Ожина (Rubus, Eubatus; народніназви — виприни, бамбара, бам&

пера, ожинник, глуха малина, чор&ниці) — рід рослин, поширений май&же по всьому світі. Має вигляд кущівабо чагарників до 2 метрів заввишки.В нашій країні виділяють три основніпідроди ожини — ожина несійсь&ка (rubus nessensis), ожина сиза абозвичайна (rubus caesius) та ожинатаврійська (rubus tauricus). Ожина си&за та несійська поширені переважно взоні лісів (Полісся), дещо менше — влісостеповій зоні, ожина таврійсь&ка — в горах Криму. Росте в підліскумішаних і листяних лісів берегамиозер, річок, на вирубках, по балках.Тіньовитривала рослина.

Ожина споріднена з малиною і та&кож належить до сімейства розо&цвітих та родини розових. Пагонипрямостоячі, гранчасті, інколи — ду&гоподібні, здатні укорінюватись. Ли&стки пальчасті, зубчасті або череш&кові з 3—5 листочками, волосисті зоднієї або обох сторін. Квітки великі,правильні, двостатеві, 5&пелюсткові,білі, зібрані у суцвітті щиток. Плід —збірна кістянка, червонаво&тьмяно&чорний із сизим нальотом, сидить покілька плодиків на одному ложі. Пері&од цвітіння розтягнутий з травня посерпень, плоди достигають через 4—6тижнів після цвітіння.

І.В. Мічурін з дикої ожини вивівкультурну великоплідну. Шляхом від&бору сіянців ожини він отримав відо&мий сорт малини "техас" із дуже вели&кими плодами.

Ожина — це харчова, медоносна,лікарська, кормова, фарбувальна,танідоносна і декоративна рослина.

У плодах ожини містяться: • цукри (6—7%) (глюкози — 3,16,

фруктози — 3,14, сахарози — 0,95%), • пектини,• дубильні речовини, • органічні кислоти (переважно

яблучна, а також — винна, лимонната саліцилова),

• азотисті сполуки.У плодах ожини міститься дуже ба&

гато вітамінів та мікроелементів. Се&ред вітамінів: А, В1, В2, С, Е, К, РР. Ли&стя ожини має дуже багато вітамінуС — учетверо більше, ніж в апельсині.За вмістом нікотинової кислоти (ві&

таміну РР) ожина значно випереджаєінші плоди та ягоди (300 мг%). Ожинабагата на солі калію, міді, марганцю, атакож заліза, фосфору, магнію. Улисті ожини містяться також дубиль&ні речовини, флавоноїди, слизові ре&човини та ефірні олії, а в коренях —значна кількість таніну та крохмаль.Насіння містить 9—12% жирної олії.

Лікувальні властивості ожиниЗ лікувальною метою в народній

медицині використовують не лишеплоди, а й листки і, навіть, корінь.

Плоди ожини мають протизапаль&ні, протиглисні, жарознижувальні,потогінні, бактерицидні, заспокійли&ві, кровоочисні та загальнозміцнюючівластивості. Листя чинить антисеп&тичну, в'яжучу, кровоспинну, потогін&ну, сечогінну, ранозагоювальну дію,поліпшує перистальтику кишок; ко&рінь — в'яжучу, кровоспинну; сік з ко&реня — сечогінну дію.

Застосовують ожину при проно&сах, гастритах, холециститах, нерво&вих хворобах, набряках, безсонні,гiпертонiчнiй хворобі, атеросклерозi,цукровому дiабетi, лихоманці, пнев&монії, бронхітах, гiнгiвiтах, стомати&тах, екземі, лишаї, гнійних ранах i ви&разках. Найчастіше ліки із цієї росли&ни вживають при порушеннях нерво&вої системи (неврозах, неврастеніях,істеріях), атеросклерозі, недокрів'ї, за&студі, нефропатіях. Від давніх&давенплоди ожини вживали при безсонні,підвищеній нервовій збудливості, роз&ладах органів травлення, клімаксі, со&ком з ягід тамували спрагу хворі з га&рячкою.

Плодами лікують запалення ки&шечнику, біль у шлунку, проноси. На&стій із сушених плодів або листя вико&ристовують при запальних захворю&ваннях шлунково&кишкового тракту,дизентерії, а також при респіратор&них вірусних інфекціях, бронхітах іпневмоніях. Наявність кальцію в яго&дах робить ожину надзвичайно кори&сним продуктом для тих, хто страж&дає від остеопорозу.

Відвар з плодів та листя викорис&товують як потогінний засіб. Зрілі

5 ‘2012

60 Жіночий Лікар

Природа лікує

ЗАСТОСУВАННЯ ОЖИНИ В МЕДИЦИНІ

Н.І. Кіцера

Державна установа "Інститутспадкової патології АМН України"

м. Львів

block43.qxd 26.09.2012 13:52 Page 60

61

5 ‘2012

Жіночий Лікар

Природа лікує

плоди застосовують як легкий по&слаблюючий засіб, а незрілі ягоди —як закріплюючий. Відваром коренівполощуть рот та горло при запальнихзахворюваннях. Завдяки біологічноактивним речовинам ожина зміцнюєкапіляри, має протисклеротичну тапротизапальну дію. Настій з листя до&помагає при кровохарканні, шлунко&вих кровотечах, гіперполіменореях,водянці та цукровому діабеті. Воднівитяжки з листя ожини мають про&тивірусну та цитотоксичну актив&ність. Його використовують такожпри розладах нервової системи та за&хворюваннях серця. Листки застосо&вують як потогінний і антицинготнийзасіб.

Застосування ожини при різниххворобах

Дерматологія Подрібнені в кашку листя ожини

можна прикладати до ран, наривів,синяків, ними лікують лишаї, екзему,трофічні виразки та інші шкірні за&хворювання. Настій з листя та плодівшироко застосовують для місцевоголікування: з листя роблять мазь длялікування вугрів, сік плодів справляєблаготворний вплив на шкіру лиця ташиї та при виразках і гнійних ранах.Листки ожини разом з квітками нагі&док, травою хвоща, вербени і дубовоюкорою рекомендуються при запален&нях шкіри, лишаях, екземі, грибковиххворобах.

Лікарську пов'язку з листя ожиниАвіценна призначав для лікування бе&шихових запалень, виразок, шкірнихран.

Для профілактики сивини волоссярекомендують втирати у корені сиво&го волосся серед інших рослиннихпрепаратів і сік ожини.

Мило "Ожина", яке виготовляєтьсяв Криму з натуральної ожини, відмін&но освіжає шкіру обличчя, надає їй ся&ючого вигляду. Екстракт ожини, бага&тий на фруктові та органічні кислоти івітамін С, є потужним антиоксидан&том. Таке мило регулює водний балансшкіри, тонізує і підвищує її пружність.Воно підходить для всіх типів шкіри.

Гінекологія Настій листя застосовують при па&

тологічному клімаксі з приливами табезсонням, а також для збільшеннястатевого потягу, при порушенняхменструального циклу у виглядіспринцювань.

При клімактеричних неврозахп'ють чай зі свіжих ягід ожини.

Стоматологія Настій з листя корисний при за&

пальних захворюваннях ясен, у цьомувипадку його використовують у ви&гляді полоскань. При стоматиті ротполощуть настоєм листя рослини. Го&тують його так: 4 столові ложки сухоїподрібненої сировини заливають 2склянками окропу, настоюють півго&дини і проціджують. Для зміцненняясен можна жувати свіже листя ожи&ни.

Кардіологія При атеросклерозі корисно вжива&

ти в їжу ягоди ожини в будь&якому ви&гляді. Крім того, рекомендується ви&пивати за день в три прийоми настійлистя рослини. Готують його так: 2чайні ложки сухої подрібненої сиро&вини настоюють 20 хвилин у склянціокропу і проціджують.

ГастроентерологіяПри проносі, гастриті, як додатко&

вий засіб при дизентерії, харчових от&руєннях, виразковій хворобі шлунка ідванадцятипалої кишки настій листяготують трохи інакше: 1 столову лож&ку сухої подрібненої сировини залива&ють 1 склянкою окропу, настоюють 3години у термосі. Приймають по1/2 склянки 3—4 рази на день за 20хвилин перед їжею. При шлунково&кишковій кровотечі та ентероколітінастій слід приймати кожні 2 години.

ПульмонологіяПри запаленні верхніх дихальних

шляхів і легеневій кровотечі кориснопити відвар коренів або листя ожини:20 г сухої подрібненої сировини зали&вають 1 склянкою окропу і кип'ятять20 хвилин, потім настоюють протя&гом 3 годин, проціджують і доводятьоб'єм до початкового кип'яченою во&дою. Приймають по 2 столові ложки3—4 рази на день перед їжею.

Оториноларингологія Для полоскання горла при фа&

рингіті, ларингіті, ангіні і тонзилітікористуються відваром коренів ожи&ни. Для цієї мети 20 г сухої подрібне&ної сировини кип'ятять в 1 склянці во&ди протягом 20 хвилин, потім настою&ють 3 години, проціджують і доводятьоб'єм рідини до вихідного кип'яченоюводою.

НефрологіяПри сечокам'яній хворобі з ліку&

вальною і профілактичною метою,

особливо в передопераційному періо&ді, коли не встановлено тип каменів,приймають відвар коріння або листяожини: 20 г сухої подрібненої сирови&ни кип'ятять в 1 склянці води протя&гом 20 хвилин, потім настоюють 3 го&дини, проціджують і доводять об'ємрідини до вихідного кип'яченою во&дою. Приймають по 2 столові ложки3—4 рази на день перед їжею.

ЕндокринологіяПри цукровому діабеті корисно

вживати в їжу ягоди ожини в будь&якій кількості. Крім того, можна прий&мати настій листя, який готують так:2 чайні ложки сухої подрібненої сиро&вини заливають 1 склянкою окропу інастоюють протягом 30 хвилин. Ви&пивають процідженим за день у триприйоми.

При асциті використовують відваркоренів ожини: 15 г сухої подрібненоїсировини кип'ятять в 1/2 склянки во&ди протягом 15 хвилин, проціджуютьі доводять об'єм рідини до початково&го кип'яченою водою. Приймають по1 столовій ложці через кожні 2 годи&ни. Цілюще діє і відвар коренів ожини.Вважається, що його застосуваннядає хороший ефект як сечогінне приводянці. Корені, вириті навесні і зва&рені з медом, також рекомендуютьсявід водянки.

Протипоказаннями до вживанняожини є індивідуальна непереноси&мість і схильність до забарвлення зу&бів у жовтий колір.

Не варто забувати і про гарні деко&ративні якості ожини: на початку літакущ вкривають великі білі чи світло&рожеві квітки, а наприкінці літа вінобсипаний блискучими чорними яго&дами. Як декоративна рослина ожинапридатна для вертикального озеле&нення, прикриття стін і альтанок.Ожина — добрий медонос, дає багатонектару і пилку. Мед світлий, прозо&

block43.qxd 26.09.2012 13:52 Page 61

5 ‘2012

Жіночий Лікар

рий, зі слабким ароматом. Медопро&дуктивність 20—25 кг з 1 га.

Ожина дає м'які плоди. Плоди вжи&вають у їжу свіжими і сушеними, ви&користовують також для приготуван&ня варення, сиропів, вина, безалко&гольних напоїв, екстрактів, желе,мармеладу.

З листя ожини травники готуваличудовий чай: свіже листя поміщали взакритий емальований посуд, витри&мували до повного в'янення і по&темніння, після чого сушили на повіт&рі і заварювали окропом.

Пагони й листки ожини містятьтаніди (4—7%), придатні для дублен&ня шкур. Сік з плодів використовуютьдля підфарбування вин, з кислотамивін дає червоний колір, а з лугами —синій. Він придатний для фарбуваннятканин у фіолетовий, ніжно&рожевий,коричнево&фіолетовий кольори.

Збирають плоди вручну. Свіжіплоди зберігають протягом трьох&п'яти днів. Сушать їх на сонці або ввогневих сушарках при температурі55—60°. Висушені плоди тривалийперіод не втрачають своїх смакових іпоживних якостей. Зберігають їх укартонних ящиках або паперовихмішках. Плоди близьких видів ожинвикористовують так само, як і ожинисизої.

Відвар листків ожини готується втакий спосіб: 10 грамів листків зали&вають однією склянкою окропу, про&варюють протягом 15 хвилин, а потімнастоюють 2 години. Далі отриманий

відвар проціджують, після чого він го&товий для вживання в лікувальнихцілях. Приймають відвар листківожини 4 рази на день по одній сто&ловій ложці.

Для готування відвару кореняожини потрібно взяти 15 грамів вису&шеного кореня й залити його 300 млокропу. Після настоювання й про&ціджування такий відвар приймаютьусередину по одній столовій ложці че&рез кожні 2 години. Зовнішньо росли&ну застосовують у вигляді полоскань,примочок і спринцювань настоєм злистя (50 г сировини на 1 л окропу).

З ожини можна приготувати бага&то інших корисних для здоров'я про&дуктів — соки, компоти, варення й т.д.Хоча в процесі їх готування значначастина біологічно активних речовинруйнується, все ж, ці продукти в томучи іншому ступені також мають ліку&вальні властивості.

Ожина входить до складу деякихфармацевтичних препаратів, на&приклад, препарат ожини стома&ран (Чехія) використовується у складікомбінованої терапії порушень трав&лення та функції жовчного міху&ра (при диспепсії, метеоризмі, відсут&ності апетиту, недостатній секре&торній функції шлунка та дискінезіїжовчного міхура); сироп Гриппал ізчорною бузиною і вітаміном С (Grip&pal With Elder And Vitamin C) застосо&вується для симптоматичного ліку&вання застудних захворювань і грипу.Застосовують ожину і в гомеопатії.

Література1. Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. — К. : Здоров'я, 1978. — 230 с.

2. Лавренова В. Г. Фитотерапия / В. Г. Лавренова. — Санкт!Петербург : Диамант. Золо!

той век СМИО Прес, 1996. — 480 с.

3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. —

К. : "Українська Енциклопедія", 1992. — 544с.

4. Ліки в оториноларингології / За ред. О. Кіцери, Р. Рудого, О. Левицької. — Львів : Ме!

дицина світу, 1999. — 408 с.

5. Лук'янова Л. В. Фармакологічна активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої /

Л. В. Лук'янова, В. А. Волковой, Н. В. Деркач // Клінічна фармація. — 2008. — Т. 12,

№ 3. — С. 40—44.

6. Лук'янова Л. В. Протизапальна та аналгетична дія екстракту ожини / Л. В. Лук'янова,

В. А. Волковой // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: мат.

VI Національного з'їзду фармацевтів України, 28—30 вересня 2005р. — Х., 2005. — С. 556.

7. Лук'янова Л. В., Волковой В. А. Вивчення механізму гемостатичної дії ожини сизої /

Л. В. Лук'янова, В. А. Волковой // Клінічна фармація. — 2006. — Т. 10, № 4. — С. 49—52.

8. Мамчур Ф. І. Лікарські рослини на присадибній ділянці / Ф. І. Мамчур, Гладун Я. —

К. : Урожай, 1993. — 128 с.

9. Марчишин С. Лікарські рослини Тернопільщини / Марчишин С., Сушко Н. —

Тернопіль : Богдан, 2007. — 312 с.

10. Лекарственные растения в акушерстве и гинекологии / Е. Т. Михайленко [и др.]. —

К. : Здоровье, 1987. — 192 с.

11. Носаль І. М. Від рослини — до людини / І. М. Носаль. — К. : Веселка, 1995. — 606 с.

12. Сало В. М. Растения и медицина / В. М. Сало. — Москва : Наука, 1968. — 159 с.

13. Товстуха Є. С. Фiтотерапiя / Є. С. Товстуха. — К. : Оріон, 2000. — 431 с.

block43.qxd 26.09.2012 13:52 Page 62