БЗ

№ 10

-200

4/43

5

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ПОЖЕЖНИКА ЗАХИСНИЙЗагальні технічні вимоги та методи

випробовування(ISO 11613:1999, NEQ, EN 469:1995, NEQ)

ДСТУ 4366:2004

Видання офіційне

КиївДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ 4366:2004

ПЕРЕДМОВА1 РОЗРОБЛЕНО: Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МНС України,

Київський національний університет технологій та дизайну, Львівський інститут пожежної безпеки МНС України

РОЗРОБНИКИ: Б. Болібрух; М. Колосніченко, канд. техн. наук; С. Кухарішин (керівник розробки); А. Мичко, д-р техн. наук; Т. Полька, канд. техн. наук; В. Присяжнюк; В. Чучковський, канд. техн. наук

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2004 р. № 300 з 2005-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 11613:1999 Protective clothing for firefighters — Laboratory test methods and performance requirements (Захисний одяг для пожежників. Лабораторні методи випробовувань та технічні характеристики) в частині методу випробовувань щодо стійкості до дії теплового випромінювання, EN 469:1995 Protective clothing for firefighters — Requirements and test methods for protective clothing for firefighters (Захисний одяг для пожежників. Вимоги та методи випробовувань) в частині вимог та методу випробовувань щодо стійкості до дії підвищеної температури (теплостійкість) та в частині вимог та методу випробовувань щодо стійкості до дії відкритого полум’я

Ступінь відповідності — нееквівалентний (NEQ)Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТс.

1 Сфера застосування...................................................................................................................... 1

2 Нормативні посилання................................................................................................................... 1

3 Терміни та визначення понять.....................................................................................................З

4 Загальні технічні вимоги................................................................................................................ 4

4.1 Вимоги призначеності.............................................................................................................. 4

4.2 Вимоги надійності..................................................................................................................... 4

4.3 Вимоги щодо тривкості до зовнішніх чинників.................................................................... 4

4.4 Вимоги ергономіки.................................................................................................................... 4

4.5 Конструктивні вимоги............ .................................................................................................. 4

4.6 Вимоги до сировини, матеріалів та покупних виробів...................................................... 7

4.7 Комплектність............................................................................................................................8

4.8 Маркування................................................................................................................................8

4.9 Пакування...................................................................................................................................8

5 Методи випробовувань.................................................................................................................. 9

5.1 Визначання зовнішнього вигляду..........................................................................................9

5.2 Визначання маси та розмірів............................................................................................... 10

5.3 Випробовування на тривкість до дії теплового випромінювання та визначання коефіцієнта передавання тепла..........................................................................................10

5.4 Випробовування на тривкість до дії відкритого полум’я ................................................. 11

5.5 Випробовування на теплотривкість та визначання зміни лінійних розмірів після теплового впливу................................................................................................................... 11

5.6 Випробовування на тривкість до контакту з нагрітою до 400 °С твердою поверхнею............................................................................................... ................................ 12

5.7 Випробовування на водонепроникність..............................................................................13

5.8 Випробовування на тривкість до дії розчинів поверхнево-активних речовин............ 14

5.9 Визначання розривального зусилля матеріалу верху та з’єднувальних швів............ 15

5.10 Визначання роздирального зусилля матеріалу верху................................................... 15

5.11 Визначання зміни лінійних розмірів після мокрого обробляння..................................15

5.12 Випробовування на тривкість до багаторазового згину................................................ 15

5.13 Випробовування на холодостійкість..................................................................................15

5.14 Випробовування на тривкість до проникнення кислот та лугів ...................................15

5.15 Випробовування на паропроникність................................................................................15

ДСТУ 4366:2004

ДСТУ 4366:2004

5.16 Визначання питомого поверхневого електричного опору.............................................15

5.17 Випробовування щодо визначання тривалості світіння сигнальних смуг................. 16

5.18 Визначання жорсткості під час згину............................................................................... 16

5.19 Перевіряння відповідності сировини, матеріалів та покупних виробів......................16

5.20 Перевіряння показників надійності................................................................................... 16

5.21 Порядок проведення експлуатувальних випробовувань.............................................. 16

5.22 Порядок проведення полігонних випробовувань...........................................................17

Додаток А Показники якості ЗО пожежника та програми випробовувань.............................. 19

Додаток Б Схема пристрою з визначання тривкості матеріалу верху ЗО пожежникадо контакту з нагрітою до 400 °С твердою поверхнею...........................................21

Додаток В Схема пристрою з визначання водонепроникності матеріалів ЗО пожежникаметодом опору гідростатичному тиску...................................................................... 22

Додаток Г Схема пристрою з визначання водонепроникності та тривкості до дії розчинівповерхнево-активних речовин матеріалів ЗО пожежника методом кошеля....... 23

Додаток Д Анкета (відомості стосовно експлуатувальних характеристик ЗО пожежника,який випробовують у підрозділах оперативно-рятувальної служби)................... 24

Додаток Е Схема розташовання температурних перетворювачів на манекені..................... 27

Додаток Ж Схема вогневих випробовувань ЗО пожежника....................................................... 28

Додаток И Бібліографія.................................................................................................................... 29

ДСТУ 4366:2004

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ПОЖЕЖНИКА ЗАХИСНИЙЗагальні технічні вимоги та методи випробовування

ОДЕЖДА ПОЖАРНОГО ЗАЩИТНАЯОбщие технические требования и методы испытаний

PROTECTIVE CLOTHING FOR FIREFIGHTERS General technical requirements and test methods

Чинний від 2005-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАНЯЦей стандарт поширюється на захисний одяг пожежника загального призначення та тепло­

захисний одяг пожежника загального типу, використовувані як засоби індивідуального захисту людини під час гасіння пожеж та проведення пожежно-рятувальних робіт, і встановлює загальні технічні вимоги до них та методи випробовувань.

Стандарт не поширюється на тепловідбивальний одяг пожежника, захисний одяг пожежника ізолювального типу, засоби індивідуального захисту голови, кистей рук, ступень ніг, органів ди­хання, зору та слуху.

Вимоги щодо забезпеченості якості захисного одягу пожежника викладено у 4.1 — 4.9 цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯУ цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила

застосуванняДСТУ 2708-99 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок

проведенняДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначенняДСТУ 3004-95 Надійність техніки. Методи оцінки показників надійності за експерименталь­

ними данимиДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначенняДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Органі­

зація та порядок проведенняДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні

вимоги та методи випробуваньДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для га­

сіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань

ДСТУ 4047-2001 Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання. Технічні умови

ДСТУ 4125-2002 Одяг для захисту від дії тепла і полум’я. Метод оцінювання реакції мате­ріалів на дію теплового випромінювання (ISO 6942:1993, NEQ)

ДСТУ 4366:2004

ДСТУ ГОСТ 30157.1:2003 Полотна текстильні. Методи визначання зміни лінійних розмірів після мокрих оброблень або хімічного чищення. Режими оброблень (ГОСТ 30157.1-95, IDT)

ДСТУ ISO 3635-2004 Познаки розмірів одягу. Визначання та знімання мірок (ISO 3635:1981, IDT) ДСТУ ISO 13688-2001 Одяг захисний. Загальні вимоги (ISO 13688:1998, IDT)ДСТУ EN 532-2001 Одяг захисний. Захист від високої температури та полум’я. Метод ви­

пробування на обмеженість поширення полум’я (EN 532:1994, IDT)ГОСТ 9.301-86 Единая система защиты от коррозии и старения материалов изделий. По­

крытия металлические и неметаллические неорганические. Общие требования (Єдина система захисту від корозії та старіння матеріалів виробів. Покриви металеві та неметалеві неорганічні. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопас­ности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 12.1.044—89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин та матері­алів. Номенклатура показників та методи їх визначання)

ГОСТ 12.4.146-84 ССБТ. Материалы с полимерным покрытием для специальной одежды и средств защиты рук. Метод определения стойкости к действию кислот и щелочей (ССБП. Мате­ріали з полімерним покривом для спеціального одягу та засобів захисту рук. Метод визначання стійкості до дії кислот та лугів)

ГОСТ 15.004-88 Система разработки и постановки продукции на производство. Средства индивидуальной защиты (Система розробляння та постачання виробів на виробництво. Засоби індивідуального захисту)

ГОСТ 27.410-87 Надежность в технике. Методы контроля показателей надежности и планы контрольных испытаний на надежность (Надійність в техніці. Методи контролювання показників надійності та плани контрольних випробовувань на надійність)

ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимі­рювальні металеві. Технічні умови)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги та контролювання якості)

ГОСТ 3813-72 (ИСО 5081-77, ИСО 5082-82) Материалы текстильные. Ткани и штучные из­делия. Методы определения разрывных характеристик при растяжении (Матеріали текстильні. Тканини та штучні вироби. Методи визначання характеристик на розрив під час розтягування)

ГОСТ 7502-89 Рулетки измерительные металлические. Технические условия (Рулетки ви­мірювальні металеві. Технічні умови)

ГОСТ 8972-78 Кожа искусственная. Методы определения намокаемости и усадки (Шкіра штучна. Методи визначання намокання та висушування)

ГОСТ 8977-74 Кожа искусственная и пленочные материалы. Методы определения жестко­сти и упругости (Шкіра штучна та плівкові матеріали. Методи визначання жорсткості та пруж­ності)

ГОСТ 8978-75 Кожа искусственная и пленочные материалы. Методы определения устойчи­вости к многократному изгибу (Шкіра штучна та плівкові матеріали. Методи визначання стійкості до багаторазового згину)

ГОСТ 11209-85 Ткани хлопчатобумажные и смешанные защитные для спецодежды. Техни­ческие условия (Тканини бавовняні та змішані захисні для спецодягу. Технічні умови)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различ­

ных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды (Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання та транспортування в частині впливу кліматичних чинників зовнішнього середовища)

ГОСТ 15162-82 Кожа искусственная и синтетическая и пленочные материалы. Метод опре­деления морозостойкости в статических условиях (Шкіра штучна та синтетична та плівкові ма­теріали. Метод визначання морозостійкості в статичних умовах)

ДСТУ 4366:2004

ГОСТ 17074-71 Кожа искусственная. Метод определения сопротивления раздиранию (Шкіра штучна. Метод визначання опору роздиранню)

ГОСТ 17316-71 Кожа искусственная. Метод определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве (Шкіра штучна. Метод визначання розривальної навантаги та подовжування під час розриву)

ГОСТ 19616-74 Ткани и трикотажные полотна. Метод определения удельного поверхност­ного электрического сопротивления (Тканини та трикотажні полотнотна. Метод визначання пи­томого поверхневого електричного опору)

ГОСТ 22900-78 Кожа искусственная и пленочные материалы. Методы определения паро- проницаемости и влагопоглощения (Шкіра штучна та плівкові матеріали. Методи визначання паропроникності та вологопоглинання)

ГОСТ 23948-80 Изделия швейные. Правила приемки (Вироби швейні. Правила приймання) ГОСТ 24555-81 Система государственных испытаний продукции. Порядок аттестации испы­

тательного оборудования. Основные положения (Система державних випробовувань виробів. По­рядок атестації випробного устатковання)

ГОСТ 29122-91 Средства индивидуальной защиты. Требования к стежкам, строчкам и швам (Засоби індивідуального захисту. Вимоги до вистібів, строчок та швів)

ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)

ISO 3758:1991 Textiles — Care labeling code using symbols.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 3758:1991 Текстиль. Символи догляду, використовувані під час маркування*'*' Стандарт в Україні не прийнятий як національний і чинний документ на цей об'єкт стандартизації відсутній. Копію

міждержавного стандарту можна отримати у Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬУ цьому стандарті використано терміни щодо показників надійності, які встановлені в ДСТУ 2860,

та терміни щодо видів випробовувань, які встановлені в ДСТУ 3021.Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1 захисний одяг пожежника (ЗО пожежника)Спеціальний одяг, призначений для захисту пожежника від впливу небезпечних і шкідливих

чинників під час гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт3.2 рівень експлуатаційних властивостейЧисло, що визначає специфічну категорію експлуатувальних властивостей захисного одягу

в умовах дії на пожежника визначених значень температури довкілля, теплового випромінювання та відкритого полум'я

3.3 захисний одяг пожежника загального призначення (ЗОЗП)ЗО пожежника, призначений для захисту шкірного покриву, за винятком голови, кистей рук

та ступень ніг, і застосовний у діапазоні температур впливу на нього від мінус 40 °С до 185 °С, а також від дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 7 кВт/м2 та корот­кочасної дії відкритого полум’я тривалістю до 10 с, що відповідає першому рівню експлуатувальних властивостей

3.4 теплозахисний одяг пожежника загального типу (ТЗОЗТ)ЗО пожежника, призначений для захисту шкірного покриву, за винятком голови, кистей рук

та ступень ніг, і застосовний у діапазоні температур впливу на нього від мінус 40 °С до 300 °С, а також від дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 7 кВт/м2 та корот­кочасної дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 40 кВт/м2, помірної дії відкритого полум’я тривалістю до 15 с, що відповідає другому рівню експлуатувальних влас­тивостей

ДСТУ 4366:2004

3.5 фурнітураДеталі та комплектувальні вироби, які застосовують як застібки, додаткові кріплення та оз­

доблення ЗО пожежника3.6 пакет матеріалів (ЗО пожежника)Сукупність укладених у певній послідовності термостійких, водотривких, теплоізоляційних

та підкладкових шарів матеріалів, з яких виготовляють ЗО пожежника3.7 матеріал верху (ЗО пожежника)Зовнішній термостійкий шар пакета матеріалів, який забезпечує захист від дії високотемпе­

ратурного середовища, відкритого полум’я та контакту з нагрітими поверхнями3.8 водотривкий шар (ЗО пожежника)Матеріал, що входить до складу пакета матеріалів та призначений для захисту пожежника

від проникнення води, водних розчинів поверхнево-активних речовин

3.9 теплоізоляційний шар (ЗО пожежника)Матеріал, що входить до складу пакета матеріалів та призначений для захисту пожежника

від теплових впливів

3.10 тривалість залишкового горіння або тлінняПроміжок часу, протягом якого матеріал верху або пакет матеріалів горить з утворюванням

полум’я або тліє після видаляння джерела запалювання в умовах- проведення спеціальних ви­пробовувань.

4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИЗО пожежника повинен відповідати вимогам цього стандарту, нормативного документа на

конкретний вид ЗО пожежника, зразка-еталона, затвердженого згідно з ГОСТ 15.004, технічного опису на модель та бути виготовленим за технічною документацією, що затверджена у встанов­леному порядку.

4.1 Вимоги щодо призначеності4.1.1 Показники призначеності ЗО пожежника, їх норми та методи випробовувань наведено

у таблиці 1.4.2 Вимоги щодо надійності4.2.1 Вимоги надійності, вихідні дані до планування випробовувань на надійність установ­

люють в нормативному документі на конкретний вид ЗО пожежника відповідно до ДСТУ 3004 або ГОСТ 27.410. При цьому критеріями граничного стану ЗО пожежника вважають механічне та (або) термічне руйнування будь-якого з шарів пакета матеріалів, ниток в строчках швів ЗО пожежника та деформування фурнітури, які не підлягають ремонту за місцем експлуатуванняЗО пожежника.

4.2.2 Середній термін служби має бути:— ЗО пожежника, виготовленого з матеріалу з полімерним плівковим покривом — не менше

2 років;— ЗО пожежника, виготовленого з інших матеріалів — не менше 3 років.4.3 Вимоги щодо тривкості до зовнішніх чинників4.3.1 ЗО пожежника потрібно виготовляти у кліматичному виконанні У для категорії розмі­

щення 1 згідно з ГОСТ 15150.4.3.2 Показники стійкості ЗО пожежника до дії зовнішніх чинників наведено в таблиці 1.4.4 Вимоги щодо ергономікиПоказники ергономіки ЗО пожежника наведено у таблиці 1.4.5 Конструктивні вимоги4.5.1 ЗО пожежника повинен складатися з куртки та штанів або напівкомбінезона. Куртка

повинна закривати штани ЗО пожежника по довжині не менше ніж ЗО см.

ДСТУ 4366:2004

4.5.2 Конструкцією ЗО пожежника може бути передбачено можливість регулювання розміру одягу та припасування його до фігури за рахунок наявності спеціальних елементів.

4.5.3 Конструкція штанів або напівкомбінезона повинна забезпечувати можливість одягання виробу без знімання захисного взуття та мати накладки в ділянці колін.

Таблиця 1 — Показники якості ЗО пожежника, їх норми та методи випробовувань

Показник

Норми за видами ЗО пожежника

Методвипробовування

ЗГІДНО 3Примітка

зозп тзозт

Показники призначеності

1 Тривкість до дії теплового випромі­нювання за поверхневої густини те­плового потоку, с, не менше:

-7 кВт/м2;-4 0 кВт/м2

180Me встановлюють

18010

5.3 Випробову­вання

проводять на пакеті

матеріалів2 Тривкість до дії відкритого полум’я:

— тривалість залишкового горіння, с, не більше;— тривалість залишкового тління, с, не більше ніж

2

2

5.4

3 Тривкість до дії температури (теплостійкість), с, не менше:

— 185 °С,— 300 °С

300Не встановлюють

Не встановлюють 300

5.5Випробову­

вання проводять

на матеріалі верху

4 Тривкість до контакту з нагрітою до 400 °С твердою поверхнею, с, не менше ніж

3 7 5.6

5 Водонепроникність, с, не менше:— за методом кошеля;— за методом опору гідростатич­ному тиску 1000 мм вод. ст.

Водонеп

Не встановлюють

роникний

60 5,7

Випробову­вання

проводять на матеріалі

верху, водотривко­му шарі та

шві

6 Тривкість до дії розчинів поверх- нево-активних речовин, год, не менше ніж 3 5.8

Випробову­вання

проводять на матеріалі

верху та водотривко­

му шарі

7 Питомий поверхневий електричний опір, Ом, не більше ніж 1012 5.16

Випробову­вання

проводять на матеріалі

верху

ДСТУ 4366:2004

Кінець таблиці 1

ПоказникНорми за видами

ЗО пожежникаМетод

випробовування згідно 3 Примітка

зозп Т303Т

Показники тривкості до зовнішніх чинників

8 Розривальне зусилля матеріалу верху:

— по основі, Н, не менше ніж— по утоку, Н, не менше ніж

450450

550550

5,9Випробову­

вання проводять

на матеріалі верху

9 Розривальне зусилля шва, Н, не менше ніж 450 550 5.910 Роздиральне зусилля матеріалу верху:

— по основі, Н, не менше ніж— по утоку, Н, не менше ніж

2525

3535

5,10

11 Зміна лінійних розмірів після мок­рого оброблення, %, не більше ніж 5 3 5.11

Випробову­вання

проводять на пакеті

матеріалів

12 Зміна лінійних розмірів після те­плового впливу, %, не більше ніж 5 5.5

13 Тривкість до багаторазового згину, циклів, не менше ніж 50 000 5.12

Для матері­алів 3

полімерним покривом14 Холодотривкість, °С, не вище ніж мінус 40 5.13

15 Тривкість до проникнення кислот та лугів, год, не менше ніж 3 5.14

Випробову­вання

проводять на матеріалі

верху та водотривко­

му шарі

Показники ергономіки

16 Маса, кг, не більше ніж 5 5.2 Випробову­вання

проводять на ЗО

пожежника

17 Жорсткість під час згину, Н, не більше ніж 0,3 5.18

Для матері­алів з полі­

мерним покривом

18 Паропроникність, мг/см2 ■ год, не більше ніж 2 5.15

Випробову­вання

проводять на пакеті

матеріалів19 Коефіцієнт передавання тепла, %, не більше ніж Не встановлюють 60 5.3

4.5.4 Конструкцією ЗО пожежника має бути передбачено закріплення на куртку та штани або напівкомбінезон сигнальних смуг зі світловідбивального або флуоресцентного матеріалів шири­ною від ЗО мм до 50 мм. Площа поверхні сигнальних смуг на куртці повинна становити не менше ніж 0,2 м2, зокрема в ділянці грудей та спині не менше ніж 0,08 м2, на рукавах не менше ніж 0,12 м2. Площа поверхні сигнальних смуг на штанах або напівкомбінезоні повинна становити не менше ніж 0,05 м2 та розташовуватись по низу та вздовж бічних швів штанів. Тривалість світіння сиг­нальних смуг із фотолюмінесцентних матеріалів має бути не менша ніж 30 с.

ДСТУ 4366:2004

4.5.5 Рукави куртки в ділянці ліктя повинні мати накладки, а по низу напульсники або ман­жети з тканини або трикотажного полотна для запобігання прониканню води та інших рідин у підкостюмний простір.

4.5.6 Куртка ЗО пожежника повинна мати комір висотою не меншою ніж 10 см, в якому має бути передбачена можливість регулювання ступеня його прилягання в області шиї. У разі вико­ристання матеріалів, які можуть привести до пошкодження шкіри шиї по лінії вшивання коміра в горловину має бути настрочена накладка з м’якої тканини або матеріалу.

4.5.7 Конструкція ЗО пожежника повинна забезпечувати можливість його використовуваннязі спорядженням пожежника, зокрема, каскою пожежника, пожежним рятувальним поясом, засо­бами індивідуального захисту органів дихання та зору пожежника, пожежно-технічним озброєн­ням, радіостанцією, спеціальним захисним взуттям, засобами захисту рук, засобами локального захисту та тепловідбивальним комплектом, які виготовлені відповідно до вимог нормативних до­кументів на них.

4.5.8 Конструкція ЗО пожежника та фурнітура, яку застосовують, повинні давати змогу по­жежнику вдягати одяг протягом проміжку часу згідно з «Нормативами по пожежно-стройовій підго­товці» [1].

4.5.9 Конструкція ЗО пожежника та матеріали для його виготовляння повинні давати змогу пожежнику ефективно виконувати всі види діяльності під час гасіння пожеж та проведення по­жежно-рятувальних робіт.

4.5.10 ЗО пожежника кожного виду потрібно виготовляти не менше ніж трьох умовних розмірів згідно з ДСТУ ISO 3635.

4.5.11 Пакет матеріалів для виготовляння ЗО пожежника може складатися з термостійкого, водотривкого, теплоізоляційного та підкладкового шарів. Допустиме поєднання термостійкого та водотривкого шарів, теплоізоляційного та підкладкового шарів.

4.5.12 На куртці ЗО пожежника може бути розташована кишеня для радіостанції. При цьому всі зовнішні кишені повинні мати клапани, або конструктивно виконані так, щоб запобігати по­траплянню води, а для матеріалів з полімерним покривом кишені повинні мати отвори для стікання води та герметизацію швів настрочування кишень.

4.5.13 Куртка з центральною бортовою застібкою повинна мати захисний клапан за всією довжиною.

4.5.14 Фурнітура, яку застосовують в матеріалі верху, не повинна торкатися до внутрішньої поверхні теплоізоляційного шару.

4.5.15 Усі з’єднання деталей ЗО пожежника потрібно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 29122. Кількість з’єднань має бути мінімальна. ІІІви повинні бути загерметизовані.

4.5.16 Щоб зменшити фізіологічну навантагу в ЗО пожежника повинні бути передбачені вен­тиляційні отвори. Тривалість безперервного користування — не менше 3 год.

4.5.17 Кольорове рішення ЗО пожежника повинно забезпечувати добре естетичне сприйняття, можливість швидкого візуального виявляння пожежника в умовах обмеженої видимості, та за­безпечувати найменшу видимість забруднень. Кольори матеріалу верху, які рекомендовано — це темно-синій, темно-зелений, темно-червоний та чорний.

4.6 Вимоги до сировини, матеріалів та покупних виробів4.6.1 Вимоги до сировини, матеріалів та покупних виробів для виготовляння ЗО пожежника

(далі — сировина та матеріали) мають бути зазначені в нормативній документації на цю продукцію.4.6.2 Для виготовляння ЗО пожежника потрібно використовувати сировину та матеріали, які

дозволені Міністерством охорони здоров’я України та відповідають вимогам чинних норматив­них документів на них.

4.6.3 Сировина та матеріали повинні пройти випробовування з визначання токсичності про­дуктів горіння згідно з ГОСТ 12.1.044.

4.6.4 Для виготовляння ЗО пожежника недопустиме використовування сировини та матеріалів, які під час випробовувань виділяють продукти горіння 1-го та 2-го класів небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007.

ДСТУ 4366:2004

4.6.5 Сировина і матеріали не повинні проявляти місцево-роздратовну, шкірно-резорбтивну або алергенну дію та повинні пройти випробовування на біологічну інертність.

4.6.6 Металеву фурнітуру, яку застосовують для виготовляння ЗО пожежника, потрібно ви­готовляти з корозійностійкого матеріалу або мати захисний антикорозійний покрив, який за зовнішнім виглядом відповідає ГОСТ 9.301.

4.7 Комплектність4.7.1 До постаченого комплекту повинно входити:— комплект ЗО пожежника (відповідно до 4.5.1);— настанова (інструкція) з експлуатування згідно з ДСТУ ISO 13688.4.8 Маркування4.8.1 Кожну одиницю ЗО пожежника потрібно маркувати відповідно до вимог ДСТУ ISO 13688.4.8.2 На внутрішньому боці куртки (у нижньому правому куті) та підкладки пояса штанів ЗО

пожежника має бути нанесене марковання такого змісту:— назва, торговельна марка, товарний знак підприємства — виробника або інший засіб іден­

тифікації виробника;— місцеперебування підприємства — виробника;— назва виробу;— розмір ЗО пожежника згідно з ДСТУ ISO 13688 та номер партії;— позначення нормативного документа на продукцію;— місяць та рік виготовляння;— знак відповідності, згідно з ДСТУ 2296, про підтвердження факту сертифікації та реєстра­

ційний номер органу сертифікації в Системі УкрСЕПРО, що видав сертифікат відповідності;— гарантійний термін експлуатування ЗО пожежника;— познаки рівня діяльності згідно з ДСТУ ISO 13688;— піктограма типу захисту та застосування захисного одягу;— символи по догляду за виробом відповідно до нормативного документа на конкретний вид

ЗО пожежника згідно з ISO 3758.4.8.3 Реквізити марковання мають бути виразні, чіткі та зберігатися протягом усього терміну

експлуатування ЗО пожежника. Місце та спосіб маркування — згідно з нормативним докумен­том на конкретний вид ЗО пожежника. Мінімальна висота повинна бути:

— для шрифту — 2 мм;— для піктограм — 10 мм.4.8.4 Марковання наносять фарбою, яка не змивається. Фарба для марковання повинна

відрізнятись від кольору матеріалу підкладки ЗО пожежника, бути водостійка та здатна швидко висихати.

Спосіб нанесення фарби марковання повинен забезпечувати неушкодженість марковання протягом всього терміну експлуатування ЗО пожежника.

4.8.5 Познака знака відповідності, згідно з ДСТУ 2296, щодо підтвердження факту сертифі­кації та реєстраційний номер в Системі УкрСЕПРО органу сертифікації, який видав сертифікат відповідності, повинна бути нанесена на настанову щодо експлуатування виробу.

4.8.6 Транспортне марковання тари для ЗО пожежника, який постачають на внутрішній ринок, повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192 та нормативного документа на конкретний вид ЗО пожежника, а на експорт — вимогам контракту або договору.

4.9 Пакування4.9.1 Паковання повинне захищати комплект ЗО пожежника від механічних пошкоджень та

забруднення.4.9.2 Вид і спосіб паковання повинні відповідати зазначеним у нормативному документі на

конкретний вид ЗО пожежника. Маса брутто однієї упакованої одиниці з упакованими комплек­тами ЗО пожежника не повинна перевищувати 50 кг.

4.9.3 До кожної упакованої одиниці прикріплюють ярлик із зазначенням:— назва, торговельна марка, товарний знак підприємства-виробника або інший засіб іден­

тифікації виробника;

ДСТУ 4366:2004

— місцеперебування підприємства-виробника;— назва виробів;— номер партії;— позначення нормативного документа на продукцію;— місяць та рік виготовляння;— номера пакувальника;— кількості упакованих комплектів ЗО пожежника;— знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 про підтвердження факту сертифікації та реєстра­

ційний номер органу сертифікації в Системі УкрСЕПРО, що видав сертифікат відповідності.4.9.4 Ярлик потрібно прикріплювати до упакованої одиниці способом, який забезпечує його

неушкодженість.4.9.5 Настанову (інструкцію) щодо експлуатування, яку додають до кожного пакувального

місця, потрібно запаковувати таким чином, щоб забезпечити його неушкодженість під час транс­портування та зберігання.

5 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАНЬМетою випробовувань є визначання відповідності ЗО пожежника вимогам цього стандарту.

Випробовування, залежно від їх виду, проводять за переліком показників якості та програм ви­пробовувань, які наведено у таблиці А.1.

Засоби вимірювальної техніки, які використовують під час випробовувань ЗО пожежника, повинні бути вивірені, згідно з ДСТУ 2708, або піддати метрологічному атестуванню згідно з ДСТУ 3215, а випробовувальне устатковання атестувати згідно з ГОСТ 24555.

Перед проведенням випробовувань ЗО пожежника кондиціюють за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 24 год. У приміщеннях, де проводять випробову­вання ЗО пожежника потрібно створити також нормальні кліматичні умови згідно з ГОСТ 15150.

5.1 Визначання зовнішнього виглядуСуть методу полягає у визначанні відповідності зразків ЗО пожежника конструктивним ви­

могам, які висувають до ЗО пожежника, перевірянню його марковання та огляданню його на предмет пошкоджень, відсутності у нього порушень цілісності будь-яких конструктивних елементів, оздоблення тощо.

5.1.1 Готування до проведення випробовувань5.1.1.1 На випробовування надають не менше 3-х зразків від партії ЗО пожежника. Відби­

рання зразків проводять згідно з ГОСТ 23948.5.1.2 Проведення випробовувань5.1.2.1 Зовнішній вигляд зразків ЗО пожежника перевіряють візуально.5.1.3 Оформлення результатів випробовувань5.1.3.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити такі дані:— назву і адресу випробовувальної лабораторії;— місце проведення випробовувань;— назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробовувань);— мету проведення випробовувань;— характеристику і познаку зразка для випробовувань;— дату отримування зразків і дату проведення випробовувань;— опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його прово­

дила стороння організація;— умови готування зразків до випробовувань;— опис зразків для випробовувань;— умови випробовувань;— вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;— критерії відповідності та правила прийняття рішення;— висновки та вказівку, що результати випробовувань відносяться тільки до зразків, які

випробовували;— підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробовування.

ДСТУ 4366:2004

5.1.4 30 пожежника вважають таким, що витримав випробовування з визначання зовнішнього вигляду, якщо не виявлено видимих пошкоджень та порушень цілісності деталей, фурнітури, швів, відшарування та тріщин матеріалу верху і він відповідає вимогам 4.5.1 — 4.5.6, 4.5.10 — 4.5.13, 4.5.16, 4.5.17, 4.8.

5.2 Визначання маси та розмірівСуть методу полягає у визначанні маси комплекту одиниці ЗО пожежника та його розмірів.5.2.1 Засоби випробовуваньВаги для статичного зважування, згідно з ГОСТ 29329, з границею зважування 10 кг, ціною

поділки 0,01 кг та похибкою ± 0,01 кг.Лінійка вимірювальна металева, згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.Рулетка вимірювальна металева, згідно з ГОСТ 7502, з ціною поділки 1 мм.5.2.2 Готування до проведення випробовуваньНа випробовування надають по одному комплекту одиниці ЗО пожежника кожного умовного

розміру — всього не менше трьох.5.2.3 Проведення випробовувань5.2.3.1 Вимірюють масу кожного комплекту одиниці ЗО пожежника зважуванням його на вагах.5.2.3.2 Розміри кожного комплекту одиниці ЗО пожежника вимірюють за допомогою лінійки

та (або) рулетки згідно з нормативним документом на конкретний вид ЗО пожежника.5.2.4 Опрацювання результатів вимірюваньПід час визначання маси за результат беруть максимальне значення, яке виміряно.5.2.5 Оформлення результатів випробовувань5.2.5.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити такі дані:— назву і адресу випробовувальної лабораторії;— місце проведення випробовувань;— назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробовувань);— мету проведення випробовувань;— характеристику і познаку зразка для випробовувань;— дату отримування зразків і дату проведення випробовувань;— опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його прово­

дила стороння організація;— умови готування зразків до випробовувань;— опис зразків для випробовувань;— умови випробовувань;— вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;— метод випробовувань;— перелік засобів випробовувань (устатковання, засоби вимірювальної техніки та їх метро­

логічні характеристики);— фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислень) та

будь-які виявлені пошкодження;— похибку вимірювання;— критерії відповідності та правила прийняття рішення;— висновки та вказівку, що результати випробовувань відносяться тільки до зразків, які

випробовували;— підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробовування.5.2.5.2 ЗО пожежника вважають таким, що витримав випробовування, якщо його маса відпо­

відає 16 таблиці 1, а розміри — 4.5.10 .5.3 Випробовування на тривкість до д ії теплового випромінювання та визначання кое­

фіцієнта передавання теплаСуть методу полягає у визначанні тривалості дії теплового випромінювання певної густини,

за якого у матеріалів ЗО пожежника відбудуться зміни зовнішнього вигляду — деформування, обвуглювання, знебарвлювання, формування підпалин, загоряння, розплавлювання та визначання кількості тепла, що передається через зразок під дією теплового випромінювання.

Випробовування проводять згідно з ДСТУ 4125.

ДСТУ 4366:2004

5.3.1 Готування до проведення випробовувань5.3.1.1 Випробовуванням піддають 5 зразків матеріалу ЗО пожежника (далі — зразки мате­

ріалу) довжиною (230 ± 1) мм та шириною (70 ± 1) мм.Якщо ЗО пожежника виготовляється з пакета матеріалів, то випробовування проводять на

пакеті матеріалів.5.3.2 Оформлення результатів випробовувань5.3.2.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.3.2.2 Зразок матеріалу вважають таким, що витримав випробовування, якщо відсутні зміни

зовнішнього вигляду матеріалу (пакета матеріалів) — деформування, обвуглювання, знебарв­лювання, формування підпалин, загоряння, розплавлювання, коли час дії теплового випроміню­вання певної густини було вичерпано та значення коефіцієнта передавання тепла становить не більше 60 %.

5.4 Випробовування на тривкість до д ії відкритого полум’яСуть методу полягає у визначанні тривалості залишкового горіння та (або) залишкового тління

зразка матеріалу після дії на нього відкритого полум'я.Випробовування проводять згідно з ДСТУ EN 532. Як паливо використовують газ пропан,

бутан або їх суміш, згідно з ДСТУ 4047, із ступенем очищання не менше ніж 95 %.5.4.1 Готування до проведення випробовувань5.4.1.1 Випробовуванню піддають 6 зразків матеріалів довжиною (200 ± 1) мм та шириною

(160 ± 1) мм.5.4.1.2 Якщо ЗО пожежника виготовляють з пакета матеріалів, то випробовування проводять

на пакеті матеріалів.Тривалість контакту зразка матеріалів з полум’ям залежно від виду ЗО пожежника становить:— для зразка матеріалів ЗОЗП — 10 с;— для зразка матеріалів ТЗОЗТ — 15 с.5.4.2 Оформлення результатів випробовувань5.4.2.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.4.2.2 Зразок матеріалу вважають таким, що витримав випробовування, якщо тривалість

залишкового горіння та (або) залишкового тління відповідає 2 таблиці 1 коли тривалість дії відкри­того полум’я на нього буде вичерпано.

Такі самі результати випробовувань мають бути і після п’яти разів прання або чищення та (або) знезаражування випробовувальних зразків матеріалів за методом, який наведено в норматив­ному документі на конкретний виріб.

5.5 Випробовування на теплотривкість та визначання зміни лінійних розмірів після теп­лового впливу

Суть методу полягає у визначанні тривалості перебування зразків матеріалу у камері тепла за певної температури, за якої у цих зразків відбудеться деформування, спалахування, руйну­вання зовнішньої поверхні та (або) зміна його лінійних розмірів.

5.5.1 Засоби випробовуваньПристрій для закріплювання зразків.Камера тепла об’ємом не менше 0,01 м3, яка здатна створювати температуру випробову­

вання з похибкою ЇЇ регулювання не більше ± З °С.Лінійка металева, згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.Засіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 хв.Засіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 с.5.5.2 Готування до проведення випробовувань5.5.2.1 Випробовуванню піддають 5 зразків матеріалу довжиною (150 ± 1) мм та шириною

(150 ± 1) мм. Якщо ЗО пожежника виготовлений з пакета матеріалів, то випробовуванню підда­ють пакет матеріалів.

5.5.2.2 Зразки матеріалу нумерують та вимірюють їх розміри: довжину та ширину.

ДСТУ 4366:2004

5.5.2.3 Зразки матеріалу, які випробовують, розташовують у пристрої для закріплювання зразків так, щоб відстань між зразками і стінками камери тепла, у разі їх встановлювання в ка­мері, становила не менше ніж 50 мм. Крім цього, зразки не повинні торкатись один одного.

5.5.2.4 Встановлюють у камері тепла температуру згідно з 3 таблиці 1 залежно від виду ЗО пожежника та витримують її протягом (ЗО ± 1) хв до початку випробовувань.

5.5.3 Проведення випробовувань5.5.3.1 Пристрій для закріплювання зразків із зразками матеріалу встановлюють у камері тепла

та витримують протягом часу згідно з 3 таблиці 1. Під час встановлювання зразків матеріалу двері камери мають бути відкриті не більше ніж 7 с.

5.5.3.2 Після видаляння зразків матеріалу з камери тепла вони мають бути охолоджені за нормальних умов протягом не менше ніж 120 с та оглянуті. Після цього вимірюють розміри зразків матеріалу: довжину та ширину.

5.5.3.3 Результати вимірювань заносять у відповідні таблиці протоколу випробовувань.5.5.4 Опрацьовування результатів вимірювань5.5.4.1 Відносну зміну лінійних розмірів зразків матеріалу обчислюють за формулою:

а л З ; А .ю о %, 0 )

де А 0— довжина або ширина зразків матеріалу до початку випробовувань;Л1 — довжина або ширина зразків матеріалу після випробовувань.

5.5.5 Оформлювання результатів випробовувань5.5.5.1 Результати контролювання оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.5.5.2 Зразок матеріалу вважають таким, що витримав випробовування, якщо відсутні спа­

лахування, руйнування зовнішньої поверхні та зміна його розмірів не перевищує 5 % у будь-якому напрямку.

5.6 Випробовування на тривкість до контакту з нагрітою до 400 °С твердою поверхнеюСуть методу полягає у визначанні тривалості контакту зразка матеріалу з нагрітою до 400 °С

твердою поверхнею, за якого у цього зразка відбудеться спалахування або руйнування поверхні.5.6.1 Засоби випробовуваньЕлектропіч з об’ємом робочої камери не менше 0,004 м3, яка здатна створювати темпера­

туру випробовування.Тримач зразка, який забезпечує площу дотику зразка з нагрітою поверхнею не менше ніж

0,002 м2.Керамічна поверхня з термоелектричним перетворювачем (типу ХК — хромель-копелевий

або ХА — хромель-алюмелевий).Вторинний засіб вимірювання температури з границями вимірювання від 0 °С до 500 °С та

класом точності 0,5, на який виводять термоелектричний перетворювач.Засіб вимірювання часу з похибкою ± 0,4 с.5.6.2 Готування до проведення випробовувань5.6.2.1 Випробовуванням піддають 5 зразків матеріалу довжиною (220 ± 1) мм та шириною

(70 ± 1) мм. Якщо ЗО пожежника виготовлений з пакета матеріалів, то випробовуванню підда­ють лише матеріал верху.

5.6.2.2 Схему пристрою з визначання тривкості матеріалу верху до контакту з нагрітими твер­дими поверхнями наведено в додатку Б.

5.6.2.3 Зразок матеріалу закріплюють у тримачі.5.6.3 Проведення випробовувань5.6.3.1 За допомогою електропечі нагрівають керамічну поверхню до температури (400 ± 10) °С

та підтримують її протягом тривалості випробовування.5.6.3.2 Встановлюють на нагріту керамічну поверхню зразок матеріалу, що розташований у

тримачі. З моменту встановлювання зразка фіксують тривалість контакту. Тривалість контакту, залежно від виду ЗО пожежника, встановлюють згідно з 4 таблиці 1.

ДСТУ 4366:2004

5.6.3.3 Після закінчення контактування, тримач із зразком знімають з нагрітої керамічної поверхні. Після вилучання зразка матеріалу він має бути охолоджений за нормальних кліматич­них умов протягом не менше ніж 120 с та підданий зовнішньому огляду.

5.6.3.4 Результати випробовувань заносять до протоколу.5.6.4 Оформлювання результатів випробовувань5.6.4.1 Результати контролювання оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

3 5.2.5.1.5.6.4.2 Зразок матеріалу вважають таким, що витримав випробовування, якщо відсутні спа­

лахування та руйнування.5.7 Випробовування на водонепроникністьВипробовування зразків матеріалу та швів на водонепроникність проводять за одним із ме­

тодів залежно від виду ЗО пожежника:— ЗОЗП — методом кошеля. Суть цього методу полягає у визначанні проміжку часу, за якого

трапиться промокання шва або зразка матеріалу, що складений у формі кошеля, якщо на один з його боків налити визначену кількість води;

— ТЗОЗТ — методом опору гідростатичному тиску або методом кошеля. Суть методу опору гідростатичному тиску полягає у визначанні проміжку часу, за якого трапиться промокання шва або зразка матеріалу за певного гідростатичного тиску, що створюється на один з його боків.

5.7.1 Засоби випробовуваньПристрій з визначання водонепроникності матеріалів методом опору гідростатичному тиску,

схему якого наведено у додатку В.Пристрій з визначання водонепроникності матеріалів методом кошеля, схему якого наведено

у додатку Г.Засіб вимірювання часу з діапазоном вимірювання від 0 год до 3 год та похибкою ± 1 хв.Засіб вимірювання часу з похибкою ± 1 с.Лінійка металева — згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.5.7.2 Готування до проведення випробовувань5.7.2.1 Випробовуванню піддають чотири зразки матеріалу, два з них — повинні складатися

з двох частин, які з'єднані посередені швом. Розміри випробних зразків такі:— за методом опору гідростатичному тиску — діаметром (200 ± 1) мм;— за методом кошеля — довжиною (400 ± 1) мм та шириною (400 ± 1) мм.5.7.2.2 Водонепроникність матеріалу ЗО пожежника визначають:— для матеріалів без плівкового покриву зовнішнього шару — на пакеті матеріалів;— для матеріалів з плівковим покривом зовнішнього шару — на матеріалі верху.5.7.3 Проведення випробовувань5.7.3.1 Випробовування за методом опору гідростатичному тиску5.7.3.1.1 Випробовувальну камеру заповнюють до країв водою, яка відповідає ГОСТ 2874.

Сполучають поділку «0» на шкалі лінійки з рівнем води в мірному вмістищі переміщуванням лінійки.5.7.3.1.2 Зразок матеріалу ЗО пожежника, який повернений зовнішнім боком до низу, кла­

дуть разом з гумовим кільцем-ущільнювачем на основу випробовувальної камери, потім накри­вають кільцем з другим гумовим кільцем-ущільнювачем і щільно притискують за допомогою за­тискачів.

5.7.3.1.3 Відкривають кран, що розташований між резервуаром з водою і випробовувальною камерою, і протягом 60J5 с створюють тиск Ю00£5мм вод. ст. на зразок. Витримують зразок під зазначеним тиском протягом 60$5 с.

5.7.3.1.4 Протягом випробовування зразок матеріалу або шов оглядають та фіксують про­міжок часу, за який трапилось промокання зразка або шва (поява першої краплини води). Після зазначеної тривалості випробовувань припиняють дію тиску, вилучають зразок матеріалу та про­водять його огляд.

5.7.3.2 Випробовування за методом кошеля5.7.3.2.1 Зразок матеріалу закріплюють за периметром в пристрої таким чином, щоб він мав

форму кошеля та був повернений зовнішнім боком до води.

ДСТУ 4366:2004

5.7.3.2.2 В отриманий кошіль наливають воду. Висота рівня води від дна кошеля в його центрі має бути (100 ± 2) мм.

Зразок матеріалу залишають під дією води протягом не менше 3 год.5.7.3.2.3 Протягом випробовування зразок матеріалу та шов оглядають та фіксують час, за

який трапилось промокання зразка або шва (поява першої краплини води).5.7.4 Оформлення результатів випробовувань5.7.4.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.7.4.2 Шов та зразок матеріалу вважають такими, що витримали випробовування, якщо на

зворотній поверхні повністю відсутні краплини або сліди води.Такі самі результати випробовувань мають бути і після п’яти разів прання або чищення (для

матеріалів з плівковим покривом) випробних зразків за методом, який наведено в нормативному документі на конкретний виріб.

5.8 Випробовування на тривкість до д ії розчинів поверхнево-активних речовинВипробовування зразків матеріалу на тривкість до дії розчинів поверхнево-активних речо­

вин проводять методом кошеля. Суть цього методу полягає у визначанні проміжку часу, за якого трапляться зміни зовнішнього вигляду, обезбарвлювання, відшаровування захисного покриву зразка матеріалу, що складений у формі кошеля, якщо на один з його боків налити робочий розчин поверхнево-активних речовин.

5.8.1 Засоби випробовуваньПристрій з визначання стійкості до дії розчинів поверхнево-активних речовин матеріалів ЗО

пожежника методом кошеля, схему якого наведено у додатку Г.Засіб вимірювання часу з діапазоном вимірювання від 0 год до 3 год з похибкою вимірю­

вання ± 1 хв.Лінійка металева — згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.5.8.2 Готування до проведення випробовувань5.8.2.1 Випробовуванням піддають 2 зразки матеріалу довжиною (400 ± 1) мм та шириною

(400 ± 1) мм.5.8.2.2 В якості розчинів поверхнево-активних речовин використовують:— робочий розчин піноутворювача загального призначення згідно з ДСТУ 3789;— робочий розчин піноутворювача спеціального призначення згідно з ДСТУ 4041.5.8.2.3 Стійкість матеріалу ЗО пожежника до дії розчинів поверхнево-активних речовин ви­

значають:— для матеріалів без плівкового покриву — на пакеті матеріалів;— для матеріалів з плівковим покривом — на матеріалі верху.5.8.3 Проведення випробовувань5.8.3.1 Зразок матеріалу, який випробовують, закріплюють за периметром в пристрої таким

чином, щоб він мав форму кошеля та був повернений зовнішнім боком до розчину поверхнево- активних речовин.

5.8.3.2 В отриманий кошіль наливають розчин поверхнево-активних речовин у такій кількості, щоб висота рівня цього розчину від дна кошеля в його центрі становила (100 ± 2) мм.

Зразок матеріалу залишають під дією розчину протягом часу згідно з 6 таблиці 1.5.8.3.3 Протягом випробовування зразки матеріалу оглядають та фіксують проміжок часу,

за який трапились зміни зовнішнього вигляду: обезбарвлювання, відшаровування захисного по­криву матеріалів ЗО пожежника тощо.

5.8.4 Оформлення результатів випробовувань5.8.4.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.8.4.2 Зразок матеріалу вважають таким, що витримав випробовування, якщо не трапилось

змін зовнішнього вигляду, обезбарвлювання, відшаровування захисного покриву матеріалів ЗО пожежника коли час випробовувань буде вичерпано.

ДСТУ 4366:2004

Такі самі результати випробовувань мають бути і після п’яти разів прання або чищення (для матеріалів з плівковим покривом) матеріалу верху за методом, який наведено в нормативному документі на конкретний виріб.

5.9 Визначання розривального зусилля матеріалу верху та з ’єднувальних швів5.9.1 Випробовування з визначання розривального зусилля матеріалу верху та з’єднуваль­

них швів на відповідність 8 і 9 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 3813, а для матеріалів з плівковим покривом — згідно з ГОСТ 17316.

5.9.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно з 5.2.5.1.

5.10 Визначання роздирального зусилля матеріалу верху5.10.1 Випробовування з визначання роздирального зусилля матеріалу верху на відповідність

10 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 3813, а для матеріалів з плівковим покривом — згідно з ГОСТ 17074.

5.10.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно з 5.2.5.1.

5.11 Визначання зміни лінійних розмірів після мокрого обробляння5.11.1 Випробовування з визначання зміни лінійних розмірів пакету матеріалів після намо­

кання та висушування на відповідність 11 таблиці 1 проводять згідно з ДСТУ ГОСТ 30157.1, а для матеріалів з плівковим покривом — згідно з ГОСТ 8972.

5.11.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно з 5.2.5.1.

5.12 Випробовування на тривкість до багаторазового згину5.12.1 Випробовування з визначання тривкості матеріалу з полімерним покривом ЗО пожеж­

ника до дії багаторазового згину на відповідність 13 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 8978.5.12.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.13 Випробовування на холодостійкість5.13.1 Випробовування з визначання холодостійкості матеріалу з полімерним покривом на

відповідність 14 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 15162.5.13.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.14 Випробовування на тривкість до проникнення кислот та лугів5.14.1 Випробовування пакета матеріалів на тривкість до проникнення розчинів кислот та лугів

(сірчана кислота H2S04, соляна кислота НСІ, азотна кислота HN03, їдкий калій КОН, їдкий натр NaOH) 20 %-вої концентрації на відповідність 15 таблиці 1 проводять за методом згідно з ГОСТ 11209, а для матеріалів з плівковим покривом — згідно з ГОСТ 12.4.146.

5.14.2 Випробовування проводять на матеріалі верху та водотривкому шарі.5.14.3 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.15 Випробовування на паропроникність5.15.1 Випробовування з визначання паропроникності пакета матеріалів на відповідність 18

таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 22900.5.15.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.16 Визначання питомого поверхневого електричного опору5.16.1 Визначання питомого поверхневого електричного опору матеріалу верху на

відповідність 7 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 19616.5.16.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.

ДСТУ 4366:2004

5.17 Випробовування щодо визначання тривалості світіння сигнальних смугСуть цього методу полягає у визначанні тривалості світіння сигнальних смуг після опромі­

нення їх денним світлом.5.17.1 Засоби випробовуваньЗасіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 с.5.17.2 Готування до проведення випробовувань5.17.2.1 Випробовуванню піддають 5 зразків сигнальних смуг довжиною (220 ± 1) мм та ши­

риною (50 ± 1) мм.5.17.2.2 Зразки сигнальних смуг повинні мати однорідну поверхню без дефектів з зовнішнього

та виворітного боків.5.17.3 Проведення випробовувань5.17.3.1 Зразки сигнальних смуг витримують протягом не менше ніж 2 хв за денного світла.5.17.3.2 Розташовують зразки в темному (без доступу денного світла) приміщенні та вимі­

рюють тривалість світіння зразків.5.17.4 Опрацювання результатів випробовувань5.17.4.1 За тривалість світіння зразків беруть найменший проміжок часу, за яким відбува­

лось світіння зразків, що отримане під час випробовування 5 зразків сигнальних смуг.5.17.5 Оформлення результатів випробовувань5.17.5.1 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.17.5.2 Зразок сигнальної смуги вважають таким, що витримав випробовування, якщо три­

валість його світіння відповідає 4.5.4.5.18 Визначання жорсткості під час згину5.18.1 Визначання жорсткості матеріалу з полімерним покривом під час згину на відпо­

відність 17 таблиці 1 проводять згідно з ГОСТ 8977.5.18.2 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідно

з 5.2.5.1.5.19 Перевіряння відповідності сировини, матеріалів та покупних виробівВідповідність сировини, матеріалів та покупних виробів для виготовляння ЗО пожежника

вимогам чинних нормативних документів на них підтверджують висновком державної санітарно- епідеміологічної експертизи, сертифікатом відповідності та результатами вхідного контролювання, які подають на приймально-здавальні та сертифікаційні випробовування.

5.20 Перевіряння показників надійностіПеревірку показників довговічності ЗО пожежника проводять збиранням та опрацьовуванням

інформації, яку отримують в умовах підконтрольного експлуатування ЗО пожежника згідно з ДСТУ 3004.5.21 Порядок проведення експлуатувальних випробовувань5.21.1 Експлуатувальні випробовування ЗО пожежника проводять в підрозділах оперативно-

рятувальної служби під час гасіння пожеж та пожежно-рятувальних робіт.Експлуатувальним випробовуванням піддають не менше 5 дослідних зразків ЗО пожежника,

що відібрані методом випадкового відбирання.5.21.2 Збір необхідних даних щодо визначання експлуатувальних характеристик ЗО пожеж­

ника, який надано на експлуатувальні випробовування, проводять анкетування практичних робіт­ників оперативно-рятувальної служби. Пояснення щодо мети роботи, характеристики анкети та пояснення до способу заповнювання анкети повинна містити пояснювальна записка, яку обов’яз­ково додають до анкети. Зразок анкети щодо збирання відомостей стосовно експлуатувальних характеристик ЗО пожежника та пояснювальної записки до неї наведено у додатку Д.

5.21.3 Результати випробовувань оформлюють протоколом, який повинен містити дані згідноз 5.2.5.1. та базуватись на даних, які містять анкети щодо збирання відомостей стосовно експ­луатувальних характеристик ЗО пожежника.

ДСТУ 4366:2004

5.22 Порядок проведення полігонних випробовувань5.22.1 Засоби випробовуваньКамера тепла з такими технічними характеристиками:— довжина, м, не менше — 2;— ширина, м, не менше — 2;— висота, м, не менше — 2;— діапазон температур від 50 °С до 350 °С;— похибка регулювання температури ± 10 °С.Термоелектричний перетворювач (не менше 4 шт.) з класом точності 2 в діапазоні темпе­

ратур від 0 °С до 1200 °С.Температурний перетворювач (7 шт.) з похибкою вимірювання ± 0,5 °С в діапазоні темпе­

ратур від 18 °С до 50 °С.Контрольно-вимірювальний прилад з класом точності 0,5.Модельні вогнища пожежі (не менше 2 шт.).Вимірювальний перетворювач теплового потоку з діапазоном вимірювання від 0 кВт/м2 до

50 кВт/м2 та відносною похибкою ± 10 % (не менше ніж 2 шт.).Засіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 с.Манекен з параметрами виміру зросту від 170 мм до 176 мм , обхвату грудей від 88 мм до

92 мм, обхвату талії від 68 мм до 72 мм виготовлений з важко-або негорючого матеріалу (дерево, яке оброблене антипіренами; кераміка тощо).

5.22.2 Готування до випробовувань5.22.2.1 Випробовуванням піддають 3 зразки готових виробів ЗО пожежника, що пройшли

перевіряння зовнішнього вигляду згідно 5.1.5.22.2.2 Перед проведенням випробовувань зразки ЗО пожежника мають бути кондиційовані

(витримані) протягом 24 год за температури (20 ± 3) °С та відносної вологості не більше ніж 60 %.5.22.3 Проведення випробовувань5.22.3.1 Перевіряння ергономічних показників5.22.3.1.1 Перевіряння ергономічних показників проводять під час тренувальних занять: одя­

гання випробовувачів в ЗО пожежника та виконання фізичних вправ для адаптації випробову- вачів (присідання, нахили тулуба вперед та вбік, змінні махові рухи руками та ногами, ходіння). При цьому звертають увагу на зручність надягання і знімання ЗО пожежника, зручність викорис­товування та надійність фурнітури.

За допомогою секундоміра вимірюють тривалість одягання випробовувача в ЗО пожежника за нормативний час.

5.22.3.1.2 Під час перевіряння ергономічних показників визначають можливість виконування в ЗО пожежника різних видів робіт від легкої до важкої, які містять такі її різновиди: відкривання та закривання вентилів (засувок) на трубопроводах, розбирання будівельних конструкцій, ева­куацію (рятування) випробовувача з небезпечної зони, роботу з різними видами пожежно-технічного оснащення.

Обов’язковим є виконання робіт, що пов’язані з подоланням сходових маршів, підйомів та спусків по переносних драбинах, містках та саморятування за допомогою рятувальної мотузки.

5.22.3.1.3 Під час перевіряння ергономічних показників звертають увагу на зручність вико­нання таких вправ: піднімання вантажу, підіймання ніг та рук, повертання голови, ходіння, біг, а також різних рухів, що імітують роботу з різними видами пожежно-технічного оснащення.

5.22.3.1.4 Після тренувальних занять здійснюють опитування випробовувачів про їхнє суб’єк­тивне відчуття та проводять візуальне оглядання виробів.

5.22.3.1.5 Перелік виконаних робіт та суб’єктивне оцінювання випробовувачів щодо випро­бовування виробів заносять до протоколу випробовувань.

5.22.3.2 Випробовування ЗО пожежника в тепловій камері5.22.3.2.1 Перед випробовуванням на поверхні манекена закріплюють температурні пере­

творювачі з похибкою вимірювання ± 0,5 °С. Розташування температурних перетворювачів на ма­некені здійснюють згідно зі схемою додатка Е.

5.22.3.2.2 На манекен одягають натільну білизну, костюм військовий польовий (штани або напівкомбінезон та куртка, які виготовлені з бавовняної або напівбавовняної тканини).

ДСТУ 4366:2004

5.22.3.2.3 Після цього на манекен одягають комплект ЗО пожежника, який випробовують.5.22.3.2.4 Перед встановлюванням манекена в теплову камеру в ній задають температуру

повітря (75 ± 5) °С і витримують ЇЇ протягом (ЗО ± 1) хв.5.22.3.2.5 Після завершення прогрівання теплової камери манекен, одягнений у ЗО пожеж­

ника, встановлюють в ній так, щоб відстань між манекеном та кожною стінкою теплової камери становила не менше ніж 0,7 м.

5.22.3.2.6 Температуру повітря в тепловій камері підвищують до значення згідно з 3 таб­лиці 1 залежно від виконання ЗО пожежника (ЗОЗП або ТЗОЗТ) та витримують манекен протя­гом (60 ± 1) с.

5.22.3.2.7 Під час випробовувань контролюють температуру на поверхні манекена. У разі досягнення температури на поверхні манекена вище 45 °С випробовування зупиняють.

5.22.3.2.8 У разі отримування позитивних результатів, випробовування продовжують. Після вилучання манекена з теплової камери перевіряють візуально зовнішній вигляд ЗО пожежника. Результати випробовувань заносять до протоколу.

5.22.3.3 Вогневі випробовування ЗО пожежника.5.22.3.3.1 Вогневі випробовування ЗО пожежника проводять за схемою, яку наведено у до­

датку Ж. В робочій зоні випробовувань створюють такі умови випробовувань:— теплове випромінювання з поверхневою густиною потоку від 5 кВт/м2 до 7 кВт/м2;— підвищена температура від 150 °С до 200 °С.5.22.3.3.2 Після створювання в робочій зоні умов випробовувань манекен, екіпірований згідно

з 5.21.3.2.1 — 5.21.3.2.3, встановлюють в робочій зоні, де він перебуває не менше ніж 5 хв.5.22.3.3.3 Під час випробовувань контролюють температуру на поверхні манекена.5.22.3.3.4 У разі досягнення температури на поверхні манекена вище 45 °С випробовування

зупиняють. У разі отримання позитивних результатів подальші випробовування здійснюють ви- пробовувачі.

5.22.3.3.5 Випробовувачі, у кількості трьох чоловік, по черзі заходять в робочу зону і пере­бувають там від 3 хв до 5 хв.

5.22.3.3.6 Під час перебування в робочій зоні випробовувачі виконують комплекс фізичних вправ: присідання, нахиляння тулуба вперед і вбік, змінні махові рухи руками і ногами, ходіння, підіймання і перенесення вантажу та рухи, що імітують роботу з різними видами пожежно-техніч- ного оснащення.

5.22.3.3.7 Після виходу з робочої зони випробовувачі знімають ЗО пожежника.5.22.3.3.8 Проводять опитування випробовувачів про їх самопочуття, умови роботи в ЗО пожеж­

ника, суб'єктивні оцінювання і відчуття, а також перевіряють візуально зовнішній вигляд виробів.5.22.3.3.9 Результати випробовувань, опитування випробовувачів та перевіряння зовнішнього

вигляду виробів заносять до протоколу випробовувань.

ДСТУ 4366:2004

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЗО ПОЖЕЖНИКА ТА ПРОГРАМИ ВИПРОБОВУВАНЬ

ДОДАТОК А(обов'язковий)

Таблиця А.1

Показники якості та види випробовувань

Приймальні Приймально-здавальні

Періодичні Сертифі­каційні

ВимогиЗГ ІД Н О 3

Метод випробо­вувань згідно 3

1 Зовнішній вигляд + + - +4.5.1 — 4.5.6,

4.5.10 — 4.5.13, 4.5.16, 4.5.17,

4.8

5.1

2 Маса та розміри + + + + 16 таблиці 1, 4.5.10

5.2

3 Тривкість до дії теплового випромінювання + - - + 1

таблиці 1 5.3

4 Тривкість до дії відкритого полум’я + - + + 2

таблиці 1 5.4

5 Теплотривкість + - + + 3таблиці 1 5.5

6 Тривкість до контакту з нагрітими до 400 °С твердими поверхнями

+ - + + 4таблиці 1 5.6

7 Водонепроникність + - + + 5таблиці 1 5.7

8 Тривкість до дії розчинів поверхнево-активних речовин

+ - + + 6таблиці 1 5.8

9 Питомий поверхневий електричний опір

+ - + + 7таблиці 1 5.16

10 Зусилля на розрив верху матеріалу

+ + + + 8таблиці 1 5.9

11 Зусилля на розрив шва + + + + 9таблиці 1 5.9

12 Зусилля на роздирання верху матеріалу + + + + 10

таблиці 1 5.10

13 Зміна лінійних розмірів після мокрого обробляння

+ + + + 11таблиці 1 5.11

14 Зміна лінійних розмірів після теплового впливу

+ - + + 12таблиці 1 5.5

15 Тривкість до багаторазо­вого згинання + - + +

13таблиці 1 5.12

ДСТУ 4366:2004

Кінець таблиці А.1

Показники якості та види випробовувань

Приймальні Приймально-здавальні

Періодичні Сертифі­каційні

Вимоги згідно 3

Метод випробо­вувань згідно 3

16 Холодотривкість + - + + 14таблиці 1 5.13

17 Тривкість до проникнення кислот та лугів + - + + 15

таблиці 1 5.14

18 Жорсткість під час згину + - + + 17таблиці 1 5.18

19 Паропроникність + - + + 18таблиці 1 5.15

20 Коефіцієнт передавання тепла + - - + 19

таблиці 1 5.3

21 Тривалість світіння сиг­нальних смуг + + + + 4.5.4 5.17

22 Відповідність сировини, матеріалів та покупних виробів

+ + + - 4.6 5.19

23 Експлуатувальні випробо­вування

+ - - - 4.5 5.21

24 Полігонні випробовування + - - - 4.5 5.22

Примітка. Знак « + » — випробовування проводять; знак « - » — випробовування не проводять.

ДСТУ 4366:2004

СХЕМА ПРИСТРОЮ З ВИЗНАЧАННЯ ТРИВКОСТІ МАТЕРІАЛУ ВЕРХУ ЗО ПОЖЕЖНИКА ДО КОНТАКТУ

З НАГРІТОЮ ДО 400 °С ТВЕРДОЮ ПОВЕРХНЕЮ

ДОДАТОК Б(довідковий)

1 — випробовувальний зразок матеріалу верху; 2 — керамічна пластина;З — тримач; 4 — термоелектричний перетворювач.

Рисунок Б.1

ДСТУ 4366:2004

СХЕМА ПРИСТРОЮ З ВИЗНАЧАННЯ ВОДОНЕПРОНИКНОСТІ МАТЕРІАЛІВ ЗО ПОЖЕЖНИКА МЕТОДОМ

ОПОРУ ГІДРОСТАТИЧНОМУ ТИСКУ

ДОДАТОК В(довідковий)

1 — лінійка; 2 — резервуар з водою, який створює тиск на зразок; З — трубка для вимірювання тиску на зразок;4 —кріплення трубки з лінійкою до резервуара; 5 — кран подавання води до випробовувальної камери;6 — трубка для видаляння повітря з випробовувальної камери під час її заповнювання водою; 7 — випробовуваль- ний зразок матеріалу; 8 — кільце затискування зразка; 9 — гумові кільця-ущільнювачі; 10 — випробовувальна камера; 11 — основа випробовувальної камери; 12 — затискачі; 13 — кран трубки для видаляння повітря з випро­бовувальної камери; 14 — зливний кран.

Рисунок В.1

ДСТУ 4366:2004

СХЕМА ПРИСТРОЮ З ВИЗНАЧАННЯ ВОДОНЕПРОНИКНОСТІ ТА ТРИВКОСТІ ДО ДІЇ РОЗЧИНІВ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН

МАТЕРІАЛІВ ЗО ПОЖЕЖНИКА МЕТОДОМ КОШЕЛЯ

ДОДАТОК Г(довідковий)

1

1 — затискачі; 2 — кільце притискальне; 3 — кільце установлювальне; 4 — випробовувальний зразок матеріалу; 5 — ніжка.

Рисунок Г.1

ДСТУ 4366:2004

А Н К Е Т А (відомості стосовно експлуатувальних характеристик

ЗО пожежника, який випробовують у підрозділах оперативно-рятувальної служби)

ДОДАТОК Д(довідковий)

1. Адреса та номер частини оперативно-ря­тувальної служби. Номери телефонів2. Виробник ЗО пожежника, тип (вид) ЗО по­жежника, та кількість його комплектів3. Термін, протягом якого комплекти ЗО пожежника перебували у експлуатуванні та кількість виїздів в них на пожежу4. Загальний час використання ЗО пожежни­ка під час здійснення оперативно-тактичних дій до повного зносу (після чого ЗО пожеж­ника не придатний до подальшого викорис­товування), 1 — 3 приклади

1. ШВИДКІСТЬ о д я га н н я (вказати фактичний середній час у караулі)__________________________________

2. Зручність під час роботи та носіння____________________________________________(зручно, достатньо зручно, незручно)

3. Схильність до промокання під дією води, розчинів поверхнево-активних речовин

(промокає, не промокає)

4. Захист від дії агресивного середовища (кислоти, лугу тощо)

(захищає, не захищає, погано захищає)

5. Захист від теплової дії чинників пожежі_________________

(захищає, не захищає, погано захищає)6. Захист від впливу навколишнього середовища (опади, вологість тощо)

(захищає, не захищає, погано захищає)

6.1 За яких максимальних температур використовували (найнижчі, найвищі) та фізіологіч­ний стан користувача у цей час (описати забезпечення рівня комфорту)

ДСТУ 4366:2004

7. Втрата зовнішнього вигляду в процесі експлуатування __________________(описати)

8. Можливість чищення або прання _________________________________________(можливо, неможливо)

8.1 Спосіб, за допомогою якого виконували чищення або прання

(машинне, ручне, комбіноване або інше)

8.2 Які мийні засоби використовували_______________________________________

8.3> Чи досягли бажаного результату________________________________________(так, ні)

9. Здатність до відновлювання, ремонту пошкоджень_________________________(здатний, не здатний)

9.1 Які елементи, деталі замінювали або вимагають заміни__________________

9.2 Найбільш ушкоджувані місця, елементи

10. Дизайн, естетика зовнішнього вигляду

11. Зауваження до конструкції, матеріалу, пропозиції щодо вдосконалювання та інші по­бажання з цього приводу______________________________________________________________

(займана посада, спеціальне звання, підпис, П.І.Б., телефон оформлювача анкети)

« ____ » ___________20____р.

ДСТУ 4366:2004

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАдо анкети

(відомості стосовно експлуатувальних характеристик захисного одягу пожежника, який випробовують у

підрозділах оперативно-рятувальної служби)

1 МЕТА РОБОТИ

Метою роботи є збір відомостей стосовно експлуатувальних характеристик, а також визна­чання можливих шляхів доопрацювання захисного одягу щодо конструкції та використаних ма­теріалів, розробляння нових моделей захисного одягу пожежника.

2 ХАРАКТЕРИСТИКА АНКЕТИ

Питання анкети охоплюють такі області відомостей стосовно ЗО пожежника:— характеристики надійності (здатність до відновлювання та ремонту, ушкоджуваність тощо);— теплозахисні властивості (захист від теплових впливів, захист від дії відкритого полум’я,

захист під час контакту з гарячими твердими поверхнями);— захисні властивості (захист від дії води, розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР),

кислот, лугів тощо);— показники ергономіки (тривалість одягання, зручність під час роботи та носіння).

З ПОЯСНЕННЯ ДО СПОСОБУ ЗАПОВНЮВАННЯ АНКЕТИ

Відповіді на запитання анкети надавати у відповідних графах, у відведених місцях. Якщо відповідь займає більше місця ніж відведено у графі анкети, її можна додати до анкети на окре­мому аркуші з вказанням номера запитання і з наведенням тексту запитання.

По закінченні заповнювання анкети вказати прізвище, ім’я та по батькові виконавця (компе­тентного співробітника) та його службовий (контактний) телефон.

ДСТУ 4366:2004

СХЕМА РОЗТАШОВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ НА МАНЕКЕНІ

ДОДАТОК Е(обов’язковий)

1 — температурний перетворювач № 1 (груди); 2 — температурний перетворювач № 2 (живіт); З — температурний перетворювач № 3 (коліно);4 — температурний перетворювач № 4 (плече); 5 — температурний перетворювач № 5 (передпліччя); 6 — температурний перетворювач № 6 (спина);7 — температурний перетворювач № 7 (поперек).

Рисунок Е.1

27

СХЕМА ВОГНЕВИХ ВИПРОБОВУВАНЬ ЗО ПОЖЕЖНИКА

ДСТУ 4366:2004

ДОДАТОК Ж(довідковий)

1 — модельні вогнища пожежі (не менше 2 шт.); 2 — контрольно-реєструвальна апаратура;З — захисний екран; 4 — робоча зона випробовувань; 5 — термоелектричні перетворювачі (не менше 4 шт.); б — манекен; 7 — вимірювальні перетворювачі теплового випромінювання

(не менше 2 шт.).

Рисунок Ж.1

28

ДСТУ 4366:2004

БІБЛІОГРАФІЯ1 Нормативи по пожежно-стройовій підготовці, введено в дію ГУДПО МВС України з 1 січня

1996 року

ДОДАТОК И(довідковий)

13.340.10

Ключові слова: одяг пожежника захисний, показники якості, показники захисту, технічні ха­рактеристики, технічні вимоги, методи випробовувань.

29