Великий бухгалтерський семінар · 2) текст cтаттi 12...

Великий бухгалтерський семінар

Оплата праці, відпустки, мобілізація, ЄСВ, ПДФО, звітність, с. 3

Податок на прибуток, ПДВ, фінансові витрати, с. 8

Адміністрування податків: останні зміни та роз’яснення, с. 18

Київ, 10 липня

Лектори: Людмила Тимофєєва, головний спеціаліст АФ «Контракти-Аудит», аудитор, податковий консультант, фахівець з питань оподаткування прибутку підприємств та ПДВ

Володимир Блотнер, керуючий партнер АФ «Контракти-Аудит», аудитор, член САУ, фахівець з питань контролю та ревізій господарюючих суб’єктів, голова Клубу бухгалтерів м. Києва

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, фахівець з питань оплати праці та кадрового діловодства, трудового права, постійний автор тижневика «Дебет-Кредит»

Ганна Бикова, керівник київської редакції та провідний автор тижневика «Дебет-Кредит», податковий консуль-тант-практик, тренер з податкового обліку CAP-CIPA

3

ОПЛАТА ПРАЦ, ВДПУСТКИ, МОБЛЗАЦЯ, ЄСВ, ПДФО, ЗВТНСТЬ

роздатковий матеріал на семінари

Закон Верховної Ради України від 27.03.2014 р. No1166-VII

Про запобiгання фiнансової катастрофи та створення передумов для економiчного зростання в Українi (витяг)

<...>I. Внести до Податкового кодексу України («Вiдомостi

Верховної Ради України», 2011 р., NoNo13 — 17, ст. 12) такi змiни:

<...>4. У статтi 164:<...>пiдпункт 164.2.8 викласти в такiй редакцiї:«164.2.8. дохiд у виглядi дивiдендiв, виграшiв, при-

зiв, процентiв (крiм процентiв у сумi, що не перевищує в рiк сiмнадцять прожиткових мiнiмумiв для працездатної особи, встановлених законом на 1 сiчня звiтного подат-кового року, процентiв, визначених у пiдпунктах 165.1.2 та 165.1.41, дивiдендiв, визначених у пiдпунктi 165.1.18 пункту 165.1 статтi 165 цього Кодексу, а також виграшiв та призiв у державну грошову лотерею в розмiрах, перед-бачених у пiдпунктi 165.1.46 пункту 165.1 статтi 165 цього Кодексу)»;

<...>6. У статтi 167:пункт 167.1 викласти в такiй редакцiї:«167.1. Ставка податку становить 15 вiдсоткiв бази

оподаткування щодо доходiв, нарахованих (виплаче-них, наданих) (крiм випадкiв, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цiєї статтi), у тому числi, але не виключ-но у формi заробiтної плати, iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат або iнших виплат i ви-нагород, якi нараховуються (виплачуються, нада-ються) платнику у зв’язку з трудовими вiдносина-ми та за цивiльно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, вигра-шу гравця (учасника), отриманого вiд органiзатора азартної гри.

Оподаткування процентiв, сума яких обчислюєть-ся з урахуванням пiдпункту 164.2.8 пункту 164.2 стат-тi 164 цього роздiлу, дивiдендiв, роялтi та iнвестицiй-ного прибутку, нарахованих (виплачених) на користь фiзичних осiб протягом звiтного мiсяця, здiйснюється податковим агентом пiд час кожного нарахування (ви-плати) iз застосуванням ставки, встановленої абзацом першим цього пункту, що не виключає обов’язку от-

римувача таких доходiв щодо здiйснення рiчного пе-рерахунку за сукупнiстю ставок, передбачених пунк-том 167.5 цiєї статтi.

Якщо база оподаткування, яка визначена з ураху-ванням норм пункту 164.6 статтi 164 цього роздiлу що-до доходiв, зазначених в абзацi першому цього пункту, в календарному мiсяцi перевищує десятикратний розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня звiтного податкового року, до суми такого пере-вищення застосовується ставка 17 вiдсоткiв.

Платники податку, якi подають податковi деклара-цiї за податковий (звiтний) рiк згiдно iз статтями 177 i 178 цього роздiлу, застосовують ставку податку 17 вiд-соткiв до частини середньомiсячного рiчного оподатко-вуваного доходу, що перевищує десятикратний розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року. Розмiр середньо-мiсячного рiчного оподатковуваного доходу розрахо-вується як сума загальних мiсячних оподатковуваних доходiв, зазначених в абзацi першому цього пункту, подiлена на кiлькiсть календарних мiсяцiв, протягом яких платником податку було одержано такi доходи у податковому (звiтному) роцi, за який здiйснюється де-кларування.

Встановленi в абзацах першому та третьому цього пункту ставки податкiв не застосовуються до доходiв, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цiєї статтi»;

пункт 167.5 викласти в такiй редакцiї:«167.5. При перерахунку загального рiчного опо-

датковуваного доходу для бази оподаткування доходiв у формi процентiв, обчисленої з урахуванням пiдпунк-ту 164.2.8 пункту 164.2 статтi 164 цього Кодексу, дивi-дендiв, роялтi та iнвестицiйного прибутку застосову-ються такi ставки:

якщо база оподаткування звiтного податкового ро-ку не перевищує 204 прожиткових мiнiмумів — 15 вiд-соткiв;

якщо база оподаткування звiтного податкового року перевищує 204 прожиткові мiнiмуми, але не перевищує 396 прожиткових мiнiмумiв, до суми такого перевищен-ня — 20 вiдсоткiв;


роздатковий матеріал на семінари4


якщо база оподаткування звiтного податкового року перевищує 396 прожиткових мiнiмумiв, до суми такого перевищення — 25 вiдсоткiв.

Ставка податку може становити iнший розмiр, виз-начений вiдповiдними нормами цього роздiлу».

<...>9. Пункт 176.1 статтi 176 доповнити пiдпунктом «ж»

такого змiсту:«ж) подавати податкову декларацiю за результата-

ми податкового (звiтного) року у строки, передбаченi цим Кодексом для платникiв податку на доходи фiзич-них осiб, якщо протягом такого податкового (звiтного) року оподатковуванi доходи нараховувалися (випла-чувалися, надавалися) у формi процентiв, сума яких перевищує зазначену у пiдпунктi 164.2.8 пункту 164.2 статтi 164 цього Кодексу, дивiдендiв, роялтi, iнвести-цiйного прибутку, та здiйснити рiчний перерахунок податку з урахуванням пункту 167.5 статтi 167 цього Кодексу.

Нарахований за результатами рiчного перерахун-ку податок зменшується на суму податку, фактично утриманого та сплаченого податковими агентами про-тягом звiтного податкового року за ставкою, зазначе-ною в абзацi другому пункту 167.1 цiєї статтi. Позитив-на рiзниця податку за результатом рiчного перерахунку включається платником податку до рiчної податкової декларацiї».

<...>

II. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:<...>7. У Законi України «Про державну допомогу сiм’ям

з дiтьми» («Вiдомостi Верховної Ради України», 2001 р., No20, ст. 102 iз наступними змiнами):

1) пункт 3 частини першої статтi 3 виключити;2) текст cтаттi 12 викласти у такiй редакцiї:«Допомога при народженнi дитини призначається у

розмiрi 41280 гривень. Виплата допомоги здiйснюється одноразово у сумi 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 мiсяцiв рiвними частинами у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнi-стрiв України»;

3) у статтi 12-3 слово «першої» виключити;4) роздiл IV «Допомога по догляду за дитиною до до-

сягнення нею трирiчного вiку» виключити.<...>

IV. Прикiнцевi положення<...>2. Змiни, передбаченi роздiлами II i III, набирають

чинностi з 1 квiтня 2014 року, крiм:<...>пункту 7, пiдпункту 1 пункту 8 роздiлу II цього Зако-

ну, якi набирають чинностi з 1 липня 2014 року.<...>

Виконуючий обов’язки Президента України, Голова ВРУ О. ТУРЧИНОВ

Консультація Департаменту державної соцiальної допомогиМiнiстерства соцiальної полiтики України

Щодо виплати допомоги при народженнi дитини (витяг)

<...>Питання 2Iз засобiв масової iнформацiї дiзналася про те, що Вер-

ховною Радою України ухвалено Закон, який передбачає з 1 липня 2014 р. збiльшення розмiру допомоги при народжен-нi першої дитини. Як виплачуватиметься допомога при на-родженнi дитини до набрання чинностi новим Законом?

Вiдповiдь 227 березня Верховна Рада України ухвалила За-

кон України No1166-VII «Про запобiгання фiнансо-вiй катастрофi та створення передумов для економiч-ного зростання в Українi», яким, зокрема, передба-чено об’єднання двох видiв допомоги (при народженнi i по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку) в один вид допомоги — допомога при народжен-нi дитини.

Ця норма набирає чинностi з 1 липня 2014 р. i передбачає збiльшення розмiру допомоги при на-родженнi дитини на 10320 грн, установлює фiксова-ний розмiр допомоги при народженнi дитини в сумi 41280 грн.

Виплата провадитиметься одноразово в розмi-рi 10320 грн, незалежно вiд числа народжених дiтей у сiм’ї, а щомiсячна виплата допомоги проводитиметься впродовж 36 мiсяцiв (по 860 грн).

Iз встановленого розмiру щомiсячної виплати управ-лiння соцiального захисту населення за рахунок кош-тiв державного бюджету провадитиме вiдрахування до Пенсiйного фонду, що дозволить зберегти право кож-ного одержувача на зарахування часу догляду за дити-ною до досягнення нею трирiчного вiку до трудового стажу.

Оскiльки згiдно з чинним законодавством допомога при народженнi дитини надається в розмiрi, встанов-леному на дату народження дитини, тому призначена виплата допомоги при народженнi дитини (до 1 липня 2014 р.) не переглядатиметься, а виплачуватиметься в тих самих розмiрах, якi вже одержують особи, та в тi са-мi термiни.

<...>Заступник директора Департаменту

Надiя РЯЗАНОВА

5



1 «Праця i зарплата» від 07.05.2014 р. No17 (885).

На численні звернення громадян із питанням щодо врегулювання трудових відносин у разі призову або всту-пу працівника на військову службу Державна інспекція з питань праці надає роз’яснення.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України трудовий договір підлягає розірванню у разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Підставою для розірвання трудового договору є по-вістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу. Зазначена норма законодавства діє у мирний час.

Вихідна допомога у разі призову або вступу працівни-ка на військову службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімаль-них заробітних плат визнана Конституційним Судом України неконституційною (рішення від 22.05.2008 р. No10-рп/2008), крім випадків, коли виплата такої допо-моги передбачена колективним договором, який діє на підприємстві, в установі, організації.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і право-вий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, збері-гається при звільненні з військової служби право на пра-цевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприєм-ство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Законом України «Про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» (вступив в дію з 01.04.2014 р.) внесено зміни до законів України «Про військовий обов’язок і війсь-кову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобі-лізацію», «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військо-вий обов’язок і військову службу» окремим видом служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особ-ливий період. Виконання військового обов’язку в особли-вий період здійснюється з особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Початком проходження військової служби вважаєть-ся день відправлення у військову частину з районного

(міського) військового комісаріату — для громадян, при-званих на строкову військову службу, громадян, призва-них на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або день зарахування до списків особового скла-ду військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) — для громадян, прийнятих за контрак-том, у тому числі військовозобов’язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Закінченням проходження військової служби вва-жається день виключення військовослужбовця зі спи-сків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, вста-новленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов військовозобов’язаних та резервістів на війсь-кову службу у зв’язку з мобілізацією та звільнення з війсь-кової служби у зв’язку з демобілізацією проводяться в по-рядку, визначеному Законом України «Про мобілізацій-ну підготовку та мобілізацію» (стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

За громадянами України, які проходять військову служ-бу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Таким чином, починаючи з 01.04.2014 р. громадяни, які призвані на військову службу за призовом під час мобіліза-ції, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов’язків) відпо-відно до статті 119 КЗпП України. При цьому за ними збе-рігається середній заробіток на період до одного року (по-чинаючи з дати початку проходження військової служби).

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, застосування його вимог до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 01.04.2014 р., не передбачено.

В той же час за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому випадку здійснюєть-ся з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці військового комісаріату).

Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, ін-ших центральних органів виконавчої влади не є норма-тивно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Роз’яснення Державної інспекції України з питань працівід 30.04.2014 р.

Щодо мобілізації1



Лист Пенсійного фонду України від 11.04.2014 р. No9846/05-10

Щодо відображення у звітності по ЄСВ оплати навчальних зборів

У зв’язку з численними зверненнями щодо відобра-ження в таблицях 5 та 6 додатку 4 звіту щодо сум нарахо-ваного єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — звіт) осіб, яких призвали на військові збори та/або мобілізували, Пенсійний фонд України повідомляє.

Відповідно до п. 7, 8 нструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозо-бов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міно-борони від 12.03.2007 р. No80, за працівниками, при-званими на військові збори, зберігається місце роботи і середня заробітна плата. Заробітна плата виплачу-ється за відпрацьований час до дня припинення ро-боти у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах заробітна плата випла-чується у звичайні строки, встановлені на підприєм-стві, в установі чи організації, де працює військово-зобов’язаний.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Украї-ни від 23.11.2006 р. No1644 виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у т. ч. резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори гро-мадяни.

На період мобілізації, на особливий період, але не довше ніж один рік, за працівниками також зберігається місце роботи і середня заробітна плата. Таку норму за-проваджено з 01.01.2014 р. Законом України «Про вне-

сення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 р. No1169-VII.

Отже трудові відносини впродовж вищезазна-чених строків з такими працівниками не перерива-ються.

Спеціального коду «типу нарахувань» для відобра-ження середньої заробітної плати у таблиці 6 додатку 4 звіту нормативно не встановлено. У разі якщо період мобілізації або перебування працівника на військових зборах лежить в межах одного місяця, середня заробітна плата, нарахована за цей час, відображається сукупно із заробітною платою за такий звітний місяць.

Якщо період виходить за межі одного календарного місяця, то «перехідна» сума середньої заробітної плати відображається окремим рядком за наступний календар-ний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування.

У разі, якщо військовозобов’язаний був призваний зі щорічної чи додаткової відпустки, за погодженням з роботодавцем відпустки підлягають продовженню піс-ля закінчення зборів або перенесенню на інший строк. В останньому випадку перерахунок відпускних, а саме їх сторнування, відображається у таблиці 6 додатка 4 від-повідно до загальновстановлених правил формування персоніфікованих даних у таких випадках, із застосу-ванням знака «-».

Директор департаменту Б. НКОЛАЄВ

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (спла-ченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма No1ДФ) (далі — податковий роз-рахунок) є однаковим. Вони подаються на підставі ін-формації з попередньо поданого податкового розрахун-ку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використову-ється інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до пода-ткового агента.

Для вилучення одного помилкового рядка з поперед-ньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потріб-но повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати

«0» — на введення рядка. Отже, для заміни одного по-милкового рядка іншим потрібно виключити помилко-ву інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить пра-вильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на вилучення, а в дру-гому — «0» — рядок на введення.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахо-ваного (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма No1ДФ) та Порядок за-повнення та подання податковими агентами Податково-го розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них по-датку, затверджені наказом Міністерства доходів і збо-рів України від 21.01.2014 р. No49, який набрав чинності з 1 квітня 2014 року.

Роз’яснення Міндоходів від 02.06.2014 р.

Порядок заповнення уточнюючого податкового розрахунку за формою No1ДФ

7



ДЛЯ НОТАТОК


ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДВ, ФНАНСОВ ВИТРАТИ


Лист Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014 р. No6597/6/99-99-19-03-02-15

Щодо витрат на послуги з інжинірингу від нерезидента

Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист Європейської Бізнес Асоціації від 29.01.2014 р. No66/2014/21 щодо застосування положень пп. 139.1.14 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат на придбання у нерезидента послуг з інжинірингу і по-відомляє.

Позиція Міндоходів із вказаного питання, викладе-на у листі від 13.11.2013 р. No15277/6/99-99-19-03-02-15, залишається незмінною, зокрема якщо підприємство одержує за зовнішньоекономічним договором від не-

резидента послуги з інжинірингу та обладнання згідно з відповідним контрактом не імпортується, то відповід-но до пп. 139.1.14 п. 139.1 ст. 139 Кодексу витрати, поне-сені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг з інжинірингу, не включаються до складу витрат підприємства.

Крім того, зазначаємо, що вирішення цього питан-ня можливе шляхом внесення змін до Податкового ко-дексу України.

Перший заступник Міністра . БЛОУС

Лист Головного управління Міндоходів у м. Києвівід 08.05.2014 р. No4151/10/26-15-11-01-06

Щодо права на податкові витрати та податковий кредит з ПДВ у разі відсутності ТТН

Головне управління Міндоходів у м. Києві <…> в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно кон-сультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календар-них днів, що настають за днем отримання такого звер-нення цим контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 груд-ня 2010 року No2755-VI зі змінами та доповненнями (да-лі — ПКУ), собівартість придбаних та реалізованих това-рів формується відповідно до ціни їх придбання з ураху-ванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Перелік витрат, що формують собівартість виготовле-них та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих по-слуг, наведено у п. 138.8 ст. 138 ПКУ, до них, зокрема, нале-

жить вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з вироб-ництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховують-ся для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійс-нення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бух-галтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Витрати, не підтверджені відповідни-ми розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, до складу витрат не включають-ся (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ).

Перелік документів, необхідних для здійснення пе-ревезення вантажу автомобільним транспортом у вну-трішньому сполученні, затверджено постановою Кабі-нету Міністрів України від 25.02.2009 р. No207, відпо-відно до п. 1 якої для водія юридичної або фізичної осо-би — підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

9



господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомо-більним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. No367 (зі змінами та до-повненнями), товарно-транспортна накладна — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний доку-мент, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткуван-ня, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна доку-ментація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Отже, підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для враху-вання вартості таких послуг у складі витрат при обчислен-ні податку на прибуток повинно мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, що під-тверджує одержання послуг з перевезення вантажів.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспор-том, у тому числі товарно-транспортної накладної, при обчисленні об’єкта оподаткування платник податку не має підстав їх врахувати при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, ви-конаних робіт, наданих послуг.

Аналогічне роз’яснення із зазначеного питання роз-міщене на офіційному WEB-порталі Міністерства дохо-

дів і зборів України (в банері «нформаційно-довідко-вий ресурс» (категорія 102 «Податок на прибуток під-приємств», підкатегорія 102.7).

Щодо права на податковий кредит повідомляємо, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлен-ня товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну тери-торію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається ви-ходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рів-ня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) плат-ником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяль-ності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до по-даткового кредиту суми податку, сплаченого (нарахо-ваного) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не під-тверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені мит-ними деклараціями, іншими документами, передбаче-ними пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Заступник начальника О. ОНИЩЕНКО


Який курс валют застосовується для цілей оподаткування

З метою подальшого інформування платників податків просимо роз’яснити: за яким курсом слід визначати доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), отримані в іноземній валюті, та витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг):

— за курсом, що діяв до 12:00 відповідної дати;— за курсом, що встановлено після 12:00 відповідної

дати;

— за курсом, що діяв на відповідну годину відповідної дати залежно від часу проведення операції?

Міністерство доходів і зборів України повідомляє, що із зазначеного питання слід керуватися листом Міністер-ства доходів і зборів України від 10.04.2014 р. No8414/7/99-99-19-03-01-17.

Перший заступник Міністра . БЛОУС

Міністерство доходів і зборів УкраїниЗагальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс «ЗР»Питання:Як заповнюються графи 5 і 6 податкової накладної

у разі постачання послуг, у т. ч. у разі часткового по-стачання послуг або часткової передоплати вартості послуг?

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТСТЬ

Відповідь:Відповідно до п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу

України від 2 грудня 2010 року No2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), форма та порядок запов-нення податкової накладної затверджуються централь-ним органом виконавчої влади, що забезпечує формуван-ня та реалізує державну податкову і митну політику.



Пунктом 201.7 ст. 201 ПКУ визначено, що податко-ва накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п. 14 Порядку заповнення податкової на-кладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. No10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за No185/24962, до розділу I податкової накладної вносяться да-ні у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

до графи 3 — номенклатура товарів/послуг продав-ця;

до графи 5 — одиниця виміру товарів/послуг — грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо;

до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Враховуючи зазначене, у разі складення податко-вої накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як поперед-ня оплата (аванс) в повному обсязі, у графі 5 податко-вої накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 зазначається «1».

У разі складення податкової накладної на часткове по-стачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги, у графі 5 податкової накладної зазна-чається слово «послуга», а в графі 6 — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка від-повідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

такою, що складена з порушенням порядку її заповнен-ня, за умови дотримання інших вимог щодо складання податкових накладних.

Питання:Які дату та номер необхідно зазначати у рядку «Вид

цивільно-правового договору» податкової накладної, ви-писаної за щоденними підсумками операцій?

Коротка відповідь: Продавець — платник ПДВ при заповненні рядка

«Вид цивільно-правового договору» податкової наклад-ної за щоденними підсумками операцій:

— у полі «вид договору » повинен вказати вид до-говору, згідно з яким такий продавець працює з по-купцями, наприклад: «Договір купівлі-продажу», «До-говір на виконання робіт», «Договір на виконання по-слуг» тощо.

— у полі «від» — дату виконання усної домовленості;— у полі «No» — прочерк.Питання:Який порядок заповнення рядка «Вид цивільно-право-

вого договору» податкової накладної, яка виписується при внесенні ОЗ до статутного фонду, а також при їх повер-ненні засновнику?

Коротка відповідь:При заповненні рядка «Вид цивільно-правового до-

говору» податкової накладної, яка виписується при вне-сенні основних засобів до статутного фонду, а також при їх поверненні засновнику, вказується «Статут» або «За-сновницький договір», або встановлені законодавством інші установчі документи.

Питання:Який вид договору, дату та номер необхідно зазнача-

ти у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною до-мовленістю сторін?

Коротка відповідь: За відсутності документа, що фіксує зміст право-

чину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунка-фактури або іншого докумен-та, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової наклад-ної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ No).

Питання:На яку дату складається податкова накладна і що зазна-

чається у рядках «Вид цивільно-правового договору», «Дата цивільно-правового договору» та «No цивільно-правового до-говору» такої накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін і перелік товарів/послуг, що будуть постачатись, обумовлено рахунком (рахунком-фактурою)?

Коротка відповідь: Податкова накладна складається у двох примірни-

ках у день виникнення податкових зобов’язань про-давця.

нформаційно-довідковий департамент Міндоходів УкраїниПідкатегорія 101.19 ЗРПитання:Чи вважатиметься такою, що складена з порушенням

порядку заповнення, податкова накладна, у назвах реквізи-тів якої є розбіжності із затвердженою формою, зокрема: у полі «ЗАТВЕРДЖЕНО» замість «14 січня 2014 року» вка-зано «14.01.2014»; у реквізиті «форма проведених розра-хунків» замість слова «рахунку» вказано слово «рахунка»; ініціали особи, яка склала податкову накладну, вказано після прізвища такої особи?

Коротка відповідь: Податкова накладна, у назвах реквізитів якої є роз-

біжності із затвердженою наказом Міндоходів No10 фор-мою, зокрема: у полі «ЗАТВЕРДЖЕНО» замість «14 січ-ня 2014 року» вказано «14.01.2014»; у реквізиті «форма проведених розрахунків» замість слова «рахунку» вказа-но слово «рахунка»; ініціали особи, яка склала податко-ву накладну, вказано після прізвища, не вважатиметься

11



Лист Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.04.2014 р. No4005/26-15-11-01-06

Про строк відображення в інтегрованій картці суми заниження бюджетного відшкодування ПДВ, а також про обкладення ПДВ проектних робіт

Головне управління Міндоходів у м. Києві <…> по-відомляє.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно кон-сультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календар-них днів, що настають за днем отримання такого звер-нення цим контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

Поряд з цим щодо строків відображення в інтегрованій картці платника суми заниження бюджетного відшкоду-вання ПДВ повідомляємо, що згідно із п. 4 р. III Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів,

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Мі-ністерство доходів і зборів України від 05.12.2013 р. No765, нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань за по-датками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати (повернення), в інтегро-ваній картці платника здійснюється датою граничного троку сплати (повернення) таких нарахувань.

Стосовно оподаткування податком на додану вар-тість проектних робіт повідомляємо, що відповідно до пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 р. II ПКУ до складу послуг з інжи-нірингу включається надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної докумен-тації, проектування та конструкторського опрацювання

У разі укладання договорів в письмовій формі в по-датковій накладній проставляються вид цивільно-пра-вового договору згідно з Цивільним кодексом України за операцією, на яку виписується податкова накладна, а також дата складання договору та його номер.

За відсутності документа, що фіксує зміст правочи-ну, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунка-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в полі «Вид ци-вільно-правового договору» робиться відповідний запис та зазначаються документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер.

Питання:Яку дату (дату виписки рахунка-фактури чи дату отри-

мання коштів) необхідно зазначати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі постачан-ня товарів/послуг за усною домовленістю сторін при отри-манні попередньої (авансової) оплати?

Коротка відповідь: За відсутності документа, що фіксує зміст правочину,

вважається, що такий правочин вчинено усно. Тобто при отриманні попередньої (авансової) оплати за майбутнє постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі наявності рахунка-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (на-приклад: усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ No; або усний договір купівлі-продажу від _).

Питання:Як заповнюється поле «No» рядка «Вид цивільно-право-

вого договору» податкової накладної, якщо договір скла-дений в письмовій формі та не містить номера?

Коротка та повна відповіді ідентичні: Підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу

України від 2 грудня 2010 року No2755-VI (далі — ПКУ) передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивіль-но-правового договору» податкової накладної.

Форму податкової накладної та порядок її заповнен-ня затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. No10, зареєстрованим у Міні-стерстві юстиції України 30.01.2014 р. за No185/24962, «Про затвердження форми податкової накладної та По-рядку заповнення податкової накладної» (далі — Поря-док No10).

У разі укладання договорів у письмовій формі в по-датковій накладній за операцією, на яку виписується по-даткова накладна, проставляються вид цивільно-право-вого договору згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року No435-IV, зі змінами та доповнення-ми (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата скла-дання договору та його номер.

Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «No» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля мо-же бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то у полі «No» рядка «Вид цивільно-правового договору» необхідно проставляти прочерк.



об’єктів техніки і технології, надання консультації та ав-торського нагляду під час монтажних та пусконалагоджу-вальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Зокрема, в галузі будівництва до переліку інжинірин-гових послуг включається: надання послуг (виконання робіт) із складання технічних завдань, проектних про-позицій, проведення наукових досліджень і техніко-еко-номічних обстежень, виконання інженерно-розвідуваль-них робіт з будівництва об’єктів.

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р.V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з по-стачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг, перерахованих в п. 186.3 ст. 186 р. V ПКУ, зокрема інжинірингових послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, операція з постачання платником ПДВ резиденту інжинірингових послуг, які відповіда-ють визначенню, наданому в пп. 14.1.85 п. 14.1. ст. 14 р.V ПКУ, в тому числі проектних робіт, підлягає опо-даткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, оскільки місцем постачання таких послуг

вважається місце постачання їх на митній території України.

У разі якщо постачання платником ПДВ інжинірин-гових послуг, які відповідають визначенню, наданому в пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 р. II ПКУ, в тому числі проектних робіт, здійснюється нерезиденту, то така операція не під-падає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце поста-чання їх за межами митної території України.

нжинірингові послуги, в тому числі проектні робо-ти, для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України, які не увійшли до переліку, визна-ченого у пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 р. II ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ, а місце їх постачання визначається за правилами, встановленими пп. «в» пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 р. V ПКУ.

Аналогічні роз’яснення із зазначего питання розмі-щені на офіційному WEB-порталі Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua) в банері «нформа-ційно-довідковий ресурс» (категорія 101 «ПДВ», підка-тегорія 101.4).

При цьому операції з постачання проектних послуг (робіт) оподатковуються в зазначеному вище порядку, як-що на виконання таких робіт укладено окремий договір.

Заступник начальника О. ОНИЩЕНКО

Підкатегорія 101.16 ЗРПитання:Чи має право платник ПДВ включити до складу по-

даткового кредиту суми ПДВ, зазначені у ВМД та спла-чені при імпорті товарів, необоротних активів, у разі як-що такі суми ПДВ не були включені до складу податко-вого кредиту в періоді виникнення права на таке вклю-чення?

Коротка відповідь:Суми ПДВ, сплачені платником при імпорті това-

рів, необоротних активів, зазначені у митній декларації, включаються до складу податкового кредиту в періоді виникнення права на таке включення.

Повна відповідь:Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу

України від 2 грудня 2010 року No2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), датою виникнення подат-кових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну те-риторію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Право на віднесення сум податку до податкового кре-диту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створен-ня) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів

на баланс платника податку, уповноваженого вести об-лік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на мит-ній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію Укра-їни товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до Порядку ведення реєстру виданих та от-риманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2013 р. No708, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 р. за No2118/24650, операції з ввезення товарів на митну те-риторію України відображаються у реєстрі виданих та от-риманих податкових накладних на підставі митної декла-рації, оформленої відповідно до вимог законодавства, у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Отже, у разі здійснення платником податку опе-рацій із ввезення товарів, необоротних активів суми ПДВ, зазначені у митній декларації та сплачені плат-ником, включаються до складу податкового кредиту в періоді виникнення права на таке включення, за умови призначення таких товарів для використання в опода-тковуваних операціях.

13



I. Загальні положення1.1. Методичні рекомендації з бухгалтерського об-

ліку фінансових витрат (далі — Методичні рекоменда-ції) можуть застосовуватися підприємствами, органі-заціями та іншими юридичними особами (далі — під-приємства) усіх форм власності (крім банків і бюджет-них установ).

На суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та інших юридичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, ці Методичні рекомен-дації не поширюються.

1.2. Терміни, що наводяться у цих Методичних ре-комендаціях, використовуються у значенні, наведеному у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 31 «Фі-нансові витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. No415 та зареєстро-ваному в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 р. за No610/12484 (далі — Положення (стандарт) 31).

1.3. Для цілей бухгалтерського обліку фінансові вит-рати включають:

відсотки за користування короткостроковими і дов-гостроковими позиками банків, банківським овердраф-том;

відсотки за облігаціями випущеними, векселями ви-даними;

дисконт за облігаціями, амортизацію інших знижок, пов’язаних із позиками;

відсотки за фінансову оренду активів.1.4. Фінансові витрати визнаються витратами то-

го звітного періоду, в якому вони нараховані, за ви-нятком частини фінансових витрат, яка капіталізу-ється.

1.5. Капіталізуються фінансові витрати у випадках створення кваліфікаційного активу. Капіталізовані фі-нансові витрати включаються до вартості кваліфікацій-ного активу.

1.6. Кваліфікаційний актив — це актив, який потре-бує суттєвого часу для його створення. Суттєвим вважа-ється час, який становить більше ніж 3 місяці.

1.7. До кваліфікаційних активів відносяться:запаси, які потребують суттєвого часу для їх виготов-

лення, — незавершене виробництво продукції з трива-лим операційним циклом;

будинки, будівлі, споруди, інші об’єкти основних за-собів, нематеріальні активи — незавершені капітальні інвестиції в їх виготовлення (будівництво);

ФНАНСОВ ВИТРАТИ

1 Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2010 р. No1300.

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку фінансових витрат1

інвестиційна нерухомість, яка потребує реконструк-ції (тощо).

1.8. Не капіталізуються фінансові витрати на будівницт-во та/або виготовлення, виробництво кваліфікаційних ак-тивів, якщо вони будуть оцінені за справедливою вартістю, зокрема біологічних активів, інвестиційної нерухомості.

II. Порядок капіталізації фінансових витрат2.1. Капіталізація фінансових витрат потребує ви-

значення витрат на створення кваліфікаційного акти-ву, норми капіталізації та термінів, протягом яких здійс-нюється капіталізація.

2.2. Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу.

Капіталізуються фінансові витрати як безпосередньо пов’язані, так і безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу.

2.3. Капіталізація фінансових витрат здійснюється тільки протягом періоду створення кваліфікаційного активу. До собівартості кваліфікаційного активу вклю-чається сума фінансових витрат підприємства, обчисле-на з урахуванням витрат на створення кваліфікаційного активу та процентних ставок за позиками.

2.4. Розмір фінансових витрат, які включаються до со-бівартості кваліфікаційного активу, визначається шляхом множення витрат на створення кваліфікаційного активу (се-редньозваженої суми інвестиції) на норму капіталізації.

2.5. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати у ви-гляді сплачених грошових коштів, переданих інших ак-тивів або прийнятих зобов’язань на умовах нарахування (оплати за користування) відсотків.

Ці витрати зменшуються на суму будь-яких отри-маних проміжних виплат та цільового фінансування, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

2.6. Нормою капіталізації фінансових витрат є частка від ділення суми фінансових витрат на суму всіх непога-шених запозичень підприємства протягом звітного пері-оду (тобто дорівнює середньозваженій величині відсотка за користування всіма непогашеними запозиченнями).

2.7. Капіталізація фінансових витрат починається, якщо:

здійснені витрати, пов’язані зі створенням кваліфі-каційного активу;

здійснені фінансові витрати;



виконуються роботи зі створення кваліфікаційного активу, включаючи технічні та адміністративні заходи, що виконуються до початку створення такого активу.

2.8. Капіталізація фінансових витрат зупиняється, якщо на суттєвий час переривається активна діяльність, пов’язана зі створенням кваліфікаційного активу для ви-користання за призначенням або продажу.

2.9. Капіталізація фінансових витрат припиняється після завершення робіт зі створення кваліфікаційного активу, а саме після:

введення в експлуатацію основних засобів забудов-ником;

введення в експлуатацію основних засобів і нематері-альних активів, які створювались на підприємстві;

завершення підрядником виконання робіт за буді-вельним контрактом;

оприбуткування готової продукції з суттєвим за ча-сом операційним циклом.

III. Визначення витрат на створення кваліфікаційного активу

3.1. При розрахунку суми фінансових витрат, які ка-піталізуються, необхідно визначити витрати на створен-ня кваліфікаційного активу та норму капіталізації фі-нансових витрат.

Сума фінансових витрат на створення кваліфікацій-ного активу, яка включається до розрахунку, залежить від того, безпосередньо пов’язані чи безпосередньо не пов’язані запозичення підприємства зі створенням ква-ліфікаційного активу.

3.2. Якщо запозичення підприємства безпосередньо пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, витра-ти на створення кваліфікаційного активу визначаються як уся сума витрат, здійснених протягом періоду ство-рення активу.

Наприклад, у другому кварталі здійснено такі капі-тальні інвестиції, грн:

квітень — 100000; травень — 150000; червень — 300000.

Загальна сума інвестицій (витрат) на створення ква-ліфікаційного активу за другий квартал дорівнюватиме 550000 гривень.

3.3. з загальної суми витрат на створення квалі-фікаційного активу виключаються суми отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, без-посередньо пов’язаних зі створенням кваліфікацій-ного активу.

Наприклад, за умовами підпункту 3.2 цих Методич-них рекомендацій підприємство в червні отримало ці-льове фінансування, пов’язане зі створенням кваліфі-каційного активу, у розмірі 50000 гривень. Витрати на створення кваліфікаційного активу дорівнюватимуть 500000 грн (550000 - 50000).

3.4. Якщо запозичення підприємства безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, ви-трати на створення кваліфікаційного активу визначають-

ся як середньозважена сума інвестицій (витрат) на ство-рення кваліфікаційного активу.

Для визначення середньозваженої суми капітальних інвестицій витрати кожного періоду (місяця) включа-ються до суми капітальних інвестицій з урахуванням кількості місяців звітного періоду, протягом яких інвес-тиції були складовою вартості кваліфікаційного активу за таким розрахунком:

середньозважена сума інвестиції = сума інвестиції за i-й місяць х кількість місяців, протягом яких інвестиція включалася до складу активу / n,

де i — номер місяця в періоді,n — кількість місяців у періоді.Наприклад, за умовою пункту 3.2 цих Методичних

рекомендацій середньозважена сума інвестиції визна-чається так:

МісяцьСума витрат(інвестицій),

грн

Зваженийкоефіцієнт

витрат(інвестицій)

Середньозваженасума витрат

(інвестицій), грн

квітень 100000 3/3 100000

травень 150000 2/3 100000

червень 300000 1/3 100000

300000

Тобто середньозважена сума інвестиції розрахову-ється як сума добутків:

100000 х 3/3 + 150000 х 2/3 + 300000 х 1/3 = 300000 (грн).

Якщо зазначені вище витрати були здійснені протя-гом першого півріччя відповідно у січні, квітні і червні, то середньозважена сума інвестиції визначається так:

100000 х 6/6 + 150000 х 3/6 + 300000 х 1/6 = 225000 (грн).

3.5. Середньозважена сума витрат на створення ква-ліфікаційного активу у поточному кварталі включає всю суму витрат на створення кваліфікаційного активу у по-передньому кварталі і суму капіталізованих витрат на по-зики у попередньому кварталі.

Так, за даними прикладу 4 додатка 2 до Положення (стандарту) 31 «Приклади визначення суми фінансових витрат, що підлягають включенню до собівартості ква-ліфікаційного активу» (далі — додаток 2 до Положення (стандарту) 31), витрати на створення кваліфікаційного активу в першому кварталі становили 3700000 грн, капі-талізовані витрати на позики у першому кварталі стано-вили 27500 гривень.

Якщо у другому кварталі витрати на створення ква-ліфікаційного активу становили на початок травня 2000000 грн і на початок червня 1700000 грн, то серед-ньозважена сума витрат на створення кваліфікаційного активу у другому кварталі визначається так:

(3700000 + 27500) + (2000000 х 2/3) + (1700000 х 1/3) = 5627500 (грн).

3.6. Витрати на створення запасів, які потребують суттєвого часу для виготовлення (незавершене вироб-

15



ництво продукції з тривалим операційним циклом), виз-начаються як середньомісячна собівартість незаверше-ного виробництва у поточному місяці, тобто шляхом ді-лення навпіл суми незавершеного виробництва на по-чаток і кінець місяця. Методика розрахунку наведена в прикладі 5 додатка 2 до Положення (стандарту) 31.

IV. Визначення суми фінансових витрат, які підлягають капіталізації

4.1. Для обчислення суми фінансових витрат, які під-лягають капіталізації, необхідно визначитися, пов’язані безпосередньо чи не пов’язані безпосередньо запозичен-ня підприємства зі створенням кваліфікаційного активу, чи не використано запозичені кошти на фінансові інвес-тиції, чи не скінчився термін створення кваліфікаційно-го активу у той час, як відсотки за позику підприємство продовжує сплачувати.

4.2. При отриманні підприємством позики безпосе-редньо для створення кваліфікаційного активу капіта-лізації підлягає вся сума фінансових витрат, пов’язаних із цією позикою.

Наприклад, підприємство отримало позику банку 100000 грн терміном на один рік. Ставка відсотка за по-зикою становить 12% річних.

Протягом року відсотки за позику, відповідно, стано-вили 12000 грн (100000 х 0,12). Капіталізації, тобто вклю-ченню до собівартості кваліфікаційного активу, підлягає вся сума фінансових витрат (12000 грн).

4.3. Якщо за умовами пункту 4.2 цих Методичних ре-комендацій позику отримано в січні терміном на один рік, а створення кваліфікаційного активу здійснювало-ся протягом січня — червня, то капіталізації підлягають відсотки за користування позикою, сплачені протягом терміну створення кваліфікаційного активу, тобто з січ-ня до червня включно:

100000 х 0,12 х 6/12 = 6000 (грн).Відсотки за користування позикою у другому пів-

річчі визнаються фінансовими витратами відповідного звітного періоду.

4.4. Якщо частину запозиченої суми підприємство тимчасово інвестувало в цінні папери або здійснило ін-шу фінансову інвестицію, то сума отриманого за цією інвестицією доходу виключається зі суми фінансових витрат, які підлягають капіталізації.

Наприклад, за умовою пункту 4.2 цих Методичних ре-комендацій підприємство інвестувало 40000 грн на 4 міся-ці у цінні папери, ставка відсотка за якими становить 15% річних. Отриманий дохід за цією інвестицією становить 2000 грн (40000 х 0,15 х 4/12). Ця сума вираховується зі су-ми фінансових витрат, тобто капіталізації підлягатимуть фінансові витрати у розмірі 10000 грн (12000 - 2000).

4.5. За наявності у підприємства позик, безпосеред-ньо не пов’язаних зі створенням кваліфікаційного акти-ву, фінансові витрати, які підлягають капіталізації, виз-начаються як добуток середньозваженої суми інвестицій та норми капіталізації фінансових витрат.

Методика розрахунку наведена у прикладі 2 додатка 2 до Положення (стандарту) 31.

4.6. За наявності у підприємства позик, безпосеред-ньо пов’язаних і не пов’язаних зі створенням кваліфі-каційного активу, фінансові витрати, які підлягають капіталізації, визначаються як сума фінансових витрат за позиками, безпосередньо пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу, та фінансових витрат за по-зиками, безпосередньо не пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу. При визначенні фінансових витрат за позиками, безпосередньо не пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу, із середньозваже-ної суми витрат (інвестицій) вираховується сума позик, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікацій-ного активу. Тобто фінансові витрати, які підлягають капіталізації, визначаються так:

фінансові витрати на позики, безпосередньо пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу + ((се-редньозважена сума інвестиції-позики, пов’язані зі ство-ренням кваліфікаційного активу) х норму капіталізації фінансових витрат, не пов’язаних зі створенням квалі-фікаційного активу).

Зазначений розрахунок наведено у прикладі 3 додат-ка 2 до Положення (стандарту) 31.

4.7. Сума фінансових витрат, що підлягає у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного ак-тиву, не може перевищувати загальної суми фінансових витрат цього звітного періоду.

Приклади визначення суми капіталізації фінансо-вих витрат наведені в додатку 1 до цих Методичних ре-комендацій.

4.8. Амортизацію дисконту і премії за облігаціями розраховують методом ефективної ставки відсотка. По-рядок розрахунку амортизації дисконту і премії наведе-но у додатку 1 до Положення (стандарту) бухгалтерсько-го обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого на-казом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. No91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2000 р. за No284/4505. Приклад розрахунку дискон-ту за емітованими підприємством облігаціями наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій. Суму на-рахованого дисконту за облігаціями відображають за де-бетом субрахунку 952 «нші фінансові витрати».

V. Визначення норми капіталізації фінансових витрат

5.1. За наявності у підприємства однієї позики, без-посередньо пов’язаної або не пов’язаної зі створенням кваліфікаційного активу, норма капіталізації дорівнює відсотковій ставці за користування позиками.

Так, за умовою пункту 4.2 цих Методичних рекомен-дацій норма капіталізації становить 0,12 (12%) за рік, або 0,01 (1%) на місяць.

Якщо підприємство має одне боргове зобов’язання (наприклад, за векселем або облігацією), безпосередньо не пов’язане зі створенням кваліфікаційного активу, на



умовах 11% річних, то норма капіталізації становить 0,11 за рік або 0,00917 за місяць (за умовою прикладу 4 до-датка 2 до Положення (стандарту) 31) .

5.2. Якщо підприємство має позику, безпосередньо пов’язану зі створенням кваліфікаційного активу, та по-зику, безпосередньо не пов’язану зі створенням кваліфі-каційного активу, норма капіталізації за кожною з цих позик визначається у розмірі відсотка за користування кожною з них.

Так, якщо підприємство має обидві позики за умова-ми пункту 5.1 цих Методичних рекомендацій, то норма капіталізації для кожної з них буде відповідати визна-ченій у пункті 5.1.

5.3. За наявності у підприємства кількох боргових зо-бов’язань, безпосередньо не пов’язаних зі створенням ква-ліфікаційного активу, норма капіталізації визначається як середньозважена величина фінансових витрат, тобто шля-хом ділення суми витрат на відсотки, які необхідно сплати-ти за кожним зобов’язанням, на суму цих зобов’язань:

n

S позика x відсоток за позику i=1

норма капіталізації = —————————————— n

S позик i=1

,

де S — сумаi — номер позики,n — кількість позик.

За даними прикладу 2 додатка 2 до Положення (стан-дарту) 31, підприємство має зобов’язання за нецільови-ми облігаціями на суму 200000 грн строком на три ро-ки, річна ставка відсотка за якими становить 15%, і за облігаціями на суму 500000 грн, річна ставка відсотка за якими становить 13 відсотків.

Норма капіталізації фінансових витрат за місяць до-рівнює:

((200000 х 0,15 х 1/12) + (500000 х 0,13 х 1/12)) : (200000 + 500000) = 7916,67 : 700000 = 0,011 або 1,1%

5.4. Приклад порядку визначення складових розра-хунку фінансових витрат, що підлягають капіталізації, наведено у додатку 3 до цих Методичних рекоменда-цій.

VI. Відображення інформації про фінансові витрати у бухгалтерському обліку

6.1. Суму всіх визнаних фінансових витрат за місяць відображають за дебетом рахунка 95 «Фінансові витра-ти».

6.2. Суму капіталізованих фінансових витрат за мі-сяць відображають за дебетом рахунків 15 «Капітальні інвестиції», 23 «Виробництво» у кореспонденції з кре-дитом рахунка 95 «Фінансові витрати».

6.3. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з фінансовими витратами наведена у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій1.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку В. ПАРХОМЕНКО


1 Додатки не наведено.

17





АДМНСТРУВАННЯ ПОДАТКВ: ОСТАНН ЗМНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ


ВДМНА СВДОЦТВА ПЛАТНИКА ПДВ: НАСЛДКИ У ПРАКТИЦ

Оновлені з 1 січня 2014 року окремі норми Подат-кового кодексу значно спростили умови та процес ре-єстрації платників ПДВ. Відтепер, у зв’язку з відмі-ною такого документа, як свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ, факт такої реєстрації підтвер-джується наявністю інформації на офіційному веб-сайті Міндоходів, яка оновлюється щоденно. Разом з тим, суб’єктам господарювання надана можливість підтвердити свій статус як платника ПДВ шляхом от-римання витягів із реєстру платників ПДВ. Оскільки отримання витягів з реєстру не є обов’язковим для платників ПДВ, наразі обмінювати Свідоцтва на Ви-тяги з реєстру платників ПДВ не потрібно, діючі сві-доцтва можуть застосовуватися платниками як витя-ги із реєстру платників ПДВ до отримання витягу з

такого реєстру, а також виникнення змін у даних про платників ПДВ.

Відсутність чи зазначення платниками номера Сві-доцтва у податковій звітності з ПДВ чи у податкових накладних, інших документів, складених після 1-го січня 2014 року, форми яких передбачають зазначен-ня номера Свідоцтва, не є порушенням порядку їх за-повнення, та не є підставою для визнання звітності, податкових накладних та інших документів недійс-ними.

Якщо законодавчими нормами передбачено пред’яв-лення чи надання Свідоцтва чи його завірених копій, до внесення відповідних змін платником пред’являється витяг із реєстру платників ПДВ або Свідоцтво.

нформаційно-комунікаційний відділ ГУ Міндоходів

З 1 СЧНЯ 2014 РОКУ ЗАМСТЬ СВДОЦТВА ПДВ — ВИТЯГ З РЕЄСТРУ

Головне управління Міндоходів у м. Києві інформує про зміни до пункту 183.11 статті 183 Податкового ко-дексу України, а саме: з 1 січня 2014 року платники по-датку на додану вартість мають право на запит до орга-ну Міндходів замість Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ отримувати, безоплатно протягом 2 робочих днів, витяг із реєстру платників ПДВ.

Платники, які внесені до реєстру платників ПДВ до 01.01.2014 р., не підлягають обов’язковій перереєстра-ції, а отримання витягів із реєстру платників ПДВ не є обов’язковим для платників ПДВ.

Тобто Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтва про реєстрацію сільсько-господарського підприємства як суб’єкта спеціаль-ного режиму оподаткування ПДВ є дійсні станом на 01.01.2014 р. та можуть застосовуватися як витяги з реє-стру платників ПДВ до внесення змін до такого реєстру чи отримання витягу з такого реєстру, а також виник-нення змін у даних про платників ПДВ.

При першому зверненні платника податку на дода-ну вартість за отриманням витягу з реєстру платників ПДВ, Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та сві-доцтво про реєстрацію сільськогосподарського підпри-ємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та їх засвідчені копії підлягають поверненню до ор-ганів Міндоходів.

Зауважимо, що для новостворених юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців передбачена можливість по-дання реєстраційної заяви за ф. No1-ПДВ державному реєстратору під час реєстрації бізнесу або в електронно-му вигляді до органу Міндоходів (зміни до пункту 183.7 статті 183 Податкового кодексу України).

Процедури та строки реєстрації платників податку на додану вартість у 2014 році не відрізняються від проце-дур та строків, що діяли у 2013 році. Зокрема, реєстрація платників ПДВ здійснюється протягом 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви до органу Мін-доходів.

19



Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (витяг)1

1 Затверджене наказом Міндоходів України від 16.01.2014 р. No26.

<...>

VII. Порядок формування і надання витягів та довідок, оприлюднення відомостей із реєстру платників податку на додану вартість

7.1. Відповідно до пункту 183.13 статті 183 розділу V Кодексу з метою постійного забезпечення органів держав-ної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Міністерство доходів і збо-рів України щоденно оприлюднює на єдиному державно-му реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті:

дані з Реєстру із зазначенням найменування або пріз-вища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податко-вої реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;

інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних по-даткових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Додатково до таких даних із реєстру суб’єктів спе-ціального режиму оподаткування оприлюднюються дані про дату реєстрації суб’єктом спеціального режи-му оподаткування, перелік видів діяльності сільсько-господарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, із зазначенням дати внесення запису про такі види ді-яльності, дату виключення з такого реєстру, а також да-ту, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах.

нформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

7.2. Якщо реєстрацію особи як платника ПДВ було анульовано та відомості з Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та ін-формація про таке анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб.

7.3. Якщо за ініціативою контролюючого органу ану-льовано реєстрацію особи як платника ПДВ або виклю-чено особу з реєстру суб’єктів спеціального режиму опо-даткування, то право доступу цієї особи до таких відомо-стей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до її відома з дати:

отримання такою особою відповідного рішення про анулювання у випадку, передбаченому упункті 5.7 роз-ділу V цього Положення;

оприлюднення відомостей про таке анулювання від-повідно до цього Положення у випадку, передбаченому у пункті 5.8 розділу V цього Положення.

7.4. За запитом платника податку контролюючий ор-ган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг із Реєстру. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Запит про отримання витягу з реєстру платників пода-тку на додану вартість за формою No1-ЗВР (додаток 11) подається особисто платником податку або уповно-важеною на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Усі розділи запиту підлягають за-повненню.

Наказ Міндоходів України від 16.01.2014 р. No26

Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (витяг)

<...>2. Установити, що:1) не підлягають обов’язковій перереєстрації платни-

ки податку на додану вартість, внесені до реєстру плат-ників податку на додану вартість до набрання чинності цим наказом;

2) дійсні на дату набрання чинності цим наказом сві-доцтва про реєстрацію платника податку на додану вар-тість та свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарсько-го підприємства як суб’єкта спеціального режиму опо-даткування податком на додану вартість після набрання чинності цим наказом можуть застосовуватися як ви-тяги з реєстру платників податку на додану вартість до

внесення змін до такого реєстру чи отримання витягу з такого реєстру, а також виникнення змін у даних про платників податку на додану вартість;

3) свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, свідоцтва про реєстрацію сільськогос-подарського підприємства як суб’єкта спеціального ре-жиму оподаткування податком на додану вартість, їх за-свідчені копії підлягають поверненню до органів дохо-дів і зборів при першому зверненні платника податку за отриманням витягу з реєстру платників податку на до-дану вартість.

<...>Міністр О. КЛИМЕНКО



У запиті зазначаються критерії пошуку відомостей у Реєстрі (індивідуальний податковий номер платника податку або податковий номер платника податків), а також вказується спосіб отримання витягу з Реєстру (поштою або безпосередньо в контролюючому орга-ні).

Запит обов’язково має бути підписаний заявником із зазначенням дати.

7.5. Витяг із реєстру платників податку на додану вар-тість за формою No2-ВР (додаток 12) формується за від-повідним критерієм пошуку та містить відомості з Реєс-тру, які є актуальними на дату формування витягу.

У формі витягу зазначаються:найменування або прізвище, ім’я та по батькові плат-

ника;індивідуальний податковий номер платника подат-

ку;дата податкової реєстрації;термін дії реєстрації платника податку;дата реєстрації суб’єктом спеціального режиму опо-

даткування;перелік видів діяльності сільськогосподарського під-

приємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;

дата внесення запису про види діяльності.У витягу найменування (прізвище, ім’я, по батько-

ві) та місцезнаходження (місце проживання) платника ПДВ вказуються повністю, усі поля витягу заповнюють-ся способом комп’ютерного друку та виконуються укра-їнською мовою прописними літерами.

Витяг підписується посадовою особою контролюю-чого органу та скріплюється відповідною печаткою.

7.6. Витяг видається (направляється) платнику ПДВ у такому порядку:

1) якщо особа обрала спосіб отримання витягу пош-тою, він надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника ПДВ, указаним у запиті, з пові-домленням про вручення за рахунок одержувача.

У контролюючому органі витяг може одержати сам платник ПДВ або Представник платника. Особа, яка отримує витяг, має пред’явити паспорт або інший до-кумент, що посвідчує особу;

2) якщо особа обрала спосіб отримання витягу без-посередньо в контролюючому органі та протягом 2 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу запиту не отримала витяг з будь-яких причин, контролюючий орган у другій половині останнього ка-лендарного дня строку у 2 робочі дні надсилає за міс-цезнаходженням (місцем проживання) платника ПДВ витяг поштовим відправленням з післяплатою за раху-нок одержувача;

3) якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику ПДВ витяг у зв’язку з незнаходжен-ням посадових осіб, відмовою прийняти такий витяг, відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживан-

ня) платника ПДВ, то працівник того структурного під-розділу, яким надсилався витяг, на підставі інформа-ції структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє довідку, в якій вказує причину, що призвела до неможливості вру-чення витягу. Така довідка разом із витягом зберіга-ється у реєстраційній частині облікової справи плат-ника податків. У цьому разі платник ПДВ чи Представ-ник платника може отримати витяг у контролюючому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням. При цьому контролюючий орган здійснює заходи щодо встановлення місцезна-ходження (місця проживання) платника ПДВ згідно з Порядком обліку.

7.7. За запитом у електронній формі платників податку, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови що-до реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у по-рядку, визначеному законодавством, контролюючі органи надають безоплатно протягом 5 робочих днів від дати над-ходження такого запиту інформацію, що оприлюднюєть-ся відповідно до пункту 7.1 цього розділу.

Запит про отримання довідки з реєстру платників по-датку на додану вартість за формою No1-ЗДР (додаток 13) надсилається на офіційний веб-портал Міністерства до-ходів і зборів України. Усі розділи запиту підлягають за-повненню.

У запиті щодо кожного контрагента — об’єкта запи-ту вказується індивідуальний податковий номер платни-ка податку.

7.8. За результатами перевірки наявності записів у Реєстрі у довідці з реєстру платників податку на додану вартість за формою No2-ДР (додаток 14) щодо кожного об’єкта запиту надаються такі відомості:

найменування або прізвище, ім’я та по батькові плат-ника;

індивідуальний податковий номер платника податку;дата податкової реєстрації;термін дії реєстрації платника податку;дата анулювання реєстрації;причина анулювання реєстрації;підстава для анулювання реєстрації;дата реєстрації суб’єктом спеціального режиму опо-

даткування;дата виключення з реєстру суб’єктів спеціального ре-

жиму оподаткування;дата, з якої сільськогосподарське підприємство вва-

жається платником зазначеного податку на загальних підставах.

Міністерство доходів і зборів України протягом 5 ро-бочих днів від дати надходження запиту надсилає до-відку засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу електронної пошти платника податку, з якої надійшов запит.

<...>

21




Щодо окремих питань реєстрації платників єдиного податку

З метою створення максимально сприятливих умов щодо безперебійного та якісного обслуговування плат-ників податків Департамент доходів і зборів з фізичних осіб інформує про окремі зміни у порядках, що регла-ментують питання реєстрації платників єдиного подат-ку.

З 1 січня 2014 року набрали чинності закони, спря-мовані на поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, спрощення процедур реєстрації платників податків, за-безпечення вільного і безоплатного доступу суб’єктів гос-подарювання до інформації з державних реєстрів.

Зокрема, починаючи з 1 січня 2014 року встановле-но:

— право суб’єктів господарювання подавати заяви на добровільну реєстрацію платником єдиного податку під час реєстрації у державного реєстратора;

— обов’язок державного реєстратора передавати до органів Міндоходів електронні копії цих заяв, виготов-лені шляхом сканування, одночасно з відомостями з ре-

єстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця.

Такі зміни реалізовані законами України від 5 верес-ня 2013 року No441-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» щодо спрощення реєстра-ції осіб як платників податків» (далі — Закон No441) та No443-VII «Про внесення змін до Податкового кодек-су України щодо реєстрації осіб як платників податків» (далі — Закон No443).

Законом України від 24 жовтня 2013 року No657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удос-коналення деяких положень» (далі — Закон No657) пе-редбачено:

— оприлюднення на єдиному державному реєстра-ційному веб-порталі та офіційному веб-сайті Міндоходів даних про реєстрацію суб’єктів господарювання платни-ками єдиного податку в органах Міндоходів;

З 2014 РОКУ СКАСОВУЄТЬСЯ ВИДАЧА СВДОЦТВА ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ

З 2014 року платникам податків, які працюють на спрощеній системі оподаткування, свідоцтва платника єдиного податку не видаватимуть. Відповідні законодав-чі зміни набирають чинності з 1 січня поточного року.

Замість свідоцтва зареєстрований платник може за бажанням безкоштовно отримати витяг із Реєстру плат-ників єдиного податку. Діятиме витяг до внесення змін до Реєстру.

Відтепер, згідно з пунктом 299.4 статті 299 Податко-вого кодексу контролюючий орган, у разі відсутності визначених Податковим кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як плат-ника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії за-яви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відо-мостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підпри-ємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

Разом з тим Податковим кодексом передбачено пра-во платника податку, який зареєстрований платником єдиного податку, за бажанням отримати безоплатно та безумовно витяг із реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а сам витяг діє до внесення змін до реєстру.

Як відзначають експерти Міндоходів, такі нововве-дення спрощують адміністративні бар’єри реєстрації суб’єктів господарювання як платників єдиного подат-ку, оскільки позбавляють необхідності двічі звертатися до державних органів — до держреєстратора та до орга-нів доходів і зборів.

У той же час скасування процедури видачі свідоцт-ва платника єдиного податку зменшує обсяг документо-обігу між платником та органами доходів і зборів. Адже свідоцтво видається обов’язково, а витяг із реєстру плат-ників єдиного податку — за бажанням платника.

Крім того, враховуючи те, що бланк свідоцтва плат-ника єдиного податку є документом суворого обліку, його скасування призведе до економії бюджетних кош-тів. Так, зокрема, протягом 2013 року було замовлено 1150 тис. бланків свідоцтв платників єдиного податку, витрачено понад 1 млн грн бюджетних коштів

Зазначені нововведення передбачені Законом Укра-їни від 24.10.2013 р. No657 «Про внесення змін до Пода-ткового кодексу України щодо обліку та реєстрації плат-ників та удосконалення деяких положень».

Прес-служба Міндоходів



— скасування свідоцтв платника єдиного податку та забезпечення права платників отримати витяги з реєстру платників єдиного податку в органах Міндоходів.

З метою приведення у відповідність до норм законів No441, No443 та No657 Міндоходів розроблено проект наказу «Про затвердження форми Запиту про отриман-ня витягу з реєстру платників єдиного податку, форми Витягу з реєстру платників єдиного податку та Поряд-ку ведення реєстру платників єдиного податку». Проект нової редакції цього наказу оприлюднено на веб-порта-лі Міндоходів.

З урахуванням змін, внесених до Податкового кодек-су України (далі — Кодекс), реєстрація платників єди-ного податку здійснюється на підставі:

— реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів Міндоходів;

— електронних копій реєстраційних заяв, виготов-лених шляхом сканування, які передаються державним реєстратором до органів Міндоходів одночасно з відо-мостями з реєстраційної картки на проведення дер-жавної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України «Про держав-ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — під-приємців»;

— реєстраційних заяв, поданих засобами електрон-ного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Щодо процедури та строків реєстрації платників єдиного податку у 2014 році повідомляємо, що є певні зміни у строках реєстрації платником єдиного податку, а саме: в разі відсутності визначених Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як плат-ника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування заре-єструвати таку особу платником єдиного податку. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку надати протягом двох робочих днів з дня подання платником заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановлено-му порядку.

Разом з тим зазначаємо, що отримання витягів із ре-єстру не є обов’язковим для платників єдиного податку,

оскільки з метою постійного забезпечення органів дер-жавної влади, органів місцевого самоврядування, юри-дичних та фізичних осіб інформацією щоденно опри-люднюватимуться на єдиному державному реєстрацій-ному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — під-приємців та власному офіційному веб-сайті Міндоходів дані з реєстру платників єдиного податку та інформація про осіб, реєстрацію яких як платників єдиного подат-ку анульовано.

Водночас отримані свідоцтва платників єдиного по-датку фізичними особами — підприємцями до 31 груд-ня 2013 року підтверджують перебування платника на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу з реєстру або внесення змін до реєстру. Бланк свідоцт-ва платника єдиного податку, який є документом су-ворого обліку, підлягає обов’язковому поверненню контролюючому органу, який видавав таке свідоцтво, у разі отримання витягу з реєстру платників єдино-го податку та/або при відмові від спрощеної системи оподаткування.

З метою уникнення проблемних питань, які можуть ви-никати під час реєстрації платниками спрощеної системи оподаткування, рекомендуємо до прийняття нормативно-правових актів відповідно до внесених змін до Кодексу в разі потреби за зверненням платника надавати підтвер-дження про його реєстрацію як платника спрощеної сис-теми, керуючись затвердженим розпорядженням No432-р від 26.12.2013 р., надавати платникам єдиного податку тимчасові витяги, в яких обов’язково повинна міститися інформація згідно з додатком 9 зазначеного розпоряджен-ня, а саме:

— дата (період) обрання або переходу на єдиний по-даток;

— ставка та група платника єдиного податку;— вид діяльності для першої та другої груп (код КВЕД

та назва виду діяльності);— для анульованих — дата виключення з реєстру.У зв’язку із зазначеним Департамент доходів і збо-

рів з фізичних осіб доручає довести зазначене до відо-ма підпорядкованих органів Міндоходів та провести роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо змін у порядку реєстрації платників єдиного податку.

Директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб В. БУСАРЄВ

Проект наказу Міністерства доходів і зборів України

Про затвердження форми Запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, форми Витягу з реєстру платників єдиного податку та Порядку ведення реєстру платників єдиного податку

Відповідно до статті 299 глави I розділу ХIV Податко-вого кодексу України та Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Пре-

зидента України від 18 березня 2013 року No141, з ме-тою приведення у відповідність до Закону України від 24 жовтня 2013 року No657-VII «Про внесення змін до

23



Податкового кодексу України щодо обліку та реєстра-ції платників податків та удосконалення деяких поло-жень», НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:форму Запиту про отримання витягу з реєстру плат-

ників єдиного податку;форму Витягу з реєстру платників єдиного податку;Порядок ведення реєстру платників єдиного подат-

ку.2. Установити, що:2.1. обов’язковому внесенню до реєстру платників

єдиного податку підлягають відомості про платників єдиного податку, що обрали спрощену систему оподат-кування до набрання чинності цим наказом;

2.2. дійсні на момент набрання чинності цим нака-зом свідоцтва платника єдиного податку підтверджують перебування платника на спрощеній системі оподатку-вання до отримання витягу з реєстру або внесення змін до реєстру;

2.3. бланк свідоцтва платника єдиного податку, який є документом суворого обліку, підлягає обов’язковому

поверненню контролюючому органу, який видавав таке свідоцтво, у разі отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та/або при відмові від спрощеної сис-теми оподаткування.

3. Департаменту інфраструктури (Лісняк С. .), на-чальникам головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастопо-лі в установленому порядку протягом місяця з дня на-брання чинності цим наказом забезпечити знищення залишків бланків свідоцтва платників єдиного податку (за всіма формами).

4. Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб (Бу-сарєв В.В.) в установленому порядку:

4.1. подати цей наказ до Міністерства юстиції Укра-їни на державну реєстрацію;

4.2. забезпечити оприлюднення цього наказу.Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного

опублікування.6. Контроль за виконанням цього наказу покласти

на заступника міністра гнатова А.П.Міністр О. КЛИМЕНКО

Проект Порядку ведення реєстру платників єдиного податку

7. За бажанням зареєстрований платник єдиного по-датку може безоплатно та безумовно отримати витяг із Реєстру. Строк надання витягу не повинен перевищува-ти одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

10. З метою постійного забезпечення органів дер-жавної влади, органів місцевого самоврядування, юри-дичних та фізичних осіб інформацією Міністерство до-ходів і зборів України щоденно оприлюднює для без-оплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних

осіб — підприємців та власному офіційному веб-порталі такі дані з Реєстру:

податковий номер (для юридичної особи);найменування для юридичної особи або прізвище,

ім’я, по батькові для фізичної особи;дату (період) обрання або переходу на спрощену сис-

тему оподаткування;ставку єдиного податку;групу платника податку;види господарської діяльності першої та другої груп;дату виключення з Реєстру.

Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки1

В Узагальнюючій податковій консультації вживають-ся такі скорочення:

Конституція України від 28 червня 1996 року — Кон-ституція України;

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року No2755-VI — Податковий кодекс;

Закон України від 27 березня 2014 року No1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення переду-мов для економічного зростання в Україні» — Закон;

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року No766 «Про затвердження форми

Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» — Наказ.

Законом внесено зміни до статті 265 «Податок на не-рухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Податко-вого кодексу, які набрали чинності з 01.04.2014 р.

Відповідно до Закону у статті 265 Податкового кодексу слова «житлова площа» замінено словами «загальна пло-ща» у відповідному відмінку, в результаті чого змінилася база оподаткування податком на нерухоме майно, відмін-не від земельної ділянки, як для юридичних, так і фізич-них осіб — власників об’єктів житлової нерухомості.

1 Затверджена наказом Міндоходів України від 25.04.2014 р. No263.



Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами

Платники податку — юридичні особи самостійно об-числюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючо-му органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, перед-баченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо но-воствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухо-мості декларація подається протягом місяця з дня виник-нення права власності на такий об’єкт (підпункт 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу).

Відповідно до підпункту 265.6.1 пункту 265.6 стат-ті 265 Податкового кодексу базовий податковий (звіт-ний) період дорівнює календарному року.

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена На-казом, передбачає подання уточнюючої декларації у разі уточнення податкових зобов’язань.

Таким чином, платники податку — юридичні особи зобов’язані були подати декларацію за звітний 2014 рік до 20 лютого 2014 року, тобто до дати зміни бази оподат-кування, в якій розраховано податкове зобов’язання за 2014 рік з поквартальною розбивкою.

Отже, з метою забезпечення виконання Закону в частині зміни бази оподаткування податку на нерухо-ме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов’язання платників податку — юридичних осіб по-требують перерахунку з урахуванням загальної площі об’єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток, як бази оподаткування для такого податку з 1 квітня 2014 року.

За квартал 2014 року перерахунок податкового зо-бов’язання проводити не потрібно.

За результатами перерахунку пропонується подати не пізніше 30 липня 2014 року (граничного терміну сплати авансових внесків з податку на нерухоме майно, відмін-не від земельної ділянки, за квартал 2014 року) уточ-нюючі декларації. При цьому до уточнюючої декларації платник має право додати доповнення, відповідно до аб-зацу 2 пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу, в яко-му зазначити, що податкові зобов’язання збільшуються на виконання вимог статті 265 Податкового кодексу зі змінами, внесеними Законом.

Пунктом 4 розділу V Закону доручено Кабінету Мі-ністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами ви-конавчої влади своїх нормативно-правових актів у від-повідність до цього Закону.

Таким чином, до затвердження нових форм звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділян-ки, платникам податків — юридичним особам у колонці 3 «Житлова площа об’єкта житлової нерухомості» форми декларації, затвердженої Наказом, та колонці 7 «Житлова площа відповідно до документів, що підтверджують право

власності (усього)», колонці 9 «Розмір частки/поділу жит-лової площі, яка знаходиться у спільній частковій, спіль-ній сумісній власності³» додатка до такої декларації про-понується вказувати (зазначати) загальну площу об’єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки.

Щодо порядку визначення податку фізичним особам

Пунктом 18 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу передбачено, що першим базовим податковим (звітним) періодом для податку на нерухоме майно, від-мінне від земельної ділянки, для таких осіб є 2013 рік. Також Податковим кодексом зазначено, що у 2013 році контролюючі органи не нараховують податок на неру-хоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам — платникам податку і цей податок фізичними особами не сплачувався.

Проте згідно з підпунктом 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу податкове/податкові повідом-лення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самовря-дування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житло-вої нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику по-датку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, у 2014 році фізичним особам податок на не-рухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахо-вується за перший базовий податковий (звітний) пері-од — 2013 рік і базою оподаткування буде житлова площа об’єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з житлової площі об’єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток, за звітні 2013 та 2014 рік має ґрунтуватися на рівності всіх платників пе-ред законом, недопущення будь-яких проявів податко-вої дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расо-вої, національної, релігійної належності, форми влас-ності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 стаття 4 Податкового кодексу).

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, обчислення сум податку для фізичних осіб за звітний 2014 рік відбудеться у 2015 році до 1 липня, а податок буде розрахований з житлової площі об’єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки, за період з 01.01.2014 р. до 31.03.2014 р. (включно) та із загальної площі об’єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки, з 01.04.2014 р. до 31.12.2014 р. (включно).

В. о. директора Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб О. РЕВЧУК

25



Проект наказу Міністерства фінансів України

Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні» наказую:

1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, що додаються.

2. Департаменту податкової, митної політики та ме-тодології бухгалтерського обліку (Чмерук М. О.) в уста-новленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Мі-ністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційно-

го опублікування.5. Контроль за виконанням цього наказу покласти

на заступника Міністра Фудашкіна Д. О.Міністр О. ШЛАПАК

Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку

1. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», за-твердженому наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року No39, зареєстрованому в Міністер-стві юстиції України 15 березня 2000 року за No161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року No25) (зі змінами):

1) у додатку 1 до Положення (стандарту) бухгал-терського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» у графі 1 рядка 2290 Звіту про фінан-сові результати (форма No2-м) цифри «2268» замінити цифрами «2280»;

2) у додатку 2 до Положення (стандарту) бухгал-терського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» у графі 1 рядка 2280 Звіту про фінан-сові результати (форма No2-мс) цифри «2240» замінити цифрами «2160».

2. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року

No193, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за No515/4736 (зі змінами):

1) у пункті 5 слова «на дату здійснення операції (да-та визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат)» замінити словами «на кінець робо-чого дня, що передував даті здійснення операції (даті визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, до-ходів і витрат)»;

2) в абзацах першому та другому пункту 6, в абзацах третьому та четвертому пункту 7 та у підпункті 10.2 пун-кту 10 слова «на дату» замінити словами «на кінець ро-бочого дня, що передував даті»;

3) в абзаці другому пункту 7 та підпункті 10.1 пункту 10 слова «на дату» замінити словами «на кінець дня дати»;

4) у підпункті 10.3 та в абзаці першому підпункту 10.4 пункту 10 слова «на дату» замінити словами «на кінець робочого дня дати»;

5) абзац перший пункту 8 викласти в такій редакції:«8. Визначення курсових різниць за монетарними стат-

тями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а та-


Щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют для цілей визначення податкових зобов’язань

Міндоходів України у зв’язку з виданням постанови Правління НБУ від 31.03.2014 р. No180 «Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют і курсу банківських металів» повідомляє таке.

Для цілей визначення податкових зобов’язань з податків і зборів (в тому числі митних платежах) протягом усієї доби застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют і курсу банківських ме-

талів, установлений НБУ, який діє на 0 годин відпо-відної доби.

Зобов’язуємо начальників ГУ Міндоходів в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіонального головного управління Міндоходів — Центрального офі-су з обслуговування великих платників довести зазначе-ний лист до відома підпорядкованих органів Міндоходів України і платників податків.

Перший заступник міністра . БЛОУС



кож на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу засто-совується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення госпо-дарської операції застосовується валютний курс на кінець робочого дня, що передував цій даті. Підприємства, які ви-значають курсові різниці на дату здійснення господарської операції за всією монетарною статтею, здійснюють пере-рахунок відповідної монетарної статті до здійснення гос-подарської операції із застосуванням валютного курсу на кінець робочого дня, що передував цій даті. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за мо-нетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювалися господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.».

3. Приклад 5 додатка 2 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвер-дженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року No415, зареєстрованого в Міністер-стві юстиції України 26 травня 2006 року за No610/12484 (зі змінами), викласти в такій редакції:

«Приклад 5Вартість незавершеного виробництва вина (конья-

ку), що перебуває у стані технологічної витримки (об-робки), на 1 січня 2006 року становить 1750000 грн. Під-приємство 1 січня 2006 року випустило облігації на суму 300000 грн строком на 18 місяців за річною ставкою від-сотків 12%. Протягом січня—травня здійснено такі ви-трати на забезпечення технічного процесу витримки (об-робки) вина (коньяку): за січень — 7000 грн, за лютий — 5000 грн, за березень — 6000 грн, за квітень — 8000 грн, за травень — 8000 грн. Технологічний процес витримки завершено в травні, вино (коньяк) купажовано (упако-вано) для реалізації.

нших виробничих і капітальних інвестицій у квалі-фікаційні активи у цей період підприємством не здійс-нювалося.

1. Середньозважені витрати за квартал, пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу (вина), становлять (7000 • 3/3) + (5000 • 2/3) + (6000 • 1/3) = 7000 + 3333 + 2000 = 12333.

2. Норма капіталізації на квартал (300000 • 0,12 • 3/12) : 300000 = 0,03.

3. Загальна сума фінансових витрат за квартал ста-новить 300000 •0,12 • 3/12 = 9000.

4. Сума фінансових витрат, що за розрахунком може бути включена до собівартості вина, за квартал стано-вить 12333 • 0,03 = 370. Решта фінансових витрат (9000 - 370 = 8630) включаються до витрат звітного періоду».

4. У Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженому нака-зом Міністерства фінансів України від 2 квітня 2014 року No372, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за No426/25203:

1) у пункті 4.1 слова «на дату здійснення операції (дата визнання активу, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат)» замінити словами «на кінець робо-чого дня, що передував даті здійснення операції (даті визнання активу, зобов’язання, власного капіталу, до-ходів і витрат)»;

2) у пунктах 4.2, 4.4 та 4.5 слова «на дату» і «на звіт-ну дату» замінити словами «на кінець робочого дня, що передував даті» та «на кінець дня звітної дати» відпо-відно;

3) пункт 4.3 доповнити абзацами п’ятим та шостим такого змісту: «При визначенні курсових різниць на да-ту здійснення господарської операції застосовується валютний курс на кінець робочого дня, що передував цій даті.

Для визначення курсових різниць на звітну дату засто-совується валютний курс на кінець дня звітної дати».

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом сьо-мим.

Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку М. ЧМЕРУК

Лист Національного банку України від 04.04.2014 р. No29-113/14630

Про порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти1

З 1 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», згід-но з пунктом 1 розділу II якого внесено зміни до Зако-ну України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон).

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з

купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готів-ковій формі.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується уповноваженими банками, фінансовими установами, юридичними та фізичними особами під час здійснення кожної операції з купівлі іноземної ва-люти в розмірі 0,5 % від суми в гривнях, що витрачена на купівлю іноземної валюти без урахування комісійної винагороди за цими операціями.

1 На доповнення до Листа додатково див. лист Національного банку від 11.04.2014 р. No29-113/16065.

27



1. Про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі безготів-кової іноземної валюти.

Уповноважені банки нараховують, утримують та пе-рераховують збір на обов’язкове державне пенсійне стра-хування з усіх операцій купівлі безготівкової іноземної валюти, які виконуються за дорученням клієнтів банку та за власними операціями банку (у тому числі за влас-ними зовнішньоекономічними договорами та за опера-ціями з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку України в межах лі-мітів відкритої валютної позиції банку).

З цією метою банки вимагають від клієнтів у заяві на купівлю іноземної валюти зазначити про те, що клієнт доручає банку перерахувати до Пенсійного фонду Укра-їни суму збору на обов’язкове державне пенсійне стра-хування у розмірі 0,5% від суми в гривнях, що витрачена на купівлю іноземної валюти (без урахування комісійної винагороди за цією операцією).

Банкам необхідно переглянути умови договорів на розрахунково-касове обслуговування клієнтів і перед-бачити в них, що в разі купівлі безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнта банк нараховуватиме, утримуватиме та сплачуватиме суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від імені та за рахунок клієнта.

Для обліку коштів збору на обов’язкове державне пенсійне страхування використовуються такі балансо-ві рахунки:

2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті пла-тежі» — під час здійснення операцій з купівлі іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів банку;

3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток» — під час здійснення операцій з купівлі іноземної валюти за рахунок коштів банку.

Сума збору зараховується на балансовий раху-нок 2902 одночасно з проведенням операції з купівлі банком іноземної валюти для клієнтів. Суму збору за рахунок власних коштів у гривні уповноважені банки зобов’язані перераховувати на балансовий рахунок 3622 одночасно з проведенням операції з купівлі іноземної валюти на власні потреби банку.

2. Про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі готівко-вої іноземної валюти.

Банки (фінансові установи) зобов’язані нараховува-ти, утримувати та перераховувати збір за рахунок:

власних коштів у разі купівлі готівкової іноземної валюти у фізичних осіб та купівлі готівкової іноземної валюти з метою задоволення власних потреб і підкрі-плення каси банку. Збір сплачується від суми коштів у гривнях, на яку купується готівкова іноземна валюта, й обліковується банками на рахунку 3622;

коштів клієнтів у разі купівлі фізичною особою іно-земної валюти у касі банку (фінансової установи). Збір

сплачується від суми коштів у гривнях, на яку купуєть-ся готівкова іноземна валюта, й обліковується банками на рахунку 2902.

Банки (фінансові установи) доповнюють квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції за формою No377-К додатковими реквізитами (рядком), у якому за-значається сума сплаченого збору на обов’язкове дер-жавне пенсійне страхування.

До внесення змін до програмно-технічних комплек-сів, за допомогою яких здійснюються валютно-обмінні операції, цей рядок заповнюється касиром каси банку, фінансової установи власноручно.

3. Про здійснення контролю за нарахуванням та сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне стра-хування.

З метою виконання вимог Закону щодо обліку сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та подання відповідного звіту органам Пенсійного фонду України банкам та фінансовим установам слід обрати таку підсистему обліку, яка забезпечить аналітичний облік сум збору в розрізі готівкових та безготівкових операцій.

Переказ збору на обов’язкове державне пенсій-не страхування на рахунки Державного казначейства України банки здійснюють не пізніше наступного опе-раційного дня з дня зарахування сум збору на балансо-ві рахунки 2902, 3622 з урахуванням коштів філій за по-передній день.

Філії банків акумулюють суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на балансових рахун-ках 2902, 3622 та перераховують головному банку до 11-ї години наступного операційного дня. Переказуван-ня збору на обов’язкове державне пенсійне страхування здійснює банк — юридична особа.

Фінансові установи самостійно визначають поря-док обліку та забезпечують перерахування суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з влас-них рахунків, відкритих в уповноважених банках, на рахунки Державного казначейства України не пізніше наступного робочого дня.

Банки (фінансові установи) надають Національному банку України інформацію щодо перерахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за формою, що буде доведена додатково. Зазначена інформація по-дається щомісячно.

Національний банк України буде здійснювати пере-вірки з питань дотримання банками (фінансовими уста-новами) процедури сплати такого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У разі недотримання порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування або виявлен-ня фактів уникнення від сплати збору уповноваженими банками Національний банк України застосовуватиме за-ходи впливу відповідно до законодавства України.

У разі недотримання порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування або вияв-



Закон України від 13.05.2014 р. No1258-VII

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом

Верховна Рада України постановляє:I. Внести зміни до таких законодавчих актів:1. У Кодексі України про адміністративні правопору-

шення («Відомості Верховної Ради УРСР», 1984 р., до-даток до No51, ст. 1122):

1) у статті 166-6:частину сьому виключити;у частинах восьмій — десятій слова «або підприєм-

ницької діяльності фізичної особи — підприємця» та цифри виключити;

2) у частині першій статті 234-1 слова та цифри «або підприємницької діяльності фізичної особи — підпри-ємця (частини третя — сьома статті 166-6)» замінити словами та цифрами «(частини третя — шоста статті 166-6)»;

3) у частині першій статті 234-2 слова та цифри «або підприємницької діяльності фізичної особи — підприєм-ця (частини третя — сьома статті 166-6)» замінити слова-ми та цифрами «(частини третя — шоста статті 166-6)»;

4) у частині першій статті 234-3 слова «або підпри-ємницької діяльності фізичної особи — підприємця» виключити.

2. У Господарському кодексі України («Відомості Вер-ховної Ради України», 2003 р., NoNo18-22, ст. 144):

статтю 59 викласти у такій редакції:«Стаття 59. Припинення суб’єкта господарювання1. Припинення суб’єкта господарювання здійсню-

ється відповідно до закону»;статті 60 та 61 виключити.3. Статтю 50-1 Цивільного кодексу України («Відомо-

сті Верховної Ради України», 2003 р., NoNo40-44, ст. 356) виключити.

4. У Законі України «Про державну реєстрацію юри-дичних осіб та фізичних осіб — підприємців» («Відомості Верховної Ради України», 2003 р., No31-32, ст. 263 із на-ступними змінами):

1) в абзаці дев’ятому частини першої статті 1 слова «або про проведення державної реєстрації припинення

підприємницької діяльності фізичною особою — підпри-ємцем за її рішенням» виключити;

2) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 6 слова «та фізичною особою — підприємцем» та «або під-приємницької діяльності фізичної особи — підприємця» виключити;

3) абзаци сімнадцятий — двадцятий частини четвер-тої статті 11 виключити;

4) у статті 17:у частині четвертій:абзац дванадцятий викласти у такій редакції:«дані про припинення підприємницької діяльнос-

ті, дані щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення підприєм-ницької діяльності»;

в абзаці двадцятому слова «дата надходження від ор-ганів доходів і зборів, Пенсійного фонду України до дер-жавного реєстратора документів (повідомлень, інформа-ції), передбачених цим Законом, у зв’язку з припинен-ням підприємницької діяльності фізичної особи — під-приємця із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ» виключити;

абзаци двадцять п’ятий — двадцять дев’ятий виклю-чити;

частину шосту викласти у такій редакції:«6. Порядок взаємного обміну інформацією з відом-

чих реєстрів органів статистики, доходів і зборів, Пенсій-ного фонду України, а також документами в електронній формі, передбаченими цим Законом, між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну полі-тику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фі-зичних осіб — підприємців, органами статистики, дохо-дів і зборів, Пенсійного фонду України затверджується Міністерством юстиції України разом з Пенсійним фон-дом України, центральними органами виконавчої вла-ди, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері»;

лення фактів уникнення від сплати такого збору фінан-совою установою Національний банк України розгляда-тиме питання про відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхуван-ня не сплачується з операцій купівлі іноземної валюти, що їх здійснюють дипломатичні представництва, кон-сульські установи іноземних держав в Україні та їхні працівники, якщо останні не є громадянами України

або не проживають в ній постійно та акредитовані в МЗС України, міжнародні фінансові організації, які відповідно до законодавства України (у тому числі до міжнародних договорів України, ратифікованих Вер-ховною Радою України) звільнені від сплати податків та зборів в Україні.

Уповноважені банки та фінансові установи мають за-безпечити неухильне дотримання вимог цього листа.

В.о. заступника голови Б. ПРИХОДЬКО

29



5) у частині десятій статті 21 слова «припинення під-приємницької діяльності фізичної особи — підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи — підприємця банкрутом» виключити;

6) у статті 22:у частині першій:слова «подання державному реєстраторові заяви про

припинення підприємницької діяльності фізичною осо-бою — підприємцем за її рішенням, про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької ді-яльності фізичної особи — підприємця, якщо таке рішен-ня не пов’язане з банкрутством фізичної особи — підпри-ємця» та «про проведення державної реєстрації припи-нення підприємницької діяльності фізичної особи — під-приємця за принципом мовчазної згоди» виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:«Відомості, зазначені в частині першій цієї статті,

розміщуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєс-трації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, на своєму веб-сайті»;

частину п’яту викласти у такій редакції:«5. За публікацію повідомлень у спеціалізованому

друкованому засобі масової інформації про зміну міс-цезнаходження юридичної особи, зміну найменування юридичної особи, прийняття засновниками (учасника-ми), судом або уповноваженим органом рішення про ви-діл, зменшення статутного (складеного) капіталу юри-дичної особи, втрату оригіналів установчих документів юридичної особи справляється плата в розмірі трьох не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

7) статтю 47 викласти у такій редакції:«Стаття 47. Порядок державної реєстрації припинен-

ня підприємницької діяльності фізичної особи — під-приємця за її рішенням

1. Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підпри-ємцем за її рішенням фізична особа — підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення держав-ної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням.

2. Реєстраційна картка на проведення державної реєс-трації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням приймається за опи-сом, копія якого в день надходження документа видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладен-ня) заявнику з відміткою про дату його надходження.

3. Дата надходження реєстраційної картки на прове-дення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішен-ням вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

4. Державний реєстратор залишає реєстраційну карт-ку на проведення державної реєстрації припинення під-приємницької діяльності фізичною особою — підприєм-цем за її рішенням без розгляду, якщо:

реєстраційна картка на проведення державної ре-єстрації припинення підприємницької діяльності фі-зичною особою — підприємцем за її рішенням подана за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою — підприємцем підпри-ємницької діяльності;

реєстраційна картка на проведення державної реєс-трації припинення підприємницької діяльності фізич-ною особою — підприємцем за її рішенням не відповідає вимогам цього Закону.

5. Про залишення реєстраційної картки на проведен-ня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішен-ням без розгляду заявнику в день надходження докумен-та державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відпо-відне повідомлення із зазначенням підстав залишення документа без розгляду разом із цим документом.

6. Державний реєстратор за відсутності підстав для за-лишення реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фі-зичною особою — підприємцем за її рішенням без роз-гляду зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа внести до Єдино-го державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фі-зичною особою — підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладен-ня) їй повідомлення про внесення такого запису»;

8) у статті 49:в абзаці першому частини першої слова «для внесен-

ня до Єдиного державного реєстру запису про судове рі-шення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця» виключити;

частину третю викласти у такій редакції:«3. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше на-

ступного робочого дня з дати надходження судового рі-шення щодо припинення підприємницької діяльності фі-зичною особою — підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприєм-ця у зв’язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької ді-яльності фізичною особою — підприємцем у зв’язку з по-становленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису»;

частини четверту та п’яту виключити;9) статтю 49-1 виключити;10) у статті 50:у назві слова «фізичної особи — підприємця» замі-

нити словом «її»;в абзаці першому частини першої слова «для внесен-

ня до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення» виключити;



у частині третій слова «для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення» ви-ключити;

у частині п’ятій слова «після завершення процедури банкрутства, встановленої законом» виключити;

частину шосту доповнити словами «та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого за-пису»;

частину восьму виключити;11) у статті 51:назву після слова «припинення» доповнити словами

«підприємницької діяльності»;частину першу після слів «у день державної реєстра-

ції припинення» доповнити словами «підприємницької діяльності».

5. Частину шосту статті 15 Закону України «Про загаль-нообов’язкове державне пенсійне страхування» («Відомо-сті Верховної Ради України», 2003 р., NoNo49-51, ст. 376; 2006 р., No27, ст. 234) після слів «державним реєстрато-ром» доповнити словами «страхувальників — фізичних осіб — підприємців, — на підставі відомостей з реєстра-ційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок стра-хувальника та проведення остаточного розрахунку».

6. У Законі України «Про збір та облік єдиного вне-ску на загальнообов’язкове державне соціальне страху-вання» («Відомості Верховної Ради України», 2011 р., No2-3, ст. 11):

1) в абзаці сьомому частини першої статті 5 після слів «державним реєстратором» доповнити словами «платни-ків єдиного внеску — фізичних осіб — підприємців, — на підставі відомостей із реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбаче-них законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку»;

2) у статті 6:пункт 4 частини другої доповнити реченням такого

змісту: «У разі надсилання звітності поштою вона вважа-ється поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправ-лення зі звітністю»;

доповнити частиною четвертою такого змісту:«4. У разі державної реєстрації припинення підпри-

ємницької діяльності фізичної особи — підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою — підприємцем»;

3) абзац п’ятий частини восьмої статті 9 доповни-ти реченням такого змісту: «У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної осо-би — підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької ді-яльності такої фізичної особи».

7. У Законі України «Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом» («Відомо-сті Верховної Ради України», 2012 р., No32-33, ст. 413 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:у першому реченні абзацу четвертого слова «суб’єкт

підприємницької діяльності (юридична особа або фізич-на особа — підприємець)» замінити словами «юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльно-сті», а друге та третє речення виключити;

в абзаці шостому слова «підприємцем (фізичною осо-бою)» замінити словами «фізичною особою»;

в абзаці дев’ятому слова «суб’єкта підприємницької діяльності» замінити словом «боржника»;

в абзаці п’ятнадцятому слова «суб’єкта підпри-ємницької діяльності — боржника» замінити словом «боржника»;

в абзаці шістнадцятому слова «суб’єкта підпри-ємницької діяльності — боржника» замінити словом «боржника»;

2) у статті 2:частину другу виключити;у частині четвертій слова «суб’єктів підприємницької

діяльності» замінити словом «боржників»;у частині шостій слова «суб’єктів підприємницької

діяльності» замінити словом «боржників»;3) у частині першій статті 9 слова «юридичних осіб та

фізичних осіб — підприємців» виключити;4) у частині першій статті 10 слова «фізичної особи —

підприємця» замінити словами «боржника — фізичної особи»;

5) у частині першій статті 14:в абзаці четвертому слова «боржника — юридичної

особи або фізичної особи — підприємця» замінити сло-вом «боржника»;

абзац шостий виключити;6) абзац третій частини першої статті 37 виключити;7) частину дев’яту статті 77 викласти у такій редак-

ції:«9. Якщо мирова угода містить умови про виконання

зобов’язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана з боку третьої особи»;

8) у частині першій статті 83:у пункті 1 слова «боржник не внесений» замінити

словами «боржник — юридична особа не внесена»;пункт 10 виключити;9) назву розділу VII викласти у такій редакції:«Розділ VII. ОСОБЛИВОСТ БАНКРУТСТВА

ОКРЕМИХ КАТЕГОРЙ БОРЖНИКВ»;10) у частині першій статті 84 слова «суб’єктів підпри-

ємницької діяльності» замінити словом «боржників»;11) у статті 90:у частині першій слова «фізичної особи — підприєм-

ця банкрутом» замінити словами «банкрутом фізичної

31



особи за боргами, які виникли у неї у зв’язку зі здійс-ненням підприємницької діяльності»;

у назві та тексті слова «фізична особа — підприємець» в усіх відмінках замінити словами «фізична особа» у від-повідному відмінку;

12) у статті 91:у назві та тексті слова «фізична особа — підприємець»

в усіх відмінках замінити словами «фізична особа» у від-повідному відмінку;

частину дев’яту виключити;доповнити частиною одинадцятою такого змісту:«11. Якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних

осіб та фізичних осіб — підприємців відсутні відомості про припинення підприємницької діяльності боржника, після завершення ліквідаційної процедури господарсь-кий суд виносить ухвалу про припинення підприємниць-кої діяльності боржника»;

13) у назві та тексті статті 92 слова «фізична особа — підприємець» в усіх відмінках замінити словами «фізич-на особа» у відповідному відмінку;

14) в абзаці першому частини другої статті 93 слова «підприємця — голови» замінити словом «голови».

II. Прикінцеві положення1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня

його опублікування.2. Якщо до набрання чинності цим Законом від фізич-

ної особи — підприємця надійшла заява про припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підпри-ємцем, але не надійшла реєстраційна картка на прове-дення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішен-ням, то державний реєстратор зобов’язаний не пізніше місяця з дня набрання чинності цим Законом заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною осо-бою — підприємцем за її рішенням, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної ре-єстрації припинення підприємницької діяльності фізич-ною особою — підприємцем та видати (надіслати пошто-вим відправленням з описом вкладення) цій фізичній осо-бі повідомлення про внесення такого запису.

Виконуючий обов’язки Президента України, Голова Верховної Ради України

О.ТУРЧИНОВ


Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення

Верховна Рада України постановляє:I. Внести до Податкового кодексу України («Відомо-

сті Верховної Ради України», 2011 р., NoNo13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У підпункті 39.2.1 пункту 39.2 статті 39:у підпункті 39.2.1.2 слово «операції» замінити слова-

ми «господарські операції»;у підпункті 39.2.1.4 слово «Операції» замінити сло-

вами «Господарські операції», слово «здійснених» за-мінити словом «таких», а слова «за відповідний кален-дарний рік» замінити словами «за відповідний звітний календарний рік».

2. У пункті 120.3 статті 120:в абзаці третьому цифру і слова «5 відсотків загаль-

ної суми контрольованих операцій» замінити цифрами і словами «100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітно-го) року»;

в абзаці четвертому цифри і слова «100 розмірів мінімальної заробітної плати» замінити цифрами і словами «10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звіт-ного) року»;

доповнити абзацом такого змісту:«Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не

звільняє платника податку від обов’язку подання зві-ту (декларації) щодо контрольованих операцій та/або

документації, визначеної підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу».

3. У підрозділі 10 розділу XX «Перехідні положення»:пункт 20 викласти в такій редакції:«20. Штрафні санкції за помилки, допущені при роз-

рахунку грошових зобов’язань відповідно до норм стат-ті 39 цього Кодексу за період з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року, застосовуються у розмірі 1 гривня за кожне порушення.

У разі самостійного корегування податкових зо-бов’язань з метою трансфертного ціноутворення за ре-зультатами застосування статті 39 цього Кодексу за пері-од з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року штрафні санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу, не за-стосовуються»;

доповнити пунктом 24 такого змісту:«24. Встановити, що у 2014 році звіт про контрольо-

вані операції, що відповідно до статті 39 цього Кодексу подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податко-ву і митну політику, за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року подається до 1 жовтня 2014 року».

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


О. ТУРЧИНОВ




Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів

Верховна Рада України постановляє:I. Внести зміни до таких законодавчих актів Укра-

їни:1. У Кодексі законів про працю України («Відомо-

сті Верховної Ради УРСР», 1971 р., додаток до No50, ст. 375):

1) частину першу статті 41 доповнити пунктом 5 та-кого змісту:

«5) припинення повноважень посадових осіб»;2) статтю 44 доповнити словами і цифрами «у разі

припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток»;

3) частину четверту статті 130 викласти в такій ре-дакції:

«На працівників не може бути покладена відпові-дальність за шкоду, яка відноситься до категорії нор-мального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержа-ний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є поса-довими особами»;

4) частину першу статті 132 після слова «працівники» доповнити словами «крім працівників, що є посадови-ми особами»;

5) у пункті 2 статті 133 після слів «зайвими грошови-ми виплатами» доповнити словом «працівникам», а сло-ва «випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи куль-турних цінностей» виключити.

2. У частині четвертій статті 89 Господарського кодек-су України («Відомості Верховної Ради України», 2003 р., NoNo18-22, ст. 144) слова «та установчими документами товариства» виключити.

3. Частину третю статті 99 Цивільного кодексу України («Відомості Верховної Ради України», 2003 р., NoNo40-44, ст. 356) викласти в такій редакції:

«3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимча-сово відсторонений від виконання своїх повноважень».

4. У частині третій статті 51 Закону України «Про акці-онерні товариства» («Відомості Верховної Ради України», 2008 р., No50-51, ст. 384; 2011 р., No35, ст. 344) слова «ви-плати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначаються» замінити словами «членів наглядо-вої ради та виплати їм винагороди визначається».

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


О.ТУРЧИНОВ

Проект Закону України

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу

Верховна Рада України постановляє:I. Доповнити розділ XX «Перехідні положення» По-

даткового кодексу України («Відомості Верховної Ради України», 2011 р., No13—17, ст. 112) підрозділом 91 та-кого змісту:

«Підрозділ 91. Особливості уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та по-датку на додану вартість під час застосування податко-вого компромісу

1. Податковий компроміс — режим звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відпові-дальності платників податків або їх посадових (службо-вих) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вар-тість, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість та

від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за будь-які податкові періоди до 1 січня 2014 ро-ку. Платник податків під час дії податкового компромі-су за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

2. Сума заниженого податкового зобов’язання з подат-ку на прибуток підприємства та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 15 відсотків. При цьому 85 відсотків такої суми вважаються погашеними, штраф-ні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

3. Для застосування податкового компромісу цен-тральний орган виконавчої влади, що забезпечує фор-мування державної фінансової політики, встановлює форму уточнюючого розрахунку податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

33



4. Процедура досягнення податкового компромісу триває 60 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

При поданні уточнюючого розрахунку відповідно до цього підрозділу контролюючий орган проводить у порядку визначеному цим Кодексом, зустрічну звірку (перевірку).

Контролюючий орган протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахун-ку, направляє відповідний запит, який містить інформацію про можливі порушення платником податків вимог подат-кового законодавства. У разі ненаправлення такого запиту сума податкових зобов’язань вважається узгодженою.

Платник податків після отримання запиту на отри-мання податкової інформації для проведення зустрічної звірки надає відповідь протягом 10 календарних днів. У разі ненадання відповіді протягом 10 календарних днів компроміс вважається не досягнутим.

За результатами проведення зустрічної звірки скла-дається довідка, яка підписується платником податків і посадовою особою контрольного органу.

У разі виявлення заниження податкових зобов’язань контролюючий орган проводить перевірку і за її резуль-татами приймає податкове повідомлення-рішення.

5. У разі отримання платником податків довідки відпо-відно до пункту 4 цього підрозділу, яка підтверджує пода-ткові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку, або ненаправлення такої довідки чи податкового повідом-лення-рішення у 60 денний строк після подання уточню-ючого розрахунку сума вважається узгодженою.

6. Уточнення платником податків податкових зо-бов’язань шляхом надання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контр-агентів.

7. Платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податково-му повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пун-ктом 2 цього підрозділу протягом 10 календарних днів з дня узгодження.

8. У разі якщо платник податків розпочинає проце-дуру адміністративного та/або судового оскарження по-даткового повідомлення-рішення, яке прийнято за на-слідками розгляду контролюючим органом уточнюючого

розрахунку згідно з цим підрозділом, податковий ком-проміс не застосовується до неузгодженої суми.

9. Податковий компроміс вважається досягнутим піс-ля сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань згідно з цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно з цим підрозділом такі зобов’язання не підлягають оскар-женню та не можуть бути змінені платником податків в інших податкових періодах.

10. У разі досягнення податкового компромісу перевір-ки за уточнені періоди з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість контролюючими органа-ми в наступних податкових періодах не проводяться.

11. Діяння, вчинене службовою особою (службовими особами) платника податку, що призвело до занижен-ня його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо та-кі податкові зобов’язання уточнені під час застосуван-ня податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, збо-рів (обов’язкових платежів).

12. У разі коли великий платник податків не скорис-тався податковим компромісом та не сплатив до бюджету податкові зобов’язання з податку на прибуток підпри-ємств та/або податку на додану вартість за податкові пе-ріоди до 1 січня 2014 року, контролюючий орган після закінчення строку подання уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу проводить доку-ментальну перевірку такого платника податків.

13. Податковий компроміс застосовується до право-відносин, що виникли до 1 січня 2014 року, та поширю-ється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від проведення контролюючим органом пере-вірок за такі періоди».

. Прикінцеві положення1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за

днем його опублікування.2. Платники податків мають право для застосування

податкового компромісу подати уточнюючі розрахунки відповідно до положень Податкового кодексу України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.


35




Великий бухгалтерський семінар · 2) текст cтаттi 12...

Documents

Transcript of Великий бухгалтерський семінар · 2) текст cтаттi 12...