Газета видається з 1955 року · ється Новозавітна...

ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКСВЯТО

i

7 квітня 2017 рокуп’ятниця

№ 13 (3315)

ВЕРБНА НЕДІЛЯ – ТОЧКА ВІДЛІКУ НАШОГО СПАСІННЯ

ПУХНАСТІ ГІЛОЧКИ ВЕРБИ – САМЕ ВОНИ Є ПЕРЕДВІСНИКИ НАЙБІЛЬШОГО ХРИСТИЯНСЬКОГО СВЯТА – ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО. ВЕРБНА НЕДІЛЯ, АБО Ж СВЯТО ВХОДУ ГОСПОДНЬОГО В ЄРУСАЛИМ, ВІНШУЄ ШІСТЬ ТИЖНІВ ВЕЛИКОГО ПОСТУ ТА НАЛАШТОВУЄ НАС НА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ – ШЛЯХ БОГА І ТВОРЦЯ ДО ХРЕСТА. У ЦЬОМУ РОЦІ СВЯТО ВЕРБНОЇ НЕДІЛІ ПРИПАДАЄ НА ДЕВ’ЯТЕ КВІТНЯ, А ПЕРЕДУЄ ЙОМУ СЬОМОГО КВІТНЯ ЩЕ ОДНЕ НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВЕ СВЯТО У ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЛІТОПИСІ – СВЯТО БЛАГОВІЩЕНЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.

З благої вісті про наро-дження Спасителя, що

прийде в наш світ для спасіння кожної живої душі, і почина-ється Новозавітна історія. Іс-торія спасіння людини від влади гріховності, зла та вічної смерті, яка чекала на все людство. І задля того, щоб змінити цей стан речей, і прийшов у земне життя наш Творець, Цар всього видимого і невидимого світу. Саме цю обіцянку – благу вість і сповістив архангел Гавриїл Діві Марії. Що народиться в Неї Бо-

гонемовля, яке стане спасінням для всього людства.

І ось ми вже бачимо здій-снення цієї обітниці – Господь як Цар з пошаною в’їжджає до Єрусалиму. А люди, встеляю-чи дорогу пальмовим віттям, співають Йому осанну. Все від-бувається святково, помпезно і врочисто, проте тоді ніхто навіть не здогадувавсь, що саме цього дня Господь вже став на шлях хресної муки, на шлях страж-дань та перемоги над смертю.

Саме на спомин цих велич-

них Біблейських подій і прийня-то кожну останню неділю перед Пасхою освячувати вербу, тим самим віддаючи честь та шану нашому Творцю.

Безумовно, з традицією освячення гілочок верби зна-йомий кожен із нас з дитинства. Хтось знає цей звичай з власного досвіду, хтось просто спостерігав за перехожими, які врочисто несли з храму Божого освячене зелене гілля. Цікаво, що навіть за часів комуністичної влади принести до оселі гілочку верби

не заборонялось. Ця традиція, яка бере свій початок з Біблійної історії, досить добре прижилася і в нашому обрядовому колі і вже невід’ємна від наших укра-їнських вірувань та традицій. А замість розкішного пальмового гілля у нас вшановують вербні гілочки, які на цю весняну пору вже прокинулися від зимового сну і символізують пробуджен-ня та буяння всього живого на землі. Пов’язано з цим святом і багато інших народних звичаїв, таких як жартівливе побиття вербою з побажанням здоров’я, родючості та всіляких благ, а ще шанобливе висадження гілочок на городі, щоб врожай був ще-дрим та рясним.

Проте надзвичайно гли-бинна за змістом є духовна суть цього свята. Адже саме цього дня Господь входить до Єрусалиму заради нашого спасіння. Що ж ми можемо подарувати Йому у

відповідь? Адже здебільшого ми повертаємось додому з гілками верби в руках, але з серцями, по-збавленими любові. За земними турботами та клопотами нам важко звільнити своє серце для людяності, щирих почуттів та любові. Але саме тому й прий-шов на землю Христос, щоб до-помогти нам, людям, зрозуміти це. Щоб ми мали змогу осягнути справжні чесноти нашого життя. Щоб ми стали більш людяніши-ми, більш поблажливими один до одного, милосерднішими до своїх ближніх. Адже саме з миру в душі, із взаєморозуміння з близькими розпочинається наша дорога до справжнього щастя та спокою. Тому цей день і цей останній тиждень перед Світлим Воскресінням Христовим може для кожного з нас стати тією точ-кою відліку, яка по-справжньому змінить наше життя.

Людмила ТОМІНА

2 квітень 2017 року № 13ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

НА СТОРОЖІ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРАВ ТА СВОБОД

4 квітня 1949 року у Вашингтоні пред-ставниками дванадцяти країн – США,

Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії було підпи-сано Північноатлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод.

У 1952 році до НАТО приєднались Гре-ція і Туреччина, у 1955-му – ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію – Варшавський договір, в якій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.

У 1982 році до Північноатлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-му –об’єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-му до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського дого-вору, який саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-му – Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія, а в 2009-му – Албанія та Хорватія.

У 2010-му році була прийнята нова стра-тегічна концепція “Активна участь, сучасна оборона”, в якій визначено три найважливіші задачі НАТО в новій геополітичній ситуації – колективна оборона, врегулювання криз та безпека на основі співпраці. Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.

Відносини України і НАТО були встанов-лені в 1991 році з моменту вступу України до Ради Північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею про-грами “Партнерство заради миру”. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного дого-вору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998-му в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

У 2002-му році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО, і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Януко-вич. 18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу в Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

Наш кор.

НОВАЦІЇ

Відсутність спілкування з родиною, близькими та

рідними людьми є однією з причин психологічного дисонансу у людей, що перебувають за гратами. Тому для підтримки засуджених Мініс-терство юстиції України спільно з посольством Ізраїлю в Україні започаткувало новий соціальний проект “FREEPHONE”. Мета про-екту – спілкування засудженого з родиною у зручний для нього час. Спілкуватися можна буде щоденно,

проте номер телефону, на який буде дзвонити засуджений, повинен бути узгоджений з адміністрацією. Коштуватиме ця послуга дешевше, ніж звичайний мобільний рахунок, – 20 гривень на місяць.

Першою колонією, де вста-новлено новий відеотермінал, стала Бориспільська виправна установа №119. У рамках пілотного проекту в установі встановлено 12 антивандальних телефонних апаратів, що розташовані без-

посередньо в гуртожитку для за-суджених. Під час урочистого відкриття проекту була здійснена і перша відеорозмова засудженого з родиною.

Як наголосило керівництво Державної кримінально-виконав-чої служби України, в подальшому до кінця року планується вста-новлення подібного оснащення і в інших установах виконання покарань.

Наш кор.

КОНЦЕПЦІЯ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ СВОЄЮ ПОСТАНОВОЮ ЗАТВЕРДИВ КОНЦЕПЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ НА ПЕРІОД ДО 2021 РОКУ.

ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ

“FREEPHONE” В УКРАЇНСЬКИХ КОЛОНІЯХ

Проект акта розроблено Мінсоц-політики на виконання Закону

“Про забезпечення рівних прав та мож-ливостей жінок і чоловіків”, зобов’язань України щодо виконання Конвенції ООН про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок та інших міжнародних актів.

Розроблення проекту акта виклика-но потребою системного упровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життєді-яльності суспільства для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, реалізації прав людини та ефективного розв’язання існуючих проблем з чіткою орієнтацією на людину.

Це також пов’язано із необхідністю

досягнення Цілей Сталого Розвитку 2016 – 2030, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, п’ятою із яких є “Забез-печення ґендерної рівності”. Це питання стосується ще восьми цілей.

Метою прийняття Концепції є удо-сконалення механізму забезпечення рів-них прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впрова-дження європейських стандартів рівності.

Прийняття зазначеного акта дасть змогу:

- розширити доступ жінок і чоловіків до товарів і послуг шляхом урахування особливих потреб різних категорій жінок і чоловіків, пов’язаних з такими основни-ми ознаками, як вік, місце проживання,

інвалідність у нормативно-правових актах;

- збільшити частку жінок серед депу-татів Верховної Ради України, обласних рад та місцевих рад міст обласного зна-чення;

- зменшити розрив у рівні оплати праці чоловіків та жінок;

- удосконалити механізм проведення ґендерно-правової експертизи;

- створити комплексну систему ре-агування на випадки дискримінації за ознакою статі, у тому числі, множинної дискримінації, і запобігання такій дис-кримінації;

- внести на постійній основі до про-грам курсів підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та працівників державних установ питання забезпечен-ня рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Урядовий портал

СТАТИСТИКА

Про це йдеться у звіті Комітету міністрів

Ради Європи. Для порівняння, у 2015

році ця сума склала 966 тисяч

євро. Протягом 2013 року Україна програла за позовами в ЄСПЛ майже 33 млн. євро, у 2014 році – маже 7,7 млн. євро.

У 2016 році Україна до-

трималася термінів оплати в 20 справах і виплатила ком-пенсацію після встановленого терміну у 16 справах.

Станом на 31 грудня 2015 року у 213 справах все ще очікується підтвердження виплат, а в 166 з них підтвер-дження оплати немає більше шести місяців після закінчен-ня зазначеного терміну.

Це найвищий показник серед усіх країн, які потрапили до звіту, тобто практично кож-не п’яте рішення ЄСПЛ, після якого платіж не був сплачений вчасно, було українським.

Для порівняння, у 2015 році Україна вчасно заплатила компенсацію у 23 справах (в 2014 році – всього у 5 спра-вах). 168 рішень очікували підтвердження оплати (з них 135 більше шести місяців після встановленого строку).

eurointegration.com.ua

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ В СТРАСБУРЗІ ПРОГОЛОСУВАВ ЗА ВВЕДЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В КРАЇНАХ ЄВРОСОЮЗУ. ЗА ВІДПОВІДНЕ РІШЕННЯ ПРОГОЛОСУВАВ 521 ДЕПУТАТ ЄП З 647. ПРОТИ БУЛИ 75 ОСІБ, А УТРИМАЛИСЯ – 36. ПОСЛИ КРАЇН ЄС МАЮТЬ ЗАТВЕРДИТИ ЦЕ РІШЕННЯ 26 КВІТНЯ.

Згідно зі встановленими про-цедурами, після голосування в

Європарламенті документ повинен буде формально затвердити Рада Євросоюзу на рівні міністрів. Законодавчі зміни будуть опубліковані в Офіційному журналі Єв-росоюзу після того, як їх підпишуть пре-зидент Європарламенту, а також відпо-відний представник країни-голови Ради Євросоюзу (Мальта). Рішення вступить в силу через 21 день після публікації.

Напередодні у Європарламенті відбу-лися дебати щодо надання безвізу Україні.

Деякі депутати виступили з критикою внесення змін в Україні до законодав-ства про запобігання корупції, зокрема, у частині електронного декларування. Європарламентарії під час дискусії також акцентували увагу на потребі посилення підтримки України в умовах протистоян-ня російській агресії, допомоги в утвер-дженні демократії, верховенства права і сприянні економічному розвитку.

Проти безвізу для України вислови-лися лише деякі депутати, які сповідують праву націоналістичну і євроскептичну

ідеологію. У своїх виступах вони по-вторювали риторику антиукраїнської пропаганди і дезінформації Росії. Окрім того, троє євродепутатів внесли поправку в резолюцію, яка пропонує відмовити Україні в безвізі. Проте така позиція не має підтримки у Європарламенті.

Наш кор.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ СХВАЛИВ БЕЗВІЗ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ У 2016 РОЦІ ПРИСУДИВ ПОЗИВАЧАМ ПРОТИ УКРАЇНИ 1,2 МЛН. ЄВРО “СПРАВЕДЛИВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ”.

УКРАЇНА НАЙГІРШЕ ВИПЛАЧУЄ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА РІШЕННЯМИ ЄСПЛ

квітень 2017 року № 13 3ОБОВ’ЯЗОК


АКЦЕНТИ

Захист прав людини, громадя-нина, особистості, суворе до-

тримання законності та забезпечення безпеки персоналу та осіб, які відбува-ють кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, – пріоритетні на-прями діяльності установ виконання покарань закритого типу. Можливість контролювати та документувати дії і громадян, і представників силових структур є однією з умов побудови правової держави та розвиненого ци-вілізованого суспільства. У таких ви-падках у нагоді стають технічні засоби відеофіксації, в тому числі, портативні відеореєстратори поліцейських зраз-ків, які співробітник може без зайвих зусиль зі зручністю носити з собою та використовувати під час патрулювання або спілкування з іншими особами. Відеокамера виконана в герметичному корпусі, захищеному від атмосферних впливів та осадків, невелика, дає змогу закріпити її на форменому одязі та вести денну і нічну відеозйомку, звукозапис та фотографування.

Час використання в установі порта-

тивної відеокамери нетривалий, але вже є позитивний досвід. Під час спілкуван-ня засуджених та представників адміні-страції стало менше спірних моментів та конфліктів. Усвідомлення того, що всі дії можуть бути зафіксовані, спонукає і засуджених, і співробітників вести себе більш стримано, виважено, коректно. Відеофіксація допомагає запобігати конфліктним ситуаціям, а при їх виник-ненні дозволяє швидко розв’язувати та виявляти причину. Також при підбитті підсумків за результатами чергування та винесення оцінки діям співробітників керівництво спирається не лише на усні чи письмові доповіді та рапорти, а також на відео- та фотофакти, які підтвер-джують або спростовують пояснення працівників або засуджених.

“Обґрунтованість при ухваленні будь-яких рішень – запорука прийняття їх як справедливих і як наслідок точ-ного їх виконання. Тому кожна особа і, насамперед, співробітник право-охоронного органу може почуватися захищенішою від свавілля, наклепу та необґрунтованих звинувачень”, – так

прокоментував досвід використання портативного відеореєстратора перший заступник начальника установи Андрій Середа.

Наш кор.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

ДОВІДКУ ПРО ЗАРПЛАТУ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПЕНСІЇ СЛІД ДОКУМЕНТАЛЬНО ПІДТВЕРДИТИ

ПРАВОБЕРЕЖНЕ ОБ’ЄДНАНЕ УПРАВЛІННЯ ПФУ В М. КИЄВІ ЗВЕРТАЄ УВАГУ РОБОТОДАВЦІВ НА НЕОБХІДНІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ З ОСОБОВОГО СКЛАДУ, ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЗАРПЛАТУ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ГРОМАДЯНАМИ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ (ПЕРЕРАХУНКУ) ПЕНСІЙ.

Такі вимоги регламентує Закон України “Про внесення змін до статті 40 Закону

України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії” від 26.03.2016 №1043-VIII, що набув чинності 15.04.2016.

Закон (з урахуванням внесених змін) вста-новлює, що для обчислення пенсії враховують зарплату (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчис-лення пенсії також враховують зарплату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що довід-ка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсію, або померлий годувальник.

Якщо такі підприємства, установи чи орга-нізації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видають їх правонаступники або архівні установи.

Окрім цього, роботодавці зобов’язані дотри-муватися порядку передачі документів до архівних установ у випадках ліквідації, банкрутства, реорга-нізації підприємств, установ, організацій.

Наш кор.

АКТУАЛЬНО

ТЕХНІКА – НА ЗАХИСТІ ПРАВ ЛЮДИНИДЛЯ ПОТРЕБ ТОРЕЦЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ №2 БУЛА

ПРИДБАНА НАГРУДНА ВІДЕОКАМЕРА, ЯКУ ВИКОРИСТОВУВАТИМЕ ЧЕРГОВА ЗМІНА В ПОВСЯКДЕННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.

КОНСУЛЬТАЦІЯ

З ПОВАЖНОЇ ПРИЧИНИ

“8 МІСЯЦІВ ТОМУ ПОМЕР МІЙ БАТЬКО. Я, ЙОГО ЄДИНИЙ СИН, ДІЗНАВСЯ ПРО ЙОГО СМЕРТЬ ТИЖДЕНЬ ТОМУ, БО ЙОГО РІДНА СЕСТРА НЕ ПОВІДОМИЛА НАМ ПРО ЦЕ. ШЕСТИМІСЯЧНИЙ ТЕРМІН ВСТУПУ У СПАДЩИНУ ПРОПУЩЕНИЙ. ЩО РОБИТИ ДЛЯ УСПАДКУВАННЯ КВАРТИРИ? ЗАПОВІТУ НЕ БУЛО”.

–За адресою прописки вашого батька ви можете взяти у відділі реєстрації

смертей повторне свідоцтво про смерть батька. Подавайте заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Оскільки ви пропустили строк подачі заяви, то для подачі нової заяви необхідна згода всіх інших спадкоємців. Якщо її не буде, ви маєте право у судовому порядку від-новити пропущений із поважної причини термін подачі заяви про прийняття спадщини.

Інф. “ЗіО”

До складу нарядів, які чергуватимуть на станціях метрополітену, залучатимуть кінологів і вибухотехніків. Крім того, службу в метрополітені нестимуть вій-

ськовослужбовці Національної гвардії.Такі заходи безпеки триватимуть до 15 травня цього року, тобто до завершення

пісенного конкурсу “Євробачення-2017”.Національна поліція України звертається до громадян з проханням поставитися

з розумінням до заходів посиленої безпеки. У разі виявлення підозрілих предметів не можна їх торкатися, а слід негайно повідомити найближчого працівника поліції або зателефонувати на спецлінію 102.

Урядовий портал

БЕЗПЕКА

ПОСИЛЕНИЙ ВАРІАНТ НЕСЕННЯ СЛУЖБИУ ЗВ’ЯЗКУ З ПОДІЯМИ НА ТЕРИТОРІЇ РФ, ПОВ’ЯЗАНИМИ З

ВИБУХАМИ У МЕТРОПОЛІТЕНІ В М. САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, ПОЛІЦІЯ ТРЬОХ МІСТ, ДЕ Є МЕТРОПОЛІТЕН – У КИЄВІ, ХАРКОВІ ТА ДНІПРІ – ПЕРЕХОДИТЬ НА ПОСИЛЕНИЙ ВАРІАНТ НЕСЕННЯ СЛУЖБИ. ВІДПОВІДНЕ ДОРУЧЕННЯ ДАНО КЕРІВНИЦТВОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ.

З МЕТОЮ ВИВЕДЕННЯ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ВИБУХІВКИ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ З НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ З 1 ПО 30 КВІТНЯ 2017 РОКУ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ МІСЯЧНИК ДОБРОВІЛЬНОЇ ЗДАЧІ ЗБРОЇ.

“Громадяни, які в зазначений термін добровільно звер-

нуться до поліції з метою здачі зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів та спеціальних засобів, що зберігаються не-законно, звільняються від кримінальної відповідальності”, – йдеться у повідо-мленні офіційного сайту відомства.

У Національній поліції України на-голошують: якщо громадянин у вказаний термін добровільно здав мисливську вог-непальну, холодну, газову зброю, то в по-дальшому після оформлення відповідних документів він має можливість зареєстру-вати цю зброю в особисту власність і ви-користовувати її на законних підставах.

Для отримання детальнішої ін-формації поліція просить звертатися до територіальних органів головних управлінь Національної поліції Укра-їни або дільничних офіцерів поліції в місцях проживання або тимчасового перебування.

Департамент превентивної діяль-

ності Національної поліції України звертається до громадян та нагадує, що незареєстрована зброя – це не тільки порушення закону, а й причина нещас-них випадків, які, на жаль, почастішали і трапляються і з дорослими громадяна-ми, і з неповнолітніми.

Укрінформ

АКЦІЯ

ЗДАЙ ЗБРОЮ ДОБРОВІЛЬНО



НАШ ДАЙДЖЕСТОБОВ’ЯЗОК


Цій стрункій дівчині з великими зеленими сяючими очима 16

років. Весела, рухлива, весь час ніби посміхається. Довге волосся, зібране в “гульку”, ямочки на щічках, ніякого ма-кіяжу. На ній фіолетовий гольфик, темна звичайна кофтинка, спідничка до колін. Пластична, граційна, вона тут найкраща в спортивному танці, схожа на гімнастку. Є талант – це підтверджують і ті, хто її вчить. Вона має плани про вступ до вишу, на вчителя математики. От тільки-но звільниться з колонії для неповнолітніх. А це вже дуже скоро – цього місяця.

“З мамою у мене стосунки “не дуже”. Хотілося б їх налагодити, щоб вони були тепліші. Щоб вона мені могла довіряти, а я їй. Дуже хотілося б”, – розповідає ді-вчинка.

У неї в житті проблеми. А ще її мати вісім місяців не відповідає на дзвінки. Здається, між ними стіна, в родині рока-ми триває конфлікт. Можливо, саме він і призвів до злочину, через який дівчина потрапила до цієї колонії у Мелітополі.

“Маму я бачила місяців вісім назад, а тітку місяця два назад. З тіткою краще (стосунки – ред.). Мама… я дуже мало з нею… коли на волі була, ми з нею дуже мало спілкувались. А з тіткою... вона до мене, як до рідної доньки. Вона до мене набагато краще ставиться, ніж мама”.

Звуть нашу героїню Катя. Тобто так називати її будемо ми, щоб у майбутньому у неї все склалось добре.

Вона приховує ім’я, але не може при-

ховати хвилювання, поправляє зачіску – хтось з дівчат зробив хвилясте плетіння буквально за 15 хвилин. Сьогодні осо-бливий день для неї. Сьогодні вона чекає на зустріч з мамою та тіткою, яка власне і виховувала Катю.

Її мати працює на ринку, доньку май-же весь час з дитинства залишала з бабу-сею, потім тітка піклувалась про дівчину замість мами. Потім Катя закохалась і вирішила, що буде як зовсім доросла. Але тоді між Катею і мамою відбулось дещо, про що Катя не хоче говорити. Після цієї події Катя почала ламати власне життя і потрапила до колонії.

Персонал колонії до останнього сум-нівається, чи приїде мама Каті. Чи то вона ховалась від дзвінків, чи то ховалась від ре-альності – незрозуміло. Але співробітники колонії бачили багато, то ж скептично ставляться до приїзду родичів. Виходячи з

історії цих дітей, часто буває так, що саме батьки ігнорують власних дітей.

“Дуже скучила за своїми рідними. Дуже хочу повернутися назад. У цих стінах, звісно, не так погано, як я собі уявляла, коли сюди їхала, але вдома кра-ще… трохи”.

Єдине, чого хоче дівчина, – аванс довіри до себе, ще один шанс, ще одну спробу. Тут, у колонії, Каті багато поясни-

ли і психологи, і педагоги. І Катя повірила. Що все може змінитись.

І от Катя заходить до великої кімнати з круглим столом, де на неї вже чекають. Спершу довго обнімає свою тітку і плаче. Потім маму.

Та хоч вона і вважає себе дорослою, але плаче як дитина, скривджена дитина. Здається, що вона може пробачити все і всім, головне, щоб пробачили їй самій. Вона бере за руку маму і тітку одночасно. Перша. Також тут присутні вихователька, психолог, персонал колонії.

Це не просто побачення, це – “сімей-на конференція”. Раніше про такі ніхто в Україні не чув. Це європейська практика, яку потроху запроваджують і в нашій тюремній системі. Поки що лише у двох колоніях для неповнолітніх – Мелітополі і Прилуках. До заходу психологи довго працюють з дітьми – розбирають їхні

проблеми, позначають головні, і вже тоді є сенс розглядати можливість проведення такого заходу. Саме вихованка вирішує, що їй потрібна “сімейна конференція”.

Сценарій такого заходу простий: чіт-ко окреслити проблему, проговорити всі деталі, окреслити зону відповідальності і залишити саме сім’ю сам на сам створити план дії та прописати, хто і що буде ви-конувати. Тому “сімейна конференція” – це, насамперед, спроба знайти спільну мову з родичами і разом обмізкувати, що робити далі.

“Найскладніше – підштовхнути сім’ю до рішення, що для них це важливо. Ми

розташовані географічно далеко для дея-ких батьків, але для 100% (дітей) тут вони потрібні, батьків чекають, і, головне, за-певнити, щоб вони (батьки) приїхали і ми провели таку “сімейну конференцію”, – каже Наталя Валеріївна, вихователька колонії та модераторка заходу.

Модератор починає зустріч. Мама Каті виглядає трохи розгубленою. Моло-да жінка, вона уважно стежить за усіма і не знає, чого очікувати. Чи будуть тут її сварити? Що буде відбуватись? Психоло-ги підштовхують учасників до озвучення всього, що наболіло.

“Все, що буде потім, щоб ми одна одну підтримували, розуміли, довіряли… Щоб не було, як раніше… Раніше ми одна одну не розуміли… Сварились дуже часто… Чому я втікала з дому… Дуже переживаю зараз… Дуже хочеться, щоб ми змінились, усі, і щоб розуміли одна одну. Дуже хочеть-ся”, – Катя ледве стримує емоції.

Помітно, що Катя бере на себе значно більше відповідальності, аніж її власна мама. Педагоги та психолог розповідають мамі про власну дитину: які в неї таланти, які здібності, чому дитина поводиться так, а не інакше.

“Пробач мені”, – ці слова пролунали від Катіної мами майже під кінець. Саме на них, напевне, Катя чекала не менше, ніж на слова ніжності і любові. Найімовірніше, тут вона почула те, що не чула роками. У цій історії є підводні камені, які назавжди залишаться таємницею між Катею та її ма-мою, звісно. І вони обидві про це говорили “між строчок”. Але саме про це і говорили.

“Сімейна конференція” триває де-кілька годин.

Мама Катрусі після заходу повністю збентежена, полегшено зітхає, тільки що вона почула те, що ніколи раніше не чула. Вона небагатослівна, але видно, що вона зрозуміла щось дуже важливе для себе, про що нелегко сказати одразу.

“Хвилювалась, не знала, що буде, які запитання. Щаслива, що поспілкувалися,

ДІТИ ЗА ГРАТАМИ: АВАНС ДОВІРИ ДО СЕБЕ, АБО ЩЕ ОДИН ШАНС

ТУТ ПЕРЕБУВАЮТЬ ДІВЧАТА З РІЗНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ У ВІЦІ 14-18 РОКІВ, ЯКІ СКОЇЛИ ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ. ПРО ЇХНІ ДОЛІ І ЖИТТЯ КОЛОНІЇ У СЬОГОДНІШНЬОМУ РЕПОРТАЖІ.

Катя

Мелітопольська колонія для неповнолітніх дівчат

Катя та її мама

На “cімейній конференції ”



НАШ ДАЙДЖЕСТОБОВ’ЯЗОК


РЕПОРТАЖ

й дитина буде скоро вдома. Братик дуже сумує. Сподіваємось, все буде добре”.

Мама Каті, певно, ніколи не уявляла, що хтось буде її вчити обіймати власну доньку. Просто з’ясувалось, що цього не вистачало в житті, але вона цього не помі-

чала. Бо думала про те, як заробити гроші, в тому числі, і для Каті.

До “конференції” саме цієї дівчинки готувались довгі місяці, розповіла Інна Чернікова, заступниця начальника колонії в Мелітополі.

“Дівчаткам просто треба інколи, щоб їх хтось обійняв. От вона підійшла, ми її обійняли, і їй більше нічого не треба. Це саме те, що вона від мами не отримала”, – каже вона.

І хоч мами поруч уже нема, сама Катя тепер дивиться на нас зовсім по-іншому: “Маму я не бачила дуже довго, і мені вдалось виговорити всі свої образи, що накопичувались так довго, стало легше. Мама… дуже позитивно відреагувала.. Як камінь з душі впав. Коли я буду поверта-тись, не буду так хвилюватись, мені буде значно легше”.

Виховна колонія в Мелітополі – єдина в Україні, де утримують неповнолітніх ді-вчат віком від 14 до 18 років. Щоправда, вони там можуть залишитись і довше – до 22 років. “Для закріплення виховного ефекту”, як кажуть у колонії.

Дівчата в однаковому одязі: спіднич-

ки, кофти, гольфи. Пальто та капелюхи теж у всіх однакові. Різні хіба що кольори стін у кімнатах, де вони живуть. У кімнат навіть є назви: Помаранчева, Шоколадна, Яблучна. Вони живуть тут по 8-10 дівчат. У кожної своє ліжко і тумбочка. На підлозі

– килим, на вікнах – ґрати, на паркані – колючий дріт.

“Це єдина колонія, де відбувають по-карання неповнолітні дівчата за тяжкі та особливо тяжкі злочини”, – каже началь-ниця колонії Світлана Рулевська.

З понеділка по п’ятницю за розкладом тут заняття у школі на базі колонії, де вони можуть завершити базову освіту, а потім продовжити її – здати ЗНО, вступити до вишу або училища. Ще є гуртки – малю-вання, танців, декоративно-прикладного мистецтва, вишивання, співів. На одно-му з гуртків навчають материнству – як одягати памперс, наприклад. Тренуються на ляльках.

Діти справді потрапляють сюди за тяжкі злочини. Але злочини, вважають педагоги, виникають в результаті дії саме дорослих у ставленні до дитини. І головна причина, яка штовхає дитину на страшний вчинок, – насилля до самої дитини.

“У більшості – це насилля. Психо-логічне насилля, недолюбленість, те, про що ми говорили. Дитина відчуває себе непотрібною і починає шукати того, кому вона буде потрібна. А далі – у чиї руки вона

потрапила, той і …Як правило, це якась погана компанія”, – підсумовує заступ-ниця начальника колонії Інна Чернікова.

Едвард СКРИПНИК,“Громадське радіо”

У Мелітопольській уста-нові виконання пока-

рань №144 триває весняна сесія студентки І курсу Катерини за спеціальністю “практична пси-хологія” та студентки магістра-тури Марини за спеціальністю “соціологія” Мелітопольського державного педагогічного універ-ситету імені Б. Хмельницького.

Іспити приймали доцент ка-

федри історії Віктор Гудзь, доцент – завідувач кафедри англійської мови Євген Музя, доктор філо-софії в галузі права – завідувач кафедри права Віктор Гапотій та доцент кафедри соціології Людмила Глинські. Викладачі задоволені рівнем підготовки та результатами здачі іспитів вихованками, які наполегливо отримують вищу освіту.

На уроці малювання

А з 27 березня в установі розпочався цикл просвіт-ницько-профілактичних занять за програмою

“Будуємо майбутнє разом” у рамках проекту “Профі-лактика конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді” за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Протягом роботи із засудженими буде розглянуто у тренінговій формі чотири Модулі Програми.

Представниками Всеукраїнського громадського центру “Волонтер”, зокрема, проведено заняття за Модулем 1: “Права та обов’язки”, метою якого є формування необхідних знань, умінь та навичок для свідомого вибору підлітками правослухняної моделі поведінки.

Вихованки дізналися про історію формування прав дитини, з’ясовували, чи збільшуються права лю-дини з віком, як і хто їх може захистити. Обговорювали правила спілкування з поліцією, дізналися про те, які існують організації, що працюють на захист прав дітей, розібралися в тому, як саме можна звернутись за допомогою.

Всі учасниці брали активну участь у виконанні різ-номанітних вправ, висловлювали свої думки стосовно ситуацій з власного життя.

Тож побажаємо успіхів дівчатам у наступних за-няттях.

Анжела ТЕЛЕГІНА

Викладачі задоволені рівнем підготовки вихованок

Вихованки дізналися про історію формування прав дитини

“Пробачте мені”

Гуртожиток в колонії

Кімната у гуртожитку



ДУХОВНІСТЬ

ТРАДИЦІЇ

Страсний тиждень є останнім пе-ред великим християнським свя-

том – Воскресінням Христовим. І зай має особливе місце у православній традиції. Адже саме під час цих семи днів ми зга-дуємо зраду Ісуса Юдою, Його хресні страждання та розп’яття на Хресті. Отже, як що у вас буде можливість, обов’язково зайдіть до храму саме на цьому тижні. Повірте, глибина та змістовність цих передпасхальних богослужінь наповнить глибоким змістом ваше життя.

А зараз ми хочемо познайомити вас з основними церковними богослужіння-ми під час цього тижня.

Страсна седмиця починається в Великий понеділок. У понеділок Страс-ної седмиці згадується старозавітний персонаж – Йосиф, який є прообразом Христа, а також споминають про про-кляту смоковницю. Церковний переказ говорить, що висохла смоковниця – це образ старого Ізраїлю, що не дав плода, не відкрив своє серце для Сина Божого.

У Великий вівторок згадуються при-тчі Спасителя про Його Друге Пришестя, про десять дів і про таланти.

Велика середа – день зради. Саме в пам’ять про зраду Христа Іудою ми постимо в середу протягом всього року. Цього дня Церква згадує жінку, яка омила ноги Христа миром. У середу вранці в останній раз відбувається Лі-тургія Передосвячених Дарів і читається молитва Єфрема Сиріна. Більше земних поклонів, окрім як перед Плащани-цею, не буде до самої П’ятидесятниці.

Увечері в середу відбувається остан-ня велика сповідь, людей на ній буде дуже багато, тому краще постаратися сповідатися заздалегідь. У багатьох храмах більше сповіді не буде до кінця Світлої седмиці.

У Великий четвер Церква згадує встановлення Таїнства Євхаристії на Тайній Вечері – останній трапезі Спаси-теля з учнями. Цього дня всі православні

причащаються святих Христових Таїн. Літургія Великого Четверга по чину

святого Василія Великого відбувається в поєднанні з вечірньою, тому будьте готові до того, що служба буде досить тривалою.

Після Таємної Вечері Христос, по-казуючи Своє смирення, омив ноги учням, що також знайшло відображення в богослужбовій практиці Церкви. Чин обмивання ніг відбувається архієреєм після Літургії. Він в образі Христа омиває ноги дванадцяти священнослужителям.

Існує народний звичай у Великий четвер готуватися до Великодня: приби-рати будинок, пекти паски та фарбувати яйця. Проте краще це зробити заздале-гідь. Пропускати служби головних днів Страсної седмиці заради передсвяткової суєти абсолютно неприпустимо.

Увечері в четвер здійснюється утре-ня Великої П’ятниці – одна з найдовших і найкрасивіших служб у році, відома під назвою “Дванадцять Євангелій”. На ній згадуються Страсті Господні від молитви Спасителя в Гефсиманському саду до положення Його Тіла у Гроб.

Сам день Великої п’ятниці почина-ється рано-вранці зі служби Царських годин. Знову читаються Євангелія

Страстей Господніх. У середині дня (за-звичай близько другої години пополу-дні) здійснюється вечірня з винесенням Плащаниці.

Увечері в парафіяльних храмах здійснюється утреня Великої суботи з обрядом поховання Плащаниці – довга і світла служба навколо багато прикра-шеної квітами Плащаниці. Проте вже відчувається наближення Великодня.

Літургія Великої Суботи – також дуже довга і урочиста служба, насичена старозавітними читаннями – паремія-ми. За настроєм вона вже великодня: в пареміях повторюється мотив чудесного порятунку (виходу Ізраїлю з Єгипту, по-рятунку в вогні пророка Даниїла і його друзів), який символізує звільнення людства від пекла і смерті Хресною Жертвою і Воскресінням Спасителя, читається Євангеліє про Воскресіння Христове. Священики переоблачаються з темних в білі святкові ризи.

Після літургії починається освячен-ня великодніх страв – зазвичай у дворах храмів. Прийнято не тільки освячувати їх для себе, але й залишати частину в храмі – духовенству, алтарникам, півчим та неодмінно й жертвувати бідним.

Підготувала Людмила ТОМІНА

Великдень – світле Христове Вос-кресіння – у християн не має по-

стійного числа і в залежності від місячного календаря припадає на одну з неділь між 4 квітня та 8 травня. У зв’язку з викори-станням різних календарів православна і католицька Пасха збігаються досить рідко. Свято Пасхи 2017 року припадає на 16 квітня.

Готуватися до свята Великодня по-чинають у Великий четвер, званий також “чистим четвергом” (четвер на Страсному тижні – останньому тижні Великого по-сту). На цей день припадає безліч обрядів, пов’язаних з очищенням будинку, городу,

подвір’я від бруду, що накопичився за зиму, від усякої нечисті. В “чистий четвер” до сходу сонця миються в лазні, кажучи, що і ворон перед цим днем купає дітей своїх. У цей день обкурюють ялівцем внутрішні приміщення, вим’я коровам і козам, бочки для огірків і капусти. Іноді через паруючий ялівець проганяють худобу і переступають самі – це вважається дуже дієвим засобом проти багатьох хвороб.

Суботу на Страсному тижні називають фарбувальною: в Страсну суботу фарбують яйця.

Свято Великдень, як і більшість інших релігійних свят, супроводжується різними

традиціями, в тому числі, і кулінарними. Закінчується Великий піст – готують багато різних страв: фарбують яйця, печуть паски, мазурки.

Паска – обрядова випічка на свято Пасхи. Католики замість паски, готують сирники, а, крім дріжджових пасок, випіка-ють так звані баби. Католики-поляки печуть мазурки. Ця страва готується з дріжджового, пісочного й іншого тіста з різними наповню-вачами (помадки, креми, желе тощо). На мо-мент повернення сім’ї з храму зі Всенощної стіл вже повинен бути накритий, заставлений різними стравами для розговіння.

Наш кор.

НАПЕРЕДОДНІ ВЕЛИКОДНЯ

ПАМ’ЯТІ ПОЕТА

Людей неинтересных в мире нет.

Их судьбы – как истории планет.

У каждой все особое, свое,

и нет планет, похожих на нее.

А если кто-то незаметно жил

и с этой незаметностью дружил,

он интересен был среди людей

самой неинтересностью своей.

У каждого – свой тайный личный мир.

Есть в мире этом самый лучший миг.

Есть в мире этом самый страшный час,

но это все неведомо для нас.

И если умирает человек,

с ним умирает первый его снег,

и первый поцелуй, и первый бой…

Все это забирает он с собой.

Да, остаются книги и мосты,

машины и художников холсты,

да, многому остаться суждено,

но что-то ведь уходит все равно!

Таков закон безжалостной игры.

Не люди умирают, а миры.

Людей мы помним, грешных и земных.

А что мы знали, в сущности, о них?

Что знаем мы про братьев, про друзей,

что знаем о единственной своей?

И про отца родного своего

мы, зная все, не знаем ничего.

Уходят люди… Их не возвратить.

Их тайные миры не возродить.

И каждый раз мне хочется опять

от этой невозвратности кричать.

Евгений ЕВТУШЕНКО

ТВОРЧІСТЬ

ЖИЗНЬ – БУМЕРАНГК тому ведется: что отдаете, то и вернется,

То, что посеешь, – то и пожнешь,

Ложью пробьется Ваша же ложь.

Каждый поступок имеет значенье:

Только прощая, получишь прощенье.

Вы отдаете – Вам отдают,

Вы предаете – Вас предают,

Вы обижаете – Вас обижают,

Вы уважаете – Вас уважают…

ЖИЗНЬ – БУМЕРАНГ:

Все и всем по заслугам:

Черные мысли вернутся недугом,

Светлые мысли – Божественным светом…

Если не думал – подумай об этом!

Олег ГАВРИЛЮК

Не понимая проис-ходящего вокруг,

умудренный жизненным опытом Старик пришел к Священнику и сказал:

– Бог есть, я знаю, но неужели он не видит всего того, что сегодня происходит со всеми нами, живущими на Земле? Уже который год все вокруг меня говорят, что

то что я видел, вижу, слышу и знаю – неправда! Мне не-понятно, как можно изъять из прошлого: исторические факты, человеческие судьбы, стон и боль поколений?!

И ответил Священник Старику:

– Ты добр и мудр, тебе очень больно видеть и не осо-знавать происходящее, – я

знаю. Но помнишь ли ты о том, что дорога в прошлое за воротами времени и ключ к этим воротам – память.

Так было всегда. Мудрецы открывают ворота, чтобы из-влекать из прошлого опыт и не повторять ошибок в будущем. Глупцы не могут открыть во-рота и вынуждены утверждать всем и вся, что за ними ни-когда ничего не было и нет. Подлецы же убеждают всех, что за ними не то, что было, и совсем не то, о чем говорят другие.

Так было всегда. Пони-мая, что прошлое изменить нельзя, мудрецы превращали прошлое в наследие народа, глупцы отрицали, а подлецы выбрасывали на свалку забве-ния из истории все, что им не подходило.

Историю изменить нельзя – это так, но ее легко можно переписать, если каждый из нас будет держать при себе ключ памяти от ворот времени.

Freedom. Украина,“Литературно-

художественный Альманах”

КЛЮЧ ПАМЯТИ

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ НАБЛИЖАЄ НАС ДО ХРИСТА



РАКУРС

СКАРБИ НАРОДУ

Її ім’я займає особливе місце в історії мистецтва і культури України. Марфа

Тимченко належала до когорти митців, які, свято зберігаючи традиції народного мисте-цтва, цілеспрямовано їх розвивали. Основа творчості художниці – глибинний, нерозрив-ний зв’язок з орнаментальним мистецтвом її рідного славнозвісного села – Петриківки, що на Дніпропетровщині. Протягом дов-гого творчого життя художниця створила сотні оригінальних квіткових і сюжетних композицій на папері, картоні, порцеляні та полотні. Одна з найбільших колекцій творів художниці зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, яка дозволяє простежити еволю-цію творчої манери майстра, поступову зміну естетичних акцентів та уподобань.

Марфу Тимченко як художника сфор-мували дві школи орнаментального мисте-цтва: петриківська та київська, народна та професійна.

Якщо перші твори 1930-х – 1940-х рр. мали виразно орнаментальний характер, то у 1950-ті роки відбувається переорієнтація художниці на виробничу основу. Марфа Тимченко разом з односельчанками Ві-

рою Клименко-Жуковою, сестрами Вірою Павленко та Ганною Павленко-Черниченко стояла біля джерел створення українського стилю розписів фарфорових виробів. По-над тридцять років творчого життя віддала художниця роботі на фарфорових заводах України і своїми численними творами про-демонструвала прекрасне відчуття матеріалу, його особливостей, вміння орнаментальним декором підкреслити форму виробу. Вірту-озне володіння традиційним петриківським мазком надавало художниці безмежних можливостей у створенні безкінечних варі-ацій мотиву, у відкритті несподіваних граней образу і оригінального вирішення теми. Відчуття кольору, його нюансів ніколи не зраджувало мисткиню, бо існувала вона у ньому генетично і тому завжди бездоганно.

У 1950-ті рр. М. Тимченко у свої орна-ментальні композиції починає вводити птаха, спочатку вплітаючи в орнамент, а згодом виділяючи кольором та динамікою зображення, робить його смисловим, а іноді символічним центром: “Панно з птахом” 1957 р., “Чорний птах” 1963 р., “Півень та жаба” 1963 р., “Він та вона” 1966 р., “Сім’я” 1966 р.

Творчість Марфи Тимченко, яка була безперервною і тривала до останніх днів її

життя, є зовсім новим явищем у мистецтві народного живопису. З одного боку, май-стриня була міцним корінням пов’язана з традиціями народного орнаментального мистецтва, з іншого – середовище профе-сійних художників, у якому жила вона і пра-цювала у Києві з кінця 1930-х років, спри-яло народженню унікального, надзвичайно самобутнього явища у її творчості, в якому є гостре відчуття природи з її святковою барвистістю, постійною мінливістю, чисто джерельною народною поетикою та образне узагальнення баченого і відчутого серцем.

Олена ШЕСТАКОВА

ПОСЛІДОВНИЦЯ КАТЕРИНИ БІЛОКУР

РОЗДУМИ

Серед весняних свят 8 бе-резня, що минуло, й досі

залишається одним з найпомітні-ших, хоч би як до нього ставилися жінки різних політичних і релі-гійних поглядів. А як ставляться в Україні до самих жінок? Плекають лише на свята? А що ж у будні? Чи, наприклад, під час прийому на роботу? Саме це питання у березні 2017 року дослідили фахівці одно-го з найпопулярніших в Україні сайтів з пошуку вакансій work.ua.

Керівник з розвитку цього інтернет-ресурсу Сергій Марченко розповів, що за минулий рік сайт відвідали понад 28 мільйонів ко-ристувачів, які переглянули понад мільярд сторінок. Отже, дані, які наводять фахівці ресурсу, досить показові.СПОЧАТКУ ПРО ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Розпочав фахівець із того, що протягом 2016 року

відчувалося значне збільшення кількості поданих на сайті ва-кансій. Показники від місяця до місяця різнилися, але в середньому порівняно з 2015-м зросли на 62%. І цього року, за його словами, ри-нок праці зростає. У січні 2017-го було розміщено на 43% вакансій більше, ніж того самого місяця у 2016 році, у лютому – на 37%, на початок березня зростання стано-вило 28%.

На переконання Сергія Мар-ченка, прогрес у таких базових галузях, як виробництво й бу-дівництво, свідчить про те, що економічне зростання прийшло в Україну надовго. Адже, напри-клад, будівництво – це довга ін-вестиція, яка дає змогу заробити не просто зараз, а лише за кілька років, коли об’єкт буде введено в експлуатацію.

Що ж до середньої зарплати, то збільшується вона, на думку фа-хівця, не так швидко, як кількість вакансій, але достатньо динамічно. Порівняно з минулим роком за останні три місяці – в середньому на 19%. Нині ж середня зарплата,

яку пропонують роботодавці за вакансіями на сайті, становить майже 7,7 тисячі гривень. При цьому в столиці вона традиційно найвища в Україні – приблизно 8,5 тисячі гривень. Далі – Одеса: близько 7,9 тисячі (причому влітку вона за цим показником наздо-ганяє, а інколи навіть переганяє столицю), Харків, Львів, Дніпро – від 7 до 7,5 тисячі. А Миколаїв, Чернівці, Херсон і Запоріжжя – від 6 до 6,9 тисячі на місяць.

І ДО ЖІНОК

У списку керівних посад, на які здебільшого претенду-

ють українки, з великим відривом (понад 23 тисячі вакансій) лідирує посада адміністратора. На другому місці – керівник відділу, таких нині на роботу запрошують понад 4 ти-сячі. На третьому – HR-менеджер (кадровик з широким колом до-даткових обов’язків) та директор – понад 3 тисячі. Управитель – понад 1,5 тисячі вакансій, редак-тор – майже тисяча. Менеджер проектів – понад 700, фінансовий директор – трохи більше як 400, супервайзери (середня чи нижча ланка керівника) – понад 300 та заступник директора – більше як 200 вакансій.

Проте на високі керівні поса-ди набагато частіше претендують чоловіки. Так, на вакансії “топ-менеджер, керівник вищої ланки” частіше відгукуються саме чоло-віки (60,4%) і майже вполовину менше жінок (39,6%).

ХТО МАЛО ПРОСИТЬ, МАЛО ОТРИМУЄ

Заробляють українки також менше. І, на думку Сергія

Марченка, почасти відповідаль-ні за це самі. Бо у своїх резюме вказують розмір зарплати, на яку претендують, на 27% менший, ніж чоловіки. У середньому жінки претендують на зарплату всього 4790 гривень порівняно з 6600, на які розраховують чоловіки. Якщо ж у розрізі професій, то, напри-

клад, серед менеджерів з продажу жінки заробляють на 26% менше, ніж чоловіки, директори – на 37%, програмісти – на 41%, керівники відділів – на 30%, дизайнери – на 24%, бухгалтери – на 20% і навіть касири-жінки чомусь заробляють менше за чоловіків на 16%.

Значно більше за жінок чоло-віки заробляють у таких професіях: акушер – на 183%, інструктор фіт-несу – на 115%, сортувальник – на 90%, менеджер з маркетингу – на 84%, навіть аніматор – на 82%, геодезист – на 72%, будівельник – на 66%.

Однак є професії, де саме жін-ки заробляють більше: помічник депутата – на 84%, кранівник – на 33%, помічник по господарству – на 28%, асистент керівника – на 22,5%, картограф – на 17%, поміч-ник нотаріуса – на 14,4%, завідувач аптеки – на 5%.

Українські ж роботодавці ставляться до гендерних питань по-різному. З одного боку, 68% з них вважають, що заробітна плата жінок має бути такою самою, як у чоловіків, а 11% – навіть більшою, 82% переконані, що працюють жінки не менше, а інколи більше за колег-чоловіків. З другого ж – на стать пошукача роботи не зважа-ють лише 45%, а 32% зазначили, що гендерні переваги надають за-лежно від вакансії, на яку шукають працівника. Отже, на думку фа-

хівця, в Україні ще надто високий відсоток гендерних стереотипів у цьому питанні. Наприклад, що кращими бухгалтерами або се-кретарями-референтами є жінки, а інженерами чи програмістами – чоловіки. І 18% роботодавців кажуть, що переважно наймають на роботу жінок, проти лише 6% тих, хто наймає більше чоловіків.

Що ж до самих жінок, які шу-кають роботу, майже 40% опитаних вважають, що гендерна дискримі-нація в Україні не поширена, вони з цим не стикалися. 15% стикалися під час прийому на роботу. У сто-сунках з керівництвом – 14%. У дотриманні прав вагітних і працю-ючих матерів – майже 13%. Далі в рейтингу – прояви дискримінації в оплаті праці. Те, що жінки заро-бляють подекуди значно менше, ніж чоловіки, серйозним проявом дискримінації вважають лише

8,6% опитаних. У стосунках з ко-легами дискримінацію відчували 6,5% українок.

Водночас дослідження вияви-ло, що майже половину жінок про-блема боротьби з дискримінацією не турбує, вони вважають, що так має бути. А 19% переконані, що боротися марно. 13% сказали, що їм важко відповісти. 7% вважають, що вони мають об’єднуватися з колегами і захищати свої права. Ще 7% наголосили, що готові обстоювати свої права на мітин-

гах чи акціях протесту. Тож, на жаль, тільки 14% українок готові до активних дій задля того, щоб запобігти проявам гендерної дис-кримінації та обстояти свої права.

– Чимало жінок в Україні нехай не щодня і не всюди, але відчувають гендерну нерівність. Та більшість чомусь побоюється навіть порушувати це питання. Сподіваюся, що результати нашого дослідження доведуть їм, що вони не одні такі. І, можливо, стануть поштовхом для об’єднання та бо-ротьби за свої права. Те, що всього 14% жінок готові активно боротися за них, з одного боку, позитивно і свідчить, що в Україні немає кричущих гендерних проблем. З другого ж – це означає, що не так багато жінок, які готові говорити вголос про свої образи, – підсуму-вав Сергій Марченко.

ПОРАДА ФАХІВЦЯ

Сергій Марченко зазначив, що для жінок є простий

і дуже дієвий спосіб отримувати більшу заробітну плату. І приклади успішного працевлаштування, про які розповіли йому користувачі сайту, свідчать, що фінансового успіху частіше досягають ті, хто має 5-6 і більше пропозицій про роботу. Коли пропозиція не одна, можна ставити умови роботодавцям. І дуже тяжко це робити, коли робо-тодавець, з яким спілкуєшся, – для тебе єдиний шанс. Тоді, звісно, еле-ментарно страшно, що тебе можуть просто не взяти на цю роботу.

Але якщо приділяти питанню пошуку вакансії по кілька годин щодня, розсилаючи резюме у 10-20, а то й 50 фірм чи організацій, то за кілька тижнів (у великих містах це так) тебе запросять на десяток інтерв’ю. З них буде 3-4 варіанти, з яких можна обирати. Отже, можна домовлятися про більшу заробітну плату, ніж та, на яку розраховував. Роботодавці часто збільшують за-робітну платню. І цифра, що стоїть у вакансії, на яку ви відгукнулися, дуже часто не фінальна. Тож фахі-вець наполегливо порадив жінкам мати це на увазі.

Любомира КОВАЛЬ,“УК”

25 БЕРЕЗНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАРОДНОГО ХУДОЖНИКА УКРАЇНИ, ЛАУРЕАТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА, ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ ІМ. КАТЕРИНИ БІЛОКУР МАРФИ ТИМЧЕНКО (1922 – 2009).

“ЯК ТОБІ ПРАЦЮЄТЬСЯ, УКРАЇНКО?”



КАЛЕЙДОСКОП

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДКВСУ, с/р №31251201201887 в ГУДКСУ в м. Києві,

код банку 820019, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

кримінально-виконавчої

служби

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: [email protected]

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів

публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мовою

оригіналу. При використанні наших публікацій посилання

на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертають-ся і не рецензуються. Відповідальність за

достовірність реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс 23102Наклад: 26000

Замовлення № 53538ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

ЗВИЧАЇ

Відповіді на сканворд у № 12

CКАНВОРД

У Німеччині навіть є спеціальні поштамти, схожі на різдвяні,

ті, що у святого Миколая, – діють три поштові відділення пасхального зайця. Якщо діти своєчасно надішлють туди листа, отримають відповідь від цього казкового персонажа.

Є і пасхальні зайці, призначені для їжі: їх виготовляють із марципана чи шоколаду.

Звідки взявся великодній заєць, яке його походження? З яйцями все зрозумі-ло – це прадавній символ життя, звідси й ритуал їхнього розфарбовування. По-ходить він ще з язичницьких часів, при-стосувавшись до нової релігії. А до чого тут куцохвостий?

Почати доведеться з того, що у значній частині індоєвропейських мов назва самого свята починається зі звуків “паск”. І не тільки індоєвропейських. Турецькою – paskalya. Бо все походить з одного кореня – від слова песах (іврит). А от німецькою – Ostern. Це давньогер-манська назва богині ранкової зорі. Те саме, що для древніх римлян Аврора. Ви-ходить, що й сама ця назва дохристиян-ська. Ostern була символом відродження, символом весни.

У “Католицькій енциклопедії” за-значається: “Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом від-родження життя ранньої весни… Кролик

– це язичницький символ, і він завжди був символом родючості”. “Кролик”, бо в англомовних країнах, куди німецькі переселенці привезли традицію велико-днього зайця, трохи змінили назву.

До релігії походження цього звичаю не має жодного відношення хоча б тому, що Біблія відносить зайця, тому що в нього немає роздвоєного копита, до не-чистих тварин, які не тільки не можна вживати в їжу, а й торкатися них.

Оксана ЛУК’ЯНЕНКО

РЯБЕНЬКЕ ЯЄЧКО

Нині перепелині яйця стали дуже популярні серед прихильників здо-

рового харчування. Хоча ще зовсім недавно вони вважалися екзотичними продуктами. Зараз же їх можна купити у будь-якому супермаркеті і навіть на деяких великих ринках. Перепелині яйця не тільки корисні, а й смачні.

Ще в стародавні часи в Китаї їх вико-ристовували в лікувальних цілях. В Японії ж з’ясували, що вони сприяють поліпшенню розумових здібностей і роботі нервової сис-теми. Свого часу в СРСР перепелині яйця споживали для виведення радіонуклідів з ор-ганізму після аварії на Чорнобильській АЕС (досвід перейняли у тих же японців). Тоді в харчування дітей, вивезених із радіоактивної зони, включали багато перепелиних яєць, після чого було відмічено значне поліпшення самопочуття. При цьому не виникало побіч-них ефектів від вживання їх у такій кількості.

В Японії перепелині яйця можна купи-ти практично скрізь. Для японців це дуже важливий продукт в їхньому харчуванні. Перепелині яйця входять до раціону кожного школяра.

Між тим ці маленькі яєчка люблять і діти, і дорослі. І це добре, бо вони пожив-ні, містять на порядок більше корисних вітамінів і мінералів, ніж курячі, і відомі своїми цілющими властивостями. Мають у своєму складі вітаміни групи А та групи В, а також калій, залізо, магній, кальцій, сірку, хлор, фосфор, натрій, кобальт, мідь, хром і марганець. У 100 г – 170 ккал. У цих яйцях переважають жири, а не білки, але значна їх частина – ненасичені жирні кислоти.

Користь перепелиних яєць, безумовно, дуже велика. Їх уживання зміцнює кістки, нормалізує роботу всього організму (зо-крема, серця, печінки, нирок, шлунка і під-шлункової, передміхурової залози та інших органів). Чимало людей із профілактичною метою їдять їх щодня (хоча б кілька місяців поспіль). Від такого систематичного поїдан-ня шкоди помічено ще не було.

Пити перепелині яйця сирими най-корисніше. Найголовніше, щоб вони були свіжі. І не бійтеся захворіти на сальмонельоз. Перепілка не курка – вона цим не хворіє. Якщо ж їх піддавати термічній обробці, то втратять чимало корисних речовин.

Лікарі радять вживати цей продукт у різних кількостях. Для дорослих це може бути від 4 до 6 яєць на день. Результат буде помітним уже після двох тижнів.

Багато чоловіків п’ють уранці натщесер-це 4-5 таких яєць. Для дівчат же корисно (для загального зміцнення організму), випивши кілька сирих, запити склянкою води або соку.

Протипоказань для вживання рябеньких яєць майже немає. Хіба що людина страждає на дуже складні алергії. Загалом неприємних проявів не буває навіть у діток із діатезом.

Світлана ТРОЇЦЬКА,лікар-дієтолог, кандидат медичних наук

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

ХІБА ТАКЕ МОЖЕ БУТИ? ЗАЄЦЬ НЕСЕ ЯЙЦЯ! ЦЕ ДЛЯ НАС, ДОРОСЛИХ, ВИГАДКА, А МАЛЕНЬКІ ДІТИ В НІМЕЧЧИНІ ТА ДЕЯКИХ ІНШИХ КРАЇНАХ У ЦЕ ВІРЯТЬ. ВОНИ З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮТЬ ВЕЛИКОДНЬОГО РАНКУ, ЩОБ ПОБІГТИ ДО САДУ, ТУДИ, ДЕ НАПЕРЕДОДНІ СХОВАЛИ КОШИКИ, ЗАСТЕЛЕНІ СОЛОМОЮ. У НИХ НЕОДМІННО МАЮТЬ БУТИ КРАШАНКИ, А МОЖЛИВО, ЩЕ Й СОЛОДОЩІ ЧИ ІНШІ ПОДАРУНКИ.

ЧОМУ ЗАЄЦЬ НЕСЕ ЯЙЦЯ

Газета видається з 1955 року · ється Новозавітна...

Documents

Transcript of Газета видається з 1955 року · ється Новозавітна...