних колекцій зображень клітин і їх структур.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть складові ядра. 2. Яку
будову має ядерна оболонка? 3. Які функції вона виконує?4. Поміркуйте, у чому проявляється взаємозв’язок будова ядерної оболонки та її функцій. 5. Який склад має ядерний сік? 6. Що таке ядерця? Які функції вони виконують? 7. Яка будова і функції хромосом? 8. Назвіть функції ядра.
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 44 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорен
ня питання: Чому в клітин, які не мають ядра, обмежений термін життя?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 11, підготувати відповіді на запитання на с. 45, повторити текст § 8-10.
36
f Урок 13>
Тема уроку: РІСТ І РОЗМНОЖЕННЯ КЛІТИНМета:
ДатаКлас
^ продовжити формування знань про процеси життєдіяльності клітин; ознайомити учнів з процесом поділу клітини як основою її росту, розвитку, розмноження; визначити роль ядра і хромосом у процесі поділу, значення властивості живого - здатності до розмноження на основі здатності клітин до поділу;
продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи пізнаваність складних процесів, що відбуваються в клітині, значення знань про них для розуміння процесів росту і розвитку організмів;
^ формувати вміння працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, застосовувати засвоєні знання під час виконання самостійної роботи; виховувати вміння уявляти, аналізувати, бажання пізнавати процеси, що відбуваються в органічному світі.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: «Будова рослинної клітини», «Будова
тваринної клітини», фотографи, колекції електронних зображень клітин різних організмів, їх структур, процесу поділу клітини; діафільм «Будова і життя рослинної клітини», комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властивості живого. 2. Пригадайте, які методи застосовують для вивчення організмів. 3. Які методи використовують для вивчення клітини?4. Назвіть основні частини клітини. 5. Охарактеризуйте будову і функції оболонки клітини; хлоропластів; клітинної мембрани; вакуоль; цитоплазми; клітинних включень; мітохондрій; рибосом. 6. Які речовини запасає клітина? 7. Які органічні речовини -беруть участь у збереженні і передачі спадкової інформації? 8. Які процеси, які ми спостерігали при дослідженні клітини, свідчать про те, що клітина має властивості живого?
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми з’ясували, що для клітини характерні властивості живого, знаємо, як відбувається обмін речовин, як клітина «спілкується» із сусідніми клітинами, як вона живиться, дихає, хто постачає їй енергію. Але це не всі властивості, притаманні живому. Ми знаємо, що організми розмножуються, ростуть, розвиваються. Ці властивості характерні і для клітини. Як відбуваються ці надзвичайні і такі важливі процеси в клітині?
Завдання уроку.1. Визначити характерні особливості та умови росту клітин.2. З’ясувати етапи й особливості процесу поділу клітини.в . Визначити біологічне значення процесу поділу клітин
для організмів.
ХІД УРОКУ
37
III. Вивчення нового матеріалу.1. Ріст клітини - одна з головних властивостей живого, ;
характеристика процесу росту клітини, «будівельний матеріал» для збільшення розмірів клітини та її об’єму, термін росту клітин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 47 (с. 45), таблиць, електронних засобів навчання. ■!
2. Поділ клітини, особливості процесу поділу, характерне- і тика змін, що відбуваються з хромосомами, значення щгх змін у передачі спадкової інформації дочірнім клітинам; біологічне значення процесу поділу клітин - розповідь, робота з мал. 48 (с. 46), таблицями, фотографіями; демонстрація фрагмента діафільму «Будова і життя рослинної клітини», зображень процесу поділу клітини на електронних засобах навчання.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке ріст? 2. За рахунок
чого клітини ростуть? 3. Завдяки чому збільшується кількість клітин? 4. Із чого починається поділ клітини? Чим він завер- ' шується? 5. Яка роль хромосом у поділі клітини?
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 47 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.A. Обговорення питань: 1. Чому мільярди клітин одного
багатоклітинного організму мають однакову спадкову інформацію? 2. Яке значення має здатність клітин до розмноження?
Б. Робота за завданням: відкрийте підручник на с. 22, зва- йдіть на мал. 24 фотографію вченого Р. Вірхова і пригадайте» який внесок у дослідження клітини зробив цей німецький учений.
B. Прочитайте на с. 23 основні положення клітинної теодш { і на основі отриманих знань обґрунтуйте кожне з них.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи ущяш. ■VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювап
текст і малюнки § 12, виконати тестові завданню на с. 47 | (якщо не виконувалися на уроці), підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»; повторити матеріал § 1—11* підготуватися до перевірки знань з тем «Вступ», «Клітина».
Іййма&е[шидо чіюкц
§ Урок 14>
Примітка: за рахунок резервного часу (на розсуд учителя) першу частину уроку - узагальнення, систематизація і корегування знань можна провести на одному уроці, а контроль знань - на другому.
Тема уроку: ВСТУП. КЛІТИНАМета:'ґ узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати
набуті учнями знання з тем «Вступ», «Клітина»;^ розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння
застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки
знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: мікроскоп, лабораторне обладнання,
необхідне для виготовлення тимчасового мікропрепарату, таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», колекції електронних зображень клітин і схеми мітозу, німі схеми будови рослинних клітин на дошці, моніторі комп’ютера, на дидактичних картках.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальноі діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. З початку нового навчального року ми почали вивчати новий предмет - біологію, поглибили знання про живу природу, отримані при вивченні природознавства, і ознайомилися з будовою та функціями клітини і деякими її органелами. Сьогодні у вас є можливість продемонструвати свої знання як усно під час повторення матеріалу, так і письмово при виконанні контрольних завдань.
Завдання уроку.1. Узагальнити знання з теми.2. Перевірити вміння, набуті при виконанні практичних
робіт.3. Перевірити вміння застосовувати набуті знання з теми
під час роботи з контрольними завданнями.П. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що вивчає біологія? Коли ви- .
никла ця наука? 2. Які біологічні науки ви знаєте? 3. Назвіть основні ознаки живого. 4. Які методи використовують для вивчення організмів? 5. Який метод використовують для вивчення клітини? 6. Назвіть основні частини світлового мікроскопа.7. Визначте збільшення мікроскопа, яке можна отримати, якщо об’єктив збільшує у 20 разів, а окуляр - у 15 разів. 8. Назвіть і покажіть на таблиці основні частини клітини. 9. Укажіть функції основних органел клітини. 10. Як відбувається ріст і розвиток клітини? 11. Як клітини розмножуються?12. Чому дочірні клітини є точною копією материнської?13. Чим процес росту клітин відрізняється від процесу розмноження? 14. Доведіть, що клітина має всі ознаки живого.
Б. Перевірка вмінь і навичок виготовлення мікропрепарату і роботи з мікроскопом - самостійна робота парами: 2 -4 учні
ДатаКлас
39
біля стола учителя - один готує мікропрепарат, іншій - спостерігає разом з учнями класу за його роботою, потім коментує правильність виготовлення мікропрепарату і роботи з мікроскопом.
III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення (на розсуд учителя - вибір завдань груп А, В або В).
A. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за правильно виконані завдання - 12).
І варіант1. Назвіть органічні речовини, що входять до складу клітинн.2. Намалюйте (роздивіться на дошці, карточці, моніторі
п’ютера - на розсуд учителя) схему будови клітин листка елодеї укажіть, яку вони мають будову.
3. Назвіть функції: клітинної оболонки, ядра, мітохондрій.4. Чим ріст і розвиток клітин відрізняється від процесу розмноження?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання — 1 бал)
1. Представників тваринного світу вивчає наука: а) екологія; б) мікологія; в) ботаніка; г) зоологія.
2. Збільшення маси і розмірів тіла організмів - це процес: а) розвитку ; б) росту; в) живлення; г) обмін речовин.
3. Здатність організмів переходити зі стану спокою в актнвяжС стан під впливом чинника - це: а) рух; б) подразливість; в) р іп ; г) розвиток.
4. Уперше під мікроскопом власної конструкції побачив кліткпса) Роберт Гук; б) Антоні ван Левенгук; в) Матіас Шлейден; г) 1^- дольф Вірхов.
5. До неклітинних форм життя відносять: а) гриби; б) мікроо|*ш- нізмів; в) віруси; г) неклітинних форм не існує.
6. Хлорофіл входить до складу пластид: а) хлоропластів; б) 'гро- мопластів; в) лейкопластів; г) усіх пластид.
7. Центром керування всіма процесами життєдіяльності югіт т є: а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) ядро; г) вакуолі.
8. Основну роль у передачі спадкової інформації під час поділу клітини відіграють: а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) хромосоми; г) цитоплазма.
9. Безперервність життя на Землі забезпечує процес: а) ня; б) ріст; в) подразливість; г) розмноження.
B. Комбіновані завдання (загальна сума балів за виконані вдання - 12).
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правили»виконане коЛсне тестове завдання — 0,5 бала).
1. Життя в усіх його проявах вивчає наука: а) зоологія; б) ботаніка; в) екологія; г) біологія.
2. Наука мікологія вивчає: а) гриби; б) рослини; в) тварннж; г) бактерії.
3. Постійні мікропрепарати виготовляють для: а) тривалого збереження; б) негайного використання.
.4. Клітинна оболонка входить до складу клітин: а) рослин; б) тварин; в) усіх організмів.
5. Відтворення собі подібних здійснюється завдяки: а) росту;б) подразливості; в) розмноженню; г) розвитку.
6. Термін «клітина» уперше запропонував: а) Антоні ван Левенгук, б) Роберт Гук, в) Ян Пуркіньє, г) Роберт Броун.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання - 1 бал).
40
1. Клітинну будову мають: а) гриби; б) бактерії; в) віруси; г) рослини.2. Постійними структурами клітини є: а) мітохондрії; б) цито
плазма; в) клітинні включення; г) клітинна мембрана.3. До органічних речовин клітини відносять: а) мінеральні солі;
б) білки; в) воду; г) вуглеводи.Завдання на встановлення відповідності (за правильно викона
не завдання -1 ,5 бала)1. Установіть відповідність між властивостями організмів і їх ха
рактеристикою .1 живлення2 виділення3 ріст4 подразнення
2. Установіть функціями.1 клітинна стінка А зберігає спадкову інформацію2 хлоропласти Б об’єднує всі частини клітини і забезпечує3 цитоплазма їх взаємодію4 ядро В є своєрідними енергетичними «станціями»
клітини Г підтримує форму клітини Д здійснюють процес фотосинтезу
Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане завдання - 3 бали)
Завдяки якому механізму відбувається точна передача спадкової інформації від материнської клітини дочірнім?
II варіантА. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за
виконані завдання — 12 балів)1. Назвіть неорганічні речовини, що входять до складу клітини.2. Намалюйте (роздивіться на дошці, на карточці, моніторі
комп’ютера - на розсуд учителя) схему будови клітин шкірки луски цибулі та вкажіть їх будову.
3. Назвіть функції: клітинної мембрани, хлоропластів, клітинних включень.
4. Як пов’язані між собою процеси розмноження, росту та розвитку клітин?
Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кожне правильно виконане завдання - 1 бал)
1. Представників рослинного світу вивчає наука: а) зоологія;б) ботаніка; в) мікологія; г) мікробіологія.
2. Поглинання і засвоєння поживних речовин з навколишнього середовища - це процес: а) дихання; б) живлення; в) ріст; г) розвиток.
3. Відтворення собі подібних - це властивість організмів: а) розмноження; б) ріст; в) обмін речовин; г) рух.
4. Непостійними структурами клітини є: а) цитоплазма; б) включення; в) органели; г) ядро.
5. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: а) хлоропласти; б) мітохондрії; в) вакуолі; г) включення.
6. Основна функція лейкопластів рослинної клітини: а) опорна;б) транспортна; в) здійснення фотосинтезу; г) запасна.
7. Живлення, дихання і виділення складають єдиний процес:а) ріст; б) розвиток; в) обмін речовин; г) подразливість.
А збільшення розмірів і маси організмів Б здатність організмів переходити із стану спо
кою в активний стан В забезпечення організму поживними речови
намиГ поглинання кисню з повітря Д видалення з організму продуктів життєдіяль
ностівідповідність між частинами клітині та їхніми
41
:
8. Спадкова інформація зберігається в: а) цитоплазмі; б)в) вакуолях; г) включеннях.
9. Енергія світла необхідна для здійснення процесу; а) дитжян«;б) розмноження; в) подразнення; г) фотосинтезу.
В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. Рослини вивчає наука: а) мікологія; б) біологія; в) ботанікас
г) екологія.2. Метод культури тканин дає змогу: а) зберігати постійні мікро-
препарати; б) постійно мати для дослідження живі клітини.3. Бактерії вивчає наука: а) біологія; б) мікробіологія; в) зооло
гія; г) ботаніка.4. Збільшення розмірів тіла - це властивість: а) розвиток; б) роз
множення; в) живлення; г) ріст.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правиль
но виконане завдання - 1 бал)1. Неорганічними речовинами, що входять до складу кліпаа, ег
а) білки; б) вода; в) нуклеїнові кислоти; г) мінеральні солі.2. Основними складовими частинами клітини є: а) цитоплазм;
б) клітинна мембрана; в) включення; г) ядро.3. Обмін речовин складається з процесів: а) живлення; б) росту,
в) дихання; г) виділення.Завдання на встановлення відповідності (за кожне правильне
виконане завдання -1 ,5 бала):1. Установіть відповідність між властивостями організму та їх
характеристикою.1 дихання А поглинання з навколишнього середовища ав-2 розмноження обхідних речовин, використання їх і видіяеа-3 обмін речовин ня в середовище продуктів життєдіяльності4 рух Б збільшення розмірів та об’єму тіла
В переміщення організмів у просторі Г засвоєння кисню з повітря Д відтворення собі подібних
2. Установіть відповідність між частинами клітини та їх функцш- ми:1 ядро А накопичення запасу поживних речовин2 мітохондрії Б забезпечує транспорт речовин в клітину і за3 клітинні межі її
включення В центр керування процесами життєдіяльності4 клітинна клітини
мембрана Г сприяють забезпеченню клітини енергієюД підтримує форму клітини
Завдання з відкритим питанням (за правильну відповідь - З бали)
Поясніть, які властивості клітини як одиниці живого лежать в основі процесу її росту і росту організму в цілому.
IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити текст
§ 2, 3, підготувати цікаві повідомлення, міні-презентації про одноклітинні тварини, що є мешканцями водойм (за порадою вчителя).
42
Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ(8 годин + 1 година з резервного часу)
/ Урок 15 ^
Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ - МЕШКАНЦІ ВОДОЙМ
Мета:'ґ розширити уявлення учнів про тваринний світ, розкрити особливос
ті будови і процесів життєдіяльності одноклітинних представників тваринного світу як цілісних організмів, які ведуть самостійний спосіб життя і в яких відбуваються всі процеси життєдіяльності, притаманні багатоклітинному організму на прикладі амеби та інфузорії-туфельки, визначити риси пристосування одноклітинних твариноподібних організмів до середовища життя, їх значення в природі; сформувати поняття про органе- ли клітин: травна вакуоля, скоротлива вакуоля, циста та поняття «гетеротрофний тип живлення»;
^ на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи можливості пізнання найпростіших представників тваринного світу, значення знань про них для розуміння єдності організації всіх живих організмів планети;
^ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, навичок аналізувати, порівнювати біологічні об’єкти, виділяти їх істотні ознаки, проводити лабораторне дослідження, описувати біологічні об’єкти, замальовувати їх, робити висновки на основі отриманих знань і проведеного лабораторного дослідження.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиця «Тип Найпростіші», малюнки,
фотографії, колекція комп’ютерних зображень одноклітинних твариноподібних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор, діапозитиви «Одноклітинні тварини», діафільм «Різноманітність найпростіших». Для проведення лабораторного дослідження: культура інфузорії-туфельки, набір піпеток, предметних і накривних скелець, фільтрувальний папір, набір постійних мікропрепаратів одноклітинних тварин.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен
ня теми і завдань уроку. Ви вже знаєте, що світ організмів на нашій планеті дуже різноманітний. Що є в цьому світі велетні і карлики, одноклітинні та багатоклітинні організми. Одних ми бачимо неозброєним оком, щоб побачити інших, потрібні збільшувальні прилади. Вивчення цих найдрібніших організмів почалося із часів винайдення мікроскопа. Ви пам’ятаєте, що першим застосував мікроскоп для біологічних досліджень дослідник природи Антоні Левенгук, тому його ще називають «батьком» науки про одноклітинні організми. Завдяки роботам багатьох поколінь учених будова і життя одноклітинних добре вивчено. Настав наш час і нам ознайомитися з ними.
> - ........
ДатаКлас
43
Завдання уроку.1. Визначити, у яких середовищах мешкають одноклітинні
твариноподібні організми.2. З’ясувати особливості будови і процесів життєдіяльиості
амеби протея.3. З’ясувати особливості будови і процесів життєдіяльності
інфузорії-туфельки.4. Визначити риси пристосування одноклітинних тва;
подібних до настання несприятливих умов.5. З’ясувати роль прісноводних одноклітинних тварино:
дібних організмів у природі та житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика одноклітинних організмів, особ
ливості їх будові та біології як цілісного самостійного організму; основні риси подібності та відмінності одноклітинних і; багатоклітинних організмів - розповідь з елементами бесіда,! демонстрація таблиць, картин, фотографій, комп’ютерних зображень одноклітинних організмів, фрагментів діафільму «Різноманітність найпростіших», діапозитивів «Одноклітинні тварини».
2. Середовище життя, особливості будови і процесів життєдіяльності амеби протея: пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження.
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді, міні-презента- ції учнів, робота з мал. 50-52 (с. 49, 50), демонстрація таблиць, діапозитивів, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень амеби; заповнення таблиці.
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст § 15 «Які ознаки характерні для амеби протея?», роздивіться мал. 50-52 (с. 49-50) і підготуйте відповіді на запитання: 1. Де мешкає амеба протей? 2. Які особливості будови цього одноклітинного організму? 3. Чому амеба не має постійної форми тіла? 4. Як пересувається амеба? 5. Як в амеби відбуваються процеси живлення, дихання, виділення?6. Яким способом вона розмножується? 7. Доведіть, що в амеби протея, як і у всіх організмів, відбувається обмін речовин.
3. Середовище життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови клітини інфузорії-туфельки, процесів життєдіяльності: живлення, дихання, виділення продуктів обміну речовин, способи розмноження, роль великого і малого ядра в клітині туфельки, пристосування до несприятливих умов, органели руху (запитання до класу: Чому інфузорія-туфелька пересувається швидше, ніж амеба протей? Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 53, 54 (с. 51) підручника, доповіді, міні-презентації учнів, демонстрація таблиць, картин, малюнків, фотографій, комп’ютерних зображень інфузорії-туфельки, слайдів, фрагментів діафільму.
4. Виконання учнями лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій» за інструктивною карткою підручника або зошита для практичних робіт і лабораторних досліджень.
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
44
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаного дослідження.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які особливості будови тіла одноклітинних організмів? 2. Які ознаки характерні для амеби протея? 3. Які процеси життєдіяльності притаманні амебі протею? 4. Що характерно для будови інфузорії-туфельки? 5. Які процеси життєдіяльності відбуваються в її тілі? 6. Як амеба та інфузо- рія-туфелька пристосувалися до переживання несприятливих умов?
IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Складання учнями таблиці (на розсуд учителя) «Порів
няльна характеристика одноклітинних тварин».
Ознаки для порівняння Амеба протей Інфузорія-туфелька
Форма тілаОрганели рухуЖивленняДиханняВиділенняКількість ядерРозмноженняПристосування до несприятливих умовЗначення
Б. Виконання учнями тестових завдань і завдання рубрики «Поміркуйте» на с. 52.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 13, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання (якщо не виконувалися на уроці) на с. 52; підготувати повідомлення про одноклітинних тварин - збудників хвороб людини (за рекомендаціями вчителя), скласти простий або складний план розповіді про одноклітинний організм (за особистим вибором).
ЪоусиЯковий манф хы qй Ч/гокц
І / Урок 16 /Дата_Клас
Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ - ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ЛЮДИНИ
Мета:^ розширити знання учнів про різноманітність одноклітинних твари
ноподібних організмів, ознайомити з характерними особливостями т разитичних одноклітинних, шляхами зараження, впливом на органам людини, засобами попередження захворювань та лікуванням їх; сформувати чітке поняття термінів «організми-паразити», «малярія», «амебо- їдна дизентерія»;
^ продовжити формування наукового світогляду учнів, показую« значення знань про особливості будови, процесів життєдіяльності і розвитку паразитичних одноклітинних тварин для попередження захворювань, зв'язок науки з практикою;
^ формувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, розпізнавати одноклітинних паразитів на малюнках, таблицях, розвивати вміння порівнювати, встановлювати лрм- чинно-наслідкові зв'язки, складати прості і складні плани тексту, на матеріалі уроку формувати в учнів санітарно-гігієнічні навички.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиця «Найпростіші», «Будова рос
линної клітини», «Будова тваринної клітини», діафільм «Різноманітність найпростіших», діапозитиви «Одноклітинні тварини», ластівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень одноклітинних паразитичних твариноподібних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор (фільмоскоп).
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учтіл
(на розсуд учителя).A. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть відомі вам одноклітин
ні твариноподібні організми. 2. Які ознаки живого притаманні одноклітинним твариноподібним організмам? 3. Охарактеризуйте одноклітинні твариноподібні організми з використанням наочності за планом: 1. Середовища житґя. 2. Органеяш руху. 3. Форма тіла. 4. Живлення. 5. Дихання. 6. Виділення.7. Розмноження. 8. Пристосування до несприятливих умов.9. Значення в природі. 10. Значення в житті людини.
Б. Перевірка складання учнями простих і складних планів (виконання домашнього завдання) і розповідь учнів про особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних твариноподібних організмів за складеними ними планами. Запитання до класу: За яким планом, простим чи складним, краще відтворювати навчальний матеріал?
B. Самостійна робота учнів за завданням: із запропонованого переліку ознак вибрати характерні ознаки, позначені цифрами: І варіант - для амеби протея, II варіант - для інфузорії- туфельки. (Ознаки надруковано на папірцях і розкладено на кожному столі, написано на дошці або на моніторі комп’ютера.)
Ознаки: 1 - тіло складається з однієї клітини, 2 - форма клітини непостійна, 3 - має постійну форму тіла, 4 - рухається за допомогою
46
численних війок, 5 - рухається за допомогою несправжніх ніжок, 6 - рух забезпечує джгутик, 7 - тіло вкрите лише клітинною мембраною, 8 - живиться бактеріями, 9 - живлення за допомогою фотосинтезу, 10 - має два ядра: велике і мале, 11 - має лише одне ядро, 12 - їжа перетравлюється в травній вакуолі, 13 - надлишок води з клітини виводить скоротлива вакуоля, 14 - неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через поверхню тіла, 15 - дихає киснем, розчиненим у воді, 16 - розмножується поділом клітини навпіл, 17 - за настання несприятливих умов утворює цисту.
Г. Самостійна робота з дидактичними картками - німими схемами будови амеби протея та інфузорії-туфельки (по варіантах) за завданням: зробіть підписи до схеми будови (запропонованої тварини) та укажіть функції її органел.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів) повідомлення теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з двома представниками одноклітинних твариноподібних організмів, які вільно живуть у прісних водоймах у товщі води або на дні, пересуваються, живляться, дихають, розмножуються - живуть своїм «мирним» життям. Багато з них, як ви знаєте, приносять користь. Але поруч із мирними мешканцями, трапляються одноклітинні, які обирають середовищем свого життя інші організми, оселяючись на поверхні їх тіла або всередині і завдаючи їм шкоди. Які це організми? Чому про них треба знати? Як захистити себе від одноклітинних «ворогів», які спричиняють захворювання? На цьому уроці ми ознайомимося з деякими з них і дізнаємося, як себе захистити від них.
Завдання уроку.1. З’ясувати, які організми називають паразитами і як
вони впливають на інші організми.2. Ознайомитися з найпоширенішими паразитами людини.3. З’ясувати шляхи проникнення паразитів в організм лю
дини.4. Ознайомитися з особливостями будови і процесами жит
тєдіяльності дизентерійної амеби.5. Визначити збудника та особливості перебігу небезпечно
го захворювання людини - малярії.6. З’ясувати способи уникнення зараження людини пара
зитами.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Поновлення понять «паразити», «паразитичні тварини»,
загальна характеристика їх способу життя, приклади паразитичних одноклітинних тварин - розповідь з елементами бесіди з використанням таблиць, листівок, фотографій, електронних колекцій зображень паразитичних твариноподібних організмів.
2. Амеба дизентерійна, середовище життя, особливості будови її клітини, особливості процесів життєдіяльності, негативний вплив на організм людини: утворення осередків запалення в органах людини - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 56 (с. 53), демонстрація таблиць, електронних засобів навчання із зображенням амеби дизентерійної.
3. Шляхи зараження людини дизентерійною амебою, профілактика зараження, необхідність дотримання правил особистої гігієни - розповідь, робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Чи безпечна ди-
47
зентерійна амеба?» (с. 53) і дайте відповіді на запитання: 1. Як цисти амеби дизентерійної потрапляють у зовнішнє середовище? 2. Як вони потрапляють в організм людини? 3. Що відбувається з ними в організмі людини? 4. Як уникнути ураження дизентерійною амебою?
4. Малярія - небезпечне захворювання людини; поширення у світі; збудник і переносник захворювання, знайомство із зовнішнім виглядом малярійного комара, значення санітарного контролю в попереджені і поширені захворювання малярією, боротьба з малярією у світі - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 57 (с. 54), демонстрація самки малярійного комара на таблиці, електронних засобах навчання.
5. Збудник малярії - малярійний плазмодій, шляхи потрапляння плазмодія в організм людини (на прикладі триденної лихоманки), розвиток плазмодія в організмі людини, коротка характеристика захворювання; шляхи уникнення захворювання - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 58 (с. 54)» демонстрація таблиці, фрагментів діафільму «Різноманітність найпростіших», колекції комп’ютерних зображень малярійного комара, малярійного плазмодія.
IV. Закріплення матеріалу вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Які організми називають па
разитами? 2. Які паразитичні одноклітинні твариноподібні організми ви знаєте? 3. Яку будову має клітина амеби дилів- терійної? Де мешкає цей паразит? 4. Як ви вважаєте, чому ■ клітинах амеби дизентерійної відсутні мітохондрії? 5. Як відбувається зараження дизентерійною амебою? 6. Якої пткпдж людині може завдати цей паразит? 7. Які ознаки захворювая- ня на малярію? 8. Який організм є переносником збудника малярії? 9. Як відбувається зараження цією хворобою? 10. Як перебігає триденна лихоманка? 11. Як можна уникнути цього захворювання? 12. Як у світі борються з малярією?
V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питання: Як ви вважаєте, чи могли бути па
разитами організми, які першими з’явилися на Землі? Чому?Б. Заповнення таблиці: «Одноклітинні твариноподібні ор
ганізми - паразити людини».
Представники
Характер дії паразита на організм людини.
Засоби боротьби з паразитом і
профілактика зараження.
В. Робота із завданням «Життєва ситуація» та запитаннями рубрики «Поміркуйте» (с. 55).
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 14, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 55; підготувати повідомлення, міні-презентацїї про одноклітинні водорості (за рекомендаціями вчителя).
48
ґ Урок 17>
Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ, ЗДАТНІ ДО ; Дата ФОТОСИНТЕЗУ: ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА, ХЛАМІДОМОНАДА ; Клас ТА ХЛОРЕЛА
^ актуалізувати і розширити знання учнів про одноклітинні організми; ознайомити з особливостями будови і процесами життєдіяльності одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу: водоростями хламідомонадою і хлорелою та одноклітинним твариноподібним організмом - евгленою зеленою, пристосуванням їх до умов середовища, значенням у природі і житті людини;
✓ сформувати поняття про способи живлення одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу: автотрофне і змішане живлення та способи розмноження: нестатеве і статеве, уявлення про спори і статеві клітини;
'ґ на матеріалі уроку формувати наукові погляди і переконання учнів у необхідності пізнання органічного світу, його одноклітинних представників групи рослини, значення знань про їх будову і біологію для практичної діяльності людини;
^ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з малюнками і текстом підручника, встановлювати риси схожості і відмінності одноклітинних водоростей, робити відповідні умовиводи; користуватися додатковими засобами отримання інформації, готувати стислі повідомлення, міні-презентації; розвивати в учнів біологічну мову та біологічне мислення, пізнавальний інтерес до світу природи, виховувати естетичне сприйняття природи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: склянки з живими водоростями хламі
домонадою і хлорелою, постійний мікропрепарат евглени зеленої, шматочки деревної кори з шаром водоростей, муляжі одноклітинних водоростей, таблиці «Водорості», «Одноклітинні водорості», «Одноклітинні тварини», малюнки, картини, колекції електронних зображень одноклітинних водоростей, слайдів, діафільм «Одноклітинні тварини», комп’ютер, мультимедійний проектор, інші електронні засоби навчання, мікроскоп.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед одноклітинних організмів нашої планети особливе місце належить одноклітинним водоростям. У будь-якій водоймі - від калюжі після дощу чи повені і до простору океану, на вологій землі, на корі дерев, на різних зволожених місцях, навіть на снігу і в льоді можна побачити ці організми. Велика група цих організмів має мікроскопічні розміри. Хто вони, любителі водних середовищ? Які особливості їх будови і життя? Чи мають вони щось спільне з одноклітинними твариноподібними організмами? Яке значення в природі і в житті людини мають ці «пігмеї» рослинного світу? Ознайомимося з ними.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою одноклі
тинних організмів, здатних до фотосинтезу, і їх поширенням у природі.
2. Вивчити особливості будови евглени зеленої, хламідомонади та хлорели.
Мета:
ХІД УРОКУ
49
3. З’ясувати особливості їх процесів життєдіяльності: живлення, виділення, дихання, способи розмноження.
4. Ознайомитися із задачами науки біотехнологїї.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика одноклітинних водоростей, їх
поширення у природі, представники групи одноклітинних водоростей - розповідь, демонстрація таблиць, картин, електронних зображень колекцій одноклітинних і багатоклітинних водоростей, фрагмента фільму «Водорості».
2. Одноклітинний твариноподібний організм - евглена зелена, середовище життя, особливості будови, форма клітини, наявність пелікули, її значення, рух, способи живлення на світлі і в темряві; формування поняття «змішане живлення», здатність реагувати на подразнення - зміну освітленості, роль вічка в житті евглени, спосіб розмноження - розповідь, повідомлення учнів, робота з мал. 59 (с. 56) і 60 (с. 57), таблицями, демонстрація фрагментів діафільму, слайдів, колекцій комп’ютерних зображень евглени, постійного мікропрепарату.
3. Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, середовище життя, особливості будови і біології, форма клітини, спосіб пересування, наявність хлоропластів, особливості їхньої будови, тип живлення хламідомонади, залежність типу живлення від умов освітлення, здійснення газообміну — розповідь з елементами бесіди, доповіді і міні-презентації учнів, робота з мал. 61 (с. 57), демонстрація таблиць, картин, колекцій електронних зображень хламідомонади, фрагмента навчального фільму.
4. Розмноження хламідомонади, особливості нестатевого і статевого розмноження, залежність способу розмноження віл факторів середовища, відмінність у будові спор при нестатевому розмноженні і статевих клітин, утворення заплідненої клітини, її пристосування до умов середовища - розповідь, робота з мал. 62 (с. 58), демонстрація таблиць електронних зображень хламідомонади; складання на дошці схеми послідовності процесів за нестатевого і статевого розмноження.
А. Послідовність подій при нестатевому розмноженні: 1 - поділ ядра і цитоплазми материнської клітини; 2 - утворення дводжгутикових спор; 3 - вихід спор у воду; 4 - утворення зрілих хламідомонад.
Б. Послідовність подій за статевого розмноження (у разі настання несприятливих умов): 1 - поділ материнської клітини; 2 - утворення статевих клітин; 3 - попарне злиття статевих клітин; 4 - утворення заплідненої клітини; 5 - поділ заплідненої клітини за настання сприятливих умов; 6 - утворення 4 спор, перетворення їх на зрілі хламідомонади.
5. Характерні особливості будови, процесів життєдіяльності хлорели, її адаптації до середовища і умов існування, особливості хімічного вмісту корисних речовин її цитоплазми, біологічне і практичне значення.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 63 (с. 59), демонстрація таблиць, картин, електронних колекцій зображень хлорели;
Б. Робота з текстом підручника за завданням: прочитайп текст підручника на с. 58, 59 «Чим характеризується водорість хлорела?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чашу
хлорелу можна назвати «живим фільтром»? 2. На які корисні речовини багата хлорела? 3. Яке значення має наявність в її клітині великої кількості хлорофілу? 4. Як хлорелу використовують у медицині, у практичній діяльності людини? 5. Що таке біотехнологія?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитанням рубрики підручника «Дайте відпо
віді на запитання» на с. 60.Б. Робота з тестовими завданнями на с. 60.IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Самостійна робота учнів з наступним обговоренням за
завданням: уважно розгляньте мал. 64 (с. 60) і виконайте завдання «Порівняльна характеристика особливостей будови і процесів життєдіяльності евглени зеленої і хламідомонади».
Б. Робота з рубрикою підручника «Сторінка майбутнього біолога». Пошук відповіді на запитання: Що таке біологічний спосіб боротьби зі шкідливими для людини організмами?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 15, підготувати повідомлення і міні-презентації про одноклітинні гриби - дріжджі, використання їх людиною.
щ р 2)оушнковий мсинеійси, 40 ц[іоіаі
</ Урок 18 Ї Ї
ДатаКлас
Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ГРИБИ - ДРІЖДЖІМета:^ ознайомити учнів з особливостями будови, процесів життєдіяль
ності та умовами існування одноклітинних грибів на прикладі дріжджів, Тх біологією і значенням у природі і житті людини; сформувати поняття «брунькування»;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд, з’ясовуючи необхідність знань про біологію одноклітинних грибів у зв’язку з їх значенням у природі і практичній діяльності людини;
^ продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками і текстом підручника, уміння порівнювати, встановлювати взаємозв’язки між будовою і функціями одноклітинних грибів; виховувати інтерес до вивчення біологічних об’єктів, необхідності знань про них у повсякденному житті.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: пакетик з харчовими дріжджами, пре
парати лікарських дріжджів, культура пекарських дріжджів (розпущених на цукрі), таблиці «Одноклітинні водорості», «Гриби», «Цвілеві гриби. Дріжджі», діапозитиви «Гриби», муляжі шапинкових грибів, вироби із дріжджового тіста, пакетик сухих або преоо- ваних пекарських дріжджів, лікарські препарати з дріжджів.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду уятв (на розсуд учителя).
A. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені водорості? 2. Назвіть відомі вам одноклітинні водорості. 3. Яку будову мж- евглена зелена? 4. Як вона живиться? 5. Від чого залежить тип живлення хламідомонади? 6. Укажіть особливості будовв хламідомонади. 8. Як живиться хламідомонада? Від чого залежить тип її живлення? 9. Як хламідомонада розмножується? 10. Як вона переживає несприятливі умови? 11. Укажіть особливості будови хлорели. 12. Як живиться хлорела? 13. Який спосіб розмноження притаманний хлорелі? 14. Як вона переживає несприятливі умови? 15. Яке практичне значення має хлорела?
Б. Бесіда: з’ясування особливостей будови і процесів життєдіяльності хламідомонади і хлорели на основі їх порівняння за планом (план написано на дошці, на моніторі комп’ютера):1. Середовище життя хламідомонади і хлорели. 2. Форма клітини. 3. Спосіб пересування. 4. Особливості будови клітини.5. Будова хлоропласта і спосіб живлення. 6. Розмноження:а) нестатеве; б) статеве. 7. Пристосування до несприятливих умов. 8. Значення у природі і житті людини. 9. Чим можна пояснити відмінності у будові і процесах життєдіяльності хламідомонади і хлорели?
B. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення.І варіантХламідомонада належить до водоростей. Форма її кліти
ни __ . Вона має оди н чашоподібної форми. У хлоропласті
ХІД УРОКУ
V <-
52
міститься пігмент . Пересувається хламідомонада за допомогою __ . До світла хламідомонаду орієнтує . Кількістьводи у клітині регулюють вакуолі. Хламідомонаді притаманний тип живлення. На світлі вона живиться за допомогою _____. У сприятливих умовах вона розмножується____способом. За настання несприятливих умов - способом.
II варіантХлорела м а є форму тіла. Вона поширена у і ____
водоймах. Клітина хлорели нерухома тому, що вона не має . На відміну від хламідомонади, вона не м ає , яке береучасть у сприйняті світла. Клітину оточує щільна клітинна . Хлоропласт хлорели м ає____ форму. Живиться хлорелаза допомогою лиш е . Розмножується хлорела способом. Розмноження відбувається за допомогою нерухомих . Вони нерухомі, тому що не мають . Хлорела багатана ___ та необхідні людині хім ічні .
III варіантЕвглена зелена мешкає в ____ водоймах. Форма клітини
евглени підтримується завдяки наявності . Евглена реагуєна зміну освітлення завдяки ___ . Рух евглени забезпечує . Рух евглени в бік світла - це приклад . На світліевглена живиться . Органічні речовини на світлі утворюються у процесі . У темряві евглена живиться . Здатність евглени живитися автотрофно і гетеротрофно - цеприклад___ живлення. Надлишок води з організму евгленививодить___ вакуоля. Газообмін у евглени відбувається черезповерхню . Розмножується евглена поділом клітини .
Г. Робота з дидактичними картками - німими схемами з визначення будови хлорели, хламідомонади та евглени зеленої (за варіантами).
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед одноклітинних організмів є й представники грибів. Вам, мабуть, добре відомі шапинкові гриби. Ви бачили їх не тільки на малюнках, а й у житті - у лісі, парках, на полях, на деревах. У багатьох з них є ніжка, забарвлена шапинка. Але таких грибів не так вже й багато. У природі переважають мікроскопічні гриби. Які вони - одноклітинні гриби? Які особливості їх будови і процесів життєдіяльності? Яке вони мають значення в житті людини? Знайдемо відповіді на ці та інші запитання, ознайомившись із одноклітинними грибами на прикладі дріжджів.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою представ
ників групи Гриби.2. Вивчити особливості будови і процеси життєдіяльності
одноклітинних грибів дріжджів.3. З’ясувати значення різних видів грибів у природі і жит
ті людини.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів, особливості будови тіла
грибів, формування поняття «грибниця», спосіб живлення, їх різноманітність - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 65. А (с. 61), демонстрація таблиць, картин, діапозитивів «Гриби», муляжів плодових тіл шапинкових грибів,
53
комп’ютерних зображень різних грибів, доповіді і міні-пре- зентації учнів.
2. Одноклітинні представники групи - дріжджі, середовище життя, особливості будови клітини дріжджів, характеристика процесів життєдіяльності цукрових, або пекарських, дріжджів - розповідь, робота з мал. 65. Б, демонстрація таблиці, слайдів, колекцій комп’ютерних зображень дріжджів.
3. Особливості процесу розмноження дріжджів, формування понять «брунька», «брунькування», залежність процесу брунькування від умов середовища, тривалість процесу - розповідь, робота за мал. 66 (с. 62), демонстрація таблиць, картин, електронних зображень процесу брунькування пекарських дріжджів, розпущених у цукровому середовищі.
4. Значення дріжджів у природі і житті людини; використання пекарських дріжджів для випікання хлібобулочних виробів, причини пухкості виробів, застосування дріжджів д и виготовлення харчових добавок, у сільському господарстві, для очищення водойм - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація хлібопекарських дріжджів, хлібобулочних виробів, лікарських дріжджів; робота учнів з підручником за завданням: опрацюйте текст параграфа «Яке значення дріжджів у природі та житті людини» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чи давно людина використовує цукрові дріжджі? 2. Завдяки чому дріжджове тісто стає пухким?3. Які умови необхідні для бродіння тіста? 4. Чому пекарські дріжджі мають ще одну назву - цукрові? 5. У яких галузях господарства людина ще використовує дріжджі?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи можна поділити
представників грибів за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 2. Із чого складається тіло багатоклітинних і одноклітинних грибів? 3. Чим гриби відрізняються від рослої?4. Яку форму клітини мають дріжджі? 5. Якому середовжщу життя вони віддають перевагу? 6. Чому пекарські дріжджі нн- зивають цукровими? 7. Як розмножуються пекарські дріжджі?8. Чому саме їх використовують у хлібопекарській промисловості? 9. У яких ще галузях промисловості застосовують дріжджі?
Б. Бесіда за завданням: прочитайте на с. 63 текст рубрики «Узагальнимо знання», порівняйте запропоновані положення з вашими відповідями на запитання (під час закріплеиня знань). Чи збігаються вони?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговоренняпитань: 1. Що спільного і відмінного в будові одноклітинних водоростей і одноклітинних грибів дріжджів? 2. Чим різняться їхні процеси життєдіяльності?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 16, підготувати відповіді на запитання на с. 63, виконати тестові завдання на с. 63, підготувати доповіді, міні-презентації про бактерії (за рекомендаціями вчителя), повторити § 3 (матеріал про бактерії).
54
/ Урок 19
Тема уроку: БАКТЕРІЇ: БУДОВА ТА ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Мета:/ розширити та поглибити знання учнів про будову, процеси життєді
яльності, різноманітність і поширення бактерій і ціанобактерій: підвести учнів до висновку про примітивний рівень організації цих організмів і при цьому про їх велике значення в природі і житті людини; сформувати в учнів поняття «прокаріоти», «еукаріоти»;
'ґ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи на матеріалі теми пізнаваність організації і біології мікроскопічних одноклітинних організмів, значення знань про них у житті людини та в природі;
^ для продовження формування загальнонавчальних умінь і навичок передбачити на уроці роботу з текстом і малюнками підручника, знаходити в тексті підручника певний матеріал, порівнювати, робити відповідні узагальнення;
^ формувати санітарно-гігієнічні навички школярів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: таблиці «Бактерії», «Будова бактеріаль
ної клітини», «Будова ціанобактерій», моделі різних форм бактерій з пластиліну, діапозитиви «Бактерії», комп’ютерні зображення різних видів бактерій, листівки, фотографії, картини, мікропрепарат «Бульбочкові бактерії на коренях конюшини», комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. На цьому уроці ми пригадаємо про існування ще однієї групи одноклітинних організмів. Що вивчає наука мікробіологія? Об’єктом вивчення цієї науки є бактерії. Що ви знаєте про бактерії, про їх середовище життя, будову, живлення, вимоги до наявності кисню і високих і низьких температур, розмноження? Чи можуть бактерії пересуватися? Чи відбувається у них обмін речовин? У якому середовищі повинні жити рухомі бактерії? Що ви знаєте про ціанобактерії, яких учені вважають піонерами у заселенні колись безжиттєвої Землі, тому, що їх залишки знайдено в найдавніших відкладеннях? Дещо ми вже знаємо, але є ще дуже багатого цікавого і невідомого нам, тому розпочнемо глибше знайомство з бактеріями.
Завдання уроку.1. Визначити риси відмінності між прокаріотами та еука-
ріотами.2. Ознайомитися з поширенням і середовищем життя бак
терій.3. Вивчити особливості будови і процесів життєдіяльності
бактерій і ціанобактерій.4. З’ясувати значення різних груп бактерій і ціанобактерій
у природі і житті людини.П. Вивчення нового матеріалу.1. Середовища життя, поширення, особливості будови клі
тин бактерій, відсутність ядра і багатьох органел, притаман
55
них клітинам рослин і тварин; формування понять «еукаріоти» та «прокаріоти»; наявність носія спадковості, джгутиків, їх значення в житті бактерій, форма тіла бактерій - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 67 (с. 64), демонстрація таблиць, картин, листівок, електронних колекцій зображень різних видів бактерій і будови їх клітин, повідомлення і міні-презентації учнів.
, 2. Ціанобактерії, особливості їх поширення, будови, наявність певних пігментів, одноклітинні та багатоклітинні.
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 69 (с. 65), демонстрація таблиць, картин, фотографій, колекцій електронних зображень різних видів ціанобактерій.
Б. Робота з текстом і малюнками підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Які організми відносять до ціанобактерій?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Де в природі зустрічаються ціанобактерії? 2. Яке їх забарвлення?3. Які пігменти входять до складу їх клітин? 4. Чим зовні оточена клітина ціанобактерій? 5. Де в клітинах міститься хлорофіл? 6. У яких життєвих формах існують ціанобактерії?
3. Характеристика способів живлення бактерій: 1) фото- синтезуючі; 2) гнильні; 3) бульбочкові - розповідь, повідомлення учнів, демонстрація таблиць, картин, фотографій, електронних колекцій зображень видів бактерій з різними способами живлення.
4. Способи розмноження бактерій, швидкість розмноження за сприятливих умов; адаптивні властивості бактерій до несприятливих умов - утворення спор або цист, їх призначення, стійкість до високих і низьких температур, періодів посухн, реакція бактерій на настання сприятливих умов - розповідь, повідомлення учнів, демонстрація міні-презентацій.
5. Значення бактерій і ціанобактерій у природі та житті людини - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних груп бактерій і ціанобактерій у природі, мікропрепарату бульбочкових бактерій.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда зазапитаннями: 1. Назвіть середовища життя бактерій. 2. Яку форму клітини можуть мати бактерії? 3. Яка будова клітина бактерії? 4. Чому бактерії відносять до прокаріотів? 5. Яку будову мають ціанобактерії? 6. Які процеси життєдіяльності відбуваються в клітинах бактерій і ціанобактерій? 7. Як бактерії і ціанобактерії пристосувалися до переживання несприятливих умов?
IV. Узагальнення та систематизація знань.Робота за завданням: роздивіться мал. 67 (с. 64) і 69 (с. 65)
і порівняйте особливості будови клітини бактерії і ціанобактерії.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 17, підготувати повідомлення про роль бактерій у природі та житті людини, міні-проекти «Чому скисає молоко», «Корисний йогурт», повторити текст § 16.
56
/ Урок 20 /
Тема уроку: БАКТЕРІЇ: РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Мета:^ розширити уявлення учнів про роль у природі різних груп бактерій
і їх практичне значення в житті людини; навчити учнів застосовувати знання про бактерії для обґрунтування профілактики захворювань, зберігання продуктів харчування; сформувати в учнів поняття: «взаємовигідні відносини», «карантин», «стерилізація», «пастеризація»;
^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і переконання в значущості знань про будову і процеси життєдіяльності бактерій для попередження і лікування інфекційних захворювань, для вирішення продовольчих проблем і проблеми забруднення навколишнього середовища;
^ продовжити формувати загапьнонавчапьні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковою науково-популярною літературою, Інтернет-ресурсами;
^ використовувати матеріал уроку для гігієнічного виховання учнів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Бактерії», «Будова бактері
альної клітини», діапозитиви «Бактерії», малюнки, фотографії, колекції електронних зображень бактерій і ціанобактерій, картина «Цвітіння води» у водоймах, харчові продукти, виготовлені за допомогою бактерій: йогурти, сирки, кефір, сири; пакети фруктових соків, ультрапастеризованого молока; вологий препарат «Бульбочки на коренях конюшини», консервовані овочі, фрукти, портрет Л. Пасте- ра, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Як називається наука, що
вивчає бактерії? 2. Чому вивчення бактерій стало можливим тільки після появи збільшувальних приладів? 3. Яку форму мають клітини бактерій? 4. Яку будову має клітина: а) бактерії; б) ціанобактерії? 5. За якими ознаками будова бактерій відрізняється від будови ціанобактерій? 6. Як живляться:а) бактерії; б) ціанобактерії? 7. Чим відрізняються способи живлення бактерій і ціанобактерій? 8. Як відбувається розмноження бактерій? 9. Як бактерії переживають настання несприятливих умов? 10. Як називають організми, клітини яких мають ядро? 11. Бактерії не мають ядра. До якої групи організмів вони належать?
Б. Перевірочна робота за завданням: випишіть номери завдання, поруч напишіть літери правильних відповідей.
І варіант1. За будовою бактерії - організми: а) багатоклітинні; б) одно
клітинні.2. Пігменти синьо-зеленого кольору мають: а) бактерії; б) ціано
бактерії.3. Спори бактерій забезпечують: а) розмноження; б) переживання
несприятливих умов і розповсюдження.
>---------
ДатаКлас
57
4. Енергію для процесів життєдіяльності бактерії і ціанобактерії отримують за рахунок поглинання: а) кисню; б) вуглекислого газу.
5. Бактерії розмножуються: а) поділом клітини навпіл; б) цистами.6. Спадкова інформація у бактерій і ціанобактерій зберігається в:
а) ядрі; б) ядерній зоні цитоплазми.II варіант1. Колоніальні і багатоклітинні організми є серед: а) бактерій;
б) ціанобактерій.2. Джгутики бувають у клітин: а) ціанобактерій; б) бактерій.3. Циста в бактерій утворюється під час: а) розмноження; б) на
стання несприятливих умов.4. Енергію для процесів життєдіяльності організми отримують за
рахунок поглинання: а) вуглекислого газу; б) кисню.5. Спадковий матеріал у бактерій і ціанобактерій міститься к
а) окремій ділянці цитоплазми; б) ядрі.6. Кисень в атмосферу внаслідок фотосинтезу виділяють: а) бак
терії; б) ціанобактерії.В. Робота з дидактичними картками - німими схемами бу
дови клітини бактерії і ціанобактерії (дидактичні картки відповідають малюнкам підручника).
I варіантРоздивіться схему будови клітини бактерії та укажіть, які
частини клітини позначено на схемі цифрами 1-5.II варіантРоздивіться схему будови ціанобактерії і укажіть, які час
тини клітини позначено на схемі цифрами 1-6.II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення темл
і завдань уроку. Ви вже знаєте, що бактерії поширені скрізь, де тільки можливе життя, і що їх дуже багато навколо нас. Лише в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бактерій, а в 1 л води забруднених водойм налічують їх сотш тисяч, навіть у кишечнику людини - до 1 кг. Зрозуміло, якщо їх так багато і вони є в усіх куточках Землі, то вони неодмш- но впливають на життя нашої планети. Більше того - ж ита на нашій планеті, як стверджують учені, залежить від бактерій. Вони дійсно мають велике значення і в природі, і в житті людини. Вони і помічники, і шкідники людини, бо мають як позитивне, так і негативне значення: Яке? Дізнаємося на уроці.
Завдання уроку.1. З’ясували роль бактерій і ціанобактерій у природі.2. Визначити, які зв’язки виникають між бактеріями та
іншими організмами.3. З’ясувати можливі шляхи потрапляння бактерій в орга
нізм людини.4. Ознайомитися зі способами запобігання бактеріальним
захворюванням.5. З’ясувати позитивне й негативне значення бактерій у
житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Роль бактерій і ціанобактерій у природі: збагачення ат
мосфери киснем (ціанобактерії), мінералізація органічних решток (бактерії), їжа дрібним організмам, очищення водойм,
утворення нафти, газу, залізних руд - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів.
2. Взаємозв’язки бактерій з іншими організмами, типи взаємозв’язків, приклади взаємовигідних відносин: бульбочкові бактерії і бобові рослини, кишкова паличка і людина, бактерія і шлунок корів, значення цих взаємовідносин для організмів-«партнерів» - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, міні-презентації, демонстрація вологого препарату ♦Корінь бобової рослини з бульбочками», робота з мал. 71, 72 (с. 67).
3. Негативний вплив бактерій на організми - паразитичні бактерії, бактерії - збудники хвороб людини, свійських тварин, рослин - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація електронних колекцій із зображенням рослин і тварин з ознаками захворювання.
4. Шляхи проникнення хвороботворних бактерій в організм людини: повітряно-крапельний, водний, укуси кровосисних комах або кліщів, бліх, вошей; приклади збудників і переносників захворювань; формування понять «карантин», «антибіотики»; гігієнічні засоби попередження захворювань - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 73 (с. 68), колекція електронних зображень переносників хвороб людини і тварин, кровосисних тварин.
5. Значення бактерій у житті людини, приклади використання людиною бактерій - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація харчових продуктів, виготовлених за допомогою бактерій, робота з мал. 74 (с. 69).
6. Негативне значення бактерій у житті людини, вплив бактерій на продукти харчування, здатність бактерій виробляти отруйні речовини (на прикладі палички бутулізму); основні напрями зберігання продуктів харчування, які використовує людина: зберігання продуктів від псування та переробка їх на інші, які меншою мірою піддаються псуванню; формування понять «стерилізація», «пастеризація»; негативний вплив ціанобактерій на мешканців водойм - розповідь, доповіді учнів, міні-презентації, демонстрація малюнків, фотографій, електронних колекцій із зображенням «цвітіння води» у водоймах, портрета Л. Пастера, пакетів із фруктовими соками, ультрапастеризованим молоком, консервованими овочами, фруктами.
Додаток. Якось французький кухар Франсуа Аппер прочитав книжку про можливість самозародження бактерій. Із цієї книжки він зрозумів, що бульйон з баранини може зберігатися в запаяній пляшці протягом місяців. Він запаяв у жерстяні банки м’ясо, бульйон, зелений горошок, абрикоси, а потім довго кип’ятив їх. Через місяць зберігання всі продукти були придатні до вживання. Так було винайдено консерви.
IV . Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Яке значення мають бактерії у природі?2. Наведіть приклади різних взаємовідносин бактерій з іншими організмами. 3. Як впливають на організми паразитичні бактерії? 4. Якими шляхами хвороботворні бактерії потрапляють в організм людини? 5. Які захворювання вони спричиняють? 6. Назвіть способи запобігання бактеріальним
59
захворюванням. 7. Як людина використовує бактерії у своєму житті? 8. Як людина вирішує проблему зберігання продуктів харчування?
V. Узагальнення і систематизація знань.А. Зробіть висновок: Чому життя на Землі без бактерій
було б неможливим?Б. Виконання учнями завдання на с. 71 - визначення рис
подібності і відмінності клітини бактерії і рослини.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 18, виконати тестові завдання на с. 70, підготувати повідомлення, міні-презентації про багатоклітинні водорості; повторити текст § 15.
2)оуси(йоЫ!ий мллИе(ііси <]0
/ Урок 21>
Тема уроку: ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІМета:
ДатаКлас
^ розкрити характерні ознаки будови і процесів життєдіяльності багатоклітинних водоростей, ознайомити учнів з особливостями їх розмноження і розвитку, встановити риси подібності і відмінності між ними, звернути увагу учнів на ускладнення будови багатоклітинних водоростей порівняно з одноклітинними і на перехід організмів від одноклітинності до багатоклітинності; сформувати поняття «спеціалізація клітин», «ризоїди»;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнання процесів ускладнення організації рослин і значення знань про особливості будови і процесів життєдіяльності їх для розуміння розвитку рослин від одноклітинних форм до багатоклітинних;
^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом, малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, впізнавати організми, які вивчають, на малюнках, таблицях, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між цими організмами, готувати стислі повідомлення, міні-презентації.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі або фіксовані водорості, гербарні
зразки багатоклітинних водоростей, постійні мікропрепарати багатоклітинних водоростей, мікроскоп, таблиці «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості», навчальний фільм «Водорості», фотографії, малюнки, колекції електронних зображень одноклітинних і багатоклітинних водоростей, комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з одноклітинними організмами і переконалися в тому, що одноклітинне тіло - цілісний організм, у якому відбуваються всі процеси, притаманні багатоклітинному організму. Сьогодні ми піднімемося на сходинку вище, перейдемо до знайомства з рослинними організмами, тіло яких складається з великої кількості клітин, тобто з багатоклітинними водоростями. Вчені вважають водорості найдавнішими представниками рослинного світу. Саме вони «свідчать» про те, як розвивались рослини від виникнення одноклітинних водоростей до нинішнього часу. Усе минуле водоростей пов’язано з життям у воді, і це позначилося на їх зовнішній і внутрішній будові. Серед найдавніших представників рослинного світу є організми, тіло яких складається з великої кількості клітин, це багатоклітинні водорості. Вони різні за розмірами, формою тіла, забарвленням, місцем існування у водному середовищі, але всі вони мають багато спільного. Що спільного і в чому відмінності багатоклітинних водоростей? Чим, крім кількості клітин, вони відрізняються від одноклітинних водоростей?
Завдання уроку.1. З’ясувати значення появи багатоклітинних організмів.2. Визначити, у чому полягає сутність явища спеціалізації
клітин. .
ХІД УРОКУ
61
3. Ознайомитися з особливостями будови багатоклітинних водоростей на прикладі вольвоксу та ульви.
II. Вивчення нового матеріалу.1. Евдорина та вольвокс, особливості будови клітин, подіб
ність до клітин хламідомонади, зв’язки між клітинами, спосіб живлення, особливості розмноження; формування поняття «спеціалізація клітин» - розповідь з елементами бесіди, робота з малюнком 78 (с. 72), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація картин, електронних зображень і постійного мікропрепарату вольвоксу під мікроскопом.
2. Багатоклітинні зелені водорості, середовище і умови існування, особливості зовнішньої і внутрішньої будови на прикладі зеленої водорості ульви, формування поняття «ризоїди», двошаровість тіла ульви, будова її клітин, наявність пластинчастого хлоропласту, тип живлення, значення в природі і житті людини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація таблиць, фрагмента фільму, колекцій електронних зображень багатоклітинних водоростей.
3. Основні риси відмінності багатоклітинних водоростей від одноклітинних: спеціалізація клітин, їх взаємодія, виконання життєво важливих функцій організму групами клітин - бесіда, демонстрація таблиць із зображенням одноклітинних і багатоклітинних водоростей.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чим багатоклітинні організми
відрізняються від одноклітинних? 2. Які особливості будови і життєдіяльності вольвоксу? 3. Чим за своєю будовою вольвокс відрізняється від ульви?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 73 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Заповнення учнями таблиці «Порівняльна характерис
тика будови і процесів життєдіяльності вольвоксу та ульви», визначення рис подібності і відмінності.
Особливості будови і процесів життєдіяльності Вольвокс Ульва
Будова тілаЖивленняРухРозмноження
Б. Обговорення питання: Що спільного та відмінного в організації одноклітинних і багатоклітинних водоростей» (на прикладі хламідомонади, вольвоксу та ульви).
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 19, підготувати повідомлення, міні-пре- зентації про губки. Повторити § 17, 18.
/ Урок 22 /
Тема уроку: ГУБКИ - ПРИМІТИВНІ БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ
^ розширити знання учнів про багатоклітинні організми, дати загальну характеристику губкам як примітивним багатоклітинним тваринним організмам, ознайомити з особливостями їх будови і життєдіяльності, з’ясувати їх роль у природі і житті людини; сформувати поняття «організ- ми-фільтратори», «регенерація»;
^ формувати на матеріалі уроку наукові погляди і переконання учнів у необхідності знань п0о організми різних рівнів організації для пізнання процесів розвитку живих організмів на нашій планеті, доказу єдності організації всіх живих організмів;
^ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, користуватися додатковими джерелами знань; конкретизувати основні поняття теми, пояснювати особливості організації організмів на прикладі примітивних багатоклітинних тварин; виховувати прагнення пізнавати навколишній світ.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: вологий препарат «Губка», «скелети»
різних видів губок, таблиці «Губки», «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості» картини, фотографи, електронні зображення різних видів губок - мешканців прісних і солоних водойм, відеофільм «Походження багатоклітинності», комп’ютер.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів(на розсуд учителя).
А. Порівняльна характеристика будови і процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей - бесіда за запитаннями: 1. Де мешкають вольвокс і ульва? 2. Які особливості їх будови? 3. Чим будова вольвоксу відрізняється від ульви? 4. Що в їх будові спільного? 5. Порівняйте процеси живлення вольвоксу і ульви, що спільного в цих процесах?6. Як називають такий спосіб живлення?
Б. Завдання на визначення відповідності між організмами і процесами їх живлення:
А автотрофний 1 хламідомонадаБ гетеротрофний 2 інфузорія-туфелькаВ змішаний 3 евглена зелена
В. Завдання на визначення характеристики ульви (або інших організмів - на розсуд учителя).
Мета:
ХІД УРОКУ
4 вольвокс5 хлорела6 амеба протей
А Кількість Б Належить В Типклітин тіла
1 одноклітинні2 багатоклітинні
до групи1 бактерії2 гриби
живлення1 автотрофний2 гетеротрофний3 змішанийЗ рослини
63
Г. Завдання на встановлення відповідності між організмами і їх належністю до певних груп організмів:
А одноклітинні 1 ульваБ багатоклітинні 2 кишкова паличка
3 дріжджі4 хлорела5 вольвокс6 інфузорія-туфелька
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення тема і завдань уроку. Ви звернули увагу на те, що життя примітивних багатоклітинних організмів, з якими ми вже ознайомилися, пов’язане з водним середовищем, яке дає їм місце проживання, їжу і в яке оргінізми видаляють продукти життєдіяльності. Серед таких організмів особливе місце посідає примітивна тварина - губка. Її зовнішня будова мало відповідає уявленням про тварину. Довгий час її називали «тварино-рос- лина» і тільки в 1825 р. губки було визнано тваринами. Дійсно, губки є найпримітивнішими з усіх багатоклітинних тварин, але при всій їх примітивності, вони дуже цікаві і за значенням дня науки, і за будовою, і за особливостями процесів життєдіяльності, з якими ми сьогодні ознайомимося.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із середовищем і способом життя губок.2. Визначити особливості будови їх тіла і процесів життєді
яльності.3. З’ясувати роль губок у природі та житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Середовища життя, ознаки примітивності організації і
біології губок - розповідь, робота з мал. 80 (с. 74), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація таблиці, електронних зображень різних видів губок, картин, фотографій.
2. Губка бодяга - мешканець стоячих і проточних водойм України, залежність зовнішньої будови від місця проживання у водному середовищі, забарвлення губки - розповідь, робот з мал. 80, 1 (с. 74), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація таблиці, картин, фотографій, електронних зображень губок.
3. Будова тіла губки, характеристика клітин зовнішнього і внутрішнього шарів, наявність пор, канальців, внутрішньої порожнини, джгутикові і комірцеві клітини, особливості їх будови і функцій; наявність міжклітинної речовини з різними типами клітин, їх функції - розповідь, робота з мал. 81 (с. 75), демонстрація таблиці, картин, електронних зображень будови тіла губки.
4. Процеси життєдіяльності, особливості живлення, формування поняття «фільтратори», перетравлення їжі і видалення неперетравлених решток, роль джгутикових комірцевих клітин у створенні руху води; процес дихання, формування поняття «регенерація», роль регенерації у відновленні тіла губки - розповідь, робота з таблицею, електронними зображеннями будови губки.
5. Способи розмноження губки: нестатеве - брунькування, поділ, фрагментація і статеве - з утворенням статевих клітин,
64
розвиток губок - розповідь, робота з мал. 82 (с. 76), електронними зображеннями способів розмноження губки.
6. З’ясування ролі губок у природі та житті людини - робота з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Яка роль губок у природі і житті людини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яке значення губок у природі? 2. Яка роль губок у житті водойм? 3. Які губки є об’єктом промислу? 4. З якою метою губки використовують у медицині і косметиці? 7. Узагальнення: докази єдності організації всіх живих організмів на основі вивченого матеріалу - робота з текстом основних положень клітинної теорії (с. 26); відповідність отриманих знань про будову і функції одноклітинних і багатоклітинних організмів положенням клітинної теорії - бесіда з використанням таблиць, картин електронних зображень.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені губки? 2. Охарактеризуйте особливості їх зовнішньої будови. 3. Які клітини утворюють тіло губки? Де вони містяться? 4. Як у губки відбувається процес травлення? 5. Що таке регенерація? 6. Яке значення регенерації в житті губки? 7. Ви вже знаєте, що їжа в тіло губки надходить з водою через пори. Як ви вважаєте, чому губки, які за способом отримання їжі є фільтраторами, переважно оселяються у водоймах із чистою водою?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: Що спільного та відмінного між одноклітинними твариноподібними організмами та губками? Поміркуйте, на що вказують риси їх подібності і відмінності.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 20, виконати тестові завдання на с. 93, підготуватися до контролю знань з теми: «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».
Примітка: закласти дослід, що демонструє утворення крохмалю в зелених листках на світлі (для уроку з теми «Рослина - живий організм»). ->
ї)оуажклвий м айф йи уо
/ Урок 23 /Тема уроку: ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО
БАГАТОКЛІТИННОСТІМета:^ систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати
знання учнів з теми;^ продовжити формувати вміння систематизувати та узагальнювали
отримані знання, уміння;^ застосовувати набуті знання для виконання завдань, що ґрунтуй
ються на цих знаннях.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки
знань.Наочність та обладнання: таблиці, картини, колекції електро
нних зображень організмів, що використовувалися під час вивчення матеріалу теми, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теяа,
і завдань уроку. Протягом восьми уроків ми з вами ознайомилися з особливостями будови і процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних організмів, середовищем їхнього життя, значенням у природі і житті людини. Ми з’ясували, як відбувся поступовий перехід від одноклітинних до багатоклітинних організмів, дізналися багато нового і цікавого. Тепер настав час перевірити, як ви засвоїли ці знання, як умієте застосовувати їх для розв’язання контрольних завдань. Спочатку ще раз попрацюємо з основними питаннями теми.
Завдання уроку.1. Узагальнити і систематизувати знання з теми.2. Перевірити вміння застосовувати набуті знання з теми
під час роботи з контрольними завданнями.II. Узагальнення і систематизація знань. Бесіда за за
питаннями: 1. На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? 2. Чим відрізняються одноклітинні організми від багатоклітинних? 3. Наведіть щ » - клади одноклітинних і багатоклітинних організмів. 4. У яки« середовищах вони мешкають? 5. Які способи живлення характерні для організмів цих груп? 6. Чим бактерії і тварини відрізняються за способом живлення від зелених водоростей?7. Які способи розмноження притаманні одноклітинним і багатоклітинним організмам? 8. Чому багатоклітинні водорості і губку відносять до примітивних багатоклітинних організмів? 9. Які є докази єдності всіх живих організмів на нашій планеті?
III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення.
А. Завдання з відкритими питаннями.І варіант1. Наведіть приклади одноклітинних твариноподібних організмів,
укажіть середовища їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.
2. Назвіть основні частини і органели зеленої водорості хламідомонади і укажіть їх функції.
3. Чим різняться способи живлення бактерій і зелених водоростей?
4. Укажіть основні етапи нестатевого і статевого розмноження хламідомонади.
5. Яке позитивне і негативне значення бактерій у житті людини? II варіант1. Наведіть приклади одноклітинних зелених водоростей, ука
жіть середовище їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.2. Назвіть основні частини і органели одноклітинного тваринопо
дібного організму інфузорії-туфельки та укажіть їх функції.3. Чим різняться процеси живлення грибів і зелених водоростей?4. Яке позитивне і негативне значення водоростей у природі?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання - 1 бал).I варіант1. До багатоклітинних організмів належить: а) хламідомонада;
б) хлорела; в) губка.2. Органами руху амеби є: а) війки; б) несправжні ніжки; в) джгу
тики.3. Хлорела розмножується за допомогою спор: а) рухомих; б) не
рухомих; в) не утворює спор при розмноженні.4. Перетравлення їжі в губок відбувається в клітинах: а) покрив
них; б) комірцевих; в) амебоїдних.5. До фотосинтезу здатні організми: а) інфузорія-туфелька;
б) хлорела; в) губка бодяга.6. Цукрові дріжджі розмножуються: а) розпаданням клітини на
частини; б) брунькуванням; в) поділом навпіл.7. Виведення зайвої води з тіла евглени зеленої здійснює: а) по
рошиця; б) травна вакуоля; в) скоротлива вакуоля.8. Взаємовигідні відносини - це взаємовідносини, за яких різні
організми: а) отримують користь; б) один отримує користь за рахунок іншого; в) не приносять один одному ні користі, ні шкоди.
9. Губки належать до найпримітивніших багатоклітинних організмів, тому що: а) клітини їх тіла не мають ядра; б) мають комірцеві та амебоїдні клітини; в) не мають тканин і органів.
10. Хламідомонаді та евглені зеленій притаманний тип живлення: а) тільки автотрофний; б) тільки гетеротрофний; в) змішаний.
II варіант1. До одноклітинних організмів належить: а) ульва; б) хлорела;
в) губка.2. Евглена зелена рухається за допомогою: а) джгутика; б) війок;
в) несправжніх ніжок.3. Непостійну форму тіла має: а) хламідомонада; б) дріжджі;
в) амеба протей.4. Переносником збудника малярії є: а) паличка ботулізму;
б) самка комара; в) воша людська.5. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує:
а) в кишечнику; б) у крові; в) у шлунку.6. Бактерії розмножуються: а) спорами; б) цистами; в) поділом
клітини.7. Перетравлення їжі в губок відбувається в травних вакуолях
клітин: а) комірцевих; б) поверхневого шару; в) амебоїдних.8. Процес повного знищення мікроорганізмів та їхніх спор нази
вається: а) пастеризація; б) стерилізація; в) регенерація. ̂ 9. Хвороботворні бактерії вступають у відносини з організмом, людини: а) взаємовигідні; б) паразитичні; в) нейтральні.
67
10. При статевому розмноженні у хламідомонади: а) утворюються 4 спори з двома джгутиками; б) утворюються статеві клітини; в) материнська клітина ділиться на кілька десятків клітин; г) материнська клітина ділиться навпіл.
В. Комбіновані завдання.І варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. Непостійну форму клітини має: а) евглена зелена; б) амеба про
тей; в) ульва; в) дріжджі.2. Оргавелами руху інфузорії-туфельки є: а) несправжні ніжки;
б) джгутик; в) війки; г) органели руху відсутні.3. До паразитичних одноклітинних організмів належить: а) ма
лярійний плазмодій; б) амеба протей; в) евглена зелена; г) хлорела.4. Висока здатність до регенерації притаманна: а) хламідомонаді;
б) ульві; в) дріжджам; г) губкам.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну
правильну відповідь - 1 бал)1. «Цвітіння води» спричиняють організми: а) евглена зелена;
б) хламідомонада; в) хлорела; г) ціанобактерії.2. Статевим способом розмножуються організми: а) ульва;
б) дріжджі; в) хламідомонада; г) губка.3. Взаємовигідні зв’язки притаманні: а) бульбочковим бактеріях;
б) малярійному плазмодію; в) бактеріям лептоспіри; г) кишковій паличці.
Завдання на встановлення відповідності і характеристика організмів (за правильно виконане завдання — 1 бал)
1. Установіть відповідність між організмами і їх належністю до певних груп.
А одноклітинні 1 ульваБ багатоклітинні 2 хламідомонада
З вольвокс2. Установіть відповідність між організмами і їхнім способом
живлення.А ціанобактерія Б губкаВ евглена зелена
1 фільтрують частинки органічних решток, завислих у воді
2 на світлі утворюють органічні речовини ж процесі фотосинтезу, у темряві живляться органічними рештками
3 утворює органічні речовини в процесі фотосинтезу
В Тип живлення
1 автотрофний2 гетеротрофний3 змішаний
3. Охарактеризуйте дріжджі.А Кількість Б Належить до
клітин тіла групи організмів1 одноклітинні 1 бактерії2 багатоклітинні 2 гриби
З рослиниЗавдання з відкритими питаннями (за правильно виконане за
вдання — З бали)Укажіть риси подібності і відмінності в будові бактерії і хламідо
монади.II варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане завдання - 0,5 бала)
68
1. Хлорофіл у клітинах водорості міститься у: а) ядрі; б) хлоропластах; в) вакуолях; г) мітохондріях.
2. За допомогою вічка на зміну освітленості реагує: а) амеба протей; б) хлорела; в) ульва; г) евглена зелена.
3. Бактерії розмножуються: а) цистами; б) спорами; в) поділом клітини навпіл; г) статевими клітинами.
4. їжа в губок перетравлюється в клітинах: а) амебоїдних; б) ко- мірцевих; в) скелетних; г) поверхневого шару.
Завдання з вибором, кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання - 1 бал)
1. Паразитичними організмами є: а) амеба протей; б) малярійний плазмодій; в) бульбочкова бактерія; г) дизентерійна амеба.
2. Мале ядро інфузорії-туфельки виконує функції: а) зберігає спадкову інформацію; б) керує процесом живлення; в) контролює процес обміну речовин; г) забезпечує передачу спадкової інформації під час поділу клітини.
3. Здатність утворювати на світлі органічні речовини в процесі фотосинтезу мають: а) вольвокс; б) дріжджі; в) хлорела; г) ульва.
Завдання на встановлення відповідності і характеристики організмів (за правильно виконане завдання - 1 бал)
1. Установіть відповідність між організмами і процесами їх живлення.А ульва 1 змішанеБ інфузорія-туфелька 2 автотрофнеВ евглена зелена 3 гетеротрофне2. Установіть відповідність між частинами клітини одноклітин
ного організму та їх функціями.А травна вакуоля 1 регулює тиск усередині клітиниБ скоротлива вакуоля 2 зберігає спадкову інформаціюВ ядро 3 перетравлює їжу3. Охарактеризуйте вольвокс.
А Кількість клітин тіла Б Належить до групи В Тип живлення1 одноклітинні 1 бактерії 1 автотрофний2 багатоклітинні 2 тварини 2 гетеротрофний
З рослини 3 змішанийЗавдання з відкритими питаннями (за правильно виконане
завдання - 3 бали)Укажіть риси подібності і відмінності в будові вольвоксу і губки.III. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.V. Повідомлення домашнього завдання: повторити мате
ріал § 15 і 19, підготувати повідомлення, міні-презентації про походження рослин.
Примітка: закласти досліди з укорінення пагонів кімнатних рослин, живців дерев, пророщення насіння квасолі з наступним вилученням верхівки головного кореня, з утворенням додаткових коренів у цибулини.
69
Тема 3. РОСЛИНИ
£
Тема уроку: РОСЛИНА - ЖИВИЙ ОРГАНІЗММета:'ґ активізувати та актуалізувати знання учнів про характерні ознаки
представників групи Рослини, особливості їх будови і життєдіяльності; поглибити знання про особливості живлення рослин, сформувати поняття про повітряне дихання рослин, їх вегетативні та репродуктивні органи:
^ на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки і переконання в пізнаваності органічного світу, про особливості будови рослинного організму, основних процесів їх життєдіяльності, значення цих знань для гармонійного розвитку природи і людини;
'ґ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички пра- цювати з текстом і малюнками підручника, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес і пізнавальну самостійність у роботі, уміння аналізувати, порівнювати, робити умовиводи;
^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, світ рослин, навколишній світ, берегти і шанувати природу.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - живі кімнатні
рослини, гербарні зразки, колекції насіння і плодів, моделі квіток, муляжі плодів, картини з альбому «Царство Рослини», діафільм «Різноманітність квіткових рослин і місць їх існування», * Незвичайні рослини», відеофільм «Рослинний світ», таблиці, комп’ютерні зображення видів рослин - представників різних відділів, мультимедійний проектор, комп’ютер.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. У різних куточках нашої планети, де б ми не були, скрізь ми натрапляємо на рослини: навесні на луках яскрава зелень трав та барвистий танок квітів, у садах — білосніжна хмара квітучих дерев. Улітку в лісі нас зустрічають стрункі ялийки, білокорі берізки, осика із чутливими до подиху вітру листками, заметіль тополиного пуху. У затінку під деревами - темно-зелені різні листочки папороті. Біля озера або ставка, річки - царство плакучої верби та красунь лілій, у полі - золотий килим пшениці. У містах - нам добре знайомі клени, каштани, акації, липи, горобини... Так можна перераховувати ще довго, бо рослин дуже багато на нашій землі. Чи все ми знаємо про них? Хто вони, наші знайомі незнайомці? Як вони живуть? Як живляться, дихають? Чому наполегливо
, тягнуться до світла? Що приховує в собі квітка, яка приваблює наш погляд своєю красою? Чому навесні бубнявіють бруньки, а восени опадає листя? Чому без зелених рослин неможливе життя на нашій планеті? На ці і ще багато інших запитань ми зможемо відповісти, вивчаючи дивовижне «царство» рослин.
/ Урок 24
Завдання уроку.1. Визначити загальну характеристику рослин.2. Ознайомитися з основними процесами життєдіяльності
рослин: живлення, дихання, випаровування; їх взаємозв’язком і значенням у житті рослини.
3. Поновити знання про основні органи рослин, їх функції.II. Вивчення нового матеріалу.1. Рослина - цілісний організм, характерні ознаки зелених
рослин: актуалізація знань про будову рослинної клітини, наявність хлорофілу в хлоропластах, процес фотосинтезу, формування поняття «повітряне живлення», «мінеральне живлення» - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 83, 84 (с. 79), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин різних відділів.
2. Фотосинтез - природний процес перетворення неорганічних речовин на органічні з використанням енергії Сонця, виділення кисню в атмосферу в процесі фотосинтезу, значення процесу для рослин, інших організмів, для життя на нашій планеті - розповідь з елементами бесіди, демонстрація дослідів виділення рослинами кисню на світлі, досліду, що демонструє утворення крохмалю в зелених листках на світлі, та досліду з вапнованою водою, складання на дошці схеми фотосинтезу:
Вода + вуглекислий газ —> органічні речовини (цукри) + кисень3. Дихання рослин, характеристика процесу, значення ди
хання для вивільнення енергії, використовування енергії рослинами. А. Бесіда. Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа на с. 80 підручника, починаючи зі слів «Крім фотосинтезу...», і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке дихання? 2. Які речовини організми вбирають і які виділяють при диханні?3. Що відбувається з органічними речовинами в процесі дихання? 4. Яке значення має дихання? 5. Як рослина використовує енергію, що вивільняється під час дихання?
4. Випаровування, характеристика процесу, органи, що беруть участь у випаровуванні - розповідь, демонстрація досліду випаровування води, робота з мал. 88. 1, 2 (с. 81).
5. Особливості будови рослин, формування поняття «орган», «вегетативні органи», «генеративні органи»; загальна характеристика будови вегетативних і генеративних органів рослин, їх функцій - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, фрагментів діафільму, відеофільму, електронних зображень рослин різних відділів, колекцій насіння, муляжів плодів, моделей квіток, гербарних зразків рослин, мал. 89 (с. 81), 90 (с. 82).
Ш . Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки рослин, які відрізняють їх від інших груп організмів. 2. Чому рослини належать до автотрофних організмів? 3. Які способи живлення рослин ви знаєте? 4. Які органи рослин забезпечують мінеральне і повітряне живлення? 5. Яке значення має фотосинтез для самої рослини та інших організмів? 6. Яким дослідом можна довести, що крохмаль утворюється в зелених листках
71
тільки на світлі? 7. У чому полягає процес дихання рослин, яке його значення? 8. Що таке випаровування, яке значення | цього процесу? 9. Пригадайте, які органи мають рослини.10. Які функції виконують ці органи?
IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення запитань: 1. Як довести, що рослина є ціліс
ним організмом? 2. Як пов’язані між собою основні процеси життєдіяльності рослини: фотосинтез, дихання та випаровування? 3. Чому в разі відсутності організмів, здатних до фото- | синтезу, життя на нашій планеті стане неможливим?
Б. Складання схеми.Органи рослини
В. Складання сенкану на тему «Рослини», наприклад:Рослиназелена, квітуча.Росте, дихає, живиться,дарує життя всій Землі.Автотроф.V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
§ 21, підготувати відповіді на запитання на с. 83 і тестові завдання на с. 82; проростити насіння гороху, квасолі, пшениці, кукурудзи (за вибором учителя і' учнів), рекомендації учням щодо пророщування насіння; скласти сенкан на тему 1 «Клітина»; повторити текст § 9, 10.
Примітка: закласти досліди з пророщування насіння, укорівея- ня живців тополі, верби, з виявлення впливу мінеральних речошш на ріст і розвиток рослин.
Довідка: сенкан - білий вірш, у якому синтезовано інформацію, невеликий слоган з п’яти рядків. Складається за формулою: 1. Тема (іменник). 2. Опис (два прикметники). 3. Дія (три слова). 4. Гтвпіги ня (фраза - чотири слова). 5. Перефразування сутності (одне слово). Складання сенканів можна використовувати під час етапів актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріж- лення, повторення матеріалу; на уроках контролю знань.
2)o<jajfixoeuÜMaJiiefüau qo iffiûicq
Урок 25
Тема уроку: ТКАНИНИ РОСЛИНМета:'ґ сформувати знання учнів про рослинні тканини, їх різноманітність,
ознайомити з особливостями будови і функціями рослинних тканин: твірної, покривної, основної, механічної, провідної;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди і переконання в можливостях пізнання мікроскопічної структури рослин, будови тканин рослин, значення цих знань для розуміння процесів життєдіяльності рослин, для гармонійного розвитку природи і людства та використання в практичній діяльності людини;
^ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок, працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдань, складати схеми, таблиці, встановлювати взаємозв’язки між будовою тканин і їхніми функціями, працювати в групах; виховувати взаємоповагу в спільній діяльності, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес до пізнання будови рослин і розуміння необхідності знань про них.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: таблиці «Органи рослини», «Клітинна
будова кореня», «Клітинна будова листка», «Клітинна будова стебла», «Будова квіткової рослини», картини з альбому «Царство Рослини», рельєфні таблиці, електронні зображення рослинних тканин і органів, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки
рослин. 2. Яка ознака є найхарактернішою для рослин? 3. Яке значення має фотосинтез для нашої планети? 4. Який тип живлення притаманний рослинам? 5. Я відбувається процес дихання в рослин? 6. Яке його значення? 7. Що таке випаровування? 8. Які органи рослини беруть участь у процесі випаровування? 9. За допомогою яких дослідів можна довести, що в рослині відбувається процес: а) фотосинтезу; б) дихання;в) випаровування? 10. Що таке орган? 11. Які органи є в рослин? 12. Чим вегетативні органи за своїми функціями відрізняються від генеративних? 13. Доведіть, що рослина цілісний організм.
Б. Робота за завданням: доповніть речення: 1. Рослини досліджує є наука __. 2. За способом живлення рослини __ .3. Клітини рослин містять зелений пігмент __. 4. Рослиниздатні засвоювати сонячну __ . 5. За участі сонячної енергіїрослини з неорганічних речовин утворюють . 6. Цей процес називається . 7. Під час фотосинтезу в навколишнє середовище виділяється __. 8. Процес засвоєння рослинамивуглекислого газу з повітря називають______ . 9. Поглинаннярослиною з ґрунту мінеральних речовин, розчинених у воді,називається . 10. Засвоєння кисню з повітря з виділеннямвуглекислого газу - це процес . 11. У результаті розкладання органічних речовин з участю кисню вивільняється .
73
12. Процес виведення з рослини водяної пари називають .13. Частина організму, яка має певну будову і певні функції, - ц е . 14. Рослина утворює органи:___ т а .
В. Перевірка сенканів на тему «Клітина».II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен
ня теми і завдань уроку. Рослина - живий організм, у якому постійно відбуваються всі процеси життєдіяльності. Щоб краще зрозуміти, як відбуваються ці процеси в рослині, звернемося до її внутрішньої «архітектури» і познайомимося детальніше з її особливостями. Ми пам’ятаємо, що всі рослини складаються з клітин, різняться рослини тільки кількістю клітин їхнього тіла, і ці клітини, хоч і мають однакові головні частини (пригадайте які), різняться своєю будовою, формою, розміром, забарвленням. У багатоклітинних організмів клітини, що подібні за будовою і функціями, утворюють групи, і ці групи мають певну будову і певні дуже важливі функції. Що це за групи клітин, яка їх будова і функції? Чи існує зв’язок між їхньою будовою і функціями, які вони виконують? Де і як розташовані ці групи клітин у рослині? Про це все дізнаємося на уроці.
Завдання уроку.1. З’ясувати, як називаються групи клітин рослинного ор
ганізму, які утворюють її органи.2. Ознайомитися з класифікацією цих груп.3. Виявити особливості будови і функцій кожної групи.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика рослинних тканин, особливос
ті їх клітинного складу, наявність у тканинах міжклітинників їх розташування - розповідь, демонстрація картин, таблиць, електронних зображень рослинних тканин різних типів, складання схеми:
Рослинні тканини
Твірні Основні Покривні ПровідніVМеханічні
2. Особливості будови та основні функції рослинних тканин.А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 91-96
(с. 83-85), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень тканин різних типів; заповнення таблиці по ходу ва- вчення матеріалу «Будова і функції рослинних тканин».
Назва тканини Особливості будови Функції
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника з вивчення особливостей будови і функцій рослинних тканин за завданням: прочитайте текст підручника на с. 83-85, уважно роздивіться мал. 91-96 і визначте особливості будови і функцій кожної рослинної тканини, дані про тканини занесіть у таблицю (дані про 1-2 тканини спочатку обговорюються класом, а потім учні вносять їх у таблицю).
В. Групова робота на уроці: учні розбиваються на 5 груп і кожна група працює з текстом і малюнками підручника, таблицями, картинами; через певний час «презентує» свою тканину: І група - твірну; II - основну; III - покривну; IV - провідну; V - механічну тканину.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що називають тканиною?
2. Назвіть типи рослинних тканин. 3. Упізнайте рослинні тканини: за їхньою будовою: клітини мають тонку оболонку, великі ядра і невеликі розміри; клітини цієї тканини вкриті тонкою прозорою плівкою; тканина складається із живих клітин і є основою всіх органів; тканина може складатися із живих і мертвих клітин з потовщеними стінками; тканина утворена живими чи мертвими трубчастими клітинами; за функціями, які вони виконують: у зелених клітинах тканини відбувається фотосинтез, а в безбарвних відкладаються запасні речовини; тканини надають органам рослин міцності та пружності; тканина дає початок усім іншим тканинам рослин; тканина здійснює транспорт поживних речовин до всіх органів рослини; тканина відмежовує рослину від навколишнього середовища і захищає від несприятливих зовнішніх впливів та ушкоджень.
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Яку тканину можна вважати «піонером» серед рослинних тканин? 2. На прикладі декількох тканин, за власним вибором, доведіть взаємозв’язок між будовою обраної тканини і функцією, яку вона виконує. 3. Які тканини забезпечують взаємозв’язок між різними органами рослини?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 22, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 86, скласти тестові завдання до теми уроку, підготувати доповіді, міні-презентації про корінь рослин «Мешканець підземелля».
Примітка: заготовити живці тополі, верби, смородини для демонстрації досліду з розвитку пагона з бруньки (§ 25). ->
Воуаійковиймсиїіфіси <?о у/їму
Урок 26 /
Тема уроку: КОРІНЬ. БУДОВА І ФУНКЦІЇМета:^ сформувати в учнів знання про будову вегетативного органа рос
лини - кореня, ознайомити з особливостями будови і функцій зон кореня: поділу, розтягування, всисної і провідної;
'ґ сформувати поняття про центральний циліндр і провідну систему кореня; ознайомити учнів з особливостями мінерального живлення рослин з ґрунту, видами і значенням добрив для підтримання родючосгі фунту;
^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючі можливості пізнання будови і функцій клітинних структур рослини, практичне значення цих знань для управління ростом рослин, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур;
^ продовжити роботу з формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, працювати з мікроскопом і мікропрепаратами, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати обережність і охайність під час виконання лабораторного дослідження, працювати з додатковими джерелами знань, готувати стислі повідомлення, міні-презентації.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: проростки квасолі, гороху, пшениці,
кукурудзи, укорінені пагони кімнатних рослин: традесканції, пеларгонії, живці тополі, верби або інших рослин, цибулина з пророслими додатковими коренями, проростки квасолі з вилученою верхівкою кореня, гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, таблиці «Органи квіткової рослини», «Типи кореневих систем», діафільм «Корінь», навчальний фільм «Будова і ріст кореня», комп’ютерні зображення рослин з коренями, комп’ютер, мультимедійний проектор, фільмоскоп; колекція мінеральних добрив.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учні*.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Що називають
тканиною? 2. Назвіть типи рослинних тканин. 3. Які функції вони виконують? 4. Назвіть органи рослини. 5. Як тканина забезпечують взаємозв’язок між різними органами рослини?
Б. Встановлення відповідності між назвою тканини та й функцією - усно або письмово (на розсуд учителя) за варіантами.
ТканинаА твірна Б основна В покривна Г провідна Д механічна
Функція тканини1 захищає рослину від несприятливих зовніш
ніх впливів та ушкоджень2 дає початок усім іншим тканинам рослини3 надає органам міцності та пружності4 у клітинах тканини здійснюється фотосинтез5 слугує для транспорту по рослині поживних
речовин, розчинених у воді
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Під час літніх канікул вам, імовір-
76
но, не один раз доводилося бувати в парку, лісі, садку, на луках, гуляти берегом річки, озера - всюди трапляються рослини: дерева, кущі, трави, зеленіє і тремтить під поривом вітру листя, радують очі різноманітні квіти - краса на землі! Чи замислювалися ви про те, що в цих дерев, кущів, трав під землею? Що підтримує, годує, напуває і дає змогу квітнути цій наземній красі? Так, саме корені. А що в них цікавого - завжди під землею, завжди в темряві? Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Поміркуймо і з’ясуймо, чи могла б існувати ця надземна краса без невтомної роботи непоказних працівників підземелля. Які вони? Як вони працюють? Чому рослини не можуть без них існувати?
Завдання уроку.1. З’ясувати особливості зовнішньої будови кореня.2. Визначити, з яких ділянок складається корінь.3. Яку будову мають ці ділянки і яку функцію вони вико
нують?4. З’ясувати особливості мінерального живлення рослин.5. Визначити види добрив і їх значення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, виник
нення коренів у рослин, особливості його росту, основні функції кореня і значення у житті рослини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з таблицею «Органи квіткової рослини», демонстрація гербарних зразків рослин, натуральних об’єктів, фрагментів діафільму, комп’ютерних колекцій рослин з різноманітними коренями.
2. Зовнішня будова кореня, зони кореня: кореневий чохлик, зона поділу, розтягування, всисна та провідна, їх будова та функції, формування понять «кореневі волоски», «коренева шийка».
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 97-98 (с. 87), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій комп’ютерних зображень рослин з коренями, фрагментів фільму, складання таблиці (на розсуд учителя) під час вивчення матеріалу.
Зони кореня Особливості будови Функції зони
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова кореня у зв’язку з його функціями».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі виконаних завдань. Обговорення питань для формулювання висновку: 1. Які зони утворюють корінь?2. У якій послідовності вони розташовані? 3. Які функції вони виконують?
3. Внутрішня будова кореня, тканинний склад, особливості розташування тканин у корені, функції тканин, формування
77
понять «центральний циліндр», особливості будови провідної системи кореня, формування понять «висхідний рух», «низхідний рух», значення провідної системи кореня для транспорту поживних речовин.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 99 (с. 88), демонстрація таблиць картин, комп’ютерних зображень внутрішньої будови кореня, фрагментів діафільму.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження.4. Мінеральне живлення рослин з ґрунту, сутність процесу
живлення; найважливіші хімічні елементи, необхідні рослині, їх значення в живленні рослини; види добрив, їх призначення - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 100-102 (с. 89-90), демонстрація колекції мінеральних добрив, колекцій комп’ютерних зображень рослин, вирощених в умовах дефіциту певних хімічних елементів у ґрунті.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які зони виділяють у кореня? 2. У якій послідовності вони розташовані на корені? 3. Що характерно для клітин кореневого чохлика? 4. Яка тканина утворює зону поділу? 5. У якій зоні розташовані кореневі волоски? 6. Які функції вони виконують? 7. У якій зоні розміщені судини і ситоподібні трубки? 8. Які речовини і в яких напрямках транспортуються по рослині? 9. Що таке мінеральне живлеи- ня? 10. Як необхідно підтримувати родючість ґрунту? 11. Що таке добрива? Які добрива вносять у ґрунт?
V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Які функції виконує корінь?
2. Які зони кореня беруть участь у здійсненні цих важливих функцій? 3. Яке значення для рослини має мінеральне живлення?
Б. Складання учнями схеми «Добрива».Добрива
органічні мінеральні
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учжш.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 23, підготувати відповіді на запитання, виконати тестові завдання і підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», підготувати доповіді на тему «Доручення не за фахом» (про видозміни кореня), «Лікувальні властивості видозмін кореня».
Примітка: закласти дослід з пророщення бульби картоплі, цибулини, кореневища для теми «Видозміни пагона».
78
Тема уроку: ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНА Мета:^ продовжити формування знань учнів про будову кореня, ознайоми
ти з видами коренів: головним, додатковими і бічним типами кореневих систем рослин: стрижневою і мичкуватою, особливостями їх будови, ознайомити з видозмінами кореня і їх значенням;
'ґ формувати науковий світогляд учнів, показуючи можливості пізнання будови, процесів утворення й розвитку коренів рослини, практичне значення цих знань для управління ростом рослин, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур;
^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, прищеплювати практичні вміння розпізнавати та визначати види коренів і типи кореневих систем, працювати з натуральними об’єктами встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні підсумки, розвивати в учнів біологічну мову і біологічне мислення, розуміння необхідності знань про будову органів рослин для подальшого вивчення біології.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: паростки квасолі, гороху, пшениці,
укорінені пагони кімнатних рослин: традесканції, пеларгонії, живці тополі, верби або інших рослин, цибулина з пророслими додатковими коренями, гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, натуральні об’єкти: коренеплоди моркви, буряка, редьки, кореневі бульби жоржини, кімнатні рослини (плющ, хлорофітум), таблиці «Органи квіткової рослини», «Типи кореневих систем», діафільм «Корінь», навчальний фільм «Будова і ріст кореня», комп’ютерні зображення рослин з різними типами кореневих систем, видозмін кореня, комп’ютер, електронні засоби навчання.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завданням:
уважно послухайте твердження і визначте, з яким з них ви згодні, а з яким - ні, поясніть чому «ні»: 1. Корінь забезпечує мінеральне живлення рослин. 2. Клітини, що утворюють тканини кореня, подібні за своєю будовою. 3. Кореневий чохлик складається з мертвих клітин. 4. Зона поділу кореня утворена клітинами основної тканини. 5. Кореневі волоски розташовані у всисній зоні. 6. У зоні кореневих волосків корінь галузиться. 7. Більшу частину кореня становить провідна зона. 8. Судини і ситоподібні трубки - провідні елементи кореня. 9. По судинах транспортуються органічні речовини, а по ситоподібних трубках - мінеральні.
Б. Завдання з визначення відповідності між зонами кореня та їхніми характеристиками.
Характеристика зон1 забезпечує поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту2 складається з клітин твірної тканини, які постійно діляться3 забезпечує рух води і поживних речовин4 вкриває верхівку кореня5 клітини ростуть і перетворюються на клітини інших тканин ,
Зони кореняА кореневий чохлик Б зона поділу В зона розтягування Г всисна зона Д провідна зона
> - ........
ДатаКлас
79
ХІД УРОКУII. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення темя
і завдань уроку. Ми вже ознайомилися з будовою кореня. Приховані від сторонніх поглядів, корені - невтомні трудівники. Вони виконують свою роботу: вбирають з ґрунту воду і мінеральні речовини, подають їх «наверх» до пагона, забезпечуючи цим життєдіяльність рослини. Ми милуємося деревами, кущами, травами, зеленню їх листків, різноманітністю квітів. Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Але ця надземна краса не може існувати без підземних трудівників, які напувають і годують рослину. Які ж вони? Цікаво, ще і таке: природа дозволила кореням незвичайні «відхилення від норми»: корені рослин можуть виконувати й інші, «громадські» доручення. Для цього, зрозуміло, потрібні зміни в будові кореня. І вони є, такі різні, такі несподівані і такі важливі для життя рослин. Деякі з т г г вам добре знайомі, а з іншими - невідомими, ознайомимося на уроці.
Завдання уроку.1. Ознайомитися з видами коренів рослин.2. Визначити типи кореневих систем.3. З’ясувати особливості будови різних типів кореневкх
систем.4. Ознайомитися з видозмінами коренів, їх значенням у
житті рослин і господарстві людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, основні
функції кореня; види коренів: головний, додаткові,’ бічні корені, їх місце утворення, функції - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 103 (с. 92), демонстрація паростків гороху, квасолі, пшениці, укорінених пагонів живців рослин, цибулини з пророщеними додатковими коренями, гербарних зразків, фрагментів діафільму, навчального фільму, комп’ю терних зображень рослин з різними видами коренів.
2. Типи кореневих систем, їх характеристика, види коренів, що їх утворюють, особливості будови стрижневої та мичкуватої кореневої системи; агротехнічні засоби посилення розвитку додаткових коренів, формування поняття «підгортання», «пікірування», їх значення в господарській діяльності людини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 106 (с. 93), демонстрація проростка квасолі з вилученою верхівкою головного кореня.
3. Видозміни кореня, різноманітність видозмін, причини їх утворення, характерні особливості, біологічне значення -А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 106, 107 (с. 94), демонстрація натуральних об’єктів, кімнатних рослин, електронних колекцій зображень різних видів видозмін кореня.Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова коренеплоду на прикладі моркви».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання практичних і лабораторних робіт.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі виконаної роботи. Узагальнюючі запитан-
80
ня для формулювання висновку: 1. Які видозміни коренів утворюють рослини? 2. Як називається видозміна кореня моркви? 3. Унаслідок чого вона утворилася? 4. Яке біологічне значення цієї видозміни?
4. Значення видозмін кореня в житті рослин і господарстві людини, формування поняття, що видозміни кореня є пристосуванням до певних умов зростання, особливості утворення видозмін у дворічних та багаторічних рослин - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів про лікувальні властивості деяких видозмін кореня, демонстрація натуральних об’єктів, таблиць, колекцій електронних зображень різних видозмін кореня.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Які види коренів утворюють
рослини? 2. Що таке коренева система? 3. Які види кореневих систем утворюють рослини? 4. Що таке видозміна кореня? 5. Які ви знаєте видозміни кореня? Наведіть приклади.6. Яке значення мають видозміни кореня для рослини і в господарстві людини?
Б. Робота двох учнів біля дошки за завданням: намалюйте схему будови стрижневої і мичкуватої кореневої системи.
B. Робота 2 -3 учнів за завданням: серед запропонованих гербарних зразків рослин виберіть окремо рослини зі стрижневою і мичкуватою кореневими системою та обґрунтуйте свій вибір.
Г. Робота 1-2 учнів з визначення видозмін кореня за завданням: розгляньте запропоновані вам видозміни кореня різних рослин і визначте їх назву.
Д. Робота з тестовими завданнями на с. 95.V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення
питань: 1. Які причини утворення в рослин видозмін кореня?2. Яке біологічне значення мають видозміни для рослин? 3. У »си х рослин (за тривалістю життя) утворюються видозміни? Поясніть чому.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 24, повторити текст § 21, 22.
81
<-
ДатаКлас
і Урок 28 /Тема уроку: ПАГІН. БУДОВА ПАГОНА. ЙОГО РОЗВИТОК
З БРУНЬКИМета:^ сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетатив
ний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливості будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;
^ на основі спостереження за розвитком пагона з бруньки і знань про верхівковий ріст кореня розкрити наукову суть явища росту і розвитку пагона , значення знань про ці процеси у практичній діяльності людини;
^ продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;
^ виховувати розуміння необхідності бережного ставлення до рослин.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі і гербарні зразки пагонів дер»,
кущів і трав’янистих рослин, пагони з набубнявілими бруньками, гербарні зразки рослин з різними типами стебел, нормальні, вкорочені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин, таблиці «Пагін. Будова пагона», «Життєві форми рослин», «Різноманітність пагонів», картини альбому «Царство Рослини», комп’ютерні зображення рослин з різними типами пагонів і бруньок, діафільм «Стебло», відеофільм «Ріст і розвиток пагона», комп’ютер, електронні засоби навчання, обладнання для виконання лабораторних досліджень.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теял
і завдань уроку. Ми вже переконалися з вами, що світ рослин надзвичайно різноманітний. Навіть корені, усе життя ятпг» проходить в темному «підземеллі», різноманітні за своєю будовою. Рослини такі різноманітні, такі не схожі, тому, здавалося, принаймні дивним було б шукати щось спільне в т д - А воно є! Усі рослини зовнішньо збудовані за єдиною схемою, виданою природою. Майже для всіх рослин обов’язковими є основні органи: корінь і пагін. З коренем ми вже ознайомилися. Піднімемося з ґрунту на його поверхню і почнемо знайомство з надземними органами рослин - насамперед з пагоном. Пагін розвинувся у рослин першим, він є обов’язковим органом у вищих рослин за будь-яких умов. Хоч би невеличкий, хоч би незвичайний, змінений, проте пагін. Оскільки першість серед наземних органів належить пагону, то варто ознайомитись з деякими його особливостями: розмірами, типами, зовнішньою будовою, значенням у житті рослин, взаємозв’язком з його підземним «родичем».
Завдання уроку.1. Вивчити особливості будови пагона рослин.2. Ознайомитися з будовою бруньок.3. З’ясувати, які типи бруньок утворюють рослини.4. Визначити, як з бруньки розвивається пагін.
II. Вивчення нового матеріалу.1. Пагін - надземний вегетативний орган, його склад: стеб
ло, бруньки, листки, основні функції стебла, їх характеристика і значення - розповідь з елементами бесіди, демонстрація пагонів різних рослин, таблиць, картин, гербарних зразків, першого фрагмента діафільму, робота з мал. 108, Б (с. 96), складання схеми:
2. Будова пагона, формування понять «вузол», «міжвузля», «пазуха листка», їх розташування на стеблі.
А. Розповідь, робота з мал. 108. А (с. 96), демонстрація таблиць, картин, натуральних об’єктів, гербарних зразків.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагона».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі проведеного дослідження.3. Брунька - зачатковий пагін, класифікація бруньок за їх
розміщенням на стеблі та зовнішньою будовою: вегетативні, генеративні і змішані бруньки, особливості внутрішньої будови бруньок різних типів, формування поняття «конус наростання», його роль у забезпеченні росту пагона у довжину.
А. Розповідь, робота з мал. 108. Б (с. 96), демонстрація пагонів з набубнявілими вегетативними і генеративними бруньками, картин, колекцій електронних зображень пагонів з різними типами бруньок.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова бруньки».
І. Вступна бесіда з правил безпеки під час роботи з гострими предметами (препарувальна голка, скальпель).
П. Виконання учнями лабораторного дослідження.ПІ. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варі
антів висновків на підставі виконаних досліджень.4. Характеристика процесу розвитку пагона з бруньки,
роль твірної тканини конуса наростання в розвитку нового пагона, особливості розвитку пагонів в однорічних і багаторічних рослин; формування поняття «сплячі бруньки», «додаткові» бруньки, їх роль у житті рослин; розвиток бічних пагонів на головному стеблі - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 109 (с. 98), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними кронами та різними життєвими формами, фрагментів діафільму, відеофільму.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Робота з термінами і поняттями: «пагін», «стебло»,
«бруньки»: верхівкові, пазушні, додаткові, вегетативні, генеративні, змішані, сплячі (з використанням наочності).
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 98.IV. Узагальнення та систематизація знань. Робота за
завданням: із запропонованого переліку функцій назвіть окре-
Пагін
листки
83
мо функції кореня і пагона: 1) закріплення рослини в ґрунті; 2) фотосинтез; 3) транспорт поживних речовин; 4) дихання; 5) поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту; 6) підтримання бруньок і листків; 7) запасання поживних речовин; 8) утримання надземних органів у певному положенні; 9) об’єднання всіх органів рослини в єдине ціле.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 25, підготувати відповіді на запитання на с. 99 підручника, повторити § 22, скласти сенкан на тему «Пагін». Виконати в позаурочний час із допомогою дорослих дослідницький практикум «Спостереження за розвитком пагона з бруньки» за планом:
1. Приготуйте живці тополі, верби, гіркокаштана, бузку завдовжки 15-20 см з бруньками і поставте їх у банку з відстояною водою в тепле місце. Позначте у таблиці дату досліду.
2. Через кожні 2-3 дні міняйте воду в посудині і спостерігайте за станом бруньок на живцях.
3. Через деякий час бруньки на живцях набрякнуть і покривні луски бруньок почнуть розкриватися, позначте дату їх розкриття.
4. Продовжуйте спостерігати за станом розкриття бруньок і появою молодого зеленого паростка. Запишіть дату його появи.
5. Спостерігайте за розвитком молодого паростка і, коли з’явиться молоде стебло з листочками, дату його появи занесіть у таблицю.
6. Зробіть висновок на підставі проведеного дослідження.
84
/ Урок 29>
Тема уроку: БУДОВА СТЕБЛАМета:
ДатаКлас
'ґ продовжити розвивати в учнів знання про пагін; сформувати уявлення про стебло як осьову частину пагона, ознайомити з функціями стебла, його розміщенням у просторі та галуженням, значенням цих явищ у житті рослин; ознайомити з особливостями внутрішньої мікроскопічної будови стебла; сформувати поняття про річні кільця;
^ формувати на матеріалі уроку науковий світогляд учнів, показуючи можливість пізнання мікроскопічних структур рослини, визначення взаємозв’язку їх будови і функцій, значення цих знань для розуміння процесів, що відбуваються в рослинному організмі та в практичній діяльності людини;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити умовиводи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: кімнатні рослини
з різноманітними стеблами, пагони з набубнявілими й розкритими бруньками, гербарні зразки рослин з різними видами стебел, таблиці «Будова бруньок», «Різноманітність пагонів», «Життєві форми рослин», «Рослинні тканини, «Будова гілки липи», діафільм «Стебло», колекції комп’ютерних зображень зовнішньої будови стебла, його різноманітності за напрямком росту й розміщенням у просторі, зображень мікроскопічної внутрішньої будови стебла, спили дерев, комп’ютер, мультимедійний проектор, мікроскоп, постійний мікро- препарат поперечного зрізу стебла.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота за запитаннями на с. 99 підручника.Б. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення.I варіант1. Надземний вегетативний орган рослини називають .
2. На верхівці пагона розташована брунька. 3. Місце прикріплення бруньки до стебла називають . 4. У пазусі листказакладається брунька. 5. Брунька, з якої утворюються новіпагони з листками, - це __ брунька. 6. Усі бруньки зовнівкриті видозміненими листками - ___ . 7. Зачатки квіток ілистків одночасно мають бруньки. 8. Відстань між двомавузлами на стеблі називається ___ . 9. Конус наростаннябруньки утворений тканиною. 10. Бруньки, які після зимівлі не розвиваються, називаються . 11. Бічні пагони рослини утворюються з ___ бруньок. 12. Осьовою частиноюбруньки є стебло.
II варіант1. Пагін складається з _, і . 2. У пазусі листка
розвивається брунька. 3. Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки і . 4. Брунька, з якої розвивається квітка чи суцвіття, називається ___ . 5. Місцепоєднання стебла і бруньок називають . 6. На будь-якійчастині рослини можуть закладатися ____ бруньки. 7. Кут,
ХІД УРОКУ
85
і
утворений стеблом і листком, називається __ . 8. Змішанібруньки мають зачатки і . 9. На верхівці зачатковогостебла бруньки є конус 10. Зачатком нового пагона є .11. При ушкодженні верхівкової бруньки ріст відновлюється за рахунок бруньки. 12. Ріст пагона в довжину відбувається за рахунок поділу клітин тканини.
В. Перевірка сенканів на тему «Пагін».II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Ми вже ознайомилися з будовою кореня, який напуває рослину живильною водою і годує з ґрунту її надземні органи. І стебло, і листки приймають ці дари і з великою вдячністю їх використовують. Як це робить стебло? Зовні ми бачимо різні стебла в природі: товсті - стебла дерев, тонкі - чагарників, тонесенькі - трав’янистих рослин. Ростуть собі на землі, тягнуться вгору до Сонця, підставляють йому свої зелені листки, красуються перед ним і нами своїми квітками. Живуть своїм життям, ховаючи за зовнішнім покриттям таємницю свого буття від тих, хто не хоче його знать. А ми вже знаємо деякі таємниці - основні функції стебла. Як здійснюються ці функції? Яка природна архітектура стебла забезпечує виконання цих важливих функцій? Настав час зазирнути всередину стебла і знайти відповіді на ці запитання.
Завдання уроку.1. З’ясувати основні функції стебла та їх значення для рос
лини.2. Визначити види стебел за їх розміщенням у просторі та
напрямком росту.3. Ознайомитися з різними типами галуження стебла та їх
значенням.4. З’ясувати особливості внутрішньої будови стебла.5. Виявити причини утворення річних кілець на стеблах
рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Формування поняття про стебло як осьову частину пагона,
актуалізація знань учнів про функції стебла; постановка проблеми: які особливості зовнішньої і внутрішньої будови стебла забезпечують його основні функції? Вирішення проблеми шляхом визначення особливостей зовнішньої і внутрішньої будови стебла.
2. Характеристика видів стебла за напрямком росту й ро®- міщенням у просторі.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 110 (с. 100), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, таблиць, фрагментів діафільму.
Б. Самостійна робота учнів з підручником за завданням: прочитайте текст підручника на с. 99 зі слів «За напрямком росту...» і випишіть у зошит види стебел за напрямком росту, а поруч напишіть приклади рослин, яким притаманні такі види стебел. (Можна запропонувати учням заповнити у зошиті таблицю «Види стебел за їх напрямком росту й розміщенням у просторі».)
Види стебел Приклади рослинПрямостоячі... Береза, бузок, пшениця...
86
3. Розвиток бічних пагонів на стеблі, формування понять «галуження», «крона», особливості галуження стебел у рослин з різними життєвими формами (трави, кущі, дерева), особливості галуження у злакових рослин, формування поняття «кущіння», значення галуження та утворення крони в житті рослин; використання знань про закономірності галуження стебел для формування крони плодових та декоративних рослин, для підвищення урожайності плодів - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 111 (с. 100), демонстрація гербарних зразків, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними кронами, фрагментів діафільму.
4. Мікроскопічна будова деревного стебла, будова кори, формування поняття «сочевички», «луб»; тканини шарів кори, функції окремих тканин і кори в цілому - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 112 (с. 101), демонстрація таблиці, фрагмента діафільму, комп’ютерних зображень мікроскопічної будови стебла, складання таблиці у міру вивчення анатомії стебла (на розсуд учителя).
Внутрішня будова стебла
Шари стебла Якими тканинами утворені Функції
5. Камбій, місце розташування, функції камбію як бічної твірної тканини - потовщення стебла, формування деревини й лубу за рахунок поділу клітин камбію, причини різної товщини шарів деревини й лубу - розповідь, демонстрація таблиць, мал. 112, занесення даних про будову й функції камбію до таблиці.
6. Будова деревини й серцевини, тканини шарів, особливості їх розташування, формування поняття «серцевинні промені», функції деревини: провідна, механічна, серцевини - запасаюча.
А- Розповідь, робота з мал. 112 (с. 101), демонстрація таблиць, фрагмента діафільму, комп’ютерного зображення мікроскопічної будови стебла, заповнення таблиці по ходу роботи).
Б. Робота учнів з підручником за завданням: прочитайте на с. 102 текст «Деревина. Серцевина» і визначте особливості будови і функцій цих шарів стебла, дані занесіть до таблиці (якщо складається таблиця) або підготуйте відповіді на запитання: 1. Яка послідовність розташування шарів деревини серцевини в стеблі? 2. Які тканини утворюють ці шари?3. Чим утворена провідна тканина деревини? 4. Які речовини по ній рухаються? 5. Назвіть функції деревини. 6. Які функції притаманні серцевині? 7. Яку роль у деревині відіграють серцевинні промені? 8. Як вони пов’язані з основною функцією серцевини? Під час роботи учнів з текстом підручника можна запропонувати їм почергово роздивитися під мікроскопом мікропрепарат поперечного зрізу стебла.
7. Особливості будови деревини, що утворилася навесні та влітку, причини появи річних кілець - різна сезонна активність камбію, результати сезонного поділу клітин камбію утворення судин та клітин механічної тканини.
А. Розповідь з елементами бесіди, повідомлення учнів, робота з мал. 113, демонстрація спилів різних дерев.
87
Б. Робота з підручником за завданням: прочитайте текст на с. 102 «Щ о таке річні кільця» і підготуйте відповіді на запитання: 1. За рахунок якого шару стебло росте у товщину?2. Як утворюються річні кільця? 3. Чим можна пояснити різну величину річних кілець? 4. Чим зумовлена поява світлих і темних частин річних кілець? 5. Які важливі елементи деревини утворюють клітини камбію влітку?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які функції виконує стебло? 2. Назвіть вида стебел за їх розташуванням у просторі й напрямком росту.3. Наведіть приклади рослин з різними видами стебел (можна запропонувати роботу з гербарними зразками рослин з різними видами стебел). 4. Які види галуження стебел ви знаєте?5. За рахунок чого формується крона у рослин? 6. Назвіть основні шари стебла деревної рослини. 7. Які функції вони виконують? 8. Як утворюються річні кільця? Про що вони можуть «розповісти»?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення запитань: 1. Які особливості внутрішньої будови стебла забезпечують транспортну, опорну та запасаючу функції? 2. Доведіть взаємозв’язок будови ділянок стебла з функціями, які вони виконують. 3. Поміркуйте. Іноді у лісі, а частіше в містах, можна побачити ялинки-потвори. У них не одна верхівка, а дві й навіть три. Це наслідок дії варварів, які зрубують красуні-ялинки перед Новим роком. Поясніть, у чому причина цієї потвори. Чому й за рахунок чого замість однієї верхівки ялинки утворюється кілька?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.
ІVIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 26, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 103, підготувати повідомлення про видозміни пагона (за порадою учителя); принести на урок бульби картоплі, коренеплоди моркви, буряка, цибулину.
Зкуакіковий ммне[іии<}0 урок/і
Тема уроку: ВИДОЗМ ІНИ П А ГО Н АМета:^ розвити в учнів поняття про різноманітність пагонів, утворення їх
видозмін у зв’язку з адаптаціями до виконання різноманітних функцій; встановити загальні риси в будові надземних і підземних пагонів, їх біологічне значення;
^ продовжити формування наукових поглядів і переконань учнів у можливостях пізнання тонких структур будови рослинного організму, значення знань про особливості їх анатомічної будови і видозмін для розуміння процесів життєдіяльності рослин, їх успішного використання у господарській діяльності людини;
^ формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об’єктами, розрізняти видозміни пагонів на малюнках, таблицях, картинах, натуральних об'єктах, гербарних зразках, електронних зображеннях, доводити риси їх пристосування до умов середовища і причини їх виникнення, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні висновки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні й гербарні зразки видозмін
пагонів (надземних і підземних): бульби картоплі, топінамбура, цибулини лілії, тюльпана, часнику; гербарні зразки пирію, конвалії, купени, суниці, підбілу, терену, глоду, обліпихи; пророщені бульби картоплі, проросла цибулина, кореневище з пророслими бруньками, коренеплід моркви, кольрабі; таблиці «Видозмінені пагони», «Різноманітність пагонів»; картини альбому «Царство Рослини»; діафільм «Стебло»; колекції комп’ютерних зображень видозмін пагонів різних рослин; обладнання для проведення лабораторного дослідження.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан
ням: послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні, і поясніть, чому не згодні:I. Кора стебла утворена сукупністю різних тканин. 2. Кора складається тільки з мертвих клітин. 3. Ситоподібні трубки розташовані в лубі. 4. По ситоподібних трубках здійснюється потік мінеральних речовин, розчинених у воді. 5. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин камбію. 6. Стебло потовщується тільки за рахунок збільшення шару деревини.7. До складу деревини входить механічна тканина. 8. Сочевички кори забезпечують газообмін і випаровування води.9. До складу серцевини входить провідна тканина. 10. У клітинах серцевини відкладаються запасні поживні речовини.I I . Серцевинні промені забезпечують вертикальний рух поживних речовин. 12. За спилом дерева можна визначити умови життя рослини. 13. Усі рослини мають прямостояче стебло.14. Крона рослин формується унаслідок галуження стебла.
Б. Робота за завданням: визначте, якими тканинами утворено шари стебла (завдання заготовлено на дощці).
§ Урок ЗО ІДатаКлас
89
Шари стебла А кора Б камбій В деревина Г серцевина
Тканини стебла1 основна2 покривна3 провідна4 механічна5 твірна
В. Розв’язання біологічних задач.1. Одним з найстаріших дерев, які живуть у наш час, є сосна
остиста, що росте в горах Каліфорнії. Вік цього дерева - 4900 років. Вивчаючи спили мертвих дерев, учені встановили відносну кількість опадів у різні роки. Як їм вдалося це визначити?
2. Усі дерева йашої географічної зони утворюють річні кільця. Дерева вологих тропіків, на відміну від наших рослин, їх не мають, хоча також, як і в наших рослин, в їх стовбурах є камбій, клітини якого діляться і забезпечують потовщення стовбура. Поясніть, чому у тропічних рослин не утворюються річні кільця.
3. Органічні речовини, що утворилися в листках у літній період, використовуються рослиною не тільки на процеси життєдіяльності, частина їх відкладається про запас у основній тканині серцевини. Як органічні речовини потрапляють до серцевини, якщо відомо, що вони рухаються по ситоподібних трубках кори?
II. Мотивація навчальноі діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Досі ми вивчали загальні особливості будови стебла, притаманні кожній рослині. Але ж безмежний зелений світ пропонує безліч дивного й несподіваного в будові стебел різних рослин. Тисячі прикладів можна навести, коли стебло або частина його змінилися настільки, що для розпізнання їх потрібна неабияка кмітливість. «Увімкнемо» нашу кмітливість і спробуємо розпізнати ці іноді несподівані зміна стебла, визначимо причин їх виникнення.
Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке видозміна пагона.2. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона та при
кладами рослини із цими видозмінами.3. Встановити, які підземні видозміни пагона утворюють
рослини та особливості їх будови.4. Визначити загальні риси в будові надземних і підземних
видозмін пагона.III. Вивчення нового матеріалу.1. Видозміни надземних пагонів: колючки, вусики, вуса,
стеблові бульби, характерні особливості їх будови, приклади рослин із зазначеними видозмінами - розповідь з елементам* бесіди, робота з мал. 114 (с. 104), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, колекцій комп’ютерних зображень видозмін пагона, фрагмента діафільму.
2. Видозмінені підземні пагони, їх особливості: обов’язкова наявність бруньок, вкорочені міжвузля, відсутність хлорофілу, наявність запасних поживних речовин; особливості утворення підземних видозмін, їх відмінність від кореня.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 115 (с. 104), демонстрація натуральних об’єктів: звичайних і пророщених бульб картоплі, пророслої цибулини, кореневища з пророслими бруньками, таблиць, картин, комп’ютерних зображень підземних видозмін пагона.
90
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цибулини».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання роботи.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цибулини».
III. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорення варіантів висновків на підставі виконаних досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. Які видозміни пагона вам відомі? 2. Назвіть підземні видозміни пагона. 3. Які особливості будови цибулини доводять, що вони є видозмінами пагона? 4. Чим спричинені видозміни пагонів?
3. Значення видозмін пагона у житті рослин та людини.А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демон
страція натуральних об’єктів, картин, таблиць, електронних зображень видозмін погона, які широко використовуються людиною.
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яке значення видозмін пагона у житті рослин та людини?», визначте значення видозмін і дані запишіть у таблицю «Значення видозмін у природі й житті людини».
Значення видозміну природі у житті людини
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють видозміни пагонів?2. Які надземні видозміни пагона ви знаєте? Наведіть приклади рослин із зазначеними видозмінами. 3. Яке їх значення у житті рослин? 4. Назвіть підземні видозміни пагона. Наведіть приклади рослин із зазначеними видозмінами. 5. Які є докази, що кореневище, цибулина та бульба картоплі є видозмінами пагона? 6. Яке значення у природі та житті людини мають видозмінені пагони?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Чим спричинені видозміни пагона? 2. Які загальні риси мають надземні й підземні пагони? Чим вони відрізняються? 3. Порівняйте будову коренеплодів моркви й буряка з підземними видозмінами погона, наприклад бульбою або кореневищем. Чим вони відрізняються?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 27, запитання та тестові завдання на с. 106, підготувати повідомлення про різноманітність листків, про продихи на теми: «Продихи - регулятори газообміну», «Листкова мозаїка», повторити § 22-24.
Примітка: закласти досліди з укорінення стеблових (верба, клен, традесканція) та листкових (сенполія, бегонія) живців до теми «Розмноження рослин» та дослідницького практикуму § 35.
91
Дата_Клас
І Урок 31 /Тема уроку: БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЛИСТКАМета:^ ознайомити учнів з листком як важливою частиною пагона, його функ
ціями, вивчити особливості морфологічної та анатомічної будови листка, ознайомити з їх різноманітністю, сформувати поняття про прості та складні листки, дати поняття про способи їх розміщення на пагоні, значення цих способів;
^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд, підвести учнів до розуміння цілісності та єдності природи на основі знань про клітинну будову всіх організмів, і листків у тому числі, та взаємозв'язків будови та функцій у єдиному цілісному організмі;
^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння порівнювати, виявляти загальні та відмінні ознаки простих і складних листків, способів їх розташування на пагоні, взаємозв’язки будови й функцій; виховувати біологічне мислення і біологічну мову учнів, розуміння необхідності пізнавати світ природи, берегти зелені рослини.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, набори різноманітних
листків з різною формою листкових пластинок, з простими й складними листками, гербарні зразки пагонів з різними типами листкорозміщення і жилкування листкової пластинки; таблиці «Прості і складні листки», «Листкорозміщення», «Внутрішня будова листка», «Продихи», рельєфна таблиця * Внутрішня будова листка», транспарант «Будова листка», картини, колекції електронних зображень морфології і анатойії листка, картини із зображенням різних пейзажів рослинних угруповань: ліс, луки, парк, поле тощо; колекції листків у конвертах на кожний стіл.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Які типи видозмін
пагонів вам відомі? 2. Наведіть приклади надземних видозмін пагона і укажіть їх функції. 3. Наведіть приклади підземних видозмін пагона та укажіть їх функції. 4. Чим спричинені видозміни пагонів? 5. Порівняйте будову бульби та цибулини, кореневища та бульби, що в них спільне? 6. Чим відрізняються видозміни кореня від видозмін пагона? 7. Яке значення видозмін пагона у житті рослин і господарстві людини?
Запитання для повторення матеріалу: 1. Які види коренів ви знаєте? 2. Які типи кореневих систем утворюють ці корені? 3. Назвіть зони кореня і їх функції. 4. Що становить собою провідна система кореня?
Б. Складіть відповідні пари між прикладами видозмін пагона і рослинами, яким притаманні ці видозміни.
Видозміни пагона А колючки Б вусаВ надземна стеблова бульба Г підземна стеблова бульба Д кореневище Є цибулина Ж вусики
Рослини1 калуста-кольрабі2 конвалія3 дика груша4 часник5 виноград6 суниці7 топінамбур
92
В. Із запропонованого переліку рослин випишіть цифри: І варіант - рослин з підземними видозмінами пагона, II варіант - з надземними видозмінами пагона: 1 - суниці, 2 - топінамбур, 3 - нарцис, 4 - картопля, 5 - дика груша, 6 - цибуля городня, 7 - півники, 8 - слива, 9 - глід, 10 - кактус, 11 - часник, 12 - огірок, 13 - тюльпан, 14 - гарбуз, 15 - пирій, 16 - виноград, 17 - тюльпан, 18 - диня, 19 - лілія, 20 - чемериця.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Які тканини розрізняють у рослин? 2. Які функції вони виконують? 3. Що таке корінь? 4. Які функції виконує корінь? 5. Назвіть зони кореня. 6. Які види коренів ви знаєте? 7. Які типи кореневих систем утворюють рослини? 8. Які видозміни кореня ви знаєте?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Дуже важливою частиною пагона є листок. Це не тільки окраса рослини, хоч розмаїття форм і розмірів листків гідні подиву, а й багатство творчої організації великого творця - Природи. Майже всі рослини мають листки. Є вони навіть у крихітної травинки, у невеличких кущиків. Скільки їх у величній кроні дерев - чи можна перерахувати це «зелене золото» природи? Але за такого різноманіття є багато ознак, що об’єднують їх. Із цими ознаками ми сьогодні ознайомимося. А ще зазирнемо у внутрішню «архітектуру» листка, дізнаємося, що є цікаве і дуже важливе в цій «архітектурі». Спробуємо на прикладах ознайомитися з розмаїттям зеленого листка, яке захоплює своєю завершеністю й неповторністю.
Завдання уроку.1. Визначити загальні особливості будови листка.2. Ознайомитися із зовнішньою будовою листка, з прости
ми й складними листками.3. З’ясувати закономірності розміщення листків на пагоні.4. Встановити особливості внутрішньої будови листка у зв’яз
ку з його функціями: фотосинтез, газообмін, випаровування.5. З’ясувати роль усіх структур листка у здійсненні основ
них його функцій.ПІ. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика листка як важливої частини
пагона, його походження, особливості росту, основні функції: фотосинтез, дихання, випаровування - розповідь з елементами бесіди, демонстрація картин, таблиць, пейзажів рослинних угруповань.
2. Зовнішня будова листка, листкова пластинка та черешок, листки черешкові й сидячі, роль черешка, формування поняття «прилистки», їх вигляд і функції, різноманітність форм і країв листкової пластинки - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 116 (с. 107), демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, колекції листків (у конвертах), таблиць, електронних зображень різноманітних за морфологічними ознаками листків.
3. Листки прості й складні, їх листкорозміщення, характерні відмінності простих листків від складних, приклади рослин з простими й складними листками - розповідь з еле
ментами бесіди, робота з мал. 117 (с. 107) і 118 (с. 108), демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних колекцій із зображенням простих і складних листків та їх розташуванням на пагоні.
4. Внутрішня будова листка, тканини листка: покривна, основна (її різновиди), провідна, механічна, - їх розташування, формування понять «продихи», «міжклітинники*, «судинно-волокнисті пучки», їх роль у житті рослин; взаємозв’язки будови тканин різних шарів листка з їх функціями: фотосинтезу, газообміну, випаровування - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 120, 121 (с. 109), демонстрація таблиць, картин, електронних зображень анатомії листка.
5. Жилкування листків, формування поняття «жилкування», типи жилкування приклади рослин з різними типами жилкування; порядок розташування листків на пагоні, типи
• листкорозміщення, їх характеристика і значення в житті рослин, приклади рослин з різними типами листкорозміщення, формування поняття «листкова мозаїка» - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 122 (с. 110), демонстрація кімнатних рослин з добре вираженою листковою мозаїкою, гербарних зразків, колекцій листків, таблиці, картин, електронних зображень листків з різними типами жилкування та пагонів з різними типами листкорозміщення.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями на с. 111 підручника.Б. Робота з тестовими завданнями на с. 111 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.A. Укажіть, які структури листка забезпечують здійснення
основних його функцій: фотосинтез, газообмін, випаровування.Б. Робота учнів за завданням: роздивиться листки кімнат
них рослин бегонії, фікуса, клівії, алое (інші рослини за вибором учителя або гербарні зразки рослин) та опишіть їх за планом або дані занесіть до таблиці «Різноманітність листків» (на розсуд учителя).
B. Прочитайте рубрику «Узагальнення знань» і скажіть, чи з усіма особливостями будови листка ми сьогодні ознайомилися на уроці відповідно до запропонованого узагальнення.
Г. Обговорення питання: тепер вам відомо, що фотосжщ- тез - унікальний процес, який забезпечує життя на пятЩ планеті, а зелений листок - біохімічна лабораторія фотосинтезу. Як ми повинні ставитися до зелених рослин?
VI. П ід би ття підсумків уроку, оцінювання роботи учні*.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 28, скласти сенкан на тему «Листок», повторити § 25.
Примітка: поставити гілку липи (іншої рослини) у підфарбовану воду для уроку з теми: «Транспорт речовин», § ЗО, закласти дослід до теми «Рухи рослин» за мал. 130 (с. 119).
Тема уроку: ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛИСТКІВ. ВИДОЗМІНИ ЛИСТКА
Мета:^ поглибити уявлення учнів про пристосування рослин до умов зо
внішнього середовища, здатності регулювати життєво важливі процеси залежно від стану середовища; розкрити причини і значення листопаду в житті рослин; розширити знання учнів про різноманітність листків і їх функцій, ознайомити з видозмінами листків і їх біологічним значенням; сформувати чітке розуміння понять: листопадні та вічнозелені рослини, листопад, видозміни листка;
^ формувати науковий світогляд учнів, показуючи необхідність вивчення впливу факторів середовища на зелені рослини, процеси їх життєдіяльності, адаптацій і реакцій рослин на ці впливи для розуміння біології рослин та регуляції їх росту і розвитку;
^ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, уміння встановлювати взаємозв’язки між дією факторів середовища і реакцією рослин на їх дію, висловлювати свої думки, робити умовиводи, застосовувати набуті знання для виконання завдань; виховувати любов до природи, розуміння необхідності її берегти та охороняти.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини (бегонія, кактус,
алое, агава, пеларгонія), гербарні зразки рослин з різними видозмінами листків; колекція (альбом, тимчасовий стенд) «Барви осені», таблиці «Видозміни листків», «Листопад», репродукції картин із зображенням осіннього пейзажу (І. Левітана, В. Полєнова «Золота осінь»), навчальний фільм «Сонце, життя і хлорофіл», електронні колекції зображень рослин з різними видозмінами листків, зображень осіннього стану рослин різних угруповань, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Які функції виконує листок?
2. Із чого складається простий листок? 3. Чим простий листок відрізняється від складного? 4. Які способи розташування листків на пагоні ви знаєте? 5. Що таке листкова мозаїка? Яке її значення в житті рослини? 6. З яких структур складається листкова пластинка? (Робота з таблицею). 7. Якими тканинами утворені ці структури? 8. Які структури листка забезпечують процеси фотосинтезу, газообміну, випаровування?
Б. Робота з натуральними об’єктами - 2 -3 кімнатними рослинами, гербарними зразками за завданням: уважно роздивіться запропоновані рослини й охарактеризуйте їх листки за планом: будова листкової плас'гинки (листок черешковий чи сидячий), форма листкової пластинки, тип жилкування, листок простий чи складний, листкорозміщення на пагоні.
B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке пагін? 2. Які функції він виконує? 3. З яких частин складається пагін? 4. Що таке брунька? Назвіть види бруньок. 5. Що таке конус наростання? 6. Завдяки чому пагін росте_ в довжину?
§ Урок 32 /ДатаКлас
■>--------
95
І
II. Мотивація навчальної діяльності. Для нас, мешканців помірної смуги Північної півкулі Землі, від народження звичайною є зміна пір року. Зі зміною сезонів, зрозуміло, нерозривно пов’язана зміна рослинного вбрання. Більшість відомих нам рослин - дерев і чагарників - щороку навесні вкриваються листям. Ціле літо листки посилено працюють, утворюючи органічну речовину, а восени втрачають зелений колір і забарвлюються в жовтий і червоний різних відтінків. І пору цю, саме один місяць, називають жовтнем. Згодом вмерле листя опадає - місяць листопад. Отже, як бачите, листки дерев наших широт живуть тільки одне літо. Чому відбувається листопад? Цікаво? І ще одне дуже цікаве явище, що відбувається з листками, очікує нас сьогодні. Ми ознайомлювалися зі звичайними листками рослин, що сумлінно виконують притаманні їм функції. Але в природі серед рослин під час уважного спостереження можна побачити й незвичайні видозмінені листки. Які вони? Під дією яких потреб життя рослина змінила будову своїх листків? Чи це тільки приклад невичерпної творчої фантазії природи? Скільки цікавих запитань! Настав час відповісти на них.
Завдання уроку.1. Ознайомитися з тривалістю життя листків однорічних і
багаторічних рослин.2. З’ясувати причини явища листопаду рослин і факторів,
які його спричиняють.3. Встановити, яке значення має листопад у житті рослин.4. Визначити, які видозміни характерні для листків і їх
значення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Тривалість життя листків, особливості життя листків
однорічних і багаторічних рослин; формування понять «листопадні рослини», «вічнозелені рослини», «листопад», ознака листопаду, значення листопаду в житті рослин.
А. Розповідь, бесіда, робота з мал. 123 (с. 112), демонстрація таблиці «Листопад», гербарних зразків, колекцій, тимчасового стенда «Барви осені», репродукцій картин, електронних зображень осінніх пейзажів; повідомлення учнів, вірші про осінь.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка тривалість життя листків?» на с. 112 і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яка тривалість життя листків однорічних і багаторічних рослин? 2. Що таке листопад? 3. Наведіть приклади листопадних рослин. 4. Які рослини називають вічнозеленими? Наведіть приклади. 5. Яке значення має листопад у житті рослин? 6. Чим зумовлене різнобарв’я осені?
2. Характеристика причин листопаду, процес опадання листків, подальша доля опалого листя.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 124 (с. 113).Б. Робота з текстом підручника за завданням: прочитайте
перший абзац тексту «Які чинники зумовлюють листопад?» і випишіть у зошит перелік цих чинників (зменшення надходження води через кореневу систему, зниження температури повітря, зменшення випаровування, зменшення світлового дня).
96
3. Основні видозміни листка, їх характеристика, значення в житті рослин, приклади рослин з різними видозмінами листків.
A. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 125, 126 (с. 114), повідомлення, доповіді учнів, демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, таблиць, картин, електронних зображень видозмін листків.
B. Робота в малих групах за завданням: користуючися малюнками в підручнику, картинами, таблицями, охарактеризуйте особливості видозмін листків: колючки, вусики, ловильні листки, м’ясисті листки, брунькові луски. Дані запишіть у таблицю «Характеристика видозмін листка».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке листопад? 2. На які
групи* ділять рослини за тривалістю життя їх листків? Наведіть приклади. 3. Чим супроводжується осінній листопад? 4. Чим зумовлена зміна забарвлення листя? 5. Які фактори спричинюють листопад? 6. Що сприяє опаданню листя під час листопаду?7. Яке значення має листопад у житті рослини? 8. Назвіть видозміни листків і наведіть приклади рослин із цими видозмінами. 9. Яке значення видозмін у житті рослин? 10. Яке значення мають вічнозелені рослини для існування життя на Землі?
Б. Робота с тестовими завданнями (підручник, с. 115).B. Повторення матеріалу за завданнями: 1. Що таке пагін?
2. З яких частин він складається? 3. Що таке брунька? 4. Які типи бруньок ви знаєте? 5. Як із бруньки розвивається пагін?
V. Узагальнення та систематизація знань. Розв’язування біологічних задач.
1. Зі словом «листок» тісно пов’язано слово «зелений». І дійсно, більшість листків мають зелений колір, і лише перед початком листопаду вони набувають осінніх барв. Чим це зумовлено? Чому листки змінюють свій колір?
2. Учені стверджують, що якби дерева не скидали листки напередодні зими, то вони загинули б від спраги. На перший погляд, це здається дивним - узимку і раптом спрага. Але це дійсно так. Поясніть чому.
3. У природі існують дивовижні рослини - кактуси-«діжки». Вони мають дуже товсті й високі стеблаї й масу в кілька тонн. А от листки в них відсутні. Як відбувається повітряне живлення рослин за відсутності листків? Яке значення має видозміна листків на колючки в кактусів?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VUI. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 29. Повторити § 26, підготувати повідомлення на тему «Рослини захищаються» (про фітонциди).
Примітка: перевірити готовність матеріалу для демонстрації дослідів з теми «Транспорт речовин». *
97
Урок 33 УТема уроку: ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ
МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ
✓ сформувати в учнів знання про рослину як цілісний організм на основі узагальнення знань про функції її органів; визначити шляхи здійснення взаємозв’язків між різними частинами рослини, роль біологічно активних речовин в узгодженні роботи органів, сформувати поняття гфо фітогормони та фітонциди;
^ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність складних процесів, властивих рослинному організму, значетя знань про ці процеси для практичного використання та гармонійного існування природи й людини;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати уміння працювати з малюнками й текстом підручника, порівнювати, застосовувати засаоєм знання для формування узагальнюючих положень, що ґрунтуються на цих знаннях, робити відповідні висновки; виховувати інтерес і бажання пізнавати особливості процесів життя рослин, розуміння їх значущості для людини, прагнення охороняти й берегти їх.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, проростки гороху
(сої, квасолі), метиленовий синій (інший барвник), гілка липи, цк- буля, часник, окільцьована гілка в посудині з водою; таблиці «Будова квіткової рослини», «Корінь і його зони», «Внутрішня будем стебла», «Клітинна будова листка», «Продихи», комп’ютерні зображення рослин, оброблених фітогормонами, комп’ютер.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учті*.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»: 1. Рослини
поділяють на листопадні та вічнозелені. 2. У всіх дерев’янистих рослин відбувається листопад. 3. Восени зелений пігмент хлорофіл руйнується. 4. Листопад зумовлює зміна тривалості світлового дня. 5. Липа та клен належать до вічнозелених рослин. 6. Зменшення процесу випаровування води рослиною восени не впливає на листопад. 7. Скидаючи листки, рослими позбавляється шкідливих продуктів обміну. 8. Опале листя аи допомогою бактерій, грибів, тварин розкладається і мінеральні солі, що при цьому утворились, знову використовуються рослинами. 9. У вічнозелених рослин листки не відмирають протягом життя. 10. Листки, окрім основних функцій, можуть виконувати й додаткові.
Б. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослинами, яким притаманні ці видозміни.
Видозміни листка РослиниА вусики 1 біла акаціяБ колючки 2 горохВ луски 3 алоеГ прилистки 4 цибуляД м’ясисті листки 5 барбарис
Мета:
ХІД УРОКУ
ХІД УРОКУ
В. Повторення матеріалу - бесіда за запитаннями: 1. Які шари утворюють внутрішню будову деревної рослини? 2. Що таке корок, луб, камбій? 3. Які тканини входять до складу шарів стебла? 4. Які функції виконують складові деревного стебла: кора, камбій, деревина, серцевина? 5. У якому напрямку рухаються поживні речовини по стеблу?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Хто скаже, відкриє мені,Яку таємницю у тиші Ховають рослини живі... (С. Єсенін)
І дійсно, яку таємницю ховають у собі рослини? Ростуть собі тихенько, непомітно. Десь глибоко в землі кЬрінь робить свою роботу (яку?) - всмоктує воду з поживними речовинами і подає її нагору. Стебло приймає цей дар і поспішає доставити живильну вологу до листків. У листках на неї чекають з мовчазним нетерпінням не тільки клітини листка, а й вуглекислий газ, щоб поєднатися і утворити (яку речовину?) цукор - цю щедру на енергію речовину. Поспішає в тиші рослини й цукор: скоріше, скоріше, бо на нього чекають і клітини стебла, і клітини кореня - треба працювати клітинам. А яка робота без енергії? І так з ранку до вечора злагоджено працює цей дивовижний організм, що зветься рослиною. Хто регулює і контролює послідовність і правильність здійснення важливих процесів? Як досягається злагоджена робота всіх частин рослини? Здійснимо подорож у глибини мовчазної рослини й підглянемо, як же відбуваються всі ці процеси.
Завдання уроку.1. Визначити, які зв’язки існують між частинами рослин-
ного організму.2. З’ясувати, які тканини та органи рослини забезпечують
ці зв’язки.3. Встановити, як рослини регулюють свої життєві функції.4. Довести, що рослина - цілісний організм.III. Вивчення нового матеріалу.1. Взаємозв’язки між частинами рослини - цілісного орга
нізму, взаємозумовленість цих зв’язків, вплив порушень цілісності будови й функцій рослини на її життєдіяльність, наслідки порушень (зняття кори, обламування гілок); роль провідних тканин в утворенні зв’язків між різними органами, висхідний, низхідний і горизонтальний рухи речовин - розповідь, бесіда, робота з мал. 127 (с. 116), демонстрація таблиць, окільцьованої гілки, пагонів із зафарбованою деревиною, електронних зображень будови рослини з транспортними системами. Запитання для бесіди: 1. По якій частині стебла пересуваються вода й мінеральні речовини? 2. По яких шляхах пересуваються органічні речовини? 3. Які тканини забезпечують цей рух? 4. Як можна довести, що корінь, стебло й листок пов’язані між собою транспортними шляхами?
2. Рушійні сили здійснення транспорту речовин, характеристика дії кореневого тиску й присисної сили листків, формування поняття «присисна сила листків», роль процесу
99
випаровування в забезпеченні транспорту речовин - розповідь з елементами бесіди з використанням таблиць.
3. Регуляція функцій рослинного організму, формування поняття «фітогормони», місце їх утворення, шляхи потрапляння в органи рослини, особливості їх дії на рослину, приклади дії гормонів, практичне їх використання людиною - розповідь, робота з мал. 129 (с. 117), демонстрація комп’ютерних зображень рослин, оброблених фітогормонами.
4. Природна здатність рослин захищатися від хвороботворних мікроорганізмів, формування поняття «фітонциди», приклади рослин, багатих на фітонциди, їх застосування - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які зв’язки існують між різними частинами рослини? 2. На яких дослідах це можна довести? 3. Які структури рослини забезпечують висхідний і низхідний рух води й поживних речовин? 4 і Яку роль у транспорті речовин відіграють кореневий тиск і присисна сила листків? 5. Як рослина регулює свої життєві функції? б. Як рослина захищається від хвороботворних мікроорганізмів?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення положення: Доведіть, що рослина - цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи певні функції.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § ЗО, підготувати повідомлення про рухи рослин, квітковий годинник (на розсуд учителя), повторити § 28.
2)одаіИіа̂ иймаіІ̂ аеи уо ч/мку
/ Урок 34 /
Тема уроку: РУХИ РОСЛИНМета:^ продовжити формувати знання про здатність рослин регулювати
свої життєві функції, узгоджувати діяльність різних органів, реагувати на зміни в навколишньому середовищі; систематизувати знання учнів про рухи рослин як властивості живого, визначити причини рухів; сформувати поняття про ритми рослин, їх значення;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переконання у можливостях пізнання потаємних процесів життєдіяльності рослин, значущість і використання цих знань для регуляції і створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин;
'ґ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння спостерігати за перебігом і результатами дослідів, встановлювати взаємозв’язки між фактами, робити відповідні умовиводи, висловлювати свої думки; виховувати спостережливість, допитливість, бажання пізнавати навколишній світ рослин та їх біологію.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, результати закладе
них дослідів, що демонструють зміну положення листків і стебла під дією світла; натуральні об’єкти: гербарні зразки мімози соромливої, витких (ліани) та чіпких (горох) рослин, таблиці «Органи квіткової рослини», набір листівок «Квітковий годинник», колекції електронних зображень прикладів рухів органів рослин та дії фітогормонів на ріст і розвиток.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота учнів за завданням: доповніть речення (усно або
письмово). Завдання для І варіанта - надрукувати на папірцях (на моніторі комп’ютера) у запропонованому порядку, а для П варіанта - змінити їх послідовність, наприклад, спочатку дати речення, позначені парними цифрами, а потім - непарними: 1. Жива рослина - це цілісний . 2. Усі органи рослинміж собою т існ о . 3. Пошкодження кореня порушує живлення рослин з . 4. У разі пошкодження кори порушуєтьсяр у х . 5. Зв’язок між органами рослини здійснює тканина . 6. Висхідний потік поживних речовин відбувається по . 7. Низхідний потік поживних речовин відбувається по . 8. Горизонтальне переміщення поживних речовин відбувається п о променях. 9. Рушійною силою для здійсненнятранспорту речовин є кореневий . 10. На висхідний потікдіє присисна сила . 11. Присисна сила листків пов’язаназ процесом _____. 12. Усі процеси життєдіяльності рослинздійснюються завдяки постійному речовин і перетворенню ____ .
Б. Розв’язування біологічних задач.1. У холодні голодні зими зайці живляться корою дерев. Якщо
вони обгризають кору стовбура дерева кільцем, то дерево гине. Поясніть чому.
2. За одне літо вниз по стовбуру великого дерева може пройти близько 250 кг цукру (5 мішків!). Звідки він береться? Який орган
101
виробляє таку велику кількість органічної речовини? Як рослина «розпоряджається» цим скарбом?
3. Відомо, що на молодих листках багатьох рослин оселяється дуже шкідлива крихітна комаха - попелиця, яка живиться соками рослин. Якщо відірвати попелицю від листка, то можна спостерігати, що сік з «ранки» продовжує витікати ще 24 години. Поясніть чому.
4. Для здійснення процесів життєдіяльності рослині необхідна енергія. Звідки рослина її одержує? Які речовини і процеси беруть участь у забезпеченні рослини енергією?
В. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке листок? 2. Яка його будова? 3. Як листки розміщуються на стеблі? 4. Які функції виконує листок?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослина - цілісний організм, вона росте, розвивається, утворює вегетативні й генеративні органи, живиться, розмножується, і що дуже важливо, сама «командує» всіма цими процесами. Ми вже знаємо, як їй це вдається. І чи тільки вони - регулятори й контролери - впливають на життєві функції рослин? Адже рослина живе в тісному взаємозв’язку із середовищем і реагує на дію його чинників. Ви спостерігали, як під дією вітру тріпотять листки й згинаються гілки? Це вимушений рух рослини під дією фізичних сил природи. Але є незрівнянно цікавіші довільні рухи листків та інших частин рослин під дією внутрішніх причин. І прикладів цього явища в рослинному світі безліч. Що це за причини? Ось такі цікаві питання нам з вами потрібно вирішити.
Завдання уроку.1. Визначити, які бувають рухи рослин.2. Встановити причини цих рухів.3. З’ясувати, як рослини реагують на зміни погодних умов
упродовж доби та чергування пір року.III. Вивчення нового матеріалу.1. Реакція рослин на дію чинників навколишнього середови
ща, подразливість рослин - загальна риса всіх живих організмів, прояви рослин на дії подразників; ростові рухи рослин, їх біологічне значення в житті рослин; основні причини рухів рослин: зв’язок з ростом певних частин рослини (виткі та чіпкі стебла) та з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин (мімоза, росичка) - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 130 і 131 (с. 119), демонстрація досліду зміни положення листків і стебла кімнатних рослин у зв’язку з дією сонячного світла, гербарних зразків рослин, таблиць, картин, колекцій електронних зображень прикладів різних рухів рослин.
2. Реакція рослин на зміни дня і ночі та чергування сезонів, формування понять «добові ритми», «сезонні ритми», «сон рослин», чинники добових і сезонних ритмів, адаптації рослин до НИХ.
А. Розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 132 (с. 120), набір листівок «Квітковий годинник», картин, колекції комп’ютерних зображень пристосувань рослин до дії сезонних і добових ритмів.
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 120 текст «Щ о таке добові та сезонні ритми?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке добові ритми?
2. Назвіть чинники добових ритмів, що впливають на рослини. 3. Наведіть приклади пристосувань рослин до дії добових чинників. 4. Іїід дією яких чинників рослина пристосовується до сезонних ритмів? 5. Які зміни відбуваються з рослинами під дією цих чинників?
В. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст ♦Що таке добові та сезонні ритми?» на с.120, з’ясуйте, що таке добові та сезонні ритми, чим вони зумовлені. Дані запишіть у таблицю «Реакція рослин на дію сезонних і добових чинників».
Ритми Чинники, що діють Приклади пристосуваньрослин на рослини рослин до їх ди
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які бувають рухи рослин? 2. Поясніть, чим зумовлені ці рухи. 3. Наведіть приклади різних рухів рослин.4. Як рослини реагують на добові зміни погодних умов? 5. Із чим зв’язані сезонні ритми рослин?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питання: «Яке значення в житті рослин має їхня здатність певним чином відповідати на ті чи інші подразники»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 31,
повторити § 21. У позаурочний час виконати дослідницький практикум «Дослідження процесу росту вегетативних органів»:
1. У підготовлені горщечки з ґрунтом посадіть насіння запропонованих рослин, полийте відстояною водою і поставте у тепле місце. Зафіксуйте у таблиці дату закладки досліду.
2. Щодня помірно зволожуйте ґрунт відстояною водою.3. Спостерігайте за появою перших ростків у горщечках, запи
шіть у таблицю дату їх появи.4. Спостерігайте за появою молодого пагона з листочками й збіль
шення відстані між вузлами на пагоні.5. Кожні 5 днів вимірюйте розміри пагона, спостерігайте за рос
том пагона й листків на ньому.6. Відмітьте дату утворення всіх вегетативних органів вирощеної
рослини.7. Зробіть висновки на основі проведених досліджень.Примітка: для досліду краще взяти насіння короткого світлово
го дня - сої, редису.
їїодшКксЯий м о^ф іси 40 іЦиисц
§: Урок 35 /
Тема уроку: РО ЗМ Н О Ж ЕН Н Я РОСЛИНМета:'ґ розширити й систематизувати знання учнів про розмноження рос
лин як одну з основних особливостей живих організмів, сформувати чітке уявлення про способи розмноження рослин і їх біологічне значення;
^ продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність процесів життєдіяльності рослин, пов’язаних з розмноженням, процесом, що забезпечує існування життя на Землі, необхідність знань про розмноження рослин для їх збереження, для гармонійного існування природи й людини;
формувати уміння працювати з малюнками й текстом підручника, класифікувати, узагальнювати матеріал, працювати з натуральними об’єктами, прищеплювати вміння і навички вегетативного розмноження рослин - виконувати дослідницький практикум, робити відповідні висновки: виховувати біологічне мислення, уміння робити умовиводи на основі отриманих знань, допитливість, інтерес до вивчення рослин і процесів, що з ними відбуваються.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність, та обладнання: кімнатні рослини: традесканція, пе
ларгонія, філодендрон, каланхое, хлорофітум, сенполія, гібіскус, укорінені стеблові й листкові живці; таблиці «Вегетативне розмноження рослин», «Вегетативне розмноження відводками, живцями й кореневими живцями», картини альбому «Основні відділи рослин», саморобна таблиця про кількість насіння, що утворюється у різних рослин, гербарні зразки полуниці, ранньоквітучих рослин: конвалії, купени, чистяка; електронні колекції зображень способів розмноження рослин, кінофільм «Вегетативне розмноження рослин», колекція насіння різних рослин, обладнання для виконання дослідницького практикуму.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку.Гроза пройшла... Зітхнули трави,Квітки голівки підняли,І сонце тепле і ласкавеСпинило погляд на землі. (О. Олесь)
Дійсно, якщо спинити погляд на землі, то можна побачити, що світ природи чарівний, різноманітний, чудовий. Кожна рослина займає певне місце у природі, де вона одержує все необхідне для свого життя. Але зберегти своє існування вона може тільки в тому разі, якщо спроможна швидко утворити велику кількість особин, тобто розмножитися. Нові й нові особини розселяться на нових площах, знайдуть там потрібні умови для життя і таким чином збережуть не тільки своє існування, а й існування свого виду. Отже, розмноження е основною властивістю живих організмів поряд із живленням, диханням, розвитком, подразливістю і є тією умовою, що сприяє існуванню як окремого виду рослини, так і розмаїттю рослин на Землі. Чому рослини, для яких притаманний нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені по земній кулі?
104
Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке розмноження.2. Ознайомитися зі способами розмноження рослин.3. Визначити особливості нестатевого розмноження.4. Ознайомитися зі способами вегетативного розмноження
рослин і його біологічним значенням.5. З’ясувати, які способи вегетативного розмноження лю
дина використовує в рослинництві.II. Вивчення нового матеріалу.1. Розмноження - характерна ознака всіх живих організмів,
біологічне значення розмноження, сутність процесу: здатність організмів відновлювати собі подібних шляхом передачі інформації від батьків наступним поколінням; формування понять ♦розмноження», «батьківський організм», «материнський організм», «дочірній організм», способи розмноження рослин: нестатеве і статеве, їх загальна характеристика - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць та саморобної таблиці (кількість насіння, що утворюють рослини), колекція насіння різних рослин, таблиці «Вегетативне розмноження рослин», картини альбому «Основні відділи рослин».
2. Особливості статевого розмноження, формування понять «спермії або сперматозоїди», «яйцеклітина», «зигота», «запліднення», переваги статевого розмноження над іншими^ формами - розповідь з елементами бесіди.
3. Нестатеве розмноження, його особливості, поглиблення поняття «спора», характеристика будови й біології спор вищих рослин і одноклітинних водоростей; характеристика особливостей вегетативного розмноження рослин, формування поняття «вегетативне розмноження», способи вегетативного розмноження, приклади рослин, для яких характерний вегетативний спосіб розмноження, біологічне значення вегетативного розмноження - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 133 (с. 122), демонстрація кімнатних рослин, таблиць, електронних зображень різних способів вегетативного розмно- ження, фрагментів кінофільму.
4. Біологічне значення вегетативного розмноження: 1) утворення нових, численних дочірніх особин, 2) подібність дочірніх особин до батьківських за спадковими ознаками, 3) швидке зростання чисельності виду та його розселення, 4) розмноження при неможливості здійснення статевого способу.
А. Розповідь з елементами бесіди.Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочи
тайте текст «Яке біологічне значення вегетативного розмноження?» (с. 122), з’ясуйте значення вегетативного розмноження і запишіть у зошит.
5. Застосування способів вегетативного розмноження в рослинності, формування понять «живець», «живцювання», «стеблові живці», «листкові живці», «кореневі живці», «поділ кущів», «відводки», характеристика способів розмноження, приклади рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 135 (с. 123), демонстрація таблиць, фрагмента фільму.
6. Вегетативне розмноження рослин у садівництві та декоративному рослинництві, характеристика способів розмноження: поділ кущів, відводки, щеплення - формування понять
105
«щеплення», «підщепа», «прищепа», біологічне значення цих способів - розповідь, робота з мал. 136, 137 (с. 123), демонстрація таблиць, фрагмента кінофільму, комп’ютерних зображень способів вегетативного розмноження рослин у рослинництві.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Запитання для бесіди: 1. Що таке розмноження? 2. Яке його біологічне значення? 3. Які є способи розмноження рослин? 4. Чим статеве розмноження відрізняється від нестатевого? 5. Які рослини розмножуються за допомогою спор? 6. Які способи вегетативного розмноження ви знаєте? 7. Які способи вегетативного розмноження застосовують у розмноженні кімнатних рослин? 8. Які способи вегетативного розмноження людина застосовує в рослинництві, садівництві?
IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Складання схеми «Типи розмноження».
Типи розмноження
статевеІ
спеціалізованими статевими клітинами
Б. Обговорення питань: 1. Яка біологічна роль розмноження організмів? 2. Чому рослини, яким притаманний переважно нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені на Землі?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 32, підготувати відповіді на запитання, тестові завдання, підготувати доповіді, вірші, легенди про квіти, повторити § 27. Виконати дослідницький практикум «Вегетативне розмноження рослин».
Примітка учителю: закласти дослід з визначення оптимальної глибини загортання насіння (дослідницький практикум «Дослідження умов проростання насіння»).
нестатеве
спороутворення вегетативне
2)о^а£ковий мсийе(іки уо Ц^окц
/ Урок 36
Тема уроку: КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК
Мета:'ґ розвити поняття про квітку як орган статевого розмноження; поно
вити й поглибити знання учнів про будову й різноманітність квіток, розкрити біологічне значення головних частин квітки: маточки і тичинок - ознайомити з різними типами квіток, їхніми особливостями будови й особливостями розміщення на рослинах;
^ на підставі встановлення схожості в будові квіток формувати в учнів науковий світогляд щодо спорідненості всіх квіткових рослин, розуміння значущості квітки в житті рослин як органа розмноження, який забезпечує існування рослин на Землі;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об’єктами, гербарним матеріалом, виконувати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, робити відповідні висновки, користуватися додатковими джерелами знань; виховувати естетичне сприйняття природи, необхідність шанувати й берегти її красу.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, фіксовані
квітки вишні, яблуні, сливи, шипшини, гербарні зразки квітучих рослин, постійні препарати зрізів квіток, препарувальний набір, лупа, мікроскоп, моделі квіток, таблиці «Будова квітки», «Різноманітність квіток», транспарант «Будова квітки», фотографії, листівки, картини, електронні зображення різних квітів, яскравих пейзажів з квітучими квітами.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Робота з термінами й поняттями: розмноження, статеве
розмноження, нестатеве розмноження, статеві клітини, яйцеклітина, спермії, зигота, запліднення, спора, вегетативне розмноження, живці, щеплення, прищепа, підщепа.
Б. Бесіда за запитаннями: 1. Скільки особин бере участь у розмноженні? 2. Нащадки схожі на батьківські організми чи ні? 3. Яким організмам притаманне нестатеве розмноження?4. Назвіть способи вегетативного розмноження рослин. 5. Які способи вегетативного розмноження людина використовує в рослинництві? 6. Яке біологічне значення розмноження?
B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Які бувають видозміни пагона? 2. Наведіть приклади надземних і підземних видозмін пагона. 3. Яке значення видозмін пагона в житті рослин і людини?
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед розмаїття рослин найбільш примітні квіткові рослини, ті, що хоч раз у житті утворюють квіти. Хіба можна байдуже проходити повз яскраве квітуче диво? Чому диво? Тому що рослини вміють те, чого ніхто на Землі не вміє - квітнути: з ґрунту чорного кольору виростають то червоні, то блакитні, то рожеві, то сині, то сліпучо-білі, а то й темно-бордові й навіть золотаві квіти. Квітки - дійсно
Дата_Клас
107
дивовижне створіння природи. Вони приваблюють і захоплюють нас своєю красою, формою, ароматом. Вони такі різні: великі й дрібні, яскраві й ледве помітні, поодинокі й зібрані в групи. Що таке квітка? Тільки окраса Землі? Не може такого бути. Вона має надзвичайно велике значення у житті рослини. Дізнаймося всі її таємниці.
Завдання уроку.1. Визначити, що таке квітка як орган рослини.2. Вивчити будову квітки.3. Визначити, які частини квітки є головними.4. Ознайомитися з різними типами квіток.Постановка пізнавальної задачі: різноманітність будови
кореня, стебла, листків визначається умовами росту рослин - вологою повітря і ґрунту, освітленістю. Якими чинниками визначається будова квітки? Які частини квітки є головними і чому?
III. Вивчення нового матеріалу.1. Квітка - генеративний орган рослини, актуалізація
знань учнів про загальні особливості статевого розмноження, роль квітки як органа статевого розмноження; різноманітність квіток - бесіда, робота з мал. 138 (с. 125), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень рослин з різноманітними квітками та мальовничими пейзажами, доповіді учнів, вірші, легенди про квіти.
2. Характеристика квітки як вкороченого видозміненого пагона з обмеженим ростом; будова квітки: оцвітина, її складові, функції, головні частини квітки: маточка та тичинки, їх будова, формування понять «маточка», «зав’язь», «насінні зачатки», «зародковий мішок», «приймочка», «стовпчик», «тичинкова нитка», «стінка плода», «пиляк», особливості їх будови й роль у статевому розмноженні квіткових рослин.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 139 (с. 125) і 140 (с. 126), демонстрація квітучих кімнатних рослин, моделей квіток, транспаранта, таблиць, електронних зображень будови квітки.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова квітки».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних досліджень.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків виконаного дослідження, обгово
рення варіантів висновків з використанням запитань: 1. З яких частин складається квітка? 2. Які особливості будови маточки? 3. Яку будову має маточка? 4. З яких частин складається тичинка? 5. Яку будову має пиляк? 6. Яке значення квітки як генеративного органа рослини?
3. Класифікація квіток за типами: двостатеві, тичинкові (чоловічі), маточкові (жіночі), нестатеві квітки, приклади рослин з різними типами квіток; класифікація рослин за особливостями розташування одностатевих квіток: однодомні й дводомні рослини - розповідь, робота з мал. 142 (с. 128), демонстрація гербарних зразків, моделей квіток, картин, листівок, таблиць, колекцій електронних зображень рослин з
різними типами квіток та однодомних і дводомних рослин, складання схем (на розсуд учителя).
Квітки
двостатевівишняпшеницяшипшина
нестатевісоняшникволошкаромашка
тичинкові(чоловічі)
кукурудзаогіркибереза
одностатевіматочкові(жіночі)
Рослини
однодомніогіркикукурудзадуб
ДВОДОМНІ
вербатополяобліпиха
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке квітка? 2. Яку будову має квітка?3. Що таке оцвітина? 4. Які функції вона виконує? 5. Які частини квітки є головними? Чому? 6. Яку будову мають маточка й тичинка? 7. Які типи квіток вам відомі? Наведіть приклади. 8. На які групи поділяють рослини за розміщенням на них одностатевих квіток? 8. Пригадайте, що таке пагін. (Повторення матеріалу § 29.) 9. Які видозміни пагона ви знаєте? Наведіть приклади. 10. Які функції вони виконують? 11. Доведіть, що квітка є видозміненим пагоном. 12. Якої шкоди природі завдає масовий збір квітучих дикорослих рослин?
V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення розв’язку пізнавальної задачі за запитан
нями: 1. Якими чинниками визначається будова квітки?2. Які частини квітки є головними? Поясніть чому.
Б. Складання сенкану на тему «Квітка», наприклад:
В. Порівняння відповідей учнів про особливості будови квітки з узагальненням теми за завданням: прочитайте рубрику «Узагальнимо знання» і скажіть, чи відповідають отримані на уроці знання про будову квітки її положенням.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.УПІ. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 33, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 128, повторити текст § 28, 29.
Примітка: закласти досліди з пророщування насіння квасолі, пшениці, інших рослин для демонстрації до теми «Проростання насіння» та дослідів для дослідницького практикуму (§ 37, с. 139).
Квіткадухмяна, яскрава.Росте, пахне, радує,забезпечує статеве розмноження,Краса!
109
Дата_Клас
/ Урок 37 /
Тема уроку: СУЦВІТТЯМета:'ґ розвивати знання про будову й різноманітність квіток, ввести нове
поняття «суцвіття», ознайомити учнів з найбільш розповсюдженими суцвіттями, визначити їх біологічне значення в житті рослин;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи тісний зв'язок між будовою квіток, суцвіть та їх адаптацією до умов життя, запилення з наступним утворенням плодів і насіння, збереження і зростання чисельності видів;
'ґ продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички робота з підручником, гербарним матеріалом, таблицями, картинами, розпізнавати на них різні типи квіток, рослин з одностатевими квітками, суцвіть і наводити приклади рослин, яким притаманні ці типи, продовжити виховання розуміння необхідності бережливого ставлення до квіткових рослин, навколишньої природи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, гербарні
зразки рослин з різними типами суцвіть, фіксовані суцвіття (черемхи, вишні, груші, картоплі), таблиці «Будова квітки», «Прості суцвіття», «Складні суцвіття», моделі квіток, листівки, транспарант «Будова квітки», діафільм «Поняття про суцвіття», комп’ютерні зображення рослин з різними типами суцвіть.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів
(за вибором учителя).A. Робота біля дошки за завданням: 1-й учень - намалю
вати схему будови двостатевої квітки та указати її частини; 2-й учень - намалювати одностатеві квітки й указати особливості їх будови; 3-й учень - із запропонованих гербарних зразків рослин вибрати окремо представників однодомних і дводомних рослин.
Б. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке квітка? 2. Яка її будова? 3. Що називають оцвітиною? 4. Охарактеризуйте її будову й типи. 5. Яку роль виконує оцвітина? 6. Які частини квітки називають головними? Чому? 7. Яку будову має тичинка? Маточка? 8. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається? 9. Які типи квіток вам відомі? Наведіть приклади. 10. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади. 11. Яке біологічне значення квітки?
B. Перевірочна робота за завданням: вставте пропущені слова.
І варіант1. Квітка - орган рослини. 2. Частина стебла, що несе
на собі квітку, називається . 3. Стеблова розширена частина пагона, на якій знаходиться квітка, - це _____ . 4. Оцвітина у квітки буває ______ і ____ . 5.складається з __
Чашечка квітки6. Найпомітнішою частиною квітки є
7. Основна функція віночка - приваблювання8. Якщо оцвітина не поділена на чашечку й віночок, то іі на-
110
зивають ______. 9. Тичинка складається з ______ і .10. Пилкове зерно містить . 11. Маточка утворена зрослими листочками - ______. 12. Після запліднення з насінногозачатка розвивається .
II варіантI. Квітка - вкорочений видозмінений . 2. Якщо квіт
ка не має квітконіжки, її називають______. 3. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки,називають . 4. Зовні оцвітину оточує 5. Квітки, якіне мають оцвітини, називають ______. 6. Чашечка виконує________функції. 7. Чашолистики переважно мають______ колір. 8. Головні частини квітки - і . 9. Верхнярозширена частина тичинки - це ’ 10. З вегетативноїклітини пилкового зерна утворюється пилкова 11. Маточка складається з і . 12. Жіноча статева клітина міститься у _____ мішку.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Як ми з вами переконалися, квітки дуже різноманітні за забарвленням, формою, розмірами, ще й по-різному розташовуються на стеблі. Кожна, навіть не дуже уважна людина бодай кілька разів могла помітити, що в природі рослини мають або одну, як-то в тюльпанів, підсніжни- ків, або багато квіток (іноді до тисячі), як у конвалії, черемхи, айстри, соняшника та багатьох інших - демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних зображень рослин з великими й дрібними квітами, що зібрані групами, окремих маленьких квіточок із суцвіттям. Питання до класу: як ви вважаєте, які із цих квіток краще помітні комахам-запилювачам? А якщо маленькі квітки розташовані не поодиноко, а групами? Квітки, зібрані в групи, є доброю принадою для комах, бо вкупі більш помітні. Маленькі квітки вітрозапильних рослин теж утворюють групи на стеблах. Які бувають групи квіток? Чим вони корисні для рослин?
Завдання уроку.1. З’ясувати, що таке суцвіття.2. Ознайомитися з різними типами суцвіть і особливостя
ми їхньої будови.3. Навчитися розпізнавати прості та складні суцвіття.4. Уміти наводити приклади рослин, яким притаманні
прості та складні суцвіття.5. З’ясувати, яку роль відіграють суцвіття в житті рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність квіток, їхні розміри, особливості розта
шування на стеблі, формування поняття «суцвіття», класифікація суцвіть: прості та складні - розповідь з елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень рослин з різними типами суцвіть.
2. Прості суцвіття, особливості їх розташування на осі, ознайомлення з різними типами простих суцвіть і прикладами рослин, яким притаманні прості суцвіття.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 143 (с. 129), демонстрація кімнатних рослин, фіксованих суцвіть, картин,
111
гербарних зразків, таблиць, листівок, комп’ютерних зображень рослин з простими типами суцвіть, фрагментів діафільму.
Б. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте другий і третій абзаци тексту підручника на с. 129, уважно роздивіться мал. 143 (с. 129). Визначте на малюнку типи простих суцвіть і особливості їх розташування на головній осі. Порівняйте їх із запропонованими гербарними зразками рослин, картинами, таблицями. Дані запишіть у таблицю «Суцвіття*.
Назвасуцвіття
Схема будови суцвіття
Прикладирослин
3. Складні суцвіття, особливості їхньої будови й розташування на осі, приклади рослин, яким притаманні складні суцвіття, - розповідь з елементами бесіди, продовження роботи з таблицею у ході розповіді або самостійна робота з текстом і малюнками підручника, робота з мал. 144 (с. 130), демонстрація натуральних об’ єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних колекцій складних суцвіть.
4. Значення суцвіть у житті рослини - бесіда, самостійна робота з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 130 текст «Яке значення суцвіть у житті рослини?» і дайте відповідь на це запитання.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що називають суцвіттям?
2. Які бувають типи суцвіть? 3. Як відрізнити прості й складні суцвіття? 4. Наведіть приклади простих і складних суцвіть, знайдіть їх на таблиці (гербарних зразках). 5. У чому полягає біологічна роль суцвіть?
Б. Робота з тестовим завданням на с. 131.B. Робота з кімнатними рослинами, гербарними зразками,
картинами, таблицями, комп’ютерними зображеннями рослин з визначення простих і складних суцвіть і їх типів.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Яку будову має листок? 2. Які функції він виконує? 3. Охарактеризуйте листок за особливостями його зовнішньої будови. 4. Які тканини входять до складу листка? 5. Які функції листка пов’язані із цими тканинами? 6. Які видозміни листка ви знаєте?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питання: у чому полягає біологічна роль суцвіть у житті рослин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 34, підготувати відповіді на запитання на с. 131, та рубрики «Поміркуйте», доповіді й міні-презентації на теми: «Квіти та комахи», «Заручники вітру»; повторити § 29.
Примітка: підготувати демонстраційний матеріал (проростити насіння квасолі, гороху, пшениці) для теми «Проростання насіння».
112
/ Урок 38 /
Тема уроку: ЗАПИЛЕННЯМета:'ґ розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати
поняття «запилення», ознайомити учнів з основними типами запилення, особливостями пристосування квіток до запилення різними способами, виявити загальні й відмінні ознаки самозапилення, перехресного й штучного запилення та їхнє біологічне і практичне значення;
* формувати на матеріалі уроку наукові погляди й переконання учнів у пізнаваності процесів життєдіяльності рослинного організму, необхідності цих знань для розуміння особливостей життя рослин і використання їх у практичній діяльності людини;
^ продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом підручника, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою квіток та адаптаціями їх до запилення, працювати з додатковими джерелами знань, готувати доповіді й міні-презентації на задану тему;
* виховувати естетичне сприйняття природи й розуміння необхідності охороняти її та берегти.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, гербарні
зразки рослин з різними типами суцвіть і різними способами запилення (вільха, ліщина, береза, жито, пшениця, ячмінь, горіх, картопля, біла і жовта акація, горобина, черемха, льон), таблиці «Прості суцвіття», «Складні суцвіття», «Запилення», листівки, картини, електронні зображення рослин, що запилюються різними способами, репродукцій картин, пейзажів квітучих рослин різних угруповань; таблиці з курсу зоології «Ряд Перетинчастокрилі».
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке суцвіття? 2. Які типи
суцвіть ви знаєте? 3. Назвіть прості суцвіття і покажіть їх на таблиці. 4. Охарактеризуйте будову простих суцвіть і наведіть приклади рослин, яким вони притаманні. 5. Назвіть складні суцвіття, знайдіть їх на таблиці. 6. Чим складні суцвіття відрізняються від простих? 7. Наведіть приклади рослин із складними суцвіттями. 8. Поясніть, у чому полягає біологічне значення суцвіть.
Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке листопад? 2. Які чинники зумовлюють листопад? 3. На які групи поділяють рослини За тривалістю життя їх листків? 4. Які зв’язки існують між різними частинами рослини? 5. По яких структурах стебла і в якому напрямку переміщуються поживні речовини?
Б. Перевірка практичних умінь за завданням: із запропонованого набору гербарних зразків виберіть окремо рослини з простими й складними суцвіттями, визначте їхні назви.
B. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між назвами суцвіть і рослинами, яким притаманні ці суцвіття.
113
І варіант II варіантТипи суцвіть Рослини Рослини
А китиця 1 айстра 1 конюшинаБ щиток 2 виноград 2 осокаВ зонтик 3 яблуня 3 кріпГ колос 4 пижмо 4 бузокД кошик 5 жито 5 кукурудзаЕ волоть 6 цибуля 6 грушаЖ головка 7 морква 7 конвалія3 початок 8 подорожник 8 вишняІ складний зонтик 9 конюшина 9 соняшникК складний колос
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Подивіться (демонстрація таблиць, картин, пейзажів квітучих рослин різних угруповань), які різноманітні форми і яку будову мають квітки: яскраві пелюстки різного кольору й різної форми, деякі непоказні й зовсім не мають пелюсток, пелюстки сидять у віночку окремо і зростаються, тичинки коротенькі й на довгих тичинкових нитках, маточки з довгими й короткими стовпчиками або зовсім без них, з ароматом, який можна вловити здалека, і зовсім без нього, деякі поєднують яскравість своїх пелюсток із сильним ароматом. Задля чого усі ці «старання» рослин? Невже тільки для того, щоб покрасуватися перед нами та перед комахами, які весь час кружляють над ними або перея вітром, що колише їх? Ні, причини зовсім інші. Нам треба сьогодні їх визначити й пізнати ще одну таємницю рослин.
Завдання уроку.1. З’ясувати сутність процесу запилення.2. Визначити типи запилення.3. Ознайомитися з особливостями самозапилення.4. Визначити способи перехресного запилення.5. З’ясувати його особливості й біологічне значення.6. Визначити риси пристосування рослин до різних спосо
бів перехресного запилення.7. З’ясувати сутність і значення штучного запилення.III. Вивчення нового матеріалу.1. Запилення - одна з необхідних умов запліднення й утво
рення плодів і насіння, основні типи запилення: самозапилення і перехресне запилення; характерні особливості самозапилення, приклади самозапильних рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 145, 1 (с. 131), демонстрація таблиць, картин рослин, яким притаманні різні типи запилення, складання схеми.
Запилення
комахами птахами водою нітрон2. Перехресне запилення, його особливості й біологічне зна
чення для урізноманітнення спадкової інформації і формування
114
більш стійких нащадків, способи перехресного запилення - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 145, 2 (с .131), демонстрація таблиць, картин, гербарних зразків, електронних колекцій перехреснозапильних рослин.
3. Пристосування рослин до перехресного запилення комахами та вітром. ,
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді, міні-презента- ції учнів, демонстрація картин, таблиць, листівок, гербарних зразків, електронних зображень рослин, комах - запилювачів рослин.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 132 текст «Які ознаки притаманні вітрозапильним та комахозапильним рослинам?», визначте риси пристосування рослин до цих способів запилення, дані запишіть у таблицю «Пристосування рослин до перехресного запилення».
Пристосування до запиленнякомахами вітром
1.2.
4. Штучне запилення, його особливості, застосування, роль у підвищенні врожайності культурних рослин і виведенні нових сортів сільськогосподарських культур, приклади рослин, для яких застосовують штучне перехресне запилення - розповідь, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень рослин, для яких застосовують штучне запилення.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке запилення? 2. Назвіть основні типи запилення рослин. 3. Як відбувається самозапилення? 4. Назвіть способи перехресного запилення. 5. Назвіть ознаки, притаманні вітрозапильним і комахозапильним рослинам. 6. Наведіть приклади вітрозапильних і комахозапильних рослин. 7. Що таке штучне запилення? 8. З якою метою його застосовують?
V. Узагальнення і систематизація знань.A. Обговорення питань: 1. У чому полягає біологічне зна
чення запилення? 2. У чому переваги перехресного запилення над самозапиленням? 3. Як за особливостями будови квітки можна визначити притаманний їй спосіб запилення?
Б. Закріплення практичних умінь за завданням: роздивіться гербарні зразки рослин (листівки, картини, таблиці, електронні зображення квіткових рослин) і визначте за їхнім зовнішнім виглядом, який тип і спосіб запилення їм притаманний.
B. Виконання завдання за текстом підручника (с. 134).VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 35, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання (с. 134), повторити матеріал § 31, 32.
115
■
лшь- ----- - - «М І
/ Урок 39 /
Тема уроку: ЗАПЛІДНЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН. БУДОВА НАСІНИНИ
Мета:^ продовжити формування в учнів знань про квітку як орган розмно
ження, ознайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення, підвести учнів до висновку, що запліднення - обов’язкова умова утворення насіння і плодів; ознайомити з особливостями будови насінини;
^ формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, показуючи взаємозв’язок і взаємозалежність особливостей будови квітки і процесів запилення, запліднення та утворення насіння, можливості пізнання цих процесів людиною і значення їх для існування рослин;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, схемами, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою квітки й процесами запилення та запліднення;
виховувати почуття гордості й повагу до людей науки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, квітки яких мають
великі маточки (примула, амариліс), гербарні зразки рослин, на яких є квітки й плоди (дика редька, грицики, суріпка звичайна), колекції насіння різних рослин, набубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці, таблиці «Запилення рослин», «Запліднення рослин», «Будова насіння», «Будова квітки», моделі квіток, колекції комп’ютерних зображень процесу запліднення квіткових рослин і будова насінини, листівки, картини із зображенням квітів; портрет С.Г. На- вашина, обладнання для проведення лабораторного дослідження.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке запилення? 2. Які
типи запилення ви знаєте? 3. Чи можна за зовнішнім виглядом квітки визначити тип її запилення? 4. Які пристосування до запилення мають квітки: а) вітрозапильних рослин? Наведіть приклади; б) комахозапильних рослин? Наведіть приклади. 5. Що таке штучне запилення? 6. З якою метою його застосовують?
Б. Перевірка практичних умінь визначення типів і способі* запилення квіток за гербарними зразками, листівками, картинами, таблицями.
B. Виконання учнями роботи (усно або письмово) за завданням: із запропонованого переліку ознак пристосування квіток до різних способів запилення випишіть окремо ПИфрк ознак вітрозапильних і комахозапильних рослин (якщо письмово, то: І варіант - виписати цифри ознак вітрозапильних рослин, а II варіант - комахозапильних): 1) квітки дрібні, непоказні; 2) пилкові зерна з різноманітними виростами;3) квітки не мають запаху; 4) квітнуть напровесні переважно до появи листків; 5) квітки мають яскраву оцвітину; 6) квітки завжди зібрані в суцвіття; 7) пилок квіток сухий, дрібний, легкий; 8) квітки великі, з ароматом; 9) квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини; 10) пилкові зерна великі й
клейкі; 11) квітки утворюють багато пилку; 12) квітки дрібні, яскраві, зібрані в суцвіття.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке розмноження? 2. Назвіть способи розмноження організмів. 3. Як відбувається нестатеве розмноження? 4. Як відбувається статеве розмноження? 5. Як називають чоловічі, жіночі статеві клітини? 6. Де вони формуються? 7. Які рухи рослин ви знаєте? 8. Які причини викликають рухи рослин?
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розвиваються бруньки, перетворюються на пагони із зеленим соковитим листям. Бубнявіють і розквітають квітки, вражаючи нас красою своїх пелюсток, ароматом, яскравою жовтизною тичинок. Чатують над ними від зорі до зорі джмелі та бджоли, виконуючи свою таємничу роботу. Потім квітка в’яне, втрачає свою красу, але не вмирає - здійснюється ще одна таємниця природи: квітка перетворюється на плід, що несе нове життя - насіння. Як відбувається ця велика таємниця? Давайте заглянемо до лабораторії природи й розгадаємо цю таємницю.
Завдання уроку.1. З’ясувати, у яких частинах квітки формуються статеві
клітини.2. Визначити особливості процесу запліднення у квіткових
рослин і його значення.3. Ознайомитися з будовою насінини.4. З’ясувати значення насінини в житті рослин.III. Вивчення нового матеріалу.1. Взаємозв’язок будови квітки - генеративного органа рос
лини - з процесами запилення і запліднення, значення маточки й тичинок у цих процесах; статеві клітини, місце їх формування і роль у заплідненні - бесіда з елементами розповіді, демонстрація кімнатних рослин, моделей квіток, таблиць, картин. Постановка проблеми: що відбувається у квітці після запилення?
2. Послідовність процесів запліднення квітки: з моменту потрапляння пилку на приймочку маточки до процесу подвійного запліднення, формування поняття «подвійне запліднення*, історія його відкриття, біологічне значення подвійного запліднення - розповідь, робота з мал. 151 (с. 135), демонстрація таблиць, складання схеми «Подвійне запліднення квіткових рослин», портрет С.Г. Навашина.
яйцеклітина + спермій -» зигота —> зародок центральна клітина + спермій —► ендосперм із запасом
поживних речовин3. Особливості будови насінини й зародка, формування по
няття «сім ’ядоля», кількість їх у різних рослин; значення ендосперму для розвитку зародка й проростання насінини; будова насінини: зародкові стебло, сім’ядолі, корінець; роль насінної шкірки.
А. Розповідь, робота з мал. 152 (с. 135), демонстрація набубнявілого насіння, колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова насінини».
117
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.II. Виконання учнями лабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, формулювання варіантів
висновків роботи на основі проведеного дослідження. Висновок з поставленої проблеми (формулювання висновку разом з учнями). У квітці після запилення відбувається: проростання пилкового зерна, утворення пилкової трубки, яка несе два спермія; подвійне запліднення: злиття одного спермія з яйцеклітиною та утворення зиготи, з якої розвивається зародок; злиття другого спермія з центральною клітиною та утворення зародкової тканини - ендосперму із запасом поживних речовин; після запліднення з насінних зачатків формується насінина, яка містить зародок і запас поживних речовин, а із стінок маточки - плід.
4. Значення насінини в житті рослини, її адаптації до переживання несприятливих умов.
А. Розповідь з елементами бесіди, демонстрація колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 136 текст «Яке значення насінини в житті рослин» і дайте відповіді на запитання: 1. У яких місцях нашої планети можна зустріти квіткові рослини? 2. Що дає їм змогу широко розселятися по планеті та виживати в несприятливих умовах? 3. Що відбувається з насіниною, коли настають сприятливі умови? 4. За рахунок чого відбувається розвиток насінини у сприятливих умовах?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Що відбувається з квіткою після запилення?2. Як відбувається запліднення у квіткових рослин? 3. Чому його називають подвійним? 4. Хто відкрив цей процес? 5. Із чого утворюється насінина? 6. Що таке ендосперм і сім’ядолі, яке їх значення? 7. Яке значення мають процеси запилення і запліднення в житті квіткових рослин? 8. Як пов’язані між собою ці процеси?
V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Яке біологічне значення Подвій
ного запліднення квіткових рослин? 2. Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші на Землі? 3. Якими транспортними шляхами поживні речовини, необхідні для формуванню статевих клітин і зародкового мішка, а потім — насінини й плода, потрапляють до квітки?
Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запліднення квіткових рослин.
А вростання пилкової трубки в зародковий мішокБ утворення зиготи та ендосперму із запасом поживних речовинВ потрапляння пилкових зерен на приймочку маточкиГ злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиноюД утворення пилкової трубкиVI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 36, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 136, 137, повторити § 33.
118
Тема уроку: ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯМета:^ поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, ознайо
мити з умовами, необхідними для проростання насінини, основними етапами її проростання, дати уявлення про типи проростання насіння, озимі та ярі культури, значення своєчасного висівання насіння у ґрунт;
'ґ на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переконання в можливостях пізнання складних процесів проростання насіння, пояснити значення цих знань на практиці;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, уміння висловлювати свої думки, робити умовиводи, встановлювати взаємозв’язки між процесами проростання-насіння і дією факторів середовища, виховувати в учнів спостережливість, допитливість, бажання пізнавати процеси, що відбуваються з живими організмами.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: сухе й набубнявіле насіння квасолі,
пшениці (на кожен стіл), пророщене насіння рослин, таблиці «Запліднення у квіткових рослин», «Будова насіння», «Будова насіння
і квасолі», електронні зображення етапів проростання насіння, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД У Р О К У
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Вивчивши будову насіння, ми переконалися, що насінина квіткових рослин має запас поживних речовин і ті самі органи, що й доросла рослина (які?): зародкові корінець, стебло й бруньки, отже, насінина - це зародок майбутньої рослини, надійно захищений насінною шкіркою. Як з насінини формується рослина? Які процеси, приховані від людського ока, відбуваються під землею? Що потрібно маленькому «зернятку», щоб вирости тендітною травинкою, стрункою горобиною або могутнім дубом-велетнем? Ми вже розгадали багато рослинних таємниць, відкриємо ще одну.
Завдання уроку.1. Визначити, у якому стані перебуває насіння відразу піс
ля дозрівання.2. Встановити, які умови потрібні для проростання насіння.3. Визначити, як відбувається проростання насіння.4. З’ясувати, чим визначається час висівання та глибина
загортання насіння.II. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості зберігання насіння, переживання насінням
періоду спокою, стан насіння у цей період, тривалість і значення періоду спокою в житті рослини, способи виведення насіння зі стану спокою - розповідь, демонстрація колекції насіння різних рослин, таблиці.
2. Розвиток насіння, формування поняття «проростання насінини», сукупність умов, необхідних для виходу насінини із стану спокою і проростання, основні етапи проростання насіння, зміни, що відбуваються в насінині під час проростання, характеристика типів проростання насіння: надземний і підземний, формування поняття «схожість насінну», визначення
/ Урок 40 /ДатаКлас
>--------
119
схожості насіння, значення визначення схожості для перевірки посівного матеріалу та отримання високих урожаїв — розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 153 (с. 138), демонстрація пророслого насіння квасолі, пшениці, таблиці, електронні зображення етапів проростання насіння.
3. Висівання насіння, формування поняття «схожість насіння», перевірка схожості перед посівом; приклади рослин з різною потребою до температури навколишнього середовища, холодостійкі й теплолюбні рослини, визначення часу сівби насіння з урахуванням умов, необхідних для проростання, формування понять «озимі культури», «ярі культури» - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, електронних зображень рослин з різними потребами до умов проростання насіння.
4. Запорука високих урожаїв - оптимальна глибина загортання насіння. Принципи визначення глибини загортання насіння: розміри насіння і тип ґрунту. Наслідки невиконання цих вимог.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 154 (с. 138), демонстрація досліду з визначення глибини загортання насіння, таблиці.
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 139 абзац тексту зі слів «Ще однією умовою...» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Як впливає на проростання насіння надто глибоке загортання? 2. Що треба враховувати для правильного визначення глибини загортання насіння? 3. Як впливає щільність ґрунту на глибину загортання насіння?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які умови необхідні для проростання насіння? 2. Які є типи проростання насіння? 3. Як можна визначити схожість насіння? 4. Як відбувається проростання насіння? 5. Чому під час висівання насіння необхідно враховувати глибину його загортання? 6. Від чого залежить визначення глибини загортання насіння?
IV. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Які умови необхідні для розви
тку рослини з насінини? 2. Які знання про особливості проростання насіння необхідно мати для одержання високих урожаїв культурних рослин?
Б. Робота за завданням: визначте послідовність подій при проростанні насіння.
А поділ і ріст клітин зародкаБ утворення проросткаВ набубнявіння насіння та активізація його диханняГ проростання зародкового корінцяД перехід запасних поживних речовин у розчинений станЕ витрачання поживних речовин на забезпечення клітини енергієюV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 40, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 139, принести на урок плоди (яблука, груші, апельсини...), підготувати доповіді про способи поширення плодів «Рослини-мандрівники»; повторити § 33, 34, скласти сенкан на тему «Насіння».
120
І Урок 41>
Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПЛОДІВМета:
ДатаКлас
^ поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, сформувати поняття про утворення, особливості будови й різноманітність плодів, ознайомити з класифікацією та біологічним значенням плодів у природі й житті людини, способами поширення плодів і значенням цих способів у житті рослин;
^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючи доступність пізнання всіх процесів розмноження рбслин, утворення плодів і їх розвитку з квітки, значення адаптацій плодів та насіння для їх поширення, біологічне і практичне значення цих знань у житті людини;
^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника та іншими джерелами знань, натуральними об'єктами, уміння розпізнавати різні типи плодів, визначати адаптації плодів і насінин до різних способів поширення у природі; працювати з натуральними об’єктами під час виконання лабораторного дослідження, робити відповідні висновки, виховувати розуміння значущості плодів і насіння в житті рослин, бережливе ставлення до рослин.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: колекції насіння, сухих і соковитих
плодів, їх муляжів, коренеплоди моркви, буряка, бульб картоплі, вологий препарат плодів картоплі, гербарні зразки рослин з квітками й плодами, картини, таблиці «Запліднення у квіткових рослин», «Плоди і насіння», «Сухі плоди», «Соковиті плоди», комп’ютерні колекції зображень різних типів плодів і адаптацій плодів та насіння до розповсюдження в природі, комп’ютер, таблиця «Суцвіття».
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Квіти - невід’ємна частина нашого життя. їх дарують друзям і близьким в урочисті дні, вирощують у садах і парках, демонструють на виставках, ними прикрашають житло. Усі знають вишукані конвалії, білі ромашки, сині волошки, гордовиті півонії, духмяні грона білої акації та багато інших. Але краса їх недовга, після запилення і запліднення вона зникає до наступного цвітіння. Квітка, її зав’язь перетворюється на плід, який «ховає» в собі насіння, що містить зародок нового життя. Все літо вегетативні органи рослини сумлінно працюють, корінь подає воду, листок приймає її і «сполучає» з вуглекислим газом, утворюючи під час фотосинтезу органічні речовини, частина яких надходить до квітки та сприяє її перетворенню на плід з насінинами. Зародок насінини має бути надійно захищений від несприятливих умов. Яке розмаїття квіток, таке саме й розмаїття плодів. Усі вони не тільки захищають насінину, а ще й «дбають» про її майбутнє, про продовження роду. Плоди з насінням, щоб вижити, мають бути розселені на нові території. Про це подбала сама природа всілякими пристосуваннями для перенесення «діточок» від материнської рослини на досить значні відстані - від кількох метрів до кілометра, а нерідко й на сотні, навіть
ХІД УРОКУ
ХІД УРОКУ
121
тисячі кілометрів повітрям, течею річок, морів, тваринами, людиною. Оскільки насіння і плоди поширюються різнома- 4 нітними шляхами й засобами, це й зумовило велике розмаїття в будові плодів. Які вони, ці захисники насіння і невтомні мандрівники?
Завдання уроку.1. З’ясувати, чому квіткові рослини називають покритона
сінними.2. Визначити, як утворюються плоди.3. Визначити будову плода.4. Ознайомитися з особливостями будови соковитих і су- :
хих плодів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Плід - генеративний орган квіткової рослини; послідов- [
ність процесів утворення плодів, прикріплення їх до стебла, формування поняття «стінка плода», «покритонасінні рослини» - розповідь з елементами бесіди, демонстрація картин таблиць, гербарних зразків рослин з квітками і плодами, натуральні об’єкти, муляжі, комп’ютерні зображення рослин з різними типами плодів.
2. Утворення плодів, їх будова, справжні - утворені лише з маточки і зав’язі, несправжні - утворені з інших частин квітки, приклади рослин зі справжніми й несправжніми плодами - розповідь, робота з мал. 155 (с. 140), демонстрація таблиць, гербарних зразків, картин, комп’ютерних зображень справжніх і несправжніх плодів.
3. Типи плодів, їх класифікація за числом насіння, вмістом води в стінці плода, особливістю розкриття, наявністю пристосувань до поширення; формування понять «простий плід», «складний плід», «збірний плід», «супліддя», приклади рослин, яким притаманні ці типи плодів, загальна характеристика плодів за вмістом води в стінці плода: соковиті та сухі плоди - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота і з мал. 156 (с. 141), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень різних типів плодів.
4. Сухі плоди, їх класифікація: розкривні, нерозкривні, однонасінні, багатонасінні, характеристика особливостей їх будови, ознаки відмінності, приклади рослин - розповідь, робота з мал. 157 (с. 141), демонстрація колекції сухих плодів і насіння, електронні зображення сухих плодів.
5. Соковйті плоди, будова їх стінки плода, класифікація соковитих плодів: багатонасінні й однонасінні, особливості їх структури, приклади соковитих плодів.
А. Розповідь, робота з мал. 158 (с. 142), демонстрація на- і туральних об’єктів, муляжів плодів, картин, таблиць, еле- | ктронних зображень соковитих плодів; виконання учнями лабораторного дослідження «Будова плода».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки при роботі з го- , стрими предметами.
II. Виконання учнями дослідження, рекомендації з оформлення результатів дослідження.
III. Підбиття підсумків дослідження, обговорення варіантів висновків на основі проведених досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. Що таке плід?
122
2. З яких частин складається плід? 3. За якою ознакою поділяють плоди на соковиті й сухі, однонасінні й багатонасінні?4. Наведіть приклади сухих та соковитих плодів, однонасінних і багатонасінних.
6. Способи поширення плодів і насіння, фактори, що сприяють їх розповсюдженню; характеристика засобів поширення плодів і насіння різних рослин: вітром, водою, тваринами або самостійне розкидання їх, адаптації у плодів і насіння до цих засобів поширення.
A. Розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 159 (с. 143), демонстрація картин, таблиць, гербарних зразків, електронних зображень рослин з різними адаптаціями до поширення плодів і насіння.
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Як поширюються плоди та насіння?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Якими способами поширюють свої плоди й насіння покритонасінні рослини? 2. Які пристосування мають покритонасінні рослини для поширення плодів за допомогою: а) вітру; б) води; в) тварин? Наведіть приклади.
B. Складання таблиці з наступним обговоренням виконаної роботи за завданням: прочитайте текст «Як поширюються плоди та насіння?», ознайомтеся зі способами поширення плодів і насіння. Дані запишіть у таблицю «Способи поширення плодів і насіння».
Назва плода Пристосування до поширення Приклади рослин
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке плід? 2. Із чого утво
рюється плід? 3. На які групи і за якими ознаками поділяють плоди покритонасінних рослин? 4. Наведіть приклади представників кожної групи. 5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих? 6. Чим відрізняється плід від коренеплоду? (демонстрація поперечного розрізу плода й коренеплоду, бульби картоплі - відсутність у коренеплоду насіння). 7. Що знаходиться усередині плода? 8. Які частини квітки беруть участь в утворенні насіння та плода? 9. Як ви вважаєте, зібрання квіток у суцвіття має значення для утворення плодів і насіння?10. На які групи поділяють суцвіття? 11. Наведіть приклади суцвіть кожної групи. 12. Яке значення мають суцвіття в житті рослин? 13. Яке значення для рослин має поширення плодів і насіння? 14. Які пристосування є в рослин до поширення?
Б. Закріплення практичних умінь за завданням: розгляньте запропоновані зразки плодів (натуральні об’єкти, гербарні зразки, картини, таблиці, комп’ютерні зображення різних типів плодів), визначте тип плода та охарактеризуйте його за ознаками: сухий чи соковитий; однонасінний чи багатонасінний; розкривний чи нерозкривний; спосіб поширення.
IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. У чому проявляється взаємо
зв’язок будови плода з його функціями? 2. Чим відрізняється плід покритонасінних рослин від коренеплодів?
Б. Виконання завдання рубрики «Поміркуйте».В. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке квітка?
2. Яку будову має квітка? 3. Які частини квітки є головними? Чому? 4. Яке значення має квітка в житті рослин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VП. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст,
і малюнки § 38, підготувати відповіді на тестові завдання та запитання на с. 144, повідомлення про вплив сезонних явищ на ріст і розвиток рослин, про особливості росту й розвитку одно-, дво- і багаторічних рослин (за порадою вчителя); повторити § 35; скласти сенкан на тему «Плід», повторити § 22.
?шімаііїе[іісиф іЦинсії
124
Тема уроку: РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИНМета:^ поглибити знання учнів про життєдіяльність рослинного організму,
ознайомити з процесами росту й розвитку квіткових рослин, показати взаємозв’язок цих процесів і залежність їх від умов навколишнього середовища;
'ґ формувати в учнів на матеріалі уроку наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, наукове розуміння процесів росту й розвитку рослин та їх практичне значення в житті людини;
^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника та додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, встановлювати при- чинно-наслідкові зв’язки між процесами росту й розвитку рослин і дією факторів навколишнього середовища;
^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти й берегти рослини.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: морква, буряк,
редька, капуста, гербарні зразки одно-, дво- і багаторічних рослин, таблиці «Рослинні тканини», «Будова пагона», «Корінь і його зони», «Будова гілки липи», «Родина злакових. Пшениця», «Плоди і насіння», «Сухі плоди», «Соковиті плоди», колекції плодів і насіння, муляжі, діафільми «Стебло», «Сезонні явища в житті рослин», таблиці, картини, репродукції, електронні зображення рослин у різні пори року.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке плід? 2. Яку будову
має плід? 3. Що називають стінкою плода? Яке її значення?4. На які групи поділяють плоди за будовою їхньої стінки?5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих? 6. Назвіть соковиті плоди, покажіть їх на таблиці, муляжах. Яким рослинам вони належать? 7. Назвіть сухі плоди, визначте їх у колекції, гербарних зразках, таблицях. Яким рослинам вони належать? 8. Якими способами розповсюджуються визначені вами плоди? 9. Які вони мають пристосування до поширення у природі? 10. Яке значення плодів у природі й житті людини?
Б. Робота з гербарними зразками (картинами, таблицями, комп’ютерними зображеннями) плодів з визначення способів їх поширення у природі.
B. Розв’язання біологічних задач.1. «Над кожною горобиною дрозди клопочуть знову», — так на
писав поет П. Комаров. І дійсно, коли дозрівають плоди горобини, в лісі стоїть пташиний гамір. Чим приваблює птахів горобина? Яке значення для самої горобини та інших ягідних рослин має «співдружність» з птахами?
2. Плоди берези, клена, липи можуть мандрувати від материнської рослини на велику відстань. Які пристосування є у цих рослин для мандрівок на далекі відстані? Яке значення в житті рослин мають такі далекі мандрівки? ,
§ Урок 42 ^ДатаКлас
>--------
125
3. Рослини в лісі розташовані ярусами - поверхами. Під кронами високих дерев ростуть невисокі: черемха, горобина, терен, дика груша й інші, а під ними чагарники: шипшина, жостір, калина, бузина. Припустіть, якими способами поширюють плоди й насіння представники різних ярусів. А рослини найнижчого ярусу - трави?
Д. Перевірка сенканів на тему «Плід».II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми
і завдань уроку. Ви знаєте, що слово «ріст» походить від дієслова «рости» і відображає одну з найважливіших рис живих організмів. Усе живе росте: пташеня спочатку зовсім крихітне, а потім перетворюється на великого дорослого птаха. Маленькі сліпі кошенята й цуценята в майбутньому стають дорослими великими тваринами. Людина теж росте. Пам’ятаєте, якими ви були маленькими? Поміркуймо, чим процес росту рослини відрізняється від росту тварин і людини. Тварини і людина ростуть до певного віку. У рослин усе життя ростуть нові корені й пагони, розгортається нове листя на зміну опалому, щороку утворюються нові квітки й плоди.І так усе життя ростуть вони й розвиваються. Одні ростуть повільно, у середньому 0,005 мм за хвилину, інші мають швидкість росту значно вищу: бамбук за сприятливих умов виростає навіть 90 см за добу! Чим забезпечується постійний ріст і розвиток рослин? Під дією яких внутрішніх і зовнішніх чинників рослина узгоджує свій ріст і розвиток? Ось на такі важливі питання нам треба знайти відповіді на цьому уроці.
Завдання уроку.1. З’ясувати особливості процесу росту рослин.2. Визначити, які типи росту притаманні рослині.3. Визначити, як сезонні зміни в природі впливають на
ріст рослин.4. Ознайомитися з особливостями процесу розвитку рослин.5. Встановити, які зміни відбуваються з рослинами в різні
періоди розвитку.III. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості процесу росту рослин, актуалізація знань
учнів про ріст (що таке ріст організмів?); роль поділу й росту клітин в утворенні тканин і органів - розповідь з елементам* : бесіди, демонстрація таблиць, фрагментів діафільму, результатів дослідницького практикуму «Дослідження умов проростання насіння» (§35, запис у таблицю, якщо вона складалась, результатів спостережень за проростанням насіння), з’ясування питань: 1. У якій банці було створено всі умови для проростання насіння? 2. Який тип росту притаманний корінцю й пагону пророслого насіння?
2. Сезонна циклічність життя рослин; вплив сезонних чинників на ріст рослин; стан спокою, його особливості та значення в житті рослин, вплив чинників довкілля на перехід рослин у стан спокою, приклади реакцій рослин на тривалість дня і ночі - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 160 (с. 145), демонстрація таблиць, репродукцій, картин, електронних зображень рослинних угруповань у різні пори року.
126
3. Розвиток рослин - якісні зміни, що відбуваються в їхніх органах і організму в цілому, періоди розвитку рослин, особливості розвитку одно-, дво-, багаторічних рослин; періоди розвитку рослин, характеристика змін, що відбуваються з рослиною в кожний період розвитку, їх термін.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 161 (с. 146), демонстрація натуральних об’єктів (коренеплодів), гербарних зразків одно-, дво- та багаторічних рослин, таблиць, картин.
Б. Складання таблиці під час вивчення матеріалу або самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Як рослини розвиваються?» (с. 146), визначте особливості розвитку рослин у різні періоди їхнього життя, дані запишіть у таблицю «Характеристика етапів розвитку рослин».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке ріст? 2. Що назива
ють розвитком? 3. Чим ріст відрізняється від розвитку? 4. Як сезонні явища впливають на ріст і розвиток рослин? 5. Назвіть періоди розвитку рослин.
Б. Установіть відповідність між етапами розвитку рослин і* їхніми особливостями, складіть відповідні пари.
Етапи розвитку Особливості розвиткуА проросток 1 утворення генеративних органівБ молодість 2 обмеження пристосувальних можливостей
рослин і поступове їх відмирання В зрілість 3 період життя від появи перших зелених
листків до цвітіння Г старіння 4 період від моменту проростання до форму
вання перших зелених листків
V. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Доведіть, що розвиток рослин
тісно пов’язаний з їхнім ростом. 2. Чим можна пояснити періодичність росту рослин помірних і прохолодних широт?3. Відомо, що дворічні рослини цвітуть та формують насіння і плоди на другому році життя. Чим це можна пояснити?
Б. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що таке запилення? 2. Які види запилення рослин ви знаєте? 3. Наведіть приклади пристосування квіток рослин до запилення комахами й вітром.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 39, тестові завдання і запитання на с. 147, підготуватися до контролю знань з теми «Рослини».
1
ДатаКлас
< \/ Урок 43
Тема уроку: РОСЛИНИ Мета:У систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати
знання учнів з теми «Рослини»;' ґ розвивати навички узагальнення і систематизації знань, уміння за
стосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки
знань, умінь і навичок.Наочність та обладнання: таблиці, картини, гербарні зразки, на
туральні об’єкти, електронні зображення, що використовувалися ,і під час вивчення теми (за вибором учителя).
І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Ми ознайомилися з однією з найголовніших для нашої планети і ; найцікавіших за своєю будовою і різноманітністю групою ор- ; ганізмів - рослинами. Багато нового й корисного дізналися, вивчаючи цю тему, поглибили свої знання про органи рослин, про їхню будову й життєдіяльність, про квітку, яка не тільки І чарує своєю красою, а ще є початком нового життя рослин: ) забезпечує запилення, запліднення та утворення плода й на- сінини, яка дає початок новій рослині, і ще багато-багато ці- і кавого. Давайте ще раз пройдемося по вивченому матеріалу,« повторимо деякі важливі питання, а потім перевіримо, як ви ; засвоїли цей матеріал.
Завдання уроку. \1. Узагальнити знання з теми.2. Перевірити уміння й навички застосовувати отримані
знання для виконання контрольних завдань. і
II. Узагальнення, систематизація і корекція знань.А. Запитання для бесіди: 1. Назвіть характерні ознаки |
представників рослин. 2. Які типи рослинних тканин ви зна- єте? 3. Які функції виконують ці тканини? 4. На які дві групи і поділяють органи вищих рослин залежно від їхніх функцій? ;5. Назвіть функції кореня. 6. Які види і типи кореневих систем ви знаєте? 7. Назвіть зони кореня. Які функції вони | виконують? 8. Що таке мінеральне живлення? 9. Чим визна- з чається родючість ґрунту? Як її підтримують? 10. Які видо- зміни кореня ви знаєте? Яке їх значення в житті рослин? і11. Що таке пагін? Які функції він виконує? 12. З яких час- і тин складається пагін? 13. Які шари розрізняють у стеблі деревної рослини? 14. Які тканини утворюють ці шари? 15. По якій частині деревного стебла відбувається висхідний і і низхідний рухи поживних речовин? 16. Назвіть видозміни пагона та їхні функції. 17. Яку будову має листок? Охаракте- ! ризуйте особливості його зовнішньої будови. 18. Які тканини і входять до складу листка? Назвіть їхні функції. 19. Назвіть основні функції листка та охарактеризуйте їх. 20. У чому по- і лягає повітряне живлення рослин? 21. Яке значення в житті
Х ІД У Р О К У
128
рослин мають процеси дихання і випаровування? 22. Як рослини регулюють свої життєві функції? 23. Які органи рослин називають генеративними? 24. Якими способами розмножуються рослини? 25. Чим статевий спосіб розмноження відрізняється від нестатевого? 26. Що таке квітка? Які її функції? 27. Які частини квітки вважають головними? Чому? 28. Що таке суцвіття? Яке його біологічне значення? 29. Що таке запилення? Які способи запилення вам відомі? ЗО. Які особливості запліднення у квіткових рослин? 31. Що таке насінина? Яку загальну будову має насінина квіткових рослин? 32. Що таке плід? Яка його будова? 33. Що таке ріст? 34. Чим ріст відрізняється від розвитку? 35. Доведіть, що рослина - цілісний організм.
Б. Перевірка практичних умінь і навичок за завданнями:1. У запропонованих гербарних зразках рослин визначте типи їхніх кореневих систем. 2. Розгляньте пагін та укажіть його частини. 3. Розгляньте запропоновану рослину (кімнатну рослину, гербарний зразок) та охарактеризуйте її листки. 4. На живій квітці, моделі, гербарному зразку покажіть частини квітки. 5. Розгляньте плоди і встановіть їхні групи.
III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення.
А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за виконані завдання - 1 2 балів).
І варіант1. Назвіть типи рослинних тканин і їхні основні функції.2. Чим відрізняються вегетативні органи від генеративних?3. Назвіть способи розмноження рослин і укажіть, які органи і
клітини беруть у них участь.4. Як пов’язані між собою процеси фотосинтезу, дихання і випа
ровування?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання - 1 бал).І варіант1. Генеративні органи рослини - це: а) корінь; б) квітка; в) сте
бло; г) листок.2. Коренеплоди є видозміною коренів: а) головного; б) бічних;
в) додаткових; г) усіх.3. Кореневі волоски утворюються в зоні кореня: а) провідній;
б) росту; в) розтягування; г) всисній.4. Піднімаються вгору та обплітають опору стебла: а) прямостоя
чі; б) повзучі; в) виткі; г) чіпкі.5. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин: а) кори; б) кам
бію; в) деревини; г) серцевини.6. Видозміною надземного пагона є: а) цибулина; б) бульба карто
плі; в) кореневище; г) вусик.7. Найінтенсивніше відбувається фотосинтез у клітинах тканини
листка: а) покривній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) провідного пучка.8. Повітряне живлення рослин здійснюється завдяки процесу:
а) випаровування; б) дихання; в) фотосинтезу; г) усім зазначеним процесам.
9. Рослина регулює свої життєві функції за допомогою: а) фітогор- монів; б) фітонцидів; в) мінеральних добрив; г) органічних добрив.
10. Висхідний потік поживних речовин у дерев’янистих рослин здійснюється по: а) ситоподібних трубках; б) судинах; в) серцевинних променях; г) судинах і ситоподібних трубках.
129
11. Головними частинами квітки є: а) квітколоже і маточка? б) чашолистики і пелюстки; в) пелюстки і тичинки; г) тичинки і маточка.
12. Запилення - це процес: а) злиття жіночої і чоловічої статевих клітин; б) утворення пилкової трубки; в) перенесення пилку з тичинки на маточку; г) утворення пилкової трубки.
В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором одніа правильної відповіді (за правильно
виконане завдання - 0,5 бала).1. Брунька є зачатковим: а) коренем; б) стеблом; в) листком;
г) пагоном.2. Суцвіття китиця має рослина: а) черемха; б) конюшина; в) со
няшник; г) кукурудза.3. Із зародкового корінця розвивається корінь: а) бічний; б) голов
ний; в) додатковий; г) мичкуватий.4. Відмежовують усі частини рослини від дії навколишнього се
редовища тканини: а) твірні; б) провідні; в) покривні; г) основні.5. Процес утворення органічних речовин із неорганічних зелени
ми рослинами - це: а) дихання; б) фотосинтез; в) випаровування; г) обмін речовин.
6. Кореневищем розмножується: а) тюльпан; б) конвалія; в) малина; г) тополя.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання - 1 бал).
1. Генеративними органами рослини є: а) корінь; б) квітка; в) стебло; г) насінина.
2. Видозмінами листка є: а) вусики; б) колючки; в) кореневище;г) луски.
3. Рушійною силою для здійснення транспорту речовин у рослині є:а) присисна сила листків; б) поглинання світлової енергії хлорофілом; в) розкладання органічних речовин; г) кореневий тиск.
Завдання на встановлення відповідностей і послідовностей(за кожне правильно виконане завдання - 1 бал).
1. Установіть відповідність між органами рослини і їхніми функціями.Орган ФункціїА корінь 1 забезпечує зв’язок між усіма частинами рослиниБ пагін 2 дає початок розвитку нового пагонаВ стебло 3 здійснює ґрунтове живлення рослиниГ брунька 4 здійснює фотосинтез, дихання і випаровуванняД листок 5 дає початок розвитку стебла, брунькам і листкам
2. Складіть відповідні пари між типом плода й рослиною, якій він притаманний.
Рослина1 квасоля2 капуста3 вишня4 смородина5 соняшник
Тип плода А кістянка Б сім’янка В біб Г ягода Д стручок3. Установіть послідовність подій під час фотосинтезу. А утворення цукру під дією світлової енергії Б транспорт води до листків В транспорт цукру до всіх органів рослин Г поглинання води коренем Д надходження вуглекислого газу в листок Е поглинання хлорофілом світлової енергії
130
Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане завдання - 3 бали).
Порівняйте особливості статевого й нестатевого розмноження.II варіантA. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за
виконані завдання - 1 2 балів).1. Назвіть основні процеси життєдіяльності рослин.2. Чим відрізняється ґрунтове живлення від повітряного?3. Які видозміни вегетативних органів ви знаєте, яке їх значення
в житті рослин?4. Як пов’язані між собою процеси запилення, запліднення та
утворення плодів і насіння?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання - 1 бал).1. Вегетативним органом рослини є: а) квітка; б) насінина; в) па
гін; г) плід.2. Початок усім іншим тканинам рослини дає тканина: а) по
кривна; б) основна; в) твірна; г) провідна коренів.3. Кореневі бульби є видозміною коренів: а) головного; б) бічних;
в) додаткових; г) усіх коренів.4. Зачаткові квітки або суцвіття мають бруньки: а) вегетативні;
б) генеративні; в) змішані; г) додаткові.5. Поживні речовини в стеблах деревних рослин запасаються у:
а) корі; б) камбії; в) деревині; г) серцевині.6. Видозміною підземного пагона є: а) вуса; б) колючки; в) бульби
картоплі; г) вусики.7. Замикаючі клітини листка розташовані в тканині: а) покрив
ній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) основній.8. Енергія, що необхідна для процесів життєдіяльності рослини,
вивільняється під час процесу: а) транспірації; б) дихання; в) фотосинтезу; г) дихання і фотосинтезу.
9. Захищають рослини від хвороботворних організмів: а) фітогор- нони; б) фітонциди; в) органічні добрива; г) мінеральні добрива.
10. Низхідний потік поживних речовин відбувається по: а) серцевинних променях; б) ситоподібних трубках; в) судинах; г) судинах і ситоподібних трубках.
11. Квітка, що має маточки і тичинки: а) одностатева; б) однодомна; в) двостатева; г) дводомна.
12. Запліднення квіткових рослин - це процес: а) перенесення пилку з тичинок на маточку; б) утворення сперміїв у пиляках;в) утворення яйцеклітини у зародковому мішку; г) злиття статевих клітин.
B. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за кожне пра
вильно виконане тестове завдання - 0,5 бала).1. Поглинання води й поживних речовин з ґрунту забезпечує
зона кореня: а) поділу; б) розтягування; в) провідна; г) кореневих волосків.
2. Суцвіття зонтик має рослина: а) айстра; б) вишня; в) подорожник; г) горобина.
3. Зачатки квітки або суцвіть має брунька: а) додаткова; б) пазушна; в) вегетативна; г) генеративна.
4. Міцності та пружності рослинам надають тканини: а) основні;б) механічні; в) покривні; г) провідні.
5. Виведення з рослини водяної пари відбувається під час: а) випаровування; б) фотосинтезу; в) дихання; г) обміну речовин.
6. Цибулиною розмножується: а) малина; б) конвалія; в) полуниця; г) тюльпан.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожне правильно виконане тестове завдання - 1 бал).
1. Вегетативними органами рослини є: а) пагін; б) корінь; в) квітка; г) плід.
2. До видозмін пагона належать: а) цибулина цибулі; б) бульбо- корені; в) бульби картоплі; г) кореневище пирію.
3. Фотосинтез - це процес: а) вивільнення енергії при розкладанні органічних речовин; б) поглинання хлорофілом світлової енергії;в) утворення органічних речовин з неорганічних за рахунок енергії світла; г) повітряного живлення рослин.
Завдання на встановлення відповідностей і послідовності (закожне правильно виконане завдання - 1 бал).
1. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослинами, яким вони притаманні.
Видозміни листка РослиниА м’ясисті листки 1 барбарисБ прилистки 2 цибуляВ луски 3 алоеГ колючки . 4 горохД вусик 5 біла акація2. Установіть відповідність між назвою тканини та її функцією. Тканина А твірна Б основна В покривна Г провідна Д механічна3. Зазначте послідовність подій під час запилення квітки.А злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною Б утворення насіниниВ потрапляння пилку на приймочку маточки Г потрапляння сперміїв до зародкового мішка Д утворення зиготи Е утворення пилкової трубкиЗавдання з відкритим питанням (за правильно виконане за
вдання - З бали).Порівняйте процеси фотосинтезу й дихання і укажіть їх значення.IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити текст
§ 21.
вийм айїеіііси цо цігокц
Функції1 забезпечує транспорт поживних речовин2 захищає рослину від несприятливих умов3 надає органам міцності та пружності4 дає початок усім іншим тканинам5 здійснює процес фотосинтезу
132
Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
/ Урок 44 £
Тема уроку: ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ РОСЛИНМета:^ сформувати в учнів поняття про сучасну класифікацію рослинних
організмів, ознайомити з основними одиницями систематики і правилами присвоєння назв організмам, дати поняття про вид як основну найнижчу одиницю класифікації і принципи складання системи рослин;
' ґ формувати наукові погляди і переконання учнів у пізнаваності всього різноманіття рослинного світу, розуміння необхідності й значущості класифікації рослин для розвитку науки, вивчення походження рослин, будови та процесів життєдіяльності різних представників рослинного світу, для гармонійного існування природи і суспільства;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом, малюнками і схемами підручника, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між рослинами різних систематичних груп, робити відповідні умовиводи;
^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти і берегти його.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: гербарні зразки шипшини собачої, різ
них видів тополі, верби, бука, дуба, таблиці із систематики рослин, картини, альбом «Царство Рослини», комп’ютерні зображення різних видів рослин і іх життєвих форм, діафльм «Класифікація рослин», саморобна таблиця «Класифікація рослин», портрети учених, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Уявіть собі таку картину: напередодні навчального року до школи завезли багато нових підручників для всіх класів, припустімо близько 2000 примірників, і вивантажили у бібліотеці вперемішку. Як розібратися із цими підручниками й підготувати їх для видачі учням? Звісно, спочатку треба розкласти їх по класах, а потім по предметах. Впоралися швидко, бо їх небагато. А як бути з розмаїттям рослин, яких у природі налічують близько 350 тисяч? Вони такі різні, іноді дуже подібні між собою, хоча не мають жодних родинних зв’язків. Як розібратися в цьому розмаїтті рослинних організмів? Ви вже здогадалися? їх треба теж поділити на групи за певними ознаками. Саме цим і займається одна з найдавніших наук - систематика, з основами якої ми сьогодні ознайомимося.
Завдання уроку.1. З’ясувати, що вивчає наука систематика рослин.2. Встановити, які систематичні одиниці використовують
учені-систематики для класифікації організмів.
133
3. Ознайомитися з прикладами класифікації рослин за всіма основними систематичними одиницями.
II. Вивчення нового матеріалу.1. Систематика - одна з найдавніших біологічних наук,
історія її розвитку, характеристика першої системи рослийно- го світу, запропонованої Т. Теофрастом, основні критерії його системи; формування сутності поняття «життєва форма» рослин і причини об’єднання різних рослин до однієї життєвої форми; задачі систематики - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень рослин різних життєвих форм і видів рослин, що належать до різних систематичних груп, але до однієї життєвої форми.
2. Народні й наукові назви рослин, їх особливості, істотна різниця між ними; значення єдиних міжнародних наукових латинських назв організмів, зрозумілих дослідникам усього світу; формування поняття про бінарну номенклатуру, її засновник, ознайомлення з правилами правильного написання видових назв рослин - розповідь, демонстрація мал. 162, 163 (с. 149), портрета К. Ліннея, гербарних зразків рослин, картин, таблиць.
3. Основи, принципи й критерії сучасної класифікації рослин, формування понять основних класифікаційних одиниць: вид, рід, родина, порядок, клас - поняття про вид як основну найменшу систематичну одиницю класифікації, характеристика одиниць класифікації, їх підпорядкування іншим одиницям - розповідь, робота зі схемою класифікації - мал. 164 (с. 150), демонстрація гербарних зразків рослин різних видів, саморобної таблиці (або її схеми на дошці).
Видова назварослини
тополя срібляста тополя чорна верба біла верба козячадуб звичайний дуб скельний бук городчатий бук східний
Рід
тополя
верба
дуб
бук
Родина
ВербовіВербоквіті
БуковіБукоцвіті
Порядок
Дводольні
Клас
Покритонасіннірослини
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.Бесіда за запитаннями: 1. Що вивчає наука систематика?
2. Хто з учених запропонував першу систему органічного світу? 3. За якою ознакою він розподіляв рослини на групи?4. Чим наукові назви рослин відрізняються від народних?5. Для чого потрібні латинські назви рослин? 6. Що таке вид? 7. За якими ознаками різні види об’єднують в один рід? 8. Назвіть основні систематичні одиниці.
IV. Узагальнення і систематизація знань.А. Обговорення питання: чому існує необхідність класифі
кації рослин?Б. Складіть схему підпорядкування одиниць класифікації.
Вид -> Рід —> Родина -> Порядок -» Клас -> Відділ
134
В. Робота за завданням (з використанням гербарних зразків рослин): визначте кількість видів і родів у запропонованому переліку рослин:
дуб звичайний, береза пухнаста, конюшина біла, паслін чорний, суниця лісова, дуб корковий, редька дика, береза бородавчаста, конюшина повзуча, суниця садова, паслін солод- ко-гіркий, редька посівна.
Г. Робота з тестовими завданнями на с. 151.V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 40, підготувати відповіді на запитання на с. 151, повторити текст § 15, підготувати повідомлення про представників різних груп водоростей (на розсуд учителя - наступний урок дуже об’ємний).
Ъоца&ковий майфии цо ц/гокц
/ Урок 45 /Тема уроку: ВОДОРОСТІМета:^ ознайомити учнів із загальною характеристикою водоростей, осо
бливостями їхньої будови, процесами життєдіяльності, способами розмноження, поширенням, екологією, значенням у природі і житті людини; сформувати чітке розуміння поняття «вищі рослини»;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд і переконання в необхідності знань біології та екології різних груп водоростей - найдавніших і найпоширеніших організмів планети, які впливають на стан атмосфери Землі і відіграють величезну роль у природі і житті людини;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, його текстом і малюнками, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, працювати з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, встановлювати риси подібності і відмінності між одноклітинними і багатоклітинними водоростями;
'ґ виховувати охайність під час виконання дослідження, бережне ставлення до обладнання.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: живі чи фіксовані водорості, шматоч
ки кори, вкриті шаром водоростей, живі або фіксовані нитки спіро- гіри, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, розчин йодиту калію світло-жовтого кольору, таблиці «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості», таблиці з альбому «Царство Рослини», картини, електронні зображення різних груп водоростей і пейзажів місць їх мешкання, комп’ютер.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми звикли при згадуванні слова «рослина» уявляти собі якесь дерево, чагарник або трав’янисту рослинку, у яких чітко розрізняються корінь, стебло, листок, квітка. Але ви вже знаєте, що все розмаїття рослинного світу не обмежується тільки такими рослинами - у природі досить широко представлені й інші рослини. Сьогодні ми ознайомимося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою рослин - водоростями.
Завдання уроку.1. Визначити, які рослини і за якими ознаками належать
до водоростей.2. Ознайомитися із загальною характеристикою водоростей.3. Визначити, які характерні особливості будови й проце
сів життєдіяльності властиві різним групам водоростей.4. З’ясувати роль водоростей у природі й житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Класифікація рослин за їхньою будовою на водорості б
вищі рослини, формування поняття «вищі рослини», особливості будови водоростей: відсутність вегетативних органів, тканин - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин, живих чи фіксованих водоростей.
2. Загальні ознаки представників різних груп водоростей, поширення, життєві форми, особливості процесів життєдіяль-
136
ності, розмноження, наявність у всіх водоростей спільної ознаки - зеленого пігменту хлорофілу та автотрофного живлення й інших пігментів, що забарвлюють водорості в різні кольори - розповідь з елементами бесіди, демонстрація натуральних об’єктів, фіксованих водоростей, картин, таблиць, електронних зображень представників різних груп.
3. Характеристика зелених водоростей, особливості будови окремих клітин і самого тіла, процеси життєдіяльності, розмноження, поширення в природі, характеристика представників зелених багатоклітинних водоростей: улотрикса, спірогіри, хари - розповідь, робота з мал. 165 (с. 152), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень багатоклітинних зелених водоростей; виконання учнями лабораторного дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних досліджень.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом і виготовлення мікропрепаратів.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорен
ня варіантів формулювання висновків на основі виконаного дослідження з використанням узагальнюючих питань: 1. Яку будову має нитчаста водорість спірогіра? 2. Чому її відносять до багатоклітинних? 3. Яку будову мають окремі клітини спірогіри? 4. Назвіть головні частинЬ клітини спірогіри.
4. Загальна характеристика діатомових, бурих і червоних водоростей, особливості їх організації, біології, розмноження, наявність пігментів, залежність забарвлення від переважання пігментів. Значення в природі й житті людини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з текстом і мал. 166 (с. 153) підручника, складання узагальнюючої таблиці «Багатоклітинні водорості» під час вивчення матеріалу або виконання самостійної роботи учнів з окремими групами водоростей, демонстрація таблиць, картин, електронних зображень представників діатомових, бурих, червоних водоростей та їх місць мешкання.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Які рослини називають водоростями? 2. Яка ознака є спільною для всіх груп водоростей? 3. Де поширені водорості? 4. Яку будову мають багатоклітинні водорості?5. Яке значення водоростей у природі? 6. Наведіть приклади використання водоростей людиною.
IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Що об’єднує всі водорості в одну групу? 2. Чому водорості не трапляються на глибинах понад 265 м?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 41, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 156, скласти сенкан на тему «Водорості», підготувати доповіді про зелені та білі мохи, доповідь, міні- презентацію на тему «Як утворився торф».
137
< І Урок 46ДатаКлас
Тема уроку: МОХИ Мета:✓ сформувати в учнів знання про мохи: поширення, місцезростання,
процеси житттєдіяльності, особливості розмноження на прикладі зелених і сфагнових мохів, звернути увагу учнів на ознаки ускладнення в організації мохів у порівнянні з водоростями; забезпечити формування понять «статеве покоління», «нестатеве покоління», «спорангій»;
* продовжити формувати в учнів наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, пояснити значення цих знань для розуміння процесу розвитку органічного світу на нашій планеті;
* продовжити формування умінь і навичок працювати з підручником, розпізнавати представників мохів, порівнювати їх між собою та з водоростями, обґрунтовувати більш складну організацію мохів у порівнянні з водоростями; виконувати лабораторне дослідження, працювати з лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки й малюнки, виховувати обережність і охайність під час виконання роботи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: гербарні екземпляри зозулиного льо
ну, сфагнуму, інших мохів, живі рослини зозулиного льону, зібрані в дернини, занурений у склянку мох сфагнум, постійний мікропре- парат коробочки зозулиного льону, мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, предметні та накривні скельця, таблиці «Зелений мох - зозулин льон», «Мох сфагнум», «Багатоклітинні водорості*, таблиці, картини з альбому «Царство Рослини», динамічна модель- аплікація «Розмноження моху», діафільм «Лишайники і мохи», малюнки, комп’ютерні зображення мохів у природних умовах, комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан
ням: послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не згодні.
1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу. 2. Водорості мешкають тільки у солоних водоймах. 3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя. 4. Улотрикс - нитчаста бура водорість. 5. Розмножується уло- трикс статевим і нестатевим способами. 6. Спірогіра - мешканець солоних водойм. 7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця. 8. Ламінарія - представник бурих водоростей. 9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів. 10. Діатомові водорості належать до групи багатоклітинних водоростей. 11. До складу клітинних оболонок діатомових водоростей входить хімічний елемент Силіцій.12. З решток діатомових водоростей утворилися осадові породи діатоміти. 13. Серед бурих водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. 14. Морська капуста - представник червоних водоростей. 15. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.
Б. Перевірка сенканів на тему «Водорості».
ХІД УРОКУ
138
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з водоростями й переконалися в тому, що вони дуже різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх називають вищими. У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. До вищих рослин ботаніки відносять мохи, хвощі, плауни, папороті, голонасінні та вже добре вам відомі покритонасінні рослини. Такі різноманітні представники! Зрозуміло, що вони, незважаючи на те, що належать до однієї групи - вищих рослин, мають низку особливостей, які різнять їх між собою. Які? Дізнаємося вже дуже скоро. І почнемо дізнаватися з найпростіших представників вищих рослин - мохів. Усі ви їх бачили багато разів у своєму житті. Вони трапляються всюди: особливо примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м’який покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи, які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є водолюбами, хоча більшість з них живуть на землі, але обов’язково у вологих місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя цих просто збудованих вищих рослин.
Завдання уроку.1. Визначити загальні риси мохів.2. Ознайомитися з особливостями будови й життєдіяльності
мохів на прикладі зозулиного льону.3. З’ясувати особливості будови сфагнуму.4. Визначити, як відбувається процес утворення торфу та
його значення в житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика мохів, особливості будови веге
тативного тіла мохів на прикладі зозулиного льону, наявність стебла, листків, ризоїдів, їх функції, способи живлення мохів - розповідь, доповіді учнів, робота з мал. 169 (с. 157), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень мохів.
2. Характерні особливості будови особин статевого й нестатевого покоління зозулиного льону, формування генеративних органів та статевих клітин, процес запліднення, умови запліднення, утворення зиготи, що перетворюється в особину нестатевого покоління - коробочку зі спорами, особливості будови спорангія; спори їх проростання, утворення зеленої нитки, її ріст, розвиток, утворення чоловічих і жіночих особин статевого покоління; переважання статевого покоління над нестатевим - розповідь, робота з мал. 169. Б (с. 157), демонстрація картин, таблиць, динамічної моделі-аплікації, виконання учнями лабораторного дослідження «Будова моху».
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями дослідження.Ш. Підбиття підсумків роботи, формлювання висновків за до
помогою узагальнюючих питань: 1. Яку будову має зозулин льон?2. Яку будову має листок зозулиного льону? 3. Чим різняться за
139
будовою чоловічі й жіночі особини? 4. Яку будову має особина нестатевого покоління? 5. Які покоління чергуються в життєвому циклі зозулиного льону? 6. Яке покоління переважає?
3. Особливості будови й біології моху сфагнуму, відмінності його будови від зозулиного льону, наявність у листках живих і мертвих клітин, їхні функції; бактерицидні властивості сфагнуму, роль сфагнуму в утворенні торфу, використання його людиною.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 170 (с. 158), демонстрація сухого й зануреного в склянку з водою сфагнуму, картин, таблиць, фрагментів діафільму.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст на с. 158 «Як утворюється торф?» і дайте відповіді на запитання: 1. Як утворюється торф? 2. Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми? 3. Як людина використовує торф? 4. Як використовують торф у хімічній промисловості? 5. Завдяки яким особливостям сфагнуму його можна використовувати як перев’язочний матеріал?
IV. Закріплення матеріалу, вивченного на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Чому мохи відносять до вищих рослин?2. Яку будову має мох зозулин льон? 3. Чому його відносять до дводомних рослин? 4. Чим відрізняються чоловічі й жіночі особини моху зозулиного льону? 5. За яких умов можливе запліднення у мохів? 6. Що утворюється після запліднення? 7. Що таке спорангій? 8. Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою? 9. Як утворюється торф?10. Як людина використовує торф?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які розмножуються спорами? 2. У сухих степах і напівпустелях на поверхні ґрунту мешкають особливі види мохів. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 42, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 159, доповіді і міні-презентації на теми «Як утворилося кам’яне вугілля?», «Викопні рослини», скласти сенкан на тему «Мохи».
2)oqatfuca€uii MWHefiUu qo iffwuj
§. Урок 47 ір”>
Тема уроку: ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІМета:'ґ продовжити вивчення вищих рослин, ознайомити з особливостями
будови й біології представників плаунів, хвощів і папоротей, відмітити ознаки вищої організації їх у порівнянні з мохами, визначити їхню роль у природі й житті людини;
* на прикладі поступового ускладнення в будові плаунів, хвощів і папоротей формувати науковий світогляд і переконання учнів у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу, знань про їх біологію для охорони і практичного використання;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, заповнювати таблиці, виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об’єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням; узагальнювати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, розуміння необхідності бережливого ставлення до нього.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.
Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні й гербарні зразки плаунів,
хвощів, папоротей, нестатевого покоління щитника чоловічого, відбитки відмерлих папоретей, картини, таблиці «Хвощі і плауни», ♦Мохи», «Папороть - щитник чоловічий», картини альбому «Царство Рослини», фотографії, листівки, комп’ютерні зображення, діафільм «Папоротеподібні», колекції «Кам’яне вугілля і продукти його переробки», мікроскопи, мікропрепарат спорангіїв, препарувальні голки, пінцети, лупи.
Х ІД У Р О К У
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед вищих рослин, що розмножуються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури- велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. Наступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля,1 і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворюючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скромних зелених трав’янистих рослин. Хто вони такі? Чому втратили свої велетенські розміри й перетворилися на трави? Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть складали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про дивну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темряви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу. Ви вже здогадалися, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що були у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки. Чи могли вони її знайти? Чому? Що то за цікаві рослини - плауни, хвощі й папороті?
ДатаКлас
141
Завдання уроку.1. Вивчити будову вегетативних і репродуктивних органів
плаунів, хвощів і папоротей.2. Визначити особливості процесів розмноження плаунів,
хвощів і папоротей.3. З’ясувати їх роль у природі та житті людини.II. Вивчення нового матеріалу.1. Особливості будови давніх і сучасних плаунів, їх біоло
гія, розмноження, розвиток, особливості будови та розвитку заростка плаунів, умови запліднення, чергування поколінь статевого й нестатевого, значення плаунів у природі й житті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з малі 171 (с. 159) і 172 (с. 160), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних видів плаунів, доповіді учнів, заповнення таблиці послідовно під час вивчення матеріалу про плауни, хвощі та папороті.
Ознаки Плауни Хвощі ПапоротіБудова вегетативних органівМісце утворення спорБудова заросткаЗначення в природі й житті людини
2. Особливості будови надземних і підземних органів хвоща польового, утворення двох видів надземних пагонів - весняного зі спороносними колосками і літнього - фотосинтезуючого, розмноження хвоща, утворення спор, розвиток заростків, запліднення, утворення зиготи та особин нестатевого покоління - розповідь з елементами бесіди, робота з мал, 173 (с. 160), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень хвощів, доповіді й міні-презентації учнів, заповнення учнями таблиці під час вивчення матеріалу.
3. Особливості будови статевого й нестатевого покоління па- поротників на прикладі щитника чоловічого, розмноження папороті: формування й дозрівання спор, розвиток заростка з репродуктивними органами, умови, необхідні для запліднення.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 176 (с. 162), доповіді й міні-презентації учнів, демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень папоротей різних видів, діафільму, колекції кам’яного вугілля, заповнення таблиці.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова папоротей».
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на основі проведеного дослідження з використанням узагальнюючих запитань: 1. Які вегетативні органи має па
142
пороть щитник чоловічий? 2. Яку будову має кореневище і листки папороті? 3. Які утвори розташовані з нижнього боку листкових пластинок? 4. Що міститься в цих утворах? 5. До якого покоління належить спороносна особина щитника чоловічого?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин? 2. Які покоління характерні для представників цих груп? 3. Яку будову має нестатеве покоління плаунів, хвощів, папоротей? 4. Чим представлено статеве покоління представників цих груп? 5. Які умови потрібні для забезпечення запліднення вищих рослин, що розмножуються спорами? 6. Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин? 7. Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони відрізняються? 8. Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й папороті?
IV. Узагальнення і систематизація знань.A. Виконання в групах завдання за текстом підручника
(с. 164).Б. Розв’язання біологічної задачі.Перші спорові рослини, як вважають учені, з’явилися близько
430 млн років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папоротей. Більшість з них вимерло ще 250 млн років до н. е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?
B. Перевірка сенканів на тему «Мохи».V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.УП. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 43, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 163, 164, підготувати повідомлення про голонасінні рослини (за порадою вчителя), повторити § 37, скласти сенкани на теми: «Плауни», «Хвощі», «Папороті». ->
Воушіасовий мшЯе[иаи цо Ц̂ОКЦ
/ Урок 48 /Тема уроку: ГОЛОНАСІННІМета:^ продовжити формування знання про будову й життєдіяльнсть на
сінних рослин, ознайомити учнів з поширенням, середовищем життя, будовою вегетативних органів і біологією представників голонасінних як фупи рослин, що мають складнішу будову порівняно з вищими рослинами, що розмножуються спорами; виявити значення голонасінних у природі та житті людини;
^ показуючи ускладнення організації голонасінних порівняно з вищими рослинами, які розмножуються спорами, формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу на нашій планеті, для гармонійного існування людини й природи та бережливого й раціонального використання голонасінних у господарстві;
продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, проводити лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскором, лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки, виховувати дбайливе ставлення до рослин, бережливе та економне - до паперу, зошитів, підручників;
^ продовжити виховання естетичного сприйняття природи, прагнення берегти й охороняти її.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі пагони сосни, ялини, гербарні
зразки представників відділу Голонасінні, колекції шишок, луна, мікроскоп, препарувальний набір, картини з альбому «Царство Рослини», таблиці «Сосна звичайна», листівки, картини хвойних рослин, репродукції картин І. Шишкіна або інших художників, комп’ютерні зображення рослинних угруповань, парків, скверів із хвойними рослинами, діафільм «Живуть такі рослини» (Голонасінні), комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завдан
ням: послухайте уважно твердження і визначте, з яким з тпгх ви згодні, а з яким - ні. Поясніть, чому не згодні.
1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - мешканці суші. 2. Спори в них утворюються у спорангіях. 3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки. 4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами. 5. їхні статеві клітини - це спермії та яйцеклітини. 6. Спори плаунів, хвощів і папоротей слугують тільки для розмноження. 7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувається за участі води, а в папоротей - за участі вітру. 8. Заросток — це особина нестатевого покоління. 9. Кореневище папороті закріплюється в ґрунті за допомогою ризоїдів. 10. Хвощ польовий утворює два види пагонів: весняні й літні. 11. На верхівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних заростках. 13. У папоротей із зиготи розвивається нестатеве покоління. 14. Папороті мають справжні корені.
Б. Розв’язання біологічних задач.1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі буль
бочки. Що в них накопичується? Який пагін накопичує ці речовини: весняний чи літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?
2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умовах і на певних ґрунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких ґрунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свідчить присутність хвоща польового на луках?
3. Статеве покоління хвощів, як і плаунів та папоротей, представлене заростком. Що спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті, плауна і хвоща?
4. У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимуючий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволяли застосовувати його із цією метою?
В. Перевірка сенканів.II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми
і завдань уроку. Ми продовжуємо ознайомлення з представниками рослинного світу. Робимо крок за кроком і немов піднімаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин - водоростей - ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами - мохами, наступна сходинка - вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будовою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосувалися до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і почнемо ознайомлення з насінними рослинами. Почнемо це ознайомлення з добре відомими вам рослинами - соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші - на «живі копалини», що збереглися на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з дитинства. Що це за рослини? Чим вони цікаві? Яке їх значення в природі й житті людини?
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою голонасін
них рослин.2. Визначити особливості будови та процесів життєдіяль
ності хвойних рослин.3. Встановити особливості розмноження хвойних рослин.4. З’ясувати значення хвойних у природі та житті людини.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика голонасінних рослин, наяв
ність насінини, особливості її будови - відсутність стінки плода, розташування насінин - лежать відкрито на лусках, значення насінини - актуалізація знань учнів про будову і значення насінини квіткових рослин; особливості насінини голонасінних і покритонасінних рослин; що дають їм змогу зростати в посушливих місцях; розповсюдження голонасінних на Землі, життєві форми голонасінних - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація натуральних
145
об’єктів, гербарних зразків, картин, листівок, таблиць, комп’ютерних зображень представників відділу, репродукції картин природних угруповань голонасінних, парків, скверів.
2. Особливості будови вегетативних органів голонасінних: кореня, кори, деревини - наявність смоляних ходів, живиці, її значення, здатність кореневої системи голонасінних вступати у взаємовигідне співжиття з грибами - розповідь з елементами бесіди, робота з мал- 178 (с. 164), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних колекцій зображень голонасінних і хвойних рослин.
3. Особливості розмноження хвойних рослин на прикладі сосни звичайної, будова шишок, їх походження, особливості будови чоловічих і жіночих шишок, пилкових зерен, пристосування пилкових зерен до розповсюдження; характеристика процесу запилення, утворення пилкової трубки, запліднення, утворення зиготи й формування зародка насінини, його склад, наявність сім’ядолей та ендосперму, строки дозрівання насіння.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 179 (с. 165), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків хвойних рослин, їх шишок, картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень хвойних рослин з вегетативними органами й шишками.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова голонасінних».
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з препарувальний набором.
II. Виконання учнями ліабораторного дослідження.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варі
антів висновків з використанням узагальнюючих запитань:1. Які пагони розрізняють на багаторічній гілці сосни? 2. Що на них розташовано? 3. Чим відрізняється розміщення і будова хвоїнок сосни та ялини? 4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. Чим відрізняються шишки сосни та ялини? 6. Яку будову мають хвоїнки? 7. Який вигляд має насінина сосни? 8. Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на великі відстані? 9. У чому проявляється ускладнення будови голонасінних порівняно з мохами, плаунами та папоротями?
4. Значення голонасінних у природі й житті людини, охорона голонасінних - розповідь, бесіда, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, репродукцій картин, комп’ютерних зображень голонасінних рослин, фрагментів діафільму, повідомлення і міні-презентації учнів.
А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 167 підручника текст «Яке значення голонасінних у природі та житті людини?» і дайте відповіді на запитання: 1. Яке значення мають голонасінні в практичній діяльності людини? 2. Що отримують з деревини хвойних? 3. Як використовують хвою і живицю голонасінних?4. Чому саме у хвойних лісах розташовують санаторії і лікарні для людей із захворюванням легенів? 5. Яке естетичне значення хвойних? 6. Чому треба турбуватися про охорону голонасінних та дбайливо ставитися до паперу, зошитів і підручників?
146
Б. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст підручника на с. 167, з ’ясуйте значення голонасінних у природі та житті людини, дані запишіть у таблицю «Значення голонасінних у природі та житті людини».
Значення голонасінниху природі у житті людини
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть представників голонасінних рослин.2. Які особливості будови вегетативних органів мають голонасінні рослини порівняно зі споровими? 3. Як голонасінні розмножуються? 4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. Які особливості процесів запилення і зкпліднення у хвойних рослин? 6. Яку будову має насінина хвойних рослин? 7. Які вона має пристосування до розповсюдження?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. У чому полягають переваги голонасінних рослин над вищими рослинами, що розмножуються спорами? 2. Які особливості будови вегетативних і репродуктивних органів сосни як представника голонасінних рослин дають їй змогу виживати в суворих умовах, там, де інші деревні рослини рости не можуть? 3. Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря, крім того, їхня деревина є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу. Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються паперовими виробами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 44, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 167, відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», повторити § 33, підготувати повідомлення про значення покритонасінних рослин, скласти сенкани на теми: «Сосна», «Ялина».
Яодаііїіййш май/фіал доуракц
< § Урок 49ДатаКлас
Тема уроку: ПОКРИТОНАСІННІ, АБО КВІТКОВІМета:^ визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості бу
дови, біології і розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш ви- сокоорганізованої і панівної групи рослин на Землі; на основі визначення та узагальнення знань про будову, біологію та ускладнення організації покритонасінних рослин порівняти з мохами, плаунами, папоротями та голонасінними рослинами;
^ на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до ви- сокоорганізованих і високоадаптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збереження та охорони;
^ продовжити формування умінь і навічок учнів працювати з натуральними об’єктами, виконувати практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси подібності й відмінності між групами рослин, робити відповідні висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;
^ виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняти й берегти їх та естетичне сприйняття природи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, практичний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі, фіксовані або гербарні зразки
різних видів мохів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин, квітучі кімнатні рослини, моделі квіток, муляжі плодів, таблиці «Будова квіткової рослини», «Мохи», «Папороть щитник чоловічий», «Сосна звичайна», картини, таблиці, комп’ютерні зображення покритонасінних - представників одно- і дводольних рослин, діафільм «Різноманітність квіткових рослин і місць їхнього зростання», комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть представників голо
насінних. 2. Де вони зростають? 3. Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом: а) коренева система;б) стовбур; в) листки. 4. Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни? 5. На яких пагонах вони розташовані? 6. Які особливості запилення у сосни? 7. Як відбувається запліднення у сосни? 8. Який термін розвитку насінини сосни? 9. Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається? 10. Як сосна розповсюджує своє насіння? 11. Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини? 12. Порівняйте особливості будови і процесів життєдіяльності голонасінних рослин і папоротей. 13. Які переваги мають голонасінні над папоротями?
Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.
А злиття спермія з яйцеклітиноюБ потрапляння пилкового зерна на луски жіночої шишки В дозрівання насінини Г розсування лусок жіночих шишок Д формування зародка із зиготи
Х ІД У Р О К У
148
Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки'Ж утворення зиготиВ. Розв’язання біологічних задач.1. Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких
трапляються і водні мешканці, вважають рослинами суходолу. Які особливості їхньої будови і життєдіяльності підтверджують цю думку?
2. Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листопадні рослини, скидає свої голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не можуть поглинати взимку холодну воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «засуху»?
Г. Перевірка сенканів.II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен
ня теми і завдань уроку. Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пов’язане з водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не проникає сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м’якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав’янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені - ялини, сосни, модрини... Але не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?
Завданння уроку.1. Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.2. З’ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні
рослини.3. Визначити характерні ознаки цих груп.III. Вивчення нового матеріалу.1. Різноманітність покритонасінних рослин, розповсю
дження їх на всіх континентах, земної кулі, в усіх кліматичних зонах і різноманітних екологічних умовах - розповідь, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп’ютерних зображень представників відділу з різних місць зростання, фрагмента діафільму. Постановка проблеми', що дало змогу покритонасінним рослинам стати панівною групою у рослинному світі на Землі?
2. Особливості будови добре розвинених вегетативних органів, удосконалення тканин, що забезпечують пересування поживних речовин, різноманітність життєвих форм рослин і їх адаптації до різноманітних умов існування, наявність квітки, подвійного запліднення, утворення насіння та плодів, особливості будови насінини та плода.
А. Бесіда, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень представників покритонасінних рослин. Запитання для бесіди: 1. Які вегетативні органи мають покритонасінні рослини? 2. Які тканини утворюють ці органи? 3. Які провідні тканини сприяють пересуванню поживних речовин по рослині? 4. Які життєві форми
149
покритонасінних рослин вам відомі? Наведіть приклади.5. Які генеративні органи утворюють покритонасінні? 6. Що таке квітка? Назвіть її головні частини. 7. Як у покритонасінних відбуваються процеси запилення? 8. Що утворюється під час подвійного запліднення? 9. Яку будову має плід і насінина покритонасінних? 10. Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?
Б. Робота з таблицею «Порівняльна характеристика насінних рослин».
Голонасінні рослини Покритонасінні рослиниНасіння не схрване у зав’язі Насіння сховане у зав’язі
3. Підбиття підсумків розв’язування проблеми, формування висновків разом з учнями:
- покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп вищих рослин, що розмножуються насінням;
- вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;
- покритонасінним властиве удосканалення будови тканин;- у покритонасінних вперше з’являється квітка, що забез
печує статеве розмноження;- насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито все
редині зав’язі квітки, що захищає їх від несприятливих умов;- після запилення і запліднення з квітки утворюється плід
і насіння - пристосування до розповсюдження рослин.4. Класифікація покритонасінних, поділ на Однодольні та
Дводольні рослини, сукупність ознак, за якими відбувається поділ, найголовніша ознака, за якою встановлюють приналежність до однодольних чи дводольних рослин - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 181 (с. 168), живих об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень представників однодольних і дводольних рослин.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть характерні ознаки
покритонасінних, або квіткових, рослин. 2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні рослини? 3. Чи можна тільки за зовнішними ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи? 4. Яка ознака є найголовнішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 169 підручника.V. Узагальнення і систематизація знань. Виконання
учнями практичної роботи «Порівняння будови мохів, папоротей і покритонасінних (квіткових) рослин». Робота виконується за інструктивною карткою підручника.
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями роботи, заповнення таблиці.III. Підбиття підсумків виконаної практичної роботи, об
говорення варіантів висновків роботи.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
150
VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 45, підготувати відповіді на запитання на с. 170, доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини (за вибором учителя), повторити § 38.
Примітка. Для вивчення теми «Сільськогосподарські рослини» можна використати групову форму роботи на уроці. Учні об’єднуються в групи (на розсуд учителя): І група - зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза); II група - бобові (горох, квасоля, соя, люпин); III група - овочеві (капуста, морква, картопля, помідори); IV група - плодові (яблуня, черешня, слива, абрикос); V група - ягідні (смородина, малина, аґрус, суниці). Кожна група одержує завдання: використовуючи текст підручника і додаткові джерела знань, підготувати короткі повідомлення, мійі-презентації за планом: 1. Загальна характеристика представників групи. 2. Господарське значення окремих представників групи (за вибором самих учнів або за порадою вчителя).
7ий магііе/иал ао икощ
і Урок 50Тема уроку: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИМета:^ ознайомити учнів з основними групами культурних рослин і крите
ріями, за якими культурні рослини об’єднують у ці групи, поглибити знання про значення покритонасінних культурних рослин у народному господарстві людини;
' ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи значення знань про будову і біологію культурних рослин для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур і раціонального їх використання;
^ продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, використовувати засвоєні знання в новій ситуації, готувати стислі повідомлення на задану тему, уміння спілкуватися під час роботи в групах, виховувати взаємоповагу у спільній діяльності, почуття гордості й повагу до людей науки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий (якщо планується групова форма роботи на уроці).
Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні і фіксовані об’єкти овочевих
і плодових культур, вологий препарат - фіксований корінь бобової рослини з бульбочками, гербарні зразки, муляжі, картини, листівки, таблиці, комп’ютерні зображення різних представників сільськогосподарських культур і їх диких предків, колекції насіння бобових та інших культур, снопики злакових, зразки хлібо-булочних і борошняних виробів; портрети українських учених, фотографії сільськогосподарських наукових установ України; картини, фотографії агро- ценозів, діафільм «Значення рослин у природі і житті людини», комп’ютер, мультимедійний проектор.
Х ІД У Р О К У
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку. Одного разу Ходжа Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь. «О миряни, - запитав він, - чи знаєте ви, про що я буду розповідати?» «Не знаємо», - відповіли вони. «Якщо ви не знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» - сказав Ходжа Насреддін і пішов з мечеті. Другого дня, коли він прийшов до мечеті і звернувся до мирян з тим самим питанням, вони відповіли: «Знаємо!» «Якщо ви знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» - відповів Ходжа і пішов. На третій день миряни відповіли: «О шановний, деякі знають, про що ти розповідатимеш, інші - ні». «За таких обставин, - сказав Ходжа, - хай ті, хто знає, розповість тим, які не знають». От і ми з вами вчинимо так само - попрацюємо в групах. Представники груп розкажуть тим, хто не знає, відомості про обрані культурні рослини та їхнє значення в житті людини.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою сільсько
господарських рослин і їх значенням.2. Визначити, за якими ознаками сільськогосподарські
рослини поділяють на групи.3. Встановити біологічні властивості та господарське при
значення представників кожної групи.
4. Ознайомитися з видатними вченими України та їх внеском у розвиток сільськогосподарських наук.
II. Вивчення нового матеріалу.I варіант уроку.1. А. Робота учнів у групах: підготовка до доповідей про
представників групи, їх значення в житті людини з використанням наочності, міні-презентацій.
Б. Доповіді учнів кожної групи.2. Основні сільськогосподарські наукові установи України,
українські вчені-селекціонери, їх внесок у розвиток різних галузей сільського господарства - розповідь, демонстрація портретів учених, фотографій, картин наукових установ України, різних агроценозів.
II варіант уроку.1. Загальна характеристика сільськогосподарських рослин,
їхнє значення в забезпеченні продуктами харчування людини і в різних галузях виробництва - розповідь, демонстрація натуральних і фіксованих об’єктів, муляжів, гербарних зразків, картин, таблиць, листівок, комп’ютерних зображень різних сільськогосподарських культур, фрагментів діафільму «Значення рослин у природі і житті людини».
2. Характерні особливості біології, господарська і харчова цінність сільськогосподарських культур - самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст на с. 170-172 підручника, ознайомтеся з основними групами сільськогосподарських культур, їх представниками і значенням, в житті людини, різних галузях виробництва і медицині, результати занесіть у таблицю «Характеристика сільськогосподарських рослин».
Групи культурних рослин Представники груп Значення в житті
людини
3. Основні сільськогосподарські установи України, українські вчені-селекціонери, їх внесок у розвиток різних галузей сільського господарства - розповідь, демонстрація портретів учених, фотографій картин наукових установ України, різних агроценозів.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин. 2. За якими принципами поділяють сільськогосподарські рослини на групи? 3. Які культурні рослини відносять до групи зернобобових культур? 4. Яка з них є основною зерновою культурою і чому? 5. Які овочеві культури вирощують в овочівництві? 6. Яке їх значення в харчуванні людини?7. Які рослини відносять до плодово-ягідних? 8. Які наукові установи України вивчають питання підвищення якості сільськогосподарських культур?
IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Чому всі сільськогосподарські рослини належать саме до квіткових рослин? 2. Навіщо в садах, під час цвітіння плодових дерев, установлюють вулики з бджолами? 3. Чому знижується урожай жита в разі вітряної погоди під час його
153
цвітіння? 4. Чому ягоди, зібрані у сонячний день, солодші, ніж зібрані у похмуру погоду? 5. Чому в теплицях під час вирощування деяких овочів тримають джмелів?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 46, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 17, скласти сенкани на тему «Сільськогосподарські культури» за власним вибором; повторити § 41.
/ Урок 51Тема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИНМета:^ продовжити розвивати в учнів поняття про рослину як цілісний ор
ганізм, його взаємозв’язки із середовищем; сформувати поняття про середовища життя і чинники середовища; визначити взаємозв’язки рослин з чинниками живої і неживої природи, дією на рослини основних факторів середовища - світла, температури, води та адаптації до них рослин;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності і значущості знань про взаємозв’язки рослин з чинниками середовища для гармонійного існування природи і людини, охорони та збереження природних багатств; продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок працювати з текстом і малюнками підручника, зіставляти факти, встановлювати причинно-наслід- кові зв’язки, робити умовиводи;
'ґ виховувати допитливість, спостережливість, прагнення пізнавати навколишній світ, берегти та охороняти рідну природу.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: кімнатні рослини, акваріумні рослини,
гербарні зразки, картини, таблиці, комп’ютерні зображення рослин різних екологічних груп і природних угруповань, рослин з різними вимогами до світла, температури, вологості; діапозитиви «Основи екології», діафільм «Сезонні явища у житті рослин», таблиця «Внутрішня будова листка», комп’ютерні колекції рослин з різними вимогами до чинників середовища, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Бесіда за запитаннями: 1. Які культурні рослини назива
ють зерновими? Наведіть приклади. 2. Які зернові культури вирощують в Украйні і в світі на найбільших площах? Чому?3. Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.4. Яке значення мають овочі в харчуванні людей? 5. Які плодово-ягідні культури вирощують на наших землях? 6. У чому цінність плодово-ягідних культур для людини? 7. Чи відома вам рослина, що належить до групи олійних культур? 8. Які вам відомі лікарські рослини? 9. Які наукові і селекційні установи вам відомі? 10. Яка робота проводиться в цих установах?
Б. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками:І варіант Групи рослин А зернові Б бобові В овочеві Г плодові Д ягідні
Представники1 черешня2 суниці3 жито4 конюшина5 баклажан
II варіант Групи рослинА зернові Б бобові В овочеві Г плодові Д ягідні
Представники1 малина2 перець3 соя4 ячмінь5 слива
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі Природи - нашого спільного дому з усіма
■ II .1 (1
155
організмами, що його населяють. Із спільним Сонцем, що нас всіх зігріває, із спільною землею, що нас годує, її спільною водою, що нас напуває і вгамовує спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаємо. Скільки поверхів у цьому домі, за якими законами живуть мешканці цього великого, чудового і багатого дому? Яке місце в цьому домі з його Сонцем, світлом, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони пристосувалися до життя на різних поверхах? Учені кажуть, що рослинний світ - дзеркало умов зростання. Ви вже знаєте з природознавства, географії, що розподіл рослин у природі визначається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємося і про ці рослинні таємниці.
Завдання уроку.1. Установити, які чинники впливають на рослини.2. Ознайомитися із характеристикою цих чинників.3. З’ясувати, як впливають на рослини основні чинники
природи.4. Визначити, які механізми виробили рослини, що дають їм
змогу пристосовуватися до найрізноманітніших місцезростань.III. Вивчення нового матеріалу.1. Зв’язки організмів з навколишнім середовищем; форму
вання понять «місцезростання», «екологічні чинники», класифікація екологічних чинників, їх характеристика - розповідь з елементами бесіди, демонстрація діапозитивів, складання схеми «Екологічні чинники».
2. Світло - один з важливих екологічних чинників, значення світла для процесу фотосинтезу, вплив дії сили світла і його тривалості на ріст і розвиток рослин, на внутрішню будову листків; розподіл рослин на групи щодо світла: світлолюбні, тіньолюбні, тіньовитривалі, приклади рослин кожної групи; формування понять «рослини короткого дня», «рослини довгого дня», характеристика вимог рослин кожної групи до світла, приклади рослин; значення знань про потреби рослин до світла при вирощуванні культурних рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 186 (с. 174), демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, колекції комп’ютерних зображень рослин з різною потребою до світла.
3. Сонце - основне джерело світла і тепла на Землі; вплив температури на життя рослин, особливості підтримання температурного режиму при вирощуванні рослин в оранжереях і теплицях; характеристика особливостей зростання рослин у помірних широтах, пристосування рослин до річних періодичних коливань температури, формування понять «морозостійкі
Екологічні чинники
неживої природисвітло, температура, вода, повітря, поживні речовини
запилення, паразитизм, хижацтво, поїдання рослин тваринами
живої природи антропогеннівирубування лісів, осушення боліт, будова греблі, зрошування земель
156
рослини», «холодолюбні рослини», «теплолюбні рослини», приклади рослин кожної групи, адаптації рослин до дії різних температур - розповідь з елементами бесіди, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різними потребами до температури середовища, фрагментів діафільму.
4. Вода - важливий екологічний чинник, значення води для процесів життєдіяльності рослин, наслідки її нестачі; поділ рослин на групи по відношенню до води, їх характеристика; адаптації рослин до зростання в місцях з різною кількістю вологи в ґрунті; формування поняття «сукуленти».
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 187 (с. 176) і 202, демонстрація натуральних об’єктів (рослини акваріуму), гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень рослин з різною потребою до води.
Б. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте на с. 175-177 текст «Як вода впливає на рослини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чому вода є важливим екологічним чинником? 2. Які процеси життєдіяльності рослин тісно пов’язані з водою? 3. Наведіть приклади рослин, для яких вода є середовищем життя. 4. Які рослини зростають в умовах підвищеної вологості ґрунту? 5. Наведіть приклади рослин пустель, посушливих степів, дюн. 6. Які пристосування до життя в цих умовах мають згадані рослини? 7. Які культурні рослини є посухостійкими? 8. Які особливості будови вегетативних органів мають рослини-сукуленти?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.A. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке місцезростання?
2. Що називають екологічними чинниками? 3. На які групи поділяють чинники середовища? 4. Наведіть приклади зазначених чинників. 5. Яке значення в житті рослин має світло? 6. На які групи поділяють рослини по відношенню до світла? Наведіть приклади. 7. Як температура впливає на процеси життєдіяльності рослин? 8. Наведіть приклади рослин з різною потребою до дії температур. 9. На які групи їх поділяють?10. Як рослини помірних широт пристосовуються до сезонних змін температури? 11. На які групи поділяють рослини по відношенню до води? Наведіть приклади. 12. Які пристосування мають рослини до життя в умовах постійної або сезонної нестачі води?
Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Які ознаки притаманні водоростям? 2. Де поширені водорості? 3. Наведіть приклади багатоклітинних водоростей. 4. Якими способами розмножуються водорості? 5. Яка ознака є спільною для представників різних груп водоростей? 6. Яка роль водоростей у природі?
B. Робота з тестовими завданнями на с. 177.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення
питань: 1. Для чого людині потрібно знати про вплив екологічних чинників на організми? 2. Відомо, що рослини найбільше залежать від світла, температури, води, поживних речовин, повітря. Як ви вважаєте, для рослин має значення дія кожного окремого чинника природи, чи їхня комплексна дія? Відповідь обґрунтуйте. ,
157
V- <-■
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 48, підготувати відповіді на запитання на с. 177, повторити текст § 42, підготувати доповіді про способи захисту рослин від негативного впливу тварин, про рослини- хижаки, взаємозв’язки рослин з тваринами.
ВоусиОковий мсиіїеіііси, до Ц/МКЦ
158
§ Урок 52Тема уроку: ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН. РОСЛИННІ УГРУ
ПОВАННЯ. ЗВ’ЯЗКИ РОСЛИН З ІНШИМИ ОРГАНІЗМАМИМета:^ сформувати чітке поняття про життєві форми рослинних організмів
як результат дії умов навколишнього середовища у процесі їх історичного розвитку, поглибити знання про властиві їм ознаки; дати уявлення про рослинні угруповання, показати взаємозв’язки організмів в угрупованнях між собою і чинниками середовища;
^ формувати в учнів науковий світогляд і переконання у значущості і необхідності знань про особливості будови рослин різних життєвих форм, їх взаємозв’язків і взаємовідносин між компонентами живої і неживої природи для створення оптимальних умов існування рослин у природних і штучних угрупованнях, для гармонійного існування природи і людини;
^ продовжити формувати вміння встановлювати причинно-наслід- кові зв’язки, узагальнювати, застосовувати засвоєні знання, уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника;
* виховувати бережливе ставлення до природи, бажання охороняти і примножувати її багатства.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: живі рослини, гербарні зразки рослин
різних екологічних груп і різних життєвих форм, представників лісу, луків, степів, боліт, культурних рослин, картини таблиці, комп’ютерні зображення різних природних угруповань і видів рослин цих угруповань, приклади взаємозв’язків між рослинами в угрупованнях, діафільм «Різноманітність рослин і місць їх існування», діапозитиви «Взаємозв’язок рослин в угрупованнях», таблиця «Яруси лісу» (із серії таблиць «Основи екології»), «Дубрава», електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями на с. 177 підручника.Б. Перевірка умінь розпізнавати рослини за їхнім відношен
ням до світла за завданням: у запропонованому гербарному матеріалі визначте і відберіть окремо: а) світлолюбні, тіньолюбні і тіньовитривалі рослини; б) вологолюбні та посухостійкі рослини.
B. Перевірочна робота «Екологічні чинники» за завданням: випишіть літери чинників середовища, а поруч - номери відповідних прикладів дії екологічних чинників:
А - чинники неживої природи; Б - чинники живої природи;В - антропогенні чинники.І варіант II варіант1 вирубування лісу 1 рельєф місцевості2 вологість ґрунту 2 осушення боліт3 будівля греблі 3 весняна повінь4 запилення рослин комахами 4 гриб трутовик на березі5 світло Місяця 5 розповсюдження плодів6 температура повітря рослин птахами7 пригнічення росту культурних 6 зрошування землі
рослин бур’янами 7 поїдання трави тваринами
159
8 сонячне світло9 видування ґрунту вітром10 знищення гризунів
хижими птахами
8 пересівання піску під впливом вітру
9 поїдання комах птахами10 земне тяжіння
А - __________ , Б - ' , В - _________ .Г. Перевірочна робота за завданням: прочитайте текст і
вставте пропущені слова.І варіант1. Тип місцевості, де поширений данний вид рослин, нази
вають __ . 2. Температура, світло, вологість - це чинники___природи. 3. Уся діяльність людини, що впливає на природу,називають ___ чинником. 4. За недостатнього освітлення влистках краще розвиваються клітини тканини. 5. Надмірне світло, що діє на рослини, затримує їх ріст у . 6. Придовжині дня понад 12 годин не цвітуть і не плодоносять рослини дня. 7. Жито, ячмінь, овес, картопля належать дорослин ___ дня. 8. Рослини, що зростають за постійної дії
9. По відношенню до во- . 10. За
низьких температур, називаютьлоги в ґрунті кавун, соняшник належать до рослин _ достатнього освітлення і наявності вуглекислого газу в повітріорганічні речовини в листках не утворюються за нестачі .11. Рослини посушливих районів, які запасають воду в листках і стеблах, називають ___ . 12. Хижацтво і взаємовигіднівідносини - це чинники природи.
II варіант1. Чинники навколишнього середовища, які впливають на
організм, називають . 2. Взаємодію живих організмів міжсобою становлять чинники ____ природи. 3. Для здійсненняфотосинтезу за наявності води і вуглекислого газу, необхідно . 4. На відкритих, добре освітлених ділянках зростають види. 5. Рельєф місцевості - це чинник ___ природи.6. Добре ростуть і плодоносять при довжині світлового ДНЯ 12 годин і більше рослини дня. 7. Рис, кукурудза, соняшник, соя належать до рослин дня. 8. Рослини, що зростають у місцях, де не відчувається тривала дія низькихтемператур, називають . 9. По відношенню до води елодеяі ряска є рослинами . 10. Культурні рослини соняшник ікукурудза по відношенню до води є рослинами . 11. Рослини посушливих районів із соковитими стеблами і листками.в яких вони запасають воду, називають . 12. Пересуванняпоживних речовин по рослині не можливе за нестачі .
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Щоб успішно жити, рости, розвиватися і розмножуватися у своєму середовищі, кожен організм повинен добре пристосуватися до всіх діючих на нього екологічних чинників - температури, світла чи затінку, рельєфу місцевості, вологості, чи, навпаки, засухи, складу ґрунту, солоності моря чи океану і до таких важливих чинників, як сусіди і вороги. Серед пристосувань до середовища життя важливу роль вдіграють й особливості зовнішнього вигляду рослин, які сприяють виживанню у звичайних до них умовах. Як рослини пристосовуються до дії екологічних чинників, до спільного життя в угрупованнях, до своїх сусідів і ворогів, мв дізнаємося на цьому уроці.
160
Завдання уроку.1. З’ясувати, якою є різноманітність рослин нашої планети.2. Визначити, на які групи поділяють рослини залежно від
будови їх надземної частини.3. Ознайомитися з особливостями кожної групи рослин.4. З’ясувати, на які групи поділяють рослини за триваліс
тю їхнього життя.5. Ознайомитися з рослинними угрупованнями, особливос
тями взаємозв’язків, які виникають між рослинами в цих угрупованнях.
6. З’ясувати, які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами
III. Вивчення нового матеріалу.І. Різноманітність рослин нашої планети; життєві форми
рослин, формування поняття про зовнішній вигляд рослин як пристосування, що виробилося у рослин до життя у певних умовах середовища, характеристика життєвих форм рослин, їх представники, тривалість життя представників.
А. Розповідь з елементами бесіди, работа з мал. 189 (с. 178), демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, колекцій комп’ютерних зображень рослин різних життєвих форм, фрагментів діафільму.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочайте текст § 48 «Якою є різноманітність рослин?» на с. 178, визначте характерні особливості життєвих форм рослин та їх представників, дані занесіть у таблицю «Характеристика життєвих форм рослин».
Життєві форми рослин
Характерні особливості будови Представники
ДереваЧагарникиЧагарничкиТрави
2. Формування поняття «рослинні угруповання», приклади рослинних угруповань, їх характеристика, видовий склад, чисельність, густота зростання, домінуючі види угруповань - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 190 (с. 179), гербарних зразків, картин, таблиць, комп’ютерних зображень різних угруповань, представників рослин цих угруповань, домінуючих видів.
3. Просторове розташування видів в угрупованнях - ярусність, види ярусності: надземна і підземна ярусність, приклади різних видів надземної ярусності, значення ярусного розташування рослин; зміни, що відбуваються в угрупованнях, їх причини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 191 (с. 180), демонстрація картин, таблиць, комп’ютерних зображень ярусного розташування рослин у різних угрупованнях.
4. Взаємозв’язки між організмами в угрупованнях, характеристика зв’язків: симбіоз, паразитизм, конкуренція, зна-
161
чення їх у житті рослин, приклади корисних і шкідливих зв’язків та адаптацій до них рослин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 192 (с. 181) та 193 (с. 182), таблиць, картин, колекцій комп’ютерних зображень різних прикладів взаємозв’язків в угрупованнях, фрагментів діафільму, повідомлення учнів.
5. Типи зв’язків між рослинами і тваринами в угрупованнях, значення цих зв’язків у житті рослин, характеристика адаптацій рослин до захисту від негативного впливу тварин - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 194 (с. 182) і 195-196 (с. 183), демонстрація картин, таблиць, електронних зображень різних прикладів взаємовідносин між рослинами і тваринами, доповіді учнів. '
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що таке життєві форми рос
лин? 2. Наведіть приклади життєвих форм рослин. 3. Як різняться між собою процеси життєдіяльності і тривалість життя представників рослин різних життєвих форм? 4. Що таке рослинне угруповання? 5. Як рослини пристосовуються до сумісного життя в угрупованнях? 6. Що таке ярусність? 7. Які види ярусності вам відомі? 8. Яке значення має ярусне розташування рослин в угрупованнях? 9. Які форми взаємозв’язків між організмами бувають в угрупованнях? 10. Охарактеризуйте види симбіозу. 11. Які зв’язки мають рослини з тваринами? Наведіть приклади. 12. Які пристосування мають рослини для захисту від негативного впливу тварин?
Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Чому мохи належать до вищих рослин? 2. Яку будову вегетативних органів має мох зозулин льон? 3. Які функції вони виконують? 4. Як відбувається статеве і нестатеве розмноження у зозулиного льону? 5. Чим сфагнум відрізняється від зозулиного льону?6. Яке значення мають мохи у природі і житті людини?
V. Узагальнення та систематизація знань.A. Робота з визначення ярусного розташування рослин
(таблиця «Дубрава», картини, комп’ютерне зображення мішаного лісу, степу, болота) за завданнями: 1. Визначте кількість ярусів в угрупованні. 2. Назвіть відомі вам рослини кожного ярусу. 3. Як пристосувалися рослини цього угруповання до сумісного існування? 4. Які зв’язки мають рослини з тваринамиг що мешкають у цьому угрупованні? Наведіть приклади.
B. Робота с тестовими завданнями на с. 183 підручника.VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 51, підготувати відповіді на запитання підручника на с. 242, сенкани на тему «Симбіоз», «Паразитизм», «Конкуренція», доповіді про типи рослинних угруповань (за порадою учителя); повторити матеріал § 46.
162
/ Урок 53 /Тема уроку: ТИПИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬМета:У забезпечити протягом уроку засвоєння знань про рослинні угрупо
вання, принципи їх формування та існування, ознайомити учнів з різними типами рослинних угруповань, їх утворенням, структурою і видовим складом, значення^ у природі і житті людини; сформувати чітке уявлення про флору і рослинність;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати наукові погляди, екологічне мислення і переконання у пізнаваності певних закономірностей виникнення та існування рослинних угруповань, розуміння необхідності знань про структуру й умови існування їх для гармонійного співіснування природи і суспільства;
'ґ продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з малюнками і текстом підручника, вміння застосовувати засвоєні знання у нових ситуаціях, аналізувати матеріал, встановлювати причин- но-наслідкові зв'язки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: гербарні екземпляри, картини, табли
ці, колекції комп’ютерних зображень видів рослин - представників різних угруповань: лісу, луків, степів, боліт і зображень цих угруповань, діафільм «Рослинні угруповання», «Різноманітність рослин і місць їх існування», географічні атласи, фізична карта України, карта рослинності, фізична карта півкуль, наочність попереднього уроку.
Х ІД У Р О К У
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Робота з гербарним матеріалом за завданням: у запропо
нованих гербарних зразках визначте життєві фіорми рослин і дайте їм характеристику (працюють чотири учні, перший учень характеризує дерева, другий - чагарники, третій - чагарнички, четвертий - трави) за планом: 1) особливості будови вегетативних органів; 2) особливості росту і розвитку;3) тривалість життя.
Б. Характеристика запропонованих угруповань (робота з таблицями, картинами, ком’ютерними зображеннями різних угруповань України (місцевого угруповання).
B. Повторений матеріалу за запитаннями: 1. Компонентами рослинних угруповань є і плауни, хвощі і папороті. Яке місце вони посідають в угрупованнях? 2. Порівняйте особливості будови органів плауна і хвоща. Чим вони відрізняються? 3. Як відбувається розмноження плауна? Хвоща?4. Назвіть особливості будови папоротей. 5. Як розмножується папороть?
Г. Розв’язання біологічних задач.1. В Україні трапляються різні види рослинних угруповань. Які
показники характеризують ці угруповання? Чому дубові ліси називають дібровами, а березові - березняками? Відомо, що в цих угрупованнях, окрім берези або дуба, ростуть й інші рослини. Чому вони мають такі назви?
163
2. До складу угруповань входять рослини різних видів, різних життєвих форм і організми - представники різних груп. Зрозуміло, що між ними під час спільного зростання виникають різні типи зв’язків, які називають симбіозом. Ці взаємозв’язки можуть бути як корисними, так і шкідливими. Наведіть приклади корисних і несприятливих для рослин зв’язків.
3. У рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, які містяться в різних органах. Тварини, які живуть в угрупованнях, живляться цими органами рослин. У процесі довгого сумісного життя у рослин виникли різноманітні пристосування для захисту від поїдання тваринами. Наведіть приклади рослин, які мають такі пристосування. А самі рослини можуть живитися тваринами? Наведіть приклади.
діяльності учнів, повідомлен-
та з білочками пустувати.Обидві світ живий любили, відтак його боготворили; тож вирішила мудра мати в придание їм дарунки дати. Мрійливій Флорі - світ рослинний, а жвавій Фауні - тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.
II. Мотивація навчальної ня теми і завдань уроку.Були у матері-Природи донечки такої вроди: хто їх побачив хоть на мить - не зміг забути й розлюбить.Голубооку звали Флора, у неї очі наче зорі.Завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна.А Фауна швидка, як вітер, могла за птахами летіти і за оленями стрибати,
Сьогодні ми з вами знову завітаємо в гості до Флори, до її царства, її володінь, які розкинулися по всіх континентах нашої планети. А Фауна нехай почекає нас до наступного року. З природознавства і географії ви пам’ятаєте, що поверхня нашої планети є поверхнею кулі, тому сонячні промені потрапляють на неї в різних точках під різними кутами. Тому богиня Флора розселила на землі саме ті типи рослинності, які добре пристосувалися до існуваня у своїх місцезростаннях. Не обділила Флора і нашу Україну, вона багата різними рослинними угрупованнями. Це і ліси, і луки, і степи, і болота, на яких зростають різноманітні рослини, що становлять красу і багатство нашої рідної природи. Завітаймо в гості до наших українських угруповань і познайомимося з ними.
Завданння уроку.1. З’ясувати, які є типи рослинних угруповань.2. Ознайомитися з ознаками, притаманними цим угрупо
ванням.3. Визначити, які існують сукупності видів та сукупності
рослинних угруповань.III. Вивчення нового матеріалу.1. Характеристика основних типів рослинних угруповань,
їх видовий склад, домінуючі і супутні види, життєві форми, просторове розташування рослин в угрупованнях, значення в природі і житті людини.
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, складання таблиці «Характеристика рослинних угруповань».
164
Типугруповання
Характеристикаугруповання
Видовийсклад
Значення в природі і житті
людиниЛісСтепЛукаБолото
Б. Самостійна робота учнів з текстом і малюнками підручника за завданням: опрацюйте текст і малюнки § 49, роздивіться таблиці, картини, гербарні зразки рослин, визначте характерні особливості рослинних угруповань, їх видовий склад, умови існування і значення в природі й житті людини, дані занесіть до таблиці «Характеристика рослинних угруповань» (характеристику угруповання ліс для зразка роботи можна зробити разом з учнями).
В. Робота учнів в групах: учні об’єднуються у 5 груп (на розсуд учителя): 1-ша група - широколисті ліси; 2-га група - хвойні ліси; 3-тя група - луки; 4-та група - степи; 5-та група - болота. Кожна група одержує необхідну наочність і завдання - охарактеризувати запропоновані угруповання за планом: 1) загальна характеристика угруповання; 2) життєві форми представників; 3) видовий склад; 4) панівні види в угрупованнях; 5) умови існування угруповання; 6) значення в природі і житті людини.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть типи* рослинних угруповань. 2. Чим ці угруповання відрізняються між собою? 3. Яке значення мають угруповання в природі і житті людини? 4. Якого ставлення до себе потребують рослинні угруповання з боку людини?
V. Узагальнення та систематизація знань. Робота учнів за завданням на с. 186 підручника.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 49, підготувати відповіді на запитання на с. 186, доповіді про значення різних груп рослин (за порадою учителя або за вибором учнів), повторити матеріал § 44.
165
/ Урок 54 /Тема уроку: ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ІСНУВАННЯ ЖИТ
ТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ТА ЛЮДИНИМета:^ актуалізувати, систематизувати і поглибити знання учнів про зна
чення рослин для існування життя на нашій планеті, значення їх в природі та їх практичну, моральну, естетичну, медичну і пізнавальну цінність для людини, визначити причини зникнення багатьох видів рослин і рослинних угруповань на нашій планеті, шляхи їх збереження і заходи із зростання видового різноманіття;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в необхідності знань про структуру, біологію і взаємозв’язки рослин в угрупованнях для раціонального використання їх людиною, створення оптимальних умов для їх існування та гармонійного розвитку природи і суспільства;
^ продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, застосовувати засвоєні знання, аналізувати, осмислювати і узагальнювати іх;
'ґ виховувати моральне, естетичне, пізнавальне сприйняття рослин, переконання в необхідності берегти та охороняти рослинний світ.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.
Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: гербарні зразки, листівки, фотографії,
комп’ютерні колекції рідкісних видів рослин, таблиці, картини, фотографії, комп’ютерні зображення культурних ландшафтів, скверів, національних парків України, постійні або тимчасові стенді «Охорона рослин», «Рослини Червоної книги», Червона книга України, Конституція України, фізична карта півкуль, фізична карта України.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Якщо здійснити уявну подорож від Північного полюса до Південного, ми переконаємося, що рослини зростають усюди. І в холодній тундрі, де температура навіть у найтепліші літні місяці становить +10 °С, і в місцях, де протягом кількох років не випадає бодай жодної краплі дощу, - у пустелях, і в безкрайніх степових просторах, де рослини витримують тимчасову нестачу води як у ґрунті, так і в повітрі і тільки навесні мають сприятливі умови для життя. А що казати про багатства помірної зони або тропічної гі- леї! Вони заселили не тільки різні місця на суходолі, а £ населяють усі водойми нашої Землі. Тому зрозуміло, що ці успішні «завойовники» планети впливають на її життя і мають велике значення як в природі, так і в житті людини, яке неможливо переоцінити. Саме тому рослини потребують поваги, бережливого ставлення до них і охорони. Бо саме завдяки рослинам існує життя на нашій планеті.
Завдання уроку.1. З’ясувати, як розповсюджені рослини на планеті Земля.2. З’ясувати значення рослин у пророді.3. Встановити, як діяльність людини впливає на навко
лишнє середовище.
4. Визначити, які заходи проводять у нашій країні із захисту рослин і рослинних угруповань.
II. Вивчення нового матеріалу.1. Роль рослин у природі, значення процесу фотосинтезу в
утворенні органічних речовин, у яких накопичується сонячна енергія і по ланцюгах живлення передається іншим мешканцям Землі, що забезпечує розвиток і підтримання життя на планеті, сталість кисню в атмосфері, який необхідний для дихання живих істот і бере участь в енергетичних процесах життєдіяльності всіх організмів, утворенні озонового екрану; формування поняття «парниковий ефект», роль рослин у послабленні дії цього негативного явища; вплив рослин на емоційний стан людини.
A. Розповідь з елементами бесіди, демострація картин, таблиць, комп’ютерних зображень різних ландшафтів і рослинних угруповань Землі, фізичної карти півкуль і фізичної карти України, доповіді і міні-презентації учнів.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Яке значення рослин у природі?», складіть план до нього і підготуйте доповідь за складеним планом.
B. Прочтитайте текст параграфа і випишіть у зошит основні положення значення рослин у природі, наприклад:
- забезпечують утворення органічних речовин з неорганічних у процесі фотосинтезу;
- забезпечують людство продуктами харчування;- підтримують рівень кисню в атмосфері ...2. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище як
антропогенного фактора, приклади негативного і позитивного впливу; формування поняття «екологічне мислення», розуміння необхідності берегти, охороняти і сприяти зростанню видового різноманіття рослин, які відіграють важливу роль у природі і житті людини; характеристика різноманітних способів і прийомів для підвищення продуктивності рослин, роль інтродукції культурних рослин та селекції у створенні нових високопродуктивних, стійких до несприятливих чинників та хвороб сортів; напрями дій з охорони природи, роль Червоної книги України, Конституції України.
А. Розповідь з елементами бесіди, з використанням гербарних зразків, таблиць, картин, фотографій, листівок, комп’ютерних колекцій рідкісних рослин, рослин Червоної книги, стендів з охорони рослин, фрагментів діафільму «Охорона рослин».
Б. Робота учнів за завданням: опрацюйте текст параграфа «Як діяльність людини впливає на навколишнє середовище», визначте приклади негативного і позитивного впливу людини на рослинний світ, дані занесіть до таблиці «Вплив діяльності людини на навколишнє середовище».
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. У яких середовищах зроста
ють рослини? 2. У яких речовинах зелених рослин накопичується сонячна енергія? 3. Завдяки якому процесу утворюються органічни речовини? 4. Яка ще важлива речовина утворюється під час фотосинтезу? 5. Яке значення має кисень у житті організмів? 6. Як рослини впливають на клімат
Землі? 7. Як рослини впливають на ґрунти? 8. Наведіть приклади негативного і позитивного впливу людини на рослини.9. Як ви розумієте вираз «екологічне, або біологічне, мислення»? 10. Яких заходів вживають у нашій країні з охорони природи? 11. Які рослини вашої місцевості занесено до Червоної книги? 12. Який внесок у справу охорони природи можуть зробити школярі?
Б. Робота з тестовими завданнями с. 190 підручника.IV. Узагальнення та систематизація знань.A. Розв’язування біологічних задач.1. Рослини мають велике значення в житті людини. Людство не
може повністю відмовитися від використання лісових, степових, лучних та інших угідь, не може не вирубувати ліси, не вигіасати худобу, не розвивати різні галузі промисловості, сировиною для яких є рослини. Що робити людині, щоб не завдавати шкоди рослинному покриву Землі?
2. У кожному куточку нашої країни зростають різноманітні рослини. Красиві не тільки культурні види, а й дикорослі на лісових моріжках, на луках, по берегах річок і озер і навіть болотні мешканці. На жаль, люди не правильно оцінюють їх красу: збирають великі букети квітів, серед яких є й рідкісні види, не тільки для прикраси свого житла, а й на продаж. Чому серед видового размаїття найбільше потерпають квітучі рослини? Поясніть, чому збір квітучих рослин є найнебезпечнішим для природи. Як запобігти цим нерозумним діям людини?
3. У туриста, що повертався додому з однієї з тропічних країн, робітники митниці вилучили колекцію насіння тропічних рослин. Турист був дуже обурений цими діями і протестував. Уявіть себе працівником митниці. Як би ви пояснили свої дії? Чому є заборона на ввезення насіння рослин з інших країн?
Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин? 2. Яку будову вегетативних органів мають хвойні? 3. Як відбувається розмноження сосни? 4. Які особливості запилення і запліднення голонасінних? 5. Яка роль голонасінних у природі?
B. Виконання практичної роботи «Визначення видів кімнатних рослин».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями роботи.III. Підбиття підсумків виконання практичної роботи. Уза
гальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. З якою метою вирощують кімнатні рослини? 2. На які групи поділяють рослини за відношенням до світла, температури повітря, вологості, складу ґрунту? 3. Як в кімнатних умовах можна врахувати ці вимоги рослин? 4. До чого може призвести недотримання згаданих вимог? 5. Які способи розмноження кімнатних рослин ви знаєте? 6. Які кімнатні рослини найбільше зацікавили вас під час виконання практичної роботи?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
§ 50, підготуватися до контролю знань з теми «Різноманітність рослин».
168
І Урок 55 /Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИНМета:^ систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювати
набуті знання з теми;' ґ розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння
застосовувати засвоєні знання для виконання контрольних завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки
знань, умінь і навичок.І. Узагальнення і систематизація знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть середовища життя
рослин. 2. Яка головна ознака об’єднує рослини в одну групу?3. Назвіть одиниці класифікації рослин. 4. За якими ознаками рослини поділяють на групи: водорості та вищі рослини?5. Наведіть приклади зелених водоростей і назвіть їх характерні ознаки. 6. Які групи рослин належать до вищих рослин, що розмножуються спорами? 7. Назвіть особливості будови вегетативних органів вищих рослин, що розмножуються спо-
: рами? 8. Які особливості розмноження цих рослин? 9. Порівняйте особливості процесів запліднення водоростей і мохів.10. Яке значеня мохів у природі і житті людини? 11. Назвіть
; представників і особливості будови і розмноження: а) плаунів; б) хвощів; в) папоротей. 12. Порівняйте особливості процесів запліднення моху і папороті. 13. Яке значення плаунів, хвощів і папоротей у природі і житті людини? 14. Наведіть приклади представників й укажіть особливості будови вегетативних органів голонасінних. 15. Як відбуваються процеси запилення, запліднення та утворення насіння у голонасінних рослин? 16. Яка роль голонасінних у природі і житті людини?17. Які ознаки притаманні покритонасінним рослинам?18. Як відбуваються процеси запилення і запліднення у покритонасінних? 19. Порівняйте процеси запліднення папороті і покритонасінних рослин. 20. Порівняйте процеси запліднення голонасінних і покритонасінних рослин. 21. Яких переваг надає насінина насінним рослинам перед рослинами, що розмножуються спорами? 22. Назвіть ознаки однодольних і дводольних рослин і укажіть, яка ознака є головною для віднесення тієї чи іншої рослини до однодольних або дводольних. 23. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин, їх представників і значення їх для людини. 24. На які групи поділяють рослини по відношенню до екологічних чинників:а) світла; б) температури; в) води. 25. За якими особливостями будови виділяють основні життєві форми рослин? 26. Що називають рослинними угрупованнями? Наведіть приклади рослинних угруповань й укажіть їх особливості. 27. Як пристосовуються рослини до сумісного життя в угрупованнях? 28. Які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами? 29. Яке значення мають рослини для існування життя на нашій планеті? ЗО. Наведіть приклади позитивного і негативного впливу людини на рослинний світ.
■>---------
ДатаКлас
169
31. Які заходи необхідно проводити для охорони, збереження і зростання видового різноманіття рослин?
Б. Перевірка практичних навичок: 1. Розгляньте гербарні зразки представників вищих рослин, що розмножуються спорами, і визначте, які рослини належать до мохів, плаунів, хвощів, папоротей. 2. Розгляньте гербарний зразок моху зозулин льон і папороті щитник чоловічий і укажіть, що в їх будові є статевим і що нестатевим поколінням. 3. Розподіліть запропоновані гербарні зразки рослин на групи за їх життєвими формами і укажіть, за яким принципом побудовано таку класифікацію життєвих форм. 4. Розподіліть за ярусами запропоновані гербарні зразки рослин угруповання широколистого лісу (або іншого угруповання).
II. Мотивація діяльності учнів, повідомлення завдань уроку. Ми закінчили вивчення різноманітності рослин нашої планети і переконалися, що вони дійсно дуже різноманітні за своєю будовою, місцем зростання, своїм відношенням до факторів навколишнього середовища, своїм пристосуванням до дії цих факторів, своїми взаємозв’язками з іншими організмами, що всі вони схожі за основними процесами життєдіяльності, що всі вони без винятку мають велике значення в природі та житті людини і заслуговують на пошану, збереження та охорону. Тепер настар час довести, що ви добре працювали і вмієте застосовувати набуті знання під час виконання контрольних завдань.
Завдання уроку.1. Узагальнити знання з теми «Різноманітність рослин».2. Перевірити вміння і навички, набуті під час виконання
практичних робіт.3. Перевірити вміння застосовувати набуті знання під час
роботи з контрольними завданнями.III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його
засвоєння.А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за
виконані завдання — 12 балів).І варіант1. Назвіть основні життєві форми рослин, наведіть приклада
представників кожної життєвої форми.2. Які групи рослин і за якими ознаками належать до вищих
рослин, що розмножуються спорами. Наведіть приклади.3. Порівняйте будову вегетативного тіла мохів і папороті.4. Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покрито
насінних рослин.5. Яке значення голонасінних рослин у природі та житті людини?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання — 1 бал).1. Найменшою одиницею класифікації є: а) клас; б) рід; в) вид;
г) родина.2. До бурих водоростей належить: а) улотрикс; б) саргасум; в) спі-
рогіра; г) хлорела.3. Зозулин льон прикріплюється до ґрунту і всмоктує воду з роз
чинами мінеральних солей за допомогою: а) головного кореня; б) додаткових коренів; в) ризоїдів; г) водоносних клітин.
4. Серед голонасінних листопадною рослиною є: а) сосна; б) модрина; в) яловець; г) ялина.
170
5. Чинниками живої природи є: а) вітер; б) освітленість; в) температура повітря; г) хижацтво.
6. За рахунок відмерлих решток мохів утворилась корисна копалина: а) діатоміт; б) вапно; в) торф; г) кам’яне вугілля.
7. Запліднення вищих спорових рослин можливе тільки за наявності в середовищі: а) світла; б) води; в) високої температури; г) вітру.
8. У світлолюбних рослин краще розвинена тканина: а) покривна; б) механічна; в) губчаста; г) стовпчаста.
9. Для однодольних рослин притаманна основна ознака: а) стрижнева коренева система; б) мичкувата коренева система; в) дві сім’ядолі зародка; г) пірчасте жилкування листків.
10. Вищі рослини порівняно з водоростями мають ознаки: а) здатність до фотосинтезу; б) клітинна будова; в) органи спороношення; г) вегетативні органи.
11. Статеве покоління переважає в життєвому циклі: а) мохів; б) плаунів; в) хвощів; г) папоротей.
12. Головною ознакою покритонасінних рослин, яка дала їм змогу опанувати суходіл, є: а) розмноження насінням; б) формування плода; в) запилення вітром; г) фотосинтез.
В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане завдання - 0,5 бала)1. Зазначте групу водоростей, представники якої здатні мешкати
на найбільших глибинах: а) діатомові; б) бурі; в) червоні; г) зелені.2. Сосна та ялина належать до: а) мохів; б) папоротей; в) хвощів;
г) голонасінних.3. Дводомною рослиною є: а) зозулин льон; б) плаун булавоподіб-
ний; в) хвощ польовий; г) щитник чоловічий.4. До антропогенних чинників належить: а) ураган; б) земне тя
жіння; в) вирубування лісів; г) гроза.5. У світлолюбних рослин краще розвинена тканина: а) стовпчаста;
б) губчаста; в) покривна; г) механічна.6. Статеве покоління переважає в життєвому циклі: а) плаунів;
6) папоротей; в) хвощів; г) мохів.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну
травильну відповідь - 1 бал)1. Заросток папороті виконує функції: а) утворює спори; б) утво
рює статеві клітини; в) утворює органічні речовини; г) накопичує в клітинах воду.
2. Сполуки Силіцію накопичуються в клітинах рослин: а) червоних водоростей; б) діатомових водоростей; в) плаунів; г) хвощів.
3. Голонасінні рослини мають таке значення в природі і житті людини: а) озеленення населених пунктів; б) утворюють отруйні речовини; в) джерело деревини; г ) виділяють у повітря велику КІЛЬКІСТЬ фітонцидів.
Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відповідностей, послідовностей (за кожну правильну відповідь - 1 бал)
1. Визначте характерні ознаки дводольних рослин.А Кількість Б Тип кореневої В Жилкування Г Життєва
листківсім долей у зародку
1 одна сім’ядоля
2 дві сім’ядолі
системи
1 стрижнева
2 мичкувата
1 паралельне, дугове
2 сітчасте
форма
1 дерева, чагарники трави2 переважно трави
171
2. Встановіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми представниками.
А зернові Б овочеві В плодові Г ягідні
Групи рослин Представники1 черешня2 малина3 ячмінь4 помідори
3. Визначте послідовність подій під час запліднення сосни звичайної.
А проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубкиБ розкриття лусок жіночих шишокВ формування зародка насіниниГ злиття спермія з яйцеклітиноюД виділення краплини клейкої рідини насінним зачаткомЕ потрапляння пилкового зерна до насінного зачаткаЗавдання з відкритим питанням (за правильно виконане за
вдання - 3 бали).Які ознаки дали змогу покритонасінним стати панівною групою
рослин на Землі порівняно з голонасінними.II варіантА. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за
виконані завдання -1 2 балів).1. Назвіть основні екологічні групи рослин і наведіть приклади
кожної групи.2. Які групи рослин і за якими ознаками належать до насінних
рослин?3. Порівняйте будову вегетативного тіла папороті і голонасінних
рослин.4. Охарактеризуйте процеси запліднення голонасінних і покрито
насінних рослин.5. Яке значення покритонасінних у природі і житті людини?Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання - 1 бал).1. Під час класифікації рослин подібні між собою види рослин
об’єднують в один: а) клас; б) відділ; в) порядок; г) рід.2. До багатоклітинних зелених водоростей належить: а) спірогі-
ра; б) ламінарія; в) порфіра; г) хламідомонада.3. Папоротям притаманна ознака: а) не мають коренів, розмножу
ються спорами; б) мають корені розмножуються насінням; в) мають корені, розмножуються спорами; г) тіло не має вегетативних органів.
4. Запилення голонасінних відбувається за участі: а) води; б) вітру; в) комах; г) птахів.
5. Чинниками неживої природи є: а) симбіоз; б) осушення боліт; в) конкуренція; г) вологість ґрунту.
6. На тканини та органи не поділене тіло рослин: а) водо]б) мохів; в) плаунів; г) папоротей.
7. У тіньовитривалих рослин краще розвинена тканина лисх а) стовпчаста; б) губчаста; в) покривна; г) механічна.
8. Дводомною рослиною є: а) щитник чоловічий; б) зозулинв) хвощ польовий; г) плаун булавоподібний.
9. Для дводольних рослин характерна основна ознака: а) паралельне або дугове жилкування листків; б) майже відсутній камбій; в) мичкувата коренева система; г) стрижнева коренева система.
10. Купки спорангіїв, які розміщені на нижньому боці листків папороті, виконують функції: а) утворення гамет; б) запліднення;в) спороутворення; г) вегетативне розмноження^
172
11. Статеве поколінн щитника чоловічого предствлене: а) зеленого рослиною з листками; б) зеленим надземним заростком; в) коробочкою на ніжці; г) безбарвним підземним заростком.
12. Головною ознакою голонасінних, яка дала їм змогу поширитися на всіх континентах планети (окрім Антарктиди), є: а) наявність плода; б) запилення вітром; в) фотосинтез; г) розмноження насінням.
В. Комбіновані завдання.Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане тестове завдання - 0,5 бала)1. До примітивних вищих рослин, що розмножуються спорами,
належать: а) папороті; б) хвощі; в) плауни; г) мохи.2. Листопадною голонасінною рослиною є: а) ялина; б) яловець;
в) модрина; г) кедр.3. Тканини та органи відсутні у: а) мохів; б) водоростей; в) плау
нів; г) хвощів.4. У тіньовитривалих рослин краще розвинена тканина: а) губ
часта; б) стовпчаста; в) механічна; г) провідна.5. Чинниками живої природи є: а) виверження вулкана; б) земне
тяжіння; в) паразитизм; г) будівля греблі.6. Спорофітом у вищих спорових рослин називають: а) статеві
клітини; б) заросток; в) статеве покоління; г) нестатеве покоління.Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну
правильну відповідь - 1 бал)1. Заросток папороті виконує функції: а) утворює спори; б) утво
рює статеві клітини; в) утворює органічні речовини під час фотосинтезу; г) накопичює в клітинах воду.
2. Кам’яне вугілля утворилося з решток викопних рослин: а) папоротей; б) хвощів; в) плаунів; г) хвойних.
3. У зрілої насінини голонасінних зародок: а) має зародковий корінь; б) зародкове стебло; в) декілька сім’ядолей та ендосперм; г) во-
'крита стінкою плода.Завдання на встановлення характерних ознак рослин, відпо
відностей, послідовностей (за кожну правильну відповідь — 1 бал)1. Визначте характерні ознаки однодольних рослин.
А Кількість сім’я- Б Тип корене- В Жилкування Г Життєвідолей у зародку вої системи листків форми
1 одна сім’ядоля 1 стрижнева 1 паралельне, 1 дерева, чагар-дугове ники, трави
2 дві сім’ядолі 2 мичкувата 2 пірчасте 2 переважнотрави
2. Установіть відповідність між групами сільськогосподарських рослин і їхніми представниками.
Групи рослин ПредставникиА зернові 1 аґрусБ овочеві 2 кукурудзаВ плодові 3 моркваГ ягідні 4 персик3. Установіть послідовність етапів розвитку папороті щитника
чоловічого.А Утворення зиготи Б Запліднення при участі води В Утворення із спори заростка Г Розвиток особини нестатевого покоління Д Дозрівання спорЕ Дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин ->
173
Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане завдання - З бали)
Які ознаки дали змогу голонасінним порівняно з папоротями поширитися на всіх континентах Землі (окрім Антарктиди)?
III. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.V. Повідомлення домашнього завдання: повторити § 3 і
§ 16, підготувати повідомлення, міні-презентації про різноманітність грибів.
Примітка: закласти дослід з отримання грибниці цвілевого гри- ; ба мукора.
/ Урок 56 /Тема уроку: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИБІВМета:^ визначити рівень уявлень учнів про особливості будови і процесів
життєдіяльності грибів, їх різноманітність, поширення, місце в системі органічного світу; сформувати поняття «гіфи», «міцелій», «плодове тіло»;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в необхідності знань про кожний компонент живої природи, у тому числі і про гриби, які посідають особливе місце в природі і мають велике значення в біосфері та житті людини;
^ продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом, малюнками і додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний для виконання завдань матеріал, узагальнювати, встановлювати взаємозв’язок будови і функцій, робити умовиводи; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення світу природи, взаємоповагу в спільній діяльності, прагнення пізнавати навколишній світ, бережливо ставитися до всіх його мешканців.
Методи та методичні прийми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - печериці, консер
вовані гриби - маслюки, опеньки, засушені гриби, моделі шапинкових грибів, таблиці «Цвілеві гриби», «Шапинкові гриби», навчальний фільм «Гриби», «Будова, функції і різноманітність грибів», діапозитиви «Гриби, лишайники», картини, малюнки, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, комп’ютер, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
шлеми і завдань уроку. У деякому царстві, що таємно і явно розташувалося навколо людини, і навіть у ній самій, живе близько ста тисяч видів мешканців - грибів. Великий російський поет О.С. Пушкін казав, що гриби - «низька природа і вишуканості мало тут». Можна, звісно, не погодитися з видатним поетом, бо все, що створила природа, має красу, навіть вишуканість, і гриби не виняток. Чи не приваблює своєю красою червоний мухомор, охайні, майже білосніжні печериці, поважні, переповнені почуттям власної гідності білі гриби? Чи не вишукані напівпрозорі нитки білої цвілі, що оселяється на продуктах харчування? їх так багато, і вони такі різні - таємні діти природи. Гриби відіграють важливу роль у природі і житті людини як позитивну, так і негативну. Але перш ніж розібратися з їх значенням, з’ ясуємо, що становлять собою гриби з біологічної точки зору. Що саме поєднує цвіль з клейким тілом маслюка, отруйний і привабливий мухомор з пеніцилом - ворогом бактерій?
Карл Лінней у «Системі природи» в 1735 р. описав 95 видів грибів, але не зумів їх класифікувати і визначив виділену
•>---------
ДатаКлас
175
ним групу як хаос, у якому неможливо знайти ніякої систет ми. Як ви вважаєте, які задачі стоять перед нами сьогодні?
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.2. Визначити особливості їхньої будови.3. З’ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності
грибів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів, чисельність видів, різ
номанітність життєвих форм грибів: одноклітинні, багатоклітинні - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація таблиць, картин, малюнків, листівок, фотографій, колекцій комп’ютерних зображень різних видів грибів, фрагментів фільму, діапозитивів.
2. Загальна характеристика грибів, місць їх існування, особливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування понять «гіфи», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тканин, поширення, тривалість життя - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 203 і 204 (с. 193), демонстрація картин таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів.
3. Спосіб живлення грибів - гетеротрофний, споживання готових органічних речовин, які вбирають з навколишнього середовища, відкладання запасної речовини - глікогену (спільна ознака з тваринами), газообмін грибів - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин з різними видами грибів, що оселяються на живих організмах та їх рештках.
4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, вегетативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькуванням - розповідь, робота з мал. 205 і 206 (с. 194), демонстрація картин, таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів, комп’ютерних зображень способів розмноження грибів.
5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням: 1. Чому гриби, які протягом століть учені відносили до рослин, не можуть належати ні до рослин, ні до тварин?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють гриби за кількістш» клітин, з яких складається їх тіло? 2. Де поширені гриби?3. Які особливості будови клітин грибів? 4. Яку будову має тіло багатоклітинних грибів? 5. Як живляться гриби? 6. Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?7. Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?8. Назвіть способи розмноження грибів.
IV. Узагальнення і систематизація знань.Обговорення питань: 1. Чи дає змогу наш досвід системати
зувати гриби за певними ознаками? 2. Що за організми - гриби? 3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 51, підготовити відповіді на запитання на с. 195, створити сенкан на тему «Гриби», підготувати повідомлення і міні-презентації про екологічні групи грибів (сапро- трофи, паразити, симбіонти).
176
/ Урок 57 УТема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ГРИБІВМета:^ розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів,
ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, значенням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; сформувати чітке розуміння понять: «мікориза», «сапротрофи»;
■/ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біологію грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини;
^ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об’єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігієнічні навички учнів;
/ виховувати позитивне ставлення до представників різних груп грибів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: біла і зелена цвіль,
грибниця мукора на хлібі або вареній картоплі, пробірки з культурою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, іржастими грибами, плоди, уражені борошнисторосяними грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, малюнки, картини, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, таблиці «Шапинкові гриби», «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби. Дріжджі»,
, діафільм «Гриби», навчальні кінофільми «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби», препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.
Примітка: новий матеріал уроку містить важливі базові поняття, тому доцільно актуалізацію знань про будову і особливості процесів життєдіяльності грибів проводити під час вивчення нового матеріалу і на етапі узагальнення і систематизації матеріалу (на розсуд учителя).
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Ми вже знаємо, що гриби - незвичні організми. Саме тому вчені так довго не могли визначити їх місце в системі органічного світу. Гриби не мають хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати органічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отримують поживні речовини та енергію, яка необхідна для процесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Хто щедро ділиться з ними поживними речовинами і як вони відповідають на цю щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.
>-------
ДатаКлас
177
ним групу як хаос, у якому неможливо знайти ніякої системи. Як ви вважаєте, які задачі стоять перед нами сьогодні? .
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.2. Визначити особливості їхньої будови.3. З’ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності ,
грибів.II. Вивчення нового матеріалу. |1. Загальна характеристика грибів, чисельність видів, різ- І
номанітність життєвих форм грибів: одноклітинні, багато- І клітинні - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, і демонстрація таблиць, картин, малюнків, листівок, фотогра- І фій, колекцій комп’ютерних зображень різних видів грибів, 1 фрагментів фільму, діапозитивів. Я
2. Загальна характеристика грибів, місць їх існування, особ- Я ливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування І понять «гіфи», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тканин, поширення, тривалість життя - розповідь з елементами , бесіди, робота з мал. 203 і 204 (с. 193), демонстрація картин таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів.
3. Спосіб живлення грибів - гетеротрофний, споживання готових органічних речовин, які вбирають з навколишнього середовища, відкладання запасної речовини - глікогену (спіль- { на ознака з тваринами), газообмін грибів - розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, картин з різними видами і грибів, що оселяються на живих організмах та їх рештках.
4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, вегетативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькуван- і ням - розповідь, робота з мал. 205 і 206 (с. 194), демонстрація картин, таблиць, фрагментів фільму, діапозитивів, комп’ю-j терних зображень способів розмноження грибів.
5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням: 1. Чому гриби, які протягом століть учені відносили до рослин, не можуть належати ні до рослин, ні до тварин?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями: 1. На які групи поділяють гриби за кількістю; клітин, з яких складається їх тіло? 2. Де поширені гриби?3. Які особливості будови клітин грибів? 4. Яку будову МЯР тіло багатоклітинних грибів? 5. Як живляться гриби? 6. Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?7. Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?8. Назвіть способи розмноження грибів.
IV. Узагальнення і систематизація знань. 'Обговорення питань: 1. Чи дає змогу наш досвід системати
зувати гриби за певними ознаками? 2. Що за організми - гриби? 3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.-VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюватш
текст і малюнки § 51, підготовити відповіді на запитання на с. 195, створити сенкан на тему «Гриби», підготувати повідомлення і міні-презентації про екологічні групи грибів (сапро- трофи, паразити, симбіонти).
176
ж. Урок 57 >
Тема уроку: ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ГРИБІВМета:
ДатаКлас
■/ розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, значенням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; сформувати чітке розуміння понять: «мікориза», «сапротрофи»;
'ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біологію грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини;
продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об’єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігіє- нічні навички учнів;
/ виховувати позитивне ставлення до представників різних груп грибів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: біла і зелена цвіль,
грибниця мукора на хлібі або вареній картоплі, пробірки з культурою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, іржастими грибами, плоди, уражені борошнисторосяними грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, малюнки, картини, листівки, фотографії, колекції комп’ютерних зображень різних видів грибів, таблиці «Шапинкові гриби», «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби. Дріжджі», діафільм «Гриби», навчальні кінофільми «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби», препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.
Примітка: новий матеріал уроку містить важливі базові поняття, тому доцільно актуалізацію знань про будову і особливості процесів життєдіяльності грибів проводити під час вивчення нового матеріалу і на етапі узагальнення і систематизації матеріалу (на розсуд учителя).
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми вже знаємо, що гриби - незвичні організми. Саме тому вчені так довго не могли визначити їх місце в системі органічного світу. Гриби не мають хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати органічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отримують поживні речовини та енергію, яка необхідна для процесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Хто щедро ділиться з ними поживними речовинами і як вони відповідають на цю щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.
ХІД УРОКУ
177
Завдання уроку.1. З’ясувати, які способи живлення притаманні грибам.2. Визначити особливості живлення цвілевих грибів і їх
вплив на навколишнє середовище.3. Ознайомитися з будовою цвілевого гриба мукора.4. Визначити особливості живлення шапинкових грибів.5. Ознайомитися із живленням грибів-паразитів і наслід
ками їх живлення для інших організмів.II. Вивчення нового матеріалу.1. Характеристика екологічних груп грибів за характером
живлення, формування поняття «сапротрофи», особливості живлення грибів-сапротрофів, середовища їх життя, об’єкти живлення, приклади представників групи, значення в природі і в житті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 207 (с. 195), демонстрація картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп’ютерних зображень різних видів грибів-сапротрофів.
2. Цвілеві гриби - представники групи сапротрофних організмів, особливості будови і живлення - вбирання лише розчинених поживних речовин, місце оселення, їх негативне значення в житті людини: псування продуктів харчування, будівельних матеріалів, спричинення небезпечних захворювань, заходи запобігання захворюванням; значення цвілевих грибів у природі: мінералізація органічних решток - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 208 і 209 (с. 196), демонстрація таблиць, картин, фрагментів діафільму і фільму, виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цвілевих грибів».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом.III. Виконання учнями лабораторного дослідження.IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі виконаної роботи. Узагальнюючі питання для формулювання висновків: 1. На якому середовищі розвивається мукор? 2. Яку він має будову? 3. Який вигляд і забарвлення мають гіфи грибниці? 4. Яку форму і забарвлення мають утвори, у яких формуються спори?
3. Способи живлення симбіотичних шапинкових грибів, актуалізація знань про особливості будови тіла шапинкових грибів і способів їх живлення, формування поняття «мікориза», значення симбіотичного взаємовигідного зв’язку шапинкових грибів з рослинами, приклади грибів, що вступають у зв’язок з деревними рослинами - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 210 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів-симбіонтів, картин, малюнків, фотографій, листівок, колекцій комп’ютерних зображень грибів-симбіонтів, доповіді, міні-презентації учнів.
4. Гриби-паразити, особливості їх будови, життєдіяльності, розповсюдження, оселення, пристосування до несприятливих умов, негативний вплив на організм хазяїна - спричинення різних небезпечних захворювань.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 211 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів трутовиків, гербарних зраз
178
ків культурних рослин, уражених грибами-паразитами, таблиць, картин, малюнків, фрагментів фільму, діафільму, доповіді учнів.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 197 текст про паразитичні види грибів, ознайомтесь з їх представниками, особливостями живлення, пристосуванням до несприятливих умов і впливом на організм хазяїна, підготуйте відповіді на запитання: 1. Де оселяються паразитичні гриби? 2. Чим вони живляться? 3. Як вбирають поживні речовини з організму хазяїна? 4. Як пристосовані до переживання несприятливих умов середовища?5. Які органи рослин вони вражають? 6. Якої шкоди завдають культурним рослинам?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому гриби об’єднують в
окрему групу? 2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? 3. Яку будову має вегетативне тіло грибів? 4. На які групи поділяють гриби за способом живлення? 5. Як розмножуються гриби? 6. Наведіть приклади грибів-сапротрофів. 7. Де вони оселяються і як живляться? 8. Які особливості будови мають цвілеві гриби?9. З якими організмами гриби можуть вступати у взаємовигідне співжиття? Наведіть приклади. 10. Чому ці відносини є взаємовигідними і для грибів і рослин? 11. Як живляться гриби-паразити? 12. Якої шкоди вони завдають рослинам у природі і сільськогосподарським культурам?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 198.V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення
питання: Відомо, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до паразитичного способу життя. Чим це можна пояснити?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 52, підготувати відповіді на запитання на с. 198, повідомлення і міні-презентації про лишайники.
ш ш ш ш Поцсинкавий Mw^efacu qo чІьокц
/ Урок 58 /Тема уроку: ЛИШАЙНИКИ - ПРИКЛАД СИМБІОТИЧНИХ
ОРГАНІЗМІВМета:•/ розширити уявлення учнів про різноманітність живих організмів,
форми їх взаємозв’язків, ознайомити з особливостями будови і життєдіяльності лишайників як симбіотичним організмом, розповсюдженням у природі, пристосуванням до різноманітних умов існування, та їх значенням у природі і житті людини; сформувати в учнів розуміння поняття «екологічна індикація»;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у пізнаваності органічного світу, розуміння необхідності знань про будову, біологію і особливості життя всіх організмів у природі, для гармонійного існування природи і людини;
'ґ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, природними об’єктами, уміння застосовувати набуті знання в новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити умовиводи;
^ виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, бережливе ставлення до всіх компонентів живої природи.
Методи та методичні прийми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: колекції лишайників, картини, ма
люнки, комп’ютерні зображення лишайників у їх природному середовищі, таблиці «Шапкові гриби». «Цвілеві гриби», «Гриби-пара- зити», «Лишайники», «Біологія грибів, лишайників», діапозитивів «Гриби. Лишайники», діафільм «Лишайники і мохи».
Х ІД У Р О К У
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть екологічні групи гри
бів. 2. За якою ознакою гриби поділяють на ці групи? 3. Наведіть приклади і розкрийте особливості живлення грибів: а) сапротрофів; б) симбіонтів; в) паразитів. 4. Яке значення представників цих груп у природі і житті людини? 5. Чим можна пояснити те, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до паразитичного способу життя?
Б. Робота учнів за завданням (письмово або усно): прочитайте текст і вставте пропущені слова: 1. Гриби виділяють в окрему групу . 2. Серед грибів є одноклітинні і організми. 3. За способом живлення грибі є ___ . 4. Гриби, щоживляться мертвими органічними рештками, називають . 5. Велика група грибів, що оселяються на живих організмах, - це гриби- . 6. Серед грибів є такі, що вступаютьу взаємовигідне співжиття з ____ системою різних рослин,утворюючи ______. 7. Явище співіснування двох організмівназивається .
B. Розв’язання біологічних задач.1. Гриби - «дивні діти» нашої планети: і не рослини, і не твари
ни, хоча мають деякі риси подібності з ними. Які характерні тільки для них ознаки мають гриби?
180
2. Цвілеві гриби, як і всі живі організми планети, живляться, дихають, ростуть розмножуються. Чим і як живляться цвілеві гриби? Як їхні тоненькі нитки-гіфи отримують поживні речовини? До якої групи їх відносять за способом живлення? Поясніть чому.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Послухаємо ще одну казку «Історія гриба і водорості».
Якось Гриб побіг до берега річки, де в товщі води плавала Водорість.
- Добридень, як справи? - Привітно гукнув Гриб до знайомої Водорості.
- Нівроку, - обізвалася вона. - Тільки частенько буваю голодною. Живу я у воді, а чи багато тут їжі? Її чимало в землі! Тобі, Грибе, пощастило, що ти живеш на суходолі.
- Помиляєшся, дорогенька. У воді багато будь-якої їжі, але ти ще не навчилася її розпізнавати, - відповів Гриб. - Безталаннішого ж за мене немає на білому світі. їжі в землі, дійсно, доста, але на моє нещастя Сонце позбавило мене сили, і їжа не йде мені на користь. І все тому, що я не погодився очищати повітря.
- Що ж нам робити? - спитала Водорість.- Що робити? - загадково усміхнувся Гриб. - А ти подумай.Водорість замислилася.- Треба звернутися до Сонця? - сказала вона. - Ти попроси в
нього пробачення, і воно подарує тобі силу, а я спробую випросити для себе коріння.
- Безнадійна річ! - відповів Гриб. - У мене є краща ідея!- Яка? - поцікавилась Водорість.- Давай дружити, - швидко відповів Гриб. - Ти розумієшся із
Сонцем, а я із землею, і будемо мінятися, я тобі їжу, а ти мені - силу Сонця. Розумієш?
- Як же ми будемо жити разом? - задумливо спитала Водорість. - Ти звик до землі, а я живу у воді. Якщо підемо до води - ти потонеш, якщо вийдемо на суходіл - я засохну і помру.
- Не занепадай духом, - усміхнувся гриб. - Жити будемо в будь- якому місці, де є волога.
- У такому разі я згодна! - радісно відповіла Водорість.З того часу гриб і водорість живуть разом. Вони так здружилися,
що не можуть існувати один без одного. Допомагаючи водорості, гриб витягає з-під землі воду і мінеральні солі. Водорість, у свою чергу, віддає йому частину сили, яку отримує від Сонця. Гриб і водорість, уклавши союз, так потоваришували, що їх навіть стали називати на одне ім’я - Лишайник. Саме із цим незвичайним організмом ми сьогодні і ознайомимося.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою різних
груп лишайників, їх поширенням і властивостями.2. Визначити особливості внутрішньої будови лишайників
і процесів їх життєдіяльності.3. З’ясувати, на які групи поділяють лишайники за особ
ливостями їхньої зовнішньої будови.4. Визначити роль лишайників у природі та житті людини.Ш. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика лишайників, їх поширення,
місця існування, вимоги до місць зростання, приклади різно-
181
манітних видів лишайників, що мешкають у різних середовищах, особливості їх життя в цих середовищах, відношення до екологічних факторів - розповідь, робота з мал. 212, 213 (с. 199), демонстрація колекції лишайників, картин, малюнків, таблиць, комп’ютерних зображень лишайників в їх природних місцях існування, фрагмента діафільму.
2. Будова вегетативного тіла лишайнику - особливого симбіотичного організму, що утворився як результат співжиття певних видів грибів і організмів, здатних до фотосинтезу; склад лишайнику, особливості його внутрішньої будови, розміщення грибного, водоростевого чи ціанобактеріального компоненту, живлення лишайників, забарвлення, способи прикріплення до субстрату - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 214 (с. 200), демонстрація таблиці, комп’ютерного зображення внутрішньої будови тіла лишайнику, фрагмента діафільму.
3. Будова вегетативного тіла лишайнику, поділ на групи за особливостями зовнішньої будови: накипні, листуваті, кущисті, їх характеристика, приклади лишайників кожної групи - розповідь, робота з мал. 212 (с. 199) і 215 (с. 201). Демонстрація колекції лишайників, картин, таблиць, колекцій комп’ютерних зображень різних видів лишайників за зовнішньою будовою їх тіла, діапозитивів, фрагмента діафільму, доповіді учнів.
4. Характеристика способів розмноження лишайників, особливості вегетативного розмноження ділянками тіла за допомогою спеціальних утворів на поверхні корового шару та мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині тіла, способи поширення цих утворів; статеве розмноження за допомогою особливих спор, особливості проростання спор, умови утворення тіла лишайнику зі спори; ріст лишайників, термін їх життя - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 216 і 217 (с. 201), демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень способів розмноження лишайників, діапозитивів, фрагментів діафільму.
5. Роль лишайників у природі і житті людини; особливості біології лишайників, що дає їм змогу оселятися на непридатних для інших рослин субстратах і бути піонерними організмами, роль лишайників у створенні рослинних угруповань, руйнуванні гірських порід, утворенні ґрунтів; значення в житті тварин, використання лишайників людиною.
A. Розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 218 (с. 202), картин, таблиць, комп’ютерних колекцій лишайників, фрагментів діафільму, діапозитивів.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Як ви думаєте, чому лишайники називають «піонерами» рослинності? 2. Яку роль відіграють лишайники в утворенні ґрунтів?3. Яке значення мають лишайники в житті тварин? 4. Як людина використовує лишайники у своєму житті?
B. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?», визначте цю роль і дані занесіть до таблиці «Значення лишайників у природі і житті людини».
182
Значення лишайниківу природі у житті людини
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Що собою становить лишай
ник як живий організм? 2. Де поширені лишайники? 3. На яких поверхнях вони оселяються? 4. Яку внутрішню будову має вегетативне тіло лишайнику? 5. На які групи поділяють лишайники за їх зовнішньою будовою? 6. Якими способами розмножуються лишайники? 7. Яку роль вони відіграють у природі і житті людини?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 203 підручника.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Робота з колекцією лишайників за завданням: 1. Вико
ристовуючи текст і малюнки підручника, виділіть у запропонованій колекції кущисті, накипні і листуваті лишайники. Чим вони відрізняються? 2. Поясніть, чому накипні лишайники в колекції знаходяться разом зі шматочком поверхні, на якій росли? 3. Які з визначених вами лишайників трапляються у вашій місцевості?
Б. Обговорення питання: Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 53, підготувати відповіді на запитання на с. 203, скласти сенкан на тему «Лишайник», підготувати доповіді про різноманітність, розповсюдження, особливості розростання шапинкових грибів - утворення «відьминих кілець»; повторити § 51.
?
183
# Урок 59 £Тема уроку: ШАПИНКОВІ ГРИБИМета:^ розширити уявлення учнів про особливості будови міцелію і плодо
вого тіла шапинкових грибів, ознайомити з етапами розвитку плодового тіла і його ростом, поглибити знання про способи живлення грибів; сформувати поняття про шапинкові пластинчасті та трубчасті гриби;
^ продовжити формувати наукові погляди і переконання учнів у необхідності пізнання біології і значення всіх представників органічного світу для гармонійного співіснування природи і суспільства;
^ удосконалювати вміння і навички роботи учнів з текстом і малюнками підручника, зі збільшувальними приладами, лабораторним обладнанням, натуральними об’єктами, застосовувати набуті знання в новій ситуації, порівнювати, робити умовиводи; виховувати охайність і обережність під час виконання роботи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - печериці, консер
вовані гриби - маслюки, опеньки, сушені гриби, муляжі і колекції плодових тіл грибів, комп’ютерні зображення різних видів шапинкових грибів, таблиці «Лишайники», «Шапинкові гриби», діапозитиви «Гриби», комп’ютер, мультимедійний проектор, лупи, мікроскопи, препарувальний набір, предметні та накривні скельця.
Х ІД У Р О К У
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.А. Робота з твердженнями: «згоден - не згоден»: 1. Лишай
ники - симбіотичні комплексні організми. 2. Вони поширені майже по всій планеті. 3. Живуть лишайники тільки на суходолі. 4. Лишайники не здатні витримувати низькі температури. 5. Тіло лишайнику складається тільки з водорості і гриба. 6. Забарвлення тілу надають пігменти тільки симбіотичних водоростей. 7. У деяких лишайників від нижнього корового шару відходять окремі гіфи. 8. Ці гіфи слугують для прикріплення до поверхонь. 9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і кущисті. 10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла. 11. Статеве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині лишайнику. 12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.
Б. Робота за завданням (письмово або усно): прочитайтетекст і вставте пропущені слова. 1. Лишайники - це ____організми. 2. Верхній і нижній корковий шари утворені щільно переплетеними гіфами . 3. Усередині тіла лишайнику є клітини або . 4. Тіло лишайників забарвлено врізні кольори завдяки . 5. Фотосинтезуючі клітини у процесі фотосинтезу утворюють на світлі ___ речовини, а грибпостачає своєму компоненту ______ речовини. 6. Розмножуються лишайники ____ і ____ способом. 7. За зовнішньоюбудовою лишайники поділяють на три групи:_____ , _______і
В. Перевірка сенканів на тему «Лишайники».
184
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Пригадаймо ліс улітку. Коли ви входите до нього, особливо після дощу, відчуваєте запах грибів і відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх. Звідки вони з’являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильне коло, у центрі якого засихає трава. У давнину такі кола грибів називали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях танцювали відьми, скандинави - ознакою зачарованих скарбів, голландці - місцем, де чорти колотили масло. Що відбувається насправді? Як росте гриб? Звідки він береться? Щоб дати відповіді на ці запитання, треба ближче ознайомитися з особливостями будови і розвитку шапинкових грибів.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою шапинко
вих грибів, їх поширенням у природі.2. Встановити, яку будову мають шапинкові гриби.3. Ознайомитися з особливостями будови їх шапинки.4. З’ясувати типи живлення шапинкових грибів.5. Визначити способи їхнього розмноження.III. Вивчення нового матеріалу.1. Шапинкові гриби - своєрідна група організмів, особли
вості їх поширення в природі, фактори, що обмежують розповсюдження певних видів грибів, значення взаємозв’язків грибів з деревними рослинами для поширення у природних угрупованнях - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 219 (с. 203), демонстрація натуральних, консервованих, сушених грибів, колекцій і муляжів плодових тіл грибів, комп’ютерних зображень різних видів грибів, діапозитивів; доповіді учнів.
2. Особливості будови вегетативного тіла шапинкових грибів, будова ніжки і шапинки; форма розміри, забарвлення шапинки, поділ грибів на групи за особливостями її будови: трубчасті та пластинчасті гриби, приклади грибів кожної групи, функції пластинок і трубочок.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 220 (с. 204), демонстрація таблиці, комп’ютерного зображення будови шапинкового гриба, діапозитивів;
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова шапинкових грибів».
І. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
П. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова шапинкових грибів».
Ш. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаної роботи.
3. Розвиток плодових тіл грибів, місце розвитку і роль покривала; особливості розвитку грибниці у ґрунті, вимоги до розвитку і росту, вплив чинників середовища на ріст і розвиток грибниці і плодових тіл; особливості розростання гриб-
185
ниці по колу, причини такого росту; характер живлення шапинкових грибів, способи їх розмноження - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 220 (с. 204), 221 і 222 (с. 205), картинами, таблицями, діапозитивами, колекціями комп’ютерних зображень грибів; доповіді і міні-презентації учнів.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Де поширені шапинкові гри
би? 2. Що обмежує поширення тих чи інших видів грибів?3. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба? 4. Яка функція плодового тіла шапинкового гриба? 5. Яку будову має шапинка плодового тіла? 6. На які групи поділяють шапинкові гриби за особливостями будови нижньої частини їх шапинки? 7. Яку будову має ніжка гриба? 8. Як відбувається розвиток плодового тіла гриба? 9. На які групи поділяють гриби за способом живлення? 10. Як розмножуються шапинкові гриби?
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 206.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питань: 1. Як розростається грибниця біль
шості шапинкових грибів у ґрунті? 2. Як поширення шапинкових грибів може залежати від поширення тих чи інших видів рослин?
Б. Розв’язання біологічних задач.1. Для більшості людей поняття «гриб» обмежено згадкою про
шапинкові гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на луках, парках. Але насправді те, що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що це за утвір? Яку воно має назву і які функції виконує?
2. Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники, підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнерство з деревами і навіть чагарниками. Як називається таке партнерство? Чим воно вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у партнерство з рослинами? Як називається їх спосіб живлення?
3. Народна приказка каже: «Росте, як гриб...». А як росте гриб? Які умови необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори виріс красень шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по гриби. Чому літний дощик називають «грибним»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 54, підготувати відповіді на запитання на с. 206, повідомлення про їстівні та отруйні гриби, штучне вирощування грибів; повторити § 52.
<-
186
Урок 60 £Тема уроку: ЇСТІВНІ ТА ОТРУЙНІ ШАПИНКОВІ ГРИБИ
'ґ розширити уявлення учнів про різноманітність шапинкових грибів, ознайомити з представниками їстівних і отруйних грибів, основними ознаками їх відмінності, правилами розпізнавання і збирання грибів;
^ на матеріалі уроку продовжити формування наукових поглядів і переконань у необхідності знань про особливості будови, біології і впливу на організм людини отруйних грибів для запобігання захворюванням і збереження життя;
'ґ продовжити вдосконалювати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, навичок виконання практичної роботи, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережне ставлення до обладнання, санітарно-гігієнічні навички.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, практичний.
Тип уроку: урок формування нових знань, практичних умінь і навичок.
Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, консервовані, засушені гриби, моделі плодових тіл грибів, картини, листівки, атласи, колекції шапинкових грибів, комп’ютерні зображення шапинкових грибів різних видів, таблиця «Гриби», діапозитиви «Гриби», фільм «Гриби», комп’ютер, мультимедійний проектор, діапроектор.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Гриби відомі людям давно. їх вживали в їжу ще в далеку давнину, тому що вони містять багато цінних для людини речовин. За своїм складом вони близькі до овочів та продуктів тваринного походження. Вживають їх і тепер і свіжими, і консервованими, і сушеними. Але не всі гриби придатні до вживання, тому що серед грибів є як їстівні, так і отруйні види, що можуть спричинити тяжке отруєння і навіть призвести до смерті. Тому необхідно дуже добре знати особливості будови їстівних і отруйних грибів, знати і вміти їх розпізнавати в природі.
Завдання уроку.1. З’ясувати роль шапинкових грибів у природі і житті лю
дини.2. Ознайомитися з особливостями штучного вирощування
їстівних грибів.3. Встановити види отруйних грибів і їх вплив на організм
людини.4. Навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї
місцевості. Ознайомитися з правилами збирання грибів.П. Вивчення нового матеріалу.1. Роль шапинкових грибів у природі: їжа для багатьох
тварин, і в житті людини: цінні харчові продукти - розповідь, робота з мал. 223 (с. 207), демонстрація натуральних об’єктів, сухих або консервованих грибів, моделей плодових тіл грибів, картин, таблиць, діапозитивів, фрагмента фільму.
Мета:
ХІД УРОКУ
187
2. Поживні якості грибів, приклади грибів, що мають найбільшу харчову цінність, способи зберігання грибів; особливості споживання людиною - розповідь з елементами бесіди, демонстрація натуральних об’єктів, консервованих, сушених грибів, муляжів плодових тіл, колекцій, таблиць, діапозитивів.
3. Штучне вирощування грибів - один з видів біотехноло- гії, приклади грибів, характеристика способів і умов їх штучного вирощування, значення - розповідь, робота з мал. 224 (с. 208), демонстрація комп’ютерних зображень грибів, які вирощують промислово, і приміщень, у яких їх вирощують, доповіді і міні-презентації учнів.
4. Характеристика отруйних грибів, приклади грибів, які спричиняють тяжке отруєння людини, симптоми отруєння грибами, способи долікарської допомоги отруєному; правила обробки і вживання умовно-їстівних грибів; знайомство з основними правилами збирання грибів - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 225 (с. 208) і мал. 226 і 227 (с. 209), статтею «Основні правила збирання грибів» на с. 210, демонстрація муляжів плодових тіл грибів, картин, атласу, таблиці, комп’ютерних зображень різних видів отруйних грибів.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яке значення грибів у при
роді та житті людини? 2. Які поживні якості мають гриби?3. Які гриби вирощують штучно? 4. На які групи ділять гриби за їх їстівними властивостями? 5. Які їстівні гриби ви знаєте? 6. Які гриби належать до умовно-їстівних, чому їх так називають? 7. Назвіть відомі вам отруйні гриби. 8. Яких правил варто дотримуватися під час збирання грибів?
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 211.IV. Узагальнення та систематизація знань. Виконання
практичної роботи 5 «Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання практичної роботи.
II. Виконання учнями практичної роботи.III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви
сновків на підставі виконаної роботи. Запитання для формулювання висновків: 1. За допомогою яких посібників можна визначити видову назву грибів? 2. На які ознаки ви звертали увагу, визначаючи видову назву гриба? 3. Яку будову плодового тіла має гриб? 4. До яких грибів: трубчастих чи пластинчастих вони належать? 5. Як можна отримати спори із шапинки гриба? 6. Які гриби ви розглядали: їстівні чи отруйні? 7. Які отруйні гриби трапляються у вашій місцевості?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 55, зібрати інформацію про їстівні та отруйні гриби поширені у вашій місцевості, підготувати повідомлення, міні-презентації про гриби - паразити рослин, скласти сенкан на тему «Білий гриб», «Мухомор», повторити § 53.
188
/ Урок 61Тема уроку: ГРИБИ-ПАРАЗИТИМета:^ розширити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити із
середовищем їх життя, особливостями будови і біології грибів-паразитів, визначити їх значення в природі і житті людини та засоби боротьби з ними;
^ на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у необхідності і цінності знань про паразитичні гриби, їх біологію і вплив на організми для визначення засобів захисту від отруєння і боротьби з ними, використання для біологічних способів боротьби зі шкідливими видами;
'ґ продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, уміння застосовувати набуті знання в новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою грибів і способом їх життя; виховувати санітарно-гігієнічні навички.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти трутовиків, гербар
ні зразки рослин, уражених сажкою, ріжками, плоди - борошнистою росою, картини, малюнки, листівки, комп’ютерні колекції грибів-паразитів, їх хазяїв, таблиці «Гриби-паразити», «Шапинкові гриби», діапозитиви «Гриби», фільм «Гриби», комп’ютер, мультимедійний проектор.
Х ІД У Р О К У
1. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.A. Самостійна робота за завданнями: 1. Охарактеризуйте
гриби за планом: 1) назва гриба; 2) гриб трубчастий чи пластинчастий; 3) спосіб живлення: сапротрофний чи симбіотичний;4) їстівний чи отруйний. І варіант: підосичник; II варіант - мухомор білий.
2. Із запропонованого переліку видів грибів випишіть окремо їстівні та отруйні гриби. І варіант: 1) польський гриб, 2) підосичник, 3) дощовик несправжній, 4) опеньок літній,5) рядовка тигриста, 6) печериця, 7) опеньок сірчано-жовтий, 8) сироїжка ароматна, 9) мухомор білий. II варіант: 1) сироїжка блювотна, 2) білий гриб, 3) дощовик, 4) бліда поганка, 5) сироїжка світло-жовта, 6) мухомор червоний, 7) лисичка, 8) сатанинський гриб, 9) підберезник.
Б. Перевірка сенканів на теми «Білий гриб», «Мухомор».B. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Що собою ста
новить лишайник як симбіотичний організм? 2. З яких організмів складається його тіло? 3. На які групи поділяють лишайники за зовнішньою будовою тіла? 4. Як живиться і розмножується лишайник?
П. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку. Послухайте ще одну казку.
Жили в лісі два друга: Білий гриб і Коричневий. Були вони давніми друзями, їх гіфи у ґрунті так сильно переплелися, що і не
189
впізнаєш, де чиї. Кожного року їх грибниця утворювала «діток» - плодові тіла. Грибники знаходили ці плодові тіла і дякували грибам за їх щедрість, бо плодових тіл було багато і вони були дуже смачними. Усе було добре. Але якось Коричневий гриб сказав Білому, що йому набридло живитися мертвим листям на землі і він хоче перебратися угору на дерево, ближче до Сонця і жити там.
- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.- А що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так
стараються утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі мною.
- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду
живитися поживними речовинами не мертвого листя, а живими соками дерева або його деревиною. Пішли зі мною.
- Ні, - відповів Білий гриб, - я залишуся на землі, тут моє місце.Вранці, коли сонечко освітило ліс, Коричневого гриба поруч уже
не було. Білий гриб подивився на дерево і побачив високо над землею його коричневу шапинку на корі. Ну і нехай собі живе там.
Це, звісно, казка. У природі існує дуже багато грибів, які оселяються на рослинах, живляться ними і завдають великої шкоди диким і культурним рослинам, лісовим і парковим господарствам. Вони є ворогами не тільки рослин, а й тварин і людини, а ворогів треба знати, щоб боротися з ними і перемагати.
Завдання уроку.1. Ознайомитися із загальною характеристикою парази
тичних грибів.2. З’ясувати особливості будови і вплив на рослини грибів
трутовиків.3. Встановити, які гриби вражають культурні рослини.4. Визначити, якої шкоди завдають гриби-паразити твари
нам і людині.III. Вивчення нового матеріалу.1. Загальна характеристика грибів-паразитів, їх взаємовід
носини з організмом хазяїна, способи живлення, формування понять «обов’язкові паразити», «необов’язкові паразити» - розповідь з елементами бесіди, демонстрація натуральних об’єктів, гербарних зразків рослин, уражених грибами-пара- зитами, картин, малюнків, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень грибів-паразитів на рослинах, діапозитивів, фрагмента фільму, доповіді і міні-презентації учнів.
2. Характеристика грибів трутовиків, їх способів живлення, пояснення походження слова «трутовик»; особливості будови трутовиків, їх біологія, спосіб зараження і живлення організмом хазяїна: перехід від паразитичного способу живлення до сапротрофного, шкідливий вплив на організм хазяїна, способи боротьби - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 229 (с. 212), демонстрація плодових тіл трутовиків різних видів, картин, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень грибів трутовиків у їх природних умовах, діапозитивів, доповіді учнів.
3. Борошнисторосяні гриби - паразити плодово-ягідних культур, особливості їх будови, спосіб живлення, негативний вплив на рослини, на урожайність культур, засоби боротьби - розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 230 (с. 213),
190
картин, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень рослин, уражених борошнисторосяними грибами.
4. Гриби-паразити злакових культур, представники, особливості їх будови і біології, способи зараження, ріст і розвиток на організмі хазяїна, особливості будови спор, тривалість життя, пристосування спор до несприятливих умов, способи боротьби - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 231 (с. 214), демонстрація гербарних зразків, картин, малюнків, листівок, таблиці, комп’ютерних зображень грибів-паразитів злакових культур, доповіді і міні-презентації учнів.
5. Негативний вплив грибів-паразитів на тварин і людину, приклади грибів, що спричиняють захворювання органів, які вражають, шляхи потрапляння спор грибів, способи зараження, симптоми і наслідки захворювання, поради з дотримування правил особистої гігієни.
А. Розповідь, демонстрація комп’ютерних зображень гри- бів-паразитів тварин і людини.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Якої шкоди завдають гриби-паразити тваринам і людині? », визначте негативний вплив грибів-паразитів на організм тварин і людини і дайте відповіді на запитання: 1. Які гриби завдають шкоди організму людини і тварин? 2. Які органи вони вражають? 3. Які захворювання спричиняють? 4. Назвіть шляхи зараження гриба- ми-паразитами. 5. Які зовнішні прояви зараження стригучим лишаєм? 6. Яких заходів треба дотримуватись, щоб уникнути зараження паразитичними грибами?
6. Застосування паразитичних грибів для боротьби зі шкідливими організмами, формування поняття «біологічний метод боротьби», сутність метода і його значення - розповідь, демонстрація комп’ютерних зображень грибів, що використовують для біологічних способів боротьби
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1) Які гриби належать до пара
зитичних? 2. Які гриби паразитують на деревах? 3. Як відбувається зараження, живлення і розвиток трутовика? 4. Якої шкоди він завдає дереву? 5. Чому трутовик змінює свій спосіб живлення з паразитичного на сапротрофний? 6. Як захистити дерево від ураження трутовиком? 7. Які гриби завдають шкоди плодово-ягідним культурам? 8. Які гриби паразитують на злакових рослинах? 9. Які захворювання спричиняють гриби- паразити у тварин і людини? 10. Як захистити себе від зараження грибами, збудниками захворювань?
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 285.V. Узагальнення та систематизація знань.А. Обговорення питання: Що спільного та відмінного між
взаємовигідним співжиттям двох різних організмів і паразитизмом?
Б. Розв’язання біологічних задач.1. Відомо, що гриби-паразити оселяються на різних субстратах.
У лісах, парках, садах їх можна побачити на високих деревах. Які це гриби? Як вони там опинилися? Чому дерева стають місцем їх існування? Як впливають гриби-висотники на ріст рослин?
191
2. Багаторічні паразитичні гриби на все життя пов’язані з ураженими ними хазяями. Руйнуючи тіло хазяїна, вони часто живуть на ньому і після його смерті, змінюючи спосіб живлення. Як змінюється спосіб живлення паразита після смерті хазяїна?
3. Часто на корі дерев ми можемо бачити надряпані написи «любителів» природи: «Вася або Коля», «Толя любить Машу» та інші. Як ви вважаєте, чим небезпечні ці пошкодження кори дерев? До чого вони можуть призвести?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VII. Рефлексія.VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст і малюнки § 56 підручника, підготувати відповіді на запитання на с. 215, повідомлення, міні-презентацію на тему: «О. Флемінг - творець пеніциліну», міні-проект «Гриби у біосфері та житті людини», повторити § 54 і 55.
ЪоцсиЯковий мшне}йси. до Ц/гощ
/ Урок 62Тема уроку: ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ
ЛЮДИНИМета:^ поглибити знання учнів про різноманітність грибів, їх позитивне і
негативне значення у природі і житті людини, ознайомити з використанням грибів людиною в різних галузях промисловості, медицині, господарстві, як продуктів харчування;
'ґ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, розуміння необхідності знань про поширення, біологію, взаємозв’язки грибів з іншими організмами, значення їх у природі, для використання в житті людини, запобігання захворюванням, для гармонійного розвитку природи і людини;
^ продовжити формувати вміння і навички учнів роботи з текстом підручника, додатковими джерелами знань, застосовувати набуті знання, аналізувати, висловлювати свої думки, робити умовиводи; виховувати взаємоповагу у спільній діяльності (під час роботи у групах), бажання пізнавати і бережливо ставитися до всіх компонентів природи.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.
Тип уроку: урок формування нових знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, гербарні зразки,
картини, листівки, таблиці, діапозитиви, комп’ютерні колекції різних видів грибів, обладнання попередніх уроків, комп’ютер, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Ось і закінчилося наше знайомство з грибами - цими дивними творіннями природи. Ми знаємо про них майже все - їх будову, розповсюдження, способи живлення, взаємовідносини з іншими організмами і вплив на них, знаємо їх різноманітність, хто з них корисний, хто небезпечний, знаємо, як їх розпізнавати в природі, як поводитися з ними, щоб не завдавати шкоди їм і собі. Залишилося ще раз поговорити про гриби, щоб визначити їх роль у природі і житті людини.
Завдання уроку.1. Визначити роль грибів у природі.2. З’ясувати, яке значення гриби мають у житті людини.3. Визначити, якої шкоди гриби здатні завдавати людині
та П господарству.П. Вивчення нового матеріалу.
І варіант уроку1. Роль грибів у природі: санітарна функція грибів-сапро-
трофів, поліпшення родючості ґрунту, мінералізація органічних залишків, участь у процесах утворення родючого шару, роль у колообігу речовин, співвідношення грибів з іншими організмами, їжа для багатьох тварин; значення лишайників у створенні первісних ґрунтів та як «піонерів» рослинності.
А. Розповідь, бесіда, демонстрація таблиць, картин, діапозитивів, комп’ютерних зображень грибів-сапротрофів, доповіді «Гриби в біосфері».
193
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка роль грибів у природі?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яку роль у природі виконують гриби-сапро- трофи? 2. Як гриби впливають на родючість ґрунтів? 3. Яка їхня участь у колообігу речовин? 4. Яке значення мають взаємовигідні відносини грибів та інших організмів? Наведіть приклади. 5. Яку роль у природі виконують лишайники?
2. Роль грибів у житті людини: гриби - харчові продукти, застосування у харчовій промисловості: дріжджі, цвілеві гриби; у медицині: пеніцилін - для боротьби з інфекційними захворюваннями; чага - при запаленні, виразкових захворюваннях шлунка, як протипухлинний, знеболювальний та стимулюючий засіб, для підвищення захисних властивостей організму - розповідь, робота з мал. 232, 233 (с. 217), демонстрація таблиць, картин, комп’ютерних зображень різних видів грибів, що використовуються в різних галузях промисловості та медицині, повідомлення учнів «Гриби в житті людини».
3. Негативне значення грибів у житті людини: вплив на здоров’я людини отруйних і цвілевих грибів, засоби запобігання захворюванням; негативний вплив паразитичних грибів на врожай сільськогосподарських культур, деревини будівель - самостійна робота учнів з текстом підручника з використанням картин, таблиць (отруйні, цвілеві гриби, домовий гриб ) за завданням: прочитайте текст «Якої шкоди гриби здатні завдавати людині та її господарству?», роздивиться мал. 234 (с. 217) і підготуйте відповіді на запитання:1. Якої шкоди можуть завдавати гриби здоров’ю людини?2. Чому їстівні гриби можуть спричиняти отруєння? 3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби? 4. Як запобігти отруєнню цвілевими грибами? 5. Якої шкоди господарству людини можуть завдавати гриби? 6. Чим небезпечний для людини справжній домовий гриб?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.А. Бесіда за запитаннями: 1. Яку роль відіграють гриби в
природі? 2. Яка роль грибів у колообігу речовим у природі?3. Як гриби впливають на підвищення родючості ґрунтів?4. Яку користь отримує від грибів людина? 5. Які гриби людина використовує в харчовій промисловості? 6. Якої шкоди гриби можуть завдавати здоров’ю людини? 7. Назвіть гриби, які людина використовує в медицині? 8. Яке їхнє значення?9. Якої шкоди гриби здатні завдавати господарству людини?10. Із чим пов’язано те, що багато грибів-сапротрофів можуть переходити до паразитичного способу життя?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 218.II варіант уроку
1. Робота учнів у групах. Учні об’єднуються в групи, кожна група одержує запитання, на які вони повинні відповісти після роботи, і відповідну наочність.
І група «Роль грибів у природі»: 1. На які групи поділяють гриби за способом живлення? 2. Які гриби виконують санітарну функцію на планеті? 3. Які гриби і як впливають на родючість ґрунту? 4. Яку роль виконують гриби в колообігу речовин? (Доцільно використати фрагмент міні-проекту
194
«Гриби в біосфері та житті людини».) 5. Яке значення має взаємовигідне співіснування грибів з іншими організмами? Наведіть приклади.
II група «Лишайники»: 1. Де поширені лишайники? 2. На яких поверхнях вони оселяються? 3. Як впливають лишайники на скельні породи? 4. Яке значення лишайників у житті тварин? Наведіть приклади. 5. Яке значення мають лишайники для вищих рослин?
III група «Значення грибів у житті людини»: 1. Які гриби людина використовує в їжу? 2. У чому полягає їх харчова цінність? 3. Які їстівні гриби людина вирощує у промислових масштабах? (Використання фрагмента міні-проекту «Гриби в біосфері та житті людини».) 4. Які види грибів і з якою метою використовують у харчовій промисловості? 5. Яке застосування мають цвілеві гриби?
IV група «Значення грибів у медицині»: 1. Яка роль грибів у створенні медичних препаратів? 2. Який внесок у лікування інфікованих ран зробив О. Флемінг? (Використання міні-пре- зентації, повідомлень.) 3. Яка лікувальна дія антибіотиків на організм людини? 4. Що собою становить гриб чага? 5. Яка його лікувальна дія на організм людини?
V. Група «Шкідливий вплив грибів на організм людини і народне господарство»: 1. Чим небезпечні для здоров’я людини отруйні гриби? Цвілеві гриби? 2. Чому людина може отруїтися їстівними грибами? 3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби? 4. Які гриби-паразити і якої шкоди завдають культурним рослинам і будівлям з дерева? Наведіть приклади. 5. Які є засоби запобігання захворюванням організмів отруйними грибами, грибами-паразитами та цвілевими грибами?
IV. Узагальнення та систематизація знань (для уроку з груповою формою роботи). А. Обговорення питання: Чому людині необхідні знання про будову, життєдіяльність, взаємозв’язки грибів з іншими організмами, про позитивний і негативний вплив грибів на природу та організми? Б. Робота за завданням: прочитайте рубрику «Узагальнимо знання» на с. 218 і скажіть, чи збігаються ваші відповіді на запитання, що обговорювалися на уроці, з положеннями цієї рубрики?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.VI. Рефлексія.VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 57, повторити тему «Гриби», підготуватися до контролю знань з теми.
2)ос/сиЯковий ммиеріал с/о уроку
« б
/ Урок 63 /Тема уроку: ГРИБИМета:^ узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати
знання учнів з теми «Гриби»;' ґ продовжити розвивати навички узагальнення та систематизації
знань, уміння застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань, умінь, навичок.
Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, муляжі грибів, картини, таблиці, атласи грибів, колекції лишайників тощо.
Х ІД У Р О К У
I. Мотивація навчальної діяльності. Ми закінчили вивчати гриби, що таємно і явно мешкають навколо нас. Пам’ятаєте, великий російській поет О.С. Пушкін вважав гриби «низькою природою, у якій мало вишуканості», а Карл Лін- ней вважав групу грибів хаосом, у якому неможливо знайти жодної системи. Тепер, коли ми ознайомилися з грибами, можемо не погодитися з висновками цих великих людей. Завдяки роботі багатьох учених, які протягом тривалого часу вивчали гриби і визначили особливості їхньої будови, їх життєдіяльність, розмаїття, середовище життя, їх взаємозв’язки з іншими організмами і вплив на них, завдяки і нашій роботі на уроках, коли ми ознайомлювалися з усіма цими особливостями біології грибів, ми переконалися в тому, що все таємне із часом стає відомим. Усе є у грибів: і система, і вишуканість, і навіть краса, і всі ознаки, що притаманні живим організмам. Ми переконалися в цьому, а тепер настав час визначити, як ми засвоїли знання про ці незвичайні «творіння» природи і довести насамперед собі, що наше знайомство з грибами було успішним.
II. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому гриби виділено в окрему
групу? 2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 3. Яку будову має вегетативне тіло гриба? 4. Що таке грибниця? 5. Як гриби живляться? 6. До яких організмів належать гриби за способом свого живлення? 7. Як гриби розмножуються? 8. Наведіть приклади представників екологічних груп грибів і охарактеризуйте ці групи: а) сапротрофи; б) паразити; в) симбіонти. 9. Яку будову мають шапинкові гриби? 10. На які дві групи їх поділяють за будовою шапинки? 11. Наведіть приклади представників кожної групи. 12. На які групи поділяють шапинкові гриби за їх їстівними якостями? 13. Наведіть приклади представників кожної групи. 14. Яким вимогам повинні відповідати їстівні гриби? 15. Чому отруйні гриби мають таку назву? 16. Які існують правила збирання грибів? 17. Які гриби паразитують на рослинах? 18. Чим небезпечні трутовики для деревних
196
рослин, паркових і лісових господарств? 19. Якої шкоди здоров’ю людини завдають паразитичні гриби? 20. Що собою становить лишайник як організм? 21. Яку зовнішню будову має його вегетативне тіло? 22. На які групи за зовнішньою будовою поділяють лишайники? 23. Яку внутрішню будову має тіло лишайнику? 24. Як лишайник живиться? 25. Якими способами лишайник розмножується? 26. Що спільного і відмінного між взаємовигідним співжиттям двох різних організмів і паразитизмом? 27. Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій? 28. Яке значення в природі і житті людини мають: а) гриби, б) лишайники.
Б. Перевірка практичних навичок: 1. Серед запропонованих плодових тіл (засушених, моделей, муляжів грибів, листівок) виберіть окремо їстівні й отруйні види грибів. 2. Серед запропонованих грибів виберіть трубчасті й пластинчасті.3. Розпізнайте в колекції накипні, листуваті, кущисті лишайники.
III. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його засвоєння.
А. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за виконані завдання - 1 2 )
I варіант1. Наведіть приклади їстівних грибів. Які їстівні гриби трапля
ються у вашій місцевості?2. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?3. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів.
Наведіть приклади представників кожної групи.4. Яке значення мають гриби в природі?II варіант1. Наведіть приклади отруйних грибів. Які отруйні гриби трапля
ються у вашій місцевості?2. Яку зовнішню і внутрішню будову має тіло лишайнику?3. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і паразитів.
Наведіть приклади представників кожної групи.4. Яке позитивне і негативне значення грибів у житті людини.Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож
не правильно виконане завдання - 1 бал)І варіант1. До одноклітинних грибів належать: а) пеніцил; б) дріжджі;
опеньок; г) лисичка.2. Трубчастим грибом є: а) печериця; б) сироїжка; в) підберезник;
г) мухомор.3. Картоплю і помідори вражає гриб: а) сажка; б) фітофтора;
в) борошниста роса; г) трутовик.4. Гриби, що живляться органічними речовинами живих організ
мів, належать до: а) сапротрофів; б) паразитів; в) конкурентів; г) фо- тосинтетиків.
5. Оболонка клітини більшості грибів містить: а) глюкозу; б) целюлозу; в) хітин; в) Силіцій.
6. У клітинах грибів немає: а) мітохондрій; б) пластид; в) ядра;г) цитоплазми.
7. Лишайники кріпляться до поверхні за допомогою: а) коренів;б) присосків; в) ризоїдів; г) гіфів.
8. Лишайник, тіло якого повністю зростається з поверхнею, називають: а) кущистими; б) листуватими; в) накипними; г) дерев-Н И М И . ?
197
9. Білу цвіль на продуктах харчування утворює: а) пеніцил; б) фітофтора; в) аспергіл; г) мукор.
10. Спороутворення в підберезника відбувається в особливому шарі: а) на пластинках; б) в трубочках; в) гіфів; г) в коробочці.
11. Гіфи гриба і коренів вищих рослин утворюють форму симбіозу: а) мікоризу; б) паразитизм; в) хижацтво; г) конкуренцію.
12. За способом живлення гриби подібні до тварин, оскільки: а) здатні до фотосинтезу; б) є гетеротрофами; в) самі утворюють органічні речовини; г) мають органи для захоплення їжі.
II варіант1. До пластинчастих грибів належить: а) білий; б) підберезник;
в) мухомор; г) маслюк.2. їстівним грибом є: а) бліда поганка; б) дощовик несправжній;
в) сироїжка блювотна; г) підосичник.3. Деревні рослини вражає гриб: а) трутовик; б) підосичник;
в) підберезник; г) опеньки.4. Клітини грибів не мають: а) мітохондрій; б) ядра; в) хлороплас
тів; г) цитоплазми.5. Спільною ознакою в будові клітин грибів і рослин є наявність:
а) хлоропластів; б) хромопластів; в) лейкопластів; г) вакуоль з клітинними соком.
6. Гриб, що живиться органічними речовинами мертвих організмів, належить до: а) паразитів; б) сапротрофів; в) конкурентів;г) симбіонтів.
7. До складу тіла лишайнику входить водорість і: а) бактерія;б) плаун; в) мох; г) гриб.
8. Лишайник, який кріпиться до поверхні своєю звуженою частиною, належить до: а) кущистих; б) листуватих; в) накипних; г) деревних.
9. Злакові рослини вражає гриб-паразит: а) ріжки; б) борошняна роса; в) фітофора; г) трутовик.
10. Спороутворення в мукора відбувається в особливому шарі утворів: а) трубочок; б) пластинок; в) гіфів; г) коробочки.
11. Мікориза вищих рослин і гриба - приклад взаємовідносин:а) конкуренція; б) хижацтво; в) паразитизм; г) симбіоз.
12. За типом живлення гриби відносять до гетеротрофів, тому що вони: а) ведуть прикріплений спосіб життя; б) здатні до фотосинтезу; в) живляться готовими органічними речовинами; г) не мають органів захоплення їжі.
В. Комбіновані завдання.І варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за кожне пра
вильно виконане завдання — 0,5 бала).1. До їстівних грибів відносять: а) бліду поганку; б) печерицю;
в) мукор; г) трутовик.2. Трубчастим грибом є: а) сироїжка; б) мухомор; в) опеньки;
г) маслюк.3. Картоплю і помідори вражає гриб: а) сажка; б) борошниста
роса; в) фітофтора; г) пеніцил.4. До складу тіла лишайнику, окрім водорості, входить: а) мох;
б) плаун; в) бактерія; г) гриб.5. Оболонки більшості грибів містять: а) хітин; б) крохмаль;
в) целюлозу; г) Силіціум.6. Лишайник, тіло якого прикріплюється до поверхні звуженою
частиною, належить до: а) накипних; б) кущистих; в) листуватих;г) деревних.
198
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну правильну відповідь - 1 бал).
1. Отруйними грибами є: а) мукор; б) мухомор; в) бліда поганка; г) сироїжка.
2. До складу тіла лишайнику входять організми: а) гриб; б) мох;в) водорість; г) ціанобактерії.
3. Сапротрофами є гриби: а) іржасті гриби; б) мукор; в) пеніцил;г) сажка.
Завдання на встановлення відповідності, характеристики організмів (за кожне правильно виконане завдання - 1 бал).
1. Визначте ознаки шапинкового гриба підосичника.А Будова шапинки1 трубчаста2 пластинчаста
Б Спосіб живлення1 сапротроф2 паразит3 симбіонт
В їстівний чи отруйний1 їстівний2 отруйний
2. Установіть відповідність між способами живлення і прикладами грибів, яким притаманний відповідний спосіб.
Спосіб живлення ПредставникиА сапротроф 1 сажкаБ паразит 2 підосичникВ симбіонт 3 пеніцил3. Установіть відповідність між групами лишайників за особли
востями їх зовнішньої будови і характеристикою їх представників.Групи лишайників Характеристика представниківА накипні 1 тіло лишайнику кріпиться до поверхні зву-Б листуваті женою частиноюВ кущисті 2 лишайник має прямостійне або звисле роз
галужене чи нерозгалужене тіло З тіло міцно прикріплюється до поверхні
каменів, кори дерев
4. Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане завдання - 3 бали)
Порівняйте способи живлення грибів сапротрофів і паразитів.II варіантЗавдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно
виконане завдання — 0,5 бала)1. До отруйних грибів належить: а) лисичка; б) маслюк; в) мухо
мор; г) підосичник.2. Пластинчастим шапинковим грибом є: а) опеньок; б) маслюк;
в) білий; г) підберезник.3. Деревні рослини вражає гриб: а) сажка; б) борошниста роса;
в) фітофтора; г) мукор.4. Клітини грибів не мають: а) хлоропластів; б) клітинної стінки;
в) ядра; г) мітохондрій.5. Одноклітинним грибом є: а) дріжджі; б) ага; в) опеньок; г) ли
сичка.6. Лишайник, тіло якого нагадує розгалужені чи не розгалужені
кущики, називають: а) листуватим; б) кущистим; в) деревним; г) на-» С И П Н И М ,
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за кожну правильну відповідь - 1 бал).
1. їстівним шапинковим грибом є: а) лисичка; б) бліда поганка; в) маслюк; г) підберезник.
199
2. До складу тіла лишайнику, окрім гриба, можуть входити: а) мох; б) бактерії; в) ціанобактерії; г) водорості.
3. Паразитичний спосіб життя веде гриб: а) губка березова; б) борошниста роса; в) мукор; в) сажка.
Завдання на встановлення відповідності, характеристики організмів (за кожне правильне виконане завдання - 1 бал)
1. Визначте ознаки шапинкового гриба мухомора.А Будова шапинки Б Спосіб живлення їстівний чи отруйний1 трубчаста 1 сапротроф 1 їстівний2 пластинчаста 2 паразит 2 отруйний
2. Установіть відповідність між способами живлення і прикладами грибів, яким вони притаманні.
Спосіб живлення ПредставникА сапротроф 1 підберезникБ паразит 2 мукорВ симбіонт 3 трутовик3. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.
Термін ВизначенняА грибниця 1 симбіоз гіфів гриба і коренів рослиниБ гіфи 2 сукупність гіфів тіла грибаВ мікориза 3 ниткоподібні утвори, з яких складається тіло гриба
Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане завдання - 3 бали).
Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів.IV. Підбиття підсумків уроку.V. Рефлексія.VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити всі
записи в зошиті, що робилися протягом року, підготуватися до уроку узагальнення знань з курсу біології 6 класу.
2)оцаіЯховиймакіеІши цо Ц/гощ
Л Урок 64■>
Тема уроку: УЗАГАЛЬНЕННЯМета:' ґ узагальнити знання учнів з курсу Біологія: 6 клас про особливості
будови одноклітинних і багатоклітинних організмів, процесів життєдіяльності бактерій, грибів і рослин, систематизувати знання про їх біологію, спільні ознаки і відмінності, та ознаки ускладнення їх організації, значення вивчених організмів у природі і житті людини;
^ на матеріалі уроку підвести учнів до наукового розуміння значущості знань про будову і біологію організмів для збереження розмаїття мешканців планети, розумного їх використання в практичній діяльності людини, гармонійного розвитку природи і людства.
Методи та методичні прийоми: репродуктивний, пошуковий.Тип уроку: урок узагальнення знань.Наочність та обладнання: натуральні об’єкти, муляжі, моделі,
гербарні зразки, картини, таблиці, листівки, електронні зображення представників вивчених груп організмів.
Х ІД У Р О К У
І. Мотивація навчальної діяльності учнів. У вересні ми стояли з вами на порозі ще мало знайомого нам дому Природи за адресою Біологія: 6 клас. Крокуючи сходами цього дому, сходинка за сходинкою, ми ознайомилися з науками, які вивчають мешканців цього дому Природи: різноманітними одноклітинними організмами, бактеріями, грибами, рослинами. Ще раз пройдімося поверхами цього щедрого дому, зазирнімо в його різні кімнати і пригадаймо наших вже добрих знайомих. Насамперед зайдімо до кімнати, на дверях якої є табличка «Клітина».
П. Узагальнення знань.1. Клітина - одиниця будови і життєдіяльності організмів. За-
і питання для бесіди: 1. Як ви вважаєте, чому саме з цієї кімнати 1 ми почали нашу подорож, із цього поверху? 2. Пригадайте, з
яких основних частин складається клітина? 3. На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 4. Чим є клітина для одноклітинних організмів? Назвіть ці організми. 5. Що утворюють клітини багатоклітинних організмів? 6. Як ви вважаєте, з яких речовин: органічних чи неорганічних складаються всі компоненти клітини? 7. Якщо порівняти рослинну клітину із заводом, то яким її частинам можна дати такі назви і поясніть, чому: а) служба охорони; б) склад готової продукції; в) командний центр; г) фотохімічна лабораторія?
Тепер залишимо цю кімнату і зайдемо до наступної, на дверях якої написано «Тканини».
2. Рослинні тканини. І в цій кімнаті на нас чекають цікаві питання, відповіді на які ви добре знаєте. Роздивіться таблиці (картини, електронні зображення рослинних тканин і назвіть, які рослинні тканини ви знаєте? Тепер впізнаємо ці тканини за їхніми функціями: 1) клітини цієї тканини дають початок всім іншим тканинам; 2) ця тканина надає органам рослин міцності і пружності; 3) клітини цієї тканини відмежовують рослину від навколишнього середовища і захищають від несприятливих зовнішніх впливів; 4) ця тканина складається із живих клітин, вони можуть бути зеленими і, безбарвними,
ДатаКлас
201
і
здійснювати фотосинтез і накопичувати поживні речовини, здійснювати газообмін клітин, запасати воду; 5) клітинами цієї тканини відбувається висхідний і низхідний потік поживних речовин, розчинених у воді.
Що утворюють тканини в багатоклітинних організмів? Настав час зазирнути до наступної кімнати з написом «Органи рослин».
3. Вегетативні органи рослин. Пригадаймо їх. Послухайте уважно твердження і скажіть, з якими з них ви згодні, а з якими - ні: 1) вегетативними органами рослин є корінь і квітка; 2) корені утворюють два види кореневих систем: стрижневу і мичкувату; 3) усі корені утворюються із зародкового корінця насінини; 4) корінь забезпечує ґрунтове живлення рослин; 5) розчинені у воді мінеральні речовини, які вбирає корінь з ґрунту, рослина використовує на утворення органічних речовин; 6) воду і розчинені в ній поживні речовини, корінь надає надземній частині рослини; 7) стебло несе на собі тільки листки рослини; 8) брунька - зачатковий пагін; 9) листок рослин здійснює тільки процес фотосинтезу; 10) життя на нашій планеті залежить від зелених рослин.
Ми добре розібралися з вегетативними органами рослин, тепер завітаємо до кімнати з написом: «Генеративні органи».
4. Генеративні органи рослин. Які органи рослин називають генеративними? Закінчіть речення: 1. Генеративний орган рослин, який забезпечує статеве розмноження, - ц е .2. Частина стебла, що несе на собі квітку, - __. 3. Розширеначастина стебла, на якій розташована квітка, - ___ . 4. Зеленілисточки, що оточують маточку і тичинки та захищають їх, - . 5. Частина квітки, що складається із чашолистиків - __.6. Найпомітніша частина квітки, яка утворена пелюстками, - . 7. Головна частина квітки, у якій утворюється пилковізерна, - __ . 8. Ця головна частина квітки складається з приймочки, стовпчика і зав’язі - . 9. Генеративний орган рослини, який утворюється після запилення і запліднення і несе в собі насіння, - ___ .
Ми згадали вегетативні і генеративні органи рослин і тепер можемо пригадати їх різноманітність. Йдемо далі, де на нас чекає кімната з написом «Різноманітність рослин».
5. Різноманітність рослин. Встановіть відповідність між назвами груп рослин та їхньою характеристикою.Назва групи рослин ХарактеристикаА водорість 1 вища рослина, яка розмножується спорамиБ мох та утворює два види пагонів: весняні й літніВ плаун 2 перші насінні рослини нашої планети, біль-Г хвощ шість яких є вічнозеленимиД папороть 3 найдавніші і найпростіші за будовою пред-Е голонасінні ставники рослинЖ покритонасінні 4 заросток має вигляд невеличкої серцеподіб
ної пластинки, на якій утворюються статей клітини
5 розмножується спорами та має зелене повзуче стебло, яке вілчасто галузиться
6 панівна група рослин на Землі, яка має квітки і насіння вкрите стінкою плода
7 примітивна група вищих рослин, яка складається із стебла і листочків, до ґрунту кріпиться волосиноподібними відростками - ризоїдами
202
Ми впоралися із завданням, залишилося завітати до кімнати з написом «Гриби. Лишайники» і пригадати, що це за дивні створіння.
6. Гриби. Лишайники. Пригадаймо загальну характеристику грибів і лишайників. Для цього уважно послухаємо речення і доповнимо їх: 1. Гриби виділяють в окрему . 2. Середгрибів є одноклітинні і організми. 3. За типом живленнягриби є . 4. Існує група грибів, які живляться органічнимирештками мертвих організмів, їх називають ___ . 5. Великагрупа грибів живиться органічними речовинами живих організмів, це гриби- . 6. Серед грибів є й такі, що вступають увзаємовигідне співжиття з іншими організмами, їх називають . 7. Розмножуються гриби способами: ____ . 8. Лишайники - ц е організми. 9. їх тіло утворено гіфами тафотосинтезуючими організмами: __ або ___ . 10. Розмножуються лишайники здебільшого .
Ось і завершилася наша невелика подорож до дому Природи. Залишилося тільки нагадати, що всі знання, які ми отримали про мешканців природи, мають велике значення для життя на Землі, бо природа - наш спільний дім, у якому ми живемо. На завершення послухаємо вірш видатної української поетеси Ліни Костенко про нашу рідну природу:
Цей ліс живий. У нього добрі очі,Шумлять вітри у нього в голові.Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис пишуть у траві.Дубовий Нестор дивиться скрізь пальці на білі вальси радісних беріз.І сонний гриб в смарагдовій куфайці Дощу напився і за день підріс.Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.
І ми з вами, побувавши в домі Природи, можемо розмовляти з людьми про неї, бо в цьому році пізнали багато її таємниць.
Ш. Підбиття підсумків уроку.IV. Рефлексія.1. Чи сподобалася тобі наша екскурсія по дому Природи?2. Екскурсія до якої кімнати була для тебе найцікавішою? Чому?3. Які питання виявилися для тебе складними?4. Як ти вважаєш, знання, що ти отримав у цьому році, вивчаю
чи біологію, знадобляться в житті?5. Ти задоволений своїми успіхами?6. Чи є в тебе бажання в подальшому вивчати біологію?V. Повідомлення домашнього завдання: підготуватися до
екскурсії.
203
ЕКСКУРСІЯ 1і
Тема: РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН СВОГО КРАЮМета: узагальнити знання учнів про компоненти живої і неживої при
роди рідного краю, розширити уявлення про різноманітність рослинного світу, про спільні особливості будови представників групи Рослини, їх взаємозв’язок з іншими організмами; розвити вміння спостерігати та активно самостійно працювати за запропонованими завданнями, спрямовувати і підтримувати роботу учнів у межах запитань і завдань екскурсії; стежити за виконанням правил поведінки на лоні природи; формувати естетичне сприйняття природи учнями, розуміння необхідності дбайливого ставлення до природи рідного краю.
Обладнання: зошит (блокнот), олівці, картки-завдання, сантиметр.
Методичні рекомендаціїI. На попередньому уроці учитель повідомляє учням за
вдання і місце проведення екскурсії, знайомить з правилами поведінки на природі, з основними видами рослин за натуральними чи гербарними зразками, таблицями, малюнками, картинами, переліком обладнання, що необхідне для проведення екскурсії. Учні об’єднуються у групи (ланки), у зошиті записують пункти плану, за яким буде складатися звіт про екскурсію, знайомляться із зразками карток-завдань, зразками звітів про екскурсію учнів попередніх класів.
Завдання для екскурсії за даною темою можуть бути однаковими для всіх груп, що полегшить роботу вчителя і учнів з проведення першої екскурсії та оформлення звітів.
Екскурсія може бути проведена до лісу, парку, саду, на пришкільну ділянку, навколо школи, території мікрорайону.
Враховуючи, що це перша екскурсія у курсі біології, вона повинна бути ретельно спланованою і підготовленою не тільки з метою вивчення біологічних об’єктів природи, але й з метою контролю за неухильним виконанням учнями правил поведінки під час екскурсії, формування розуміння учнями необхідності знань цих правил.
II. План екскурсії:1. Стисла характеристика природного угруповання: ліс,
сад, парк, пришкільна ділянка тощо.2. Особливості рельєфу місцевості і його компонентів.3. Видовий склад рослин ділянки й умови зростання.4. Особливості будови рослин різних життєвих форм: дере
ва, чагарники, чагарнички, трави.III. Проведення екскурсії.1. Вступна бесіда.2. Самостійна робота учнів, виконання завдань на ділянці.Картка-завдання1) визначте рельєф поверхні своєї ділянки;2) розгляньте вашу ділянку, зверніть увагу на ґрунт, він
щільний чи розпушений;3) встановіть, які рослини: дерева, чагарники, чагарнички,
трави ростуть на вашій ділянці, самостійно чи з допомогою учителя визначте їхні назви і запишіть у зошит (блокнот).
4) виміряйте сантиметром товщину стовбура 2 -3 дерев і 2 -3 чагарників, результати запишіть у зошит (блокнот). Чим дерева відрізняються від чагарників?
204
5) розгляньте рослини, які утворюють трав’янистий покрив. Чим трави відрізняються від дерев і чагарників?
6) зверніть увагу на зовнішній вигляд рослин на ділянці. Чи всі рослини мають листки? Яке їх забарвлення? Чи є рослини, які ще квітнуть? У яких рослин вже є плоди? Дані своїх спостережень запишіть у зошит (блокнот);
7) зробіть висновок, помітивши особливості рельєфу місцевості, ґрунту, умов зростання рослин, різноманітність рослин даної ділянки, взаємозв’язки живої і неживої природи.
IV. Підбиття підсумків екскурсії, узагальнення результатів, спостережень, рекомендації до складання звіту, оцінка поведінки учнів на екскурсії.
ЕКСКУРСІЯ 2
Тема: ВИВЧЕННЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬМета:^ ознайомити учнів з певним угрупованням, сформувати уявлення
про його видовий склад, пристосування рослин до спільного життя, взаємовплив рослин, рослин і тварин, рослин і чинників середовища;
^ визначити роль людини, що впливає на життя рослин і угруповання 8 цілому;
^ продовжити формування вмінь працювати на геоботанічній ділянці; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: зошити (блокноти), олівці, метр або шнур довжиною 10 м, шкільний визначник рослин, картки завдання.
Методичні рекомендаціїІ. Підготовка до екскурсії.1. Вибравши місце екскурсії і відвідавши його, учитель ви
значає, що можуть і повинні побачити учні в цьому конкретному угрупованні: які види рослин і тварин переважають, які с рідкісними і зникаючими та потребують охорони. Склавши спшсок рослин, учитель підбирає наочні посібники - натуральні чи гербарні зразки, таблиці, картини, листівки «Росл и н Червоної книги України» для ознайомлення учнів із цими видами рослин напередодні екскурсії. Повідомляє тему, завдання і місце проведення екскурсії, перелік необхідного обладнання, нагадує правила поведінки під час екскурсії, знайомить з планом екскурсії, який вони записують у зошит.
П. План екскурсії:1. Характеристика угруповання - місця проведення екс
курсії.2. Визначення рослин, що зростають на певній ділянці, їх
кількісного складу.3. Визначення кількості ярусів, складання списку рослин
за ярусами.4. Спостереження за тваринами, життя яких тісно пов’язано
з рослинами, з’ясування їхнього значення в житті рослин.5. Виявлення рідкісних рослин угруповання - рослин, що
занесені до Червоної книги України.6. Вивчення взаємозв’язків рослин, тварин, мікроорганіз
мів, грибів, чинників неживої природи в угрупованні.П. Проведення екскурсії. :
205
1. Вступна бесіда про необхідність вивчення природних угруповань, знання їхньої структури і взаємозв’язків між рослинами, тваринами, мікроорганізмами, грибами і чинниками неживої природи, що склалися історично в процесі їх сумісного існування.
2. Самостійна робота учнів на ділянках за карткою-завдан- ням.
Картка-завдання1. На геоботанічній ділянці 10 х 10 м, яку ви виміряли за
допомого метра або шнура, визначте:а) які групи рослин зростають на ділянці, підрахуйте кіль
кість дерев і чагарників кожного виду, які види трав’янистих рослин трапляються часто, а які - рідко;
б) кількість ярусів рослин на вашій ділянці і видовий склад рослин за ярусами;
в) чи зростають на ділянці види мохів, плаунів, хвощів, папоротей, грибів, лишайників; у яких місцях даного угруповання вони зростають;
г) життя яких тварин пов’язано з ярусністю даного угруповання;
д) установіть, як розподіляються чагарники в даному угрупованні, не заважаючи при цьому один одному;
е) види рослин, що занесені до Червоної книги України;ж) вплив людини на дане угруповання;з) вплив екологічних чинників на зростання і розвиток рос
лин та існування угруповання.2. Усі дані спостережень і визначень занесіть у зошит
(блокнот).IV. Підбиття підсумків екскурсії, узагальнення результатів
спостережень, рекомендації до складання звіту, оцінка поведінки учнів на екскурсії.
206
Зміст
Передмова......................................................................................................................................................... ЗОрієнтовне календарно-тематичне планування з біології у 6 класі ............................................. 6
В ступ ............................................................................................................................................................. 9Урок 1. Біологія - наука про життя .............................................................. ...................................... 9Урок 2. Основні властивості живого .................................................................................................. 11Урок 3. Різноманітність життя на Землі .......................................................................................... 14Урок 4. Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань
у діяльності людини ....................................................................................................................... 18
Т ем а 1. К літина .................................................................................................................................. 21Урок 5. Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітини ............................. 21Урок 6. Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та їх призначення ................ 23Урок 7. Виготовлення мікропрепаратів ............................................................................................. 25Урок 8. Знайомство з клітиною. Клітинна мембрана .................................................................... 27Урок 9. Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та включення ........................................ 29Урок 10. Основні органели клітини .................................................................................................... 31Урок 11. Основні органели клітини (продовження) .............................................. 33Урок 12. Ядро клітини ........................................................................................................................... 35Урок 13. Ріст і розмноження клітин .................................................................................................. 37Урок 14. Вступ. Клітина ....................................................................................................................... 39
і в п 2. О дноклітинні організм и. П ерехід до багатокл іти н ності ............................... 43Урок 15. Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці водойм .................................... 43Урок 16. Одноклітинні твариноподібні організми - збудники хвороб людини .................... 46Урок 17. Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу: евглена зелена,
хламідомонада та хлорела ............................................................................................................... 49Урок 18. Одноклітинні гриби - дріжджі .......................................................................................... 52Урок 19. Бактерії: будова та процеси життєдіяльності................................................................. 55Урок 20. Бактерії: роль у природі та житті людини ........................................................................57Урок 21. Перехід до багатоклітинності ............................................................................................. 61Урок 22. Губки — примітивні багатоклітинні організми ..................... .»....................................... 63Урок 23. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності ...................... 66
Т ем а 3 . Р ослини ........................................................................................................... 70Урок 24. Рослина - живий організм .................................................................................................. 70Урок 25. Тканини рослин ...................................................................................................................... 73Урок 26. Корінь. Будова і ф ункції...................................................................................................... 76Урок 27. Види коренів та їх видозміна ............................................................................................. 79Урок 28. Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки ........................................................... 82Урок 29. Будова стебла .........................................................................................."............................... 85Урок ЗО. Видозміни пагона ................................................................................................................... 89Урок 31. Будова та функції листка..................................................................................................... 92Урок 32. Тривалість життя листків. Видозміни листка................................................................ 95Урок 33. Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини .................... 98Урок 34. Рухи рослин ........................................................................................................................... 101Урок 35. Розмноження рослин ........................................................................................................... 104Урок 36. Квітка як орган статевого розмноження рослин. Будова
і різноманітність квіток .................................................................................................................. 107Урок 37. Суцвіття ................................................................................................................................... 110
Урок 38. Запилення ............................................................................................................................... 113Урок 39. Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини ...................................................... 116Урок 40. Проростання насіння ............................................................................... 119Урок 41. Різноманітність плодів......................................................................................................... 121Урок 42. Ріст і розвиток рослин ......................................................................................................... 125Урок 43. Рослини ................................................................................................................................... 128
Т ем а 4. Р ізном ан ітн ість росли н ...................................................................................................133Урок 44. Поняття про класифікацію рослин .................................................................................. 133Урок 45. Водорості ' ................................................................................................................................. 136Урок 46. Мохи ......................................................................................................................................... 138Урок 47. Плауни, хвощі, папороті ..................................................................................................... 141Урок 48. Голонасінні ................................. 144Урок 49. Покритонасінні, або Квіткові ............................................................................................ 148Урок 50. Сільськогосподарські рослини .......................................................................................... 152Урок 51. Екологічні групи рослин ..................................................................................................... 155Урок 52. Життєві форми рослин. Рослинні угруповання. Зв’язки рослин
з іншими організмами ...................................................................................................................... 159Урок 53. Типи рослинних угруповань ......................................................................................... 163Урок 54. Значення рослин для існування життя на планеті Земля та людини .................... 166Урок 55. Різноманітність рослин ....................................................................................................... 169
Т ем а 5. Гриби ........................................................................................................................................175Урок 56. Загальна характеристика грибів ...................................................................................... 175Урок 57. Екологічні групи грибів ...................................................................................................... 177Урок 58. Лишайники - приклад симбіотичних організмів ........................................................ 180Урок 59. Шапинкові гриби .................................................................................................................. 184Урок 60. їстівні та отруйні шапинкові гриби .................................................................................. 187Урок 61. Гриби-паразити ...................................................................................................................... 189Урок 62. Значення грибів у природі та житті людини ................................................................ 193Урок 63. Гриби......................................................................................................................................... 196Урок 64. Узагальнення............................................................................................................................201Екскурсія 1. Різноманітність рослин свого краю ............................................................................ 204Екскурсія 2. Вивчення рослинних угруповань ................................................................................205
208