НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

На правах рукопису

КИРПА АННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 37.015.31:17.022.1:351.752.1(4):373.5

ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У

ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ

Спеціальність 13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

Наказний Микола Олексійович,

доктор педагогічних наук, доцент

Київ – 2017

2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….….....4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ

ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ…………...12

1.1. Полікультурне виховання як педагогічна проблема……………...…12

1.2. Полікультурне виховання старшокласників в умовах діяльності

Євроклубу ….……………………….………………………………………………34

Висновки до першого розділу……………………………………………..56

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ

ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У

ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ………………………………………………………………………......58

2.1. Методика констатувального етапу педагогічного

експерименту.............................................................................................................58

2.2. Структурна модель полікультурного виховання старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу……………………………………………………………………………....81

Висновки до другого розділу……………………………………...……107

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ

УМОВ ТА МЕТОДИКИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ

СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ

ЗАГАЛЬООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ…………………..111

3.1. Методика формування полікультурної вихованості старшокласників

в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу………………………………………………………………………...….111

3.2. Аналіз та узагальнення результатів педагогічного

експерименту……………………………………………………………………...127

Висновки до третього розділу…………………………………………....161

3

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………....164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...169

ДОДАТКИ………………………………………………………………...201

4

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасному світу властиві тенденції глобалізації,

інтегрування світового соціуму, інтенсивної міжкультурної комунікації. Саме

тому зростає потреба виховання такої особистості, яка усвідомлює свою

національну ідентичність та здатна самореалізуватися в полікультурному

суспільстві.

За сучасних перетворень у галузі освіти, пов’язаних із поширенням

європейського досвіду та вибором нового вектору розвитку нашої держави,

проблема полікультурного виховання старшокласників набуває особливої

актуальності. Важлива роль у цьому контексті відводиться організації дозвілля

учнів, зокрема залученню їх до роботи дитячих громадських об’єднань. В

умовах позаурочної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів зростає

значення Євроклубів, що є дієвими осередками полікультурного виховання, в

яких старшокласники мають можливість усвідомлено формувати власну

систему поглядів щодо європейської та національної ідентичності, набувати

проголошених Радою Європи компетенцій. Крім того, Євроклуби постають

альтернативою поширеним нині серед молоді інтернет-спільнотам, надаючи

педагогам змогу активно примножувати арсенал методів і технологій,

цілеспрямовано впливати на процес виховання.

У своїй діяльності Євроклуби орієнтуються на законодавчо-нормативну

базу, а саме: Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”,

“Про позашкільну освіту”, Національну стратегію розвитку освіти України на

20122021 роки, Державний стандарт базової і повної загальної середньої

освіти, Загальну декларацію прав людини, Концепцію громадянського

виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепцію

національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Концепцію змісту освіти

для європейського виміру України, Укази Президента України “Про додаткові

заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді”, “Про Стратегію

інтеграції України до Європейського Союзу” та інші документи.

5

Філософський рівень полікультурності в ракурсі діалогу культур,

розмаїття та єдності культурної спадщини досліджували В. Асаєва, Д. Бенкс,

В Біблер, О. Джуринський, С. Нієто, В. Подобєд та інші.

Педагогічний аспект полікультурного виховання особистості, зокрема

проблеми виховання толерантності, поваги тощо, висвітлено у працях

В. Бойченко, В. Болгаріної, Л. Голік, І. Лощенової та інших науковців.

За останні роки вітчизняними дослідниками проаналізовані різні

контексти полікультурного виховання, зокрема у взаємодії загальноосвітніх

навчальних закладів і музеїв мистецького профілю (О. Гурин), у процесі

вивчення гуманітарних предметів (А. Солодка), у контексті історичної освіти

(П. Кендзьор), опанування українських традицій і фольклору (Г. Яківчук).

Вченими розглянуто специфіку організації навчально-виховного процесу щодо

полікультурного виховання молодших школярів (В. Бойченко й Н. Харькова) та

дітей дошкільного віку (Л. Зданевич, М. Олійник), полікультурного виховання

майбутніх учителів у процесі вивчення іноземних мов (І. Лощенова) тощо.

Діяльності дитячих громадських об’єднань присвячені наукові розвідки

І. Ісаєва, В. Сластьоніна, Є. Шиянова, С. Максимюка, Т. Окушко, О. Пащенко,

Н. Чиренко та інших.

У публікаціях Б. Бабаджаняна, В. Брущенка, Р. Димека, Ю. Лобурця,

П. Кендзьора, Л. Паращенко та інших учених надано практичні поради щодо

організації діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу як

різновиду дитячого громадського об’єднання. Хоча слід зазначити, що сутність

процесу полікультурного виховання учнів в умовах Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів цілеспрямовано ще не вивчалась.

Разом із тим, на тлі процесів євроінтеграції України Євроклуби як

різновид дитячого громадського об’єднання посилюють свій вплив у

молодіжному середовищі, активно розвиваються як у позашкіллі, так і в

загальноосвітньому навчальному закладі, що потребує цілісного аналізу і

теоретичного осмислення їх діяльності.

Таким чином, наявними є суперечності між:

6

- соціальним запитом на полікультурну особистість, здатну гнучко й

конструктивно реагувати на складні явища полікультурної комунікації і

знаходити позитивні рішення, та недостатнім теоретичним і практичним

осмисленням процесу полікультурного виховання школярів;

- активним утвердженням у світі загальнолюдських цінностей, передусім

взаємоповаги представників різних культур, толерантності, демократизму, і

фактичним рівнем низької підготовленості старшокласників до життя в

полікультурному соціумі;

- педагогічним потенціалом Євроклубу як дитячого громадського

об’єднання для виховання полікультурної особистості і відсутністю

методичного забезпечення цього процесу в позаурочній діяльності

загальноосвітнього навчального закладу.

Необхідність усунення зазначених суперечностей зумовила вибір теми

дослідження “Полікультурне виховання старшокласників у діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація є складником науково-дослідної теми лабораторії громадянського

та морального виховання Інституту проблем виховання НАПН України

“Формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому об’єднанні” (номер

державної реєстрації 0113U002085). Тему дослідження затверджено на

засіданні вченої ради Інституту проблем виховання НАПН України (протокол

№ 6 від 30.05.2013 р.) та узгоджено рішенням Міжвідомчої Ради з координації

наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол

№ 7 від 24.09.2013 р.).

Мета дослідження – шляхом аналізу наукових джерел теоретично

обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і методику

полікультурного виховання старшокласників у процесі діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Дослідження передбачає реалізацію таких завдань:

7

1. На основі аналізу філософських та психолого-педагогічних джерел

уточнити сутність полікультурного виховання в контексті діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу як різновиду дитячого громадського

об’єднання.

2. Дослідити генезу організації полікультурного виховання в дитячому

громадському об’єднанні.

3. Виокремити компоненти, визначити критерії та показники,

схарактеризувати рівні полікультурної вихованості старшокласників.

4. Обґрунтувати педагогічні умови та змоделювати процес

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

5. Розробити та апробувати методику полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

Об’єкт дослідження – процес полікультурного виховання

старшокласників.

Предмет дослідження – педагогічні умови, зміст, форми і методи

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення

особистісно орієнтованого (І. Бех, І. Якиманська), культурологічного (І. Зязюн,

М. Киященко), компетентнісного (Л. Паращенко, О. Пометун, В. Химинець,

А. Хуторськой), системного (Л. Берталанфі, П. Друкер, В. Сластьонін)

наукових підходів до навчання і виховання особистості (М. Бахтін, В. Біблер,

А. Солодка), психолого-педагогічні праці з питань вікового розвитку

підростаючої особистості (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, В. Давидов,

Д. Ельконін, І. Кон, Н. Басова, П. Каптерев, Я. Коменський, Й. Песталоцці);

теоретичні засади становлення дитячого руху, діяльності дитячих громадських

об’єднань, їх ролі у суспільному житті, розвитку соціальної ініціативи

(О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, Ж. Петрочко); наукові розвідки з питань

8

змісту та організаційних засад діяльності Євроклубів у загальноосвітніх

навчальних закладів (В. Брущенко, Б. Бабаджанян, І. Верба, Л. Куц,

Ю. Лобурець, Л. Паращенко, В. Піковський, Л. Симонова, С. Фурін).

Для вирішення завдань дослідження використано такі методи:

- теоретичні: аналіз, систематизація та узагальнення філософських,

психолого-педагогічних наукових джерел для з’ясування сутності

полікультурного виховання та уточнення ключових понять дослідження,

виокремлення компонентів, визначення критеріїв та показників полікультурної

вихованості старшокласників; узагальнення педагогічного досвіду з організації

полікультурного виховання учнів старших класів у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу для вивчення генези полікультурного

виховання в дитячому громадському об’єднанні, обґрунтування педагогічних

умов та побудови структурної моделі досліджуваного процесу в

загальноосвітньому навчальному закладі;

- емпіричні: діагностування (анкетування, педагогічне спостереження,

тестування, бесіда) для виявлення стану полікультурної вихованості

старшокласників; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний

та контрольний етапи), експертне оцінювання для визначення динаміки рівнів

полікультурної вихованості старшокласників у процесі діяльності Євроклубу;

- статистичні: методи математичної статистики (визначення середнього

арифметичного, коефіцієнта кореляції Пірсона) для перевірки ефективності

обґрунтованих педагогічних умов та розробленої методики полікультурного

виховання старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в

такому:

- вперше обґрунтовано педагогічні умови полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу (участь старшокласників в узгоджених за формою, методами та змістом

видах діяльності проєвропейської та української тематики; створення “ситуації

9

успіху” та комфортного психологічного клімату в колективі для спілкування й

розвитку потенціалу старшокласників; забезпечення ефективної співпраці та

згуртованості суб’єктів Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу,

заснованих на толерантності, взаєморозумінні та взаємоповазі; орієнтація

старшокласників на самостійну діяльність і саморозвиток у роботі Євроклубу);

змодельовано процес полікультурного виховання старшокласників у діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу; виокремлено компоненти

(когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий), визначено

критерії та показники (пізнавальний: розуміння культурних особливостей та

відмінностей України і європейських країн; розуміння необхідності вивчати

іноземні мови для комунікації з представниками інших культур; здатність

критично мислити та аналізувати інформацію; мотиваційно-цільовий:

толерантність до представників інших культур; сформованість мотивації

реалізувати власний потенціал у полікультурному соціумі на основі

позитивного сприйняття культурного розмаїття європейських країн; креативно-

діяльнісний: здатність приймати нестандартні рішення з метою розв’язання

проблемних питань у полікультурному соціумі; спроможність діяти самостійно;

відповідальність за прийняті рішення; комунікативний: уміння співпрацювати в

команді; розвиненість культури мовлення; здатність встановлювати

міжкультурну комунікацію) та схарактеризовано рівні (низький, середній,

високий) полікультурної вихованості старшокласників;

- уточнено сутність полікультурного виховання старшокласників у

контексті діяльності Євроклубу як процес соціокультурної ідентифікації

особистості в полікультурному соціумі, який створено в загальноосвітньому

навчальному закладі з метою пізнання старшокласниками культурного

розмаїття України і світу, виховання толерантного ставлення до культурних

відмінностей, набуття здатності ефективної співпраці з представниками різних

культурних груп, формування вміння генерувати творчі рішення у

нестандартних ситуаціях міжкультурної взаємодії (подолання конфліктів,

робота в обмежений період часу або у новому колективі тощо);

10

- подальшого розвитку набули зміст, форми і методи полікультурного

виховання старшокласників у діяльності Євроклубу в загальноосвітньому

навчальному закладі.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у

розробленні методичних рекомендацій та програми факультативних занять “Я –

євролідер” в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

Результати дослідження можуть бути використані вчителями та

координаторами Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів,

координаторами дитячих громадських об’єднань з метою урізноманітнення

діяльності у процесі полікультурного виховання старшокласників, а також

студентами педагогічних коледжів і вищих навчальних закладів під час

вивчення курсів з педагогіки і педагогічної майстерності, методики виховної

роботи, для підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи

та педагогів-організаторів у процесі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес

Комунального закладу “Технічний ліцей м. Дніпродзержинська”

Дніпродзержинської міської ради (довідка № 199 від 18.05.2016 р.), Середньої

загальноосвітньої школи імені А. С. Макаренка № 4, Комунального закладу

“Середня загальноосвітня школа № 19 м. Дніпродзержинська”, Середньої

загальноосвітньої школи № 20 імені О. Стовби м. Дніпродзержинська (довідка

№ 489 від 12.10.2015 р.), Комунального закладу “Нікопольська гімназія № 7

ІІ–ІІІ ступенів” (довідка № 317 від 16.11.2015 р.), Криворізької

загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 109 Криворізької міської ради

Дніпропетровської області (довідка № 34 від 19.02.2016 р.), Рівненської

загальноосвітньої школи № 23 (довідка № 13 від 11.02.2014 р.), Харківської

спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів Харківської міської ради Харківської

області (довідка № 01–49/116 від 17.03.2016 р.).

Апробація результатів дослідження відбувалася під час виступів

дисертанта на науково-практичних заходах різного рівня: міжнародних –

11

“Подготовка конкурентноспособного специалиста как цель современного

образования” (Прага, Чехія, 2013), “Організація дозвілля в Міжнародному

дитячому та юнацькому центрі “Дельта”” (Сонячний Берег, Болгарія, 2014–

2015), 7-й міжнародний форум “Інноватика в сучасній освіті” (Київ, 2015),

“Проблеми розвитку науки та освіти: теорія і практика” (Одеса, 2016);

всеукраїнських – “Психолого-педагогічні та політичні проблеми у

трансформаційних процесах українського суспільства” (Кременчук, 2012),

“Інноваційний потенціал світової науки – ХХІ сторіччя” (Запоріжжя, 2013),

“Від інноваційних технологій освіти до інноваційного прогресу” (Кременчук,

2013), “Сучасні соціально-гуманітарні дискурси” (Дніпропетровськ, 2014),

“Літня школа аспірантів” (Ялта, 2013); обласних – семінар директорів

загальноосвітніх навчальних закладів (Дніпродзержинськ, 2015); методичний

семінар Харківської обласної молодіжної організації “Дівочий Євроклуб

“Бджілка”” (березень, 2016); звітних науково-практичних конференціях

Інституту проблем виховання НАПН України “Особистісний розвиток дітей та

молоді в інноваційному освітньому середовищі” (Київ, 2015), “Сучасний

виховний процес: сутність та інноваційний потенціал” (Київ, 2016); засіданнях

лабораторії громадянського та морального виховання Інституту проблем

виховання НАПН України (Київ, 2013–2016).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 22 одноосібних

публікаціях, з яких 11 статей у вітчизняних наукових фахових виданнях,

2 статті у зарубіжних наукових виданнях, 6 публікацій у збірниках матеріалів

науково-практичних конференцій, 3 навчально-методичні матеріали.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох

розділів, висновків з розділів, загальних висновків, списку використаних

джерел (285 назв, з них 32 іноземною мовою), додатків (17 додатків на

71 сторінці). Робота містить 1 таблицю та 15 рисунків на 8 сторінках. Загальний

обсяг дисертації становить 272 сторінок. Основний зміст викладено на 161

сторінці.

12

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО

ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

1.1. Полікультурне виховання як педагогічна проблема

Проголошене Україною прагнення стати членом Європейського Союзу

ставить нашу державу перед необхідністю реформування сфер суспільного та

освітнього життя з метою наближення їх до європейських стандартів [60], тому

інтеграція України в Європу та Європейські структури є стратегічною метою.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті [172] та

Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [173]

підкреслено необхідність забезпечення прискореного, випереджального,

інноваційного розвитку освіти, а також створення умов для розвитку,

самоствердження та самореалізації особистості протягом життя. Згідно

рекомендацій Ради Європи [275] та “Концептуальним засадам реформування

середньої освіти “Нова українська школа” визначено ключові взаємозалежні

компетентності особистості, тобто “динамічна комбінація знань, способів

мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що

визначає здатність особистості успішно впроваджувати професійну та

подальшу навчальну діяльність” [174, c. 10], а саме:

1) усне та писемне спілкування державною (і рідною у разі відмінності)

та іноземними мовами;

2) уміння застосовувати математичні методи для вирішення прикладних

завдань у різних сферах діяльності;

3) уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології,

критично осмислювати інформацію;

13

4) наукове розуміння природи та сучасних технологій;

5) уміння вчитись впродовж життя на основі безперервної професійної

підготовки;

6) уміння генерувати нові ідеї, ініціативність та підприємливість;

7) загальнокультурна грамотність, обізнаність та самовираження у сфері

культури;

8) уміння працювати у команді на результат, повага до закону,

дотримання прав людини;

9) екологічна грамотність, уміння розумно користуватись природними

ресурсами;

10) уміння адаптуватись та існувати у багатокультурному суспільстві

(усвідомлення відмінностей між людьми, здатність поважати людей різних

культур, мов, релігій з метою запобігання виникненню расизму чи ксенофобії)

[174, c. 11-12; 275].

Відтак, стає очевидним, що зазначені документи і положення

передбачають підготовку всебічно розвиненої особистості до життя та

ефективної діяльності у сучасному світі.

Хотілося б відмітити, що у нинішніх умовах особливого значення

набуває і розвиток міжнародних зв’язків у сфері освіти. Стратегічним

завданням державної освітньої політики є забезпечення

конкурентоспроможності української освіти на ринку світових освітніх послуг,

поглиблення міжнародного співробітництва, розширення участі навчальних

закладів, учених, педагогів і вчителів, учнів, студентів у програмах та проектах

міжнародних організацій та співтовариств, розвиток інформаційних технологій

та розширення комунікативного середовища, яке, у свою чергу, змінилось за

дуже короткий проміжок часу [130].Саме тому в результаті сучасних

суспільних перетворень на перший план висувається проблема налагодження

міжкультурних контактів, а міжнародні зв’язки передбачають участь у діалозі

культур з метою формування в учнів системи цінностей як сенсу життя, що

14

дозволяє усвідомити себе особистістю, яка належить до певного мовного та

культурного середовища.

З огляду на вищезазначене сьогодні слід робити акцент на

полікультурному вихованні як складовій освіти на теренах України. Питання

полікультурного виховання досліджували В. Асаєва [10], В. Бойченко [22],

Л. Голік [36], О. Гурин [44], Л. Зданевич [75], Н. Кагуй [84],

П. Кендзьор [89; 91], І. Лощенова [141], О. Мілютіна [161; 162; 163],

Г. Назаренко [168; 169], М. Олійник [179], А. Солодка [229],Н. Харькова [241],

В. Хребтова [243; 244], Г. Яківчук [252] та інші. Зокрема, А. Солодка

зосередила увагу на полікультурному вихованні старшокласників у процесі

вивчення гуманітарних предметів [229], П. Кендзьор робить акцент на

полікультурному вихованні засобами історичної освіти [89], В. Бойченко [22] та

Н. Харькова [241] досліджують полікультурне виховання молодших школярів,

а Л. Зданевич – дітей дошкільного віку [75] у навчально-виховному процесі,

І. Лощенова розглядає полікультурне виховання майбутніх учителів у процесі

вивчення іноземних мов [141], О. Гурин аналізує полікультурне виховання

старшокласників у взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів і музеїв

мистецького профілю [44], М. Олійник розглядає полікультурне виховання як

формування етнічної ідентичності та толерантності у дітей дошкільного віку

[179], Г. Назаренко робить акцент на вихованні культури міжетнічних відносин

старшокласників у позаурочній діяльності [168], В. Хребтова аналізує

полікультурне виховання студентів юридичних спеціальностей засобами

іноземних мов [243; 244]. У свою чергу, Г. Яківчук звертає увагу на

полікультурне виховання школярів засобами українських традицій та

фольклору [252]. Увагу викликають дослідження В. Асаєвої, яка пов’язує

полікультурність із мультилінгвізмом [10], та Н. Кагуй, яка вивчає

полікультурне виховання в процесі білінгвальної освіти [84].

Як бачимо, зміст поняття “полікультурне виховання” вивчається з усіх

аспектів. Проте, визначаючи його сутність, необхідно проаналізувати сутність

дефініцій “виховання” та “полікультурність” у науково-педагогічній літературі.

15

Аналіз та узагальнення науково-педагогічної літератури показав, що

дослідники визначають “виховання” як процес передачі особистості

соціального досвіду (І. Огородніков [176], І. Харламов [240, с. 31-47] та інші),

систему виховних заходів та “формування особистості людини”

(С. Гончаренко [39], М. Фіцула [237, с. 62-74] та інші), сукупність послідовних

дій з загального розвитку особистості, що сприяє якісним психічним та

психологічним змінам (Ю. Бабанський [11], Г. Костюк [126] та інші), вплив на

розвиток суб’єктів педагогічної взаємодії, який сприяє позитивній реакції

вихованців, активності та прагненню до саморозвитку (І. Бех,

Ф. Корольов [124] та інші).

На думку В. Сухомлинського, виховання є цілеспрямованою взаємодією

особистості та її оточення в процесі різноманітних видів діяльності,

результатом якої є самореалізація та самоствердження cуб’єктів виховного

процесу [231]. З точки зору А. Макаренка, виховання є реалізацією

співробітництва вихователів і вихованців [145]. Основною метою виховання, за

словами К. Ушинського, є підготовка людини до життя та праці, формування

почуття обо’язку та патріотизму [234]. У свою чергу, С. Гончаренко розглядав

виховання як процес цілеспрямованого, систематичного формування

особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох

об’єктивних і суб’єктивних факторів; вплив на психіку людини, спрямований

на підготовку її до активної участі у виробничому, громадському й

культурному житті суспільства [38, с. 53].

Отже, узагальнюючи вищезазначене, виховання – це свідомий процес

розвитку особистості шляхом її співпраці із суб’єктами навчально-виховної

діяльності, що передбачає отримання та передачу соціального досвіду.

Поняття “полікультурність” є предметом світових досліджень з 1960-х

років, вітчизняні науковці та педагоги вивчають зміст даного поняття з 1990-х

років [51]. Сутність поняття “полікультурність” в своєму розвитку зазнало

певних змін, проте його основою залишається поняття “культура” — історично

визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини,

16

виражений у типах і формах організації життя та діяльності людей, а також у

створюваних ними матеріальних і духовних цінностях [6; 83].

Слід відмітити, що вчені так і не дійшли згоди щодо визначання самого

поняття “полікультурність”, яке набуло самостійного значення на Заході на

початку 70−х років ХХ століття. Дане поняття використовувалось здебільшого

в освітній сфері, реалізуючись в двох напрямах: через створення освіти для

меншин задля забезпечення рівних умов існування їхніх культур та через

створення такої системи виховання, при якій пріоритетним напрямом було б

виховання взаємоповаги та толерантного ставлення між представниками різних

релігійних, культурних та мовних груп [127].

Полікультурність – це принцип функціонування та співіснування в

певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм

усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність,

толерантність та органічність зв’язку з широкою кроскультурною спільнотою,

взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної

загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу

громадянської свідомості кожного члена соціуму [115; 185].

В основу поняття “полікультурність” І. Ковалинська закладає принципи

визнання культурного розмаїття та рівнодоступності навчання [113]. На думку

польського дослідника П. Гжибовського, полікультурність виступає як

поєднання різних культур, національних, етнічних, релігійних груп, які живуть

на тій самій території, співіснують і співпрацюють у різних галузях,

намагаючись розв’язувати напруження і конфлікти шляхом переговорів та

досягнення компромісу [79, c. 76-82].

За визначенням В. Матіса, полікультурність є збереженням та

інтеграцією культурної унікальності особистості в умовах багатонаціонального

соціуму, що сприяє формуванню толерантного ставлення до представників

різних культур та налагодженню міжнаціонального спілкування [152 , с. 15].

Проте М. Сімоненко стверджує, що полікультурність є одним із

стандартів сучасної освіти, що базується на цінностях європейського

17

демократичного суспільства: правах людини, рівності, мирі, соціальній

справедливості, демократії, свободі, безпеці громадян, взаємозалежності,

плюралізмі, культурному розмаїтті, відкритості, відповідальності, партнерстві,

повазі до навколишнього середовища [223].

Як бачимо, у визначенні поняття “полікультурність” через призму

поєднання і співіснування великої кількості культур пріоритетними

залишаються взаємоповага та рівноправність всіх меншин, що веде до

зниження соціальної напруги в суспільстві. Саме тому в сучасному соціумі

відчувається гостра необхідність у формуванні індивіда, який готовий до

міжкультурного діалогу, розширення можливостей полікультурного простору,

співпраці в багатонаціональному середовищі та створення умови для розвитку

власної особистості.

В контексті нашого дослідження полікультурність розглядається як

вектор сучасної освіти, спрямований на пізнання та прийняття особистістю

цінностей різних культур світу.

Саме поняття “полікультурне виховання” є калькою від англійського

“Multicultural education”, у педагогічному вимірі воно представлене в

Міжнародній енциклопедії освіти, де розглядається як “педагогічний процес, у

якому репрезентуються дві або більше культури, що відрізняються за мовною,

етнічною, національною або расовою ознакою” [272; 253; 259].

Необхідно зазначити, що полікультурне виховання має глибокі корені:

вважалося за необхідне підготувати дитину до життя у багатонаціональному

суспільстві (Я. Коменський) [117], прищеплювати повагу та виховувати всіх

дітей, як одну сім’ю, не звертаючи уваги на їх національність

(Й. Песталоцці) [189], знайомити з рідною мовою та традиціями

(П. Каптєрєв) [83, c. 131].

Поняття “полікультурне виховання” (“Polycultural Education”) вперше

згадується американським дослідником Р. Вільямсом (1977 р.) [283], а

наприкінці ХХ століття Дж. Бенксом розробляється власна концепція

полікультурного виховання, що стосувалася американського суспільства, але

18

сьогодні присутня у системі освіти багатьох інших країн. В основу своєї

концепції Дж. Бенкс поклав розуміння збереження етнічної ідентичності,

релігійної, культурної та мовної унікальності, ефективного функціонування

меншин у межах загальної культури та в інших культурах, базуючись на

засадах меритократії (висунення до влади обдарованих людей з різних верств

населення). Дослідник сформулював такі принципи полікультурного

виховання, як інтеграція змісту, процес конструювання знань, подолання

упереджень, педагогіка справедливості, стимулювання розвитку культури та

соціальної структури школи [254, с. 25; 255]. Слід підкреслити, що саме ці

принципи роботи знаходять своє застосування на теренах України і покладені в

основу організації діяльності Євроклубів в умовах загальноосвітніх навчальних

закладів, координатори яких ставлять за мету виховувати в учнів повагу до

різноманіття національних культур, спрямовують зміст освіти на формування

цінностей, стосунків та способів поведінки в полікультурному середовищі.

Теоретичною основою полікультурного виховання вважається й

комунікативна концепція культури М. Бахтіна, що розкрив домінуючу роль

міжособистісного діалогу культур в розвитку суспільної свідомості, духовного

світу. Тому сучасними дослідниками полікультурність розглядається саме через

призму цієї концепції [43].

Американська дослідниця С. Нієто визначає полікультурне виховання як

оволодіння системою цінностей, стосунків і поглядів людей [132].

З точки зору О. Джуринського, полікультурне виховання розглядається

як частина педагогічних зусиль, які забезпечують соціокультурну реалізацію

особистості, розуміння особливостей та різноманітності полікультурного

середовища, розвиток навичок соціального спілкування [51, с. 72].

На думку І. Комарова, О. Прокоф’євої, полікультурне виховання сприяє

усвідомленню рівності всіх етнічних та соціальних груп, уникаючи

дискримінації, забезпечуючи інтеграцію у світовий соціально-культурний

простір із збереженням власної культурної унікальності [116, с. 161-164.].

19

За визначенням В. Кузьменка та Л. Гончаренко, полікультурне

виховання людини формується на підґрунті картини світу, засобом формування

якої виступає навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Навчальні

предмети шкільного навчального плану та міжпредметні зв’язки між

навчальними дисциплінами, інтегровані уроки історії, іноземних мов,

літератури, художньої культури визначають можливості формування у

школярів власної позиції щодо світових процесів, що забезпечує вміння

відстоювати особистістю свою позицію та ідеали, включеність її у

життєдіяльність як окремих груп, так і суспільства в цілому. Сформованість

такої картини світу значно розширює межі людської свободи [131].

Полікультурне виховання також залежить від сформованості мовної

картини особистості. Мовна картина світу найбільш продуктивно формується в

процесі навчання рідною мовою, вивчення літератури, історії, рідного краю

тощо. Це, в свою чергу, сприяє формуванню адекватної національної картини

світу – складової наукового та полікультурного світобачення. Відтак,

Я. Полякова у вирішенні мовного питання пропонує посилатись на приклад

багатонаціональної та багатоетнічної Канади. За допомогою білінгвального

навчання учні мають змогу усвідомити культурну й етнічну ідентичність. Ідея

полікультурного виховання одержала державну підтримку і розглядається у

контексті інтеграційної ідеології формування громадянина Канади –

співіснування загальнонаціональних цінностей і культурного плюралізму [193].

Таким чином, діти з самого народження вчаться толерантності, гармонії

співіснування у багатонаціональному світі, досягненню компромісів, а

виховання та навчання відбуваються в дусі полікультурності.

На нашу думку, вирішальним у полікультурному вихованні особистості

виступає формування іншомовної компетентності учнів, їх здатності до

міжкультурного спілкування. “Іншомовна компетентність, – за визначенням

Н. Гез, – є внутрішньою готовністю та спроможністю до іншомовного

мовленнєвого спілкування, до комунікації іноземною мовою” [35]. Через

20

вивчення мов учень ознайомлюється з культурою народів світу, їх традиціями,

звичаями, розвиває здатність до міжкультурного спілкування.

Вивчення мовного розмаїття необхідне для формування в учнів мовної

обізнаності, що включає мовну спостережливість і готовність до зустрічі з

мовною варіативністю, та засвоєння культорознавчого компоненту: учні

знайомляться з культурою країн, мова яких вивчається, шляхом порівняння

особливостей своєї національної культури із загальнолюдськими цінностями та

через взаємодію з людьми, які належать до різних культур і мов. Отже, це

забезпечує виховання учнів у контексті “діалогу культур”.

Полікультурне виховання сприяє розширенню міжнародного

співробітництва шляхом застосування сучасних комунікаційних систем, що

дають народам можливість зблизитися, стерти географічні бар’єри через

спілкування в соціальних мережах, участь в міжнародних конкурсах,

програмах, проектах, обмін досвідом із представниками інших культур. Така

взаємодія вимагає діалогу між націями та їх культурами. При цьому не можна

не погодитись з В. Кузьменко та Л. Гончаренко, що необхідно враховувати

традиції, що складалися у кожного етносу, вивчати особливості культури

країни, налагоджувати міжкультурне спілкування, яке є процесом обміну

інформацією між окремими особистостями та групами людей, що мають

суттєві відмінності у сприйнятті та поведінці [131].

Ефективна реалізація полікультурного виховання виявляється в

систематичному та поступовому формуванні загальної та мовної картини світу

особистості, її здатності до міжкультурного спілкування, які дозволяють

адаптуватися в різних культурних середовищах. Саме поєднання зазначених

компонентів полікультурного виховання та їх постійна взаємодія сприяють

формуванню готовності сучасної особистості до життя в умовах

багатонаціонального полікультурного середовища, до спілкування і співпраці з

людьми різних народів та національностей.

Як бачимо, вітчизняні та зарубіжні дослідники пов’язують

полікультурне виховання із здатністю особистості інтегруватись в іншу

21

культуру зі збереженням взаємозв’язку з рідною мовою та культурою, яка

ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях

і навичках позитивної міжетнічної й міжкультурної взаємодії, що у результаті

сприяє безконфліктній ідентифікації особистості у багатокультурному

суспільстві та її інтеграції у полікультурний світовий простір [29, c. 106],

здатністю орієнтуватися в культурних відносинах рідної й іншомовної країни та

забезпечують досягнення мети виховання людини культури [25, c. 19],

усвідомленням власної багатокультурної ідентичності, яка й проявляється у

здатності розв'язувати професійні завдання, у конструктивній взаємодії з

представниками інших культурних груп” [248, c. 94]. Ми погоджуємось з

С. Лук’янчук, яка вважає за необхідне прийняття базової концепції

полікультурного виховання як законодавчого підґрунтя для внесення

відповідних змін до навчальних програм, змісту підручників, програм

підготовки учителів в обласних інститутах післядипломної педагогічної

освіти [144].

Отже, у контексті дослідження полікультурне виховання

визначатиметься як процес соціокультурної ідентифікації особистості в

полікультурному соціумі, який створено в загальноосвітньому навчальному

закладі з метою пізнання старшокласниками культурного розмаїття України і

світу, виховання толерантного ставлення до культурних відмінностей, набуття

здатності ефективної співпраці з представниками різних культурних груп,

формування вміння генерувати творчі рішення у нестандартних ситуаціях

міжкультурної взаємодії (подолання конфліктів, робота в обмежений період

часу або у новому колективі тощо). Результатом полікультурного виховання,

призначеного найбільш ефективно підготувати особистість до продуктивного

життя у сучасному полікультурному світі, виступає полікультурна вихованість.

Враховуючи сутність та глибину досліджуваного феномену, в основу

полікультурного виховання старшокласників покладено ряд наукових підходів,

а саме: системний, особистісно орієнтований, культурологічний,

компетентнісний.

22

Особливе значення у процесі полікультурного виховання

старшокласників має системний підхід, оскільки за визначенням І. Зязюна,

діяльність завжди передбачає певне підпорядкування суб’єкта та об’єкта

діяльності, тобто знаходиться в рамках системи [188, c. 15].

Поняття “система” покладено в основу розробки системного підходу,

вивченню якого присвячені роботи Л. фон Берталанфі, П. Друкера [259],

І. Зязюна [188], Г. Саймона, В. Сластьоніна [227], А. Чандлера.

Системний підхід – напрям філософії та методології, спеціального

наукового пізнання та соціальної практики, в основі якої лежить дослідження

об’єктів як систем.

На думку С. Гончаренка, системний підхід – напрям у спеціальній

методології науки, завданням якого є розробка методів дослідження й

конструювання складних за організацією об’єктів як систем. У педагогіці

системний підхід розкриває єдність педагогічних об’єктів, допомагає виявити в

них різноманітні типи зв’язків та зводить їх у цілісну теоретичну картину

[38, с. 305]. Системний підхід також розуміють як загальнонауковий метод

аналізу усіх факторів, відбір та інтеграцію методів та прийомів, які спрямовані

на організацію виховного процесу із взаємодією керівника, педагога та

вихованців у формуванні світоглядної позиції підлітків [181, с.168].

З точки зору В. Сластьоніна, системний підхід в освіті спрямований на

виділення в педагогічній системі й особистості інтегративних

системоутворюючих зв'язків і відношень, вивчення й формування стійких та

змінних, головних та другорядних явищ педагогічної системи [186].

Отже, сутність системного підходу полягає у цілісному розгляді всіх

компонентів процесу виховання, їх інтеграцію та динаміку перетворень.

У контексті нашого дослідження системний підхід розглядається як

процес поєднання в єдину систему полікультурного виховання з активною

творчою діяльністю старшокласників, їх саморозвитком та самореалізацією. У

процесі полікультурного виховання системний підхід дозволяє вивчати

діяльність старшокласників як членів злагодженого колективу, наповнюючи

23

змістом внесок і здобутки кожної окремої особистості задля успішної роботи

всієї команди.

Системний підхід тісно пов’язаний з особистісно орієнтованим

підходом, який розглядають Л. Виготський [30; 31], Я. Корчак [125],

Ш. Амонашвілі [4], І. Бех [15; 16], І. Якиманська [251] та інші дослідники.

Важливо наголосити, що сучасне розуміння особистісно орієнтованого

підходу передбачає повноцінне виховання за умови, коли школа слугуватиме

лабораторією для відкриття унікального “Я” кожної дитини. Особистісно

орієнтований підхід забезпечує допомогу вихованцю в усвідомленні себе

особистістю, у виявленні, розкритті його можливостей, становленні

самосвідомості, в здійсненні особистісно значущих і суспільно прийнятих

самовизначень, самореалізації та самоутвердженні [38, с. 243]. Тобто

особистісно орієнтований підхід – послідовне ставлення педагога до вихованця

як до самостійного відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта

виховної взаємодії.

На думку І. Якиманської, сутність особистісно орієнтованого підходу

полягає у визнанні учня головним суб’єктом начального процесу, що сприяє

направленому розвитку його індивідуальних задатків [251, с. 12-15].

Особистісно орієнтований підхід також розуміють як індивідуальний

підхід до дитини як до особистості, її розвиток і саморозвиток на основі

загальнолюдських цінностей [181, с.168] або як концентрацію уваги педагога на

цілісній особистості людини, піклування про її інтелектуальний розвиток,

громадянську відповідальність, духовність та творчість [137].

З точки зору В. Рибалки, особистісно орієнтований підхід є “сукупністю

концептуальних уявлень, принципів, цільових установок, орієнтацій, методико-

психодіагностичних та психодидактичних засобів, що сприяють більш

глибокому і повноцінному баченню, розумінню особистості і на цій основі – її

гармонійному вихованню і самовихованню” [212].

На думку І. Беха, особистісно орієнтований підхід забезпечує духовно-

практичне освоєння суб’єктом світу, сприяє його морально-духовному

24

розвитку [16, с.32] і вважається спрямованістю навчально-виховного процесу

на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі

рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні [201].

Таким чином, підсумовуючи вищезазначені визначення, можна впевнено

стверджувати, що особистісно орієнтований підхід вимагає визнання

унікальності особистості. У контексті нашого дослідження ми спираємось на

точку зору І. Беха, який підкреслює утвердження людини як найвищої цінності,

навколо якої ґрунтуються всі суспільні пріоритети [15], а особистісно

орієнтований підхід будемо визначати як процес методологічної орієнтації

педагогічної діяльності, метою якої є самореалізація особистості

старшокласника та розвиток його індивідуальності. Саме тому в центрі процесу

полікультурного виховання має бути не тільки особистість учня, а і його цілі,

мотиви, інтереси, здібності, саморозвиток в полікультурному соціумі.

Одним з ключових підходів у реалізації полікультурного виховання

старшокласників є культурологічний підхід.

Культурологія як наукова дисципліна вивчає внутрішні закономірності

розвитку культури, тенденції взаємодії культури та суспільства [187]. У

філософському словнику “культурологія” визначається як гуманітарна

дисципліна, яка вивчає культуру в сукупності її цілісних історичних

форм [236, с. 317].

Ключові моменти культурології були покладені в основу розробки

культурологічного підходу, сутність якого розкрито в наукових роботах

В Безрукової, В. Біблера [18], В. Сластьоніна [227]та інших дослідників.

З точки зору Л. Павлової, культурологічний підхід – це практико-

орієнтований інструмент комплексного усвідомлення “функціонування

соціокультурного досвіду” [183].

Під культурологічним підходом також розуміють засвоєння культури як

особистісного відкриття, усвідомлення світу культури, участь у діалозі культур,

при якому відбувається індивідуально-особистісна актуалізація; вивчення світу

25

людини в контексті її культурного існування, в аспекті того, чим світ є для

людини, яким змістом він для неї наповнений [148].

Сутність культурологічного підходу полягає у визнанні пріоритету

культури в освіті, вихованні та суспільному розвитку, що означає не просто

вивчення культури в процесі навчання та виховання, а перенесення її в свій

образ життя та діяльність, створення та розвиток певного культурного

середовища [187].

У процесі реалізації полікультурного виховання культурологічний

підхід сприяє формуванню здатності старшокласників вирішувати різні

дидактичні задачі:

1) розширювати знання з соціокультурних питань;

2) розрізняти та систематизувати культурні факти та реалії;

3) порівнювати та аналізувати різні соціокультурні явища;

4) встановлювати, передбачати та запобігати виникненню

соціокультурних проблем та конфліктів.

З метою полікультурного виховання старшокласників втілення

культурологічного підходу передбачає створення умов для засвоєння ними

системи цінностей української культури та ознайомлення з культурними

цінностями країн Європи та світу, в тому числі через взаємодію з носіями

культур.

Слід підкреслити, що діяльність педагогічного колективу з

полікультурного виховання спрямована на вивчення старшокласниками

культури як сукупності цінностей та ідеалів. Сьогодні найбільш актуальним є

виховання таких цінностей, як любов до Батьківщини, історії країни, традицій,

мови, повага до історичних та соціально-політичних надбань представників

інших культур. Отже, в процесі нашого дослідження увага зосереджується на

створенні умов для усвідомлення старшокласниками ціннісних орієнтирів,

допомогу у з’ясуванні подібних та відмінних життєвих цінностей та поглядів

людей різних національностей, віросповідань, соціальних груп у різні часові та

вікові періоди тощо.

26

У контексті нашого дослідження передбачена орієнтація

старшокласників на встановлення “діалогу культур” та взаєморозуміння,

виховання “людини культури” [18; 19], здатної не тільки включатись в наявні

форми діяльності, але й сполучати різні культурні аспекти. Саме тому найбільш

ефективно культурологічний підхід впроваджується через вивчення іноземних

мов та участь у міжнародній діяльності (конференції, конкурси, круглі столи,

листування тощо), оскільки таким чином вирішуються в тому числі і проблеми

культури мовлення та полікультурного виховання в цілому.

Розвиток особистості та засвоєння нею системи знань відбувається через

її залучення до діяльності на всіх рівнях організації. Так, С. Гончаренко

наголошує на тому, що дієвим виховання є лише тоді, коли дитина включається

в різноманітні види діяльності і оволодіває суспільним досвідом завдяки

стимулюванню педагогом її активності в цій діяльності [38, с. 98]. У свою

чергу, Л. Виготський зауважує, що дитина (учень) здатна до свідомої та

самостійної діяльності, якщо в процесі співпраці з педагогом її дії своєчасно

спрямовані у вірне русло [31, с. 244-268], а П. Каптерєв стверджує, що сутність

освітнього та виховного процесу полягає в саморозвитку особистості, що готує

її до різноманітних видів діяльності. Дослідник підкреслює здатність учня

здобувати знання, мислити, діяти [83]. На думку В. Вербицького, необхідно

залучати учнів до науково-дослідної та пошукової діяльності, яка спрямована

на розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей [26, с. 44-47].

Саме тому ефективне впровадження особистісно орієнтованого підходу,

в тому числі і в умовах нашого дисертаційного дослідження, пов’язане з

реалізацією компетентнісного підходу, який передбачає реалізацію активної

життєтворчої позиції через застосування набутих знань та умінь, в тому числі

про полікультурний світ.

Питанням компетентнісного підходу займались І. Бех, І. Зязюн [188],

О. Пометун [194], Л. Паращенко, В. Химинець [242] та інші дослідники.

З точки зору В. Химинця, компетентнісний підхід переміщує акценти з

процесу накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок в площину

27

формування й розвитку в учнів здатності практично діяти і творчо

застосовувати набуті знання і досвід у різних ситуаціях, що змінює роль

учителя на “організатора освітньої діяльності”, а учня – на активного здобувача

знань [242]. На думку О. Пометун, поняття “компетентнісний підхід”

розглядається як спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток

ключових (базових, основних) і предметних умінь особистості, що

становитимуть її інтегровану характеристику [194, c. 16-25].

У свою чергу І. Зязюн вбачає особливість компетентнісного підходу у

створенні моделі освіти, яка, ґрунтуючись на результатах навчання, регулює

саморозвиток всіх суб’єктів педагогічної діяльності [77]. У Державному

стандарті базової і повної загальної середньої освіти компетентнісний підхід

визначено як спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення

результатів, яким підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна

компетентності [201].

Як бачимо, принцип компетентнісного підходу полягає в тому, що учень

отримує знання не в готовому вигляді, а добуває їх сам в процесі навчально-

виховної діяльності, що сприяє формуванню його загальнокультурних і

діяльнісних здібностей. Компетентнісний підхід спрямований на розвиток

умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях,

пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

У процесі нашого дослідження компетентнісний підхід розкривається

через налагодження ефективної співпраці з представниками інших культур

(шляхом листування, обміну досвідом, участі в семінарах та конференціях) та

передбачає сприяння розвитку пізнавальних мотивів старшокласників через

співпрацю, зміну ролі учня від пасивного адресата до активного шукача

інформації, залучення старшокласників до різних видів діяльності

(дидактичних ігор, круглих столів, вікторин, дискусій) з метою їх підготовки до

самостійного життя в полікультурному світі.

Таким чином, одночасно відбувається як полікультурне виховання, так і

соціалізація особистості учня, розвиток його здібностей, формування цінностей

28

та активізація діяльності більшої кількості учнів в процесі “педагогічно

орієнтованого дозвілля” [207, с. 23- 27].

Отже, компетентнісний підхід пов’язаний з ідеєю всебічної підготовки й

виховання індивіда не лише як спеціаліста, освіченого в певній галузі знань, а й

особистості, члена колективу й соціуму, який здатний реалізувати на практиці

свій потенціал, набуті знання, уміння та навички.

Завдання педагога – через застосування дидактичних задач розвивати

здібності учнів до самокерування, змінюючи їх роль на активних суб’єктів

діяльності. Саме тому старшокласники під час навчально-виховного процесу

здатні набувати та вдосконалювати знання, уміння та навички, необхідні для

ефективної взаємодії в полікультурному соціумі, активно і творчо діяти в

нестандартних ситуаціях, критично осмислювати отриману або здобуту

інформацію, аналізувати явища суспільно-політичного та культурного життя

Батьківщини та країн Європи, формувати власну точку зору стосовно подій

різного рівня організації тощо.

Тому реалізація компетентнісного підходу у контексті нашого

дослідження полягає у створенні умов для самоорганізації старшокласниками

своєї діяльності, виявленні та розвитку творчих можливостей, формуванні

навчальної позиції впродовж всього життя.

Узагальнюючи вищезазначене, можна стверджувати, що процес

полікультурного виховання розглядається через комплексне застосування

охарактеризованих підходів, а саме: системного (організація полікультурного

виховання старшокласників як інтеграція творчої та науково-дослідної

діяльності), особистісно орієнтованого (орієнтація педагогічної діяльності на

самореалізацію старшокласників, розвиток їхньої індивідуальності),

культурологічного (пізнання старшокласниками цінностей української та

європейської культури) та компетентнісного (створення умов для саморозвитку

старшокласників та формування готовності до пізнавально-діяльнісної

активності протягом життя).

29

Слід також відмітити, що полікультурне виховання старшокласників є

одним з основних компонентів полікультурної освіти, в основу якої покладено

в тому числі ідеї громадянського та національно-патріотичного виховання.

Однак метою громадянського виховання є формування особистості, якій

притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку

між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською

відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства. Зміст

громадянського виховання як головний засіб цілеспрямованого навчання має

базуватися на основних ідеях демократичного суспільства. Це система

інтегрованих знань, оволодіння якими створює умови для формування та

розвитку демократичних цінностей і громадянських умінь особистості,

становленню яких в громадянській освіті надається більшого значення, ніж

засвоєнню власне професійних знань та умінь [121].

Метою національно-патріотичного виховання є утвердження

національної самосвідомості, національних почуттів, національних традицій,

національного характеру та національних особливостей психології, духовно-

культурних, мовних, морально-етичних цінностей [147, с. 770], формування

любові до рідної землі і свого народу, вивчення історії та географії країни,

оволодіння рідною мовою, прищеплення шанобливого ставлення до культури,

спадщини, традицій і звичаїв народів, що населяють Україну, оволодіння

надбаннями світової культури [173].

Отже, за своєю сутністю громадянське та національно-патріотичне

виховання сприяють становленню освіченої особистості, яка усвідомлює свою

причетність до певної нації, у своїх вчинках керується нормами моралі, закону,

демократичної рівності, здатна брати участь в громадському житті суспільства.

Ефективному впровадженню полікультурного виховання учнів у

навчально-виховному процесі навчальних закладів сприяють затверджені

нормативні документи. Зокрема, розвиток правового забезпечення

полікультурних інтересів населення України забезпечується через законодавчі

акти, затверджені як на державному, так і на міжнародному рівнях. У зв’язку з

30

цим можна розглянути два основні напрями нормативно-правового

регулювання полікультурного виховання (Додаток А):

1) міжнародне нормативно-правове регулювання полікультурного

виховання учнів у країнах Європи та світу;

2) нормативно-правове регулювання полікультурного виховання учнів в

Україні.

Проаналізуємо загальні нормативно-правові документи, які регулюють

питання полікультурної освіти та полікультурного виховання у країнах Європи

та світу, а саме: Загальна декларація прав людини [68], Конвенція про захист

прав людини і основоположних свобод [119], Конвенція й Рекомендація

ЮНЕСКО про боротьбу з дискримінацією в сфері освіти [118], Міжнародний

пакт про громадянські та політичні права [159], Декларація про права осіб, що

належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин [48],

Європейська хартія регіональних мов і мов меншин [59], Віденська декларація

(Рада Європи) [27], Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних

меншин [211], Декларація принципів толерантності [47].

Загальна декларація прав людини наголошує на тому, що освіта має

бути спрямована на розвиток особистості та сприяння взаєморозумінню,

терпимості й дружбі між усіма народами, расовими та релігійними групами, а

особистість має право вільно приймати участь у культурному житті суспільства

та розраховувати на захист її моральних та матеріальних інтересів [68]; у

Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [119], Конвенції й

Рекомендації ЮНЕСКО про боротьбу з дискримінацією у сфері освіти [118],

Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин [211]

підкреслюється необхідність запобігання дискримінації за будь-якою ознакою

та сприяння взаєморозумінню, терпимості, дружбі між народами та усіма

расовими і релігійними групами та створенню атмосфери міжкультурного

діалогу. Про право на самовизначення, самобутність, вільне використання

рідної мови говориться, зокрема, у Міжнародному пакті про громадянські та

політичні права [159], Декларації про права осіб, що належать до національних

31

або етнічних, релігійних і мовних меншин [48], Європейській хартії

регіональних мов і мов меншин [59], Рамковій конвенції Ради Європи про

захист національних меншин [211]. У Віденській декларації Ради Європи [27]

та Декларації принципів толерантності [47] звертається увага на становлення та

повагу культурного плюралізму суспільства, розвиток демократії та захист прав

людини. У зазначених нормативно-правових документах підкреслюється роль

виховання у попередженні нетерпимості та розвитку демократичних цінностей.

Проаналізувавши зазначені нормативно-правові документи, можна

стверджувати, що вони покликані регулювати питання полікультурного

виховання як основного компоненту освіти у країнах Європи та світу і мають

на меті:

1) проголошення права людини підтримувати свою самобутність

засобами рідної мови;

2) створення атмосфери толерантності та міжкультурного діалогу;

3) регламентацію ефективних заходів для поглиблення взаємоповаги,

взаєморозуміння та співробітництва між національними меншинами та

країнами взагалі;

4) спрямування освіти у міжкультурному контексті на збереження

миру.

Ідеї полікультурної освіти та полікультурного виховання знаходять

також державну підтримку і відображені у нормативно-правових документах,

що впливають на зміни у самій теорії виховання та освіти майбутніх поколінь, а

саме: Конституції України [120], Законих України “Про освіту” [69], “Про

загальну середню освіту” [70], “Про позашкільну освіту” [74], “Про

національні меншини в Україні” [73], Державному стандарті базової й повної

середньої освіти [201], Національній доктрині розвитку освіти [172], Декларації

прав національностей України [46], Законі УРСР “Про мови в Українській

РСР” [71]. Закладені у нормативно-правових документах твердження є

підґрунтям для правового регулювання і забезпечення полікультурного

виховання населення України.

32

У щорічній доповіді Президента України “Молодь в умовах становлення

незалежної України” [164] також наголошується на основних напрямах

розвитку сучасної політики у сфері освіти та акцентується увага на

необхідності задоволення потреби суспільства в освіченій та полікультурно

грамотній особистості. Проте на особливу увагу заслуговують документи,

прийняті в Україні наприкінці ХХ – початку ХХІ століття, що регламентують

основні положення у галузі полікультурної освіти та полікультурного

виховання

Проаналізувавши документи з нормативно-правового регулювання

полікультурного виховання учнівської молоді в Україні, можна стверджувати,

що сприяння консолідації українського народу, гарантія права громадян

спілкуватись та навчатись рідною мовою, розвиток самобутності гарантуються

Конституцією України [120] та Законом УРСР “Про мови в Українській

РСР” [71]. Закони України “Про освіту” [69], “Про загальну середню

освіту” [70], Національна доктрина розвитку освіти [172], Державний стандарт

базової й повної середньої освіти [201] регламентують право на отримання

безкоштовної освіти, рівність умов для реалізації здібностей і таланту, навчання

на принципах науковості, інтегративності, полікультурності, засвоєння

культурних і духовних цінностей, збереження культурно-історичних традицій

тощо. Право національних меншин на національно-культурну автономію,

користування та навчання рідною мовою, розвиток традицій гарантують Закон

України “Про національні меншини в Україні” [73] та Декларація прав

національностей України [46]. У Законі України “Про позашкільну освіту” [74]

підкреслюється необхідність не тільки вільного розвитку особистості, а й

формування її соціально-громадянського досвіду, виховання поваги до прав і

свобод людини.

Узагальнюючи вищезазначене, можна дійти висновку, що у нормативно-

правових документах України враховуються основні засади полікультурної

освіти й полікультурного виховання та акцентується увага на необхідності

створення умов для вивчення кожною людиною національної культури народів

33

України та світу, що забезпечує консолідацію населення, затвердження

загальнолюдських цінностей, реалізацію всебічного розвитку та здібностей

особистості, принципів рівності, гуманізму та демократії, виховання

толератності та взаємної поваги між народами. Тому впровадження ідей

полікультурності в освіті забезпечить, як підкреслює В. Асаєва, “відновлення

інтелектуального потенціалу нації” [10].

Отже, нормативно-правове регулювання полікультурного виховання

учнів наприкінці ХХ – початку ХХІ століття сприяє обґрунтуванню основних

орієнтирів державної політики щодо полікультурного виховання громадян

України як одного з основних компонентів сучасної системи освіти,

забезпеченню належних умов для впровадження полікультурного виховання у

систему освіти. Водночас реалізація завдань полікультурного виховання

передбачає реалізацію прав дитини на повний загальний розвиток, безкоштовну

освіту, збереження національної ідентичності, культурної та мовної

своєрідності, виховання в особистості активної позиції та поваги щодо питань

соціокультурної та релігійної різноманітності, формуванню відкритості

особистості, її здатності жити в умовах культурного, релігійного, етнічного

розмаїття. Значну увагу спрямовано на вивчення історичних, правових,

економічних та культурних аспектів життя інших народів, залучення

особистості до конструктивного діалогу з представниками інших

соціокультурних спільнот.

Таким чином, полікультурне виховання учнів, як складова

полікультурної освіти, розкривається через ряд підходів (системний,

особистісно орієнтований, культурологічний, компетентнісний) та сприяє

цілеспрямованій соціалізації учнів з метою оволодіння системою національних

і загальнокультурних цінностей, усвідомленню свого місця у

багатокультурному суспільстві, встановленню міжкультурної взаємодії,

розумінню інших культур, дбайливому і толерантному ставленню до

культурних відмінностей, усвідомленню рівноцінності всіх культур,

формуванню соціальної та культурної ідентифікації особистості, здатної до

34

існування в полікультурному середовищі та взаємодії з представниками інших

культур, ефективній праці в колективі на основі спільних рішень та повазі до

думки іншого, формуванню творчого мислення, системи самостійних суджень,

вміння відходити від загальноприйнятих критеріїв та штампів, розвитку

полікультурної компетентності тощо.

1.2. Полікультурне виховання старшокласників в умовах діяльності

Євроклубу

Сучасний педагогічний процес постає перед необхідністю розвитку

творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, уміння самостійно

поповнювати знання, формування в особистості здатності нестандартно

мислити, орієнтуватися в інформаційному просторі, у нових соціально-

економічних умовах, проявляти творчий підхід при оцінці ситуацій і пошуку

оптимальних рішень, адаптуватись до життєдіяльності в полікультурному світі,

толерантно ставитись до представників інших культур та етносів. Саме тому

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки визначає

підвищення рівня і доступності якісної, конкурентно спроможної освіти для

громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку

суспільства; забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її

індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання

упродовж усього життя [173, c. 320].

Наша дослідницька увага ґрунтується на аналізі відповідного змістового

компоненту як у навчальному процесі, так і позаурочній діяльності. Оновлення

й удосконалення змісту освіти триває не лише в Україні, але й у країнах

Європи. Так, А. Савина підкреслює, що освіта в країнах Європи розглядається

як ключовий елемент європейської інтеграції [215, с. 54]. Разом з тим

О. Чубар’ян у своїх дослідженнях акцентує увагу на зростаючій важливості

35

вивчення учнями історичного досвіду народів та аналізу подій з правової,

політологічної, економічної та культурної точки зору. Саме це, на його думку,

дозволяє зрозуміти “контекст культурного часу” [78].

На думку британського вченого К. Донерта [258], слід робити наголос на

заохоченні учнів до вивчення питань європейського характеру не тільки

шляхом ґрунтовного вивчення історії чи геогафії, а й через порівняння місця

країн в європейському просторі, соціального середовища в країнах, політико-

географічних засад, культурної спадщини, підкреслюючи взаємозалежність між

країнами та співпрацю у вирішенні питань демократії, соціальної

справедливості та прав людини, розкриваючи значення таких понять, як

“європейська ідентичність” та “громадянство Європи”.

За спостереженнями Дж. Ван дер Льюї-Рурда, практично всі освітні

програми спрямовані на сприяння усвідомлення громадянства та демократії,

розуміння світу, в якому ми живемо, нашого культурного спадку, посилення

національної ідентичності та патріотизму, розвиток критичного мислення та

мульти-перспективності до історичних подій [283, c. 4-6].

Для позначення стратегії реформування освітніх програм в Європі було

запроваджено термін “європейський вимір освіти”, який у наш час набуває

більш змістового навантаження. Європейський вимір в освіті означає вивчення

традицій, культури, мови та економічного стану інших країн для отримання

комплексного уявлення про Європу та визнання існування багатоманітності в її

рамках. Свобода особистості, права людини, відкритість, толерантність,

запобігання ксенофобії та расизму – саме ті цінності, які впливають на

європейський вимір освіти та формування полікультурного виховання як

універсального підґрунтя, яке об’єднує представників країн Європи [65;

142, c. 6; 276; 277; 284]. За словами О. Локшиної, європейський вимір освіти –

це комплексне поняття, яке трактується як певний стандарт знань про

Європейський Союз та Європу для трансляції засобами освіти, передусім

змісту, і передбачає формування в учнів характеристик, які дадуть можливість

успішно жити і працювати у рамках даної полікультурної спільноти [138, c. 33].

36

У зв'язку з цим цікавим є досвід з полікультурного виховання Латвії, де

курс історії у програмі умовно поділяється на три блоки: історія Латвії, історія

Європи та всесвітня історія. Одним із завдань навчання історії освітній

стандарт визначає формування національної та європейської ідентичності [60].

Особливий наголос на викладанні в навчальних закладах європейських питань

робиться і в Угорщині. Історики Л. Беро та В. Васс підкреслюють, що

“викладання про Європу – це викладання для Європи”, саме це (процес

європейської інтеграції) стимулює впровадження спеціальних програм.

Викладання історії Європи також є пріоритетним для Міністерства

національної освіти Франції [283, с. 17], що стосується і вивчення географії

Франції, то вона органічно поєднується з географією Європи та

світу [138, с. 32].

Позитивним у цьому плані є досвід Польщі, де в рамках “Європейської

освіти”, викладеної у Державному стандарті загальної середньої освіти, учням

демонструють місце та роль Польщі та поляків в інтегрованій Європі,

впроваджують полікультурне виховання, засноване на повазі до власної

держави та процесу інтеграції як засобу, що веде до “трансформації

суспільного устрою та досягнення умов довгострокового розвитку країни” [149,

c. 155-164; 32; 79].

Аналізуючи дослідження Т. Мареш та М. Шеннен, ми можемо дійти

висновку, що в європейських навчальних закладах полікультурне виховання

старшокласників розкривається через “вчення про Європу” (історія, культура,

розвиток), “навчання в Європі” (формування основних навичок, наприклад,

володіння іноземними мовами та орієнтування в новітніх інформаційних

технологіях) та “навчання для Європи” (підготовка учнів до співпраці з іншими

європейцями, пропагування фундаментальних європейських цінностей та

принципів, як демократія, толерантність, права людини тощо) [60; 149, c. 155-

164]. З метою систематизації знань про Європу також вважається за доцільне

запровадження спеціального навчального предмету [138, c. 32]. Наприклад, у

Польщі вивчається предмет “Історія та суспільство”, у рамках якого йде

37

опрацювання таких тем, як “Я і моя родина”, “У сім’ї, у Польщі, в Європі”,

“Європейська освіта” [149]. З метою впровадження та забезпечення

полікультурного виховання у більшості європейських держав розроблено

спеціальні навчальні курси (наприклад, у Франції введено інтегрований

навчальний предмет “Відкриваємо світ”, в Естонії – факультативний предмет

“Європейський Союз та Естонія” [139], у Чехії – курс “Вчити мислити по-

європейськи” [282]) та створено різноманітні навчальні підручники і посібники

(опубліковані Радою Європи підручники “Навчання про Європу: шкільний

підручник” [280], “Перехрестя європейської історії”), діють науково-методичні

центри, налагоджено відповідну підготовку вчителів [122].

У цьому контексті необхідно підкреслити значущість викладання

іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах як провідника до

традицій та культури країн Європи, що сприяє подальшому взаєморозумінню,

толерантному ставленню та співпраці між їх представниками різних країн. Так,

згідно дослідження “Викладання іноземних мов у школах Європи” (“Foreign

Language Teaching in Schools in Europe”), формування позитивного ставлення до

європейських цінностей проголошено одним із завдань навчання іноземних мов

у школах Іспанії та Португалії [138, c. 33; 265, c. 157].

Актуальні питання у сфері освіти підіймає Р. Страдлінг [281],

пропонуючи цікаві методичні та дидактичні підходи до їх реалізації. Автор

звертає увагу на формування цілісної картини уявлень, аналізу неоднозначних

поглядів, використання проблемного підходу, навичок роботи з наданою

інформацією тощо. При цьому підкреслюється роль створення дитячих

громадських об’єднань з вивчення історії та мов, відвідування музеїв,

застосування у викладанні кейс-методу, участі у різноманітних проектах

[281, c. 157-158]. Аналіз досліджень Р. Страдлінга засвідчує, що всі використані

ним методики з полікультурного виховання є базою для діяльності Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів.

Важливість вивчення різноманітності європейської спільноти,

культурно-історичні, політичні засади Європейського Союзу та оновлення

38

системи освіти підкреслюються і науковцями Сполучених Штатів Америки, які

вбачають за необхідне вивчення національних витоків та мов своїх

співгромадян – нащадків колишніх європейців. На думку американських

вчених, це сприятиме зближенню та налагодженню більш ефективних

взаємовідносин між Старим та Новим Світом [258]. Отже, процес виховання

спрямований на консолідацію суспільства, встановлення та закріплення

навичок, які сприяють гармонійному розвитку особистості як члена

європейської та світової спільноти.

У рамках концепції “Європейський вимір в освіті” на території країн

Європи починають створюватися та функціонувати дитячі громадські

об’єднання Євроклуби, своєрідні за змістом діяльності осередки

полікультурного виховання. Вони сприяють вивченню історичних зв’язків та

взаємного впливу історичних подій у країнах Європи та світу, аналізу

соціально-культурних традицій, що формують європейську свідомість,

розвитку інтересу учнів до географії, історії, культури, мови інших

європейських країн [60].

Слід також зазначити, що у Національній доктрині розвитку освіти

України в ХХІ столітті наголошується на найбільш важливих напрямах у сфері

міжнародної співпраці, спрямованої на інтеграцію української освіти у світовий

освітній простір [172]. Зокрема, в Україні повинен забезпечуватися

прискорений, випереджальний, інноваційний розвиток освіти, а також мають

створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації

особистості протягом життя. У сучасних умовах особливого значення набуває

розвиток міжнародних зв’язків в сфері освіти. Стратегічним завданням

державної освітньої політики є вихід освіти, набутої в Україні, на ринок

світових освітніх послуг, поглиблення міжнародного співробітництва,

розширення участі навчальних закладів, учених, педагогів і вчителів, учнів,

студентів у програмах та проектах міжнародних організацій та співтовариств,

розвиток інформаційних технологій та розширення комунікативного

середовища, яке, у свою чергу, змінилось за дуже короткий проміжок

39

часу [130, c. 3-12]. Саме тому на перший план висувається проблема

полікультурного виховання, налагодження міжкультурних контактів, участь у

діалозі культур з метою формування в учнів системи цінностей, що дозволяє

зрозуміти себе як особистість, яка належить до певного мовного та культурного

середовища.

Окрім іншого, Україна є членом єдиного освітнього простору Європи,

що на сучасному етапі передбачає не тільки поглиблення та розширення знань з

основ наук, але й сприяння розширенню культурного світогляду, творчої

активності учнів, підвищення мотивації до вивчення мови, культури рідної

країни та інших країн шляхом впровадження особистісно орієнтованого

підходу. У зв’язку з цим система освіти повинна брати на себе зобов’язання з

полікультурного виховання особистості, здатної розуміти та адекватно

оцінювати процеси, що відбуваються у соціокультурному та політичному світі,

приймати європейські цінності, жити та взаємодіяти в полікультурному

середовищі.

На думку С. Сисоєвої, Н. Мачинської, у якості світоглядних засад

реформування сучасної освіти сьогодні поширюється філософія діалогу

суб’єктів спілкування, розробляється нова методологія досягнення вищої згоди

як між окремими унікальними особистостями, так і між представниками різних

типів культур, нові форми поєднання загальних та унікальних особистісних

інтересів суб’єктів педагогічного процесу [224, c. 6-7].

Слід підкреслити, що у ціннісностях сучасних дітей віддзеркалюється

уся суперечливість сьогодення, що, у свою чергу, впливає на організацію

їхнього дозвілля. Ось чому Ж. Петрочко звертає увагу на те, що діти надають

перевагу тим формам проведення дозвілля, які не потребують інтелектуальної

напруги, певних знань та навичок, спеціальної підготовки, творчих пошуків чи

обов’язкової взаємодії з іншими людьми [190]. Саме тому перед навчальними

закладами постає завдання – ефективно організувати дозвілля учнів. У цьому

контексті особливе місце займають дитячі громадські об’єднання, перспективні

40

цілі яких – допомогти дітям знайти застосування своїм силам і можливостям та

задовольнити власні інтереси [227, c. 328].

Дитяче громадське об’єднання – це об’єднання учнів зі спільною метою,

інтересами, ціннісними орієнтирами, захопленнями та спільною діяльністю в їх

популяризації, що наділене такими характеристиками, як відкритість та

демократичність структури, добровільність та партнерські відносини дітей і

дорослих, зацікавленість всіх учасників, їхнє згуртування спільною ідеєю,

побудова діяльності на основі самоврядування та самоорганізації, поваги та

захисту прав учнів.

Отже, спільною рисою дитячих об’єднань є залучення дітей до життя

суспільства, допомога в процесі соціалізації, формування громадянських

навичок, сприяння формуванню гармонійно розвиненої особистості.

Нині набувають популярності шкільні клуби як одна з форм дитячих

громадських об’єднань. За визначенням С. Гончаренка, шкільні клуби – одна з

ефективних форм організації дозвілля учнів, яка сприяє їхньому всебічному

розвитку; організація самодіяльна і добровільна, на чолі якої стоїть рада

(правління), що обирається на загальних зборах [38, с. 166]. На відміну від

гуртків (самодіяльних об’єднань учнів, які займаються поглибленим вивченням

питань науки, літератури, мистецтва, фізкультурою, однієї з форм позакласної й

позашкільної роботи [227, c. 77]), шкільні клуби можуть охоплювати

різноманітні види діяльності всіх учнів школи і в більш масовому масштабі

виявляти і розвивати їхні нахили і здібності [227, c. 166].

Клуби можуть бути багатопрофільними або із тематичною

спрямованістю (економічний, історичний, політичний, культурологічний,

світоглядний, народознавчий, юридичний, інформаційний, відео-клуби тощо).

Сьогодні в умовах зростаючого соціально-економічного та інформаційного

взаємозв’язку народів та держав ми приходимо до розуміння необхідності

об’єднання людей, створення багатопрофільних клубів, які можуть існувати як

самостійно, так і у загальноосвітньому навчальному закладі.

41

У зв’язку з цим ми не можемо оминути ті організаційно-змістові

складники, які передували створенню нинішніх Євроклубів загальноосвітніх

навчальних закладів. На думку А. Остапенка, значний виховний потенціал у

свій час мали клуби інтернаціональної дружби як дитячі громадські об’єднання,

які стали над міжнаціональними та міжконфесійними відносинами [182].

Переосмислення позитивного досвіду роботи клубів інтернаціональної дружби

з інтернаціонального виховання учнів є у нагоді сьогодні у процесі

полікультурного виховання особистості в дусі поваги до своєї Батьківщини,

незалежно від національної чи релігійної приналежності.

У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення передумов становлення і

розвитку полікультурного виховання у діяльності дитячого громадського

об’єднання. Під передумовами варто розуміти сукупність факторів, які

безпосередньо впливають на процес становлення навчально-виховної

діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі, а саме:

1) зародження та становлення інтернаціонального виховання в клубах

інтернаціональної дружби (кінець 50-х років ХХ століття);

2) розвиток та розширення мережі клубів інтернаціональної дружби

(60-і – початок 80-х років ХХ століття);

3) залучення дітей до міжнародної діяльності в умовах дитячого

громадського об’єднання (80-і – початок 90-х років ХХ століття).

Ще за радянських часів існувала продумана та відпрацьована система

інтернаціонального виховання, яка була заснована на цінності дружби та

взаємоповаги. Дослідники досить широко вивчали проблеми формування

активної особистості в умовах радянської школи (З. Шнекендорф [246],

Л. Куц [132, с.58-62], І. Верба [110]), діяльність дитячих громадських об’єднань

(К. Вощенко [110]) тощо.

Зокрема, З. Шнекендорф підкреслює, що інтернаціональне виховання, як

і виховання в цілому, спиралось на комплексний підхід: єдність змісту та

відповідних форм і методів роботи; єдність та координація зусиль освітнього

закладу, дитячої та молодіжної організації, сім’ї, громадських організацій;

42

єдність та цілеспрямованість даної роботи в процесі навчання, позакласної

роботи та організації суспільно корисної діяльності [246, c. 18]. Водночас

Л. Куц відмічає, що інтернаціональне виховання підрастаючого покоління є

одним з найважливіших напрямів в роботі навчальних та позашкільних

закладів. Організована діяльність (спілкування, взаємодопомога, спільні

справи) пов’язується, на думку Л. Куца, з реальним суспільно-політичним

життям країни та світу. Вітчизняні дослідники стверджують, що в системі

інтернаціонального виховання використовувалися знання, уміння та навички,

які були отримані учнями на уроках, а цілісність роботи забезпечувалася тим,

що її зміст, засоби та методи були об’єднані єдиною метою. Такий підхід

реалізовував принцип наступності між різними віковими ступенями освіти, між

навчальною та позашкільною діяльністю [132, с. 59].

Таким чином, у 60-80-і роки ХХ століття загальноосвітня школа

постійно та послідовно займалась патріотичним та інтернаціональним

вихованням учнів. Найбільш широких можливостей для розвитку особистості в

цілому давала різноманітна за формою та цікава за змістом діяльність в дитячих

громадських об’єднаннях: суспільна праця та спорт, клуби та спілки, туризм та

ігри. На перший план виступали дружба дітей різних національностей, які

проживали на території Радянського Союзу, взаємний обмін досвідом, а

культурні зв’язки допомагали інтернаціональному вихованню, духовному

розвитку учнів [171].

Однією з найбільш ефективних ланок роботи наприкінці 50-х років ХХ

століття вважалась діяльність клубів інтернаціональної дружби в колишньому

СРСР, яка існувала практично при всіх навчальних закладах і палацах піонерів

та метою якої були як контакти з однолітками в межах Радянського Союзу, так і

за його межами. Керівниками та кураторами таких клубів, як правило, були

вчителі іноземних мов [132, с.58-62].

Клуби інтернаціональної дружби проводили заходи, які сприяли

усвідомленню національної політики Батьківщини, ознайомленню із країнами

соціалістичної співдружності, розкриттю сутності расової дискримінації,

43

порушення свободи і прав людини [110, с. 120]. У процесі роботи були

закладені традиції, що збагатили зміст та форми роботи навчального закладу:

декади іноземної мови, конкурси, організація шкільних вечорів дружби та прес-

конференцій, перегляд та обговорення кінофільмів про життя дітей інших країн

тощо [246].

Серед найпоширеніших форм роботи у клубах була організація

листування із однолітками з різних країн. Подібне листування мало на меті

встановлення контактів та пошук друзів із дружніх держав, більш глибоке

знайомство з політичним устроєм цих держав, їх культурою, традиціями та

побутом, мовою, що розвивало світогляд та формувало життєві позиції.

У своїй діяльності клуби інтернаціональної дружби мали спільні

завдання:

1) зміцнення дружби з однодумцями союзних республік і країн

соціалістичної дружби;

2) активна участь в акціях та кампаніях солідарності, дитячих

фестивалях;

3) вивчення історії революційної боротьби за свободу народів та мир на

Землі, ознайомлення з культурою, мистецтвом та літературою зарубіжних

країн;

4) вивчення іноземних мов та листування з іноземними однолітками;

5) посильна робота в одній з секцій клубу інтернаціональної дружби

(секції перекладачів, істориків-слідопитів, міжнародних подій та пам’ятних дат

тощо).

З метою виховання у дітей почуття інтернаціоналізму, залучення до

міжнародних акцій солідарності клуби інтернаціональної дружби постійно

знайомили дітей і підлітків з діяльністю дитячих та молодіжних організацій

світу, організовували мітинги, форуми, фестивалі, свята дружби [227].

У суспільно корисній праці формувались моральні якості,

накопичувався особистий моральний досвід, знання перетворювались на

44

переконання, виховувалось почуття колективізму, наполегливість, завзятість,

уміння доводити все до кінця та долати труднощі [171].

Таким чином, клуби інтернаціональної дружби ставали більш

самостійними та добре організованими об’єднаннями, очолювані, як правило,

президентами, яких обирали серед числа старшокласників, та кураторами

(викладачами іноземних мов). Метою клубів інтернаціональної дружби було не

тільки листування з іншими навчальними закладами, але й безпосередні

контакти між учнями та обмін делегаціями (організація фестивалів

інтернаціональної дружби, учнівських конференцій, семінарів на суспільно-

політичну тематику тощо).

Залучаючи студентів у вищих навчальних закладах та учнів

загальноосвітніх навчальних закладів до участі в інтернаціональних спілках,

організаціях та клубах, влада намагалась впливати на політичні погляди своїх

опонентів. Так, звичайна американська школярка С. Сміт була першою

дитиною-послом доброї волі, яка дала початок руху “дитячої дипломатії” в

усьому світі [50]. За ініціативи міжнародної організації “Діти як миротворці”

(англ. Children as the Peacemakers) з візитом у Сполучені Штати Америки була

обрана радянська дівчина К. Личова, яка займалася у гуртку клубу

інтернаціональної дружби, вивчала англійську та французьку мови [50].

Діяльність дітей в клубах інтернаціональної дружби мала єдину мету –

власним прикладом спонукати учнів зі свідомою громадянською позицією до

активних дій, пропагувати мир на Землі та зближення народів, незважаючи на

те, що засоби досягнення поставленої мети різняться між собою.

Таким чином, залучення дітей до міжнародної діяльності в умовах

клубів інтернаціональної дружби як дитячих громадських об’єднань сприяло

формуванню в них активної громадянської позиції, усвідомленню рівності

народів та необхідності злагоди в багатокультурному соціумі.

Зі зміною політичної ситуації, розпадом СРСР, створенням нових

держав із числа колишніх радянських республік, клуби інтернаціональної

дружби припинили своє існування. В деяких навчальних закладах наприкінці

45

1990-х – початку 2000-х років спостерігається нова хвиля відродження

подібних до клубів інтернаціональної дружби дитячих громадських об’єднань –

шкільних європейських клубів або Євроклубів, головною метою яких є

полікультурне виховання старшокласників через організацію різноманітних

вікторин, конкурсів, круглих столів, обміну досвідом, культурних заходів.

Нині, в умовах глобалізаційних процесів та інтеграції України в

європейську спільноту, Євроклуби загальноосвітніх навчальних закладів як

різновид дитячого громадського об’єднання мають підтримку та зацікавленість

учнів та учнівської молоді.

Аналогічні клуби діють у навчальних закладах Німеччини, Австрії,

Великобританії та інших країнах Західної Європи (в основному при

міжнародних академічних центрах) [110].

Євроклуб – добровільна форма організації або самоорганізації учнів, що

сприяє полікультурному вихованню, творчій реалізації її членів, їх залученню

до участі в європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської

інтеграції, громадянської освіти та громадської діяльності, адаптації до єдиного

європейського простору та встановлення загальноєвропейських

цінностей [57; 233]. Євроклуби сприймаються як ефективна форма

самоорганізації учнів, яку об'єднує ідея євроінтеграції, нова форма спілкування

вчителів-координаторів та учнів [214], форма співпраці, яка охоплює

різноманітні сфери, спрямовані на поглиблення знань про Європу, європейську

інтеграцію, історію, географію, культуру, мистецтво та науку тощо.

Незважаючи на численні визначення даного поняття, їх сутність залишається

єдиною – зближення України та Європи, налагодження взаєморозуміння та

співпраці шляхом реалізації спільних гуманітарних проектів, полікультурне

виховання старшокласників.

Концепція діяльності Євроклубу була створена у 1972 році у Португалії,

звідки поширилась країнами Європи та світом. Ідея створення шкільних

європейських клубів належить М. Белард – національному координатору

програми “Європейський вимір в освіті”. Саме вона визначила, що

46

“Європейські клуби – це центри діяльності у сфері європейської освіти” [57].

Члени Євроклубів подорожували, знайомились з новими територіями та

народами, налагоджували контакти з новими друзями, поширювали знання про

Європейський Союз, що сприяло вихованню в них європейської свідомості. На

початку 90-х років ХХ століття шкільні європейські клуби були зареєстровані

офіційно завдяки професору та декану політехнічного університету міста

Ноттінгем Г. Беллу [214; 198; 199].

У період 1993-1994 років Російський Лінгвістичний Центр за підтримки

Представництва Європейської Комісії в Росії ініціює створення Російського

Молодіжного Євроклубу, метою якого було ознайомлення російських учнів зі

структурою, історією та поточними проблемами Європейського Союзу [198].

Наслідуючи позитивний досвід країн Європи, у 1995 році на базі

загальноосвітніх і вищих навчальних закладів та закладів позашкільної освіти

починають створюватись перші українські Євроклуби, метою яких стає

полікультурне виховання старшокласників, поглиблення знань про

Європейський Союз, сприяння вихованню у них європейської свідомості, нової

європейської ментальності [199; 57].

У країнах Європейського Союзу Євроклуби відіграють роль одного з

основних джерел інформації про континент, пропагують загальні європейські

цінності та полікультурне виховання. Євроклуби дають можливість знайти

однодумців та сформувати власну соціальну павутину задля спільної праці,

підвищення рівня освіченості та комунікативності, навіть розширення

професійних можливостей.

Отже, у контексті дисертаційного дослідження Євроклуб

загальноосвітнього навчального закладу визначається нами як різновид

дитячого громадського об’єднання, діяльність якого ґрунтується на принципі

добровільності та реалізується у позаурочний час з метою полікультурного

виховання школярів.

За даними блогу “Євроклуби в Україні” [57], сьогодні в Україні молодь

у віці від 11 до 18 років об’єднана діяльністю у близько 1000 молодіжних

47

Євроклубів, переважно шкільних, робота яких направлена на зближення

української та європейської молоді, ознайомлення українських учнів з історією,

культурою, традиціями країн Західної Європи, а також на сприяння

спілкуванню учнів та розширення контактів. Інформація про діяльність

Євроклубів висвітлюється в Інтернет-виданнях [214], в періодичних виданнях

регіонів України та зарубіжжя [271, c. 14; 267, c. 5; 260, c. 53-54] тощо. Всі

джерела інформації переслідують єдину мету – проінформувати громади про

європейські процеси, роль України в Європі, співпрацю України та країн

Європейського Союзу.

Євроклуби реєструються як громадські молодіжні організації, існують у

навчальних закладах як дитячі об’єднання або форми впровадження

полікультурного виховання [57].

Діяльність лідерів Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів

забезпечується на наступних рівнях:

а) клубний рівень (засідання, презентації, перегляд фільмів, дидактичні

ігри, вивчення культури країн Європейського Союзу, зустрічі з волонтерами);

б) шкільний рівень (конкурси, олімпіади, вікторини, виставки,

святкування Днів Європи тощо);

в) міський рівень (святкування Днів Європи, благодійні проекти,

конкурси, участь у круглих столах із представниками міської громади тощо);

г) всеукраїнський рівень (обміни, листування, семінари тощо);

д) міжнародний рівень (обміни, листування, проекти, конференції,

творчі майстерні тощо).

Ефективне функціонування Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу як осередку полікультурного виховання старшокласників засновано на

таких основних принципах, як:

1. Принцип загальної рівності. Діяльність в Євроклубі

загальноосвітнього навчального закладу проводиться на добровільних засадах.

Згідно особистісно орієнтованого підходу кожний член клубу обирає свою

48

швидкість роботи, руху до поставленої мети, виконуючи свою місію в умовах

діяльності Євроклубу у цілому.

2. Принцип взаємодопомоги. Організаційна структура діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу побудована таким чином,

що стратегічно необхідним є факт швидкого оволодіння знаннями та навичками

роботи усіма членами клубу. Саме тому принцип взаємодопомоги стає

важливим: допомагаючи іншим, член клубу сам набуває неоціненний досвід.

3. Принцип пізнавальної активності та творчості. Учням-лідерам

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу надається можливість

творчого самовираження в невимушеній та комфортній обстановці, що сприяє

їх подальшому становленню як особистостей.

4. Принцип піраміди. Організаційна структура Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу має вертикальну ієрархію, тобто на

чолі дитячого громадського об’єднання знаходиться лідер, який скеровує

діяльність всіх членів. Подібна структура дозволяє задіяти велику кількість

учнів у процесі роботи Євроклубу, надаючи їм змогу опрацьовувати питання, в

яких вони безпосередньо зацікавлені, та спільними зусиллями досягати

поставленої мети.

5. Принцип особистісної орієнтації. Зміст програм заходів та діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу у цілому враховує

індивідуальні характеристики кожного учня, що створює “ситуацію успіху” та

комфортну атмосферу для пізнавальної активності.

6. Принцип культурної доцільності. Діяльність Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу передбачає засвоєння учнями-лідерами

загальнокультурних цінностей, формування потреби особистості в

саморозвитку, усвідомлення національної самоідентифікації, ознайомлення з

культурою, побутом, традиціями інших країн.

Процес реалізації полікультурного виховання старшокласників в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу представлений

на рисунку 1.1.

49

Рис. 1.1. Полікультурне виховання старшокласників в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

Діяльність старшокласників в Євроклубі загальноосвітнього

навчального закладу сприяє вихованню поваги та толерантного ставлення до

представників інших культур, формуванню навичок міжкультурної комунікації

та критичного мислення, розвитку пізнавальної активності, адаптації до

сучасних умов життя тощо. Результатом ефективної діяльності в Євроклубі є

усвідомлення особистістю свого місця у сучасному полікультурному світі.

Саме тому зміст полікультурного виховання як складової педагогічного

процесу в умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

передбачає соціокультурну ідентифікацію особистості, засвоєння системи

понять та уявлень про полікультурне середовище й виховання позитивного

ставлення до полікультурного оточення [216], розвиток навичок

міжнаціонального спілкування, діалог та взаємодію культур [128].

50

У контексті діяльності Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів

полікультурне виховання забезпечує засвоєння зразків і цінностей національної

та світової культури, культурно-історичного та соціального досвіду різних

держав і народів, формування відповідної картини світу, можливість отримання

більшої кількості інформації про інші культури, формування соціальної

гнучкості і розуміння необхідності компромісів, позитивне ставлення та

активну соціальну взаємодію з представниками різних культур при збереженні

власної культурної ідентичності [128].

Важливою умовою полікультурного виховання старшокласників

загальноосвітніх навчальних закладів також є наявність полікультурного

компоненту у навчальних матеріалах, поданих у підручниках і програмах як

при викладанні окремих предметів (іноземна мова, історія, географія), так і при

проведенні факультативних занять, діяльності клубів та Євроклубів.

Окрім цього, з метою реалізації полікультурного виховання

старшокласників Євроклуби загальноосвітніх навчальних закладів є

учасниками міжнародних програм та обмінів досвідом.

Пізнавальною для старшокласників є діюча програма “Європа в школі”,

основними заходами якої є організація конкурсів письмових творів і творів

мистецтва з історії, соціології, літератури, географії, що дозволяє зацікавити

учнів та заохотити їх до вияву власної ініціативи у процесі вивчення

європейської тематики [63, c. 28-29].

Необхідно відмітити, що метою діяльності Євроклубів загальноосвітніх

навчальних закладів є також ознайомлення старшокласників із можливостями

та перевагами однієї з провідних безстрокових програм у галузі освіти і

професійної підготовки, таких, як програма “Навчання протягом життя”

(Lifelong Learning Programme), яка дозволяє людям різного віку навчатися у

Європі через обміни, стажування та створення тематичних мереж.

Як зазначають С. Сисоєва, Н. Мачинська, неперервна освіта (освіта

упродовж всього життя) включає всі рівні навчання – від початкового до

вищого, є неперервним процесом, стимулює людей і дає їм можливість

51

оволодіти знаннями, цінностями, навичками, що сприяють особистісній і

професійній реалізації і самореалізації людини, підвищенню її кваліфікації

протягом усього життя, сприяє адаптації людини до неперервного змінного

світу тощо [224, c. 7-8; 226].

Частиною програми Європейського Союзу “Навчання протягом життя” є

започаткований Європейською Комісією eTwinning, метою якого є залучення

учнів країн Європи до проектної діяльності у рамках Європейської політики

сусідства та розвиток співпраці європейських навчальних закладів через

використання інформаційно-комунікативних технологій і участь в спільних

проектах. Отже, eTwinning Plus стимулює вивчення іноземних мов та

інформаційно-комунікаційних технологій. В рамках програми старшокласники

набувають навички роботи в команді, отримують досвід створення спільних

проектів, дізнаються про культуру інших країн Європи та розширюють

соціальні контакти. У свою чергу, вчителі також мають нагоду співпраці та

обміну досвідом з колегами країн Європи [262].

Ефективною та цікавою для старшокласників є участь у заходах

Європейського молодіжного парламенту як проєвропейського проекту для

навчальних закладів з метою поширення та пропагування ідеї єдиної Європи та

європейського громадянства. Основною метою даної організації є сприяння

розширенню світогляду старшокласників, участі у процесах розвитку

демократії, громадянського суспільства в Україні [263].

Європейський молодіжний парламент налагоджує міжнародні зв’язки

між учнями різних країн, сприяє отриманню старшокласниками унікального

навчального досвіду шляхом їх залучення до участі в обміні досвідом,

семінарах, національних конференціях, міні-сесіях, регіональних сесіях,

міжнародних сесіях та форумах.

Метою заходів Європейського молодіжного парламенту є популяризація

європейських цінностей, культури спілкування та взаємоповаги, розвиток

навичок ведення дебатів та публічних виступів, вдосконалення навичок

володіння англійською мовою, оскільки англійська є робочою мовою заходу.

52

Структура сесій Європейського молодіжного парламенту в рамках проекту

InterRail включає тімбілдинг, роботу в комітетах та Генеральну Асамблею, під

час якої обговорюється та узгоджується розроблена в комітетах резолюція.

Тімбілдінг є першим етапом роботи з старшокласниками після урочистого

відкриття Асамблеї та передбачає проведення різноманітних рухливих ігор,

метою яких є познайомити учасників комітету та згуртувати їх у неформальній

обстановці. Другим етапом є безпосередня робота в комітетах: у рамках

круглого столу старшокласники опрацьовують питання політичного,

економічного, соціального та культурного характеру та розробляють резолюції.

Заключним етапом є проведення Генеральної Асамблеї, під час якої

презентуються результати роботи в комітетах, надаються пояснення та

коментарі [263].

Отже, участь у заходах Європейського молодіжного парламенту

спонукає старшокласників та молодь до активної діяльності у громадському та

культурному житті, забезпечує отримання унікального навчального досвіду,

формування конструктивного і прагматичного ставлення старшокласників та

молоді до європейської інтеграції України. Спілкування з представниками

молодіжного Європарламенту також розвиває навички співпраці та

партнерства.

Програми обміну досвідом серед старшокласників ініціюються та

підтримуються не тільки країнами Європейського Союзу, а й за його межами.

Найбільш популярною та бажаною серед учнів та лідерів Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів є некомерційна програма обміну

старшокласників, яка повністю фінансується Урядом Сполучених Штатів

Америки, FLEX (Future Leaders Exchange). Програма надає можливість учням 8-

10 класів, які добре володіють англійською мовою та мають високі показники

успішності, навчатись упродовж року у США. Програма розрахована на один

рік, протягом якого учень проживає в американській сім’ї [266].

Отже, сьогодні надзвичайної актуальності набувають питання

формування адекватної оцінки діяльності Європейського Союзу, переваг та

53

недоліків, можливого вирішення питання євроінтеграції, обміну досвідом та

налагодження контактів з подальшою співпрацею в усіх сферах

життєдіяльності. Питання обміну досвідом на базі середнього

загальноосвітнього навчального закладу здійснюється за підтримки

Європейського Союзу та Радою Європи через залучення учнів, зокрема лідерів

Євроклубів, до проектної діяльності, участі у різноманітних конкурсах,

молодіжних ініціативах, конференціях, програмах, що мають на меті

розширення інформаційного поля про Європейський Союз шляхом залучення

молодого покоління до активної діяльності, налагодження міжкультурного

діалогу, підтримку молодіжних обмінів, ініціатив та демократичних проектів. В

основу тенденцій розвитку сучасного суспільства закладені принципи

інтеграції, демократизації, європейської свідомості та виміру освіти. Рушійною

силою даного процесу є сьогодні Євроклуби загальноосвітніх навчальних

закладів, які інформують старшокласників з питань організації та реалізації

міжнародних програм й ініціатив Європейського Союзу, залучають їх до

громадської та волонтерської діяльності, обміну досвідом в усіх сферах життя,

забезпечуючи високий комунікативний розвиток.

У контексті діяльності Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів

з метою сприяння інтеграції України в європейський освітній простір також

набуває актуальності питання європейського виміру у навчальних програмах та

програмах роботи Євроклубів. Зокрема, це стосується питань поширення

комплексних знань про Європу, необхідних на сучасному етапі громадянину

України для існування в європейському співтоваристві. Передбачається, що

створення подібних дитячих громадських об’єднань та втілення європейських

норм і цінностей сприятимуть полікультурному вихованню “громадян нової

Європи” [60], що передбачає організацію діяльності Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів з метою реалізації наступних завдань:

а) вивчення історії як європейських країн, так і України, що сприяє

процесам євроінтеграції;

54

б) розвиток міжкультурної освіти, що ґрунтується на культурному

розмаїтті та сприяє розвитку полікультурному вихованню особистості;

в) навчання про права людини, що пов’язане з громадянською освітою

та є умовою функціонування демократичної правової держави;

г) формування навичок комунікації іноземними мовами, що розширює

контакти між представниками різних країн [151, c. 7-9].

У даному контексті слід звернути увагу на одне з першочергових

завдань лідерів Євроклубу – налагодження творчих контактів з однодумцями в

рамках двосторонньої співпраці не тільки на теренах України, а і за її межами з

метою втілення у життя основних ідейних принципів роботи Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів. Позитивним фактором є зосередженість

на спільному питанні, проведення порівняльного аналізу поглядів та виконання

однієї задачі Євроклубами у навчальних закладах, що сприятиме нівелюванню

суб’єктивного підходу.

Спільна праця засвідчує важливість збереження збалансованого

уявлення про світ, сконцентрованого не тільки на політичних сюжетах, але й

культурних і соціально-економічних аспектах, виступає позитивним фоном у

спілкуванні між народами. Окрім цього, слід підкреслити практичну роль

співпраці Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів різного рівня, а

саме:

а) широкий форум для обміну думками за всіма питаннями;

б) створення сприятливої атмосфери, заснованої на взаємній повазі та

довірі;

в) відкритість, доступність та рівноправна основа співпраці;

г) налагодження механізму наступництва.

Позитивним є той факт, що міжнародні проекти та співпраця Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів у різних сферах діяльності сприяє

створенню “специфічного творчого ефекту” [12]: питання приймають більш

амбіційний характер, виходячи за рамки локального рівня; учні набувають

полікультурної вихованості, розвивають навички критичного мислення,

55

толерантного ставлення до представників інших культур, інтелектуальної

розвинутості, здатності приходити до незалежних висновків, поступового

викорінювання упереджених поглядів, стереотипного розуміння та ксенофобії.

З огляду на вищезазначене, дитяче громадське об’єднання є

добровільним об’єднанням суб’єктів навчально-виховного процесу зі

спільними інтересами, яке сприяє здійсненню полікультурного виховання. У

дитячих об’єднаннях в процесі міжособистісних стосунків та спільної

діяльності учні набувають досвід соціальної взаємодії, розвивають уміння

підпорядковуватись колективній дисципліні, відстоювати свої права,

співвідносити особисті інтереси з суспільними.

У контексті європейської інтеграції результатом позитивної діяльності

Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів є вміння старшокласників

порівнювати та співставляти події та їх наслідки в історії власної країни з їх

аналогами в європейських країнах, орієнтуватись у питаннях, що стосуються

Європейського Союзу, знати історію розвитку Євросоюзу та інтеграційних

прагнень України, розумітись в різнобарв’ї культурної спадщини європейських

держав, аналізувати вплив подій в історії власної країни на ситуацію у всій

Європі, налагоджувати ефективну співпрацю у вирішенні різноманітних

питань, формувати власну точку зору стосовно подій та зрушень як місцевого,

так і світового масштабу, набувати навички міжкультурної комунікації.

Відтак, актуальним сьогодні залишається пошук шляхів зацікавлення

старшокласників та їхнє залучення до суспільно-громадської діяльності,

створення осередків для ефективного полікультурного виховання та

просвітництва поза межами навчальної програми. Шкільні європейські клуби

(Євроклуби загальноосвітніх навчальних закладів) у сучасних умовах цілком

доцільно розглядати як осередки полікультурного виховання старшокласників.

Поряд з цим, вони виконують свою унікальну місію в умовах поступової та

незворотної інтеграції у європейську спільноту, беручи до уваги активний

розвиток культурних, економічних та політичних зв’язків України з країнами

Європи.

56

Висновки до першого розділу

На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що полікультурне

виховання учнів сприяє встановленню взаєморозуміння між народами,

усвідомленню учнями власної індивідуальності та приналежності до певної

спільноти шляхом отримання знань про спільні історично-культурні надбання.

У контексті дослідження визначено, що полікультурне виховання є

процесом соціокультурної ідентифікації особистості в полікультурному

соціумі, який створено в загальноосвітньому навчальному закладі з метою

пізнання старшокласниками культурного розмаїття України і світу, виховання

толерантного ставлення до культурних відмінностей, набуття здатності

ефективної співпраці з представниками різних культурних груп, формування

вміння генерувати творчі рішення у нестандартних ситуаціях міжкультурної

взаємодії (подолання конфліктів, робота в обмежений період часу або у новому

колективі тощо).

Обґрунтовано, що полікультурне виховання старшокласників

розкривається через комплексне застосування підходів, як от: особистісно

орієнтований (орієнтація педагогічної діяльності на самореалізацію

старшокласників, розвиток їхньої індивідуальності), культурологічний

(пізнання старшокласниками цінностей української та європейської культури),

компетентнісний (створення умов для саморозвитку старшокласників та

формування готовності до пізнавально-діяльнісної активності протягом життя),

системний (організація полікультурного виховання старшокласників як

інтеграція творчої та науково-дослідної діяльності).

Встановлено, що полікультурне виховання страшокласників сприяє

усвідомленню місця у багатокультурному світі, толерантному ставленню до

культурних відмінностей, міжкультурному діалогу і співпраці.

57

Досліджено генезу організації полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу як дитячого громадського об’єднання

та виокремлено етапи: а) зародження та становлення інтернаціонального

виховання у клубах інтернаціональної дружби; б) розвиток та розширення

мережі клубів інтернаціональної дружби; в) залучення дітей до міжнародної

діяльності в умовах діяльності дитячих громадських об’єднань; г) відродження

подібних до клубів інтернаціональної дружби дитячих громадських об’єднань –

шкільних європейських клубів або Євроклубів.

На сучасному етапі полікультурне виховання старшокласників

реалізується в рамках концепції “європейський вимір в освіті” згідно

Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи через діяльність Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу та передбачає інтеграцію досвіду країн

Європейського Союзу в навчально-виховний процес.

Євроклуб загальноосвітнього навчального закладу визначається нами як

різновид дитячого громадського об’єднання, діяльність якого ґрунтується на

принципі добровільності та реалізується у позаурочний час з метою

полікультурного виховання школярів.

58

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ

ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У

ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ

2.1. Методика констатувального етапу педагогічного експерименту

Згідно з методикою проведення наукового дослідження [38; 225],

констатувальний експеримент було спрямовано на розв’язання наступних

завдань:

1) визначення експериментальної бази дослідження;

2) визначення критеріїв та показників полікультурної вихованості

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу;

3) проведення педагогічної діагностики;

4) виявлення рівнів полікультурної вихованості старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу;

5) обґрунтування педагогічних умов та структурної моделі

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Для організації ефективної роботи та реалізації полікультурного

виховання старшокласників у процесі діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу важливе значення має розробка та визначення

компонентів, критеріїв, показників і рівнів сформованості полікультурної

вихованості старшокласників. У процесі роботи ми спирались на результати

наукових досліджень О. Березюк [14], В. Бойченко [22], Ю. Карягіної [86],

59

П. Кендзьора [89; 90], О. Ковалевської [112], І. Лощенової [141],

О. Мілютіної [162; 163], Г. Назаренко [169], Т. Олинець [178],

М. Олійник [179], А. Солодкої [229], Г. Хофстеда [269], В. Хребтової [243; 244],

Л. Чумак [245] та інших дослідників.

Відповідно до проблеми дослідження полікультурного виховання

старшокласників в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

нами виокремлено такі компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та

діяльнісно-поведінковий.

Когнітивний компонент полікультурної вихованості характеризується:

а) інформованістю, правильністю і повнотою уявлень про культуру,

традиції, звичаї, соціально-політичне життя інших країн (тобто сформованістю

полікультурної грамотності);

б) усвідомленням національної приналежності, знанням культури,

історії, мови, звичаїв, традицій, обізнаністю щодо життя та діяльності відомих

представників свого народу;

в) умінням знаходити, аналізувати, критично осмислювати,

узагальнювати та використовувати необхідну інформацію;

г) позитивною мотивацією до вивчення як рідної, так й іноземних мов.

Відтак, сутність даного компоненту полягає у пізнанні

старшокласниками основ полікультурного виховання, отримання свідомих

знань про полікультурний соціум, загальний інтелектуальний розвиток

старшокласників.

Емоційно-ціннісний компонент формування полікультурної вихованості

характеризується:

а) розвитком толерантності, позитивним сприйняттям культурної

розмаїтності, шанобливим ставленням до представників інших культур;

б) наявністю власних життєвих цілей та планів;

в) сформованістю позитивної мотивації щодо реалізації власного

потенціалу в полікультурному соціумі.

60

Даний компонент передбачає позитивне сприйняття старшокласниками

полікультурного соціуму, вміння психологічно адаптуватись до продуктивної

співпраці із представниками інших культур та шанобливе ставлення до них.

Діяльнісно-поведінковий компонент формування полікультурної

вихованості старшокласників в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу характеризується:

а) умінням діяти нестандартно та приймати творчі рішення у

нетипових ситуаціях;

б) спроможністю контролювати свою поведінку під час взаємодії з

представниками інших культур, тобто здатністю до саморегуляції поведінки;

в) умінням за зовнішніми ознаками визначати емоційний стан

співрозмовника, створювати сприятливий емоційний клімат у процесі

міжособистісного спілкування;

г) здатністю діяти самостійно та ефективно співпрацювати у

полікультурному колективі;

д) творчою активністю, здатністю генерувати оригінальні ідеї та

вдосконалювати способи власної діяльності у процесі полікультурного

виховання, гнучкістю, продуктивністю та креативністю мислення;

е) здатністю продукувати різноманітні підходи до вирішення проблем,

винахідливістю, самостійністю та ініціативністю у прийнятті рішень.

Отже, діяльнісно-поведінковий компонент спрямовано на формування у

старшокласників здатності приймати рішення та діяти, усвідомлюючи умови

існування полікультурного соціуму.

Означені структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний,

діяльнісно-поведінковий) були покладені в основу розробки критеріїв та

відповідних показників, що характеризують полікультурну вихованість

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

“Критерій” визначають як “ознаку, на основі якої здійснюється оцінка,

визначення або класифікація чогось, мірило суджень” [24].

61

За визначенням А. Галімова, “критерій виражає найзагальнішу сутнісну

ознаку, на основі якої здійснюють оцінку, порівняння реальних педагогічних

явищ, при цьому ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію

виражаються у конкретних показниках” [34, с. 93]. Критерії також

визначаються як залежні змінні характеристики, які гіпотетично є найбільш

адекватними для вирішення практичних проблем [153, с. 291-299].

З метою розкриття компонентів полікультурної вихованості

старшокласників виокремлюють критерії вихованості, які є теоретично

розробленими показниками рівня сформованості різних якостей особистості та

впливають на її поведінку в певній ситуації [191]. Критерії вихованості умовно

поділяють на дві групи:

1) пов'язані з проявом результатів виховання у зовнішній формі —

судженнях, вчинках особистості;

2) пов'язані з мотивами, переконаннями, планами,

орієнтаціями [146; 237].

У контексті нашого дослідження критерії виступатимуть як ознаки, на

основі яких відбувається оцінювання рівня полікультурної вихованості

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

Cкладність структури й змісту полікультурного виховання

старшокласників в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу,

визначених структурних компонентів, критеріальну базу констатувального

етапу експерименту склали наступні критерії: пізнавальний, мотиваційно-

цільовий, креативно-діяльнісний та комунікативний критерії.

Зокрема, пізнавальний критерій передбачає оцінку ступеня обізнаності

старшокласників загальноосвітнього навчального закладу в історичних,

соціокультурних реаліях країн Європейського Союзу, тобто з’ясування обсягу

та ґрунтовності знань про країни Європи, ступеня володіння іноземними

мовами для ефективної взаємодії з представниками інших культур.

Показниками пізнавального критерію є:

62

1) розуміння старшокласниками культурних особливостей та

відмінностей України та європейських країн;

2) розуміння необхідності вивчати іноземні мови для комунікації з

представниками інших культур;

3) здатність критично мислити та аналізувати необхідну інформацію.

Отже, пізнавальний критерій є основою когнітивного компоненту і

сприяє встановленню рівня загальної обізнаності.

Мотиваційно-цільовий критерій пов’язаний із особистісними та

ситуативними факторами, його показниками виступають:

1) толерантність до представників інших культур;

2) сформованість мотивації реалізувати власний потенціал у

полікультурному соціумі на основі позитивного сприйняття культурного

розмаїття європейських країн.

Показники мотиваційно-цільового критерію направлені на формування

прагнення старшокласників підвищувати рівень обізнаності в історичних,

географічних, культурних аспектах про країни Європейського Союзу, розвиток

толерантного відношення до представників інших культур.

Креативно-діяльнісний критерій визначає рівень володіння

старшокласниками способами творчої активності і розкриває їх готовність до

різних видів позанавчальної діяльності. Спираючись на параметри

креативності, виокремлені Дж. Гілфордом [268], показниками креативно-

діяльнісного критерію полікультурної вихованості старшокласників

загальноосвітнього навчального закладу виступають:

1) здатність старшокласників приймати нестандарні рішення з метою

розв’язання проблемних питань у полікультурному соціумі;

2) спроможність старшокласників діяти самостійно;

3) уміння старшокласників нести відповідальність за прийняті

рішення.

Слід зазначити, що креативно-діяльнісний критерій надає можливість

визначити здатність старшокласників до самоактуалізації, реалізації себе у

63

творчій діяльності, яка передбачає застосування творчих завдань у процесі

полікультурного виховання та сприяє особистісному зростанню. Креативні

завдання актуалізують почуття та емоції підлітків, що сприяє ефективному

засвоєнню цінностей полікультурного світу.

Комунікативний критерій допомагає визначити здатність

старшокласників опановувати іноземні мови, їх уміння застосовувати на

практиці набуті комунікативні навички. Показниками комунікативного

критерію виступають:

1) уміння старшокласників співпрацювати в команді;

2) розвиненість культури мовлення;

3) здатність старшокласників встановлювати міжкультурну

комунікацію.

За допомогою даного критерію є можливим виявлення здатності

старшокласників до подолання мовного бар’єру та встановлення комунікації з

носіями інших мов і культур.

Таким чином, сукупність визначених нами компонентів, критеріїв та

показників дає змогу охопити всі суттєві параметри сформованості

полікультурної вихованості старшокласників загальноосвітнього навчального

закладу.

Як відомо, механізмом переведення якісних показників у кількісні є

рівні. “Рівень” визначають як щабель, досягнутий у розвитку чого-небудь [147].

У контексті нашого дослідження рівень – ступінь розвитку полікультурної

вихованості старшокласників в умовах Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

Урахування визначених критеріїв і показників дало змогу виокремити

три рівні сформованості полікультурної вихованості старшокласників: низький,

середній, високий.

Старшокласники з низьким рівнем характеризуються несформованістю

полікультурної вихованості. Знання про полікультурний світ, вміння та навички

старшокласників є недостатніми для ефективної взаємодії в полікультурному

64

середовищі. Старшокласники мають поверхневі знання про свою націю та

народ, у них відмічається відсутність мотивації до вивчення іноземних мов,

відсутність елементарних знань про інші культури та їх представників.

Цінності старшокласників не пов’язані з діяльністю в полікультурному

середовищі, відсутнє прагнення до самовдосконалення. Низький рівень

теоретичної підготовки старшокласників поєднується з нерозвинутими

творчими здібностями, неготовністю приймати самостійні рішення,

безвідповідальністю та безініціативністю. Несформовані навички роботи у

команді, безвідповідальне ставлення до самостійної роботи. Діяльність

направлена на оволодіння мінімальною базою знань.

Старшокласники з даним рівнем характеризуються також неготовністю

сприймати культурну різноманітність, встановлювати культурний діалог та

продуктивну міжкультурну комунікацію, низьким рівнем толерантності,

нездатністю коректно вирішувати спірні питання. Старшокласники не готові до

чіткого висловлення й аргументації своїх поглядів.

Старшокласники з середнім рівнем відзначаються належним рівнем

сформованості всіх компонентів полікультурного виховання, необхідних для

існування та взаємодії в полікультурному соціумі. Старшокласники засвоїли

базові знання про полікультурний світ, достатньо розуміються на історії,

культурі, звичаях України та країн європейської спільноти, однак здатні

застосовувати їх лише у типових ситуаціях діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу. Відмічається достатня зацікавленість

у вивченні культурного розмаїття. Старшокласники мають зростаючу

мотивацію до вивчення іноземних мов.

Старшокласники добре усвідомлюють власні моральні цінності, обізнані

з нормами етики, прагнуть до самовираження та самовдосконалення. Учні

вміють вирішувати дискусійні питання за встановленими нормами та

алгоритмом.

Відмічається середній рівень розвитку творчих здібностей та активності

старшокласників, однак вони зазнають труднощів, коли доводиться діяти у

65

нових умовах і приймати нестандартні рішення, виявляють готовність до

аналізу інформації за наданим алгоритмом. Відбувається усвідомлення

постійного самовдосконалення та прагнення до самовираження.

Спостерігається відповідальне ставлення до виконання обов’язків, у рамках

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу старшокласники

здатні до цілеспрямованої продуктивної діяльності.

Відмічається зростання зацікавленості у встановленні міжкультурної

комунікації, достатня сформованість навичок співпраці (зокрема з

представниками інших культур), позитивне та толерантне ставлення до

партнерів. У рамках діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу старшокласники здатні виконувати роботу самостійно, відбувається

зростання навичок командної роботи.

Учні здатні до конструктивної міжособистісної взаємодії у процесі

діяльності, однак їх комунікація має дещо шаблонний, недостатньо гнучкий

характер.

Старшокласники з високим рівнем характеризуються сформованістю

всіх компонентів полікультурного виховання. Старшокласники мають

різнобічні та міцні знання і вміння, здатні гнучко та результативно

застосовувати їх в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу на різних рівнях його функціонування. У старшокласників

відмічається наявність достатньо ґрунтовних знань про свою приналежність до

нації, її традиції, значний пізнавальний інтерес до вивчення особливостей

України, її мови та культури, достатній рівень інформованості щодо історії,

культури, традицій країн Європи, позитивна мотивація до вивчення іноземних

мов.

Старшокласники з даним рівнем полікультурної вихованості

відрізняються стійкими цінностями, прагненням до постійного

самовдосконалення та самореалізації. Вони ініціативно, активно і творчо

підходять до виконання своїх обов’язків, готові самостійно продукувати

оригінальні ідеї, приймати рішення у нестандартних ситуаціях та нести за них

66

відповідальність, критично мислити та аналізувати. Старшокласники уміють

аргументувати та коректно відстоювати власну позицію.

Старшокласники з високим рівнем характеризуються толерантним

ставленням до інших культур, здатністю обирати оптимальні способи

спілкування.

Учні виявляють зацікавленість та гнучкість у міжкультурній

комунікації, уміння налагоджувати конструктивну співпрацю. Уникають

створення критичних ситуацій, вміють долати напруження, здатні ефективно

працювати як самостійно, так і співпрацювати в команді.

Як результат, передбачено сформованість полікультурної вихованості

старшокласників, здатність адаптуватись та існувати в полікультурному

соціумі, взаємодіяти з представниками різних країн та культур. Важливим є

участь старшокласників у різноманітних міжнародних програмах та проектах з

обміну досвідом, мотивація до самовдосконалення та самореалізації тощо.

У процесі проведення констатувального експерименту педагогічного

дослідження нами було проаналізовано сформованість у старшокласників

показників за пізнавальним, мотиваційно-цільовим, креативно-діяльнісним та

комунікативним критерієм полікультурної вихованості старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. Для

розв’язання поставлених завдань дослідження використовувався комплекс

діагностувальних та адаптованих методик, який би відповідав меті нашого

дослідження та забезпечували валідність результатів.

Зокрема, у ході проведення педагогічного експерименту ми спирались

на сукупність технічних прийомів, розроблених Д. Кацом та К. Брейлі

(методика “Приписування якостей” (Додаток Б) [273]), В. Агєєвим (методика

міжгрупової взаємодії [1]), О. Киричуком, О. Коберником [94, с.5-10.],

К. Сішора [235, c. 126-127] (методика визначення індексу групової

згуртованості (Додаток В), Г. Солдатовою, О. Кравцовою, О. Хухлаєвим,

Л. Шайгеровою, О. Шаровою (методика формування

толерантності (Додаток Ж) [228; 204]).

67

Для дослідження ролі Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу у полікультурному вихованні старшокласників, їхньої мотивації

реалізувати власний потенціал в полікультурному соціумі було розроблено дві

авторські анкети (Додаток Г, Додаток Д).

З метою збору первинних емпіричних даних [250, c. 193] були

використані: пряме спостереження і бесіди з учнями та координаторами

Євроклубу, порівняння та аналіз документації Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу як дитячого громадського об’єднання (план роботи,

Статут, протоколи засідань тощо) документів, опитування та анкетування

(Додаток Г, Додаток Д), що дозволило змоделювати необхідні

експериментальні ситуації, щоб виявити “стійкість мотивів та інших

суб’єктивних станів” старшокласників [250, c. 228-229], загальний стан

підготовки та освіченості старшокласників з питань проєвропейської та

української тематики, що є складовою полікультурної вихованості, рівень

толерантності та згуртованості старшокласників, готовності до різних видів

діяльності, співпраці в полікультурному колективі, мотивацію до особистісного

розвитку й реалізації власного потенціалу в полікультурному соціумі.

У констатувальному експерименті педагогічного дослідження брали

участь 278 учнів 8-11-х класів (віком від 13 до 17 років), які навчаються у

Комунальному закладі “Технічний ліцей м. Дніпродзержинська”, Середній

загальноосвітній школі імені А. С. Макаренка №4, Комунальному закладі

“Середня загальноосвітня школа №19 м. Дніпродзержинська”, Середній

загальноосвітній школі №20 імені О. Стовби м. Дніпродзержинська,

Комунальному закладі “Нікопольська гімназія №7 ІІ-ІІІ ступенів”, Криворізькій

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №109 Криворізької міської ради

Дніпропетровської області, Рівненській загальноосвітній школі №23,

Харківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів Харківської міської ради

Харківської області, а також 15 координаторів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, які мали досвід роботи із старшокласниками у рамках

діяльності даного дитячого громадського об’єднання та виступили експертами.

68

Підкреслено, що саме в старшому шкільному віці відбувається активне

самоствердження і формування ціннісної сфери особистості; старшокласники

прагнуть самовизначення й відчувають потребу у розширенні меж спілкування

[30; 31]. Саме тому вони є відкритими для усвідомлення вимог і реалій

сучасності, сприйняття культурної різноманітності, адаптації до

полікультурного соціуму в цілому.

Для перевірки розуміння старшокласниками особливостей та

відмінностей країн Європи, Європейського Союзу та України було використано

матеріали та електронні тести Євровікторини “Євроквіз” [264]. Відповівши на

20 запропонованих питань проєвропейської та української тематики,

старшокласники автоматично дізнавались про рівень своїх знань: низький

(євро-новачок), середній (євро-любитель), високий (євро-знавець). Результати

опитувань на костатувальному експерименті відображені на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Рівень обізнаності старшокласників у питаннях про особливості та

відмінності країн Європи та України у процесі констатувального експерименту

Згідно отриманих данних, 44% старшокласників мають результати на

низькому рівні (євро-новачки) та середньому рівні (євро-любителі), 12% – на

високому рівні (євро-знавці) засвоєння матеріалу стосовно особливостей країн

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Розуміння особливостей та

відмінностей країн Європи та ЄС

Розуміння особливостей та

відмінностей України

69

Європи та Європейського Союзу. Старшокласники (25%) розуміються на

особливостях України на низькому рівні, 50% – на середньому рівні, 25% – на

високому рівні.

Рис. 2.2. Причини вибору старшокласниками країн Європи та Європейського

Союзу

У процесі констатувального експерименту нами також було відстежено

тенденції (рис. 2.2) щодо вибору старшокласниками країн, привабливих для

вивчення:

1) бажання навчатись у вищих навчальних закладах обраних країн;

70

2) наявність друзів або родичів, які проживають на території обраних

країн;

3) намір знайти роботу на території обраних країн.

Як зазначено на рисунку 2.2, найбільш характерною причиною вивчення

особливостей європейських країн є бажання старшокласників по закінченню

загальноосвітнього навчального закладу України продовжити своє навчання у

вищих навчальних закладах однієї з обраних країн Європи.

Як засвідчують опитування (всього 278 осіб), 82 старшокласники хотіли

б нарівні з Україною навчатись у вищому навчальному закладі Великобританії,

76 старшокласників обрали Німеччину, 72 – Польщу, 66 – Францію. Достатньо

велика кількість старшокласників (від 30 до 50 осіб) надають перевагу

навчанню в Чехії, Іспанії, Італії.

Однак відмітимо, що учні певною мірою нарівні з Україною цікавляться

освітніми закладами всіх країн Європи та Європейського Союзу, що говорить

про широку географію їх інтересів. Підкреслимо той факт, що старшокласники

також переймаються питаннями щодо свого майбутнього. Саме тому 54-55 осіб

хотіли б після закінчення навчання, крім України, знайти роботу в Німеччині,

Великобританії та Франції, увідомлюючи високий рівень життя у даних

країнах. Беручи до уваги високий відсоток українців, які проживають у Польщі,

Іспанії та Італії, стає зрозумілим, чому 35-40 осіб розмірковують над

подальшим працевлаштуванням саме на території даних країн. Країни з

нижчим рівнем розвитку (наприклад, Болгарія, Румунія тощо) не приваблюють

старшокласників, як країни їх подальшого працевлаштування (лише 6-7 осіб

відмічають їх у варіативній складовій відповідей).

Отримані результати відображають недостатню обізнаність учнів у

соціально-економічних та політичних особливостях тих або інших країн, що, в

свою чергу, вимагає більш ґрунтовного ознайомлення та детального

опрацювання інформації шляхом самоосвіти або відвідування факультативних

занять, лекцій, семінарів, групових або індивідуальних бесід з координатором.

71

Необхідно також підкреслити, що на вибір старшокласників щодо

вивчення особливостей країн Європи та Європейського Союзу впливає й

фактор наявності родичів або друзів, які проживають на території обраних

країн. Так, з точки зору даних обставин, найбільша кількість старшокласників

надає перевагу вивченню особливостей таких країн, як Німеччина, Франція,

Італія, Великобританія, Польща, Чехія, Іспанія.

За допомогою аналізу двовимірного рисунку 2.3 можливо відстежити

зацікавленість старшокласників у вивченні історії та мов країн Європи та

Європейського Союзу, ознайомленні з їх визначними місцями, розвитком

комунікативних навичок (soft skills).

Більшості старшокласників паралельно з Україною цікаво вивчати

історію таких країн, як Великобританія, Франція, Німеччина та Італія, що

можна пояснити впливовістю даних країн на світовій арені. Проте учні також у

значній мірі приділяють увагу вивченню історичних фактів й інших

європейських держав.

Не менш актуальною причиною вивчення особливостей тих або інших

країн Європи та Європейського Союзу є бажання старшокласників опанувати

іноземну мову та практикувати спілкування з представниками інших культур.

Найбільше старшокласники одночасно з українською бажають вивчати та

практикувати англійську, французьку та німецьку мови, що пояснюється

наявністю даних іноземних мов у варіативній складовій програм Міністерства

освіти і науки та їх викладанням у загальноосвітніх навчальних закладах,

починаючи з першого класу.

Необхідно відмітити і той факт, що популярності серед старшокласників

набуває вивчення та використання на практиці італійської та польської мов, що

пояснюється суб’єктивними факторами (наприклад, бажанням продовжити своє

навчання на території Польщі або наявністю родичів та друзів, які працюють та

проживають на території Італії тощо). Проте, беручи до уваги широке коло

інтересів старшокласників, можна дійти висновку, що їм у різній мірі цікаво

72

вивчати мови та практикувати спілкування з представниками усіх європейських

країн.

Рис. 2.3. Причини вивчення старшокласниками особливостей країн Європи та

Європейського Союзу

Однак з метою виявлення реального рівня обізнаності учнів з іноземних

мов було проаналізовано поточну успішність старшокласників саме з даних

предметів (зокрема з англійської мови), рівень практичного застосування

73

набутих знань та їхньої активності у конкурсах знавців іноземних мов, проектах

програми eTwinning та Європейського молодіжного парламенту тощо. Як

засвідчили результати, переважна більшість старшокласників володіють

іноземною мовою (зокрема англійською мовою) на низькому рівні (44%),

майже така ж кількість учнів (41%) мають середній рівень володіння іноземною

мовою і лише 15% старшокласників розуміють та спілкуються іноземною

мовою на високому рівні. Саме тому стає очевидним, що і рівень здатності

старшокласників встановлювати міжкультурну комунікацію також у преважній

більшості є недостатнім з огляду на вимоги сучасності: лише 50%

старшокласників здатні встановлювати міжкультурну комунікацію на

середньому рівні, 25% старшокласників мають низький або високий рівні.

Найбільше старшокласників мотивує до вивчення історії та мов країн

Європи та Європейського Союзу бажання відвідати їх визначні місця.

Географія інтересів старшокласників шириться по всьому європейському

континенту, тобто старшокласникам цікаво відвідати усі країни Європи та

Європейського Союзу. Найбільш популярними та бажаними напрямами

подорожування для учнів є Західна та Південна Європа, а саме:

Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Кіпр, Болгарія тощо

(див. рис. 2.3).

Меншу зацікавленість викликають країни Східної та Північної Європи:

Румунія, Македонія, Угорщина, Сербія, Литва, Латвія тощо. Отримані

результати дають можливість припустити, що старшокласники не обізнані з

географічними, історичними та культурними аспектами, наявними у деяких

країнах, саме тому показник зацікавленості у їх туристичному відвідуванні є

низьким.

Для з’ясування здатності старшокласників критично мислити та

аналізувати необхідну інформацію було залучено до співпраці координаторів

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, які спостерігали за своїми

вихованцями у процесі розв’язання проблемних питань. До уваги брались такі

аспекти, як уміння знаходити, аналізувати та узагальнювати інформацію,

74

створювати варіанти вирішення дискусійного питання, уміння аргументувати

свою позицію. Так, на костатувальному етапі експерименту старшокласники у

переважній більшості (63%) мають низький рівень здатності до критичного

мислення, середній рівень здатності має чверть старшокласників, високий

рівень здатності до критичного мислення притаманний лише 12%

старшокласників.

У процесі констатувального експерименту також було визначено рівень

сформованості показників за мотиваційно-цільовим критерієм полікультурної

вихованості старшокласників (рис. 2.4)

Рис. 2.4. Рівні сформованості показників мотиваційно-цільового критерію

полікультурної вихованості старшокласників у процесі констатувального

експерименту

Так, для визначення рівня толерантності як складової полікультурного

виховання старшокласників було застосовано методики “Приписування

якостей” (Д. Кац, К. Брейлі) та “Індекс толерантності” (Г. Солдатова,

О. Кравцова, О. Хухлаєв, Л. Шайгерова).

Сутність методики “Приписування якостей” полягає у тому, що

старшокласники вибирають п’ять якостей, які, на їхню думку, характеризують

представників певних етнічних груп: англійців, італійців, німців, українців

тощо. За результатами опитування старшокласників педагогічного

0%10%20%30%40%50%60%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Толерантність до представників інших

культур

Сформованість мотивації реалізувати

власний потенціал у полікультурному

соціумі на основі позитивного

сприйняття культурного розмаїття

європейських країн

75

експерименту (згідно адаптованої анкети) було виокремлено по п’ять

найчастіше вказуваних якостей для тієї або іншої етнічної групи (див.

Додаток Б).

З огляду на це, наприклад, старшокласники вважають англійців у

більшій мірі пихатими (20%), замкненими (15%), стриманими (23%), відданими

(13%), діловими (18%); французів – галантними (13%), модними (25%),

елегантними (21%), дивними (15%), непривітними (15%); німців –

пунткуальними (25%), діловими (25%), педантичними (13%), суворими (8%),

наполегливими (10%) тощо.

З метою діагностики рівня толерантності старшокласників також був

використаний адаптований опитувальний лист “Індекс толерантності”

(Г. Солдатова, О. Кравцова, О. Хухлаєв, Л. Шайгерова).

Згідно рисунку 2.4 переважна більшість старшокласників показують

середній рівень толерантності до представників інших культур (50%), низький

рівень толерантності характерний 39% старшокласників та лише 11%

старшокласників мають високий рівень толерантності до представників інших

культур, що, в свою чергу, підтвержує неготовність старшокласників

співпрацювати із представниками інших культур та встановлювати

міжкультурну комунікацію.

У процесі констатувального експерименту, використовуючи авторські

опитувальні листи (Додаток Г, Додаток Д) та бесіди і спостереження

координаторів Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів з метою

визначення сформованості мотивації старшокласників реалізувати власний

потенціал у полікультурному соціумі на основі позитивного сприйняття

культурного розмаїття європейських країн, було встановлено (див. рис. 2.4), що

в основному старшокласники мають середній рівень (44%) сформованості

зазначеного показника. Так, більшість старшокласників переймаються в

основному питаннями ділової активності (Додаток Т): їм важливо забезпечити

власний матеріальний добробут, продовжити навчання та створити сім’ю.

Трохи менший розподіл відповідей спостерігається серед таких варіантів, як

76

подорожі світом, вивчаючи культуру, історію та мови країн, використання

накопиченних знань задля реалізації власних планів, навчання та пізнання

світу, реалізація творчого потенціалу. Однак найменший розподіл відповідей

спостерігається за такими варіантами, як участь у громадському житті міста або

країни та активне соціальне життя.

У процесі первинного діагностування старшокласники також

відмічають, що для повноцінного життя їм необхідна високооплачувана робота,

високий соціальний статус, матеріальне забезпечення. Менше всього

старшокласники приділили увагу таким варіантам, як задоволення від роботи,

саморозвиток та самоосвіта, продуктивна діяльність, здатність реалізувати

творчий потенціал.

Отримані результати можна пояснити впливом тенденцій сучасності,

віковими та індивідуально-психологічними особливостями, несформованістю

світогляду учнів, наявністю недостатнього життєвого досвіду або

особливостями життєвих обставин, в умовах яких виховується та розвивається

особистість.

Слід зазначити, що використані нами методики також були застосовані

для виявлення необхідних якостей старшокласника в умовах діяльності

Євроклубу як осередку полікультурного виховання загальноосвітнього

навчального закладу (Додатку Е).

Так, у процесі констатувального експерименту більшість

старшокласників підкреслює, що лідер Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу повинен бути впевнений у собі і своїх знаннях (13%) та

відповідальний (11%). Значна кількість учнів (9%) відмічає необхідність таких

якостей, як комунікабельність, винахідливість та досвідченість.

Старшокласники (6%) також вважають, що лідеру має бути притаманна

сміливість та прагнення до саморозвитку. Однак відмітимо низькі показники за

такими якостями, як толерантноість (5%), щирість (3%) та

співпереживання (2%).

77

За допомогою методики перевірки стану міжгрупової взаємодії

В. Агєєва, який також є прихильником діяльнісного підходу у вихованні, та

К. Сішора ми визначили умови успішної діяльності старшокласників у процесі

роботи в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу, що сприяє їх

ефективному згуртовуванню, а саме: наявність спільної мети, цінностей,

критеріїв оцінки діяльності та її реальна успішність [1; 237]. З метою

опрацювання даної методики ми залучили до співпраці координаторів

Євроклубу, які, спостерігаючи за своїми вихованцями, зафіксували стан

полікультурної вихованості старшокласників у відповідно розробленому

опитувальному листі (див. Додаток Д).

Слід підкреслити, що у процесі здійснення діагностичних процедур

координатори акцентували увагу на тому факті, що старшокласники мають

низький (44%) та середній (50%) рівні сформованості уміння співпрацювати в

команді, зокрема з представниками інших культур; рівень розвиненості

культури мовлення також у переважній більшості старшокласників є низьким

(38%) або середнім (50%); учні не готові діяти самостійно (44% виявляють

низький рівень), не здатні знаходити нестандартні рішення проблемних

ситуацій (50% мають низький рівень) та нести відповідальність за прийняті

рішення (56% характерний низький рівень).

З метою ефективної організації полікультурного виховання в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу ми також

з’ясували думку старшокласників щодо впливу роботи даного дитячого

громадського об’єднання на:

1) розуміння старшокласниками економічної та політичної ситуації в

країнах Європейського Союзу;

2) можливості поглиблення знань про традиції та культуру країн

Європейського Союзу;

3) поглиблення знань про традиції та культуру України;

4) здатність до самостійної діяльності;

5) готовність до командної роботи;

78

6) надання можливості співпрацювати з однодумцями;

7) виховання поваги до думки співрозмовника;

8) повагу до традицій та культури країн Європи;

9) розвиток впевненості у собі;

10) розширення світогляду;

11) надання можливості подорожувати;

12) розширення соціальних контактів;

13) ознайомлення з освітянськими програмами за кордоном;

14) надання можливості брати участь у конкурсах і проектах

проєвропейської тематики (Додаток З).

Отримані дані засвідчують, що старшокласники усвідомлюють

необхідність розвитку навичок самостійної роботи (7%) та розширення

соціальних контактів (6%), відмічають можливість співпрацювати з

однодумцями (4%). Однак спостерігається низький відсоток розподілу

відповідей старшокласників стосовно шанобливого ставлення до думки

співрозмовника та становлення впевненості у собі, що можна пояснити

суб’єктивними факторами, нерозумінням суті поставленого запитання або його

важливості.

Участь у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

допомагає старшокласникам поглибити знання про традиції та культуру країн

Європейського Союзу (11%) та України (5%), навчає поважати традиції та

культуру країн Європи (6%). Старшокласники відмічати можливість участі у

конкурсах та проектах, націлених на вивчення особливостей країн Європи та

Європейського Союзу (2%).

Слід відзначити високі показники усвідомлення старшокласниками ролі

Євроклубу щодо розширення загального світогляду (10%), розвитку умінь і

навичок співпрацювати в команді (13%) та надання можливості подорожувати

(9%), що можна пояснити залученням учнів до різноманітних видів діяльності

(семінарів, конкурсів, круглих столів, тренінгів проєвропейської тематики) на

різних рівнях організації діяльності даного дитячого громадського об’єднання.

79

Старшокласники виявляють зацікавленість до вивчення політичної

структури Європейського Союзу (11%) та ознайомлення з освітянськими

програмами за кордоном (5%), що пояснюється віковими особливостями

старшокласників, їх неготовністю до розважливого й критичного аналізу

сучасних реалій або неактуальністю даних питань тощо.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту

було створено контрольну групу (КГ), до складу якої увійшли 138

старшокласників, які не виявили бажання брати участь у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, та експериментальну групу (ЕГ), до

складу якої увійшло 140 старшокласників, які виявили бажання брати участь та

організовувати діяльність Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Виокремлені контрольна та експериментальна групи старшокласників у цілому

не відрізнялись за якісними та кількісними показниками полікультурної

вихованості.

Передбачається, що участь у заходах в умовах Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу сприятиме формуванню у

старшокласників уявлення про особливості політичного, державного,

економічного, соціального устрою країн Європи та Європейського Союзу, їх

культуру, традиції, мову, полікультурну вихованість та толерантність,

необхідність в оволодінні знаннями, уміннями та навичками. Учні-лідери

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу мають стати більш

сконцентрованими на плануванні подальшого життя: перейматись питаннями

вивчення іноземних мов, отримання освіти у вищих навчальних закладах,

пошуку роботи, розширення меж власної діяльності, налагодження співпраці з

однодумцями (у тому числі і з представниками інших культур), реалізації

власних можливостей у полікультурному соціумі тощо.

Відтак, це актуалізує необхідність вирішення завдань діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу з формування

полікультурної вихованості старшокласників шляхом ознайомлення з історико-

географічними, культурними, соціально-політичними особливостями країн

80

Європи та Європейського Союзу, розширення світогляду, мотивації до

самоосвіти.

Отже, на основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної

літератури виділено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний та

діяльнісно-поведінковий), критерії (пізнавальний, мотиваційно-цільовий,

креативно-діяльнісний та комунікативний), показники і рівні (низький, середній

та високий) сформованості полікультурної вихованості старшокласників.

Проте результати констатувального експерименту засвідчили, що

практична реалізація процесу полікультурного виховання старшокласників в

умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу стикається з

певними проблемами через те, що сутність процесу полікультурного виховання

учнів в умовах Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів

цілеспрямовано не вивчалась.

Узагальнюючи результати за кожним критерієм, за допомогою методів

математичної статистики та визначення середнього арифметичного було

встановлено, що старшокласники у переважній більшості мають низький (57%

старшокласників) та середній (30% старшокласників) рівні полікультурної

вихованості. Також було виявлено недостатність розробки науково-

теоретичних матеріалів та методичних рекомендацій щодо організації процесу

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу як

дитячого громадського об’єднання загальноосвітнього навчального закладу,

відсутність загальної структурної моделі полікультурного виховання

старшокласників в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Отже, постало питання розробки структурної моделі та обґрунтування

педагогічних умов полікультурного виховання старшокласників у діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

2.2. Структурна модель полікультурного виховання

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу

81

Ефективність полікультурного виховання старшокласників в умовах

Євроклубу залежить від злагодженої взаємодії всіх суб’єктів, що

забезпечується за допомогою моделювання та організації роботи колективу.

Моделювання – науковий метод непрямого дослідження об’єктів

пізнання шляхом відтворення їх реальних або ідеальних характеристик на

іншому об’єкті, моделі, яка представляє собою аналог того чи іншого

фрагменту дійсності – оригіналу моделі [236, с.392], дослідження будь-яких

явищ, процесів або систем шляхом побудови та вивчення їх моделей [187];

створення аналогів тих об`єктів, на які направлені активні дії [111].

У педагогіці поняття “модель” визначено як спрощене уявлення про

реальність; аналог об’єкту, який при певних умовах відтворює властивості

оригінала; формалізована теорія, на основі якої можна зробити ряд

припущень [177]; єдність систем, між якими виникає взаємодія та створюються

умови стимулювання пізнавальної активності [187].

Модель – це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, який відображає

та відтворює спрощену структуру, властивості та взаємозв’язки між

елементами цього об’єкту [17]; уявна або матеріально-реалізована система,

котра відтворює об'єкт дослідження і здатна змінювати його так, що її вивчення

дає нову інформацію стосовно об'єкта [56].

Як зазначає О. Коберник, модель об’єкта відтворює та допомагає

дослідити його характеристики під “впливом передбачуваних активних

дій” [111]. Практична цінність моделі визначається її адекватністю щодо

досліджуваних сторін суб’єктів та наочністю, визначеністю й об’єктивністю,

що обумовлюють її функції в педагогічному дослідженні [21].

В результаті опрацювання науково-методичної літератури, визначення

педагогічних умов, компонентів, критеріїв, показників і рівнів сформованості

полікультурної вихованості та проведення констатувального етапу

педагогічного експерименту нашого дослідження було змодельовано процес

82

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу (рис. 2.5), яка систематизує та

візуально представляє взаємодію і взаємозалежність об’єктів та процесів

виховного процесу в умовах даного дитячого громадського об’єднання в

цілому, що в подальшому передбачає ефективне планування та реалізацію

формувального етапу педагогічного експерименту й активізує діяльність всіх

суб’єктів виховного процесу.

Структурна модель полікультурного виховання старшокласників у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу містить блоки:

цільовий (мета та завдання полікультурного виховання старшокласників у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу); теоретичний

(наукові підходи до полікультурного виховання, компоненти полікультурної

вихованості), процесуально-змістовий (педагогічні умови, етапи створення та

організації діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу; зміст

діяльності Євроклубу (програма факультативних занять “Я – євролідер” річний

план роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу), форми і

методи полікультурного виховання); діагностико-результативний (критерії,

показники, рівні полікультурної вихованості старшокласників, діагностичний

інструментарій, результат).

Відповідно до розробленої структурної моделі, виділено такі основні

завдання Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу:

1) формування полікультурної грамотності та критичного мислення

старшокласників;

2) виховання толерантності старшокласників;

3) формування уміння старшокласників співпрацювати в

полікультурному колективі.

83

Ціл

ьо

ви

й б

ло

к Мета:

полікультурне виховання

старшокласників у

діяльності Євроклубу ЗНЗ

Завдання:

- формування полікультурної грамотності та

критичного мислення старшокласників;

- виховання толерантності старшокласників;

- формування уміння старшокласників співпрацювати

в полікультурному колективі.

Тео

рет

ич

ни

й б

ло

к Підходи:

особистісно орієнтований; культурологічний; компетентнісний; системний

Компоненти полікультурної вихованості

Когнітивний Емоційно-ціннісний Діяльнісно-поведінковий

Пр

оц

есу

ал

ьн

о-з

міс

то

ви

й б

ло

к

Етапи створення та

функціонування Євроклубу

ЗНЗ:

підготовчий; організаційний;

теоретичний; практичний;

підсумковий

Програма

факультативних

занять “Я –

євролідер”,

річний план

роботи

Євроклубу

Форми: дебати, дискусія; круглий стіл;

творча майстерня; програми з

обміну; дидактична гра

Методи:

метод проектів; метод креативного

фрірайтингу; метод “Культурні

асимілятори” тощо

Діа

гн

ост

ик

о-

рез

ул

ьта

ти

вн

ий

бл

ок

Критерії, показники, рівні

полікультурної вихованості

старшокласників

Діагностичний інструментарій

(тестування, анкетування, бесіда,

спостереження, вирішення проблемних

ситуацій, адаптовані методики)

Результат: підвищення рівнів полікультурної вихованості старшокласників

Рис. 2.5. Структурна модель полікультурного виховання старшокласників у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

участь старшокласників в

узгоджених за формою,

методами та змістом видах

діяльності проєвропейської та

української тематики

створення “ситуації успіху” та

комфортного психологічного

клімату для спілкування та

розвитку потенціалу

старшокласників

зорієнтованість

старшокласників на самостійну

діяльність та саморозвиток у

рамках роботи Євроклубу

забезпечення ефективної співпраці

і згуртованості суб’єктів

діяльності Євроклубу ЗНЗ,

заснованих на толерантності,

взаєморозумінні і взаємоповазі

Педагогічні умови

84

Слід зазначити, що процес полікультурного виховання старшокласників

спрямований на спільну діяльність і співпрацю його суб’єктів (вчителя та учня)

з метою розвитку і самореалізації особистості вихованця [115] та відбувається в

певних умовах, які прийнято називати педагогічними або соціально-

педагогічними.

“Умову” визначають як категорію, в якій відображено універсальні

відношення об’єкта до тих факторів, завдяки яким він виникає й

існує [236, с. 703]; сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовища,

що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища

[123, с.206]; правило, що встановлене в будь-якій сфері життя; обставина, за

якої відбувається процес [177].

Предметом нашого дослідження є педагогічні умови. Необхідно

зазначити, що в сучасній педагогічній науці немає єдиного підходу до

визначення поняття “педагогічні умови”. Так, А. Найн [170] та

І. Аксаріна [2, с.12] вважають педагогічні умови сукупністю об'єктивних

можливостей, змісту, форм, методів, педагогічних прийомів і матеріально-

просторового середовища, які спрямовані на розв’язання дослідницьких

завдань. На думку Ю. Бабанського, педагогічні умови — “це відповідні

педагогічні обставини, які впливають на прояв педагогічних

закономірностей” [11]. За визначенням В. Андрєєва, педагогічні умови є

обставинами навчально-виховного процесу, які є наслідком цілеспрямованого

добору, розробки та застосування елементів змісту, форм і методів навчання з

метою виконання дидактичних задач [5, c. 418–419].

Отже, педагогічними умовами полікультурного виховання вважається

сукупність дій суб’єктів виховного процесу, що сприяє ефективному

формуванню культури спілкування, взаємодії та поваги до оточуючих, що дає

змогу підвищити рівень полікультурної вихованості.

За результатами теоретичного пошуку, аналізу, узагальнення науково-

методичної літератури та на основі емпіричного дослідження у процесі

констатувального експерименту було виділено наступні педагогічні умови

85

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу:

1) участь старшокласників в узгоджених за формою, методами та

змістом видах діяльності проєвропейської та української тематики;

2) створення “ситуації успіху” та комфортного психологічного клімату в

колективі для спілкування та розвитку потенціалу старшокласників;

3) забезпечення ефективної співпраці та згуртованості суб’єктів

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, заснованих на

толерантності, взаєморозумінні та взаємоповазі;

4) орієнтація старшокласників на самостійну діяльність та саморозвиток

у роботі Євроклубу.

Формування навичок, необхідних для життя в сучасному соціумі,

органічно пов'язане з активізацією навчання, з розробкою форм і методів

навчання, які спрямовані на виховання пізнавальної активності

старшокласників, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток їхніх

інтелектуальних здібностей і вміння працювати з сучасною технікою.

Механічне заучування матеріалу поступається осмисленню основних ідей та

законів. Процес полікультурного виховання старшокласників в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу збагачений

широким спектром форм і методів роботи: передбачено проведення конкурсів

учнівських творчих та науково-дослідних робіт, турнірів, олімпіад, вікторин,

міжнародних конкурсів знавців з різних дисциплін, зокрема іноземних мов.

Залучення старшокласників до роботи Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу сприяє не тільки полікультурному вихованню, а й

формуванню та розвитку необхідних особистості навичок, закріпленню на

практиці досвіду, який накопичується під час вирішення нестандартних і

творчих завдань. Працюючи в умовах Євроклубу, старшокласники вчаться

сприймати себе як частину європейського суспільства, шануючи при цьому

власне коріння, розвивають лідерські якості, втамовують жагу до

самоактуалізації та самостійності, не відчуваючи обмежень для своєї творчості.

86

Отже, участь старшокласників в узгоджених за формою, методами та

змістом видах діяльності проєвропейської та української тематики в умовах

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу має значний виховний

потенціал, широкі можливості для розвитку особистості, її духовного й

інтелектуального стану, виховує повагу до представників інших

національностей та сприяє полікультурному вихованню старшокласників.

Проте, незважаючи на той факт, що в умовах роботи Євроклубу

закладається підґрунтя для розвитку творчого потенціалу старшокласників та

визначається сталий напрям цього процесу, більшість з них не спроможні

максимально розкрити свій творчий потенціал, проявити ініціативу,

аргументовано відстояти свою точку зору, спираючись на власний життєвий

досвід, відхилитись від шаблона та проявити фантазію, оригінальність,

завзятість. Це може стати причиною зниження самооцінки у старшокласників,

зниження їхньої самоорганізації, працездатності, творчої активності,

індивідуальності, імпровізаційності [42].

Саме тому в процесі полікультурного виховання старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосітнього навчального закладу

актуальним є створення “ситуації успіху”, в основі якої – “особистісно

орієнтований підхід до процесу навчання і виховання” [66, с.22]. За

визначенням психологів, ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан

задоволення результатами фізичної або моральної напруги виконавця справи,

творця явища. Стосунки “учень-учитель” необхідно спрямувати на творчість.

Вони мають ґрунтуватись не на ситуації “стимул-відповідь”, а на природних

співпереживаннях [247, с. 15]. Власне це і є одним із ключових моментів, на

якому варто зосередити увагу координатору Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу. Створюючи ситуацію успіху, старшокласникам надається

можливість відчути певну захищеність від критики та свободу своєї діяльності,

що, в свою чергу, дозволяє вийти за межі власної уяви і є поштовхом для

творчого мислення.

87

Отже, створення “ситуації успіху” та комфортного психологічного

клімату в колективі для спілкування та розвитку потенціалу старшокласників

є чинною умовою в процесі полікультурного виховання старшокласників у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу та впливає на

забезпечення ефективної співпраці суб’єктів виховного процесу.

У процесі полікультурного виховання старшокласників в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу передбачено

мотивацію вихованців до встановлення різноманітних соціальних

взаємовідносин і зв'язків. Особливо цікавою та дієвою є організація роботи

секції Євроклубу з питань налагодження громадських зв’язків: старшокласники

навчаються знаходити спільну мову не лише із представниками власної

культури, а й розширюють кордони спілкування, встановлюючи дружні

контакти та обміни досвідом з іноземними однолітками. Із розвитком здібності

творчо мислити й творити старшокласники набувають вміння впевнено

поводити себе з оточуючими, створюючи атмосферу комфорту й можливості

для самореалізації. Також слід зазначити, що сьогодні нагальної необхідності

набувають навички міжособистісного спілкування, так звані “soft skills” [270]:

навички прийняття рішень, спілкування та співпраці, здатність до критичного

мислення, створення нового, технічна грамотність тощо.

Саме тому вважається за необхідне забезпечення ефективної співпраці

та згуртованості суб’єктів Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу, заснованих на толерантності, взаєморозумінні та взаємоповазі з

метою реалізації полікультурного виховання старшокласників.

Сформована пізнавальна активність старшокласників є необхідною, але

недостатньою умовою полікультурного виховання особистості, обізнаної в

питаннях культури, історії, соціально-політичного устрою країн Європи та

України, здатної рішуче і нестандартно діяти у різноманітних ситуаціях та

досягати консенсусу. Важливою умовою полікультурного виховання у процесі

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу є орієнтація

88

старшокласників на самостійну діяльність та саморозвиток у роботі

Євроклубу.

На сучасному етапі розвитку освіти через ущільнення програми,

наявність великої кількості інформації відбувається значне підвищення ролі

самостійної роботи учнів. У зв'язку з цим координатори Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів зацікавлені у тому, щоб старшокласники

вміли самостійно працювати, систематично поновлювати свої знання,

орієнтуватись в потоці наукової інформації. Вся система роботи спрямовується

на формування у них уміння самостійно виявляти проблеми, розв'язувати їх,

шукати шляхи практичного застосування здобутих результатів. Саме тому у

процесі навчання необхідно створювати такі умови, щоб в старшокласників

виникала особиста зацікавленість в отриманні знань, незалежно від їхніх

подальших цілей. Навчально-виховна функція самостійної роботи

старшокласників також полягає у розвитку їх творчих здібностей,

зацікавленості у дослідженні явищ полікультурного світу [200].

Визначені педагогічні умови передбачають виокремлення форм і

методів полікультурного виховання старшокласників, доцільне застосування

яких передбачає забазпечення ефективності процесу полікультурного

виховання, їхньої самоідентифікації та самовизначення.

Аналіз науково-педагогічної літератури з досліджуваної тематики та

опрацювання практичних рекомендацій щодо питання полікультурного

виховання в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

дозволили схарактеризувати форми і методи роботи з старшокласниками.

Найбільш доцільними є такі форми полікультурного виховання

старшокласників, як дебати та дискусія, круглий стіл, творча майстерня,

екскурсії та програми з обміну досвідом, дидактична гра.

Серед методів роботи надається перевага методу пошуку культурних

зв’язків, “Трибуна”, “Культурні асоціації”, “Культурні асимілятори”, “Метод

шести капелюхів”, метод проектів, мозковий штурм, складання ментальних

карт, креативний фрірайтинг, веб-квест тощо.

89

Найбільш популярними формами роботи із старшокласниками-лідерами

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу є дискусія та дебати, які

покликані не лише передавати знання, а й формувати вміння та навички

ділового спілкування, тобто вирішувати комунікативні проблеми. Нами

пропонується такий алгоритм проведення дебатів та дискусій в умовах роботи

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу:

1) на початковому (організаційному) кроці чітко окреслюється

основна проблема обговорення;

2) на кроці розвитку (формуючому) відбувається ознайомлення з

матеріалами з даного питання та підготовка учасниками тез відповідей;

3) на кроці обговорення (базовому) лідери Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, які представляють команди-опоненти,

презентують підготовлені матеріали дослідження, намагаючись переконати

третю сторону (членів експертної комісії) або досягти консенсусу;

4) на завершальному кроці (підсумковому) учасники формують

висновки та визначать алгоритм вирішення поставленої проблеми обговорення.

В умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

нами пропонується використовувати такий інтерактивний метод проведення

дискусій та дебатів, як “Трибуна”. Даний метод дає можливість особистості

висловлюватися, обґрунтовуючи та аргументуючи своє бачення проблеми.

Метою застосування даного методу є вирішення проблемного питання на рівні

Ради Клубу, що передбачає:

а) постановку проблемного питання на загальних зборах лідерів

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу;

б) публічні виступи бажаючих висловити власну думку з приводу

питання обговорення;

в) підведення підсумків засідання Ради Клубу.

Даний метод подібний до класичного методу “мікрофон” тим, що

покликаний навчити старшокласників вільно висловлювати свої думки перед

аудиторією, привертаючи та утримуючи увагу слухачів.

90

Зазначені форми полікультурного виховання старшокласників, зокрема

дебати та дискусія, дають можливість відчути себе у ролі опонента, сприяють

формуванню культури спілкування, спонукають до пошуку інформації,

навчають аргументовано висловлювати свою точку зору, критично ставитись

до власних поглядів та поглядів інших людей, поважати будь-яку точку зору,

бути готовим до її сприйняття та обговорення, дозволяють молоді

обговорювати актуальні проблеми сучасності та інтелектуально розвиватись.

Саме тому доцільно застосовувати дані форми та методи полікультурного

виховання старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу з метою підвищення рівнів пізнавального критерію

(обізнаність старшокласників в історичних та культурних аспектах, традиціях,

звичаях України та країн Європейського Союзу та здатність знаходити,

аналізувати, узагальнювати та використовувати необхідну інформацію),

мотиваційно-цільового критерію (зацікавленість у ґрунтовному вивченні

культур країн Європи), креативно-діяльнісного критерію (здатність генерувати

оригінальні ідеї та вдосконалювати способи власної діяльності, здатність

продукувати різноманітні підходи до вирішення проблем) та комунікативного

критерію (здатність старшокласників встановлювати міжкультурну

комунікацію, здатність аргументувати, коректно відстоювати власну позицію та

позитивно взаємодіяти в процесі спілкування, усвідомлення культури

спілкування).

З метою публічного обговорення чи висвітлення проблемних питань за

принципом рівноправного висловлення всіх учасників доцільно

використовувати таку форму роботи, як “круглий стіл” [249]. Це свого роду

засідання Євроклубів, на яких поширюються інформаційні матеріали,

обговорюються теми, пов'язані з європейськими інтеграційними процесами, та

інформаційні кампанії, спрямовані на місцеву громадськість (зустрічі, лекції,

вистави, вікторини тощо).

Займаючись організацією круглого столу, на нашу думку, координатору

Євроклубу варто звернути увагу на метод “Чому?”, мета якого полягає в

91

отриманні додаткової інформації та великої кількості варіантів при вирішенні

поставленої задачі.

У проведенні круглого столу варто зосередити увагу на методі

“Культурних асиміляторів”, заснованому на методиці Д. Каца та К. Брейлі, що

активізує увагу учасників на виконанні завдання в ігровій формі. Мета даного

методу – навчити старшокласників бачити та розуміти ситуацію з точки зору

іншої культури, усвідомити причини непорозуміння з представниками інших

культур (приклади ситуацій висвітлені в додатку И).

Використання даного методу сприяє формуванню толерантного

ставлення старшокласників до представників інших культур та вміння

пристосуватись до співіснування й співпраці з ними.

Усвідомлюючи надзвичайну популярність та зацікавленість учнів у

використанні Інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій, логічним

є застосування їх можливостей у навчально-виховному процесі. Одним із

найбільш ефективних методів використання Інтернету в процесі

полікультурного виховання старшокласників в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу є веб-квест (webquest). Веб-квест у

педагогіці має на меті розв’язання проблемних питань шляхом використання

Інтернет-ресурсів [20; 81; 279].

Особливість веб-квестів в тому, що інформація представлена на сайтах

для самостійної або групової роботи учнів, метою яких є не лише її збір та

узагальнення, а також комунікація, обмін інформацією, її подальший аналіз,

формування висновків за проведеною роботою.

Виділяють наступні етапи застосування веб-квесту:

1) вступ (представлення короткої характеристики теми веб-квесту та

строків виконання завдання);

2) формування завдання (формулювання проблемного питання та

характеристики кінцевої форми представлення результатів, мотивація

діяльності учнів);

92

3) встановлення алгоритму виконання роботи та перелік Інтернет-

посилань, необхідних для виконання завдань (інструктаж щодо етапів

проведення роботи, надання переліку ключових слів або питань для пошуку

інформації, представлення корисних посилань в мережі Інтернет, які

допоможуть вирішити поставлене завдання, та критеріїв, за якими буде

проведене оцінювання кінцевого продукту діяльності);

4) обговорення та оцінювання (актуалізація опорних знань,

представлення основних характеристик, оформлення узагальненої інформації,

відповідей на проблемні питання у вигляді тез, презентації, конференції,

проведення круглого столу тощо);

5) висновки (надання інформації щодо знань, умінь та навичок, які

учень має можливість набути в процесі роботи);

6) коментарі та рекомендації (забезпечення учнів методичними

рекомендаціями щодо проведення подальшої роботи, аналіз результатів)

Отже, веб-квести не тільки забезпечують полікультурне виховання

старшокласників, підвищують зацікавленість з того або іншого питання та

загальну обізнаність, а й допомагають розвивати навички роботи в команді,

критичного мислення, уміння класифікувати, аналізувати, закладають основи

для подальшої пошукової та науково-дослідної діяльності.

Таким чином, в умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу проведення “круглих столів” як форми полікультурного

виховання старшокласників передбачає використання різноманітних методів

роботи та сприяє формуванню власної позиції особистості, вміння

аргументовано її відстоювати, не порушуючи норми спілкування й

дотримуючись взаємоповаги. Позитивним результатом, на нашу думку, є

зацікавленість старшокласників в питанні обговорення, ініціативне прагнення

до його подальшого глибокого вивчення. Отже, використання даної форми та

методів сприяє підвищенню всіх показників пізнавального, мотиваційно-

цільового, креативно-діяльнісного та комунікативного критеріїв.

93

Наша дослідницька увага не могла оминути таку форму роботи, як

творча майстерня, що створює умови для набуття кожним учасником нових

знань та нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття.

Метою проведення творчої майстерні є обмін думками, знаннями та творчими

знахідками між учасниками, реалізація яких забезпечується через проведення

бесід, консультацій, диспутів, дискусій. При цьому найважливішою якістю

процесу стають співробітництво та співтворчість [166].

Доцільним та ефективним є використання “Методу шести капелюхів”

психолога Е. де Боно [155]. Метою даного методу є вивчення проблемного

питання з різних точок зору через проектування на себе певного виду мислення

та його аналіз під визначеним кутом зору. Результатом застосування “Методу

шести капелюхів” є розвиток навичок креативності, комунікабельності та

взаємодії страшокласників у колективі.

Для підведення підсумків в рамках проведення творчої майстерні в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

ефективним є використання методу на основі розробленої Р. Бірном

комп’ютерної програми “Плікерс” (Plickers) [257], що передбачає створення

питань з варіантами відповідей, електронний список учасників та базу

індивідуальних для кожного учня карток з QR-кодом (в перекладі з англійської

мови Quick Response – “швидка відповідь”) та дозволяє швидко оцінити

відповіді і надає можливість відстежити статистику відповідей кожного

учасника творчої майстерні, вивести і проаналізувати зведену таблицю

отриманих результатів.

Отже, проведення творчих майстернь як форм полікультурного

виховання, розвитку ініціативи, творчої та пізнавальної активності

старшокласників надає можливість використання різноманітних методів

навчання та виховання. Зазначені методи сприяють підвищенню показників

пізнавального (знання рідної та іноземних мов; здатність знаходити,

аналізувати, узагальнювати та використовувати необхідну інформацію),

мотиваційно-цільового (зацікавленість у ґрунтовному вивченні культур країн

94

Європи та позитивне сприйняття культурного розмаїття країн Європи),

креативно-діяльнісного (творча активність; здатність генерувати оригінальні

ідеї та вдосконалювати способи власної діяльності; гнучкість, продуктивність

та креативність мислення), комунікативного критеріїв (здатність позитивно

взаємодіяти у процесі спілкування; усвідомлення культури спілкування).

Важливим елементом у полікультурному вихованні старшокласників є

екскурсії та участь лідерів Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу у

програмах обміну досвідом.

Метою поїздок екскурсійного характеру та обміну досвідом є не лише

ознайомлення з умовами проживання народів іншої місцевості та країни, але й

вивчення їх традицій, мови, культури, збільшення рівня власної обізнаності,

обмін досвідом, формування комунікативних навичок засобами рідної та

іноземної мов, сприяння неформальному навчанню та спілкуванню з

однодумцями та налагодження діалогу культур. Ефективність екскурсій та

програм обміну досвідом залежить від доцільного вибору місця їх проведення,

поставлених виховних завдань та, власне, зацікавленості учасників.

Перед реальними та віртуальними поїздками корисно проводити із

старшокласниками роботу, яка заснована на методі “культурних асоціацій”,

метою якого є виявлення рівня їхніх знань та уявлень про країни подорожей,

зокрема країни Європи (Додаток К), та “пошуку культурних зв’язків”, мета

якого – допомогти старшокласникам усвідомити чинники об’єднання людей в

сучасному світі.

Старшокласники навчаються співставляти події, їх результати в історії

власної країни та еквіваленти в європейських країнах, порівнювати стилі життя

в різних частинах Європи в різні часи, аналізувати, як події в історії власної

країни (на місцевому та національному рівнях) сприймались в Європі та

вплинули на європейські країни, демонструвати, як впливають одна на одну

культури сусідніх країн, з’ясувати, як конфлікти та війни відобразились на

подальшій історії країни [281, c. 31-32].

95

Результатом застосування даних методів є усвідомлення

старшокласниками постійного взаємозв’язку та співпраці людей на всіх рівнях

життєдіяльності, створення сприятливих умов для розвитку їхніх науково-

дослідних здібностей, розширення кордонів спілкування та налагодження

культурного діалогу з представниками держав, внаслідок чого спостерігається

процес самоідентифікації старшокласників, формування толерантного

ставлення до представників інших культур та створення комфортних умов для

поглиблення знань про світ в цілому.

Отже, організація та проведення екскурсій, ознайомлення з програмами

обміну досвідом та заохочення старшокласників до участі в них сприяє не лише

розвитку світогляду, але й допомагає швидко адаптуватись до різних умов

існування, поважаючи усталені традиції, норми та порядки представників

інших країн і культур. Саме тому зазначені форма та методи роботи в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу сприяють

підвищенню показників всіх критеріїв полікультурної вихованості

старшокласників.

В арсеналі форм полікультурного виховання в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу особливе місце відведено

дидактичній грі – активній груповій, цілеспрямованій навчальній діяльності з

імітації й моделювання систем, явищ, процесів, що вивчаються, та вироблення

оптимальних рішень [114; 136].

Одним з найбільш продуктивних методів роботи з старшокласниками є

метод проектів – спроба моделювання дійсності, орієнтована на застосування і

набуття знань, умінь та навичок [64, c.120-125].

В основу методу проектів покладена ідея направленості навчально-

пізнавальної діяльності учнів на результат або продукт, який можна отримати

через рішення значущої проблеми, розвиваючи вміння самостійно

конструювати свої знання та орієнтуватись в інформаційному просторі [82; 192;

221].

96

Необхідно підкреслити, що втілення у життя соціокультурних проектів,

які сприяють підвищенню європейської свідомості учнів, є одним з

пріоритетних видів діяльності Євроклубів загальноосвітніх навчальних

закладів. Старшокласники, які працюють на проектно-діяльнісних засадах,

вирішують низку актуальних питань сучасності: від розширення знань про

устрій Європейської спільноти до поліпшення умов життя на всіх рівнях.

Реалізуючи такі проекти, діти та підлітки переймаються серйозними та

глобальними проблемами, пропонують креативні шляхи їх вирішення.

Тематика зазначених вище проектів має широкий спектр: соціальні

волонтерські проекти, благодійні ініціативи, проекти, які стосуються

пропагування здорового способу життя, становлення толерантності, розвитку

громадських якостей, телекомунікаційні проекти зі створення єдиного

інформаційного простору, вивчення іноземних мов тощо. Особливу увагу слід

звернути на діяльність програми eTwinning як сучасної платформи реалізації

проектної діяльності [262].

В умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

нами визначаються такі етапи проектної діяльності:

1) мотивація;

2) планування та координація дій суб’єктів проектної діяльності;

3) збір та узагальнення інформації;

4) реалізація проекту та терміни його виконання;

5) презентація кінцевого продукту;

6) оцінювання та аналіз результатів.

На етапі мотивації слід підкреслити важливість ролі керівника проекту,

який залучає лідерів Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу до

проектної діяльності.

На даному етапі шляхом ведення проблемної бесіди окреслюється

загальний задум, створюється позитивний настрій та “ситуація успіху”,

формуються творчі групи задіяних у проекті учнів-лідерів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, які зацікавлені проблемою і

97

долучаються до обговорення та обґрунтування актуальності проекту. Отже, на

даному етапі вирішуються організаційні питання, закладається основа творчого

колективу учнів.

На етапі планування формулюються тема, мета та завдання проекту

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, складається план роботи

творчих груп, встановлюються дати консультацій, розподіляється

навантаження на кожного учасника проекту, розробляється алгоритм дій щодо

реалізації проекту та його кошторис, встановлюються критерії оцінки

результатів. Варто наголосити на тому, що саме з даного моменту координатор

Євроклубу має лише координувати дії старшокласників, виконуючи роль

незалежного консультанта та радника. Активним учасником діяльності стає

безпосередньо старшокласник, який шляхом участі в “мозковому штурмі”,

бесідах, рольових іграх опрацювує інформацію, проводить аналіз творчих ідей,

вчиться співпрацювати в команді та приймати самостійні рішення. Отже, даний

етап передбачає налагодження дій суб’єктів виховного процесу.

На етапі збору інформації керівник Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу підтримує та координує діяльність, лідери збирають та

узагальнюють матеріали, проводять моніторинг та анкетування серед учнів

загальноосвітнього навчального закладу. Отримані результати допомагають

зрозуміти, на яку аудиторію слід скеровувати свою діяльність, які засоби

використовувати з метою поширення створеного кінцевого продукту проекту.

Отже, даний етап є спробою проведення дослідної діяльності у рамках проекту,

допомагає визначити загальну форму кінцевого продукту, його структуру та

напрями реалізації.

Реалізація проекту є одним із найбільш складних процесів, мета якого –

втілення основного задуму проекту. Ключовим моментом даного етапу є

налагодження співпраці всіх учасників та партнерів проектної діяльності, від

якої залежить подальше існування проекту на практиці, розвиток необхідних

компетенцій та навичок міжособистісного спілкування, так званих “soft skills”:

98

навички прийняття рішень, спілкування та співпраці, здатність до критичного

мислення, технічна грамотність тощо.

Метою етапу презентації кінцевого продукту є вибір лідерами

Євроклубу форми демонстрації та ознайомлення громади з результатами

проекту, а саме: демонстрація відеофільму; захист або звіт на науковій раді;

прес-конференція; драматизація п’єси, рольова гра тощо. Отже, реалізація

даного етапу проектної діяльності направлена на розвиток творчого мислення,

вміння креативно презентувати результати власної роботи, зацікавити та

залучити до співпраці однодумців.

Метою заключного етапу роботи над проектом є оцінювання та аналіз

кінцевих результатів, який допомагає виявити основні переваги та недоліки

проекту, шляхи вдосконалення продукту проектної діяльності та перспективи

його подальшого існування.

Аналізуючи використання методу проектів на практиці, можна дійти

висновку, що подібна методика роботи дає результати не тільки з точки зору

контролю навчальних досягнень, але й точки зору особистісного зростання

старшокласників, які беруть активну участь у його реалізації.

Отже, проектна діяльність в умовах роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу:

1) заснована на особистісно орієнтованому та компетентнісному

підходах полікультурного виховання старшокласників: навчає співпраці та

діловому спілкуванню у групі при вирішенні актуальних проблем сучасності;

2) активізує розвиток творчих здібностей старшокласників;

3) навчає самостійному досягненню поставленої мети, передбачаючи

можливі ускладнення та шляхи їх вирішення;

4) сприяє формуванню комунікативних навичок;

5) розвиває вміння орієнтуватись в інформаційному просторі та

критично мислити, формує інноваційну культуру особистості;

99

6) розвиває пізнавальні вміння та навички, логічне мислення, здатність

до аналізу та самоаналізу, вміння проводити дослідження, самостійно

конструювати та інтегрувати свої знання;

7) сприяє адаптації до сучасних соціально-економічних умов життя.

Реалізація методу проектів (Додаток М) в умовах Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу як осередку полікультурного

виховання навчає старшокласників обмінюватись думками, реагувати на

пропозиції і зауваження співрозмовників, краще розуміти проблему, сприяє

розвитку творчих і пошукових здібностей, формуванню навичок комунікації та

співпраці, розвиває критичне та логічне мислення, вміння орієнтуватись в

інформаційному просторі.

На етапі планування та координації дій суб’єктів дидактичної гри

ефективним є використання методу “мозкового штурму”, метою якого є

вивчення проблеми з різних точко зору та пошук шляхів її вирішення [53].

Наслідком застосування методу є розробка оригінальних ідей, розвиток

навичок креативного мислення, досвід командної та самостійної роботи над

проблемою. У процесі полікультурного виховання в умовах роботи Євроклубу

також доцільно використовувати такий різновид “мозкового штурсу”, як

“креативний фрірайтинг”, що передбачає виокремлення із підсвідомості

необхідної інформації для вирішення поставлених завдань [129]. “Креативний

фрірайтинг” (від англ. free writing – “вільне письмо”) бере свій початок з

маркетингової та журналістської сфер. Мета даного методу полягає у тому, що

він дозволяє виокремити із підсвідомості необхідну та опрацьовану інформацію

для вирішення поставлених завдань. Отриманий результат – це робота власного

розуму і таланту, а не будь-якої пошагової інструкції або шаблонів. Техніка

фрірайтингу зводиться до того, що за певний проміжок часу учень швидко і не

замислюючись записує всі думки, які виникають стосовного заданої проблеми.

Фактично це може мати вигляд набору слів та словосполучень, яким в

подальшому надають цілісну форму. Незважаючи на простоту, даний метод

потребує творчої дисципліни задля отримання позитивного результату [129].

100

Дидактична гра як форма полікультурного виховання старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу також

може передбачати використання запропонованого Т. Бьюзеном та

опрацьованого Х. Мюллером методу складання інтелектуальних або

ментальних карт (Mind Mapping) [167, c. 10] з метою виділення складових

частин основної проблеми дослідження. Результатом використання даного

методу є розвиток уміння старшокласників розставляти пріоритети та досягати

кінцевого результату у вирішенні проблеми шляхом поетапного подолання

супровідних обставин.

Використання такої форми роботи, як дидактична гра, та зазначених

методів роботи в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу передбачає підвищення всіх показників полікультурної вихованості

старшокласників, ефективність у передачі ідеї культурної різноманості та

налагодженні “механізму міжкультурного діалогу”.

Діяльність в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу та

насичена програма заходів, різноманітність форм і методів роботи сприяють

розвитку гнучкості та критичності мислення, здатності пропонувати

варіативність у розв’язанні творчої задачі, що є основою для активізації

креативного мислення та використання його у вирішенні навчальних і життєвих

задач, формування полікультурної вихованості старшокласників. Лідери даного

дитячого громадського об’єднання навчаються взаємодіяти з представниками

іншої держави та культури, здатні налагодити позитивну атмосферу під час

спілкування.

Визначені форми і методи полікультурного виховання старшокласників

в умовах роботи Євроклубу враховують використання досягнень культури

країн Європи та Європейського Союзу, проведення інтегрованих заходів та

випереджальних завдань, накопичення етнографічного матеріалу,

стимулювання старшокласників до опрацювання періодичних видань та

інтернет-джерел як рідною мовою, так й іноземною, встановлення контактів із

101

представниками інших культур та обмін досвідом в різноманітних сферах

діяльності тощо.

Зауважимо, що реалізація запропонованої структурної моделі та

педагогічних умов здійснюється безпосередньо через створення Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу як осередку полікультурного

виховання старшокласників. Саме тому постає необхідність планування етапів

створення та функцілнування Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

У контексті нашого дослідження етап визначено як період становлення

та функціонування Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. Етапи

організації роботи Євроклубу мають на меті зацікавлення та залучення до

діяльності в рамках даного дитячого громадського об’єднання якомога більшої

кількості старшокласників й підвищення ефективності виховного процесу.

На думку Л. Паращенко, слід визначити такі етапи створення Євроклубу

загальноосвітнього начального закладу як осередку полікультурного виховання

старшокласників:

1. Ознайомлення педагогічного колективу із статутними цілями і

завданнями, принципами організації, формами і методами роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

2. Складання плану дій, проекту діяльності майбутнього Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

3. Узгодження та затвердження плану дій адміністрацією навчального

закладу.

4. Розробка пакету документів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

5. Офіційне представлення проекту створення та програмних цілей

Євроклубу на батьківських зборах та педагогічній раді.

6. Проведення перших зборів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

102

7. Організація повсякденної діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу [184, с. 6-7].

В умовах загальноосвітніх навчальних закладів І. Кендзьор [58],

Р. Димек [52], І. Пилипенко [154] пропонують дотримуватись певних етапів-

кроків створення Євроклубу як осередку полікультурного виховання

старшокласників:

1) створення ініціативної групи;

2) організація діяльності;

3) проведення установчої зустрічі;

4) проведення першого засідання;

5) розробка Статуту Євроклубу;

6) практична діяльність Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу [58, с. 12-18; 52, с.10-20; 154, с.9-13].

Окрім зазначених кроків створення та функціонування Євроклубу,

Ю. Лобурець, В. Брущенко, Б. Бабаджанян окремо акцентують увагу на пошуку

партнерів та місця зустрічей [156, с. 11-13].

Отже, створення та діяльність Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу як осередку полікультурного виховання старшокласників

передбачають мотивацію педагогічного та учнівського колективу, збір та

узагальнення інформації, планування та координацію навчально-виховного

процесу, розробку алгоритму роботи Євроклубу, презентацію та аналіз

результатів з їх подальшою корекцією та оптимізацією діяльності.

Узагальнюючи вищезазначене, нами були визначені наступні етапи

створення та організації діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу як осередку полікультурного виховання старшокласників:

1) підготовчий етап;

2) організаційний етап;

3) теоретичний етап;

4) практичний етап;

5) підсумковий етап.

103

На підготовчому етапі відбулось вивчення науково-методичної

літератури, визначення методик формування полікультурної вихованості

старшокласників.

Особливо важливою на даному етапі є роль координатора Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу. Ми погоджуємось з

Л. Гончаренко [37], Н. Яксою [253] та І. Руснаком [213, с. 343], які

наголошують на необхідній підготовці вчителя, “здатного взаємодіяти з

полікультурним світом, зберігаючи власну самобутність”. Саме тому існує

необхідність організації курсів, тренінгів, творчих майстерень, семінарів,

форумів, обмінів досвідом для координаторів. До найважливіших складових

підготовки координаторів Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

було віднесено:

1) пошук інформації та ознайомлення з досвідом полікультурного

виховання старшокласників в умовах подібних дитячих громадських об’єднань

за кордоном і в Україні;

2) адаптація програм функціонування Євроклубів до потреб

старшокласників конкретного навчального закладу;

3) курсова підготовка педагогічного складу Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу як осередку полікультурного

виховання старшокласників.

На підготовчому етапі координатор створює позитивний настрій,

зацікавлює та залучає старшокласників до активної співпраці, сприяє

подальшому плануванню діяльності. Узагальнюючи досвід полікультурного

виховання, варто підкреслити, що метою даного етапу є ознайомлення

старшокласників зі змістом діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу та їхня подальша мотивація до роботи.

Таким чином, для даного етапу характерним є пошук, аналіз та

узагальнення науково-методичної літератури, формування мотивації діяльності

педагогічних кадрів (координаторів) та учнівського колективу, вибір методик

полікультурного виховання старшокласників.

104

У процесі організаційного етапу відбувається вирішення наступних

питань: визначення мети та завдань діяльності Євроклубу, розробка Статуту

(Додаток Н) як нормативно-правового документу із упорядкування та

регулювання діяльності, ухвалення організаційної структури Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу (Додаток П).

На даному етапі створюється ініціативна група старшокласників, яка

займається підготовкою й оформленням приміщення для засідань, бере на себе

функції керівних органів, проводить роботу з майбутніми лідерами, учасниками

різноманітних проектів. Проте варто підкреслити, що до складу ініціативної

групи необхідно залучати не лише старшокласників: робота є більш

ефективною за участі лідерів всіх класів середньої та старшої школи.

Із поступово зростаючою роллю лідерів ініціативної групи постала

необхідність розробки Статуту, що упорядковує роботу Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, його структуру, розподіляє ролі між

суб’єктами виховного процесу. Основними положеннями Статуту є вступ, мета,

завдання, зміст, форми і методи діяльності, умови прийняття та виключення з

Євроклубу, організаційна структура та принципи діяльності Євроклубу,

порядок внесення змін [58, с.15].

Таким чином, на організаційному етапі діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу координатор та учні-лідери спільними

зусиллями закладають основу для подальшої діяльность дитячого громадського

об’єднання як осередку полікультурного виховання старшокласників.

Теоретичний етап передбачав визначення із тематикою роботи даного

дитячого громадського об’єднання на рік та розробку програм заходів кожного

центру і колективу Євроклубу в цілому.

На даному етапі визначаються наступні функції координатора

Євроклубу: 1) підтримка та координація дій старшокласників із застосуванням

технік творчого мислення; 2) створення “ситуації успіху” та комфортного

психологічного клімату для спілкування та роботи учнів.

105

Метою діяльності старшокласників є затвердження назви Євроклубу,

емблеми, розподіл обов’язків, планування подальшої роботи, розробка заходів

на рівні клубу та навчального закладу, визначення відповідальних за їх

реалізацію.

Реалізація теоретичного етапу створення та організації діяльності

Євроклубу передбачає також розробку програми факультативних занять

(Додаток Р) і річного плану в умовах даного дитячого громадського об’єднання,

що сприяє формуванню у старшокласників таких компетентностей:

1) пізнавальної (обізнаність з історії, географії, культури, суспільно-

політичного життя України та країн Європи, Європейського Союзу);

2) практичної (вдосконалення навичок аналітичного та критичного

мислення, комунікативних умінь, здатності працювати з літературою та

орієнтуватись в наданій інформації, навичок дослідної та пошукової діяльності,

вмінь індивідуальної та командної роботи);

3) творчої (розвиток комунікативних здібностей, реалізація творчих

можливостей особистості та оволодіння мистецтвом самопрезентації);

4) соціальної (розуміння самоідентифікації та соціалізації, загальна

реалізація особистості).

Отже, головною метою теоретичного етапу є планування роботи центрів

з метою подальшої реалізації полікультурного виховання старшокласників в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Практичний етап передбачає проведення першого засідання та

реалізацію поставлених завдань шляхом проведення узгоджених заздалегідь

заходів.

Функціями координатора на даному етапі є вирішення питань

організаційного характеру, спостереження за процесом діяльності колективу

старшокласників, аналіз рівня їх зацікавленості та задіяності, в разі

необхідності надання консультації та стимулювання ходу роботи.

106

На практичному етапі старшокласниками розробляється подальший

алгоритм та режим діяльності Євроклубу, затверджено план проведення заходів

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Як бачимо, на практичному етапі старшокласники навчаються

взаємодіяти в процесі реалізації поставлених завдань, аргументовано

висловлювати свої думки, креативно презентувати результати колективної та

індивідуальної роботи кожного члена Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

На підсумковому етапі визначається остаточний алгоритм діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням переваг та

недоліків, налагоджуються соціальні зв’язки з Євроклубами, контакти із

представниками навчальних заходів в межах регіону, України та країн Європи і

світу.

На підсумковому етапі координатор виступає учасником експертної

комісії з питань оцінки діяльності за визначений період часу, виконує роль

консультанта щодо діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу, відповідаючи за ведення документації клубу, ознайомлення лідерів із

новими інформаційними даними, організацію діяльності з використанням

різних форм і методів роботи тощо.

На даному етапі старшокласниками проводиться аналіз діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, визначаються переваги та

недоліки проведеної роботи, окреслюються шляхи вдосконалення алгоритму

дій, залучення та зацікавлення нових лідерів тощо.

Отже, підсумковий етап є важливим з точки зору формування у

старшокласників навичок аналітичної діяльності, критичного мислення, роботи

в колективі, ораторського мистецтва тощо.

Таким чином, варто підкреслити важливість проведення поетапного

впровадження розробленої структурної моделі та визначених педагогічних

умов полікультурного виховання старшокласників у контексті роботи

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу у ході педагогічного

107

експерименту. Запропоновані нами форми і методи роботи, етапи створення та

організації діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

зосереджують увагу на ролі суб’єктів виховного процесу (координатора та

учнів-лідерів ініціативної групи), допомагають налагодити самостійну

діяльність даного дитячого громадського об’єднання, передбачають

формування полікультурної вихованості старшокласників.

Висновки до другого розділу

У другому розділі дисертаційного дослідження визначено компоненти,

критерії та показники, рівні сформованості полікультурної вихованості

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

Когнітивний компонент формування полікультурної вихованості

охоплює полікультурну грамотність особистості, усвідомлення нею

національної приналежності та історично-культурних аспектів європейських

країн, уміння аналізувати отриману інформацію та критично мислити;

емоційно-ціннісний компонент охоплює розвиненість в особистості

толерантності, сприйняття культурної різноманітності, її ціннісні орієнтири;

діяльнісно-поведінковий компонент охоплює уміння особистості діяти в

нестандартних ситуаціях (подолання конфліктів, робота в обмежений період

часу або у новому колективі тощо), здатність до саморегуляції поведінки,

готовність діяти самостійно та співпрацювати в полікультурному колектив.

Відповідно до компонентів визначено критерії полікультурної

вихованості старшокласників – пізнавальний (показники: розуміння культурних

особливостей та відмінностей України та європейських країн; розуміння

необхідності вивчати іноземні мови для комунікації з представниками інших

культур; здатність критично мислити та аналізувати інформацію), мотиваційно-

108

цільовий (показники: толерантність до представників інших культур;

сформованість мотивації реалізувати власний потенціал у полікультурному

соціумі на основі позитивного сприйняття культурного розмаїття європейських

країн), креативно-діяльнісний (показники: здатність приймати нестандарні

рішення з метою розв’язання проблемних питань у полікультурному соціумі;

спроможність діяти самостійно; відповідальність за прийняті рішення),

комунікативний (показники: уміння співпрацювати в команді; розвиненість

культури мовлення; здатність встановлювати міжкультурну комунікацію).

Визначено рівневі характеристики сформованості полікультурної

вихованості учнів: низький, середній, високий рівні.

На різниках етапах дослідження в педагогічному експерименті взяли

участь 278 учнів 8-11-х класів та 15 координаторів, які мають досвід роботи в

Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу та виступили експертами, –

представники з Дніпропетровської, Рівненської та Харківської областей.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту

було створено контрольну групу, до складу якої увійшли 138 старшокласників,

які не виявили бажання брати участь у діяльності Євроклубу, та

експериментальну групу, до складу якої увійшло 140 старшокласників, які

виявили бажання брати участь та організовувати діяльність Євроклубу.

Виокремлені експериментальна та контрольна групи старшокласників у цілому

не відрізнялись за якісними та кількісними показниками полікультурної

вихованості.

Для діагностики стану полікультурної вихованості старшокласників

було використано он-лайн тестування “Євровікторина”, адаптовані методики

“Приписування якостей” (Д. Кац, К. Брейлі), “Індекс групової згуртованості”

(за О. Киричуком, О. Коберником, К. Сішором), “Індекс толерантності”

(Г. Солдатова, О. Кравцова, О. Хухлаєв, Л. Шайгерова) та розроблені авторські

анкети для виявлення рівня зацікавленості старшокласників у діяльності

Євроклубу, їхньої мотивації реалізувати власний потенціал в полікультурному

соціумі.

109

Узагальненням результатів констатувального експерименту за

допомогою методів математичної статистики та визначення середнього

арифметичного було встановлено, що старшокласники у переважній більшості

мають низький (57%) та середній (30% ) рівні полікультурної вихованості.

За результатами констатувального експерименту було розроблено

структурну модель та обґрунтовано педагогічні умови полікультурного

виховання старшокласників в рамках роботи Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, а саме: участь старшокласників в узгоджених за формою,

методами та змістом видах діяльності проєвропейської та української тематики;

створення “ситуації успіху” та комфортного психологічного клімату в

колективі для спілкування та розвитку потенціалу старшокласників;

забезпечення ефективної співпраці та згуртованості суб’єктів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, заснованих на толерантності,

взаєморозумінні та взаємоповазі; орієнтація старшокласників на самостійну

діяльність та саморозвиток у роботі Євроклубу.

Структурна модель полікультурного виховання старшокласників у

діяльності Євроклубу містить блоки: цільовий (мета та завдання

полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу);

теоретичний (наукові підходи до полікультурного виховання, компоненти

полікультурної вихованості), процесуально-змістовий (педагогічні умови, етапи

створення та організації діяльності Євроклубу; зміст діяльності Євроклубу

(програма факультативних занять “Я – євролідер” річний план роботи

Євроклубу), форми і методи полікультурного виховання); діагностико-

результативний (критерії, показники, рівні полікультурної вихованості

старшокласників, діагностичний інструментарій, результат).

Схарактеризовано форми (дебати та дискусію, круглий стіл, творчу

майстерню, екскурсії та програми з обміну досвідом, дидактичну гру) і методи

(метод “Культурні асоціації”, “Культурні асимілятори”, пошук культурних

зв’язків, мозковий штурм, креативний фрірайтинг, метод проектів тощо)

110

полікультурного виховання старшокласників в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Змістовою основою діяльності старшокласників у Євроклубі стали

спеціально розроблені програма факультативних занять “Я – євролідер” та

розгорнутий річний план роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

111

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА

ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ТА МЕТОДИКИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО

ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ

ЗАГАЛЬООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

3.1. Методика формування полікультурної вихованості

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу

Діяльність в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

спрямована на формування полікультурної вихованості старшокласників,

підвищення їхньої адаптивної спроможності до вимог сучасності, розвиток

здатності самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність,

розвиток здатності використовувати знання як інструмент розв’язання

життєвих проблем тощо. Окрім іншого, важливо розвивати їхню обізнаність в

реаліях полікультурного світу, ґрунтовно підготувати старшокласників до

існування в полікультурному соціумі та співпраці з представниками інших

країн.

З метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов

полікультурного виховання старшокласників в діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу був проведений формувальний етап

педагогічного експерименту. Його мета полягала у вирішенні наступних

завдань:

а) апробація розробленої структурної моделі та методики

полікультурного виховання старшокласників в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу;

112

б) впровадження та експериментальна перевірка педагогічних умов

полікультурного виховання старшокласників в діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу шляхом впровадження Статуту

Євроклубу, програми факультативних занять “Я – євролідер” та річного плану

роботи.

Формувальний етап педагогічного експерименту проводився на базі

навчальних закладів Дніпропетровської області (Комунальний заклад

“Технічний ліцей м. Дніпродзержинська”, Середня загальноосвітня школа

ім. А. С. Макаренка №4, Комунальний заклад “Середня загальноосвітня школа

№19 м. Дніпродзержинська”, Середня загальноосвітня школа №20

ім. О. Стовби м. Дніпродзержинська, Комунальний заклад “Нікопольська

гімназія №7 ІІ-ІІІ ступенів”, Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

№109 Криворізької міської ради Дніпропетровської області), Рівненської

області (Рівненська загальноосвітня школа №23), Харківської області

(Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Харківської міської ради

Харківської області).

Для проведення формувального етапу педагогічного експерименту були

визначені дві групи старшокласників. За результатами констатувального етапу

педагогічного експерименту було створено контрольну групу, до складу якої

увійшли 138 старшокласників, які не виявили бажання брати участь у

діяльності Євроклубу, та експериментальну групу ,до складу якої увійшло 140

старшокласників, які виявили бажання брати участь та організовувати

діяльність Євроклубу. На етапі констатувального експерименту визначені

групи старшокласників не відрізнялись ні за якісним, ні за кількісним складом.

У ході проведення формувального експерименту педагогічного дослідження з

метою виявлення динаміки зростання рівнів полікультурної вихованості

старшокласників у залежності від досвіду роботи старшокласників в умовах

даного дитячого громадського об’єднання, окрім первинного діагностування на

констатувальному етапі педагогічного дослідження, було проведено проміжне

та контрольне діагностування рівнів полікультурної вихованості

113

старшокласників загальноосвітнього навчального закладу. За методикою

проведення проміжний та контрольний етапи діагностування відповідали та

узгоджувались з первинним діагностуванням. Метою проміжного

діагностування, яке проводилось через рік після початку педагогічного

дослідження, була перевірка вірогідної динаміки результатів за визначеними

показниками. Контрольне діагностування результатів за рівнями

полікультурної вихованості проводилось серед старшокласників контрольної

групи та експериментальної групи із досвідом діяльності в Євроклубі

загальноосвітнього навчального закладу протягом трьох-чотирьох років, тобто

в основу педагогічного дослідження було покладено, перш за все, лонгітюдний

метод роботи.

Впродовж формувального експерименту педагогічного дослідження для

апробації обґрунтованих педагогічних умов полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу було розроблено етапи створення та організації роботи даного дитячого

громадського об’єднання, Статуту, річний план роботи, програма

факультативних занять “Я – євролідер” у рамках Євроклубу із урахуванням

охарактеризованих форм і методів полікультурного виховання

старшокласників. Слід зауважити, що проведення формувального експерименту

педагогічного дослідження відбувалось в процесі реалізації практичного етапу

створення та організації діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу. Процес полікультурного виховання старшокласників в умовах

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу відбувався в обладнаних та

оформлених відповідним чином аудиторіях та кабінетах (наявність символіки

Європейського Союзу, прапорів, фото або картин визначних місць країн

Європи тощо) із дотриманням загальних санітарно-гігієнічних норм організації

загальноосвітнього навчального закладу.

Реалізація першої педагогічної умови (участь старшокласників в

узгоджених за формою, методами та змістом видах діяльності

проєвропейської та української тематики), розвиток світогляду та ерудиції

114

старшокласників, активізація їхньої розумової діяльності передбачала

посилення уваги до вивчення історії, географії, мов, культури європейських

країн та України в позаурочний час, що відбувалося завдяки застосуванню

інтерактивних методів (метод проектів, мозковий штурм, обговорення складних

та дискусійних питань, квест та веб-квест тощо) та форм (залучення до дебатів,

тренінгів, веб-конференцій та Інтернет-мостів, проведення екскурсій,

конкурсів, круглих столів, дидактичних ігор, відвідування музеїв, виставок та

вистав, зустрічей з представниками громадських організацій, консульств,

керівниками міжнародних проектів тощо).

Так, розширенню світогляду і процесу пізнання сприяли:

1) круглі столи (“Політика Європейського Союзу”, “Релігія та

духовність в сучасному світі”, “Безвізовий режим: міфи та реальність”,

“Причини та наслідки політичної кризи в країні”, “Чому учні все частіше

обирають навчання в Європі?” тощо);

2) дебати (“Роль Європейського Союзу в сучасному світі”, “Наслідки

глобалізації”, “ЗМІ: відображення реальної картини світу”, “Найкраща система

освіти: “радянський стандарт” або сучасний погляд” тощо);

3) дискусії (“Переваги та недоліки спілкування в соціальних мережах”,

“Чому підлітки приєднуються до субкультур?”, “Волонтерство: поклик серця

або корисливість”, “Чи потрібно навчання впродовж життя?” тощо);

4) веб-квести (“Скарби піратів”, “Подорожуймо землями України”,

“День Святого Патрика” тощо);

5) проекти і творчі майстерні програми eTwinning та Молодіжного

європейського парламенту;

6) віртуальні та реальні подорожі країнами Європи;

7) відвідування вистав форум-театру тощо.

З метою розвитку інтелектуальних здібностей старшокласникам було

запропоновано участь у конкурсі “Європейський брейн-ринг”, для розвитку

креативності – у Євроярмарку та параді вишиванок. Залучення

старшокласників до таких конкурсів як, наприклад, “Європейський колаж”, у

115

рамках якого вони мали зробити портфоліо речей, що нагадують про Європу у

рідному місті, сприяє розвитку фантазії та креативності учасників, вмінню

віднайти спільні та відмінні риси між різними культурами, пізнанню

історичних та культурних цінностей свого міста і країни.

Було проаналізовано рівень зацікавленості старшокласників щодо участі

у визначених формах роботи в умовах Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу з метою підтвердження їх ефективності у практичній

діяльності (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Рівень зацікавленості старшокласників-лідерів Євроклубу у формах

діяльності зазначеного дитячого громадського об’єднання у процесі

педагогічного дослідження

Результати засвідчили, що спостерігається стале підвищення

зацікавленості старшокласників такими формами роботи: дидактична гра (від

3% до 9% старшокласників), дебати (від 4% до 7% старшокласників), дискусія

(від 5% до 10% старшокласників), тренінги (від 3% до 8% старшокласників),

веб-квести (від 4% до 9% старшокласників). Відзначені високі показники щодо

результативності таких форм роботи, як екскурсії та подорожі (від 18% до 22%

0,00%

5,00%

10,00%

15,00%

20,00%

25,00%

Контрольне діагностування Проміжне діагностування Первинне діагностування

116

старшокласників), програми та проекти (від 13% до 16,5% старшокласників).

Розподіл результатів в групах за такими формами роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, як круглий стіл та творча майстерні,

дуже подібний і коливається в межах 4-7% старшокласників. Листуванню, як

формі полікультурного виховання старшокласників, надають перевагу

старшокласники експериментальної групи №1 (12%), однак зменшується

показник зацікавленості до даной форми роботи серед старшокласників

контрольної групи та експериментальної групи №2 (9% в обох групах).

Однак спостерігається значний спад зацікавленості старшокласників до

такої форми роботи, як конкурси (у процесі первинного діагностування

зацікавленість до даної форми роботи виявили 20% старшокласників,

показники опустились до 17% старшокласників на етапі проміжного

діагностування та 14% старшокласників впродовж контрольного

діагностування), хоча показники відповідей досить високі у ході проведення

всіх трьох етапів діагностування. Слід також звернути увагу на таку форму

роботи, як вистава. Старшокласники не виявляють значної зацікавленості до

вистав, незалежно від року роботи в дитячому громадському об’єднанні; з

часом спостерігається значний спад їх інтересу: у процесі первинного та

проміжного діагностування 4% старшокласників виявили зацікавленість до

даної форми роботи, у ході контрольного діагностування лише 3%

старшокласників.

Старшокласникам, задіяним у роботі Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу більше року (за результатами контрольного

діагностування), цікаві ті форми, що вимагають застосування всіх набутих

знань, умінь та навичок, прояву креативності, винахідливості (наприклад, веб-

квести, дискусії, дебати та дидактичні ігри). Однак проведення екскурсій,

подорожей та конкурсів є популярним та цікавим для всіх старшокласників,

незалежно від кількості років роботи в умовах Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, так як відкриває можливості пізнання світу через

практику та безпосереднє заглиблення в середовище.

117

Варто підкреслити доцільність впровадження в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу факультативних занять

“Я – євролідер”, які мали практичну спрямованість індивідуальної та

додаткової роботи з старшокласниками та були засновані на принципах

добровільності, активності та зацікавленості учнів. Навчальний матеріал

факультативних занять було подано за розділами, інформація за якими

розширювалась та поглиблювалась впродовж чотирьох років роботи. Дані

розділи включали інформацію щодо загальних відомостей про Європу,

європейський континент та Європейський Союз, економічний та політичний

устрій країн, соціально-культурні аспекти життя країн Європи та України,

освітньо-комунікаційні особливості, роль та місце України і Євроклубів у

сучасному світі. Факультативні заняття передбачали як вивчення теоретичного

матеріалу, так і практичну роботу.

Індивідуальна робота з старшокласниками у рамках діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу передбачала консультації з

дослідної роботи, роботу у бібліотеках та з інтернет-джерелами, обробку та

узагальнення результатів пошукової та дослідної праці, поглиблене вивчення

питань суспільно-політичного та економічного життя країн Європи та України.

У програмі факультативних занять простежувався зв’язок із суспільно-

громадською діяльністю та інформуванням громадськості стосовно процесів

євроінтеграції шляхом участі лідерів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу в урочистих парадах, публікації статей у періодичних

виданнях та інтернет-блогах, святкуванні Дня Європи тощо.

Результативність програми факультативних занять оцінювалась під час

перевірки та контролю знань і умінь старшокласників у формі розв'язування

проблемних завдань, написання творчих робіт, проведення та участі у проектах.

Водночас для формування та практичної реалізації пізнавальної активності

старшокласникам було запропоновано брати участь у роботі Малої академії

наук України, у міжнародних, всеукраїнських, обласних і міських конкурсах з

118

європейської інтеграції, історико-краєзнавчої, правової, культурологічної,

екологічної діяльності, творчих майстернях, конференціях, семінарах тощо.

Таким чином, визначені форми сприяють поглибленню та активізації

знань, залученню старшокласників до обговорення різних точок зору,

визначення консенсусу, розвитку навичок комунікативного мовлення,

аргументації власної позиції, аналітичного та критичного мислення

старшокласників, вмінню продукувати варіанти розв’язання проблем впродовж

короткого проміжку часу, співпрацювати у команді тощо. Відбувається

усвідомлення не тільки політико-економічної ситуації та національно-

культурних особливостей народів і народностей, повага до їх традицій, мови,

стилю життя, а й навичок командної роботи у різних заходах та видах

діяльності.

Друга педагогічна умова (створення “ситуації успіху” та комфортного

психологічного клімату в колективі для спілкування та розвитку потенціалу

старшокласників) спрямовувалася на розвиток соціальної та пізнавальної

активності старшокласників, наприклад, шляхом організації дидактичних ігор:

а) “Taboo” (лексична гра, метою якої є навчити старшокласників

розпізнавати сигнали невербальної комунікації);

б) “Я – юний політик” (спрямована на розвиток комунікативних

навичок);

в) “Подолання конфліктів” (навчає старшокласників уникати та

долати конфлікти в процесі моделювання типових ситуацій);

г) “Коли порушуються мої права” (мета – опрацювання ймовірних

ситуацій порушення прав людини в повсякденному житті та розробки

алгоритму вирішення конфліктів);

д) “Переговори: заключення партнерських договорів” або “Засідання

Ради Європейського Союзу” (розвиває культуру мовлення, лідерські якості

старшокласників та відпрацювання основ ведення ділової документації);

е) “Кризис-менеджер” (передбачає практику ведення діалогів на

задану тему, розвиток навичок виходу із складних ситуацій);

119

ж) “Цивілізація” (метою є закріплення набутих знань та розвиток

толерантного ставлення до оточуючих тощо).

З метою формування та підвищення показників мотиваційно-цільового

критерію полікультурної вихованості старшокласників були організовані

тренінги (“Знай свої права, дитино!”, “Вітання мовами Європи”, “Я тебе

поважаю за…”, “Коло ідей”, “Ярлик”, “П’ять добрих слів”, “Асоціативний

кущ”, “Ромашка”), творчі майстерені (“Мої цінності”, “Что такое “хорошо”, что

такое “плохо”?”) та круглі столи (“Географія моїх друзів”, “Європейські

канікули”, “Волонтерські ініціативи євроклубівців”).

Слід підкреслити практичне значення у формуванні толерантного

ставлення старшокласників до оточуючих, зокрема представників інших

культур, такої дидактичної гри, як “Упередження”. Метою гри є надання

можливості учасникам переконатись у тому, що відповідний відгук на

упереджене ствердження може послабити передсуд (Додаток Л). Цінність

проведення даної дидактичної гри полягає в умінні старшокласників

розробляти стратегію переконання опонента, допомозі подолання стереотипів

мислення стосовно представників інших національностей, розвитку навичок

критичного мислення та уміння вести конструктивний діалог, дотримуючись

норм спілкування.

Для регулювання діяльності суб’єктів виховного процесу було також

запроваджено на практиці Статут (Додаток Н) та організаційну структуру

(Додаток П) діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, що

сприяло вирішенню суперечливих питань.

Так, було визначено основну структурну одиницю клубу – актив

Євроклубу, який у свою чергу поділявся на три складові: до першої складової

увійшли президент Євроклубу, його заступник та голови центрів клубу; до

другої складової – учні-лідери, які є постійними членами ініціативних груп

кожного центру; до третьої складової – тимчасові творчі групи, які

формувались з числа учнів загальноосвітнього навчального закладу з метою

120

вирішення поставленої задачі (участі у проектах, конкурсах, творчих вечорах,

семінарах творчих майстернях тощо).

Керівним органом Євроклубу затверджено Раду Клубу, яка очолювалась

президентом і його заступником. Рада Клубу визначала основні напрями

діяльності та склад Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу,

приймала рішення щодо членства, вирішувала організаційні питання тощо.

Рішення, прийняті Радою Клубу, були обов’язковими для виконання членами

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

За підтримки координатора Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу, президент даного дитячого громадського об’єднання мав наступні

обов’язки:

а) планування засідань з питань обговорення, узгодження та

затвердження Статуту Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу;

б) затвердження планів роботи секцій і графік проведення та участі

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу у різноманітних конкурсах;

в) проведення засідань, забезпечення та організація роботи всіх секцій

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу;

г) представлення Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

на виїзних зустрічах, зльотах лідерів, конкурсах тощо.

У свою чергу заступник президента Євроклубу:

а) проводив роботу із учнівським колективом з питань їхньої участі у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу;

б) за відсутності президента Євроклубу з об’єктивних обставин

виконував його обов’язки, забезпечуючи безперебійну роботу Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу;

в) проводив контроль та координацію діяльності центрів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу;

г) очолював роботу з організації та участі лідерів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу у різноманітних фестивалях, ярмарках,

конкурсах, програмах тощо.

121

Окрім іншого, було визначено такі центри Євроклубу, як виховний

центр, культурно-естетичний центр, прес-центр та центр зв’язків.

Головною метою діяльності виховного центру було формування поваги

до національної культури та культури інших країн, популяризація вивчення

рідної та іноземних мов, організація виховних та розважальних заходів (звітних

та привітальних концертів, круглих столів, творчих майстерень тощо) в умовах

загальноосвітнього навчального закладу. На засіданнях центру висвітлювалась

загальна інформація про структуру Європейського Союзу, Ради Європи, інших

міжнародних організацій, українсько-європейські відносини, європейські

цінності, демократичні права і свободи, обговорювались питання організації та

участі у конкурсах, проектах європейської й української тематики та нагальні

проблеми сучасності.

Культурно-естетичний центр знайомив учнів з культурою і традиціями

країн Європи, умовами життя та навчання представників інших країн,

міжнародною дитячою діяльністю, організовував заочні та інтерактивні

подорожі країнами Європи, участь у конкурсах мовної та культурологічної

тематики тощо.

Прес-центр займався інформуванням громадськості про діяльність

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, оформленням

інформаційних стендів, брошур, газет та стіннівок, проводив засідання з

питання залучення нових членів до діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, анонсував проведення конкурсів, проектів, обміну

досвідом.

Листування та налагодження контактів із Євроклубами міста, України та

країн Європи, організація он-лайн конференцій та творчих майстерень з обміну

досвідом, підготовка проектів та участь у конкурсах різного рівня акредитації

була метою діяльності центру зв’язків.

Таким чином, організаційна структура Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу дозволяла долучати до роботи значну кількість

старшокласників, об’єднуючи усіх учнів однією метою. Окрім зазначеного,

122

створення комфортної психологічної атмосфери шляхом проведення означених

видів діяльності спонукало старшокласників до ефективної взаємодії у процесі

роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, зменшило

вірогідність виникнення конфліктів та непорозумінь.

Реалізація третьої педагогічної умови (забезпечення ефективної

співпраці та згуртованості суб’єктів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, заснованих на толерантності, взаєморозумінні та

взаємоповазі) спрямовувалася на активізацію творчого самовираження

старшокласників. Цьому сприяли такі форми, як організація конкурсів

(авторська розробка відеобатлів “Як козаки в Євросоюз вступали” та “Trailers of

Shakespeare’s works”), проведення авторських флешмобів (“Подаруй людям

посмішку”), музичних перерв (“Музичний передзвін”). З метою

урізноманітнення діяльності старшокласників у позанавчальний час

пропонується проведення акції “ВКонтакті: скинь вітання на стінку” (в рамках

відзначення Міжнародного дня Інтернету).

Для розвитку практики володіння старшокласниками іноземною мовою

було запроваджено тематичну програму “Міс Європа” або “Ідеальна пара”. У

рамках святкування Міжнародного дня Клубу веселих та кмітливих та

Міжнародного дня гумору було проведено адаптовану колективну творчу

справу “Гуморина “All Fools' Day”, яка являє собою взаємодію старшокласників

(учнів-лідерів Євроклубу) та представників учнівського самоврядування.

Відзначаючи День спонтанного прояву доброти, було застосовано сучасну

форму роботи “Флешмоб “Твори добро!” та акцію “Допоможи воїнам АТО!”,

що передбачало залучення всіх учнів загальноосвітнього навчального закладу з

метою підвищення показників їхньої толерантності.

Отже, використання зазначених заходів та форм роботи сприяло не лише

інформуванню старшокласників про святкування міжнародних дат, але й

створенню дружньої атмосфери у колективі лідерів Євроклубу та

загальноосвітнього навчального закладу в цілому, їхньому згуртуванню,

налагодженню співпраці та взаємодії.

123

Реалізація четвертої педагогічної умови (орієнтація старшокласників на

самостійну діяльність та саморозвиток у роботі Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу) передбачала розвиток особистісного

потенціалу старшокласників із застосуванням Інтернет-технологій. Поряд з

класичними формами (бесіда, дискусія, лекція, пояснення, консультація,

аналітична робота з навчальною, науковою, науково-популярною літературою,

підручниками, посібниками та довідниками, газетними та статистичними

матеріалами, конспектування) у процесі роботи Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу використовуються форми (дебати, дидактична гра, участь

у проектах програми eTwinning, ) і методи (веб-квест, створення

мультимедійних презентацій, креативний фрірайтинг, метод створення

ментальних карт, “Культурні асимілятори” тощо) інтерактивної роботи та

спілкування, комп'ютерних технологій та відповідно допоміжних програм: MS

Word, MS Exel, MS Power Point, MS Publisher, Plickers, Survey Monkey,

Emaze тощо.

Так, було впроваджено тематичні блоки щодо вивчення особливостей

європейських держав, їх традицій, культури, політичного та економічного

устрою шляхом збору інформації, участі у веб-квестах “Знайомство з

культурою та традиціями країн Європи” (за підтримки учителів англійської

мови, географії, інформатики), здійснення віртуальних подорожей.

Для формування показників креативно-діяльнісного критерію було

передбачено розробку старшокласниками проектів з подальшим

представленням напрацьованих матеріалів (наприклад, слайд-шоу “Європейські

держави”, карта мандрів з визначними місцями України та Європи або

створення квіткової карти Європи “Квіткова фейєрія”).

Використання методу проектів в умовах роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу передбачало самостійний добір

матеріалу старшокласниками шляхом інтеграції інформації з таких предметів,

як географія, світова література, історія, музика, правознавство, проведення

інтерв’ю, складання та презентація кінцевих інтелектуальних продуктів

124

діяльності, підготовка доповідей, випуск відеороликів, мультимедійних

презентацій, організація віртуальної подорожі країнами та музеями Європи

(наприклад, до “Парламентаріуму” – музею Європейського парламенту) тощо.

Цей вид роботи згуртовує старшокласників, дає можливість їм спілкуватися та

вчить взаємодопомозі і співпраці.

Окрім цього, з метою формування показників комунікативного критерію

були проведені літературні та мистецькі вечори, на яких старшокласники

ознайомились із творчою спадщиною відомих європейських авторів,

впроваджувалися теле-мости та скайп-спілкування з однолітками з

європейських країн. Дієвими виявились акції “Пиши грамотно” до

Міжнародного дня грамотності та Міжнародного дня рідної мови, “Знання

іноземних мов – запорука успіху”, які передбачали організацію конкурсів на

кращий переклад англомовної поезії, що допомагає подолати мовний бар'єр і

розпочати функціональне використання іноземної мови, або участі у

всеукраїнському конкурсі есе “Я – європеєць” тощо.

У процесі формувального експерименту значна увага приділялась

підвищенню показників пізнавального критерію: за сприяння класних

керівників було розроблено години спілкування та круглі столи до Дня людей

похилого віку, Дня Соборності України “Соборна Європа – Соборна Україна”,

Дня українського козацтва “Козацькі розваги”, організовано інтелектуально-

творчу гру “Дитячий світ”, вікторину “Європейський лікнеп”, веб-квест “Чи

знаєш ти Європу?”.

За підтримки учителів історії лідери Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу організували та взяли участь у проведенні конкурсу

проектних робіт “Історія моєї країни починається з моєї родини”, проведення

якого спрямоване на розширення знань з історії та розвиток навичок пошукової

діяльності, систематизації, аналізу й узагальнення інформації, креативного

представлення напрацьованих результатів.

У процесі реалізації формувального експерименту також було

передбачено участь лідерів та координаторів Євроклубу загальноосвітнього

125

навчального закладу у конкурсах, орієнтованих на учнів різної вікової категорії,

тематики та рівня організації, зокрема всеукраїнського рівня:

1. “Чи знаєш ти Європу? Допоможи Європі дізнатися про тебе!” за

підтримки Всеукраїнської мережевої радіостанції “Наше Радіо” за

фінансуванням Європейського Союзу при експертній і методичній підтримці

Євроклубу “Право і Захист” у рамках проекту “Україна – ЄС”.

2. “EUROPA NOSTRA” за сприяння Мережі центрів Європейської

інформації України й Українські мережі європейських клубів за підтримки

Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” та делегації

Європейського Союзу в Україні.

3. “Врятувати від забуття” Міжнародного благодійного фонду

національної пам’яті України за підтримки музею Української революції 1917-

1921 років, Київського міського будинку учителя, Інституту історії України

НАН України та Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України.

4. “Діалог між поколіннями”, проведеного в рамках європейського

року активності людей похилого віку і солідарності поколінь Мережею центрів

європейської інформації за підтримки Представництва Європейського Союзу в

Україні.

5. “Що? Де? Коли?” за сприяння відділу преси та інформації

Представництва ЄС в Україні у рамках інформаційної компанії “Будуємо

Європу в Україні”.

6. “Україна в Європі, Європа в Україні: очима молоді” за підтримки

Дніпропетровського Центру європейської інформації.

7. “Я – європеєць” – Всеукраїнський конкурс есе, який проводиться

Українським державним центром позашкільної освіти спільно з Посольством

Литовської Республіки в Україні, Всеукраїнською молодіжною громадською

організацією “Серце до серця”.

8. Сесії та міні-сесії Європейського молодіжного парламенту

(European Youth Parliament) “EYP Ukraine InterRail” з пропагування ідеї єдиної

Європи та європейського громадянства.

126

9. Проектна діяльність у рамках навчальної програми eTwinning,

започаткованої Європейською Комісією з метою розвитку співпраці

європейських шкіл через використання інформаційно-комунікаційних

технологій (ІКТ).

Значна увага в процесі реалізації формувального експерименту була

спрямована на підвищення професійних умінь координаторів роботи

Євроклубів. Зокрема проводилися тематичні засідання методичних об’єднань

класних керівників та здійснена науково-методична робота з координаторами

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, що передбачало

проведення семінарів, творчих майстерень та круглих столів, обмін думками

щодо реалізації поставлених завдань та обмін досвідом роботи в умовах

Євроклубу, обговорення алгоритму діяльності, очікувані та отримані

результати, перспективи діяльності даного дитячого громадського об’єднання,

узагальнення результатів впровадження структурної моделі полікультурного

виховання в умовах Євроклубу. Однією із форм роботи з координаторами

Євроклубів стало проведення телемостів або відео-конференцій, які проходили

під час семінарів, творчих майстерень та круглих столів.

Таким чином, у ході реалізації формувального експерименту для

упровадження обґрунтованих педагогічних умов полікультурного виховання

старшокласників було розроблено методику полікультурного виховання

старшоклаників, змістовою основою якої стали спеціально розроблені програма

факультативних занять “Я – євролідер” та розгорнутий річний план роботи

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. Програмою

факультативних занять передбачено як вивчення теоретичного матеріалу, так і

залучення старшокласників до практичної роботи на принципах добровільності,

активності та зацікавленості. План роботи Євроклубу укладався на підставі

результатів констатувального етапу та проміжних зрізів і враховував

особливості кожного загальноосвітнього навчального закладу та як складник

плану позаурочної роботи закладу затверджувався педагогічним колективом.

127

Окреслені методи і форми полікультурного виховання доцільно добиралися

відповідно до кожної педагогічної умови.

3.2. Аналіз та узагальнення результатів педагогічного експерименту

Відповідно до мети та завдань формувального експерименту у процесі

педагогічного дослідження було проведено проміжні та контрольні

діагностування (зрізи), які за методикою були аналогічні тим, що проводилися

на констатувальному етапі експерименту. Аналіз та оцінка ефективності

процедур дослідження, методів математичної та статистичної обробки

результатів контрольного етапу педагогічного експерименту дозволили виявити

кількісне вираження якісних змін рівнів полікультурної вихованості

старшокласників в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу.

Ефективність апробованої методики та впровадження педагогічних умов

потребувало проведення порівняльного аналізу результатів контрольної та

експериментальної груп. Для узагальнення результатів були використані

методи математичної статистики у контрольній та експериментальних групах.

За допомогою коефіцієнта кореляції у даному експериментальному дослідженні

ми встановили й статистичну закономірність між декількома змінними,

виміряними в метричних шкалах на одній вибірці:

1) залежність між кількістю років участі старшокласника в Євроклубі

загальноосвітнього навчального закладу та навчанням у певному класі;

2) залежність між віком та кількістю років участі в Євроклубі

загальноосвітнього навчального закладу [222].

Варто відзначити, що спостерігається позитивна динаміка у

зацікавленості старшокласників до діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу: у ході первинного діагностування учні-лідери Євроклубу,

128

які працюють в умовах діяльності даного дитячого громадського об’єднання 2-

3 місяці, у переважній більшості (50%) вважають, що діяльність їм скоріше

подобається, ніж не подобається; на етапі проміжного діагностування 49%

старшокласників експериментальної групи також схиляються до такого

висновку.

Однак з роками зацікавленість учнів до діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу зростає: у процесі контрольного

діагностування 53% старшокласників експериментальної групи відзначають,

що робота в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу їм дуже

подобається, вони починають розуміти сенс, переваги та необхідність своєї

діяльності у рамках даного дитячого громадського об’єднання (Додаток С).

Аналіз отриманих результатів дослідження підтвердив припущення про

те, що впроваджені педагогічні умови полікультурного виховання є

обґрунтованими, тобто такими, які сприяють формуванню полікультурної

вихованості старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу. Зокрема для аналізу показників було проведене

обчислювання згідно математичної формули коефіцієнта кореляції:

𝑟𝑥𝑦 = ∑ 𝑥𝑖𝑦𝑖−𝑛�̅��̅�𝑛

𝑖=1

(𝑛−1)𝑆𝑥 𝑆𝑦, (3.1)

де n – кількість старшокласників, які брали участь в педагогічному

дослідженні (або кількість спостережень);

�̅� , �̅� – вибіркові середні (середні значення ознаки х та у відповідно, у

контексті нашого дослідження це “вік”, “кількість років роботи в умовах

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу ” тощо),

xi – значення х і-того старшокласників, yi – значення y і-того

старшокласника.

Вибіркові середні ми визначаємо згідно формули (3.2):

129

�̅� = ∑ 𝑥𝑖

𝑛𝑖=1

𝑛; �̅� =

∑ 𝑦𝑖𝑛𝑖=1

𝑛, (3.2)

де ∑ 𝑥𝑖𝑛𝑖=1 – сума значень для ознаки х,

∑ 𝑦𝑖𝑛𝑖=1 – сума значень для ознаки y.

Вибіркові дисперсії (тобто відхилення від середніх), тобто 𝑆𝑥2, 𝑆𝑦

2 ,

обчислюємо за формулою (3.3):

𝑆𝑥2 =

∑ 𝑥𝑖2−𝑛�̅�2𝑛

𝑖=1

𝑛−1; 𝑆𝑦

2 = ∑ 𝑦𝑖

2−𝑛�̅�2𝑛𝑖=1

𝑛−1 , (3.3)

з якої виводимо Sx та Sy – середні квадратичні відхилення від

середнього – згідно формули (3.4):

𝑆𝑥 = √𝑆𝑥 2 , 𝑆𝑦 = √𝑆𝑦

2 . (3.4)

Згідно математичними обчисленнями, коефіцієнт кореляції, який

передбачає дослідження закономірності двух змінних “клас – кількість років

участі в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу” складає 0,8, тобто

зв’язок є залежним, але величина кореляції свідчить про те, що не завжди

одинадцятикласник має більшу кількість років досвіду роботи в умовах

зазначеного дитячого громадського об’єднання у порівнянні, наприклад, з

десятикласником; коефіцієнт кореляції двух змінних “вік – кількість років

участі в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу ” становить 0,72,

тобто отриманий результат свідчить про те, що учні розпочинають роботу в

умовах даного диячого громадського об’єднання у різному віці. Отримані

коефіцієнти були перевірені на значущість (відповідність отриманих

результатів фактичному явищу). Дані показники дають змогу зробити

висновок, що діяльність Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу є

цікавою для учнів різного віку та класів: вступаючи до Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, учні у переважній більшості

130

продовжують свою діяльність у рамках даного дитячого громадського

об’єднання протягом тривалого періоду часу. Саме тому це сприяє залученню

до роботи більшої кількості вихованців з метою популяризації демократичних

та загальноєвропейських цінностей, поширенню інформації про Європейський

Союз, поглибленню знань про Україну, вихованню освіченої особистості,

здатної взаємодіяти в полікультурному соціумі тощо.

З метою контрольної перевірки динаміки змін за встановленими

показниками нами було проведене анкетування старшокласників контрольної

та експериментальної групи згідно обраних методик (“Приписування якостей”,

“Індекс толерантності”, “Індекс групової згуртованості”, “Визначення

сформованості ціннісних орієнтацій”), розроблених анкет та он-лайн

тестування “Євровікторина”.

Необхідно звернути увагу, що у процесі педагогічного дослідження ми

встановили динаміку впливу діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу на полікультурну вихованіть старшокласників залежно від

терміну їх перебування в умовах зазначеного дитячого громадського

об’єднання, саме тому ми також залучили до співпраці 15 координаторів

Євроклубів (учителів, які мали досвід роботи із старшокласниками у рамках

даного дитячого громадського об’єднання).

Порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного

(Додаток З) експериментів педагогічного дослідження (а саме: результатів

первинного, проміжного та контрольного діагностування) виключно серед

старшокласників експериментальної групи дав можливість визначити вплив

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу у процесі

полікультурного виховання старшокласників на поглиблення знань та поваги до

традицій та культури України, країн Європи та Європейського Союзу,

усвідомлення особливостей політично-економічної структури Європейського

Союзу, розширення соціальних контактів та світогляду, ознайомлення з

освітянськими програмами різних країн, можливість подорожувати та брати

участь в конкурсах і проектах, розвиток впевненості у собі, повагу думки

131

співрозмовника, можливість співпраці з однодумцями та в команді, уміння

діяти самостійно.

Так, найбільша кількість старшокласників-лідерів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу у ході контрольного діагностування

підкреслила, що діяльність у межах даного дитячого громадського об’єднання

навчає діяти в команді (15%) та допомагає розширити світогляд (15,7%), хоча

показники відповідей досліджуваних під час первинного та проміжного

діагностування за даними варіантами також досить високі: 11-13%

старшокласників виділяють командну роботу, 10-11% старшокласників –

розширення світогляду. У процесі трьох етапів діагностування нами відмічена

значна кількість старшокласників, які визнають, що участь у діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу сприяє:

а) розширенню знань про культуру і традиції країн Європи,

Європейського Союзу (зазначають 11% старшокласників у ході первинного

діагностування та 15% старшокласників у ході контрольного діагностування);

б) поглибленню знань про Україну (зазначають 5% старшокласників у

ході первинного діагностування та 10% старшокласників у ході контрольного

діагностування);

в) наданню можливості подорожувати (відмічає 9% старшокласників у

процесі трьох етапів діагностування);

г) усвідомленню особливостей політичної та економічної ситуації в

країнах Європейського Союзу (показники варіюються від 11% старшокласників

у ході первинного діагностування до 12% старшокласників у ході контрольного

діагностування).

Також участь у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу допомагає формуванню особистісних якостей старшокласників,

розвитку комунікабельності та здатності адаптуватись у соціумі:

а) 4-5% старшокласників на всіх етапах діагностування відзначають

можливість співпраці із однодумцями;

132

б) 6-7% старшокласників звернули увагу, що, діючи у команді

євроклубівців, вони навчились поважати думку співрозмовника;

в) 6% старшокласників відзначають розширення соціальних контактів;

г) 7% старшокласників вважають, що робота у рамках даного дитячого

громадського об’єднання навчає діяти самостійно;

д) 5-8% старшокласників відмітили розвиток впевненості у собі.

Порівнюючи розподіл старшокласників за варіантом відповіді щодо

уміння поважати традиції та культуру країн Європи та Європейського Союзу,

ми звернули увагу на той факт, що кількісні показники зросли на 3%, тобто від

6% старшокласників під час первинного діагностування до 9% старшокласників

у ході проміжного та контрольного діагностування. Так, збільшилась кількість

старшокласників, які вважають, що у рамках роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу старшокласники отримують корисну

інформацію стосовно освітянських програм та проектів в Україні і за кордоном.

Зростання рівнів зацікавленості старшокласників за означеним варіантом

пояснюється його актуальністю на даному етапі життя учнів (необхідність

вибору вищого навчального закладу, напрямів майбутньої професійної

діяльності тощо).

Отже, беручи участь у роботі Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, старшокласники у переважній більшості стають

обізнаними з питань культури, традицій, політично-економічної ситуації країн

Європи, Європейського Союзу та України, функціонування освітянських

програм і проектів в Україні та за кордоном, стають більш впевненими у собі та

своїх знаннях, розширюють світогляд, навчаються діяти самостійно та

співпрацювати у команді, що сприяє розвитку основних компетенцій сучасної

особистості.

Аналіз результатів проміжного та контрольних діагностування дав змогу

визначити рівні полікультурної вихованості за показниками пізнавального,

мотиваційно-цільового, креативно-діяльнісного та комунікативного критеріїв

серед старшокласників контрольної та експериментальної групи.

133

Так, результати та динаміка змін за показниками пізнавального критерію

полікультурної вихованості старшокласників відображені на рисунках 3.2 та

рисунку 3.3.

Рис. 3.2. Динаміка змін за показниками пізнавального критерію полікультурної

вихованості серед старшокласників контрольної групи

Залучення старшокласників контрольної та експериментальної групи до

повторної участі в он-лайн Євровікторині “Євроквіз” [264] на етапі проміжного

та контрольного діагностування дозволило відстежити зміни щодо рівня їхньої

обізнаності з питань національної та проєвропейської тематики, тобто

визначити динаміку за показниками “розуміння особливостей та відмінностей

країн Європи та Європейського Союзу” та “розуміння особливостей та

відмінностей України”.

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

Розуміння

особливостей та

відмінностей країн

Європи та ЄС

Розуміння

особливостей та

відмінностей

України

Здатність критично

мислити та

аналізувати

інформацію

Розуміння

необхідності

вивчати іноземні

мови для

комунікації з

представниками

інших культур

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

134

Рис. 3.3. Динаміка змін за показниками пізнавального критерію полікультурної

вихованості серед старшокласників експериментальної групи

Порівнюючи отримані результати на рисунках 3.2 та 3.3, необхідно

підкреслити, що результати переважної більшості старшокласників контрольної

групи у ході проміжного та контрольного діагностувань показують, що рівень

обізнаності з питань історико-географічних, соціально-економічних,

політичних, культурних особливостей та відмінностей життя в країнах Європи

та Європейського Союзу покращився, однак у порівнянні з експериментальною

групою зміни не є суттєвими. Так, у ході проміжного діагностування більшість

старшокласників контрольної групи визнано євро-новачками, тобто вони мають

низький рівень обізнаності (40%), та євро-любителями, тобто їм характерний

середній рівні обізнаності (42%). Проте під час контрольного діагностування

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

ни

зьки

й р

івен

ь

серед

ній

рів

ень

ви

соки

й р

івен

ь

Розуміння

особливостей та

відмінностей країн

Європи та ЄС

Розуміння

особливостей та

відмінностей

України

Здатність критично

мислити та

аналізувати

інформацію

Розуміння

необхідності

вивчати іноземні

мови для комунікації

з представниками

інших культур

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

135

показники змінюються (20% старшокласників мають низький рівень (євро-

новачки); 57% старшокласників мають середній рівень (євро-любителі).

Результати високого рівня (євро-знавці) характерні 18% старшокласників у

процесі проміжного та 23% – контрольного діагностування, що говорить про

недостатню сформованість та поверховість знань старшокласників про

полікультурний світ та сучасні європейські реалії.

Проте, на відміну від старшокласників контрольної групи та у

порівнянні із даними констатувального експерименту (первинне

діагностування), спостерігається зростання рівнів щодо питання про розуміння

особливостей та відмінностей країн Європи та Європейського Союзу серед

старшокласників із досвідом роботи в Євроклубі загальноосвітнього

навчального закладу впродовж одного року (проміжне діагностування): 35% з

них є євро-любителями, мають середній рівень обізнаності, та 42% – євро-

знавцями, тобто з високим рівнем обізнаності, що говорить про засвоєння

базових знань про полікультурний світ.

У ході контрольного діагностування старшокласники експериментальної

групи мають вищі результати за даним показником: 44% з них досягли

середнього рівня (євро-любителі) та 56% – високого рівня (євро-знавці) в

оволодінні знаннями та розумінні історико-географічних, соціально-

економічних, політичних, культурних особивостей та відмінностей життя в

країнах Європи та Європейського Союзу, тобто старшокласники мають

різнобічні та ґрунтовні знання, здатні гнучко та результативно застосовувати їх

в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу на

різних рівнях його функціонування. Отримані результати знаходять своє

підтвердження у підвищенні зацікавленості та активності старшокласників по

відношенню до участі у конкурсах європейської тематики, різноманітних

проектах, обмінах досвідом. Обізнані за даними питаннями старшокласники, за

спостереженнями координаторів Євроклубу, у більшій мірі надають перевагу

участі у міжнародних європейських проектах, ініціативах, подальшому

136

навчанню у вищих навчальних закладах не лише України, але й у країнах

Європи та Європейського Союзу.

Проте хотілося б підкреслити, що поряд із вивченням особливостей та

відмінностей культури і традицій країн Європи, одним із головних завдань

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу є вивчення історико-

географічних, соціально-економічних, політичних, культурних особливостей та

відмінностей життя в Україні.

Рівень обізнаності з історико-географічних, соціально-економічних,

політичних, культурних особливостей та відмінностей України (див. рис. 3.2 та

3.3) старшокласників контрольної групи значно нижче, ніж у старшокласників

експериментальної групи. У ході проміжного діагностування низький рівень

знань за даним питанням мають 13% старшокласників контрольної групи,

62% – середній рівень, 25% – високий рівень; у процесі контрольного

діагностування результати старшокласників контрольної групи зростають: 8% з

них мають низький рівень обізнаності, 40% – середній, 52% – високий рівень.

Отже, можна стверджувати, що у переважній більшості старшокласники

контрольної групи мають загальні знання про історико-географічні, соціально-

економічні, політичні, культурні особливості України. Проте виявилось, що під

час проміжного діагностування результати за даним питанням серед

старшокласників експериментальної групи відрізняються, а саме: 19%

старшокласників мають низький рівень усвідомлення національної культури,

традицій та знання історії та мови, 56% – середній рівень, 25% – високий

рівень, тобто старшокласники усвідомлюють історико-географічні, соціально-

економічні, політичні, культурні особливості України та здатні

використовувати набуті знання при вирішенні типових завдань в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. У ході

контрольного діагностування результати старшокласників експериментальної

групи значно покращуються: лише 5% старшокласників мають низький рівень,

19% – середній рівень, 76% – високий рівень обізнаності в історико-

географічних, соціально-економічних, політичних, культурних особливостях та

137

відмінностях України, тобто у старшокласників відмічається значний

пізнавальний інтерес та наявність достатньо ґрунтовних знань про свою

приналежність до нації.

Однак варто підкреслити, що порівняльний аналіз даних дає можливість

стверджувати, що сьогодні в умовах сучасних реалій взагалі спостерігається

підвищений інтерес старшокласників до питань національного характеру:

навчально-виховний процес в основному спрямований на становлення

національних цінностей, що вплинуло на високі результати за даним

показником серед старшокласників обох груп.

Проте залучення старшокласників до діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу у більшій мірі впливає на розвиток

їхніх загальних знань та світогляду, розуміння особливостей та тенденцій

сучасності на території України, країн Європи та Європейського Союзу, що, у

свою чергу, є ключовими показниками пізнавального критерію та фундаментом

полікультурної вихованості в цілому.

Слід підкреслити, що діяльність Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу спрямована й на популяризацію вивчення іноземних мов.

За підтримки міжнародних організацій та Представництва Європейського

Союзу старшокласників запрошують до участі у програмах, проектах, обмінах

досвідом, які передбачають оволодіння ними іноземними мовами, зокрема

англійською. Саме тому з метою розвитку навичок спілкування іноземною

мовою та застосування набутих у процесі навчання знань в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу практикується ведення

засідань та круглих столів англійською мовою.

Аналізуючи результати, представлені на рисунках 3.2 та 3.3, варто

акцентувати увагу на тому факті, що переважна більшість старшокласників,

зацікавлена та змотивована до вивчення іноземних мов. Проводячи моніторинг

успішності учнів із вивчення іноземних мов (зокрема англійської мови) на етапі

проміжного діагностування серед старшокласників контрольної групи

спостерігається позитивна мотивація високого рівня у 21%, середній рівень

138

мають – 47%, однак 32% старшокласників мають низький рівень мотивації до

вивчення іноземних мов. Хоча на етапі контрольного діагностування

результати покращуються: лише 13% старшокласників мають низький рівень

позитивної мотивації до вивчення іноземних мов, 45% – середній рівень, 42% –

високий рівень. Отримані дані можна пояснити індивідуальною

змотивованістю окремих учнів щодо вивчення іноземних мов.

Проте ми можемо відзначити, що рівні за даним показником зростають

серед старшокласників експериментальної групи як у ході проміжного, так і

контрольного діагностування. Так, згідно моніторингу успішності учнів щодо

вивчення іноземних мов 13% старшокласників експериментальної групи у

процесі проміжного діагностування мають низький рівень мотивації, 56%

старшокласників – середній рівень, 31% старшокласників – високий рівень.

Варто підкреслити, що результати покращуються у ході контрольного

діагностування старшокласників експериментальної групи, а саме: 68%

старшокласників мають високий рівень, 25% старшокласників – середній

рівень. Однак можна стверджувати, що отримані результати, перш за все,

пов’язані із зростанням необхідності володіння іноземними мовами у

сучасному світі з метою налагодження ефективної співпраці із представниками

різних країн, продовження навчання за кордоном. Старшокласники

усвідомлюють необхідність складання обов’язкового зовнішнього незалежного

оцінювання з іноземної мови, унаслідок чого рівень їхньої мотивації до

вивчення іноземних мов є високим, у тому числі і серед старшокласників

контрольної групи.

Беручи до уваги надзвичайний потік інформації у сучасному світі,

постає необхідність розвитку навичок критичного мислення та уміння

аналізувати отримані дані (див. рис. 3.2 та 3.3). В умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу координаторами застосовуються

різноманітні форми і методи полікультурного виховання старшокласників,

спрямовані на вдосконалення означених навичок. Саме тому, порівнюючи

результати старшокласників контрольної та експериментальної груп, ми

139

спостерігаємо значні відмінності. Так, під час проміжного діагностування 18%

старшокласників контрольної групи мають високий рівень, 25% – середній

рівень, однак все ж таки найбільша кількість (57%) мають низький рівень

сформованості здатності критично мислити та аналізувати інформацію. На

етапі контрольного діагностування результати покращуються, проте неістотно:

32% старшокласників контрольної групи показують низький рівень, 37% –

середній рівень, 31% – високий рівень, що говорить про недостатню

сформованість у більшості учнів контрольної групи навичок за даним

показником.

Проте на етапі проміжного діагностування результати старшокласників

експериментальної групи також кардинально не відрізняються від даних

первинного діагностування у ході констатувального експерименту: 44%

старшокласників експериментальної групи виявляють низький рівень здатності

критично мислити та аналізувати інформацію, проте показники за середнім та

високим рівнями, на відміну від старшокласників контрольної групи, зростають

до 38% та 18% за кожним рівнем відповідно. Однак у процесі контрольного

діагностування старшокласники експериментальної групи у переважній

більшості (50%) мають високий рівень сформованості навичок критичного

мислення та вміння аналізувати отримувану інформацію. Середній рівень

характерний 44% старшокласників, однак 6% учнів оволоділили зазначеними

уміннями на низькому рівні. Отримані високі результати контрольного

діагностування серед старшокласників експериментальної групи залежать від

частоти та ступені їх залучення до дебатів, дискусій, круглих столів, веб-квестів

та інших форм роботи в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу впродовж більш тривалого періоду часу (порівняно з

даними проміжного діагностування та результатами старшокласників

контрольної групи).

Взагалі зростання показників серед учнів обох груп у ході експерименту

можна пояснити з точки зору тенденцій розвитку сучаного суспільства. Слід

окремо акцентувати увагу на тому, що сьогодні у вільному доступі наявна

140

значна кількість інформації різної направленості, з якою старшокласники

щодня стикаються в Інтернеті (у першу чергу при підготовці домашнього

завдання з предметів) та соціальних мережах, формуючи уміння аналізувати

ступінь корисності знайденого матеріалу вже з початкової школи. Проте

старшокласники експериментальної групи (особливо які брали участь у веб-

квестах) розуміються на детальному вивченні поданої інформації, розширюючи

межі пошуку та опрацьовуючи отримані дані більш ґрунтовно, та здатні

формувати висновки за окресленим колом питань.

Отже, провівши аналіз результатів рисунків 3.2 та 3.3, ми відмітили

значне зростання рівнів за показниками пізнавального критерію

полікультурного виховання старшокласників. Найбільші зміни спостерігаються

за показниками “розуміння особливостей України” та “позитивна мотивація до

вивчення іноземних мов”, що можна пояснити з точки зору тенденцій та вимог

сучасності. Хоча залучення старшокласників до діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу здійснює більший вплив на розвиток

їхніх загальних знань та світогляд, розуміння особливостей та реалій сучасності

на території України, країн Європи та Європейського Союзу, що, у свою чергу,

є ключовими показниками пізнавального критерію та фундаментом

полікультурної вихованості в цілому.

Уміння користуватись пошуковими системами, добувати та аналізувати

інформацію, у свою чергу, впливають на сформованість мотивації

старшокласників реалізувати власний потенціал у полікультурному соціумі на

основі позитивного сприйняття культурного розмаїття європейських країн, їх

толерантне ставлення до оточуючих (зокрема представників інших культур),

що є показниками мотиваційно-цільового критерію полікультурного виховання

старшокласників (рис. 3.4 та 3.5).

141

Рис. 3.4. Динаміка змін за показниками мотиваційно-цільового критерію

полікультурної вихованості серед старшокласників контрольної групи

Рис. 3.5. Динаміка змін за показниками мотиваційно-цільового критерію

полікультурної вихованості серед старшокласників експериментальної групи

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Толерантність до представників інших

культур

Сформованість мотивації реалізувати

власний потенціал у полікультурному

соціумі на основі позитивного

сприйняття культурного розмаїття

європейських країн

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Толерантність до представників інших

культур

Сформованість мотивації реалізувати

власний потенціал у полікультурному

соціумі на основі позитивного

сприйняття культурного розмаїття

європейських країн

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

142

У ході експериментального дослідження було встановлено рівень

сформованості толерантності старшокласників як основи полікультурного

виховання. Як зазначає Л. Артемова, формування толерантності учнів у процесі

взаємодії із носіями інших культур розпочинається із усвідомлення

диференціації народів, мов та культур [7].

Перш за все, для порівняння результатів за проведеною адаптованою

методикою “Приписування якостей” були проведені повторні анкетування

старшокласників. Відповіді старшокласників контрольної гурпи залишились

сталими: в учнів склалося стереотипне уявлення про представників окремих

країн, тому у переважній більшості вони вважають англійців пихатими,

замкненими, стриманими, відданими, діловими; французів – галантними,

модними, елегантними, дивними, непривітними; німців – пунктуальними,

діловими, педантичними, суворими, наполегливими тощо.

Проведення анкетувань серед старшокласників експериментальної групи

показало, що учні більш позитивно ставляться до представників виокремлених

націй, у першу чергу звертаючи увагу на їхні переваги. Так, розподіл відповідей

серед старшокласників експериментальної групи у ході проміжного

діагностування визначає, що англійці консервативні (21%), шанобливі (14%),

стримані (18%), практичні (16%), патріотичні (20%); французи розкуті (20%),

модні (13%), впевнені у собі (14%), гнучкі (12%), дружні (13%); німці сильні

(16%), дисципліновані (20%), прогресивні (12%), працелюбні (22%), серйозні

(19%) тощо. У процесі контрольного діагностування в більшій мірі

старшокласники експериментальної групи виділяють у англійців патріотичність

(23%), почуття гумору (20%), консервативність (18%), вірність (13%),

ввічливість (12%); французів –терплячість (22%), гнучкість (20%), галантність

(19%), патріотичність (17%), витривалість (12%); німців – компетентність

(22%), дисциплінованість (21%), практичність (15%), працелюбність (15%),

діловитість (14%) тощо. Саме тому не можна заперечувати поступовий

143

розвиток толерантності старшокласників, задіяних у роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу протягом тривалого періоду часу.

Окрім цього, анкетування за допомогою опитувального листа “Індекс

толерантності” показало позитивну динаміку рівнів зазначеного показника.

Як видно із рисунку 3.4, у ході проміжного діагностування показники

рівня толерантності до представників інших культур старшокласників

контрольної групи в основному розподілились між низьким (32%) та середнім

(50%) рівнями, однак 18% старшокласників мають високий рівень

сформованості даного показника. У процесі контрольного діагностування

спостерігається зростання результатів за даним показником: 50%

старшокласників мають середній рівень, 30% – високий рівень. Отримані

позитивні зміни за даним показником серед старшокласників контрольної

групи відображать тенденції сучасності: у спілкування учні не обмежені

кордонами, тому через засоби соціальних мереж пізнають світ та контактують

із представниками різних країн; слід також взяти до уваги наявність у

старшокласників друзів та родичів, які вже проживають на території інших

країн. У сукупності згадані чинники допомагають формувати учням сприятливе

ставлення до оточуючих, в тому числі й представників інших культур і країн.

Аналізуючи дані старшокласників експериментальної групи (рис. 3.5),

можна простежити зростання результатів у залежності від кількості років їх

діяльності в Євроклубі загальноосвітнього навчального закладу. У ході

проміжного діагностування 31% старшокласників експериментальної групи

показали низький рівень сформованості толерантності відносно носіїв інших

культур, 50% – середній рівень, 19% – високий рівень. Проте за результатами

контрольного діагностування найвищі рівні сформованості за даним

показником мають старшокласники експериментальної групи, а саме: 41%

старшокласників характерний середній рівень, 54%– високий рівень.

Отримані дані вказують на результативність пропонованих форм і

методів полікультурного виховання старшокласників в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу та їх вплив на формування

144

толерантності й толерантного ставлення до представників інших культур.

Старшокласники експериментальної групи мають позитивне сприйняття

культурного розмаїття світу, обізнані у релігійних аспектах інших країн, здатні

взаємодіяти та співпрацювати з представниками інших культур завдяки їх

тривалому залученню до діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу, участі в факультативних заняттях, круглих столах, обмінах досвідом,

екскурсійних виїздах тощо. Хотілося б відмітити, що вагоме значення у

формуванні толерантності та толерантного ставлення до оточуючих має й

особистість координатора Євроклуба загальноосвітнього навчального закладу.

У ході проміжного та контрольного етапів діагностування також було

використано авторські опитувальні листи та дані про спостереження і бесіди

координаторів Євроклубів загальноосвітніх навчальних закладів з метою

виявлення динаміки змін згідно показника “сформованість мотивації

реалізувати власний потенціал у полікультурному соціумі на основі

позитивного сприйняття культурного розмаїття європейських країн” серед

старшокласників контрольної та експериментальної груп.

Як бачимо на рисунку 3.4, у ході проміжного діагностування 25%

старшокласників контрольної групи мають високий рівень сформованості

мотивації реалізувати власний потенціал у полікультурному соціумі, переважна

більшість старшокласників – середній (47%), 28% старшокласників – низький

рівень. На етапі контрольного діагностування результати покращуються: 55% з

них мають середній рівень та 32% – високий рівень. Однак варто підкреслити

відокремленість поглядів старшокласників від діяльності у полікультурному

середовищі. У більшості учнів уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати

інші смаки, звичаї, звички (широта поглядів), терпимість до поглядів і думок

інших, уміння прощати іншим їхні помилки займають останні позиції у

рейтингу цінностей (Додаток Т). Розподіл відповідей старшокласників

контрольної групи в основному залишився сталим, хоча у незначній мірі

збільшився відсоток учнів, які виявляють зацікавленість до участі у

соціальному і громадському житті суспільства та реалізації власного творчого

145

потенціалу. Серед цінностей учні все жа таки виділяють соціальний статус,

матеріальний достаток, здоров’я, кохання. Підкреслимо, що збільшилась

кількість учнів, які звертають увагу на саморозвиток і самоосвіту, реалізацію

власного потенціалу, взаєморозуміння, проте результати складають незначний

відсоток.

Однак відзначається зростання показників серед старшокласників

експериментальної групи, які мають рівень сформованості мотивації

реалізувати власний потенціал у полікультурному соціумі не нижче середнього.

Так, на етапі проміжного діагностування 29% старшокласників

експериментальної групи вже показують високий рівень сформованості даного

показника; зросла кількість старшокласників, для яких є характерним середній

рівень сформованості даного показника (44%). У ході контрольного

діагностування розподіл результатів показав, що 44% старшокласники мають

середній рівень, а 56% – високий, що означає відсутність учнів із низьким

рівнем сформованості мотивації реалізувати власний потенціал у

полікультурному соціумі. Старшокласники експериментальної групи

виявляють більшу зацікавленість до участі у громадському та соціальному

житті суспільства, реалізації творчого потенціалу та накопичених знань,

порожей та пізнання світу. Значно збільшилась кількість учнів, які виділяють

саморозвиток та самоосвіту, взаєморозуміння та продуктивну діяльність як

необхідні складові повноцінного життя.

Отже, високий рівень сформованості даного показника у

старшокласників контрольної групи можна пояснити суб’єктивними чинниками

у кожному окремому випадку. Проте слід звернути увагу на той факт, що дані

стабільно зростають серед старшокласників експериментальної групи, що

також можна пояснити впливом тенденцій сучасного соціуму, з огляду на

ситуацію у країні, доступність інформації, можливість спілкування без кордонів

з представниками різних вікових та культурних груп тощо. Однак хотілося б

відмітити, що за результатами дослідження найвищий ранг серед

146

старшокласників мають такі цінності як здоров’я, наявність вірних друзів,

любов, щасливе сімейне життя, саме вони вказують, до чого прагне людина.

Такий розподіл ціннісних орієнтацій старшокласників можна пояснити з

точки зору процесів становлення власної особистості та цінностей, вікових

особливостей, що характеризуються спрямованістю на соціальну взаємодію і

прагненням до індивідуальної самореалізації та самовизначення

Отже, аналіз результатів рисунків 3.4 та 3.5 дав змогу простежити

стабільне зростання рівнів за показниками мотиваційно-цільового критерію

полікультурної вихованості старшокласників експериментальної групи, що

відображає результативність та доцільність використання окреслених форм і

методів роботи в умовах діяльності Євроклубу.

Залучення старшокласників до заходів Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу також здійснює вплив і на підвищення рівнів за

показниками креативно-діяльнісного критерію, а саме: здатність приймати

нестандарні рішення з метою розв’язання проблемних питань у

полікультурному соціумі; спроможність діяти самостійно; відповідальність за

прийняті рішення (рис. 3.6 та 3.7).

Проаналізувавши показники здатності старшокласників діяти

самостійно на рисунку 3.6, ми відмітили, що на етапі проміжного

діагностування 40% старшокласників контрольної групи притаманний високий

рівень сформованості показника, 28% та 32% старшокласників мають низький

та середній рівні відповідно.

У ході контрольного діагностування переважна більшість

старшокласників (58%) мають високий рівень сформованості даного показника.

Високі показники спроможності старшокласників контрольної групи діяти

самостійно можна пояснити віковими особливостями, їхнім особистісним

ставлення до виконання завдань, самодисциплінованістю, вихованням у сім’ї

тощо.

147

Рис. 3.6. Динаміка змін за показниками креативно-діяльнісного критерію

полікультурної вихованості старшокласників контрольної групи

Рис. 3.7. Динаміка змін за показниками креативно-діяльнісного критерію

полікультурної вихованості старшокласників експериментальної групи

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Здатність приймати

нестандарні рішення з

метою розв’язання

проблемних питань у

полікультурному соціумі

Спроможність діяти

самостійно

Уміння нести

відповідальність за

прийняті рішення

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

0%10%20%30%40%50%60%70%80%90%

100%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Здатність приймати

нестандарні рішення з

метою розв’язання

проблемних питань у

полікультурному соціумі

Спроможність діяти

самостійно

Уміння нести

відповідальність за

прийняті рішення

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

148

У процесі проведення проміжного діагностування серед

старшокласників експериментальної групи показники високого рівня

самостійної діяльності зростають у три рази (63%). У 31% старшокласників, які

залучені до діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

протягом одного року, сформований середній рівень здатності діяти самостійно

та лише 6% старшокласників – низький рівень. Аналізуючи результати, ми

акцентували увагу на тому, що в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу завданням координатора є виявлення

кола інтересів вихованців та їх залучення до різноманітних за формою й

методами видів діяльності, створюючи “ситуацію успіху” у колективі та

надаючи їм можливість реалізувати власний потенціал, виконуючи завдання як

самостійно, так і в команді.

На відміну від старшокласників контрольної групи, у ході контрольного

діагностування старшокласники експериментальної групи мають дуже високі

показники спроможності до самостійної діяльності: 94% з них мають високий

рівень сформованості даного показника.

Як ми бачимо, внутрішній настрій старшокласника, його

самодисциплінованість та виховання в сім’ї мають вагомий вплив на його

ставлення до праці в цілому і в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу. Проте зростання показників у значній

мірі залежить і від педагогічної майстерності координатора Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, його небайдужості до виховного

процесу та застосування особистісно орієнтованих форм роботи, які

стимулюватимуть творчу діяльність.

Саме тому у процесі експериментального дослідження було зосереджено

увагу й на зміні даних за показником “здатність приймати нестандарні рішення

з метою розв’язання проблемних питань у полікультурному соціумі”. Згідно

рисунку 3.6, старшокласники контрольної групи у переважній більшості (45%)

мають нерозвинені навички прийняття нестандартних рішень з метою

розв’язання проблемних питань у полікультурному соціумі у процесі

149

проміжного діагностування, тобто їм характерний низький рівень; середній і

високий рівень показують 36% та 19% старшокласників відповідно. У ході

контрольного діагностування відбувається незначне покращення результатів:

лише 28% старшокласників мають високий рівень та 38% – середній рівень.

Результати серед старшокласників експериментальної групи у ході

проміжного діагностування збільшуються: 50% з них мають середній рівень

здатності приймати нестандарні рішення з метою розв’язання проблемних

питань у полікультурному соціумі, 50% – високий рівень. Старшокласники,

залучені до діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

протягом двох і більше років (за даними контрольного діагностування), в

основному мають високий (62%) рівні здатності приймати творчі та

нестандартні рішення з метою розв’язання проблемних питань у

полікультурному соціумі. Слід підкреслити, що у ході проміжного та

контрольного діагностуваня жоден старшокласник експериментальної групи не

показав низький рівень сформованості за згаданим показником. Отримані

результати пояснюються тим фактом, що діяльність Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, окрім іншого, спрямована на

формування творчої особистості, створення умов для творчого,

інтелектуального, духовного самовдосконалення старшокласників. Також

вирішальним фактором є й те, що із збільшенням кількості років діяльності у

рамках даного дитячого громадського об’єднання старшокласники

експериментальної групи (у порівнянні із старшокласниками контрольної

групи) у процесі роботи набувають більше досвіду щодо реалізації нетипових

завдань, які потребують негайного вирішення.

В умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

старшокласники навчаються брати на себе відповідальність за прийняті

рішення. Порівнюючи дані на рисунках 3.6 та 3.7, відзначаємо, що у процесі

проміжного діагностування переважна більшість старшокласників контрольної

групи (41%) має низький рівень сформованості уміння нести відповідальність

за прийняті рішення, 33% старшокласників характерний середній рівень, 26%

150

старшокласників мають високий рівень сформованості даного показника. Проте

на етапі проміжного діагностування ми можемо спостерігати різке зростання

кількості старшокласників експериментальної групи, рівень відповідальності

яких є високим (50%), тобто старшокласники усвідомлюють необхідність діяти

розважливо з огляду на можливі наслідки. Аналізуючи результати

експериментальної групи у ході контрольного діагностування, ми бачимо, що

рівень сформованості у старшокласників уміння нести відповідальність за

прийняті рішення також збільшується: 44% старшокласників мають середній

рівень сформованості даного показника, проте переважна більшість (56%) –

високий рівень. Саме тому можна стверджувати, що, залучаючи

старшокласників до активної діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу, надаючи можливість вирішувати низку завдань

(організаційного, творчого, пошукового характеру тощо), координатори

сприяють поступовому формуванню у них уміння не тільки діяти креативно,

але й нести відповідальність за прийняті рішення.

Проаналізувавши отримані результати за показниками креативно-

діяльнісного критерію полікультурної вихованості старшокласників, можна

акцентувати увагу на значному зростанні даних, що відображає позитивний

вплив роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу на здатність

старшокласників приймати нестандартні рішення, діяти самостійно та нести

відповідальність за прийняті рішення, що сприяє їхній адаптації до існування в

полікультурному соціумі.

Показники комунікативного критерію полікультурної вихованості

старшокласників, виокремлені для експериментальної перевірки (уміння

працювати в команді, розвиненість культури мовлення, здатність

встановлювати міжкультурну комунікацію), також зазнали змін за рівнями

сформованості у процесі дослідження (рис. 3.8 та 3.9).

151

Рис. 3.8. Динаміка змін за показниками комунікативного критерію

полікультурної вихованості старшокласників контрольної групи

Рис. 3.9. Динаміка змін за показниками комунікативного критерію

полікультурної вихованості старшокласників експериментальної групи

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Уміння працювати в

команді

Здатність встановлювати

міжкультурну комунікацію

Розвиненість культури

мовлення

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

низький

рівень

середній

рівень

високий

рівень

Уміння працювати в

команді

Здатність встановлювати

міжкультурну

комунікацію

Розвиненість культури

мовлення

Первинне діагностування Проміжне діагностування Контрольне діагностування

152

Уміння старшокласників контрольної групи та експериментальної групи

працювати у команді також значно змінюються згідно даних проміжного та

контрольного діагностування.

Так, за результатами проміжного діагностування (рис.3.8),

старшокласники контрольної групи у більшій мірі виявляють низький (35%) та

середній (48%) рівні сформованості уміння співпрацювати у команді, зокрема з

представниками інших культур. У той же час у процесі діяльності в умовах

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу старшокласники

експериментальної групи починають набувати навички роботи у команді: 44%

мають високий та середній рівні уміння співпрацювати у команді. У процесі

контрольного діагностування показники уміння встановлювати контакт під час

командної роботи старшокласників контрольної групи підвищуються до 26%

високого рівня та 44% середнього рівня, старшокласників експериментальної

групи досягають середнього (44%) та високого (56%) рівня. Отримані

результати також знаходять своє підтвердження при застосуванні опитувань за

методикою перевірки міжгрупової взаємодії (В. Агєєв) або індексу групової

згуртованості (К. Сішора). Саме тому ми можемо стверджувати, що,

співпрацюючи в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу,

старшокласники навчаються знаходити компроміси, контролювати поведінку,

презентувати й аргументувати власну точку зору та прислухатись до точки зору

опонентів, тобто відбувається поступове формування навичок взаємодії в

команді, які у наш час вважаються необхідними для життя у полікультурному

суспільстві.

Слід відмітити, що залучення старшокласників до діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу та застосування різноманітних форм

роботи мають позитивний вплив і на розвиток їхньої культури мовлення.

Порівнюючи дані на рисунках 3.8 та 3.9, рівень розвиненості культури

мовлення серед старшокласників контрольної групи на етапі проміжного

діагностування в основному досягає середнього рівня, а саме: 52%

старшокласників мають середній рівень, 30% мають низький рівень

153

сформованості даного показника. У процесі контрольного діагносування

спостерігається покращення результатів до 47% середнього рівня та 38%

високого рівня, однак у спілкуванні старшокласники орієнтуються здебільшого

на особистий досвід, покладаючись на загальні відомості про культуру

мовлення та способи спілкування, навички їх діалогічного та монологічного

мовлення, на думку координаторів Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу, розвинені недостатньо. Рівень розвиненості культури мовлення

старшокласників експериментальної групи у ході проміжного діагностування в

основному є середнім – 57%. Проте 18% старшокласників мають високий

рівень сформованості даного показника. Саме тому можна стверджувати, що

старшокласники експериментальної групи обізнані з елементарними нормами

етики, володіють навичками діалогічного та монологічного мовлення на

середньому рівні, здатні до конструктивної міжособистісної взаємодії у процесі

діяльності, але їх комунікація, на думку координаторів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, має шаблонний та недостатньо

гнучкий характер.

Однак найбільші показники є характерними для старшокласників

експериментальної групи у процесі контрольного діагностування. Високий

рівень розвиненості культури мовлення виявляють 52% старшокласників,

середній – 48%, тобто старшокласники уміють налагоджувати конструктивний

діалог, здатні обирати оптимальні способи спілкування, аргументувати та

коректно відстоювати власну позицію, керуючись нормами мовленнєвого

етикету. Отримані результати можна пояснити залученням старшокласників

експериментальної групи до активних дискусій, дебатів, круглих столів в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Підкреслимо й той факт, що старшокласники мають досвід у публічних

виступах, приймають участь у засіданнях Європейського молодіжного

парламенту, що впливає на розвиненість культури мовлення, уміння

презентувати результати власної діяльності, встановлювати культурний діалог з

представниками різних вікових груп та країн.

154

Сформованість уміння встановлювати старшокласниками свою

комунікацію із представниками інших культур також відображена на

рисунках 3.8 та 3.9. Так, старшокласникам контрольної групи під час

проміжного діагностування характерні більшою мірою середній (47%) та

низький (32%) рівні сформованості уміння встановлювати діалог з

представниками інших культур. Проте також варто звернути увагу на той факт,

що 21% старшокласників контрольної групи мають високий рівень

сформованості даного показника. У ході контрольного діагностування вже 45%

старшокласників мають середній рівень, а 41% – високий рівень. Отже,

старшокласники контрольної групи зацікавлені у встановленні діалогу з

представниками інших культур, однак рівень міжкультурної комунікації носить

здебільшого непродуктивний характер, а виступає складовою дозвілля. До того

ж варто звернути увагу й на залежність між такими показниками, як “уміння

встановлювати міжкультурну комунікацію” та “мотивація до вивчення

іноземних мов”: результати за даними показниками майже подібні, що

підкреслює необхідність старшокласникам контрольної групи розвивати

навички володіння іноземною мовою для досягнення ефективної комунікації та

співпраці із представниками інших країн.

Старшокласники експериментальної групи у ході проміжного

діагностування у більшій мірі мають середній рівень (46%) сформованості

уміння встановлювати міжкультурну комунікацію, однак 32% з них досягають і

високого рівня за даним показником, що говорить про зростання зацікавленості

старшокласників у встановленні міжкультурної комунікації та співпраці із

представниками інших країн. Однак найкращі результати мають

старшокласники експериментальної групи у ході контрольного діагностування,

а саме: 27% мають середній рівень сформованості даного показника, проте

цілковита більшість (68%) мають високий рівень.

Саме тому можна зробити висновок, що старшокласники

експериментальної групи, залучені до діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу впродовж значного періоду часу, мають широкий

155

світогляд, ознайомлені з різноманітними культурними аспектами, мають

уявлення не лише про культурні, а й про соціальні реалії різних країн. Вони не

просто вміють встановлювати культурний діалог, а здатні обирати оптимальні

способи спілкування та зацікавлені у міжкультурній комунікації з метою

розширення власних уявлень про всі аспеки життя своїх іноземних однолітків.

Високі результати за показниками серед старшокласників контрольної групи

можна пояснити використанням широких можливостей, що надають Інтернет

та соціальні мережі, які сприяють спілкуванню з однолітками інших країн та

самоосвіті.

Отже, рівні за показниками комунікативного критерію полікультурної

вихованості старшокласників (уміння співпрацювати в команді; розвиненість

культури мовлення; здатність встановлювати міжкультурну комунікацію)

зросли у ході педагогічного експерименту, що дозволяє дійти висновку щодо

розвитку навичок старшокласників експериментальної групи взаємодіяти у

процесі соціалізації та діяльності, зокрема у полікультурному соціумі.

Також при порівняльному аналізі даних старшокласників

експериментальної групи на всіх етапах педагогічного дослідження (Додаток Е)

ми спостерігаємо розходження результатів у запитанні про необхідні якості

лідера в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Так, у ході проміжного та контрольного діагностування старшокласники досить

високо оцінюють необхідність оволодіння такими якостями, як досвідченість

(8-11%), дисциплінованість (6-7%), винахідливість (9-10%) та відповідальність

(11-12%). Також простежується збільшення кількості учнів, які вважають, що

старшокласник має бути впевненим у собі та своїх знаннях (показник

збільшується від 13% старшокласників у ході первинного та проміжного

діагностування до 17% старшокласників під час контрольного діагностування),

комунікабельним (відмічається поступове збільшення кількості

старшокласників від 9% у ході первинного діагностування, 10% на етапі

проміжного діагностування та до 12% під час контрольного діагностування),

наполегливим (показник варіюється від 5-7% старшокласників у процесі

156

первинного та проміжного діагностування до 8% старшокласників під час

контрольного діагностування), амбітним (показник змінюється від 2%

старшокласників у ході первинного діагностування до 6% старшокласників у

процесі проміжного та контрольного діагностування). Ми відмітили досить

високу кількість старшокласників, які звертають увагу на необхідність

саморозвитку старшокласника-лідера Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу (6-8% старшокласників). Проте найбільші зміни у

кількісному розподілі простежуються у питанні про толерантність: показники

відповідей збільшуються у два рази (від 5% старшокласників під час

первинного діагностування до 10% старшокласників на етапі контрольного

діагностування).

Таким чином, із збільшенням кількості років роботи в умовах Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу погляди на позицію і якості лідера у

старшокласників експериментальної групи педагогічного дослідження

змінюються: збільшується показник розвитку комунікабельності, надається

пріоритет удосконаленню власних знань та впевненості в собі, відчувається

необхідність толерантного ставлення до людей.

Таким чином, за результатами педагогічного експерименту було

встановлено, що у старшокласників контрольної групи значною мірою

несформовані навички роботи у команді, вони виявляють неготовність

приймати самостійні рішення та пропонувати нестандартні варіанти вирішення

проблемних питань. У переважної більшості з них сформовані лише загальні

знання про Україну, країни Європи, Європейський Союз та полікультурний світ

у цілому. Особливо низьким є рівень полікультурної вихованості

старшокласників контрольної групи за пізнавальним і креативно-діяльнісним

критеріями. Основною причиною цього є саме їхня недостатня обізнаність

щодо історії, мови та культури.

Старшокласники контрольної групи не здатні узагальнювати,

систематизувати, критично аналізувати великі обсяги інформації та оперативно

застосовувати набуті знання у процесі діяльності. Їхні цінності не пов’язані із

157

діяльністю у полікультурному соціумі. У спілкуванні старшокласники

покладаються на особистий досвід, ґрунтуючись на загальних відомостях про

культуру мовлення та способи спілкування, сприймаючи встановлену

комунікацію як складову дозвілля. У більшості старшокласників контрольної

групи відмічається нестійка або змішана позитивна мотивація до вивчення

іноземних мов.

Аналізуючи результати старшокласників експериментальної групи у

ході проміжного діагностування, слід зауважити, що у процесі діяльності в

умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу спостерігається

позитивна динаміка у формуванні їхніх навичок командної роботи та здатності

виконувати роботу самостійно, проте вони не виявляють ініціативи до

продуктивної творчої діяльності у нестандартних або змінених умовах.

Старшокласникам характерне відповідальне ставлення до виконання

поставлених задач.

Вони розуміються на історико-географічних, соціально-економічних,

політичних, культурних особливостях та відмінностях України, країн Європи та

Європейського Союзу, здатні критично аналізувати отриману інформацію за

встановленим алгоритмом та застосовують набуті знання у типових ситуаціях в

умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу.

Переважна більшість старшокласників мають сердній рівень

сформованості цінностей, толерантного ставлення до представників інших

культур, вони зацікавлені у встановленні конструктивної міжособистісної

взаємодії у процесі діяльності, однак комунікація відбувається за

встановленими шаблонами. Також ми відмічаємо зростаючу мотивацію до

вивчення іноземних мов.

Однак найвищі результати за всіма показниками спостерігаються серед

старшокласників експериментальної групи у ході контрольного діагностування.

Так, переважна більшість старшокласників мають сформовані навички

самостійної діяльності та взаємодії в команді, дослухаючись до думки

партнерів та досягаючи компромісів. З огляду на залучення старшокласників до

158

різноманітних творчих та інтелектуальних конкурсів і проектів також

спостерігається позитивна динаміка у формуванні навичок прийняття творчих

та нестандартних рішень проблемних питань, відповідального ставлення до

окресленого кола обов’язків. Старшокласники експериментальної групи мають

ґрунтовні знання історико-географічних, соціально-економічних, політичних,

культурних особливостей та відмінностях життя в Україні, країнах Європи та

Європейського Союзу, які спроможні застосовувати в умовах Євроклубу на

різних рівнях діяльності.

У переважній більшості старшокласники експериментальної групи

мають навички критичного мислення, вміння добувати, узагальнювати,

систематизувати, аналізувати отриману інформацію, робити висновки, що, у

свою чергу, впливає на формування цінностей та мотивацію реалізувати

власний потенціал у полікультурному соціумі. Участь у дебатах, дискусіях,

конференціях впливає на формування культури мовлення та здатність

встановлювати культурний діалог, ефективну міжкультурну комунікацію з

метою налагодження співпраці. Переважна більшість старшокласників

експериментальної групи мають стабільну позитивну мотивацію до вивчення

іноземних мов, що, у свою чергу, є наслідком сформованості толерантного

ставлення до представників інших культур та вміння співпрацювати в команді і

знаходить своє продовження після проходження випускних екзаменів та вступу

у вищі навчальні заклади України й країн Європи.

На контрольному етапі педагогічного експерименту було

проаналізовано й узагальнено результати старшокласників контрольної та

експериментальної групи за кожним критерієм полікультурної вихованості.

За допомогою методів математичної статистики і визначення середнього

арифметичного було встановлено кількісні значення рівнів полікультурної

вихованості старшокласників контрольної та експериментальної груп і

визначено загальний рівень полікультурної вихованості

старшокласників (табл. 3.1).

159

Таблиця 3.1

Динаміка рівнів полікультурної вихованості старшокласників

Рівні Контрольна група

Ди

на

мік

а

Експериментальна

група

Ди

на

мік

а

До

експ

ери

мен

ту

Піс

ля

експ

ери

мен

ту

До

експ

ери

мен

ту

Піс

ля

експ

ери

мен

ту

осіб % осіб % % осіб % осіб % %

Низький 79 57,2 59 42,8 -14,4 79 57,2 23 16,4 -40,8

Середній 41 29,7 54 39,1 +9,4 41 29,7 45 32,1 +2,4

Високий 18 13 25 18,1 +5,1 18 13 72 51,4 +38,4

Результати таблиці 3.1 засвідчують, що в експериментальній групі

зафіксовані зміни за всіма показниками полікультурної вихованості. Так,

порівяно з даними констатувального експерименту відсоток старшокласників

експериментальної групи, які умовно віднесені до високого рівня

сформованості полікультурної вихованості, збільшився від 12,8% до 51,4%,

збільшився відсоток старшокласників із середнім рівнем сформованості

полікультурної вихованості від 29,2% до 32,1%, зменшився відсоток

старшокласників з низьким рівнем сформованості полікультурної вихованості з

57,2% до 16,4%. Саме тому старшокласники експериментальної групи, залучені

до діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу більше року,

мають сформовані на високому рівні показники за пізнавальним, мотиваційно-

цільовим, креативно-діяльнісним і комунікативним критеріями та набувають

нагально необхідних для сучасної молоді навичок міжособистісного

спілкування, прийняття рішень, співпраці у полікультурному соціумі, здатності

до критичного мислення та аналізу інформації.

160

Натомість контрольна група, до складу якої увійшли старшокласник без

досвіду роботи в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу,

показала нижчі результати: динаміка високого рівня становить лише +5,1%

(відсоток старшокласників збільшився від 13% на констатувальному етапі до

18,1% на контрольному етапі педагогічного експерименту), середнього рівня –

+9,4% (відсоток старшокласників збільшився від 29,7% до 29,1%), низького

рівня – -14,4% (зменшився відсоток старшокласників з низьким рівнем

сформованості полікультурної вихованості з 57,2% на констатувальному етапі

до 42,8% на контрольному етапі педагогічного дослідження).

Отже, порівнюючи результати опитувань серед старшокласників

контрольної групи та експериментальної групи, отримані поетапно у ході

первинного та контрольного діагностувань, спостерігаємо значну динаміку змін

саме у старшокласників експериментальної групи. Саме тому відмінності між

контрольною та експериментальною групою після проведення експерименту є

суттєвими згідно критерію Пірсона χемпіричне2 = 39,3839, 𝜒критичне

2 = 5,991, що дає

підстави констатувати значний позитивний вплив діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Варто також підкреслити, що у процесі первинного та контрольного

діагностування були перевірені зазначені відмінності для контрольної групи

згідно критерію Пірсона (χ2) та встановлено, що вони не є суттєвими

(χемпіричне2 = 5,817; 𝜒критичне

2 = 5,991. При порівнянні результатів

експериментальної групи у процесі первинного та контрольного діагностувань

(тобто до і після проведення експерименту) спостерігається суттєва відмінність,

підтверджена за критерієм Пірсона (χ2), а саме: χ

емпіричне2 = 63,32,

𝜒критичне2 = 5,991. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що у ході

педагогічного дослідження спостерігаються поступові зміни у рівнях

полікультурної вихованості старшокласників експериментальної групи

внаслідок впровадження у виховний процес окреслених форм і методів,

педагогічних умов, моделі полікультурного виховання в умовах діяльності

161

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу; для контрольної групи такі

суттєві зміни у рівнях полікультурної вихованості старшокласників не

спостерігаються.

Таким чином, проведені після завершення формувального етапу

педагогічного експерименту виміри засвідчили наявність позитивних змін щодо

визначених нами рівней за показниками усіх критеріїв полікультурної

вихованості старшокласників, що дозволяє зробити висновок про доцільність

запропонованих педагогічних умов, змісту, форм і методів полікультурного

виховання старшокласників експериментальної групи у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу.

Висновки до третього розділу

У процесі проведення формувального етапу експериментального

дослідження було перевірено та апробовано на практиці педагогічні умови,

структурну модель, методику, форми і методи полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу.

З метою реалізації виділених педагогічних умов полікультурного

виховання старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу були впроваджені у практику тематичні дебати (“Наслідки

глобалізації”, “ЗМІ: відображення реальної картини сучасності”), дискусії

(“Переваги та недоліки спілкування в соціальних мережах”, “Чи потрібно

навчатись впродовж життя?”), семінари, конференції, тренінги (“Я тебе

поважаю за…”, “Ярлик”, “Асоціативний кущ”), веб-конференції та Інтернет-

мости (“Знайомство з культурою і традиціями країн Європи”), веб-квести (“Чи

знаєш ти Європу?”), екскурсії, конкурси (“Європейський брейн-ринг”, “Як

козаки в Європейський Союз вступали”), вікторини (“Євроквіз”), ярмарки

162

(“Євроярмарок”), круглі столи (“Причини та наслідки економічної кризи в

країнах Європи”, “Релігія та духовність в сучасному світі”), дидактичні ігри

(“Упередження”, “Цивілізація”), проекти різного рівня організації

(“Європейські держави”, “Історія моєї країни починається з моєї родини”),

відвідування музеїв, виставок та вистав, зустрічі з представниками громадських

організацій, консульств, керівників міжнародних проектів тощо.

Виявлено та проаналізовано рівень зацікавленості старшокласників у

пропонованих формах і методах полікультурного виховання в умовах

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. Представлена система

заходів полікультурного виховання старшокласників у діяльності даного

дитячого громадського об’єднання.

Аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту

виявив позитивну динаміку рівнів за показниками пізнавального, мотиваційно-

цільового, креативно-діяльнісного та комунікативного критеріїв, ефективність

застосування окреслених форм і методів роботи в умовах діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, які сприяли формуванню

полікультурної вихованості старшокласників, закріпленню та поглибленню

їхніх знань про особливості життя в Україні, країнах Європи та Європейського

Союзу, розвивають навички міжособистісного спілкування та пошукової

діяльності.

Контрольний експеримент виявив значне зростання кількісно-якісних

результатів високого рівня серед старшокласників експериментальної групи у

процесі поетапного діагностування. Так, порівянно з даними констатувального

експерименту динаміка високого рівня сформованості полікультурної

вихованості старшокласників експериментальної групи становила +38,4%;

середнього рівня +2,4% та низького рівня -40,8%. Натомість контрольна група

показала нижчі результати: динаміка високого рівня становить лише +5,1%,

середнього рівня – +9,4%, низького рівня – -14,4%.

У процесі контрольного діагностування зросли результати високого

рівня полікультурної вихованості старшокласників експериментальної групи

163

показниками: розуміння особливостей України, країн Європи та Європейського

Союзу (76% та 56% відповідно), позитивна мотивація до вивчення іноземних

мов (68%), толерантність до представників інших культур та формування

власних життєвих цінностей (54% та 56% відповідно), здатність приймати

нестандартні рішення та нести за них відповідальність (62% та 56% відповідно),

спроможність діяти самостійно та в команді (94% та 56% відповідно), розвиток

культури мовлення (52%) та здатність встановлювати міжкультурну

комунікацію (68%).

Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи

підтверджено за допомогою критерію Пірсона (χ2). Установлено, що зазначені

відмінності рівнів полікультурної вихованості старшокласників в

експериментальній та контрольній групах не є випадковими.

Отримані результати дають можливість дійти висновку щодо

доцільності впливу діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу на полікультурне виховання старшокласників та ефективності

обґрунтованих педагогічних умов, розробленої структурної моделі, форм та

методів полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

занальноосвітнього навчального закладу.

164

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано новий підхід до розв’язання актуальної

проблеми полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, що знайшло відображення в

обґрунтуванні педагогічних умов досліджуваного процесу, розробленні

структурної моделі та відповідної сучасним вимогам методики.

Результати дослідження засвідчили досягнення мети, вирішення завдань і

стали підставою для таких висновків:

1. Шляхом аналізу наукових джерел уточнено сутність полікультурного

виховання як процесу соціокультурної ідентифікації особистості у

полікультурному соціумі, який створено в загальноосвітньому навчальному

закладі з метою пізнання старшокласниками культурного розмаїття України і

світу, виховання толерантного ставлення до культурних відмінностей, набуття

здатності ефективної співпраці з представниками різних культурних груп,

формування вміння генерувати творчі рішення у нестандартних ситуаціях

міжкультурної взаємодії (подолання конфліктів, робота в обмежений період

часу або у новому колективі тощо).

Євроклуб загальноосвітнього навчального закладу розглядається як

різновид дитячого громадського об’єднання, діяльність якого ґрунтується на

принципі добровільності та реалізується у позаурочний час з метою

полікультурного виховання учнів.

2. Досліджено генезу організації полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу як дитячого громадського об’єднання

та виокремлено етапи: а) зародження і становлення інтернаціонального

виховання у клубах інтернаціональної дружби; б) розвиток та розширення

мережі клубів інтернаціональної дружби; в) залучення дітей до міжнародної

діяльності в умовах дитячих громадських об’єднань; г) відродження подібних

до клубів інтернаціональної дружби дитячих громадських об’єднань –

шкільних європейських клубів, або Євроклубів.

165

3. На основі теоретичного аналізу виокремлено компоненти

полікультурної вихованості старшокласників.

Когнітивний компонент охоплює полікультурну грамотність особистості,

усвідомлення нею національної належності та історично-культурних аспектів

європейських країн, уміння аналізувати отриману інформацію та критично

мислити.

Емоційно-ціннісний компонент містить розвиненість в особистості

толерантності, її сприйняття і переживання культурної різноманітності.

Діяльнісно-поведінковий компонент поєднує уміння особистості діяти в

нестандартних ситуаціях (подолання конфліктів, робота в обмежений період

часу або у новому колективі), здатність до саморегуляції поведінки, готовність

діяти самостійно та співпрацювати в полікультурному колективі.

Згідно з компонентною структурою полікультурної вихованості

старшокласників визначено критерії та відповідні показники зазначеного

феномену, якими є: пізнавальний критерій (показники: розуміння культурних

особливостей та відмінностей України та європейських країн; розуміння

необхідності вивчати іноземні мови для комунікації з представниками інших

культур; здатність критично мислити та аналізувати інформацію),

мотиваційно-цільовий критерій (показники: толерантність до представників

інших культур; сформованість мотивації реалізувати власний потенціал у

полікультурному соціумі на основі позитивного сприйняття культурного

розмаїття європейських країн), креативно-діяльнісний критерій (показники:

здатність приймати нестандартні рішення з метою розв’язання проблемних

питань у полікультурному соціумі; спроможність діяти самостійно;

відповідальність за прийняті рішення), комунікативний критерій (показники:

уміння співпрацювати в команді; розвиненість культури мовлення; здатність

встановлювати міжкультурну комунікацію).

Ґрунтуючись на змісті компонентів, критеріїв та показників

схарактеризовано рівні сформованості полікультурної вихованості

старшокласників (низький, середній, високий).

166

Для діагностування стану полікультурної вихованості учнів старших

класів використано методики: он-лайн тестування “Євровікторина” за

підтримки Представницва Європейського Союзу в Україні, методики

“Приписування якостей” (Д. Кац, К. Брейлі), “Індекс групової згуртованості”

(за О. Киричуком, О. Коберником, К. Сішором), “Індекс толерантності”

(Г. Солдатова, О. Кравцова, О. Хухлаєв, Л. Шайгерова) та розроблені авторські

анкети для виявлення рівня зацікавленості старшокласників діяльністю

Євроклубу, їх мотивації реалізувати власний потенціал в полікультурному

соціумі.

За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що

старшокласники мають здебільшого недостатній (низький (57 %) та середній

(30 % )) рівень полікультурної вихованості.

4. Обгрунтовано педагогічні умови полікультурного виховання

старшокласників, а саме: участь старшокласників в узгоджених за формою,

методами та змістом видах діяльності проєвропейської й української тематики;

створення “ситуації успіху” та комфортного психологічного клімату в

колективі для спілкування і розвитку потенціалу старшокласників;

забезпечення ефективної співпраці та згуртованості суб’єктів Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу, заснованих на толерантності,

взаєморозумінні та взаємоповазі; орієнтація старшокласників на самостійну

діяльність та саморозвиток у роботі Євроклубу.

Змодельовано процес полікультурного виховання учнів старших класів у

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу. Структурна

модель полікультурного виховання старшокласників у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу містить такі блоки: цільовий (мета та

завдання полікультурного виховання у діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу); теоретичний (наукові підходи до

полікультурного виховання, компоненти полікультурної вихованості),

процесуально-змістовий (педагогічні умови, етапи створення та організації

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу; зміст діяльності

167

Євроклубу (програма факультативних занять “Я євролідер”, річний план

роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу), форми і методи

полікультурного виховання); діагностико-результативний (критерії, показники,

рівні полікультурної вихованості старшокласників, діагностичний

інструментарій, результат).

5. Розроблено й апробовано методику полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу. Змістовою основою діяльності учнів у Євроклубі стали спеціально

розроблені програма факультативних занять

“Я – євролідер” та розгорнутий річний план роботи.

Визначено дієві форми (дебати та дискусія, круглий стіл, творча

майстерня, програми з обміну досвідом, флешмоб, веб-конференції та інтернет-

мости, дидактична гра, зустрічі з представниками місцевої громади,

громадських організацій, керівниками міжнародних проектів тощо) та методи

(“Культурні асоціації”, “Культурні асимілятори”, пошук культурних зв’язків,

мозковий штурм, креативний фрірайтинг, веб-квест, метод проектів тощо)

полікультурного виховання старшокласників в умовах діяльності Євроклубу.

Встановлено, що відмінності між контрольною та експериментальною

групами після проведення експерименту є суттєвими, згідно з критерієм

Пірсона χемпіричне2 = 39,3839, 𝜒критичне

2 = 5,991, що дає підстави констатувати

позитивний вплив діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу на полікультурне виховання старшокласників.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів багатогранної проблеми

полікультурного виховання особистості. Перспективним вважаємо дослідження

питань психолого-педагогічної діагностики впливу діяльності Євроклубу на

соціалізацію та профорієнтацію старшокласника, потенціалу Євроклубів

стосовно полікультурного виховання учнів молодшого шкільного і підліткового

віку, можливостей взаємодії Євроклубу та євроантлантичного клубу у процесі

виховання школярів, кадрового забезпечення педагогічного складу Євроклубу

як дитячого громадського об’єднання.

168

Зважаючи на актуальність проблематики полікультурного виховання,

рекомендовано запровадити у діяльність Євроклубів загальноосвітніх

навчальних закладів програму факультативних занять “Я – євролідер”, річні

плани роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу, Статут,

методику полікультурного виховання.

169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-

психологические проблемы : монография / Владимир Сергеевич Агеев. – М. :

Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 240 с.

2. Аксарина И. Ю. Педагогические условия адаптации выпускников

школ на этапе перехода от общего к высшему профессиональному

образованию : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец.

13.00.01 – Теория педагогики, история обучения и воспитания / Ирина Юрьевна

Аксарина; Курганский гос. ун-т. – М., 2006. – 19 с.

3. Алієва С. Р. Практика формування крос-культурних цінностей у

дітей молодшого шкільного віку [Текст] / С. Р. Алієва // Початкова освіта. –

2012. – № 23. – С. 3–22.

4. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! : [пособие для учителя] /

Шалва Александрович Амонашвили. – М. : Педагогика, 1983. – 208 с.

5. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития / Валентин

Иванович Андреев. – Казань: КГПИ, 1996. – 568 с.

6. Антофійчук В. І. Культурологія: термінолог. слов. / Володимир

Іванович Антофійчук. – 2-е вид. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. – 159 с. : іл.

7. Артемова Л. В. Актуальні проблеми виховання дітей в

поліетнічному дошкільному навчальному закладі [Електронний ресурс] :

стаття / Любов Вікторівна Артемова // Вісник психології та педагогіки. –

Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка,

Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені

Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу:

http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13.

8. Арутюнян О. С. Навчальна програма «Європейський клуб» 4 роки

навчання / О. С. Арутюнян. – Київ : Шк. світ, 2016. – 16 с. – (Бібліотека

«Шкільного світу»).

170

9. Асаєва В. В. Полікультурність та мультилінгвізм у філософсько-

освітньому вимірі: автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.10 / Асаєва Валерія

Володимирівна. – Харків, 2013. – 16 с.

10. Асаєва В. В. Філософія сучасної полікультурної,

мультилінгвальної освіти : Збірник праць / В. В. Асаєва // Філософія: конспект

лекцій. – Київ, 2012.– 750 c.

11. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения /

Юрий Константинович Бабанский. – М. : Знания, 1987. – 80 с.

12. Бацин В. Сотрудничество между Российской Федерацией и

Советом Европы в рамках региональных и многосторонних проектов по

историческому образованию / Владимир Бацын // Историческое образование в

Европе: 10 лет сотрудничества между Российской Федерацией и Советом

Европы. – Страсбург : Совет Европы, 2006. – С. 90–130.

13. Безбородих С. М. Аксіологічний підхід в системі професійної

підготовки майбутніх фахівців початкової школи / С. М. Безбородих // Вісник

ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 4 (215). – С. 124–129.

14. Березюк О. С. Методичні засади формування етнокультурної

компетентності особистості / Олена Станіславівна Березюк // Освітологічний

дискурс. – 2015. – № 3 (11). – С. 13–21.

15. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: стратегія

проектування / І. Д. Бех // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – Житомир, 1999. –

Вип. 3. – С. 42–45.

16. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. /

І. Д. Бех. – Київ : Академвидав, 2012. – 256 с. – (Серія «Альма-матер»).

17. Бешенков С. А. Моделирование и формализация: метод. пособие /

Сергей Александрович Бешенков. – М. : Лаборатория базовых знаний, 2002. –

333 с.

18. Библер В. С. Школа диалога культур: введение в программу /

В. С. Библер // Прогнозное социальное проектирование: теоретико-

171

методологические и методологические проблемы. – М. : Наука, 1994. –

С. 238–247.

19. Библер В. С. Школа диалога культур: Идеи. Опыт. Проблемы / под

общ. ред. В. С. Библера. – Кемерово : АЛЕФ Гуманитарный Центр, 1993. –

416 с.

20. Бобровских О. Н. Использование веб-квестов в обучении (на

примере английского языка) [Электронный ресурс] : [Интернет-журнал] :

статья / Ольга Николаевна Бобровских // Центра дистанционного образования

"Эйдос". – 2008. – Режим доступа : http://www.eidos.ru/journal/2008/1216.htm.

21. Богатырев А. И., Устинова И. М. Теоретические основы

педагогического моделирования: сущность и эффективность [Электронный

ресурс] : статья / А. И. Богатырев, И. М. Устинова. – Екатеринбурге. – Режим

доступа:http://www.rusnauka.com/SND/Pedagogica/2_bogatyrev%20a.i..doc.htm.

22. Бойченко В. В. Полікультурне виховання молодших школярів у

навчально-виховному процесі школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня

канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Валентина

Василівна Бойченко; Херсонський держ. ун-т ім. Павла Тичини. – Херсон,

2006. – 20 с.

23. Болгаріна В. С.. Культура і полікультурна освіта / В. С. Болгаріна,

І. Ф. Лощенова // Шлях освіти. – 2002. – №1. – С. 2–6.

24. Большой энциклопедический словарь : [текст / под ред.

В. Н. Ярцева]. – 2-е издание. – М. : Большая российская энциклопедия, 1998. –

685 с.

25. Васютенкова И. В. Развитие поликультурной компетентности

учителя в условиях последипломного образования: автореф. дисс. на соискание

учен. степени канд. пед. наук : 13.00.01 – Теория педагогики, история

образования и воспитания / Инна Викторовна Васютенкова. – СПб., 2006. –

27 с.

26. Вербицький В. В. Дослідницька компетентність старшокласників

як засіб формування особистості / В. В. Вербицький // Сучасний виховний

172

процес: сутність та інноваційний потенціал : Матеріали звіт. наук.-практ. конф.

Ін-ту проблем виховання НАПН України за 2011 рік. – Івано-Франківськ :

Типовіт, 2012 . – с. 44–47.

27. Віденська декларація [Електронний ресурс] : Рада Європи;

Конвенція, Міжнародний документ від 25.06.1993. – Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_189.

28. Відкривай для себе Європу! : [посіб. для молод. шк.] / пер. с англ. ;

Представництво ЄС в Україні. – Київ : Фастпринт, 2012. – 44 с.

29. Воротняк Л. І. Особливості формування полікультурної

компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах // Вісник

Житомир держ. ун-ту імені Івана Франка. – Житомир, 2008. – Вип. 39. –

С. 105–109.

30. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. –

М. : Педагогика, 1991. – 479 с.

31. Выготский Л. С. Проблема возраста [Текст] / Л. С. Выготский. –

Собрание сочинений: В 6-ти т.; Т.4. – М. : Педагогика, 1984. – 432 с.

32. Гавран М. Полікультурний аспект професійної підготовки вищих

навчальних закладів Канади та Польщі / М. Гавран, Н. Жорняк // Порівняльно-

педагогічні студії. – 2014. – № 4 (22). – С. 85–90.

33. Гайдамака О. В. Поліхудожнє виховання молодших школярів на

уроках предметів естетичного циклу [Текст] : дис. ... канд. пед. наук. : спец.

13.00.07 – теорія і методика виховання / Гайдамака Олена Василівна ;

Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем

виховання. – Київ, 2016. – 250 с.

34. Галімов А. В. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх

офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом : монографія /

Анатолій Володимирович Галімов. – Хмельницький : Нац. академія Держ.

прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, 2004. – 376 с.

35. Гез Н. І. Методика навчання іноземних мов у середній школі /

Надія Іванівна Гез. – М. : Просвещение, 1982. – 215 с.

173

36. Голік Л. О. Полікультурна освіта в Україні / Л. О. Голік,

Т. В. Клинченко, М. Ю. Красовицький, Г. І. Левченко // Завуч. – 1999. –

№ 29/35 (жовтень). – С. 3–4.

37. Гончаренко Л. А. Розвиток полікультурної компетентності

педагогів загальноосвітніх навчальних закладів : навчальний посібник /

Л. А. Гончаренко, А. М. Зубко, В. В. Кузьменко / За ред. В. В. Кузьменка. –

Херсон : РІПО, 2007. – 176 с.

38. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження : методологічні поради

молодим науковцям / С. У. Гончаренко. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2008. –

278 с.

39. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен

Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. –374, [2] с.

40. Григорьев Д. Н. Поликультурное воспитание подростков в

детском международном центре : автореф. дисс. на соискание учен. степени

канд. пед. наук : 13.00.01 – Общая педагогика, история педагогики и

образования / Дмитрий Николаевич Григорьев. – Великий Новгород, 2015. –

26 с.

41. Гриценко О. Багатокультурність і освіта. Перспективи

запровадження засад полікультурності в системі середньої освіти України:

аналітичний огляд та рекомендації / за ред. О. Гриценка. – К. : УЦКД, 2001. –

55 с.

42. Гришина І. Розвиток креативних можливостей та комунікативної

активності учнів на уроках німецької мови [Електронний ресурс] : стаття //

Джерела. – Режим доступу :

http://dgerela.at.ua/publ/metodichka/rozvitok_kreativnikh_mozhlivostej_ta_komunik

ativnoji_aktivnosti_uchniv_na_urokakh_nimeckoji_movi/2-1-0-96.

43. Гуренко О. І. Полікультурна освіта в Україні: до сутності поняття /

О. І. Гуренко // Зб.наук.пр.. Бердянського державного педагогічного

університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2009. – № 1. – С. 95–

103.

174

44. Гурин О. М. Полікультурне виховання старшокласників у

взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів і музейїв мистецького профілю :

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 – теорія

і методика виховання / Олександра Михайлівна Гурин; Національна академія

педагогічних наук України Інститут проблем виховання. – Київ, 2015. – 19 с.

45. Декларація прав дитини [Текст] // Права дитини: Збірник

документів. – Львів,1995. – С.25–27.

46. Декларація прав національностей України // Голос України. –

1991. – 22 листопада.

47. Декларація принципів толерантності [Текст] : Проголошена 16

листопада 1995 р.на 28 сесії ЮНЕСКО в Парижі // Шлях освіти. – 1999. – № 2. –

С.2–4.

48. Декларація про права осіб, які належать до національних чи

етнічних, релігійних і мовних меншин [Текст] // Підручник для директора. –

2009. – № 3. – С. 51–52.

49. Державна національна програма “Освіта: Україна ХХІ століття. –

К. : Райдуга, 1994. – 37 с.

50. Дети, как инструмент в советской дипломатии [Электронный

ресурс] : текст // Музей СССР "20-й век". – Режим доступа :

http://20th.su/2010/12/03/deti-kak-instrument-v-sovetskoj-diplomatii/.

51. Джуринский А. Н. Поликультурное воспитание в России и за

рубежом: сравнительный анализ. Монография / А. Н. Джуринский. – М.:

Прометей, 2006. – 160 с.

52. Димек Р. Європейський клуб у школі. Навіщо? Як? Чому? : підруч.

для вчителів та учнів / Рафал Димек. – Варшава, 2006. – 110 с.

53. Дорофеева А. Развитие креативности персонала [Текст] : статья /

Анна Дорофеева // HRMagazine. – 2008. . – №8.

54. Дубасенюк О. А. Виховна діяльність педагога: соціально-

історичний та психолого-педагогічний аспекти: Монографія. – Житомир,

1997. – 175 с.

175

55. Електронний словник ABBYY Lingvo 12 «Багатомовна версія» /

Abbyy / Freeware, Windows 2000 / XP / Vista / 7/ MacOS (сумісне з Windows 7). –

2008. – Назва з контейнера.

56. Енциклопедія освіти / за ред. Кременя В.Г.; АПН України. – Київ :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

57. Євроклуби в Україні [Електронний ресурс]. – Електронні дані. –

Режим доступу : http://www.euroclubs.org.ua.

58. Євроклуби в Україні: організація роботи та успішний досвід :

метод. посіб. / за ред. Кендзьора П.І. – Львів : ЗУКЦ, 2008. – 56 с.

59. Європейська хартія регіональних мов і мов меншин (ЕТ5 №148) //

Збірка договорів Ради Європи. – К., 2000. – С. 49.

60. Європейський вимір курсу історії нового часу в навчальних

програмах для середньої школи в Україні // Навчальна програма з історії для 5–

9 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Історія в школі. – 2012. – №7–

8. – С. 1–35.

61. Європейські студії : [навч. посіб. для учнів] / [Бицюра Ю.,

Васильєва О., Комаров Ю., Реута О., Сиротенко А., Степанов Ф., Топчій Л.]. –

Київ : Оранта, 2004. – 145 с.

62. Європейські студії в Україні [Електронний ресурс]. – Електронні

данні // Українська асоціація європейських студій. – Режим доступу :

http://www.europa.org.ua.

63. Європейські студії : досвід країн Європи // Інформаційний

бюлетень проекту «Навчальний курс «Європейські студії для шкіл» №4. –

Київ : Міжнародний Фонд «Відродження», 2002. – 36 с.

64. Єрмаков І. Г. Проектне бачення компетентності спрямованої

освіти у ліцеї / Єрмаков І., Шевцова С., Пузіков Д. // Проектна діяльність у

ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: наук.-метод. посіб. / за ред.

С. Шевцової, І. Єрмакова, О. Батечко, В. Жадька. – Київ: Департамент, 2008. –

520с.

176

65. ЄС – Україна : партнерство заради майбутнього / Інформаційний

бюлетень. – Київ : ТОВ «Комунікаційна група «ПРТ», 2011. – 36 с.

66. Єфімова І. Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" та

інтерактивні методи перевірки знань / І. Єфімова // Українська мова та

література в школі. – 2009. – №20. – С.22–24.

67. Жозе да Коста Г. О. Відкриваємо Європу разом / Ганна

Олександрівна Жозе да Коста. – Харків : Основа, 2013. – 79 [1] с. – (Б-ка журн.

«Англійська мова та література»; Вип. 7 (127)).

68. Загальна декларація прав людини [Текст] : Генеральна Асамблея

ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав

людини. (Док. ООН/PES|217 A). // Голос України. – 2008. – №23 (10 грудня) . –

С. 10.

69. Закон України “Про освіту” (від 23.05.1991 № 1060-XII) //

Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з

питань науки і освіти : Офіц. вид. – К. : Парламент. вид-во, 2004. – 404 с. –

С. 33–34.

70. Закон України “Про загальну середню освіту” [Текст] //

Інформаційний вісник Міністерства освіти України. – 1999. – № 15 (серп.). –

С 6–31.

71. Закон України “Про мови в Українській РСР” // Національні

процеси в Україні: історія і сучасність. – С. 519–531.

72. Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”

[Текст] // Урядовий кур’єр. – 1999. – 12 січ.

73. Закон України “Про національні меншини в Україні”. – К.: Гол.

спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1993. – 15 c.

74. Закон України “Про позашкільну освіту” : Закон України від 22

червня 2000 р. № 184МІ! [Текст] .// Голос України. – 2000. – № 137 (І серн.). –

С 4–6.

75. Зданевич Л. В. Теоретичні підходи до полікультурного виховання

дітей дошкільного віку / Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. –

177

Хмельницьк : Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2009. – Вип.

№ 5. – С. 93–96.

76. Зеркаліна Г. Р. Формування культури ділового спілкування

майбутніх соціальних педагогів у фаховій підготовці [Текст] : дис. ... канд. пед.

наук. : спец. 13.00.05 – соціальна педагогіка / Зеркаліна Галина Романівна ;

Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем

виховання. – Київ, 2016. – 266 с.

77. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах

неперервної освіти / І. А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми,

пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна. – Київ : ВІПОЛ,

2000. – С. 11–57.

78. Историческое образование в Европе: 10 лет сотрудничества между

Российской Федерацией и Советом Европы. – Страсбург : Совет Европы,

2006. – 136 с.

79. Івашко О. Проблема полікультурної освіти у Республіці Польща:

дис. … канд. педагог. наук : спец. 13.00.01 / Олена Анатоліївна Івашко. –

Маріуполь, 2012. – 260 с.

80. Івашко О. Порівняльна характеристика педагогічних термінів в

українській та польській педагогіці (полікультурний аспект) / Олексій Івашко //

Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. – Слов’янськ : Вища

школа, 2011. – Вип. LІV. – С.76–82.

81. Ільченко О. В. Використання web-квестів у навчально-виховному

процесі [Електронний ресурс] : стаття / Ольга Василівна Ільченко // Osvita.ua. –

Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30113/.

82. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник. / за ред.

П. Шевчука, П. Фенриха. – Щецін : Вид-во WSAP, 2005. – 170 с.

83. Історія педагогіки / За ред. проф. М. В. Левківського, докт. пед.

наук О. А. Дубасенюк. – Житомир: Житомирський державний педагогічний

університет, 1999. – 336 с.

178

84. Кагуй Н. В. Поликультурное воспитание детей дошкольного

возраста в процессе билингвального образования [Текст] : дисс. ... канд. пед.

наук : 13.00.07 / Кагуй Наталья Васильевна; Елабужский государственный

университет. – Елабуга, 2004. – 235 с.

85. Карелова Г. А. Формування оптимістичного ставлення до життя в

старших підлітків у позаурочній діяльності [Текст] : дис. ... канд. пед. наук. :

спец. 13.00.07 – теорія і методика виховання / Карелова Галина Андріївна ;

Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем

виховання. – Київ, 2015. – 256 с.

86. Карягина Ю. А. Воспитание поликультурности подростка в

образовательном процессе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 «Общая

педагогика, история педагогики и образования» / Юлия Алексеевна Карягина;

Оренбург. гос. пед. ун-т. – Оренбург, 2007. – 188с.

87. Касьянова О. В. Формування комунікативної компетентності

молодших підлітків у громадських дитячих об'єднаннях [Текст] : автореф.

дис. ... канд. пед. наук : [спец.] 13.00.07 "Теорія і методика виховання" / Ольга

Володимирівна Касьянова ; Інститут проблем виховання НАПН України. –

Київ, 2011. – 20 с. : рис, табл. – Бібліогр.: с.16–17 (11 назв.) .

88. Кендзьор П. І. Здійснення системного підходу у реалізації

полікультурного виховання у загальноосвітньому навчальному закладі /

П. І. Кендзьор // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць. – Хмельницький :

ХГПА, 2013. – Вип. 14. – С. 216–221.

89. Кендзьор П. І. Інтеграція через діалог. Система організації

полікультурного виховання у школі : [Монографія] / Петро Кендзьор. – Львів :

Видавничий Дім “Панорама”, 2016. – 378 с.

90. Кендзьор П. І. Моделювання системи полікультурного виховання

у загальноосвітньогму навчальному закладі / І. П. Кендзьор // Педагогічні

науки. Молодий вчений. – 2016. – № 7 (34). – С. 418–422.

179

91. Кендзьор П. І. Полікультурне виховання особистості засобами

історичної освіти / П. І. Кендзьор // Запоріжжя : Класичний приватний

університет, 2010. – Вип. 9. – С. 77–84.

92. Кендзьор П. І. Полікультурне виховання української молоді у

світлі сучасних цивілізаційних викликів / П. І. Кендзьор // Молодь і ринок. –

2010. – №10. – С. 63–41.

93. Кендзьор П. І. Толерантність як ціннісна складова полікультурної

компетентності особистості школяра / П. І. Кендзьор // Теоретико-методичні

проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград:

Імекс-ЛТД. 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 306–316.

94. Киричук О. Функції психодіагностики у навчально-виховному

процесі / О. Киричук, О. Федоренко // Початкова школа. – 1992. – №11/12. –

C. 5–10.

95. Кирпа А. В. Вплив діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу на полікультурне виховання старшокласників / А.В. Кирпа

// Проблеми розвитку науки та освіти: теорія і практика : матеріали Міжнар.

наук.-практ. конф., м. Одеса, 26–27 лют. 2016 р. / Інститут освітньої та

молодіжної політики; Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАН

України. – Одеса : ІОМП, 2016. – C. 14–18.

96. Кирпа А. В. Дидактична гра як форма виховання полікультурної

особистості в умовах Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу /

А. В. Кирпа // Перспективні напрями світової науки : зб. матеріалів ІІ міжнар.

(ХХІІ Всеукраїнської) наук.-практ. конф. „Інноваційний потенціал світової

науки – ХХІ сторіччя” (4–9 листоп. 2013р.). – Запоріжжя: ПГА, 2013. – Т.1:

Науки гуманітарного циклу. – C. 21–23.

97. Кирпа А. В. Діяльність Євроклубів як осередків формування

свідомості особистості / А. В. Кирпа // Педагогіка формування творчої

особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / [редкол.:

Т. І. Сущенко (голов.ред.) та ін.]. –Запоріжжя : Едельвейс, 2012. – Вип. 25

(78). – C. 174–180.

180

98. Кирпа А. В. Дослідження дефініцій „полікультурність” та

„полікультурна освіта” в контексті діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу / А. В. Кирпа // Проблеми сучасної педагогічної освіти.

Серія: Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. / ДВНЗ «Крим. гуманітар. ун-т». –

Ялта : РВВ КГУ, 2013. – Вип. 41, ч. 2. – C. 234–239.

99. Кирпа А. В. Євроклуб як форма виховної роботи в

загальноосвітньому навчальному закладі / А. В. Кирпа // Від інноваційних

технологій освіти до інноваційного прогресу : тези доп. Всеукр. наук.-практ.

конф., м. Кременчук, 15 жовтня 2013 р. / [редкол.: І. М. Бобер, А. П. Самодрин

та ін.] – Кременчук : ПП Щербатих, 2013. – C. 73–75.

100. Кирпа А. В. Євроклуби в загальноосвітніх навчальних закладах як

осередки пропагування міжнародних програм з питань освіти та обміну

досвідом / А. В. Кирпа // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов.ред.) та

ін.]. –Запоріжжя, 2013. – Вип. 28 (81). – C. 388–398.

101. Кирпа А. В. Євроклуб у школі: Річний план роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу / Кирпа Анна Володимирівна //

Шкільний світ. – Житомир: ПП “Житомироблдрукарня”, 2016. – № 18 (7460. –

С. 13–19.

102. Кирпа А. В. Клуби інтернаціональної дружби як осередки

формування творчої особистості в колишньому СРСР / А. В. Кирпа //

Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах:

зб.наук.пр. / [редкол. : Т. І.Сущенко (голов.ред.) та ін.]. –Запоріжжя : Едельвейс,

2012. – Вип. 22 (75). – C. 22–27.

103. Кирпа А. В. Круглий стіл як форма полікультурного виховання

старшокласників в умовах роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу / А. В. Кирпа // Сучасні соціально-гуманітарні дискурси : матеріали IV

Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю, м. Дніпропетровськ, 22 берез. 2014 р. : у

3 ч. – Дніпропетровськ : Інновація, 2014. – Ч. 2. – C. 80–82.

181

104. Кирпа А. В. Організаційна структура діяльності Євроклубу при

загальноосвітньому навчальному закладі / А. В. Кирпа // Психолого-педагогічні

та політичні проблеми у трансформаційних процесах українського суспільства :

зб. матеріалів І Всеукр. наук.-практ. конф., 24–25 лют. 2012 р. / М-во освіти і

науки України, Націон. академ. пед. наук України [та ін.]. – Кременчук : КрНУ,

2012. – C. 44–45.

105. Кирпа А. В. Основні положення діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу / А. В. Кирпа // Педагогічний процес:

теорія і практика: зб.наук.пр. / [редкол. : голов. ред. С. Сисоєва та ін.]. – Київ :

Едельвейс, 2012. – Вип. 1. – C. 56–62.

106. Кирпа А. В. Педагогічні умови полікультурного виховання

старшокласників у діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального

закладу / А. В. Кирпа // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія :

Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. / ДВНЗ «Крим. гуманітар. ун-т». – Ялта:

РВВ КГУ, 2015. – Вип. 48. – Ч. 3. – C. 127–133.

107. Кирпа А. В. Полікультурне виховання особистості як один

пріоритетних напрямів роботи Євроклубів загальноосвітніх навчальних

закладів / А. В. Кирпа // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

загальноосвітній школах : зб.наук.пр./ [редкол. : Т. І. Сущенко (голов.ред.) та

ін.]. –Запоріжжя, 2013. – Вип. 30 (83). – C. 425–438.

108. Кирпа А. В. Проектна діяльність в умовах роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу / А. В. Кирпа // Гуманітарний вісник

ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені

Григорія Сковороди" – 2012. – Вип. 27, дод. 1, т.: III (68) : темат. вип. : Вища

освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору –

C. 369–379.

109. Кирпа А. В. Результати проведення констатувального та

формувального етапів педагогічного експерименту в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу / Кирпа А. В. //

Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

182

університет імені Григорія Сковороди" – 2016. – Вип. 36, дод.1, т. VIII (68) :

темат. вип.: Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського

освітнього простору. – С. 112–121.

110. Книга вожатого / [упоряд.: А. О. Деркач, Г. П. Чубарова,

Л. В. Яшуніна]. – Київ : Молодь, 1986. – 248 с.

111. Коберник О. М. Організація виховного процесу на засадах

психолого-педагогічного проектування [Електронний ресурс] : стаття /

О. М. Коберник // Педагогические науки. – Режим доступу :

http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm.

112. Ковалевська О. Ідентичності в умовах полікультурного

суспільства / О. Ковалевська, Л. Малес, О. Міхеєва // Перехрестя культур.

Країни Чорноморського регіону та суспільно-політичні зміни і ХХ-ХХІ ст.:

навч. посіб. / [ред. Ю. Кушнєрьова]. – EUROCLIO, 2015. – 384 С.

113. Ковалинська І. В. Поняття “полікультурність” та

“мультикультурність” у науковому дискурсі / І. В. Ковалинська //

Освітологічний дискурс. – 2016. – № 1 (13). – С. 65–78.

114. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті

[Електронний ресурс] : підручник / Г. О. Ковальчук. – Режим доступу :

http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/760/ .

115. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь [Электронный

ресурс] : [Текст] / Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А. Ю.; ред. и адапт. под

web Мандрик Р. А. – Режим доступа : http://slovo.yaxy.ru/87.html.

116. Комарова И. А., Прокофьева О. О. Теоретико-методические

аспекты поликультурного воспитания дошкольников / И. А. Комарова,

О. О. Прокофьев // Вектор науки ТГУ. – Тольятти : Изд-во Тольяттинский

государственный университет, 2011. – 3(6). – С. 161–164.

117. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения [В 2-

х т.]. – М. : Педагогика, 1982.

118. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти [Текст] //

Відродження. – 1995. – № 9. – С.77.

183

119. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

[Текст] // Віче. – 1998. – № 10. – С.3–42.

120. Конституція України. – К. : Україна, 1996. – 41 с.

121. Концепція національно-патріотичного виховання [Текст] //

Шкільна бібліотека плюс : газета, яка потрібна кожній школі. – 2015. –

№ 9/10. – С. 2–9.

122. Концепція змісту освіти для європейського виміру України /

Програма навчального курсу «Європейські студії» для загальноосвітніх шкіл //

Інформаційний бюлетень проекту Міжнародного фонду «Відродження». – К.,

2004 – 24 с.

123. Конюхов Н. И. Словарь-справочник практического психолога /

Н. И. Конюхов. – Воронеж : Модэк, 1996. – 224 с.

124. Корольов Ф. Ф. [з співавт.] Педагогіка / Н. І. Болдирєв,

Н. К. Гончаров, Б. П. Єсіпов, Ф. Ф. Корольов. – М., 1968. – С. 51.

125. Корчак Я. Как любить детей / Я. Корчак. – К. : “У-Факторія”. –

2007. – 384 с.

126. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток

особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.

127. Котенко О. В. Розвиток полікультурної компетентності вчителів

світової літератури в системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття

наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика проф. освіти" /

Котенко Ольга Володимирівна; ДВНЗ "Ун-т менеджменту освіти" НАПН

України. – Київ, 2011. – 20 с.

128. Кравченко Л. В. Полікультурне виховання студентської молоді на

сучасному етапі / Л. В. Кравченко // Проблеми гуманізації навчання та

виховання у вищому закладі освіти : матеріали шост. Ірпінських міжнар. пед.

читань, 22–23 трав. 2008 р. / АПН України, Нац. ун-т держ. податк. служби

України. – Ірпінь, 2008. – С. 325–327.

184

129. Креативный фрирайтинг [Электронный ресурс] // Креативные

методы и техники для решения творческих задач. – Режим доступа :

http://kreamozg.ru/kreativnyie-metodyi/kreativnyiy-frirayting/#more-1000.

130. Кремень В. Г. Качественное образование: требования XXI века :

статья / В. Г. Кремень // Зеркало недели. Украина. – 2006. – № 24. – С. 3–12.

131. Кузьменко В. В. Формування полікультурної компетентності

вчителів загально-освітньої школи : навчальний посібник // В. В. Кузьменко,

Л. А. Гончаренко. – Херсон: РІПО, 2006. – 92 с.

132. Куц Л. Г. Клубы интернациональной дружбы как центры

воспитания в опыте российской школы / Л.Г. Куц // Человек и образование.

Хабаровск. – 2010. – №2 (23). – С.58–62.

133. Кушнір. Ю. В. Виховання у старшокласників культури

міжетничного спілкування [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : [спец.]

13.00.07 "Теорія і методика виховання" / Кушнір Юлія Володимирівна ;

Східноукраїнський нац. ун- т імені Володимира Даля, [Донецький нац.

технічний ун- т ]. – Луганськ, 2012. – 20 с. : табл. – укр. – Бібліогр. : С.17–19

(21 назв.) .

134. Лебедева Н. Методы этнической и кросскультурной психологии /

Александр Татарко, Надежда Лебедева. – М. : Изд. дом высшей школы

экономики, 2011. – 260 с.

135. Леонтьев А. А. Что такое деятельностный подход в образовании? /

А. А. Леонтьев // Начальная школа: плюс-минус. – 2001. – № 1. – С. 3–6.

136. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения /

И. Я. Лернер. – М.: Педагогика, 1981. – 186 с.

137. Личностно-ориентированный подход в преподавании

[Электронный ресурс] : статья // Психологос; Энциклопедия практической

психологии. – 2009–2016. – Режим доступа :

http://www.psychologos.ru/articles/view/lichnostno-

orientirovannyy_podhod_v_prepodavanii/.

185

138. Локшина О. І. Європейський вимір освіти як світоглядний

потенціал шкільництва в країнах Європейського Союзу / Олена Ігорівна

Локшина // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки / Ніжин. держ. ун-т

імені Миколи Гоголя. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2011. – №1. – С.30–35.

139. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського

Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) :

монографія / О. І. Локшина. – К. : Богданова А. М., 2009. – 404 с.

140. Ломакіна Г. І. Виховання старшокласників як суб’єктів

громадянського суспільства у позакласній діяльності [Текст] : дис. ... канд. пед.

наук. : спец. 13.00.07 – теорія і методика виховання /Ломакіна Галина Іванівна ;

Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем

виховання. – Київ, 2015. – 289 с.

141. Лощенова І. Ф. Полікультурне виховання майбутніх вчителів у

процесі вивчення іноземних мов : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Ірина

Феліксівна Лощенова. – К., 2004. – 176 с.

142. Лощенова І. Ф. Проблема полікультурності у педагогічних теоріях

/ Лощенова Ірина Феліксівна // Наукові праці. Педагогічні науки. – Миколаїв :

Видання Чорноморський Державний Університет імені Петра Могили, 2002 –

Вип.11. – Том 24. – С. 75–80.

143. Лук'янчук С. Ф. Полікультурне виховання учнів в американській

середній школі [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01

«Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Світлана Федорівна Лук'янчук ;

Житомирський державний університет ім. І. Франка. – Житомир, 2012. – 20 с.

144. Лук'янчук С. Ф. Полікультурне виховання учнів в українській

школі: сучасний стан / Світлана Федорівна Лук’янчук // Вісник Житомирського

державного університету, Педагогічні науки. – Житомир : Житомирський

державний університет імені Івана Франка, 2012. – Вип. 66. – С. 152–156.

145. Макаренко А. С. Педагогическая поэма / Антон Семенович

Макаренко. – 2-е издание. – Собрание сочинений: В 7 т. ; Т. 1. – М. : Изд-во

АПН РСФСР, 1957 – 783 с.

186

146. Максимюк С. П. Педагогіка : Навчальний посібник. – К. : Кондор,

2005. – 667 с.

147. Мала енциклопедія етнодержавознавства / [за ред.

Римаренко Ю. І.]. – Київ : Генеза; Довіра, 1996. – 942 с.

148. Мареев В. И. Культурологический подход в аспекте развития

современного образования [Электронный ресурс] : статья / В. И. Мареев,

Н. К. Карпова, Е.С. Щипанкина // Scientific World. – Режим доступа :

http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/current-status-and-the-development-of-the-

education-c112/11973-c112-037.

149. Мареш Т. Можно ли стремление к глобальности совместить с

возрождением регионализма? : Сборник наук. статей / Тереза Мареш //

Регіональна історія України. – Вып. № 7. – С. 155–164.

150. Маслова Н. І. Країнознавство США. Полікультурність [Текст] /

Н. І. Маслова, Н. О. Бутковська. – Х. : Видавнича група «Основа», 2008. –

142 с. – (Б-ка журналу «Англійська мова та література» ; вип. 6 (66)).

151. Матеріали до застосування інноваційних технологій в навчанні:

європейський вимір навчання. Зміст поняття та приклади уроків / [уклад. :

М. І. Романенко, Б. В. Братаніч]. – Дніпропетровськ : Інновація, 2008. – 64 с.

152. Матис В. И. Теория и практика развития национальной школы в

поликультурном обществе: дисс. … д-ра пед. наук. : спец. 13.00.01 – Общая

педагогика, история педагогики и образования / Владимир Иванович Матис;

Барнаульский государственный педагогический университет. – Барнаул, 1999. –

353 с. – РГБ ОД, 71:99-13/173-5.

153. Мендубаева З. А. Педагогическая диагностика. Критерии и

показатели экспертизы учебной книги / Залиха Абильдаевна Мендубаева //

Молодой учёный. – Чита : Молодой учёный, 2012. – №7. – С. 291–299.

154. Методика створення і функціонування євроклубів : метод.

посібник / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н.К. Крупської, Донец. обл. від-ня

Укр. бібл. асоціації, Міжнар. фонд "Відродження"; [уклад. І.А. Пилипенко]. –

Донецьк: Ідея, 2008. – 120 с.

187

155. Методики развития креативности [Электронный ресурс] : статья. –

Режим доступа : http://usp-lugansk.at.ua/publ/1-1-0-21.

156. Методичний посібник для Євроклубів : метод. посіб. / [упоряд.:

Ю. Лобурець, В. Брущенко, Б. Бабаджанян]. – Київ : Салютіс, 2010. – 47 с.

157. Мистецтво у розвитку особистості: Монографія / За ред..,

передмова та післямова Н.Г. Ничкало. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. –

224 с.

158. Мичковська В. Р. Поняття “полікультура” та “полікультурне

виховання” в сучасних наукових дослідженнях / В. Р. Мичковська, Ю. І. Бец //

Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка та психологія. – 2013. –

Вип. 39 (3). – С. 255–258.

159. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16

грудня 1966 р. – К.: Укр. Правнича Фундація, Вид-во «Право», 1995. – 40 с.

160. Мілютіна О. К. Зміст та покликання полікультурної освіти молоді /

О. К. Мілютіна // Теоретико-методичні проблеми виховання молоді : зб. наук.

праць. – Київ–Житомир : Волинь, 2003. – Кн. 1. – С. 144–148.

161. Мілютіна О. К. Полікультурна освіта молоді в Україні: державна

політика і педагогічна стратегія / О. К. Мілютіна // Рідна школа. – 2007. –

№ 7–8. – С. 8–12.

162. Мілютіна О. К. Полікультурна освіта учнів середньої

загальноосвітньої школи у Великій Британії [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед.

наук : 13.00.01 / О. К. Мілютіна ; ЖДУ ім. І. Франка. – Житомир, 2008. – 19 с.

163. Мілютіна О. К. Полікультурна освіта школярів у Великій Британії

: [монографія] / Ольга Костянтинівна Мілютіна. – Житомир : Вид-во ЖДУ

ім. І. Франка, 2008. – 192 с.

164. Молодь в умовах становлення незалежної України (1991-2011) :

щоріч. доп. Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів

України про становище молоді в Україні / М-во освіти і науки, молоді та

спорту, Державний інститут розвитку сімейної та молодіжної політики;

[редкол. : О.В. Бєлишев (голова) та ін.]. – Київ, 2011. – 316 с.

188

165. Морзе Н. Intel : навчання для майбутнього / за ред. Н. Морзе,

Н. Дементієвська. – Київ : ВНУ, 2004. – 416 с.

166. Мухіна. І. Що таке педагогічна майстерня? [Електронний ресурс] :

стаття / І. Мухіна // Osvita.ua. – 2008. – Режим доступу :

http://osvita.ua/school/method/1908/.

167. Мюллер Х. Составление ментальных карт : метод генерации и

структурирования идей / Хорст Мюллер ; [пер. с нем. В. В. Мартыново,

М. М. Дрёмина]. – М. : Изд-во «Омега-Л», 2007. – 126 с. : ил. – (TASCHEN

CUIDE. Просто! Практично!). – Доп. тит. л. нем. – ISBN 5-370-00022-0. – ISBN

978-5-370-00022-5.

168. Назаренко Г. А. Виховання культури міжетнічних відносин

старшокласників у позаурочній діяльності: дисс... канд. пед. наук: 13.00.07 /

Г. А. Назаренко – Київ, 2007. – 243с.

169. Назаренко Г. А. Теорія і практика виховання культури

демократизму учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів

[Текст] : дис. ... д-ра пед. наук. : спец. 13.00.07 – теорія і методика виховання /

Назаренко Галина Анатоліївна ; Національна академія педагогічних наук

України, Інститут проблем виховання. – Київ, 2016. – 597 с.

170. Найн А. Я. Инновации в образовании : монография / Альберт

Яковлевич Найн. – Челябинск : ИПР МО РФ, 1998. – 288 с.

171. Народное образование в СССР [Электронный ресурс] : [текст / под

ред. М. А. Прокофьева и др.]. – М. : Просвещение, 1967. – Режим доступа:

http://www.detskiysad.ru/ped/narod.html.

172. Національна доктрина розвитку освіти : Указ Президента України

від 17.04.2002 № 347/2002 [Текст] // Освіта України. – 2002. – № 33 (23

квітня). – С 4–6.

173. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021

роки // Матеріали ІІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти / МОН молодь

та спорту України. – Київ ; Чернівці : Букрек, 2011. – С. 317–374. іл.

189

174. Нова школа: Концептуальні засади реформування середньої школи

/ [за ред. М. Грищенка]. – К. : Міністерство освіти і науки України, 2016. – 34 с.

175. Овсянникова Т. В. Педагогические условия формирования

межкультурной компетентности студентов // Вектор науки. Серия: Педагогика,

психология. – 2011. – №2 (5). – С. 152–155.

176. Огородников И. Т. Педагогика : учеб. пособие для студентов пед.

ин-тов. – М. : Просвещение, 1968. – 375 с.

177. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред.

И. Ю. Шведовой. – М. : Сов. Энциклопедия, 1973. – 846 с.

178. Олинець Т. В. Формування кроскультурних цінностей студентів у

виховній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів [Текст] : дис. ...

канд. пед. наук. : спец. 13.00.07 – теорія і методика виховання / Олинець Тетяна

Василівна ; Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана

Огієнка. – Кам’янець-Подільський, 2015. – 233 с.

179. Олійник М. І. Полікультурне виховання як процес формування

етнічної ідентичності та толерантності у дітей дошкільного віку / М. Олійник,

О. Брухальська // Вісник Прикарпатського університету: Педагогіка. – Івано-

Франківськ : Прикарпатський університет, 2010. – Вип. ХХХVІ – С.35–39.

180. Особливості розвитку полікультурної освіти в університетах

України / Л. А. Левицька // Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки /

[редкол.: В. В. Радул [та ін.]]. – Кіровоград : КДПУ, 2015. – Вип. 135. –

С. 158–161.

181. Особливості формування світоглядної позиції особистості в

умовах дитячого об'єднання : монографія / О. В. Безпалько, О. В. Касьянова [та

ін.] ; наук. ред. Т. К. Окушко. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013 – 259с.

182. Остапенко А. А. Клуб интернациональной дружбы или

межэтнической толерантности? О путях и тупиках отечественного

национального воспитания / А. А. Остапенко // Народное образование. – 2011. –

№ 1. – Режим доступа: http://ost101.narod.ru/KID_NO_11_1.htm.

190

183. Павлова Л. П. Культурологический подход в образовательном

процессе [Электронный ресурс] : Учебные материалы по психологии и

педагогике / Лариса Петровна Павлова. – Режим доступа :

http://superinf.ru/view_helpstud.php?id=2650.

184. Паращенко Л. Як організувати шкільний євроклуб : метод. рек. з

організації позакласної роботи / Людмила Іванівна Паращенко. – Київ :

Міжнародний фонд «Відродження», 2004. – 24 с.

185. Педагогика : учеб. пособие для студ. пед. вузов и пед. кол. / Под

ред. П. И. Пидкасистого. – М : Педагогическое общество России, 1998. – 640 с.

186. Педагогика профессионального образования : учеб. пособие [для

студ. высших учеб. заведений] / Е. П. Белозерцев, А. Г.Пашков ; под ред.

В. А. Сластенина. – М.: Педагогика, 2004. – 386 с.

187. Педагогический словарь [Электронный ресурс] : текст. –

Электронные данные // Педагогика. – 2010. – Режим доступа :

http://www.pedpro.ru/termins/.

188. Педагогічна майстерність : підручник / [І. А. Зязюн,

Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін. ]; за ред. І. А. Зязюна. — Київ : Вища

школа, 1997. – 349 с.

189. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. /

И. Г. Песталоцци. – М. : Педагогика, 1981. – Т. 1. – 336 с.; Т. 2. – 416 с.

190. Петрочко Ж. В. Вивчення духовних потреб дітей як напрям

соціально-педагогічної роботи [Електронний ресурс] : стаття /

Ж. В. Петрочко. – Режим доступа :

http://www.rusnauka.com/NIO/Pedagogica/petrochko.doc.htm.

191. Подласый И. П. Педагогика: новый курс : [учеб. для студ. пед.

вузов] : в 2 кн. Кн. 2: Процесс воспитания / Иван Павлович Подласый. – М. :

ВЛАДОС, 2001.– 256 с.

192. Полат Е. С. Метод проектов. Современная гимназия: взгляд

теоретика и практика / Евгения Семёновна Полат. − М. : ВЛАДОС, 2000. −

347 с.

191

193. Полякова Я. В. Розвиток полікультурної освіти в Канаді

[Електронний ресурс] : стаття. – Режим доступу :

http://www.rusnauka.com/CCN/Pedagogica/5_poljakova.doc.htm.

194. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації

компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О. І. Пометун //

Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські

перспективи : монографія / за заг. ред. О. В. Овчарук. – Київ : К.І.С., 2004. –

С. 16–25 – (Бібліотека з освітньої політики).

195. Помяновська М. Опікун європейського клубу та його вміння /

М. Помяновська // Директор школи. – 2007. – №8. – С.11–14.

196. Посібник для роботи із шкільними євроклубами / [А. Бабаньчик,

К. Захарук, Ю. Молік та ін.]. – Львів : Благодійна організація "Центр освітніх

ініціатив", 2010. – 11 с.

197. Практикум з педагогіки : Навчальний посібник : Видання 2-ге,

доповнене і перероблене /За заг. ред. О. А. Дубасенюк, А. В. Іванченка. –

Житомир : Житомир. держ. пед. ун-т, 2002. – 482 с.

198. Представительство Европейского Союза в России [Электронный

ресурс]. – Электронные данные. – Москва. – Режим доступу :

http://eeas.europa.eu/delegations/russia/index_ru.htm.

199. Представництво Європейського Союзу в Україні [Електронний

ресурс]. – Електронні дані. – Київ. – Режим доступу :

http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm.

200. Приходько О. В. Розвиток творчих здібностей школярів як

передумова їхнього успішного навчання у ВУЗі [Електронний ресурс] /

О. В. Приходько // Вісник психології і педагогіки. – Режим доступу :

http://www.psyh.kiev.ua/Розвиток_творчих_здібностей_школярів_як_передумов

а_їхнього_успішного_навчання_у_ВУЗі.

201. Про затвердження Державного стандарту базової і повної

загальної середньої освіти [Текст] // Інформаційний вісник МОНУ. – 2004. –

№ 1–2. – С 5–60.

192

202. Про затвердження Положення про порядок організації

індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах : Наказ

Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 № 651 // Збірник документів

щодо організації дослідницько-експериментального напряму. Ч. ІІ. / [упоряд.:

С. Лихота, Л. Панчук, І. Шевченко ; відп. за вип. О. Лісовий]. – К. – 2013. –

230 с. – С. 20–24.

203. Прокопьев И. И. Педагогика : избранные лекции : учеб. пособие :

в 3 ч. : Ч. 3 : Дидактика. – Гродно : ГрГУ, 2000. – 138 с.

204. Психодиагностика толерантности личности / Солдатова Г. У.,

Шайгерова Л. А., Прокофьева Т. Ю., Кравцова О. А. ; под ред. Солдатова Г. У.,

Шайгерова Л. А. — М. : Смысл, – 2008. – 172 с. (Тираж 500 экз. ).

205. Психолого-педагогический словарь: для учит. и руковод.

общеобраз. учрежд. / [Автор-составитель : В. А. Мижериков] ; под ред.

П. И. Подкасистого. – Ростов н / Д. : Феникс, 1998. – 544 с.

206. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта і виховання: теоретико-

дидактичний аспект : монографія. Кн. 1 / Григорій Петрович Пустовіт. – Вид. 2,

доп. і випр. – Миколаїв : МДУ ім. В. О.Сухомлинського, 2010. – 379 с.

207. Пустовіт Г. П. Виховання особистості – пріоритет позашкільної

освіти / Г. П. Пустовіт // Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний

потенціал : Матеріали звіт. наук.-практ. конф. Ін-ту проблем виховання НАПН

України за 2012 рік. – Івано-Франківськ : НАІР, 2012. – с. 19–22.

208. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта та виховання в Україні у

векторах сучасного розвитку / Г. П. Пустовіт // Освіта та педагогічна наука. –

2013. – № 3 (158). – С. 5–10.

209. Путівник по програмах, які фінансуються Європейським Союзом

на території України. – Київ : Представництво ЄС в Україні, 2011. – 16 с.

210. Радул В. В. Особливості професійної соціалізації особистості :

стаття / В. В. Радул // Науковий вісник Миколаївського державного

університету імені В. О. Сухомлинського : збірник наукових праць. –

193

Вип. 1.33. – Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2012. – 396 с – (Серія

«Педагогічні науки»). – с. 66–70.

211. Рамкова конвенція про захист національних меншин (ЕТ5

№ 157) // Збірка договорів Ради Європи. – К., 2000. – С. 117–124.

212. Рибалка В. В. Особистісний підхід у профільному навчанні

старшокласників : монографія / Валентин Васильович Рибалка ; Інститут

педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – Київ : Деміур, 1998. –

160 с.

213. Руснак І. С. Методологічні засади формування етнічної свідомості

майбутнього педагога в умовах європейського освітнього простору /

І. С. Руснак // Педагогічний дискурс. – 2012. – № 13. – С. 47–55.

214. Рябоконь Л. Евроклубы: новое измерение в образовании

[Электронный ресурс] : статья / Людмила Рябоконь // День. – 2004. – № 203. –

Режим доступа : http://www.day.kiev.ua/ru/article/panorama-dnya/evrokluby-

novoe-izmerenie-v-obrazovanii.

215. Савина А. К. Образование в Европейском Союзе / А. К. Савина //

Проблемы современного образования. – 2014. – № 2. – С. 53–64.

216. Сакалюк О. О. Характеристика рівнів готовності менеджерів

освіти до професійної діяльності в полікультурному навчальному середовищі /

О. О. Сакалюк // Науковий вісник : зб. наук. пр. – Одеса : ПНПУ

ім. К.Д. Ушинського, 2012. – Випуск № 1–2. – С. 93–96.

217. Сальцева С. В. Теория и практика профессионального

самоопределения школьников в учреждениях дополнительного образования:

дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Сальцева Светлана Васильевна. – М., 1996. –

343 с.

218. Самойленко Н. Б. Международное сотрудничество в области

образования / Н. Б. Самойленко // Горизонты образования: Современные

тенденции развития образования. – 2011. – № 1 (31). – С.124–128.

219. Сафронова М. Дружба народов: национальное наследие СССР и

современные реалии [Электронный ресурс] : статья / Марина Сафронова //

194

Семья и дети. – Режим доступа : http://www.detka-

konfetka.ru/articles/family/materinstvo_i_gosudarstvo/1454.html.

220. Селиванов B. C. Основы общей педагогики: Теория и методика

воспитания : Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под ред.

В. А.Сластенина. – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 336 с.

221. Сергеев И. С. Как организовать проектную деятельность учащихся

: практическое пособие для работников общеобразовательных учреждений /

И. С. Сергеев. – 6-е изд., испр. и доп. – М. : АРКТИ, 2008. —80 с. – (Метод.

библиотека).

222. Сидоренко Е. В. Коэффициент корреляции / Сидоренко Е.В. //

Методы математической статистики в психологии. – Спб. : ООО “Речь”, 2000. –

350 с.

223. Сімоненко М. В. Полікультурна компетентність майбутнього

вчителя як стандарт освіти європейського виміру [Електронний ресурс] :

стаття. / М. В. Сімоненко // Педагогічні науки – Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Pedagogica/58322.doc.htm.

224. Сисоєва С. О. Загальнопедагогічна підготовка майбутнього

вчителя у педагогічному коледжі: технологічні аспекти : навч.-метод. посіб. /

С. О. Сисоєва, Н. І. Мачинська. – Київ : Міленіум, 2006. – 154 с.

225. Сисоєва С. О. Методологія досліджень : підручник / С. О. Сисоєва,

Т. Є. Кристопчук. – Рівне : Волинські обереги, 2013. – 360 с.

226. Сисоєва С. О. Неперервна освіта в умовах полікультурного

глобалізованого світу / С. О. Сисоєва // Педагогічний процес: теорія і практика :

зб. наук. пр. – К. : ЕКМО, 2009. – Вип. 4. – С. 162–168.

227. Сластенин В. А. Педагогика : Учеб. пособие для студ. высш. пед.

учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; под ред.

В. А. Сластенина. – М.: Издательский центр "Академия", 2002. – 576 с.

228. Солдатова Г. Психодиагностика толерантности / Г. Солдатова,

О. Кравцова, О. Хухлаев, Л. Шайгерова // Психологи о мигрантах и миграции в

России: Инф-аналит бюллетень. – М., 2002. – № 4. – С. 59–65.

195

229. Солодка А. К. Полікультурне виховання старшокласників у

процесі вивчення гуманітарних предметів : дис…канд.пед.наук : 13.00.07 /

Солодка Анжеліка Костянтинівна ; Інститут проблем виховання АПН

України. – Київ, 2005. – 197 с.

230. Сухомлинська О. В. Ідеї громадянськості і школа в Україні /

О. В. Сухомлинська // Шляхи освіти. – 1999. – № 4. – С. 20–25.

231. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: в 5 т. /

В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 3. – 670 с.

232. Ткачова Н. О. Аксіологічний підхід до організації педагогічного

процесу в загальноосвітньому навчальному закладі : [монографія] / Наталія

Олександрівна Ткачова ; Луганськ. Нац. пед. ун-т імені Т. Г. Шевченка – Харків

: Каравела, 2006. – 300 с.

233. Українська мережа європейських клубів [Електронний ресурс] :

текст // Європейський простір; Портал проєвропейського громадянського

суспільства України. – Режим доступу : http://eu.prostir.ua/in/39901.html.

234. Ушинский К. Д. Избранные педагогические произведения /

К. Д. Ушинский. – М. : Просвещение, 1968. – 557 с.

235. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-

психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М. :

Издательство Института Психотерапии, 2005. – 490 с. (C. 126-127)

236. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – 2 вид., перероб.

і доп. – Київ : УРЕ, 1986. – 800 с.

237. Фіцула М. М. Педагогіка : Навчальний посібник / М. М. Фіцула. –

К. : Видавничий центр «Академвидав», 2009. – 560 с.

238. Флярковська О. В. Формування у підлітків готовності до творчої

самореалізації в процесі позакласної виховної роботи загальноосвітнього

навчального закладу [Текст] : дис. ... канд. пед. наук. : спец. 13.00.07 – теорія і

методика виховання / Флярковська Ольга Василівна ; Національна академія

педагогічних наук України, Інститут проблем виховання. – Київ, 2015. – 313 с.

196

239. Фонтен П. Європа у 12 уроках / Паскаль Фонтен. – Київ :

Представництво ЄС в Україні : ТОВ «Август Трейд», 2013. – 80 с.

240. Харламов И. Ф. Педагогика : учебник для студ. пед. спец. высших

учеб. Заведений / Иван Федорович Харламов. – Минск : Университетское изд-

во, 2002. – 7-е изд. – 560 с.

241. Харькова Н. М. Полікультурне виховання молодших школярів у

позакласній роботі [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : [спец.] 13.00.07

"Теорія і методика виховання" / Харькова Наталія Миколаївна;

Східноукраїнський нац. ун- т імені Володимира Даля, ["Кримський

гуманітарний університет"( м. Ялта)]. – Луганськ, 2010. – 20 с. : табл. –

Бібліогр.: С.16–17(10 назв.).

242. Химинець В. Компетентнісний підхід до професійного розвитку

вчителя [Електронний ресурс] : стаття / Василь Химинець. – Закарпатський

інститут післядипломної педагогічної освіти, 2010. – Режим доступу :

http://zakinppo.org.ua/2010-01-18-13-44-15/233-2010-08-25-07-10-49.

243. Хребтова В. В. Педагогічні умови полікультурного виховання

студентів юридичних спеціальностей / Вікторія Володимирівна Хребтова //

Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету.

Педагогічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : ФО-П Ткачук О.В., 2015. –

Вип.1. – С. 297–301.

244. Хребтова В. В. Полікультурне виховання студентів юридичних

спеціальностей засобами іноземних мов : автореф. дис ... канд. пед. наук /

Вікторія Володимирівна Хребтова. – Тернопіль, 2013 . – 19 с.

245. Чумак Л. В. Полікультурне виховання учнів середніх (5-8) класів в

умовах родинно-шкільного освітнього простору : автореф. дис. на здобуття

наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія і методика виховання” /

Чумак Лариса Володимирівна; Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2011. – 20 с.

197

246. Шнекедорф З. К. Воспитание юных интернационалистов : Из

опыта внеклассной работы : пособие для учителя / Зиновий Карлович

Шнекедорф. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1979. – 223 с.

247. Шрагіна Л. І. Технологія розвитку креативності / Лариса

Шрагіна. – Київ : Шк. світ, 2010. – 160 с. – (Серія «Психологічна скарбничка»).

248. Щеглова Е. М. Развитие поликультурной компетентности будущих

специалистов : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Щеглова Елена

Михайловна. – Омск, 2005. – 164 с.

249. Ягупов В. В. Педагогіка: метод круглого столу у навчанні : навч.

посіб. / Василь Васильович Ягупов. – Київ : Либідь, 2002. – 560 с.

250. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание,

объяснение, понимание социальной реальности / Владимир Александрович

Ядов. – 6-е изд. – М. : Академкнига; Добросвет, 2003. – 596 с.

251. Якиманская И. С. Личностно-ориентированное обучение в

современной школе / Ираида Сергеевна Якиманская. – М. : Сентябрь, 1996. –

96 с.

252. Яківчук Г. Актуалізація полікультурного виховання школярів

засобами українських традицій та фольклору / Г. Яківчук // Нова педагогічна

думка. – 2014. – № 3. – С. 147–151.

253. Якса Н. В. Полікультурний зміст педагогічної підготовки

майбутнього вчителя / Н. В. Якса // Вісник Житомирського державного

університету імені Івана Франка. – 2005. – № 25. – с. 270–274.

254. Banks J. A. Multicultural Education / James A. Banks // Education as

an Agent for Change. – 1997. – P. 22–28.

255. Banks J. A. Multicultural Education: Characteristics and Goals / Ed. by

James A.Banks, Cherry A. McGee Banks // Multicultural Education: Issues and

Perspectives. – 2007. – 6 th edition. – John Wiley and Sons, Inc. – 480 p. Pp. 3–30.

256. Buddery P. The further education and skills sector in 2020: a social

productivity approach / Buddery P., Kippin H., Lucas B. – UK : Public Service Hub

at the RSA and LSIS, 2011. – 67 p.

198

257. Byrn R. Free technology for teachers [Electronic Resource] : article /

Richard Byrn . – Access mode : http://www.freetech4teachers.com/2014/07/three-

ideas-for-using-plickers-in.html#.VwFv67sXdFl.

258. Donert K. Teaching about Western Europe [Electronic Resourse] :

article / Karl Donert // Geographical Association. – Access mode :

http://www.geography.org.uk/gtip/thinkpieces/europe.

259. Drucker P. F. Innovation and Entrepreneurship: Practice and Principles

(1985). – Русскоязычное издание: Бизнес и инновации. – М. : “Вильямс”, 2007. –

С. 432. – ISBN 0-88730-618-7.

260. Eisenmenger D. The idea and practise of European School Clubs

(ESC) / Daniel Eisenmenger // Pliegos de Yuste. – 2009. – № 9-10. – Р.53–54.

261. Ekstrand L. H. Multicultural Education // The International

Encyclopedia of Education : Research and Studies / Torsten Husen, Mau-Par :

Pergamon Pr., 1994. – P 3960-3970.

262. еTwinning Plus [Electronic Resourse] : Electronic data. – Access mode

: http://etwinning.com.ua.

263. European youth parliament Ukraine [Electronic Resource] : Electronic

data. – Access mode : http://eyp-ua.org.

264. Euroquize [Електронний ресурс] : база даних. – Режим доступу :

http://euroquiz.org.ua.

265. EURYDICE. Foreign Language Teaching in Schools in Europe. –

Brussels : European Eurydice Unit, 2001. – 337 p.

266. Flex [Electronic Resourse]. – Electronic data. – Access mode :

http://discoverflex.org.

267. Gavrilova A. Euroschool holds out a helping hand / A. Gavrilova //

Context : Special English Issue / Faculty of Philology and Cross-cultural

Communication of Volgograd State University; Editor-in-chief Irina Rets. –

Volgograd : Volgograd State University, 2010. – № 01 (01). – Р. 5.

268. Guilford J. P. Creative in the Arts. – “Psychological Review”. –

vol. 64. – 1957.

199

269. Hofstede G. Cultures and organizations: software of the Mind.

Intercultural cooperation and its importance for survival / Hofstede G.,

Hofstede G. J., Minkov M. – New York : McGraw Hill. – 3 rd. ed, 2010. – 561 p.

270. Harris J. Education does not equal skills [Electronic Resource] :

article / Julie Harris // Global perspectives on education. – Access mode :

http://oecdeducationtoday.blogspot.com.

271. Holovko Y. Euroclub in Sambir / Y. Holovko // The Bradley Herald :

FLEX Alumni Newsletter / sponsored by the Bureau of Educational and Cultural

Affairs of the U.S. Department of State; produced and edited by American Councils

for International Education; Editor Mary Shea. – Moscow : Comline Group, 2009. –

Volume 42. – с.14.

272. International Dictionary of Education. – Oxford, 1994. – Vol. 7. –

Р. 3963.

273. Katz D., Braly K. Racial stereotypes of one hundred college students /

D. Katz, K. Braly // Journal of Abnormal and Social Psychology. – 1933. – № 28. –

P. 280–290.

274. Kyrpa A. Discussion and debates as forms of multicultural education in

the condition of Euroclub in secondary educational establishment / А. В. Кирпа //

Подготовка конкурентноспособного специалиста как цель современного

образования : материалы III международной научно-практической конференции

20–21 ноября 2013 года. – Прага : Vědecko vydavatelske centrum „Sociosfera–

CZ”, 2013. – Ч. 1. – C. 14–15.

275. Kyrpa A. European clubs or Euroclubs as forms of introduction of

extracurricular education / Anna Kyrpa // European Journal of Education and Applied

Psychology. – Vienna : «East West» Association for Advanced Studies and Higher

Education GmbH, 2016. – № 2. – P. 45–47.

276. Kyrpa A. The influence of European club (or Euroclub) activity on

multicultural education of senior pupils in state secondary educational establishments

/ Anna Kyrpa // Nauka i studia . – Przemysl : Sp. z. o. o. “Nauka I studia”, 2016. – 20

(151). – P. 32–36.

200

277. Living Together as Equals in Culturally diverse Democratic Societies.

A Model of the Competences Required for Participation in Democratic Culture. –

Strasbourg: Council of Europe, 2016. – 48 p.

278. Recommendation Rec (2001) 15 of the Committee of Ministers to

member states on history teaching in twenty-first-century Europe : document / The

Committee of Ministers of the Council of Europe. – Strasbourg, 2001. – 10 р.

279. Selecting a WebQuest Project [Electronic Resourse] : article. – Access

mode : http://www.webquest.org/sdsu/project-selection.html.

280. Shennan М. Teaching about Europe [Text] / Margaret Shennan. –

Strasburg : Council of Europe, 1991. – 281 p.

281. Stradling R. Teaching 20-th century European History / Robert

Stradling. – Germany : Council of Europe Publishing, 2001. – 291 p.

282. The Framework Educational Programme for Basic Education (with

amendments as at 1.9.2007). – Prague : VUP, 2007. – 129 p.

283. Van der Leeuw-Roord J. Beyond the Doorstep: The nature of History

teaching across Europe / Joke van der Leeuw-Roord // Geographical Association

Digest. – 24 p.

284. Williams R. L. Cross Cultural Education: Teaching Toward a Planetary

Perspective. The Curriculum Series. – Washington D.C.: National Education

Association of the United State, 1977. – 63 p.

285. Youth in Action: Programme guide / Commission(Council) of Europe

partnership in the field of Youth. – Brussels: Council of Europe – Directorate of

Youth and Sport “The Partnership”, 2012. – 154 р.

201

ДОДАТКИ

Додаток А

Нормативно-правового регулювання полікультурного виховання

Міжнародне нормативно-правове регулювання полікультурного

виховання учнівської молоді в країнах Європи та світу

№ Законодавчий

документ

Рік

прийняття/

стаття

Витяг із законодавчого документу

1 Загальна

декларація

прав людини

1948

Ст. 26

Освіта має бути направлена на повний

розвиток особистості та на повагу прав

людини та її основних свобод. Освіта має

сприяти взаєморозумінню, терпимості й

дружбі між усіма народами, расовими та

релігійними групами, а також діяльності

Організації Об’єднаних Націй у підтримці

миру [68].

2 Конвенція

про захист

прав людини і

осново-

положних

свобод

1950

Ст.14

Користування правами та свободами,

визнаними в цій Конвенції, має бути

забезпечене без дискримінації за будь-якою

ознакою (статі, раси, кольору шкіри, мови,

релігії, політичних чи інших переконань,

національного чи соціального походження,

належності до національних меншин,

майнового стану, народження, або за іншою

ознакою) [119].

202

3 Конвенція й

Рекомендація

ЮНЕСКО

про боротьбу

з дискри-

мінацією в

сфері освіти

1960

Ст. 3

Освіта має бути направлена на загальний

розвиток особистості та повагу прав і свобод

людини; вона має сприяти взаєморозумінню,

терпимості та дружбі між народами та усіма

расовими і релігійними групами [118].

4 Міжнародний

пакт про

громадянські

та політичні

права

1966

Ст.1

Ст.18

Ст. 27

Всі народи мають право на самовизначення

[159].

Кожна людина має право на свободу

думки, совісті і релігії [159].

У тих країнах, де існують етнічні, релігійні

та мовні меншості, особам, які належать до

таких меншостей, не може бути відмовлено в

праві разом з іншими членами тієї ж групи

користуватися своєю культурою, сповідувати

свою релігію і виконувати її обряди, а також

користуватися рідною мовою [159].

5 Декларація

про права

осіб, що

належать до

національних

або етнічних,

релігійних і

мовних

меншин

1992

Ст. 1

Ст. 2

Держави захищають на їх відповідних

територіях існування та самобутність

національних чи етнічних, культурних,

релігійних та мовних меншин та

заохочують створення умов для розвитку тої

самобутності [48].

Особи, що належать до національних чи

етнічних, релігійних та мовних меншин

(надалі називаються особами, що належать

до меншин), мають право користуватися

досягненнями своєї культури, сповідувати

203

свою релігію та відправляти релігійні обряди,

а також користуватися своєю мовою у

приватному житті та публічно, вільно та без

втручання чи дискримінації у будь-якій формі

[48].

6 Європейська

хартія

регіональних

мов і мов

меншин

1992

Преамбула

Ст. 7

Право на використання регіональної мови або

мови меншини у приватному та суспільному

житті є невід'ємним правом… охорона і

розвиток регіональних мов або мов меншин у

різних країнах та регіонах Європи є важливим

внеском у розбудову Європи [59].

Необхідність здійснення рішучих дій,

спрямованих на розвиток регіональних мов

або мов меншин з метою їх збереження …

передбачення належних форм і засобів

викладання і вивчення регіональних мов або

мов меншин на всіх відповідних рівнях.

Сторони зобов'язуються відповідними

заходами поглиблювати взаєморозуміння між

всіма мовними групами населення країни

[59].

7 Віденська

декларація

(Рада Європи)

1993 Завершення поділу Європи створює

історичну можливість зміцнити мир та

стабільність на континенті. Всі наші держави

поділяють принципи плюралістичної та

парламентської демократії, неподільності та

загальності прав людини, правової держави та

спільної культурної спадщини, збагаченої

своєю різнорідністю…

204

Держави повинні створити особам, що

належать до національних меншин, усі

необхідні умови для розвитку їх культури,

збереження їх релігії, традицій та звичаїв [27].

8 Рамкова

конвенція

Ради Європи

про захист

національних

меншин

1995

Преамбула

Ст. 6

Плюралістичне та справді демократичне

суспільство має не тільки поважати етнічну,

культурну, мовну та релігійну самобутність

кожної особи, яка належить до національної

меншини, але й створювати відповідні умови

для виявлення, збереження та розвитку цієї

самобутності [211].

Сторони створюють атмосферу толерантності

та міжкультурного діалогу і вживають

ефективних заходів для поглиблення взаємної

поваги, взаєморозуміння та співробітництва

[211].

9 Декларація

принципів

толерантності

1995

Ст.2

Ст. 4

В інтересах міжнародної згоди важливо, щоб

окремі особистості і нації визнавали та

поважали культурний плюралізм людського

суспільства. Мир неможливий без терпимості,

а розвиток демократії неможливий без миру

[47].

Виховання є найбільш ефективним засобом

попередження нетерпимості. Виховання в

дусі терпимості починається з навчання

людей тому, в чому полягають їх спільні

права та свободи, щоб забезпечити

здійснення цих прав, та з заохочення

прагнення до захисту прав інших [47].

205

Нормативно-правове регулювання полікультурного виховання

учнівської молоді в Україні

№ Державний

документ

Рік

прийняття;

стаття

Витяг із законодавчого документу

1 Закон України

“Про мови в

Українській

РСР”

1989

Ст. 25

Вільний вибір мови навчання є

невід`ємним правом громадян

Української РСР. Українська РСР гарантує

кожній дитині право на одержання освіти

національною мовою. Це право

забезпечується створенням мережі

дошкільних установ та шкіл з вихованням

і навчанням українською та іншими

національними мовами [71].

2 Декларація прав

національностей

України

1991

Ст. 1

Ст. 3

Українська держава гарантує всім

народам, національним групам,

громадянам, які проживають на її

території, рівні політичні, економічні,

соціальні та культурні права [46].

Українська держава гарантує всім

народам і національним групам право

вільного користування рідними мовами в

усіх сферах суспільного життя,

включаючи освіту, виробництво,

одержання і розповсюдження інформації

[46].

3 Закон України

“Про освіту”

1991

Ст. 6

Рівність умов кожної людини для повної

реалізації її здібностей, таланту,

206

всебічного розвитку; гуманізм,

демократизм, пріоритетність загально-

людських духовних цінностей;

органічний зв`язок зі світовою та

національною історією, культурою,

традиціями; взаємозв`язок з освітою інших

країн [69].

4 Закон України

“Про

національні

меншини в

Україні”

1992

Ст. 6

Держава гарантує всім національним

меншинам права на національно-

культурну автономію: користування і

навчання рідною мовою чи вивчення

рідної мови в державних навчальних

закладах або через національні культурні

товариства, розвиток національних

культурних традицій, використання

національної символіки, відзначення

національних свят, сповідання своєї релігії

[73].

5 Конституція

України

1996

Ст. 10

Ст.11

Державною мовою в Україні є українська

мова. Держава забезпечує всебічний

розвиток і функціонування української

мови в усіх сферах суспільного життя на

всій території України. В Україні

гарантується вільний розвиток,

використання і захист російської, інших

мов національних меншин України [120].

Держава сприяє консолідації та

розвиткові української нації, її історичної

свідомості, традицій і культури, а також

207

Ст. 53

розвиткові етнічної, культурної, мовної та

релігійної самобутності всіх корінних

народів і національних меншин України

[120].

Громадянам, які належать до національних

меншин, відповідно до закону

гарантується право на навчання рідною

мовою чи на вивчення рідної мови у

державних і комунальних навчальних

закладах або через національні культурні

товариства [120].

6 Закон України

“Про загальну

середню освіту”

1999

Ст. 3

Навчання і виховання “грунтуються на

загальнолюдських цінностях та принципах

полікультурності, науковості,

інтегративності, на засадах гуманізму,

демократії, громадянської свідомості,

взаємоповаги між націями і народами в

інтересах людини, родини, суспільства,

держави” [70].

7 Закон України

“Про

позашкільну

освіту”

2000

Ст.8

Вільний розвиток особистості та

формування її соціально-громадського

досвіду; виховання поваги до Конституції

України, прав і свобод людини та

громадянина, почуття власної гідності,

відповідальності перед законом за свої дії

[74].

8 Національна

доктрина

розвитку освіти

2002

Розділ II.

п. 3

Збереження та збагачення українських

культурно-історичних традицій,

виховання шанобливого ставлення до

208

національних святинь, української мови, а

також до історії та культури всіх корінних

народів і національних меншин, які

проживають в Україні, формування

культури міжетнічних і міжособистісних

відносин [172].

9 Державний

стандарт базової

й повної

середньої освіти

2011

Розділ II.

Засвоєння культурних і духовних

цінностей свого та інших народів, норм,

які регулюють стосунки між поколіннями,

статями, націями, сприяють естетичному і

морально-етичному розвиткові.

Засвоєння через мову і літературу історії,

культури народу, моральних та естетичних

цінностей, формування духовного світу

учнів, їх світоглядних переконань,

громадянських якостей, утвердження за

допомогою засобів мови і літератури

національних і загальнолюдських

цінностей [201].

209

Додаток Б

Методика “Приписування якостей”

(адаптовано за Д. Кацом та К.Брейлі)

Дорогі друзі!

Це дослідження присвячене вивченню національних особливостей.

Представники різних народів не просто розмовляють на різних мовах;

відрізняються їх звичаї, традиції, культура. В результаті формується

особливий набір рис, що характеризують представника тієї чи іншої країни.

Метою даного дослідження вивчення того, як люди, що живуть в

Україні сприймають громадян своєї країни та європейців. У відповідях

опирайтесь на власні уявлення та думки. А спочатку дайте відповідь, будь-

ласка, на декілька питань про себе.

1. Стать: а) чоловіча б) жіноча

2. Вік___________

3. Чи була у Вас можливість особистого спілкування із представником

іншої культури (іноземцем)?

а) так б) ні

4. Якщо відповідь на попереднє питання позитивна, то як довго

продовжувалось це спілкування?

а) декілька годин

б) один чи декілька днів

в) тиждень чи кілька тижнів

г) довше

5. З представленого списку виберіть якості, які, на Вашу думку,

найбільш точно характеризують англійця/ француза/ німця/ іспанця/ естонця/

грека/ поляка/ італійця/ турка/ чеха/ українця (впишіть національність

навпроти обраної якості).

210

-Агресивні

-Байдужі

-Безвідповідальні

-Безкорисливі

-Безтурботні

-Ввічливі

-Витривалі

-Вірні

-Впевнені в собі

-Галантні

-Гнучкі

-Горді

-Гостинні

-Дивні

-Дисципліновані

-Ділові

-Довірливі

-Дружні

-Духовні

-Егоїстичні

-Елегантні

-Емоційні

-Енергійні

-Жалісливі

-Жорстокі

-З почуттям гумору

-Замкнуті

-Засмучені

-Імпульсивні

-Компетентні

-Комунікабельні

-Консервативні

-Легко адаптивні

-Ліниві

-Модні

-Наполегливі

-Невблагані

-Недбайливі

-Недовірливі

-Незалежні

-Непосидючі

-Непривітні

-Озлоблені

-Оптимістичні

-Ощадливі

-Пасивні

-Патріотичні

-Педантичні

-Пихаті

-Покірні

-Прагматичні

-Практичні

-Працелюбні

-Прогресивні

-Пунктуальні

-Розвинені

-Розкуті

-Серйозні

-Сильні

-Скупі

-Слухняні

-Стримані

-Суворі

-Сумлінні

-Терплячі

-Хитрі

-Цілеспрямовані

-Чуйні

-Шанобливі

-Щедрі

-Щирі

211

Додаток В

Методика визначення індексу групової згуртованості

(адаптовано за К. Сішора)

Групова згуртованість – один із найважливіших параметрів, який

вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованість у єдине ціле – можна

визначити не лише шляхом розрахунку відповідних соціометричних індексів.

Значно простіше це зробити за допомогою методики, яка

складається з 5 запитань з декількома варіантами відповідей на кожне.

Відповіді кодуються у балах відповідно до наведених у дужках

значеннях (максимальна сума +19 балів, мінімальна – -5).

Протягом опитування необхідно вказувати бали.

Текст опитувальника:

I. Як би ви оцінили, свою приналежність до команди Євроклубу?

1. Відчуваю себе її членом, частиною колективу (5).

2. Беру участь у більшості видів діяльності (4).

3. Беру участь лише в окремих видах діяльності (3).

4. Не відчуваю себе членом колективу (2).

5. Живу і існую окремо від нього (1).

6. Не знаю , важко відповісти (1).

II. Чи перейшли би ви в інше об’єднання, якщо трапилася би така

можливість (без зміни інших умов)?

1. Так, дуже хотів би перейти (1).

2. Швидше перейшов би ніж зостався (2).

3. Не бачу ніякої різниці (3).

4. Швидше залишився б у своїй групі (4).

5. Дуже хотів би залишитись у своїй групі (5).

6. Не знаю, важко відповісти (1).

212

III. Які стосунки у членів Вашого Євроклубу?

1. Кращі ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж, як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю важко відповісти (1).

IV. Які у вас стосунки з координатором Євроклубу?

1. Кращі, ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж , як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

V. Яке ставлення до роботи у Вашому колективі?

1. Кращі ніж у більшості колективів(З).

2. Приблизно такі ж, як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

Інтерпретація результатів.

Рівні групові згуртованості:

15 балів і вище – високий,

7-14 – середній,

6 і нижче – низький.

213

Додаток Г

Анкета старшокласника

Запрошуємо Вас прийняти участь у дослідженні, присвяченому

вивченню впливу Євроклубу на полікультурне виховання старшокласників.

Просимо відповісти на ВСІ поставлені в анкеті питання.

Відповідаючи, уважно прочитайте всі варіанти відповідей, після чого

оберіть той/ті, який відповідає Вашій думці, та обведіть відповідні номери.

Анонімність відповідей гарантуємо!

1. Стать: 1) чоловіча 2) жіноча

2. Клас __________ 3. Вік ____________

4. Чи Ви є лідером Євроклубу? ______________

Скільки років Ви являєтесь членом Євроклубу? _____________________

5. Скільки разів на місяць проводяться засідання Євроклубу? ____________

6. В якій мірі Вас приваблює участь в діяльності Євроклубу?

1) Дуже подобається

2) Скоріше подобається, ніж не подобається

3) Важко сказати напевно

4) Скоріше не подобається, ніж подобається

5) Взагалі не подобається

7.Що для Вас означає “Євроклуб”? (виберіть не більше 5 варіантів)

1) Цікаве дозвілля

2) Можливість спілкуватись у колі друзів

3) Відповідальна робота

4) Нові знайомства з цікавими особистостями

5) Творча діяльність

6) Можливість вивчати культуру країн Європи

7) Готовність слідувати за координатором Євроклубу

8) Можливість спробувати себе в якості лідера

9) Можливість роботи в команді

10) Можливість подорожувати Україною та країнами Європи

214

8. Чи потрібно організовувати Євроклуб в навчальному закладі?

1) Потрібно

2) Скоріше потрібно

3) Зовсім не потрібно

4) Вагаюсь з відповіддю

9. Які форми роботи Євроклубу Вам подобаються найбільше? (виберіть не

більше 5 варіантів)

1) Конкурси

2) Веб-квести

3) Екскурсії та подорожі

4) Творчі майстерні

5) Тренінги

6) Дискусія

7) Дебати

8) Круглий стіл

9) Навчальна (рольова) гра

10) Листування

11) Участь у проектах та програмах

12) Свій варіант відповіді________

10. Інформацію про які країни Європи/ЄС Ви хотіли б вивчати більше?

(виберіть не більше 5 варіантів)

1) Австрія

2) Бельгія

3) Болгарія

4) Кіпр

5) Чеська Республіка

6) Данія

7) Естонія

8) Фінляндія

9) Франція

10) Німеччина

11) Греція

12) Угорщина

13) Ірландія

14) Італія

15) Латвія

16) Литва

17) Люксембург

18) Мальта

19) Нідерланди

20) Польща

21) Португалія

22) Румунія

23) Словаччина

24) Словенія

25) Іспанія

26) Швеція

27) Великобританія

28) Хорватія

29) Македонія

30) Ісландія

31) Сербія

32) Чорногорія

33) Туреччина

34) Взагалі незацікавлений

215

11. Чому Ви зацікавлені у вивченні інформації про країни, вибрані у питанні

№10? (виберіть не більше 5 варіантів)

1) Хотів(ла) би навчатись у ВУЗі у даній/даних країнах

2) Цікаво вивчати історію цих країн

3) Хотілося б вивчити мови цих країн

4) Цікаво відстежувати політичні події в країнах

5) Зацікавлений(а) у вивченні культури і традицій цих країн

6) Маю друзів або родичів, які проживають в цих країнах

7) Мрію відвідати ці країни, побачити їх визначні місця

8) Хотілося б практикувати спілкування іноземною мовою

9) Цікавлюсь соціально-економічними аспектами проживання

10) Хочу просто виїхати за межі України і байдуже куди

11) Хочу по закінченню навчання знайти роботу в цих країнах

12) Свій варіант відповіді_____________________________

12. Що могло б підвищити інтерес до роботи в Євроклубі? (виберіть не

більше 5 варіантів)

1) Проведення конкурсів різної тематики

2) Участь в керівних органах Євроклубу

3) Розширення меж діяльності Євроклубу

4) Заміна координатора Євроклубу

5) Надання більшої кількості інформації про країни ЄС

6) Вивчення іноземних мов

7) Проведення засідань іноземною мовою

8) Організація екскурсій, виїздів, обмінів досвіду

9) Заохочення грамотами за активну діяльність

10) Свій варіант відповіді___________________

216

13. Якими якостями має володіти лідер Євроклубу? (виберіть не більше 5

варіантів)

1) Впевненість у собі та своїх

знаннях

2) Комунікабельність

3) Досвід

4) Щирість

5) Толерантність

6) Незалежність

7) Наполегливість

8) Здатність до співпереживання

9) Амбітність

10) Винахідливість

11) Здатність до самоаналізу

12) Сміливість

13) Відповідальність

14) Дисциплінованість

15) Саморозвиток

16) Свій варіант відповіді______

14. Робота в Євроклубі (виберіть не більше 5 варіантів):

1) Покращує розуміння економіко-політичної структури ЄС

2) Поглиблює знання про традиції та культуру країн ЄС

3) Поглиблює знання про традиції та культуру України

4) Навчає діяти самостійно

5) Навчає діяти в команді

6) Дає можливість співпрацювати з однодумцями

7) Навчає поважати думку співрозмовника

8) Навчає поважати традиції та культуру країн Європи

9) Розвиває впевненість в собі

10) Дозволяє подорожувати

11) Розширює кругозір

12) Розширює соціальні контакти

13) Знайомить з освітянськими програмами за кордоном

14) Дозволяє брати участь в конкурсах/проектах європейської тематики

15) Свій варіант відповіді_____________________________

15. Що менше всього подобається в роботі Євроклубу? (виберіть не більше 3

варіантів)

1) Робота займає багато часу

2) Робота відволікає від навчання

3) Використовуються нецікаві форми роботи

4) Відсутність однодумців

5) Несприятлива атмосфера в колективі

6) Незрозумілі завдання координатора

7) Спілкування обмежене рамками клубу

8) Нерозуміння змісту та сенсу роботи Євроклубу

9) Свій варіант відповіді_________________

16. Наскільки важлива роль координатора Євроклубу?

1) Зовсім не важлива

2) Скоріше важлива, ніж не важлива

3) Скоріше не важлива, ніж важлива

4) Дуже важлива

17. Які Ви маєте плани по закінченню загальноосвітнього навчального закладу?

(оберіть не більше 5 варіантів)

1) Продовжити навчання у вищому навчальному закладі України або

Європи.

2) Створити сім’ю.

3) Подорожувати світом, вивчаючи культуру, історію, мови країн.

4) Відпочивати та насолоджуватись життям.

5) Започаткувати власну справу (бажано із закордонними партнерами).

6) Вести активне соціальне життя.

7) Забезпечити власний матеріальний добробут, незалежно від сфери

діяльності.

8) Максимально використати накопиченні знання задля реалізації власних

планів.

218

9) Продовжити навчання та пізнання світу.

10) Брати участь у громадському житті міста/країни.

11) Реалізувати творчий потенціал.

12) Свій варіант відповіді________

18. Що необхідно людині, щоб жити повноцінним життям? (оберіть не більше

5 варіантів)

1) Наявність високооплачуваної роботи.

2) Наявність роботи, яка приноситиме задоволення.

3) Любляча та щаслива родина.

4) Визнання у суспільстві.

5) Високий соціальний статус.

6) Саморозвиток та самоосвіта.

7) Кохання та кохана людина поруч.

8) Матеріальне забезпечення.

9) Здоров’я

10) Продуктивна діяльність.

11) Здатність реалізувати творчий потенціал.

12) Подорожі та нові знайомства.

13) Наявність вірних друзів.

14) Терпіння, взаєморозуміння та взаємоповага в сім’ї/ на роботі тощо.

15) Свій варіант відповіді_________________________

219

Додаток Д

Рефлексивна картка координатора Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу

Запрошуємо Вас прийняти участь у дослідженні, присвяченому

вивченню впливу Євроклубу на полікультурне виховання старшокласників.

Просимо оцінити ВСІ представлені в анкеті показники із урахуванням

критеріїв:

3 б.- високий рівень

2 б. –середній рівень

1 б. – низький рівень

Анонімність відповідей гарантуємо!

Дякуємо за увагу!

№ Показники Старшокласники,

які є лідери

Євроклубу

Старшокласники,

які не є лідерами

Євроклубу

Діагностування

Пер

ви

нн

е

Про

між

не

Ко

нтр

ольн

е

Пер

ви

нн

е

Про

між

не

Ко

нтр

ольн

е

1 Усвідомлення національної

національних особливостей

2 Знання та розуміння

особливостей країн Європи/ЄС

3 Уміння працювати в команді

4 Здатність діяти самостійно

5 Здатність приймати творчі та

нестандартні рішення

220

6 Здатність критично мислити та

аналізувати інформацію

7 Сформованість мотивації

реалізувати власний потенціал у

полікультурному соціумі

8 Уміння нести відповідальність за

прийняті рішення

9 Толерантність до представників

інших культур

10 Уміння встановлювати

культурний діалог

11 Розвиненість культури мовлення

12 Позитивна мотивація до

вивчення іноземних мов

221

Додаток Е

Розподіл результатів за питанням щодо необхідних якостей

старшокласника в умовах діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу

Рис. Е.1. Необхідні якості старшокласника в умовах діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу (за результатими

відповідей старшокласників експериментальної групи)

0%

2%

4%

6%

8%

10%

12%

14%

16%

Первинне діагностування

Проміжне діагностування

Контрольне діагностування

222

Додаток Ж

Експрес-опитування “Індекс толерантності”

(адаптовано за Г. Солдатовою, О. Кравцовою, О. Хухлаєвим,

Л. Шайгеровою, О. Шаровою)

Оцініть, будь ласка, наскільки Ви погоджуєтесь або не погоджуєтесь з

наведеним ствердженням та поставте позначку у відповідній клітинці

(навпроти кожного ствердження).

№ Ствердження

Аб

солю

тно

не

по

год

жу

юсь

Не

по

год

жу

юсь

Скор

іше

не

по

год

жу

юсь

Скор

іше

по

год

жу

юсь

Пого

дж

ую

сь

По

вн

істю

по

год

жу

юсь

1. У засобах масової інформації

може бути висвітлена будь-

яка думка

2. Якщо друг зрадив, потрібно

помститись йому

3. До кавказців почнуть

ставитись краще, якщо вони

змінять свою поведінку

4. У дискусії може бути лише

одна правильна точка зору

5. Це нормально вважати, що

твій народ кращий за інші

6. Навіть якщо я маю власну

думку, я готовий вислухати

інших

7. Я готовий прийняти в якості

члена сім’ї людину будь-якої

національності

223

8. Якщо хтось чинить зі мною

грубо, я роблю так само

9. Я хочу, щоб серед моїх друзів

були люди різних

національностей

10. Людина, думка якої

відрізняється від моєї, дратує

мене

11. Важко ставитись добре до

деяких націй та народів

12. Будь-які релігійні течії мають

право на існування

13. Я можу уявити африкаця

своїм близьким другом

Обробка результатів:

Для кількісного аналізу підраховується загальний результат.

Кожній відповіді на пряме ствердження надається від 1 до 6 балів

(“абсолютно не погоджуюсь” – 1 бал, “повністю погоджуюсь” – 6 балів)

відповідям на протилежні ствердження надаються реверсивні бали (“абсолютно

не погоджуюсь” – 6 балів, “повністю погоджуюсь” – 6 балів). Потім сумуються

загальні бали.

Номери прямих стверджень: 1, 6, 7, 9,12, 13.

Номери протилежних стверджень: 2, 3, 4, 5, 8, 10, 11.

Індивідуальна або групова оцінка виявленого рівня толерантності:

12-35 – низький рівень толерантності. Такі результати свідчать про

високу нетерпимість людини та наявність у неї ворожих установок по

відношенню до оточуючих людей.

224

36-59 – середній рівень. Такі результати показують респонденти, для

яких характерне поєднання як толерантних, так й нетерпимих рис. В одних

соціальних ситуаціях вони поводяться толерантно, в інших можуть проявити

нетерпимість.

60-78 – високий рівень. Представники даної групи мають виражені риси

толерантної особистості. Необхідно розуміти, що результати, які наближаються

до верхньої межі (більше 70 балів), можуть свідчити про схильність до

байдужості, психологічним інфантилізмом, поблажливості. Важливо

враховувати, що респонденти, які потрапили в даний діапазон, можуть

демонструвати високу ступінь соціальної бажаності (особливо, якщо вони

мають уявлення про погляди дослідника та мету дослідження).

225

Додаток З

Вплив діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу на

полікультурне виховання страшокласників експериментальної групи

Первинне діагностування Проміжне діагностування

Рис. З.1. Вплив діяльності Євроклубу на полікультурне виховання

страшокласників експериментальної групи у процесі первинного та проміжного

діагностування

226

Рис. З.2. Вплив діяльності Євроклубу на полікультурне виховання

старшокласників експериментальної групи у процесі контрольного

діагностування

227

Додаток И

Ситуації для методу “Культурні асимілятори”

Ситуація 1

Молодий український парубок Микола приїхав на весілля свого друга до

Вірменії, де після обрядів всі гості сіли за стіл. Микола сів там, де йому

найбільше сподобалось; місце виявилось біля дівчини. Проте згодом він

помітив, що всі дивляться на нього з невдоволенням. Його друг попрохав

пересісти. Завдання: поясніть прохання друга.

Варіанти відповіді:

1. На весіллі не прийнято, щоб вірменська дівчина сиділа з чоловіком

іншої національності.

2. На весілля (за вірменськими звичаями) жінки та чоловіки мають

сидіти за окремими столами.

3. Вірмени не люблять українців та не довіряють їм.

Правильна відповідь – 2.

Пояснення: За вірменськими звичаями чоловіки сидять з однієї сторони

(наприклад, займають столи справа), а жінки – з іншої (всі столи зліва). Ця

традиція з’явилась зовсім нещодавно. Раніше жінкам (молодим дівчатам)

зовсім заборонялось бути присутніми на весіллях. Вони стояли на вулиці та

спостерігали крізь вікна, приносили їжу та напої.

Ситуація 2

Батьки відправили доньку (українку) на навчання до Англії на 2 місяці з

метою вивчення мови. Там вона познайомилась з молодим парубком

(англійцем). Одного разу парубок запросив дівчину до кафе. Вони добре

провели час. Коли офіціант приніс рахунок, хлопець запропонував разом його

оплатити. Дівчина погодилась, проте сказала, що вони більше зустрічатись не

будуть. Парубок був дуже здивований – він не зрозумів причину образи. Як

можна пояснити поведінку дівчини?

228

Варіанти відповіді:

1. Непорозуміння між парубком та дівчиною трапилось через мовний

бар’єр.

2. Дівчині не сподобався юнак та його компанія.

3. Дівчині не сподобалося кафе та обслуговування.

4. Дівчина звикла, що, якщо в кафе запрошує чоловік, то він і має

платити.

Правильна відповідь – 4.

Пояснення:

1. Перед поїздкою до Англії дівчина вже мала початкову мовну

підготовку, якої було достатньо для адекватного спілкування та

взаєморозуміння.

2. Таку можливість неможна виключати, але тоді дівчині взагалі не

варто було приймати запрошення юнака.

3. Така ситуація є можливою, проте даних причин неособистого

характеру недостатньо, щоб відмовлятись від майбутніх зустрічей.

4. Справа в тому, що умови, в яких виховувалась українська дівчина

та англієць, суттєво відрізняються. В Англії прийнято кожному платити за себе,

в Україні зазвичай пригощає чоловік. Тому реакція дівчина обумовлена саме

цим фактом.

229

Додаток К

Фрагмент карти “Культурні асоціації”

Країна Культурні асоціації

Австрія Вальс, бали, кофе

Бельгія Мереживо, Рубенс, “картопля фрі”

Великобританія Королева, Шекспір, туман, чай, джентльмен

Німеччина Пунктуальність, Гітлер, “Мерседес”

Греція Античність, міфи та боги, оливи

Данія Андерсен, казки, печиво

Іспанія Корида, фламенко, сієста, Сальвадор Далі

Італія Піца, спагеті, Папа Римський

Норвегія Вікинги, сніг, холод, фіорди, оселедець

Росія Зима, береза, матрьошка, хокей

Фінляднія Сауна, Санта Клаус, лосось

Франція Мода, революція, кохання, шампанське, кухня

Чехія Ян Гус, вежі, Кафка, цілющі джерела

Швейцарія Годинники, шоколад, банки

Швеція ABBA, Карлсон, “Електролюкс”

… …

230

Додаток Л

Приклади ситуацій дидактичної гри “Упередження”

Упереджене висловлювання від комунікатора: “Не подобаються мені

цигани. Вони всі жебраки та злодюги”.

Місце дії – сімейний вечір

Комунікатор – дядько

Реципієнт – племінник

Упереджене висловлювання від комунікатора: “Всі кавказці-

мусульмани – терористи: вони завжди поширюють свою віру вогнем та мечем’.

Місце дії – на вулиці, проходячи повз кавказького ресторану

Комунікатор – друг

Реципієнт – друг

Упереджене висловлювання від комунікатора: “Всі євреї жабідні, вони

захопили всі банки, природні ресурси тощо”.

Місце дії – сімейний вечір

Комунікатор – чоловік

Реципієнт – жінка

231

Додаток М

Види проектів та етапи їх реалізації в умовах роботи Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу

Рис. М.1. Види проектів та етапи їх реалізації в умовах роботи

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

232

Додаток Н

Статут діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу

ВСТУП

Євроклуб – це шкільний клуб за інтересами. Членами Євроклубу є 25

чоловік: 20 учнів 8-11 класів (середній вік членів Євроклубу 13 – 16 років) та 5

вчителів, які склали творчу групу клубу.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Євроклуб є добровільним неполітичним гуртком, що створений з

метою спілкування, обміну інформацією, розширення знань про Європу та

Європейський Союз, з’ясування суті євроінтеграції як важливого економічного,

політичного та соціального чинника глобалізації, виховання в молоді

європейської свідомості, пропаганда загальноєвропейських цінностей,

встановлення партнерських стосунків з європейськими об’єднаннями.

МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Мета діяльності Євроклубу, окрім означеної в п. 1.1, полягає в

активізації організаційних здібностей та творчого потенціалу учнів, набутті

навичок ділової комунікації, проведенні засідань, спрямованих на

демократизацію спільноти, обговоренні місця України в Європі.

2.2. Основні завдання:

2.2.1. Формування співтовариства дітей, здатних, активних і

підготовлених для діяльності у сфері інформації і комунікації.

2.2.2. Різнобічне вивчення історії, культури, в тому числі й молодіжної

субкультури, звичаїв та традицій як країн Європейського Союзу, так і України,

як невід’ємної частини європейської цивілізації.

2.2.3. Одержання та поширення інформації про країни Європейського

Союзу, взаємопраця з молодіжними клубами різних регіонів України та

зарубіжжя, пропагування історичних та культурних особливостей міста.

233

2.2.4. Активізація навчального, наукового й творчого потенціалу учнів,

формування наукової свідомості, активної громадської позиції.

2.2.5. Організація та святкування Днів Європи та тематичних вечорів.

2.2.6. Організація засідання членів Євроклубу та дискусійного клубу. До

форм роботи Євроклубу також належать організація молодіжних конкурсів,

презентацій, поширення літератури на тематику ЄС.

2.2.7. Здійснення діяльності, що не суперечить основним завданням.

2.3. Головні напрямки роботи:

2.3.1. Виховний (вивчення культури, традицій, звичаїв народів).

2.3.2. Екологічний (пропаганда екологічної культури в місті в рамках

європейської стратегії).

2.3.3. Культурно-естетичний (участь у форумах, проектах, конкурсах,

концертних виступах).

ЧЛЕНСТВО, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

3.1. Членом Євроклубу може бути кожен учень, який виявив бажання до

активної творчої праці, готовий виконувати покладені на нього обов’язки.

3.2. Прийняття в члени Євроклубу проводиться узгодженням

кандидатури під час засідання Євроклубу.

3.3. Член Євроклубу має право:

3.3.1. Брати участь у формуванні керівних органів, обирати та бути

обраним до складу виборчих органів.

3.3.2. Користуватись інформаційними можливостями Євроклубу.

3.3.3. Брати участь у діяльності Євроклубу та загальних зборах клубу.

3.4. Член Євроклубу зобов’язаний:

3.4.1. Дотримуватись й виконувати вимоги, викладені у положенні про

діяльність Євроклубу, та підпорядковуватись рішенням Євроклубу.

3.4.2. Сприяти досягненню мети та завдань Євроклубу.

3.4.3. Дотримуватись високої культури у спілкуванні з колегами,

керівниками та викладачами.

234

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

4.1. Євроклуб має свій регламент діяльності (засідання проводяться раз

на тиждень).

4.2. Євроклуб складається із учнів 8-11 класів.

4.3. Перше засідання проводиться під керівництвом координатора

Євроклубу, наступні – під керівництвом сформованої команди вчителів або

членами Євроклубу.

4.4. Найвищий керівний орган – Рада клубу.

4.5. Повноваження Ради клубу:

4.5.1. Визначення основних напрямків діяльності.

4.5.2. Комплектація складу Євроклубу.

4.5.3. Прийняття та виключення членів.

4.5.4. Вирішення інших питань діяльності.

4.5.5. Рішення, прийняті Радою клубу, є обов’язковими для виконання

членами Євроклубу.

4.5.6. Актив Євроклубу – найменша головна структурна ланка

Євроклубу.

4.5.7 Актив обирається на зборах шляхом висування, обговорення та

узгодження кандидатур.

4.5.8 Загальні збори приймають рішення абсолютною більшістю голосів.

ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН

5.1. Зміни і доповнення можуть бути запропоновані членами Євроклубу

і подані для обговорення на засіданні Євроклубу у зручній формі, після

розгляду поданих пропозицій приймається відповідне рішення.

5.2. Після затвердження запропонованих змін і доповнень вони

вносяться у Статут діяльності.

5.3. Статут втрачає свою силу в разі реєстрації Євроклубу як юридичної

особи.

235

Додаток П

Організаційна структура функціонування Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу

Рис. П.1. Організаційна структура функціонування Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу

236

Додаток Р

Програма факультативних занять “Я – євролідер” в умовах

діяльності Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

Пояснювальна записка

Основним завданням будь-якої національної освіти являється як

збереження національної культури та своєрідності, так і відповідне оновлення

навчальних стандартів, спрямоване на готовність людини жити та

співпрацювати в взаємозалежному інтегрованому світі.

З пожвавленням взаємовідносин між Україною і Європейським Союзом

та підписанням Угоди “Про Асоціацію”, виникла потреба в організації

утворень, які б об’єднали українську молодь і зорієнтували її в

євроінтеграційній політиці нашої держави. Внаслідок цього в загальноосвітніх

навчальних закладах впроваджуються факультативи з питань євроінтеграції,

створюються дитячі громадські об’єднання та Євроклуби як форми організації

учнівської молоді, що сприяють творчій реалізації її членів, залученню до

участі в європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської

інтеграції, громадянської освіти та громадської діяльності учнівської молоді.

Пропонована програма факультативних занять “Я – євролідер” (далі –

програма) в рамках роботи Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

є логічним розширенням і доповненням таких шкільних предметів, як

географія, історія, правознавство, іноземні мови (зокрема, англійська),

висвітлює суспільно-політичну діяльність країн Європи та Європейського

Союзу, яка спрямована на поліпшення конституційних прав та свобод громадян

країн, затвердження демократичних цінностей, враховує сучасні досягнення

теорії та методики виховання і спрямована на засвоєння таких питань, як

євроінтеграційні процеси, демократичні та європейські цінності, культура і

традиції країн Європи та України, розвиток аналітичного погляду на проблеми

євроінтеграції, здобуття учнями умінь і навичок роботи в команді,

237

дослідницької та пошукової діяльності, реалізацію творчих здібностей

обдарованих учнів.

Новизна програми полягає у спробі проінформувати учнівську молодь

про діяльність Європейського Союзу, розвити обізнаність учнівської молоді в

реаліях полікультурного світу, ґрунтовно підготувати учнів до існування в

полікультурному соціумі та співпраці з представниками інших країн (зокрема,

країн Європи та Європейського Союзу).

Основною метою програми є полікультурне виховання, формування

суспільно-політичної та громадської позиції старшокласників в умовах

діяльності Євроклубу, створення в загальноосвітньому навчальному закладі

умов для зростання освіченої творчої особистості.

Основні завдання програми передбачають формування в учнів таких

компетентностей:

1) пізнавальної – забезпечує оволодіння знаннями з історії, географії,

культури, суспільно-політичного життя України та країн Європи,

Європейського Союзу, ознайомлення із головними чинниками процесів

євроінтеграції;

2) практичної – допомагає вдосконаленню навичок аналітичного та

критичного мислення, комунікативних умінь, здатності працювати з

літературою та орієнтуватись в наданій інформації, формуванню навичок

дослідної та пошукової діяльності, відпрацюванню вмінь індивідуальної та

командної роботи;

3) творчої – сприяє розвитку комунікативних здібностей, підвищення

інтересу до пізнавальної діяльності, реалізації творчих можливостей

особистості та оволодінні мистецтвом самопрезентації;

4) соціальної – забезпечує розуміння самоідентифікації та соціалізації,

загальну реалізацію особистості.

Програма роботи Євроклубу орієнтована на учнів 8-11 класів

загальноосвітнього навчального закладу (вік вихованців 13-17 років), які мають

здібності, бажання й зацікавленість у вивченні іноземних мов, історії та

238

географії європейського суспільства, культури, традицій, побуту країн Європи,

відстеженні політико-економічної ситуації країн Європейського Союзу,

проведенні дослідної та пошукової роботи, творчої діяльності, при цьому

профіль основної школи (гуманітарний, технічний, фізико-математичний,

природничий) не має значення. Програма передбачає навчання дітей у групах

основного рівня протягом чотирьох років. Програма може використовуватися й

позашкільними навчальними закладами, у яких організовано діяльність

дитячого громадського об’єднання Євроклубу.

Програма має практичну спрямованість індивідуальної та додаткової

роботи з учнями та заснована на принципах добровільності, активности та

зацікавленості учнів.

На опрацювання навчального матеріалу відводиться 70 год (2 години на

тиждень, двічі по 1 годині або одна пара раз на тиждень). Кількісний склад

навчальної групи —10-15 учнів.

Навчальний матеріал подається за розділами, інформація за якими

розширюється та поглиблюється впродовж чотирьох років роботи

факультативу. Дані розділи містять загальні відомості про Європу,

європейський континент та Європейський Союз, економіко-політичний устрій

країн Європи та України, соціально-культурні аспекти їх життя, освітньо-

комунікаційні особливості, роль та місце України і Євроклубів в сучасному

світі. Впродовж першого року роботи опрацьовуються чотири розділи:

1.1. Загальна історико-географічна інформація про Європейський

континент.

1.2. Загальна інформація про Європейський Союз.

1.3. Роль учнівської молоді в сучасному світі.

1.4. Основи соціальної політики країн Європи.

Протягом другого року роботи передбачається вивчення матеріалу за

наступними розділами:

2.1. Європейський Союз та Україна.

2.2. Соціально-політичне життя в країнах Європи та в Україні.

239

2.3. Культурний розвиток країн Європейського Союзу та України.

Під час третього року роботи факультативу розглядаються розділи:

3.1. Європейський Союз: політико-економічний устрій.

3.2. Європейський Союз та Україна: політичний аспект.

3.3. Партнерські та міжнародні ініціативи.

Четвертий рік роботи відводиться на вивчення розділів:

4.1. Європейський Союз та Україна: економічний аспект.

4.2. Європейський Союз та Україна: соціальний аспект.

4.3. Освіта та освітянські програми і проекти Європейського Союзу та

України.

Програма передбачає теоретичні і практичні заняття. Теоретичний

матеріал пов'язується з темами практичних робіт відповідно до тематичного

плану. Індивідуальна робота з учнями в рамках діяльності Євроклубу

загальноосвітнього навчального закладу передбачає консультації з

дослідницької роботи; роботу в бібліотеках та з інтернет-джерелами; обробку

та узагальнення результатів пошукової та дослідницької праці; поглиблене

вивчення окремих питань суспільно-політичного та економічного життя країн

Європи та України. Особлива увага приділяється вивченню інформації про

країни, які представляє Євроклуб або з навчальними закладами яких має

партнерські стосунки.

Для розвитку кругозору та ерудиції учнів в програмі закладена

можливість активізувати розумову діяльність шляхом участі в різноманітних

веб-конференціях та Інтернет-мостах, екскурсіях, конкурсах, вікторинах,

ярмарках, круглих столах, проектах різного рівня організації, відвідування

музеїв, виставок та вистав, зустрічей з представниками громадських

організацій, консульств, керівників міжнародних проектів тощо. Таким чином,

відбувається формування не тільки розуміння політико-економічної ситуації та

національно-культурних особливостей народів і народностей, повага до їх

традицій, мови, стилю життя, а й навичок командної роботи в різних заходах та

видах діяльності.

240

В програмі також простежується зв’язок з суспільно-громадською

діяльністю та інформуванням громадськості щодо освіченості громадян

України стосовно процесів євроінтеграції шляхом участі лідерів Євроклубів

загальноосвітніх навчальних закладів в урочистих парадах, публікації статей в

періодичних виданнях та інтернет-блогах, святкуванні Дня міста, Дня Європи

тощо.

У процесі діяльності в Євроклубі старшокласники повинні отримати

уявлення про полікультурне європейське суспільство через уміння:

1) розвивати пізнавальну активність;

2) використовувати оптимальні способи роботи з інформаційними

ресурсами;

3) складати власний алгоритм дій у нестандартних ситуаціях;

4) критично оцінювати і самостійно вирішувати проблемні питання.

Орієнтація на розвиток особистісного потенціалу старшокласників

спрямовує організацію навчання відповідно до технологічного розвитку

суспільства. Нові підходи до навчання диктують і нові технології навчання,

тому поряд з класичними методами навчання (бесіда, дискусія, лекція, метод

вправ, пояснення, семінарне заняття, консультація, аналітична робота з

навчальною, науковою, науково-популярною літературою, підручниками,

посібниками та довідниками, газетними та статистичними матеріалами,

конспектування) в процесі роботи Євроклубу пропонується використання форм

і методів інтерактивного навчання (робота з інтренет-ресурсами, веб-квести,

дидактична гра, рольова гра, дебати, складання міні-оповідань, створення

мультимедійних презентацій, метод mind mapping або ментальні карти,

креативний фрірайтинг, культурні асимілятори тощо), комп'ютерних технологій

і відповідно допоміжних програм: MS Word, MS Exel, MS Power Point, MS

Publisher, Emaze, Survey Monkey тощо.

Результативність програми оцінюється під час перевірки та контролю

знань і умінь учнів у формі розв'язування проблемних завдань, написання

241

творчих робіт, проведення та участі у проектах, конкурсах та вікторинах

різного рівня організації.

Слід зауважити, що особливе значенння в ефективному впровадженні

програми набуває поєднання класної та позанавчальної роботи. Позанавчальна

робота дозволяє розширити активний словниковий запас учнів,

вдосконалювати навички письмового та усного мовлення, підтримує інтерес до

вивчення предметів, виховує толерантність, патріотизм та полікультурність.

Програма факультативу може використовуватися під час проведення

занять у групах індивідуального навчання, які організовуються відповідно до

Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи у

позашкільних навчальних закладах, що затверджене наказом Міністерства

освіти і науки України, Законом України “Про позашкільну освіту” [74].

Програма є орієнтовною, керівник факультативу або координатор

Євроклубу може змінювати порядок навчальних тем і кількість годин,

відведених на їх вивчення, вносити зміни у зміст відповідно до інтересів і

побажань вихованців.

В основу навчальної програми покладені рекомендації Міністерства

освіти і науки України, інституту інноваційних технологій і змісту освіти,

навчальна програма з позашкільної освіти О. Арутюнян “Європейський

клуб” [8], посібник Г. Жозе да Коста “Відкриваємо Європу разом” [67],

рекомендації Public Service Hub at the RSA та LSIS (Learning and Skills

Improvement Service) “The further education and skills sector in 2020:a social

productivity approach” [256], П. Фонтена “Європа у 12 уроках” [239], методичні

посібники П. Кендзьора [58], Л. Паращенко [184], Р. Димека [52].

242

Програма факультативних занять “Я – євролідер”

№ Розділ, тема Кількість годин

усього теоретичні практичні

І рік роботи факультативу 70 34 36

Вступ 2 2 -

Розділ 1.1. Загальна історико-географічна

інформація про Європейський континент 26 13 13

1.1.1. Європейський континент: географічні

відомості 4 2 2

1.1.2. Історія європейської цивілізації 6 3 3

1.1.3. Мови країн Європи 4 2 2

1.1.4 Країни сучасної Європи 8 4 4

1.1.5. Місце та роль України на географічній

та історичній карті Європи 4 2 2

Розділ 1.2. Загальна інформація про

Європейський Союз 18 9 9

1.2.1. Об’єднання Європи. Маастрихський

договір 4 2 2

1.2.2. Напрями діяльності Європейського

Союзу. 10 5 5

1.2.3. Ініціативи Європейського Союзу,

спрямовані на учнівську молодь 4 2 2

Розділ 1.3. Роль учнівської молоді в сучасному

світі 15 6 9

1.3.1. Розширення інформаційного простору в

житті сучасного підлітка 5 2 3

1.3.2. «Дитяча дипломатія» 4 2 2

1.3.3. Самоідентифікація особистості 6 2 4

Розділ 1.4. Основи соціальної політики в 8 4 4

243

країнах Європейського Союзу

1.4.1. Толерантність – основа політики

сучасної Європи 4 2 2

1.4.2. Європейські цінності 4 2 2

Підсумкові заняття 1 - 1

ІІ рік роботи факультативу 70 35 35

Вступ 2 1 1

Розділ 2.1. Європейський Союз та Україна 14 7 7

2.1.1. Державний устрій країн Європи 2 1 1

2.1.2. Головні інституції Європейського Союзу 4 2 2

2.1.3. Нормативно-правова база 2 1 1

2.1.4. Лісабонський договір та Європейська

служба зовнішньої дії 2 1 1

2.1.5. Європейська політика сусідства та

Україна 4 2 2

Розділ 2.2. Соціально-політичне життя в країнах

Європи та в Україні 26 11 15

2.2.1. Толерантність 5 2 3

2.2.2. Питання релігії в сучасній Європі. 5 2 3

2.2.3. Дискримінація 2 1 1

2.2.4. Форми правління та державного устрою

європейських країн. Демократичні

цінності

7 3 4

2.2.5. Права, свободи та відповідальність в

Європі, в світі та в Україні. 7 3 4

Розділ 2.3. Культурний розвиток країн

Європейського Союзу та України 26 14 12

2.3.1. Видатні діячі Європи 4 2 2

2.3.2. Глобалізація та самоідентифікація. 6 4 2

244

2.3.3. Культурна політика в Україні 4 2 2

2.3.4. Українська культура в європейській

спадщині. 4 2 2

2.3.5. Видатні українці в Європі та світі 4 2 2

2.3.6. Роль Євроклубів у збереженні

культурного іміджу України 2 1 1

2.3.7. Дні Європи в Україні 2 1 1

Підсумкове заняття 2 1 1

ІІІ рік роботи факультативу 70 37 33

Вступ 2 1 1

Розділ 3.1. Європейський Союз: політико-

економічний устрій 25 13 12

3.1.1. Єврозона 8 5 3

3.1.2. Економічний та монетарний союз 4 2 2

3.1.3. Єдиний ринок: переваги та недоліки 2 1 1

3.1.4. Шенгенська зона 5 2 3

3.1.5. Етапи євроінтеграції 6 3 3

Розділ 3.2. Європейський Союз та Україна:

політичний аспект 25 14 11

3.2.1. Представництво Європейського Союзу в

Україні: політичний діалог 5 3 2

3.2.2. Стратегія та пріоритети співробітництва

ЄС-Україна 2 1 1

3.2.3. Відносини ЄС-Україна 6 3 3

3.2.4. Бюджетна підтримка з боку ЄС. 2 1 1

3.2.5. Вимоги для вступу України в

Європейський Союз 4 2 2

3.2.6. Загальна політична ситуація в Україні.

Політика безпеки та оборони ЄС 6 4 2

245

Розділ 3.3. Партнерські та міжнародні

ініціативи 16 8 8

3.3.1. Інформаційна безпека 2 1 1

3.3.2. Міжнародні організації 4 2 2

3.3.3. Волонтерська діяльність 6 3 3

3.3.4. Роль Євроклубів в волонтерському русі 4 2 2

Підсумкові заняття 2 1 1

IV рік роботи факультативу 70 35 35

Вступ 2 1 1

Розділ 4.1. Європейський Союз та Україна:

економічний аспект 30 15 15

4.1.1. Європейський економічний простір 2 1 1

4.1.2. Загальна економічна ситуація України 2 1 1

4.1.3. Відносини ЄС-Україна 2 1 1

4.1.4. Проєвропейська політика України 4 2 2

4.1.5. Переваги та недоліки вступу України в

Європейський Союз 16 8 8

4.1.6. Економічна криза в країнах Європи 4 2 2

Розділ 4.2. Європейський Союз та Україна:

соціальний аспект 14 7 7

4.2.1. Умови та перспективи життя в країнах

Європейського Союзу 2 1 1

4.2.2. Соціальна політика Європейського Союзу

та України 4 2 2

4.2.3. Зайнятість населення на ринку праці 6 2 4

4.2.4. Політика з питань біженців та емігрантів

в країнах Європи 2 1 1

Розділ 4.3. Освіта та освітянські програми та

проекти 20 9 11

246

Зміст програми

І рік роботи факультативу (70 год.)

Вступ (2 год.)

Теоретична частина. Установчі збори. Окреслення мети і завдань

роботи факультативу. Опрацювання правил техніки безпеки.

Практична частина.Складання правил роботи факультативу.

Анкетування. Вправа “Нові знайомства”. Вправа “Дерево очікувань”.

Розділ 1.1. Загальна історико-географічна інформація

про Європейський континент (26 год.)

1.1.1. Європейський континент: географічні відомості (4 год.)

Теоретична частина. Загальна інформація про Європейський

континент: географічне положення, клімат, природні ресурси, флора і фауна.

Практична частина. Робота з географічними картами. Географічна

вікторина.

1.1.2. Історія європейської цивілізації (6 год.)

Теоретична частина. Кам’яна доба. Епоха бронзи та заліза. Стародавня

Греція. Римська імперія. Середні віки. Відродження. Промислова революція.

Сучасний світ.

Практична частина. Підготовка презентацій основних історичних епох.

Робота з довідниками та інтернет-джерелами.

1.1.3. Мови країн Європи (4 год.)

4.3.1. Національна стратегія України в галузі

освіти 2 1 1

4.3.2. Європейський вимір навчання 5 2 3

4.3.3. Освіта в країнах Європейського Союзу 9 4 5

4.3.4. Освіта впродовж життя 4 2 2

Узагальнення пройденого матеріалу 2 1 1

Підсумкове заняття 2 - 2

Разом: 280 138 142

247

Теоретична частина. Офіційні мови країн Європи. Індоєвропейська та

Уральська мовні сім’ї та мовні групи. Мовленнєва комунікація, її функції та

характеристика. Вербальна та невербальна комунікація в міжособистісному

спілкуванні.

Практична частина. Тренінг “Вітання мовами Європи”. Аналіз

подібних лексичних одиниць в мовах країн Європи: як вивчити максимальну

кількість іноземних слів, їх “сімейна” схожість. Лексична гра “Taboo”.

Проведення рольових ігор на розпізнання сигналів невербальної комунікації:

жестів, міміки тощо. Конкурс перекладачів.

1.1.4. Країни сучасної Європи (8 год.)

Теоретична частина. Характеристика країн Північної Європи,

Південної Європи, Західної Європи, Східної Європи та Казахстану, Росії,

Туреччини.

Практична частина. Гра хрестики-нулики “Європейські канікули”.

Підготовка презентацій та стінівок з інформацією про країни Європи.

Віртуальні екскурсії та подорожі. Створення карти мандрів Європою.

Інтерактивна гра “Чи знаєш ти Європу?”.

1.1.5. Місце та роль України на географічній та історичній карті Європи

(4 год.)

Теоретична частина.Фізико-географічне положення України, клімат,

природні ресурси. Географічний центр Європи. Зміни кордонів України в

історичній хронології. Цікаві факти з історії України.

Практична частина. Мультимедійні он-лайн презентації. Робота з

інтерактивною картою українських земель та календарем історичних подій

“Землі України”. Розробка “маршрутів” подорожей визначними місцями

України (підготовка презентацій).

Розділ 1.2. Загальна інформація про Європейський Союз (18 год.)

1.2.1. Об’єднання Європи. Маастрихський договір (4 год.)

Теоретична частина. Передумови підписання та сутність

Маастрихського договору й утворення Європейського Союзу.

248

Практична частина. Укладання довідничка “Хронологія історичних

подій”. Аналіз інформації періодичних видань та історичних посібників.

Мозковий штурм.

1.2.2. Напрями діяльності Європейського Союзу (10 год.)

Теоретична частина. Політика Європейського Союзу щодо вирішення

глобальних проблем. Екологічні проблеми: захист навколишнього середовища

та природних ресурсів. Освоєння космосу та океану. Економічні проблеми:

подолання відсталості країн, що розвиваються; продовольчі проблеми.

Проблеми війни та миру: “Партнерство заради миру”. Демографічні проблеми.

Проблеми охорони здоров’я: небезпечні захворювання.

Практична частина. Проведення круглого столу “Політика

Європейського Союзу”. Дебати “Роль Європейського Союзу в сучасному світі”.

Конференція “Чорнобильські уроки”.

1.2.3. Ініціативи Європейського Союзу, направлені на учнівську молодь

(4 год.)

Теоретична частина. Особливості програм та проектів за ініціативи

Європейського Союзу, підтримка діяльності Євроклубів. Історія створення

Євроклубів, зміст та напрями їх діяльності. Всеукраїнські та міжнародні

партнерські інціативи лідерів Євроклубів.

Практична частина. Дискусія “Роль Євроклубів в полікультурному

вихованні учнівської молоді”. Телеміст з випускниками, партнерами

Євроклубу.

Розділ 1.3. Роль учнівської молоді в сучасному світі (15 год.)

1.3.1. Розширення інформаційного простору в житті сучасного підлітка

(5 год.)

Теоретична частина. Інтерактивні технології. Позитивний та

негативний вплив соціальних мереж Vkontakte, Facebook, Twitter, Instagram

тощо. Віртуальні знайомства з іноземними підлітками. Основи етикету

спілкування в соціальних мережах.

249

Практична частина. Круглий стіл “Географія моїх друзів”. Дискусія

“Переваги та недоліки спілкування в соціальних мережах”. Он-лайн

спілкування.

1.3.2. “Дитяча дипломатія” (4 год.)

Теоретична частина. Роль дитячих об’єднань (Євроклубів) у

міжнародній діяльності. Діти-посли доброї волі.

Практична частина. Аналіз історичних матеріалів, періодичних видань,

інтернет-джерел. Дидактична гра “Я – юний політик”.

1.3.3. Самоідентифікація особистості (6 год.)

Теоретична частина. Громадські об’єднання дітей та молоді.

Самоідентифікація особистості: приналежність до субкультур.

Практична частина. Підготовка презентацій “Молодіжні субкультури”.

Перегляд та аналіз відео. Дискусія “Чому підлітки приєднуються до

субкультур?”. Креативний фрірайтинг. Створення метаплану.

Розділ 1.4. Основи соціальної політики в країнах Європейського

Союзу (8 год.)

1.4.1. Толерантність – основа політики сучасної Європи (4 год.)

Теоретична частина. Історичні аспекти розвитку та сутність поняття

“толерантність”. Застосування терміну. Концептуальне обґрунтування

толерантності.

Практична частина. Гра на основі методів “Культурні асимілятори” або

“Культурні асоціації”. Вправа “Я тебе поважаю за…”.

1.4.2. Європейські цінності (4 год.)

Теоретична частина. Історія формування європейських цінностей.

Перелік та аналіз європейських цінностей. Оцінка тенденцій в сучасному світі.

Практична частина. Творча майстерня “Мої цінності”. Складання

ментальних карт. Командна робота.

Підсумкове заняття (1 год.)

Теоретична частина. Узагальнення та систематизація теоретичного

матеріалу за програмою. Звіт про діяльність за перший рік роботи. Презентація

250

кращих учнівських проектів. Поради і рекомендації щодо подальшої діяльності

факультативу.

Практична частина. Інтелектуальна гра “Євровікторина”.

ІІ рік роботи факультативу (70 год.)

Вступ (2 год.)

Теоретична частина. Установчі збори. Окреслення мети і завдань

роботи факультативу. Опрацювання правил техніки безпеки. Актуалізація

набутих знань.

Практична частина.Складання правил роботи факультативу.

Анкетування. Вправа “Нові знайомства”. Вправа “Діаграма зв’язків (Mind

map)”. Вправа “Дерево очікувань”.

Розділ 2.1. Європейський Союз та Україна (14 год.)

2.1.1. Державний устрій країн Європи (2 год.)

Теоретична частина. Цілі та цінності Європейського Союзу.

Практична частина. Бесіда. Встановлення логічно-наслідкових зв’язків.

Творча майстерня “Что такое “хорошо” и что такое “плохо”?”.

2.1.2. Головні інституції Європейського Союзу (4 год.)

Теоретична частина. Основні відомості щодо головних інституцій

Європейського Союзу: Європейська Рада, Рада Європейського Союзу,

Європейський парламент, Європейська Комісія.

Практична частина. Складання інформаційного довідника. Підготовка

презентацій. Віртуальна подорож до “Парламентаріуму” – музею

Європейського парламенту.

2.1.3. Нормативно-правова база (законодавство України з питань

інтеграції до Європейського Союзу) (2 год.)

Теоретична частина. З’ясування сутності державних документів:

закони України, Укази та розпорядження Президента України, рішення Уряду,

нормативно-правові акти та угоди.

251

Практична частина. Аналіз нормативно-правової документації.

Обговорення. Бесіда.

2.1.4. Лісабонський договір та Європейська служба зовнішньої

дії (2 год.)

Теоретична частина. Союз для XXI століття. Передумови підписання та

основні положення Лісабонського договору. Створення та функції

Європейської служби зовнішньої дії.

Практична частина. Аналіз інформаційних довідників, інтернет-

джерел. Індивідуальна робота. Командна робота. Обмін думками.

2.1.5. Європейська політика сусідства та Україна (4 год.)

Теоретична частина. Участь України в Європейській політиці

сусідства. Східне Партнерство. Аналітична оцінка впровадження Європейської

політики сусідства.

Практична частина. Вправа “Коло ідей”. Командна робота.

Розділ 2.2. Соціально-політичне життя в країнах Європи та в

Україні (26 год.)

2.2.1. Толерантність (5 год.)

Теоретична частина. Проблематичність толерантності. Класифікація

видів толерантності: гендерна; расова, національна та міжкласова; по

відношенню до людей з обмеженими можливостями; реігійна; політична;

освітня.

Практична частина. Вправа “Емблема толерантності”. Вправа

“Асоціативний кущ”. Перегляд та аналіз відео “The Eyes of a Child” Noemi

Association. Перегляд та аналіз відео “Як розпочинають параолімпійські

чемпіони”. Гра на основі методів “Культурні асимілятори”. Аналіз ситуацій з

життя.

2.2.2. Питання релігії в сучасній Європі (5 год.)

Теоретична частина. Поняття релігії та релігійних конфесій в

об’єднаній Європі. Релігійні свята та їх походження.

252

Практична частина. Підготовка презентацій. Круглий стіл “Релігія та

духовність в сучасному світі”.

2.2.3. Дискримінація (2 год.)

Теоретична частина. Визначення та форми дискримінації. Боротьба з

дискримінацією на міжнародному рівні.

Практична частина. Анкетування. Вправа “Приклади дискримінації у

нашому суспільстві”. Вправа “Ярлик”. Вправа “П’ять добрих слів”.

2.2.4. Форми правління та державного устрою європейських країн.

Демократичні цінності (7 год.)

Теоретична частина. Політична та соціальна рівність. Права

національних та соціальних меншин. Права людини. Конвенція про захист прав

людини. Права дитини.

Практична частина. Вправа “Ромашка”. Перегляд та анліз відеоролику

“Історія становлення прав людини”. Конкурс малюнків “Права дитини”. Рольва

гра “Коли порушуються мої права”.

2.2.5. Права, свободи та відповідальність в Європі, у світі та в

Україні (7 год.)

Теоретична частина. Визначення понять “свобода” та

“відповідальність”. Захист прав в Європі, в світі та в Україні. Омбудсмен та

його роль в демократичній Європі.

Практична частина. Перегляд та обговорення відео. Драматизація

фрагменів казок. Вікторина. Тренінги. Дидактична гра “Подолання конфліктів”.

Розділ 2.3. Культурний розвиток країн Європейського Союзу та

України (26 год.)

2.3.1. Видатні діячі Європи (4 год.)

Теоретична частина. Відомі обличчя від А до Я: діячі культурного,

політично-економічного, соціального життя країн Європи.

Практична частина. Складання рейтингу видатних діячів Європи.

Підготовка презентацій. Створення стінівок “Алея визнання”.

2.3.2. Глобалізація та самоідентифікація (6 год.)

253

Теоретична частина. Проблеми і здобутки в галузі культури. Культура

епохи Античності, Середньовіччя, Відродження, нового часу ХХ століття,

сучасності. Масова культура. Культурна та національна самобутність країн.

Причини та наслідки глобалізації. Критика глобалізації.

Практична частина. Робота з довідковою літературою та інтернет-

джерелами. Перегляд відео. Вікторина. Веб-квест. Дебати “Наслідки

глобалізації”.

2.3.3. Культурна політика в Україні (4 год.)

Теоретична частина. Управління у сфері культури: український та

європейський досвід. Культура національних меншин. Національні культурні

організації та рухи.

Практична частина. Робота з документацією. Круглий стіл “Гострі кути

в питанні культури”. Перегляд та обговорення фрагментів відео круглого столу

“Культура как фундамент государственности. Время решительных действий”.

2.3.4. Українська культура в європейській спадщині (4 год.)

Теоретична частина. Особливості культури України. Традиційна

українська культура: ХХІ століття. Традиційні ремесла. Культурні фестивалі.

Практична частина. Підготовка презентацій “Чим пишається

Україна?”. Проектна діяльність: створення експозиції “Парад вишиванок” та

майстер-клас “Український вінок”.

2.3.5. Видатні українці в Європі та в світі (4 год.)

Теоретична частина. Видатні політики. Діячі культури. Провідні

науковці. Майстри народної творчості. Неординарні особистості. Видатні

постаті регіону та міста.

Практична частина. Індивідуальна та командна робота. Робота з

довідниками та посібниками. Проектна діяльність. Підготовка презентацій,

відео сюжетів та інтерв’ю.

2.3.6. Роль Євроклубів у збереженні культурного іміджу України (2 год.)

Теоретична частина. Напрями та рівні діяльності Євроклубів.

Культурні заходи за підтримки лідерів Євроклубів.

254

Практична частина. Ярмарка ідей “Як Євроклуби можуть допомогти

суспільству?” Телеміст з лідерами Євроклубів.

2.3.7. Дні Європи в Україні (2 год.)

Теоретична частина. Історичні передумови святкування Дня Європи.

Культурні події в Україні, регіоні та місті.

Практична частина. Євроярмарок. Захист проектів “Україна

європейська”.

Підсумкові заняття (2 год.)

Теоретична частина. Узагальнення та систематизація теоретичного

матеріалу за програмою. Звіт про діяльність за другий рік роботи. Презентація

кращих учнівських проектів. Поради і рекомендації щодо подальшої діяльності

факультативу.

Практична частина. Інтелектуальна гра “Євроквіз”.

ІІІ рік роботи факультативу (70 год.)

Вступ (2 год.)

Теоретична частина. Установчі збори. Окреслення мети і завдань

роботи факультативу. Опрацювання правил техніки безпеки. Актуалізація

набутих знань.

Практична частина.Складання правил роботи факультативу.

Анкетування. Вправа “Нові знайомства”. Вправа “Діаграма зв’язків (Mind

map)”. Вправа “Дерево очікувань”.

Розділ 3.1. Європейський Союз: політико-економічний

устрій (25 год.)

3.1.1. Єврозона (8 год.)

Теоретична частина. Єврозона. Історія створення та становлення євро.

Національні валюти країн Європи. Передумови валютної інтеграції.

Практична частина. Створення експозиції “Національні валюти країн”.

Дискусія “Наслідки впровадження євро”. Обговорення “Чому не всі країни

255

Європейського Союзу використовують євро?”. Інтерактивна гра “Єврозона”.

Майстер-клас “Як відрізнити “фальшивку”?

3.1.2. Економічний та монетарний союз (4 год.)

Теоретична частина. Передумови створення та функції Економічного та

монетарного союзу.

Практична частина. Вправа “Акваріум”. Дискусія в групах.

3.1.3. Єдиний ринок: переваги та недоліки (2 год.)

Теоретична частина. Становлення Єдиного ринку Європейського

Союзу. Вільне пересування товарів, осіб, послуг, капіталів.

Практична частина. Дидактична гра “Переговори: заключення

партнерських договорів”.

3.1.4. Шенгенська зона (5 год.)

Теоретична частина. Шенгенська зона. Країни Шенгенської візової

зони. Історія еволюції та типи віз. Візовий діалог: Європа без кордонів.

Практична частина. Командна та індивідуальна робота. Аналіз пакету

документів та процедура отримання візи. Дидактична гра “На кордоні”.

Круглий стіл “Безвізовий режим: міфи та реальність”.

3.1.5. Етапи євроінтеграції (6 год.)

Теоретична частина. Вимоги для кандидатів для вступу в Європейський

Союз: Копенгагенські критерії. Етапи євроінтеграції. Майбутнє розширення

Європейського Союзу.

Практична частина. Круглий стіл. Аналіз публікацій в періодичних

виданнях та новинах. Європейський брейн-ринг.

Розділ 3.2. Європейський Союз та Україна: політичний аспект

(25 год.)

3.2.1. Представництво Європейського Союзу в Україні: політичний

діалог (5 год.)

Теоретична частина. Представництво Європейського Союзу в Україні:

політичний діалог (Саміт ЄС-Україна, Рада з питань співробітництва ЄС-

Україна, Комітет з парламентського співробітництва ЄС-Україна).

256

Практична частина. Складання інформаційного довідника. Командна та

індивідуальна робота.

3.2.2. Стратегія та пріоритети співробітництва ЄС-Україна (2 год.)

Теоретична частина. Основні напрями інтеграційного процесу.

Перспективи співпраці.

Практична частина. Рольова гра. Відпрацювання навичок ведення

дебатів: вміння знаходити інформацію, вміння аналітично мислити, вміння

вислуховувати та записувати, вміння наводити аргументи та докази.

3.2.3. Відносини ЄС-Україна (6 год.)

Теоретична частина. Відносини ЄС-Україна. Програми співробітництва

Україна-ЄС. Угода “Про асоціацію”.

Практична частина. Аналіз історичних подій. Перегляд відео

“Євромайдан”. Ознайомлення з нормативно-правовою документацією, її аналіз,

перегляд матеріалів періодичних видань, інтернет-джерел, телевізійних новин.

Створення стінівок “Алея пам’яті”. Дидактична гра “Підписання угод”.

3.2.4. Бюджетна підтримка з боку ЄС (2 год.)

Теоретична частина. Транспортна стратегія України. Національна

екологічна політика України. Питання енергозбереження, енергетична

стратегія.

Практична частина. Командна та індивідуальна робота. Аналіз

інформаційних матеріалів.

3.2.5. Вимоги для вступу України в Європейський Союз (4 год.)

Теоретична частина. Аналіз вступу України до Європейського Союзу.

Політичні, економічні та соціальні перспективи та загрози.

Практична частина. Командна робота. Аналіз інформаційних

матеріалів, публікацій, досвіду країн-сусідів. Проектна діяльність “Як козаки в

Євросоюз вступали” (зйомка відеороликів).

3.2.6. Загальна політична ситуація в Україні. Політика безпеки та

оборони ЄС (6 год.)

257

Теоретична частина. Загальна політична ситуація в Україні. Політика

безпеки та оборони ЄС. “Партнерство заради миру”.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання інформаційного довідника.

Перегляд та обговорення відеосюжетів. Мозковий штурм “Подолання

політичної кризи”. Круглий стіл “Причини та наслідки політичної кризи в

країні”.

Розділ 3.3. Партнерські та міжнародні ініціативи (16 год.)

3.3.1. Інформаційна безпека (2 год.)

Теоретична частина. Інформаційна безпека: вплив ЗМІ на імідж

України та країни ЄС.

Практична частина. Дебати “ЗМІ: відображення реальної картини

світу”.

3.3.2. Міжнародні організації (4 год.)

Теоретична частина. Сутність та види міжнародних організацій, їх мета

і завдання.

Практична частина. Складання інформаційного довідника. Дидактична

гра “Засідання Ради Європейського Союзу”.

3.3.3. Волонтерська діяльність (6 год.)

Теоретична частина. Волонтери та волонтерський рух. Волонтерські

організації. Волонтерські програми та проекти країн ЄС, України, регіону,

міста.

Практична частина. Вивчення та аналіз нормативно-правової

документації щодо волонтерської діяльності, інформаційних матеріалів,

публікацій, інтернет-джерел. Дискусія “Волонтерство: поклик серця чи

корисливість”.

3.3.4. Роль Євроклубів в волонтерському русі (4 год.)

Теоретична частина. Роль Євроклубів в волонтерському русі України,

регіону, міста.

258

Практична частина. Ярмарка ідей “Волонтерські ініціативи

євроклубівців”. Підготовка презентацій “З добром у серці”.

Підсумкові заняття (2 год.)

Теоретична частина. Узагальнення та систематизація теоретичного

матеріалу за програмою. Звіт про діяльність за третій рік роботи. Презентація

кращих учнівських проектів. Поради і рекомендації щодо подальшої діяльності

факультативу.

Практична частина. Інтелектуальна гра “Європейський лікнеп”.

IV рік роботи факультативу (70 год.)

Вступ (2 год.)

Теоретична частина. Установчі збори. Окреслення мети і завдань

роботи факультативу. Опрацювання правил техніки безпеки. Актуалізація

набутих знань.

Практична частина.Складання правил роботи факультативу.

Анкетування. Вправа “Нові знайомства”. Вправа “Діаграма зв’язків (Mind

map)”. Вправа “Дерево очікувань”.

Розділ 4.1. Європейський Союз та Україна: економічний аспект

(30 год.)

4.1.1. Європейський економічний простір (2 год.)

Теоретична частина. Сутність Угоди про створення Європейського

економічного простору. Мета та структура Європейського економічного

простору.

Практична частина. Складання інформаційного довідника. Вивчення

та аналіз періодичних публікацій, інтернет-джерел, телевізійних новин.

Круглий стіл. Мозковий штурм.

4.1.2. Загальна економічна ситуація України (2 год.)

Теоретична частина. Національна економіка. Інтеграція України в

європейський економічний простір.

259

Практична частина. Складання інформаційного довідника. Вивчення

та аналіз періодичних публікацій, інтернет-джерел, телевізійних новин.

Круглий стіл. Дискусія.

4.1.3. Відносини ЄС-Україна (2 год.)

Теоретична частина. Європейський інструмент сусідства та

партнерства. Пріоритети співпраці. Торгівельні відносини. Допомога

Європейського Союзу Україні.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання інформаційного довідника.

4.1.4. Проєвропейська політика України (4 год.)

Теоретична частина. Програми з євроінтеграції. Напрями зовнішньої

політики України.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Перегляд та аналіз відео сюжетів. Дебати

“Крокуємо в Європу”.

4.1.5. Переваги та недоліки вступу України в Європейський Союз

(16 год.)

Теоретична частина. Наслідки вступу України в Європейський Союз в

аграрному та промисловому секторах, міжнародних відносинах, економічному

секторі, торгівельних відносинах, соціальному секторі, екологічній політиці,

культурі та освіті.

Практична частина. Міні-сесія Молодіжного Європейського

Парламенту. Дебати. Конкурс есе “Я – європеєць”.

4.1.6. Економічна криза в країнах Європи (4 год.)

Теоретична частина. Аналіз причин, наслідків та шляхів подолання

економічної кризи в країнах Європейського Союзу. Кризові явища в Єврозоні

та їх вплив на політичні трансформації в ЄС. Боргова криза в Греції та роль

Європейського Союзу в її врегулюванні.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Дидактична гра “Кризис-менеджер”.

260

Практикум з ведення діалогів на задану тему. Побудова лінії аргументації.

Розвиток навичок виходу із складних ситуацій.

Розділ 4.2. Європейський Союз та Україна: соціальний аспект

(16 год.)

4.2.1. Умови та перспективи життя в країнах Європейського Союзу

(2 год.)

Теоретична частина. Рівень життя в країнах Європейського Союзу.

Побут, культура, звичаї представників країн Європейського Союзу.

Практична частина. Рольова гра “Цивілізація”.

4.2.2. Соціальна політика Європейського Союзу та України (4 год.)

Теоретична частина. Соціальна політика Європейського Союзу та

України: соціальний діалог. Страйки в країнах Європейського Союзу.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Перегляд та обговорення відеосюжетів

новин країн Європейського Союзу. Круглий стіл.

4.2.3. Зайнятість населення на ринку праці (6 год.)

Теоретична частина. Зайнятість населення на ринку праці: проблема

безробіття молоді в країнах Європейського Союзу та в Україні.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання та аналіз статистичних

діаграм. Проектна робота “Аспекти життя в Європі”. Зустріч із представником

служби зайнятості населення. Вивчення статистики найперспективніших та

затребуваних професій на сучасному ринку праці. Підготовка мультимедійних

презентацій.

4.2.4. Політика з питань біженців та емігрантів в країнах Європи (2 год.)

Теоретична частина. Поняття та статус біженця чи емігранта. Умови

життя та перспективи роботи для біженців, емігрантів. “Відтік мізків”.

Еміграція українців за кордон. Діаспори.

261

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання інформаційного довідника.

Аналіз історичних та сучасних подій.

Розділ 4.3. Освіта та освітянські програми та проекти (20 год.)

4.3.1. Національна стратегія України в галузі освіти (2 год.)

Теоретична частина. Сучасний стан розвитку освіти в Україні. Мета і

пріоритети Національної стратегії України в галузі освіти.

Практична частина. Вивчення нормативно-правової документації.

Дослідження та аналіз періодичних публікацій, інтернет-джерел, телевізійних

новин. Складання інформаційного довідника.

4.3.2. Європейський вимір навчання (5 год.)

Теоретична частина. Сутність та мета європейського виміру навчання.

Болонський процес. Основні компетенції сучасної особистості.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання інформаційного довідника.

Підготовка презентацій. Дебати “Найкраща система освіти: “радянський

стандарт” або сучасний погляд?”.

4.3.3. Освіта в країнах Європейського Союзу (9 год.)

Теоретична частина. Особливості навчальних закладів. Можливості

навчання в Україні та Європейському Союзі. Умови вступу у вищі навчальні

заклади Європейського Союзу. Гранти. Освітні програми та обміни досвідом

для студентів.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Складання рейтингу преференцій вищих

навчальних закладів України та країн Європейського Союзу. Підготовка

мультимедійних презентацій. Он-лайн конференції. Проектна робота. Круглий

стіл “Чому учні все частіше обирають навчання в Європі?”.

4.3.4. Освіта впродовж життя (4 год.)

262

Теоретична частина. Західна освітня концепція “Навчання впродовж

життя”. Закон України “Про освіту впродовж життя”. Програми та можливості

освіти впродовж життя.

Практична частина. Вивчення та аналіз періодичних публікацій,

інтернет-джерел, телевізійних новин. Дискусія “Чи потрібне навчання

впродовж життя?”. Круглий стіл в рамках Міжнародного німецько-польсько-

українського проекту “Європа у валізі”.

Узагальнення пройденого матеріалу (2 год.)

Теоретична частина. Узагальнення та систематизація теоретичного

матеріалу за програмою.

Практична частина. Інтелектуальна гра “Європейське “Що? Де?

Коли?”.

Підсумкове заняття (2 год.)

Теоретична частина. Звіт про діяльність за чотири роки роботи.

Підбиття підсумків роботи гуртка “Я – євролідер” за рік. Презентація кращих

учнівських науково-дослідницьких робіт.

Прогнозований результат

І рік роботи факультативу (70 год.)

Учні мають знати:

1) основні географічні відомості про європейський континент та

історію європейської цивілізації;

2) місце та роль України на географічній та історичній карті Європи;

3) зведені дані про Європейський Союз: передумови утворення,

напрями діяльності;

4) особливості вербальної та невербальної комунікації;

5) норми мовленнєвого етикету, культури мовлення та специфіку

мовної поведінки;

6) характерні риси впливу інтерактивних технологій та соціальних

мереж;

263

7) роль дитячих об’єднань у полікультурному світі, особливості

субкультур;

8) сутність понять “толерантність” та “європейські цінності”.

Учні мають уміти:

1) працювати з довідковою літературою: систематизувати,

узагальнювати, аналізувати;

2) використовувати інформаційно-комунікаційні технології,

комп’ютерні програми;

3) працювати самостійно і в команді;

4) аналізвувати діяльність європейських інституцій;

5) застосовувати набуті знання на практиці шляхом участі у

вікторинах, конкурсах тощо;

6) встановлювати мовленнєву комунікацію;

7) презентувати результати власної пошукової та творчої діяльності.

Учні мають набути досвід у:

1) роботі з джерелами інформації, презентації власної діяльності;

2) самостійній та командній роботі;

3) встановленні мовленнєвої комунікації.

В учнів мають сформуватися компетенції:

1) пізнавальна: засвоєння знань про Європу та Європейський Союз,

місце України на карті та у житті Європи, інтерактивні технології,

толерантність, європейські цінності;

2) практична: засвоєння інформаційного матеріалу через самостійну,

індивідуальну, групову, диференційовану навчально-практичну діяльність.

Форма демонстрації досягнень учнів: творчі роботи, виконання завдань

творчого характеру, мультимедійні презентації.

ІІ рік роботи факультативу (70 год.)

Учні мають знати:

264

1) основні відомості про Європейський Союз та його головні

інституції;

2) положення Європейської політики сусідства;

3) форми правління та державного устрою країн Європи та

Європейського Союзу;

4) сутність толерантності та дискримінації, права людини;

5) зведену інформацію про різноманіття релігій та релігійних

конфесій;

6) основні відомості про культуру України та країн Європи;

7) сутність та наслідки глобалізації;

8) правила та технології ведення дискусій та дебатів;

9) правила створення презентації виступу за допомогою

мультимедійних засобів.

Учні мають уміти:

1) аналізувати отримувану з публікацій та телевізійних новин

інформацію, критично мислити;

2) працювати з нормативно-правовою документацією;

3) творчо вирішувати поставлені задачі;

4) генерувати ідеї та аргументувати свій вибір;

5) працювати у команді;

6) аналізувати життєві ситуації з точки зору толерантності;

7) сприймати та поважати культурну та релігійну відмінність

особистостей;

8) поважати права та свободи.

Учні мають набути досвід у:

1) сфері науково-дослідної роботи, роботи з нормативно-правовою

документацією;

2) вирішенні проблемних питань.

В учнів мають сформуватися компетентності:

265

1) пізнавальна: поглиблення знань про головні інституції

Європейського Союзу, напрями його політики, релігію та релігійні конфесії,

культуру України та країн Європейського Союзу;

2) практична: відпрацювання навичок роботи у команді, прийняття

нестандартних та оптимальних рішень поставлених завдань, формування

навичок науково-дослідної діяльності;

3) творча: розвиток мовленнєвих здібностей, реалізація потенційних

творчих можливостей.

Форма демонстрації досягнень учнів: методична і творча робота,

створення мультимедійних презентацій, участь у конкурсах, вікторинах,

проектах.

ІІІ рік роботи факультативу (70 год.)

Учні мають знати:

1) політико-економічний устрій країн Єврпейського Союзу;

2) особливості Єврозони та Шенгенської зони;

3) вимоги для вступу в Європейський Союз;

4) основні дані щодо політичної ситуації в Україні;

5) відмінні риси та структуру міжнародних організацій;

6) особливості волонтерської діяльності та волонтерського руху;

7) правила створення презентації виступу за допомогою

мультимедійних засобів;

8) основні критерії вдалого виступу.

Учні мають уміти:

1) аргументувати власну позицію у дебатах та дискусіях, спираючись

на норми ділового етикету;

2) працювати самостійно та у команді;

3) створювати та реалізовувати проекти, презентувати кінцевий

продукт власної інтелектуальної діяльності;

4) брати участь в інтелектуальних іграх;

266

5) аналітично мислити.

Учні мають набути досвід у:

1) побудові лінії аргументації власних поглядів;

2) участі у дискусіях та інтелектуальних іграх;

3) реалізації проектної діяльності.

В учнів мають сформуватися компетентності:

1) пізнавальна: поглиблення знань про політико-економічний устрій

країн Європейського Союзу;

2) практична: вдосконалення комунікативних навичок, навичок

командної роботи, формування навичок монологічного мовлення;

3) творча: розвиток мовленнєвих здібностей, реалізація потенційних

творчих можливостей.

Форма демонстрації досягнень учнів: участь у дебатах, інтелектуальних

іграх, он-лайн вікторинах, презентація кінцевого інтелектуального продукту.

ІV рік роботи факультативу (70 год.)

Учні мають знати:

1) основну інформацію про Європейський економічний простір,

економічну ситуацію у країнах Європейського Союзу;

2) загальну економічну ситуацію в Україні;

3) напрями зовнішньої політики України;

4) наслідки вступу України до Європейського Союзу;

5) соціальні аспекти життя у країнах Європейського Союзу;

6) особливості системи освіти в Україні та у країнах Європейського

Союзу;

7) основні компетенції сучасної особистості;

8) правила та технології ведення дискусії та дебатів.

Учні мають уміти:

1) правильно будувати лінію аргументації у дебатах, дискусіях,

круглих столах та відстоювати думку згідно правил мовленнєвого етикету;

267

2) застосовувати набуті знання, уміння та навички на практиці шляхом

участі у дидактичних іграх;

3) знаходити нестандартні рішення суперечливих питань;

4) виступати перед аудиторією;

5) знаходити інформацію, аналітично мислити, вислуховувати та

записувати, наводити аргументи та докази.

Учні мають набути досвід у:

1) побудові лінії аргументації власних поглядів;

2) участі в дискусіях та інтелектуальних іграх;

3) реалізації проектної діяльності.

В учнів мають сформуватися компетентності:

1) пізнавальна: поглиблення знань щодо економічної ситуації у

країнах Європейського Союзу та в Україні, соціальної політики та освіти у

країнах Європейського Союзу та в Україні;

2) практична: вдосконалення культури мовлення, закріплення навичок

роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, ведення діалогу,

дискусії, дебатів;

3) творча: реалізація творчого потенціалу особистості.

Форма демонстрації досягнень учнів: участь у міні-сесіях

Європейського молодіжного парламенту, створення мультимедійних

презентацій, науково-дослідних нарисів, проектів у рамках програми eTwinning.

268

Додаток С

Ставлення старшокласників експериментальної групи до діяльності

Євроклубу загальноосвітнього навчального закладу

Первинне діагностування

Проміжне діагностування

Контрольне діагностування

Рис. С.1. Ставлення старшокласників експериментальної групи

педагогічного дослідження до діяльності Євроклубу загальноосвітнього

навчального закладу

269

Додаток Т

Розподіл відповідей старшокласників за питаннями анкет

Рис. Т.1. Формування життєвих планів старшокласників контрольної

групи

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%90%100%

Продовжити навчання у вищому

навчальному закладі України або Європи

Створити сім’ю

Подорожувати світом, вивчаючи

культуру, історію, мови країн

Відпочивати та насолоджуватись життям

Започаткувати власну справу (бажано із

закордонними партнерами)

Вести активне соціальне життя

Забезпечити власний матеріальний

добробут, незалежно від сфери діяльності

Максимально використати накопиченні

знання задля реалізації власних планів

Продовжити навчання та пізнання світу

Брати участь у громадському житті

міста/країни

Реалізувати творчий потенціал

Контрольне діагностування Проміжне діагностування Первинне діагностування

270

Рис. Т.2. Формування життєвих планів старшокласників

експериментальної групи

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%90%100%

Продовжити навчання у вищому

навчальному закладі України або Європи

Створити сім’ю

Подорожувати світом, вивчаючи культуру,

історію, мови країн

Відпочивати та насолоджуватись життям

Започаткувати власну справу (бажано із

закордонними партнерами)

Вести активне соціальне життя

Забезпечити власний матеріальний

добробут, незалежно від сфери діяльності

Максимально використати накопиченні

знання задля реалізації власних планів

Продовжити навчання та пізнання світу

Брати участь у громадському житті

міста/країни

Реалізувати творчий потенціал

Контрольне діагностування Проміжне діагностування Первинне діагностування

271

Рис. Т.3. Сформованість життєвих цінностей старшокласників

контрольної групи

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%90%100%

Наявність високооплачуваної роботи

Наявність роботи, яка приноситиме

задоволення

Любляча та щаслива родина

Визнання у суспільстві

Високий соціальний статус

Саморозвиток та самоосвіта

Кохання та кохана людина поруч

Матеріальне забезпечення

Здоров’я

Продуктивна діяльність

Здатність реалізувати творчий потенціал

Подорожі та нові знайомства.

Наявність вірних друзів

Терпіння, взаєморозуміння та

взаємоповага в сім’ї/ на роботі тощо

Контрольне діагностування Проміжне діагностування Первинне діагностування

272

Рис. Т.4. Сформованість життєвих цінностей старшокласників

експериментальної групи

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Наявність високооплачуваної роботи

Наявність роботи, яка приноситиме

задоволення

Любляча та щаслива родина

Визнання у суспільстві

Високий соціальний статус

Саморозвиток та самоосвіта

Кохання та кохана людина поруч

Матеріальне забезпечення

Здоров’я

Продуктивна діяльність

Здатність реалізувати творчий

потенціал

Подорожі та нові знайомства.

Наявність вірних друзів

Терпіння, взаєморозуміння та

взаємоповага в сім’ї/ на роботі тощо

Контрольне діагностування Проміжне діагностування Первинне діагностування