Активізація пізнавальної

діяльності молодших

школярівна уроках

природознавства

1

Зміст

1. Актуальність ------------------------------

2. Теоретичне підгрунття -----------------2.1 Провідна ідея -------------------------------------

3. Науково-теоретична база --------------

4. Практичне впровадження активізації

пізнавальної діяльності молодших школярів на

уроках природознавства ----------------------------4.1. Технологія досвіду ---------------------------------

4.2. Мотивація – ключ до пізнання -----------------

4.3. Міжпредметні зв’язки – ефективність навчального

процесу

4.4. Застосування інтеративних методів в навчально-

пізнавальній діяльності ---------------------------

5. Результативність ------------------------------

6. Додатки ------------------------------------------

2

АКТУАЛЬНІСТЬ

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти та програми навчального предмета «Природознавство» навчально-пізнавальна діяльність базується на компетентісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.

Для залучення кожного учня в активний пізнавальний процес варто створити навчально-предметне середовище , яке забеспечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем.

Неможливо уявити навчально-виховний процес без активізації пізнавальної діяльності, тому що вона створює умови для самореалізації учнів,сприяє підвищенню теоретичних знань

Теоретичне підгрунття

«Життєва природознавча компетентність»

Державний стандарт початкової загальної освіти трактує значення життєвої природознавчої компетентності так: предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина — природа”;

Компетентність – це здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.

Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу в різних життєвих ситуаціях, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

3

Отже основна мета навчального предмета «Природознавства» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Провідна ідея

У процесі предметної природознавчої компетентності активізувати самостійну пізнавальну активність дітей. Сприяти розвитку дослідницької активності, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок.

Науково-теоретична база

Проблема розвитку активізації пізнавальної діяльності притаманна всім періодам розвитку педагогіки. Вона досліджувалася такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.

У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших педагогів розглядаються методи і засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

4

Активність молодшого школяра виражається через різні види діяльності: навчальну, трудову, пізнавальну і т.д. Особливого значення набуває навчальна пізнавальна діяльність.

Але свою ведучу функцію та чи інша діяльність проявляє найбільш достатньо, коли вона складається, формується. Молодший шкільний вік і є періодом найбільш інтенсивного формування учбової діяльності, яка виступає специфічною формою індивідуальної активності.

Людина, що не знає нічого, може навчитися, справа тільки в тому, щоб запалити в

ній бажання вчитися.

Д. Дідро

Пізнавальна активність на уроках природознавства – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів. Аналізуючи літературу та виходячи з вимог навчальної програми, на яких базується навчально - пізнавальна діяльність учнів, я для себе визначила застосування методів формування предметних, ключових та міжпредметних компетентностей, які передбачають активну пізнавальну діяльність молодших школярів, а саме:

продуктивний (вивчений матеріал застосовується на практиці);евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових завдань

учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);проблемний (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її

розв’язання);інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр

осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).Повнота і чіткість сприймання можливі лише за відповідної установки,

сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в

5

Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших

школярів на уроках природознавства

аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що в свою чергу потребує розвиток пам’яті.

Технологія досвіду

У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи, засоби, вибір яких стимулює активність і самостійність учнів. Найбільший активізуючий ефект під час уроку дають ситуації, у яких учні самі повинні:

- відстоювати свою думку;- брати участь у дискусіях і обговореннях;- ставити питання своїм товаришам і вчителю;- рецензувати відповіді товаришів;- самостійно вибирати посильне завдання;- створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і

практичних дій. Без використання активних та інтерактивних технологій цього не

досягнути, тому, що вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, стосовно виучуваного матеріалу й процесу навчання (він стає його суб’єктом), найвищій відсоток засвоєння (до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання.

«Мотивація - ключ до пізнання »

Найбільш значущою для ефективності навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».

У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації часто не спрацьовують. Добираю цікаві завдання для уроку, до такої діяльності часто залучаю дітей, якщо вони готують запитання один одному.

Щоб досягти необхідного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів: • Бесіда (Тема: «Що таке явища природи», 2клас)• Створення проблемної ситуації (Тема: «Де в природі міститься вода?», 2 клас); •Використання прийому « Дивуй» ( наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії . Тема: «Чому восени добре збирати гриби?»). •Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Тема: «Як змінюється нежива природа восени?») •Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).

6

•Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання. Щоб пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я

розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання, доцільнішими є завдання за зразком «знайди помилку» або такі, що провокують помилку.

Завдання повинні бути: цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою; - з надлишковими умовами; - «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні шляхи розв’язання, імовірні відповіді; - творчі завдання; робота над загадками (відгадування та складання загадок, встав пропущене слово, віднови закономірність явищ); розгадування кросвордів та ребусів; робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами; картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

ігрові ситуації (додаток 1).

Міжпредметні зв’язки – ефективність навчального процесу

Активізація пізнавальної діяльності неможлива без здійснення міжпредметних зв’язків. На уроці читання в окремих темах подані прекрасні картини природи, і учень пізнає, сприймає розумом красу природи, життя, праці. (тема: «Осінній падолист» В. Скомаровський «Лісова колиска» Дмитро Павличко «Небеса прозорі…»). Інтегровані уроки розвивають творчу думку, фантазію, вчу бачити і розуміти прекрасне в природі, житті, музиці, поезії.

Мої уроки природознавства відрізняються від інших не тільки змістом навчального матеріалу, а й характерними методами та прийомами:

спостереження у природі; власні дослідження учнів; практичні роботи; демонстраційні й фронтальні досліди;

7

екологічне моделювання та прогнозування; вирішення ситуативних завдань; робота з інформаційними джерелами; практична діяльність з охорони природи.Застосовую такі нестандартні уроки з використанням практичних

методів навчання: інтегровані уроки(одночасно з двох предметів), урок-казка(використання казки завжди збагачує урок), урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-мислення серед природи, урок-гра, урок-загадка, урок-змагання (додаток 2).

Ефективність цих уроків пов’язується збагаченням духовного світу

учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання. Вони глибоко зачіпають емоційну сферу дитини, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, сприяють розвитку творчого мислення дітей.

Готуючись до кожного уроку, продумую основні його етапи: формулюю тему, визначаю навчальну, виховну і розвивальну мету, продумую зміст уроку, послідовність методів і прийомів навчання, форму і зміст самостійної роботи учнів, способи керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів, підсумок уроку, домашнє завдання. Отже, у підготовці й проведенні уроку виникає ланцюг взаємозв’язків: тема – мета – зміст – форми - методи - прийоми - результат уроку. Для визначення результативності таких уроків ставлю перед собою такі три запитання:

Знання- Що я хочу, щоб учні знали в результаті цього уроку?Уміння, навички, досвід- Що я хочу, щоб учні вміли в результаті цього уроку?Цінності- На які цінності учні повинні звернути свою увагу в результаті цього

уроку? Відповіді на ці запитання я отримую через конкретну дію учнів. Тому

кожен результат сформований за допомогою таких висловлювань:• під час цього уроку учень зможе пояснити, назвати…(знання);• зможе зробити…(уміння, навички, досвід);• зможе висловити свої ставлення до…(цінності). Щоб зацікавити учнів діяльністю на уроці, урізноманітнити навчання

несподіванки або вільного вибору надаю перевагу грі, це дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. Використовую такі ігри:

«Чи знаєш ти лікарські рослини?, » «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто най спостережливіший?». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом (додаток 3).

8

Застосування інтерактивних методів в навчально-пізнавальній діяльності.

Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства невідємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик. Це дає можливість кожному учню стати активним суб’єктом навчання, активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.

На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технології: «Акваріум»; «Ажурна пилка»(Мозаїка); «Мозковий штурм»; «Незакінчена думка»; «Асоціативний кущ»; «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда», «Мій новий

знайомий є особливою людиною, тому що…»). «Ігри-розминки»(«Космічна швидкість», «Казка»).

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є робота в парах, робота в групах. При такій формі роботи кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення.

До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах,“Акваріум”.До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість. (додаток 4).

Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність. Проектна діяльність – це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Програмою передбачено виконання міні-проектів :«Як облаштувати джерело?»,

« Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)».

В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тварин)».

Очікуванні результати моїх уроків проектів:o учні навчаться планувати свій час;

9

o навчаться створювати продукти проекту згідно критеріїв;o здобувати інформацію з різних джерел;o аналізувати, систематизувати та представляти інформацію у

графічному вигляді;o навчаться проводити цільовий або ефективний пошук в мережі

Інтернет;o отримають досвід публічного виступу під час захисту проекту.

Моїм учням подобається брати участь у проектній діяльності і я помітила, що в дітей виникає інтерес до колективного обговорення загальних загальних питань, які формують критичність, уміння формувати думки, аргументувати їх.

Готуючись до кожного уроку – проекту детально планую алгоритм проведення уроків-проектів(додаток 5 ).

Впроваджую у своїй роботі метод навчання у дискусії – це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій :«Карусель», «Один – удвох – усі разом»

Ці та інші прийоми на уроках допомагають домогтися великої активності учнів. Постійний пошук - гарантія успіху. Для цього на кожному уроці створюю ситуацію успіху для розвитку пізнання та розвитку особистості дитини, даю можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.

Постійно здійснюю інтелектуально-емоційну підтримку учнів на основі авансування. Це передбачає підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою, вірою в її здібності й успіхи.

Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя – навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках природознавства використовую можливості комп’ютера у підготовці та проведені уроків, починаючи з першого класу.

Наприклад, на уроці природознавства у 2 класі під час вивчення теми «Колообіг води в природі» пропоную створити асоціативний кущ «Стан води», також перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка», поетапне утворення колообігу у слайдах (додаток 6).

10

Використовуючи в своїй роботі активізацію пізнавальної діяльності в основі якої закладені завдання сучасної

школи вчити, вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організовувати свою роботу.

Я переконалася в тому, що під час виконання цих завдань в моїх учнів підвищився інтерес до вивчення природознавства, результати власних досліджень можуть використати практично (описи, пам’ятки, плани діяльності, діалоги, інсценізації) завдяки цьому виникає ситуація успіху і підвищується творча активність школярів.

Під час проведення діагностичної перевірки я зясувала, що моніторинг знань з природознавства в порівняні з іншими предметам досягнув достатнього рівня знань. (За підсумками 4-х місяців навчання).

Література1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із

навчанням українською мовою 1-4 класи. К.: Видавничий дія

«Освіта» 201211

Природознавство Математика Укр.моваВисокий 6 учнів 3 учні 3 учнівДостатній 7 учня 5 учнів 7 учнівСередній 4 учня 9 учнів 7 учнівПочатковий

Результативність

2. Державний стандарт початкової загальної освіти

3. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик //

Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.

4. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: К.: «Грамота» 2012

5. Шейко Г.К.Інноваційні методи роботи в початковій школі.2008 р. 87 с.

6. Стебна О, Соценко А. Інтерактивні методи навчання в практиці

роботи початкової школи.-Харків: Основа, 2005.- с. 19, 27

7. Сухомлинський В.О. Казки Школа під Голубим Небом/ Упорядник

О.В. Сухомлинська. – К.: Рад.шк., - 1991.- с.139

8. Ірина Грущинська. Природознавство 1 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

9. Ірина Грущинська. Природознавство 2 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

10. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання :

наук.-метод, посіб. / О. І. Пометун. - К. : АСХ, 2004.-192с.

11. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній

спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — №

9. — С. 12-14.

12. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик //

Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.

13. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі:

Навч.- метод. Посіб.- Донецьк: ТОВ Юго-восток, 2006. – 227 с.

14. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід і

українські перспективи / За заг. Ред.. О.В. Овчарук.- К.: К.І.С.,

2004.- 112 с.

15. Навчання в початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і

практика. К. Видавництво «Початкова школа» 2011р.

Додатки до опису педагогічного досвіду

12

Додаток 1Перелік творчих завдань:1. Робота над прислів’ями, приказками та народними прикметами.Зберіть прислів’я зі слів.Доба, день, пріч, і, ніч.(День і ніч – доба пріч).Дослідіть народні прикмети. Про Сонце (Захід Сонця червоний і безхмарний – буде ясно і

вітряно) Про хмарність (Дрібні «баранці» вкрили все небо – буде дощ) Про опади (Якщо від крапель дощу на воді утворюються бульбашки на довгу негоду) Про вітер (Вітер посилився – погода погіршиться) 2. Робота над загадками.Встав пропущене слово.До вечора…., зранку…. .(До вечора помирає, зранку оживає.)Віднови закономірність явищ.- Вдень у небі сідає,А ввечері на землю гуляє. (Сонце).- Без крил біжать, без ніг пливуть, Без води летять.(Хмари).3. Розгадування кросвордів.

1 2

3 4

5 6 7

8 9

10

11

12

13

14

15

По горизонталі:1. Куди вступиш – всюди маєш, хоч не бачиш – споживаєш. (повітря)5. Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)6. Чорне сукно лізе у вікно. (ніч)7. Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене. (поле)

13

10. Тисячі братів одним поясом підперезані. (сніп)11. Що у тілі половіє, коли вітер віє? (жито)13. Хто трьома зубами сіно їсть? (вила)14. Мене частенько просять, ждуть, а тільки припущусь – ховатися

почнусь. (дощ)15. Що то за гість, що темряву їсть? (день)16. Квітка гарненька, із сонечком схожа, краї біленькі, а серединка

жовта. (ромашка)

По вертикалі:2. Взимку білим цвітом сад зацвів, наче навесні. (іній)3. Без рук, без ніг, а в’ється як батіг. (квасоля)4. Сам вечірньої години заховався в кущ калини, та на дудочку одну

грає пісню чарівну. (соловей)8. У воді не тоне, у вогні не горить. (лід)9. В морі рибка золота кораблі переверта. (кит)12. Торох - торох, розсипався горох, почало світати – нема що збирати.

(роса)

4. Цікавинки про природу

Хитрун апельсинБатьківщина апельсину — Китай, де він з'явився задовго до нашої ери. У Європі апельсинове дерево культивується з початку XV століття. Саме слово «апельсин» у перекладі з німецької означає «китайське яблуко».Деякі апельсинові дерева можуть жити до 150 років. У деяких цитрусових зрілі плоди не опадають, їх слід зрізати. Якщо цього не зробити, то, повисівши зиму жовтими, вони навесні знов позеленіють, а восени вдруге пожовтіють.

Ковбасне деревоУ лісах Уганди росте кигелія, або ковбасне дерево. Своєю назвою воно зобов'язане плодам, які своїм вигля дом нагадують ковбасу. Вони звисають з кінцівок галузок і важать до 6 кілограмів.З плодів місцеві жителі виготовляють чашки та жовту фарбу, а з кори — ліки.

Молочне деревоУ Центральній та Південній Америці ростуть гаї струнких дерев. Це галактодендрони. Місцеві жителі називають їх сорвейрисоски. На стовбурах дерев

14

роблять надрізи, з яких витікає густий білуватий сік. І за виглядом, і за смаком він нагадує звичайне коров'яче молоко, але з гірким присмаком, який зникає після кип’ятіння. За годину з одного дерева витікає близько одного літра «молока».

Мильне деревоНа півострові Флорида (США) росте дивне дерево. Якщо розтерти його плоди, то утворюється піна, яку місце жителі використовують замість мила.

Скажений огірокУ теплих країнах є дивна рослина, на якій ростуть плоди, схожі на зелений огірок. Варто лише до нього доторкнутися, як тієї ж миті — бабах! — він обертається до вас отвором, що виник у тому місці, де ви його торкнулися, і... обличчя, руки, одяг — все вкрито липким слизом. А в ньому — насіння цієї рослини! Як би ви не чистилися від цього слизу, дві-три краплини залишаться. А потім слиз висохне, і насіннячко звалиться на землю, і наступного року на цьому місці виросте новий сердитий огірок.

«Безбілетний пасажир»Коли європейські кораблі слідом за Колумбом проклали шлях до Північної Америки, червоношкірі індіанці, корінні жителі цього материка, похмуро говорили один одному: «Все змінюється з появою білих. Там, де стає на нашу землю важкий черевик блідолицього, виростає трава, якої не бачили наші предки, Ім'я її — «слід білого»! Нам вона приносить нещастя».Ця трава — наш подорожник. Дозріле насіння подо-рожника легко відокремлюється від стебла і прилипає до спідниць, штанів, підошв взуття, шерсті домашніх тварин. Насіння падає на землю, і на цих місцях виростають нові кущики подорожника.

Квітка землетрусуВ Індонезії росте королівська примула. Її називають квіткою землетрусу. Королівська примула росте по краях кратерів вулканів і завжди розцвітає напередодні виверження вулкану. Це — попередження для мешканців навколишніх сіл, які завчасно ховаються у безпечних місцях.

15

Віл, який квакаєОдна з найбільших жаб на Земній кулі — північноамериканська жаба-віл. Її довжина 20 сантиметрів, а вага 600 гр'амів. Цю жабу вживають у їжу. «Весняна пісня» цих жаб нагадує мичання волової череди. Квакання одної жаби-вола можна почути на відстані до 3 кілометрів.

Удав-гувернанткаУ Бразилії існують удави-гувернантки. Ця незвичайна домашня тварина зберегла життя тисячам людей, і головним чином дітям. У країні дуже багато отруйних змій, котрі тримаються подалі від місць, де живе такий удав. Він дуже звикає до дітей, полюбляє супроводжувати іх на прогулянках і під час ігор, оберігаючи малюків від нападу отруйних змій.

КалинаЦвіт калини – символ незайманості і краси, коли ж калина відцвітає – це знак печалі. Під калиною зустрічаються закохані, а коли калинове дерево хитається без вітру – це дівчина тужить за милим. Коли калина опускає віття – це сум, а чорніє – горе. Зламана калина – покинута жінка, доспіла калина – зрілість дівчини. Посаджена калина на могилі – жаль за коханим. Люди з давніх-давен шанували і шанують калину. Не було, здається, хати у нас в Україні, біля якої не росла б калина. Коли забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали, засушували для ліків. Коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою, а взимку клали між шибками вікон. У найлютіші морози і хурделиці вони живили теплом і красою оселю. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим напоєм, а з собою давала хліб з калиною. Де копали криницю, там завжди висаджували калину, щоб смачнішою була вода.

Калина опредметнює духовний потяг до своєї рідної землі, свого берега, своїх традицій. Про це свідчить народна поезія: мова – диво калинове, калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска та ін.. чимало в Україні збереглося населених пунктів з поетичною назвою Калинівка. Кущ калини біля материнської хати – не тільки окраса, а й глибокий символ нашого духовного світу.

16

5. Ігрові ситуації.Гра «Обери»- Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні.

Поясніть їх.На деревах немає листя. Розпустились бруньки. Льодохід. Цвітуть

квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. Зявилися комахи. Листопад. Тане сніг. Зявилися бруньки на деревах.

6. Складання казки.Гра «Павутинка»Обєднайтеся в одне спільне коло. Складіть казку про краплинку-

мандрівницю за початком:На червоній троянді жила маленька краплинка… (учні передають

клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченю. Коли казка закінчилася учасники гри підімають ниточки вверх над головою утворивши хмарку.)

Краплинка – мандрівниця(казка)

На червоній троянді жила маленька краплинка. Їй було весело і затишно. Вона гралася з сонячним промінчиком, переливалася різними кольорами веселки. Не помітила Краплинка як вона піднялася високо-високо і опинилася на хмаринці. Червона троянда засумувала, нахилила голівку, опустила листочки. Побачила це Краплинка, не знає як допомогти квіточці. Та раптом де не візьмись з’явився вітер, нагнав хмари, пішов рясний дощ. Багато краплинок впали на землю. Зраділа і Краплинка, що вона знову зустрінеться з червоною трояндою. Та тільки вона вже була не сама, а зі своїми подружками. Квіточка відчула дотик Краплинки і знову ожила.

Додаток 2Використання міжпредметних зв’язків на уроках

природознавства1. Конспект уроку читання з використанням природознавчої компетентності..Тема: Осінній падолист.

17

Вадим Скомаровський «Лісова колиска». Дмитро Павличко «Небеса прозорі…» (напам’ять).Мета: Вчити дітей бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в

музиці, в поезії.Розвивати образне і логічне мислення, творчу думку, фантазію.Виховувати почуття любові до матінки природи, бережливе ставлення

до неї.Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.1. Перевірка домашнього завдання.- Які народні назви місяця листопад ви запам’ятали? (падолист, напівзимник, листопадень, зимобор, грудкотрус).- Які прислів’я складено про листопад? (В листопаді голо в саді. Листопад зимі ворота відчиняє.)- Які народні прикмети запам’ятали?(Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.У листопаді іній на деревах – на морози, а туман – на відлигу.) 2. Бесіда.- Коли за календарем до нас приходить осінь? (1 вересня)- Назвіть трьох синів осені? (вересень, жовтень, листопад)- Яка буває осінь? (рання, золота, пізня).(Відповіді дітей супроводжуються показом картин осені).3. Легенда. (Слайд 1)За народним переказом Осінь - старша донька Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй : «Забирай все моє багатство. Я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе».- Чи виконує Осінь накази Сонця?- За що люблять осінь?4. Перегляд фото, картин про осінні місяці. (Слайд 2).На вашу думку, до якого місяця осені найбільше картин?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.Про який місяць осені буде йти мовам на сьогоднішньому уроці (про місяць листопад).Про що хотіли б дізнатися більше?

IV. Вивчення нового матеріалу.1. Робота за підручником. с. 22Над якими творами будемо працювати на уроці?А) Словникова робота. (Слайд 3)

18

Під час читання творів вам зустрінуться такі слова: у падолисті, нудьгує, задрімає, спить, небеса, глибінь, явора, зажурилась.Пояснення значення незрозумілих слів.(Падолист, явір, глибінь).2. Читання вірша Вадима Скомаровського «Лісова колиска»

вчителем.- Який настрій передає зміст цього вірша?- Чому вам стало сумно?3. Перечитування вірша учнями.Подумайте: для кого ще гніздечко могло б стати колискою?4. Робота в парі.Пошукова діяльність: відшукайте і зачитайте речення у яких є слова із словникової роботи.- Де ще можуть «вмощуватися» осінні листочки?(Відповіді дітей: На землю, кущі, на даху будинка…). Слайд 4.

Фізхвилинка.Швидше встали, посміхнулись,Вище – вище підтягнулись, Нумо, плечі розпряміть,Підніміть та опустіть.Вправо, вліво поверніться,Рук колінами торкніться.Сіли, встали, сіли, встали.І на місці покружляли.

5. Робота над віршем Дмитра Павличка «Небеса прозорі».а) читання вірша самостійно.Ранню чи пізню осінь описує поет, доведіть свою думку.б) вибіркове читання.Зачитайте речення:- З якого дерева падають листки?- З чим поет порівнює небеса?- Чому зажурилась квітка?6. Робота в групах.1 група - продовжити міркування: листки, як - …(метелики, промінчики сонця, мильні бульбашки ).2 група – скласти діалог «Розмова листочків».3 група – намалювати дерева в листопаді.

V. Зупинка біля джерела народної мудрості.- Які прислів’я про осінь ви знаєте? 1. Робота над прислів’ями. Слайд 5.Прочитайте і поясніть:- Осінній час – сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, ще й з

гори ллє.19

- Осінь іде і дощ за собою веде.- Восени і горобець багатий. 2. Народні прикмети. Слайд 6.- Пізній листопад - до суворої й затяжної зими.- Якщо в листопаді з’являються комахи – зима буде теплою.- Яка погода в листопаді, така і в квітні.- Бурхливий листопад – на бурхливу зиму.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.- Що нового про місяць листопад дізналися на уроці?- Які слова можна підібрати, щоб намалювати словесний портрет

Осені?

VII. Домашнє завдання.С.22 вивчити напам’ять вірш Дмитра Павличка «Небеса прозорі»,Скласти казку про осінь.

2. Зв'язок природознавства з іншими предметами.

Природознавство Математика Укр. мова ЧитанняТема: Дерева, кущі, трав’янисті рослини

Складання задач про тривалість життя рослин

Опис калини Відгадування загадок про рослини

Тема: Чому відбувається зміна пір року?

Визначення часу за годинником

Складання загадки про пори року

Віднови текст. Гра «Коли це буває?»

Тема: Які в осені прикмети?

Істинні та хибні висловлювання

Складання речень про осінні місяці

Читання з деформованим текстом

Додаток 3

Форми ігрової діяльності.

20

Конспект уроку природознавства з використанням ігрових прийомів, ситуацій, ігрових завдань для групової роботи

Тема: «Осінь у природі. Екскурсія». Мета: дати уявлення про характерні ознаки осені у живій і неживій

природі, які діти можуть виявити у процесі безпосередніх спостережень;

закріпити вміння класифікувати рослини за групами; навчити розпізнавати рослини; виховувати естетичні почуття, прагнення охороняти та збільшувати лісові насадження.

Обладнання: гербарні папки, ножиці, сумки, прості олівці.

Підготовка вчителя до екскурсії: у парку вибрати місце, де ростуть хвойні та листяні дерева, кущі і трав'янисті рослини, продумати маршрут; ви-значити місце зупинок; підготувати запитання для бесіди.

Час проведення екскурсії: осінь, пора «бабиного літа».

Підготовка учнів до екскурсії: бесіда, під час якої слід з'ясувати, що учні знають про ознаки осені, про вплив змін у неживій природі на живу при-роду; уточнити знання про ліс, рослинний світ, які дерева і кущі їм відомі, які лісові квіти і трави вони знають. Повідомлення про час, мету і місце проведення екскурсії. Розподіл екскурсійного спорядження.

Завдання групам:• назвати і показати найпоширеніші у лісі дерева та кущі;• придивитися, чим відрізняється кущ від дерева; сосна від ялини;

21

• де більше росте трав'янистих рослин: у густому лісі чи на відкритій місцевості, і чому;

• чим відрізняється форма дерева, яке росте на відкритому місці, від форми дерева, яке росте у гущавині;

• порівняти за будовою дерево, кущ, трав'янисту рослину.

ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇІ. Організація класу. Дорога до місця проведення екскурсіїПо мірі наближення до місця проведення екскурсії звертати увагу учнів на красу осіннього пейзажу, на яскраво забарвлене листя дерев, на загальний вигляд лісу.ІІ. Проведення екскурсії1. Коротка бесіда про значення лісу і рослин у природі.2. Повторення правил поведінки у парку (у парку ми у гостях, а гос-подарі тут — тварини і рослини).3. Бесіда з метою ознайомлення учнів з характерними ознаками осені.- Яка зараз пора року?- Які ви знаєте осінні місяці?- Яким стало повітря восени (особливо вранці) порівняно з літом?- Якого кольору небо було влітку, якого — восени?- Які дощі випадають влітку?- Які дощі випадають восени? - Що можна спостерігати ранком над водоймами (річкою, ставком), у низовині?- Про яку природу йшла мова?- Чому відбулися зміни у неживій природі?- Чи впливають зміни в неживій природі на природу живу?- Як можна це довести?- Подивіться навкруги і розкажіть, як змінилися рослини восени порівняно з літом.4. Фронтальне опитування (після короткого відпочинку).- Які із дерев, що ростуть навколо, ви знаєте?- Роздивіться березу зблизька. Як ви впізнали це дерево? Що ви бачите на її білій корі?- Акуратно розгляньте листочок берези на дереві, або підніміть із землі. Якої він форми? Кольору? Що ви помітили на його краях?- Чи змінився листок із приходом осені? Що в ньому змінилося?- Роздивіться сережки, що залишилися у берези. Що в них міститься?- Якщо насіння впаде на землю, що станеться? (Показати молодий пагінчик берези.)5. Практичне завдання.- Станьте під березою і подивіться вгору. Що ви бачите крізь листя? (Синє небо)- А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (Росте багато трав'янистих рослин.)

22

- Опишіть, який вигляд має липа.- Станьте під липою, подивіться вгору. Що ви бачите? (На небі не має сонця, на ньому багато хмаринок. Небо сіре.)- Що бачите на землі під липою? (Трав'янистих рослин дуже мало.)- Зробіть висновок, що необхідно для росту кожної рослини? (Світло)Правильність свого висновку діти можуть перевірити на ділянці парку, де росте багато ялин. Ялини дають багато тіні, тому під ними така бідна трав'яниста рослинність.- Тепер знайдіть дуб. Визначте, яке дерево вище — дуб чи береза?- Чим різняться їхні стовбури, гілки, листя?Учні роздивляються дерева, порівнюють їх, встановлюють їхні відмінності. Знаходять плоди дуба.6. Колективна і групова робота.Роздивитися дерева, порівняти їх, встановити відмінні риси між ними; порівняти насіння; зібрати декілька насінин для колекції, листя — для гербарію.Таку роботу діти виконують, розподілившись на групи. Порівнюються листяні дерева, що ростуть у лісі або парку (осика, вільха, клен, тополя та ін.).7. Узагальнююча бесіда про листяні рослини.- Які дерева ви спостерігали?- Що зібрали біля дерев для колекції і гербарію?- За якими ознаками можна розпізнати листяні дерева? (За розміром, загальним виглядом, формою і кольором листя, забарвленням кори, плодами)8. Знайомство із хвойними деревами. Виконання практичних завдань.- Які дерева називають хвойними?- Наведіть приклади хвойних дерев.- Роздивіться ялинку (будову, форму, колір глиці).- Чому хвойні дерева завжди зелені? (Практичне знайомство із

сосною.)- На прикладі сосни поясніть, як впливає світло на ріст та розвиток дерева.Для цього завдання необхідно знайти таке місце, де б одна сосна росла на відкритій місцевості, а інша — в гущавині.- Порівняйте дві сосни: ту, яка виросла в гущавині, і ту, яка виросла на відкритій місцевості. Чому гілки сосни, яка виросла у густому лісі, рос-туть лише у верхній частині дерева, а знизу всохли та опали?- Порівняйте, де більше світла і тепла — на галявині лісу чи в його гу-

щавині?- Зробіть висновок. (Внизу гілки на деревах поступово відмирають, тому що там завжди менше світла. Гілки сосни, яка виросла на галявині лісу, розмашисті, широкі, але це дерево нижче, ніж сосна, яка виросла у густому лісі. Із південного боку гілки розвинені краще, ніж з північного.)

23

Порівняльна характеристика сосни і ялини.- Стовбури дерев прямі, у ялини темно-коричневого кольору, у сосни — жовто-червоного; листя схоже на голочки, але у ялини вони коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни — попарно; верхів'я ялини гостре, а у сосни — заокруглене; шишки у ялини продовгуваті, а у со-сни — короткі.(Якщо на місці проведення екскурсії є інші хвойні дерева, то їх слід ко-ротко охарактеризувати.)9. Спостереження за впливом погодних умов та змінами у неживій і живій природі.Відзначити, що восени листя на деревах втрачають свій зелений колір і набувають різноманітного забарвлення. У кожного дерева свій власний колір. Жовтень — карнавал осінніх барв. Берези і ліщина стали золотими. Осики вдягли жовтогаряче вбрання. У червоні ажурні сукні вбралися горобина і кущі калини. Міддю мерехтить листя дуба. А от вільха і бузина так і залишилися зеленими. Листя у них лише злегка стало бурим.Пояснити причину цього явища: забарвлення листя змінюється під впливом похолодання та скорочення світлового дня. Природна зелена речовина — хлорофіл — виробляється рослиною під дією сонячного тепла і світла. Восени листя жовтіє або червоніє, тому що сонячного тепла стає менше, і в листі проявляються фарби, які влітку були непомітними. Разом із руйнуванням хлорофілу листок відмирає, у ньому збираються непотрібні, шкідливі для рослини речовини. Починається час листопаду. Листопад також пов'язаний із підготовкою рослини до зими. Падає листя, рослини позбавляються шкідливих речовин. Листя, що залишиться на дереві на зиму, може бути джерелом серйозних хвороб для рослини. Гілки не витримали б снігу, що лягав би на листя, і ламалися. Крім того, взимку коріння не може всмоктувати із ґрунту воду, і якби листя залишилося б, то рослина засохла — із неї випарувалася б уся вода.Усе це говорить про те, що зміни у житті рослин пов'язані із температурою повітря. Але найголовніший регулятор усіх змін — тривалість світлового дня. Тільки цим можна пояснити, що навесні і восени при однаковій температурі зміни в житті рослин такі різні.На підставі цих спостережень робиться висновок: залежно від умов життя у різні пори року — температури повітря, освітлення — відбуваються зміни у життєдіяльності рослин.10. Хвилинка відпочинку. Естетичний розвиток.- Побродіть, помилуйтеся красою осінніх дерев, послухайте шарудіння листя, вдихніть пахощі дерев.11. Знайомство із кущами.- Упізнайте рослину за плодом. (Учитель показує плоди лісових горіхів, шипшини, бузини.)

24

- До якого виду належать ці рослини?- Що спільного між цими рослинами?12. Практична робота із кущами.- Підійдіть до куща бузини, порівняйте його з одним із листяних дерев.- Що помітили? (Дерево вище, ніж кущ; стовбур у дерева один і тов-щий; кущ має декілька стовбурів, і вони тонші.)Завдання групам: знайти ще два-три види кущів, зрізати по одній гілочці із непошкодженим листям для гербарію (розмір гілочок 10-15 см).13. Знайомство із трав'янистими рослинами. (Група збирається на га-лявині.)- Подивіться навколо, які ще рослини, крім дерев і кущів, ростуть у парку?- Чим ці рослини відрізняються від дерев і кущів? (У трав'янистих рос-лин стебла тонкі, у більшості випадків соковиті, зелені, неміцні.)- Що відбувається із трав'янистими рослинами восени? (Вони відмира-ють, але не всі.)14. Практична робота із збирання гербарію трав'янистих рослин.Завдання групам: обійти галявину, зібрати по одному виду трав'янис-тих рослин.15. Бесіда про значення лісу.- Де відбулася наша екскурсія?- Чи сподобалось вам?- Яке значення має ліс у житті людини?- Що ми з вами повинні робити, щоб ліс став нашим великим другом?- Які слова ви хотіли б сказати сьогодні нашому зеленому другу?- Що ми йому побажаємо перед суворою порою року — зимою?

III. Підбиття підсумків екскурсії. Підсумкова бесіда- З якими групами рослинного світу ми сьогодні зустрілися?- Назвіть дерева і кущі, з якими ми познайомилися ближче.- Що спільного у будові всіх дерев?- Чим відрізняється кущ від дерева?- Які трав'янисті рослини ви зібрали для гербарію?- Під якими деревами краще розвиваються трав'янисті рослини? Чому?- Яке значення має ліс для людини?- Яку участь можуть взяти школярі в охороні природи і примноженні лісових насаджень?

Додаток 4Дерево рішень

Дозволяє учням глибше зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

25

Попередня робота- Обрати проблему, що не має однозначного розв’язання. ( Наприклад,

Тема: «Де в природі міститься вода?», проблема «вода корисна і шкідлива»)- Запропонувати дома прочитати інформацію для розв’язання

проблеми.

Розв’язання

Переваги Недоліки

Варіанти розв’язання

Проблема

Проблема: Вода корисна чи шкідлива?Варіанти розв’язання: загадки, прислів’я, приказки , вірші, оповідання,

перегляд відеофільму «Вода – руйнівник» Переваги: Недоліки:

люди тварини вода-

руйнівник

рослини злива

їжа здоров’я повінь

річка сніг

Розв’язання: Без води не має життя на Землі. Більшу частину Землі займає

вода 71 %.

Гра «Уяви» Тема: Де в природі міститься вода?(використовую під час систематизації та узагальнення знань)- заплющте очі й уявіть себе рослиною або твариною водойми.- Як би ви могли говорити, що б ви сказали людям? - Чому ви так вирішили?- Памятайте, що чистоту води в водоймі можна оцінити за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів,

26

вода

мух одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Гра «Я почну, а ти закінчуй».- Сьогодні дорогою до школи я бачив…- Біля школи росте…- Нашу землю вдень освітлює…- Уночі я бачила на небі…- Ми п’ємо…- Риби живуть у…- Ми дихаємо…

27

Додаток 5 Алгоритм проведення уроку – проекту

Алгоритм роботи над проектом

«Як готуються бджоли до зими?»I. Проблема

II. ПлануванняIII. Пошук інформації та її систематизаціяIV. Продукт, створений в ході вирішення поставленої проблеми. V. Презентація. Самооцінка міні-проекту.

І. ПроблемаЗабруднення навколишнього середовища. Скорочення чисельності бджолиних сімей.Проблемні запитання:- як бджоли готуються до зими?- як можна допомогти бджолам вижити упродовж зими?- чому відбувається скорочення бджолиних сімей?- до чого призводить скорочення бджолиних сімей?

ІІ. Планування1. Пошук інформації про життя бджіл та її систематизація.

28

Організація проекту Визначення теми й мети проекту; Формулювання проблеми; Гіпотеза її розвязання

Планування діяльності проекту Визначення джерел інформації; Опис бажаних кінцевих результатів; Розподіл завдань

Дослідження теми проекту Збір необхідної інформації; Аналіз зібраної інформації; Висновки, пропозиції

Результати проекту Оформлення проекту; Демонстрація (презентація) проекту; Оцінка проекту

2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.

3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.

ІІІ. Пошук інформації та її систематизаціяА. Корисна інформаціяЗима — скрутна пора року для бджіл. Вона лякає їх холодом і голодом.Цілий ранок, цілий ранок Тягне стружку мій рубанок. З дідусем ми цілий день, Дім будуємо для «людей». Дім на тисячу «людей». Дім без вікон, без дверей! Тільки є у домі вічко, Вічко зовсім невеличке. Є з вощиною і рами — Пахнуть цвітом і медами. Ми ладнаємо дах на нім. Що за дім? Хто житиме у нім? ( М . С т е л ь м а х )

Вулик — штучне житло для бджіл. Це фабрика з виробництва меду.

Бджілка — це невеличка комаха. Вона постійно трудиться. Недарма її називають бджілкою-трудівницею. Рано-вранці бджоли вилітають з вуликів. Весь день вони збирають пилок та солодкий сік з квітів багатьох рослин. І тільки пізно увечері повертаються до вулика, але не відпочивати. У вулику бджоли переробляютьсолодкий сік на мед. Мед для бджіл служить їжею упродовж всього року. Людям мед та віск також став у нагоді.

Наші пращури активно й успішно займалися добуванням меду диких бджіл. Вони не тільки вживали мед. За часів Київської Русі люди сплачували медом та воском данину князю.

Мед та віск постачався до інших держав. Ще

29

наші пращури стверджували, що щоденне вживання меду уповільнює старість

і подовжує молодість. Мед містить близько 60 корисних для

організму речовин. Під дією меду гине багато хвороботворних

бактерій, покращується робота серця.

Та минула тепла пора року. Щоб бджоли добре перезимували, необхідні турботи пасічника. Адже

саме від нього залежить, чи збережеться бджолина сім'я здоровою до весни.

Пасічники утеплюють вулики. Потрібно подбати і про корм. Тому у вулику має залишитися достатня кількість зібраного бджолами меду. Адже сім'я велика і всі хочуть їсти. Якщоліто було похмуре і дощове, бджоли можуть мало заготовити меду. У таких випадках потрібно підгодовувати бджіл сиропом. Сироп варять з води та цукру. Щоб забезпечити правильний догляд за комахами, необхідні спеціальні знання. Допомагайте у цій справі дорослим.

У природі зустрічаються дикі бджоли. Правда, диких бджіл мало, тому знайти їхнє дупло важко. Проте, якщо ви все-таки хочете це зробити, тоді виставте весною в лісі годівницю з медом або солодким сиропом. Якщо поблизу є бджоли, то вони стануть їсти солодощі.

Простежте, в якому напрямку вони летять. Так ви можете поступово дійти до гнізда.

Отже, ви знайшли «вулик» диких бджіл. Вони дуже не люблять, коли їх турбують, і тим більше — коли «крадуть» їх мед. Бджоли рідко нападають на людей без причини. Вони лише захищають своє житло і мед.

1. Не зазирайте у дупла дерев, там може бути бджо-лине гніздо.2. Не підходьте близько до бджолиних гнізд, вуликів.3.Не турбуйте диких бджіл, не робіть різких рухів.4.Не руйнуйте їхніх гнізд, не залишайте бджіл без«оселі» на зиму.5.Осінню біля дупла з бджолами зробіть годівничку з медом чи сиропом із цукру, щоб бджоли добряче «наїлися на зиму».

Якщо вас ужалила бджола, потрібно акуратно і повністю витягти жало з-під шкіри. У бджоли воно з зазубринками,

тому міцно тримається в шкірі. Жало витягати краще пінцетом. Будьте обережні: не роздавіть ємність з отрутою, яка є в жалі. Зазвичай місце укусу набрякає і червоніє, свербить і пече. Ранку потрібно промити мильною чи

30

солоною водою або лимонним соком. Місця укусів бджіл не можна розчісувати.

Бджолина отрута може викликати алергічну реакцію (набряк, висип, утруднене дихання). У такому випадку потрібно негайно викликати швидку допомогу. Не варто забувати і про користь бджолиної отрути. Вона входить до складу багатьох лікувальних мазей.

Йдучи до лісу, майте на увазі — бджіл приваблюють яскраві кольори, парфуми із солодким запахом, солодкі цукерки.

У результаті використання отрутохімікатів число бджолиних сімей різко зменшується. Сільське господарство відчуває нестачу свого найважливішого запилювача — медоносних бджіл та втрачає значну частину врожаю. Не буде бджіл, не буде й багатьох рослин.

Б. Опрацювання додаткової літератури, рекомендованої вчителемВ. Обробка інформації

IV. Продукт, створений в ході вирішення поставленої проблемиПродуктом можуть бути: малюнки, фотографії, газета, казка,

оповідання, правила поведінки на пасіці, виставка продуктів бджільництва.Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.V. Презентація. Самооцінка міні-проекту

Усний виступ за складеним планом (ілюстрації до виступу):а) для чого бджоли заготовляють мед?б) як людина допомагає бджолам перезимувати?в) корисні властивості меду.г) причини зменшення числа бджолиних сімей.д) наслідки зменшення числа бджолиних сімей.е) вірші, загадки, казки про життя бджолиної сім'ї. є) запрошення відвідати чай з цілющим медом.Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі матеріали.

Під час дискусії використовую ігрові прийоми1. Гра «Так-ні».(Тема: «Як звірі пристосувалися до зими?»)Чи вірите ви, що…:-взимку у ведмедиці народжуються ведмежатя?-білка всю зиму спить у дуплі?-заєць узимку живиться тими запасами, що приготував у зимку?-лисиця ловить мишей під снігом?

Додаток 6Фрагмент уроку природознавства у 2 класі

«Що таке колообіг води в природі».

31

Мета: сформувати в учнів уявлення про колообіг води в природі; ознайомити з тепловими процесами випаровування і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і її властивості; розвивати спостережливість і допитливість, вчити робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: мультфільм «Капітошка», слайди, малюнок Капітошки, відгадки до загадок у малюнках, фото «Колообіг води у природі».- Діти, я знаю що ви всі любите дивитися мультики. Я пропоную

вам переглянути невеличкий фрагмент вже відомого вам мультфільму і сказати про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці.

1. Перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка» - 1хв.30с.(фрагмент зупиняється на тому місці де Капітошка підстрибує на

грибочку і потім зникає з екрану …).(Малюнок Капітошки з’являється на дошці.)

- Діти, хто це потрапив до нашого класу? (Капітошка).- А насправді це що? (Краплинка води).- Про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці? (Відповіді дітей).Дійсно, ми поговоримо про воду.- Як ви вважаєте, чи все ми знаємо про воду?- Навіщо нам щось знати про неї?Сьогодні ми спробуємо відповісти на ваші деякі запитання.Подивіться на записи на дошці:Я вже знаю: Я дізнаюся зараз: Я буду знати:

- Пригадайте, що ми вже знаємо про воду? Краплинка прийшла зі своїми подружками. Пішов дощ і краплинки покрапали на парти. На кожній краплинці написані загадки. 2. Загадки.- Влітку текла, а взимку під скло лягла. (Річка).- Мене просять і чекають, а як йду, то всі тікають.(Дощ).- Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід).- Як звуться горошинки, що так схожі на зернинки.(Град).

32

- Я падаю на ваші хати, Я білий – білий, волохатий. Я прилипаю вам до ніг. І називаюсь просто…(Сніг)

- Уночі понад водою Білій дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє – Білий дим кудись зникає. (Туман).

- Гляньте вгору. Що то є? Он до неба дістає. Сонце промені кидає, А вона їх затуляє. (Хмара).

(Пара).Учні відгадують загадки і малюнки відгадок прикріплюють до малюнка

Капітошки створюючи асоціативний кущ.

3. Підводимо підсумок:Річка, дощ – це вода в рідкому стані.Лід, град, сніг – це вода в твердому стані.Туман, хмара, пара – це вода в газоподібному стані. (У таблицю «Я вже знаю» позначаємо стан води).

СТАН ВОДИ

33

Рідкий твердий газоподібний

Краплинка – мандрівниця запрошує нас продовжити подорож. (В таблиці «Я дізнаюся зараз» позначаємо Краплинка –

мандрівниця.)

4. Робота в групах.Об’єднайтеся в групи за станом води. Малюнки хмаринок, сніжинок,

краплинок. Групи працюють над деформованими реченнями.

1 група «хмаринки» - поверхні, річок, морів, океанів, Сонце, нагріває. Вода, Сонця, під дією, випаровується.2 група «сніжинки» - високо, Пара, вгору, піднімається. перетворюється, води, Вона, на краплини.3 група «краплинки» - хмару, випадають, Утворивши, краплинки, як дощ. Просочується, попадає, в річки, моря, океани, Вода, в грунт.

(Сонце нагріває поверхні річок, морів, океанів. Вода під дією Сонця випаровується.

Пара піднімається високо вгору. Вона перетворюється на краплини води.

Утворивши хмару краплинки випадають як дощ. Вода попадає в річки, моря, океани, просочується в грунт).

34

Звіт груп. Підводимо підсумок. Слайд «Колообіг води в природі»(У таблиці «Я знатиму» розміщуємо малюнок «Колообіг води в

природі».)- Що нового дізналися про воду? (Відповіді дітей).

5. Гра «Павутинка».- Обєднайтеся в одне спільне коло. - Складіть казку про краплинку - мандрівницю за початком: - На червоній троянді жила маленька краплинка… (Учні передають клубочок синіх ниток один одному складаючи казку

по реченню. Коли казка закінчилася учасники гри піднімають ниточки вверх над головою утворивши хмарку. Одна учениця або вчитель з малюнком краплинки стає в середину кола. Краплинка дякує за роботу на уроці).

Краплинка – мандрівниця(казка)

На червоній троянді жила маленька краплинка. Їй було весело і затишно. Вона гралася з сонячним промінчиком, переливалася різними кольорами веселки. Не помітила Краплинка як вона піднялася високо-високо і опинилася на хмаринці. Червона троянда засумувала, нахилила голівку, опустила листочки. Побачила це Краплинка, не знає як допомогти квіточці. Та раптом де не візьмись з’явився вітер, нагнав хмари, пішов рясний дощ. Багато краплинок впали на землю. Зраділа і Краплинка, що вона знову зустрінеться з червоною трояндою. Та тільки вона вже була не сама, а зі своїми подружками. Квіточка відчула дотик Краплинки і знову ожила.

35

36