Проект «Місцевий розвиток,...

Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на� громаду» було започатковано у� вересні 2007�року. Проект має на�меті сприяти сталому соціально-економічному розвитку на� місцевому рівні шляхом підтримки та спів-фінансування гро-мадських ініціатив у�всіх областях України та Авто-номній Республіці Крим. В�основі Проекту лежить підхід «розвиток, орієнтований на�громаду». Він передбачає, що місцеві громади, органи місце-вої виконавчої влади та самоврядування спіль-но визначатимуть пріоритети розвитку своїх те-риторії, спільно плануватимуть та реалізовувати-муть заходи для забезпечення сталого розвитку свого села, селища чи міста. Ініціатива фінансу-ється Європейською Комісією в�рамках програми технічної допомоги ЄС та спів-фінансується і впро-ваджується Програмою розвитку ООН в�Україні, за�підтримки Уряду України.

Європейський Союз складається з країн�— чле-нів, які вирішили поетапно об’єднати разом свої інновації, ресурси і долі. Спільно, протягом 50-річного періоду розширення, вони побудува-ли зону стабільності, демократії і поступально-го розвитку, підтримуючи культурну різноманіт-ність, толерантність та індивідуальні свободи. Європейський Союз зацікавлений в�обміні цими здобутками та цінностями з країнами і людьми поза його кордонами.

Деякі проекти та програми Європейського союзу в�Україні спрямовані на�скорочення регіональних диспропорцій і підвищення місцевого потенціалу розвитку. Проект «Сталого місцевого розвитку» це модернізація комунальних послуг та інфра-структури в� чотирьох відібраних містах: Прилу-ки (Чернігівська обл.), Ромни (Сумська обл.), Ізюм (Харківська обл.) та Свердловськ (Луганська обл.). Організація проекту «Сталий регіональний розвиток» спрямована на�створення системи та фонду регіонального розвитку на� національно-му рівні та громадського підходу до�Проекту міс-цевого розвитку, який мобілізує місцеві громади на� вирішення пріоритетних завдань розвитку і діє по�всій території України.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в� галузі розвитку, організацією яка виступає за� позитивні зміни та надає країнам доступ до�джерел знань, досвіду та ресурсів задля до-помоги людям в� усьому світі будувати краще життя. Ми співпрацюємо з 166�країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних про-блем в�галузі людського розвитку. Покращую-чи свої власні можливості, вони мають змогу використовувати досвід та знання співробітни-ків ПРООН та широкого кола наших партнерів.

ПРООН допомагає Україні на� шляху до� забез-печення кращих стандартів життя, добробуту та демократії. Ми пропонуємо найкращий між-народний досвід з метою поліпшення спромож-ності наших місцевих партнерів подолати ви-клики людського розвитку і також допомагає-мо нашим національним партнерам у� втіленні ефективних державних програм. Діяльність Ор-ганізації має на�меті створення умов для людей з меншими можливостями отримувати повну ко-ристь від позитивних змін в�Україні.

В Україні з 1993�року ми допомагаємо розроби-ти українські рішення задля досягнення укра-їнських цілей розвитку. Чотири головні сфери нашої діяльності зосереджуються на�демокра-тичному врядуванні; подоланні бідності, досяг-ненні процвітання та українських Цілей розви-тку тисячоліття; гарантуванні місцевого розви-тку та безпечного середовища для людсько-го розвитку; на� енергетиці та навколишньому природному середовищі. В�кожній з цих тема-тичних сфер ми забезпечуємо баланс між впро-вадженням заходів щодо розробки політико-правових документів, аналітично-дорадчою ді-яльністю, заходами з поліпшення спроможнос-ті наших національних партнерів та окремими пілотними проектами.

Програма розвитку ООН - www.undp.org.ua

Представництво ЄС в Україні http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm

Це видання підготовлено в межах виконання проекту «Місцевий розвиток,

орієнтований на громаду», який фінансується Європейським Союзом та спів-

фінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. Думки,

висновки чи рекомендації, які містяться в цих матеріалах, належать вико-

навцям проекту, авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково

відображають погляди Європейського Союзу чи ПРООН.

Видання: Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Веб-сайт: www.cba.org.ua Тираж - 500 шт.

Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

у Львівській області

Львів—2011

2

Місцевий розвиток орієнтований на громаду у Львівській області

Зміст

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Основні етапи діяльності проекту на�Львівщині . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Розділ 1. Організовуючи громади для спільної дії . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Розділ 2. Механізм спільного планування за�участю громади . . . . .11

Розділ 3. Впровадження мікропроектів громад . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Розділ 4. Успішні історії місцевого розвитку: . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

Успішна історія вирішення соціально-економічних проблем у с.�Головецько, Старосамбірського р-ну.

Успішна історія прозорого врядування у�Самбірському районі.

Успішна історія стимулювання інфраструктурного розвитку сільських та селищних громад�Львівської області.

Розділ 5. Узагальнення та перспективи застосування

місцевого розвитку, орієнтованого на�результат . . . . . . . . . . . . . . . .21

Пілотні громади�— учасники проекту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

3


Визначаючи за�мету розвиток громадянсь-кого суспільства слід відзначити успішні та знакові події недалекого минулого, однією з яких є реалізація спільного проекту ПРООН та ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на� громаду», розпочатого у� Львівській області у�березні 2008�р. з підписання Угоди про партнерство між Програмою розвит-ку ООН,�Львівською обласною державною адміністрацією та обласною радою.

Відповідно до�умов проекту громадам області надавалась допомога у� самоорганізації, розбудові їх потенціалу та впровадженні невеликих за�обсягом громадських ініціатив (міні-проектів) шляхом кооперування коштів усіх рівнів.� Львівщина зробила крок впе-ред запропонувавши інструмент фінансової підтримки на� розвиток інфраструктури сільських населених пунктів за� рахунок коштів обласного бюджету.

На сьогоднішній день кооперація коштів грома-ди, місцевої і центральної влади та міжнародних донорів проявила себе як ефективний інструмент вирішення актуальних соціально-економічних проблем. Адже, за� таких умов кожна сторона будує власне майбутне виступа-

ючи рівноправним партнером. Як підсумок�— зростає довіра між сторонами, піднімається рівень самоорганізації громади, підвищується контроль громадськості при вирішенні місцевих проблем, зменшується тягар витрат на�кожного з партнерів. Така співпраця є без-перечно цінним досвідом в� контексті поси-лення співпраці області з європейськими про-грамами, в� яких компоненту «партнерство» надається вагомий пріоритет.

На реалізацію проекту «Місцевий розви-ток, орієнтований на� громаду» в� області залучено 8,4� млн. гривень. Успішно реалізовано 54� мікропроекти у� 48� громадах Старосамбірського, Турківського, Яворівського, Мостиського, Самбірського, Жидачівського, Перемишлянського та Буського районів.

Розвиваючи проект ПРООН та використову-ючи практичний досвід його впровадження, з метою підтримки ініціатив територіальних громад у� 2010� році в� регіоні вперше в� Україні, реалізовано проект стимулюван-ня інфраструктурного розвитку сільських та селищних громад шляхом спрямуван-ня субвенції обласного бюджету місцевим бюджетам в� обсязі 500� тис. грн., за� раху-нок яких успішно реалізовано 11� проектів інфраструктурного розвитку.

Приємно підкреслити, що сьогодні�Львівська область має усе потрібне для реалізації проектів підвищення громадської активності та розвитку громад населених пунктів. В� регіоні активно запроваджуються нові форми співробітництва, партнерства влади та інвесторів, спрямовані на�забезпечення сучас-ного сервісу та покращення інноваційного ме-неджменту у�розвитку громад, підприємництва та інвестиційної діяльності.

Обласна державна адміністрація завжди рада новим перспективам співпраці та гото-ва бути надійним партнером!

Голова обласної державної адміністрації

М. М. ЦИМБАЛЮК

4


Однією з головних проблем України є те, що в�ній, попри численні спроби та локальні екс-перименти, так і не�було розроблено та ре-алізовано адміністративно-територіальної реформи. В� Україні досі функціонує ста-рий адміністративно-територіальний устрій, який був створений задля вирішення зовсім інших завдань, а�не�тих, які постали сьогод-ні перед нашими місцевими громадами.

Це призводить до� стагнації у� розвитку са-моврядування. Попри всі декларації, воно не� має ні відповідних повноважень, ні ко-штів для того, щоб вирішувати свої, хай на-віть дуже локальні, проблеми.

Разом з тим є і проблема самоорганізації громад. Люди на�місцях не�мають навиків самоорганізації і часто не�вірять у�свої сили. Інколи спостерігається і соціальний патер-налізм, коли люди на�місцях очікують вирі-шення своїх проблем згори, не�докладаючи до�цього жодних зусиль.

Тому таким важливим є реалізація проек-ту ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнто-ваний на�громаду», який є не�простою ма-теріальною допомогою� — виділенням ко-штів� — але й навчанням громади та орга-нів місцевого самоврядування самим пла-нувати бюджети під свої реальні проблеми. Дуже добре, що до�реалізації проектів залу-чаються кошти не�лише ЄС та ПРООН, але й місцевих бюджетів (45 %) та громади (5 %).

Особливо приємно, що мікропроекти реа-лізовуються саме у�найбільш потребуючих допомоги 8� районах області. Зокрема, це стосується гірських районів, яким завжди приділяли мало уваги і які були поза голо-вними ресурсними потоками регіону.

Переконаний, що навики, отримані в�проце-сі реалізації цього проекту, матимуть довго-тривалі результати.

Голова�Львівської обласної ради

Олег Панькевич

5


Спільний Проект Європейського союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розви-ток, орієнтований на�громаду» (СВА) було започатковано у�Львівській області в�берез-ні 2008�року. Ініціатива фінансується Євро-пейською Комісією в�рамках програми тех-нічної допомоги ЄС та спів-фінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в� Україні. Фінансова підтримка проекту Єв-ропейським Союзом зробила можливим по-ширення значного позитивного досвіду Про-грами розвитку ООН у�впровадженні проек-тів, орієнтованих на� соціальну мобілізацію громад. В� Україні Проект МРГ впроваджу-ється з грудня 2007�року за�участі представ-ників Делегації Європейської Комісії в�Укра-їні, ПРООН, Секретаріату Кабінету Міністрів України, представників міністерств і місце-вих органів влади.

Цілі Проекту СВА

Проект СВА забезпечує послідовність полі-тики державного національного плануван-ня на�місцевому рівні. Відповідно до�підхо-дів, вироблених Національною індикатив-ною програмою 2004—2006� України, Пла-ном Дій ЄС-Україна, та політикою ЄС, цей Проект передбачає покращення базових соціальних послуг та захист довкілля на�міс-цевому рівні.

Головна мета Проекту СВА є створен-ня сприятливого середовища щодо дов-готривалого стабільного соціального-економічного розвитку територій та роз-витку громади на�місцевому рівні шляхом піднесення розвитку місцевого самовря-

дування та активізації ініціатив громади, що сприятиме загальному гуманітарному розвитку та до�досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття.

Проект підтримує ініціативи місцевих громад з покращення умов проживання та базової соціальної інфраструктури, наприклад від-новлення фельдшерсько-акушерських пунк-тів, покращення управління водопостачан-ням, захисту навколишнього середовища, ефективності використання енергоресурсів та послуг місцевого транспорту.

Громадам області надано допомогу у�само-організації, розбудові їх потенціалу та впро-вадженні невеликих за� обсягом громад-ських ініціатив (міні-проектів) у� наступних пріоритетних сферах:

фельдшерсько-акушерських пунктів);-

лізація відходів, знешкодження запасів пестицидів, тощо);

заходи, збільшення використання від-новних джерел енергії тощо);

-ваності у�сільській місцевості).

Над підготовкою даного звіту працюва-ла робоча група з документування досвіду впровадження проекту у�Львівській області. До�неї увійшли представники обласної ради та облдержадміністрації, районні фахівці, спеціалісти в� галузі медіа та координатори проекту а�також районні контактні особи.

Передмова

6


Львів

ЖовкваЯворів

Мостиська

Городок

Пустомити

Миколаїв

Дрогобич

Самбір

Старий Самбір

Турка

Сколе

Стрий

Жидачів

Перемишляни

Золочів

Буськ

Броди

Кам’янка-Бузька

Радехів

Сокаль

ЧервоноградБелз

Великі Мости

Глиняни

Олесько

Лопатин

Бібрка

Новий РозділХодорів

Моршин

Журавно

Славське

Борислав

Східниця

Добромиль

Судова Вишня

РудкиКомарно

Великий Любінь

Щирець

Трускавець

Рава-Руська

Немирів

НовояворівськеІвано-Франкове

На�Львівщині проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розви-ток, орієнтований на�громаду» впроваджу-ється протягом останніх 2008—2011�років. Все розпочалося 28� березня 2008� року, коли в� місті� Львові відбувся регіональний семінар-представлення спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтова-ний на�громаду». У�ньому взяли участь ке-рівники обласної ради і облдержадміністра-ції, голови постійних комісій обласної ради, начальники обласних структурних підроз-ділів, голови райдержадміністрацій і ра-йонних рад. На�цій зустрічі було підписано угоду про партнерство між Програмою роз-витку ООН та� Львівською облдержадміні-страцією та облрадою.

Передбачається, що місцеві громади, органи місцевої виконавчої влади та самоврядування спільно визначатимуть пріоритети розвитку території, спільно плануватимуть та реалізову-ватимуть заходи для сталого розвитку свого

села/селища чи міста, а�обласна влада в�свою чергу сприятиме та підтримуватиме їх ініціати-ви. Від�Львівської області на�участь у�Проекті подали заявки 14�районів.

Після подачі відповідних заявок на�конкурс-ній основі було відібрано 8�районів залеж-но від рівня соціально�— економічних труд-нощів, особливо у�галузі охорони здоров’я, навколишнього середовища, енергозбере-ження, водопостачання та шкільного тран-спорту. 1� липня 2008� року спільна комісія по�відбору визначила для співпраці в�облас-ті основні райони: Старосамбірський, Тур-ківський, Яворівський, Мостиський, Самбір-ський, Жидачівський, Перемишлянський, Буський та 4�райони для резервного списку: Сокальський, Радехівський, Золочівський, Миколаївський.

Основні етапи діяльності проекту на Львівщині

7


Тренінг «Звітність у проекті СВА» . м. Жидачів.

енергозбереження — 35

охорона здоров’я — 14

покращення водопостачання — 3

вивіз сміття — 1

шкільний автобус — 1

64%

26%

6%

2%2%

Типологія мікропроектів

На наступному етапі впровадження проекту впродовж липня-серпня 2008�року в�кожно-му із 8�районів-учасників Проекту відбулися семінари, а�також були підписані тристорон-ні угоди про партнерство між Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй, ра-йонними державними адміністраціями та районними радами�Львівської області.

Після проведення семінарів з метою озна-йомлення у� 8-ми районах заявки на� участь в� Проекті подали 139� місцевих рад, з яких аналогічно на�конкурсній основі було відібра-но 48� пілотних. У� всіх цих радах після про-ведення семінарів та зустрічей з місцевими депутатами для реалізації власних проек-тів були визначені місцеві громади, які мали представляти один населений пункт з чисель-ністю мешканців не�більше 10�тис. чоловік.

Враховуючи цілі Проекту «Місцевий розви-ток, орієнтований на�громаду» для мобілізації спільних зусиль у�відібраних громадах їх меш-канці на�загальних зборах створили організа-ції громад (ОГ) або благодійні фонди (БФ), які згодом набули статусу юридичних осіб.

Розвиток потенціалу цих організацій в� ході впровадження Проекту будувався таким чином, щоб вони могли приймати спільні з місцевою владою рішення, мобілізовувати власні та залучати додаткові ресурси, спільно визначати місцеві пріоритетні проблеми, вирі-шувати їх в�ході реалізації власних мікропро-ектів та підтримувати здобутий результат.

Потенціал місцевих громад та їх партнерів із сільських чи селищних рад, районної і облас-ної влади посилювався шляхом розбудови на-самперед кадрового потенціалу для впрова-дження підходу із залученням громади, який пропагується Проектом. Такі заходи як тренін-ги, візити з обміну досвідом, діалоги з грома-дами та виділення грантів (коштів для впрова-дження проектів громад) стали в� основному дієвими інструментами розвитку потенціалу.

Для представників громад було проведе-но навчальні тренінги по�5-ти темах: «Ефек-тивне управління ОГ», «Спільне планування за�участю громади», «Підготовка мікропро-ектної пропозиції в�рамках Проекту МРГ», «Впровадження мікропроекту громади» та «Фінансовий менеджмент ОГ». Аналіз учас-ників тренінгів подано на діаграмі.

Після отримання відповідних початкових знань громади шляхом проведення спеці-ального опитування і загальних зборів ви-значали пріоритетну проблему свого населе-ного пункту для її вирішення в�рамках співп-раці з ПРООН. Вона згідно вимог Проекту могла стосуватися тільки таких сфер як охо-рона здоров’я, енергозбереження, охоро-

на навколишнього середовища, комунальне водопостачання та шкільний транспорт.

По кожній, визначеній таким чином пробле-мі, громади готували і подавали на�затвер-дження керівництву Проекту власні мікро-проектні пропозиції, що включали в� себе розробку проектно-кошторисної докумен-тації, опис ремонтно-будівельних робіт, бю-джет та заходи з підтримки послуги в�май-бутньому. Відповідно до� затверджених у�вересні 2009�р. 40-ка мікропроектів�львів-ських громад та додатково затверджених у�2010�році 14-ти мікропроектів за�типоло-гією вони розподілились наступним чином:

57%43%

жінки — 459

чоловіки — 352

8


Бюджет поданих мікропроектів форму-вався виходячи з того, що максимальна сума гранту ПРООН становить не� більше 10� тис. доларів США і це складає не� біль-ше 50 % (для квоти 40, 40+ та 40++) загаль-ної вартості проекту, 5 % грошового вне-ску повинна забезпечити сама громада, ще 45 %-місцеві бюджети та спонсори (деталі-зація внесків партнерів подано у�розділі 3).

Однак, з початку 2010� року� Львівська об-ласть отримала додаткові квоти на� реаліза-цію МП у� громадах, які потерпіли від пове-ні (квота «повінь»). У�цьому випадку внески були розподілені таким чином: максималь-на суму гранту ПРООН становить не�більше 10�тис. доларів США і це складає не�більше 70 % (для квоти «повінь») загальної вартос-ті проекту, 5 % грошового внеску повинна за-безпечити сама громада, ще 25 %-місцеві бю-джети та спонсори. Частину робіт громади ви-конували самостійно у� вигляді додаткового натурального не�фінансового внеску.

У квітні 2009� року було створено� Львів-ський обласний ресурсний центр громад�— підрозділ впровадження проекту в�області.

Станом на� 20� лютого 2011� року у� Львів-ській області 48�громад повністю завершили ремонтно-будівельні роботи на�об’єктах, усі 54�об’єкти (6�громад зреалізували по�2�мі-кропроекти) передали на� баланс власників новостворену додаткову власність, 48�гро-мад отримали 100 % коштів від ПРООН.

Згідно вимог Проекту представники гро-мад у� формі громадського аудиту оціню-вали якість виконаних робіт та шляхом проведення анкетування оцінили діяль-ність створених організацій.

МП «Енергозберігаючі заходи в садочку с.Прилбичі». Яворівський р-н.

«Шкільний автобус с.Воля Баранецька». Самбірський р-н.

9


Одним із важливих елементів орієнтовано-го на�громаду підходу є активізація членів ОГ та мобілізація їх зусиль задля створен-ня успішної організації громади зі статусом юридичної особи, високим рівнем активнос-ті, чіткої прозорості та підзвітності. В� ході реалізації Проекту СВА у�Львівській облас-ті станом на�травень 2010�року було ство-рено 48�об’єднань громадян із різним стату-сом, які нараховують 3107�членів.

Значний час на�початку проекту приділялось саме питанню організації громади та створен-ня і зміцнення ОГ. Активна участь районного керівництва дозволяла згладжувати недові-ру людей, вони допомагали в�організації семі-нарів для сільських депутатів, брали активну участь у�відборі населених пунктів, допомага-ли сільським головам і громадам формувати ініціативну групу та активістів.

Рішення про створення організацій громад мешканці самі приймали на�загальних збо-рах, інколи під час зустрічі і першого діало-гу з координаторами обласного ресурсного центру громад. Вони формували свої керів-ні органи, затверджували статути, підбира-ли відповідні статус та назву ОГ.

Серед юридичних форм організацій грома-дян мешканці 40-ка населених пунктів облас-ті вибрали громадські організації, 8�— ство-рили благодійні фонди. У�згаданих громад-ських об’єднаннях беруть участь 12 599�до-могосподарств. Членами організацій гро-мад є 9 243�особи (індивідуальні члени ОГ�— 3107�осіб, асоційовані�— 6136�осіб). З них, жінки складають�— 4974, чоловіки�— 4269.

Слід зауважити і той факт, що на� етапі формування та створення ОГ існує бага-то перешкод, сумнівів, брак довіри. Ці та багато інших чинників дещо стримують запал членів організацій та ініціативних людей. Відповідно завдання координа-торів а� контактних осіб повинно поляга-ти у� правильному розставленні акцентів

та пріоритетів. Відповідно слід врахову-вати такі чинники:

громади, люди мають слабу мотивацію для того, щоб часто і оперативно збиратися для вирішення важливих питань, що вимагає процедура ПРООН (задекларувати участь в� проекті, створити ОГ, проаналізувати на-явні проблеми, вибрати основну проблему, затвердити певні документи);

розбіжність між існуючими проблемами більшості населених пунктів (погані до-роги, потреба в�ремонті церков, гази-фікації, безпідставні ремонти будинків культури, і т. д.) з чітко визначеними прі-оритетами Проекту;

чи засторога до�міжнародних донорів;-

безпечити організаційну та інколи фі-нансову підтримки громад на�почат-ковому етапі їх мобілізації (підготов-ка та проведення перших зборів, узго-джена діяльність всіх служб по�реєстра-ції ОГ, пошук коштів для виготовлен-

Розділ 1. Організовуючи громади для спільної дії

«Другий діалог у громаді». с.Чайковичі, Самбірський р-н.

Підписання угоди між ПРООН та ОГ. с.Чайковичі, Самбірський р-н.

жінки — 4974

чоловіки — 4269

54%46%

Гендерний аналіз організацій громад

10


ня проектно-кошторисної документації, налагодження співпраці із районними службами); у�випадку неспроможнос-ті місцевої влади надати таку підтрим-ку виникають труднощі і затримки в�ре-алізації проекту, що в�свою чергу утруд-нює процес мобілізації;

-долання існуючих стереотипів і сприя-ти зародженню довіри та впевненості у�власних силах;

-ки лідерів та громадських активістів, го-тових до громадської роботи; в кож-ній громаді доступний обмежений люд-ський ресурс готових працювати на гро-мадських засадах.

спільне бачення багатьох членів громади, звести до�спільного знаменника їх бажання щось змінити на�краще у�власній громаді.

Розвиток та створення ефективних органі-зацій громад�— це складний і водночас необ-хідний шлях для сталого розвитку україн-ського суспільства., і важливо при цьому до-

тримуватись принципу партнерства та дові-ри. Для зміцнення і розвитку партнерства мешканці повинні бути готові:

-них дій, самодопомоги та співпраці усіх членів громади для досягнення мети;

та�часті збори функціональної групи для обговорення питань розвитку та вирі-шення актуальних проблем;

громади задля спільного планування та втілення спільних дій задля покращення умов життя;

-тереси, які можуть призвести до�заро-дження негативу поміж мешканцями села;

-дерів, які сприятимуть активізації та успішній природній мотивації громади на�втілення проектів розвитку громади;

-ки життєздатності (так звані фонди під-тримки результатів проекту), що є запо-рукою сталого розвитку.

Вплив при наявності сильних та мобілізованих громад:

планування соціально-економічного розвитку населених пунктів та райо-ну в�цілому;

-ють активізації громадських ініціатив і вирішенню актуальних проблем;

у�вирішенні наявних проблем (мож-ливість залучити додаткові місце-ві ресурси, мобілізувати жителів для громадських робіт, організаційна під-тримка місцевої влади з боку ліде-рів ОГ);

забезпечує реалізацію конституцій-них прав місцевих жителів;

легального використання залуче-них коштів від громади, спонсорів та благодійників;

в�населені пункти коштів міжнарод-ної технічної допомоги;

громади зміцнює її.

Форми та засоби мобілізації громад в�рамках Проекту СВА:

проблем (прийняття колегіальних рі-шень, забезпечення консолідованого грошового внеску, забезпечення нату-рального внеску спільною роботою);

-ності лідерів громад (набуття ними до-свіду та навиків, зміцнення авторите-ту серед односельчан; зміни функції лідерів при потребі);

-передній підбір, навчання, спільна робота в�команді, запозичення кра-щих практик, ротація членів активу і функціональних груп);

-тивізації інших;

в�діяльності громад (на�початковому етапі�— демонстрація фільмів про ді-яльність громад в�інших регіонах;

-ми прикладами інших громад облас-ті чи інших регіонів; на�заключному етапі�— фільм та навчальні поїздки по�області та за�її межами).

11


обласний рівень

обласна координаційна

радарекомендаціїї

включення до обласного

плану

районний рівень

ФМР семінар з попереднього

планування

підготовка річного плану

затвердження плану

та включення до районного плану

аналіз даних поточного року та визначення пріоритетних

планів на наступний рік

обговорення планів громад

сільська/ міська рада

інтегрування планів ОГ – плану

на рівні СР/МР

публічні слухання на рівні СР/МР

громадавизначення

потреб домо-господарств

визначення потреб громади та пріоритезація

Відомо, що плани та ініціативи, які ініційо-вані самими жителями, мають важливе зна-чення та вплив на�громаду. Це пояснюєть-ся тим, що місцеві жителі найкраще знають власні проблеми та прагнуть мобілізуватись для їх вирішення. Членам громади важливо усвідомити, що всі плани, які були підготов-лені на�місцях за�участі мешканців, врахова-ні та усіх рівнях та підтримуються ключови-ми установами, такими як сільська та місь-ка рада, районні та обласні органи держав-ного управління.

В рамках проекту МРГ спільне планування за� участю громади це один з головних ін-струментів організацій громад, що дає мож-ливість активізувати місцевих жителів і мак-симально врахувати їх потреби і побажання при реалізації мікропроекту громади.

Завдяки проведенню опитувань серед меш-канців сіл та міст, члени пілотних громад ви-значили головні проблеми того чи іншого на-селеного пункту, сформували план розвитку громади на�перспективу, та визначили пріо-ритетну проблему у�рамках проекту спільно з партнерами (місцева влада, ЄС/ПРООН). Під час проведення другого діалогу з грома-дою члени ОГ затвердили ці плани до�впро-

вадження і подали їх на�включення до�планів соціально-економічного розвитку районів, які формуються органами місцевої влади.

Слід відмітити, що процес спільного планування за участю громади є досить новим для устале-ного планування в Україні, де здійснюється пла-нування за принципом «згори — вниз». Однак у� рамках реалізації проекту «Місцевий розви-ток, орієнтований на� громаду» застосовано дещо інноваційний підхід, яки є полярний уста-леному. Це — планування «знизу�— догори».

Розділ 2. Механізм спільного планування за участі громади

Процес планування знизу – догори

Діяльність ОГ с.Ракобовти, Буський р-н.

12


Процес такого планування є достатньо зрозумілим усім учасника та партнерам втілення процесів соціально-економічного розвитку. Для ефективного та прозорого процесу втілення мікропроектів громад на� рівні районів створено консультатив-но�— дорадча структура�— Форум Місце-вого Розвитку (ФМР) а�на�рівні області�— Обласна Координаційна Рада (ОКР).

У� Львівській області ФМР дали змогу до-статньо швидко реагувати на� виклики, які поставали перед громадами. З досвіду вті-лення проекту можна стверджувати, що ефективно проводити ФМР не�менше один раз у�квартал або за�необхідністю (пробле-ма із затвердженням документації МП, за-тримка співфінансування, прийняття завер-шених робіт по�об’єктах, і т. д.).

На рівні району в�рамках проекту створено і налагоджено роботу Районних ресурсних центрів громад (РРЦ). Такі ресурсні центри мають на меті розвиток та втілення громад-ських ініціатив ОГ та сприяння вирішенню нагальних проблем шляхом втілення мікро-проектів громад. Окрім допомоги громадам у�рамках проекту СВА, РРЦ корисні надан-ням інформаційних послуг, пошуком міжна-родних програм взаємодопомоги, прове-денням навчання для громадських організа-цій з широкого кола питань (створення ОГ, мобілізація ресурсів, підготовка проектів, фінансовий менеджмент та інші.) У� Львів-ській області такі РРЦ створено у�кожному з 8�районів�— учасниках проекту.

На обласному рівні з метою сприяння у�ре-алізації на� території області Проекту утво-рено обласну координаційну раду. Зазначе-ний орган є консультативно-дорадчим.

Форум Місцевого Розвитку є консультативно-дорадчим органом, який створюється розпоря-дженням голови райдержадміністрації і діє на пері-од діяльності громад в районі.

З метою побудови оптимальної комунікацій-ної структури між громадою, органами виконав-чої влади, органами місцевого самоврядування з ефективним зворотнім зв’язком у восьми пілотних районах створено та затверджено положення про діяльність Форуми Місцевого Розвитку.

Головна мета діяльності ФМР є побудова ефектив-ної комунікаційної структури між громадою, орга-нами виконавчої влади, органами місцевого само-врядування з дієвим зворотнім зв’язком. Саме за-вдяки ФМР члени громади мають можливість ви-словлювати свою думку на районному рівні, вирі-шувати нагальні спільні проблеми не тільки однієї громади, а всіх учасників Проекту.

Завдання ФМР:

та сільськими/міськими радами та узгодженні цих планів з регіональними та секторальними планами та стратегіями;

-ступних на рівнях сільської ради та області для під-тримки ініціатив розвитку громади;

-сових ресурсів для підтримки ініціатив розвитку громади за рахунок національних та міжнародних організацій;

-безпечення управління та підтримки на стадії після впровадження між громадами, обласною держав-ною адміністрацією, сільськими/ міськими рада-ми та іншими задіяними сторонами (як то, місцеви-ми НУО, банками, національними та міжнародними донорськими організаціями, інше);

-тив розвитку громади, включно з одержанням від-повідних дозволів та ухвал від відповідних техніч-них відділів та інших структур в області для про-ведення проектних та будівельних робіт та на по-дальше технічне та фінансове управління та обслу-говування устаткування ;

із сталим соціальним та економічним розвитком області та за необхідності узгодження планів та дій щодо рішення цих проблем;

-тики, що стосуються громад, соціального та еконо-мічного розвитку, інше;

Форум місцевого розвитку, м.Самбір.

13


Громади�Львівської області зробили значний поступ у�своєму розвитку. Усі етапи розвитку громади та втілення МП у� данному проекті є важливими, однак запорукою досягнення цілі є вдале планування, важливими перева-гами якого є:

одну команду з членів ОГ;

думку всіх мешканців та членів орга-нізації, узгоджує інтереси меншості та більшості визначаючи пріоритети;

створює більш раціональну базу для роз-

поділу ресурсів і максимально ефективно-го використання сильних сторін членів гро-мади, їх кваліфікацій та здібностей;

-ченої спільним плануванням проблеми, чітке бачення або навіть вирішення на-ступних проблем громади дозволяє за-безпечити послідовний організаційний напрям діяльності ОГ;

-оритетні проблеми стало поштовхом до�більш активної реалізації давно прийня-тих місцевих програм (приклад районної та обласної програми подано у�розділі 4).

Метою діяльності ОКР є сприяння реалізації мікропроектів громад у 8-ми районах Львівської облас-ті, створенню передумов для впровадження принципів сталого розвитку в області та більш активно-му залученню усіх верств населення, представників установ, організацій та бізнес структур до діало-гу з органами місцевої влади, виробленню прозорих та ефективних механізмів планування на місце-вому рівні та залучення громадян до управління.

До складу ОКР входять такі офіційні особи:

Завдання ОКР:

соціально-економічного та екологічного розвитку України

-тики розвитку

Засідання ОКР в Львівській ОДА., м.Львів.

14


Впровадження мікропроектів вимагає від ОГ мобілізації ресурсів з усіх доступних джерел, розробку плану виконання, закупівлю това-рів та послуг для виконання робіт, ведення належного бухгалтерського обліку та коор-динації моніторингу робіт, а�також звітуван-ня та передачі на�баланс новоствореної вар-тості об’єкту. До�всіх цих дій необхідно залу-чати якомога більше членів організації.

У відповідності з підписанням Угоди з ОГ починається надання ресурсів від Проек-ту CBA. Кошти переводяться безпосеред-ньо на� рахунок ОГ трьома траншами, як це передбачено в�угоді. Кожний транш на-дається на�виконання конкретних завдань ОГ. Перший транш надається відразу�ж (як аванс) після виконання ОГ передбачених попередніх дій за� рахунок власних ресур-сів. Другий і наступний транш надаються після підтвердження належного викорис-тання відповідного попереднього траншу. Завершення робіт за� попередньо надані кошти (транші) контролюється та перевіря-ється відкритими слуханнями та Наглядо-вим комітетом з якості (НКЯ), з точки зору якості та обсягу виконаної роботи, а�також використаних коштів. Для одержання дру-гого та наступного траншу ОГ має надати до�Проекту (через команду ОПВ) ряд доку-ментів, які засвідчують якісне виконання ремонтно-будівельних робіт та належне ви-користання коштів, як це передбачено уго-дою. Методологія надання співфінансуван-ня МП показана на�схемі нижче.

Загалом, процес втілення мікропроекту гро-мади згідно процедури ЄС/ПРООН можна розділити на�три етапи:

мікропроектної пропозиції;

Розділ 3. Впровадження мікропроектів громад

Наглядовий комітет з якості (НКЯ)

З метою забезпечення нагляду за впровадженням проекту громади та якісного результату й ефективного використання ресурсів створюєть-ся Наглядовий комітет з якості. До складу цього комітету входить тех-нічний спеціаліст від функціональ-ного відділу (РДА або міської ради), ключова особа від РДА та спеціаліст з мобілізації громади від Проекту CBA. НКЯ перевіряє технічні, фінан-сові аспекти роботи та управлінські і організаційні аспекти механізму впровадження. Результати вносять-ся до спільного звіту або протоколу, який служитиме як настанова (якщо це потрібно) для ОГ, а також як реко-мендації Проекту CBA для виділення чергових траншів.

Структура фінансування

організація громади

або асоціація ОГ

пр

оект

СВ

А

1 аванс 20%

2 аванс 70%

3 аванс 10%

звіт

звіт

звіт

не більше 50% не менше 5% не менше 45%

обласна влада

районна влада

сільська або міська рада

приватний сектор

інші ОГ та агенції

15


Успішна реалізація Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на� громаду» у� Львівській області підтвердила життєз-датність та технічну грамотність даної процедури. На� підставі детального ана-лізу часових рамок проходження етапу 1 тими чи іншими громадами або районами-партнерами можна подати додаткові ре-комендації для вдосконалення процесу втілення мікропроектів.

Серед них:-

го проведення тренінгів по�підготовці МПП потрібно давати однакові старто-ві умови всім громадам-учасникам Про-екту і тим самим пришвидшувати пода-чу заявок від більш активних і підготов-лених громад;

-них виїзних консультацій з боку коорди-наторів обласного ресурсного центру для представників громад на�місцях;

втілення та завершення МП а�також до-магатись визначення керівництвом ра-йонів відповідальних осіб з числа тех-нічних спеціалістів для надання допомо-ги і постійного супроводу процесу підго-товки МПП через районний ресурсний центр громад;

-вані семінари та тренінги для наближення вмінь та навичок технічних спеціалістів з ра-йонів до�норм втілення МП;

проектних організацій області для забез-печення належної і оперативної підго-товки документації також «чорний спи-сок» недобросовісних підрядних орга-нізацій, які нездатні своєчасно та якісно виконати ремонтно-будівельні роботи;

-ня питання фінансування виготовлен-ня проектно-кошторисної документації за�кошти сільського, районного чи об-ласного бюджетів або включення цих робіт до�бюджетів мікропроектів;

участі в проекті і тому числі і для опе-ративної і своєчасної заміни пасивних громад задля пришвидшення загальної процедури підготовки МПП;

присутня чітко виражена та націлена на�результат функціональна чи ініціа-тивна група, а�не�«замикатись» на�пред-ставниках сільської чи міської влади;

-вання МП з бюджетів сіл, міст чи райо-

підтвердження готовності спів фінансу-вати МП громад.

Щодо етапу 2. З практики втілення МП, даний етап є досить складним для громади, оскільки крім зусиль самих членів ОГ потре-бує також ефективного партенрства, спів відповідальності за результат, а також зла-годженої діяльності влади по технічній під-тримці і виділенню співфінансування, квалі-фікованих дій підрядників.

Нарада з технічних питань. с.Бабино, Самбірський р-н.

Впровадження МП в с.Розлуч, Турківський р-н.

16


На даному етапі слід звернути увагу на�такі аспекти:

-валого часу для їх реалізації (виконан-ня ремонтних робіт, отримання дозво-лів на�початок робіт, вирішення питань здачі об’єктів);

будівельних робіт�— недостатня якість проектно-кошторисної документа-ції та невдало сформовані бюджети МПП щодо послідовності фінансуван-ня робіт;

-вих бюджетів чи від інших партнерів, що затримує процеси виконання робіт і здачі об’єктів;

-мад в�роботі з технічними та фінансови-ми документами, недостатня підтрим-ка з боку влади і технічних спеціалістів у�реалізації МПП;

у�питанні підготовки документів (акти виконаних робіт, договірні ціни) для звіту за�транші;

Впровадження етапу 3�— є завершальною стадією реалізації громадами своїх мікро-проектів, яка не� тільки підсумовує зробле-не, але і закладає передумови для сталос-ті проекту і вдосконалення процесу надан-ня тої чи іншої послуги в�майбутньому.

Дана процедура поєднує кілька підготовчих ета-пів, залежно від складності і типології об’єкту:

передбачених МП пропозицією, підго-товка необхідних актів виконаних робіт;

засвідчення натурального внеску робіт за�участю громади (при наявності);

-ського аудиту (оцінки якості робіт та ре-зультатів реалізації МП) якості реалізо-ваного проекту;

-мовника або отримання свідоцтва від-повідності;

ОГ про прийняття на�баланс новостворе-ної вартості об’єкту, передача підрядником власнику всієї виконавчої документації;

-бутньому (створення фонду експлуата-ції та технічного обслуговування).

Як згадано вище, у�Львівській області 48�гро-мад повністю завершили ремонтно-будівельні роботи на�об’єктах. Загальний бюджет втілен-ня МП у�рамках проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на� громаду» складає близько 8�млн. 365�тис. грн. (див. графік нижче).

В області втілено 54�мікропроекти (6�громад зреалізували по�2�мікропроекти) а�також усі об’єкти передали на�баланс балансоутриму-вачів новостворену вартість. Усі 48�громад отримали 100 % коштів від ПРООН.

Розподіл коштів та співфінансування МП у�районах:

В залежності від типу МП, у� Львівській області застосовано різні способи співфі-нансування:

Заклади освіти на�балансі відділу освіти:

1. підписання трьохсторонньої угоди (під-рядник, ОГ та відділ освіти);

2. підписання двохсторонніх угод (підряд-ник та ОГ; підрядник та відділ освіти);

3. акумулювання коштів на�двох рахунках ОГ (в�комерційному банку та державно-му казначействі).

Засідання комісії з прийняття в експлутацію. с.Раденичі, Мостиський р-н.

0 500000 1000000 1500000 2000000 2500000 3000000 3500000 4000000

внесок РДА 3 709 657

внесок СР/МР 271 707

внесок ОГ 481 522

внесок ЄС/ПРООН 3 902 063

(в т.ч. ОДА/ОР – 140 тис.грн)

17


Придбання шкільного автобуса:

1. перечислення коштів з рахунку відділу освіти та з рахунку ОГ на� підрядника, за�трьохсторонньою угодою;

Заклади освіти, охорони здоров`я, кому-нальної сфери на�балансі органів місцево-го самоврядування:

1. підписання трьохсторонньої угоди (під-рядник, ОГ та місцева рада);

2. підписання двох двохсторонніх угод (під-рядник та ОГ; підрядник та місцева рада);

3. акумулювання коштів на�двох рахунках ОГ (в�комерційному банку та державно-му казначействі).

Підсумовуючи викладене, слід зауважи-ти, що незалежно від складності та часо-вих рамок втілення МП (чи інших ініціа-тив громади) та розвитку громад важли-вим залишається «міцність» самої грома-ди. Зміцнення громади полягає у� підви-щенні її потенціалу та спроможності дося-гати своїх цілей за�рахунок власних ресур-сів та за� допомогою інших партнерських організацій. Громада є міцною, якщо вона має відповідні «статки» для задоволен-ня своїх витрат та «силу» впливати на�рі-шення. Вплив цих трьох елементів, а�саме статків, сили та спроможності, найбільш відчутний, якщо складові громади (сім’ї в� цілому, маргіналізовані групи, напри-клад, бідні, жінки та молодь, зокрема), й сама громада (в�своїй інституційній формі) мають достатньо цих елементів.

Це�— двосторонній динамічний процес, коли за�певних обставин люди можуть дати пожерт-ву (у�вигляді ресурсів, грошових, натурних, до-віри, поваги, згуртованості, тощо) на�користь інших в�громаді і для громади в�цілому, а�гро-мада (як інституція) забезпечує своїм членам необхідні послуги, яких вони поодинці одер-жати не�можуть. Задля цього громада (як ін-ституція) використовує колективну міць своїх членів та впливає на�зовнішні сили. Щоби здо-бути таку міць, громада має керуватися прин-ципом «включеної демократії» коли участь кожного члена громада є важливою й потре-би кожного члена поважаються усіма. Це веде до�необхідності дотримання принципу «раці-онального врядування» (тобто, рівності, про-зорості, відповідальності та розвитку, що зорі-єнтований на�права людини).

Цілком зрозуміло, що наділити громаду по-вноваженнями шляхом благодійності не-можливо. Громада має самостійно створю-вати добробут, розбудовувати свою міц-ність та спроможність, а�зовнішня підтрим-ка необхідна, щоби «розігнати» цей меха-нізм, поки громада досягне впевненості в собі й звільниться від «залежності».

Таким чином, необхідно дати громаді можли-вість докласти зусиль заради спільної мети й досягти того, до�чого вона прагне. В�проце-сі навчання на�практичних справах (як от�ре-алізація МП у�партнерстві із державними та приватними структурами) громада зміцню-ється і самостійно рухається вперед (з упев-неністю) з/або без зовнішньої підтримки.

604 215 319 848 735 635 486 590 576 766 409 786 316 793 531 731

Мостиський Перемишлян-ський

Старо-самбірський

Самбірський Буський Жидачів-ський

Яворівський Турківський

Кошти районних рад, РДА, СР, МР

0

100000

200000

300000

400000

500000

600000

700000

800000

18


4.1. Успішна історія вирішення соціально-економічних проблем у с.�Головецько, Старосамбірського р-ну.

Ще задовго до� участі у� проекті ЄС/ПРООН громада села Головецько зорганізувалася для вирішення важливої проблеми�— покра-щення умов навчально-виховного процесу в�початковій школі села Бабино. Приміщення старої школи (була збудована в�кінці 19�сто-ліття) санепідемстанція визнала непридатним для навчання дітей. До�цього спричинилася і стихія, в�результаті якої дана будівля була підтоплена. Саме в�цей час громада власними зусиллями почала будувати приміщення для нової школи, і найперше що було зроблено�— зведені стіни та перекриття будівлі.

Коли в� районі був оголошений конкурс до�участі у�проекті «Місцевий розвиток, орі-єнтований на� громаду», громада в� особі сільської ради не�гаячи часу подала заявку на�участь в�оголошеному конкурсі.

Після відбору до� участі в� проекті громада створила власну ОГ під назвою «Агенція ре-гіонального розвитку Головецької сільської ради», яка на� сьогоднішній день налічує 75�осіб. Після реєстрації ОГ як НУО у�груд-ні 2008�року, організація громади розпоча-ла процес планування, покликаний змінити умови життя її членів. Оскільки реєстрація і підготовка документів займала багато часу, а�в�цей час маленькі діти змушені були ходи-ти в�сусіднє село за�6�км до�середньої школи, ця подія набула широкого розголосу і місце-ва влада спільно з районною радою змогли у� швидкий термін провести реконструкцію

будівлі громади та відкрити в� ній початко-ву школу. Разом з тим, організація громади вийшла з пропозицією до�ФМР та обласного ресурсного центру (які були створені у�рам-ках проекту СВА) не�забирати даний проект з громади, оскільки на�загальних зборах го-ловним пріоритетом визначили покращення умов навчально-виховного процесу в�школі шляхом впровадження енергозберігаючих заходів (заміни існуючих вікон на�сучасні ме-тало пластикові) в� селі Головецько, пред-ставники якого входять до� організації гро-мади. Дана ініціатива здобула підтримку на�районному і обласному рівнях.

За підтримки Проекту члени громади об-говорили та визначили майбутні пріорите-ти розвитку, з тим, щоб покращити умови життя у� селі. Для реалізації поставленої мети організація громади розпочала пра-цювати над підготовкою мікро проектної документації за� технічної підтримки фа-хівців МРГ та районної влади. Загальна вартість запропонованого проекту скла-ла 167 184,00�грн., 5 % якої зібрала грома-да, 46 %- виділено з місцевого бюджету, а�49 %- надано Проектом МРГ.

Після схвалення пропозиції в� листопаді 2009�року організація громади провела тен-дер і вибрала підрядника, роботу якого вона надалі контролювала. Ремонтні роботи за-вершились у�вересні 2010�року, тому новий навчальний рік для дітей середньої школи с.�Головецько розпочався в�нових умовах.

Сьогодні громада не�зупиняється на�досяг-нутому, зрозумівши що велике бажання та ініціатива допоможуть досягти поставленої

Розділ 4. Успішні історії місцевого розвитку

Шкільний автобус для громади с.Головецько, Старосамбірський р-н.

19


мети. Ще в�час реалізації проекту ПРООН американська корпорація UPS через ра-йонну раду оголосила конкурс на� відбір громади, яка була� б активною і виявила бажання працювати в соціальних напрям-ках у� рамках приватно-публічного парт-нерства. Фінансування заходів в� рамках проекту іде з приватних коштів корпора-ції UPS. ОГ Головецької сільської ради од-нією з перших запропонувала себе в�якос-ті партнера для реалізації цих проектів і зу-міла завоювати довіру. Сьогодні співпраця триває, а її результатом є встановлення су-часного комп’ютерного класу в� Головець-кій ЗСШ І-ІІІ ст., помісячна плата за� Інтер-нет та оплата викладачу комп’ютерної гра-моти., це ознайомчі поїздки дітей школи до� польських партнерів та по� визначних місцях України, тощо.

У вересні 2010�року Головецька школа отри-мала новий шкільний автобус в� рамках приватно-публічного партнерства. Слід за-значити, що активно продовжує працюва-ти громада над вирішенням тих проблем-них питань, які були визначені як пріоритетні ще в�час реалізації проекту ЄС ПРООН. Так, нещодавно був підготовлений та поданий проект на� здобуття гранту у� міжнародний фонд «Відродження», основною метою якого є трансформація існуючого закладу культури в� селі у� Центр розвитку громади. Громада з нетерпінням чекає результатів, з тим щоб розпочати реалізацію і вважає що ніхто крім неї самої не� зможе вирішити на-гальних проблем мешканців сільської ради.

4.2. Успішна історія прозорого вря-дування у�Самбірському районі.

Завдяки співпраці з Програмою Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на� громаду» Самбірщина першою серед районів області започаткувала Програму «Міні-проектів підтримки та розвитку місце-вих ініціатив територіальних громад та гро-мадських організацій району» та створила Громадську Раду.

Все розпочалося з того, що між Самбірським районом та польськими гмінами п’ять років тому було започатковано співпрацю, яка по-лягала в�обміні досвідом роботи органів міс-цевого самоврядування та вирішенні ними поточних проблем. Не�всі голови територіаль-них громад тоді це однаково сприйняли, деякі з них вважали такі кроки далекою перспекти-вою. Ініціативні�ж очільники громад почали їз-дити на�міжнародні семінари, стажування.

Важливу роль у� цьому напрямку зіграло Агентство регіонального розвитку Самбір-щини, експерти якого подавали різні проек-ти до�міжнародних фондів, щоб сільські гро-мади змогли отримати кошти на�свій розви-ток. Спочатку суми, які надходили, не�були значними�— 5�тис. грн. Сама громада мала вирішити, як їх використати. Окремі з них придбали оргтехніку. Вже тоді�— п’ять років тому — вони першими відчули, що є можли-вість залучати на�розвиток громади не�лише кошти з районного бюджету. У�подальшому ці громади почали освоювати більші суми коштів за� рахунок грантів. Тоді й інші ор-гани місцевого самоврядування зацікавили-ся цими програмами.

Суттєвого прогресу вдалося досягнути, коли Самбірський район переміг у� конкурсі райо-нів за�програмою розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на�громаду». Це від-крило нові можливості і дозволило отрима-ти значний фінансовий ресурс для реалізації мікропроектів громад. А� саме, район набув досвіду роботи у�сфері приватно-публічного

фінансування та конкурсу ідей. Важливо те, що із впровадженням конкурсу проявляєть-ся активність громад, вони пропонують свою робочу силу, ресурси… Стало очевидним: за-вдяки Програмі можна будь яку справу у�гро-маді зробити меншим коштом.

Однією з успішних історій співпраці з ПРООН стало те, що у� 2010-му році районна рада самостійно започаткувала проведення кон-курсу громад на� участь у� «Програмі міні-проектів підтримки та розвитку місцевих ініціатив територіальних громад та гро-мадських організацій». А�в�основу місцево-го конкурсу було закладено подібні принци-пи, за� якими надається міжнародна техніч-на допомога. Програмою передбачені і свої пріоритети, це освіта, культура, спорт, моло-діжне дозвілля та дитяче виховання; збере-ження культурних традицій та патріотичне виховання; благоустрій території. Поза кон-курсом приймаються заявки від тих громад, які вже отримали фінансування від націо-нальних та міжнародних грантових програм та потребують дофінансування. З районного бюджету з цією метою у�2010-му році було виділено 250�тис. грн. В�результаті районна влада отримала заявки від громадських ор-ганізацій, органів самоорганізації населення та ініціативних груп. Це дозволило дофінан-сувати ті громадські організації, що брали участь у�Програмі Розвитку ООН, здійснити

20


фінансову підтримку діяльності молодіжних організацій, та ініціативи щодо проведення регіональних культурно-мистецьких фести-валів «Кульчиці-Фест», «Лемківська ватра», тощо. А� сума зовнішніх інвестицій протя-гом року склала близько 400�тис. грн. В�ра-йоні створено 11� Агенцій місцевого розви-тку. З урахуванням досвіду роботи, запла-новано продовжити термін дії Програми у�2011�році, де буде передбачено діяльність Фонду та Форуму розвитку громад.

Окрім впровадження механізмів фінансо-вої підтримки громадських ініціатив район-на рада ініціювала створення Громадської Ради. До�складу ГР згідно з положенням, що затверджене рішенням сесії ради, входять го-лови місцевих рад та по�одному представни-ку громадськості від кожної адміністративно-територіальної одиниці, що делегуються рі-шенням виконкомів сільських, селищних та міських рад району. Головним пріоритетом ді-яльності Громадської Ради є започаткуван-ня попередніх слухань проектів рішень ра-йонної ради, бюджетного процесу, розпоря-джень, тощо, з метою врахування думки те-риторіальних громад при ухваленні норматив-них актів на� рівні району. Разом із цим така форма співпраці дає можливість в�поточному режимі оперативно і колегіально вирішувати низку актуальних проблем на�місцях, особли-во тих, з якими стикаються в�щоденній роботі голови місцевих рад. Під час засідань Громад-ської Ради, що відбувається щомісяця органі-зовується діалог та консультування керівників структурних підрозділів виконавчої влади, по-даткової адміністрації, правоохоронних орга-нів, юстиції, тощо з актуальних проблем. Інши-ми словами такий механізм дає районній владі можливість краще знати проблеми громад та ініціювати ефективніше їх вирішення.

Варто зазначити, що такі форми і мето-ди, що були започатковані в�Самбірсько-му районі впродовж останніх років суттє-во допомагають долати труднощі в�умо-вах сьогоднішніх започаткованих ре-форм від Центральних органів влади а� також в� умовах централізації ресурсів і обмежених повноважень, яких позбав-лене місцеве самоврядування.

4.3. Успішна історія стимулювання інфраструктурного розвитку сільських та селищних гро-мад�Львівської області.

З метою підтримки ініціатив територіаль-них громад на�основі досвіду міжнародного проекту «Місцевий розвиток орієнтований на�громаду» у�2010�році в�обласному бю-джеті вперше було передбачено субвенцію місцевим бюджетам в�обсязі 500�тис. грн. на�стимулювання інфраструктурного розви-тку сільських та селищних громад.

Розпорядженням голови облдер-жадміністрації від 2� серпня 2010� року №� 767/0/5—10� затверджено механізм стимулювання інфраструктурного розви-тку сільських та селищних громад, яким передбачалось спрямування коштів бюджету розвитку обласного бюдже-ту в�сумі не�більше 50�тис. грн. на�реалі-зацію громадської ініціативи (виконання робіт капітального характеру на� об’єкті інфраструктури села (селища)). Осно-вною умовою отримання коштів субвен-ції обласного бюджету було власний вне-сок громади (мешканців) села (селища) у� реалізацію проекту в� грошовій формі в� обсязі, який становить не� менше, ніж 10 % від загальної суми коштів, що пла-нувалось виділити за�рахунок субвенції.

Сферами спрямування коштів субвенції було визначено енергозбереження, збе-реження та поліпшення навколишнього середовища, водопостачання та водо-відведення, співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги, спря-мованих на� розвиток сільських і селищ-них громад та інші напрямки (будівни-цтво та реконструкція дитячих майдан-чиків, автобусних зупинок, реставрація пам’яток архітектури, кладовищ, істо-ричних цвинтарів та ін.).

До розгляду було прийнято 45�проектів, з яких робочою комісією до�фінансування ві-дібрано 13�об’єктів у�12�районах області.

Засідання робочої групи у Самбірському районі.

21


Загалом, люди в� усьому світі прагнуть мати зручні умови для життя, які передбачають на-явність якісних побутових умов, отримання добрих житлово-комунальних та інших послуг, чисте та сприятливе довкілля. Однак, часто існує багато проблем, з якими люди стикають-ся громадами чи поодинці. Ці проблеми мо-жуть негативно впливати на�якість та умови їх проживання. Якщо бажанням людини є по-кращити умови власного життя, то� такі про-блеми слід розв’язувати. Проте, як правило, людина чекає поки хтось інший почне вирі-шувати ці проблеми замість неї, докладе зу-силь і покращить умови її життя. І такій люди-ні байдуже хто це буде, чи органи місцевої або державної влади, чи благодійні організації або громадські об’єднання, чи хтось інший.

Істотний вплив на�подолання таких думок та настроїв, зародженню впевненості та опти-мізму, встановленню демократичних принци-пів партнерства та взаємодопомоги здійснив проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієн-тований на�громаду». Реалізація такого про-екту у�Львівській області створила відмінні пе-редумови для впровадження дієвого меха-нізму соціальної мобілізації, результатом якої буде міцна та ефективна громада. Соціальна мобілізація це динамічний процес, спрямова-ний на�використання потенціалу людей задля їх власної допомоги. Соціальна мобілізація дає людям нові уроки, які вносять зміни в�їх традиційний спосіб мислення. Зміни в� обра-

зі думок ведуть до�змін в�ставленнях, що за-початковує в�суспільстві нову традицію, яка, якщо її сприймає багато людей, засвоюється суспільством. В� суспільстві постійно відбува-ється багато інших змін. Ці зміни впливають на�засвоєну нову традицію, роблячи її з пли-ном часу застарілою. За�досягнення цієї стадії, зміст послання соціальної мобілізації потріб-но покращити та розповсюдити його серед людей в� формі нового вчення. Саме таким вченням і є ідеї та гіпотези проекту СВА.

Без сумніву, що втілення методології проек-ту у� «життя» громад� Львівської області та свідомість партнерів (влада, бізнес …) буде зустрічатись із певними труднощами різно-го характеру (політичні, соціально-економічні …). Однак є тверде переконання, що ми усі разом повинні змінюватись (бо на� нас див-ляться) і віддано творити добрі справи, які будуть наслідувати наші майбутні покоління.

Існує легенда, що у� древньому Єгипті, людям, котрі віддалялись і були на�порозі нового щасливого світу, задавали два за-питання:

— чи знайшов ти радість у�житті?

— а твоє життя, принесло радість іншим?

і в� залежності від відповіді вирішували, чи пускати людину до�нового світу чи ні.

На даний час успішно реалізовано 11�про-ектів інфраструктурного розвитку, з яких 7� об’єктів в� галузі освіти, 2� — охорони здоров’я, 1� — житлово-комунального гос-подарства і культури.

Яскравим прикладом плідної співпраці об-ласті, району та громади села є реконструк-ція фельдшерсько-акушерського пункту в�с.�Тур’я Буського району.

Було Стало

Розділ 5. Узагальнення та перспективи застосування місцевого розвитку, орієнтованого на результат

22


Пілотні громади�— учасники проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на�громаду»

у�Львівській області

Район Населений пункт Назва ОГ Назва мікропроектуСпівфінансування партнерів, грн

ПРООН ОГ СР/МР РДА

Мо

сись

ки

й

ПоповичіОГ «Агенція місцевого розвитку с.Поповичі»

Ремонт ФАПу 64000 10063 12378 115815

Арламівська ВоляОГ «Агенція місцевого роз-витку с.Арламівська Воля»

Ремонт ФАПу 58800 5730 8322 45000

ГодиніОГ «Агенція місцевого розвитку с.Годині»

Енергозберігаючі заходи в школі

59615 5892 0 52802

РаденичіОГ «Агенція місцевого розвитку с.Раденичі»

Ремонт ФАПу 78000 7840 0 71882

БуховичіОГ «Агенція місцевого розвитку с.Буховичі»

Ремонт ФАПу 78000 7870 72526 0

Арламівська ВоляОГ «Агенція місцевого розвитку с.Арламівська Воля»


79500 15000 0 225490

�

Пер

ем

иш

ля

нсь

ки

й УнівОГ «Благодійний фонд Блаженного Климентія Шептицького»


61600 9062 3000 46497

ЛагодівОГ «Благодійний фонд Паросток»


83000 10455 0 65000

Дусанів ОГ «Благодійний фонд Луг»Енергозберігаючі заходи в школі

50776 4766 0 42000

РоманівОГ «Агенція регіонального розвитку Камула»


64900 6490 0 58410

ОсталовичіОГ «Агенція регіонального розвитку Надія»


65000 6500 0 58500

КимирОГ «Агенція регіонального розвитку Віра»


52601 5160 0 46441

�

Ста

ро

сам

бір

ськи

й

ЧижкиОГ «Агенція розвитку Гру-шатицької сільської ради»


76000 10700 0 90260

ХирівОГ «Агенція розвитку міста Хирів»

Енергозберігаючі заходи в ЦРГ

76000 8300 30000 41200

ДобромильОГ «Агенція розвитку міста Добромиль»


77000 8270 0 75576

ТоргановичіОГ «Агенція розвитку Торчиновицької сільської ради»

Енергозберігаючі заходи в дитсадку

62370 6137 0 52233

БиблоОГ «Агенція розвитку Боршевицької сільської ради»

Ремонт ФАПу 78900 8021 0 73592

ХирівОГ «Агенція розвитку міста Хирів»


78900 10770 5710 119740

ЧижкиОГ «Агенція розвитку Гру-шатицької сільської ради»


78900 13755 0 171014

ГоловецькоОГ «Агенція розвитку Головецької сільської ради»


81200 8290 0 76310

�

Тур

ків

ськи

й

ЛімнеОГ «Агенція місцевого розвитку села Лімне»


77000 8000 0 68175

Верхня Яблунька

ОГ «Агенція місцевого розвитку села Верхня Яблунька»


77000 8000 0 76000

ВовчеОГ «Агенція місцевого розвитку села Вовче»


77000 8000 0 73680

ТуркаОГ «ТРГО Агенція розвитку Турківщини»

Енергозберігаючі заходи в рай.лікарні

77000 8000 0 76530

МельничнеОГ «Агенція місцевого розвитку села Мельничне»


67500 8000 0 74526

ЯвораОГ «Агенція місцевого розвитку села Явора»


79000 6273 0 39041

РозлучОГ «Агенція місцевого розвитку села Розлуч»


78900 5583 0 27901

ТуркаОГ «ТРГО Агенція розвитку Турківщини»


78800 9000 0 95878

23


Район Населений пункт Назва ОГ Назва мікропроектуСпівфінансування партнерів, грн

ПРООН ОГ СР/МР РДА

Сам

бір

ськи

й

Воля БаранецькаОГ «Агенція регіонального розвитку сіл Воле Баранецької с/р»

Шкільний автобус 80500 38202 0 60000

КалинівОГ «Агенція розвитку Калинівської сільської ради»


81500 10000 11253 60000

ГординяОГ «Агенція розвитку Гор-динянської сільської ради»


81200 13192 18002 60000

БлажівОГ «Агенція розвитку Блажівської сільської ради»


79399 12101 6298 60000

КорналовичіОГ «Агенція розвитку Кор-наловицької сільської ради»

Ремонт ФАПу 8100 19407 400 60000

ВільшаникОГ «Агенція розвитку Віль-шаницької сільської ради»


80750 7000 0 30000

ДубляниОГ «Агенція розвитку Ду-блянської селищної ради»


52600 5900 0 72230

ЧайковичіОГ «Агенція розвитку Чай-ковецької сільської ради»


78900 6100 20000 28407

�

Бус

ьки

й

НовосілкиОГ «БФ підтримки і міс-цевого розвитку громади с.Новосілки»

Ремонт ФАПу 81100 8000 0 72000

ПереволочнаОГ «БФ підтрим-ки і розвитку громади с.Переволочна»

Ремонт ФАПу 45391 4439 0 39951

ЗаводськеБО «БФ підтримки і розви-тку громади с.Заводське»


61477 6048 0 54429

ПобужаниОГ «БФ підтримки і розви-тку громади с.Побужани»

Ремонт ФАПу 81000 8000 10000 62000

ГумниськаОГ «БФ підтримки і розви-тку громади с.Гумниська «Відродження»


81100 8000 0 72000

РакобовтиОГ «Благодійний фонд ім. С.Навроцького»


76999 7944 0 75671

ЗаводськеБО «БФ підтримки і розви-тку громади с.Заводське»


73787 7342 0 66343

ПобужаниОГ «БФ підтримки і розви-тку громади с.Побужани»


52660 7985 0 124372

�

Жи

дачів

ськи

й

ЖуравноОГ «Журавнівська агенція місцевого розвитку»

Реконструкція системи водопостачання

80750 8070 0 72680

ГрусятичіОГ «Грусятицька сільська ГО Відродження»


78693 8847 0 88150

ВолодимирціОГ «Володимирецька сільська ГО Успіх»


79000 6300 0 41750

ЛисківОГ «Лисківська сільська ГО Місцкві ініціативи»


78900 7000 0 51166

Кам›яне ОГ «Надія» Ремонт ФАПу 80100 8100 0 73840

ГніздичівОГ «Жидачівська районна ГО За єдність»

Система вивозу сміття 83000 8300 0 82200

�

Яв

ор

івсь

ки

й

КарачинівОГ «Вороцівська агенція регіонального розвитку»

Ремонт ФАПу 75622 9660 73818 0

МорянціОГ «Регіональна агенція розвитку Краковецької селищної ради

Ремонт ФАПу 79487 10004 0 102744

ПрилбичіОГ «Прилбичівська агенція регіонального розвитку»


74495 7349 0 66145

ДомажирОГ «Регіональна агенція розвитку Домажирської сільської ради


78291 8305 74086

�

Всього співфінансування, грн. 3902063 481522 345 739 3 635 571

Всього бюджет МП у області, грн. 8�364 949

24


Контактна інформація: Львівський обласний ресурсний центр громад: Львів, вул.Огієнка, 18а, оф.507, тел. +38 050�386 91 53, е-mail: [email protected] тел. +38 050�416�31 29, е-mail: [email protected]

Центральний офіс: Київ 01010, вул. Еспланадна 20, Тел.: +38 (044) 584 34 70 Факс: +38 (044) 584 34 68

Веб-сайт Проекту: www.cba.org.ua

Особи, що долучились до підготовки видання:

Михайло Цимбалюк Голова Львівської облдержадміністрації

Мирон Янків Перший заступник голови облдержадміністрації

Денис Шмигаль начальник головного управління економіки та інвестицій Львівської ОДА

Лев Захарчишин начальник управління міжнародного співробітництва Львівської ОДА

Валерій П’ятак заступник голови Львівської обласної ради

Віталій Кімак заступник голови Самбірської районної ради

Терлецька Тетяна керуючий справами Старосамбірської районної ради

Козолис Оксана голова ОГ «Агенція регіонального розвитку Головецької сільської ради»

Гвоздик Олена головний спеціаліст відділу планування та моніторингу капітальних вкладень головного управління економіки та інвестицій ЛОДА

Ірина Галайко координатор Львівського обласного ресурсного центру громад

Ігор Назар координатор Львівського обласного ресурсного центру громад

Андрій Житло

4


Проект «Місцевий розвиток,...

Documents

Transcript of Проект «Місцевий розвиток,...