3.12. «ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА...Типи акцентуацій темпераменту та...

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології та соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

В.о. ректора

_______________________Р.В. Войтович

« __25__» _________10_________ 2017 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПППБ 3.12. «ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ

заочної форми навчання

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

«ПСИХОЛОГІЯ»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 05 «СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 053 «ПСИХОЛОГІЯ»

Київ-2017

2

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни «Диференціальна

психологія» для підготовки бакалаврів спеціальності 053 «Психологія».

Розробник: Матвієнко Л.І., кандидат психологічних наук, доцент.

Рецензент: Мілютіна К.Л., доктор психологічних наук, професор кафедри

психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

Затверджено на засіданні кафедри психології та соціальної роботи.

Протокол № 1 від 04 вересня 2017 р.

Завідувач кафедри психології та соціальної роботи

Пріб Г.А. (прізвище, підпис)

Завідувач навчально-методичного відділу

Завиніченко Л.М. (прізвище, підпис)

© Матвієнко Л.І., 2017

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2017

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників

Галузь знань,

спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика

навчальної дисципліни заочна форма навчання

Кількість:

кредитів – 5;

модулів – 3;

змістових модулів – 4.

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Нормативна

Рік підготовки

ІV

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання:

заочна – 30 год.

Спеціальність

053 «Психологія»

Семестр

7-й

Лекції

Загальна кількість

годин – 150 год.

10 год

Практичні

Розподіл годин для

заочної форми навчання:

аудиторних – 16 год.;

самостійної роботи

студента – 134 год.

Освітній ступінь:

бакалавр

6 год.

Семінарські

–

Самостійна робота

104 год.

Індивідуальні завдання

30 год.

Вид контролю: іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та

індивідуальної роботи становить для заочної форми навчання – 11,9%.

4

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета дисципліни: ознайомлення студентів з сучасними уявленнями

щодо джерел індивідуальних варіацій психіки, класичними та новітніми

типологіями індивідуальності, а також формування у студентів адекватних

уявлень щодо індивідуальних, групових і типологічних відмінностей між

людьми, які проявляються в специфіці організації нервової системи і психічних

процесів, інтелекту і свідомості, в різних рисах особистості і поведінки.

Завданнями вивчення дисципліни є:

знання індивідуальних, типологічних та групових відмінностей між

людьми;

розуміння природи, джерел і наслідків цих відмінностей;

розуміння закономірностей психічного варіювання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають такі

компетентності:

Загальні вміння (компетентності)

Інструментальні компетентності:

здатність до аналізу проблем та завдань диференціальної психології як

галузі психологічної науки;

знання історії становлення та методів диференціальної психології;

знання сучасних уявлень про джерела індивідуальних відмінностей

(вплив факторів спадковості та середовища в їх формуванні);

розуміння психологічних відмінностей у формально-динамічних,

предметно-змістових та духовно-світоглядних властивостях між людьми;

усне спілкування рідною мовою у процесі дискусії;

знання другої мови при оволодінні іншомовними джерелами;

вміння використовувати елементарні комп’ютерні навички

(використання мережі Інтернет для опанування рекомендованих електронних

джерел, робота у Microsoft Office PowerPoint при підготовці доповіді з

презентацією, робота в програмі SPSS для обробки статистичних даних);

вміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;

здатність знаходити своє місце в системі сучасних ринкових відносин,

визначення такої сфери професійної діяльності, в якій найповніше можна

використати професійний та творчий потенціал на користь як суспільним, так і

власним інтересам;

розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності

на основі самоосвіти.

5

Міжособистісні компетентності:

здатність здійснювати комунікаційну діяльність;

розуміння етичних аспектів проведення психологічного дослідження;

уміння працювати у команді;

здатність до критики та самокритики під час дискусії;

уміння донести до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми,

рішення та власний досвід в галузі професійної діяльності;

навички та уміння формування міжособистісних стосунків у колективі;

розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти

толерантне ставлення.

Системні компетентності:

здатність працювати самостійно і автономно;

здатність застосовувати знання методів психології на практиці;

здатність до навчання;

здатність формувати нові ідеї (креативність);

здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці

альтернативних підходів до висвітлення наукової проблеми;

здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності;

здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до

стандартів якості;

здатність до формування культури мислення, її сприйняття;

здатність нести соціальну відповідальність за діяльність організації.

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)

знати завдання і функції диференціальної психології;

вміти використовувати методи дослідження індивідуально-

психологічних відмінностей;

знати прийоми і способи наукової класифікації;

розуміти достоїнства і обмеження психологічних типологій;

розуміти поняття індивідуальності, як інтегральної біопсихо-

соціальної характеристики людини;

знати психофізіологічні основи індивідуальних відмінностей;

розуміти етнокультурні передумови індивідуальних відмінностей;

розуміти особливості створення професійних типологій;

вміти використовувати знання про статеві відмінності в

психологічних якостях;

розуміти індивідуальні відмінності психічних процесів;

застосовувати знання про індивідуально-психологічні відмінності у

практиці психологічної роботи.

6

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Методологічні засади і психометричні основи

диференціальної психології.

Тема 1. Диференціальна психологія як наука: предмет, історія

становлення.

Предмет диференціальної психології. Становлення диференціальної

психології як науки. Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей

(Ф. Бессель, В. Вундт, Ф. Гальтон). Світові традиції у розвитку диференціальної

психології. В. Штерн про предмет і завдання диференціальної психології.

Специфіка диференціальної психології, її зв’язок з іншими науками, роль у

практичній психології. Напрями диференціально-психологічних досліджень за

В. Штерном.

Тема 2. Методологія і методика дослідження індивідуальності.

Методологічні засади та психометричні основи диференціальної психології.

Методи диференціальної психології. Прийоми і способи наукових класифікацій.

Поняття психологічної норми. Індивідуальні, типологічні та групові відмінності.

Риса, диспозиція, тип. Індивідуальність як інтегральне поняття диференціальної

психології. Структура індивідуальності за Б. Ананьєвим, В. Мерліним,

Е. Голубєвою. Роль спадковості та середовища у формуванні індивідуальності.

Змістовий модуль 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності.

Тема 3. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності.

Індивідні характеристики: асиметрія півкуль і темперамент. Поняття

церебрального домінування і домінування руки. Формування асиметрії в

онтогенезі. Темперамент як властивість індивідуальності. Історія вчення про

темперамент. Гуморальні, конституціональні і психологічні теорії

темпераменту. Конституційні теорії темпераменту. Типи будови тіла та

темпераменту за Е. Кречмером. Психологія конституціональних відмінностей

за У. Шелдоном. Факторні дослідження темпераменту. Факторне дослідження

темпераменту Г.Ю. Айзенком. Темперамент і вища нервова діяльність за

І. Павловим. Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б.М. Теплова

та В.Д. Нєбиліцина. Психофізіологічна школа В.С. Мерліна: біологічна основа,

ознаки, властивості і типи темпераменту. Структура формально-динамічних

властивостей за В.М. Русаловим. Дослідження взаємозв’язку властивостей

темпераменту з властивостями нервової системи (В. Мерлін, Г. Айзенк, Е. Ільїн,

В. Нєбиліцин та інші). Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу.

Реактивність і активність як характеристики енергетичного рівня поведінки.

Властивості темпераменту і особистісні якості.

7

Тема 4. Класифікації особистості і характеру.

Місце характеру в структурі індивідуальності. Співвідношення характеру

і темпераменту. Типології характеру. Поняття акцентуації характеру. Поняття

психопатії та нормального характеру. Класифікація психопатій та акцентуацій

характеру підлітків А. Є Лічко. Визначення понять акцентуації та психопатії.

Теорія акцентуйованих особистостей К. Леонгарда. Визначення поняття

акцентуація. Типи акцентуацій темпераменту та характеру за К. Леонгардом.

Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру. Особливості

типологічного підходу у вивченні особистості. Достоїнства і обмеження

психологічних типологій. Класифікація особистості О.Ф. Лазурського. Поняття

про ендопсихіку та екзопсихіку. Психологічні типи за К.Г. Юнгом. Поняття про

екстраверсію та інтроверсію. Психічні функції: мислення, почуття, відчуття,

інтуїція. Раціональні та ірраціональні функції. Первинна, допоміжна та

підпорядкована функції. Характеристика психологічних типів: мисленнєвих,

почуттєвих, відчуттєвих, інтуїтивних. Поняття характеру у психоаналітичній

традиції. Механізми психологічного захисту як найважливіший критерій

психоаналітичної діагностики. Риси як психологічна категорія. Способи

виділення рис. Теорія рис особистості Р.Б. Кеттелла. Модель Великої П’ятірки.

Достоїнства і недоліки підходу з позиції рис.

Тема 5. Психологія міжстатевих відмінностей.

Стать в структурі індивідуальності. Концепції розвитку статевої

ідентичності. Еволюційна теорія статі. Поняття статевого дипсихізму.

Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса. Статеві відмінності в психологічних

якостях. Статеві відмінності і статеворольова поведінка.

Змістовий модуль 3. Диференціальна когнітологія.

Тема 6. Індивідуальні відмінності психічних процесів.

Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних

досліджень. Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят.

Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності. Індивідуальні

параметри сприйняття. Диференціація уявлень і уяви. Індивідуальні особливості

уваги. Індивідуальні особливості пам’яті. Стильові характеристики мислення.

Тема 7. Диференціально - психологічні характеристики здібностей та

інтелекту.

Здібності в структурі індивідуальності. Два підходи у вивченні здібностей:

особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. Теорії здібностей.

Співвідношення понять «здібності» та «якості». Здібності та академічна

успішність. Структура і характеристики здібностей. Загальні та спеціальні

здібності. Здібності, обдарованість, талант, геніальність. Теорії геніальності.

8

Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в

інтелекті. Дослідження інтелектуальних здібностей. Теорії інтелекту.

Дослідження взаємозв’язку показників загальних здібностей (пам’яті,

інтелекту), академічної успішності із загальними властивостями ВНД та зі

спеціально людськими типами ВНД (мислительним, художнім, середнім).

Диференціальна специфіка феномену креативності.

Змістовий модуль 4. Стильові особливості індивідуальності.

Тема 8. Індивідуальні особливості діяльності.

Професіограма, психограма, професійно значима ознака. Класифікація

професій і професіографія. Спрямованість особистості в структурі

індивідуальності. Індивідуальний стиль діяльності і його можливості.

Професійні типології. Професійні інтереси і їх діагностика. Стиль та

ефективність діяльності. Професійна самореалізація чоловіків і жінок.

Класифікації стилів діяльності: стилі виробничої, педагогічної, спортивної

діяльності; стилі навчальної діяльності. Дослідження ефективності виконання

різних видів діяльності в залежності від типологічних особливостей ВНД:

ефективність монотонної діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях,

управлінської діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності,

групової діяльності.

Тема 9. Детермінанти міжособистісних та міжгрупових відмінностей.

Орієнтації особистості і стратегії спілкування. Стиль спілкування в

структурі індивідуальності. Стилі лідерства. Стилі педагогічного спілкування.

Стилі батьківського виховання. Соціально значима діяльність і її варіації.

Варіативність девіантної і асоціальної поведінки. Варіації моральної свідомості.

Поняття стилю життя в психології. Індивідуальний стиль у вітчизняній

психології. Ієрархічна структура стильових характеристик. Я-концепція як

основа стилю життя. Локус контролю і відповідь на фрустрацію. Поняття

психологічного подолання і його варіації. Когнітивні стилі як детермінанти

індивідуальних відмінностей. Поняття когнітивного стилю в психології

індивідуальності. Види когнітивних стилів. Стиль життя і самоактуалізація.

Критерії відмінностей між соціальними групами. Диференціальні крос-

культурні дослідження рас, націй, етносів.

9

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва змістових модулів, тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього в тому числі

Лекції Семі-

нарські

Прак-

тичні СРС

Індивід.

робота

150 10 – 6 104 30

МОДУЛЬ І

Змістовий модуль 1. Методологічні засади і психометричні основи

диференціальної психології

Тема 1. Диференціальна психологія як

наука: предмет, історія становлення 11 1 – – 10 –

Тема 2. Методологія і методика

дослідження індивідуальності 13 1 – – 12 –

Разом за змістовим модулем 1 24 2 – – 22 –

Змістовий модуль 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності

Тема 3. Темперамент як формальна

інтеграційна основа індивідуальності 12 1 – 1 10 –

Тема 4. Класифікації особистості і

характеру 14 1 – 1 12 –

Тема 5. Психологія міжстатевих

відмінностей 14 1 – 1 12 –

Разом за змістовим модулем 2 40 3 – 3 34 –

Змістовий модуль 3. Диференціальна когнітологія

Тема 6. Індивідуальні відмінності

психічних процесів 14 2 – – 12 –

Тема 7. Диференціально- психологічні

характеристики здібностей та

інтелекту

13 1 – – 12 –

Разом за змістовим модулем 3 27 3 – – 24 –

Змістовий модуль 4. Стильові особливості індивідуальності

Тема 8. Індивідуальні особливості

діяльності 14 1 – 1 12 –

Тема 9. Детермінанти

міжособистісних та міжгрупових

відмінностей

15 1 – 2 12 –

Разом за змістовим модулем 4 29 2 – 3 24 –

Усього годин за модулем І 120 10 – 6 104 –

МОДУЛЬ ІІ

ІНДЗ 30 – – – – 30

Усього годин: 150 10 – 6 104 30

Підсумковий контроль – іспит

10

5. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 3. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності.

Практичне заняття

Дослідження темпераменту з використанням опитувальника формально-

динамічних властивостей індивідуальності Русалова та опитувальника

Я. Стреляу (ОФДВІ). Навчання проведенню тестування та інтерпретації

результатів тестів. Області застосування тестів. Процедура проведення

тестування. Тестуються всі студенти групи. Результати обробляються і

складається зведений протокол дослідження. Складання звіту «Темперамент як

формальна інтеграційна основа індивідуальності».

Література: [3, 4, 8, 15, 16, 23, 36].


Практичне заняття:

1. Дослідження акцентуацій особистості за методикою дослідження

акцентуацій особистості К. Леонгарда та методикою А.Є Лічко (ПДО).

Навчання проведенню тестування та інтерпретації результатів тестів. Області

застосування тестів. Процедура проведення тестування. Тестуються всі

студенти групи. Складання звіту «Типології акцентуацій особистості».

2. Дослідження рівня суб'єктивного контролю за методикою

"Дослідження рівня суб'єктивного контролю – РСК" (на основі шкали

Дж. Роттера). Побудова профілю та інтерпретація результатів тесту.

Тестуються всі студенти групи. Результати обробляються і складається

зведений протокол дослідження.

Література: [9, 13, 17, 26, 27, 43].



Тестування респондентів за анкетою статевих ролей С. Бем. Тестуються

всі студенти групи. Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

Література: [9, 13, 17, 26, 27, 43].



1. У більшості спеціалістів операторського профілю робота оцінюється як

напружена і проходить в стресових умовах. Визначення факторів, які можуть

бути причиною НПН (нервово-психічної напруги), та підбір

психодіагностичного інструментарію для дослідження нервово-психічної

стійкості особистості. Проведення тестування і обробка результатів.

11

2. Дослідження емоційного вигорання за методикою "Діагностика рівня

емоційного вигорання" (розроблена В.В. Бойко). Навчання проведенню

тестування та інтерпретації результатів тестів. Тестуються всі студенти групи.

Результати обробляються і складається зведений протокол дослідження.

Література: [12, 16, 19, 24, 44].

Тема 9. Детермінанти міжособистісних та міжгрупових відмінностей.


1. Опрацювати протоколи проведеного дослідження за методикою

"Діагностика рівня соціальної фрустрованості" (розроблена Л.І. Вассерманом і

модифікована В.В. Бойко). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих

результатів.

2. Опрацювати протоколи проведеного дослідження за методикою "Тип

поведінки в конфліктній ситуації" (розроблена К. Томасом і адаптована

Н.В. Гришиною для вивчення особистісної схильності до конфліктної

поведінки). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

3. Дослідження міжособистісних стосунків за методикою Т. Лірі

(модифікація Ю. Решетняк і Г. Васильченко). Тестуються всі студенти групи.

Відобразити на дискограмі «Я-реальне», «Я-ідеальне». Зробити якісний і

кількісний аналіз отриманих результатів та обґрунтувати можливості

використання методики.

Література: [12, 16, 19, 24, 44].

12

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№

з/п Назва теми та зміст самостійної роботи

Кількість

годин

1

Тема 1. Диференціальна психологія як наука: предмет, історія

становлення.

Завдання:

1. Розглянути становлення диференціальної психології як науки.

2. Вивчити передісторію диференціальної психології; перші

наукові дослідження індивідуальних відмінностей (Ф. Бессель, В.

Вундт, Ф. Гальтон).

3. Охарактеризувати три світові традиції у розвитку

диференційної психології: європейську, американську,

вітчизняну.

4. Здійснити огляд основної та додаткової літератури по темі.

5. Забезпечити ведення термінологічного словника.

10

2

Тема 2. Методологія і методика дослідження індивідуальності.

Завдання:

1. Охарактеризувати методи диференціальної психології.

2. Розуміти і вміти використовувати прийоми і способи наукових

класифікацій.



12

3

Тема 3. Темперамент як формальна інтеграційна основа

індивідуальності.

Завдання:

1.Розглянути конституційні і факторні теорії темпераменту.

2. Співставити моделі Е. Кречмера та К.Г. Юнга.



10

4


Завдання:

1. Знати поняття психопатії та нормального характеру.

2. Дати визначення понять акцентуації та психопатії.

3. Порівняти типологічні моделі П.Б. Ганнушкіна, А.Б. Лічко,

К. Леонгарда.



12

5


1. Описати, у яких психічних процесах міжстатеві відмінності

проявляються найвиразніше.

2. Проаналізувати стереотипи і забобони, що стосуються

статеворольової поведінки в різних культурах.



12

6

Тема 6. Індивідуальні відмінності психічних процесів.

1. Пояснити, у яких видах активності суб’єкта найчіткіше

проявляються індивідуальні відмінності психомоторних стилів.

2. Визначити детермінанти індивідуальних відмінностей у

мисленні.



12

13

№

з/п Назва теми та зміст самостійної роботи

Кількість

годин

7

Тема 7. Диференціально - психологічні характеристики

здібностей та інтелекту.

Завдання:

1. Розглянути загальні та спеціальні здібності.

2. Розкрити сутність основних підходів до інтелекту.

3. Проаналізувати показники IQ протягом різних вікових періодів

життя людини.



12

8


Завдання:

1. Розкрити поняття професійних типологій.

2. Здійснити аналіз літературних джерел з проблеми дослідження

ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від

типологічних особливостей ВНД: ефективність монотонної

діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях, управлінської

діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності,

групової діяльності.



12

9

Тема 9. Детермінанти міжособистісних та міжгрупових

відмінностей.

1. Охарактеризувати види когнітивних стилів.

2. Охарактеризувати вимоги, яким мають відповідати культурно

вільні тести.



12

Разом: 104

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів має на меті формування пізнавальної

активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з

навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань,

підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та

навичками:

організації самостійної навчальної діяльності;

самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-

популярною літературою;

конспектування літературних джерел;

роботи з довідковою літературою;

опрацьовування статистичної інформації;

написання рефератів з проблем курсу.

14

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою навчальну

самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко

визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був

реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для

роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного

каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості

бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами

студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи

бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для

роботи у провідних бібліотеках м. Києва студенту треба знати їх структуру,

спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними

каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як

за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно

відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи тощо),

а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що

для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно,

вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити

додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незнайомих

термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями

або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно

робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на

аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для

кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст

прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого

літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним

своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки,

вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора,

джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний

зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно

підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і

робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого

матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в

короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно

користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними

словниками, галузевими довідниками тощо.

15

Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися

персональним комп’ютером. Робота з матеріалами «Інтернету» надає можливість

отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої держави.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає написання рефератів та

підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план реферату чи

виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити виписки. За своїм

змістом реферат і виступ повинні відповідати обраній темі. Виклад матеріалу

має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах 10-

12 сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша, розбірливо,

без помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент

узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу

опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної

літератури, складений відповідно до існуючих вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох

розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури. План

написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати

актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її

практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження,

вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен перевищувати

однієї сторінки комп’ютерного тексту.

Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,

викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних

теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної

теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних

фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших

інформаційних джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають

першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, сучасні

тенденції розвитку та особливості, притаманні зовнішньоекономічній

діяльності України. На основі отриманих результатів розглядаються пропозиції,

рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою реферату. При

цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного студентом реферату. Вони

повинні містити короткі підсумки за результатами дослідження та прикладного

аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також

нереалізованих можливостей; перелік заходів, спрямованих на розв’язання

проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; отримані якісні та

кількісні показники; можливі варіанти реалізації запропонованих у рефераті заходів.

16

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення повинно

мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок,

логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури неприпустиме.

Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам (див. Патика Н.І.

Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських, курсових,

контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26 с.).

17

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

для студентів заочної форми навчання

7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання завдань

за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з тематики, визначеної

навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться контрольна робота.

7.2. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ,

передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої

покладено алфавітний принцип.

Початкова літера

прізвища студента Варіант

А П 1

Б Р 2

В С 3

Г Т 4

Д У 5

Є Ф 6

Ж Х 7

З Ц 8

Й Ч 9

І Ш 10

К Щ 11

Л Ю 12

М Я 13

Н 14

О 15

7.3. Контрольна робота з дисципліни «Диференціальна психологія»

складається з двох частин: теоретичного питання, що потребує поглибленої

відповіді та практичного завдання – задачі.

7.4. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні

завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи. Висновки

необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи наукове джерело.

7.5. Розв’язок задачі повинен передбачати обґрунтування (пояснення)

отриманих результатів.

7.6. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим.

Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо

запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на

них. Тому контрольні роботи, написані без врахування цих вимог, викладачем

перевірятися не будуть.

18

7.7. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і

монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить

цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення

(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного

джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити

посилання на літературне джерело.

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

7.8. Контрольна робота виконується державною (українською) мовою. Обсяг

контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок комп’ютерного

тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним чином (див.

Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських,

курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26с.).

7.9. Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки

протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого

здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно,

так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів до початку сесії

для студентів заочної форми навчання, передбаченої навчальним планом.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

7.10. Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою

та в балах за кредитно-трансферною системою:

Оцінка

ECTS

Оцінка у національній

шкалі

Бали

за ECTS

A ( відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50

B (дуже добре) 4 (добре)

44 - 46

C (добре) 40 - 43

D (задовільно) 3 (задовільно)

35 - 39

E (достатньо) 30 - 34

FX (незадовільно) з можливістю

повторного складання 2 (незадовільно)

18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим

повторним вивченням 1-17

7.11. У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен

усунути виявлені недоліки і повторно захистити її в установлений

викладачем строк.

7.12. Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його робота не

зарахована за результатами її виконання, не допускається до семестрового

контролю з дисципліни.

19

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

Теоретичне питання

1. Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу.

Практичне завдання

Представити протоколи проведеного дослідження (вибірка 3–4 особи) за

методикою "Дослідження рівня суб'єктивного контролю – РСК" (на основі

шкали Дж. Роттера). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

Варіант 2


1. Прийоми і способи наукових класифікацій. Поняття психологічної норми.



методикою "Діагностика рівня соціальної фрустрованості" (розроблена

Л.І. Вассерманом і модифікована В.В. Бойко). Зробити кількісний і якісний

аналіз отриманих результатів.

Варіант 3


1. Класифікація психопатій та акцентуацій характеру підлітків А.Є Лічко.

Теорія акцентуйованих особистостей К. Леонгарда.



анкетою статевих ролей С. Бем. Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 4


1. Теорії інтелекту.



методикою "Діагностика рівня емоційного вигорання" (розроблена В.В. Бойко).

Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

20

Варіант 5


1. Статеві відмінності і статеворольова поведінка.



методикою «Визначення психічного «вигорання» О.О. Рукавішнікова. Зробити

кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

Варіант 6


1. Індивідуальні особливості уваги.



методикою "Тип поведінки в конфліктній ситуації" (розроблена К. Томасом і

адаптована Н.В. Гришиною для вивчення особистісної схильності до

конфліктної поведінки). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 7


1. Індивідуальні особливості пам’яті.



копінг-тестом Лазаруса (методика застосовується для визначення копінг-

механізмів, способів подолання труднощів в різних сферах психічної

діяльності, копінг-стратегій). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 8


1. Стильові характеристики мислення.



методикою "Дослідження рівня суб'єктивного контролю – РСК" (на основі

шкали Дж. Роттера). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


21

Варіант 9


1. Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в

інтелекті.



методикою "Діагностика рівня соціальної фрустрованості" (розроблена

Л.І. Вассерманом і модифікована В.В. Бойко). Зробити кількісний і якісний


Варіант 10


1. Професійні типології.



анкетою статевих ролей С. Бем. Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 11


1. Критерії відмінностей між соціальними групами.



методикою "Діагностика рівня емоційного вигорання" (розроблена В.В. Бойко).

Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

Варіант 12


1. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів.



методикою «Визначення психічного «вигорання» О.О. Рукавішнікова. Зробити

кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.

22

Варіант 13


1. Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят.



методикою "Тип поведінки в конфліктній ситуації" (розроблена К. Томасом і

адаптована Н.В. Гришиною для вивчення особистісної схильності до

конфліктної поведінки). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 14


1. Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б.М. Теплова та

В.Д. Нєбиліцина.



копінг-тестом Лазаруса (методика застосовується для визначення копінг-

механізмів, способів подолання труднощів в різних сферах психічної

діяльності, копінг-стратегій). Зробити кількісний і якісний аналіз отриманих


Варіант 15


1. Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру.



п’ятифакторним особистісним опитувальником (5PFQ), більше відомим як

«Велика п’ятірка» (в адаптації А.Б. Хромова). Зробити кількісний і якісний


23

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни

застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на лекціях чітко та зрозуміло структурується матеріал; зосереджується

увага студентів на проблемних питаннях; наводяться конкретні приклади

практичного застосування отриманих знань; звертаються до зарубіжного досвіду

вирішення окремих проблем; заохочуються студенти до критичного сприймання

нового матеріалу замість пасивного конспектування; використовуються наочні

матеріали, схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби

навчання: мультимедійний проектор, слайди тощо;

на практичних заняттях запроваджуються різні навчальні технології:

методи і методики психодіагностичного дослідження; мозковий штурм;

презентації; аналіз конкретної ситуації; робота в малих групах; рольові та ділові

ігри; банки візуального супроводження; письмовий контроль знань;

індивідуальне та групове опитування; перехресна перевірка завдань з

наступною аргументацією виставленої оцінки тощо.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є

чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної

активності, справедлива диференціація оцінок.

24

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з

двох етапів:

поточного контролю роботи студентів;

підсумкового контролю (іспит).

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни і

проводиться у терміни, які визначаються календарним планом.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння

теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт,

умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь

публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи

над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання домашніх

завдань та розв’язання задач;

виконання завдань для самостійного опрацювання;

виконання модульного завдання.

Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає

застосування таких видів:

тестові завдання;

розрахункові завдання;

обговорення проблеми, дискусія;

аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового або

графічного матеріалу);

ділові ігри (кейс-методи);

презентації результатів роботи;

інші.

Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є

виконання усних та письмових завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання,

що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання.

25

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

для заочної форми навчання

Поточне тестування, самостійна та контрольна робота

Під

сум

ко

ви

й

тест

Сума

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

50 100 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9

50

Шкала оцінювання: національна та ECTS

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 балів – добре (С);

68-74 балів – задовільно (D);

61-67 балів – задовільно (E);

35-60 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Методичне забезпечення викладання дисципліни «Диференціальна

психологія» складають програма навчальної дисципліни, робоча програма

навчальної дисципліни, пакет комплексних контрольних робіт, візуальна

презентація курсу, ілюстративні матеріали.

26

12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Передумови виникнення психології індивідуальних відмінностей, як

наукової дисципліни.

2. Канали отримання інформації про індивідуальність.

3. Когнітивний стиль в психології індивідуальності.

4. Як проявляється статевий дипсихізм в області професійної діяльності?

5. Асиметрія півкуль і її прояви.

6. Теорії геніальності.

7. Акцентуації характеру.

8. Достоїнства і недоліки підходу з позиції рис.

9. Темперамент і характер: як вони співвідносяться?

10. Стиль життя і самоактуалізація.

11. Структура і характеристика здібностей.

12. З якими факторами пов’язані прояви асоціальної поведінки?

13. Обдарованість і геніальність.

14. Факторні теорії інтелекту.

15. Я- концепція як основа життєвого стилю.

16. Охарактеризуйте Модель Великої П’ятірки.

17. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних

досліджень.

18. Стилі педагогічного спілкування.

19. Прийоми і способи наукової класифікації.

20. Індивідуальний стиль діяльності.

21. Що таке стратегія психологічного подолання?

22. Взаємодія середовища і спадковості.

23. Психологічні теорії темпераменту.

24. Спрямованість особистості в структурі індивідуальності.

25. Теорії рис особистості.

26. Еволюційна теорія статі.

27. Достоїнства і обмеження психологічних типологій.

28. Стилі лідерства.

29. Індивідуальність, як інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини.

30. Статеві відмінності і статеворольова поведінка.

31. Базові компоненти характеру.

32. Генетика лідерства.

33. Деструктивні тенденції індивідуальності.

34. Класифікація методів диференціальної психології.

35. Внутрішньосімейні процеси як фактор формування індивідуальних відмінностей.

27

36. Психологічні типи за К.Г. Юнгом.

37. Типології характеру.

38. Мотивація трудової діяльності та її дослідження.

39. Етнокультурні передумови індивідуальних відмінностей.

40. Психофізіологічна основа індивідуальних відмінностей.

41. Вплив темпераменту на індивідуальний стиль діяльності.

42. Я – концепція як прояв індивідуальних відмінностей.

43. Індивідуальні відмінності життєвого успіху.

44. Методи дослідження індивідуальності.

45. Типологія як координата індивідуальності

46. Створення професійних типологій.

47. Статеві відмінності в психологічних якостях.

48. Соціально значима діяльність і її варіації.

49. Індивідуальні відмінності психічних процесів.

50. Вплив статусного рівня на інтелект.

51. Диференціальна специфіка феномену креативності.

52. Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят.

53. Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності.

54. Індивідуальні параметри сприйняття.

55. Диференціація уявлень і уяви.

56. Індивідуальні особливості уваги.

57. Індивідуальні особливості пам’яті.

58. Стильові характеристики мислення.

59. Критерії відмінностей між соціальними групами.

60. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів.

28

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова література

1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. –

Спб.: Питер, 2006. – 688 с.

2. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и

групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, Изд-во

ЭКСМО-Пресс, 2001. –752 с.

3. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004. – 701с.

4. Волков П. Разнообразие человеческих миров. – М., Аграф, 2000. – 512 с.

5. Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий…// Психология индивидуальных

различий. Тексты. – М., 1982. – С. 262-269.

6. Голубева Э.А. Способности. Личность. Индивидуальность. – Дубна:

Феникс, 2005. – 512 с.

7. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с.

8. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Ростов/н/Д.: Феникс, 2000. – 530 с.

9. Левитов Н.Д. Проблема характера в современной психологии //

Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С. 69-73.

10. Лейтес Н.С. Одаренные дети // Психология индивидуальных различий.

Тексты. – М., 1982. – С. 140-147.

11. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских,

российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006.

–549 c.

12. Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. –

М.:ЭКСМО, 1999. – 407с.

13. Машков В.Н. Основы дифференциальной психологии. – СПб.:Изд-во С. –

Петербургского ун-та, 1998. – 132 с.

14. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учебное пособие .-

М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2003. – 280 с.

15. Палій А.А. Диференціальна психологія: навчальний посібник / А.А. Палій.

– К.: Академвадав, 2010 – 432 с.

16. Романевська Л.І., Подкоритова Л.О. Диференціальна психологія. – Львів:

Новий Світ, 2011. – 236 с.

17. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы. – М.:

Наука, 1998. – 335 с.

Додаткова література

18. Бодров В.А. (общ. ред.) Практикум по дифференциальной

психодиагностике профессиональной пригодности. – М.: ПЕРСЭ, 2003. –

768 с.

29

19. Гуревич К.М. Проблема социального и биологического в

дифференциальной психофизиологии // Психология индивидуальных


20. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства

нервной системы. – М., 1970.

21. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. –

СПб.: Питер, 2006. – 544с.

22. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер // Психология

индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С. 167-171.

23. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Теорія і практика професійного

психологічного відбору. Навчальний посібник. – К.: Ніка – Центр, 2010. –

532 с.

24. Кречмер Э. Строение тела и характер // Психология индивидуальных


25. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К.: Вища школа, 1989.

26. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – Л.:

Медицина, 1983.

27. Мейли Р. Факторный анализ личности // Психология индивидуальных


28. Мерлин В.С. Отличительные признаки темперамента // Психология

индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С. 160-166.

29. Современная психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – М.: Инфра + , 2000.

30. Небылицын В.Д. Основные свойства нервной системы человека. – М.,

1966.

31. Небылицын В.Д. Темперамент // Психология индивидуальных различий.

Тексты. – М., 1982. – С. 153-159.

32. Психология индивидуальных различий. Тексты (Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер,

В.Я. Романова. – М.: МГУ, 1982. – 320 с.

33. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия. – Самара: «Бахрах»,

1998.

34. Равич-Щербо И.В. Исследование природы индивидуальных различий

методом близнецов // Психология индивидуальных различий. Тексты. –

М., 1982. – С. 101-121.

35. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. – М.: Прогресс,

1982. – 230 с.

36. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры

личности в клиническом процессе. – М.: Класс, 1998. – 480 с.

37. Шелдон У. Анализ конституциональных различий по биографическим

данным // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С.

252-26.

30

Інформаційні ресурси

38. http://psyfactor.org/ – "ПСИ-ФАКТОР" – Центр практической психологии.

39. psychology.net.ru – Сайт "Мир психологии".

40. www.psychology.ru – Psychology.ru. Большой проект, посвященный

психологии. Содержит много полезных разделов: библиотека, раздел о

знаменитых психологах, большую коллекцию ссылок на психологические

ресурсы, форумы, психологические тесты – Онлайн и другое.

41. http://www.psychologos.ru/ – Психологос. Энциклопедия практической

психологии.

42. http://www.zercalo.ru/index.shtml – Психология каталог. Психологические

ссылки. Каталог психолога. Ссылки на психологические ресурсы.

43. PsyLab.info – Энциклопедия психодиагностики.

http://psyfactor.org/

http://psychology.net.ru/

http://www.psychology.ru/

http://www.psychologos.ru/

http://www.zercalo.ru/index.shtml

http://psylab.info/Psylab.info:%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5

31

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4

3. Програма навчальної дисципліни 6

4. Структура навчальної дисципліни 9

5. Теми практичних занять 10

6. Самостійна робота 12

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 17

8. Методи навчання 23

9. Методи контролю 24

10. Розподіл балів, які отримують студенти 25

11. Методичне забезпечення 25

12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань 26

13. Рекомендована література 28

32

Навчально-методичне видання

Матвієнко Лариса Іванівна

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни

«Диференціальна психологія»

Відповідальний за випуск Л.М. Завиніченко

Комп’ютерний набір Л.І. Матвієнко

Підписано до друку 25.10.2017 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,2.

Наклад 10 прим. Зам. № _____

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

3.12. «ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА...Типи акцентуацій темпераменту та...

Documents

Transcript of 3.12. «ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА...Типи акцентуацій темпераменту та...