15 листопада – Маркіяна Киринейського

Ж и т т я п р е п о д о б н о г о М а р к і я н а , який жив у IV столітті, позначено гли-бокою жертовною вірою і дивовижною скромністю.

Щ е у м о л о д о м у в і ц і , з р о з у м і в ш и своє пок ликання, він пішов у пус те-лю, аби щиро молитися Богу. Святий багато років провів на самоті в мо-л и тв і й с у в о р о м у п о с т у. В і д м о в и в -шись від будь-яких побу тових зруч-нос тей, побудувавши собі маленьку келію, він закрився в ній і ніколи не запалював свічки. Проте щирі молитви Маркіяна лунали далеко не в суцільній

пітьмі: коли ночами здійснював моли-товне правило за Псалтирем, то Гос-подь висвітлював келію божес твен-ним світлом.

Через деякий час преподобний при-йняв двох учнів, які оселилися поруч із ним, але як і раніше перебував у за-творі. Виховання своїх послідовників відбувалося особистим яскравим при-кладом служіння і відданості Творцеві.

Довідавшись про жертовність та мо-литовні подвиги подвижника, Антіо-хійський Патріарх Флавіан та інші єпи-скопи просили преподобного зали-шити своє суворе усамітнення й до-л у ч и т и с я д о с л у ж і н н я у х р а м і , а л е

преподобний не погодився. Не поки-даючи своєї келії, він повчав усіх, хто приходив до нього за порадою, і була від того велика користь потребуючим і нужденним.

Перед смертю преподобний Мар-кіян заповідав своєму учневі Євсевію поховати його таємно, удалині від ке-лії , щоб уникнути посмертної слави і не допустити спорів між охочими мати його останки в довколишніх храмах.

П р е п о д о б н и й М а р к і я н п о м е р у 388 році.

Віталій КЛІМЧУК

Нещодавно єпархія урочисто святкувала Собор волинських святих і відзначила актовий день Волинської православної богословської академії. Як це відбулося – читайте на с. 5

Наша газета – у Вашу скринькуБоголюб’язний читачу! Наш часопис – надійна підмога та корисний засіб у духовному житті

православного християнина. Аби ця популярна волинська релігійна газета надходила Вам до-дому – випишіть її у будь-якому поштовому відділенні області, починаючи з будь-якого місяця.

Вартість одного примірника з доставкою – 2 грн 49 к. (без вартості приймання передплати). Ін-декс у поштовому каталозі обласної періодики – 91241. Архів основних публікацій «Волинських єпархіальних відо’ мостей», радіопередач та інших аудіо,- відео- і текстових документів, церков-ні новини тощо – в інтернеті за адресою: www.pravoslaviavolyni.org.ua

11 (168) листопад 2018 року№

0

Священик із Колодяжного проповідує поезією

Протоієрей Іван Оринчак, настоятель па-рафії Святителя Миколая Чудотворця в с. Ко-лодяжне Ковельського районного деканату, побував на творчих заходах – композитора й поетеси Людмили Власової та в бібліотеці.

24 вересня в луцькому Палаці культури від-бувся мистецький вечір «Чим живу, про те й співаю» його парафіянки Л. Власової. У фойє діяла виставка пейзажів, картин та ікон ху-дожника-флориста Галини Боратинець (ма-ми Людмили). Було багато цікавих виступів. Отець Іван розповідав свою улюблену прит-чу про сіяча та читав власні вірші.

А в Ковельській централізованій район-ній бібліотечній системі з нагоди Всесвітньо-го дня бібліотек 28 вересня відбувся захід «У царстві мудрості, історії і тиші». В невимуше-ній обстановці священик читав свої поезії про книгозбірні, розповідав повчальні опові-ді. Слово «бібліотека», як зазначив панотець, і слово «Біблія» мають однакове походження (грецькою «та бібліа» означає «книги»).

У виступах ішлося й про те, що і в наші комп’ютеризовані часи бібліотеки потрібні. Книги є духовним надбанням народу. Нині підростає молоде читаюче покоління.

Як повідомив душпастир у «Фейсбу-ці», заходи він поблагословив Господньою молитвою.

Перша Літургія в новому храмі у Маневичах

У церкві Мучениць Віри, Надії, Любові та Софії, що в цьому селищі (вул. Паркова, 2), відправили першу Службу Божу з нагоди престольного свята.

Хрест під будівництво храму було освяче-но 2001 р., розповів інформаційній службі єпархії настоятель парафії протоієрей Ми-хайло Мельничук. У 2003-му громада спору-дила невелику дерев’яну церкву Святої Трій-ці, щоби звершувати Богослужіння, допоки зводитимуть більший Божий дім.

30 вересня 2006 р. в Маневичі прибув то-ді ще єпископ Луцький і Волинський Михаїл, який освятив наріжний камінь майбутнього храму на честь святих мучениць.

Рівно через 12 літ, 30 вересня 2018 р., від-правивши подячний молебень, забравши антимінс, хрест, який було розміщено посе-ред церкви на свято Воздвиження, учасни-ки торжества урочисто перейшли в новий дім Господній.

Божественну Літургію відслужили дека-ни протоієреї: маневицький – Андрій Заки-дальський, любешівський – Юрій Устимчук, настоятель, інше духовенство із цих благо-чинь. Свято прикрасили члени ГО «Козаць-ке стрілецьке братство» з Луцька.

У душпастирському слові о. Михайло вдяч-но згадав тих, хто починав будівельні робо-ти. Хвилиною мовчання спом’янули тих пара-фіян, які відійшли у вічність. Від імені грома-ди подяку за добросовісне служіння насто-ятелеві висловила Оксана Ковальчук, онука священика Кирила Шумського, який у після-воєнний час служив у с. Старий Чорторийськ Маневицького благочиння.

У новому храмі вже є дещо таке, чого не знайдеш в інших. Зокрема, панікадило з гер-бами України між лампочками, великий на-двратний образ Почаївської Богоматері над хрестом посередині й зверху іконостаса.

Освячення новозбудованої церкви а рх і є р е й с ь к и м ч и н о м в і дбуд е ть с я 17 листопада.

Церковні хори взяли участь у фестивалі

29 вересня представники нашої єпархії до-лучилися до ІІІ регіонального фестивалю «Господь посеред нас», що пройшов у м. Ва-раш на Рівенщині.

Виступили хор чоловічого монастиря Свя-тителя Миколая Чудотворця с. Жидичин Кі-верецького деканату та чоловічий хор одно-йменної парафії селища Колки Маневицько-го деканату. Учасників відзначено диплома-ми й подарунками.

Свято духовної пісні відбулось у дитячій музичній школі.

залякують вірян, – це мова, якою моляться, й майно. Якою мовою молитися – визначає теж громада, а майно (історичні пам’ятки) належить державі, і саме вона визначає, ко-му його передати. «Вона зважає, якої грома-ди є більше і кому воно повинно належати [бути передано в користування]. Сама гро-мада проголосує, чого вона хоче. Це зале-жить від людей: скільки людей буде підтри-мувати одну Церкву, скільки людей буде під-тримувати другу Церкву. І, зважаючи на ба-жання віруючих людей, держава буде визна-чатися, кому належить ця церква (майно, ма-ється на увазі)».

Тобто не буде відбуватися ніякого сило-вого захоплення. Вірянин є вільним у своє-му виборі відповідно до чинного законодав-ства. «Неможливо захопити тих, які не хочуть до тебе йти. Але й неможливо втримати тих, які в тебе не хочуть бути», – запевняє митро-полит Михаїл.

Капелани – на науково-практичному семінарі з психології

Військові священики взяли участь у ря-ді занять на тему «Психологічний супровід учасників бойових дій та членів їх сімей».

Семінар відбувся 1–5 жовтня на базі кафе-дри практичної і клінічної психології Східно-європейського національного університету імені Лесі Українки з ініціативи ГО «Військо-ві капелани Волині», зокрема головного вій-ськового капелана єпархії протоієрея Ми-хайла Бучака.

Кандидати психологічних наук Раїса Федо-ренко та Антоній Мельник розповідали про виявлення депресивного стану в бійців та способи їх моральної реабілітації після по-вернення до нормальних умов життя.

Під час останнього заняття відбулося вру-чення сертифікатів учасникам семінару. Душпастирі від імені своєї організації вручи-ли подяки науковцям.

Духовенство привітало освітян із професійним святом

З нагоди Дня працівника освіти 5 жовт-ня відбулося святкове дійство, у якому взя-ли участь митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл та віце-канцлер і старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний.

Владика привітав учителів та нагадав сло-ва апостола Павла: «Шануйте наставників ва-ших». Адже працівники освіти віддані своїй роботі, не виїжджають за кордон, а докла-дають багато зусиль, аби процвітала україн-ська наука.

Захід відбувся у Волинському обласному академічному музично-драматичному теа-трі імені Тараса Шевченка.

Луцькому районному деканові – 45

З нагоди ювілею протоієрея Володимира Присяжнюка Божественну Літургію в храмі с. Гірка Полонка, де служить благочинний, очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Свято провели 7 жовтня, в неділю.

У проповіді владика наголосив, що вар-то постійно дякувати Господу за радість і за скорботу. Адже Всевишній дає випробуван-ня, аби підбадьорити й навернути на пра-вильну дорогу. Тому ми повинні навчитися постійно дякувати Богу за все.

Особливо треба приходити до Нього із вдячністю у свій день народження, щоби по-дякувати за прожитий рік і попросити добра на майбутній.

Привітавши о. Володимира, архієрей із благословіння Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета вручив ювілярові ор-ден Архістратига Михаїла «за заслуги з відро-дження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви».

Також декана привітали парафіяльний хор, вихованці недільної школи, інші вірні.

Делегація ВПБА – на засіданні Синодального управління

Ректор Волинської православної бого-словської академії протоієрей Володи-мир Вакін та керівник відділу міжнародних зв’язків вишу священик Ярослав Черенюк 8 жовтня взяли участь у черговому зібран-ні Синодального управління у справах

Продовження на с. 3

З ЦЕРКОВНОГО КАЛЕНДАРЯХРОНІКА2 листопад 2018 року

10 грудня – Якова ПерсянинаСвятий великомученик народився в IV століт-

ті у християнській сім’ї. Дружина його також бу-ла християнкою. Дітей своїх подружжя вихову-вало в благочесті, прищеплюючи їм любов до молитви і Священного Писання. Яків займав ви-соку посаду при дворі перського царя Іздегер-да і його наступника Варахрана й був у великій пошані. Щоб не втратити цю ласку, він ховався зі своєю християнською вірою і в часі переслі-дування християн так поводився, начеб не був християнином.

Подвійне життя Якова вносило певний дис-комфорт у його духовність. Коли про це довіда-лися його мати й жінка, надзвичайно засмути-лися нечесною поведінкою Якова. Після смер-ті царя вони написали йому листа з гіркими до-корами. Слова рідних мали великий вплив на Якова. Він зумів переосмислити свою поведін-ку і зробити висновки. Перестав бувати у цар-ському дворі, відрікся тих почестей, що за них пожертвував був святу віру, й осудив себе за невірність.

Коли про це довідався молодий цар, син по-кійного гонителя християн, то закликав його до себе та став питати, чи він справді христия-нин. Яків, утвердившись у вірі, тепер сміло за-явив, що він послідовник Христа. Побачивши, що ніяким переконанням не намовить його до відступництва, цар наказав покраяти його тіло на кусні. Тож цього великомученика відтоді ще називають «розсіченим». Християни потайки

позбирали ті шматки тіла, поскладали в домо-вину і похоронили.

Святий Яків Персянин прославив Христа му-ченицькою смертю 421 року.

Віталій КЛІМЧУК

Душпастирі – на презентації монографії про Холмський образ

У Музеї волинської ікони відбулося пред-ставлення праці Володимира Александрови-ча «Холмська ікона Богородиці з Емануїлом».

2 жовтня в заході взяли участь: канцлер єпар-хії протоієрей Микола Цап, декан богослов-ського факультету Волинської православної богословської академії протоієрей Василь Ло-зовицький, духовенство парафії Холмської іко-ни Божої Матері в Луцьку.

У вітальному слові о. Микола зазначив, що ця праця відкриває сторінки історії реліквії княжих часів. Ми повинні знати долю ікони, яку вша-новуємо, всі її злети й падіння. Душпастир по-бажав, аби й надалі науковці займалися дослі-дженням українського іконопису.

Робота доктора історичних наук, завідувача кафедри історії середніх віків Інституту украї-нознавства імені Івана Крип’якевича НАН Украї-ни Володимира Александровича – це авторська реконструкція походження ікони із собору Різд-ва Богородиці в Холмі, яка сьогодні експонуєть-ся у луцькому музеї. Образ є унікальною пам’ят-кою константинопольського аристократичного малярства на зламі ХІІ–ХІІІ ст. (за іншими дани-ми – кінця ХІ ст.). У монографії пропонується до-кладний його аналіз у контексті еволюції візан-тійської богородичної іконографії у зіставленні з широким колом зразків релігійної мистецької культури Візантії та живопису Італії.

Чудотворний Холмський образ Пречистої названо автором книги «з Емануїлом», а не «з Дитятком», тому, що євангеліст Матфей, ма-ючи на увазі слова пророка Ісаї (Іс. 7:14), пише: «ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і на-речуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог» (Мф. 1:23). Володимир Александрович під-креслює, що саме це ім’я, а не традиційне «з Ди-тятком» більше підходить до такого типу ікон.

Психолог – духовенству про роботу з демобілізованими

Під час чергових зборів священиків Луцького районного деканату 2 жовтня відбулася зустріч із відомим психологом та волонтером Оленою Звєрєвою.

Ішлося про соціалізацію воїнів, які поверта-ються до звичного життя після бойових дій, пе-реоцінку їх цінностей. Пані Олена пояснювала, як слід спілкуватися з демобілізованими, аби бути зрозумілими й сприйнятими, а також що-би не провокувати їхню неадекватну реакцію.

За словами декана протоієрея Володими-ра Присяжнюка, у ході бесіди обговорювали способи співпраці душпастирів та соціальних служб для допомоги військовослужбовцям адаптуватися до нормальних умов життя.

Збори благочиння пройшли у храмі Архі-стратига Михаїла с. Гірка Полонка, де служить о. Володимир.

В ЛНТУ – курс лекцій про Православ’яПредставники єпархії читають лекції в Луць-

кому національному технічному університеті на тему «Системний аналіз внутрішнього світу лю-дини в її духовно-психологічному зрізі». Про це повідомив сайт Volynonline.com.

Перше заняття 4 жовтня провів капелан ЛНТУ ієромонах Димитрій (Франків) спільно з викладачем Волинської православної богослов-ської академії, кандидатом філософських наук Ігорем Сациком. Говорили про основні завдан-ня курсу. «Це буде місце, де священику можна поставити запитання на духовну тематику чи просто поспілкуватися, – зазначив о. Димитрій. – Ми хочемо вам привідкрити завісу над Пра-вослав’ям, тобто показати, як воно дивиться на процеси, які відбуваються всередині кожної лю-дини, в духовному світі».

Лекції проходять щовівторка, початок о 15.00.

Останній випуск «Небесного ліхтарика»

Дитячий християнський журнал «Небесний ліхтарик» більше не виходитиме друком. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» 3 жовтня повідо-мила головний редактор Валерія Лесюк.

Як пояснила матінка Валерія, часопис ство-рювався на волонтерських засадах і на сьогод-ні вичерпав «всі можливі методи інформування та залучення читацької аудиторії. Нам не вдало-ся вийти на потрібний наклад, щоб вийти хоча б на мінімальний прибуток».

Нагадаємо, дитячий журнал «Небесний ліх-тарик» – про добро, християнські цінності, ві-ру в Бога – вперше побачив світ у лютому цьо-го року. Відтоді вийшло ще шість випусків (усьо-го сім).

Щоб придбати ці номери, можна звернутися за тел.: (095) 037-67-00 (Валерія).

Владика Михаїл: ніхто не захоплюватиме храми

Митрополит Луцький і Волинський в ефірі те-леканалу «Прямий» 4 жовтня пояснив процес надання Томосу Українській Церкві та що буде після його отримання.

Зокрема, високопреосвященний, відповіда-ючи на питання про «захоплення храмів та свя-тинь», у яких тепер моляться віряни Москов-ського Патріархату, зазначив, що ніхто не за-биратиме церкви та монастирі насильно. Адже до якої юрисдикції належати, вирішує сама гро-мада на парафіяльних зборах. «І тому це більше „лякалки“ такі, що зараз щось буде відбувати-ся – хтось когось буде захоплювати. Ніхто ніко-го не буде захоплювати. Сама громада, згідно з чинним законодавством, приймає рішення, до якої їй конфесії належати – до Московського чи до Київського Патріархату», – тлумачить керую-чий єпархією. Тож так буде і щодо належності до РПЦ чи до об’єднаної УПЦ.

Також владика додав, що основні речі, якими

0

духовної освіти. Про це повідомив сайт Vpba.org.

Розглядали ряд питань щодо наукової, орга-нізаційної, методичної діяльності вищих духов-них навчальних закладів, звіти вступної кампа-нії 2018 р. тощо.

Владика Яків обрав Українську Церкву

8 жовтня інтернет-видання Volyn24.com опу-блікувало статтю про життєвий шлях митропо-лита Луцького і Волинського Якова (Панчука). Її приурочили до дня народження попередньо-го керуючого нашою єпархією. Цього року йо-му виповнилося б 87 літ.

За свого життя владика Яків здійснив чимало звершень, але одне – особливо значуще. Неда-ремно Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет якось на телебаченні сказав: «Якби не було цього одного архієрея, то Київського Па-тріархату не було б…». Річ у тім, що два єписко-пи, згідно з канонами, – це найменша кількість для висвячування інших єпископів. А після то-го як свого Предстоятеля – тоді ще блаженній-шого митрополита Філарета – зрадили майже всі ієрархи УПЦ (МП), взявши участь у так зва-ному Харківському Соборі, якийсь час із ним залишався тільки преосвященний Яків.

Не спокусившись на закордонне життя за Радянського Союзу та посаду намісника Поча-ївської лаври за незалежної України, цей под-вижник став на шлях відновлення Української Церкви. «На Якова (Панчука) чекала б успіш-на кар’єра і всі земні блага, якби він залишив-ся правити у Почаївській лаврі, однак він об-рав інше. Владика Яків обрав Українську Цер-кву і все життя поклав на те, аби вона постала», – йдеться у статті.

Повністю її можна прочитати на єпархіаль-ному сайті Pravoslaviavolyni.org.ua, у розділі «Статті».

Празник на руїнах храму в замку Любарта

9 жовтня, в день апостола і євангеліста Йо-ана Богослова, митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл очолив Божественну Літургію на рештках однойменної церкви на замковій території.

У проповіді владика говорив про любов, якої навчав великий угодник Божий. Як і неодно-разово раніше, архієрей наголосив, що ми по-винні навчитися любити і шанувати насампе-ред себе. А тоді, маючи любов у серці, буде-мо нести її для світу: для ближнього, своєї сім’ї, Батьківщини.

Із керуючим єпархією молилися, зокрема: декан монастирів архімандрит Константин (Марченко), намісник луцької Хрестовоздви-женської обителі ієромонах Никодим (Смілий), намісник Замкового Свято-Архангельського монастиря ігумен Святополк (Канюка), інше духовенство.

Храм Йоана Богослова тут збудували в 1170-х роках, за князювання Ярослава Ізяславича. У ХІІІ ст. в документах святиня вже згадується як собор, що свідчить про її духовне піднесення.

Після підписання Берестейської унії, коли на луцько-острозькій кафедрі діє єпископ Кирило (Терлецький), храм стає уніатським.

1775 р. владика Сильвестр (Рудницький) ви-рішив перебудувати вже ветху церкву у ве-личний собор. Стіни княжого храму розібра-ли до рівня землі, але раптова смерть ієрар-ха зупинила роботу. Божий дім так і не відно-вили. Збереглися тільки залишки фундаменту, які пішли під землю і які розкопали археологи у 80-х роках ХХ ст.

Очільник області зустрівся з православними ієрархами краю

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл 10 жовтня взяв участь в обговоренні питань співпраці та створення єдиної помісної Церкви, ініційованому головою Волинської ОДА Олек-сандром Савченком.

Зокрема, на його сторінці у «Фейсбуці» зазна-чено, що Олександр Ілліч закликав керуючих єпархіями УПЦ КП та УПЦ (МП) докласти мак-симум зусиль, аби Волинь стала «зразковою в моральних цінностях».

У свою чергу владика Михаїл запевнив: «У нас немає великих протистоянь між кон-фесіями. Люди вчаться чути та розуміти те,

що Україна потребує єдиної помісної Церкви. Православні повинні шукати те, що об’єднує. І цього таки більше. А Ваше, Олександре Іллічу, бажання зберегти мир спонукає нас більше працювати над просвітництвом мирян».

Окрім того, архієрей звернувся до очільни-ка області з питаннями, які сьогодні турбують Церкву. «Ми мало віддаємо Богу. Ніяк не мо-жемо домогтися простих речей: аби екзаме-ни студентам не призначали у великі релігійні свята, щоб вони мали змогу помолитися; щоб звітні концерти не проводили в піст; щоб рин-ки та великі супермаркети не працювали в не-ділю. Те, що ми сьогодні тут усі разом сидимо та розмовляємо, – це означає, що хочемо ба-чити Україну однаковою: мирною, заможною та духовною», – наголосив керуючий єпархією.

О. Савченко погодився з думкою, що вихід-ні варто присвячувати Господу, й пообіцяв по-сприяти у вирішенні цих питань.

Духовенство благословило новобранців

Віце-канцлер та старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний спіль-но з військовими священиками взяв участь у вирядженні на строкову службу призовників.

Урочистості відбулися 10 жовтня на стро-йовому плацу обласного збірного пункту Во-линського обласного військового комісаріату. Отець Олександр благословив призовників, потому священнослужителі окропили їх освя-ченою водою.

Цього разу до лав Збройних сил Украї-ни, підрозділів Нацгвардії, Держприкордон-служби та Держспецтрансслужби відправлять 570 волинян.

Що кажуть про творення Помісної Церкви на Волині

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл та головний військовий капелан єпархії протоіє-рей Михайло Бучак 11 жовтня прокоментува-ли прийняття рішень Константинопольським Патріархатом щодо України.

Зокрема, владика в прямому телеефірі «5 каналу» розповів про стан релігійних справ на Волині в контексті нинішніх історичних цер-ковних подій. Зазначив, що напередодні відбу-лася зустріч православних ієрархів УПЦ КП та УПЦ (МП) Волині з головою ОДА Олександром Савченком, де домовлялися «забути, що було в минулому, й шукати, що нас об’єднує сьогодні, з перспективою на завтра». Тому архієрей ви-словив надію, що в області возз’єднавчий про-цес проходитиме швидко й мирно на користь Української Церкви.

Головний військовий капелан єпархії про-тоієрей Михайло Бучак висловився з цьо-го приводу для інтернет-видання «Перший» (pershyj.com). Душпастир наголосив, що після визнання недійсною анафеми, яку наклала Ро-сійська Православна Церква на Патріарха Ки-ївського і всієї Руси-України Філарета, пред-ставники Московського Патріархату переста-нуть маніпулювати на так званій неканонічно-сті. Це Божий промисел, який допомагає укра-їнцям отримати власну Церкву та порозуміти-ся всім вірянам у межах однієї країни. «Те, що сьогодні відбулось, відкриває можливості по-розуміння. Нема причин тепер не пускати вір-них Київського Патріархату [сповідатися] в лав-ри – Почаївську чи Києво-Печерську. Ніхто те-пер не може сказати, що це неканонічна Цер-ква», – переконаний о. Михайло.

Проте капелан також пояснює, що РПЦ в Україні опинилася в незручному становищі, адже його певні рішення скасовано. Тому свя-щеник закликає до порозуміння та мирного співіснування. «Головне тепер – не стати по-добою Московського Патріархату і не почати сміятися з наших братів, які до сьогоднішньо-го дня були в Московському Патріархаті. Рішен-ня Вселенського Патріархату дало можливість розкрити обійми, обійняти один одного» – за-значає протоієрей.

Владика Михаїл відвідав Тернопільську єпархію

Волинський єпархіальний архієрей на запро-шення архієпископа Тернопільського і Креме-нецького Нестора 12 жовтня здійснив візит до Тернопільської єпархії з нагоди перебуван-ня там Патріарха Київського і всієї Руси-Украї-ни Філарета. Про це повідомив сайт Cerkva.info.

Під час візиту керуючий нашою єпархією співслужив зі Святійшим Божественну Літургію

та чин освячення настінних розписів капли-ці-пантеону Святої праведної Анни в с. Лішня Кременецького району, чин освячення ікони священномученика Юрія Переможця – покро-вителя борців за незалежність України – у со-борі Преображення Господнього м. Кременця. Вони відвідали будівництво кафедрального со-бору в Тернополі.

Детальніше про це читайте на сайті Cerkva.info.

Душпастир – у соціальних мережах

Протоієрей Віктор Михалевич, настоя-тель парафії Апостолів Петра і Павла в с. Кор-шовець Луцького районного деканату, роз-повів каналові соціальних новин «Перший» (pershyj.com), що Слово Боже можна пропові-дувати не тільки у храмах, але й усіма засоба-ми сучасного зв’язку.

Важливою темою сьогодення є захист сім’ї, виховання моральних і духовних цінностей, опір їх спотворенню. Адже чимало ЗМІ тепер нав’язують одностатеві сексуальні взаємини, категорично заборонені Святим Письмом. Сім’я визначена Творцем лише як подружжя чоловіка і жінки, воно має бути скріплено цер-ковним таїнством Шлюбу, а одностатеві «шлю-би» – це тяжкий гріх. Проте ми повинні ненави-діти тільки сам гріх, але любити грішників, мо-литися за їхнє врозумлення, бо все Євангеліє зводиться до слова «возлюби».

Отець Віктор служить у храмі та в соціальних мережах. Розповідає про молитви, церковні да-ти, доносить поради святих.

З публікаціями про душпастиря на «Пер-шому» можна ознайомитися за заголовками «Луцький священик розповів, чи варто сади-ти в тюрму за пропаганду одностатевих сто-сунків» і «Луцький священик проповідує через Фейсбук та Вайбер».

Протоієрей Віктор Пушко: В Україні не буде двох УПЦ

Головний редактор єпархіальної радіостудії «Благо» 12 жовтня взяв участь у ток-шоу «Про-тилежний погляд Live» на тему «Чи отримає Православна Церква України автокефалію?» на телеканалі «UA: Волинь».

Зокрема, о. Віктор наголосив, що об’єднання Церков відбудеться через Собор, на якому збе-руться представники православних юрисдик-цій нашої країни, обговорять організаційні мо-менти, оберуть Предстоятеля, який урочисто й отримає Томос. Усі, хто захоче об’єднатися, – об’єднаються, переконує священик.

Після цього в Україні буде лише одна Україн-ська Православна Церква. А інша матиме наз-ву, яка вказуватиме на її релігійний центр. І то-ді віряни будуть чітко розуміти, до якого хра-му вони йдуть.

Під час ефіру о. Віктор дискутував із речни-ком Волинської єпархії УПЦ (МП) протоієреєм Олегом Точинським, який запевняв, що дії Все-ленського Патріарха є «розкольницькими» і Ро-сійська Православна Церква не визнає їх, коли Україна одержить Томос.

Єпархія відзначила день ангела владики Михаїла

13 жовтня, в день святителя Михаїла, першо-го митрополита Київського і всієї Русі, у кафед-ральному соборі Святої Трійці відправили Бо-жественну Літургію з нагоди дня ангела митро-полита Луцького і Волинського Михаїла.

Із керуючим єпархією молилися: канцлер протоієрей Микола Цап, ректор Волинської православної богословської академії протоіє-рей Володимир Вакін, декани, намісники й на-місниці монастирів, інше духовенство, викла-дачі та студенти ВПБА, миряни.

На завершення Відправи о. Микола від іме-ні душпастирів і вірних виголосив вітальний

адрес, відзначивши, що тезоіменинник є справжнім духовним керманичем та настав-ником, який має чимало здобутків для Цер-кви Христової. «За роки Вашого архіпастир-ського служіння на Волині Київський Патріар-хат збільшився на 142 релігійні громади. Вами особисто освячено 106 нових храмів», – під-креслив канцлер.

У відповідь митрополит Михаїл подякував за теплі слова та можливість разом помолитися в цей день, коли ми усі розділяємо радість єд-нання зі Вселенським Православ’ям.

Також високопреосвященного привітали представники влади – голова ОДА Олександр Савченко та секретар міської ради, виконувач повноважень луцького міського голови Григо-рій Пустовіт.

Святитель Михаїл, який є небесним покро-вителем керуючого нашої єпархії, був першим Предстоятелем Православної Церкви в нашій країні від Володимирового хрещення Київської Русі. Існує переказ, що у 988 році з Царгорода князь Володимир повернувся із цим Божим угодником.

Як святкували Покрову Пресвятої Богородиці

14 жовтня у храмах пройшли урочисті Бого-служіння. Духовенство та миряни взяли також участь у низці заходів з нагоди Дня захисника України, Дня українського козацтва та 76-ї річ-ниці створення УПА.

Напередодні митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл очолив у кафедральному собо-рі Святої Трійці Божественну Літургію та мо-лебень за нашу країну, її воїнство. З владикою молилися: канцлер єпархії протоієрей Мико-ла Цап, ректор Волинської православної бо-гословської академії протоієрей Володимир Вакін, декани, намісники й намісниці монас-тирів, інше духовенство, викладачі та студен-ти ВПБА, миряни. У відправі взяли участь голо-ва ОДА Олександр Савченко, секретар міської ради, виконувач повноважень луцького місь-кого голови Григорій Пустовіт, інші представ-ники влади.

Після цього учасники Богослужіння хресним ходом прийшли до фотостенда загиблих героїв на Театральному майдані, де було відслужено заупокійну літію. Молитовно вшанували полег-лих героїв АТО (ООС) і на цвинтарі обласного центру, що біля с. Гаразджа. На Алеї почесних поховань правили настоятель храму Воскре-сіння Христового священик Ярослав Черенюк спільно з військовими капеланами.

У день Покрови владика на запрошення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філа-рета перебував у столиці, взявши участь у Бо-жественній Літургії та загальноукраїнській мо-литві на Софіївському майдані. До подячного молебню за благодіяння, які Бог подає Украї-ні та її Православній Церкві, зокрема долучи-лися Президент України Петро Порошенко, представники різних християнських конфесій. На цьому торжестві побували й військові свя-щеники Волині на чолі з головним капеланом нашої єпархії протоієреєм Михайлом Бучаком.

У Луцьку з нагоди празника відбулась посвя-та нових учнів обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Не-бесної сотні. Ліцеїстів окропив освяченою во-дою священик Євген Маласпіна.

Із багатьох покровських подій виокремимо ще такі. Героїв, які полягли за нашу незалеж-ність, ушанували в с. Запілля (урочище Обріз-ки) Ратнівського деканату. Про це повідомила у «Фейсбуці» Анастасія Павлович, голова Велим-чанської сільради. Заупокійну літію відслужив декан протоієрей Роман Бодак спільно зі ста-ровижівським благочинним Іваном Зеленком та іншим духовенством.

А протоієрей Василь Клочак, настоятель луцької Братської парафії Воздвиження хре-ста Господнього, повідомив, що цього дня ви-хованцями її недільної школи організовано ви-ставку картин на релігійну тематику, яка експо-нувалася в церкві.

У Луцьку відкрили пам’ятний знак загиблим студентам

На фасаді головного корпусу Східноєвропей-ського національного університету імені Лесі Українки встановили меморіальну дошку Ста-ніславу Потапчуку, Артемові Карабану та Андрі-єві Снітку, які загинули в зоні проведення АТО.

Чин освячення дошки 16 жовтня очолив

ХРОНІКАПродовження. Початок на с. 2

3

Закінчення на с. 6

листопад 2018 року

0

4 листопад 2018 року

ПОЧЕСНА МІСІЯ МУЗЕЮ

Показник цивілізаційної зрілості дер-ж а в и б ач и м о у с та в л е н н і с ус п і л ь с тв а до своєї національної духовної істори-ко-культурної та мистецької спадщини, як ми її зберігаємо і як пропагуємо.

Місто Луцьк справедливо пишається унік а льним Музеєм волинської ікони, що на вул. Ярощука, 5, відомим далеко за межами нашої країни. Цьогоріч йо-му виповнилося 25 років. Згадаємо йо-го витоки…

Знаковою і величною постаттю в фор-муванні музею був Павло Миколайович Ж о л то в с ь к и й ( 1 9 0 4 – 1 9 8 6 ) , в и д а т н и й у ч е н и й з і Л ь в о в а , до к то р м и с те цтв о - знавс тва , лауреат держ авних прем ій .

У п е р ш і й п о л о в и н і 1 9 8 0 - х р о к і в в і н бу в н е з м і н н и м і н і ц і а то р о м , н а т х н е н -н и к о м і м а ш т а б н и х к е р і в н и к о м н а -у к о в и х е к с п е д и ц і й В о л и н с ь к о г о к р а є з н а вч о го м у з е ю щ од о о б с те же н -н я, ви яв ленн я та вз ят тя на об лік ц ін-них пам’яток сакрального мистецтва у д іючих та зн ятих з реєс траці ї к ульто-вих спорудах Волинської області. За ра-д янських час ів церковні пам’ятки за -знавали нищення, особливо в закритих храмах. Та згодом атеїстична влада, яка призвела до цього варварства, наче зля-калася свого злочину і почала його де-що виправляти.

Уч а с н и к и е к с п е д и ц і й , з д е б і л ь ш о го

молоді музейні працівники, спос тері-гали розпачливу картину руйнування: протік аючі дахи, розбиті шибки, бруд і п л і с н я в а . Ц е , я с н а р іч , н е с п р и я л о збереженню церковного майна, творів сакрального живопису XVI–XVIII століть. Ікони були в аварійному стані, часто зі значними втратами фарбового шару. Мі-сія музейних експедицій мала рятуваль-ний характер.

Було обстежено 370 культових споруд, із яких 170 були діючими, 200 – зняти-ми з реєстрації . 75 церков були в ава-рійному стані, тому їх планували знести, 40 були визнані придатними для осво-єння під господарчі та культурні потре-би. Ці культові будівлі с лід було звіль-нити від майна. Музейні працівники на-магалис я з ібрати все цінне, що могло пропасти для нашої історії . У результа-ті до музею було передано біля 300 ікон XVI–XVII I століть, 225 з яких музей уже відреставрував.

Деякі закриті храми залишилися необ-стеженими, бо не вдалося туди потрапи-ти. К лючі зберігалися в людей, а вони, не довіряючи ніяким офіційним кампа-ніям, придумували різні причини, щоб не пустити музейників у церкву. Трапля-лися випадки, коли парафіяни негласно продов ж ува ли догл ядати св ій , закри-тий владою, храм, бо сподівалася на ча-си, ко ли його в ідкриють. Наді ї людей справдилися.

У кінці 1980-х років до музею почали масово звертатися предс тавники цер-ковних «двадцяток» із проханням повер-нути їм узяте під час експедицій майно. Волинський краєзнавчий музей із розу-мінням сприйняв бажання людей. Близь-ко 100 музейних предметів було повер-нуто громадам. Серед них – ті експона-ти, які перебували в задовільному ста-ні та не мали виняткової цінності як іс-торико-культурні пам’ятки. Якщо спра-ва стосувалась особливо цінних речей, то музей пропонував виготовляти їх ко-пії, які віддавати церквам. Міністерство культури оплачувало роботу художни-ків , що робили копі ї ікон і дерев’яної пластики. Парафіяни залишалися задо-в о л е н и м и , б о н о в и й тв і р з д а в а в с я ї м кращим за старий оригінал.

Завдяки збереженим щоденникам екс-п е д и ц і й м ож н а п р о с л і д к у в ати му з е й -не опрацювання привезених предметів і прозвіт увати пере д с і льськими гро-мадами, в яких понад 30 років тому бу-ли взяті церковні цінності до музею. На все, що бралося, складались акти пере-дачі в двох примірниках, зразок якого музей належно зберігає. Згідно з пер-шою атрибуцією сакральних предметів, зробленою П. М. Жолтовським і ретель-но занотованою в польовому записни-ку – щоденнику, музейні науковці роби-ли їхній опис, присвоювали два номери у фондових книгах: книзі вступу (КВ) та

в книзі інвентарного обліку певної гру-пи експонатів, наприклад, ікони (І) , жи-вопис (Ж), речовий фонд (Р2). Надалі мі-сія музею полягала в забезпеченні умов зберігання та реставрації музейних цін-ностей. А кінцевим завданням музею є їх розміщення в експозиційних залах для загального огляду відвідувачами, погли-блене вивчення й популяризація арте-фактів історії та мистецтва.

Під час експедицій на історико-куль-т урні пам’ятки, що за лиша лис я у д ію-чих храмах, складено охоронні паспор-ти офіційного зразка Міністерства куль-тури УРСР у п’яти примірниках. На об-л і к бул о п о с та в л е н о 6 8 5 п а м ’ ято к . У паспорті вказувалася назва предмета, час створення, розміри, давався корот-кий опис і фотографі я . Цей док умент пок ладав на церковну громаду відпо-в і д а л ь н і с т ь з а з б е р е ж е н н я в к а з а н о -го церковного майна, бо воно вваж а-ється частиною національного істори-ко-культурного фонду України. Контроль за станом пам’яток здійснювався відпо-відними відділами охорони національ-ної спадщини в структурі Міністерства культури.

Тісна співпраця між державними хра-нителями старожитностей та релігійни-ми структурами і надалі служить збере-женню нашої духовної спадщини, такої необхідної в розбудові української не-залежної держави.

Лариса ОБУХОВИЧ, науковий співробітник

Музею волинської ікони

Ікона «Юрій Змієборець із житієм», 1630 р., віднайдена в с. Бобли Турійського р-ну 1982 р.

Віднайдення ікони «Юрій Змієборець із житієм» 1630 р., с. Бобли Турійського р-ну. 1982 р. Справа наліво: співробітники музею В. Антонюк і М. Черенюк проводять профілактику аварійних ділянок живопису

Один із експозиційних залів Музею волинської ікони

Учасники експедиції 1982 р. П. Жолтовський та В. Антонюк у зруйнованому храмі

с. Нова Вижва Старовижівського р–ну

0

У ЛУЦЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ СОБОР ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ ТА АКТОВИЙ ДЕНЬ ВПБА

За повідомленням сайта Vpba.org , напе-редодні, 22 жовтня, у домовому храмі Всіх святих землі Волинської ВПБА благочин-ний цієї церкви ієромонах Іларіон (Зборов-ський), гості та студенти відслужили Вечір-ню з акафістом.

23 жовтня Божественну Літургію та по-дячний молебень у кафедральному собо-рі Святої Трійці очолив митрополит Луць-кий і Волинський Михаїл. Із ним, зокрема, молилися: архієпископ Чернівецький і Кіц-манський Онуфрій, архієпископ Тернопіль-ський і Кременецький Нестор, архієпис-коп Чернігівський і Ніжинський Євстратій, канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, ректор ВПБА протоієрей Володимир Вакін, представники інших духовних навчальних закладів нашої Церкви.

Тут же, у храмі, відбулася посвята першо-курсників. Студенти отримали благосло-вення на носіння підрясника, склали при-сягу, одержали студентські квитки та залі-кові книжки.

С в я то п р одо в ж и л о с я в а к то в о му з а -лі ВПБА. У вступному слові ректор духов-ної школи отець Володимир коротко під-сумував минулий навчальний рік, наго-лосив на бажанні розвивати її так, щоби

найважливішим фактором навчання сту-дентів залишалася їхня духовність та мо-ральність. Ректор представив учасникам заходу фільм про академію.

Вітання висловили також: ректор Рівнен-ської духовної семінарії протоієрей Віта-лій Лотоцький, представники Київської та Львівської православних богословських академій, Дніпровської духовної семінарії, начальник управління освіти, науки та мо-лоді ОДА Людмила Плахотна, проректор з наукової роботи та інновацій СНУ ім. Лесі Українки Андрій Бояр.

Ректор ВПБА о. Володимир Вакін вру-чив іменний годинник від Верховної Ра-ди митрополитові Луцькому і Волинському Михаїлові за заслуги в розбудові Церкви.

Грамотами Верховної Ради та нагрудним знаком нагороджені: ректор ВПБА канди-дат богословських наук протоієрей Воло-димир Вакін, канцлер єпархії протоієрей Микола Цап та викладач академії кандидат історичних наук Микола Кучерепа.

Пам’ятні годинники вручено також ви-кладачам кандидатові мистецтвознавства Тетяні Бокій та Мілі Хоміч.

Подяки Міністерства освіти і науки Укра-їни удостоєні доктор богословських наук

протоієрей Богдан Гринів, кандидат бого-словських наук протоієрей Микола Цап’юк.

Благословенні митрополичі грамоти вру-чено протоієреям Михайлові Онищуку та Вікторові Пушку.

Митрополичими грантами на оплату нав-чання удостоєні студенти-відмінники.

Керуючий єпархією у промові підкрес-лив важливість виховання духовною шко-лою майбутніх пастирів. Тільки високоос-вічені, глибоко віруючі та молитовні пас-тирі зможуть повести за собою людей, що й буде найкрасномовнішим доказом ефек-тивності виховання, упевнений високопре-освященний. Також владика відмітив, що зараз у ВПБА навчаються студенти з вось-ми країн світу. Всі випускники забезпечу-ються місцем служіння.

Секретар вченої ради священик Владис-лав Фульмес представив шостий номер на-укового богословсько-історичного фахо-вого журналу «Волинський благовісник».

Відзначення Собору, тобто дня спільно-го вшанування, всіх святих землі Волин-ської 23 жовтня започатковано 1881 р. – на честь 50-ліття повернення в Православ’я Свято-Успенської Почаївської лаври, яка

більше віку перебувала в підпорядкуван-ні уніатів.

Перелік відомих прославлених Церквою подвижників благочестя, які просяяли на Волині або пов’язані з нею, починають рів-ноапостольні першовчителі слов’ян Кири-ло та Мефодій. Цей сонм поповнюється но-вими іменами. Зокрема, не так давно до-лучилися новоканонізовані: преподобний Амфілохій Почаївський, благовірний князь Володимир Василькович, мученик Данило Братковський.

В о л и н с ь к і й п р а в о с л а в н і й б о го с л о в -ській академії вже понад 220 років. Вона є наступницею Острозької єпаршої семі-нарії , заснованої єпископом Варлаамом (Шишацьким) 1795 р. Протягом своєї іс-торії навчальний заклад діяв у різних мі-стах, кілька разів його закривали й віднов-лювали. У 1992 р. відбулося відродження духовної семінарії в незалежній Україні, яку 2011-го реорганізовано в богослов-ську академію.

Оксана КАРНКОВСЬКА Світлини інформаційної служби єпархії

5

ДУХОВНА ШКОЛА

листопад 2018 року

0

У ТИХОТИНІ ОСВЯЧЕНО МІСЦЕ ПІД БУДІВНИЦТВО ХРАМУ

Чин заснування церкви Апостола і євангелі-ста Йоана Богослова й поставлення хреста в с. Тихотин Рожищанського деканату з благосло-віння митрополита Луцького і Волинського Ми-хаїла здійснив канцлер єпархії протоієрей Ми-кола Цап 9 жовтня.

У проповіді душпастир наголосив, що така по-дія трапляється раз на декілька поколінь, коли ми є свідками освячення місця під споруджен-ня нового храму. Ми встановлюємо православ-ний хрест на знак того, що тут будуватиметься Божий дім. «До нього щонеділі та кожного свя-та будете приходити, ділитися своїми радощами чи й навіть сумом, просити в Бога благословін-ня на свої діла. Оскільки цього дня Церква вша-новує пам’ять апостола і євангеліста Йоана Бо-гослова, якого ще називають “апостолом любо-ві”, то нехай ця велика любов передається всім жителям села, аби мали християнську любов між собою. Маємо надію, – сказав канцлер, – коли освячуватимемо новозбудований храм, який тут

постане, то вже будемо молитися в єдиній Укра-їнській Помісній Церкві».

Він також заохотив допомагати зведенню свя-тині, оскільки кожної Літургії возноситься мо-литва «за будівничих і жертводавців святого хра-му цього». Тобто якщо людини вже й немає се-ред живих, у Господньому домі завжди молять-ся за неї.

Із о. Миколою служили декан протоієрей Ва-силь Шняк, намісник монастиря Успіння Пре-святої Богородиці в с. Сокіл ігумен Яків (Мільян), настоятель парафії Святого Духа в Рудці-Козин-ській протоієрей Микола Коновалов, який опі-кується Тихотином, інше місцеве духовенство.

За богослужінням молився, зокрема, сіль-ський голова Володимир Уринюк, який запо-чаткував цю добру справу.

Лариса КУЛІШ Світлина інформаційної служби єпархії

СВЯТИНІ ВОЛИНІ

головний військовий капелан єпархії про-тоієрей Михайло Бучак. Із ним служили інші капелани.

«Хтось живе тілом, хтось – розумом, а хтось – душею й серцем. Ці хлопці, без сумніву, жили душею й серцем!» – зазначив у душпастирсько-му слові о. Михайло.

Разом з усіма молилися рідні й близькі заги-блих, ректор Ігор Коцан, професорсько-викла-дацький склад, студенти, громадськість.

Промінь: освячено стелу борцям за волю України

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл 17 жовтня освятив пам’ятний знак загиблим бійцям УПА в с. Промінь Луцького районно-го деканату.

У слові архієрей зауважив: «Ці встановлені меморіальні дошки – це нагадування нам про нашу історію... Це не імена чужих нам людей». Це люди, вчинки яких нам пояснюють, як по-трібно любити свою Батьківщину і з плином ча-су не повторювати помилок. Адже це не шкіль-ні уроки, на яких повторення є засвоєнням ма-теріалу, це – людські жертви, пояснює владика. Тому ми встановили ці дошки як нагадування, аби завжди пам’ятати про героїв та їх вчинки.

Разом із високопреосвященним молили-ся луцький районний декан протоієрей Во-лодимир Присяжнюк, настоятель місцевої па-рафії Архістратига Михаїла протоієрей Воло-димир Дрозд, інше духовенства благочиння, ветерани ОУН-УПА, представники влади та громадськості.

Луцьких прикордонників привітали з 26-річчям

Митрополит Михаїл поздоровив місцевий прикордонний загін із черговою річницею створення. Разом із владикою в урочистому заході 18 жовтня взяли участь канцлер єпархії протоієрей Микола Цап та капелан прикордон-ників священик Михайло Хімчак, студенти Во-линської православної богословської академії.

«Час випробувань для кожної людини – це визначення, щó для нього святе, цінне, чим він живе і за що готовий віддати „душу й тіло“», – підкреслив владика у слові.

Привітали прикордонників також представ-ники влади та громадськості. Дійство відбуло-ся на території військового містечка в облас-ному центрі.

Луцький загін прикордонного контролю створили 20 жовтня 1992 року.

На Ковельщині конференцію розпочали з молитви

Ковельський міський декан протоієрей Василь Мичко та настоятель парафії Святите-ля Миколая Чудотворця с. Колодяжне Ковель-ського районного благочиння протоієрей Іван Оринчак 18 жовтня взяли участь у відкрит-ті наукової історико-краєзнавчої конферен-ції «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ко-вель і Ковельщина в українській та європей-ській історії».

Перед початком роботи душпастирі про-читали молитву та благословили учасників конференції.

Захід, приурочений 500-річчю надання Кове-лю магдебурзького права, відбувся у народно-му домі «Просвіта» цього райцентру.

У новій церкві Рожища – перше престольне свято

20 жовтня парафія Преподобного Сергія По-слушного, що в цьому місті, вперше відзначи-ла престольний празник у тимчасовому храмі.

Урочисте Богослужіння очолив канцлер єпархії протоієрей Микола Цап. Із ним співслу-жили настоятель священик Микола Царик та інше духовенство Рожищанського благочиння.

Отець канцлер передав вітання від митро-полита Луцького і Волинського Михаїла, який не зміг бути на святі через важливу поїздку до Києва, та зауважив, що, як надіємось, наступ-ний храмовий празник  буде вже в єдиній по-місній Церкві. А отець настоятель подякував присутнім, зокрема, міському голові В’ячесла-ву Поліщуку за допомогу в потребах станов-лення парафії.

Раніше інформаційна служба єпархії пові-домляла, що цей Божий дім освячено 18 лю-того цього року. Місце, де громада збираєть-ся на молитву, – прибудова колишньої кір-хи, спорудженої 1862 р. За радянських часів, коли культову споруду було переоблашто-вано під фабрику «Динамо», добудову вико-ристовували в господарських цілях. 27 грудня 2016 р. керуючий єпархією звершив тут чин за-снування церкви.

Владика Михаїл: єдина автокефальна Церква – останній

крок до незалежностіМитрополит Луцький і Волинський в про-

грамі «Відверто з Володимиром Пащенком» на «12 каналі» розповідав про Українську Право-славну Церкву, автокефалію, майбутній Об’єд-навчий Собор, Томос та інші питання, що хви-люють сьогодні українців.

Високопреосвященний, зокрема, сказав: ко-жен православний народ має право мати свою незалежну в управлінні (тобто автокефальну) Церкву зі своїм Предстоятелем. Єдина поміс-на Церква – це воля всього Київського Патріар-хату, всієї УАПЦ та частини УПЦ (Московського Патріархату). Об’єднавчий Собор має створити останні передумови для автокефалії, а обраний на ньому Патріарх – одержати Томос (документ про автокефалію) від Вселенського Патріарха Варфоломія. Московський Патріархат за 27 ро-ків нічого не зробив для припинення організа-ційного розділення Православ’я в Україні, тому й відбулося втручання Вселенського Патріарха.

Ще владика говорив про мову богослужінь, обряди, посади священнослужителів, титул ке-руючого майбутньою помісною Церквою, про рішення синоду РПЦ у Мінську.

Незалежна Церква як неоціненний дар від Бога стане останнім кроком до істинної неза-лежності України, зазначив керуючий єпархією.

Передачу можна дивитися на сайті 12kanal.com.

Капелану вручили відзнаку Президента

Військовий священик протоієрей Віталій Антонюк, настоятель парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Забороль Луцького районного де-канату, одержав нагороду Президента України Петра Порошенка «За гуманітарну участь в анти-терористичній операції».

Душпастиря відзначено за добровільне забез-печення проведення АТО в Донецькій та Луган-ській областях, волонтерську діяльність безпосе-редньо в районі антитерористичної операції. На-городу вручив голова облдержадміністрації Олек-сандр Савченко 24 жовтня під час розширеного засідання колегії ОДА. У зібранні, зокрема, взяв участь митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

У шпиталі проведено концерт

У Луцькому гарнізонному військовому госпіта-лі стараннями капелана цього закладу священи-ка Сергія Мельничука для пацієнтів та медперсо-налу 24 жовтня влаштовано концерт на темати-ку Донбаської війни.

Між поетичними й прозовими творами луна-ли музичні номери: закінчивши відправу (тимча-сово служиться в невеличкому актовому залі) та знявши облачення, отець узяв гітару й співав ар-мійських і козацьких пісень.

Виступали також члени Спілки християнських письменників України Юрій Вавринюк і літре-дактор інформаційно-видавничого центру нашої єпархії Віктор Гребенюк.

Наприкінці заходу бібліотеці госпіталю по-даровано видання Волинського осередку СХПУ, глядачам роздано газету «Волинські єпар-хіальні відомості».

Представники єпархії на міжнародній конференції

в музеїCвященики з благословіння митрополита

Луцького і Волинського Михаїла взяли участь у XXV Міжнародній науковій конференції «Волин-ська ікона: дослідження та реставрація» й урочи-стостях з нагоди 25-річчя Музею волинської ікони.

Віце-канцлер єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний та декан богословського факуль-тету ВПБА кандидат богословських наук прото-ієрей Василь Лозовицький привітали працівни-ків музею з ювілеєм, подякували їм за самовід-дану працю. Зокрема, о. Олександр наголосив на важливості дослідження сакрального мисте-цтва України та Волинського краю. Секретар вче-ної ради ВПБА священик Владислав Фульмес був учасником відкриття конференції та пленарно-го засідання.

Захід пройшов 25 жовтня у Волинському кра-єзнавчому музеї. Окрім кліриків, у ньому взяли участь мистецтвознавці, історики, краєзнавці з України, Росії, Білорусі, Польщі. Про це повідо-мив сайт Vpba.org.

Керуючий єпархією застеріг від участі в хеловіні

26 жовтня митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл виступив зі Зверненням до ми-рян єпархії щодо «святкування» хеловіну.

В и с о к о п р е о с в я щ е н н и й , з о к р е м а ,

пише: «Декому здається, що хеловін – то лише гра із використанням жахливих ма-сок і костюмів, тож, мовляв, нічого гріхов-ного, демонічного в цьому нема. Насправ-ді ж основа хеловіну – поклоніння дияво-лу і його прислужникам, що нині набу-ло начебто карнавального вигляду. Бо са-тана не тільки “ходить, рикаючи, наче лев” (1 Пет. 5:8), а й рядиться в різні одежі, аби при-вабити багатьох».

Останніми роками це язичницьке святку-вання кельтських племен, що стало частиною американізму й поширюється по всьому світу, набуло небезпечних розмірів. Не тільки в «за-критих клубах», як досі, а й у різних відпочин-кових та навчальних закладах проводять цей день нечистої сили. Причому до участі в ньо-му нерідко змушують обслуговуючий персо-нал, студентів усупереч їхнім християнським переконанням.

«Закликаю вас, дорогі у Христі, не бути са-мим серед учасників хеловіну, не примушу-вати й не радити іншим – чи колегам, чи дру-зям, чи підлеглим. Краще відроджуйте укра-їнські культурні традиції, в яких прославля-ємо Бога і свою Батьківщину. Будьмо пиль-ні, бо ворог роду людського не спить і вико-ристовує будь-які можливості, аби збити нас зі шляху до Небесного Царства!» – мовить керуючий єпархією.

П о в н і с т ю з і з в е р н е н н я м м о ж -н а о з н а й о м и т и с я н а є п а р х і а л ь н о -м у с а й т і P r a v o s l a v i a v o l y n i . o r g . u a , у розділі «Документи».

Керуючий єпархією відвідав парафію в Угринові

28 жовтня митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл очолив Божественну Літургію в храмі Воздвиження хреста Господнього в с. Угринів Горохівського деканату.

Оскільки зараз іде процес визнання автоке-фалії Українського Православ’я, владика го-ворив про останні події на цьому шляху. Та-кож архіпастир подякував угринівцю Андрі-єві Тураку, відомому підприємцеві, громад-ському діячу та меценатові, за велику допо-могу: він виділив кошти на ремонт фасаду ці-єї церкви й розписи стін, стелі.

Божий дім, який кілька років тому ввійшов у Київський Патріархат із Московського, по-будований понад 170 літ тому. Вже чотири роки, як занедбане приміщення взялися від-новлювати парафіяни, перебуваючи в Укра-їнській Церкві.

Храм поступово став прикрашатись, пові-домив місцевий декан протоієрей Андрій Си-дор. Допомагають віряни чим можуть: ікона-ми, рушниками тощо. Розписи виконували ху-дожники з Горохова й Луцька.

Із владикою співслужили: о. Андрій, настоя-тель парафії священик Микола Сегет, душпас-тирі Горохівського та Луцького районного благочинь. Разом з усіма молився голова сіль-ради Віталій Шпиль.

Закінчення. Початок на с. 2, 3

ХРОНІКА

6

Інформаційна служба єпархії

Докладніше про ці та інші події – на офіційному сайті pravoslaviavolyni.org.ua

листопад 2018 року

0

4 грудняДень заснування храму: 20 років тому,

1998-го, – церква Апостолів Петра і Павла в с. Сокиричі Ківерецького деканату.

День освячення храму: 10 ро-ків тому, 2008-го, – каплиця Ікони Божої Матері «Поміч у пологах» у пологовому будинку Луцька.

5 грудняДень висвяти: 25 років тому,

1993-го, – протоієрей Володимир Комарницький, настоятель пара-фії Апостолів Петра і Павла в се-лищі Мар’янівка Горохівського деканату.

8 грудня День народ ження: 50 ро-

ків тому, 1968-го, – протоієрей Роман Янів, настоятель парафії Святителя Миколая Чудотворця у Горохові.

10 грудняДень висвяти: 25 років тому,

1993-го, – архідиякон Микола Коць, клірик кафедрального со-бору Пресвятої Трійці у Луцьку.

12 грудняДень висвяти: 25 років тому, 1993-го,

– протоієрей Петро Ступінь, настоятель

парафії Різдва Пресвятої Богородиці в с. Ді-дичі Ківерецького деканату.

19 грудняДень освяти храму: 20 років тому, 1998-го,

– церква Святителя Миколая Чудотворця у Луцьку.

21 грудняДень заснування храму: 20 років тому,

2008-го, – церква Великомучениці Варва-ри в с. Небіжка Ківерецького деканату.

22 грудняДень народження: 45 років тому,

1973-го,– протоієрей Микола Гой, на-стоятель парафії Святителя Миколая Чудотворця в Луцьку.

26 грудняДень висвяти: 25 років тому, 1993-го, –

протоієрей Микола Цап, канцлер єпархії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця у Луцьку.

27 грудняДень висвяти: 20 років тому, 1998-го,

– священик Михайло Стрільчук, настоя-тель цвинтарного храму Великомучени-

ці Варвари, клірик парафії Воздвиження хреста Господнього в с. Угринів Горохівсько-го деканату.

Щиросердечно вітаємо вас із ювілея-ми, боголюб’язні отці, браття і сестри! Хай Господь благословляє усіх вас на многії і благії літа!

ВЛАДИКА МИХАЇЛ: СПОЧАТКУ ТРЕБА ПОДОЛАТИ ДУХ ВОРОЖНЕЧІ

18 жовтня митрополит Луцький і Волин-ський звернувся до духовенства й мирян нашої єпархії з нагоди очікуваного об’єд-нання в єдину помісну УПЦ, яка одержить Томос про визнання автокефалії.

У доленосний для майбутнього Православ-ної Церкви в Україні час, питання якої вийшло далеко за межі внутрішніх інтересів, а чим да-лі, тим більше стосується загальноправослав-ного діалогу, звертаюся до вас із закликом до плекання християнської любові, всепрощен-ня. Пошук того, що нас об’єднує, а не того, що роз’єднує, вимагає зректися свого, накинуто-го ззовні егоїстичного прагнення поквитати-ся за старі образи, висловити все те негатив-не, що накопичувалося і збиралося роками, немовби підливаючи масла у вогонь проти-стояння і поділу.

А чи є нам насправді що ділити, накида-ти ярлики, сторонитися один одного? Чи не по одній землі ходимо і чи не одного Бога хвалимо?!

Будьмо тими, хто йде назустріч першими, з доброї волі, а не тими, хто на неї приводить-ся силоміць або через безвихідь, затаївши в серці злобу. Невипадково апостол Павло за-кликає: «Не забувайте також добродійності і спілкування, бо такі жертви благоугодні Бо-гу» (Євр. 13, 16).

Наріжним каменем міжправославного ді-алогу в Україні сьогодні мають стати слова

Господньої молитви: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Мф. 6, 12), а не старозавітний принцип «око за око, зуб за зуб» (Вих. 21, 24).

Саме наші спільні вороги провокують на різкі виступи, загострення релігійного про-тистояння, підняття нагору старих образ, аби поквитатися (щось на зразок «бо тепер ми ка-нонічні, а ви що казали і робили у свій час?»).

Задля майбутнього української Церкви та процвітання незалежної держави забудьмо те насіння зла і розбрату, яке сіє ворог люд-ського роду, а в однодумності та любові моли-товно наслідуймо заклик Спасителя про всіх Своїх учеників у первосвященичій молитві до Отця, що читаються сьогодні у Божих храмах: «Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Ме-ні, щоб вони були єдине, як і Ми» (Ін. 17, 11).

Спрямовуймо всі свої зусилля не на пошук ворогів і винуватих, а на подолання духу во-рожнечі, несприйняття, бажання загострити і так непросту ситуацію. Адже шлях, яким ми йдемо, веде до скликання Об’єднавчого По-місного Собору, на якому буде обрано Пред-стоятеля, а очолювана ним Церква зможе по-сісти належне місце в братній сім’ї Помісних Православних Церков.

У цьому нехай нам допоможе Бог за мо-литвами всіх святих, у Волинській землі прославлених!

ЕПАРХІАЛЬНИЙ КАЛЕНДАР

7

ОФІЦІЙНО

Д О В І Д Н И К В О Л И Н С Ь К О Ї Д У Х О В Н О Ї К О Н С И С Т О Р І Ї

Свідоцтво про державну реєстрацію: ВЛ № 219 від 03.08.2004 р.Засновник і видавець – Управління Волинської єпархії

Української Православної Церкви Київського Патріархату (Волинська духовна консисторія)Друк – ТОВ «Волинська друкарня» (Луцьк, просп. Волі, 27). Тел. (0332) 24-25-07. Зам. № 1192 Наклад 1450 пр.

Передплатний індекс 91241

РЕДАКЦІЯВіталій КЛІМЧУК (головний редактор), Віктор ГРЕБЕНЮК (літературний редактор і коректор),

протоієрей Віталій СОБКО, Петро САЙКЕВИЧ (верстка)

При використанні матеріалів часопису для публікації в інших ЗМІ посилання на нього обов’язкове. Редакція не завжди поділяє позиції авторів, які несуть відповідальність за достовірність поданої інформації,

та залишає за собою право редагувати матеріали або не друкувати їх зовсім. Рукописи не рецензуються і не повертаються, листування з читачами – тільки на сторінках газети.

СЛОВО КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

– НА ВОЛИНІ

ЧИТАЙТЕРізноманітна духовна література: запитуйте у храмах, книгарні-бібліотеці «Ключі» за адресою: Луцьк, просп. Волі, 2 (навпроти ЦУМу, біля обласної юнацької бібліотеки). Розпорядок роботи: будні – 9.30–19 год; свята, суботи й неділі – 10–17 год.

СЛУХАЙТЕПередача «Благо»: неділя, 7.30, FM-радіостанція «Сім’я і дім» (102,4 МГц).

ЧИТАЙТЕ, ДИВІТЬСЯ, СЛУХАЙТЕСайт pravoslaviavolyni.org.ua – історія, устрій єпархії, святині, персоналії, документи, новини, фото, відео, газета, книги, аудіо, передруки.

Телестудія «Собор» – гол. редактор диякон Сергій ПАНАЩУКРадіостудія «Благо» – головний редактор протоієрей Віктор ПУШКО. Тел. (095) 126-40-77. Blaho@ukr.netВидавничий відділ і книгарня-бібліотека «Ключі» – завідувач Дмитро ГОЛОВЕНКО. Тел. (050) 339-73-66, (067) 570-57-97 kljuchi@ukr.net

КАПЕЛАНСЬКА СЛУЖБАСтарший капелан – протоієрей Олександр БЕЗКОРОВАЙНИЙІнспектор з питань місійної діяльності – протоієрей Юрій БЛИЗНЮК. Тел. (0332) 20-00-25, моб. (095) 538-05-87

ПАЛОМНИЦЬКИЙ ЦЕНТР «УКРАЇНА»Керівник Лариса САВЧУК. Тел. (0332) 71-83-77, моб. (050) 812-09-79

Уповноважений єпархії у справах сім’ї – протоієрей Василь КЛОЧАК. Моб. (066) 571-75-27

СКЛАД-МАГАЗИН ікон, риз, церковного начиння тощоДиректор Богдан ТИШКЕВИЧ. Луцьк, просп. Волі, 2. Моб. (066) 217-25-58 Час роботи: понеділок–п’ятниця, 10:00–18:00, в суботу – 10:00–15:00, обідня перерва – 13:00–14:00.

43025 Луцьк, Градний узвіз, 1 volynkonsystoriia@ukr.net Час роботи: понеділок–п’ятниця (крім святкових днів), 10:00–16:00, обідня перерва – 13:00–14:00

КЕРУЮЧИЙ ЄПАРХІЄЮМитрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ. Тел./факс (0332) 72-44-64

КАНЦЕЛЯРІЯКанцлер – протоієрей Микола ЦАП. Тел. (0332) 72-53-63Віце-канцлер – протоієрей Олександр БЕЗКОРОВАЙНИЙ. Тел. (0332) 72-44-64

ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТРТел. (0332) 72-21-82Голова центру – протоієрей Віталій СОБКО. Моб. (050) 661-56-68Інформаційна служба (збір та опрацювання даних про діяльність єпархії) infosluzhba@ukr.netСайт – pravoslaviavolyni.org.ua info@pravoslaviavolyni.org.uaПрес-служба (співпраця зі ЗМІ) – прес-секретар архімандрит КОНСТАНТИН (Марченко) Моб. (096) 781-80-59. Pres-sluzhba@ukr.netГазета «Волинські єпархіальні відомості». Hazeta.vyev@gmail.com

листопад 2018 року

Священика Романа Кобрія призначено на-стоятелем парафії Преподобного Сергія По-слушного в с. Зміїнець Луцького районнoго деканату (№ 72 від 1 жовтня 2018 р.).

Священика Ігоря Корпана призначено на-стоятелем парафій Покрови Пресвятої Бого-родиці в с. Велимче Ратнівського деканату та Різдва Йоана Предтечі в с. Підсинівка Ста-ровижівського деканату (№ 73 від 4 жовтня).

Ієрархи Волині під час зустрічі з головою ОДА Олександром Савченком 10 жовтня

ОФІЦІЙНО

0

Н Е Д А В А ЙМО МІСЦ Я ДЕП РЕСІ ЇПроповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла*

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Слава Ісусу Христу!

Ул ю б л е н і б р ат тя і се с тр и , я поздоровляю вас із воскресним днем, а причасників – із при-йняттям Святих Христових Таїн.

Сьогоднішнє євангельське чи-тання розповідає нам про зці-лення біснуватого і про вмісти-м і с ть з л и х с и л в од н і й л юд и -ні . Запитували його, «яке твоє ім’я», щоби знати, який диявол мучить людину. І сказано – «Ле-гіон», тобто багато. Багато злих д у х і в , я к і л ю д и н у м у ч а т ь , н е просто її мучать, а зводиться до одного: щоби людина загинула. Не в с траж даннях самих, хоча і в самих страж даннях також є зміст. Для чого страждання ці? Для того, щоб відмовилася лю-дина від Бога в них… Дияволу недос татньо знищити фізичне тіло людини, він хоче знищити саму людину. Тому, що знищую-чи фізичне тіло, він не має вла-ди над [усією] людиною. Тіло і так помре, а от знищивши лю-дину. . . А от знищити людину – це позбавити її можливості по-трапити в Царство Небесне.

М и м о ж е м о з г а д а т и ц е н а прик ладі праведного Іова. Ко-л и п р и с т у п и в д и я в о л д о Б о -га і говорить: «Ось праведник тут є такий, він все Тебе вихва-ляє, але попусти, щоб я забрав у нього майно, – побачим, чи буде він Тебе хвалити далі . Це в ін хва лить, ко ли в нього все добре». Господь дає попущен-н я таке , ди яво л забирає май-но, але цей продовжує хвали-ти. «Кажу в душі своїй: я це маю, тому що дав це мені Бог. І тому Бог дав – Бог забрав. Чого ме-ні скорбіти? Я голий прийшов у цей світ і таким же самим йо-го покину». Тоді диявол прихо-дить і спокушає Бога, говоря-чи: «А ось хвороби пошли – чи в хворобах він залишиться та-ким же вірним?» І він почав хво-ріти , а ле не скорбів і не про-гнівляв Бога. Лише жінка його спокушала, каже: «Страждаєш? Проклени Бога – помреш, не бу-деш страж дати». А він відпові-дає: «За що я маю Бога прокли-нати? Коли в мене було стільки доброго в житті, я його хвалив. А коли в мене в житті щось по-гано по моїх гріхах, я Його маю проклинати? За що? Я страждаю за свої гріхи. А не страждаю за те , що мені дав Бог» . Не про-к ляв, залишився живим. А ди-явол підійшов і каже: «А душу мені його дай». Господь каже – а от душі не можна. І тоді Гос-подь повертає праведному Іо-ву все.

То м у , д и в л я ч и с ь н а ц е й п р и к л а д , м и м о ж е м о с к а з а -т и п р о ц ь о го г а д а р и н с ь к о го

б існуватого: диявол мучив т і -ло, але бажав, щоби загинула і душа, тож, не маючи мож ливо-с ті вп ливу на душу, попросив хоч би над плот тю познущати-ся, і мучив його довго. І ось ця злість щодо плоті людської ви-ражається не просто в тому, що ди яво л побаж ав і випросив у Бога піти із цього біснуватого, а оселитися в свиней. Хоч так помститися, хоч так людям по-мститися. Не суть у самих сви-нях, а суть у помсті, помсті лю-дям. Забере свиней – і що лю-ди зробили? «Відійди від наших країв», тому що бачили, що май-но втрачають.

О с ь т а к і в н а ш о м у з в а м и житті. Коли все добре, тоді Бо-га прославляєш; коли все дуже добре, то Бога не треба. А коли тобі погано, ти до Нього взива-єш; а коли тобі дуже погано – ти думаєш, що Бога нема, Він те-бе полишив. Неправда це, Бог завжди є, а те, що трапляється в нашому житті, – це трапляєть-ся згідно з нашим жит тям, на-шим розумінням і нашою сові-с тю. Не тому, що так Бог хоче, а тому, що Бог так реагує на на-ше прохання, на наші роздуми, на наше переживання. І зважа-ючи, що ми не каємось, не міня-ємось, допускає, допускає хво-роби. А дже ми ду же час то го-воримо: як тривога, то до Бога, а по тривозі – то й по Бозі. Ось так, на ж аль, є , але так не по-винно бути. Ми цю притчу, цей вислів знаємо, але так бути не повинно. Ко ли тривога , то до Бога, коли радіс ть – подвійно до Бога.

А д ж е п р а в о с л а в н и й – ц е н е н а з в а , ц е н е н а ш а п р и н а -л е ж н і с т ь д о я к о ї с ь к о н ф е с і ї , це спосіб нашого мислення, це правильне славлення Бога, по-стійна дяка Богу: і за радість, і скорботу, яка посилається для нас, бо посилається це для на-ш о го с п а с і н н я . К о л и т и п і д у -пав, Господь посилає тобі лю-дину, вона тебе підбадьорює і радість панує на твоєму серці. І ти радієш, і ти щасливий. Коли т и г р і ш и ш , Го с п о д ь д о п ус к а є то б і в и п р о б у в а н н я д л я то го , щоб ти зрозумів: нічого в цьо-му жит ті не можеш, якщо тобі Госп одь не доп ом оже . Нічого не можеш. І щоб переконатися в цьому, оці попущення: хворо-ба – це для того, щоб отверези-ти нас. Ви ж дітей своїх маєте, ну лупцюєте їх інколи, від злості чи від любові. Здається, в зло-сті почав, а в любові вибив. Але все одно з любов’ю це робите, тому що не бажаєте йому пога-ного. Ви хочете, щоб йому було краще: я ж для тебе живу. І ба-жаєш добра цій дитині, і любиш її , все одно ж любиш. А як десь спересердя сильніше виховав, то ще більше скорбиш, ніж во-но, що перес тарався ляпасом. Так чи ні?

Так і Бог. Також любить, а за н а ш і гр і х и д о п ус к а є н а м , а л е й с к о р б и т ь . Н а п р и к л а д , Го с -подь плакав про Єрусалим, не про саме місто Єрусалим, а про с у ть саму, про людей, жителів то го м і с т а , щ о р о з ж е н у т ь ї х , поб’ють, загину ть вони. І пла-к ав, що люди не хочу ть пок а-ятися, не хочуть змінитися. Не

стають іншими, не бачать перед собою Бога. А якщо не бачать, то й живу ть погано. І ось Гос-подь плаче, але й там прощає. Згадайте Книгу Буття, про Каїна й Авеля: Каїн злякався, що зро-бив, і каже: «Будуть мені мсти-ти чи прощати?» Каже: «Сімде-сят разів на день треба проща-ти, не то що один раз». Але і ви-ховувати треба, і з любов’ю це змінювати на краще. Тому і Гос-подь допускає нам ці випробу-вання, щоб ми стали кращими. Не по жорс токос ті Своїй, а по Своєму людинолюбству. Якщо і є допущення, то по людинолюб-ству. Оце ми повинні розуміти.

Тому сьогоднішня притча і по-вчає, і розказує, наскільки ве-ликий гріх може вміс титис я в саму людину, наскільки багато. Ми можемо бачити людей хво-рих, інко ли в песим ізм і своє-му думаєм: і так погано, і так складно, і то недобре.. . Депре-сі ї всякі попридумуєм собі . Як каже молодь, «депресняк вче-п и в с я » . Я к и й д е п р е с н я к ? Л о -п а т у в р у к и – і з а к і н ч и т ь с я д е п р е с і я . Д е п р е с і я . . . Щ о т а -ке депресія? Відс у тніс ть віри. Коли ти працюєш, коли ти жи-веш, нічого до тебе лишнього не вчепиться. Коли з тобою Бог, ти знаєш мету, куди іти, ціль ба-чиш, куди іти. А коли живеш без Бога, то доходиш до тупика.

А куди далі йти? Був молодий – міг працювати, став старший – не можеш працювати. Вмер-ти не можеш і життя уже нема, ось і депресія. І нема для чого жити. І , здається, виростив ді-тей, і вже пенсіонер, дітей нема:

поодружувалися й повиїж джа-ли з дому, і залишаєшся один. Для чого жив? Для дітей. А дітей нема. Для чого жити? Вже нема д ля чого. Можна жити для се-бе. Тільки ж для себе – це его-їзм, але жити для спасіння своєї душі – це правильно. Але життя продовжується. Тому жити тре-ба во с лаву Бож у. Пік луючись про спасіння своєї душі, дару-ючи любов ближнім і працюю-чи для своєї Батьківщини. Про-славляючи Бога. Ми ж знаходи-мо слова Євангелія: «Так нехай просвітиться світло ваше перед людьми, які будуть бачити ваші добрі діла і прос лавлять Отця вашого, Який на небесах».

Так ось, добрі справи. Ось да-лі – це добрі справи. Постійно добрі справи далі. Постійно до-брі справи. Бо «по ділах їх пі -знає те їх» , і добрі справи да-ють нам можливість потрапити в Царство Небесне. Тому душу треба тримати в чистоті, щоб її диявол не мучив і щоб не напа-дали депресії . І тоді в душі пе-ребуває Бог і Божественна бла-годать. А це ми на що спирає-мося? На апостола Павла, який говорить: «вже не я живу, а жи-ве в мені Христос». Там, усеред-ині . Не хтось інший, не легіон нечистої сили всередині нас, а там, усередині тебе, живе Бог. Ось це благо, найбільше благо, тоді радість на серці. Не скор-бота, не депресія , а радіс ть . І тоді хочеться жити. І тоді у ві-сімдесят і дев’яносто років ка-жеш: «Отепер я покажу, як тре-б а го с п о д а р ю в а т и » . В ж е з д о -ров’я нема, а бажання є. Бо гір-ше, коли ти можеш, а не хочеш; коли ти хочеш, а не можеш – це краще. Хочеш, та не можеш: вже нема фізичної сили. А можеш, та не хочеш – це поганий стан.

Тому я бажаю, щоб ви і могли, і хотіли завжди працювати над своїм храмом, храмом власної душі, над своїм тілом, щоб во-но не було пус те , не було на-повнене гріхами і присутністю диявола. А щоб ваше тіло було наповнене чистотою. Тому, що «блаженні чисті серцем, бо во-ни Бога побачать». Тому будь-те чисті серцем і хай живе у вас Христос.

Я закликаю на всіх Боже бла-гос ловення і гарного всім во-скресного дня.

Слава Ісусу Христу!

* В и г о л о ш е н о 1 5 л и с т о п а -д а 2 0 1 5 р . , у н е д і л ю 2 4 - т у п і с -л я П ’ я т д е с я т н и ц і , н а з а в е р -шення Божественної Літургії в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці.

8 листопад 2018 року

ВИЙШОВ КАЛЕНДАР НА НАСТУПНИЙ РІК

Видавничий відділ єпархії «Ключі» випустив настінний церковний календар на 2019 рік.

На ньому відтворено Волинську ікону Богоматері й відобража-ються, зокрема, особливо шановані на Волині свята й пам’ятні дати.

Придбати календар можна в єпархіальній книгарні-бібліоте-ці «Ключі» за адресою: м. Луцьк, просп. Волі, 2, а також у храмах і монастирях єпархії.

АМВОН

0