Інвестиції: практика та досвід № 12/201076

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ВСТУПВ умовах становлення інформаційного суспільства

економіко-технологічне зростання та підвищення якостіжиття громадян потребує розвитку інноваційної діяль-ності, наскрізного впровадження новітніх технологій,товарів та послуг. Якісні перетворення в економічній,соціальній, виробничій, науковій і освітній сферах по-требують відповідних трансформацій системи держав-ного управління, основу яких складають нові вимоги дозмісту, організації, форм і методів управлінської діяль-ності органів державної влади і місцевого самоуправл-іння. Однією з форм державного управління на сучас-ному етапі загальноцивілізаційного розвитку є елект-ронне врядування. Виникає багато питань щодо йогопотенціалу в контексті вибудови і досягнення стратеч-них цілей для розвитку держави і суспільства, вироб-лення механізмів і методів для реалізації технологійелектронного врядування, пристосованих до національ-них, політичних, управлінських, соціокультурних особ-ливостей країни. Труднощі ефективного впровадженнятехнологій електронного врядування зумовлені дефіци-том матеріальних і фінансових ресурсів, часу, відсутні-стю достатньої кількості висококваліфікованих спе-ціалістів — державних службовців і науковців-практиків,працівників, здатних до розуміння і впровадження інно-вацій. Забезпечення сталого розвитку держави і сус-пільства повинно бути ключовою метою функціонуваннябудь-яких підприємств, інститутів і організацій, закладівосвіти і науки, органів державної влади і місцевого са-моврядування.

Електронне урядування є предметом дослідженнявітчизняних і зарубіжних фахівців у сфері державного

УДК 35.01:65.012.1:519

І. В. Клименко,кандидат фізико-математичних наук, доцент, докторант кафедри державної політикита управління політичними процесами, Національна академія державного управлінняпри Президентові України

ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯКІННОВАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Розглянуто електронне врядування в контексті інновацій та його особливості як інновації дер-

жавного управління в інформаційному суспільстві. Запропоновані складові стратегії розбудо-

ви електронного врядування в Україні.

An e-governance is considered in the context of innovations and his feature as innovations of state

administration are in information society. Components of Strategy of e-governance constructions

offered.

Ключові слова: інновація, інноваційна стратегія, електронне врядування, технології електронноговрядування.

управління, слід згадати праці Дрожжинова В.І., Сморгу-нова Л.В., Даніліна О.В., Голубуцького О.П., Чукут С.А.,Колодюка А.В., Демпси Дж., Antiroikko F.-V., OsborneD., Yong J.Sl., в яких досліджуються національні особ-ливості формування електронного врядування, методо-логічні та практичні аспекти впровадження та реалізаціїскладових електронного врядування. Проте не прово-дилося дослідження електронного врядування як управ-лінської інновації.

Метою даної роботи є дослідження електронноговрядування як інновації державного управління, обгрун-тування складових національної Стратегії розвиткуелектронного врядування в Украіні.

ОСНОВНИЙ РОЗДІЛБазовим елементом терміна "інновація державного

управління" є поняття самої інновації, тому в процесідослідження електронного врядування як інновації дер-жавного управління слід зупинитися на визначеннях по-няття "інновація" вітчизняними та зарубіжними дослід-никами-розробниками методології інноваційного ме-неджменту.

Як правило, всі визначення інновації базуються надвох основних підходах: перший підхід передбачає роз-гляд інновації як результату творчого процесу, другий— розглядає інновацію як процес впровадження ново-введень. Результати аналізу літературних джерел щодовизначення поняття "інновація" наведені в табл. 1.

Аналізуючи дані табл. 1, можна зазначити: будь-якаінновація є організаційним, економічним та технологіч-ним процесом впровадження нових ідей у виробництвоабо управління, направлений на створення нових видів

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

77

продукції та послуг,поліпшення їх якості,започаткування прин-ципово нових техно-логій управління орган-ізацією, підвищенняконкурентоздатностіна внутрішньому тазовнішньому ринку.Однак дослідники єди-ні в одному: інновація— це нововведенняабо процес впровад-ження нововведень.Управлінські інноваціїстосуються розробкинових направлень ді-яльності й стандарти-зованих робочих про-цедур для вирішенняпроблем на об'єктахуправління, реоргані-зації структури суб-'єкта управління длязабезпечення ефек-тивності нововведень[11].

Розглядаючи сфе-ру державного управ-ління та процеси її роз-витку в інформаційно-му, громадянськомусуспільстві, розуміючи,що державне управлін-ня передбачає реаліза-цію суспільно-політич-них, соціальних, духов-них економічних, організаційних та інформаційних цілейдля забезпечення збалансованого та якісного розвит-ку суспільства, належного стану та високого рівня якостіжиття громадян, доцільно виокремити державно-уп-равлінські інновації, інноваційні механізми та інструмен-тарій.

Зрозуміло, що в державному управлінні застосову-ються процесні інновації, які передбачають розробку івпровадження нових технологій прийняття та контро-лю реалізації управлінських рішень щодо соціально-економічного розвитку держави та її територій, взає-модії влади і суспільства, державно-приватного парт-нерства, демократизації відносин держави і громадян,з обов'язковою умовою забезпечення соціальної абоекономічної ефективності. Ці інновації можуть бути ба-зовими або модифікаційними, стратегічними або ло-кальними, забезпечувальними або ресурсними, ради-кальними або покращующими. Успіх впровадженняінновацій в сферу державного управління залежить відвироблення та здійснення напрямів державної, інфор-маційної політики щодо визначених та прийнятих стра-тегій розвитку держави і суспільства, державних інсти-тутів і організацій, що досліджують соціальні та адміні-стративні функції держави, органів державної влади тамісцевого самоврядування, компетенцій державних

службовців, громадян. Необхідність підтримки впровад-ження інновацій (нововведень) державному управліннідля формування ефектиного управління та транспарен-тної, підзвітної державно-управлінської діяльності нанаціональному та міжнародному рівнях, що забезпечу-ють виконання завдань Декларації тисячоліття [12], роз-глядають в Доповіді Комітету експертів з державногоуправління при ООН як вирішальну складову підвищен-ня ефективності державного управління.

Ключовими рисами інформаційного суспільства вис-тупають: створення та наскрізне використання новітніхінтелектуальних та інформаційно-комунікаційних техно-логій в усіх сферах життєдіяльності держави і суспіль-ства; перетворення нейроінформаційних технологій уключовий інструмент системного аналізу та теорії прий-няття рішень; теоретичні знання як джерело інновацій длястановлення економіки знань та управління державою;перехід до виробництва послуг/сервісів; перетвореннядержави в надавача послуг бізнес-структурам, громадя-нам та їх об'єднанням, формування особливого класувисокопрофесійних спеціалістів, носіїв знань, здатних довидобутку нових знань. Отже, для побудови соціальноорієнтованої ринкової неоекономіки та інформаційногогромадянського суспільства державі необхідно розв'я-зувати взаємопов'язані у часі й просторі задачі щодо за-

Таблиця 1. Визначення поняття "інновація"

V��W��

2���� 3���� ��������������������������

� �+�������������X��������Y�

J� 5*�-�����#*�.�����ZJ[�

4��������\�������� ����������������"����������������������3�$�������1�������� ������

M� G*�:�����ZM[� 4��������1���������3���������� �&���������������� ����������+� �������

O� ?*��������ZO[� 4������������������������&��+� &3�� ���� + &������������ &�&����3�$���� �������������� ���� ������� &�������$�� &����� ���� &�������������������������

N� G*�/����ZN[� 4��������\������ �����������!��&��+� ����������+� ��������3�$��+����� ��� �������������� �&������� ��� ������������������$ &�����"� ����� ������ �� �����3���&�������3�������3���$���������1���1��������������+���� ����3��� �����3�������������"���� ����������� ���� �������� ����&���

K� >*�6��������ZK[� 4��������\��������������!��������������������� ���� + &��������3���� ���������� 1�� ��� ����&����

T� �*�.����3�#*�-���������*�(����ZT[�

:������X��������Y������1������� ������������ ��� ����������������������3������������� ���� *�:����������������� ��1�������������������3������������3������� ����������"�� ���� �������������������3������������� ���� ��

R� .*��������ZR[� 4������"���� + ���������3���&������+��3���������������������������������3�$���� ��� �����������������������������������)�������$�����,���������3��������)����$�����,�� ���� +������������������������

L� �*%*�.�� ���� ����/*�*�<����������ZL[�

4��������\������01��3���������� ����� ���� ������������������������������������������������������������������� ���3�������������������������������������������

U� #*�*���� �3��2*-*�-����3��7*]*�. ���� ��������ZU[�

#�������X��������Y������� ���1���������� ��������������������3���� �"&�� ���� ���3���������������������������3����������3�������!������� ����������� &�����&3�����!����������������3�$������+�1�������� �� ������������ 1����� ��������"��������"�

JP� .��������������� ���� �� � 3���� 3���&��� ������������ZJP[�

4��������\���������� ��������������������"�����������3�$��������������������� ��������������������������������������3����������������� ���3���������������������������&������+������������3�� ��� ����������������� +������������������������������&�������������� &�������*�

�

Інвестиції: практика та досвід № 12/201078

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

безпечення сталого економічного зростання та суспіль-ного добробуту, створення соціальної злагоди, підвищен-ня прозорості та ефективності державного управлінняпри максимальній довірі народу. Оптимальне досягнен-ня поставлених задач, забезпечення ефективного дер-жавного управління в цих умовах можливе лише на ос-нові запровадження такої кардинальної, довготерміно-вої інновації, як електронне врядування (e-governance),основними завданнями якої є:

— організація інформаційних комунікацій між су-б'єктами державної влади всіх рівнів, створення центра-лізованих баз даних з технологіями розподіленої оброб-ки даних для забезпечення роботи та електронного до-кументообігу на всіх гілках влади та структурних підроз-ділах влади;

— надання повного спектра інформаційних послугдержавними органами всім категоріям громадян елект-ронними засобами в доступній та зручній формі без ча-сових та просторових обмежень;

— сприяння розвитку електронного ринку товарівта послуг в інтересах забезпечення державних замов-лень, організації тендерів, ефективності управління ви-робництвом та реалізацією товарів і послуг, з метоюзростання конкурентоспроможності вітчизняних вироб-ників на міжнародному ринку;

— впровадження електронної демократії як формизабезпечення прозорості, довіри взаємовідносин гро-мадянин — держава, приватний бізнес — держава, гро-мадські організації і інститути — держава, відкритостідержавного управління для громадянського та суспіль-ного обговорення, контролю та ініціативи;

— підвищення якості життя громадян за рахунокудосконалення системи соціальних послуг, системи охо-рони здоров'я, надійного забезпечення правової та осо-бистої безпеки, збільшення можливостей для освіти,екологічної безпеки;

— функціонування системи електронного голосу-вання як форми забезпечення прозорості у взаємовід-носинах виборець — депутат.

Зазначена інновація є стратегічною і комплексною,виступає як концепція здійснення управління державоюз елементами масштабного перетворення суспільства.Зміна нормативно-правової бази, освітніх акцентів,принципів формування і витрат бюджету, перерозподілзон пріоритетної компетенції державних і громадськихструктур, оновлення та розширення ціннісних парадигмсуспільства є підгрунтям для реінжинірингу державно-го управління, для створення і функціонування елект-ронного уряду. Також зміни мають торкнутися і вибор-чої системи, і принципів законодавчої діяльності, і схемздійснення контролю та відповідальності всіх гілок вла-ди перед громадянами, їх об'єднаннями і бізнесом. Алеосновою для перетворень у діяльності державних і уря-дових структур є готовність громадян використати мож-ливості інформаційно-комунікаційних технологій, оці-нити їх переваги, знаходити нові застосування безпосе-редньо для свого життя, бізнесу, громадської та науко-вої діяльності, навчання тощо. Цей процес має ініцію-ватися спільно трьома секторами — державним, гро-мадським і бізнесовим.

В Україні на цей час ще не вироблена і не прийнятаСтратегія розвитку електронного врядування в Україні.

Розглядаючи електронне врядування як інновацію дер-жавного управління, можна виокремити наступні стра-тегії його впровадження і розбудови: стратегія повногозапозичення досвіду країн-лідерів, запозичення вибір-кових стратегічних рішень інших країн, розробка вітчиз-няної стратегії на основі результатів фундаментальнихта прикладних науково-дослідних робіт з організацієюпілотного проекту. Стратегія повного наслідуваннякраїн-лідерів, на жаль, не враховує особливостей істо-ричного розвитку та становлення держави, взаємовід-носин між державою і громадянами, національних еко-номічних, соціокультурних, духовних факторів. Найкра-щим варіантом розбудови електронного урядування вУкраїні є розробка національної стратегії на основі ре-зультатів виконаних та апробованих науково-досліднихробіт з запозиченням вибіркових практик міжнародно-го досвіду країн, близьких до України за територіаль-ним, державним устроєм, показниками демократично-го, технологічного, суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-освітнього, культурного розвит-ку. В національній стратегії повинно бути: раціональнепоєднання концепції розвитку та способів її реалізації;формулювання чітких цілей і побудова адміністратив-них схем їх здійснення з відчутними для суспільства ре-зультатами; впровадження адміністративних механізмів,здатних реалізовувати державні програми; орієнтаціядержавних структур на сучасні й прогнозовані потребигромадян і організацій; механізм реорганізації традиц-ійних державних структур; запровадження поетапногоконтролю та суворої звітності за процесом результатив-ної реалізації виробленої стратегії. Ще одним важли-вим пунктом стратегії повинен бути аналіз наявних дер-жавних матеріальних ресурсів та можливість залучен-ня приватних інвестицій. Потенційними національнимиджерелами фінансових коштів для розбудови електрон-ного врядування слід виділити кошти державного тамісцевих бюджетів, які виділяються для Національноїпрограми інформатизації; кошти державних виробни-чих структур, сформованих з податку за надання та ко-ристування інформаційних продуктів і послуг, напрямиі обсяг використання яких здійснюється відповідно довстановлених нормативів, сум податків та зборів з ура-хуванням пільг і економічних санкцій; коштів комерцій-них структур через надання їм пільгових умов доступудо інформації, пільгових податкових і економічних умов.

Стратегія розбудови електронного врядування по-винна бути ефективною та мінімізованою як за часомреалізації, так і за можливими ризиками. Доцільно роз-робити систему управління реалізацією стратегією, якадозволила б проводити постійний моніторинг залучен-ня і використання матеріальних, фінансових та людсь-ких ресурсів, ефективності побудованих адміністратив-них і технологічних схем впровадження окремих ком-понент та технологій електронного врядування, резуль-тативності від їх впровадження для держави і суспіль-ства, прогнозування ризиків невиконання або не резуль-тативності впровадження інновацій, вироблення політи-ки запобігання та оцінювання ризиків неефективності,неспрацьовування, несприйняття, нерозуміння, спотво-рення цілей стратегії розбудови електронного урядуван-ня та шляхів їх досягнення. Ця система повинна контро-лювати не стільки процес виконання робіт і використан-

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

79

ня ресурсів, скільки процес контролю і оцінки резуль-татів і наслідків від впровадження інновацій, що забез-печить гнучкість, якість та керованість реалізації стра-тегії у виборі інструментарію, прийнятті управлінськихрішень щодо економії залучених ресурсів, запобіганняїх нецільового використання; адаптації до динаміки зміну політичному, економічному, законодавчому, суспіль-ному та міжнародному просторі.

Якщо в Україні компетентно з використанням сучас-ного бізнес-інструментарію, технологій інтелектуально-го аналізу буде розроблена стратегія реального поком-понентного впровадження технологій електронного вря-дування з дієвими механізмами контролю і відповідаль-ності, то може бути досягнута найвища ціль соціально-економічного, культурного та духовного розвитку дер-жави — забезпечення високого рівня життя громадян,під яким розуміється досягнення рівня самоідентифі-кації громадянина з суспільством, коли досягаєтьсявідчуття поваги до держави та гордість за неї, бажанняжити і працювати в своїй країні; поступово створитьсяпозитивний політичний, суспільний, науковий, освітній,культурний, економічний потенціал держави і суспіль-ства задля поліпшення якості життя всього населення;буде забезпечено соціальні, економічні, духовні стан-дарти якості життя всім верствам населення, ставленнягромадян до держави як до ефективного захисникасвоїх життєвих інтересів, відчуття довіри громадян доорганів влади та місцевого самоврядування з можливі-стю впливу на їх діяльність.

ВИСНОВКИЕфективне впровадження електронного врядуван-

ня в Україні потребує інтеграції наукових інноваційнихпідходів, інструментарію бізнес-менеджменту для ви-роблення Стратегії розбудови електронного врядуван-ня, постановку конкретних стратегічних цілей та розроб-лення методики вибору оптимальних управлінськихрішень і методів досягнення цілей з урахуванням дина-міки всіх сфер життєдіяльності держави і суспільства.Оптимізація впровадження такої базової та комплекс-ної інновації як електронне врядування потребує побу-дови базових теоретичних моделей і раціональних про-грамних механізмів з урахуванням міжнародного дос-віду, а також прогнозування результатів і наслідків відїх впровадження для системи державного управління ісуспільства. Слід зазначити, що провідну роль у реалі-зації Стратегії відіграють кадрові ресурси — державніслужбовці, їх теоретичні знання, кваліфікаційні вміннята навички, їх творчий і інноваційний потенціал, здатністьчітко і адекватно корегувати процеси реалізації постав-лених задач у відповідності до змін суб'єкта і об'єктауправління, ресурсних і часових обмежень. Напрямомподальших наукових досліджень є розробка Стратегіїрозвитку електронного врядування в Україні.

Література:1. Cooke Ian, Mayers P. Introduction to Innovation and

Technology Transfer. — Boston: Artech House, Inc., 1996.— 235 p.

2. Твисс Б. Управление научно-техническим ново-ведениями: сокр.пер. с англ. — М.: Экономика, 1989.— 271 с.

3. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обес-печении качества и надежности: пер. с англ. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 230 c.

4. Санто Б. Инновация как средство экономическо-го развития. — М.: Прогресс, 1990. — 296 с.

5. Шумпетер И. Теория экономического развития,М. "Прогресс", 1982 г.

6. Месси Д., Квинтас П., Уилд Д. Трансфер техно-логий и эффективная реализация инноваций: сборникстатей. — М.: АНХ, 1999. — 230 с.

7. Dodgson M. The management of technologicalinnovation: An international and strategic approach. —Oxford: University Press, 2000. — 248 p.

8. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжинирингинновационного предпринимательства. — М.: ЮНИТИ,1999. — 413 с.

9. Инновационный менеджмент: справ. пособие /Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели.Изд. 2-е, М.: ЦИСН, 1998. — 568 с.

10. Cтатистика науки и инноваций: Краткий терми-нологический словарь. — М.: ЦИСН, 1998.

11. Князев С.Н., Ганчеренок И.И. Управление инно-вациями и инновации в управлении//Вестн. Моск. ун-та (Серия 21. Управление (государство и общество)). —2007. — №4. — С.27—32.

12. Декларация тысячелетия Организации Объеди-ненных Наций от 08.09 2000 г.: http://www.un.org/russian/documen/declarat/summitdecl.htmСтаття надійшла до редакції 30.04.2010 р.