УДК 913(477)(075)ББК 26.82+74.2(4УКР)я721Б-90

Булава Л. М. Б 90. Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія України» (завдання і відповіді). Методичний посібник для вчителів. — Харків: Видавнича група “Основа”, 2009. — 208 с. (7,5 др. арк.. - У двох частинах). [Фрагмент посібника]

У 2008 році у харківських видавництвах «АН ГРО плюс» і «Ранок» вийшов із друку підручник автора «Фізична географія України», який раніше став переможцем Всеукраїнського конкурсу підручників для учнів 8 класу. Як показали перші результати апробації підручника, задля повної реалізації можливостей його змісту й методичного апарату, виникла необхідність у розробці системи дидактичних матеріалів. Автор сподівається, що даний посібник значно скоротить час для підготовки до уроків не тільки учителів-початківців, але й досвідчених учителів. Дидактичні матеріали включають запитання, які подаються в підручнику та відповіді на них, а також методичні рекомендації автора щодо вивчення кожної теми, опорні схеми, довідкові матеріали тощо.

Текст дидактичних матеріалів згрупований по розділах, темах і уроках (від №1 – до №51), що зручно при підготовці учителя до відповідного заняття. Зміст посібника, поданий у його кінці, є одночасно тематично-поурочним плануванням курсу, яке відповідає змістові підручника.

Автор із вдячністю відкликнеться на всі пропозиції і зауваження задля вдосконалення подальших випусків підручника та дидактичних матеріалів до нього. Пропозиції просимо надсилати на е-mail: bulavapolt @ rambler . ru

Основні рубрики дидактичних матеріалів: – запитання для актуалізації опорних знань і умінь учнів перед початком параграфа і короткі відповіді на них; – запитання і завдання в тексті параграфа і відповіді на них; – запитання і завдання продуктивного рівня; – завдання творчого рівня наприкінці параграфа і відповіді на них; – географічні задачі і практичні завдання наприкінці параграфа та відповіді на них; – відповіді на завдання до практичних робіт; – відповіді на завдання для тематичного оцінювання.

Тема: ВСТУП .

§1. ПРЕДМЕТ КУРСУ, МЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Урок №1 (вступний)

Як із давньогрецької мови перекладається назва науки «географія»? Пригадайте, що таке географічна оболонка? Із яких сфер вона складається? Перелічіть природні компоненти.«Географія» – з давньогрецької мови перекладається як «землеопис». Але це словосполучення не повністю передає зміст сучасної географії. Визначення понять «географія» і «географічна оболонка» подається в словнику термінів і понять на с. 216 підручника. Природні компоненти – це складові частини природи будь-якої території. Виділяють шість природних компонентів (їх фото зображені на рис. 1.1.): гірські породи і рельєф; повітря; вода; ґрунти; рослини; тварини. Перші три природні компоненти належать до неживої природи і різняться за переважаючим агрегатним станом речовини (гірські породи перебувають переважно в твердому, повітря – в газоподібному, вода – в рідкому стані). До найважливіших компонентів живої природи належать рослини і тварини. Ґрунт розглядають як особливий, перехідний компонент між неживою і живою природою. Поясніть зміст рис. 1.1. Виявіть спільні й відмінні риси понять «природні умови» і «природні ресурси». Спільною рисою двох понять є те, що в їх основі є відношення людей до природних компонентів (фото яких зображені в центральній частині рисунка). Але природні компоненти існують і без оцінки з боку людини. Коли мова йде про природні умови (див. написи над фото), то увага зосереджується на вивченні впливу природних компонентів на життя і діяльність людини. Наприклад, як клімат (особливості стану повітря в даному місці впродовж багатьох років) впливає на здоров’я людей, їх господарську діяльність впродовж року. Отже, природними умовами називають природні компоненти й природні процеси, які впливають на життя й діяльність людей, але безпосередньо не використовуються у господарстві.

Коли ж мова йде про природні ресурси, то увага зосереджується на вивченні можливостей їх використання людьми у різних галузях господарства. Наприклад, вивчається, які сорти культурних рослин можна вирощувати за сукупністю певні кліматичних показників у даній місцевості (ці показники оцінюють як агрокліматичні ресурси). Розрізняють мінеральні, кліматичні, водні, земельні, біологічні та інші види природних ресурсів (див. підписи під фото).Отже, відмінною рисою цих двох понять є те, що люди по-різному розглядають природні компоненти. Поняття «природні умови» застосовується для характеристики впливу природних компонентів і природних явищ на її життя і діяльність людини, при її пасивній ролі. Поняття «природні ресурси» застосовується тоді, коли мова йде про активний вплив людини на природні компоненти шляхом використання певних природних тіл і природних явищ для своїх потреб. 7. Опрацюйте пункт параграфа «Методи фізико-географічних досліджень» і переробіть текст у таблицю з двох стовпчиків (назви заголовків стовпчиків підберіть самостійно).Це завдання учні розпочинають виконувати під час уроку і продовжують його виконання вдома.

Назва методів і їх груп Характеристика методівМетоди збирання первинної фізико-географічної інформації

Польові Застосовують під час географічних експедицій, коли дослідники працюють з виїздом, як часто кажуть – «у поле», на певну територію, вивчаючи її одноразово або час від часу

… …Методи обробки вже накопиченої фізико-географічної інформації

Географічне порівняння Виявлення спільних і відмінних рис певних територій (материків, природних зон, гірських країн, областей тощо)

… … Поміркуйте, які знання і закони, засвоєні на уроках фізики, можна застосувати при вивченні фізичної географії?Назви наук «Фізика» і «Фізична географія» мають спільні риси, оскільки з давньогрецької мови слово «фізика» означає «природа». Під час вивчення курсу фізики в 7-му класі учні засвоїли такі поняття:

Знання з курсу фізики 7-го класу Застосування цих знань в курсі фізичної географії, 8 клас

Фізичні одиниці та їх вимірювання: одиниці маси і довжини; час і його вимірювання, проміжки часу

Довжини (протяжність кордонів України тощо); вік Землі, геологічний час; геотектонічні цикли

Взаємодія тіл, гравітаційна взаємодія Вплив космічних рухів Землі на розвиток земної кори. Утворення гравітаційних форм рельєфу

Енергія, перетворення енергії. Закон збереження і перетворення енергії

Перетворення речовини й енергії: а) при вивітрюванні, перенесенні й накопиченні гірських порід; б) внаслідок циркуляції атмосфери

Особливості води Водний стік, його показники На початку 8-го класу в курсі фізики вивчаються поняття «механічний рух», «швидкість руху, вісь обертання Землі; у середині року – «атмосферний тиск», «теплові явища», види теплообігу» (можна застосовувати міжпредметні зв’язки географії і фізики при вивченні теми «Клімат»). 6. Для чого необхідні фізико-географічні знання водіям, туристам, менеджерам?Щоб свідомо вивчати будь-яку науку потрібно розуміти - для чого її необхідно знати? Найбільше значення фізико-географічних знань - світоглядне (вони необхідні для розуміння причин і наслідків складних взаємозв’язків у природі, між природою й діяльністю людини). Ці знання мають і практичне значення. Вони використовуються для складання кадастрів природних ресурсів (узагальнених відомостей про них) та наукового обґрунтування їх раціонального використання; раціонального планування території (міст, сільських районів); меліорації земель тощо.Знання фізико-географічних закономірностей, географічних карт знадобляться, ким би не стали учні в дорослому житті. Наприклад, топографічні карти необхідні у туристичному поході. Для водія необхідні знання карт автомобільних доріг, уміння орієнтуватися на місцевості у різних умовах. Менеджерам потрібно знати особливості природних умов і природних ресурсів території для розміщення підприємств із найбільшим прибутком для власника і якнайменшою шкодою для навколишнього середовища й здоров’я людей.

9. Користуючись картою атласу, запишіть, які території починаючи з 1939 р. увійшли до складу України від інших держав чи республік СРСР. Відповідь подайте у вигляді таблиці:

Історичні землі, сучасні області Рік входження

Держава чи республіка СРСР, до

якої належалиЗахідноукраїнські землі – Східна Галичина (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області), Західна Волинь і Західне Полісся (Волинська й Рівненська області)

1939 Польща

Північна Буковина і Хотинський повіт Бессарабії (Чернівецька область), південні райони Бессарабії (південна частина Одеської області)

1940 Румунія

Закарпатська Україна або Підкарпатська Русь (зараз – Закарпатська область) 1945 ЧехословаччинаКримська область (зараз – Автономна Республіка Крим) 1954 РРФСР (зараз –

Російська Федерація)При вивченні пункту параграфа «Формування території України» вчитель має за необхідністю уточнити правильні відповіді на запитання в тексті: Які східнослов’янські племена проживали на території нинішньої України на початку існування Київської Русі?Основою формування українського етносу були племена східних слов’ян, які, зокрема, жили на півночі нинішньої території України (поляни, сіверяни, древляни, дуліби, білі хорвати, уличі й тиверці). У IX-XII століттях ці племена ввійшли до складу Київської Русі. Тому жителі цієї держави називали себе русичами, руськими людьми.

До складу якої держави входила більша частина українських земель і Запорізька Січ на початку XVII століття?

У першій половині XVII ст. Запорізька Січ стала осередком національно-визвольної боротьби українського народу проти Речі Посполитої – об’єднаної польсько-литовської держави, в якій провідну роль відігравали польські магнати. На жаль, серед козацької старшини не було єдності. Одні бачили Україну незалежною; інші — автономною в межах Речі Посполитої; треті — в складі Туреччини; четверті — Московського царства. У результаті домовленості між Московським царством (пізніше країна стала називатися Росією) і урядом Речі Посполитої українські землі виявилися розділеними. Згідно з рішенням Переяславської ради (1654 р.) відбулося приєднання Лівобережної України до Росії на правах автономії. 5. Які території складають систему адміністративно-територіального устрою України?Для полегшення управління (адміністрування) різними видами діяльності населення майже кожна країни поділена на окремі, менші території, які утворюють систему її адміністративно-територіального устрою (у різних країнах вони мають різні назви — штати, області, провінції, землі, графства тощо).Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села.Автономна Республіка Крим має свою Конституцію, яку затвердила Верховна Рада України. Цією Конституцією здійснюється нормативне регулювання з окремих питань економіки, освіти, культури, раціонального природокористування, які не суперечать Конституції й законодавству України. До складу України входять також 24 області: Вінницька, Волинська (центр – м. Луцьк), Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська (м. Ужгород), Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська,

Чернівецька, Чернігівська, а також міста Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус (що визначається законами України про ці міста).

Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯТема 1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ

§2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ Й КОРДОНИ. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Урок №2 (вивчення нового матеріалу) Пригадайте, за яким планом ви давали характеристику географічного положення материка?Учитель до початку уроку на дошці записує план цієї характеристики:

Розташування материка щодо екватора, найбільша його видовженість із півночі на південь; півкулі й географічні пояси, в яких розташований материк; видовженість материка із заходу на схід; океани та моря, морські течії, що омивають материк; інші найближчі материки і розташування відносно них.

На якому материку та в якій його частині розташована Україна?Україна знаходиться в західній частині Євразії, у межах частини світу Європи. У різних країнах Європи і в різний час підходи до проведення меж цієї частини світу змінювалися. Немає єдності щодо цього питання і в сучасних європейських географів. Центр материкової частини Європи, визначений як за методом пересічення серединної паралелі й серединного меридіана (53º34′ пн.ш., ≈25º сх.д.), так і за центром ваги цієї частини світу розташований у північно-західній частині Білорусі, на межі з Литвою. Тож відносно цього географічного центру Україна розташована в центральній і південно-східній частинах Європи.Разом з тим, вчителю необхідно уточнити, що пам’ятний знак «Географічний центр Європи» поблизу с. Ділове на Закарпатті (рис. 2.1.) у 1979 р. був споруджений біля звичайного геодезичного знаку, встановленого Австро-Угорським Воєнно-географічним інститутом у 1887 р. Біля цього знаку є напис, при перекладі якого було зроблено помилку щодо його змісту. Слід вважати цей пам’ятний знак свідченням приналежності України до центральної Європи.

Оскільки територія України значно менше материків, і її природа буде вивчатися детальніше, то план фізико-географічного положення України теж буде детальнішим (с. 11 підручника):ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ:

1. Загальні відомості про територію і кордони;2. Широтне положення;3. Довготне положення;4. Положення відносно океанів і морів;5. Положення відносно потоків повітряних мас;6. Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;7. Розташування в межах басейнів великих річок;8. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.

Характеристика фізико-географічного положення України подається послідовно, за наведеним вище і в підручнику планом, у діалоговій формі.

1) Загальні відомості про територію і кордони України, аналіз її розташування у межах материка і частини світу подаються в першому пункті §2. Учитель також пропонує учням прочитати оповідання «Для допитливих» Україна на карті світу на с. 14 підручника: «Україна на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в 5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії. Україна межує із 7 країнами . Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

До державної території України належать також територіальні води (понад 20 тис. кв. км водної поверхні прибережних морів, товщі вод під нею, морського дна й надр під ним на відстані 12 морських миль або 22,2 км від берегової лінії).Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», прийнятого 1995 р., до територіальних вод України прилягає смуга шириною 200 морських миль, у межах якої заборонена економічна діяльність без спеціального дозволу українського уряду. Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 1,5 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км».Завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.

2) При визначенні широтного положення України, учні дають відповідь на запитання: В якій півкулі відносно екватора розташована Україна? (У північній півкулі). Пригадайте, як кількість сонячної енергії залежить від різниці широти крайніх північної та південної точок України? — Чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної енергії. Оскільки протяжність території України з півночі на південь становить 8º, то це означає, що різниця в нахилі сонячних променів над крайньою північною точкою України буде на 8º меншою, ніж над крайньою південною точкою, а значить буде суттєва різниця і в середньорічній температурі повітря.Для закріплення цієї залежності вчитель пропонує учням за їх бажанням удома розв’язати задачу 7 із завдань у кінці параграфа: 7. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею у висоті Сонця на різних широтах. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною і південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня) за формулою:

= 90° – (де - висота Сонця ополудні, - широта місцевості).Розв’язок:

а) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою північною точкою України: 1 = 90° – 52° = 38°;б) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою південною точкою України: 2 = 90° – 44° = 46°.Висновок: різниця у висоті Сонця над північною і південною частинами України досить суттєва і становить 8°. Ця різниця зумовлює відмінності в температурах повітря, ґрунтово-рослинному покриві та розподілі природних зон (від зони мішаних лісів на півночі – до степової зони на півдні).3) При визначенні довготного положення України, учні дають відповідь на запитання: У якій півкулі відносно нульового (Гринвіцького) меридіану розташована Україна? (У східній півкулі). Визначте різницю між крайніми західною і східною точками України в градусах довготи: (40° – 22° ≈ 18°).

Довготне положення, зокрема, важливо знати для визначення різниці в поясному й місцевому часі. Слід відзначити, що досить значна протяжність території України із заходу на схід негативно впливає на внутрішню єдність нашої держави.

Після вивчення широтного й довготного положення доцільно перейти до обґрунтування розташування географічних центрів України, визначених різними способами. Для пояснення визначення географічного центру України за методом пересічення серединних паралелі й меридіану можна запропонувати учням виконати розрахунки: Визначте серединну паралель (широту) і серединний меридіан (довготу) на території України і точку їх пересічення. Є кілька способів їх визначення. Один із них:

а) визначення серединної паралелі: [(52°23 пн. ш. – 44°23 пн. ш.) : 2] + 44°23 пн. ш. = 48°23 пн. ш.б) визначення серединного меридіану: [ (40°13 сх. д. – 22°09 сх. д.) : 2] + 22°09 сх. д. = 31°10 сх. д.

Отже, 48°23 пн. ш., 31°10 сх. д. — координати географічного центру України, який розташований поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області.

Рис. 2.4. Крайні точки і географічні центри України (з виправленнями)Для ілюстрації визначення географічного центру за пересіченням серединної паралелі й серединного меридіану вчитель використовує рис. 2.4 підручника. Проте діти можуть помітити, що художник, який виконував рисунок, допустив дві помилки. По-перше, не правильно підписана географічна широта серединної паралелі (слід прямо у підручнику виправити її на правильну: 48°23 пн. ш.). По-друге, неточно позначене розташування Добровеличківки, а значить і проведення серединних паралелі й меридіану. Тому можна запропонувати вчителеві виконати схематично на дошці рис. 2.4 з нашими виправленнями.Далі вчитель пояснює, що існує ще один метод визначення географічного центру України ─ за «центром ваги» або за її конфігурацією. Розглянувши виправлений рис. 2.4 побачимо, що площа України на північ від серединної паралелі суттєво більша, ніж на південь від неї, а її площа на схід від серединного меридіану дещо більша, ніж на захід

від нього. Тому географічний центр України за її конфігурацією («центром ваги») розташований за румбом «північ − північний схід» від Добровеличківки. За допомогою комп’ютерної програми, вченими Науково-дослідницького інституту геодезії і картографії було визначено його точне розташування ─ поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області (49°0139 пн. ш.; 31°2858 сх. д.). Його місцезнаходження підтверджене ухвалою Національної ради з географічних назв (протокол №1 від 16.10.2003 року), та наказом №95 Державного комітету природних ресурсів України від 20.05.2005 року. Нещодавно поблизу Мар’янівки, на узбіччі дороги Черкаси — Умань, був установлений пам’ятний знак «Шполянщина – географічний центр України».4) Положення відносно океанів і морів. Пригадайте, які протоки відділяють Чорне море від Атлантичного океану? (Босфор і Дарданелли).5) Положення відносно потоків повітряних мас і 6) положення стосовно літосферних плит та найбільших форм рельєфу учитель пропонує визначити за допомогою настінних карт Європи, Євразії, світу —фізичної та будови земної кори.7) Розташування в межах басейнів великих річок. Із якими державами проходять кордони України по річках: Дніпро, Дунай, Дністер, Західний Буг, Сіверському Донець?По долині Дніпра північніше Київського водосховища проходить кордон України з Білоруссю; по Кілійському рукаву Дунаю – з Румунією; по Дністру – з Молдовою; по Західному Бугу – з Польщею; по верхів’ях Сіверського Донця і його приток – з Російською Федерацією.8) Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення України у підручнику подається у вигляді таблиці, яку учні можуть доповнити самостійно:

Особливості Оцінка положення:Сприятливі риси Несприятливі риси

1.Розташована у помірних широтах, зонах мішаних лісів, лісостепу, степу

Клімат дозволяє вирощувати основні продовольчі культури

Клімат прохолодний для теплолюбних рослин

2.Відносно віддалена від морів та океанів.

Відносно стійка погода.Має вихід до морів

Із заходу на схід зростає посушливість клімату

3.Належить переважно до Євразійської тектонічно стійкої літосферної плити. Переважає рівнинний рельєф.

Територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко

Територія відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

Яке велике місто України розташоване на половині шляху між екватором і північним полюсом? (Сімферополь, 45° пн. ш.). Які пункти в Україні є найближчими: а) до екватора (мис Сарич, 44°23 пн. ш.); б) до північного полюса? (крайня північна точка України, 52°23 пн. ш.). Що вам відомо про проблеми, із якими стикається Україна при визначенні державних кордонів?

─ Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними). Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше).Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на тому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу ще в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН.

§3. ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ(урок № 3 – формування практичних вмінь)

Поняття про місцевий час. Як визначити різницю в місцевому часі пунктів?

Поняття про місцевий час учитель формує з використанням моделі (рис. 3.1. підручника). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в місцевому часі двох пунктів подається далі в §3. Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 1 і 2, подані в розробці продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

1. Який місцевий час в точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 год. 30 хв.?─ Оскільки ці два пункти розташовані на одному меридіанові, то їх місцевий час однаковий (12 год. 30 хв.).2. Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крайньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.─ Ця задача є для учня кроком уперед відносно до задачі, наведеної для прикладу в підручнику (тільки тепер різницю в місцевому часі слід додавати). Тому діти її можуть легко розв’язати на уроці.

Розв’язання:1) Із попереднього прикладу учні знають, що різниця між крайніми західною і східною точками України становить 18° д., або 1 год. 12 хв.

2) Меридіан, час якого невідомий, розташований східніше, тому різницю в часі додаємо: 20 год. 48 хв. + 1 год. 12 хв. = 22 год.

Відповідь: місцевий час крайньої східної точки України становить 22 години тієї ж доби. Поняття про поясний час. Як визначити різницю в поясному часі пунктів?Поняття про поясний час учитель формує з використанням моделей (спочатку − рис. 3.3 − про проведення меж годинних поясів без урахування державних кордонів; потім − рис. 3.2 − з урахуванням проходження державних кордонів у Європі). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в поясному часі двох пунктів подається після пояснення поняття про поясний час. Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 3, 4, 5 подані до продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника: 3. Між якими меридіанами на території України (без урахування її державних кордонів) проходили б межі 1-го, 2-го, 3-го годинних поясів?1-го − від крайньої західної точки України, 22°09 сх. д. (прикордонний пост №365 біля с. Соломонове) − до 22°30 сх. д. (серединним є меридіан 15° сх. д.);2-го − від 22°30 до 37°30 сх. д., тобто 9/10 території України (серединним є меридіан 30° сх. д. – дивись рис. 3.3.);

3-го − від 37°30 сх. д. до крайньої східної точки України − 40°13 сх. д. (серединним є меридіан 45° сх. д.).

4.Який поясний час у Сумах (34° 48 сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?─ Серединним меридіаном для міста Суми є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год. + 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Сумах 3 години ночі.Рис. 3.2. Карта годинних поясів у межах Європи5. Визначте поясний і декретний час Москви (37 ° 35 сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22 години.

Коментар: на всій території колишнього СРСР до 1992 року діяв так званий “декретний” час (введений Декретом Ради Народних Комісарів у 1930 році, згідно якого

протягом року годинник був переведений на 1 годину вперед, порівняно з поясним часом). У 1992 р. Москва перейшла на 3-й годинний пояс, а «декретний час» був відмінений. Тому зараз московський час випереджає київський на 1 годину (а час Ґринвіча – на 3 години), не дивлячись на те, що східна частина України і західна частина Російської Федерації розташовані на близьких довготах (наприклад, Московська область – приблизно на тій же довготі, що й Харківська, Донецька, Дніпропетровська чи Запорізька).─ Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, Москва – у 3-му. Різниця в поясному часі між ними становить 2 години. Оскільки 3-й годинний пояс розташований на схід від 1-го, то різницю в поясному часі слід додавати: 22 год. + 2 год. = 24 год. (або 0 год.). Відповідь: поясний час Москви 0 годин. Таким же був би й поясний час Москви до 1992 року, оскільки місто тоді належало до 2-го поясу + 1 година «декретного» часу. 3. Коли здійснюється перехід з літнього на зимовий час і навпаки?─ В останню неділю жовтня (о 4-й годині) дія «літнього» часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний, «зимовий» час).Перехід із «зимового» часу на «літній» відбувається в ніч з останньої суботи на неділю березня: о 3 годині в неділю годинник переводять на 1 годину вперед. 4. Де на території України місцевий і поясний час повністю збігаються?─ На серединному меридіані 2-го годинного поясу (30° сх. д.). 6. Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах

розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?─ а) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ

розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.

─ б) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.

7. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час: а) Нью-Йорка (75° зх. д.), б) Владивостока (132° сх. д.), в) Парижа (2° сх. д).

─ а) Меридіан 75° зх. д. ділиться рівно на 15, а значить є серединним. Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Ґринвіцьким меридіаном:

75 : 15 = 5 годин на захід. Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Києвом: 5 + 2 = -7 годин. Визначаємо поясний час Нью-Йорка: 23 год. 16 хв. – 7 год. = 16 год. 16 хв.─ б) Меридіан 132° сх. д. не ділиться рівно на 15, а значить не є серединним.Визначаємо номер годинного поясу: 132:15 = 8 (залишок 12°, тобто округлюємо номер поясу до більшого – 9-го).Визначаємо різницю в поясному часі між Владивостоком і Києвом: 9 – 2 = +7 годин.Визначаємо поясний час Владивостока: 23 год. 16 хв. + 7 год. = 6 год. 16 хв. наступного дня.─ в) Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, а Київ у 2-му годинному поясі. Визначаємо різницю в поясному часі між Києвом і Парижем: 2 – 1 = -1 година.Визначаємо поясний час Парижа: 23 год. 16 хв. – 1 год. = 22 год. 16 хв. 8. У Києві (30°30 сх. д.) місцевий час 4 год. 17 хв. Визначте довготу міста А, якщо його місцевий час 4 год. 33 хв.─ Визначаємо різницю в місцевому часі Києва і міста А:

4 год. 33 хв. – 4 год. 17 хв. = 16 хв.Складаємо пропорцію і визначаємо різницю в довготі між Києвом і містом А:

1°/4хв. = Х°/16 хв.; Х = 4°.Оскільки місто А має більший місцевий час, то воно розташоване на схід від Києва; значить різницю в довготі слід додавати:

30°30 сх. д. + 4° = 34°30 сх. д.Відповідь: довгота міста А становить 34°30 сх. д.

Додаткова література для підготовки учнів до виконання завдань олімпіадного рівня: Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава: ІМЦ «Наукова зміна», 1996. Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.

Тема 2. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

§ 4. Джерела географічних знань при вивченні УкраїниУрок №4 (комбінований урок)

Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації.Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.─ Учитель відсилає учнів до робочого зошита, в якому виконана таблиця характеристики методів географічних досліджень (§1, завдання 7).

Після перевірки домашнього завдання (самостійно вирішених задач на визначення різниці у місцевому й поясному часі пунктів), учитель переходить до організації вивчення нового матеріалу із застосуванням пояснювально-ілюстративного методу. Учні самостійно знайомляться з відповідним пунктом параграфа, а вчитель ілюструє цю інформацію (показуючи книги, фотоальбоми, атласи тощо). Увага акцентується на методах дослідження природи рідного краю та джерелах краєзнавчої фізико-географічної інформації (завдання 3 і 4 в кінці параграфа діти виконують самостійно – у вигляді невеликих повідомлень чи оповідань).

У робочий зошит учні занотовують коротку інформацію про фільми й передачі фізико-географічного змісту, з якими вони ознайомилися впродовж навчального року.

Учитель рекомендує також каталоги географічної інформації в Інтернет:http://dir. yahoo.com/Scince/Geography/;http://www. openweb.ru; http://www. geoid.ru; http://www. geoportal.narod.ru; http://www.national-geographic-news.infohttp://edcwww.cr.usgs.gov/landaac/gtopo30

§5. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ. КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ(Урок №5 — розширення та поглиблення знань)

Назвіть сучасні моделі земної поверхні — джерела географічних знань.─ Землю або її окремі ділянки відображають моделі земної поверхні: глобуси, космічні знімки, аерофотознімки, плани місцевості, географічні карти. Особливості зображення земної поверхні на них указані в таблиці:

Модель земної

поверхніОсобливості зображення земної поверхні Охоплення території

Глобус Найбільш точно показує форму Землі, але зображення її поверхні дуже зменшені Уся планета Земля

Космічний знімок

Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах

Може охопити від половини площі Землі — до невеликої ділянки її поверхні

Аерофото-знімок

Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку

Невелика ділянка земної поверхні

План місцевості

Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні

Невелика ділянка земної поверхні

Географічна карта

Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі. Якщо модель великої ділянки земної поверхні створюють не на певній математичній основі, то це буде схематичне зображення – картосхема.

Може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки

Поясніть, що таке масштаб? Які є види масштабів?─ Масштаб – це відношення довжини лінії на моделі земної поверхні до довжини відповідної лінії на місцевості. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. (При актуалізації знань вчителеві доцільно використовувати карти географічних атласів). Запропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.─ Без розривів опуклу поверхню зобразити на плоскому аркушеві паперу неможливо. Чим більша випуклість – тим сильніші розриви.При формуванні поняття про картографічні проекції учитель націлює учнів на виявлення їх особливостей, порівнюючи моделі (рис. 5.1 підручника), та складаючи таблицю:

Проекція Допоміжна поверхня Вигляд градусної сітки

Місця найменшого спотворення

Використання карт

Азимутальна Плоска поверхня

Прямі лінії по центру карти, дуги − з віддаленням від центру карти

У точці дотику глобуса до площини

Карти півкуль, полярних територій, Африки

Циліндрична Циліндр Прямі лінії По лінії дотику глобуса з

Для створення карт територій, прилеглих до

площиною екватора; оглядових карт

Конічна,поліконічна

Один чи кілька вкладених конусів

Меридіани – прямі лінії-промені, що відходять від єдиного центру; паралелі – дуги

Уздовж однієї чи двох паралелей у середній частині карти

Конічні – для територій в середніх широтах; поліконічні - карт світу

Для довідки : Відмінності картографічних проекційАзимутальна проекція. Якщо уявна горизонтальна площина дотична до полюса, то цю проекцію називають нормальною, якщо до екватора – то поперечною; для інших територій – косою. Нормальна азимутальна проекція застосовується для картування приполярних територій, а поперечна – територій, розташованих поблизу екватора. У нормальній азимутальній проекції меридіани мають вигляд прямих ліній, що виходять від полюса, а паралелі – концентричних кіл. Циліндрична проекція. Якщо вісь циліндра співпадає з віссю Землі, то така проекція називається нормальною, а якщо перпендикулярна до неї – поперечною, якщо інша – то косою. Характерною рисою циліндричної нормальної проекції є те, що і паралелі, і меридіани є прямими лініями. Цю проекцію використовують для створення карт територій, прилеглих до екватора. Поперечні циліндричні проекції для створення оглядових карт не застосовуються.

Які недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?─ Карта на рис. 5.2 виконана в нормальній рівнокутній циліндричній проекції. Найменше спотворення довжин спостерігається на екваторі (по лінії дотику глобуса з площиною); чим ближче до полюсів – тим спотворення довжин більше.Конічна та поліконічна проекції. Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною; а якщо одночасно на декілька конусів різного розміру — то поліконічною. При цьому вісь конусу співпадає із віссю Землі. Для довідки : Класифікація — це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками. У підручнику далі розглядається класифікація географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо. 2. Складіть таблиці або схеми класифікації географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням.

Класифікації географічних карта) за масштабом б) за змістом в) за призначенням

– великомасштабні (понад 1:200 000);– середньомасштабні (від 1:200 000) до 1:1 000 000 включно);– дрібномасштабні (дрібніше 1:1 000 000)

– загально-географічні;– тематичні (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні).

– туристичні,– науково-довідкові,– навчальні,– автомобільних шляхів,– військові тощо

5. Перелічіть спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості.Спільні риси Відмінності

Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні

План Картамодель невеликої ділянки земної поверхні

може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки

з невеликим зменшенням зображення поверхні (майже без спотворень)

з більшим зменшенням зображення поверхні (чим менший масштаб – тим більші спотворення)

Без використання проекцій Модель створена на певній математичній основі (з використанням певної проекції)

7. Самостійно складіть кілька тестів, які характеризують відмінність картографічних проекцій за зображенням градусної сітки та особливостями спотворень. ─ В якій із проекцій градусна сітка має вигляд прямокутників:

а) конічній; б) циліндричній; в) азимутальній; г) на топографічних планах

─ В яких проекціях сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома точками:

а) довільних; б) рівнокутних; в) рівновеликих; г) рівновідстаневих─ У рівновеликих проекціях карт:а) дуже спотворюються площі; б) абсолютно не спотворюється зображення площ;в) спотворення площ незначне; г) у різних частинах карт спотворення площ різне.

8. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає; якщо відрізок паралелі 60° у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає; однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм; перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.

§6. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩНА ОГЛЯДОВИХ І ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ

(Урок №6 — розширення та поглиблення знань) На які дві групи поділяють географічні карти за змістом? (Загальногеографічні і тематичні – див. с. 26).Які карти називають загальногеографічними? (С. 26 – на яких відображена різнобічна географічна інформація про територію). На які три групи поділяють загальногеографічні карти за масштабом? (С. 26). Дивіться також таблицю – відповідь на завдання 2 попереднього параграфа.

Які карти називають оглядовими загальногеографічними?(Дрібномасштабні карти – у масштабі 1:1 000 000 і менше).

При вивченні пунктів 2-3 параграфа учитель організує самостійне вивчення матеріалу за текстом, ілюстраціями до нього, а також залучаючи учнів до пошуків аналогів відповідних умовних знаків у шкільному навчальному атласі:7. Відстань від Києва до Харкова по прямій становить 409 км. Визначте, яка відстань буде між цими містами на картах масштабів: 1:3 500 000; 1:8 000 000? У якому масштабі виконана карта, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить приблизно 82 мм?─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу 1:3 500 000 (в 1 см 35 км):Складаємо пропорцію: 1 см : 35 км = Χ см : 409 км; Χ ≈ 11,7 см.─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу 1:8 000 000 (в 1 см 80 км):

Складаємо пропорцію: 1 см : 80 км = Χ см : 409 км; Χ ≈ 5,1 см.─ Визначаємо масштаб карти, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить 82 мм:Складаємо пропорцію: 1 см : Х км = 8,2 см : 409 км;

Χ ≈ 50 км (в 1 см 50 км) = 1:5 000 000. 8. Назвіть орієнтовний масштаб, у якому доцільно подавати в географічному атласі карти: півкуль; Євразії; Європи; України; своєї області; своєї місцевості.─ Карти півкуль у форматі шкільного атласу здебільшого подають у масштабі 1:90 000 000; фізичну карту Європи в масштабі 1:20 000 000; України в масштабі 1:3 500 000; свої області – приблизно в масштабі 1:1 500 000. Усі ці карти належать до дрібномасштабних.У форматі атласу топографічна карта місцевості (населеного пункту та його околиць) могла бути розміщеною в найкрупнішому масштабі − 1:10 000.

§7. ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ(Урок №7 — розширення та поглиблення знань)

Чим відрізняються топографічні карти від інших? ─ По-перше, топографічні карти мають великий масштаб (від 1:200 000 до 1:10 000); по-друге − це різновид загальногеографічних карт із відносно невеликою ступінню генералізації зображення. Топографічні карти території України виконані у поперечній циліндричній рівнокутній проекції (Гауса-Крюгера).

Чи будуть відрізнятися умовні знаки на топографічних і оглядових картах? Чим саме?

─ Так, будуть. Оскільки топографічні карти належать до великомасштабних і детальніше відображають особливості земної поверхні, то не важко передбачити, що й кількість умовних знаків для них більша за кількістю і різноманітністю. Тому умовні знаки топографічних карт за набором близькі до умовних знаків планів місцевості, з якими учні ознайомлювалися при вивченні курсу «Загальна географія» в 6 класі.Як і в попередньому параграфі, учитель організовує діяльність учнів працюючи з текстом підручника, ілюстраціями до нього, а також використовуючи топографічну карту навчального атласу або навчальні топографічні карти із комплекту роздаткових матеріалів, до якого додаються завдання.*

*Комплект навчальних топографічних карт. — ДНВП Картографія, 2004. Навчальний посібник з топографії. 8 клас. Методичні рекомендації по виконанню завдань з топографії

з правильними відповідями на запитання. – Вінниця: ДНВП Картографія, 2004. – 20 карт.

Знайдіть на топографічній карті приклади умовних знаків, що нагадують форму певних предметів на місцевості. ─ До таких знаків можна віднести зображення пам’ятників та монументів, які мають значення орієнтирів; церков і каплиць; джерел, поодиноких дерев і переважаючих порід дерев у лісах; зарості очерету тощо.При вивченні пункту параграфа «Вимірювання напрямків по топографічній карті» слід дати завдання такого типу:─ Покладіть перед собою топографічну карту. За її допомогою здійсніть уявний похід (і далі назвати 3-4 пункти-орієнтири, по яких послідовно слід виконати кільцевий маршрут). Таким чином учні готуються до самостійного виконання практичної роботи на наступному занятті. Зокрема, актуалізуються знання, отримані ними під час вивчення розділу «Земля на плані та карті» в 6 класі*.* Детальніше алгоритм вирішення завдань дивіться у підручнику для учнів 6 класу з грифом МОН: Л.М.Булава, О.М.Мащенко. Загальна географія. – Полтава, 2006. – С. 32-61.

Пригадайте, що таке географічний (дійсний) меридіан.─ Географічний (дійсний) меридіан – це уявна лінія, що з’єднує північний і південний географічні полюси. Географічний меридіан, який проходить через певну точку, має певну географічну довготу (виражену в градусах, мінутах і секундах). За рис. 7.3 підручника учні визначають, який меридіан є правою боковою рамкою фрагменту топографічної карти (34° 00 сх. д. ).Для довідки: Як відомо, рамки топографічних карт – це трапеції, обмежені згори і знизу лініями певних паралелей, а з боків – лініями певних меридіанів (наприклад, аркуш карти масштабу 1:100 000 обмежений рамками з паралелей, проведених через 20 і меридіанів, проведених через 30). Географічні координати на топографічній карті визначають за підписами в кутах рамки певного аркуша та відрізками і точками безпосередньо на рамці. Географічні координати паралелей і меридіанів, що обмежують рамки аркуша топокарти, підписані у кутах рамки. Саму рамку аркуша топокарти поділено на відрізки, позначені почергово чорним і білим кольором. Кожен із відрізків відповідає 1 на рамках карт масштабу від 1:10 000 до 1:200 000, або 5 на рамках карт масштабом 1:500 000 та 1: 1 000 000. Точками на рамках великомасштабних топокарт поданий поділ мінутних відрізків на секундні (наприклад, на карті масштабу 1:100 000 точки означають поділ на 10).

─ За фрагментом рамки топокарти на рис. 7.3 підручника учні можуть визначити географічні координати закінчення ґрунтової дороги в с. Гута (масштаб карти 1:200 000; поділки позначені через 1). Географічні координати названої точки становлять 50°0120 пн. ш., 33°5910 сх. д.Учитель може назвати точні географічні координати школи, центру населеного пункту (ним є головне відділення зв’язку, наприклад Головпоштамт у великому місті). Так, за рис. 3.4 підручника учні можуть визначити, що центр Києва має географічні координати 50°2701 пн. ш.; 30°3130 сх. д. – тобто розташований неподалік серединного меридіану ІІ-го годинного поясу.Принагідно слід зазначити, що за різницею в географічній довготі можна приблизно визначити відстань між пунктами, розташованими по лінії північ ↔ південь (знаючи, що в межах України

1° дуги меридіана ≈111,2-111,3 км; 1 ≈ 1,65 км; 1 ≈ 30,8 м).Відстань за різницею в географічній широті (між пунктами, розташованими по лінії захід ↔ схід) точно встановити неможливо, оскільки протяжність 1° дуги паралелі на різній широті буде різною. Але дітям буде цікаво знати: якою є довжина дуги паралелі на широті їхньої місцевості? Для довідки зазначимо, що довжина 1° дуги паралелі на широті 50° пн. ш. приблизно становить 71,7 км.Далі поглиблюється поняття про азимути і формується вміння їх визначення.

Пригадайте, яким сторонам горизонту відповідають азимути 90°; 180°; якому азимутові відповідає напрям на захід?

─ Сторонам горизонту відповідають певні числові значення азимута. Наприклад, напрямку на північ відповідає азимут 0°, на схід – 90°, на південь – 180°, на захід – 270°, на північний захід – 315° тощо.

За рис. 7.4 діти можуть поновити вміння визначати магнітний азимут. А за допомогою моделі на рис. 7.5 учитель навчає дітей виявляти відмінності в поняттях «географічний меридіан» і «магнітний меридіан»; формує поняття про дійсний і магнітний азимути та магнітне схилення. Для формування поняття про магнітне схилення у підручникові наведена задачі і подається хід її

вирішення. Для закріплення цього вміння учитель пропонує учням самостійно визначити магнітне схилення на топокарті атласу або роздаткових матеріалів.Пункт 4 параграфа складається із серії задач і завдань. У цьому пункті наведена задача для поновлення вміння учнів визначати відстані на місцевості. У відповіді на завдання, на жаль, вкралася помилка (виміряна відстань становить не 760 м, а 1350 м). Доцільно, щоб учитель запропонував учням самостійно знайти і виправити помилку у відповіді на задачу.

Учитель відзначає, що квадрати всередині топографічної карти утворюють не пересічення паралелей і меридіанів, як на дрібномасштабних картах, а лінії кілометрової (прямокутної) сітки. Зокрема, за горизонтальними лініями можна визначити відстань до екватора. Так, на фрагменті топокарти на рис. 7.3 можна визначити, що відстань від екватора до с. Гута становить приблизно 5542 км. Звертаємо увагу вчителів, що новою програмою не передбачене вивчення поняття про систему розграфлення аркушів топографічних карт, прямокутні координати і дирекційні кути. Уміння їх визначати учитель може формувати під час індивідуальних занять з учнями, які готуються до районних та інших олімпіад. Можливо, учителеві достатньо повідомити, що дирекційний кут – це кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на певну точку. Його також вимірюють транспортиром за ходом часової стрілки (від 0° до 360°). Яку висоту називають абсолютною, а яку — відносною?Учні пригадують, що абсолютна висота – це перевищення певної точки земної поверхні по прямовисній лінії над рівнем моря. Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні вища від висоти другої точки.І далі виконується завдання, викладене в останньому абзаці параграфа. 8. Напишіть товаришеві зашифрований лист, у якому за допомогою умовних знаків, що застосовуються на топографічних картах, опишіть маршрут свого походу рідним краєм. У листі вказуйте також азимути й відстані. Що потрібно спочатку зробити товаришеві, щоб за листом накреслити картосхему описаного вами маршруту.Накресліть картосхему маршруту по місцевості за таким листом:«На поїзді доїдеш до полустанку Головач (азимут залізниці 177°). Далі йди ґрунтовою дорогою за азимутом 89°. Зліва від цієї дороги розкинулися луки, справа − молодий фруктовий сад. Пройди по цій дорозі 530 м і вийдеш до струмка Змієвець, що тече за азимутом 10°. Уздовж струмка ростуть луки з чагарниками. Перейди через міст і йди від нього стежкою далі за азимутом 21° до узлісся березового гаю (ще 270 м). Справа від стежки будуть заболочені луки. Коли вийдеш до узлісся, візьми азимут 29° і йди вздовж краю цього гаю 160 м. Потім вийдеш до великого валуна, а від нього через 380 м за азимутом 357° − до водонапірної башти. Далі візьми азимут 9°. До села залишиться пройти по стежці

340 м. Через 50 м від башти, зліва від стежки, росте молодий сосновий ліс (середня висота дерев 3 м), а справа – пшеничне поле. Зліва зразу за лісом розташований великий ставок, а стежка входить до села». Зображення слід подавати за допомогою умовних знаків (див. легенду топокарти в атласі), а масштаб вибирати так, щоб картосхема помістилася на одному аркуші в зошиті. Під картосхемою зобразіть її масштаб (у даному випадкові 1:10 000). Залізницю зобразіть у лівій частині аркуша, а початок маршруту – у південній частині її зображеного відрізку.

Практична робота №2ОПИС МІСЦЕВОСТІ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ЗА НАВЧАЛЬНИМИ

ТОПОГРАФІЧНИМИ КАРТАМИ(Урок №8 − застосування знань, умінь і навичок)

У підручнику подається інструкція до виконання цієї практичної роботи. Реалізація її завдань залежить від того, яку конкретно топографічну карту використовують учні (у різних атласах і роздаткових матеріалах вони різняться).Нагадаємо також, що при визначенні відстаней за числовим масштабом слід:1) виміряти за допомогою лінійки або циркуля-вимірювача відстань на топографічній карті; 2) помножити одержане значення на знаменник числового масштабу і визначити таким чином відстань на місцевості у сантиметрах;3) перевести цю відстань у метри чи кілометри.

Приклад: Визначимо відстань від будиночка лісника до мосту в північно-західній частині карти масштабу 1:25 000, що подається в географічному атласі:

1) Виміряна на карті відстань становить 1,8 см; 2) 1,8 см 25 000 = 48 000 см; 3) 48 000 см = 480 м.

Довжину відрізків кривих ліній на картах (річок, доріг тощо) визначають за допомогою приладу курвіметра (це слово можна перекласти як «кривомір»). Якщо курвіметри наявні в кабінеті географії, то учитель може організувати вимірювання відстаней за їх допомогою.«Читання» особливостей рельєфу на топографічній карті. Необхідно, щоб учні пригадали, що абсолютні висоти позначають за допомогою горизонталей (ізогіпсів) – ліній, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою, та висотних відміток. Горизонталі проводять через визначену кількість метрів. На картах масштабу 1:25 000 – через 5 метрів; масштабу 1:50 000 – через 10 метрів, 1:100 000 – через 20 метрів. Інформація про це дається у нижній частині карти під масштабом. Абсолютні висоти окремих горизонталей підписують у спеціальних розривах їх ліній.Висотні відмітки – це підписи абсолютних висот (у метрах) вершин горбів чи гір, западин, перехресть доріг, окремих будівель тощо. Абсолютна висота поверхні води в річці чи озері називають урізом води.Пагорби на планах і топокартах зображують низкою замкнених горизонталей округлої форми. Напрямок зниження поверхні показують бергштрихи – короткі рисочки біля горизонталей. Їх вільні кінці завжди спрямовані вниз по схилу (від вершини). Замкнені западини (улоговини) зображують горизонталями подібно до пагорбів. Відмінність полягає у тому, що бергштрихи спрямовані до середини западини.Щоб визначити крутість схилів, слід користуватися графіком закладення, який зображують під південною лінією рамки карти. На горизонтальній осі графіка позначені значення кутів похилу. Щоб визначити крутість схилу, циркулем вимірюють відстань між двома сусідніми горизонталями на карті, а потім переносять дану відстань на графік закладення і на горизонтальній осі зчитують крутість схилу в градусах.

Опишіть рельєф у північній частині топографічної карти в географічному атласі:а) рельєф місцевості гірський чи рівнинний;б) яка найвища точка місцевості, де вона розташована;в) яка найменша висота місцевості;г) визначте, у якому напрямку відбувається загальне зниження земної поверхні;

д) чи є пагорби, яка їх абсолютна та відносна висота;е) чи є западини, річкові долини, яри;ж) які штучні форми рельєфу є в цій місцевості.

Тема 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§8. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДО XX СТОЛІТТЯ (урок №9 – комбінований)

Автор підручника вважає, що тему «Географічні дослідження…» потрібно було б розглядати у кінці вивчення навчальної дисципліни, бо діти ще не знають змісту курсу, не знайомі з багатьма поняттями. Тому пропонуємо значно скоротити час на вивчення теми (до двох годин). Учні знайомляться з тестом параграфів як з навчальними оповіданнями.

Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань. ─ Польовий, описовий.

Перелічіть історичні етапи географічного пізнання Землі.─ Із курсу історії діти знають, що в минулому людства виділяють епохи: стародавнього світу (до V століття нашої ери); середніх віків (до кінця XVІІ століття, включаючи епоху Великих географічних відкриттів, що розпочалися в XV столітті); нового часу (до кінця ХІХ століття), новітнього часу та сучасності (ХХ … початок ХХІ століття). Тому виділяють аналогічні за назвами історичні етапи географічного пізнання Землі.Стародавній етап географічного пізнання. Оповідання для ознайомлення. Біля 8 тисяч років тому виникло землеробство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космічних тіл (особливо Сонця), від яких залежали початок і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей.

Середньовічний етап географічного пізнання Згадайте, якою річкою в межах України проходив цей шлях? (По Дніпру).Оповідання для ознайомлення. Арабські мандрівники про землі східних слов’ян.Цікаву оповідь про землі слов’ян біля Києва дає Ібн-Даст у творі «Книга добрих скарбів» (перша половина Х століття): «Країна слов’ян — край рівний і лісний; в лісах вони і живуть. З дерева виробляють вулики для бджіл... Вони пасуть свині, а також вівці... Найбільш сіють просо... Є в них різні кобзи, гуслі й дудки... . Холод в їх країні такий великий, що кожний на зиму викопує собі житло — землянку, до котрої приробляє з дерева гостроверхій дах, й на той дах накладає землю. У таких землянках живуть цілою родиною, запалюють посередині вогонь, розпікають до почервоніння каміння й так гріються. В такому житлі вони залишаються до весни».Після монгольських завоювань через українські землі мандрували посли до хана від правителів держав Західної Європи (італієць Плано Карпіні, француз Вільгельм Рубрук та інші), які залишили свої спогади.

Географічні уявлення давніх слов’ян та в часи Київської Руси. У стародавніх слов’ян переважали міфологічні погляди на світобудову. У світогляді давніх слов’ян існував свій пантеон богів, що „відповідали” за певні природні явища (Перун, Мокш, Даждьбог тощо).

Важливими історичними й географічними джерелами знань є давньоруські літописи, які писали переважно монахи: літописне зведення 1073 року; «Повість временних літ» (1114-1116 рр.), у якій, зокрема, описується торговий шлях «із варяг у греки» — від Скандинавії до Чорного й Середземного морів, який на значній протяжності проходив Дніпром.

У літописах знаходимо назви історичних земель, річок тощо. Географічний термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.). Проте найчастіше землі, які заселяли східнослов’янські народи, йменували «Руссю». Терміном «Україна» позначали відокремлену частину території Русі. Відомості географічного характеру трапляються в «Повісті врем’яних літ» — літописному зведенні, укладеному в Києві, яке відоме також як «Літопис Нестора» (охоплює 852-1117 рр.). Його продовженням є Київський літопис (охоплює 1118-1198 рр.), та Галицько-Волинський літопис (охоплює 1209-1292 рр.).

Географічні дослідження Нового часу. У кінці XVIII століття дослідженням природи Західної України займався «батько» польської геології й географії Станіслав Сташіц; Карпати вивчав професор Львівського університету Балтазар Акке. Серед робіт вчених Російської Академії наук виділяється праця академіка Йогана-Антона Гюльденштадта, який під час експедиції 1773-1774 років описав рослинність цілинного тоді степу. Чудові описи природи Криму залишили Карл Габліц і Петро-Симон Паллас.

7. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених: ─ Особливістю розвитку географії у давньоримський час було складання книг описів Ойкумени і її частин. Їх складали для виховання дітей найбільш знатних людей держави – майбутніх правителів і полководців. б) в джерелах XVII століття─ У зв’язку з винайденням приладів для складання топографічних карт з’явилися досить точні карти земель сучасної України. Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття?У XVIIІ столітті з’явилися перші наукові описи природи різних частин України. Географія буда єдиною, цілісною наукою. У ХІХ столітті розвиток географії призвів на її поділ на окремі науки (геоморфологію, кліматологію тощо). У кінці ХІХ століття розпочаті комплексні географічні дослідження.

§9. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ XX — ПОЧАТКУ XXІ СТ. ВИДАТНІ ГЕОГРАФИ (урок № 10 – комбінований)

До складу яких держав входила Україна на початку ХХ ст. (до 1914 р.):─ До Російської й Австро-Угорської імперій;У 1920—1940 рр.?─ До СРСР (як Українська РСР), Польщі, Румунії, Чехословаччини. Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках?─ У роки української національної революції, громадянської війни і агресій сусідніх держав на місцях часто змінювалася влада. Разом з тим, спостерігався значний інтерес науковців до краєзнавчої роботи. Пригадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках?─ На початку Другої світової війни, внаслідок домовленостей між сталінським радянським урядом і урядом фашистської Німеччини у 1939 була розділена Польща, й західноукраїнські етнічні землі відійшли до Радянської України в складі СРСР. У 1940 р.,

під загрозою радянського вторгнення, Румунія передала до СРСР населені переважно українцями Північну Буковину й Бессарабію, які увійшли як області України − Чернівецька та Ізмаїльська (нині – південна частина Одеської).

5. Складіть 5-6 тестів з теми «Історія географічних досліджень України».1. Хто з учених стародавнього світу зробив перші описи земель, що нині входять до складу України:

а) Геродот; б) К. Птоломей; в) Ібн Бату́тта; г) Віллем Рубрук.2. Як стародавні греки називали Дніпро:

а) Ра; б) Борисфен; в) Данапріс; г) Пантікап.3. В якому творі вперше у письмових джерелах згадується географічна назва «Україна»:

а) «Мельпомена»; б) Київський літопис; в) Іпатіївський літопис; г) «Опис України».4. Хто з учених, що народився в межах сучасної України, був одним із засновників Російського імператорського географічного товариства:

а) Володимир Даль; б) Микола Міклухо-Маклай; в) Павло Чубинський; г) Ератосфе́н.5. Хто із засновників однієї з географічних шкіл Російської імперії висновки своїх праць ґрунтував на основі досліджень території Полтавщини:

а) П.Семенов-Тян-Шаньський; б) Ф. Белінсга́узен; в) В. Докучаєв; г) Д. Анучин.6. Хто є основоположником української національної географії:

а) В. Докучаєв; б) М. Міклухо-Маклай; в) С. Рудницький; г) В. Вернадський.

8. Заповніть пропуски в узагальнюючій таблиці «Характеристика етапів формування географічних знань про територію України»: Етапи формування географічних знань Особливості географічних досліджень Найвідоміші учені, мандрівники, провідні

організаціїСтародавній час (V ст. до н.е. —V ст. н.е.)

Перші найбільш загальні відомості про територію в працях античних учених

Учені: давньогрецький – Геродот; давньоримські – Страбон, К.Птоломей

Середньовічний час (кінець V — кінець XVII ст.).

Розрізнена інформація у літописах, записках мандрівників тощо. У пізньому середньовіччі з’явилися досить детальні карти українських земель

Літописи: Київський, Іпатіївський, «Повість временних літ». Арабські (Ібн-Баттута) мандрівники, посли.Г.Л. де Боплан

Новий час (XVIII—ХІХ ст.)

Перші наукові дослідження природних умов та природних ресурсів. Поділ географії на окремі галузі. Створення кафедр географії в університетах

У XVIII ст. – дослідження Російської академії наук (В.Зуєв, П.Паллас тощо).У ХІХ ст. в Російській імперії сформувався ряд наукових географічних шкіл (Географічного товариства; на чолі з В.Докучаєвим тощо)

Новітній час(1917-1991)

Географічні дослідження (вивчення природних умов і ресурсів) в СРСР підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства

Провідні організації – географічні кафедри ВНЗ. У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х рр. пожвавились краєзнавчі дослідження

Сучасний етап(з 1991 року)

Упровадження сучасних інформаційних технологій. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи на різних територіях, проблем охорони навколишнього природного середовища

Інститут географії Національної Академії наук України (директор — Л. Г. Руденко) та Українське географічне товариство (президент — П. Г. Шищенко), кафедри географії університетів

Зразки завдань для тематичного оцінювання (ВСТУП. Теми 1 – 3)(Урок № 11 – корекції та контролю знань)

І рівень (репродуктивний). Правильна відповідь підкреслена1. Спостереження за зміною стану нижнього шару атмосфери на метеорологічній станції є прикладом застосування методу географічних досліджень:

а) польового; б) стаціонарного; в) дистанційного; г) статистичного.

2. Яку частину від площі суходолу Землі приблизно становить територія України? а) 1/44; б) 1/88; в) 1/225; г) 1/607.

3. Яка крайня точка України має географічні координати 44°23 пн. ш., 33° 44 сх. д.:а) північна; б) південна; в) західна; г) східна.

4. Кут між географічним та магнітним меридіанами називають:а) дійсним азимутом; б) магнітним азимутом; в) магнітним схиленням; г) географічним азимутом.

5. Яка з указаних карт не є дрібномасштабною: а) 1: 50 000 000; б) 1: 1 250 000; в) 1: 750 000; г) 1: 3 500 000.6. Хто з учених є фундатором української національної школи географії, засновником першого науково-дослідницького інституту географії та картографії:

а) С.Л.Рудницький; б) В.В.Докучаєв; в) П.П.Чубинський; г) Г.Л. де Боплан; ІІ рівень (продуктивний)7. У Києві (30°30 сх. д.) місцевий час 13 годин 02 хвилини. А місцевий час Москви (37° сх. д.)?─ Відповідь: 13 годин 28 хвилин.8. Масштаб топографічної карти 1:50 000. Виміряна циркулем відстань між точками А і Б становить 45 мм. Визначте відстань на місцевості.─ Відповідь: 2 км 250 м. ІІІ рівень (проблемний)9. Яке значення для розвитку господарства має велика площа території України?─ Велика площа території України зумовлює різноманіття природних умов і природних ресурсів, а значить створює передумови для формування різних галузей господарства, успішного економічного розвитку нашої держави. ІV рівень (творчий)10. Дайте оцінку впливу географічного положення на життя й господарську діяльність населення (за кожним пунктом типового плану характеристики фізико-географічного положення країни).Пункти плану Оцінка положення:

Сприятливі риси Несприятливі риси

Широтне положення

Зумовлена широтним положенням кількість тепла дозволяє вирощувати основні продовольчі культури

Клімат прохолодний для вирощування теплолюбних рослин

Довготне положення. Положення відносно переважаючих вітрів

Зміна континентальності клімату дозволяє хоч би в одній із частин країни отримувати добрий урожай

Значна протяжність із заходу на схід зумовлює зміни континентальності клімату (від вологого – до посушливого), відмінності між двома частинами країни

Положення відносно океанів і морів

Має вихід до двох морів і Світового океану (зручне транспортно-географічне положення, значні рекреаційні ресурси узбережжя)

Внутрішні моря відносно далеко розташовані від основних морських транспортних шляхів

Положення відносно літосферних плит, великих форм рельєфу

Переважно рівнинна територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко

Територія України відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

Положення відносно басейнів великих річок

Розгалужена річкова система сприяє розвитку річкового транспорту, завдяки якому відбувається зв'язок між різними частинами країни

Субмеридіональний характер річкової сітки зумовлював певне розділення території України із заходу на схід (наприклад, на лівобережжя і правобережжя відносно долини Дніпра)

Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Слід відзначити, що в розділі ІІ вивчатимуться особливості природних умов та природних ресурсів території України у загальноприйнятій послідовності:

1) геологічна будова, рельєф, корисні копалини;2) клімат;3) внутрішні води;4) ґрунти;5) рослинність;6) тваринний світ

Першим із шести перелічених вище природних компонентів у темах 4—7 вивчаються гірські породи і форми їх залягання поблизу земної поверхні (рельєф). При актуалізації вивчення тем учитель повідомляє:У темі 4 вивчимо загальні риси будови земної поверхні України. Ми дізнаємося про залежність поширення великих форм рельєфу від тектонічних структур.У темі 5 «Геологічна будова» ми з’ясуємо, як тектонічні рухи впродовж історії формування земної зумовлювали утворення і залягання різних за складом гірських порід.У темі 6 «Геоморфологічна будова» знайдемо відповіді на питання: як утворилися сучасні рівнини та гори? Як і коли сформувалися невеликі форми рельєфу?У темі 7 вивчимо закономірності розташування родовищ корисних копалин, оцінимо їх запаси (мінерально-сировинні ресурси).Від геологічної будови й рельєфу значною мірою залежать особливості ґрунтів, рослинності, інших природних компонентів.

Тема 4. ВЕЛИКІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ Й ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

Основні поняття. Геологія — наука, яка вивчає гірські породи, умови їх залягання та чинники утворення. Тектоніка — одна з геологічних наук, яка вивчає рухи й будову літосфери. Формування рельєфу вивчає наука геоморфологія.Рельєф і геологічну будову території України ми вивчатимемо за правилом: від простішого — до складнішого; від причин — до наслідків, у послідовності, відображеній на схемі:

Послідовність вивчення геологічної будови та рельєфу України

§10. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ (Урок № 12 – вивчення нового)

Дайте визначення поняття «рельєф».─ Рельєф – це сукупність форм твердої земної поверхні. Як саме відображають особливості рельєфу на фізичних картах?

Із курсу загальної географії (6 клас) учні можуть пригадати, що на фізичних картах земну поверхню позначають горизонталями (рис. 10.1). Проміжки між сусідніми горизонталями зафарбовують різними кольорами і їх відтінками. Звичайно низини і западини зафарбовують відтінками зеленого кольору, підвищені і гірські ділянки – жовтим, оранжевим і коричневим кольорами. Рельєф дна морів і океанів відображають

лінії з однаковими глибинами – ізобати. Проміжки між ізобатами зафарбовують різними відтінками – від світло-блакитного (на невеликих глибинах), – до темно-синього кольору (на значних глибинах). У нижній частині карти є шкала висот і глибин, за якою можна точно визначити абсолютну висоту певної ділянки земної поверхні чи глибину водойми.

При вивченні великих форм рельєфу вчитель організовує послідовне заповнення таблиці на с. 48:

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ 95% площа 5%

РІВНИНИ ГОРИ 70% 25% 4% 1% Низовини Височини Карпати Кримські

При вивченні низовин учні позначають їх розташування на контурній карті й записують їх назви у відповідну клітинку таблиці. Якщо у межах низовини є менші складові частини, то учні записують їх назви у дужках. При заповненні клітинки в графі «височини» учні указують також назву найвищої вершини та її абсолютну висоту. До класу рельєфу височин на лежить і рівнина Малого Полісся.При вивченні кожної з гірських систем спочатку записують назви передгірних височин, потім – низькогірних пасом, і на завершення – середньогірних пасом, та наносять їх розташування на контурній карті. 4. а) Передгірні височини: Передкарпатська, Зовнішнє і більша частина Внутрішнього пасма Кримських гір. б) низькогірні пасма і масиви: більша частина Вододільно-Верховинського і Вулканічного пасом у Карпатах; найвищі ділянки Внутрішнього пасма та найнижчі масиви Головного пасма Кримських гір. в) середньогірні пасма і масиви: найвищі масиви Головного пасма Кримських гір – Бабуган-яйла, Чатирдаг-яйла тощо; більша частина Українських Карпат − Полонинське, Бескиди, Ґорґани тощо, у тому числі найвище пасмо – Чорногора (хоч деякі його вершини перевищують 2 км, але вони мають м’яку заокруглену форму, що характерно для середньогір’я а не для високогір’я). г) перевали: найвідомішими перевалами, розташованими в межах Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м – рис. 10.6); у межах Головного пасма Кримських гір – Ангарський (752 м), Байдарські Ворота (527 м). 5. Яка частина України (відносно долини Дніпра) є вищою?─ Правобережна, західна. (Пізніше учні дізнаються, що більша піднятість західної частини України зумовлена більшою інтенсивністю підняття ділянки літосфери впродовж неогенового й антропогенового періодів (за неотектонічний етап). 6. Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі, переважно, течуть по них річки?─ Слід відзначити, що межі деяких височин проведені умовно (наприклад, межі між Придніпровською і Подільською височинами – по річці Південний Буг; східна межа Придніпровської низовини – по долині Дніпра).Переважний напрямок течії річок – із півночі на південь, що зумовлено загальним напрямом поверхні південної частини Східноєвропейської рівнини. 8. Укажіть позитивні й негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення різних частин України.─ Позитивні риси: переважно низовинний рельєф, що сприяє господарському освоєнню території (зокрема, зумовлює її велику розораність); розчленована поверхня гір і найвищих височин дозволила зберегтися там природним комплексам, мало перетворених людиною, використання цих територій для рекреації.

Негативні риси: вільне проникнення через територію повітряних мас усіх напрямків (у тому числі холодних – із півночі); складні умови для освоєння гірських територій на ділянок із відслоненнями скельних гірських порід у межах височин. 9. Складіть чайнворд «Рельєф України».Учитель пропонує учням використовувати словничок термінів і понять на с. 216-218 при складанні цього чайнворду.

1. К Р Я Ж2. П Е Р Е В А Л

3. П О Л О Н И Н А4. П О Л Т А В С Ь К А

5. С Х І Д Н О Є В Р О П Е Й С Ь К А6. Г Е О М О Р Ф О Л О Г І Я

Зразок складання чайнворду: 1. Витягнута скеляста височина. 2. Зниження (сідловина) гірського пасма, через яке прокладена пішохідна, автомобільна чи залізна дорога. 3. Згладжена поверхня поблизу вершин Карпатських гір. 4. Підвищена частина Придніпровської низовини – … рівнина. 5. Рівнина, в межах якої розташовано понад 9/10 площі України. 6. Наука про рельєф.

Для довідки! Походження назв великих форм рельєфу (оронімів)Аюдаг – мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п'є воду.Бабуган-яйла – найвищий масив Кримських гір; в перекладі з тюркського «головне літнє пасовище».Бескиди – гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення «стрімкий схил гори».Говерла – від румунського «Hоwіrlа» (важке підняття).Ґорґани – пасмо в Карпатах; діалектне – «кам'янисті розсипища». Є версія походження від давньоруського «ґорґа» (порив вітру, шквал).Донецький кряж – від річки Сіверський Донець.Карадаг – гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора).Карпати –назву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).Крим – від тюркського слова «кермен, керем» (фортеця, стіна).Могила Мечетна – вершина Донецького кряжу. «Могила» – горб, що нагадує рукотворний курган. «Мечетна» – тому що тут колись була мечеть.Полонинське пасмо – від слова «полонина», «плай» – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. «плац» – рівне місце).Розточчя – височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.Роман-Кош – вершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).Товтри – вапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір «Татри» (височина названа польськими геологами). В народі їх ще називають «Медобори» (оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, і з них «брали мед»).Чорногора – найвищий гірський масив Карпат, вкритий темним (чорним) ялиновим лісом.

§11. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ(Урок № 13 – комбінований)

Що вивчає наука тектоніка? ─ Тектоніка – одна з геологічних наук, яка вивчає рухи і будову літосфери та земної кори.

Яка відмінність між поняттями «літосфера» й «земна кора»? ─ Літосфера – це тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію. Нижньою межею літосфери є астеносфера – в’язкий шар у верхній мантії, над яким відбуваються горизонтальні і вертикальні рухи частин літосфери. Середня потужність літосфери під материками 400 км, під океанами 200 км. Сучасні дослідження показали, що шар астеносфери є не суцільним.

Земна кора – верхня частина літосфери, обмежена знизу так званою «поверхнею Мохоровичича (Мохо)», яка відділяє земну кору від мантії і фіксується зміною швидкості проходження сейсмічних хвиль.

Що називають літосферними плитами? ─ Дивіться словник понять на с. 217 підручника: Літосферні плити — найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах

відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо).

. Як ви вважаєте, які методи досліджень будуть застосовані при вивченні тектонічної будови?

─ Результати дистанційних (геофізичних) досліджень; методи моделювання і порівняння, наукового пояснення. Пригадайте, якими гірськими системами виражений у рельєфі рухливий пояс?─ Середземноморський рухливий пояс в межах України виражений у рельєфі Карпатською і Кримською гірськими системами.При вивченні тектонічної будови учитель використовує картосхему (рис. 11.1) та таблицю-легенду до неї (рис. 11.2). У цій таблиці показаний поділ великих тектонічних структур на менші.Спочатку вивчаємо будову давньої Східноєвропейської платформи за допомогою схематичного рисунка «Умовний переріз через платформу», що подається нижче. Цей рисунок учитель послідовно може схематично зобразити на дошці. На рисунку слід чітко відобразити вертикальну будову платформи – поділ на кристалічний фундамент і осадовий чохол. За потужністю осадового чохла в межах платформи виділяють щит і плиту платформи. У свою чергу, в межах плити платформи виділяють масиви і западини.

До плити Східноєвропейської давньої платформи належать Воронезький масив; Львівський прогин і перехідна структура між ним та УкЩ – Волино-Подільська плита; Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), північна частина Причорноморської западини.Пункт параграфа «Де і чому відбуваються землетруси?» подається для ознайомлення. Учитель може схематично зобразити механізм виникнення землетрусів: різнонаправлені горизонтальні рухи – у межах зони Вранча () і Закарпатської зони (); різнонаправлені вертикальні рухи – у межах Кримсько-Чорноморської () і Південно-Азовської () зон підвищеної сейсмічної активності. Учні знаходять місця розташування названих зон на тектонічній і фізичній картах. 7. Чому Середземноморському рухливому поясу відповідає найскладніший рельєф (із великим перепадом висот)?─ Тому, що для цього поясу характерні дуже інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи земної кори, оскільки Середземноморський рухливий пояс − це ділянка стиснення між Африканською та Євразійською літосферними плитами. Ділянкам інтенсивного підняття сформувалися гірські складчасто-брилові споруди (наприклад, Кримська й Карпатська), а на ділянках інтенсивних опускань – передгірні прогини (Передкарпатський, Закарпатський, Індоло-Кубанський), улоговини морів (Чорного і Азовського).

9. Спробуйте графічно відобразити періоди розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу в межах рухливого поясу.─ У межах рухливого поясу упродовж історії розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу спостерігалися такі послідовні періоди:Періоди розвитку тектонічних

структур у межах рухливого поясу Які форми рельєфу відповідають Схематичні рисунки

1. Розширення і опускання Улоговини морів і океанів

2. Стиснення, складкоутворення і підняття

Гірські системи, передгірні прогини і міжгірні западини

3. Відносний тектонічний спокій Руйнування гірських систем, утворення рівнин

10. У вигляді таблиці порівняйте спільні й відмінні риси в парах понять: літосферні плити – рухливі пояси літосфери; платформа – складчаста система; щит – плита платформи; давня платформа – молода платформа.

Визначення понять Спільні риси Відмінностіа) Літосферні плити – найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо)

Найбільші складові частини літосфери

а) Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів

б) Рухливі пояси — широкі видовжені ділянки між літосферними плитами, у межах якої чергуються в часі інтенсивні горизонтальні (розсування, стиснення) та вертикальні тектонічні рухи (опускання, підняття)

б) Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо)

а) Платформа – малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного або складчастого фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає рівнинам. За віком фундаменту виділяють давню Східноєвропейську платформу й молоді платформи (Західноєвропейську, Скіфську).

Тектонічні структури –великі складові частини літосфери

а) Малорухома (стійка) ділянка літосферної плити

б) Складчаста система, область — ділянки літосфери, що утворилися в межах рухливих поясів внаслідок стиснення багатокілометрової товщі осадових гірських порід. Поділяються на складчасті споруди, виражені в рельєфі горами, та прогини, виражені в рельєфі, переважно, низовинами або улоговинами морів

б) Частини рухливих поясів літосфери, для яких характерні інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи

а) Щит – частина платформи, в межах якої фундамент виходить на поверхню, або перекритий малопотужним осадовим чохлом. Утворився внаслідок тривалого підняття ділянки платформи

Складові частини платформи

а) Осадовий чохол відсутній або мало потужний (до 500 м), утворився внаслідок стійкого тектонічного підняття

б) Плита платформи — частина платформи, перекрита потужним чохлом осадових гірських порід, які утворилися внаслідок тектонічних опускань

б) Осадовий чохол потужний (понад 500 м), утворився внаслідок слабкого підняття або опускання

а) Давня платформа — жорстка малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного докембрійського фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає великим рівнинам

Тектонічні структури –великі складові частини літосферних плит. У рельєфі відповідають рівнинам

а) Кристалічний фундамент платформи давній (докембрійський)

б) Молода платформа — малорухома ділянка літосферної плити, що складається із складчастого фундаменту й осадового чохла (переважно потужного).

б) Складчастий фундамент складений зім’ятими в складки й ущільненими гірськими породами (переважно палеозойського віку)

Практична робота №3 УСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ СТРУКТУРАМИ, ФОРМАМИ

РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНИМИ КОПАЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (початок)(Урок №14 − застосування знань, умінь і навичок)

На початку уроку учитель здійснює актуалізацію опорних знань і перевіряє домашні завдання.

Завдання 1. Порівняйте тектонічну карту з фізичною картою і встановіть відповідність між тектонічними структурами і великими формами рельєфу (горами, височинами, низовинами). Нижче подається дещо розширений (довідковий) варіант таблиці. Напівжирним шрифтом виділена інформація, яку учням необхідно самостійно внести до таблиці):

Тектонічна структура Великі форми рельєфуА. Євразійська літосферна плита Материк Євразія (його західна частина)І. Східноєвропейська платформа Східноєвропейська рівнина

1. Український щит (УкЩ)Височини: Придніпровська, Приазовська, південний схід Подільської височини, височина Житомирського Полісся, Запорізька рівнина

2. Плита платформи:а) Волино-Подільська плита, Ковельський виступ, схід Львівського прогину

Височини: західна частина Подільської, Волинська; схід рівнини Малого Полісся, низовина Волинського Полісся (західна частина Поліської низовини)

б) Північний борт Причорноморської западини

Причорноморська низовина, північна частина шельфу Чорного моря

3. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) Придніпровська низовина4. Воронезький масив і його схили Середньоросійська височина (південно-західні відроги)

5. Донецька складчаста область Донецька височина (Донецький кряж, Бахмут-Торецька рівнина)

ІІ. Західноєвропейська платформа Височина Розточчя; рівнина Малого Полісся Б. Середземноморський рухливий пояс Гори, міжгірні низовини, улоговини морів

1 . Скіфська плита Північнокримська рівнина; крайній південний захід Причорноморської низовини, шельф Чорного моря

2. Кримська складчаста система Кримські гори, Керченське горбогір’я1. Карпатська складчаста система:

а) Карпатська складчасто-насувна спорудаб) Передкарпатський крайовий прогинв) Закарпатська міжгірна западина

а) гори Українські Карпати; б) Передкарпатська височина, в) Закарпатська низовина

4. Чорноморська глибоководна западина Центральна частина дна Чорного моря

Завдання 2. Ви наносили на контурну карту великі форми рельєфу України. Поряд з цими надписами (нижче чи вище) іншим кольором підпишіть назви тектонічних структур, які відповідають цим формам рельєфу.

─ Це завдання бажано виконувати одночасно із виконанням завдання 1.Висновки: Таким чином, у більшості випадків спостерігається більш-менш виражена відповідність між тектонічними структурами і великими формами рельєфу (піднятим структурам відповідають гори і височини; западинам і прогинам — низовини). Але є і не повне співпадіння. Так Передкарпатському прогину відповідає височина; а північній частині УкЩ — низовина. Ряд низовин і височин відповідають кільком тектонічним структурам. Так Причорноморську низовину утворюють Південний схил УкЩ, Скіфська плита, схили Донецької складчастої області, Переддобруджинський прогин і занурена складчаста споруда Добруджі. Поліську низовину утворюють Ковельський виступ, північні частини Волино-Подільської плити, УкЩ (його ділянки занурені при формуванні Прип’ятського накладеного неотектонічного прогину).

У кінці уроку вчитель перевіряє знання географічної номенклатури, вміння виявляти співвідношення між тектонічними структурами і великими формами рельєфу в межах території України.

Тема 5. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

§ 12. ГЕОЛОГІЧНА КАРТА. ІСТОРІЯ ЗМІНИ ПРИРОДНИХ УМОВ(урок № 15 – вивчення нового)

Як ви розумієте поняття «геологічний час»? Під геологічним часом розуміють час від виникнення земної кори. Для позначення часу й послідовності утворення гірських порід, що складають різні частини земної кори, прийняте геологічне літочислення – поділ історії її розвитку на певні відрізки часу – еони, ери, періоди тощо. Слід доповнити, що розрізняють абсолютне й відносне геологічне літочислення.Геохронологічна таблиця на с. 60-61 підручника відображає не тільки геохронологічну шкалу й відлік абсолютного геологічного літочислення (тривалість еонів, ер і періодів), а й представляє райони поширення гірських порід відповідного віку по території України, що допомагає вивченню геологічної карти України. Тому учні одночасно знайомляться з легендою геологічної карти (за рис. 12.1) та четвертою колонкою таблиці на с. 60-61:

Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порідЕра

Період (початок, млн р. тому)

Геотектонічний цикл

Гірські породи та райони їх найбільшого поширення

1 2 4

Кай

нозо

йськ

а Антропогеновий, 1,8

Аль

пійс

ьки

й

Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торфНеогеновий, 25 Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні й калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи

(Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів)

Палеогеновий, 67 Зім’яті в складки пісковики, конгломерати (в Карпатах); піски, глини, буре вугілля (осадовий чохол УКЩ); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, Внутрішнє пасмо Криму)

Мез

озой

ська Крейдовий, 137

Мез

озой

ськи

й (к

імм

ерій

ськи

й)

У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики на півночі Волино-Подільської плити, Середньоросійській височині

Юрський, 195

Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відклади)

Тріасовий, 230 В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відклади). В інших місцях — занурені під молодші гірські породи

Пал

еозо

йськ

а

Пермський, 285

Герц

инсь

кий

Піщано-глинисті відклади (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на ДДЗ (кам’яна сіль)

Кам’яно-вугільний,

350Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю 12 км). Є також ртутні й поліметалічні руди.

Девонський, 400 На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, кам’яна сіль)

Силурійський, 440

Кал

едон

ськ Відслонюються в долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики

Ордовицький, 500Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів УкЩ)Кембрійський

570

Байк

а-ль

ськи

й

Протеро-зойська 2600 УкЩ: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармури); магматичні (граніти, сієніти, габро,

лабрадорити тощо.)

Архейська 3600 УкЩ: метаморфічні (кварцити, кристалічні сланці, гнейси); магматичні (граніти, діорити, пегматити тощо.)

Учитель може послідовно задавати запитання такого змісту: «Коли почався і закінчився кам’яновугільний період?»; «Визначте за геологічною картою, де поширені гірські породи кам’яновугільного періоду?»; «Гірські породи якого складу утворилися впродовж кам’яновугільного періоду?».З точки зору автора, важливим завданням першої частини уроку є доведення того, що різні осадові гірські породи утворюються за певних палеогеографічних умов (під впливом тектонічних рухів певного напрямку й інтенсивності, в різних кліматичних умовах тощо). Наука, яка вивчає природні умови нашої планети та її окремих частин у минулому, за певні відрізки геологічного часу, називається палеогеографією. Далі учні за текстом підручника можуть ознайомитися з палеогеографічними умовами утворення кам’яного вугілля в межах колишнього Донецького прогину. Ще краще, якщо учитель наведе приклади впливу палеогеографічних умов на формування геологічних відкладів у своєму рідному краї.

При вивченні пункту параграфа «Історія формування тектонічних структур» найважливішим завданням є пояснення причин розвитку земної кори. Для цього вчитель використовує модель на рис. 12.3, яка пояснює причини протікання геотектонічних циклів. Учням також рекомендують ознайомитися з навчальними оповіданнями на енциклопедичній сторінці (с. 66-67). Увагу слід зосередити на наслідках кожного геотектонічного циклу.ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА СТОРІНКА Чому відбуваються зміни земної кори і рельєфу?

Геологи виявили, що історія розвитку земної кори протікає згідно із закономірністю періодичності процесів у природі. Вважають, що Сонце разом із планетами обертається по еліпсу навколо центру Галактики. При цьому відстань від Сонця й Землі до центру Галактики змінюється. У періоди, коли Сонце й планети розташовуються якнайдалі від центру Галактики, надра Землі стискуються (унаслідок зменшення сили тяжіння), а земна кора ніби зморщується. Унаслідок стиснення активізується горотворення, зростає відносна площа суші (унаслідок затягування океанічних літосферних плит під материкові, зминання у складки осадових порід колишнього дна океанів). А в періоди найближчого положення Землі до центру Галактики її надра розширюються (унаслідок збільшення сили тяжіння), а земна кора розтягується, зростають площі океанів за рахунок утворення нової земної кори океанічного типу, а в межах материків виникають глибокі тріщини.

Геотектонічний цикл – це поступові зміни земної кори й рельєфу Землі, які тривають від початку одного розширення Землі до початку іншого. Середня тривалість одного циклу (близько 176 млн. років) відповідає одному обертові Сонячної системи навколо центру Галактики. Отже, рух Сонячної системи навколо центру Галактики, згідно викладеної гіпотези, є головною причиною періодичності в розвитку земної кори (рис. 12.4).

Геотектонічні цикли і їх прояв у межах території УкраїниБайкальський геотектонічний цикл (650 - 540 млн. р. тому). Основні події: на початку циклу – утворення Давньоатлантичного океану; у кінці – закриття океану, горотворення на захід і південь від Східноєвропейської платформи. Складчасті структури цього циклу залягають у фундаменті Скіфської плити, Львівського прогину та Карпат.Каледонський геотектонічний цикл (540 - 408 млн. р. тому). Протікав у межах нинішньої Західноєвропейської платформи.Герцинський геотектонічний цикл (408 -225 млн. р. тому). На початку циклу – розширення, утворення морського басейну на місці сучасної Скіфської плити, Пра-Карпат; утворення Дніпровсько-Донецької западини і Львівського прогину. У кінці циклу – стиснення земної кори, формування Донецької, Пра-Карпатської, Пра-Кримської герцинських складчастих систем. Нині герцинські складчасті структури залягають у фундаменті Скіфської плити. Кіммерійський геотектонічний цикл (225-105 млн. р. тому). Почався з нового опускання окраїн платформи. У кінці циклу протікало складкоутворення й гороутворення в межах Скіфської плити та Кримської складчастої системи. Сформувалась Причорноморська западина.Альпійський геотектонічний цикл (105 - 0 млн. р. тому). На початку циклу утворився Карпатський морський басейн. 25 млн. років тому розпочалося формування сучасного рельєфу: поступове загальне підняття суходолу в межах Східноєвропейської платформи, утворення сучасних Карпат і оновлення Кримських гір.

Четверту частину параграфа становить характеристика подій антропогенового періоду, які на більшій частині України призвели до формування найближчого до поверхні шару гірських порід та невеликих форм рельєфу. 6. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів?─ Відомо, що давні платформи – ділянки із малорухомою земною корою, ядра материків, – утворилися 1,65 млрд. років тому, в протерозойську еру (до кембрійського періоду). Тому Східноєвропейську платформу називають докембрійською. І при розширенні і при стисненні Землі Східноєвропейська платформа залишалася відносно стійкою (в епохи розширення опускалися її окраїни, в межах яких накопичувався осадовий чохол і формувалися плити платформи).А навколо платформи, в межах рухливих поясів, на початку кожного геотектонічного циклу виникали океани й моря, а в кінці утворювались області складчастості, яким у рельєфі відповідали гірські системи. В періоди відносного тектонічного спокою гори руйнувались й на їх місці утворювались рівнини. У наступний геотектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які в кінці циклу зминалися у складки. 7. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? Із якими етапами геотектонічних циклів пов’язані «епохи моря»?─ Причина змін відносної площі суходолу (материків) полягає в обертанні Землі разом із Сонячною системою, навколо центру Галактики. Відносна площа суходолу зменшувалася на етапі розширення Землі (при найменшій відстані від центру Галактики); з цим етапом пов’язана так звані «епохи моря». Відносна площа суходолу збільшувалася на етапі стиснення нашої планети (при найбільшій відстані від центру Галактики). 8. Як вплинули наслідки дніпровського зледеніння на сучасну природу України? Чи впливають (і як) антропогенові відклади на поширення різних ґрунтів?Наслідки дніпровського зледеніння Антропогенові відклади Ґрунти

Із прильодовикових районів сильними вітрами переносився пил

Леси і лесоподібні суглинки, що покривають 70 % площі України Чорноземи, сірі лісові, каштанові

Дія льодовика Морена (основна і напірна) Дерново-підзолисті, сірі лісовіДія талих льодовикових вод Водно-льодовикові піски й

супіскиДернові борові й дерново-підзолисті

9. Як вважають учені, останнє максимальне стиснення Землі закінчилося 2 млн. років тому. Які зміни у рельєфі України відбуватимуться в наступні 20 млн. років?─ Очевидно, що інтенсивність тектонічних рухів буде затухати і приблизно через 20 млн. років настане пік епохи відносного тектонічного спокою (очевидно, що Карпатські й Кримські гори перетворяться на пенеплени – майже рівнини). 10. Як ви поясните той факт, що 40 млн. років тому більша частина території України була покрита мілким морем, а острови суходолу — переважно рівнинними?─ 40 млн. років тому Земля перебувала в стадії відносного тектонічного спокою після «епохи моря». Унаслідок денудації гори були зруйновані, перетворилися на низовини, а при подальшому опусканні затоплювалися мілким морем.

Тема 6. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА

§13. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ТИПІВ І ФОРМ РЕЛЬЄФУ(урок № 16 – вивчення нового)

Як обертання Землі в Космосі впливає на формування рельєфу?─ Як відомо, на початку кожного геотектонічного циклу відбувається розширення Землі, яке супроводжується інтенсивним розходженням і опусканням блоків земної кори в межах рухливих поясів. У межах же давніх платформ відбувається незначне опускання їх окраїн (як правило, окраїни платформ стають мілководним шельфом океанів і морів).Всередині кожного геотектонічного циклу спостерігається стиснення Землі. Його основні наслідки – інтенсивне стиснення і горотворення в межах рухливих поясів і незначне підняття – у межах платформ (на їх окраїнах утворюються плити платформ, складені горизонтальними пластами гірських порід). Що вивчає наука геоморфологія? ─ Геоморфологія – наука про рельєф. З поняттям «геоморфологічна будова» учні знайомляться зі словника понять на с. 217: Геоморфологічна будова – поєднання в межах певної території форм рельєфу різного розміру і походження.

Поясніть зв’язок між проявом внутрішніх і зовнішніх процесів утворення великих форм рельєфу (за рис. 13.1). Які процеси зумовлюють формування рівнин і гір? ─ Великі форми рельєфу сформувалися впродовж неотектонічного етапу під впливом двох груп процесів: внутрішніх, ендогенних (підняття або опускання) і зовнішніх, екзогенних (денудація або акумуляція гірських порід). На ділянках неотектонічного підняття упродовж останніх 25 млн. років утворювалися гори і височини, а на ділянках опускань, які змінювалися слабкими підняттями – низовини.У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були слабо інтенсивні (+400... –100 м), тому тут утворились різні типи рівнин. На ділянках, які піднімалися досить активно (+200 ...+400 м), утворилися денудаційні височини (найбільш підняті частини Донецької, Придніпровської, Подільської). На ділянках неотектонічного опускання відбувалася акумуляція пухких гірських порід і сформувалися акумулятивні низовини (знижені частини Причорноморської, Придніпровської, Поліської, Закарпатської). На інших територіях процеси денудації та акумуляції поєднувалися. Які форми рельєфу відповідають прогинам і западинам?─ Прогинам у межах складчастих систем Середземноморського рухливого поясу відповідають: Закарпатська низовина (Закарпатській западині); Передкарпатська височина (Перед карпатському прогину); Північнокримська низовина (прогинам у межах

Скіфської молодої плити); улоговина Азовського моря (прогинам у межах Скіфської молодої плити та Індоло-Кубанському прогинові).Неотектонічний етап триває і понині. Продовжуються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори. У межах рівнин переважають підняття (+2...5 мм за рік), і лише подекуди – опускання. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у Кримських горах +1..3 мм за рік (на Південному березі Криму –1...2 мм). Неотектонічні рухи по зонах розломів у межах рухливого поясу зумовлюють землетруси.Інформація про невеликі форми рельєфу і їх типи (морфоскульптури), в основному, згрупована у вигляді таблиці. Користуючись цією таблицею, подальшим текстом та ілюстраціями, а також геоморфологічною картою навчального атласу учні визначають райони найбільшого поширення кожного типу рельєфу.Типи рельєфу Рельєфоутворюючі процеси і фактори

(відповідні форми рельєфу) Райони найбільшого поширення

Ерозійно- аккумулятивний

а) Площина ерозія і акумуляція (змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів);б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків (ерозійні борозни, лощини, яри, балки);в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків (корінні схили, заплави, тераси річкових долин)

Ерозія переважає в межах найбільш піднятих форм рельєфу (схилів гір, височин), складених пухкими гірськими породами – на відрогах Середньоросійської, Придніпровської, Подільської височин тощо.Акумуляція переважає в межах низовин (Закарпатської, власне Придніпровської, Причорноморської)

Денудаційний Неотектонічні підняття, міцні гірські породи (горби -“останці”)

Донецький, Словечансько-Овруцький, Гологоро-Кременецький кряжі, Приазовська височина

Льодовиковий (змінений ерозією)

Денудація (гляціодислокації, гляціовідторженці, льодовикові кари) й акумуляція (горби напірної морени) Дніпровського та Окського льодовиків

Райони поширення льодовиків (наприклад, Волинське моренне пасмо); у Карпатських горах – льодовикові кари

Водно- льодовиковий

Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод: піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини

Низовини, куди стікали потоки талих льодовикових вод (Поліська низовина, рівнина Малого Полісся)

Гравітаційний Круті схили (зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах гір)

У горах; на берегах морів і водосховищ, на крутосхилах річкових долин

КарстовийРозчинні у воді тріщинуваті гірські породи: поверхневий карст (каррові поля, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни)

Кримські гори, Причорноморська низовина (у вапняках); Середньоросійська височина, захід Поліської низовини (у крейді); Закарпатська низовина, західна частина Донбасу (у кам’яній солі); південь Подільської височини (у гіпсах)

Еоловий Вітрова ерозія , сипучі гірські породи (дюни-кучугури, котловини видування)

У межах Поліської низовини, надзаплавних терасах і дельтах річок

Суфозійний Просадки лесових порід на плоских вододілах (“степові блюдця”, поди)

Придніпровська і Причорноморська низовини, Київське лесове плато

Береговий Абразійна або акумулятивна дія хвиль і течій (коси, берегові бари, пляжі, тераси) Узбережжя Чорного й Азовського морів

ВулканогеннийДавній вулканізм, різні види денудації Зруйновані вулкани Вулканічного пасма,

Південного берега КримуГрязьовий вулканізм Грязьові вулкани на сході Кримського

півострова, дні Азовського моряТехногенний Спрямована діяльність людини (кар’єри,

відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі)Найпоширеніший у промислових районах (Донбасі, Кривбасі, Придніпров’ї)

 Які форми рельєфу річкової долини є ерозійними, а які — акумулятивними? ─ Ерозійні форми: круті корінні схили, схили терас, річища; акумулятивні форми: акумулятивні тераси, заплави. Чи можна запобігти негативному впливу ерозії?─ Підходи до запобігання негативному впливові ерозії:

а) контурно-меліоративне землевлаштування (проектування контурів полів у відповідності до контурів елементів рельєфу; підбір для кожного контуру сівозмін; комплексу меліоративних заходів);б) лісова меліорація; засипка та обвалування ярів;в) щілювання, борознування, розорювання упоперек схилів тощо. 1. Які процеси зумовлюють утворення великих, а які — невеликих форм рельєфу?─ Великі форми рельєфу утворюються під переважним впливом ендогенних процесів, а невеликі форми – головним чином під впливом екзогенних процесів. 4. Які гори в межах України належать до молодих; омолоджених; вулканічних?─ До молодих гір належить більша частина Українських Карпат, складена осадовими гірськими породами, а також передгір’я Кримських гір; до омолоджених (відроджених) гір слід віднести Головне пасмо Кримських гір, Рахівське й Чивчинське пасма Карпат; до вулканічних гір – Вулканічне (Вигорлат-Гутинське) пасмо Українських Карпат, окремі вулканічні куполи в Закарпатті (Берегівський, Мукачівський тощо), згаслий вулкан Карадаг і гори-лаколіти Аюдаг, Кастель – у Криму.6. Доведіть, що акумуляція й денудація гірських порід є протилежно направленими, але взаємозв’язаними процесами, які зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу.─ При відповіді на це запитання слід користуватися рис. 13.1 підручника. Денудація й акумуляція дійсно є взаємозв’язаними процесами, які відбуваються під дією одного й того ж агента. Так, один і той же водний потік зумовлює ерозію у верхніх частинах схилу, й акумуляцію гірських порід – у його нижніх частинах. Вітер одного напрямку й сили в одному місті зумовлює утворення улоговин видування, а по сусідству – дюни. Як правило, на піднятих ділянках переважає денудація, а на знижених ділянках – акумуляція.7. Поширення яких невеликих форм рельєфу завдає шкоди різним видам господарської діяльності? Розвитку яких із них сприяє діяльність людини? Чи можна запобігти негативному впливові цих геоморфологічних процесів?─ Утворення деяких невеликих форм рельєфу зумовлене протіканням несприятливих (стихійних) геоморфологічних явищ, які завдають шкоди різним видам господарської діяльності. Деякі з цих явищ зумовлює або інтенсифікує діяльність людини. Так, площинний змив та ерозія тимчасових водотоків значно інтенсифіковані в умовах великої розораності території України (особливо на схилах, складених пухкими гірськими породами). Про заходи щодо запобігання ерозії, як несприятливого геоморфологічного процесу, йшлося вище.Господарська діяльність людини інтенсифікує також процеси зсувоутворення (при дорожньому будівництві, створенні штучних водоймищ), дефляцію (вітрову ерозію) – при вирубуванні соснових лісів на перших надзаплавних терасах річок; суфозію − на плоских вододілах при їх розорюванні або при будівництві на лесових ґрунтах тощо.Зумовлює утворенню техногенних форм рельєфу видобуток корисних копалин. При складуванні «пустих» гірських порід утворюються їх величезні відвали.

Тема 7. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИВізьміть до уваги! Ознайомлюючись зі змістом § 14—16 підручника та картою корисних копалин навчального атласу, необхідно послідовно наносити їхні родовища на контурну карту. Під час уроків розглядайте зразки відповідних корисних копалин зі шкільної колекції.

§ 14. РІЗНОМАНІТНІСТЬ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ.ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ (урок № 17 – вивчення нового)

Чому існує дуже багато різних видів мінералів і гірських порід?

─ Вчителю варто нагадати, що мінерали – це природні тіла, речовина яких відносно однорідна за складом i властивостями. Існують кілька тисяч мінералів. Кожен із мінералів утворюється за певних умов – на різних глибинах, при різній температурі й тиску тощо.Мінерали входять до складу гірських порід. Деякі гiрськi породи складаються iз одного мінералу (наприклад вапняк – із кальциту), інші – з кiлькох мiнералiв. Наприклад, гранiт – з кварцу, польового шпату, слюди. Гiрськi породи поширені не лише в горах. Це всi природнi тiла, що складають земну кору. Гiрськими породами є твердий гранiт, рiдка нафта, природний горючий газ. Однак, переважають гiрськi породи у твердому агрегатному станi. Гірських порід дуже багато, оскільки вони утворюються за різних умов. За умовами утворення гірські породи подiляють на три групи: магматичні, метаморфічні, осадові. Прикладами магматичних гірських порід є граніт і базальт; метаморфічних – мармур, кристалічний сланець; осадових – глина, вапняк.

Чи випадково різні гірські породи поширюються на території України?─ Різні гірські породи поширені закономірно — залежно від історії геологічного розвитку певної території (зміни характеру тектонічних рухів та палеогеографічних умов — дивіться геохронологічну таблицю на рис. 60-61).Для допитливих!» В геологічній історії території України були епохи, сприятливі для формування родовищ корисних копалин певного типу. У протерозойську еру — для залізних метаморфізованих руд та родовищ графіту. У девоновий і пермський періоди — товщ солей, що відкладались в теплих лагунах пересихаючих морів. Відклади кам’яновугільного періоду надзвичайно багаті горючими корисними копалинами. До відкладів крейдового періоду приурочені родовища крейди і фосфоритів, палеогенового періоду — бурого вугілля, марганцевих руд; неогенового періоду — солей, сірки, осадових залізних руд.

Територія України належить до тектонічних структур, різних за віком та умовами утворення. Як це вплинуло на забезпеченість різними групами корисних копалин?─ Належність території України до різних тектонічних структур зумовлює значну різноманітність родовищ корисних копалин. Як роздатковий матеріал, учитель може використати узагальнюючу таблицю класифікації корисних копалин, яка подається далі, а при вивченні окремих груп корисних копалин – таблиці на с. 74-75 та карту на с. 55 підручника.При вивченні закономірностей поширення паливних корисних копалин учні знайомляться зі змістом таблиці на с. 75 і одночасно знаходять розташування басейнів, областей і родовищ відповідної корисної копалини на карті атласу. Пригадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам’яне вугілля (див. с. 62

підручника): «В Донецькому прогині в карбоновий період, під впливом коливних слабо інтенсивних тектонічних рухів, в умовах жаркого вологого клімату накопичилися понад 300 пластів кам’яного вугілля (в умовах заболоченого суходолу), які чергуються з пластами пісків і глин (що утворилися в морських умовах внаслідок тектонічного опускання). Причому піски утворювалися на мілководдях (до 10 м), а глини — у періоди інтенсивніших опускань, на більших глибинах».

Ким були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу? (див. с. 40 підручника — рудознавцем-самоучкою Г.Капустіним).

Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи? (див. с. 56 підручника: «Особливе місце у складі Східноєвропейської платформи займає Донецька складчаста область. Вона має з ДДЗ спільні риси історії геологічного розвитку (Донецький прогин колись був східним продовженням ДДЗ). Але в межах цього прогину осадові породи біля 300 млн. років тому були зім’яті у складки (внаслідок стиснення й підняття ділянки літосфери), місцями прорвані магмою».

Як нафта могла потрапити на Керченському півострові на земну поверхню? (Унаслідок виверження грязьових вулканів).

Знайдіть на карті атласу назви родовищ, що освоюються з морських платформ.

─ У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито 40 родовищ вуглеводнів, із них 10 − в акваторіях морів. Їх передбачені запаси складають біля 1 трлн. м3 газу. Нині освоюються газові родовища з морських платформ Штормове і Голіцинське на шельфі Чорного моря та два родовища північніше півострова Казантип у південній частині дна Азовського моря. Підприємство “Чорноморнафтогаз” на українському шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідало великі поклади з промисловими запасами, які за попередніми оцінками складають 10 млн. т нафти та 10 млрд. куб. м. газу. 3. Гірські породи якого походження (осадові, магматичні, метаморфічні) використовують як паливні корисні копалини?─ Більшість паливних корисних копалин є гірськими породами осадового походження, які утворилися переважно в межах тектонічних западин і прогинів різного віку і походження. Виняток становить антрацит – метаморфізоване кам’яне вугілля. Серед геологів є група вчених, які доводять неорганічне (не осадове) походження родовищ нафти і природного газу. 4. Складіть план характеристики паливних корисних копалин. Охарактеризуйте за ним паливні корисні копалини кожного виду.─ Орієнтовний план:а) вид корисної копалини;б) назви басейнів, областей, найбільших родовищ;в) приналежність до тектонічних структур;г) палеогеографічні умови утворення;д) умови залягання й особливості видобутку. 5. Порівняйте між собою: а) три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський, Дніпровський – за наведеним вище планом); б) три нафтогазоносні області (Дніпровсько-Донецьку, Карпатську, Причорноморську – за наведеним вище планом). 7. За рекомендованою вчителем літературою детальніше охарактеризуйте умови залягання й особливості освоєння одного із видів паливних корисних копалин.1. Байсарович М.М. Геологія та корисні копалини України. - К.: Наукова думка, 2001.2. Геология и полезние ископаемые. (Серия: Природа Украинской ССР). - К. Наукова думка, 1986.3. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины /Ответственный редактор

Е.Ф.Шнюков. – К.: Наукова думка, 1989.4. Нафта і газ України. - Київ, 1997. 5. Нафта і газ Прикарпаття. Історичний нарис. - Краків-Київ, 2004.

§15. РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ (урок № 18 – комбінований)

Які ви знаєте метали? Як їх поділяють за властивостями? Пригадайте, на які групи поділяють рудні корисні копалини за використанням у різних галузях господарства.Чорні й легуючі метали Кольорові метали

Чорні метали

Легуючі метали

Основні Тугоплавкі Благородні Рідкісніі розсіяніВажкі Легкі

Залізо і його сплави (сталь)

Марганець, ванадій, хром

Мідь, цинк, олово, свинець, нікель

алюміній, магній, титан

ванадій, молібден, вольфрам

золото, срібло, платина, платиноїди

германій, індій, талій, цирконій, талій, ніобій

За таблицею на с. 60-61 підручника визначте, коли існували сприятливі умови для утворення родовищ рудних корисних копалин?

─ У докембрії були сприятливі умови для формування магматичних і метаморфічних залізних руд, корінних родовищ золота, нікелевих, кобальтових руд; у верхньому палеозої — поліметалевих і ртутних руд (у Донецькій складчастій області); у палеогеновому періоді — окисних марганцевих руд осадового чохла УкЩ; у неогеновому й антропогеновому періодах — осадових залізних руд і розсипів руд.

6. Руди яких металів розвідані переважно серед гірських порід кори вивітрювання та осадового чохла?─ До кори вивітрювання та відкладів осадових гірських порід належать залізні, марганцеві, нікелеві, алюмінієві окисні руди та розсипи титанових руд осадового чохла УкЩ; осадові залізні руди Керченського басейну. 8. Схарактеризуйте родовища руд чорних, легуючих і кольорових металів. Відповідь

подайте у вигляді таблиці. Розгляньте їх зразки зі шкільної колекції. Зразок:Назва металу, його руд Басейни, райони,

родовища Геологічна характеристика Оцінка запасів

Залі

зо

метаморфічні бідні залізисті кварцити й багаті магнетитові залізні руди

Криворізький басейн, Кременчуцький і Білозерський райони

Приурочені до круто падаючих пластів протерозойських гірських порід кристалічного фундаменту УкЩ

Запаси великі, але їх значна частина поблизу земної поверхні вже вичерпана

Осадові залізні руди Керченський басейн Індоло-Кубанський прогин (горизонтальні пласти неогенових осадово-хемогенних відкладів)

із легуючими (V, Мn), та шкідливими (Аs, Р), домішками. Відкритий видобуток руд

Мар

гане

ць Осадові марганцеві руди (мінерали: манганіт, псиломелан, родохрозит тощо)

Нікопольський басейн (райони: Нікопольський, Великотокмацький, Інгулецький)

Осадовий покрив схилів УКЩ(горизонтальні пласти палеогенових осадових відкладів)

Пласт 2 м. Вміст 23%. Глибина15-120 м. Відкритий (кар’єрний) і підземний (шахтний) способи розробки

§ 16. НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ.РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ

(урок № 19 – комбінований)

На які групи поділяють нерудні корисні копалини?─ Нерудні корисні копалини за подальшим використанням у господарстві поділяють на групи: гірничо-хімічна й агрохімічна сировина, будівельна сировина, сировина для металургії тощо (дивіться також рис. 14.3, а також таблицю до уроку 17 цього посібника).Звертаємо увагу на те, що пункти «Самоцвіти України» і «Мінеральні лікувальні й столові води» є навчальними оповіданнями (тільки для ознайомлення).

Практична робота №3 УСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ СТРУКТУРАМИ, ФОРМАМИ

РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНИМИ КОПАЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (закінчення)(Урок №20 − застосування знань, умінь і навичок та узагальнення)

1. Заповніть третій стовпчик таблиці (див. с. 59), установіть, які види корисних копалин пристосовані до відповідних тектонічних структур. Для Українського щита позначте, які корисні копалини пов’язані з гірськими породами фундаменту, а які — осадового чохла. Усно поясніть, які гірські породи мають осадове або метаморфічне походження, а які — осадове походження.Із метою економії місця ми не подаємо раніше заповнену другу колонку таблиці (див. її зміст у дидактичному матеріалі до § 11).

Тектонічна структура Корисні копалиниЄвразійська літосферна плита. Східноєвропейська платформа

1. Український щит (УкЩ)Фундамент: корінні родовища золота, залізних руд, хрому і нікелю, графіту, кам’яних будівельних матеріалів (граніту тощо).Осадовий чохол: буре вугілля, каоліни, марганцеві руди, боксити

2. Волино-Подільська плита Крейда, вапняк, мінеральні води; на півночі – торф 3. Львівський прогин (у т.ч. частина, Кам’яне вугілля, сірка, природний газ, піски, глини

накладена на Західноєвропейську платформу)4. Північний борт Причорноморської западини Вапняки, глини, на крайньому півдні – природний газ5. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) Нафта, газ, газовий конденсат, сіль, піски, глини, суглинки6. Воронезький масив (південно-західні схили) Осадовий чохол: крейда, фосфорити, піски, глини, суглинки7. Донецька складчаста область Кам’яна сіль, ртутна руда, цементна сировина (мергель тощо),

флюсові вапняки, вогнетривкі глиниСередземноморський рухливий пояс

8 . Скіфська плита Нафта, природний газ, кам’яна сіль, мінеральні води і грязі9. Кримська складчаста система Вапняки флюсові й будівельні, мармури, мергелі10. Карпатська складчаста споруда Будівельні матеріали (гравій, мармур тощо), мінеральні води11. Передкарпатський крайовий прогин Нафта і газ, озокерит, кам’яна і калійна солі, мінеральні води

12.Закарпатська міжгірна западинаОсадовий чохол: буре вугілля, кам’яна сіль, природний газВулканічні масиви: золото, поліметалеві, алюмінієві руди, мінеральні води, кам’яні будівельні матеріали (андезит, туф)

Слід відзначити, що за поєднанням родовищ різних типів корисних копалин (у залежнос-ті від геологічної будови, приуроченості до тектонічних структур) у межах України виді-ляють такі зони підвищеної концентрації мінеральних ресурсів:1) Українського щита (Запорізька, Черкаська, Кіровоградська, захід Дніпропетровської, південь Полтавської області): залізна, марганцева, титанова, нікелева руда, золото, гра-фіт, граніт, каолін, буре вугілля.2) Донецької складчастої області (Донецька, Луганська, схід Дніпропетровської): кам’яне вугілля, кам’яна сіль, ртутна руда, цементна сировина, флюси і вогнетриви.3) Дніпровсько-Донецької западини (Чернігівська, Сумська, майже вся Полтавська, Хар-ківська області): природний газ, газовий конденсат, нафта, кам’яна сіль, сипучі будівель-ні матеріали, глини.4) Передкарпатського і Львівського прогинів (Івано-Франківська, Львівська області): природний газ, нафта, озокерит, кам’яна і калійна солі, сірка, вапняки тощо.5) Закарпатського прогину (Закарпатська область): поліметалічні руди (в т.ч. золото); алуніти, барити, кам’яна сіль, глини, буре вугілля.6) Сиваський (Причорноморської западини): природний газ, солі йоду, брому, магнію, натрію. 2. Пригадайте зміст § 14—16 і виставте оцінку забезпеченості України кожним видом мінерально-сировинних ресурсів за шкалою: «відмінно» (5), «добре» (4), «задовільно» (3), «незадовільно» (2), «відсутні» (1).─ Орієнтовно можна виставити такі оцінки забезпеченості України відповідним видом мінерально-сировинних ресурсів:

Назва корисної копалини Оцінка Нерудні корисні копалини

Паливні корисні копалини Самородна сірка 4Кам’яне вугілля 5- Кам’яна сіль 5Буре вугілля 5 Калійна сіль 3Природний газ 3- Графіт 5Нафта 2 Фосфорити й апатити 3-Торф 5 Каоліни 5

Рудні корисні копалини Кам’яні будівельні матеріали 5Залізні руди 5 Вапняки флюсові й будівельні 5Марганцеві руди 5 Бентонітові глини 5Титанові руди 5- Крейда 5Хромові руди 3 Мергелі та інша цементна сировина 5Нікелеві руди 4 Мінеральні води 5Мідні руди 3 Алмази 2Золото (корінні родовища) 4 Топази і берили 4Ртутні руди 4 Рубіни 1Молібденові й вольфрамові руди 2 Піски формувальні й скляні 5Олов’яні руди 1 Суглинки (сировина для виробництва

червоної цегли, керамзиту, черепиці) 5Свинцеві й цинкові руди 2

Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)

(Урок №21 — корекції та контролю знань) І рівень (репродуктивний). Правильна відповідь підкреслена1. Скільки відсотків ( %) відносно площі України займають гори:

а) 25%; б) 15%; в) 10%; г) 5%.2. Яка тектонічна структура в межах України не належить до Східноєвропейської платформи:

а) Волино-Подільська плита; б) Скіфська плита;в) Донецька складчаста область; г) схили Воронезького кристалічного масиву.

3. У мезозойську еру (кіммерійську епоху складчасті) утворилася:а) складчаста область Гірського Криму; б) Донецька складчаста область;

в) Український щит; г) Карпатська складчаста область.4. Осадовими за походженням є руди залізорудного басейну або залізорудного району:

а) Криворізького; б) Кременчуцького; в) Білозерського; г) Керченського.5. До давньольодовикового рельєфу на території України належить одна з перелічених форм:

а) денудаційні горби-останці; б) кари і цирки; в) каррові поля; г) поди.6. Остання льодовикова епоха закінчилася приблизно … років тому:

а) 70 млн. р. тому; б) 230 тис. р. тому; в) 12 тис. р. тому; г) 3 тис. р. тому. ІІ рівень (продуктивний)

7. Порівняйте за зразком поняття «яйла» і «полонина».Спільні риси Відмінності

Відносно вирівняні поверхні поблизу вершин гір. Вирівнювання відбувалося внаслідок припинення висхідних тектонічних рухів, а їх відновлення пізніше зумовило підняття вирівняних поверхонь на 1-1,5 км і більше

Яйла: місцева назва вирівняних поверхонь поблизу вершин Головного пасма Кримських гір. У перекладі з кримськотатарської мови назва перекладається як «літнє пасовище»

Полонина: місцева назва вирівняних поверхонь поблизу вершин Українських Карпат. Вважають, що назва походить від німецького слова «план, плац» − рівне місце

8. Установіть відповідність між формою рельєфу і її абсолютною висотою, розставивши відповідні цифри (471м, 1545м, 2061м, 367м, 515 м) в другу колонку.

Гора-вершина (великої форми рельєфу) Абсолютна висота (м)Говерла (Українські Карпати, масив Чорногора) 2061Роман-Кош (Кримські гори, Бабуган-яйла) 1545Берда (Хотинська височина) 515Камула (кряж Гологори) 471Могила Мечетна (Донецький кряж) 367

ІІ рівень (проблемний)9. Назвіть закономірності розташування родовищ різних паливних корисних копалин відносно певних тектонічних структур. ─ За таблицею на с. 75 підручника слід здійснити узагальнення: родовища паливних корисних копалин, як правило, приурочені до тектонічних западин різного віку й походження. Кам'яне вугілля приурочене до прогинів, які утворилися в герцинський геотектонічний цикл (до комплексів гірських порід кам’яновугільного періоду); родовища бурого вугілля мають молодший вік (палеогеновий або неогеновий), і утворилися в межах осадового чохла різних тектонічних структур. Ще молодшими – антропогеновими – є родовища торфу. Родовища нафти і газу мають різний вік – від палеозойського до мезозойського, й сформувалися в межах великих прогинів і западин. ІV рівень (творчий)10. Опишіть (користуючись текстом і картосхемами підручника, картами навчального атласу та додатковою літературою) особливості геологічної будови й рельєфу однієї з височин або низовин на території України за наведеним нижче планом. Приклад:а) Назва, із яких частин складається

Придніпровська низовина (поділяють на Полтавську підвищену рівнину і власне Придніпровську терасову низовину)

б) Приналежність до тектонічних структур

Дніпровсько-Донецька западина в межах Східноєвропейської платформи. Центральній частині ДДЗ відповідає Полтавська рівнина; схилу УкЩ і борту ДДЗ у рельєфі відповідає власне Придніпровська терасова низовина

в) Час утворення тектонічної структури і вік її фундаменту

Дніпровсько-Донецька западина утворилася в герцинський геотектонічний цикл; фундамент западини має докембрійський вік

г) Які гірські породи поширені; їх склад і вік

Відслонюються або залягають поблизу поверхні гірські породи осадового чохла палеогенового і неогенового віку (піски, глини). Майже скрізь вони перекриті антропогеновими відкладами (лесами й лесоподібними суглинками), у річкових

долинах – алювіальними пісками й супіскамид) Корисні копалини, їх основні родовища й басейни

Природний газ, газовий конденсат, нафта, кам’яна сіль, піски, глини, кам’яне вугілля (Західний Донбас), буре вугілля (окремі родовища), мінеральні води

е) Характерні невеликі форми рельєфу, їх типи

Ерозійно-акумулятивний рельєф (річкові долини, балки, яри), гравітаційний (зсуви на крутосхилах), суфозійний (степові блюдця), еоловий («кучугури» на перших надзаплавних терасах)