матеріали обласного Інтернет -семінару · 2018-11-26 ·...

176
Навчально-мет матеріали тодичний центр професійно-техні у Рівненській області и обласного Інтернет-сем 12 листопада 2018 року 1 ічної освіти мінару

Transcript of матеріали обласного Інтернет -семінару · 2018-11-26 ·...

Навчально-методичний центр

матеріали обласного Інтернет

методичний центр професійно-технічної освітиу Рівненській області

матеріали обласного Інтернет-семінару

12 листопада 2018 року

1

технічної освіти

семінару

2

Пошук ефективних форм, методів організації навчально­виробничого процесу, розробка, моделювання та реалізація освітніх технологій: матеріали обласного Інтернет­семінару (12 листопада 2018 року).

Відп. ред. Л.М. Мосійчук. – Рівне: НМЦ ПТО, 2018. – 176 с. У збірнику вміщені матеріали, представлені педагогічними працівниками

закладів професійної (професійно­технічної) освіти Рівненської області на обласний Інтернет­семінар, які висвітлюють питання пошуку та реалізації основних підходів до організації діяльності педагогічних колективів навчальних закладів з позицій формування життєвих та професійних компетентностей учнів, зміни підходів до підготовки і проведення уроку, розширення діапазону організаційних форм і методів навчання, що сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості, здатної гнучко реагувати на вимоги сьогодення.

Статті надруковано в авторській редакції.

3

ЗМІСТ ІННОВАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДНЗ «РІВНЕНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ РЕСТОРАННОГО СЕРВІСУ І ТОРГІВЛІ»:НОВІ ВИКЛИКИ ТА СУЧАСНІ РІШЕННЯ. Скрипник І.М., методист ДНЗ «Рівненське ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі»……………………………………………………… 5

ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ. Боярчук І.С., методист ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»………… 28

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ. Шукалюк Г.П., викладач Рівненського професійного ліцею…………………………………………. 37

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТУ «ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ОДЯГУ». Самчук І.І., викладач ДПТНЗ «Березнівське вище професійне училище»……………………………………….. 42

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МУЛЬТИМЕДІА У ПРОФЕСІЙНО­ТЕОРЕТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ. Марчук Т.М., викладач ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»……………………………………………………………. 48

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦДИСЦИПЛІН (МЕТОД “ФІШБОУН”­ СКЕЛЕТ РИБИ). Марчук Т.М., викладач ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»……………………………………… 54

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ЇХ ОСОБИСТІСНОЇ АКТИВНОСТІ. Савчук Н.І., майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»…………………….. 61

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО­ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ КУХАРІВ. Яницька Н.С., Ковтун І.М., майстри виробничого навчання викладач ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»……………………………………………………………………………………………….. 69

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ MOODLE. Чиж Д.В., майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей»……………………………………………………………………………………………….. 78

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ, БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ. Шеменюк Н.В., викладач ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»…………………………………………………………………….. 82

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН. Шеремет О.І., викладач ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»………………….. 90

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ. Поліщук Н.А., викладач ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»…………………………………………………………………….. 93

4

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. Бондар Н.В., викладач Квасилівського професійного ліцею………… 101

МЕТОД КАЛЛАНА ЯК МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО­ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ. Харкевич Б.Ю., викладач Клеванського професійного ліцею... 107

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ. Сікора М.О., викладач ДНЗ «Дубенське вище художнє професійно-технічне училище»………………………. 110

КВЕСТ ЯК ЕФЕКТИВНА ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. Козіцька М.М., викладач Радивилівського професійного ліцею…………. 114

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОВАГИ ДО РІДНОЇ МОВИ, НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ. Дмитук Л.В., вихователь ДПТНЗ «Березнівське вище професійне усилище»……………………………………………………………………………………………. 126

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ. Каюн В.С., викладач вищого професійного училища №29 смт Володимирець…………………….. 130

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ. Жулавнік С.Ю., викладач Квасилівського професійного ліцею……………………………………………… 136

РОЛЬ ЕКСКУРСІЇ У ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ. Худолєєва С.Ф., викладач ДНЗ «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну»……………… 141

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ. Пігаль. А.В., викладач вищого професійного училища №22 м. Сарни…………………………… 144

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ. Грушовець В.В., викладач вищого професійного училища №22 м. Сарни……………………………………………… 147

ПСИХОЛОГО­ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. Трум М.Б., практичний психолог ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей»…………….. 151

ПСХОЛОГО­ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. Савчук З.М., практичний психолог ДПТНЗ «Березнівське вище професійне училище»……… 154

ВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ. Мудра І.М., вихователь ДПТНЗ «Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну»…………………… 162

МАЙСТЕР­КЛАС ПО ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ МОЛЕКУЛЯРНОЇ КУХНІ. Кошельник Л.О., Табінська Н.Й. , майстри виробничого навчання, Залужна В.В. лаборант спецдисциплін Радивилівського професійного ліцею………………………… 166

5

Скрипник Ірина Михайлівна методист

ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі»

ІННОВАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДНЗ «РІВНЕНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ РЕСТОРАННОГО СЕРВІСУ І ТОРГІВЛІ»:

НОВІ ВИКЛИКИ ТА СУЧАСНІ РІШЕННЯ

Замало бути обізнаним у нових ідеях, потрібно знати. де можна використати ці ідеї,

вміти з ними поводитись, а не лише захоплюватись. М. Фуллан

Освіта є визначним фактором розвитку цивілізації. Питання її змісту, якості та

модернізації належать до першочергових проблем суспільства. Стрімкість наукового

поступу людства, поглиблення його перетворювального впливу на всі аспекти

людської життєдіяльності та відповідне розширення освітніх завдань спонукають

педагогів до визначення концептуальних засад сучасного освітнього середовища,

орієнтованого на інтереси особистості, адекватного тенденціям суспільного

розвитку.

Розвиток сучасної техніки та виробництва неможливий без

висококваліфікованих робітничих кадрів, яких готує професійно­технічна освіта.

Оновлення змісту підготовки в освітніх закладах становить основу стратегічних

завдань, визначених Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI

століття»). Це зумовлює необхідність реалізації Концепції професійної освіти,

Законів України «Про освіту», «Про професійну­технічну освіту», Національної

доктрини розвитку освіти в Україні тощо.

Якісна підготовка кваліфікованих робітників потребує творчого підходу

педагогів закладів системи ПТО до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання,

максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових

педагогічних і виробничих технологій, тобто, необхідності створення такого

освітнього середовища, що орієнтоване не лише на передачу готових знань, а

організацію співпраці та самовираження в діяльності всіх учасників освітнього

процесу, формує компетентнісного висококваліфікованого робітника.

Таким чином, актуальність проблеми створення інноваційного середовища для

ефективної професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, її

недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили вибір теми

конкурсної роботи.

Метою роботи є з’ясування впливу інноваційного освітнього середовища на

підготовку робітничих кадрів на прикладі ДНЗ «Рівненське вище професійне

6

училище ресторанного сервісу і торгівлі» і довести необхідність модернізації

освітнього середовища в процесі професійної підготовки.

Предмет дослідження: сутність та система інноваційного освітнього

середовища сучасного навчального закладу системи ПТО на прикладі ДНЗ

«Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі».

Завдання:

1) з’ясувати необхідність створення інноваційного освітнього середовища в

закладах системи професійно­технічної освіти;

2) розглянути сучасні підходи до створення інноваційного освітнього

середовища;

3) розробити інноваційну модель (складові) інноваційного освітнього

середовища закладу на прикладі ДНЗ «Рівненське вище професійне училище

ресторанного сервісу і торгівлі»;

4) реалізація інноваційних підходів в процесі створення освітнього

середовища;

5) висвітлити результати роботи щодо впровадження інноваційного освітнього

середовища сучасного закладу у навчальній, виховній та виробничій діяльності;

6) проаналізувати стан впровадження інновацій і на основі аналізу

сформулювати методичні рекомендації щодо модернізації інноваційного сучасного

середовища.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути

використані в освітньому процесі закладами системи ПТО щодо модернізації

освітнього середовища на прикладі досвіду сучасного закладу ДНЗ «Рівненське вище

професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі».

Стратегія розвитку ДНЗ «Рівненське вище професійне училище

ресторанного сервісу і торгівлі»

В Україні формується нова система освіти, яка орієнтована на входження у

світовий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і

практиці освітнього процесу. Це зумовлює появу освітніх інновацій, які покликані

суттєво змінити освітній процеc, тому і система професійної освіти повинна

розвиватися та змінюватися.

Одним із основних завдань інноваційного розвитку сучасного закладу системи

ПТО є створення інноваційного освітнього середовища.

Розвиток інноваційного середовища притаманний тим навчальним закладам,

які усвідомили потребу змін в освіті. Спираючись на традиційний досвід, педагоги

намагаються самостійно вирішувати питання оновлення змісту, технологій навчання;

інтуїтивно використовувати інноваційний досвід інших.

Стратегічною метою ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі» є забезпечення якісної первинної професійної підготовки,

7

перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників на ринку праці шляхом

модернізації інноваційного освітнього середовища.

Основними стратегічними напрямами розвитку закладу є:

розробка/впровадження нових методів взаємодії закладу та соціальних

партнерів (з метою розвитку інноваційної економіки);

чітка орієнтація на посилення гнучкості та швидкості реагування на

потреби ринку праці, прискорення процесів децентралізації;

посилена увага до національних стандартів якості, орієнтація на

навчання протягом всього життя;

посилення зв’язків між профтехосвітою та роботодавцями;

відкритість та партнерство з приватними, державними і недержавними

підприємствами, підвищення їхньої ролі в підготовці кваліфікованих робітників;

багатоканальна система фінансування;

інформатизація управління професійною освітою;

впровадження результатів інформаційних технологій в управління та

освітній процес на основі сучасного програмно­методичного забезпечення;

розвиток методичної бази неперервної професійної освіти

(розробка/впровадження програм випереджаючого професійного навчання та

перепідготовки робітничих кадрів, сучасних освітніх технологій, орієнтованих на

формування якостей «інноваційної людини»);

відповідність компетенції педагогічних та управлінських кадрів

навчального закладу сучасним завданням інноваційного розвитку;

зростання престижу в суспільстві затребуваних робітничих професій,

перспективних, з точки зору інноваційної економіки, спеціальностей професійної

підготовки;

координація робочих планів і програм, ліквідація невиправданого

дублювання в викладанні дисциплін.

Як правило, усі освітні інновації представлені своїми технологіями й

реалізуються через них. Вибір освітньої технології — це завжди вибір стратегії,

пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи педагога з учнем.

На нашу думку, реалізація цих завдань дозволить у сучасних умовах готувати

мобільних робітників підвищеного рівня кваліфікації, здатних до самореалізації своїх

можливостей, які легко зможуть адаптуватися на ринку праці.

Нові форми освітньої діяльності сучасного закладу на прикладі ДНЗ

«Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі»

Структурні елементи інноваційного освітнього середовища закладу

Інноваційне освітнє середовище, як системне утворення, має власну

організаційно­функціональну структуру. Основні складові інноваційного освітнього

середовища у закладі подані в схемі 1.2.1:

Схема 1.2.1. Складові інноваційного освітнього середовища ДНЗ «

вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі»

Характеристика «

середовища закладу

Інноваційна інфраструктура

об’єднань, що займаються інноваційною діяльністю та надають послуги в її

проведенні. Сюди відно

установи, бібліотеки, інформаційні центри, а й організації, які у межах певної

компетенції мають спроможність

інноваційних проектів, а саме:

ресторанного сервісу, Регіональна Рада професійної освіти у Рівненській області,

співпраця з роботодавцями та соціальне партнерство.

Діяльність навчально

Впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із

застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом

співробітництва і взаємодії постійного зв'язку між підприємствами та іншими

закладами системи ПТО з метою п

Схема 1.2.1. Складові інноваційного освітнього середовища ДНЗ «

вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі»

Характеристика «інноваційної інфраструктури» як складової освітнього

Інноваційна інфраструктура - сукупність закладів, організацій, установ,

об’єднань, що займаються інноваційною діяльністю та надають послуги в її

проведенні. Сюди відносимо не тільки заклади освіти та науково

установи, бібліотеки, інформаційні центри, а й організації, які у межах певної

компетенції мають спроможність надати допомогу закладу в реалізації

інноваційних проектів, а саме: навчально­практичний центр з підготовки фахівців

ресторанного сервісу, Регіональна Рада професійної освіти у Рівненській області,

співпраця з роботодавцями та соціальне партнерство.

Діяльність навчально-практичного центру.

Впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із

застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом

співробітництва і взаємодії постійного зв'язку між підприємствами та іншими

закладами системи ПТО з метою поширення інноваційних педагогічних та

8

Схема 1.2.1. Складові інноваційного освітнього середовища ДНЗ «Рівненське

складової освітнього

сукупність закладів, організацій, установ,

об’єднань, що займаються інноваційною діяльністю та надають послуги в її

не тільки заклади освіти та науково-методичні

установи, бібліотеки, інформаційні центри, а й організації, які у межах певної

надати допомогу закладу в реалізації

з підготовки фахівців

ресторанного сервісу, Регіональна Рада професійної освіти у Рівненській області,

Впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із

застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом

співробітництва і взаємодії постійного зв'язку між підприємствами та іншими

оширення інноваційних педагогічних та

9

виробничих технологій, інформації щодо новітніх матеріалів, інструментів,

обладнання дало змогу училищу увійти до переліку навчально­практичних центрів

Рівненської області. На базі училища створено навчально­практичний центр з

підготовки фахівців ресторанного сервісу.

Напрями діяльності НПЦ

1. Співробітництво з виробничими підприємствами та навчальними закладами

щодо впровадження інноваційних підходів до здійснення системного комплексного,

орієнтованого на практику освітнього процесу в системі професійно­технічної освіти.

2. Реалізація завдань щодо впровадження у навчально­виробничий процес

сучасних методик професійного навчання із застосуванням новітніх педагогічних та

виробничих технологій, техніки, обладнання, інструментів і матеріалів.

3. Створення цілісної системи новітніх методик професійного навчання на

основі вивчення кращого досвіду та його впровадження в інших навчальних закладах

і установах.

На базі навчально­практичного центру проводяться різноманітні майстер­класи

кулінарного та кондитерського спрямування із залученням відомих роботодавців

м.Рівне та України. Так, Єлизаветою Глінською ­ переможницею телевізійного

проекту «Майстер­шеф», було проведено майстер­клас з приготування тістечок

покритих дзеркальною глазур’ю; рестораторами С. Холодовим та Я.Загорулько

проведено майстер­клас з випікання хліба на заквасці «Живий хліб». Налагоджена

тісна співпраця із ПП Зелінською М.В., якою організоване сучасне потужне

кондитерське виробництво з власною торговою мережею (кондитерська «Мар’яна

Морквяна», «Кекс і місто»). Кулінарне спрямування в навчально­практичному центрі

розвивається завдяки відомому ресторатору міста, керуючому кафе LOK, члену

Асоціації шеф­кухарів України, засновнику гільдії кухарів Рівненщини ­

Олександру Медведю, за участю якого було організовано майстер­клас для майстрів

виробничого навчання Рівненщини з приготування страв сучасної кухні з елементами

креативного оформлення

Працівники даних закладів проводять також майстер­класи із учнями та

працівниками нашого училища та іншими бажаючими особами, що дозволяє закладу

проводити рекламну кампанію щодо залучення на навчання та стажування майбутніх

фахівців галузі ресторанного сервісу. Представниками навчального закладу спільно із

регіональними лідерами у галузі торгівлі торговим обладнання ­ ПП «ПАРТІ»­ було

проведено майстер­клас з приготування страв за технологіями Souse vide та PakoJet –

і все це не було б можливим, аби заклад не мав потужної сучасної матеріально­

технічної бази .

Пройти стажування та підвищення кваліфікації на сучасному обладнанні

навчально­практичного центру мають можливість також і майстри виробничого

навчання та викладачі фахових дисциплін професійно­технічних навчальних закладів

Рівненської області та України. На даний момент розроблені програми стажування

10

майстрів виробничого навчання на підтвердження робітничої кваліфікації Кухар

IV,V,VI та Кондитер IV,V розрядів . На базі навчально­практичного центру вже

пройшли стажування десять майстрів виробничого навчання області. Найближчим

часом буде організовано стажування ще для 12 педагогічних працівників області.

Програма стажування передбачає виклад теоретичного матеріалу, в якому зроблено

акцент на ознайомленні з новітніми виробничими технологіями, сучасним

обладнанням, на тенденціях світової кулінарії та аспектах здорового харчування, а

також відпрацювання практичних занять з подальшою здачею кваліфікаційної

атестації.

Діяльність Регіональної Ради професійної освіти.

Статистичні дані останніх років підтверджують той факт, що підприємства

відчувають серйозний дефіцит кваліфікованих робітників, загострюється актуальність

ефективної взаємодії системи професійної освіти й роботодавців, пошуку нових форм

інтеграції і взаємної зацікавленості між системою професійної освіти, науковими і

виробничими комплексами країни, бізнесом, громадськими інститутами та

державною владою. Велику негативну роль відіграє і факт відсутності в законодавстві

податкових стимулів інвестування роботодавців у підготовку кваліфікованих

робітників.

Проте, останнім часом певні зрушення в даному питанні відбуваються. В

Рівненській області в 2016 році була створена Регіональна Рада професійної освіти,

до складу якої увійшли члени нашого колективу та інших навчальних закладів

області, роботодавці, представники управління освіти і науки Рівненської ОДА,

представники виконавчої влади. В результаті проведення низки семінарів, нарад та

конференцій, роботодавці мали можливість зрозуміти, що професійна освіта

Рівненщини за останні роки піднялася на кілька щаблів вгору і модернізована

матеріальна база навчальних закладів дозволяє готувати конкурентноспроможних

кваліфікованих працівників. Таким чином, ми домоглися від роботодавців

налагодження співпраці в питанні проходження виробничої практики учнями у

найкращих закладах ресторанного господарства м.Рівного (ресторація «Бурштин»,

ресторани «Люблін», «Манхеттен» «БарМаки», «4х4», гастро­паб Father’s, джаз­

ресторан «Блюз», ресторанно­розважальні комплекси «Айвенго», «Софія», «Хутір» та

інші ) із забезпеченням певного рівня оплати праці з подальшим працевлаштуванням

випускників. За останні три роки рівень працевлаштування в ДНЗ «Рівненське вище

професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» виріс і становить близько 90 %.

Ресторатори та керівники торговельних підприємств міста в повній мірі

володіють інформацією про наш навчальний заклад та рівень підготовки учнів,

тому, як правило, є членами державної кваліфікаційної атестації, під час проведення

якої учні отримують реальні пропозиції по наданню першого робочого місця за

професією. Високий рівень оплати праці учнів після закінчення навчального закладу

та хороші умови праці в закладах ресторанного господарства забезпечує задоволення

11

випускників обраною професією, що в певній мірі служить профорієнтацією для

школярів, які стоять перед обранням майбутнього фаху.

Співпраця з Волинським ресурсним центром.

Педагоги ДНЗ «Рівненське ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі» протягом

2014­2017 років були учасниками проекту ЄС «Покращення системи підготовки

кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону», який реалізовувався

Управлінням освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації у

партнерстві з Управлінням освіти, науки та молоді Волинської обласної державної

адміністрації та Волинським ресурсним центром в рамках Програми ЄС «Підтримка

політики регіонального розвитку в Україні».

Мета проекту ­ покращення системи підготовки кадрів для потреб економіки

Рівненської та Волинської областей, у тому числі покращення адаптивності молоді на

ринку праці, зокрема через сприяння налагодження соціального діалогу у сфері ринку

праці, покращення первинної професійної підготовки та профорієнтаційної роботи з

учнями, сприяння самозайнятості молоді.

Емпіричну базу дослідження становили результати опитування підприємств

Волинського субрегіону з чисельністю працівників понад 30 осіб, всього­1562

підприємства, у тому числі, Рівненська область ­ 759,Волинська область ­ 803 та

результати експертного опитування 140 директорів та керівників кадрових служб

діючих підприємств Волинського субрегіону ринкоутворюючих видів економічної

діяльності [5, 10].

Результатами діяльності проекту є:

­ вивчення стану сучасного ринку праці та його детальний аналіз;

­ забезпечення 12 професійно­технічних закладів освіти Рівненської та

Волинської області сучасним технологічним обладнанням;

­ розробка 5 мультимедійних навчальних курсів;

­ проведення 20 семінарів для майстрів виробничого навчання;

­ розробка порадника для молоді з самостійного пошуку роботи;

­ створення онлайн­системи для тестування професійної придатності;

­ проведення тренінгів з підвищення якості роботи для співробітників Центрів

кар’єри;

­ проведення тренінгів з методики навчання підприємництву для викладачів;

­ проведення 5 вебінарів для молоді з питань започаткування бізнесу;

­ розробка 4 мотиваційних відеороликів з прикладами започаткування власної

справи.

Рекомендації за результатами проведених досліджень:

1. Комплексна інтеграція профорієнтаційної роботи у школах, дієва співпраця

роботодавців, навчальних закладів та центрів зайнятості.

2. Здійснювати інформування учнів про можливості працевлаштування за

робітничими професіями, їх популяризація .

12

3. Закладам професійно­технічним освіти розширити співпрацю з

підприємствами щодо залучення їх до розробки навчальних програм.

Характеристика «інноваційного потенціалу» як складової освітнього

середовища закладу

Учитель - це той, хто думає про зміни й інновації як про своє життя.

М. Фуллан Інноваційний потенціал – сукупність науково­методичних, матеріально­

технічних, кадрових можливостей закладу:

­ науково-методичні можливості – наявність у закладі освіти

бібліотечного фонду, інформаційно­ресурсного банку даних про педагогічний досвід

закладу, області, України, досягнення науки і техніки, нормативно­правову базу

функціонування освітньої системи та інноваційної діяльності й ін.;

­ матеріально-технічні – функціональна спроможність приміщень і

території закладу освіти (наявність спортивної та тренажерної залів, музею,

приміщень для проведення додаткової роботи з учнями, методичного кабінету тощо);

технічне оснащення закладу освіти (наявність організаційної техніки, комп’ютерної

бази, підключення до мережі Інтернет, телефону, електронної пошти, аудіо­,

відеоапаратури тощо);

­ кадрові можливості – наявність працівників відповідно до штатного

розпису закладу освіти (забезпеченість училища педагогічними працівниками,

посадами психолога, соціального педагога, керівників гуртків, вихователів,

юрисконсульта, медичної сестри тощо).

Інноваційний потенціал навчального закладу – це здатність створювати,

сприймати та реалізувати нововведення [4]. На цій основі створюється модель

інноваційного розвитку навчального закладу, яка обґрунтовує можливості закладу

щодо інноваційної діяльності: матеріально­фінансовий та особистісний потенціал

закладу освіти.

Матеріально-фінансовий потенціал навчального закладу передбачає наявність

у навчальному закладі приміщень для проведення колективних заходів; зручний

режим експлуатації цих приміщень; наявність копіювальної техніки, фінансових

можливостей забезпечення інновації (оплата додаткової праці педагогів, гнучкість

щодо використання коштів).

Особистісний потенціал навчального закладу – це професійні можливості

педагогічного колективу, керівників для здійснення інноваційної педагогічної

діяльності та можливості учнівського контингенту.

Інноваційний потенціал здобувачів освіти передбачає наявність досвіду

творчих справ, колективної діяльності, здатності до самостійної навчальної діяльності

та саморозвитку, достатній загальнокультурний рівень, різноманітні інтереси.

13

Залежно від сфери застосування інновації в навчальному закладі

впроваджують:

­ у змісті освіти (оновлення змісту навчальних програм, підручників,

посібників тощо);

­ у технології навчання та виховання (оновлення методик викладання та

взаємодії у виховному процесі);

­ в організації педагогічного процесу (оновлення форм і засобів здійснення

освітнього процесу);

­ в управлінні освітою (оновлення структури, організації й керівництва

освітніми закладами);

­ в освітній екології (архітектурне планування освітніх закладів, використання

будівельних матеріалів, інтер’єр приміщень тощо).

В училищі діє чітка напрацьована система організації навчального, виховного

та виробничого процесів. Річне планування, дві проміжні семестрові педради,

щомісячне планування, щотижневі наради керівництва училища, ради профілактики,

щотижневі наради з педпрацівниками, робочі наради господарської служби,

тематичні педради, засідання методичних комісій, співпраця з учнівським

самоврядуванням в навчальній, позаурочній роботі і в роботі гуртожитку.

Збалансована реальна робота цього багатогранного механізму дозволила

забезпечити функціонування училища: щорічно виконувати набір учнів,

організовувати навчальний процес, стимулювати педагогів до творчого підходу в

роботі, учнів – до пізнання основ професії, а згодом – до вдосконалення своєї

майстерності; проводити цілу низку навчальних позаурочних заходів – конкурсів

професійної майстерності, тижнів за професіями, виставок творчих робіт, гідного

представлення нашого колективу на ярмарках професій, різного масштабу

обслуговуваннях, конкурсах.

Основними напрямками інноваційної діяльності навчального закладу є:

забезпечення якісної підготовки кваліфікованих робітників шляхом

впровадження сучасних комплексів електронних засобів навчання (розробка та

використання ПЗНП для професій «Кухар», «Кондитер», «Пекар»;

розроблення й впровадження навчально­методичного комплексу для

формування ключових компетентностей учнів та педагогів закладу. На базі училища

діє Навчально­практичний центр для підвищення кваліфікації та стажування фахівців

ресторанного сервісу за професіями «Кухар» та «Кондитер», створені сучасні

кабінети та лабораторії, навчально­ресторанний комплекс, сучасний методичний

кабіне , велика бібліотека з читальною залою та етнографічним музеєм;

удосконалення педмайстерності педагогічного колективу.

Систематично підвищують свою педагогічну та професійну майстерність, проходять

стажування, відвідують методичні засідання, секції, конференції, приймають участь у

14

професійних конкурсах, участь у конкурсах методичних розробок, проводять

майстер­класи на місцевому, обласному, Всеукраїнському та Міжнародному рівнях;

використання активних методів навчання, технологій розвиваючого

навчання, а саме: семінари­дискусії, проблемне навчання, тренінги, проекти, рольові

та ділові ігри, інтерактивні та імітаційні ігри, розвивальна психодіагностика тощо як в

роботі з учнями, так і в роботі з педагогами ;

відповідність змісту навчальних планів і програм сучасним

тенденціям розвитку професійної освіти. Зміст начальних та поурочних планів

відповідає Державним стандартам ПТО. Введений регіональний компонент, теми

якого протокольно завірені методичною радою закладу; у серпні 2018 року розробили

освітні програми підготовки кваліфікованих робітників за професіями «Кондитер»,

«Офіціант» на основі модульно­компетентнісній основі;

створення та впровадження інформаційно-комунікаційного

забезпечення, а саме: функціонування web­сайту закладу http://rtpl.com.ua, підведення

мережі Інтернет до навчальних кабінетів, лабораторій, бібліотеки, учнівського

гуртожитку;

створення соціально-педагогічного середовища для задоволення

суб’єктності особистості. Окрім досвідчених викладачів та майстрів в/н, в закладі

працює психолог, соціальний педагог, керівники гуртків, вихователі; діють гуртки та

секції, учні забезпечені учнівським гуртожитком.

професійна орієнтація та працевлаштування учнів з урахуванням

реальних потреб економіки у фахівцях певного профілю та рівня підготовки.

Протягом 2013­2018 років відсоток працевлаштування випускників училища близько

90%;

здобуття вищої освіти та здобуття інтегрованих робітничих

професій, це максимально розширює можливість майбутнього працевлаштування .

Щорічно до 5 % випускників закладу продовжують навчання у закладах вищої освіти;

професійно-практична підготовка учнів, яка реалізується під час

виконання практичних робіт, проходження навчальної, виробничої та

переддипломної практик. Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу

і торгівлі готує робітничі кадри для потреб закладів громадського харчування на

основі двосторонніх угод з юридичними особами та приватними підприємцями

м.Рівне та Рівненської області. Основними замовниками робітничих кадрів є: ДП

СОК «Корчагінець», ДЗО «Агатівка», ТОВ «ЕКО», Рівненська кондитерська фабрика,

ВАТ «Поліссяхліб», малі приватні підприємства сфери обслуговування населення;

застосування технології співробітництва. Учні стають не лише

учасниками, а й партнерами освітнього процесу, беруть активну участь у всіх

напрямках діяльності навчального закладу, набуваючи неоціненного досвіду

соціальної роботи. Наприклад, робота учнівського самоврядування;

15

розвиток творчих здібностей учнів, щоб майбутні спеціалісти могли

успішно адаптуватися до нових умов життя, гармонійно та безконфліктно взаємодіяти

в конкретному середовищі (робота з обдарованими учнями, робота гуртків та секцій,

участь у творчих та професійних конкурсах тощо).

Головними ознаками професійної майстерності педагогічного працівника є:

оволодіння ефективними засобами передачі учням знань і умінь; уміння планувати й

здійснювати педагогічний вплив; уміння встановлювати правильні взаємостосунки з

учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність; уміння переконувати;

глибоке знання свого предмета, широка ерудиція тощо.

Тільки творчі педагоги, які працюють у ДНЗ «Рівненське вище професійне

училище ресторанного сервісу і торгівлі», у змозі підготувати творчого учня. Саме

тому велику увагу в закладі приділяють професійному росту педагогів, творчому

використанню сучасних освітніх інновацій, орієнтованих на особистісний розвиток і

творчу самореалізацію учнів, закладання основ розвитку та співпрацю з учнями. Всі

педагогічні працівники училища пройшли курси «Intel» навчання для майбутнього,

систематично проходять курси підвищення кваліфікації, стажування, є учасниками

тренінгів, майстер­класів, конференцій та конкурсів.

Матеріально-технічна база .

Більш як 30 років ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі» готує кваліфікованих робітників для підприємств міста та регіону.

За багаторічну діяльність навчальний заклад змінював назву та профіль, але

неодмінною лишилася вимога ­ забезпечення підприємств та закладів ресторанного

господарства та торгівлі висококваліфікованими, конкурентоспроможними

робітниками.

Училище здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з числа

випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі повної загальної

середньої освіти, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і

незайнятого населення.

На сьогодні проблема підготовки ініціативних, конкурентоздатних та

професійно­компетентних випускників професійно­технічного навчального закладу є

актуальною. Адже сучасний ринок праці диктує свої умови: якість професійно­

практичної підготовки кваліфікованого робітника повинна відповідати не тільки

вимогам освітніх стандартів, але й потребам роботодавця. Задля того, аби

відповідати інноваційній моделі сучасного закладу професійної освіти, колектив

училища обрав вектор нарощування матеріально­технічної бази, завдяки якій учні

оволодівають сучасними технологіями та навиками.

Так, починаючи з 2012 року, в училищі було модернізовано «Лабораторію

кондитерського виробництва», оснащення якої на сьогоднішній день відповідає

самим вибагливим роботодавцям.

16

В лабораторії проводиться відпрацювання уроків виробничого навчання та

лабораторно­практичних робіт учнів за професією «Кондитер».

Для учнів за професією «Кухар» В 2013 була створена нова лабораторія

«Технології приготування їжі» та «Лабораторія вступних інструктажів»).

У всіх лабораторіях обладнано по 16 робочих місць для учнів та окреме

робоче місце майстра виробничого навчання, кожне із яких забезпечене

підключенням до холодної та гарячої води, системою каналізації та приточно­

витяжною системою вентиляції. Лабораторії забезпечені новітнім технологічним

обладнанням, посудом різних сучасних зразків у великій кількості та необхідним

інвентарем. В лабораторіях забезпечена можливість демонстрації трудових прийомів

майстра виробничого навчання за допомогою відеокамер, в результаті чого учні на

своїх робочих місцях мають можливість всі одночасно відтворювати виробничий

процес.

В 2014 році в закладі відбулася чергова реконструкція наявних приміщень і

створено навчальний ресторан на 80 посадочних місць та банкетна зала у східному

стилі на 15 місць для підготовки учнів за професією «Офіціант, бармен». Для

навчального ресторану були придбані сучасні меблі, барна стійка з вмонтованою

станцією бармена, шведська лінія, комплекти столової білизни, барний інвентар,

посуд в асортименті та різні види скла для вино­горілчаних напоїв та коктейлів. В

подальшому навчальний ресторан укомплектований електронним меню, завдяки чому

учні мають можливість відпрацювати всі технологічні операції офіціанта та бармена.

У 2017 році, завдяки участі училища у європейському проекті «Покращення

системи підготовки кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону», було

суттєво оновлено матеріально­технічну базу для підготовки кваліфікованих

робітників з професії «Пекар» та «Продавець продовольчих товарів». В училище було

здійснено поставку сучасного технологічного обладнання на суму понад 2 млн.грн.

Завдяки проекту «Лабораторія хлібопекарського виробництва» поповнилася

устаткуванням 37 найменувань (пароконвектомат, пекарські та розстійні шафи,

тісторозкачувальна та тістоділильна машина, міксери, ваги, холодильні та морозильні

шафи, подові печі, пончиковий апарат, борошнопросіювач, піч для піци та ін.)

Для учні за професією «Продавець продовольчих товарів» було обладнано

кабінет «Реєстраторів розрахункових операцій» із 4 моделями касових апаратів, 3

видами ваг, чекодруком та 3 касовими кабінами з повним програмним забезпеченням

, що дозволяє імітувати повністю торговельний процес.

Таким чином, підготовка кваліфікованих працівників в навчальному закладі

проводиться дійсно з інноваційним підходом, що дозволяє випускникам бути

конкурентоспроможними на ринку праці.

Наявність потужної сучасної виробничої бази в закладі дозволило впровадити

програми навчання III атестаційного рівня. Щороку випускається близько 100

випускників з підвищеними робітничими розрядами ­ кухар, кондитер та офіціант V

17

розряду, які затребувані в найбільш престижних та сучасних закладах ресторанного

господарства міста та області.

Постійний процес оновлення матеріально­технічної бази ДНЗ «РВПУ

ресторанного сервісу і торгівлі» був би не можливий без наявності власно зароблених

коштів, які надходять від надання платних послуг та виробничої діяльності. Завдяки

створеній позитивній репутації училища та схвальних відгуків роботодавців ,

працівники та учні закладу отримують замовлення на проведення кейтерингових

обслуговувань. Суттєві фінансові потоки надходять також і від щорічного

організованого масового виїзду учнів для проходження виробничої практики на літні

бази відпочинку та дитячі табори. Щороку училище отримує близько 500­600 тис.грн.

доходів від виробничої діяльності.

Характеристика «інноваційних технологій» як складової освітнього

середовища закладу

На підвищення економічної ефективності вітчизняної системи професійної

освіти і навчання позитивно впливає запровадження інноваційних технологій

навчання і виховання майбутніх кваліфікованих робітників. Для підготовки

конкурентоспроможних робітників різних виробничих галузей потрібно мати

обладнання, методичне забезпечення, ліцензію на нову для ПТО професію та ін.

Професійна ж підготовка конкурентоспроможного робітника значною мірою

залежить від професійної і педагогічної майстерності та компетентності викладача та

майстра виробничого навчання.

А. Інноваційні технології навчальної діяльності

Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інноваційні технології

навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань,

активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку

обдарованих учнів.

В ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі»

апробовано спосіб інтеграції окремих елементів сучасних інноваційних технологій

навчання, зокрема:

Інтерактивні технології, ідея яких полягає в тому, що процес пізнання

відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети

уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні

технології кооперативного навчання, колективно­групового навчання, ситуативного

моделювання, опрацювання дискусійних питань, використання пізнавальних,

рольових ігор.

Технологія особистісно-зорієнтованого навчання полягає у створенні

оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і

суспільних відносин. Реалізація особистісно­орієнтованого навчання потребує зміни в

педагогіці: від навчання до учіння, як індивідуальної діяльності учня, її корекції і

педагогічної підтримки.

Інформаційні технології навчання

джерел інформації ­ електронних носіїв. Створюють можливості для творчої

діяльності, формування професійних навичок, реа

навчання.

Використовуючи інноваційні технології в освітньому процесі, змінюємо і

форму уроків. В училищі успішно проводяться нестандартні уроки

урок­дослідження, урок­прес

урок­панорама, урок­калейдоскоп, урок

звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками,

нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили,

здібності кожного учня.

Основною метою ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі» є пошук та розвиток творчих здібностей кожного учня. Пріоритети

училища: розвиток та підтримка обдарованих учнів, формування високої культури

поведінки, підвищення авторитетного іміджу училища. Педагогічний колектив

училища реалізує наступні методи підтримки обдарованих учнів: створення ситуації

успіху, забезпечення взаємодопомоги, спонукання до пошуку альтернативних рішень,

розкриття і розвиток креатив

Характерною особливістю системи роботи з обдарованими учнями у закладі є

чітка, структурна організаційно

управління та встановлення зворотного зв’язку. Ст

1.2.4.

Схема 1.2.4.

Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних

електронних носіїв. Створюють можливості для творчої

діяльності, формування професійних навичок, реалізації нових форм та методів

Використовуючи інноваційні технології в освітньому процесі, змінюємо і

форму уроків. В училищі успішно проводяться нестандартні уроки

прес­конференція, урок­гра, урок­симпоз

калейдоскоп, урок­інтерактивна лекція

звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками,

нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили,

Основною метою ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі» є пошук та розвиток творчих здібностей кожного учня. Пріоритети

училища: розвиток та підтримка обдарованих учнів, формування високої культури

и, підвищення авторитетного іміджу училища. Педагогічний колектив

училища реалізує наступні методи підтримки обдарованих учнів: створення ситуації

успіху, забезпечення взаємодопомоги, спонукання до пошуку альтернативних рішень,

розкриття і розвиток креативності на основі особистісно­орієнтованого підходу.

Характерною особливістю системи роботи з обдарованими учнями у закладі є

чітка, структурна організаційно­управлінська модель роботи, з метою демократизації

управління та встановлення зворотного зв’язку. Структурну модель подано у схемі

18

надають доступ учням до нетрадиційних

електронних носіїв. Створюють можливості для творчої

лізації нових форм та методів

Використовуючи інноваційні технології в освітньому процесі, змінюємо і

форму уроків. В училищі успішно проводяться нестандартні уроки: урок­семінар,

симпозіум, урок­подорож,

інтерактивна лекція. На відміну від

звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками,

нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили,

Основною метою ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі» є пошук та розвиток творчих здібностей кожного учня. Пріоритети

училища: розвиток та підтримка обдарованих учнів, формування високої культури

и, підвищення авторитетного іміджу училища. Педагогічний колектив

училища реалізує наступні методи підтримки обдарованих учнів: створення ситуації

успіху, забезпечення взаємодопомоги, спонукання до пошуку альтернативних рішень,

орієнтованого підходу.

Характерною особливістю системи роботи з обдарованими учнями у закладі є

управлінська модель роботи, з метою демократизації

руктурну модель подано у схемі

19

В училищі створені необхідні умови для пошуку та розвитку потенційних

здібностей кожного учня. Ми даємо можливість кожному учневі відчути радість

досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей та віри у власні сили. З метою

виконання поставлених завдань в закладі напрацьована власна система роботи з

обдарованими учнями.

Інноваційні підходи щодо організації роботи з учнями в училищі ­ це:

використання інноваційних методів роботи; підвищення рівня науково­методичного

та матеріально­технічного забезпечення; науково­методичний та психолого­

педагогічний супровід виявлення, навчання та підтримки обдарованих учнів;

індивідуальний супровід; сприяння підвищенню статусу обдарованих учнів і

наставників; забезпечення стимулювання обдарованих учнів та її наставників.

В училищі запроваджено інформаційні технології навчання:

використання спеціалізованих електронних підручників на уроках

теоретичного та виробничого навчання;

вивчення інформаційних технологій в кабінеті, обладнаному

мультимедійними засобами та інтерактивною дошкою;

використання в освітньому процесі власних програмних засобів

навчального призначення з професій: «Кухар», «Кондитер», «Пекар» (;

здійснюється систематичний електронний аналіз рівня успішності учнів,

складаються діаграми по групах та предметах за окремими професіями

(http://rtpl.com.ua/ratings).

Використовуються інформаційні технології в адмініструванні училища.

Створений електронний табель, рейтингова система оцінювання знань учнів,

відеоекскурсія училищем (матеріально­технічна база). Інформацію подано на сайті

училища rtpl.com.ua

Б. Інноваційні технології та тенденції сучасного закладу виробничої

діяльності

Діяльність кожного освітнього закладу спрямована на створення інноваційного

освітнього середовища. За допомогою інновації освітній заклад здатний конкурувати

на ринку, що потребує пильної уваги педагогів до формувавння інноваційного

освітнього середовища у виробничій діяльності. Інноваційна виробнича діяльність у

закладі може бути охарактеризована:

­ як виробнича (виробництво кулінарної, кондитерської та хлібобулочної

продукцій);

­ як невиробнича (надання послуг харчування, реалізація товарів) (дивись

додаток 21);

­ через супутні послуги (організація різних видів обслуговувань,

проведення майстер – класів і т.д) (дивись додаток 22);

20

­ через несупутні послуги (консультація педагогів, екскурсії,участь в зйомках

телепередач, виставки – продаж, і т.д.) (дивись додаток 23), (дивись додаток відео

5,6).

Технологічні інновації на уроках виробничого навчання.

Наявність потужної сучасної виробничої бази в закладі дозволило створити

навчальні програми з виробничого навчання із впровадженням технологічних

інновацій з виробництва: приготування на сковороді ВОК, соте, деглясування,

папільйот, фламбування, приготування у вакуумі, сушіння фруктів та овочів (даний

спосіб обробки використовується в ресторанній практиці не для консервування

продуктів, а для одержання чіпсів), підпікання, інтенсивне охолодження й шокове

замороження.( дивись додаток 24).

Учні здобувають знання, вміння та навички по інноваційній переробці

продовольчої сировини та харчових продуктів на різних стадіях технологічного

процесу виробництва продукції в сучасних лабораторіях: барбек’ю, гриль, пан­бройл,

парбойл, поуч, бройл, глазурування, паркук, сіммер.

Сучасні види інноваційного обладнання та інноваційних технологій.

Постійне оновлення матеріально – технічної бази та тісна співпраця з

сучасними ресторанними господарствами дає можливість здійснювати виробничу

діяльність з використанням нових видів інноваційного обладнання та із

впровадженням у виробничий процес інноваційних технологій.

Доосновного інноваційного холодильного обладнання належать: холодильні

камери низьких та середніх температур, холодильні шафи, кондитерські холодильні

шафи, шафи­вітрини, прилавки, прилавки­вітрини, льодогенератори, шафи швидкого

охолодження та шокового заморожування, фрігобари.

Відомі шеф­кухарі стверджують, що з кожним днем все більшої популярності

набувають страви приготовлені на інноваційному технологічному обладнанні, тому

наші учні мають можливість відвідувати майстер – класи та проходити виробничу

практику на базових підприємствах, які оснащені : хоспер, стефан ­гриль, пакоджет,

термомікс, sous vide, cookvac, вакуумні установки.

На сучасному етапі розвитку виробничої діяльності потрібно відмітити

впровадження в меню страв приготовлених за інноваційними технологіями :

­ Сook in ­ від англ. ­ готувати зсередини;

­ PacoJet (Пакоджет) ­це найменування інноваційної технології, яка

отримала свою назву від гомогенізатора фірми PacoJet;

­ Thermomix ­ це змішування і подрібнення компонентів тієї чи іншої страви

при постійному нагріванні;

­ Sous­vide ­ від фр. cuisson sous vide –приготування у вакуумі;

­ Cookvac – це вакуумне маринування та приготування страв у вакуумі.

Інноваційні підходи щодо оформлення, подавання та зберігання готової

продукції.

21

Для підготовки конкурентноздатних та професійно – компетентних

випускників значну увагу приділяють оволодінню навичками та вміннями в

естетичному оформленні готових страв і закусок.

На сьогоднішній день презентація та декорування страв і кулінарних виробів є

надзвичайно важливим з точки зору як естетичності страви, так і випускника в

цілому, і є невід’ємною маркетинговою складовою, від якого залежить успіх та

популярність освітнього закладу серед роботодавців. Презентація страв в

креативній кухні характеризується простотою і елегантністю, уникаючи непотрібної

химерності. Зазвичай презентація страв залежить від смаку та інтуїції учня.

При складанні випускних кваліфікаційних іспитів учні презентують свої роботи

з використанням інноваційних підходів в оформленні готової кулінарної продукції.

Інноваційні формати баз практики для здійснення виробничої діяльності.

Однією із умов підготовки висококваліфікованих випускників є проходження

виробничої практики на базових підприємствах, які запроваджують інноваційні

формати роботи:

заклади з італійською кухнею – піцерії «Челентано», «Сіцілія», «Чиліпіца»,

«Плеже», «Жар ­ піца»;

суші­бари і ресторани з японською кухнею – «Кіото», «Мацурі», «Катана»;

фаст­фуди і стріт­фуди – «Аміго», «Макдональд», «Крила», «Млинці»;

формат«майдан харчування» (англ. «food court»)­ ТРЦ «Екватор», «Злата

плаза»;

формат «Кава­шоп» або концепція фреш­кава – кав’ярня «Кавові мешти»,

«Кавова кімната», «Бонара», «Дім кави», «Кофетта»;

чайна концепція або формат«Чайний клуб» ­ «Чайний дім», «Тайстра

зілля», «Світ чаю»;

формат «FREЕ FLООR» ­ «Два гуся», «Оптіма», «Сільпо»;

ресторани швидкої кухні «Quick & Casual» ­ «Двір», «Компот», «LOK»,

«Пан Халявський», «Шинок з перцем».

Інновації, що використовуються під час обслуговування гостей під час

виробничої діяльності:

«Шведський стіл» або «шведська лінія»;

послуга «продукція на винос»;

благодійні заходи;

тижні кухонь різних регіонів;

спільне приготування страв під керівництвом майстрів в.н.;

«курси підвищення кваліфікації» з приготування страв та кондитерських

виробів;

майстер – класи з відомими кухарями та кондитерами..

В. Інноваційні технології у виховній та позаурочній діяльності.

22

Педагогічний процес у позаурочній діяльності сприяє формуванню в учнів

почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих ідей. Діяльність

педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю учнів, їх,

настроєм і внутрішнім станом.

Позакласна діяльність сприяє розвитку незалежного мислення, розробці

прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги, передбачає експериментування

учнів, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної

діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.

Особлива увага в училищі приділяється організації виховної діяльності учнів з

урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. У своїй роботі ми

використовуємо: індивідуальні (консультації), групові (тренінги, дискусії, дебати,

ділові та рольові ігри), масові (проекти, свята, концерти, волонтерська робота, інші

форми діяльності.

Рекомендованими формами виховної роботи з учнями є відверта розмова,

тренінг, гра­експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна

творча справа (КТС), колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра­

анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея,

конкурс­ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра, тематичні вечори,

інтерактивні ігрові форми, ігрові програми, інтерактивні акції, квести, флеш­моби,

відкритий мікрофон, проекти (дослідження) тощо.

Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає

учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків.

Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати

певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

Переваги інтерактивних форм роботи:

­ мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні

практичних вмінь і навичок;

­ дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг

виконаної роботи;

­ сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;

­ розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками освітнього

процесу;

­ активізують власний досвід, знання та вміння учасників освітнього

процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.

Інтерактивні форми роботи:

театралізовані;

інтерактивні ігрові;

інтелектуально­пізнавальні;

художньо­прикладні;

проекти (дослідження).

23

Г. Участь учасників освітнього процесу у конкурсах, виставках, проектах

та співпраця з громадськими організаціями.

Результативністю системної інноваційної роботи в ДНЗ «Рівненське вище

професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» є підвищення інтересу до

вивчення предметів, збільшення кількості учнів – призерів та переможців, тенденція

до зростання успішності, підвищення проценту якості знань, і, як результат, ­

висококваліфікований робітник.

Результатом кропіткої роботи педагогічного та учнівського колективів є

позитивна динаміка впровадження інноваційної діяльності та компетентісного

підходу в освітній процес ДНЗ «РВПУ ресторанного сервісу і торгівлі». Щорічно

маємо велику кількість переможців олімпіад, конкурсів, змагань місцевого, обласного

та Всеукраїнського рівнів, що відображається у таблицях 1.2.4а – 1.2.4б, як серед

учнів, так і серед педагогів.

Найвищим показником результату діяльності всього учнівського та

педагогічного колективів є щорічна участь та неодноразова перемога у

Міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті» та Міжнародній виставці

«Сучасні заклади освіти».

Наш заклад підтримує професійні та дружні зв’язки з представниками

європейських організацій та інших навчальних закладів.

Так, громадська організація «Українсько­Польський Союз ім. Томаша Падури»

запросила учнів нашого училища до участі у проекті «Майстер­шеф по­польськи –

або популяризація польського кулінарного спадку в Рівному». Це кулінарний проект,

спрямований на інтеграцію між польською та українською культурами, шляхом

обміну досвідом у приготуванні національних страв свого народу між учнями

Рівненського ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі та студентами кулінарного

училища міста Стшельце­Краєнське, Польща.

Основна частина заходів проходила на базі училища. Крім того, відбулися

різноманітні інтеграційні та розважальні заходи, ігри та екскурсії, що дозволили

поглибити культурний обмін та виявити точки дотику у професійній діяльності з

можливістю використання встановлених зв’язків у майбутньому.

Протягом останніх 4 років ми тісно співпрацюємо з представниками Центру

соціальних ініціатив Рівненського міського Палацу дітей та молоді спільно

проводимо благодійні акції "Солодкий майстер клас".

Учні нашого закладу, зокрема учасники Євроклубу «Нація»

(http://euroclubnation.blogspot.com/ ), постійно приймають участь у заходах,

ініційованих Представництвом ЄС в Україні та іншими організаціями.

Отже, інноваційні підходи педагогів до навчання талановитих учнів та сучасне

оснащення освітнього процесу сприяє досягненню високих результатів у конкурсах,

виставках, проектах, змаганнях. Ця діяльність сприяє всебічному особистісному

розвитку здобувачів освіти, схвалення його досягнень, позитивний ресурс для його

24

образу «Я», розвитку творчої особистості, що є важливою складовою освітнього

процесу у ДНЗ «Рівненське ВПУ РС і торгівлі».

Досвід ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і

торгівлі» щодо організації інноваційної діяльності є оптимальним та цілісним. Він

охоплює послідовно всі складові системи освітнього та виробничого процесів:

навчальну, виховну, виробничу, соціальну, психологічну, оптимально поєднує

інноваційні технології, творчість викладачів та майстрів, індивідуальну творчу

особистість учнів, можливість учнів в освітньому просторі розвинути та практично

реалізувати в майбутньому власні здібності.

Отже, сучасний інноваційний підхід до навчання, орієнтація освіти на

результат, потребує зламу певних стереотипів як у плануванні уроку, організації

пізнавальної діяльності учнів, так і в оцінюванні навчальних досягнень учнів та інших

аспектах побудови адекватної моделі навчання та виховання. Все це потребує нової

практики навчання, ґрунтовних теоретичних напрацювань, нових критеріїв для

розробки засобів навчання та методичних посібників і рекомендацій для педагогів.

Моніторинг інноваційної діяльності закладу

Моніторинг інноваційної діяльності - систематичний збір, обробка, аналіз

інформації про перебіг інноваційних процесів.

За умов швидкого застарівання й оновлення інформації, модернізації сучасних

інноваційних виробничих технологій, працівники закладів системи ПТО змушені

знаходитись в постійному процесі педагогічного пошуку. Учні закладів професійної

освіти, орієнтовані на зростання власної професійної компетентності шляхом

навчання упродовж життя, надзвичайно залежать від уміння самостійно знаходити та

використовувати інформацію щодо отримання нового знання. Тому в умовах

формування єдиного інформаційного освітнього простору в закладі і все більше

актуалізується проблема розвитку інформаційно­аналітичної компетентності

педагогічних педагогічних працівників. В інформаційному суспільстві технології

пошуку, оброблення, аналізу інформації важливі як для директора закладу, так і

викладача спеціальних технологій, майстра виробничого навчання, здобувача освіти.

Тому, в закладі була впроваджена рейтингова система оцінки діяльності всіх

учасників освітнього процесу.

Це чітка багатоаспектна структурована система, що складається з таблиць, в

яких облікуються всі досягнення майстрів виробничого навчання, викладачів та

здобувачів освіти. На основі статистичних даних визначається рівень діяльності

кожного учасника освітнього процесу, дає можливість проаналізувати власні сильні

та слабкі сторони і скорегувати власного розвитку так, щоб забезпечити оптимальний

результат своєї діяльності

25

Результати аналізу обговорюються та приймаються відповідні рішення з метою

внесення необхідних коректив у планування своєї роботи тих, хто цього потребує. А

для кращих з кращих існує система заохочень (http://rtpl.com.ua/ratings ).

Кожен із елементів структури наповнює інноваційне середовище своєю

характерною спрямованістю змін. Взаємодіючи між собою, вони утворюють єдине

інноваційне тло, яке виступає основою розвитку професійної компетентності

педагогів та учнів і освіти загалом. Лише у своїй єдності описані компоненти

створюють цілісну систему, чітке функціонування якої здатне продукувати нову

якість професійної освіти.

ВИСНОВКИ

Інноваційне освітнє середовище – шлях до підвищення якості професійної

освіти, зацікавленості учнів у навчанні. Вони дають змогу диференціювати та

індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного

сприйняття, засвоювання та передачі інформації. Сприяють формуванню

комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність.

Інноваційне освітнє середовище ­ багатокомпонентне, поліфункціональне і

різновекторне. Визначальними характеристиками якого є здатність до впровадження

ефективних засобів розвитку професійної компетентності педагогів та учнів,

включення всіх учасників освітнього процесу в дослідно­експериментальну роботу,

використання інноваційних форм роботи, наявність потужної матеріально­технічної

бази, соціальне партнерство та співпраця з роботодавцями для кінцевої мети –

підготовки висококваліфікованого робітника.

Отож, домінуючими завданнями (рекомендаціями), дотримання яких має

забезпечити результативність модернізації інноваційного освітнього середовища

закладу професійної освіти, можна вважати:

а) розробити базу даних педагогічних інновацій і результатів їх впровадження

та на її основі створити модель інноваційного сучасного закладу;

б) створити єдину інноваційну систему професійного навчання учнів,

адаптованої до динаміки розвитку сучасного виробництва;

в) модернізувати інноваційні технології навчання та їх впровадження в освітній

процес професійно­технічних закладів;

г) створити соціально­партнерські мережі закладів ПТО на регіональному,

національному та міжнародному рівнях для підвищення їх престижу;

д) координувати розвиток соціального партнерства;

е) підтримувати співробітництво між роботодавцями і освітнім закладом;

ж) проводити профорієнтаційну та маркетингову роботу для створення

позитивного іміджу закладу;

з) вивчати та впроваджувати передовий досвід з професійної підготовки

робітників;

26

и) ефективно використовувати матеріально­технічну і навчальну бази;

к) своєчасно оновлювати зміст професійного навчання відповідно до змінених

умов виробництва;

л) покращувати підготовку та підвищення кваліфікації майстрів виробничого

навчання та викладачів.

Отже, нині необхідний комплексний підхід до інноваційної освітньої стратегії

ПТО, що відображає головну спрямованість, — модернізацію освітнього середовища

для оновлення всієї системи професійної підготовки кадрів.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту»: [Електронний ресурс]. ­ Режим доступу:

zakon.rada.gov.ua/go/2145­19

2. Закон Украіни «Про професійно­технічну освіту»: [Електронний ресурс]. ­

Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/103/98­вр

3. Концепція розвитку професійноі освіти й навчання в Украіні (2010­2020

рр.).­ [Електронний ресурс]. ­ Режим доступу:

pidruchniki.com/.../kontseptsiya_rozvitku_profesiyno­tehnic

4. Бондаренко т. С., Липчанська ю. О., Агєєва О. О. Напрямки інноваційної

діяльності в системі професійно­технічної освіти [Електронний ресурс]. ­ Режим

доступу: irbis­nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?

5. Звіт за результатами дослідження ринку праці Волинського субрегіону,

2015, Рівне

6. Гаврилюк О. О. Розробка перспектив розвитку навчального закладу

відповідно до потреб ринку праці та професійно­кваліфікаційних вимог до фахівців:

навч.­метод. Посіб. / О. Гаврилюк – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 46 с.

7. Кремень В.Г. Інноваційність в освіті як вимога часу / В. Кремень //

Инновации в образовании. ­ Ялта, 2010. ­ С. 7­13.

8. Микитюк С.О. Освітнє середовище як ресурс якості підготовки педагогів

у ВНЗ /С.О. Микитюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/ 2012_6/308.pdf .

9. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні /

За заг. Ред. В.Г. Кременя. – К. : Знання, 2016. – 448 с.

10. Ничкало Н. Перспективи модернізації професійної освіти України / Н.

Нало // Професійно­технічна освіта. – 2016. – № 3. – С. 2–4.

27

11. Савченко І. Розвиток інформаційно­аналітичної компетентності

педагогічних працівників ПТНЗ: дефінітивна характеристика основних

понять Модернізація професійної освіти і навчання: проблеми, пошукиі, перспективи

(3). стор. 138­152. ISSN 978­966­644­337­6

12. Семашко О. В. Управління інноваціями в навчальному закладі

[Електронний ресурс] / О. В. Семашко – Режим доступу : http://osvita.ua/school/

manage/43577.

13. . Химинець В.В. Науково­методичні аспекти створення інноваційного

середовища в освітніх закладах Закарпаття / В.Химинець // Освіта Закарпаття. ­ 2012.

­ № 15. ­ С. 3­11.

14. Шапран Ю. Концептуальні підходи до створення інноваційного

середовища / Ю. Шапран. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.: http://

<archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ VIrd/2010_11/20.pdf.

15. Web­сайт ДНЗ ««Рівненське вище професійне училище ресторанного

сервісу і торгівлі»: [Електронний ресурс]. ­ Режим доступу : http://rtpl.com.ua

28

Боярчук Ірина Сергіївна, методист

ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»

ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В

УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Народ мудрий. Упродовж віків він переконався, що стояти на місці не можна –

інакше залишишся у хвості. Отже, хто не бажає такої долі, має рухатися вперед, не

зупинятися, досягши якоїсь вершини, а долати інші. У цьому й полягає основна місія

сучасного педагога. Від цього має відштовхуватися кожен, хто причетний до

формування системи методичної роботи в навчальному закладі.

Сьогодні вже мало для педагога бути на уроці та поза ним актором, режисером,

діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним

фахівцем. Модель сучасного педагога передбачає готовність до застосування нових

освітніх ідей, здатність постійно навчатися, бути в постійному творчому пошуку. Ці

якості формуються в щоденний педагогічній праці.

Особлива увага звертається на інформаційно­методичну діяльність, яка

передбачає підвищення кваліфікації науково­педагогічних працівників,

інформатизацію процесів управління наукової та інноваційної діяльності,

бібліотечних ресурсів, розвиток технічної та програмової бази, впровадження ІКТ

та дистанційних технологій у формах роботи з педагогами та навчальний процес,

використання інтернет­ресурсів.

Необхідною умовою функціонування навчального закладу виступає науково­

методична робота педагогів. Науково­методична робота – це засіб формування

творчої особистості педагога і підтримки професіональної форми його діяльності.

В умовах реформування системи освітньої галузі в Україні виникла потреба

зміни підходів до організації науково­методичного супроводу професійної діяльності

педагога, забезпечення оптимальних умов для його професійного й особистісного

розвитку. Це зумовлює потребу формування нових основоположних підходів, бачень

щодо супроводження праці педагогічних працівників, розвитку їхнього освітнього

потенціалу, визначення змісту та структурних компонентів методичної роботи,

застосування оптимальних форм її організації з метою досягнення спрогнозованого

результату [1].

Науково­методична робота педагогів училища – це цілісна, заснована на

досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система взаємопов’язаних дій,

що забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування

єдиного колективу педагогів­дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня

навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності [5].

29

У Законі України "Про освіту" (ст. 53, 54, 59) [2] утверджено право вчителя на

навчання упродовж життя та академічну мобільність, вибір видів і форм

професійного зростання, суб’єктів освітньої діяльності. Зазначаємо, що відповідно до

зазначеного документа (ст. 53), педагогічний працівник є здобувачем (а не

отримувачем) освіти та має право на індивідуальну освітню траєкторію. У ст. 1 цього

документа визначено, що індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях

реалізації освітнього потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його

здібностей, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів,

форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними

освітніх програм, навчання дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання

[1].

Методична робота – важлива складова, що має цілісну систему дій і заходів,

спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного

педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів

навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально­виробничого

процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного

педагогічного працівника.

Головна мета роботи методичних служб ПТНЗ з педагогічними кадрами –

забезпечення неперервного і цілеспрямованого професійного розвитку педагогічних

працівників відповідно до сучасних вимог.

Найголовнішим та найістотнішим у методичній роботі є надання реальної,

дієвої допомоги педагогічним працівникам у розвитку їхньої майстерності –

поєднання професійних знань, навичок та вмінь і необхідних для сучасного педагога

рис особистості.

Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація творчих

здібностей викладачів. Творчий характер закладений у самій суті професії педагога.

До творчості викладача спонукає й сьогоднішній учень ­ розвинена й нестандартна

особистість, вимоглива до свого наставника. Отже, наразі необхідно формувати тип

учителя­новатора, справжнього фахівця.

Успіх освітнього процесу залежить від того, чи відмовиться педагог від

стереотипів минулих часів, чи готовий він будувати стосунки з учнями на принципах

гуманізму. Дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові форми

спілкування як з учнями, як і з їхніми родинами, так із викладачами.

Методичну роботу в закладах освіти потрібно розглядати як особистісно

зорієнтовану, адаптивну й мобільну, гнучку, таку, що своєчасно реагує на запити всіх

педагогічних працівників та задовольняє їх. Одним із підходів методичної роботи є

застосування інноваційних технологій її організації.

Для цього використовуємо як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи.

Традиційні: інструктивно­методичні наради, методичні об'єднання, предметні тижні,

семінари­практикуми, конкурси педагогічної майстерності, індивідуальні методичні

30

консультації, співбесіди. Нетрадиційні: панорама методичних знахідок, клуби,

літературні світлиці, педагогічні консиліуми, мозкові атаки, конкурс «Вчитель року»,

педагогічні КВК, методичні аукціони, проблемні столи, педагогічні посиденьки,

творчі звіти вчителів, що атестуються, портрети творчого вчителя, освітянські

вечорниці.

Перелік нестандартних форм методичної роботи

1. Подорож по діагностичній карті підвищення методичної кваліфікації класних

керівників.

2. Методичний анонс­огляд новинок літератури «Педагогічний бестселер».

3. Естафета педагогічних здивувань (про використання інтерактивних форм і

методів роботи).

4. Презентаційний меседж «А я роблю так...».

5. Відкриті уроки в ефірі «Телерепетитор» або урок для молодого викладача

(демонстрування фрагмента інтерактивних уроків і виховних заходів).

6. Захист «Портфоліо успіху».

7. Захоплюючий ракурс «Методична фотосесія» (презентація вражень за

підсумками місячника ППД).

8. Психологічний дивертисмент «Типологія відносин «викладач — учень»,

«учень — учень».

9. Психологічний тренінг «На межі почуттів, або як подолати конфлікт».

10. Огляд літератури «Хвилями океану педагогічних новинок».

11. Вернісаж для молодого викладача (демонстрування фрагмента

інтерактивних уроків і виховних заходів).

12. Панорама творчості «Наш бренд — педмайстерність і талант».

13. Ділова гра «Інтерв'ю з компетентності».

14. Ділова гра «Новий формат навчання та роботи».

15. Ділова гра «Зустрінемось на олімпіаді».

16. Захист особистісних професійних планів як моделей професійного

самовизначення.

17. Захист педагогічних проектів «Портрет обдарованої дитини».

18. Семінар­практикум «Траєкторія розвитку та саморозвитку».

19. Прес­реліз «Нетрадиційні форми проведения уроку, виховного заходу».

20. Творча зустріч «Методичні сенсації — анонси педагогіки».

21. Обмін досвідом класних керівників «Сенсаційні педагогічні відкриття у

вихованні».

22. Презентація роботи молодих фахівців «Ось ми які».

23. Зустріч у школі молодого викладача «Будьмо знайомі, молодий колего».

24. Конкурс педмайстерності «Справа майстра величає».

25. Ділова гра для молодих педагогів «Проблема» (створення карток

педагогічної підтримки).

31

26. Конкурс молодих педагогів «Ми перший крок до зірок».

27. Семінар­кругозір «Сучасні технології навчання».

28. Зустріч за «круглим столом» «Освітній меридіан».

29. Теоретичний семінар «Урок від А до Я: методи і прийоми».

30. Панорама творчості «Ваша Величність Урок».

31. Захист проектів «Педагогічний Еверест».

32. Обмін досвідом класних керівників «Мальовничий шлях до духовності».

33. Семінари­тренінги.

Одним із найбільш ефективних засобів підвищення професійної

компетентності вчителя є самоосвітня діяльність. Саме самоосвіта – це основне

джерело отримання нової інформації, теоретичних знань, обґрунтування власних ідей.

В основі самоосвіти лежить поєднання культури самоосвітньої діяльності й потреби в

особистісному й професійному зростанні, бо саме особистісне прагнення до

самовдосконалення виступає рушійною силою, що дозволяє досягнути професійних

висот. Крім цього, прагнення до самоосвіти є структурним компонентом інноваційної

діяльності.

Основна форма самоосвіти – це вивчення сучасної науково­методичної та

психолого­педагогічної літератури. Великі можливості для самоосвіти з’явилися з

розвитком мережі Інтернет та інших видів електронних інформаційних ресурсів.

Також велике значення для самоосвіти має спілкування з колегами. Саме через

спілкування відбувається засвоєння знань, більш глибоке їх розуміння, встановлення

зв’язку з іншими явищами й поняттями, розкривається досвід упровадження сучасних

технологій. Кожен педагогічний працівник має власну методичну папку, в якій

зберігаються кращі методичні розробки та методичні матеріали. Всі вони знаходяться

в методичному кабінеті і доступні для ознайомлення кожному викладачеві чи

майстру в/н. Таким чином, досвід роботи не залишається надбанням лише однієї

людини, а допомагає молодим колегам підвищувати фаховий рівень.

Важливим етапом роботи у поширенні педагогічного досвіду є

взаємовідвідування уроків.

Методична служба училища є складовою системи неперервної освіти педагогів,

системи професійного самовдосконалення, яке можна уявити як рух від

самоосмислення до самоствердження, самореалізації особистості. На якому б етапі

професійного шляху не знаходився педагог, він ніколи не вважатиме свою освіту

завершеною. Тільки в постійному творчому пошуку, єднанні технології навчання

дорослих із технологією самостійної роботи відбувається вдосконалення професійних

навичок й умінь, розвиток творчого потенціалу, самоствердження людини як

професіонала.

Нова організаційно­функціональна модель методичної роботи у навчальному

закладі полягає в застосуванні модульного підходу за трьома напрямами:

32

1. Пізнавальна діяльність – формування свідомості педпрацівників, вивчення

нових педагогічних технологій.

2. Тематична діяльність – опрацювання отриманої інформації, визначення

шляхів вирішення актуальних проблем, розроблення нових педагогічних ідей.

3. Практична діяльність – впровадження в педагогічну практику результатів

пізнавальної та тематичної діяльності.

Модульний підхід у діяльності передбачає впровадження нетрадиційних

індивідуальних та групових форм методичної роботи. Серед індивідуальних: аналіз,

анкетування, атестація, бесіда­інтерв’ю, дистанційне навчання, доповідь, звіт,

індивідуальний план, консультація, курсова перепідготовка, лекція, методичні

рекомендації, наставництво, портфоліо, презентація, реферат, розробка уроку,

самоаналіз, самоосвіта, стажування, творча робота, творчий звіт. Серед групових:

бібліографічні огляди, обговорення, бесіди, відкритий урок, взаємовідвідування

уроків, групова консультація, дебати, ділові ігри, дискусія, захист авторських

проектів і розробок, оперативна методична нарада, інтернет­конференція, вебінар,

майстер­клас, методична естафета, методичний бенефіс, методичний ринг, методична

панорама, методичний тиждень, обмін досвідом, педагогічна виставка, педагогічна

майстерня.

Колективні (групові) форми методичної роботи використовуються з метою

вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних

питань щодо організації навчально­виробничого процесу, аналізу результатів

колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду,

науково­технічної та педагогічної інформації. Вони є найдієвішими для поширення та

демонстрації кращих надбань педагогів.

Підвищенню професійної компетентності педагога, його творчої активності

сприяють школи педагогічної майстерності. Школа педагогічної майстерності

об’єднує педагогів з високою творчою активністю, з високими результатами

педагогічної діяльності і має на меті створити умови для самореалізації кожного

учасника в їх професійному поступі.

Головною метою діяльності школи є пошук ефективних форм, методів

організації навчально­виробничого процесу, вироблення оригінального педагогічного

стилю, розробка, моделювання, апробація, корекція та реалізація освітніх технологій,

презентація та поширення результатів діяльності закладу освіти за визначеною

проблемою.

Форми роботи школи можуть бути такими:

­ семінари­практикуми;

­ практичні заняття;

­ тренінги;

­ обговорення наукових статей;

­ авторських проектів і розробок тощо.

33

Особливе місце у методичній роботі займає Школа молодого викладача.

Діяльність Школи молодого викладача повинна мати системний характер, оскільки

робота з молодими педагогами спрямована на подальше майбутнє навчального

закладу. Викладачами в такій Школі є досвідчені педагоги, члени адміністрації.

Провідна форма організації занять — інтерактивна, яка сприятиме встановленню

емоційних контактів, дасть можливість змінювати напрямки діяльності.

Суттєвою відмінністю Школи молодого викладача є те, що її учасники

потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного. Основні проблеми, що

підлягають розгляду, стосуються дидактики, педагогіки та психології спілкування.

Робота школи молодого викладача як форми фахового вдосконалення педагогів

полягає у вирішенні головних проблем і боротьбі з найбільш типовими труднощами

молодих спеціалістів. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та співбесіди.

З молодими педагогами працює досвідчений педагог­наставник, який відвідує

уроки, аналізує, виявляє рівень навчальної взаємодії педагога і групи. За результатами

роботи методист і наставник визначають ті проблеми, над якими треба працювати

молодому педагогу в наступному році.

Групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм

ефективного прогресивного педагогічного досвіду – методичний бенефіс: доповідь­

розповідь про зміст досвіду, вивчення творчої лабораторії (робочого кабінету),

ознайомлення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями уроків,

відвідування відкритих уроків тощо.

Організація наукових конференцій має на меті:

­ науково обґрунтувати наявну ефективну творчу педагогічну практику;

­ виявити й обґрунтувати новаторські ідеї, гіпотези, концептуальні положення,

які вимагають апробації на практиці;

­ популяризувати й поширювати науково обґрунтовані та апробовані

результати творчої діяльності педагогів.

Психолого­педагогічний семінар ­ це постійно­діюча колективно­групова

форма, яка об’єднує всіх педагогів з метою опрацювання найбільш важливих питань

організації навчально­виробничого процесу, вивчення й упровадження до практичної

діяльності досягнень психолого­педагогічної науки й прогресивного педагогічного

досвіду.

Широко використовується в методичній роботі педагогів дискусія. Слово

«дискусія», латинського походження, означає «дослідження», «колективне

обговорення якого­небудь спірного питання з метою правильного його тлумачення»

[2].

Підготовка до дискусії розпочинається з визначення теми, яку зумовлено

важливістю науково­педагогічної проблеми, практикою роботи педпрацівників. Теми

можуть бути різними: «Педагогічна майстерність педагога», «Імідж сучасного

педагога», «Особистісно орієнтоване навчання», «Фізичний розвиток учнів – потреба

34

у здоровому способі життя», «Комп'ютерні технології в навчально­виробничому

процесі».

Методичний міст – одна з активних форм методичної роботи, яка проводиться з

метою розвитку практичних навичок.

Темою, як правило, обираються проблеми навчання та виховання. Під час

проведення методичного моста слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. До

участі в цій формі методичної роботи варто залучаюти викладачів різних предметів,

щоб розглянути певну проблему з різних точок зору.

Методичний міст – різновид дискусії. Він відрізняється складом учасників і

може бути проведений між викладачами різних методичних комісій або різних

навчальних закладів.

Дебати – це обговорення будь­якого питання, обмін думками, полеміка,

дискутування.

Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і

відстоювання своїх рішень. Гра в дебати вчить критично мислити, досліджувати різні

теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії.

У дебатах беруть участь дві команди. Одна з них (позитивна) стверджує певну

позицію, інша (негативна) заперечує її. Основна мета дебатів – переконати

нейтральну сторону (суддів) у тому, що ваші аргументи кращі, ніж аргументи

опонентів.

Обмін досвідом роботи має на меті популяризацію і поширення ефективної

педагогічної практики, створення психолого­педагогічних стимулів для розвитку

творчої діяльності педагогів, збагачення систем педагогічної діяльності

нестандартними підходами. Обмін досвідом роботи передбачає діагностування якості

професійно­педагогічної діяльності, аналіз та оцінювання її відповідності завданням і

прогресивним тенденціям, а також рівню її продуктивності; виявлення в системі

роботи педагога творчих елементів і проблем, які йому необхідно розв’язати. Процес

обміну досвідом – багатоаспектна робота, яка потребує від виконавців та учасників

високого рівня професіоналізму й етичної культури, виявляє ступінь володіння всіма

складовими структури педагогічної діяльності – пізнавальної, організаційної,

комунікативної, розвивальної, творчої.

Цікавою і ефективною формою обміну досвіду, практичного навчання

педагогів є тижні педагогічної майстерності.

План тижня включає представлення творчих лабораторій педагогів, проведення

відкритих уроків, позаурочних заходів, конференцій, творчих звітів, творчих

зустрічей, методичних фестивалів, ярмарок педагогічних ідей, демонстрування

методичного дидактичного матеріалу тощо.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку,

пропаганду ППД викладача чи майстра виробничого навчання, а також діяльності

35

всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації

навчально­виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є

огляд та оцінка методичних здобутків.

Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на

пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

Важливою формою підвищення науково­методичного та фахового рівня

педагога є самоосвіта.

Умови успішної самоосвітньої роботи педагогічного працівника: раціональне

використання робочого часу педагога; виділення вільного дня для самоосвітньої

діяльності; створення здорового психолого­педагогічного клімату в колективі;

упорядкування громадських доручень; стимулювання праці; забезпечення

необхідною науково­методичною літературою, педагогічно­психологічною,

педагогічною, фаховою періодичною пресою; проведення методичних заходів з

питань організації самоосвіти, основне завдання яких, − навчити педагога не лише

самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці,

ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності;

ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти.

Також варто звернути увагу на такі форми методичної роботи як:

психологічний практикум, навчальний тренінг, які стимулюють творчу пізнавальну

активність педагогів, спонукають їх активно діяти, шукати шляхи та способи

розв’язання проблем. Адже саме під час їх проведення відбувається синтез

теоретичних знань і практичної діяльності, розвиваються й закріплюються вміння

приймати нестандартні рішення, аналізувати та оцінювати власні дії, вести діалог й

дискусію, встановлювати доброзичливі взаємини з колегами.

Підсумовуючи вищевикладене, варто підкреслити, що ефективна організація

науково­методичної роботи з педагогічними кадрами повинна бути спрямована на

результат: конкретну допомогу фахівцю у вдосконаленні його професійної

майстерності, що є найважливішим завданням післядипломної педагогічної освіти,

задоволення професійного інтересу кожного педагога, високий рівень його

особистісного професійного розвитку, що виявляється в удосконаленні педагогічної

діяльності.

Метою методичної роботи є підтримка ділового тонусу педагога, допомога в

подоланні труднощів, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості. При цьому

важливо зацікавити педагогів, залучаючи до проведення того чи іншого заходу, тому

слід практикувати крім загальноприйнятих і нестандартні форми роботи, які

захоплюють, сприяють розвитку різного роду компетентностей, індивідуального

стилю, креативності, творчих здібностей.

36

Навчально­методичний напрям ­ це один із найважливіших напрямів в

діяльності методичної роботи. Головним змістом цього напряму є підвищення

кваліфікації педагогів.

Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки й не стільки

ступенем професійної підготовки викладача, рівнем знань, скільки бажанням і

можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння,

тобто постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати

педагогічну позицію.

Список використаних джерел:

1. Бачинська Є. М. Вектори змін методичної роботи в закладах загальної

середньої освіти в контексті реформування освіти в Україні.[Електронний ресурс]. –

Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua.

2. Закон України "Про освіту" [Електронний ресурс] // Законодавство

України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145­19.

3. Словник методиста: Методичний посібник./Укладач Волканова В.В. –

К.:2008. – 192 с. – (Серія «Словники»)

4. Професійно­технічна освіта: інноваційний досвід, перспективи: наук.­

метод. зб./упоряд. Н.І. Бугай. – Вип. 6. – Х.: Компанія СМІТ, 2009.

5. Положення про методичну роботу в професійно­технічному

навчальному закладі. К.­ 2000.

37

Шукалюк Галина Петрівна викладач

Рівненський професійний ліцей

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

Моє піклування про успіхи в навчанні

починається з піклування про те, що їсть і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грається, скільки годин протягом дня буває на свіжому повітрі…, що вона створила для інших і які почуття пережила у зв'язку з цим.

В. О. Сухомлинський

Для тривалого й успішного професійного життя здобувачі професійної

(професійно­технічної) освіти повинні бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Тому педагоги ПТНЗ сприяють формуванню та ефективній реалізації особистого

потенціалу кожного учня, застосовують найновіші освітні технології, розробляють

власні методики. Для того, щоб майбутні кваліфіковані робітники впевнено

почувалися в умовах постійних змін на ринку праці, навчальна, виховна, методична і

організаційна робота педагогічного колективу націлена на всебічний розвиток

здобувача освіти та формування його ключових, загальнопрофесійних та професійних

компетентностей, орієнтованості на здоровий спосіб життя. Свідоме ставлення учня

до свого здоров’я є однією з умов його успішного навчання, а згодом — тривалої і

продуктивної професійної діяльності [4, с.30].

Проблемою здоров’язбереження переймалися чимало видатних педагогів. Так,

у педагогічній системі В. Сухомлинського це було одним із базових принципів.

Василь Олександрович стверджував, що «турбота про здоров’я — це найважливіша

праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя,

світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили» [2, с.103].

У сучасному ПТНЗ навчальна діяльність здійснюється з урахуванням вікових

особливостей здобувачів освіти, адже саме у юнацькому віці відбувається

професійно­особистісне самовизначення.

Пізній юнацький вік стає важливою ланкою переходу молодої людини у

дорослість. Він є періодом усвідомлення свого місця в житті, знаходження свого

покликання у професії, встановлення романтичних стосунків, розвитку значущих

цінностей та формування нових шляхів самореалізації та самоактуалізації. Юнацтво

— період розквіту креативності, когнітивних й інтелектуальних здібностей та

логічних підходів до вирішення проблемних ситуацій. Водночас, входження у

доросле життя супроводжується підвищеною емоційністю, стресовими та

фрустраційними ситуаціями, нанизаними на психологічні труднощі дорослішання,

38

суперечливістю рівня домагань і образу «Я» особистості, соціально­економічними й

політичними негараздами. Запорукою подолання стресів та фрустрацій є формування

психологічної стійкості молодих людей, що базується на впевненості у власних силах,

здатності прийняти життєвий виклик та винести з нього корисний урок для себе,

виявляючи гнучкість у підходах до вирішення проблем і подолання складних

ситуацій [1, с.187–188].

Оскільки провідною діяльністю в юнацькому віці є навчально­професійна, саме

педагоги ПТНЗ мають можливість допомогти здобувачам освіти не тільки професійно

адаптуватись, а ще й розвивати позитивну самооцінку, творче й критичне мислення,

самоконтроль та саморегуляцію, розширювати соціальні (в тому числі професійні)

контакти, набувати поведінкової автономії.

Однак, варто пам’ятати, що у юнацькому віці, крім традиційних ризиків (фаст­

фуд, шкідливі звички, ризикована сексуальна поведінка) додаються ще й такі, що

пов’язані з професійною діяльністю (ризик виробничого травматизму або розвитку

професійних захворювань при недотриманні вимог охорони праці). Тому вивчення

охорони праці є невід’ємною складовою підготовки кваліфікованого робітника.

Навчаючись у ПТНЗ, учні органічно поєднують оволодіння обраною професією та

набуття навичок безпечного виконання робіт, розвивають здатність організувати для

себе здоровий спосіб життя та протистояти впливам, що суперечать збереженню

здоров’я — тобто, розвивають здоров’язбережувальну компетентність.

Поняття «компетентність» передбачає наявність як ціннісного ставлення, так і

досвіду діяльності у певному напрямку. Тому очевидно, що для ефективного розвитку

здоров’язбережувальної компетентності педагогам необхідні такі методичні прийоми,

застосування яких дозволило б здобувачам освіти досягти обох цілей: провадити

діяльність (здобувати професію) і формувати систему цінностей (етичне ставлення,

моральні ідеали).

Зрозуміло, що для виконання відповідних завдань у педагога також повинні

бути сформовані мотивація на збереження здоров’я (свого й учнів) та цілісна система

валеологічних цінностей, у якій здоров’я має займати одне з провідних місць.

Необхідною умовою здатності педагога формувати здоров’язбережувальну

компетентність учнів є база знань із проблеми здоров’язбереження відповідно до

специфіки професій, за якими здійснюється підготовка у конкретному ПТНЗ, а також

відповідні вміння й навички, необхідні для здійснення здоров’язбережувальної

діяльності. Здоровий спосіб життя повинен бути для педагога життєвим пріоритетом,

тоді сам педагог зможе стати для своїх учнів взірцем [3, с.23].

Слід також враховувати соціальний аспект здоров’язбереження, адже група

учнів — це особливий колектив. Педагогам варто працювати над тим, аби в групі

панувала атмосфера підтримки, доброзичливості, співпраці. Якщо група дружня —

учні радо проводять час разом, беруть активну участь у позакласних заходах,

спортивних змаганнях, тобто проводять дозвілля продуктивно. Щоденний вияв

39

учнями поваги один до одного сприяє підвищенню їх самооцінки, а людина, яка себе

цінує, буде вести здоровий спосіб життя.

Тривалий час роботи у такому ключі дозволив мені виробити власний підхід до

розвитку здоров’язбережувальної компетентності. Орієнтація молоді на дотримання

стандартів безпеки праці у рамках такого підходу розглядається як наслідок

розуміння учнями зв'язку між безпечною поведінкою (в тому числі безпечною

працею) та успішною самореалізацією і соціалізацією. Результатом розвитку

здоров’язбережувальної компетентності є не просто знання, вміння, навички, а й

формування в учнів системи цінностей, у центрі якої — життя і здоров’я як власне,

так і оточуючих.

Для досягнення таких результатів мною розроблені і активно застосовуються

психолого­педагогічні прийоми, які мають на меті розвивати в учнів здатність:

вести здоровий спосіб життя;

розуміти взаємну обумовленість власної безпеки й безпеки оточуючих;

адекватно оцінювати свою поведінку, а також поведінку оточуючих;

розуміти й активно використовувати взаємний вплив працівника й умов

праці;

регулювати діяльність, спрямовану на збереження здоров’я;

формувати та реалізовувати власні здоров’язбережувальні ідеали.

Прикладом застосування запропонованого підходу може бути елемент уроку

(вправа) «Збережемо здоров’я», зміст якого наступний. При вивченні охорони праці

розглядаються шкідливі виробничі чинники, характерні для конкретної професії, а

також йде мова про спричинені ними виробничі травми та професійні захворювання.

Просте озвучення пар «чинник–наслідок» може спантеличити, а то й стривожити

учнів, тоді як мета педагогів — сприяти професійній адаптації молоді та підвищувати

престижність робітничих професій. Тому вивчення шкідливих та небезпечних

виробничих чинників доцільно проводити у позитивному ключі: одразу

обговорюючи, як ми захищаємося від цих чинників і зберігаємо здоров’я. В ході

обговорення учні спільно заповнюють табл.1.

Таблиця 1. Шкідливий/

небезпечний виробничий чинник

Можливі наслідки

Чому я не захворію

пил оброблюваних поверхонь

подразнення шкіри, дихальних шляхів, очей

одягаю спецодяг, засоби захисту органів дихання, очей

випари паливно-мастильних матеріалів

хвороби дихальних шляхів вмикаю вентиляційні пристрої

… … …

40

Під час обговорення доречно звернути увагу на те, як використання усіма без

винятку працівниками необхідних засобів захисту об’єднує і дисциплінує колектив,

приносить відчуття єдності, захищеності, взаємної поваги.

До такого ж висновку може привести учнів ще один елемент уроку (вправа)

«Коло поваги». Учням пропонується відповісти на запитання: «Що таке повага?», «Як

вона виявляється?». В ході обговорення відповідей з’ясовуємо, що вияви поваги

можуть бути різними, залежно від ситуації. Педагог пропонує учням навести

приклади проявів поваги до одногрупників в умовах навчальної майстерні або

виробничого цеху і записати ці приклади на стікерах.

В центрі дошки розміщено напис: «Я поважаю вас, тому…», і учні наклеюють

навколо нього стікери (озвучуючи при цьому написи), і створюють «коло поваги»

(мал. 1). Спільно учні роблять висновки про те, як взаємна повага сприяє безпечній

праці та здоров’язбереженню.

При вивченні класифікації умов праці береться до уваги наявність на робочому

місці шкідливих виробничих чинників та їх рівень відповідно до встановлених

гігієнічних нормативів. При цьому умови праці розглядаються як сукупність факторів

виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і

працездатність людини під час її професійної діяльності.

Таке трактування правильне, однак висвітлює тільки один напрямок впливу:

умови праці впливають на працівника. Не менш перспективним є вивчення впливу

працівника на стан умов праці, тим паче, що можливість такого впливу передбачена

законодавчо.

Мал. 1. «Коло поваги».

41

Тут у нагоді стане елемент уроку (вправа) «Активна позиція». На уроці

охорони праці викладач може запропонувати учням обговорити зв'язок в обох

напрямках (мал. 2), в результаті чого учні дійдуть висновку про можливість

працівника впливати на умови праці (через вчасне повідомлення керівника про

необхідність ремонту або заміни деталей обладнання, технологічних рідин,

підтримання порядку на робочому місці, внесення раціоналізаторських пропозицій з

покращення умов праці, а також задіявши для цього профспілкову організацію).

Активна позиція стосовно умов праці дозволяє майбутньому кваліфікованому

робітникові відчути власну значимість, усвідомити свій вплив на безпеку праці та

збереження здоров’я як свого, так і оточуючих.

Мал. 2. «Активна позиція».

Використання такого підходу дозволяє досягти свідомого дотримання вимог

охорони праці здобувачами професійної освіти. Вагомим результатом є те, що

орієнтація учнів на здоровий спосіб життя виходить за межі фізичного здоров’я та

включає в себе психологічне й соціальне благополуччя, а також відбувається

формування мотиваційних установок на здоров’язбереження.

Список використаних джерел

1. Божок Н. О. Психологічні особливості юнацького віку та їх вплив на

формування фрустраційної толерантності майбутнього фахівця. // Психологія

особистості: журнал. – 2013. – №1(4) – С.187–194.

2. Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я // Вибрані твори: в 5 т. / В.О.

Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1977. – Т. 3, розд.: Роки дитинства. – С. 103–111. –

(Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський).

3. Шукалюк Г. П. Готовність педагогів ПТНЗ до розвитку

здоров’язбережувальної компетентності учнів // Методичний вісник: Інформаційно­

методичний збірник. Рівне: НМЦ ПТО, 2018. — №1. — С.22–25

4. Шукалюк Г. П. Позитивний підхід до вивчення охорони праці // Крок за

кроком до вершин професійної майстерності. Збірник матеріалів школи передового

педагогічного досвіду. — Рівне: НМЦ ПТО, 2018. — С. 30–32.

42

Самчук Ірина Іванівна, викладач технології виготовлення одягу

ДПТНЗ “Березнівське вище професійне училище”

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТУ «ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ОДЯГУ»

Інноваційна діяльність – це гарно організована,

раціональна і систематична робота. П.Друкер

Сучасна система професійно­технічної освіти зорієнтована на те, щоб

задовольняти потреби різних галузей господарства України в робітничих кадрах на

рівні сучасних і перспективних вимог, стати одним з важливих засобів реалізації

державної політики зайнятості та соціального захисту населення. [1]

Час сьогодні вимагає йти не шляхом удосконалення методів, у яких принцип

наслідування є провідним і призводить до інтелектуального та фізичного

перевантаження учнів, а шляхом пошуку нових, ефективніших методів навчально­

пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують виконання замовлення й потреби

суспільства.

Сучасні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який:

уміє думати самостійно, вирішувати різноманітні проблеми і застосовувати

отримані знання в практичній діяльності;

має критичне і творче мислення;

володіє багатим словниковим запасом на основі глибокого розуміння

гуманітарних знань;

є комунікабельним, контактним серед різних соціальних груп;

уміє запобігати конфліктним ситуаціям, уміло виходити з них. [4]

Навчання – це процес активної взаємодії викладача і учня. Це один із багатьох

прийомів, який в поєднанні з іншими сприяє підготовці такого робітника, який

потрібен сучасному виробництву.

Усе вивчити неможливо. Тому на передній план виходить питання, як навчити

саморозвитку кожного учня та прищепити йому відповідні уміння та навички.

Щоб вирішувати ці завдання педагоги спрямовують свою діяльність на

розробки і застосування таких форм, методів і засобів навчання, які б сприяли

підвищенню пізнавального інтересу учнів, активності, творчості в одержанні знань і

навичок та подальшого їх використання на практиці. Формування знань йде тим

успішніше, чим вища активність тих, кого навчають.

Не менш важливим є гасло «Почни з себе». Це стосується усієї педагогічної

громадськості. Якщо ми не в змозі стати в ситуацію інтерактивного спілкування між

собою на всіх рівнях, то ми не можемо змоделювати інтерактивні методи роботи з

43

учнями. Тоді інтерактивність залишається лише на рівні форми, «глянцевого ефекту»

без інноваційних методологічних принципів. [5]

Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної

діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових дій

кожного учня. Тому у своїй роботі я шукаю такі прийоми навчання, які сприяють

вирішенню розвивальних і проблемних питань, самостійній роботі, творчим

завданням, адже пасивність на уроках неминуче призводить до втрати інтересу до

предмета і до навчання загалом.

Для створення творчої атмосфери, а отже і пізнавальної свободи на уроці,

планую навчальний процес так, щоб учні мали можливість висловити власні думки

про побачене, почуте, прочитане, зроблене, а також надання їм широких можливостей

запитувати.

Для професійної підготовки велике значення має активізація учнів на уроках

теоретичного і виробничого навчання. Важливою умовою активізації є зв'язок теорії з

практикою, який реалізую в різноманітних напрямках.

По­перше, широке застосування практичного досвіду учнів у процесі вивчення

окремих питань навчального предмету, що робить це вивчення більш наочним і

дієвим. По­друге, учні переконуються в достовірності отриманих знань, застосовуючи

їх у своїй практичній діяльності. По­третє, зв'язок теорії і практики в навчанні

реалізується безпосередньо «всередині» самого предмету у процесі проведення

лабораторно­практичних робіт. По­четверте, викладач розкриває перед учнями

основні напрямки подальшого вдосконалення техніки, технології і організації

виробництва. По­п’яте, досвід трудової діяльності, що набувають учні у процесі

виробничого навчання викликає потребу в нових знаннях. Крім того, я використовую

матеріал з базового підприємства.

В теорії педагогіки розглядають традиційні технології навчання

(пояснювально­ілюстративні, проблемні, програмовано­диференційовані і поєднання

вищеназваних), які на думку науковців, не сприяють розвитку мислення, логічних і

творчих умінь, зростання кількості інформації, що використовується сучасною

людиною) і інноваційні. Хоча очевидно, що усталений шлях прямої передачі знань

при розгляді проблем професійної діяльності забезпечував їх достатньо успішне

засвоєння, швидкоплинні зміни у сучасному суспільстві потребують інших підходів,

зорієнтованих на результат отриманої освіти, виражений у компетентностях –

складових професійної компетентності майбутніх фахівців. Тому у педагогічній науці

з’явились нові явища, які стали предметом детального вивчення: «сучасні інновації»,

«інноваційні технології», «нові технології навчання», «інтерактивні методи

навчання».[3, 6]

Сутність інтерактивних методів навчання у тому, що навчання відбувається

шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів­навчання, у якому і викладач і учні є

суб’єктами.

44

Серед інноваційних технологій навчання, видокремлюются такі види:

а) інформаційні – направлені на розвиток знань, умінь, навичок;

б) операційні – формують способи розумових дій;

в) емоційно­художні й емоційно­моральні – удосконалюють сфери естетичних і

моральних відносин;

г) технології саморозвитку – формують самоуправляючі механізми особистості;

д) евристичні – розвивають творчі здібності;

е) прикладні – розбудовують дієво­практичну сферу.

Використовувати ті чи інші види інноваційних технологій навчання на уроці

слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими. [2]

Одним з головних напрямів діяльності педагога є творчий підхід до процесу

навчання. Найважливіша риса сучасного навчання – спрямованість на те, щоб

навчити учнів не лише пристосовуватися, а й активно діяти в ситуаціях, які зазнали

соціальних змін. Немає чітких рекомендацій, використовуючи які можна навчитися

самостійно мислити, але без сумніву треба шукати такі методи, які допоможуть

викладачу створювати на уроці необхідну ситуацію, для розвитку цих навичок.

Відпрацюванню таких умінь і навичок на уроках технології виготовлення одягу

допомагають інтерактивні методи роботи.

Інтерактивні уроки я практикую для вивчення нової теми.

Інтерактивний – означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі

бесіди, діалогу з чим­небудь або ким­небудь. Отже, інтерактивне навчання – це, перш

за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і учня.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес

організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання,

вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і

думають.

При використанні таких форм роботи викладач при правильній організації

навчання може вирішити такі завдання:

* навчально­пізнавальні;

* комунікативно­розвивальні;

* соціально­орієнтовні.

Суть інтерактивних методів можна виразити словами китайського філософа

Конфуція, висловлені понад 2,5 тис. років тому:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу, я пам’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

Дослідження американських та європейських науковців підтверджують, що

інтерактивні методи навчання сприяють збільшенню частки засвоєння навчального

матеріалу, бо впливають не лише на свідомість учня, а й на його почуття і волю, а

саме: лекція – 5% засвоєння, читання навчальних текстів – 10%, відео/аудіо матеріали

45

– 20%, демонстрація – 30%, робота в дискусійних групах – 50%, практика через дію –

75%, навчання інших і застосування отриманих знань – 90% засвоєння. [7, с.287]

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної

діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови

навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну

спроможність. Інтерактив виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї

думки над іншою.

У своїй практичній діяльності я віддаю перевагу колективній методиці

взаємонавчання. Кожен учень має можливість протягом 20­25 хв вільно спілкуватися

технологічно грамотною мовою по заданій темі. Цю методику добре

використовувати, вивчаючи новий матеріал. Теми обираю таким чином, щоб учень

міг їх вивчати у будь­якій послідовності. Теми поділяю на частини, кожна з яких має

деяку змістову самостійність і закінченість. Після їх розгляду (або кожної окремо)

даю завдання, для виконання яких потрібні розглянуті відомості. Це завдання

першого рівня. Вони спрямовані на відпрацювання певних умінь і навичок. Для

виконання завдань другого рівня потрібно добре розуміти всю тему. Це можуть бути

завдання на творче застосування вивченого матеріалу, на встановлення зв’язків з

іншими темами…

У процесі обговорення питання, яке вивчається спрямовую учнів на

прийняття правила трьох «не можна»:

* не можна промовляти фразу типу « а вже все сказали », « мені немає чого

додати »…

* не можна відмовлятися від своєї точки зору;

* не можна ховати за вимовлянням свій настрій та особисте ставлення до

опонента.

Отже, кожен учасник процесу займає активну позицію.

На таких уроках викладачеві надається можливість побачити і систематизувати

типові помилки, відібрати матеріал для повторення та подальшого удосконалення.

Використання інноваційних технологій в процесі навчання оптимізує процес

викладання різних дисциплін. Особливо це видно під час проведення уроків із

застосуванням комп'ютера. Це нова форма роботи, яка викликає зацікавленість і

учнів, і викладача. Використання інноваційних технологій у процесі вивчення різних

предметів дає змогу покращити зміст навчання, вдосконалити методи і форми

навчання, активізувати та індивідуалізувати його. Але слід підкреслити, що ніяка,

навіть найдосконаліша комп'ютерна навчальна програма не замінить викладача.

Тільки він повною мірою може керувати навчально­пізнавальною діяльністю учнів,

залишаючись центральною фігурою навчально­виховного процесу.

Важливою особливістю образного мислення є перекодування та оперування

образами, що виникають на різній наочній основі. Тому одним з методів підвищення

ефективності навчального процесу, активізації та розвитку образного мислення учнів

46

є реалізація такого дидактичного принципу, як наочність навчання, який передбачає

створення учнем чуттєвого образу об'єкта, що вивчається.

Великий інтерес учнів викликають яскраві схеми до теми, відеокліпи та

голосовий супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час

обговорення теми. Учень комфортніше і розкутіше почуває себе під час проведення

нетрадиційного уроку. Важливим є застосування різних методів проведення уроків.

Одноманітність у роботі стомлює не лише учня, але й учителя.

Для застосування методу «навчаючи­вчуся» потрібна величезна матеріальна

база. Обов’язково використовую натуральні і маломірні взірці, технічні засоби

навчання, плакати, опорні конспекти. Це дає можливість наочно побачити процес

пошиття тієї чи іншої деталі, визначити можливі недоліки, вказати їх вплив на якість

готового виробу. Взірці постадійної обробки виготовленні практично на всі деталі і

вузли одягу згідно програми. Тут розвивається більша уява, учні легше відповідають

на поставленні проблемні питання.

Серед інноваційних методів навчання можна виділити тестування. Маючи в

своєму розпорядженні достатню кількість комп'ютерів, викладачі училища виявили

психологічну готовність до оволодіння комп'ютерною технікою та розробки системи

контролю знань, переважно завдань із вибором відповіді (тестів). Така форма

контролю застосовується як після вивчення певного модуля, так і при поетапній

атестації.

В чому ж перевага використання персональних комп'ютерів під час тестового

контролю знань? По­перше, індивідуальний характер роботи учня, по­друге,

створення ситуації інтерактивності, і, по­третє, учні спонукаються до ліквідації

прогалин в знаннях, адже в умовах конкуренції кожен учень хоче отримати

найбільшу кількість балів. [1, с.17]

Впровадження інтерактивних методів у навчальний процес сприяють

вирішенню головного питання – готувати спеціалістів високого класу.

Окремі випускники нашого училища продовжують навчання в коледжах та

ВНЗ. Звертаються за допомогою у підборі літератури до контрольних та практичних

робіт. Приємно те, що і тут вони показують високі результати. Викладачі, знаючи

рівень підготовки наших випускників, спілкуються з ними як із спеціалістами.

Набутий досвід використання інноваційних технологій у процесі проведення

уроків з технології виготовлення одягу і аналіз отриманих результатів дозволяє

зробити висновки. Перш за все, методика застосування інноваційних технологій на

уроках з різних предметів не може бути однаковою. Вона залежить від змісту

навчального предмета, різних можливостей педагогічних програмних засобів.

Вирішальне значення мають також вікові особливості учнів. По­друге, до

інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання

й прагнути переведення всього процесу навчання на «інтерактивні рейки». Логічно

говорити про застосування інтерактивних методів викладання.

47

Кожний з інноваційний методів навчання має свої переваги та недоліки. На

вибір методів, форм та засобів навчання впливають особливості навчальної

дисципліни, характер навчального матеріалу, обсяг часу, що відводиться на вивчення

матеріалу, рівень загальної підготовленості групи, особливості навчально­

матеріальної бази та багато інших.

Ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою

залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Ми з вами,

хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і ціле життя працюватимемо для того,

щоб навчання було ефективним і плідним для кожної дитини, стало радістю й

задоволенням.

Сучасний урок ­ це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі

можливості для розвитку особистості учня.

Список використаних джерел:

1. Гуревич Р.С. "Теоретичні та методичні основи організації навчання у

професійно­технічних закладах". ­ Київ, Вища школа. 1998,­ 287 с.

2. Муц Л.Б. Застосування педагогічних програмних засобів освіти у

навчальному процесі вищої школи/Л.Б.Муц// Медична освіта.–2013.–No1. С.42­46.)

3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб.

/І.М.Дичківська. –К.:Академвидав, 2004.–352 с.

4. Полохан Я.І. Використання інноваційних технологій навчання на уроках

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

svitlosvit.com.ua/secondary_education­scientific_methodical.../innovatione.print

5. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Київ,

2002.

6. Третяк О.С. Застосування інноваційних педагогічних технологій. Психолого­

педагогічні засади проектування інноваційних технологій викладання у вищій школі:

Монографія /За заг. ред. В.П. Андрущенка, В.І.Лугового. –К.: «Педагогічна думка»,

2011.–260 с.

7. Туркот Т.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів. – К: Кондор, 2011. – 628с.

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МУЛЬТИМЕДІА У

ПРОФЕСІЙНО

Мультимедійні програмні засоби мають багато можли

інформації, значно відрізняютьс

мотивацію учнів, швидкість сприйняття матеріалу і на ефек

процесу загалом.

Оскільки, основним показником ефективності навчання є знання учнів, то у

мене, як викладача професійно

на уроках професійно­теоретичної підготовки учні навчаються першим теоретичним

азам з обраної професії. А щоб процес навчання не був нудним, спочатку треба

відібрати, а потім подати цей матеріал так, щоб він викликав

доступним та зрозумілим.

Інформаційно­комунікаційні технології (ІКТ) не тільки допомагають

організувати навчальний процес з використанням інноваційних методів навчання, але

й отримати більш сильний зворотний зв'язок

забезпечити найкращу, порівняно з іншими технічними засобами навчання,

реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на

практичних заняттях – умінь.

Систему використання ІКТ на своїх уроках я розді

Перший етап – ІКТ підтримка уроків.

викладач як засіб візуалізації матеріалів уроку на етапі мотивації та вивчення нового

матеріалу. Для мотивації навчальної діяльності на початковому етапі заняття тема

Марчук Тамара Миколаївна

викладач спецдисциплін

ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МУЛЬТИМЕДІА У

ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ

Мультимедійні програмні засоби мають багато можливостей у відображенні

інформації, значно відрізняються від звичних і безпосередньо впливають на

мотивацію учнів, швидкість сприйняття матеріалу і на ефективність навчального

Оскільки, основним показником ефективності навчання є знання учнів, то у

мене, як викладача професійно­теоретичної підготовки, велике поле діяльності. Саме

теоретичної підготовки учні навчаються першим теоретичним

азам з обраної професії. А щоб процес навчання не був нудним, спочатку треба

відібрати, а потім подати цей матеріал так, щоб він викликав зацікавлення в учня, був

доступним та зрозумілим.

комунікаційні технології (ІКТ) не тільки допомагають

організувати навчальний процес з використанням інноваційних методів навчання, але

й отримати більш сильний зворотний зв'язок. Засоби мультимедіа дозволяють

забезпечити найкращу, порівняно з іншими технічними засобами навчання,

реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на

умінь.

Систему використання ІКТ на своїх уроках я розділяю на три етапи.

ІКТ підтримка уроків. Тут комп'ютер використовує тільки

викладач як засіб візуалізації матеріалів уроку на етапі мотивації та вивчення нового

матеріалу. Для мотивації навчальної діяльності на початковому етапі заняття тема

48

Марчук Тамара Миколаївна

викладач спецдисциплін

ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МУЛЬТИМЕДІА У

ТЕОРЕТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ

востей у відображенні

я від звичних і безпосередньо впливають на

тивність навчального

Оскільки, основним показником ефективності навчання є знання учнів, то у

дготовки, велике поле діяльності. Саме

теоретичної підготовки учні навчаються першим теоретичним

азам з обраної професії. А щоб процес навчання не був нудним, спочатку треба

зацікавлення в учня, був

комунікаційні технології (ІКТ) не тільки допомагають

організувати навчальний процес з використанням інноваційних методів навчання, але

. Засоби мультимедіа дозволяють

забезпечити найкращу, порівняно з іншими технічними засобами навчання,

реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на

ляю на три етапи.

Тут комп'ютер використовує тільки

викладач як засіб візуалізації матеріалів уроку на етапі мотивації та вивчення нового

матеріалу. Для мотивації навчальної діяльності на початковому етапі заняття тема

49

уроку подана на слайді, де стисло викладені основні питання, що будуть

розглядатися.

Для роботи в демонстраційному режимі достатньо мати на уроці один

комп'ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація

виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів. Наприклад, при вивченні теми

«Конструкція табуретів» використовую слайд­шоу з такою ж назвою.

Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод

навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі

поєднання навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям. Тема «Технологія

збирання стільця».

При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.

Другий етап – ІКТ супровід уроків.

Головною метою створення мультимедійного супроводу уроків професійно­

теоретичної підготовки є їх максимальне ілюстрування. Кожна презентація насичена

навчальним матеріалом. На цьому етапі крім використання викладачем мультимедіа в

якості ефективного засобу надання або ілюстрації матеріалів уроку, комп'ютер може

бути використаний учнями, як засіб для:

підготовки випереджувальни

«Типи та конструкції дверей» фрагмент уроку: «Особливості облаштування входу,

дверних прорізів і дверей у будинках , де проживають люди на інвалідних візках».

Нетрадиційні підходи до вивчення теми).

Матеріал до уроку має на меті не лише викликати позитивні емоції в учнів.

Проблеми облаштування дверей для людей на інвалідних візках повинні

викликати в них відчуття відповідальності, бажання засвоєння і використання при

необхідності отриманих знань. То

завдяки розвитку комп’ютерної техніки, повинні закарбуватися у пам’яті дитини і

формувати професійні навички.

повторення раніше вивченого матеріалу

верстати загального призначення та дереворізальний інструмент». Урок

«Я знаю…»).

Крім того, розробка дає змогу учням ознайомитися із основними видами

якості ефективного засобу надання або ілюстрації матеріалів уроку, комп'ютер може

бути використаний учнями, як засіб для:

підготовки випереджувальних творчих завдань, (методична розробка з теми

«Типи та конструкції дверей» фрагмент уроку: «Особливості облаштування входу,

дверних прорізів і дверей у будинках , де проживають люди на інвалідних візках».

Нетрадиційні підходи до вивчення теми).

уроку має на меті не лише викликати позитивні емоції в учнів.

Проблеми облаштування дверей для людей на інвалідних візках повинні

викликати в них відчуття відповідальності, бажання засвоєння і використання при

необхідності отриманих знань. Тому ілюстрації, фото існування яких стало можливим

завдяки розвитку комп’ютерної техніки, повинні закарбуватися у пам’яті дитини і

формувати професійні навички.

повторення раніше вивченого матеріалу (методична розробка «Деревообробні

верстати загального призначення та дереворізальний інструмент». Урок

Крім того, розробка дає змогу учням ознайомитися із основними видами

50

якості ефективного засобу надання або ілюстрації матеріалів уроку, комп'ютер може

(методична розробка з теми

«Типи та конструкції дверей» фрагмент уроку: «Особливості облаштування входу,

дверних прорізів і дверей у будинках , де проживають люди на інвалідних візках».

уроку має на меті не лише викликати позитивні емоції в учнів.

Проблеми облаштування дверей для людей на інвалідних візках повинні

викликати в них відчуття відповідальності, бажання засвоєння і використання при

му ілюстрації, фото існування яких стало можливим

завдяки розвитку комп’ютерної техніки, повинні закарбуватися у пам’яті дитини і

(методична розробка «Деревообробні

верстати загального призначення та дереворізальний інструмент». Урок­аукціон, гра

Крім того, розробка дає змогу учням ознайомитися із основними видами

деревообробних верстатів, роботою на них та сучасним

обладнанням. використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео фрагментів,

мультимедійних презентацій, скрап

навичок, умінню застосовувати отримані знання в реальних умовах (ситуаціях),

досягненню високих результатів у професійній діяльності.

Стоп­кадр. Фронтальне опитування по темі: «Виготовлення заготовок для

табурета».

Як показують дослідження, якість знань учнів підвищувалася, коли вони

самостійно засвоювали навчальний матеріал, викори

цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.

Третій етап – використання сучасних комп'ютерних програм в навчанні

та ЕПЗН. Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути

забезпечений персональним комп'ютером. Такі уроки я проводжу у комп’ютерному

класі. Особливістю цього етапу є проведення уроків спецтехнології з роботою всіх

учнів на комп'ютерах під керівництвом викладача. Так, контроль знань після

вивчення теми програми «Деревообробні верс

завдань з гіперпосиланнями на комп’ютері.

Використовую власний електронний засіб навчального призначення (ЕЗНП) за

темою: «Технологія настилання підлог із застосуванням сучасних матеріалів.

Коркові підлоги».

деревообробних верстатів, роботою на них та сучасним

обладнанням. використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео фрагментів,

мультимедійних презентацій, скрап­бука та ін. Це сприяє розвитку професійних

навичок, умінню застосовувати отримані знання в реальних умовах (ситуаціях),

енню високих результатів у професійній діяльності.

Фронтальне опитування по темі: «Виготовлення заготовок для

Як показують дослідження, якість знань учнів підвищувалася, коли вони

самостійно засвоювали навчальний матеріал, використовуючи ПК, а викладач при

цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.

використання сучасних комп'ютерних програм в навчанні

. Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути

альним комп'ютером. Такі уроки я проводжу у комп’ютерному

класі. Особливістю цього етапу є проведення уроків спецтехнології з роботою всіх

учнів на комп'ютерах під керівництвом викладача. Так, контроль знань після

вивчення теми програми «Деревообробні верстати» проводжу у формі різнорівневих

завдань з гіперпосиланнями на комп’ютері.

Використовую власний електронний засіб навчального призначення (ЕЗНП) за

«Технологія настилання підлог із застосуванням сучасних матеріалів.

51

деревообробних верстатів, роботою на них та сучасним деревообробним

обладнанням. використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео фрагментів,

бука та ін. Це сприяє розвитку професійних

навичок, умінню застосовувати отримані знання в реальних умовах (ситуаціях),

Фронтальне опитування по темі: «Виготовлення заготовок для

Як показують дослідження, якість знань учнів підвищувалася, коли вони

стовуючи ПК, а викладач при

цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.

використання сучасних комп'ютерних програм в навчанні

. Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути

альним комп'ютером. Такі уроки я проводжу у комп’ютерному

класі. Особливістю цього етапу є проведення уроків спецтехнології з роботою всіх

учнів на комп'ютерах під керівництвом викладача. Так, контроль знань після

тати» проводжу у формі різнорівневих

Використовую власний електронний засіб навчального призначення (ЕЗНП) за

«Технологія настилання підлог із застосуванням сучасних матеріалів.

Інноваційна форма проведення

ЗНП є реалізацією педагогічного задуму викладача, в якому велика кількість

матеріалу з теми вивчається через постійну, активну взаємодію учнів між собою і

викладачем, організацією ефективного вико

вирішення проблем , використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео

фрагментів, мультимедійних презентацій, майстер

розробка ­ це прямий зв'язок з інноваційною технологічною діяльні

будівельних організацій, де впроваджуються сучасні матеріали та технології

укладання підлог.

Інноваційна форма проведення ­ віртуальний магазин­салон.

ЗНП є реалізацією педагогічного задуму викладача, в якому велика кількість

матеріалу з теми вивчається через постійну, активну взаємодію учнів між собою і

викладачем, організацією ефективного використання робочого часу, спільне

вирішення проблем , використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео

фрагментів, мультимедійних презентацій, майстер­класів, прайс

це прямий зв'язок з інноваційною технологічною діяльні

будівельних організацій, де впроваджуються сучасні матеріали та технології

52

салон.

ЗНП є реалізацією педагогічного задуму викладача, в якому велика кількість

матеріалу з теми вивчається через постійну, активну взаємодію учнів між собою і

ристання робочого часу, спільне

вирішення проблем , використання інноваційних дидактичних матеріалів: відео

класів, прайс ­ листів та ін. Дана

це прямий зв'язок з інноваційною технологічною діяльністю сучасних

будівельних організацій, де впроваджуються сучасні матеріали та технології

53

Для підготовки та проведення уроків з предмету «Сучасні будівельні

матеріали» використовую готові програмні засоби, зокрема, навчальні презентації та

відеофільми ТМ «VIDARON»..

Висока роль застосування на уроках професійно­теоретичної підготовки різних

електронних довідників, енциклопедій, програм. Використання Інтернет­ ресурсів

значно розширює можливості викладача та учня у всіх видах діяльності.

Висновок. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до

кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і он­лайнових засобів,

ПТНЗ отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб

задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Дуже важливо організувати процес

навчання так, щоб дитина активно, із цікавістю і захопленням працювала на уроці,

бачила результат своєї праці і могла його оцінити.

Отож, як бачимо, використання ІКТ на уроках дозволяє зробити процес

навчання мобільним, змістовним, цікавим, строго диференційованим та

індивідуальним.

Список використаних джерел:

1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

2.. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної

майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007. –

Режим доступу: http://ippo.org.ua . – Назва з екрану.

3.Маркус Н.В. Особливості застосування інформаційних технологій як засобу

гуманізації навчання молодших школярів // Оновлення змісту, форм та методів

навчання і виховання в закладах освіти: 3б. наук. пр. / Рівнен. держ.гуманіт. ун­т. –

Рівне, 2002. – Вип.23. – С.171­173.

4.Новиков С. П. Применение новых информационных технологий в

образовательном процессе // Педагогика. – 2003. – № 9. – С.32­38.

5. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної

майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007. –

Режим доступу: http://ippo.org.ua . – Назва з екрану.

6. Ресурс доступу: http://uchinfo.com.ua/inform/metodika/mt5.htm

54

Марчук Тамара Миколаївна викладач спецдисциплін

ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦДИСЦИПЛІН (МЕТОД “ФІШБОУН”- СКЕЛЕТ РИБИ)

Урок – це дзеркало загальної і

педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства,

показник його кругозору та ерудиції.

В.Сухомлинський .

Навчальний заклад роблять хорошим навчальним закладом педагоги!

Художник учиться змішувати фарби і наносити мазки на полотно. Музикант розучує

етюди. Журналіст і письменник освоює прийоми письмового мовлення. Справжній

викладач змішує фарби, розучує етюди, освоює прийоми. І тільки компетентний

викладач знає , скільки праці перероблено, поки ноти, ритми, мелодії не злились в

музику уроку!

Кожен окремо взятий урок – це ланка в ланцюжку. Він являє собою цілу

процесуальну систему, яка складається з компонентів – етапів. Якщо уявити собі урок

у вигляді цегляної стіни, то окремий етап її – це цеглинка. Коли такі «цеглинки» ,

можливо, і гарні, але погано підігнані одна до одної і погано зацементовані, то стіна

розвалиться. Прагнення кожного викладача:

зробити урок цікавим для учнів (80,6%) ;

залучити учнів до творчої пізнавальної діяльності (33,3%);

розвивати пізнавальні інтереси учнів (31,5%).

Для здійснення цього необхідно застосовувати сучасні технології навчання

Що ж таке педагогічна технологія? Термін “технологія” походить від двох

грецьких слів : techne – мистецтво, майстерність, та logija – наука. Отже, технологія –

це наука про майстерність.

У сучасних умовах найбільшої переваги набувають ІНТЕРАКТИВНІ

технології.

Критичне мислення нині не лише один із модних трендів в освіті, а й

ефективним методом інтерактивного навчання. Його розвиток є одним із наскрізних

завдань навчально­виховного процесу, про який ідеться у Концепції Нової

української школи. Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і

суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Моя відповідь – використовувати ефективні і цікаві для учнів методичні

прийоми. Серед них значне місце посідає технологія критичного мислення, а саме

метод «фішбоун».

Що ж таке «Фішбоун»?

55

Одним з ефективних і цікавих для учнів методичних прийомів, який

використовую в групах при викладанні спецдисциплін, є прийом «Фішбоун».

Дослівно він перекладається з англійської мови як «Скелет риби» чи «Рибна кістка» і

спрямований на розвиток критичного мислення учнів в наочно­змістовній формі.

Суть даного методичного прийому ­ встановлення причинно­наслідкових

взаємозв'язків між об'єктом аналізу і, впливаючими на нього факторами, вчинення

обґрунтованого вибору. Додатково метод дозволяє розвивати в учнів навички роботи

з інформацією і вміння ставити і вирішувати проблеми.

Суть прийому «Фішбоун» (скелет риби)

Для даного прийому використовується схема:

За допомогою схеми можна в обладнанні для виконання робіт характеризувати

складові частини, в технологічних процесах виокремлювати алгоритм дій та вимоги

техніки безпеки під час їх виконання. Також аргументувати відповідь та

підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема,

яка є у тексті або у розповіді викладача. Її записують в «голові» скелету, а висновки,

які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже,

голова ­ питання теми,

верхні кісточки – основні поняття теми,

нижні кісточки – зміст понять,

хвіст – відповідь на питання (висновки).

Діаграма Ісікави.

В основі Фішбоуна — схематична діаграмма у формі рибного скелета. У світі

дана діаграма широко відома під іменем Ішікави (Ісікави) — японського професора,

який запропонував метод структурного аналізу причинно­наслідкових зв’язків. Схема

Фішбоун представляє собою графічне зображення, що дає змогу наочно

продемонструвати визначені в процесі аналізу причини конкретних дій, проблем і

відповідні висновки чи результати обговорення.

Схеми Фішбоун дають можливість:

організувати роботу учнів у парах чи групах;

питання теми

основні поняття

висновки теми

зміст понять

розвивати критичне мислення;

візуалізувати взаємозвязок між причинами і наслідками;

розділяти ознаки по ступеню їх значимості.

За допомогою схеми можна знайти вирішення будь

складної ситуації, при цьому виникають кожен раз нов

використання під під час проведення мозкового штурму.

Складання схеми Фішбоун

Схема Фішбоун може бути складена завчасно. А з використання комп’ютера її

можна зробити кольоровою. При відсутності технічних засобів можна

звичайний ватман чи кольорову крейду.

Схема може мати горизонтальний чи вертикальний вигляд.

Схема включає в себе основні 4 блоки, що представлені у вигляді голови,

хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Зв’язує це все основна кістка чи

Голова — проблема, питання чи тема, які необхідно аналізувати.

Верхні кісточки (розміщені справа при вертикальній формі схеми чи під

кутом 45 градусів зверху при горизонтальній)

теми, причини, які спричинили проблему.

Нижні кісточки (зображаються напроти)

наявність сформульованих причин, чи суть понять, вказаних на схемі.

Хвіст — відповідь на поставлене питання, висновки, узагальнення.

Прийом Фішбоун передбачає ранжировку понять (дій): найбільш важливі із

них для вирішення основної проблеми розміщуються ближче до голови.

Записи повинні бути лаконічними, представляти собою ключові фрази або

слова, які відображають зміст.

Використання методу Фішбоун на уроках спецтехнології.

Схема Фішбоун може бути використана як окремий методичний прийом для

аналізу конкретної ситуації,чи виступати стратегією цілого уроку. Найкраще

застосовувати її під час узагальнення і систематизації знань, коли м

уже пройдений і необхідно привести усе вивчене в одну цільну систему, що

передбачає розкриття і засвоєння зв`язку між її елементами.

Наприклад, учням пропонується інформація (текст, відеофільм, слайд

проблемного змісту і схема Фішбоун

розвивати критичне мислення;

візуалізувати взаємозвязок між причинами і наслідками;

розділяти ознаки по ступеню їх значимості.

допомогою схеми можна знайти вирішення будь­

складної ситуації, при цьому виникають кожен раз нові ідеї. Ефективним буде її

використання під під час проведення мозкового штурму.

Складання схеми Фішбоун

Схема Фішбоун може бути складена завчасно. А з використання комп’ютера її

можна зробити кольоровою. При відсутності технічних засобів можна

звичайний ватман чи кольорову крейду.

Схема може мати горизонтальний чи вертикальний вигляд.

Схема включає в себе основні 4 блоки, що представлені у вигляді голови,

хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Зв’язує це все основна кістка чи

проблема, питання чи тема, які необхідно аналізувати.

Верхні кісточки (розміщені справа при вертикальній формі схеми чи під

кутом 45 градусів зверху при горизонтальній) — на них фіксуються основні поняття

спричинили проблему.

Нижні кісточки (зображаються напроти) — факти, що підтверджують

наявність сформульованих причин, чи суть понять, вказаних на схемі.

відповідь на поставлене питання, висновки, узагальнення.

Прийом Фішбоун передбачає ранжировку понять (дій): найбільш важливі із

них для вирішення основної проблеми розміщуються ближче до голови.

Записи повинні бути лаконічними, представляти собою ключові фрази або

слова, які відображають зміст.

методу Фішбоун на уроках спецтехнології.

Схема Фішбоун може бути використана як окремий методичний прийом для

аналізу конкретної ситуації,чи виступати стратегією цілого уроку. Найкраще

застосовувати її під час узагальнення і систематизації знань, коли м

уже пройдений і необхідно привести усе вивчене в одну цільну систему, що

передбачає розкриття і засвоєння зв`язку між її елементами.

Наприклад, учням пропонується інформація (текст, відеофільм, слайд

проблемного змісту і схема Фішбоун для систематизації цього матеріалу.

56

візуалізувати взаємозвязок між причинами і наслідками;

­якої технологічної і

і ідеї. Ефективним буде її

Схема Фішбоун може бути складена завчасно. А з використання комп’ютера її

можна зробити кольоровою. При відсутності технічних засобів можна використати

Схема може мати горизонтальний чи вертикальний вигляд.

Схема включає в себе основні 4 блоки, що представлені у вигляді голови,

хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Зв’язує це все основна кістка чи хребет риби.

проблема, питання чи тема, які необхідно аналізувати.

Верхні кісточки (розміщені справа при вертикальній формі схеми чи під

на них фіксуються основні поняття

факти, що підтверджують

наявність сформульованих причин, чи суть понять, вказаних на схемі.

відповідь на поставлене питання, висновки, узагальнення.

Прийом Фішбоун передбачає ранжировку понять (дій): найбільш важливі із

них для вирішення основної проблеми розміщуються ближче до голови.

Записи повинні бути лаконічними, представляти собою ключові фрази або

методу Фішбоун на уроках спецтехнології.

Схема Фішбоун може бути використана як окремий методичний прийом для

аналізу конкретної ситуації,чи виступати стратегією цілого уроку. Найкраще

застосовувати її під час узагальнення і систематизації знань, коли матеріал по темі

уже пройдений і необхідно привести усе вивчене в одну цільну систему, що

Наприклад, учням пропонується інформація (текст, відеофільм, слайд­шоу)

для систематизації цього матеріалу.

57

Роботу по заповненні схеми можна проводити в індивідуальній чи груповій

формі.

Важливим етапом застосування технології Фішбоун є презентація отриманих

результатів. Вона повинна підтвердити комплексний характер проблеми у

взаємозв’язку всіх її причин і наслідків. Іноді при заповненні схеми учні стикаються

з тим, що причин обговорюваної проблеми більше, чим аргументів, які

підтверджують її наявність. Це виникає внаслідок того, що прогнозів і в житті завжди

більше, ніж підтверджуючих фактів. А тому деякі нижні кісточки можуть так і

залишитися незаповненими.

Етап уроку з використанням метода Фішбоун приймає дослідницький характер.

Форми роботи на уроці.

Індивидуальна робота. Всім учням роздається для анализу однаковий

текст і перед кожним ставиться мета — заповнити схему «Рибячий скелет» на протязі

10 хв. Потім проходить обговорення результатів, обмін думками і заповнення

загальної схеми на дошці.

Робота в групах. Кожна із груп отримує свій текст. Ознайомлення з ним

проходить індивідуально, а його обговорення – в групах. Загальна схема Фішбоун

заповнюється на основі думок груп.

Приклади застосування технології Фішбоун при викладанні

спецдисциплін.

Приклад 1.

Фішбоун на уроці спецтехнології столярів. Тема:«Вступне заняття». Проблема

«Чи просто бути столяром?».

Голова — чи просто бути столяром?

Верхні кісточки — вміє користуватися столярними інструментами; виконує

обробку заготовок вручну і на деревообробних верстатах; вміє проводити якісну і

економну розмітку; проводить контроль якості робіт; дотримується безпечних умов

праці;

Нижні кісточки — майстерність столяра, професіоналізм, наполегливість,

культура праці, любовь до професії.

Хвіст — кожна людина може стати хорошим столяром, якщо вона цього

хоче.

Після складання схеми фішбоун пропоную учням ознайомитися з освітньо­

кваліфікаційною характеристикою з професії столяр.

Приклад 2.

Фішбоун на уроці спецтехнології столярів. Тема: «Технологія виготовлення

царг до стільця». Проблема «Причини нещільного з’єднання царг з ніжкою».

Голова — причини нещільного з’єднання.

Верхні кісточки — виготовлені вузькі шипи; не піджаховані шипи; розміри

гнізд більші за нормативні; не дотримання креслення при виготовленні.

58

Нижні кісточки — зарізалися шипи по лінії розмітки; не правильно виконана

розмітка; відсутня жахівка; не контролювалася якість виконаних робіт; невміння

читати креслення; відсутність професійних навиків.

Хвіст — не міцний стілець і його не можна продати (реалізувати),

використовувати у побуті.

Приклад 3.

Фішбоун на уроці спецтехнології пічників. Тема: «Технологія приготування

глиняних розчинів». Проблема «Як приготувати якісний глиняний розчин для

мурування печей?».

Учням пропоную таку проблему і твердження із знання технологічного

процесу:

Голова — як приготувати якісний глиняний розчин?

Верхні кісточки — замочити глину; процідити замочену глину; додати води

до розчину; розмішати до в’язкої консистенції; контроль якості розчину;

дотримуватися вимог техніки безпеки.

Нижні кісточки — витрати не менше 3­5 діб після замочування; для

проціджування використати марлю чи спеціальне сито; кількість води така, щоб

розчин був як густа сметана; розмішувати дерев’яною лопаткою чи електродриллю 3

хв.; дотримуватися складу розчину; забезпечує працездатність муляра­пічника.

Хвіст — дотримання технологічного процесу, технічних умов та вимог

техніки безпеки забезпечать приготування якісного розчину.

Приклад 4. Фішбоун на уроці спецтехнології пічників. Тема:

«Призначення і види димових труб». Проблема «Як забезпечити хорошу

роботу опалювальної печі?».

Як забезпечити

хорошу роботу

опалювальної

печі?

Тільки установивши усі елементи комина забезпечимо хорошу роботу печі

Висновок:

Частини димової труби

Призначення та характеристика

частин димової труби

?

? ?

? ? ?

Приклад 5. Фішбоун на уроці спецтехнології

сучасних підлог». Проблема «Як

перевагу?».

Якому сучасному покриттю для підлог надати перевагу?

Використання технології Фішбоун розвиває навички:

роботи індивідуальної та в групах,

аналізу дій, тексту, ситуацій, зображень,

виділяти основні проблеми і шукати їх причини,

узагальнювати і робити висновки.

Основна мета методу

учнів, що відповідає головній задачі сьогоднішньої професі

технічної) освіти.

І на завершення.

Фішбоун на уроці спецтехнології столярів. Тема: «

». Проблема «Якому сучасному покриттю для підлог надати

Сучасні покриття для підлог, їх характеристика

? ? ?

Переваги і недоліки

сучасних покриттів для

підлог

Використання технології Фішбоун розвиває навички:

роботи індивідуальної та в групах,

аналізу дій, тексту, ситуацій, зображень,

виділяти основні проблеми і шукати їх причини,

узагальнювати і робити висновки.

Основна мета методу — стимулювати творче і розвивати критичне мислення

учнів, що відповідає головній задачі сьогоднішньої професі

59

. Тема: «Влаштування

ому сучасному покриттю для підлог надати

Висновок:

Сучасні покриття для підлог, їх характеристика

недоліки

сучасних покриттів для

Кожен сучасний матеріал має свої +і ­. Вартий уваги!

стимулювати творче і розвивати критичне мислення

учнів, що відповідає головній задачі сьогоднішньої професійної (професійно­

60

Якщо ти хочеш, щоб твоїм предметом щиро зацікавились діти, подумай над

тим, як зробити його привабливим, незвичайним для сприйняття, схожим на гру. І не

йми віри в те, що гра лише для маленьких. Навчаючи ­ грайся, граючи ­ вчись!

«Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи».

Конфуцій

Список використаних джерел:

Інтернет­джерела:

1.Оксана Бойко. 2007­2018 "Педагогическое сообщество Екатерины Пашковой

— PEDSOVET.SU". http://pedsovet.su/metodika/priemy/5714

2. Нова українська школа: як розвивати критичне мислення.

http://nus.org.ua/articles/krytychne­myslennya­2/

3. Верниш О.О. Успіх. Фактори успіху у навчальній діяльності.

http://library.zu.edu.ua/doc/uspih.pdf

4. Поняття про фішбоун. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/klaster­­fishboun­­

keis­tekhnologiya.html

5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. —

К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

6. Кроуфорд А., Саул В. Та ін. Технології розвитку критичного мислення учнів.

– К.: Плеяди, 2006.

7. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування

критичного мислення. ­Х.: Основа: «Тріада +», 2008.

61

Савчук Наталія Іванівна

майстер виробничого навчання

ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ШЛЯХОМ

РОЗВИТКУ ЇХ ОСОБИСТІСНОЇ АКТИВНОСТІ

Національна доктрина розвитку освіти України передбачає поступовий перехід

від репродуктивної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного типу.

На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалась на пріоритеті

простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання у ХХІ

столітті стає всебічний розвиток людської особистості. В державному документі

«Концепція розвитку професійної(професійно­технічної) освіти в Україні» зазначено,

що процес професійного навчання і виховання здійснюється на основі особистісно­

діяльнісної парадигми сучасної освіти, яка дуже вдало спирається на зміст головної

мети розвитку освіти в Україні, а саме «створити умови для розвитку і самореалізації

кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися

впродовж життя…». Таким чином, на перше місце виходить вимога до освітян –

створювати умови для самостійної діяльності учнів, щоб вони самі себе розвивали,

свої потреби особисті і професійні здібності, критичне мислення, уміння бути

конкурентоспроможними в сучасних життєвих ситуаціях. А майстру виробничого

навчання відводиться роль організатора діяльності учнів, їх порадника, консультанта.

Оскільки, головним завданням реформування освіти є формування освіченої

особистості учня, то виникає необхідність у реалізації принципів особистісно­

орієнтованої педагогіки, що виходить з визнання учня головною фігурою навчально­

виховного процесу.

Такий підхід активізує особисту пізнавальну діяльність кожного учня і сприяє

інтенсифікації навчання. Необхідно направити навчання на формування в учнів

бажання вчитися і уміння самостійно опановувати знання, використовуючи для цього

всі доступні джерела інформації. Також важливим є навчити практичному

застосуванню отриманих знань і умінню критично мислити.

У зв’язку з вищесказаним, проблема формування особистісної активності учнів

у системі професійної (професійно­технічної) освіти є однією з найбільш актуальних.

Крім того, у новій системі оцінки знань учнів уведене поняття «компетентність учня»,

складовою частиною якого є рівень самостійності, творчої активності учня. А це

означає, що основною задачею педагога на кожному уроці є перетворення його в

заняття творче.

Розвиток особистісної активності учнів на уроках виробничого навчання

важливий і під час підготовки майбутніх робітників за професією «Кондитер». Адже

учні, які обрали цю професію і пов’язують свій шлях у житті зі сферою

62

обслуговування населення, повинні любити людей, мати витримку, внутрішню

культуру, вміти спілкуватися. Кондитери мають бути спостережливими, швидко

зауважувати, виправляти помилки, усувати недоліки. Саме цьому можна навчитися на

уроках виробничого навчання з використанням методів продуктивного навчання, які

розвивають пізнавальну активність учнів.

Сучасна дидактика, як і практика навчання, розвивається в складних умовах

науково­технічного прогресу, проникнення науки в усі сфери життя людей і

виробництва, обумовлює необхідність по­новому глянути на проблему підготовки

всебічно розвиненої особистості учня.

Репродуктивний характер навчання, озброюючи учнів запам’ятовуванням

часом значних за обсягом знань, не робить кардинальних змін, перебудови в їхній

свідомості. Діяльність учнів заснована на завчанні того, що вони почули або

побачили від майстра виробничого навчання. При запам’ятовуванні найчастіше не

відбувається переосмислення того, що почув, прочитав, побачив.

Інший характер діяльності спостерігається в умовах самостійного пошуку або

при виконанні творчої роботи. Тут приводиться в рух безліч розумових процесів:

здогад, осяяння і т.д. Тобто активізується пізнання учня.

Необхідність формування в учнів пізнавальних потреб у цілеспрямованості

висуває нові вимоги до організації навчання.

Існує багато підходів до навчання в сучасних навчальних закладах . Розглянемо

деякі з них.

Для осмисленого засвоєння знань і умінь учнів необхідна власна пізнавальна

діяльність. Активізація її – найважливіше завдання майстра виробничого навчання.

Адже, навчаючи виконувати робочі прийоми, показуючи послідовність дій,

пояснюючи, аналізуючи дії, відбувається і розвиток розумових здібностей учнів.

Тому необхідно систематично і терпляче привчати учнів координувати свою роботу,

організовувати своє робоче місце так, щоб не робити зайвих рухів: учити

раціональним прийомам виконання різних операцій. Пам’ятаючи, що переучувати

складніше, ніж навчати, потрібно відразу навчати правильно тримати інструмент,

неухильно виконувати правила безпеки праці і санітарно­гігієнічні вимоги. Через

наслідування, якісне копіювання потрібно неухильно вести учня до творчості. Але в

той же час, навіть при виконанні робіт по інструкційно­технологічним картам чи

зразкам не слід обмежувати учнів. Потрібно пропонувати їм спробувати знайти інший

спосіб виконання поставленого завдання, змусити задуматись.

Самостійна діяльність удосконалює навички самоконтролю. Чим він повніший,

тим менше повинний бути контроль з боку майстра виробничого навчання. Бо, якщо

наставник в усьому направляє учня, допомагає йому в тім, з чим він справився б сам,

то таке керування придушує самостійність, гальмує його розвиток. Тому

самостійність необхідно заохочувати, навіть якщо запропонований учнями спосіб

роботи більш трудомісткий. Похвала стимулює творчий саморозвиток.[1]

63

Особлива роль у формуванні особистісної активності учня в процесі навчання

належить активному(інтерактивному) навчанню. Активні методи навчання сприяють

розвитку самостійної творчої діяльності учнів в процесі оволодіння професією.

Інтерактивні методи спрямовані на організацію навчання в режимі діалогу, в процесі

якого відбувається взаємодія учнів між собою з метою сумісного рішення проблеми,

взаєморозуміння, розвитку особистісних якостей. Тобто, окрім рішення освітніх

функцій, інтерактивні методи спрямовані на подолання труднощів у міжособистісних

комунікаціях учнів.

У процесі професійно­практичної підготовки застосовуються імітаційні ігрові і

неігрові методи, які сприяють розвитку професійно значущих якостей майбутніх

кваліфікованих робітників: критичного, аналітичного та технічного мислення,

професійної самостійності, умінь творчого застосування знань у процесі виконання

професійних обов’язків, уміння бачити проблеми і знаходити правильні рішення в

нестандартних ситуаціях.

Характерною рисою застосування імітаційних методів на уроках виробничого

навчання є формування й удосконалення практичних умінь і навичок на основі

системної оцінки професійної діяльності в процесі моделювання реальних умов

роботи (аналіз конкретних виробничих ситуацій, навчальна ділова (рольова) гра).[2]

Використання ігрових форм дозволяє активізувати пізнавальну діяльність

учнів. Метою ігрового навчання є забезпечення особистісно­діяльнісного характеру

засвоєння знань і вмінь, пізнавальної активності, спрямованої на пошук, обробку і

засвоєння інформації, залучення учнів у творчу діяльність. Це уроки­змагання,

конкурси, вікторини, рішення кросвордів тощо.

Ігрове навчання можна проводити протягом уроку виробничого навчання або

використовувати його елементи під час вступного чи поточного інструктажу.

Використання гри на уроці, як правило, має міжпредметний характер, оскільки, для

виконання трудових дій необхідні інтегровані професійні знання.[3]

Ще один підхід до навчання – це диференційоване навчання. Істотним у цьому

підході є можливість, з одного боку, спиратися на актуальний рівень розвитку знань

різних учнів, а з іншого боку – поступово переводити кожного до більш досконалого

оволодіння знаннями і способами їхнього придбання.

Складність цього підходу полягає в тому, що програму знань, умінь, навичок

повинен засвоїти кожен і рівень засвоєння повинен бути оптимальним для різних

категорій учнів (сильних, середніх, слабких). При цьому треба сприяти, щоб усі учні

поступово переходили в більш високу категорію учнів (зі знань і вмінь).

Однак, і диференційоване навчання не може стати універсальним підходом,

оскільки навчальний процес має інші важливі ресурси навчання, які мають значення

для розвитку учнів. Так, фронтальна робота з учнями усіх категорій успішності

одночасно є інструментом виміру учнями свої власних можливостей, своїх зусиль у

порівнянні з іншими.[1]

64

У наш час проблема розвитку особистісної пізнавальної активності учнів стає

усе більш актуальною. Одним з можливих засобів рішення даної проблеми є

інтеграція медіа освіти в навчальні предмети (в т. ч. виробниче навчання), що

збагачує навчальний процес цікавим змістом, новими формами і прийомами роботи.

Важливе місце тут належить методу проектів, методу портфоліо, які дають

можливість учням не тільки чомусь навчитися самостійно, використовуючи сучасні

технології, а й презентувати результат своєї роботи.

При інтеграції медіа освіти в навчальний процес вирішуються наступні задачі:

включення зовнішньої інформації в зміст навчальної програми, у систему

формування знань і умінь;

навчання сприйняттю і переробці інформації, формування вмінь

знаходити, готувати, передавати і приймати необхідну інформацію;

розвиток критичного мислення.

Ефективне рішення цих задач неможливо без розробки системи складених

завдань з усього курсу. Ця система повинна постійно поновлюватись в залежності від

актуальності її змісту і того, наскільки завдання відповідають рівню знань і інтересів

учнів.

Таким чином, різноманітні методи навчання та підходи до нього, пропоновані

сучасною дидактикою, розкривають різноманіття резервів навчального процесу для

розвитку і навчання сучасного учня.

Кожний з методів сприяє удосконаленню навчального процесу і разом з тим не

є універсальним. Але всі вони звернені до того, щоб знайти найкращі шляхи до

збагачення особистості учня. Усіх їх поєднує ідея розвитку і виховання в процесі

навчання підростаючої людини, що відповідає загальним потребам сучасного

суспільства.

Сьогодні необхідно навчити учнів вчитися, підготовити їх до самостійного

оволодіння знаннями, щоб виховати творців сучасного суспільства.

Одним із перспективних шляхів розвитку особистісної активності учнів на

уроках виробничого навчання, озброєння їх неодмінними вміннями і навичками є

впровадження активних форм і методів навчання.

Звичайно, важко точно визначити, які методи навчання найкраще підходять для

того чи іншого уроку. Багато чинників впливають на доцільність і ефективність

різних методів навчання, тому при їх виборі потрібно звернути увагу на такі аспекти:

­ вибирати кращі методи згідно з тими знаннями, уміннями і навичками, на

які ви робите установки;

­ при виборі методів навчання не забувати про мету і завдання конкретного

уроку;

­ вносити різноманітність у навчальний процес;

­ використовувати такі методи, за допомогою яких можна якнайдовше

утримувати увагу учнів;

65

­ надавати змогу кожному учневі прийняти участь в уроці;

­ при виборі методів і форм навчання не забувати про реальні можливості

учнів (працездатність, фізичний стан, підготовленість, та інше) і майстра виробничого

навчання.[1][4]

Отже, далі ми розглянемо приклади найпоширеніших методів активного

навчання і наведемо приклади, як їх можна використати на різних етапах уроків

виробничого навчання за професією «Кондитер».

Дидактична гра «Розминка»

Для активізації засвоєних знань дається 10­15 питань учням, на які вони

повинні дати коротку однозначну відповідь. Можна використати 4­5 проблемних

ситуацій (фронтальне опитування з використанням мультимедіа).

Тема: Приготування дріжджового тіста опарним способом.

Запитання.

1.Яке борошно використовують для приготування дріжджового тіста?

2. Що необхідно зробити з борошном перед використанням?

3. Що таке «опара»?

4. Які інгредієнти входять до складу опари?

5. Як підготувати яйця?

6. Скільки часу повинна бродити опара?

7. Як перевірити готовність опари?

8. Чому опару накривають?

9. Коли в тісто додають ванілін?

10. Як перевірити готовність дріжджового тіста?

Дидактична гра « Перехресне опитування»

Після вивчення нової теми учням дається домашнє завдання: підготовити 1­2

питання по темі; 2­3 загадки; або по 10 корисних порад.

На наступному уроці майстер виробничого навчання під час актуалізації

попередньо засвоєних знань викликає двох учнів і вони по черзі задають свої

запитання один одному. Якщо той учень, якого питають, не знає відповіді, відповідає

той, хто запитує. Якщо відповідає правильно, задає своє питання опонентові. Майстер

виробничого навчання оцінює і правильність відповіді, і оригінальність запитання.

Учень, який відповідає правильно на 2 запитання, має право вибрати наступного

учасника.

Завдання для повторення вивченого «Листівка-загадка»

Перед уроком до нас завітав листоноша і передав листівки. Я поклала їх на стіл

і випадково пролила воду. В результаті, деякі дані на них розмиті. Допоможіть

відновити втрачену інформацію. Учні отримують картки «Можливі дефекти виробів

66

із пісочного тіста і причини їх виникнення», в яких не всі колонки заповнені.

Потрібно заповнити те, що розмила вода.

Можливі дефекти Причини виникнення Яєчні білки не збиваються до потрібного об'єму ?

Білки ? під час збивання Збільшили час збивання білків

? Недостатній чи надмірний час збивання білків; надлишок цукру у тісто

Білковий напівфабрикат у середині порожнистий з лапкою м'якушкою

?

Білковий напівфабрикат з потемнілою, розтрісканою поверхнею

Підвищена температура випікання

Дидактична гра «Орієнтир»

Для активізації раніше засвоєних знань учням (на вибір) дається завдання:

правильно з’єднати продукти, назви яких написані на окремих аркушах із

урахуванням технологічного процесу (у вигляді технологічної схеми). Над стрілкою

поставити порядковий номер операції.

Тема: Приготування виробів із пісочного тіста

Дидактична гра «Морський бій».

Для перевірки домашнього завдання або на закріплення нової теми. Потрібно

розгадати зашифровані слова, що стосуються приготуванню будь­якого тіста..

Гра «Морський бій» (Робота в групах)

1 2 3 4 5 6 7 8

А Г М Е С Ф Б Ж Ч

Б Н Щ Х К Є Ш У З

В Д Л А О Т Я В Ї

Г Р Ь Ю Ц П І Й И

кориця

Сіль

яйця

борошно

маргарин

цукор

67

1група

А2, Г6, Б4, А4, А3, Г1; А6, В4, Г1, В4; Б6, Б1, В4; В5, Г6, А4,В5, В4.

Міксер –Борошно­Тісто.

2група

В2, В4, Г5, В3, В5,Б4, В3; В6, Г7, Г4, А3; Г4, Б7, Б4, В4, Г1.

Лопатка – Яйце – Цукор.

Дидактична гра «Мозковий штурм»

Учням пропонуються проблемні ситуації, які можуть виникнути при

приготуванні масляних кремів. Необхідно запропонувати способи їх розв’язання..

Розвиток особистісної пізнавальної активності учнів на уроках виробничого

навчання передбачає вдосконалення методів і організаційних форм навчальної

діяльності, що забезпечує активну самостійну теоретичну і практичну діяльність

учнів у всіх ланках навчального процесу. Активізація пізнавальної діяльності

припускає тісний зв’язок засвоєння знань із застосуванням їх до рішення завдань, що

вимагають від учнів ініціативи, активності, наполегливості, самостійності мислення,

вміння висловити свою думку.

Основна задача для розвитку особистісної активності – поліпшення якості

навчально­виховного процесу на базі формування активності і самостійності учнів.

Процес формування особистісної активності і самостійності учнів передбачає

спільну діяльність майстра виробничого навчання і учнів.

Розвиток особистісної активності передбачає комплексне застосування методів

проблемного і розвиваючого навчання, евристичної бесіди, тренінгів, індивідуалізації,

диференціації навчання і т.п., які є методами продуктивного навчання. Усі ці методи

сприяють прояву активності учнів.

До прийомів, що сприяють розвитку особистісної активності учнів на уроках,

навчальному процесі можна віднести ситуації, в яких учні повинні:

­ захищати свою думку, приводити в її захист аргументи, докази,

використовувати придбані знання;

­ задавати питання педагогу, товаришам, з’ясовувати незрозуміле,

поглиблювати з їх допомогою свої пізнання;

­ рецензувати відповіді товаришів, творчі роботи, давати поради;

­ поділитися своїми знаннями з іншими, допомагати товаришам при

утрудненнях;

­ практикувати вільний вибір завдань, переважно пошукових, творчих;

­ створювати ситуації самоперевірки, аналізу власних пізнавальних і

практичних дій;

­ урізноманітнювати діяльність.

68

Такі методи та прийоми формують компетентного робітника за професією

«Кондитер». Адже сучасний робітник повинен бути спостережливим, швидко

реагувати на нестандартні ситуації, виправляти помилки, усувати недоліки, вміти

спілкуватися, створювати атмосферу привітності та ін.

Таким чином, при використанні сукупності різних дидактичних методів

визначальним є спрямованість навчально­пізнавальної діяльності, внесення до змісту

уроків виробничого навчання завдань і ситуацій проблемного характеру, ігрових

моментів, завдань пошукового характеру, стимулювання участі кожного учня у

виконанні пошукових і дослідницьких робіт, а також до їх презентації, захисту.

А все це, безсумнівно, буде сприяти розвитку, формуванню і закріпленню

особистісної активності учнів у навчанні та стане потужним фактором і дієвим

засобом реалізації концепції безперервної освіти молоді.

Список використаних джерел:

1. Молчанов В.М. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ.

Навчально­методичний посібник. ­ Донецьк: АПНУ ДІПДО ІПП, 2006

2. Сілаєва І.Є. Методи професійно­практичної підготовки. Методичні

рекомендації. – Донецьк: АПНУ ДІПДО ІПП, 2006

3. Бабина Н.Ф. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. –

Школа и производство. – 2003.­ № 3

4. Сілаєва І.Є. Методи професійно­практичної підготовки. Методичні

рекомендації. – Донецьк: АПНУ ДІПДО ІПП, 2006

5. Головань Т.В. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності

процесу навчання. ­ Рідна школа.­ 2004.­ № 6

6. Еникеев М.И. Теория и практика активизации ученого процесса. ­ Казань:

КГУ, 1983

7. Подласый И.П. Продуктивная педагогика. – М.: Народное образование,

2003

8. Національна доктрина розвитку освіти. – Указ Президента України від 17

квітня 2002 р. ­ № 347­2002

9. Верчено Н.В. Методика організації та проведення професійно

спрямованого проблемного уроку: Методичні рекомендації.­Донецьк: АПНУ ДІПДО

ІПП, 2006

10. Доцяк В.С.Українська кухня. – Львів «Оріяна­Нова», 1998 р.

11. Збірник рецептур національних страв і кулінарних виробів.­ Київ,1998

69

Яницька Неоніла Святославівна, Ковтун Ірина Миколаївна

майстри виробничого навчання ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У

ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ КУХАРІВ

Ефективність навчання значною мірою залежить від вибору і реалізації методів

навчання. Майстер виробничого навчання повинен полегшувати навчальний процес,

залучаючи до нього учнів з метою допомоги їм. У психолого­педагогічній літературі

поняття «метод» трактується по­різному. Метод навчання ­ це спосіб досягнення

певної дидактичної мети. Звичайно, важко точно визначити, які методи навчання

найкраще підходять для того чи іншого уроку виробничого навчання. Багато чинників

впливають на доцільність і ефективність різних методів навчання, тому при їх виборі

потрібно звернути увагу на такі аспекти:

­ вибирати кращі методи згідно з тими знаннями, уміннями і навичками, на

які ви робите установки;

­ не забувати про мету і завдання конкретного уроку;

­ вносити різноманітність у навчальний процес;

­ використовувати такі методи, за допомогою яких можна якнайдовше

утримувати увагу учнів;

­ надавати змогу кожному учню проявити себе на уроці;

­ не забувати про реальні можливості учнів (працездатність, фізичний стан,

підготовленість та інші) і майстра виробничого навчання .

Отже, далі ми розглянемо найпоширеніші методи навчання і, як їх можна

застосовувати.

Розвиток інноваційних процесів у освіті на сучасному етапі є об'єктивною

закономірністю, що зумовлюється необхідністю підвищення рівня активності та

відповідальності майстра виробничого навчання за власну професійну діяльність,

спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття

та активної діяльності у нових соціально­економічних умовах. У зв'язку з цим

винятково важливого значення набуває інноваційна діяльність педагога.

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності

спрямована на оновлення системи ПО(ПТО). Вона є результатом активності людини

не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його

відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів.

Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно

змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи

вдосконалені.

Педагогічна діяльність завжди орієнтується на певний зміст, тобто на знання,

70

які слід здобути у процесі навчання, та на якості особистості, які необхідно виховати.

Залежно від того, які цінності домінують при цьому, педагогічна діяльність в освітніх

перетвореннях може мати формуючий (традиційний) або розвивальний

(гуманістичний) характер.

Інший підхід до навчання – це проблемне навчання. Його основою є розвиток

пізнавальної самостійності учнів у пошуковій, дослідницькій діяльності.

Особливість проблемного питання – це відсутність можливості дати на нього

пряму однозначну відповідь. Зміст проблемного навчання складається у створенні

особливих ситуацій у навчальному процесі, коли учень не може залишатись

байдужим, не може орієнтуватися і на шлях рішення, зазначений тільки майстром

виробничого навчання. При цьому є можливість вибрати свій, особливий шлях з ряду

інших. У таких ситуаціях відбувається складна і найцінніша для розвитку особистості

розумова робота: подив, здогад, зіставлення рішення й обраних шляхів, аналіз

результатів і т.д. Багато чого з цього учень буває позбавлений при здійсненні

покрокових запрограмованих дій. можливих шляхів, вибір рішення, залучення доказів

і, далі, перевірка правильності і цінності

Проблемне навчання базується на створенні мотивації особливого виду –

проблемної мотивації,тому потребує відбору адекватного змісту навчального

матеріалу, який повинен бути представлений (сконструйований) як ланцюг

проблемних ситуацій.

Сутність проблемного навчання полягає у загострені діалектичного протиріччя

між тим, що знає та вміє людина (учень) і неможливістю прямого застосування цих

знань чи вмінь у нестандартних або критичних ситуаціях.

Проблемна ситуація відрізняється від звичайної (традиційної навчальної) тим,

що традиційна має відоме учням рішення (або варіанти рішень). При розгляді

проблемної ситуації необхідно висунути ряд гіпотез її вирішення і шляхом аналізу

кожної обрати оптимальний варіант стосовно конкретної ситуації.

Проблемні ситуації можуть бути різними:

за характером невідомого,

за цікавістю змісту,

за рівнем проблемності .

Для успішної реалізації технології проблемного навчання необхідні наступні

складові:

­ наявність оптимальної системи проблемних ситуацій та засобів їх створення

(усного або письмового слова, відео – або мультимедійної демонстрації, наявність

конфлікту тощо);

­ відбір та використання найбільш актуальних, суттєвих професійних або

соціальних задач (проблем);

­ урахування особливостей проблемних ситуацій у різні періоди навчання або у

різних видах учнівської діяльності;

71

­ особистий підхід та компетентність майстра виробничого навчання для

активації пізнавально­творчої та пошукової діяльності учнів.

Шляхи створення проблемної ситуації різноманітні і залежать від багатьох

факторів. Найчастіше застосовуються проблемні питання, ситуації, задачі,

демонстраційний експеримент. Вони містять приховане протиріччя і дають

можливість учням дати нетипову, неоднозначну відповідь, оскільки в їх попередньому

досвіді немає готової схеми рішення даної проблеми.

Проблемне питання повинне містити пізнавальні утруднення і викликати

інтерес учнів. Правильно поставлене запитання повинне сприяти появі в учнів нових

додаткових запитань, при цьому мислення учнів являє собою процес суб’єктивного

відкриття невідомого: від досягнутого рівня знань до наступного, який приводить до

логічного розв’язання ними проблемної ситуації.

Необхідно враховувати, що проблемні питання і практичні завдання повинні

викликати утруднення в учнів, але бути доступними і посильними, тому що

непосильні завдання не можуть викликати інтересу до їх розв’язання.

Застосування проблемного навчання можливе на всіх етапах уроків

виробничого навчання будь­якого типу.[4]

Проблемне навчання сприяє розвитку творчих сил особистості, розвиває

дослідницький підхід, ініціативу в придбанні знань. Однак, цей шлях недостатньо

ощадливий, він вимагає великої витрати часу в навчальному процесі. Та й не весь

програмний матеріал вимагає проблемного підходу. Учням багато чого необхідно

прийняти аксіоматично, без додаткових обхідних пошуків.

Для правильного формулювання проблемних питань я використовую наступні

ключові слова:

­ «Чим довести, що….?»

­ «Яке значення буде мати…?»

­ «Як переконатися, що саме цей спосіб раціональний?»

­ «Які умови необхідні для здійснення…?»

­ «Як необхідно змінити послідовність операцій, щоб…?»

­ «Як здійснити на практиці…?»

­ «Що відбудеться у випадку…?»

В процесі реалізації технології проблемного навчання найчастіше

використовую наступні проблемно­розвиваючі методи.

1.Частково­пошуковий.

2. Дослідницький.

3. Евристичний. 4

4. .Проблемна дискусія.

Частково-пошукові методи поступово долучають учнів до самостійного

вирішення проблем в процесі проведення уроків виробничого навчання.

При розробці проблемних запитань або ситуації, варто пам’ятати, що відповіді

72

та рішення на них повинні опираються на вже сформовану базу знань учнів. Такі

завдання викликають в учнів інтелектуальне утруднення і сприяють цілеспрямованій

розумовій діяльності. У процесі вирішення учнями проблеми, майстер придумує

всілякі «підказки» та навідні питання, підсумовує головне, стимулює розумову

творчість учнів.

Методи навчального дослідження забезпечують творчість, продуктивну

діяльність та формування найбільш ефективних та міцних знань. Вони передбачають

самостійне формування та рішення учнями проблеми в процесі виконання творчих

випереджуючих завдань, навчальної дослідницької діяльності, підготовки

повідомлень, цікавинок. При цьому контроль з боку майстра виробничого навчання –

мінімальний.

Евристичні методи впливають на стимулюванню в учнів абстрактного

мислення, фантазії, генерації ідей, творчої рефлексії тощо. При цьому звертається

увага на розвиток в учнів спроможності аналізувати, прогнозувати та оцінювати

явища, приймати оригінальні рішення, критично мислити.

Метод аналізу конкретних виробничих ситуацій. Метод аналізу можна

реалізувати таким чином:

­ перед учнями ставиться виробнича ситуація, в якій охарактеризовано її

умови;

­ пропонується оцінити ситуацію , зробити її аналіз й аргументований вибір

дій по її розв'язанню.

Цей метод ефективно застосовувати на вступному інструктажі .

Діяльність майстра при використанні методу аналізу конкретних виробничих

ситуацій організовуємо у два етапи:

І ­ підготовка змісту ситуації та питань до неї;

ІІ ­ організація процесу навчання з вико­ристанням даного методу.

Ситуацію представляю у формі усного опису, доповнюю кресленнями,

схемами, інструкційно­технологічною документацією з навмисно внесеними в них

помилками (недопрацюваннями), у виявленні, аналізі й виправленні яких буде

полягати вирішення.

При розробці змісту конкретних виробничих ситуацій користуюсь наступними

варіантами:

­ вибір рішення щодо застосування правильних практичних дій в конкретних

умовах;

­ вибір правильних дій в кризовій ситуації, що утворилася через несправність

інструменту, пристосувань, при порушенні технологічного процесу;

­ вибір правильних дій в ситуації, що утворилася через порушення правил

охорони праці чи техніки безпеки.

Ефективність уроку залежить від чіткого визначення дидактичних задач. При

проведенні виробничого навчання ­ це вибір трудових прийомів та операцій, якими

73

повинні оволодіти учні. Ефективне використання тої чи іншої організаційної форми

навчання залежить від правильного вибору дидактичних засобів та методичних

прийомів. Тому майстрові виробничого навчання необхідно провести аналіз наявних

проблемних завдань та визначити ­ при вивчені яких тем вони можуть бути

використані.

Підготовка майстра виробничого навчання до уроку не обмежується вибором

проблемно­навчальних методів. Він повинен визначити для кожного уроку об’єм

інформації, яка буде повідомлена учням. Для цього необхідно не тільки вибрати

проблемний метод, але і визначити місце кожного методу в структурі уроку, а також

тривалість його проведення. При цьому треба мати на увазі, що ці методи можуть

бути використані на різних етапах формування в учнів вмінь та навичок .

При розкриті мети уроку, закріплені та конкретизації професійних понять,

поясненні змісту трудових прийомів і способів їх виконання, при відтворенні учнями

показаних майстром прийомів використовуємо технологічні карти та

74

Технологія приготування курки, смаженої цілою тушкою

Тушку курки помити, посушити

Натерти всередині і зовні сіллю, перцем і часником

Зав´язати ніжки

Завязати крильця

Змастити сметаною

Обсмажити основним способом з усіх сторін

Запікати у сотейнику

Порціонована страва

75

Таким чином, система технологічних карт та схем забезпечує:

1. Підвищення якості виробничого навчання шляхом реалізації принципів

доступності, естетичності, лаконічності і тим самим реалізує навчальну мету

комплексно­методичного забезпечення.

2. Маючи єдиний принцип композиційності, дозволяє легко

орієнтуватися учням у структурі кожної схеми та технологічної карти.

3. Завдяки продуманому використанню кольорової гами спричиняє

активізацію зорової, асоціативної та інших видів пам’яті, сприяє розвитку фантазії,

і тим самим реалізує розвивальну мету КМЗ.

4. Сприяє формуванню в учнів естетичних смаків, любові до обраної

професії, спонукає їх до самовдосконалення.

5. Опосередковано (через кольорову гаму) впливає на покращення якості

продукції.

На вступному інструктажі, коли здійснюється контроль знань учнів та

закріплення цих знань, а також повідомляється додаткова інформація, доцільно

використовувати елементи проблемного навчання. Так, наприклад, при актуалізації

опорних знань з попередньої теми «Приготування варених яєць» можна

запропонувати учням вирішити таку проблемну ситуацію:

­ Чим довести, що при недотриманні температурного режиму жовток і білок

будуть доведенні до готовності не рівномірно?

­ Що відбудеться, якщо подовжити термін варіння з 10 хвилин до 25 хв.?

Ефективність показу та пояснення прийомів вивчаємої операції, розгляду

технологічних процесів виготовлення виробів підвищується, якщо майстер

використовує фрагменти дослідницької роботи, що доповнюють та конкретизують

цей показ робочих дій за елементами. При вивчені теми

«Приготування розсипчастих каш» учням пропонується провести дослідницьку

роботу, а висновки записати у відповідну таблицю. Учням видається індивідуальне

завдання для проведення дослідницької роботи:

Індивідуальне завдання на проведення дослідницької роботи Тема програми

«Приготування страв з круп».

Тема уроку: «Приготування розсипчастих каш».

Необхідно приготувати гречану розсипчасту кашу з не підсмаженої та

підсмаженої крупи, провести аналіз,заповнити таблицю і зробити висновок.

Не підсмажена гречана крупа Підсмажена гречана крупа

Консис- тенція

колір аромат смак термін варіння

Консис- тенція

колір аромат смак термін варіння

76

Вправа. Знаємо, вміємо, практикуємо (закріплення матеріалу).

Завдання. За технологічною карткою потрібно підібрати сировину, яка

необхідна для приготування страви “Риба, запечена під майонезом”, а потім

приготувати запропоновану страву.

Вправа. Знак якості (застосування знань і умінь).

Завдання. На основі бракеражних таблиць проведіть органолептичну оцінку

якості страв: смак, запах, консистенція, зовнішній вигляд, подача. На виконання

завдання вам дається ­ 3 хвилини.

Розв’язування проблемних ситуацій: перед учнями ставиться проблемна

ситуація, яку вони мають вирішити. У цьому випадку майстер виробничого навчання

спонукає їх практично підходити до ситуації або мислити з гумором.

Наприклад: тема уроку – « Приготування страв з яєць».

У меню підприємства вказана страва – яйця фаршировані. В процесі роботи

виявилося,що яєць в коморі не має,а є яєчний порошок.

Питання : Як вийти з цієї ситуації ? Очікувані відовіді учнів:

1.Узгоджувати, при складанні меню, наявність сировини в коморі.

2.Використати яєчний порошок і приготувати омлет фарширований, оскільки

начинка уже була приготовлена.

Розв’язання таких ситуацій або проблем спонукає учнів згадувати набуті знання

з технології приготування їжі, організації виробництва продукції. А це уже пошукова

діяльність, заохочення до набуття більш широкого кола теоретичних знань.

Проблемні питання, розв’язання проблемних ситуацій змушує учнів мислити,

експерементувати, дискутувати між собою, шукати вирішення проблеми у

літературних джерелах. Вся ця діяльність породжує зацікавленість до навчання, до

обраної професії і як результат – поліпшує успішність, добре засвоюються прийоми,

методи, навички виконання практичних завдань, крім цього розширюється кругозір.

Проблемне навчання також не однаково ефективне в рішенні різних дидактичних

задач. Наприклад, при закріпленні навчальних навичок його застосування зайве.

Таким чином, при використанні сукупності різних дидактичних методів

визначальним є спрямованість навчально­пізнавальної діяльності, внесення до змісту

уроків виробничого навчання завдань і ситуацій проблемного характеру, ігрових

моментів, завдань пошукового характеру, стимулювання участі кожного учня у

виконанні пошукових і дослідницьких робіт, а також до їх презентації, захисту.

А все це, безсумнівно, буде сприяти розвитку, формуванню і закріпленню

особистісної активності учнів у навчанні та стане потужним фактором і дієвим

засобом реалізації концепції безперервної освіти молоді.

Список використаних джерел

1. Янцур М.С. Практикум з теорії і методики професійного навчання:

77

Навчальний посібник для студентів, вчителів та майстрів виробничого навчання.

– Рівне: РДГУ, 2000р. – с.161 .

2. Антонець Л.І. та ін. Лабораторний практикум з предмета» Технологія

приготування їжі». ­ Київ Факт,­2003р.,c.88.

3. Білоусова С.Н.Організація виробництва на ПГХ. Навчальний посібник.

– Ростов­на­Дону: Фенікс­, 2000p.,­c125.

4. Гольдин И.П. Проблемное обучение в ПТУ. – М.: Вища школа, 1979.

5. Верченок Н.В. Методика організації та проведення професійно

спрямованого проблемного уроку: Методичні рекомендації.­Донецьк:АПНУ ДІПДО

ІПП, 2006.

6. Молчанов В.М. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ.

Навчально­методичний посібник. ­ Донецьк: АПНУ ДІПДО ІПП, 2006

78

Чиж Денис Васильович

майстер виробничого навчання

ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей»

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ MOODLE

Система Moodle (модульне обєктно­орієнтоване динамічне навчальне

середовище) – це програмний продукт, що дозволяє створювати навчальні курси та

веб­сайти. Навчання у системі Moodle можна розпочинати практично одразу після

установки системи та створення першого курсу. Процес роботи із курсом, з точки

зору викладача, полягає у тому, щоб додати необхідні для навчання ресурси або

посилання на них, визначити спосіб зворотнього зв’язку з учнями і перевірити

результати їхньої роботи.

У цій системі виділяється два типи навчальних об’єктів: ресурси та завдання.

Ресурс у системі Moodle – це будь­який вміст, який можна додати до курсу. Це

можуть бути текстові сторінки, веб­сторінки, посилання на файли чи веб­сторінки, на

каталог із файлами, матеріал у форматі IMS (міжнародний формат мультимедійних

матеріалів).

Завданням у системі Moodle є вміст, який передбачає зворотній зв'язок із

учнем. Це різні можливості для спілкування, тести, завдання, що передбачають

завантаження файлів з результатами роботи, елементи для спільної роботи, матеріали

у форматі SCORM (міжнародний формат мультимедійних навчальних матеріалів)

тощо. Оскільки ці елементи передбачають роботу із ними слухача, кожне із завдань

курсу може оцінюватись за довільною шкалою, яку можна звести до 12­бальної.

Викладач може призначити виконувати завдання декілька разів, у такому разі

визначається тип оцінювання: максимальний набраний бал, середній бал кількох

спроб, перша або остання спроба.

У дистанційному уроці можуть використовуватись різноманітні типи тестових

запитань:

­ питання у закритій формі (подається певна кількість фіксованих варіантів

відповідей);

­ альтернативний вибір (питання з двома взаємовиключними варіантами

відповіді);

­ коротка відповідь (відповідь одним словом, яке учень має ввести з

клавіатури);

­ числова відповідь (відповідь числом, яке учень має ввести з клавіатури);

­ відповідність (встановлення відповідності);

­ розгорнута відповідь (відповідь у вигляді фрагменту тексту, який учень має

ввести з клавіатури).

79

Більшість типів завдань (Чат, Форум, Тест, Опитування, Завдання, Анкета,

Вікі) передбачають вибір режиму груп. Це означає, що кожна із груп буде мати свої

власні екземпляри цих завдань, не перетинаючись з іншими. Це особливо помітно для

таких завдань як Форум та Чат, які доцільно організовувати заново для кожної нової

групи, яка приступає до вивчення курсу. Таким чином можна організовувати завдання

для різних навчальних груп, які одночасно проходять даний курс, а також для різних

паралелей, які вивчатимуть цей курс у майбутньому.

Усі види ресурсів та завдань можна поєднувати і використовувати під час

одного уроку (теми, тижня), деякі з них можна взагалі не використовувати, або

обходитись лише одним елементом.

80

Приклад дистанційного уроку в системі Moodle

Зазвичай для дистанційного уроку потрібна деяка теоретична інформація (у

вигляді тексту з зображеннями, таблицями, схемами, графіками, аудіо­ чи відео­

ілюстраціями, або посилання на матеріал підручника), її обговорення, та перевірка

засвоєння цієї інформації. Система Moodle дозволяє формувати такі інформаційні

комплекси за допомогою стандартних дій та можливостей.

Фрагмент уроку з використанням відео та анімації.

81

Зокрема, систему дистанційного навчання Moodle можна використати для

надання навчальних матеріалів та завдань для учнів, які були відсутні на уроці; для

учнів, які навчаються за індивідуальним планом; а також безпосередньо на уроці як

засіб для збору результатів роботи учнів та тестування їхніх знань.

Так, у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», система

дистанційного навчання розробляється для вивчення таких курсів:

«Основи галузевої економіки та підприємництва»

«Основи правових знань»

«Інформаційні технології»

«Агротехнологія»

«Трактори»

«Сільськогосподарські машини»

«Система технічного обслуговування і ремонту самохідних

кормозбиральних машин»

«Комплексна система технічного обслуговування i ремонту

сільськогосподарської техніки»

«Система технічного обслуговування i ремонту машин»

«Правила дорожнього руху»

«Охорона праці»

«Основи технічного креслення»

«Основи безпеки руху»

«Електротехніка»

«Технічне креслення»

«Слюсарна справа»

«Читання креслень»

«Будова і експлуатація самохідних кормозбиральних машин»

Список використаних джерел:

1. Moodle [Електронний ресурс] ­ https://uk.wikipedia.org/wiki/Moodle.

2. Що таке Moodle [Електронний ресурс] ­

https://moodle.org/mod/page/view.php?id=8174.

82

Шеменюк Наталія Володимирівна викладач

ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ, БІОЛОГІЇ,

ЕКОЛОГІЇ

Як навчити сучасних дітей? Хто ж вони, наші діти? Вони – покоління,

народжене у третьому тисячолітті. Вони потребують швидких результатів та оцінок,

ось чому таку популярність набули лайки та репости. Вони швидко сприймають

інформацію, але довго затримати увагу на об’єкті їм важко. Учням легше працювати з

опорними схемами, онлайн­тестами, проводити досліди. Тому у своїй практиці

роботи намагаюсь максимально відійти від уроків­лекцій, які, на мою думку

малоефективні, бо учневі важко сприйняти великий об’єм матеріалу одночасно. У

нагоді стають різноманітні активні форми роботи, зокрема, інтерактивні вправи,

технології особистісно­зорієнтованого уроку, STEM­технології. І це не дивно, адже

саме такий підхід дозволяє зацікавити учнів точними науками та зробити сам процес

навчання більш жвавим та оригінальним.

Використовуючи STEM­технології. та можливості мультимедійної дошки

намагаюсь інтегрувати міжпредметні зв’язки хімії, біології, екології та фізики,

математики. На уроці в центрі уваги ставлю практичне завдання або проблему, а учні

вчаться знаходити шляхи її вирішення не в теорії, а прямо зараз, шляхом спроб та

помилок. А я, як викладач, при цьому виступаю в ролі коректора їх дій. Така

технологія дає можливість учням широко використовувати знання не тільки у

майбутній професійній діяльності, а й у повсякденному житті.

Широке використання STEM технології отримали на моїх інтегрованих уроках

та позакласних предметних заходах. Зокрема, у ході проведення інтелект­шоу для

учнів І курсу «На перехресті 3-х наук» використовуючи групові форми роботи,

разом з викладачем фізики показали можливості використання таких наук як хімія,

фізика та екологія для вирішення таких проблем як утилізація сміття, проблема

забруднення води.

Пропоную вашій увазі інтегрований урок творчого застосування знань і

вдосконалення вмінь для учнів 10-11 класів: «Енергозбереження – крок до

майбутнього». Використання знань таких наук як хімія, фізика та екологія,

математика + інформаційні технології допомагають учням навчитись елементарним

правилам енергозбереження, ще на крок наблизитись до вирішення цієї проблеми.

Матеріали уроку можуть бути використані викладачами хімії, фізики, біології

та екології, економіки для проведення інтегрованих уроків, нестандартних уроків­

83

узагальнень, навчальних проектів, предметних позаурочних заходів. Також, класними

керівниками для проведення виховних годин у 10­11 класах.

Під час проведення уроку використано такі методи:

­ проблемного викладу навчального матеріалу (учні в ході уроку

вирішують проблему поставлену викладачем);

­ евристична бесіда (поставлені запитання, змушують учнів на основі своїх

знань, уявлень, спостережень, життєвого досвіду приходити до нових понять,

висновків);

­ дослідницький метод (організовує творчу пошукову діяльність учнів з

розв’язання проблемних ситуацій);

Під час проведення уроку використано такі технології:

­ STEM технології;

­ особистісно зорієнтованого навчання (навчальна діяльність на уроці

зорієнтована на колективну та індивідуальну діяльність у групах, що дозволяє

формувати комунікативні навички учнів);

Тема уроку : «Енергозбереження – крок до майбутнього» Цілі: навчальні: акцентувати увагу учнів на проблемі економії енергії, охорони

навколишнього середовища; мотивувати учнів до енергозбереження; навчити елементарних правил економного використання та зберігання енергії;

розвиваюча: розвивати інформаційно­цифрову компетентність; екологічну грамотність; стимулювати інтерес до наукових досліджень і практичного застосування знань; розвивати пізнавальний інтерес, творчу активність, допитливість, логічне мислення учнів. формувати екологічне мислення учнів; розширювати світогляд учнів з питань енергозбереження;

виховна: виховувати громадянську та соціальну компетентність; дбайливе ставлення до природних ресурсів та навколишнього середовища; вміння працювати групами, прагнення до збагачення знань, уміння захищати свої думки та критично мислити;

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація до уроку, довідковий

матеріал. Форми і методи: дискусія, інтерактивні вправи,евристична бесіда, робота в

групах, перегляд відеофільму, презентацій. Тип уроку: інтегрований урок творчого застосування знань і вдосконалення

вмінь. Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань, чуттєвого досвіду Учитель: Бачу всі ви у хорошому настрої. Хорошого настрою багато не буває,

тож посміхніться один одному!

84

Хочу розпочати наш урок такими словами Генріха Форда: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, працювати

разом – це успіх». Бажаю вам успіхів на нашому уроці! Зверніть увагу на аркуші із табличками у вас на столах: Я знаю Я орієнтуюсь Потрібно повторити У ході уроку пропоную записувати терміни, поняття у відповідні колонки. Три правила роботи на уроці: 1. Якщо хочеш відповісти – піднімай руку. 2. Будь активним. 3. Поступово, протягом роботи здійснюй оцінювання своєї роботи. Оцінювання роботи учнів на уроці: ­ за відповіді на складні запитання – грецький горіх (як символ мудрості); ­ за відповіді на менш складні запитання або доповнення – горішок

арахісу; Вкінці уроку кожен підрахує свої горішки – отримані бали. Перегляд відео: Промисловість. Енергозбереження вдома – YouTube https://www.youtube.com/watch Отже, ви, напевне, здогадались що на сьогоднішньому уроці ми будемо

говорити про …(учні приблизно можуть назвати тему уроку і основні завдання, які мають виконати).

Повідомлення теми і завдань уроку: 1) Узагальнити знання про енергію та її джерела; 2) Вивчити основні правила енергозбереження у людських оселях; 3) Навчитись складати плани енергозбереження своїх осель; 4) Оцінити негативний вплив виробництва енергії на навколишній світ; Завдання 1. Виберіть правильні відповідь, у листку самооцінювання навпроти

запитання поставте знак «+» або «-« 1. Енергія не здатна перетворюватись з одного виду в інший. 2. За рахунок внутрішньої енергії пального виконується робота у двигунах

автомобілів 3. Тіла, які взаємодіють між собою та виконують роботу мають енергію 3. Є такі види енергії: біологічна, механічна, електрична, теплова, світлова,

атомна. 4. Енергія, що виділяється під час розщеплення атомного ядра, називається

атомною. 5. Джерела енергії – безмежні. 6. Альтернативні джерела енергії – будь­яке джерело енергії, яке є

альтернативою викопному паливу (поновлювальні джерела). Завдання 2. На дошці зображене «сердечко» зі слів. Складіть логічні

ланцюжки. джерела Е ­­­­ вугілля, нафта ­­­­­­­­згоряння ­­­­­ забруднення природи альтернативні джерела Е ­­­­ перетворення Е ­­­­ енергозберігаючі технології ­­­­ економія

85

ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель. Споживання енергії пов’язане з усіма видами господарської

діяльності людини: від приготуванням їжі до роботи промислових підприємств. Сьогодні люди настільки залежні від енергії, що важко уявити якби вони вижили б без неї. Чи безмежні джерела цієї енергії? Ми не замислюємось про них поки не відключать світло або газ. Виявляється, якщо звичайне паливо використовувати сучасними темпами, то світових запасів нафти вистачить на 50 років, вугілля – на 350 років. Це спонукає людство до економних витрат енергії (енергозбереження), пошуку альтернативних її джерел.

Проблемне запитання: Як, не затрачаючи великих матеріальних ресурсів зробити свою оселю енергозберігаючу?

ІІІ. Засвоєння способів дій (виконання творчих вправ) Дискусія: «Як виробництво енергії впливає на стан довкілля?» ­ виділення отруйних газів при спалювання твердого палива; ­ зміна природних ландшафтів (терикони, тощо); ­ знищення цілих екосистем (розливи нафти); ­ радіоактивне забруднення при аваріях на АЕС (ЧАЕС, «Фукусіма» у Японії) ­ глобальні екологічні зміни: кислотні дощі, озонові діри, парниковий ефект; Висновок: використовувати альтернативні джерела енергії, що не забруднюють

навколишнє середовище, економити витрати енергії (енергозбереженя). Кожен з нас повинен робити свій власний внесок у вирішення питань про

енергозбереження. Виконання завдань у стаціонарних групах, кожна з яких готувала ДЗ –

матеріал до заданих тем(можна у формі презентацій, відео). Група №1. Скласти план збереження теплової енергії у вашій оселі. Група №2. Скласти план збереження води у вашій оселі. Група №3. Скласти план збереження електроенергії у кабінеті хімії. Група №4. Скласти план збереження електроенергії у вашому

гуртожитку. Після виконання завдань кожна група має оцінити виконання роботи іншої

групи. Для цього використовуємо (порадившись з учнями) «правило 3-х»: ­ 3 рази похвалити; ­ 2 рази запитати, що хотіли цим сказати; ­ 1 пропозиція; Учитель: Порівняйте ваші результати роботи з інформацією на дошці.

Зробіть висновок чи вдалося вам зберегти енергію вдома, в гуртожитку. Яких помилок ви припускаєтесь?

Додаток 1. Як зберегти тепло? 1. Заклеюйте щілини у віконних рамах в холодну пору року. 2. Утеплюйте балкони, будинки, використовуючи теплоізоляційні матеріали. 3. У житлових кімнатах підтримуйте температуру 20-21 С. 4. Не допускайте, щоб вікна у прохолодну пору протягом тривалого часу

знаходилися відчиненими. Провітрювати приміщення потрібно кілька разів на день, але не більше 10-15 хв. кожного разу.

5. На ніч вікна закривайте гардинами чи жалюзі.

86

6. Не затуляйте радіатори опалення гардинами чи меблями. Тепло від батарей повинно без перешкод потрапляти в кімнату.

7. Встановлюйте за батареями опалювання відбивачі з фольги. 8. Не користуйтеся темними гардинами, вони поглинають багато світла. 9. У холодну пору року зачиняйте за собою щільно двері. Додаток 2. Як зберегти електроенергію? 1. Вимикайте надлишок електроприладів в кімнаті, 2. Холодильники у наших квартирах є найбільшими "споживачами"

електроенергії тому потрібно: а) постійно згадувати, що температура у холодильнику значно нижча за

кімнатну, особливо влітку. Тому треба його берегти від тепла. Розташовувати його подалі від радіаторів опалення, від прямих сонячних променів,

б) навколо холодильника має бути достатньо вільного місця щоб конвенсійні потоки рівномірно його охолоджували.

в) двері мають бути щільно прикриті. Між: дверцятами і корпусом не повинен вільно проходить аркуш паперу. Якщо це так – потрібно замінити гумову прокладку у дверці.

г) намагайтеся тримати не довго двepi відчиненими. д) не ставте гарячих страв у холодильник; д) якщо надовго від’їжджаєте з дому, відключайте холодильник. 3. Вимикай телевізор, коли всі вийшли з кімнати. 4. Вимикай монітор комп’ютера, коли ти робиш перерву у роботі з ним. 5. По можливості замінюйте лампи розжарення . Наприкінці строку

служби старі лампи дають значно менше світла. 6. Для місцевого освітлення робочого місця використовуйте настільні

світильники спрямованого світла з лампами, приблизно в 2 рази меншої потужності, ніж у світильниках загального освітлення.

7. Очищайте електрочайник чи кавоварку від накипу. 8. Готуючи чай чи каву, нагрівайте стільки води, скільки вам потрібно, а

не стільки, скільки поміщається в чайнику чи кавоварці. 9. Здійснюйте постійний контроль за показами лічильника спожитої

електроенергії. Додаток 3. Як зберегти воду? 1. Постійно перевіряйте, чи не течуть крани і труби; якщо течія

з'являється, відразу повідомте батьків. Слідкуйте за справністю змивних бачків у туалетах.

2. Не мийте посуд під струменем води, користуйтесь для цього спеціальним посудом.

3. Приймайте душ замість ванни; для прийняття ванни потрібно 100-150 л теплої води, тоді як на економний душ вистачає 8 л на хвилину.

4. Слідкуйте, щоб вода не текла без потреби, коли ви вмиваєтеся або чистите зуби.

5. Встановіть лічильник води та постійно контролюйте його покази.

87

Учень вашої групи виконував цікавий дослід вдома. (Учень про результати досліду).

Перший день. Коли вмивався і чистив зуби, підставив під кран відро, а потім виміряв скільки використав води.

Другий день. Воду витрачав економно. Коли чистив зуби, набирав воду у стакан, кран закривав. Коли намилювався, також виключав воду, вона тоді не потрібна. Записав результати у таблицю:

Перший

день Другий день

Скільки води зберіг?

вмився 2 л 0,5 л 1,5 л почистив

зуби 1,5 л 0,5 л 1 л

ІY. Підсумки. Учитель. Давайте дамо відповідь на наше проблемне запитання. Чи можливо

не затрачаючи великих матеріальних ресурсів зробити свою оселю енергозберігаючою?

Чи справедлива тема сьогоднішнього уроку «Енергозбереження – крок до майбутнього» ? (Бесіда)

Учні роблять висновки про актуальність енергозбереження в умовах суттєвого підвищення тарифів; досягнення енергетичної незалежності – один із пріорітетів нашої держави; щорічне зменшення вичерпних джерел енергії та їх високу вартість; необхідність захисту навколишнього середовища від забруднення; заощаджувати енергію повинно все людство і кожна людина зокрема.

Оцінювання учнями своєї роботи. Аналіз таблиць самооцінки. Y. Домашнє завдання. 1. Виготовте листівки енергозбереження на уроці інформатики. Роздайте їх

своїм знайомим, розклейте в куточках інформації у гуртожитку, за місцем проживання. Гадаю це буде нашим вагомим внеском у вирішення питання енергозбереження.

2. Проведіть тест «Екологічний слід» для себе і своїх батьків. Зробіть висновки про «екологічний слід» вашої родини.

Маю надію на те, що отримані знання та навички знадобляться для вирішення ваших життєвих проблем, допоможе оселю зробити енергоефективною

Додаток 4 ЕКОЛОГІЧНИЙ СЛІД - КАЛЬКУЛЯТОР РЕСУРСІВ ДЛЯ ВАШИХ

ПОТРЕБ. Якщо ви хочете дізнатися, який екологічний

слід особисто у вас, дайте відповіді на запитання тесту.

Для того щоб обчислити екологічний слід, необхідно вибрати відповідне вашому способу життя твердження і провести додавання/віднімання кількості балів, зазначених справа. Підсумовуючи бали, ви отримаєте величину екологічного сліду.

1. Житло. 1.1. Площа вашого житла дозволяє тримати

88

кішку, а собаці нормальних розмірів було б затісно +7 1.2. Велика, простора квартира +12 1.3. Котедж на дві сім'ї +23 Отримані очки за перше питання розділіть на ту кількість людей, яка живе у

вашій квартирі або в вашому домі.

2. Використання енергії. 2.1. Для опалення вашого будинку використовується нафта, природний газ або

вугілля +45 2.2. Для опалення вашого будинку використовується енергія води, сонця або

вітру +2 2.3. Більшість з нас отримує електроенергію з горючих копалин, тому додайте

собі +75 2.4 Опалення вашого будинку влаштоване так, що ви можете його регулювати

залежно від погоди ­10 2.5. Вдома ви тепло одягнені, а вночі ховаєтеся під двома ковдрами ­5 2.6. Виходячи з кімнати, ви завжди вимикаєте в ній світло ­10 2.7. Ви завжди вимикаєте свої побутові прилади, не залишаючи їх в режимі

очікування ­10

3. Транспорт. 3.1. На роботу виїздити міським транспортом +25 3.2. На роботу ви йдете пішки або їдете на велосипеді +3 3.3. Ви їздите на звичайному легковому автомобілі +45 3.4. Ви використовуєте великий і потужний автомобіль з повним приводом +75 3.5. Минулої відпусти ви літали літаком +85 3.6. У відпустку ви їхали на поїзді, причому шлях зайняв до 12 годин +10 3.7. У відпустку ви їхали на поїзді, причому шлях зайняв більше 12 годин +20

4. Харчування. 4.1. У продуктовому магазині чи на ринку ви купуєте в основному свіжі

продукти (хліб, фрукти, овочі, рибу, м'ясо) місцевого виробництва, з яких самі готуєте обід +2

4.2. Ви віддаєте перевагу вже обробленим продуктам, напівфабрикатам, свіжомороженим готовим стравам, які потребують тільки розігрівання, а також консерви, причому не дивитеся, де вони зроблені +14

4.3. В основному, ви купуєте готові або майже готові до вживання продукти, але намагаєтеся, щоб вони були зроблені ближче до дому +5

4.4. Ви їсте м'ясо 2­3 рази на тиждень +50 4.5. Ви їсте м'ясо три рази в день +85 4.6. Віддаєте перевагу вегетаріанській їжі +30

5. Використання води і паперу. 5.1. Ви приймаєте ванну щоденно +14 5.2. Ви приймаєте ванну один­два рази а тиждень +2 5.3. Замість ванни ви щодня приймаєте душ +4 5.4. Час від часу ви поливаєте присадибну ділянку або миєте свій автомобіль зі

шланга +4

89

5.5. Якщо ви хочете прочитати книгу, то завжди купуєте її +2 5.6. Іноді ви берете книжки в бібліотеці або позичаєте у знайомих ­1 5.7. Прочитавши газету, ви її викидаєте +10 5.8 Після вас куплені газети читає ще хтось +5

6. Побутові відходи. 6.1. Всі ми створюємо масу відходів і сміття, тому додайте собі +100 6.2. За останній місяць ви хоч раз здавали пляшки ­15 6.3. Викидаючи сміття, ви відкладаєте в окремий контейнер макулатуру ­ 6.4. Ви здаєте порожні банки з­під напоїв і консервів ­10 6.5. Ви викидаєте в окремий контейнер пластикові упаковки ­8 6.6. Ви намагаєтеся купувати в основному не фасовані, а вагові товари;

отриману в магазині упаковку використовуєте в господарстві ­15 6.7. З домашніх відходів ви робите компост для удобрення своєї ділянки ­5 Якщо ви живете в місті з населенням в півмільйона і більше, помножте ваш

загальний результат на 2.

Підводимо підсумки: Розділіть отриманий результат на 100 і Ви дізнаєтеся, скільки гектарів земної

поверхні потрібно, щоб задовольнити всі ваші потреби, і скільки буде потрібно планет, якби всі люди жили так само, як ви!

Щоб усім нам вистачило однієї планети, на 1 людину має припадати не більше 1,8 га продуктивної землі.

Для порівняння: середній житель США використовує 12,2 га (5,3 планети!), Середній європеєць – 5,7 га (2,8 планети), а середній житель Мозамбіку – всього 0,7 га (0,4 планети).

Список використаних джерел

1. Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ­освіти у

загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018

навчальний рік (Лист ІМЗО № 21.1/10­1470 від 13.07.17 року).

Електронні ресурси:

2. http://btdc.org.ua/stem­osvita/

3. STEM­освіта: http://iteach.com.ua/news/mass­media/?pid=2621

4. «STEAM­освіта: інноваційна науково­технічна система навчання» ­

http://ippo.kubg.edu.ua/content/11373.

5. STEM в образовании ­ https://www.slideshare.net/schoolnano/stem­50268745

6. Stem в школе ­ https://www.slideshare.net/schoolnano/stem­24079984

7. STEM: проблеми і перспективи. ­ https://www.slideshare.net/ippo­kubg/stem­

65590054

90

Шеремет Оксана Іванівна викладач економічних дисциплін

ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей”

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

В умовах ринкової економіки головним завданням професійної (професійно­

технічної) освіти є якісна підготовка кваліфікованих робітників, що забезпечується

впровадженням інноваційних технологій навчання.

На сучасному етапі розвитку бізнесу значно зріс інтерес до економічної теорії.

Проблема забезпечення підготовки учнів повинна розглядатися у трьох складових: по­

перше, з особливих підходів викладання змісту економічної дисципліни; по­друге, з

особливих підходів до методичного забезпечення уроків; по­третє, з особливих

підходів щодо оцінки знань учнів, їх відношення до навчального процесу.

Основною метою економічної освіти є формування економічного мислення, а

її результатом — економічно обґрунтовану практичну діяльність. В процесі

викладання економіки найважливішим є не тільки розкрити зміст економічних

категорій та явищ, але й знайти ефективні форми викладання програмового матеріалу

та домогтись їх засвоєння.

Традиційні методи навчання, на мою думку, є малоефективними. Адже обсяг

інформації з економічних дисциплін настільки швидко змінюється як за кількістю, так

і за насиченістю, що узагальнити його на уроках і повністю засвоїти таким чином

дуже важко. Великого значення в цих умовах набуває самопідготовка учнів. Цьому

повною мірою відповідають методи активного навчання.

Такі методи навчання зумовлюють усвідомлену зацікавлену розумову

діяльність учнів, активне сприйняття теоретичного матеріалу в навчальному процесі,

розвиток умінь та навичок самостійного вироблення рішень. Також необхідно

враховувати те, що сьогодні випускники є основним потенціалом робочої сили ХХІ ст,

а ХХІ ст — це час інформаційних технологій, глобальної комп'ютеризації. [3]

Одним із шляхів удосконалення навчального процесу є ширше використання

методів активного навчання, які стимулюють учнів до ефективного засвоєння знань,

спонукають до самостійного пошуку вирішення проблем, роблять навчання таким, що

розвиває, формуєь професійні інтереси, розвиває системне мислення.

У своїй педагогічній практиці я звернула увагу на те, що традиційні

(пояснювальні, ілюстровані) методи не забезпечують належного творчого розвитку

здібностей учнів. Тому під час роботи намагаюсь скерувати свої сили на розробку й

використання такого змісту, форм, методів і прийомів, засобів навчання, які сприяють

підвищення інтересу, активності, творчої самостійності учнів у засвоєнні знань,

формуванні вмінь і навичок використання їх на практиці.

Велику роль у формуванні майбутнього фахівця, здатного працювати в

91

ринкових умовах, відіграють практичні заняття. Саме на цих заняттях перевіряється

ступінь засвоєння й розуміння теоретичного матеріалу, відбувається набуття учнями

практичних умінь і навичок.

Нинішні педагогічні новації пов’язані із застосування інтерактивних методів

навчання (інтерактивний ­ здатний до взаємодії, діалогу). Інтерактивне навчання – це

спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну мету –

комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчання відбувається

шляхом взаємодії всіх, хто навчається.

В основі інтерактивного навчання лежать такі принципи [3]:

­ безпосередня участь кожного учасника занять, що зобов’язує викладача

зробити кожному учню активним шукачем шляхів і засобів розв’язання тієї чи іншої

проблеми;

­ взаємне, інформаційне, духовне збагачення: навчальний процес необхідно

організовувати таким чином, щоб його учасники мали змогу обмінятися життєвим

досвідом та отриманою інформацією;

­ особистісно зорієнтоване навчання.

Використання інтерактивних методів містить у собі ряд переваг:

­ інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивченого змісту;

­ викладач має можливість диференційованого підходу до учнів із

спеціальними потребами ­ особистісними та інтелектуальними;

­ змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу

навчання, розвивають комунікативні вміння навички, організаційні здібності;

­ основним джерелом мотивації стає інтерес самого учня;

Проте в процесі використання інтерактивних технологій можуть проявитися і їх

недоліки:

­ засвоєння обсягу інформації потребує значного часу;

­ складно налагодити взаємонавчання як постійний механізм;

­ кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду;

­ результати роботи учнів менш передбачувані;

­ дисципліна учнів на інтерактивному занятті може бути проблемою для

викладача.

Проте,зазначені недоліки не знижують цінності використання даних методів

навчання при викладанні навчального матеріалу. Підвищити ефективність

інтерактивних методів допоможе використання комп’ютерної техніки,

мультимедійних засобів та спеціального програмного забезпечення.

При проведенні уроків, на мою думку, доцільно використовувати ігри. Метою

використання ігор є залучення учнів до роботи у відтворення моделі із справжнього

життя. Ігри можуть проводитися у вигляді змагання, де учнів заохочують

92

перевершити своїх одногрупників. Ігрові моделі стають рольовими іграми, коли учні

поводяться у відповідності з наданою роллю. Зокрема, їм може бути запропоновано

грати роль брокерів у грі, пов’язаній з акціями, або керівника приватного

підприємства.

Використання навчальних ігор забезпечує те, що всі учні у різній мірі

випробовують свої теоретичні знання на практиці, що залучить їх до попереднього

вивчення матеріалу. [2]

Одним з найефективніших методів у викладанні економіки вважається метод кейсів.

Його назва походить від латинського слова „casus “ – заплутаний або незвичний

випадок. Метод кейсів – це інтерактивна технологія, яка базується на реальних або

вигаданих бізнес­ситуаціях, спрямованих на формування у слухачів нових якостей та

умінь. Мета цього методу ­ навчити учнів як індивідуально, так і в групах, аналізувати

інформацію, сортувати її для вирішення бізнес­задач, виявляти ключові проблеми,

пропонувати альтернативні шляхи вирішення та оцінювати їх.

Його суть полягає в тому, що слухачі отримують інформацію про бізнес­

ситуацію, з якою стикнулась будь­яка організація у своїй діяльності або яка була

змодельована як реальна. [1]

Таким чином, використання інноваційних технологій при викладанні економічних

дисциплін дозволяє значно покращити рівень засвоєння матеріалу учнями та,

відповідно, підвищити рівень їх знань, а вивчення та застосування спеціального

програмного забезпечення є запорукою формування працівників нового типу, які

забезпечать гідну конкуренцію на ринку робочої сили та стануть тими, хто створить

новий оновлений імідж навчального закладу.

Список використаних джерел

1. Інноваційні методи викладання економіки у сучасних вищих навчальних

закладах США (Електронний ресурс). Режим доступу:

http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Voynarovska.php.

2. Біскуп В.С. Застосування методу аналіз ситуацій в інтерактивних формах

навчання (Електронний ресурс) Режим доступу:

http://www.sau.kiev.ua/docs/conference_internet08/v.s.biskup.doc .

3. О.В. Аксьонова Методика викладання економіки: Підручник. – К.: КНЕУ,

1998. – 111­119с., 126­130с.

93

Поліщук Наталія Андріївна викладач української мови та літератури

ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту»

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ

ПРЕДМЕТІВ

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. В зв'язку з

цим виникає нагальна потреба їх використання під час вивчення багатьох дисциплін.

Адже щоденно змінюється екологічна ситуація в світі, законодавство, природа,

погода. Інформація, подана в підручнику, перетворюється в застарілу ще під час

видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням

інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з

мережі Internet, ­ один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально­

виховального процесу ДНЗ «Здолбунівське професійне училище залізничного

транспорту». Ми живемо у час переходу до високотехнологічного інформаційного

суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури

всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального

поступу країни.

Інформатизація є необхідною умовою удосконалювання навчального процесу,

тому що з її розвитком відбувається відновлення змісту і форм навчальної діяльності

як педагогічних працівників, так і учнів.

З впровадженням інноваційних технологій і нововведень в організації праці

відбулися значні зміни. Це і комп’ютеризація виробництва, зменшення числа робочих

місць, і встановлення нового сучасного обладнання. У зв'язку з цим змінилися і

вимоги до робітників. Вони мають бути здатними до швидкого освоєння професії на

виробництві та адаптації до технологічних і організаційних нововведень.

Професійна підготовка такого робітника потребує нових підходів до

організації навчання, зміни процесу професійної підготовки, застосування сучасних і

ефективних технологій навчання, головним результатом якого є здатність робітника

до самовдосконалення, швидка адаптація до змін на виробництві.

Якісні зміни у підготовці кваліфікованих робітників зумовлюють необхідність

інноваційного розвитку освітнього процесу професійно – технічного навчального

закладу. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення

мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити

кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого

самоутвердження у різних соціальних сферах. Адже найважливіша риса сучасного

навчання – його спрямованість на те, щоб навчити учнів не лише пристосовуватися, а

й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін.

94

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні

системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних

явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального

розвитку, умов саморозкриття і самореалізації на різних етапах її життєдіяльності.

Тенденція особистісної орієнтованості виявляється перш за все у педагогічній освіті.

Сучасна освіта – це освіта для людини. Її стрижень – виховання відповідальної

особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, особистість, яка вміє критично

мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і

вміння для творчого розв'язання проблеми.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання стала предметом інтенсивних

теоретичних та практичних досліджень нашого навчального закладу.

Під інноваціями в широкому змісті розуміється використання нововведень у

вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно­технічних і

соціально­економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного,

адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження нової ідеї,

створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати

життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий

цикл інновації розглядається як інноваційний процес.

Донедавна терміни «інновація», «інноваційний процес» у вітчизняній

педагогічній літературі майже не вживалися. І хоча трактування цих термінів у різних

авторів має суттєві відмінності, у практиці вони використовуються досить широко,

що свідчить про становлення нового напряму у педагогічній науці і практиці –

педагогічної інноватики.

Наше училище, як і більшість навчальних закладів системи ПТО, працює у

інноваційному режимі. Результатом такої навчальної та освітньої діяльності є

інноваційне навчання ­ процес, який заохочує введення інноваційних змін в існуючу

культуру, соціальне середовище, стимулює активну участь у проблемних ситуаціях,

які виникають як перед окремою людиною, так і перед цілим суспільством.

Усвідомлення його потреби розширює обрії дидактичних пошуків. Таке навчання

пов'язане з творчим пошуком на основі наявного досвіду, тобто з його збагаченням.

Зважаючи на це, основними напрямками діяльності нашого навчального

закладу є:

впровадження гнучких програм професійного навчання;

оволодіння методикою навчального процесу за модульною системою;

вивчення та впровадження передового досвіду з професійної підготовки

робітників всіх напрямків навчального закладу та набуття ними умінь та навичок

роботи на сучасних підприємствах;

вдосконалення організації виробничого навчання учнів з метою освоєння

ними новітніх виробничих технологій;

організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

95

організація роботи з підвищення кваліфікації майстрів виробничого

навчання та викладачів спец предметів.

Процес професійного виховання учнів починається з першого ж дня їхнього

навчання в училищі. Професійна спрямованість викладання фізики, хімії,

математики, української мови і літератури формує нові уявлення учнів про ці

предмети і про майбутню професію в цілому. Але сформована уява — це тільки

заохочувальний стимул до оволодіння нею.

Як відомо, процес оволодіння обраною професією розпочинається з вивчення

загальнотехнічних дисциплін, з поступовим переходом до професійної підготовки.

Професійна ж підготовка конкурентоспроможного робітника значною мірою

залежить від професійної і педагогічної майстерності викладача та майстра

виробничого навчання.

Головними ознаками професійної майстерності педагогічного працівника є:

оволодіння ефективними засобами передачі учням знань і умінь; уміння планувати й

здійснювати педагогічний вплив; уміння встановлювати правильні взаємостосунки з

учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність; уміння переконувати;

глибоке знання свого предмета, широка ерудиція тощо. Отже, набуття високого рівня

педагогічної майстерності — процес тривалий і складний. З огляду на це, неабияке

значення має відмова від традиційних методів навчання.

Кожний викладач має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи

навчання. Як правило, краще засвоєння нового матеріалу відбувається в процесі

активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни.

Підкреслю значення використання спеціальних мнемонічних засобів, тобто засобів

запам'ятовування і зберігання інформації. До них належать: смислове групування

матеріалу, виділення головної думки, складання плану, конспекту, логічних схем,

виділення в них основних зв'язків і відношень.

Інноваційна діяльність педагога професійної освіти, пов'язана з проектуванням

і реалізацією інноваційних технологій. Вона буде ефективною за умови наявності у

нього системи прогностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних,

комунікативних, рефлексивних, аналітичних та інших умінь.

Зважаючи на те, що до інноваційної технології входить система умінь, що

забезпечує проектування і реалізацію навчально­виховного процесу, педагог має

оволодіти вміннями організації кожного етапу професійно­педагогічної діяльності на

основі врахування низки чинників: пріоритетності цілей професійної освіти,

специфіки змісту навчання, вікового і освітнього рівня учнів, фізичного стану, рівня

навчально­методичного та матеріально­технічного забезпечення.

Викладачі нашого училища найбільше використовують такі педагогічні

технології:

1. Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом

теоретичних відомостей під час проведення лекції або семінарського заняття;

96

організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань з теоретичних джерел,

інструкцій, комп'ютерних засобів навчання.

2. Діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано

розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу

виробничих ситуацій, розв'язання ситуативних виробничих завдань, ділові ігри,

моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно

спрямованої дослідницько­пошукової роботи тощо.

3. Розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця,

здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення

проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять " ­ проблемне

навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно­практичні

роботи з елементами дослідництва, діяльності, ігри.

4. Особистісно орієнтовані, метою яких є формування активної, творчої

особистості майбутнього фахівця, здатного самостійно будувати і коригувати свою

навчально­пізнавальну діяльність. До цих технологій входить класна (незначна) і

позакласна самостійна діяльність учнів, робота за індивідуальним планом,

дослідницька робота, метод проектів тощо.

У нашому професійно – технічному навчальному закладі комплексний підхід

до інноваційної освітньої стратегії роботи, що відображає головну спрямованість, —

якість оновлення всієї системи професійної підготовки кадрів.

Свою роботу у цьому напрямку училище розпочало з етапу діагностики

готовності викладачів та майстрів виробничого навчання до формування професійно­

педагогічної інноваційної діяльності. Широко використовується нова парадигма

освіти — педагог та учень перебувають на рівних позиціях (суб'єкт — суб'єкт). Саме

на цій основі змінилася мотивація викладачів до навчально­виховного процесу.

Регулярно відбувається формування професійно­педагогічних умінь, опанування

теоретичних знань щодо інноваційної діяльності училища.

Формування професійно­педагогічної інноваційної діяльності викладачів

училища як основа розвитку творчого потенціалу суб'єктів навчально­виховного

процесу сприяє подальшому удосконаленню професійно­педагогічних вмінь,

позитивній мотивації учня як суб'єкта навчання.

Діяльність педколективу ДНЗ «Здолбунівське ВПУ ЗТ» спрямована на

результат саморефлексії спільної діяльності викладача і учнів, підвищення рівня

навченості учнів і самоорганізації педагогів.

Сформувалась нова модель інноваційної діяльності викладача, яка має такі

складові:

мотиваційна сфера діяльності;

організація та здійснення інноваційних педтехнологій у навчально­

виховному процесі;

педагогічний самоаналіз та самооцінка педагога;

97

створення психологічного комфорту під час використання інноваційних

технологій;

використання нових інноваційних технологій;

диференціація методичної роботи з педагогічними кадрами;

громадська активність;

ведення документації.

У зв'язку із завданням інноваційних технологій навчання, системного,

оптимального конструювання форм і типів уроків постає проблема розробки чітких

характеристик освітнього, виховного і розвиваючого потенціалу кожного типу уроку і

методичних умов, дотримання яких обов'язкове для його ефективного використання.

Особливе місце при реалізації педагогічного підходу приділяється діагностиці

процесу навчання. З цієї діагностики починається планування процесу викладання,

перевірки й обліку знань. Діагностика проводиться в ході навчання, і обов'язково

досліджуються результати навчальної діяльності. При цьому діагностика передбачає

відстеження досягнень учнів як щодо оволодіння знаннями, так і на рівні розвитку

їхніх здібностей на основі чітких параметрів результативності навчання.

Різноманітність інноваційних технологій робить процес навчання дійсно

творчим, збуджує зацікавленість учнів, поліпшує розуміння і засвоєння матеріалу.

Проаналізувавши різні методичні форми роботи, можна зробити висновки про

їх засвоєння:

Лекція — 5 % засвоєння;

індивідуальне або групове читання — 10 % засвоєння;

аудіовізуальний метод—20 % засвоєння;

демонстрування — 30 % засвоєння;

групові дискусії — 50 % засвоєння;

активне навчання (рольові ігри, розігрування ситуацій) — 70 %

засвоєння;

навчання інших — 90 % засвоєння.

Отже, для того, щоб освітній процес був максимально ефективним і приносив

високі результати, у своїй педагогічній діяльності необхідно поєднувати різні методи

і форми роботи.

Значна кількість основних методичних інновацій пов'язана сьогодні із

застосуванням інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання – це, перш за

все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і учня. Суть

його полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що

практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і

рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

Систематична робота учнів за такою методичною системою опрацювання

теоретичного і практичного навчального матеріалу, забезпечує постійний зворотній

98

зв'язок та застосування навчального матеріалу. Це сприяє формуванню навичок

групової навчальної діяльності учнів.

Протягом останніх років викладачі училища широко впроваджують в практику

нові освітні технології, зокрема: при викладанні української мови та літератури

продуктивно застосовується методика інтерактивних технологій. Так, наприклад, під

час вивчення теми «Фразеологізми» за допомогою мультимедійного проектора на

дошці проектується завдання. Учням необхідно розподілити фразеологізми за

походженням (біблійні, античні, професійні чи з народного життя). Один за одним

з’являються фразеологізми, учні обирають варіанти розподілу. Після завершення

завдання на дошці з’являється результат роботи. Правильні відповіді горять зеленим

кольором, а неправильні – червоним. Зручним у виконанні такої вправи є те, що учні

відразу можуть побачити результат і мають можливість виправити неправильні

відповіді, аналізуючи свої помилки.

Під час інтерактивного навчання діти стають більш комунікабельними,

демократичними у спілкуванні, вчаться критично мислити, приймають продумані

рішення. Практика засвідчила, що таке навчання через кооперацію учнів підвищує

можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу оптимально реалізувати

прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню вищих результатів

щодо засвоєння знань і формування умінь.

Формується також:

спільна мета;

поділ праці, функцій і обов’язків;

співпраця і товариська допомога;

суспільно корисна діяльність усіх і кожного члена зокрема;

обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи,

виконаної кожним її членом, чи частиною групи зокрема.

Завдяки об’єднанню зусиль, взаємодопомозі, співробітництву, а також

виявленню індивідуальних можливостей кожного члена групи ця форма роботи є

досить перспективною та ефективною.

Свідченням того, що групова форма навчання як засіб впровадження

інноваційних технологій набуває пріоритетного значення, є факт все частішого

застосування викладачами цієї форми навчання на уроках як гуманітарного так і

природничого циклу.

Важливим аспектом інтелектуального розвитку учня є розвиток його образного

мислення, яке є важливим компонентом будь­якої творчої діяльності.

Рівень розвитку образного мислення учнів має особливий вплив на

ефективність засвоєння матеріалу під час його вивчення, що постійно вимагає

створення образів і оперування ними. Проблема розвитку образного мислення учнів

потребує пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм, методів

99

і засобів навчання, оскільки від якості навчання залежить не тільки результат

навчання та виховання, а й загальний рівень розвитку мислення учнів.

Так, наприклад, під час вивчення на уроці української літератури твору М.

Коцюбинського «Тіні забутих предків» учням пропонується уявити мальовничу

природу Карпат, полонини і гори, колоритний одяг гуцулів, трембіту та горіння

ватри. Діти з великим задоволенням діляться своїми уявленнями, дехто розповідає, як

сам був там на відпочинку. Після того, як всі відповіді прослухані, викладач проектує

на дошці за допомогою мультимедійного проектора мальовничі ілюстрації до повісті.

Саме використання комп'ютерних технологій допомагає розвивати образне

мислення в процесі навчання, є ефективним інструментом для розвитку нових форм і

методів навчання, що підвищують якість освітніх послуг.

Комп'ютерна техніка надає широкі можливості для візуального подання

навчальної інформації. Комп'ютер забезпечує подання наочно­образної, графічної

інформації, поєднаної зі знаково­символьною, що дозволяє використовувати в

навчальному процесі нові ефективні види наочності.

Візуалізація понять робить комп'ютер ефективним і потужним засобом під час

вивчення багатьох тем освітніх предметів, викликає в учнів бажання висувати

оригінальні гіпотези та шукати нестандартні шляхи розв'язування задач, сприяє

розвитку творчих і евристичних складових мислення, що врешті­решт призводить до

кращого засвоєння нових понять.

У рамках програмних засобів учень має змогу досліджувати різноманітні

об'єкти, змінювати їх параметри, спостерігати й аналізувати результати своїх дій,

робити висновки на основі своїх спостережень. При цьому в нього з'являються

можливості для дослідницької, творчої діяльності, що сприяє формуванню

пізнавального інтересу, активності, розвитку всіх форм мислення.

Такий підхід до навчання дає наочні уявлення про поняття, які вивчаються, що

сприяє розвиткові образного мислення, залишаючи учневі час на дослідницьку

діяльність. Завдяки використанню викладачам училища інноваційних технологій на

уроках математики, значно розширилось коло навчальних задач, яке включило в

навчальний процес задачі нового типу. Це здійснюється перш за все тому, що потужні

обчислювальні можливості комп'ютерів надають змогу використовувати в

навчальному процесі задачі з великим обсягом обчислювальної роботи, а графічні

можливості ПК дають змогу значно збільшити кількість задач, орієнтованих на

розв'язування графічними методами.

Викладачі училища зазначають, що накопичення учнями візуальних понять за

допомогою спеціальних програмних засобів сприяє розвитку їх умінь виділяти

головне в навчальному матеріалі, акцентує увагу учнів на змістовій стороні понять та

явищ. Процес засвоєння нових знань з застосуванням ПК проходить ефективніше, а

одержані знання — набагато міцніші.

100

Отже, зміни, що відбуваються нині в Україні потребують нових підходів до

викладання освітніх дисциплін. В умовах ущільнення учбового матеріалу саме

використання інноваційних технологій є найефективнішим способом навчання, яке

створює умови для диференційованого та індивідуального підходу до кожного учня,

дає учню цілісне бачення світу та знаходження його власного місця в ньому. Врешті

учень напрацьовує не лише інструментальний розум, але й комунікативний.

Інноваційні технології навчання – шлях до підвищення якості професійної

освіти, зацікавленості учнів у навчанні. Вони дають змогу диференціювати та

індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного

сприйняття, засвоювання та передачі інформації. Сприяють формуванню

комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. За інноваційними

технологіями навчання майбутнє професійно ­ технічної освіти.

Список використаних джерел:

1. Желюк, Н. Інформаційні технології на уроках української мови / Н.Желюк // Інформатика. – 2008. ­ №8. – С.20­24. 2. Жуковська, Н.М. Мультимедійні технології на допомогу вчителю літератури / Н.М. Жуковська // Комп’ютер у школі та сім`ї.­ 2004.­ №2.­ С.51­53. 3. Очеретяна, Л.В. Розбір мовних одиниць на уроці. Опорні схеми / Л.В. Очеретяна // Вивчаємо українську мову і літературу.­2008.­ №8.­С.28. 4. Радченко, І. Майстер­клас: мультимедійні жанри/ Ірина Радченко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.­2008.­№10.­С.8­17. 5. Салівон, Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно­комунікативних технологій: (Рекомендації) [ Електронний ресурс ]/ Т.Л.Салівон ­ Режим доступу до роботи: http://kristti.com.ua/modules.php 6. Семенів, Н.Л. Електронний підручник з рідної (української) мови як засіб реалізації особистісно зорієнтованого навчання/Н.Л.Семенів // Українська мова і література в школі. ­ 2005. ­ №5. ­ С.2­6. 7. Скуратівський, Л. В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання української мови в основній школі / Л.В. Скуратівський // Українська мова і література в школі. ­ 2005. ­ №4. ­ С.7­10. 8. Соловйова, Н. Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови та літератури /Н.Соловйова// Українська література в загальноосвітній школі.­2007.­№10 – С.12­14. 9. Сороко, Н.В. Стан і перспективи використання комп’ютерних технологій на уроках української мови / Н.В.Сороко // Комп’ютер у школі та сім`ї.­2006.­№8.­С.34­36. 10. Федоренко, Г.М. Комп’ютерні технології на уроках літератури/ Г.М.Федоренко// Вивчаємо українську мову і літературу.­2008.­№8.­С.6­9. 11. Шелехова, Г. Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови / Г. Шелехова//Українська мова і література в школі. ­ 2006­ №8. ­ С.4­8.

101

Бондар Наталія Володимирівна викладач української мови та літератури

Квасилівський професійний ліцей

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи.

Конфуцій

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться

народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови і літератури, бо наука

рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й

красу, її минуле й майбутнє.

Сучасний урок української мови та літератури – це явище багато аспектне, яке

характеризується використанням різних методів і прийомів, що зумовлюють

систематичне і різнобічне збагачення особистості, що мають на меті забезпечити

кожному учневі найкомфортніші, найсприятливіші умови для навчання і розвитку.

Розвивати творчі здібності можна по­різному. Одним з найефективніших

засобів досягнення мети, на мою думку, є інноваційні технології навчання.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, сприяє

розвитку творчої особистості. Кевін Келлі сказав: «Якщо знання – це новий капітал,

то інновації – нова валюта».

Якісна мовна підготовка учнів не можлива без використання сучасних

інноваційних підходів. Сучасні інноваційні підходи в освіті – це професійно­

орієнтоване навчання, проектна робота в навчанні, застосування інформаційних та

телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами з

гуманітарних наук (система мультимедіа), дистанційні технології в навчанні,

створення презентацій в програмі PowerPoint, використання інтернет­ресурсів,

навчання в комп’ютерному середовищі (форуми, блоги, електронна пошта), новітні

тестові технології (створення банку діагностичних матеріалів з курсу навчального

предмета для проведення комп’ютерного тестування з метою контролю учнів).

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності

кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій

навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний

рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і

співпраці між вчителем і учнем.

Педагогічні інновації – це зміни, спрямовані на покращення розвитку, навчання

і виховання учнів. Сьогодні мало називатися просто гарним учителем, а бути

вчителем­технологом, учителем­майстром, учителем­новатором. Учитель стає:

розробником навчальних програм; фасилітатором; менеджером; презентатором;

наставником; дослідником; консультантом; тренером; агентом змін.[4,c.3].

102

На рівні вчителів упровадження інноваційних технологій у процесі роботи

спряє підвищенню професійної підготовки та науково­методичної компетентності

вчителів. На рівні учнів інноваційні підходи у навчанні підвищують рівень

освіченості учнів, сприяють їх творчій активності. На рівні навчального закладу

впровадження педагогічних інновацій сприяє розвитку системи продуктивного

навчання, підвищенню якості освітніх послуг, співтворчості учителів, учнів та їх

батьків. [5,c.3­6].

На мою думку, саме інноваційні технології відповідають потребам і вимогам

сьогодення. Суть інноваційних методів навчання полягає в тому, що навчальний

процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів та вчителя. Це

навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню загальнолюдських

цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії та успіху, зумовлює

систематичне й різнобічне збагачення особистості.

Мета впровадження інновацій педагогами ­ це прагнення зробити урок цікавим

для дітей, залучити учнів до творчої діяльності, розвинути пізнавальні інтереси

учнів.

Як же домогтися того, щоб процес здобуття знань був не лише

високоефективним у плані застосування новітніх технологій, а й цікавим,

захоплюючим і бажаним для учня?

Намагаючись знайти відповідь на це питання, я прийшла до висновку, що для

того, щоб збудити творчу думку, навчити образно думати, необхідно використовувати

сучасні освітні технології, інтерактивні методи, нову структуру й нові типи уроків.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації

навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок –

це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:

• підготовка не мовознавців­теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Нетрадиційний урок – це творчість учнів і мистецтво педагога, який виробив

свій власний «почерк», засвоїв нетрадиційні форми та методи роботи з дітьми. На

відміну від звичайного уроку, мета якого – набуття знань, умінь та навичок,

нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей,

інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. [1, с. 5­6].

Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що

вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з

педагогом, формуються позитивні мотиви навчально­пізнавальної діяльності. Від

учителя залежить, яким буде його урок, засоби і форми навчання. Вважаю, що

сучасному педагогові необхідно створювати свою міні­методику. А у творчого

103

вчителя і учні прагнутимуть до творчості. «Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не

запалити його в інших», ­ казав В.О.Сухомлинський. Отже, учитель – шукач і творець

педагогічних інновацій з метою розвитку творчих здібностей учнів, яких навчає.

[4,c.3­6].

Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, дослідницька діяльність,

захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів.

До нестандартних уроків, які значно відрізняються від класичних і дають

можливість використовувати сучасні інноваційні підходи можна віднести:

презентацію, телеміст, випробування, КВК, круглий стіл, вікторину, аукціон, турнір,

урок­подорож, інтерв’ю, складання завдань та віршів, звіт, дискусію, дослідження,

змагання тощо [2,c.84].

На мою думку, такі види уроків як: уроки­відкриття, уроки­ділові ігри, уроки­

вибори, уроки­проекти, уроки­роздуми, уроки­конференції, уроки пошуку істини,

уроки­аукціони, уроки­“суди”, уроки­квести, бінарні чи комп’ютерні уроки ­

допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного,

індивідуального, особливого погляду на життя. На таких уроках створюється ситуація

довіри та успіху, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої

можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої

здібності. І як результат: учень­випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та

навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою

позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути

комунікабельною, толерантною особистістю.

Тому, готуючись до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні

методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок­схем, таблиць,

малюнків, пірамід тощо. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в

групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні

поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом

неодноразового повторення, добираємо приклади.

У своїй роботі віддаю перевагу інтерактивному навчанню, яке сприяє

формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загальнонавчальних, виробленню

життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку

комунікативних якостей. Значну увагу приділяю таким методам та прийомам:

«незакінчене речення», «мікрофон», «мозковий штурм», а також імітаційні ігри,

дискусії, дебати.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення

атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху,

спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,

виявити здібність до творчості.

104

Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань,

сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній

діяльності, застосовую метод проектів. Проект може мати дослідницький,

пошуковий, творчий (креативний), аналітичний та ігровий характер. Основу

проектного методу складає орієнтація на інтереси і побажання учасників.

Такі види діяльності дають позитивні результати, створюють сприятливі умови

для творчої діяльності кожної дитини та реалізації мовної компетентності, працюють

на забезпечення якості освіти.

Робота з використанням інноваційних підходів дозволяє здійснювати

диференціацію за здібностями, інтересами учнів, за ступенем складності завдань.

Нестандартні підходи у викладанні української мови і літератури здійснюються через

проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна),

організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення,

закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу. [3,c.8].

На різних етапах уроків мови та літератури використовую такі методи та

прийоми, які б сприяли навчальній активності учнів і досягненню поставленої мети.

Організаційний момент. Велику увагу приділяю саме цьому етапу, тому що

саме він покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити

нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. На цьому

етапі використовую міні­тренінги, вправи: «Шкала настрою», «Я бажаю», «Спіймай

мій настрій».

Мотивація навчальної діяльності. Використовую мотиватори або мотиваційні

постери, що допомагають налаштуватися на урок. Цей прийом є інтригуючим

елементом, що не залишає жодного учня байдужим. Також можна використати різні

предмети, малюнки, які будуть образами­символами чи оберегами уроку. Учням

дається завдання записати легенди, перекази про той чи інший символ, з’ясувати

значення його для українського народу тощо.

Актуалізація опорних знань учнів. Літературні диктанти дають змогу швидко

перевірити, чи уважно учні читали текст, цитатні диктанти – чи знають вони героїв

твору. Робота в групах дає змогу одночасно визначити позитивні та негативні риси

характеру героїв.

Аукціон. Наприклад, при вивченні біографії Івана Франка, пропоную наступні

«лоти» : • Дитячі роки; • “ Університети Франка” ; • Початок творчої діяльності ; •

Революційна діяльність; • Найкращі твори письменника; • Останні роки життя.

Найвищий бал отримують учні , які підготували найповніші та найцікавіші

повідомлення.

Сприймання та засвоєння навчального матеріалу. Для пояснення теми

використовую малюнки­схеми, презентації. Учні на уроках мови стають

мовознавцями, проводять наукові конференції, викладаючи матеріал у вигляді

презентацій, досліджень. На уроках української літератури дослідження біографії

105

письменників, поетів учні подають у формі візитівок, карт життєвих шляхів митців,

презентацій. Головне завдання таких робіт розкрити літератора як особистість. Для

створення емоційної ситуації на уроці важливими є вдало дібрані приклади з

літератури, художніх фільмів, особистих переживань вчителя. Яскравість розповіді,

емоційна оцінка вчителя збуджують зацікавленість учнів, як до окремих питань теми,

так і до матеріалу. Пропоную учням прослухати як українські актори читають вірші

українських майстрів пера, а також покладені на музику вірші, переглянути уривок

фільму чи вистави твору, що вивчається.

Закріплення. На цьому етапі використовую такі методи і прийоми: складання

міні­творів, сенканів, «Мозковий штурм», “Коло ідей” ,метою якого є вирішення

гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до

обговорення поставленого питання. Наприклад, під час вивчення твору «Кайдашева

сім’я» І. Нечуя­Левицького пропоную запитання: Хто винен у сварках? Що можна

порадити родині? Що потрібно робити, щоб не стати сучасними Кайдашами?

«Дебати». Це один з найбільш складних способів обговорення дискусійних

проблем. Наприклад, при вивченні твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П.

Мирного створюю дебати для вирішення питання: Чіпка – герой­бунтівник чи

«пропаща сила»?

Рефлексія. «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Перевтілення» тощо. Прийом

«Написання есе». Смисл цього прийому можна висловити наступними словами: «Я

пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільне письмо на задану тему, в

якому оцінюється самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність,

оригінальність рішення проблеми, аргументація. Зазвичай, есе пишеться прямо в

класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин. На уроках цей прийом

зручно використовувати як підсумкову рефлексію, коли була розглянута важлива

навчальна тема або розв`язана серйозна проблема, як варіант, коли на усну рефлексію

не вистачає робочого часу.

Домашнє завдання. Замість відповідей на питання підручника пропоную учням

самостійно сформулювати запитання (а потім задати їх однокласникам та оцінити

їхню відповідь).

«Лист літературному персонажеві»: учні повинні написати листа літературному

персонажеві, в якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою,

висловити своє ставлення до його вчинків.

Урок літератури – це урок творчості. Якщо в школі ми не навчимо дитину

створювати щось нове, оригінальне, цікаве, не боятися бути інакшою, мати не такі

міркування, як у всіх, ­ вона, ймовірно, все життя так і буде когось наслідувати. І не

зрозуміє, що в житті треба лишати власний слід, а не йти слідами інших. [6,c. 13].

Тому пропоную учням писати фанфіки. Я думаю, що це потужна мотивація

для вивчення літератури. Написання фанфіка може стати першою спробою пера,

засобом розвитку учнівської креативності та нестандартного мислення. Наприклад

106

написати свій варіант фіналу новели О.Гончара «За мить щастя»; стати співавтором

новели В.Винничненка «Момент»; написати чи продовжилось би кохання Івана і

Марічки, якби вони залишились живі, за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих

предків»; написати про Степана Радченка у місті ХХІ ст. за романом

В.Підмогильного «Місто».

З особистих спостережень, зробила висновок, що активність дітей, їх бажання

працювати та зацікавленість в завданнях, викликані новизною такого типу навчання.

Використання комп’ютера і інших сучасних інноваційних підходів дозволить

оптимізувати управління навчанням, підвищити ефективність і об’єктивність

учбового процесу при значному заощадженні часу викладача, мотивувати учнів на

здобуття знань.

Інноваційні підходи у викладанні предметів пробуджують інтерес учнів,

змушують нестандартно мислити, адекватно сприймати оновлений світ і себе в

ньому, сприяють виробленню в учнів наукових і естетичних суджень, допомагають

влаштовувати власне життя за гуманістичними законами тощо. [4,c.3­6].

Великий філософ­мислитель Г.Сковорода сказав: «Не вчи камінь котитися,

просто прийми перешкоду, і він покотиться». Саме в цих словах криється основа

великого мистецтва формування, навчання і розвитку кожної особистості, тим більше

– обдарованої. [4,c.3­6].

Ми не можемо стояти на місці, адже ми – ініціатори своєї справи, ми – творці

дитячих душ.

Список використаних джерел:

1. Н.С. Перфілова. Нетрадиційні уроки української мови і літератури. – Х.:

Вид. група «Основа», 2017. – С.5­6.

2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ Автор­укладач Н.П.

Паволокова. ­Х.:Вид. група «Основа»,2009.­176с.­ (Серія «Золота педагогічна

скарбниця»).

3. Фасоля А. Мета, зміст, технологія уроку / А. Фасоля // Дивослово. – 2004. –

№ 8. – С.8

4. Фатюкова Л.А., Телехова О.П./ Інноваційні підходи у викладанні навчальних

дисциплін та їхня роль у педагогічній підтримці обдарованих учнів. // Вивчаємо

українську мову та літерітуру. – 2018. ­№10­11. – С.3­6.

5. Остапчук О. Методологія інноваційних процесів – крок до розуміння

сутності/ О.Остапчук // Рідна школа. – 2004. – Листопад. – С.3­6

6. Гарна С. Урок літератури – це урок творчості. // Освіта України. – 2018. –

Жовтень. – С.13.

107

Харкевич Богдана Юріївна, викладач англійської мови

Клеванського професійного ліцею

МЕТОД КАЛЛАНА ЯК МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ

ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Навчання іноземній мові учнів професійно­технічних закладів на сьогодні має

свої особливості. Найперша з них – відсутність мотивації до вивчення іншої мови на

фоні загальної низької мотивації до навчання. У професійно­технічний заклад

приходять учні з низьким або достатнім рівнем знань. З такими учнями важко

побудувати урок, який реалізував би всі освітні цілі на рівні державних вимог щодо

вивчення іноземної мови у 10­11 класах. Доводиться шукати методи й методики, які б

підвищили інтерес до опанування іноземними мовами, зробили б цей процес легким,

результативним та покращили б навчальні досягнення учнів на уроках.

На підставі вищесказаного та метою з’ясування відношення учнів Клеванського

професійного ліцею до уроків англійської мови було проведене невелике дослідження

– анонімне анкетування. Учасниками анкетування стали 50 учнів третього та другого

курів. Результати дослідження використовуються у цій статті.

Так, лише 39% учнів розуміють, що вивчати англійську мову потрібно і

отримують задоволення від цього; стільки ж – 39% ­ відвідують уроки тому, що так

вимагає навчальна програма, і краще її дотримуватись, аби не було проблем; 20%

учнів відвідують уроки, бо вони – «прикольні». Лише 15% учнів постійно виконують

домашнє завдання, 7% опитаних вчать слова вдома, 24% не відвідували б уроки

англійської мови, якби їх відвідування було «вільним».

Перед викладачем професійно­технічного закладу очевидне завдання:

підвищити мотивацію учнів до вивчення іноземної мови. Учні самі підказують як це

зробити: 48% анкетованих хочуть якомога частіше дивитись усіллякі відео, а 39%

вказують, що їм значно цікавішим є урок­гра. Але і відео, і гра лише зроблять урок

«прикольним», але аж ніяк не є тими інструментами, які здатні забезпечити

повноцінне формування компетентностей. Потрібен хороший «фон» для їх

«точкового» застосування.

Таким «фоном» або базовим методом вивчення певної теми пропоную

розглянути метод Каллана. На даний момент він не апробований традиційною

українською школою [1, С.14], але серед новітніх методик, що застосовують

нестандартні підходи до вивчення англійської мови цей метод сьогодні є досить

популярним. На його основі базується чимало програм сучасних курсів вивчення

іноземної мови. Цей метод унікальний тим, що, за твердженням вчених

Кембріджського університету, всього за один рік дозволяє вивчити мову до рівня

Кембриджського іспиту FCE (First Certificate in English) [2].

108

Метод Робіна Каллана був розроблений ще в 60­х роках минулого століття у

Великобританії і вперше був використаний в Callan School of London (Лондонська

школа Каллана – сьогодні найбільша школа вивчення англійської мови у Європі,

розрахована на 2000 учасників навчального процесу). Після того, як метод був

успішно апробований, і його використання дало незрівнянні результати, його почали

використовувати в інших школах Британії та по всьому світові .

Ключові моменти методу Каллана:

1. Вивчення мови відбувається, як у дитинстві, – спочатку запам’ятовуються

нові слова, потім будуються речення, згодом практикується читання і – нарешті –

написання.

2. Впродовж занять розмова ведеться виключно англійською мовою, тож учні

не перекладають речення в голові з рідної мови, а формулюють їх відразу

англійською.

3. Процес навчання передбачає певну систему подання нового та повторення

вже пройденого матеріалу, що забезпечує надзвичайно ефективне засвоєння та

розвиває рефлексивну реакцію.

Метод Каллана є прямим методом (direct method) вивчення іноземної мови,

тобто викладання ведеться повністю англійською [3]. Під час заняття семантизація

лексичних одиниць та структур здійснюється без використання перекладу. Учні

чують запитання, вказівки від вчителя виключно aанглійською та відповідають теж

лише англійською. Вони вчаться сприймати на слух мову на тій швидкості, на якій

розмовляють носії мови, та швидко реагувати, не задумуючись довго над тим, як

правильно сформулювати відповідь, уникаючи при цьому проміжної відповіді – тобто

відповіді, сформульованої рідною мовою, а потім перекладеної. Цей метод

покликаний розвивати так зване «мислення англійською». Заняття повинне

проходити дуже інтенсивно, вчитель повинен підтримувати високий темп мови,

наближений до носіїв мови [2].

Абсолютно справедливо метод Каллана можна віднести до комунікативних

методів. У процесі навчання за комунікативним методом студенти набувають

здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Вони навчаються

комунікації у процесі самої комунікації. Найважливішою характеристикою

комунікативного підходу є використання автентичних матеріалів, тобто таких, які

реально використовуються носіями мови. Це можуть бути діалоги, дискусії, дебати,

тренінги, різноманітні ігри та проекти англійською мовою. Серед переваг методу

варто відзначити вдосконалення навичок усного мовлення студентів, також долається

страх перед помилками.

Звичайно, цей метод не претендує бути абсолютно базовим при побудові

кожного уроку англійської мови у професійно­технічному закладі через особливості

учасників навчального процесу та свою власну специфічність, але деякі моменти

методу можна цілком корисно використовувати. З 2015 року упродовж трьох років

поспіль я будувала вивчення деяких навчальних тем з учнями першого, другого та

третього курсів, використовуючи ключові моменти метода Каллана:

­ введення усіх нових лексичних одиниць на першому уроці вивчення теми;

109

­ автоматизація дій з використанням введених лексичних одиниць в будь­

якій формі;

­ формування здатності діалогічного та монологічного мовлення з

використанням введених лексичних одиниць.

Використання лише англійської мови при цьому створювало певні труднощі в

комунікації з учнями, особливо при вивченні граматичного матеріалу (до слова,

методика Каллана не заглиблюється в граматику [2]), тому цей метод інколи

використовувався вибірково при плануванні елементів уроку. Метод не передбачає

прямого запам’ятовування значення слова, а усвідомлення його змісту та

особливостей вживання через виконання ряду спеціально підібраних продуктивних та

репродуктивних вправ. І це виявилось досить дієвим: 52% учнів зізнались,

запам’ятовують слова з уроку і зовсім не вчать навмисне, а 41% лише підучує вдома,

якщо вчитель призначив обов’язкову здачу слів. 60% учнів вказали, що їм легше

опановувати лексику, якщо записати всі слова теми одразу у словник, а потім їх

постійно використовувати. Цікаво, що тут проявилась гендерна особливість: 75%

опитаних дівчат є прихильниками даного способу, серед хлопців їх лише 40% (60%

краще б отримували нові слова «порціями»).

Не завжди легко організувати вивчення теми, обмеживши себе певним набором

лексичних одиниць. Але якщо захотіти піти назустріч тим учням, які мають слабку

шкільну базу, але хочуть вчити іноземну мову, то така праця виявляється дуже

результативною. Вивчення теми, побудоване на методі Каллана, є чітке, організоване,

конкретне.

Небайдужий викладач, застосовуючи власні вміння та навички спілкування з

дітьми, сам того не усвідомлюючи, може використовувати оригінальні прийоми

викладання іноземних мов. Вважаю, що елементи методу Каллана можна успішно

застосовувати при побудові уроків англійської мови, а з правильним підходом його

можна використати як базовий, оскільки він дозволяє втілити в практику всі

дидактичні цілі стандартного уроку іноземної мови.

Cписок використаних джерел 1. Споришева А.К. Новітні методи викладання англійської мови в школі / А.К.

Споришева // Англійська мова та література. ­ №26. – 2015. – С. 13­15

2. .Абрамович О. CALLAN метод – для тих, хто хоче говорити [Електронний

ресурс] / О. Абрамович // Easy English: допомога у вивченні іноземної мови. – Режим

доступу: https://engschools.wordpress.com, вільний (дата звернення: 30.10.2018). –

Заголовок з екрана. – Мова укр.

3. http://directenglishschool.com.ua/ua/pryamoj­metod,

не конфіденційний (дата звернення: 02.11.2018).

4. www.callan.co.ua, вільний (дата звернення 30.10.2018)

110

Сікора Михайло Олександрович викладач фізики

ДНЗ «Дубенське вище художнє професійно-технічне училище»

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ

На сучасному етапі училище має виховувати творчу особистість, упевнену у

своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення

цього завдання викладач повинен бути не тільки носієм інформації, але й педагогом,

психологом, здатним здійснювати адекватну психологічну підтримку і корекцію

особистості, яка формується в такий непростий період розвитку суспільства.

Сьогодні перед педагогічною наукою стоїть проблема, як збільшити

зацікавленість учнів у вивченні фізики. Одна з причин втрати зацікавленості – це

проведення уроків традиційними методами навчання. Тому протягом всієї

педагогічної діяльності постійно працюю над удосконаленням уроку. Що потрібно

зробити, щоб кожен урок став цікавим? Від чого відштовхуюсь у системі роботи з

вдосконалення уроку? [1, с. 27]

В своїй роботі надаю перевагу активним методам навчання, здійснюю діалог із

учнями, пропоную різні форми самостійної і творчої роботи. Значну увагу приділяю

визначенню форм взаємодії викладача й учнів, добору таких методів роботи, які

сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися. Я –

за проблемно­пошуковий метод викладання нового матеріалу, тому при викладанні

нового матеріалу створюю на уроці ситуації успіху, використовую різнорівневі

вправи і тестові завдання.

Тема над якою працюю декілька років: «Використання ІКТ на уроках фізики».

Інформаційно­комп’ютерні технології – це поєднання інформаційних

технологій з комунікаційними для вирішення різноманітних задач сучасного

освітньо­інформаційного процесу.

Використання ІКТ розширює інтерпретаційне поле вивчення предмету:

– отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне

кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі

отриманої інформації, культурні зразки;

– поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних;

– новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язаний з

використанням зорової та адитивної наочності.

Основні напрями реалізації інформаційно­комунікаційних технологій:

– залучення учнів до самостійного пошуку інформації, синтез матеріалу з

виходом на самостійні узагальнення й висновки;

111

– розвиток критичного мислення;

– розвиток творчих здібностей;

– розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному

просторі;

– формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних

потреб;

– інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ;

– удосконалення науково­методичного забезпечення навчально­виховного

процесу;

– оптимізація освіти на основі використання інформаційно­комунікаційних

технологій. [2, с. 54]

При проведенні уроків фізики та астрономії використовую такі основні

напрями інформаційно­комунікаційних технологій:

– підготовка друкованих роздаткових матеріалів (контрольні, самостійні

роботи, дидактичні картки для індивідуальної роботи, опорні конспекти);

– мультимедійний супровід пояснення нового матеріалу (презентації, аудіо­,

відеозаписи реальних лекцій, навчальні відеоролики, комп’ютерні моделі фізичних

експериментів);

– проведення комп’ютерних лабораторних робіт;

– обробка учнями експериментальних даних (побудова таблиць, графіків,

створення звітів);

– контроль рівня знань з використанням тестових завдань;

– використання на уроках і при підготовці до них інтернет­ресурсів.

Для мене, як для викладача фізики та астрономії, головними перевагами ІКТ є

такі:

– полегшення праці викладача.

– індивідуалізація навчання.

– збільшення швидкості одержання інформації.

– можливість моделювання і демонстрації процесів, не доступних для

спостереження в умовах училища.

Мультимедійні засоби можуть використовуватися практично на всіх етапах

уроку: а) під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового

матеріалу; б) у поясненні нового матеріалу як ілюстративний матеріал; в) під час

закріплення та узагальнення знань; г) для контролю знань.

Головним є те, що залучення ІКТ в навчальний процес на любому його етапі

сприяє урізноманітненню предметної діяльності учнів, надає можливості для

112

різнобічного саморозвитку особистості дитини, підвищує мотивацію до отриманні

якісної освіти.

Для кращого засвоєння учнями знань, було створено ряд презентацій, а саме:

«Атом і атомне ядро», «Температурні шкали», «Природа Місяця», «Сузір’я», «Зоряне

небо».

Також на уроках фізики використовую відео демонстрації: «Відносність руху»,

«Явище інерції», «Інертність тіл», «Реактивний рух», «Повне внутрішнє відбивання»,

«Повне внутрішнє відбивання в трьохгранній призмі», «Фокус і фокусна відстань»,

«Модель оптичної системи ока», «Взаємодія між магнітним і електричними полями»,

«Фотоефект», «Червона межа», «Атмосферний тиск», «Принцип дії двигуна

внутрішнього згорання», «Розподілення заряду по поверхні провідника»,

«Провідники в електричному полі», «Діелектрики в електричному полі», «Розряд

конденсатора великої ємності», «Явище електромагнітної індукції», «Причина

виникнення індукційного струму», «Індукційний струм в кільці», «Використання

індукційного струму», «Явище самоіндукції», «Тінь і півтінь», «Закон відбивання

світла», «Закон заломлення світла», «Електричні коливання в коливальному контурі».

Відео демонстрації – це, в першу чергу, віртуальна фізична лабораторія.

Зрозуміло, що як і усі інші мультимедійні засоби вона не може зовсім замінити

справжній «живий» експеримент, але в тих випадках, коли на уроці справжній

експеримент неможливий, для безпосереднього спостереження цю недостатність

інформації відео демонстрація чудово замінить. Тож віртуальний експеримент є не

заміною реальних дослідів, а доповненням до навчального експерименту. До того ж

відео демонстрація не являється фрагментом уроку, тож я можу демонструвати,

призупиняти, повторювати її неодноразово і в будь­якому порядку з різною метою: і

як демонстрацію викладеного матеріалу, і як мотивацію перед вивченням нової теми

шляхом створення проблемної ситуації, і для перевірки знань учнів. Нарешті, відео

демонстрація не містить готових знань, що є яскравою її відмінністю від навчального

відеофільму. Вона є об’єктивним фактом, джерелом інформації для учня. Отже такий

метод представлення нового матеріалу є евристичним, учні підводяться до

«відкриття», яке роблять самостійно. [4, с. 47]

Перед кожним викладачем стоїть проблема підбору таких форм і методів

роботи, які приводили б до досягнення позитивного результату. Одним з таких

методів роботи є організація навчального процесу на основі використання опорних

конспектів.

Під опорними конспектами розуміють систему опорних сигналів, що мають

структурний зв'язок, це наочна конструкція, яка заміщає систему значень, понять,

ідей як взаємозалежних елементів.

113

Застосування методу не залишає шансів жодному учню залишатись осторонь,

включає в роботу кожного учня. При цьому цілеспрямовано розвиваються зорова і

логічна пам'ять, навички роботи в малих групах, вміння аргументовано висловлювати

думки, навички приймати рішення і нести за них відповідальність, забезпечується

більш повне і тверде засвоєння знань. [3, с. 61]

З метою кращого опанування теоретичного матеріалу, формування знань з

фізики, було розроблено до кожної теми опорні конспекти, які дають можливість

генералізувати навчальний матеріал. У стислій формі, лаконічно, зберігаючи

науковість, вони підводять учнів до глибокого розуміння матеріалу підручників,

вивільняють час для проведення експериментів, розв’язування кількісних, якісних,

експериментальних задач, забезпечують реалізацію історичного методу викладання

фізики.

Список використаних джерел:

1. Сучасні освітні технології у викладанні фізики / Ірина Задніпрянець /

упоряд. Л. Хольвінська. – К.: Шк. світ, 2011р.

2. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун, Л. В.

Пироженко. – К.: А.С.К., 2004р.

3. Метод проектів на уроках фізики / О.Р. Петросян // Фізика в шк. України.

– 2010. – № 6.

4. Сучасний урок / В.Д. Шарко. – К.: 2006р.

114

Козіцька Мар’яна Михайлівна викладач біології і екології

Радивилівський професійний ліцей

КВЕСТ ЯК ЕФЕКТИВНА ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Професійне кредо викладачів загальноосвітніх дисциплін Радивилівського

професійного ліцею: «Хто стоїть на місці, той відстає. Хто не хоче відставати, мусить

рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище».

Модель сучасного викладача передбачає готовність до застосування нових

освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку.

Педагог повинен використовувати новітні інформаційно­комунікаційні та інноваційні

технології, розвивати професійні компетенції тощо.

Сучасна низка програм навчання, яка готує учнів професійної освіти, вимагає

різних і більш технічно складних практичних навичок, зокрема із застосуванням

математичних знань і наукових понять. Це STEM­освіта, STEM (S ­ science, T ­

technology – Е­engineering – М­mathematics). Акронім STEM вживається для

позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science),

технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику

(Mathematics). STEM­освіта розвиває здібності до дослідницької, аналітичної роботи,

експериментування та критичного мислення, посилює природничо­науковий

компонент + інноваційні технології.

Однією із таких ефективних інноваційних технологій вважається технологія

квесту.

Квест – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є

послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими

учасниками. Це сприяє розвитку критичного, логічного та аналітичного мислення,

допомагає долати проблеми та труднощі, дозволяє розвивати активне пізнання учнів а

саме: вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці

у нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, вчить мислити творчо,

розвиває інтерактивні здібності.

115

Визначальні характеристики ігрової технології квестів

Назва технології

Мета Особливості Роль педагога

Форми організації освітнього

процесу

Квест-технологія

Формування «людини 21 століття»

Здійснення освітніх завдань через ігрову діяльність; упровадження нових технічних засобів навчання, які сприяють самовираженню дитини; цілеспрямоване мотивування емоційної та інтелектуальної активності дитини; пошуковий характер навчальної діяльності; розвиток інформаційної та медіа грамотності.

Педагог визначає освітні цілі квесту, складає сюжетну лінію. Педагог оцінює не лише кінцевий результат, а й процес діяльності учня. Забезпечує організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності, тощо.

Освітні ігри, творча діяльність, пізнавальна та пошукова діяльність учня, індивідуальна та колективна робота.

З метою впровадження STEM­освіти у навчальний процес в Радивилівському

професійному ліцеї в рамках декади природничо­математичних дисциплін був

проведений інтегрований міждисциплінарний квест «Ерудит».

Для проходження квесту усім групам Радивилівського професійного ліцею

було запропоновано сформувати команди із чотирьох учнів, що мали змогу подолати

захоплюючий та пізнавальний маршрут станціями природничо­математичних

дисциплін. У визначені день та час команди збирались на вказаній станції та

виконували запропоновані викладачем завдання. Команда, що посідала на даному

етапі останнє місце, вибувала із квесту. Учні, що справились ­ переходили на

наступну станцію. Квест «Ерудит» тривав до визначення команди­переможців.

Ліцеїстам довелось застосовувати ерудицію, спритність та усі здобуті знання, щоб

правильно виконати цікаві, творчі завдання із біології і екології (викладач Козіцька

М.М.), фізики (викладач Чумак Є. Д.), хімії (викладач Мовчан Т. О.), алгебри

(викладач Яцишина М.І.), геометрії (викладач Мелих С.С.), астрономії (викладач

Онук О.В.). Фінал відбувся на станції «Географія» (викладач Тимочко О.Т.), на якій

учні працювали не лише із теоретичними запитаннями, а також і з контурними

картами та позначеннями топографів. У захоплюючому та напруженому змаганні і

визначились переможці гри. Така інноваційна технологія об’єднала усіх викладачів, і

усіх учнів нашого навчального закладу, згуртувала дітей та їхніх класних керівників у

спільному досягненні мети.

116

Застосування квесту на уроках біології та екології дає мені змогу складати

різнорівневі завдання, які включають не тільки поточний матеріал, а й елементи

попередніх тем з метою повторення пройденого матеріалу; активізувати сприйняття

матеріалу засобами наочності (макетів, моделей, зображень, карт, фотографій,

малюнків). Використовую дидактичні ігри (головоломки, ребуси, «крокодил»,

анаграми, викреслення зайвого, шифрування, створення за зразком, запитання­

відповідь, розв’язування задач, «ключове слово», скласти пазл).

Учні мають змогу більше спілкуватися, висловлювати власну думку,

працювати не тільки самостійно, а й у команді, вирішувати логічні завдання шляхом

підказок і пошуком рішень в нестандартних ситуаціях.

З власного досвіду зазначу, що використання ефективних новітніх форм та

методів навчання в освітньому процесі формує в учнів стійкий інтерес до предмету,

професії. Адже розвиток логічного мислення, пам’яті, уваги, уяви, спостережливості,

інформатичних вмінь підвищує розвиток ключових компетентностей. Ким би не

збирався стати учень, який би фах не обрав, йому потрібно правильно і швидко

міркувати, діяти організовано, враховуючи обставини і наявні ресурси. Впевнена, що

той викладач, який застосовує інноваційні технології і проведе хоча б один квест з

учнями, одразу побачить у своїх вихованцях позитивні зміни.

Список використаних джерел:

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посібник. — К.:

Академвидав, 2004. — 352 с.

2. Щербань П.М. Навчально­педагогічні ігри у вищих навчальних закладів:

навч.посіб. — К. : Вища школа, 2004. — 207 с.

3. Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного

гуманітарного університету Випуск 7 (50), 2013.

4. Гриневич М.С. Медiаосвiтнi квест / М.С. Гриневич //Вища освіта України.

Вип. Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. – К.: Гнозис, 2009. – №

3. – С. 153­155.

5. Інформаційні технології в освіті http://allreferat.com.ua/uk/pedagogika_

metoduka_vukladanny/kontrolnaya/5891.

6. Державні стандарти професійно­технічної освіти.­http://mon.gov.ua

/activity/education/profesijno­texnichna/standarty.html.

117

КВЕСТ «ЕРУДИТ» Станція «Біологія»

Шифрограма «Твердження» Замінивши цифри на відповідні літери українського алфавіту, прочитайте

твердження.

а б в г г д е є ж з и 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 і ї й к л м н о п р с

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 т у ф х ц ч ш щ ь ю я

23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

15 16 12 23 11 18 1 22 23 21 24 15 23 24 21 18 1 12

25 24 18 15 27 12 8 18 1 16 31 18 1 8 6 11 18 11 27 33

3 22 12 26 9 11 3 11 26 8 21 4 1 18 12 10 17 12 3

___________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Завдання 2.

1). Які горіхи ростуть під землею? ____________________________________

2). Ці рослини можуть замінити м’ясо. _________________________________

3). Ці дерева мають пух. _____________________________________________

4). Завдяки цій рослині людина має вату. _______________________________

5). У стародавні часи цю рослину використовували як снодійне. ___________

6). Цю квітку називають так само, як і сорт цукерок. _____________________

7). Які дерева не знають листопаду? ___________________________________

8). Цей фрукт пов'язують з відкриттям відомого закону фізики. ____________

118

9). З якої рослини роблять манну крупу? _______________________________

10). Розшифруйте, які рослини ховаються за переплутаними літерами :

кубря, рохог, лосявка. ___________________________________________________

Станція «Екологія»

Головоломка «Екологічний термін» Уважно вивчіть малюнок. Це ключ, користуючись яким, прочитайте визначення одного з екологічних термінів.

__________________________________________________________________ _______________________________________________________________ __________________________________________________________________

Головоломка «Кліматичні фактори» З хмари у вигляді капель дощу падають літери. Складіть із них назви

основних кліматичних факторів. Для полегшення задачі представлені перші літери слів – відгадок.

119

Завдання 3. Складіть із поданих букв слово. ( Підказка: це – природоохоронна територія) П, І, Н, Д, К, И, З, О, В, А___________________________________ О, Д, Д, Е, А, К, Р, Р, П, Н___________________________________

Завдання 4. Впишіть пропущені ланки у ланцюг живлення

1. Опале листя → ____________ → жук → ______________ 2. Зелена рослина → ___________ → горобець → __________

Станція «Фізика»

1. Шлях чи переміщення ми оплачуємо при поїздці в літаку, таксі? ________________________________________________________________ 2. Як ослабити силу удару важкого м’яча, ловлячи його руками? ________________________________________________________________ 3. Навіщо на нижній поверхні лижі робиться повздовжня виїмка? ________________________________________________________________ 4. Куди спрямоване прискорення стрілки годинника? ________________________________________________________________ 5. Як вплине на «легкість ходу» велосипеду збільшення діаметру його коліс? _____________________________________________________________ 6. Скільки важить тіло, коли воно падає? ________________________________________________________________ 7. Коли людина витрачає більше енергії – коли їде на велосипеді чи коли йде

пішки? _______________________________________________________________ 8. Хто в польоті швидше махає крилами – муха, джміль чи комар? Як це можна

пояснити?

120

________________________________________________________________ 9. Чому телеграфні стовпи гудуть при вітрі? ________________________________________________________________ 10. Чому листя і трава зелені, а листок паперу білий? ________________________________________________________________

Станція «Хімія»

Я до всього справу маю: Грунт у полі удобряю, Урожай оберігаю, Я перу і прибираю, Я годую й одягаю, І метал я добуваю, Я лікую й зберігаю, Я будую й освітляю, І у космос я літаю. А запитання моє – Відгадайте, хто я є? _________________ Струму добрий провідник, В світі третій мандрівник З букви «А» я починаюсь, Срібно­білий я й згинаюсь. А іще зовусь «крилатим» ­ Спробуй мене відгадати.________________ У тридесятому царстві, У всім відомому государстві, Були собі сім братів і вісім сестер Кожна мала по дві дочки, а п’ять братів – по два синочки. Якщо ти хімію вивчаєш, Загадку швидко відгадаєш. __________________ Хто у реакції байдиків не б’є, А реакцію прискорює?____________________ Молоком мене зовуть, А щоб пити – то не п’ють. То що ж то за молоко таке? _________________________ Видозмін аж дві він має, З пробірки воду витісняє. Цілий клас сполук за ним назвали – Без нього й нас не було б з вами._____________________

121

Він хитро на сполуки діє: З кислотами він червоніє, З лугами він синіє._______________________ Бінарні звуться ці сполуки, В них, міцно взявшись за руки, Два елементи сполучились. Які сполуки утворились? ______________________ Він із реакції незмінний сам виходить Та швидше з ним реакція проходить. Я – газ, найлегший і безбарвний Неотруйний я і дуже гарний._______________________

Станція «Астрономія»

Всі планети разом з Сонцем мають свою космічну адресу. Розшифруйте її. 14 11 12 8 13 7 16 18 2 17 10 5 9 6+2=А 8­6=Й 10+6=К 9­4=Я 16+2=И 7+3=Л 8+4=М 9+2=У 12­3=Х 9+4=Ц 10+4=Ч 20­3=Ш 10­3=Ь 1. Які планети Сонячної системи ви знаєте? _____________________________________________________________ 2. Найбільша планета Сонячної системи – це

_____________________________________________________________ 3. Космонавт, що здійснив перший космічний політ ­

_____________________________________________________________ 4. Перша жінка­космонавт нашої країни – це

_____________________________________________________________ 5. Наука, що вивчає Всесвіт?

_____________________________________________________________ 6. Розжарені небесні тіла, що випромінюють світло?

_____________________________________________________________

122

Станція «Математика»

1. Сума яких двох чисел дорівнює їх добутку? ________________________________________________________________ 2. Чи може бути у лютому п’ять понеділків? ________________________________________________________________ 3. Трійка коней (одна упряжка) пробігла за годину 24 км. Скільки кілометрів за

цей час пробіг кожен кінь? _______________________________________________________________ 4. У перекладі з латині це слово означає «промінь», «спиця у колесі»? ____________________________________________________________ 5. За плитку шоколаду заплатили 1 гривню та ще половину її вартості. Скільки

коштує шоколадка? ________________________________________________________________ 6. Розгадайте ребус: 7’я______________________________________________________ Ко,ко,ко___________________________________________________ 100 ’’ворона_____________________________________________________ С 3 же__________________________________________________________ 3 < ник_________________________________________________________ Кар .____________________________________________________________ 100 рож______________________________________________________ І 100 рія________________________________________________________ Станція «Геометрія»

1. Полічіть, скільки трикутників у фігурі, яка зображена на малюнку:

2. Визначте площу заштрихованої частини квадрата, якщо сторона квадрата 4

см.

3. Чому дорівнює периметр

4.Яка частина квадрата зафарбована?

5. Яку фігуру з поданих нижче слід вилучити? Вона не така як інші три.

6. Скільки кубів зображеноМова йде про фактичну кількість кубів, які необхідні для побудови фігури, що на малюнку.

периметр фігури?

4.Яка частина квадрата зафарбована?

Яку фігуру з поданих нижче слід вилучити? Вона не така як інші три.

зображено на малюнку? Мова йде про фактичну кількість кубів, які необхідні для побудови фігури, що на

123

Яку фігуру з поданих нижче слід вилучити? Вона не така як інші три.

Мова йде про фактичну кількість кубів, які необхідні для побудови фігури, що на

124

7. Скільки прямокутників зображено на малюнку

Станція «Географія»

Завдання 1.

Греки та слов’яни в давні та середні віки вважали його незамінним засобом проти укусів отруйних змій. Тому вони називали його «зміїною травою». Яку рослину та навіщо в Єгипті при будівництві пірамід тисячам рабів давали щоденно? __________________________________________________________.

Завдання 2.

По закінченні Другої світової війни відомому англійському драматургу Б. Шоу один журналіст поставив запитання: «Під час Першої світової війни головною зброєю були гармати і кулемети, під час Другої – літаки і танки. А що буде найважливішою зброєю у випадку початку Третьї світової війни»? Шоу, який славився своєю дотепність відповів: «Цього я не знаю, але я певен, що головною зброєю Четвертої світової війни будуть лук і стріли».

Прокоментуйте слова драматурга.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3.

Позначте та підпишіть на контурній карті: 1. Столицю України; 2. Рівненську область; 3. Країни, що межують з

Україною.

125

Завдання 4.

Зобразити шлях туриста умовними знаками. Турист вийшов з дому _____ і пішов по грунтовій дорозі _____ повз вітряного

млина _____. Далі його шлях до табору _____ йшов через луг _____. Він підійшов до

змішаного лісу _____. Вузька стежка _____ привела його на роздоріжжі, звідки

направо йшла грунтова дорога _____ , що веде до річки _____ , наліво ­ польова

дорога _____ до болота _____ , а прямо ­ стежка до джерела _____ . Він пішов по

грунтовій дорозі _____ і підійшов до невеликої річки _____ , яку перейшов по

дерев'яному мосту _____ . Від нього по грунтовій дорозі _____ він підійшов до

фруктового саду _____ , пройшовши, його він вийшов до табору _____ .

126

Дмитрук Людмила Володимирівна вихователь

ДПТНЗ «Березнівське вище професійне училище»

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОВАГИ ДО РІДНОЇ МОВИ, НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

На сучасному етапі державотворення та в умовах великих змін у політичному,

економічному, соціальному житті України постала проблема радикального

реформування та оновлення освітньої системи. Суспільству потрібна творча

особистість, активний, національно свідомий громадянин, вихований згідно з

нормами демократичної культури та гуманістичних цінностей.

Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні останнім часом,

зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих

громадян, справжніх патріотів, відданих Вітчизні, готових до плідної праці в ім’я

рідного народу. Система освіти загалом і педагогічні колективи ПТНЗ, зокрема,

повинні ефективно вирішувати складні завдання патріотичного виховання молоді, які

знайшли своє відображення в офіційних документах.

Серед усіх напрямків виховання великого значення набуває національне

виховання. У Концепції національного виховання визначена його основна роль:

«науково обґрунтоване виховання є демократичним, гуманістичним, соціальним,

національним і загальнолюдським явищем. У цьому логічно­категоріальному ряду

провідним є національне виховання: саме від реалізації його цілей і завдань, змісту

залежить ефективність реалізації змісту інших згаданих фундаментальних понять»

[4].

Згідно з положенням національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»)

національне виховання спрямовується на формування у дітей світоглядної свідомості,

ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших надбань вітчизняної та

світової культур. Головна його мета визначається як формування «особистісних рис

громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості,

моральної, художньо­естетичної правової, трудової, екологічної культури» [3].

Поняття «національна свідомість» активно використовується, починаючи з ХІХ

століття під впливом філософських ідей Гердера. Воно означало етнічну

самоіндентифікацію людини. В Україні це поняття пов’язувалося з виявленням

неповторних рис своєї народності, втілених у мові. Таким чином, національна

свідомість – це закодований на генетичному рівні спосіб мислення і світосприйняття.

Ця система гранично стійка до зовнішніх впливів, а першоосновою її є мова. Вона

виступає важливим складником національної свідомості. Свідомість формується,

виявляється в мові, а мова постає як універсальна ознака етносу, тобто можна

говорити про українську мовну самосвідомість, що передбачає:

127

1) усвідомлення окремішності своєї мови як засобу етнічної само ідентифікації

особистості;

2) бачення просторового і часового поля української мови як феномена єдності,

цілісності українського етносу;

3) віддзеркалення мовної самосвідомості в самоназвах українців та в їхній мові

[1].

Формування національної свідомості учнів досліджувалося такими вченими,

педагогами, громадськими діячами як Г.Сковорода, О.Духнович, К.Ушинський,

М.Драгоманов, С.Русова, Г.Ващенко, В.Сухомлинський, М.Стельмахович, А.Фасоля

та інші. Вони довели, що успішний розвиток і формування особистості можливі лише

в рідному соціальному середовищі, у відповідності з віковими культурними

традиціями. Відстоювали думку, що освіта повинна здійснюватися за допомогою

народної словесності. Вважали, що основою духовного розвитку дитини може бути

тільки національна культура та рідна мова – найцінніший скарб, котрий разом з

народною педагогікою забезпечує формування високої духовності та гуманності

особистості.

Підвищення ролі рідної мови є необхідною складовою мовної політики в

сучасній Україні. Тому навчально­виховний процес у ПТНЗ необхідно здійснювати

таким чином, щоб пробудити в учнів національні почуття, виховувати в них повагу і

любов до свого народу, до його моральних та духовних здобутків, а також самоповагу

і гордість за свою Батьківщину. Головне, що повинні усвідомити учні – без

оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї

держави. Саме тому у формуванні національної свідомості не припустимо оминати

проблеми мови та мовлення.

Метою національно­патріотичного виховання є формування у молодого

покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до

видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і

конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові,

функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного

виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу

чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних

культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно

враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально­політичних

та регіонально­культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до

багатьох подій минулого та сучасності. Саме патріотизм, громадянськість повинні

об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, –

незалежну державу.

Розглядаючи механізми реалізації виховного ідеалу, треба так перебудувати

навчально­виховний процес, щоб учні не були пасивним об’єктом, щоб вони брали

128

активну участь у ньому під керівництвом педагогів. Патріотичне виховання молоді

здійснюється за такими напрямами:

державний – базується на забезпеченні державою системи героїко­

патріотичного та патріотичного виховання;

соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та

орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів,

виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій

українського народу;

військовий – передбачає вивчення військової історії України, підвищення

фізичної загартованості молоді в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

психолого­педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних

особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової

служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового

досвіду героїко­патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї

діяльності;

правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення

високої правової культури.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи

принципів національно­патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує

досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і

українських національних цінностей.

Необхідно звертати увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації

вивчення учнями дисциплін гуманітарного блоку: історії України, української мови та

літератури, краєзнавства, художньої культури. Саме ці предмети сприяють

формуванню в молоді цілісного розуміння таких засадничих принципів патріотичного

виховання, як відданість рідній Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні

здобутки.

З метою формування в учнів поваги до рідної мови, національної культури в

умовах професійно­технічного навчального закладу «Березнівське вище професійне

училище» проводилися:

лекції, бесіди («Я – громадянин­патріот незалежної держави України»,

«Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї

Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна –Україна», «Державна символіка

Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України»,

«Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І

синє небо, і жовте колосся», «Народні символи», тощо);

семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований»,

«Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную

його звичаї»);

129

години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я –

українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки

Батьківщину!»);

акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників,

братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

заходи, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови»,

«Нас єднає Шевченкове слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу

розповідь української народної казки, вечори українських загадок, прислів’їв, легенд;

форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури,

збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у

роботі гуртків, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

форми і методи військово-патріотичного виховання – конкурси

патріотичної пісні, святкування Дня пам’яті та примирення, Дня Гідності та Свободи,

Дня захисника України, участь у військово­спортивних іграх;

форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України,

зустрічі з працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись

букви закону?», «Що значить бути патріотом?», захист рефератів з тем

«Найважливіші функції Української держави», «Свобода та особиста недоторканість

громадян» та ін.

Отже, підсумовуючи усе вищесказане, можна зробити висновок, що у системі

сучасних закладів освіти немає важливішого завдання як виховання нового всебічно

та гармонійно розвинутого, національно та культурно свідомого покоління українців.

Без об’єднання зусиль держави, освітніх установ і громадськості цього зробити

неможливо. А головне у цьому – зацікавленість всіх у вихованні високоосвіченої,

патріотично налаштованої української нації, без якої Україна може втратити свою

державність.

Наразі, очевидним є те, що без засвоєння учнями цінностей національної

культури, не можна виховати повноцінне покоління, яке б було здатне побудувати

демократичне, гуманне суспільство. А перспективним шляхом формування

національної свідомості має стати реалізація соціокультурної змістової лінії, що

зорієнтована на формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень,

тобто залучення через мову до культурних надбань українського народу.

Список використаних джерел: 1. Белебеха І. Українська еліта / І. Белебеха. – Харків, 1999. 2. Єрмоленко С. Мова і українознавчий світогляд: монографія / С.Єрмоленко. – К. :

НДІУ, 2007. – 444 с. 3. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. (Проект). – К., 2001. 4. Національна система виховання: Концепція. – К., 1991. 5. Мамонова Л. Реалізація соціокультурної змістової лінії на уроках української мови

в 5 класі / Л. Мамонова. – Полтава, 2013. 6. Програма «Рідна мова. 5­12 класи» / Укл.: Г.Шелехова, В. Тихоша та ін. – К., 2005

130

Каюн Валентина Степанівна викладач математики

Вище професійне училище №29 смт Володимирець

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

Якісна підготовка кваліфікованих робітників потребує творчого підходу

викладачів та майстрів виробничого навчання професійно­технічних навчальних

закладів (ПТНЗ) до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання, максимального

використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових педагогічних і

виробничих технологій. Які мають бути орієнтованими не лише на передачу готових

знань, а й відображати ідеї розуміння та визнання чужої точки зору, повагу до

особистості, організації співпраці та самовираження в діяльності, в творчості, тобто

на формування комплексу особистісних якостей учнів.

Нині розроблено велику кількість технологій навчання, що спонукає до

теоретичного узагальнення, аналізу, класифікації та вибору оптимальних. Процес

використання традиційних і впровадження нових (інноваційних) технологій навчання

протікає стихійно. У процедурі їхнього відбору і реалізації у освітньому процесі

мають місце суперечності між: новими цілями освіти і старими способами

представлення і засвоєння знань; зростаючими об’ємами інформації, яку необхідно

передати учням і обмеженою кількістю навчального часу; гострою необхідністю

педагогічних інновацій в освітньому процесі і недостатньою розробленістю

методології використання нових педагогічних технологій в освіті. Наявність цих

суперечностей обумовлює необхідність вивчення ефективності використання

інноваційних методик.

Сучасне життя розвивається швидкими темпами, тому система професійної

освіти повинна розвиватися, змінюватися. В Україні формується нова система освіти,

яка орієнтована на входження у світовий освітній простір, супроводжується

істотними

змінами в педагогічній теорії і практиці навчально­виховного процесу. Це

зумовлює появу освітніх інновацій, які покликані суттєво змінити освітній процес.

Тому викладач, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом

інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього

учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам

часу.

Настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися»,

«навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати

її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож,

повернути учням інтерес до вивчення спеціальних предметів, зробити навчання

131

цікавим, посилити бажання учитися спонукає до пошуків. Сприяти вирішенню

поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання.

Кожний викладач має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи

навчання. Як правило, краще засвоєння нового матеріалу відбувається в процес і

активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни.

Підкреслимо значення використання спеціальних мнемонічних засобів, тобто засобів

запам'ятовування і зберігання інформації. До них належать: смислове групування

матеріалу, виділення головної думки, складання плану, конспекту, логічних схем,

виділення в них основних зв'язків і відношень.

Навчальний процес має відбуватися за умови постійної, активної взаємодії всіх

учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці),

де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють,

що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Використання інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно

новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень,

забезпечує психолого­емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість

учнів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній

діяльності (в системі «учитель­учень», «учень­учень»).

Сучасний урок передбачає підготовку не теоретиків, а гуманних, освічених

людей; навчання не словом, а справою; проведення уроку не для учнів, а разом з

ними; спрямування діяльності не на групу в цілому, а на особистість кожного учня;

забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці. Педагогічна

інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально

ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування

високо адаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє

аналізувати, долати будь­які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя

пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Орієнтація на нове, пошук і

впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики. Передусім вона

спрямована на забезпечення адекватності навчально­виховного процесу і його

результатів вимогам суспільства. А в динамічно змінюваному соціумі це спонукатиме

до постійного оновлення змісту і форм навчання та виховання, максимально

уважного і водночас критичного ставлення до всього нового.

Проблемні ситуації, творчі лабораторії, дослідницькі проекти, розвиваючі

«імітації», мозковий штурм, «вірю не вірю», мікрофон, «незакінченні речення»,

кросворди з теми, знайди помилку, анімаційні фільми, тестові завдання, створення

презентацій, ігрові технології, «ажурна пилка» ­ от великий, але не повний арсенал

інновацій, які використовують педагоги. Розробка власної методики викладання

предмета з використанням інноваційних технологій залишається основним аспектом

методичної роботи викладача.

132

Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи

більшість з них назвуть математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу,

інші – що знання з математики не знадобляться у житті.

Моє завдання, як викладача математики – переконати кожного учня в тому, що

навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень

людського спілкування.

Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин:

Математика – спосіб інтелектуального розвитку людини.

Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від

побутових завдань і закінчуючи всілякими справами. Елементи математики ­

невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навколишньому середовищі.

Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні

обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати

статистичні дані.

Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну

чесність, критичність мислення.

Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття

об'єктивного рішення будь­якої задачі.

Але, як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати їх

активну пізнавальну діяльність, щоб учні могли оволодіти знаннями, вміннями та

навичками? Як викликати в учнів позитивне ставлення до навчання, допомогти їм

перетворити знання в переконання? Як навчити всіх: і тих, хто навчається з

інтересом, і тих, у кого його немає? Чому одні учні охоче йдуть до навчання, а інші

відмовляються вчитися й прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується в

соціум, а у когось суцільні проблеми? Ці питання доводиться вирішувати кожен день

при підготовці уроку. Усі вони так чи інакше пов'язані з пошуками найбільш

продуктивних методів навчання. Виникає необхідність пошуку таких прийомів

викладання, щоб не заставляти робити нецікаву справу, а щоб в учня виникло

бажання зрозуміти і вчити.

Нерозуміння матеріалу, з боку учнів, а звідси – невміння виконати завдання –

це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність ­ одна з

найпоширеніших причин низької успішності.

Знаємо, що людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та

любить її. Також мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання

розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилась зацікавленість роботою, коли він стає

співучасником навчально­пізнавального процесу.

Мотивація навчальної діяльності – це винятково важливий компонент не лише

навчання, але й будь­якої людської діяльності. Є мотив – є бажання виконувати й

доводити до завершення цю діяльність.

133

Успіх ­ головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає

задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих результатів.

Гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати

нове.

Шляхи підвищення ефективності уроків математики:

Раціональний вибір мети і завдань уроку, його змісту і структури.

Застосування методів і прийомів активного навчання учнів.

Вміле поєднання колективних, групових та індивідуальних форм

навчання на основі диференціації.

Систематичне використання різних видів самостійної роботи учнів.

Зв’язок теоретичного матеріалу і задач.

Посилення прикладної спрямованості.

Використання сучасних засобів навчання.

Удосконалення міжпредметних зв’язків.

Удосконалення форм і методів контролю навчальних досягнень учнів.

Також, активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних

ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків.

Щодо організації роботи, урізноманітнюю її види; практикую диференційовані

індивідуальні завдання; використовую технічні засоби для контролю.

Диференційовані самостійні роботи стимулюють просування вперед і слабких, і

середніх, і сильних учнів. Під час самостійної роботи, яку можна провести на різних

етапах уроку, можна дозволити учням звертатися за допомогою до вчителя, до

товариша, користуватися підручником, довідником. У цій роботі мені допомагає

непогано обладнаний кабінет, найрізноманітніший роздавальний матеріал.

Залучаю учнів до взаємної перевірки результатів домашнього завдання,

самостійної роботи, відповідно оцінюючи їх успіхи.

З метою профілактики забування, практикую повторення, як метод закріплення

матеріалу. Зручно проводити повторення за допомогою узагальнюючих таблиць.

Особливо вдалими в цьому плані є узагальнюючі таблиці з алгебри та геометрії Є.П.

Неліна.

Для збільшення обсягу матеріалу, який розглядається на уроці, підвищення

його ефективності використовую задачі з готовими кресленнями.

Як можна зекономити час на уроці?

Роздавальний матеріал.

Таблиці, опорні конспекти.

Використання шаблонів, графіків, фігур.

Робота за готовими рисунками.

Планування завдань уроку.

Раціональне поєднання кількох окремих тем при вивченні.

134

Використання математичних символів, скороченого запису при розв’язуванні

задач.

Застосування тестового контролю на проміжних етапах уроку.

Використання ІКТ, інноваційних методів.

Досить ефективно впливає на розвиток уваги, мислення та виявлення прогалин

в знаннях учнів такий активний прийом, як «Знайди помилку». Пропоную учням

певний приклад, рівняння чи задачу, в розв’язанні яких допущені помилки, та

пропоную їх знайти. Звичайно, серед таких помилок є 2­3 явні, ще 1­2 типові.

Знайдення помилок може означати справді знання з математики. Якщо матеріал

учням знайомий, виникає ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні відчувають себе

експериментаторами, дослідниками.

Важливо на уроках математики систематично використовувати історичний

матеріал, який:

Підвищує інтерес до вивчення предмету.

Стимулює потяг до наукової творчості.

Пробуджує критичне ставлення до фактів.

Формує уявлення про математику, як складову загальнолюдської культури.

Технологія «Мікрофон» дає кожному можливість сказати щось швидко, по

черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Досить

ефективним методом є «Мозковий штурм», який спонукає учнів виявляти свою уяву

та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок учнів і допомагає знаходити

багато ідей та рішень.

Я прагну, щоб кожний урок був продуманим, підготовленим і несхожим на

попередній. На уроках використовую дидактичний матеріал у вигляді карток, на яких

містяться індивідуальні завдання для учнів, опорні таблиці, тестові завдання, задачі з

практичним змістом. Періодично проводжу математичні диктанти. Вони сприяють

виробленню певного ритму роботи.

Я вважаю, що міцні й осмисленні знання отримують учні завдяки продуманому

використанню на уроках опорних конспектів, кожен з яких містить в собі у

сконцентрованому вигляді програмовий матеріал, що вивчається на уроці. Під час

використання таких конспектів в учнів крім словесної, працює ще й зорова пам'ять,

що дає змогу глибше і свідоміше засвоїти новий матеріал, залучити їх до пошукової

роботи.

Розвитку пам’яті, уваги, зосередженості сприяє усна лічба, тому на кожному

уроці я пропоную хвилинну розминку. Уміння добре усно лічити – одна з умов

успішного навчання математики. Важливим при цьому є правильно підібрані усні

вправи, які є найважливішим засобом активізації розумової діяльності учнів.

Не забуваю, що учень не зразу схоплює і засвоює матеріал уроку. У дійсності,

засвоєння нового проходить не так швидко, як нам хочеться.

Викладач математики має не лише навчити учнів, а й виховувати їх. На уроках

математики я стараюсь формувати національний світогляд, самосвідомість, залучати

учнів до збереження загальнолюдських цінностей.

135

Позакласній роботі приділяю значну увагу не тільки під час проведення

предметного тижня, а й протягом цілого навчального року.

Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод

проектів. Використання можливостей ПК на уроках дозволяє підвищити ефективність

навчання, поліпшити аналіз та оцінювання рівня знань учнів, звільнити більше часу

для надання допомоги учням. Комп'ютер надає вчителеві можливість зробити уроки

цікавішими, захоплюючими та сучасними. За допомогою комп'ютера проведення

уроків, вправ, контрольних робіт, а також оцінювання успішності стає ефективнішим.

«Математика – наука для очей, а не для вух» К.Ф. Гаус. Тому вважаю, що

математика – це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати

всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка

домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи,

позакласна робота, творча робота.

Проте, на мій погляд, комп'ютер не може повністю замінити викладача. По­

перше, саме педагог має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість,

завоювати їх довіру; по­друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі

аспекти предмету, який вивчається.

Основне завдання педагога ПТНЗ – це допомогти учням перебороти лінощі та

байдужість, зацікавити і заохотити до навчання. Кожен викладач застосовує у

освітньому процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, але досвід

роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем в іншу

групу.

Список використаних джерел:

1. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково­дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін­т ім. Г. С.Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. Харків, 2002. Вип. 17. с. 18

2.Ніколаєнко С.М. Інноваційний розвиток професійно­технічної освіти в Україні. –К.: Книга, 2007..

3.Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність –Ужгород: Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2007.

4.Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічна газета. –2001.–Липень.

6.Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів.—Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004.

7.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково – методичний посібник/ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко.­ К.:А.С.К., 2006.

8. Концепція розвитку професійно­технічної (професійної) освіти в Україні // Освіта України. –2004.–N 56­57.–С. 3, 5.

9. Палига О. В., Притула І. А. Інноваційні технології навчання при підготовці кваліфікованих робітників в системі професійно­технічної освіти // м.Василівка, 2015р.

136

Жулавнік Сергій Юрійович викладач інформатики

Квасилівський професійний ліцей

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. Вивчення

окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій,

комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, ­ один із

способів оптимізації та урізноманітнення навчально­виховального процесу.

Поняттям "інновація" позначають нововведення, новизну, зміну, введення

чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в

цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в організацію спільної діяльності

вчителя і учня, вихованця. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом

наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих

колективів.

Нові інноваційні та інформаційні технології наприкінці XX століття стали не

тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами,

компаніями, університетами, новою формою торгівлі, але й потужним засобом

навчання.

Ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу: учень не готовий до

життя в новому суспільстві. Він, винесли присуд менеджери великих компаній, не

здатний сам учитися, не вміє працювати з інформацією (шукати її, обробляти,

переводити з однієї знакової системи в іншу). "Технології завтрашнього дня, ­ пише

О. Тоффлер, ­ потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на

безконечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши

оком... а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити

свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в

реальності, що швидко змінюється. Світ заговорив про компетентності як

спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у

нестандартних ситуаціях, "готовність і уміння діяти", здатність до саморозвитку".

Однак компетентності ­ зазначає О. Савченко, ­ складно формувати, а

складніше вимірювати, але без цього якісна освіта у XXI столітті неможлива.

Значить, потрібно крок за кроком переборюючи власну інертність і неготовність

освітнього середовища до сприйняття інновацій, долати шлях від орієнтації на

предметні знання до оволодіння надпредметними уміннями, формуючи, таким чином,

в учня внутрішню готовність прийняття рішень, застосування набутих знань у будь­

яких ситуаціях. І головною дійовою особою у цьому процесі стає учень. "Освіта XXI

століття, ­ це освіта для людини. ЇЇ стрижень ­ розвиваюча, культуротворча домінанта,

виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти і саморозвитку вміє

критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті

137

знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє

життя і життя своєї країни".

Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на

кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів до життєвих невдач, або пробувати

щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав

І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на

падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя

і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що

стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям".

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає забезпечити

кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого

самоутвердження у різних соціальних сферах, конкурентоспроможності на ринку

праці.

Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому

етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів

на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни

педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

Однією із складових інноваційних технологій є використання інформаційних

технологій, особливо це стосується уроків інформатики.

До складових компонентів цієї технології можна віднести:

1. Засоби навчання:

­ апаратні (класи навчальної обчислювальної техніки, локальні і глобальні

навчальні комп’ютерні мережі, електронне демонстраційне обладнання, комп’ютерні

навчальні лабораторії тощо);

­ програмно­методичні (навчальні, контролюючі, імітаційно­моделювальні,

інструментальні, службові програми), комп’ютерні курси, програмно­методичні

комплекси тощо;

­ навчально­методичні (навчальні і методичні посібники, нормативно­технічна

документація, організаційно­інструктивні матеріали тощо).

2. Методи навчання:

­ традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп’ютера на

уроках як тренажера або для демонстрації; контроль знань (тестування); дослідницька

робота учнів у позаурочний час тощо);

­ нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп’ютерних

лабораторіях, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні навчальні проекти,

дистанційне навчання, використання гіпертекстових довідкових систем із

можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Комп’ютер значно розширив можливості подання інформації. Застосування

графіки, кольору, звуку, інших засобів мультимедіа дозволяє відтворити не тільки

запитання тесту, а його оформлення.

138

Отже, для того, щоб ефективно використовувати комп'ютер, треба вміти

скоріше не програмувати, треба уміти користуватися готовими програмами, що

дозволить вирішувати дуже різні задачі:

­ підвищити ефективність та якість навчально­виховного процесу;

­ здійснювати самоосвіту у зручний час (тобто будувати власну траєкторію

самоосвіти);

­ інтегрувати знання з різних предметних галузей;

­ розвивати комунікативні та інформаційні компетенції тощо.

Одним з ключових аспектів застосування інформаційних технологій є

використання Інтернету та його послуг. Зокрема це можуть бути вікі­енциклопедії

(наприклад, Вікіпедія), різноманітні сервіси компанії Google (наприклад, Google

Диск, Google Календар, Google Документи, Gmail), електронні перекладачі тощо.

Ще одним із шляхів реалізації освітніх завдань є застосування хмарних

технологій на уроках інформатики (поєднання стандартних методів навчання та

передових інноваційних методик, очного та дистанційного навчання).

Хмарні технології є інноваційною альтернативою традиційному навчанню,

забезпечують неперервність у навчанні, сприяють формуванню

конкурентоспроможного ІТ — спеціаліста, створюють такі умови для використанням

комп’ютерних технологій, що навчальний матеріал стає предметом активної

практичної та розумової діяльності кожного учня.

Використання хмарних онлайн­сервісів у навчанні учнів інформатики й інших

предметів допоможуть сучасному учневі:

– підвищити мотивацію до навчання;

– зменшити час на підготовку домашніх завдань;

– формувати інформаційні компетенції у процесі навчання та у позаурочній

діяльності;

– організувати самостійну та дослідницьку діяльність;

– перетворити ігровий контент у захопливе навчання.

Ось деякі приклади використання хмарних сервісів у викладанні інформатики:

1. Створення скрінкастів

Скрінкаст (від англійського screencast) — це відеозапис того, що відбувається

на моніторі комп’ютера з можливістю додавання звукового супроводу і коментарів.

Використання скрінкастів зручніше текстового опису дій, оскільки автор не лише

розповідає, але й показує в реальному часі те, що він хоче донести до глядача. За

допомогою сервісу можна здійснювати «захоплення» екрану і зберігати цю

інформацію у відеофайл та опубліковувати в мережі Інтернет. Учень записує

виконання практичної роботи, демонструє засвоєння матеріалу чи виконання

домашнього завдання, вчителю надсилає посилання на створений ролик.

2. LearningApps - це конструктор для розробки інтерактивних завдань із різних

предметів, які можна використовувати на уроках і в позакласній роботі. Сервісу дає

139

змогу створити близько 30 різних завдань. LearningApps є додатком Web 2.0 для

підтримки освітніх процесів у навчальних закладах. Тренувальні вправи, які

вимагають практичних дій користувача — розташувати у правильному порядку,

вибрати правильну відповідь, розгадати кросворд, скласти пазли, класифікувати за

групами тощо, — створюють позитивні емоції, стимулюють бажання вчитись,

мобілізують знання, розвивають творче мислення.

Ще одним аспектом застосування інформаційної технології є впровадження

квест­технологій та методу «перевернутого навчання», що формує в учнів стійкий

інтерес до навчання інформатики, підтримує та розвиває дослідницько­пошукові

прагнення учня.

Веб­квест (webquest) у педагогіці — проблемне завдання з елементами рольової

гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Освітній веб­квест — сторінка в мережі, присвячена певній темі і складається з

кількох, пов'язаних єдиною сюжетною лінією розділів, що містять посилання на інші

ресурси Інтернет чи рекомендації, які дані ресурси відшукати. Квест застосовують

для роботи у групі, для реалізації міжпредметних зв’язків, що є ефективним

інструментом розвитку творчості, активного навчання, а викладення матеріалів в

Інтернет дозволить продовжити роботу над дослідженнями вдома, що дозволить

«навчатися — граючись».

«Перевернуте навчання» — це форма активного навчання, педагогічна модель,

у якій класна робота і організація домашніх завдань змінюються місцями. Учні

дивляться вдома короткі відеолекції, презентації, тоді як у класі відводиться час на

виконання вправ, обговорення проектів і дискусії. Для впровадження моделі

«перевернутого навчання» учитель може використати власний блог чи сайт. Це те

віртуальне середовище, де педагоги, можуть репрезентувати свою діяльність,

матеріали та рекомендації для навчання, швидко публікувати свої думки, отримувати

коментарі на них, спілкуватися з колегами й учнями. Блог необхідний для

індивідуальної роботи з учнем, допомагає при виконанні домашніх завдань,

організації конкурсів, олімпіад.

Для вчителя інформатики важливо не тільки допомогти учню опрацювати

необхідний обсяг матеріалу, а важливо ще отримати від нього зворотній зв'язок. Для

контролю знань учнів зручно використовувати тестові програми. В своїй роботі я

використовую програму «Тест­2010» автором якої є методист НМЦ ПТО у

Рівненській області П. Семенюк. Практичний досвід використання контролюючої

програми показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність

учнів. Тестування дозволяє перевірити весь обсяг знань з теми за короткий термін

часу. Учні знаходяться у рівних умовах, високим є рівень надійності, об’єктивності.

Навчально­контролюючі програми можна вважати підготовкою учня до самостійної

реалізації своїх здібностей.

140

Отже, інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних

джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові

можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків,

дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Застосовувати інноваційні технології можна на будь­якому етапі навчальної

діяльності: при вивченні нового матеріалу, закріпленні, на узагальнюючих уроках і

при повторенні. При цьому задача вчителя – правильно організувати цю роботу. А в

результаті він отримає компетентного випускника, спроможного реалізувати свій

життєвий і життєтворчий потенціал в умовах складних вимог і ризиків, які висуває

перед ним сьогодення.

Список використаних джерел:

1. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.­

метод. Посіб./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. за ред.. О.І.Пометун. – К.:Видавництво

А.С.К., 2004.

Інтернет ресурси:

1 https://readbookz.net/book/172/5545.html

2 http://tkmco.org/metodychnyy­prostir/zagalna­serednya­osvita/104­rizne/227­

khmarne­navchannia­ta­innovatsiini­tekhnolohii­nova­paradyhma­v­osviti

3 http://vozkc.narod.ru/documents/4_1.html

141

Худолєєва Світлана Федорівна викладач фізики

ДПТНЗ „Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну”

РОЛЬ ЕКСКУРСІЇ У ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ

Розвиток методики вивчення фізики спрямований на досягнення якісного

освітнього результату. У зв'язку з цим актуальною стала проблема пошуку нових

підходів у навчанні, в тому числі вдосконалення змісту, методів і організаційних

форм. Результат навчання ґрунтується на розвитку, перш за все, внутрішньої потреби

в навчанні, стимулювання мислення, уяви, креативності, пізнавального інтересу як до

змісту предметної складової, так і до процесу навчання. Адже мета освіти сьогодні

передбачає не тільки засвоєння предметних знань, а й загальний розвиток учнів.

Природничо­наукова освіта є одним з компонентів підготовки підростаючого

покоління до самостійного життя. Поряд з іншими компонентами освіти вона

забезпечує всебічний розвиток особистості учня за час його навчання і виховання в

навчальному закладі.

Для засвоєння знань потрібно сформувати в учнів позитивне ставлення і

пізнавальний інтерес до досліджуваного матеріалу, однак нові напрямки в технології

освітнього процесу часом повільно реалізуються на практиці. Проблема полягає в

тому, що той навчальний матеріал, який використовується в процесі навчання,

недостатньо пов'язаний з практикою і життєвим досвідом учнів, на навчальних

заняттях рідко обговорюються і аналізуються ситуації з повсякденного життя. Для

глибокого засвоєння знань з фізики потрібно сформувати позитивне ставлення,

інтерес учнів до досліджуваного матеріалу. Цікавий матеріал зазвичай сприймається

ними як менш важкий. Тому перед викладачем постає завдання організувати

навчальний процес так, щоб він став пізнавальним, творчим процесом, в якому

навчальна діяльність учнів стає успішною, а знання затребуваними.

Один з можливих варіантів вирішення цієї проблеми полягає в розробці

практико­орієнтованого підходу до навчання учнів. Тому необхідно організувати

навчальний процес так, щоб він став пізнавальним і творчим, в якому навчальна

діяльність учнів стала б успішною, а знання знайшли своє застосування на практиці.

Фізика – сфера природознавства, яка дає можливість учням розвивати їх

мислення, проявляти навчальний інтерес, удосконалювати навички. А зміст

шкільного курсу фізики дозволяє для цього використовувати різноманітні методи і

прийоми прикладного характеру: навчальні спостереження, досліди, виготовлення

саморобних приладів і макетів тощо. Стрімкий розвиток фізики висунув її в число

фундаментальних наук, які є основою сучасного природознавства.

Особливою формою організації навчання виступає навчальна екскурсія. Вона

може проводитися в усіх групах у процесі вивчення різних фізичних тем. Навчальна

142

екскурсія є формою організації навчання в умовах природного ландшафту,

виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних

об'єктів і явищ навколишнього середовища. Екскурсія має тісний логічний зв'язок з

попередніми та наступними темами, із знайомством з останніми досягненнями науки і

техніки та проводиться в іншій зовнішній та емоційній обстановці, ніж звичайний

урок, а саме: серед природи, на виробництві, в музеї, в науково­дослідному інституті

тощо.

Мета екскурсії – розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій в

оточуючому навколишньому середовищі, безпосередньо сприймати і вивчати життєві

явища і процеси. Екскурсії допомагають розвивати творчу сторону особистості учня:

почуття новизни, відчуття радості пізнання, бажання бути корисними людям.

Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом за різними темами.

Екскурсії розширюють і доповнюють знання учнів про факти і явища, засвоєні раніше

на уроках, допомагають охопити зміст навчання всебічно, побачити взаємозв'язок

досліджуваних у різних курсах явищ і законів, набути навички їхнього

універсального застосування. Наприклад, екскурсія в науково­дослідний інститут.

Запитання 1: як українським вченим вдалося одержати вперше в історії науки

знімки атома?

Екскурсовод: для отримання знімків вчені використовували електронний

мікроскоп, що фіксує випромінювання і поля (field­emission electron microscope,

FEEM).

При цьому, фізики послідовно розмістили десятки атомів вуглецю у вакуумній

камері і пропустили через них електричний розряд в 425 вольт. Випромінювання

останнього атома в ланцюжку на фосфорний екран дозволило отримати зображення

хмари електронів навколо ядра. З 1980­х років квантова механіка математичним

методом успішно моделює зображення атомів. Електронні мікроскопи

використовувалися з 1930­х років, проте тільки зараз українські вчені отримали

перший знімок атома.

Запитання 2: чи існує нова форма світла?

Екскурсовод: Якщо ви ввімкнете два ліхтарики і схрестите їх промені, нічого

особливого не станеться. Причина в тому, що фотони не взаємодіють між собою.

Однак, якби це було не так, і частинки світла могли притягати і відштовхувати одне

одного подібно до звичайних атомів? Можливо, в такому випадку промені світла,

зустрічаючись, посилювали б одне одного і зливалися в єдиний світловий потік.

Це здається порожніми фантазіями, здійснення яких неможливо при існуючих

законах фізики. Однак вчені провели вдалі експерименти, сформувавши абсолютно

новий вид світла.

Перші успішні досліди пройшли ще в 2013 році, коли вперше було зафіксовано

взаємодію пари фотонів. У новій роботі вчені зацікавилися, чи можливо зв'язати три і

більше світлові частинки.

143

Для цього вони пропустили дуже слабкий лазерний промінь крізь щільну хмару

ультрахолодних атомів рубідію. На виході фотони виявилися об'єднані в пари і

триплети.

На відміну від вільних фотонів, які не мають маси і рухаються зі швидкістю

300 000 км / c, ці структури отримали значну кількість частки електрона і

сповільнилися приблизно в 100 000 разів.

Для пояснення феномену було розроблена спеціальну фізичну модель. На

думку авторів, подорожуючи крізь щільну хмару з рубідію, нечисленні фотони

перескакують з одного атома на інший.

При цьому вони стають так званими поляритонами ­ наполовину фотонами,

наполовину атомами. Поляритони здатні взаємодіяти, з'єднуючись через свої атомні

складові.

На виході із хмари поляритони знову перетворюються на фотони, але

зберігають зв'язок. Можна сказати, що фотони "запам'ятовують", що відбулося з ними

всередині хмари.

Пов'язані фотони можна розглядати в якості заплутаних, що дозволяє

використовувати їх для зв'язку, наприклад, в оптоволокні.

Це відкриває нові можливості для поширення інформації та квантових

обчислень. Команда сподівається, що зможе знайти й інші цікаві взаємодії фотонів –

наприклад, відштовхування або навіть утворення правильних візерунків або

кристалів.

Отже, екскурсії забезпечують реалізацію дидактичного принципу зв'язку теорії

з практикою. Вони є досить ефективною формою організації навчальної роботи і в

цьому відношенні виконують ряд істотних дидактичних функцій: за допомогою

екскурсій реалізується принцип наочності навчання, бо в процесі їх учні

безпосередньо знайомляться з досліджуваними предметами і явищами; екскурсії

дозволяють підвищувати науковість навчання і зміцнювати його зв'язок з життям, з

практикою; екскурсії сприяють політехнічному навчанні, оскільки дають можливість

знайомити учнів з виробництвом, із застосуванням наукових знань в житті.

Список використаних джерел

1. Альбін К.В. та ін. Методика викладання фізики. – К.: Вища школа, 2010. –

300 с.

2. Дячук Д.Н. Виробничі екскурсії в курсі фізики середньої школи. – К.: Вища

школа,1994. – 152 с.

3. Кирик Л.А. Планування навчального матеріалу з фізики у 9 класі / Л.А.

Кирик // Фізика в школах України. – № 15­16. ­ 2010. – С. 24­28.

4. Українські вчені зробили неможливе: фотофакт. – Заголовок з екрану. –

Режим доступу : https://znaj.ua/science/ukrayinski­vcheni­zrobyly­nemozhlyve­fotofakt

144

Пігаль Алла Василівна викладач математики

Вище професійне училище № 22 м. Сарни

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Математика – це один з найефективніших засобів логічного, естетичного та

морального виховання. Вивчення математики, а саме її основних законів, понять

вимагає від учня розумових зусиль. Але багато учнів вважають, що математика в

житті їм не знадобиться. Тому виникає питання: як краще донести до учнів вагомість

вивчення предмета та навчити їх користуватись своїми знаннями. Адже тільки в

такому разі, коли учні свідомо вчитимуть теореми, аксіоми, правила й можна

сподіватись, що математика стане втіхою в їхньому житті.

Коли я замислююсь, як краще охарактеризувати свою діяльність в училищі, то

уявляю стрімкий водоспад, який постійно наповнюється учнівськими думками та

маленькими відкриттями. В основі цього водоспаду – органічне поєднання

традиційних та нетрадиційних уроків.

На мою думку, інтерактивне навчання дозволяє виконати кілька завдань:

­ розвиває комунікативні вміння та навички;

­ допомагає встановленню емоційних контактів між учнями та вчителем;

­ змушує працювати в команді та прислухатись до думки кожного.

Саме виконання цих завдань допомагає забезпечувати виховне завдання та

розвиток логічного мислення.

У сучасному освітньому процесі переважають вербальні методи навчання.

Також недооцінюється значення спілкування учнів для розв’язання задач і завдань на

уроках математики. Тому при викладанні математики основною метою є

впровадження нових форм та методів. Це забезпечить розвиток особистості кожного

учня, готовність жити і працювати в гуманному суспільстві.

З метою розвитку логічного мислення та особистості дитини я використовую

інтерактивні методи навчання, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається за

умови постійної взаємодії учня та вчителя або самих учнів.

На своїх уроках намагаюсь бути організатором, що передбачає моделювання

життєвих ситуацій (розв’язування задач з професійним спрямуванням) та спільне

розв’язання проблем. Інтерактивні вправи можна використовувати на будь – якому

етапі уроку. Вони є завжди різноманітними та цікавими. Учням це подобається і

допомагає краще засвоїти навчальний матеріал. Хочу детальніше зупинитись на

використанні інтерактивних методів на кожному з етапів уроку.

Перший та найважливіший етап – це мотивація пізнавальної діяльності. Мета

вчителя на даному етапі – перетворити учнів з об’єктів на суб’єктів навчальної

діяльності, що має забезпеки доцільність, організованість і правильність їх подальшої

діяльності.

145

Щоб досягти цієї мети, необхідно організувати:

­ вплив на мотиватори, що формують навчально­пізнавальну діяльність;

­ прийняття та розуміння учнями мети;

­ чітке бачення учнями результатів уроку.

Будь­яка діяльність матиме успіх у тому випадку, якщо її учасники

зацікавлені у результаті і беруть у ній безпосередню участь. Ступінь активності

учасників визначається саме мотивами, які можуть бути різними (економічними,

соціальними, пізнавальними тощо), але вони виникають лише в процесі складної

внутрішньої діяльності власне суб’єкта.

На уроках я використовую конкретні прийоми мотивації навчальної

діяльності, а саме намагаюсь створити проблемні ситуації з наголошенням на

практичному та соціально – суспільному значенні отриманих знань в подальшому

житті.

Пропоную декілька з таких методів.

Метод «Асоціації на дошці» залучає власний досвід учнів, має високий

ступінь зацікавленості і проводиться фронтально. Даний метод доцільно

використовувати під час мотивації вивчення нового матеріалу. Оскільки в математиці

всі теми тісно пов’язані, то цей метод є доволі ефективним. Я використовую

безпосередньо вид «Прямокутник»: малюю на дошці прямокутник і записую в ньому

основне поняття. Потім прошу назвати його характеристики.

Наприклад, при вивченні теми «Об’єми многогранників» в прямокутник я

вписую слово многогранник. Учні озвучують такі поняття: призма, паралелепіпед,

піраміда, квадрат, прямокутник, паралелограм, озвучують формули площ

многокутників. Тоді з цих асоціацій я вибираю ті, які будуть використовуватись при

вивченні нової теми. Даний метод допомагає настроїти учнів на вивчення нового

матеріалу, повторити вже вивчені теми та краще підготуватись до здачі ЗНО.

Метод «Брейн – стормінг». Основою цього методу є постановка проблемного

питання, на яке учні в кінці уроку мають дати відповідь. А організація подальшої

роботи учнів залежить від характеру і форм проведення уроку.

Другий, але не менш важливий етап уроку – актуалізація опорних знань.

Даний етап є невід’ємною складовою уроку, хоч за часом має бути нетривалим. Тут я

використовую такі методи, як «Асоціювання», «Незакінчене речення», математичні,

графічні диктанти та невеличкі самостійні роботи.

Наприклад, метод «Незакінчене речення». При вивченні теми

«Перпендикулярність прямих в просторі» учні отримують картки із твердженнями, в

яких вони повинні відновити пропущені слова. А потім один учень зачитує відповіді.

Завдання такого типу допомагають встановити прогалини в знаннях учнів і

ще раз акцентувати на цьому увагу. І лише тоді можна переходити до вивчення

нового матеріалу.

146

Третім етапом уроку є засвоєння нового матеріалу. На даному етапі можна

використати такі методи:

­ «Диктант для шпигуна». На дошці записуються певні властивості або

означення. Потім учні по черзі виходять до дошки і запам’ятовують їх. Далі мають

відтворити інформацію в своїх зошитах. Наприклад, при вивченні теми «Теорема про

три перпендикуляри» на дошці записане доведення теореми, а учні, які поділені на

групи, по одному виходять до дошки. Далі всі відтворюють доведення в своїх

зошитах.

­ «Читання з позначками». Учні ознайомлюються з новим матеріалом за

допомогою підручника. Але перед початком роботи я пропоную виділяти в тексті

інформацію чотирьох видів:

Знайома інформація ( + );

Нова інформація ( ­ );

Суперечлива інформація ( V );

Недостатня інформація ( ? ).

Отже, процес навчання на уроках математики – це не автоматичне вкладання

навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової праці учня,

його активності в цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі не дадуть

справжніх стійких знань. Цього можна досягти тільки завдяки інтерактивному

навчанню на уроках математики.

Майстерність учителя допомагає учням досягти найкращих результатів тими

засобами, які найоптимальніші в конкретній ситуації.

Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у

процес учіння шляхом спілкування з однолітками. Учень має говорити на уроці не

один і не два рази, а постійно спілкуватися. Тому свої уроки математики я

організовую за інтерактивними технологіями, що сприяє розвитку мислення учнів та

умінню вислуховувати товариша, робити висновки.

Список використаних джерел:

1. Ачкан В. Педагогічні інновації як необхідна складова модернізації

математичної освіти / В. Ачкан // Математика в рідній школі .­ 2015

2. Василенко О.О. Серенада математиці : вибране / О.О. Василенко .­ Х. : Основа

, 2014 .­ 76с.

3. Гоменюк Г. Мотивація як компонент математичної компетентності учня

основної школи / Г. Гоменюк // Математика в рідній школі .­ 2015

4. Інтерактивні технології на уроках математики. Харків.2009.

5. Поглиблене вивчення математики в 10­11 класах : дидактичні матеріали / З.І.

Боренкова, Л.М. Тахтєєва .­ Х. : Основа , 2014.

147

Грушовець Валентина Василівна викладач фізики

Вище професійне училище № 22 м. Сарни

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

Перед тим, як звести будинок, будівельник має зробити його проект, щоб

врахувати все, що необхідно для подальшого комфортного життя. Можна збудувати

простий, стандартний будинок – такий, як у всіх. А можна додати якусь «родзинку» –

і буде така будівля виглядати краще від інших.

Так і вчитель має продумати наперед, яким буде його урок: що необхідно

згадати, на яких питаннях слід акцентувати більше уваги, які факти чи приклади з

повсякденного життя можуть підтвердити даний матеріал, як підвести учнів до того,

щоб вони могли зробити правильні висновки. Це тільки маленька частинка всього

великого проекту, назва якому – урок.

З урахуванням конкретних завдань і цілей уроку, а також певних психологічних

і педагогічних факторів, вчитель визначає структуру уроку і відповідні прийоми і

форми роботи. В основному проводяться стандартні уроки, які підпорядковуються

певним етапам:

­ початок уроку (організаційна частина);

­ повідомлення теми, мети, завдань уроку;

­ повторення вивченого матеріалу або актуалізація опорних знань;

­ пояснення нового матеріалу;

­ закріплення вивченого матеріалу;

­ домашнє завдання.

Але, як відомо, одноманітність призводить до швидкої втомлюваності учнів, їм

стає нецікаво на таких уроках. Тому, щоб такого не сталось, час від часу варто

проводити нестандартні уроки, які можуть змінити підхід учнів до самого процесу

здобуття знань.

Думки багатьох педагогів щодо нестандартних уроків відрізняються, але багато

хто зацікавлений у проведенні таких уроків. То що ж таке цей нестандартний урок?

Нестандартним є такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі

виробленого дидактикою навчального процесу, на якому вчитель не дотримується

чітких етапів, методів, традиційних видів роботи (Л. Лухтай). Інший педагог Е.

Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного

матеріалу у формі, пов’язаній із численними асоціаціями, різними емоціями, що

допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В.

Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній

педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню

перебігу тих процесів, які відбуватимуться на уроці, а найголовніше – завдяки

відсутності штампів у педагогічній технології.

148

Повністю продумати і провести такий урок набагато складніше, ніж звичайний,

стандартний. Адже тут проявляються як творчість вчителя, так і творчість

учнівського колективу. Якщо на звичайному уроці домінуюча роль відводиться

сильнішим учням, то нестандартний урок дає всі можливості реалізувати себе

слабшим учням і отримати за свою роботу високі бали. Ну а сильніші учні можуть на

досить високому рівні проявити свої творчі здібності. Крім того, на таких уроках

часто використовують групові форми роботи, що також дають позитивний результат,

адже учні вчаться співпрацювати, допомагати і підтримувати один одного. І зачасту

буває так, що інформація, почута від свого товариша, деякими учнями сприймається

краще, ніж зі слів учителя. Багато хто з вчителів помітив, що такий предмет, як

інформатика, нинішнім учням є більш цікавим і зрозумілим за будь­які інші,

особливо в порівнянні з предметами природничо­математичного циклу. Тому

доцільним є пропозиція вчителя щодо підготовки учнями презентацій до уроків,

створюючи які учні зацікавлюються й іншими предметами. А презентації

використовуються на уроці, як наочність. Всі ці фактори разом приводять учнів до

усвідомлення того, що вони вивчають.

«А для чого нам вчити фізику?»

«Навіщо мені, столяру (чи механізатору, кухарю і т.д.) потрібна фізика?»

Дуже часто викладачі шкіл, ПТНЗ, і не тільки фізики, а й інших предметів,

чують такі запитання і намагаються роз’яснити «чому» і «навіщо». І взагалі, точні

науки за останні часи ніби відійшли на задній план, мало хто проявляє зацікавленість

до цих предметів. Це в першу чергу стосується і фізики. Так, предмет складний. Але

разом з тим він цікавий. Тому у своїй роботі використовую нестандартні уроки як

засіб для зацікавлення учнів предметом фізики та астрономії. Щоб підготувати такий

урок потрібно більше часу і більше затратити зусиль. Але, хочу зазначити, результат

того вартий.

Застосовую наступні види нестандартних уроків: урок­подорож, урок­усний

журнал, урок­табу, урок­конференція, урок­вебквест, урок­дослідження, урок­

семінар.

Урок­подорож за темою «Планети­гіганти» з астрономії проводився як

віртуальна подорож на космічному кораблі до кожної з планет­гігантів. Учні тут

почуваються, як мандрівники­дослідники, кожна група ділиться інформацією з

іншими, демонструє свої презентації, відео кліпи, аналізують почуте і роблять

висновки.

Урок­усний журнал за темою «Сонце – наша зоря» дає можливість учням

перегорнути сторінки уявного журналу і дізнатись все про найближчу до нас зорю.

Кожна підгрупа, відповідальна за свою сторінку журналу, знаходить інформацію і

створює публікацію.

149

З фізики проводився урок­табу на тему «Біологічна дія радіоактивного

випромінювання». Прослухавши інформацію з даної теми, учні мали змогу

висловлювати власні думки щодо використання ядерної енергії.

Цікавим виявився урок­вебквест з астрономії на тему «Еволюція зір. Нейтронні

зорі. Чорні діри.» Для проведення цього уроку створено локальний сайт для роботи і

викладача і учнів. Особливістю вебквесту є те, що частина або вся інформація для

самостійної або групової роботи знаходиться на різних сайтах. Тобто, в цьому

випадку застосовується метод проектів. Тому група, в якій проводився урок, була

поділена на пять команд. На головній сторінці вебквесту розміщено вступну частину

і загальний огляд квесту. Наступною сторінкою є анотація, де вказується, для чого

призначений даний вебквест. Далі йдуть цілі і завдання для команд. Використовуючи

ресурси мережі Інтернет, команди знаходять необхідну інформацію, систематизують

її, аналізують, вибирають основне, створюють презентацію.

Урок­дослідження з фізики проводився за темою «Імпульс тіла. Закон

збереження імпульсу. Реактивний рух.». Основним у проведенні цього уроку є

експерименти, досліди, що роблять самі учні. На основі цих дослідів робляться

відповідні висновки.

На заключному етапі вивчення теми «Атомна і ядерна фізика» проведено урок­

семінар. Метою уроку є узагальнити і систематизувати навчальний матеріал з

вивченої теми, де на завершення уроку проведено самостійну роботу у програмі

LearningApps.org.

Також учні були залучені до підготовки позакласного заходу «Усний журнал

«Нобелівський лауреат – уродженець міста Сарни»». Було зібрано досить багато

інформації про нашого земляка – Георгія Шарпака, який отримав нобелівську премію

за винахід в галузі ядерної фізики. Як виявилось, багато хто з учнів не знав такого

факту, тому всім присутнім на цьому заході ця інформація була і цікавою, і

повчальною.

Всім відомо, що вчитися нелегко. Тому завдання кожного вчителя полягає у

використанні всіх можливостей, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення тих чи

інших предметів, зокрема фізики. Адже фізичні явища спостерігаються на кожному

кроці, їх треба розуміти і знати, як використати.

Вважаю, що робота і викладача, і учнів під час проведення і підготовки до

уроків такого типу робить їх живими, цікавими, урізноманітнює освітній процес.

Отриманий досвід приносить свої плоди, тому що при роботі над нестандартними

уроками розвивається цілий ряд компетентностей:

­ використання ІТ для вирішення різних завдань (пошук інформації,

оформлення результату роботи);

­ cамоосвіта і самоорганізація;

­ робота в команді;

­ навички виступів перед публікою.

150

Список використаної літератури

1. Антипова О.Й. У пошуках нестандартного уроку / О.Й. Антипова, Д.І.

Румянцева, В.Ф. Паламарчук // Радянська школа. – 1991. – № 1. – С. 65­69.

2. Лухтай Л.К. Нестандартний урок / Л.К. Лухтай // Початкова Школа. – 2002. –

№ 3. – С. 31­35.

3. Митник О. Шпак В. Народження нестандартного уроку / О. Митник, В.

Шпак // Початкова школа. – 1997. ­ № 12. – С. 11­23.

4. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / Редкол. М.

Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк та ін. ­ Тернопіль: ТНПУ. ­ 2005. ­ Вип.1. ­ 178 с.

5. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків / О.Я. Савченко

// Початкова школа. – 2002. – № 1. – С. 2­8. 7. Харламов І.Ф. Педагогіка / І. Ф.

Харламов. – М.: Вища школа, 2000. – С. 346­347.

151

Трум Мирослава Борисівна практичний психолог

ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей»

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

«Немає абстрактного учня… Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини. А це означає, що у навчання має бути індивідуалізація – і у змісті розумової праці, і в характері знань, і в часі».

В. О. Сухомлинський

Останніми десятиріччями в освітньому процесі складається особлива культура

підтримки, а також допомоги дитині та її батькам шляхом психолого­педагогічного

супроводу, що розглядається як особливий вид допомоги підліткам та забезпечує

особистісний розвиток і виховання в умовах освітнього процесу.

Особливістю психолого­педагогічного супроводу є необхідність вирішення

завдань особистісного розвитку і виховання підлітка.

Відповідно, сфера відповідальності психолого­педагогічного супроводу

включає в себе завдання створення в освітньо­виховному закладі успішного процесу

виховання, соціалізації дитини, її самореалізацію, оскільки повноцінний розвиток

особистості є гарантом суспільного благополуччя.

Завдання формування самостійної, відповідальної та соціально мобільної

особистості, здатної до соціалізації в суспільстві та активної адаптації на ринку праці,

визначає необхідність широкого використання під час психолого­педагогічного

супроводу різноманітних програм розвитку соціальних навичок, здатності до

особистісного самовизначення і саморозвитку.

За такого підходу об'єктом психолого­педагогічного супроводу виступає

освітньо­виховний процес, а предметом – ситуація особистісного розвитку і

виховання дитини як система взаємин зі світом, з оточенням, дорослими,

однолітками, з самим собою.

Психолого­педагогічний супровід особистісного розвитку і виховання дитини

має розглядатись як супровід міжособистісних взаємин (їх розвиток, корекція,

взаємовплив).

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

попередження виникнення проблем особистісного розвитку і виховання

дитини;

допомога (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань виховання і

соціалізації:

проблеми, пов'язані з вибором освітнього і професійного шляху;

152

порушення емоційно­вольової сфери, налагодженням взаємин з

однолітками, вчителями, батьками;

розвиток психолого­педагогічної компетентності (культури) педагогів,

батьків.

Напрямки роботи з психолого-педагогічного супроводу:

профілактика;

діагностика (індивідуальна і групова);

психолого­педагогічна просвіта:

формування психолого­педагогічної культури;

розвиток психолого­педагогічної компетентності педагогів, вихователів,

психологів, батьків.

Психолого­педагогічний супровід є не простим поєднанням різноманітних

методів діагностико­корегійної роботи з дітьми, а виступає як комплексна технологія,

особлива культура підтримки і допомоги дитині у вирішенні завдань особистісного

розвитку, виховання, соціалізації.

Передбачається, що вчитель, вихователь, психолог, які здійснюють психолого­

педагогічний супровід, не лише володіють методиками діагностики, консультування,

корекції, але й здатністю до системного аналізу проблемних ситуацій, програмування

і планування діяльності, спрямованої на їх вирішення, співорганізацію учасників

освітньо­виховного процесу.

Психолого­педагогічний супровід різних груп дітей здійснюється по­різному.

Як зазначав Р. Штайнер, перш за все, людину слід готувати до того, аби вона

приєдналась до людей. Особлива увага має приділятися перехідному етапу розвитку

дитини ­ підлітковому віку.

Психолого­педагогічний супровід досі не має завершеного цілісного наукового

опису, в ньому спостерігаються ознаки, які відносяться до різних галузей наукового

знання: педагогіки, соціальної педагогіки, психології, соціології. Він ототожнюється з

методами і формами виховання, такою позицією педагогів як "вільне спілкування",

"товариські взаємини дорослого і дитини", "їх внутрішній настрій"

Безперечно, за умови нормального сімейного соціуму кожну з проблем підліток

може вирішити самотужки або за допомогою батьків. Однак, ситуація проблемної

сім'ї для вирішення зазначених завдань стає для підлітка нездоланною перешкодою.

Саме в таких випадках допомогти проблемному підлітку в доборі оптимального

"життєвого маршруту" має психолого­педагогічний супровід, який призначений

аналізувати найближче оточення дитини, діагностувати рівні її особистісного

розвитку і виховання, використовувати групові методи, індивідуальну роботу з

підлітками, їх батьками.

Отже, широка інтерпретація педагогічного змісту супроводу пов'язується зі

створенням сприятливих умов, безпечного середовища, необхідних для розвитку і

153

саморозвитку підлітків, розкриттям, реалізацією внутрішніх потенціалу,

формуванням здатності до самостійних дій та вільного вибору.

Зміст психолого­педагогічного супроводу асоціюється з виховною діяльністю

педагога, сприянням адаптації підлітка та встановлення добрих взаємовідносин у

сім'ї, пов'язаних із навчанням, спілкуванням, побудовою міжособистісних стосунків,

самовизначенням.

Підлітковий вік – це період індивідуального визначення особистості. Зовнішнє

ситуативне регулювання поведінки все більш поступається місцем внутрішньому.

Підлітків відрізняє активне опанування нормами поведінки і моралі, намагання

зайняти значуще місце, налагодити стосунки з людьми і, в зв'язку з цим, провідною

діяльністю стає спілкування. Однак, саме у підлітковому віці нерідко виникають

ситуації. коли внутрішні ресурси психологічного захисту і пристосування особистості

до умов середовища виявляються недостатніми. Одним із таких вирішальних

чинників є вплив сімейного середовища.

Саме цією обставиною обумовлюються рівні психолого­педагогічного

супроводу підлітка з проблемної сім'ї.

Рівень групи – провідну роль відіграють вчитель і класний керівник, які

забезпечують необхідну педагогічну підтримку підлітків у вирішенні завдань

розвитку, виховання і соціалізації. Основна мета їх діяльності – розвиток

самостійності підлітків у вирішенні проблемних ситуацій, попередження дезадаптації

дітей, виникнення гострих, конфліктних ситуацій.

Рівень освітньо­виховного закладу ­ робота здійснюється вчителями, класними

керівниками, вихователями, психологом, які виявляють прогалини в особистісному

розвитку дитини і надають первинну допомогу для подолання труднощів під час

навчання і виховання, взаємодії з педагогами, батьками, однолітками. На даному рівні

також реалізуються профілактичні програми, що охоплюють значні групи підлітків,

здійснюється консультативна, просвітницька робота за участю адміністрації та

вчителів освітньо­виховного закладу.

Отже, стає зрозумілим, що психолого­педагогічний супровід особистісного

розвитку і виховання підлітка з проблемної сім'ї можливо реалізувати,

використовуючи декілька видів педагогічного впливу.

Супровід­попередження стає корисним, цінним для підлітків за умови, якщо

його зміст і форми ненав'язливі і делікатні, сучасні, психологічно та педагогічно

грамотні, адресні, дозовані, а головне, якщо супровід­попередження у всіх випадках

повною мірою виконує своє розвивальне і виховне призначення, працюючи на

перспективу.

154

Савчук Зоя Миколаївна практичний психолог

ДПТНЗ «Березнівське вище професійне училище»

ПСХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД

ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Допоможи мені це зробити самому, нічого не роблячи за мене, спрямуй у потрібне річище, підштовхни до рішення, а все інше я зроблю сам.

М. Монтессорі

За сучасних умов ринку праці, де економічним відносинам властива

незалежність, свобода у виборі суб'єктів ринку (продавців і покупців), вільне

ціноутворення, основною властивістю, яка визначає місце дипломованого спеціаліста

на ринку робочої сили є його конкурентоспроможність. Але слід мати на увазі, що на

ринку праці продається не робітник, а його здатність до праці.

Під поняттям «конкурентоспроможність» робочої сили Д.П. Богиня розуміє

«сукупність якісних і вартісних характеристик специфічного товару «робоча сила»,

що забезпечують задоволення конкретних потреб роботодавців, у тому числі

державних підприємств, у працівниках певної кваліфікації (професії)». Автор

визначення зазначає, що це поняття має чітко визначені якісні та кількісні

характеристики. В аспекті якості розглядаються певні ознаки, що характеризують

сукупність споживчих властивостей робочої сили до ефективної праці. В аспекті

кількісних якостей поняття конкурентоспроможності працівника визначається такими

показниками, як фах, стаж, вікові дані, володіння іноземними мовами [10].

Я погоджуюсь з думкою про те, що конкурентоспроможність спеціаліста на

ринку праці не зводиться лише до набору професійних знань, вмінь та навичок. Не

можна гарантувати успішність та конкурентоспроможність кваліфікованого

спеціаліста не враховуючи його особистісний потенціал, під яким я розумію

сукупність психічних ресурсів та психологічних властивостей, що дають людині

можливість приймати рішення і регулювати свою поведінку, враховуючи й оцінюючи

ситуацію виходячи насамперед зі своїх внутрішніх уявлень і критеріїв.

Конкурентоспроможним за сучасних тенденцій ринкових відносин можна

вважати лише того спеціаліста, кому властива внутрішня свобода, осмисленість

життя, життєстійкість в складних обставинах, готовність до внутрішніх змін,

здатність сприймати нову невизначену інформацію, гнучкість в пристосуванні до

нових умов, постійна готовність до дії, вміння планувати діяльність, вмотивованість,

155

навики конструктивної взаємодії та вміння вирішувати конфлікти, особистісна

автономія і разом з тим вміння бути командним гравцем [4].

Тому актуальними є зміни тенденцій в організації освітнього процесу в Україні

останніми десятиліттями, де велика увага приділяється ролі психологічної служби в

забезпеченні якісного освітнього процесу.

Метою діяльності психологічної служби, передбаченою Положенням про

психологічну службу у системі освіти України є сприяння створенню умов для

соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, психічного здоров’я,

надання психологічної та соціально­педагогічної підтримки всім учасникам

освітнього процесу [6].

На мою думку, розвиток освіти в Україні рухається в правильному напрямку,

підвищуючи квоту довіри до роботи психологів і разом з тим покладаючи на

психологічну службу велику відповідальність, тому що підготувати кваліфікованих

конкурентоспроможних спеціалістів згідно вимог сучасного ринку праці можливо

лише за умови клопіткої праці працівників психологічної служби освітніх закладів

спільно з педагогами.

Особливим видом допомоги учням, що забезпечує особистісний розвиток та

виховання в умовах освітнього процесу є психолого­педагогічний супровід.

Якщо звернутися до загальноприйнятого розуміння слова супровід, то воно

означає зустріч двох людей і їх спільне проходження загального відрізка шляху, а

супроводжувати ­ значить проходити з кимось частину його шляху. У ситуації

супроводу виділяють три основні компоненти: ­ той, кого супроводжують; той, хто

супроводжує; і шлях, який вони проходять разом. Можна сказати, що мова йде про

спільне буття людей в певний часовий період людського життя. Супроводжуючий

(супутник) постає як людина, що захищає та допомагає подорожньому в дорозі

впоратися з мінливістю шляху [5].

Поняття «супровід» Ю. В. Слюсарєв вживав для позначення недерективної

форми надання психологічної допомоги, спрямованої «не просто на підсилення або

удосконалення, а на розвиток і саморозвиток самосвідомості особистості», допомоги,

яка запускає механізми саморозвитку і активізує власні ресурси людини [1].

Умовно можна сказати, що в процесі супроводу фахівець створює умови і

робить необхідну і достатню підтримку для переходу від позиції «Я не можу» до

позиції «Я можу сам справлятися зі своїми життєвими труднощами». Супровід

припускає пошук прихованих ресурсів розвитку людини, опору на її власні

можливості і створення на цій основі психологічних умов для трансформації зв'язків

зі світом та людьми [9].

На думку Е. Зеєр, кожна ситуація вибору породжує множинність варіантів

рішень, опосередкованих різними умовами. Супровід може трактуватися як допомога

суб’єктові у формуванні орієнтаційного поля розвитку, відповідальність за дію в

якому несе він сам. Важливим положенням даного підходу є опора на внутрішній

156

потенціал людини, отже, на її право самостійно робити вибір і нести за нього

відповідальність [2].

Поняття «психолого­педагогічний» супровід розглядається вченими як

психологічна допомога й підтримка реакцій, процесів і станів особистості, які

природньо розвиваються (В. Мухіна); як сприяння процесу розвитку й саморозвитку,

самореалізації, збереження психологічного здоров’я учнів (І. Дубровіна, К. Гуревич);

як допомога особистості в її особистісному зростанні; як емпатійність розуміння

вихованця, як відкрите спілкування (В. Слободчиков); як створення соціально­

психологічних умов для успішного навчання й розвитку (Н. Бітянова) [11].

Отже, проаналізувавши різні трактування поняття «супровід», можна

узагальнити, що супроводжуючи, психолог повинен допомагати активізувати

внутрішні ресурси особистості для особистісного розвитку та самовдосконалення

через призму відносин зі світом, оточенням (дорослими, однолітками) та самим

собою.

Керуючись саме таким уявленням про суть психолого­педагогічного

супроводу, в організації та плануванні своєї роботи, яка здійснюється за такими

основними напрямками, як: психодіагностика, корекція, консультування (групове,

індивідуальне), психологічна просвіта, профілактика, основними завданнями, які

ставлю перед собою є наступні:

допомога учням в усвідомленні себе як суб’єктів власної життєдіяльності в

просторі соціальних і міжособистісних відносин;

допомога учням в самоусвідомленні себе як носіїв відповідальності за

власну поведінку та прийняття рішень;

активізація мотиваційної сфери та формування навиків цілепокладання;

формування навичок розпізнання власних емоцій та вміння розуміти

почуття інших людей;

формування навичок саморегуляції емоційної та поведінкової сфери;

створення умов для успішної соціально­психологічної адаптації учнів;

допомога у формуванні позитивної Я­концепції, впевненості у власних

силах, своєму творчому потенціалі;

формування установок на постійний саморозвиток і самовдосконалення;

навчання конструктивних способів подолання професійних та особистісних

проблем;

підвищення рівня конфліктологічної культури учасників освітнього

процесу;

розвиток психолого­педагогічної компетентності (культури) педагогів,

батьків.

здійснення просвітницької роботи, організації та проведення превентивних

заходів із педагогічними, учнівськими та батьківськими колективами щодо різних

форм залежностей, соціально небезпечних ігор, булінгу, насилля в сім’ї, торгівлі

157

людьми, важливості збереження психічного та фізичного здоров’я, попередженню

суїцидальних тенденцій, цінності людського життя.

Психодіагностика – дослідницько­вимірювальна робота психолога з метою

дослідження психологічних особливостей особистості учня для забезпечення

можливості реалізації індивідуального підходу в навчанні з метою організації таких

умов освітнього середовища, які будуть оптимальними для розвитку та виховання

кожного учня, а також з метою виявлення тих зон розвитку поведінкової, когнітивної,

емоційно­вольової сфер особистості учнів, які потребують розвитку та корекції для

успішної реалізації себе в особистому та професійному планах.

Психологічне консультування – організоване особливим чином спілкування,

взаємодія між двома людьми шляхом бесіди, в ході якої спеціальні знання

консультанта (психолога) використовуються для надання допомоги клієнтові

подивитись на свої проблеми збоку, побачити альтернативні шляхи виходу з

проблемної ситуації [ 7] .

При здійснені психолого­педагогічного супроводу учасників освітнього

процесу в межах консультативного напрямку роботи дотримуюсь принципів, які

запропонувала Н. М. Манухіна: актуальності, системності, «зрушення фокусу» і «тут­

і­тепер».

Принцип актуальності передбачає роботу психолога виключно з тим, що

найбільш значимо в даний момент для клієнта, що він готовий аналізувати і міняти,

що доступно для його усвідомлення і використання. Саме теперішнє є найбільш

значущим для будь­якої людини і доступним як для аналізу, так і для зміни. Отже,

саме ті думки, емоції, переживання, установки, принципи, цінності, моделі поведінки,

які актуальні для клієнта на даний момент часу, можуть бути реальним об'єктом

спостереження і зміни. Для цього, безумовно, слід використовувати досвід минулого і

уявлення про майбутнє, на основі яких клієнт вибирає кращі способи проживання

теперішньої ситуації.

Принцип системності спирається на наступні постулати: «Людина існує не

ізольовано, а в безлічі взаємин. По­перше, з самим собою ­ через самоусвідомлення,

сприйняття, відчуття. По­друге, з іншими людьми ­ використовуючи мову і

перебуваючи у взаємодії з ними, в тому числі здійснюючи свої дії і реагуючи на їх

поведінку. По­третє, з навколишнім світом ­ через свої органи чуттів, мислення і

поведінку. Вся сукупність зв'язків людини являється результатом його співіснування

з іншими і називається системою відносин. Вона сама є її складовою частиною,

вносячи свою частку участі і одночасно відчуваючи вплив правил, які в даний період

часу превалюють в системі. Системний підхід дозволяє також зобразити

(змоделювати) будь­який контекст актуальної для клієнта ситуації в такій формі, яка

дозволить чітко визначити в ній місце і функції самого клієнта. Це дає йому

можливість, по­перше, поглянути на ситуацію з боку і, по­друге, знайти собі в ній

158

інше місце, яке би більше його задовольняло та намітити шляхи зміни ситуації в

реальному житті.

Принцип «зрушення фокусу» спирається на феномен вибірковості уваги

людини. Він передбачає організацію допомоги клієнту у виявленні його точки зору на

актуальну ситуацію і зміщення уваги на вирішення проблеми і нові можливості

в створенні необхідних змін для отримання бажаного йому результату.

Принцип «тут-і-тепер» підкреслює особливість короткостроковій роботи:

внесення змін до мислення клієнта і його плани з управління ситуацією

безпосередньо на кожній зустрічі з психологом [3].

Уміння фахівця допомогти клієнту виявити його очікування, побоювання,

поставити конкретні цілі щодо проблемної ситуації значно підвищує його мотивацію

на участь у досягненні бажаних йому результатів та співпрацю з психологом.

Психологічна корекція – це тактовний, глибоко індивідуальний,

обґрунтований процес психологічного впливу на окремі психологічні сфери

(пізнавальну, мотиваційну, комунікативну, емоційно – вольову) з метою виправлення

відхилень та забезпечення повноцінного розвитку особистості [7].

Види психокорекційної роботи:

індивідуальна психокорекція;

групова психокорекція,

Принципи психокорекційної роботи:

відкритість для дітей;

співпереживання дитині та цінування її;

терплячість до сутності дитини;

ставлення до внутрішнього світу дитини з добротою, ласкою та ніжністю;

конфіденційність [12].

Ефективним засобом соціально­психологічної підтримки учнів в межах

психологічної корекції є тренінг.

Питання про те, чи потрібні практичній психології тренінгові групи, найбільш

повно висвітлив К. Рудестам.

Він виділив переваги групової форми роботи, давши їм коротку

характеристику:

груповий досвід протидіє відчуженню, допомагає розв'язанню

міжособистісних проблем: людина уникає непродуктивного замикання в собі зі

своїми труднощами, розуміє, що її проблеми не унікальні, ­ інші люди переживають

схожі почуття;

група віддзеркалює суспільство в мініатюрі: робить очевидними такі

чинники, як тиск партнерів, соціальний вплив і конформізм. По суті, в групі яскраво

моделюється система взаємовідносин і взаємозв'язків, характерна для реального

життя учасників. Це дає їм можливість побачити і проаналізувати в умовах

159

психологічної безпеки психологічні закономірності спілкування і поведінки інших

людей і самих себе в життєвих ситуаціях;

групова робота надає можливість отримання зворотного зв'язку і підтримки

від людей зі схожими проблемами: в реальному житті далеко не всі мають шанс

отримати щирий, безоціночний зворотний зв'язок, що дозволяє побачити своє

відображення в очах інших людей, які добре розуміють суть чужих переживань,

оскільки самі вони переживають майже те ж саме. Можливість «заглянути» в галерею

«живих дзеркал» є, мабуть, найважливішою перевагою групової психологічної

роботи, яку неможливо досягти ніяким іншим способом;

у групі людина може навчатися новим умінням, експериментувати з різними

стилями стосунків серед рівних партнерів: якщо в реальному житті подібне

експериментування завжди пов'язане з ризиком нерозуміння, неприйняття і навіть

покарання, то тренінгові групи є своєрідним «психологічним полігоном», де можна

спробувати поводитися інакше, ніж у звичайних умовах, «приміряти» нові моделі

поведінки, навчитися по­новому ставитись до себе й людей ­ і усе це в атмосфері

доброзичливості, прийняття і підтримки;

у групі учасники можуть ідентифікувати себе з іншими, "зіграти" роль іншої

людини для кращого розуміння її і себе та для ознайомлення з новими ефективними

способами поведінки, які використовують інші. Відтак виникає емоційний зв'язок,

співпереживання, емпатія, які сприяють особистісному зростанню і розвитку

самосвідомості;

взаємодія в групі створює напругу, яка допомагає з'ясувати психологічні

проблеми кожного. Цей ефект не виникає при індивідуальній психокорекційній

роботі. Створюючи додаткові складнощі для ведучого, психологічне напруження в

групі може (і повинно) відігравати конструктивну роль, підживлювати енергетику

групових процесів. Завдання ведучого ­ не дати напрузі вийти з­під контролю і

зруйнувати продуктивні стосунки в групі;

група полегшує процеси саморозкриття, самодослідження і самопізнання.

Ці процеси можливі тільки в групі, за допомогою інших людей. Відкриття себе іншим

і відкриття себе самому дозволяють зрозуміти, змінити себе і підвищити

самовпевненість;

Отже, групова форма роботи не тільки відображає процеси, які відбуваються в

групах, але й дозволяє ефективно розвивати групу в різних аспектах [13].

Психологічна профілактика – це система заходів, що спрямована на

упередження порушень психічного здоров’я, своєчасне усунення та запобігання

передумов відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних

стосунках, запобіганню конфліктних ситуацій [7] .

У реалізації психопрофілактичної роботи стараюся працювати на

випередження негативних тенденцій в поведінці учнівської молоді, тобто найбільше

уваги приділяю первинній психопрофілактиці, стратегічним пріоритетом якої є

160

створення цілої системи позитивної профілактики, котра зорієнтована не на проблему

та її наслідки, а на потенційний захист від можливих загроз психічному здоров’ю і

розвитку особистості, а також на розкриття та активізацію її психосоціальних

ресурсів (на цьому рівні у центрі уваги психолога знаходяться учні всіх груп).

Просвітницька робота практичного психолога закладу освіти пов’язана з

повідомленням необхідних психологічних знань вчителям, учням, батькам з метою

усвідомлення ними цілей, завдань, можливостей психологічної служби, кола проблем,

які вони можуть розв’язати з допомогою психолога.

Основний зміст просвітницької роботи практичного психолога в закладі освіти

полягає у тому, щоб:

знайомити вихователів, вчителів, батьків з основними закономірностями та

умовами сприятливого розвитку дитини;

формувати в учасників освітнього процесу потребу в психологічних

знаннях, бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах розвитку

власної особистості;

знайомити учнів з основами самопізнання, самовиховання;

домагатися розуміння необхідності практичної психології в освітньому

закладі [8].

Отже, незалежно від форм та методів роботи психолога в галузі освіти, у

кожному конкретному випадку завдання супроводу визначаються особливостями

особистості, якій надається психологічна допомога, і тієї ситуації, в якій здійснюється

супровід. Суттєвою характеристикою психологічного супроводу є створення умов для

переходу особистості до самодопомоги. Умовно можна сказати, що в процесі

психологічного супроводу фахівець створює умови і надає необхідну і достатню (але

ні в якому разі не надлишкову) підтримку учаснику освітнього процесу для переходу

від позиції невіри у власні сили та неможливості знайти вихід із ситуації до позиції

переконаності в тому, що тимчасові труднощі йому під силу.

Психологічний супровід – системна діяльність психолога, спрямована на

створення комплексної системи психологічних, психолого­консультативних і

психотерапевтичних умов, що сприяють розвитку знань, умінь і навичок, успішній

адаптації, реабілітації, особистісному становленню, нормалізації стосунків з метою

успішної інтеграції та самореалізації особистості учня.

Список використаних джерел

1. Васильков В. М. Концептуальна модель системи психологычного супроводу студентыв у процессы фахового навчання [Електронний ресурс] / В. М. Васильков, О. І. Василькова – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/%D0%AE%D0%BB%D1%8F/Downloads/Nsod_2013_3_21.pdf

161

2. Зінченко О. О. Психологічний супровід становлення особистості в освітньому процесі [Електронний ресурс] / О. О. Зінченко – Режим доступу до ресурсу: https://www.cuspu.edu.ua/ua/.

3. Манухина Н. М. Анализ современных психологических подходов и технологий работы психолога­консультанта в организации [Електронний ресурс] / Н. М. Манухина – Режим доступу до ресурсу: https://cyberleninka.ru.

4. Мурашко І. В. Розкриття поняття «особистісний потенціал» та його психологічної структури [Електронний ресурс] / І. В. Мурашко – Режим доступу до ресурсу: http://www.newlearning.org.ua.

5. Мушкевич М. І. Поняття супроводуу сучасній психологічній науці [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич – Режим доступу до ресурсу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1338/3/pon_suprov.pdf.

6. Положення про психологічну службу в системі освіти України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885­18.

7. Про реабілітацію інвалідів в Україні: Закон України.– від 06.10.05 N 2961­ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – N 2­3. – С. 36.

8. Просвітницька та профілактична робота практичного психолога. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://dn.khnu.km.ua/dn/k_default.aspx?M=k0846&T=05&lng=1&st=0.

9. Семаго М. Сопровождение – это…// Школьный психолог. – 2003 –№ 35. – С.15­25

10. Стан і тенденції розвитку на ринку в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://e­works.com.ua.

11. Старинська Н. Система психолого­педагогічного супроводу оптимізації самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки [Електронний ресурс] / Н. Старинська – Режим доступу до ресурсу: http://social­science.com.ua.

12. Сучасні методи психологічної корекції та консультування. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://pidruchniki.com/10611207/psihologiya/suchasni_metodi_psihologichnoyi_korektsiyi_konsultuvannya.

13. Федорчук В. М. Тренінг особистісного зростання. [Електронний ресурс] / В. М. Федорчук – Режим доступу до ресурсу: https://pidruchniki.com/1584072063004/psihologiya/trening_osobistisnogo_zrostannya.

162

Мудра Ірина Миколаївна, вихователь ДПТНЗ «Рівненський

центр ПТО сервісу та дизайну»

ВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ Як Ви могли помітити, світ дуже змінився. Старше покоління суттєво

відрізняється своїми життєвими принципами та поглядами від молодого, а молоде, у свою чергу, вже не зовсім розуміє нове покоління. І ці зміни настільки швидко відбуваються, що не всім вдається підлаштуватися і жити у цьому новому світі, який кардинально відрізняється від світу іншого століття.

Сучасні умови реформи Нової української школи вимагають від педагога ПТНЗ

тримати руку на пульсі. Розвиток інформаційних технологій шаленими темпами

формує нове інформаційне покоління, яке самостійно знаходить, засвоює необхідну

для себе інформацію та користується нею. Зараз важливо вміти користуватися

сучасними інформаційними засобами, щоб за максимально короткі терміни знайти

потрібну інформацію, яка допоможе досягти поставленої цілі, за необхідності

запам’ятати її та мати з неї якусь користь (практичні навички, тренінги, майстер­

класи).

Сьогодні заклади ПТНЗ мають підготувати висококваліфікованого робітника,

який буде:

­ всебічно розвинутим,

­ з морально­етичними цінностями,

­ вміє зберігати та підтримувати своє здоров’я,

­ професійно вдосконалюватись.

Тому я вважаю, що під час організації навчально­виховної роботи у сучасному

закладі потрібно працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі.

Організація особистісно орієнтованого виховання для педагога – це постійне

звернення уваги до досвіду учня, як до досвіду власної життєдіяльності. Основний

задум цієї моделі виховання полягає в тому, щоб розкрити досвід кожного учня,

погодити його з поточними завданнями виховної роботи і на цій основі ініціювати

процес самоосвіти вихованця.

Щоб реалізувати вихователю особистісно орієнтований підхід виховання учнів,

потрібно дотримуватись наступних вимог:

­ використовувати різноманітні методи, прийоми, форми, способи, що

дозволяють розкрити суб’єктний досвід учнів, виявити їх риси характеру, погляди,

вподобання;

­ організовувати і направляти учнівську активність;

­ залучати до самостійного або спільного планування діяльності,

визначення цілей виховання;

­ стимулювати учнів до самостійного вибору і використання соціально

схвалених способів поведінки;

163

­ створювати такі педагогічні ситуації спілкування, в яких кожен учень

може проявити ініціативу, самостійність, креативність;

­ надавати можливості для природного самовираження учня;

­ стимулювати учнів до висловлювань, аналізу мотивів і способів власної

поведінки та вчинків інших своїх однолітків, винесення оцінювальних суджень на

доступному віковому рівні;

­ намагатися забезпечувати заохочення й оцінку не тільки вчинків, але й

потреб, мотивів, способів діяльності, спрямованості діяльності, ступеня

самостійності;

­ залучати кожного учня до процесу обговорення цілей і результатів

виховання, успішних кроків, причин успіхів і невдач.

Дуже важливо для вихователя, щоб таке виховання допомагало майбутньому

конкурентоспроможному кваліфікованому робітнику добре орієнтуватися у цьому

новому інформаційному світі, «вписатися» в нього. відчувати зміни, що постійно

відбуваються, адекватно на них реагувати та, найважливіше, знаходити способи

самореалізації.

Успішність організації навчально­виховної роботи педагогічного працівника

великою мірою ще залежить від налагодженої співпраці з регіональними

управліннями освіти і навчально­методичними центрами ПТО.

Організовуючи виховну роботу з національно­патріотичного та громадянського

виховання, потрібно формувати свідомого громадянина, патріота, мати такі стійкі

якості, як мужність, готовність до подвигу, мати свій погляд на сучасні події. Серед

учнівської молоді проводимо:

виховну годину «Подвиг героїв Майдану»,

виставку­огляд про партизанський рух у роки війни,

бесіда з нагоди Дня слов’янської писемності та культури,

тижневик з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів та політичних

репресій в Україні,

бесіди до Дня Захисника Вітчизни, до Дня Соборності України,

урок пам’яті Бою під Крутами,

виховний захід до Дня свободи та гідності,

урочистості з нагоди Дня вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні

«Ті дні у пам’яті народній»,

бесіда «Що означає бути патріотом?»,

зустрічі з учасниками бойових дій, воїнами АТО.

Під час організації родинно­сімейного та морального виховання необхідно

враховувати, що вплив сім’ї залежить від багатьох чинників: складу сім’ї, побутових

умов, морально­психологічного клімату сім’ї, спілкування батьків з дитиною, єдність

інтересів родини.

164

Дуже часто серед учнів спостерігаються агресія, залякування. Такі випадки

відразу фіксуються та постійно тримається на контролі. З такими учнями ведуться

постійні індивідуальні бесіди, спостереження, психологічний супровід практичного

психолога, щоб викорінити у колективі такі негативні явища, як булінг та насильство.

З учнівською молоддю проводимо:

бесіди «Традиції наших предків»,

виховну годину «Вишивала мама рушник»,

години спілкування «українська кухня в святах, обрядах, приказках»,

круглий стіл «Проблема сучасної сім’ї»,

конкурси газет до пам’ятних дат та подій в Україні,

бесіди «Художній смак і мода»,

бесіди в колі «Шлюб, сім’я і діти», «Сучасна молодь, яка вона?»,

тижневик до Дня сім’ї (виховний захід в навчальному закладі, відвідування

заходів у місті).

Важливим у навчально­виховній роботі є художньо­естетичний напрям. Це

робота художніх гуртків, спортивних секцій в позанавчальний час, організація

екскурсій, відвідування виставок творів мистецтва, тематичних виставок у

навчальному закладі, у місті Рівне, культпоходи до театру, кінотеатру, філармонії.

Комплекс цих заходів спонукатиме учнів до творчих ідей та задумів, сприятиме

розширенню світогляду та оволодіння учнями естетичними знаннями, виховання

художнього смаку.

Значна увага має приділятися формуванню здорового способу життя,

відпочинку учнів після навчання. виробничої практики. Відпочинок можна

організовувати як педагогам так і самим учням у різних формах: спортивні змагання,

естафети, ігри. Щоб забезпечити гармонійний розвиток учнів, володіння санітарно­

гігієнічними навичками, формування правильної поведінки у критичних ситуаціях у

навчальному закладі проводиться постійний контроль за дотриманням санітарно­

гігієнічних норм у навчальних приміщеннях та гуртожитку, профілактичне медичне

обстеження на початку нового навчального року, пропагувати здоровий спосіб життя.

Проведення індивідуальних та колективних бесід на теми: «У здоровому тілі ­

здоровий дух», «Згубний вплив алкоголю та наркотиків», виховний захід до Дня

боротьби із захворюванням на туберкульоз, бесіда до Всесвітнього дня боротьби з

курінням, бесіда «Моя поведінка у критичних життєвих ситуаціях», спрямовані на

активну підтримку позитивного ставлення до здорового способу життя учнівської

молоді.

Правовий напрям роботи організовується через зустрічі з представниками

правоохоронних органів, проводимо конкурси газет на правову тематику, тижневик

права, тематичні круглі столи, дискусії.

Екологічний напрям роботи згідно циклограми запланований на березень­

квітень до місячника екології.

165

Отже, виховне середовище сучасного закладу ПТО має бути максимально

сприятливим, безпечним для розвитку відповідального громадянина і патріота,

пристосованого до інновацій, щоб в майбутньому розвивати економіку і достойно

конкурувати на ринку праці. А педагогам потрібно мати так звану скриньку

інструментів, щоб забезпечити учнів сприятливим соціальним та психологічним

кліматом, вчасно реагувати на потреби та інтереси молодого покоління.

Список використаних джерел

1. https://stud.com.ua/24118/pedagogika/realizatsiya_osobistisno_oriyentovanog

o_pidhodu_praktitsi_vihovannya

2. https://stud.com.ua/24121/pedagogika/kulturosoobraziost_vihovannya

166

Кошельник Лариса Олександрівна майстер виробничого навчання,

Табінська Неля Йосипівна майстер виробничого навчання,

Залужна Вікторія Вікторівна лаборант спецдисциплін

Радивилівського професійного ліцею МАЙСТЕР-КЛАС ПО ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ МОЛЕКУЛЯРНОЇ КУХНІ

(презентація проекту)

167

168

169

170

171

172

173

174

175

176