Урок ОМ 4 класТема: « Бал осіннього листя». Монотипія.

Мета: Вчити спостерігати природні форми і передавати їх на малюнку,

аналізувати різноманітність форм листя, багатство і красу осінніх

кольорів. Формувати уміння заповнювати зображенням усю площину

аркуша паперу( в техніці «монотипія»).Розвивати навички сприйняття,

образного мислення, асоціативної пам’яті, уяви, фантазії. Закріпити

прийоми роботи аквареллю: напливи та злиття фарб. Формувати

уміння бачити і відчувати красу осінньої пори. Виховувати естетичне

ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: акварель, палітра, пластикова пластина або скло, мило,

клей, ножиці, осіннє листя, репродукції картин І. С. Остроухова

«Золотаосінь», Шишка С. Ф. «Голосіївська осінь», Левітана І. І. «Золота осінь»,

грамзапис Вівальді А. «Осінь. Жовтень»,музичні твори

П.І.Чайковського, твори письменників.

Вміймо природу любити Кожній стеблинці радіти,

В парку, у лісі, над яром,

Цвіту не вирвім задаром.

Оберігаймо ж усюди

Шлях і стежину у гаю –

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

Хід уроку:

І Організаційна частина.

Всі сідайте тихо, діти

Домовляймось не шуміти.

Тож гаразд, часу не гаємо

І урок розпочинаємо!

Будьте уважними, активними, слухняними.

ІІ. Актуалізація опорних знань .

Технологія « Передбачення».

Вчитель : Діти, послухайте загадку:

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.- Ти хто такий? – я здивувавсь, -

Чому тебе не бачив досі?

- То придивися, - хтось озвавсь,-

І ти тоді побачиш... (Осінь).

- Так, це осінь прийшла до нас у міста і села, ліси й сади. Розфарбувала

все навколо.

Щедра гостя до нас прийшла,

Багаті врожаї нам принесла,

Фрукти щиро дарувала,

Золотом листя розфарбувала.

Хто вона? ( Осінь).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Технологія « Сенкан».

Осінь.

Золота, щедра, похмура, дощова …

Зацікавлює, дивує, радує, пригощає…

Працюємо, збираємо…

Осінь зимі назустріч рухається.

- За буяння жовтогарячих фарб серединний місяць осені має саме таку

назву – «жовтень». Колись його також називали «листобій», «листопадник»,

бо з кожним днем меншає листя на деревах і кущах.

У народі жовтень іменують «грязник»; «хмурень»; «зазимник». Адже

він покриває землю не лише листям, а й снігом ладен її припорошити.

Народний календар жовтня багатий і різноманітний.

2. Хочеш – вір, а хочеш – перевір!

Якщо листя з берези до 5 жовтня не впало – сніг ляже пізно.Яка Покрова (14 жовтня), така й зима.

Грім у жовтні – на малосніжну зиму.Пізні гриби – пізні сніги.

3. На замітку юному натуралісту

Не паліть опале листя ні восени, ні весною. Восени застеліть ним

землю під кущами смородини, аґрусу, а також під деревами і

трояндами. Застеліть тонким шаром листячка суниці на зиму. Таке

природне добриво зберігає вологу, стримує ріст бур’янів, підвищує

врожай.

- У кожного з вас на парті духмяне листя. Його присутність у класі

створює особливий настрій.

Сьогодні ми будемо малювати різноманітні листочки з натури.

4. Мистецтвознавчий словничок

Натура – реальні явища, істоти і предмети, які художник зображує,

спостерігаючи, як модель. Малювання з натури – це зображення

об’єкта, який знаходиться перед очима художника.

- Вчитель. Пропоную вам кілька цікавих загадок про дерева, листя яких

є у вас на парті.

а) Стрімко вийшли на гору

Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски

Звуть подружок цих... (Берізка)

б)Живе один батько і тисячі

Синів має.

Всім шапки справляє,

А собі не має. (Дуб і жолуді)

в)В колючім кожусі на дереві родився,

Кожух розірвався,

Впав я на землю і покотився. (Каштан).

Перегляд листочків з різних порід дерев.

У каштана – п’ять окремих пелюсток, що кріпляться в одній точці до

черешка; кожна пелюстка нагадує подовжений овал із загостренням у

на кінці.

У клена – листок суцільний, по краях має форму три-, чотириголових

башточок.

Листочки берези подібні до маленьких сердечок із зубчастими краями.

Листя дуба нагадує маленькі деревця.

( Вчитель демонструє таблицю з різноманітними формами листя

дерев).

5. Цікаве про листя

Два листочки на усе життя

У пустелях Південної Африки росте вельвічія. Ця рослина цікава тим,

що за все життя має два листки, котрі обрамлюють товстий міцний

стовбур. Листя сіро-зеленого кольору. Від вітру вони зазвичай

розриваються на стрічки. Ця рослина більше ніде не росте.

Пальмове листя.

Листя пальм – чудовий матеріал для покрівлі хатин, циновок, мішків,

корзин, капелюхів. Тропічні зливи їм не страшні. На острові Шрі-Ланка

ростуть пальми, листя яких сягають 8 м завдовжки і 6 м завширшки.

Таким листом можна накрити половину волейбольного майданчика. З

такого листя роблять опахала, віяла, парасольки. У бразильських пальм

довжина листя більше 20 м, а ширина – близько 12 м. Якщо поставити

такий листок вертикально, то він підніметься вище за 6-метровий

будинок!

ІV. Споглядання творів мистецтва.

1.(Звучить грамзапис Вівальді «Осінь. Жовтень»)

Учень. Осінь тихо ходить гаєм, Ліс жовтневий аж горить, Ясен листя розсипає Дуб нахмурений стоїть. І берізка над потоком Губить листя золоте, - Буйний вітер ненароком Русу косу розплете... (Н. Приходько)

Учитель. Осінній настрій вірша співзвучний з полотнами художників-

живописців. Погляньте, як чудово намалював осінь Ілля Семенович

Остроухов. У нього на картині зображені старі, але гарні дерева у

парку. На галявину прилетіли дві сороки, радіють теплому дню.

Могутні крони дерев позолотила осінь. Яка гарна й багата рідна

природа, скільки чарівної краси в осінніх барвах! Свою картину

художник назвав «Золота осінь».

У якого художника є картина з такою ж назвою? (У І. Левітана «Золота осінь»).

Ось ще одне полотно живописця Шишка Сергія Федоровича

«Голосіївська осінь». Шишко став визначним співцем природи

Київщини. Великий цикл полотен дістав назву «Київська сюїта». До

нього належить і яскраве полотно «Осінь», на якому відображено

південний куточок околиці Києва – голосіївський ліс. Око глядача

захоплюють пломеніючі барви прошитого першими приморозками

осіннього листя. Художник мислить кольором, відчувається витончена

тонова гама осіннього лісу. Ця картина – радісне свято барв, що

розкриває красу довкілля.

Сюїта – форма музичного твору з кількох контрастуючих між собою

частин, об’єднаних спільним задумом.

1. Технологія « Уяви себе».

- Як ви думаєте, про що ці картини?

- Яка трава восени?

- Яке небо на картинах?

- Чи всі дерева одягнені в золоте вбрання?

- Якою здається вода в річці?

- Як зображено сонце?

- Що найбільше сподобалось вам у катинах?

- Чому осінь називають « золотою», « багатою». « щедрою»?

IV. Дослідницька робота. Технологія « Словесний малюнок».

V. Послідовне виконання роботи.

1. Динамічна пауза.

Вересень писати вчився,

Але швидко щось втомився.

Жовтень втому проганяє,

Йому руку простягає.

В кулачок, на замок,

А тепер зроби місток.

Листопад – рідний брат,

По місточку пройти рад.

В другу сторону пройдеться –

В кулачок рука зіжметься.

Розігнуться пальчики –

Ось веселі зайчики…

Ну, досить забавлятись –

За пензлик треба братись

І малювати старатись.

1. Робота над фоном малюнка і техніці « Монотипія».

а)приготуйте скло або пластмасову пластину;

б)нанесіть на поверхню скла (пластинки) фарби необхідних тонів,

змішайте їх з милом (використовуємо гаму теплих кольорів);

в)накладіть папір на пластинку або скло і легенько притисніть, потім

обережно знімайте аркуш, трішки протягнувши по поверхні пластини –

монотипія готова.

2. Малювання листя дерев з натури. Моделями будуть ті листки, які

лежать у вас на парті.

А які листочки мають форму сердечка? (Березові).

Який листочок нагадує пір’їнку? (Листочок верби).

Придивіться до листочків. Чи симетричні вони?

Далі розгляньте, якої форми вони: округлі, овальні чи видовжені.

Роздивіться, які листочки мають зубчики по краях.

На пластинці листочка чітко виділяються жилки.

Преред тим, як малювати листочки, потрібно визначити їх розмір, адже

потім їх ми будемо вирізати і приклеювати до основи (аркуша з монотипією).

Щоб намалювати з натури листочок, спочатку треба визначити

композицію малюнка, величину і просторове положення його на аркуші

паперу. Для цього проведіть основну жилку листка – черешок. Тоненькими

лініями намітьте загальну форму листка, уточніть пропорції.

Коли почнете працювати аквареллю, перед усім підберіть основний

колір листочка. Порівняйте його з натурою і покрийте ним усю пластинку і

черешок. Поки шар фарби мокрий, інші колірні відтінки

вливайте в нього по краях чи з середини зображення. Якщо деякі жилки

світліші від основного кольору, акуратно промийте їх по сирій ще фарбі

кінчиком напівсухого пензля. Коли фарба просохне, жилки які мають бути

темнішими за колір пластинки, промалюйте ще раз.

3. Вирізаємо листочки дерев і приклеюємо до аркуша довільно.

5. Словникова робота.

Монотипія - художня техніка, за допомогою якої можна створити

просторове тло малюнка. Монотипія: два слова «моно» і «типія».

Монотипія( ось «моно» - один і греч. « типія» - відбиток, відтиснення,

торкання, образ…) – вид друкарської графіки. Якщо просто сказати:

одне торкання, дотик, натискання… напевно, можна знайти ще багато

словесних аналогів. Але, головне-це художній твір, виконаний за один

прийом!

Першими монотипістами, напевно, були ще стародавні люди, що

залишили сліди відбитків своїх рук на стінах своїх печер… Лице

Христа на плащаниці – теж свого роду монотипія! Можна знайти

багато всіляких варіантів монотипії в природі…

Монотипія існує давно, більше трьохсот тисячоріч. Вперше застосував

цю техніку в ХVІІ сторіччі італійський художник Джованні Кастілене.

Для творів, виконаних в техніці монотипії, характерні тонкість

колірних відносин, плавність і м’якість контурів форм, що зовні

зближує монотипію з аквареллю. Техніка монотипії відома з ХVІІ ст..,

проте поширення набула тільки з кінця XIX ст. Серед найбільш

відомих майстрів: італієць Джованні Кастілене ( 1616-1670),

англієцьУільям Блей (1757-1828), француз Едгар Дега (1834- 1917).

Монотипія- унікальна техніка, що поєднує в собі якості естампа і

живопису. Монотипія- Техніка свободи і Божественного втручання!

6.Для цікавих і допитливих.

Поради художниці Лінди МаркусУрок 1Перш ніж почати роботу, запасіться всім необхідним. Потрібен папір,

що володіє гарною здатністю сприймати фарбу, , але не глянсовий,

тому що з глянсового паперу фарба зісковзує. Масляні або друкарські

(типографські) фарби. Потрібен також вода для розчинення

фарб, ванночка або будь-яка плоска посудина, у яку наливаємо воду

температурою 20— 30 °С. Величина ванни ледве більша за розмір

паперу.

При роботі раджу користуватися світлими фарбами. У своїй практиці,

застосовую, швидку роботу ( папір зняти). Інакше на листі залишиться

занадто багато фарби або ж розводів, які зіллються разом і на папері

залишиться просто пляма.

Запам'ятайте: відбиток потрібно цілком висушити - й тільки потім

знову опускати у ванночку з фарбою і водою.

При кожному новому відбитку варто знову наливати фарбу на воду,

тому що та, що була налита раніше, вже опустилася на дно.

Для початку радимо спробувати тільки в одному кольорі. Початківець

повинний відчути швидкість руху. Спочатку відбиток потрібно

гарненько висушити. На це звичайно іде кілька днів.

Перший етап роботи завершений. Залиште відбиток просихати на

столі. До стіни його прикріплювати не можна, тому що відбиток

мокрий по обидва боки.

При роботі все повинно бути поруч, під рукою. У визначеному порядку

розставте на столі банки з розведеними фарбами, покладіть багато

чистого паперу і серветку для витирання рук. Заздалегідь підготуйте

вільне місце, на яке покладете мокрий відбиток.

Не забудьте і про халатики або фартухи, а якщо можливо, то і про

гумові рукавички.

Усе готово? Починаємо роботу.

Урок 2

Відбиток цілком просохнув. Розглядаємо його з усіх боків.

Уважно розглядаючи світлі і темні розводи і плями на папері,

вирішуємо, на що більше всього схоже вийшло зображення. Це можуть

бути гори, печери, хмари або гнані вітром хмари, морські хвилі...

Рятуємося від смуг, що заважають, непотрібних і некрасивих ліній.

Зробимо це гострим ножем, обережно, легкими дотиками, знімаючи

зайвий шар фарби. Світлі плями, що небажані, можна злегка тонувати

аквареллю.

У випадку, якщо на відбитку залишилися лише лінії, що нагадують

стебла, що схилилися під поривом вітру, трави, декількома штрихами

узагальнено домалюйте силуети польових квітів або злаків або

надрукуйте рослини (як це можна зробити, розповімо пізніше). Саме

цей прийом був застосований у роботі над гравюрою «Вітер». Нехай у

картині є щось незавершене, може бути, навіть трохи неправильна її

композиція. Ця неправильність породжує особливий зміст, створює

визначений настрій. Далі уважно розглядаючи візерунки на

паперовому листку, помітимо, що на один його край потрапило занадто

багато фарби - а це небажано. Тоді можна намалювати що-небудь

зверху темперою або олійною фарбою...

Ніколи не викидайте свої роботи!

Буває і так, що ви спочатку не можете знайти потрібне застосування

відбиткові. Але збережете його і час від часу розглядайте. В один

прекрасний день вам відкриється чудове зображення, що залишаться

тільки трохи підфарбувати і підправити!

Відбиток роблять на одному аркуші паперу кілька разів підряд.

Запам'ятаєте: олійні фарби сохнуть кілька днів. Фарбу щораз знову

наливають на воду.

VI. Підсумок уроку.

1. Пригадаймо:

- Із чим новим ми ознайомилися?

- Що ми повторили?

- Що навчилися робити?

- Про що ми говорили?

- Як потрібно ставитися до дерев, до навколишнього світу?

VII. Огляд робіт дітей і їх оцінювання.

1.Виставка «Бал осіннього листя».

2. Оцінювання малюнків.