МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет журналістики Кафедра журналістики

КУРСОВА РОБОТА

(ПРОЕКТ) з дисципліни «Спеціалізація. Інтернет-журналістика. Мультимедійність

в інтернет-журналістиці» на тему «Мультимедійність як визначна риса інтернет-журналістики»

Студентки 3 курсу групи 3314-1

напряму підготовки 6.030301 «Журналістика»

Давиденкової І. І.

Керівник – доцент, к. соц. ком. Чабаненко М. В.

Національна шкала__________________ Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS____

Члени комісії _____________ ________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

_____________ ________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

_____________ ________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

Запоріжжя-2017

2

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………........3

Розділ 1. Поняття мультимедійності в інтернет-журналістиці: теоретичний

аспект............................................................................................................................5

1.1 Мультимедійність у роботі інтернет-ЗМІ…………………………….....5

1.2 Вимоги до журналістики мультимедійного спрямування…………….14

Розділ 2. Використання мультимедійних інструментів на практиці……………19

2.1 Мультимедійні засоби у ЗМІ «Репортер.UA» та «Z-city»………….....19

2.2 Використання мультимедійних технологій у власному проекті.....….22

Висновки……………………………………………………………………………25

Список використаних джерел……………………………………………………..27

Додаток А. Приклади застосування мультимедіа запорізькими інтернет-

виданнями…………………………………………………………………………..29

Додаток Б. Ілюстрації до творчого проекту……………………..……………….30

3

ВСТУП

Сьогодні засоби масової інформації перебувають в умовах напруженої

конкуренції. У наш час традиційна друкована преса, радіо та телебачення дуже

помітно програють перед Інтернетом як основним каналом інформації. Інтернет

– це абсолютно нове медійне середовище, новий засіб поширення та отримання

інформації, а на його платформі виникли інтернет-ЗМІ.

Головними рисами нових медіа є: оперативність, мобільність,

універсальність, інтерактивність, гіпертекстуальніть та мультимедійність.

Зараз головне завдання медіа ресурсів – не тільки зібрати, обробити та

поширити інформацію, але й викласти її за допомогою нових технічних

можливостей для того, щоб зацікавити масову аудиторію та пояснити всі

нюанси новини. Саме тому мультимедійність є основною рисою інтернет-

журналістики.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що процес

мультимедіатизації ЗМІ стає новим етапом у розвитку сучасної журналістики.

Та наразі кожному інтернет-журналістові дуже важливо розуміти, що для того,

щоб зацікавити аудиторію, він повинен, окрім професійного викладу

інформації, володіти новими технологіями та інструментами мультимедійності,

за допомогою яких можна подати будь-яку новину просто, доступно, цікаво та

наочно. Застосування мультимедійності прямо впливає на рівень популярності

засобів масової інформації в Інтернеті.

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб охарактеризувати

особливості використання мультимедійності в інтернет-ЗМІ.

У зв’язку з поставленою метою необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити визначення поняття «мультимедійність», визначити його

характерні риси;

- детально розглянути критерії використання мультимедійності;

- виявити особливості інструментів мультимедіатизації у сучасній

журналістиці;

4

- проаналізувати використання мультимедійності на сторінках

запорізьких інтернет-видань.

- створити власний проект з використанням мультимедійних технологій.

Об’єкт дослідження – мультимедійні публікації у запорізьких інтернет-

ЗМІ «Репортер.UA» (reporter-ua.com) та «Z-city» (z-city.com.ua).

Предмет дослідження – специфіка використання мультимедійних

засобів при створенні інтернет-новин у зазначених інтернет-ЗМІ.

У курсовій роботі використані такі методи дослідження: огляд

інтернет-видань; дедукція; моніторинг за діяльністю інтернет-ЗМІ; порівняння

використання мультимедіатизації у різних засобах масової інформації.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці

таких вчених: О. Каплій, А. Качкаєва, І. Кирія, О. Колісник, Х. Кулаковська,

У. Мухамад, Б. Потятиник, М. Чабаненко, Л. Шутяк та ін.

Результати дослідження можуть бути використані під час написання

дипломної або магістерської роботи, при підготовці до практичних занять з

курсу «Інтернет-журналістика» та у практичній діяльності журналістів.

Науковою новизною є те, що в роботі виявлено певні особливості

використання мультимедійності в інтернет-журналістиці на сторінках окремих

інтернет-видань Запоріжжя.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та

практичного), висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний

обсяг роботи – 31 сторінка. Список використаних джерел містить 23

найменування.

5

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ МУЛЬТИМЕДІЙНІСТЬ В ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИЦІ:

ТЕОРИТИЧНИЙ АСПЕКТ

1.1 Мультимедійність у роботі інтернет-ЗМІ

Так звана «смерть преси» обумовлена мультимедійними технологіями,

про це говорить у своїй книжці А. Мірошниченко [17, с. 5]. Інші науковці

підтверджують цей факт своїми дослідженнями. Наприклад, І. Григор’єв у

своїй праці «Смерть друкованих ЗМІ» зазначає, що основні фактори, які

прискорюють смерть друкованої преси, є, перш за все, наслідком

технологічного прогресу. Більшість із них очевидні, оскільки відображають

наочні переваги Інтернету: оперативність, масовість, мультимедійність,

мультиканальність. Преса в цьому поступається за всіма параметрами. І

найголовнішим параметром у перевагах інтернет-ЗМІ є мультимедійність. Саме

Інтернет подарував суспільству змогу ознайомлюватися з інформацією не

тільки за допомогою тексу чи тільки відео, а у комплексі.

Термін «мультимедіа» вперше був використаний в 1965 р. Бобом

Гольдштейном. Він застосував його, щоб описати зроблене ним шоу, яке

включало в себе музику, світлове оформлення, кіно [12, с. 6]. Зараз під

терміном мультимедіа розуміється одночасне використання різних форм

представлення інформації і її обробки в єдиному об'єкті-контейнері. Термін

мультимедіа також використовується для позначення носіїв інформації, що

дозволяють зберігати значні обсяги даних і забезпечувати досить швидкий

доступ до них (першими носіями такого типу були CD-ROM). У такому

випадку термін мультимедіа означає, що комп'ютер може використовувати

носії та надавати інформацію користувачеві через всі можливі види даних, такі

як аудіо, відео, анімація, зображення та інші на додаток до традиційних

способів надання інформації, таким як текст [9, с. 15]. Мультимедійні дані

інтегрують: образи, відео та графіку (статистичну і анімаційну), включаючи

6 растрову і векторну, карти, фотографії; текст в різних видах, включаючи букви і

цифри бази даних; звук; в недалекому майбутньому, на думку багатьох вчених,

у тому числі й Туркаві Махамада – запах і смак [18, c. 23].

Останнім часом термін «мультимедіа» став ще більш багатозначним.

Мультимедійна мовна компанія SCALA дає таке тлумачення сучасного поняття

«мультимедіа», що деякі з нас користуються мультимедійними технологіями,

включаючи кабельне телебачення. М. Колесніков говорить, шо термін

«мультимедійні мережі» використовується для опису потужних, вартістю в

багато мільйонів доларів, систем управління вмістом, використовуваних

великими корпораціями, для обслуговування відео, баз даних, а також

рекламних цифрових табло і екранів [11, с.28].

До технічних засобів мультимедіа також можна віднести сучасні

мобільні телефони, які посилають фотографії з голосовими підписами. Термін

«мультимедіа» все ще продовжує розвиватися, і в міру виникнення, і

використання нових технологій буде включати в себе все нові поняття.

Вчені пропонують таку класифікацію різних моделей читання

мультимедійного продукту: сеанс трансляції – лінійна передача інформації, яка

не надає споживачеві інших можливостей впливати на споживання цієї

інформації, крім як зупинити перегляд [5, с. 25].

Щодо понять «медіапростір» та «медіасередовище», то існує певна

відмінність у їх трактуванні. Медіапростір (англ. «medіaspace») — це

електронні умови, в яких групи людей можуть працювати разом, навіть якщо

вони не перебувають в одному місці водночас. У медіапросторі люди можуть

створювати в реальному часі велику кількість візуальних та звукових

середовищ, які охоплюють фізично віддалені площі. Вони також можуть

контролювати запис, доступ і відтворення зображень, звуків у цих

середовищах. Тому поняття «медіапростору» передбачає множини

«медіасередовищ» і є глобальнішим [18, с. 12].

Мультимедійність передбачає представлення інформації у різних

форматах та це дає більше можливостей, а саме брати участь в інформаційному

7 обміні та краще розуміти інформаційний контент. Серед інших переваг

мультимедійності інтернет-ЗМІ Т. Мухамад виокремлює:

Оперативність та наочність поширеної інформації;

Передача інформації можлива одночасно декількома

комунікаційними каналами;

Можливість редагування та розширення інформації, яка раніше вже

була опублікована;

Відповідність всім сучасним технологіям, повністю виключена

ймовірності застаріння;

З появою нових технологій лише розширення потенціалу та

функціональних інструментів інтернет-ЗМІ;

Легкий пошук необхідної інформації у будь-якому вигляді, через

структурованість та наявності архіву на веб-сайті;

Економія часу при багатократних звертаннях;

Перегляд лише цікавої інформації та у тому форматі, який більше

подобається респондентам;

Реалізація будь-яких творчих задумок за допомогою багатої

кількості мультимедійних інструментів;

Наявність більше професійних навиків у журналістів та поява

універсальних журналістів [18].

Розглядаючи мультимедіатизацію засобів масової інформації, правильно

буде згадати ще один термін – «конвергенція». Найчастіше, вживаючи цей

термін, наводять цитату відомого американського вченого – професора

Массачусетського технологічного університету Ітьеля де Сола Пула: «Стирання

кордонів між медіа як засобами обопільною комунікації, такими як телефон,

пошта, телеграф і як засобами масової комунікації, такими як преса, радіо і

телебачення» [5, с. 23].

Виникнення мультимедійності було спричинено таким явищем, як

медіаконвергенція. Саме через змішання принципово різних видів та жанрів

8 представлення та передачі інформації в одному виданні, традиційні ЗМІ почали

втрачати свою популярність, так наприклад, газети все ще залишаються на

ринку лише через якісні та великі аналітичні матеріли. Радіо же слухають у

дорозі чи затяті його прихильники [16, с.10]. А Інтернет з кожним днем

набирає свою популярність завдяки виробництву інформації у цікавих та

абсолютно нових форматах.

Таким чином, на веб-сторінках інтернет-видання ми можемо побачити

такі мультимедійні формати, як текст, ілюстрації, опитання, гіперпосилання,

графіка, анімація, аудіо та відео.

Текстові формати – це звичні кожному жанри журналістики, які завжди

превалювали у друкованих ЗМІ: стаття, замітка, рецензія, нарис тощо. Але як

зазначає М. Чабаненко вимоги до текстів, які створюються для розміщення в

Інтернеті дуже відрізняються від інших ЗМІ, їх будують з урахуваннями

рейтингу інтернет-видань, який залежить від відвідуваності, що у свою чергу

залежить від ефективності пошукових систем. Саме тому існує безліч прийомів

для оптимізування цих процесів, й через це мова текстів надто суха, формальна,

надто прямолінійними заголовками [23]. Однак, зараз вони трансформуються,

набувають нового вигляду та вбирають у себе нові риси, про це пише

О. Броварська [4]. І. Зинов’єв окремо виділяє блог як інтернет-жанр

журналістики. Зараз під блогом розуміється сайт чи розділ сайту, у якому

містяться записи текстового та мультимедійного характеру з можливістю

коментування, розташовані у зворотному хронологічному порядку. Найчастіше

блог трактується, як особистий мережевий щоденник [7, с. 128]. Щодо рис

матеріалу у блоговому стилі, то особливостями його є: в основі матеріалу є

певна проблема, обов’язково присутня особиста думка автора, наявні приклади

з життя, простий виклад тексту без навантаження термінами.

Багато науковців, у тому числі й О. Колісник зазначають, що, якщо

раніше текст у інтернет-ЗМІ вимагав компресії, тобто спрощення, то зараз

набувають актуальності лонгріди [10, с. 204]. Лонгрід – це жанр журналістики,

якому притаманний великий обсяг інформації, іноді його об’єм може досягати

9 розмірам довгого художнього твору. Потрібно зазначити, що для їх розміщення

створюється окрема веб-сторінка чи навіть сайт. Можна зробити висновок, що

навіть після конвергенції та захоплення інтернет-простору мультимедії тексти в

інтернет-журналістиці залишаються та превалюють над іншими форматами.

Звичайно, вони перетворюються та набувають нових характеристик, але

залишають свої традиційні закладені принципи побудови.

Ілюстрації – це дуже важлива складова будь-якого матеріалу, адже без

наочності один лише текст буде читати значно менша кількість людей.

Найпростішою ілюстрацією вважається фото чи статистична ілюстрація, яка

допоможе респонденту доповнити текстову інформацію, уявити те, що

відбувалося та сформувати візуальний ряд. Сюди потрібно додати й

фотострічки та фоторепортажі, це одні з варіантів викладу фото, які зроблені з

різних ракурсів та розміщених у хронологічному порядку, для того, щоб дати

змогу читачу побачити та дізнатися про подію більше. А журналіст з їх

допомогою може створити «ефект присутності», коли читач відчуває себе в

центрі події, але насправді там навіть і не був.

Також у цій категорії потрібно зазначити про слайд-шоу. Слайд-шоу – це

демонстрація серії нерухомих фото, відібраних на одну тему [19, с. 133]. Воно

набуває все більшої популярності особливо на головних сторінках інтернет-

видань, куди найчастіше розміщують найяскравіший фото головних подій дня

або тижня. Таким чином, лише за декілька хвилин читач може дізнатися та

побачити найголовніші кадри з життя свого міста, країни або світу. Слайд-шоу

відрізняється від фотострічки тим, що знімки перегортаються самостійно в

режимі фотофільму. Знімки виставляються в сценарній послідовності.

Додатково можна включати ще інтерактивні елементи та підписи до

фотографій. Слайд-шоу зі звуком включає елементи аудіоілюстрацій:

аудіоцитати, інтершум, начитаний текст, звукові ефекти. Візуальний ряд

вільний – це можуть бути як фотографії з місця події, так і архівні кадри,

документи, карти, скріншоти, карикатури тощо.

10

Також, як зазначає М. Чабаненко, слайд-шоу дає змогу краще показати

роботу професійних фотокореспондентів, які працюють в інтернет-виданні.

«Фотокореспонденти газет або журналів зазвичай приносять із кожного

редакційного завдання по кілька десятків знімків, із яких секретаріат

друкованого видання може відібрати 1–2, від сили 5–7 робіт. Решта

зберігається в архівах, аудиторія їх не бачить. Інтернет дає змогу показати

значно більше знімків, причому для цього навіть не обов’язково потрібна ціла

окрема сторінка – достатньо налаштувати багатокадрове слайд-шоу» [22].

Близьким явищем до ілюстрацій виступає графіка. Зараз набувають

великої популярності малюнки та карикатури, якщо раніше їх можна було

побачити лише на сторінках газет, то зараз ілюстрування матеріалів таким

чином стає все більш актуальним.

Також в мережі популярні нові жанри інтернет-епохи – демотиватори

(зображення, що складаються з картинки в чорній рамці і напису-слогану, який

коментує її, складений за достатньо суворим каноном [16, c. 39]) та інтернет-

меми (одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої

за допомогою імітації, навчання тощо [16, c. 39]), які дуже часто стають

вірусним контентом.

Окремо слід виділите таке явище, як інфографіка. Вона допомагає

розповісти просто про складне, головна мета якої це максимальна наочність,

зрозумілість, доступність та легкість сприйняття. А. Нікітенко виділяє три

різновиди інфографіки:

1. Статистична інфографіка представляє лише факти і числові дані, їх

взаємозв'язок і залежність відносно один одного. Вона має вигляд діаграм,

графіків і інших простих форм.

2. Динамічна інфографіка відображає динаміку розвитку або прогрес явища

чи події. Найбільш часто використовується для візуалізацій економічних та

соціальних показників.

3. Інфографіка-інструкція показує послідовність дій з метою навчання або

пояснення будь-яких процесів. Графічні або символьні схеми допомагають

11 доступно викласти дані. Широко використовується в інструкціях та довідниках

будь-якого роду [19].

Також в інфографіці може одночасно переплітатися декілька її типів.

Наприклад, цифрова та текстова інформація доповнюється допоміжними

графіками, діаграмами і високоякісними зображеннями.

Ще одне явище, а саме анімація, все більше захоплює інтернет-простір

веб-журналістики. Найчастіше, це анімовані зображення у форматі «GIF» з

гумористичним підтекстом. Дуже часто за допомогою їх ілюструють матеріали

для того, щоб підкреслити комізм, сатиру чи іронію. Найсучасніший спосіб

анімації – це тайм-лінії або timeline, які використовують для підготовки

мультимедійних матеріалів про події в хронологічному порядку. Вони набагато

зручніше і компактніше, ніж звичайний текстовий опис, і дозволяють

використовувати фото, відео, карти і посилання на інші ресурси. Перевага

тайм-ліній – це компактність, наочність та простота викладу інформації. Навіть

найдовша хроніка займе в матеріалі мало місця – вся вона поміститься в одному

вікні. Все, що потрібно – переміщати дати і події скроллом. Тайм-лінії будуть

доречні при описі хроніки подій, при підготовці до ювілеїв, історичних дат,

створенні біографій.

Після дослідження багатьох праць вчених було виявлено, що звукові

елементи у інтернет-ЗМІ доречні лише для показу особливостей вимови, а саме

інтонація, смислові наголоси, вони важливі не менше аніж сенс сказаного. Але і

існують окремі матеріали в аудіоформаті. Серед жанрів аудіофайлів в інтернет-

журналістиці А. Захарченко виділяє: подкаст, аудіоверсію тексту,

аудіоілюстрацію та аудіосюжет [6].

Слід детальніше зупинитися на кожному з цих жанрів. Подкаст –

звуковий файл, програма або закінчений сюжет. Як правило, це викладений в

Інтернет фрагмент радійних програм або начитаний текст повідомлення.

Подкастом називають або окремий файл, або регулярно оновлювану серію

таких файлів. Жанр цей поступається місцем в новинних інтернет-ЗМІ іншим,

більш динамічним похідним.

12

Аудіоверсія тексту – це начитаний диктором або комп’ютерною

програмою текст повідомлення. Ця форма також не затребувана в українських

ЗМІ, через не наочність та складність побудови матеріалу.

Аудіоіллюстрація – це мінімально короткий фрагмент аудіозапису, що

відноситься до певної частини тексту. Покликаний у першу чергу

проілюструвати ту частину повідомлення, в якій звукова складова несе

смислове або емоційне навантаження. Наприклад, звук мотора автомобіля, крик

натовпу на мітингу, гул вогню під час пожежі. У форматі аудіоіллюстраціі

може бути подана цитата ньюзмейкера, коли тон і експресія, з якою

вимовлялися ключові думки, грають не меншу роль, ніж слова. Часто такий

формат використовують як додатковий елемент зі слайд-шоу [6].

На сьогодні найбільш затребуваний після тексту і фото формат у

сучасній інтернет-журналістиці – це відеофайли. Адже відео – це найкраще

підтвердження достовірності. Його використання рекомендується для

висвітлення динамічних подій, для показу панорами місця, де відбувається

подія чи для розкриття думок учасників або коментарів експертів. Воно

найкращим чином передає атмосферу та дає змогу респондентам ознайомитися

з подією, ніби вони були його учасниками.

Найпопулярнішим жанром як і в тележурналістиці залишається

відеосюжет. Це закінчене відеоповідомлення, що має свою зав'язку,

кульмінацію і розв'язку. На відміну від телевізійного сюжету, відеосюжет в

конвергентном ЗМІ не повинен містити інформацію, а він лише має

факультативний характер, в ньому слід уникати «розмовляючих голів» та

стенд-апів. Оптимальна тривалість відеосюжету для новинного конвергентного

ЗМІ – 60-100 секунд. Відеосюжет може включати інші мультимедійні-

елементи, як зауважив А. Захарченко [6, с. 73]. Подібним жанром є відеоісторія,

і ній журналіст розповідає про якусь подію або ситуацію, в якій є головні герої.

Відеоісторія містить інтерв'ю, сюжети з особистого життя героїв, закадрові

коментарі і відрізняється від відеосюжету тривалістю (до 10 хвилин) і

документалізмом, увагою до деталей та контрастів.

13

На сьогодні дуже актуальними є у засобах масової комунікації

відеоілюстрації. Це короткі ролики тривалістю від 3 до 30 секунд, які мають

закінчений сюжет, у якому є пряме відношення до певної частини тексту або

мультимедійної статті. Такий ролик не є самостійним закінченим об'єктом і

потребує контекст. Найчастіше він виконує роль ілюстрації до замітки.

Окремим явищем слід виділити стрімінг, які знаходяться у центрі події

та у прямому ефірі транслюють усе що відбувається. Слід зазначити, що

зазвичай, стрімери - це звичайні люди, але зараз і журналісти використовують

цей тип мовлення. Це теж саме, що і відеотрансляція з місця, де проходить той

чи інший захід. Потокове відео можна використовувати в репортажі з місця

події, з прес-конференції, масових заходів для створення ефекту максимальної

присутності і синхронізації події та інформації про нього. Відеотрансляція

може вестися одним журналістом або командою професіоналів з різних місць.

Також потокове відео служить сировиною для відеоілюстрацій, відеосюжетів,

відеоісторія тощо.

І найсучасніше використання відеофайлів – це інтерактивне відео, у

сюжет якого вбудовані посилання на інші мультимедійні елементи. У

найпростішому варіанті з'являються в певний момент мікробанери, які

пропонують перейти на пов'язане з контекстом розширення: відео, фотографії,

інфографіка, голосування, посилання тощо [12, c. 49]. Ці елементи можуть

відкриватися як в паралельних вікнах, так і в основному веб-вікні, перериваючи

або не перериваючи основний потік.

Мультимедійна публікація або мультимедійна стаття – це матеріал, який

будується на одній медійній платформі, за допомогою текстових та

аудіовізуальніх засобів, які у комплексі створюють об’ємну картину події.

Мультимедійна публікація обов’язково повинна поєднувати у собі текст та

декілька візуальних ефектів. Існують загальні рекомендації при підготовці

таких матеріалів, які сформулював О. Акопов:

1. Матеріал повинен складатися з різних елементів інформації.

14

2. Матеріал повинен знаходитися на платформі, яка підтримує усі

можливості відтворення різних форматів подачі інформації.

3. Кожен елемент матеріалу повинен доповнювати та розвивати

інформацію, але ні в якому разі не повторювати її та не спотворювати

загальний сенс.

4. Дуже важливо не розміщувати цікаву чи важливу інформацію у

глибину матеріалу, не проанонсувавши цей елемент.

5. Всю додаткову інформацію потрібно розміщувати за допомогою

гіперпосилань [1, с. 47].

Деякі медіаексперти радять мультимедійні публікації супроводжувати

інтерактивними вставками, всіляко залучати користувача до створення

інформаційного контенту. Це може бути: голосування, коментарі, опитування,

оцінка, тести тощо.

Таким чином, будь-яка тема, подія чи явище може бути представлено за

допомогою мультимедійних засобів. Важливо розуміти, який інструмент до

якого інформаційного приводу підходить. Від цього вибору буде залежати

доречність і обґрунтованість мультимедіа. Слід пам’ятати, що мультимедійні

сервіси повинні допомагати користувачеві побачити історію, зрозуміти її, а не

обтяжувати сприйняття читача. Та надмірність мультимедіа може відволікати

увагу респондентів від основної інформації, тому не потрібно зловживати

цими інструментами.

1.2 Вимоги до журналістики мультимедійного спрямування

Синергетичний ефект від поєднання форматів та виникнення

мультимедійної журналістики поставили такі умови, що журналісти повинні

бути універсальними та володіти усіма професійними навичками [13, с.49].

Наразі інтернет-ЗМІ необхідні універсальні фахівці, які зможуть швидко

адаптуватися до нових умов та навчитися користуватися усіма сучасними

технологіями, а також вчасно оволодівати новими інструментами, для

15 підготовки матеріалів високої якості та збагачення їх додатковими

мультимедійними елементами. Через це процес конвергенції у всьому світі

пов’язано з навчанням та перенавчанням журналістів [8, с.58].

Поняття «універсальний журналіст» часто замінюють такими

поняттями, як кросмедійний, мультимедійний чи конвергентний журналіст. Але

сенс залишається одним і тим самим: це фахівець, який може підготувати

матеріали абсолютно для усіх ЗМК та найголовніше – це мислити

мультимедійно, тобто розуміти всі тонкощі створення мультимедійних

публікацій. А. Базарова говорить, що концепція універсального журналіста, яка

стала особливо популярною через розвиток медіаконвергенції, майже завжди

знаходить своє втілення на практиці [2, с. 65].

Фахівці, які працюють у найвпливовіших зарубіжних ЗМІ, створили

список навичок, якими повинен володіти універсальний журналіст. Та у

багатьох статутах конвергентних засобів масової комунікації міжнародного

рівня, таких як BBC, прописано, що фахівець повинен одночасно вміти:

Писати матеріали для інтернет-видань, сценарії для телевізійних

сюжетів та тексту для аудіоподкастів. Адже зі всіма цими навичками журналіст

не раз буде користуватися при створенні публікацій. І всі ці складові дуже

важливі для сучасного ЗМК.

Перевіряти факти та знати інструменти фактчекінгу. Для того, щоб

кожен факт і цитата не спотворювали загальний текст та вся інформація

будувала реальну картину для суспільства. Та кожен журналіст повинен

пам’ятати, що тільки він несе відповідальність за опубліковані ним факти.

Вести прямі текстові та відеотрансляція. Одна з переваг Інтернету – це

оперативність та мобільність подання інформації, саме тому дуже важливо

швидко оприлюднювати факти та деталі події, а всі можливості для цього у

Інтернету є, тому кожен журналіст повинен вміти одразу писати чи

транслювати інформацію.

Знімати відео, працювати в кадрі, начитувати закадровий текст,

займатися монтажем, фотографувати та здійснювати панорамну зйомку. Все це

16 необхідно для ширшого висвітлення події, подати інформацію з усіх ракурсів,

щоб у респондентів не було навіть думки, що їх можуть обманювати. Як

зазначалося раніше, відео – це найдостовірніший формат подачі матеріалу, але

за умови, що воно є гарної якості та зняте на професійному рівні.

Створювати інтерактивний контент. Сучасна аудиторія інтернет-ЗМІ

хоче не тільки отримувати інформацію, але й створювати її, саме тому

інфографіка, тести, опитування чи різні ігри вже стали невід’ємною частиною

побудови матеріалів.

Працювати з базами даних. Вже декілька років викладається окремий

курс «Журналістика бази даних», де навчають журналістів працювати з

архівами, різними бібліотеками та базами даних, де можна почерпнути різну

корисну інформацію для побудови власного матеріалу чи навіть

журналістського розслідування.

Працювати у соціальних мережах. Кожен журналіст повинен

розумітися не тільки на трендах сучасної молоді, але й наслідувати їх. Таким

чином, збагачуючи аудиторію власного ЗМК та користуватися такою

можливостю, як спілкування на пряму з аудиторією.

Знати основи програмування та HTML. Ці навички потрібні для того,

щоб створити та налаштувати сайт, розуміти як він працює, як його покращити,

змінити чи додати якійсь модуль. Це дуже корисно при мультимедіатизації

публікацій. Адже для мультимедійних публікацій потрібні платформи, які

підтримують усі існуючі формати мультимедіа. Та це допоможе захистити свій

контент від зовнішніх втручань.

Знати основи маркетингу. Ці навички поможуть журналісти не тільки

створювати контент, а й поширювати його та продавати не тільки

респондентам, але й рекламодавцям [3, с.89].

Конвергентна редакція – це перспективна форма та нова модель

діяльності журналістського колективу. Вона дозволяє зробити роботу

журналістських кадрів більш оперативною, організованою і продуктивною.

Конвергентна редакція дозволяє готувати більш повноцінні матеріали,

17 поєднують в собі глибину газетної журналістики, емоційність відео і онлайнову

інтерактивність [14, с. 194]. Таким чином, багато редакцій змінює свою

спрямованість, переформатовується та видозмінюється на користь сучасних

технологій, збагачуючи свою аудиторію.

З одного боку здається, що перехід до конвергентних редакцій, де

будуть працювати лише мультимедійні журналісти добре, але дослідники

А. Качкаєва та І. Кирія бачать у цьому проблему: «Проблема переходу до

мультимедійності принципово полягає в тому, що такий перехід

супроводжується змінами традиційних обов'язків журналістів та редакторів в

новій структурі, а це, в свою чергу, як будь-яка реорганізація, пов'язане зі

складнощами управлінського характеру – як зробити так, щоб співробітники за

ті ж гроші (або майже за ті ж) виконували інші завдання, мали інший статус та

підпорядковувались іншим керівникам» [5, с. 57].

Але на практиці цієї проблеми не помітно, адже журналісти працюють та

вдосконалюють свій професіоналізм. Так, об'єднавши всі підрозділи в

конвергентну мультимедійну редакцію, побудовану на основі принципу

«відкритого простору», фізично помістивши всіх виробників контенту разом,

таким чином змогли об'єднати і уніфікувати процеси планування і логістики

[15, c. 204]. У підсумку це призвело до серйозної зміни процесу виробництва

новин. Кореспонденти, які створювали тексти, звичайно, не перетворилися в

професійних фотографів, а більд-редактори не стали випускати текстові новини

на стрічку, але у рядових журналістів відбулося різке розширення уявлення

того, де, як і хто може використовувати їх контент. Якщо раніше люди, які

пишуть, не хвилювалися, як буде проілюстрована їх новина, то зараз вони

стежать за цим, і якщо не можуть зробити фото самі, то підказують, де і яку

ілюстрацію краще знайти і поставити [5, c. 66].

Один із засновників жанру нової журналістики Т. Вулф стверджував, що

традиційна робота репортера, яка раніше обмежувалася зібранням інформації й

поданням голих фактів, починає радикально змінюватися. Тепер журналісти

більше часу проводять із майбутніми героями своїх нарисів. К. Синдюков

18 вважає, що ідея сконцентрована навколо поєднання правдивого фактологічного

опису, властивого для репортажу, і водночас розкриття внутрішнього світу

персонажів, що більш притаманне жанрам художньої літератури: романам,

новелам, оповіданням [21, с.34].

Зі слів Т. Вульфа Л. Шутяк виділяє чотири основних прийоми, властиві

стилістиці журналісту нового покоління:

1) вибудовування матеріалу сцена за сценою, коли оповідь раптово

переходить від одного епізоду до іншого, без довгих історичних екскурсів;

2) обов’язкова присутність репортера на місці події, детальна фіксація

діалогів персонажів, що дає змогу якнайкраще розкрити їхню особистість через

мовлення;

3) принцип “хамелеона”: можливість подивитися на певне явище очима

його учасників, постійна зміна точки зору, коли журналіст дозволяє собі

втрутитися у внутрішній світ очевидців події;

4) опис жестів дійової особи, її характеру, звичок, манери розмовляти,

інтер’єру, де відбувається подія тощо [24, с. 112].

Таким чином, конвергентна редакція – це актуальна модель

журналістського колективу. Вона дозволяє готувати більш яскраві, повноцінні

матеріали, що поєднують в собі інтерактивні і мультимедійні елементи. Для

функціонування таких редакцій необхідно ретельне планування, підготовка

журналістів, а також введення нової посади – мультимедійного продюсера. Та

найкращою платформою для створення мультимедійної редакції – є Інтернет,

адже він надає усі можливості для створення яскравого, наочного та цікавого

контенту, який цікавий людям різного професійного спрямування, віку,

інтересів та місця знаходження.

19

РОЗДІЛ 2

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

НА ПРАКТИЦІ

2.1 Мультимедійні засоби у ЗМІ «Репортер.UA» та «Z-city»

Інформаційний портал «Репортер.UA» працює на інформаційному ринку

міста Запоріжжя з 2008 року. Входить в Медіахолдинг «Репортер Запорожья»,

який належить Інні Артюх. На сьогодні посаду головного редактора посідає

Інна Нарбут, редакційний відділ складається з 4 осіб: фотокореспондент –

Андрій Глущенко, редактор новинної стрічки – Дмитро Шевляков, журналіст –

Ольга Кравченко, відеооператор – Олександр Гавриленко. Висвітлюються

новини світу, України та Запоріжжя. На сайті представленні такі рубрики:

влада і політика, події, товариство, здоров’я, культура, спорт, технології,

економіка, бізнес, курйози, окремим блоком представлені думки експертів та

досьє на депутатів та впливових людей міста Запоріжжя немає (див. стор. 29,

рис. А.1).

Що стосується мультимедійності на інформаційному порталі, то вона

представлена різна. У верхній частині головної сторінки встановлені плагіни

календаря, курсу валют. На головній сторінці у рубриці «Головне» закріплені

найвизначніші новини міста, України та світу у форматі слайд-шоу, новини

змінюються автоматично через 15 секунд, але є й окремі кнопки для

самостійної зміни. Далі йде стрічка новин зі статистичним фото та

гіперпосиланням у вигляді заголовку на повний текст новини. Окремим блоком

в нижній частині сторінки є опитування з актуальних проблем. Також є

можливість передивитися всі опитування, які колись були представлені на

сайті. З допомогою SMO-оптимізації на боковій панелі встановлені кнопки

соціальних мереж, за допомогою яких можна поділитися інформацією на свій

сторінці в Facebook, Vkontakte, Twitter, Google+, Mail.ru, LiveJournal,

Однокласники або підписатися на оновлення новин. Окремо пропонуються

20 фото- та відеоновини. Всі відео встановлюються за допомогою спеціального

плагіну з сайту Youtube. Фото пропонують передивлятися у формі фотогалереї,

з можливістю самостійного перегортання. Матеріали з фото та відео

публікуються з відповідною позначкою у заголовку (Наприклад: «Відео», або

«Фото»). Також, під кожним записом можна залишити коментар будь-якому

користувачеві, що свідчить про інтерактивність та відкритість порталу.

Особливістю порталу – є карта міста Запоріжжя, на якій наявні помітки

готелів та ресторанів, що стане помічником для туристів та допоможе в пошуку

певних закладів містянам.

Інформаційний портал «Z-city» створений у 2012 році, позиціонує себе як

інформаційно-розважальний ресурс, де публікується суспільно важлива та

актуальна інформація о подіях Запоріжжя та області. Належить портал

медіахолдингу ТОВ «Медіакомпанія «Слово». Куратор та головний редактор

проекту Богдан Василенко, редактор – Ірина Василенко. Раніше сайт існував

разом з газетою «Суббота+» та новини публікувалися та друкувались

паралельно. А після закриття газети у грудні 2016 року інформаційний портал

існує самостійно, але редакційний колектив залишився там самим. На сайті

представлені такі рубрики: новини культури, суспільства, спорту, влади, події.

Окремо виділяють «Україна», де публікуються новини України; «Публікації» –

матеріали на гострі суспільно-важливі теми; «Спецпроекти» – матеріали під

назвою казки, де в особливій саркастичній формі пишуть про проблеми

України та Запоріжжя; «Афіша» – найближчі культурні заходи, які відбудуться

в місті та «Таблоїд», але в останньому матеріалів поки що немає (див. стор. 29,

рис. А.2).

Головна сторінка ділиться на три інформаційні блоки: у першому

розміщені найважливіші новини, ми бачимо заголовок, гіперпосилання на

рубрику, одне фото та лід, а також гіперпосилання «читати далі», який

перенаправляє на сторінку з повною новиною; другий – це новинна стрічка, яка

регулярно оновлюються; третій блок – це рекламні банери та інтерактивні

засоби комунікації, фоторепортажі та відео.

21

Що стосується мультимедійних засобів, то вони представлені різнобічно.

Окрім стандартних відео та фото є графіка, анімація, аудіо та інші. У верхній

частині сторінки сайту розміщено іконки соціальних мереж для інтерактивності

користувачів, за їх допомогою можна поділитися публікаціями з сайту у

Vkontakte, Facebook, Twitter та Youtube. Окремим блоком на сайті розміщено

фоторепортажі, фото у цих матеріалах розміщені не галереєю, а в самому

тексті, вони доповнюють інформацію та ілюструють її. У матеріалах відео

немає, але віджет з ними є та він працює як гіперпосилання на відеоресурс

Youtube. Аудіо використовуються для підтвердження інформації подану в

матеріалі, тобто такий формат мультимедії виступає як доказ слів певної

людини. Окремо слід сказати за статистичні мультимедійні засоби, окрім

звичайних фото, використовуються шаржи, малюнки та карикатури. Такими

засобами ілюструють матеріали на гострі політичні теми та публікації з

саркастичним підтекстом.

Можна зробити висновок, що на інформаційному порталі «Репортер.UA»

представлено мультимедійні технології у вузькому діапазоні. Переглядаючи

новинний портал, ми можемо побачити фото-, відеоматеріали, бути учасником

опитування, поділитися інформацією з сайту на своїй сторінці в соціальних

мережах, дізнатися курс валют та подивитися адресу та місце розташування

готелів та закладів харчування міста. Але на сайті з мультимедійних технологій

не пропонують користувачам анімаційні та графічні зображення, інфографіку

статистичну чи динамічну, timeline, аудіоформати, графіки, діаграми,

використання відео та фото є лише у традиційному форматі. Все це свідчить

про недостатню розвиненість інформаційного порталу, обмежений спектр

можливостей сайту або його працівників. А на інформаційному порталі «Z-

city» наповнення є відповідним до сучасних вимог мультимедійних технологій.

Вони представлені у вигляді відео, аудіо, фото, графіки, карикатур та

інтерактивних засобів комунікації. Не пропонується користувачам інфографіка

та опитування. З чого можна зробити висновок, що в Запорізьких медіа

мультимедійність подання інформації є затребуваним, але журналісти та

22 працівники тільки починають знайомитись та опрацьовують нові технології, що

ми й бачимо на сайтах.

2.2 Використання мультимедійних технологій у власному проекті

Для оволодіння новими навичками використання мультимедійних

технологій, а також для того, щоб закріпити вже отримані знання раніше, було

створено власний сайт IlonaArt на ресурсі WordPress. Цей ресурс дозволяє

використання окрім основних плагінів, які встановлені в стандартній версії

сайту, встановлювати нові плагіни, за допомогою яких на власній сторінці

можна використовувати додаткові мультимедійні технології.

На власному сайті, який можна знайти за посиланням

ilonabekker.wordpress.com, знаходиться сторінка, розміщено три матеріали із

застосуванням мультимедійних технологій. У головній рубриці «Об аторе»

розміщено текст опису досягнень та сподівань від проекту автора, а також

графічне зображення власниці сайту (див. стор. 30, рис. Б.1).

За допомогою плагіну під назвою Photon можливе встановлення фото в

середині чи на початку тексту, а також зберігання окремих фото або галерей в

онлайн-облаці. Цей плагін працює за підтримкою сервісу Word Press Gallery,

який дозволяє встановлювати віджет та формувати слайд-шоу (див. стор. 30,

рис. Б.2). Так за допомогою цих технологій будуються всі матеріали на сайті,

але окремо слід відзначити слайд-шоу до матеріалу «Звезда года», в якому

розміщено фоторепортаж із заходу та слайд-шоу до матеріалу «Праздник

красоты и совершенства» з учасницями конкурсу краси (див. стор. 31, рис. Б.3).

У другому матеріалі розміщено допоміжний спосіб інтерактивного спілкування

на сайті – опитування. Його створено за допомогою сервісу Polldaddy, який

співпрацює з Word Press. Опитування додається за допомогою спеціальної

кнопки Add Poll в редакторі тексту, яка дозволяє формувати, редагувати та

створювати опитування під час написання тексту.

23

За допомогою плагіну Markdown розширюються можливості

інтерактивності публікації, через що кожен користувач може залишити

коментар під матеріалом. Також він дозволяє перевіряти правопис та

стилістичні особливості тексту, створювати повідомлення, формувати та

підтримувати стиль написання автора в інших публікаціях, для того щоб

залишалась автентичність матеріалів на сторінці. Він працює автоматично,

тому всі матеріали на сайті виконанні в одному стилі.

Щодо загрузок аудіо та відео форматів, то для цього необхідно мати на

сайті Word Press аккаунт Premium, який створюється за гроші. Але при великій

необхідності до матеріалів на цьому порталі можна додавати відео та

аудіоформати. Так, наприклад, для того, щоб додати відео за допомогою

плагіну Video Press, необхідно скопіювати з сайтів відеоресурсів, наприклад

таких як Youtube, HTML-код під відео та встановити його в режим редактора

матеріалів «Текст». Відео автоматично прийме вигляд звичного нам формату,

але буде посилатися на сторінку автора цього відео на Youtube. Таким чином

було використано два відео у матеріалах на власній сторінці. Що стосується

аудіофайлів, то вони розміщуються за допомогою сервісу Add News. За

допомогою спеціального скрипта, у якому вводяться назва та посилання на

трек, розміщуються аудіоформати mp3, mp4, ogg та wav. Або з сайту Sound

Cloud можна скопіювати спеціальний шорт-код, створений спеціально для

ресурсу Word Press, та встановити його в редактор тексту. Другий варіант був

використаний під час підготовки публікації «Incognito party в Mushroom».

Таким чином, за допомогою всіх вище перелічених форматів на власному

сайті було створено три публікації, у яких використано відео, аудіо, фото,

графіку та опитування, а також два слайд-шоу, що свідчить про сучасність та

різноплановість ресурсу. Цей сайт дозволив узагальнити знання про

мультимедійні технології, використаних на практиці та заснувати власну

сторінку з матеріалами про культурне життя міста Запоріжжя. За допомогою

цього порталу було закріплено навички побудування мультимедійних

матеріалів для інтернет-ресурсів.

24

ВИСНОВКИ

Із кожним днем мультимедійні технології дедалі активніше поширюються

в медіа-просторі. Вони трансформуються, через що створюються нові формати

та жанри. Мультимедійність – це особлива форма подання інформації, яка

дозволяє всебічно дізнатися про подію, користувач може не тільки прочитати

про неї, але й подивитися, послухати, піддатися ефекту присутності,

проаналізувати та дізнатися більше. Адже в мультимедійних публікаціях може

бути використано як один вид медійних технологій, таких як текст, графіка,

відео, аудіо, різні зображення, timeline та інше, а також їх різне поєднання, для

охоплення більшого об’єму інформації.

У сучасному світі використання мультимедійних технологій залежить від

можливостей ресурсу, на якому знаходяться публікації, від кваліфікації

журналіста чи працівника, який розташовує матеріали на сайті та від бажання

створювати нові формати, відповідати сучасним стандартам та знаходити нові

можливості для покращення свого ресурсу. Журналіст, який працює в

мультимедійної редакції повинен бути не тільки професіоналом, але й володіти

універсальними навичками, вміти працювати з візуальною інформацією, та

бути готовим до того, що майже кожен день необхідно буде вчитися новому,

пробувати нові інструменти.

Під час аналізу запорізьких інтернет-ЗМІ було виявлено, шо кожен

онлайн-ресурс – це учасник онлайнового ринку, який шукає способи

привернути увагу аудиторії та захопити все більші прошарки населення. Один

із способів досягнення цієї мети є створення унікального мультимедійного

контенту, який буде повністю відповідати запитам сучасної аудиторії.

На основі проведеного дослідження інструментів мультимедійної

журналістики і способів їх використання в запорізьких ЗМІ, можна зробити

наступний висновок: мультимедійна журналістика в Запоріжжі, безумовно

існує. Однак, вони не досконалі і працівники ще не знайшли своєї ніші, тому

експериментують та намагаються знайти свої ідеальні інструменти

25 привернення користувачів до інформаційного порталу. Передумовою

використання мультимедійної журналістики в Запоріжжі є те, що зараз існує

безліч сервісів для візуалізації інформації та подачі її не в традиційному

вигляді, який більше цікавий аудиторії. Більшість інструментів прості у

використанні і не вимагають особливих навичок. Проаналізовані видання

«Репортер.UA» та Z-city» вже освоїли безліч інструментів та активно

використовують їх. Наприклад: слайд-шоу, фотогалереї, відео, аудіо, карти,

засоби інтерактивності, шорт-коди на посилання в соціальних мережах та інше.

Під час підготовки курсової роботи також було створено власний проект

із використанням мультимедійних технологій. Сайт було створено на ресурсі

Word Press, на ньому опубліковано 3 матеріали з використанням відео, аудіо,

фото, графіки, слайд-шоу, опитування, відкрито засоби зворотного зв’язку за

допомогою коментарів під кожним записом. На своєму досвіді було доведено,

що у сучасному світі Інтернету використання мультимедійних технологій є

обов’язковим, адже таким чином всі записи стають більш наочними, цікавими,

всебічними та цікавими для користувачів. Доведено, що всі інструменти для

застосування мультимедіа є доступними, та навіть якщо ресурс не дозволяє

розміщувати відео та аудіо безкоштовно, за допомогою допоміжних ресурсів

існує можливість це зробити. Сьогодні використання мультимедіа – не просто

мода, а вже необхідність, це атрибут сучасного онлайн-ЗМІ.

Таким чином, можна зробити висновок, що мультимедійні елементи

допомагають привернути увагу аудиторії, урізноманітнити подачу новин, а

головне – покращити сприйняття інформації.

26

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акопов А. И. Типологические признаки сетевых изданий / А. И. Акопов.,

Ростов : Филол. вестник Рост. Университета. – 2000. – 95 с.

2. Базарова А. А. Гипертекстуальность как базовая характеристика интернет-

СМИ / А. А. Базарова // Актуальные вопросы филологических наук :

материалы междунар. науч. конф. – Чита : Издательство Молодой ученый,

2011. – С. 151-152.

3. Блокдва О. Интернет-СМИ как часть медиасистемы / О. Блокдва. М. :

Колос, 2013. – 190 с.

4. Броварська О. А. Мультимедійність, знак та інтерпретація тексту : до

проблем семіотичних студій у публіцистиці [Електронний ресурс] /

О. А. Броварська // Хмельницький інститут соціальних технологій

Університету «Україна». – 2015. – Режим доступу : goo.gl/iVk4gs.

5. Журналистика и конвергенция : почему и как традиционные СМИ

превращаются в мультимедийные / под ред. А. Г. Качкаевой. – М. : 2010. –

200 с.

6. Захарченко А. П. Інтернет-медіа : інтерактивний навчальний посібник для

курсу «Підтримка сайту» для студентів відділення «Видавнича справа та

редагування» / А. П. Захарченко. – Тернопіль : Крок, 2014. – 198 с.

7. Зиновьев И. В. Синтетические медиа будущего : мультимедийность и

мультиавторство / И. В. Зиновьев // Известия Уральского федерального

университета. — М. : Изд-во МСоЭС, 2013. — № 2 (113). — 271 c.

8. Интернет СМИ : Теория и практика : Учеб. пособие для студентов вузов

/ Под ред. М. М. Лукиной. – М. : Аспект Пресс, 2010. – 348 с.

9. Кирия И.В. Теоретические аспекты мультимедийности в СМИ // Пособие по

мультимедийной журналистике / под ред. А.Г. Качкаевой. - М. : Изд-во

МГУ, 2009. – 259 с.

27 10. Колісник О.М. Типологія Інтернет-ЗМІ як журналістикознавча проблема /

О. М. Колісник // Вісник Харківської державної академії культури. - 2010. -

Вип. 30. - С. 202-208.

11. Колесникова М. М. Основные виды сетевых СМИ и некоторые аспекты их

функционирования / М. М. Колесникова // Филологический вестник РГУ. –

2000. – № 1. – С. 25-31.

12. Кулаковська Х. Візуальний контент інтернет-ЗМІ: термінологічні засади

дослідження [Електроний ресурс] / Х. Кулаковська. – 2012. – Режим

доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S2

1REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_

S21P03=FILA=&2_S21STR=vkp_2012_6_9

13. Лукина М. М. СМИ в пространстве Интернета : учебное пособие /

М. М. Лукина, И. Д. Фомичева. – М. : Колос, 2005. – 87 с.

14. Луканина М. В. Текст средств массовой информации и конвергенция /

М. В. Луканина // Политическая лингвистика. – Екатеринбург, 2006. –

№ 20 –214 с.

15. Махинин Г. А. Мультимедийность как фактор развития сетевых СМИ на

современном этапе / Г. А. Махинин // Научная работа. – Казань : Галерия,

2013. – 245 с.

16. Медиаконвергенция и мультимедийная журналистика : материалы к

обучающим семинарам, 2010. – 146 с.

17. Мирошниченко А. А. Когда умрут газеты [Электронный ресурс] /

А. А. Мирошниченко. – 2010. – Режим доступа :

http://www.rulit.me/books/kogda-umrut-gazety-read-283876-1.html.

18. Мухамад Т. Медіатизація та мультимедійність екранної культури в

інформаційному суспільстві / Туркаві Мухамад., К. : Логос, 2014. – 242 с.

19. Никитенко А. А. Интерактивность в ряду типологических признаков

сетевых изданий [Электронный ресурс] / А. А. Никитенко. – 2007. –

28

Режим доступа :

http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tguwww.woa/wa/Main?textid=2001&l

evel1=main&level2=articles.

20. Сюндюков Н. К. Интернет - СМИ и особенности их функционирования /

Н. К. Сюндюков // Управленческое консультирование. – 2014. – Вып. 12

(74). – 191 с.

21. Чабаненко М. В. Застосування слайд-шоу в рубриках новин популярних

інтернет-видань як один із напрямів розвитку мультимедійності /

М. В. Чабаненко // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. –

2010. – № 4. – С. 84–88.

22. Чабаненко М. В. Образність в інтернет-журналістиці на прикладі

матеріалів львівського інтернет-видання «Zaxid.net» / М. В. Чабаненко //

Наукові записки інституту журналістики : наук. збірник [за ред.

В. В. Різуна] ; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2014. – Т. 54. – Січ.–берез.

– С. 241– 245.

23. Шутяк Л. М. Жанрово-стилістичні ознаки «нового журналізму» в

українських інтернет-ЗМІ та блогосфері / Л. М. Шутяк // К. : Освітас –

2013. – С. 112-116.

29

Додаток А

Приклади застосування мультимедіа запорізькими інтернет-виданнями

Рис. А. 1. Головна сторінка інформаційного порталу «Репотрер.UA»

15.04.17.

Рис. А. 2. Головна сторінка інформаційного порталу «Z-city» 15.04.17.

30

Додаток Б

Ілюстрації до творчого проекту

Рис. Б. 1. Використання графічного зображення та тексту в матеріалі «Об

авторе» (ilonabekker.wordpress.com) 15.04.17.

Рис. Б. 2. Слайд-шоу, виконане за допомогою віджету Word Press Gallery

(ilonabekker.wordpress.com) 15.04.17.

31

Рис. Б. 3. Прев’ю матеріалів, опублікованих на сайті

ilonabekker.wordpress.com 15.04.17.