УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА...1 MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI...

1

MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI CERCETĂRII AL REPUBLICII MOLDOVA

CURRICULUM NAŢIONAL

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

Clasele V-IX

• Curriculum disciplinar • Ghid de implementare

Chişinău, 2020

2

CURRICULUM DISCIPLINAR

Aprobat:- Consiliul Național pentru Curriculum, proces-verbal nr. 22 din 05.07.2019- Ordinul Ministerului Educației, Culturii și Cercetării nr. 906 din

17.07.2019

COORDONATORI:• Angela CUTASEVICI, Secretar de Stat în domeniul educației, MECC • Valentin CRUDU, dr., șef Direcție învățământ general, MECC,

coordonator al managementului curricular • Ala NIKITCENKO, dr., consultant principal, MECC, coordonator al

grupului de lucru

EXPERŢI-COORDONATORI: • Vladimir GUŢU, dr. hab., prof. univ., USM, expert-coordonator general• Ion GUŢU, dr., conf. univ., USM, expert-coordonator pe aria curriculară

Limbă şi comunicare

GRUPUL DE LUCRU:• Diana IGNATENCO (coordonator), dr., lect. univ., prodecan,

US „Al. Russo”, Bălți• Angela CEBAN, grad did. întâi, Gimnaziul s. Slobozia-Șirăuți, r. Briceni • Olga CURLEANŢEVA, grad did. superior, IPLT „V. Suhomlinschi”, Edineț• Svetlana PODLESNAIA, grad did. întâi, IPLT „C. Popovici”, s. Nihoreni,

r. Râșcani

Українська мова ı література : Curriculum naţional : Clasele 5-9 : Curriculum disciplinar : Ghid de implementare / Ministerul Educaţiei, Culturii şi Cercetării al Republicii Moldova ; coordonatori: Angela Cutasevici, Valentin Crudu, Ala Nikitcenko ; grupul de lucru: Diana Ignatenco (coordonator) [et al.]. – Chişinău : Lyceum, 2020 (F.E.-P. "Tipografia Centrală"). – 96 p. :fig., tab.

Referinţe bibliogr.: p. 88-90 (61 tit.). – 100 ex.

ISBN 978-9975-3400-9-0.

373.5.091:[811.161.2+821.161.2](073)

У 453

3

GHID DE IMPLEMENTARE

Elaborat în conformitate cu prevederile Curriculumului disciplinar, aprobat la ședința Consiliului Național pentru Curriculum, prin ordinul Ministerului Educației, Culturii și Cercetării nr. 906 din 17.07.2019

COORDONATORI:• Angela CUTASEVICI, Secretar de Stat în domeniul educației, MECC • Valentin CRUDU, dr., șef Direcție învățământ general, MECC,

coordonator al managementului curricular • Ala NIKITCENKO, dr., consultant principal, MECC, coordonator al grupului

de lucru

EXPERŢI-COORDONATORI: • Vladimir GUŢU, dr. hab., prof. univ., USM, expert-coordonator general• Ion GUŢU, dr., conf. univ, USM, expert-coordonator pe aria curriculară

Limbă şi comunicare

GRUPUL DE LUCRU:• Diana IGNATENCO (coordonator), dr., lect. univ., prodecan,

US „Al. Russo”, Bălți • Angela CEBAN, grad did. întâi, Gimnaziul s. Slobozia-Șirăuți, r. Briceni • Olga CURLEANŢEVA, grad did. superior, IPLT „V. Suhomlinski”, Edineț • Svetlana PODLESNAIA, grad did. întâi, IPLT „C. Popovici”, s. Nihoreni,

r. Râșcani

4

ВСТУП

Курикулум з української мови і літератури 2019 року видання для V-IX класів загальноосвітніх закладів Республіки Молдова є складовою частиною Національ-ного Курикулума, зокрема частиною курикулярної галузі Мова та спілкування, і становить регламентуючий документ і нормативний акт, передбачений для впро-вадження в освітній процес у гімназичній ланці.

Вивчення рідної мови етнічними українцями є відображенням мовної політи-ки в країні і ґрунтується на чинних документах, низці законів і підзаконних актів та міжнародних конвенціях, зокрема Рамковій конвенції про захист національних меншин. Основою розробки нового курикулума є Конституція Республіки Мол-дова (1994), Кодекс про освіту Республіки Молдова (2014), Стратегії розвитку освіти на 2014-2020 роки «Освіта–2020» (2014), Cadrul Național de Referință al Curriculumului (2017), Базовий курикулум. Система компетенцій для загальної освіти (2018), Спільна європейська система вивчення мов (2018) тощо.

Курикулум для гімназичної ланки забезпечує наступність від одного ступеня на-вчання (початкової освіти) до іншого (гімназичної освіти) і базується на сучасних підходах освіти: особистісно-зорієнтованому, компетентнісному, діяльнісному, ціннісному. Курикулум 2019 року належить до четвертого покоління цього типу документів і другого покоління курикулумів, заснованих на компетенціях.

У Курикулумі з української мови та літератури для V-IX класів відображено ін-тегрований курс мови і літератури, укладений відповідно до сучасної освітньої на-ціональної політики Республіки Молдова. У ньому визначено цілі, завдання, оди-ниці компетенцій, одиниці змісту, технології навчання та оцінювання з української мови і літератури на основі сучасних наукових підходів, з урахуванням специфіки вивчення дисципліни в умовах діаспори. Він виконує дві основні функції: регулю-вальну і стратегічну, які реалізуються у розділах цього документу.

Необхідність виникнення нового курикулума визначено такими реаліями: за-кінчення терміну функціонування попереднього курикулума для гімназичної ланки освіти; урахування результатів моніторингу попереднього курикулума, здійснено-го в 2017 р.; виникнення нових освітніх та курикулумних політик у галузі розвитку системи освіти; національні і міжнародні тенденції курикулумного розвитку: гло-балізація, інтернаціоналізація, технологізація тощо.

У новому Національному курикулумі запропоновано такі зміни:- розгляд курикулума як системи, що включає поняття: концепція – галузь –

структура – документ – зміст – процес – результат;

5

- розширення значення терміну специфічні компетенції навчальної дисци-пліни за виявлення базових ставлень і цінностей, що співвідносяться з про-філем випускника гімназичного циклу і умінням учитися протягом життя;

- перегляд системи одиниць компетенцій в контексті динаміки формування специфічних компетенцій по класах;

- забезпечення необхідної кількості годин для ефективного процесу викла-дання-навчання-оцінювання;

- упровадження інтерактивних дидактичних технологій, практичного навчан-ня, проектних методів тощо.

На основі курикулума вчителі укладають індивідуальні плани для учнів з осо-бливими освітніми потребами.

Новий курикулум з української мови і літератури адресовано авторам курику-лумів, підручників та інших дидактичних ресурсів, менеджерам, педагогам, учням, батькам, іншим зацікавленим особам.

6

І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ КУРИКУЛУМУ З ДИСЦИПЛІНИ

«УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА» У ГІМНАЗІЇ

У процесі становлення і розвитку особистості дитини рідна мова має особливе значення. Навчання рідної мови етнічних українців в умовах діаспори спрямовано на вивчення і збереження рідної мови і культури, виховання національної і грома-дянської самосвідомості, почуття приналежності до народу Республіки Молдова, до її традицій та духовних устремлінь.

У Республіці Молдова українська мова і література вивчається як предмет у школах з іншою (румунською чи російською) мовою навчання. Специфіка вивчен-ня української мови і літератури в Республіці Молдова визначається широким вжи-ванням українських говірок за відсутності літературного мовлення; функціонуван-ням румунської та російської літературних мов; багатонаціональністю культури.

Мета навчання інтегрованого курсу української мови і літератури полягає у за-безпеченні формування системи компетенцій для виховання творчої, національно свідомої особистості, громадянина Республіки Молдова.

Інтеграція курсу відбувається на ґрунті двох фундаментальних гуманітарних наук – лінгвістики та літературознавства, що виявляється у співвіднесенні осно-вних змістових ліній курикулума: мовленнєвої, комунікативної, літературної (чи-тацької), мовної, соціокультурної.

Мовленнєву лінію складає засвоєння практичних умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності. Ефективним шляхом для діаспори є шлях опанування унормованою українською мовою від говірки рідного села чи міста до літератур-ного мовлення. Для формування мовленнєвої компетенції пріоритетною є робота з текстом, як адаптованим, так і літературним. Постійної уваги вимагають випад-ки російської та румунської/молдовської інтерференції. Значна увага приділяється розвитку діалогічного мовлення як найбільш поширеного у мовленнєвій практиці, підвищенню культури мовлення учнів.

Основу комунікативної лінії складають знання, уміння та навички, що обумов-люють успішність особистості в суспільній діяльності. Рівень комунікативного роз-витку має особистісний характер, позначається на суб’єктній позиції в повсякден-ній діяльності.

7

Літературна лінія формується у процесі комплексного вирішення системи за-вдань: зацікавлення учнів читанням; розвиток інтересу до створення постійної потреби у читанні; добір літературних творів відповідно до віку та особистісних інтересів; забезпечення системних знань учнів з теорії літератури; поетапне фор-мування навичок аналізу художнього твору; організація навчально-дослідницької роботи школярів; розвиток усного та писемного мовлення; вдосконалення есте-тичного смаку учнів.

Мовна лінія забезпечує засвоєння головних особливостей фонетичної, лек-сичної, словотворчої, граматичної та правописної систем української мови. Зміст мовної лінії визначено з огляду на практичне користування українською мовою в повсякденному житті.

Соціокультурну лінію підпорядковано вихованню громадянина незалежної Республіки Молдова, який усвідомлює власну лінгвістичну і культурну ідентич-ність у національному контексті та виявляє толерантність, інтерес і відкритість до міжкультурного діалогу. Соціокультурна лінія реалізується у мовленнєвій діяль-ності, у змісті текстів, вправ, практичних завдань тощо і створює умови для інтегру-вання курсу української мови та літератури з іншими дисциплінами.

Охарактеризовані змістові лінії відповідають ключовим компетенціям: мовлен-нєвій, комунікативній, літературній, мовній, соціокультурній. Кожна з перелі-чених видів компетенцій реалізується змістом дисципліни в нерозривній єдності.

Інтеграції лінгвістичної та літературознавчої освіти в гімназичній ланці сприяють уведені у структуру змісту комунікативні теми, спільні для освітньої галузі Мова та спілкування. Система комунікативних тем забезпечує об’єднання мовленнєвої, мовної, літературної і соціокультурної ліній, сприяє інтеграції дисципліни з іншими дисциплінами гімназичної ланки.

Нова концепція курикулумів з мови та літератури забезпечує уніфікацію струк-тури всіх курикулумів з дисциплін, які вивчаються в курикулумній галузі Мова та спілкування, та значно полегшує їх вивчення.

Зміст навчання дисципліни «Українська мова та література» містить такі ком-поненти:

- знання про систему мови і мовлення; - знання про норми сучасної української літературної мови;- знання і вміння, необхідні для реалізації різних видів мовленнєвої діяльнос-

ті;- знання змісту пропонованих для вивчення художніх текстів;- знання і розуміння художньої своєрідності літературних творів;- знання ролі виразних засобів і художніх прийомів у структурі твору.

8

Зміст навчання дисципліни «Українська мова і література» визначається загаль-ною спрямованістю освітнього процесу на досягнення ключових і трансверсальних компетенцій та предметних цілей навчання, виражених у термінах компетенцій.

Шкільна компетенція – це інтегрована система знань, умінь, навичок, ставлень і цінностей, які учні набувають під час навчання і використовують у специфічних контекстах, адаптованих до вікових особливостей та пізнавального рівня. Сформо-вані компетенції спрямовані забезпечити уміння розв’язувати проблеми не тільки у навчанні, а й у трудовій діяльності та суспільному житті. Компетенції формуються комплексно, тобто в ході вивчення всіх шкільних дисциплін і протягом усіх років навчання.

Система компетенцій для гімназичних класів включає: Ключові/трансверсальні/трансдисциплінарні компетенції,Специфічні компетенції навчальних дисциплін,Одиниці компетенцій.Компетенції гімназичної ланки освіти базуються на сучасній загальнодидактич-

ній системі ключових і специфічних компетенцій.Ключові/трансверсальні компетенції відображають міжнародні тенденції роз-

витку освітніх стратегій, визначають цілі шкільної освіти в Республіці Молдова, ста-новлять головну курикулумну категорію. Вони позначають очікування суспільства щодо шкільної освіти в цілому і щодо найзагальніших досягнень учнів по завер-шенню навчання у школі.

Трансверсальність – важлива характеристика ключових компетенцій. Ключові/трансверсальні компетенції перетинають різноманітні сфери суспільного життя і межі навчальних дисциплін. Отже, трансверсальні компетенції можуть бути, вод-ночас, і трансдисциплінарними, більшою мірою властивими навчальним дисци-плінам.

Трансдисциплінарні компетенції: • конкретизують трансверсальні компетенції з певних галузей знань/курику-

лумних галузей; • інтегрують різноманітні дії, спільні/асоційовані для різних навчальних дис-

циплін, зазвичай, з однієї курикулумної галузі; • визначають тематичне коло, спільне для навчальних дисциплін гімназичної

ланки.Ключові/трансверсальні компетенції стосуються різних сфер соціального жит-

тя, носять трансдисциплінарний характер і можуть бути конкретизовані у специ-фічних компетенціях з дисципліни, одиницях компетенцій, навчальній діяльності та рекомендованих шкільних продуктах.

9

За реалізації трансдисциплінарного підходу, спрямованого на створення ціліс-ного бачення світу, на осягнення реальності в її складності і різноманітті, форму-ються трансдисциплінарні компетенції – знання, вміння і ціннісні орієнтації, що виходять за межі конкретних шкільних дисциплін. Ці компетенції дозволяють встановити інтегративні зв’язки між природничими, гуманітарними, соціальни-ми науками, а також мистецтвом та іншими сферами духовного досвіду людства. Трансдисциплінарність відображає можливості і взаємодії багатьох дисциплін у вирішенні комплексних проблем, дозволяє створити цілісну картину світу, розгля-нути його різноманіття в єдності.

Ключові/трансверсальні/трансдисциплінарні компетенції формуються і роз-виваються прогресивно за рівнями й циклами освіти. Відповідно до місії й можли-востей гімназичного циклу освіти виділяються два характерні етапи: етап базових надбань – 5-7 класи; етап розвитку – 8-9 класи.

Специфічні компетенції навчальної дисципліни виводяться з трансдисци-плінарних і ключових/трансверсальних компетенцій. Специфічні компетенції на-вчальної дисципліни – це інтегровані системи знань, умінь і навичок, ставлень і цінностей, які повинна сформувати/розвинути навчальна дисципліна на гімназич-ному рівні освіти, відповідно до шкільного навчання в цілому [Сadrul de Referinţă al Curricilumului Naţional, 2017:24].

Одиниці компетенцій – це складові компетенцій, які опосередковують фор-мування специфічних компетенцій. У кожному предметному курикулумі одиниці компетенцій структуруються і розвиваються за навчальними одиницями, відповід-но по класах [Сadrul de Referinţă al Curricilumului Naţional, 2017:24-25]. Вони відо-бражають ті знання, вміння, ставлення і цінності, які учні повинні здобути у процесі вивчення конкретних тем з української мови та літератури. Їх засвоєння – умова для розвитку специфічних компетенцій.

Одиниці компетенцій визначено згідно із специфічними компетенціями і спів-віднесено з одиницями змісту за принципом ускладнення від класу до класу. Вони відображають еволюцію учня в процесі оволодіння специфічними компетенціями до кінця вивчення дисципліни в гімназичному концентрі.

Рекомендовані види навчальної діяльності та шкільні продукти являють собою певний перелік завдань, комунікативних ситуацій, видів діяльності, які є значущи-ми для формування одиниць компетенцій.

Курикулум є і системою продуктів, які є результатом формування специфічних компетенцій. Новий курикулум забезпечує вчителю і учню можливості широкого вибору рекомендованих продуктів. Учитель може доповнити запропонований список в залежності від специфіки конкретного класу, наявних ресурсів тощо.

10

ІІ. АДМІНІСТРУВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Українська мова та літератураСтатус

предметаКурикулумна галузь знань Клас Кількість годин

на тижденьЗагальна кількість

годин на рікОбов’язковий Мова та спілкування V 3 102

Обов’язковий Мова та спілкування VI 3 102

Обов’язковий Мова та спілкування VII 3 102

Обов’язковий Мова та спілкування VIIІ 3 102

Обов’язковий Мова та спілкування ІХ 3 99

ІII. СПЕЦИФІЧНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИСЦИПЛІНИ

«УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»

Учень здатний1. Сприймати і розуміти художні і нехудожні тексти через різноманітні стратегії,

демонструючи спостережливість і творчий підхід.2. Брати участь у комунікативній взаємодії відповідно до різноманітних мовлен-

нєвих ситуацій, демонструючи внутрішню лексико-граматичну зв’язність і до-цільність дискурсу.

3. Інтегрувати лінгвістичні та читацькі уміння з урахуванням шкільного та життєво-го контексту, виявляючи позитивне ставлення та інтерес до читання.

4. Створювати усні і писемні тексти різних типів на різноманітних інформаційних носіях, коректно використовуючи орфографічні, лексичні, фонетичні, граматич-ні норми сучасної української літературної мови для реалізації своїх комуніка-тивних прагнень, демонструючи самоконтроль, допитливість та творче став-лення.

5. Усвідомлювати лінгвістичну і культурну ідентичність у національному контексті, виявляючи толерантність та допитливість.

11

IV. ОДИНИЦІ НАВЧАННЯ

5 КЛАСРЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ ОДИНИЦЬ ЗМІСТУ ЗА ГОДИНАМИ

Одиниці змісту Кількість годин

Мова і мовлення. Літературна мова й усне (діалектне) мовлення. Тема й осно-вна думка висловлювання. Діалог. Складання діалогів. Пряма мова. Лист.Повторення вивченого в початкових класах. Морфологія. Самостійні частини мови. Синтаксис і пунктуація. Словосполучення. Речення. Головні і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Речення просте і складне. Фольклор (усна народна творчість) і література. Образність як особливість фольклорного і літературного твору. Поняття про образ-персонаж. Міф як пра-давній фольклорний жанр. Загадка народна і літературна. Прислів’я і приказ-ки. Казка народна і літературна. Казки про тварин. Конфлікт у казці.

15

Текст, його ознаки. Заголовок тексту. Поділ тексту на частини. Простий план тексту. Переказ тексту. Текст-розповідь.Фонетика і орфографія. Милозвучність та чіткість вимови як особливість українського мовлення. Голосні та приголосні звуки. Український алфавіт. Зна-ки письма. Склад і основні правила переносу. Наголос. Літературна вимова і правопис наголошених та ненаголошених голосних. Фонетичний аналіз слова. Милозвучне чергування у-в, і-й. Спрощення в групах приголосних. Вживання апострофа, м’якого знаку. Подвоєння приголосних. И–І у словах іншомовного походження. Література і фольклор. Оповідання як жанр літератури. Поняття про літера-турний пейзаж. Ліричний твір. Уособлення. Народна календарно-обрядова поезія зимового циклу. Колядки. Щедрівки.

25

Поняття про стилі мовлення. Розмовний, науковий і художній стилі мовлен-ня. Розрізнення текстів художнього і наукового стилів. Складання діалогів.Лексика і орфографія. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми). Лексика художнього і наукового стилів.Оповідання. Тема, події (фабула) та персонажі оповідання. Характеристика персонажа. Ліричний твір. Епітет.

15

Текст-опис. Усний і письмовий переказ тексту з елементами опису (предмета, тварини тощо) у художньому стилі.Будова слова і орфографія. Спільнокореневі слова. Форми слова. Основа сло-ва. Корінь, суфікс, префікс і закінчення – значущі частини слова. Розбір слова за будовою. Літературна вимова і правопис слів з префіксами з-, с-, роз-, без-. Правопис префіксів пре-, при- (в залежності від лексичного значення слова). Словотвір і орфографія. Способи словотвору. Утворення і правопис слів з су-фіксами -зьк-, -ськ-, -цьк-; -н-. Народна календарно-обрядова поезія весняного циклу. Веснянки та гаївки. Епітет, уособлення (персоніфікація) як засоби творення образу у фольклорно-му та літературному творі. Легенда народна і літературна. Пейзажна лірика про весну.

20

12

Письмовий переказ тексту з елементами опису (предмета, тварини тощо) у художньому стилі.Синтаксис. Пунктуація. Речення. Головні і другорядні члени речення: підмет, присудок, додаток, означення, обставина. Речення із звертанням.Образ рідного краю в ліриці. Фольклорні та літературні образи-персонажі.Література рідного краю. Повторення й узагальнення в кінці року.

10

85Майстерні (творчого письма, побудови знань, конструювання, відносин і ціннісних орієнтацій) 5

Контрольні роботи 7

Години на розсуд учителя 5

Кількість годин на рік 102

СПЕЦИФІЧНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»







13

5 КЛ

АС

Оди

ниці

ком

пете

нцій

Оди

ниці

зм

істу

Реко

мен

дова

ні в

иди

навч

альн

ої д

іяль

ност

і та

очік

уван

і рез

ульт

ати

Учен

ь зд

атни

й1.

1. С

прий

мат

и і р

озум

іти

мов

-ле

ння

спів

розм

овни

ка в

різ

-ни

х м

овле

ннєв

их с

итуа

ціях

.

1.2.

Орі

єнт

уват

ися

в ум

овах

сп

ілку

ванн

я, с

півв

ідно

сити

вл

асне

мов

ленн

я з

умов

ами

спіл

кува

ння.

1.3.

Виз

нача

ти

й ф

орм

улю

ват

и те

му

й ос

новн

у ду

мку

про

-сл

ухан

ого

та п

рочи

тано

го

текс

ту, д

обир

ати

до н

ього

за

голо

вок,

скл

адат

и пр

ости

й пл

ан те

ксту

і пе

река

зува

ти

за н

им.

1.4.

Знат

и і з

нахо

дит

и у

текс

ті оз

наки

різ

них

типі

в м

овле

н-ня

; роз

різн

яти

текс

ти в

ивче

-ни

х ст

илів

мов

ленн

я.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яМ

ова

і мов

ленн

я. Л

ітера

турн

а м

ова

й ус

не

(діа

лект

не) м

овле

ння.

Осо

блив

ості

мов

ленн

я ук

раїн

ців

Респ

ублі

ки М

олдо

ва.

Тем

а й

осно

вна

дум

ка в

исло

влю

ванн

я. Д

іало

г. Ск

лада

ння

діал

огів

. Пря

ма

мов

а. Л

ист.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иПо

втор

ення

вив

чено

го в

поч

атко

вих

клас

ах.

Мор

фол

огія

. Сам

ості

йні ч

асти

ни м

ови.

Синт

акси

с і п

ункт

уаці

я. С

лово

спол

учен

ня.

Рече

ння.

Голо

вні і

дру

горя

дні ч

лени

реч

ення

. О

днор

ідні

чле

ни р

ечен

ня. Р

ечен

ня п

рост

е і

скла

дне.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Фол

ькло

р (у

сна

наро

дна

твор

чіст

ь) і

літе

рату

-ра

. Обр

азні

сть

як о

собл

ивіс

ть ф

ольк

лорн

ого

і лі

тера

турн

ого

твор

у. П

онят

тя п

ро о

браз

-пер

-со

наж

.М

іф я

к пр

адав

ній

фоль

клор

ний

жан

р.

Зага

дка

наро

дна

і літе

рату

рна.

Прис

лів’

я і п

рика

зки.

Ка

зка

наро

дна

і літе

рату

рна.

Ка

зки

про

твар

ин. К

онфл

ікт у

каз

ці.

− Ау

дію

ванн

я ху

дож

ніх

і нав

чаль

них

текс

тів; р

оз-

різн

ення

літе

рату

рног

о і д

іале

ктно

го м

овле

ння,

фо

лькл

орни

х та

літе

рату

рних

твор

ів; р

озпі

знав

ан-

ня ч

асти

н м

ови

в лі

тера

турн

их те

кста

х.−

Вико

нанн

я ар

тику

ляці

йних

впр

ав; в

имов

лянн

я ск

ором

овок

.−

Конс

тру

юва

ння

рече

нь із

вив

чени

ми

част

инам

и м

ови,

зі с

лова

ми,

вж

итим

и в

прям

ому

і пер

енос

-но

му

знач

енні

, син

онім

ами

та а

нтон

імам

и.−

Скла

данн

я ви

слов

ленн

я (т

екст

у) з

а зм

істо

м

прис

лів’

я, з

а іл

юст

раці

єю (а

бо к

омік

сом

), з

вико

-ри

стан

ням

опо

рних

сло

восп

олуч

ень.

− Ау

діоз

апис

лис

та-п

риві

танн

я з

дотр

иман

ням

пра

-ви

л ор

фоеп

ії.−

Лист

з в

икор

иста

нням

зве

ртан

ь −

Пере

каз

текс

ту (у

сний

і пи

сьм

овий

) з е

лем

ента

ми

опис

у тв

арин

и.

Прод

укти

:−

усни

й і п

исьм

овий

пер

еказ

− ус

ний

діал

ог е

тик

етно

го х

арак

тер

у −

мон

олог

ічне

вис

ловл

ення

−

«Сло

внич

ок в

вічл

ивос

ті»

− ли

ст д

о рі

дної

лю

дини

− «С

карб

ничк

а за

гадо

к»

14

2.1.

Дот

рим

уват

ися

мов

ленн

є-во

го е

тике

ту, о

снов

них

пра-

вил

спіл

кува

ння,

нор

м у

кра-

їнсь

кої л

ітера

турн

ої м

ови.

2.2.

Ком

унік

атив

но в

ипра

вдан

о до

бира

ти

верб

альн

і і н

евер

-ба

льні

зас

оби

і спо

соби

для

оф

орм

ленн

я ду

мок

, поч

уттів

у

різн

их с

фера

х сп

ілку

ванн

я.

2.3.

Вст

анов

люва

ти

і під

три

му-

ват

и ко

нтак

т із

спів

розм

ов-

нико

м, з

мін

юва

ти с

трат

егію

, м

овле

ннєв

у по

веді

нку

за-

леж

но в

ід к

омун

ікат

ивно

ї си

туац

ії.

2.4.

Обґ

рунт

овув

ати

влас

ну

дум

ку, с

тво

рюва

ти

висл

ов-

ленн

я.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст,

його

озн

аки.

Заг

олов

ок те

ксту

. Под

іл

текс

ту н

а ча

стин

и. П

рост

ий п

лан

текс

ту. П

ере-

каз

текс

ту. Т

екст

-роз

пові

дь.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иФ

онет

ика

і орф

огра

фія

Мил

озву

чніс

ть та

чітк

ість

вим

ови

як о

со-

блив

ість

укр

аїнс

ьког

о м

овле

ння.

Голо

сні т

а пр

игол

осні

зву

ки. У

краї

нськ

ий а

лфав

іт. З

наки

пи

сьм

а. С

клад

і ос

новн

і пра

вила

пер

енос

у.

Наго

лос.

Літе

рату

рна

вим

ова

і пра

вопи

с на

-го

лош

ених

та н

енаг

олош

ених

голо

сних

. Фон

е-ти

чний

ана

ліз

слов

а. М

илоз

вучн

е че

ргув

ання

у-

в, і-

й. С

прощ

ення

в гр

упах

при

голо

сних

. Вж

иван

ня а

пост

рофа

, м’я

кого

зна

ку. П

одво

-єн

ня п

риго

лосн

их. И

–І у

сло

вах

інш

омов

ного

по

ходж

ення

. Ба

зові

від

омос

ті з

тео

рії л

ітер

атур

иЛі

тера

тура

і фо

лькл

ор.

Опо

віда

ння

як ж

анр

літе

рату

ри.

Поня

ття

про

літе

рату

рний

пей

заж

.Лі

ричн

ий тв

ір. У

особ

ленн

я.На

родн

а ка

ленд

арно

-обр

ядов

а по

езія

зи

мов

ого

цикл

у. К

оляд

ки. Щ

едрі

вки.

− Тл

умач

ення

зна

чень

слі

в, с

тали

х ви

разі

в,

прис

лів’ їв

, при

казо

к, їх

доб

ір в

ідпо

відн

о до

мет

и ви

слов

люва

ння

та с

итуа

ції с

пілк

уван

ня.

− За

вдан

ня н

а вд

оско

нале

ння

вмін

ь пі

дтри

мув

ати

діал

ог з

устр

ічни

ми

пита

нням

и і в

ідпо

відя

ми.

−

Скла

данн

я й

розі

грув

ання

діа

логу

з в

икор

иста

н-ня

м с

лів,

у в

имов

і яки

х ча

сто

трап

ляю

ться

пом

ил-

ки, з

вик

орис

танн

ям з

апро

поно

вани

х аб

о са

мо-

стій

но д

ібра

них

сино

нім

ів, а

нтон

імів

.−

Обм

ін в

раж

ення

ми

за п

рочи

тани

м.

− Д

обір

заг

олов

ка д

о те

ксту

та й

ого

част

ин.

− Ус

ний

пере

каз

текс

ту.

− Д

окла

дний

(пис

ьмов

ий) п

ерек

аз те

ксту

-роз

пові

ді.

Прод

укти

:−

прос

тий

пла

н т

екст

у−

груп

ова

робо

та

«Сло

весн

ий м

алю

нок»

− ін

сцен

івка

фол

ькло

рног

о чи

літ

ерат

урно

го

тво

ру (у

ривк

у)

15

3.1.

Усв

ідом

лено

, вир

азно

, ві

льно

чит

ати

текс

ти

різн

их ти

пів,

сти

лів,

жан

рів,

ви

кори

стов

уючи

різ

ні в

иди

чита

ння.

3.2.

Роз

різн

яти

голо

вні і

др

угор

ядні

пер

сона

жі.

3.3.

Оці

нюва

ти

вчин

ки ге

роїв

та

жит

тєві

сит

уаці

ї, в

які

потр

апля

ють

геро

ї тво

ру, і

з пр

очит

аног

о чи

про

слух

аног

о те

ксту

.

3.4.

Роз

гляд

ати

зміс

т, у

чинк

и ге

роїв

, авт

орсь

ку п

озиц

ію

з по

гляд

у на

ціон

альн

их і

зага

льно

людс

ьких

цін

ност

ей.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яПо

нятт

я пр

о ст

илі м

овле

ння.

Роз

мов

ний,

на-

уков

ий і

худо

жні

й ст

илі м

овле

ння.

Роз

різн

ен-

ня те

кстів

худ

ожнь

ого

і роз

мов

ного

сти

лів.

Ск

лада

ння

діал

огів

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иЛе

ксик

а і о

рфог

раф

іяЛе

ксич

не з

наче

ння

слов

а. О

дноз

начн

і й б

ага-

тозн

ачні

сло

ва. П

рям

е й

пере

носн

е зн

ачен

ня

слов

а. Гр

упи

слів

за

знач

ення

м (с

инон

іми,

ан

тоні

ми,

ом

онім

и). Л

екси

ка х

удож

ньог

о,

розм

овно

го і

наук

овог

о ст

илів

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Опо

віда

ння.

Тем

а, п

одії

(фаб

ула)

та п

ерсо

наж

і оп

овід

ання

.Ха

ракт

ерис

тика

пер

сона

жа.

Лі

ричн

ий тв

ір. Е

піте

т.

− Ві

дпра

цюва

ння

техн

іки

чита

ння

мов

чки

та в

голо

с те

кстів

різ

них

стил

ів і

типі

в м

овле

ння.

− Чи

тан

ня в

осо

бах

казо

к, б

айок

, ури

вків

літе

рату

р-ни

х тв

орів

.−

Визн

ачен

ня те

ми

твор

у, п

ерек

аз п

одій

, хар

акте

-ри

стик

а пе

рсон

ажів

.−

Відт

воре

ння

літе

рату

рних

пей

заж

ів і

пейз

ажів

, сп

осте

реж

ених

у ж

итті

з ви

кори

стан

ням

син

онім

ів

та а

нтон

імів

. −

Уявн

ий д

іало

г з

перс

онаж

ем тв

ору.

− Пе

река

з ці

каво

го е

пізо

ду з

твор

у.−

Знах

одж

ення

слі

в у

пере

носн

ому

знач

енні

(епі

те-

тів) у

твор

і.

Прод

укти

:−

вира

зне

чит

ання

та

пере

каз

тво

ру−

висл

овле

ння

про

тві

р−

розп

овід

ь пр

о вл

асні

вра

жен

ня, в

икли

кані

ху

дож

нім

сло

вом

− чи

тан

ня в

ірш

а на

пам

’ят

ь

16

4.1.

Зна

ти

осно

вні в

ідом

ості

з ви

вчен

их р

озді

лів

укра

їнсь

кої

мов

и.

4.2.

Вик

орис

тов

уват

и у

писе

м-

ном

у м

овле

нні в

ивче

ні п

ра-

вила

орф

огра

фії і

пун

ктуа

ції.

4.3.

Роз

уміт

и зо

браж

увал

ьно-

ви-

раж

альн

і мож

ливо

сті у

краї

н-сь

кої м

ови.

4.4.

Удо

скон

алю

ват

и пи

сем

ні

текс

ти з

а зм

істо

м та

грам

а-ти

чною

пра

виль

ніст

ю.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст-

опис

. Усн

ий п

ерек

аз те

ксту

з е

лем

ента

-м

и оп

ису

(пре

дмет

а, тв

арин

и то

що)

у х

удож

-нь

ому

стил

і.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иБу

дова

сло

ва і

орф

огра

фія

.Сп

ільн

окор

енев

і сло

ва. Ф

орм

и сл

ова.

Осн

ова

слов

а. К

орін

ь, с

уфік

с, п

рефі

кс і

закі

нчен

ня –

зн

ачущ

і час

тини

сло

ва. Р

озбі

р сл

ова

за

будо

вою

.Лі

тера

турн

а ви

мов

а і п

раво

пис

слів

з п

рефі

к-са

ми

з-, с

-, ро

з-, б

ез-.

Прав

опис

пре

фікс

ів

пре-

, при

- (в

зале

жно

сті в

ід л

екси

чног

о зн

а-че

ння

слов

а).

Слов

отві

р і о

рфог

раф

ія.

Спос

оби

слов

отво

ру. У

твор

ення

і пр

авоп

ис

слів

з с

уфік

сам

и -з

ьк-,

-ськ

-, -ц

ьк-;

-н-.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Наро

дна

кале

ндар

но-о

бряд

ова

поез

ія в

есня

-но

го ц

иклу

. Вес

нянк

и та

гаїв

ки.

Епіте

т, уо

собл

ення

(пер

соні

фіка

ція)

як

засо

би

твор

ення

обр

азу

у фо

лькл

орно

му

та л

ітера

-ту

рном

у тв

орі.

Леге

нда

наро

дна

і літе

рату

рна.

Пе

йзаж

на л

ірик

а пр

о ве

сну.

− За

вдан

ня н

а вд

оско

нале

ння

калі

граф

ічно

го з

апис

у сл

ів i

текс

ту з

під

ручн

ика,

дош

ки, з

голо

су з

дот

ри-

ман

ням

пра

вил

укра

їнсь

кої о

рфог

рафі

ї і п

ункт

уа-

ції.

− Вп

рави

на

вдос

кона

ленн

я лі

тера

турн

ої в

имов

и і

грам

отно

го н

апис

ання

слі

в з

вивч

еним

и ор

фогр

а-м

ами.

− Зн

аход

жен

ня в

текс

ті і т

лум

ачен

ня с

инон

імів

, ан

тоні

мів

, ом

онім

ів, б

агат

озна

чних

слі

в.

− За

вдан

ня н

а за

мін

у сл

ів р

озм

овно

го с

тилю

літе

ра-

турн

ою л

екси

кою

.−

Розб

ір с

лова

за

будо

вою

.−

Утво

ренн

я сп

ільн

окор

енев

их с

лів

за д

опом

огою

су

фікс

ів і

преф

іксі

в та

скл

адан

ня з

ним

и ре

чень

.−

Реда

гува

ння

рече

нь.

− Тв

ір-р

озпо

відь

з е

лем

ента

ми

опис

у.

Прод

укти

:−

«Цік

ава

проф

есія

– р

едак

тор

» (р

обот

а з

деф

орм

ован

ими

тек

стам

и)−

груп

овий

сло

вник

«Го

ворі

ть

прав

ильн

о»−

інди

віду

альн

ий п

роек

т «

Мої

пор

ади

літ

ерат

урно

му

геро

ю»

− ві

тал

ьна

лист

івка

− за

гадк

и, у

клад

ені з

вик

орис

тан

ням

ант

онім

ів,

омон

імів

17

5.1.

Усв

ідом

люва

ти

своє

рідн

ість

ук

раїн

сько

ї мов

и й

себе

як

її но

сія

в ба

гато

мов

ном

у се

редо

вищ

і Рес

публ

іки

Мол

дова

.

5.2.

Вик

орис

тов

уват

и ук

раїн

ську

мов

у як

рід

ну з

по

чутт

ям го

рдос

ті і п

оваг

и до

іс

торі

ї, ку

льту

ри й

цін

ност

ей

Бать

ківщ

ини.

5.3.

Усв

ідом

люва

ти

необ

хідн

ість

бу

ти го

тови

м і

здат

ним

до

трим

уват

ися

мор

альн

о-ет

ични

х но

рм с

тосо

вно

доро

слих

і ро

весн

иків

у

шко

лі, п

озаш

кіль

ном

у ж

итті

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яПи

сьм

овий

пер

еказ

текс

ту з

еле

мен

там

и оп

и-су

(пре

дмет

а, тв

арин

и то

що)

у х

удож

ньом

у ст

илі.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иСи

нтак

сис

і пун

ктуа

ція.

Рече

ння.

Голо

вні і

дру

горя

дні ч

лени

реч

ення

: пі

дмет

, при

судо

к, д

одат

ок, о

знач

ення

, обс

та-

вина

. Реч

ення

із з

верт

ання

м.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Обр

аз р

ідно

го к

раю

в л

іриц

і.Ф

ольк

лорн

і та

літе

рату

рні о

браз

и-пе

рсон

ажі.

Літе

рату

ра р

ідно

го к

раю

.

Повт

орен

ня й

уза

галь

ненн

я в

кінц

і рок

у.

− Лі

нгві

стич

ні іг

ри, л

ітер

атур

ні іг

ри.

− Ві

ктор

ина.

− Лі

нгві

стич

ний

експ

ерим

ент

. −

Скла

данн

я і р

озга

дува

ння

ребу

сів

і кро

свор

дів.

−

Чит

ання

текс

тів.

− Те

ст д

ля с

амоо

ціню

ванн

я.

Прод

укти

:−

мов

ленн

єва

діял

ьніс

ть

за т

емам

и «М

оя

Бат

ьків

щин

а Ре

спуб

ліка

Мол

дова

і рі

дна

укра

їнсь

ка м

ова»

, «Д

итин

ство

і ро

дина

»−

розп

овід

ь пр

о т

ради

ції т

а зв

ичаї

укр

аїнс

ьког

о на

роду

18

ТЕМАТИКА І РЕКОМЕНДОВАНІ ТВОРИ ДЛЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (Орієнтовний список творів)

I. МОЯ БАТЬКІВЩИНА РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА І РІДНА УКРАЇНСЬКА МОВА. Наша Батьківщина – Республіка Молдова. Республіка Молдова – багатонаціональна держава. Українська мова – рідна мова українців Республіки Молдова. Д. Пав-личко «Рідна мова», І. Багряний «Рідна мова», Г. Рогова «Слово українське», Д. Павличко «Де найкраще місце на землі», Б. Лепкий «Рідна стріха».

II. ТЕПЛО РІДНОГО ДОМУ. Дитинство і родина. «Ой роде наш красний». «Мамина пісня». «Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько». Всі люди – бра-ти й сестри. Який ти син і онук? Рід, родовід, родина, дім. Взаємини в укра-їнській родині. Родинні цінності, свята й традиції. М. Вінграновський «Перша колискова», Т. Кисіль «Мамочко мила, скажи своїй доні…».

III. ДОБРО І КРАСА – ОСНОВА ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. Добро та хоробрість. Доброта – це життєдайний порятунок людства чи непотрібний пережиток? Хоробрість як на-ціональна риса характеру. С. Чернілевський «Забула внучка в баби черевички», І. Жиленко «Жар–птиця». Тексти художньої літератури. Навчальні тексти за те-мою.

IV. СВІТ МОЇХ ЗАХОПЛЕНЬ. Ігри та розваги «Казка», «Спогади», народні ігри «Воро-тар», «Хрещик», «Віночок» тощо. В. Нестайко «Тореадори з Васюківки», вірші Наталі Забіли, Є. Желєзняков «Маленький кухар», «Колискова», Леся Українка «Мрії». Тексти художньої літератури. Навчальні тексти за темою.

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ВИВЧЕННЯМіф. «Створення світу», «Дерево Життя та вирій». Прислів’я та приказки.Загадка народна і літературна. Л. Глібов «Химерний, маленький», «Котилася тарі-лочка», О. Олесь «Капустонька».Казка про тварин. «Пан Коцький», «Як звірі хату будували». І. Франко «Фарбова-ний Лис», В. Королів-Старий «Хуха-Моховинка». Оповідання. М. Коцюбинський «Харитя».Пейзажна лірика. Леся Українка «Мамо, іде вже зима», В. Сосюра «Зима», М. Ко-цюбинський «Ялинка».Колядки. «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала». Щедрівки. «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Чи дома, дома пан господар». Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати…», «І досі сниться: під горою», «За сон-цем хмаронька пливе…».С. Васильченко «Свекор». Народні веснянки та гаївки. «Ой весна, весна – днем красна», «Весняночко-паняночко». Легенда. «Березень і Квітень». Е. Заржицька «Як з’явилася червона калина». Г. Тютюнник «Ласочка». М. Вінграновський «Сіроманець».

19

М. Вінграновський «На рябому коні прилетіла весна», В. Сосюра «Люблю весну», М. Рильський «Вербова гілка». Література рідного краю. Твори українських письменників Молдови або твори молдавських письменників, перекладені українською мовою (за вибором учителя).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬПрислів’я і приказки, загадки (за вибором учнів). В. Сосюра «Зима». Колядка, ще-дрівка (за вибором учнів). Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати…». Веснянка, гаївка (за вибором учнів). В. Сосюра «Люблю весну».

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯМіф «Першобог Рід-Сокіл» чи інші за вибором. С. Руданський «Вовки». Колядка «По всьому світу стала новина». Щедрівка «Старий рік минає», «Прийшли щедру-вати». Колядки та щедрівки рідного краю. О. Олесь «Ялинка». Веснянка «Ой вес-но, весно», «Дівки-чарівниці». В. Близнець «Кривенька». З. Гурська «Рідний по-ріг», Ю. Дячук «Поспівай зі мною», І. Кравчук «Батьківщина», С. Лозинська «Моє гніздо».

НА КІНЕЦЬ V КЛАСУ УЧЕНЬ ЗДАТНИЙ:− сприймати на слух і знаходити у тексті ключові фрази, слова, образи;− відрізняти нову інформацію від уже відомої, виділяти головне з-поміж друго-

рядного;− визначати тему і мету спілкування, в залежності від яких формулювати власні

висловлення, переказувати одержане повідомлення;− дотримуватися правил спілкування у парі (групі), толерантно відстоюючи влас-

ну позицію в дискусії;− сприймати і читати вільно, виразно, вдумливо тексти вивчених функціонально-

смислових стилів, типів та жанрів;− сприймати усну народну творчість як невід’ємну частину української націо-

нальної культури;− використовувати практично вивчені правила з орфографії та пунктуації;− встановлювати соціальні контакти з представниками інших культур, вживаючи

повсякденні форми етикету;− усвідомлювати необхідність та здатність дотримування морально-етичних

норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті;− усвідомлювати важливість вивчення української мови і літератури як рідної

для українців Республіки Молдова.

20



Вступ. Повторення вивченого у 5-му класі. Розмовний, науковий і художній стилі мовлення. Повторення відомостей про текст. Види (типи) тексту. Будова тексту. Фонетичний принцип української орфографії. Основні орфограми. Частини мови. Словосполучення і речення.Основні особливості наукового і художнього стилів. Лексика наукового і художнього стилів. Шкільна та життєва ситуації спілкування.Лексикологія і фразеологія. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Групи слів за вживанням: загальновживані, діалектні, застарілі слова, неологізми. Українські фразеологізми. Календарно-обрядова поезія осіннього циклу. Жниварські пісні. Уособлення. Прислів’я і приказки про працю, про добро. Чарівна казка. Конфлікт добра і зла. Гіпербола як засіб творення образу.

18

Особливості будови тексту-опису. Текст-опис приміщення, інтер’єру тощо за картиною.Морфологія і орфографія. Самостійні частини мови.Іменник. Іменник як самостійна частина мови: лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксична роль. Власні і загальні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах. Рід як постійна ознака іменника. Число і відмінок як змінні ознаки іменника, правопис. Відмінювання іменника. Типи відмін іменників. Правопис іменників 1-ої, 2-ої, 3-ої відмін. Основні способи творення іменників. Не з іменниками. Байка народна і літературна. Повість як жанр літератури. Епічний твір. Ліричний твір. Ліричний герой.

30

Текст-опис природи. Усний і письмовий переказ художнього тексту з елементами опису природи. Письмовий твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень або за картиною.Прикметник. Прикметник як самостійна частина мови: лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи. Якісні прикметники. Вищий та найвищий ступені порівняння, утворення та правопис. Відносні прикметники, утворення та правопис. Присвійні прикметники, утворення та правопис. Утворення складних прикметників, правопис разом і через дефіс. Основні засоби характеристики персонажа епічного твору: портрет, вчинки, ставлення.

17

21

Текст-роздум: особливості будови. Усний переказ художнього тексту з елементами роздуму. Числівник. Числівник як самостійна частина мови: лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання і правопис кількісних і порядкових числівників. Правопис складних і складених числівників. Вживання числівників на позначення дати і часу. Займенник. Займенник як самостійна частина мови: лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксична роль. Особові займенники. Зворотний займенник себе. Присвійні займенники. Питальні та відносні займенники. Заперечні займенники. Ні в заперечних займенниках. Неозначені займенники, їх правопис. Вказівні та означальні займенники. Календарно-обрядова поезія літнього циклу. Русальні пісні. Купальські пісні. Образ літа в ліриці. Епітет, порівняння, уособлення як засоби творення образу в ліриці.

16

Письмовий переказ художнього тексту з елементами роздуму. Література рідного краю.Образ природи в літературі рідного краю.Повторення й узагальнення в кінці року.

4

85Майстерні (творчого письма, побудови знань, конструювання, відносин і ціннісних орієнтацій)

5

Контрольні роботи 7Години на розсуд учителя 5









22

6 КЛ

АС

Оди

ниці

ком

пете

нцій

Оди

ниці

зм

істу

Реко

мен

дова

ні в

иди

навч

альн

ої д

іяль

ност

і та

очі

кува

ні р

езул

ьтат

иУч

ень

здат

ний

1.1.

Аде

кват

но с

прий

мат

и,

розу

міт

и, о

ціню

ват

и і

відт

ворю

ват

и по

чуте

чи

проч

итан

е.

1.2.

Роз

різн

яти,

виз

нача

ти,

ха

ракт

ериз

уват

и по

чути

й чи

про

чита

ний

текс

т за

вивч

еним

сти

лем

та ти

пом

м

овле

ння.

1.3.

Скл

адат

и і п

ослі

довн

о ви

клад

ати

зміс

т ви

слов

люва

ння

у пр

оцес

і м

овле

ннєв

ої д

іяль

ност

і.

1.4.

Кон

тро

люва

ти,

са

мок

онт

ролю

ват

и ре

зуль

тати

мов

ленн

євої

ді

яльн

ості

Всту

п. П

овто

ренн

я ви

вчен

ого

у 5-

му

клас

і. Ро

змов

ний,

нау

кови

й і х

удож

ній

стил

і мов

ленн

я.

Повт

орен

ня в

ідом

осте

й пр

о те

кст.

Види

(тип

и)

текс

ту. Б

удов

а те

ксту

. Ф

онет

ични

й пр

инци

п ук

раїн

сько

ї орф

огра

фії.

Осн

овні

орф

огра

ми.

Час

тини

мов

и.

Слов

оспо

луче

ння

і реч

ення

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яО

снов

ні о

собл

ивос

ті на

уков

ого

і худ

ожнь

ого

стил

ів. Л

екси

ка н

ауко

вого

і ху

дож

ньог

о ст

илів

. Ш

кіль

на та

жит

тєва

сит

уаці

ї спі

лкув

ання

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иЛе

ксик

олог

ія і

фра

зеол

огія

.Гр

упи

слів

за

похо

джен

ням

: вла

сне

укра

їнсь

кі й

за

пози

чені

(інш

омов

ного

пох

одж

ення

) сло

ва.

Груп

и сл

ів з

а вж

иван

ням

: заг

альн

овж

иван

і, ді

алек

тні,

заст

аріл

і сло

ва, н

еоло

гізм

и. У

краї

нськ

і фр

азео

логіз

ми.

Ба

зові

від

омос

ті з

тео

рії л

ітер

атур

иКа

ленд

арно

-обр

ядов

а по

езія

осі

нньо

го ц

иклу

. Ж

нива

рськ

і піс

ні. У

особ

ленн

я.Пр

ислі

в’я

і при

казк

и пр

о пр

ацю

, про

доб

ро.

Чарі

вна

казк

а. К

онфл

ікт д

обра

і зл

а.Гі

перб

ола

як з

асіб

твор

ення

обр

азу.

− Ау

дію

ванн

я і ч

итан

ня те

кстів

(ури

вків

) у х

у-до

жнь

ому

та н

ауко

вом

у ст

илі.

− Ск

лада

ння

прос

тих

рече

нь з

а кл

ючо

вим

и сл

о-ва

ми

на з

адан

у те

мат

ику.

−

Скла

данн

я й

розі

грув

ання

діа

логу

з в

икор

ис-

танн

ям п

рисл

ів’їв

та п

рика

зок

відп

овід

но д

о за

проп

онов

аної

сит

уаці

ї спі

лкув

ання

.−

Обм

ін д

умка

ми

та в

раж

ення

ми

від

худо

жнь

ого

твор

у.−

Порі

внян

ня о

пису

в х

удож

ньом

у і н

ауко

вом

у ст

илях

.−

Скла

данн

я ді

алог

ів-р

озпи

тува

нь у

сім

ейно

му

колі

з в

икор

иста

нням

діа

лект

них,

зас

тарі

лих

слів

та ф

разе

олог

ізм

ів.

− Чи

тан

ня в

осо

бах

та п

ерек

аз к

азки

або

бил

и-ни

; зна

ходж

ення

і тл

умач

ення

зас

тарі

лих

слів

Прод

укти

:−

лист

до

осен

і, ли

стів

ка

− сл

овни

чок

фра

зеол

огіз

мів

− ус

ний

пере

каз

тек

сту

− іл

юст

раці

я до

жни

варс

ької

піс

ні, к

азки

23

2.1.

Під

поря

дков

уват

и за

проп

онов

ані

висл

овлю

ванн

я те

мі й

ос

новн

ій д

умці

текс

ту.

2.2.

Скл

адат

и пі

дгот

овле

ні у

сні

висл

овлю

ванн

я ви

вчен

их

стил

ів, т

ипів

мов

ленн

я.

2.3.

Ініц

іюва

ти,

під

три

мув

ати

розм

ову

й ре

агув

ати

на

репл

іки

спів

розм

овни

ка

в рі

зних

сит

уаці

ях

спіл

кува

ння.

2.4.

Обґ

рунт

овув

ати

влас

ну

дум

ку, с

тво

рюва

ти

висл

овле

ння,

буд

уват

и зв

’язн

і вис

ловл

ення

за

леж

но в

ід к

омун

ікат

ивно

ї си

туац

ії.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яО

собл

ивос

ті бу

дови

текс

ту-о

пису

. Тек

ст-о

пис

прим

іщен

ня, і

нтер

’єру

тощ

о за

кар

тино

ю.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иМ

орф

олог

ія і

орф

огра

фія

.Са

мос

тійні

час

тини

мов

и.Ім

енни

кІм

енни

к як

сам

остій

на ч

асти

на м

ови:

лек

сичн

е зн

ачен

ня, г

рам

атич

ні о

знак

и, с

инта

ксич

на р

оль.

Вл

асні

і за

галь

ні ім

енни

ки. В

елик

а бу

ква

і лап

ки у

вл

асни

х на

звах

. Рід

як

пост

ійна

озн

ака

імен

ника

. Чи

сло

і від

мін

ок я

к зм

інні

озн

аки

імен

ника

, пр

авоп

ис. В

ідм

іню

ванн

я ім

енни

ка. Т

ипи

відм

ін

імен

никі

в. П

раво

пис

імен

никі

в 1-

ої, 2

-ої,

3-ої

, 4-о

ї ві

дмін

. Осн

овні

спо

соби

твор

ення

імен

никі

в. Н

е з

імен

ника

ми.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Байк

а на

родн

а і л

ітера

турн

а.По

віст

ь як

жан

р лі

тера

тури

.Еп

ічни

й тв

ір.

Ліри

чний

твір

. Лір

ични

й ге

рой.

− Ви

разн

е чи

тан

ня х

удож

ньог

о тв

ору.

− Ви

знач

ення

тем

и, ти

пу і

стил

ю те

ксту

, йо

го м

овни

х за

собі

в, в

ідом

ого

і нов

ого,

ф

орм

улю

ванн

я го

ловн

ої д

умки

текс

ту.

− По

діл

його

на

мік

роте

ми

(час

тини

), їх

на

зива

ння.

− Ск

лада

ння

план

у те

ксту

.−

Пере

каз

текс

ту з

а пл

аном

.−

Скла

данн

я та

роз

ігру

ванн

я ді

алог

у.−

Вибі

рков

ий п

ерек

аз е

пізо

ду з

твор

у.−

Усни

й т

вір-

опис

при

міщ

ення

на

осно

ві

особ

исти

х вр

ажен

ь аб

о за

кар

тино

ю в

ху

дож

ньом

у ст

илі.

− Д

етал

ьний

(пис

ьмов

ий) п

ерек

аз те

ксту

, що

міс

тить

опи

с пр

иміщ

ення

.

Прод

укти

: −

діал

ог-т

елеф

онна

роз

мов

а−

план

опи

су п

рим

іщен

ня−

усни

й т

вір-

опис

при

міщ

ення

− де

клам

ація

лір

ично

го т

вору

− гр

упов

ий п

роек

т «

Слов

ничо

к не

олог

ізм

ів»

24

3.1.

Усв

ідом

лено

, вир

азно

, ві

льно

чит

ати

текс

ти

різн

их ти

пів,

сти

лів,

ж

анрі

в, к

омен

тув

ати

їх,

визн

ачаю

чи те

му

й ос

новн

у ду

мку

.

3.2.

Аде

кват

но й

ем

оцій

но

спри

ймат

и зм

іст

худо

жнь

ого

твор

у,

ком

ент

уват

и зм

іст.

3.3.

Під

тве

рдж

уват

и св

ою

дум

ку у

ривк

ами

текс

ту,

пов’

язув

ати

зміс

т тек

сту

з ж

иттє

вим

и си

туац

іям

и.

3.4.

Вис

ловл

юва

ти

влас

не

став

ленн

я до

літе

рату

рних

ге

роїв

; виз

нача

ти

прич

инов

о-на

слід

кові

зв

’язк

и м

іж ф

акта

ми

і яв

ищам

и.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст-

опис

при

роди

.Ус

ний

і пис

ьмов

ий п

ерек

аз х

удож

ньог

о те

ксту

з

елем

ента

ми

опис

у пр

ирод

и.Пи

сьм

овий

твір

-опи

с пр

ирод

и в

худо

жнь

ому

стил

і на

осно

ві о

соби

стих

вра

жен

ь аб

о за

ка

ртин

ою.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иПр

икм

етни

кПр

икм

етни

к як

сам

остій

на ч

асти

на м

ови:

лек

сичн

е зн

ачен

ня, г

рам

атич

ні о

знак

и, с

инта

ксич

на р

оль.

Ві

дмін

юва

ння

прик

мет

никі

в тв

ердо

ї і м

’яко

ї гру

пи.

Якіс

ні п

рикм

етни

ки. В

ищий

та н

айви

щий

сту

пені

по

рівн

яння

, утв

орен

ня та

пра

вопи

с. В

ідно

сні

прик

мет

ники

, утв

орен

ня та

пра

вопи

с. П

рисв

ійні

пр

икм

етни

ки, у

твор

ення

та п

раво

пис.

Утв

орен

ня

скла

дних

при

кмет

никі

в, п

раво

пис

разо

м і

чере

з де

фіс.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Осн

овні

зас

оби

хара

ктер

исти

ки п

ерсо

наж

а еп

ічно

го тв

ору:

пор

трет

, вчи

нки,

ста

влен

ня.

− Чи

тан

ня п

розо

вих

і пое

тичн

их тв

орів

.−

Ком

ент

ован

е чи

тан

ня.

− Ск

лада

ння

й ро

зігр

уван

ня д

іало

гу з

а пр

очит

аним

тво

ром

.−

Стис

лий

пере

каз

поді

й тв

ору.

− Ха

ракт

ерис

тик

а ге

роя

за й

ого

порт

рето

м і

вчин

кам

и.−

Знах

одж

ення

в л

ітера

турн

ому

опис

і пр

очит

аног

о тв

ору

прик

мет

никі

в, їх

ха

ракт

ерис

тика

і пр

авоп

ис.

− Ус

ний

пере

каз

худо

жнь

ого

текс

ту.

− Пи

сьм

овий

пер

еказ

текс

ту з

а кл

ючо

вим

и сл

овам

и –

прик

мет

ника

ми.

Прод

укти

:−

вира

зне

чит

ання

− ді

алог

− се

нкан

пер

сона

жа

− ус

ний

пере

каз

худо

жнь

ого

тек

сту

− ро

зпов

ідь

про

влас

ні п

ереж

иван

ня, в

икли

кані

ху

дож

нім

сло

вом

25

4.1.

Зна

ти

базо

ві м

овоз

навч

і по

нятт

я, о

снов

ні в

ідом

ості

з ле

ксик

олог

ії, ф

разе

олог

ії,

мор

фоло

гії.

4.2.

Вол

одіт

и ба

зови

ми

лекс

ични

ми,

грам

атич

ним

и,

орфо

епіч

ним

и,

прав

опис

ним

и вм

іння

ми.

4.3.

Вик

орис

тов

уват

и м

овні

за

соби

від

пові

дно

до

мов

ленн

євої

сит

уаці

ї.

4.4.

Удо

скон

алю

ват

и вл

асне

пи

сем

не м

овле

ння

за

зміс

том

, вир

азні

стю

та

грам

атич

ною

пра

виль

ніст

ю.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст-

розд

ум: о

собл

ивос

ті бу

дови

. Усн

ий

і пис

ьмов

ий п

ерек

аз х

удож

ньог

о те

ксту

з

елем

ента

ми

розд

уму.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иЧи

слів

ник.

Числ

івни

к як

сам

остій

на ч

асти

на м

ови:

лек

сичн

е зн

ачен

ня, г

рам

атич

ні о

знак

и, с

инта

ксич

на р

оль.

Ві

дмін

юва

ння

і пра

вопи

с кі

лькі

сних

і по

рядк

ових

чи

слів

никі

в. П

раво

пис

скла

дних

і ск

ладе

них

числ

івни

ків.

Вж

иван

ня ч

ислі

вник

ів н

а по

знач

ення

да

ти і

часу

.

Займ

енни

к.За

ймен

ник

як с

амос

тійна

час

тина

мов

и: л

екси

чне

знач

ення

, гра

мат

ичні

озн

аки,

син

такс

ична

рол

ь.

Осо

бові

зай

мен

ники

. Зво

ротн

ий з

айм

енни

к се

бе. П

рисв

ійні

зай

мен

ники

. Пит

альн

і та

відн

осні

за

ймен

ники

. Зап

ереч

ні з

айм

енни

ки. Н

і в

запе

речн

их з

айм

енни

ках.

Нео

знач

ені з

айм

енни

ки,

їх п

раво

пис.

Вка

зівн

і та

озна

чаль

ні з

айм

енни

ки.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Кале

ндар

но-о

бряд

ова

поез

ія л

ітньо

го ц

иклу

. Ру

саль

ні п

існі

. Куп

альс

ькі п

існі

.О

браз

літа

в л

іриц

і. Еп

ітет,

порі

внян

ня, у

особ

ленн

я як

зас

оби

твор

ення

обр

азу

в лі

риці

.

− Вп

рави

на

літе

рату

рну

вим

ову

і пра

вопи

с чи

слів

никі

в і з

айм

енни

ків.

− Ко

нст

рую

ванн

я ре

чень

з ч

ислі

вник

ами

і за

ймен

ника

ми

різн

их р

озря

дів.

− Ск

лада

ння

і роз

ігру

ванн

я ді

алог

у з

нази

ванн

ям

дати

і ча

су.

− Ск

лада

ння

мін

і-роз

дум

у з

вико

рист

ання

м

числ

івни

ків.

− Чи

тан

ня і

пере

каз

худо

жнь

ого

текс

ту-р

озпо

віді

з

елем

ента

ми

опис

у чи

роз

дум

у.

− Зн

аход

жен

ня е

піте

тів, п

орів

нянь

, уос

обле

нь в

ру

саль

них

та к

упал

ьськ

их п

існя

х.

Прод

укти

:−

докл

адни

й ус

ний

і пис

ьмов

ий п

ерек

аз

розп

овід

них

худо

жні

х т

екст

ів з

еле

мен

там

и оп

ису

прим

іщен

ня і

прир

оди

− ді

алог

-роз

пит

уван

ня у

сім

ейно

му

колі

на

побу

тов

і тем

и: «

Як м

инув

ден

ь», «

Чого

ми

сьог

одні

нав

чили

сь»,

«Як

убе

регт

ися

від

захв

орю

вань

»−

інди

віду

альн

ий п

роек

т «

Мій

род

овід

»−

інст

рукц

ія «

Як к

орис

тув

атис

ь м

обіл

ьним

т

елеф

оном

»

26

5.1.

Усв

ідом

люва

ти

своє

рідн

ість

укр

аїнс

ької

м

ови

й ку

льту

ри в

по

ліку

льту

рном

у се

редо

вищ

і Рес

публ

іки

Мол

дова

.

5.2.

Вик

орис

тов

уват

и ук

раїн

ську

мов

у дл

я ду

ховн

ого,

кул

ьтур

ного

й

наці

онал

ьног

о са

мов

ияву

.

5.3.

Ефе

ктив

но с

пілк

уват

ися

з пр

едст

авни

кам

и ін

ших

ку

льту

р, в

икор

исто

вую

чи

виуч

уван

і мов

ні з

асоб

и,

різн

і при

йом

и та

вик

оную

чи

необ

хідн

і суп

рові

дні д

ії.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яПи

сьм

овий

пер

еказ

худ

ожнь

ого

текс

ту з

еле

мен

та-

ми

розд

уму.

Літ

ерат

ура

рідн

ого

краю

.О

браз

при

роди

в л

ітера

турі

рід

ного

кра

ю.

Повт

орен

ня й

уза

галь

ненн

я в

кінц

і рок

у

− Ау

дію

ванн

я і в

ираз

не ч

итан

ня х

удож

ніх

і на

вчал

ьних

твор

ів.

− Д

обір

вис

ловл

ень

про

рідн

ий к

рай.

− Ск

лада

ння

лист

а др

угу

про

рідн

ий к

рай.

− Пе

река

з те

ксту

(усн

ий і

пись

мов

ий).

− Ск

лада

ння

й ро

зігр

уван

ня д

іало

гу.

Прод

укти

:–

мов

ленн

єва

діял

ьніс

ть

за т

емам

и «Б

агат

ство

рід

ного

сло

ва»,

«Це

ти,

мій

кра

ю

чарі

вний

»−

висл

овлю

ванн

я-сп

ост

ереж

ення

про

тра

диці

ї ук

раїн

ців

та

мол

дова

н

27


І. СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ ЛЮБІТЬ. Батьківщина – рідний край. Всім серцем любіть рідний край. Батьківщину не вибирають. В. Симоненко «Я не бував за дальніми морями». Г. Бондаренко «Квіти рідного краю». К. Наріжний «Поєдинок».

II. ЛЮДИНА, ПРИРОДА ТА ВСЕСВІТ. «Людина – найвеличніша з усіх істот». Диво-вижний світ молдавської природи. Єдність із рідною природою в різні пори року. «Велична премудра природа». «Із замуленого джерела води не нап’єшся». «Роль природи в житті людини». «Знати, щоб оберігати». «Мій обов’язок перед природою». «Земля не вибачає байдужості». Здоровий спосіб життя. Проблеми екології. Велесова книга: Легенди. Міфи. Думи. Скрижалі життя українського народу. Міфи «Про зоряний віз», «Чому пес живе коло людини?». Є. Гуцало «Лось», Гр. Тютюнник «Дивак», М. Рильський «Осінь-маляр». Тексти художньої літератури. Навчальні тексти за темою.

III. ЗВИЧАЇ ТА ТРАДИЦІЇ МОГО НАРОДУ. Національні звичаї, традиції, обряди й свята – віковічні духовні засади розвитку народу. Багатство народної символі-ки. Живе народна пісня у Молдові. «Народна пісня — душа народу». «Одягни вишиванку». «Мережила скатертину». «Наші обереги». «Крашанка і писанка». Традиційні ремесла й промисли українців». Легенда про Мерцишор. І. Кали-нець «Писанка». М. Гоголь «Ніч перед Різдвом» (українською мовою).

IV. МУДРІСТЬ І ЩАСТЯ. Наймізерніше щастя в житті – багатство, найбільше – му-дрість. Як розуміти народну мудрість. Що означає жити по правді. Легенда «Чому в морі є перли і мушлі». Народні казки «Ох», «Мудра дівчина». Тексти художньої літератури. Навчальні тексти за темою.

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ І ВИВЧЕННЯЖниварські пісні. «Там у полі криниченька», «Говорила нивка».Чарівна казка. «Котигорошко», «Яйце-райце», «Золотий черевичок». Байка народна. «Не впусти рака з рота», «Хвалькувата муха».Байка літературна. Л. Глібов «Лисиця-жалібниця», «Муха і Бджола».С. Васильченко «Дитинство Шевченка».Т. Шевченко «Мені тринадцятий минало», «І золотої, й дорогої».Б. Грінченко «Грицько», С. Черкасенко «Маленький горбань».Русальні пісні. «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору». Купальські пісні. «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку». Пейзажна лірика. П. Тичина «Де тополя росте», «Гаї шумлять», М. Рильський «Дощ», В. Сосюра «Я так люблю жагуче літо».

28

Література рідного краю. Твори українських письменників Республіки Молдова або твори молдавських письменників, перекладені українською мовою (за вибо-ром учителя).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬЖниварська, русальна, купальська пісня (по 1 пісні за вибором учня). П. Тичина «Гаї шумлять». М. Рильський «Дощ». Література рідного краю (1 вірш за вибором).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯЖниварські пісні «Маяло житечко, маяло», «Недалеко до межі». Билина. «Зцілення Іллі Муромця» або «Ілля Муромець і Соловей-розбійник» (у переказі). Історична легенда. «Микита Кожум’яка». Байка народна. «Як ворона дістала із збанка води», «Миш і жаба». Л. Глібов «Щука», «Жаба і Віл». В. Земляк «Тихоня», О. Вишня «Геометрія». Русальні пісні «У ржі на межі», «На святій неділі, на білій березі». Купальська пісня «Купайло, купайло». В. Чумак «В Зелену суботу», Л. Талалай «Синіє день», М. Луків «Золоті тумани». Є. Осередчук «Етюд», Ю. Дячук «Ранок», І. Кравчук «Старе село», С. Лозинська «Вітрисько», К. Попович «Початок літа».

НА КІНЕЦЬ VI КЛАСУ УЧЕНЬ ЗДАТНИЙ:− володіти прийомами «активного слухання»: «чути» співрозмовника, формулю-

вати зв’язну відповідь на висловлювання опонента; продовжувати і розвивати його думку; сприймати і поважати іншу точку зору; виробляти спільну позицію з дискусійних питань;

− застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілку- вання;

− формулювати спільно з учителем навчальну проблему, пропонувати спосіб її розв’язання;

− реалізовувати обмін інформацією, висловлювати свої погляди і ставлення за допомогою виучуваних мовних засобів;

− розуміти зміст чіткого нормативного мовлення в межах доступної тематики і засвоєного мовного матеріалу, текстів вивчених стилів і типів мовлення;

− розуміти роль літератури у формуванні етнокультурних та загальнолюдських цінностей;

− усвідомлювати лінгвістичну і культурну ідентичність у національному контексті;− бути відкритим до пізнання інших культур у Республіці Молдова і доброзичли-

вим у спілкуванні з їх представниками;− усвідомлювати важливість толерантного ставлення до людей у суспільстві.

29



Вступ. Повторення вивченого в 6-му класі. Текст, його структурні особливості. Стилі і типи мовлення. Морфологія і орфографія. Фольклорні і літературні жан-ри, художні засоби творення образів в епічних і ліричних творах.Особливості тексту-розповіді, тексту-опису і тексту-роздуму в художньо-му стилі. Відповідність мовленнєвої поведінки і ситуації спілкування.Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтак-сична роль. Неозначена форма дієслова: літературне вживання. Вид і час ді-єслова. І і ІІ дієвідміни дієслів: дієвідмінювання і правопис особових закінчень (практично). Способи дієслів. Безособові дієслова. Не з дієсловами. Родинно-побутовий фольклор. Колискова пісня. Лірична пісня. Балада. Побу-това казка. Розвиток конфлікту.

23

Складний план тексту. Переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом). Твір-опис зо-внішності людини за картиною в художньому стилі.Дієприкметник як особлива форма дієслова. Творення і правопис українських дієприкметників (суфікси -л-, -н-, -т-). НЕ з дієприкметниками. Дієприкметни-ковий зворот. Безособові дієслівні форми на - но, то.Дієприслівник як особлива форма дієслова. Творення і правопис дієприслівни-ків. Не з дієприслівниками. Дієприслівниковий зворот.Засоби характеристики персонажів епічного твору. Тропи як засоби творен-ня образу ліричного твору.

18

Поняття про офіційно-діловий стиль. Основні особливості. Лексика офіційно- ділового стилю.Прислівник як самостійна частина мови. Лексичне значення прислівників. Прислівник і прикметник. Ступені порівняння прислівників. Правопис прислів-ників: Н і НН у прислівниках; НЕ та НІ з прислівниками; И та І в кінці прислівни-ків. Правопис прислівників разом, через дефіс, окремо.Тема, проблема, ідея художнього твору. Засоби характеристики персонажів.

19

Офіційно-діловий стиль. Оголошення. Запрошення.Службові частини мовиПрийменник. Особливості вживання українських прийменників. Їх правопис разом, окремо і через дефіс.Сполучник. Сполучники сурядності і підрядності, їх види і вживання. Написан-ня сполучників разом і окремо.Частка. Частка як службова частина мови, що передає смислові відтінки. Вжи-вання та правопис. Вигук. Емоційні вигуки. Спонукальні вигуки. Розділові знаки при них.Поняття про філософську лірику. Образ ліричного героя у філософській лі-риці. Оповідання. Образ оповідача в епічному творі.

20

30

Художній, науковий, офіційно-діловий стилі: ситуація спілкування, особливос-ті лексики. Твір розповідного характеру про улюблену справу в художньому стилі.Література рідного краю.Узагальнення і систематизація вивченого за рік.

5











31

7 КЛ

АС

Оди

ниці

ком

пете

нцій

Оди

ниці

зм

істу

Реко

мен

дова

ні в

иди

навч

альн

ої д

іяль

ност

і та

очі

кува

ні р

езул

ьтат

иУч

ень

здат

ний

1.1.

Роз

різн

яти

поня

ття

мов

а і м

ов-

ленн

я; в

иди

мов

ленн

євої

ді-

яльн

ості

– сл

ухан

ня, г

овор

іння

, чи

танн

я, п

исьм

о; з

нат

и і д

отри

-м

уват

ися

вим

ог д

о ни

х.

1.2.

Виб

удов

уват

и вл

асну

мов

ленн

є-ву

пов

едін

ку в

ідпо

відн

о до

сит

уа-

ції т

а пр

авил

спі

лкув

ання

.

1.3.

Ана

лізу

ват

и бу

дову

текс

ту, а

бза-

ців,

скл

адат

и пр

ости

й і с

клад

ний

план

текс

ту; п

ерек

азув

ати

текс

т за

скл

адни

м п

лано

м.

1.4.

Роз

пізн

ават

и в

одно

му

текс

ті рі

з-ні

вив

чені

типи

і ст

илі м

овле

ння.

1.5.

Скл

адат

и тв

ори

за п

рост

им і

скла

дним

пла

ном

, виб

ират

и ві

дпов

ідно

до

ситу

ації

спіл

кува

н-ня

сти

ль м

овле

ння

(роз

мов

ний,

ху

дож

ній,

нау

кови

й, п

ублі

цист

ич-

ний,

офі

ційн

о-ді

лови

й), в

икор

ис-

тов

уват

и рі

зні т

ипи

мов

ленн

я.

Всту

п. П

овто

ренн

я ви

вчен

ого

в 6-

му

клас

і.По

втор

ення

вив

чено

го п

ро те

кст,

його

стр

укту

р-ні

осо

блив

ості,

про

сти

лі і

типи

мов

ленн

я. М

ор-

фоло

гія і

орфо

граф

ія: п

овто

ренн

я ви

вчен

ого.

По

втор

ення

вив

чено

го п

ро ф

ольк

лорн

і і л

ітера

-ту

рні ж

анри

, худ

ожні

зас

оби

твор

ення

обр

азів

в

епіч

них

і лір

ични

х тв

орах

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яО

собл

ивос

ті те

ксту

-роз

пові

ді, т

екст

у-оп

ису

і тек

-ст

у-ро

здум

у в

худо

жнь

ому

стил

і. Ві

дпов

ідні

сть

мов

ленн

євої

пов

едін

ки і

ситу

ації

спіл

кува

ння.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иД

ієсл

ово

як ч

асти

на м

ови:

заг

альн

е зн

ачен

ня,

мор

фоло

гічні

озн

аки,

син

такс

ична

рол

ь.

Неоз

наче

на ф

орм

а ді

єсло

ва: л

ітера

турн

е вж

иван

ня. В

ид і

час

дієс

лова

. І і

ІІ ді

євід

мін

и ді

єслі

в: д

ієві

дмін

юва

ння

і пра

вопи

с ос

обов

их

закі

нчен

ь (п

ракт

ично

). Сп

особ

и ді

єслі

в.

Безо

собо

ві д

ієсл

ова.

Не

з ді

єсло

вам

и.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Роди

нно-

побу

тови

й фо

лькл

ор.

Коли

сков

а пі

сня.

Лі

ричн

а пі

сня.

Ба

лада

. По

буто

ва к

азка

. Роз

вито

к ко

нфлі

кту.

− Сл

ухан

ня, ч

итан

ня, о

бгов

орен

ня і

скла

данн

я ви

слов

люва

нь.

− Ро

бот

а з

текс

там

и рі

зних

типі

в і с

тилі

в м

овле

ння:

слу

ханн

я, ч

итан

ня.

− Ан

аліз

звʼ

язно

го м

овле

ння

з то

чки

зору

йо

го з

міс

товн

ості,

лог

ічно

ї пос

лідо

внос

ті,

прав

ильн

ості,

дор

ечно

сті,

вира

знос

ті.−

Визн

ачен

ня те

ми,

типу

і ст

илю

мов

ленн

я,

мов

них

засо

бів

зв’я

зку

рече

нь, в

ідом

ого

і но

вого

в р

ечен

нях

текс

ту, ф

орм

улю

ванн

я ос

новн

ої д

умки

.−

Доб

ір в

аріа

нтів

заг

олов

ку, с

клад

ання

пла

ну,

пере

каз

текс

ту.

− Ре

дагу

ванн

я м

іні-т

екст

у.−

Скла

данн

я ді

алог

ів з

вик

орис

танн

ям д

ієсл

ів.

− Сп

ост

ереж

ення

кон

флік

ту у

каз

ці.

Прод

укти

: −

добі

р ви

слов

люва

нь, п

рисл

ів’їв

та

прик

азок

на

зап

ропо

нова

ну т

емат

ику

− пр

ост

ий і

скла

дний

пла

н (в

изна

ченн

я м

ікро

тем

) тек

сту

худо

жнь

ого

стил

ю−

добі

р ва

ріан

тів

заг

олов

ка−

груп

овий

про

ект

«М

амин

а пі

сня»

, «Д

іало

г з

поет

ом»

32

2.1.

Дот

рим

уват

ися

вим

ог д

о ус

ного

м

овле

ння

та п

рави

л сп

ілку

ванн

я.

2.2.

Скл

адат

и ді

алог

із з

апро

поно

ва-

них

репл

ік (і

з до

дава

нням

вла

с-ни

х ре

плік

за

зміс

том

), на

осн

ові

текс

ту ч

и си

туац

ії сп

ілку

ванн

я, з

а ан

алог

ією

.

2.3.

Буд

уват

и пі

дгот

овле

ні у

сні

висл

овлю

ванн

я з

урах

уван

ням

ум

ов с

пілк

уван

ня, м

ети

й ад

реса

та м

овле

ння.

2.4.

Вик

орис

тов

уват

и ви

вчен

е пр

о ст

илі м

овле

ння

під

час

побу

дови

і в

доск

онал

ення

вла

сних

вис

лов-

люва

нь.

2.5.

Бра

ти

учас

ть

у ди

скус

іях

на

знай

ому

тем

атик

у, в

исло

влю

вати

й

пере

конл

иво

аргу

мен

тув

ати

влас

ну д

умку

, спр

осто

вува

ти

пом

илко

ві тв

ердж

ення

, до

трим

уючи

сь п

рави

л ве

денн

я ди

скус

ії.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яСк

ладн

ий п

лан

текс

ту. П

ерек

аз р

озпо

відн

ого

текс

ту х

удож

ньог

о ст

илю

з е

лем

ента

ми

опис

у зо

вніш

ност

і лю

дини

(за

скла

дним

пла

ном

). Тв

ір-о

пис

зовн

ішно

сті л

юди

ни з

а ка

ртин

ою в

ху

дож

ньом

у ст

илі.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иД

ієпр

икм

етни

к як

осо

блив

а фо

рма

дієс

лова

.Тв

орен

ня і

прав

опис

укр

аїнс

ьких

діє

прик

мет

ни-

ків

(суф

ікси

-л-,

-н-,

-т-).

НЕ

з ді

єпри

кмет

ника

ми.

Д

ієпр

икм

етни

кови

й зв

орот

. Без

особ

ові д

ієсл

ів-

ні ф

орм

и на

- но

, то.

Діє

прис

лівн

ик я

к ос

обли

ва ф

орм

а ді

єсло

ва.

Твор

ення

і пр

авоп

ис д

ієпр

ислі

вник

ів. Н

е з

ді-

єпри

слів

ника

ми.

Діє

прис

лівн

иков

ий з

воро

т.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Засо

би х

арак

тери

стик

и пе

рсон

ажів

епі

чног

о тв

ору.

Тр

опи

як з

асоб

и тв

орен

ня о

браз

у лі

ричн

ого

твор

у.

− Ко

нст

рую

ванн

я ре

чень

із в

ивче

ним

и ча

стин

ами

мов

и, з

і сло

вам

и, в

жит

ими

в пр

ямом

у і п

ерен

осно

му

знач

енні

, си

ноні

мам

и, а

нтон

імам

и.−

Скла

данн

я і р

озіг

рува

ння

діал

огу

в пе

вній

сит

уаці

ї спі

лкув

ання

: офі

ційн

а чи

не

офіц

ійна

обс

тано

вка,

адр

есат

мов

ленн

я,

мет

а сп

ілку

ванн

я, те

ма

й ос

новн

а ду

мка

ви

слов

люва

ння.

− Д

иску

сія

на ш

кіль

ну те

мат

ику.

− Сп

огад

и пр

о по

чатк

ову

шко

лу.

Прод

укти

:−

сит

уат

ивни

й ді

алог

− м

онол

ог−

висл

овле

ння

влас

ного

ст

авле

ння

до з

міс

ту

тек

сту,

до

геро

їв, п

одій

− пе

река

з т

екст

у з

елем

ент

ами

опис

у зо

вніш

ност

і лю

дини

− т

вір-

опис

зов

ніш

ност

і лю

дини

за

карт

иною

33

3.1.

Спр

ийм

ати

літе

рату

ру я

к не

від’

ємну

час

тину

укр

аїнс

ької

на

ціон

альн

ої к

ульт

ури.

3.2.

Чит

ати

текс

ти в

ивче

них

стил

ів,

типі

в і ж

анрі

в м

овле

ння

віль

но,

вира

зно,

вду

мли

во, в

ідпо

відн

о до

нор

м у

краї

нськ

ої л

ітера

турн

ої

мов

и; п

ерек

азув

ати

та к

омен

ту-

ват

и зм

іст,

визн

ачат

и ід

ею.

3.3.

Хар

акт

ериз

уват

и об

рази

в

поез

іях,

поя

сню

ват

и їх

мет

а-фо

ричн

ий п

ідте

кст;

дек

лам

уват

и по

етич

ні те

ксти

нап

ам’я

ть.

3.4.

Дис

кут

уват

и з

прив

оду

пору

шен

их у

твор

ах п

робл

ем;

крит

ично

оці

нюва

ти

текс

ти;

пояс

нюва

ти

особ

ливо

сті

змал

юва

ння

геро

їв; р

озум

іти

знач

ення

худ

ожні

х об

разі

в.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яПо

нятт

я пр

о оф

іцій

но-д

ілов

ий с

тиль

. Осн

овні

ос

обли

вост

і. Ле

ксик

а оф

іцій

но-д

ілов

ого

стил

ю.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иПр

ислі

вник

як

сам

остій

на ч

асти

на м

ови.

Лек

-си

чне

знач

ення

при

слів

никі

в. П

рисл

івни

к і

прик

мет

ник.

Сту

пені

пор

івня

ння

прис

лівн

иків

. Пр

авоп

ис п

рисл

івни

ків:

Н і

НН у

при

слів

ника

х;

НЕ та

НІ з

при

слів

ника

ми;

И та

І в

кінц

і при

-сл

івни

ків.

Пра

вопи

с пр

ислі

вник

ів р

азом

, чер

ез

дефі

с, о

крем

о.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Тем

а, п

робл

ема,

ідея

худ

ожнь

ого

твор

у.За

соби

хар

акте

рист

ики

перс

онаж

а.

− Чи

тан

ня те

кстів

різ

них

стил

ів, р

озрі

знен

ня

текс

тів х

удож

ньог

о, н

ауко

вого

, офі

ційн

о-

діло

вого

сти

лю.

− Пе

река

з фа

були

літе

рату

рног

о тв

ору

− Ви

знач

ення

клю

чови

х сл

ів, в

ажли

вих

для

розу

мін

ня те

ми,

про

блем

и, ід

еї тв

ору.

− Х

арак

тер

ист

ика

перс

онаж

а за

пор

трет

ом,

вчин

кам

и, с

тавл

ення

м.

− Уч

аст

ь у

диск

усії

з пр

ивод

у по

руш

ених

у

твор

ах п

робл

ем.

Прод

укти

:−

декл

амац

ія л

ірич

ного

тво

ру−

пере

каз

худо

жнь

ого

тво

ру з

а пл

аном

− ви

разн

е чи

тан

ня у

ривк

ів е

пічн

ого

тво

ру−

хара

ктер

ист

ика

худо

жнь

ого

обра

за

34

4.1.

Пра

ктич

но к

орис

тув

атис

я гр

афіч

ною

сис

тем

ою та

ор

фогр

афіє

ю у

краї

нськ

ої м

ови.

4.2.

Вик

орис

тов

уват

и зд

обут

і зн

ання

з у

краї

нськ

ої м

орфо

логії

дл

я вд

оско

нале

ння

усно

го і

писе

мно

го м

овле

ння.

4.3.

Виз

нача

ти

смис

лові

та

мов

ні з

асоб

и зв

’язк

у м

іж

част

инам

и те

ксту

і ре

ченн

ями

в те

ксті;

опа

нову

ват

и пр

ийом

и по

шир

ення

текс

ту в

ивче

ним

и ча

стин

ами

мов

и.

4.4.

Доб

ират

и м

овні

зас

оби

відп

овід

но д

о за

дум

у ви

слов

люва

ння

й ст

илю

м

овле

ння;

удо

скон

алю

ват

и на

писа

не.

4.5.

Зба

гачу

ват

и і у

точ

нюва

ти

свій

сло

вник

овий

зап

ас,

кори

стув

атис

я сл

овни

кам

и рі

зних

вид

ів.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яО

фіці

йно-

діло

вий

стил

ь. О

голо

шен

ня.

Запр

ошен

ня.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иСл

ужбо

ві ч

асти

ни м

ови

Прий

мен

ник.

Осо

блив

ості

вжив

ання

ук

раїн

ськи

х пр

ийм

енни

ків.

Їх п

раво

пис

разо

м,

окре

мо

і чер

ез д

ефіс

.Сп

олуч

ник.

Спо

лучн

ики

суря

днос

ті і

підр

ядно

сті,

їх в

иди

і вж

иван

ня. Н

апис

ання

сп

олуч

никі

в ра

зом

і ок

рем

о.Ча

стка

.Ча

стка

як

служ

бова

час

тина

мов

и, щ

о пе

реда

є см

исло

ві в

ідтін

ки. В

жив

ання

та п

раво

пис.

Ви

гук.

Ви

гук.

Ем

оцій

ні в

игук

и. С

пону

каль

ні в

игук

и.

Розд

ілов

і зна

ки п

ри н

их.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Поня

ття

про

філо

софс

ьку

ліри

ку.

Обр

аз л

ірич

ного

геро

я у

філо

софс

ькій

лір

иці.

Опо

віда

ння.

Обр

аз о

пові

дача

в е

пічн

ому

твор

і.

− Сп

ост

ереж

ення

і зн

аход

жен

ня с

амос

тійни

х і с

луж

бови

х ча

стин

мов

и у

текс

ті, їх

са

мос

тійни

й до

бір.

− За

вдан

ня н

а ви

знач

ення

грам

атич

них

озна

к і с

инта

ксич

ної р

олі с

амос

тійни

х ча

стин

м

ови.

− Вп

рави

на

вим

ову,

утв

орен

ня, п

раво

пис

і вж

иван

ня в

реч

енні

різ

них

част

ин м

ови,

по

дола

ння

інте

рфер

енці

ї.−

Реда

гува

ння

рече

нь і

текс

тів.

Прод

укти

:−

пам

’ят

ка «

Безп

ечне

кор

ист

уван

ня

Інт

ерне

том

», «

Прав

ила

доро

жнь

ого

руху

»−

груп

овий

про

ект

: рек

лам

ний

букл

ет

мол

одіж

ного

вбр

ання

(з в

икор

ист

ання

м

прис

лівн

иков

их с

полу

к)−

огол

ошен

ня д

ля р

озм

іщен

ня н

а ш

кіль

ном

у ве

б-са

йті (

на ш

кіль

ній

дош

ці о

голо

шен

ь)

про

очік

уван

у по

дію

35

5.1.

Усв

ідом

люва

ти

важ

ливі

сть

ви-

вчен

ня р

ідно

ї укр

аїнс

ької

мов

и в

полі

куль

турн

ому

сере

дови

щі

Респ

ублі

ки М

олдо

ва.

5.2.

Здо

бува

ти

соці

окул

ьтур

ну

інфо

рмац

ію, а

налі

зува

ти,

оці

-ню

ват

и, д

обир

ати

й ви

кори

с-т

овув

ати

її дл

я ос

обис

тісно

го

розв

итку

, для

дос

ягне

ння

ком

уні-

кати

вних

і ж

иттє

вих

ціле

й.

5.3.

Вст

анов

люва

ти

і під

три

мув

а-т

и со

ціал

ьні к

онта

кти

в ос

обис

-тіс

ній,

пуб

лічн

ій, о

світн

ій с

фера

х.

5.4.

Зва

жат

и на

най

важ

ливі

ші в

ід-

мін

ност

і між

зви

чаям

и, з

вичк

ами,

пр

авил

ами,

хар

акте

рним

и дл

я на

роді

в РМ

, та

врах

овув

ати

їх у

св

оїй

пове

дінц

і.

Худо

жні

й, н

ауко

вий,

офі

ційн

о-ді

лови

й ст

илі:

ситу

ація

спі

лкув

ання

, осо

блив

ості

лекс

ики.

Твір

роз

пові

дног

о ха

ракт

еру

про

улю

блен

у сп

раву

в х

удож

ньом

у ст

илі.

Літ

ерат

ура

рідн

ого

краю

Узаг

альн

ення

і си

стем

атиз

ація

вив

чено

го з

а рі

к

− Ус

на р

озпо

відь

про

нац

іона

льну

сим

волі

ку.

− Д

иску

сія.

− О

бмін

вра

жен

ням

и.−

Скла

данн

я вл

асни

х ви

слов

люва

нь р

ізни

х фу

нкці

онал

ьно-

смис

лови

х ти

пів.

Прод

укти

:−

мов

ленн

єва

діял

ьніс

ть

за т

емам

и «Л

юди

на і

доля

», «

Барв

и ук

раїн

сько

го

слов

а», «

Під

небо

м р

ідно

ї Мол

дови

»−

інди

віду

альн

ий п

роек

т «

Моя

улю

блен

а сп

рава

»−

есе

− за

прош

ення

36


I. НЕМА БЕЗ КОРЕНЯ РОСЛИНИ, А ЛЮДЕЙ БЕЗ БАТЬКІВЩИНИ «Із чого починається Батьківщина». «Чому треба берегти рідну мову». «Спочат-

ку було Слово…». «Творчість народу в слові». «Мова – цілюще народне джере-ло». «Щире слово, добре діло душу й серце обігріло». В. Сухомлинський «Я був на далекій чужині…», Д. Павличко «Де найкраще місце на землі», Б. Антонен-ко-Давидович «Рідна мова», О. Олесь «Рідна мова в рідній школі», Д. Павлич-ко «Рідна мова», О. Забужко «Рідна мова», В. Бичко «Мова», М. Пироженко «Рідна мова», Т. Масенко «Краса рідної мови».

Навчальні тексти за темою.II. У КОЛІ ШКІЛЬНОЇ РОДИНИ «Шкільна родина». «Школа – святиня і надія народу» (В. Сухомлинський). «Чим

я завдячую своїй першій учительці». Школа. Навчання. Стосунки між учителем та учнями, між однокласниками. М. Підгірянка «Школа», І. Христенко «Вчи-телька», О. Донченко «Вчителька», А. Малишко «Вчителько моя». Навчальні тексти за темою.

III. ВІРНИЙ ПРИЯТЕЛЬ – ТО НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ «Як я розумію дружбу». «Хто для мене є взірцем?». «Краса людських взаємин».

«Дружби дружбою шукають». В. Сухомлинський «Велика склянка», «Велике відро», «Горбатенька дівчинка», «Кінь утік», «Розділена радість». М. Конончук «Гірке морозиво», Притча «Про двох друзів», О. Буцень «Друг», М. Водоп’япов «Один за всіх – і всі за одного». Навчальні тексти за темою.

IV. ЛЮДИНА ТВОРИТЬ ДОЛЮ, А ДОЛЯ – ЛЮДИНУ. Наша доля в наших руках. Сильного доля веде – слабкого волочить. О. Довжен-

ко «Воля до життя». А. Малишко «Стежина». Леся Українка «Хто вам сказав, що я слабка?».

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ І ВИВЧЕННЯКолискова пісня. «Ходить сон коло вікон», «Ой ти коте, коточок». Лірична пісня. «Чом ти не прийшов», «Цвіте терен», «Коло млина, коло броду», «Ой не світи, місяченьку». Народна балада. «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси», «Ой не ходи, Грицю».Побутова казка. «Названий батько.О. Вишня «Перший диктант», О. Іваненко «Школа», Є. Гуцало «Шкільний хліб».А. Малишко «Вчителька», В. Сосюра «Учитель».

37

В. Винниченко «Федько-халамидник», М. Стельмах уривок «Перші жнива» з тво-ру «Щедрий вечір», «Гуси-лебеді летять» (уривки), М. Рильський «Огорнула тем-рява кімнату», «Розмова з другом».Т. Шевченко «Доля», «І виріс я на чужині», П. Грабовський «До матері». О. Довженко «Воля до життя», Г. Тютюнник «Климко» (уривки).Народна легенда. «Молдова», «Про Дністер».Література рідного краю. Твори українських письменників Молдови або твори молдавських письменників, перекладені українською мовою (за вибором учителя).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬКолискова пісня (1 за вибором учня), лірична пісня (1 за вибором учня). А. Ма-лишко «Вчителька». Т. Шевченко «Доля», «І виріс я на чужині». Література рідного краю (1 вірш за вибором).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯКолискова пісня «Ой ну люлі, дитя, спать». Лірична пісня: «В кінці греблі шумлять верби», «Туман яром», «В саду гуляла». Побутова казка: «Про неробу Юрка, ма-миного синка», «Дідова дочка і бабина дочка», «Золота пшениця». Б. Комар «Ди-ваки», М. Павленко «Русалонька із 7–В, або Прокляття роду Кулаківських» (урив-ки). Л. Костенко «Доля», «Крила». В. Симоненко «Лебеді материнства». В. Васкан «Дві долі». І. Кравчук «Колиска долі».

НА КІНЕЦЬ VII КЛАСУ УЧЕНЬ ЗДАТНИЙ:− знати і розрізняти поняття мова і мовлення; види мовленнєвої діяльності – слу-

хання, говоріння, читання, письмо, дотримуватися вимог до них;− аналізувати будову тексту, визначати смислові та мовні засоби зв’язку в тексті;

володіти прийомами поширення тексту вивченими частинами мови;− будувати текст відповідно до визначених вимог, з урахуванням знань про його

структуру, смислові та мовні засоби зв’язку;− аналізувати умови спілкування, співвідносити і вибудовувати свою мовленнє-

ву поведінку відповідно до ситуації та правил спілкування;− використовувати знання про стилі і типи мовлення під час побудови і вдоскона-

лення власних висловлювань;− сприймати і читати вільно, виразно, вдумливо тексти вивчених функціонально-

смислових стилів, типів та жанрів;− адекватно й емоційно сприймати зміст художнього твору; аналізувати, інтер-

претувати й оцінювати прочитаний твір;

38

− розпізнавати, характеризувати, аналізувати самостійні і службові частини мови, правильно і доречно вживати їх у мовленні;

− встановлювати і підтримувати соціальні контакти в особистісній, публічній, освітній сферах; реалізовувати основні мовленнєві функції та реагувати на них, використовуючи засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби (жести, вираз обличчя, міміка, поза, наближення – відсторонення тощо);

− зважати на найважливіші відмінності між звичаями, звичками, правилами по-водження, характерними для українців і представників інших культур, та врахо-вувати їх у своїй поведінці; дотримуватися найважливіших соціальних правил поведінки;

− усвідомлювати важливість вивчення рідної української мови в полікультурно-му середовищі Республіки Молдова.

39



Вступ. Повторення вивченого в 7-му класі. Повторення вивченого про стилі і типи мовлення та їх особливості. Повторення вивченого про самостійні та службові частини мови й їх правопис. Повторення вивченого про фольклорні та літературні жанри. Елементи художнього твору. Засоби творення худож-нього образу.Поняття про публіцистичний стиль. Лексика публіцистичного стилю.Синтаксис і пунктуація.Словосполучення. Типи словосполучень за способами вираження головного слова. Види підрядного зв’язку між словами в словосполученні.Речення. Речення як найменша одиниця спілкування. Види речень за метою висловлювання та інтонацією. Речення прості і складні, двоскладні й одно-складні. Просте речення. Просте двоскладне речення.Соціально-побутовий фольклор. Соціально-побутові пісні: жартівливі, козаць-кі, чумацькі, кріпацькі. Фольклорні символи. Байка. Алегорія. Мораль.

15

Особливості текстів художнього, наукового, офіційно-ділового та публі-цистичного стилів. Переказ детальний і вибірковий. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речен-ня. Способи вираження підмета. Простий і складений (іменний і дієслівний) присудок, способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком.Другорядні члени речення. Додаток, означення, обставина. Означення узго-джені і неузгоджені. Прикладка як різновид обставини. Порівняльний зворот. Види обставин.Драматичний твір. Комедія. Дія і мовлення як основні засоби творення образу

23

Твір-опис місцевості. Однорідні члени речення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами та розділові знаки при них. Звертання непоширені і поширені. Роз-ділові знаки при звертанні. Мовний етикет. Вставні слова, словосполучення і речення. Розділові знаки при них. Речення із звертанням, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Речення з відокремленими членами: озна-ченнями, додатками, обставинами.Композиція художнього твору. Сюжет як розвиток конфлікту. Поема як ліро-епічний твір. Громадянська лірика.

26

Твір-роздум на морально-етичну тему.Односкладні прості речення. Односкладні прості речення з головним членом, що дорівнює присудку: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Односкладні прості речення з головним членом, співвід-носним з підметом (називні). Неповні речення. Тире в неповних реченнях.Образ Молдови у творах українських митців. Поняття про цикл літературних творів.

12

Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата.Література рідного краюУзагальнення і систематизація вивченого за рік

9

40









4. Створювати усні і писемні тексти різних типів на різноманітних інформаційних носіях, коректно використовуючи орфографічні, лексичні, фонетичні, граматичні норми сучасної української літературної мови для реалізації своїх комунікатив-них прагнень, демонструючи самоконтроль, допитливість та творче ставлення.


41

8 КЛ

АС

Оди

ниці

ком

пете

нцій

Оди

ниці

зм

істу

Реко

мен

дова

ні в

иди

навч

альн

ої

діял

ьнос

ті та

очі

кува

ні р

езул

ьтат

иУч

ень

здат

ний

1.1.

Усв

ідом

лено

спр

ийм

ати

і ро

зум

іти

худо

жні

і не

худо

жні

те

ксти

чер

ез р

ізно

ман

ітні с

трат

егії.

1.2.

Слу

хат

и і в

ираз

но

вгол

ос з

найо

мі

і нез

найо

мі т

екст

и рі

зних

сти

лів.

1.3.

Виз

нача

ти

стил

і (ро

змов

ний,

ху

дож

ній,

нау

кови

й, о

фіці

йно-

діло

вий,

пуб

ліци

стич

ний)

, сфе

ру їх

ви

кори

стан

ня.

1.4.

Сам

остій

но с

клад

ати

план

, тві

р-оп

ис м

ісце

вост

і, тв

ір-р

озду

м н

а м

орал

ьно-

етич

ну те

му.

1.5.

Кон

стру

юва

ти

слов

оспо

луче

ння

і реч

ення

різ

них

виді

в, п

рави

льно

ви

кори

стов

уват

и їх

у в

ласн

ому

мов

ленн

і.

1.6.

Буд

уват

и ре

ченн

я, д

о ск

ладу

як

их в

ходя

ть о

днор

ідні

чле

ни з

рі

зним

и ти

пам

и зв

’язк

у м

іж н

ими,

зв

ерта

ння

та в

став

ні с

лова

.

1.7.

Вис

туп

ати

з по

відо

мле

нням

на

різн

і тем

и (б

іогр

афія

пис

ьмен

ника

, іс

торі

я на

писа

ння

твор

у, л

ітопи

сна

осно

ва п

оем

и, то

що)

.

Всту

п. П

овто

ренн

я ви

вчен

ого

в 7-

му

клас

і.Ст

илі і

типи

мов

ленн

я та

їх о

собл

ивос

ті. С

амо-

стій

ні та

слу

жбо

ві ч

асти

ни м

ови

й їх

пра

вопи

с.

Фол

ькло

рні т

а лі

тера

турн

і жан

ри. Е

лем

енти

ху

дож

ньог

о тв

ору.

Зас

оби

твор

ення

худ

ожнь

ого

обра

зу.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яПо

нятт

я пр

о пу

бліц

исти

чний

сти

ль. Л

екси

ка п

у-бл

іцис

тичн

ого

стил

ю.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иСи

нтак

сис

і пун

ктуа

ція.

Слов

оспо

луче

ння.

Тип

и сл

овос

полу

чень

за

спо-

соба

ми

вира

жен

ня го

ловн

ого

слов

а. В

иди

під-

рядн

ого

зв’ яз

ку м

іж с

лова

ми

в сл

овос

полу

ченн

і.Ре

ченн

я. Р

ечен

ня я

к на

ймен

ша

один

иця

спіл

ку-

ванн

я. В

иди

рече

нь з

а м

етою

вис

ловл

юва

ння

та

інто

наці

єю. Р

ечен

ня п

рост

і і с

клад

ні, д

воск

ладн

і й

одно

скла

дні.

Прос

те р

ечен

ня. П

рост

е дв

о-ск

ладн

е ре

ченн

я.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Соці

альн

о-по

буто

вий

фоль

клор

. Со

ціал

ьно-

побу

тові

піс

ні: ж

артів

ливі

, коз

ацьк

і, чу

мац

ькі,

кріп

ацьк

і. Ф

ольк

лорн

і сим

воли

. Ба

йка.

Але

горі

я. М

орал

ь.

− Ау

дію

ванн

я і в

ираз

не ч

итан

ня ф

ольк

лор-

них

твор

ів і

навч

альн

их т

екст

ів р

ізни

х ст

илів

.−

Анал

із і

оцін

юва

ння

текс

ту з

пог

ляду

йо

го з

міс

ту, б

удов

и, з

адум

у й

мов

ного

оф

орм

ленн

я.−

Скла

данн

я ус

них

й пи

сьм

ових

вис

ловл

ю-

вань

на

певн

у те

му.

−

Спос

тер

ежен

ня і

з’яс

уван

ня о

знак

сло

-во

спол

учен

ь і р

ечен

ь.−

Скла

данн

я оп

орни

х сх

ем і

робо

та

з ни

ми.

− Ре

дагу

ванн

я ре

чень

і те

ксту

.−

Пош

ук ін

форм

ації

в м

ереж

і Інт

ерне

т.−

Підг

отов

ка у

сних

пов

ідом

лень

.

Прод

укти

:−

таб

лиця

зап

итан

ь до

тек

сту

− де

тал

ьний

пер

еказ

фра

гмен

та

тек

сту

− ви

бірк

овий

пер

еказ

роз

пові

дног

о т

ек-

сту

з ел

емен

там

и оп

ису

− оп

орні

схе

ми

− гр

упов

ий п

роек

т «

Фол

ькло

рні с

имво

ли»,

«Л

огот

ип р

ідно

го м

іст

а (с

ела,

шко

ли,

клас

у)»

42

2.1.

Усв

ідом

лено

доб

ират

и м

овні

зас

о-би

від

пові

дно

до те

ми

і мет

и сп

іл-

кува

ння.

2.2.

Буд

уват

и ді

алог

и на

одн

у те

му,

але

дл

я рі

зних

сит

уаці

й сп

ілку

ванн

я; н

а ос

нові

над

аної

інфо

рмац

ії; д

о се

рії

проп

онов

аних

обс

тави

н.

2.3.

Бра

ти

учас

ть

у пі

дгот

овле

ном

у та

ім

пров

ізов

аном

у ді

алоз

і за

зміс

том

пр

очит

аног

о (п

росл

ухан

ого)

текс

ту.

2.4.

Вж

иват

и фо

рмул

и м

овле

ннєв

ого

етик

ету;

дот

рим

уват

ися

норм

лі

тера

турн

ої м

ови

та п

рави

л сп

ілку

-ва

ння.

2.5.

Пер

етво

рюва

ти

діал

огіч

не в

и-сл

овлю

ванн

я в

мон

олог

ічне

.

2.6.

Пра

виль

но б

удув

ати

висл

овлю

ван-

ня н

а пе

вну

тем

у, в

икор

исто

вую

чи

відп

овід

ну й

ого

стру

ктур

у, в

ивче

ні

засо

би з

в’яз

ку р

ечен

ь, д

обир

аючи

із

син

онім

ів н

айбі

льш

від

пові

дні

обра

ном

у ст

илю

і си

туац

ії сп

ілку

-ва

ння.

2.7.

Бра

ти у

част

ь у

ком

унік

атив

ній

вза-

ємод

ії ві

дпов

ідно

до

різн

оман

ітних

м

овле

ннєв

их с

итуа

цій.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яО

собл

ивос

ті те

кстів

худ

ожнь

ого,

нау

ково

го, о

фі-

ційн

о-ді

лово

го та

пуб

ліци

стич

ного

сти

лів.

Пере

каз

дета

льни

й і в

ибір

кови

й.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иГо

ловн

і і д

руго

рядн

і чле

ни р

ечен

ня.

Підм

ет і

прис

удок

як

голо

вні ч

лени

реч

ення

. Сп

особ

и ви

раж

ення

під

мет

а. П

рост

ий і

скла

де-

ний

(імен

ний

і діє

слів

ний)

при

судо

к, с

посо

би

вира

жен

ня п

рису

дка.

Тир

е м

іж п

ідм

етом

і пр

и-су

дком

.

Дру

горя

дні ч

лени

реч

ення

. дод

аток

, озн

ачен

ня,

обст

авин

а. О

знач

ення

узг

одж

ені і

неу

згод

жен

і. Пр

икла

дка

як р

ізно

вид

обст

авин

и. П

орів

няль

ний

звор

от. В

иди

обст

авин

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Дра

мат

ични

й тв

ір. К

омед

ія. Д

ія і

мов

ленн

я як

ос

новн

і зас

оби

твор

ення

обр

азу.

− За

вдан

ня н

а вд

оско

нале

ння

ауді

юва

ння

і чит

ання

текс

тів р

ізни

х ж

анрі

в і с

тилі

в м

овле

ння.

− Сп

ост

ереж

ення

осо

блив

осте

й ко

мпо

зи-

ції т

екст

у: п

ослі

довн

ість

і вз

аєм

озв’

язок

ча

стин

у те

ксті.

− Ви

знач

ення

нов

ої ін

форм

ації;

роз

різн

ен-

ня о

снов

ного

і др

угор

ядно

го; в

иявл

ення

пр

ичин

но-н

аслі

дков

их з

в’яз

ків

між

яви

-щ

ами.

− Ре

дагу

ванн

я ре

чень

і те

кстів

. −

Скла

данн

я ре

чень

, вис

ловл

юва

нь, т

ек-

стів

.−

Тран

сфор

мац

ія д

іало

гу у

мон

олог

.−

Інсц

еніз

ація

фра

гмен

ту к

омед

ії.

Прод

укти

:−

діал

ог-о

бмін

дум

кам

и т

а вр

ажен

ням

и−

мон

олог

, тра

нсф

орм

ован

ий з

діа

логу

− ус

ний

тві

р-ро

здум

«На

д чи

м с

мію

ть-

ся д

обрі

лю

ди»,

«Щ

о я

хот

ів б

и у

собі

зм

інит

и», «

Зем

ле б

арві

нков

а, д

ай м

ені

здор

ов’я

»−

інсц

енів

ка ф

рагм

ент

у ко

мед

ії

43

3.1.

Роз

пізн

ават

и ро

дові

та ж

анро

ві

озна

ки х

удож

ніх

твор

ів.

3.2.

Зна

ти

особ

ливо

сті п

обуд

ови

поем

и.

3.3.

Роз

різн

яти

ком

пози

цію

, сю

жет

ху

дож

ньог

о тв

ору.

3.4.

Зна

ти

зміс

т вив

чени

х ху

дож

ніх

твор

ів.

3.5.

Опе

рува

ти

необ

хідн

ими

літе

рату

розн

авчи

ми

терм

інам

и пр

и ан

аліз

і худ

ожнь

ого

твор

у чи

при

ск

лада

нні х

арак

тери

стик

и ді

йово

ї ос

оби

(ант

итез

а, а

лего

рія

тощ

о).

3.6.

Виз

нача

ти

ідей

но-х

удож

ній

зміс

т тв

орів

; осо

блив

ості

ком

пози

ції,

худо

жні

троп

и.

3.7.

Дек

лам

уват

и на

пам

’ять

пое

зію

, ба

йку,

ури

вок

з пр

озов

ого

твор

у,

урив

ок з

пое

ми

, бал

ади.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТв

ір-о

пис

міс

цево

сті.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иО

днор

ідні

чле

ни р

ечен

ня.

Узаг

альн

юю

чі с

лова

в р

ечен

нях

з од

норі

дним

и чл

енам

и та

роз

діло

ві з

наки

при

них

. Зв

ерта

ння

непо

шир

ені і

пош

ирен

і. Ро

зділ

ові з

на-

ки п

ри з

верт

анні

. Мов

ний

етик

ет.

Вста

вні с

лова

, сло

восп

олуч

ення

і ре

ченн

я. Р

озді

-ло

ві з

наки

при

них

.Ре

ченн

я із

зве

ртан

ням

, вст

авни

ми

слов

ами

(сло

-во

спол

учен

ням

и, р

ечен

ням

и).

Рече

ння

з ві

докр

емле

ним

и чл

енам

и: о

знач

ення

-м

и, д

одат

кам

и, о

бста

вина

ми.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Ком

пози

ція

худо

жнь

ого

твор

у.

Сюж

ет я

к ро

звит

ок к

онфл

ікту

. По

ема

як л

іро-

епіч

ний

твір

.Гр

омад

янсь

ка л

ірик

а.

− Чи

тан

ня тв

ору,

виз

наче

ння

тем

и,

скла

данн

я пи

тань

до

ньог

о, о

бмін

вр

ажен

ням

и за

про

чита

ним

.−

Пере

каз

фабу

ли тв

ору.

−

З’яс

уван

ня с

исте

ми

перс

онаж

ів та

їх

хара

ктер

ист

ика.

− Ан

аліз

ком

пози

ції (

взає

моз

в’яз

ок

част

ин).

− Сп

ост

ереж

ення

сю

жет

у як

роз

витк

у ко

нфлі

кту

у ху

дож

ньом

у тв

орі.

− Ф

орм

улю

ванн

я те

ми,

ідеї

, про

блем

атик

и тв

ору.

− Ан

аліз

мов

них

засо

бів

худо

жні

х тв

орів

.−

Спос

тер

ежен

ня і

зʼяс

уван

ня

особ

ливо

стей

, вир

ажал

ьних

м

ожли

вост

ей р

ечен

ь з

прям

ою і

непр

ямою

мов

ою, з

цит

атам

и, р

еплі

кам

и ді

алог

у.

Прод

укти

:−

вира

зне

чит

ання

пое

тич

них

та

проз

ових

тво

рів

− па

спор

т л

ітер

атур

ного

тво

ру з

ел

емен

там

и ан

аліз

у−

есе-

звер

ненн

я ві

д ім

ені г

ероя

тво

ру−

інди

віду

альн

ий п

роек

т «

Моє

сло

во н

а за

хист

гер

оя»

(пуб

лічн

ий в

ист

уп н

а за

хист

гер

оя)

− пр

езен

тац

ія т

вору

в г

рупа

х

44

4.1.

Дот

рим

уват

ися

норм

літе

рату

рног

о м

ови

на ф

онет

ично

му,

лек

сичн

ому,

м

орфо

логіч

ном

у рі

внях

.

4.2.

Ств

орю

вати

усн

і і п

исем

ні те

ксти

рі

зних

типі

в на

різ

ном

анітн

их

інфо

рмац

ійни

х но

сіях

, кор

ектн

о ви

кори

стов

уючи

нор

ми

суча

сної

ук

раїн

сько

ї літе

рату

рної

мов

и.

4.3.

Скл

адат

и ус

ні та

пис

ьмов

і ви

слов

люва

ння,

вик

орис

тову

ючи

ви

раж

альн

і мож

ливо

сті р

ечен

ь з

прям

ою і

непр

ямою

мов

ою та

ді

алог

ів.

4.4.

Ред

агув

ати

текс

ти, н

адаю

чи їм

бі

льш

ої в

ираз

ност

і за

допо

мог

ою

вивч

ених

мов

них

засо

бів.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТв

ір-р

озду

м н

а м

орал

ьно-

етич

ну те

му.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иО

днос

клад

ні п

рост

і реч

ення

.О

днос

клад

ні п

рост

і реч

ення

з го

ловн

им ч

лено

м,

що

дорі

вню

є пр

исуд

ку: о

знач

ено-

особ

ові,

нео-

знач

ено-

особ

ові,

узаг

альн

ено-

особ

ові,

безо

со-

бові

.О

днос

клад

ні п

рост

і реч

ення

з го

ловн

им ч

лено

м,

спів

відн

осни

м з

під

мет

ом (н

азив

ні).

Непо

вні р

ечен

ня. Т

ире

в не

повн

их р

ечен

нях.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Обр

аз М

олдо

ви у

твор

ах у

краї

нськ

их м

итці

в.

Поня

ття

про

цикл

літе

рату

рних

твор

ів.

− Ан

аліз

, пор

івня

ння

і хар

акт

ерис

тик

а сл

овос

полу

чень

і ре

чень

різ

них

виді

в.−

Побу

дова

про

стих

реч

ень,

пош

ирен

ня їх

др

угор

ядни

ми

член

ами.

−

Впра

ви і

завд

ання

на

засв

оєнн

я ро

зділ

ових

зна

ків

у ре

ченн

і. −

Реда

гува

ння

текс

тів.

− Си

нтак

сичн

ий р

озбі

р ре

чень

з

одно

рідн

ими

член

ами,

від

окре

мле

ним

и чл

енам

и, з

верт

ання

м, в

став

ним

и сл

овам

и.−

Завд

ання

на

дифе

ренц

іаці

ю р

ізно

виді

в од

носк

ладн

их р

ечен

ь.−

Знах

одж

ення

у те

ксті,

сам

остій

ний

добі

р, а

налі

з і х

арак

тер

ист

ика

рече

нь з

пр

ямою

і не

прям

ою м

овою

, з ц

итат

ами,

ре

плік

ами

діал

огу.

Прод

укти

:−

груп

овий

про

ект

«Зв

ерт

ання

у т

вора

х ук

раїн

сько

го ф

ольк

лору

»−

інди

віду

альн

ий п

роек

т «

Мої

пор

ади

геро

ю»(

лис

т з

дру

жні

ми

пора

дам

и)

5.1.

Усв

ідом

люва

ти

лінг

віст

ичну

і к

ульт

урну

іден

тичн

ість

у

наці

онал

ьном

у ко

нтек

сті,

вияв

ляю

чи то

лера

нтні

сть

та ін

тере

с

5.2.

Усв

ідом

люва

ти

роль

кул

ьтур

и сп

ілку

ванн

я в

суча

сном

у св

іті.

5.3.

Вст

анов

люва

ти

і під

три

мув

ати

форм

альн

і й н

ефор

мал

ьні с

тосу

нки

з но

сіям

и ін

ших

кул

ьтур

від

пові

дно

до с

итуа

ції т

а ос

обис

тост

і сп

івро

змов

ника

в о

соби

стіс

ній,

пу

бліч

ній,

осв

ітній

сфе

рах.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иПр

яма

і неп

рям

а м

ова.

Д

іало

г. Ц

итат

а.

Літ

ерат

ура

рідн

ого

краю

Узаг

альн

ення

і си

стем

атиз

ація

вив

чено

го

за р

ік

− По

будо

ва в

исло

влю

вань

на

певн

у те

му,

до

бір

засо

бів

прям

ої і

непр

ямої

мов

и ві

дпов

ідно

до

тем

и і м

ети

спіл

кува

ння.

− За

вдан

ня н

а оц

іню

ванн

я, р

едаг

уван

ня

й уд

оско

нале

ння

влас

них

і чуж

их у

сних

по

відо

мле

нь та

пис

ьмов

их те

кстів

за

зміс

том

, ком

пози

цією

, мов

ою.

− О

рган

ізац

ія д

іало

гів, б

есід

, дис

кусі

й на

зап

ропо

нова

ні к

омун

ікат

ивні

тем

и з

вико

рист

ання

м ц

итат

.

Прод

укти

:–

диск

усія

на

тем

у «М

олод

ь і с

учас

ніст

ь»

45


I. МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ, ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВ-ЩИНУ. Моя Батьківщина – Республіка Молдова і рідна українська мова. Роль мови у формуванні української нації. Розвиток української мови. Розмаїття на-родів, мов і культур у Республіці Молдова. «Барви українського слова». Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. В. Симоненко «Лебеді ма-теринства», «Ти знаєш, що ти людина…», А. Малишко «Буду я навчатись мови золотої», О. Забужко «Мова кожного народу», Д. Павличко «Рідна мова», «Де найкраще місце на землі?», Л. Забашта «Рідна мова», М. Ткач «Слова. Слова». Навчальні тексти за темою.

ІІ. ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ. Ти у суспільстві. Загальнолюдські норми поведінки у суспільстві. Культура спілкування. Ти серед людей. «Пізнай самого себе». «Не одяг прикрашає людину, а добрі справи». «Громадянська позиція». «Молодь і сучасність». «Найважче – це творення самого себе». Що означає бути справж-ньою людиною. Сучасне телебачення. Яким буде ХХІ століття? Леся Українка «Давня казка», В. Дрозд «Білий кінь Шептало», Н. Бічуя «Шпага Славка Берку-ти». Навчальні тексти за темою.

ІІІ. РЕАЛЬНІСТЬ І МРІЇ. Від мрії до реальності. Життя – це сходинки, що ведуть до здійснення мрії. Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити. Далека мрія чи близька реальність. Моя нездійснена мрія. О. Олесь «По дорозі в казку», О. Довженко «Зачарована Десна» (уривки). І. Карпенко-Карий «Сто тисяч». На-вчальні тексти за темою.

IV. МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ. Історичні віхи життя українського народу у Молдові. «Чому необхідно знати свою історію». «Минуле свого краю завжди хвилює». «Найкраща вчителька нації – історія». Життєпис українського народу. Визначні історичні й культурні діячі. Історія, сьогодення і майбутнє України. Т. Шевченко «Думка», «Іван Підкова», А. Чайковський «За сестрою», В. Рутківський «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»). Навчальні тексти за темою.

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ І ВИВЧЕННЯЖартівлива пісня. «Грицю, Грицю, до роботи», «Продай, милий, сиві бички».Козацька пісня. «Стоїть явір над водою, в воду похилився», «Ой гай, мати».Чумацька пісня. «Ой по горах сніги лежать», «У полі криниченька».Кріпацька пісня. «Із-за гори вітер віє».Є. Гребінка «Ведмежий суд». Л. Глібов «Вовк та ягня», «Мірошник», «Цуцик», «Журба».

46

Комедія. І. Карпенко-Карий «Сто тисяч».Т. Шевченко «Сон» (На панщині пшеницю жала), «І виріс я на чужині…», «Мені од-наково», «Минають дні, минають ночі».Марко Вовчок «Горпина». Панас Мирний «Морозенко». І. Франко «Добрий заро-бок». Леся Українка «Давня казка». М. Вороний «Євшан-зілля».М. Коцюбинський «Для загального добра». Література рідного краю. Твори українських письменників Молдови або твори молдавських письменників, перекладених українською мовою (за вибором учи-теля).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬСоціально-побутові, жартівливі пісні (1 пісню за вибором). Леонід Глібов «Журба».Леся Українка «Давня казка» (уривок «Золотих не хочу лаврів – золоті надіть кай-дани»).Тарас Шевченко «І виріс я на чужині…», «Минають дні, минають ночі». М. Воро-ний «Євшан-зілля» (уривок).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯЖартівлива пісня «Чи не той то Омелько», «Ой що то за шум учинився». Народна легенда «Про євшан-зілля». Е. Заржицька «Про козачку Ганну, її дітей та свято-го Миколая». Народна байка «Заяче сало», «Як кучер та лакей пана провчили». С. Руданський «Добре торгувалось», «Почому дурні», «Не мої ноги», О. Вишня «Як ми колись учились», «Якби моя бабуся встали». І. Карпенко-Карий «Хазяїн». М. Коцюбинський «Дорогою ціною», «На крилах пісні», «Посол від чорного царя». Т. Шевченко «Між скалами, наче злодій». М. Емінеску «Зірка» (пер. М. Ігнатен-ко). Леся Українка «Ви щасливі, пречистії зорі». І. Христенко «Двоє». І. Андрощук «А ми зустрічались». К. Попович про М. Емінеску.

НА КІНЕЦЬ VIIІ КЛАСУ УЧЕНЬ ЗДАТНИЙ:– визначати стилі (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцис-

тичний), сферу їх використання;– переказувати докладно, вибірково і стисло (усно чи письмово) прослуханий і

прочитаний тексти різних стилів мовлення;– інтегрувати лінгвістичні та читацькі уміння з урахуванням шкільного та життєво-

го контексту;– усвідомлювати проблематику класичної української літератури та актуальні

проблеми сучасності;

47

– оперувати необхідними літературознавчими термінами при аналізі художньо-го твору чи при складанні характеристики дійової особи;

– усвідомлено добирати мовні засоби відповідно до теми і мети спілкування;– дотримуватися норм літературного мовлення на фонетичному, лексичному,

морфологічному рівнях;– складати усні та письмові висловлювання, коректно використовуючи норми

української літературної мови (орфографічні, фонетичні, лексичні, граматичні);– брати участь у вербальній взаємодії відповідно до різноманітних комунікатив-

них ситуацій;– усвідомлювати роль культури спілкування в сучасному світі; – встановлювати і підтримувати формальні й неформальні стосунки з носіями

інших культур відповідно до ситуації та особистості співрозмовника в особис-тісній, публічній, освітній сферах;

– усвідомлювати лінгвістичну і культурну ідентичність у національному контек-сті, з виявленням толерантності та інтересу.

48



Українська мова в світі. Повторення вивченого у 8 класі.Культура мовлення. Розвиток української мови. Текст, його основні ознаки. Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Будова тексту. Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).Український фольклор як художній літопис. Історичні пісні. Думи. Образи історичних пісень та дум.

6

Текст-роздум на морально-етичну тему (в публіцистичному стилі).Складне речення, його ознаки. Складні речення з сполучниками і без сполучників. Сурядність і підрядність у реченні з сполучником.Складносурядне речення. Будова складносурядного речення. Засоби зв’язку між частинами складносурядного речення. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.Біблія як книга життя. Мораль. Притча. Афоризми. Біблійні мотиви у творах української літератури.

15

Текст-роздум на суспільно-політичну тему (в публіцистичному стилі). Складнопідрядне речення. Будова складнопідрядного речення. Головне й підрядне речення. Засоби зв’язку в складнопідрядному реченні – сполучники і сполучні слова. Розділові знаки в складнопідрядному реченні. Основні типи складнопідрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії і ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядне речення з кількома підрядними.Нова українська література. Драматичний твір. Драма. Розвиток драматичного конфлікту. Літературний напрям. Сентиментальна повість. Опис і міркування як засоби створення образу. Романтична лірика. Антитеза як прийом композиції. Система тропів. Романтична балада. Фольклорна основа твору. Реалістична поема. Складність і суперечність характеру.

40

Твір-роздум на морально-етичну тему.Безсполучникове складне речення. Смислові відношення, засоби зв’язку між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.Інтимна (любовна) лірика. Пейзажна лірика. Образ ліричного героя.

9

Твір-роздум на суспільну тему.Складне речення з різними видами зв’язку Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в такому реченні.Художній переклад. Історичні зв`язки двох літератур.Література рідного краюУзагальнення і систематизація вивченого за рік

12




49








50

9 КЛ

АС

Оди

ниці

ком

пете

нцій

Оди

ниці

зм

істу

Реко

мен

дова

ні в

иди

навч

альн

ої д

іяль

ност

і та

очі

кува

ні р

езул

ьтат

иУч

ень

здат

ний

1.1.

Сис

тем

атиз

уват

и ви

вчен

і ві

дом

ості

про

види

, фор

ми

мов

ленн

я, в

иди

мов

ленн

євої

ді

яльн

ості,

вим

оги

до м

овле

ння,

ос

новн

і пра

вила

спі

лкув

ання

.

1.2.

Роз

уміт

и, щ

о ро

звит

ок м

ови

–

це з

мін

и, щ

о ві

дбув

ають

ся в

на

прям

і вдо

скон

ален

ня її

.

1.3.

Пра

цюва

ти з

текс

том

: виз

нача

ти

тем

у, о

снов

ну д

умку

, зна

ходи

ти

потр

ібну

інфо

рмац

ію, в

иділ

яти

голо

вне,

см

исло

ві ч

асти

ни, п

о-рі

вню

ват

и фр

агм

енти

, скл

адат

и пл

ан п

рочи

тано

го.

1.4.

Ана

лізу

ват

и те

кст,

його

осн

овні

оз

наки

, стр

укту

ру, в

иди

зв’я

зку

рече

нь у

текс

ті, ти

пи, с

тилі

і ж

анри

мов

ленн

я, о

собл

ивос

ті їх

по

будо

ви.

Укра

їнсь

ка м

ова

в св

іті.

Повт

орен

ня в

ивче

ного

у 8

кла

сі.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яКу

льту

ра м

овле

ння.

Роз

вито

к ук

раїн

сько

ї м

ови.

Текс

т, йо

го о

снов

ні о

знак

и. Те

кст

як о

дини

ця м

овле

ння

й пр

одук

т м

овле

ннєв

ої д

іяль

ност

і.Бу

дова

текс

ту. М

ікро

тем

а й

абза

ц.

Клю

чові

сло

ва в

текс

ті й

абза

ці.

Види

й з

асоб

и м

іжфр

азов

ого

зв’я

зку

(пов

торе

ння

й уз

агал

ьнен

ня).

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Укра

їнсь

кий

фоль

клор

як

худо

жні

й лі

топи

с.

Істо

ричн

і піс

ні.

Дум

и.

Обр

ази

істо

ричн

их п

ісен

ь та

дум

.

− Ск

лада

ння

та р

озігр

уван

ня д

іало

гів (в

ідпо

відн

о до

пев

ної с

итуа

ції)

на з

апро

поно

вані

учн

ями

тем

и.

− О

бгов

орен

ня е

тике

ту п

овід

омле

нь з

асоб

ами

SMS-

спіл

кува

ння

та в

чат

ах (д

омов

лянн

я пр

о зу

стрі

ч, в

ибач

ення

, при

віта

ння

зі с

вято

м).

− Ст

воре

ння

текс

ту-р

озпо

віді

про

спі

лкув

ання

з

інте

ліге

нтно

ю л

юди

ною

.−

Ауді

юва

ння

істо

ричн

их п

ісен

ь та

дум

у с

учас

ном

у ви

кона

нні.

Прод

укти

:−

стис

лий

і виб

ірко

вий

пере

каз

тек

стів

пу

бліц

ист

ично

го і

худо

жнь

ого

стил

ів−

тві

р за

скл

адни

м п

лано

м−

тві

р (у

сний

і пи

сьм

овий

) у п

ублі

цист

ично

му

стил

і на

мор

альн

о-ет

ичну

та

сусп

ільн

у т

еми

− ді

алог

-обг

овор

ення

на

акт

уаль

ну т

ему

− ді

алог

-дом

овле

ніст

ь з

аргу

мен

тац

ією

51

2.1.

Спр

ийм

ати,

ана

лізу

ват

и,

оцін

юва

ти

проч

итан

і чи

почу

ті ві

дом

ості

й до

бира

ти та

ви

кори

стов

уват

и ті

з ни

х, я

кі

необ

хідн

і для

дос

ягне

ння

певн

ої

ком

унік

атив

ної м

ети.

2.2.

Вис

ловл

юва

ти

дум

ки, п

очут

тя,

судж

ення

, опе

рую

чи р

ізни

ми

вира

жал

ьним

и за

соба

ми

мов

и.

2.3.

Сам

остій

но д

обир

ати

джер

ела

інфо

рмац

ії дл

я пр

осув

ання

інди

ві-

дуал

ьним

осв

ітнім

мар

шру

том

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст-

розд

ум н

а м

орал

ьно-

етич

ну те

му

(в

пуб

ліци

стич

ном

у ст

илі).

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

и Ск

ладн

е ре

ченн

я, й

ого

озна

ки. С

клад

ні

рече

ння

з сп

олуч

ника

ми

і без

спо

лучн

и-кі

в. С

уряд

ніст

ь і п

ідря

дніс

ть у

реч

енні

з

спол

учни

ком

.Ск

ладн

осур

ядне

реч

ення

. Буд

ова

скла

д-но

суря

дног

о ре

ченн

я. З

асоб

и зв

’язк

у м

іж

част

инам

и ск

ладн

осур

ядно

го р

ечен

ня.

Розд

ілов

і зна

ки м

іж ч

асти

нам

и ск

ладн

о-су

рядн

ого

рече

ння.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Бібл

ія я

к кн

ига

жит

тя. М

орал

ь.Пр

итча

.Аф

ориз

ми.

Бібл

ійні

мот

иви

у тв

орах

укр

аїнс

ької

літе

-ра

тури

.

− Ін

тон

уван

ня с

клад

них

рече

нь р

ізни

х ви

дів

і ти

пів.

− Д

обір

син

онім

ічни

х сл

овос

полу

чень

і ре

чень

, їх

порі

внян

ня і

вико

рист

ання

най

біль

ш в

лучн

их

з то

чки

зору

мет

и ви

слов

люва

ння

у пе

река

зах

і вл

асни

х те

кста

х.−

Скла

данн

я, р

адаг

уван

ня і

тра

нсф

орм

ація

ск

ладн

их р

ечен

ь рі

зних

типі

в, д

обір

син

онім

ічни

х ко

нстр

укці

й.−

Спос

тер

ежен

ня з

а ви

раж

альн

ими

засо

бам

и у

текс

ті пр

итчі

.

Прод

укти

: −

висл

овле

ння-

розп

овід

ь з

елем

ент

ами

опис

у з

вико

рист

ання

м с

клад

носу

рядн

их р

ечен

ь на

т

ему

«Що

озна

чає

„жит

и кр

асив

о”?»

− ін

стру

кція

«Та

ємни

ці у

спіш

ного

спі

лкув

ання

в

суча

сном

у м

олод

іжно

му

сере

дови

щі»

− ви

слов

ленн

я «Я

к ун

икну

ти

зале

жно

сті в

ід

Інт

ерне

ту»

з в

икор

ист

ання

м с

клад

нопі

дряд

них

рече

нь−

«Ска

рбни

чка

афор

изм

ів»

52

3.1.

Спр

ийм

ати

літе

рату

рний

твір

як

зас

іб з

бага

ченн

я ос

обис

того

ем

оцій

но-ч

уттє

вого

дос

віду

.

3.2.

Поя

сню

ват

и ба

гато

знач

ніст

ь ху

дож

ньог

о об

разу

.

3.3.

Вия

влят

и зв

’язо

к лі

тера

тури

з

філо

софі

єю, м

іфол

огіє

ю,

фоль

клор

ом, і

ншим

и ви

дам

и м

исте

цтва

.

3.4.

Про

ект

уват

и пр

очит

ане

на

жит

тєві

сит

уаці

ї.

3.5.

Дис

кут

уват

и щ

одо

пору

шен

их

у тв

орі п

робл

ем, т

олер

антн

о ві

дст

оюва

ти

влас

ну п

озиц

ію;

оцін

ює

й ха

ракт

ериз

уват

и вн

есок

м

итця

у с

віто

вий

мис

тець

кий

пост

уп.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТе

кст-

розд

ум н

а су

спіл

ьно-

полі

тичн

у те

му

(в п

ублі

цист

ично

му

стил

і).

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

и Ск

ладн

опід

рядн

е ре

ченн

я.Бу

дова

скл

адно

підр

ядно

го р

ечен

ня.

Голо

вне

й пі

дряд

не р

ечен

ня.

Засо

би з

в’яз

ку в

скл

адно

підр

ядно

му

рече

нні –

спо

лучн

ики

і спо

лучн

і сло

ва.

Розд

ілов

і зна

ки в

скл

адно

підр

ядно

му

рече

нні.

Осн

овні

типи

скл

адно

підр

ядни

х ре

чень

: оз

нача

льні

, з’я

сува

льні

, обс

тави

нні (

міс

-ця

, час

у, с

посо

бу д

ії і с

тупе

ня, п

орів

няль

-ні

, при

чини

, нас

лідк

ові,

мет

и, у

мов

ні,

допу

стов

і).Ск

ладн

опід

рядн

е ре

ченн

я з

кіль

ком

а пі

дряд

ним

и.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Нова

укр

аїнс

ька

літе

рату

ра.

Дра

мат

ични

й тв

ір. Д

рам

а. Р

озви

ток

дра-

мат

ично

го к

онфл

ікту

.Лі

тера

турн

ий н

апря

м.

Сент

имен

таль

на п

овіс

ть. О

пис

і мір

ку-

ванн

я як

зас

оби

ство

ренн

я об

разу

.Ро

ман

тичн

а лі

рика

. Ант

итез

а як

при

йом

ко

мпо

зиці

ї. Си

стем

а тр

опів

. Ром

анти

чна

бала

да. Ф

ольк

лорн

а ос

нова

твор

у.Ре

аліс

тичн

а по

ема.

Скл

адні

сть

і суп

ереч

-ні

сть

хара

ктер

у.

− Сл

ухан

ня, ч

итан

ня та

ана

ліз

текс

тів р

ізни

х ти

пів,

ст

илів

і ж

анрі

в, о

собл

ивос

тей

їх с

трук

тури

і м

овно

го о

форм

ленн

я.

− За

вдан

ня н

а вд

оско

нале

ння

виді

в чи

танн

я:

озна

йом

люва

льне

, вив

чаль

не, к

рити

чне,

пе

регл

ядов

е то

що.

− Ан

аліз

худ

ожнь

ого

твор

у; з

ʼясу

ванн

я те

ми

та о

снов

них

проб

лем

; виз

наче

ння

сист

еми

перс

онаж

ів, ї

х по

рівн

яльн

а ха

ракт

ерис

тика

, ви

явле

ння

типо

вого

й ін

диві

дуал

ьног

о.−

Спос

тер

ежен

ня й

ана

ліз

розв

итку

сю

жет

у ху

дож

ньог

о тв

ору.

− Ви

знач

ення

ком

пози

ції х

удож

ньог

о тв

ору.

− З’

ясув

ання

рол

і худ

ожні

х де

тале

й та

інш

их

засо

бів

вира

знос

ті.−

Фор

мул

юва

ння

ідеї

твор

у.−

Впра

влян

ня в

оці

нюва

нні п

рочи

тано

го з

а зм

істо

м,

форм

ою, м

овни

м о

форм

ленн

ям.

− То

лера

нтне

вис

ловл

ення

вла

сног

о ст

авле

ння

до

проч

итан

ого.

Прод

укти

:−

порі

внял

ьна

хара

ктер

ист

ика

геро

їв−

крос

ворд

− пр

оект

«Д

иску

тую

з г

ероє

м»

− ви

слов

ленн

я-ро

здум

«Хт

о з

літ

ерат

урни

х ге

роїв

є з

разк

ом д

ля м

ене»

; «М

ій у

любл

ений

т

вір»

− т

абли

ця «

Жит

тя

і тво

рчіс

ть

мит

ця»

53

4.1.

Роз

різн

яти

прос

ті та

скл

адні

ре

ченн

я, р

озпі

знав

ати

скла

дні

рече

ння

із с

уряд

ним

і пі

дряд

ним

зв

’язк

ом.

4.2.

Виз

нача

ти

види

скл

адни

х ре

чень

(с

полу

чник

ові й

без

спол

учни

кові

), за

соби

зв’

язку

між

час

тина

ми

рече

ння

у ск

ладн

ому,

кіл

ькіс

ть

грам

атич

них

осно

в у

ньом

у.

4.3.

Пра

виль

но р

озст

авля

ти

у ск

лад-

ном

у ре

ченн

і з р

ізни

ми

вида

ми

спол

учни

ково

го й

без

спол

учни

-ко

вого

зв’

язку

роз

діло

ві з

наки

та

обґр

унт

овва

тиє

їх п

рави

лам

и.

4.4.

Скл

адат

и ус

ні й

пис

ьмов

і ви

слов

ленн

я рі

зних

сти

лів

на

визн

ачен

у те

му,

вик

орис

тову

ючи

в

них

вира

жал

ьні м

ожли

вост

і всі

х ви

дів

скла

дних

реч

ень.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТв

ір-р

озду

м н

а м

орал

ьно-

етич

ну,

літе

рату

рну

тем

и.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

и Бе

зспо

лучн

иков

е ск

ладн

е ре

ченн

я.

Смис

лові

від

нош

ення

, зас

оби

зв’я

зку

між

ча

стин

ами

безс

полу

чник

овог

о ск

ладн

ого

рече

ння.

Ро

зділ

ові з

наки

в б

езсп

олуч

нико

вом

у ск

ладн

ому

рече

нні.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Інти

мна

(лю

бовн

а) л

ірик

а. П

ейза

жна

лі

рика

.О

браз

лір

ично

го ге

роя.

− Зн

аход

жен

ня у

текс

ті, с

амос

тійни

й до

бір,

ана

ліз,

по

рівн

яння

і ха

ракт

ерис

тик

а ск

ладн

осур

ядни

х і

скла

дноп

ідря

дних

реч

ень.

− Вп

рави

і за

вдан

ня н

а за

своє

ння

розд

ілов

их з

накі

в у

скла

дном

у ре

ченн

і.−

Спос

тер

ежен

ня і

зʼяс

уван

ня іс

тотн

их о

знак

бе

зспо

лучн

иков

их с

клад

них

рече

нь.

− Си

нтак

сичн

ий р

озбі

р ск

ладн

ого

рече

ння.

− Ре

дагу

ванн

я ре

чень

, в я

ких

допу

щен

о гр

амат

ичні

по

мил

ки.

Прод

укти

:−

груп

овий

про

ект

«У

світ

і роз

діло

вих

знак

ів»

− т

вір-

розд

ум н

а м

орал

ьно-

етич

ну, с

успі

льну

т

еми:

«Щ

о ро

бит

ь м

ене

щас

ливи

м?»

, «Чи

пе

рем

оже

книж

ку к

омп’

ют

ер, а

біб

ліот

еку

– Ін

тер

нет

?»−

звер

ненн

я-пр

охан

ня д

о од

нолі

ткі

в пр

о пі

дтри

мку

та

допо

мог

у лю

дям

з о

собл

ивим

и ф

ізич

ним

и м

ожли

вост

ями

(з в

икор

ист

ання

м

скла

дноп

ідря

дних

реч

ень

з пі

дряд

ним

и пр

ичин

и т

а м

ети)

54

5.1.

Вст

анов

люва

ти

і під

три

мув

ати

соці

альн

і кон

такт

и з

носі

ями

мов

и,

а та

кож

вис

тупа

ти п

осер

едни

ком

у

між

особ

истіс

них

стос

унка

х,

публ

ічні

й та

осв

ітній

сфе

рах.

5.2.

Роз

меж

овув

ати

коле

ктив

не й

ін

диві

дуал

ьне

в ко

мун

ікат

ивні

й по

веді

нці п

редс

тавн

иків

інш

их

куль

тур.

5.3.

Вол

одіт

и до

стат

нім

спе

ктро

м

ідіо

мат

ични

х ви

разі

в,

усві

дом

люва

ти

відм

інно

сті

між

мен

таль

ніст

ю, т

ради

ціям

и,

цінн

остя

ми,

при

там

анни

ми

носі

ям ін

ших

нац

іона

льно

стей

, уз

годж

уват

и з

ним

и св

ою

мов

ленн

єву

і соц

іаль

ну п

овед

інку

.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

ленн

яТв

ір-р

озду

м н

а су

спіл

ьну

тем

у.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї мов

иСк

ладн

е ре

ченн

я з

різн

ими

вида

ми

зв’я

зку

Скла

дне

рече

ння

з рі

зним

и ви

дам

и сп

о-лу

чник

овог

о і б

езсп

олуч

нико

вого

зв’

язку

.Ро

зділ

ові з

наки

в та

ком

у ре

ченн

і.

Базо

ві в

ідом

ост

і з т

еорі

ї літ

ерат

ури

Худо

жні

й пе

рекл

ад.

Істо

ричн

і зв`

язки

дво

х лі

тера

тур.

Літ

ерат

ура

рідн

ого

краю

.

Узаг

альн

е нн

я і с

ист

емат

изац

ія

вивч

еног

о за

рік

− Ск

лада

ння

усни

х й

пись

мов

их в

исло

влю

вань

на

акт

уаль

ну те

му

з ви

кори

стан

ням

вла

сног

о ж

иттє

вого

дос

віду

.−

Деб

ати

на а

ктуа

льну

сус

піль

ну те

му.

Прод

укти

:−

тві

р-ро

здум

у х

удож

ньом

у ст

илі «

Розп

итаю

у

прап

раді

да»

− т

вір-

розд

ум н

а м

орал

ьно-

етич

ну т

ему

в пу

-бл

іцис

тич

ном

у ст

илі (

оріє

нтов

ні т

еми:

«Св

оє,

рідн

е –

своє

рідн

е», «

Як в

ідш

укат

и св

ій ш

лях

у ж

итт

і», «

Чи з

мож

уть

з ча

сом

сел

фі з

амін

ити

роди

нні ф

отог

раф

ії») з

вик

орис

тан

ням

без

спо-

лучн

иков

их р

ечен

ь−

диск

усія

за

тем

ою «

Мит

ець

і сус

піль

ство

»

55

ТЕМАТИКА І РЕКОМЕНДОВАНІ ТВОРИ ДЛЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (орієнтовний список творів)

І. БРИНИТЬ-СПІВАЄ НАША МОВА, ЧАРУЄ, ТІШИТЬ І П’ЯНИТЬ. Батьківщина Рес-публіка Молдова і рідна українська мова. Українці в Республіці Молдова. На-роди Республіки Молдова – єдина родина. Роль мови у формуванні української нації. Розвиток української мови. Туристична привабливість Молдови. Г. Вієру «Рідна мова», Г. Рогова «Молдова». К. Попович «Тема України у творчості Т. Шевченка». Навчальні тексти за темою.

ІІ. ВИБІР ПРОФЕСІЇ – ТО ВИБІР ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ. Орієнтація у кар’єрі. Ким я б хотів(ла) бути і стати й чому? Які риси характеру я хочу в собі виховати? Люди, з яких я беру приклад. Професія і характер. Ким бути і ким не бути. Робота «пре-стижна» і «непрестижна». Молодь і сучасність. Найважче – це творення самого себе». Г. Сковорода «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу», «Вдячний Еро-дій», Леся Українка «Як я люблю оці години праці». Навчальні тексти за темою.

ІІІ. У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО. Краса врятує світ. Моя зустріч із прекрасним. Митець і мистецтво. Мистецтво як засіб творення особистості. Світ живопису. Скульпту-ра. Дива архітектури. Світлини. Освіта. Культура. Література. Поезії Т. Шевчен-ка, Лесі Українки, Л. Костенко. Навчальні тексти за темою.

IV. ЗУСТРІЧ З КОХАННЯМ. «Любить людей мене навчила мати…» (В. Симоненко). Одвічні духовні й моральні цінності. Світ людини, її зовнішня і внутрішня краса. Шлях до гармонійної особистості. «Краса людських взаємин», «Прекрасне в мо-єму житті». «Покликання людини: пізнавати істину, творити добро, примножу-вати красу». І. П. Котляревський «Наталка Полтавка», Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся», «Сердешна Оксана», В. Сухомлинський «Байдужість до батька – ма-тері не прощається», «Легенда про блакитний барвінок», В. Сосюра «Люблю я листя колихання». Л. Костенко «Світлий сонет». Навчальні тексти за темою.

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ І ВИВЧЕННЯІсторична пісня. «Ой там, на горі, та й женці жнуть», «Чи не той то Хміль».Дума. «Маруся Богуславка». Біблійна притча. «Притча про блудного сина», «Притча про талант».Афоризми Г. Сковороди. «Всякому городу нрав і права».І. Котляревський «Наталка Полтавка», Т. Шевченко «Назар Стодоля» (за вибором).Г. Квітка-Основ`яненко «Маруся».Є. Гребінка «Човен», В. Забіла «Соловей», М. Петренко «Дивлюсь я на небо», Л. Боровиковський «Бандурист», М. Костомаров «Явір, тополя й береза», А. Мет-линський «Старець» (2-3 твори за вибором вчителя).

56

Т. Шевченко «Причинна», «Тополя». Т. Шевченко «Катерина», «Наймичка». Т. Шевченко «Якби ви знали, паничі», «Мені однаково», «Заповіт», «Думи мої, думи мої», «У нашім раї на землі».Поезії про Т. Г. Шевченка. 2-3 поезії за вибором вчителя.В. Симоненко «Дотліває холод мій у ватрі», «Вона прийшла», В. Сосюра «Мені ти приснилась давно», «Співають птицями діброви», М. Вінграновський «Ти – вся любов», Г. Чубач «Пропахли села сіном і травою». «Легенда про блакитний барві-нок», О. Довга «Синій птах». Література рідного краю. Твори українських письменників Молдови або твори молдавських письменників, перекладених українською мовою (за вибором учи-теля).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬІсторична пісня (уривок за вибором). Г. Сковорода «Всякому місту –звичай і пра-ва» (фрагмент), афоризми за вибором учня. Т. Шевченко «Причинна», «Думи мої, думи мої», «У нашім раї на землі». Поезії поетів-романтиків (за вибором учителя та учнів).

ТВОРИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯІсторична пісня «За Сибіром сонце сходить», «Повчання Володимира Моно-маха» (уривок). Т. Шевченко «Молитва». Л. Костенко «Псалом 16». Г. Квітка-Основ`яненко «Сердешна Оксана». Л. Боровиковський «Козак», М. Костомаров «Дід-пасічник», А. Метлинський «Бандура». Т. Шевченко «На вічну пам’ять Кот-ляревському» (уривок) , «Перебендя» (уривок). Л. Костенко «Кобзареві», «Кобзар співав в пустелі Косаралу», «Повернення Шевченка», «Княжа гора». Д. Павличко «Молитва». А. Малишко «В війни годину»чи інші на вибір. Г. Вієру «Рідна мова», Г. Рогова «Молдова». М. Емінеску «Стою на ґанку», «Вечір на погорбі». К. Попович «Тарас Шевченко у вирі молдавської духовності». Тема України у творчості Г. Асакі «Роксанда-княжна», «Мазепа в Молдові».

НА КІНЕЦЬ ІХ КЛАСУ УЧЕНЬ ЗДАТНИЙ:− слухати і адекватно сприймати усне повідомлення в різних комунікативних

ситуаціях, розуміти смислові акценти у мовленні співбесідника, розпізнавати смисл міміки і жестів;

− говорити вільно, дотримуючись норм української літературної мови і етикету, орієнтуватись в ситуації спілкування або самому створювати ситуацію спілку-

57

вання, добирати адекватні мовні засоби відповідно до мети, теми і сфери спіл-кування; логічно, коректно будувати власні висловлювання;

− читати тексти різних стилів і жанрів, свідомо вибирати, залежно від конкретної мети, різні види читання (повільне, детальне; швидке, побіжне, оглядове); ро-зуміти й інтерпретувати інформацію з прочитаного тексту;

− писати, дотримуючись вивчених правил орфографії, пунктуації і граматики;− викладати свої думки вільно, точно і правильно в усній і письмовій формі в мо-викладати свої думки вільно, точно і правильно в усній і письмовій формі в мо-

нолозі і діалозі;− володіти основними орфоепічними, орфографічними нормами, синтаксични-володіти основними орфоепічними, орфографічними нормами, синтаксични-

ми засобами сучасної української літературної мови; відрізняти літературну норму від діалектної вимови; добирати і комбінувати синтаксичні засоби для висловлення власних думок залежно від мети і мовленнєвої ситуації;

− усвідомлювати специфіку літературної і діалектної форм рідної мови;− усвідомлювати проблематику класичної української літератури та актуальні

проблеми сучасності; визначати ідейно-художній зміст творів;− розмежовувати колективне й індивідуальне в комунікативній поведінці пред-розмежовувати колективне й індивідуальне в комунікативній поведінці пред-

ставників інших культур;− володіти достатнім спектром ідіоматичних виразів, усвідомлювати відмінності

між ментальністю, традиціями, цінностями, притаманними носіям інших націо-нальностей, узгоджувати з ними свою мовленнєву і соціальну поведінку.

58

V. МЕТОДИЧНІ НАПРЯМКИ ВИКЛАДАННЯ-НАВЧАННЯ-ОЦІНЮВАННЯ

Новий курикулум інтегрованої дисципліни Українська мова та література базується на об’єднанні компетенцій з розвитку мовлення, української мови і лі-тератури. Система комунікативних тем, адаптованих відповідно до національної своєрідності української культури, посилює інтегрування основ лінгвістики та лі-тературознавства і дає можливості для інтеграції дисципліни з іншими дисциплі-нами гімназичної ланки. За інтегрованого підходу учень стає суб’єктом навчання, створюються найбільш сприятливі умови для виявлення і розвитку індивідуальних здібностей учнів, активізації їх пізнавально-комунікативної діяльності, цілеспря-мованого формування системи ключових/трансверсальних/трансдисциплінарних і специфічних компетенцій.

Структура курикулуму Українська мова і література дозволяє здійснити інтегра-цію змісту навчального матеріалу дисциплін курикулумної галузі Мова та спілку-вання, скоротити обсяг інформації, пропонованої дітям; здійснити систематизацію навчального матеріалу. Складений на основі курикулуму дидактичний проект уро-ку повинен забезпечити: ефективну співпрацю вчителя і учня; створення найбільш сприятливих умов для розвитку креативних здібностей учня, формування гармо-нійно розвиненої особистості; єдність традиційних та інноваційних освітніх техно-логій у процесі навчання української мови та літератури.

Через інтеграцію здійснюється особистісно-зорієнтований підхід до навчання, тому учень сам у змозі обирати «опорні» знання з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можли-вість сформувати в учня здатність сприймати предмети та явища довкілля різно-бічно, емоційно й водночас системно, і формувати цілісну картину світу.

У гімназичній ланці зростає роль інтенсивних методів навчання (програмова-ний, евристичний, модульний, інтерактивний тощо). Більш широко використову-ються такі форми занять, як лекція, семінар, практикум, урок-конференція, урок-диспут тощо, оскільки вони надають учневі найбільший ступінь самостійності і творчого пошуку, що сприяє розвитку особистості учня.

Сучасний навчально-виховний процес націлено на об’єднання учнів твор-чою співпрацею у двох основних напрямках: по-перше, реалізація співпраці типу

59

вчитель-учень, учень-учень, учень-учитель; по-друге, групові форми роботи: ділові ігри, складання кейсів в парах/групах, мозковий штурм, тобто активне застосуван-ня технологій критичного мислення.

Форми самостійно-індивідуальної роботи на уроці та вдома різноманітні і роз-раховані на різний рівень навчальної компетенції учня:

• на рівні оволодіння знаннями: заповнення або складання схем і таблиць за текстом, за темою;

• для закріплення і систематизації знань: складання плану; підготовка до ви-ступу: підготовка тез, презентації, повідомлення, доповіді; складання тема-тичних кросвордів, тестів, бібліографії та ін.

• для формування умінь: рішення задач і вправ, лінгвістичний та літературний аналіз за зразком; підготовка до ділових мовних та літературних ігор; про-ектування і моделювання різних видів і компонентів професійної діяльності; рефлексивний аналіз професійних умінь з використанням аудіо- та відеотех-ніки та ін.

У процесі оцінювання педагог виявляє свободу і відповідальність у виборі про-дуктів, що найбільш відповідають кожному випадку, демонструючи оціночну куль-туру. Залежно від розташування оціночного акту на часовому відрізку навчальної одиниці (розділу), виділяють: стартове (первинне) оцінювання – прогностичне; формативне оцінювання – поточне; сумативне оцінювання – підсумкове. Відповід-но до змісту цих стратегій оцінювання диференційовано три типи формативного оцінювання: інтерактивне формативне оцінювання; точкове формативне оціню-вання; поетапне формативне оцінювання. Сумативне оцінювання реалізується за допомогою інструментів оцінювання: тесту (супроводжуваного баремом оціню-вання), перевірна робота (усна, письмова або практична) тощо.

Різних форм контролю, оцінці підлягає насамперед рівень досягнення учнем освітніх стандартів, а також освітній продукт діяльності учня, якість якого оціню-ється за критеріальною шкалою. Під освітнім продуктом учня прийнято розуміти результат його діяльності. Освітній продукт може бути зовнішнім (матеріалізована освітня продукція) і внутрішнім (особистісна), наприклад: проект, презентація, есе, стаття, плакат, інтелектуальна карта. Для досягнення якісного освітнього продук-ту вчителю необхідно привносити в урок такі елементи новизни, які відповідають сучасному освітньому середовищу, мотивують учня на діяльність і орієнтують на успіх, наприклад: застосування сервісів Інтернету для створення презентацій, роз-робка віртуальних екскурсій, творчих і соціальних проектів тощо.

Оцінка кожного елемента освітнього продукту учня може бути кількісною (де-сятибальною), якісною (вербальною) і критеріальною.

60

Критеріальна шкала оцінювання освітніх результатів з української мови та літе-ратури може бути застосована при аналізі учнівських творчих робіт (може містити такі параметри, як: оригінальність роботи, відносна новизна, ступінь творчості, рі-вень самостійності, практична значущість/корисність, якість оформлення роботи), при аналізі рівня розвитку особистісних якостей учня і його рефлексивної само-оцінки.

Необхідною умовою успішної організації учнем і вчителем освітньої діяльності відповідно до цілей і прогнозованими результатами є рефлексія. Форми освітньої рефлексії можуть бути різними: усними або письмовими, вербальними або гра-фічно вираженими (малюнки, графіки, анкетування).

Також при вибудовуванні освітньої системи вчителю-словеснику необхідно враховувати і принципи трансдисциплінарності. За Б. Ніколеску, трансдисциплі-нарність базується на трьох постулатах: 1) створення цілісної картини світу за раху-нок інтеграції різних дисциплін; 2) з’єднання за принципом додатковості того, що розглядається як протилежність; 3) пізнання реальності в її складності.

Формування міжпредметних компетенцій на уроках української мови та літера-тури дозволяє реалізувати принцип трансдисциплінарності через інтеграцію, вста-новити і здійснити міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки (українська мова і література, російська мова і література, румунська мова і література, українська література – всесвітня література, українська література – історія, громадянське виховання, українська література – образотворче мистецтво, музичне виховання, розвиток особистості тощо). Це сприяє породженню в учнів цілісного уявлення про світ.

61

GHID DE IMPLEMENTARE

A CURRICULUMULUI DISCIPLINAR

62

ВСТУП

У 2018-2019 роках у Республіці Молдова відбувається оновлення освітньої по-літики, починається новий етап курикулумної реформи, що передбачає модерні-зацію і вдосконалення змісту освіти та пошук актуальних способів його реалізації. Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей учнів, зростання їхньої самостійнос-ті й творчої активності. А це вимагає від учителя нових підходів до виховання та навчання. Одна з найважливіших тенденцій освіти в Республіці Молдова сьо-годні – перегляд курикулумів та підходів до надання освіти на засадах ком-петентнісного підходу. Модернізація освіти стосується, насамперед, розробки нових нормативних документів, створення нових курикулумів та підручників, вдо-сконалення ефективних механізмів запровадження оновленого змісту навчання, оновлення навчально-методичної бази. У Республіці Молдова цей процес є цілком закономірним та відповідає змінам, що відбуваються не лише в нашій країні, а й у світі в цілому.

Етапи розвитку курикулуму в Республіці Молдова1990-1991 рр. Перехідні курикулуми зі шкільних дисциплін

2000 р. Перехід на Національний курикулум(структура курикулуму спрямована на цілі)

2005-2006 рр. Переробка Національного курикулуму

2010 р. Модернізація Національного курикулуму(структура спрямована на формування компетенцій)

2018-2019 рр. Розвиток/перегляд курикулумів з дисциплін загальної освіти

Розвиток курикулуму є необхідним для:• розвитку й забезпечення наступності курикулумної реформи;• відповідності новим вимогам: економічним, соціальним, педагогічним, пси-

хологічним тощо;• підвищення якості навчального курикулуму;• розвитку/модернізації курикулумних продуктів;• відповідності системи освіти до концептуальних вимог чинної політики в га-

лузі освіти (Національна стратегія «Молдова 2020», Освіта – 2020», Кодекс освіти Республіки Молдова, міжнародні документи й нормативні акти у га-лузі освіти);

• урахування нових тенденцій у процесі викладання – навчання – оцінювання тощо.

63

Очікування від нового курикулуму• Прогрес системи освіти в контексті реформи курикулуму;• затвердження пріоритетної ролі освітніх цілей (підготовка учня до активної

участі у соціально-економічному житті);• розвиток компетенцій учня;• зміна курикулумної парадигми;• комплексний підхід щодо змісту курикулумних продуктів (навчальний план,

курикулуми з дисциплін, шкільні підручники, методичні посібники).

Основними здійсненими змінами є:• інтеграція дисципліни;• дотримання зв’язку трансверсальних компетенцій із специфічними;• конкретизація поняття специфічна компетенція/одиниці компетенцій;• структурування й узгодження одиниць компетенцій, одиниць змісту;• уведення поняття продукт;• конкретизація видів вправ;• варіативний підхід до списку творів і текстів для читання та вивчення тощо.Курикулум для гімназичної освіти генерує ієрархічну систему складових, які ви-

конують дві основні функції:1. Регулювальна функція реалізується телеологічною складовою («телеологія –

галузь науки, яка вивчає визначення мети і результатів навчання, їх відповід-ність. <…> У рамках компетентнісного підходу особливої значущості набуває взаємозв’язок системи визначення мети та очікуваних результатів, які мають компетентнісне вираження [В. Гуцу, 2009, с. 6].

2. Стратегічна функція реалізується змістовною і процесуальною складовими. Ці складові курикулуму відображено у розділах поданого документу:• У розділі «Концептуальні основи курикулуму з дисципліни «Українська мова

і література» у гімназії» описано на загальному рівні змістовну та процесу-альну складові.

• У розділі «Адміністрування дисципліни» розкрито кількість годин на тиж-день та кількість годин на рік по класах.

• У розділі «Специфічні компетенції» запропоновано 5 основних компетен-цій для дисципліни.

• У розділі «Одиниці навчання» по класах представлено: орієнтовний розпо-діл одиниць змісту та кількості годин; співвідношення одиниць компетенцій, одиниць змісту та рекомендованих видів навчальної діяльності з її резуль-татами/продуктами; списки творів, рекомендованих для обов’язкового ви-вчення та додаткового читання, а також для вивчення напам’ять.

64

• У розділі «Методичні напрямки викладання-навчання-оцінювання» подано загальні положення та рекомендації зі застосування курикулуму в процесі проектування та реалізації навчального процесу, відповідно до специфіки дисципліни та вікових особливостей учнів.

Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день пріоритетним на-прямом реалізації реформ в освіті Республіки Молдова. Сучасний учитель повинен уміти сам і навчити учнів творчо опановувати знання, застосовувати їх у конкрет-них навчальних і життєвих ситуаціях, критично осмислювати здобуту інформацію, володіти вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та са-мооцінки.

У Методичному гіді розкриваються та коментуються шляхи модернізації мов-ної та літературної освіти в гімназичній ланці.

Мета Методичного гіду – розкрити змістові та структурні особливості нового курикулуму; надати навчально-методичної підтримки вчителю; намітити шляхи реалізації нових педагогічних технологій навчання та оцінювання; збагатити на-уково-методичний інструментарій учителя-словесника.

65

І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ/ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРИКУЛУМУ З ДИСЦИПЛІНИ


1.1. Концепція Курикулуму з дисципліни «Українська мова і література»

Концепція курикулуму 2019 року видання спрямована на впровадження інте-грованого курсу української мови і літератури в гімназичний цикл. Такий спосіб сприяє формуванню системи компетенцій в учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності; виявленню здібностей учнів та їхніх особливостей; формуванню націо-нально свідомої особистості, ефективній реалізації розвивально-виховної функції навчання.

Специфічні компетенції – мовленнєва, комунікативна, літературна, мовна, соціокультурна – реалізуються змістом дисципліни в нерозривній єдності.

Мовленнєва лінія містить засвоєння практичних умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності. На основі опрацювання літературного чи адаптованого тексту в єдності змісту й форми учні усвідомлюють мову як засіб передавання ду-мок й почуттів. Значна увага приділяється розвитку усного спонтанного мовлення, підвищенню культури мовлення учнів.

Комунікативна лінія розглядає уміння доцільно використовувати засоби рідної (української) мови у практиці живого спілкування; уміння наводити переконливі аргументи в процесі розмови; здатність орієнтуватися в ситуації спілкування, ко-мунікативно виправдано добирати вербальні і невербальні засоби і способи для оформлення думок, почуттів у різних сферах спілкування.

Літературна лінія спрямована на формування уважного читача з добре розви-неними творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі ро-боти над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.

Основною одиницею навчання на уроках словесності виступає текст як резуль-тат мовленнєвої діяльності, як засіб формування ключових компетенцій. У курику-лумі зазначено, що підхід до літературного твору/художнього тексту здійснюється на базі аналізу тексту. Така робота сприяє будуванню діалогу-взаємозв’язку, який носить дидактичний та тематичний характер вивчення літератури у гімназичній ланці.

Текстоцентричний принцип є тією ланкою, на підставі якої здійснюється інте-грація мови та літератури, що дозволяє проникнути в стиль письменника і вдумли-

66

во аналізувати мовні засоби, які використовує автор. Сучасному вчителю-словес-нику необхідні основоположні знання про текст як одиницю, що об’єднує в собі мовну та літературознавчу складову. Без цих відомостей неможливе інтегроване вивчення мови і літератури, як воно подається у курикулумі 2019 року

Мовна змістова лінія містить перелік головних питань з теорії мови, що спри-ятиме формуванню системних знань про мову й, на їхній основі, практичному ко-ристуванню українською мовою в повсякденному житті.

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування культурних і духовних цінностей для виховання національно свідомої особистості. Реалізується ця зміс-това лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал, а також за допомогою системи спеціальних та інтелек-туально й емоційно орієнтованих завдань, що передбачають опрацювання цих текстів. Створення ж висловлень сприятиме утвердженню ієрархії цінностей, фор-муванню світогляду учнів, становленню учнів як громадян Республіки Молдова, а також слугуватиме орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями. Кожна з перелічених видів компетенцій реалізується змістом дисципліни в нерозривній єдності.

Зміст мовного та літературного компонентів в гімназії спрямований на досяг-нення належного рівня сформованості вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане; на залу-чення до художньої літератури, а через неї – до фундаментальних цінностей куль-тури; на формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її куль-турно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Теми для мовленнєвої діяльності, уведені у структуру змісту, є спільними для дисциплін курикулумної галузі Мова та спілкування, вони сприяють поглиблено-му засвоєнню знань через взаємозалежність між дисциплінами та інтеграції дис-ципліни з іншими дисциплінами гімназичної ланки.

Нова концепція курикулумів з мови та літератури забезпечує уніфікацію струк-тури всіх курикулумів з дисциплін, які вивчаються в курикулумній галузі Мова та спілкування, та значно полегшує їх вивчення.

1.2. Інноваційні підходи Курикулуму з дисципліни «Українська мова і література»

Курикулум з української мови і літератури для гімназії є складовою частиною Національного курикулуму. Цей нормативний документ є логічним продовжен-ням курикулуму для початкової школи, в якому передбачається вивчення систе-матичного курсу української мови і літератури. Курикулуми 2019 року видання, у

67

порівнянні з попередніми, структуровано за однією моделлю для всіх навчальних дисциплін.

Усі курикулуми курикулумної галузі знань Мова і спілкування містять:• інтеграцію змісту – Мова і література• єдині специфічні компетенції• єдині теми для мовленєвої діяльності для 5-9 класівЗміст курикулуму включає:• концептуальні основи курикулуму з дисципліни «Українська мова і літера-

тура»• адміністрування дисципліни• специфічні компетенції дисципліни• одиниці навчання (по класах)• методичні напрямки викладання – навчання – оцінювання.

1. Концептуальна відмінність між курикулумом 2019 року видання і попере-дніми курикулами полягає в компетентнісному підході до побудови курикулуму. У новому курикулумі головна увага зосереджена на специфічних компетенціях, одиницях компетенцій, одиницях змісту та широкій рекомендації видів навчаль-ної діяльності, яка прогнозує очікувані результати/навчальні продукти. Між одиницями компетенцій, одиницями змісту і рекомендованими видами навчаль-ної діяльності існує тісний взаємозв’язок і чіткі причинно-наслідкові відношення: одиниця змісту (тема, розділ) обумовлює вибір видів діяльності (методів і прийо-мів реалізації даного змісту), провідних у формуванні специфічних компетенцій.

2. Специфічні компетенції формулюються відповідно до конкретних, послі-довних і систематизованих за класами етапів опанування інтегрованого курсу української мови і літератури, окреслюють формування певного кола компетенцій, якими повинні оволодіти випускники гімназії, а також прогнозують підсумки ви-вчення дисципліни в кожному класі, а потім конкретизуються і дробляться в кон-кретних одиницях компетенцій.

3. Орієнтовний зміст навчальної дисципліни – одиниці змісту – включає розпо-діл матеріалу для вивчення в кожному з класів (5-й, 6-й, 7-й, 8-й та 9-й), при цьому вчитель отримує можливість незначно варіювати перелік запропонованих у кури-кулумі творів та їх фрагментів, а також вибирати відповідні методи і прийоми їх вивчення. Одиниці змісту оновлено відповідно до специфіки вивчення української мови та літератури як навчальної дисципліни в умовах діаспори.

Мовленнєво-комунікативну діяльність акцентовано на постійній роботі з осно-вними видами тексту: розповідь, опис, міркування; запропоновано системну по-етапну роботу над стилями мовлення: розрізнення стилю тексту, засвоєння стиліс-тично забарвленої лексики, переказ і складання тексту у певному стилі. Вдоскона-

68

лено тематично-блокову систему подачу відомостей з мови: однотипні правила і літературні норми узагальнено, окремі правила знято, увагу зосереджено на осно-вних закономірностях української мови.

Оновлено базові відомості з теорії літератури: виділено фольклор і літературу як дві течії української словесної творчості, що сприяє формуванню єдиної карти-ни світу; узгоджено роботу над аналізом літературного тексту із системою жанрів відповідно до специфіки української літератури; продумано оптимальне співвід-ношення епічних, ліричних та драматичних жанрів згідно з рівнем навчальної ком-петенції гімназистів. Складні для розуміння українцями діаспори твори замінено визнаними зразками літератури для учнів гімназій.

Добір художніх творів згідно з мовленнєвою тематикою розширює можливості комунікативно-мовленнєвої діяльності гімназистів. Нововведені твори відобра-жають національні особливості української літератури. У кожному класі запропо-новано ознайомлення з творчістю сучасних українськомовних поетів Республіки Молдова та творів румунськомовних митців в українських перекладах. Новим є введення теми Бессарабії/Молдови в українській літературі.

Запропоновано нові цікаві теми, єдині для всіх дисциплін курикулярної галузі Мова і спілкування у V-IX класах.

V клас VI клас VII клас VIII клас IX класМоя батьківщина

Республіка Молдова і рідна українська мова

Свою Батьківщину

любіть

Нема без кореня

рослини, а людей без

Батьківщини

Можна все на світі вибирати, сину, вибрати

не можна тільки Батьківщину

Бринить-співає наша мова чарує тішить і п’янить

Тепло рідного дому

Людина, природа та

всесвіт

У колі шкільної родини

Людина серед людей

Вибір професії – то вибір

життєвого шляхуДобро і краса – основа життя на

землі

Звичаї та традиції мого

народу

Вірний приятель – то найбільший

скарб

Реальність і мрії У світі прекрасного

Світ моїх захоплень

Мудрість і щастя

Людина творить долю, а доля – людину

Минуле та сьогодення

Зустріч з коханням

Автори курикулуму подали для кожного класу формулювання комунікативних тем відповідно до національної специфіки, що розширює можливості учнів для їх обговорення. Суть єдиної комунікативно-мовленнєвої теми зберігається, але палітра міркувань учнів розвивається за принципом градації від класу до класу через опрацювання нових творів. Учитель може самостійно розподіляти твори за темами, використовуючи тексти основного, додаткового списків, а також творів, рекомендованих для мовленнєвої діяльності.

69

У кожному класі доречно (і бажано) обговорювати кожну з тем з учнями піс-ля завершення вивчення творів, дібраних відповідно до мовленнєвої теми. Таким чином, до кінця кожного навчального року учень повинен вільно міркувати на ці теми, наводити приклади з вивчених і прочитаних додатково і самостійно літера-турних та навчальних творів. Така робота обов’язково повинна бути оцінена вчи-телем. У кожному наступному класі при роботі з комунікативною темою вчитель опирається на опановані і прочитані раніше твори разом із учнями. Підсумкова бесіда – у 9 класі, коли учень повинен уміти не тільки міркувати на ці теми, але та-кож і письмово оформляти свої думки і почуття, тобто створювати висловлювання, писати есе.

4. Методичні напрямки викладання-навчання-оцінювання містять рекомен-дації щодо форм та методів викладання/навчання, які використовуються в кон-кретних умовах навчання і у зв’язку з активною позицією вчителя. Дидактичний інструментарій розкриває інформацію про матеріали, які застосовуються у ході вивчення дисципліни (підручники, хрестоматії, методичні посібники, словники, аудіовізуальні засоби тощо). Стратегії оцінювання та контролю знань учнів спів-відносяться з сучасними формами і прийомами перевірки знань, виявлення рівня компетенцій гімназистів.

5. З огляду на те, що в попередніх виданнях курикулуму недостатньо уваги при-ділялося внутрішньопредметним і міжпредметним зв’язкам, у новому курикулумі підкреслюється забезпечення узгодженості:

• трансверсальні компетенції – специфічні компетенції – одиниці компетен-цій;

• трансверсальні компетенції – навчальні дисципліни;• трансдисциплінарний та міжпредметний підхід.Урахування цих зв’язків під час вивчення української мови і літератури дасть

учням змогу усвідомити мову як систему, що постійно розвивається, удосконалю-ється, збагачується, а також осмислити внутрішні закономірності інтегрованої дис-ципліни.

Міжпредметні компетенції реалізуються через формування мовленнєвої, комунікативної, літературної, мовної, соціокультурної компетенцій учнів на ґрунті свідомого опанування теоретичних відомостей з мови і мовлення в курсі україн-ської мови і літератури та під час вивчення інших мов – російської (мови навчання), румунської – державної мови, іноземних мов, а також таких предметів гуманітар-ного циклу, як історія, культура і традиції українського народу, російська і всесвітня література, історія, громадянське виховання тощо.

Основним користувачем курикулуму з української мови та літератури є вчи-тель. Учитель має можливість розширити і конкретизувати обсяг матеріалу, шля-хи і прийоми його вивчення. Крім того, цей документ пропонується фахівцям ін-ших сфер у галузі освітнього менеджменту (наприклад, працівникам районних/

70

міських управлінь освіти) як керівництво з контролю якості викладання дисциплі-ни і виявленню відповідностей або невідповідностей виконання курикулуму за На-ціональним курикулумом.

Курикулум слід сприймати як рухливу і гнучку систему ідей та основних цілей викладання української мови і літератури, спрямованих на формування системи компетенцій. Він є орієнтиром під час складання підручників, хрестоматій, тестів, методичних гідів і посібників.

Отже: - розвиток/оновлення курикулумів зі шкільних дисциплін став невід’ємною

частиною модернізації освіти в Республіці Молдова і на всьому європей-ському просторі;

- він співвідноситься із загальними тенденціями розвитку освіти і міжнарод-ними стандартами в галузі реформи курикулуму; з сучасним національним і міжнародним соціокультурним контекстом;

- враховує рівень, різноманітність і комплексність освітніх потреб учнів, а та-кож вимоги до формування особистості в умовах динамічного розвитку сві-ту.

Курикулуми 2019 року видання набувають чинності з моменту їх затвердження Національною радою з Курикулуму (Протокол №22 від 05.07.2019).

71

ІІ. ПРОЕКТНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРИКУЛУМУ З ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»

2.1. Курикулум з дисципліни «Українська мова і література» як дидактичний проект

Тип і якість дидактичного проектування впливає на ефективність усього освіт-нього акту. Курикулум 2019 року видання генерує і нові стратегії та схеми дидак-тичного проектування.

Дидактичне проектування є курикулумним конструктором, який передбачає єдину сукупність дій і операцій, що передують дидактичним стратегіям у всіх скла-дових: компетенції, зміст, дидактичні й оцінювальні стратегії, методи і засоби на-вчання – викладання – оцінювання.

З дидактичної перспективи проектування зосереджено на діяльності педаго-га, яке визначає дидактичні засоби і форми діяльності залежно від типів уроків, дидактичних і оцінювальних стратегій.

З діяльнісної перспективи дидактичне проектування – це специфічний порядок діяльності вчителя в кожній складовій освітнього процесу, здійснюваній в різний час і різні його інтервали (рік, півріччя, день, навчальна година) на рівні логіко-дидактичних структур: навчальний предмет, розділ, тема, система уроків, урок, фрагмент уроку. З цієї перспективи відзначають два види дидактичного проекту-вання: довгострокове (календарне) та короткострокове (проектування уроку). Альтернативним є проектування за одиницями змісту (за темами, розділами, мо-дулями).

Дидактичне проектування передбачає такі етапи:Перший етап – з’ясування і формулювання одиниць компетенцій, що відпо-

відають дисципліні і кожному уроку. Точне і чітке їх визначення – головна умова правильного проектування дидактичної системи і кожного уроку окремо.

Другий етап – визначення ресурсів, необхідних для формування визначених одиниць компетенцій. Операції, інтегровані в цей етап, стосуються різних типів ре-сурсів, а саме:

- змісту навчання – інформації, норм, конкретних фактів і прикладів, моде-лей, ціннісних ставлень;

- психологічних ресурсів учнів – їхнього попереднього когнітивного досвіду (пізнавального досвіду і рівня підготовки); здатності до навчання (навчаль-них здібностей, функціонального рівня задіяних психологічних процесів); інтелектуальних можливостей; мотивації навчання;

72

- матеріальних ресурсів (дидактично-матеріальних ресурсів, від яких зале-жить нормальний хід і результати процесу навчання і виховання; простору, де відбувається навчання, з необхідним обладнанням і засобами для на-вчання, навчальними посібниками тощо);

- часу, виділеного на навчання, уточненого в навчальних планах і курікулумі.Третій етап – визначення оптимальних дидактичних стратегій і технологій

(викладання – навчання – оцінювання) щодо організації, керування і кореляції процесу поетапного формування визначених одиниць компетенцій. На етапі про-ектування і особливо вибору стратегій не тільки важливо, а й необхідно дотриму-ватися розумного (методично виправданого) й ефективного їх вибору, сполучува-ності і дозування.

Четвертий (останній) етап передбачає вибір інструментів (засобів, методів, доказів) і критеріїв оцінювання результатів навчальної діяльності (викладання – навчання – оцінювання). Вплив оцінки на учня і ефективність самого процесу оці-нювання обумовлені її обґрунтуванням і відповідністю певним критеріям і вимо-гам, особливо це стосується одиниць компетенцій, що вимагає постійної кореляції отриманих результатів з попереднім оцінюванням.

Схематично проектування крок за кроком можна зобразити так:

Навіщо роблю? Що я роблю? Чим я робитиму? Як робитиму? Який результат?

Визначаюкомпетенції

Обираюзміст

Добираю інструменти

оцінкиАналізуюресурси

Обираю дидактичні

стратегії

СКЛАДОВI ТЕХНОЛОГIЇ УРОКУ

Цiлi навчання(чому i для чого?)

Структура i змiст(що?)

Оптимальнаорганiзацiя уроку

(як?)

Методы, прийоми,засоби навчання

(за допомогою чого?)

Оцінка уроку(кінцевий результат)

Учитель (кто?)(квалiфiкацiя i про-фесiйний рiвень) –Учень (кто?) (вiковiособливості, рівень

розвитку)

73

2.2. Довгострокове календарне планування

Під час розробки довгострокових дидактичних проектів, варто дотримуватися таких етапів:

1. З’ясування взаємозв’язків між одиницями компетенцій і одиницями змісту.2. Розподіл дидактичного матеріалу за одиницями вивчення (дидактичні оди-

ниці). 3. Визначення послідовності вивчення одиниць змісту відповідно до окресле-

них одиниць компетенцій.Довгострокове дидактичне планування складається з таких частин: • вступ; • адміністрування навчальної дисципліни;• планування навчальної дисципліни.Вступ:• назва дисципліни згідно з навчальним планом;• специфічні компетенції (виписуються з курикулуму з дисципліни);• бібліографія: перераховуються курикулумні матеріали з дисципліни.Нормативно-дидактичні матеріали: курикулум; підручник; додаткові: гід з

упровадження курикулуму для гімназичної освіти; методичні рекомендації тощо.

Адміністрування навчальної дисциплини:

Кількість годин на тиждень – Кількість годин на рік –

Навчальні одиниці Кількість годин Оцінювання Примітки

ПО ПФО СО

Планування навчальної дисципліни:

№ уроку Одиниці компетенцій

Одиниці змісту

Кількість годин Дата Оцінювання Примітки

Одиниці компетенцій – записуються номери всіх одиниць компетенцій, пе-редбачених курикулумом для даного модуля (наприклад, 1.1, 2.1, 3.1 тощо); за необхідності переписуються з курикулуму.

74

Одиниці змісту – фіксується назва навчальної одиниці (розділу) відповідно до проекту адміністрування дисципліни. Вчитель інтегрує мовленнєву, мовну і лі-тературну теми в одному уроці.

Кількість годин – виписується з проекту адміністрування дисципліни. Однак з огляду на досвід учителя та рівень підготовки учнів може бути внесено корективи.

Дата – фіксується календарна дата кожного уроку, з урахуванням структури навчального року та розкладу уроків.

Оцінювання – записи в цій рубриці повинні вказувати уроки, на яких плану-ється проводити: первинне оцінювання (ПО), поетапне формативного оцінювання (ПФО), сумативне оцінювання (СО).

Примітки вносяться протягом навчального року в разі змін у довгостроковому плануванні.

2.3. Короткострокове (поурочне) дидактичне планування

Модель дидактичного проекту уроку містить такі компоненти:Навчальний закладКлас________ Дата________ Вчитель_______________________ Тема уроку:Мета:Тип уроку: Одиниці компетенцій: плануються за складовими 5 специфічних компетенцій:Обладнання:

Планування за поданою схемою

Етапи уроку

Одиниці компетенції

Діяльність учителя

Діяльність учня

Дидактичні стратегії/види і форми робіт Оцінювання

Під час розробки поурочного планування вчитель звертається до курикулуму «Українська мова і література» у тій його частині, де викладено у таблиці одиниці компетенцій, одиниці змісту, рекомендовані види навчальної діяльності/про-дукти. У процесі проектування і проведення уроків учитель вільний у виборі реко-мендованих дидактичних матеріалів, але й відповідальний за виконання курику-луму зі шкільної дисципліни. Учитель може доповнити запропонований список у залежності від специфіки конкретного класу, наявних ресурсів тощо.

Крім поурочного планування за наведеними схемами, низку уроків (особливо нетрадиційних) рекомендується розробляти детально як сценарій проведення уроку.

75

Поурочний план включає: дату проведення уроку; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнан-ня і домашнє завдання. Етапи уроку подаються згідно з класифікацією уроків ERRE (evocare – realizare a sensului – reflecţie – extindere = виклик – осмислення – рефлек-сія – розши рення), що сприяють формуванню компетенцій).

ХІД УРОКУ:

№ Етапи уроку Одиниці компетенцій Зміст Дидактичні

стратегії Оцінювання

1. Виклик

2. Осмислення

3. Розширення/інтеграція

4. Рефлексія

5. Завдання для учнів з ООП (якщо є такі учні)

Початок уроку/ВикликОрганізація інтерактивної участі учнів в уроці є важливою методичною пробле-

мою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до на-вчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості. Ефек-тивно спрацьовують техніки розвитку критичного мислення. Основні форми робо-ти на фазі виклику: «мозковий штурм», робота в парах, робота в групах, «Гроно», читання з передбаченням, вільне письмо тощо.

ОсмисленняПояснення матеріалу повинно відповідати таким вимогам: учитель повинен го-

ворити голосно і чітко; темп розповіді має бути розміреним; мова доступною. При цьому важливо спиратися на попередній досвід учнів; виділяти істотне й головне в навчальному матеріалі; послідовно викладати тему; використовувати ілюстратив-ний і демонстраційний матеріал.

Сприймання нового матеріалу є найбільш успішним, якщо правильно поєдна-но виклад матеріалу, роботу з наочними посібниками та самостійну роботу учнів. Осмислення знань передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірнос-тей явищ і процесів, які вивчаються. Основними методами такої роботи є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння й узагальнення, моделювання, класифікація тощо. Учні контактують з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом. У процесі такої роботи доцільно використати різноманітні прийоми, на-приклад:

76

Читання із системою позначок «Поміч». Речення, абзац, фрагмент осмислю-ється учнем за допомогою умовних позначок: «+» (відома інформація); «!» (нова інформація); «?» (здивувало, зацікавило); «–» (заперечує тому, що знаю).

Кероване читання тексту. Сприймання тексту керується стислою письмовою інструкцією, яка зорієнтує учнів на ключові моменти. Наприклад, схарактеризува-ти ставлення головного героя до а)…, б)…, в)…

Формування одиниць компетенцій/рефлексіяУ процесі навчання учні на основі знань засвоюють різноманітні навички та

вміння, формують одиниці компетенцій. Основні компоненти формування ком-петенцій: розбір і засвоєння правил і понять, які лежать в основі навичок; подо-лання труднощів під час набуття навичок; вдосконалення й автоматизація навичок; закріплення досягнутого рівня навичок та використання їх на практиці. Основним методом формування навичок є різноманітні вправи. На цьому етапі реалізуються важливі задачі, які активізують увагу і посилюють мотивацію за принципом: «Те, що я чую – я забуваю; те, що я бачу і чую – я трохи запам’ятовую; те, що я бачу, чую, промовляю і роблю, я починаю розуміти і засвоювати»; відбувається обмін думка-ми, висловлюваннями. Це забезпечує збагачення словникового запасу, дає можли-вість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних, кому-нікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку i самоосвіти учнів.

Стратегії, які допоможуть учням на фазі рефлексії:Збережи останнє слово для менеУчні виписують цитату, яка схвилювала або найбільше вразила. На зворотному

боці записують коментар. Останнє слово надають «несміливому» учневі напри-кінці уроку.

П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання:- записати, чого дізналися з теми;- поставити запитання «Що залишилось незрозумілим?».Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.Після опрацювання теми ефективним є сенкан. Цей прийом формує уміння до-

бувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.Домашнє завданняДомашнє завдання чітко визначається і конкретизується, вказується час на озна-

йомлення з ним учнів; дохідливість домашнього завдання; дається інструктаж про його виконання. Під час планування домашнього завдання вчитель повинен вра-ховувати рівень навчальної компетенції учнів та рекомендації Міністерства освіти, культури та досліджень Республіки Молдова щодо його дозування (Наказ №1249 від 22.08.2018 «Cu privire la aprobarea Instrucțiunii privind managementul temelor pentru acasă în învățământul primar, gimnazial și liceal»).

77

ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ І ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРИКУЛУМУ З ДИСЦИПЛІНИ


3.1. Логіка і принципи розробки дидактичних стратегій на основі Курикулуму 2019 року видання

Курикулум 2019 року видання орієнтовано на комплексний розвиток особис-тості учня; на забезпечення його реальних потреб та розвиток інтелектуальних зді-бностей, на органічну інтеграцію шкільних дисциплін; на особистісну реалізацію і розвиток протягом усього життя через потенціал активного і інтегрованого в сус-пільство громадянина, затребуваного на ринку праці. Саме принцип інтегровано-го навчання мови і літератури сприяє планомірному, усвідомленому засвоєнню знань з мови одночасно з опануванням різними видами мовленнєвої діяльності та вивченням художніх творів. Це такий вид організаційної форми навчання україн-ської мови і літератури, на якому однаковою мірою поєднано змістовий матеріал кількох навчальних дисциплін відповідно до спільної теми дидактичного матеріалу.

Важливою особливістю уроків словесності є вивчення мовних одиниць на осно-ві аналізу тексту (уривку з художнього твору) в єдності змісту і форми. Текст є пред-метом вивчення як мови, так і літератури, через його призму можна побачити весь людський світ й розкрити духовні цінності свого народу і людства. Одним із спосо-бів ефективного посилення інтеграції на таких уроках є використання вдало дібра-них, інформативно наповнених дидактичних текстів, які дають змогу висвітлити спільний для двох дисциплін навчальний матеріал. У системі художніх і дидактич-них текстів, змісті вправ, диктантів, переказів тощо здійснюється взаємозв’язок усіх компетенцій.

У стрімко мінливому світі життя ставить перед читанням нові завдання: неймо-вірно швидко зростає обсяг інформації, з’являються друковані тексти нового типу. Відповідно змінюється і бачення завдань навчання. Пріоритетним стає навчання пошуку інформації, її використання. Завдання вчителя – розвивати в учнів такі чи-тацькі навички, як пошук, вибір, оцінка інформації з текстів, використовуваних у позашкільних ситуаціях. Ці читацькі вміння не тільки відточують розумову діяль-ність учнів, служать базою для навчальної успішності в усіх шкільних дисциплінах, а й стають необхідною умовою успішної участі в більшості сфер дорослого життя. Практика показує, що ефективність, результативність навчання учнів читацької гра-мотності залежить від уміння самого вчителя продумати алгоритм роботи з тек-стом.

78

Учитель корегує цю систему відповідно до теми уроку, мети, рівня підготовле-ності класу. Формування читацької грамотності прискорює виразне читання вголос текстів різних типів, стилів і жанрів та використання різних видів читання (оглядо-вого, ознайомлювального, поглибленого).

У гімназичній ланці застосовуються різні рівні і прийоми аналізу тексту:- визначення теми і стилю тексту;- визначення змістовних частин, виділення в них за допомогою ключових слів

головних образів, добір заголовків;- визначення проблеми чи кола проблем, які автор розкриває у тексті;- з’ясування авторського ставлення: чим автор захоплюється, кого засуджує;- формулювання основної думки/ідеї тексту.Під час проведення інтегрованих уроків української мови і літератури створю-

ються реальні умови для розвитку творчих здібностей учнів, уміння розв’язувати проблемні ситуації, самостійно знаходити шлях вирішення поставленого завдан-ня, співпрацювати з усіма учасниками навчального процесу.

Структура інтегрованих уроків може бути різною, вона залежить від специфіки матеріалу, що інтегрується, і зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів. Оптимальною, є така структура інтегрованого уроку: організація класу; мотивація; актуалізація опорних знань, умінь і навичок; цілевизначення; вивчення нового ма-теріалу; застосування інформації; виконання пізнавальних і творчих завдань, спря-мованих на сприймання художніх творів і створення власних текстів; формування комунікативної і літературної компетентності; оцінювання; домашнє завдання; підведення підсумків.

Типи уроків за дидактичною метою:• інтегровані уроки засвоєння нових знань;• інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;• інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;• інтегровані контрольні уроки.За етапами навчальної діяльності:• вступні інтегровані уроки;• інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;• інтегровані уроки формування понять;• інтегровані уроки застосування знань на практиці;• інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;• інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу.Готуючись до інтегрованих уроків, учитель повинен уникати одноманітності в їх

побудові, кожен такий урок має містити елемент новизни, інновації, свіжий мето-дичний струмінь, бути цікавим для учнів.

79

Важливим методичним аспектом є визначення продуктивних методів, при-йомів і засобів, добір дидактичного матеріалу для інтегрованих уроків. Вправи, застосовані на інтегрованих уроках української мови і літератури, можуть бути як творчого, зокрема, зіставного, характеру, так і закріплювальними/тренувальни-ми в залежності від рівня навчальної компетенції учнів. Здійснюються різні види аналізу тексту: мовний, мовленнєвий, літературний, стилістичний, композиційний тощо. Зростає роль творчих видів роботи: демонстрація перед завданням певних явищ за допомогою ТЗН (картина, аудіо, відео, мультимедіа); диктант-вікторина; створення словників, довідників, опорних схем, таблиць; творчі роботи (самостій-на характеристика образів, визначення композиції, добір музичного супроводу, живописних ілюстрацій тощо); побудова, перебудова, відновлення, редагування текстів та ін.

Ефективним є інтерактивний метод проектів, який дає змогу підготувати і різ-новекторно в тематичному аспекті схарактеризувати явище чи поняття, що вивча-ється, наприклад, «Словничок неологізмів», «Історія фразеологізму», «Мамина пісня», «Діалог з поетом», «Моє слово на захист героя» та ін. Результати цього методу – розвиток інтересу до дисципліни; придбання дослідницького досвіду; розвиток уміння творчо оформляти і доносити до зацікавленої аудиторії необхідну інформацію; розвиток уміння працювати самостійно, в парах, у групах; отримання додаткових знань з теми; розвиток навичок монологічного мовлення .

3.2. Дидактичні стратегії викладання-навчання, специфічні для дисципліни «Українська мова і література»

Сучасний урок української мови та літератури – це явище поліфункціональне, багатоаспектне, яке характеризується використанням різних методів і прийомів, що зумовлюють систематичне і різнобічне збагачення особистості, що мають на меті забезпечити кожному учневі найкомфортніші, найсприятливіші умови для на-вчання і розвитку. Інтегрований урок української мови і літератури дозволяє ви-вчати і творчо застосовувати нові методи, прийоми, форми організації навчальної діяльності, не боятися змін, працювати в новому режимі, експериментувати.

На уроках української мови й літератури розширюється використання інтер-активних методів та прийомів (робота в групах, парах, ігрові технології тощо), які формують уміння колективно вирішувати завдання, сприяють активізації осо-бистісних якостей учня.

Посилюють мотивацію, сприяють активізації комунікативної компетенції такі види робіт, як створення асоціативних рядів («Асоціативне ґроно» чи «Асоціатив-ний кущ»), формулювання запитань, що стимулюють учня задуматися над тим, чи відповідають його уявлення загальнолюдським («Мікрофон» або «Я думаю так»):

80

«Чого навчає цей твір (образ)?», «Як би ви вчинили, якби були на місці персона-жа?», «Чи потрапляли ви у подібні ситуації?» тощо. Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.

Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів гімназичної ланки на уроках української мови й літератури є проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-вистав, уроків-вікторин. Робота з розвитку мовлення має здійснюватися на кожному уроці у доцільно підібраних формах і з урахуванням часу. У процесі організації навчальної діяльності слід дотримуватися гнучкості під час вибору прийомів, нестандартності, бажано створювати ситуації, які «оживлю-ють» уроки. Ефективним у гімназії є проблемне навчання. Під час вивчення нової теми перед учнями ставиться проблемне питання, яке вони осмислюють протя-гом уроку, вільно висловлюючи думки, обговорюючи різні ідеї. Під час створення проблемної ситуації та варіативного закріплення засвоєного матеріалу урізнома-нітнюються форми роботи на уроці з диференціацією за рівнем навчальної ком-петенції: конкурс на краще запитання, пропозицію, ідею, тематичний брейн-ринг, виклад матеріалу за опорним плакатом, схематичне відтворення теми, робота з додатковою літературою на зіставлення матеріалу та інші.

Постійна увага приділяється виробленню орфографічних умінь і навичок у поєд-нанні з розвитком мовлення. Тому кожній творчій роботі має передувати орфогра-фічна підготовка, спланована з урахуванням вікових та індивідуальних особливос-тей, набутих умінь тощо. Обов’язковим елементом уроків є так звана розминка – різного роду тренувальні вправи і завдання. Основні види розминки: лексична, орфоепічна, орфографічна, граматична, пунктуаційна, стилістична, термінологіч-на. Інтегрований урок у гімназії передбачає різноманітні форми використання ди-дактичної/навчальної ігри: практикум, диспут, навчальна гра, аукціон тощо.

Урок-змагання «Брейн-ринг» (варіант повторювально-узагальнюючого уроку, уроку закріплення). Клас ділиться на чотири групи: дві з них є командами-учас-ницями турніру, решта – групи підтримки (уболівальники). Умова: за кожний кон-курс-змагання максимальна сума балів – десять, відповіді повинні відзначатися чіткістю, аргументованістю, мовлення – нормативністю, уболівальники допомага-ють команді в одержанні вищого балу, усі письмові завдання здаються після уроку на перевірку вчителеві. Призначається журі, членами якого за можливості можуть бути колеги, старшокласники. Стиль спілкування з учнівською аудиторією демо-кратичний, мовлення емоційне, організація роботи чітка, зміст уроку продуманий до дрібниць. Змагання починається зі своєрідної розминки.

Мовна або літературна гра «Павутиння слів». З’єднати слова певною лінією (синоніми, антоніми, терміни, багатозначні слова, слова у переносному значен-ні, епітети), знайти орфограми. Матеріал для роботи заздалегідь зафіксовано на дошці, викликаються почергово представники команд. Уболівальники самостійно

81

працюють в зошитах. Учитель пропонує їм усно скласти речення з певним словом (на вибір); заслуховування відповідей, підведення підсумків.

Мовна гра «Коректор». Знайти помилку у виборі слова, правильну відповідь записати, з двома словами скласти речення. Вправа сприяє виробленню навичок культури мовлення, виконується самостійно, після чого зачитується вголос. Члени журі беруть на бліц-перевірку окремі роботи, підводяться підсумки.

Орфоепічна гра «Плюс-мінус». Учні уявляють себе дикторами, що готують до виступу текст з словами, де можлива орфоепічна помилка. До початку ефіру всі сумнівні питання треба з’ясувати. Вчитель диктує слова, деякі з них неправильно вимовляючи, учень не записує їх, а лише ставить позначку +, якщо вимова слова унормована, і позначку -, якщо вимова слова неунормована.

Ситуативна гра «Чи комунікативна ти людина?». Скласти діалог зі своїм суперником, опонентом, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови пам’ятати про інтонацію, жести, міміку.

Творчий диктант «Виправ стилістичну помилку». У тексті є 5-10 слів з іншо-го стилю, які учні повинні замінити.

Конкурс капітанів «Скажи без затримки». Учитель чітко називає заздалегідь підібрані слова. Капітани, чергуючись, швидко називають відповідні антоніми або синоніми. У разі затримки – відповідає суперник. Перемагає той, у кого було най-менше пауз.

Інтонаційна гра «Оратор». Капітани/представники команд отримують за-вдання прочитати речення з певними інтонаціями:

Спочатку із захопленням, потім з осудом (Ну і вірші!);Із захватом, із розчаруванням (Оце так сюрприз!);Зачудовано, із зневагою (Яка красуня!)Підсумки конкурсу.

Ефективним засобом підвищення грамотності учнів є диктанти. За метою про-ведення диктанти поділяють на контрольні, навчальні та контрольно-навчальні. За характером запису тексту – дослівні та із зміною тексту (вибіркові, творчі тощо). За часом пояснення орфограм – попереджувальні, коментовані, пояснювальні. Інте-гроване навчання дає можливість використання різних видів диктанту, введення в них елементів навчальної гри.

Важливим етапом уроку є закріплення знань, недооцінка його призводить до зниження формування компетенцій, до згубних наслідків, коли учні не привчають-ся вдумуватися в результати своєї роботи. Вправи на закріплення можуть бути різні: за підручником, за словником, картиною, опорними словами, за індивідуальними картками, у формі самодиктанту чи вибіркового/творчого диктанту, індивідуальні і групові, на уроці і вдома. Форми й методи роботи на уроці диктуються доцільніс-тю, корисністю, змістом, складністю і важливістю матеріалу, а не безпредметною грою у види й форми.

82

Важливу роль зберігає постійна робота над виправленням помилок. Інтерак-тивне навчання передбачає не тільки виправлення помилок вчителем, а й само-перевірку, взаємну перевірку, що створює умови для самоконтролю. Курикулумом передбачено окремі уроки аналізу письмових робіт та роботи над помилками. Це загальнометодичні вимоги, коли при вивченні теми/блоку окреслюються задачі її вивчення і контролюється рівень засвоєння. Учитель у своїй роботі повинен навчи-ти учнів самостійно працювати над помилками, готувати їх до цього, додержуючи власної системи виправлення помилок, з якою учні були б добре обізнані і яка не становила б для них труднощів. Проте систематично проводячи цю роботу, слід уникати одноманітності, постійно шукати і впроваджувати нове.

Отже, інтегровані уроки словесності розширюють можливості застосування різ-номанітних методів і прийомів, створення творчої атмосфери, здійснення ефек-тивних способів контролю і самоконтролю формування і розвитку навчальних компетенцій.

3.3. Стратегії та інструменти оцінювання результатів навчання

Компетентність, як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяль-ності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється у процесі оцінювання. У сучасній школі змінюється загальна мета оцінювання – вона перестає бути лише інструментом оцінювання успішності учня, а стає стимулом розвитку як учня, так і вчителя. У рамках цієї мети можна визначити такі основні цілі сучасного оціню-вання:

• Порівняння наявного рівня сформованості компетентності з очікуваними ре-зультатами. Це аналіз знань та умінь учня на певному етапі, від початкового до завершального.

• Здійснення моніторингу прогресу учня. Постійне оцінювання дозволяє учням удосконалювати власні знання і демонструвати цей прогрес під час подальшого оцінювання.

• Визначення учнів з особливими освітніми потребами. Процес оцінювання дає можливість виявити учнів, які можуть потребувати додаткової підтрим-ки в освітньому процесі внаслідок різних чинників – порушень психофізич-ного розвитку, інших соціальних та економічних чинників.

• Оцінювання методів викладання. Результати оцінювання можуть визначати необхідність продовження чи зміни у підходах до методів викладання. Якщо результати оцінювання демонструють низький рівень оволодіння очікувани-ми результатами для більшості учнів, методи викладання необхідно пере-глянути.

83

• Перегляд змісту курикулуму. Оцінювання може також визначати частини ку-рикулуму, які вимагають перегляду, наприклад, якщо оволодіння певними знаннями чи вміннями передбачається на більш пізньому етапі або в рам-ках вивчення інших навчальних дисциплін. Це також може свідчити про те, що певний навчальний матеріал вимагає багато часу для викладання і може бути поданий учням для самостійного вивчення.

• Надання інформації батькам. Результати оцінювання є необхідною інформа-цією для обговорення її з батьками учнів під час індивідуальних зустрічей. Батьки можуть прослідкувати прогрес у розвитку дітей, оволодіння певними компетентностями, обговорити ефективні види навчальної діяльності вдома.

• Надання підтримки учням у самооцінюванні. Таке оцінювання може вико-ристовуватися учнями для визначення галузей, які потребують покращення знань чи вмінь і допомагають учням краще підготуватися до наступного оці-нювання у цій галузі.

Визначено такі види оцінювання: стартове (первинне), формативне і сума- тивне.

Стартове (первинне) оцінювання проводиться на початку навчального року та на початку вивчення кожного нового розділу.

Формативне оцінювання• визначає поточний рівень засвоєння знань і навичок у процесі повсякденної

роботи в класі;• дозволяє учням зрозуміти, наскільки правильно вони виконують завдання в

період вивчення нового матеріалу;• дозволяє корегувати індивідуальну траєкторію навчання учня;• не впливає на підсумкові оцінки і дозволяє зняти страх у учнів перед помил-

ками.Сумативне оцінювання (в кінці вивчення теми, розділу)• визначає рівень сформованості знань і навчальних навичок на завершенні

вивчення блоку навчальної інформації;• дає заключне судження про те, чого змогли учні навчитися;• є основою для визначення підсумкових оцінок з дисципліни за звітні періо-

ди (півріччя, рік).Цілеспрямованим безперервним процесом спостереження за навчанням учнів

є формативне оцінювання, мета якого – корегування діяльності вчителя й учнів на основі проміжних результатів, отриманих у процесі навчання. Це передбачає постановку завдань вчителем спільно з учнями для покращення результатів на-вчання. Тому дуже важливо організувати активні форми роботи для формативного оцінювання, щоб учні могли відчувати задоволення від того, чого вони навчилися. Результати такого оцінювання можна застосовувати для вироблення рекоменда-цій щодо поліпшення навчання.

84

Зразки видів формативного оцінюванняКартка самоконтролю (ведеться протягом усього уроку)

Прізвище, ім’я учня

Критерії Бали від 0 до 2

Я вмію чітко формулювати свою думку

Я вмію підбирати приклади і чітко їх висловлювати

Я вмію ставити запитання

Я вмію робити логічні висновки

Я вмію оцінювати думку інших учнів

Загальний бал

Загальне оцінювання роботи учнів у групіКлас

Критерії Самооцінка Оцінка вчителяПрізвище, ім’я учня

Працював найкраще

Працював добре

Працював посередньо

Незначний внесок у працю

Майже не працював

Однохвилинне есе – прийом двостороннього зв’язку вчителя і учня на різних етапах засвоєння теми/блоку. Для написання однохвилинного есе вчитель пропо-нує такі запитання:

– Що найголовніше ти дізнався сьогодні?– Які питання залишилися для тебе незрозумілими?Залежно від навчального середовища та формату однохвилинне есе може бути

використано по-різному. Під час уроку: урок розбивається на кілька етапів, відсте-жується поетапне засвоєння матеріалу учнями. На етапі рефлексії: проінформува-ти учнів про те, що вони будуть робити на наступному уроці.

SWOT-аналіз – просте завдання, яке учні можуть використовувати для виявлен-ня сильних сторін (С), слабких позицій (Сл), можливостей (М) і загроз (З). Ними можна скористатися як під час занять у класі, коли вивчають нову тему, так і під час виконання завдання з оцінювання.

Сильні сторони: необхідно зосередитися на тих навичках учнів, з якими вони справляються і розуміють найкраще;

Слабкі сторони: це галузь знань, в якій учні відчувають власні прогалини або потребують додаткової допомоги. Вчителю слід максимально зосередитися на цій зоні;

85

Можливості: до них можуть відноситися ресурси, які учні можуть використо-вувати для поліпшення якості свого навчання в розділі «Слабкі сторони». До поді-бних резервів можна віднести додаткову допомогу вчителя, веб-сайти й інші ре-сурси, підтримку однокласників;

Загрози: до них можна віднести те, що заважає учням досягти поставленої мети, зокрема брак навичок в розподілі часу, брак мотивації і відсутність підтримки.

Сильні сторони Слабкі сторони

Можливості Загрози

Три М і Д. Учням пропонується назвати три моменти, які у них вийшли добре протягом уроку, і запропонувати одну дію, яка поліпшить їх роботу на уроці.

Кола Вена. Простий тип графічного завдання, в якому одне коло представляє сектор «знаю це», інше коло – «не знаю», а перетинає секція – «заплутався». Таке завдання найкраще виконувати по завершенні невеликого розділу, перш ніж пе-рейти до наступного.

Прийом «Драбинка». Нижня сходинка – «не зрозумів матеріал», друга сходин-ка – «зрозумів матеріал, але виконую завдання поки з помилками (або за допо-могою вчителя)», третя сходинка – «виконую завдання самостійно і правильно», четверта сходинка – «завдання виконую правильно, матеріал уроку зрозумів і можу пояснити іншому учню».

Ментальна карта (карта знань, інтелект-карта) – це спосіб зображення про-цесу загального системного мислення за допомогою схем. Гнучкість карт знань до-зволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості ментальних карт дозволяють:

• поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи• генерувати ідеї• надихнули на пошук рішення• продемонструвати концепції й діаграми• аналізувати результати або події• структурувати творчі роботи• підсумовувати інформаціюІнсценування уривку художнього твору. Учні в групі оцінюють один одного за

запропонованими ними критеріями:Виразне читання тексту напам’ять – 5 балів.Сценічний костюм – 5 балів.Артистизм – 5 балів.

Створення презентації «Цитовані ілюстрації до твору». Учні оцінюють один одного за запропонованими ними критеріями:

86

Естетичність оформлення – 5 балів.Відповідність цитатного і ілюстративного матеріалу – 5 балів.Кількість слайдів – 5 балів.

Інструменти оцінюванняКомбіновані тести, розроблені вчителем, дозволяють провести діагностику

рівня компетентності учнів, тобто здатність діяти самостійно при вирішенні прак-тичних завдань.

Стандартизовані тести (переліки запитань) на зразок: «так/ні/не знаю»; «згоден/частково/не згоден»; доповнення речень; встановлення відповідностей; вибір правильних чи неправильних відповідей тощо. Після проведення тесту не-обхідно провести аналіз результатів, виявити типові помилки, розробити систему роботи з корекції знань учнів.

Презентації, проекти – демонструють знання змісту та спроможність логічно мислити, аналізувати, доводити, мотивувати. Вони можуть бути теоретичними (на-уково-пошукові роботи, дослідження) або практичними (випуск наочної агітації, розробка фото- та відеопрезентацій, рольові ігри, сценічні вистави, виступи агіт-груп).

Портфоліо – збірка творчих робіт учня за певний період. Учнів слід мотивува-ти до власних роздумів про важливі проблеми. Наприклад, до портфоліо можна включити відповіді на листи, есе на задані вчителем теми.

Самооцінювання – розвиває в учнів здатність до самоаналізу, постановки мети й аналізу власних досягнень. Спочатку учень визначає, чого б він хотів досягти, проміжні результати (етапи досягнення), а наприкінці – оцінює, як йому вдалося це здійснити.

Навчальний продукт/творчі роботи – спосіб оцінити знання, навички та став-лення учнів, використовуючи їх творчий потенціал. Це можуть бути:

• реклама чи кросворд до літературного твору;• тематичний колаж чи альбом;• картки з тестами або ситуаціями для інтерактивних ігор;Навчальний продукт – це запланований шкільний результат, реалізований

учнями і оцінений учителем, самим учнем, його колегами і, можливо, батьками. Він буває зовнішнім (наприклад: план, інтелектуальна карта, малюнок, схема, есе, тест, диктант, презентація, проект, веб-сторінка тощо) і внутрішнім (це вміння, на-вички, здібності і інші особистісні якості, тобто компетенції, які отримали розвиток при створенні учнем зовнішнього результату).

Навчальний продукт як результат навчання безпосередньо співвідноситься з навчальною метою, з одиницями компетенцій, які підлягають оцінюванню. Він повинен бути посильний учням, поєднаний з їх індивідуальними можливостями

87

та інтересами.Для оцінювання шкільного продукту необхідно вибирати відповідні інструменти оцінювання.

Уміле застосування різних методів і прийомів/технік оцінювання дозволяє пе-дагогам диференціювати навчання, враховувати потреби і можливості кожного учня, а також мотивувати на досягнення успіху.

Компетенція може бути оцінена за допомогою декількох продуктів, що забез-печує свободу кожному вчителю у виборі продукту відповідно до можливостей, умов і доступних ресурсів. Список шкільних продуктів має відкритий характер і може в подальшому бути доповнений, проте рекомендується встановити відпо-відний продукт, як найбільш точну проекцію для кожної специфічної компетенції відповідно до кожного конкретного випадку.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИМетодичний гід спрямований допомогти вчителю запровадити у навчально-ви-

ховний процес курикулум 2019 року видання, забезпечити сприятливі умови для творчого пошуку та виявлення творчих можливостей працювати по-новому. Авто-ри запропонували сучасне бачення практичного використання курикулумних но-вовведень, зокрема:

- інтеграції мови та літератури в єдину дисципліну словесності, - роботи з мовленнєвими темами, які формують ціннісні основи світогляду

учнів;- формування специфічних компетенцій через одиниці компетенцій;- оцінювання навчального продукту.Матеріали, наведені у гіді, допоможуть учителям української мови та літерату-

ри обрати оптимальні педагогічні технології, способи і прийоми організації уроків словесності і варіанти самостійної мовленнєво-комунікативної, мовної, читацької, проектної, дослідницької діяльності учнів. Гід є не регламентуючим документом, а помічником у процесі реформування гуманітарної освіти. Він запрошує до профе-сійного діалогу, спільного пошуку ефективних шляхів у навчанні української мови і літератури в Республіці Молдова.

Педагогічна діяльність буде ефективною, якщо на кожному етапі уроку учень буде розуміти: ЩО він повинен робити; ЯК він повинен діяти, ЧОМУ це йому необ-хідно; НАВІЩО він це робить.

Учитель має необмежені можливості обирати методи та прийоми, адаптовані відповідно до особливостей класу, організовувати різні форми діяльності учнів, за реалізації яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше навчатися.

Автори сподіваються, що їх рекомендації і пропозиції допоможуть успішно реа-лізувати інновації, як цього вимагає новий нормативний документ.

88

Бібліографія

1. Cadrul de referință al Curriculumului Național, aprobat prin Ordinul Ministerului Educației, Culturii și Cercetării nr. 432 din 29 mai 2017.

2. Codul Educației al Republicii Moldova, modificat LP138 din 17.06.16, MO184- 192/01.07.16 art.401, intrat în vigoare 01.07.16.

3. Concepția educației în Republica Moldova, 2000. 4. Convenția cu privire la Drepturile Copilului, ratificată de Parlamentul Republicii Mol-

dova în 1990 și intrată în vigoare în 1993. 5. Curriculum național. Învățământul primar. Chișinău: MECC, 2018.6. Curriculum şcolar, clasele I-IV. Chișinău: ME, 2010.7. Hotărârea Guvernului nr. 727 din 16.06.2003 despre „Aprobarea strategiei naționale

privind protecția copilului şi a familiei”. 8. ISCED – Clasificarea Internațională Standard a Educației, UNESCO, 2011. 9. Legea Republicii Moldova cu privire la Drepturile Copilului, nr. 338-XIII din 15 decem-

brie 1994. 10. Programul de modernizare a sistemului de învățământ din Republica Moldova,

aprobat prin Hotărârea de Guvern nr. 863 din 26 august 2005. 11. Standarde de eficiență a învățării, Ministerul Educației al Republicii Moldova, 2012. 12. Strategia de dezvoltare a educației pentru anii 2014-2020 „Educația 2020”, publicat:

21.11.2014 în Monitorul Oficial Nr. 345-351; art. Nr. 1014. 13. Strategia intersectorială de dezvoltare a abilităților şi competențelor parentale pen-

tru anii 2016-2022, MECC, publicat: 07.10.2016 în Monitorul Oficial Nr. 347-352, art. Nr. 1198.

14. Strategia Moldova Digitală 2020, publicată: 08.11.2013 în Monitorul Oficial Nr. 252- 257, art. Nr. 963.

15. Strategia Națională Educație pentru toți, publicată: 15.04.2003 în Monitorul Oficial Nr. 070, art. Nr. 441.

Дослідження/доповіді 16. Evaluarea curriculumului național în învățământul general. Studiu. Chișinău: MECC,

IȘE, 2018. 17. Bucun, N.; Guțu, Vl.; Ghicov, A. [et al.] Evaluarea curriculumului şcolar. Ghid meto-

dologic. Chișinău: IȘE, 2017.

Спеціальна література 18. Ausubel, D. Învățarea semnificativă. Iași: Polirom, 2001. 19. Bocoș, M. Instruirea interactivă. Iași: Polirom, 2013. 20. Cartaleanu, T.; Cosovan O. ș.a. Formarea de competențe prin strategii didactice in-

teractive, Chișinău, C. E. Prodidactica, 2008. 21. Cerghit, I. Metode de învățământ. Iași: Polirom, 2005.

89

22. Ciolan, L. Dincolo de discipline. Ghid pentru învățarea integrată/crosscurriculară. Editura Humanitas Educațional, București, 2003.

23. Ciolan, L. Învățarea integrată. Editura Polirom, Iași, 2008. 24. Gagné, R.M. Condițiile învățării, EDP, București, 1975. 25. Guțu Vl. Curriculum educațional. Chișinău: CEP USM, 2014. 26. Guțu, Vl. (coord.), Chicu, V., Dandara, O., [et. al.]. Psihopedagogia centrată pe copil.

Chișinău: CEP USM, 2008.27. Guțu Vl. Основы национального куррикулума/trad. din lb. rom. A. Curacițchi, Ch.:

Lyceum, 2017. 28. Joița E. (coord.), Profesorul şi alternativa constructivistă a instruirii. Editura Univer-

sitaria, Craiova, 2007. 29. Mihăescu, M.; Dulman, A.; Mihai, C. Activități transdisciplinare. Ghid pentru

învățători. Editura Radical, București, 2004. 30. Nicolescu, B. La transdisciplinarité (manifeste), Éditions du Rocher, Monaco, 1996

(trad. rom. Transdisciplinaritatea (manifest), Editura Polirom, Iași, Junimea, 2007). 31. Oprea C.L. Strategii didactice interactive. București: Editura Didactică și Pedagogică,

2006. 30 32. Peretti, A.; Legrand, J-A.; Boniface, J. Tehnici de comunicare, Polirom, Iași; 2001. 33. Petrescu, P.; Pop, V. Transdisciplinaritatea, o nouă abordare a situațiilor de învățare.

Ghid pentru cadre didactice. Editura Didactică și Pedagogică, București, 2007. 34. Pogolșa L., Bucun N. [et al]. Monitorizarea procesului de implementare a curriculu-

mului şcolar./Pogolșa L., Bucun N. [et al], Chișinău, 2011. 35. Saranciuc-Gordea, L. Metodologia învățământului primar, Suport de curs. Chișinău:

UPS „Ion Creangă”, 2014. 36. Stelle, J., Meredith, K., Temple, C. Învățarea prin cooperare, Ghidul nr. V. Chișinău:

C.E. Pro Didactica, 1998. 37. Бишова Т.В. Інтегровані уроки. Київ: Шкільний світ, 2011. 38. Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови//Дивослово. – 2003. – № 5. – С.6-10. 39. Ворожейкіна О.М. Сто цікавих ідей для проведення уроку. – Харків: Вид. група

«Основа», 2011. 40. Вердіна С.В., Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для

вчителя. – Харків: Вид. група «Основа»,2008. 41. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність.

Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ, 2004. 42. Дачківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – Київ:

Академвидав, 2004. 43. Житник Б.О. Методичний порадник. Форми й методи навчання. – Харків: Вид.

група «Основа», 2005 44. Федоренко В.Л. Мовніцікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали. –

Харків: Вид. група «Основа», 2006. 45. Щербина В.І. Інтерактивні технології на уроках української мови та

літератури. – Харків, 2005.

90

Література за навчальною дисципліною 46. Белякова Е. Г. Социокультурное информационное пространство в контексте

проблемы формирования личности//Вестник ТюмГУ. Серия «Педагогика. Психология. Философия», 2010.

47. Бондаренко Ю. Взаємодія філософсько-історичних та культурологічних підходів до вивчення літератури //Українська мова і література в школі, 2006, № 5, с.50-54.

48. Бондаренко Ю. Формування історичного мислення школярів під час аналізу мови художніх творів //Українська мова і література в школі, 2005, № 8, с.30-34.

49. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення. – 1996. – № 6. 50. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби,

технології, досвід, перспективи/Н.В.Вовковінська/за ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

51. Воробцова В.В. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови та літератури//Народна освіта. – 2007. – Випуск 2. – http:// www.narodnaosvita.kiev.ua.

52. Горностай, П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості//Психологічні перспективи. – 2004. – Вип. 6.

53. Ґудзик І. П. Мовленнєве спрямування курсу української мови та критерії оцінювання досягнень учнів 5-11 класів // Рідні джерела, 2001, №1.

54. Гуцул З.Б. Текстоцентричні технології на уроках словесності//Вивчаємо українську мову та літературу. - №8 (84) березень 2006.

55. Донченко Т. Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту//Дивослово, 2004, № 4. С. 23-25.

56. Занюк С. Поняття компетентності в контексті саморозвитку особистості: [Аналіз пробл.]/С.Занюк // Психолог. перспективи. – 2003. – Вип. 4. – С.107-112.

57. Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури.Тернопіль: «Астон», 2005.

58. Курикулум «Українська мова і літературне читання» для 5-9 класів. – Chișinău: Lyceum, 2010.

59. Кучеренко І. А. Теоретичні і методичні засади сучасного уроку в основній школі. Херсонський педагогічний інститут, 2015.

60. Овчарук, О. Ключові компетентності: європейське бачення//Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнтований збірник. – К.: Видавництво «Департамент», 2003.

61. Хорошковська, О. Теоретико-методичні засади навчання української мови і мовлення у школах І ступеня з мовами викладання національних меншин України. – Київ: Педагогічна думка, 2012.

91

ДО

ДАТ

КИО

рієн

товн

е до

вгос

трок

ове

прое

ктув

ання

інте

гров

аної

дис

ципл

іни

«Укр

аїнс

ька

мов

а і л

ітера

тура

» (ф

рагм

ент)

5 кл

ас№

ур

оку

Оди

ниці

ко

мпе

тенц

ійО

дини

ці з

міс

туКі

лькі

сть

годи

нД

ата

Оці

нюва

ння

Прим

ітки

1.1.

1; 1

.23.

1; 4

.1Ук

раїн

ська

мов

а –

рідн

а м

ова

укра

їнці

в Ре

спуб

ліки

Мол

дова

. Д

. Пав

личк

о «Р

ідна

мов

а»1

учас

ть у

м

овле

ннєв

ій

діял

ьнос

ті2.

1.2;

2.1

4.1;

5.1

Мов

а і м

овле

ння.

Міф

«Ст

воре

ння

світу

».

Сам

остій

ні ч

асти

ни м

ови.

1чи

танн

я,

відп

овід

і на

запи

танн

я3.

1.3;

1.4

.2.

2.; 4

.2.;

5.1.

Прис

лів’

я і п

рика

зки.

Тем

а й

осно

вна

дум

ка в

исло

влю

ванн

я.

Сам

остій

ні ч

асти

ни м

ови.

1«К

арта

зна

нь»

4.2.

1.; 3

.1.

4.3.

Зага

дки.

Літе

рату

рні в

ірш

і-заг

адки

. Са

мос

тійні

час

тини

мов

и.1

схем

а «В

иди

зага

док»

5.1.

1.; 2

.1.;

3.1.

;4.

1.; 5

.1;

Тем

а й

осно

вна

дум

ка в

исло

влю

ванн

я.

Казк

а «П

ан К

оцьк

ий».

Сло

восп

олуч

ення

.1

вибі

рков

ий

дикт

ант

6.4.

1.; 1

.1.;

2.4.

; 3.3

.; 5.

2.Сл

овос

полу

ченн

я.

«Пан

Коц

ький

»1

«Зм

іни

кіне

ць

казк

и»7.

1.4.

; 2.2

.;3.

4.; 5

.3.

Рече

ння.

Грам

атич

на о

снов

а ре

ченн

я.

Казк

а «Я

к зв

ірі х

ату

буду

вали

». П

рям

а м

ова.

1м

іні-т

вір

із

твор

чим

за

вдан

ням

8. 9.1.

2.; 1

.3.;

2.1.

; 3.1

.; 4.

1.

Дру

горя

дні ч

лени

реч

ення

.І.

Фра

нко

«Фар

бова

ний

Лис»

. Го

ловн

і та

друг

оряд

ні п

ерсо

наж

і.

2ді

алог

-ро

зпит

уван

няПр

одук

т:

усни

й пе

река

з ка

зки

10.

2.3.

; 3.1

.; 3.

3.;

4.2.

Одн

орід

ні ч

лени

реч

ення

.І.

Фра

нко

«Фар

бова

ний

Лис»

.1

худо

жні

й пе

река

з

11.

1.2.

; 2.1

.; 2.

3.;

3.4.

; 5.3

І. Ф

ранк

о «Ф

арбо

вани

й Ли

с».

Конф

лікт

у к

азці

. Діа

лог.

1ін

сцен

ізац

ія

урив

ку12

.13

.1.

1.; 2

.4.;

3.1.

; 4.2

.; 5.

3В.

Кор

олів

-Ста

рий

«Хух

а-М

охов

инка

».Ре

ченн

я пр

осте

і ск

ладн

е.2

скла

данн

я ре

чень

14.

1.3.

; 2.3

.;3.

4.; 4

.3В.

Кор

олів

-Ста

рий

«Хух

а-М

охов

инка

».

Хара

ктер

исти

ка к

азко

вих

істо

т. Ре

ченн

я пр

осте

і ск

ладн

е.

1по

ртре

тна

хара

ктер

исти

ка

геро

я15

.1.

1.; 2

.4.

4.4;

5.2

.Ре

спуб

ліка

Мол

дова

– б

агат

онац

іона

льна

дер

жав

а.

Скла

данн

я ді

алог

ів.

1ПО

92

Дидактичний проект урокуНавчальний заклад:Дисципліна: Українська мова і літератураКлас: VIIДата: Учитель: Тема: Людина творить долю, а доля – людину. А. Малишко «Стежина». Приймен-ник.Мета: ознайомити з прийменником як службовою частиною мови, показати різ-ницю між однотиповими прийменниками і префіксами; сформувати вміння визна-чати службові частини мови, розрізняти прийменники і префікси, визначати роль прийменників у словосполученні та реченні; розвивати інтелектуальні і творчі зді-бності учнів; виховувати почуття патріотизму, любові до рідного дому та поваги до батьків.Одиниці компетенцій:

1.1. Розрізняти поняття мова і мовлення; види мовленнєвої діяльності – слухан-ня, говоріння, читання, письмо; знати і дотримуватися вимог до них.

2.1. Дотримуватися вимог до усного мовлення та правил спілкування.2.5. Брати участь у дискусіях на знайому тематику, висловлювати й переконли-

во аргументувати власну думку.3.2. Читати тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення вільно, виразно,

вдумливо, відповідно до норм української літературної мови.4.2. Використовувати здобуті знання з української морфології для вдосконален-

ня усного і писемного мовлення.5.1. Усвідомлювати важливість вивчення рідної української мови в полікультур-

ному середовищі Республіки Молдова.Тип уроку: інтегрований урок застосування знань.Обладнання: текст поезії А. Малишка «Моя стежина», відеопрезентація до уроку, картина «Очима серця, або поки баба в хаті» художника Ю. Камишного, аудіоза-пис пісні «Моя стежина» (на слова А. Малишка) у виконанні О. Таранця, портрет А. Малишка, презентація.

93

Етап

и ур

оку

Оди

ниці

ко

мпе

тен

цій

Дія

льні

сть

учит

еля

Дія

льні

сть

учні

вД

идак

тич

ні

стра

тег

іїРо

бот

а з

учне

м О

ОП

Оці

нюва

ння

Викл

ик1.

1.4.

2.1.

Гот

овні

сть

учні

в до

уро

ку.

2. П

ерев

ірка

дом

ашнь

ого

завд

ання

.пе

реві

ряю

ть

завд

ання

у

сусі

да п

о па

рті

«Сит

уаці

я ус

піху

»уч

ител

ь пе

реві

ряє

завд

ання

взає

моп

ере-

вірк

а

Осм

исле

ння

2.1.

2.5.

3.2.

4.2.

1. Е

пігр

аф у

року

:

Розк

опаю

гору

та п

осію

рож

у,

Для

лю

дськ

ого

щас

тя –

сло

во д

ам

стор

ожу,

Паг

інці

зро

щу

я в

щир

о-м

у пр

ивіті

. А д

ля ч

ого

ж, б

рате

, іс

нува

ти в

сві

ті? (А

. Мал

ишко

)

Розп

овід

ь пр

о А.

Мал

ишка

2. П

овід

омле

ння

тем

и і м

ети

урок

у.3.

Вир

азне

чит

ання

пое

зії А

. Мал

иш-

ка «

Стеж

ина»

4. Я

ким

и по

стаю

ть у

вір

ші р

ідни

й кр

ай, р

ідна

дом

івка

?

Чи м

ожна

вва

жат

и на

зву

поез

ії си

мво

лічн

ою?

Пояс

ніть

, що

вона

си

мво

лізу

є?5.

Виз

начт

е у

вірш

і«Ст

ежин

а» с

луж

-бо

ві ч

асти

ни м

ови.

6.

Про

чита

йте

вірш

«Ст

ежин

а»,

проп

усти

вши

прий

мен

ники

. Щ

о ви

йшло

?7.

Роб

ота

з пі

друч

нико

м.

8. Із

текс

ту в

ірш

а «С

теж

ина»

вип

иса-

ти с

лово

спол

учен

ня з

при

ймен

ни-

кам

и, в

изна

чити

від

мін

ок з

алеж

-ни

х сл

ів у

сло

восп

олуч

енні

, яко

ю

част

иною

мов

и во

ни є

?

Стеж

ина-

любо

в до

рід

ного

кр

аю- б

іль

і ж

аль-

пам

’ять

Чита

ють

Скла

даю

ть

коле

ктив

но

схем

у

Робо

та з

еп

іграф

ом

през

ента

ція

Вира

зне

чита

ння

Бесі

да

Робо

та в

пар

ах

«Мен

таль

на

карт

а»

Вибі

рков

ий

дикт

ант

прац

ює

з кл

асом

прац

ює

з уч

ител

ем

Вира

зне,

ус

відо

мле

не

чита

ння

Умін

ня

пояс

нюва

ти

підт

екст

Верб

альн

е

Умін

ня

визн

ачат

и го

ловн

у ін

форм

ацію

94

Інт

егра

ція

4.2.

2.1.

2.5.

3.2.

1. З

апис

ати

рядк

и по

езії,

роз

крив

а-ю

чи д

ужки

і ст

авля

чи с

лова

у п

ра-

виль

ну в

ідм

інко

ву ф

орм

у. Н

адпи

-са

ти в

ідм

інок

. (Пі

сня

А. М

алиш

ка

«Рід

на м

ати

моя

..»)

2. Д

о ви

писа

них

слів

з п

рийм

енни

-ка

ми

прид

умат

и і з

апис

ати

слов

а з

преф

ікса

ми,

ом

онім

ічни

ми

за-

писа

ним

при

ймен

ника

м.

3. Р

обот

а за

кар

тино

ю х

удож

ника

Ю

. Кам

ишно

го«О

чим

а се

рця,

або

по

ки б

аба

в ха

ті», с

луха

ючи

піс

ню

«Моя

сте

жин

а» н

а сл

оваА

. Ма-

лиш

ка у

вик

онан

ні О

. Тар

анця

.

Вико

ную

ть

завд

ання

Усно

доб

ираю

ть

слов

а

Відп

овід

ають

на

пита

ння

пояс

нюва

льни

й ди

ктан

т/ро

бота

за

варі

анта

ми

«Доб

ери

слов

о»

«Хви

линк

а ро

здум

ів»

Прац

ює

з ка

ртко

ю

Прац

ює

з кл

асом

сам

омоп

ере-

вірк

а

Умін

ня у

сно

ви-

слов

ити

свою

дум

ку

Реф

лекс

ія2.

5.1.

1.4.

2.5.

1.

1. Д

айте

пис

ьмов

у ро

згор

нуту

від

-по

відь

: Які

пор

ади,

зап

овіти

отр

и-м

али

сьог

одні

від

вел

иког

о по

ета-

пісн

яра?

2. Щ

о но

вого

діз

нали

ся п

ро п

ри-

ймен

ник?

На

звіть

три

мом

енти

, які

у н

их

вийш

ли д

обре

про

тяго

м у

року

, і

запр

опон

уйте

одн

у ді

ю, я

ка п

оліп

-ш

ить

ваш

у ро

боту

на

уроц

і.3.

Оці

нюва

ння

робо

ти у

чнів

на

уроц

і (к

омен

тар)

Д

омаш

нє з

авда

ння:

нап

исат

и тв

ір- м

ініа

тюру

на

тем

у: «

А чи

є у

ва

шом

у се

рці н

айдо

рож

ча д

ля в

ас

стеж

ина?

Як

би в

и пр

о не

ї ска

за-

ли?

Якою

вон

а по

стає

пер

ед в

ами

сьог

одні

?» (5

-6 р

ечен

ь), в

иділ

ити

прий

мен

ники

. Час

вик

онан

ня –

15

хвил

ин.

Запи

сую

ть

відп

овід

ають

на

пита

ння

запи

сую

ть у

щ

оден

ник

Одн

охви

линн

е ес

е

«Мік

рофо

н»

Усни

й ви

клад

м

атер

іалу

Прац

ює

з уч

ител

ем

Карт

ка із

за

вдан

ням

«Три

М і

Д»

ком

енто

ване

оцін

юва

ння

95

Твор

чі в

иди

робо

ти з

худ

ожні

ми

твор

ами

у 8-

9 кл

асах

Пасп

орт

епі

чног

о чи

дра

мат

ично

го т

вору

Авт

ор

Назв

а т

вору

Тем

а, о

снов

на д

умка

тво

ру

Жан

р

Розв

иток

кон

флі

кту:

Експ

озиц

іяЗа

в’яз

ка

Розв

иток

дії

Куль

мін

ація

Розв

’язк

а

Геро

ї тво

ру +

хар

акт

ерис

тик

аод

ним

сло

вом

Враж

ення

від

про

чит

аног

о

Анке

та

літ

ерат

урно

го г

ероя

Твір

, авт

ор

Геро

й

Вік

Міс

це п

рож

иван

ня

Порт

рет

, осо

блив

і при

кмет

и

Риси

хар

акт

еру

От

очен

ня (р

один

а, д

рузі

, вор

оги)

Мет

а ж

итт

я: ц

ілі,

прин

ципи

, уп

одоб

ання

Що

йом

у ва

рто

змін

ити

в со

бі

Став

ленн

я ав

тор

а до

гер

оя

Чого

я в

ньо

го м

ожу

навч

итис

я

Жит

тєп

ис п

исьм

енни

каЦ

ікав

ий я

к лю

дина

: нав

чанн

я,

упод

обан

ня,

Жит

тєв

і при

нцип

и.Ц

ікав

ий я

к м

итец

ь:т

ворч

а сп

адщ

ина,

мис

тец

ькі

відз

наки

Мож

у за

пози

чит

и со

бі

От

же:

авт

ор ц

ікав

а ос

обис

тіс

ть,

т

ому

що

Пасп

орт

пое

тич

ного

тво

ру

Твір

, авт

ор

Тем

а

Вид

ліри

ки

Обр

ази

Худо

жні

зас

оби

Ідея

Осо

бист

і вра

жен

ня

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА...1 MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI...

Documents

Transcript of УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА...1 MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI...