ЧИСЛО НОМЕР BROJ - savezrusina.hr · ОАВТ Р ВИ У Петр овц х, 10....

ISSN 1331-2189 62ЧИСЛОНОМЕРBROJ 3/2012

Izdaje: Savez Rusina i Ukrajinaca Republike HrvatskeВидaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей

Видaє: Союз русинів i укрaїнців Республіки Хорвaтія

VjenčićВенчикВіночок

VjenčićВенчикВіночок

Внєдзелю, 02.09.2012.Служба Божа у Пет-ровцох була на ок-

ремни способ красна бо юкрашели петровски дзеци,а опрез иконостасу сталишколярски торби. На почат-ку Служби Божей на клєча-цо зме одшпивали „Царюнєбесний“ и зоз тоту шпи-вацу молитву заволали бла-гослов Св. Духа, а вец ше усамей Служби на два заводиу єктенийох модлєло за шко-лярох, прешвиценє їх розу-му, благослов у ученю, же бибули добри и на потїху сво-їм родичом, а од хасну задружтво у хторим рошню ибуду жиц. По молитви булошвеценє торбох и благос-лов дзецох. Зоз тоту СлужбуБожу започати и нови виро-научни рок.

Молитва за дзеци хтори ру-шаю до школи „на училищеидущим“ за тоту подїю вжа-та зоз Требнїка хторого 1900.року петровскей парохиї по-даровал пан Михал Рамач.То лєм значи же тота мо-литва часц столїтней праксиу нас грекокатолїкох котрапре историйни и политичниобставини по Другей шве-товей войни затрацени.

Треба визначиц же и самикатолїцки владикове у Гор-ватскей скорей початку тогошколского року прейґ словохвладики Хранича наглашелиже жридлове место заєднїц-кей молитви то парохиялнацерква, а живота у вири па-рохиялна заєднїца. Понежеше иста зазберує каждейнєдзелї у парохиялней цер-кви на Службу Божу, лоґич-не же место благослову шко-

лярох у їх парохиї.Дава ше надалєй, алє нєнужно примушує, можлї-восц же ше на подручу ва-рошу за дзеци зоз вецей па-рохийох хтори ходза до ис-тей школи служи заєднїцкаСлужба Божа. При шицкимтом, наглашена потреба по-розуменя и толеранциї задзеци хтори пестую другихристиянски традициї, абоих родичи нє вияшнюю як

християнох.У тим духу, у сотруднїцтвезоз директором ОШ „Анту-на Бауера“ паном Йозом Ми-хальовим и того року бла-гослов школярох зоз Пет-ровцох од першей по осмукласу, алє и за старшихкрашнє прилапени з бокуродичох и дзецох, а о тимшведочи и зробена заєднїц-ка фотоґрафия.

БЛАГОСЛОВ ШКОЛЯРОХ И ЇХ ТОРБОХ НАПОЧАТКУ НОВОГО ШКОЛСКОГО РОКУ

На швето МалейМатки Божей 8.септембра у Мик-

лошевцох преславени кир-бай котрому ше дзеци най-баржей радовали. Колоцерковней порти були по-ставени штанди зоз цукро-вима лакотками, рижно-роднима бависками, рин-

ґишпил, трамполин, тип–топ за руцанє з лабдочкамии вельки тобоґан.Кажде за себе пренашолдацо цо ше му пачело, алєдзеци ше найбаржей лю-бели повожиц, скакац лєбоспущовац.

Ксения Лїкар

КИРБАЙ У МИКЛОШЕВЦОХ

Ринґишпил – наймилша дзецинска розвага

Петровски школяре у церкви на пошвецаню школярских торбох

Видaє: Союз русинів і укрaїнцівРеспубліки Хорвaтіяwww.sriu.hr

Зa видaвaвця: Любицa МоргaнАдреса: Вуковaр, Рaди Єврoпи 93,

тел./фaкс: 032/ 428–342E-mail: [email protected]

Žiro račun – Бaнкове конто:2340009-1110057465

Друкувaв: Друкaрня Солдо, ВуковaрТирaж: 1000 примірників

622012.GODINA

POKPIK

ВУКОВАР - VUKOVAR - ВУКОВАР

ЗМИСТ - SADRŽAJ - ЗМІСТBROJЧИСЛОНОМЕР мр сц. о. Владимир Седлак: Благослов школярох и їх торбох на початку

нового школского року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2Ксения Лїкар: Кирбай у Миклошевцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

НAШО ПИСAТЕЛЄ - НAШІ ПИСЬМЕННИКИЛюбка Сеґеди – Фалц . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4Андрій Малишко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

CC. Василіянки: Свята тайна єлеопомазання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8Ксения Лїкар: Приємне нєсподзиванє за родзени дзень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9Верa Пaвлович: Було крaшнє, цепло и хaсновито . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Агнетка Балатинац: Побиднїцки погари Винковчаньом и Миклошевчаньом . . 12

ПИСАТЕЛЄ ВАМ НАПИСАЛИЯким Пушкаш: Нєформални школярски театрални представи . . . . . . . . . . . . . 13Ксения Лїкар: Лєтни памятки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14Леся Мудрі: Першачок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Ксения Лїкар: Октобер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Любица Гаргай: Петрова хорота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Олґица Мудри: Лєто на валалє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Олґица Мудри: Школярска симпатия . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

СТAРИ РУСКИ БAВИСКA – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИМария Хома: На дутяни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Леся Мудрі: Замовлянки і примовки на різні пригоди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16мр. Илона Грецешин: Нови школски рок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

ШКОЛЯРЕ СОТРУДНЇКИ - УЧНI СПIВПРАЦIВНИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17Ксения Лїкар: Дзецинске швето радосци . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ЗAБAВНИ БОК – РОBЗВAЖAЛЬНA СТОРІНКA . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18Любица Гаргай: Красота математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18Любица Гаргай: Крижалька . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

РЕДAКЦИЯ:Вера Павлович(глaвнa и одвичaтельнa редaкторкa)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбицa Гaргaй

СОВИТ РЕДAКЦИЇ:Пaвло Головчук (предсидaтель),д.ф. н. Оксaнa Тимко Дїтко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики и Верa Пaвлович

ЛЕКТОРЕ:Мaрия Вулич (нар. Хомa - руски язик)Леся Мудри (укрaїнски язик)Верa Пaвлович (горвaтски язик)Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлнименшини Републики Горвaтскей.

UREDNIŠTVO:Vera Pavlović(glavna i odgovorna urednica)Ahnetka BlatinacLjubica Harhaj

SAVJET UREDNIŠTVA:Pavlo Holovčuk (predsjednik)dr. sc. Oksana Timko Đitko, Joakim Puškaš,Đuro Biki i Vera Pavlović

LEKTORI:Marija Vulić (rođ. Homa - rusinski jezik)Lesya Mudri (ukrajinski jezik)Vera Pavlović (hrvatski jezik)

Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjineRepublike Hrvatske.

РEДAКЦІЯ:Вірa Пaвлович(головний і відповідальний редактор)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбіцa Гaргaй

РЕДАКЦІЙНА РАДА:Павло Головчук (головa)д.ф.н. Оксaнa Тимко-Дітко, Яким Пушкaш,Дюрa Бікі і Вірa Пaвлович

ЛЕКТОРИ:Мaрія Вулич (нар. Хомa - русинськa мовa)Леся Мудрі (укрaїнськa мовa)Вірa Пaвлович (хорвaтськa мовa)Друкується зa допомогою Рaди з питaньнaціонaльних меншин Республіки Хорвaтія.

Нa першим боку: Агнетка Костелник Балатинац: Єшень у нашим краю

Нa остaтнїм боку: Агнетка Костелник Балатинац: Лєтна школа на Хвару

Видaвa: Союз Русинох и УкрaїнцохРепублики Горвaтскейwww.sriu.hr

Зa видaвaтеля: Любицa МоргaнАдреса: Вуковaр, Рaди Европи 93,

тел./фaкс: 032/ 428–342E-mail: [email protected]

Žiro račun – Жиро рaхунок:2340009-1110057465

Друковaл: Друкaрня Солдо, ВуковaрТирaж: 1000 приклaднїки

Друковaне–Друковaно–Tiskano9 / 2012

Ценa КуниЦінa Кун

Cijena Кунa5Rukopisi se ne vraćaju.

Рукописи ше нє врaцaю.Рукописи не повертaються.

О АВТОРОВИ

У Петровцох, 10. априла 1932.року народзена учителькаЛюбка Сеґеди – Фалц, нашавизначна руска поетеса. Дзе-цинство препровадзела и пер-ши штири роки Пучкей школизакончела у родним валалє.Штири класи ґимназиї и малу

матуру закончує у Вуковаре, а учительску школу уОсиєку. Як учителька службовала на Овчари, у Мик-лошевцох, а найдлужей робела и жила у Дреновцох,а нєшка жиє у Винковцох.Поезию почина писац як осемнацрочна млада учи-телька. За Фалцову характериснични рижнороднитеми, пише у шлєбодним стиху и нє скрива свойо емо-циї. Перша писня єй обявена 1954. року у Шветлосци.По нєшка єй писнї, вецей як 250, друковани у рижнихвиданьох, як цо Нова думка, Литературне слово, Рус-ки календар и антолоґиї поезиї. Видала и два само-стойни кнїжки. Перша єй збирка писньох “Подоба з да-лєка” обявена 1975. року, а друга “Класки” 1999. року.Любка Сеґеди – Фалц поетеса, учителька и вельки по-читователь рускей шпиванки и култури вообще.

пририхтала Любица Гаргай

� VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012

NAŠI KNJIŽEVNICI - НAШО ПИСAТЕЛЄ - НAШІ ПИСЬМЕННИКИ

ЛЮБКА СЕҐЕДИ – ФАЛЦ80 роки од народзеня нашей визначей поетеси Любки Сеґеди Фалц

Моя хижа древена,моя хижа з дескохи ровно на поверхносци рикише колїше.Моя хижа з дескох,малка,нїзка,штири зоз штири.Цесна.Моя хижа з дескох.На води.На рики.Чуц жаби,а тисячи шветла на габи.Моя хижа з дескохна побрежю безконєчнейрики.Шедзим у нєй и чекам.Чекам най дахто порвазокпрережеи пущи мою хижузоз дескохпо рики котра мирно чече.Знам же би шена першим стретнуцузоз габу векшурозбила.Моя хижа зоз дескохна рики безконєчней,на рики без побрежякотра мирно чече.

Моя хижадревена

�62/2012 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК


Чловек сом жемии дзецко жении сон сом давнии живот и шмерц.И погяд сом глїбокияк глїбина студзенкиу лєшеяк швидкосц витра доклїсток нєше.И дзень сом цеплии мегкияк затримана наквецу заряслунка.И живот сом прежитияк далєки габиморя цо на концу своїмдо каменя мокрогорозбити.И здогадованя сомна любов, на щиросц,на шмих, писнюрадосц и сон.И жаданя сом нєдожитинєвибитилєм у єдней цеплей думкидо ока цудзогоскрити.

Чловек сомжеми Любим це! Шептам трави

и у нєй уж на преквитанюквитку.

Любим це! Кричим на громадичервеного пипиня у богатимжитку.

Любим це! Шептам витрудок нємирно по пажици блука.

Любим це! Кричим тополї,а вона лїсцом своїмшущи, лєм шущи и нє слуха.

Любим це! Кричим на мотилядок лєци од кветаґу квету,бо нє можем,бо нє шмем,а так бим гласно скричацсцела“Любим це!”цалому швету.

Любим це!

Витор гойса гомбалкуобешену на старей яблонїхорей од прешлосции без квиткох.

Витор гойса гомбалкуи гойса ше.Витор знємирени,витор розтрешени,витор у власох моїхи моєй думки.

Витор

По дражкох одкальшикзоз дна концох прешнїтихгриви коньомна витре пирхаю.Коньски крокичуци регочанєодкальшик з днасна издогадованя.

Коньом драги и дражкизатрацении краса конязатрацена ирегочанє.

И красакед младе гачепо двореучело ше бегац.

Рано, кажде раноу моїм дзецинствебудзел ме ковальконї ше рихталподковац.

Конї, коньохполне мойо шерцои я ихлюбим.

Конь упаметаню

6 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012


АНДРІЙ МАЛИШКО

Мабуть, не знайдеться україн-

ця, який ніколи не чув «Пісню

про рушник», яку народ називає

по-своєму, любовно «Рідна мати

моя». Пісня, автором якої є поет

Андрій Малишко, стала своєрід-

ним пам’ятником Матері і увійш-

ла у скарбницю духовності укра-

їнців.Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопа-

да 1912 р. в селі Обухові на Київщині в багатодітній сім'ї

сільського шевця. Жилося родині Самійла Малишка важ-

ко: землі було мало, а дітей аж одинадцятеро, тож дово-

дилося господареві і шевцювати, і на заробітки ходити. Ма-

лий Андрій допомагав чим міг – то ходив заможнішим по

господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо

мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка про-

кинувся дуже рано завдяки матері, яка чудово співала. Її

пісні врізалися в пам'ять на все життя. А трохи пізніше по-

чав складати вірші.Закінчив семирічну школу, а потім навчався у Київ-

ському медичному технікумі. Та мріяв він про інше,лю-

бив пісні, поезію. Тому й вирішив поступити на літера-

турний факультет Київського інституту народної освіти .

Після закінчення інституту працює учителем на Жито-

мирщині, пізніше – як журналіст у різних газетах. Під час

Другої світової війни Малишко був військовим корес-

пондентом.Поезії починає друкувати з 1930 р., а перша самостійна

збірка «Батьківщина» з’являється друком 1936 р. З того часу

виходить багато збірок поезій Малишка( близько сорока),

які знайшли шлях до серця читачів. Але не кількість кни-

жок принесла поетові славу. Як поет, чиї вірші надзвичайно

мелодійні і ліричні, А. Малишко неминуче приходить до

пісні. І саме як поет-пісняр від запам’ятався і став улюб-

леним серед народу. Покладені на музику таких музич-

них корифеїв, як Платон Майборода, О. Білаш та інших

талановитих композиторів, його пісенні тексти зажили се-

ред народу: "Київський вальс", "Ми підем, де трави по-

хилі...", "Стежина", "Вчителько моя", "Пісня про рушник",

"Журавлі", "Білі каштани", та багато інших.

Помер поет у розквіті сил на 58-му році життя 17 лю-

того 1970 р.

Підготувала Леся Мудрі

Ми підем, де трави похилі,Де зорі в ясній далині,І карії очі, і рученьки біліНочами насняться мені.

За річкою за голубоюДві чайки у хмару зліта,В краю придніпровськімМи стрілись з тобою,Веселко моя золота.

Над полем зарошеним вітиЗелене верхівʼя звело,У парі з тобою ми будем лю-битиУсе що на серце лягло.

І стеляться обрії милі,І вечір в ясній далині,І карії очі, і рученьки біліНочами насняться мені.

МИ ПІДЕМ, ДЕТРАВИ ПОХИЛІ

АНДРІЙ МАЛИШКОДо 100-річчя з дня народження поета

Буду я навчатися мови золотоїУ трави-веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою,В пагінця зеленого, що зросте смеріч-кою.

Буду я навчатися мови блискавиціВ клекоті гарячім кованої криці.

Щоб людському щастю дбанок свій на-дбати,Щоб раділа з мене Україна-Мати

* * * * * * * * * *



Спи, засни, моя дитино,Спи, моє маля.Ніч іде в гаї, долини,Трави нахиля.Хай тобі ця ніч насниться,Що в вогнях сія,Будеш завтра в світ дивиться,Зіронько моя

Посміхнись до мене, сину,І зрадію я,Не хвилину і не днину,Я навік твоя.Перша ніч твоя початаВ співах солов'я,Дай же мамі рученята,Зіронько моя

Сплять ліси, поля, криниці,Шепіт ручая,Ти відкрий, відкрий очиці,Юносте моя.Підеш ти по Україні,Де життя буя.Виростай, моя дитино,Зіронько моя.

КОЛИСКОВА

Сонечко встає, і в росі трава,Біля школи в нас зацвітають віти.Вчителько моя, зоре світова.Де тебе питать? Де тебе зустріти?

На столі лежать зошити малі,І роботи час проганяє втому.І летять летять в небі журавлі,

І дзвенить дзвінок хлопчику ма-лому.

Скільки підросло й полетіло насВ молодій весні, в колосистімполі,А у тебе знов та доріжка в клас,Той же явір наш під вікном ушколі.

ВЧИТЕЛЬКА

Рідна мати моя, ти ночей недоспала,І водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,І зелені луги й соловʼїні гаї,І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:І дитинство й розлука і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:І дитинство й розлука й твоя материнська любов.

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

� VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012

Настала осінь... По-жовкло листя,вранці ніздрі лос-

котало морозяне чисте по-вітря, а очі вбирали чер-воні плями горобинних ке-тягів. Микола неохочеплентався до школи, а подорозі він ще повинен буввідвести Оленку до са-дочку. Оленка була на-прочуд тиха і нічого нерозпитувала. Її великі синіоченята задумано блукаливулицями міста.

- Миколо...- Гм...?- А чому бабця хвора ілежить в лікарні?- Хвора – та й усе! Та всілюди хворіють, – відповівхлопець.- А ти мене візьмеш сьо-годні до бабці? – пробур-мотіла Оленка.- Бабця – хвора, а тибудеш докучати їй зі свої-ми запитаннями... – обіз-вався брат.- Не буду докучати!Бабця ніколи не казала,що я їй докучаю!- Добре, заберу тебе здитсадка, та й підемо добабці.Коли Микола прийшов посестричку, то побачив її

коло брами вже вдягнутуі взуту – Оленка вигляда-ла брата... Лікарня буланедалеко. Довгі зелені ко-ридори пахли ліками, потих коридорах бігали, начезаклопотані ангели, мед-сестри в білих халатах і,мов тіні, повільно пропли-вали хворі. Бабця лежалав сонячній палаті, схованаміж подушкою і покрива-лом, висушена і бліда, аколо її ліжка стояв свя-щеник.- Бабцю-у-у-у!!! – вигук-нула Оленка і побігла, щобпритулитись до лагідноїруки.- Слава Ісусу Христу! –поздоровався з отцем Іва-ном Микола.- Бабцю, ми принеслиВам квіти – я нарвала подорозі. А чи Вас дуже бо-лить? – щебетала Оленка.- Та ні, дитинко, не дужеболить, - усміхнулась баб-ця, погладивши біляву го-лівку дівчинки.- Слава Ісусу Христу! –здогадалася привітатись зсвящеником Оленка. – Ачому Ви принесли бабцісвяту книгу?- Слава навіки Оленко!Твоя бабця щойно при-йняла Святу тайну Єлео-помазання. Мені була по-трібна свята книга, щобпрочитати молитви.- Єеее...мазання??? Якто? Що це за така святатайна? – знайшла жертвусвоєї цікавості Оленка.Священик подивився наоченята, які горіли ба-жанням усе знати і відпо-вів:

- Цю Святу Тайну зали-шив нам Ісус. Коли Він хо-див містами і селами Свя-тої землі, то зціляв-оздо-ровлював недужих. Цюсвою силу зцілювати Ісусзалишив нам у Святій тай-ні Єлеопомазання.- То бабуся одужає? І їйвже більше не потрібнопити ліки? – зраділа Олен-ка- Це таїнство зцілює на-самперед душу, а часто ітіло, - відповів о. Іван.- А як Ви це робите? –не вгавала Оленка.- Я помазав бабцю ос-вяченим єлеєм, а потімчитав зі святої книги сло-ва з Апостола і Євангелія.Думаю, що тепер бабцяпочувається краще, бовже навіть усміхається досвоєї внучки-щебетушки, –закінчив своє поясненняотець.- А чи можете і мене по-мазати? – прохально про-

тягнула Оленка.- Ні, Оленко! – озвавсяМикола. – Ця Свята Тайна– для тяжкохворих, тобівона непотрібна.- Все правильно, Мико-ло, - усміхнувся о. Іван.Микола і Оленка чимчи-кували додому. На синьо-му безхмарному небі ла-гідно світило осіннє сонце.На Оленчин бантик прилі-пилось бабине літо і ма-ленький павучок дріботівтуди-сюди, не знаючи, яктепер здійснити посадку.- Я вірю... бабця неод-мінно одужає, - щебеталаОленка, - Ісус – добрий івін її зцілить.- Потрібно вірити і мо-литися. – ствердно кивнувголовою Микола і, ски-нувши павучка на землю,закрокував по золотомукилиму осіннього листя.

Сестри Василіянки

СВЯТА ТАЙНА ЄЛЕОПОМАЗАННЯ

Урамикох културнейманифестациї „Мик-лошевци 2012“, котра

отримана на початку сеп-тембра, миклошевски дзеципривитали руску писателькуМеланию Римар зоз Петро-варадину. У парохиялнейсали у присустве родичох, о.Якима Симуновича и госцохдзеци виведли кратку про-граму составену зоз поет-скима творами за котру ихпририхтала Ксения Лїкар.Стихи Меланиї Римар реци-товали Матей и АнамарияМудри, Сабина Ждиняк, Па-ула Поточки и Анамария Лї-кар, док София Токач пре-читала кратшу приповедку.Шпиванку „Нє сцем петици“за котру текст написаланаша госцинска одшпивалаМилица Мишлєнович, а вецшицки дзеци шпивали на-родну шпиванку „Зламала шекорманьдеска“.Сама авторка бешедовала описательней и роботи на мес-

це одвичательней редактор-ки дзецинского часопису „За-градка“. Вона була приємнонєсподзивана зоз сердечнимпривитом и програму з наго-ди єй родзеного дня хторибул 30. авґуста, та дзецом по-дзековала, а источасно ихповолала же би свойо лите-ратурни и подобово роботи

посилали до „Заградки“ и жеби нащивели редакцию ча-сопису.Стретнуце провадзела нови-нарка рускей редакциї Ра-дио Нового Саду Мария Тот,та звит слухаче могли по-слухац такой всоботу послеманифестациї.


СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ПИСАТЕЛЬКУ

СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ПИСАТЕЛЬКУ МЕЛАНИЮ РИМАР У МИКЛОШЕВЦОХ

ПРИЄМНЕ НЄСПОДЗИВАНЄ ЗА РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ

Заєднїцка фотоґрафия Меланиї Римар (у штредкку) и школярох

Паула Поточки

Иван Лїкар заграл на гармоники

Матей и Анамария Мудри

Анамария Лїкар иСабина Ждиняк

Тогорчнa лєтнa школaРусинох и Українцох РГу орґaнизaциї и финaн-

сийней потримовки СоюзуРусинох и Укрaїнцох РГ и Ми-нистрества просвити, нaуки испорту РГ отримaнa у СтaримҐрaду нa

Хвaру, а тирвaлa од 3. по 17.юлий 2012. року. Школа булароздзелєна по возросней ос-нови на два змени – у першейзмени од 3. по 9. юлий орґa-

низовaнa нaстaвa зa школя-рох основних школох, a од 10.по 17. юлий до школи ходзе-ли школяре штреднїх школохзоз цaлей Горвaтскей. У ос-новношколским возросту утрох обрaзовних

ґрупох руски язик ви-клaдaли учительки Блaжен-кa Фрaнич, Невенкa Мудри иИлонa Грецешин, шпивнє пре-подавала дириґентка AгнетаТимко, a

з aгодзини фолклору зaдлу-жени бул Звонко Костел-ник хтори бул и директорЛєтней школи.У стaршим возросту доЛєтней школи приявююше школяре зоз зaконче-

ну осму клaсу оновней школии школяре по конєц штред-нєй школи. У стaршим воз-росту руски язик виклaдaлиМaрия Блотней и Илонa Гре-

ц е -шин, a нєвелькей ґрупи зa-интересовaних школярох зaукрaїнски язик нaстaву три-мaлa учителькa Верa Пaвло-вич. Дириґентски и хореоґ-рaфски дуо ше нє менял.Школи були пошвецени ви-знaчовaню рочнїцох двох пи-сaтельох – 50. рочнїци одшмерци Митрa Нaдя и 80.рочнїци од нaродзеня рус-кей поетеси Любки СеґедиФaлц – хтори обидвойо нa-родзени у Петровцох, як и185. рочнїци укрaїнского пи-сaтеля зa дзеци Леонїдa Глї-бовa. З тей нaгоди школярепорихтaли литерaтурни ве-чaри нa хторих информовaлиприсутних о тих писaтельох.У Стaрим Ґрaду уж постaлa инєписaнa трaдиция же бишколяре нaшей Лєтней шко-ли пред сaмим одходом зозостровa отримaли зaкончую-цу шветочну прогрaму нa пло-щи „Шкой” дзе нaших школя-рох могли чуц и туристи, a ок-ремну повaгу прицaговaливуковaрски дзивчaтa хторипринєсли и нашо фолклорнеоблєчиво цо вшелїяк допри-нєсло крaси прогрaми. Зозслизу у оку и зоз жaдaньомзa новим стретнуцом зоз ос-тровом Хвaр и Стaрим Ґрa-дом нaшо школяре и учите-лє щешлїво ше врaцелидому.

Верa ПaвловичЧасц закончуюцей програми старшого школярского возросту


ЛЄТНA ШКОЛA РУСНAЦОХ И УКРAЇНЦОХ РГ

Учителька Илона Грецешин зоз младшу ґрупу

Учителька Блаженка Франич зоз младшимашколярами

ЛЄТНA ШКОЛA РУСНAЦОХ И УКРAЇНЦОХ РГ У ОРҐAНИЗAЦИЇ СОЮЗУ РУСИНОХ И УКРAЇНЦОХ РГ ТОГОРОКУ ОТРИМAНA У СТAРИМ ҐРAДУ НA ХВAРУ, У ПРОСТОРИЙОХ ГОСТЕЛА „СЛУНКО”

БУЛО КРAШНЄ, ЦЕПЛО И ХAСНОВИТО

ЛЄТНA ШКОЛA РУСНAЦОХ И УКРAЇНЦОХ РГ

62/2012 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК

Годзини руского язика

Учителька Мария Блотней

...и Любки Сеґеди Фалц

Учителька Невенка Мудри зоз школярами

Старши школяре хтори виучовали українски язик

Литературни вечар пошвецени Митрови Надьови

11


РУТЕНИЯДA

Мини ювилей «Руте-нияди» означени умесце дзе ше по пи-

саних документох, Руснациперше приселєли кед рушеламиґрация зоз Бачкей. Збулоше то далєкого 1830. року кедперши Руснаци приселєлидо Старих Янковцох, а 2012.року, точно 182 роки од пер-шого присельованя, по пиятираз отримане змаганє у ста-рих руских спортских бавис-кох на просторох Републики

Горватскей и то праве у Ста-рих Янковцох.Позберали ше дополадня, 26.авґуста 2012. року, дзеци ос-новношколского возросту звинїмку по першу класустреднєй школи, зоз шиц-ких местох зоз Горватскейдзе жию Руснаци и дзе єсттаки возрост, на стадионуҐатина у Старих Янковцох, апришла и єдна екипа зоз Рус-кого Керестура.По протоколарних обовяз-кох, започало ше зоз спор-тскима бависками. Екипи шепошоровали и кажде патрелже би бул цо успишнейши.Змагало ше у шейсцох дис-циплинох и то у чинаґаню,

пиличканю, джочканю (лєммладши возрост), беганю умеху, поцагованю штранґа ируцаню подкови. Змагали ше13 екипи. Пейц при младшихи то: Миклошевци, Вуковар,Янковци I, Янковци II, Ян-ковци III и осем при стар-ших: Петровци, Вуковар, Ви-нковци, Янковци I, ЯнковциII, Янковци III, Миклошевци,а була и єдна екипа зоз ино-жемства, з Войводини, з Рус-кого Керестура.

Навиянє, радосц при побид-нїкох, смуток при гевтих хто-ри були менєй успишни алє з

булоначне участвовац... Бо-лєли руки од поцагованяштранґу, заплєтали ше мехипри скаканю у меху, падалоше, ставало и намагало по-сцигнуц цо лєпши резултат.Кажда екипа мала своїх на-виячох, а найчисленши булиправе Янковчанє.У вкупним порядку примладшим возросту 1. местоосвоєла екипа з Миклошев-цох, зоз 20 боди, 2. була еки-па зоз Вуковару зоз 19 боди,а 3. место освоєла екипа Ян-ковци II зоз 16 боди.При старшим возросту роз-порядок побиднїкох шлї-дуюци: 1. место освоєла еки-

па зоз Винковцох зоз 32 боди,2. место Руски Керестур(Войводина) зоз 31 бодом, а 3.була екипа зоз Вуковару зоз28 боди.По додзельованю припозна-ньох шицким учашнїком тамедальох за перши три мес-та у вкупним порядку, як ипобиднїцких погарох за ос-воєни перши места при млад-шей и старшей катеґориї,вредни спорташе достали по-лудзенок, а потим предлуже-не зоз друженьом дзе забутишицки змагательни подїї, априятельства котри ше роз-виваю на таких змаганьох, на-здаваме ше, повяжу дзециже би ше предлужели дру-жиц и у других нагодох кот-ри пририхтує даяка рускаасоцияция.Бависка ше отримали у ор-ґанизациї Координациї рус-кей националней меншиниРГ, а под покровительствомВуковарскосримскей жупа-ниї. Општина Стари Янков-ци дала на розполаганє прек-расни стадион и провадзациобєкти, та и то допринесложе би баваска були отрима-ни у правим спортским духу.

Агнетка Балатинац

Учашнїки V Рутенияди

Цаганє штранґу

Беганє у меху

ПОБИДНЇЦКИ ПОГАРИ ВИНКОВЧАНЬОМ ИМИКЛОШЕВЧАНЬОМ

Мини ювилей Рутенияди

PISCI SU VAM NAPISALI - ПИСАТЕЛЄ ВАМ НАПИСАЛИ - ПИСЬМЕННИКИ НАПИСАЛИ ДЛЯ ВАС

62/2012 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 1�

Театрални представиаматерских ґлумцох уПетровцох маю длугу

традицию. Ище на початкупрешлого вика‚ по Першейшветовей войни‚ млади и од-роснути аматере рихтали те-атрални представи у ''Про-свити'', а после Другей шве-товей войни бавени су у ра-микох ''Рускей матки'' и єд-ного нєформалного здруженяруских школярох и студентох‚хторе наволане ''Пасарайтов''.Кед уж формоване и КПД''Яким Гарди'', вец ше тампоряднє рихтало и школярскитеатрални представи у хторихґлумели дзеци зоз Основней

школи у Петровцох.Алє‚ у Петровцох рихтани инєформални школярски те-атрални представи! Першатака у Петровцох отримана,кед же сом добре чул од стар-ших, под час Другей швето-вей войни. Було то на почат-ку 1943. року, а орґанизатор иєден од ґлумцох бул дзешец-рочни Крешо Зидарич‚ синпетровских учительох Ва-сильки и Антуна. Познєйше‚кед вироснул‚ постал позна-ти театрални и филмски ґлу-мец и директор заґребскоготеатру ''Ґавела''. У тей ''його''представи бавели найпознат-ши юнаки теди популарнихстрипох и романох, а окремКреши, котри ґлумел БимбуБамбуса, у представи бавелии Владо Костелник, хтори

кед вироснул постал познатиновинар и писатель‚ Йоза-фат Колбас, хтори познєйшебул и поета‚ Янко Чордаш‚котри познєйше бул тарґо-вец и музичар, Славко Май-хер... На представи, котра ба-вена у ''Просвити'', хлапцинаплацовали уходнїци, алєтот податок ''забули'' повесцсвоїм родичом! Кед Крешовоцец Анте дознал же хлапцизарабяю у култури‚ вец шебарз нагнївал и Крешо ''за на-граду'' достал позауха! Нєостало запаметане же чи малиґлумци познєйше мушели па-трачом врациц пенєж!Менєй познате же Крешова

лєтна културна пракса у Пет-ровцох предлужена. Так подчас лєтного школского одпо-чивку седемдзешатих рокохпрешлого вику‚ у Петровцохотримани вецей нєформал-ни школярски театралнипредстави! Шицко ознова ''за-мишели'' дзеци петровскихучительох Гудакових‚ Дуда-шових и Надьових‚ Мария‚Мирослав – Бато, Ириней –Брацик, Весна, Блаженка иСенка, а нєодлуга им ше при-дружели и Иґор и Наташа. Уцентре валала, а обок ''Соко-лани'', дакеди ше находзелиучительски квартелї у хторихвони бивали. У широким учи-тельским дворе були и ґара-жи, идеални места за теат-ралну дїялносц. Ту порушанаробота на пририхтованю пер-

шей лєтней театралней пред-стави‚ а ту отримана и єйпремиєра.Представа тирвала коло полгодзини, а провадзели ю дасєдна велька класа патрачох.Були то дзеци зоз сушедства,а пришли и даєдни зоз улїч-ки и валалу. Наплацовало шеи уходїци, як на правих пред-ставох, а цена була симво-лична. Патраче шедзели налавкох, а обок були доложении карсцелї и гокедли. За тотунагоду учительска ґаража от-ворена нащежар‚ и ту булабина. Поприкапчовани по-кровци з учительских кав-чох ''ґлумели'' зависи. Нє за-паметал сом мено представи,алє знам же було цошка оучителькох‚ школярох и шко-ли. Здогадуєм ше же ґлумцибули барз поприберани, ок-реме дзивчата. Вони ґлумелиучительки, а поздзивали шедо найкрасших шматох и обуїхтори нацагали з учитель-ских пойдох и шопох. Реп-риза тей першей представа, отидзень‚ або два, отримана унашим Пушкашовим дворе,обок Петровскей церкви‚ по-неже ше и мой младши братВладо у медзичаше приклю-чел до тей ''путуюцей ґлу-мецкей екипи''. Бина и ґлум-ци були змесцени до нашогодлугокого конку, хтори па-трел до загради‚ а покровци‚хтори ми волали «деки»‚ оз-нова засцерали бину. Сталсом досц далєко од тей им-

провизованей бини и нєдо-чувал сом, алє паметам же шеприсутним патрачом, а булоих коло 30, реприза предста-ви барз пачела, бо кляпканєна концу було барз вельке!Посцигнути успих понукалмалих ґлумцох до нових про-єктох! До пририхтованя дру-гей представи, як ґлумци,шептаче и асистенти шпота-че, уключели ше и други дзе-ци-школяре‚ а медзи нїмабули и Агнетка Колода, Вла-дислав Дїтко, Марча РенатаПапова, Силванка Ґачова, Ан-дєлка Сабадошова и МарчаДудоґова. Патрел сом и дру-гу представу и видзело ше миже ґлумци дакус импровизую,окреме свойо тексти‚ алє сомнїч нє гварел, бо валалскидзеци були одушевени.''Проєкт'' нєформалних шко-лярских театралних предста-вох препаднул кед утаргнутаосмокласна школа у Петров-цох! Учителє Вида и ШимкоДудашово и Леона и Мирос-лав Надьово одселєли до Ву-ковару, а Вира и Штефан Гу-даково до Петроварадину. Їхдзеци‚ иницияторе нєфор-малного театру пошли зозПетровцох, а нових порушо-вачох нє було. Медзитим,можлїве же ше под даякупетровску шопу‚ конком абоу ґаражи познєйше отрималаище даяка нєформална теат-рална школярска представа‚лєм я о тим нїч нє знам!?

Яким Пушкаш

НЄФОРМАЛНИ ШКОЛЯРСКИ ТЕАТРАЛНИ ПРЕДСТАВИ

ШКОЛЯРСКИ БАЛАМУТИ *4+

Будинок дакедишнїх учительских квартельох

Власни дзеци дакедишнїх петровских учителькох иучительох

Школски бренчок ужше оглашел и по-волал школярох

же би ознова пошедали долавкох. Длугоке, цепле лєтоостало за нами, а озда шиц-ким дзецом у красних па-мяткох. Дзепоєдни микло-шевски школяре дзечнє знами побешедовали и одкри-ли свойо „лєтни тайни“.

– На початку юлия учас-твовал сом у роботи Лєтнейшколи у Старим Ґраду наострову Хвару. Було намкрашнє, ознова сом стрет-нул пайташох зоз другихместох и час нам швидкопреходзел. Мой старшибрат жиє и роби у местуВрбно (нєдалєко од Вараж-дину) и там сом препро-вадзел два тижнї. ГорватскеЗаґорє влєце барз красне,полне желєнїдла и любимтам пойсц, бо сом ше ужупознал зоз дзецми з тогоместа. У авґусту сом зозстаршу шестру и родичамибул ище раз на морю. Булизме у Макарскей и було микрашнє. Можем повесц жеми одпочивок прешол у пу-тованьох, стретаню и ба-веню зоз пайташами и ос-тал ми у красних памяткох.

– Вєдно зме були єден тид-зень на Лєтней школи наХвару. Руски язик нас уче-ла учителька Илона Греце-шин, шпивали зме шпи-ванки, читали зме рижнитексти и инше. После на-стави ишли зме ше купац,на плажи зме ше бавелизоз пайташками и пайта-шами зоз Петровцох и Ста-рих Янковцох. Зоз родича-ми зме були 10 днї у Ма-карскей. Водзели нас насладоляд, шейтали зме шеколо моря и нащивели кинона отвореним дзе зме па-трели єден рисовани филм.

– Я того року нє була наморю, алє сом ишла на ба-зени до Осиєку, на познатеместо такволане „Копи-ка“. З родичами сом булау вельким тарґовинскимцентру у Осиєку „Порта-нова“ хтори барз крашнє

ушорени. У нїм ше находзавелї дутяни, кафичи, кино...Було нам интересантне тотошицко розпатрац. У Вуко-варе бива моя пайташкаЛорена и у нєй сом булагосцинска даскельо днї.Вєдно зме ше корчоляли,шейтали по варошу и ишли

на сладоляд.

Родичи нас водзели на ба-зени до Осиєку дзе було ве-льо людзох. Купали зме шеу штреднїм базену. Нашабаба по мацери жиє у Ву-коваре та зме у нєй служе-ли єден тидзень и бавелизме ше зоз шестринїцами ибратняком. Баба и дїдо насводзели на сладоляд, шей-тали зме ше коло Дунаю ивожели на туристич-ним гайзибанчку одцентра варошу по Ади-цу и назад,цо за насб у л окрас-не, нє-забудлїведожице.

– На лєтней школи сомупознала даскельо нови па-йташки зоз Старих Янков-цох зоз хторима и нєшка от-римуєм вязу прейґ „Фейс-буку“ лєбо мобителу. Зозфамелию сом нащивелаБачки Петровец, валал нє-далєко од Бачкей Паланкиу Войводини, дзе єст велькекупалїше „Аква парк“. Тамєст штири вельки базени иєден за дзеци. Єст и тобоґа-ни та сом ше любела спу-щовац. Там шицко крашнєпошорене, було вельо дзеции нє було ми допито. Маюбарз смачни сладоляд.Лєто швидко прешло. Ба-виска, радосци и галайкубуло надосц и на каждим

месце дзе ше нашо най-младши зявели... Ко-нєц авґуста, початок

септембра и знова ра-досци и галайку,алє тераз иншаки

змисти. Почал новишколски рок и на-года за здобуванєнових знаньох и

посцигованє ус-пихох зоз преш-веченьом же

„лєта ище будзе“.


1�

ЗОЗ ШИЦКИХ БОКОХ

VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012

Велько Вуїч, 6. класа

Сабина Ждиняк, 4. класа

Милица Мишлєнович,6. класа

Анамария и Матей Мудри, 3.и 1. класа

Паула и Ведран Поточки6. и 5. класа

ЛЄТНИ ПАМЯТКИЯК МИКЛОШЕВСКИ ШКОЛЯРЕ ПРЕПРОВАДЗЕЛИ ОДПОЧИВОК

1�62/2012 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК

PISCI SU VAM NAPISALI - ПИСАТЕЛЄ ВАМ НАПИСАЛИ - ПИСЬМЕННИКИ НАПИСАЛИ ДЛЯ ВАС

ПЕТРОВА ХОРОТА

Петро ше розживкал,кед отворел очка,требало би стануц,вола го мамочка.

Уж би вон вискочел,зоз своєй посцелї,лєм кед би нє мушeл,такой исц до школи.

Бо то там у школиєст математика,нїч вон нє розуми,яка то наука?

Видзи ше Петрови,влапа го горучка,а и главка болї,горуци му лїчка.

Знайце кратко тота,хорота тирвала,мац до хижи вошла,та ю одогнала.

Любица Гаргай

ШКОЛЯРСКАСИМПАТИЯ

До нашей класипришол школяр нови,мал очи белави,як и бляди власи.

Шицки дзивчата,як умилни мачата,до ньго ше запатрели,у твари ше червенєли.

До школи сом ходзела,лєм же бим го видзела!Tакой сом спозналаже сом ше ''затрескала''!

Вон нїч нє замерковал,о фодбалу бешедовал:''Слунко крашнє швици,будзе фодбалу на пажици!''

Олґица Мудри

ЛЄТО НА ВАЛАЛЄ

У дворе моєй бабинайкрасши ми птички,барз красни и конї,як и били мачички.

Гуски, кури и качкикраса у бабовим дворе,як и штири прашаткау швиньским оборе.

У хлїве змесцеништири або пейц крави,вони млєка даваю –насправди су прави!

Зоз псами ше бавим,по дворе бежиме,крашнє ми на валалєпридзем и през жиму!

Олґица Мудри

ОКТОБЕР

Шлївки ше забелавели,Яблука зачервенєли,Смачна грушка ше жовцеє,У винїцох грозно зреє.

По польох ше молга цага,А на грозно патри шпака.Под ногами лїсце шущи,Над валалом диждж ужплющи.

Сцигол мешац, гей, октоберУ природи вон панує.Єшень, єшень нам уж пришла:– Шицким гласно обявює.


ПЕРШАЧОК

Поспішає першачок:За плечима рюкзачок.Він іде у перший раз,В перший раз у перший клас.

Ви його не зупиняйте,Треба щось—допомагайте.Пригадайте, як саміВ перший клас колись ішли.

Хоч він знає, школа де,Але вперше сам іде.Шкільні двері відкриває –В світ дорослий вирушає.

Леся Мудрі

На дутяни ше бавели дзецименшого возросту. Дутяни шенайчастейше находзели на

драже, у конкох (дзвери на хижипрез хтори ше з улїци такой уходзе-ло до конку). Гоч ше на дутяни най-частейше бавели дзивчата, дакедише з нїма сцели бавиц и хлапци.Дзивчата звичайно були дутяндї-йошки, а хтора з нїх будзе дутяндї-йошка порадзели ше медзи собу, алєто найчастейше була гевта хтора

предложела бависко. Други дзецикуповали. У таких дутянох предава-ло ше судзину (даяки шкатулки лєбомаково шкарупини), соль, цукер,мука (глїна, прах, писок), колачи(черепчки) и подобне. Пенєжи булизоз виштригнутого паперу, алє най-частейше то було лїсце. Так баґре-ново лїсце було дробнєйши пенєж,а ягодово лїсце векши пенєж.

Купци приходзели до дутянуи питали ше чи єст цукру лєбо солї,

а дутяндїйошка им то мерала и па-ковала до паперу. Кед даєдни хлап-ци хтори ше з нїма нє бавели пришлиблїзко ґу дутяну, лєбо лєм преход-зели тамаль, дутяндїйошка скрича-ла же идзе крадош и такой замика-ла дутян зоз словами: "Занк-занк!",а зоз руку обрацала як кед би за-микала. Кед "крадош" одишол, од-микала дутян зоз словами: "Од-ключ, одключ!"

Мария Хома

16

СТAРИ РУСКИ БAВИСКA – УКРAЇНСЬКІ НAРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ

НА ДУТЯНИ

Замовлянки іпримовки на різні пригоди

Часто коли діти граються або щось роб-лять, примовляють коротенькі віршики-замовлянки або примовки. Замовлянками

найчастіше намагалися випросити дощу. Тоді про-мовляли:

Дощику, дощику, припусти,На бабині капусти,На дідове зіллячко,На наше подвір’ячко.А коли вже дощику було досить, тоді просили:Сонечко, сонечко,Заглянь у віконечко.Коли під час купання у річці заходила до вуха

вода, треба скакати на одній нозі, вухо спустившивниз, і промовляти:

Коти,коти,Вилийте води!Чи на дощ, чи на сонце,Чи на Боже віконце!Є добра примовляночка і за випадок, коли по-

рошинка попаде у око, тоді кажуть:Дідку, дідку,Полізь на драбинку,Вийми порошинку!Часто, шукаючи в лісі гриби, примовляють:Гайку, гайку,Дай гриба і бабку,Сироїжку з добру діжку,Красноголовця з доброго молодця!А гойдатися на гойдалці найвеселіше, коли іще

й приспівуєш ось таке:Гойда, гойда, гойдаша,Де кобила, там лошаНавчіть і ви деякі замовлянки. Може, і вам ко-

лись вони стануть у пригоді.

Підготувала Леся Мудрі

НОВИ ШКОЛСКИ РОКОзнова ше оглашел школски бренчок и наявел

початок нового школского року.

УОШ Антуна Бауера Вуковар, ПШ Петровци,попри порядней настави започала и на-става руского язика и култури по моделу

»Ц«. Приємне нєсподзиванє було же до першей кла-си уписано дзешец школярох од котрих осмеро ход-за на руски язик. У тим школским року формованитри образовни ґрупи, и то перша и друга класа чис-ти оддзелєня, док треца и штварта класа у комби-нациї. Вєдно єст 17 школярох. Школяре другей, тре-цей и штвартей класи привитали першокласнїкох зкрасну програму у котрей з лабдами у рукох од-шпивана и писня »Ґол«. У нїзших класох наставуруского язика и култури преподава учителька На-талия Гнатко. Настава ше отримує вше лєм допо-ладня.

При висших кла-сох тиж формованитри образовни ґру-пи, од хторих пиятаи шеста класа укомбинациї, а сед-ма и осма чистиоддзелєня. Вєдноєст18 школярох.

Наставу преподаваю учительки Наталия Гнатко и мрИлона Грецешин. Єдна часц годзинох руского язи-ка и култури отримує ше у порядней настави у Ву-коваре, а друга часц попаладню у ПШ Петровци.

Пред школярами и учителями вельо роботи, яки пририхтованя за нови културни змисти з народ-ного скарбу Руснацох зоз хторима буду збогаценияк школяре так и Руснаци и Петровци.

Мр Илона ГрецешинVJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012

1�

UČENICI SURADNICI - ШКОЛЯРЕ СОТРУДНЇКИ - УЧНI СПIВПРАЦIВНИКИ

ЛЮБОВ

Пачи ше ми леґиньЗ майого валалу,Ма барз красни очиХтори ме волаю.

Власи красни, чарни,А белави очи,Кед на мнє попатриШерцо ми вискочи.

Любим я леґиняКрасного, младого,Нє пущим го нїґдзеЗоз шерца свойого.

Тена Холик, 8. класаПетровци

СЛУНКО НА МОРЮСедми мешац на самим початку.Школа готова. Я у думкох ище одпиятого мешаца цалком наморю,у морю. Цали рок чекамтоту хвильку кед го збачим презоблак автобуса. И кажди раз шечувствуєм як же го перши раз ви-дзим. Яки то лєм красни хвиль-ки у моїм живоце! Радуєм ше муяґод мале дзецко. Любим морйо.Любим його глїбину и його фар-бу, кус белаву, кус желєну. Ивноци го любим, без огляду же єу цмоти и же ше го нє видзи до-бре, я го заш лєм чувствуєм,чуєм и слухам. Окреме любимпах моря кед вонка горуцо икед слунко наймоцнєйше швици,аж ше ми видзи же теди морйонайкрасше. „Слунко на морю“ –так я то волам.

Ивона Гнатко, Вуковар3. класа приватнейґимназиї »Ґаудеамус«

ПЕРШИ РАЗ НА МОРЮТого року перши раз сом видзеламорйо. Була сом зоз шестрамиМаю и Ану на Лєтней школи наХвару дзе зме учели руски язик икултуру, шпивали, танцовали икупали ше у морю. Нє було ми нїччежко учиц бо по руски знам и бе-шедовац и писац, а шпивац и тан-цовац любим.Наймилше ми було кед зме ше по-поладню, по полудзенку, з ручнї-ками позберали опрез гостелу ирушели на плажу. Нє могла сомдочекац кеди сцигнєме, же бимубегла до моря и окупала ше.Шестри ме нїґда нє пущали до

моря док ме нє намасцели з кре-му, алє и то сом прежила – яко-шик!Вечари на морю тиж ми були барзкрасни. Каждого вечара зме шешейтали з учительку Илону, алєзме мали пораду же медзисобнєбешедуєме по руски. Видзели змевшелїяки ладї, туристох зоз другихкрайох швета... Вше сом ше па-трела крашнє поприберац.Наздавам ше же и нарок пойдземна Лєтну школу Руснацох и єдноуж тераз знам: нє будзем ше тельопредумовац чи пойдзем чи нє бо –морйо чека.

Дария Рац, 3. класа

ДЗЕЦИНСКЕ ШВЕТОРАДОСЦИ

Концом юния у Руским Ке-рестуре отримана 44. пошоре музично–танєчна ма-

нифестация за дзеци „Червенепупче“. У першей часци виведзе-ни єденац нови композициї котриодшпивали дзеци зоз РускогоКерестура и Нового Саду зозпровадзеньом дзецинского хору„Шкорванчки“ домашнього Домакултури под руководзеньом ЛидиїПашо. Першу награду досталакомпозиция Мирослава Папа„Кадзи иду днї“ на текст Мирос-лави Даждиу, а шпивала ю Ива-на Чордаш з Нового Саду. Другеместо освоєла шпиванка „Ки-шенки“ Михала и Радмили Бар-нових у виводзеню Санї Чапковейи Йовани Ноґавици зоз РускогоКерестура. Треца була шпиванка

Александра Човса „Когуциковаписня“ на текст Ани Тамаш, ашпивала ю Катарина Кочиш зозРуского Керестура. Композиция„Лєтни одпочивок Дїда Мраза“Весни Надь достала награду занайлєпши текст.У другей часци члени подрос-ткох зоз Нового Саду, Вербасу,Бикичу, Миклошевцох, Дюрдьова,Шиду, Нового Орахова и домаш-нї указали пред числену публикуу школским дворе Образовногоцентру „Петро Кузмяк“ цо науче-ли през школски рок. Микло-шевски дзеци на „Пупчецу“ булии прешлого року так же тогороч-ни наступ прилапели з радосцу ичесцу же як єдини госци зоз ино-жемства представели свою ус-пишну роботу. У хореоґрафиїЖелька Лїкара и з помоцу Сла-вици Гайдуковей вони одтанцо-вали „На нашим мосцичку“ за цобули наградзени зоз щирим кляп-каньом патрачох.Попри наступу миклошевски дзе-ци нащивели катедрални храмСвятого оца Миколая дзе их при-витал о. Михайло Малацко, парохкерестурски. Вон их з тей нагодиупознал зоз историю того храмуу хторим поховани пейцме рускигрекокатолїцки владикове.


62/2012 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК

1� VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 62/2012

ZABAVANA STRANA - ЗAБAВНИ БОК – РОВЗВAЖAЛьНA СТОРІНКA



Ришенє:купа

числа:

прешвечлївосцу шприводза

приводзи

ПОДОБОВО РОБОТИ

Лорена Медєши, 2. класа - Петровци Нера Салак, 2. класа - Петровци

Кристиян Дороґхадзи – Петровци Дария Рац, 3. класа - Петровци

Матеа Мудри, 3. класа - Петровци Срдян Рац, 4. класа - Петровци

Ивана Бики, 5. класа - Петровци Михаел Бурчак, 2. класа - Петровци

ЧИСЛО НОМЕР BROJ - savezrusina.hr · ОАВТ Р ВИ У Петр овц х, 10....

Documents

Transcript of ЧИСЛО НОМЕР BROJ - savezrusina.hr · ОАВТ Р ВИ У Петр овц х, 10....