Виходить злютого 1935 року

Ціна договірнаГазета районної державної адміністрації

та районної ради

22 серпня 2013 р.№32 (8336)

Четвер

Шановні співвітчизники!Прийміть щирі вітання з нагоди Дня незалежності

України!З кожним роком розбудова і розвиток нашої держави

поглиблюється з усвідомленням дати 24 серпня – Днянезалежності України. Це закономірно: великі подіїосягаються на відстані, з плином часу.

Перші кроки незалежності України стали випро-бовуванням для нас. Впевнений, що свято Дня незалежностіУкраїни принесе нам світле почуття радості від усвідом-лення власної причетності до розбудови нашої держави!

Цей день обов’язково настане, коли кожен з наспрацюватиме на благо рідної Батьківщини, а усі мипроникнемося гордістю за Україну, почуттям патріотизмудо рідного краю, прагненням до єдності, порозуміння тазгуртованості, не лише державних мужів, а усього народунашої держави. Успіх прийде неодмінно!

У цей святковий день зичу вам, дорогі українці, міцногоздоров’я, щастя, родинного добробуту, душевної рівноваги та впевненості вмайбутньому, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості, через які пролягає шлях донового життя!

З повагою народний депутат Іван КУРОВСЬКИЙ.

Шановні земляки!Сердечно вітаємо вас із Днем

Державного Прапора України та22-ю річницею незалежностіУкраїни!

З добром і щирим серцемзустрічаємо найбільші націо-нальні свята нашого народу,освячені героїчною долею міль-йонів українців, які впродовжбагатьох століть віддавалисвої життя заради кращогомайбутнього прийдешніх поко-лінь.

Історична справедливістьнашої незалежності немислимабез загальнонаціонального по-розуміння, без відчуття націо-нальної єдності. Наш доленос-ний обов’язок – не лише відсто-

Перший заступник головирайонної державної адміністрації

М. БЛИЗНЮК.

Голова районноїради

Г. ГОЛДОВСЬКИЙ.

Минулої суботи Хукалівку було невпізнати. Може років тридцять чи й більшетому були щодня такими багатолюдними їївулиці, коли було тут стільки, як сьогоднімолоді, дітвори, коли діяла ще початковашкола, щодня їздив рейсовий автобус доСрібного та Прилук, працювала тварин-ницька ферма. Одним словом, у селі кипіложиття.

З минулого на сьогодні залишились вкрайпогані дороги, досі немає тут газу, цент-ралізованого водопостачання, кожен ранок,як і раніше, починається з походу до колодязяпо воду, а взимку ще з розпалювання грубичи печі. Нині в Хукалівці проживають 81чоловік, з них лише п’ятеро дітей. Решта

переважно пенсіонери. Та дляхукалян, для тих, хто наро-дився тут, їхнє село завждибуде найкращим, найріднішим.І коли на останніх загальнихзборах жителів Хукалівкилюди запропонували провес-ти день села, Савинськийсільський голова В. О. Волуйвідразу погодився з цієюпропозицією і пообіцяв все-бічну підтримку. Й словасвого дотримав.

Звертаючись із вітальнимсловом до господарів і гостейсвята (на знімку вгорі зліва),Віктор Олександрович нага-дав історію села, яка відомаіз другої половини 18-го сто-ліття. У 1781 р. хутір Хука-лівщина належав дружинітитулярного радника Б. О.Брежинського. У 1797 р. вньому проживали 63 “душічоловічої статі податковогонаселення”. У 1925 році вхуторі налічувалось 98 дворів

і 469 жителів. Тільки на фронти ВеликоїВітчизняної війни із Хукалівки пішли близько200 чоловік із яких 105 не повернулись дорідних домівок.

Вихідцями з села є відомі люди, зокремаМикола Петрович Дейкун, депутат обласноїради, колишній начальник обласногоуправління охорони здоров’я, нині головнийлікар обласного центру з профілактики таборотьби зі СНІДом, Михайло МиколайовичРейко - старший науковий співробітникІнституту кардіології ім. М. Д. Стражеска,кандидат медичних наук, Заслужений лікарУкраїни.

З днем села привітав усіх присутніхвиконавчий директор СТОВ “Батьківщина”,яке орендує хукалівськіземлі, депутат районної радиМ. М. Дмитренко.

На святі згадали вете-ранів праці, колгоспноговиробництва. Найстарішійжительці села Оксані Тро-химівні Малюзі, яка наро-дилась у 1924 році, сільськийголова В. О. Волуй вручивподарунок. Всього на кількамісяців молодший від неїОлександр ДенисовичМаруніч (на знімку внизу),який також прийшов насвято. Подарунок на згадкупро день села - іграшковийавтомобіль-самоскид одер-жав від сільського головинаймолодший житель Хука-лівки Вадим Ільчено, якомулише два роки.

Ще один подарунок одер-жала Хукалівка від това-риства “Батьківщина”. Цьогодня товариство зробилопідсипку центральної вулиці

села. Досі її ремонт роками обмежувавсялише обговоренням. У дорожників, як зав-жди, не було коштів, а сільська рада, згіднодіючого законодавства, не мала права ви-трачати бюджетні кошти на ремонт дороги,яке не є комунальною власністю цієї ради.

Та чи не найбільшим задоволенням на днісела була можливість спілкування.Земляки, які не бачили один одного іноді неодин десяток років, придивлялись, впіз-навали, по новому знайомились, обнімались,а далі згадували, згадували, згадували... Щоможе бути краще, ніж можливість хоч надень повернутися в минуле, згадати кращіроки життя, проведені за шкільною партою,перше кохання, перші кроки у доросле

життя?Чудову концертну програму з піснями,

танцями, гуморесками подарувалигосподарям і гостям свята аматори сцениСавинського, Гурбинського будинківкультури та сусіди з Брагінець Варвин-ського району (на знімку внизу зліва співаєНіна Кармазін). Далі спілкування продов-жилось за святковим столом, який підго-тувало СТОВ “Батьківщина” при допомозіГВП С. І. Коваленко із райспожив-товариства, підприємців з Горобіївки таГриціївки В. В. Ігнатенка та О. В. Мусієнка.

С. БЕБИК.Фото автора.

ЗАХОДИ ІЗ ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ ТА 22-їРІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ НА СРІБНЯНЩИНІ

23 СЕРПНЯ11.00 год.- Урочиста церемонія підняття Державного

Прапора України та акція «Я громадянин України» з

врученням паспортів України на центральній площі селища.11.30-12.00 год. - Представлення експозицій тери-

торіальних громад.

12.00 - Урочистості та святкова концертна програма нацентральній площі селища.

24 СЕРПНЯ10.00 - Змагання з футболу на кубок Незалежності.20.00 год. - Концерт молодих виконавців та

дисковечорниці на центральній площі Срібного.

ювати, а й посилювати своєюдіяльністю це величне надбання,працювати на благо України, їївеличі й добробуту.

Сьогодні маємо усі підставидивитись у майбутнє з опти-мізмом, а сьогоднішнє наше святомає додати нам сили і снаги увирішенні назрілих проблем.

Будуймо ж наш край, Україну, прояку мріяли наші діди і прадіди, ізаради якої до останку віддавалисебе.

Бажаємо вам здоров’я, сил, нат-хнення. Злагоди, порозуміння тазгуртованості, через які пролягаєшлях до нового життя, до кращогоприйдешнього. Нехай у кожній родині запанує щастя, добробут ірадість.

3 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 22 серпня 2013 р.

Село Сокиринці - велике, красиве,співуче. Одне з кращих на Сріб-нянщині. І не тільки. Про нього знаютьв Україні. Сюди ідуть і їдуть, щоб нелише помилуватися краєвидамисела, Галаганівським палацом, вкотрому нині професійний аграрнийліцей, а й вклонитися всесвітньо-відомому кобзарю Остапу Вересаю.В Сокиринцях живуть хорошіпривітні і працьовиті люди. Проодного з них Олександра Микола-йовича Назаренка і хочу розповісти.Його життя варте, аби про ньогознали.

Народився Олександр Мико-лайович в Калюжинцях у 1936 роців родині колгоспників МиколиКузьмовича та Настасії ІванівниНазаренків. Закінчивши місцевушколу, продовжив навчання уПереволочанській десятирічці, уНіжинському технікумі механізації навідділенні механізації та елек-трифікації сільського господарства.Отримавши диплом техніка-механіка сільськогосподарськихмашин, став працювати дільничниммеханіком у Сокиринській МТС.

Потім була служба у Військово-Морському флоті СРСР. Демо-білізувавшись, подав документи вКиївську Українську сільсько-господарську академію, успішносклав екзамени і був зарахованийна факультет механізації сільськогогосподарства. Згодом перевівся зістаціонарного на заочне навчання іприїхав у рідні Калюжинці, став пра-цювати у сокиринському колгоспіімені Чапаєва головним інженером-механіком.

Це було у 1959 році. А через рік назагальних зборах сокиринськіколгоспи імені Чапаєва та іменіДимитрова об‘єднались в один іменіДимитрова, і О. М. Назаренкапризначили головним інженеромцього господарства.

Головою колгоспу працював тодіМ. М. Федоренко. Згодом за станомздоров‘я він пішов на пенсію іголовою колгоспу сокиринчаниодноголосно обрали Олександра На-заренка. Сам Федоренко запро-понував його кандидатуру яктямущого і здібного керівника, бо вінвстиг зарекомендувати себе таким.

І хоч Олександр Миколайович недуже й згоджувався, бо знав, якаважка і відповідальна ця робота, таі райком, і обком, і всі люди хотіли,щоб саме Назаренко очолив колгоспімені Димитрова. Взявши на себеважку і відповідальну ношу, О. М.Назаренко з головою поринув уроботу.

І технічна служба, і всі керівникипідрозділів докладали зусиль, щобтрудомістку працю на ферміполегшити. Почали з того, що на всіхтрьох фермах, де знаходилася кол-госпна худоба, збудували по двіартезіанські свердловини іводонапірні вежі. Першими в районіпридбали бурякозбиральний ком-байн і грейферний навантажувач.Збільшувалась врожайність сіль-ськогосподарських культур, зрос-тала продуктивність худоби. І,дякуючи наполегливій праці всіхтрудівників колгоспу під керівниц-твом його голови, господарствостало мільйонером.

Сокиринці розташовані нагорбистій місцевості з долинами тавибалками і були великі проблемичерез грунтові дороги в періоднегоди. Тому одним з перших іголовних завдань для головиколгоспу було побудувати дороги зтвердим покриттям. І почалося... Їдеголова, домовляється і привозитьв село бригаду вірменів, які закороткий час поруч з цегельнимзаводом змонтували асфальтнийзавод. Закипіла робота. Голова“вибиває” в області щебінь, бітум,гранвідсів. Все доставляється всело і, долаючи труднощі, дорогабудується. Скоро усі три ферми, усівиробничі підрозділи були з‘єднаніасфальтованими дорогами. Якарадість! Яка зручність для жителівсела!

А будівництво продовжується.Старе приміщення сільського

будинку культури вже невитримувало ніякої критики. Пос-тало гостро питання побудовинового. І знову турботи у голови:вже й проектну документаціювиготовили, вже і в план соціально-культурного розвитку районуспорудження будинку культури вСокиринцях включили, а от в планробіт райміжколгоспбуду не вклю-чили, мотивуючи тим, що колгосп-мільйонер і може спорудити при-міщення за свої кошти. І знову шукаєголова будівельну бригаду, козловийкран, а такий кран був один на всюобласть в облміжколгоспбуді. Знай-шов, домовився, доставив - ізакипіла робота.

- Пан Галаган покрив свій маєтокв селі простим залізом, а ми будиноккультури покриємо оцинкованим, -посміхаючись, казав на правлінніколгоспу голова.

Сказав і дістав. І покрили. Амісцевий скульптор і художник відБога Леонід Гомон ще й гіпсовіпілястри виліпив, якими прикрасилистіни парадного входу між першимі другим поверхами.

Стелю підшили вишуканоюплиткою, обладнали сцену, вста-новили 350 крісел, оббитих штучноюшкірою, які виготував Лубенськиймеблевий комбінат. Обладнали всікабінети. Менше, як за два роки вСокиринцях було побудовано новийбудинок культури.

Це так легко сказати “побу-довано”, а якщо вдуматись, скількисили, енергії, хвилювання, недос-паних ночей коштувало те бу-дівництво голові колгоспу Олек-сандру Миколайовичу Назаренку!Понад 400 тисяч карбованців буловитрачено. На той час це були дужевеликі гроші. Для порівняння скажу:автомобіль “Жигулі” коштував тоді5 тисяч карбованців. Зате в центрісела височить красень-будиноккультури і сьогодні. А яке свято булов селі, коли його відкривали! Весьнарод зійшовся. Співали, танцю-вали, раділи і дякували всім, хтобудував, хто творив цю невимовнукрасу, а її творили майже всісокиринчани.

Будівництво в селі набиралотемпів. Разом з будинком культуриспоруджували і ремонтувалитваринницькі приміщення. Машинно-тракторний парк щорічно зростав,механізаторів більшало, а їдальнярозташовувалося ще в колишньомугалаганівському приміщенні і невідповідала потрібним вимогам.Саме собою виникло питанняпобудови нового приміщення їдальнів центрі села. І наймана бригада, щоспоруджувала будинок культури,приступила до будівництва новоїїдальні. І знову турботи в голови пробудівництво та обладнання кухні. Іневдовзі просторе красивеприміщення їдальні для меха-нізаторів і учнів школи з великоюзалою було збудоване. Є там і двікімнати готельного типу, де можутьтимчасово проживати приїжджі.Приміщення має хороший вигляд,гарно вписується в ансамбльторговельного комплексу, центрусела.

Сокиринська дільнична лікарнятеж знаходилася в старому щегалаганівському, приміщенні. Іголовний лікар, тоді ним був Л. В.Осташко, і люди, і саме життявимагало будівництва нової лікарні.З певних причин Осташко виїхав, ана його місце прибув з Прилук М. І.Лісогор. Гуртом і побудували дляжителів сіл Васьківці, Калюжинці,Сокиринці нове приміщення лікарні.

Потім взялися за спорудженнямеханічної майстерні. Її будувалаколгоспна бригада під керівництвомбригадира С. А. Павлюка – вмілого ідосвідченого спеціаліста. Всістаралися, особливо будівельникиі механізатори. І незабаром новеприміщення з кімнатою відпочинку ідушовою кімнатою, де механізаторипісля роботи могли помитись,відпочити, було збудовано. Облад-нали майстерню новими сучаснимиверстатами, токарним і свердли-льним, придбали електро- і газо-зварювальний апарати.

А будівництво тривало.Багато планувалося і робилося в

Сокиринцях під керівництвом моло-дого, енергійного голови колгоспу. Апроблеми все з‘являлися, особливов тваринництві, бо для збільшенняефективності виробництва потрібнобуло нарощувати поголів‘я дійногостада, а разом з тим і всьогопоголів‘я великої рогатої худоби. Алеж її треба було десь утримувати.Була замовлена і виготовленапроектно-кошторисна документаціяна будівництво ферми №3 з двохкорівників на 200 голів кожний.Корівники були з‘єднані між собоюмолочним блоком. Будувалакорівники наймана бригада гуцулів.

І, як завжди, не вистачало будівель-них матеріалів.

- Я тоді звернувся за допомогоюдо депутата обласної ради поСрібнянському виборчому округу П.Г. Тарасова – прокурора області івін допоміг, - розповідає О. М.Назаренко. - Ми разом поїхали вДобрянський лісгосп, де на моєпрохання виписали 300 кубів сосни.Її доставили в Прилуки на залізничнустанцію, а звідти ми машинамиперевезли в Сокиринці.

За два роки будівельна бригада з7 чоловік побудувала 2 типовізручні корівники, а згодом та жбригада на фермі №3 спорудиласвинарник-маточник на 125свиноматок і хряків-заплідників.Станки обладнали залізобетоном,який привезли з Прилук. Ценадзвичайно важко було робити, -ділиться спогадами ОлександрМиколайович.

На фермах утримувалося понад2 тисячі голів великої рогатої худобита до 5 тисяч свиней. Сіяли зерновіі технічні культури, саджали овочі.Щоб успішно виконувати планпродажу державі молока і м‘яса,зерна і овочів та цукрових буряків,працювали згуртовано всі вироб-ничі підрозділи, тваринники імеханізатори, овочівники іобслуговуючий персонал.

На превеликий жаль, 1975 ріквидався дуже засушливим. Жоденхороший дощ весною не пройшов.Прогнози на урожай були невтішні.Почали надходити вказівки “звер-ху”, щоб здавали на забій відго-дівельне стадо, та сокиринчани наце не пішли. Доклали всі зусилля іпоголів‘я зберегли. Виручивзелений конвеєр. Пізніше посіялипонад 150 га люцерни, а це длясвиней був цінний корм. Придбали ізапустили в роботу агрегат длявиготовлення трав‘яної муки ігранул. Це була “золота” машина,яку пізніше люди назвали монетнимдвором. Вона переробляла і сіно, ізернові відходи на комбікорм.

1976 рік був більш сприятливимдля сокиринських хліборобів.Виростили хороший урожай, вчаснозібрали. Та раптом в серединіжовтня вдарив мороз і скував всюземлю, а в ній на площі 24 газалишилися не зібрані цукровібуряки. Ні комбайни, ні люди, які напрохання керівництва вийшли вполе, нічого не змогли зробити.Через деякий час потеплішало,земля відтала, підсохла і за ліченідні цукристі були викопані тавідправлені на завод.

А будівництво все продовжу-валося.

Було зведено пункт штучногозапліднення корів, свинарник-відгодівельник на 1500 голів,чотирирядний телятник, двохряд-ний телятник-відгодівельник, про-ведено ремонт дворядного корів-ника, збудовано нову конюшню,складські приміщення. На всіх трьохфермах додатково пробурили позапасній артезіанській свердловиніі встановили по другій водонапірнійвежі. І все це було об‘єднано в однусистему.

Ось далеко не повний переліквсього того, що вдалося зробити,побудувати, ввести в дію у свій часмолодому, енергійному і, разом зтим скромному, витриманому ілюдяному голові колгоспу ім.Димитрова Олександру Мико-лайовичу Назаренку.

Може, тоді і був час героїчноготрудового піднесення, побудовинового колгоспного життя, час, колиперебудовувалися всі села району,зростали новобудови в райцентрі,асфальтувалися дороги. І вбагатьох селах керівники колгоспівпоринали з головою у відбудовусвого села.

Згідно поданої заяви, у 1985 роціО. М. Назаренко був переведенийголовним інженером районногоуправління сільського господар-ства, а через 4 роки сокиринчаниобрали його головою Сокиринськоїсільської ради.

І на цій посаді чи волею долі, чи зазбігом обставин, а, може, простомаючи господарську вдачу, новийголова сільради знову поринає вбудівництво. По всьому селу, врізних його куточках, в урочищахвісім, раніше споруджених, містківз роками зруйнувалися і сталинебезпечними для пересуванняними. Знову О. М. Назаренко впошуках: дістає залізобетонні палі,кільця, дошки для настилу і місткиремонтуються. Робиться все дляпокращення життя в селі, культур-ного відпочинку сокиринчан.

Олександр Миколайович здружиною брав активну участь вхудожній самодіяльності. Маючичудовий голос, співав і сам.

- Кожна людина на старості років

підсумовує своє життя, - кажеОлександр Миколайович. – Прийшові мій час з висоти прожитих літоцінити все, що довелося пережити.Може, були й помилки, бо від нихніхто не застрахований, адже 20років працював на керівних посадахі весь час з людьми. Старавсяприйти кожному на допомогу, а,може, кому й не догодив.

Тоді щороку в селі дзвеніли толоки,люди будували нові хати, сараї,погреби, а недільного дня збиралисяразом, щоб обмазати сільськуновобудову. То було свято! Ястарався допомагати людям ібудматеріалами, і грішми, дозволяввидати зарплату за цілий рікнаперед, щоб забудовник мігзакінчити будівництво до настанняхолодів. Нічим не зловживав, абине викликати нарікань, ніколи невиділяв себе серед інших.

Не забувається О. М. Назаренкубосоноге і голодне дитинство,особливо як тяжко жилося під часокупації села фашистами.

- Запам‘ятався, - пригадуєОлександр Миколайович, - одинвипадок. У центрі села Калюжинецьбіля комір стояли німецькі автомобіліз радіостанціями, а під їх кузовамимістились ящики з кролями. Япідкрався і під двома машинамивідкрив ящики і кролі повискакували.Третього відкрити не встиг, бо менепобачив вартовий. Я тікаю черездорогу і через лісу, плетену із лози,падаю в город. Попід лісою ріс бур‘ян,я в ньому й заховався. Німець підбігдо ліси, вистрілив по картоплі і побігловити кролів. А я обніжком, обсад-женим соняхами, пробрався надругий кінець городу і, переляканийдо смерті, прибіг додому.

- Вам тоді просто пощастило,Олександре Миколайовичу!

- Звільнили село від ворога і я, щезовсім малим хлопчаком, уже разомз іншими працював у колгоспі нажнивах. Сидячи верхи на коні,керував лобогрійкою, потім жаткою-самоскидкою косив хліб, щоб жінкив‘язали і складали в півкопи. Возиву поле однокінкою бочечку з водою ірозносив її відром косарям тав‘язальницям. Наступного літа вжепарою коней, запряжених у без-тарку, возив зерно з поля до комір.Два літа підряд був у полі вагаремна зернотоку, де вимолочене зерно,висипане на землю, жінки очищаливручну на віялці. Після цього збіжжянавантажувалося на підводи івідправлялося в село до комір. Авзимку після школи треба було іти вліс, украсти бодай хоч якихосьдровець, притягти ту в‘язку наплечах додому і порубати. А завтрамама ними витопить піч і наваритьщось поїсти. Так виживали тоді дітивійни, діти без дитинства. А якголодували у 1947 році! Правда, насвиручала корова, хоч і годувати їїне було чим. Та все ж вижили.

Звичайно, зараз молодь неповірить, в яких тяжких умовахжили тоді їх дідусі та бабусі. Та хай іне вірять, хай все те погане і гіркеніколи не повториться, - сумно кажеО. М. Назаренко.

А, помовчавши, переводитьрозмову на іншу тему.

- Я був делегатом ІІІ Всесоюзногоз‘їзду колгоспників, який проходив уМоскві 24-26 листопада 1969 року.Від Срібнянського району був наньому я і ланкова рільничої ланкиколгоспу “Комуніст” Г. І. Ляшенко. Ні,такої урочистої події, такого форумувсенародного я ніколи не забуду!

Делегати від України проживалив найкращому в Москві готелі“Росія”. Робота з‘їду проходила вКремлівському палаці. У першийдень з‘їзду вечором нас запросилив Будинок композиторів, де від-бувся хороший концерт. Сидимо,слухаємо. І раптом ведучий кон-цертної програми каже: «А было итак! Внимание! Внимание! Передаёмочередное сообщение ТАСС:“Сегодня, после ожесточённыхбоёв, был освобождён город Киев -столица Украины!». Всі в залівстали, бо зрозуміли, що перед нимиЛевітан (диктор ТАРС) і вигуками,бурхливими оплесками гарячевітали його. Він теж аплодував залу,потім низько вклонився і пішов зісцени. По закінченню роботи з‘їздувсім делегатам було запропонованосфотографуватись на згадку ізчленами Політбюро ЦК КПРС в Кре-млівському палаці з‘їздів. Теісторичне фото і понині, як добразгадка, в мене зберігається. А ще яособисто обмінявся руко-стисканням із Брежнєвим, Коси-гіним, Підгорним.

А ось як про ту важливу хви-люючу подію писала наша обласнагазета “Деснянська правда”:”Щоденно за село, де вишикувалисятрактори, автомобілі, комбайни,сівалки та багато інших машин, іде

колгоспний інженер-механік О. М.Назаренко. Тут починається йогоробочий день. В гарячу порувстигає побувати на токах, умеханічних майстернях, на пило-рамі. Всюди його чекають, всюдипотрібна його допомога й підтримка.

Напередодні жовтневих святйого ім‘я за рішенням райкому партіїзанесено на районну Дошкупошани. З новими виробничимипоказниками сокиринські тру-дівники зустрічають Третій Все-союзний з‘їзд колгоспників, де-легатом на який обрано і їхпредставника інженера-механіка О.М. Назаренка.”

- Ніколи не забуду і круїз Одеса-Туреччина- Єгипет, - продовжує даліОлександр Миколайович. – Вінпроходив у лютому 1974 року. ІзСрібного нас було двоє: я і головаколгоспу “Комуніст” О. М. Мазина.Приємно згадати, що і савинський“Комуніст” впевнено тоді підні-мався по сходинках і по вро-жайності, і по тваринництву, і побудівництву.

А ще мені пощастило побуватипо туристичних путівках у Польщі,Чехословаччині, Німеччині. І від цихпоїздок найприємніші враження.Скажу, що при Союзі профспілкипрацювали на вищому рівні іпутівок завжди було вдосталь.Щорічно по 5-10 чоловік з села вперіод відпусток їздили по нихвідпочивати.

Слухаю О. М. Назаренка іпригадую, як влітку минулого, 2012року, коли в Сокиринцях дзвенів наповну широчінь і красу день села іурочисто відзначали 140-річчяшколи, за збігом хороших обставині мені пощастило побувати на томусвяті. По його закінченню я вийшлана дорогу в пошуках транспорту,щоб доїхати додому, і бачу, як,тримаючи за руку внучку, поспішаєузбіччям Олександр Миколайович.Обличчя чомусь розхвильоване. Ягукаю його, підходжу ближче,вітаємося, запитую:

- Як свято, сподобалося? І чомурозхвильовані?

- Свято гарне, а мені чомусьприкро, щемно на душі.

- З якої ж би то причини?- Погляньте, - показує рукою в

бік будинку культури. – Моє серцехвилювалося, як його будували. Тай не тільки його. 20 років прослуживсокиринчанам вірою і правдою. -Помовчав. - А ви чули, менезгадували? Чи, може, до словазапросили?

Я такого не чула. А жаль!- Мабуть, організатори свята

забули, - кажу, щоб хоч трохизаспокоїти чоловіка, - а, може, й незнають молоді про вас нічого. Ви жне нагадали.

А Олександр Миколайовичмахнув рукою і швидко пішов.

Подружжя Назаренків обоє давновже на заслуженому відпочинку. Вмирі, злагоді, у взаємній повазі ідопомозі одне одному живутьОлександр Миколайович здружиною Вірою Василівною,бухгалтером за професією. Вминулому році вже й золотевесілля відсвяткували. Тільки отдуша часто болить у колишньогоголови колгоспу, як подивиться нанапіврозвалені фермські при-міщення у бур’янах, які вінбудував, де колись вируваложиття, було на що подивитись,похвалитись.

Вже дорослі два сини: Воло-димир – військовий, Віктор, якбатько, механізатор. Троє внучатвже теж майже дорослі, радуютьдідуся з бабусею. Друзів багато уОлександра Миколайовича. Не такчасто, але приїжджають вСокиринці з Одеси, Києва, Рівного,навіть з Німеччини. Разом колисьвчилися, служили, працювали, татак і залишилися на все життявірними друзями. Є в Назаренкадрузі і в Калюжинцях та Соки-ринцях, у Срібному. Телефонуютьодин одному і частенько зустрі-чаються.

- Життя триває, - каже Олек-сандр Миколайович. – А щоб вонопродовжувалося, все прекраснена землі треба підтримуватищоденною працею, яка покладенаВсевишнім на людей.

Тож не зганьбіть своє чесне ім‘я,Правда є у житті лиш єдина.Не забудьте, що вище немаВід високого ймення л ю д и н а!Так урочисто і схвильовано

закінчує розмову ОлександрМиколайович Назаренко, звер-таючись цими словами домолодих.

В. ДЕНИСЕНКО.

23 серпня своє 70-річчя святкуватиме дорога нашамама, бабуся Ганна Петрівна КИРИНДАСЬ з Гриціївки.

Нехай цвітуть під небом синьооким ще довго-довгодні й літа, а тиха радість чиста і висока, щоденно хай дохати заверта. Бажаємо здоров’я, сонця у зеніті, любові,доброти і щастя повен дім, нехай у серці розкошує літоі соняхом квітує золотим. Хай постійний успіх, радістьі достаток сиплються, немов вишневий цвіт. Хайжиттєвий досвід творить з буднів свята, а Господьдарує довгих сотню літ!

Син, невістка, внучка Альона з чоловікомВіктором.

23 серпня своє 70-річчя святкуватиме дорога нашакума Ганна Петрівна КИРИНДАСЬ з Гриціївки.

Чтоб всегда под счастливой звездою тебя судьба подороге вела. В доме чтоб полноводной рекою жизньспокойно и мирно текла. Пусть твой дом лишь друзьяпосещают, стороною обходят ненастья, от души мы добрав этой жизни желаем, долгой жизни, здоровья и счастья!

Кума Л. І. КУЗЬМЕНКО.

23 серпня своє 70-річчя відзначатиме дорога сваха ГаннаПетрівна КИРИНДАСЬ з Гриціївки.

Життя летить так стрімко і крилато усім вітрам і радостямнавстріч. 70 – це багато і зовсім небагато, живи у щасті ще до

23 серпня своє 70-річчя відзначатиме дорога свекруха ібабуся Ганна Петрівна КИРИНДАСЬ з Гриціївки.

70 – є зовсім небагато, дуже щаслива і гарна пора, бажаємвам у родинне свято довгих років радості і добра. Нехай надвами буде блакитне небо, не залишать сили на путі і живітьстільки, скільки буде треба, гордо ступайте у житті. Нехай вамсонечко світить, а серце співає, нехай печаль дороги до серцяне знає, нехай щастя буде у вашому домі, і радість нехай з вамибуде завжди, здоров’я міцного і справедливої долі нехай ГосподьБог дає на довгі роки.

Невістка Надя, внук Ярослав з дружиною Людою.

сотні літ. Бажаю здоров’я в рідній хаті і радості о вранішнійпорі, щоб ти людською вдячністю багата жила щасливо взлагоді й добрі. Хай пахучим цвітом стеляться дороги, хайвідходять вдалеч горе і біда, хай же будуть щастя і міцнездоров’я на довгі-довгії літа.

Сваха Ліда Степанівна з Харитонівки.

2 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 22 серпня 2013 р.

Минулої неділі відбувся 9-й турчемпіонату району з футболу. Тур

видався насиченим на емоції інесподіванки. Розв’язка чемпіонату не за

горами і три очка для кожної з команддуже важливі. А боротьба за призову

трійку нині у самому розпалі. У цьому туріГурбинці приймали у себе команду

Харитонівки і звітний матч був ключовиму турі, адже ці дві команди є головними

конкурентами подільської команди.Команда Савинець поїхала в гості долідера чемпіонату, команди Подолу. У

Срібному місцева команда зіграла зізбірною двох сіл.

Гурбинці - Харитонівка 3:2Головним матчем туру, безсумнівно,

стала зустріч у Гурбинцях, де місцевакоманда приймала команду Харитонівки. Неварто нагадувати, що зустріч цих командуже стала свого роду срібнянським дербі.Вперті гурбинчани і такі ж непоступливіхаритонівчани, команди, які претендують названня чемпіона і, за сприятливих для кожноїз команд умов, можуть вибороти собі цезвання. Матч, як і очікувалося, був дуженасиченим у плані емоцій і боротьби. Тимбільше, Харитонівка у минулому турі зрів-нялася за кількістю очок з подолянами, аГурбинці сміливо наступають на п’яти своїмконкурентам. До того ж, гурбинчани праг-нули реваншу за поразку у першому колі. Іце їм вдалося. Господарі поля змоглипереграти свого суперника, та ще й хет-триком відзначився форвард гурбинчанОлександр Ходак. У стані харитонівськоїкоманди забивали Павло Плющ і СергійЛаріков, який повернувся після нелегкоїтравми. Остаточний рахунок у матчі 3:2 іХаритонівка відпускає Поділ у відрив, аГурбинці зрівнюються по очках зхаритонівчанами.

Поділ - Савинці 4:3Гра у Подолі між лідером чемпіонату і

командою, яка знаходиться у другій половинітаблиці, на перший погляд, могла здатисянецікавою. Чимало вболівальників висло-влювали свою позицію на користь госпо-дарів і перший тайм це підтвердив.Подільська команда у першому таймі чотирирази розписалася у воротах савинчан.

Авторами забитих м’ячів стали ОлександрОлексійович Желіба, дублем відзначивсяФедосій Мороз і на один забитий м’ячпоповнив свій бомбардирський рахунокВладислав Лук’янчиков. Савинчани від-повіли одним забитим м’ячем у виконанніЯрослава Іваніченка. Здавалося б, у другомутаймі Поділ зможе закріпити свою перевагу,але савинчани показали, що так просто вонине здаються і не відступають. Кілька хвилинне вистачило команді гостей, аби зрівнятирахунок. У другій половині зустрічі Савинцізуміли відквитати ще два голи. ЗабивалиМикола Телюк і Сергій Виноградський. Аподоляни зуміли втримати такі важливі триочка і тепер одноосібно очолюють турнірнутаблицю.

Срібне - Гриціївка/Побочіївка 3:6У Срібному на футбольному полі

зустрілися між собою місцева команда ізбірна двох сіл. Від цього поєдинку можнабуло очікувати чого завгодно. Срібнянипрагнули реабілітуватися за поразку відСавинець, а команда Гриціївки/Побочіївки -збільшити лік своїм перемогам. Це їм івдалося зробити.

Вже з перших хвилин футболісти збірноїдвох сіл насіли на ворота свого суперника.На 5-й хвилині небезпечно пробивав капітангостей Віталій Ковган після гарного паса відОлександра Джеваги, а за дві хвилини самОлександр зумів розписатися у воротахсрібнян, відкривши рахунок у зустрічі.Помітно, що гості зуміли з перших хвилинзахопити гру в свої руки і марнувати шансина забиті м’ячі не збиралися. На 13-й хвилинідругий м’яч у ворота срібнян забив СергійЩербина, якому асистував Роман Ткаченко.Що й казати, цей футболіст час від часупоповнює свій бомбардирський рахунок.Срібняни намагалися перевести гру наполовину поля суперника, але у командиГриціївки/Побочіївки були дещо інші плани. На17-й хвилині Ткаченко і Щербина зновурозігнали смачну атаку, яка увінчаласязабитим м’ячем, тільки цього разуфутболісти помінялися місцями. Гол до свогоактиву записав Ткаченко, а асистентомвиступив Щербина. Господарі полянамагалися розігнати свої атаки через фланг,але захисники гостей впевнено виконувалисвої функції. Команда Гриціївки/Побочіївки,

здавалося, піймала кураж. Такої гри увиконанні цієї команди її прихильники ще небачили. Тим більше, що цього разу зреалізацією моментів було все в порядку. Агол потроху назрівав. На 21-й хвилиніОлександр Джевага чудово виконав навіснупередачу на Віталія Ковгана, але ударпрослідував вище цілі. За три хвилини зновуактивно діяв Джевага, який сильним ударомпробивав у бік воріт. Голкіпер срібнян змігзафіксувати м’яч у руках. І ось він, гол.Четвертий забитий м’яч у команди Гриціївки/Побочіївки вийшов просто неймовірної краси.Метрів з 27, просто шикарним ударомточнісінько в дев’ятку відзначився СергійЩербина. Від таких забитих м’ячів простоподих перехоплює. Після цього голуактивізувалися срібняни і потроху почали своїпідступи до володінь збірної двох сіл. Хорошуатаку провів Максим Боровик, але СергійСухина не зміг зіграти на добиванні. А захвилину міг відзначитися Олег Брацюн,голкіпер гостей перевів м’яч на кутовий. Післяподачі з кутового, небезпечного удару поворотах завдавав Силенко, але центральнийзахисник Максим Ковальов виніс круглого ваут. Гості не бажали миритися з такимрозкладом подій і на 37-й хвилині вжеворотарську майстерність демонструвавголкіпер срібнян Олександр Щербина. Гос-подарі огризнулися гарною атакою у виконанніСергія Сухини й Олега Брацюна, на виходівпевнено зіграв воротар гостей Сергій Ярмак.А на 41-й хвилині стався гол у виконанніРомана Коваленка. Команда Гриціївки/Побочіївки ясно дала зрозуміти, щосьогоднішню перемогу вони так просто невіддадуть.

Другий тайм розпочався за активностізбірної двох сіл. На 46-й хвилині гарний ривокзробив Сергій Чобітько, але атаку непідтримали партнери. І тут, вочевидь,команда Гриціївки/Побочіївки трохи роз-слабилася. Срібняни ж не спали і вирішилисповна скористатися таким становищем.Сухина вперто атакував ворота збірної двохсіл, поки його зусилля не увінчалися забитимм’ячем. За три хвилини ще один голвідквитав і Максим Боровик. Срібнянськакоманда впевнено перевела гру до воріт

свого суперника і почала потроху ско-рочувати відрив. Поки гості намагалисяпереломити хід подій, Олег Брацюн після серіїкутових забив третій м’яч. Ось тут вженепереливки могли бути для збірної двох сіл.Але футболісти Гриціївки/Побочіївки все жтаки зуміли відсунути гру від своїх воріт.Підключався до атаки і Артур Пінчук, алейого простріл перервав Ярослав Соловей.Небезпечний момент виник у штрафній площізбірної двох сіл, Максим Боровик прицільнобив по воротах, але свою командуврятували захисники: з лінії воріт вибивКовальов, а Чобітько вибив м’яч в аут. Цеймомент дещо додав запалу гостям і вже на78-й хвилині Олександр Джевага забив свійтретій м’яч у двох останніх матчах. Рахунокстав 6:3 на користь команди Гриціївки/Побочіївки. Матч так і завершився.

У гонці бомбардирів, як і раніше, лідируєВладислав Лук’янчиков, на рахунку якоготепер 19 забитих м’ячів. На другому місцірозташувався Федосій Мороз (11 м’ячів), заним йде Сергій Ларіков (9 м’ячів).

Турнірна таблиця після першого кола маєтакий вигляд:

Як бачите, Поділ вирвався у лідери, алеу спину йому дихають Харитонівка іГурбинц і, команди, які так просто в ідперемог не відмовляться. Тим більше, щоза сприятливих умов все можекардинально змінитися. Скоріш за все,відповідь на чимало питань дасть матч унаступному турі, 25 серпня , м іжХаритонівкою і Подолом. Харитонівкабуде битися до останнього, у них є шансспіймати удачу за хвіст. А Подолу, якщовони хочуть втримати першу сходинку,доведеться докласти зусиль. Не меншцікавий матч очікує на нас і в Савинцях,де місцева команда прийматиме збірнудвох с іл. А Срібне поїде в гості догурбинчан. Початок ігор о 17:00.

О. МУСІЄНКО.

Першого вересня розпочнеться новийнавчальний рік. Як до нього підготувалисязаклади освіти району - ішла мова нарозширеній нараді у районній державнійадміністрації.

Відкрив і вів нараду перший заступникголови районної державної адміністрації,начальник управління агропромисловогорозвитку району М. П. Близнюк.

Про готовність закладів освіти району донавчального року інформував присутніх на-чальник відділу освіти райдержадміністраціїА. М. Семенко.

Він відзначив, що всі школи району готовідо навчального року.

Вживаються заходи щодо повного охоп-лення дітей і підлітків шкільного віку різнимиформами навчання. В повній мірі забез-печено учнів підручниками. У школах ідепідготовка до урочистого проведення 1вересня Дня знань.

Вживаються заходи щодо організованогорегулярного підвезення до місць навчання ідодому учнів та педагогічних працівників усільській місцевості, які цього потребують.

Приємно, що останні три роки до першого

У райдержадміністрації

Ф У Т Б О Л

Місце Команда І В Н П М О 1. Поділ 8 7 0 1 42-10 21 2. Харитонівка 8 6 0 2 28-12 18 3. Гурбинці 8 6 0 2 23-13 18 4. Срібне 8 3 0 5 15-21 9 5. Савинці 8 2 0 6 19-26 6 6. Гриціївка/Побочіївка 8 2 0 6 12-30 6

Продаються цуценята німецької вівчарки робочогорозведення, зонарний окрас, документи КСУ, клеймо,паспорт, в роду чемпіони. Тел. (097) 4779405, (050) 6497470,Сергій.

У магазині взуття “Чобіток” (вул. Калініна, 4, біляприватної ветаптеки) у великому асортименті є дитяче,підліткове, доросле взуття. Ціни нижчі, ніж на ринку.Завітайте, будемо раді!Кошу двори, городи (бензокоса). Ціна договірна.

Тел. 066-4668297, 093-5981770 Коля. Молода сім’я зніме квартиру або будинок зізручностями. Порядність та своєчасну оплатугарантуємо. Тел. 050-2460007, 097-8029814.

Продається квартира по вул. Калініна, 11, кв.2. Тел.095-7184059.

Продам робочу кобилу і корову. Тел. 066-9236798.Продається машина ВАЗ-21063 розкомплектована,

поагрегатно. Тел. 096-5075020.

класу іде більше 100 дітей. Так, і цього рокузакінчили середню школу 87 учнів, а допершого класу 1 вересня підуть 105 учнів.

А. М. Семенко приділив найбільше увагипитанням готовності матеріально-технічноїбази шкіл, дотриманню в них санітарно-гігієнічних норм та проблемним питанням.

Анатолій Михайлович подякував народ-ному депутату І. І. Куровському за фінансовублагодійну допомогу, яку він виділив напроведення поточних ремонтів шкіл,висловив подяку депутатам обласної радиО. М. Дмитренку та Ю. І. Євдокимову, якіспрямували свої кошти на розвиток шкіл.Подякував батькам дітей, дирекції івчителям, інвесторам, які обробляють землів районі, за допомогу та особисту працю впитаннях підготовки закладів освіти донавчального року.

Але несвоєчасне і недостатнє фінан-сування галузі, наголосив А. М. Семенко, недозволяє в повній мірі вирішувати гос-подарські питання закладів освіти.

Та спільними зусиллями відділу освіти,керівників навчальних закладів, органіввиконавчої влади, батьківської громадськості

вживаються заходи щодо оперативноговирішення назрілих проблем тавідшукуються шляхи їх вирішення.

На вирішенні проблемних питань закладівосвіти зосереджували свою увагу увиступах директори Срібнянської і Калю-жинської шкіл В. О. Декрет і В. М. Ромазан,Карпилівський с ільський голова Н. Д.Коваленко та Гурбинський сільський головаІ. В. Дейнека, які брали участь в обговоренніінформації начальника районного відділуосвіти.

З своїми пропозиціями у вирішенніокремих освітянських проблем виступивзаступник голови районної ради О. В. Телух.

Щодо складної фінансової ситуації, якасклалась в районі на день розширеної наради,і зокрема в галузі освіти, дали поясненнязаступник начальника фінансовогоуправління райдержадміністрації Л. Л. Подата начальник управління державногоказначейства в Срібнянському районі С. В.Маріненко.

Заступники голови районної державноїадміністрації П. О. Петрусенко та О. В.Коваленко напередодні наради брали участь

у об‘їзді шкіл району. Вони проаналізувалистан їх готовності до початку новогонавчального року. Олександр Володи-мирович, який є головою комісії з питаньперевірки готовності навчальних закладів,дав високу оцінку усім школам, особливовідзначав Срібнянську, Карпилівську,Савинську і Горобіївську школи, де багатозроблено по ремонту приміщень, котелень,шкільних їдалень. В цьому велика заслуга,наголосив він, колишнього голови районноїдержавної адміністрації О. Д. Власенка.

З інформацією по другому питанню: “Простан взаємодії районної державної ад-міністрації із Срібнянським РВ УМВС у сферізабезпечення правопорядку, захисту прав ісвобод громадян” виступив помічникначальника Срібнянського районного відділуз кадрового забезпечення УМВС в Чер-нігівській області О. В. Желіба.

Підсумки наради підвів М. П. Близнюк.По обох обговорюваних на нараді пи-

таннях прийнято відповідні розпорядження.Г. ГУРІНЕНКО.

Незалежність України – цеодна з тих небагатьох, алевизначних спільних ціннос-тей, довкола яких єднаєтьсявсе наше суспільство, весьнарод, незалежно від регіонупроживання, релігійних,мовних або культурнихособливостей. Сьогодні, учаси непростих випробуваньдля нашої державності,складних економічних про-цесів у світі, тиску з бокудеяких сусідніх держав,єдність усіх суспільнихверств довкола єдинихцінностей важлива, як ніколи.

У цьому зв’язку дужетішить той факт, що україн-ська влада демонструєзнання історії і розумінняцінності державної незалеж-ності, давніх європейськихтрадицій, які лежать в ї їоснові. Вельми показовим у

До чергової частиниСрібнянського райвідділуміліції 14 серпня надійшлоповідомлення про смертьза місцем проживання

цьому сенсі стало зверненняПрезидента України з нагодиДня хрещення Київської Русі.Віктор Янукович заявив:«Україна, багата своєю істо-рією та унікальними культур-ними надбаннями, є не-від’ємною частиною хрис-тиянської цивілізації, а нашастолиця по праву вважаєтьсяапостольським містом, якезберегло основи загально-європейської культури, по-літики та вікопомну спад-щину. Ми - спадкоємціВолодимирового хрещення -усвідомлюємо силу віри унелегкі часи випробувань,через які довелося пройти уборотьбі за свою державністьі незалежність. Переконаний,що український народ інадалі плекатиме глибокіхристиянські традиції тадуховні засади Київської Русі

задля розквіту рідної землі».Важко не погодитися ізтакими словами, під нимиготовий поставити підпискожен свідомий громадянинукраїнської держави. Аспільні цінності об’єднуютьлюдей, як ніщо інше. І цепідтверджують факти.Зокрема, соціологічні дослід-ження демонструють ста-більне зростання прихи-льників державної незалеж-ності України за останні трироки. Якщо кілька років томуця цифра ледь сягалаполовини від числа опитанихреспондентів, то нині вонасклала 61 %. Очевидно, щоза три роки президентстваВіктора Федоровича Януко-вича число прихильниківнезалежності значно зросло,і в цьому, безперечно, єзаслуга чинного глави

держави, проваджуваної нимвнутрішньої та зовнішньоїполітики.

Але це не означає, щоможна розслабитись і«почивати на лаврах». Щедуже багато загроз нашійнезалежності не втратилисвоєї актуальності. Це іекономічні загрози, такі, яксвітова економічна криза. Ізовнішньополітичні виклики,зокрема небажання деякихсусідніх держав визнатиукраїнську державну неза-лежність як історичний факт івідповідні спроби говорити зУкраїною з позицій залеж-ності.

Тож якщо сьогодні ми всіне згуртуємося і не даморішучу відсіч зовнішнімсилам, що зазіхають на нашунезалежність, ми можемо їївтратити. Треба зробити

належні висновки зі складноїісторії українського народу,коли ми втрачали держав-ність через внутрішні чвари,непорозуміння між окремимисуспільними верствами, міжвладою та народом. Сьогодніми повинні бути як ніколиєдині, щоб не тільки зберегтинашу незалежність, але йзробити, нарешті, Україну тієюкраїною, про яку так щиромріяли мільйони нашихпредків, які боролися і клалижиття за незалежність.Справжньою країною мрії –заможною, впливовою,турботливою про своїхгромадян. Країною, за якунам буде не соромно переднащадками, що їм ми ї їлишимо у спадок.

Віктор БЕЗВЕРХИЙ,журналіст.

малолітньої О., 2010 р.н.На місце події виїжджали

прокурор району ШевченкоС.М. та слідчо-оперативнагрупа Срібнянського РВ.

Згідно попереднього вис-новку судово-медичноїекспертизи, причиноюсмерті став інфекційно-токсичний шок внаслідок

опіку.Відомості за даним фак-

том внесено до Єдиногореєстру досудових розслі-дувань за ознаками зло-чину, передбаченого ст. 166КК України (злісне неви-

конання обов’язків подогляду за дитиною). Досу-дове розслідування про-водить Срібнянський РВУМВС в області.

Хід розслідування проку-ратурою області взято наконтроль.

Також прокуратуроюорганізовано перевірку

стану здійснення органамита службами у справахдітей району контролю завиконанням батьками обо-в’язків по догляду задитиною.

Прес-службапрокуратури

Чернігівської області.

НАДЗВИЧАЙНАПОДІЯПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ ДИТИНИ ВСТАНОВЛЮЄ РОЗСЛІДУВАННЯ,

ХІД ЯКОГО КОНТРОЛЮЄ ПРОКУРАТУРА ОБЛАСТІ

4 стор. 22 серпня 2013 р. «СРІБНЯНЩИНА»

Засновник - районна державнаадміністрація та районна рада.

Смт. Срібне Чернігівської області.Видавець - редакція газети «Срібнянщина»

«Срібнянщина» Телефони: редактора - 2-12-30, відповідального секретаря,відділів сільського господарства - 2-11-21,

бухгалтерії - 2-13-06.

Точка зору авторів може не співпадати з позицією редакції. Листування з читачами редакція ведена сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та

рекламодавці. Редакція залишає за собою право редагувати або скорочувати тексти.

РедакторС. А. Бебик.

Наша адреса:17300, смт. Срібне,вул.Леніна, 41А.

Електронна пошта:media_sr@cg.ukrtel.net

Друк офсетний. Обсяг - 1 друк. аркуш. Індекс 63992. Тираж 2417. Замовлення №405. Віддрукована у Прилуцькій друкарні, м.Прилуки, вул. Ярмаркова,47.

Газета виходить з лютого 1935 року.Реєстраційне свідоцтво серіяЧГ №022 від 22 лютого 1994 р.

Ч е р н іг ів с ь к а о б л а с т ь , м . Іч н я , в у л . Б у н ів к а , 1 6 6 ( т е р и т о р ія С Т О В « ІН Т Е Р » Е л е в а т о р )

Т е л .: (0 5 0 ) 4 4 0 - 8 8 - 0 5 , (0 6 6 ) 6 8 5 - 6 5 - 6 5 , ( 0 9 3 ) 6 2 7 - 0 6 - 2 4 , (0 9 8 ) 4 1 9 - 3 4 - 9 0 М ін і – т р а к т о р а : в ід 1 2 к . с . д о . 8 0 к . с .

М о т о б л о к и : в ід 4 к . с . д о 1 2 к . с . В е л и к и й в и б і р Н А В ІС Н О Г О О Б Л А Д Н А Н Н Я д о т р а к т о р ів т а м о т о б л о к ів в и р о б н и ц т в а : У к р а їн а , П о л ь щ а , К и т а й

К а р т о п л е к о п а л к и

в ід 5 7 0 0 г р н .

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА, ДВЕРІ

Від офіційного представника заводу ООО СТЕКО ТРЕЙДИНГ(Німецька якість - українська ціна). Сітки в по-

дарунок!!! Заміри та доставка безкоштовно. Пен-сіонерам знижки. Тел. 095-4540566, 067-9976319, 093-8834988.

БУРІННЯСВЕРДЛОВИН ТЕЛ. 095-

5330103, 096-0532226.

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ МОЛОДНЯК НЕ МЕНШЕ 250 КГ. НАХАРКІВ. ТЕЛ. 099-7753100, 098-8490220. ТЕЛЕФОНУВАТИ З9 ГОД. РАНКУ ДО 21.00 ГОД.

КУПЛЮ КОРІВ, БИКІВ, КОНЕЙ. ТЕЛ. 097-9231134, 095-5622605.

ЗАКУПОВУЄМО НАЙДОРОЖЧЕ БИКІВ, КОНЕЙ ПОНАД 400КГ, А ТАКОЖ ВРХ, КНУРІВ-НУТРЯКІВ. ТЕЛ. 099-3730487, 096-3449436.

ПРИВЕЗУ ПІСОК, ЩЕБІНЬ,ГРАНВІДСІВ. ТЕЛ. 066-7784657.

У ПОБОЧІЇВЦІ ПРОДАЄТЬСЯ ГОСПОДАРСТВО. ТЕЛ. 095-4031134, 063-6175508.

М агазин «Сільгосптехніка» ТОВ ВТП «Облагропостач»

Знижка до 2000 грн. Тракторів від 12 до 80 к. с.

С інтай, Джинма, Дон-Ф енг, Ф отон.

Доставка по області безкош товно.

Копалки, саджалки, плуги, культиватори, сівалки та інше.

М отоблоки від 4 до 12,5 к. с.

Власне виробництво М еталочерепиці

проф настилу та квадратної труби : 20х20, 40х20, 40х40,

50х50, 60х40 Ціни найнижчі по області!

Доставка по області

м . Чернігів, вул. Ж абинського, 13.

тел.:(0462)67-22-22, (063)534-62-00, (050)293-12-23

с. В. Муравійка, вул. Вокзальна 9 Куликівського р-ну Чернігівської обл.

(068)085-34-34, (063)37-577-10 (097)966-06-22

ПРОДАЄТЬСЯ ОВЕС, ПШЕНИЦЯ. ТЕЛ. 066-98-44-157.

30 РОКІВ СВІТЛОЇ ПАМ‘ЯТІ ЛІДІЇМИХАЙЛІВНИ КОНОНЕНКО

24 серпня мине 30 років, як у розквіті літпішла з життя найдорожча нам людина –дорога донечка, сестричка, мама ідружина Лідія Михайлівна КОНОНЕНКОз Артеменкового.

Донечко, сестричко рідненька, нашангел небесний, як важко жити без тебе.Для всіх нас ти була втіхою, розрадою іпідтримкою, промінчиком, який зігрівав насусіх. Час не лікує такі рани, а робить їх щеболючішими. Біль та смуток навікиоселилися в наших серцях. Куда ж от насушла ты, дочь? Куда ж ты, милая, пропала? Вкакую даль, зачем ? – ответь.Ты ж нам, как солнышко,светила. Нет в этом мире слов печали такую боль чтобпередать. Мы здесь, а ты в холодной дали, и нам тебя ужне обнять.Я так хочу, чтоб ты воскресла и снова были мыс тобой. Держала за руки тебя я крепко и сердце билось быот радости такой. Прижав головушку твою родную, яцеловала б, милая, тебя. А по щекам текли бы слёзы, чтоснова вижу я тебя.Смотрела б на тебя, родная, инасмотреться не могла.Ведь ты живая, ты живая. О,Господи, как я люблю тебя.Но нет..., ты далеко за облаками.Ты в снах, воспоминаниях моих.Не в силах облака раз-двинуть я руками, не в силах сны я воплотить.И каждыйдень с печалью и тоскою смотрю на небо и ищу тебя.Дотронуться бы до тебя рукою, увидеть бы твои глаза...Приходит грусть, садится рядом где-то. Пьёт чай с печальюи тоской... И всё таки в душе моей надежда: не в этойжизни, так в другой обнять тебя, прижаться нежно-нежнои стать по-прежнему твоей сестрой... Донечко, сестричко,велика любов до тебе та невмируща пам‘ять завжди внаших серцях. Нехай земля тобі буде пухом, а душі ЦарствоНебесне і вічний спокій.

Вічно сумуючі батьки, сестра та брат із сім‘ями.

19 серпня минуло 2 роки з дня смерті дорогого нашогочоловіка, тата і дідуся Володимира Трохимовича ГОРБА.

Горбок землі мовчить, як все довкола і огортає серцетихий жаль, що не побачимо ніколи ні Вашу радість, ні Вашупечаль. Нема вже Вас, хоч скільки хочеш клич, сама печальзаполонила душу. У світі серед безлічі облич вже не зустрітиусмішку ріднішу. Не заросте ніколи та стежина, що провелаВас у останню путь. Похилиться зажурена калина і добримсловом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ви завждибудете поряд із нами. Хай над Вашою могилою світитьсонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса - топам’ять про Вас. Спіть спокійно, наш дорогий. Лебединимпухом хай буде Вам земля.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки.ПОМИНАЄМО

22 серпня минає рік, як перестало битисясерце дорогого нашого чоловіка, батька,дідуся, брата, свата МиколиВасильовича КОЛЯДИ (смт. Срібне).

Як тяжко і гірко без тебе, як серце і стогней болить, як сумно, що ти вже не з нами –несила повірить в цю мить. Пішов ти увічність безкрайню, далеко пішов – за межу,лишивши нам смуток й печалі, скорботустрашну і журбу. Хмаринки пливуть в чистімнебі і пташки співають в саду, і сонечко світитьяскраво, а ти вже в далекім краю. Хай легким буде спочинок,ніщо не турбує в цей час. Хай зорі усього світу тобіосвітлюють шлях. Всі, хто знав Миколу Васильовича,пом‘яніть його, згадайте добрим словом.

Вічно сумуючі дружина, діти з сім‘ями, сестри ізсім‘ями, свати і всі рідні.

24 серпня минає 3 роки, як пересталобитися серце дорогої нашої дружини, мами,невістки, дочки, сестри АльониМихайлівни КУДЕЛІ (с. Галка).

Не загоюється душевна рана і більвтрати. Гірко і тяжко нам без тебе. У цейскорботний день низько схиляємо головинад твоєю могилою. Спи, наша рідна, хайніщо не тривожить твій спокій. Лагіднесонечко гріє твою могилу, а вітеррозповідає, що ми тебе пам’ятаємо і ніколине забуваємо. Лебединим пухом тобі земля,а душі - Царство небесне.

Тому, хто дорогий був при житті від тих, хто любить і сумує.Вічно сумуючі всі рідні.

Втрачене посвідчення дитини з багатодітної сім‘ї №002854,видане 01.09.2010 року на ім‘я КОВАЛЕНКО ДариниОлександрівни, вважати недійсним.

Продається автомобіль ВАЗ-2101 з 5 КП в хорошомустані та культиватор до трактора МТЗ-80 і ЮМЗ. Тел.093-405-62-18.

25 серпня минає 5 років, як перестало битисясерце нашого дорогого чоловіка, тата, дідуся,прадідуся Володимира Артемовича ЛИЛКИ(смт. Срібне).

Ми не можемо повірити в те, що тебе,рідненький, немає і вже ніколи не буде порядз нами. Навіки зупинилось твоє щире, добресерце, спочили натруджені руки. Плачутьза тобою всі стежки, плаче дім, бо немаєгосподаря в нім. Ти більше ніколи не будешнас зустрічати, не даси доброї поради, недопоможеш. Ти пішов від нас за межувічності, залишивши нам сум і тугу за тобою.Прости нас, що не змогли вберегти тебе від біди.Ми низько схиляємо голови над твоєю могилою. С п испокійно, рідненький,нехай земля береже твій вічний спокій,а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто знав– пом’яніть добрим словом і святою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, син, дочка, невістка, онуки,правнуки і всі рідні.

ПОМИНАЄМО21 серпня минув рік, як пішла із життя дорога наша мама,

бабуся, теща і просто гарна людина Марія ОлександрівнаМОСТОВА (с. Поділ).

Життя людське, мов тоненька ниточка, обривається.Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якогоплачуть наші серця. Рідненька, ми сумуємо за тобою. Неможливо повірити в те, що навіки перестало битися твоєсерденько, ніколи не переступиш порога своєї хати і ніколи,ніколи не обіймеш нас. Нехай спокій твоєї душі оберігаєясне сонечко, хай ніщо не тривожить твій сон, хай землябуде тобі пухом, а душі царство небесне і вічний спокій.Хто знав нашу дорогу Марію Олександрівну - пом’янітьдобрим щирим словом.

Вічно сумуючі дочки Люда і Валя,внук Богдан, зять Сергій, рідні.

24 серпня минає рік, як зупинилося серцедорогої нам людини, люблячого батька ідбайливого дідуся Михайла ГригоровичаДАНИЛЕНКА (с. Савинці).

Час не стирає пам’ять, не зменшує гіркотувтрати. Минають дні, проходять місяці, ами не можемо повірити у те, що тебе немаєсеред нас і вже ніколи не буде поруч, непочуємо твого голосу, мудрої поради, непобачимо твого рідного погляду. Навікизакрились твої очі, спочили натруджені руки.Куди не глянемо – скрізь усе нагадує про тебе.Важко на душі, холодно і порожньо. Не можемозабути все те, що ти так щедро дарував нам прижитті. В нашій пам’яті ти житимеш вічно. З сумом і скорботоюсхиляємо голови над твоєю могилою. Хай ніщо нетривожить твій сон. Хто знав, з ким працював, комудопомагав при житті – згадайте нашого дорогого МихайлаГригоровича і пом’яніть разом з нами в ці дні добрим, тихимсловом.

Вічно сумуючі дружина, сини, донька,невістки, зять, внуки і всі рідні.

23 серпня свій ювілейний день народження святкуватимедорога мама, лагідна бабуся Ольга Михайлівна СКОРИК зХаритонівки. За роком рік життя невпинно лине, дарує весенвеселковий час. У цю прекрасну ювілейну днину вітання щиріви прийміть від нас. Хай доля шле вам добро і щастя, міцнездоров’я, море благ земних, а щедрі дні, мов рушники квітчасті,нехай ще довго стеляться до ніг. Нехай сяють очі з ніжністю, асерце розквітне радістю, хай доля красива, як соняшник, даруєвам щастя райдугу. Хай сонечко світить із ясного неба, бажаємусього, чого тільки треба, хай обминають дім ваш тривоги,цвітом і рястом проляжуть дороги. Щоб серце ваше зігрівалотепло, щоб завжди в душі панувало добро, краси і наснаги,здоров’я без ліку і довгого, довгого щедрого віку.

Дочка Алла з сім’єю.23 серпня свій ювілейний день народження святкуватиме

дорога мама, лагідна бабуся Ольга Михайлівна СКОРИК.Нeхай цвiтуть пiд небом синьооким, ще довго-довго днi й

лiта, а тиха радість чиста i висока, щоденно хай до хатизаверта. Бажаєм здоров’я, сонця у зенiтi, любовi, доброти iщастя повен дiм, нехай у серцi розкошує лiто і соняхом квiтуєзолотим. Хай постiйний успiх, радiсть i достаток, сиплютьсядо Вас, немов вишневий цвiт. Хай життєвий досвiд творить збуднiв свята, а Господь дарує довгих-довгих лiт!

Дочка Таня з сім’єю.

25 серпня святкуватиме свій 75-річний ювілей дорога ілюбляча матуся, найкраща в світі бабуся ГаннаСтефанівна ОВЕРЧЕНКО з Гурбинець. Щиро вітаємо її зднем народження і надсилаємо свої найкращі побажання.

Лагідна, рідненька, добра і проста, наша дорогенька, нашазолота. Натруджені руки, мудрії слова, вам ніколи, рідна,спокою нема. Тож дозвольте в день такий святковийпобажати вам здоров’я, щастя, радості в житті і щоб незнали горя ви ніколи, і багато років ще для нас жили й жили.

З любов’ю і повагою дочка Наталія і внучка Аллочка.

21 серпня своє 60-річчя відсвяткувавдорогий наш син, чоловік, тато АнатолійГригорович КЛЮШНІЧЕНКО з Олексинець.

Наш славний і рідний, найкращий у світі, зтобою нам завжди затишно й світло. Ти –гарний господар і батько чудовий, даруєштурботу і море любові. Спасибі за ласку, заруки умілі, що вмієш підтримати словом іділом, що в рідному домі надійно та щиро,живи нам на радість у щасті та мирі. ХайБог милосердний з високого неба дарує усе,чого тобі треба, а Матінка Божа – ЦарицяСвята – дарує щасливі і довгі літа.

Мама, дружина, син Сергій, синСлавік з родиною, донька Алла з родиною.

25 серпня святкуватиме свій 75-й день народженнядорога матуся, любляча бабуся, прабабуся ГаннаСтефанівна ОВЕРЧЕНКО з Гурбинець.

Люба матусю, бабусенька мила, ви в нас найкраща, вив нас єдина. Спасибі велике, що ви нас зростили, що винас любите, усім помагаєте. Молитесь за нас і добра намбажаєте. За руки робочі, за хліб на столі, спасибі вам,рідна, уклін до землі. За ваше добро і турботу про нассьогодні ми щиро вітаємо вас. Живіть же, рідненька, щедовго на світі і будемо всі ми любов’ю зігріті. Бо поки ємама, доти є сонце, доти пташина і цвіт під віконцем,доти краса, розрада, живіть же нам, рідненька, сто роківна радість.

З любов’ю і шаною дочка Оля, онуки Свєта, Іра,Славік і маленька Марічка.

28 серпня відзначатиме свій ювілейний деньнародження дорога дружина, мама і бабуся НінаВолодимирівна ХОМЕНКО із Срібного.

Щиро вітаємо її з цієї нагоди.Літа відлітають лелеками у вирій, у далі безкраї за обрій

летять, а Вам, люба мамо, на життєвій ниві сьогодні відроду уже 60. Низький Вам уклін від дітей і онуків, здоров‘яміцного з роси і води, нехай Ваші лагідні, струджені рукитепло і любов нам дарують завжди. Спасибі, матусю, заночі безсонні, спасибі, рідненька, за те, що ви є. Нехай жеГосподь Вам дарує здоров‘я, наснаги і сили щодень додає.

З любов‘ю і повагою чоловік, сини,невістки та внуки.

25 серпня - 60-річний ювілей у нашої дорогої матусі інайкращої у світі бабусі Галини ГригорівниПЕРЕНЕСЄЄВОЇ, а 13 серпня відсвяткував деньнародження дорогий наш татусь і найкращий у світі дідусьОлександр Іванович ПЕРЕНЕСЄЄВ з Васьківець.

Вітаємо наших дорогих батьків з днем народження інадсилаємо їм найкращі побажання. Вже сивий туманпокриває волосся, вже діти дорослі й онуки ростуть, асерця ваші молоді ще й досі і руки спочинку ніяк не знайдуть.Спасибі, рідненькі, за вічну турботу, за щире бажання добранам усім. Хай серце ще довго у грудях палає, а руки, мовкрила, нас пригортають. Щоб здоров‘я було, щоб жили - нетужили, ви найбільшого щастя в житті заслужили. Мидякуємо Богу, що ви у нас є, хай силу й здоров‘я Господьвам дає. Хай доля у всьому завжди посміхається і всезадумане хай збувається.

З любов‘ю і повагою дочки Таня, Люда і Ліда, зятьВітя і внучки Вікторія і Вероніка.

Свою дорогу сестричку Ніну Володимирівну ХОМЕНКОіз Срібного, яка 28 серпня святкуватиме свій 60-річнийювілей, вітають брати Григорій та Петро і їх сім‘ї і зичать:

У цей прекрасний ювілей хай доля тобі смієтьсяжуравлина, поля розлогі колосом цвітуть. Нехай червоніягоди калини щасливу осявають путь.

Нехай дає наснаги тобі земля, багато літ ще мріяти йлюбити. Хай рідна пісня серце окриля, в здоров‘ї й радостібагато літ бажаємо прожити.

24 серпня святкуватиме свій ювілейний деньнародження дорогий наш чоловік, люблячий батько і дідусьВіктор Олексійович ШЕКЕРЯ з Подолу. Тож щиро вітаємоювіляра.

Якби в словах була пророча сила, а в серці чарів полум’яцвіло, то ми б для тебе все в житті зробили, щоб навітьдня сумного не було. Щоб раділа життю, скільки б літ неминуло і щоб щедрою сонячна доля була. Ще не раз щобпісні урочисті лунали, щастя тобі і людського добра. Бажаємусмішок і щедрої долі, хай душу зігріє людська доброта,втоми не знай ти ніколи й ні в чому, будь же здорова надовгі літа.

Дружина, дочка Юля, зять Віталій, онуки Денис і Діма.24 серпня ювілейний день народження – 75 років -святкуватиме дорога мамочка Зінаїда Іванівна ГУЗЬ зНиконівки.

Вітаємо Вас, матусю з ювілеєм! Низенько до ніжечокваших схилюся, ми в вічнім боргу перед вами, матусю. Мидякуєм Вам за руки робочі, за рідні, кохані і ласкаві очі, задушу привітну і щире серденько, за те, що найкраща у світіви, ненько. Здоров‘я міцного бажаємо, мила, щоб ви булизавжди здорові й щасливі. Живіть же, матусю, ще років доста, бо світ цей, рідненька, без Вас – сирота.

З любов‘ю і повагою син Юра і його сім‘я.

У Срібному по вул. Калініна продається 3-х кімнатнаквартира без зручностей. Тел. 050-8779050, 095-7184059.

Терміново продам 2-кімнатну квартиру в Срібному.Ціна договірна. Тел. 095-4921487.

МІНЯЮ СІНО НА ТЕЛЯТ. ПРОДАМ КОРОВУ, КОБИЛУ. ТЕЛ.093-8003444.

ПИЛОМАТЕРІАЛИДошка 25-50 мм, необрізна; дошка 25-50 мм, обрізна.

Брус будь-якого перетину; рейка 5х2,5 см, 5х3 см, 5х5см, струганий штахет.

Тел. 097-9745071, 066-5533382.

ПП “КИРІЧЕНКО” РЕАЛІЗУЄ ВАГОНКУ, ДОШКУ ДЛЯПІДЛОГИ, ПЛІНТУСИ, БРУСИ, ДОШКУ (ШАЛЬОВКА).ТЕЛ. (066) 4061621.

23 серпня святкуватиме свій ювілейний деньнародження дорогий наш брат, дядьо Микола ПетровичДАНІЛЕНКО з Гурбинець. Від щирого серця вітаємо його зювілеєм і надсилаємо найкращі побажання.

Мчатся годы быстро, без оглядки,пролетают, тают,словно дым. Мы желаем на любом десятке оставатьсявечно молодым. Желаем счастья и здоровья, и чтоб навсё хватило сил, чтоб каждый день тебе с любовью толькорадость приносил.

Сестра, зять, племінники.

25 серпня своє 15-річчя святкуватиме дорога донечка,сестричка, внучка, племінниця, тьотя Ірина ШВИДКА зГурбинець. Хай щастя сьогодні зорею світить, п’ятнадцять –найкраща пора, для тебе – усі найчарівніші квіти, ласкаві, ніжніі добрі слова, хай юність й краса твої процвітають, а доляуспіх безцінний несе, теплом і любов’ю завжди очі сяють, йзадумане здійсниться все!

З любов’ю мама, сестра, братик, бабуся,тьотя, маленька Марійка.