З М І С Т

РОЗДІЛ I. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 4 1.1 ОПИС МІСЦЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5 1.2 ЦІЛІ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛТЬНОСТІ 7 1.3 ОПИС ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОТЯГОМ ВИКОНАННЯ ПІДГОТОВЧИХ І БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ТА ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7 1.4 ОПИС ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЗОКРЕМА ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ), НАПРИКЛАД, ВИДУ І КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (ВОДИ, ЗЕМЕЛЬ, ГРУНТІВ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ), ЯКІ ПЛАНУЄТЬСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ 14 1.5 ОЦІНКА ЗА ВИДАМИ ТА КІЛЬКІСТЮ ОЧІКУВАНИХ ВІДХОДІВ, ВИКИДІВ (СКИДІВ), ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТУ, ТА НАДР, ШУМОВОГО, ВІБРАЦІЙНОГО, СВІТЛОВОГО, ТЕПЛОВОГО ТА РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ, А ТАКОЖ ВИПРОМІНЕННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ У РЕЗУЛЬТАТІ ВИКОНАННЯ ПІДГОТОВЧИХ І БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ТА ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 16 РОЗДІЛ 2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ (НАПРИКЛАД, ГЕОГРАФІЧНОГО ТА/АБО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ) ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ 30 РОЗДІЛ 3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ТОГО, НАСКІЛЬКИ ПРИРОДНІ ЗМІНИ ВІД БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ МОЖУТЬ БУТИ ОЦІНЕНІ НА ОСНОВІ ДОСТУПНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА НАУКОВИХ ЗНАНЬ 31 РОЗДІЛ 4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 47 РОЗДІЛ 5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 50 РОЗДІЛ 6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ПУНКТІ 5 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, ТА ПРИПУЩЕНЬ, ПОКЛАДЕНИХ В ОСНОВУ ТАКОГО ПРОГНОЗУВАННЯ, А ТАКОЖ ВИКОРИСТОВУВАНІ ДАНІ ПРО СТАН

2

ДОВКІЛЛЯ 56 РОЗДІЛ 7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ 57 РОЗДІЛ 8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ 61 РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 62 РОЗДІЛ 10 ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 63 РОЗДІЛ 11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ 69 РОЗДІЛ 12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ 71 РОЗДІЛ 13. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 73 ДОДАТКИ 77

3

РОЗДІЛ 1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Планована діяльність полягає в реконструкції системи забезпечення

холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3.

Доменна піч 9 являє собою металургійну плавильну піч шахтного типу

для виплавки чавуну на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це найпотужніша доменна піч в Європі, будівництво якої було розпочато в

1972 році. Звичайно, з того часу було проведено ряд капітальних ремонтів, під час яких проводилася модернізація печі.

Сучасний режим роботи потужних доменних печей передбачає забезпечення їх дуттям з відповідними витратами, тиском і температурою. Перші два з цих параметрів забезпечуються компресорними машинами (повітродувками), а останній - роботою повітронагрівачів. Планована діяльність з модернізації включає поставку повітродувки Siemens STC-GV (160-3) продуктивністю 4800 нм3/хв, що приводиться в дію електродвигуном номінальною потужністю 26,5 МВт.

Дане обладнання дозволить не тільки забезпечити надійність і безперебійність подачі дуття з ТЕЦ-3 на доменну піч, а також за рахунок енергоефективності покращити економічні показники її роботи. Досягається це високою ефективністю самого компресора, застосуванням вхідного направляючого апарату для регулювання витрати дуття і, як результат, відсутністю необхідності спрацьовування повітряно-розвантажувального клапана системи подачі дуття в широкому діапазоні роботи печі. Тобто, частина холодного дуття, збагаченого киснем, не буде скидатися в атмосферу.

4

Запланована модернізація печі дозволить оптимізувати виробництво чавуну, підвищити продуктивність і обсяг продукції, що випускається та знизити промислове навантаження на навколишнє середовище у Кривому Розі.

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Публічне акціонерне товариство «АрселорМітал

Кривий Ріг» розташоване в Металургійному районі м. Кривий Ріг по вул. Криворіжсталі, 1. Товариство є самим великим підприємством гірничо-металургійного

комплексу України з повним металургійним циклом та спеціалізується на виробництві арматурної сталі й катанки зі звичайних і низьколегованих марок сталі, а також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат.

Проммайданчик ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відноситься до посушливої степовій зоні з малосніжною зимою і тривалим літом.

Рельєф району розміщення проммайданчика рівний. Значні перепади висот відсутні. Незначний ухил спостерігається в північному та північно-західному напрямках. Рельєф спланований при будівництві підприємства.

Значення коефіцієнта, що враховує вплив рельєфу місцевості на величину максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря, прийнято відповідно до ОНД-86 рівним 1, тому що перепад висот в районі розміщення не перевищує 50 м на 1 км.

Значення коефіцієнта, відповідного несприятливим метеорологічним умовам і залежного від температурної стратифікації атмосфери, прийнято рівним 200.

Основними джерелами забруднення ґрунту в районі розміщення проммайданчика є промислові підприємства і автодороги. Культурний шар не має чіткої структури і не має властивості природної грунту.

В даному районі є рослинність, що характеризується видовою бідністю. В основному це техногенні екотони, сформовані в процесі господарської діяльності промрайона.

Тваринний світ представлений дрібними видами хребетних тварин і комахами. У фауні переважають птахи, які зуміли пристосуватися до середовища проживання в урбанізованих міських умовах.

За даними реєстру природно-заповідного фонду Дніпропетровської області природно-заповідних об'єктів поблизу виробничого майданчика немає.

Територія розміщення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відноситься до промислової зони.

5

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2010 «Будівельна кліматологія» м. Кривий Ріг розташований в південно-східному підрайоні II кліматичного району України.

Глибина промерзання - 1.0 м. Сейсмічність району відповідно до ДБН В.1.1-12: 2006 г. «Будівництво в

сейсмічних районах України» - 7 балів за шкалою MSK-64 карта ЗСР-2004-С. Ситуаційний план планованої діяльності наведено на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 Ситуаційний план

6

Планована діяльність передбачається на існуючому майданчику підприємства, в

будівлі ТЕЦ-3. Додаткового відведення земельної ділянки під об’єкт будівництва не передбачається.

1.2 Цілі планованої діяльності.

У зв’язку з незадовільним технічним станом існуючих турбоповітродувок (ТПД-12,13,14) встановлених в приміщенні турбінного цеху ТЕЦ-3, які використовуються для забезпечення холодним дуттям (стиснене повітря, збагачене киснем з температурою до 150°С) доменної печі 9, планується установка нової повітродувної машини в існуючій будівлі турбінного цеху ТЕЦ-3 з підключенням до існуючого колектора холодного дуття на ДП-9.

В якості нового повітродувного агрегату планується установка повітряного компресора з електричним приводом з живленням напругою 6кВ (електроповітродувка). Після введення в експлуатацію нової електроповітродувки, існуюча турбоповітродувка ТВД-14 буде зупинена і перебувати в резерві.

Установка нової електроповітродувки планується на існуючому фундаменті турбокомпресора ТК-16 (в даний час турбокомпресор демонтований).

В рамках реконструкції планується реконструкція існуючого фундаменту ТК-16, для розміщення нового технологічного обладнання - 3-х ступеневого повітряного компресора, приводного електродвигуна 6кВ, маслостанції, проміжного повітроохолоджувача.

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності, утому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні

земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності.

Майданчик будівництва планованого об'єкта характеризується високою

щільністю забудови існуючими промисловими будівлями, спорудами, мережами і комунікаціями.

На період будівництва зберігається існуюча технологічна транспортна схема. Таким чином, виробництво демонтажних робіт і будівництво нових об'єктів передбачено пов'язати з графіком подачі і видачі технологічних вантажів, які будуть перетинати будмайданчик, що в свою чергу позначиться на зниженні темпів будівництва.

На даний час, блок повітродувок для подачі холодного дуття на комплекс ДП-9, закріплений за ТЕЦ-3 і розташовується в турбінному корпусі (площа прибл. 62.5 × 240 м). Існуючий блок повітродувок складається з 4 турбінних повітродувок (для

7

пари), а саме ТВД -12, ТВД -13, ТВД -14, ТК -15. Турбокомпресор TK -15 виведений з експлуатації, в той час як повітродувки 12, 13, 14 використовуються для подачі холодного дуття на ДП-9, з яких 2 повітродувки робочі, а одна в резерві. Повітродувки встановлені на залізобетонних платформах між колонами 8 і 9 корпусу турбіни (ТВД 12), 10-11 (ТВД 13), 12-13 (TВД 14) і 14-15 (TK 15) відповідно. У південній частині корпусу турбінного цеху між колонами 3 і 7 встановлені 2 парових турбо генератора (турбо генератори 8 і 9). У північній частині корпусу турбінного цеху між колонами 15 і 21 розташовуються 2 існуючих залізобетонних фундаменту під турбокомпресори ТК-16 і ТК-17, які були демонтовані. Базові технічні параметри існуючих ТВД (ТВД 12, 13, 14) наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Тип

повітродувки

K-7000-41-1 – "Невський машинобудівний завод ім. Леніна "Російська федерація, Ст-Петербург.

Тип парової

турбіни

T-30-90-I – "Невський машинобудівний завод ім. Леніна "Російська федерація, Ст-Петербург.

Характеристики

пару для парової турбіни

Тиск пара до основного запірного клапана турбіни – 90 кг-сила/см2;

Температура пара на основному запірному клапані турбіни – 535 0C ;

Номінальна потужність – 30 МВт; Потужність

повітродувки

Продуктивність, вказане при 0 град.C и 760 мм рт.ст. – 6000 Нм3/хв;

Продуктивність за обсягом в початкових умовах – 6900 Нм3/ мин;

Макс. тиск повітря, що подається

3 атм

Температура повітря, що подається

150 0C

Енергоспоживання для забезпечення роботи повітродувок

30 МВт

8

Для збагачення киснем холодного дуття, кисень подається на всмоктування

повітродувки (на всмоктуючу вежі). Випуски всіх повітродувок зведені в один збірний повітропровід, за яким

потік холодного дуття йде до повітронагрівача. У парових турбінах пар поставляється з існуючої ТЕЦ-3, яка виробляє пар при

температурі 540 0C і тиском 10 МПа і працює на доменному газі, який використовується в якості основного палива, а також природний газ, як допоміжний палива. Повітродувки і допоміжне обладнання до них спроектовані таким чином, щоб відповідати потреби в подачі максимального обсягу гарячого повітря на ДП-9 з урахуванням збагачення кисню.

Фундамент ТК-16 (який використовується під основне технологічне

обладнання) буде посилений, для маслостанції і трубопроводів будуть будуватися нові невеликі фундаменти.

Планується прокладання нових всмоктуючих і напірних повітропроводів усередині будівлі турбінного цеху. На всмоктуючий лінії передбачається встановлення нових повітряних фільтрів всередині існуючого вбудованого приміщення фільтрів (в рядах А-А1). На напірній лінії передбачається встановлення обладнання шумопоглинання на скидній протипомпажній ділянці всередині існуючого вбудованого приміщення шумопоглинання (в рядах А-А1). Напірний повітропровід приєднується до існуючого колектора холодного дуття на ДП-9 на даху будівлі турбінного цеху в рядах А-А1. Діаметр колектора планується 1600 мм.

9

Для розміщення обладнання системи автоматики і контролю передбачається

використання існуючого приміщення операторів в будівлі ТЕЦ-3 на відм. +9,000 в осях Б-Б1.

Потужність обладнання, що проектується і параметри виробництва Потужність планованого обладнання та параметри виробництва наведені в

таблиці 1.1. Таблиця 1.2

Номінальна витрата повітродувки при нормальних умовах (0°C; 0,1013 МПа)

4800 Нм3/хв

Номінальний тиск (надлишковий) на виході з повітродувки при номінальній потужності

4,6 бар (н)

Мінімальна продуктивність повітродувки (без скидання в атмосферу надлишків дуття), при тиску: 4,6 бар(н) 2,5 бар (н)

4000 Нм3/хв 3250 Нм3/хв

Середня температура на виході з повітродувки при номінальній потужності

150 °C

Збагачення дуття киснем 21-27% (0-6% додатково до повітря)

Номінальна потужність приводного електродвигуна 26 500 кВт

Склад обладнання, яке планується застосовувати:

- 3-х ступінчастий повітряний компресор; - приводний синхронний електродвигун 6 кВ; - проміжний водяний повітроохолоджувач для приведення температури

повітря, що нагнітає дуття до необхідних параметрів; - всмоктуючий повітропровід з повітрозабору і фільтрацією повітря; - напірний повітропровід з протипомпажною системою і шумоглушників; - киснепровід збагачення киснем з витратомірним пристроєм і запірно-

регулюючої арматурою; - система маслосмазки з маслостанцій; - гідравлічні системи управління направляючим апаратом і протипомпажним

клапаном; - система циркуляційних водоводів охолоджуючої води; - системи КВПіА, АСУТП; - пристрій плавного пуску головного приводу; - шафи управління 0,4 кВ; - розподільні пристрої високої (6 кВ) і низької (0,4 кВ) напруги;

10

11

Турбінний цех обладнаний 2-ма мостовими кранами вантажопідйомністю 80/20т. Монтаж обладнання всередині турбінного цеху буде здійснюватися існуючими кранами. Монтаж нового компресора буде виконуватися одним з наявних в турбінному цеху електричним мостовим краном вантажопідйомністю до 80т. Основне великогабаритне обладнання буде надходити з заводу-виготовлювача. Подачу на робочі місця будівельних матеріалів - розчину, бетону, арматури, опалубки, металоконструкцій обслуговуючих майданчиків пропонується організувати через ворота в торці приміщення відповідно в контейнерах, цебрах і пакетах за допомогою існуючого електричного мостового крана. Підйом опалубки і арматури в пакетах, а також бетону в цебрах під час бетонування фундаментів пропонується проводити також за допомогою мостового крана.

Доставка з заводу-виготовлювача на майданчик будівництва монтажних блоків, заводських заготовок і металоконструкцій монтованих агрегатів може здійснюватися залізничним транспортом. Розвантаження монтажних блоків і заводських заготовок буде проводитися самохідними стріловими кранами з залізничної колії або безпосередньо на майданчик біля турбінного цеху 3, або відправлятися на тимчасовий склад обладнання.

Потреба в машинах, механізмах і транспортних засобах: Дані щодо потреби в машинах, механізмах і транспортних засобах для

виконання будівельних і монтажних робіт при реконструкції наведені в таблиці 1.3. Таблиця 1.3

Найменування

Коротка технічна характеристика

Кількість, шт.

Використання

Бульдозер Неповоротний, на базі гусеничного трактора типу ДЗ-42

1 Облаштування тимчасових заїздів для самохідних кранів через з/д шляхи

Гідромолот З енергією удару 3000ДжС марки СП-71, навішаний на стрілу гідравлічного екскаватору типу ЕО-3322

1 Розбирання бетонних фундаментів

Кран гусеничний

Зі стрілою 20 м і гуськом 8 м грузопід’ємністю до 18 т типу СКГ-30

1 Подача конструкцій і матеріалів

Електровібратор Глибинні с гнучким 2 Ущільнення бетону

12

валом при бетонуванні

нових фундаментів Автомобільний кран

Типу МКТТ-63, Q = 30 т на вильоті стріли 5,5 м, Qmax = 63 т

1 Розвантаження з з/д колій і навантаження обладнання на транспортні засоби

Автомобільний кран

Типу GOTTWALD, Qmax = 40 т

1 Навантаження обладнання на транспортні засоби

Компресор пересувний

Потужністю 3-5 м3/хв, робочим тиском 7атм в комплекті з двома відбійними молотками

1 Розбирання існуючих фундаментів

Автомашини бортові

Грузопід’ємністю 5-7 т, типу МАЗ-200, ЯАЗ-214

2 Вивіз демонтованого обладнання і металоконструкцій

Автосамоскид Грузопід’ємністю 7-10 т, типу МАЗ-205, ЯАЗ-222

1 Вивіз будівельного сміття і продуктів розбирання фундаментів. Завезення будівельних розчинів та бетону

Електрозварювальні апарати

Змінного струму, пересувні, однопостові ручного зварювання

3 Зварювальні роботи при монтажі металоконструкцій та обладнання

Екскаватор ЕО-4321, V=0,4 м3 1 Виконання земляних робіт

13

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води,

земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати. Для відбору атмосферного повітря і збагачення киснем передбачається

установка нової всмоктуючої вежі на даху будівлі турбінного цеху ТЕЦ-3 (в рядах А-А1) із загальною висотою від рівня землі до 50 метрів.

Для забезпечення нового технологічного обладнання охолоджуючою водою, планується прокладання нових напірних і скидних водогонів від існуючої системи зворотнього водопостачання ТЕЦ-3. Існуючі водоводи зворотнього водопостачання прокладені під землею вздовж зовнішньої стіни будівлі турбінного цеху ТЕЦ-3. Врізка в існуючі водоводи і прокладка нових ділянок планується підземним способом за межами будівлі ТЕЦ-3. Всередині будівлі турбінного цеху водоводи зворотнього водопостачання прокладаються по існуючому технологічному напівповерху.

Кількість споживаної води нової електроповітродувки (ЕПД) складатиме 1849,6 м3/год, а саме:

- повітряний проміжний охолоджувач -1500 м3/год; - охолодження маслостанції -300 м3/год; - охолодження двигуна 49,6 м3/год. На даний час зворотня вода циркулює по замкнутому контуру.

Циркуляційними насосами НС-30 подається напірними водоводами в головний корпус ТЕЦ-3 на всі турбоагрегати і інші споживачі. Проходячи через обладнання вода нагрівається і двома стоками водоводу подається на баштові градирні 1,2,3 ТЕЦ-3. У баштових градирнях вода охолоджується і по самопливних каналах подається в камери всасу циркуляційних насосів НС-30. Обсяг води, що циркулює в системі становить близько 32 тис. м3/год. Обсяг зворотньої води, який зараз споживається на потреби ТВД-14 становить 6740 м3/год.

Для забезпечення необхідного рівня електропостачання передбачається реконструкція двох високовольтних комірок підстанції ГРУ ТЕЦ-3 (з установкою вакуумних вимикачів і системою мікропроцесорного захисту), зведення нової кабельної естакади від будівлі ГРУ ТЕЦ-3 до будівлі ТЕЦ-3 (довжиною близько 400 метрів, висота до 8 метрів), установкою нового РУ-6кВ і устаткування системи плавного пуску в існуючому електроприміщенні в будівлі ТЕЦ-3 на відм. +0,000 в осях Б-Б1.

14

Потреба в ресурсах Дані щодо потреби в ресурсах наведені в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 Витрата води на охолодження обладнання (від системи звортнього водопостачання ТЕЦ-3)

1849,6 м3/год

Витрата кисню на збагачення холодного дуття (95% О2) 393 – 495 Нм3/хв

Споживана потужність 26 500 кВт

Відчуження сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських земель для розширення проммайданчика не передбачається.

Санітарно-захисна зона СЗЗ - територія, призначена для зменшення впливу промислових виробничих,

складських і транспортних об'єктів на населення. СЗЗ - встановлюється з метою зниження рівня забруднення атмосферного

повітря до встановлених значень. За межами СЗЗ не повинно виявлятися забруднення атмосферного повітря вище гранично допустимих концентрацій (ГДК).

Згідно «Державних санітарних правил планування та будівництва населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 173 від 19.06.1996 р» по виду основної виробничої діяльності і номенклатурі продукції, яка випускається, підприємство відноситься до I класу санітарної класифікації з нормативної санітарно-захисної зоною - 1000 м (Комбінат чорної металургії з повним металургійним циклом потужністю більше 1 млн.тон/рік чавуну і сталі).

Санітарно-захисна зона для планованого об’єкта витримана й не виходить за межі нормативної СЗЗ, установленої для всього підприємства.

З 2016 року був розроблений «Проект організації санітарно-захисної зони (СЗЗ) на основний майданчик ПАТ« АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ »(КХП ГД (БЕЗ ШУ) і МП)», ПрАТ «Важпромавтоматика», Харків. Розмір СЗЗ був узгоджений ДУ «Інститут громадянського здоров'я ім. О.М.Марзєєва («Науковий звіт за результатами робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи» 22.2 / 1 839 від 24.06.2016 р.).

Згідно з Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30.06.2016 р 05.03.02-07/21577 розмір і межі СЗЗ основний проммайданчика ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідають вимогам чинного санітарного законодавства України.

Встановлена СЗЗ для основного проммайданчика ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на всіх ділянках, крім відкоригованих, збігається з нормативної СЗЗ і не включає житлових об'єктів.

15

У безпосередній близькості від території проммайданчика охоронних зон,

курортів, санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих лікувальних установ, лісових масивів і водоймищ немає.

У зв'язку з тим, що в процесі реалізації планованої діяльності додаткові джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не утворюватимуться, не передбачається зміна існуючих меж санітарно-захисної зони ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають

у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності.

1.5.1. Оцінка впливу на довкілля підготовчих і будівельних робіт Тимчасові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при

будівельно-монтажних роботах будуть здійснюватися від маневрування будівельної техніки (робота двигунів внутрішнього згоряння), при зварювальних і фарбувальних роботах.

Джерело 1 - Маневрування автотранспорту: Загальна кількість транспорту на дизельному паливі - 9 од., а саме: - Бульдозер ДЗ-42 - 1 од .; - Кран гусеничний СКГ-30 - 1 од .; - Автомобільні крани вантажопідйомністю 40 і 63 т - 2 од .; - Автомашини бортові МАЗ-200, ЯАЗ-214 - 2 од .; - Автосамосвал МАЗ-205, ЯАЗ-222 - 2 од .; - Екскаватор ЕО-4321 V = 0,4 м3. Фонд робочого часу автотранспорту: 12 місяців × 20 днів / місяць = 240 днів, 5

годин на день (1200 годин). Кількість забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря в

результаті роботи транспортних засобів в період реконструкції, представлено в таблиці 1.5:

Таблиця 1.5 Код

речовин Найменування речовини Викиди

г/с т/рік 337 Оксид вуглецю 0,021 0,091 301 діоксид азоту 0,018 0,079 330 Диоксид сірки 0,003 0,011 410 Метан 0,0001 0,0006 11812 Диоксид вуглецю 1,816 7,845

16

11815 оксид діазота 0,00007 0,0003 2754 Неметанові леткі органічні сполуки 0,005 0,020 328 Сажа 0,002 0,010 703 Бенз (а) пірен 0,00002 0,00008 337 Оксид вуглецю 0,021 0,091

Розрахунок кількості забруднюючих речовин, які утворюються при

маневруванні на автотранспортної стоянці, виконаний згідно: "Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів" затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 листопада 2008 року 452.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів від роботи двигунів внутрішнього згоряння промисловості, сільськогосподарської техніки, будівельної та ін. техніки здійснюється, виходячи з первинних даних підприємств по використанню палива, за формулою:

В ij = М i · А ij де: В ij – об’єм викидів j-ої забруднюючої речовини і парникового газу (крім

свинцю) i-ю групою техніки, кг; М i – об’єми використаного палива i-ю групою техніки, т; А ij – усереднені питомі викиди j-ої забруднюючої речовини і парникового

газу i-ю групою техніки, кг/т.

Оксид вуглецю: m= 2,500×36,2×10-3=0,091 т/рік; М=0,091×106/(1200×3600)=0,021 г/с; Діоксид азоту: m= 2,500×31,4×10-3=0,079 т/рік; М=0,079×106/(1200×3600)=0,018 г/с; Діоксид сірки: m = 2,500×4,3×10-3=0,011 т/рік; М =0,011×106/(1200×3600)=0,003 г/с; Метан: m = 2,500×0,25×10-3=0,0006 т/рік; М =0,0006×106/(1200×3600)=0,0001 г/с; Діоксид вуглецю: m= 2,500×3138×10-3=7,845 т/рік; М=7,845×106/(1200×3600)=1,816 г/с;

17

Оксид діазоту: m= 2,500×0,12×10-3=0,0003 т/рік; М=0,0003×106/(1200×3600)=0,00007 г/с; Неметанові леткі органічні сполуки: m= 2,500×8,16×10-3=0,020 т/рік; М=0,020×106/(1200×3600)=0,005 г/с; Сажа: m= 2,500×3,85×10-3=0,010 т/рік; М=0,010×106/(1200×3600)=0,002 г/с; Бенз(а)пірен: m= 2,500×0,03×10-3=0,00008 т/рік; М=0,00008×106/(1200×3600)=0,00002 г/с. Джерело 2 - Антикорозійний захист металоконструкцій Грунтовка ГФ-021; Емаль ПФ-115. Фонд робочого часу фарбувальних робіт: 168 годин. Грунтовка металевих поверхонь грунтовкою ГФ-021. Забарвлення металевих ґрунтованих поверхонь емаллю ПФ-115. Викиди забруднюючих речовин наведені в Таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Код

речовин Найменування речовини Викиди

г/с т/рік 2750 Сольвент 0,025 0,016 2752 Уайт-спірит 0,036 0,022 616 Ксилол 0,013 0,008

Розрахунок проводиться згідно з табл. Х-31 "Збірник показників емісії

(питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами" (том II). Донецьк-2004, що становить кількість шкідливих речовин, що виділяються (г/ м2):

Кількість парів органічних розчинників, що виділяються при фарбуванні і сушінні визначається за формулою:

Рфарб = 2,2 × 10-6× Q× р × П × А, Рсуш= 1,7 × 10-6× Q× р × П × (1-А),

де: Рфарб, Рсуш - кількість парів органічних розчинників, що виділяються при

фарбуванні і сушці відповідно, г/с;

18

Q - продуктивність фарбувального обладнання, м2/год; р - питома норма витрати фарбувального матеріалу на одиницю майданчики,

г/м2; П - склад розчинника в ЛФМ з урахуванням кількості розчинника, що йде на

доведення до робочої в'язкості, %. А - коефіцієнт, що характеризує відносну частину від загальної кількості

розчинника, який міститься в ЛФМ, яка випаровується при фарбуванні безпосередньо в фарбувальну камеру. Грунтовка ГФ-021: Сольвент: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 7,41 × 5 × 0,44 = 0,003 г/с; Рфарб =0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 7,07 × 5 × (1 – 0,44) = 0,003 г/с; Рсуш=0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік; Уайт-спірит: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 5,054× 5 × 0,30 = 0,001 г/с; Рфарб =0,001 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,0006 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 6,88 × 5 × (1 – 0,30) = 0,003 г/с; Рсуш=0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік; Сольвент: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 17,74 × 5 × 0,44 = 0,007 г/с; Рфарб =0,007 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,004 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 16,93 × 5 × (1 – 0,44) = 0,006 г/с; Рсуш=0,006 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,004 т/рік; Ксилол: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 15,72 × 5 × 0,39 = 0,005 г/с; Рфарб =0,005 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,003 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 18,44 × 5 × (1 – 0,39) = 0,008 г/с; Рсуш=0,008 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,005 т/рік; Емаль ПФ-115: Уайт-спірит: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 17,28 × 5 × 0,30 = 0,005 г/с; Рфарб =0,005 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,003 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 30,24 × 5 × (1 – 0,30) = 0,014 г/с; Рсуш=0,014 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,008 т/рік; Сольвент: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 8,45 × 5 × 0,44 = 0,003 г/с; Рфарб =0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 8,06 × 5 × (1 – 0,44) = 0,003 г/с; Рсуш=0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік;

19

Уайт-спірит: Рфарб =2,2 × 10-6 × 80 × 11,52 × 5 × 0,30 = 0,003 г/с; Рфарб =0,003 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,002 т/рік; Рсуш=1,7 × 10-6 × 80 × 20,16 × 5 × (1 – 0,30) = 0,010 г/с; Рсуш=0,010 × 10-6 × 168 × 3600 = 0,006 т/рік.

Джерело 3 - Зварювальні роботи Кількість використаних матеріалів: - електроди УОНИ 13/45 - 2854,1 кг. Час проведення зварювальних робіт: 12 місяців × 20 днів = 240 днів, 3 години /

день. Кількість забруднюючих речовин наведені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 Код

речовини Найменування речовин Викиди

г/с т/рік 123 Оксид заліза 0,012 0,031 143 Марганець та його сполуки 0,0008 0,002 323 Кремній та його сполуки 0,002 0,004 344 Фториди добре розчинні 0,002 0,006 343 Фториди погано розчинні 0,005 0,013 342 Фтористий водень 0,001 0,003

Розрахунок викидів від зварювання металів проводитися згідно "Збірника

показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами" (том I) Донецьк-2004.

Валові викиди оксиду заліза і марганцю та його сполук, кремнію та його сполук, фторидів погано і легко розчинних і фтористого водню визначаються за питомими викидами при зварюванні металів електродами:

- УОНІ 13/45 (згідно 56 табл.V-1 переліку методики) і становлять: оксид заліза - 10,69 г/кг, марганець та його сполуки - 0,51 г/кг, кремній та його сполуки - 1, 40 г/кг, фториди погано розчинні - 2,20 г/кг, фториди легко розчинні - 4,40 /кг, фтористий водень - 1,00 г/кг. УОНІ 13/45:

Оксид заліза: М=10,69×10-6×2854,1 =0,031 т/рік Ммр=0,031×106/(720×3600)=0,012 г/c

20

Марганець та його сполуки: М=0,51×10-6×2854,1 =0,002 т/рік Ммр=0,002×106/(720×3600)=0,0008 г/c Кремній та його сполуки: М=1,40×10-6×2854,1 =0,004 т/рік Ммр=0,004×106/(720×3600)=0,002 г/c Фториди погано розчинні: М=2,20×10-6×2854,1 =0,006 т/рік Ммр=0,006×106/(720×3600)=0,002 г/c Фториди легко розчинні: М=4,40×10-6×2854,1 =0,013 т/рік Ммр=0,013×106/(720×3600)=0,005 г/c Фтористий водень: М=1,00×10-6×2854,1 =0,003 т/рік Ммр=0,003×106/(720×3600)=0,001 г/c

Під час будівельно-монтажних робіт кількість викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря дещо збільшиться, але тому що майданчик реконструкції знаходиться на значній відстані від селітебної зони, то впливу на житловий масив не очікується. Забруднення атмосферного повітря від даних джерел носитиме тимчасовий характер, після завершення будівельних робіт їх виділення з даної території припиниться. Дані викиди не є властивими для основного технологічного процесу та мають короткочасний характер впливу.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері не проводився. Поводження з відходами. В процесі демонтажних та будівельно-монтажних робіт (БМР) будуть

утворюватися тимчасові відходи, утилізація яких буде здійснюватися за існуючою на підприємстві схемою.

Матеріали обтиральні відпрацьовані (у тому числі промаслені матеріали), утворені в результаті технічного обслуговування транспортних засобів (7730.3.1.06)

З метою дотримання вимог виробничої санітарії (СП 4616-88 Санітарні правила з гігієни праці водіїв автомобілів) і відповідно до правил технічного обслуговування автотранспорту, робочий персонал автотранспортних підрозділів зобов'язаний очищати вузли і механізми автотранспортної техніки від бруду і масел. Очищення відповідного обладнання проводиться при плановому технічному обслуговуванні і

21

ремонтах автотранспортної техніки. Ганчір’ям, змоченим в гасі, змивають бруд і полімерне масло.

Розрахунок проводиться розрахунково-параметричним методом оцінки обсягів утворення.

Розрахунок нормативної кількості відходів ганчір'я, утворюється в процесі обслуговування транспорту, проводиться з урахуванням питомих норм витрат обтирального матеріалу на одиницю транспортного засобу, що обслуговується і здійснюється за формулою:

i = n

Мган2 = ΣМi× Li× Кзабр× 10-3 , т/рік, i = n

де: Мган2 - загальна кількість промасленого ганчір’я, т /рік; Мi - питома норма витрати обтиральних матеріалів на 1 тис. км пробігу або на

1000 мотогодин роботи i-тої моделі транспорту, кг; Мi = 0,218 кг - для спецтехніки; Li - загальний річний мотопробіг автомашин i-тої моделі, тис.км /год або

мотогодин /рік; Кзабр - коефіцієнт, що враховує забруднення ганчір’я, частка одиниці; Кзабр = 1,1 ... .1,2.

Вихідні дані і розрахунок обсягу промасленого ганчір’я, утвореного в процесі

технічного обслуговування автотранспортних засобів, яке планується задіювати при реконструкції.

Розрахунок нормативу граничного утворення ганчір’я промасленого, утвореного в процесі обслуговування автотранспорту, для вантажних автомобілів і спецтехніки:

Мган2 = 0,218 × 1200 × 1,2 × 10-3 = 0,314 т/період БМР

Відходи тари та пакувальних матеріалів (6000.3.1.04) Розрахунок проводиться розрахунково-параметричним методом оцінки обсягів

утворення відходів. Даний вид відходу утворюється в процесі розпакування електродів. З огляду на кількість електродів, які планується використовувати в процесі

реконструкції, розрахунок нормативу утворення даного відходу проводимо виходячи з фактичних показників утворення даного відходу.

Розрахунок обсягу утворення картонних і паперових пакувальних матеріалів при максимальній проектній завантаженості БМР становитиме:

22

В процесі БМР планується використовувати 2854,1 кг електродів (571

упаковка). Маса однієї картонної пакувальної коробки з електродами 5 кг з них: - вага електродів 4920 г; - вага однієї картонної упаковки 80 г. З чого випливає, що в процесі використання електродів буде утворюватися

відходи матеріалів пакувальних картонних і паперових відпрацьованих в кількості: 571 × 80 = 45 680 г або 0,046 т/період БМР

Тара від ЛФМ відпрацьована (7710.3.1.07) Розрахунок проводиться розрахунково-параметричним методом оцінки обсягів

утворення відходів. Дані відходи утворюються при використанні ЛФМ, які будуть поставлятися в

металевих банках. Для розрахунку норми утворення відходу скористаємося даними по

фактичному споживанню ЛФМ. У процесі реконструкції буде використовуватися: - емаль ПФ-115 в кількості 4 банки ємністю по 25 кг; - Ґрунтовка ГФ-021 в кількості 2 банки ємністю по 25 кг. Металеві банки після використання ЛФМ утилізуються як лом чорних металів. Розрахунок норми утворення даного виду відходів проводимо за формулою:

М = Qi / ni× mi× k , т/рік, де: М - кількість тари металевої з-під ЛФМ, т/рік; Qi - кількість використаних ЛФМ, т/рік; ni - розфасовка ЛФМ в тару, 25 кг; mi - маса однієї тарної банки на 25 кг - 0,05 кг/одиницю тари; k - коефіцієнт, який враховує втрати (залишки) ЛФМ з тарою, k = 1,05. Розрахунок нормативу показника утворення відходу при максимально

можливому використанні ЛФМ при реконструкції: М = (0,15 / 25 × 0,05 × 1,05) = 0,003 т/період БМР

Лом чорних металів (огарки електродів) (7710.3.1.08) Лом чорних металів утворюється в процесі будівельно-монтажних робіт,

демонтажу обладнання, а також включає недогарки електродів. Лом чорних металів використовується в сталеплавильному виробництві.

23

Згідно п.4.9.2 "Інструкції по нормуванню витрат матеріалів при зварюванні і

наплавленні" ТИ 143-86, яка розроблена ІЕЗ Е.О.Патона, при зварюванні утворюються огарки від електродів для зварювання довжиною до 50 мм, що становить 11% від використання електродів.

У процесі реконструкції планується використовувати електроди в такій кількості:

- електроди УОНІ 13/45 - 2854,1 кг. Тоді, обсяг утворення відходів, отриманих в процесі зварювання, складе:

Vn1.1 = 2,459 · 0,11 = 313,951 кг = 0,314 т/період БМР

Відходи технічних масел (6000.2.8.05) Відходи технічних масел утворюються в процесі демонтажу

маслонаполненного обладнання і складають 1,14 т. Відходи технічних масел вивозяться на СХіПП, з подальшою передачею сто-

роннім організаціям згідно з укладеними договорами. Акумулятори відпрацьовані (кислотні) (6000.2.9.04) Акумулятори відпрацьовані (кислотні) утворюються в процесі демонтажу обо-

нання в релейному приміщенні на відм. + 9.000. Акумулятори відпрацьовані (кислотні) вивозяться на СХіПП, з подальшою

передачею стороннім організаціям згідно з укладеними договорами. Акумулятори відпрацьовані (кислотні) є відходами II класу небезпеки, відходи

технічних масел відносяться до III класу небезпеки. Матеріали обтиральні відпрацьовані (у тому числі промаслені матеріали)

утворені в результаті технічного обслуговування транспортних засобів, є відходами III класу небезпеки.

Відходи тари та пакувальних матеріалів та лом чорних металів (огарки електродів) і тара від ЛФМ використана є відходами IV класу небезпеки.

Оцінка шумового впливу Оцінка шумового впливу джерел в період проведення будівельно-монтажних

робіт на селітебну зону виконана відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-35 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщення i на територіях ». Розрахунок шумового впливу виконаний на максимально можливе шумове навантаження роботи будівельної техніки, тобто враховано умову одночасності роботи джерел шуму: одночасно в роботі знаходяться екскаватор і автосамоскид.

24

Розрахунок октавних рівнів звукового тиску L (дБ) в розрахункових точках,

розташованих в селітебній зоні, виконаний за формулою (26) ДСТУ-Н Б В.1.1-35: L = Lw – 20lgr + 10lgФ - βar- 10lgΩ, де Lw – рівні звукової потужності джерела шуму в октавних смугах частот,

дБ; r – відстань від розрахункової точки селітебної зони до акустичного центру

джерела шуму, м (точка – 208 – 1522 м, точка 209 – 705 м); Ф – коефіцієнт направленості випромінення шуму джерелом у напрямку

розрахункової точки в октанових частотах, безрозмірний, Ф = 1; βa – величина загасання звуку в атмосфері в октанових частотах, дБ (табличне

значення). Будівельно-монтажні роботи виконуватимуться в літній період року; Ω – просторовий кут, в який випромінюється шум джерела шуму (табличне

значення): Q = 2π.

Таблиця 1.8 Джерело шуму

Рівні звукової потужності в октавних смугах Lw з середньогеометричними частотами в Гц, дБ

Корегований рівень звукової потужності джерела шуму, Lwа, дБА

31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000

Екскаватор 107 95 87 82 78 75 73 71 69 80 Автосамоскид 93 93 90 89 87 85 81 73 67 84

Розрахунок сумарного звукового тиску Lсум (дБ) від джерел шуму в

розрахункових точках визначається за формулою:

0,1

110 lg 10 ,i

nL

сумi

L=

= ∑

де Li – рівень звукового навантаження від i-го джерела, дБА Рівень сумарного звукового тиску наведений в таблиці.

Таблиця 1.9 РТ 31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 208 35 23 15 9 10 2 0 0 0 209 36 24 15 10 5 2 0 0 0 ДБН В.1.1-31:2013 89 75 66 59 54 50 47 45 43

Отже, перевищень нормативних значень рівнів звукового тиску в період проведення ремонтно-монтажних робіт не передбачається.

Для зниження рівнів звукового впливу на житлові масиви під час реконструкції, будівельно-монтажні роботи плануються в одну зміну.

25

Вплив на водне середовище. В ході проведення робіт, пов'язаних з

будівництвом, очікується використання води для приготування будівельних сумішей, миття техніки, агрегатів, в господарсько-питних цілях, та відповідне утворення стічних вод. Місце будівництва має бути обладнане водозбірними резервуарами на майданчиках миття техніки та септичними системами для відведення і очищення каналізаційних стоків. Водні ресурси (поверхневі і підземні води) в період проведення робіт з будівництва не використовуватимуться, скидання стічних вод в навколишнє середовище не прогнозується. Інших негативних впливів на гідросферу не передбачається.

1.5.2. Оцінка впливу на довкілля при провадженні планованої діяльності Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів при провадженні

планованої діяльності В процесі установки нової повітродувної машини в існуючій будівлі

турбінного цеху ТЕЦ-3 з підключенням до існуючого колектора холодного дуття на ДП-9 передбачається утворення промислових та побутових відходів.

Характеристика утворення основних видів промислових і побутових відходів при здійсненні планованої діяльності наведена у таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Найменування відходу

Код згідно ДК 005-96

Клас небезпеки

Технологічний процес утворення відходів

Поводження з відходами

Матеріали обтиральні відпрацьовані ( у тому числі промаслені матеріали)

7730.3.1.06 3 Ремонт і техобслуговування устаткування

Вивіз на полігон для захоронення промислових і будівельних відходів з подальшою передачею стороннім організаціям згідно укладених угод

Аккумуляторы отработанные (кислотные)

6000.2.9.04 2

Експлуатація транспортних засобів, демонтаж існуючих акумуляторних батарей

Збір і тимчасове зберігання на території структурного підрозділу, не перевищуючи встановлених термінів, передача на СГтаПВ, передача на сторону, згідно укладених угод

Шини відпрацьовані 6000.2.9.03 4 Експлуатація

транспортних засобів

Збір і тимчасове зберігання на теріторії структурного підрозділу, передача на ЦПА, ЦТА, передача стороннім організаціям,згідно укладених угод

Елементи фільтрів відпрацьовані

7730.3.1.05 3 Експлуатація транспортних засобів

Вивіз на полігон для захоронення промислових та будівельних відходів з

26

Поводження із зазначеними відходами буде здійснюватися по прийнятій на

підприємстві схемі. Передбачені заходи поводження з відходами мають відповідати природоохоронному законодавству України.

Оцінка впливу на атмосферне повітря Планованої діяльністю не передбачається утворення нових джерел викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в зв'язку з чим, розрахунок розсіювання не проводиться. Кількісний і якісний склад викидів забруднюючих речовин із джерел металургійного виробництва після реконструкції не зміниться (Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 1211000000-38 від 28.12.2016 р., виданий Міністерством екології та природних ресурсів України).

Джерела викидів забруднюючих речовин від планованого об'єкта відсутні. Оцінка впливу на водне середовище У межах території будівництва виділяються два водоносних горизонти: • водоносний горизонт кайнозойських відкладень; • водоносний комплекс кристалічних порід докембрію.

подальшою передачею стороннім організаціям згідно укладених угод

Утиль 7730.3.1.07 4 По мірі зношення Передача на СГтаПВ, використання на потреби виробництва

Відходи технічних масел

6000.2.8.05 3

Експлуатація транспортних засобів, демонтаж масло наповненого обладнання

Збір і тимчасове зберігання на території структурного подрозділу, передача на СГтаПВ, з подальшою передачею стороннім організаціям згідно укладених угод

Будівельні відходи 4510.2.9.09 4 Ремонтні й будівельні

роботи

Полігон для захоронення промислових та будівельних відходів

Лом чорних металів 7710.3.1.08 4 Будівельні та

демонтажні роботи

Повторне використання в сталеплавильному виробництві

Відходи тари та пакувальних матеріалів

6000.3.1.04 4 Розпакування матеріалів та обладнання

Вивіз на полігон для захоронення про-промислових і будівельних відходів з подальшою передачею стороннім організаціям згідно з укладеними договорами

Побутові відходи 7720.3.1.01 4 Життєдіяльність

працівників Вивіз на Міське звалище ТПВ

27

Згідно інженерно-геологічних вишукувань «Обстеження комплексу ДП-9»

(15043-ІГ1) на ділянці досліджень був розкритий водоносний горизонт на глибині 1,6 м ... 4,8 м (абс. Відм. 84,0 ... 87,2 м). Водовмісними є насипні ґрунти ІГЕ5I ... ІГЕ10I.

Водоупором служать коричнево-бурі суглинки ІГЕ11. Водоносний горизонт безнапірний. Живлення відбувається за рахунок

інфільтрації атмосферних опадів, втрат технічної води і витоків з водогінних комунікацій. Розвантаження горизонту відбувається в знижені ділянки рельєфу.

В результаті планованої діяльності гідрогеологічні умови проммайданчика не зміняться, планований об'єкт не впливає на підземні води і водоносний горизонт, скиди води в водойми відсутні. При експлуатації планованого об'єкта використовується оборотна вода і свіжа технічна вода.

Водопостачання й водовідведення виконуватиметься відповідно до технічних умов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Джерелом водопостачання є існуючі водогінні мережі КП «Кривбасводоканал» і ДПП «Кривбаспромводопостачання».

Для раціонального використання водних ресурсів на підприємстві діє зворотня система водопостачання.

Оцінка забруднення ґрунту та надр при провадженні планованої

діяльності Для розробки проектної документації для ПАТ «АрселорМіттал Кривий

Ріг» виконані інженерно-геологічні вишукування «Обстеження комплексу ДП-9» (15043-ІГ1), ДП «ДПІ« Кривбаспроект », 2015 р.

Інженерно-геологічні вишукування виконані з метою вивчення геолого літологічного розрізу, гідрогеологічних умов і фізико-механічних властивостей ґрунтів, що складають ділянку досліджень.

Майданчик будівництва знаходиться в межах Південного поля Криворізького рудного району, який входить до складу Криворізько-Кременчукської структурно-фаціальні зони Українського щита.

За даними буріння на глибину до 15 м ділянку представлений товщею четвертинних жовто-бурих і коричнево-бурих глин і лесовидних суглинків нижнього, середнього і верхнього відділів, сучасним ґрунтово-рослинним шаром. Зверху вся територія покрита насипними ґрунтами різного складу і різної потужності. Вік насипних ґрунтів - понад 20 років.

Плановані об'єкти додаткового впливу на геологічне середовище не несуть. Верхній шар на межі ґрунтового покриву з атмосферою є сумішшю ґрунту з

пилом. Культурний шар не має чіткої структури і не має властивості природного

28

ґрунту. Ґрунтово-рослинний покрив в районі підприємства має порушений характер. Планована діяльність не матиме впливу на ґрунти.

Оцінка шумового забруднення від провадження планованої діяльності. Шумовий вплив ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на селітебну зону

відповідає вимогам СН 3077-84 «Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель на території житлової забудови».

Джерелами шуму і вібрації є встановлюване працююче технологічне обладнання. Для зниження шуму від працюючого обладнання в технологічній частині планованої діяльності передбачена шумоізоляція встановленого обладнання і трубопроводів. Вплив локальної вібрації на персонал від обладнання відсутнє.

Еквівалентні та максимальні рівні звукового тиску на робочих місцях відповідають вимогам діючих норм.

Планована діяльність не змінить вплив шуму на селітебну зону, тому що плановане сучасне обладнання має захист від шуму, а його шумові характеристики нижче, ніж у устаткування, виведеного з експлуатації.

29

РОЗДІЛ 2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ.

Технічна альтернатива 1: В якості основного рішення розглядається установка

нового повітродувного агрегату, з електричним приводом (електроповітродувки). В обсязі реконструкції системи забезпечення холодним дуттям ДП-9

передбачається: - установка нового повітряного компресора, з приводним електродвигуном з

напругою 6кВ, на існуючому фундаменті в будівлі турбінного цеху ТЕЦ-3 - установка нових всмоктуючих і напірних повітропроводів, з підключенням

до загального колектору холодного дуття. На всмоктуючій лінії передбачається установка всмоктувальної вежі (для відбору атмосферного повітря і збагачення його киснем) і фільтруючих елементів (для очищення всмоктуваного повітря від механічних домішок)

- реконструкцію системи електропостачання ТЕЦ-3 з організацією нових живлючих високовольтних ліній, будівництвом нової кабельної естакади, установкою розподільчого пристрою 6кВ і високовольтної системи плавного пуску електроприводу

При роботі електроповітродувки знижується потреба у виробленні перегрітої пари високого тиску, весь пар що виробляється на котлах ТЕЦ-3 при утилізації фіксованого обсягу доменного газу перерозподіляється на турбоповітродувки що залишилася в роботі і на турбогенератори, з підвищенням вироблюваної електричної потужності.

У зв'язку зі зниженням потреби пара при роботі електроповітродувки, після модернізації існуючих парових котлів, для забезпечення необхідного обсягу виробленої пари і утилізації фіксованого обсягу доменного газу, в номінальному режимі працюватимуть тільки два парових котла.

Як альтернативне рішення розглядається послідовна заміна існуючих турбоповітродувних агрегатів на аналогічні, з приводними паровими турбінами.

Даний варіант вважається недоцільним, тому що при цьому збережеться загальна потреба вироблення перегрітої пари високого тиску, кількість парових котлів в роботі залишиться колишнім.

30

РОЗДІЛ 3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

(БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ТОГО,

НАСКІЛЬКИ ПРИРОДНІ

ЗМІНИ ВІД БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ МОЖУТЬ БУТИ ОЦІНЕНІ НА ОСНОВІ ДОСТУПНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА НАУКОВИХ

ЗНАНЬ.

Криворіжжя – один із найбагатших на корисні копалини регіонів України. Більшість із відомих родовищ пов’язана із стародавніми породами Українського щита. Найбільш важливими серед них є рудні родовища, поклади мармуру, доломітів (40% балансових запасів України), покрівельних та талькових сланців, сурику, охри, будівельних пісків, суглинків, скандію, ванадію тощо.

Місто має потужний гірничо-металургійний комплекс. Переважна номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, окатиші, чавун, сталь, готовий прокат. Питома вага гірничо-металургійного комплексу – 93,4% загальних обсягів промислового виробництва в місті.

У Кривбасі добуваються три основні промислові типи залізних руд: руди, які

безпосередньо використовуються у металургії, магнетитові і окислені залізисті кварцити, які потребують збагачення. Руди залягають головним чином серед окислених кварцитів, утворюючи близько 300 рудних покладів. Вміст заліза в них більш як 46%, шкідливих домішок – соті долі відсотка. Добувають їх переважно підземним способом. Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають понад 32 млрд. тон.

Кривий Ріг – місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, ро зташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву у степовій

зоні України на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну р. Дніпро. До складу Кривого Рогу входять: 7 районів: − Металургійний район; − Довгинцівський район; − Покровський район;

31

− Інгулецький район; − Саксаганський район; − Тернівський район; − Центрально-Міський район. селища: Авангард, Гірницьке, Коломійцеве. села: Новоіванівка, Тернуватий Кут. Клімат степовий, атлантично-континентальний, спекотне посушливе літо,

помірно м’яка з частими відлигами зима. Середньорічна температура повітря становить +8,5°С. Середня температура повітря у липні +22,2°С, у січні – -5,1°С. Тривалість безморозного періоду 175 днів. Криворіжжя відноситься до посушливих районів України, кількість атмосферних опадів 400-450 мм/рік (з максимумом на початку літа). Пересічний річний показник відносної вологості повітря 72%. Досить суттєвим є вплив метеорологічних умов на стан навколишнього природного середовища. Великий відсоток (64%) повторюваності впродовж року штилів і вітрів з малою швидкістю свідчить про те, що роль метеорологічних параметрів у накопиченні забруднюючих речовин та розсіюванні їх у атмосфері залишається сталою. Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». У місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пилогазових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюється смог, знижені дози сонячної радіації.

Опис ландшафту, стану рослинного покриву та тваринного світу флори та

видового різноманіття рослинного світу Територія Криворіжжя, розташована в зоні центрального Правобережного

степу, згідно з зоогеографічним районуванням України відноситься до Понтійського округу, Азово-Чорноморського району в межах Західної степової, або Північноморської ділянки.

На формування рослинного покриву урбоекосистем значний вплив здійснює антропогенний чинник, під дією якого формуються неоднорідні умови існування і рослинність набуває специфічних рис. Структура рослинного покриву селітебних зон міста Кривого Рогу обумовлена складними взаємодіями між факторами антропогенного впливу та залишками історично сформованого природного біогеоценотичного покриву. Едафотопи міста характеризуються строкатістю та неоднорідністю умов через особливості їх формування і являють собою штучно, цілеспрямовано створені ґрунтоподібні тіла. Рекреаційні ландшафти утворюються як наслідок антропогенного перетворення ґрунтового покриву під час створення міських екосистем з неоднорідними едафічними умовами, які впливають на

32

формування спонтанного компоненту рослинного покриву рекреаційних ділянок, а відповідно і на диференціацію рослинності. В урбоекосистемі Кривого Рогу відмічається спонтанне заростання трав’яним рослинним покривом, що обумовлено локальними екотопічними умовами та специфічними функціями міських ґрунтів. Урбанофлора Кривого Рогу складається з 23% моновидових родин, та 77 полівидових родин. До родин з ентомофільним запиленням належить 74 родини зі 101, що становить 73% від загальної кількості родин; до анемофільних відноситься 21 родина, що становить 21%; до гідрофільних 6 родин (6%). В урбанофлорі Кривого Рогу лише 6 родин здатні до запилення одночасно двома способами, комахами і вітром: Asteraceae, Euphorbiaceae, Juglandaceae, Plantaginaceae, Salicaceae, Vitaceae.

Життєві форми рослин Криворіжжя сформувалися внаслідок складної взаємодії

кліматичних факторів та антропогенного впливу. Безлісі степові регіони зумовлені особливостями ландшафтотворних факторів – посушливий клімат, дефіцит вологи тощо. В північній частині Криворіжжя характерними видами є: ковила Лесінга – Stipa lessingiana Trinet Ruqn, ковила волосиста – S. capillata L., костриця валіська – Festuca valesiaca Yaud., тонконіг вузьколистий Poa angustifolia L., келерія струнка – Coeleria gracilis L. та ін. В південній частині Криворіжжя зустрічаються ксерофітні види – ковила українська – Stipa ucrainica Р., стоколос покрівельний – Bromus tectorium L., стоколос польовий В. arvensis L. та ін. На ділянках різнотрав’я домінують пижмо звичайне – Tanacetum vulgare L., гвоздика дельтовидна – Dianhus deltoides L., жабриця рівнинна – Seseli compestre Bess. Помітно збільшується кількісний склад ефемерів та ефемероїдів - веснянка весняна Erophila verna L, зірочки жовті – Gagea lutea L., холодок лікарський – Asparagus officinalis L. та ін. В заплаві річки Інгулець на малозволожених луках формуються угрупування з полину сантонінського – Artemisia santonica L., кермека південнобузького – Limonium hypanicum Klok., хрінниці широколистої – Lepidium latifolium L., конюшини повзучої – Trifolium repens L. та ін. Із рослин гідрофітів часто зустрічається ряска триборозенчаста – Lemna trisulca L., рдесник пронизаколисний – Potamogeton perforatum L., рдесник кучерявий -– Р. erispus L., частуха подорожникова – Alisma plantago-acuatica L., різуха морська – Najas marina L., кушир темнозелений – Ceratophyllum demersum L. Порівняно незначне видове різноманіття трав’янистих життєвих форм Криворіжжя пов’язано з нетривалим періодом формування фітоценозу на урбанізованому ландшафті.

Сучасний стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, які були створені у 30-

60 роках ХХ століття та розташовані у різноманітних екологічних умовах, обумовлюється сукупним впливом антропогенних та природних факторів. Лісові

33

культурфітоценози Криворіжжя характеризуються: несформованою вертикальною структурою (в більшості випадків відсутні яруси підліску та чагарників); ущільненими посадками першого та другого ярусів; невисокими значеннями запасів стовбурної деревини; ослабленим та сильно ослабленим відносним життєвим станом деревостану.

Кристалічні відкладення набули найрізноманітнішої будови в тривалому

вивітрювальному процесі. Кам’яні породи мають вигляд високих потужних скель, наприклад, там, де зливаються річки Інгулець і Саксагань. Рослинний світ добре пристосувався до зростання на кам’янистих брилах. Першими поселенцями на камінні є лишайникипетрофіти (від грец. «петрос» – камінь та «фітон» – рослина). Поруч з лишайниками зростають мохи, прокладаючи шлях іншим рослинам.

Парки та сквери найстарішої частини Криворіжжя мають у своєму складі

значний флористичний потенціал деревночагарникових видів, існування та подальший розвиток яких насамперед обумовлюється еколого-едафічними чинниками як найбільш стійкими. Тому особливої актуальності набуває врахування основних ландшафтних характеристик при плануванні нових об’єктів озеленення або реконструкції існуючих. Площа існуючих парків та скверів загального користування на територій міста становить більше 16 тис. га, площа озеленення територій загального користування – 1347 га. Забезпечення населення міста озелененими територіями загального користування складає 25 м2 на одного мешканця.

Фауна риб Криворіжжя нараховує 36 видів, із 75, поширених на території

Дніпропетровської області. Зарегулювання стоку рік Інгулець, Саксагань, Кам'янка, Бокова, Боковенька та малих річок призвело до переформування фауністичних комплексів і трофічних груп риб. Фауна збагачена інтродукованими видами: білий амур (Ctenopharyngodon idella Valenciennes), сріблястий карась (Carassius auratus gibellio Bloch), білий товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes). Із ріки Дніпро каналом «Дніпро-Кривий Ріг» та рікою Інгулець проникли тюлька (Clupeolla delicatula Nordmann), голка-риба пухлощока (Syngnathus nigrolineatus Eichwald), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus L), бичок-кругляк (Neogobius melanostomus Pallas).

У Південному водосховищі та кількох затоплених кар’єрах зустрічається

сонячний окунь, або сонячна риба синьозяброва (Lepomis gibbosus L.), завезена ще в 19 столітті на територію Європи з Канади як декоративна риба, яка в наші природні

34

та штучні водойми попала, очевидно, завдяки акваріумістам. Даний вид не має промислового значення, хоча є їстівним.

Господарче значення мають плітка (Rutilus rutilus L.), густера (Blicca bjoerkna

L.), лящ (Abramis brama L.), короп (Cyprinus carpioL.), звичайний окунь (Perca fluviatilis L.), звичайний судак (Lucioperca lucioperca L.), звичайна щука (Esox lucius L.), поширені у природних і штучних водоймах. У риборозплідних господарствах та ставках розводять товстолобика, білого амура, сріблястого карася, коропа.

Зрідка у природних водоймах зустрічаються головень (Leuciscus cephalus L.),

звичайний в'язь (Leuciscus idus L.), золотистий карась (Carassius carassius L.), звичайний сом (Silurus glanis L.). Широко поширені малоцінні види риб − лин (Tinca tinca L.), краснопірка (Scardinius erythropthalmus L.), звичайний пічкур (Gobio gobio L.), верховодка (Alburnus alburnus L.), звичайний в'юн (Misgurnus fossilis L.), звичайний йорж (Gymnocephalus cernua L.), звичайна щипівка (Cobitis taenia L.).

На півдні Криворіжжя, у каналі Дніпро-Кривий Ріг та Південному водосховищі

надзвичайно рідкісний звичайний рибець (Vimba vimba L.). Для відкритих просторів степів характерний достатньо відомий комплекс

степових тварин, які збереглися тільки на заповідних і природоохоронних ділянках, у зонах відчуження між техногенними ландшафтами гірничодобувної промисловості.

У зв’язку з високим рівнем трансформації земель, сучасний стан тваринного

світу мало нагадує фауну колишніх степових ділянок. Степові види пристосувались до існування в умовах агроценозів або зустрічаються на острівних ділянках степу.

Утворення в регіоні значної кількості штучних лісів, лісосмуг, лісопаркових зон

зумовило значне поширення і багатство фауни лісових видів. Будівництво водосховищ на річках Інгулець, Саксагань та Південного водосховища, а також відстійників підприємств металургійного комплексу привело до збагачення фауни водно-болотного комплексу.

Значну частку фауни становлять тварини культурних ландшафтів, насамперед

селітебної зони міста Кривого Рогу та прилеглих населених пунктів. З іншого боку, зміни природних ландшафтів позначилися на збідненні степового комплексу та зникненні цілого ряду видів. Малочислені й рідкісні види становлять приблизно 40% від загального видового багатства фауни Криворіжжя.

35

Зоологічні дослідження в регіоні тривалий час мали епізодичний та

вузьконаправлений характер, а комплексні цілеспрямовані почалися тільки з кінця 70-х років ХХ сторіччя. Проте на цей час стан вивчення окремих таксономічних груп не дозволяє провести реальну оцінку загального багатства фауни.

На зоогеографічній карті Криворіжжя умовними позначками нанесені місця

існування значної кількості пріоритетних видів тварин Криворіжжя. Найчисельнішою та найбільшою за видовим

багатством є група безхребетних тварин, представлена приблизно 7000 видами (реальне число видів невідоме, оцінка числа видів ускладнена недостатнім висвітленням питання в спеціальній літературі), із яких комах, можливо, до 5300-5800 видів.

Ґрунтові нематоди представлені 82 видами різних екологічних груп: параризобіонти – 23 види, хижі – 3,

еусапробіонти – 4, девісапробіонти – 17, фітогельмінти – 35 видів, із них фітогельмінти специфічного патогенного ефекту – 19 видів.

Число видів дощових черв’яків Криворізького регіону точно не відоме, оцінюється в 7 видів із 24, поширених на території Дніпропетровської області.

Павукоподібні Дніпропетровської області представлені 322 видами. Число видів павукоподібних для Криворіжжя не встановлено.

Серед комах значну групу становлять твердокрилі (понад 800 видів), з них довгоносиків – 91, напівтвердокрилих – 53, пластинчастовусі – 33, листоїди – 21, чорниші – 22 . Інші ряди комах менш представлені: булавовусі лускокрилі до 117–132 видів для Дніпропетровської області, для Криворіжжя – приблизно 100 видів; перетинчастокрилі – 19 видів мурашок. Для ос, джмелів, рівнокрилих та інших систематичних груп дані не відомі.

Відсутні узагальнені відомості про фауну кліщів, молюсків Криворіжжя та деяких інших систематичних груп безхребетних тварин.

Найбільш типовими представниками фауни безхребетних є виноградний слимак (Helix pomatia), звичайна мокриця (Oniscus asellus L.), кільчастий шовкопряд

36

(Malacosoma neustria L.), златоочка (Chrysopa perla L.), дубова листовертка (Tortrix viridana L.), блошак (Psylla mall L.), хрущ (Melolontha hippocastani F.), клоп-черепашка (Eurygaster integricepsPut.), бронзівка золотиста (Cetonia aurata), червоноклоп, або великий клоп-москаль (Pyrrhocoris apterus), клоп ранатра (Ranatra linearis L.), звичайна оса (Vespa vulgaris L.), звичайний цвіркун (Grullus campestris) та інші. Значну групу становлять рідкісні, малочисельні та широко поширені види з невизначеним статусом перебування. До цієї групи можна віднести жука звичайну майку (Meloe proscarabaeus L.), павука аргіопу брюнніха, або павука-осу (Argiope bruennichi).

Фауна Дніпропетровщини в цілому є типовою для степової зони України – представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 246 видів птахів, 12 видів і підвидів плазунів, 10 земноводних, 59 риб).

Можна зустріти в Степовому Придніпров’ї вовка, річкову видру й борсука, лісову й кам’яну куницю, тхора, горностая. Більш численними є лисиця і єнотовидний собака, ласка. Зусиллями природоохоронців та мисливських товариств акліматизовані або відновлені популяції кабана, козулі, оленя плямистого, свині дикої. Так само штучно повернуто дніпровським плавням і річкового бобра.

Серед птахів краю типовими є лунь степовий, лунь болотний, кібчик, яструб та інші хижі, дрофа, журавель, жайворонок, перепел, куріпка сіра, грак, ворона сіра, ластівка, горобець, шпак. Окрасою плавнів і заплавних лісів є колонії сірих, білих й рудих чапель. Найбільше ж птахів у видовому і кількісному відношенні скупчується біля степових озер, таких як Булахівський, Солоний, Дебальцевський лимани тощо. Біля них гніздяться різноманітні кулики, качки, крячки, іноді можна зустріти лебедів і журавлів. Більш рідкісними є могильник, орел-карлик, орел-сіруватень та крупні соколи – балобани.

Опис загального стану водного середовища Водні ресурси представлені водами річок і штучних водоймищ, підземними

водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих водних об’єктів зазнали значного зарегулювання

поверхневого стоку (на р. Саксагань і р. Інгулець). На річках, у балках Кривбасу створено 5 водосховищ і понад 100 ставків. Територія Кривбасу належить до південної частини Українського басейну тріщинних вод (частини Широківського, Апостолівського районів, Криворізький, Софіївський і П’ятихатський райони). Загальний напрям стоку підземних вод Криворіжжя – на південь – в бік Причорноморської тектонічної западини, а також до місцевого базису ерозії – річкових долин, балок, ярів, тому місцями виникають джерела та мочажини (місця просочування підземних вод на денну поверхню у вигляді сильно змоченого ґрунту).

37

На території Криворіжжя протікають 8 річок (всі входять до басейну Дніпра):

Інгулець, з притоками – Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу, впадає в р. Інгулець), а також Кам’янка – притока р. Базавлук. Всі річки, окрім Інгульця та Саксагані, відносяться до розряду малих річок. Річка Інгулець бере початок на Придніпровській височині, з балки поблизу с. Топило Знам’янського району Кіровоградської області, до впадання в р. Дніпро проходить по території Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей. Якість води в р. Інгулець на вході в місто Кривий Ріг вже не відповідає вимогам нормативних документів, так як має негативні чинники з боку підприємств міста Жовті Води та Кіровоградської області. Режим стоку річки Інгулець типовий для рівнинних річок і характеризується відносно високими весняними повенями та літньо-осінніми та зимовими меженями. У весняний період і при відлигах у зимовий період річка живиться талими водами. В іншу частину року стік річки підтримується ґрунтовими та дощовими водами, а також поверхневою притокою під час дощів і злив у басейні річки. Стік річки Інгулець зарегульований Олександрійським, Іскрівським та Карачунівським водосховищами. В межах міста Кривого Рогу на річці Інгулець створене Карачунівське водосховище, яке є останнім з каскаду. Площа водосховища 44,8 км2 , повний об’єм 308,5 млн. м3 , у тому числі корисний – 288,5 млн. м3, довжина 35 км, середня глибина 6,88 м, максимальна глибина – 19,1 м, середня ширина – 1,28 км, максимальна ширина – 5,3 км. Вода водосховища придатна для пиття, зрошення, промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Вище по течії на р. Інгулець знаходяться Олександрійське та Іскрівське водосховища.

Річка Саксагань є лівою притокою річки Інгулець. Вона бере початок у

с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Впадає вона в р. Інгулець ліворуч на 323 км від гирла. Річка Саксагань переважно живиться талими та дощовими водами. Річний хід рівня води характеризується високим і інтенсивним підйомом у період весняної повені, низьким у літньо-осінній період. Сток річки Саксагань повністю зарегульований каскадом водосховищ: Макортівське, Кресівське та Саксаганське (колишнє Дзержинське). В межах міста Кривого Рогу на р. Саксагань збудовано 2 водосховища – Кресівське (1948р.), яке використовується для регулювання поверхневого стоку і Саксаганське (Дзержинське) (1952р.), яке використовується для трансформації максимальних обсягів стоку з басейну р. Саксагань в р. Інгулець. Кресівське водосховище має площу 5,2 км2, повний об’єм 10,22 млн. м3, середня глибина 1,96 м. Саксаганське (Дзержинське) водосховище – саме нижнє. Площа водоймища 1,5 км2, повний об’єм 2,6 млн. м3. За межами Кривбасу розташоване Макортівське водосховище, яке є джерелом питного водопостачання м. П’ятихатки. Крім того, води цих водосховищ

38

призначені для технічних цілей. Річка Саксагань на гирловій ділянці закрита в Саксаганський дериваційний тунель. Саксаганський тунель є унікальною гідротехнічною спорудою, що являє собою підземну річку, закопану на глибину від 31 до 63 м. Подібних споруд немає в Україні. Тунель проходить під житловою зоною міста. Тунель створений з метою відведення води річки Саксагань від великих запасів залізної руди колишнього рудника ім. Кірова. Споруджувався як гірнича проходка. Так ріка Саксагань наразі впадає в ріку Інгулець на 1,5 км нижче від природного гирла. Довжина тунелю складає 5322 м, діаметр тунелю 3,5 м. Тунель введений у дію у 1957 році та розрахований на експлуатацію на наступні 150 років. Для збору води до тунелю збудоване останнє за течією річки Саксагань – Саксаганське (Дзержинське) водосховище. На поверхні тунель має вхідний і вихідний портали, які складаються з башт, всередині яких встановлена шлюзова конструкція регуляції пропуску і випуску води. Біля Кривого Рогу в 1961 році споруджене водосховище Південне.

Питне водопостачання міста Кривий Ріг здійснюється підприємством ДПП

«Кривбаспромводопостачання» з річки Інгулець (Карачунівське водосховище) та з Південного водосховища.

На сьогоднішній день водогосподарська діяльність гірничорудних підприємств

Кривбасу характеризується надлишком зворотних вод. Видобуток і переробка залізної руди пов'язані з великою кількістю відкачки шахтної і кар'єрної води для забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів. З метою забезпечення необхідних ємностей для подальшої акумуляції надлишків зворотних вод на протязі вегетаційного періоду 2017 року, а також для безпечного існування Криворізького гірничодобувного регіону та прилеглих територій в цілому, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року проводиться скидання із ставка-накопичувача балки Свистунова надлишків зворотних вод у річку Інгулець.

Для створення екологічно безпечних умов життєзабезпечення населення міста,

в межах цілей та завдань Стратегічного плану розвитку міста Кривого Рогу щодо створення екологічно чистого міста ефективного використання природних ресурсів рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 р. 901 затверджено Міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки (далі – Міська екологічна програма).

39

Об’єкти природно-заповідного фонду та об’єкти культурної спадщини На території міста Кривого Рогу налічується 14 об’єктів природно-заповідного

фонду України загальною площею 375,44 га, з яких 3 площею 142,4 га є об’єктами загальнодержавного значення, інші є об’єктами місцевого значення.

Об’єктами загальнодержавного значення є:

- ландшафтний заказник «Балка Північна Червона»; - геологічна пам'ятка природи «Скелі МОДРу»; - Криворізький ботанічний сад НАН України.

Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України

розташований у Тернівському районі міста. Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Територія ботанічного саду займає площу 52,4 га. Найбільша площа Саду відведена під дендрарій – 22 га. Головна частина колекційного фонду деревних рослин розташована в експозиціях дендрарію. Тут створені моносади, в яких представлений декоративний сортовий матеріал, а саме – сирінгарій, розарій, сад магнолій, сад таволг, сад чубушників, сад безперервного цвітіння, сад сакури, експозиції господарсько-корисних рослин, квітниково-декоративних, рідкісних і зникаючих, лікарських.

В оранжереї площею 1300 м2 зібрана унікальна колекція тропічних та

субтропічних рослин. Ботанічний сад відіграє значну роль в покращанні екологічного стану нашого міста. Всього в колекціях саду зібрано 4112 видів, форм та сортів рослин світової флори.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України 73-р від 11 лютого 2004 року

колекція деревних та чагарникових рослин саду віднесена до таких, що становлять національне надбання України. У ботанічному саду постійно оновлюються експозиції. Створено нові експозиції: − тюльпанарій, де висаджено 4500 цибулин 10 нових сортів тюльпанів світової селекції; − коніферетум, що представляє унікальну колекцію хвойних рослин, що нараховує 175 видів, форм та культиварів. Вдосконалено Розарій, що презентує 209 сортів троянд, які відносяться до 11 садових груп. Родзинкою колекційного фонду Саду є зібрання колекції Азалії індійської, що презентує майже 70 сортів вітчизняної та зарубіжної селекції.

Колекції саду використовуються для біологічної рекультивації відвалів, бортів

кар’єрів, для озеленення промислових майданчиків підприємств.

40

Наукова цінність заказника «Балка Північна Червона» полягає у наявності в її

складі рідкісних видів рослин, серед яких 6 занесені до Червоної книги України: астрагал шерстистоквітковий, ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила українська, тюльпан Біберштейна, шафран сітчастий. Загальна кількість охоронних рослин складає 44, з них – 28 охороняються в області.

41

Перелік об’єктів природно – заповідного фонду міста Кривого Рогу

п/п

Назва Установи, організації та підприємства, на яких

покладені охоронні зобов’язання

Площа, га

Місце знаходження Опис об’єкту

1 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Балка Північ-на Червона"

Виконком Тернівської районної у місті ради

28,0 Тернівський район м. Кривого Рогу. На території північно - західної околиці міста

Балка "Північна Червона" - найкрупніша балка басейну р. Саксагань. Цінний природний ландшафт з унікальними виходами гірських порід Криворізької серії по схилах з великою чисельністю популяцій рідкісних рослин і тварин

2 Геологічна пам’ятка природи загально-державного значення "Скелі МОДРу"

Виконком Центрально-Міської районної у місті ради

62,0 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу

Унікальні природні відслонення правого і лівого берегів р. Інгулець з виходом на денну поверхню залізистих та сланцевих порід Криворізької серії докембрія.

3 Криворізький ботаніч-ний сад Національної академії наук України – об’єкт природно-заповідного фонду загально-державного значення

Криворізький ботанічний сад НАН України

52,0 Тернівський район м. Кривого Рогу, вул. Маршака, 50

Ботанічний заклад, який характеризується значною колекцією рослин та розробляє теорію оптимізації техногенного середовища на базі збагачення регіону шляхом інтродукції та акліматизації рослин світової флори та розробки наукових взаємодій індустрії і живої природи

4 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Виходи аркозових пісковиків"

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

4,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу. Селище Південного ГЗК, лівий берег р. Інгулець

Виходи на денну поверхню аркозових пісковиків, які входять в нижню світу Криворізької серії докембрія

5 Ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Північна Червона"

Виконком Тернівської районної у місті ради

26,0 Тернівський район м. Кривого Рогу. На території північно – західної околиці м. Кривого Рогу

Цінний природний ландшафт з унікальними виходами гірських порід Криворізької серії по схилах з великою чисельністю популяцій рідкісних рослин і тварин

6 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Сланцеві скелі"

Шахтоуправління ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

4,0 Саксаганський район м. Кривого Рогу. Біля шахт "Південна" та "Північна", правий берег р. Саксагань

Виходи на денну поверхню аспідних сланців - порід середньої світи Криворізької серії докембрію та стародавніх гірничих розробок.

7 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Скелеватські виходи"

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат "

9,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу. В 500 м від кар’єру Південного

Виходи на денну поверхню аркозового, філітового та талькового горизонтів порід нижньої світи Криворізької серії докембрія

42

ГЗК, лівий берег р. Інгулець

8 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Пісковикова скеля"

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат "

1,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу. Біля підстанції ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат "

Виходи на денну поверхню аркозових пісковиків та конгломератів нижньої та середньої світ Криворізької серії докембрія

9 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Виходи амфіболітів"

ш."Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком"

5,0 Саксаганський район м. Кривого Рогу. Біля шахти "Родіна"

Виходи на денну поверхню плотної породи темно – зеленого кольору з міндалинами кварцу

10 Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Дерево культурної груші"

СП ПРАТ "ММК ім. Ілліча "ГЗК "УКРМЕХАНОБР"

0,03 Саксаганський район м. Кривого Рогу, вул. Харцизька, 138

Дерево груші, яке за віком досягає понад 200 років

11 Ботанічний сад місцевого значення "Дендрологічний парк"

ДП "Криворізьке лісове господарство"

27,0 Довгинцівський район м. Кривого Рогу, біля сел. Залізничне

Територія зі спеціально створеними насадженнями різноманітних деревних та чагарникових порід місцевої флори та інтродуцентів

12 Парк-пам'ятка садово – паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Федора Мершавцева "

Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради

36,0 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу

Естетичний, виховний, науковий природоохоронний, оздоровчий куточок міста. Є найкрупнішим парком відпочинку Кривого Рогу, в якому розміщено понад 40 видів декоративних деревних порід, кущів, квітів.

13 Ландшафтний заказник місцевого значення "Візирка"

ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат "

121,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу

Цінний природний ландшафт з унікальними виходами гірських порід, а також всього комплексу самовідновлених природних екосистем із рідкісними видами рослинного та тваринного світу.

14 Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Старовинна груша на Карнаватці"

Підприємство об’єднання громадян "Криворізьке учбово виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (ПОГ Криворізьке УВП УТОС)

0,015 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу, вул. Шмідта, 13

Дерево груші, яке за віком досягає понад 300 років

43

Поводження з відходами та раціональне використання земель Одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і

негативного впливу на всі компоненти довкілля є значна чисельність промислових об’єктів, у результаті діяльності яких утворюється велика кількість промислових відходів.

Загалом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» основними видами є відходи видобутку і збагачення руди залізної, а саме: розкривні та пусті породи, хвости збагачення, відходи металургійного виробництва – шлаки доменні, сталеплавильні, шлами, окалина тощо.

Промислові відходи розміщуються у місцях видалення відходів (надалі – МВВ). На місця видалення відходів відповідно до ст. 28 Закону України «Про відходи» складаються спеціальні паспорти місць видалення відходів. Щорічно інформація, що міститься у паспортах МВВ переглядається підприємствами, і при потребі вносяться зміни. Ведення реєстру МВВ та погодження змін до паспортів МВВ здійснює Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

На теперішній час у місті нараховується 32 паспортизовані місця видалення відходів.

44

Перелік місць видалення відходів, на які розроблені спеціальні паспорти Підприємство Місця видалення відходів

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Відвал "Степовий" відходів розробки кар’єрів руди залізної Відвал "Дальній" відходів розробки кар’єрів руди залізної Хвостосховище "Об’єднане. Четверта карта" Хвостосховище "Миролюбівське" Складування доменного гранульованого шлаку на території комплексу ДП-9 ДЦ-2 Комплекс споруджень шламонакопичувачів металургійного виробництва Акумулююча місткість складування окалини з вторинних відстійників прокатних цехів Відвали шлаків доменного виробництва Відвали шлаків сталеплавильного виробництва Відвали 2,3 відходів розробки кар’єрів руди залізної Полігон для поховання промислових та будівельних відходів

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

Відвали "Лівобережні" Хвостосховище "Об’єднане. Перша карта" Хвостосховище "Войково"

ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

Відвал розкривних порід Першотравневий Відвал розкривних порід Ганнівський Хвостосховище

ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

Відвал розкривних порід 1 Відвал розкривних порід 2 Відвал розкривних порід 3 Хвостосховище

ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

Відвал 5 Відвал 6 Відвал "Південно-Західний" Хвостосховище

ПАТ "Кривбасзалізрудком" Склад пустих порід ш."Октябрська" ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання"

Майданчик тимчасового складування відходів горілої землі та металургійного шлаку в районі термообрубного цеху та механоскладального цеху 2

ДПП "Кривбаспромводопостачання" Шламонакопичувач Карачунівських водоочисних споруд Відстійник шахтних вод ім. Карла Лібкнехта Відстійник шахтних вод насосної станції 8

КП "Кривбасводоканал" Поле компостування ПАТ "Надєжда" Мулові майданчики очисних споруд

45

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» зобов’язанням

підприємств є: повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, впровадження заходів для максимальної їх утилізації.

Дані про стан ґрунтового покриву Основні підприємства, що порушують землі, це гірничо–збагачувальні

комбінати, які проводять розробку корисних копалин відкритим способом та шахти. В результаті їх господарської діяльності на території Дніпропетровської області порушено 37,95 тис. га земель, з них відпрацьовано 6,03 тис. га. Процес формування гумусового шару та процес його деградації носять довгостроковий характер, тому виділити зміни, які відбулися за останні два – три роки, не є можливим.

Виходячи з даних попередніх розділів – оцінки очікуваного впливу на довкілля,

планована діяльність не призведе до суттєвого забруднення чи деградації компонентів довкілля. Без провадження планованої діяльності показники якості довкілля залишаться на існуючому рівні.

46

РОЗДІЛ 4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ.

При реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі

9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 ймовірний вплив можуть зазнать наступні фактори довкілля:

Ґрунти. Територія ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розташована на землях промисловості, тому у процесі реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 вплив на ґрунти за рахунок техногенного впливу оцінюється як екологічно прийнятний.

Верхній шар на межі ґрунтового покриву з атмосферою є сумішшю ґрунту з пилом. Культурний шар не має чіткої структури і не має властивостей природного ґрунту. Ґрунтово-рослинний покрив в районі підприємства має порушений характер. Планована діяльність не матиме впливу на ґрунти.

З метою запобігання вітрової й водної ерозії ґрунту, тривалість виробництва зводиться до мінімуму.

Ділянки, тимчасово зайняті під будівельні матеріали, техніку та ін., після закінчення будівельних робіт планується впорядкувати та благоустроїти.

Плановані заходи щодо виключення витоків з інженерних комунікацій попереджуватимуть підвищення кислотності ґрунту й підняття рівня ґрунтових вод.

Погіршення фізико-механічних властивостей ґрунтів у процесі експлуатації електроповітродувки, так і в цілому всього підприємства не передбачається.

Водні ресурси. В результаті планованої діяльності гідрогеологічні умови проммайданчика

не зміняться, планована діяльність не вплине на підземні води і водоносний горизонт, скиди води в водойми не передбачаються.

З огляду на те, що в районі 3-5 км розміщення території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» немає шпар використовуваних для водопостачання населення й з урахуванням конструктивних рішень, вплив на ґрунтові води можливий тільки в період будівництва в межах припустимого.

У період експлуатації, за умови дотримання правил експлуатації підземних мереж і недопущенні аварійних ситуацій вплив на підземні води не очікується.

47

З огляду на заходи щодо очищення й використання стоків, можна зробити висновок про те, що ступінь впливу на поверхневі й підземні води, при експлуатації об'єкта прийнятний.

Тваринний та рослинний світ. Згідно «Реєстру природно-заповідного фонду Дніпропетровської області» в розглянутому районі природно-заповідні об’єкти відсутні.

Багаторічне функціювання підприємств призвели до зміни природного ландшафту частково на техногенний з характерною для нього сорно-рудеральною рослинністю, що виростає уздовж доріг, під’їзних шляхів та інших наземних комунікацій, поблизу будівель підприємства і огорож, на промислових пустирях.

Зелений покрив на прилеглій території представлений, в основному, дикорослими видами трав’янистих рослин, в тому числі: кульбаба, в’юнок, календула, суріпиця, буркун та інші.

Тваринний світ в цьому районі представлений різного виду гризунами, домашніми тваринами та різноманітністю видів птахів.

В даний час рослинний покрив і тваринний світ прилеглої до підприємства територій не вимагає спеціальних видів захисту, так як на них не ростуть види рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України.

Більш детальна інформація стосовно видалення зелених насаджень в рамках планованої діяльності, біде визначена на стадії розробки проектної документації, та, при необхідності, будуть здійснені обстеження зелених насаджень, згідно з ПКМУ 1045 від 01.08.2006р. «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» з наступною компенсацією відновної вартості.

Промислове освоєння Кривого Рогу призвело до деградації рослинного і тваринного світу регіону. В результаті будівництва та подальшої експлуатації металургійного, коксохімічного, гірничо-збагачувального виробництва і інших виробництв, розвитку міста Кривий Ріг та відповідної інфраструктури, зростання щільності населення, головним екологічним наслідком є збіднення рослинного покриву. Збіднення генофонду місцевої флори відбулося, як за рахунок зникнення місцевих популяцій, так і за рахунок скорочення їх ареалу та чисельності, зниження фітоценотичної активності і репродуктивної здатності.

Тваринний світ в розглянутому районі м. Кривий Ріг представлений дрібними видами хребетних тварин і комахами. У фауні наземних хребетних

48

тварин переважають птахи, які зуміли пристосуватися до середовища проживання в урбанізованих міських умовах.

У річці зустрічаються уклейка, краснопірка, плотва, карась, короп, окунь, тарань, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство. У зв'язку з дуже великою забрудненістю вод промисловими стоками криворізьких і Інгулецького гірничо-збагачувального комбінатів, одиничні рекреаційні зони відпочинку перебувають в запустінні.

Слід відмітити, що адаптація рослин до промислового забруднення середовища потребує покращення довкілля методами фітомеліорації. Для цього слід використовувати рослини з високою газопоглинаючою активністю, що дозволить покращити мікроклімат, а тому необхідно провести підбір деревних і чагарникових рослин для створення захисних лісових насаджень.

Заповідних територій в розглянутому районі немає. В місті наявний геологічний пам’ятник природи республіканського значення «Скелі Мопра». Нижче Кривого Рогу розташований ландшафтний заказник (техногенний парк) «Визирка». На відстані 6 км від проектованого об'єкта розташовується пам'ятник садово-паркого мистецтва – парк ім. Газети «Правда».

Прямого впливу шляхом вилучення об’єктів тваринного і рослинного світу не передбачається. Непрямий вплив носить допустимий характер, необоротних наслідків не прогнозується. Технологічні процеси в період проведення робіт дозволять раціонально використовувати проектовані площі і об’єкти, що призведе до мінімального впливу на рослинний і тваринний світ. За масштабами поширення впливу відносяться до відносно локального, який характеризується впливом лише у виробничій зоні підприємства.

Шумове, вібраційне, світлове, теплове забруднення. Плановані заходи практично виключають шумовий вплив технологічного устаткування планованого об'єкта на сформовану акустичну ситуацію, як на проммайданчику, так і на прилеглій території.

Планована діяльність не пов’язана зі споживанням електроенергії напругою більше 400 кВ, шкідливий вплив на персонал і навколишнє середовище відсутній.

У приміщеннях, у яких згідно технологічних і санітарно-гігієнічних вимог необхідна підтримка заданої температури, у теплий період року передбачається кондиціювання повітря автономними системами кондиціювання. Кондиціювання повітря в приміщеннях підвищує комфортність умов праці. У

49

результаті здійснення планованих заходів щодо аспірації, опаленню й вентиляції - повітря в робочій зоні проектованих приміщень відповідатиме гігієнічним вимогам до повітря робочої зони.

Атмосферне повітря. Викиди забруднюючих речовин передбачаються тільки в період

проведення будівельних робіт. Викиди в період експлуатації відсутні та в цілому по підприємству залишаться на існуючому рівні.

На клімат і мікроклімат планована діяльність не матиме впливу за відсутності значного виділення забруднюючих речовин, тепла і вологи.

При розгляді можливих впливів планованої діяльності на навколишнє

середовище слідує: • Змін клімату і мікроклімату в результаті планованої діяльності не

очікується. • В атмосферне повітря забруднюючі речовини не надходять. • На водне середовище вплив не виявляється. • На ґрунт, рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти вплив не

виявляється. • На соціальну і техногенне середовище вплив не виявляється. Стан сформованих в районі проектованої діяльності біотопів флори і фауни

не зміниться, заповідні об'єкти в зоні активного впливу відсутні. Об'єкти соціального призначення, а також житловий фонд в зоні впливу

проектованого об'єкта відсутні; умови проживання місцевого населення на території м Кривий Ріг не порушуватимуться.

В результаті планованої діяльності порушення експлуатаційної надійності та безпеки прилеглих техногенних об'єктів не передбачається.

РОЗДІЛ 5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Оцінка впливу на довкілля в період будівельних робіт. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від роботи будівельної

техніки, при проведенні земляних, зварювальних і фарбувальних робіт на прилеглій території не перевищуватимуть нормативних значень і спостерігатимуться безпосередньо в зоні виконання будівельних робіт.

50

Основні джерела шуму не чинитимуть істотного негативного впливу на прилеглі території житлових забудов за рахунок проведення робіт тільки в денний час, застосування нових технологій будівництва, а також дальності ведення даних робіт.

В період будівельних робіт утворюватимуться будівельні, побутові та помислові відходи. Поводження з відходами здійснюється за існуючою на підприємстві схемою.

Ремонт та обслуговування будівельних механізмів передбачено на спеціалізованих підприємствах, за межами території ПАТ «АМКР».

Влив на довкілля в період будівельних робіт можна оцінити, як допустимий, тимчасовий, локальний.

Оцінка впливу на довкілля в період експлуатації нової електроповітродувки

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» має Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 1211000000 від 28.12.2016, терміном до 28.12.2023, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України. При реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 планується використання сучасного обладнання з більш високим рівнем екологічної безпеки.

Територія ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розташована на землях промисловості, тому у процесі реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 вплив на ґрунти за рахунок техногенного впливу оцінюється як екологічно прийнятний. Погіршення фізико-механічних властивостей ґрунтів у процесі експлуатації електроповітродувки не передбачається.

В результаті планованої діяльності гідрогеологічні умови не зміняться, планована діяльність не вплине на поверхневі, підземні води і водоносний горизонт, скиди води в водойми не передбачаються.

Плановані заходи практично виключають шумовий вплив технологічного устаткування планованого об'єкта на сформовану акустичну ситуацію району розміщення планованого об’єкту. Вплив можна оцінити як прийнятний.

Світлового та радіаційного забруднення довкілля не передбачається. Згідно «Реєстру природно-заповідного фонду Дніпропетровської області» в

розглянутому районі природно-заповідні об’єкти відсутні.

51

Прямого впливу шляхом вилучення об’єктів тваринного і рослинного світу не передбачається. Непрямий вплив носить допустимий характер, необоротних наслідків не прогнозується. Технологічні процеси в період проведення робіт дозволять раціонально використовувати проектовані площі і об’єкти, що призведе до мінімального впливу на рослинний і тваринний світ. За масштабами поширення впливу відносяться до відносно локального, який характеризується впливом лише у виробничій зоні підприємства.

Транскордонного поширення впливу на довкілля не передбачається. Оцінка ризику планованої діяльності на здоров’я населення Оцінка ризику впливу на навколишнє середовище експлуатації комплексу

виконана згідно п.2.45 ДБН А.2.2-1-2003 відповідно до методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря», затвердженими наказом МОЗ України 184 від 13.04.2007г. і включає:

- оцінку ризику впливу планованої діяльності на здоров'я населення; - оцінку соціального ризику впливу планованої діяльності, в залежності

від величини якого приймається рішення про прийнятність експлуатації об'єкта. Ризик впливу експлуатації проектованого об'єкта на здоров'я населення від

забруднення атмосферного повітря оцінюється індексом небезпеки (HI), що характеризує ризик розвитку неканцерогенних ефектів.

Оцінка ризику впливу експлуатації об'єкта на здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря надана на підставі розрахунків ризиків розвитку неканцерогенних ефектів, виконаних згідно, з додатком «Ж» ДБН А.2.2-1-2003.

Критерієм оцінки неканцерогенними ризику є гранична величина допустимого ризику HQ = 1, таблиця Ж.1 додатка «Ж» ДБН А.2.2-1-2003.

Індекс небезпеки (HI), що характеризує ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається за формулою:

HI = ΣHQi, де: HQi – коефіцієнти небезпеки для окремих забруднюючих речовин:

HQi = Ci / RfCi, де: Ci – розрахункова середньорічна концентрація забруднюючої речовини,

мг/м3; RfCi – референтна (безпечна) концентрація забруднюючої речовини, мг/м3,

прийнята згідно з додатком до п. 4.3.1 вищевказаних методичних рекомендацій.

52

Оцінка величин середньорічної (середньосезонної концентрації) здійснюється на підставі дифузійних розрахунків з використанням відомостей про потенціал забруднення атмосфери і параметрів викидів шкідливих домішок.

Розрахунок середньорічних концентрацій діоксиду азоту при конкретному напрямку вітру виконаний за формулою:

125РС

С мср

⋅=

, де: Сср - середньорічна приземна концентрація забруднюючої речовини, мг / м3; См - максимально разова концентрація забруднюючої речовини, мг / м3; Р - частота повторюваності вітру з боку підприємства на розрахункову

точку,%. Величина середньорічної концентрації визначається інтеграцією по частоті

повторення напрямку вітру величини середньорічної концентрації, розрахованої для певного напряму вітру.

∑⋅

=1

125P

icpi

PCС

, де: Сi - справжня величина середньорічної концентрації, мг / м3; Сср - середньорічна концентрація при певному напрямку вітру, мг / м3; Рi - ймовірність певного і-того напрямку вітру по румбам,%; Р - кількість румбів. Результати розрахунків середньорічної концентрації азоту діоксиду та

розрахунку індексу небезпеки (НІ), що характеризує ризик розвитку неканцерогенних ефектів від забруднення атмосферного повітря при експлуатації об'єкта, наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Забруднююча речовина Азота діоксид

Максимальна приземна концентрація на межі СЗЗ, частки ГДК, мг/м3

0,2096 0,042

Средньорічна концентрація, мг/м3, при повторюваності напрямків вітру за румбами, %

Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх 3х ПдЗх

15,4 16,1 15,2 10,3 9,8 10,3 11,5 11,4

0,0046 0,0048 0,0046 0,0031 0,0029 0,0031 0,0035 0,0034

53

Средньорічна концентрація Сi, мг/м3 0,03 Референтна концентрація (RfCi), мг/м3 0,04 Коефіцієнт небезпеки (HQi) 0,75 Індекс неканцерогенної небезпеки (HI=ΣHQi) 0,75 Згідно з розрахунком індекс неканцерогенної небезпеки менше 1, тобто

HI = 0,75 < 1, отже, можна зробити висновок, що ризик розвитку шкідливих неканцерогенних ефектів на здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря азотом діоксиду прийнятний (табл.Ж.1 додатка «Ж» ДБН А.2.2-1-2003).

Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності виконана згідно з

додатком «И» ДБН А.2.2-1-2003. Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи

людей, на яку може вплинути впровадження об'єкта господарської діяльності з урахуванням природно-техногенної системи.

Соціальний ризик визначається за формулою: Rs = CRa ∙ Vu ∙ (N/T) ∙ (1 – Np),

де: CRa – канцерогенний ризик комбінованої дії (10-6), CRa = ∑ICRi; Vu – вразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря,

визначається як відношення площі відведення під об'єкт господарської діяльності (9135 м2 до площі об'єкта з СЗЗ (136 млн. м2), Vu = 9135/136000000 = 6,7 ∙ 10-5;

N – чисельність населення згідно з даними населених пунктів (70000 чол. – чисельність населення Металургійного району м Кривий Ріг);

Т – середня тривалість життя (70 років); Np – коефіцієнт, що враховує зміну кількості робочих місць,

Np = ∆Nр / Nrm = 5 / 24633 = 0,0002, де ∆Nр – кількість додаткових робочих місць; Nrm – попередня кількість робочих місць.

Rs = 10-6 ∙ 6,7 ∙ 10-5 ∙ (70000 / 70) ∙ (1 – 0,0002) = 6,7 ∙ 10-8. Так як, розрахунковий показник соціального ризику менше 10-6 чол/рік, то

рівень соціального ризику на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважається прийнятним.

Кумулятивний вплив. Планована діяльність з установки нової

повітродувки не матиме кумулятивного впливу на довкілля в складі як самого підприємства (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), так і на межі санітарно-

54

захисної зони підприємства, так як не матиме нових джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Водночас, основними підприємствами, що здійснюють найбільший вплив на стан навколишнього природного середовища міста Кривий Ріг, є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «ПІВДГЗК», ПРАТ «ПІВНГЗК», ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», ПРАТ «ЦГЗК», ПАТ «Кривбасзалізрудком», ПРАТ «ІНГЗК», ПРАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА», СП ПРАТ «ММК ім. Ілліча» ГЗК «УКРМЕХАНОБР».

Для створення екологічно безпечних умов життєзабезпечення населення міста, в межах цілей та завдань Стратегічного плану розвитку міста Кривого Рогу щодо створення екологічно чистого міста, ефективного використання природних ресурсів рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 р. 901 затверджено Міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки.

Зниження негативного впливу на довкілля - це модернізація та оновлення технологічного обладнання, внесення змін в організацію господарської діяльності, що відповідають сучасним екологічним нормам.

Своєчасне, сумлінне та повне виконання підприємствами-забруднювачами заходів, передбачених Міською програмою вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, значно знизить кумулятивний вплив на довкілля при проваджені господарської діяльності.

55

РОЗДІЛ 6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ

Усі прогнози мають ймовірнісний характер і ґрунтуються на даних про

стан навколишнього природного середовища на певний момент часу і в минулому.

Для прогнозування впливу на довкілля планованої діяльності було виконано детальний аналіз стану компонентів навколишнього середовища території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», та території яка може зазнати впливу планованої діяльності.

Для прогнозування впливу реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 на довкілля використовувались методи з використанням довідникових даних, сертифікатів, довідок (кліматичні характеристики та фонові концентрації):

1. Методи математичних розрахунків згідно діючих методик: - «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в

атмосферне повітря різними виробництвами (т.1-3)», Український науковий центр технічної екології. Донецьк, 2004 р.;

- «ГКД 34.02.305–2002. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення»;

- «Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від процесів електро-, газозварювання, наплавлювання, електро-, газорізання та напилювання металів», м. Київ, 2003 р.

- «Сборник методик по определению концентраций загрязняющих веществ в промышленных выбросах», Госкомгидромет СССР, Гидрометеоиздат, Ленинград, 1987 г.;

- «Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами», ВАТ «УкрНТЕК», 1999 г.;

- «Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 309 від 27.06.2006 р.;

- Рівень звукового тиску на проммайданчику комбінату та на СЗЗ визначено згідно ДБН В.1.1-31:2013 «Захист території, будинків і споруд від шуму».

56

РОЗДІЛ 7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ.

Планованою діяльністю передбачається виконання наступних заходів для

попередження забруднення навколишнього природного середовища. Під час виконання будівельних робіт необхідно: - дотримуватись збереження меж, відведених для виконання будівельних

робіт; - передбачити регулярні профілактичні ремонти будівельної техніки з

метою уникнення витоків з маслобаків, гідроциліндрів і ін.; - використовувати вантажопідіймальні механізми з електричним приводом

для зменшення шуму; - двигуни транспортних засобів, що знаходяться під розвантаженням

(вантаженням) необхідно вимикати; - у літній період часу усі дороги і майданчики дорожнього типу повинні

поливатися водою, для чого передбачається використання спеціальних поливальних автомашин;

- на території будівельного майданчика для будівельників встановити контейнер для побутових відходів, стежити за його своєчасним вивезенням;

- здійснювати злив паливно-мастильних матеріалів в спеціально відведених для цього місцях з подальшою передачею відходів стороннім організаціям згідно договору;

- нафтопродукти, мастильні матеріали транспортувати в герметичних закритих місткостях (цистернах, бочках тощо) спеціальним автотранспортом;

- проїзд автотранспорту передбачається по постійних і тимчасових автодорогах, що зберігають благоустрій прилеглої до будівельного майданчика території заводу;

- при відведенні зливових вод з будівельного майданчика слід використати існуючу промзливову каналізацію.

При здійсненні планованої діяльності: - озеленення і благоустрій прилеглої території; - відведення дощових стічних вод здійснювати в мережу існуючої

виробничо-зливової каналізації; 57

- не допускається забруднення ґрунту паливно-мастильними матеріалами, мастила з усіх агрегатів і механізмів збираються в спеціальні ємності (бочки, та ін.) і передаються стороннім організаціям згідно укладених договорів;

- утилізація відходів, що утворюються, здійснювати відповідно до вимог законодавства України у сфері поводження з відходами за існуючою на підприємстві схемою.

Підземні, поверхневі води. Виробниче водопостачання планованого об'єкту передбачене по оборотних циклах з метою зниження споживання технічної води. Дощові і талі води з майданчика комплексу системою самопливних трубопроводів збираються і відводяться в існуючу систему виробничозливової каналізації.

При виконанні всіх передбачених заходів з охорони навколишнього середовища, експлуатація підприємства не вплине на стан природного середовища в районі його розміщення.

Шумове навантаження. Зниження шуму від виробничого устаткування до допустимого рівня, передбачається за рахунок точного балансування частин устаткування і укриття допоміжного устаткування, що обертаються. Для зменшення рівня шуму, проникаючого з виробничих приміщень, передбачаються наступні заходи:

- утримання обладнання в належному стані, своєчасне проведення технічного огляду і ремонту, правильне здійснення монтажу обертових і рухомих деталей частин обладнання і ретельне їх балансування;

- проведення систематичного контролю за параметрами шуму і вібрації; - забезпечення персоналу при необхідності протишумовими навушниками

або шоломами; - проходження обслуговуючим персоналом медичного огляду; - для відпочинку персоналу повинні бути відведені місця, ізольовані від

шуму і вібрації. Рівні шуму, що створюється встановлюваним технологічним

устаткуванням, в розрахункових точках на межі нормативної санітарнозахисної зони підприємства і межі найближчої житлової забудови не перевищать допустимих значень.

Компенсаційні заходи Компенсація нанесених незворотних збитків від планованої діяльності

здійснюється за рахунок грошового відшкодування. Розрахунки розміру 58

екологічного податку виконується відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділ VII «Екологічний податок».

Підприємство має податкове зобов'язання з екологічного податку за викиди шкідливих речовин у, скиди шкідливих речовин до річок, ставків, озер, каналів, водосховищ чи підземних вод та розміщення відходів. Відповідно до 5.13 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%. З боку сельбищної території необхідно передбачати смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

Заходи із зниження дії на навколишнє середовище на підприємстві здійснюються відповідно до екологічних програм Кривого Рогу (2016–2025 рр.) і Дніпропетровської області.

У 2016–2017 рр. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» інвестувало 959 млн грн у виконання екологічної програми Кривого Рогу. Всього в рамках програми підприємство реалізовує 66 заходів. Вже виконано в повному обсязі 8 заходів, 21 захід виконується на щорічній основі. Основні з них:

- будівництво нової установки очистки газу (далі – ГОУ) з впровадженням системі допалювання СО від конвертера 4 конвертерного цеху;

- реконструкція ГОУ віз зон спікання агломашин 5, 6 та будівництво нових 11 ГОУ на всіх стадіях виробництва агломерату, у т.ч. від хвостових частин агломашин агломераційного цеху 2;

- будівництво установки безпилової видачі коксу та 5 ГОУ на всіх стадіях виробництва коксу при реконструкції коксових батарей 5,6 коксового цеху 1;

- виконання природоохоронних заходів при здійсненні масових вибухів у кар’єрах ГЗКу;

- реконструкція системи перехоплення стічних та зливових вод з поверненням їх у зворотній цикл водопостачання шлакопереробного цеху.

У 2017 році в результаті виконання міської програми викиди

забруднюючих речовин понижені на 7,9 тис. тонн, скидання стічних вод

59

зменшені на 2,8 млн кубометрів, розміщення відходів зменшене на 2,2 млн тонн.

Будівельно-монтажні роботи, повинні проводитися з дотриманням вимог

природоохоронного законодавства і ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" і ДСТУ-НБ Б.1.1-10:2010 "Настанова з виконання розділів "Охорона навколишнього природного середовища" у складі містобудівної документації. Склад та вимоги".

60

РОЗДІЛ 8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО

ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ.

З урахуванням ймовірності виникнення аварійних ситуацій, одним з

ефективних методів мінімізації збитку від потенційних аварій є готовність до них, розробка сценаріїв можливого розвитку при аварії і сценаріїв реагування на них.

Основними заходами попередження можливих аварійних ситуацій є суворе виконання технологічної та виробничої дисципліни, виконання проектних рішень і оперативний контроль.

Керівництво підприємства в повній мірі має усвідомлювати свою відповідальність даної проблеми, і забезпечити безпеку діяльності, взаємодіючі з органами нагляду та інспекціями, що відповідають за екологічну безпеку і здоров’я місцевого населення і працюючого персоналу, дотримуватися всіх нормативних вимог до інженерно-екологічної безпеки ведення робіт на всіх етапах здійснюваної діяльності.

Заходи щодо попередження аварійних ситуацій: - контроль за тиском повітря в трубопроводах; - контроль за станом трубопроводів; - контроль за щільністю з’єднань.

Для ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві розроблено «План ліквідації аварійних ситуацій», в якому визначено перелік виконавців і порядок їх дії при можливій аварії. Також визначено місця розміщення засобів з протипожежного захисту і порятунку людей.

У зв’язку з тим, що планованою діяльністю не передбачається створення нових джерел викидів, значного негативного впливу планованої діяльності не передбачається.

61

РОЗДІЛ 9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО

ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

Суттєвих труднощів у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на

довкілля не виникало. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» вступив в дію з

18.12.2017 року. Труднощі у підготовці Звіту можуть виникати у зв’язку з відсутністю будь-яких методик, методологічних підходів оцінки впливів на навколишнє середовище з точки зору їх можливого застосування в практиці та критеріїв оцінки впливу.

На сьогодні відсутній єдиний методологічний підхід щодо запобігання та пом’якшення екологічних впливів. Як наслідок, існують значні розбіжності в порядку проведення аналізу і ідентифікації потенційних джерел екологічної небезпеки; у визначенні переліку потенційних небезпечних впливів і зон впливів на довкілля; моделюванні масштабів та рівнів негативного впливу; прогнозі змін стану довкілля відповідно до переліку ідентифікованих впливів; оцінці ризику, сукупних екологічних збитків; розробці і прийнятті нормативно-правових актів і управлінських рішень щодо заходів, які забезпечують попередження або обмеження небезпечних впливів, необхідних для дотримання вимог безпеки навколишнього середовища.

Питання, які потребують подальшого вирішення – це вдосконалення нормативно-правової бази співпраці та відповідальності в галузі реалізації екологічної оцінки між ключовими зацікавленими інституціями; розробка та погодження методологічного апарату реалізації оцінки впливів на довкілля; вивчення передового досвіду та ситуативних прикладів з даного виду науково-практичної діяльності; активізація міжнародної співпраці; збільшення спектру наукових досліджень в галузі оцінки впливів на довкілля та інші.

62

РОЗДІЛ 10. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відповідно до п. 2. ст. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

Повідомлення про плановану діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка підлягає оцінці впливу на довкілля стосовно реконструкції системи забезпечення холодним дуттям доменної печі 9 з установкою нової електроповітродувки на ТЕЦ-3 було оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства екології та природних ресурсів України у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. Реєстраційний номер справи у Єдиному реєстрі ОВД – 2018613979, дата офіційного оприлюднення – 14.06.2018. Відповідно до п.3. ст.4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Повідомлення про планову діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» опубліковано в друкованих засобах масової інформації, а саме у газеті «Моя об’ява» 25 (424) від 18.06.2018 р. та газеті «Червоний гірник» 42 (21851) від 19.06.2018 р., а також розміщене у місцях, доступних для громадськості, з метою забезпечення доведення інформації до відома мешканців та інших зацікавлених осіб на території, яка може зазнати впливу планованої діяльності.

У відповідності до п.7 ст.5 протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість мала можливість надати уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. З дня офіційного оприлюднення зазначеного Повідомлення про плановану діяльність до Міністерства екології та природних ресурсів України надійшли зауваження і пропозиції щодо планованої діяльності від Коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг!» та Громадського формування з охорони громадського порядку "Екологічний патруль".

Відповіді на зауваження та пропозиції, які надійшли від громадськості представлені в таблиці 10.1.

63

Таблиця 10.1.

п/п Зауваження та пропозиції, які надійшли від громадськості

Відповіді на зауваження та пропозиції

Зауваження Громадського формування з охорони громадського порядку "Екологічний патруль" лист 26/06/18 від 15.06.2018 р.

1. В повідомленні не розглянуте питання стосовно контролю за можливим забрудненням землю та водоносних шарів нафтопродуктами від місць тимчасового утримування металобрухту та засобів перевезення вантажів. Вважаємо за необхідне розглянути питання щодо обладнання найбільш можливих місць забруднення наглядовими свердловинами та включити до звіту з ОВД.

Відхилено. Планована діяльність передбачаються на існуючому майданчику підприємства, в будівлі ТЕЦ-3, де вже існує тверде покриття території з існуючими системами та комунікаціями.

2. В повідомленні не надано інформацію – чи буде здійснено розрахунок компенсаційних заходів по рослинному світу, які заходи передбачено по відновленню рослинного світу. Враховуючи те, що в межах санітарно-захисної зони підприємства знаходяться інші технологічні об’єкти, вважаємо за необхідне розроблення компенсаційних заходів по відновленню рослинного світу, на підставі актів обстеження зелених насаджень (а також розрахунків кількості зелених насаджень, що повинні бути висаджені в СЗЗ підприємства), в інших місцях за погодженням з органами місцевого самоврядування і включити до звіту з ОВД.

Частково враховано в Розділі 7.

3. Не вказано, чи буде впроваджена на підприємстві автоматична система екологічного моніторингу. Вважаємо за необхідне розробити необхідні проектні вишукування і включити до звіту з

Враховано в Розділі 11.

64

ОВД.

Зауваження та пропозиції Коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» лист 37 від 04.07.2018 р.

1. Деталізувати технічні характеристики планованої діяльності, зокрема:

- тип обладнання, що використовується під час проведення планованої діяльності, технічні характеристики, відомості про виробника та постачальника;

- технічна документація, інформація про підтвердження оцінки відповідності обладнання нормативній документації на виготовлення; спосіб приєднання до електричної мережі (повітряні чи кабельні лінії);

- інформацію про випробування та ступінь амортизації обладнання; інформацію про технічний стан будівель та споруд, в яких буде провадитись планована діяльність.

Враховано частково в Розділі 1. Однак, так як діяльність планується (за відсутності проектної документації), в звіті оцінки впливу на довкілля не наведена інформація щодо підтвердження оцінки відповідності обладнання нормативній документації на виготовлення проектованого об’єкту, інформації про випробування та ступінь амортизації обладнання. Ці дані в складі проекту реконструкції будуть визначатися після прийняття рішення щодо можливості провадження планової діяльності.

2. Деталізувати місце провадження планованої діяльності з урахуванням містобудівної документації на топографічній основі (викопіювання з генплану, ситуаційного плану, плану зонування, детального плану території, схем планування території), а також наявних планів соціально-економічного розвитку регіону.

Враховано частково в Розділі 1.

3. Зазначити наявні об’єкти природно-заповідного фонду, лісові масиви, об’єкти екомережі та об’єкти культурної спадщини, санітарно-захисну та охоронні зони, водозабори, водні об’єкти. Нанести межі зазначених зон та об’єктів на топографічну основу. Описати вплив на об’єкти, що підлягають особливій охороні, з урахуванням відстаней та

Враховано частково в Розділі 3.

65

місця розташування планованої діяльності до об’єктів природоохоронного призначення.

4. Розробити проект озеленення території в межах санітарно-захисної зони.

Проект озеленення території в межах санітарно-захисної зони розробляється окремо.

5. Описати виправдані альтернативи (варіанти технологічних рішень планованої діяльності або територіальні альтернативи цієї планованої діяльності) із обґрунтуванням причин вибору основного варіанту. Представити ситуаційну схему із альтернативними варіантами (виправданими альтернативами).

Враховано в Розділі 2.

6. Надати довідку з гідрометеорологічного центру щодо метеорологічної характеристики місцевості.

Враховано. Довідка Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 20.07.2018 1 долучена до звіту з оцінки впливу на довкілля.

7. Надати відомості щодо категорій та якості ґрунтів.

Враховано в Розділі 1 та Розділі 3.

8. Надати інформацію щодо способу транспортування будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання до та на місці планованої діяльності.

Враховано в Розділі 1.

9. Деталізувати впливи: на здоров’я людини: рівень шумового та електромагнітного забруднення, вібрації, в т.ч. оцінити рівень шумового навантаження, акустичного впливу (день, ніч) у формі граничних ізоліній з нанесенням на кадастрову карту та зазначенням житлової забудови; на рослинний та тваринний світ (акустичний, електромагнітний вплив та вібрацію), зокрема на птахів, кажанів, безхребетних, ссавців; на поверхневі та підземні води; на повітря селітебної зони; обсяги та джерела водопостачання та умови водовідведення; утворення (склад та кількість) відходів під час будівництва, експлуатації та припинення діяльності.

Враховано в розділі 5.

66

10. Деталізувати опис впливу на

біорізноманіття: питання потреби вирубки дерев і чагарників для реалізації планованої діяльності; провести інвентаризацію видів тварин та рослин в межах здійснення планованої діяльності; здійснити дослідження або, у разі наявності, долучити до звіту з оцінки впливу на довкілля матеріал досліджень впливу планованої діяльності на рослинний та тваринний світ.

Враховано частково в Розділі 3 та Розділі 5.

11. Визначити ступінь забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів та ґрунту, вплив на ландшафти та гідрогеологічну ситуацію, утворення (склад та кількість) відходів, вилучення земельних ресурсів в процесі виконання підготовчих, будівельних робіт та в процесі експлуатації.

Враховано в розділі 5.

12. Дослідити вплив викидів від стаціонарних та пересувних джерел, від неорганізованих джерел викидів під час реконструкції та провадження планованої діяльності. Передбачити заходи з пилопригнічення під час проведення реконструкції.

Враховано в розділі 1, 3 та 7.

13. Передбачити впровадження на джерелах викидів он-лайн моніторингу параметрів викидів, в тому числі концентрації пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю з можливістю в майбутньому передавання даних до міської системи автоматизованого моніторингу.

Враховано в Розділі 1.

14. Дослідити соціально-економічні ризики від планованої діяльності: проаналізувати можливі соціальні конфлікти, пов’язані із планованою діяльністю; встановити густоту населення навколо об’єкту; навести статистику захворюваності населення прилеглих територій, пов’язаної із впливом планованої діяльності, в тому числі динаміку захворювань дихальних

Враховано в Розділі 5.

67

шляхів, алергій, астми, серцево-судинних захворювань; вказати цілі проекту та очікуваний економічний ефект.

15. Описати основні техногенні ризики. Під час розгляду аварійних ситуацій забезпечити відображення зони ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації будь якого характеру.

Враховано частково в Розділі 8.

16. Розробити план ліквідації аварійних ситуацій, що можуть виникнути в процесі провадження планованої діяльності, передбачити всі необхідні засоби боротьби з ними та ліквідації їх наслідків

Враховано частково в Розділі 8 . План ліквідації аварійних ситуацій розроблений та впроваджений на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

17. Врахувати із відображенням у Звіті зауваження громадськості, що надійшли протягом обговорення повідомлення про плановану діяльність (за необхідності у розділі соціально-економічних впливів).

Враховано у відповідних розділах

18. Зазначити наявні ВЕС та ЛЕП в межах території, на яку поширюється вплив планованої діяльності. Оцінити сукупний вплив планованої діяльності на природні ресурси та комплекси разом з цими існуючими або проектованими (за даними офіційних джерел) об’єктами.

Опис планованої діяльності та її вплив на довкілля зазначається в розділах звіту з оцінки впливу на довкілля. Для наявних на підприємстві ВЕС та ЛЕП встановлені санітарно-захисні зони, що забезпечують захист населення від впливу ЛЕП відповідно до вимог Державних санітарних норм і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом МОЗ від 01.08.1996 239.

19 Навести список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, під час розробки Звіту з оцінки впливу на довкілля (в т.ч. перелік довідок, листів, отриманих від компетентних організацій та служб).

Враховано в Розділі 12 та Додатках.

68

РОЗДІЛ 11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС

ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

У травні 2017 року на веб-сайті підприємства було розроблено та впроваджено електронний модуль «Екомоніторинг», де всі охочі можуть в режимі «онлайн» стежити за показниками системи автоматизованого екологічного моніторингу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Підприємство надає дані зі своїх трьох стаціонарних постів спостереження для оперативного інформування громадськості, що дає можливість оцінити стан атмосфери з періодичністю у 20 хвилин, а також щоденні середньодобові показники. Крім того, оперативно відображаються метеорологічні параметри: температура повітря, швидкість і напрямок вітру, атмосферний тиск.

Атмосферне повітря. Моніторинг атмосферного повітря - спостереження за його станом і попередження про критичні ситуації, шкідливих або небезпечних для здоров'я людей та інших живих організмів.

Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. 343.

При оцінці забруднення атмосферного повітря населених місць допустимим і безпечним для здоров'я людей приймається рівень, при якому концентрації окремих забруднюючих речовин, а також сумарні показники забруднення не перевищують встановлені гігієнічні нормативи допустимого вмісту (ГДК, ОБРВ).

Відповідно до програми моніторингу повітряного середовища, лабораторний контроль якості атмосферного повітря здійснюється:

- на межі санітарно-захисної зони підприємства; - в зоні впливу місць видалення відходів підприємства.

Контроль якості атмосферного повітря здійснюється як силами власної лабораторії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», так і на автоматизованих постах постійного спостереження, встановлених підприємством в зоні впливу основних виробництв.

69

Водні ресурси: Систематичний контроль та спостереження за станом підземних вод ведеться по локальній режимній мережі із спостережних свердловин.

Грунти: Контроль за станом ґрунтів ведеться власною лабораторією підприємства.

Відходи: На підприємстві впроваджена система поводження з відходами: призначені відповідальні особи за збір та належне зберігання відходів, ведеться первинний облік кількості утворення, зберігання і утилізації відходів, визначені місця збору і майданчики тимчасового зберігання відходів, своєчасно укладаються договори зі спеціалізованими організаціями на утилізацію відходів.

Контроль і спостереженням за впливом відходів на навколишнє природне середовище включає в себе:

–кількісний облік утворення, накопичення і використання відходів (постійно);

–визначення приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі СЗЗ та житлової забудови виконуються з періодичністю один раз в квартал;

–визначення вмісту важких металів у ґрунтах територій, прилеглих до МВВ (один раз на рік).

70

РОЗДІЛ 12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ Публічне акціонерне товариство «АрселорМітал Кривий Ріг» розташоване в

Металургійному районі м. Кривий Ріг по вул. Криворіжсталі, 1. Товариство є самим великим підприємством гірничо-металургійного комплексу України з повним металургійним циклом та спеціалізується на виробництві арматурної сталі й катанки зі звичайних і низьколегованих марок сталі, а також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат.

Доменна піч 9, або як її прийнято називати на підприємстві «Дев'ята домна», являє собою металургійну плавильну піч шахтного типу для виплавки чавуну на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Це найпотужніша доменна піч в Європі, будівництво якої було розпочато в 1972 році. Звичайно, з того часу було проведено ряд капітальних ремонтів, під час яких проводилася модернізація печі.

Сучасний режим роботи потужних доменних печей передбачає забезпечення їх дуттям з відповідними витратами, тиском і температурою. Перші два з цих параметрів забезпечуються компресорними машинами (повітродувками), а останній - роботою повітронагрівачів. Поточний етап програми з модернізації включає поставку повітродувки Siemens STC-GV (160-3) продуктивністю 4800 нм3 / хв, що приводиться в дію електродвигуном номінальною потужністю 26,5 МВт.

Дане обладнання дозволить не тільки забезпечити надійність і безперебійність подачі дуття з ТЕЦ-3 комбінату на доменну піч, але також за рахунок енергоефективності покращити економічні показники її роботи. Досягається це високою ефективністю самого компресора, застосуванням вхідного направляючого апарату для регулювання витрати дуття і, як результат, відсутністю необхідності спрацьовування повітряно-розвантажувального клапана системи подачі дуття в широкому діапазоні роботи печі. Простими словами, частина холодного дуття, збагаченого киснем, не буде скидатися в атмосферу.

Сам по собі цей проект цікавий успішною кооперацією різних дивізіонів компанії Siemens на етапі підготовки пропозиції, що в результаті призвело до бажаного успіху. За інжиніринг та поставку компресора відповідає департамент PG DR (Siemens AG, м Дуйсбург), а постачання електродвигуна разом з системою плавного пуску забезпечить департамент PD LD (ДП «Сіменс Україна» за підтримки колег з Siemens AG, м Ерланген).

71

В цілому запланована модернізація печі дозволить оптимізувати виробництво чавуну, підвищити продуктивність і обсяг продукції, що випускається; знизити промислове навантаження на навколишнє середовище у Кривому Розі.

Зіставлення видів і рівнів залишкових впливів на навколишнє середовище дозволяє зробити висновок, що експлуатація об'єкта, що проектується не погіршить екологічний стан навколишнього середовища:

• акустичний дискомфорт на найближчій території відсутній; • виключена можливість порушення гідрологічного режиму водойм,

виснаження і забруднення підземних і поверхневих вод за рахунок відсутності скидання неочищених виробничих і поверхневих стоків;

• виключені будь-які зміни геологічної та структурно-тектонічної будови, а також виникнення карстових і селевих явищ, зсувів, зміни стану і властивостей масивів порід, що призводять до деформації земної поверхні;

• на підприємстві впроваджена система поводження з відходами: призначені відповідальні особи за збір та належне зберігання відходів, ведеться первинний облік кількості утворення, зберігання і утилізації відходів, визначені місця збору і майданчики тимчасового зберігання відходів, своєчасно укладаються договори зі спеціалізованими організаціями на утилізацію відходів.

Порушення сформованої екологічної обстановки в районі житлової забудови, а також створення загрози негативного впливу на умови життєдіяльності населення відсутня. Керівництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» усвідомлює всю відповідальність із реалізації планованої діяльності відповідно до вимог екологічної безпеки та норм і правил охорони довкілля на всіх етапах запланованої діяльності.

72

РОЗДІЛ 13. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про оцінку впливу на довкілля: Закон України від 23.05.2017

2059-VIII. 2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України

від 25.06.1991 1264-XII. 3. Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16.06.1992

2456-XII. 4. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992

2707-XII. 5. Про відходи: Закон України від 05.03.1998 187/98-ВР. 6. Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення: Закон

України від 10.01.2002 2918-III. 7. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення»: Закон України від 24.12.1994 4004-XII. 8. «Про охорону культурної спадщини»: Закон України від 08.06.2000

1805-III. 9. «Про рослинний світ»: Закон України від 09.04.1999 591-XIV. 10. «Про тваринний світ»: Закон України від 13.12.2001 2894- III. 11. «Про інформацію»:Закон України від 02.10.1992 2657- XII. 12. «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»:Закон

України від 14.01.1999 15/98-ВР. 13. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

техногенного та природного характеру» Закон України від 09.06.2000 1809- III.

14. «Про охорону археологічної спадщини»: Закон України від 18.03.2004 1626-IV/

15. Кодекс України про надра від 27.07.1994 132/94-ВР. 16. Водний кодекс України від 06.06.1995 213/95-ВР. 17. Земельний кодекс України від 25.10.2001 2768-III. 18. Податковий кодекс України від 02.12.2010 2755-VI. 19. Про затвердження Порядку передачі документації для надання

висновку з оцінки впливу на довкілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 1026.

73

20. Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 989.

21. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования, М., 1992 г.

22. ГОСТ 12.1.007-76. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

23. ГОСТ 17.2.3-02.78. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления предельно допустимых выбросов промышленными предприятиями

24. ДБН А 2.2-1-2003. Состав и содержание материалов оценки воздействия на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений. Киев, 2004 г.

25. ДБН А 2.2-3-2014. Состав и содержание проектной документации на строительство. Киев, 2014 г.

26. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Проектування. Будівництво.

27. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.

28. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.

29. ДБН 360-92*. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений, Киев, 1992.

30. ДСП-173. Державні санiтарнi правила планування та забудови населених пунктів, Київ, 1996р.

31. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», 2010г. 32. «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих

речовин в атмосферне повітря різними виробництвами», Донецьк, 2004г. 33. ОНД-86. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе

вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий, Госкомгидромет. 34. Предельно допустимые концентрации и ориентировочно

безопасные уровни воздействия загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. Киев, 1996 г.

35. РД 52.04.52-85. Методические указания регулирования выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях, г. Новосибирск, 1986 г.

36. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки, М, 1984 г.

37. Справочник по защите от шума и вибрации жилых и общественных зданий, Киев, 1989 г.

38. Типовая инструкция по организации системы контроля промышленных выбросов в атмосферу в отраслях промышленности, Л., 1986 г.

74

39. ДБН В.1.4-0.01-97, ДБН В.1.4-0.21-97, ДБН В.1.4-1.01-97, ДБН В.1.4-2.01-97. Система норм и правил снижения уровней ионизирующих излучений природных радионуклидов в строительстве.

40. М.О. Квітко, В.М. Савосько Еколого-едафічна обумовленість стану лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

41. С.О. Марченко До вивчення екотопічної диференціації рослинного покриву селітебних зон Кривого Рогу. Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

42. Л.М. Чеголя Еколого-біологічні групи життєвих форм рослин в умовах Криворіжжя . Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

43. Л.М.Чеголя Екологія рослин кристалічних місцезростань Криворізького залізорудного басейну. Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

44. Н.В. Товстоляк Еколого-едафічні умови територій розміщення парків та скверів історичного центру Криворіжжя. Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

45. О.В. Зайко Таксономічний аналіз урбанофлори Кривого Рогу за способами запилення. Екологічний вісник Криворіжжя: збірник наукових та науковометодичних праць / головний редактор В.М. Савосько. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2016. – Вип. 2. – 132 с .

46. Паранько І.С. Фізична географія Криворіжжя: монографічна навчальна книга/ І.С. Паранько, В.Л. Казаков, О.О. Калініченко, В.В. Коцюруба, І.О. Остапчук, В.М. Савосько, В.О. Шипунова, С.В. Ярков. – Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2015. - 272с.

47. Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України Державне агентство водних ресурсів України [електронний ресурс] http://watermon.iisd.com.ua/EcoWaterMon/GDKMap/Index.

75

48. Випадкові ліси в санітарних зонах [електронний ресурс] http://ecorada.org/index.php?option=com_content&view=article&id=194:vipadkovi-lisi-v-sanitarnikh-zonakh&catid=103:povidomlennya&Itemid=643%C2%A0.

49. Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://kr.gov.ua/karta_saytu_pidrozdili_vikonkomu/ upravlinnya_ekologii/ekologichna_situatsiya_u_misti_kriviy_rig

50. Офіційний сайт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?id=269

76

ДОДАТКИ

77

Додаток 1 Рішення Криворізької міської ради

78

Додаток 2 Акт приймання-передачі земельної ділянки

79

80

Додаток 3 Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи

81

Додаток 4 Проект організації СЗЗ

82

83

84

Додаток 5 Науковий звіт

85

86

87

88

89

90

91

Додаток 6 Карта-схема СЗЗ (1)

92

Додаток 7 Карта-схема СЗЗ (2)

93

Додаток 8 Величини фонових концентрацій забруднювальних речовин

94

95

96

97

98

Додаток 9 Лист Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровська ОДА

99

Додаток 10 Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

100

Додаток 11 Довідка про кліматичні умови

101

Додаток 12 Розміщення Повідомлення про плановану діяльність на дошках оголошень

102

103

Додаток 13 Публікація Повідомлення про плановану діяльність в ЗМІ

104

105

106

14. Дозвіл на спецводокористування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

107

108

109

110

Додаток 15 Карта моніторингу Кривого Рогу

111

Додаток 16. Схема зонування території населеного пункту м. Кривий Ріг.

Металургійний район

112

Додаток 17. Схема функціонального зонування території населеного

пункту м. Кривий Ріг. Металлургійний район

113

Додаток 18. Оглядова схема

114

Додаток 19.Генеральний план

115

Додаток 20. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки випливу на довкілля

116

117

Додаток 21. Платіжне доручення за громадське обговорення звіту з оцінки випливу на довкілля

118