Тематика конкурсу — Свято перемоги.

Учні спочатку малювали ескізи на папері,

а потім у визначені квадрати переносили

малюнок вже крейдою. Всі класи як змо-

гли, так і відбили своє символічне бачен-

ня Дня Перемоги. І тільки квадратики 10

та 11 класів лишилися незаповненими.

20 травня

2013 року

Свято Букваря у 1 класі

Мітинг на 8 травня

Малюнок на асфальті

Відкриття нового експонату в

музеї “Бойової слави”

День цивільного

захисту

Подія року...

Відкриття експозиції

“Музею бойової слави

жителів с. Чапаєвка

“Подвиг Південного ру-

бежу”

Місяць травень давно вже позначе-

ний низкою урочистих свят, приуроче-

них певній річниці Великої Перемоги

над фашизмом. Не відстає від традиції й наша школа. З-поміж традиційних захо-

дів(про які пізніше) особливого значення мало відкриття експозиції «Подвиг пів-

денного рубежу». Організатори заходу мали на меті розповісти учням про події

оборони Києва, про героїв – захисників І лінії оборони на чолі з генералом Мати-

кіним, чиє доблесне ім’я носить вулиця в Кончі

-Заспі, про значення ДОТів у захисті Києва,

про вид військової споруди років війни – зем-

лянка.

За традицією, спочатку волонтери школи

Косенко Надя, Бойко Катя та Посипайко Женя

поклали квіти до обеліска воїнам. Урочисто

перерізати стрічку випала нагода директору

школи Костенку І.О. та голові спілки ветера-

нів Голосіївського району Коропову Сергію

Олексійовичу.

Прекрасні вірші – подяки ветеранам у виконанні учнів 5

та 6 класів на фоні пісні відкрили офіційну частину заходу.

Хвилиною мовчання ушанували всіх полеглих у війні солдат, а потім привітали

ветеранів квітами.

Прекрасно оформлена презентація з коментуванням ведучих

–учнів 8 класу Зикова Євгена, Красюк Анастасії, Хвищука

Владислава містко й зрозуміло надала інформацію про нову

експозицію нашого музею, присвячену Київському укріпрайо-

ну, так званій Лінії Сталіна, що будувалася в 1928-1935 роках.

Будівництво лінії оброни було не закінчено повністю.

"Укріпрайон – це система укріплень, залізобетонних і земля-

них, у комплексі. Якщо у траншеях сидить піхота, у блінда-

жах захована артилерія, тоді ДОТи дечого значать у загаль-

ному цілому. А без підтримки ДОТ самостійно може вести

бій усього кілька годин... ".

КиУР зустрів перші фашистські бомбардування 22 червня

не у найкращому стані; З 30-го червня на будівницт-

во укріплень довкола Києва було виведено понад 50

ДОТ

Генерал Матикін 2

... Загубив мобільний телефон… Якщо ти виявляєш пропа-

жу мобільного телефону, насамперед, спробуй на нього подзвонити, пози-

чивши телефон у друзів. Ці чудові пристрої іноді мають властивість губи-

тися практично на рівному місці. Дуже часто його можна виявити непо-

далік, у кишені тої ж курточки, куди ти його сам і кладеш. Якщо ж телефон

все –таки виявився по-справжньому загублений, то спробувати на нього

зателефонувати все одно необхідно. Відповісти може людина, яка цей теле-

фон знайшла, тоді ти зможеш домовитися про зустріч, на яку, звісно ж,

треба йти з батьками. Якщо ти телефонуєш, а телефон вимкнено, то по-

відом про це дорослих, попроси заблокувати сім –карту.

Найчастіше людина, що знайшла мобільник, з'являється сама, щоб повер-

нути аппарат за винагороду. Однак, цього може й не відбутися, значить

тобі доведеться звернутися до оператора для відновлення загубленного но-

мера.

Для того, щоб такі позапланові ситуації принесли якнайменше проблем,

намагайся, щоб записи з телефонної книги в тебе завжди були скопійовані

на запасний носій.

Купи спеціальний шнурок для носіння телефону!

... Випадково підвернув ногу...Оступитися й підвернути

ногу можна на підніжці автобуса, ожеледі, та й просто на рівному

місці. Потерпілий відразу ж відчуває гострий біль та насилу ходить.

Незабаром може з'явитися припухлість і синець в області гомілко-

востопного суглоба.

Потрібно, щоб тобі друзі допомогли дістатися додому, бажано не

травмуючи ушкоджену кінцівку. Потім варто відразу звернутися за

медичною допомогою й зателефонувати дорослим, оскільки тільки

фахівець може визначити, яка травма в пацієнта—ушкодження

зв'язок чи перелом, травмпункти працюють цілодобово.

До приїзду або поїздки до лікаря лягай, улаштувавши ногу на під-

несенні—подушці або складеній ковдрі. Якщо є садна, варто про-

мити їх перекисом водню. Потім треба перебинтувати ногу в місці

травми. Це забезпечить нерухомість суглобу та зменшить набряк

тканин.

Допоможе зняти запалення міхур з льодом або рушник, змочений

холодною водою, можна використати пакет з овочами з морозиль-

ника.

21

Невеличкі халепи, в які можна

втрапити….

І як з них достойно вийти ... Старші хлопці вимагають у тебе

гроші! У школі тебе оточують не лише однолітки,

з якими ти на рівних, а й старші учні, які часто

намагаються показати свою владу над молодшими. Що робити, коли

більш дорослі хлопці вимаають у тебе віддати їм кишенькові гроші?

Мовчки віддавати, думаючи, що цим ти заслуговуєш їхній захист або за-

ступництво? Хибно. Повір, твою репутацію це не підвищить, а от звітувати

перед батьками доведеться.

Ти, може, й молодший, але особистість з власною гордістю й досто-

їнством, тому ніхто не має права насильно змусити тебе щось зробити.

Спочатку спробуй поговорити із хлопцями, без сварок, просто пояснити

свою позицію, упевнено заявивши, що нікому ти свої гроші віддавати не

будеш. Якщо це викличе нерозуміння або глузування, а вимагання будуть

тривати доведеться попросити втрутитися дорослих.

Не переймайся, це не ябедництво, просто ти на данному етапі не можеш

вирішити питання, потрібна допомога батьків, классного керівника, заступ-

ника директора, директора. Нічого сороміцького в цьому нема, ти—

людина, і ніхто не має права принижувати тебе насильством над твоєю

волею.

... Раптом пішла кров носом… Якщо в тебе зненацька з но-

са пішла кров, не панікуй. Щонайперше потрібно присісти, трохи

нахиливши голову вперед.

Стисни на 4-5 хвилин ніс трохи нижче перенесся й дихай ротом. У

жодному разі не закидай голову назад, адже кров може потрапити в

дихальні шляхи.

Якщо є під рукою щось холоднее, приклади до перенісся. Це

звузить судини і кровотеча припиниться швидше.

Коли кровотеча зупиниться, не слід посилено сякатися. Потрібно

просто спокійно посидіти, а потім не кваплячись піти додому, де

обов’язково звернутися по допомогу до дорослого.

Якщо такі випадки бувають часто, то бажано сходити з батьками на

прийом до лікаря, який визначить причину кровотеч і призначить

лікування. Носи з собою сухі та вологі серветки! 20

тис. киян, Працювали у тяжких умовах, ночували на місцях робіт, під обстрілом та

бомбардуванням. По завершенні робіт на першій лінії, люди переводились на дру-

гу та третю.

1 серпня 1941 року о 14-й годині, німці вийшли до Мригів. На 5 серпня першу

лінію оборони було прорвано, німці захопили Чабани, Хотів, Віту-Литовську (нині

– Чапаївка). Інші села по кілька разів переходили з рук до рук. П'ять днів, з 31 лип-

ня по 4 серпня, бійці і командири зведеного загону генерала Матикіна та гарнізони

ДОТів стримували наступ ворога. Атаки закінчувались рукопашними сутичками.

У результаті жорстоких боїв у загоні залишилося не більше 300 бійців і 3 гармати,

самого генерала було тяжко поранено.

На одному з стендів музею представлений Меморіал пам’яті в Мригах. Це міс-

це – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави Києва. Створили і

доглядають за нею протягом багатьох років пошуковці київського заводу

"Радар" (в минулому – "Комуніст") та жителі селища Конча-Заспа. Керівник пошу-

кової групи О.В. Кравченко провів значну роботу по благоустрою оглядових май-

данчиків, викарбував на стінах ДОТів влучні назви "Непокорснный", "Упорный",

"Непреклонный" та інші.

На вершині пагорба – братська могила, де поко-

яться останки п'яти невідомих бійців і командирів

зведеного загону генерала Матикіна, Ліворуч від

каплички братська могила з останками 71 невідо-

мого солдата, що затнули в 1941 році. Праворуч

покояться останки 144 полеглих у 1943 р. Каплич-

ка освячена 6 листопада 1993 р. У 1985 ропі пошу-

ковці розкопали останки двох загиблих воїнів,

визначили за медальйонами їхні прізвища, місця

призову: мол. сержант Арчил Кевхішвілі з Кахетії

та рядовий Толехуан Ахмадіев з Казахстану, Їхні

останки були передані рідним для перепоховання

на батьківщині. У глибині лісу, на галявині зруй-

нований ДОТ № 102. З серпня 1941 р., не схилив-

ши голови перед ворогом, гарнізон підірвав себе

разом з вогневою точкою.

Зараз на ДОТі стоїть кам'яний хрест, а поряд –

братська могила з останками 14 невідомих бійців

та командирів зведеного загону генерал-майора

Матикіна, які загинули 3 серпня 1941 р.

Яскравим доповненням експозиції стала мо-

дель землянки. Цілком комфортні (для польового життя) умови. У землянці мож-

на ходити в повний зріст. Та основне її значення , що саме тут відпочивали солда-

ти в рідкісні хвилини спокою, саме тут вони писали листи додому, читали такі до-

рогі серцю слова з дому. Це вони були найбажанішими у тяжкі роки Великої Віт-

чизняної війни у родинах в тилу та на передовій для солдатів.

Землянка — заглиблене у

землю житло прямокутної

або округлої форми, дах яко-

го створений з колод і балок

та вкритий землею, гілками,

шкірами чи листям.

3

Невеличка музично-

театралізована компози-

ція за участі учнів школи

Галя Андрія, Черненка

Влада, Тимошина Данії-

ла, Караульної Анни та

Шушпанової Анни дала

можливість створити

атмосферу воєнних ча-

сів. Під мелодію відомої

пісні «Землянка» бійці,

що прийшли з бою, при-

сіли відпочивати. Хтось

пише листа, хтось читає

отриманого, хто п’є чай… Бажаний

гість листоноша приносить нові звіс-

точки, роздає листи і один з бійців

відходить у бік, відкриває лист, читає

і мріє про дружину, дім, які бачаться

йому у вигляді марення. Мрії солда-

та перериває інший солдат, який

запрошує випити чаю.

Присутні могли послухати пісні

воєнних часів зі справжнісінького

патіфону, люб’язно наданого до

відкриття експозиції Тимошиним

Р.В.

Прикрасою заходу стало виконання учени-

цею 8 класу Саноцькою Марією пісні

«Синий платочек».

Виступ учениць 6 класу

Сценка ―В землянці‖ 4

П Р И Т Ч А….

Жив собі один дуже запальний і

нестриманий молодий хлопець. І ось

один раз його батько дав йому мішечок з

цвяхами і наказав кожного разу, коли він

не стримає свого гніву, вбити один цвях

в стовп огорожі.

У перший день в стовпі було декілька

десятків цвяхів. На другий тиждень він

навчився стримувати свій гнів, і з кож-

ним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хло-

пець зрозумів, що легше контролювати свої емоції, чим забивати

цвяхи.

Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив самоко-

нтролю.

Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу що-

дня, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути із стовпа

по одному цвяху.

Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те,

що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько узяв сина за

руку і підвів до огорожі:

— Ти непогано справився, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він

вже ніколи не буде таким як раніше.

Коли говориш людині що-небудь зле, у неї залиша-

ються такі ж шрами, як і ці дірки. І не важливо, скіль-

ки разів після цього ти вибачишся — шрами все одно

залишаться!

19

18

Свято Букваря 1 клас

17 травня о 9 годині у кабінеті есте-

тичного виховання відбулося Свято Бук-

варя, яке пройшло у формі подорожі

Букварика ( Вова Фісенко) Алеєю голос-

них, Бульваром приголосних та Чарів-

ною країною Абеткою.

Були присутні батьки першокласників,

заступники директора Реутова Ю.В. та

Калашнікова О.О. , а також нинішні

учениці 5-А класу Білоненко Анастасія

та Лукашенко Ярослава, які дуже арти-

стично запросили першокласників і

весь час грали з ними в мовні ігри,

загадували загадки та вручали дип-

ломи і медалі за успіхи у навчанні.

Виконувалися пісні про голосні

звуки, прощання з Букварем, первач-

ків, а також діти танцювали таночки

«Зарядка» та « Чомучка».

Кожна дитина представляла букву

і висловлювала подяку Букварю, а

також читала вірші про школу, про

радість навчання.

Ведучою на цьому свя-

ті був класний керівник

Зубова Анастасія Георгії-

вна, яка нагадала пер-

шокласникам про роль

Букваря у їхньому на-

вчанні грамоти та читан-

ня. Всі діти були нагоро-

джені книжками. Бать-

кам та гостям дуже

сподобалося це веселе

цікаве свято.

У фіналі слово взяв директор школи

Костенко І.О., який подякував педагогіч-

ному колективу та учням школи за ство-

рення такої цінної експозиції. Серед гос-

тей заходу були: учасник захисту Києва І

лінії оборони Кірєєв О.П.; Голова спілки

ветеранів мікрорайону Коржовий Ф.Ф.;

батько учня 10 класу, що приймав участь

у театралізованому виступі і який надав

форму та атрибутику воєнних років Тимо-

шин Р.В.; воїн-афганець і батько випуск-

ника школи Черненко А.Г.; методист з

пошуково-краєзнавчої роботи будинку

дитячої та юнацької творчості Климук

О.Ф.; голова батьківського комітету шко-

ли Бондаренко Н.Є.; вчителі школи.

На захід було запрошено( але з поважних причин не зміг бути присутнім) Галя

В.А., який надав будівельний матеріал для землянки.

Всіма гостями було зазначено, що кінцевий результат – це плідна робота багатьох

людей, зібрана і естетично оформлена у вигляді музейного куточку.

Левову частку оформлення і кері-

вництва процесом створення екс-

позиції припало на долю завгоспа

школи Андрухович Л.В. Карту

бойових дій в Інтернеті віднайшла

Сергієнко О.М.(секретар школи);

фотограф Павло Георгійович на-

друкував на великому форматі кар-

ту бойових дій та фото генерала

Матикіна; вчитель історії Давидо-

ва Л.А. працювала над створенням

презентації і підготовки супроводу

ведучих. Під керівництвом Любові

Андріївни Соколовська Н.Г(педагог-

організатор) підготувала інформацій-

ний куточок «Подвиг Південного

рубежу». Загальною організацією та

упорядкуваннями заходу займалася

заступник директора з виховної робо-

ти Калашнікова О.О.

Слово подяки. Коропов Сергій Олек-

сійович та директор школи Костенко

Ігор Олександрович

5

Інтерв'ю

Такий вигляд мав макет землянки

під час відкриття експозиції музею

бойової слави ―Подвиг південного ру-

бежу‖. Значну частину роботи по спо-

рудженню макету було виконано

охоронцем нашої школи Курачем Во-

лодимиром Петровичем. На фото ни-

жче ви можете побачити стан макету

землянки на початковому етапі. Не

одну годину Володимир Петрович провів у му-

зеї, працюючи під керівництвом завгоспа школи

Андрухович Лариси Василівни. Тож редакція

радо поспілкувалася з цією цікавою людиною. ???Володимире Петровичу, як давно ви працюєте в

151 школі?

- Вже чотири роки.

??? А де и працювали до цього часу?

- Будівельником на будівництві.

??? Де Ви навчалися?

Яку спеціальність маєте?

- За освітою я електрик. Закінчив Запорі-

зьке технічне училище. Працював з 1980

року.

??? А які у вас захоплення?

- Люблю порибалити, позбирати гриби.

Город.

??? Володимире Петровичу, розкажіть про

Вашу родину.

- Одружений. Маю дорослих дітей: сину

27 років і доньці 19 років.

??? Нам відомо, що Вам частенько дово-

диться виконувати дрібні ремонти в школі.

- Тягне завжди щось зробити, щоб було кра-

сиво. Подобається мені робити ремонт. А

те, що щодня безліч різних дрібних робіт,

так то ж життя. А як без цього?

Поезія учениці 11 класу

Колбасюк Лоліти про

Т.Г. Шевченка Замовкло серце Кобзаря На чужині холодній, Та його слово, мов зоря, Нам світить і сьогодні! *** Яка ж любов, яка жага, Була у нього в серці, Що навіть досі ті слова Витають у безсмерті. *** Хвилює душу доля та, І думи живлять серце Чому? А відповідь проста: Він знань створив джерельце. *** І кожен раз у добрий час Я хочу щиро і привітно Сказати: “Любий наш Тарас, Дарую тобі квіти” *** Тарасе наш! Твій заповіт Ніхто ніколи не забуде, І в кожнім серці з малих літ Він завжди з нами буде!

15 травня до Дня Матері в будинку

дитячої та юнацької творчості, що на

Московській площі, хореографічна сту-

дія «Еллада» представила танок « Зер-

но знань». Цей виступ проходив у ме-

жах підсумку річного районного конку-

рсу учнівської художньої самодіяльно-

сті. На урочистій частині керівника

гуртка «Еллада» Олександру Іванівну

Бондаренко нагородили грамотою за

плідну роботу. В підсумку гурток посів

почесне ІІІ місце.

17

Проходив огляд інсценізацій в

Музеї народознавства. Участь взяли

учні 8-10 класів. Розпочалося дійст-

во з уривку з драми Лесі Українки

« Лісова пісня». Соколова Анна талановито прочитала монолог

Мавки, чим зворушила всіх присутніх. Далі переглянули уривок з

п’єси Г. Квітки – Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» у вико-

нанні 8 класу. Восьмий клас представив також уривок з твору О. Ко-

билянської «У неділю рано зілля копала». Дев’ятикласники запро-

понували увазі глядачів уривок з твору «Наймичка». Найкращими

акторами визнано: Соколову Анну, Панченко Альону, Тимошина

Данила, Караульну Анну, Лапшова Андрія, Хвищука Влада, Поси-

пайко Євгенію, Бойко Катерину.

Гостями свята були Директор школи Костенко І.О., Заступник ди-

ректора з навчально-виховної роботи Реутова Ю.В., вчитель матема-

тики Каплун Т.М., бібліотекар Куріненко В.Т., бібліотекар Любов

Леонтіївна.

Учасникам було виділено два торти на знак вдячності за насолоду

від спілкування з українським живим словом та цінними мистець-

кими надбаннями нації. Діти були задоволені увагою до їхньої

творчості.

16

СУБОТНИКИ… Щовесни, як тільки розтануть

сніги, відбувається місячник

благоустрою території. Три су-

боти поспіль у квітні учні, тех-

персонал та вчителі школи об-

лагороджували територію шко-

ли і не тільки…

Деякі учні школи прийняли

участь у районній екологічній

акції, присвяченій Всесвітньому

дню Землі та Дню довкілля, за

що отримали Сертифікат.

У квітні також пройшла Акція “Посади дерево”. В післяуроч-

ний час старшокласники школи разом з директором Костенко І.О.

Та вчителем фізкультури Ковригіним А.В. активно вийшли і посади-

ли деревця в лісі поблизу школи.

7

Мітинг біля

Обеліску Урочистий мітинг з нагоди

68 річниці великої Перемоги

та вшанування пам'яті наших

земляків,які загинули у Вели-

кій Вітчизняній війні 1941-

1945 років відбувся 8 травня.

Ведучими були дев'ятиклас-

ники Марчук Олександр та

Бойко Катерина.

Невеличка сценка за участі

Бригуненка Володимира ( 17

річний солдат) та Косенко На-

дії( мати солдата) продемонст-

рувала символічне прощання

багатьох матерів зі своїми діть-

ми.

Дев'ятикласники виготовили напередодні

ялинкові гірлянди й поклали їх до обеліску, а

учні школи мали можливість

вклонитися і покласти квіти

до могили воїнів — визволи-

телів.

8

ТИЖДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ БЕРЕЗЕНЬ

Конкурс читців поезії Т.Г. Шевченка

та творів про Т.Г. Шевченка

Розпочався конкурс вікториною, в якій були використані основні

біографічні дані Великого Кобзаря. Провела цю вікторину учениця

11 класу Колбасюк Лоліта. Далі зявився дует: маленький Тарасик

( Сухецький Андрій) і мати ( Криса Тетяна). У діалозі мати розпові-

дала про Божий дар, що є в кожної людини і про те, що його потріб-

но весь час розвивати.

Власне конкурс читців поезії Т.Г. Шевченка охопив учнів 5-11 кла-

сів. Особливо яскравими читцями, які вразили і учнів, і вчителів –

Глущенко Олег ( ІІ місце), Караульна Анна прочитала баладу

«Русалка» під музичний супровід( ІІІ місце), Колбасюк Лоліта зачи-

тала власний твір, а також заспівала уривок з твору Т.Г. Шевченка( І

місце).

Конкурс на кращу ілюстрацію до творів Т.Г. Шевченка та кон-

курс рефератів: І місце - Скидан Владис-

лав(реферат) та Панченко

Альона(реферат).

Ілюстрації створювали

Фанда Ярослава та Спло-

дитель Ольга ( робота

пішла на район).

15

15 квітня 2013 року підводили підсумки цьогорічного збору макула-

тури. Ось показники:

І місце ———230 кілограм —— 3-Б клас

ІІ місце ———65 кг —————-1 клас

ІІІ місце ———47 кг. —————2 клас

3-А клас зібрав 40 кілограмів;

4-А …………..11 кг

4-Б …………..10 кг

5-Б …………..21 кг

6……………...9 кг

10…………...16,5 кг

11……………..6 кг

Малюнок учениці 6 класу

Многодітної Анастасії

Малюнок невідомого

14

19 квітня після 4 уроку

пролунали традиційні три

дзвоники, що сповістили про

тренування евакуації. Діти, ви-

користовуючи засоби індивідуа-

льного захисту (марлеві пов'яз-

ки, респіратори, протигази) згу-

ртовано залишили приміщення

школи, а потім піднялися в свої

класи, щоб класні керівники

мали змогу провести класні го-

дини за заздалегідь визначеними те-

мами. Також до Дня ЦЗ класи готували бойо-

ві листки, висвітлюючи в них провідну

тему. Старшокласники в цей час на

спортивному майданчику проводили

естафету, до змагань якої належали

перенесення постраждалого, метан-

ня в окоп гранати, біг з протигаза-

ми. Змагалися 8, 9 та збірна 10 та 11

класів. Переміг 9 клас.

9

Гості школи...

В переддень відзначення

Дня виведення радянсь-

ких військ з Афганістану,

що проводиться щорічно 15

квітня, до школи завітав ко-

лишній учень школи № 15-

151, нині батько випускника Черненка Влада – Черненко Андрій

Григорович.

Для дев’ятикласників було показано два документальних фільми з

метою ознайомлення з особливостями країни

Афганістан та умовами проходження служби

( тоді це називалося «виконувати інтернаціона-

льний обов’язок») рядових радянських солдат.

Фрагменти фільмів навіяли Андрію Григоро-

вичу спогади про власну службу, якими він

люб’язно поділився з дітьми. Після тісного

спілкування з учнями школи наш гість погоди-

вся дати «Школяру» інтерв’ю.

??? Андріє Григоровичу, як нам відомо, Ви на-

вчалися в 151 школі? Розкажіть про Ваш клас.

- Так, з 1973 по 1983 рік я навчався у цій школі,

правда в іншій будівлі. Всього 10 років. У класі

було близько 28 учнів. Приблизно однаково і

дівчат, і хлопців. Останнім класним керівником

( всього було троє) у нас був Олег Сергійович

Мох. Підбір вчительського складу був гарний.

До всіх ставилися з повагою, але особливими

корифеями вважалися Олег Сергійович, Тетяна

Миколаївна Каплун, Валентина Олексіївна Ма-

ценко.

Черненко А.Г.—

випускник сЗш № 151,

1983 рік

10

БАГАТОБОРРЯ До 100

річчя проведення Олімпіади

в м. Києві (у 1913 році) 23

квітня на стадіоні Аграрного

університету проходили зма-

гання з багатобор’я серед

старшокласників київських

шкіл. Серед видів змагань

були такі: біг 100 метрів, стриб-

ки у довжину з місця, підняття

тулуба, віджимання від підлоги,

біг 1 кілометр. З нашої школи прийняли

участь такі учні: 9-класники Ма-

рчук Олександр, Моцак Олекса-

ндра, Жумабаєв Денис, Пащенко

Дмитро, Гамідов Зінхар; 8-класники Красюк Анастасія та Галь Анд-

рій; 7-класниці Сікорська Лілія та Миргородська Христина.

ФУТБОЛ 25 квітня футбольна команда нашої школи ( учні 7

класу) брали участь у Першості міста Києва. Матч з Оболонсь-

кою командою наша команда програла з рахунком 4: 2.

13

зараз?

- Багато друзів. І після Афгану продовжуємо спілкуватися. Коли як: по те-

лефону, при особистих зустрічах. Найчастіше такі зустрічі проходять

спонтанно. Коли буваю десь у якомусь місті, то домовляємось, радіємо

зустрічі. З нашої частини я один з Києва, а так хлопці були з Росії, різ-

них міст України.

??? Чи писали рідним під час служби, як часто?

- Листи - це як свято. Приємно зігрівали душу. Я писав десь раз на місяць.

Польова пошта, листи приходили як знаходили адресата. Взагалі то ми

приховували від батьків, що в Афгані. Писав, що в Монголії служимо.

Присяга відбулася у Самарканді у листопаді, приїздила мама. Листува-

лися із сестрю старшою Людмилою. З наших країв у Афгані служив

одночасно зі мною, але в різних містах Агєєв Володимир. Ото з ним

ми й домовилися не писати рідним, куди нас заслали. Але він не витри-

мав, розказав.

??? Скільки тривала служба в Афганістані?

- Двадцять один місяць. Всього провів 67 бойових виїздів. Возили бомби

для літаків на аеродроми. Бували ситуації, що колони обстрілювали. В

бій вступали рідко. Традиційна тактика душманів – підбити перші дві

машини і дві останні, щоб колона не могла розвернутися, а потім все

знищували.

??? Чи контактували Ви якось з місцевими жителями?

- Мало. Хіба що коли щось купували. До їхньої садиби заходити без запро-

шення не можна було - вб’ють. Афганці – гостинний і працелюбний

народ, але не люблять коли без їхнього дозволу. Майже всі мешканці

вулицями ходили із зброєю. І діти із зброєю. От жінки без зброї. Наших

вони сприймали переважно як загарбників, тому ставилися упередже-

но.

??? Як склалося життя після Афганістану? Чим займаєтеся зараз?

- Як повернувся, то пішов працювати водієм в НІЇ «Енергопром». Їздили по

колишньому Союзу, бурили ґрунти і перевіряли якість: чи можна про-

води и будівельні роботи, чи ні. Потім одружився. Дружину звуть Те-

тяна Валентинівна. Народився син Владік, зараз навчається в 11 класі.

??? Які життєві цінності Ви переосмислили після служби?

- Став більше цінувати життя, дружбу. Машина стала лейтмотивом

усього існування.

??? Чи підтримуєте вислів: Кожному хлопцю треба побувати в армії»?

- Таку армію, як зараз, не бажав би нікому проходити. А таку, щоб в

мирний час, без дідівщини, з порядком і дисципліною – корисно.

Редакція щиро дякує Андрію Григоровичу за

надане інтерв'ю, бажає здоров'я та радісних днів. 12

??? З ким з однокласників и

більше товаришували?

- Гарними друзями були Бау-

ла Олександр, Малишевський

Андрій, Ковригін В’ячеслав

( прим. авт. тато Антона

В’ячеславовича, нині вчителя

фіз.-ри). В нашому класі навча-

лася донька Олега Сергійовича

– Оксана Олегівна Мох ( прим.

авт. тепер Калашнікова, за-

ступник директора з вих.

роботи), з якою довелося сидіти за однією пар-

тою.

??? Які розваги у вас були під час навчання?

- Захоплювався шахами( навчив грати двоюрід-

ний брат), щодня на вулиці у дворі різноманітні

рухливі ігри. Тоді якось заведено було проводи-

ти на свіжому повітрі майже весь день. Жили ( і

нині живемо) на Сосновій вулиці, то навкруги

ліс. Захотів – на річку плавати, захотів – волей-

бол, футбол. Іноді приймав участь у шкільних

святах. Де зараз дитячий садок розташований,

тоді був стадіон і баскетбольний майданчик.

Там і гралися. Взимку – хокей і сніговиків ліпили.

??? Сину Ви намагаєтесь прищеплювати потяг до спорту?

- Звичайно. Привчаю і до хокею, у волейбол граємо. Але Владік,

він більше до комп’ютера.

??? Андріє Григоровичу, у якому віці Вас забрали до армії?

- Мені було 18 років. Спочатку відправили до Самарканду( Узбе-

кистан). У ДОСАФ я навчався на водія, тому забрали воді-

єм до авто батальйону ВВС( військово-повітряних сил). Там

пробув три місяці, а у лютому перевели до Афганістану. По-

яснили так: « Ми їдемо захищати південні кордони нашої

країни!»

??? Чи можливо було відмовитися від служби в Афганістані?

- Ні. Куди послали, там маєш служити.

??? Розкажіть про друзів, яких Ви здобули в армії? Чи спілкуєтеся

11