Франсуаза Саган

Франсуаза Саган (справжнє ім'я фр. Françoise Quoirez) —видатна французька письменниця, драматург. За життя їй було дано кличку-«чарівна маленька бестія» (Ф. Моріак на сторінках журналу Le Figaro).Книга, яка зробила письменницю знаменитою - Bonjour Tristesse(Добридень, смуток), яку вона написала ще будучи підлітком.

Свій літературний псевдонім запозичила з роману Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу». Її літературний доробок склав понад 40 романів і п'єс. Багато її творів екранізовано. У своїй творчості торкалася переважно тематики чуттєвих конфліктів і сучасної звичаєвості.

Франсуаза Саган (Куарез) народилася 21 червня 1935 року в сім'ї багатого провінційного промисловця в місті Кажарк. Освіту здобула в найкращих релігійних навчальних закладах Франції. Навчалася в Сорбонні, але покинула університет заради письменницької праці. Перший роман «Добридень, смутку!» (1954) зробив її скандально відомою в 19 років. Показовим було те, що рання і гучна слава не затьмарили її розум. Ф. Саган прийшла до батька і спокійно запитала, що їй робити з 1.5 мільйонами франків, отриманих за публікацію роману. Він порадив: «Негайно витратити їх, бо гроші для тебе — велика біда». Вона так і вчинила. Подорожі і яхти, невдалий шлюб із відомим на той час видавцем Ті Шиллером, народження сина (1962), ще кілька спроб влаштувати сімейне життя, потяг до азартних ігор. У 22 роки Франсуаза дивом уціліла після великої автомобільної аварії.

До періоду 70-х років Ф. Саган намагалася майже не нагадувати про себе, але потім ситуація змінилася: вона видала ліричний роман «Синці на душі» (1972), в якому безпосередньо звернулася до читача, розповівши про свої успіхи та невдачі, про звичаї «богеми» та її літературні уподобання.Згодом побачили світ написані в схожій манері «Мемуари» та книга «З найліпшими побажаннями» (1984). їхній зміст підтвердив, що Ф. Саган зовсім не схожа на своїх героїнь. Вона ставилася до життя з непідробною цікавістю, багато розмірковувала про суспільний прогрес та перешкоди, які траплялися на його шляху. Саган попереджувала про небезпеку, якою загрожувало нестримне і необмежене

споживацтво, коли культура ставала об'єктом купівлі та продажу. Письменниця не приховувала своїх політичних симпатій: вона відкрито допомагала президенту Міттерану в його передвиборній кампанії.

Ф. Саган вдалося уберегти свою творчість від зааганжованості. Вона демонстративно відмовлялася від літературних премій, почесних титулів і членства в Академії.З-поміж творів, написаних нею протягом 80 — 90-х років, варто відзначити такі: «Втрачений профіль» (1974), «Розстелене ліжко» (1977), «Сплячий пес» (1970), «Нерухома гроза» (1983), «Набридло терпіти» (1985), «Водяниста кров» (1987).

До 1991 року письменниця видала 22 романи, 2 збірки новел, 7 п'єс, 3 книги нарисів. У всіх цих творах вона намагалася викласти свої думки, погляди на сучасний світ, звичаї та літературу. Відчувалося, що її гнітила сірість і духовне убозтво «суспільства проживання», змалювання нею богемного чи елітарного середовища було зумовлене неприйняттям способу життя міщанства, що набуло глобальних масштабів. Була відома своєю любов'ю до швидкісних авто. В автомобільній пригоді 1957 року (у віці 22 років) ледве не втратила життя. Тоді, перебуваючи напідпитку, Франсуаза летіла на своєму залізному коні і, не впоравшись з управлінням, знесла дорожнє загородження. Машина відлетіла в кювет. Саган тоді буквально збирали по шматочках. Поки вона лежала в лікарні, її часто відвідував старий знайомий Гі Шеллер — глава одного з видавництв. Одного дня, сидячи біля ліжка Франсуази, він довго дивився на загіпсовану та перебинтовану Саган, а потім раптом сказав: «Давай, дівчинко, я на тобі одружуся. Поки ти не наробила ще якихось дурниць».

Вислови "Кудись зникла романтика ... в наші

роки ми вже не здатні на вчинки.

"Парадокс: у тверезому стані брешеш, і люди вірять! Варто напитися до стану, коли правда лізе з тебе хмільним потоком - і все, ніхто не сприймає слова всерйоз.

Варто тільки почати боротися з чужими вадами, і ти вже не можеш звикнути до недоліків інших людей.

Не можна повністю розкриватися перед іншими.

Ніколи не можна сказати точно - ми втілюємо в книги мудрість життя, або малюємо життя, виходячи з книг. "Відчуваєш себе у своїй тарілці тільки до тих пір, поки хтось

оберігає цю саму тарілку.

Варто впустити в себе жалість, як це приємне почуття вже не відпустить тебе з чарівного полону.

Твори1954 — Привіт, смутку! 1955 — Певна усмішка1959 — Чи любите ви Брамса1961 — Les Merveilleux Nuages1965 — La Chamade1969 — Трохи сонця в холодній воді1977 — Le Lit défait1981 — Намальована жінка1984 — Avec mon meilleur souvenir (автобіографія)1985 — Втомлена війною1994 — Chagrin de passage1998 — Derrière l'épaule (автобіографія)

Драматичні твори1960 — Замок у Швеції (Château en Suède)

1961 — Violons parfois

1963 — La Robe mauve de Valentine

1978 — Il fait beau jour et nuit

1987 — l'Excès contraire