МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

І. Л. БородінВ. А. Бортник

АдміністрАтивнА відповідАльність

Навчальний посібник

Київ 2011

ББК 67.9(4УКР)301я73 Б83

Реценценти: В. В. Коваленко,д-рюрид.наук,проф.(АкадеміяправовихнаукУкраїни)

С. Т. Гончарук,канд.юрид.наук,проф.(Національнийавіаційний університет, Інститут повітряного ікосмічногоправатамасовихкомунікацій)

М. Н. Курко, д-р.юрид.наук,проф., Засл.юристУкраїни(МіжрегіональноїАкадемії

управлінняперсоналом)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом(протокол№1від27січня2010р.)

Бородін І. Л.Б83 Адміністративнавідповідальність:навч.посіб./І.Л.Бородін,

В.А. Бортник.— К.: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2011.— 136 с.Бібліогр.:с.128–135.

ISBN978-617-02-0070-9 Унавчальномупосібникувисвітленопитаннядисципліниадміністративної

відповідальностіяквидуюридичноївідповідальності.Спираючисьначиннеза-конодавство,розкриваєтьсяпоняттяадміністративногоправопорушення,наве-деноприкладивідповідальностізаконкретнівидиправопорушень.

Длявикладачівтастудентіввищихюридичнихзакладів,атакождляширо-когоколачитачів.

ББК 67.9(4УКР)301я73+67.301я73

© І.Д.Бородін,В.А.Бортник,2011 © МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняISBN978-617-02-0070-9 персоналом(МАУП),2011 © ДП“Видавничийдім“Персонал»,2011

3

ЗмІст

Передмова..................................................................................................... 6тематичний план дисципліни “Адміністративна відповідальність”........................................................................................ 8

Змістовий модуль І. Загальні вимоги щодо адміністративної відповідальності.......................................................................................... 9

Тема 1. Адміністративно-правові методи реалізації виконавчої влади .......................................................................................... 91.1.Поняттяадміністративно-правовихметодівдержавногоуправління...................................................................................................101.2.Переконання,якметоддержавногоуправління....................131.3.Поняттятаособливостіправовогопримусу............................141.4.Співвідношенняекономічнихіадміністративнихметодівдержавногоуправління..........................................................16

Тема 2. Адміністративний примус у діяльності органів виконавчої влади........................................................................................172.1.Державнийпримустайоговиди.................................................182.2.Адміністративно-попереджувальнізаходи..............................202.3.Заходиадміністративногоприпинення....................................212.4.Особистийоглядіоглядречейтадокументів........................242.5.Вилученняречейідокументів......................................................242.6.Відновлювальнізаходи...................................................................25

Тема 3. Поняття та основні ознаки адміністративної відповідальності.........................................................................................253.1.Поняттятаознакиадміністративноївідповідальності........263.2.Підставинастанняадміністративноївідповідальності........283.3.Відмежуванняадміністративнихправопорушеньвідкримінальних,дисциплінарнихіцивільно-правових...........303.4.Загальнахарактеристиказаконодавствапроадміністративнувідповідальність...............................................31

Змістовий модуль ІІ. Адміністративні правопорушення та адміністративні стягнення, їх види та сутність ......................34

Тема 4. Адміністративне правопорушення: поняття та юридичний склад..................................................................................34

4

4.1.Поняттяіструктураскладуадміністративногопроступку.....................................................................................................354.2.Об’єктивніознакиадміністративногопроступку..................384.3.Суб’єктивніознакиадміністративногопроступку................41

Тема 5. Система адміністративних стягнень.................................435.1.Системаадміністративнихстягнень,поняттяознаки,класифікація...............................................................................................445.2.Загальнахарактеристикаадміністративнихстягнень.........48

Тема 6. Загальні правила накладення адміністративних стягнень........................................................................................................516.1.Обставини,щопом’якшуютьабообтяжуютьвідповідальністьзаправопорушення................................................526.2.Строкинакладенняадміністративнихстягнень....................55

Тема 7. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв’язку.....................................57

Тема 8. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок...........................................................................57

Тема 9. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.................................................58

Тема 10. Адміністративні правопорушення у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності...............................................5810.1.Правовахарактеристикапорушеньправилторгівлі,незаконноїторговельноїдіяльності...................................................5910.2.Правовахарактеристикапорушеньвгалузіфінансівівстановленогопорядкузаняттяпідприємницькоюдіяльністю....................................................................................................65

Тема 11. Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією..................................................................................................6811.1.Видиадміністративнихправопорушень,пов’язанихзкорупцією.................................................................................................6911.2.Кваліфікаціяправопорушень,пов’язанихзкорупцією....7011.3.Відповідальністьсуб’єктаправопорушень............................73

Змістовий модуль ІІІ. Провадження у справах про адміністративні правопорушення .............................................77

Тема 12. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення...............................................7712.1.Системаорганів(посадовихосіб),уповноваженихрозглядатисправипроадміністративніправопорушення.........7812.2.Підвідомчістьсправпроадміністративнувідповідальність........................................................................................79

Тема 13. Провадження у справах про адміністративніправопорушення ........................................................................................8413.1.Поняття,завданнятапринципипровадженняусправахпроадміністративніправопорушення...........................8513.2.Порушеннясправипроадміністративнеправопорушеннятаадміністративнерозслідування....................8713.3.Розглядсправипроадміністративнеправопорушеннятаприйняттярішення.Переглядпостановиусправіпроадміністративнеправопорушення......................................................9413.4.Виконанняпостановпронакладенняадміністративнихстягнень.................................................................. 100

теми самостійної роботи студентів................................................. 103

список рекомендованої літератури ............................................... 128

6

Передмова

Неодмінною умовою нормального функціонування будь-якогодемократичногосуспільстваєналежнийрівеньорганізаціїдержавноїборотьбизізлочинністютаіншимипротиправнимивиявами.Середзасобівдержавногопримусу,завдякиякимзабезпечуєтьсязміцненняправовоїосновидержавноготагромадськогожиттяйнеухильнедо-тримання законності та правопорядку, важливе місце посідає ад-міністративна відповідальність. Адміністративна відповідальністьяквидюридичноївідповідальностіспрямовананазапобіганняпра-вопорушенням,їхприпинення,вихованнягромадянудусівиконан-няйдотриманнявимогзакону.

Заданимистатистики,адміністративніправопорушеннястанов-лятьнайбільшучасткувзагальніймасіправопорушень.Насьогодніна один учинений злочин припадає більш як сто скоєних ад-міністративних проступків. Отже, у сферу адміністративно-делікт-них правовідносин об’єктивно втягнута значна кількість населеннянашоїкраїни,причомувнаслідокнестількизниженнярівняправовоїсвідомостігромадян,скількизначногорозширенняколасуспільнихвідносин,якіпідпадаютьпідохоронуадміністративногозаконодавс-тва.

НамоментприйняттяКодексуУкраїнипроадміністративніпра-вопорушення його Особлива частина містила 172 склади ад-міністративних правопорушень, нині їх налічується понад 270, а запроектомновогокодексумаєбути346.Розширюєтьсятакожіколосуб’єктів адміністративної відповідальності, до якого ввійшлисуб’єктипідприємницькоїдіяльності.

Реформуваннясистемиорганіввиконавчоївлади,здійсненняад-міністративноїреформитареформиадміністративногоправаспри-чинюють зміни в адміністративному законодавстві, зокрема щодоадміністративних стягнень, повноважень органів адміністративноїюрисдикції,юридичногоскладуправопорушеньіпорядкунакладен-няадміністративнихстягненьзаїхскоєння.Томупотрібнопостійностежити за змінами в чинному адміністративному законодавстві тапрактиційогозастосування.

Метавивченнякурсу“Адміністративнавідповідальність”:• опануватиосновнітеоретико-правовіположеннящодопонять,

властивостей і принципів адміністративної відповідальності;

7

• усвідомитисутність,загальноправовіознакитаелементиюри-дичногоскладуадміністративногоправопорушення;

• ознайомитисяізсистемоютахарактеристикамиадміністратив-нихстягненьіспецифікоюїхнакладення;

• навчитися аналізувати юридичні склади окремих адміністра-тивних проступків і особливості провадження у справах проадміністративніправопорушенняуповноважениминатеорга-нами.

Усебічнезасвоєнняматеріалукурсунадастьстудентаміслухачамможливістьзнати:

• основнітеоретико-правовіположенняінститутуадміністратив-ноївідповідальності;

• систему та структуру чинного законодавства України про ад-міністративніправопорушення,зокремаКУпАП.

• характеристикуюридичнихскладівокремихадміністративнихпроступків;

• загальніправиланакладенняадміністративнихстягнень;• особливості адміністративної відповідальності окремих кате-

горійсуб’єктів;• адміністративно-юрисдикційніповноваженняорганіввнутріш-

ніх справ та інших органів (посадових осіб) адміністративноїюрисдикції;

• порядокздійсненняпровадженняусправахпроадміністратив-ніправопорушеннятазаходийогозабезпечення;

уміти:• застосовувати Кодекс та інше законодавство України про ад-

міністративні правопорушення в конкретних правових ситуа-ціях;

• тлумачитиположеннястатейКУпАПУкраїни;• кваліфікуватиконкретніадміністративніправопорушення;• визначатипідвідомчістьокремихадміністративнихпроступків;• правильно застосовувати заходи забезпечення провадження у

справахпроадміністративніправопорушення;• складати відповідні адміністративно-процесуальні документи,

зокремапротоколпроадміністративнеправопорушення.

8

ТемаТИЧНИЙ ПЛаН дисципліни

“адмІНІСТраТИвНа вІдПовІдаЛЬНІСТЬ”

№пор.

Назвазмістовогомодуляітеми Лекції ПЗ Само-стійнаробота

1

2

3

Змістовий модуль І. Загальні вимоги щодо адміністративної відповідальностіАдміністративно-правові методи реалізаціївиконавчоївладиАдміністративнийпримусудіяльностіорганіввиконавчоївладиПоняття та основні ознаки адміністративноївідповідальності

2

2

2

2

2

2

2

-

2

4

56

7

8

9

10

11

Змістовий модуль ІІ. Адміністративні право-порушення та адміністративні стягнення, їх види та сутністьАдміністративнеправопорушення:поняттятаюридичнийскладСистемаадміністративнихстягненьЗагальні правила накладення адміністратив-нихстягненьАдміністративні правопорушення на транс-порті, в галузі шляхового господарства тазв’язкуАдміністративні правопорушення, що посяга-ютьнагромадськийпорядокАдміністративні правопорушення, що посяга-ютьнавстановленийпорядокуправлінняАдміністративніправопорушенняугалузітор-гівлі,фінансівіпідприємницькоїдіяльностіАдміністративні правопорушення, пов’язані зкорупцією

2

22

-

-

-

2

2

2

22

-

-

-

-

-

2

--

2

2

2

2

2

12

13

Змістовий модуль ІІІ. Провадження у спра-вах про адміністративні правопорушенняОргани, уповноважені розглядати справи проадміністративніправопорушенняПровадження у справах про адміністративніправопорушення

2

4

-

2

2

-

Разомгодин:54 22 14 18

9

Змістовий модуль І. Загальні вимоги щодо адміністративної відповідальності

Тема 1. адміністративно-правові методи реалізації виконавчої влади

Поняттяадміністративно-правовихметодів.Видиадміністратив-но-правовихметодів.Ознаки,щохарактеризуютьметодиуправлін-ня.Відмінністьметодуправовогорегулюваннявідметодууправлін-ня.

Переконанняякметоддержавногоуправління.Поняття та особливості правового примусу. Адміністративний

примусякособливийвидправовогопримусу,спрямованийнаохо-рону суспільних відносин у сфері державного управління. Ознакиадміністративногопримусу.

Економічні методи управління: поняття та загальна характерис-тика. Співвідношення адміністративних і економічних методів уп-равління.

Література[1;2;4;6–8;11]

План лекціїВступ.1.Поняттяадміністративно-правовихметодівдержавногоуправ-

ління.2.Переконання,якметоддержавногоуправління.3.Поняттятаособливостіправовогопримусу.4.Співвідношення економічних і адміністративних методів де-

ржавногоуправління.Висновок.

Вступ

Метод державного управління дає можливість визначити яксаметойчиіншийсуб’єктдержавно-владнихздійснюєсвоюуправ-лінськудіяльність.Вонивиражаютьцілеспрямованийвпливорга-ну державного управління (посадової особи) на керований об’єкт.Крім того, методи завжди опосередковані у відповідній форміуправлінняіможутьзастосуватисяякокремо,такіупевнійсукуп-ності.Вибірметодудержавногоуправліннязалежитьвідхарактери-стикикерованогосуб’єкта(адміністративно-правовогостатусутаін.).

10

Методидержавногоуправлінняєдоситьрізноманітними,оскіль-ки різноманітні суб’єкти та об’єкти управління, а також і суспільнівідносини,щовиникаютьупроцесідіяльностірізнихуправлінськихструктур.

1.1. Поняття адміністративно-правових методів державного управління

Під методом, звичайно, розуміють спосіб або засіб досягненняпоставленої мети. Відповідно до цього адміністративно-правовимиметодамиєспособитаприйомибезпосередньогоіцілеспрямованоговпливувиконавчихорганів(посадовихосіб)напідставізакріпленоїзанимикомпетенції,увстановленихмелісахтавідповіднійформінапідпорядкованіїморганитагромадян.

Методи виявляються у формах управління, через взаємодіюсуб’єктів та об’єктів управління, зв’язки, що між ними склалися. Унихвідбиваютьсяволядержави,повноваженняюридично-владногохарактеру,щоналежатьвиконавчиморганам.Томуметодиуправлін-ня юридично оформлені, закріплені адміністративно-правовиминормами.

Правильнерозумінняметодівможливенапідставітаузв’язкузфункціями управління. Будь-яка функція, що потребує реалізації,становить собою конкретну мету управління і дії, взаємопов’язанічерез завдання її здійснення. Тому вона є частиною управлінськоїдіяльності.Цедаєзмогувідокремитиметодиуправліннявідпонять,щовживаютьсяуподібномудонихрозумінні.Наприклад,плануван-ня,контроль,обліктаіншіподібнідонихдіїєфункціямиуправлін-ня.Проте,взятіякокреміприйомибудь-якоїзфункційуправління,вонистановлятьужеметодиуправління.Самеїхоптимальнийвибіруконкретнихумовахзабезпечуєефективнудіяльністьорганууправ-ління. Унаслідок значного розмаїття суб’єктів виконавчої влади таоб’єктів, що перебувають під їх впливом, методи управління теж єрізноманітними. Однак це не виключає наявності у них загальнихрис.Найхарактернішимидляметодівуправлінняє:1)способивпли-вувиконавчогооргану(посадовоїособи)напідпорядкованиййомуорган і громадян; 2) вираження державного публічного інтересу,керівної ролі держави; 3) засоби досягнення мети; 4) способиорганізації, прийоми здійснення функцій, що виникають у процесіздійсненняспільноїдіяльності;5)способиреалізаціїкомпетенції.

Слід зауважити, що прийоми та способи, що використовуються

11

для реалізації управлінських завдань, які стоять перед суб’єктомвиконавчоївлади,прямозалежатьнетількивідйогоправовогоста-тусу, а й від особливостей адресата— об’єкта управління (формивласності, індивідуального чи колективного характеру і т. ін.). Приправильномупоєднанніціметодистворюютьєдинувзаємопов’язанусистемуспособіввпливу.Протеценевиключаєйсуперечностей,щовиникають тоді, коли ті чи інші методи використовуються або всу-переч об’єктивним умовам, або невиправдано широко. Методи уп-равління,щовиражаютьрізніаспектипрактичноїдіяльностітогочиіншоговиконавчогооргану(посадовоїособи),даютьвідповідьназа-питання:яквонидіють,реалізуючисвоїповноваження,яквикорис-товуютьрізнізасобидлядосягненняпоставленоїмети.Відумінняїхвибирати та застосувати залежить ефективність управлінськоїдіяльності.

У практичній діяльності виконавчих органів (посадових осіб) зметоювиробленнянайефективнішоговаріантапослуговуютьсяпев-ними прийомами та способами управлінської роботи. Зазвичай доприйняття управлінського рішення застосовується моделювання,здійснюються розрахунки, прогнозується можливість досягненнявідповіднихрезультатівіт. ін.Однаквизнаватиїхметодамиуправ-ління немає підстав, оскільки вони не виражають безпосередньогоуправлінськоговпливу,недіютьнаоб’єктуправління.Такимчином,дії, що мають зовнішнє юридично-владне значення та вираження,слід відрізняти від методів організації роботи апарату управління іметодівпроцедурногохарактеру.

методи управляючого впливу є адміністративно-правовими методами. Саме в них виявляються усі якості державно-управ-лінськоїдіяльності,вмежахякоїреалізуєтьсявиконавчавлада.

На основі адміністративно-правових методів суб’єкт виконавчоївладиздійснюєуправляючийвпливнаоб’єктшляхомвикористанняадміністративно-правових форм управління. В адміністративномуправі загальновизнано, що метод і форма управління є взаємо-пов’язаними сторонами процесу управління. Саме у відповіднійформі метод управління реально виконує роль способу (засобу)управляючоговпливу.

Види адміністративно-правових методів. У зв’язку з переходомдоринковихвідносиндокоріннимизмінамивмеханізмідержавногоуправліннятаорганізаційно-правовомустатусісуб’єктівуправліннянадзвичайно актуальною видається проблема адміністративно-пра-

12

вових методів. Під дією змін, що відбуваються, змінюється такожсистемаправовихзасобів,якізастосовуютьсядлязабезпеченняефек-тивного державного впливу на управлінську діяльність. Ці зміни ві-дображуютьсяякузаконодавстві,таківуправлінськійдіяльності,ме-тодахїїпрактичногоздійснення.

Традиційноуправлінськіметодизагаломподіляютьсятакожнана-уковійненаукові,демократичніідиктаторські,державнійгромадські,адміністративнітаекономічні,прямогоінепрямоговпливу.Внаслідоктого,щоодніметодимаютьзагальнийхарактер,притаманнийусімви-дамдержавноїдіяльностітадержавниморганам,аінші—лишеокре-мимізних,методиуправлінняподіляютьсяназагальні таспеціальні.До загальних методів, звичайно, належать методи переконання тапримусу,адміністративноготаекономічноговпливу,наглядутакон-тролю, прямого та непрямого впливу, регулювання, керівництва тауправління(утомучисліоперативного).

Такіуніверсальніметоди,якпереконаннятапримус, здавнапри-вертаютьувагувчених.Взаємодоповнюючиодинодного,ціметодиза-безпечують належну поведінку учасників управлінських відносин.Вони взаємопов’язані, мають об’єктивний характер, між ними існуєдіалектичнаєдність,ступіньїхвикористаннявизначаєтьсярівнемроз-виткусуспільнихвідносин.

Адміністративні методи зазвичай кваліфікуються як способи абозасобивпливунадіяльністьпідприємств,установтаорганізацій,поса-дових осіб і громадян шляхом прямого встановлення їхніх прав іобов’язків через систему наказів. Суб’єкт управління у межах своєїкомпетенції приймає управлінське рішення, юридично обов’язковедляоб’єктауправління.Такийпрямийуправлінськийвпливвиходитьбезпосередньо з владної природи управління— таким чином реалі-зуєтьсявиконавчавлада.Безвикористанняадміністративнихметодівнеможливе досягнення мети впорядковуючого впливу на поведінкурізнихучасниківуправлінськихсуспільнихвідносин.Адміністративніметодивикористовуютьсяпорядзекономічними,яківиступаютьспо-собами чи засобами економічного або непрямого впливу з бокусуб’єктівдержавно-управлінськоїдіяльностінавідповідніоб’єктиуп-равліннячерезїхінтереси.Застосуванняекономічнихметодівозначаєформуваннятакихекономічнихумовістимулів,якістворюютьуви-конавців зацікавленість у кінцевих результатах праці. При цьомуоб’єктиуправліннянетримаютьобов’язковихвказівок,амаютьзмогувиявитиініціативуувиборізасобівдіяльностідляреалізаціїсвоїхма-

13

теріальних інтересів. Звичайно, це зводиться до отримання податко-вих,майновихпільг,матеріальногозаохоченняіт.ін.

Нагляд є необхідним пасивним методом управління. Викорис-товуючи цей метод, можна оцінити стан справ, але він не дає змогисуб’єктам, які його здійснюють, втручатися у діяльність відповіднихорганів, організацій та посадових осіб. Вплинути безпосередньо настансправшляхомактивноговтручанняудіяльністьпідконтрольнихсуб’єктівдозволяєвикористаннярізнихформконтролю.

Органидержавногоуправлінняможутьвпливатинаоб’єкти іуп-равлінняшляхомнепрямоговпливу.

Прямий вплив виражаєволювідповідногооргану—наказ.Непря-мийвплив—цестворенняумовзацікавленостіувиконавців,наданняїмможливостівибративаріантповедінкитаін.

Застосуванняметодурегулюванняозначаєвстановленнязагальноїполітики та принципів щодо її реалізації через державнефінансування, пільги тощо. Керівництво має за мету практичневтіленняужиттязагальноїполітикитапринципів,здійсненняконтро-лю за підпорядкованими об’єктами, розроблення напрямів їхдіяльності.Систематичний,безпосереднійвпливсуб’єктівнаоб’єктистановитьметодуправління.

Проблема методів державно-управлінської діяльності, або ад-міністративно-правових методів, лежить у площині їх розумногопоєднання з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних чинників.Послідовне вирішення цього завдання залежить від темпів роботи зупорядкування всієї системи державного управління відповідно дометиполітичноготаекономічногореформуваннясуспільногожиття.

1.2. Переконання, як метод державного управління

Усистеміметодівдержавногоуправлінняважливемісцепосідаєпереконання— особливий засіб правового впливу. Він полягає втому, щоб суб’єкти державного управління дотримувалися певнихвимог унаслідок їх внутрішнього визнання, а не через сліпе підко-реннявеліннямвлади.Цеозначаєвпровадженнядисциплінованості,розуміння того, що міцна громадська дисципліна і законність єнеобхідною умовою успішної побудови правової функції, форм іметодівдержавногоуправліннянезалежної,демократичноїдержави,а також формування свідомої звички, спрямованої на дотриманняправовихвимог,почуттянедопустимостіїхпорушення,потребиак-тивноборотисязправопорушеннями.

14

Такимчином,переконання—цесистемазаходівправовогоінепра-вовогохарактеру,якіпроводятьсядержавнимитагромадськимиорга-нами,щовиявляєтьсяуздійсненнівиховних,роз’яснювальнихтаза-охочувальних методів, спрямованих на формування у громадянрозумінняпотребиучіткомувиконаннізаконівтаіншихправовихак-тів.

Основними формами переконання, якими послуговуються в дер-жавному управлінні, є: організація державних і громадських заходів,спрямованихнавирішенняконкретнихзавдань(облік,контроль,при-йняття необхідних документів, проведення семінарів, зборів тощо);виховання(економічне,правове,моральнетаін.),особистийприклад;роз’ясненнязавданьдержавногоуправління(уснечичереззасобима-совоїінформації);інструктажосібпідпорядкованогоапаратуігромад-ськостізпитаньнайбільшдієвоговиконанняпоставленихзавдань;за-охочення (моральне— подяка, нагородження почесним знаком,присвоєння почесного звання та інше, матеріальне— грошові премії,путівки окремим особам або групі осіб); критика роботи і поведінкиокремихосіб.

ОстаннімчасомвУкраїнівсебільшогопоширеннянабуваютьпра-вові форми переконання, заходи заохочення, передбачені правом зазразкове виконання трудових, службових і громадських обов’язків.НиніУрядомУкраїнирозробляютьсяюридичніакти,якимибудевста-новленосистемунагородтазаохочень.

Зростаючезначеннязаохоченьєважливимвиявомпосиленняроліпереконанняякважливогометодурегулюванняуправлінськоїдіяль-ностііжиттявсьогосуспільства.

1.3. Поняття та особливості правового примусу

До адміністративно-правових методів належать засоби індивіду-ального характеру, використовуючи які виконавчі органи забезпечу-ють необхідний вплив, що упорядковує регулювання суспільнихвідносин. У своїй сукупності міри примусового забезпечення належ-ного поводження підлеглих становлять інститут адміністративногопримусу.Природно,що,насамперед,маютьсянаувазіадміністративно-правовінорми,якірегулюютьзастосуваннятакогородузасобів.

Адміністративний примус (різновид державного примусу) вико-ристовується,головнимчином,яккрайнійзасібзабезпеченняйохоро-нитазабезпеченнясуспільноїбезпекиіт.ін.

Правовий примус правопорядку у сфері державного управління,

15

виконує каральну функцію. Однак його значення не вичерпуєтьсятільки цим. Одночасно з метою охорони права адміністративно-при-мусовіміривиконуютьй іншогородуфункції,тобтозастосовуютьсянетількиякпокараннязаправопорушення,йдляпопередження.Цеозначає, що їх варто розуміти значно ширше, ніж реалізація санкційадміністративно-правових норм. При цьому вони забезпечують сус-пільнийпорядокісуспільнубезпеку.Для адміністративного примусу характерно наступне:

а)позасудовезастосуванняпередбаченихзакономчипідзаконни-миактамиправовихмірвладоюуповноваженихнатевиконав-чихорганів;

б)застосуванняпримусовихмірнеусімабезвиняткувиконавчи-миорганами,алишетими,якінаділеніспеціальнимиповнова-женнямипоздійсненнюадміністративноївлади;

в)примусовізаходивикористовуютьсязметоюзабезпеченнядо-триманняневсіхадміністративно-правовихнорм,атількитих,якіформуютьобов’язковіправилаповедінкиусферідержавно-гоуправління,щонемаютьвідомчихмеж.

г)примусові заходи застосовуються виконавчими органами,уповноваженими на здійснення правоохоронних функцій усферідержавногоуправління.

Особливе значення приділяється примусовим заходам,реалізованимумежахдержавно-службовихвідносин.Вонополягаєвтому,щобзабезпечитиналежне ісвоєчасневиконаннякожниморга-ном нижчого підпорядкування управління, його структурнимпідрозділом чи окремим службовцем, розпоряджень вищих органів,підрозділів і посадових осіб. Йдеться про забезпечення вимогнеобхідноїдисциплінитам,девонинедотримуютьсядобровільно.Якміри дисциплінарного примусу застосовуються, з одного боку,психічний,вольовийпримус,спрямованийнате,щобзажадати,зму-ситивиконативідповіднерозпорядження,азіншого—дисциплінарнавідповідальність. Однак не слід вважати їх безпосередніми примусо-вимизаходами,оскільки,некожнийкерівникнаділенийповноважен-нямиадміністративноївлади.

Зацільовим призначеннямпримусовізаходиможутьбутиподіленінатригрупи:

• адміністративно-попереджувальніміри;• адміністративно-припиняючіміри;• міриадміністративноївідповідальності.

16

КодексУкраїнипроадміністративніправопорушеннявиділяєта-кожмірипроцесуальногозабезпеченняпровадженняпосправахпроадміністративні правопорушення. Однак самостійного юридичногозначеннявонинемають,томущопоглинаютьсятрьоманазванимиви-дамипримусовихзаходів.

1.4. співвідношення економічних і адміністративних методів державного управління

Економічні методи зазвичай характеризуються як способи абозасобиекономічноїабонепрямоїдіїзбокусуб’єктівдержавно-уп-равлінськоїдіяльностінавідповідніоб’єктиуправління.Прицьомуголовнеполягаєвтому,щочерезнихсуб’єктуправліннядобиваєть-ся належної поведінки об’єктів управління шляхом дії на їх ма-теріальні інтереси, тобто опосередкований на відміну від способівпрямої владної дії. Об’єкт управління ставиться у такі умови, заякихвінсампочинаєдіятиналежнимчиномнепідвпливомдирек-тивних розпоряджень суб’єкта управління, а внаслідок того, щотака його поведінка матеріально стимулюється. Найчастіше сти-мулюючізасобизводятьсядоекономічних.Унауковійлітературі,вдирективних документах багато уваги приділено співвідношеннюадміністративних і економічних методів. Однак це різновидипрямоїінепрямоїдії,яказдійснюєтьсянаекономічнихпроцесах.Вобороні, освіті економічні методи застосовуються мало, але іншірізновиди непрямого впливу використовуються широко. Методипрямої діїхарактеризуютьсятакимиознаками:

а)прямоюдієюнаволю;б)директивністю,наказовимхарактером;в)однозначністюкоманд,які,звичайно,незалишаютьпідлеглим

можливостівиборуваріантівізобов’язуютьробитиякнаказа-но;

г)оскільки життя різноманітне, а накази однозначні, їх видаютьбагато,щозумовлюєіснуваннябагатьохнормівказівок,якимипрагнутьякомогаповнішерегулюватидіяльністьпідлеглих;

д)наявністю великого апарату, контролюючого виконання ко-манд;

е)стимулюванняздійснюєтьсянарозсудкерівника—завиконан-ня команд, а то й просто за слухняність, готовність виконатибудь-якийнаказ;

є)широкимвикористаннямпозаекономічногопримушення.

17

Прямадія,безякоїчастопростонеможнаобійтися,убагатьохвипадкахдаєзмогушвидкодобитисярезультатів.

Методамнепрямої діївластивінаступніособливості:а)керівнадіяздійснюєтьсяпобічно,черезстворенняситуації,що

зацікавлює у потрібній поведінці, через інтереси потребивиконавців;

б)управлінськіактиуповноважуютьнапевнідії;в)упідвладнихіснуєможливістьвиборуодногоабонавітькількох

варіантівповедінки;г)юридичниминормамиізвичаямизакріплениймеханізмстиму-

люваннящоавтоматичнодіє;д)наявність розвиненого механізму правосуддя, вирішення супе-

речок,щозабезпечуєзахистзаконнихінтересівгромадянтаїхніхколективів,цивілізованіпроцедуривирішеннясуперечностей.

Висновок

Адміністративні методи державного управління нині є актуаль-нимиособливоумілітаризованихструктурах,дездійснюванеуправ-ління має бути чітким, зрозумілим, прямим, недвозначним. Водно-часреаліїсьогоденняУкраїнисвідчатьпропідвищенняролітазна-чення економічних методів управління. Це виявляється у можли-вості врахування матеріальних інтересів керованого об’єкта з бокукерівногосуб’єкта.

Використовуючиекономічніметоди,органдержавногоуправлін-ня впливає на матеріальні інтереси фізичної чи юридичної особи іцим досягає необхідної правомірної поведінки в інтересах державитасуспільства.

Тема 2. адміністративний примус у діяльності органів виконавчої влади

Державний примус та його види. Класифікація заходів ад-міністративного примусу: адміністративно-попереджувальні, ад-міністративногоприпинення,адміністративноївідповідальності,ад-міністративно-процесуальногозабезпечення.

Адміністративно-попереджувальні заходи: поняття, особливостітасистема.Правовахарактеристикатапроблемизаконодавчогоза-кріпленняадміністративно-попереджувальнихзаходів.

Заходиадміністративногоприпинення:поняттятапризначення.Особливостіадміністративногоприпиненняякрізновидадміністра-

18

тивного примусу. Види заходів адміністративного припинення.Мета, підстави та умови застосування заходів адміністративногоприпинення.Адміністративнезатримання:характеристикатаправо-віпідставизастосування.

Догляд:види,умовитаособливостізастосування.Вилучення речей і документів як захід адміністративного припи-

нення.Необхідністьвиокремленнявідновлювальнихзаходівякокремого

видузаходівадміністративногопримусу.Характеристикацихзаходівіметаїхзастосування.

Література [1–3;5–7;9–11]

План лекціїВступ.1. Державнийпримустайоговиди.2. Адміністративно-попереджувальнізаходи.3. Заходиадміністративногоприпинення.4. Особистийоглядіоглядречейтадокументів.5. Вилученняречейідокументів6. Відновлювальнізаходи.Висновок.

Вступ

Адміністративний примус як метод державного управління єкрайнімзаходом,щозастосовуєтьсялишетоді,колинеефективнимивиявилися інші методи. Держава зацікавлена в тому, щоб кількістьвипадків застосування адміністративного примусу була меншою, зтим,абипозитивнийзмістдержавногоуправліннядосягавсябезвико-ристанняпримусовихзаходів.Однакупрактичнійдіяльностіорганіввиконавчоївладиєдостатнякількістьвипадків,колизабезпечитина-лежний стан суспільних відносин без адміністративного примусу неможливо.

2.1. Державний примус та його види

Адміністративнийпримусвикористовуютьякзасібзабезпеченняйохорони правопорядку у сфері державного управління. Він виконуєкаральну функцію. Як метод управління адміністративний примусполягаєупсихічному,матеріальномуабофізичномувпливунасвідо-містьіповедінку.

19

Адміністративному примусу властиві наступні ознаки:•застосовуєтьсянаосновізакону,регулюєтьсянормамиправа.Усі-

лякізаходи,заякихумов,уякомупорядку,кимможутьзастосо-вуватися.Чіткарегламентаціяпримусовихмір,необхіднадлядо-тримання принципів недоторканості особи, житла і приватноївласностігромадян;

• здійснюєтьсязвикористаннямюрисдикційних,правозастосовнихактів;

• персоніфіковано, тобто застосовується тільки до конкретнихсуб’єктів,якіпорушилиадміністративно-правовінорми;

• позасудовийпорядокзастосування.Використанняадміністратив-но-примусовихзасобіввіднесенодокомпетенціївідповіднихви-конавчихорганів(посадовихосіб),щобезпосередньореалізуютьїхбеззвертаннядосуду.Однаквідповіднодочинногозаконодавс-тваокреміпримусовізаходивикористовуютьсянароднимисуда-ми— це стосується випадків накладення найсуворіших ад-міністративнихстягненьзаскоєнняадміністративнихправопору-шень;

• застосовується з метою забезпечення адміністративно-правовихнорм,якіформулюютьзагальнообов’язковіправилаповедінкиусферідержавногоуправління,щонемаютьвідомчихмеж(прави-лабезпекидорожньогоруху,забезпеченнясанітарноїбезпеки).

Адміністративний примус застосовується виконавчими органами:уповноважениминаздійсненняправоохороннихфункційусферідер-жавного управління (органами внутрішніх справ, контрольно-наглядовими органами); наділеними спеціальними повноваженнямищодо здійснення адміністративної влади (наприклад, антимонополь-нийорганмаєправодаватисуб’єктамгосподарюванняобов’язковідлявиконаннярозпорядженняпроприпиненняправопорушеньантимоно-польногозаконодавстваіпроусуненняїхнаслідків).

Зацільовимпризначеннямрозуміютьтакіпримусовізаходи:• адміністративно-попереджувальні заходи — використовуються з

метоюпопередженняправопорушеньусферідержавногоуправ-ління,запобіганняобставинам,щозагрожуютьсуспільнійбезпе-ці;

• заходи адміністративного припинення— способи і заходипримусового впливу, що застосовуються з метою припиненняпротиправного діяння і запобігання спричиненню суспільнонебезпечнихнаслідків;

20

• заходи адміністративної відповідальності (адмінстягнення).Адміністративне стягнення— це покарання, що застосовується у

встановленомузакономпорядкууповноважениморганом(посадовоюособою) до винної фізичної чи юридичної особи. Адміністративнестягнення може виражатися у моральному чи матеріальному впливінавинногоабовтимчасовомупозбавленнійогоспеціальногоправа.

Засуб’єктамипримусурозрізняють:• державно-правовийпримус;• суспільно-правовийпримус.

2.2. Адміністративно-попереджувальні заходи

Заходи адміністративного попередження — способи і засоби,спрямованінапопередженнятазапобіганняправопорушенням,обста-винам, що загрожують життю і безпеці громадян або нормальнійдіяльностідержавнихорганів,підприємствтаорганізацій.

Підставою для застосування заходів адміністративного попере-дженняслугуєприпущенняпронамірособивчинитиадміністративнеправопорушення або інше протиправне діяння. Адміністративно-попереджувальні заходи носять профілактичний характер і виража-ються,звичайно,увиглядіпевнихобмеженьізаборон.

До заходів адміністративного попередження належать:• перевірка документів (зокрема, особистих, на речі, вантаж,

транспорттаін.);• різнівидиогляду(особистий,технічний,медичний,санітарний,

експертний,митний,атакожоглядвантажу,речейтощо);• введеннякарантину(підчасепідемій,епізоотійтаін.);• закриття окремих ділянок кордону (при виникненні загрози

епідемій,епізоотійтощо);• обмеженнярухутранспортутапішоходів(припроведеннімасо-

вих та забезпеченні спеціальних заходів, загрозі життю абоздоров’юлюдей,тощо);

• санітарно-охоронні обмеження (зокрема, тимчасова заборонав’їздувУкраїнучивиїздузкраїни,ввезенняабовивезенняван-тажу,обсерваціятощо);

• входження у житлові та службові приміщення, на земельніділянки (у випадках, передбачених законодавством, зокрема,відповіднодост.11ЗаконуУкраїни“Проміліцію”);

• примусове вилучення майна (реквізиція) (під час стихійноголиха,військовихдій,іншихнадзвичайнихподійабо,наприклад,вилученнямисливськоїзброївокремихосіб);

21

•примусовевідселення(виселення)людей(наприклад,мешканціваварійнихбудинків,присамозаселеннітощо).

Доцієїгрупи(зпевнимиобмовленнями)можнавіднестиітакіза-ходи,якпрофілактичнещеплення,тимчасовеусуненнявідвиконанняпевних робіт, індивідуальний адміністративний нагляд, анулюванняпевнихдозволівтаін.

Важливопам’ятати,щоціпримусовіпрофілактичнізаходизасто-совуються компетентними суб’єктами незалежно від скоєння тих читихправопорушень,вониспрямованінаїхпопередження.

2.3. Заходи адміністративного припинення

Заходи адміністративного припинення — це різновид заходівадміністративногопримусу,щозастосовуютьсяуповноважениминатеорганамичипосадовимиособамиупередбаченихзакономвипадкахівустановленомупорядкузметоюпримусовогоприпиненняправопо-рушень, усунення їх шкідливих наслідків і забезпечення умов дляпритягненнядовідповідальностіправопорушників.

Дозаходівадміністративногоприпиненняналежатьнаступнігру-пипримусовихзаходів:

• особистогохарактеру(безпосередньоговпливунаособу)—до-ставлянняправопорушника;адміністративнезатриманняособи;особистий огляд; вимога припинити протиправні дії; індиві-дуальний адміністративний нагляд; безпосередній фізичнийвплив,утомучислііззастосуваннямспецзасобівтощо;

• майновогохарактеру—адміністративневилученняізатриманняречей та документів, транспортних засобів і вантажів, вогне-пальноїтаіншоїзброїтощо;

• технічногохарактеру—заборонаексплуатаціїокремихмеханіз-мів, машин та агрегатів, транспортних засобів, виробничогоустаткування;тимчасовеприпиненняпевнихробіт;застосуван-нязброї,спеціальнихтехнічнихзасобівтощо;

• медико-санітарного характеру — призупинення або заборонапевноговиробництва;заборона(повнааботимчасова)експлуа-таціїокремихприміщень,виробничихцехів;заборонареалізаціїпевноїпродукції;примусовелікуваннятощо;

• фінансово-економічного характеру — тимчасове припиненняфінансування,кредитування,інвестування;арештвкладів;

• позбавленняліцензійтадозволівтощо.Заходи адміністративного припинення застосовують тільки

22

уповноваженінатеорганивиконавчоївлади, їхпосадовіособи,ата-кож інші повноважні суб’єкти (наприклад, судді, представникиорганівмісцевогосамоврядування,спеціальнігромадськіформуваннятаін.)упередбаченихзакономвипадкахузв’язкузіскоєннямправо-порушеньстосовноосіб,якіїхскоїли,абоузв’язкуіззамахомнавчи-ненняправопорушень.

Застосування більшості заходів адміністративного припиненняпотребує відповідного (окремого в кожному випадку) адміністра-тивно-процесуального оформлення в установлених законом формахтапорядку.

Деякі заходиадміністративногопримусувокремихвипадкахмо-жутьзастосовуватисяодночасно іякадміністративно-запобіжні, іякзаходи адміністративного припинення, тобто можуть мати двоякепризначення, носять проміжний характер, і до них, зокрема, можнавіднестирізнівидиогляду,анулюваннядозволівтавилученнязброївокремихосіб,щозловживаютьспиртниминапоями,офіційнийпривід,примусовелікування,індивідуальнийадміністративнийнагляд,забо-рона проведення певних робіт, тимчасове відсторонення від роботитощо. Критерієм розмежування та визначення характеру того чиіншого заходу в окремих випадках має здебільшого слугувати метайогозастосуваннятафактнаявностічивідсутностіпротиправнихдійзбокуокремихосіб.

Заходи забезпечення провадження у справах про адміністра-тивні правопорушення. Окремізаходиадміністративногоприпинен-ня, безпосередньо виконуючи функцію припинення певних проти-правнихдій,водночасслугуютьізасобомзабезпеченняпровадженняу справах про адміністративні правопорушення. Застосування цихзаходівдоситьчіткоунормованевідповіднимиправовимиактами,зо-кремаКодексомпроадміністративніправопорушення(глава20).

ЗгіднозположеннямиКпАПУкраїнидозаходівзабезпеченняпро-вадженняусправахпроадміністративніправопорушенняналежить:

• доставленняпорушника;• адміністративнезатримання;• особистийоглядіоглядречей;• вилученняречейідокументів;• відстороненняводіїввідкеруваннятранспортнимизасобамита

оглядїхнастансп’яніння.Доставленняпорушникадоприміщенняміліції,громадськогофор-

23

мування по охороні громадського порядку або виконкому сільської,селищної ради, а також до службового приміщення охорони можездійснюватисяпрацівникамиміліціїабоуповноважениминатепоса-довимиособамиіншихорганів,асаме:представникамиокремихгро-мадських формувань з метою складення протоколу про адміністра-тивнеправопорушенняуразінеможливостіскластийогонамісцівчи-нення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим.Вонотакожможебутиздійсненедлявстановленняособипорушника,якщоценеможливозробитинамісцівчиненняправопорушення.

Доставлення порушника має проводитися в найкоротший строк.Перебування доставленої особи в приміщенні виконкому або гро-мадськогоформуванняпоохоронігромадськогопорядкунеможетри-ватибільшяк1годину.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративнеправопорушення, може здійснюватися у випадках, прямо передбаче-нихзаконодавством,зметою:

• встановленняособипорушника;• складенняпротоколупроадміністративнеправопорушення;• забезпеченнясвоєчасногоіправильногорозглядусправ;• виконанняпостановуадміністративнихсправах.Адміністративнезатриманняправопорушникаможездійснювати-

сялишеорганами(посадовимиособами),уповноважениминатезако-нодавством, як-то: органами внутрішніх справ, прикордонними вій-ськами,посадовимиособамивоєнізованоїохорони,атакожпосадови-миособамивійськовоїавтоінспекції.

Слідзауважити,щоадміністративнезатриманняполягаєукорот-кочасномуобмеженніособистоїсвободипорушника.Такезатриманняособи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може триватинебільшяк3години.Увинятковихвипадках,прямопередбаченихза-конодавством(зокрема,ст.263КУпАП),особистеадміністративнеза-триманняможематибільштривалістроки(скажімо,осіб,яківчинилидрібнехуліганство,зліснунепокорупрацівникуміліції,виявнеповагидосуду,можебутизатриманодорозглядусправизазвичайупродовждоби).Строкадміністративногозатриманняобчислюєтьсязмоментудоставки порушника для складення протоколу, а особи, яка була встанісп’яніння,—зчасуїївитвереження.

Про адміністративне затримання особи складається відповіднийпротокол.

24

2.4. Особистий огляд і огляд речей та документів

Особистийоглядіоглядречейможепровадитисяуповноважени-минатепосадовимиособамиорганіввнутрішніхсправ,воєнізованоїохорони, цивільної авіації, митних установ, прикордонних військ,природоохоронних органів, органів рибоохорони, лісоохорони, а та-кожіншихорганів.Такийоглядможепровадитисьособоюоднієїстатізоглядуванимівприсутностідвохпонятихтієїсамоїстаті.

Огляд речей, ручної поклажі і багажу, знарядь полювання і ловуриби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметівздійснюється, зазвичай, у присутності особи, якій вони належать. Уневідкладнихвипадкахзазначеніречітапредметиможебутипідданооглядузаучастюдвохпонятихізавідсутностівласника.

Проособистийоглядіоглядречейскладаєтьсяпротокол,абопроцеробитьсязаписупротоколіпроадміністративнеправопорушення,абопроадміністративнезатримання.

2.5. Вилучення речей і документів

Вилученняречейідокументів,щоєзнаряддямабобезпосереднімоб’єктомправопорушення,виявленихпідчасзатримання,особистогоогляду або огляду речей, проводиться службовими особами органів,уповноважених здійснювати адміністративне затримання та особи-стийогляд іоглядречей.Вилученіречі ідокументизберігаютьсядорозглядусправиумісцях,щоїхвизначаютьоргани,якіпроводятьви-лучення.

Післярозглядусправи,залежновідйогорезультатів,їхувстанов-леномупорядкуабоконфіскують,абоповертаютьвласнику,абозни-щують,априплатномувилученніречей—реалізують.

При вчиненні правопорушень, пов’язаних із порушенням правилдозвільноїсистемищодозброї,працівникиміліціїмаютьправовилу-чативогнепальну,пневматичнучихолоднузброю,бойовіприпаситаспеціальнізасоби.Доосіб,яківчинилиправопорушенняпідчасвико-нанняслужбовихобов’язків,вилученнязброї,особистийоглядіоглядречейзастосовуєтьсялишеуневідкладнихвипадках.

Узазначенихзакономвипадкахуводіївчисудноводіївможутьви-лучатисяпосвідченняводіяабономернізнакитранспортногозасобу,атакожпроводитисязатриманнятранспортнихзасобів.

Про вилучення речей і документів складається протокол або ро-битьсявідповіднийзаписупротоколіпроадміністративнеправопору-шення,прооглядречейабоадміністративнезатримання.

25

Відстороненняводіїввідкеруваннятранспортнимизасобами,річ-ковими та маломірними суднами та огляд водіїв на стан сп’янінняпроводитьсящодоводіїв,судноводіївтаіншихосіб,якікеруютьтранс-портними засобами і стосовно яких є достатні підстави вважати, щовониперебуваютьустанісп’яніння.

Законпередбачаєможливістьоскарженнязастосуваннязаходівза-безпечення провадження у справах про адміністративні правопору-шеннязацікавленоюособоюувищестоящийорганабопрокуророві.

2.6. Відновлювальні заходи

Адміністративно-відновлювальнізаходи—цетакіпримусовізахо-ди, які спрямовані на ліквідацію негативних наслідків правопору-шеньтанавідновленняпорушенихправ(порушеногоправовогоста-ну).

Донихможнавіднести:знесеннясамовільнозведеноїбудови;при-пиненнякористуванняземельноюділянкою(припорушенніземель-ногозаконодавства);адміністративневиселеннятощо.

Адміністративні стягнення як остання, третя ланка в системізаходів адміністративного примусу, є засобом практичної реалізаціїадміністративної відповідальності, яка наступає за вчинення особоюадміністративного правопорушення. Детальна характеристика ад-міністративнихстягненьбудерозглядатисядалі.

Висновок

Запропонованізаходиадміністративногопримусунеєвичерпни-ми, оскільки чинне адміністративне законодавство містить значнукількість норм, пов’язаних із регулюванням питань, правовим режи-момдіяльностідержавнихустановтаїхпосадовихосіб.

Зазначені варіанти адміністративного примусу є орієнтиромвідносно того, яким чином здійснюється вплив на суб’єктівуправлінськихвідносин.

Тема 3. Поняття та основні ознаки адміністративної відповідальності

Аналіз поняття “юридична відповідальність”. Характеристика по-зитивного(перспективного)інегативного(ретроспективного)аспек-тіврозумінняюридичноївідповідальності.

Адміністративна відповідальність— різновид юридичної відпові-дальності.Загальнітаособливіознакиадміністративноївідповідаль-

26

ності. Функції, завдання та принципи адміністративної відповідаль-ності. Критерії відмежування адміністративної відповідальності відкримінальної,дисциплінарної,цивільно-правової.

Підстави адміністративної відповідальності: нормативна, фактич-на,процесуальна.

Загальна характеристика законодавства про адміністративну від-повідальність і проблеми його реформування на сучасному етапі.Суб’єктиадміністративноївідповідальності.

Література[1–3;5–7;11–13]

План лекціїВступ.1. Поняттятаознакиадміністративноївідповідальності.2. Підставиадміністративноївідповідальності.3. Відмежуванняадміністративнихправопорушеньвідкриміналь-

них,дисциплінарнихіцивільно-правових.4. Загальна характеристика законодавства про адміністративну

відповідальність.Висновок.

Вступ

Уст.9КУпАПнаведеновизначенняадміністративногопроступку.Законодавець урівняв поняття “проступок” і “правопорушення” якпідставиадміністративноївідповідальності.

Ототожнення понять “адміністративне правопорушення” й “ад-міністративнавідповідальність”означає,щоадміністративнавідпові-дальність може настати за порушення загальнообов’язкових правил,якірегулюютьсянормамирізнихгалузейправазаумови,щовонитяг-нутьадміністративнісанкції,якімістятьсяустаттяхОсобливоїчасти-нирозд.2КУпАП.

3.1. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності

Завчиненняадміністративногоправопорушення,тобтовиконанняскладу проступку, законодавством передбачена адміністративнавідповідальність.

На жаль, КУпАП не містить визначення адміністративної відпо-відальності,вньомулишезазначається,щоїїміроюєадміністративнестягнення,якезастосовуєтьсязметоюперевихованняправопорушни-каізапобіганняправопорушенням.

27

Унаслідок цього всі існуючі дефініції категорії “адміністративнавідповідальність”доситьрізніімаютьдослідницькийхарактер.

Так,Л.В.Ковальвважає,щоадміністративнавідповідальність—цезастосуваннядопорушниківзагальнообов’язковихправил,щодіютьусферіуправліннятаіншихсферахадміністративнихстягнень.

НадумкуЮ.П.БитякіВ.В.Зуй,—цевидюридичноївідповідаль-ностіфізичнихіюридичнихосібпередорганамивиконавчоївладичисудомзапорушенняадміністративно-правовихнормнаосновізасто-суванняадміністративнихстягнень.

Е.В. Додін дійшов висновку, що адміністративна відповідаль-ність—цевизначенняповноважнимидержавнимиорганами,черезза-стосуванняадміністративно-примусовихзаходів,обмеженьмайнових,а також особистих благ та інтересів за здійснення адміністративнихправопорушень.

Означеним дефініціям бракує визначення про виконаннясуб’єктами протиправних дій вживаних за їх вчинення заходів ад-міністративного примусу. Це є істотним компонентом будь-якої від-повідальності, зокрема й адміністративної. Не можна сумніватися утому,щовідповідальністьнастанелишетоді,колиправопорушникомвиконанівстановленікомпетентноюособоюзаходивпливу.

Беручи до уваги зазначене, формулюється дефініція адміністра-тивної відповідальності. Адміністративна відповідальність— це при-мусове,здотримуваннямвстановленоїпроцедури,застосуванняпра-вомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчиненняадміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопо-рушником.

Як явище правової дійсності адміністративна відповідальністьхарактеризуєтьсядвомавидамиознак:по-перше,цеознаки,властивіїй загалом (основні); по-друге, ознаки, що відмежовують адміністра-тивну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності(похідні).

Основні ознаки адміністративної відповідальності полягають утому,щовона:

1)єзасобомохоронивстановленогодержавоюправопорядку;2)нормативно визначена і полягає у застосуванні (реалізації)

санкційправовихнорм;3)єнаслідкомвинногоантигромадськогодіяння;4)супроводжується державним і громадським осудом правопо-

рушникаівчиненогонимдіяння;

28

5)пов’язана з примусом, з негативними для правопорушниканаслідками (морального або матеріального характеру), якихвінмаєзазнати;

6)реалізуєтьсяувідповіднихпроцесуальнихформах.Похідніознакиадміністративноївідповідальностівизначаютьсяїї

юридичноюприродою.

3.2. Підстави настання адміністративної відповідальності

Тривалийчасуправовійнауціпідставоюадміністративноївідпові-дальності вважалася протиправна винна дія або бездіяльність, щопорушуєвстановленеадміністративно-правовоюнормоюправило,алезасвоїмхарактеромінаслідкаминетягнезасобоюкримінальногопо-карання.

Отже,висхідниммоментомбулатезапроте,щопорушенняправилповедінки, встановлених будь-якою адміністративно-правовою нор-мою,тягнезасобоюадміністративнувідповідальність.

Протедослідженняадміністративноївідповідальностісвідчать,щовонанастаєприпорушенніневсіх,атількипевноїгрупиадміністра-тивно-правовихнорм.Цепояснюєтьсяспецифікоюадміністративногоправа, яке, як відомо, регулює суспільні відносини, що виникають усфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави. Унаслідок багато-манітностісуспільнихвідносин,яківиникаютьуційгалузі,всінорми адміністративного права утворюють кілька груп,які:

• закріплюютьпорядокутворенняіправовестановищесуб’єктів;• визначаютьформиіметодиуправлінськоїдіяльності;• встановлюютьпорядокпроходженнядержавноїслужби,права

таобов’язкидержавнихслужбовців;• визначають способи і порядок забезпечення законності в дер-

жавномууправлінні;• регулюють управління окремими галузями (соціально-куль-

турною,адміністративно-політичноютощо),державнимифун-кціямиітериторіями;

• встановлюють права та обов’язки різних категорій фізичнихосібусферівиконавчоїірозпорядчоїдіяльностідержави.

Адміністративна відповідальність зазвичай настає за порушеннянайменшої частини адміністративно-правових норм, а саме: за пору-шення фізичними особами деяких обов’язків, тобто за вчиненняадміністративнихправопорушень(проступків).

29

Щодоосновноїмасинормадміністративногоправа,топорушеннявстановлених ними правил не тягне за собою адміністративноївідповідальності. Більше того, у деяких випадках окремі категоріїфізичних осіб (зокрема, військовослужбовці) при вчиненні ад-міністративних правопорушень підлягають дисциплінарній відпові-дальності,тодіякзазагальнимправиломвстановленавідповідальністьадміністративна(ст.15КУпАП).

Таким чином, не кожне порушення правил, встановленихадміністративно-правовою нормою, спричиняє адміністративну від-повідальність.Такувідповідальністьтягнезасобоюпорушеннятількитієїнормиадміністративногоправа,якаохороняєтьсяадміністратив-нимисанкціями.

Отже,похідними ознаками адміністративної відповідальності є:1)притягнення до адміністративної відповідальності— можливе

тількиврезультатівчиненняадміністративногопроступку;2)застосування до винних адміністративних стягнень. У ст. 23

КУпАПзазначено,щоадміністративнестягненняєміроювід-повідальності;

3)метаадміністративноївідповідальностіполягає:а)увихованніособивдусідотриманнязаконів,повагидоправилспівжиття;б)узапобіганніздійсненнюновихпроступків;

4)правопритягненнядоадміністративноївідповідальностінада-нобагатьомсуб’єктам,середяких:органидержавноївиконавчоївлади,місцевогосамоврядування,суди(ст.213);

5)актпропритягненнядоадміністративноївідповідальностіможеприйматися:а)індивідуально(суддііпосадовіособивідповіднихорганів); б) колегіально шляхом голосування (виконавчікомітетийадміністративнікомісії);

6)встановленнязаконодавствомособливогопорядкупритягнен-нядоадміністративноївідповідальності(складанняпротоколу,збираннятаоцінюваннядоказів,винесенняпостановиіт.ін.);

7)норми, що регулюють адміністративну відповідальність імістяться у різних за своєю правовою природою актах: а) ко-дексах(КУпАП,ТК);б)законах(“Проборотьбузкорупцією”,1995р.); в) правилах, які можуть затверджуватися КабінетомМіністрів (Правила дорожнього руху, 2001 p.), центральнимиорганами виконавчої влади (Правила торгівлі на ринках,2002p.),рішеннямимісцевихрад(Правиладотриманнятиші—ст.5і182КУпАП).

30

Реальна юридична відповідальність настає за наявності трьох підстав:

• нормативної,частиноюякоїєнорма,щозакріплюєсклад;• фактичної(правопорушення);• процесуальної(правозастосовний,юрисдикційнийакт).Система правових норм,якірегулюютьзастосуванняадміністра-

тивнихстягнень,єнормативноюосновоюадміністративноївідпові-дальності.

За змістом правові норми можна поділити на три види: а)матеріально-правові, що закріплюють загальні питання

адміністративноївідповідальності(завданняісистемазаконо-давства про адміністративні правопорушення, підстави ісуб’єкти відповідальності, система адміністративних стягненьтаін.);складиадміністративнихпроступків;

б)адміністративно-процесуальні,щозакріплюютьпровадженняусправахпроадміністративніправопорушення;

в)організаційні,щозакріплюютьпорядокутворенняколегіальнихорганів,уповноваженихрозглядатисправипроадміністративніпроступки (ст. 215) і розмежування компетенції між ними (ст.214);правомочністьзасіданьколегіальнихорганів(ст.216)таін.

3.3. Відмежування адміністративних правопорушень від кримінальних, дисциплінарних і цивільно-правових

Важливимпитаннясьогоденняєвідмежуванняадміністративнихправопорушеньвідкримінальних,дисциплінарнихіцивільно-право-вих.Закономпередбаченоідеякіконкретніознаки,заякимикримі-нальнеправопорушеннявідрізняєтьсявідадміністративного.

Узв’язкузцимдляправильноїкваліфікаціїправопорушеньнеоб-хіднопорівнятист.9КУпАПіст.11КримінальногокодексуУкраїни,проаналізуватиїхзмістітількипісляцього(йупоєднаннізфактич-ними обставинами вчинення правопорушення, з урахуванням на-слідків протиправних діянь) вирішувати питання про притягненнявинноїособидокримінальноїчиадміністративноївідповідальності.

Адміністративнавідповідальністьвідрізняєтьсявіддисциплінар-ної тим, що суб’єкт адміністративного проступку не перебуває услужбовійзалежностівідорганучипосадовоїособи,якіпритягаютьйогодоадміністративноївідповідальності.

Дисциплінарний проступок, що є підставою для притягненнявинноїособидодисциплінарноївідповідальності,—цепротиправне

31

діяння(діяабобездіяльність)працівника,якийпорушуєвстановле-нийнапідприємстві,ворганізаціїчиустановівнутрішнійтрудовийрозпорядок.Цейпроступокможевиявитисявпорушенніслужбової,утомучислітрудової,дисциплінийтягнезасобоюпередбаченуза-конодавством дисциплінарну відповідальність, виражену в накла-деннікерівникомнавиннихдисциплінарнихстягнень.

Дисциплінарніправопорушенняздебільшогопов’язанізіслужбо-вими,трудовимиобов’язкамивинноїособи.Протенезавждицяумо-ва є необхідною для віднесення проступку до дисциплінарних. На-приклад,окремідіїпрацівниківтранспорту,вчиненіпідчасвиконан-нянимислужбовихобов’язків,розглядаютьякадміністративніпра-вопорушення(випускналініютранспортнихзасобів,технічнийстанякихневідповідаєвстановленимвимогам).

Завідмежуванняадміністративноївідповідальностівідцивільно-правової слід мати на увазі, що цивільно-правова настає при пору-шенні обов’язків, які випливають із цивільно-правових угод, тобтоугод,щовиникаютьміжрівноправнимисторонами,аадміністратив-навідповідальність,навпаки,передбачаєнерівністьсторінвідносин.

3.4. Загальна характеристика законодавства про адміністративну відповідальність

У60–70-хрокахХХст.вчені-адміністративістипровеливеликуроботузрозробкиосновнихположеньпроадміністративнувідпові-дальність і підготували проекти кодифікованих актів. Результатомїхньої роботи стало прийняття 7 грудня 1984р. Кодексу проадміністративні правопорушення (набрав чинності з 1 червня 1985p.),щодієінині,щоправда,зізначнимизмінамиідоповненнями.Вінміститьпонад330статей,об’єднаниху33главиі5розділів.

Урозд.ІКУпАПвикладенізагальніположенняізавданнязако-нодавствапроадміністративніправопорушення.

Розділ II “Адміністративне правопорушення і адміністративнавідповідальність” складається із Загальної та Особливої частин. УЗагальнійчастинівміщеноположенняпропоняттяадміністративно-гоправопорушення,суб’єктіввідповідальностітаформиїхпровини,адміністративністягненняіправилаїхнакладення.ВОсобливійчас-тині, що складається з 11 глав, описано діяння, що визнаються ад-міністративнимиправопорушеннями,або,інакшекажучи,закріпленісклади проступків. Кожна стаття Особливої частини закріплює нетількиконкретнийсклад,айсанкціюзайоговчинення.

32

У розд. III КУпАП зазначають, які органи та посадові особиуповноважені розглядати справи про адміністративні правопору-шення.Спеціальнаглавацьогорозділувстановлює,яківидисправможе розглядати кожний орган (посадова особа), тобто регулюєпідвідомчістьсправ.

Цілі,принципи,повноваженняучасниківпровадженняусправахпроадміністративніправопорушеннязакріпленіврозд.IVКУпАП.Уцьомурозділітакожмістятьсяположенняпропорядокадміністра-тивногорозслідуванняірозглядусправ,оскарженняприйнятихпо-станов.

Востанньомурозд.VКУпАП“Виконанняпостановпронакла-дення адміністративних стягнень” сконцентровано норми, якимирегулюєтьсявиконаннякожногозіснуючихстягнень.

УКУпАПкодифікованозаконодавствоУкраїнипроадміністра-тивну відповідальність. Поряд із матеріальними нормами цей актмістить адміністративно-процесуальні норми, які регулюють про-вадженняусправахпроадміністративніправопорушеннятапоря-док виконання постанов про накладення адміністративних стяг-нень.

Паралельно з КУпАП діють норми, що встановлюють ад-міністративнувідповідальність,алевонимістятьсявзаконодавчихміжгалузевих актах (Повітряний кодекс, Митний кодекс, ЗакониУкраїни “Про надзвичайний стан”, “Про боротьбу з корупцією”,“Проохоронудержавногокордону”таін.).

Доскладунормативно-правовихактів,щомістятьнормипроад-міністративну відповідальність, належать закони, норми яких невключено до КУпАП. Питання адміністративної відповідальності(процедурні) регулюють також постанови Кабінету Міністрів Ук-раїни.

Акти з адміністративними санкціями можуть видавати місцевіради та їх виконавчі комітети з питань боротьби зі стихійним ли-хом,епідеміямийепізоотіями.

Обласні, Київська та Севастопольська міські ради мають правовстановлюватитакожправилаблагоустроюмісттаіншихнаселенихпунктів,правилаторгівлінаколгоспнихринках,правиладотриман-нятишівгромадськихмісцях,яківКУпАПневизначено,алезаїхпорушенняцимКодексомпередбаченоадміністративнувідповідаль-ність. Тому вони також є нормативною основою адміністративноївідповідальності.

33

Слідвідзначити,щовідповіднодост.92КонституціїУкраїниви-ключнозаконамиУкраїнивизначаютьсядіяння,якієадміністратив-нимиправопорушеннями,тавідповідальністьзаних.

Законодавство про адміністративні правопорушення має завдан-нямохоронуправісвободгромадян,власності,конституційноголадуУкраїни,правізаконнихінтересівпідприємств,установіорганізацій,установленогоправопорядку,зміцненнязаконності,запобіганняпра-вопорушенням,вихованнягромадянудусіточногойнеухильногодо-тримання Конституції і законів України, поваги до прав, честі тагідностііншихгромадян,доправилспівжиття,сумлінноговиконаннясвоїх обов’язків, відповідальності перед суспільством. Великого зна-ченнянадаютьпопередженнюадміністративнихправопорушень.

Здійсненняпереліченихзавданьзалежитьвідправильногозасто-суваннячинногозаконодавствапроадміністративніправопорушен-ня,дотриманнязаконності.

Роль адміністративної відповідальності в боротьбі з правопору-шеннями постійно зростає, збільшується кількість складівадміністративнихправопорушень,суворішимисталисанкціїзапро-ступки.Встановленовідповідальністьзадії,якіранішевзагалінена-лежали до правопорушень (неповага до суду, корупція, порушенняподатковогозаконодавства,недобросовіснаконкуренціятощо).

Адміністративну відповідальність вводять замість кримінальної(декриміналізація). Здійснювана в процесі реформи кримінальногоправа декриміналізація зумовлює подальше розширення сфери ви-користання засобів адміністративного впливу. Одночаснозбільшується і кількість правопорушень, за які поряд іздисциплінарними та цивільно-правовими заходами застосовуютьадміністративні стягнення (корупція, недобросовісна конкуренціятощо).

Значнаувагаприділяєтьсяадміністративномупримусувборотьбіз пияцтвом, наркоманією, посяганням на власність, у забезпеченнінормальноїдіяльностіпредставниківвлади,виконаннявимогпоса-довихосіб,державнихорганів,правилгромадськоїбезпеки,охорониприроди.

Висновок

Адміністративна відповідальність характеризується негативноюреакцією держави на противоправні вияви окремих фізичних (чи

34

юридичних)осібшляхомвстановленнявідповіднихправил,забороніадекватнихпорушеннямсанкційщодопорушників.

Адміністративнавідповідальністьмаєусіознакиюридичноївід-повідальностіієїїрізновидом.Це,зодногобоку,державнийпримус,мірастягненнязавчиненеправопорушення,аз іншого—обов’язоквинногозазнаватинегативнихдляньогонаслідків.

Відповідальністьможенаставатитількивтомувипадку,колицепередбаченонормоюправа.Наявністьнормиіоргану,щоїїзастосо-вує,— це передумова. Вони не достатні для накладення стягнення,дляпритягненнядоадміністративноївідповідальності,обов’язковоюпідставоюдляцьогоєадміністративнийпроступок.

Змістовий модуль ІІ. Адміністративні правопорушення та адміністративні стягнення, їх види та сутність

Тема 4. адміністративне правопорушення: поняття та юридичний склад

Законодавче визначення адміністративного правопорушення. Ос-новні ознаки правопорушення. Характеристика підходів щодо вирі-шенняпроблемисуспільноїнебезпекиадміністративногоправопору-шення.

Поняття юридичного складу адміністративного правопорушення.Спосібзакріпленняузаконіознакскладуадміністративнихправопо-рушень.Видиознакскладуадміністративнихправопорушень:постій-нітазмінні,родовітаодиничні.Видиюридичнихскладівадміністра-тивнихправопорушеньзаступенемсуспільноїнебезпеки,характеромшкоди,суб’єктомпроступку,структуроюскладу,особливостямиконс-трукції.

Структураюридичногоскладуадміністративногоправопорушен-ня.

Поняття об’єкта правопорушення. Класифікація об’єктів: загаль-ний,родовий,видовий,безпосередній.Співвідношенняпонять“об’єктправопорушення”та“предметпосягання”.

Поняття та ознаки об’єктивної сторони адміністративного право-порушення:протиправнедіяння(простетаскладне);шкідливінаслід-ки; причинний зв’язок між діянням і його результатом; час; місце;

35

спосіб; знаряддя; ознаки засобів; ознаки іншої особи, яка мала ті чиіншівідносинизпорушником.

Суб’єкт правопорушення: загальний, спеціальний, особливий.Проблемиадміністративноївідповідальностіюридичнихосіб.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення та її оз-наки.Формитавидивини.Метаймотивякознакисуб’єктивноїсто-рони.

Література[1;2;4;5;9–13]

План лекціїВступ.1.Поняттяіструктураскладуадміністративногопроступку.3. Об’єктивніознакиадміністративногопроступку.4. Суб’єктивніознакиадміністративногопроступку.Висновок.

Вступ

Учення про склад правопорушення посідає одне з центральнихмісцьвадміністративно-правовійнауцітамаєвеликепрактичнезна-чення.Воносприяєвиявленнюістотнихознакантигромадськихдіянь(дійчибездіяльності),їхрозмежуваннюівстановленнюсправедливихадміністративнихсанкцій,допомагаєправозастосовчиморганампра-вильнокваліфікуватиправопорушення,атакождаєможливістьзро-зумітизаконідопомагаєправовомувихованнюгромадянУкраїни.

Склад адміністративного правопорушення— це опис протиправ-ногодіянняузаконіщеневчиненого,атількипередбачуваного.Длятакогоописувикористовуютьсяюридичнозначущіознаки,якіхарак-теризуютьдіянняякправопорушення.

4.1. Поняття і структура складу адміністративного проступку

Поняття адміністративного проступку — це сукупність установ-ленихзакономсуб’єктивнихтаоб’єктивнихознак,щохарактеризуютьдіюабобездіяльністьякадміністративнийпроступок.Такаєдністьду-мок спостерігається й відносно структури складу адміністративнихпроступків, де виділяють, по-перше, елементи складу (об’єкт,об’єктивнасторона,суб’єкт,суб’єктивнасторона) і,по-друге,ознаки,щохарактеризують(наприклад,об’єктивнусторону—місце,час,кош-ти, знаряддя здійснення проступку, шкідливі наслідки, а також

36

причинно-наслідковийзв’язокміжшкідливиминаслідкамийпроти-правним діянням та ін.) суб’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивнусторонупроступку.

Отже,склад адміністративних проступків—цесистемаобов’яз-ковихоб’єктивнихісуб’єктивнихелементівдіяння,конструйованихза чотирма підсистемами, ознаки яких передбачені в диспозиціяхнорм законодавства, що встановлює адміністративну відповідаль-ність.

Ознакиелементівскладівадміністративнихпроступківвизнача-ють їх специфіку, дають змогу відмежувати один склад адміністра-тивнихпроступківвідіншого,атакожрозмежуватиадміністративніпроступки.

Середелементівскладуадміністративнихпроступківвирізняютьобов’язковітафакультативні.Дообов’язковихвходятьелементи,якіутворюють у своїй системі той достатній мінімум, що потрібен длявизнаннядіянняадміністративнимпроступком.Відсутністьодногозних виключає наявність складу адміністративних проступків, авідповіднойвідповідальністьзанього.Дотакихелементівналежать:безпосереднійоб’єктпроступку;діянняуформідіїабобездіяльності;осудність;вікособийвина.

Факультативні елементи— це елементи складу адміністратив-них проступків, які можуть бути зазначені в диспозиції норми, щовстановлюєадміністративнийпроступокйвідповідальністьзанього,абоні.

Види складів адміністративних проступків.Класифікуватискла-ди адміністративних проступків можна за різними ознаками. На-приклад, за характером заподіюваного адміністративним проступ-ком шкоди—наматеріальнійформальнісклади.

До матеріальних належать склади, в яких як обов’язковий еле-мент зазначено наслідки матеріального характеру, заподіювані ад-міністративним проступком. Наприклад, незаконна порубка, по-шкодження та знищення лісових культур і молодняку (ст. 65КУпАП); пошкодження сінопокосів і пасовищних угідь на земляхдержавноголісовогофонду(ст.69КУпАП).

До формальних належать склади, в яких матеріальні наслідкиадміністративних проступків як обов’язковий елемент складу незазначені.

Однакценеозначає,щотакіадміністративніпроступкизовсімнезаподіюютьмайновушкоду.Наприклад,дрібнехуліганство(ст.173

37

КУпАП)“вважаєтьсяпроступкомзформальнимскладом,однаквчи-неннятакогоправопорушенняінодіпов’язанеіззаподіянняммайно-воїшкоди(розбивскло;порвавсорочкутаін.).Доадміністративнихпроступків з формальним складом належать також: азартні ігри,ворожіння в громадських місцях (ч. 1 ст. 181 КУпАП); порушеннявимогзаконодавчихтаіншихнормативно-правовихактівщодозахи-сту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержаннятишівнаселенихпунктахігромадськихмісцях(ст.182КУпАП);не-виконаннябатькамиабоособами,щоїхзамінюють,обов’язківщодовихованнядітей(ч.1ст.184КУпАП);невиконаннязаконнихвимогпосадовихосіборганівДержавноїінспекціїзенергозабезпечення(ст.188КУпАП)таіншіправопорушення.

Залежновідсуб’єктаадміністративнихпроступківрозрізняють—особисті,спеціальнітазмішанісклади.

До особистих належать склади, де суб’єктом адміністративнихпроступківєосуднаособа,щодосягла16-річноговіку.Такимискла-дамивважається:дрібнехуліганство(ст.173КУпАП);поширюваннянеправдивихчуток(ст.173КУпАП);виготовлення,зберіганнясамо-гонутаапаратівдляйоговироблення(ст.176КУпАП);виключеннятаіншіправопорушення.

Доадміністративних проступків зі спеціальним складом належать склади, де як обов’язковий елемент зазначені ознаки спеціальногосуб’єкта ітількивінможебутипритягнутийдовідповідальностізавчинення цих адміністративних проступків (посадові особи,механізатори, капітан судна, іноземці та особи без громадянства таін.).Дотакихскладіввідносять:порушенняправилведенняпервин-ного обліку та здійснення контролю за операціями поводження звідходамиабонеподаннячиподаннязвітностіщодоутворення,ви-користання, знешкодження та видалення відходів (ст. 82 КУпАП);прийняття посадовими особами на роботу громадян без паспорта(ст.200КУпАП).

До змішаних належать склади, які передбачають як загальний,так і спеціальний суб’єкт адміністративних проступків. Наприклад,порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспор-тування, утилізації, ліквідації та використання відходів (ст. 82КУпАП);пошкодженняавтомобільнихдоріг,вулиць,дорожніхспо-руд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорож-нього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхіднихзаходівщодоїхусунення(ст.139КУпАП);порушенняправилутри-

38

маннясобакікотів(ст.154КУпАП);порушенняпорядкупридбан-ня,зберіганняреєстраціїабооблікугазовихпістолетівіревольверівтапатронівдоних(ст.1952КУпАП)таіншіправопорушення.

Альтернативні складиописуютькількадійумежаходнієїстаттінормативного акта. Наприклад, ст. 44 КУпАП встановлює ад-міністративнувідповідальністьзанезаконневиробництво,придбан-ня, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних речовин абопсихотропних засобів без мети збуту в невеликих розмірах. Так,адміністративним проступком буде визнано тільки придбання нар-котичнихречовинабоздійсненняособоювсіхзазначенихустаттідій(виробництво,придбання,зберігання,перевезення,пересилання).

4.2. Об’єктивні ознаки адміністративного проступку

об’єкт адміністративного проступку —цете,нащопосягаєадміністративнийпроступок,асаме,тісуспільнівідносини,щоохо-роняються адміністративним законодавством. Таким суспільнимвідносинам,урезультатіскоєнняадміністративнихпроступків,за-вжди заподіюється соціальна шкода, тому що відбувається деста-білізаціясформованихусуспільствізв’язків.

Найчастіше скоєння адміністративних проступків сполучено іззаподіяннямреальної(фактичної)шкодиабоствореннямзагрозиїїзаподіяння.

У науці адміністративного права розрізняють: загальний, родо-вий, видовий і безпосередній об’єкт адміністративних проступків.

Родовий об’єкт—цеодноріднагрупасуспільнихвідносин,наякіпосягаютьадміністративніпроступки.Залежновідродовогооб’єктапосягання адміністративні проступки розміщені у главах вОсобливійчастиніКУпАП.Так,углаві5викладеніадміністративніпроступки, що посягають на відносини у галузі охорони праці іздоров’я населення; у главі 6— проступки, що посягають навласність; у главі 11— проступки, що посягають на відносини вгалузі житлових прав громадян житлово-комунального господар-стваіблагоустрою.

Різновидом родового виступає видовий об’єкт. Видовий об’єкт—цетісновзаємозалежнаміжсобоюгрупасуспільнихвідносин,щоста-новитьчастинуродовогооб’єкта, інаякупосягаютьадміністративніпроступки. Наприклад, у рамках родового об’єкта адміністративнихпроступків можна виділити видовий об’єкт— відносини державноївласностіабовідносиниколективноївласності.

39

Під предметом адміністративних проступків варто розумітиупредметнений елемент матеріального світу, впливаючи на якийвинний здійснює посягання на безпосередній об’єктадміністративнихпроступків.Предмет,якфакультативнийелементоб’єкта адміністративних проступків, не завжди закріплюється удиспозиції статті, що встановлює адміністративний проступок йвідповідальність за нього. Однак Кодекс України про ад-міністративні правопорушення містить велику кількість правопо-рушень,депредметпрямозакріпленийудиспозиціїстатті.Напри-клад, самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 531), знищеннямежових знаків (ст. 56), знищення або пошкодження підросту влісах(ст.66),пошкодженнясінокосівіпасовищнихугідьназемляхдержавноголісовогофонду(ст.69).

об’єктивна сторона складу проступку — це зовнішній виявсуспільно небезпечного посягання на об’єкт, який перебуває підохороною адміністративно-правових норм. Об’єктивна сторонаадміністративних проступків містить у собі більшу групуобов’язковихіфакультативнихелементів.Донихналежать:діяння(дія або бездіяльність); його шкідливі наслідки; причинно-наслідковийзв’язокміждіяннямінаслідками;місце,час,обстанов-ка,спосіб,знаряддяізасобискоєнняправопорушення.

Діяння —обов’язковийіосновнийелементоб’єктивноїсторони,що виявляється у двох формах: дії і бездіяльності. Діяння варторозглядати як активне поводження особи. Наприклад, потравапосівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогоспо-дарськихкультур,пошкодженнянасадженьколективнихсільсько-господарських підприємств, інших державних і громадських чифермерськихгосподарств(ст.104КУпАП)абовипускіреалізаціяпродукції, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 167 КУпАП),можутьбутискоєнітількиуформідії.Єтакожіправопорушення,якіскоюютьсяуформібездіяльності.Наприклад,невжиттязаходівдо забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без грома-дянства(ст.205КУпАП);неявканавикликувійськовийкомісаріат(ст.2116);неповідомленнявідомостейпровійськовозобов’язанихіпризовників(ст.2116).

Шкідливі наслідки адміністративних проступків —цепрямасправжня майнова шкода, а також шкода здоров’ю людини абоздоров’юйжиттютварини,щозаподіюєтьсяврезультатіздійснен-ня адміністративних проступків. Особливість адміністративних

40

проступківвиявляєтьсявтому,щовонинепов’язаніпосяганнямназдоров’ятажиттялюдини.Однакіноді,увипадкахпрямопередба-чених законодавством про адміністративні правопорушення,відповідальністьнастаєзазаподіянняшкодиздоров’юлюдей(ч.2ст.154КУпАП)абозазаподіянняшкодиздоров’ютажиттютвари-ни(ст.89,90КУпАП).Шкідливінаслідкиякелементоб’єктивноїсторони складу носять факультативний характер. Наприклад, припритягненніособидоадміністративноївідповідальностізаухилен-нявідмедичногооглядучимедичногообстеження(ст.441КУпАП)наслідкинеєобов’язковимелементомскладу.

У матеріальних складах адміністративних проступків необхідно встановити також причинний зв’язок між діянням і його наслідка-ми.Так,припорушеннівимогпожежноїбезпекивлісах(ч.2ст.77КУпАП)дужеважливовстановити,щопожежавлісійушкоджен-нялісувідбулисяврезультатінеобережногоповодженняправопо-рушниказвогнем,аневрезультатіприроднихпричин(наприклад,влученняблискавки).

місце здійснення адміністративних проступків — цеописанавзаконіконкретнатериторія,наякійвідбуваєтьсяправопорушен-ня. Місце скоєння проступку може впливати на кваліфікаціюдіяння, якщо воно закріплено законодавцем як обов’язковий еле-ментскладу.

У більшості ж випадків місце скоєння адміністративних про-ступківєфакультативноюознакою.

Час здійснення адміністративних проступків— це певнийчасовийвідрізок,щоможеноситиобов’язковийхарактердлявста-новленнянаявностіскладупроступку,якщоцепередбаченоКодек-сомУкраїнипроадміністративніправопорушення.Наприклад,по-рушення правил полювання (ч. 2 ст. 85), порушення тиші в гро-мадських місцях у заборонений рішенням сільських, селищних,міськихрадчас(ст.182),порушенняпорядкуабостроківподанняінформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки(піклування)батьків(ст.1842).Якфакультативнийелементскладуадміністративнихпроступківчасздійсненняпротиправногодіянняможе впливати на ступінь небезпеки діяння, і тоді воновраховується при призначенні адміністративного стягнення. На-приклад,повторнепротягомрокускоєнняоднорідногоправопору-шення, за яке особа була притягнута до адміністративної відпо-відальності.

41

Факультативним елементом об’єктивної сторони адміністра-тивних проступків є обстановка здійснення правопорушення. об-становка правопорушення — це сукупність взаємодіючих обста-вин, за наявності яких відбувається адміністративний проступок.Слід зауважити, що іноді обстановка правопорушення єобов’язковою ознакою адміністративних проступків, без наявностіякогоцедіяннявизнатиправопорушеннямнеможна,оскількибудевідсутнійсклад.

Засоби і знаряддявчиненняадміністративнихпроступківявля-ють собою одушевлені і неживі компоненти, які застосовуютьсяправопорушникомпривчиненніпротиправногодіяння.

4.3. суб’єктивні ознаки адміністративного проступку

Суб’єкт правопорушення— це особа, яка вчинила адміністра-тивний проступок і яку на підставі чинного законодавства можнапритягтидоадміністративноївідповідальності.

Адміністративна відповідальність юридичних осіб— це фактреальної дійсності, який, однак, потребує чіткої правовоїрегламентації. Адміністративна відповідальність фізичних осіб невикликає сумнівів і регламентується Кодексом України проадміністративні правопорушення. Аналізуючи особливостіадміністративної відповідальності фізичних осіб, можна виділититаківидисуб’єктівскладуадміністративнихпроступків:загальний,спеціальний,особливий.

Загальний суб’єкт—цеосуднаособа,щодосягла16-річноговіку.Законодавство України про адміністративну відповідальність недаєвизначенняосудностіособи,однаквонозакріплюєвст.20по-няття неосудності. Так, не підлягає адміністративній відпові-дальності особа, що під час вчинення протиправної дії абобездіяльності перебувала у стані неосудності, тобто не моглаусвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічноїпсихічноїхвороби,тимчасовогорозладупсихічноїдіяльності, сла-боумства або іншого хворобливого стану. Отже, осудність означаєздатність особи за станом психічного здоров’я усвідомлювати своїдіїйкеруватиними.Осудністьєобов’язковимелементомсуб’єктаадміністративнихпроступків.Тому,якщоособа,якавчинилапро-типравнедіяння,немаєцюознаку,топритягненнядоадміністра-тивної відповідальності неможливе, оскільки відсутня одна зпідсистемскладупроступку—йогосуб’єкт.

42

Віктакожєобов’язковимелементомсуб’єктаадміністративнихпроступків.Якщопротиправнедіяннявчинилаособа,яканедосяг-ла16-річноговіку,вононеєадміністративнимпроступкоміпритя-гуватитакуособудоадміністративноївідповідальностінеможна.

Спеціальний суб’єкт —цеособа,щохарактеризуєтьсяспеціальнимиознаками,наявністьякихдаєможливістьпритягнутиїїдоадміністра-тивної відповідальності за вчинене нею певне правопорушення. Ко-декс України про адміністративні правопорушення містить великукількість адміністративних проступків із спеціальним суб’єктом. За-звичай такий суб’єкт правопорушення вказується безпосередньо усамійстатті.

Особливий суб’єкт —цеособа,щоволодієознаками,яківплива-ють на особливості притягнення винного до адміністративної від-повідальності. Такими суб’єктами слід вважати: дипломатичнихпредставників,неповнолітніх,інвалідів,вагітнихжінок,військово-службовців,працівниківорганіввнутрішніхсправ,іноземцівтаосіббезгромадянства,безробітнихтаін.Учомужполягаєособливістьцихсуб’єктівадміністративноївідповідальності?

Суб’єктивна сторонаадміністративнихпроступківвиявляєтьсяу психічному відношенні особи до вчиненого нею протиправногодіянняіміститьусобітриелементи—вину, мотив і мету,девиназавждиєобов’язковимелементомскладу.

Законодавствопроадміністративнувідповідальністьнедаєпо-няттявини,алевказуєйогоякобов’язковуознакуадміністративнихпроступків(ст.9КУпАП)ідаєвизначенняумиснихінеобережнихпроступків(ст.10і11КУпАП).

У науці адміністративного права вину визначають як психічневідношенняособидовчиненогонеюдіянняійогонаслідків,щови-являютьсяуформіумислуабонеобережності.

Про наявність умислу в діях правопорушника можна говорититількивтомувипадку,якщоособа,щозробилапротиправнедіяння,усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності,передбачалайогошкідливінаслідкиібажалоїх(прямийумисел)абосвідомо допускало настання цих наслідків (непрямий умисел). На-приклад,тількинавмиснеможутьбутивчиненітакіадміністративніпроступки:самовільнесінокосінняіпасінняхудоби,самовільнезби-раннядикорослихплодів,горіхів,грибів,ягід(ст.70КУпАП),само-правнезайняттяжитловогоприміщення(ст.151КУпАП),завідомонеправдивийвикликспеціальнихслужб(ст.183КУпАП).

43

Необережністьприсутняудіяхправопорушникавтомувипадку,якщо особа, що вчинила протиправне діяння, передбачала мож-ливість настання шкідливих наслідків своєї дії або бездіяльності,алелегковажнорозраховуваланаїхзапобігання(самовпевненість)абонепередбачаламожливостінастаннятакихнаслідків,хочапо-виннабулаімоглаїхпередбачати(недбалість).Наприклад,уформінеобережної вини можуть бути вчинені наступні адміністративніпроступки: умисне зіпсування паспорта чи втрата його знеобережності (ст. 198 КУпАП); умисне зіпсування обліково-військових документів чи втрата їх з необережності (ст. 211КУпАП).

мета —цефакультативнийелементсуб’єктивноїсторонискла-ду адміністративних проступків, під яким варто розуміти той ре-зультат, якого хоче досягти правопорушник. Іноді законодавецьвказує на наявність мети в самій статті Кодексу України про ад-міністративні правопорушення, надаючи тим самим йомуобов’язкового характеру. В таких правопорушеннях для наявностіскладу адміністративних проступків потрібно, крім інших елемен-тівіознакскладу,встановитиметупротиправногодіяння.

Висновок

Правопорушення як подія, що склалася реально, є виключноспецифічноюповедінкоюлюдиничигрупилюдей.

Будь-якаповедінка,зокремаіпротиправна,єрезультатомвзає-модіїлюдськоїсвідомості ілюдськихдіянь,щоспрямованіназов-нішніоб’єкти—довкілля ісуспільство.Такимчином,поведінка—це взаємозв’язок і взаємозалежність об’єктивного і суб’єктивного.Отже,вбудь-якійповедінці,утомучислійпротиправній,виокрем-люютьчотирискладові,якіїїутворюють:об’єкт,об’єктивнусторо-ну,суб’єкт,суб’єктивнусторону.

Тема 5. Система адміністративних стягнень

Сутність адміністративних стягнень. Мета накладення ад-міністративних стягнень. Особливості адміністративних стягненьяквидузаходівадміністративногопримусу.

Системаадміністративнихстягнень:поняттятаознаки.Співвід-ношенняадміністративнихстягненьякокремихчастинєдиноїсис-теми.Класифікаціяадміністративнихстягнень:заюридичнимзна-

44

ченням (основні, додаткові, замінні); за характером впливу(особисті,майнові,особисто-майнові).

Характеристика окремих видів адміністративних стягнень:сутність,особливостізастосування,відмінністьвідсхожихзаходівдержавногопримусу.

ВидворенняіноземцівзамежіУкраїниякзахідадміністративно-гостягнення.Заходивпливу,щозастосовуютьсядонеповнолітніх(ст.241КУпАПУкраїни).

Література [1–7;11–13]

План лекції Вступ.1.Системаадміністративнихстягнень,поняттяознаки,класифі-

кація.2.Загальнахарактеристикаадміністративнихстягнень.Висновок.

Вступ

Адміністративністягненнязазвичайполягаютьупозбавленнічиобмеженні благ. За вчинений проступок громадянин або позбав-ляєтьсяякогосьсуб’єктивногоправа, тобтозвужуєтьсяйогоправо-здатність,абожнаньогонакладаютьсяспеціальніобов’язки.

Водночас покарання не є самоціллю, воно є засобом реагуваннянаправопорушенняізапобіганняправопорушенням.Стягнення—цезапобіжнийзахіднашляхувчиненняновихправопорушень.Уприн-ципі, адміністративні стягнення сприяють запобіганню правопору-шеннямнетількисвоїмвиховнимвпливом,айпозбавленнямправо-порушникаможливостізновупорушитизакон.

Слід розрізняти заходи, що мають виправно-виховний вплив(штраф, виправні роботи), і заходи, які поряд з виправно-виховнимвпливомстворюютьумови,щовиключаютьможливістьучиненняно-вихправопорушень(конфіскація,позбавленняспеціальногоправа).

5.1. система адміністративних стягнень, поняття ознаки, класифікація

адміністративні стягнення — це матеріалізований виявадміністративної відповідальності, негативний правовий наслідокнеправомірноїповедінкиособи,якавчинилаадміністративнийпро-

45

ступок, імаєвідповістизасвійпротиправнийвчиноктапонестизаце відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходівморального,матеріальноготафізичноговипливу.

Ці стягнення є останньою ланкою у системі заходів адміністра-тивногопримусу,міроювідповідальностітазастосовуютьсязметоювиховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, вдусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а також за-побіганнявчиненнюадміністративнихправопорушеньяксамимпра-вопорушником,такйіншимиособами.

Отже,адміністративністягненняпоєднуютьусобіелементиреп-ресивного(карального),виховноготазапобіжногохарактеру.

Завчиненняадміністративнихправопорушеньможутьзастосовува-тисятакіконкретнівидиадміністративнихстягнень,передбаченіст.24КУпАП.Вониподіляютьсянаосновнітадодаткові.

Основні адміністративні стягнення:• попередження;• штраф;• позбавленняспеціальногоправа;• виправніроботи;• адміністративнийарешт.Додаткові адміністративні стягнення:• оплатневилучення;• конфіскація.Оплатневилученнятаконфіскаціяпредметіввокремихвипадках

можутьзастосовуватисьіякосновністягнення.Попередження якзахідадміністративногостягненнявиноситьсяв

письмовій формі або в передбачених законодавством випадках фік-суєтьсяіншимустановленимспособом(наприклад,записуталонідопосвідченняводія).Ценайбільшм’якийвидадміністративногостяг-ненняморально-виховного,переконливоговпливу.Застосовуєтьсяупередбаченихвипадкахяксанкціязамалозначніадміністративніпро-ступки.

Штрафєгрошовимстягненням,щонакладаєтьсянагромадяніпо-садовихосібзаадміністративніправопорушенняувипадкахірозмірі,встановлених Кодексом про адміністративні правопорушення таіншими законами. Це найпоширеніший вид адміністративного стяг-неннямайновогохарактеру(застосовуєтьсябільшеніжу80відсоткахвипадків порівняно з іншими стягненнями). Останнім часом визна-чається переважно через неоподатковуваний мінімум доходів грома-

46

дян. В окремих випадках законодавець визначає штраф у кратномувідношеннідопевноївартості(скажімо,довартостіпроїзду—ст.135КУпАП).

Щодо посадових та юридичних осіб порівняно з громадянамичинним законодавством встановлені більш високі розміри штрафу(наприклад, за порушення законодавства про об’єднання громадянст.186–5КУпАПпередбачаєштрафвід25до130неоподаткованихмінімумівдоходівгромадян).

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчиненняабо безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення,полягає в його примусовому вилученні й подальшій реалізації зпередачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуван-нямвитратщодореалізаціївилученогопредмета.

Конфіскаціяпредмета,якийставзнаряддямучиненняабобез-посереднімоб’єктомадміністративногоправопорушення;грошей,одержанихвнаслідокучиненняадміністративногоправопорушен-ня, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета,грошейувласністьдержави.Конфіскованоможебутилишепред-мет,щоєособистоювласністюпорушника,якщоіншенепередба-ченозаконодавчимиактамиУкраїни.

Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання ібойових припасів не може застосовуватися до осіб, для яких по-люванняєосновнимджереломіснування.

Позбавленим спеціального права, наданого даному громадяни-нові, стосується тільки права керування транспортними засобами та права полювання. Вонозастосовуєтьсяуповноважениминатепосадовими особами органів внутрішніх справ і суддями (сто-суєтьсяпозбавленняправнакеруваннятранспортнимизасобами),представниками органів річкового транспорту і державноїінспекціїзмаломірнихсуден(стосуєтьсяпозбавленняправакеру-вання річковими та маломірними суднами) та органів, якіздійснюютьдержавнийнаглядзадотриманнямправилполювання(що стосується позбавлених права полювання), на строк до 3роківзагрубеабосистематичнепорушенняпорядкукористуван-няцимправом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватися до осіб, які користуються цими засобами у зв’язку з інвалідністю,крімвипадківкеруванняустаніалкоголь-ного,наркотичногочиіншогосп’яніння,атакожвипадківневико-

47

нання вимоги працівника міліції про зупинення транспортногозасобу,залишенняниминапорушеннявстановленихправилміс-цядорожньо-транспортноїпригоди,учасникамиякоївониє,ухи-леннявідпроходженняоглядунастансп’яніння.

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Виправні роботи — це захід адміністративного стягнення, щозастосовується на строк до 2 місяців з відбуванням їх за місцемпостійної роботи правопорушника з відрахуванням не більш як20%йогозаробіткувдоходдержави.Виправніроботипризнача-ютьсярайонним(міським)судом(суддею).Виконаннямпостановпроїхзастосуваннявідаютьорганивнутрішніхсправ.

Адміністративний арешт —найсуворішийзахідадміністратив-ногостягнення—установлюєтьсялишезаокремівидиадміністра-тивнихправопорушеньізастосовуєтьсязаокремихвипадків.При-значаєтьсятількисудом(суддею)настрокдо15діб.

Нині адміністративний арешт застосовується переважно заскоєння таких правопорушень: незаконне виробництво, придбан-ня,зберігання,перевезення,пересиланнянаркотичнихзасобівабопсихотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах(ст.44);дрібнехуліганство(ст.173);розпиванняспиртнихнапоїву громадських місцях поява в громадських місцях у п’яномувигляді(ч.3ст.178);зліснанепокоразаконномурозпорядженнюабо вимозі працівника міліції, члена громадського формування зохорони громадського порядку і державного кордону, військово-службовця(ст.185).

Адміністративний арешт не може застосовуватись: до вагітнихжінок;жінок,щомаютьдітейвікомдо12років;доосіб,якінедо-сягли 18 років; до інвалідів першої та другої груп; а також довійськовослужбовців і призваних на збори військовозобов’язаних;осібрядовоготаначальницькогоскладіворганіввнутрішніхсправ.

Видворення за межі України як захід адміністративного стяг-неннявідповіднодочинногозаконодавства(ст.24КУпАП,ст.32Закону“Проправовийстатусіноземців”)застосовуєтьсязарішен-няморганіввнутрішніхсправабоСБУдоіноземців,якщоїхнідіїсуперечать інтересам забезпечення безпеки України або охоронигромадськогопорядкуабоцеєнеобхіднимдляохорониздоров’я,захиступравізаконнихінтересівгромадянУкраїни,абовонигру-бопорушилизаконодавствопроправовийстатусіноземців.

48

Іноземецьзобов’язанийпокинутитериторіюУкраїниутермін,зазначений у рішенні про видворення. Іноземці, які ухиляютьсявідвиїзду,підлягаютьвідповіднодосанкціїпрокуроразатриман-нюівидвореннюупримусовомупорядку.Затриманнядопускаєть-ся лише на термін, необхідний для видворення. Видворення іно-земцівздійснюєтьсяорганамивнутрішніхсправ.

Іноземці, які підлягають видворенню, або фізичні, юридичніособи, які приймають цих іноземців, відшкодовують витрати,пов’язанізвидворенням.

Крім того, Законом України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жов-тня 1995 р. передбачено застосування судом (суддею) за вчинення корупційних діянь таких додаткових адміністративних стягнень, як звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, а також: заборона займати посади в державних органах та їх апа-раті протягом 3 років із дня звільнення.

5.2. Загальна характеристика адміністративних стягнень

Адміністративні стягнення можна характеризувати наступнимчином:

1)попередження —уписьмовійформі;2) штраф —грошовестягнення;3)оплатне вилучення предмета,якийставзнаряддямвилучення

абобезпосереднімоб’єктомадміністративногоправопорушен-ня,— примусове вилучення цього предмета з подальшою ре-алізацієюіпередачеювирученоїсумиколишньомувласниковізавідрахуваннямвитратпореалізаціївилученогопредмета;

4) конфіскація: предмета; грошей,отриманихунаслідоквчинен-ня адміністративного правопорушення— примусова безо-платнапередачацьогопредметаувласністьдержави;

5) позбавлення спеціального права наданого даному громадяни-нові (права полювання, керування транспортними засоба-ми)—до3роківзагрубеабосистематичнепорушенняпоряд-кукористуванняцимправом;

51) громадські роботи у вільний від роботи чи навчання час настроквіддвадцятидошістдесятигодин;

6)виправні роботи — до 2 місяців за місцем постійної роботиособиізвідрахуванням20%їїзаробіткувдоходдержави;

7) адміністративний арешт—до15дібілишеувинятковихви-падках.

49

Оплатне вилучення та конфіскація— це основні і додатковіадміністративні стягнення, решта— тільки основні. За одне пору-шенняможебутинакладеноосновнеабоосновнеідодатковестяг-нення.

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх (віком від 16 до18 років) можуть бути засновані такі заходи впливу:

1)зобов’язанняпублічноабовіншійформіпопроситивибачен-няупотерпілого;

2)попередження;3)доганаабосуворадогана;4)передачанеповнолітньогопіднаглядбатькамабоособам,якіїх

заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колек-тивузаїхзгодою,атакожокремимгромадянамнаїхпрохання.

Стаття 24 КУпАП установлює такі види адміністративних стяг-нень: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета;4) конфіскація предмета; 5) позбавлення спеціального права; 51)громадськіроботи;6)виправніроботи;7)адміністративнийарешт.

До осіб, які не є громадянами України, може бути застосованеадміністративневидвореннязамежіУкраїни(ст.24КУпАПіст.32Закону“Проправовийстатусіноземців”).

Адміністративнийарештпризначаєтьсятількисудом(суддею)натерміннебільшяк15діб.Йогонезастосовуютьдовагітнихжінок,жінок,щомаютьдітейвікомдо12років,осіб,якінедосягли18років,інвалідівІіІІгруп(ст.32),атакожвійськовослужбовців,призванихна збори військовозобов’язаних, осіб рядового і начальницькогоскладуорганіввнутрішніхсправ(ст.15).

Усі названі стягнення тісно пов’язані між собою й утворюютьєдинусистему.Їхнасампередоб’єднуєзагальнамета:захистправо-порядку, виховання осіб, що вчинили адміністративні проступки, вдусі дотримання законів, а також попередження вчинення новихпроступківяксамимиправопорушниками,такйіншимиособами.

Кожне стягнення є покаранням, мірою відповідальності,призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягненняозначаєнастанняадміністративноївідповідальностіітягнедлявин-ногонесприятливіюридичнінаслідки.

Адміністративністягненнязазвичайполягаютьупозбавленніабообмеженніправчиблаг.

Адміністративністягненнянакладаютьсякомпетентнимиоргана-миіпосадовимиособамишляхомвиданняспеціальнихіндивідуаль-нихактівуправління,щомаютьпримусовийхарактер.Примусовий

50

впливповиненбутисправедливим,відповідатихарактерупроступкуйособиправопорушника.Йоготяжкістьзалежитьвідтяжкостіпро-ступку.

Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними(конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими вчасі(арешт,позбавленняправ,виправніроботи).

Згідно зі ст. 68 Кодексу “Торговельне мореплавство України”передбачається, що капітан судна у випадку недостачі продовольства,“якщо усі життєві припаси, у тому числі незнижуваний запас продо-вольства,вичерпані,зметоюзагальногорозподілумаєправопровестиреквізицію необхідної кількості продовольства, що є в розпорядженніосіб,якіперебуваютьнасудні, іреквізиціювантажу,щоперебуваєнасуднііякийможебутивикористанийдляхарчування”.

Таке стягнення застосовується органами адміністративноїюрисдикції (найчастіше суддями, митними органами, органамивнутрішніх справ), зазвичай, як додаткове стягнення (ст. 46; 85;133;160;162таін.).Якосновнеадміністративнестягненняконфіс-кація передбачена тільки за порушення деяких митних правил(ст.208і209).

Відповідно до п. 22 ст. 11 Закону “Про міліцію” від 20 грудня1990р. її робітникам надане право вилучати за необхідності зброю,боєприпаси,вибуховіречовиниіматеріали.

ВиселеннязамежіУкраїниякміраадміністративногостягненнязастосовується за рішенням органів внутрішніх справ або СлужбибезпекиУкраїни.

Висновок

Адміністративністягненнянакладаютьсякомпетентнимиоргана-миіпосадовимиособамишляхомвиданняспеціальнихіндивідуаль-них актів, що мають примусовий характер. Примусовий вплив маєбутисправедливим,відповідатихарактеровіпроступкутаособіпра-вопорушника.Йоготяжкістьзалежитьвідтяжкостіпроступку.

Система адміністративних стягнень має формалізований харак-тер,нимиєтількитізасобипримусовоговпливу,яківизначивзако-нодавець.Будь-якіінші,навітьякщовонисхожізістягненнямзаме-тою,змістом,назвою,дотакихненалежать.

Перелікстягнень,якімістятьсяуст.24КУпАП,неєвичерпним.Частина3названоїстаттіпередбачає,щозаконодавчимиактамимо-жутьвстановлюватисяйіншівидиадміністративнихстягнень.

51

Тема 6. Загальні правила накладення адміністративних стягнень

Загальніправиланакладенняадміністративнихстягнень.Строкинакладеннястягнення.

Обставини,щопом’якшуютьвідповідальністьзаадміністративнеправопорушення.Характеристикаобставин,щообтяжуютьвідпові-дальністьзаадміністративніправопорушення.

Проблемимножинностіадміністративнихправопорушень.Озна-кимножинності.Критеріїкласифікаціїмножинностіадміністратив-нихправопорушень.

Сукупність і рецидив. Порядок накладення адміністративнихстягненьуразівчиненнякількохадміністративнихправопорушень.

Строкипогашеннянакладеногоадміністративногостягнення.Покладення обов’язку відшкодування збитків, заподіяних у

результатівчиненняадміністративногоправопорушення.Література[1–7;9–13]

План лекціїВступ.1.Обставини,щопом’якшуютьабообтяжуютьвідповідальність

заправопорушення2.Строкинакладенняадміністративнихстягнень.Висновок.

Вступ

Накладення адміністративних стягненьє важливим юридичнимфактом.Змоментуйоговиникненняособаперебуваєустаніпритяг-нення до адміністративної відповідальності і повинна виконуватизверненідонеївимоги,якіпередбаченізаконодавством.Виходячизцього, законодавець не лише ретельно виписує і фіксує видиадміністративнихстягнень,айвстановлюєправилаїхнакладення.

Загальніправиланакладенняадміністративнихстягненьєнорма-ми—принципами,щовизначаютьпершопочаткові засадистосовноприведення особи у стан притягнення її до адміністративноївідповідальності.

Враховуючи характер учиненого правопорушення, ознак особиправопорушника,ступіньйоговиниімайновийстан,правозастосу-вачдієнапідставіоб’єктивновстановленихфактів,керуючисьзако-номіправосвідомістю.

52

6.1. Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за правопорушення

Загальніправиланакладеннястягненнязаадміністративніправо-порушення,закріпленівглаві4КУпАП,поглиблюютьконституційніпринципиверховенстваправа,законності,гуманізму,індивідуалізаціївідповідальностітощо.

По-перше, виконання загальних правил під час застосуванняадміністративних стягнень виявляється у неухильному дотриманніпринципів верховенства права та законності. Стягнення за ад-міністративне правопорушення накладають у межах, установленихнормативнимактом,якийпередбачаєвідповідальністьзавчиненепра-вопорушення,відповіднодоКУпАПтаіншихактівпроадміністратив-ніправопорушення.

По-друге,оплатневилученняйконфіскаціюпредметаякдодатковістягненняможутьнакладатилишеувипадках,коли їхзастосуванняпрямо передбачено законом. Не допускається незастосування додат-ковогостягнення,якщосанкціястаттіпередбачаєобов’язковістьйогонакладенняразомзосновнимстягненням.

По-третє,стягненнянакладаютьуточновизначенихзакономме-жах.Недопускаєтьсязастосуваннястягненняменшогонижчоїмежі,передбаченої санкцією відповідної статті, а також перевищення йогомаксимальногорозміру.

По-четверте,підчаснакладенняадміністративногостягненнясліддотримуватися усіх інших вимог законодавства про адміністративніправопорушення.Маютьсянаувазівимогищодонаявностіскладупро-ступку, відсутності обставин, що виключають адміністративну від-повідальність,підвідомчостісправ;строківдавності,недопустимостіза-стосування деяких видів стягнень до певних категорій громадян(військовослужбовців,працівниківорганіввнутрішніхсправтощо).

З метою індивідуалізації відповідальності закон (ч. 2 ст. 33КУпАП)вимагаєвідоргану(посадовоїособи),уповноваженогорозгля-датисправу,підчаснакладеннястягненнявраховуватихарактеручине-ногоправопорушення,особупорушника,ступіньйоговини,майновийстан,обставини,щопом’якшуютьабообтяжуютьвідповідальність.

Прохарактерправопорушеннясвідчатьйогооб’єкт,тобтосуспільнівідносини,наякіпосягаєпроступок(наприклад,державнийабогро-мадськийпорядок,правайсвободигромадянтощо),атакожознаки,що характеризують об’єктивну сторону правопорушення (дія чибездіяльність, характер і розмір заподіяної шкоди, час, місце, спосібучиненняпроступкутощо).

53

Деякіобставини,щосвідчатьпрохарактерпроступку,підвищуютьадміністративнувідповідальністьзайоговчинення,тобтовизнаютьсякваліфікуючими. Такими обставинами є, наприклад, повторне вчи-ненняправопорушення.

Удеякихвипадкахтількигрубепорушенняправилтягнезасобоюадміністративнувідповідальність(ст.108КУпАП).

Іноді правопорушенням визнають лише злісне діяння. Частіше завсе це злісна непокора (ст. 185 КУпАП), злісне ухилення (ст. 1854КУпАП).

Про злісність свідчить невиконання певних обов’язків, розпоряд-жень,вимогпіслянеодноразового,настійливогоїхповторення.

Особу порушника характеризують насамперед ознаки, властивісуб’єкту проступку (вік, стать, службове становище, соціальний стан,протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовомуколективійпобуті,ставленнядосім’ї,колегпороботі,навчаннятощо).Усі ці обставини повинні встановлюватися органом (посадовою осо-бою),якийрозглядаєсправу,щобматиповнууявупроособупорушни-ка.

Ступіньвиниправопорушниказалежитьвідформивчиненняпро-ступку,атакожвідмотивуйметийоговчинення.Зрозуміло,щоумисневчиненняпроступкувідрізняєтьсявідвчиненняйогознеобережності.Упершомувипадкуступіньвинипорушникавищий.

Майновийстанправопорушникатакожмаєбутиврахованопідчасзастосуванняокремихадміністративнихстягнень:штрафу,конфіскації,позбавленняспеціальногоправа,виправнихробіт.

Обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність заадміністративнеправопорушення,визначеновідповідноуст.34і35КУпАП.

Пом’якшуючимивідповідальністьобставинамивизнають:1)щирерозкаяннявинного;2)відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення,

добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяноїшкоди;

3)вчинення правопорушення під впливом сильного душевногохвилювання або під час збігу тяжких особистих чи сімейнихобставин;

4)вчиненняправопорушеннянеповнолітнім;5)вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка

маєдитинувікомдо1року.

54

Цейперелікневичерпний,відкритий.Орган(посадоваособа),якийрозглядаєсправу,можевизнатипом’якшуючимийобставини,неперед-баченізаконом(наприклад,бездоганнутрудовудіяльність,похилийвік,наявністьупорушникаутриманцівтощо).

Навідмінувідпом’якшуючих,уст.35КУпАПнаведеноповнийпе-релікобставин,щообтяжуютьвідповідальністьзаадміністративнепра-вопорушення.

Такимиобставинамивизнаються:1)продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу

уповноваженихнатеосібприпинитиїї;2)повторнепротягомрокувчиненняоднорідногоправопорушення,

заякеособувжебулопідданоадміністративномустягненню;3)вчиненняправопорушенняособою,якаранішевчинилазлочин;4)втягненнянеповнолітньоговправопорушення;5)вчиненняправопорушеннягрупоюосіб;6)вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за

іншихнадзвичайнихобставин;7)вчиненняправопорушенняустанісп’яніння.Залежновідхарактеруадміністративногоправопорушення,орган

(посадоваособа),якийнакладаєстягнення,моженевизнатицюоб-ставинуобтяжливою(наприклад,длявідповідальностізапорушенняправилкористуванняелектроенергієюбайдуже,вякомустанівчине-ноїхпорушення).

Принакладенністягненняобставини,щопом’якшуютьабообтя-жуютьвідповідальність,враховуютьлишезаумови,щовониперебу-ваютьзамежамискладуправопорушення,тобтонеєйогоскладовою.

Так,учиненнядрібногохуліганствавстанісп’янінняобтяжуєвід-повідальність порушника, а керування ж транспортним засобом устанісп’яніннянеобтяжує,томущоцяознакабезпосередньовходитьдоскладуправопорушення.

Дозагальнихналежатьтакожправиланакладенняадміністративнихстягненьпідчасвчиненнякількохадміністративнихправопорушень.

У ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особоюдвох або більше адміністративних правопорушень адміністративнестягненнянакладаютьзакожнеправопорушенняокремо.Такийпо-рядок призначення стягнень зумовлений тим, що справи проадміністративніправопорушенняоднієїітієїсамоїособивирішуютьчастішезавсерізнідержавніоргани(посадовіособи)вмежахсвоєїпідвідомчості.

55

Якщо справу про кілька адміністративних проступків розглядаєодин орган (посадова особа), то в таких випадках накладають однеосновнестягненняумежахсанкції,встановленоїзасерйознішепра-вопорушеннязчиславчинених.Прицьомудоосновногостягненняможебутиприєднанооднездодатковихстягнень,передбаченихстат-тямипровідповідальністьзабудь-якезучиненихправопорушень.

У разі заподіяння адміністративним правопорушенням майновоїшкодигромадянинові,підприємству,установіабоорганізації,підчаснакладення адміністративного стягнення одночасно може бутивирішенопитанняпроїївідшкодування.

Тим самим спрощено порядок стягнення очевидної і незначноїшкоди. Водночас вирішення цього питання залежить від низки об-ставинієправом,анеобов’язкомвідповідногооргану.Відшкодуван-нязаподіяноїшкодимаютьправоздійснюватилишедеякі,зазначенівст.40КУпАП,органи—адміністративнакомісія,виконавчийорганселищної і сільської ради, а також суддя. Розмір шкоди, щостягуєтьсяцимиорганами,неможеперевищуватисумидвохнеопо-датковуванихмінімумівдоходівгромадян.

Суддя районного (міського) суду може відшкодувати шкоду неза-лежно від її розміру, крім випадків заподіяння шкоди неповнолітнім,якийдосяг16років імаєсамостійнийзаробіток.Утакомуразі,якщосумашкодинеперевищуєодногонеоподатковуваногомінімумудоходівгромадян, суддя має право покласти на неповнолітню особу відшко-дуваннязаподіяноїшкодиабозобов’язатисвоєюпрацеюусунутиїї.

6.2. строки накладення адміністративних стягнень

Щобзабезпечитизаконністьпідчасзастосуваннязаходіввпливуза адміністративні правопорушення доволі важливим є чітке регу-лювання строків давності притягнення до адміністративної від-повідальності,погашенняадміністративнихстягнень,атакожпоря-докобчисленнястроківстягнення.

Обчисленнястроківадміністративногостягнення,яквизначеновст.37КУпАП,залежитьвідйоговиду.Так,строкадміністративногоарештуобчислюєтьсядобами,виправнихробіт—місяцями,апозбав-ленняспеціальногоправа—роками,місяцямиабоднями.

Перебіг строку адміністративного стягнення розпочинається утойдень(якщовінобчислюєтьсямісяцямийроками)абочас(якщовінобчислюєтьсядобами),вякийвинесенопостановупронакладен-нястягнення.

56

Уст.38КУпАПвстановленостроки,позакінченніякихвиклю-чаєтьсянакладенняадміністративногостягнення.Зазагальнимпра-виломадміністративнестягненняможебутинакладенонепізнішякчерез2місяцізднявчиненняправопорушення,азатриваючогопра-вопорушення—2місяціздняйоговиявлення.

Напрактиціможливівипадки,колизафактомправопорушенняспочатку ставлять питання про порушення кримінальної справи, алише згодом приймається рішення про відмову в її порушенні абопрозакриттявжепорушеноїкримінальноїсправи.

За наявності в діях правопорушника ознак адміністративногопроступку,стягненняможебутинакладенонепізнішякчерезмісяцьздняприйняттятакогорішення(ч.2ст.38КУпАП).Строкприцьо-мупочинаєспливатизмоментуприйняттяпостановипровідмовувпорушеннікримінальноїсправиабопроїїзакриття.

Зазначені правила обчислення строків давності притягнення доадміністративної відповідальності не поширюються на випадки за-стосуванняконфіскації,передбаченоїМитнимкодексомУкраїни.

Частина3ст.38КУпАПвизначає,щовтакихвипадкахдіютьпра-вила,встановленіМитнимкодексом,згіднозякимтовари—безпо-середні предмети порушення митних правил, а також перевізні таіншізасоби,призначенідляїхпереміщеннячерездержавнийкордонабоїхприховування,підлягаютьконфіскаціїнезалежновідчасувчи-ненняабовиявленняпорушеннямитнихправил.

Для визнання особи такою, що не була піддана адміністра-тивному стягненню, не потрібно видання будь-якого спеціальногодокумента.

Стягненняпогашаєтьсяавтоматичнопозакінченнірічногостро-ку з моменту виконання постанови про накладення адміністра-тивногостягненняйуразіневчиненняпротягомцьогострокуново-гоадміністративногопроступку.Якщожособавчинитьновеправо-порушення до погашення стягнення за попереднє, перебіг строкудавностіпереривається.

Висновок

Загальні правила накладення адміністративних стягнень озна-чають: по-перше, законодавець встановлює, що стягнення заадміністративні правопорушення накладаються у межах, яківизначенічиннимзаконодавством,тобтоКУпАПтаіншиминорма-

57

тивними актами; по-друге, законодавець вимагає при накладенніадміністративних стягнень враховувати: а) характер вчиненогоправопорушення; б) властивості правопорушника; в) ступінь йоговини; г) його майновий стан; д) обставини, що пом’якшуютьвідповідальність;е)обставини,щообтяжуютьвідповідальність.

Тема 7. адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв’язку

Загальна характеристика адміністративних правопорушень натранспорті,вгалузішляховогогосподарстватазв’язку.

Узагальненаправовахарактеристикаелементівюридичнихскладівадміністративних правопорушень на транспорті: об’єкт правопору-шеннятайоговідмежуваннявідтранспортнихзасобів(предметапра-вопорушення); об’єктивна сторона; суб’єкт (загальний суб’єкт;неповнолітні як суб’єкти відповідальності; спеціальний суб’єкт—посадовіособи;особи,якінесутьвідповідальністьзадисциплінарнимистатутами—військовослужбовцітаін.);суб’єктивнасторона.

Системаадміністративнихправопорушеньнатранспорті:правопо-рушення,скоєніособами,якікеруютьтранспортнимизасобами;пра-вопорушення,скоєніпосадовимиособами,відповідальнимизабезпе-ку руху й експлуатацію транспортних засобів; правопорушення,скоєніпішоходами,пасажирами,велосипедистамитаіншимиучасни-камидорожньогоруху.Юридичнийаналізокремихправопорушеньнатранспорті.

Література[1;2;4–7;9–13]

Тема 8. адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок

Загальна характеристика системи адміністративних правопору-шеньпротигромадськогопорядку.Юридичнийскладцихправопору-шень.

Поняття громадського порядку та його складові. Характеристикагромадськогомісця.

Правовийаналізокремихадміністративнихправопорушеньпротигромадськогопорядку:дрібнехуліганство;виготовленнятазберіганнясамогону;придбаннясамогону;розпиванняспиртнихнапоївіпояваустанісп’яніннявгромадськихмісцях;азартніігритаін.

Література [1;2;4;8–13]

58

Тема 9. адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

Загальнахарактеристикаадміністративнихправопорушень,щопо-сягаютьнавстановленийпорядокуправління.Поняттявстановленогопорядкууправліннятайогоскладові.Загальнаправовахарактеристи-ка елементів юридичних складів адміністративних проступків противстановленогопорядкууправління.

Юридичнийаналізокремихадміністративнихпроступків:зліснане-покоразаконномурозпорядженнюабовимозіпрацівникаміліції;пору-шення паспортних правил; порушення законодавства про загальнийвійськовийобов’язоківійськовуслужбу;порушеннязаконодавствапровиборитаін.

Література[1;2;4;8–13]

Тема 10. адміністративні правопорушення у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності

Загальна характеристика зазначених адміністративних правопору-шень.Елементиюридичнихскладівпроступків.

Юридичний аналіз окремих адміністративних правопорушень угалузіторгівлі,фінансівіпідприємницькоїдіяльності:порушенняпра-вил торгівлі; порушення правил про валютні операції; порушення по-рядку зайняття підприємницькою діяльністю; порушення антимоно-польногозаконодавства.

Література [1;2;4;8–13]

План лекціїВступ.1.Правовахарактеристикапорушеньправилторгівлітанезаконної

торгівельноїдіяльності.2.Правовахарактеристикапорушеньвгалузіфінансівівстановле-

ногопорядкузаняттяпідприємницькоюдіяльністю.Висновок.

Вступ

Одним із пріоритетів держави є захист національної економіки, воснові якої лежить фінансова сфера, а також сфери торгівлі та під-приємницької діяльності, що потребує якісної організації їх функціо-нування.

59

Керуючись необхідністю забезпечувати інтереси національноїекономіки,державамаєзмогувпливатинафінансовіпроцеси,процеситоргівлітапідприємництва.Одниміззасобіввпливуєвчаснереагуван-ня правоохоронних структур на протиправні дії у зазначених видахдіяльності.

Говорячипропроблематикувпливу,потрібночіткоуявляти,якіпра-вопорушеннямаютьмісце,вчомуїхспецифікатаособливості.

10.1. Правова характеристика порушень правил торгівлі незаконної торговельної діяльності

Адміністративніправопорушеннявгалузіторгівлірозглядаютьсяуглаві12КУпАП.РозглянемоокремістаттіцьогоКодексу.

ст. 155. “Порушенняправилторгівліінаданняпослугпрацівникамторгівлі,громадськогохарчування,тасферипослуг,громадянами,якізаймаютьсяпідприємницькоюдіяльністю”.

Об’єктом правопорушення є правила торгівлі та інтересиспоживачів.

Правила торговельного обслуговування населення викладені вПостановіКабінетуМіністрівУкраїни“Прозатвердженняправилтор-говельногообслуговуваннянаселення”від08.02.95№108,доякихна-лежать:правилапродажурізнихпродовольчихіпромисловихтоварів,прейскуранти цін, санітарні вимоги до торговельного підприємства,стандартитаіншанормативно-технічнадокументація,основніправилароботипідприємствторгівлі,громадськогохарчування,якіузгодженізмісцевимиорганамидержавноївиконавчоївлади.

Об’єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у пору-шенні(невиконанні)правилторгівліінаданняпослуг(ч.1).

Такі порушення можуть вчинятися як у формі дій, так і у формібездіяльності. Наприклад, безпідставне вилучення працівникомторгівлі з прилавку виставлених для продажу товарів (дія) абовідсутністьнаробочомумісцігромадянина-підприємцятабличкиізза-значенням його поштової адреси, номера свідоцтва про державнуреєстраціютаназвиоргану,щоздійснивцюреєстрацію(бездіяльність).

Ізбагатьохправилзаконодавецьвиокремлюєлишенайнебезпечнішіпорушення:

• продажтоварівзіскладів,баз,підсобнихприміщеньпідприємств(організацій) державної торгівлі (громадського харчування) ісферипослугтаспоживчоїкоопераціїзпорушеннямустановле-нихправил;

• приховуваннятоваріввідпокупців(ч.2).

60

Незаконнийпродажтоваріввиражаєтьсяуїхреаліцазіїзіскладів,баз, з підсобних приміщень підприємств торгівлі чи громадськогохарчування.Сюдислідтакожвідноситипродажтоварівпідчасїхдо-ставки зі складу чи бази на підприємства торгівлі чи громадськогохарчування.

Частиною2охоплюютьсятаківипадкипродажутоварівізвказа-нихпідприємств,якунеустановленийдляторгівлічас,колидоступуціпідприємствамаютьневсібажаючі.

Оскільки продаж товарів безпосередньо працівниками підпри-ємствторгівліігромадськогохарчуваннявкожномувипадкудопус-каютьсяздозволуіпідконтролемадміністрації,порушенняцихви-могтакожтягневідповідальністьзаст.155(наприклад,припродажутоварівзпідсобнихприміщеньчивнеустановленийчас).

Підсобнимиприміщеннямислідвважатидопоміжніприміщення,якіхочіневикористовуютьсябезпосередньодляторгівлічиобслуго-вування покупців, але існують для забезпечення нормальної діяль-ності підприємств (організацій) торгівлі і громадського харчування(приміщення для зберігання товарів, гардероби, коридори, кабінетиадміністрацій).

Приховування товарів означає їх утаєння від покупців длянаступноїреалізаціївінтересахвинного.

Порушення правил торгівлі вважається закінченим з моментупродажутоварівзпорушеннямвикладенихвимогпропорядокїхвід-пускучизмоментуїхприхованнявідпокупців.

Увипадках,колидії,передбаченіч.1і2ст.155,вчиняютьсяосо-бою,якапротягомрокубулапідданаадміністративномустягненнюзатакісамідії,товонаповиннапідлягативідповідальностізгіднозч.3ст.155КУпАП.

Суб’єктивна сторонапорушенняправилторгівліхарактеризуєтьсяпрямимумислом,корисливоючиіншоюособистоюзацікавленістю.

Суб’єктом правопорушеннязгідно з ч. 1 можуть бути будь-якіпрацівники підприємств торгівлі і громадського харчування, сферипослугігромадяни,якізаймаютьсяпідприємницькоюдіяльністю(ут.ч.іпосадові),азач.2—тількипрацівникивказанихпідприємств,якінеєпосадовимиособами.

ст. 1552. “Обманпокупцячизамовника”.Об’єктом правопорушення єправилаторгівлітаінтересиспожива-

чів.Об’єктивна сторона полягає у вчиненні таких протиправних дій

61

якобмірювання,обважування,обрахування,перевищеннявстановле-нихцінітарифівабоіншийобманпокупцячизамовника.

Обмірювання—цевідпусктоварівнеповноюмірою,тобтовмен-шійкількості.Напрактицізустрічаютьсядвавидиобмірювання:не-домірінедолив.Цейспосібмаємісцеприпродажутоварів,кількісніпоказникиякихвимірюютьсямірамидовжини,площііоб’єму.

Обважування— це відпуск товарів, кількісні показники якихвимірюютьсямірамиваги(грам,кілограм,центнер)узменшенійвазі.

Обрахування—полягаєвтому,щозпокупцявимагаютьзапрода-ний товар суму, яка перевищує його вартість, тобто неправильнопідраховуєтьсявартістьпокупкиабопокупцевіздачавзагалінедаєть-сячидаєтьсяневповномурозмірі.

Перевищення встановлених цін і тарифів —полягаєвтому,щопо-купецьсплачуєзатоваргрошівсумі,якаперевищуєціну,визначенудляпродажутоварівкомпетентнимиорганамичиособами.

Інший обман покупця чи замовника—виражаєтьсявтому,щоцимособам продається фальсифікований товар, товар нижчого сорту заціноювищого,некомплектнийтовар,одинтоварпідвиглядоміншого.

Місцем вчинення правопорушення є підприємства торгівлі та гро-мадського харчування усіх форм власності, які здійснюють продажтоварівнаселенню.

Перелічені вище дії вважаються адміністративним правопору-шенням,якщошкодазаподіянатакимобманомнеперевищуєтри не-оподатковуваних мінімуму доходів громадян. В іншому випадку по-виннойтисяпрозлочин,передбаченийч.1.ст.225ККУкраїни.

Частина2цієїстаттіпередбачаєпідвищенувідповідальністьсто-совноосіб,якіпротягомрокувчинилибудь-якідії,передбаченіч.1іпонеслизацеадміністративністягнення.

Суб’єктами проступку є особи, які здійснюють розрахунки з по-купцямичиїхобслуговуванняупідприємствахторгівлічигромадсь-когохарчування(продавці,касири,офіціанти,фасувальникитоварів,кіоскеритаін.).

Суб’єктивна сторонахарактеризуєтьсяумисноювиною.ст. 156. “Порушення правил торгівлі алкогольними напоями чи

тютюновимивиробами”.Об’єктомпроступкуєсуспільнівідносинивгалузіторгівліалко-

гольниминапоямичитютюновимивиробами.Предметомцьогоправопорушенняє:Алкогольні напої — це напої, що виготовлені шляхом спиртового

62

бродінняцукромісткихматеріалівабонаосновіхарчовихспиртів ізвмістометиловогоспиртупонад8,5%(горілка,вино,коньячнівиро-бита ін.).Неєпредметомправопорушенняпивота іншіслабоалко-гольнінапоїізменшимвмістометиловогоспирту.

Тютюнові вироби —цевироби,щочастковоабоповністювиготов-ленізлистяабоіншихчастинтютюну,втомучислісигарети,цигар-ки,сигари,атакожлюльковий,нюхальний,жувальний,смоктальнийтютюнта іншітютюновівироби,якіфізіологічновпливаютьнаор-ганізмлюдинипідчасїхвживання.

Об’єктивна сторонавиражаєтьсяупорушенніправилроздрібноїторгівлі алкогольними напоями, встановленими “Правилами роз-дрібної торгівлі алкогольними напоями” Постановою КабінетуМіністрів№8541996р.читютюновихвиробів,асаме:

• роздрібнаабооптова,включаючиімпортабоекспорт,торгівляспиртометиловим,коньячнимабоплодовим;

• роздрібнаторгівляалкогольниминапоямичитютюновимиви-робамибезнаявностіліцензії;

• роздрібнаторгівляалкогольниминапоямичитютюновимиви-робамибезмарокакцизногозборучизпідробленимимаркамицьогозбору;

• роздрібнаторгівляалкогольниминапоямичитютюновимиви-робамивнепристосованихдляцьогоприміщеннях(п.4.“Пра-вилроздрібноїторгівліалкогольниминапоями”);

• роздрібнаторгівляалкогольниминапоямичитютюновимиви-робамивмісцях,визначенихсільськими,селищними,міськимирадами, як такі, де роздрібна торгівля алкогольними напоямичитютюновимивиробамизаборонена(п.10цихПравил—натериторії навчальних закладів, гуртожитків, дитячих установ,лікарень,санаторіїв,будинківвідпочинкутаприлеглихдонихтериторіях,умісцяхпроведенняспортивнихзмаганьтаіншихмасовихзаходів)(ч.2.).

• роздрібнаторгівляалкогольниминапоямичитютюновимиви-робамизрук,унепристосованихдляцьогоприміщеннях(п.4.“Правилроздрібноїторгівліалкогольниминапоями”);абовін-шихмісцях,визначенихсільськими,селищними,міськимира-дамидляроздрібноїторгівліалкогольниминапоямичитютю-новимивиробами(ч.3).

Суб’єктипідприємницькоїдіяльностінаправоторгівліалкоголь-ниминапоямичитютюновимивиробамиповинніматиспеціальний

63

дозвіл (ліцензію), яку видають в порядку, передбаченому ЗакономУкраїни“Проліцензуванняпевнихвидівгосподарськоїдіяльності”від01.06.2000таПостановоюКабінетуМіністрівУкраїни“Пропо-рядоквидачісуб’єктампідприємницькоїдіяльностіспеціальнихдоз-волів(ліцензій)наздійсненняокремихвидівдіяльностіірозмірпла-ти за державну реєстрацію суб’єктів підприємництва” від 15.04.91.№99уредакціїПостановиКабінетуМіністрівУкраїнивід13.01.93№18.

Суб’єктом правопорушення є працівники торгівлі і громадськогохарчування(продавці,бармени,офіціанти,буфетникитаінші,атакожпосадовіособицихпідприємств).

Суб’єктивна сторонахарактеризуєтьсяумисноювиною.ст. 1561. “Порушеннязаконодавствапрозахистправспоживачів”.Об’єктомправопорушенняєправилаторговельногообслуговуван-

нянаселення,атакожправаізаконніінтересиспоживачів.Об’єктивна сторона полягає:• у відмові надання громадянам-споживачам необхідної, доступ-

ноїівірогідноїінформаціїпротовари(роботи,послуги);• увідмовінавчаннябезпечномуіправильномуїхвикористанню;• вобмеженніправгромадян-споживачівнаперевіркуякості,ком-

плектності,вагитаціни,придбанихтоварів(ч.І).Згіднозіст.18ЗаконуУкраїни“Прозахистправспоживачів”спо-

живачмаєправонаотриманнянеобхідної,доступної інформаціїпротовари(роботи,послуги),якабзабезпечиламожливістьїхкомпетент-ного вибору. Така інформація повинна містити: назву нормативнихдокументів,вимогамякихповиннівідповідатитовари(роботи,послу-ги);перелікосновнихспоживчихякостейтоварів;цінутаумовиприд-баннятоварів;датувиготовленнятощо.

У ст. 16 цього Закону закріплені права споживача (у випадках,колидлябезпечноговикористаннятоварів,їхзберігання,транспорту-вання потрібно виконувати спеціальні правила) щодо навчання без-печномуіправильномувикористаннютоварів(робіт,послуг).

Як зазначається у ст. 19 Закону споживач має право на перевіркуякості,комплектності,міри,вагиіцінитоварів,яківінбажаєпридбати.

Утакихвипадкахпродавецьзобов’язанийнадавитиспоживачевіконтрольно-вимірювальні прилади, а також документи про цінутоварів.

Згіднозіст.9“Правилторговельногообслуговуваннянаселення”,розрахунки з покупцями за товари мають здійснюватися через

64

електроннііконтрольно-касовіапаратиабозвикористаннямтоварно-касовихкниг.Касир,абоіншийпрацівник,якийотримуєгрошізато-вар,повиненвіддрукуватичекнакасовомуапараті,назватипокупцевіналежнуйомусумуздачіівіддатиїїразомзчеком.

Частина2цієїстаттіміститьусобіпротиправнідії,якіполяга-ютьувідмовігромадянам-споживачамщодореалізаціїїхніхправувипадкахпридбаннянимитоваруненалежноїякості.

Заст.14ЗаконуУкраїни“Прозахистправспоживачів”,спожи-вач у разі встановлення недоліків або фальсифікації товару маєправовимагативідпродавцяабовиготовника:замінинааналогіч-нийтоварналежноїякості,відповідногозменшенняйогопокупноїціни;замінинатакийсамийтоваріншоїмоделізвідповіднимипе-рерахункамипокупноїціни,атакожрозірваннядоговоруівідшко-дуванняпонесенихнимизбитків.

Суб’єктами цьогоправопорушенняєробітникиторгівлі,громад-ського харчування і сфери послуг, а також громадяни, які займа-ютьсяпідприємницькоюдіяльністюуційсфері.

Суб’єктивна сторонахарактеризуєтьсяумисноювиною.ст. 1602. “Незаконнаторговельнадіяльність”.Об’єктомправопорушенняєвстановленийпорядокзаняттятор-

говельноюдіяльністю.Предметом можуть виступати продовольчі товари, спиртні на-

пої,одяг,взуття,виробизкоштовнихметалівтаін.Об’єктивна сторона полягає:• по-перше,ускупцірізнихтоварівуприватнихосіб,замежами

Українитаіншихмісцях;• по-друге,уперепродажіскупленихдляцьоготоварівчиінших

предметівзухиленнямвідреєстраціївустановленомупоряд-ку.

ЗгіднозПостановоюВерховноїРадиУкраїни“Пропорядокза-стосуванняст.155,156ККУкраїниіст.160КУпАП”від26.01.93р.”під незаконною торговельною діяльністю розуміються вчиненнядвох чи більше угод купівлі-продажу товарів та інших предметівбез дозволу відповідних органів (без дозволу на торгово-посередницькудіяльність),зметоюотриманнянеконтрольованогодержавою прибутку, а також вчинення без відповідної реєстраціїоднієїугодикупівлі-продажу,якщоїїпредметомбулапартіябудь-якихтоварівіотриманийприбутокперевищивмінімальнийрозмірзаробітноїплати,установленийзаконодавствомУкраїни.

65

Неєправопорушеннямпродажособоюналежнихїйречей,якщоневстановлено,щоціречіспеціальнопризначенідляперепродажуі що внаслідок їх перепродажу особа має постійне чи додатковеджерелоіснування.

Суб’єкт правопорушення—загальний.Суб’єктаминезаконноїторговельноїдіяльностіможутьбутияк

приватніособи,якізаймаютьсяторговельноюдіяльністюбезотри-маннявідповідногодозволу,такіробітникикомерційнихабопри-ватних підприємств (організацій), які під прикриттям підприєм-ницькоїдіяльностібезналежногооформленнядозволузаймаютьсяторгівлею.

Суб’єктивна сторонахарактеризуєтьсяумисноювиною.Мета —отриманнянеконтрольованогодержавоюприбутку.

10.2. Правова характеристика порушень в галузі фінансів і встановленого порядку заняття підприємницькою діяльністю

ст. 162. “Порушенняправилпровалютніоперації”.Об’єктомправопорушеннявиступаєфінансовасистемаУкраїни.Предметом правопорушенняє:• валютні цінності, до яких відповідно до Декрету Кабінету

Міністрів України “Про систему валютного регулювання і ва-лютногоконтролю”від19.02.93належать:

а)валютаУкраїни—грошовізнаки;б)коштинарахунках,увнескахвбанківськихтаіншихкредитно-

фінансовихустановахнатериторіїУкраїни;в)платіжнідокументи(акції,купонидоних,бони,векселі(трат-

ти),борговірозписки,акредитиви,чеки,банківськінакази,де-позити, сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові табанківськідокументи,вираженівгрошовихзнакахтаякієза-коннимплатіжнимзасобомнатериторіїУкраїни;

г) іноземна валюта— іноземні грошові знаки, що перебувають вобігу і є законним засобом платежу на території відповідноїіноземноїдержави;

д)коштивгрошовиходиницяхіноземнихдержавіміжнароднихрозрахунковиходиницях,щоперебуваютьнарахункахабоза-носяться до банківських та інших фінансово-кредитних уста-новзамежамиУкраїни;

е)платіжнідокументи,вираженівіноземнійвалютіабомонетар-нихметалах;

66

є)банківськіметали—золото,металиіридієво-платиновоїгрупив будь-якому вигляді і стані, за винятком ювелірних, промис-ловихіпобутовихвиробівзцихметалівібрухтузцихметалів(ст.1).

Об’єктивна сторонацьогоправопорушенняможевиявитисявта-кихнезаконних(безвідповідногодозволу)формах:

1)скуповуванні;2)продажу;3)обміні;4)використаннівалютнихцінностейякзасобуплатежуабоякза-

стави.Скуповуваннявалютнихцінностей—цеоднаразовеабобагаторазо-

веплатнепридбаннятакихцінностей.Продаж валютнихцінностей—цевідчуженнятакихцінностейза

певнувинагороду.Скуповуваннятаперепродажвалютнихцінностействорюєспекуляціюними,щоохоплюєтьсяст.162КУпАП.

Обмін валютних цінностей— це відчуження однієї валютноїцінностівзаміннаіншувалютнуцінність.

Використання валютних цінностей як засобу платежу або як за-стави—цеплатазатоварабопослугучипередачаабопереказвалют-нихцінностейврахунокборгу(щодопершоговипадку),абовіддачатакихцінностейдлязабезпеченняобов’язкупідотриманняпозички.

Валютні операції—цеоперації,пов’язанізпереходомправавлас-ностінавалютніцінності,завиняткомоперацій,щоздійснюютьсяміжрезидентамиувалютіУкраїни.

Незаконні операції з валютними цінностями —цетакіоперації,якіпровадятьсяпозаустановамиНаціональногобанкуУкраїниабоупов-новажениминимбанкамита іншимикредитно-фінансовимиустано-вами.

Вартістьіноземноївалютиіплатіжнихдокументіввіноземнійва-лютівизначаєтьсязаофіційнимкурсомНаціональногобанкуУкраїнинаденьвчиненнянезаконноїугоди,абанківськіплатіжнідокументивкарбованцях (чеках та ін.), які були придбані за іноземну валюту зправомоберненнявтакувалюту,оцінюютьсязаноміналомізначеннядлякваліфікаціїнемають.

Суб’єктомправопорушенняможутьбутиякгромадяни,такіпоса-довіособи.

Суб’єктивна сторона характеризуєтьсяумисноювиною.Приспе-куляціїіноземноювалютоюобов’язковоюознакоюєметанаживи.

67

ст. 164. “Порушення порядку провадження господарської діяль-ності”.

Об’єктомправопорушенняєвстановленийпорядокзаняттягоспо-дарськоюдіяльністю.

Об’єктивна сторонаполягаєутакихпротиправнихдіях,як:1)заняттягосподарськоюдіяльністюбездержавноїреєстрації;2)заняттягосподарськоюдіяльністюбезліцензії,якщоїїотримання

передбаченозаконом.Дляздійсненнягосподарськоїдіяльностігромадяниповинніпройти

державнуреєстраціюворганахвиконавчоївладийотриматисвідоцтвопродержавнуреєстрацію.

Вказанийдокументдаєправоназаняттятимвидомгосподарськоїдіяльності, який в ньому вказаний. Недотримання цього порядку істворюєоб’єктивну сторонуправопорушення(ст.164КУпАП).

Слідматинаувазі,щонаокремівидигосподарськоїдіяльностіпот-рібноотриматиспеціальнийдозвіл—ліцензію.

Перелік ліцензованих видів господарської діяльності наведений вст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарськоїдіяльності”від01.06.2000,апорядокотриманнядозволуназаняттянеюу Постанові Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року№1698.

Здійсненнягосподарськоїдіяльностібезвказаногоспеціальногодоз-волунеобхіднорозглядатиякпорушенняустановленогопорядку,якийкваліфікуєтьсязаст.164КУпАП,якщовчиненезасвоїмхарактеромнетягневідповідальностізаіншимистаттямиКУпАПчиКримінальногокодексуУкраїни(наприклад,незаконнаторговельнадіяльність).

Суб’єктивна сторона порушення порядку заняття господарськоюдіяльністюхарактеризуєтьсявиноюуформіпрямогоумислу.Виннийусвідомлює, що він порушує установлений порядок і, бажаючи цього,переслідуєметуздобуваннямайновоївигоди.

Суб’єктомправопорушенняможутьбутифізичнііюридичніособи,якієсуб’єктамигосподарськоїдіяльностііздійснюютьїїзпорушеннямвстановленихвимог.

Висновок

Запропонований перелік правопорушень дає змогу визначитипріоритети правоохоронної діяльності правоохоронних структур.Аналіз складів правопорушень у сфері фінансів, торгівлі тагосподарської діяльності показує специфіку та особливості порушень

68

законодавствауційгалузі.Зазначенийперелікстворюєможливостіпе-редбачити напрями профілактичної роботи і можливість впливати накриміногеннуситуаціюорганівіпосадовихосіб,якимвідповіднодоїхкомпетенціїданароботаєоднимзосновнихобов’язків.

Тема 11. адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією

Поняття корупції та корупційних діянь. Суб’єкти корупційнихдіяньтаіншихправопорушень,пов’язанихзкорупцією.

Адміністративна відповідальність за правопорушення цієї групи:завчиненнякорупційнихдіянь;запорушенняспеціальнихобмежень;запорушеннявимогфінансовогоконтролютаін.

Адміністративні стягнення, що застосовуються за вчинення ко-рупційнихдіянь,та їхспіввідношення ізсистемоюадміністративнихстягнень,передбаченихКУпАП.

Література [1;2;4;8–13]

План лекціїВступ.1. Видиадміністративнихправопорушень,пов’язанихзкорупцією.2. Кваліфікаціяправопорушень,пов’язанихзкорупцією.3. Відповідальністьсуб’єктаправопорушень.Висновок.

Вступ

Корупція становить собою одне з найнебезпечніших соціальнихявищ. На фоні подальшого збільшення кількості правопорушенькорупція була й залишається одним із найголовніших чинниківдестабілізаціїсуспільногорозвитку,реальноюзагрозоюстановленнясуспільствадержавиУкраїна.

У правовій літературі немає єдиного підходу щодо визначенняпоняття корупції та її виявів Це зумовлено, насамперед, новизноюзазначеногопоняттяінедостатністюйогонауковогодослідження.

Практика розгляду адміністративних справ про корупціюсвідчить,щоіпрацівникиправоохороннихорганів,ісуддіпевноюмірою відчувають складність чіткого визначення корупційногоправопорушеннятарозмежуваннякорупційнихвиявів.

69

11.1. Види адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією

Подолання корупції в Україні є найсерйознішою проблемою,нерозв’язанняізагостренняякоївизначаєміжнароднестановищенашоїдержавитаїїполітичнийіміджусвіті.

Важливу роль у протидії корупційним виявам відведено ад-міністративному законодавству. Про це свідчить спрямованістьЗакону України “Про боротьбу з корупцією” на широке застосу-вання адміністративної відповідальності за корупційні діяння таіншідіяння,щопов’язанізкорупцією.Такимчином,зтекстуЗа-конувипливає,щокорупційнимиправопорушеннямиє:

а)корупційнідіяння;б)іншідіяння,щопов’язанізкорупцією.Спираючись на аналіз чинного антикорупційного законодавс-

тва ідоктринальніточкизорунагенезистасутністькорупції,підправопорушенням у сфері корупції, слід розуміти неправомірневикористанняособою,уповноваженоюнавиконанняфункційдер-жави, офіційно наданої їй влади, посадових повноважень,відповідних можливостей з метою задоволення особистихінтересів чи інтересів третіх осіб (корупційні діяння), а також віншихдіях,якістворюютьумовидлявчиненнякорупційнихдіяньчиєприховуваннямїхабопотураннямїм(іншідіяння,пов’язанізкорупцією).

Зоглядуназазначене,доадміністративнихкорупційнихделік-тівналежатьтакі:

• корупційнідіяння(ст.1Закону“Проборотьбузкорупцією”);• порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб,

уповноважених на виконання функцій держави (ст. 5 Закону“Проборотьбузкорупцією”);

• невжиття керівниками заходів щодо боротьби з корупцією(ст.10Закону“Проборотьбузкорупцією”);

• умисненевиконаннясвоїхобов’язківпоборотьбізкорупцією(ст.11Закону“Проборотьбузкорупцією”);

• порушення особою, уповноваженою на виконання функційдержави,вимогщододекларуваннядоходів,асаме:неподан-няабоподаннянеповнихчинеправдивихвідомостейпродо-ходитазобов’язанняфінансовогохарактеру(ч.1ст.9Закону“Проборотьбузкорупцією”);

70

• неподанняабоневчаснеподаннядержавнимслужбовцемабоіншоюособою,уповноваженоюнавиконанняфункційдержа-ви,відомостейпровідкриттявалютногорахункувіноземно-мубанку(ч.2ст.9Закону“Проборотьбузкорупцією”);

• правопорушення,пов’язанізвикористаннямпосадовимиосо-бами в особистих чи інших неслужбових цілях державнихкоштів,наданих їмуслужбовекористуванняприміщень,за-собів транспорту чи зв’язку, техніки або іншого державногомайна, до корупційних діянь не належать (відповідальністьпередбачена ст. 1841 Кодексу України про адміністративніправопорушення).

11.2. Кваліфікація правопорушень, пов’язаних з корупцією

Питання кваліфікації не лише корупційних, а й взагаліадміністративнихделіктівщенепосілипотрібногомісцяунауко-вих дослідженнях учених-адміністративістів, не стали предметомпостійної уваги суб’єктів правозастосовчої діяльності, не увійшлидопрограмвідповіднихнавчальнихкурсів,юридичнихсловниківіт.ін.

Привизначенніпоняття“кваліфікаціяправопорушення”дослід-никивиходятьзтого,щоцейтермінозначаєвстановленнявідповід-ності, співвідношення з об’єктивною дійсністю і визначення юри-дичної сутності, дії або бездіяльності людини відповідно до нормправа

Слідзауважити,щокваліфікаціяадміністративнихделіктів—цевстановленняіпроцесуальнезакріпленняточноївідповідностіознак,учиненихособоюпротиправнихдійабобездіяльностідоознакскла-дуделікту,передбаченогоадміністративнимзаконодавством.

Пізнання юридичної сутності адміністративного делікту маєспиратися на певну низку передумов, на підставі яких можливездійснення кваліфікації. Передумовою кваліфікації корупційногоадміністративного делікту є попередня діяльність до процесукваліфікації з установлення й оцінювання фактичних обставинвчиненняделікту,щомаютьюридичнузначущість,атакожпошуквідповідноїадміністративно-правовоїнорми,з’ясуванняїїзмісту.

Передумовами кваліфікації корупційних адміністративнихделіктівє:

1)всебічне,повнетаоб’єктивневстановленняусіхфактичнихоб-ставинсправи: з’ясовується,чималамісцепротиправнадія,у

71

вчиненніякоїзвинувачуєтьсяособа;встановлюєтьсянаявністьу діях порушника складу делікту і відповідність йогоадміністративно-правовій нормі, що передбачає відповідаль-ністьзавчиненіпротиправнідії;з’ясовуютьсямотививчинен-няпротиправнихдійтавинністьособи,атакожобставини,щовпливаютьнахарактеріступіньадміністративноївідповідаль-ності;вивчаютьсядані,щохарактеризуютьособистістьпоруш-ника,характерірозмірзаподіяноїшкоди;

2)точнейвірогідневизначенняюридичногозначеннявсіхфак-тичних обставин, учинених протиправних дій і особистостіпорушника;

3)правильнийвибірнормитаз’ясуванняїїзмістуізначення.Нездійснюючидетальногоз’ясуванняпередумовкваліфікації,слід

відзначитиїхвпливлишенавстановленняйоцінюванняфактичнихобставин вчинення адміністративного делікту, що мають юридичнузначущість, на пошук відповідної адміністративно-правової норми зметоюз’ясуванняїїзмістутаподальшогозастосування.

Аналізпрактикипритягненнядоадміністративноївідповідальностізакорупційнідіяннясвідчить,щонайістотнішимипомилкамизбокуправозастосовувачівєпомилкиукваліфікаціїдіянь.Самевониспри-чиняютьсуттєвийвідсотокпорушеньзаконностіприреалізаціїанти-корупційногозаконодавства.

Першим кроком у здійсненні кваліфікації корупційногоадміністративногоделіктуєвстановленняйогооб’єкта.

Істотною проблемою кваліфікації за об’єктом є детермінаціявідносинзазіханнязатакимкритерієм,як“виконанняфункційдер-жави”. Суб’єкти юрисдикції мають враховувати, що відповідаль-ність за незаконне отримання особою матеріальних благ, послуг,пільг або інших переваг (п. “а” ч. 2 ст. 1 Закону “Про боротьбу зкорупцією”від5жовтня1995р.)настаєзаумовивчиненнязазна-ченихдійузв’язкузвиконаннямфункційдержави.

Так, секретар виконавчого комітету Луківської сільської радиЮ., зловживаючи своїм посадовим становищем, з метою незакон-ного отримання пільг щодо оплати за користування електро-енергією та іншими послугами переоформила будинок, який заправомвласностіналежавїїчоловікуМ.,наім’ясвекра—П.,якийкористується пільгами як учасник бойових дій, і внесла донегосподарськоїкнигиданіпроте,щоголовоювказаногогосподар-

72

ства є П., прописаний у будинку. Оскільки дії Ю. були кваліфі-кованіяккорупційні, їїпритяглидоадміністративноївідповідаль-ностізгіднозп.“а”ч.2ст.1Закону“Проборотьбузкорупцією”.

У цьому випадку помилковою виявилася кваліфікаціяоб’єктивноїсторонидіяння.Яксвідчатьматеріалисправи,Ю.про-писалаП.убудинку,якийналежавзаправомвласностіМ.,напід-ставі письмової заяви М. У результаті вступила в дію ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни“Пропорядокнаданняпільг,передба-чених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їхсоціального захисту” від 16 лютого 1994р. №94, згідно з якоюпередбаченіцимЗакономпільгищодооплатижитлатакомуналь-нихпослугнадаютьсяособам,наякихпоширюєтьсядіяЗакону,не-залежновідтого,хтоєнаймачем,івідформивласностіжитловогофонду.

Таким чином, Ю. користувалася пільгами не у зв’язку з вико-ристаннямслужбовогостановищапривиконанніфункційдержави,азовсімнаіншихізаконнихпідставах.ОскількиЮ.невчинилажод-ноїздій,передбаченихп.“а”ч.2ст.1Закону“Проборотьбузкоруп-цією”,їїбезпідставновизнановинноюзацимЗаконом.

Матеріальніблагачипослугиможеотримуватиособаякбезпосе-редньо, так і через членів її сім’ї, третіх осіб, поштою або в іншийспосіб.ЗазначенівЗаконіособинесутьвідповідальністьзаотриман-ня матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг як для себеособисто, так і для родичів, знайомих і т. ін. Водночас отриманнякредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості,іншогомайназвикористаннямпільгчипереваг,непередбаченихза-конодавством(п.“б”ч.2ст.1Закону“Проборотьбузкорупцією”),визнаєтьсяпротиправнимнезалежновідтого,чипов’язаніцідіїзви-конаннямособоюфункційдержави.

Коли протиправні дії особи містять ознаки, передбачені і Законом“Проборотьбузкорупцією”,іКУпАПчибудь-якиміншимнормативно-правовим актом, що передбачає адміністративну відповідальність, діївинногопотрібнокваліфікуватизавідповідноюстаттеюЗакону.

При вчиненні особою двох або більше корупційних правопору-шень, передбачених Законом, остаточне стягнення визначається заправилами ст. 36 КУпАП. У цьому разі до основного стягненняприєднується додаткове, передбачене відповідною нормою Закону.Наприклад, при вчиненні корупційного діяння та умисномуневиконанні обов’язків по боротьбі з корупцією призначається

73

основнестягненняувиглядіштрафувмежахсанкціїст.11ідодатко-ве у вигляді заборони обіймати посади в державних органах та їхапараті—згіднозіст.7цьогоЗакону.

Наступним кроком у забезпеченні адміністративно-правовоїкваліфікаціїкорупційнихдійєвизначенняйаналітичнезіставленняознак об’єктивної сторони делікту з відповідними ознаками складуделікту.

Проблема полягає у відмежуванні незаконного отримання ма-теріальнихблагвідтаких,щоЗакономнезабороняються.Правозас-тосовчим суб’єктам потрібно враховувати, що об’єктивна сторонакорупційнихдіянь,передбаченихч.2ст.1Закону,полягаєвнезакон-номуотриманніматеріальнихблаг,послуг,пільгабоіншихперевагубудь-якомувигляді.ДлянастаннявідповідальностізацієюнормоюЗакону не має значення, чи вчинила особа певні дії (абобездіяльність)накористьтого,хтонадавматеріальніблага,послуги,пільгичиіншіпереваги,чинасталивідцихдіяньпевнінаслідки.От-римання особою, уповноваженою на виконання функцій держави,гонораручиіншоївинагородизанаукову,викладацьку,творчудіяль-ність або медичну практику Законом не заборонено, а тому коруп-ційнимдіяннямневважається.

11.3. Відповідальність суб’єкта правопорушень

Суб’єкт корупційного правопорушення підлягає відпові-дальностізасприянняфізичнимчиюридичнимособамуздійсненнінимипідприємницької, зовнішньоекономічної,кредитно-банківсь-коїтаіншоїдіяльності,атакожвотриманнінимисубсидій,субвен-цій,дотацій,кредитівчипільг(п.“а”ч.1тап.“а”ч.3ст.5Закону“Про боротьбу з корупцією”) за умови використання ним свогослужбового чи посадового становища з метою незаконного отри-маннязацематеріальнихблаг,послуг,пільгабоіншихпереваг.

Сприяння господарській діяльності може полягати, наприклад,у діях, спрямованих на отримання підприємцем ліцензії, сертифі-ката в обхід встановленого законодавством порядку, в допомозі уреєстраціїчиперереєстраціїфірми,товариствата інше,впередачіспоруд,обладнання,ворганізаціїтехнічногозабезпечення(засоба-митранспорту,зв’язку),вінформаційному(комп’ютерному)обслу-говуванні підприємця, прийнятті нормативно-правового акта, щозабезпечуєбільшвигіднеосвоєнняринківзбутутоварів інаданняпослуг.

74

Підсприяннямзовнішньоекономічнійдіяльностіслідрозуміти,зо-крема, розширення експортних або імпортних квот, видачу ліцензій,звільненнявідмита,митнихзборівчиїхзменшення,необґрунтованеспрощення митного контролю, надання допомоги в переведенні ва-лютнихкоштівзамежіУкраїни,транзитітоварівіт.ін.

Під іншою діяльністю, передбаченою п. “а” ч. 3 ст. 5 Закону,потрібно розуміти, зокрема, діяльність у сфері приватизації,організації виборчого процесу, юридичної реєстрації політичнихпартій чи об’єднань громадян, відзначення державними нагорода-ми,присвоєнняпочеснихтаспеціальнихзвань,визначенняправо-вого статусу певних груп державних службовців, здійснення па-спортногоконтролю,спеціальногострахування,атакожепізодичнугосподарськудіяльністьрізнихфондів,об’єднаньіт.ін.

Сприяння фізичним чи юридичним особам у здійсненні зазна-чених видів діяльності, не пов’язане з використанням свого служ-бового або посадового становища, наприклад, шляхом консульта-цій, не визнається правопорушенням, передбаченим п. “а” ч. 1 чип.“а”ч.3ст.5Закону.

Не може визнаватися за правопорушення, пов’язане ізкорупцією, входження особи до складу редакційних колегійперіодичних видань (газет, журналів), різного роду журі,консиліумів,навітьзаумовиотриманнянеювинагородизавикона-нуроботу,оскількизазначеніорганистворюютьсязметоюрозвит-кунауки,культури,мистецтва,вдосконаленнямедичноїпрактики.

Зазмістомп.“б”ч.1ст.5Законупідвиконаннямроботинаумо-вах сумісництва слід розуміти виконання працівником, крімосновної,щейіншоїоплачуваноїроботинезалежновідукладеннятрудового договору. Не визнається сумісництвом наукова, викла-дацька,творчадіяльність.Приз’ясуванніпитання,чиєвиконуванаробота сумісництвом, потрібно керуватися Постановою КабінетуМіністрів України “Про роботу за сумісництвом працівників дер-жавних підприємств, установ і організацій” від 3 квітня 1993р.№245, Положенням про умови роботи за сумісництвомпрацівниківдержавнихпідприємств,установіорганізацій(затвер-джененаказомМінпраці,Мін’юстуіМінфінувід28червня1993р.№43)тадоданимдозазначеногоПоложенняПерелікомробіт,якінеєсумісництвом.

Заняття господарською діяльністю без державної реєстрації чибезпередбаченогозаконодавствомспеціальногодозволу(ліцензії)тягневідповідальністьнезаЗаконом,азаст.164КУпАП.

75

Правопорушенням, передбаченим п. “б” ч. 3 ст. 5 Закону,визнається будь-яке неправомірне втручання посадової особи вдіяльністьіншоїпосадовоїособичидержавногоорганузметоюпе-решкоджаннявиконаннюнимисвоїхповноважень.Підвтручаннямслідрозумітиумовляння,шантажування,залякування,погрози,за-явипророзголошеннявідомостей,щокомпрометуютьособуіт.ін.

Забезпеченняадміністративно-правовоїкваліфікаціїнеможли-ве без установлення суб’єкта корупційного делікту. Проблемнимпитанням цієї частини кваліфікації є ідентифікація особи, щовчинила відповідні дії з ознаками суб’єкта відповідальності завчиненнякорупційнихправопорушень,якізафіксованівЗаконі.

Суб’єктами відповідальності за скоєння адміністративнихкорупційнихделіктівє:державніслужбовці;депутативсіхрівнів;сільські, селищні, міські голови та голови районних і обласнихрад;військовослужбовці(крімтих,щопроходятьстроковуслуж-бу) та інші особи, які згідно з чинним законодавством притяга-ютьсядовідповідальностізаадміністративніправопорушеннянапідставіположеньдисциплінарнихстатутів(ст.2тач.2ст.3За-кону“Проборотьбузкорупцією”).

Прицьомуслідвраховувати,щовідповідальністьзаокремиминормами Закону можуть нести лише спеціальні суб’єкти, а саме:державні службовці, які є посадовими особами (ч. 3 ст. 5);керівникиміністерствівідомств,державнихпідприємств,установта організацій чи їх структурних підрозділів (ст. 10); особи, наяких покладено обов’язок складати протоколи про вчиненнякорупційних правопорушень або подавати ці протоколи до суду(ст.11).Крімназванихосіб,досуб’єктівкорупційнихправопору-шеньналежатьсудді,прокурори,слідчі,особирядовогойначаль-ницькогоскладуорганіввнутрішніхсправ,співробітникиСлужбибезпеки, посадові особи Податкової адміністрації та податковоїміліції, Митної служби та інших правоохоронних органів,перелічених у ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державний захистпрацівниківсудуіправоохороннихорганів”від23грудня1993р.,а також працівники апарату суду, прокуратури й інших зазначе-нихорганів,уповноваженінавиконанняфункційдержави.

Правозастосовувачі повинні враховувати, що особа набуваєстатусудержавногослужбовцязмоментуприйняттярішенняпрозарахування її на посаду державного службовця незалежно відтого,прийнялавонаприсягучині,атакожчиприсвоєноїйрангічипопередженоїїпровстановленіст.5Законуобмеження.

76

Так, лаборант Одеського міського підприємства Державноїветеринарної медицини X. за сприяння в отриманні довідок провідсутність захворювань у птиці, що йшла на продаж, отрималавідпродавцівцьоготоваруяквинагороду900гм’ясакуркиі8кг300 г м’яса свинини. Зазначені дії було кваліфіковано як пору-шенняст.7Закону“Проборотьбузкорупцією”.Уцьомувипадкумається на увазі справа з помилковою кваліфікацією суб’єктакорупційнихдіянь.

Якстаєзрозумілимзматеріалівсправи,X.небулазараховананапосадудержавногослужбовця,присягунескладалаіїйнеприсвою-вавсявідповіднийранг.Такимчином,вонанебулаособою,уповно-важеноюнавиконанняфункціїдержави.

Згідно з чинним Законом “Про боротьбу з корупцією” відпові-дальністьзавчиненнякорупційнихправопорушеньможутьнестилишеособи,уповноваженінавиконанняфункційдержави.Отже,суб’єктомкорупційногоправопорушенняX.булавизнанабезпідставно.

Докатегоріїпосаддержавнихслужбовців,переліченихуч.2ст.9іст.25ЗаконуУкраїни“Продержавнуслужбу”від16грудня1993р.,Кабінету Міністрів України було надано право за погодженням звідповіднимидержавнимиорганамивідноситийіншіпосади.Томувкожному такому випадку суди мають перевіряти наявність актаКабінету Міністрів України про віднесення посади особи, якапритягуєтьсядовідповідальності,докатегоріїдержавнихслужбовців.

ВисновокБезумовно,боротьбазкорупцієюнеможездійснюватисятільки

методами адміністративно-примусового характеру. Боротьба зкорупцією передбачає і заходи попереджувального змісту. Успіх уборотьбізкорупцієюможливийтількиуразіпоєднаннязусильусіхгілоквлади,громадськихорганізаційігромадян.

Важливимзавданнямєврегулюваннянанормативно-правовомурівнідіяльностідержавногоапарату,якезробилобнеможливимабозначноускладнилокорупційнівияви,поступовознизилосферучи-новницькогосвавілля,підвищилорізніформиконтролюзаприйнят-тям нормативних актів, а також стимулювало процес моральногооздоровленнясуспільства.

Важливимкрокомуборотьбізкорупцієюєвиховнаробота,особ-ливомолодогопокоління,удусірозуміння,щовоноєосновоюроз-виткунації.

77

Змістовий модуль ІІІ. Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Тема 12. органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Поняттяадміністративноїюрисдикції.Видиорганів,уповноваже-них розглядати справи про адміністративні правопорушення. При-чинимножинностіцихорганів.Класифікаціяорганівадміністратив-ної юрисдикції: за характером компетенції; за обсягом компетенції;запорядкомвирішеннясправ.

Адміністративні комісії: порядок утворення, правовий статус,компетенція. Повноваження виконавчих комітетів селищних ісільськихраднароднихдепутатів.

Особливостіадміністративноїюрисдикціїсуду.Характеристикаадміністративно-юрисдикційноїдіяльностіорга-

ніввнутрішніхсправ.Компетенціядержавнихінспекційпідчасроз-глядусправпроадміністративніправопорушення.

Поняттяпідвідомчостісправпроадміністративніправопорушен-ня.Родова,видовататериторіальнапідвідомчість.

Література [1;2;4–7;9–13]

План лекціїВступ.1. Система органів (посадових осіб), уповноважених розглядати

справипроадміністративніправопорушення.2.Підвідомчістьсправпроадміністративнувідповідальність.Висновок.

Вступ

Провадження у справах про адміністративні правопорушенняскладаютьсяізнизкидійорганівіпосадовихосіб,якіберутьучастьуньому. У главі 21 КУпАП визначено осіб, які беруть участь упровадженні у справі про адміністративні правопорушення і регла-ментовано їхні повноваження. Такими особами є: а) особа, якапритягується до адміністративної відповідальності; б) потерпілий;в)законніпредставники;г)захисник;д)свідок;е)експерт;є)пере-кладач.

78

Крімтого,зурахуваннямспецифікиправосуб’єктностівпроцесіадміністративно-деліктного провадження можна виокремити:суб’єктів, уповноважених складати протокол про адміністративніправопорушення;суб’єктів,яківпливаютьнарухідолюсправи,алене уповноважені розглядати справу (прокурор і уповноважена нимособа);суб’єктів,якіреалізуютьзаходизабезпеченняпровадженняусправахпроадміністративніправопорушення.

Розділ ІІІ КУпАП визначає органи, уповноважені розглядатисправипроадміністративніправопорушення.

12.1. система органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Справипроадміністративніправопорушеннярозглядаються:1)адміністративними комісіями при виконавчих комітетах

сільських,селищних,міськихрад;2)виконавчимикомітетамисільських,селищних,міськихрад(п.3

ст.213виключенийнапідставіЗакону№244/94-ВРвід15.11.94);3)районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними,

районнимивмістахкомісіямиусправахнеповнолітніх;4)районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними

судами(суддями);5)органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та

іншими органами (посадовими особами), уповноваженими натеКУпАП.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, се-лищних,міськихрадвирішуютьусісправипроадміністративніпра-вопорушення, за винятком віднесених КУпАП до відання іншихорганів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних,міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськ-районних судів, органи внутрішніх справ, органи державнихінспекцій та інші уповноважені органи (п. 5 ст. 213) утворюютьсявідповідними органами місцевого самоврядування у складі голови,заступника голови, відповідального секретаря, а також членівкомісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органахміськихрадєпосадазвільненоговідповідальногосекретарякомісії.Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цимКодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністра-тивнікомісіїпривиконавчихкомітетахрайоннихумістахрадутво-рюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчомукомітетувідповіднихповноваженьміськоюрадою.

79

Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноваженихрозглядатисправипроадміністративніправопорушення,атакожпо-рядокрозглядусправуцихорганахвизначаютьсязаконамиУкраїни.

Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення. Посадові особи, уповноваженірозглядатисправипроадміністративніправопорушення,можутьна-кладатиадміністративністягнення,передбаченіКУпАП,умежахна-даних їм повноважень і лише під час виконання службовихобов’язків.Перелікпосадовихосіб,яківід іменіорганів,згаданихуп.5ст.213цьогоКодексу,розглядаютьсправипроадміністративніправопорушення,встановлюєтьсязаконамиУкраїни.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи проадміністративніправопорушенняпринаявностінеменшякполови-ни членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних,міськихрад—принаявностінеменшякдвохтретинвідзагальногоскладу виконавчого комітету. Правомочність засідань іншихколегіальних органів, уповноважених розглядати справи проадміністративні правопорушення, встановлюється законодавствомУкраїни.

12.2. Підвідомчість справ про адміністративну відповідальність

Адміністративнікомісіїпривиконавчихорганахміськихрадроз-глядаютьсправипроадміністративніправопорушення,передбаченіст.45,46,92,99,1031–1041,ч.1,3,4і5ст.111(запорушення,вчиненіна аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромівУкраїни, поза територією аеродромів та на посадкових майданчи-ках),ст.136(завчиненняпорушеньнаавтомобільномутранспорті),ст. 138, 141, 142, 149–152, ч. 1 ст. 154, ст. 159, 1751 (за порушення,вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської,селищної, міської ради), ст. 179, 180 (крім справ щодо батьківнеповнолітніхабоосіб,якіїхзамінюють),ч.4ст.181,ст.1811,ч.1ст.182,ст.183,18512,186,1861,189,1891,196,2121цьогоКодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, се-лищнихрадрозглядаютьсправипроадміністративніправопорушен-ня,передбаченіст.92,ст.99(колиправопорушеннявчиненогрома-дянином), ст. 1031, 1032, 104, ст. 136 (за вчинення порушень наавтомобільномутранспорті),ст.141,142,150–152,155,156,159,ст.1751 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішеннямвідповідноїсільської, селищної,міськоїради), ст.179, ст.180(крім

80

справ, що стосується батьків неповнолітніх або осіб, які їхзамінюють),ч.4ст.181,ч.1ст.182,ст.183,186,1861,196,2121цьогоКодексу.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розгляда-ютьсправипроадміністративніправопорушення,передбаченіст.92,99(колиправопорушеннявчиненогромадянином),ст.104,141,142,152, 159, ст. 1751 (за порушення, вчинені у місцях, забороненихрішеннямвідповідноїсільської,селищної,міськоїради),ст.179,ст.180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їхзамінюють),ч.4ст.181,ч.1ст.182,ст.183,1861.

Районні,районніумісті,міськічиміськрайонні,районніумістахкомісіїусправахнеповнолітніхрозглядаютьсправипроадміністра-тивні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопору-шення, передбачені ст. 185 цього Кодексу. Справи про правопору-шення, передбачені ст. 51, 121–127, ч. 1 і 2 ст. 130, ч. 1 і 2 ст. 131,ст.173,174,190–195цьогоКодексу,розглядаютьсянимилишевтихвипадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справапро зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цихкомісій.Комісіїусправахнеповнолітніхрозглядаютьтакожсправищодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, проадміністративні правопорушення, передбачені ст. 180, ч. 1, 3, 4 і 5ст.184цьогоКодексу.

Суддірайонних,районнихумісті,міськихчиміськрайоннихсудіврозглядають справи про адміністративні правопорушення, передба-ченіч.1ст.41,ст.411—413,421—423,ч.1ст.44,ст.441,461,462,51—512,ч.2,4та5ст.85,ст.851,88—882,90,91,921,961,98,101–103,ч.1ст.1061,ст.1062,1071,ч.2ст.112,ч.3та6ст.121,ч.3та4ст.122,1221,1224,1225,123,124,130,ч.3ст.133,ст.146,ч.2ст.154,ст.1551,ч.1,3і4ст.156,ст.160,1602,162,1631–1634,164,1643,1645–16414,1661–1664,1667–16612,173—1732,174,1772,ч.3ст.178,ч.1,2і3ст.181,ч.2ст.182,ст. 184—18511, 1865—1881, 18813, 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, ч. 1ст. 1891, ст. 190, 191, 193, 1951—1956, ч. 1 ст. 203, ст. 204—2061,2122—21233цьогоКодексу,атакожсправипроадміністративніправо-порушення,вчиненіособамивікомвід16до18років.

Уст.222.“Органивнутрішніхсправ(міліція)”зазначається:“Ор-гани внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такіадміністративні правопорушення: про порушення громадського по-рядку,запорушенняправилпаспортноїсистеми,правилдорожньогоруху,правил,щозабезпечуютьбезпекурухутранспорту,правилко-

81

ристування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпе-ченнясхоронностівантажівнатранспорті, атакожпронезаконнийвідпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильнихматеріалів(ч.1ст.44,ст.80і81(вчастиніперевищеннянормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газахтранспортнихзасобів),ч.2ст.1061,ч.1,2,3,4і6ст.109,ст.110,111,ч.3ст.114,ч.1ст.115,ст.1162,ч.2ст.117,ч.1і2ст.119,ч.1,2,4і5ст.121,ст.1211,1212,ч.1і2ст.122,ч.1і2ст.123,ст.1241—126,ч.1,2і3ст.127,ч.1ст.1271,ст.128,129,ч.1,2та5ст.133,ст.1331,ч.2ст.135,ст.136(завиняткомпорушеньнаавтомобільномутранспор-ті),ст.137,ч.1,2і3ст.140,ст.161,1644,173,ст.1751(завиняткомпорушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідноїсільської,селищної,міськоїради),ст.176,177,ч.1і2ст.178,ст.1892,192,194,195,197–201).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справипро адміністративні правопорушення і накладати адміністративністягненнямаютьправо:

1)заадміністративніправопорушення,передбаченіч.1ст.44,ч.2ст.1061,ч.1,2,3,4і6ст.109,ст.110,111,ч.3ст.114,ч.1ст.115,ст.1162,ч.2ст.117,ч.1і2ст.119,ч.1,2і5ст.133,ч.2ст.135,ст.136(завинятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, 161,1644,173,203цьогоКодексу,—начальникиорганіввнутрішніхсправтаїхзаступники,аст.1751(завиняткомпорушень,вчиненихумісцях,забороненихрішеннямвідповідноїсільської,селищної,міськоїради),ст.176,177,ч.1і2ст.178,ст.1892,192,194,195,197–201цьогоКодек-су—начальникиабозаступникиначальниківрайонних,міських,рай-оннихумістахвідділів(управлінь)внутрішніхсправ;

• заадміністративніправопорушення,передбаченіч.1,2,3,4і6ст.109,ст.110,111,ч.3ст.114,ч.1ст.115,ст.1162,ч.2ст.117,ч.1і2ст.133,ч.2ст.135цьогоКодексу,крімтого—начальни-ки лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені ч. 3ст.109,ст.110цьогоКодексу,—такожііншіпрацівникиміліції,наякихпокладенонаглядзадотриманнямвідповіднихправил.Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійнихпунктівміліції,неможеперевищуватидвадцятинеоподаткову-ванихмінімумівдоходівгромадян;

• за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44,ст.1751(завиняткомпорушень,вчиненихумісцях,забороне-них рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),

82

ст.176,177,ч.1і2ст.178цьогоКодексу,крімтого—начальни-ки або заступники начальників органів внутрішніх справ натранспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівняних дорайонних, міських, районних у містах відділів (управлінь)внутрішніхсправ,начальникивідділеньміліції,щоєвсистеміорганів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбаченіст. 177 і ч. 1 та 2 ст. 178 цього Кодексу,— також дільничніінспектори(старшідільничніінспектори)міліції;

2)заадміністративніправопорушення,передбаченіст.80і81(вчастині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин увідпрацьованихгазахтранспортнихзасобів),ст.1241,ч.2і3ст.126,ч.3ст.127,ч.1ст.1271,ст.128,129,1321,ч.6ст.1331,ч.1,2і3ст.140цього Кодексу,— начальник або заступник начальника відділення(відділу, управління, департаменту), командир або заступник ко-мандира окремого підрозділу Державтоінспекції МіністерствавнутрішніхсправУкраїни,начальниквідділувнутрішніхсправабоособа,якавиконуєйогообов’язки;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2, 4 і 5ст.121,ст.1211,1212,ч.1і2ст.122,ч.1і2ст.123,ст.125,ч.1ст.126,ч. 1 і 2 ст. 127, ч. 3, 8 і 9 ст. 1331 цього Кодексу,— працівникиДержавтоінспекціїМіністерствавнутрішніхсправУкраїни,якіма-ютьспеціальнізвання.

Органи Державної прикордонної служби України розглядаютьсправи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушен-ням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску черездержавнийкордонУкраїни,порушенняміноземцямитаособамибезгромадянства правил перебування в Україні і транзитного проїздучерез її територію, а також з неповерненням капітаном іноземногосудна перепусток на право сходження на берег осіб судновогоекіпажу(ст.202,ч.2ст.203,ст.207).

Від іменіорганівДержавноїприкордонноїслужбиУкраїнироз-глядати справи про адміністративні правопорушення і накладатиадміністративністягненнямаютьправо:

• начальникиорганівохоронидержавногокордонутаМорськоїохорони Державної прикордонної служби України та їх за-ступники;

• керівникипідрозділіворганівохоронидержавногокордонутаМорської охорони Державної прикордонної служби України,якібезпосередньовиконуютьзавданнязохоронидержавногокордонуУкраїни.

83

Органидержавногопожежногонаглядурозглядаютьсправипроадміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встанов-лених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконаннямприписівтапостановпосадовихосіборганівдержавногопожежногонагляду(ст.120,175,1888).Відіменіорганівдержавногопожежногонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення інакладатиадміністративністягненнямаютьправо:

1)головнідержавніінспекторизпожежногонаглядуцентрально-готатериторіальнихорганівдержавногопожежногонаглядутаїх заступники— штраф на громадян до семи неоподатковува-нихмінімумівдоходівгромадянінапосадовихосіб—додеся-тинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян;

11)старшідержавніінспекторизпожежногонагляду—штрафнагромадяндошестинеоподатковуванихмінімумівдоходівгро-мадян і на посадових осіб — до дев’яти неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян;

2)головні державні інспектори з пожежного нагляду місцевихорганівдержавногопожежногонагляду,державніінспекторизпо-жежного нагляду центрального та територіальних органів дер-жавногопожежногонагляду—штрафнагромадяндошестине-оподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадовихосіб—довосьминеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян;

3)державні інспекторизпожежногонагляду—штрафнагрома-дян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів грома-дян і на посадових осіб — до шести неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.

Орган(посадоваособа)оцінюєдоказизасвоїмвнутрішнімпере-конанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивномудослідженнівсіхобставинсправив їхсукупності,керуючисьзако-номіправосвідомістю.

Висновок

Длявирішеннязавданьпровадженняусправахпроадміністративніправопорушення важливу роль відіграє чіткий розподіл того, якийсуб’єктвладнихповноважень,якимисправамизаймається.Правиль-невирішенняпитаньузв’язкуізсправоюпроадміністративнеправо-порушення— необхідна умова кваліфікованого, оперативноговирішенняцієїсправи.

84

Привирішенніпитанняпропідвідомчістьсправипроадміністра-тивнеправопорушенняслідбратидоувагирізнірівніпідвідомчості.Зважаючи на чинне законодавство, можна виокремити: а) видовупідвідомчість;б)територіальнупідвідомчість;в)посадовупідвідом-чість.

Видову підвідомчість висвітлено у главі 17 КУпАП. У ній зазна-чається,щозавідповіднимдержавниморганомчиорганоммісцевогосамоврядування закріплено коло адміністративних проступків, якевінвправірозглядатитаприйматирішення.

Відповідну територіальну підвідомчість встановлює ст. 276КУпАП.Наприкладст.242цьогоКодексууточнює,щовідіменіорганівмисливськогогосподарстварозглядатисправипроадміністративніпра-вопорушеннямаютьправо:1)керівникспеціальноуповноваженогоор-гануцентральноївиконавчоївладиугалузілісногогосподарстватайогозаступники; 2) начальник управління мисливського господарства; 3)керівникспеціальноуповноваженогоорганувиконавчоївладиугалузілісногогосподарстваійогозаступники,керівники,головнілісничідер-жавнихорганівлісногогосподарстваАвтономноїРеспублікиКриміоб-ластей; 4) керівники і головні лісничі лісгоспів, інших державнихлісогосподарських підприємств і організацій, а також державнихлісомисливськихідержавнихмисливськихгосподарств.

Водночас для визначення тієї чи іншої посадової особи потрібнозвернутисядовідповідноговідомчогонормативногоакта,щовприн-ципі впливає на якість провадження у справах про адміністративніправопорушення.

Тема 13. Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Загальна характеристика провадження у справах про адміністра-тивніправопорушення.

Учасникипровадженняусправахпроадміністративніправопору-шення,їхправовийстатус.Процесуальнігарантіїзахиступравособи,якапритягуєтьсядоадміністративноївідповідальності.Стадіїпровад-ження.

Докази в провадженні у справах про адміністративні правопору-шення.Критеріїкласифікаціїдоказів.Видидоказівзалежновіддже-релаїхотримання.

Адміністративно-процесуальнідокументиусправахпроадміністра-тивніправопорушення.

Література[1;2;4–7;9–13]

85

План лекціїВступ.1. Поняття, завдання та принципи провадження у справах про

адміністративніправопорушення.2. Порушення справи про адміністративне правопорушення та

адміністративнерозслідування.3. Розгляд справи про адміністративне правопорушення та при-

йняття рішення. Перегляд постанови у справі про адміністративнеправопорушення.

4.Виконанняпостановпронакладенняадміністративнихстягнень.Висновок.

Вступ

Адміністративний процес та провадження у справах проадміністративніправопорушенняспіввідносятьсяякзагальнеічасти-на.Порядокпритягненняосіб,щовчинилиадміністративніпроступ-ки, до адміністративної відповідальності врегульований переважнонормамипроцесуальноїчастиниКУпАП.НормицьогоКодексувиз-начають адміністративно-процесуальний статус учасників провад-ження у справах про адміністративні проступки, предметну під-відомчістьсправпропорушеннянормадміністративногоправа,поря-док розгляду справ цієї категорії, винесення за результатами такогорозглядурішень,їхоскарженняабоопротестування,виконанняпоста-новпронакладенняадміністративнихстягненьтощо.

13.1. Поняття, завдання та принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення

Якскладоваадміністративногопроцесупровадженняусправахпроадміністративніправопорушеннявирізняєтьсясередіншихпровадженьзанизкоюкритеріїв.Донихналежать:особливостіорганів,якіздійсню-ютьпровадження,специфікаактів,якимиоформляєтьсяпроцесуальнадіяльність,процедуриїхоформлення,йогошвидкістьтаекономічність.

Згіднозіст.10п.5ЗаконуУкраїни“Проміліцію”однимзосновнихобов’язків міліції є “припинення адміністративних правопорушень іздійснення провадження у справах по них”. Входячи у поняття ад-міністративногопровадження,провадженняусправахпроадміністра-тивні правопорушення— це основана на законі діяльність компетент-них державних органів і посадових осіб, спрямована на об’єктивнерозв’язаннясправпроадміністративнеправопорушення.

86

У ст. 245 КУпАП визначено завдання провадження у справах проадміністративніправопорушення,асаме:

• своєчасне,всебічне,повнеіоб’єктивнез’ясуванняобставинкож-ноїсправи;

• вирішенняїївточнійвідповідностіззаконом;• забезпеченнявиконаннявинесеноїпостанови;• виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню

адміністративних правопорушень (див. ст. 10 п. 6 Закону “Проміліцію”);

• запобіганняправопорушенням;• виховання громадян у дусі дотриманням законів, зміцнення

законності.Провадження у справах про адміністративні правопорушення

ґрунтуєтьсянанаступнихпринципах:• законності —тобтоточневиконаннячинногозаконодавствавсіма

учасникамипровадження.Цейпринципгарантуєзахистінтересівсуспільства, держави, прав і свободи громадян, а також відпові-дальність органу (посадової особи) за належне ведення провад-ження.Уст.8КонституціїУкраїнизакріпленийпринцип“...вер-ховенства права. Усі нормативно-правові акти приймаються наосновіКонституціїіповиннівідповідатиїй”;

• об’єктивної істини — який означає, що органи (посадові особи),які проводять розслідування і розгляд справи, зобов’язанідосліджувативсіобставинитаїхвзаємозв’язкивтомувигляді,вякому вони існували насправді. Дотримання цього принципувиключає односторонній, суб’єктивний підхід до винесеннярішеннясправи;

• презумпції невинності — полягає в тому, що особа, якапритягується до адміністративної відповідальності, вважаєтьсяневинноюдоти,докийоговинністьнебудедоведенаувстановле-номузакономпорядку.Цейпринциппередбачаєтакож,щотягардоказування лежить на органі/особі, які притягають довідповідальності.Особа,щопритягуєтьсядовідповідальності,незобов’язанадоводитисвоюневинність,хочаймаєнацеправо.Зпрезумпціїневинуватостівитікаєітакеважливеположення:будь-якісумнівивтлумачуютьсяурахунокособи,якапритягуєтьсядовідповідальності. Дія цього принципу гарантується ст. 62 і 63КонституціїУкраїни;

• рівності громадян перед законом —заст.24КонституціїУкраїни

87

“... громадяни мають права рівні конституційні і свободи, та єрівнимипередзаконом.Неможебутипривілеївчиобмеженьзаознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та іншихпереконань,статі,етнічногопоходження,майновогостану,місцяпроживання, за мовними чи іншими ознаками”. Цей принципдублюєтьсяуст.248КУпАП,згіднозякоюрозглядсправипроадміністративне правопорушення здійснюється на засадахрівності перед законом і органом (посадовою особою), якийрозглядаєсправу;

• гласності (відкритості)— за ст. 249 КУпАП “... справа про ад-міністративнеправопорушеннярозглядаєтьсявідкрито”;

• оперативності (швидкості) — тобто адміністративне проваджен-няполягаєвтому,щозаконодавствовстановлюєконкретністро-кирозглядусправ.Наприклад,справипродрібнехуліганствороз-глядаютьсяпротягомдоби(ст.277КУпАП).

Законодавством встановлено поетапне просування справи проадміністративнеправопорушення.Ціетапиназиваютьсястадіями. Накожній стадії здійснюються відповідні дії, результати яких оформлю-ються адміністративно-процесуальним документом, який підводитьпідсумок цього етапу провадження. Стадії провадження органічнопов’язані між собою, здійснюються у логічній послідовності і загаломстановлятьсистемупровадження.

Процесуальна діяльність розвивається послідовно, стадійно ікожназістадіймаєсвоїособливості.Розрізняютьтакістадії:

• порушеннясправипроадміністративнеправопорушення;• розглядсправийвинесеннящодонеїпостанови;• оскарженняйопротестуванняпостанови;• виконаннявинесеноїпостанови.Слід зауважити, що процесуальна стадія є відносно

відмежованою, виділеною у часі й логічно пов’язаною сукупністюпроцесуальних дій, спрямованих на досягнення намічених цілей ірозв’язання відповідних завдань, функціонально узгодженою зними, з визначеним колом суб’єктів і закріпленням у відповіднихпроцесуальнихактах.

13.2. Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування

Кожнастадіяскладаєтьсязелементів.Напершійстадії—цеви-явлення фактів правопорушення і складання протоколу про нього,

88

порушеннясправи,встановленняфактичнихобставинусправійна-правленняїїматеріалівувідомства.Розглядаючипершустадію,сліднаголосити на наявності гарантій, які забезпечують охорону правгромадян.Узв’язкузцимвартозупинитисянапідставахпорушеннясправипроадміністративнеправопорушення,якієоднимізважли-вихелементівзахистуінтересівгромадян.Підставоюадміністратив-ної відповідальності виступає адміністративне правопорушення(провина),тобтопротиправнанавмисначинеобережнадія(абобез-діяльність), що посягає на державний чи громадський порядок,власність, права і свободи громадян, на встановлений порядокуправління, за яку законодавством передбачено адміністративнувідповідальність.

Порушення справи про адміністративне правопорушення вияв-ляєтьсяускладанніпротоколууповноваженоюнатепосадовоюосо-боюабопредставникомгромадськості.

Приводамидопорушеннясправпроадміністративніправопору-шення, як показує практика, є повідомлення або заяви громадян,державнихчигромадськихорганівпронеправомірнідії,публікаціївгазетах,виступинарадіоітелебаченні,іншіджерела.

Складання протоколу, тобто порушення адміністративної спра-ви,—цеважливийетапз’ясуванняфактичнихобставиннеправомір-ноїповедінкиособи,їїхарактеристики,зборудоказівїївини.Прото-кол є підставою для наступного притягнення до адміністративноївідповідальностізаумови,щовинапорушникабудевстановленапідчасрозглядусправи.Наційстадіїпротокол—цеосновнийпроцесу-альний документ, який складається про кожне правопорушення,крімвипадків,зазначенихуч.2ст.258КУпАП.Протейтутзаконо-давецьвизнавзанеобхідневвестиприписпроскладанняпротоколу,якщопорушникзаперечуєнакладененаньогостягнення.

Характеризуючи підстави для порушення справи, законодавецьвизначає (ст. 247КУпАП) також вичерпний перелік обставин, яківиключаютьпровадженняусправі:

1)відсутністьподіїіскладуадміністративногоправопорушення;2)недосягнення особою на момент учинення адміністративного

правопорушення16-річноговіку;3)неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяль-

ність;4)вчиненнядіїособоювстанікрайньоїнеобхідностіабонеобхід-

ноїоборони;

89

5)виданняактаамністії,якщовінусуваєзастосуванняадміністра-тивногостягнення;

6)скасування акта, який установлює адміністративну відпові-дальність;

7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративнеправопорушеннястроківпередбаченихст.38цьогоКодексу;

8)наявністьпотомусамомуфактущодоособи,якапритягуєтьсядоадміністративноївідповідальності,постановикомпетентно-гооргану(посадовоїособи)пронакладенняадміністративногостягнення, або нескасованої постанови про закриття справипро адміністративне правопорушення, а також порушення поданомуфактукримінальноїсправи;

9)смертьособи,щодоякоїбулорозпочатопровадженняусправі.Відповіднодост.260КУпАП,здійснюютьсязаходизабезпечення

провадження у справах про адміністративні правопорушення: ад-міністративнезатриманняособи;особистийоглядіоглядречей;ви-лученняречейідокументів;відстороненняосібвідкеруваннятранс-портними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд настаналкогольного,наркотичногочиіншогосп’янінняабощодопере-буванняпідвпливомлікарськихпрепаратів,щознижуютьїхувагуташвидкістьреакції.

1. Адміністративне затримання (ст. 261–263 КУпАП)— це ко-роткочасне позбавлення волі особи з утриманням у спеціальнихприміщенняхОВСпротягомвизначеногозакономстроку.

ЦістрокивстановленіЗакономУкраїни“Проміліцію”ст.11п.5таст.263КУпАП:

• загальнийстрокнебільшяк3години;• уразіпорушенняприкордонногорежиму—до3-хгодин,до3-х

дібзписьмовимповідомленнямпрокурорупротягом24годин;до10діб—ізсанкціїпрокурора;

• осіб,якіпорушилиправилаобігунаркотичнихзасобівіпсихо-тропнихречовин—до3-хгодин,до3-хдібідо10діб;

• дорозглядусправисуддеючиначальникомОВСпривчиненніправопорушень,передбаченихст.173,185,187;суддею—ст.160,185,1851.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моментудоставленняпорушникадляскладанняпротоколу,аособа,якабулаустанісп’яніння,—зчасуїївитвереження.

90

АдміністративнезатриманняправомочніздійснюватиОВС,при-кордоннівійська,посадовіособивоєнізованоїохорони,посадовіосо-бивійськовоїінспекціїбезпекидорожньогорухуувипадках,перед-баченихст.262КУпАП.

Проадміністративнезатриманняскладаєтьсяпротокол,уякомузазначається: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім’я тапобатьковіособи,якасклалапротокол;відомостіпроособузатрима-ного; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовоюособою,якайогосклала,ізатриманим.Уразівідмовленнязатрима-ноговідпідписання,процеробитьсязаписупротоколі(див.ст.261КУпАП).

На прохання затриманої особи про місце її перебування пові-домляються родичі, адміністрація за місцем роботи або навчання,прозатриманнянеповнолітнього—обов’язковойогобатьки.

2. Особистий огляд і огляд речей. Особистий огляд проводитьсяуповноваженими посадовими особами ОВС, воєнізованої охорони,цивільноїавіації,митнихустановіприкордоннихвійськ,однієїстатізоглядуванимівприсутностідвохпонятихтієїсамоїстаті(ст.264КУпАП).Оглядречей—названимиособамитапосадовимиособамиприродоохороннихорганів,органівлісоохорони,органіврибоохоро-нитамисливськогонагляду.

Проособистийоглядіоглядречейскладаєтьсяпротоколабопроцеробитьсязаписупротоколіпроадміністративнеправопорушення,абоупротоколіпроадміністративнезатримання.

3.Вилучення речей і документів(ст.265КУпАП)здійснюєтьсяуразі,якщовониєзнаряддямабобезпосереднімоб’єктомправопору-шенняібуливиявленіпідчасзатримання,особистогооглядуабоог-ляду речей. Вилучене зберігається до розгляду справи про ад-міністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи(посадові особи), а після розгляду справи, залежно від рішеннярезультатів їх розгляду, їх, у встановленому порядку, конфіскують,абоповертаютьволодареві,абознищують,априсплатномувилучен-ні речей— реалізують. Більш детально про вилучення речей ідокументівнаведеновст.265КУпАП.

Провилученняречейідокументівскладаєтьсявідповіднийпро-токолаборобитьсязаписупротоколіпроадміністративнеправопо-рушенняабозатримання.

4. Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, нар-

91

котичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції(ст.266КУпАП).Здійснюєтьсяувипадках,колиєдостатніпідставивважати, що вони перебувають у стані сп’яніння або під впливомлікарськихпрепаратів,щознижуютьїхувагуташвидкістьреакції.Уподальшомуціособипідлягаютьоглядовінатакийстан,результатиякогооформлюютьсяактом.

Перелічені заходи забезпечення можуть оскаржуватися зацікав-леноюособоюувищомуорганівідноснооргану,який їхзастосову-вав,абопрокуророві.

Випадки,колизастосовуютьсязаходизабезпеченняпровадженняу справах про адміністративне правопорушення, наведено в ст. 260КУпАП.

Збирання і фіксація доказів— один з важливих етапівадміністративного розслідування, тому від його результатів зале-жить правильна кваліфікація правопорушення та винесення пра-вильногорішенняпосправі.

Доказамиусправіпроадміністративнеправопорушення(ст.251КУпАП),єбудь-якіфактичнідані,наосновіякихоргани(посадоваособа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного пра-вопорушення,винністьданоїособивйоговчиненні,таіншіобстави-ни,щомаютьзначеннядляправильноговирішеннясправи.

Ці дані встановлюються:• протоколомпроадміністративнеправопорушення;• поясненнями особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності,потерпілих,свідків;• висновкомексперта;• речовимидоказами;• показаннями технічних прикладів, які використовуються

длязабезпеченнябезпекидорожньогоруху;• протоколом про вилучення речей і документів, а також ін-

шимидокументами.Від того, наскільки повно й грамотно складено протокол про

адміністративне правопорушення, багато в чому залежить пра-вильністьрозглядусправитаобґрунтованістьвинесеноїпостанови.

НацейчасзаконодавствомУкраїнипроадміністративніправо-порушенняневстановленоєдиної,офіційнозатвердженоїформипротоколупроадміністративнеправопорушення.Припорушеннірізних категорій справ використовують протоколи різних форм,

92

законодавець наводить лише перелік даних, а також реквізитів,якімаютьбутивідбитіупротоколі(ст.256КУпАП),зокрема,датаімісцейогоскладення,посада,прізвище, ім’ятапобатьковіосо-би,якасклала.Вказуютьсятакожпрізвищайадресисвідківіпо-терпілих. Протокол обов’язково підписується особою, яка йогосклала, і правопорушником; за наявності свідків і потерпілихможе бути підписаний і цими особами. Якщо особа, яка вчинилаправопорушення,відмовляєтьсяпідписатипротокол,процероб-лятьвідповіднийзапис.Цяособавправідодатидопротоколусвоїпоясненняізауваженнящодойогозмісту,викластимотививідмо-вленнявідпідписання.Порушниковіроз’ясняютьйогоправа,пе-редбачені ст. 268КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.Наявністьупротоколідатийогоскладаннянеобхіднадлявизна-чення можливості розгляду, дотримання встановлених Кодексомдавнісних термінів притягнення до відповідальності. Відомості,занесенідопротоколунамісцівчиненняпорушення,будуть,без-сумнівно,доказовішими,ніжутихвипадках,коливонизанесенівіншомумісці,післявчиненняправопорушення.Наявністьупро-токолівідомостейпропосадовуособу,якайогосклала,даємож-ливість переконатися в тому, що вона уповноважена це робити.Важливимєізазначенняпрізвищтаадресисвідківабоочевидцівправопорушення, а також потерпілих, тому що їхні показання євагомимидоказамиусправі.

У протоколі про адміністративне правопорушення закріплю-ються і відомості, які стосуються обставин учинення діянь. Тутнеобхідновказатимісце,часучиненняісутністьправопорушення,а також нормативний акт, який передбачає за нього відповідаль-ність.Якпоказуєпрактика,описуючиобставинивчиненняправо-порушення, уповноважені на те особи часто використовують за-гальніфрази,якіневідбиваютьконкретноїситуації,щоускладнюєнаступнийрозглядсправи.Встановленезаконодавцемобов’язковепосиланнянанормативнийактубагатьохвипадкахроблятьнадтоскорочено, що породжує складність у встановленні правової під-стави відповідальності. Нерідко посилання на конкретну статтютогочитогонормативногоактавідсутнєвзагалі.Хочавідомо,щопорушникможепритягуватисядовідповідальностілишезадіян-ня,якісуперечатьконкретномуправовомуприпису.

З’ясуванняйзазначенняупротоколівідомостейстосовноособипорушникаєзначущимдляоб’єктивногорозглядусправиінаступ-

93

ного виконання постанови про накладення адміністративного стяг-нення. Ні в КУпАП, ні в інших актах не наведено вичерпногоперелікувідомостейщодоособипорушника,якіпідлягаютьунесен-нюдопротоколу.Донихможнавіднестипрізвищепорушника,ім’ятапобатькові,вік,рідзанять,сімейнийімайновийстан,місцепро-живання й роботи. Слід також указати реквізити документа, якийзасвідчуєособу.Характеристикаособиправопорушниканапідставідокумента,щоїїзасвідчує,чипоказаньсвідківприскладанніпрото-колу обов’язкова. Нерідкими є випадки, коли особа, стосовно якоїскладається протокол, повідомляє про себе вигадані дані або даніпро іншу особу, яка ніяк з учиненим діянням не пов’язана. КодексУкраїнипроадміністративніправопорушеннянаділяєправомупов-новажену на те посадову особу доставити порушника в міліцію,приміщеннявиконавчогокомітетуселищноїтасільськоїраднарод-нихдепутатів,службовеприміщеннявоєнізованоїохороничивштабДНДдлявстановленняйогоособи.Передбаченотакожтермінпере-буваннядоставленоговцихмісцях—небільшякоднугодину,якщоневстановленоіншого(ст.259КУпАП).

Невідбиття у протоколі точного місця проживання і трудовоїдіяльності порушника часто призводить до затримки виконанняпостановипростягнення,негативнопозначаєтьсянапрофілакти-ціправопорушень,авдеякихвипадкахєпричиноюнеможливостівиконаннянакладеногостягнення.

Фіксаціяупротоколівікупорушниканеобхіднадлядотриманнявимогстатей12і13КУпАПпровідповідальністьнеповнолітніх,тоб-тоосібвікомвід16до18років.Завчиненняадміністративногопору-шення до них застосовують заходи, передбачені ст. 241 КУпАП. Увипадках, прямо зазначених у законі, неповнолітні порушникипідлягають відповідальності на загальних підставах. Якщо жнеправомірну дію допущено особою, яка ще не досягла 16років, упротоколіобов’язковотребавказативідомостіпроїїбатьківабоосіб,котріїхзаміняють.

Протокол є підставою для перевірки фактичних обставин по-рушення. Уповноважена на проведення перевірки особа нама-гаєтьсявстановитиконкретніобставиниправопорушення іпред-ставити матеріали органу (посадовій особі), який має розв’язатисправупосутійвинестипостановупровідповідальність.

До процесуальних документів, які складаються на цій стадіїпровадження, належить і мотивована постанова прокурора про

94

порушенняпровадженняусправіпроадміністративнеправопору-шення,щопередбаченост.24ЗаконуУкраїни“Пропрокуратуру”.

Складанняпротоколустосовноправопорушниківслідуважатиакцієюпримусовою,внаслідокякоївиникаєпитанняпровідпові-дальність перед державою. Державні органи та посадові особивправі застосовувати й інші примусові заходи для забезпеченняпровадженняусправахпроадміністративніправопорушення,ура-ховуючищодокожногоконкретноговипадкуспецифікунеправо-мірногодіяння.

Завершальний етап порушення справи про адміністративнеправопорушення— це направлення справи по підвідомчості длярозглядуйухваленняпостанови.

13.3. Розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення. Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення

Розгляд справ про адміністративні правопорушення є головноюстадієюпровадження,умежахякоїздійснюєтьсярозв’язаннянайваж-ливішихзавдань—установленнявиннихізабезпеченняправильногозастосування законодавства, тобто до кожного правопорушника ма-ютьбутизастосованісправедливізаходиадміністративноговпливу.

Досить повно урегульовано порядок розгляду справ проадміністративні правопорушення, установлено процесуальні повнова-женняадміністративно-юрисдикційнихорганів,атакожосіб,якіберутьучастьупровадженні,підвідомчістьсправ,термінитамісцеїхрозгляду.Підставами, які визначають провідну роль стадії розгляду справ упровадженні,єздійсненняуїїмежахоб’єктивногорозв’язаннясправпосутінабазізастосуваннявідповіднихнормматеріальногоправайухва-лення державно-владних правозастосовних актів. Відповідно доприписів КУпАП розглянута стадія включає три етапи: підготовкусправидорозгляду,розглядсправийухваленнящодонеїрішення.

В інтересах своєчасного та правильного розв’язання справи проадміністративне правопорушення відповідний орган, посадова особазобов’язані ретельно підготувати її до розгляду. Так, ст. 278КУпАПорієнтуєнарозв’язаннянаступнихголовнихпитаньцьогоетапу:

1)чи належить до компетенції органу, посадової особи розглядцієїсправи;

2)чиправильноскладенопротоколтаіншіматеріалисправипроадміністративнеправопорушення;

95

3)чисповіщеноосіб,якіберутьучастьурозглядісправи,прочасімісцеїїрозгляду;

4)чивитребуванонеобхіднідодатковіматеріали;5)чипідлягаютьзадоволеннюклопотанняособи,якапритягується

до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законнихпредставниківіадвоката.

Зібравшиповнийкомплектматеріалівщодосправи,утомучислійдодаткових,слідперевіритивсіобставиниівразіпотребиповернутисправунамісцескладанняматеріалівдляусуненнянедоліків.Важли-воз’ясувативходіпідготовкисправи,чинеміститьсяудіяхправопо-рушника, які кваліфіковано як адміністративне правопорушення,складукримінальногодіяння.

Завимогамист.276КУпАПсправапроадміністративнеправопо-рушення має розглядатися за місцем його вчинення, що сприяєповнішомутаоб’єктивнішомуоцінюваннювсіхобставин,винесеннюобґрунтованоїпостанови.Зцьогозагальногоправилазробленовинят-ки: справи, підвідомчі адміністративним комісіям, розглядаються замісцемпроживанняпорушника,асправипропорушенняправилдо-рожньогоруху—замісцемоблікутранспортнихзасобів.

Строкирозглядусправпроадміністративніправопорушенняре-гламентовано ст. 277КУпАП. Як зазначалося, вони не завжди од-накові.Крімзагального15-денного,передбачено7-денний,5-деннийі 3-денний строки, впродовж яких мають бути розглянуті справи,перелік яких безпосередньо зазначено в КУпАП. Ще коротшийтермін— одна доба— встановлено для розгляду справ про дрібнехуліганство,розпиттяспиртнихнапоїв,появувгромадськихмісцяхунетверезомустанітаіншихсправ.

Відповідно до вимог ст. 38КУпАП адміністративне стягненняможе бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчиненняправопорушення. Перевірка дотримання цих процесуальних тер-мініввходитьдоетапупідготовкисправидлярозгляду.

Порядокрозглядусправипроадміністративнеправопорушення,установленийКУпАП,передбачаєзасоби,щозабезпечуютьповнейоб’єктивне дослідження обставин справи, винесення обґрунтованоїпостанови,реалізаціюзаконнихправучасниківпроцесутощо.

УКУпАПзакріпленойпроцедурурозглядусправ(ст.279).Якщовисвітлювати її в ідеальному вигляді, то розгляд розпочинається зоголошенняскладуколегіальногоорганучипредставленнятієїпоса-довоїособи,якарозглядатимецюсправу.Потімголовуючийназасі-

96

данніколегіальногоорганучипосадоваособа,щорозглядаєсправу,повідомляєпросутьсправи,якапідлягаєрозгляду,атакожвідомостіпро того, хто притягається до адміністративної відповідальності.Всімучасникампровадженняроз’ясняютьсяїхніправатаобов’язки,після чого оголошується протокол про адміністративне правопору-шення.

Дослідженнядоказівусправі,якевідбуваєтьсяпісляоголошенняпротоколу, здійснюється відповідно до вимог ст. 280КУпАП, в якійвизначенообставини,щопідлягаютьз’ясуваннюприрозглядісправи.Це належить до обов’язків органу (посадової особи), який маєз’ясувати:чималомісцеадміністративнеправопорушення,чивиннавньому саме ця особа, чи підлягає вона адміністративній відпові-дальності. Також обов’язково встановлюється: чи є обставини, якіпом’якшуютьабообтяжуютьвідповідальність,чизаподіяномайновоїшкоди,чиєпідставидляпередачіматеріалівпроправопорушеннянарозгляд,наприклад,трудовогоколективу,громадськоїорганізації.

Розв’язаннюзавданьборотьбизправопорушеннями,попереджен-ню адміністративних правопорушень сприяє з’ясування причин таумовучиненнянеправомірнихдій.Саметомупідчасрозглядусправизазначений аспект має бути відображеним. Законодавець указує нанеобхідністьунесенняорганомчипосадовоюособою,якірозглядаютьсправу, пропозицій про усунення причин та умов, що сприяють їхучиненню(ст.282).Гарантієюдієвостітакихпропозиційєзакріплен-няузазначенійстаттіобов’язкуповідомитиорган,посадовуособу,якінаправилипропозиції,упродовжмісяцяпровжитізаходи.

Процесрозв’язаннясправипроадміністративнеправопорушення,його послідовність збігаються у головних рисах із змістом іншихвидівправозастосовноїдіяльності.Відомо,щовтеоріїправасистемаправозастосовнихопераційгрупуєтьсяутриголовнихетапи:

1)установленняфактичнихобставинсправи,щовключаєопера-ції, пов’язані з аналізом усіх даних, доведенням їх повноти йвірогідності;

2)вибіріаналізправовоїнорми,щовиявляєтьсявустановленнічасу її ухвалення, юридичної чинності, характеру розпоряд-женьтощо;

3)винесеннярішенняусправі,якевиступаєякправозастосовнийакт.

Рішення належно оформляється й обов’язково доводиться до ві-домазацікавленихосіб.Отже,діїюрисдикційногооргану,посадової

97

особи,якірозглядаютьсправупроадміністративнеправопорушення,спрямовано на встановлення складу й характеру правопорушення,особиправопорушника,атакожпричиніумов,щосприяютьнепра-вомірномудіянню,органічноохоплюютьсязазначенимиетапами.

Підчасрозглядусправипроадміністративнеправопорушенняко-легіальним органом ведеться протокол засідання, в якому відбива-ютьсядатаймісцезасідання,найменуванняіскладоргану,якийроз-глядаєсправу,їїзміст.Обов’язковофіксуютьвідомостіпроявкуосіб,якіберутьучастьусправі,їхпоясненняусправі,атакожклопотанняірезультатиїхрозгляду.Допротоколувносятьзмістдокументів,описречовихдоказів,дослідженихприрозглядісправи,відомостіпроого-лошенняухваленоїпостановиіроз’ясненняпорядкутастроківїїос-карження.Протоколпідписуєголовуючийназасіданніісекретар(ст.281КУпАП).

Проте ці вимоги не завжди виконуються. Так, адміністративнікомісії, звичайно, зазначаютьупротоколі засіданняхід ірезультатирозглядуодразукількохсправпроадміністративніправопорушення.При цьому обставини вчинення, а також пояснення осіб, які берутьучастьусправі,відбиваютьсяскорочено,відомостіпродослідженнядокументівта іншихобставин, їхоцінюваннямаютьповерховийха-рактер,аінодівідсутнівзагалі.Пояснюючице,практичніпрацівникипосилаються на великий обсяг роботи, незначущість розглянутихправопорушеньтощо.Слідзауважити,щоценеможнавизнатипра-вильним.Там,дейдетьсяпродотриманняправ і законних інтересівособи,така“економія”єнеприпустимоюішкідливою.Поширенасе-ред певної частини практичних працівників думка про “непотрібнуписанину”прямосуперечитьпринципампровадженняусправахпроадміністративніправопорушення.

Особи,якіберутьучастьупровадженні,наділяютьсякомплексомпроцесуальнихправіобов’язків.

Особа, притягувана до адміністративної відповідальності, маєправо:ознайомлюватисязматеріаламисправи,даватипояснення,на-даватидокази,заявлятиклопотання,прирозглядісправикористува-тисяюридичноюдопомогоюадвоката,виступатирідноюмовоюйко-ристуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якоюведетьсяпровадження;оскаржитипостановувсправі.Справапроад-міністративне правопорушення розглядається у присутності особи,притягуваної до адміністративної відповідальності. За відсутностітакоїособисправуможебутирозглянутолишеувипадках,колиєдані

98

про своєчасне її повідомлення щодо місця й часу розгляду справи іякщовіднеїненадійшлоклопотанняпровідкладеннярозглядусправи.Уст.268КУпАПпередбаченотакожвипадкиобов’язковоїприсутностіособи,притягуваноїдовідповідальності,прирозглядісправи.

Як самостійна процесуальна постать виступає потерпілий, тобтоособа,якійадміністративнимправопорушеннямзаподіяноморальної,фізичної чи майнової шкоди. Потерпілий має право знайомитися зматеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржити постанову усправі.

Інтереси особи, притягуваної до адміністративної відповідаль-ності,іпотерпілого,якщовониєнеповнолітнімиабочерезфізичнічипсихічнівадинеможутьсаміздійснюватисвоїправаусправах,маютьправорепрезентуватиїхзаконніпредставники(батьки,усиновителі,опікуни,піклувальники).

Законніпредставникимаютьправоознайомлюватисязматеріала-мисправи;заявлятиклопотання;від іменіособи, інтересиякоївонирепрезентують,подаватискаргинарішенняоргану(посадовоїособи),якийрозглядаєсправу.

Доучасниківпровадження,якісприяютьдосягненнюйогометиіреалізаціїадміністративно-процесуальногостатусугромадян,залуче-них до сфери адміністративно-юрисдикційної діяльності, законода-вець відносить захисника, свідка, експерта і перекладача, кожний зякихнаділяєтьсяпроцесуальнимстатусом.

Завершуєтьсярозглядсправиухваленнямпостанови.Тількинаїїпідставіособа,притягуванадоадміністративноївідповідальності,визнається винною й до неї застосовується конкретне адміністра-тивнестягнення.Упостановіостаточнооцінюєтьсяповедінкаосо-би,притягуваноїдовідповідальності,встановлюєтьсяїївинуватістьабоневинуватість,визначаєтьсязахідадміністративноговпливу,

Уст.284КУпАПчітковизначено,щозасвоїмзмістомпостановирозподіляютьсянатривиди:

• пронакладенняадміністративногостягнення;• про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 цього

кодексу;• прозакриттясправи.Постановупрозакриттясправивиносятьприоголошенніусного

зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду,громадськоїорганізаціїчитрудовогоколективуабопередачіїхпро-курору,органупопередньогослідствачидізнання,атакожзанаяв-

99

ності обставин, які виключають провадження у справі про ад-міністративнеправопорушення,наякіпрямовказуєКУпАП.

Як юридично-владний акт державного органу, обов’язковий якдляпорушника,такідлявсіхдержавнихорганівігромадськихор-ганізацій,покликанихйоговиконувати,постановаусправіпроад-міністративне правопорушення має містити низку відомостей іреквізитів.Насампередтутфіксуютьсядатарозглядусправийвідо-мостіпроособу,стосовноякоїрозглядаєтьсясправа.Викладаютьсяобставини,встановленіприїїрозгляді,нормаакта,якапередбачаєвідповідальністьзацеправопорушення,йухваленерішення.Уразіпотреби відбивається рішення про відшкодування винним ма-теріальногозбитку,атакожпровилученіречітадокументи.Поста-новавиконавчогокомітетуселищної,сільськоїраднароднихдепу-татівусправіпроадміністративнеправопорушенняухвалюєтьсяуформірішення.

При єдиноначальному порядку розгляду справи постанову під-писуєпосадоваособа,щорозглядаєсправу.Постановаколегіально-гооргануухвалюєтьсяпростоюбільшістюголосівчленівцьогоор-гану й підписується головуючим на засіданні і секретарем. Законвимагає,щобпостановаз’являласянегайнопозакінченнісправи.

Процесуальніпитаннястадії оскарження й опротестування пос-танови у справіпроадміністративнеправопорушеннядоситьповноурегульовано чинним законодавством. Ця стадія, яку можна розці-нювати як загальну гарантію дотримання законності й обґрунтова-ності застосування адміністративних стягнень, посідає важливемісцеуструктуріпровадженняусправахпроадміністративніправо-порушення.

Зазвичай скаргу щодо постанови у справі розглядає вищий сто-совно того, що ухвалив, орган або суд. Законодавцем установлено,щоскаргаможебутиподанавпродовж10днівізднявинесенняпос-танови.Пропущенийзповажнихпричинстрокподачіскаргиможебутивідновлений.Зазагальнимправиломподанняскаргийприне-сення протесту прокурором припиняють виконання постанови.Щодоскаргиабопротестуможевиноситисяоднезтакихрішень:

1)постановунезмінюють,аскаргучипротестнезадовольняють;2)постановускасовують,асправунаправляютьнановийрозгляд;3)постановускасовуютьісправуприпиняють;4)західстягненнязмінюютьумежах,передбаченихнормативним

актом,заумови,щобстягнення,проте,небулопосилене.

100

Постанова районного (міського) суду (судді) про накладенняадміністративногостягненняєостаточноюйоскарженнювпорядкупровадження у справах про адміністративні правопорушення непідлягає.

Вартонаголосити,щозаконодавецьчітковизначивповноважен-ня суддів і начальників органів внутрішніх справ щодо переглядусправ про адміністративні правопорушення. Так, постанова судді усправахпроадміністративніправопорушення,перелікякихнаведе-новст.294КУпАП,можебутискасованаабозміненазапротестомпрокурорасамимсуддею,атакожнезалежновіднаявностіпротеступрокурора— головою суду вищої інстанції. Постанова начальникаорганів внутрішніх справ у справі про адміністративне правопору-шення,передбаченійст.173КУпАП,можебутискасованазапроте-стом прокурора самим начальником органу внутрішніх справ, а та-кожнезалежновіднаявностіпротесту—начальникомвищогоорга-нувнутрішніхсправ.

13.4. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Завершальною стадією провадження слід визнати виконанняпостанов про накладення адміністративних стягнень. Воновиявляєтьсявреальномуздійсненнізастосованихдоправопоруш-никаконкретнихзаходівадміністративноговпливу,щомістятьсяусанкціяхматеріальнихнормадміністративногозаконодавства.Зна-чення цієї процесуальної стадії є доволі значущим. Якщоадміністративне стягнення не виконано, то все провадження усправі,посуті,втрачаєсенс.

Загальні процесуальні приписи щодо виконання усіх постановпронакладенняадміністративнихстягненьвідбитовгл.25КУпАП(ст.298–305).Вонивизначаютьобов’язковістьпостановдлявико-нання державними і громадськими органами, підприємствами,установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, атакожпорядоквиконання.

Передбачено також умови відстрочки, припинення й давностівиконанняпостанов,повноваженняоргану,якийухваливпостано-ву щодо розв’язання питань, пов’язаних із її виконанням,здійсненняконтролюзаправильноюісвоєчасноюреалізацієюцьо-гоактаорганом(посадовоюособою),якиййогоухвалив.

101

Направленняпостановдовиконанняналежитьдофункційниз-ки державних органів. Загальне правило згідно зі ст. 299КУпАПполягає в тому, що постанова про накладення адміністративногостягненнязвертаєтьсядовиконанняорганом(посадовоюособою),який їх виніс. Безпосереднє виконання постанов покладено науповноважені органи в порядку, встановленому законодавством(ст.300КУпАП).

У КУпАП встановлено можливість відстрочки виконання ад-міністративного стягнення у вигляді арешту, виправних робіт абоштрафунатерміндоодногомісяця(ст.301),завиняткомвипадківстягненняштрафунамісці.

Згіднозвимогоюст.303КУпАПнепідлягаєвиконаннюпостано-вапронакладенняадміністративногостягнення,якщоїїнебулона-правленодовиконанняпротягом3місяцівізднявинесення.Уразізупинення або відстрочки виконання перебіг строку давностізупиняється до розгляду скарги або протесту, а також закінченнястрокувідстрочки.Припиненнявиконанняможливенапідставіактаамністії, який усуває застосування адміністративного стягнення,скасуванняакта,якийвстановлюєадміністративнувідповідальність,або смерті особи, стосовно якої було розпочате провадження усправі.

Припиненнявиконанняпостановпронакладенняадміністративнихстягненьурегульованост.302КУпАП.

Закономдетальнорегламентованопроцедурувиконаннякожногозвидівадміністративнихстягнень.Зокрема,штрафмаєсплачуватипо-рушникнепізнішякчерез15днівіздняврученняйомупостановипроце,авразіоскарженнячиопротестуванняпостанови—непізнішеякчерез15днівіздняповідомленняпронезадоволенняскаргиабопротес-ту.Завідсутностізаробіткувнеповнолітніхштрафстягуєтьсязбатьківабоосіб,якіїхзаміняють.Припорушеннівстановленогострокусплатиштрафувінможебутистягненийупримусовомупорядку.

Виконання постанови про вилучення з відшкодуванням предметаздійснюється державним виконавцем. Вилучені предмети передаютьдляреалізаціїуспеціальніторговельніорганізації,асуми,вирученівідцього—колишньомувласнику,завиняткомвитратнареалізаціюпред-мета.

Приконфіскаціїпредмета,щоставзнаряддямучиненняабобезпо-середнім об’єктом правопорушення, та грошей, отриманих унаслідокучинення адміністративного правопорушення, ці гроші вилучаються

102

посадовоюособоюдержавноївиконавчоїслужбийбезоплатнопереда-ютьсяувласністьдержави.Виконанняцьоговидустягненняздійсню-ютьоргани,зазначенівст.313КУпАП.

Виконання постанови про позбавлення спеціального права (правокерування транспортним засобом, річковим чи маломірним судном, атакожправополювання)здійснюєтьсяшляхомвилученнявідповідногопосвідченняабомисливськогоквиткаорганом,наділенимвідповіднодост.317КУпАПправомвиконуватицейвидстягнення.

Постановарайонного(міського)суду(судді)прозастосуванняви-правнихробітнаправляєтьсядлявиконанняорганувнутрішніхсправ.Виправніроботивідбуваютьсязамісцемпостійноїроботипорушника.Прицьомуіззаробіткупорушникаутримуютьсягрошівдохіддержавиврозмірі,визначеномупостановою.Уразіухиленняособивідвідбуван-ня заходу стягнення, призначеного за вчинення дрібного хуліганства,невідбутийстроквиправнихробітможебутизаміненийштрафомабоадміністративнимарештомізрозрахункуодинденьарештузатриднівиправнихробіт.

Особи,підданіадміністративномуарешту,утримуютьсяпідвартоюумісцях,визначенихорганамивнутрішніхсправ.Навиконанняпоста-нови про застосування цього виду стягнення арештовані піддаютьсяособистомуоглядуйможутьвикористовуватисянафізичнихроботах.

Регламентуючи провадження з виконання постанови про від-шкодування майнового збитку, законодавець визначає, що збитокмаєбутивідшкодованийпорушникомнепізнішеякчерез15днівіздняврученняйомукопіїпостанови,азаумовиоскарженняабоопро-тестування такої постанови— не пізніш як через 15днів із дняповідомленняпронезадоволенняскаргиабопротесту.Упримусово-мупорядкувідшкодуваннямайновогозбиткуздійснюєтьсявідповід-нодовимогицивільно-процесуальногозаконодавства.

Висновок

1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення—цеосновананазаконідіяльністькомпетентнихдержавнихорганівіпо-садових осіб, спрямована на об’єктивне розв’язання справ проадміністративнеправопорушення.

Згіднозіст.245КУпАПдозавданьпровадженняусправахпроад-міністративніправопорушенняналежать:

• своєчасне,всебічне,повнеіоб’єктивнез’ясуванняобставинкож-ноїсправи;

103

• вирішенняїївточнійвідповідностіззаконодавством;• забезпеченнявиконаннявинесеноїпостанови;• виявленняпричин іумов,щосприяютьвчиненнюадміністра-

тивних правопорушень (див. ст. 10 п. 6 Закону України “Проміліцію”);

• запобіганняправопорушенням;• виховання громадян у дусі дотриманням законів, зміцнення за-

конності.2. Провадження у справах про адміністративні правопорушення

складаєтьсязтакихстадій:порушеннясправитаадміністративнероз-слідування; розгляд справи та прийняття рішення у справі; переглядсправитавиконанняпостановпронакладенняадміністративнихстяг-нень.

3. Під час здійснення провадження у справах про адміністративніправопорушення правозастосовчі органи мають керуватися такимипринципами:законність,гласність,об’єктивнаістина,рівностігромадянпередзаконом,презумпціяневинуватості,швидкістьтаін.

ТемИ СамоСТІЙНої робоТИ СТудеНТІв

Змістовий модуль І. Загальні вимоги щодо адміністративної відповідальності

Тема 1. адміністративно-правові методи реалізації виконавчої влади

Питання для самоконтролю

1. Поняттяадміністративно-правовихформтаметодів.2. Видиадміністративно-правовихметодів.3. Ознаки,щохарактеризуютьметодиуправління.4. Відмінністьметодуправовогорегулюваннявідметодууправлін-

ня.5. Переконанняякметоддержавногоуправління.6. Поняттятаособливостіправовогопримусу.7. Адміністративнийпримусякособливийвидправовогопримусу,

спрямованийнаохоронусуспільнихвідносинусферідержавногоуправління.

8. Ознакиадміністративногопримусу.

104

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуйтерефератинатеми:1. Економічні методи управління: поняття та загальна характери-

стика.2. Співвідношення адміністративних і економічних методів

управління.Завдання 2. Ознайомтеся з положеннями Закону України “Про

надзвичайний стан” від 26.06.92 і випишіть адміністративно-поперед-жувальнізаходи,щопередбачаютьсяйогонормами.

Література:[1;2;4;6–8;11]

Тема 2. адміністративний примус у діяльності органів виконавчої влади

Питання для самоконтролю

1. Державнийпримустайоговиди.2. Класифікація заходів адміністративного примусу: адміністра-

тивно-попереджувальні, адміністративного припинення, ад-міністративноївідповідальності,адміністративно-процесуальногозабезпечення.

3. Адміністративно-попереджувальні заходи: поняття, особливостітасистема.

4. Правовахарактеристикатапроблемизаконодавчогозакріпленняадміністративно-попереджувальнихзаходів.

5. Заходиадміністративногоприпинення:поняттятапризначення.6. Особливості адміністративного припинення як різновиду

адміністративногопримусу.7. Видизаходівадміністративногоприпинення.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Адміністративнезатримання:характеристикатаправовіпідстави

застосування.2. Необхідність виділення відновлювальних заходів як окремого

виду заходів адміністративного примусу, їх характеристика таметазастосування.

3. Мета,підставитаумовизастосуваннязаходівадміністративногоприпинення.

105

Завдання 2.Проаналізуйтеюридичнуситуацію,заякою15-річнийКравченкоВ.О.о23годині,розбившивітринукіоску,викравзвідтипляшкулікерутакоробкуцукерок“Київвечірній”.

Дайте відповідь, чи можна до нього застосовувати такий західадміністративногоприпинення,якадміністративнезатримання.

Література[1–3;5–7;9–11]

Тема 3. Поняття та основні ознаки адміністративної відповідальності

Питання для самоконтролю

1. Аналізпоняття“юридичнавідповідальність”.2. Характеристика позитивного (перспективного) і негативного

(ретроспективного) аспектів розуміння юридичної відповідаль-ності.

3. Адміністративнавідповідальністьякрізновидюридичноївідпові-дальності.

4. Загальнітаособливіознакиадміністративноївідповідальності.5. Функції, завдання та принципи адміністративної відповідаль-

ності.6. Критерії відмежування адміністративної відповідальності від

кримінальної,дисциплінарної,цивільно-правової.7. Підставиадміністративноївідповідальності:нормативна,фактич-

на,процесуальна.

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуйтерефератинатеми:1. Загальна характеристика законодавства про адміністративну

відповідальністьіпроблемийогореформуваннянасучасномуетапі.2.Суб’єктиадміністративноївідповідальності.Завдання 2. Проаналізуйте правомірність твердження: “Будь-яке

порушенняправил,встановленихадміністративно-правовиминорма-ми,спричинюєадміністративнувідповідальність”.

Завдання 3.Визначтеся,виходячизуказаноїситуації,чипідлягаєІваненкоГ.Д.відповідальностізгіднозіст.154КУпАП.

ГромадянинІваненкоГ.Д.,наякогонапавозброєнийбандит,спу-стивзповідкасвогособаку.Собакапокусавнападникайпорвавйогоодежу.

Обґрунтуйтесвоювідповідь.

106

Завдання 4. Наведіть статті КУпАП, положення яких необхідноаналізуватитавраховувати,вирішуючипитанняпровідповідальність:

а)задрібнехуліганствозбокувійськовослужбовця;б)завчиненнядрібногорозкрадання15-річноюособою;в)занезаконнезберігання17-річноюособоюнаркотичнихзасобів

уневеликихрозмірах;г)завикористанняпосадовоюособоювособистихціляхтранспор-

ту,наданогоїйуслужбовекористування;д)занеявкунавикликувійськовийкомісаріатбезповажнихпри-

чин.Література[1–3;5–7;11–13]

Змістовий модуль ІІ. Адміністративні правопорушення та адміністративні стягнення, їх види та сутність

Тема 4. адміністративне правопорушення: поняття та юридичний склад

Питання для самоконтролю1. Законодавчевизначенняадміністративногоправопорушення.2. Основніознакиправопорушення.3. Характеристикапідходівщодовирішенняпроблемисуспільної

небезпекиадміністративногоправопорушення.4. Поняттяюридичногоскладуадміністративногоправопорушен-

ня.5. Спосібзакріпленняузаконіознакскладуадміністративнихпра-

вопорушень.6. Структура юридичного складу адміністративного правопору-

шення.7. Поняття об’єкта правопорушення. Класифікація об’єктів: за-

гальний,родовий,видовий,безпосередній.Співвідношенняпо-нять“об’єктправопорушення”та“предметпосягання”.

8. Поняттятаознакиоб’єктивноїсторониадміністративногопра-вопорушення: протиправне діяння (просте та складне); шкід-ливінаслідки;причиннийзв’язокміждіяннямійогорезульта-том; час; місце; спосіб; знаряддя; ознаки засобів; ознаки іншоїособи,якамалатічиіншівідносинизпорушником.

9. Суб’єкт правопорушення: загальний, спеціальний, особливий.

107

Проблемиадміністративноївідповідальностіюридичнихосіб.10. Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення та її

ознаки.Формитавидивини.Метаймотивякознакисуб’єктивноїсторони.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Види ознак складу адміністративних правопорушень: постійні

тазмінні,родовітаодиничні.2. Види юридичних складів адміністративних правопорушень за

ступенем суспільної небезпеки, за характером шкоди, засуб’єктом проступку, за структурою складу, за особливостямиконструкції.

3. Відмежуванняадміністративнихправопорушеньвідіншихпра-вопорушень.

Завдання 2. Приймітьрішеннястосовноситуації,щосклалася.Групастудентіввирушилавпохідзаоднимізмаршрутів,позначе-

нихнатуристичнійкарті.Натретійденьшляхувонизайшлиувели-кийлісовиймасив,якийперетиналобагаторічок.

Студентипочалиловитирибу,збиратиягоди,алезгодомбулиза-триманіпрацівникамизаповідника,натериторіїякого,якз’ясувалось,вониопинилися.

Студентівзатримали,бовмежахзаповідниказабороняєтьсяриба-лити, збиратиягоди,розпалюватибагаття.Однакстудентийшлизамаршрутом,якийнебувпозначенийнакарті,якзаповідназона.

Дайтевідповідь,чипідлягаютьстуденти-туристиадміністративнійвідповідальності?Обґрунтуйтесвоювідповідь.

Література[1;2;4;5;9–13]

Тема 5. Система адміністративних стягнень

Питання для самоконтролю

1. Сутністьадміністративнихстягнень.2. Метанакладенняадміністративнихстягнень.3. Особливості адміністративних стягнень як виду заходів ад-

міністративногопримусу.4. Системаадміністративнихстягнень:поняттятаознаки.5. Співвідношення адміністративних стягнень як окремих частин

єдиноїсистеми.

108

6. Класифікаціяадміністративнихстягнень:заюридичнимзначен-ням(основні,додаткові,замінні);захарактеромвпливу(особисті,майнові,особисто-майнові).

7. Характеристика окремих видів адміністративних стягнень: сут-ність, особливості застосування, відмінність від схожих заходівдержавногопримусу.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Видворення іноземців за межі України як захід адміністратив-

ногостягнення.2. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх (ст. 241

КУпАП).Завдання 2.Середнаведенихадміністративнихправопорушеньза-

значтеправопорушенняугалузіторгівлітапідприємницькоїдіяльності:а)азартніігри;б)приставаннядоіноземнихгромадянзметоюкупівлівнихречей;в)недобросовіснаконкуренція;г)порушенняправилпровалютніоперації;д)неправомірніугодиміжпідприємцями;е)випускупродажнестандартноїпродукції;є)утриманнягромадянамим’ясоїдниххутровихзвірів;ж)порушеннягромадянамипорядкупридбанняабопродажувогне-

пальноїзброї.Література[1–7;11–13]

Тема 6. Загальні правила накладення адміністративних стягнень

Питання для самоконтролю

1.Загальніправиланакладенняадміністративнихстягнень.2.Строкинакладеннястягнення.3.Обставини,щопом’якшуютьвідповідальністьзаадміністра-

тивнеправопорушення.4.Характеристикаобставин,щообтяжуютьвідповідальністьза

адміністративніправопорушення.5.Проблемимножинностіадміністративнихправопорушень.6.Ознаки множинності. Критерії класифікації множинності

адміністративнихправопорушень.

109

7.Сукупність і рецидив. Порядок накладення адміністратив-нихстягненьуразівчиненнякількохадміністративнихпра-вопорушень.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1.Строкипогашеннянакладеногоадміністративногостягнення.2.Покладення обов’язку відшкодування збитків, заподіяних у

результатівчиненняадміністративногоправопорушення.Завдання 2. Зазначте, за яке з наведених адміністративних

правопорушень у галузі торгівлі та підприємницької діяльностізаконодавствомпередбаченонайбільшийштраф:

а)порушенняправилпровалютніоперації;б)несвоєчаснездаваннявиторгу;в)зловживаннямонопольнимстановищемнаринку;г)реалізація тютюнових виробів, на яких немає марок акциз-

ногозборувстановленогозразка.Завдання 3.Присутністьособи,якапритягуєтьсядовідповідаль-

ності,єобов’язковоюпідчасрозглядусправ:а)просамогоноваріння;б)продрібнерозкраданнядержавногомайна;в)пропорушеннятишівгромадськихмісцях;г)пропорушенняправилутриманнясобак;д)проторгівлювневстановленихдляцьогомісцях.

Література [1–7;9–13]

Тема 7. адміністративні правопорушення на транспорті, у галузі шляхового господарства та зв’язку

Питання для самоконтролю

1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень натранспорті,вгалузішляховогогосподарстватазв’язку.

2. Узагальненаправовахарактеристикаелементівюридичнихскла-дівадміністративнихправопорушеньнатранспорті:об’єктправо-порушеннятайоговідмежуваннявідтранспортнихзасобів(пред-мета правопорушення); об’єктивна сторона; суб’єкт (загальнийсуб’єкт;неповнолітніяксуб’єктивідповідальності.

3. Спеціальнийсуб’єкт—посадовіособи;особи,якінесутьвідпові-дальність за дисциплінарними статутами— військовослужбовцітощо);

110

4. Суб’єктивнасторонаадміністративнихправопорушеньнатранс-порті.

5. Системаадміністративнихправопорушеньнатранспорті.6. Правопорушення,скоєніособами,якікеруютьтранспортнимиза-

собами.7. Правопорушення, скоєні посадовими особами, відповідальними

забезпекурухуйексплуатаціютранспортнихзасобів.

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуйтерефератнатему:“Характеристикаправопорушень,вчиненихпішоходами,пасажи-

рами,велосипедистамитаіншимиучасникамидорожньогоруху”.Завдання 2. Підготуйтерефератнатему:“Юридичнийаналізокремихправопорушеньнатранспорті”.

Література [1;2;4–7;9–13]

Тема 8. адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок

Питання для самоконтролю

1.Загальна характеристика системи адміністративних правопо-рушеньпротигромадськогопорядку.

2.Юридичнийскладправопорушеньпротигромадськогопоряд-ку.

3.Поняттягромадськогопорядкутайогоскладові.4.Характеристикагромадськогомісця.5.Правовий аналіз окремих адміністративних правопорушень

протигромадськогопорядку.6.Дрібне хуліганство як правопорушення проти громадського

порядку.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератнатему:“Виготовлення, зберігання самогону та придбання самогону як

правопорушенняпротигромадськогопорядку”.Завдання 2.Підготуйтерефератнатему:“Розпивання спиртних напоїв і поява у стані сп’яніння в гро-

мадськихмісцях,азартніігриякправопорушенняпротигромадсько-гопорядку”.

111

Завдання 3.Визначтеадміністративніпроступки,яківідповіднодоКУпАПналежатьдотаких,щопосягаютьнагромадськийпоря-док:

а)порушенняпорядкупідчассудовогозасідання;б)порушенняправилзастосуванняспеціальнихзасобівсамообо-

рони;в)пошкодженнятаксофонів;г)публічнізакликидоневиконаннявимогпрацівниківміліції;д)гаданняугромадськихмісцях;е)зберіганнясамогонногоапарата;є)порушенняправиладміністративногонагляду;ж)порушенняправилпожежноїбезпеки.

Література[1;2;4;8–13]

Тема 9. адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

Питання для самоконтролю

1.Загальнахарактеристикаадміністративнихправопорушень,щопосягаютьнавстановленийпорядокуправління.

2.Поняттявстановленогопорядкууправліннятайогоскладові.3.Загальнаправовахарактеристикаелементівюридичнихскладів

адміністративнихправопорушеньпротивстановленогопорядкууправління.

4.Юридичнийаналізокремихадміністративнихправопорушень,щопосягаютьнавстановленийпорядокуправління.

5.Зліснанепокоразаконномурозпорядженнюабовимозіпраців-никаміліції,щопосягаютьнавстановленийпорядокуправління.

6.Порушенняпаспортнихправил.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Порушеннязаконодавствапрозагальнийвійськовийобов’язок і

військовуслужбуякадміністративніправопорушення,щопося-гаютьнавстановленийпорядокуправління.

2. Порушеннязаконодавствапровибориякадміністративніправо-порушення,щопосягаютьнавстановленийпорядокуправління.

Завдання 2.Визначтеправильніваріантивирішеннясправиутакихситуаціях.

112

Завчиненнядрібногохуліганства17-річногоКоваленкаВ.В.мож-на:

а)оштрафуватизапостановоюначальникаРВВС;б)оштрафуватизапостановоюсуду;в)оштрафуватийогобатьківзапостановоюначальникаРВВС;г)запостановоюсуддіпередатипіднаглядпедагогічномуколективу.Завдання 3. Закеруваннятранспортомустанісп’яніннялейтенанта

міліціїКруговаВ.А.можнапритягтидоадміністративноївідповідаль-ностішляхомзастосуваннянаступнихсанкцій:

а)позбавитиправакеруваннятранспортнимизасобамистрокомна2роки;

б)винестипопередження;в)накластиштраф;г)обмежитисянакладеннямдисциплінарногостягнення.

Література [1;2;4;8–13]

Тема 10. адміністративні правопорушення у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності

Питання для самоконтролю

1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень угалузіторгівлі,громадськогохарчування,усферіпослуг,угалузіфінансівіпідприємницькоїдіяльності.

2. Елементиюридичнихскладівадміністративнихправопорушеньугалузіторгівлі,громадськогохарчування,усферіпослуг,угалузіфінансівіпідприємницькоїдіяльності.

3. Загальнийюридичнийаналізокремихадміністративнихправопо-рушеньугалузіторгівлі,фінансівтапідприємницькоїдіяльності.

4. Порушенняправилторгівліякадміністративнеправопорушенняугалузіторгівлі,громадськогохарчування,усферіпослуг,угалузіфінансівіпідприємницькоїдіяльності.

5. Порушенняправилпровалютніопераціїякадміністративнепра-вопорушенняугалузіторгівлі,громадськогохарчування,усферіпослуг,угалузіфінансівіпідприємницькоїдіяльності.

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуйтерефератинатеми:1. Порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю як

адміністративнеправопорушеннявгалузіторгівлі, громадського

113

харчування, у сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницькоїдіяльності.

2. Порушенняантимонопольногозаконодавстваякадміністративнеправопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, усферіпослугугалузіфінансівіпідприємницькоїдіяльності.

Завдання 2.Середнаведенихадміністративнихправопорушеньза-значте,якізнихвчиненівгалузіторгівлітапідприємницькоїдіяльності:

а)азартніігри;б)приставаннядоіноземнихгромадянзметоюкупівлівнихречей;в)недобросовіснаконкуренція;г)порушенняправилпровалютніоперації;д)неправомірніугодиміжпідприємцями;е)випускупродажнестандартноїпродукції;є)утриманнягромадянамим’ясоїдниххутровихзвірів;ж)порушення громадянами порядку придбання або продажу

вогнепальноїзброї.Література[1;2;4;8–13]

Тема 11. адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією

Питання для самоконтролю

1. Поняттятазмісткорупціїяксоціально-політичногоявища.2. Видикорупційнихдіяньтаїхзагальнахарактеристика.3. Суб’єктикорупційнихдіяньтаіншихправопорушень,пов’язаних

зкорупцією.4. Адміністративнавідповідальністьзакорупційніправопорушення.5. Адміністративнавідповідальністьзавчиненнякорупційнихдіянь.6. Адміністративнавідповідальністьзапорушенняспеціальнихоб-

межень.7. Адміністративна відповідальність за порушення вимог фінансо-

вогоконтролю.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Адміністративні стягнення, що застосовуються за вчинення ко-

рупційнихдіянь.2. Співвідношення адміністративних стягнень, що застосовуються

за вчинення корупційних діянь із системою адміністративнихстягнень,передбаченихКУпАП.

114

Завдання 2. Зазначте,хтоізпереліченихосібможебутисуб’єктомправопорушень,пов’язанихзкорупцією:

а)народнийдепутат;б)інспекторДАІ;в)проректорпедінституту;г)сільськийголова.

Література[1;2;4;8–13]

Змістовий модуль ІІІ. Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Тема 12. органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Питання для самоконтролю

1. Поняттяадміністративноїюрисдикції.2. Видиорганів,уповноваженихрозглядатисправипроадміністра-

тивніправопорушеннятапричиниїхмножинності.3. Класифікація органів адміністративної юрисдикції: за характе-

ромкомпетенції;заобсягомкомпетенції;запорядкомвирішеннясправ.

4. Адміністративні комісії: порядок утворення, правовий статус,компетенція.

5. Повноваження виконавчих комітетів селищних і сільських раднароднихдепутатів.

6. Особливостіадміністративноїюрисдикціїсуду.7. Загальна характеристика адміністративно-юрисдикційної діяль-

ностіорганіввнутрішніхсправ.8. Компетенція державних інспекцій під час розгляду справ про

адміністративніправопорушення.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератинатеми:1. Поняттяпідвідомчостісправпроадміністративніправопорушен-

ня.Родова,видовататериторіальнапідвідомчість.2. Проблемиреформуваннясистемиадміністративноїюстиціїнасу-

часномуетапі.Завдання 2.Приймітьрішеннястосовноситуації,щосклалася.

115

Старший інспектор ДАІ Печерського РУ ГУМВС у м.Києві, вия-вивши, що номерний знак мотора в автомобілі хмельничанина Куд-ріВ.С.підроблено,склавпротоколпроадміністративнеправопорушен-ня,передбаченест.121–1КпАПУкраїни.

Демаєрозглядатисясправа?Література [1;2;4–7;9–13]

Тема 13. Провадження у справах про адміністративні правопо-рушення

Питання для самоконтролю

1. Загальнахарактеристикапровадженняусправахпроадміністра-тивніправопорушення.

2. Учасникипровадженняусправахпроадміністративніправопору-шення,їхправовийстатус.

3. Процесуальнігарантіїзахиступравособи,якапритягуєтьсядоад-міністративноївідповідальності.

4. Доказивпровадженніусправахпроадміністративніправопору-шення.Критеріїкласифікаціїдоказів.

5. Видидоказівзалежновідджерелаїхотримання.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйтерефератнатему:“Адміністративно-процесуальні документи у справах про ад-

міністративніправопорушення”.Завдання 2.Підготуйтерефератнатему:“Особливостіпровадженняусправахпроадміністративніправопо-

рушення,пов’язанізкорупцієютакорупційнимидіяннями”.Література[1;2;4–7;9–13]

Питання для самоконтролю

1.Адміністративнаделіктологія,їїпоняттятазміст.2.Адміністративнийарешт.3.Адміністративні правопорушення, за які накладаються ад-

міністративністягненнямісцевими(міськими)судами(суддя-ми).

4.Видиадміністративнихправопорушень.5.Видипостановпосправіпроадміністративніправопорушення.6.Визначенняадміністративно-деліктногоправа.

116

7.Визначенняправопорушеннязаадміністративнимзаконодав-ством.

8.Винністьякознакаадміністративногоправопорушення.9.Виправніроботи.

10. Відмінністьадміністративногоправопорушеннявіддисциплі-нарногопроступку.

11. Відмінністьадміністративногоправопорушеннявідзлочину.12. Відокремленняадміністративнихправопорушеньвідзлочинів

ідисциплінарнихпроступків.13. Відокремлення адміністративної відповідальності від інших

видівюридичноївідповідальності.14. Адміністративна відповідальність військовослужбовців та ін-

шихосіб,наякихпоширюєтьсядіядисциплінарнихстатутів.15. Адміністративна відповідальність іноземних громадян і осіб

безгромадянства.16. Адміністративнавідповідальністьнеповнолітніх.17. Адміністративнавідповідальністьпосадовихосіб.18. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відпові-

дальність.19. Вчиненняадміністративногоправопорушеннязнеобережності.20. Вчиненняадміністративногоправопорушенняумисно.21. Діянняякознакаадміністративногоправопорушення.22. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за

адміністративніправопорушення.23. Завданняадміністративногопровадженнятайогопринципи.24. Загальна характеристика адміністративних правопорушень у

галузішляховогогосподарства.25. Загальнахарактеристикаадміністративнихправопорушеньна

транспорті.26. Загальна характеристика адміністративних правопорушень у

галузіохорониприроди.27. Загальна характеристика адміністративних правопорушень,

якіпосягаютьнавласність.28. Загальна характеристика правопорушень, що посягають на

громадськийпорядокігромадськубезпекутаїхнебезпечність.29. Загальніправиланакладеннястягненьзаадміністративніпра-

вопорушення.30. Запобіганняадміністративнимправопорушенням.31. Заходивпливу,щозастосовуютьсядонеповнолітніх.

117

32. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністра-тивніправопорушення.

33. Караністьякознакаадміністративногоправопорушення.34. Класифікаціяадміністративнихправопорушень.35. Конкретністьадміністративногоправопорушення.36. КонституціяУкраїнищодоадміністративногоправопорушен-

няіадміністративноївідповідальності.37. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або

безпосереднімоб’єктомадміністративногоправопорушення.38. Метанакладенняадміністративногостягнення.39. Місцеадміністративно-деліктногоправаусистеміправа.40. Можливістьзвільненнявідадміністративноївідповідальності

прималозначностіправопорушення.41. Накладенняадміністративнихстягненьпривчиненнікількох

адміністративнихправопорушень.42. Наявністьоб’єктазазіханняякознакаадміністративногопра-

вопорушення.43. Об’єктадміністративногоправопорушення.44. Об’єктивнасторонаадміністративногоправопорушення.45. Обставини,щовиключаютьадміністративнувідповідальність

(крайнянеобхідність,необхіднаоборона,неосудність).46. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністра-

тивніправопорушення.47. Обставини,щообтяжуютьвідповідальністьзаадміністративні

правопорушення.48. Обставини,щовиключаютьпровадженняусправіпроадміністра-

тивніправопорушення.49. Обчисленнястроківнакладенняадміністративногостягнення.50. Ознакиадміністративногоправопорушення.51. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення

абобезпосереднімоб’єктомадміністративногоправопорушення.52. Органи та посадові особи, уповноважені розглядати справи

про адміністративні правопорушення, що посягають на вста-новленийпорядокуправління.

53. Органи,уповноваженірозглядатисправипроадміністративніправопорушення,щопосягаютьнаохоронуприроди.

54. Органи,уповноваженірозглядатисправипроадміністративніправопорушення,щопосягаютьнавласність.

55. Органи,уповноваженірозглядатисправипроадміністративніправопорушення,щовчиненінатранспорті.

118

56. Органи,уповноваженірозглядатисправипроадміністративніпроступки.

57. Порядок оскарження та опротестування постанови по справіпроадміністративнеправопорушення.

58. Основнітадодатковіадміністративністягнення.59. Особливостідисциплінарногопровадженняусферідержавної

службитайогоправоваоснова.60. Особливостінакладенняадміністративнихстягненьзавчине-

ніправопорушенняугалузішляховогогосподарства.61. Особливостінакладенняадміністративнихстягненьзавчинені

правопорушенняугалузіохорониприроди.62. Перспективирозвиткузаконодавства,щорегулюєадміністра-

тивнувідповідальністьзаКонцепцієюреформиадміністратив-ногоправа.

63. Повноваженняадміністративнихкомісійщодорозглядусправпроадміністративніправопорушення.

64. Повноваження виконавчих комітетів, сільських, селищних,міськихрадщодорозглядусправпроадміністративніправопо-рушення.

65. Позбавлення спеціального права, наданого певному громадя-нинові.

66. Покладенняобов’язкувідшкодуватизаподіянушкоду.67. Поняттяадміністративногоправопорушення.68. Поняттяадміністративногостягнення.69. Поняттяіпідставиадміністративноївідповідальності.69. Поняттяскладуадміністративногоправопорушення.70. Поняття,зміствиконавчогопровадження.71. Поняття,змістдисциплінарногопровадження.72. Попередження.73. Порядокздійсненняорганамивнутрішніхсправпровадження

усправахпроадміністративніправопорушення.74. Принципиадміністративноївідповідальності.77. Проблема суспільної небезпечності адміністративного право-

порушення.78. Протиправністьякознакаадміністративногоправопорушення.79.Розвитокнауковихзнаньпроадміністративніправопорушення.80. Системаадміністративнихстягнень.81. Склади адміністративних правопорушень з постійними і

переміннимиознаками.82. Співвідношення складу адміністративного правопорушення і

119

безпосередньогоадміністративногоправопорушення.83. Справипроадміністративніправопорушення,підвідомчіорга-

намвнутрішніхсправ.84. Стадіїпровадженняусправахпроадміністративніправопору-

шення.85. Строк,післязакінченняякогоособавважаєтьсятакою,щоне

булапідданаадміністративнійвідповідальності.86. Строкинакладенняадміністративногостягнення.87. Суб’єктадміністративногоправопорушення.88. Суб’єктивнасторонаадміністративногоправопорушення89. Учасникивиконавчогопровадження.90. Учасникипровадженняусправахпроадміністративніпроступки.91. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі

зв’язку.92. Штраф.93. Юридичнийаналізскладуадміністративногоправопорушення.95. Юридичнийсклададміністративнихправопорушень,щопося-

гаютьнавстановленийпорядокуправління.96. Юридичнийскладправопорушень,щопосягаютьнагромадсь-

кийпорядоктагромадськубезпеку.

тести для перевірки знань

Мета тестування — проконтролювати знання студентів з дис-ципліни“Адміністративнавідповідальність(Адміністративно-делікт-неправо)”.

Тестування передбачає надання відповідей на 42 запитання, якіохоплюютьусітемикурсу.

Тестскладаєтьсяіззапитаньта4—5варіантіввідповідей,накожнез яких тільки одна є правильною. Завдання тесту — дати правильнувідповідь.

1. Зазначте, який орган може видати нормативно-правовий акт про встановлення адміністративної відповідальності:

а)КонституційнийСудУкраїни;б)ВерховнаРадаУкраїни;в)КабінетМіністрівУкраїни;г)міністерствочиіншийцентральнийорганвиконавчоївлади;д)керівникпідприємства,установичиорганізації.

120

2. визначте, особи якого віку підлягають адміністративній відповідальності:

а)21рік;б)14років;в)35років;г)16років;д)18років.3. дайте відповідь, яке з наведених адміністративних стягнень

не застосовується до військовослужбовців та інших прирівняних до них осіб:

а)попередження;б)штраф;в)оплатневилученняпредмета;г)позбавленняспеціальногоправа;д)адміністративнийарешт.

4. визначте, яка з наведених обставин не виключає адміністра-тивну відповідальність:

а)неосудністьособи,якавчинилапротиправнедіяння;б)похилийвікособи,якавчинилаправопорушення;в)вчиненнядіїустанікрайньоїнеобхідності;г)вчиненнядіїустанінеобхідноїоборони;д)відсутністьподіїіскладуадміністративногоправопорушення.

5. Не є звільненням від адміністративної відповідальності:а)передачаматеріалівнарозглядтовариськогосуду;б)передачаматеріалівнарозглядгромадськоїорганізації;в)передачаматеріалівнарозглядтрудовогоколективу;г)передача матеріалів прокурору, органу попереднього слідства

абодізнання;д)оголошенняусногозауваження.

6. до адміністративних стягнень не належить:а)покаранняпорушника;б)вихованняпорушника;в)відшкодуваннязаподіяноїшкоди;г)загальнапревенція;д)спеціальнапревенція.

7. до виняткового адміністративного стягнення належить:а)попередження;

121

б)штраф;в)сплатневилученняпредмета;г)виправніроботи;д)адміністративнийарешт.

8. Зазначте, яке з наведених адміністративних стягнень може застосовуватися і як основне, і як додаткове:

а)попередження;б)штраф;в)сплатневилученняпредмета;г)виправніроботи;д)позбавленняспеціальногоправа.

9. для застосування такої адміністративної санкції, як по-збавлення спеціального права, встановлено наступний макси-мальний строк:

а)6місяців;б)1рік;в)2роки;г)3роки;д)5років.10. Зазначте, до якої категорії громадян не застосовуються

виправні роботи:а)неповнолітніх;б)вагітнихжінок;в)жінок,щомаютьдітейвікомдо12-тироків;г)непрацюючихгромадян;д)інвалідівІіІІгруп.

11. Назвіть, хто може призначити такий вид адміністратив-ного стягнення, як адміністративний арешт:

а)адміністративнакомісія;б)виконкомсільськоїабоселищноїради;в)районний(міський)суд(суддя);г)начальникорганувнутрішніхсправ;д)прокуроррайону.

12. Зазначте, яка з наведених обставин, залежно від характе-ру проступку, може не визнаватися обтяжуючою адміністра-тивну відповідальність:

а)повторнепротягомрокувчиненняоднорідногоправопорушення;

122

б)втягненнянеповнолітньогоуправопорушення;в)вчиненняправопорушеннягрупоюосіб;г)вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за

іншихнадзвичайнихобставин;д)вчиненняправопорушенняустанісп’яніння.

13. визначте, протягом якого терміну з дня вчинення право-порушення може бути накладене адміністративне стягнення:

а)15-тиднів;б)1-гомісяця;в)2-хмісяців;г)3-хмісяців;д)6-тимісяців.

14. адміністративна комісія і виконком селищної чи сільської ради можуть вирішити питання про відшкодування майнової шко-ди, заподіяної адміністративним правопорушенням, якщо її розмір не перевищує:

а)1-гонеоподатковуваногомінімумудоходівгромадян;б)2-хнеоподатковуванихмінімумів;в)3-хнеоподатковуванихмінімумів;г)5-тинеоподатковуванихмінімумів;д)10-тинеоподатковуванихмінімумів.

15. Зазначте, який з наведених органів (посадових осіб) не має права розглядати справи про адміністративні правопорушення:

а)адміністративнакомісія;б)виконкомсільськоїради;в)керівникпідприємства(установи,організації);г)районнийсуддя;д)дільничнийінспекторміліції.

16. Зазначте, хто у наведеному складі адміністративної комісії є зайвим:

а)голова;б)заступникголови;в)секретар;г)консультант;д)члени.

123

17. Назвіть, скільки членів має входити до складу адміністра-тивної комісії:

а)неменшеніж3;б)неменшеніж5;в)неменшеніж6;г)неменшеніж10;д)неменшеніж15.

18. Справи про дрібне розкрадання має право розглядати:а)адміністративнакомісія;б)виконкомсільськоїабоселищноїради;в)комісіяпоборотьбізпияцтвом;г)районний(міський)суд(суддя);д)органивнутрішніхсправ(міліція).

19. вкажіть, яка з наведених обставин не виключає провад-ження у справах про адміністративні правопорушення:

а)відсутністьподіїіскладуадміністративногопроступку;б)неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяль-

ність;в)вчиненнядіїособоюустанікрайньоїнеобхідності;г)досягненняособоюпенсійноговіку;д)смертьособи,стосовноякоїбулорозпочатопровадження.

20. визначте, який із наведених носіїв інформації не визнається джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення:

а)протоколпроадміністративнеправопорушення;б)поясненняпотерпілого;в)аудіозапис;г)актперевіркиоб’єкта;д)висновокексперта.

21. Назвіть, хто відповідає визначенню: “особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі”:

а)потерпілий;б)свідок;в)експерт;г)понятий;д)адвокат.

124

22. до законних представників не належать:а)батьки;б)усиновителі;в)опікуни;г)піклувальники;д)адвокат.

23. визначте, яка з наведених стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення є необов’язковою (альтер-нативною):

а)порушеннясправиіпопереднєз’ясуванняїїобставин;б)розглядсправиівинесенняпостанови;в)оскарження(опротестування)постановиіпереглядсправи;г)виконанняпостановипронакладенняадміністративногостяг-

нення.

24. Недійсність протоколу про адміністративне правопору-шення визначає:

а)відсутністьпідписупорушника;б)відсутністьпоясненьпорушника;в)відсутністьпідписівсвідків;г)відсутністьпідписуособи,якасклалапротокол;д)відсутністьвідомостейпромісцероботипорушника.

25. дайте відповідь, протягом якого терміну надсилається протокол органові (посадовій особі), уповноваженому розгляда-ти справу про адміністративне правопорушення:

а)1доби;б)2-хднів;в)3-хднів;г)термінневстановлено;д)5-тиднів.

26. до заходів забезпечення провадження у справах про ад-міністративні правопорушення не належать:

а)доставленняпорушника;б)застосуванняспеціальнихзасобів;в)адміністративнезатримання;г)особистийоглядіоглядречей;д)вилученняречейідокументів.

125

27. визначте, до якої установи не здійснюється доставлення порушника:

а)уміліцію;б)уштабДНД;в)уприміщеннявоєнізованоїохорони;г)уприміщеннявиконкомуселищної,сільськоїради;д)уприміщенняЖЕД.

28. адміністративне затримання (крім виняткових випадків) встановлюється на такий максимальний строк:

а)1година;б)2години;в)3години;г)4години;д)5годин.

29. Посвідчення водія чи талон до нього може бути вилучено на такий строк:

а)до10днів;б)до15днів;в)до1місяця;г)до2місяців;д)довинесенняпостановиісплатипорушникомштрафу.

30. Не належить до встановлених місць розгляду справи про адміністративне правопорушення:

а)місцероботипорушника;б)місцепроживанняпорушника;г)місцеоблікутранспортнихзасобів;д)місцевчиненняадміністративногоправопорушення.

31. визначте, протягом скількох днів з дня отримання упо-вноваженим органом протоколу, за загальним правилом, розгля-даються справи про адміністративні правопорушення:

а)10днів;б)13днів;в)20днів;г)25днів;д)30днів.

126

32. Зазначте, яке з наведених питань не повинен вирішувати орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення:

а)чиналежитьдойогокомпетенціїрозглядцієїсправи;б)чиправильноскладенопротоколтаіншіматеріалисправи;в)чипризначеноадвокатапорушникові;г)чисповіщеноосіб,якіберутьучастьусправі,прочасімісцеїї

розгляду;д)чивитребуванінеобхіднідодатковіматеріали.

33. Послідовність процедури розгляду справи про адміністра-тивне правопорушення можуть порушувати такі дії:

а)оголошення складу колегіального органу, представленняпосадовоїособи;

б)дослідженнядоказів;в)оголошення про те, яка справа підлягає розгляду і хто притя-

гаєтьсядовідповідальності;г)роз’ясненняособам,якіберутьучастьурозглядісправи, їхніх

правтаобов’язків;д)оголошенняпротоколупроадміністративнеправопорушення.

34. визначте, яку постанову по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийняти не може:

а)пронакладенняадміністративногостягнення;б)пропорушеннякримінальноїсправи;в)прозастосуваннязаходіввпливу,передбаченихст.241КУпАП;г)прозакриттясправи.

35. Зазначте, протягом якого часу копія постанови вручається або надсилається особі, стосовно якої її винесено, чи потерпілому:

а)негайнопіслявинесення;б)наступногодня;в)протягом3-хднів;г)протягом5-тиднів;д)протягомтижня.

36. Не може подати скаргу на постанову по справі про ад-міністративне правопорушення:

а)особа,стосовноякоїїївинесено;б)потерпілий;в)законнийпредставник;г)адвокат;д)прокурор.

127

37. Скаргу на постанову по справі про адміністративне пра-вопорушення можна подати протягом:

а)5-тиднівздняїївинесення;б)7-миднівздняїївинесення;в)10-тиднівздняїївинесення;г)15-тиднівздняїївинесення;д)20-тиднівздняїївинесення.

38. Зазначте, яке рішення не може прийняти орган (посадова особа) за результатами розгляду скарги або протесту на по-станову про притягнення до адміністративної відповідальності:

а)залишитипостановубеззміни,аскаргуабопротестбеззадово-лення;

б)скасуватипостановуінадіслатисправунановийрозгляд;в)скасуватипостановуізакритисправу;г)змінитизахідстягненняумежахвстановленоїсанкціїзметою

йогопом’якшення;д)змінитизахідстягненняумежахвстановленоїсанкціїзметою

йогопосилення.

39. Постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання, не підлягає виконанню протягом:

а)10-тиднів;б)15-тиднів;в)1-гомісяця;г)3-хмісяців;д)6-тимісяців.

40. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж:а)5днівздняврученняйомукопіїпостанови;б)10днівздняврученняйомукопіїпостанови;в)15днівздняврученняйомукопіїпостанови;г)1місяцьздняврученняйомукопіїпостанови;д)2місяціздняврученняйомукопіїпостанови.

41. до підстав скорочення призначеного року позбавлення права керування транспортним засобом не належать:

а)сумліннеставленнядопраціізразковаповедінкаособи;б)закінченнянеменшякполовинипризначеногострокустягнення;в)клопотанняпорушника;г)клопотаннягромадськоїорганізаціїаботрудовогоколективу.

128

42. у разі, якщо негайне виконання постанови про застосу-вання адміністративного арешту є неможливим, то на який строк може бути відстрочено її виконання:

а)на10днів;б)на15днів;в)на20днів;г)на1місяць;д)на2місяці.

СПИСоК реКомеНдоваНої ЛІТераТурИ

Основні нормативні джерела

Закони України та Постанови Верховної Ради України

1.КонституціяУкраїни:Прийнятанап’ятійсесіїВерховноїРадиУкраїни28червня1996р.//ВВРУкраїни.—1996.—№30.—Ст.141.

2.КонцепціянаціональноїбезпекиУкраїни:Затв.ПрезидієюВРУвід16.01.97.

3.ЗаконУкраїни“Продержавнуслужбу”від16грудня1993р.//ВВРУкраїни.—1993.—№52.—Ст.490.

4.Закон України “Про державну таємницю” від 21 січня 1994р.//ВВРУкраїни.—1994.—№16.—Ст.93.

5.Закон України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993р. //ВВРУкраїни.—1993.—№31.—Ст.338.

6.ЗаконУкраїни“Прозагальнийвійськовийобов’язоківійськовуслужбу” від 25 березня 1992р. // ВВР України.— 1992.—№27.—Ст.385.

7.ЗаконУкраїни“Прозайнятістьнаселення”від1березня1991р.//ВВРУкраїни.—1991.—№14.—Ст.170.

8.Закон України “Про захист економічної конкуренції” від11січня2001р.//ВВРУкраїни.—2001.—№12.—Ст.64.

9.ЗаконУкраїни“Прозаходипротидіїнезаконномуобігунарко-тичнихзасобів,психотропнихречовиніпрекурсорівтазловжи-ванню ними” від 15 лютого 1995р. // ВВР України.— 1995.—№10.—Ст.62.

10. ЗаконУкраїни“ПроЗбройнісилиУкраїни”від6грудня1991р.//ВВРУкраїни.—1992.—№9.-Ст.108.

11. ЗаконУкраїни“Прозверненнягромадян”від2жовтня1996р.//ВВРУкраїни.—1996.—№47.—Ст.256.

129

12. ЗаконУкраїни“Проінформацію”від2жовтня1992р.//ВВРУкраїни.—1992.—№48.—Ст.650.

13. ЗаконУкраїни“ПроКонституційнийСудУкраїни”від16жов-тня1996р.//ВВРУкраїни.—1996.—№49.—Ст.272.

14. Закон України “Про митну справу в Україні” від 25 червня1991р.//ВВРУкраїни.—1991.—№44.—Ст.544.

15. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від21травня1997р.//ВВРУкраїни.—1997.—№24.—Ст.170.

16. ЗаконУкраїни“ПрообігвУкраїнінаркотичнихзасобів,психо-тропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15 лютого1995р.//ВВРУкраїни.—1995.—№10.—Ст.60.

17. ЗаконУкраїни“ПрооборонуУкраїни”від6грудня1991р.//ВВРУкраїни.—1992.—№9.—Ст.106.

18. ЗаконУкраїни“Прооргани іслужбиусправахнеповнолітніхтаспеціальніустановидлянеповнолітніх”від24січня1995р.//ВВРУкраїни.—1995.—№6.—Ст.35.

19. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби зорганізованою злочинністю” від 30 червня 1993р. // ВВРУкраїни.—1993.—№35—Ст.358.

20. Закон України “Про охорону навколишнього природного се-редовища” від 25 червня 1991р. // ВВР України.—1991.—№41.—Ст.546.

21. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992р. //ВВРУкраїни.—1992.—№49.—Ст.668.

22. ЗаконУкраїни“Пропожежнубезпеку”від17грудня1993р.//ВВРУкраїни.—1994.—№5.—Ст.21.

23. ЗаконУкраїни“Проправовийрежимнадзвичайногостану”від16березня2000р.//ВВРУкраїни.—2000.—№23.—Ст.176.

24. Закон України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого1994р.//ВВРУкраїни.—1994.—№23.—Ст.161.

25. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991р. //ВВРУкраїни.—1991.—№53.—Ст.793.

26. ЗаконУкраїни“Просвободусовістітарелігійніорганізації”від23квітня1991р.//ВВРУкраїни.—1991.—№25.—Ст.283.

27. ЗаконУкраїни“ПроСлужбубезпекиУкраїни”від25березня1992р.//ВВРУкраїни.—1992.—№27.—Ст.382.

28. ЗаконУкраїни“Простатуссуддів”від15грудня1992р.//ВВРУкраїни.—1993.—№8.—Ст.56.

130

29. ЗаконУкраїни“ПроУповноваженогоВерховноїРадиУкраїниз прав людини” від 23 грудня 1997р. // ВВР України.—1998.—№20.—Ст.99.

30. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів іпродовольчої сировини” від 23 грудня 1997 р. // ВВРУкраїни.—1998.—№19.—Ст.98.

31. Закон України “Основи законодавства України про охоронуздоров’я”від19листопада1992р.//ВВРУкраїни.—1993.—С.19.

32. Закон України “Про державну програму приватизації” від12лютого1998р.№124/98-ВР.

33. Закон України “Про дипломатичну службу” від 20 вересня2001р.//ВВРУкраїни.—2002.—№5.—С.29.

34. Закон України “Про загальну структуру і чисельністьМіністерства внутрішніх справ України” від 10 січня 2002р.№2925/Ш//ВВРУкраїни.—2002.—№16.—Ст.115.

35. Закон України “Про запобіжне затримання особи” від 29 липня1994р.№150/94-ВР//ВВРУкраїни.—1994.—№38.—Ст.346.

36. Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”від 7 червня 1996р. №236/96-ВР // ВВР України.— 1996.—№36.—С.164.

37. ЗаконУкраїни“Проміліцію”від1991р.38. ЗаконУкраїни“Прооперативно-розшуковудіяльність”//ВВР

України.—1992.—№22.—Ст.303.39. Закон України “Про службу в органах місцевого самовряду-

вання” від 7 червня 2001р. // ВВР України.— 2001.—№33.—С.175.

40. ЗаконУкраїнськоїРСР“Провласність”від7лютого1991р.//ВВРУкраїни.—1991.—№20.—Ст.249.

41. ПостановаВерховноїРадиУкраїни“ПрозатвердженняПоло-ження про загальні збори громадян за місцем проживання вУкраїні”від17грудня1993р.//ВВРУкраїни.—1994.—№6.—Ст.30.

42. ПостановаВерховноїРадиУкраїни“ПрозатвердженняПоло-ження про матеріальну відповідальність військовослужбовцівза шкоду, заподіяну державі” від 23 червня 1995р. // ВВРУкраїни.—1995.—№25.—Ст.193.

43. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження дис-

131

циплінарного Статуту прокуратури України” // ВВР Украї-ни.—1992.—№4.—Ст.14.

44. ПостановаПрезидіїВРУкраїнськоїРСР“ПростатусАкадеміїнаукУкраїнськоїРСР//ВВРУкраїни.—1991.—№6.—С.40.

45. Закон України “Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991р. // ВВРУкраїни.—1992.—№15.—С.190.

Кодекси46. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Наук.-

практ.комент.—К.,1991.47. КодексУкраїнипроадміністративніправопорушення(зізмін.на

20.02.03).48. МитнийкодексУкраїни//ВВРУкраїни.—2002.—№38–39.—

Ст.288.49. ПовітрянийкодексУкраїни//ВВРУкраїни.—1993.—№25.—

Ст.274(зізмін.на15.12.99).50. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР Украї-

ни.—1992.—№6.—Ст.56(зізмін.на07.03.02).51. Виправно-трудовий кодекс України // ВВР України,—

1971.—№1.—Ст.6(зізмін.на11.07.01).52. Кримінальний кодекс України // ВВР України.— 2001.—

№25–26.—Ст.131(зізмін.на07.03.02).53. Кримінально-процесуальний Кодекс України // ВВР

України.—1961.—№2.—Ст.15(зізмін.на06.02.03).54. Бюджетний процесуальний кодекс України // ВВР Украї-

ни.—2001.—№37–38.—Ст.189.

укази та розпорядження Президента україни55. Указ Президента України “Питання Державного комітету

України з нагляду за охороною праці” від 16 січня 2003 р.№29/2000.

56. Указ Президента України “Про зміни в системі центральнихорганіввиконавчоївлади”від15грудня1999р.№1573/99.

57. Указ Президента України “Про Міністерство з питань надзви-чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідківЧорнобильськоїкатастрофи”від28жовтня1996р.№1005/96.

58. Указ Президента України “Про запровадження дозвільної сис-темиусферахпідприємницькоїдіяльності”від20травня1999р.№539/99.

132

59. Указ Президента України “Про затвердження Положення проМіністерствоюстиціїУкраїни”від30грудня1997р.№1396/97.

60. Указ Президента України “Про затвердження Положення проМіністерствоіноземнихсправ”від18лютого1993р.

61. Указ Президента України “Про затвердження Положень проМіністерствооборониУкраїнитаГенеральнийштабЗбройнихсилУкраїни”від21серпня1997р.№888/97.

62. Указ Президента України “Про заходи щодо впровадженняКонцепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня1998р.№810/98.

63. Указ Президента України “Про Положення про ГоловнеКонтрольно-ревізійне управління України” від 28 листопада2000р.№1265/2000.

64. Указ Президента України “Про Положення про Державнийкомітет у справах охорони державного кордону України” від14вересня2000№1071/2000.

65. УказПрезидентаУкраїни“ПроутворенняДержавногодепар-таменту України з питань виконання покарань” від 22 квітня1998р.№344/98.

66. УказПрезидентаУкраїни“ПрозатвердженняПоложенняпроДержавнусудовуадміністраціюУкраїни”від3березня2003р.№182/2003.

Декрети та постанови Кабінету Міністрів України67. ДекретКабінетуМіністрівУкраїни“Продержавнийнаглядза

додержаннямстандартів,нормтаправилівідповідальностізаїхпорушення”від8квітня1993р.//ВВРУкраїни.—1993.—№23.—Ст.247.

68. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію ісертифікацію”від10травня1993р.№46–93.

69. ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни“ПрозатвердженняІн-струкції з діловодства за зверненнями громадян в органахдержавноївладиімісцевогосамоврядування,об’єднанняхгро-мадян,напідприємствах,вустановах,організаціяхнезалежновідформвласності,взасобахмасовоїінформації”від14квітня1997р.№348.

70. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердженняконцептуальнихнапрямківдіяльностіорганіввиконавчоївла-дищодорозвиткукультури”від28червня1997№675.

133

71. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердженняПоложення про Міністерство закордонних справ України такількісногоскладуйогоколегії”від18лютого1993р.№129.

72. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердженняПоложення про реєстрацію асоціацій та інших добровільнихоб’єднань органів місцевого самоврядування” від 16 лютого1998р.№175.

73. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердженняПравилзастосуванняспеціальнихзасобівприохоронігромад-ськогопорядку”від27лютого1991р.№49.

74. ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни“ПрозатвердженняПо-ложенняпродозвільнусистему”від12жовтня1992р.№573.

75. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження ти-пових положень про управління культури обласної Севасто-польської міської державної адміністрації, Головне управліннякультуритамистецтвКиївськоїміськоїдержавноїадміністрації,про відділ культури районної, районної в містах Києві таСевастополідержавноїадміністрації”від17травня2001р.№529.

76. ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни“ПрозатвердженняТи-пового положення про урядовий орган державного управ-ління”від22лютого2000р.№386.

77. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Колегію Мініс-терства внутрішніх справ України” від 31 жовтня 2002 р.№1642.

78. Постанова Кабінету Міністрів України “Про концепцію роз-витку системи Міністерства внутрішніх справ” від 24 квітня1996р.№456.

79. Постанова Кабінету Міністрів України “Про ліцензування,атестацію та акредитацію навчальних закладів” від 12 лютого1996р.№200.

80. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Положення проДержавну Автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніхсправУкраїни”від14квітня1997р.№341.

81. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок дер-жавної акредитації закладу охорони здоров’я” від 15 липня1997р.№765.

82. ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни“Пропорядокпродажу,придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальнихзасобівсамооборони,зарядженихречовинамисльозоточивоїтадратівливоїдії”від7березня1993р.№706.

134

Нормативні акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

83. НаказМінекоресурсівУкраїни“ПрозатвердженняПоложенняпро громадських інспекторів охорони дозвілля” від 27.02.02№88.

84. Наказ Міністерства внутрішніх справ України “Про затвер-дження Інструкції про порядок виготовлення, придбання,зберігання,обліку,перевезеннятавикористаннявогнепальної,пневматичної іхолодної зброї,пристроїввітчизняноговироб-ництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чианалогічнимизасвоїмивластивостями,метальнимиснарядаминесмертельноїдіїтазазначенихпатронів,атакожбоєприпасидозброїтавибуховихматеріалів”від21.08.98№622.

85. Наказ Міністерства внутрішніх справ України “Про затвер-дженняІнструкціїзоформленняматеріалівпроадміністратив-ніправопорушення”від22.02.02№185.

86. Наказ Міністерства охорони здоров’я України “Про затвер-дженняПоложенняпрослужбуохоронипрацісистемиМініс-терстваохорониздоров’яУкраїни”від30.09.94№268.

87. НаказМіністерстваюстиціїУкраїни“ПрозатвердженняПоло-ження про Головне управління юстиції Міністерства юстиціїУкраїниАвтономноїРеспублікиКрим,області,КиївськетаСе-вастопольське міські управління юстиції та Положення прорайонні, районні в містах, міські (міст обласного значення)управлінняюстиції”від30.08.2000№36/5.

88. НаказМОЗУкраїни“ПрозатвердженняПоложенняпродер-жавну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охоро-низдоров’яУкраїнивід18.04.2000№7–8.

Літературні джерела89. Адміністративнадіяльністьорганіввнутрішніхсправ.—К.,1995.90. Бантишев А. Ф., Ухоль А. М.Административнаяответственность

занарушениеправиловалютныхоперацияхподействующемузаконодательствуУкраины:Учеб.пособие.—Ужгород,2001.

91. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан вСССР.—Свердловск,1989.

92. Бахрах Д. Н. Административное право.— М., 1993.— С.213–270;1997.—С.255–347.

93. Бахрах Д. Н., Ренов З. Н. Производствоподеламобадминистра-тивныхправонарушениях.—М.,1989.

94. Бондаренко Г. П. Адміністративна відповідальність у СРСР.—Л.,1975.

95. Веремеенко И. И. Административно-правовые санкции. —М.,1975.

96. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодав-ствомУкраїни.—К.,1995.

97. Державне управління: Теорія і практика.— К., 1998.— С.265–274.

98. Додин Е. В.Административнаяделиктология.—Одесса,1995.99. Додин Е. В. Административная ответственность в свете Кон-

ституцииУкраины//Юрид.вестн.—1997.—№3.—С.70.100.Иванов Л. Административная ответственность юридических

лиц//Рос.юстиция.—2001.—№3.101.Калаянов Д. П. Административно-юрисдикционная деятель-

ностьоргановвнутреннихдел.—Одесса,1998.102.Коваль Л. В. Административно-деликтные отношения.— К.,

1979.103.Коваль Л. В. Відповідальність за адміністративні правопору-

шення.—К.,1975.104.Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник.—

К.,1999.—С.239–311,333–355.105.Остапенко О. І.Адміністративнаделіктологія.—Л.,1995.106.Стахов А. Виды административного принуждения // Рос.

юстиция.—2001.—№9.107.Студеникіна М. С. Что такое административная ответствен-

ность.—М.,1999.108.Шкарупа В. К. Доказування та докази в адміністративно-

примусовійдіяльностіорганіввнутрішніхсправ(міліції).—К.,1995.

РедакторТ. М. КолінаКоректор Т. К. Валицька, А. А. Тютюнник

Комп’ютерневерстання К. І. МельникХудожнєоформленняО. О. Стеценко

Підп.додруку09.06.11.Формат60×84/16.Папірофсетний.Друкофсетний.Ум.друк.арк.7,09.Обл.вид.арк.6,52.Наклад1000пр.

МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП)03039Київ39,вул.Фрометівська,2,МАУП

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 3262 від 26.08.2008 р.

НадруковановдрукарніДП«Видавничийдім«Персонал»

Навчальневидання

Бородін ІванЛук’яновичБортник ВалентинАнатолійович

АДмІнІстРАтиВнА ВІДПОВІДАЛьнІсть

Навчальний посібник