18-22 · 18-22 вересня 2017 року ВП «Южно-Українська АЕС» м....

18-22 вересня 2017 року

ВП «Южно-Українська АЕС»

м. Южноукраїнськ, Україна

Організатори Конференції:

Навчальний центр з фізичного захисту, обліку та контролю

ядерного матеріалу імені Джорджа Кузмича


Спонсори Конференції:

Шведська агенція з радіаційної безпеки

Норвезьке агентство з радіаційного захисту

ДП «НАЕК «Енергоатом»

3

Організаційний комітет Конференції

Голова оргкомітету:

Коробенко О.М. – НАЕК «Енергоатом»

Члени оргкомітету:

Левицький В.Ю. - Южно-Українська АЕС

(заст. голови Оргкомітету)

Драпей С.С. - Навчальний центр імені Джорджа Кузмича

(заст. голови Оргкомітету)

Делаліч Златан – Шведська агенція з радіаційної безпеки

Жебет І.Р. - Южно-Українська АЕС

Дмитраш В.М. - Южно-Українська АЕС

Небіщанський А.М. - Міненерговугілля України

Кушка В.М. - Міненерговугілля України

Лопатін С.Д. - Держатомрегулювання

Левіна О.О. – Навчальний центр імені Джорджа Кузмича

Гаврилюк-Буракова А.В. – Навчальний центр імені Джорджа Кузмича

(секретар Оргкомітету)

4

ЮЖНОУКРАЇНСЬК Населений пункт був заснований 26 квітня 1976р. під назвою Костянтинівка-2 і спершу входив до складу Арбузинського району. У квітні 1987 року новозбудованому населеному пункту Южно-Української атомної електростанції Миколаївської області присвоєно найменування – місто Южноукраїнськ і воно віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Розташоване місто на березі річки Південний Буг. Географічне розташування міста сприяє розвитку туризму. Наявність скелястих схилів по берегах р. Південний Буг дозволяє займатися альпінізмом, а його мінлива течія — різноманітними видами водного спорту. Населення міста – 41000 мешканців, площа міста – 24,38 км². Южноукраїнськ є монопрофільним містом - супутником Южно-Української атомної електростанції. Сьогодні Южно-Українська АЕС разом з Олександрівською ГЕС та Ташлицькою ГАЕС входять до складу Южно-Українського енергетичного комплексу – єдиного в Україні підприємства з комплексним використанням базових ядерних і маневрених гідроакумулюючих потужностей, а також водних ресурсів річки Південний Буг. Енергетичним комплексом на Південному Бузі щороку виробляється 17-20 млрд кВт·год електричної енергії, яка складає приблизно 10% загального виробництва електроенергії в країні та близько 20% її генерації на українських атомних електростанціях.

На Южно-Українській атомній електростанції експлуатуються 3 енергетичних блоки з реакторами ВВЕР-1000. Будівельні роботи зі зведення ЮУАЕС були розпочаті в 1975 році. Перший енергоблок введений в експлуатацію 31 грудня 1982 р., другий – 6 січня 1985 р., і третій – 20 вересня 1989 р.

5

Список учасників ХІV Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів

№ ПІБ Організація Контактна інформація

1 Коробенко

Олександр

Миколайович

ДП «НАЕК «Енергоатом»,

Директор департаменту фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів ДФЗСБ

+38-044-277-78-94

[email protected]

2 Арсеніна

Олена

Вікторівна


Провідний інженер відділу поводження з паливом департаменту паливо використання та аналізу безпеки дирекції з ядерної та радіаційної безпеки

+38-044-277-78-08

[email protected]

3 Мандзій

Василь

Григорович


Начальник відділу фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів ДФЗСБ

+38-044-277-78-94

[email protected].

gov.ua

4 Клос

Наталія

Михайлівна

Міненерговугілля України,

Головний спеціаліст відділу фізичного захисту, анти-терористичної діяльності та диспетчерської служби Управління охорони праці, промислової безпеки, фізич-ного та цивільного захисту

+38-044-206-38-71

[email protected]

5 Кушка

Віктор



Заступник директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу - начальник відділу будів-ництва та експлуатації АЕС

+38-044-206-38-58

[email protected]

6 Небіщанський

Артур

Михайлович


Завідувач сектору фізичного захисту об’єктів ядерно-енергетичного комплексу Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу

+38-044-206-33-99

[email protected]

6

7 Пащенко

Віктор

Петрович

Держатомрегулювання України,

Заступник начальника Управління з питань ядерної захищеності та гарантій – начальник відділу фізичного захисту ядерних установок – державний інспектор

+38-044-277-12-06

[email protected]

8 Строкаліс

Світлана

Андріївна

Держатомрегулювання України,

Провідний спеціаліст відділу фізичного захисту ядерних установок

+38-044-277-12-06

[email protected]

9 Вагін

Геннадій


ДНТЦ ЯРБ,

Науковий співробітник Відділу ядерної захищеності та інформаційної безпеки

+38-044-422-49-56

[email protected]

10 Ставнічук

Катерина


ДНТЦ ЯРБ,

Помічник директора з зв’язків з громадськістю

+38-067-385-33-01

[email protected]

11 Конопльов

Сергій


ВП «Запорізька АЕС»,

Начальник відділу оперативного управління інженерно-технічними засобами системи фізичного захисту служби фізичного захисту

+38-06139-55-624

+38-06139-55-533

[email protected]

12 Скрипка

Юлія

Володимирівна

ВП «Запорізька АЕС»,

Провідний інженер-технолог групи ядерних матеріалів відділу ядерної безпеки

+38-06139-55-248

+38-06139-55-533

[email protected]

13 Омельянов

Ігор

Володимирович

ВП «Рівненська АЕС»,

Провідний інженер-керівник групи гарантій лабораторії ЯП відділу ядерної безпеки

+38-03636-610-86

+38-03636-223-14

[email protected]

14 Рубець

Дмитро

Вікторович

ВП «Рівненська АЕС»,

Інженер з фізичного захисту ІІ категорії служби фізичного захисту

+38-03636-643-48

+38-067-802-02-29

[email protected]

7

15 Запорожець

Роман

Ілліч

ВП «Хмельницька АЕС»,

Провідний інженер-радіофізик лабораторії палива відділу ядерної безпеки

+38-03842-625-00

+38097-642-55-58

nikulin.sergiy@khnpp.

atom.ua

16 Шатохін

Геннадій

Олександрович

ВП «Хмельницька АЕС»,

Заступник начальника служби із забезпечення пропускного та внутрішньооб’єктового режимів і розвитку системи фізичного захисту служби фізичного захисту

+38-03842-620-35

+38-067-380-09-49

shatokhin.gennadiy@

khnpp.atom.gov.ua

17 Дмитраш

Володимир


ВП «Южно-Українська АЕС»,

Провідний інженер з обліку та контролю ядерних матеріалів ВЯБ

+38-05136-419-36

v_dmitrash@sunpp.

atom.gov.ua

18 Єрмоленко

Олександр



Провідний інженер з фізичного захисту – керівник групи організації пропускного та внутрішньооб’єктового режиму служби фізичного захисту

+38-05136-430-34

[email protected]

19 Заболотній

Дмитро



Інженер з ФЗ

+38-098-360-93-37

20 Істоміна

Лариса

Леонідівна


Начальник лабораторії ВЯБ

+38-05136-417-85

[email protected]

21 Киян

Віталій



Інженер з фізичного захисту служби фізичного захисту

+38-05136-411-79

[email protected]

22 Кузьмін

Андрій



Інженер з фізичного захисту служби фізичного захисту

+38-05136-411-79

[email protected].

gov.ua

8

23 Левицький

Василь

Юрійович


Начальник служби фізичного захисту

+38-05136-410-41

24 Мартиненко

Валентин

Іванович

ДСП «Чорнобильська АЕС»,

Провідний інженер групи перспективного розвитку, планування та аналізу відділу режиму фізичного захисту

+38-04593-432-89

[email protected]

25 Соловйов

Владислав


ДСП «Чорнобильська АЕС»,

Начальник лабораторії ядерних матеріалів і гаран-тій відділу ядерної безпеки

+38-04593-431-13

+38-04579-263-04

[email protected]

26 Воляк

Ярослав

Васильович

Національна гвардія України,

Заступник командира з інженерно-технічного забезпечення та зв’язку частини 3045

+38-097-234-84-16

27 Давиденко

Сергій



Начальник служби спеціальної підготовки та протидиверсійних заходів управління з охорони важливих державних об’єктів штабу Головного управління

+38-097-627-64-22

[email protected]

28 Лавріненко

Вадим



Старший офіцер оперативного відділення із забезпечення охорони органів державної влади військової частини 2260

+38-067-509-08-77

29 Миколюк

Микола



Заступник коменданта – начальник штабу спеціальної комендатури з охорони Харківського

+38-095-559-92-87

9

фізико-технічного інституту

30 Сивка

В’ячеслав



Перший заступник командира військової частини 3041

+38-097-132-44-16

31 Слюсар

Олександр

Григорович


Комендант комендатури об’єкта військової частини 3042

+38-050-657-75-61

32 Солдатенко

Роман

Сергійович


Заступник командира військової частини 3044

+38-067-518-85-34

33 Шминдрук

Олександр



Заступник командира з інженерно-технічного забезпечення та зв’язку військової частини 3043

+38-067-334-07-72

34 Коваль

Ольга

Євгеніївна

ДСП «Київський ДМСК»,

Начальник сектору регіонального обліку РАВ

+38-044-259-41-12

+38-068-128-42-96

35 Ігнатов

Владислав


ДСП «Львівський ДМСК»,

Директор

+38-067-637-36-83

[email protected]

36 Іванов

Руслан


ДСП «Одеський ДМСК»,


+38-097-760-84-64

[email protected]

37 Скрипник

Микола


ДСП «Харківський ДМСК»,


+38-050-986-45-11

[email protected]

38 Бібік

Тимофій


НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Старший викладач

+38-067-302-27-95

[email protected]

39 Маслов

Олег

Одеський національний політехнічний університет

+38-048-709-12-15

+38-048-705-85-22

10

Вікторович Завідувач кафедри +38-067-527-65-12

40 Кузнєцова

Тамара

Юхимівна

ННЦ «ХФТІ» НАН України,


+38-099-179-83-42

41 Ванжа

Станіслав


ННЦ «ХФТІ» НАН України,

Інженер-дослідник 1кат. науково-технічної служби обліку ядерних матеріалів та експортного контролю

+38-057-335-64-02

+38-066-781-59-18

[email protected]

42 Федотов

Геннадій


ІЯД НАН України

Начальник служби фізичного захисту ІЯД НАНУ

+38-044-525-44-55

[email protected]

43 Кохан

Віталій

Дмитрович

ПАТ Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»

Головний спеціаліст інституту з фізичного захисту та аварійного реагування

+38-044-239-81-08

[email protected]

44 Кошмак

Вадим


Національна поліція України

Заступник начальника відділу забезпечення оперативних заходів Департаменту забезпечення діяльності, пов’язаної з небезпечними матеріалами

+38-044-254-74-26

+38-097-710-87-70

[email protected]

45 Жиленко

Світлана

Іванівна

Кропивницький обласний онкологічний диспансер

Провідний інженер радіолог

+38-050-242-30-60

[email protected]

46 Навроцька

Світлана

Борисівна

Комунальний заклад «Криворізький онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради»

Технік-дозиметрист, відповідальна за облік та контроль ЯМ

+38-0564-72-33-41;

+38-0564-72-22-43

+38-097-219-94-95

47 Баштовий

Володимир


Державна прикордонна служба України

Начальник відділу організації РХБ захисту та метрологічного

+38-044-239-84-72

[email protected]

11

забезпечення Адміністрації

48 Когут

Віталій

Тимофійович


Старший офіцер інженерно-технічного відділу Південного регіонального управління

+38-063-343-46-19

[email protected]

49 Савчук

Володимир

Валерійович


Начальник відділення РХБ захисту та екологічної безпеки Луганського прикордонного загону

+38-098-862-72-60

50 Іванов

Павло

Аркадійович

Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»

Науковий співробітник

+38-044-423-81-35,

+38-044-424-11-41

+38-066-449-59-02

[email protected]

51 Гаврилюк

Віктор

Іванович

Навчальний центр з ФЗ, О та К ЯМ імені Джорджа Кузмича,

Керівник

+38-044-525-28-49

+38-044-525-14-02

[email protected]

52 Гаврилюк-Буракова

Анна



Провідний інженер

+38-044-525-36-21

[email protected]

53 Драпей

Сергій

Станіславович



+38-044-525-36-21

[email protected]

54 Кирищук

Володимир

Іванович


Старший науковий співробітник

+38-044-525-25-16

[email protected]

55 Левіна

Олена

Олександрівна



+38-044-525-25-16

[email protected]

12

Список учасників іноземних організацій, що беруть участь у Конференції

№ ПІБ Організація Контактна інформація

Представники Швеції

1 Delalic

Zlatan

Swedish Radiation Safety Authority

+46-8-799-41-04

+46-8-799-40-10

[email protected]

2 Söderman

Jan

Swedish Radiation Safety Authority

+46-8-799-42-13

[email protected]

3 Blomgren

Jan

Institute for Nuclear Business Excellence

+46-76-787-83-36

[email protected]

Представники Норвегії

4 Tishakov

Pavel

Nordisk Sikkerhet AS

+47-46-50-11-30

[email protected]

5 Mattsson

Håkan

Norwegian Radiation Protection Authority

+47-6-716-15-28

[email protected]

6 Bobrovskyi

Taras

Norwegian Radiation Protection Authority

+47-6-716-26-33

[email protected]

Представники США

7 Тодчук

Олег

Parsons Company +38-050-352-71-90

[email protected]

8 Lamarche

Craig

ARES Corporation +1-865-414-50-45

[email protected]

13

Компанії, які беруть участь у виставці Конференції

1. Приватне підприємство «Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр»

2. Компанія «Експертні системи»

3. Компанія «Юго-Запад»

4. Компанія «BOSCH»

5. Компанія AxxonSoft

6. Компанія Keentegro

7. Компанія Star Technology

8. Компанія ELKO Group

9. Компанія «Банкомзв’язок»

14

ШАНОВНІ УЧАСНИКИ І ГОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ!

Ось уже 14 раз збираються на свій форум ті, кому не байдужі інтереси безпеки держави, суспільства, ядерних установок та інших радіаційно-небезпечних об’єктів.

Перша Конференція відбулася п'ятнадцять років тому назад і була присвячена тільки питанням обліку та контролю ядерних матеріалів, пізніше в роботі Конференції стали брати участь і фахівці з фізичного захисту.

Йшов час і ріс рівень питань, що піднімаються учасниками Конференції. Останні роки учасники Конференції піднімають проблеми, вирішення яких не можливе тільки в рамках ядерно-енергетичного комплексу країни, серед цих проблем слід відмітити:

- проблему підготовки фахівців з фізичної ядерної безпеки;

- проблему безпілотних літальних апаратів;

- проблему боротьби з внутрішнім правопорушником;

- проблему забезпечення захищеності джерел іонізуючого випромінювання, що застосовуються в медицині;

- тощо.

Кожна Конференція закінчується прийняттям рішення Конференції та дорученням Навчальному центру з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу імені Джорджа Кузмича забезпечити організацію проведення наступної Конференції. Слід відмітити, що організація проведення Конференції включає і питання фінансового забезпечення проведення Конференції. Повірте, що з кожним роком все важче шукати спонсорів Конференції. Ми високо цінуємо багаторічну допомогу Шведської агенції з радіаційного захисту та надіємося на плідну взаємодію в майбутньому. В той же час всім нам необхідно добитися розширення фінансового внеску в проведення Конференції від наших національних організацій.

Я глибоко впевнений, що щорічні українські Конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу є вкрай необхідними для обміну передовим досвідом, як між українськими, так і між українськими та зарубіжними фахівцями. До речі, українські щорічні Конференції є єдиним в країні заходом з обміну набутим досвідом в сфері фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу.

Бажаю всім учасникам Конференції успішних доповідей, набуття нових друзів, підвищення рівня своєї професійної майстерності.

Думаю, що я не помилюся, коли сам особисто і від імені вас, дорогі учасники Конференції, висловлю щиру подяку керівництву Южно-Української АЕС та її трудовому колективу за надану можливість проведення та допомогу в організації проведення ХІV Української Конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу.

Керівник НЦДК В.І. Гаврилюк

15

ТЕМАТИКА ХІV УКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ,

ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

1. Вдосконалення нормативно-правової бази в сфері фізичного захисту, обліку та контролю ядерних, інших радіоактивних матеріалів та пов’язаних з ними установок, зокрема введення терміну “nuclear security” в Україні;

2. Протидія кіберзагрозам системам фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури;

3. Завдання суб’єктів боротьби з тероризмом в забезпеченні безпеки ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів;

4. Порядок підготовки персоналу підрозділів з охорони та фізичного захисту до дій в умовах кризових ситуацій;

5. Цілі і завдання з протидії сучасним загрозам підрозділів фізичного захисту та підрозділів з охорони;

6. Протидія загрозі внутрішнього правопорушника;

7. Проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом;

8. Особливості ведення обліку та контролю ядерного матеріалу для розбірних ТВЗ;

9. Попередження та виявлення у незаконному обігу ядерних і радіоактивних матеріалів;

10. Кадрове забезпечення фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів;

11. Стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексів інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту.

16

ПРОГРАМА ХІV УКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ, ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ

ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

18-22 вересня 2017 року, ВП «ЮУАЕС», м. Южноукраїнськ 17 ВЕРЕСНЯ, НЕДІЛЯ

Прибуття учасників Конференції до м. Южноукраїнськ 18 ВЕРЕСНЯ, ПОНЕДІЛОК

08:30 – 09:00

РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ

ЗАСІДАННЯ ОРГКОМІТЕТУ КОНФЕРЕНЦІЇ

09:00 – 09:30

Фотографування учасників Конференції

09:30 – 10:30

Відкриття Конференції

Лісніченко Володимир Анатолійович

Делаліч Златан

Коробенко Олександр Миколайович

Кушка Віктор Миколайович

Гаврилюк Віктор Іванович

Створення комісії з визначення кращих доповідей

10:30 – 11:00

Перерва на каву

11:00 Перша сесія

Головує Коробенко Олександр Миколайович

11:00 – 11:30

Кушка Віктор Миколайович

Актуалізація основних задач державної системи фізичного захисту

11:30 – 12:00

Кохан Віталій Дмитрович

Про розробку механізму внесення оперативних змін до об’єктової проектної загрози для ядерних установок в умовах гібридної війни

12:00 – 12:30

Небіщанський Артур Михайлович

Дотримання Україною міжнародних зобов’язань в рамках ядерного нерозповсюдження та застосування гарантій МАГАТЕ

12:30 – 13:00

Клос Наталія Михайлівна

Досконалості немає меж: наповненість українського законодавства з питань фізичного захисту та як визначити достатність прийнятих заходів

13:00 – 14:00

Обід

17

14:00 Друга сесія

Головує Кушка Віктор Миколайович

14:00 – 14:30

Jan Blomgren

How to stop terrorists using probabilistic security assessment

14:30 – 15:00

Баштовий Володимир Михайлович

Завдання та повноваження державної прикордонної служби України в сфері попередження та виявлення у незаконному обігу ядерних та радіоактивних матеріалів

15:00 – 15:30

Солдатенко Роман Сергійович

Завдання суб’єктів боротьби з тероризмом в забезпеченні безпеки ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів

15:30 – 16:00

Кузьмін Андрій Вікторович


16:00 – 16:30


16:30 Третя сесія

Головує Кушка Віктор Миколайович

16:30– 17:00

Драпей Сергій Станіславович

Вразливість систем фізичного захисту ядерних установок щодо кіберзагроз

17:00 – 17:30

Мартиненко Валентин Іванович

Протидія кіберзагрозам системам фізичного захисту ядерних установок

17:30 – 18:00

Заболотній Дмитро Вікторович

Протидія кіберзагрозам системам фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури

18:30 Дружня вечеря

19 ВЕРЕСНЯ, ВІВТОРОК

09:00 Четверта сесія

Головує Небіщанський Артур Михайлович

09:00 – 09:30

Давиденко Сергій Михайлович

Цілі і завдання з протидії сучасним загрозам підрозділів з охорони

09:30 – 10:00

Конопльов Сергій Михайлович

Цілі і завдання з протидії сучасним загрозам підрозділів фізичного захисту та підрозділів з охорони

10:00 – 10:30

Коваль Ольга Євгеніївна

Сучасні загрози та перспективи вдосконалення інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту

18

10:30 – 11:00


11:00 П’ята та шоста сесії

Головує Небіщанський Артур Михайлович

11:00 – 11:30

Миколюк Микола Володимирович

Порядок підготовки персоналу підрозділу з охорони та фізичного захисту до дій в умовах кризових ситуацій

11:30 – 12:00

Jan Söderman

Link between organizational culture, security culture and insider prevention

12:00 – 12:20

Шатохін Геннадій Олександрович

Протидія загрозі внутрішнього правопорушника

12:20 – 12:40

Рубець Дмитро Вікторович


12:40 – 13:00

Слюсар Олександр Григорович


13:00 – 14:00

Обід

14:00 Сьома сесія

Головує Істоміна Лариса Леонідівна

14:00 – 14:30

Арсеніна Олена Вікторівна

Проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом

14:30 – 15:00

Дмитраш Володимир Миколайович

Поводження з відпрацьованим ядерним паливом у ВП ЮУАЕС

15:00 – 15:30

Запорожець Роман Ілліч


15:30 – 16:00

Соловйов Владислав Володимирович

Імплементація гарантій МАГАТЕ в СВЯП-2

16:00 – 16:30


16:30 Восьма сесія

Головує Істоміна Лариса Леонідівна

16:30 – 17:00

Скрипка Юлія Володимирівна

Особливості ведення обліку та контролю ядерного матеріалу для розбірних ТВЗ

17:00 – 17:30

Маслов Олег Вікторович

Використання пасивної томографії для верифікації ядерного палива з метою гарантій

17:30 – 18:00

Омельянов Ігор Володимирович

Виконання гарантій МАГАТЕ на Рівненській АЕС

19

20 ВЕРЕСНЯ, СЕРЕДА

9:00 Дев’ята сесія

Головує Гаврилюк Віктор Іванович

9:00 – 9:30

Пащенко Віктор Петрович

Попередження та виявлення у незаконному обігу ядерних і радіоактивних матеріалів

9:30 – 10:00

Когут Віталій Тимофійович

Виявлення ядерних та радіоактивних матеріалів в незаконному обігу на кордоні – являється одним з елементів фізичного захисту

10:00 – 10:30

Ванжа Станіслав Олександрович

Ідентифікація радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання, вилучених з незаконного обігу у Східному регіоні України

10:30 – 11:00


11:00 – 11:25

Іванов Павло Аркадійович

Особливості організації та забезпечення інтегрованої системи фізичної безпеки та збереження радіоактивних матеріалів на режимній території колишнього уранового виробництва ВО «Придніпровський хімічний завод»

11:25 – 11:50

Ігнатов Владислав Володимирович

Про Державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спецкомбінат»

11:50 Десята сесія


11:50 – 12:15

Маслов Олег Вікторович

Аналіз набору студентів до ВНЗ на спеціальність «Атомна енергетика»

12:15 – 12:40

Бібік Тимофій Вікторович

Запровадження спеціалізації «Фізична ядерна безпека» у відповідності до рекомендацій МАГАТЕ

12:40 – 13:00

Створення комісії з підготовки Рішення Конференції

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 18:00

16:00 – 16:30

Демонстрація ІТЗ СФЗ та спеціальних засобів (презентації фірм-постачальників)


20

21 ВЕРЕСНЯ, ЧЕТВЕР

9:00 Одинадцята сесія

Головує Пащенко Віктор Петрович

9:00 – 9:30

Вагін Геннадій Миколайович

Проблеми проектування систем фізичного захисту

9:30 – 10:00

Воляк Ярослав Васильович

Стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту

10:00 – 10:30

Шминдрук Олександр Олександрович


10:30 – 11:00


11:00 – 11:30

Іванов Руслан Олександрович

Фізичний захист радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання на ДСП «Одеський ДМСК»

11:30 – 12:00

Скрипник Микола Васильович


12:00 – 12:30

Жиленко Світлана Іванівна

Фізичний захист джерел іонізуючого випромінювання в комунальному закладі «Кіровоградський обласний онкологічний диспансер»

12:30 – 13:00

Навроцька Світлана Борисівна


13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 14:30

Кирищук Володимир Іванович

Дослідження ролі сучасних технологій фізичного захисту в мінімізації негативного впливу людського фактора на забезпечення безперервного функціонування ефективної системи фізичного захисту

14:30 – 15:00

Киян Віталій Володимирович


15:00 – 15:30

Федотов Геннадій Миколайович

Підтримання системи фізичного захисту (СФЗ) дослідницького реактору інституту ядерних досліджень (ІЯД) НАН України в умовах антитерористичної операції (АТО) та економічної кризи

21

15:30 – 16:00

Кошмак Вадим Миколайович

Основні завдання і напрямки роботи Департаменту забезпечення діяльності, пов’язаної з небезпечними матеріалами

16:00 – 16:30


16:30 – 18:00

Круглий стіл

Проблема підготовки кадрів в сфері фізичної ядерної безпеки в Україні


22 ВЕРЕСНЯ, П’ЯТНИЦЯ

9:00 – 10:00

Результати конкурсу на кращі доповіді Конференції

Доповідає Арсеніна Олена Вікторівна

10:00 – 10:30


10:30 – 13:00

Екскурсія по м. Южноукраїнськ

13:00 – 14:00

Обід

14:00 – 15:00

Обговорення чернетки Проекту рішення ХІІІ Конференції

15:00 – 16:00

Прийняття Рішення Конференції

Доповідає Голова комісії з розроблення рішення

16:00 – 16:30


16:30 – 17:00

ЗАКРИТТЯ ХІV КОНФЕРЕНЦІЇ

23 ВЕРЕСНЯ, СУБОТА

Від’їзд учасників Конференції з м. Южноукраїнськ

22

Правила проведення конкурсу на кращу доповідь

на ХІV Українській конференції з фізичного захисту,

обліку та контролю ядерних матеріалів

Організаційний комітет ХІV Української конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу проведе конкурс на кращу доповідь.

Мета конкурсу – додатково надихнути та мотивувати учасників Конференції підготувати та презентувати на Конференції найкращі доповіді.

Конкурс відкритий для всіх учасників Конференції.

Конкурсна комісія Конференції відбере 3 доповіді відповідно до правил проведення конкурсу на кращу доповідь, що описані нижче.

Переможцям будуть вручені пам’ятні призи.

Критерії оцінки конкурсу були розроблені Організаційним комітетом відповідно до правил, що використовувалися раніше на Українських конференціях. Під час доповідей члени Конкурсної комісії будуть присвоювати оцінки (1 як найнижча) з кожної з наступних категорій:

Актуальність доповіді (від 1 до 3);

Новизна (від 1 до 5);

Зміст (від 1 до 5);

Ясність викладення (від 1 до 3);

Якість презентації (від 1 до 5);

Чіткість та повнота відповідей на питання до доповіді (від 1 до 5).

Максимальна оцінка, яку може набрати кожен учасник – 26 балів.

Бланк форм оцінки наведений нижче та є частиною цих правил.

Рішення Конкурсної комісії являються остаточними.

Ці правила застосовні для проведення конкурсу на кращу доповідь на ХІV Українській конференції з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

23

Форма оцінки доповідей XIV Української конференції з фізичного захисту,

обліку та контролю ядерних матеріалів

Автор:

Назва доповіді:

Рецензент:

Дата:

Пункт, що оцінюється Бали

1 2 3 4 5

Актуальність доповіді

Значимість для ФЗ, ОтаКЯМ

X X

Новизна

Новий підхід

Нова ідея

Стара ідея з новим підходом

Зміст

Розглядаються насущні питання

Пропонується вирішення існуючих проблем

Ясність викладення X X

Якість презентації

Чітке слідування часовому графіку

Якість презентаційних матеріалів

Вміння використовувати презентаційні матеріали під час доповіді

Чіткість та повнота відповідей на питання до доповіді

Загальна оцінка:

Примітка:

Кожен пункт оцінюється за допомогою балів від 1 (найнижча оцінка) до 3 або 5 (найвища оцінка). Максимальна оцінка за доповідь – 26 балів.

18-22 вересня 2017 р.,

м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Україна

24

ПЕРЕЛІК ТЕЗ ЗА ПРІЗВИЩЕМ ДОПОВІДАЧА

В АЛФАВІТНОМУ ПОРЯДКУ

№ ПІБ доповідача Назва доповіді Стор.

1 Арсеніна

Олена Вікторівна


46

2 Баштовий

Володимир Михайлович

Завдання та повноваження державної прикордонної служби України у сфері попередження та виявлення у незаконному обігу ядерних та радіоактивних матеріалів

33

3 Бібік

Тимофій Вікторович

Запровадження спеціалізації «Фізична ядерна безпека» у відповідності до рекомендацій МАГАТЕ

56

4 Ванжа

Станіслав Олександрович

Идентификация радионуклидных источников ионизирующего излучения, изъятых из незаконного оборота в Восточном регионе Украины

51

5 Воляк

Ярослав Васильович


57

6 Давиденко

Сергій Михайлович

Цілі і завдання з протидії сучасним загрозам підрозділів охорони

39

7 Дмитраш

Володимир Миколайович

Обращение с отработавшим ядерным топливом в ОП ЮУАЭС

47

8 Драпей

Сергій Станіславович

Вразливість систем фізичного захисту ядерних установок щодо кіберзагроз

36

9 Жиленко

Світлана Іванівна

Фізичний захист джерел іонізуючого випромінювання в комунальному закладі «Кіровоградський обласний онкологічний диспансер»

61

10 Заболотній

Дмитро Вікторович

Протидія кіберзагрозам системам фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури

38

11 Запорожець

Роман Ілліч


47

25

12 Іванов

Павло Аркадійович

Особливості організації та забезпечення інтегрованої системи фізичної безпеки та збереження радіоактивних матеріалів на режимній території колишнього уранового виробництва ВО «Придніпровський хімічний завод»

53

13 Іванов

Руслан Олександрович

Фізичний захист радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання на ДСП «Одеський ДМСК»

59

14 Ігнатов

Владислав Володимирович

Про Державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спецкомбінат»

55

15 Кирищук

Володимир Іванович

Дослідження ролі сучасних технологій фізичного захисту в мінімізації негативного впливу людського фактора на забезпечення безперервного функціонування ефективної системи фізичного захисту

63

16 Киян

Віталій Володимирович

Состояние дел по техническому переоснащению, реконструкции и модернизации комплексов инженерно технических средств системы физической защиты

63

17 Клос

Наталія Михайлівна

Досконалості немає меж: наповненість українського законодавства з питань фізичного захисту та як визначити достатність прийнятих заходів

31

18 Коваль

Ольга Євгеніївна

Сучасні загрози та перспективи вдосконалення інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту

41

19 Когут

Віталій Тимофійович

Виявлення ядерних та радіоактивних матеріалів в незаконному обігу на кордоні – являється одним з елементів фізичного захисту

51

20 Конопльов

Сергій Михайлович

Цілі і завдання з протидії сучасним загрозам підрозділів фізичного захисту та підрозділів з охорони

40

21 Кохан

Віталій Дмитрович

Про розробку механізму внесення оперативних змін до об’єктової проектної загрози для ядерних установок в умовах гібридної війни

28

26

22 Кузьмін

Андрій Вікторович


35

23 Кушка

Віктор Миколайович

Актуалізація основних задач державної системи фізичного захисту

28

24 Мартиненко

Валентин Іванович

Протидія кіберзагрозам системам фізичного захисту ядерних установок

37

25 Маслов

Олег Вікторович

Використання пасивної томографії для верифікації ядерного палива з метою гарантій

49

26 Маслов

Олег Вікторович

Аналіз набору студентів до ВНЗ на спеціальність «Атомна енергетика»

55

27 Миколюк

Микола Володимирович

Порядок підготовки персоналу підрозділу з охорони та фізичного захисту до дій в умовах кризових ситуацій

42

28 Навроцька

Світлана Борисівна

Стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексів інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту

61

29 Небіщанський

Артур Михайлович

Дотримання Україною міжнародних зобов’язань в рамках ядерного нерозповсюдження та застосування гарантій МАГАТЕ

29

30 Омельянов

Ігор Володимирович

Виконання гарантій МАГАТЕ на Рівненській АЕС

51

31 Рубець

Дмитро Вікторович


45

32 Скрипка

Юлія Володимирівна

Особливості ведення обліку та контролю ядерного матеріалу для розбірних ТВЗ

49

33 Скрипник

Микола Васильович

Стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексів інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту

60

27

34 Слюсар

Олександр Григорович


45

35 Солдатенко

Роман Сергійович


34

36 Соловйов

Владислав Володимирович

Имплементация гарантий МАГАТЭ в ХОЯТ-2

48

37 Федотов

Геннадій Миколайович

Підтримання системи фізичного захисту (СФЗ) дослідницького реактору інституту ядерних досліджень (ІЯД) НАН України в умовах антитерористичної операції (АТО) та економічної кризи

64

38 Шатохін

Геннадій Олександрович


43

39 Шминдрук

Олександр Олександрович


58

40 Ян Бломгрен Як зупинити терористів, використовуючи імовірнісну оцінку безпеки

32

41 Ян Содерман Зв'язок між організаційною культурою, культурою фізичної безпеки та попередження появи внутрішнього правопорушника

43

28

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАДАЧ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

В.М. Кушка

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Враховуючи розвиток подій на Сході України та взагалі в країні, питання

посилення відповідальності та необхідності посилення ролі Державної інспекції ядерного регулювання України у здійсненні нагляду за дотриманням вимог та норм у сфері використання ядерної енергії на сьогодні є дуже актуальним. Проведення регулярних перевірок стану систем фізичного захисту, удосконалення нормативно-правових документів, моніторинг імплементації НПА на об'єктах, перевірка планів взаємодії та об'єктових проектних загроз є нагальною необхідністю.

Пропозиції: посилення ролі служб фізичного захисту в питаннях забезпечення безпеки об'єктів у сфері використання ядерної енергії, забезпечення більш тісної взаємодії між підрозділами фізичного захисту, охорони та підрозділами, які забезпечують питання державної безпеки.

Розробка та впровадження нормативно-правових актів з регулювання систем ФЗ об'єктів по поводженню з РАВ, ДІВ та об'єктів, які займаються видобутком та переробкою уранової руди.

Модернізація діючих технічних засобів систем ФЗ. Вирішення технічних та нормативних питань щодо протидії сучасним

засобам розвідки (БПЛА). Забезпечення протидії випадкам кібернетичних загроз щодо систем СФЗ та

об'єктів у сфері використання ядерної енергії в цілому. Посилення в державних органах підрозділів, які забезпечують

функціонування ДСФЗ.

ПРО РОЗРОБКУ МЕХАНІЗМУ ВНЕСЕННЯ ОПЕРАТІВНИХ ЗМІН ДО ОБ'ЄКТОВОЇ ПРОЕКТНОЇ ЗАГРОЗИ ДЛЯ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК В

УМОВАХ ГІБРІДНОЇ ВІЙНИ

Т.Ю. Байбузенко, В.Д. Кохан Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський

інститут «Енергопроект»

ПАТ КІЕП є генеральним проектувальником Чорнобильської, Хмельницької та Рівненської АЕС і в даний час інститутом ведуться розробки по самих різних напрямах, включаючи ТЕО на будівництво енергоблоків №3-4 ХАЕС, а також проект ЦСВЯП.

В умовах гібридної війни незмірно зростає рівень загроз для здійснення на ядерних об'єктах можливих диверсій з боку реального супротивника. У зв'язку з цим у фахівців, які розробляють проекти фізичного захисту ядерних об'єктів виникає запитання: "Як потрібно реагувати на ці загрози?

29

Указом Президента України від 27.08.2015 року введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про проектну загрозу для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні" В даному документі наводиться, вже з урахуванням отриманого досвіду гібридної війни, характеристика нападників, тактика дій диверсантів, озброєння і екіпірування, а також перелік запроектних загроз.

Далі, відповідно до «Порядку функціонування державної системи фізичного захисту» (Постанова КМУ від 21 грудня 2011 р. N 1337) ліцензіати розробляють, забезпечують затвердження об'єктових проектних загроз, а також забезпечують відповідність об'єктових проектних загроз проектній загрозі.

Генеральній проектувальник об’єкту, відповідно до чинного законодавства повинен отримати від ліцензіата необхідні вихідні дані щодо нових загроз здійснення диверсійних актів до ядерної установки, розробити технічні та інші заходи щодо запобігання їх здійснення, а також своєчасно внести зміни в проектну документацію системи фізичного захисту ядерного об’єкту .

В даний час, виходячи з вимог положень «Порядку функціонування державної системи фізичного захисту» (Постанова КМУ від 21 грудня 2011 р. N 1337), 10 суб'єктів державної системи фізичного захисту функції (ДІЯР, СБУ, МВС, Нац. Гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, Центральні органи виконавчої влади, Ліцензіати) беруть участь у визначенні та супроводженні проектної загрози.

Робота державних установ по забезпеченню відповідності об'єктових проектних загроз проектній загрозі вимагає поліпшення.

При організації протидії загрозам гібридної війни - є проблема захисту особливо важливих об'єктів України від загрози нападу з використанням безпілотних літальних апаратів. Більше двох років тому ця проблема була відзначена в Указі Президента України від 27.08.2015 як важлива. В той же час, ці роботи виконуються повільно. Спеціалісти відзначають необхідність розробки в Україні спеціального закону по використанню безпілотних літальних апаратів .

З огляду на необхідність підвищення рівня фізичного захисту ядерних об'єктів в умовах гібридної війни, спеціалісти ПАТ КІЕП самостійно ведуть дослідні роботи по визначенню найбільш вразливих місць для здійснення диверсійних акцій, в тому числі і з використанням безпілотних літальних апаратів.

ДОТРИМАННЯ УКРАЇНОЮ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В РАМКАХ ЯДЕРНОГО НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ГАРАНТІЙ

МАГАТЕ

А.М. Небіщанський Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює

координацію робіт та контроль за діяльністю державних підприємств/установ/організацій ядерно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.01.2016 № 16 (далі – наказ).

30

Відповідно до зазначених в наказі юридичних адрес (фактичного місцезнаходження), на території міста Севастополь провадить свою діяльність Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (код ЄДРПОУ 33729375, 99015, м. Севастополь, вул. Курчатова, 7, далі – СНУЯЕтаП) – галузевий вищий навчальний заклад, який протягом багатьох років був основним джерелом комплектування посад на підприємствах ядерно-енергетичного комплексу України молодими фахівцями, що має на своєму балансі три ядерні установки науково-дослідного призначення, ядерні та радіоактивні матеріали, джерела іонізуючого випромінювання.

У зв’язку з анексією Російською Федерацією (далі – РФ) Автономної Республіки Крим (далі – АРК) та міста Севастополь, встановленням самопроголошеною владою адміністративного контролю за діяльністю на півострові підприємств, установ, організацій, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України тимчасово втрачена можливість співпраці із СНУЯЕтаП (до фактичного повернення АРК та м. Севастополь, як територіальних одиниць до складу України).

Державні органи не мають змоги провадження стосовно діяльності СНУЯЕтаП відомчого контролю та державного нагляду, як наслідок – Державною інспекцією ядерного регулювання України зупинено дію ліцензії на право провадження діяльності експлуатуючої організації ядерних установок СНУЯЕтаП серії ЕО № 000131 (наказ від 16.06.2014 № 81).

Дії РФ стосовно тимчасово окупованих територій АРК та м. Севастополь визивають стурбованість у зв’язку з можливим подальшим використанням ядерних матеріалів та ядерних установок університету у воєнних цілях або цілях, не сумісних з режимом нерозповсюдження зброї масового знищення – можливим створення на півострові потужностей збагачення урану, виробництвом елементів подвійного призначення, впровадженням технологій з розробки елементів зброї масового знищення тощо.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не володіє детальною інформацією про:

стан та режим експлуатації дослідницького реактора СНУЯЕтаП ДР-100 за умови відсутності відповідної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України;

дотримання так званим нинішнім «керівництвом» СНУЯЕтаП міжнародних норм, рекомендацій та українського законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки щодо функціонування ядерних установок університету та поводження з радіоактивними матеріалами;

цілі та спрямованість провадження дослідницької, прикладної та експериментальної діяльності на дослідницькому реакторі СНУЯЕтаП ДР-100;

стан забезпечення фізичного захисту та охорони режимних об’єктів університету.

Нотою Міжнародного агентства з атомної енергії від 22.09.2014 № 4.11.4 наголошено, що МАГАТЕ, відповідно до статуту та міжнародного права, продовжує застосування гарантій до ядерного матеріалу та установок, що розташовані на українській території в АРК та місті Севастополь, відповідно до Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї від 1998 року (INFCIRC/550 and Corr. 1) та Додаткового протоколу до неї від 2005 року (INFCIRC/550/Add. 1).

31

Таким чином, МАГАТЕ офіційно підтвердило продовження застосування юрисдикції України до ядерних об’єктів та матеріалів на тимчасово окупованій території АРК.

Україна й надалі залишається відданою цілям ядерного нерозповсюдження та неухильно виконує свої міжнародні зобов’язання, що дозволило Україні отримати розширений висновок МАГАТЕ про те, що весь ядерний матеріал в Україні використовується виключно в мирних цілях, з обмовкою, що цей висновок не стосується тимчасово анексованих РФ територій АРК та м. Севастополь.

ДОСКОНАЛОСТІ НЕМАЄ МЕЖ: НАПОВНЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ТА ЯК

ВИЗНАЧИТИ ДОСТАТНІСТЬ ПРИЙНЯТИХ ЗАХОДІВ

Н.М. Клос Міненерговугілля України

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 702, зокрема

внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 625 «Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії», чим збільшено вимоги до рівня фізичного захисту ядерних матеріалів III категорії, радіоактивних відходів II категорії, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами II категорії та джерелами іонізуючого випромінювання I - III категорії, що потребує у свою чергу перегляду актів визначення фізичного захисту та розроблення додаткових заходів із забезпечення фізичного захисту.

Якщо з вимогами до захисту ядерних установок все зрозуміло, то щодо іншого виникає низка питань, у зв’язку з тим, що на сьогодні законодавство України у сфері фізичного захисту є неповним та стосується в основному вимог щодо забезпечення фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів. Такий стан справ не дозволяє визначити достатність виконаних заходів щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів ІІІ категорії, радіоактивних відходів II категорії, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами II категорії та джерелами іонізуючого випромінювання I - III категорії.

Основний закон говорить нам про необхідність забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. але підзаконні акти або покривають усі напрями, або є частковими, такі як наприклад:

наказ Держатомрегулювання України від 04.08.2006 №116 «Про затвердження Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів»;

наказ Держатомрегулювання України від 28.08.2008 № 156 «Про затвердження загальних вимог до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів»;

наказ Держатомрегулювання України від 30.11.2010 № 169 «Про затвердження Порядку проведення оцінки вразливості ядерних установок та ядерних матеріалів»;

32

наказ Держатомрегулювання України від 20.12.2010 № 179 «Про затвердження Вимог до оцінки стану системи фізичного захисту ядерної установки».

При цьому, наприклад, Вимоги до комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту поширюються на ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання (наказ Держатомрегулювання України від 05.12.2011 № 176).

Для ілюстрації ситуації візьмемо ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Підприємство належить до переліку радіаційно-небезпечних об’єктів в Україні, для яких розробляється об’єктова проектна загроза. Також для даного об’єкта у встановленому порядку розроблено та затверджено об’єктовий план взаємодії у разі вчинення диверсії, який у тому числі повинен включати звіт про проведення оцінки вразливості. Під час проведення оцінки вразливості, робочій групі, яка її проводить надаються результати оцінки стану системи фізичного захисту, вимоги щодо якого стосуються виключно ядерних установок.

Як наслідок, така ситуація створює юридичну колізію щодо виконання вимог законодавства, з однієї сторони дозволяючи не проводити вищевказані заходи, а з іншої сторони, як наслідок, не дозволяє в повній мірі перевірити дієздатність системи фізичного захисту щодо виконання її завдань з виявлення, затримки зовнішніх і внутрішніх правопорушників та реагування на їх дії. Сподіваємося, що недосконалість українського законодавства не буде перевірена в умовах реальної ситуації пов’язаної із вчиненням диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів.

ЯК ЗУПИНИТИ ТЕРОРИСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІМОВІРНІСНОГО АНАЛІЗУ ФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Ян БломгренINBEx Імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ) є наріжним каменем ядерної безпеки. Та ж

сама методика віднедавна використовується й у царині фізичної ядерної безпеки. У США стало звичною практикою моделювати сценарії зловмисних вторгнень на атомні електростанції. На всіх досліджених атомних станціях у такий спосіб були виявлені раніше невідомі шляхи проникнення. Майже на всіх досліджених АЕС було виявлено, що такий самий рівень фізичної безпеки міг би бути забезпечений за значно нижчого рівня витрат, якби на момент проектування системи фізичної безпеки були доступні сучасні методи оцінки безпеки.

На наступному етапі ця методика може застосовуватися при підготовці персоналу сил фізичної безпеки. Будуть представлені приклади аналізу реальних подій.

ЗАВДАННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ У

НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ ЯДЕРНИХ ТА РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

В.М. Баштовий

33

Держприкордонслужба України Державна прикордонної служби України – правоохоронний орган

спеціального призначення. Основне завдання: забезпечення недоторканості державного кордону,

охорона суверенних прав України в її виключній (морський) економічній зоні. У відповідності до національного законодавства, на Держприкордонслужбу

покладено завдання щодо участі у боротьбі з тероризмом. Як суб’єкт боротьби з тероризмом АДПСУ та органи охорони державного

кордону здійснюють заходи щодо «… запобігання, виявлення та припинення спроб незаконного переміщення через державний кордон радіоактивних речовин та інших предметів, що можуть бути використані як засоби вчинення терористичних актів…».

Виходячи з визначених завдань, органами ДПСУ здійснюються: оперативно-розшукові заходи з виявлення спроб переміщення через

державний кордон радіоактивних матеріалів, що перебувають у незаконному обігу;

заходи з виявлення радіоактивних матеріалів, що перебувають у незаконному обігу;

огляд транспортних засобів, що перетинають державний кордон з метою виявлення радіоактивних матеріалів;

первинне обстеження виявленого ядерного (радіоактивного) матеріалу (об’єкта) та попереднього встановлення меж контрольованої зони;

фізичний захист вилучених з незаконного обігу радіоактивних матеріалів під час незаконного перетинання державного кордону поза пунктами пропуску до їх передачі в установленому порядку за призначенням.

У ППр через державний кордон застосовується 3 послідовні рівні контролю: ПЕРШИЙ – експрес-контроль. ДРУГИЙ – детальний контроль. ТРЕТІЙ – поглиблений контроль. На «Зеленому кордоні» прикордонними нарядами здійснюється: І. МОНІТОРИНГ за радіаційною обстановкою. ІІ. РАДІОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ правопорушників, їх речей, транспортних

засобів та місць правопорушення. У випадку виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу, або

фіксації порушень порядку та правил перевезення радіоактивних матеріалів, такім транспортним засобам, вантажам пропуск через ДК забороняється та за ініціативою ДПСУ здійснюється оповіщення ЦОВВ.

До них належать: місцеві органи виконавчої влади; Національна поліція; Служба безпеки України; Державна інспекція ядерного регулювання; Державна служба України з надзвичайних ситуацій; Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту

споживачів; ДК «Українське державне об’єднання РАДОН»; Інститут ядерних досліджень НАН України.

34

Органами Держприкордонслужби використовуються стаціонарні, мобільні комплекси та широкий спектр переносних (кишенькових) приладів.

Виходячи з воєнно-політичної ситуації, яка існує в країні, наявність збройної агресії Російської Федерації, вживаються адекватні заходи на адміністративній межі в АР Крим та на лінії розмежування в зоні проведення АТО.

Підготовка персоналу проводиться в Навчальному центрі ДПСУ. В навчальному центрі функціонує спеціалізований підрозділ, який

проводить підготовку персоналу з питань протидії CBRN ризикам та загрозам на державному кордоні.

Навчальний центр має розвинену навчально-матеріальну базу для практичної підготовки персоналу.

ДПС України не зупиняється на підготовці у Навчальному центрі лише свого персоналу. Існуючий потенціал використовується для підготовки та підвищення кваліфікації персоналу всіх Центральних органів виконавчої влади, які у відповідності до Національного плану приймають участь у реагуванні та взаємодії під час виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу.

Значна увага приділяється міжнародному співробітництву. Викладачі Навчального центру являються «сертифікованими» експертами

МАГАТЕ.

ЗАВДАННЯ СУБ’ЄКТІВ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ ЯДЕРНИХ ТА РАДІАЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Р.С. Солдатенко

Національна гвардія України, військова частина 3044

1. Хронологія найбільших терористичних актів за декілька останніх років та їх наслідки.

2. Визначення основних понять таких як тероризм, потенційно-небезпечний об’єкт, радіаційно-небезпечний об’єкт та інші.

3. Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів Національної гвардії України.

4. Завдання суб'єктів боротьби з тероризмом в забезпеченні безпеки ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів.

ЗАВДАННЯ СУБ'ЄКТІВ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ ЯДЕРНИХ ТА РАДІАЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

А.В. Кузьмін

ДП НАЕК «Енергоатом», ВП «Южно-Українська АЕС»

35

Тероризм (від лат. terror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є: – напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до

матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

– захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

– захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація - звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація - вимога викупу);

– насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

– викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів, форма самофінансування);

– політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

– вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Таким чином, можна зробити висновок, що тероризм у минулому столітті: – став одним з найнебезпечніших викликів міжнародній безпеці; – перетворився на глобальну проблему; – став соціальне небезпечнішим для суспільства, багатогранним за цілями

і видами проявів; – одержав можливість використовувати у своїх злочинних цілях

досягнення науки і техніки. Ядерний тероризм відноситься до нових видів протиправної діяльності і

полягає у застосуванні або погрозі застосування ядерних чи радіоактивних матеріалів, вибухових або забруднюючих пристроїв на їх основі для досягнення соціальних, економічних чи політичних цілей.

З погляду небезпеки виникнення катастроф найпильнішої уваги вимагає ядерний тероризм.

Ця проблема актуальна для України і багатьох країн з розвиненою ядерною енергетикою. В останні роки неодноразово виникала загроза ядерного тероризму.

Боротьба з тероризмом - це діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності. Одним із основних принципів боротьби з тероризмом, закріплених у статті 3 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", е пріоритетність попереджувальних заходів.

Відповідно до наведеного боротьба з тероризмом охоплює і діяльність щодо запобігання терористичній діяльності. Профілактичний характер Закону України "Про боротьбу з тероризмом" обумовлюється зокрема тим, що:

1) він визначає основні поняття у сфері протидії тероризму; 2) передбачає деякі нововведення у вітчизняному законодавстві, зокрема

конфіскацію майна і ліквідацію організації, визнаної судом терористичною. Система суб'єктів боротьби з тероризмом складається з двох рівнів:

36

1. Суб'єкти, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом. 2. Суб'єкти, що можуть у разі необхідності залучатися до боротьби з

тероризмом. Функції забезпечення унеможливлення здійснення актів тероризму на

ядерних установках покладаються на фізичний захист об’єктів. Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів,

радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є: – створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного

тероризму, крадіжку ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

– надання необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання.

ВРАЗЛИВІСТЬ СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК ЩОДО КІБЕРЗАГРОЗ

С.С. Драпей

НЦДК, ІЯД НАН України 27.06.2017 в 10 годин 30 хвилин українські державні структури і приватні

компанії через вразливості ПЗ "M.E.doc." (програмне забезпечення для звітності та документообігу) потрапили під удар вірусу-шифрувальника (ransomware) Diskcoder.C (ExPetr, PetrWrap, Petya, NotPetya). Правопорушники отримали доступ до серверів і ПЗ «M.E.Doc» та вбудували “backdoor” в одне з оновлень програми, завдяки чому отримали віддалений доступ до комп’ютерів користувачів «M.E.Doc» та можливість збирати конфіденційну інформацію, зокрема персональні дані (наприклад, інформацію про ЄДРПОУ, ідентифікаційні дані користувачів, відомості про проксі-сервери, поштові сервери та поштові скриньки організацій тощо).

Атака була проведена з використанням ліцензійного програмного забезпечення компанії з багаторічним досвідом роботи, яка пройшла відповідні перевірки та сертифікації, шляхом оновлення версії програмного забезпечення (в яке зловмисники помістили зловмисний код з таймером).

Поновлення програмного забезпечення і доробку певних програмних модулів здійснюють проектанти та підрядники з створення систем фізичного захисту (СФЗ), також в СФЗ використовуються спеціальні програми конфігурації технічних засобів СФЗ різних компаній виробників цих засобів. І як показав описаний вище інцидент існує ймовірність інтеграції зловмисного коду в будь-які інформаційні системи що ставить під загрозу функціонування «закритих» СФЗ ядерних установок, від яких напряму залежить безпека держави.

Також на даний момент існує вірус ціль якого була не диверсія, а фізичне руйнування інфраструктури ядерної установки («Win32/Stuxnet»)

ПРОТИДІЯ КІБЕРЗАГРОЗАМ СИСТЕМАМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК

37

М.В. Бродягін, В.І. Мартиненко

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС"

В останнє десятиліття зросла увага, що приділяється комп'ютерній безпеці, оскільки з'явилися чіткі й численні свідчення уразливості комп'ютерних систем. Усе більш часто фіксуються випадки злочинного використання подібних вразливостей, причому з усе більш серйозними наслідками.

Прикладом тому - відключення електроенергії в Україні в 2015 році. Так, згідно з аналізом дослідного центру SANS ICS (Industrial Control Systems), кібератака на Прикарпаттяобленерго була ретельно спланована. Зокрема, зловмисникам удалося встановити шкідливу програму в систему керування компанії, а потім віддалено виключити подачу електроживлення.

У 2016 році ICS-CERT (The Industrial Control Systems Cyber Emergency Response Team) у США зафіксувала й відреагувала на 290 випадків пов'язаних з кібератаками, з них 7 інцидентів безпосередньо пов'язані з ядерними установками й об'єктами з поводження з радіоактивними відходами.

У ситуації, що характеризується усе більш і більш складними загрозами, можливість виникнення кібертероризма, як засобу здійснення атак на об'єкти критичної інфраструктури України повинна спонукувати ряд національних компетентних органів України зайняти активну позицію з підготовки заходів захисту й випуску нових регулюючих положень по комп'ютерній безпеці для ядерних установок. Такі регулюючі положення повинні встановлювати вимоги з комп'ютерної безпеки, що торкаються багатьох рівнів і різних стадій експлуатації ядерних установок.

38

Паралельно цьому швидкими темпами розвивається й сама інформаційна безпека, що призвело до появи великого набору різних видів міжнародної зразкової практики й документів по стандартах, серед яких документи серії ISO/IEC 27000, а також ДСТУ 3396, які швидко завойовують значне місце.

Визнаючи базову цінність існуючих стандартів для промисловості й бізнесу, хотілося б зосередити увагу на специфічних умовах, що впливають на комп'ютерну безпеку на ядерних установках. У даній доповіді будуть наведені основні напрямки по забезпеченню комп'ютерної безпеки систем фізичного захисту ядерних установок на підставі знань і досвіду фахівців, що займаються застосуванням, тестуванням і розглядом керівних матеріалів і стандартів по комп'ютерній безпеці на ядерних установках і в складі іншої критично важливої інфраструктури.

При забезпеченні фізичного захисту ядерних установок і ядерних матеріалів як завжди основна увага приділяється заходам щодо попередження, виявлення й реагування, що застосовуються у сфері протидії злочинним або навмисним несанкціонованим діям, що вчиняються відносно ядерних матеріалів і пов'язаних з ними установками.

Комп'ютерна безпека відіграє усе більш важливу роль у забезпеченні досягнення цих цілей. Тому в даній доповіді підкреслюється необхідність створення нових регулюючих положень по комп'ютерній безпеці для ядерних установок, удосконалювання програм по захисту комп'ютерних систем, мереж і інших цифрових систем, критично важливих для безпечної й надійної експлуатації ядерних установок, для запобігання інших злочинних дій.

ПРОТИДІЯ КІБЕРЗАГРОЗАМ СИСТЕМАМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Д.В. Заболотній


У сучасному світі елементи інфраструктури - це щось на зразок життєвих артерій. Ми залежимо від надійної роботи систем енергопостачання та водопостачання, інформаційних технологій і мобільності. Якщо критичні обсяги цих систем або інших важливих елементів інфраструктури виходять з ладу хоча б на короткий термін, це загрожує важкими наслідками.

Необхідний всебічний підхід до проблеми захисту елементів так званої критичної інфраструктури, тобто установ і організацій, що мають велике значення для держави і суспільства, вихід з ладу або перешкоди в роботі яких привели б до тривалих перебоїв в постачанні, значних порушень громадської безпеки або інших драматичних наслідків.

Забезпечення безпеки ядерних об'єктів є комплексним завданням і включає в себе безліч аспектів. Для її вирішення на ядерних об'єктах створюються різні системи захисту, кожна з яких призначена для запобігання загрозам безпеки певного виду. Прикладами таких систем є системи ядерної та радіаційної безпеки, система обліку і контролю ядерних матеріалів і система фізичного захисту ядерних матеріалів і установок - системи фізичної ядерної безпеки, а також система кібербезпеки. Склад і структура кожної з систем забезпечення безпеки

39

залежать від цілей створення системи, а саме в запобіганні загроз конкретного виду щодо конкретних об'єктів.

У доповіді ми зупинимося на системі кібербезпеки фізичного захисту. Тут під системою забезпечення безпеки ми розуміємо сукупність відповідного обладнання і програмного забезпечення, комплексу організаційних і технічних заходів, а також персоналу, що реалізує ці заходи. Показано рівні та зони комп’ютерної безпеки, прийняті в міжнародній агенції з атомної енергії (МАГАТЕ). Основи та методи криптографічного захисту.

Розглянуто базові поняття, терміни й визначення у сфері комп’ютерної безпеки. Дано аналіз потенційних кібернетичних загроз на стадіях розробки й експлуатації інформаційних систем. Наведено основні типи загроз, серед яких шкідливі закладки в програмному забезпеченні й технічних засобах (зокрема придбаних), комп’ютерні атаки по мережах передачі даних, внесення шкідливих програм із зовнішніх носіїв інформації та портативних пристроїв. Наведено приклади реальних інцидентів на ядерних установках, спричинених умисними кібернетичними атаками або ненавмисними комп’ютерними помилками під час роботи з програмним забезпеченням систем, важливих для безпеки АЕС.

Викладена специфіка загроз безпеки системи фізичного захисту АЕС, визначені канали витоку інформації. Проведено класифікацію інформації, що захищається і визначені основні заходи щодо захисту від несанкціонованого доступу.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ З ПРОТИДІЇ СУЧАСНИМ ЗАГРОЗАМ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ

С.М. Давиденко, В.В. Сивка Національна гвардія України

Серія терористичних актів, яка прокотилася по світу на приковці ХХ -

початку ХХІ століття показала, що людство вступило в новий етап, коли для рішення важливих політичних завдань в озброєному протистоянні можуть бути використанні малочисельні добре підготовлені і оснащені групи. В сучасних умовах складної суспільно-політичної та криміногенної обстановки у світі та в Україні питання забезпечення безпеки населення та промислових об'єктів набирають особливої актуальності. Особливу небезпеку для великих промислових об’єктів (в т.ч. ядерних установок) мають зловмисні несанкціоновані дії фізичних осіб (зловмисників): терористів, диверсантів, злочинців, екстремістів. Результати їх дій непередбачувані: від спроб крадіжки майна (ядерного матеріалу) до створення на об’єкті надзвичайної ситуації (пожежі, руйнування, аварії), що може призвести до наслідків, які можуть бути співвіднесені з ударами нанесеними ворожими збройними силами.

На сьогодні в умовах реальних та потенційних загроз Національна гвардія потребує удосконалення спроможності до виконання визначених завдань з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів.

Для розв’язання проблеми необхідно здійснити програмні комплексні заходи, що передбачають:

40

підвищення якості спеціальної та бойової підготовки військовослужбовців та підрозділів Національної гвардії, що здійснюють охорону ядерних установок;

організацію логістичного забезпечення відповідно до зростаючих потреб Національної гвардії;

оснащення військових частин і підрозділів Національної гвардії новітніми та модернізованими зразками озброєння, військової та спеціальної техніки, спеціальними засобами та обладнанням;

узгодження нормативно-правового забезпечення з питань охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, а також організації взаємодії під час реалізації визначених законом функцій з іншими складовими сектору безпеки і оборони з новими викликами та загрозами;

удосконалення організаційно-штатної структури військових частин та підрозділів що здійснюють охорону ЯУ

підвищення мотивації для проходження військової служби в Національній гвардії.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ З ПРОТИДІЇ СУЧАСНИМ ЗАГРОЗАМ ПІДРОЗДІЛІВ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ТА ПІДОЗДІЛІВ З ОХОРОНИ

С.М. Конопльов

ДП «НАЕК» Енергоатом» ВП «Запорізька АЕС»

За останні три роки істотно змінилися загрози по відношенню до ядерних обектів та цілі і завдання підрозділу з фізичного захисту та підрозділу з охорони.

Нещодавні події, що сталися з кібератаками на державні та банківськи установи, а до цього на ниску обленерго показують, що кібербезпека є також дуже важлива у протидії загрозам, що існують на теперішній час.

Енергетична безпека є важливим складником загальної безпеки, стосовно кожної держави – національної безпеки. Загальноприйнятим поняттям безпеки є її визначення через відсутність внутрішніх і зовнішніх загроз як стан захищенності. Нині жодна країна, незалежно від того, наскільки вона є могутньою, не може своїми силами захистити себе від сучасних енергетичних загроз.

Нині Українська держава протистоїть найсерйознішому безпековому виклику за роки своєї незалежності. Гостра соціально-політична криза в умовах іноземного військового втручання у внутрішні справи України, різке посилення екстремізму та тероризму, небувалий ріст злочинності, у т.ч. із використанням зброї, зростання масштабів гуманітарної кризи у східних регіонах країни, руйнування та пошкодження числен них підприємств, інфраструктурних об‟ єктів – все це визначає ті новітні реалії, в яких сьогодні існує Україна, і в яких має забезпечуватися безпека її громадян, суспільства і державних інституцій.

Напружена воєнно-політична ситуація, в умовах якої наша держава відстоює власну територіальну цілісність та суверенітет, характеризується значним зростанням рівня загроз зловмисних дій - вчинення терористичних актів та диверсійних операцій на території України, спрямованих на об‟ єкти критичної інфраструктури.

Безумовно, найсерйознішою може бути потенційна загроза використання з терористичною метою об‟ єктів ядерної енергетики. При цьому слід відзначити,

41

що на даний момент на українських АЕС забезпечується рівень фізичного захисту, адекватний поточним загрозам.

Виділення спрямованості дії загроз методологічно дозволяє більш системно підійти до формування державної політики і організації системи захисту критичної інфраструктури. В планах захисту критичної інфраструктури, розроблених операторами, погоджених і схвалених відповідними державними органами, мають бути докладно описані заходи протидії загрозам за наступними напрямами захисту:

фізичний захист – спрямований на забезпечення захищеності об‟ єктів від несанкціонованого доступу, попередження та припинення диверсій, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення обладнання, пристроїв та матеріалів;

технічний захист – підвищення відмовостійкості і живучості систем, функціональне резервування;

персонал – підготовка та перевірка персоналу, контроль його здатності до виконання визначених функцій, захищеність персоналу;

інформаційні технології – захист інформації, систем зв‟ язку і управління; юридичний – врегулювання питань реагування персоналу та

функціонування інфраструктури у кризових ситуаціях, закріплення розподілу відповідальності у нормативних і правових документах, розробка керівництв і інструкцій для персоналу, в тому числі щодо взаємодії в умовах кризової ситуації;

плани відновлення – створення планів, резервів та сервісів для швидкого відновлення втрачених функцій.

СУЧАСНІ ЗАГРОЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

О.Є. Коваль, О.Ю. Овчаренко

ДСП «Київський ДМСК»

Одним з найважливіших інструментів забезпечення міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї, а також зменшення загрози ядерного тероризму є фізичний захист не тільки ядерних матеріалів і ядерних установок, а також джерел ІВ, в тому числі РАВ.

Система фізичного захисту підприємства (СФЗ) – це сукупність правових, організаційних та інженерно-технічних заходів призначених для створення умов, які б унеможливлювали несанкціоноване вилучення і викрадення радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, а також забезпечували б умови для нерозповсюдження ядерної зброї і ядерного тероризму.

Ефективність СФЗ в значній мірі визначається складом і якістю інженерно-технічних засобів фізичного захисту.

Перспективи розвитку СФЗ – використання в своєму складі системи протидії безпілотним літаючим пристроям, новітніх електронних системи захисту периметру та засіб нелетальної дії.

В доповіді будуть розглянуті сучасні загрози що є наслідком розвитку сучасних засобів комунікації, навігації та транспортування та розглянуто існуючі засоби протидії та перспективи їх застосування в системах фізичного захисту небезпечних об’єктів.

42

ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ПІДРОЗДІЛУ З ОХОРОНИ ТА ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ДО ДІЙ В УМОВАХ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

М.В. Миколюк

Національна гвардія України, військової частини 3024 Визначення поняття «кризова ситуація» наводиться у Вимогах до визначення

порядку дій персоналу підрозділу фізичного захисту, персоналу підрозділу обліку та контролю ядерних матеріалів в умовах надзвичайних і кризових ситуацій. Під «кризовою ситуацією» слід вважати ситуацію, що склалася на ЯУ внаслідок вчинення протиправної дії щодо ЯУ, яка може призвести або призвела до вчинення диверсії, крадіжки, іншого неправомірного вилучення ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Відповідно до українського законодавства, диверсією називають «будь які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ЯУ, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання у процесі їх використання, зберігання або перевезення та радіоактивних відходів у процесі поводження з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин».

Відповідно до основоположного принципу фізичного захисту К: «Плани дій у кризових ситуаціях», який поряд з іншими основоположними принципами викладений у Поправці до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, власники ліцензій та причетні державні органи влади повинні підготувати й належним чином виконувати плани дій у кризових ситуаціях для реагування на несанкціоноване вилучення ядерного матеріалу або диверсію щодо ЯУ чи ядерного матеріалу або спроб таких дій.

Причинами кризових ситуацій на ЯУ є події соціально політичного характеру, а саме:

отримання достовірної інформації про реальну загрозу ЯУ; проникнення правопорушників у зони обмеження доступу ЯУ; встановлення правопорушниками вибухових пристроїв у зонах обмеження

доступу ЯУ; пошкодження правопорушниками важливих для безпеки ЯУ приладів,

обладнання, систем; втручання правопорушників у роботу автоматизованих систем управління

технологічними процесами ЯУ; вчинення правопорушниками пожежі або вибуху в зонах обмеження доступу

ЯУ; розсіювання правопорушниками в зонах обмеження доступу ЯУ

радіоактивних, небезпечних хімічних та біологічних речовин; втручання правопорушників у роботу технологічного обладнання, важливих

для безпеки систем, забезпечуючих систем; напад на ЯУ із застосуванням повітряного судна, як засобу руйнування; збройний напад на ЯУ, включаючи збройний напад із застосуванням

транспортних засобів, бронетехніки; захоплення та утримання в зонах обмеження доступу заручників з персоналу

ЯУ, персоналу підрозділу з охорони та підрядних організацій;

43

захоплення та утримання життєво важливих місць ЯУ; силове захоплення ядерних та/або інших радіоактивних матеріалів; крадіжка ядерних та/або інших радіоактивних матеріалів; обстріл ЯУ з/поза меж захищеної зони, включаючи обстріл артилерійськими

снарядами та ракетами; зникнення документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, яка

стосується безпеки ЯУ та фізичного захисту; отримання інформації про наявність серед персоналу ЯУ осіб, які

знаходяться під шантажем або під примусом; виведення з ладу або спроба виведення з ладу ІТЗ СФЗ; інші події.

ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ КУЛЬТУРОЮ, КУЛЬТУРОЮ ФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЯВИ ВНУТРІШНЬОГО

ПРАВОПОРУШНИКА

Ян Содерман Шведська агенція з радіаційної безпеки

Одним з найбільших і найважливіших завдань для організації щодо фізичної

безпеки в цілому та зокрема попередження появи внутрішнього правопорушника є залучення всіх працівників до розуміння того, що кожна людина несе відповідальність за фізичну безпеку установки. У цьому процесі важливо зрозуміти всю організацію компанії. Тому варто починати з вивчення організаційної культури.

Чи існують правила та політика стосовно, наприклад, екологічної політики та правила безпеки? Крім того, чи слідує персонал такій політиці та правилам? - а якщо ні, то чому? Чи має організація системи, щоб просліджувати, як працівники дотримуються правил та політики? - Якщо організація не знає, як виконуються існуючі правила, імовірно, буде важко провести та оцінити нову політику та правила, що стосуються фізичної безпеки. Крім того, в процесі оцінки важливо враховувати, чи існують різні підгрупи в організації, або ви лише зважуєте середнє.

Як тільки у вас є добре функціонуюча організаційна культура, у вас також є міцна основа для побудови вашої культури фізичної безпеки. Культура фізичної безпеки - це як організаційна культура - розуміння та прийняття правил та політики. Крім того, як тільки ви створите добре функціонуючу культуру фізичної безпеки, ви будете мати сильний інструмент для роботи з попередження появи внутрішнього правопорушника.

ПРОТИДІЯ ЗАГРОЗІ ВНУТРІШНЬОГО ПРАВОПОРУШНИКА

Г.О. Шатохін ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС»

Більшість систем фізичного захисту створювались на підставі допущень

загрози відносно ЯУ, ЯМ від зовнішніх сил «стратегічних ворогів». Більшість публікацій МАГАТЕ в сфері фізичної ядерної безпеки надають

загальні рекомендації щодо розробки та оцінки захисних заходів, створення

44

систем фізичного захисту, але вони в основному зорієнтовані на попередження зовнішніх загроз. Немає сумніву, що такі загрози і в теперішній час є найбільш небезпечними з точки зору заподіяння максимальної шкоди, найбільш неприйнятних радіаційних наслідків, непередбачуваних політичних наслідків для суспільства та держави.

До цього часу загроза внутрішніх правопорушників значною мірою недооцінена, основна увага при створенні систем фізичного захисту, здійсненні конкретних заходів протидії направлена проти зовнішніх правопорушників, хоча аналіз всіх здійснених зловмисних дій в Україні та всьому світі щодо радіоактивних матеріалів, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами свідчить, що абсолютна більшість цих зловмисних дій та шкода від них здійснена якраз внутрішніми правопорушниками.

Взагалі можна стверджувати, що зростає кількість результативних терактів та диверсій у всьому світі, більшість їх, в тому числі найбільш резонансні, скоєно внутрішніми правопорушниками, які на законних підставах знаходились в даному конкретному середовищі (системі, колективі, організації, тощо).

На сьогодні необхідно усвідомлювати наявність реально існуючих загроз для України ззовні та, насамперед, всередині країни.

Можна вважати сучасну ситуацію в Україні, як кризову із знятим запобіжником із значним нереалізованим внутрішнім протестним потенціалом.

Переростання потенційної загрози (небезпеки) в реальну загрозу з готовністю до скоєння протиправних дій внутрішніми правопорушниками (в масштабах держави та конкретно на ядерно небезпечних об’єктах) розглядається більше ніж ймовірним.

Однією з цілей сучасної гібридної війни є розрахунок ворогуючих сторін на ослаблення противника широким застосуванням активних дій внутрішніх правопорушників. Підбурення, мотивування, штовхання, забруднення, втягування до злочинних дій громадян проти своєї держави, намагання пов’язати на крові – такі реальні загрози необхідно враховувати при розгляді наявності значного потенційного ресурсу внутрішніх правопорушників (в нашому випадку, можливо десятків осіб на ядерно небезпечних об’єктах, в тому числі і серед персоналу підрозділів, які забезпечують фізичний захист ЯУ).

В більшості керівництв МАГАТЕ, наукових публікаціях внутрішні правопорушники поділяються на пасивних та активних. Характеристикою пасивного внутрішнього правопорушника є збір та готовність до передачі інформації. Вважаємо за необхідне виокремити серед пасивних внутрішніх правопорушників категорію злочинно бездіяльних (навмисних або недбалих), як найбільш масову та важко визначаєму.

В доповіді розглядаються види порушень, що можуть свідчити про ознаки наявності та дії внутрішнього порушника за матеріалами аналізу пропускного та внутрішньообєктового режимів у ВП ХАЕС.

Захист від внутрішніх правопорушників забезпечений поєднанням розробкою та впровадженням у ВП ХАЕС: організаційно–правових заходів; інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту формуванням достатнього рівня культури захищеності .

45

В доповіді розглянуті приклади профілактичних заходів щодо виявлення можливих внутрішніх правопорушників персоналом СФЗ, підтримання взаємодії із правоохоронними органами.

Актуальні питання щодо покращення роботи з профілактики та протидії загрозі внутрішніх правопорушників: на сьогодні - затруднення фактичної перевірки достовірності даних при

проведенні спецперевірок для надання допуску до особливих робіт, необхідність покращення оперативного супроводу персоналу при проведенні спецперевірки та після отримання допуску до особливих робіт;

необхідність приділення більшої уваги для відпрацювання питань щодо протидії внутрішнім правопорушникам під час проведення тренувань, навчань антитерористичної спрямованості;

здійснення заходів щодо покращення взаємодії служби фізичного захисту з підрозділом обліку та контролю в питаннях запобігання діям внутрішніх правопорушників;

необхідність розробки та впровадження на державному та галузевому рівнях програми із забезпечення благонадійності персоналу, якій працює на ядерно небезпечних об’єктах.


Д. В. Рубець, С.А. Антонюк

ВП «Рівненська АЕС»

Міжнародна ядерна спільнота та українське законодавство визначають

внутрішнього правопорушника як особу, що здійснила або намагається здійснити

протиправну дію (або бездіяльність) щодо ядерної установки та ядерного

матеріалу, а також особа, яка сприяє цьому, які мають санкціонований доступ на

ядерну установку.

Реальність сучасного сьогодення в Україні значно актуалізує питання

загроз, що надходять від внутрішнього правопорушника, а протидія таким

загрозам виходить на передній план фізичного захисту.

Анексія Криму та агресія Російської Федерації на сході України, в т.ч.

відкрита інформація компетентних органів щодо зацікавленості країною-

агресором ядерними об'єктами України, також вносять свої корективи в цю

проблематику.

Вчинення різного роду диверсій, терактів чи інших протиправних дій

відносно ядерних установок або радіоактивних матеріалів можуть створити

загрозу для життя і здоров'я населення або спричинити значні екологічні та

економічні наслідки.

Внутрішній правопорушник робить сценарій вчинення диверсій та

терористичних актів на ядерних об'єктах більш реалістичним, оскільки має

значні переваги: санкціонований доступ на ядерну установку, обізнаність в

процедурах фізичного захисту, можливість поетапно і непомітно діяти та ін. Це

значно посилює його роль у протиправній діяльності відносно ядерного об’єкту

чи ядерного матеріалу.

46

Виявляти та протидіяти таким особам – це одне із основних завдань

системи фізичного захисту ВП РАЕС, розкриття змісту якого і є предметом даної доповіді, в якій планується розглянути такі питання:

поняття та види внутрішніх правопорушників;

компетенція СФЗ у виявленні та протидії внутрішньому правопорушнику;

досвід роботи СФЗ ВП РАЕС по виявленню та протидії загрозі внутрішнього правопорушника.


О.Г. Слюсар Національна гвардія України, військова частина 3042

Загрози від внутрішніх правопорушників, зокрема, представляють

особливу проблему для систем фізичного захисту. Внутрішні правопорушники можуть скористатися своїми правами доступу та знанням установки, щоб обійти елементи системи фізичного захисту або заходи з ядерної технічної безпеки, обліку та контролю ядерних матеріалів, експлуатаційні заходи та процедури. Внутрішні правопорушники мають більше можливостей, щоб вибрати найбільш вразливу ціль та найкращий час для здійснення зловмисної дії, ніж зовнішні.

Міжнародний досвід та аналіз вчинених правопорушень на українських ядерних установках свідчать, що більшість правопорушень на АЕС вчиняються внутрішніми правопорушниками, включаючи правопорушників з підрозділів з охорони, та внутрішніми у змові з зовнішніми правопорушниками.

Підрозділ з охорони Запорізької АЕС вживає заходів з запобігання появи та своєчасного виявлення потенційних внутрішніх правопорушників серед особового складу підрозділу з охорони. Так, відповідно до Вимог до охорони керівник підрозділу з охорони є відповідальним за:

- рівень підготовки персоналу підрозділу з охорони до виконання своїх обов'язків при нормальній експлуатації об'єкта, в умовах надзвичайної та кризової ситуацій на об'єкті;

- формування та розвиток у персоналу підрозділу з охорони культури захищеності;

- здійснення контролю за належним виконанням персоналом підрозділу з охорони своїх обов'язків.

Вимоги до охорони також встановлюють, що персонал підрозділу з охорони зобов'язаний повідомляти посадову особу, яка надала йому допуск до виконання особливих робіт, про виникнення обставин, за яких цей допуск не надається або дія якого має бути припинена.

ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ

О.В. Арсеніна

ДП «НАЕК «Енергоатом»

47

ДП «НАЕК «Енергоатом» експлуатує 13 енергоблоків ВВЕР-1000 та 2 ВВЕР-

440. Доля АЕС у виробництві електроенергії в залежності від пори року та при нормальних умовах роботи Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) варіюється від 47 до 50%. Щорічно у басейні витримки на АЕС вивантажується приблизно 240 тон важкого металу (ВМ) відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) енергоблоків ВВЕР-1000 та 14 тон ВМ ВЯП ВВЕР-440.

У рамках поводження з ВЯП ДП «НАЕК «Енергоатом» проводить послідовну політику, забезпечує поводження з ядерним паливом на українських АЕС з реакторами типу ВВЕР з урахуванням можливих напрямків розвитку ядерно-паливного циклу, визначення заключної стадії ядерно-паливного циклу, обрання технології безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом після завершення його зберігання у басейнах витримки, обрання технології безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом після завершення періоду його тривалого зберігання.

Метою презентації є ознайомлення учасників конференції з існуючим станом та стратегічними напрямками поводження з ВЯП на АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом». У презентації будуть також розглянуті проблеми поводження з ВЯП АЕС та шляхи їх вирішення.

ОБРАЩЕНИЕ С ОТРАБОТАВШИМ ЯДЕРНЫМ ТОПЛИВОМ В ОП ЮУАЭС

В.Н. Дмитраш

ОП ЮУАЭС

1. Концепция обращения с отработавшим ядерным топливом АЭС Украины. 2. Сценарии обращения с отработавшим ядерным топливом:

2.1 Открытый ядерно-топливный цикл с накоплением ОЯТ; 2.2. Открытый ядерно-топливный цикл, наличие централизованного хранилища, переработка ОЯТ, которое вывозится в РФ; 2.3. Открытый ядерно-топливный цикл, наличие централизованного хранилища, переработка ОЯТ, которое вывозится в РФ и которое хранится в хранилище сухого хранения ЗАЭС; 2.4. Открытый ядерно-топливный цикл, наличие централизованного хранилища, переработка ОЯТ, которое вывозится в РФ и которое хранится в хранилище сухого хранения ЗАЭС, захаранивается в геологических хранилищах; 2.5. Частично-замкнутый ядерно-топливный цикл с использованием ценных продуктов переработки в реакторах CANDU. Переработка ОЯТ, которая вывозиться в РФ и ОЯТ, которое нарабатывается АЭС.

3. Анализ состояния заполнения ОЯТ БВ энергоблоков ЮУАЭС. Варианты развития ситуации в случае прекращения вывоза в РФ после 2018 года и отсутствие централизованного хранилища.

4. Информация о заполнении бассейнов выдержки энергоблоков ОП ЮУАЭС топливом компании «Вестингауз».

5. План обращения с ТВС-W на ВП ЮУАЕС на период 2017-2019 года.

48

5.1 Разработка необходимых обоснований возможности безопасной эксплуатации ТВС-W в активной зоне; 5.2 Определение оптимальной стратегии использования неповреждённых ТВС-W; 5.3 Определение оптимальной стратегии обращения с механически поврежденными ТВС-W, которые хранятся в УСТ; 5.4 Выполнение мероприятий по обоснованию безопасной межблочной перевозки ТВС-W в ТК-13.

ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ

Р.І. Запорожець

ВП «Хмельницька АЕС»

Облік ЯМ при поводженні з ВЯП у ВП «Хмельницька АЕС»: - відправка ВЯП на заводи регенерації ядерного палива; - міжблокові перевезення ВЯП; - впровадження модифікованої технології відправлення ВЯП «Holtec

International»; - проблеми, пов’язані з поводженням з ВЯП.

ИМПЛЕМЕНТАЦИЯ ГАРАНТИЙ МАГАТЭ В ХОЯТ-2

В.В. Соловьев ГСП «Чернобыльская АЭС»

В ноябре 2017 года запланировано начало горячих испытаний в хранилище

отработавшего ядерного топлива № 2 (ХОЯТ-2). До начала испытаний должно быть смонтировано оборудование МАГАТЭ и выполнена его настройка и тестирование с использованием источников ионизирующего излучения.

В данной работе выполнено описание основных систем по обращению с отработавшим ядерным топливом (ОЯТ) в хранилище, описание мест размещения оборудования МАГАТЭ, представлена программа измерений ядерного материала (ЯМ) в ХОЯТ-2, система по ведению и обработке информации по учету ЯМ и подход по обмену информацией с МАГАТЭ в режиме реального времени. 1. ХОЯТ-2 предназначен для подготовки к хранению и временному хранению

ОЯТ реакторов РБМК-1000 Чернобыльской АЭС и состоит из двух основных частей: − установки по подготовке отработавшего ядерного топлива к

хранению (УПОТХ); − зоны хранения отработавшего топлива (ЗХОТ).

УПОТХ предназначена для приема, фрагментации, упаковки отработавших тепловыделяющих сборок (ОТВС) для дальнейшего хранения в безопасных условиях в течение 100 лет.

49

ЗХОТ предназначена для промежуточного хранения топливных патронов (ТП) с пучками ТВЭЛ, предварительно помещенных в двустенный сухой экранированный пенал (ДСЭП).

2. Программа измерений ЯМ в ХОЯТ-2 определяет порядок измерения количества просыпи ЯМ, который не попал в ТП при нарушениях нормальной эксплуатации либо был обнаружен в горячей камере во время проведения обследования, дезактивации, ремонта или других работ в виде: − частей топливного пучка; − отдельных ТВЭЛ; − частей ТВЭЛ; − просыпей топливной матрицы.

3. Разработанная система по ведению и обработке информации по учету ЯМ (База данных ЯМ ХОЯТ-2) позволяет своевременно регистрировать каждое перемещение ЯМ и каждое изменения инвентарного количества ЯМ в эксплуатационных документах и в базе данных по учету ЯМ, а также своевременно обнаруживать аномалии.

4. В ходе совместной работы МАГАТЭ и Чернобыльской АЭС была разработана концепция Near Real Time системы, которая позволяет МАГАТЭ, на основании информации от оператора о планируемых перемещениях ЯМ и обращении с ОЯТ в ХОЯТ-2, удаленно выдавать разрешение на установку ДСЭП в бетонный модуль хранения и выполнить опечатывание модуля персоналом эксплуатирующей организации печатью МАГАТЭ.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ РОЗБІРНИХ ТВЗ

Ю.В. Скрипка

ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» У 2016 році у ВП «Запорізька АЕС» в складі активної зони реактора

енергоблоку №5 було розпочато експлуатацію тепловиділяючих збірок виробництва компанії «Westinghouse» (далі за текстом – ТВЗ-WR). Протягом 2017 року заплановано поширити експлуатацію ТВЗ-WR на енергоблоки №1, 3, 4.

ТВЗ-WR мають певні особливості, а саме: – розбірну конструкцію, – наявність тепловиділяючих елементів різного збагачення в складі

однієї збірки, – ядерний матеріал різних країн походження в складі однієї збірки.

Розбірна конструкція ТВЗ-WR дає можливість вилучення з її складу тепловиділяючого елемента у випадку виявлення його розгерметизації. Після вилучення негерметичний тепловиділяючий елемент переміщується до спеціального кошику (місткістю до 52 елементів), а на його місце в збірці встановлюється відповідний за імітатор.

Наслідки процесу вилучення: – зменшення ваги ядерного матеріалу в збірці, – необхідність розрахунку ізотопного складу вилученого

тепловиділяючого елемента, – виникнення кошика у вигляді / в якості окремої облікової одиниці.

50

Перелічені вище особливості ТВЗ-WR та наслідки вилучення в сукупності додають певної специфіки процедурам обліку та контролю.

ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНОЇ ТОМОГРАФІЇ ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ ЯДЕРНОГО ПАЛИВА З МЕТОЮ ГАРАНТІЙ

О.В. Маслов, В.А. Мокріцький , А.В. Соколов


Розглядаються сучасні технології оперативного визначення розподілу глибини вигорання за об'ємом ТВЗ, часу витримки і початкового збагачення в процесі перевантаження ядерного палива.

Розвиток CdZnTe-детекторів і сучасних інформаційних технологій аналізу результатів вимірів дозволяє реалізувати нові методи контролю ядерних матеріалів, зокрема пасивну алгебраїчну томографію. Можливості застосування томографії для верифікації ядерного палива з метою гарантій досліджуються в проекті програми підтримки МАГАТЕ "IAEA Support Program project JNT 1955. Phase I. Viability Study of Gamma Emission Tomography for Spent Fuel Verification" і в ряді інших міжнародних проектів. У рамках вказаного проекту було реалізовано дві задачі контролю в цілях гарантій - незалежне визначення кількості твелів, які є присутніми в контрольованій ТВЗ і кількісна оцінка розподілу активності основних ізотопів – продуктів поділу по окремим твелам, або інших характеристик твелів, таких як час витримки, глибина вигорання, в припущенні, що основні параметри палива (наприклад, тип ТВЗ і номінальний склад палива) відомі. Дослідження проводилися з ТВЗ різної конструкції, у тому числі, ВВЭР- 440.

В процесі томографічного дослідження здійснюється n вимірів інтенсивності гамма-випромінювання для відповідних кутових положень детектора і формується перевизначена система з n рівнянь з m невідомими, якими є відновлювані m значень активності твелів Am усередині ТВЗ для вибраного ізотопу. Проте, вживані МАГАТЕ алгоритми є ітераційними і у зв'язку з цим мають ряд недоліків. Головним недоліком ітераційних алгоритмів слід вважати їх непридатність для вирішення завдання томографії у разі великого числа обумовленості матриці коефіцієнтів послаблення випромінювання від твелів для усіх точок розміщення детекторів. У досліджених нами варіантах томографічних вимірювань ТВЗ це число обумовленості лежить в межах 8,7·104÷4,2·106. Це свідчить про некоректність задачі і вимагає застосування процедури регулярізації. Ми пропонуємо інший метод реконструкції томограм. Він ґрунтується на ідеї знаходити рішення перевизначеної системи рівнянь застосовуючи псевдозворотну матрицю Мура-Пенроуза, а для вирішення використати метод SVD- розкладання. Для оцінки якості відновлення активності твелів запропоновано використати відносну дисперсію відхилення активності твелів в межах усієї томограми, в межах одного ряду, максимальне відхилення активності в межах одного ряду і гістограми відхилення активності твелів. Незважаючи більш високу ефективність запропонованого алгоритму в порівнянні з традиційними ітераційними алгоритмами, необхідна кількість вимірів велика. При цьому збільшення кількості вимірів якість відновлених томограм покращує несуттєво. Тому запропоновано для відновлення активності твелів використати результати спектрометричних вимірів для різних значень енергії власного гамма-

51

випромінювання ТВЗ. Таким чином, було сформовано новий ряд томограм, реконструкція яких проводились з використанням декількох (2, ., 4) енергій. Проведений аналіз підтвердив доцільність запропонованого рішення. По-перше, з підвищенням рівня шуму, для випадку однієї енергії, величина відносної дисперсії отримає істотний розкид. На практиці це означає, що неможливо заздалегідь передбачити чи буде можливо отримати з результату відновлення томограми корисну інформацію. По-друге, використання в процесі реконструкції томограми декількох енергій дозволяє знизити відносну дисперсію на 2÷3 порядки.

Для проведення вимірів в реальному часі був розроблений цифровий гамма-спектрометр на базі багатоелементного напівпровідникового детектора, який встановлюється на робочій штанзі машини перевантажувальної. Спектрометр складається з набору CdZnTe-детекторів і цифрового багатоканального аналізатора. В спектрометрі реалізована дискретизація сигналу безпосередньо після виходу передпідсилювача детектора. Цифрова обробка сигналу дозволила істотно підвищити завантажувальну здатність спектрометричних вимірів, реалізувати цифрові методи обробки сигналу (дискримінація за формою імпульсу, компенсація постійною складовою і так далі).

ВИКОНАННЯ ГАРАНТІЙ МАГАТЕ НА РІВНЕНСЬКІЙ АЕС

І.В. Омельянов ВП «Рівненська АЕС»

1. Перевірка відпрацьованого ядерного палива в БВ блока №2 новим

приладом МАГАТЕ XCVD в тестовому режимі. В доповіді буде представлена інформація про проведенню фізичної

інвентаризації ЯП приладом XCVD Next generation ICVD. 2. Практика проведення неоголошених інспекцій, додаткового доступу,

фізична інвентаризація малих кількостей ЯМ. 3. Проблемні питання та результати виконання експериментально-

налагоджувальних робіт з застосуванням повномасштабних габаритних імітаторів основного обладнання на блоках №1 та №3 Холтек Інтернешнл.

ВИЯВЛЕННЯ ЯДЕРНИХ ТА РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ В НЕЗАКОННОМУ ОБІЗІ НА КОРДОНІ – ЯВЛЯЄТЬСЯ ОДНИМ З

ЕЛЕМЕНТІВ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

В.Т. Когут Державна прикордонна служба України

У своїй доповіді я наведу короткі відомості про створену систему виявлення

ядерних та радіоактивних матеріалів в незаконному обігу на державному кордоні України. Моя доповідь дозволить скласти уявлення про призначення, функції, завдання Державної прикордонної служби України з протидії незаконному обігу ядерних та радіоактивних матеріалів на державному кордоні України. Крім того, у доповіді я розгляну питання практичної діяльності при виявленні ядерних та

52

радіоактивних матеріалів у незаконному обігу та деякі аспекти взаємодії державних та правоохоронних органів.

ИДЕНТИФИКАЦИЯ РАДИОНУКЛИДНЫХ ИСТОЧНИКОВ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ, ИЗЪЯТЫХ ИЗ НЕЗАКОННОГО

ОБОРОТА В ВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ

Ф.В. Белкин, С.А. Ванжа, Д.В. Кутний, А.В. Медведев ННЦ «Харьковский физико-технический институт» НАН Украины

Концепцией развития ядерной криминалистики в Украине Национальному

научному центру «Харьковский физико-технический институт» отведена роль региональной экспертно-криминалистической организации в Восточном регионе страны с целью выполнения идентификации радиоактивных материалов неизвестного состава по запросам компетентных государственных органов.

В апреле 2017 г ННЦ ХФТИ получил запрос из Государственной инспекции ядерного регулирования Украины на проведение идентификации двух радионуклидных источников ионизирующего излучения (ИИИ), изъятых из незаконного оборота. ИИИ находились в стеклянных колбах прямоугольного и круглого сечения и представлял собой: гранулы желто-зеленого цвета и мелкодисперсный порошок желтого цвета. Мощность экспозиционной дозы на поверхности колб составляла 2,55 и 1,15 мкЗв/ч, соответственно.

Анализ изотопного состава образцов и расчет значений активности основных изотопов выполняли с помощью широкодиапазонного гамма-детектора на основе германия высокой чистоты типа BeGe 3830 (Canberra, США). Обработку экспериментальных спектрометрических данных осуществляли с помощью стандартных пакетов программ Genie 2000, MGAU, ISOCS.

Анализ элементного состава ИИИ выполняли на рентгенофлуоресцентном спектрометре с волновой дисперсией S 8 Tiger (Bruker AXS GmbX, Германия). Управление спектрометром и обработка спектральных данных осуществляется с помощью пакета программ Spectra Plus, в состав которого входит программное обеспечение для полуколичественного (безстандартного) экспресс-анализа образцов неизвестного состава.

Фазовый состав образцов определяли методом рентгеновской дифракции на установке ДРОН-3М в излучении медного анода с применением никелевого селективного фильтра с фокусировкой по Брегу-Брентано. Для идентификации фаз использовали базу дифракционных данных.

Результаты гамма-спектрометрических исследований показали, что оба, представленных для идентификации ИИИ, содержат изотопы урана 235U, 238U, обогащение по изотопу 235U – естественное (~ 0,7 %). Активности изотопов [235U; 238U] в первом и втором образцах составляют соответственно [30 кБк; 634 кБк] и [8 кБк; 167 кБк].

Результаты анализа элементного состава ИИИ подтвердили наличие в обоих образцах U с содержанием 80 мас.%, а также микропримесей Ca, P, Mo, Si в незначительных концентрациях < 0,5 мас. %.

Данные, полученные при расшифровке дифрактограмм исследуемых образцов, свидетельствуют о том, что первый ИИИ является гидратом ацетата урана (Uranyl Acetate Hydrate), рациональная формула – C4H6O6U 2H2O, тип

53

решетки – ромбическая; второй ИИИ –гидрат нитрата уранила (Uranyl Nitrate Hydrate), рациональная формула – UO2(NO3)2 6H2O, тип решетки – ромбическая.

Таким образом, представленные для идентификации радионуклидные ИИИ, являются солями урана и могли применяться в качестве пигментов глазурей и реагентов в аналитической химии, в электронной микроскопии для контрастирования биологических структур, а также в фотографии для усиления негативов.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ

МАТЕРІАЛІВ НА РЕЖИМНІЙ ТЕРИТОРІЇ КОЛИШНЬОГО УРАНОВОГО ВИРОБНИЦТВА ВО «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

П.А. Іванов ІГНС НАНУ

Необхідність підвищення рівня фізичної безпеки та збереження радіоактивних матеріалів на території колишнього виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод» (ПХЗ) у м. Кам’янське викликано:

- наслідками діяльності підприємства щодо перероблення доменного шлаку, урановомісних концентратів та уранової руди за період з 1949 по 1991 роки. На південній частині Придніпровського проммайданчика, для утилізації та зберігання відходів уранового виробництва, створені хвостосховища „Західне", „Центральний Яр", „Південно-східне", а за його межами - хвостосховища „Дніпровське", „Сухачівське" (перша та друга секції), „Лантова фракція", хвостосховище по вулиці Сергія Лазо та два сховища відходів уранового виробництва „ДП-6" та „База-С". У хвостосховищах накопичено до 42 млн. тонн відходів перероблення уранових руд загальною активністю 2,7×1013 Бк, а у сховищах відходів уранового виробництва „ДП-6" та „База-С" накопичено до 0,2 млн. тонн відходів уранового виробництва загальною активністю 4,4×1015Бк. Потужність експозиційної дози перебуває в межах від 30 до 3500 мкР/год;

- відсутністю необхідних нормативно-правових актів державного рівня, що визначає статус режимної території, а також порушення вимог закону України «Про виробництво уранових руд..» при реорганізації ВО ПХЗ на початку 1990-х років;

- особливостями виробничої діяльності на території, що пов’язані з наслідками залишення ряду техногенно-небезпечних будівель та споруд: цех для отримання окису-закису урану з азотнокислих розчинів (буд.№103), комплекс будівель № 1-Б, № 2-Б тощо, що знаходяться на балансі та територіях підприємств різних форм власності, на яких не забезпечуються належні радіаційно-безпечні умови щодо працівників та навколишнього середовища, це обумовлює реальну загрозу небезпечного впливу іонізуючого випромінювання на довкілля;

– необхідністю реалізації вимог нормативно-правової бази. З метою поліпшення екологічного стану, безпеки життєдіяльності, розвитку

та функціонування території колишнього уранового виробництва ВО ПХЗ, 24.06.05р. Дніпродзержинська міськрада прийняла рішення (№ 562-19/ІV)

54

визнати територію колишнього уранового виробництва ВО ПХЗ, як режимну територія з посиленим рівнем фізичного захисту, охорони та радіаційного контролю.

Результатом виконання даного рішення стала розробка регламентуючих документів по створенню єдиної інтегрованої системи фізичної безпеки та збереження радіоактивних матеріалів:

1. Положення «Про режимну територію колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ»

2. Порядок дотримання режиму на режимній території ВО «ПХЗ»; 3. Інструкція « Про утримання та обслуговування земельних фондів на

режимній території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ»; 4. Інструкція «Про здійснення вихідного дозиметричного контролю та

контрольно-перепускних пунктах режимної території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ»;

5. Інструкція «Про взаємодію дозиметричної служби ДП «Бар’єр» з дозиметричною службою та відомчою воєнізованою охороною ДП «38 ВІТЧ»

6. Інструкція «Про організацію внутрішньооб’єктового та контрольно-перепускного режимів на режимній території колишнього уранового виробництва ВО “ПХЗ».

Функціонування даної системи стала ефективним засобом вирішення головної задачі – ліквідації наслідків діяльності колишнього уранового виробництва та переведення його в екологічно безпечний стан шляхом реалізації наступних заходів:

- захист персоналу підприємств та населення міста від радіоактивного опромінення, джерела якого знаходяться на режимній території відповідно основним принципам і правилам НРБУ-97;

- зміцнення та підтримання бар'єрів радіаційної безпеки, радіаційного захисту персоналу та населення, недопущення незаконного поширення радіонуклідів за межі режимної території;

- попередження диверсій і терористичних актів на режимній території; - удосконалення взаємодії підрозділів дозиметричного контролю та

охоронних структур, діяльність яких спрямована на ефективне забезпечення дозиметричного контролю, попередження несанкціонованого вилучення та переміщення радіоактивно забруднених матеріалів за межі режимної території, забезпечення охорони об'єктів та периметру режимної території, збереження матеріальних цінностей;

- інформування адміністрації та працівників підприємств режимної території, населення міста, а також контролюючих органів про радіаційну обстановку на режимній території;

- створення системи координації, планування та контролю за комплексом організаційних і технічних заходів, спрямованих на попередження несанкціонованого проникнення до сховищ РАВ, будівель та споруд з підвищеним рівнем радіаційного забруднення, їх використання та своєчасне виявлення і припинення посягань на цілісність сховищ радіоактивних відходів;

- створення для суб’єктів господарчої діяльності безпечних умов для ведення деяких видів господарчої діяльності;

- реалізацію заходів щодо знешкодження джерел та шляхів, через які розповсюджуються радіоактивно забруднені речовини, як на режимній території, так і за її межами;

55

- зведення до мінімуму кількості працівників режимної території, які зазнають шкідливого впливу іонізуючого випромінювання;

- запобігання та зниження рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування, питної води, об'єктів довкілля, рослинного покрову, повітря, ґрунту, а також будівель і споруд;

- мінімізація шкідливих наслідків для працівників режимної території та населення міста, проведення санітарного оброблення та дезактивації території.

ПРО ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МІЖОБЛАСНИЙ СПЕЦКОМБІНАТ»

В.В. Ігнатов

ДСП «Львівський ДМСК» 1. Зони обслуговування ДСП «Львівський ДМСК» та види діяльності. 2. Основні завдання ДСП «Львівський ДМСК». 3. Пункт захоронення радіоактивних відходів та його коротка характеристика. 4. Міжнародні проекти щодо підвищення надійності зберігання РАВ. 5. Взаємодія ДСП «Львівський ДМСК» із силовими структурами щодо захисту об’єкту.

АНАЛІЗ НАБОРУ СТУДЕНТІВ ДО ВНЗ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА»

О.В. Маслов, В.П. Кравченко


Очевидно, що набір студентів на перший курс всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях буде визначати майбутнє обличчя персоналу АЕС. Відповідно до наказу МОН України від 06.11.15 року за № 1151 підготовка фахівців буде проводитися виключно за спеціальністю «143 Атомна енергетика» на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях. Крім того починаючи з 2016 року розпочато впровадження нової системи адресності розміщення державного замовлення на підготовку фахівців.

Основна мета полягає в забезпеченні конкурентоспроможності майбутнього випускника на ринку праці, тобто, чим більше попит на рівні поданих заяв до вишу, тим більше буде обсяг державного замовлення. Особливості нових принципи формування контингенту студентів ми вже зазначали і вони полягають у наступному : 1) "широкий конкурс" з автоматичним розподілом абітурієнтів по ВНЗ; 2) конкурс проводиться по спеціальностях, але бали визначаються для спеціалізації і кожним ВНЗ окремо; 3) перерозподіл бюджетних місць між ВНЗ; 4) пріоритети абітурієнтів і їх конкурсний бал впливають на перерозподіл бюджетних місць; 5) застосування граничної оцінки максимального набору на бюджет за результатами попереднього року( 25% або 10 місць якщо нова спеціальність); 6) немає цільового набору; 7) участь у конкурсі сертифікатів ЗНО 2016 року. Але на жаль, ця система знаходиться в стані розвитку і має певні проблеми росту. Тому важливо провести порівняльний аналіз результатів 2016 та

56

2017 років. Такий аналіз дозволить внести певні корективи в Правила прийому на 2018 рік. Для проведення аналізу пропонується використовувати данні інформаційної системи «Конкурс» (http://www.vstup.info), сайту abit-poisk.org.ua, накази МОН України та ВНЗ, матеріали Українського центру оцінювання якості освіти. Для кожного ВНЗ ми можемо отримати наступні данні: ліцензований обсяг прийому, обсяг державного замовлення, всього поданих заяв, загальний конкурс, конкурс на державного замовлення, розподіл заяв за пріоритетами, розподіл заяв за сумою балів. Особливій інтерес представляють три останні пункти, які дозволяють визначити місце спеціалізації у загальному конкурсі ВНЗ. Крім того, важливо проводити динаміку цих показників під час вступної кампанії. Наступним кроком є порівняльний аналіз ВНЗ на рівні загальних показників, для окремих абітурієнтів які подали заяви до трьох ВНЗ.

Пропонується провести обговорення результатів такого аналізу, які будуть наведені в доповіді.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «ФІЗИЧНА ЯДЕРНА БЕЗПЕКА» У ВІДПОВІДНОСТІ ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ МАГАТЕ

Т.В. Бібік

НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Терористична діяльність кінця ХХ і початку ХХІ століть вийшла за межі окремих країн та набула міжнародного характеру, більш того на мапі земної кулі з’явилися держави, які міжнародною спільнотою визнані терористичними. Терористичні організації, в першу чергу, міжнародні, прагнуть отримати в своє розпорядження зброю масового ураження, включаючи ядерну зброю. Після 11 вересня 2001 року в жодної людини не повинно бути сумнівів, що отримавши таку зброю терористи її застосують. Майже щоденно засоби масової інформації повідомляють про здійснення терористичних актів у тій чи іншій державі, або здійснення терористичних актів конкретною терористичною організацією одночасно в декількох різних країнах.

Велике занепокоєння міжнародної спільноти викликає можливість вчинення диверсії щодо ядерних установок та інших радіаційно-небезпечних об’єктів з наступним викидом в оточуюче природне середовище великої кількості радіоактивних матеріалів, що супроводжуватиметься значним опроміненням персоналу, населення та радіоактивним забрудненням довкілля. Терористи можуть захопити окремі приміщення ядерної установки та заручників з метою спонукати державу чи окремі державні органи виконати певні дії в їх інтересах.

Зважаючи на це забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з фізичної ядерної безпеки має принципове значення для України, оскільки Україна на даний час:

є єдиною країною в Європі, на території якої йде війна і знаходиться велика кількість несанкціонованої зброї;

має 15 ядерних енергетичних реакторів та 2 дослідницьких реактора, відпрацьоване ядерне паливо 13 реакторів ВВЕР-1000 зберігається на території України;

має на своїй території зруйнований 4 блок ЧАЕС, відпрацьоване паливо 1,2,3,4 блоків ЧАЕС, велику кількість радіоактивних відходів, утворених в результаті аварії на 4 блоці ЧАЕС;

http://www.vstup.info/

57

застосовує джерела іонізуючого випромінювання в промисловості, медицині, геологорозвідувальних роботах та в наукових дослідженнях. Використання джерел іонізуючого випромінювання також пов’язане з напрацюванням радіоактивних відходів;

є країною, територією якої здійснюються транзитні перевезення або міждержавні перевезення свіжого та відпрацьованого ядерного палива.

В Україні потреба в дипломованих фахівцях з фізичної ядерної безпеки є не тільки у підприємств ядерно-енергетичного комплексу, а і держаних органів, до повноважень яких відноситься здійснення певних заходів у сфері фізичної ядерної безпеки, зокрема: органи, що здійснюють заходи з прикордонного та митного контролю, розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, місцеві органи виконавчої влади, на територіях яких знаходяться радіаційно-небезпечні об’єкти та проходять маршрути перевезень ядерних та інших радіоактивних матеріалів тощо.

В силу певних обставин в Україні на сьогодні немає жодного вищого навчального закладу, який здійснює підготовку фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

При запровадженні спеціалізації «Фізична ядерна безпека» необхідно враховувати не тільки рекомендації МАГАТЕ викладені в NSS12 «Модель академічного навчального плану з ядерної безпеки» але також і соціальну та безпекову ситуацію в Україні.

СТАН СПРАВ З ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

Я.В. Воляк НГ України, в/ч 3045

Діюче законодавство України поняття інженерно-технічні засоби системи

фізичного захисту (ІТЗ СФЗ) визначає як «фізичні бар’єри технічні засоби і пристрої, що застосовуються в системі фізичного захисту ядерної установки та ядерних матеріалів, включаючи їх перевезення». Як складова системи фізичного захисту ІТЗ мають великий вплив на забезпечення ядерної безпеки та створення надійного фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, що в свою чергу підвищує рівень захисту населення та довкілля від радіаційного впливу не тільки в Україні але й у світі в цілому.

Останні три десятиліття минулого століття характеризувалися зростанням терористичної діяльності як в окремих країнах, так і в усьому світі. Злочинцями була вчинена низка неправомірних дій щодо ядерних та інших радіоактивних матеріалів та пов’язаних з ними установок. Рівень терористичної діяльності в світі настільки високий, що жодна країна і жодна міжнародна організація не може бути застрахованою від вчинення щодо неї терористичного акта.

Метою проведення технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексу ІТЗ СФЗ є постійна підтримка системи на рівні що відповідає характеристикам правопорушника описаним в об’єктовій проектній загрозі, та її постійна готовність до виявлення, затримання, реагування та пом’якшення наслідків неправомірних дій. Одним із суб’єктів державної системи фізичного

58

захисту належить Національна гвардія України, а саме підрозділи по охороні АЕС, які не тільки виконують завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а й приймають безпосередню участь, згідно чинного законодавства, в обслуговуванні систем охорони при нормальній експлуатації об’єкта, та підтримці функціонування в умовах надзвичайних і кризових ситуацій.

Отже метою даної доповіді безпосередньо є: розкриття поняття ІТЗ СФЗ як складової частини системи фізичного захисту

об’єкту; розкрити стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та

модернізації ІТЗ СФЗ на РАЕС; висвітлення ролі та місця військових частин та підрозділів Національної

гвардії України в проведенні заходів з переоснащення, реконструкції та модернізації комплексів ІТЗ СФЗ.

СТАН СПРАВ З ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

О.О. Шминдрук Національна гвардія України, військова частини 3043

Діюче законодавство України поняття інженерно-технічні засоби системи

фізичного захисту (ІТЗ СФЗ) визначає як «фізичні бар’єри технічні засоби і пристрої, що застосовуються в системі фізичного захисту ядерної установки та ядерних матеріалів, включаючи їх перевезення». Як складова системи фізичного захисту ІТЗ мають великий вплив на забезпечення ядерної безпеки та створення надійного фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, що в свою чергу підвищує рівень захисту населення та довкілля від радіаційного впливу не тільки в Україні, але й у світі в цілому.

Остатні три десятиліття минулого століття характеризувалися зростанням терористичної діяльності як в окремих країнах, так і в усьому світі. Злочинцями була вчинена низка неправомірних дій щодо ядерних та інших радіоактивних матеріалів та пов’язаних з ними установок. Рівень терористичної діяльності в світі настільки високий, що жодна країна і жодна міжнародна організація не може бути застрахованою від вчинення щодо неї терористичного акта.

Метою проведення технічного переоснащення, реконструкції та модернізації комплексу ІТЗ СФЗ є постійна підтримка системи на рівні що відповідає характеристикам правопорушника описаним в об’єктовій проектній загрозі, та її постійна готовність до виявлення, затримання, реагування та пом’якшення наслідків неправомірних дій. Одним із суб’єктів державної системи фізичного захисту належить Національна гвардія України, а саме підрозділи по охороні АЕС, які не тільки виконують завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а й приймають безпосередню участь, згідно чинного законодавства, в обслуговуванні систем охорони при нормальній експлуатації об’єкта, та підтримці функціонування в умовах надзвичайних і кризових ситуацій.

Отже метою даної доповіді безпосередньо є:

59

розкриття поняття ІТЗ СФЗ як складової частини системи фізичного захисту об’єкту;

розкрити стан справ з технічного переоснащення, реконструкції та модернізації ІТЗ СФЗ на АЕС;

висвітлення ролі та місця військових частин та підрозділів Національної гвардії України в проведенні заходів з переоснащення, реконструкції та модернізації комплексів ІТЗ СФЗ.

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ ТА ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ДСП «ОДЕСЬКИЙ ДМСК»

Р.О. Іванов

ДСП «Одеський ДМСК»

Державне спеціалізоване підприємство «Одеський державний міжобласний спеціальний комбінат» (ДСП «Одеський ДМСК») забезпечує радіаційну безпеку населення і навколишнього природного середовища від впливу РАВ, що утворюються при здійсненні господарської діяльності на підприємствах, в організаціях та закладах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим і м. Севастополь.

ДСП «Одеський ДМСК» у своєму регіоні здійснює природоохоронну діяльність, перешкоджає накопиченню РАВ на об'єктах, їх транспортування і тимчасове зберігання на Пункті захоронення радіоактивних відходів(ПЗРВ).

На ПЗРВ ДСП «Одеський ДМСК» зберігаються радіоактивні відходи (РАВ) другої категорії та джерела іонізуючого випромінювання(ДІВ) першої категорії, що відповідає третьому рівню фізичного захисту ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання, на які поширюються вимоги: розміщення радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання в межах зони контрольованого доступу.

ПЗРВ контролюється за допомогою устаткування (обладнання) фізичного захисту, що забезпечує зниження загрози ушкодження і несанкціонованого переміщення РАВ та ДІВ.

Серед накопичених радіоактивних відходів, які поступили на зберігання за період функціонування спецкомбінату (з 1962 року) зберігаються радіоізотопні термоелектричні генератори (РІТЕГ), які були транспортовані на ДСП «Одеський ДМСК» для тимчасового зберігання з о. Зміїний.

РІТЕГ (радіоізотопний термоелектричний генератор) - джерело електроенергії, що використовує теплову енергію радіоактивного розпаду. В якості палива для РІТЕГ використовується стронцій-90, а для високоенергоємних генераторів - плутоній-238.

Основна мета системи фізичного захисту складається в попередженні несанкціонованого вилучення радіоактивних відходів або диверсії на пункті захоронення радіоактивних відходів ДСП «Одеський ДМСК».

В лютому 2017 року в рамках міжнародної технічної допомоги, згідно Меморандуму про виконання Проекту «Покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні» були введені в експлуатацію Модернізовані інженерно-технфічні засоби охорони системи фізичного захисту джерел іонізуючого випромінювання ДСП «Одеський ДМСК».

60

Система фізичного захисту включає систему охоронно-тривожної сигналізації(СОТС), охоронного відеоспостереження (ОВ) та систему контролю доступу(СКД).

СОТС призначена для забезпечення надійного захисту радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, виявлення несанкціонованого проникнення на територію ПЗРВ, оповіщення персоналу про виникнення такої ситуації та видачі сигналу.

СВС призначена для візуального контролю зон, що охороняються, з реєстрації ситуації до, під час і після тривожної події.

СКД забезпечує санкціонований доступ в приміщення ПЗРВ. Проектні рішення встановлених інженерно-технічних засобів СОТС, СВС та

СКД інтегровані до єдиної системи, доповнюють один одного та спрямовані на реалізацію концепції глибокоешелонованого захисту, диференційного підходу, збалансованого захисту і мінімізації наслідків при відмові одного з елементів системи фізичного захисту.

На ПЗРВ ДСП «Одеський ДМСК» де знаходяться РАВ та ДІВ, а також майданчик на якому зберігаються РІТЕГи проводиться постійний моніторинг з радіаційної безпеки, підтримується та вдосконалюється надійний рівень фізичного захисту.

СТАН СПРАВ З ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

М.В. Скрипник ДСП «Харківський ДМСК»

Ініціатива зниження глобальної загрози (ІЗГЗ) Департаменту енергетики

США є життєво важливою частиною зусиль спрямованих на подолання ядерного та радіологічного тероризму. Зусилля ІЗГЗ фокусуються на першій лінії захисту, а саме, на забезпеченні фізичного захисту уразливого ядерного матеріалу та радіоактивних відходів на об’єкті.

Вдосконалення системи фізичної безпеки базуються на завданнях та вимогах документу МАГАТЕ з серії фізичної безпеки № 11 «Безпека радіоактивних джерел» для Рівню А фізичної безпеки, Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» та інших нормативних документах в сфері фізичного захисту.

Згідно з Міжнародним Проектом «Вдосконалення системи фізичного захисту на ДМСК РАДОН Харків», інвестором якої є Pacific Northwest National Laboratory Battelle Memorial Institute (USA), в 2016-2017р.р. було проведено модернізацію інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту ДСП «Харківський ДМСК» підрядником ДП «ІТЦ «Атоменерготренінг». Результати цієї роботи буде висвітлено в доповіді.

61

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ

ОНКОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР»

С.І. Жиленко КЗ «КООД»

1. Використання ДІВ в державних закладах охорони здоров’я в Україні. 2. Комунальний заклад «Кіровоградський обласний онкологічний

диспансер». Перелік та характеристика відділень, в яких використовуються ДІВ; типи ДІВ; установки, що містять ДІВ.

3. Стан системи фізичного захисту в КЗ «КООД». 4. Проблеми фізичного захисту ДІВ в КЗ «КООД» зокрема: – стан обладнання, що містить ДІВ в державних лікувальних закладах

України. – проблеми з ДІВ в державних лікувальних закладах України та в КЗ

«КООД» зокрема. – проблеми з розробкою та підготовкою необхідної документації для

повноцінного функціонування системи фізичного захисту; – проблеми з розробкою та погодженням об’єктового плану взаємодії у

разі вчинення диверсії. – відсутність системи навчання медичних фізиків,інженерів-радіологів та

інших інженерно-технічних кадрів для роботи з ДІВ в лікувальних закладах України.

– недостатнє фінансування закладів охорони здоров’я технічного обслуговування апаратури з ДІВ, та низька заробітна плата інженерно-технічного персоналу в державних закладах охорони здоров’я України, що не сприяє залученню необхідних фахівців.

– відсутність в тарифікації медичного закладу посад для створення служб з фізичного захисту та нормального функціонування системи.

СТАН СПРАВ З ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

С.Б. Навроцька Комунальний заклад «Криворізький онкологічний диспансер»

Дніпропетровської обласної ради» В Комунальному закладі «Криворізький онкологічний диспансер»

Дніпропетровської обласної ради» за весь час існування ( починаючи з 1975 року по цей день) функціонують наступні структурні підрозділи, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання:

– рентген-діагностичне відділення; – відділення променевої терапії; – лабораторія радіонуклідної діагностики.

62

Право роботи з ДІВ підтверджується ліцензією Центральної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України на право проводження діяльності з використання ДІВ.

Станом на 2017 рік відбулося повне технічне переоснащення рентген-діагностичного відділення. Сучасні апарати унікальні, дозволяють знизити дозу опромінення пацієнта і персоналу, забезпечити більш високу контрастність зображення і чіткість мілких деталей.

Лабораторія радіонуклідної діагностики використовує такі методи радіонуклідної діагностики, як: ренографія та дослідження йод накопичувальної функції щитовидної залози з використанням радіо фармпрепарату І-131гіп. та І-131; радіонуклідне дослідження кісток та суглобів з використанням радіо фармпрепарату Тс-99м та сцинтіграфія; беттафосфорна діагностика(дослідження шкіри) з використанням радіо фармпрепарату Р-32; лікування за допомогою радіо фармпрепарату – метастрону SrCl2;

Загальне оснащення відділення променевої терапії. Робота закладу по виконанню постанов і наказів Кабінету Міністрів України, Центральної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ДКЯРУ та

інших: – визначення рівня фізичного захисту з урахуванням категорії ДІВ; – фінансові плани фізичного та Звіти про їх виконання; – впровадження системи якості процедур та робіт, пов’язаних з

використання ДІВ у променевій терапії; – проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у

персоналу і посадових осіб; – забезпечення кваліфікованими кадрами та їх систематичне підвищення

рівня кваліфікації; – розробка Плану взаємодії у разі вчинення диверсії у КЗ «КОД» ДОР». В 2016 році в рамках міжнародної Програми «Ініціатива зниження

глобальної загрози (GTRI)», спрямованої на підвищення рівня фізичного захисту

радіоактивних матеріалів у місці їх розташування в КЗ «КОД» ДОР» реалізувався проект з модернізації систем фізичного захисту медичних закладів України «Вдосконалення систем фізичної безпеки в Криворізькому онкологічному диспансері».

Опис системи та її основні переваги. Насущні проблеми закладу потребують виділення коштів на своєчасну

заміну ДІВ та гамма терапевтичних апаратів на сучасні лінійні прискорювачі для підвищення результатів лікування онкологічних хворих, зменшення променевого ускладнення.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ В МІНІМІЗАЦІЇ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРА НА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

В.І. Гаврилюк, С.С. Драпей, В.І. Кирищук, В.В. Пархоменко, М.В. Стрільчук

63

НЦДК, ІЯД НАН України

Детальні дослідження ефективності як окремих технічних засобів системи фізичного захисту, так і їх комплексів проводяться на Навчально-тренувальному майданчику «КОМПЛЕКС ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ» ІЯД НАН України. Кількість і спектр технічних засобів, розміщених на Навчально-тренувальному майданчику, значно перевищує показники, характерні для АЕС та інших ядерних об’єктів України. Крім того, всі технічні засоби нашого майданчика доступні для втручання в їх роботу, що просто неможливо в умовах діючої АЕС або іншої ядерної установки.

Детально дослідити ефективність окремих технічних засобів досить важко. Як показує досвід – це тривала і кропітка робота. Наприклад, у випадку вібраційної системи «ПЕРИДЕКТ» для оцінки ймовірності виявлення була проведена значна кількість спроб проникнення (50-100), а для оцінки частоти хибних спрацювань – довготермінові спостереження (від півроку до року). З іншого боку, для коректного вивчення спроб проникнення шляхом пролому огорожі (або перекусу сітки огорожі) необхідне спеціальне (каліброване) обладнання. Умовний порушник також повинен відповідати певним характеристикам.

В то й же час, в умовах Навчально-тренувальному майданчику окремі параметри деяких технічних засобів можна вивчити досить коректно. Це стосується в першу чергу розмірів і форми зони виявлення, причому як в залежності від швидкості, так і напрямку пересування умовного порушника. Також вдається дослідити і мертві зони технічних засобів виявлення. Отримані результати будуть представлені в доповіді.

СОСТОЯНИЕ ДЕЛ ПО ТЕХНИЧЕСКОМУ ПЕРЕОСНАЩЕНИЮ, РЕКОНСТРУКЦИИ И МОДЕРНИЗАЦИИ КОМПЛЕКСОВ ИНЖЕНЕРНО

ТЕХНИЧЕСКИХ СРЕДСТВ СИСТЕМЫ ФИЗИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ

В.В. Киян ГП НАЭК «Энергоатом», ОП «ЮУ АЭС»

Физическая защита – деятельность в сфере использования ядерной энергии,

направленная на обеспечение защищенности ядерных установок, ядерных материалов, радиоактивных отходов, других источников ионизирующего излучения и укрепления режима нераспространения ядерного оружия. Основу физической защиты составляет комплекс инженерно-технических средств службы физической защиты (ИТС СФЗ).

Комплекс ИТС CФЗ обеспечивает следующие основные задачи: – сбор, обработку, анализ и контроль всей информации, получаемой от

ИТС СФЗ; – формирование и передачу сообщений силам охраны; – выработку управляющих воздействий на средства обеспечения

функционирования СФЗ; – контроль состояния и работоспособности ИТС СФЗ. В составе комплекса ИТС СФЗ выделены следующие системы: – система обнаружения несанкционированного проникновения (СОНП);

64

– система контроля и управления доступом (СКУД); – система телевизионного контроля видеонаблюдения (СТКВ); – периметр. В ходе модернизации комплекса инженерно-технических средств службы

физической защиты возникают следующие проблемы: – связанные с сертификацией оборудования; – с наличием оборудования, произведённым в Украине; – невозможность проведения работ при работающем энергоблоке.

ПІДТРИМАННЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ (СФЗ) ДОСЛІДНИЦЬКОГО РЕАКТОРУ ІНСТИТУТУ ЯДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

(ІЯД) НАН УКРАЇНИ В УМОВАХ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (АТО) ТА ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Г.М. Федотов

ІЯД НАН України

1. Вступ (стисла характеристика проектної документації, будівництва, пуску в експлуатацію системи фізичного захисту дослідницького реактору, та системи Advantor).

2. Мета створення, можливості та завдання дослідницького реактору. 3. Стан системи фізичного захисту дослідницького реактору на теперішній

час. 4. Проблеми підтримання системи фізичного захисту дослідницького

реактору в умовах антитерористичної операції (АТО) та економічної кризи. 5. Висновки.

18-22 · 18-22 вересня 2017 року ВП «Южно-Українська АЕС» м....

Documents

Transcript of 18-22 · 18-22 вересня 2017 року ВП «Южно-Українська АЕС» м....