Хмелівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенівМаловисківської районної ради

Кіровоградської області

вчитель біології Демедчук Світлана Анатоліївна

2012

1

Демедчук Світлана Анатоліїївна

Використання інтерактивних технологій на уроках біології

Навчально-методичний посібник. Хмельове, 2012

Посібник призначений для широкого кола творчих

учителів, що працюють над удосконаленням методики

викладання біології.

Він містить теоретичний матеріал,зразки конспектів

уроків та розробки позакласних заходів.

Відповідальна за випуск:

Демедчук Світлана анатоліївна, вчитель біології

Хмелівської ЗШ І – ІІІ ступенів

2

ЗМІСТВступ …………………………………………………………….. 4

Використання інтерактивних технологій на уроках біології … 6

Висновки ………………………………………………………… 26

Додатки

Екскурсія весняним лісом ………………………………………. 29

Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Практична робота № 4. Розпізнавання видів кімнатних

рослин ……………………………………………………………. 43

Урок-рольова гра «Ці знайомі незнайомці» …………………… 46

Відданий друг ……………………………………………………. 53

Пийте діти молоко – будете здорові! …………………………... 71

Бібліографія ……………………………………………………….91

3

Демедчук Світлана Анатоліївна працює над методичною проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках біології».Вчителька практикує нестандартні форми проведення уроку. Впровадження нетрадиційних технологій створює можливості для оптимального розумового, емоційно-вольового, творчого розвитку дітей. На уроках панує глибока емоційність, атмосфера пошуку, тому серед учнів немає байдужих. Свої уроки вчителька урізноманітнює моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивне навчання природничих наук здійснюється за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень.

Проводить активну позаурочну та позашкільну роботу, організовує конкурси, інтелектуальні ігри, метою яких є не лише розширення знань учнів, а і виховання любові до природи, доброти, бажання допомогти, захистити тих , хто менший і слабший.

4

Кредо:

Вчитель живе доти, доки вчиться.Щойно він перестає вчитися – в ньому вмирає вчитель.

К.Ушинський

5

ВСТУП

Не згасає вогонь у розумних очах

І з роками ясніш пламеніє.

Ти тримаєш дитячі серця у руках,

Ти тримаєш планети надію.

Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно

себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій

діяльності. Її успішність – запорука успішного суспільства,

успішної держави.

Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості

творчої, конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати

знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення.

Кожному знайомі ситуації, коли щось охоче засвоюється, робиться

легко, з задоволенням. У такому випадку люди витрачають на

здобуття знань і вмінь необмежену кількість часу, самостійно

планують свої дії і знаходять найкращі способи виконання у будь-

якій сфері. Тоді  не виникає проблем з мотивацією – людям

подобається робити свою справу, тому що вона їм потрібна, ними

визначена, в ній вбачається сприятливий вплив на якість життя. Як

кажуть в народі, найкращий примус – охота. Якщо учень впевнений

в успіху свого починання, то все в нього вдається і навчання

приносить відчутний результат.

Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в

успіху, дати відчути радість від  здолання труднощів, дати

зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно

6

прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим

зусиллям.

Як же створити учням оптимальні умови для самовираження,

як зробити навчання комфортним?

Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно

охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши:

”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”.

Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому

діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх

десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування

вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової

діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а

й навчити її спілкуватись, оволодіти способами співпраці в процесі

розв’язання навчальних завдань. Вимоги сьогодення все більш

яскраво показують необхідність використання інтерактивного

навчання, що ї є моєю методичною проблемою.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації

пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану

мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень

відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний

процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх

учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове,

навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними

суб'єктами навчання.

7

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇІнтерактивне навчання на уроках біології дає позитивний

результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням

життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним

вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної

ситуації.

Щоб інтерактивне навчання було ефективним можна

використати такі прийоми (дати завдання дітям для попереднього

підготування):

прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі

завдання;

відібрати до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які

б дали «ключ» для освоєння теми;

під час виконання самих вправ дати учням час подумати

над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не

механічно, або «граючись» виконали його;

на одному занятті можна використовувати одну (максимум

– дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

дуже важливим є проведення глибокого обговорення за

підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування

уваги й на іншому матеріалі теми;

проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з

різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з

інтерактивними завданнями.

8

Для контролю за ходом навчання необхідно дотримуватись

таких вимог:

глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі

додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки

документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

старанно спланувати і розробити заняття: визначити

хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і

можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності

заняття;

мотивувати учнів до вивчення шляхом добору

найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошення

очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки

роботи учнів;

передбачити різноманітні методи для привернення уваги

учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни,

необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому,

зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий

розподіл ролей в групах тощо.

Кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною,

отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні

бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. За словами

видатного педагога В.О. Сухомлинського: «У наших школах не

повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони

ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх

сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів,

бажання вчитися». Інтерактивне навчання біології здійснюється на

9

моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є

організатором навчання, посередником між учнем і його

соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності,

ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми

відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а

також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу

вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою.

Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який

можна використовувати для розвитку комунікативних навичок

учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в

групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати

проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє

учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований

підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст

незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної

методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній

активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах

„учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина

рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання

життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і

виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва,

взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає

справжнім лідером дитячого колективу.

”Інтерактив” у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act»

- діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Кажуть, нове –

це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби

10

Слухання – 5 %Читання – 10%

Вербальне сприйнятт

я – 20%

Демонстрування – 30%

Демонстрування з

поясненням – 40%

Групові дискусії –

50%

Вправи. Самостійне,

активне навчання – 70%

Навчання інших, негайне застосування –

90%

використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного

навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного

реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і

проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу,

екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом

у радянській та світовій педагогіці. Уже пізніше розробкою

елементів інтерактивного навчання займались Василь

Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років. Віктор

Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На

їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика

розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах

використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом.

Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання,

можна сказати, сіялися і

колосилися. З кожним роком

методики розвивались і

вдосконалювались. Аналіз

засвоєння матеріалу при

інтерактивному навчанні

порівняно з традиційними

методами показує разючі

результати.

Набагато важливіше, хоча

значно важче навчити дитину,

ніж просто розповісти, звично

„відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти

11

учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше

його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично

записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він

працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання

розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на

слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший

арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45

хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа

Конфуція: “Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи

пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я

передаю знання іншим, я стаю майстром.”

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині.

Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо

одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з

великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть

речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати.

Всім цим озброюють інтерактивні технології. Повторюючи високі

слова про права людини, рівність і свободу, ми забуваємо про те,

що дитина в класі лишається „одиницею навчального процесу”.

Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з

кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина

моді й не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити

атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаємо-

розуміння в класі.

12

Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні тво-

ри, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а

творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює

його для дітей й разом із дітьми. 

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і ви-

магає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за

результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати

кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати

тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази,

письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування –

усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного

оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як

зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання

отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не зму-

шувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на

нього? Вчителька вважає, що під час проведення тематичного

оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг

теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри,

змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню

виявити себе, показати свої здібності і міння.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сокра-

тичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував

бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення

спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона

набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для

того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої

13

міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи

відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не

можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні мірку-

вання, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь –

вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає;

кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо).

Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням

роздавального матеріалу - живих рослин або гербарних зразків.

Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це

видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі

ознаки характерні для пагона.

На уроках активно застосовуються обговорення, дискусії,

роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями,

враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню

висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування

однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в

парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”.

Особливо ефек-тивними є методи взаємодіючого навчання

(фронтальне навчання): “мозковий штурм – форма колективної

роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і

має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної

проблеми, але не їх оцінку.  Застосовуються  групові методи

навчання, взаємонавчання (“кон-сультаційні центри”), рольові ігри,

дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В

ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми,

заповнюють таблиці під ке-рівництвом вчителя або самостійно.

14

Життєвий цикл: гаметофіт, спорофіт

Ознаки ОзнакиРіст протягом усього життя

Клітинна оболонка целюлозна

Рух – не переміщуються у просторі

Автотрофне живлення

Результати роботи обгово-рюються. Наприклад, при вивченні теми

«Загальна характеристика рослин» складаємо схему.

Завдання кожного вчителя  під час викладання предмету

полягає не лише у навчанні, а й у вихованні учнів та розвитку їх

вмінь спілкуватися, відстоювати власну життєву позицію, тобто

формуванню активної й успішної особистості. Результати

дослідження американського соціолога Ноумена Джеймса з цього

питання виявилися однозначними. На успішність учнів найбільш

впливає сам класний колектив де вони навчаються. Розвиток

товаришів, їх успішність та життєві плани мають приоритетне

значення. У колективі, який уміло організований, кожен працює на

кожного. На долю вчителя припадає „дрібничка” – допомогти класу

вдало організуватися на уроках. Один з видів організації спільної

діяльності учнів  –  робота в групах. Цим забезпечується взаємодія

дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для

груп:

групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу

завдання результат своєї роботи група може просто здати

15

вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати

роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме

таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу

по темах „Кров і органи кровообігу”, „Травлення”;

групи отримують  різне завдання. Тоді групи (або їх спікери)

звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по

колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш

доцільний  цей прийом роботи під час уроків, матеріал до

яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин,

тварин, екологія) ;

групи отримують різні завдання, які працюють на спільний

результат.

Організовуючи роботу в групах, вчителька пропонує учням

наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку

групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група

вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед

усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на

нього час.

Наприклад,  при поданні серії формулювань, серед яких

зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти

неправильні, до-вести їх помилковість і замінити вірними - група

складає опорний конспект уроку чи теми на аркуші паперу

великого формату. Інший варіант – декілька сильних учнів раніше

отримують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти на

різні раніше вивчені теми. На одному з уроків ці учні стають

тренерами. Клас об’єднується на групи, із кожною групою працює

16

такий тренер, користуючись власним опорним конспектом. Після

виконання завдання у певний час над певною темою тренери

змінюють групу й процес повторюється. Важливо: групи повинні

отримати від тренера певне завдання. Наприклад, скласти список

питань за цим конспектом, або знайти помилку, яка навмисне

внесена до конспекту, або щось інше.

Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» вчителька

використовує таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.

В основі будь – якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна

дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) з трьох (двох)

нейронів – чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із

чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних

утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори

(синапси) – це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь –

якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клі-

тиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою

хімічних речовин. основна частина рефлекторних дуг в організмі

складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів

приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

При вивченні нових термінів і понять можна використати

наступне завдання:

Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена

відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь

обґрунтуйте.

17

ПАГІН

Осьовий орган рослин. Що складається із стебла, листків і бруньок і здатний до верхівкового росту Видозмінений

корінь є наслідком відкладання в головному корені запасних речовин

Підземна видозмінена частина рослин, на якій розміщуються бруньки, додаткові корені

Генеративний орган покритонасінних рослин

Сукупність усіх коренів рослин

використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше

питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах.

Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще

розвивають креативність мислення.

Наприклад, під час вивчення теми «Запилення квіткових рослин»

вчителька використовує таке питання: «У теплицю посадили

розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли, але

плоди не утво-рилися. Плоди помідорів, натомість, розвивались

добре. Чим це пояснити?»

При виборі питань для мозкового штурму можна використати

літературні джерела. В 9 класі при вивченні теми «Слухова сенсор-

на система» був використаний твір Шекспіра «Гамлет»

18

Кожному знайома сцена появи батька Гамлета, де привид

розповідає про здійснене вбивство:

…Когда я спал в саду

В свое послеобеденное время,

Мой уголок прокрался дядя твой

С проклятым соком белены в фляге

И мне в ушную полость влил настой…

…Так был рукою брата я во сне

Лишен короны, жизни, королевы…

Чи правий був Шекспір, описуючи сцену отруєння батька

Гамлета?

В якому випадку це можливе?

В обговоренні проблемних питань бере участь весь клас, але в

цей час вчитель бере на себе роль диригента.

Наприклад: Отже у людини розрізнять п'ять основних сенсорних

систем: зорову, слухову, смакову, дотикову і нюхову, за

допомогою яких вона отримує найбільше інформації про

довкілля. Часто говорять ще про так зване шосте відчуття,

маючи на увазі здебільшого інтуїцію, тобто підсвідомі відчуття,

що беруть участь у формуванні нашої поведінки.

Але крім вказаних класичних п'яти відчуттів, людина відчуває

температуру, положення тіла в просторі, біль, рухи, спрагу,

голод тощо. Існують змішані відчуття, які не можна визначити.

Як ви розумієте вислів: «Найкоротший шлях до щастя –

відчуття любові?»

19

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та

навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного

оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи

як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю

різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї

теми. Під час узагальнення теми, підготовки до тематичного

оцінювання діти складають діаграму Вена, заповнюють таблиці,

створюють схеми.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює

роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку

уроку вчитель задає загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ

до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим

матеріалом. „Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну

тварину, - каже вчитель. – Як ви вважаєте, про яку? (Діти

відповідають: тигр, акула, вовк...)”Ні, - продовжує вчитель, - ця

тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато

тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і

розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не

будемо поспішати – далі буде...” Наступного уроку учитель відкриє

таємницю: ці тварини – кролі! Так-так, вам не почулося – кролі!

(далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в

біоценозі).

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість

кожної дитини до біології використання так званого випереджаль-

ного завдання ,сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до

нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, вису-

20

нення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, складання

загадок на біологічну тематику, ребусів, кросвордів тощо.

Під час вивченя теми «Сільськогосподарські, лікарські, декора-

тивні рослини» учні отримують випереджальне завдання зібрати

найбільше інформації про ці групи рослин. Клас можна поділити на

групи і кожна група буде представляти свій матеріал у вигляді

презентації, повідомлень, рефератів.

На уроках біології часто застосовуються міжпредметні зв'язки.

Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні

згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести

інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно – рухова система.

М'язи» з вчителем фізкультури. Також часто використовуються

евристичні питання, що містять в собі міжпредметний зв'язок з

хімією. Згадуючи, що яблука містять багато заліза, ставиться таке

запитання: «Якось зустрілись два черв'ячка. Та й розговорились:

- Щось у тебе дуже поганий вигляд. До речі, які яблука ти їси?

- Які трапляються.

- А я вибираю лише з великим вмістом заліза, тому – то завжди й

здоровий?

- І як визначити, скільки заліза в яблуці?

- Дуже просто. Відкушую шматочок і спостерігаю…

А як ви гадаєте, шановні діти, які спостереження провів і які

висновки зробив черв'ячок?

(М'якоть яблука набуває рожевого відтінку внаслідок

окиснення заліза, що є в ньому міститься. І чим швидше та

інтенсивніше відбувається цей процес, тим більший уміст заліза.)

21

При вивченні теми «Плазуни», згадуючи про значення цього

класу тварин, звертається увага, що деякі народу Сходу вживають

їх в їжу і використовується таке питання: «Люди, які побували в

Китаї, стверджують, якби Адам і Єва були китайцями, вони до цих

пір би жили в раю. А чому?»

( Китайці з'їли б спочатку змію, яка їх спокусила, а не яблуко).

А ось ще декілька прикладів міжпредметних зв'язків на уроках

біології.

«Життя – це горіння». Ці слова належать відомим

французьким ученим ХVІІІ ст. А. Лавуазьє та П. Лапласу. Поясніть

як ви розумієте вислів. Чи стосується він перебігу процесів

життєдіяльності в організмі людини?

Відповідь: І горіння, і дихання відбувається з участю кисню,

але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання

– повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може

використовується для перебігу процесів життєдіяльності, утворення

АТФ, терморегуляції.

Ця рослина – важливе джерело існування населення

найбільшої пустелі – Сахара. Її називають «королевою пустелі»,

вона завжди тримає «голову у вогні, а ноги – у воді».

Знайдіть цю пустелю на карті і назвіть рослину. (Фінікова

пальма).

Під час першої подорожі Христофора Колумба до берегів

Півночної Америки значна кількість членів екіпажу загинула від

поширеної на той час морської хвороби, що супроводжувалась

кровоточивістю ясен, набряками і виразками. Але під час

22

наступних подорожей Колумб зміг запобігти поширенню цієї

хвороби, внісши зміни до провіанту, який брали на корабель.

Що це за хвороба і як Колумб змінив раціон моряків?

Відповідь: Цинга. Христофор Колумб взяв на корабель велику

кількість цибулі, багатої на вітамін С, і продуктів, що довго не

псуються.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень,

належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання.

Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного

самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на

груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі,

учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями

однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів.

Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань

уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на

занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального

опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під

опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої

участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю,

виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням

учня.  

Перед проведенням контрольної  роботи або замість

тематичної атестації проводиться взаємоконтроль знань учнів. 

Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна

група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри.

Представник групи витягує табличку. Табличка “Довір’я” - вчитель

23

виставляє оцінки групи як поточні, “Демократія” – група  пропонує

учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він  не підтвердить

свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну

кількість балів, на яку зніжена оцінка представнику групи. При

отриманні таблички “Демократія” опитування учнів здійснюється 

за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе

проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує

собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з

певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне

опитування  учнів.

Завжди бачить  в учнях особистості, шанує їхні думки,

почуття, право на свободу вибору, визначає їхню неповторність,

право на співтворчість.

Які прийоми і методи Світлана Анатоліївна використовує для

розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби їй такі

методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини,

допомагаючи один одному.

Користуючись сходами активного пізнання, намагається, щоб

на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Вчитель вважає,

що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне

запитання. Тому на уроках використовується така форма

“запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання.

Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна”

суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її

елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.

Як писав відомий психолог С. Л. Рубінштейн: “Важливо, щоб

24

людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують

запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб

незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.У розвитку

логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для

здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність,

самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Для

розвитку логічного мислення в учнів користуються таким

прийомом роботи, як “матрьошка”. Суть її полягає в тому, щоб

скласти з простого складне або розібрати складне.

А. Фар'єр – швейцарський педагог (1879 – 1960р.р.) написав

легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням

диявола: «І вчинили так, як велів їм диявол. Дитина любить

природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається

усвідомлювати, що її робота має якийсь зміст, тому все побудовано

так, щоб її активність не принесла ніякої користі. Дитина не може

залишатися без руху – її примусили до нерухомості. Дитина любить

працювати руками, а її стали вчити теорії та ідеї. Дитина любить

говорити – їй наказали мовчати. Дитина прагне зрозуміти – її

змусили завчати напам'ять. Дитина хотіла б сама шукати знань – їй

все дають у готовому вигляді.

… І тоді діти навчились того, чого б вони ніколи не

навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати і

лицемірити.

… Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими і сірими,

душі зачерствіли, серця озлобились»…

25

Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все

залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто

комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант,

розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант,

потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла

розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів. Тема педагогічних

інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена. Світ

ідей змінювається швидше, ніж покоління людей. Завдання освітян

– створити атмосферу суспільного прийняття інновацій.

Національна доктрина розвитку освіти України передбачає

поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до

освіти інноваційного, гуманістичного  типу.

ВИСНОВКИ Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба

пам'ятати, що будь – яка педагогічна технологія, буде недієвою,

якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну

систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і

описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше,

адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту

конкретного вчителя.

У 80 – х роках минулого століття Національним тренінговим

центром у США (штат Меріленд) були проведені дослідження

використання інтерактивних технологій в галузі освіти. Дані

дослідження засвідчують, що інтерактивні методи ведуть до

збільшення відсотка засвоєння отриманої інформації, бо впливають

26

не лише на свідомість учасників, а на їх почуття, волю. Результати

цих досліджень відображено в схемі.

Лекція – 5 %

ПасивніЧитання – 10%

Відео/ аудіо матеріали – 20%

Інтерактивні

Демонстрація – 30%

Дискусійні групи – 50%

Практика – 75%

Використання інтерактивних технологій дає свої позитивні

результати. Випускники школи на ЗНО з біології з підтверджують

результати своїх знань. Щорічно беруть участь у районній олімпіаді

з біології. В 2011 – 2012 навчальному році учениця 9 класу

Пильщик Юлія зайняла перше місце і стала учасником обласної

олімпіади. Вже стала традицією участь наших школярів у

природничих конкурсах «Колосок», «Веселий колосок». В цьому

році 3 учасника конкурса отримали сертифікат «Золотий колосок»,

а 9 учасників - сертифікат «Срібний колосок. Історія біології». Діти

мають змогу отримати додаткові знання в біологічному гуртку

«Юний натураліст».

Підсумовуючи результати своєї роботи, я б хотіла завершити свою

розповідь словами своєї колеги – біолога:

Знають старець і дитя:

Вища цінність – це життя.

Як дітей добру навчати?

Як навчити шанувати

Кожну квіточку й стеблину,

І звірятко, і пташину?

З особистістю дитини

Рахуватись слід постійно,

27

І щоб учень був активним –

Вчитель мусить креативно

До уроку підійти,

Ключик до дітей знайти.

Треба бути енергійним,

Небайдужим, емоційним,

І творити, і шукати,

Серце – дітям віддавати.

Щоб отримать  результати,

Якісно дітей навчати -

Те, що Гузик і Шаталов

Вивчили, обґрунтували,

В школі втілюю в уроки,

Об’єднавши їх у блоки.

Тема вчиться по спіралі:

Спершу – суть, потім деталі.

Кожну тему крок за кроком

Ми вивчаєм цілим блоком:

Лекція, малюнки, схеми,

Що стосуються проблеми,

Йдуть на першому етапі.

Потім слід відпрацювати

Основні знання шаблонні.

(В зошитах – як на долоні

Видно дані основні).

Далі – кроки більш складні.

Ми з підручником працюєм,

Мислимо, аналізуєм.

На макетах, на таблицях

Все, що можем подивиться,

Розбирати і складати,

Порівняти, описати –

Намагаємось зробити,

Тему щоб повніш розкрити.

Часто ставиться завдання:

До проблемного питання

Вдалу відповідь знайти,

Разом істини дійти.

Дуже модні стали нині

Методи інтерактивні.

Так дискусії й дебати

Нас навчають поважати

Думку іншої людини

(і дорослої, й дитини).

Щоб розкрити суть проблеми –

Веббінг, діаграма Вена,

Метод “Прес”, мозковий

штурм –

Все до послуг наших нині,

Щоб розвинути в дитині

Мислення і світлий ум.

28

ЕКСКУРСІЯ ВЕСНЯНИМ ЛІСОМ

Мета: Розвивати поняття про взаємозв'язки рослинного організму

з умовами оточуючого середовища, про зміни в світі рослин у

зв'язку з настанням весни; навчити

визначати ранньоквітучі рослини;

сприяти естетичному вихованню учнів

засобами природи та мистецтва;

переконати учнів бережливо ставитись

до ефемероїдів; організувати рейд

«Підсніжник»; учити користуватись не лише природою, а й

відновлювати її багатства.

Підготовка вчителя до екскурсії

Головне завдання – своєчасно визначити строки проведення

екскурсії. Своєрідним індикатором для визначення строків

екскурсії є масове цвітіння тати – й – мачухи. Через 5 – 6 днів

можна проводити екскурсію. У цей час цвітуть анемони, проліски,

ряст, сон широколистий, пшінка весняна та інші рослини. Перед

відвідуванням лісу доцільно звернутись до літератури та відновити

в пам'яті біологічні особливості цих рослин.

Складаючи план – маршрут екскурсії, слід передбачити

відвідування місць з різною рослинністю.

Оскільки збирання заборонено, спостереження, опис,

замальовки, визначення стають головними видами самостійної

29

роботи учнів під час екскурсії. Нескладно підготувати картку для

визначення ранньоквітучих трав'янистих рослин (див. додаток 1).

Прищепити любов до природи й естетичне ставлення до неї

допоможуть твори літератури і мистецтва (див. додаток 2).

Розмовляючи з учнями про охорону природи, познайомте їх з

рослинами, що перебувають під охороною.

Підготовка учнів до екскурсії

Великий інтерес у учнів викликає рейд з охорони

ранньоквітучих рослин, під час якого учні проводять бесіди в

молодших класах, поширюють листівки, виступають агітбригади,

проводять конкурси малюнків, літературні читання творів про

весну, первоцвіти, авторами яких є учні.

Проведення екскурсії

Перед виходом на екскурсію необхідно згадати правила

поведінки на природі, заборонити збирання рослин і ловлю комах.

Слід записати план письмового звіту. Серед учнів проводиться

конкурс на ланку спостережливих, кмітливих, організованих.

Перше завдання. Учні його виконують в лісі, відшуковуючи

впродовж 10 – 15 хвилин задану кількість видів (а не екземплярів)

квітучих трав'янистих рослин; визначають їх, не зриваючи,

оформляють записі в блокноті.

Під час підбиття підсумків першого завдання учні зачитують

записі в блокноті та знаходять дані на дидактичних картках. Роботи

з дидактичним матеріалом можна провести в формі гри, якщо він

оформлений на картках, де під певним номером зображено місцеві

первоцвіти та наводять опис їх зовнішніх ознак.

30

Друге завдання. Виконується на основі розв'язання навчальної

задачі: чому так швидко виросли та зацвіли первоцвіти?

Учням роздаються інструктивні картки - пам'ятки вивчення

рослин.

Які органи первоцвітів містять поживні речовини?

Визначте особливості умов освітленості, в яких вони ростуть.

Які зміни відбуваються з цими рослинами внаслідок появи листя на

деревах та кущах в лісі?

Визначте інтенсивність забарвлення рослин.

Як пристосувались рослини до раннього цвітіння?

Результати заносяться до таблиці

Назва

рослини

Середовище

існування

Ознаки

пристосуванн

я до умов

середовища

Група рослин

за

освітленістю

Учні розв'язують задачу: Чому первоцвіти «квапляться

цвісти»?. Правильною відповіддю вважається та, в якій

встановлено взаємозв'язок між раннім цвітінням та умовами

середовища. Усі первоцвіти – світлолюбні рослини, тому й цвітуть

до появи листя на деревах, коли в лісі багато світла.

Третє завдання. Упродовж 5 хвилин потрібно простежити, як

комахи відвідують ранньоквітучі рослини, з'ясувати, як саме

відбувається запилення.

Кожна ланка спостерігає за певним видом рослин,

дотримуючись абсолютної тиші та нерухомості.

31

Пам'ятка для спостерігача

Коли цвітуть ранньоквітучі рослини? Складіть календар їх цвітіння.

Як ростуть ці рослини – скупченням одного виду чи окремо?

Яку кількість пилка вони утворюють?

Чим зумовлене забарвлення квітів?

Чи є у квіток нектарники?

Чи можливе в цих рослин самозапилення?

Які пристосування виробились в цих рослин до перехресного

запилення?

В який спосіб розмножуються рослини, якщо комах – запильників в

період цвітіння недостатньо?

Простежте, чи відвідують узагалі комахи ці рослини. Що вони там

роблять? Чи беруть участь у запиленні?

Які комахи відвідують рослини?

З'ясуйте, чим саме приваблюють рослини комах: сильним запахом

чи великою кількістю пилка в квітці.

Результати занесіть до таблиці

Назва

рослиниТип суцвіття

Особливості

пристосуванн

я до

запилення

Комахи -

запильники

За результатами екскурсії оформляються картки – визначники

«Пристосування рослин до запилення» (див. додаток 4).

Четверте завдання. Кожна ланка знаходить гарний куточок

природи та описує його, використовуючи уривки художньої

32

літератури. У заключній бесіді про життя рослин звертається увага

на розвиток рослин у взаємозв'язку з навколишнім середовищем.

З'ясовується, які види місцевих рослин стали рідкісними, які види

більш поширені, які інші зміни сталися з рослинами, яких заходів

слід ужити для збереження первоцвітів.

За результатами екскурсії проводиться вікторина

«Підсніжник», конкурс малюнків «Друг природи».

Додаток 1

Барвінок малий.

Росте в лісах.

Квітка блакитна до 2,5 см. в діаметрі.

Стебло стелиться.

Листя еліпсоїдні, згори блискучі.

Цвіте у травні, де – не – де в червні.

Зірочки жовті.

Росте в степу, чагарниках, на схилах.

Квітки дрібні жовтого кольору, зібрані по 3 – 7 у розлогу волоть на

довгому стеблі.

Листя лінійно – ланцетне. Цвіте у квітні – травні.

Шафран сітчастий.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10 – 30 см.

Оболонки бульбоцибулин грубосітчасто – волокнисті.

Листя в кількості 3 – 4 вузькі, розвиваються під час і після цвітіння.

Квітки блідо – фіолетові, зовнішні листочки оцвітини мають темно

– фіолетові смуги. Пильники оранжеві, приймочки маточки цільні,

яскраво – оранжеві. Цвіте навесні – у березні – квітні.

33

Росте на степових ділянках, узліссях, галявинах світлих

дубових лісів. На відкритих трав'янистих схилах.

Зникає внаслідок господарського освоєння цілинних ділянок,

розорювання, витоптування худобою, а також знищення внаслідок

збирання весняних букетів.

Сон широколистий.

У світовій флорі відомо понад 40 видів сонів. Це багаторічна

кореневищна трав'яниста рослина заввишки 10 – 30 см.

Розвивається переважно навесні. Листя перисто – або пальчасто

посічені. Квітки великі, схожі на дзвіночки або келихи, одиночні з

простою пелюсткоподібною оцвітиною, дуже декоративні.

Пелюстки оцвітини залежно від виду, білі, жовті, світло – або

темно – фіолетові, темно – сині. Тичинок і маточок багато. Плід

зібраний із сім'янок. Поганої погоди та вночі закриваються, ніби

засинають (через це в народі їх ще називають сон – травою,

сончиком, сон – зіллям).

Рослина більшою чи меншою мірою опушена довгими

волосками.

З осені закладаються добре сформовані квітконосні бруньки, з

яких рано навесні дуже швидко розвиваються квіткові пагони.

Після запилення та запліднення розвиваються плодики - сім'янки з

довгими, перистими, зігнутими остями – летючками (завдяки

такому пристосування легко розносяться вітром). З багатьох

маточок утворюється ціле головчасте супліддя з великою кількістю

сім'янок.

Горицвіт весняний (адоніс)

34

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10 – 40 см. Листя

сидяче, тричі перистопосічене з вузько лінійними часточками.

Квітки одиночні, розташовані на кінцях пагона, великі, з яскраво –

жовтими пелюстками, відкриваються лише ясної погоди, завжди

обернені до сонця.

Вид, ареал якого дуже скорочується.

Тюльпан Шренка.

Коли говорять про степові тюльпани, насамперед мають на

увазі тюльпан Шренка, названий на честь великого ботаніка. Це

найпоширеніший вид дикоростучих тюльпанів. Сьогодні в степах

майже не залишилось тюльпанів, вони вціліли в основному в

заповідниках та де – не – де на схилах.

Тюльпан невисокий – 10 – 30 см., рідко 40 см. На стеблі

розвинені три листки з трохи зігнутими донизу верхівками, сизі,

хвилясті, знизу опушені. Квітки завжди одиночні, більші, ніж в

інших дикоростучих тюльпанів, - завдовжки 3 – 5 см., зазвичай

червоні або жовті, з чорною плямою біля основи, рідко білуваті.

Коли тюльпан Шренка відцвітає, утворюється – коробочка –

видовжена, звужена і до основи, і до верхівки. Цвіте тюльпан

наприкінці квітня – на початку травня на степових ділянка,

каменистих схилах, вапнякових і крейдових оголеннях. Він

зберігається в наших степових заповідниках і потребує охорони

там, де ще залишився. Не всі знають, що внаслідок зривання

квітконоса біля основи цибулини, вона починає гнити, і тюльпан

гине.

Додаток 2

35

МАТИ – Й – МАЧУХА

(легенда)

Колись давно жив собі чоловік Данило. Дружина його

померла ще замолоду і залишила йому п'ятирічну дочку Одарочку.

Така тиха й спокійна дитина була, що іншої такої не знайдеш. Росла

дівчинка на радість батьку, і стала такою красунею, що хлопці

вились навколо неї, ніби бджоли біля квітки.

Бачити Данило, що дочка от – от заміж вийде та залишить

його самого вік доживати, тай надумав одружитись. Привів у хату

бездітну молоду вдову, чорняву красую Христю. «От, - міркував

Данило, - буде матір'ю для дочки». Та не сталося як хотілося. З

перших днів не злюбила мачуха Одарку. Будь – яку причину

шукала, що словом колючим вжалити Одарочку, оббрехати, щоб

показати чоловікові, яка дочка його лінива та неохайна, що даремно

він пишався та вихваляв свою дочку.

Поїхав якось Данило в сусіднє село на кілька днів. І тут

мачуха дала волю своїй ненависті до пасербиці: лаяла її, докоряла,

ледащем називала. Та так розійшлася, що вдарила її з усієї сили, і

впала дівчина до ніг мачухи. А тай зовсім зшаленіла: ногами почала

її бити, проклинати на всі заставки. З відчаю почала Одарка благати

скрізь сльози: «Ой, матусенька моя рідненька! Якби ти лишень

встала та подивилась, як над твоєю донечкою знущається мачуха,

ти б захистила від злості чорної та приголубила б мене». Почувши

такі слова, мачуха стала, як тигриця, трясеться від люті. «А – а! Ти

мати згадала! Забирайся геть із хати, іди до неї, щоб і слід твій

загув!». І в одній сорочці виштовхнула дівчину за двері. А там уже

36

на землю опустила свої крила холодна березнева ніч, мокру землю

скувало морозом. Почапала дівчина крізь ніч. Дійшла до

кладовища, знайшла могилу своєї матері та припала в сльозах до

холодної землі. І чує раптом лагідний голос заспокоює її. Підвела

очі Одарка, побачила силует в білому, який ласкаво схилився над

нею. А тут зла мачуха підбігла, тому що повернувшись додому,

Данило вигнав її шукати Одарочку і сам слідом за нею побіг.

Підбігла зла мачуха до дівчини, хотіла підняти її з землі, тай сама

впала. І не стало на могилі ні Одарки, ні матері, ні мачухи, тільки

тихий вітер зашелестів. Прибіг Данило на могилу першої дружини,

нікого не побачив. Сів на могилу смутний і просидів до самого

ранку. А вранці, коли на небосхилі з'явилося сонечко, побачив

Данило на могилі жовту квітку, якої раніше ніколи не зустрічав. І

почув чи то шепіт, чи то зітхання глибоке: «Це я, твоя Одарочка,

квіткою проросла на матусиній могилі. А згубила мене зла мачуха,

тому й вона залишиться тут навіки». Тому кожного дня ходив

Данило на могилу доглядати квітку. А коли вона відцвіла, з'явилися

листочки. Прикладеш руку до листочка знизу – гріє, притиснеш

долонею згори – холодить.

Мабуть, злились в цій квітці любов і ніжність рідної матері зі

злістю та ненавистю мачухи. Тому й назвали рослину мати – й

мачуха. А те, що виросла вона з доброго серця, то й силу має

життєздатну, від усіх хвороб лікує.

Додоток 3

Я ПОТРІБЕН ТОБІ

(казка)

37

Дійові особи: Ведучий, дівчинка, 1 - ий хлопчик, 2 – ий хлопчик,

Цикламен, Медунка, Ряст.

Ведуча: На березі маленької річки розташувалося невелике село.

Ніхто не пам'ятає, хто першим прийшов і збудував хату, посадив

перший сад. Довго тут жили люди. Любили свій край. Колись

молоді та сповнені сил чоловіки постаріли, а на заміну їм

підростало невгамовне молоде покоління із дзвінкими голосами та

допитливим розумом. Рік минав за роком, життя в селі текло тихо і

мирно. Настала чергова весна, бурхлива, радісна, щаслива. Вона

несла із собою пробудження природи, що так втомилася від

зимовою сплячки і бажала швидше розправити гілки, розпустити

листя, розбудити світ тварин. А їм так хотілося висунути із своїх

барліг мордочки та пробігтися з весняним вітерцем.

Весна – це краса молодості. Як завжди чекає на неї Матінка –

природа. Скільки радості приносить вона і дорослим, і дітлахам, і

старим. У такі дні завжди хочеться побігти до лісу, прислухатись до

шелесту гілок, які вже почали наливатися соком, до лепету молодої

ніжної трави, що проривається через лісову підстилку.

Відкриваються лаштунки. На сцені 2 – 3 дерева, на підлозі зелене

покриття. Вбігають веселі діти, бігають, стрибають, сміються,

ховаються за деревами.

1 – ий хлопчик. Нумо до лісу за квітами. Нарвемо багато – багато і

всім роздамо.

Діти розбігаються по домівках за кошиками і біжать до лісу.

38

Лаштунки Розсуваються, звучить музика. На сцені – весна галявина

з квітами (діти в шапочках відповідно до кольору квітів, які вони

зображають).

На лісову галявину з кошиками весело вбігають діти і раптом

зупиняються, здивовано озираються на всі боки, прислуховуються,

присідають, шукають один одного. Розгрібають землю, дивляться.

Ведучий: І ліс полонив їх своїми обіймами. Увійшли діти та

застигли, вражені красою, ніжністю, свіжістю. Листя ще на деревах

не було, але бруньки вже набухли. Вони Випускали тонкий запах

клею. Одна верба розпушила сріблясто – сірі «котики» та

прикрасила ними свої голі віти, віддаючи на «розтерзання» вітру.

Сонце приходило крізь павутиння гілок і гріло землю, і вона вже

вкрилася ситцевою ковдрою. Чого тут тільки не було! Білі,

фіолетові, рожеві, яскраво – жовті, малинові квіти рясніли на тлі

торішнього листя. Лісові квіти першими вітали Весну.

Очі розбігалися від яскравих барв, від медового аромату та

пестливого тепла світу квітів, що просинався. Не знають якій квітці

віддати перевагу.

Діти бігають від однієї квітки до іншої.

Ведучий: Таке все гарне. Так милує око. Підбігли діти до маленької

яскравої квітки, присіли навпочіпки, милуються.

2 – ий хлопчик: Як могла з'явитися така дивовижна квітка, схожа на

рожевого метелика, що підніс до неба ніжні пелюстки – крила?

Дівчинка: Як тебе звати, ніжний метелику?

Цикламен: Ваші бабусі називали мене Дряквою, але мені це ніколи

не подобалось. Я більше люблю, коли мене звуть Цикламеном.

39

Дівчинка: Як ти з'явився серед цього лісового сміття?

Цикламен: О, це довга історія…Я завжди розквітаю, коли ще листя

сховане в бруньках. Стебла стережуть листя, щоб вони завчасно не

розпускали пластинки та не закривали мені сонце і чисте небо, від

яких іде тепло і світло. От і я кваплюся зацвісти раніше від листя.

Додаток 4

Пристосування рослин до запилення.

Медунка лікарська.

Квітки медунки в момент розкриття завжди рожеві або червоні, а

потім стають фіолетовим і нарешті синіми. Строкатість квіток ще

більше приваблює комах. Квітки медунки лікарської гетеро стильні

(різностовпчасті): в одних квіток довгі стовпчики та короткі

тичинки, а в інших – навпаки. Відокремлення пильників від

приймочок ускладнює самозапилення.

Сон широколистий.

Квітки сону спочатку схожі на дзвіночки, потім оцвітина широко

розкривається. Численні яскраво – жовті тичинки роблять квітку

більш помітною для комах – запильників. Нектар у квітці відсутній.

Запилення перехресне: маточки дозрівають раніше за тичинки.

Анемона жовтицева.

У квітках анемони жовтицевої утворюється багато пилку, який

поїдають комахи. Одночасно з перехресним запиленням в анемони

можливе самозапилення.

Зірочки жовті.

40

Квітка має два кола листочків, біля основи яких розташовуються

нектарники. Нектар доступний і для корткохоботних комах – мух,

жуків. Напочатку цвітіння здійснюється перехресне запилення, а

потім і самозапилення.

Мати – й мачуха

Квітки зібрані у суцвіття – кошики. Всі крайні квітки лише жіночі,

вони язичкові та розташовані в кілька рядів. Серединні – лійчасто –

трубчасті, функціонують як чоловічі (оскільки насінні бруньки

зав'язі недорозвинені). Квітки протирогенічні. Маточки

розвиваються раніше за тичинки. Завдяки чому виключається

самозапилення. Під кінець цвітіння можливе запилення всередині

кошика.

Первоцвіт весняний.

Квітка являє собою вузьку довгу трубочку, яка поза чашечкою

трохи розширюється, а потім розщеплюється на 5 жовтих пелюсток

з оранжевими плямами біля входу в трубку, завдяки чому

збільшується помітність квітки. Квітки гетеростильні, через що

самозапилення ускладнюється.

Ряст.

Квіти рясту світло – лілові або фіолетово – рожеві, віночок

чотирилопатевий, зрослий біля основи. Верхня з двох зовнішніх

пелюсток має шорець. 6 тичинок зрослі в два пучки. Верхній пучок

має відросток, що входить у шорець і виділяє туди нектар,

доступний лише комахам з довгим хоботком. Короткохоботні види

джмелів іноді прогризають шпорці та дістають нектар, не

запилюючи квітку. Самозапилення не можливе, оскільки пилок

41

дозріває раніше за маточки, і, крім того, квітка стерильна відносно

власного пилку, тобто запліднення не відбувається.

Екологічні правила

Забороняється розпалювати вогнища:

В суху погоду, під час сильного вітру, на відстані менше, ніж

три метра від дерев;

Серед хвойних молодняків;

На сухій траві, в очереті та зарості тростини;

Під кронами дере, між поверхневими коренями та біля пнів;

На лісосіках із залишеними прорубочними залишками та на

ділянках, засмічених ділянках;

На місцях від неочищених мінеральних шарів.

Не слід залишати вогнище без догляду навіть на де - який час.

Не ламайте гілки дерев та чагарників, не пошкоджуйте їх сокирами

та ріжучими предметами.

Перебуваючи в лісі, не зчиняйте галасу, не вмикайте в повну

потужність магнітофони. Стривожені випадковим шумом птахи і

тварини полишають місця свого існування. В особливо важкій

ситуації опиняється молодняк. Не встигаючи за дорослими

пташенята та звірята губляться та часто гинуть. Кілька переляків

можуть привести до загибелі цілих виводків де – яких видів тварин.

Не руйнуйте нір тварин, гнізда птахів, мурашники. Не чіпайте

пташиних яєць і не виймайте пташенят з гнізд – це може призвести

до їх загибелі.

42

Забороняється самовільний вилов птахів і диких тварин.

Пам'ятайте! Дикі тварини не можуть жити в неволі!

Не можна в'їзджати на автомобілях і мотоциклах в ліс. Вони

пошкодять трав'яний покрив і корені дерев.

Не зривайте дикоростучі лікарські рослини для гербаріїв і букетів.

Пам'ятайте – ці рослини застосовуються в медицині.

Заборонено збирати лісові ягоди різними пристосуваннями. Не

порушуйте строків збирання ягід, які щорічно встановлюються

залежно від термінів дозрівання.

Не ловіть комах для колекції. До ваших колекцій потрапляють

зазвичай найбільш рідкісні та гарні.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ, ЛІКАРСЬКІ,

ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4. РОЗПІЗНАВАННЯ ВИДІВ

КІМНАТНИХ РОСЛИН

Мета: Ознайомити учнів з найпоширенішими покритонасінними;

сформувати практичні вміння розпізнавати кімнатні рослини;

визначити декоративне значення покритонасінних та їх роль у

житті людини.

Обладнання: муляжі овочів, фруктів; кімнатні рослини, гербарій

декоративних, медоносних, лікарських рослин; моделі квіток;

таблиці.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, застосування

умінь, знань і навичок.

43

ХІД УРОКУ

І. Розминка.

Всі ми добре знаємо казку про Маленького Принца, де є такі

слова: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». У нас вдома є

кімнатні рослини. Які милують наше око і піднімають настрій. І,

мабуть, серед них є найулюбленіша. Я вам пропоную скласти

розповідь про свою улюблену кімнатну рослину, чим вона для вас є

цікавою.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Під час вивчення теми «Покритонасінні» ми з вами

познайомилися з різними групами рослин та звертали увагу на їх

практичне значення. Сьогодні ми з вами підсумуємо отримані

знання.

ІІІ. Систематизація знань.

(Кожна група презентує свою роботу (див. презентації). В ході

розповіді учні заповнюють таблицю)

Назва рослини До якого класу

належить

До якої родини

належить

Практичне

значення ІV. Виконання практичної роботи.

Мета: формувати і розвивати вміння розпізнавати рослини,

визначати пристосованість рослин до місць зростань (вологих і

сухих, освітлених і затінених), користуватись довідниками,

складати паспорт рослин.

44

Обладнання та натуральні об'єкти: довідники з кімнатних

рослин; зразки паспортів кімнатних рослин; кімнатні рослини

сухих місць зростання (алое деревовидне, агава американська,

сансев'єра цейлонська); вологих місць зростання (монстера

делікатна, традесканція зелена), місць зростання середньої

зволоженості (пеларгонія великоквіткова, сенполія, або

узумбарська фіалка).

ХІД РОБОТИ

Розгляньте малюнок, знайдіть опис у довіднику, упізнайте

запропоновану рослину групи «Рослини сухих місць». Звідки вона

походить? Установіть пристосування запропонованої рослини до

посушливих місць зростання.

Розгляньте малюнок, прочитайте її опис у довіднику,

упізнайте запропоновану рослину з групи «Рослини вологих

місць». Звідки походить ця рослина? Установіть пристосування

запропонованої рослини до вологих місць існування.

Розгляньте малюнок, прочитайте її опис у довіднику,

упізнайте кімнатну рослину групи «Рослини місць середньої

зволоженості». Звідки походить рослина?

Установіть пристосування запропонованих рослин до умов

існування:

з групи «Рослини середньої зволоженості» (пеларгонія,

сенполія, або узумбарська фіалка);

з групи «Рослини сухих місць» (алое деревовидне, агава

американська, сансев'єра цейлонська)

45

з групи «Рослини вологих місць» (монстера делікатна,

традесканція зелена).

Підготуйте для однієї кімнатної рослини паспорт з короткою

характеристикою за таким планом:

назва виду;

систематичне положення (відділ, клас, родина);

батьківщина;

біологічні особливості;

наукове і практичне використання;

догляд;

література для поглибленого ознайомлення.

VІ. Підсумок уроку.

Кожен учень починає свій виступ словами «Я хочу написати оду

рослині за …»

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити §41 - §51 підручника.

Побудувати діаграма Вена «Порівняльна характеристика класів

Дводольні і Однодольні».

Завдання за бажанням:

Чому ми не спостерігаємо появу плодів у кімнатних рослин?

Чому кімнатні рослини не можна поливати холодною кип'яченою

водою?

Чому кімнатні рослини не бажано поливати холодною водою,

особливо взимку?

Чому кімнатні рослини краще ростуть у глиняних горщиках, ніж в

металевому посуді?

46

УРОК – РОЛЬОВА ГРА

«ЦІ ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ»

Тема: Вітаміни, їх значення.

Мета: Ознайомити учнів з

основними групами вітамінів та їх

значенням в організмі, зі

способами збереження вітамінів у

продуктах харчування; розвивати

вміння працювати з додатковою

літературою, робити висновки, узагальнення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми з вами, діти, поговоримо про вітаміни. З'ясуємо, що це

за речовини, яке значення їх для життєдіяльності організму. Цікава

історія відкриття вітамінів. Ось послухайте.

ІІІ. Вивчення нової теми.

1 – ий учень. Відважні мандрівники і мореплавці минулих століть

дуже часто під час подорожей страждали від важких хвороб, коли

вони тривалий час перебували без свіжих продуктів, особливо,

овочів. Ясна розпухали, кровоточили, лице набрякало, відчувався

нестерпний біль у м'язах, суглобах, під шкірою лопалися судини,

тіло вкривалося крововиливами. Цинга. Так почали називати цю

хворобу. Від цинги загинуло більше моряків, ніж від морських боїв.

У народі з давніх часів цингу вміли лікувати плодами шипшини,

«сосновим пивом» - настоєм хвої молодих пагонів сосни.

47

З практичного досвіду, життєвих спостережень люди дізнались

про те, що цій хворобі можна запобігти, якщо пити лимонний сік,

їсти квашену капусту, зелену цибулю, чорну смородину. Тривалий

час залишилось невідомим, чому вживання цих продуктів запобігає

цинзі.

2 – ий учень. Причини захворювань, пов'язаних, з неповноцінним

харчуванням, першим відкрив російський лікар Микола Іванович

Лунін. Лунін годував мишей штучними сумішами, які отримували

лабораторним шляхом з хімічно чистих речовин. Миші гинули на

одинадцятий день, як і ті, яким до штучної їжі додавали сіль і соду.

Тоді вчений вирішив перевірити, як почуватимуться миші, якщо до

штучних обідів , що містять хімічно чисті білки, жири та вуглеводи

дати всі необхідні мінеральні солі. У вченого виникла думка щодо

того, що в штучних сумішах чогось не вистачає. Він припустив, що

це якісь невідомі речовини, які в досить малих кількостях

обов'язково присутні в таких природних продуктах, як молоко. Так

уперше було науково доведено, що до складу їжі входять життєво

необхідні речовини, пізніше їх назвали вітамінами. Дослідження

Луніна тривалий час були маловідомі, і про них забули. Пізніше

подібні досліди незалежно були проведені в Швейцарії, Англії,

Америці.

Результати були ті самі. Правильність і точність дослідів

підтвердились.

Учитель: Ось так були відкриті вітаміни.

Вітаміни – це біологічно активні речовини різної хімічної

природи, необхідні для забезпечення життєво необхідних процесів

48

в організмі. Вони відіграють значну роль в процесах обміну

речовин та енергії. Багато вітамінів входить до складу ферментів,

деякі необхідні для утворення гормонів.

Вітаміни швидко розпадаються в організмі. Більшість не

відкладається про запас, не синтезуються. Тому необхідно вживати

продукти, що містять вітаміни. Найбільше вітамінів містяться у

свіжих фруктах, овочах, молоці, м'ясі. За відсутності вітамінів в

організмі розвиваються захворювання – авітамінози, у разі їх

нестачі – гіповітамінози. Відомо близько 50 вітамінів. Їх поділяють

на дві групи: водорозчинні й жиророзчинні.

До водорозчинних належать вітаміни групи В (відомо 15 вітамінів

цієї групи), вітаміни Р, С та інші. До жиророзчинних – А, D, F, Е, К.

Кожен з них відіграє надзвичайну роль в життєдіяльності

організму. А яку саме ви дізнаєтесь від наших гостей.

Вітамін В1. Я – вітамін В1 (тіамін). Належу до водорозчинних

вітамінів. Беру участь в обміні білків, жирів і вуглеводів.

У 1890 р. голландський лікар Ейкман прибув на острів Ява, де

спостерігав страшну хворобу. У хворих німіли руки й ноги,

наставав параліч кінцівок. У разі цього захворювання порушується

діяльність серця, вражаються нерви кінцівок, особливо ніг. Хода

стає хиткою. З цим пов'язана назва хвороби «бері – бері», що

означає «кайдани». Це захворювання закінчується смертю. А

виникає ця хвороба саме через нестачу вітаміну В1. Для організму

потрібно 2 – 3 мг. Вітаміну на добу. Найбільший його вміст в таких

харчових продуктах, як неочищені зерна злаків, насіння бобових

рослин , яєчний жовток. В невеликій кількості присутній в шпинаті,

49

капусті, цибулі, моркві, яблуках. Відкрию вам секрет: найбільше я

боюся соди. Якщо додати соди в тісто або воду, де варяться овочі,

то вона зруйнує мене.

Вітамін В2. Я також не менш потрібний для людини, бо необхідний

для синтезу ферментів. Коли мене не вистачає в їжі, порушується

діяльність нервової системи, вражається рогівка очей, слизової

оболонки порожнини рота. Найбільше мене в рибних продуктах,

печінці, молоці, гречаній крупі. Добова потреба становить 2 – 4 мг.

Під впливом ультрафіолетових променів я втрачаю свою біологічну

активність. Тому всім хочу дати пораду: зберігайте продукти,

продукти багаті на вітамін В2 у захищеному від сонця місці.

Вітамін В6. Я – вітамін В6 (піридоксин), беру участь в обміні білків

шкіри, нервової системи, кровотворенні. Гіповітаміноз приводить

до захворювання шкіри – дерматитів: подразнень шкіри, сухості,

лущення. Можуть з'явитися тріщини. Найбільше мене в рисових

висівках, зародках пшениці, нирках. Добова потреба в мені – 2 – 4

мг.

Вітамін С. Я – вітамін С. Ще мене часто називають аскорбіновою

кислотою. Маю широкий спектр дії. Необхідний для синтезу білків,

утворення органічної речовини кісток, підвищую імунітет. Деякі

лікарі рекомендують вживати мене в великих дозах з метою

профілактики й лікування застудних захворювань. Я підвищую

стійкість організму до інфекційних хвороб. Переконують в цьому

такі досліди. Різним групам морських свинок давали різні дози

вітаміну С. Через місяць заражали дифтерією. Виявилося, що

швидко захворіли й дуже слабко опиралися інфекції ті свинки, які

50

отримали мало вітаміну. Ті, що отримували більші дози швидко

одужували. Під час повторного зараження через півроку вони не

захворіли – у них виробився імунітет. Нестача мене приводить до

захворювання на цингу, настає недокрів'я та знижується опірність

організму захворюванням.

Вітамін D. Мене ще називають проти рахітичним. Беру участь у

регуляції солей фосфору і кальцію. Ці солі входять до складу кісток

людини. Коли в організмі людини мене не вистачає, то це

призводить до виведення цих солей із клітин і порушення процесу

окостеніння. В яких харчових продуктах мене багато? Великий

вміст у риб'ячому жирі. Хоча комусь він здається несмачний, але

запам'ятайте він є дуже корисним. Особливо потрібно вживати його

дітям, коли формується їхній скелет. Крім того, я є в яєчних

жовтках, молоці, печінці. Можу утворюватися в шкірі під впливом

ультрафіолетового сонячного випромінювання. Небезпечним є

перевищення норми споживання, надлишок може спричинити

отруєння. Добова потреба для дорослих – 0,003 мг, а для дітей –

0,01 – 0,02 мг.

Вітамін А. Я, як і вітамін D, належу до жиророзчинних вітамінів. За

відсутності мене в організмі порушується зір, знижується опірність

організму до інфекції, затримується ріст і розвиток організму,

порушується формування зубів, уражається легені і кишечник.

Може виникнути особливе захворювання – «куряча сліпота»: з

настанням сутінок у хворих слабне зір. Отже, потрібно

якнайбільше їсти їжі тваринного походження: вершкового масла,

молока, яєчних жовтків, печінки, нирок, риб'ячої ікри, риб'ячого

51

жиру. Речовина, яка перетворюється на вітамін А, міститься в

рослинній їжі:моркві, шпинаті, абрикосах, червоному перці,

помідорах. Людина повинна одержувати на добу близько 1 мг.

вітаміну А.

Учитель: На наш урок ми запросили знавців кулінарної справи з

телепередачі «Смак». Саме вони розкажуть як зберегти вітаміни в

їжі.

Представник фірми «Смак»: У нашому харчову раціоні повинна

бути достатня кількість вітамінів. Їхнє збереження у стравах

залежить від кулінарної обробки їжі, умов і тривалості зберігання.

Найменш стійкими є вітаміни групи А, В1, В2. Встановлено, що

вітаміни А під час варіння швидко руйнуються. У вареній моркві

його вдвічі менше, ніж у сирій. Руйнується він і у процесі сушіння

харчових продуктів.

Висока температура помітно знижує вміст в їжі вітамінів групи В.

Наприклад, м'ясо після варіння втрачає від 15 до 60%, продукти

рослинного походження – близько 20% вітамінів цієї групи. Вітамін

С легко руйнується внаслідок нагрівання, просто на повітрі. Тому

овочі треба чистити й різати перед самим варінням. Найкраще

відразу опускати в киплячу воду і варити в закритому посуді. Від

стикання з металом вітамін С також руйнується. Ось чому овочі

слід варити в емальованому посуді. Овочеві страви треба їсти

відразу після їх приготування.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Учні заповнюють таблицю.

Назва Значення Авітаміноз Багаті на Добова

52

вітаміну для

організму

(назва,

ознаки)

вітаміни

продукти

потреба

ІV. Домашнє завдання.

Опрацювати §51; дати відповідь на питання: «Які заходи зі

збільшення кількості вітамінів у продуктах харчування ви може

запропонувати?»

ВІДДАНИЙ ДРУГ

Цілі: поглибити знання учнів про етологію – науку про поводження

тварин – на прикладі собаки; прищеплювати любов до тварин;

виховувати відповідальність за приручену тварину; розвивати

творчі здібності.

Учень (відкриває захід читанням вірша Р. Івнєва «Відданий друг)

Я знаю, можно верить собаке –

Она не покинет тебя никогда

И будет безмолвно любить одинаково

Твои золотые и злые года.

В минуту неистовых воплей Борея,

Покорная общей с тобою судьбе,

Не мысля куда – нибудь скрыться скорее,

Еще горячее прижмется к тебе.

И если ты даже бродяга бездомный,

Она, своих ласковых чувств не дробя,

В шалаш полусгнивший войдет, как в хоромы,

И теплою шерстью согреет тебя.

53

Она не предаст, не изменит вовеки

И, не понимая наук и искусств,

Всю жизнь не устанет искать в человеке

Таких же простых и возвышенных чувств.

1 – й ведучий: Сьогодні ми з вами поговоримо про найнадійнішу,

найрозумнішу, найблагороднішу та найвідданішу тварину – собаку.

2 – й ведучий: Протягом багатьох тисячоліть собаки заслужено

мають славу кращого друга і помічника людини. Письменники,

поети й учені за всіх часів і в усіх країнах віддавали шану собаці за

його тямущість, вірність і відданість людині, що її виховала.

1 – й ведучий: Михайло Пришвін писав: «Якщо собака подивиться

на мене людським поглядом, значить, була на світі людина, що

передала собаці це око… Якщо вночі, коли нікуди йти, він

прокинувся, йому стало чомусь не пособі, і він, узявши зубами свій

матрацик, підтяг його до мого ліжка на іншому боці кімнати й

заснув, і був задоволений, що спав не з грубкою, а поруч з

людиною, - це в нього людське почуття самітності і близькості, і це

в нього від людини. От і потрібно було б вивчити собаку так, щоб

можна було відокремити її від звіриної основи, а в решті, як у

дзеркалі, побачити людину чисто в людських почуттях, які

направляються ними століттями до собаки».

2 – й ведучий: Давайте послухаємо розповіді про відданість і

вірність собак своїм хазяїнам.

1 – й учень: ВІРНИЙ ФРАМ.

54

Серед собак, що вразили людство своєю відданістю, почесне місце

посів Фрам. Він був ватажком запряжки, улюбленою собакою

Георгія Сєдова, видатного географа - мандрівника, який намагався

дістатися Північного полюса. Сєдов не переніс тягот, занедужав і

помер. Товариші поховали його на острові Рудольфа, у безмовній

полярній пустелі, і там же залишився Фрам. Залишився

добровільно. Не захотів полишати могилу хазяїна. Довелося

залишити його. І йдучи, як записав один з учасників експедиції,

люди ще довго чули надривне і тужне виття Фрама.

2 – й учень: ВІДДАНОМУ БОББІ.

Траплялися випадки, коли собаки багато років зберігали пам'ять

про своїх хазяїв і чекали на їх повернення. Цікава і зворушлива

історія сталася в середині ХІХ сторіччя в Шотландії.

Почалася вона в 1850 році. Старий пастух Джон Грей взяв на

виховування цуценя Боббі. Маленький кошлатий цуцик з породи

скайтер'єрів швидко звик до свого хазяїна і всім серцем назавжди

прив'язався до нього. Підрослий Боббі допомагав Джону пасти

череду. Один раз на тиждень вони вирушали до Единбурга на

овечий ринок. У таких випадках о першій пополудні, коли із стін

Единбурзького замка лунав постріл сигнальної гармати, пастух і

його пес йшли до харчевні, що утримував якийсь містер Трейл, і

обідали там.

Через вісім років, утративши роботу через похилий вік, Джон Грей

залишився жити в Единбурзі. Боббі він відіслав назад на ферму.

55

Але вірний пес не зміг перенести розлуки з хазяїном і прибіг до

Единбурга. Там він знайшов хазяїна у знайомій харчевні.

Старий узяв його з собою, збираючись знову відправити на ферму.

І не встиг. Старий пастух помер. Боббі пішов за поховальною

процесією. Так він опинився на цвинтарі Грейфраєрз.

Минали дні, місяці, роки, а Боббі не зраджував своєму хазяїну й

ніби залишався при цьому на посту. Щоправда, удень йому не

можна було бути цвинтарі, спочатку його відтіля виганяли. Але

щоночі він знову пробирався туди, могильного горбика. Звичної

години – за пострілом гармати – Боббі прибігав до харчевні до

жалісливого містера Трейла, який годував пса. Воду він пив із

калюжі біля знайомого колодязя в місті. Поступово Боббі

потоваришував з хлопцями, які почали підгодовувати його та грати

з ним.

Таке життя тривало близько дев'яти років, поки Боббі не забрали

як бродячу собаку. Однак він був врятований від знищення лордом

– провостом Единбурга, який знав історію життя цього

незвичайного вірного пса. Лорд – провост звільнив його й одяг на

нього охоронний нашийник з вигравіруваним підписом:

«Грейфраєрз. Боббі. Від лорда – провоста має дозвіл».

Чотирнадцять років – з 1858 по 1872 року – Боббі, що став

знаменитістю Единбурга, не залишав могили свого хазяїна і друга.

Там, на могилі, постарілого пса знайшли мертвим. Зворушені

винятковою вірністю і відданістю собаки хазяїнові, жителі

Единбурга зібрали кошти і поставили Боббі пам'ятника. Він стоїть

56

біля входу на цвинтар Грейфаєрз. На круглому, художньо

виконаному пам'ятнику сидить кошлатий пес - скайтер'єр Боббі.

3 – й учень: ХАЧІКО І ШЕП, ЩО ЗУСТРІЧАЛИ ПОТЯГИ.

Кілька років молодий японський учений Хейдесабуро Уено жив і

працював на суворому полярному узбережжі Північної Америки.

Нелегку роботу в умовах Арктики скрашували скрашували дружні

стосунки з місцевими жителями – ескімосами. Вони не раз

виручали вченого, що сподобався їм, з небезпечних ситуацій. Дуже

допомагали при цьому їздові собаки – лайки.

Закінчивши дослідження, Уено почав готуватися до від'їзду в

Японію. Одного зимового дня він поклав на нарти собачої

запряжки упаковані матеріали й особисті речі та почав прощатися

зі своїми друзями – ескімосами. У цей момент вони йому піднесли

подарунок – цуценя лайки сніжно – білого кольору. «Його звуть

Хачіко! Виросте – другом буде!»

Так Хачіко опинився в селищі Сібуя – окраїні Токіо, у будинку

професора Уено. Товариський і розумний пес незабаром став

улюбленцем і відданим другом всієї родини. Але сам він особливо

прив'язався до свого хазяїна, з яким часто ходив на прогулянки в

околицях селища.

Закінчивши опрацювання привезених матеріалів і склавши звіт,

професор Уено відновив свою викладацьку роботу в Токійському

університеті. До столиці він їздив приміським потягом. Вірний пес

щоранку проводжав хазяїна на станцію. Дочекавшись відходу

потягу, Хачіко повертався додому. Увечері, точно о шостій годині,

пес прибігав на станцію і з радісним вереском зустрічав свого

57

друга. Хачіко ніколи не спізнювався. Супроводжувані цікавими

поглядами жителів селища друзі – людина і собака – йшли додому.

Одного разу ввечері Хачіко прийшов на станцію, дочекався

потяга. Але хазяїна на ньому не виявилося. Прибулі пасажири

розійшлися по селищу, а Хачіко залишився чекати наступної

електрички. Цього вечора Хачіко зустрів усі потяги, але хазяїна не

було. Уночі сумний пес побрів додому один. Вірний Хачіко не міг

знати, що його хазяїн важко занедужав, і його поклали в лікарню, і

щовечора він приходив на станцію зустрічати потяг. Кілька місяців

потому професор помер. А Хачіко, як і раніше ходив на вокзал і

розшукував свого хазяїна серед пасажирів. Він не йшов з

платформи до найостаннішого нічного потяга.

Так тривало 9 років. Тужний Хачіко ослабшав, почав старіти.

Йому все важче ставало долати шлях з дому на станцію і назад.

Зворушений відданістю собаки, начальник станції поклав для нього

м'яку підстилку у камері схову. Діти приносили Хачіко їжу. Лікар,

товариш покійного професора, надавав йому потрібну допомогу.

Завдяки своїй відданості хазяїнові Хачіко став знаменитістю. Про

нього писали в газетах і журналах. На станцію почали надходити

грошові перекази для лайки. Лікар, який лікував Хачіко, повісив у

будці телефона – автомата на станції оголошення з проханням

дзвонити йому додому, якщо псові стане зле.

Життя Хачіко трагічно обірвалось тут же на вокзалі. Розшукуючи

хазяїна, він потрапив у стрімкий потік пасажирів, що кинулись з

переповненого потяга до виходу. Повідомлення в газетах про

незвичайного вірного і відданого собаку та його загибель

58

зворушило серця багатьох жителів Японії. На кошти, що надійшли

з усіх кінців країни, жителі селища Сібуї замовили пам'ятник

Хачіко. Його виготовили з бронзи й установили на пероні станції.

Це було перед Другою світовою війною.

Повчальна доля й самого пам'ятника. Під час війни на вокзалі

виникла пожежа, і пам'ятник розплавився. Але про вірного пса

Хачіко не забули. Тільки – но настав мир, японці знову зібрали

кошти і спорудили нового пам'ятника – на прямокутному

постаменті - фігура сильного, мускулистого собаки.

У Сполучених Штатах Америки, на березі річки Міссурі стоїть

пам'ятник іншому собаці – шотландській вівчарці Шепу. Як і псу

Хачіко, його поставили зо довголітню вірність і відданість своєму

хазяїнові.

У серпні 1936 року на залізничну станцію прибув потяг. З вагона

вивантажили труну з тілом померлого пастуха. Біля нього

виявилася росла шотландська вівчарка – колі. Труну відвезли на

пристань і переправили на пароплав. Він відчалив і поплив по

Міссулі кудись на схід. Собака залишився на березі.

Спочатку на собаку ніхто не звернув уваги. Але незабаром

залізничники помітили, що вона приходила до кожного потяга, ніби

чекала на зустріч із кимсь. Коли потяг вирушав далі, собака ішла зі

станції. У такі хвилини вигляд його був сумний, сповнений туги.

Бездомний собака виголодався, схуд, але регулярно зустрічав

потяги. Залізничникам стало шкода собаку, і вони почали

підгодовувати його.

59

Незабаром стало відомо деякі подробиці з життя цього собаки.

Кондуктору одного з потягів вдалося з'ясувати, що пса кличуть

Шеп. Раніше він жив у пастуха, з яким пас череду.

Минали місяці і роки. Шеп став місцевою і визначною пам'яткою,

а потім і знаменитістю. Про його вірність своєму хазяїнові писали в

газетах. На станцію безперервним потоком почали надходити листи

із запитаннями про долю собаки. Їх було так багато, що начальству

залізниці довелося призначити особу для листування.Багато людей

виявили бажання взяти Шепа до себе, але залізничники не віддали

його.

П'ять з половиною років Шеп безупинно зустрічав потяги. Він

постарів, став менш повороткий. І одного разу – це сталося 12 січня

1942 року – Шеп посковзнувся біля потяга, що проїжджав повз

нього. Життя вірного пса обірвалося. Залізничники, які полюбили

Шепа, вирішили поставити йому пам'ятника. Вони зібрали кошти і

навесні того ж року на високому березі Міссурі, на кам'яному

постаменті з'явився новий Шеп – металевий. На трав'янистому

схилі біля підніжжя пам'ятника великими каменями викладено ім'я

застиглої тут гарної шотландської вівчарки – «Шеп».

4 – й учень (читає вірш)

Хозяин погладил рукою

Лохматую рыжую спину:

- Прощай, брат! Хоть жаль мне, не скрою,

Но все же тебя я покину!

Швырнул под скамейку ошейник

60

И скрылся под гулким навесом,

Где пестрый людской муравейник

Вливался в вагоны экспресса.

Собака не взвыла ни разу,

И лишь за знакомой спиною

Следили два карие глаза

Почти с человеческой тоскою.

Старик у вокзального входа

Сказал: - Что? Оставлен, бедняга?

Эх, будь ты хорошей породы…

А то ведь простая бродяга!

Огонь над трубой заметался,

Взревел паровоз, что есть мочи.

На месте как бы топтался

И ринулся в непогодь ночи.

В вагонах, забыв передряги,

Курили, смеялись, дремали…

Тут, видно, о рыжей дворняге

Не думали, не вспоминали.

Не ведал хозяин, что где – то

По шпалам, из сил выбиваясь,

За красным, мелькающим светом

Собака, бежит задыхаясь!

61

Споткнувшись, кидается снова,

В кровь лапы о камни разбиты,

Что выпрыгнуть сердце готово,

Наружу из пасти открытой.

Не ведал хозяин, что силы

Вдруг разом оставили тело,

И, споткнувшись лбом о перила,

Собака под мост полетела.

Труп волны снесли под коряги…

Старик! Ты не знаешь природы:

Ведь может тело дворняги,

А сердце чистейшей породы!

5 – й учень. ВІРНОМУ ФІДО.

Італійський робітник Карло Соріані жив у селищі Луко де

Муджелло поблизу міста Борго – Сан – Лоренцо, а працював у

Флоренції, куди щодня їздив старим рейсом автобусом.

У 1942 році, повертаючись додому, Карло в пришляховій канаві

знайшов маленьке цуценя, що тремтіло від холоду. Він підібрав

його і приніс додому. Найда виявився представником усюдисущого

племені дворняг.

Цуценя з першого ж дня визнало Карло своїм повновладним

хазяїном. Він поступово виходив за ним з дому, гуляв надворі й

навіть намагався супроводжувати його, коли той йшов до автобуса.

62

За це цуценя назвали Фідо, що в перекладі з італійської означає

«Вірний».

Підрослий Фідо щоранку проводжав хазяїна до автобусної

зупинки, звідки Карло їхав на роботу. Розумний пес швидко

запам'ятав місце зупинки автобуса і ввечері приходив туди в один і

той же час, щоб зустріти улюбленого друга, який повертається з

дороги. Щоденні поважання і зустрічі стали у Фідо звичкою, навіть

своєрідною потребою. Так тривало багато місяців.

Уранці 30 грудня 1943 року Фідо, як завжди, проводив хазяїна до

автобуса. Увечері пес був на зупинці. Автобуса не було. Фідо

чекав. Нарешті, з великим запізненням, прийшов автобус. Не

старий, звичний, а інший, не знайомий. Серед пасажирів, які

вийшли з нього, Карла Соріані не виявилося. Тоді Фідо скочив до

салону, обнюхав усі місця, але знайомого запаху не виявив. З

важким поглядом пес вирушив додому.

Наступного дня Фідо залишився вдома, проводжати до автобуса

було нікого. А ввечері побіг зустрічати хазяїна. І знову він не

приїхав. Не повернувся він і третього дня, четвертого, п'ятого…

Його хазяїн загинув під час бомбардування від фашистської бомби.

Минали роки, а Фідо не забував свого хазяїна, чекав на нього.

Цілих чотирнадцять років він щовечора ходив до автобусної

зупинки, сподіваючись на зустріч.

Про вірність і відданість Фідо довідалась вся Італія. Навіть

більше, про нього писали не тільки італійські газети, але й газети

багатьох інших країн. Жителі Луко і Борго – Сан -Лоренцо

63

вирішили спорудити вірному псу пам'ятника. У зборі коштів узяли

участь жителі різних місць Італії.

Пам'ятники відкрили у грудні 1957 року в місті Борго – Сан -

Лоренцо. На це торжество вдова Карло Соріані привезла вірного

пса, якого нагородили викарбуваною на його честь золотою

медаллю. Бронзовий Фідо вийшов як живий. Його поза виражає

чекання, надію, що от – от з автобуса вийде улюблений хазяїн.

Майстрам – художникам удалося навіть передати масть собаки:

біла з чорними вухами і чорними плямами на тілі. На п'єдесталі

пам'ятника короткий напис: «Фідо. Зразок відданості». Після

відкриття пам'ятника Фідо прожив ще два роки.

Прикладів щирої вірності, прихильності і відданості собак своїм

хазяїнам дуже багато, хоча зазвичай ці чотириногі друзі не

удостоюються пам'ятників.

6 – ий учень (читає вірш В. Інбер «Сетер Джек»)

Собачье сердце устроено так:

Полюбило – значит, навек!

Был славный малый и не дурак

Ирландский сеттер.

Как полагается, был он рыж,

По лапам оброс бахромой,

Коты и кошки окрестных крыш

Называли его гуммой.

Клеенчатый нос рылся в траве,

64

Вынюхивая влажный грунт,

Уши висели замшевые,

И каждое весило фунт.

Касательно всяких собачьих дел

Совесть была чиста.

Хозяина Джек любил и жалел,

Что нет у него хвоста.

1 – й ведучий. Про відданість собаки складено легенди, і всі вони

ґрунтуються на реальних фактах. Крім того, у багатьох випадках

собака виявляє ті здібності, що прийнято називати

«парапсихологічними». Хоча цілком можливо, що жодної містики

немає, просто сучасна наука не в змозі їх пояснити.

2 – й ведучий. За свідченнями очевидців, приблизно за годину

перед сумно відомими землетрусами в Ашхабаді та Вірменії собаки

будили свої сплячих хазяїв та тягли їх до виходу. У зонах

підвищеної сейсмічної небезпеки деякі собаки своїм незвичайним

поводженням попереджають про майбутні поштовхи силою 3 – 4

бали.

1 – й ведучий. У ветеринарній клініці японського міста Нагоя

померла від старості відома на всю країни вівчарка – поводир. У

1982 році , коли собака вела вулицею сліпого масажиста, з – за рогу

вискочив автомобіль, водій якого не впорався з машиною на

засніженому шосе, і понісся прямо на них.

65

Вівчарка в останню секунду витягла сліпого буквально з – під

коліс машини, але сама при цьому втратила передню лапу.

Самовіддана собака після цього випадку стала національною

знаменитістю. Своє захоплення її подвигом висловив навіть

тодішній прем'єр – міністр Японії Я. Накасоне. Кілька років собаку

возили по країні й залучали до участі в кампаніях зі збору коштів

для допомоги сліпім.

2 – й ведучий. За свідченням західних дослідників, бували

випадки, коли собаки навіть… після смерті продовжували служити

своїм хазяїнам. У США вийшла друком книга під назвою

«Безсмертні тварини: наші вихованці та їх життя після смерті»,

написана Б. Шуллом.

У цій книзі наводяться свідчення людей, яких у важких

обставинах рятували, як вони стверджують, «примари домашніх

тварин». От деякі випадки, описані в цій книзі.

7 – ий учень. Френк Талберт із Колорадо спав у своєму будинку. За

вікнами бушувала гроза. Френка розбудило ричання собаки за

дверима. Вирішивши, що тварині потрібна допомога, він відчинив

двері та покликав пса. Той виявився рудим сетером з білою

опушкою, на грудях. Але собака не пішов у будинок, а навпаки,

почав повільно віддаляться.

Френк накинув куртку, схопив ліхтарик і пішов слідом за

собакою. Так вони відійшли на кілька десятків метрів. І раптом у

будинок вдарила блискавка і спальня миттєво спалахнула вогнем.

Сідаючи в машину, щоб доїхати до сусідів, Френк згадав про

собаку, що врятувала йому життя, але сетера ніде не було. Коли він

66

розповів цю історію своєму сусідові, той не на жарт

розхвилювався:

За описом пес дуже схожий на мого Сенді.

Де він?! – зрадів Френк. – Адже він врятував мене!

Ледь чутно сусід прошепотів:

Сенді помер два місяці тому.

8 - ий учень. Робін Деланд, також житель Колорадо, їхав вузькою

гірською дорогою вночі. Коли у світлі фар раптом з'явився собака.

Робін різко загальмував і завмер за кермом – це був Джефф, його

колі, що помер шість місяців тому.

Робін вийшов з машини і почав кликати Джеффа, але той

повільно пішов уперед, туди де дорога робила крутий поворот.

Робін пішов за ним за скелю, що закрила огляд, побачив

величезний валун, який упав на дорогу і перекрив шлях.

Якби Робін продовжив їхати на машині, він не зміг би вчасно

помітити камінь і загальмувати, а його автомобіль зірвався б

глибоку прірву. Деланд озирнувся: Джефф таємниче зник, а він

стояв на дорозі за 100 м. від власної смерті.

1 – ий ведучий. Багато людей із захопленням відгукувалися про

собачу відданість та інші чудові риси її характеру. Наприклад,

лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц, що створив не одну

чудову книгу про тварин, написав так: «Відданість собаки – це

дорогоцінний подарунок, що накладає на того, хто його приймає,

не менше зобов'язань, ніж людська дружба». Ця книга К. Лоренца

так і називається – «Людина знаходить друга». Обов'язково

67

прочитайте її, у ній ви зможете прочитати багато цікавого про

собак.

2 – ий ведучий. В іншій своїй книзі «Рік сірого гусака» він писав:

«Щодо емоцій тварини набагато ближчі до нас, ніж зазвичай

вважається… Об'єктивні фізіологічні симптоми глибоких емоцій,

особливо в таких тварин, як гусаки і собаки, практично ті самі, що

й у людей».

1 – ий ведучий. А от думка відомого полярного дослідника

Амудсена, знайомого із собаками завдяки своїм заняттям не за

чутками: «Важко знайти тварину, що більшою мірою вміє

висловлювати свої почуття, ніж собака. Радість, смуток, подяка і

навіть каяття – усе це можна прочитати в її очах. Ми, люди,

даремно вважаємо, що тільки нам притаманна здатність

висловлювати почуття. Може це і правда. Але зазирніть у собачі

очі! Ви побачите в них те саме, що і в людських. По суті, у собак є

те, що ми називаємо душею».

Як же вчені пояснюють усі ці випадки?

2 – ий ведучий. Пам'ять – одна з форм рефлекторної діяльності

мозку. Завдяки пам'яті тварини здатні сприймати та зберігати

безліч потоків інформації, що надходять у їхній мозок із

зовнішнього середовища. Пам'ять допомагає тварині орієнтуватися

в просторі, впізнавати свою ділянку, свою територію, різні

орієнтири інших тварин – друзів чи ворогів, знаходити місця багаті

на їжу.

Розрізняють пам'ять спадкову,завдяки якій з покоління в

покоління передаються різноманітні програми уродженого

68

видового (інстинктивного) поводження тварин, і набуту. Набута

індивідуальна пам'ять формується у тварин у процесі життя у

відповідь на різноманітні впливи зовнішнього середовища.

Розрізняють пам'ять короткочасну і довгострокову. Довгострокова

пам'ять допомагає тварині, наприклад, орієнтуватися на місцевості.

Запам'ятовування собаками знайомих їм людей, особливо, своїх

хазяїв, і тривала багаторічна відданість їм, як це було з Фрамом,

Боббі, Хачіко, Шепом, Фідо, - приклади довгострокової пам'яті.

1 – ий ведучий. Істотне значення в надзвичайно тривалій вірності

собак своїм хазяям май особлива поведінкова реакція –

закарбування (імпрітінг). Фахівці з етології – науки про

поводження тварин – зазначають, що ця реакція виявляється у

молодих тварин у ходінні за матір'ю, людиною, об'єктом, що

рухається. Реакція закарбування властива і молодим собакам,

цуценятам. Людина, що взяла на виховання цуценя, повинна знати,

що в собак, як і в інших тварин, є період, коли вони назавжди

віддають свою прихильність якійсь одній особі.

9 – ий учень. (читає вірш Л. Барбас)

Возле рынка щенка торговали,

Торговали – цены не давали,

Говорили, что он беспородный…

Был замерзший щенок, был голодный…

Подходили старухи, подростки,

Копошившись в доверчивой шерстке,

Тормошили за уши, за лапы…

69

Он один был, без мамы и папы,

Но еще не понявший разлуки,

Всем лизал любопытные руки,

И дрожал и скулил еле – еле.

Мне бы взять его тут, не задаром,

Приспособить на коврике старом,

Обласкать, отогреть, успокоить…

2 – ий ведучий. Якщо, діти, ви вирішили взяти на виховання

собаку, пам'ятайте, що тварина – не іграшка, яку можна викинути з

дому, пам'ятайте, що перш ніж принести додому цуценя, слід

порадитися з батьками, подумайте про їх майбутню долю.

1 – ий ведучий. Зважте всі «за» і «проти», щоб не зробити живу

чутливу істоту нещасною, віддаючи або продаючи її в інші, чужі

руки. Я вже не кажу – просто викидаючи друга на вулицю.

Упевнені, що навіть дуже нечула людина, що кинула на сваволю

свою собаку, яку сама виростила, буде довго мучатися через це.

Крім того дивитися на бездомних собак завжди боляче.

2 – ий ведучий. Ще одне наболіле питання ми хочемо обговорити

сьогодні: це проблема бездомних собак. Коли бачиш бездомного

пса, худого, голодного, брудного, що бродить по вулицях і по –

жебрацьки приниженого, з безнадійністю зазирає в очі людей, що

проходять повз нього, мріючи про те, щоб хто – небудь узяв його,

дав притулок, то на душі стає ще важче. І думається: навіщо ж

людина створила тебе такою, якою тобі не вижити, навіщо вона

відірвала тебе від природи? Хотілося б, щоб у нашому селі був

70

притулок для таких тварин. Але поки його немає, пам'ятайте, що

бездомні тварини гинуть від морозів і неможливості знайти їжу.

Тільки, ми, люди, можемо їм допомогти. Тварини будуть вдячні

вам за всі залишки від обіднього столу.

Сподіваюся, що в цій залі немає байдужих до долі наших

чотириногих друзів.

1 – ий ведучий (читає вірш В. Маяковського)

Я люблю зверье.

Увидишь собачонку –

Тут у булочной одна –

Сплошная плешь, -

Из себя,

И то готов достать печенку –

Мне не жалко дорогая,

Ешь!

2 – ий ведучий. Прийнято вважати, що жалість – неповноцінне

почуття. Це вірно. Жалість – це одна з форм співчуття. Причому

висока й гідна форма: у народі «жаліти» - синонім «любити».

Любіть собак, жалійте їх.

1 – ий ведучий. От і завершилося наше знайомство з собаками,

відданими і віними друзями.

2 – ий ведучий. До нових зустрічей.

ПИЙТЕ, ДІТИ, МОЛОКО – БУДЕТЕ ЗДОРОВІ!

Цілі позакласного заходу: розширити знання учнів про молоко і

молочні продукти; про цінність молока у харчуванні людини;

розвинути навички визначення якості продуктів харчування, що

71

виготовлені з молока; сприяти вихованню раціонального ставлення

до харчування як здорового способу життя.

ХІД ЗАХОДУ

Сцена оформлена відповідно до тематики заходу.

На сцені сидять бабусі.

Бабусі співають:

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто молока вип'є зранку,

Той горя не знає.

Зникнуть в шлунку неполадки,

Заясніють очі,

Гарний настрій будем мати до самої ночі.

Одарка: Ой, які то часи були колись. А пам'ятаєш, Парасю, наш

передовий колгосп, а ми з тобою передовими доярками були?

Параска: Та як я можу таке забути. Я у той час на районній дошці

пошани висіла.

Одарка: А мене наш голова Омелянович на колгоспних зборах

медаллю нагородив. А піонери вірш про мене розказали, скільки

житиму, стільки пам'ятати буду:

Кожен день по два бідони,

А за рік чотири тонни!

Енергійна і завзята

І до всього беручка –

Це Одарка Ковалева

72

Надоїла молока (плаче)

Одарка: Ой, не плачте, Одарцю, не плачте, кумонько. Ви і зараз у

селі в пошані. Навіть найкращі господарі й ті не мають такої дійної

корови, як ваша.

На сцену вибігає хлопчик

Одарка. О, то Марисі Скрепалової онука.

Параска: Ти диви, яке виросло, недавно карячконоге під столом

ходило.

Хлопчик: Добрий день вам!

Одарка: Доброго здоров'я! Але чемний, гарний хлопчику…

Параска: Чим тебе мама годує, що так скоро виріс?

Хлопчик (співає пісню на мелодію «Ой, що то за шум учинився»)

А я п'ю молоко

І в обід , і в вечір,

І тому я став такий

Здоровечий.

А ще люблю я щодня

Їсти зранку, гей,

Смачну гречку з молоком

Й кашку манку.

(Іде зі сцени)

Одарка: Може і правда? Ми ж не грамотні, до школи не ходили.

Параска: А таки хоч на старість цікаво подивитись, що в тому

молоці такого…

Одарка: Слухайте, Парасю, то ж у мене директор знайомий, по

сусідству через тин живе.

73

Параска: То, може не вижене, як до школи зайдемо. Хоч би одним

очком побачить, хоч би одним вушком почуть, що вони там про те

молоко вчать…

Заходять до школи і сідають за парту. На сцену виходять старші

школярі.

Школярі (співають пісню)

Молоко – така водиця,

Що усім нам пригодиться.

Кожен учень знає,

Що воно у собі має.

Зробиш ти один ковток –

В шлунку маєш вже білок,

І жири і вуглеводи.

Споживай для насолоди.

З молоком вживай щоднини

Мінеральні речовини:

Кальцій, щоб кістки міцніли,

Фосфор – розум щоб яснів,

І залізо, щоб в судинах

Кисень завжди струменів.

У школі ми вивчаєм все

Про це біле диво,

Щоб були усі здорові,

Гарні і вродливі.

РОЗПОВІДІ УЧНІВ ПРО МОЛОКО

74

Із історії молока

Ведучий: Академік І.П. Павлов писав, що молоко – це чудова їжа,

виготовлена самою природою. Чи давно люди п'ють молоко?

Вживання молока тварин бере свій початок з глибокої давнини й,

очевидно пов'язано з часом приручення давніх ссавців. Під час

археологічних розкопок поселень наших предків, які жили 5 тис.

років тому, знаходяться багато речей, пов'язаних з уживанням

молока, - глечики, чашки, дійниці з глини, відстійники для

виготовлення сиру.

Про молочні ріки мріяли у своїх казках наші предки. Ця фантазія

втілювала реалістичну мрію про бажане.

Із давнини селянин намагався забезпечити свою родину спочатку

хлібом і молоком, а потім «чим Бог пошле». Звідси й вічна мрія про

молочні ріки – символи ситості і злагоди.

Дослід «Молочні ріки»

Учень – хімік (проводить дослід і коментує його)

Де киселеві береги, там і молочні ріки. Насипаємо у дві склянки

однакову кількість солей – кальцій хлориду та натрій карбонату та

наливаємо води на третину об'єму. Потім утворені розчини швидко

змішуємо. Розчин стає білим.

Ведучий: Поясніть цей дослід

Учень – хімік наводить рівняння реакції:

CaCl2 + Na2CO3 = CaCO3 ↓ + 2NaCl

Білий осад

Одарка: Ми спостерігали одержання «хімічного молока»?

75

Параска: А які ж властивості коров'ячого?

Фізичні властивості молока.

Учень: Смак свіжого молока приємний, трохи солодкуватий.

Консистенція молока рідка, однорідна, під час нагрівання воно стає

більш рідким, під час охолодження ущільнюється. Молоко починає

закипати за температури

100,20С, а замерзає за температури – 0,54 … - 0,580С.

Хімічний склад коров'ячого молока

Ведучий: Що потрібно сказати про хімічний склад молока?

Учень – хімік: Особливість багатьох складових молока полягає в

тому, що природа не повторює їх в жодному іншому продукті

харчування.

Установлено, що цей продукт містить понад 100 цінних

компонентів. До складу входять усі необхідні для життєдіяльності

організму речовин – білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі,

вітаміни, десятки гормонів і ферментів. Усі ці складові добре

збалансовані, завдяки чому легко засвоюються організмом.

Хімічний склад молока такий: 87,5% - вода; 12,5% - суха речовина,

у тому числі 3,8% - молочний жир; 3,3% - білки; 4,6% - молочний

цукор; 0,7% - мінеральні речовини.

Ведучий: А чи знаєте ви, що молочний жир – найкращий з відомих

харчових жирів за їх складом, смаком, легкістю засвоєння, тому,

що має низьку температуру плавлення (28 – 360С ). Він складається

з так званих жирних кислот, більшість з яких відсутня в рослинних

і тваринних жирах іншого походження. Коли молоко відстоюється,

76

жирові кульки випливають на поверхню (звідси походить слово

«вершки») та утворюється шар жиру, який можна зняти.

Учень – хімік (проводить дослід «Збивання вершків»). Молоко

поставили у склянці в холодильник. Через деякий час

спостерігається розшарування. Молоко складається з легких

вершків (жирів), що збираються у верхній частині молока (їх можна

легко зібрати і збити), та більш важкого, так званого збираного

молока. Під час збивання вершків останні змішуються з пухирцями

повітря й утворюють розкішну піну. Тому коли ми їмо збити

вершки, ми, в основному, їмо повітря.

Учень – біолог: Молочні білки містять усі незамінні амінокислоти,

без яких харчування людини не може бути повноцінним. Без них

неможливе саме життя. Особливо важливі ростові й

антисклеротичні амінокислоти. Молочні білки більш цінні, ніж

білки м'яса та риби, тому що перетравлюються швидше.

Учень – хімік: Молочний цукор (лактоза) міститься виключно в

молоці. Своїми властивостями він не відрізняється від звичайного

бурякового цукру: не менш солодкий і швидко, майже повністю

засвоюється організмом. Отримання молочних продуктів шляхом

бродіння молока під дією мікроорганізмів можливе лише за

наявності молочного цукру. Лактоза є джерелом енергії, необхідної

для життєдіяльності, особливо під час виконання фізичної роботи.

Ведучий: А чи знаєте ви, що лактоза необхідна організму дитини,

тому що допомагає заселенню шлунка корисними бактеріями, які

забезпечують його нормальну роботу.

77

Учень – хімік: У молоці зібрані усі елементи періодичної системи

Менделєєва. Порівняно з іншими продуктами, молоко багате на

солі Кальцію, Магнію, Фосфору, Калію, з яких утворюються кістки,

зуби, кров, нервові тканини. Кальцій молока засвоюється краще,

ніж кальцій крупи, хліба й овочів, що робить їх особливо цінними

для росту організму, вагітних та жінок, що годують, а також для

старих. У молоці містяться необхідні для організму мікроелементи,

солі Купруму, Феруму, Кобальту, з яких побудована кров, та солі

Іоду, необхідні для роботи щитоподібної залози. В усі пори року в

молоці зберігається комплекс вітамінів, ферментів, гормонів, а

також імунних тілець, що є дуже ефективним засобом боротьби з

хвороботворними бактеріями. «Молоко створене хіміком, вище

нас», - так писав Едісон.

Одарка: От спасибі, навчили, просвітили.

Параска: Бувайте здорові!

Бабусі йдуть із школи і розмовляють.

Одарка: Знаєте, Парасю, я думала, що я хитра. Все вранішнє

молоко на молочарню здам, а сама чай п'ю. Тепер так не буде.

Бодай води доллю до повного скіпця. А таки собі кружечку свіжого

молока залишу.

Параска: Ой, не робіть такого, Одарцю, бо заробиться. Тут і

хімікатів не треба не треба, щоб знати, чи розбавлене молоко

водою, чи ні. Хіба ті молочарі не знають народного способу?

Одарка: А якого?

Параска: Дуже просто. Капаєш молоко на ніготь, якщо воно

розбавлене водою – крапля розливається, а якщо ні – зберігає свою

78

форму.

Одарка: Ти ба, як усе просто. А ви знаєте, Парасю, той інтерес про

жирність, мені аж груди розпирає. І як вони ту жирність

визначають?

Параска: Ваша правда, Одарцю. А знаєте що? Ходімо в ту

лабораторію, бо й самій цікаво. Вже й ніч спати не буду, якщо не

дізнаюся.

Ідуть до лабораторії.

На сцену виходить лаборант, що працює в лабораторії,

представляється, показує дослід для визначення жирності молока.

Лаборант іде зі сцени.

Одарка: Де ж стара голова може стільки всього запам'ятати?

Сідайте, кумцю, перепочинемо.

Бабусі (сідають і співають)

Ой за гаєм зелененьким, (Двічі)

Везли сіль та й чумаченьки (Двічі)

На сцену виїзджають чумаки із сіллю.

Параска: О, про вовка промовка, а він тут як тут. Здорові були,

чумаки! Чи солоної солі привезли? А може що нового у світі

побачили?

Одарка: От ми цілий день з кумою про молоко говоримо. Тепер ми

знаємо, чого корова в Індії свята тварина. Я б своїй корові

пам'ятник поставила за те цілюще молоко, якби пенсію більшу

дали.

1 – ий чумак: Не стільки того світу, що у вікні. Та й у їжу вживають

не лише коров'яче молоко.

79

2 – ий чумак: Там, де ми бували,

Всякого чували…

Про молоко кіз, овець, кобил, буйволиць, олениць, верблюдиць.

Бабусі (разом) . То розкажіть, будь ласочка.

1 – ий чумак: В їжу вживають не лише коров'яче молоко.

Повноцінним продуктом харчування також є молоко кіз, овець,

кобил, буйволиць, ослиць, олениць, верблюдиць.

2 – ий чумак: Козяче молоко за хімічним складом не тільки не

поступається коров'ячому молоку, але й за деякими показниками

перевищує його. У ньому майже вдвічі більше цінних частин

молочного білка, більше жиру, який краще засвоюється організмом,

ніж коров'ячий. Його рекомендують дітям як підживлення.

3 – ий чумак: Молоко вівці майже вдвічі жирніше, ніж коров'яче. У

чистому вигляді його не вживають через специфічний запах, який

не всім подобається. З нього виробляють бринзу.

4 – ий чумак: Молоко кобили за смаковими цінностями

поступається коров'ячому, тому в ньому вдвічі менше жиру, але

більше молочного цукру, вітаміну С. Використовується лише у

вигляді кумису (після сквашування), оскільки в натуральному

вигляді спричинює розлад шлунка.

1 – ий чумак: Молоко буйволиць відрізняється гірким присмаком і

великою поживністю. Містить у 1,5 рази більше сухих речовин і

вдвічі більше жирів, ніж коров'яче. Буйволів розводять в

Азербайджані, Вірменії, Грузії. З нього виготовляють кисломолочні

напої, мацун, сир, масло.

80

2 – ий чумак: Молоко Верблюдиці широко застосовується місцевим

населенням середньоазіатських країн. З нього виготовляють

кисломолочні продукти: катих (сметана), чал (сироватка), айран

(кисляк), шубай (кумис). Воно має важливе значення для людей, що

живуть у країнах зі спекотним кліматом.

3 – ий чумак: Молоко олениці добре знають північні народи. За

поживністю 1 л. його дорівнює 4 л. коров'ячого. Воно містить

18,8% жиру і майже 9% білка.

Чумаки йдуть зі сцени.

Одарка: Ой, Парасю, чи чула ти, що до Сидорової Галі якийсь

солдат сватається. І то кажуть, що він їсть тільки одні пироги із

сиром. А як стара Сидориха те зачула, то по всіх сусідах сир

збирала, щоб бува не забракло йому пирогів.

Параска: Що ви кажете? От хоч би одним оком на того жениха

подивитись, та й поспитати б його, чого він так оті пироги любить.

Одарка: То ходім.

Ідуть по дорозі, співають пісню «Із сиром пироги». Заходять до

хати, а там солдат їсть пироги, а Галя йому сметану подає.

Параска: Дай, Боже, щастя у вашій хаті!

Солдат: Здравія желаю, бабоньки! З чим пожаловалі?

Одарка: Так отож закортіло хоч одним оком на солдатську форму

подивитись.

Параска: А ще одне питаннячко нескромне. Ти, бідненький

солдатік, певно, нічого луччого ніколи не їв, що ті пироги так

81

наминаєш?

Солдат: Отставіть оскорблєнія! Я человек бувалий. Був у Греції,

Німеції, Турції. Не оне научне завєдєніє штурмом не брав. А оди

раз навіть професора в плєн взяли.. Оказалось, що він по –

нашинськи балакать вміє. І от що ми в нього випитали. Включаєм

воображеніє.

Професор виходить на сцену.

Професор (розповідає про сир): Сир – один з найстародавніших

продуктів. Слово «сир» (творог) походить від слова «творити». Сир

є джерелом білка, що легко засвоюється. Молочні заводи

виробляють сир з різними відсотками жирності або зовсім

знежирений. Майже в усіх лікарських меню одним з перших

значиться сир. Його призначають під час лікування ожиріння,

захворювань серця, печінки, органів кровообігу, травлення.

Сир – цінний харчовий продукт, який містить велику кількість

поживних речовин. Щоб задовольнити добовому норму людини у

тваринному білку, достатньо вживати 200 гр. сиру. Ефективність

впливу сирів на наш організм залежить від часу доби. Зранку, до 9

– ї години, сир для нас «золото», він засвоюється найбільш повно,

після 10 – 12 години – «срібло», а з 12 до 16 години – «бронза».

У сіті виробляють близько 800 різних сортів сиру. У деяких

державах сироваріння досягло рівня мистецтва, і сир став

предметом національної гордості. Це насамперед Швейцарія, Данія,

Голландія, Франція (демонструє карту). Кожна провінція Франції

славиться своїм видом сиру. Тут випускають понад 400 сортів сиру,

82

який вважають найкращим десертом. Його подають після всіх

страв, у тому числі і солодких, безпосередньо перед кавою.

Деякі господарки вважають сир виключно святковою стравою.

Встановлено, що кожній людині необхідно вживати щодня 18 – 20

сиру, або близько 7 кг. на рік.

Сметана – наш національний продукт. Її одержували

найпростішим способом: з кислого молока знімали верхній шар.

Зараз – зі сквашених пастеризованих вершків. Завдяки великому

вмісту жиру сметана – дуже поживний продукт, тому її

рекомендують для вживання виснаженим і хворим на недокрів'я. У

ній містяться вітаміни В, Е, лецитин – речовина, яку

використовують для профілактики атеросклерозу.

Сметана смачна сама по собі та як доповнення до м'яса, овочів і

грибів, до млинців і пельменів. А який добрий зі сметаною борщ!

Солдат: Вопроси єсть?

Параска і Одарка (разом): Нікак нєт!

Солдат: Кру – гом! Шагом марш!

Бабусі трохи відходять, але їм дуже кортить підслухати, що там

відбуватиметься далі.

Солдат: Пироги – то із сиром. А от сметана … Здається мені, вона

не качественна. Солдата не проведеш. Густа то густа, але щось до

зубів липне. Зараз я вас виведу на чисту воду, чи, ви часом, не

підгустили сметану крохмалем чи борошном (Виймає з кишені

розчин йоду). От я маю флакон заморський. Розчин йоду

називається. Додам його до сметани…Ось що відбувається! (Капає

83

йод до сметани – вона синіє). Оставіть женітьбу! Чистєйшей води

обман!

Одарка: Він усіх загіпнозірував!

Параска: Туману напустив!

Солдат : Нікак нєт! Мене професор плинний навчив: то якісна

реакція йоду на крохмаль називається!

Одарка: А ну капни на мою сметанку. (Капає, реакція не

відбувається).

Солдат: Натуральнєйший продукт. От з вами б я женився.

Одарка: Тихо будь, бо дід як почує, то война буде. Є в мене одна

приміті. Молода, струнка, вродлива, правда, трохи вередлива. Я

чула, що вона всім кавалерам гарбузи роздає. Проня звати, по

батюшці – Прокопівна. Яких їй уже подарків не несли, та все не

почім.

Солдат: Подарок? Так точно! Єсть ідея. Продукт заморський,

китайський. Китайці – не японці, але їхній продукт і в Парижі

знають. Время – дєньги. На сватання шагом – марш!

Усі разом йдуть свататись до Проні. Солдат в одній руці тримає

квіти, а в другій - морозиво

Солдат: (співає)

Я люблю «Ескімо»,

І пломбір, і «Каштан» шоколадний,

Та найбільше за всьо

Я люблю «їжачок» крем – брюле –

Натуральний продукт.

Зі сметани прідуман нормально

84

І він тає в орту,

Як солдацкоє серце моє.

(Підходить до дверей і тричі стукає)

Виходить Проня, тримаючи в руках тарілку.

Солдат: Уважаємая Проня Прокоповна! Прєдлагаю вам свою руку з

цвєтами і своє серце з мороженим.

Проня (випускає з рук тарілку). Ой, мамочкі, зараз зомлію! Ні один

кавалер ще так не сватався. Я ваша навєкі! (До бабусь) Як

благородна дівиця, не дозволю, щоб гості на порозі стояли.

Заходьте і прямо до столу. Гулять так гулять! Угощайтесь і

мороженим, і йогуртами собствєнноручного приготовлєнія.

Солдат:

Йогурт тоже харош!

Вітамінов у ньому тьма – тьмуща!

Він полєзний для всіх:

Для маляток і старіков.

Їжте йогурт смачний

І шагайте з ним в грядуще!

Їжте йогурт усі,

Бо для нього не нада зубов!

Сідають за стіл, пригощаються. На фоні музики розповідають про

йогурти й морозиво.

Учень: Йогурт – кисломолочний продукт, який одержують з молока

зі збільшеним умістом сухих речовин, з різними добавками: цукру.

Плодово – ягідних сиропів, фруктів. У різних країнах його називали

85

по – своєму: у Грузії – мацоні, у Вірменії – мацун, в Азербайджані

– катик, у Білорусії – варенець, в Україні – ряжанка, у Греції –

йогурт. Зовсім недавно цей продукт почали виробляти в Україні з

використанням різних наповнювачів.

Учень – біолог: легенди, пов'язані з довголіттям, завжди викликали

щирий інтерес. Однією з таких легенд є смачний йогурт, який дуже

полюбляють і діти, і дорослі. Легенда розповідає про старого,

котрий одружився у 120 років. Своїм довголіттям він завдячував

йогурту, 12 літрів якого він випивав щодня. Останнім часом

йогурти стали називати не тільки шкідливою для здоров'я, але й

мертвою їжею. Насправді ж йогурти не шкідливі, а деякі з них дуже

корисні. Дітям йогурти рекомендується давати після трьох років і

по можливості вибирати біойогурти – «живі». Для людей з

високими енергетичними потребами й тих, хто не страждає від

неправильного травлення, краще підійдуть йогурти 8 – 10%

жирності, з вершками. Для тих, у кого хвора печінка, шлунок,

краще зупинитись на 3,5 % жирності.

Учень: Морозиво є одним зі стародавніх десертів людства. Його

історія почалася в Китаї ще у 3 тисячолітті до нашої ери.

Знайомству з ним ми зобов'язані відомому італійському

мандрівнику Марко Поло, який у 1292 році привіз із Венеції рецепт

«льодяної води». Це був прототип морозива: суміш подрібненого

льоду або снігу з фруктовими ароматичними речовинами.

Рецептура зберігалася у великій таємниці аж до ХVІІІ ст..

У ХVІІІ ст.. в Парижі почали виробляти морозиво та продавати в

кафетеріях.

86

На сьогодні відомо понад тисячу сортів морозива. Для його

виробництва найчастіше використовують вершки, молоко, масло,

сухе молоко, а для нових видів ще й кефір або йогурт.

Асортимент популярного десерту значно розширюється за

рахунок добавок (горіхів, фруктів, овочів, шоколаду, печива,

цукатів) або наповнювачів ( екстрактів чаю та кави, какао,

фруктових сиропів, соків, ваніліну), різних харчових барвників і

ароматизаторів, а також глазурі (шоколадної, крем – брюле,

горіхової, плодово – ягідної).

Найоригінальнішими є торт, тістечка з морозива, які прикрашають

кремом, глазур'ю, збитими вершками, шоколадом, замороженими

фруктами, ягодами, желе, цукатами.

Параска: Ну і деньок!

Одарка: День нам видався на славу!

Параска і Одарка (разом):

То ж дозвольте нам по праву

Всіх на сцену запросить!

Усі учасники виходять на сцену і співають пісню.

Ой казала мама: «Любий мій синочку,

Молоко пий зранку і виростеш нівроку.

В ньому вітамінів різних є доволі.

Будеш на «відмінно» вчитися у школі».

Приспів І:

А я стараюсь і намагаюсь,

П'ю молочко і мамі всміхаюсь

87

Я відчуваю, що маю силу

Була права ти, матусю мила.

А ще казала мені бабця часто:

«Попоїж сметанки, бо це дуже смачно,

Умочи дерунчик, умочи вареник,

Козаченьком справжнім станеш ти у мене»!

Приспів ІІ:

Ну я ж стараюсь і намагаюсь,

Сметанку в борщик щедро вливаю

І відчуваю, що підростаю.

Як добре, бабцю, що я вас маю.

А є ще в мене меншенька сестричка,

І завжди у неї рум'яненьке личко,

Зубки міцні, гарні та біленькі має,

Бо багато сиру вона споживає.

Приспів І

Щоб зуби білі і здорові мати,

Потрібно сиру більше вживати,

А я стараюсь і намагаюсь,

Їм сир і зовсім у цьому не каюсь.

Приспів ІІ

Ми вам бажаєм ясної долі,

Щоб пили ви молока доволі,

Щоб в вас здоров'я було, як криниця,

А в молоці весь секрет таїться.

88

На нашій планеті продуктів багато.

Їх важко злічити, ще важче назвати.

Та серед усіх незамінним є, звісно,

Парне молоко – і смачне і корисне!

З найпершого дня й до останньої днини

Парним молоком чи не кожна людина

Смакує, бо в ньому є фосфор й білок,

І кальцій для зміцнення наших кісток.

А скільки кондитерських виробів різних

З вершків й молока, натуральних, корисних!

Ватрушки із сиром, рогалики з кремом

Матусі печуть своїм дітям щоденно.

Вживати все це для здоров'я важливо,

Бо із молоком всі ситі й щасливі.

Тому підсумовуєм, друзі розмову:

Любіть молоко й завжди будьте здорові!

Заключна пісня

Наша зустріч йде вже до кінця,

Раді були бачити вас всіх,

Зичимо вам щастя і добра,

Зичимо щасливих вам доріг.

Приспів:

Дай Бог вам щастя і родини,

89

Щоб ви сто років в щасті жили

І до останньої хвилини

Любили ви і вас любили.

Вчительського щастя зичим вам,

І людське нехай не обмине!

Хай завжди в достатку буде те,

Що душі і щастю дороге!

Гарний звичай є у нашім краї

Гостей частувати короваєм.

Тож прийміть від нас дарунок цей

Як для наших дорогих гостей!

90

БІБЛІОГРАФІЯ1. Газета для вчителів біології «Хімія. Біологія №52» - К.: Вид.

«Шкільний світ».

2. Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога – Х.:

Вид. група «Основа»,2006

3. Пометун О., Піроженко Л., Сучасний урок. Інтерактивні

технології навчання. – К.: А.С.К., 2004

4. Дичківський І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.:

Академвмдав. – 2004

5. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. – К.:

Видавничий дім «Слово», 2006

6. Туріщева Л.В. Психолого – педагогічні аспекти уроку. – Х.:

Вид. група «Основа», 2007.

7. Урок у сучасному вимірі /Упор. Ампіголова Л.П. – Х.: Вид.

група «Основа», 2006.

8. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи навчання і

виховання. – Х.: ОВС, 2002.

91

9. Яковлєєва Є.В. Уроки біології.- З.: Видавництво «Просвіта»,

2002.

10. Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка

для вчителів 99 схем і таблиць. – Х.: Вид. група «Основа»,

2010

11. Інтернетресурси

Упорядник

ДЕМЕДЧУК Світлана Анатоліївна

Підписано до друку 02.03.2012. Формат 60х90/16

Папір офсетний. Друк офсетний.

Хмелівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

26225, Кіровоградська область, Маловисківський район,

с. Хмельове, вул. Комсомольмька, 26

тел. (05258) 3-84-36

e-mail: xmelevoe1@yandex.ua

92