Реквізити курсу

Назва поля

Рік 2015 рік

Назва курсу Крос-платформне програмування назвакурсу

Вид (нормативнавибіркова) нормативна видкурсу

Факультет інформаційних технологій факультет

Декан ОГГлазунова декан

Кафедра укладачів компютерних наук кафедра

Завідувач кафедри уклад АЮШелестов завідувач

ОКР Бакалавр окр

Галузь 0501 Інформатика та обчислювальна техніка галузь

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки напрям

Спеціальність спеціальність

Семестр 7 семестр

Тижнів 15 тижні

Лекцій 30 лекції

Практичних 0 практичні

Лабораторних 30 лабораторні

Сам роб під керівн 0 самробпідкер

Сам роб 96 самроб

Індивідуальні 0

Конcультацій 0 конусльтації

Форма підсумк контролю залік формаконтролю

Годин на підсумк контроль 11 контрольгод

Годин разом 156 разомгод

Кредитів ECTS 4 кредити

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС дисципліни

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

для підготовки фахівців галузі 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

з напряму 6050101 Компютерні науки

у вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації

КИЇВ 2015

2

ЗМІСТ

1 Опис навчальної дисципліни 5 2 Мета та завдання навчальної дисципліни 6 3 Програма навчальної дисципліни 6

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти 6 Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій 6

4 Структура навчальної дисципліни 7 5 Теми семінарських занять 7 6 Теми практичних занять 7 7 Теми лабораторних занять 8 8 Самостійна робота під керівництвом НПП 8

9 Індивідуальні завдання 8 10 Методи навчання 8

11 Форми контролю 8 12 Розподіл балів які отримують студенти 8 13 Методичне забезпечення 9 14 Рекомендована література 9

Базова 9

Допоміжна 9 15 Інформаційні ресурси 9 СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ 10 ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ 11

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 12

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 13

3

Форма Н - 304

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету

інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Факультет інформаційних технологій

КИЇВ 2015

4

Робоча програма Крос-платформне програмування для студентів

за напрямом підготовки 6050101 Компютерні науки

___ _______________ 2015 р minus ___ с

Розробник Ткаченко Олексій Миколайович ктн доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри компютерних наук

Протокол від ____________________2015 р ____

Завідувач кафедри ______________________ ( АЮШелестов )

________________________ 2015 р

Схвалено вченою радою факультету інформаційних технологій

Протокол від ____________________2015 р _____

_____________________2015 р Голова _______________ ( ОГГлазунова ) (підпис)

ОТкаченко 2015

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС дисципліни

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

для підготовки фахівців галузі 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

з напряму 6050101 Компютерні науки

у вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації

КИЇВ 2015

2

ЗМІСТ

1 Опис навчальної дисципліни 5 2 Мета та завдання навчальної дисципліни 6 3 Програма навчальної дисципліни 6

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти 6 Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій 6

4 Структура навчальної дисципліни 7 5 Теми семінарських занять 7 6 Теми практичних занять 7 7 Теми лабораторних занять 8 8 Самостійна робота під керівництвом НПП 8

9 Індивідуальні завдання 8 10 Методи навчання 8

11 Форми контролю 8 12 Розподіл балів які отримують студенти 8 13 Методичне забезпечення 9 14 Рекомендована література 9

Базова 9

Допоміжна 9 15 Інформаційні ресурси 9 СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ 10 ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ 11

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 12

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 13

3

Форма Н - 304

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету

інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Факультет інформаційних технологій

КИЇВ 2015

4

Робоча програма Крос-платформне програмування для студентів

за напрямом підготовки 6050101 Компютерні науки

___ _______________ 2015 р minus ___ с

Розробник Ткаченко Олексій Миколайович ктн доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри компютерних наук

Протокол від ____________________2015 р ____

Завідувач кафедри ______________________ ( АЮШелестов )

________________________ 2015 р

Схвалено вченою радою факультету інформаційних технологій

Протокол від ____________________2015 р _____

_____________________2015 р Голова _______________ ( ОГГлазунова ) (підпис)

ОТкаченко 2015

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

2

ЗМІСТ

1 Опис навчальної дисципліни 5 2 Мета та завдання навчальної дисципліни 6 3 Програма навчальної дисципліни 6

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти 6 Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій 6

4 Структура навчальної дисципліни 7 5 Теми семінарських занять 7 6 Теми практичних занять 7 7 Теми лабораторних занять 8 8 Самостійна робота під керівництвом НПП 8

9 Індивідуальні завдання 8 10 Методи навчання 8

11 Форми контролю 8 12 Розподіл балів які отримують студенти 8 13 Методичне забезпечення 9 14 Рекомендована література 9

Базова 9

Допоміжна 9 15 Інформаційні ресурси 9 СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ 10 ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ 11

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 12

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 13

3

Форма Н - 304

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету

інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Факультет інформаційних технологій

КИЇВ 2015

4

Робоча програма Крос-платформне програмування для студентів

за напрямом підготовки 6050101 Компютерні науки

___ _______________ 2015 р minus ___ с

Розробник Ткаченко Олексій Миколайович ктн доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри компютерних наук

Протокол від ____________________2015 р ____

Завідувач кафедри ______________________ ( АЮШелестов )

________________________ 2015 р

Схвалено вченою радою факультету інформаційних технологій

Протокол від ____________________2015 р _____

_____________________2015 р Голова _______________ ( ОГГлазунова ) (підпис)

ОТкаченко 2015

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

3

Форма Н - 304

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА КОМПЮТЕРНИХ НАУК

ldquoЗАТВЕРДЖУЮrdquo

Декан факультету

інформаційних технологій

__________ ОГГлазунова

ldquo____rdquo ____________ 2015 р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРОС-ПЛАТФОРМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Факультет інформаційних технологій

КИЇВ 2015

4

Робоча програма Крос-платформне програмування для студентів

за напрямом підготовки 6050101 Компютерні науки

___ _______________ 2015 р minus ___ с

Розробник Ткаченко Олексій Миколайович ктн доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри компютерних наук

Протокол від ____________________2015 р ____

Завідувач кафедри ______________________ ( АЮШелестов )

________________________ 2015 р

Схвалено вченою радою факультету інформаційних технологій

Протокол від ____________________2015 р _____

_____________________2015 р Голова _______________ ( ОГГлазунова ) (підпис)

ОТкаченко 2015

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

4

Робоча програма Крос-платформне програмування для студентів

за напрямом підготовки 6050101 Компютерні науки

___ _______________ 2015 р minus ___ с

Розробник Ткаченко Олексій Миколайович ктн доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри компютерних наук

Протокол від ____________________2015 р ____

Завідувач кафедри ______________________ ( АЮШелестов )

________________________ 2015 р

Схвалено вченою радою факультету інформаційних технологій

Протокол від ____________________2015 р _____

_____________________2015 р Голова _______________ ( ОГГлазунова ) (підпис)

ОТкаченко 2015

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

5

1 Опис навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Галузь знань 0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Напрям підготовки 6050101 Компютерні науки

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид нормативна

Загальна кількість годин 156

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

0

Форма контролю залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 4

Семестр 7

Лекційні заняття 30 год

Практичні семінарські заняття 0 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота 96 год

Індивідуальні завдання 0 год

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання

аудиторних

самостійної роботи студента minus

4 год

6 год

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

6

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета забезпечити отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок компонентного

програмування

Завдання

- засвоєння концепцій компонентного програмування

- засвоєння умінь проектування компонентів та бібліотек

- заспоєння умінь розробляти серверну частину веб-орієнтовної системи аплетів Java

Предмет сучасні мови і середовища програмування

В кінці вивчення курсу студент повинен знати

архітектуру та стандарти компонентних моделей комунікаційних засобів і розподілених

обчислень

стратегії інтеграції програмних компонентів

основні платформи проміжного рівня та компонентні моделі

формальні та візуальні методи конструювання компонентів

В кінці вивчення курсу студент повинен вміти

розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем

проектувати та імплементувати компоненти програмного забезпечення

проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем

інтегрувати компоненти в систему

розробляти програмні компоненти на стороні сервера

3 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 (4 год)

Компонентна ідеологія

Поняття крос-платформності її типи Визначення та властивості компонентів Специфікація інтерфейсу як

контракту Модель посилань (узагальнена модель компонентної системи) Компонента модель Net

Framework Компонентна модель EJB Типи компонентів Динамічна бібліотека DLL як приклад

компонента Стратегії інтеграції програмного забезпечення Концепції взаємодії компонентів Виклик

віддалених обєктів Маршалінг і серіалізація Підходи до інтеграції компонентів інформаційних систем

Тема 2 (4 год)

Методи створення компонентів

Розробка та збирання компонентів Обєкти та сервіси що ними надаються

Створення компонентів типу Windows Forms на мові C в компонентному середовищі Net Framework

Створення компонентів Enterprise JavaBeans

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 3 (4 год)

Архітектура та проектування компонентних систем

Технологія доступу до даних ADO NET Розподілена архітектура компонентних систем Компонентно-

орієнтоване проектування Формальні та візуальні методи конструювання компонентів Проектування

графічного інтерфейсу з використанням графічних бібліотек платформи Java

Тема 4 (2 год)

Проміжне програмне забезпечення

Брокери обєктних запитів Монітори оброблення транзакцій Виклики віддалених процедур Вибір

застосування сервісів компонентів і протоколів звязку

Тема 5 (2 год)

Особливості компонентних технологій

COMDCOMCOM+NET CORBA Java Beans

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

7

4 Структура навчальної дисципліни

Крос-платформне програмування

Назви змістових модулів

і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 Бібліотеки Компоненти

Тема 1 Компонентна

ідеологія

36 6 6 24

Тема 2 Методи

створення компонентів

36 8 8 24

Разом за змістовим

модулем 1

72 14 14 48

Змістовий модуль 2 Особливості компонентних технологій

Тема 6 Архітектура та

проектування

компонентних систем

24 4 4 16

Тема 7 Проміжне

програмне забезпечення

28 6 6 16

Тема 8 Особливості

компонентних

технологій

28 6 6 16

Разом за змістовим

модулем 2

80 16 16 48

Усього годин 152 30 30 96

Курсовий проект

(робота) з __________

___________________

(якщо є в робочому

навчальному плані)

0

Усього годин 152 30 30 96

5 Теми семінарських занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

6 Теми практичних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

8

7 Теми лабораторних занять

зп

Назва теми Кількість

годин

1 Створення динамічної бібліотеки на С++C 6

2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів на платформі Java 8

3 Проектування компонента EJB 4

4 Проектування та розробка графічного інтерфейсу ПЗРозробка Java-

аплетів

6

6 Розробка компонентів програмування на стороні веб-сервера 6

Разом 30

8 Самостійна робота під керівництвом НПП

зп

Назва теми Кількість

годин

1

2

Разом

9 Індивідуальні завдання

10 Методи навчання Загально-наукові Словесні наочні практичні Репродукивні творчі пошукові

11 Форми контролю

1 Поточний (захист лабораторних робіт опитування теоретичного матеріалу)

2 Модульний (тестування виконання завдань)

3 Підсумковий (заліковий тест)

12 Розподіл балів які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки 1 Відповідно до laquoПоложення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП Україниraquo затвердженого

ректором університету 03042009 р рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

07 (R(1)ЗМ К(1)

ЗМ + + R(n)ЗМ К

(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР

КДИС

де R(1)ЗМ hellip R(n)

ЗМ minus рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою

n minus кількість змістових модулів

К(1)ЗМ hellip К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля

КДИС = К(1)ЗМ + hellip + К(n)

ЗМ minus кількість кредитів ЕСТS передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у

поточному семестрі

R ДР minus рейтинг з додаткової роботи

R ШТР minus рейтинг штрафний

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

9

Наведену формулу можна спростити якщо прийняти К(1)ЗМ = hellip= К(n)

ЗМ Тоді вона буде мати вигляд

07 (R(1)ЗМ + + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР

n

Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів Він визначається лектором і

надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт які не передбачені навчальним планом але сприяють підвищенню

рівня знань студентів з дисципліни

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР Він визначається лектором і вводиться рішенням

кафедри для студентів які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно не дотримувалися графіка роботи пропускали заняття

тощо

2 Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною

шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS

Шкала оцінювання національна та ECTS

Сума балів за всі види

навчальної діяльності Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену курсового проекту

(роботи) практики

для заліку

90 ndash 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з можливістю

повторного складання

0-34 F незадовільно з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обовrsquoязковим

повторним вивченням дисципліни

13 Методичне забезпечення 1 Ткаченко ОМ Компютерне програмування на мові Java Навчальний посібник ndash К Аграр Медіа

Груп 2013 ndash 146 с

2 Кросплатформне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

14 Рекомендована література

Базова 1 Кулямин В Технологии программирования Компонентный подход ndash М Бином 2007 ndash 464 с

2 Соммервилл И Инженерия программного обеспечения 6-е издание Пер с англ ndash М

Издательский дом Вильямс 2002 ndash 624 с

Допоміжна 1 Добрынин ЮВ Технологии компонентного программирования ndash СПб Издательство Санкт-

Петербургского университета 2004 ndash 216 с

2 Холл М Браун Л Программирование для Web Библиотека профессионала Пер с англ ndash М

Вильямс 2002 ndash 1264 сOracle 8i Java- компонентное программирование при помощи

EJBCORBAJSP ndash М Лори-пресс 2002 ndash 484 с

15 Інформаційні ресурси

1 Компютерне програмування (Електронний навчальний курс) ndash

httpitnubipeduuacourseviewphpid=150

2 The Java Tutorials ndash httpdocsoraclecomjavasetutorial

3 JavaTM Platform Enterprise Edition 6 API Specification ndash httpdocsoraclecomjavaee6api

4 NET Framework 45 ndash httpmsdnmicrosoftcomen-uslibraryw0x726c2(v=vs110)aspx

10

НУБіП України Ф-75-218-04

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Крос-платформне програмування

Номер

змістового

модуля

Розділ

дисципліни

Тема лекції

Тема

лабораторного заняття

Форма

контролю

знань

1 Бібліотеки

Компоненти

Компонентна ідеологія Створення динамічної

бібліотеки на С++C

Захист

роботи

-- Проектування та

розробка бібліотечних

компонентів на

платформі Java

Захист

роботи

Методи створення компонентів Проектування

компонента EJB

Захист

роботи

Модульна атестація тестування

2 Особливості

компонентних

технологій

Архітектура та проектування

компонентних систем

Проектування та

розробка графічного

інтерфейсу програмного

забезпечення

Захист

роботи

Проміжне програмне забезпечення Розробка Java-аплетів Захист

роботи

Особливості компонентних

технологій

Розробка компонентів

програмування на

стороні веб-сервера

Захист

роботи

Модульна атестація тестування

Підсумкова атестація тестування

11

НУБіП України Ф-75-218-03

ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Протокол

погодження навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

з іншими дисциплінами спеціальності

Дисципліна та її розділи що

передують вивченню дисципліни

Крос-платформне

програмування

Прізвище ініціали вчений

ступінь та вчене звання

викладача що забезпечує

попередню дисципліну

Підпис

Дисципліна та її розділи в

яких використовуються

матеріали дисципліни Крос-

платформне програмування

Прізвище ініціали вчений

ступінь та вчене звання

викладача що забезпечує

наступну дисципліну

Підпис

Технологія створення

програмних продуктів

Ткаченко ОМ

ктн доцет

12

НУБіП України Ф-75-218-05

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів ОКР Бакалавр

З дисципліни Крос-платформне програмування

Факультет інформаційних технологій

7 семестр

2015-2016 навчальний рік

Ти

ж

ні Лекції

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Лабораторні заняття

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Самостійна робота Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

1 Компонентна ідеологія 2 Створення динамічної бібліотеки на С++C 2 Проектування бібліотеки програмних

компонентів

2

2 -- 2 -- 2 -- 4

3 -- 2 -- 2 -- 4

4 Методи створення компонентів 2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів

на платформі Java

2 -- 4

5 -- 2 -- 2 -- 4

6 -- 2 -- 2 -- 2

7 -- 2 -- 2 -- 2

8 Архітектура та проект компонентних систем 2 Проектування компонента EJB 2 Розробка серверної частини веб-орієнтованої

програмної системи

4

9 -- 2 -- 2 -- 4

10 Проміжне програмне забезпечення 2 Проектування та розробка графічного інтерфейсу

програмного забезпечення Розробка Java-аплетів

2 -- 4

11 -- 2 -- 2 -- 2

12 -- 2 -- 2 -- 2

13 Особливості компонентних технологій 2 Розробка компонентів на стороні веб-сервера 2 -- 2

14 -- 2 -- 2 -- 2

15 -- 2 -- 2 -- 2

Викладач _______________ (ОМТкаченко) Завідувач кафедри ______________ (АЮШелестов)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

ОГГлазунова

_______________________________2015 р

Доцент к т н Ткаченко ОМ

(Звання ступінь прізвище та ініціали викладача)

Число тижнів 15

Лекцій 30 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота під

керівництвом

0 год

Самостійна робота 96 год

Всього 156 год

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

13

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра компютерних наук

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни Крос-платформне програмування

Київ ndash 2015

14

1 Компонентна ідеологія

1 IDL - це

Interface Definition Language

Interface Data Language

Integer Data Language

Interface Description Language

2 Інтерфейси компонента утворюють його

зовнішню частину

внутрішню частину

інформаційну частину

функціональну частину

3 Види композицій компонентів і каркасів

компонент-компонент

компонент-каркас

каркас-каркас

компонент-інтерфейс

компонент-обєкт

4 Виконання програми в середовищі яке імітує інше

виконавче середовище

емуляція

інтерпретація

кросп-платформне виконання

відлагодження

компіляція

5 Властивості компонентів

Використання компонента можливе лише через його

інтерфейси відповідно контракту

Він повиненпрацювати в довільному середовищі де є

необхідні для його роботи інші компоненти

Компоненти відрізняються від класів

Компоненти не залежать від мов програмування

Компоненти і класи - одне і те ж по суті

Компоненти - це відкомпільовані пакети або модулі

Компоненти привязані до мови програмування

6 Емуляція

виконання програми в середовищі яке імітує інше

середовище

крос-платформна інтерпретація

виконання програми написаної для однієї ОС

безпосередньо в іншій ОС

Виконання програми в поєднанні з відлагодженням

7 Здатність компонента взаємодіяти з компонентами інших

середовищ

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

8 Здатність компонента до обєднання з іншими

компонентами

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

9 Здатність компонента працювати на різних платформах

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

10 Компонентна модель пропонує

стандарти по типах компонентів

стандарти схем взаємодії

угоди про звязування компонентів з ресурсами

опис ієрархії компонентів

опис програмних інтерфейсів

11 Крос-платформність на рівні мов способи

віртуальна машина

проміжний код

мова є скриптова

компілятор є крос-платформним

інтерпретатор є крос-платформним

12 Крос-платформність на рівні прикладних програм

базується на

сумісності платформ з рекомендаціями POSIX

існуванні компілятора для різних платформ

крос-платформності віртуальної машини

крос-платформності інтерпретатора

13 Незалежна частина програми призначена для повторного

використання і виконання

компонент

пакет

клас

обєкт

модуль

14 Обмеження на сигнатури використання даних та звязок з

іншими компонентами - це

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

11

НУБіП України Ф-75-218-03

ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Протокол

погодження навчальної дисципліни Крос-платформне програмування

з іншими дисциплінами спеціальності

Дисципліна та її розділи що

передують вивченню дисципліни

Крос-платформне

програмування

Прізвище ініціали вчений

ступінь та вчене звання

викладача що забезпечує

попередню дисципліну

Підпис

Дисципліна та її розділи в

яких використовуються

матеріали дисципліни Крос-

платформне програмування

Прізвище ініціали вчений

ступінь та вчене звання

викладача що забезпечує

наступну дисципліну

Підпис

Технологія створення

програмних продуктів

Ткаченко ОМ

ктн доцет

12

НУБіП України Ф-75-218-05

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів ОКР Бакалавр

З дисципліни Крос-платформне програмування

Факультет інформаційних технологій

7 семестр

2015-2016 навчальний рік

Ти

ж

ні Лекції

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Лабораторні заняття

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Самостійна робота Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

1 Компонентна ідеологія 2 Створення динамічної бібліотеки на С++C 2 Проектування бібліотеки програмних

компонентів

2

2 -- 2 -- 2 -- 4

3 -- 2 -- 2 -- 4

4 Методи створення компонентів 2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів

на платформі Java

2 -- 4

5 -- 2 -- 2 -- 4

6 -- 2 -- 2 -- 2

7 -- 2 -- 2 -- 2

8 Архітектура та проект компонентних систем 2 Проектування компонента EJB 2 Розробка серверної частини веб-орієнтованої

програмної системи

4

9 -- 2 -- 2 -- 4

10 Проміжне програмне забезпечення 2 Проектування та розробка графічного інтерфейсу

програмного забезпечення Розробка Java-аплетів

2 -- 4

11 -- 2 -- 2 -- 2

12 -- 2 -- 2 -- 2

13 Особливості компонентних технологій 2 Розробка компонентів на стороні веб-сервера 2 -- 2

14 -- 2 -- 2 -- 2

15 -- 2 -- 2 -- 2

Викладач _______________ (ОМТкаченко) Завідувач кафедри ______________ (АЮШелестов)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

ОГГлазунова

_______________________________2015 р

Доцент к т н Ткаченко ОМ

(Звання ступінь прізвище та ініціали викладача)

Число тижнів 15

Лекцій 30 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота під

керівництвом

0 год

Самостійна робота 96 год

Всього 156 год

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

13

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра компютерних наук

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни Крос-платформне програмування

Київ ndash 2015

14

1 Компонентна ідеологія

1 IDL - це

Interface Definition Language

Interface Data Language

Integer Data Language

Interface Description Language

2 Інтерфейси компонента утворюють його

зовнішню частину

внутрішню частину

інформаційну частину

функціональну частину

3 Види композицій компонентів і каркасів

компонент-компонент

компонент-каркас

каркас-каркас

компонент-інтерфейс

компонент-обєкт

4 Виконання програми в середовищі яке імітує інше

виконавче середовище

емуляція

інтерпретація

кросп-платформне виконання

відлагодження

компіляція

5 Властивості компонентів

Використання компонента можливе лише через його

інтерфейси відповідно контракту

Він повиненпрацювати в довільному середовищі де є

необхідні для його роботи інші компоненти

Компоненти відрізняються від класів

Компоненти не залежать від мов програмування

Компоненти і класи - одне і те ж по суті

Компоненти - це відкомпільовані пакети або модулі

Компоненти привязані до мови програмування

6 Емуляція

виконання програми в середовищі яке імітує інше

середовище

крос-платформна інтерпретація

виконання програми написаної для однієї ОС

безпосередньо в іншій ОС

Виконання програми в поєднанні з відлагодженням

7 Здатність компонента взаємодіяти з компонентами інших

середовищ

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

8 Здатність компонента до обєднання з іншими

компонентами

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

9 Здатність компонента працювати на різних платформах

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

10 Компонентна модель пропонує

стандарти по типах компонентів

стандарти схем взаємодії

угоди про звязування компонентів з ресурсами

опис ієрархії компонентів

опис програмних інтерфейсів

11 Крос-платформність на рівні мов способи

віртуальна машина

проміжний код

мова є скриптова

компілятор є крос-платформним

інтерпретатор є крос-платформним

12 Крос-платформність на рівні прикладних програм

базується на

сумісності платформ з рекомендаціями POSIX

існуванні компілятора для різних платформ

крос-платформності віртуальної машини

крос-платформності інтерпретатора

13 Незалежна частина програми призначена для повторного

використання і виконання

компонент

пакет

клас

обєкт

модуль

14 Обмеження на сигнатури використання даних та звязок з

іншими компонентами - це

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

12

НУБіП України Ф-75-218-05

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів ОКР Бакалавр

З дисципліни Крос-платформне програмування

Факультет інформаційних технологій

7 семестр

2015-2016 навчальний рік

Ти

ж

ні Лекції

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Лабораторні заняття

Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

Самостійна робота Кіл

ь

кіс

ть

гго

д

ин

1 Компонентна ідеологія 2 Створення динамічної бібліотеки на С++C 2 Проектування бібліотеки програмних

компонентів

2

2 -- 2 -- 2 -- 4

3 -- 2 -- 2 -- 4

4 Методи створення компонентів 2 Проектування та розробка бібліотечних компонентів

на платформі Java

2 -- 4

5 -- 2 -- 2 -- 4

6 -- 2 -- 2 -- 2

7 -- 2 -- 2 -- 2

8 Архітектура та проект компонентних систем 2 Проектування компонента EJB 2 Розробка серверної частини веб-орієнтованої

програмної системи

4

9 -- 2 -- 2 -- 4

10 Проміжне програмне забезпечення 2 Проектування та розробка графічного інтерфейсу

програмного забезпечення Розробка Java-аплетів

2 -- 4

11 -- 2 -- 2 -- 2

12 -- 2 -- 2 -- 2

13 Особливості компонентних технологій 2 Розробка компонентів на стороні веб-сервера 2 -- 2

14 -- 2 -- 2 -- 2

15 -- 2 -- 2 -- 2

Викладач _______________ (ОМТкаченко) Завідувач кафедри ______________ (АЮШелестов)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

ОГГлазунова

_______________________________2015 р

Доцент к т н Ткаченко ОМ

(Звання ступінь прізвище та ініціали викладача)

Число тижнів 15

Лекцій 30 год

Лабораторні заняття 30 год

Самостійна робота під

керівництвом

0 год

Самостійна робота 96 год

Всього 156 год

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

13

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра компютерних наук

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни Крос-платформне програмування

Київ ndash 2015

14

1 Компонентна ідеологія

1 IDL - це

Interface Definition Language

Interface Data Language

Integer Data Language

Interface Description Language

2 Інтерфейси компонента утворюють його

зовнішню частину

внутрішню частину

інформаційну частину

функціональну частину

3 Види композицій компонентів і каркасів

компонент-компонент

компонент-каркас

каркас-каркас

компонент-інтерфейс

компонент-обєкт

4 Виконання програми в середовищі яке імітує інше

виконавче середовище

емуляція

інтерпретація

кросп-платформне виконання

відлагодження

компіляція

5 Властивості компонентів

Використання компонента можливе лише через його

інтерфейси відповідно контракту

Він повиненпрацювати в довільному середовищі де є

необхідні для його роботи інші компоненти

Компоненти відрізняються від класів

Компоненти не залежать від мов програмування

Компоненти і класи - одне і те ж по суті

Компоненти - це відкомпільовані пакети або модулі

Компоненти привязані до мови програмування

6 Емуляція

виконання програми в середовищі яке імітує інше

середовище

крос-платформна інтерпретація

виконання програми написаної для однієї ОС

безпосередньо в іншій ОС

Виконання програми в поєднанні з відлагодженням

7 Здатність компонента взаємодіяти з компонентами інших

середовищ

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

8 Здатність компонента до обєднання з іншими

компонентами

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

9 Здатність компонента працювати на різних платформах

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

10 Компонентна модель пропонує

стандарти по типах компонентів

стандарти схем взаємодії

угоди про звязування компонентів з ресурсами

опис ієрархії компонентів

опис програмних інтерфейсів

11 Крос-платформність на рівні мов способи

віртуальна машина

проміжний код

мова є скриптова

компілятор є крос-платформним

інтерпретатор є крос-платформним

12 Крос-платформність на рівні прикладних програм

базується на

сумісності платформ з рекомендаціями POSIX

існуванні компілятора для різних платформ

крос-платформності віртуальної машини

крос-платформності інтерпретатора

13 Незалежна частина програми призначена для повторного

використання і виконання

компонент

пакет

клас

обєкт

модуль

14 Обмеження на сигнатури використання даних та звязок з

іншими компонентами - це

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

13

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра компютерних наук

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни Крос-платформне програмування

Київ ndash 2015

14

1 Компонентна ідеологія

1 IDL - це

Interface Definition Language

Interface Data Language

Integer Data Language

Interface Description Language

2 Інтерфейси компонента утворюють його

зовнішню частину

внутрішню частину

інформаційну частину

функціональну частину

3 Види композицій компонентів і каркасів

компонент-компонент

компонент-каркас

каркас-каркас

компонент-інтерфейс

компонент-обєкт

4 Виконання програми в середовищі яке імітує інше

виконавче середовище

емуляція

інтерпретація

кросп-платформне виконання

відлагодження

компіляція

5 Властивості компонентів

Використання компонента можливе лише через його

інтерфейси відповідно контракту

Він повиненпрацювати в довільному середовищі де є

необхідні для його роботи інші компоненти

Компоненти відрізняються від класів

Компоненти не залежать від мов програмування

Компоненти і класи - одне і те ж по суті

Компоненти - це відкомпільовані пакети або модулі

Компоненти привязані до мови програмування

6 Емуляція

виконання програми в середовищі яке імітує інше

середовище

крос-платформна інтерпретація

виконання програми написаної для однієї ОС

безпосередньо в іншій ОС

Виконання програми в поєднанні з відлагодженням

7 Здатність компонента взаємодіяти з компонентами інших

середовищ

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

8 Здатність компонента до обєднання з іншими

компонентами

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

9 Здатність компонента працювати на різних платформах

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

10 Компонентна модель пропонує

стандарти по типах компонентів

стандарти схем взаємодії

угоди про звязування компонентів з ресурсами

опис ієрархії компонентів

опис програмних інтерфейсів

11 Крос-платформність на рівні мов способи

віртуальна машина

проміжний код

мова є скриптова

компілятор є крос-платформним

інтерпретатор є крос-платформним

12 Крос-платформність на рівні прикладних програм

базується на

сумісності платформ з рекомендаціями POSIX

існуванні компілятора для різних платформ

крос-платформності віртуальної машини

крос-платформності інтерпретатора

13 Незалежна частина програми призначена для повторного

використання і виконання

компонент

пакет

клас

обєкт

модуль

14 Обмеження на сигнатури використання даних та звязок з

іншими компонентами - це

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

14

1 Компонентна ідеологія

1 IDL - це

Interface Definition Language

Interface Data Language

Integer Data Language

Interface Description Language

2 Інтерфейси компонента утворюють його

зовнішню частину

внутрішню частину

інформаційну частину

функціональну частину

3 Види композицій компонентів і каркасів

компонент-компонент

компонент-каркас

каркас-каркас

компонент-інтерфейс

компонент-обєкт

4 Виконання програми в середовищі яке імітує інше

виконавче середовище

емуляція

інтерпретація

кросп-платформне виконання

відлагодження

компіляція

5 Властивості компонентів

Використання компонента можливе лише через його

інтерфейси відповідно контракту

Він повиненпрацювати в довільному середовищі де є

необхідні для його роботи інші компоненти

Компоненти відрізняються від класів

Компоненти не залежать від мов програмування

Компоненти і класи - одне і те ж по суті

Компоненти - це відкомпільовані пакети або модулі

Компоненти привязані до мови програмування

6 Емуляція

виконання програми в середовищі яке імітує інше

середовище

крос-платформна інтерпретація

виконання програми написаної для однієї ОС

безпосередньо в іншій ОС

Виконання програми в поєднанні з відлагодженням

7 Здатність компонента взаємодіяти з компонентами інших

середовищ

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

8 Здатність компонента до обєднання з іншими

компонентами

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

9 Здатність компонента працювати на різних платформах

інтероперабельність

переносимість

інтегрованість

захист

10 Компонентна модель пропонує

стандарти по типах компонентів

стандарти схем взаємодії

угоди про звязування компонентів з ресурсами

опис ієрархії компонентів

опис програмних інтерфейсів

11 Крос-платформність на рівні мов способи

віртуальна машина

проміжний код

мова є скриптова

компілятор є крос-платформним

інтерпретатор є крос-платформним

12 Крос-платформність на рівні прикладних програм

базується на

сумісності платформ з рекомендаціями POSIX

існуванні компілятора для різних платформ

крос-платформності віртуальної машини

крос-платформності інтерпретатора

13 Незалежна частина програми призначена для повторного

використання і виконання

компонент

пакет

клас

обєкт

модуль

14 Обмеження на сигнатури використання даних та звязок з

іншими компонентами - це

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

15

контракт компонента

сигнатура методу

АРІ-документація

Специфікація класу

15 Опис умов використання компонента міститься в його

інформаційній частині

внутрішній частині

зовнішній частині

функціональній частині

16 Основна ідея компонентного програмування

поширення і використання класів у бінарному вигляді

здатність використання на різних платформах

здатність до автоматичного розгортання на різних

платформах

оптимізація структурування програмного коду

17 ПЗ яке працює на кількох апаратно-програмних

архітектурах

Крос-платформне

Універсальне

Мультиплатформне

Віртуальна машина

18 Приклади парадигм програмування

обєктно-орієнтоване

процедурне

функціональне

модульне

компонентне

розгалужене

пакетне

крос-платформне

19 Рівні крос-платформності

На рівні мови програмування

На рівні прикладних програм

На рівні операційної системи

На рівні віртуальної машини

На рівні драйверів пристроїв

20 Складові частини компонента

зовнішня

внутрішня

інформаційна

інтерфейсна

функціональна

21 Структурна одиниця розгортання з чітко визначеним

програмним інтерфейсом

компонент

модуль

клас

пакет

обєкт

22 Схема розгортання компонента міститься у його

внутрішній частині

зовнішній частині

інформаційній частині

описовій частині

23 Що НЕ є прикладом компонентної моделі

COM

JavaBeans

CORBA

NET

C

ООП

Java2 SE

2 Стратегії інтеграції ПЗ

1 Інтерфейс компонента вирішує всі значимі задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

2 Інтерфейс компонента вирішує лише поставлені задачі

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

3 Інтерфейсні операції не можуть бути представлені

композиціями простіших операцій того ж рівня абстракції

Адекватність

Повнота

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

16

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

4 Варіанти віддаленого виклику процедур

Синхронний

Однонаправлений асинхронний

Асинхронний

Однонаправлений синхронний

Двонаправлений

5 Вимоги до інтерфейсів компонентів

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

Кросплатформність

6 Жодну із задач інтерфейсу не можна вирішити за

допомогою інших

Адекватність

Повнота

Мінімальність

Простота

Максимальна функціональність

7 Концепції взаємодії програмних компонентів

обмін повідомленнями між компонентами

віддалений виклик процедур

інкапсуляція

декомпозиція

8 Методи передачі повідомлень

безпосередній обмін

використання черг повідомлень

транзитний метод

метод кодування-декодування

9 Перетворення представлення обєкта в памяті у формат

придатний для зберігання та передачі

Маршалінг

Моделювання

Інкапсуляція

Нормалізація

Декомпозиція

10 Перетворення структури даних в послідовність бітів

Серіалізація

Маршалінг

Компіляція

Байт-кодування

11 Принцип організації великих систем у вигляді наборів

підсистем

Модульність

Декомпозиція

Інтегрованість

Інкапсуляція

12 Принципи модульності

Розділення інтерфейсу та реалізації

Слабка звязність модулів

Принцип повторного використання

Принцип декомпозиції

Принцип адресності

13 Розробка починається з визначення цілей задачі

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

14 Розробка починається з компонентів нижніх рівнів

Низхідна стратегія

Висхідна стратегія

ООП

Покрокова розробка

3 Архітектура ІС

1 ІС на основі якої архітектури можуть мати кілька типів

серверів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

2 Архітектура клієнт-сервер вирізняється

ідентичністю з файл-сервер (це одне і те ж)

наявністю серверу баз даних

відсутністю серверу баз даних

рознесенням логіки та реалізації діалогу на різні

сервери

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

17

зростанням продуктивності ІС при значному

збільшенні працюючих клієнтів

3 Архітектура файл-сервер відрізняється від інших

зосередженням на серверному боці всіх обчислень

функціонуванням сервера прикладного (Application)

рівня

винесенням презентаційного (діалогового) рівня на

сервер

винесенням бізнес-логіки на бік клієнта

наявністю серверу баз даних

4 В якій архітектурі ІС бізнес-логіка та рівень баз даних

покладено на сервер

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

5 В якому типі архітектури ІС вся логіка обробки даних

зосереджена на клієнтському боці

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

6 В якому типі архітектури ІС управління даними

покладено на серверну частину

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

7 Відмітьте компоненти діалогової підсистеми ІС

Засоби діалогового введення

Засоби діалогового виведення

Засоби оформлення діалогових кнопок

Засоби організації логіки діалогу

Засоби бізнес-логіки

Засоби взаємодії з БД

8 Відмітьте ознаки трирівневої архітектури

виокремлено прикладний рівень (прикладний сервер)

рівні презентаційний та бізнес-логіки обrsquoєднані

погана масштабованість за рахунок складності

підвищена стійкість за рахунок розподілу

навантаження на прикладний сервер і сервер БД

9 Відмітьте правильні твердження

У мережі може бути кілька серверів

У довільній мережі завжди є хоч один виділений

сервер

Невелика (10-12 ПК) локальна мережа може не мати

сервера

На одному ПК може працювати одночасно клієнт і

сервер

На одному компrsquoютері можуть працювати одночасно

кілька серверів

10 Виберіть ознаки клієнт-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

робота з БД покладена на окремо виділений сервер

(сервер БД)

можливість масштабування мережі за рахунок

виокремлення сервера баз даних

така мережа може бути одноранговою

11 Виберіть ознаки файл-серверної архітектури

із збільшенням кількості підключених ПК

обчислювальна потужність мережі в цілому зростає

у такій мережі може бути кілька файл-серверів

такій мережі треба мінімум один сервер БД

обrsquoєктом розробки такої ІС є компоненти управління

файловими операціями

12 Для якої архітектури характерне збільшення

обчислювальної потужності із збільшенням кількості

підключених клієнтів

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

13 До якого типу архітектури слід віднести Інтернет-

орієнтовані ІС

Файл-сервер

Клієнт-сервер

Трирівнева

Багаторівнева

14 Зазначте те що властиве багаторівневій архітектурі

орієнтація на роботу через Web-інтерфейс

наявність не менше 4-х рівнів ІС

наявність 2-х рівнів БД

обrsquoєднання рівня БД та бізнес-логіки на одному

сервері

15 Клієнт ndash це

Програма яка генерує запити відправляє їх серверу і

отримує відповідь

Компrsquoютер який не є сервером

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

18

Компrsquoютер в мережі який напряму підключений до

сервера

Програма яка взаємодіє з сервером на базі єдиної ОС

16 Мережа без сервера називається

локальною

одноранговою

некомутованою

централізованою

17 Недоліком клієнт-серверної архітектури є

погана масштабованість

зростання навантаження клієнтських ПК при

зростанні інтенсивності обчислень

зростання навантаження на сервер при зростанні

інтенсивності обчислень

зосередженням логіки роботи з даними на

клієнтському боці

18 Перевагою клієнт-серверної архітектури є

хороша масштабованість внаслідок перерозподілу

частини навантаження на окремий сервер

зосередженістю презентаційної логіки на серверному

боці

зростанням загальної обчислювальної потужності

мережі при підключенні нових клієнтів

відсутність прикладного сервера що прискорює

роботу при зростанні інтенсивності обчислень

19 Робоча станція ndash це

Файловий сервер

Клієнтський компrsquoютер у мережі

Автономний ПК

Комутатор

20 Сервер ndash це

Спеціалізований комутатор який обслуговує

клієнтські запити

Програма яка в реальному режимі часу прослуховує

канали звrsquoязку на наявність запитів обробляє запити і

відповідає

Компrsquoютер до якого підключені всі інші компrsquoютери

мережі

Спеціалізований компrsquoютер призначений лише для

роботи в мережі

21 У класичній трирівневій архітектурі

обrsquoєднано рівень баз даних та прикладний

рівень БД та прикладний рознесено на різні сервери

три рівня рівень ОС файловий рівень та бізнес-

логіки

одним з рівнів є рівень Web-сервера

22 Що є обrsquoєктами розробки при створенні ІС типу файл-

сервер

компоненти управління файловими операціями

компоненти бізнес-логіки

компоненти логіки управління даними та маніпуляції

даними

компоненти реалізації засобів та логіки діалогу

компоненти рівня прикладного сервера

23 Що відрізняє багаторівневу архітектуру ІС від інших

наявність двох серверів баз даних

наявність двох файлових серверів

наявність додаткового Web-рівня

вимога роботи сервера та клієнтів в одній ОС

24 Що з переліченого є сервісними операціями з даними

(Data Services)

Операції запису даних у базу

Операції запису файлу на диск

Операції читання даних із бази

Операції знищення папок

Операції визначення даних

25 Що з переліченого визначає логіку управління даними

(Data Logic)

Алгоритми обробки даних

Підсистема взаємодії обчислювальних алгоритмів з

БД

Операції запису даних у базу

Операції читання даних із бази

26 Як у локальній мережі визначити де сервер

Сервер ndash найбільш потужний компrsquoютер з наявних

Сервером буде компrsquoютер на якому запущена

програма-сервер

Сервером є той компrsquoютер який надає доступ до

своїх ресурсів іншим вузлам

Це визначити неможливо про це знає лише

адміністратор

27 Які з операцій належать до файлових сервісних (File

Services)

Додавання записів у БД

Створення структури БД

Читання з диску

Запис у файл

28 Які компоненти входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для взаємодії з дисковою підсистемою

Компоненти для відображення інформації

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

19

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

29 Які компоненти входять до рівня баз даних в ІС

Підсистема виконання алгоритмів обробки даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Підсистема виконання команд над даними

необхідних для реалізації бізнес-логіки

Підсистема реалізації дискових операцій

30 Які компоненти належать прикладному рівню (бізнес-

логіки) ІС

Підсистема алгоритмів перетворення інформації

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти виконання потрібних обчислень

Підсистема забезпечення роботи в мережі

31 Які компоненти не є компонентами прикладного рівня

(бізнес-логіки) ІС

Компоненти взаємодії з БД

Алгоритми які здійснюють обчислення при обробці

ланих

Підсистема введення інформації

Компоненти роботи з файловою системою

32 Які компоненти не є компонентами рівня баз даних в ІС

Компоненти управління доступом до мережного

сервера

Підсистема алгоритмів перетворення даних

Підсистема безпосередньої маніпуляції даними в базі

Робота з даними для реалізації бізнес-логіки

33 Які компоненти не входять до презентаційного рівня ІС

Компоненти для відображення інформації

Компоненти для введення даних

Компоненти взаємодії з БД

Компоненти для передачі введених даних рівню

бізнес-логіки

34 Які основні структурні компоненти (рівні) мають ІС

Рівень баз даних рівень бізнес-логіки та

презентаційний

Рівень діалогу рівень управління даними рівень

операцій читання з файлу

Рівень операційної системи рівень СУБД рівень

інтерфейсу

Рівень клієнта рівень сервера рівень середовища

передачі

4 Аплети

1 Аплет користувача - нащадок класу

JApplet

Applet

Japplet

Applett

JApplett

2 Аплети виконуються

у вікні браузера

за допомогою утиліти appletviewer

за допомогою утиліти appletrunner

за допомогою утиліти appletmaker

3 Аплети завантажені з мережі можуть

Утворити мережу зєднань з хостом з якого були

завантажені

Показувати HTML-документи

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Отримувати доступ до ресурсів клієнта

Створювати ClassLoader

Зєднуватися для отримання ресурсів із сторонніх

серверів

4 Аплети завантажені з мережі НЕ можуть

Отримувати доступ до файлової системи клієнта

Отримувати доступ до принтера клієнта

Змінювати системні властивості клієнта

Викликати public методи інших аплетів на цій

же сторінці

Зчитувати властивості системи

5 Аплети запущені через JavaNetworkLaunchingProtocol

можуть

Зберігати файли на боці клієнта

Отримувати доступ до системного clipboard

Отримувати доступ до клієнтського принтера

Створювати ClassLoader

Змінювати системні властивості клієнта

6 В аплеті аналогом конструктора є метод

init

start

stop

destroy

paint

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

20

7 Етапи життєвого циклу аплета

milestones

breakpoints

checkpoints

stages

8 Коли веб-сторінка з аплетом перекривається іншим

вікном

браузер зупиняє роботу аплета

аплет продовжує виконання

при наступній активації вікна аплет заново

ініціалізується

при наступній активації вікна аплет заново

завантажується

9 Коли перезавантажується вікно браузера із завантаженим

аплетом

активний екземпляр аплета зупиняється

вивільняється ресурси зайняті під аплет

аплет не завантажується заново а лише заново

ініціалізується

створюється новий екземпляр аплета

аплет призупиняється потім продовжує роботу

10 Метод destroy()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

11 Метод init()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

12 Метод paint()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

13 Метод start()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

14 Метод stop()

є аналогом конструктора класу в аплеті

що відображає вміст вікна аплета

запускає аплет

звільняє ресурси після зупинки аплета

зупиняє аплет

15 Метод що відображає вміст вікна аплета

init

start

stop

destroy

paint

16 Метод що запускає аплет

init

start

stop

destroy

paint

17 Метод що звільняє ресурси після зупинки аплета

init

start

stop

destroy

paint

18 Метод що зупиняє аплет

init

start

stop

destroy

paint

19 При закритті браузера із запущеним аплетом

звільняються ресурси зайняті під аплет

аплет зберігається в кеші браузера

аплет призупиняється його виконання може бути

продовжено у JVM

аплет деякий час займає оперативну память

20 Тип програм на мові Java які призначені для виконання у

вікні браузера

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети

21

аплети

сервлети

мідлети

байт-код

21 У момент завантаження аплета

Створюється екземпляр управляючого класу

Відбувається ініціалізація аплета

Відбувається запуск аплета

Відбувається відображення аплета

Відбувається звільнення ресурсів

5 Сервлети та JSP

1 Java Server Pages (JSP) - це

технологія Java програмування на стороні веб-сервера

скриптова мова для інтерпретації веб-браузером

те ж саме що і технологія сервлетів

2 JSP компілюється в

сервлет

аплет

мідлет

не компілюється а одразу інтерпретується аналогічно

JavaScript

3 Для виведення HTML-коду клієнту в сервлеті

використовують метод

printWriterprintln()

Systemoutprintln()

JOptionPainshowMessageDialog()

4 Для обробки сервлетом запитів від клієнта

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

5 Для організації сервлетом відповіді клієнту

використовуються обєкти типу

HttpServletRequest

HttpServletResponse

HttpServletReport

HttpServletRecent

6 Код JSP включається в теги

lt gt

ltamp ampgt

lt$ $gt

lt gt

7 Користувацький клас сервлета може успадковуватися від

класів

GenericServlet

HttpServlet

Servlet

JSPServlet

8 Переваги JSP у порівнянні з сервлетами

Написання і підтримка HTML-коду простіша від

написання сервлету

Обєм коду менший оскільки немає численних println

JSP має потужніші АРІ ніж сервлети

JSP є самостійною технологією незалежною від

сервлетів

9 Переваги технології сервлетів

незалежність від платформи

повний доступ до всіх Java API

наявність підтримки індустрії ПЗ

можливість включення коду в код веб-сторінки

не потребує попередньої компіляції

10 Тип Java-програм які працюють на стороні веб-сервера

Сервлети

Аплети

Мідлети