ÓÄÊ 811.161.2(075.3) Ç-12

© Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà», îðèãіíàë-ìàêåò, 2018

© Çàáîëîòíèé Î.Â.,Çàáîëîòíèé Â.Â., 2018ISBN 978-966-11-0108-0

Ç-12 Çàáîëîòíèé Î.Â.

Óêðàїíñüêà ìîâà : ïіäðó÷. äëÿ 5-ãî êë. çàêë. çàã. ñåðåä. îñâіòè ç íàâ÷. ðîñ. ìîâîþ / Î.Â. Çàáîëîòíèé, Â.Â. Çàáîëîòíèé. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2018. — 256 ñ.

ISBN 978-966-11-0108-0.ÓÄÊ 811.161.2(075.3)

ÓÌÎÂÍІ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß

òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі

çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі

çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó ìîâëåííÿ

çàâäàííÿ ç åëåìåíòàìè äîñëіäæåííÿ

çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó

çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè çі ñëîâíèêîì

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè(Íàêàç ÌÎÍ Óêðàїíè âіä 31.05.2018 № 551)

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Заболотний_УМ.рос_П_5.укр_(042-17)_R.indd 2 27.08.2018 16:53:39

3

Äîðîãi ï’ÿòèêëàñíèêè та п’ятикласниці!

Запрошуємо вас у чарівний світ українського слова. А допо-може нам мандрувати мовними стежками надійний путівник усіх школярів – підручник. Однак, подорожуючи, пам’ятайте, що ви ще й дослідники. Тому «підкорення» кожного парагра-фа бажано розпочинати зі вступної вправи, у якій необхідно дослідити певне мовне явище й самостійно зробити висновок, тобто невелике відкриття. Потім потрібно уважно прочитати правило, спробувати його осмислити, переказати. Після цього можна переходити до виконання тренувальних вправ, які не лише допоможуть засвоїти тему, а й розкажуть багато про людські стосунки, громадянську відповідальність, захист дов­кілля, ощадливість, турботу про здоров’я.

Вправи з позначками «Поспілкуйтеся», «Попрацюйте в па-рах», «Чому так?», а також опорні малюнки, веселі вікторини, конкурси, різноманітні життєві ситуації зроблять подорож стежками української мови цікавою та захопливою.

Словнички, уміщені наприкінці підручника, допоможуть вам збагатити лексичний запас, засвоїти правильне наголо­шування де яких слів. Під час виконання багатьох вправ варто користуватися й тлумачним, і орфографічним словниками, тому потрібно мати їх удома.

А тим, хто хоче знати більше, радимо у вільну хвилинку зазирати до спеціальних розділів путівника – «Моя сторінка», «Культура мовлення» та «Для вас, допитливі». Тут міститься корисна й цікава інформація про мову, а також ігри, скоромов-ки, жарти.

Отож, друзі, вирушаймо в путь! Попереду – нові відкриття.

Õàé âàì ùàñòèòü!

4

с у

Çíà÷åííÿ ìîâè â æèòòi ëþäåé.Ìiñöå i ðîëü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè

â Óêðà¿íñüêié äåðæàâiПрийняла я дарунок від нені – то мова,Тому скарбу ніколи не скласти ціни.

Л. Забашта

1 о а в словл ва о о д с в о о у ва всловл ва ва с одо ал с а л а а с о сво о о а

• Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли... (Є. Летюк).

• Мова – це віконця, через які людина бачить світ (В. Сухомлин-ський).

• Чи не чари й не диво? Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо: є і гнів, є і ласка (Д. Бі-лоус).

• Я без тебе, мово, без зерна по­лîва, соняшник без сонця, без пта­хів діброва (Ю. Рибчинський).

• Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припадає до ньо­го вустами, сам висихає від спраги (В. Сухомлинський).

2 о а в словл ва оу а а ова в вс о о л дс ва о о о а оду

• Без мови людське спілкування* неможливе, а без спілку­вання не може бути і суспільства, а тим самим і людини (О. Ре-форматський).

1

2

Рідний край. Малюнок Надії Бондар (11 років)

5

с у

• Мова – єдине знаряддя для засвоєння спадщини** мину­лого, найвищих здобутків людської культури, людської мислі (І. Вихованець).

• У мові зібрано всі знання народу про навколишній світ, тому з’ясувати історію і походження народу неможливо без дослідження його мови (В. Німчук).

• Мова єднає між собою представників певного народу в часі та в просторі (В. Русанівський).

• Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від других людей (Ïàíàñ Мирний).

* Спілкувàння – (рос.) общение. ** Спàäùина – (рос.) наследие.

Значення мови

У світі існує близько п’яти тисяч мов. Кожна з них є засобом спілкування в більшому чи мен­шому людському колективі. Крім того, за допо­могою мови люди формують  думки,  пізнають світ,  об’єднуються в одну  спільноту, передають одне одному досвід.Без мови було б дуже важко обмінятися думками й найтоншими почуттями, досягти взаєморозу­міння, налагодити виробництво необхідних ма­теріальних благ, створити духовні цінності, згуртуватися для подолання труднощів.

3 о у ад а а

• Є різні засоби спілкування: мова, жести, погляд, звукові та світлові сигнали (наприклад, сигнали світлофора), релігійні символи, державна символіка, дорожні знаки тощо. Чому мову називають найважливішим із цих засобів?

• Як за допомогою мови людина пізнає світ?• Як за допомогою мови від покоління до покоління переда­

ється людський досвід, знання?• Чи можна без мови побудувати собор, подолати стихійне

лихо або провести Олімпійські ігри?• Чому людям було б важко без мови?

Значення мови

3

6

с у

4 ал а до ла о ол в о а слова у о о л одов ода о о в д

Українська мова

Українська мова – одна з найдавніших, наймило-звучніших і найбагатших мов світу. Своїм корін­ням вона сягає глибини тисячоліть. Українською мовою створено понад двісті тисяч народних пі­сень, багато казок, переказів, легенд. Нею напи­сано велику кількість творів художньої літерату­ри та наукових праць.

Державна мова

Нині українська мова є державною мовою Укра-їни (рос. государственным языком). Це означає, що вона є офіційною мовою спілкування на тери­торії нашої держави, нею користуються в уста­новах та організаціях, це мова науки, освіти, преси, телебачення. Тому українську повинен знати кожен громадянин України.Державний статус української мови закріплено статтею 10 Конституції України.

5 а в д ов д а а а

• У яких ситуаціях ви користуєтеся українською мовою?• Яку роль відіграє українська мова в житті нашої держави?• Чому українською мовою повинен володіти кожен грома­

дянин України?• Яке значення для вашого подальшого життя має знання

української мови?

4

мова

Державна мова

5

7

с у

6 о а с а в ав ла с л ува а в а а о до с л ува

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛКУВАННЯ

«Нема більшої розкоші, ніж розкіш людського спілкуван-ня», – стверджував відомий письменник Антуан де Сент-Åкзюпері. Так, саме під час уроку ви зможете поспілкуватися одне з одним. А щоб ваше спілкування було змістовнішим, ми щоразу визначатимемо тему для розмови в рубриці «Поспіл-куйтеся».

Насамперед виробімо правила нашого спілкування. Части­ну з них запропонуємо ми, а решту – ви.

Правило 1. Думки висловлювати щиро, дружелюбно.Ïðàâèëî 2. Не перебивати співрозмовника.Ïðàâèëî 3. Кожен має право висловити власну думку.Ïðàâèëî 4. Не ображати своїми словами інших.Ïðàâèëî 5. ___________________________________Ïðàâèëî 6. ___________________________________

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о ов ово а ва у ду у а ову о о а оду с д о о в о у

спільні зусилля (ðîñ. совместные усилия) порозумітися (ðîñ. найти общий язык)

Уявіть, що вас запросили для уча с-ті в популярній радіо- чи телепередачі. Трансляція відбуватиметься в прямому ефірі, тобто без попереднього запису і редагування виступів. Під-готуйте невеликий виступ на 1–2 хвилини на одну з тем.

1. Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня на роду.2. Україна – наш спільний дім.

6

7

8

ов о

§  1.  ІМЕННИК(Имя существительное)

ПРИГАДАЙМО. в а ас ов о а

8 о а в а о в о о у в о у д с а д в а

Для мене багато не треба,Щоб ласку і добрість пізнати:Лиш просвіток рідного неба,Та затишок* теплої хати,Та житнього хліба шматочок,Та цвіту, що сяє калинно,Та іскру краси твоїх дîчок,Чорнявих царівн, Україно.Для мене багато не треба,Щоб серце забилось раптово:Лиш латочки рідного небаТа матері лагідне слово...

Д. Луценко

* Зàòèшок – (рос.) покой, уют.

о два слова в а осл дов ос а д слова о с а с а л ас ов а о а

о с о до в д л сл в а о с о с а с слов о с о в

9 о л ал ада о с л в д в в у а с ос с ова о о в д а а в су ас ос с ов

8

9

Відмінки іменників

9

ов о

10 о а с о у о у а с а вс а ов л оловов а о св ва а а олов а

ВОДА ДЛЯ СПРАГЛИХ

У маленькому містечку жив бідний старий чоловік. Колись він важко працював, а тепер доживав останні дні. Вечорами чоловік сідав біля міських воріт і людям, які проходили повз нього, пропонував кухлик свіжої джерельної води.

Так робив він декілька років, аж до своєї смерті. Коли по­мер, мешканці міста встановили бідному чоловікові пам’ят­ник – викопали криницю. Тепер вода із цієї криниці освіжає всіх спраглих** (Легенда).

* Спрàãëèé – (рос.) жаждущий; испытывающий жажду.

с у в а а в ду а д сло в д о

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о с а ла о о в слову о а а ол о ада сл в а а о а в а

давати користь (ðîñ. приносить пользу) відплатити сторицею (ðîñ. воздать сторицей)

12 а в давал о у в д у од о а в д ов а од о а в с лад ус о

ЗРАЗОК. Батько – батьк у , батьк ові .

Учитель, добродій, Дмитро, друг, президент, директор.

13 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о сл аул од о лас о ав лас

сво д у ов в ов ла л о л в д ов д адо л с ода словос олу о а о ва ду

купалися в (річка) плавали в (човен)навчилися кататися на (ролики)гралися (м’яч) та (обрóч)годували (кролі) обмінювалися музичними (файли) відпочивали в (Êарпати)

13

14 о о а в в л д а у о а ов о у оо у дв л у в а о до а сл в

10

11

12

14

10

ов о

ЧОМУ ТАК? о с о у в а о оло о а ом а д у о ем

садîìставкîìлисткîì

кущемокунем дощем

од слово о о оло а в с лад а

16 лад а у а с о ово

1. Задание записано на доске. 2. Наелись вкусной каши. 3. Зимой тротуар посыпали солью. 4. Сидят за одной партой. 5. Подчеркнуть одной линией. 6. Отнесли журнал директору. 7. Сидели на берегу реки. 8. Андрей, собирайся быстрее.

о в в ову а са в д л сл в в у а с ос с ова

АНТИСУРЖИК

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ НЕПРАВИЛЬНОу тебя íàñìîðêприеду в три часавключите светуберите ìóñîðмилости прошушкольная столоваяна любой вкус

у тебе нежитьприїду î третій годиніувімкніть світлоприберіть сміттящиро запрошуюшкільна їдальняна будь-який смак

у тебе íàñìîðêприїду в три часавключіть свєтприберіть ìóñîðмілості прошушкільна ñòîëîâàна любий смак

§  2. ПРИКМЕТНИК(Имя прилагательное)

ПРИГАДАЙМО. о а с

17 о а с а д а до о о о ал овао д в у а осл у у ол в д а в с

КАЛИНА

То було дуже давно. В одному селі жила красива дівчина, яку звали Калина. Струнка, з довгою косою. Мала блакитні, наче бездонні озерця, очі й чорні, наче шнурочки, брови. Люди любили її за добре серце.

15

16

17

11

ов о

М. Фомін. Калина

Якось, ідучи лісом, Калина викопала тонкå стебло й посади­ла його край дороги. Зі стебла виріс великий кущ, а потім за­цвів білим цвітом. А коли осипався цвіт, заблищали на кущі, як намистинки, ягоди, а в кожній ягідці – зернятко, наче ма­леньке сердечко.

Прийшла одного разу Калина, а кущ і каже їй:– На згадку про твоє добре серце, щоб тебе не забули люди,

подаруй мені своє ім’я – Калина (Легенда).

с у а о а во ов а

ЗРАЗОК. Красива дівчина.

а д о в у

18 ус авл о у а в а о ва ду

1. Осінн.. вечір жовт.. листом хмурит(ь)ся (В. Тарасенко). 2. На в(е,и)реснев.. камертон настроюються скрипки вітру (В. Боровий). 3. День догоряє десь за сутінками* густ.. висо­ченн.. дубів і лип (Іван Багряний). 4. Сонячн.. промі(н,нн)я розл(е,и)валось довкола ясн.., пахуч.. молоком (Є. Гуцало). 5. Перший космічн.. політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 годи­ну 48 хв(е,и)лин (З енциклопедії).

* Сóтінки – (рос.) сумерки.

о с у с лу а слов о о с л с а в д л сл в

18

12

ов о

19 ов д ус о словос олу од о о ва а в а в

Варіант А. Електронна пошта, дорожні знаки.

Варіант Б. Безпечне перех ре с тя, вхідні повідомлення.

лад а словос олу о а о о ва а а

20 д в ода у ду а у во с о д а у во о

1. Купили (школа) приладдя. 2. Поїхали до (Харків) області. 3. Підійшли до (пішохід) пере­ходу. 4. Я відповів на (телефон) дзвінок. 5. Милувалися (ліс) квітами. 6. Останні (сонце) дні. 7. Уже час (обід) перерви.

21 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о ос ва а о д вв ода ува ва в лос д л о о л о в а а

у о са в лос д л о о л в о л а о словос олу а а до о о о о а в сло

в сво о а а одо ода у а

21

22 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о до о о о а дов д о д а д а у словос олу ус о

Небо, подвір’я, блискавка.

ДОВІДКА. Хмарний, кремезний, запустілий, сильний, лункий, швидкий, сірий, спиляний, сусідський, далекий, сліпучий, зеле­ний, яскравий, шкільний, голосний, зоряний, сухий, блакитний.

о до в до а струмок а о дороˆга о до л а в

ада ува л до в а о л о овас д а асол а ува д ва в уд вул сл

до у довод лос ва а в с л у ол о а во а в а о а с а о о одов о с а о о а л в

Яким посушливим видалося літо! Від спеки опустили свої ніжні пелюстки ромашки, засумували вишні та груші.

– Пити, пити... – здавалось, просила сама земля.І ось скраю блакитного неба виткнувся ріжечок хмари...

19

Відмінки прикметників

20

22

23

24

13

ов о

§  3.  ЗАЙМЕННИК.  ОСОБОВІ  ЗАЙМЕННИКИ. ДІЄСЛОВО 

(Местоимение. Личные местоимения. Глагол)

ПРИГАДАЙМО. о а а у ас у ов а ва дслово

25 а с олу ос ав в а у в д ов д о с о в а в д о а в

ЗРАЗОК. Біжить за (я) – біжить за мною.

Зустріли (я), спілкувалися з (ми), прибрав (свій) кімнату, чекали на (вона), зустрілися з (наш) друзями, скажу (ти), по­бачив на (він), зняли з (він), летіли над (вона), прийшли після (ми), вибрав для (вона).

ов д ус о а він

Особові займенники

Особа Однина Множина

1-øà2­га3­тя

ятивін, вона, воно

мививони

26 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а о д о ос д о а у с о л л о о д вс о у в в ла в у

с до од о лас а од о лас о до о о у о ду в с сво о ов о о о а

Андрію, надішли, будь ласка, зі (свій) мобільного смс­по ві дом лення (моя) сестрі про те, що я затримуюсь на 10 хвилин. Нехай чекає (я) біля (наш) будинку.

26

27 о а с о ул од о о ос ов у ду у довод лос ва у св д а од с уа

ЧУДОДІЙНІ СЛОВА

Слова «перепрошую», «пробачте за турботу», «будьте ласка­ві», «дякую» чудодійно полегшують стосунки* між людьми.

Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. Коли ж з’являється перехожий, ви звертаєтеся до нього:

25

Особові займенники

27

14

ов о

«Вибачте, що затримую. Чи не скажете, як пройти до...». Ви звернулися до перехожого із запитанням ввічливо, і тому він зупиниться й відповість, навіть якщо й поспішає. Ви говорите на прощання: «Дякую. Даруйте, що затримав» (За І. Томаном).

* Стосóíêè – (рос.) отношения.

уду ус о с а в а осо о аа осо од д слова о у сво о у

28 о а с о л ал о до о о ус о о а вдалос а ва у ду у удо у в до а о д

ЧУДАСІЯ*

От чудас я: гарбуз на яблуні!– Бач, примудрився! – каже Олег.Гарбуз величезний, як баняк. Гілляка аж нагнулася під ним.– Невже це він?Я кусаю соковите яблуко і мовчу. Та Олег і не чекає відпо­

віді від мене. Йому й так зрозуміло: гарбузиння сп’ялося на тин, потім дісталося нахиленої гілляки і повисло на ній. На гарбузинні зацвіла квітка, а потім зав’язався гарбуз.

Олег сміється:– Хоч і виліз він на яблуню, та яблуком не став (За Є. Шмор-

ãóíîì).

* ×óäàñ ÿ – (рос.) дикîвина.

а д осо ов а а с в у о а д д слова ус о в а ас сло

28

15

ов о

29 о ва ду о с а са

1. Не все теє зробит(ь)ся, що на думці зродит(ь)ся. 2. На годину спізниш(ь)ся, за рік (не)до же­неш(ь). 3. (Не)хвали коня, поки з дороги (не)вернеш(ь)ся. 4. Усе з рук валит(ь)ся, а він хвалит(ь)ся (Нар. творчість).

лад в д л слова ос с о ово а с ав вову а са в о о ова д сл д слова олов л суд

Для вас, допитливі а в два а о у сува л я-ми

до аду с о у с а а ова а а Ба а о ав в с л с о о а о од сл в а а о ов а ад а ад а ов в о а а с о а о Дмитра Білоуса «Диво ка-линове» а «Чари барвінкові»

о о ва а л с одо алос в а о а од олас а

§  4.  ЧИСЛІВНИК. ПРИСЛІВНИК (Имя числительное. Наречие)

ПРИГАДАЙМО. а ол сл в в у ов л о о в о с ову сл в

ВІКТОРИНА. о с ову сл в да ов в д ов д а аа ус о

1. Скільки днів у вересні?2. Котрим (котрою) за порядком ти записаний(­а) у класно­

му журналі?3. Скільки днів залишилося до кінця цього місяця?4. Скільки років тобі буде через два роки?5. Скільки годин має доба?6. О котрій годині розпочинається другий урок?7. О котрій годині учень буде вдома, якщо вийде з вашої

школи одразу після шостого уроку і йтиме 15 хвилин?8. Скільки хвилин триває другий урок?

лад ус о од а а у в д ов д а о о в сл в ос ав а а од о лас а

29

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ­ться (­тся)

-øься­ться­шся

30

16

ов о

31 лад а о од о у ва у сл в а п’ятдесят шістде-

сят, шістнадцять а додава в д а

ЗРАЗОК. До п’ятдесяти додати сорок три.

32 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о у вас а ал о а од а а ус о в д ов д а а а о с у с о а од а32

33 до а о у сл в дов д ос ав ус о а до сл в у ол в о у сл в в

1. А та скрипка ... грає, солов’їний голос має (Б. Стель-мах). 2. Камінь ... не котиться ні в яку пору (Нар. творчість). 3. І ..., і ... там соловей співав, і пташки пурхали, зозуленька кувала (Л. Глібов). 4. І вечір вишневий із нами вечеря, і ... від щастя муркоче, мов кіт (Д. Іванов). 5. О, як ріка радіє ..., на волю виривається ... (Г. Дудка).

ДОВІДКА. Вдень, ввечері, угору, красно, навесні, щосили, тихо.

34 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. су о о са ода сл в а о о о о од л со о у сл в в а а

в л о в од в од о о в о а

1. У/літку, в/осени, в/вечері, ліво/руч, що/години.2. У/зимку, в/день, в/ранці, право/руч, що/денно.

од сл в о сво у с лад а

лад ус о с у а с о ово с о с ав с ос с оу а с слов о а у с у

ИСТОРИЯ ОДНОЙ ЯБЛОНЬКИ

Росла в лесу дикая яблоня. Осенью упало с неё кислое ябло­ко. Птицы быстро склевали его, поклевали и зёрнышки. Одно только зёрнышко спряталось в землю.

31

33

34

35

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ пятьдесятпятьсот

п’ятдесят п’ятсот

17

ов о

Зимой лежало зёрнышко под снегом, а весной стало расти… Из почки* наверху вышли зелёные отростки. Почка за почкой, листик за листиком, веточка за веточкой – и лет через пять хорошенькая яблонька уверенно проросла на том месте, где упало зёрнышко.

Пришёл в лес садовник, выкопал яблоньку осторожно, ко­решков не повредил, перенёс её в сад и посадил в хорошую землю (По К. Ушинскому).

* Ïîчка – (óêð.) брóнька.

а д с олу сл в в д слова а у а с о ово о а в о слова в с олу а а о

êóäè?

ЗРАЗОК. Нести додому.

ВІДГАДАЙТЕ РЕБУСИ. ов д о слова в д ад сл в а

1.

4.

2.

5.

3.

6.

§  5. ПРИЙМЕННИК.  СПОЛУЧНИК(Предлог. Союз)

ПРИГАДАЙМО. а ол в с олу в у ов о у ава слу ов ас а ов

37 о а с о л оду а о а в а а оло а а Б ло у

НАРОДНА ХУДОЖНИЦЯ

Безрадісно пройшли дитячі та юнацькі роки народної худож­ниці Катерини Білокур. Важка селянська праця, відсутність умов для здобуття освіти. А дівчинка так палко* тяг нулася до

36

37

18

ов о

краси: хотіла малювати й читати. Самотужки** опанувала грамоту, ïîтайки від усіх вимальовувала перші картини звичайним вóглем на клаптиках полотна. Потім по­чала малювати фарбами. Пензлі робила із тхорячих волосинок і ви­шневої гілочки.

Спершу її роботи побачила Пол­тава, потім – Київ, Москва, Па­риж. Íà міжнародних виставках не переставали чудуватися: хто авторка цих дивоглядних картин? А дивуватися було із чого: полотна майстрині заполонило химерне розмаїття квітів, якого в природі

насправді не існує. Це казкове плåтиво кручених паничів, рож, маків, півоній, красуль і чорнобривців глибоко зворушує серце.

Наповнені сонцем, радістю та любов’ю до рідної землі, тво­ри Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд укра­їнської культури (За Олесем Гончаром).

* Ïàëêî – (рос.) пылко, страстно. ** Самотóæêè – (рос.) самостоятельно.

а д о в д л сл в а а словос олу а а д о в д л сл в с олу а од о д л

в а с олу а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о у в сл в аса в у св

безмежна сила краси (ðîñ. безграничная сила красоты) краса надихає (ðîñ. красота вдохновляет)

39 о ва ду а о с авл о у о длов а

1. Знов устає (переді)мною зе­лене дзеркало ріки (В. Сосюра). 2. Увесь натовп заворушився і по­повз широким шляхом із с(е,и)ла (на)гору (С. Васильченко). 3. Івась

38

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

со мнойнадо мной

передо мной

зі мноюнаді мною

переді мною

39

К. Білокур. У Богданівці на загреблі

19

ов о

підняв ластів(’)ят ко поставив драбину й бережно поклав маля у гніздо (К. Наріжний). 4. Веселка бере воду й розливає її (по)хмарах а вода виливаєт(ь)ся дощем (В. Скуратівський). 5. (Зі)мною тут наплакались сповна Чайковський і розчулений* Бетховен (Д. Луценко).

* Розчóлений – (рос.) растрîганный.

в д а о с а са ас а ов д сл с олу о у с олу в у ас с лад

о о

о л о с о о а о ов в удо

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а в л д ало л о л в д в од о у од в о с а с

а с олу а лад ус о а о со в л у о ов д в о с ову

с олу

40

1

3

2

4

20

ов о

41 во о о а ос с лад а до о о о с олув і, та, й, а, але во а с авл ас а

д с олу о о у

1. Дітям у зоопарку дуже сподобалось. Вони із захопленням розповідали про враження від побаченого. 2. Спочатку білочка брала з коши­ка горішок і миттю зникала. Згодом тваринка перестала боятися людей. 3. Двері розчинилися. На порозі з’явився Тарас. 4. Униз вода знесе. Угору вітер винесе.

о у в о у у во д сл олов л

д а с в у а ва а а да а до о о о в о а а ал у о уду словос олу с ладал с

д сл в а а стадіон слова до а са ос о у дс ав в о у авда о ово у а с в д о а а

а ав л у в д ов д ал

ЗРАЗОК. Тренуватися на стадіоні.

43 лад словос олу у а с о ово а о са с ода о у о ул у а овл

Контрольная по математике, соскучиться по друзьям, со­ревнования по бегу, сбегаю за хлебом, сделал по ошибке, сде­лал по образцу, приходите по желанию.

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮиду за хлебом

соревнования по футболуконтрольная по историисоскучиться по родным

по ошибкепо желанию

іду по хлібзмагання з футболуконтрольна з історіїскучити за рідними

через помилкуза бажанням

41

42

43

Відомості із синтаксису й пунктуації.

Елементи стилістики

Визнатимете:•що вивчає синтаксис і пунктуація;•види речень за метою висловлювання та емоційним

забарвленням.

Вивмітимете:•правильно виділяти головне й залежне слово в слово-

сполученні, головні й другорядні члени в реченні;•будувати речення з однорідними членами, звертання-

ми, вставними словами, складні речення та речення з прямою мовою;

•правильно інтонувати речення різних видів;•розставляти та обґрунтовувати розділові знаки;•використовувати в мовленні синонімічні словосполу-

чення, різні види речень, виражальні можливості другорядних членів речення.

Мова – це море, у якого немає дна і берегів, яке багатоманітне і невичерпне.

Валерій Шевчук

22

а с с у уа

Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, поєднання) – це розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і ре чення.

Пунктуація  (від ëàò. punctum – крапка) – це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків.

§  6.  СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Про граматичний і змістовий зв’язок між словами в словосполученні, а також про головне й залежне слово

в словосполученні

ПРИГАДАЙМО. словос олу в д с в д слова

А. о в с олу сл в о оло о

на дисплеїперед школою

кучеряві хмарипідземний перехід

брат і сестрафлешка й диск

Б. а ос ов в в о о а у о а ос с о ов в а у оло ода о словос олу В. о в с ово о осо л вос словос олу

Поняття словоспо-

лучення

Словосполучення (рос. словосочетание) – це що-найменше два самостійних слова, одне з яких – головне, а інше – залежне. НАПРИКЛАД: джерельна вода, їхати повільно, сидіти за партою.

Головне і залежне

слово

Головним називають слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відпо­відає на поставлене питання. НАПРИКЛАД:

яка?

джерельна вода

Схема цього словосполучення:яка?

Головне слово позначаємо так – Залежне слово позначаємо так –

Грама-тичний зв’язок

Слова в словосполученні пов’язано за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і прийменників або тільки закінчень. ПОРІВНЯЙМО:

лісові квітиæóðíàëüíий ñòîëèê

квіти злісóñòîëèêдляæóðíàëів

44

і залежне слово

Грама-тичний зв’язок

23

а с с у уа

а в д у в д слова словос олу о а ва д о а у д в д словос олу в д с

о в а а а о ду

45 а словос олу у дв оло а олов слово дслово олов слово о ос ав ус о а в д олов о о слова до ал о о

Добре вчитися, зустрітися з товаришем, висока нагорода, не­тлінна краса, працелюбні мурашки, вирощувати гриби, відчути спрагу*, останній місяць, виходити з хати, пишатися успіхами.

* Спрàãà – (рос.) жажда.

о о у о два словос олу а а а о

ЗРАЗОК. як?

їхати швидко

лад словос олу а с о з ким?

46 лад ус о о од о у о словос олу

Зоряний вечір, хокейна команда, підійшов до річки.

о с а до о о о о о д с о а а в о слова в ода словос олу

Варто розрізняти

До словосполучень не належать:• підмет з присудком: мама усміхнулася;• іменник чи займенник з прийменником: перед

школою, наді мною;• однорідні члени речення: дощ і вітер.

о о у во с словос олу ода сл в о л о у сл в о а ва

День, сорочка, повільно, зоряний, сонячний, дім, вечір, піз­но, село, горобина, плавати, річка, над (наді), із, у, до, мене, робота, вранці, клас, великий, ходить, одягати, вчорашній, на, виходити, червоний, хлопчик.

45

46

Варто розрізняти

47

24

а с с у уа

48 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у од од о у о о слова ал ал до ас ов лад а о а о о ова

слово словос олу с о а в од в од оо ав л с в о а

49 во о о а сл в словос олу а о до до о о со во словос олу а а о дл а а о о в у сл в в о с ову

ЗРАЗОК. Дніпро, хвилі – дніпрові хвилі, хвилі Дніпра.

Будинок, цегла; комп’ютер, програма; футбол, команда; земля, Україна; сік, яблука; берег, море; салат, овочі.

50 о а с а в д л словос олу с о ос до о о ла а а а а ос л в а с о а с а о

с овл

Культурний набуток* народу  України давно ввійшов до скарбниці** цивілізації світу. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний народний талант.

У писанках Наддніпрянщини переважає орнамент з рослин; на Поділлі використовують геометричний орнамент; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими і білими контурами.

Писанка випромінює радість, красу, тепло рук людини (За Т. Глушенком).

Музей писанки в Коломиї

* Íàáóток – (рос.) достояние.** Скарбнèця – (рос.) сокровищница.

ус о л в словос олу о о с у

48

49

50

25

а с с у уа

51 о в словос олу ода ос с о а у а с о ова ос ав а в д олов о о слова до ал о о ус о

РОСІЙСЬКОЮблагодарить учителяблагодарю васизвините менябольной гриппомсмеяться над братомстарше сестрыв шесть часов

УКРАЇНСЬКОЮдякувати вчителевідякую вамвибачте меніхворий на грипсміятися з братастарший за сеструо шостій годині

лад а словос олу у а с о ово о с у с ода о в о а дво а лад словос олу а

в с лад а

Благодарить товарища, благодарю тебя, извините меня, больной ангиной, смеяться над одноклассником, старше брата, начало в пять часов, оставить дома.

52 о о а сл в о а ос ав а с о ус у у во в ав л словос олу

1. ___________ працювати

2. Пішов на ____________

3. _____________ білизну

4. _____________ час

Синтаксичний розбір словосполучення

Послідовність розбору

1. Визначити головне і залежне слово.2. Поставити питання від головного слова до залежного.3. Визначити, якими частинами мови виражено головне

й залежне слово.4. Указати, за допомогою чого здійснюється граматич­

ний зв’язок між словами.

Зразок письмового розбору

Прихилилась до шибки жоржина (М. Луків). до чого?

прихилилась до шибки (дієсл.) (ім.)

51

52

мішати, заважати

рибалку, риболовлю

гладити, прасувати

змарнував, згубив

26

а с с у уа

53 о а в олос а а а с о а да асу од а ад ов с с о

Тиша ходить між деревами, стає навшпиньки біля кожної черешні, тягнеться до густого листя, до ягід, торкається до них промінням липневого сонця (В. Грінчак).

ус о л в словос олу о а с ово с а с о о а в

§  7.  РЕЧЕННЯ.  ВИДИ РЕЧЕНЬ  ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧНІ  РЕЧЕННЯ

Про основні ознаки речення, роль у мові розповідних, питальних і спонукальних речень, а також про окличні речення

ПРИГАДАЙМО. в д а о в словл ва

А. д ов о о у сл в сл в а

1. Змолоду, той, на старість, хто, панує, працює.2. Криниці, водиці, схочеш, бо, не брудни.

Б. о с а в д овл сл в в В. а о у ов у а сл в о с а

Поняття речення

Речення (рос. предложение) – це одне або декілька слів, які виражають відносно закінчену думку.

Речення за метою висловлювання

Розповідне(рос. повествова-

тельное)Діти усміхнулися

Питальне(рос. вопроси-

тельное)Діти усміхнулися?

Спонукальне (рос. побуди-

тельное)Діти, усміхніться!

Розділові знаки

У кінці розповідного та спонукального речень ставимо крапку або знак оклику, у кінці питаль­ного – знак питання.

55 о а до у ав л о о а а в д а о в словл ва

1. Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі (М. Луків). 2. Не стелись, тумане, не шуміть, тополі (В. Со-

53

54

Розділові знаки

55

27

а с с у уа

сюра). 3. Зірваний з клена останній листок тихо сідає на воду (В. Скомаровський). 4. Чому не спить верба в прозору осінь?.. (М. Стельмах). 5. Витри піт солоний і трудись (М. Луків). 6. Осіннє небо брови хмурить (В. Мордань).

у у в ва о д лов а в у а д д ов у в л а са ува о в ад у ова лад а а о в словл ва

56 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а од од о у ал в дл л о с ло олосу в д л слова в л ула а о а а

с в словл ва

1. Сашко приніс тобі книжку?2. Сашко приніс тобі книжку?3. Сашко приніс тобі книжку?4. Сашко приніс тобі книжку?

57 о а о ад ас л у о л с о о в о у о о до ува с а о ад у о с о у ал

НЕГІДНО

залишати товариша в біді, небезпеціховатися за чужу спинувідступати перед небезпекою, бути боязкимобманювати, лицемірити*, обмовляти това­ришадавати нездійсненні обіцянкиперебільшувати особисте горе, стражданнябути байдужим до іншої людини

* Лицем рити – поводитися нещиро; вдавати доброчесну, щиросерд­ну людину.

о ул у о с о у ал влас у о аду о а ва у ду у а до ува с лас

58 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. 1. в о в д в о адс о у а с о а о

о в ал д ва с о аса в в с до доу с а а в до а о в словл ва с о с а с

2. в о в о л д с сво у од олас у оо в ов у о о а

с у о о ал до ав слова о л во а ув с а а о од о лас у о в о у в вас о а вс в до

а о в словл ва с о с а с

58

56

57

28

а с с у уа

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮЛюбишь ли ты читатьêíèãè?

×и любиш ти читати êíèæêè?

59 лад ал у а с о ово а

1. Пойдёшь ли ты сегодня в библиотеку? 2. Знаешь ли ты об открытии нового аттракциона? 3. Поедешь ли ты летом к морю? 4. Хочешь ли ты записаться на соревнования по бас кетболу? 5. Слышал ли ты о победе нашей сборной на олим пиаде?

лад а два ал о ал с а слова для чого, звідки.

Окличні речення

Розповідні, питальні й спонукальні речення мо­жуть виражати сильні емоції (почуття, пережи­вання) – радість, здивування, захоплення, біль, сум, відчай, страх. Такі речення називають окличними. НАПРИКЛАД: 1. Лелеки прилетіли! 2. Прилітайте, лелеки!

60 о а ус о с о у о в слов в ав о адос а о л д вува а лува с в у ол с а у

КАШТАН ЗАЦВІВ!

Вересень прошумів над каштаном грозовими дощами. Які то були блаженні дощі! Тільки в травні одного разу пролопотів такий дощ над каштановою головою. Усього лише раз! А літо пройшло без рясних* злив, без трепету і гроз, у важкій, нестерпній спе коті…

Теплі вересневі дощі ніби повернули кашта­нові загублену молодість. Коріння набралося вологи з глибин землі й погнало соки стовбуром до кожної гіллячки, до кожної бруньки.

І сталося диво! У середині вересня каштан зацвів! (І. Öюпа).

* Ряснèé – (рос.) густой, обильный.

о а с у олос ав л о о а

о а авда од о о ва а в

59

Окличні речення

60

грозовèмиу серåдині

о а с у олос ав л о о а

61

29

а с с у уа

Варіант А. Уявіть, що вам потрібно виступити перед першо­класниками щодо дбайливого ставлення до природи. Складіть і запишіть невеликий текст виступу (5–6 речень), використав­ши спонукальні, розповідні та питальні речення.

Варіант Б. Уявіть, що ви зустрілися на відпочинку з групою дітей з різних країн і маєте розказати про себе як представни­ка України. Підготуйте й запишіть коротку розповідь (5–6 ре­чень) на тему «Я – українець (українка)». Використайте різні види речень за метою висловлювання.

§  8.  ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ

Про підмет і присудок як головні члени речення,про речення з одним головним членом,

а також про вживання тире між підметом і присудком

ПРИГАДАЙМО. олов л

А. о а с

Київ… Усі захоплюються його прекрасною історією. Прохо­дили над містом століття, приносили горе й радощі, залишали свої сліди.

На честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав Мудрий спорудив собор Святої Софії. Це диво – архітектурна окраса й слава Київської Русі.

Б. адав в в а у о а ос с о ов дов д о д сл слова с а овл а а ос ов д суд В. о в с ово о д в д с в д суд а

Граматич-на основа

Кожне речення має граматичну основу, яка скла­дається з головних членів. Головні члени речен­ня – це підмет і присудок. НАПРИКЛАД: Ïðÿìî íàä нашою хатою пролітають лебеді (М. Стель мах).

Підмет Підмет (рос. подлежащее) – це  головний  член речення,  що  називає  предмет,  про  який  гово-риться в реченні, і відповідає на питання хто?що?Підмет найчастіше виражено іменником або за-йменником у називному відмінку. НАПРИКЛАД: Вишня губить листя на причілку хати (М. Бо­ровко).

62

Граматич-на основа

Підмет

30

а с с у уа

Присудок Присудок  (рос. сказуемое)  –  це  головний  член речення, який називає дію, стан або ознаку, при-писувану  підмету, і відповідає  на  питання щоробитьпідмет?щознимробиться?якийвінє?хтовінтакий?щовінтаке?У реченні присудок найчастіше виражено діє-словом, рідше – прикметником або іменником. НАПРИКЛАД: 1. І древні села перами тополь скоро-писом листи у літо пишуть (М. Боровко). 2. Книжка – найкращий порадник (Нар. творчість).

у а с ов в ос с речення з одним голов ним членом НАПРИКЛАД: Для добрих друзів відчиняю дім ал о

63 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у а а а ос ова с ладас д а суд а а в д у о у од о о олов о о л а

1. Кілька днів ішов колючий сніг.2. Кілька днів мело колючим снігом.

ус авл о у у у ву е и д сл аа ос ов а од олов л о

1. І ось уперіщив дощ, зашумів над полями, над пасікою (В. Приходько). 2. Признаюсь у любові лісам, полям, заплавам рік (В. Крищен-ко). 3. Для українців калина найм..ліша (В. Су-пруненко). 4. Прил..тіли ластів’ята, сіли край віконця, прин..сли у нашу хату в..сняного сон­ця (В. Крищенко). 5. Травневе сонце в травах споч..вало (В. Підпалий).

ус словос олу в о о

65 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ода у а сл в с лад а о о о о в сво од о лас а одо лас

1. Птахи, весна, на, приносять, крила. 2. За, сідати, сонце, збиралося, ліс. 3. Починає, де­не­де, на, жовтіти, дерева, лис­тя. 4. На, задрімав, калина, соловейко, червона. 5. Заговори­ли, батько, син, про, з, враз, навчання.

о а в олос в д л о а о а ва л в слово

Присудок

63

64

Граматичні îñíîâè

65

31

а с с у уа

66 а ов о ус в а о о ова суд а о в о с а о судо л од а

гупають, спускаються, рясніють

1. На бур’янах ___ блискучими діамантами краплі нічного дощу (С. Васильченко).

2. Міріади сніжинок тихо ___ на білі шляхи, двори, покрів­лі (В. Думанський).

д о суд о в а о у а в о у в ду с ав о тире НАПРИКЛАД: Навчання – це щоденна праця.

67 одов а о д о суд о о а уло ос ав во а д сл а а ос ов

ЗРАЗОК. Моя улюблена пора року – літо.

1. Мій улюблений шкільний предмет … .

2. Окраса нашого міста … .

3. Найбільша річка України … . 4. Столиця нашої держави … .

о а в олос до у с в д ов д о о а

68 с авл д о о д о суд о дсл а а ос ов

1. Вірний друг то найбільший скарб. 2. Гарними розмовами гостей не наситиш. 3. Мама вірна порадниця. 4. Хвалися не родичами­орлами, а своїми ділами. 5. У лиху годину пізнаєш вірну людину. 6. На ледачій землі і трава не росте. 7. Совість накращий порадник.

о с в о у а од о о ода в слов в а в лад а од д о суд о

66

67

68

32

а с с у уа

о л о о о с о о со о у в с в вас а л а о л а а а у лад а в о с ав

д а о о ова словос олу д сл а а ос ов

Пам’ятка архітектури, Софійський собор, окраса Києва, зо-лоті бані, древній Київ, дзвони Софії, подих століть.

Софійський собор, м. Київ

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о у о ад в о ад ла сво д у а о о ов ово в дв да в

нові враження (ðîñ. новые впечатления) архітектурні пам’ятки (ðîñ. архитектурные достопримеча-тельности)

§  9.  ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Про додаток, означення, обставину як другорядні члени речення, їхню роль у мові та про способи вираження

ПРИГАДАЙМО. а а в д ов да сл в

А. о в в ува у а в д л д у о д л а ва о а ос определениями

Насінина зверху вкрита шкіркою.

Стигла насінина зверху вкрита міцною шкіркою.

Б. а а в д ов да в д л о а о ас о ов в а В. о в с ово о ол о а

69

70

71

33

а с с у уа

Другорядні члени

речення

Крім головних, у реченні можуть бути ще й дру-горядні члени (рос. второстепенные). Речення, у якому є другорядні члени, називають пошире-ним (рос. распространённым).

Другорядні члени речення

Додаток Означення Обставина

Додаток Додаток  (рос. дополнение)  –  це  другорядний член речення, який називає предмет і відповідає на питання всіх відмінків іменника, крім назив-ного: кого?чого?кому?чому?кого?що?ким?чим?накому?начому?НАПРИКЛАД:

кому? що?

Вечір мені подарує казки.

Означення Означення (рос. определение) – це другорядний член речення,  який називає  ознаку предмета  і відповідає на питання який?чий?котрий?НА-ПРИКЛАД:

яка?

До воріт біжить сільська äîðîãà.

Обставина Обставина (рос. обстоятельство) – це другоряд-ний член речення, який називає місце, час, при-чину,  мету,  спосіб  або  ступінь  дії  і  відповідає на питання як?де?коли?куди?звідки?чому?зякоюметою?навіщо?НАПРИКЛАД:

як?

×ерез хмари ходить місяць навпрошки.

Другорядні члени

речення

Означення

Обставина

34

а с с у уа

72 с авл о в ду а у о о у в ду д сл д у о д л

1. Сьогодні на ставку скошуватимуть (рогоза) та комиш (О. Донченко). 2. На городі цибатий соняшник (голова) крутить весь день (В. Малишко). 3. Теплий вечір у сивих туманах вже останню (зоря) погасив (В. Мордань). 4. Вечірні сутінки на землю раптом* сіли і засмутили (вода) голубу (С. Æуковський).

* Рàптом – (рос.) вдруг, внезапно.

уду а д о суд о

73 о а а д у суд д суд в ос ав ус о а до в д л о с ав

1. Вітри безжально рвали тендітне* вбрання на берізці (І. Öюпа). 2. Сердитий вітер після  зливи трусив щосили вишню й сливу (А. Качан). 3. Під Києвом стоїть щаслива осінь і вересня колише на руках (М. Боровко). 4. Журавель зітхає потихеньку (В. Малишко). 5. Чутки про подвиги Сагайдачно­го невдовзі дійшли до Польщі (Д. ßворницький). 6. Зерно на­п’єть ся сонця в полі (В. Сосюра).

* Тенд òíèé – (рос.) хрупкий, нежный.

словос олу д слово сл в

74 а ов о ус в а о о ова о а о в о с а о о а л од а

розлогими*, швидкими, розкішними**

1. Столичний метрополітен – це велике підземне місто із ___________ потягами.

2. Над горами розмахувала ____________ крилами весна.3. Ліси навколо села вигойдували _____________ кронами.

* Розлîãèé – крислатий, гіллястий; (рос.) раскидистый.**Розк шний – пишний; (рос.) роскошный.

два а в д сл у олов д у о д л

75 о а в а о в а о л оду а о о а с вв д ос два во с

72

73

74

75

35

а с с у уа

ВІТЕР

Вітер носиться, літає,Топче луки* і поля,Жовті трави пригинає,Лист зриває із гілля.То скирти, стоги розносить,То у сурми загуде,То в безсиллі заголоситьІ до скелі припаде.

Олександр Олесь

* Ëóêà – (рос.) луг.

д о у с до а са в а д д ову в ува у а а са в д л сл в

а в д д ов у в л а о од о лас а а са ува о в ад у ова д сл олов д у о д л

76 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о ва о о в а д а од а ус о с в ал о л с в о а о осл о о в а с о а с

Бабусю!Вітаю тебе з днем народження. Бажаю щастя, здоров’я, ра-

дості. Нехай для тебе завжди усміхається сонце, щебечуть пташки, колосяться жита.

76

лад а у а с о ово а о вс до ос с о у а с о о слов а о в в ову а а са

в д л сл в в о о ова1. Вверху шумел ветер и срывал листья с деревьев. 2. Солнце поднялось и быстро высушило росу на траве. 3. Месяц светил в окно и заливал комнату своим холодным светом. 4. Через минуту мы остановились перед деревяннûм домиком.

д сл олов а д у о д л ос ав а до оо о д у о д о о л а

78 о а а оло в о у а о до о о о а оло у с о сл в дов д

Наче грім серед ясного неба, за тридев’ять земель, від усієї душі, за сімома замками, просто неба, куди оком не глянеш, до схід сонця, за царя Гороха.

К. Моне. Вітряний день

77

78

36

а с с у уа

ДОВІДКА. Надворі, давно, скрізь, несподівано, щиро, надій­но, далеко, рано.

лад а ода сл в а а в сл в д сл л

79 о л о в удо о о лл а а а а ва а ала о а о о а о а о о у о у до у а

ол о ова а ва ва а а о у о о од а с да с л а о л во о а о а в о с а о су о а

Н. Шарафан. «Стихія» І. Маляренко. «Гроза»

о а авда од о о ва а вВаріант А. а о с а у о с а о а

д сл л Варіант Б. а о ов д а у о а о с а о а д сл л

§  10.  РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Про те, які члени речення називають однорідними, як їх поєднати в реченні, та про розділові знаки при них

ПРИГАДАЙМО. о а од о д л а до о о о с олу в о о о д а

А. о а с

Існує багато простих прикмет визна­чення погоди.

Якщо ластівки або стрижі літають ви­соко, слід чекати сухої сонячної погоди.

Якщо бджоли ранком не  вилітають з вуликів, сидять у них і гудуть, чекай у найближчі шість­вісім годин дощу. Якщо вони восени воском заклеюють льоток*, зима буде суворою.

79

80

37

а с с у уа

Мурашки перед дощем, грозою або сильним вітром хова­ються до гнізд. (За О. Злотіним).

* Ëüîòîк – отвір у вулику, через який вилітають бджоли.

Б. ос в д л л од о д л о о в а а слова в о ав со о в д ов да а од са а

в с осу с од о о о о са о о словаВ. о в с ово о осо л вос од о д л в

Однорідні члени

Однорідними (рос. однородными) називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються одного й того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання.НАПРИКЛАД:

що робить? що робить?

В’ється стежка по долині і ховається в гаю (П. Сингаївський).

Засоби зв’язку

Однорідні члени речення поєднуємо за допомо­гою сполучників (і, й, та, але, а, чи, або) та інто-нації або ж за допомогою тільки інтонації.ПОРІВНЯЙМО:

Засоби зв’язку

Приклад Схема

Інтонація та сполучник

Серед ÿáëóíü і вишень біліє хатина (М. Луків).

ÀіÀ

Інтонація Заграв, зарум’янився Дніпро (Олесь Гончар). À , À

На схемі однорідні члени речення позначаємо так: À.

81 о а в олос до у с ав л о о а а д у о о у од о д л

а слово о о во с осу с

1. Пісню слухали зорі, тополі, очерети. 2. Осінь стояла напрочуд погожа й тепла. 3. Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками, манять до себе. 4. Бабуся і дітям, і онукам годить.

Однорідні члени

Засоби зв’язку

81

Однорідні члени речення

38

а с с у уа

а сл с о а ува од о д л в у о о у оа а о од о д л у о

82 о а с у олос ав л о а оло у в д л слова о оо у овл в ал с у в а а о о ос ов у ду у

ІВАН СІРКО

Талановитого й доброго козакà Івана Сірка вісім ðàç в обирали кошовим отà-маном Чортомлèцької С чі. Ніхто біль­ше не заслужив такої шани* й честі.

Протягом двадцяти ðîків боровся Іван Сірко проти турецько­татарських заво­йовників, змушував ворогів тремтіти.

Знищуючи напàдників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили** рятувати своє життя.

Для рідної землі Сірко був вір ним оборонцем і захисником (За І. Шапова-ëîì).

* Шàíà – (рос.) уважение; почёт.** Мóñèòè – (рос.) быть вынужденным.

од о д л а о слова во с осу с а в са од о д л а ус о а о а

Розділові знаки

Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо:• вони з’єднані без сполучників. НАПРИКЛАД: Ве-

селий дощик прошумів, омив деревам листя (М. Луків);

• вони з’єднані сполучниками а, але,та (у зна­ченні але). НАПРИКЛАД: Недавно листя тріпотіло над головою, а тепер голосно шелестить (В. Ду­манський);• вони з’єднані сполучниками і, й, чи, або, та

(у значенні і), які повторюються. НАПРИКЛАД: Ра-діє і небо, і земля.Не ставимо кому між однорідними членами речен­ня перед неповторюваними сполучниками і,й,чи,або,та (у значенні і).

82

Іван Сірко

Розділові знаки

39

а с с у уа

ПОРІВНЯЙМО:

Сполучник повторюємо Сполучник не повторюємо

І груші, і яблуні висадили в садку.

і À, і À

Груші і яблуні висадили в садку.

À і ÀГруші, і яблуні, і сливи ви­садили в садку.

À, і À, і À

Груші, яблуні і сливи висади­ли в садку.

À, À і À

д ов о ва с олу о та о у с ав о о о о в о в а і о с олу та в о в а але о о у д с ав о НАПРИКЛАД: 1. Хліб та вода – коза-

цька їда. 2. Біжу, та не дожену.

83 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у в д л од од л а с ав о о у а в д у о у с ав о

Перша група. 1. І птахам, і звірятам цікаво було дивитися на людей (В. Бережний). 2. Тече вода в синє море, та не виті-кає (Т. Шевченко).

Друга група. 1. Сосни немов розступилися й обгорнули по­ляну (М. Коцюбинський). 2. На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).

84 о с авл о у о д лов а а ова ду у у в ва о д лов а в

1. Теплий дощ застав і птахів і людей серед поля (В. Зем-ляк). 2. Яворові сниться яворина та її кохання молоде (Д. Пав-личко). 3. І сміявся і вигравав і дихав до запамороче(н,нн)я п’янко і лоскотно з(е,и)лений день (Є. Шморгун). 4. Тут жи­вуть мої старі батьки і мене у гості виглядають (М. Луків). 5. Бобри натягали гі(л,лл)як склали їх упоперек річки й об­мазали мулом (В. Таращук).

д сл од о д л в д ов д о до о с а с о ол

83

84

40

а с с у уа

85 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а ал ас уд вс ос ва а о а о о у д а лад два а до

о о о в о л в у с до а а в о с ав а в д л в од о д л

Сироп від кашлю, вітаміни, аерозоль, таблетки від застуди, 

противірусні засоби, знеболювальні пігулки, 

краплі в ніс, засіб від нежитю

Російською: сироп от кашля, витамины, аэрозоль, таблетки от простуды, противовирусные средства, обезболивающие таблетки, капли в нос, средство от насморка.

85

86 л од у о у а с о ус у о о ос ав о у

1. Вийшов зранку з будинку на поріг ___ та й застиг від подиву*.

2. Природа й оберігає ___ й остерігає людину від поганих помислів.

3. Кінь вийшов на піщану косу ___ й струсив із себе воду.

* Ïîäèâ – почуття здивування; (рос.) удивление.

87 лад а од о д л а а ода с а

1. À, À або À. 2. À, і À, і À. 3. À, À й À.

о с авл о д лов а а ода в с в д ов да о у

Ми полюбили і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу (В. Іваненко).

§  11.  УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Про те, які слова можуть бути узагальнювальними та як правильно вживати розділові знаки при них

А. о а у в д л о у а ал вал слово

1. У кошику в Даринки лежали різні гриби: лисички, боро­вики, опеньки.

86

87

88

41

а с с у уа

2. Денис найбільше любить такі фрукти: апельсини, яблу­ка, груші.

Б. о д у у а ал вал слово сво а од о д л В. о в с ово о ол у а ал вал о о слова в

Узагаль-нювальне

слово

При однорідних членах речення може бути уза-гальнювальне (рос. обобщающее) слово, яке своїм значенням об’єднує однорідні члени речення.НАПРИКЛАД: Галявина поросла лісовим зіллям:па-пороттю, конвалією, деревієм.У ролі узагальнювальних слів також можуть бути займенники або прислівники все, всі, ніхто, всю-ди, скрізь та ін. НАПРИКЛАД: Óсе засипано снігом: і дороги, і дерева, і будинки.На схемах узагальнювальне слово позначаємо так: {.

Інтонація В усному мовленні узагальнювальне слово вимов­ляємо з підвищеною інтонацією, після нього роби­мо паузу й знижуємо голос.

а ал вал слово од о д л в о у ода ову с а с у ол

89 о ус о до в д л у а ал вал сл в од о д л а до ов о а в олос у во до у с

ав л о о а

1. Усе навколо благало дощу… 2. На клумбі зацвіли різні квіти… 3. Весняне небо грало всіма кольорами… 4. Значні пло­щі займають баштанні культури…

Розділові знаки

Якщо перед однорідними членами речення є уза­гальнювальне слово, то на письмі перед ними ста­вимо двокрапку.НАПРИКЛАД: Музиканти грають на різних інстру-ментах: ñêðипці, трубі, кларнеті. {: À, À, À.

90 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у д од о д л а дво а у с ав о а в д у о у с ав о

1. До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки, незабудки, чорнобривці (О. Кириченко).

Узагаль-нювальне

слово

Інтонація

89

Розділові знаки

90

42

а с с у уа

2. Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води (П. Перебийніс).

91 д сл од о д л а у а ал вал слова в д ов д о до о с а с о ол в

1. І все навколо витанцьовує: і білі лілії, і зелений очерет, і кучеряві верби, і човен (Л. Вишневецький). 2. У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки, тис (О. Шуша).

о а в олос до у с ав л о о а

92 о ов у а ал вал слова а у во о с авл о о д лов а

1. У букеті були айстри, чорнобривці, хризантеми. 2. У та­товій майстерні є пилка, і рубанок, і викрутка. 3. У музичній школі можна навчитися грати на акордеоні, баяні, бандурі. 4. У моїй кімнаті є шафа, письмовий стіл, диван, крісло.

93 о д лов а о а ос ав а с о ус у в л о о о до л л од о д лов а

двокрапка, кома

1. Над селом ___ над полями та горами розмахнула своїми крильми зима (Ю. Станинець).

2. Папери були скрізь ___ і на столі, і на полицях (М. Ко-цюбинський).

94 о с авл о у о д лов а

1. Баба Марина довгий свій вік трави сушила у хаті м’яту любисток липовий цвіт (С. Решетова). 2. Ми полюбили все і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу (О. Іваненко). 3. Усе ніби поменшало і звузилося і дорога і гори і стежка в бåрезі і круча над Россю (Є. Гуцало). 4. І все поволі зникає море скелі земля (М. Коцюбинський).

д сл од о д л а у а ал вал слова в д ов д о до о с а с о ол а сл с о а ува од о д л в у а ал вал сл в о о о

95 о у о д лов а д са о о ос ав о вс с

На змагання прийшли всі студенти, учні шкіл, працівники заводів.

91

92

93

94

95

43

а с с у уа

96 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у од од о у у а ал вал слова до о о д а о од о д л с лас а у во

97 лад а с у а с о ово о с авл о у о д лов а д сл а о с в в у о а а о

с о с а с ода слов о

АНТАРКТИДА

Антарктида самый холодный материк на Земле. На большей его части нет ничего ни растений ни зверей. Только в прибрежных районах есть мох лишайники и низшие водоросли.

Мёртвые берега Антарктиды ожив ляют пингвины. Вблизи колоний пингвинов часто можно увидеть разных зверей снеж­ного буревестника голубоокого бак лана.

Вся жизнь зверей Антарктиды связана с океаном (И. Æда-нова).

о а а о а с у дл вас у ула в до о а о о в дов дал с в

СЛОВНИЧОКСамый холодный – (укр.) найхолодн ший, найб льш холîд­

ний; прибрежный – (укр.) приберåжний; низшие – (укр.) ниж­чі; вблизи – (укр.) поблизó; буревестник – (укр.) бурев сник.

о а а д у с ов а у уа о л о с су до у о ло а а ав л о

1. Мама помила весь посуд, тарілки, чашки, виделки. 2. На пероні вокзалу були: чоловіки, жінки, діти. 3. У саду ростуть різні дерева: вишні, троянди, горіхи. 4. На уроках математики ми ознайомилися з творчістю: Панаса Мирного, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. 5. У зоопарку ми не побачили бага­тьох тварин і слонів.

96

97

98

44

а л д а у а в о

во ав в у су ас о у св л о с ов л л а ус о о с у о а ов а

л у а с а вс ов од а ово о во ас а ова с л у с ол

в с а овл л ос в с д с а л ос в ад а ол в л л ос в о ов о с у с

ол в а а ову ус о о в д л асо до л ос в (З посібника)

Б о а а а а дав о д лов а

о в л с в д у ова а с адо о с ол Кома слово ла с о ов ла с ов во о ало а а в дс а в д у у в дд л Тире слово а у

а ало во о у а у ов ос о а олод аво с а а о о с а а ву

а а в о дав о о ов а во а о а ала кривий, зігну-тий, повернутий

НА ДОЗВІЛЛІЗагадки-жарти

два а у слов ол о у ус с

у у ву о о ос ав дво а ос ува ал ав у о у во а ву л д о ло о в у о а дол а о

о о а у вод а в о

о а а о ос д л с о о о а у вола а в оов о о

Хто любить, той легко вчить

о у а с о овов д у вс а а д

вва а усовоол в с о с

усова о у а са о л о л о ввс с в в овл свс с у ву

у л ва во а д с ал ал дл у а ду а в ова с а

а ова у ду аД. Білоус

Бво у в о о о слова о о а л ов сл в

Жайворонок, соловейко, Гренландія.

45

а с с у уа

§  12.  ЗВЕРТАННЯ.  ВСТАВНІ  СЛОВА

Про слова, які називають того, до кого звертаємося, про слова, які можуть бути вставними, а також про те,

як ці слова виділяємо на письмі та в усному мовленні

ПРИГАДАЙМО. о а в а о а вс ав слово

99 А. о а

1. Дідусю, а коли ти мене на полювання візьмеш? (Остап Вишня). 2. Люблю я, Києве, тебе в ранковий час… (М. Упе-ник). 3. Понеси мене на крилах, радосте моя (В. Симоненко).

Б. в ува у д с о в д л слова в а а о а у в с д в В. адав в в а у о а ос с о ов с о ул ав ла вва о д лов а в у в а

Поняття звертання

Звертання (рос. обращение) – це слово або спо-лучення слів, що називає того, до кого зверта-ються. Звертання не є членом речення.На відміну від російської мови, в українській звертання виражаємо іменником у формі клично-го відмінка. ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ Сергей, возьми яблоко.Прочитаешь сказку, сестра?

Сергію, візьми яблуко.Прочитаєш казку, сестро?

Інтонація В усному мовленні звертання виділяємо пау зами.

Розділові знаки

На письмі звертання виділяємо комами. Після звертання, яке стоїть на початку речення і яке вимовляємо з окличною інтонацією, ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з великої букви. НАПРИКЛАД: 1. Ìамо, я намалюю тобі сад. 2.Äіти! Зберіть усі папірці й спаліть їх.

а ти, ви в а

100 в д л в а о д лов а а

1. Ти ж дивися Тарасику не бігай від діда (О. Іваненко). 2. Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А. Малиш-

99

ІнтонаціяРозділові

знаки

100

46

а с с у уа

ко). 3. Не стелись тумане не шуміть тополі (В. Сосюра). 4. Роз­прягайте хлопці коні та лягайте спочивать (Нар. пісня). 5. Ко­раблі Шикуйтесь до походу! (В. Симоненко).

а в д а о в словл ва а о а в олос в дов д о о а

101 два у а с о ус у о о ос ав о у

1. Природо __ я в полоні твого незвичайного зимового пей­зажу (В. Шевчук).

2. Починається похмура* __ осінь, але погода стоїть ще те­пла (О. Васильківський).

3. Скільки таємниць ти приховуєш у собі __ людино (А. Ко-валь).

4. Ти __ знаєш, що ти – людина (В. Симоненко).

* Похмóðèé – (рос.) пасмурный, хмурый.

102 уду а о д в с ал в а

ЗРАЗОК. Українці змалечку вивчають рідну мову. Українці, змалечку вивчайте рідну мову.

1. Оленка не забуває допомагати своїй мамі. 2. Розганяє хмари вітер. 3. Зачарувала пісня мою душу. 4. Музика рідного краю летить хвилями Дніпра.

а ода у во д сл а а ос ов о в ода у во а а а в д а о в слов

л ва с лад а а о ос ов в о д лов а

103 о а авда од о о ва а в

Варіант А. лад а у в а у о оуд а о ов до л о о уд а о с о у а до в о а

в о д о с а в а слова вв л восВаріант Б. лад а с ов до л дл а ус а о д дус во ву в о у с о о ва а олод а с с а д до а а ул о с а в а

Вставні конструкції

Вставними (рос. вводными) називають слова або сполучення слів, за допомогою яких виражаєть-ся ставлення мовця до висловлюваного.НАПРИКЛАД: 1. Діти, безумовно, люблять морози-во. 2. Нажаль, зустріч відмінили.

101

102

103

47

а с с у уа

Особли-вості

Вставні слова та сполучення слів не є членами ре-чення, до них не можна поставити питання.На письмі їх виділяємо комами, а в усному мовлен­ні – паузами та інтонацією. Перед вставними слова­ми й після них робимо невелику паузу, а самі слова читаємо трохи швидше й більш низьким голосом.

ува вс ав слова навіть, майже, все-таки, мовби, на-чебто, особливо.

104 лад а у а с о ово а д в д л о а вс ав слова с олу сл в о в вс ав слова с олу

сл в в у а с а ос с ова

1. Наверное у каждого есть лю­бимая песня. 2. Вы конечно хоро­шо знаете свой город. 3. Принеси пожалуйста книгу. 4. Вчера к счас тью была хорошая погода. 5. Бес спорно лучший рассказ на­писал Сергей. 6. К сожалению мой брат завтра не приедет. 7. Завтра кажется похолодает.

105 о л а л лад ус о од вс ав слово с олу сл в о о у

Групи вставних слів і сполучень слів

Групи за значенням Приклади

Виражають упевненість, не­впевненість

здається, мабуть, можливо, зви-чайно, безумовно, певна річ, певно, смію запевнити, видно

Виражають різні почуття (ра­дість, жаль, тривогу тощо)

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

Указують на джерело повідом­лення

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

Указують на порядок викладу думок

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

Слова ввічливості будь ласка, вибачте

ос с в д ов д в о д а до вс ав сл в ода у а л

Особли-вості

104

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮнаверноеконечнопожалуйстак счастьюбесспорнок сожалениюкажетсявероятнобез сомнения

мабутьзвичайнобудь ласкана щастябезперечнона жальздаєтьсяімовірнобез сумніву

105

48

а с с у уа

106 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д вас а до ов ода вс ав слова с олу сл в в а увал а д ло ов до л

в а ал в о у вс ав слова с олу сл в в а увал а о до в ладу ду о а о в а ал у в с в в

с во а в од в од о о ав л с во а

1. Весь день іде дощ. 2. Сергійко купив цікаву книжку. 3. Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів. 4. За допомогою книжок ми поповнюємо свої знання. 5. Багато птахів відлетіло у вирій, з дерев осипається листя.

107 а ов о ус в а о о ова вс ав слова с олу а о в о с а о вс ав

слово с олу л од а

по­перше, за повір’ям, мабуть

1. А вдома, там, на Вкраїні, ___________ , зараз цвітуть вишні, сливи (С. Плачинда).

2. Справжній друг, __________ , завжди вислухає, а по­друге, допоможе в біді (Із газети).

3. Папороть, _____________ , цвіте раз на рік, купальської ночі (ß. Музиченко).

108 о а в олос с в д л о а в д л вс ав слова с олу сл в о о с о о в д ал с дл с

ТВАРИННИЙ «БАРОМЕТР»*

Раніше, за словами старожилів, люди передбачали погоду, користуючись прикметами.

Н. Віллоне. Лебеді

106

107

108

49

а с с у уа

Якщо мурашки поспішають до мурашника й закривають ходи, то, певна річ, буде дощ. Риба виходить на поверхню й плåщеться – на непогоду. Ластівкè літають низько – на дощ.

Тварини можуть давати прогнози на тривалий час. Напри-клад, очерåтянки, фламінго, качкè влаштовують свої гнізда вище, якщо в річці буде велика пîвінь**. Тікають з районів за-топлення і кроти. Навіть медуза знає заздалег дь, що буде буря.

Отже, тварини, безумовно, передчувають зміни погоди, але якими «барîметрами» вони користуються, ми не знаємо (За В. Сабунаєвим).

* Барîметр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.** Ïîвінь – (рос.) наводнение; разлив, половодье.

а до о у ал о в д л вс ав сл в с олу сл в о в а с о о о в лу слова

лад а слова здається, може, видно а о в од о у во ул вс ав а в о у л а

а дл в са у а о а ва о о ав ал о о а ладу овдо л о ав в адо ласу в о с а вс ав сл в словос олу

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о в о ла ов с в д д ас с л ува в о с а вс ав слова словос олу

Піднятися на вершину гори; відвідати історичний музей; зробити безліч чудових фотографій (рос. сделать множество замеча­

тельных фотографий); подивитися з татом на стадіоні

футбольний матч; навчитися пекти бабусин пиріг

Синтаксичний розбір простого речення

Послідовність розбору

1. Визначити вид речення за метою висловлювання (роз-повідне, питальне, спонукальне).

2. Визначити вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

109

110

111

50

а с с у уа

3. Указати, що речення просте.4. Визначити граматичну основу (підмет, присудок, один

головний член речення).5. Визначити другорядні члени речення (якщо є).6. Назвати однорідні члени речення, звертання, вставні

слова (якщо є) й пояснити розділові знаки при них.

Зразок письмового розбору

ß слухаю мелодію осінню (В. Сосюра).

Розпов., неокл., просте.

Зразок усного розбору

Речення розповідне, неокличне, просте. Граматична ос­но ва складається з підмета ÿ та присудка слухаю. З дру­горядних членів речення є додаток мелодію та означення осінню.

112 о а у у в ва о д лов а в

1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах (І. Öюпа). 2. Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок (О. Кириченко). 3. А за вікном сніги летять лапаті (М. Луків). 4. Книгу літа все ніч перечитує, все листочками шелестить (В. Малишко). 5. Чого ти журишся, ромашко? (О. Донченко).

о а ус о с а с о о дво а

§  13.  СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Про те, чим складне речення відрізняється від простого, про засоби зв’язку та розділові знаки

між частинами складного речення

ПРИГАДАЙМО. а ва с лад

А. о в

Просте Складне

Десь вітер грає на віо­лон челі (В. Симоненко).

На морозі явори поснули, хуртови­ни віють над полями (Л. Дмитерко).

Б. а д а а ос ов а в а л с у о о у В. адав в в а у о а ос с о ов о в с ово са

ос в д с в д с лад

112

113

51

а с с у уа

Поняття складного

речення

Складним  називають  речення,  яке має  дві  або більше граматичних основ. НАПРИКЛАД:Синіє ласкаве небо, а в ньому летять журавлі.

1­ша частина 2­га частина

Зв’язок частин

Частини складного речення подібні до простих речень. Ці частини можуть бути з’єднані такими видами зв’язку:• безсполучниковим (без сполучників, за допомо­

гою тільки інтонації);• сполучниковим (за допомогою сполучників або

сполучних слів та інтонації).

Сполучники та сполучні словаІ,й,та,а,але,чи,або,щоб,якби,бо,мов,наче,як,томущо, хто,що,який,дета ін.

ПОРІВНЯЙМО:Áезсполучниковийзв’язок

На гнізда повернулися лелеки, птахів зігріла рідна ñòîðîíà (Д. Луценко).

Сполучниковийзв’язокВесна зупинилась над кручею, і плачуть остан-ні сніги (Л. Завіщана).

114 о а ов д о вс во с лад л ас а о

1. Ще тримались по садках піз­ні сливи, як раптово пішов сніг (Є. Гуцало). 2. Шелестить пожов­кла кукурудза, ніжиться під ве­ресневим сонцем врунистими схо­дами* озимина (І. Öюпа). 3. Наді мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять** підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться із снігом… (М. Стельмах). 4. Туман над лугом колихався, кричали у гаю сичі (М. Луків).

* Схîäè – (рос.) всходы. ** Брин òè – (рос.) звучать, звенеть.

с о а у с олу ов в о а о с олу ов д сл а а ос ов

114

Складні речення

52

а с с у уа

115 о л удо оло о а ла Б у ло о о а о а оу о а о вдалос удо у да асу у а с о од

Д. Безуглий. Над Дніпром

лад а а а о с лад а о в о са с олу сл в дов д

ДОВІДКА. Блакитне небо, стрункі берізки, гомін трави, дні-провські пагорби, кручі над Дніпром, грайливий вітер, білокорі красуні, український краєвид, далеко за небосхилом.

116 о д а ас с лад аво а л во оло о а о у во л с сл в а у во сл в с о о с в о у

Хто в четвер скаче, …Синиця шкоду робить, а …Там правда мовчить, де …Верба водою живе, …Пішов би в гості, але …Гора з горою не зійдеться, а …

… чоловік із чоловіком схо­дяться.

… журавлеві перепадає.… ніхто не запрошує.… верба воду і береже.… сила панує.… той у п’ятницю плаче.

Розділові знаки

Між  частинами  складного  речення ставимо кому.НАПРИКЛАД: Дідусь широко відчиняє ворота, і ÿ виїжджаю з подвір’я (М. Стельмах).

115

116

Розділові знаки

53

а с с у уа

однорідними членами речення д ов о ва с олу а і, й, чи, або, та у а і кому не ставимо д

с олу а д у ас складного речення кому ставимо ав о с олу ов о ва

117 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у д с олу о і о а а в д у о у

1. Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони укрилися пахучою парою (М. Стельмах).

2. Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смач­ну рибу (В. Данилов).

118 о с авл о у о д лов а у у в ва о д лов а в

1. Дрімають копиці недавно скошеного сіна спить прив’яла трава в срібних покосах (І. Öюпа). 2. Кричали десь над Ніжи­ном сичі і небо в сад обтрушувало зорі (Б. Мозолевський). 3. Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько вліт­ку катав на ньому онуку (Л. Вишневецький). 4. Дід Леонтій виходить сторожувати баштан вечорами коли стомлений день солодко спить (І. Öюпа). 5. Для того є муха на світі щоб леда­рі не спали (Нар. творчість).

119 два у а с о ус у о о ос ав о у

1. Зненацька* за одну ніч упав сніг __ і тепер пущі лежали під холодним небом.

2. На вечірньому небі потьмяніли __ й зникли сріблясті зірки.3. Ідеш через ліс __ і зачарування його красою не полишає

твоєї істоти.

* Зненàцька – (рос.) неожиданно, внезапно.

120 о о а ос у во с лад в о с ав од ода с олу в во а о с ав о д лов а ас а с лад д сл а а ос ов

а коли бо і

1. У холодному небі мерехтіли зірки. Над степом стояв пов­ний місяць.

117

118

119

120

54

а с с у уа

2. Чумаки лаштувалися в далеку дорогу. В українські степи приходила рання весна.

3. Додолу падає пожовкле листя. Незабаром усі сади вкриє холодний сніг.

4. Сьогодні треба зірвати яблука в саду. На завтра переда­ють рясні дощі.

о а авда од о о ва а вВаріант А. лад а о с лад о д а од

о с о ва о о с а с ла о о с о од ва а у с олу ов в о

Варіант Б. ада а в л у о ов д л ду а о с о ва о о с а с ла о о о од о с а в с у у с у о а два с лад од с олу ов в о

д у с олу ов

122 о с авл о у о д лов а оа в олос до у с ав л о о а

1. Піднялèся крила сонних вітряків і черешню білу вітер розбудив… (М. Рильський). 2. Ми зайшли до хати коли згустè-лися перші сутінки (В. Скуратівський). 3. На траві роси немає дим прослався над селом землю ластівка черкàє розтривоже­ним крилом (М. Рильський).

о а с ово с а с о дво а в

Синтаксичний розбір складного речення

Послідовність розбору1. Визначити вид речення за метою висловлювання (роз­

повідне, питальне, спонукальне).2. Визначити вид речення за емоційним забарвленням

(окличне, неокличне).3. Указати, що речення складне.4. Указати кількість частин, що входять у складне речення.5. Визначити зв’язок частин складного речення (сполуч­

никовий, безсполучниковий).6. Визначити члени речення.

Зразок письмового розборуЇй шелестить ùîñü ÿáëóíÿ êðèñëàòà, на вітрі ясен за

äâîðîì скрипить (С. Жуковський).

Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучнико­вий зв’язок.

121

122

55

а с с у уа

§  14. ПРЯМА МОВА

Про те, з яких частин складається речення з прямою мовою, особливість його інтонування

та про вживання розділових знаків у такому реченні

А. а д у слова ав о а о ово у ову о ово

1. «Дідусю, відпочиньте вже», – сказав Андрійко (Л. Виш-невецький). 2. У кожній родині змалечку казали дитині: «Не кидайся хлібом, він – святий» (З журналу). 3. Хазяїн виходив на вулицю і казав: «Морозе, Морозе, йди до нас вечеряти!» (З довідника).

Б. а ос ов с ос а в в о о а у о а ос с о ов о в с ово о осо л вос удов о овоВ. а ол а у овл

Пряма мова Пряма мова  (рос. прямая речь) – це точно від-творене висловлювання певної  особи, передане від її імені.

Слова автора

Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називають словами автора. Вони можуть стояти перед прямою мовою або після неї. ПОРІВНЯЙМО:1. Максим Рильський писав: «Усі слова – співучі струни, коли під майстровим смичком».2. «Усі слова – співучі струни, коли під майстро­вим смичком», – писав Максим Рильський.

Інтонація В усному мовленні пряму мову вимовляємо по­вільніше й вищим тоном, ніж слова автора. Сло­ва автора після прямої мови читаємо швидше й трохи зниженим голосом. Між словами автора й прямою мовою робимо паузу.

лад а у а с о ово а о вс до ода о о слов а о а в олос а са

ав л о о у

1. Мы спросили в справочном бюро: «В котором часу отправляется поезд на Симферополь?» 2. «Как хорошо здесь, у моря!» – вздыхала бабушка. 3. «Тебе чем­нибудь помочь, Наденька?» – спро­

123

Пряма мова

Слова автора

Інтонація

124

56

а с с у уа

сила мама. 4. «Я хотел бы стать капитаном белоснежного фре­гата*», – гордо заявил Алексей. 5. Первоклассник тихо спро­сил: «Как нужно правильно ухаживать за собакой?».

* Фрегàò – військовий парусний корабель.

СЛОВНИЧОКСправочный – (укр.) довідкîвий; в котором часу – (укр.)

о котр й годèні; вздыхать – (укр.) зітхàти; Наденька – (укр.) Над йка; ухаживать – (укр.) доглядàти.

Розділові знаки

На письмі пряму мову завжди беремо в лапки і перше слово пишемо з великої букви.Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку. Якщо слова ав­тора стоять після прямої мови, то перед нимиставимо кому (знак питання або знак оклику) й тире. Слова автора після прямої мови починаємо з малої букви.НАПРИКЛАД: 1. Зайшла бабуся до хати та й пи-тає: «А хто допоможе мені води принести?» 2. «Діду, я трави накосив багато біля став-ка», – похвалився онук.

о ово о а о а а до о о о а с а а

а ова а слова ав о а

125 с авл о у о д лов а у у в ва о д лов а в ов о у в а

1. Кожен кущик і стежка мов говорять мені Ти у рідному домі, у своїй стороні (А. Камінчук). 2. Вовк у лося запитав Ти чому рогатий став? (Є. Гуцало). 3. От і принесли нам лебеді на крилах життя говорить мій дід Дем’ян (М. Стельмах). 4. Іду та людей питаю Де тут дорога до рідного краю? (В. Симонен-ко). 5. Юрко підбіг зовсім близько і скрикнув Вітю дивись, тут вода! (В. Іваненко).

о а с о ово о в в ову а са в д л сл в в у а с а ос с ова

Розділові знаки

125

57

а с с у уа

126 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в с у асо л в о да о л

лад ус о в л в с ловл о дл о о су ас л д о

а о с а о ово а ода словос олу а

в

Досягати  бажаного,  лікувати  хво-роби, уникати помилок*, долати пе-решкоди,  правильно  харчуватися, економіч ний розвиток.

* Уникати помилок – (рос.) избегать ошибок.

126

о о а са ода а о два ад ал в оав а в ла а о у л о д лов а ва о у сл в с а а о додава ов слова о а

Учителька сказала: «Світлані ставлю дванадцять балів. Сер­гію, а тобі потрібно ще раз повторити матеріал параграфа».

128 лад а а с а о с а в слова ав о а д слова шепотіти, запитувати, цікавитися, пояснювати

1. А: «П?» 2. А: «П». 3. «П», – а. 4. «П?» – а.

уду ода а с о о ово удова

а а сл с дво о ово а в

ЗРАЗОК. Марія Приймаченко казала, що вона малює на радість людям. – Марія Приймаченко говорила: «ß ма-люю на радість людям».

1. Калина хвалилася, що вона з ме­дом солодка 2. Актор відповів, що йому важливо, як про нього напишуть у пресі. 3. Христина тихо мовила, що тепер про неї всі забудуть. 4. Юрко радісно вигукнув, що його мама най­краща. 5. У народі кажуть, що один серпневий день рік годує.

а д с д ода сл в в о у а

127

128

М. Приймаченко. Дарую український хліб усім

людям на землі

129

58

а с с у уа

§  15.  ДІАЛОГПро те, із чого складається діалог,

та про вживання розділових знаків при діалозі

ПРИГАДАЙМО. о а ва д ало о

А. о а с о у ас у о ов

ТІКÀЄ

Прогулюючись біля річки, Гриць із Галинкою, мабуть, уперше побачили тренувальний катер зі спортсменом на вод­них лижах.

– Поглянь, катер мчить, як вихор! – вигукнула дивуючись дівчинка.

– Бо ж тікає, – переконливо пояснив Гриць.– Від кого?– А від того дядька, що женеться за ним на лижах…

Б. ос да о а с слова о о о у ас а с л ува о д лов а с ав о

В. о в с ово о ол д ало у в овл а о д лов а д ало

Поняття про діалог

Різновидом прямої мови є діалог.  Діалог  –  це розмова двох осіб.

Репліка Діалогічне мовлення склада­ється з окремих реплік і може супроводжуватися сло­вами автора.Репліка – це фраза  (слова) кожного учасника діалогу.

130

Поняття про діалог

Репліка

59

а с с у уа

Розділові знаки

На письмі кожну репліку пишуть з нового ряд-ка. Перед нею ставлять тире. Якщо є слова авто­ра, то ставлять ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок. НАПРИКЛАД:– Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив, – показуєÃришасусідовіновийфутбольнийм’яч.Ïочухавпотилицюсусідтайкаже:– Ùо ж, треба, виходить, і мені терміново ку-пувати.– Теж м’яч?– Та ні, треба купити скло на запасні шибки для вікон.

131 о с авл о у о д лов а д ало а о в словл ва а о а а вл л

д ало у

СТРУМОЧОК

Запитав мене синочок:Це ж куди біжить струмочок?Через поле у ярок.І зупиниться в ярку?Ні, звідтіль – в Десну­ріку.А з Десни­ріки куди?До Дніпрової води.Попливе з Дніпром у море,В море синє, неозоре.

В. Гринько

о а в у олос до у с в д ов д о о а

132 о а а у в о у с у ос ов у ду у в словл ав о о с о с у о о л д

Вона стояла посеред шляху, і сині очі були в зажурі.– Куди ідеш ти, ясна дівчино?– Я не дівчина. Я – Пісня, друже. Туди, до сонця моя сте жина.– Нам по дорозі, ходімо разом.Юнак стомився – не впала Пісня, найкращим другом була в

дорозі. Давала мужність, і віру чисту, і ніжність щедру.І спалахнули у сяйві сонця – Юнак і Пісня.

Розділові знаки

131

132

60

а с с у уа

– Коли згорю я, – казав до неї, – то наді мною зійди калиною.Зійшла калиною… (В. ×ухліб).

а д у с л д ало у а слова о д о в д л л о с ло олосу о а с у олос до у с в д ов д о

о а у у в ва о д лов а в у в д л

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. с а а у о у о в в ова в со

Сміливість і рішучість; відповідальність і старанність; доброзичливість і щедрість; прагнути змінити себе; 

бути працьовитим і наполегливим; бути щирим і відвертим; 

бути справедливим і чесним.

Російською: смелость и решительность; ответственность и исполнительность; доброжелательность и щедрость; стремить­ся изменить себя; быть трудолюбивым и настойчивым; быть искренним и откровенным; быть справедливым и честным.

134 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а а осо а у о с д алоо ува

НЕ ТЕ СКАЗАВ

Ñашко пробігав з дітлахами до самісінького смерку й не ви­вчив уроки. А наступного дня вчителька викликала його до дошки. Постояв Сашко біля столу та й каже:

– Я не вивчив урок…– Чому?– У нас удома нещастя…– Яке?– Захворіла мама.– Захворіла? Коли?.. – здивувалася вчителька. – Я ж її вчо­

ра в кінотеатрі бачила.«Ех! – спаленівши від сорому, подумав Сашко. – Не те ска­

зав. Треба було про бабусю сказати. Вона рідко в кіно ходить» (Б. Крекотін).

лад а о о а д ало о ува а дов л у у а а о а л ов о са ос о а л а ас у до ов

од а од у л а а л в д ов д с о в а со о

133

134

61

а с с у уа

135 о л о о овл ву с уа о а у а оо у

лад а в л д ало о л в в од о а а о о с уа а в

о а авда од о о ва а в Варіант А. а в л о ов да а ода о а о вв в до о о д ало

Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тіль­ки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці…

Варіант Б. в о в сво а о с с о а о а о с д л в о о а а лад а д ало в д ов д о до а о о ова о с уа л

Готуємося до тематичного оцінювання

о а с ов авдав в о а о с у с в д ов д в дода а

1. Словосполученнями є всі поєднання слів у рядку

А прийшов до хати, електронне табло, футбольний матчБ високо в горах, зелений килим, біля хатиВ зошит і книжка, комп’ютерні ігри, іду швидкоà падає сніг, холодна роса, живу далеко

2. З одним головним членом є речення

А На незабудці бринів рудий джмелик (Є. Шморгун).Б В’їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні (В. Підпалий).В Не маю зла до жодного народу (М. Вінграновський).Ã З­поміж хмар переблискує місяць (М. Луків).

3. Правильно визначено граматичну основу в реченні

А Вітер листям вкриває холодну землю.

135

136

62

а с с у уа

Б Хмарки сльози гублять.В Нам життя дарує нові зустрічі.Ã Діти матерям цілують руки.

4. Звертання є в реченні (розділові знаки пропущено)

А   Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М. Рильський).Б   Журавлі летять над краєм, будь здорова земле мила (О. Пархоменко).В На обрії здивовано вигнула брову веселка (Є. Шморгун).Ã Зітхнуть під зорями сади (М. Луків).

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю (Нар. твор-чість).Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь).В Осінній сад ще яблучка глядить, листочок­два гойдає на гілляках (Л. Костенко).Ã Здрастуй, моя прадідівська хато (О. Білаш).

6. Перебудуйте подане речення на речення з прямою мовою і запишіть.

Бабуся попросила Віталика принести води з криниці.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ о а словос олу во о в д с в д о а в д а о в словл ва

ав д лад олов а д у о д л а а во

в д ов да о с о с л о о у в ва о д лов а в у од

о д л а у а ал вал слово а в о ово

о а в а ува в а л о у вс ав сл в в а ав д лад дво

вс ав слова с лад в д с в д ос о о о с л о о а в д о о у в ва о д лов а в од о

д л а а ас а с лад о о о а о в ва о д лов а в у о

ово о а д ало о а о в ва д ало

63

а с с у уа

Уявіть, що вашому класу доручили підготувати телевізійну гру «Найро-зумніший». Тема гри «Синтаксисіпунктуація».

Об’єднайтеся в такі групи: сценаристи (обирають формат гри, розробляють і затверджують правила); ìî-вознавці (добирають для гравців запитання з теми «Син-таксис і пунктуація», речення, словосполучення для аналізу, міні­диктанти); гравці; ведучі (проводять гру); експерти (оцінюють відповіді гравців); àêòîðè (висту-пають з повідомленнями про мову під час «рекламних» пауз, розігрують гумористичні діалоги); журналісти (готують оголошення про проведення гри, пишуть за-мітку до газети про результати гри).

Проведіть гру у вільний від уроків час. Запросіть учнів інших класів, учителів, батьків.

АНТИСУРЖИК

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНОне надивуєшсяговорити не до ладумені пощастилоправильна відповідьсклянка чаюзамовити послугуперекласти текстнедбале ставленнябудь­які висновкизавдати шкодинаступного днячерговий у їдальніперші стравимлинці з грибами

диву даєшсяговорити невпопадмені повезловірна відповідьстакан чаюзаказати послугуперевести текстхалатне ставленнялюбі висновкинанести шкодуслідуючого днядіжурний у столовіперші блюдаблінчики з грибами

64

а ву в у ова о

л в вс ал ол о а у ов авс ал с о о л а а а л олос олос ов ава в олос олос о дс о а о л ос олос а у уд ова у в в ав а олос а

олос ву о а а у а в а л сво д у ову (З довідника)

о у л у о а с в до а в дав у

дудо а сопілкав л у од у в уд спілкава а д а а о у

перепалка а

л у од у а перепілка

л у од уу слов у бійка в л л а сос у

в о білкаБ л лад в дао у ду а са

Д. Білоус

НА ДОЗВІЛЛІЛанцюжок

о а в д слова о с лада с од у в до ла о сл в са о о а ово у во о а у слова а о о ас у ало а од у у ву л о д НАПРИКЛАД: б – бо – бал – база – бокал – боксер – барабан – біганина – Бориспіль – барабанщик

УСМІХНІМОСЯ ас л у в увс в л до у уд ул ас в д д

слова о да с а в д ов да у

в ал о у а а ул ово в у а с о ал ув в ово л а л с о

65

О, що за мова!Тільки скажеш слово – й воно співає так,

неначе вітер струнè торкнувся.

М. Браун

Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія

Визнатимете:•звуки мовлення;•особливості вимови голосних і приголосних звуків.

Вивмітимете:• розрізняти тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні,

ненаголошені й наголошені голосні;• правильно вимовляти звуки та слова відповідно до

орфоепічних норм;•розпізнавати у словах явища уподібнення, спрощення;• розпізнавати орфограми та правильно писати слова

з вивченими орфограмами.

66

о а о

Фонетика (від грец. phonetikos – звуковий) – це розділ мо­вознавства, що вивчає звуковий склад мови.

Орфоепія (від грец. orthos – правильний, epos – мова, мов­лення) – це розділ мовознавства, що вивчає правила літера­турної вимови.

Графіка (від грец. grapho – пишу) – це розділ мовознав­ства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі.

Орфографія (від грец. orthos – правильний, grapho – пишу) – це розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів.

§  16.  ЗВУКИ МОВИ Й МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ Й ПРИГОЛОСНІ  ЗВУКИ

Про те, що таке звуки та для чого вони слугують, чим голосні звуки відрізняються від приголосних,

а також про фонетичну транскрипцію

ПРИГАДАЙМО. о о с лада с слова олос ву в у ас ов

А. о а в олос слова о в а о в овл о ву

1. Гора – пора – нора – кора. 3. Везти – вести.2. Небо – неба – небу. 4. Камінь – камін.

Б. а в ву а до о о о о с слова о сл в В. а ос ов с ос о в с ово о ол ву в

Поняття звука

Звук – це найменша одиниця мови і мовлення. За допомогою звуків розрізняють слова та форми слів. НАПРИКЛАД: шив – жив; тістечко – тістечка.

Голосні Звуки, в основі яких лежить голос, називають го-лосними (ðîñ. гласными).В українській мові, як і в російській, є 6 голосних звуків. ПОРІВНЯЙМО:

В українській мові У російській мові

137

Поняття звука

Голосні

67

о а о

Приголосні Звуки, в основі яких лежить лише шум або шум із  голосом,  називають  приголосними  (ðîñ. со­гласными).В українській мові є 32 приголосних звуки, а в російській – 35. З усіма приголосними звуками ви ознайомитеся в наступному параграфі.

д ода сл в у во о о а л ов л од ву

Бій, мак, вір, мир, маса, каша, ноша.

ов в ода слова олос ву

о о о удува а л сл в ода л о ву в

140 о а с в а о о у ос ов у ду у о ул од а а а с о о а о о

МОРСЬКА ТРАВА

Морська трава – дуже корисний* продукт харчування. У ній багато вітамінів. З морської трави можна готувати сала­ти, варити суп. Люди, що живуть на узбережжях і їдять дуже багато страв із цієї рослини, мають високий зріст і міцне здоров’я.

Крім того, морську траву можна переробляти на папір і тим самим зберігати ліс. З її стебел навчилися виготовляти нитки й робити тканини, як з льону та бавовни**.

Морської трави в морі дуже багато. Росте вона швидко, і протягом року можна збирати по десять урожаїв (Л. Лельєвр).

* Êîðèñíèé – (рос.) полезный. ** Бавîâíà – (рос.) хлопок.

а д у с лад сл в с лада с од о о дво о ву в

а о о олос а олос ву с лада с в д л слова ов ву о с а с а о ву в у о а о а

ЗРАЗОК. Трава: гол. – [а], пригол. – [т], [р], [в].

Приголосні

138

139

140

68

о а о

Фонетична тран скрипція

Щоб передати на письмі звучання слова, користуються звуковим записом – фонетичною транскрипцією. НАПРИКЛАД: ÿáëóêî [йàблуко], âîëÿ [вîл΄а].

У транскрипції:• запис беремо у квадратні дужки;• кожен звук позначаємо окремою буквою; при цьому не

використовуємо букви я, ю, є, ї, ь, щ та великі букви;• якщо в слові два і більше складів, обов’язково позна­

чаємо місце наголосу;• м’якість приголосного позначаємо скісною рисочкою вго­

рі [΄], а напівпом’якшеність – знаком [ ’ ]. НАПРИКЛАД: [н΄], [б’];• довгі звуки позначаємо двокрапкою. НАПРИКЛАД: знан-

íÿ [знан΄:à];• звук, до якого наближається вимова основного звука,

позначаємо маленькою літерою вгорі. НАПРИКЛАД: сеëî [сеилî].

141 о о о о слова до дов д а ву ов в д ов д ов ву с лада с слова ву в олос а олос

Люк, льон, лінь, лан, лань.

ДОВІДКА. [л΄он], [л΄ін΄], [лан΄], [лан], [л΄ук].

142 д во а у во в а ус ав в о у у в а о а олос ву в д л слова а о о а с

в ов в с о а у олос а о олос ву

Пахн.. хл..б,Як т..пло п..хн.. хл..б!Л..б..в’ю тр..дар..в,І р..д..стю з..мн..ю,І с..нц..м, що всміх..л..с.. в..сно..,І щ..ст..м н..ших неп..вторн..х діб.Д..хмян.. п..хн.. хл..б.

П. Воронько

слова в а а ва у ду у сво ву а ов да в ду ла ла д ос до о ав о о с л о

в с в ву ода о о о а лад ус о в л с о а л о о а в о с

ову в а в а слова а а о од о д о а

143 а а с у о с а ава в ава д сл слова у а са а ва у ду у о а до ус о л у

141

142

143

69

о а о

§  17. ПРИГОЛОСНІ  ТВЕРДІ  ТА М’ЯКІ.ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ 

НА ПИСЬМІПро те, які приголосні м’які, а які – тверді, якими буквами

позначають м’які приголосні та про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО. олос в у а с ов

А. ов а сл в

Стан – стань, лук – люк, сюди – судè, банка – банька.

Б. ву а в д с слова в о а В. о в с ово о осо л вос в ов в д олос

Тверді й м’які

Звукові пари

В українській мові є такі тверді й м’які приголос­ні звуки:

Тверді приголосні М’які приголосні

[д], [дз], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р]

[д΄], [дз΄], [т΄], [з΄], [с΄], [ц΄], [л΄], [н΄], [р΄]

_____ [й]

Ãубні: [б], [п], [в], [м], [ф] ______

Øиплячі: [ж], [ш], [ч], [дж] ______

[ґ], [к], [х], [г] ______

Деякі тверді й м’які приголосні утворюють спів­відносні пари. НАПРИКЛАД: [с] і [с΄]; [д] і [д΄].

олос й м’який а а о о до с в до о ву а

М’якість приголосних на письмі позначаємо:

знаком м’якшеннядень [ден΄]

буквою іліòî [л΄ то]

буквами я, ю, є хвиля [хвèл΄а]

Напів-пом’якшені

Не  мають  пар м’яких губні звуки, шиплячі та [ґ], [к], [х], [г]. Вони лише напівпом’якшуються перед звуком [і], а також перед [а], [у], [е], які позначаються відповідно буквами я, ю, є. НАПРИ-КЛАД: гілка [г’ лка], пюре [ï’урå].

144

Тверді й м’які

Звукові пари

М’якість приголосних на письмі позначаємо:

Напів-пом’якшені

70

о а о

145 о а о слова ос с о у а с о ова о в в ову сл в

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ма[л΄]инапо[л΄]е

[х΄]итрый[ч΄]асто

ма[л]инапо[л]е

[х]итрий[ч]асто

146 ЧОМУ ТАК? о с о у ода в д ав л дл у ас о ов а дл ос с о

1. У слові Галина немає м’яких звуків.2. У слові читає є один м’який звук.

147 с о а у осл дов о слова олос а о в д о а в о у с

Сівалка, місто, архітектура, ан­самбль, трамвай, робітник, Умань, рання, схожі, Ніна.

КЛЮЧ. о в ав л о в о ал авда о у в в са сл в о о у о а а в ла

148 о а с ав л о в овл в д а ву в слова о в а а о о а олово у ос ов у ду у

УЯВЛЕННЯ ПРО ВЕСЕЛКУ

Веселку наші предки вважали до­ðîгою, по якій ангели сходять з неба набрати дощу. Своїми краями райду­га всмоктує воду з морів, річок, озер і виливає її у хмари. Разом з водою вона забирає пісок, камінці, риб і черв’яків. Від радісних променів ве­селки прояснюється небокрай, який раніше закривали хмари (За П. ×у-áèíñüêèì).

сл в олос о л л с а до с у с лад а в о с ав

о а од в са сл в

145

146

147

М’які звуки

148

71

о а о

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в од ва одо а с а л о у

особливо вражає (ðîñ. особенно впечатляет) викликàти подив (ðîñ. вызывать удивление)

о ав л о в а с л ву в в о о у слов1. Людяні. 2. Манюсінький. 3. Ямпіль.

о а о в ода слова с олос а с

Вимова В українській мові приголосні перед [е] тверді. ПОРІВНЯЙМО: óêð. [тåма] – ðîñ. [т΄ýма].В українській мові приголосний [ч] – твердий. Його російський відповідник – м’який [ч΄]. ПО-РІВНЯЙМО: óêð. [чай] – ðîñ. [ч΄ай].

Словник Довідником правильної вимови слів слугує орфо-епічний словник.

ов ав л о слова в а ду о о ву о са с о о слов о а о ода о в а а а а у о

ул у а овл

Га[з,з΄]ета, во[л,л΄]ейбол, ко[л,л΄]есо, те[л,л΄]ефон, [г,г΄]ерб, [х,х΄]ерсон, па[к,к΄]ет, клю[ч,ч΄], [ч,ч΄]ипси, [ч,ч΄]ашка, мо[ч,ч΄]ал ка, Ха[р,р΄]ків.

152 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в д вас а слово ос с о ово а а лас в ов слово

у а с о до ус а о олос д а а о о ву а в у а с ов

Російською мовою:1. Чистый, чайка, гений, кедр, далеко, лев, музей.2. Чужой, дача, кефир, Гена, нервы, палец, фанера.

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕРов о слова до у с ода

с у овл л д в до до

ус а о о о

Електрика, балет, білет, теле­фон, волейбол, лейтенант, лебідь,

149

150

Вимова

Словник

151

152

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ба[л΄]ет

[л΄]екцияпроб[л΄]емате[л΄]ефон

ба[л]ет[л]екція

проб[л]емате[л]ефон

72

о а о

проблема, легенда, лåгко, кîлесо, елегантний, елементарний, календар, клеїти, палець.

овл [з] [с] д в до до ус а о

Газета, зерно, озеро, зебра, земля, вазелін, сезон, семеро, село, сестри, секрет, секунда, селезень.

ву [ч] [ш] в овл в до до ус а о

Читати, чипси, чизбургер, часто, чашка, чай, чайка, ключ, ключик, м’яч, м’ячик, чисто, калач, чемодан, береш, сидиш, малюєш, мишка, фініш, щука, гуща, плющ.

ву [р] у ода слова в овл в до до ус а о

Харків, Ігор, лікар, буквар, пустир, тепер, звір, повір, редь-ка, крем, ребус, снігур.

§  18. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ БУКВИ ÜПро позначення м’якості приголосних на письмі

знаком м’якшення, зокрема про те, коли пишемо цю букву, а коли не пишемо

ПРИГАДАЙМО. л о о а с в о с ову у ву ь

А. о а слова а а

хатинкаскринькастежинка

доріженька

у хатинціу скриньці

по стежинціпо доріженьці

Б. в ува у а а в с в дсу с а а В. а ос ов с ос о в с ово о а в а са

а а в слова д у о оло

Вживання букви ь

Пишемо ь НЕ пишемо ь

1. Після букв, які позначають м’які приголосні [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [дз′], у кінці слова та складу (вісь, äÿäьêî)

1. Після букв на позначення губних, шиплячих і [ґ], [к], [х], [г] (äîù, дріá)

2. У суфіксах ­зьк-, -ськ-, -цьк- (ìîðñьêèé)

2. Після ð у кінці складу і слова (Õàðків, чотиðìà)

153

73

о а о

Пишемо ь НЕ пишемо ь

3. У дієсловах на ­ть, -ться (вчатьñÿ); у дієсловах наказового способу перед ­ñÿ (підводьñÿ)

3. Після н перед ж,ч,ш,щ (òîнший, промінчèê). Винят ки: íÿíьчити, бринь-чати, женьшень і похідні від них слова

4. Після л перед буквою на позначення м’якого приголос ного (їдаëьíя, сіëьñьêèé)

4. Між буквами на позна чення м’яких або напівпом’якшених приголос них (крім випадків, зазначених у пунктах 3, 4 пер­шої колонки) (êóзня, промінці). Винятки: òьмяний, різьáÿð

ол а в ва с у о називного в д а а нянька о в зберігається у вс в д а

няньці а а о в у во в д о о а а су со ин- няньчин ол у називному в д у о о а о в в д а в а а ин- о о не пишемо

ПОРІВНЯЙМО:

Пишемо ь Не пишемо ь

скриньці (бо ñêðèíьêà) Ольці, Ольчин (бо Îëьêà)

неньці, неньчин (бо неньêà)

хатинці (бо хатинка) Наталці, Наталчин (бо

Íàòàëêà)

154 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у слов сл в д л о у в а о а в

д у о у о

1. Волинський – тернопільський.2. Оленці – Ваньці.3. Промінчик – неньчин.

155 ода ос ав у о давал о о в д а од а а о у во в д

су со ин а слова у а д сл а о с о о а в с в дсу с

ЗРАЗОК. Ëÿëüка – лялüці, лялüчин.

Вихователька, Тетянка, снігуронь­ка, рибалка, матінка, донька.

ОРФОГРАМАЗнак м’якшення

154

155

74

о а о

156 слова ус авл д о о а

Змен..шення, промін..чик, камін..чик, нен..чин, тон..ше, за­кін..чувати, дон..чин, брин..чання, гон..щик, камін..ці, проки­ н..ся, облич.., колодяз..ний, маріупол..с..кий, майбут..нє, боїт..ся.

157 ус авл д о о а о с о о а в с в дсу с

1. Снігу мен..шає, чорними латами криєт..ся земля (У. Сам-чук). 2. Степ.. та воля – козац..ка доля (Нар. творчість). 3. Зліва, при мокрій долин..ці, кін..чались жита і починалася лука* (М. Коцюбинський). 4. Із ледве чутним щебетанням ни­зен..ко ластівка летит.. (М. Рильський). 5. О материн..с..ке сло­во, рідні очі, мені ви ніжніс..т.. і любов.. вливали (В. Грінчак).

* Ëóêà – (рос.) луг.

д сл слова олос

158 а д дл о о о слова с в а л а слова в зо-шит осл дов о а о а ус авл д о о а

він..чати

    камін..чик

віз..ми

      брун..ці

  тон..ший

158

1 ь2

3 ь4

5

159 осл дов о с о а у слова у о а а о у о

Дібровон..ці, едел..вейс, хатин..ці, Олåн..чин, ремін..чик, снігурон..ці, освіт..ній, нян..чити, лікар.., аргентинс..кий.

КЛЮЧ. о в ав л о в о ал авда о у в сл в о о у о а а в дво у а с о

160 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о о о слов ов д а с сл в а ав ла в ва у в ь од у св д а од о

лас у од о лас в а са

а а од у в л у о о а л сл в у а а о в слова а о сл л

162 ЧОМУ ТАК? о у о у в у а с ов а од о о слова ао сл ж, ч, ш сл у в ол о а

156

157

159

160

161

162

75

о а о

163 о а слова ос с о а у а с о ова о в вову а са сл в в о о ова

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮпечьстепьгостья

крымскийзакрываются

пічстепгостя

кримськийзакриваються

164 лад слова у а с о ово а о с а в с в дсу с а а в у а с слова

Ночь, кровь, голубь, листья, счастье, днепровский, морской, умываются, одеваются, меньше, тоньше, Харьков.

165 слова ус авл д о о а д сл о о а у о с а са

Сяд..мо, ковал..с..кий, велетен..с..кий, висо­чен..ко, вишен..ка, (у) скрин..ці, (на) сторін..ці, низ..кий, нян..чити, піс..ня, тан..цювати, різ..б­лення, камін..чик, брин..чить, мен..шен..кий, малесен..кий, надсилаєт..ся, донец..кий, Вас..чин, учител..­чин, хлібопіч.., боїт..ся, т..мяний.

д л слова а о о а с д сл ву

§  19. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й  ГЛУХІ

Про те, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише із шуму,

та взагалі про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО. д в олос в д с в д лу

А. лад ал в до о ла в ов с о а у ода д в олос а о лу

Дзвінкі приголосні[б], [д], [з]

Глухі приголосні[п], [т], [с]

Б. ос а в ов ву в о д у о оло в д ува с д а олосов в о а о у во олосу В. о в с ово о олос д в лу с лада с олосу у у а л у у

163

164

165

тоншийменшийкамінчик

166

76

о а о

Дзвінкі Приголосні  звуки,  які  утворюються  з  голосу  й шуму (з перевагою шуму), називають дзвінкими (ðîñ. звонкими).

Глухі Приголосні  звуки,  які  утворюються  тільки  із шуму, називають глухими (ðîñ. глухими).

Звукові пари

Дзвінкі та глухі приголосні, крім звука [ф], утво­рюють співвідносні пари.

Дзвінкі б д д΄ з з΄ дз дз΄ ж дж ґ г –

Глухі ï т т΄ с с΄ ц ц΄ ø ч к х ô

Звуки [в], [м], [н], [л], [р], [й], а також відповідні їм м’які [н΄], [л΄], [р΄] не належать ні до дзвінких, ні до глухих.

в олос [дж], [дз], [дз΄] у а с о а а о двоа у ва ду о ад а ву в а в ос с ов

167 лад слова у а с о ово а о о ас д сл д в ву о в в ову а са сл в в о о ова

Звонок, зеркало, звонкий, хожу.

о лад слово с лад а словос олу ос ав ус о а в д олов о о слова до ал о о

168 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а о од од о у а сл в о в а о в овл о ву ов с а а у ус о ву

слова о с о с а с а о ву в ода о а о а

ЗРАЗОК. Лід –літ.[д] – приголосний, твердий, дзвінкий;[т] – приголосний, твердий, глухий.

Слива – злива, голод – холод, гриб – грип, плоди – плоти.

Звуки [г] і [ґ] В українській мові розрізняють звуки  [ґ]  і [г], які позначають відповідно буквами ґ і г. НАПРИ-КЛАД: ґрунт, ґудзик, ãай, ãоріх. Звук [ґ] вимовля­ють у невеликій групі слів.

Дзвінкі

Глухі

Звукові пари

167

168

Звуки [г] і [ґ]

77

о а о

у а с ов л о г о а а ву а в ос с ов ву

169 слова в ува у а в ову а а са о с в д с у в ов а са а а о о д у о о сл в

Грати, ґрати, аґрус, ґніт, ґуля, дзиґа, ґанок*, ґава, ґреч­ний**, ґрунт, ґвалт, ґедзь, ґудзик.

* Ґàíîê – (рос.) крыльцо. ** Ґрåчний – ввічливий, чемний.

од ода слово а в с лад а

170 о а слова ос с о а у а с о ова о в вову сл в

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮгора, Галя, загреметь,гигант, огонь, генерал,

гуси, дорîга, берегà

гора, Галя, загриміти,гігант, вогонь, генерал,

гуси, дорîга, берегè

171 о а с в а о о с л овл у у од л а а а

ЗИМОВЕ СВЯТО

Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і об­ліплені снігом.

Ранок. Над кожною хатою стов­пом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікîго. Але в кожній хаті давно кипить робота: сім’я готу­ється до Святвåчора (За О. Воро-паєм).

о слова а а од д в ву два л д в ву в в два л ву в

о л л с а до с у о а сл в д в олос о слова о а уло да асу ово о

ус о о а а л с а в о с ову д а слова

169

170

171

Зимовий хутір. Малюнок Дмитра Кубара, 11 років

78

о а о

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕРов о слова а до у с ода с у

Бу вос олу дж, дз в овл од ву [дж] [дз] у ода слова

Ходжу, джерело, бджоли, піджак, джаз, дзвоник, продзве­ніти, дзенькати, дзеркало, дзеркальний, дзвінкий, ґудзик.

ву [ф] в овл о до ус а в ов в

Ферма, фазан, шафа, фанера, фарба, фартух, Фастів, фарш, фабрика, фара.

о ву

• Галя грається на ґанку дзиґою.• На городі росте аґрус.• За грушею гуси ґелґочуть.

§  20. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ.  СПІВВІДНОØЕННЯ 

ЗВУКІВ  І  БУКВ

Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки та чому в деяких словах кількість звуків і букв різна

ПРИГАДАЙМО. ву о а а о а с дво а у ва

ЧОМУ ТАК? о а слова у од а ова л с у в а с л ву в у о о у слов о у в од о у сл в ву в а о л

в о у

Ящірка – джміль.

Алфавіт Розташовані в певному порядку букви станов­лять алфавіт (азбуку, абетку). В українському алфавіті, як і в російському, 33 букви.

у а с о у ал ав а в д у в д ос с о о а у в ъ ё о у в ї а ґ

173 а а ал ав о в а у а с с в о са с ал ав о у а о а

172

Алфавіт

173

79

о а о

Шевченко Тарас, Нестайко Всеволод, Стельмах Ярослав, Франко Іван, Забіла Наталя, Тичина Павло, Костенко Ліна.

а ву в с лада с в д л слова а а в у в о а о а с ву

174 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в св в до л ао ул с а

л в а ос о о у о с у с сал а л а о а о у в о о

о у а о о у ва с с а в в дс а в д а л

а ва у в в а а в у в

174

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. во с в ада у в ав в в ал во в ва с одо авс а л са

припасти до душі (рос. прийтись по душе) захопливий сюжет (ðîñ. захватывающий сюжет)

Звуки та букви

У більшості випадків один звук позначаємо на письмі однією буквою. Проте повної відповіднос­ті між звуками й буквами немає.

Співвідношення звуків і букв

Букви Що позначають

щ Два звуки [шч]: ùóêà [шчóка]

ї Два звуки [йі]: їсти [й сти]

я, ю, є 1. Один звук [à], [у], [е] та м’якість (напів по м’як­шеність) приголосного (якщо стоять після букви на позначення приголосного): ìàëÿ [мал΄à].2. Два звуки [йа], [йу], [йе] (якщо стоять на початку слова, а також після букви на позначення голосного, букви é, апострофа чи знака м’якшення): ÿìà [йàма], моє [мойå], м’яч [мйач], мільярд [м’іл΄йàрд]

дждз

1. Злиті звуки [дж], [дз]: дзиґа [дзèґа].2. Окремі звуки [д] і [ж], [д] і [ç] (коли [д] належить до префікса, а [ж], [ç] – до кореня): підземний [п’ідзåмний]

Знак м’як шення

М’якість попереднього приголосного: день [ден΄]

175

Звуки та букви

80

о а о

у а с ов у ва ь ав д о а а с олос о о а в ос с о в а ал а ву ово о а НАПРИ-КЛАД: (рос.) мышь

176 с о а у слова у у в я, ю, є о а а два ву а о слова у у в о а а од ву с о д о о

олос о о

Рілля, м’ята, ясен, єдність, дбаєш, мі­льярд, об’єкт, кулінарія, цілющий, синє, комп’ютер.

ов о в д л слова с о а у у а с о ово а о осс о о в в ову сл в в о о ова

177 о а ода в ву ово у а с слова а о оа о у ва

[бойàц΄:а], [йàблун΄а], [гушчàв’ін΄], [дз΄об], [н΄йóтон], [бйе], [т΄ук], [вйун], [л΄àшч], [л΄іç΄], [рад΄ йу], [ф’ н΄іш], [йевропåйñ΄кий].

д сл у в а о а у олос

178 а слова о о а с а л с ву в у в

ЗРАЗОК. Дзюрчати – [дз΄урчàти]; 8 б., 7 зв.

Дзюдоїст, слов’янський, радощі, сяє, мобільник, ясно, воїн, бджола, віджати.

ов ву а а в у в у слова

179 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а ву с л дл у сл в сав сво в д ов д в д ов дд од о лас а од о лас у у ду у

1. Лякати, мильний, любити, перелік.2. Батько, сіяти, яблуко, кістка.3. Чашка, пищати, шість, щілина.4. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня.

о о ав л о в а с л а в у о олос [д] у ода у сл в

Досвід, дядько, дешевий, джерело, діжка, дивосвіт, дитин­ство, відзимувати, спересердя, гандбол, бджола.

181 д сл од с о слова у ву в л у в дво а у у в л ву в

176

177

178

179

180

181

81

о а о

1. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхотять ящірки в траві (Марко Вовчок). 2. Шепче задумливо листя, в’яне, жов­тіє, стріпує роси сріблясті (М. Рильський). 3. Спадала сутінь м’яко з далини (Б. Олійник). 4. Мальви зоріють* веселкови­ми** візерунками (О. Довгоп’ят).

ов о в д л слова у а с о ово а о лад осс о о в в ову сл в в о о ова

* Зор òè – (рос.) сиять, светить.** Весåëêîâèé – (рос.) радужный.

§  21.  ОРФОГРАМА

Про правильне написання слів за відповідним правилом, а також про орфографічну помилку та орфографічний словник

ПРИГАДАЙМО. о о а в в в ал в о а ов ласа

182 о а в а о с ав л о а оло у слова а о о у а о о ово о в дов дал с

КАЗКА ВІД ШЕНБОРНА

У розкішному пàрку села Чинад євого, що на Çакарпатті, ховається справжнє казкове диво – зàмок Шенборн. Ñпочатку з­за крон дерев з’являється висока башта, прикрашена годин­ником і родинними гербàми, а потім – нижчі башти, чудово оздоблені* вікна та входи.

А починалося все з дерев’яного мисливського будиночкà в мальовничому урîчищі, куди грàфи Шенборни приїжджали на полювання. У 1840 році на місці цієї хатинки вони звелè му­ðîваний замок у романтичному стилі.

Замок Шенборн

182

82

о а о

Ця споруда нагадує календар, адже в ній 365 вікон (кіль­кість днів у році), 52 кімнати (кількість тижнів) і 12 входів (кількість місяц в). Усерåдині замкó можна помилуватися ві­тражåм** у каплиці, кам нною залою, старими дерев’яними сходами, які охороняє зображення лева. На стелі люстра: жі­ноча фігурка, зроблена з олåнячих рîгів (З довідника).

* Оздîблений – (рос.) украшенный; разукрашенный.** Вітрàæ – малюнок на склі або візерунок з кольорового скла.

в ува у а д сл о о а а слова в в о оа а о с а са лад а од сл в у о у о а о о о а у

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а дл о ов о в а в д а у ала у со о у а у с а о о у о у дов лос о ува

архітектурна вишуканість (рос. архитектурная изысканность) відчувати захоплення (рос. испытывать восторг)

Орфограма Правильне написання за відповідним правилом або за традицією, яке обирається з кількох мож-ливих, називають орфограмою.

Словник Довідником правильного написання слів є орфо-графічний словник.

184 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а о о ос в вас о с а с ал о у са в о о о оло о ода уд у л о о о о с о а у ад у ува с с ва а о

о в в лос у д слова о ус о а вс ав а с о о о о ус у

Оголошен..яПродає..я будинок у місті Чорноморську Одес..кої області.

Три к..мнати і кухня загал..ною площ..ю 85 м2. Дах покрито керамічною черепиц..ю. В..лике подвір..я, є сад з кр..ниц..ю, са-рай, погр..б. Ціна договірна. Тел. ...

184

185 лад с у а с о ово а д сл о с в в о о а а о с о с а с ода слов о

Великую пользу приносит лес человеку. Живые лесà укра­шают природу, радуют взор человека. Там, где сохранились

183

Орфограма

Словник

185

83

о а о

леса, люди не знают гибельных засух и неурожаев. Леса смяг-чают климат, сохраняют влагу, из года в год удобряют листвою почву. Из тенистых лесов вытекают реки. Лесными ручьями питаются многоводные озёра. Лес – это не только красота и мощь, это – друг человека (И. Соколов-Микитов).

о в в ову а са в д л сл в в у а с а ос с ова

СловничокЛесà – (укр.) лісè; взор – (укр.) пîгляд; гибельный –

(укр.) згóбний; из года в год – (укр.) з року в рік; óäîáðÿòü – (укр.) удîбрювати; питаться – (укр.) живèтися; ìîùü – (укр.) міць.

Для вас, допитливі а в о а ов л о

слов а в да о ла диск «Словни-ки України» о д у л а слов в о а о о а о о а оло слов

с о в а о в ул а а а в в а с о о ов о

о а о о о ду а о ал о а ад ау а

§  22.  СПОЛУЧЕННЯ ÉÎ, ÜÎПро те, коли у словах пишемо буквосполучення йо,

а коли – ьо, а також вимову

А. о а

1. Степовà далечінь* знемагала в надвечірньому сонці, а тут все було ще соковитим, як ранньою весною (Олесь Гончар). 2. А увечерi, ще й сонце не зайшло, батальйон уже вiдвечерявся i знову шикувавсь: на цiлу нiч мав бути марш та бойовi на-вчання (Олесь Гончар).

Б. а д в ов в олос слова с олу у в йо, ьо В. ос с олу о а о а у с ладу а у с ладу

* Далеч íü – (рос.) даль.

186

84

о а о

Пишемо йо Пишемо ьо

на початку слова або складу для позначення сполучення при­голосного [й] з голосним [о]:éîд, éîãî, ðàéîн, мільéîн, Âîðîáéîâ

у середині або в кінці складу для позначення м’я кос ті при­голосного перед [о]:ëüîн, трüîх, сüîгодні, Êîâàëüîâ

187 о а слова в олос ав л о в овл олос с о а

о а о

Льодовик, літнього, йогурт, районний, Валерійович, дзьоб, знайомий, войовничий, кольоровий, третього, утрьох.

од л слова а с лад а д сл о о а у олу у в йо, ьо о с а са

188 лад словос олу у ас о ово а

Лётная погода, встретил его, был у него, работали втроём, детский па­вильон, летнему солнцу, золотой ме­дальон, полевой цветок, подúёмный кран, вкусный бульон.

слова ус авл с олу йо ьо д сл о оа у в а са а до о о о о о а о о слов а

Л..тчик, л..дяний, під..м, трет..го, бо..вий, пол..вий, зна..­мий, бад..рий, міль..н, медаль..н, га..к, ..рж, буль..н, павіль..н, ма..р, Вороб..в, син..го, кур..з, ранн..го, дз..бик, сер..зно, вол..вий, Корол..в, обідн..го.

о а о о в д л о о слова

190 а д у а л в од слово с олу йо од с олу ьо а о л во о о сл в ода о а с

î б à н б ь î ï г ж

т à й î î з н ь î к

й л ь б й î в и й ô

ï î л ь î в и й î д

і л ь ю ï î в и к à

190

187

188 РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮлётчик

лёнполевой бульон

павильон

льотчикльон

польовий бульйон

павільйон

189

ОРФОГРАМАСполучення букв йо, ьо

85

о а о

о а авда а ва а а о о о о ода сл в до с л о о в с олу у в йо ьо о о а од у

ва о о ва а а ав л о до слово о ва ва а од од ал

Для першого варіанта. Працювати, сім, гай, поле, лід, си­ніти, літати.

Для другого варіанта. Хвилюватися, три, бій, воля, колір, ранковий, воювати.

192 ус авл а с а о с олу у в йо ьо а о ва ду д сл о с в в о о а

1. Тихо пл(е,и)ве блакитними річками л..н (М. Коцюбин-ський). 2. Є тисячі доріг, міль..н ву(з,с)ьких ст(е,и)жинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (В. Симоненко). 3. Усе лякало нас: трава, що тихо ма..ріла, і гаю дал(ь)н..го стіна, що в за­ході горіла (Леся Українка). 4. Над яром явір тонкостанний калині сл..зи вит(е,и)рав (Д. Іванов). 5. Буде ще після ц..го простір лиману*, і віт(е,и)р попутний, і біла зам(е,и)тіль ча..к над головою (Олесь Гончар).

* Ëèìàí – затока з морською водою або озеро поблизу моря.

а ас ов д сл л в о у ос у ва о д лов а в в ос а о у

в о в л о о д л сово с о о в в д ува о а ав у о о ду а

о а о ав сво о ов д в словл о о д с д а л во с ав с до од о с а в с слова с олу у в йо ьо а слова в ос о у а

о с о с а с ода словамальовничий бадьорий схвильований синьою тьохкати майоріти літньогонадвечірньогоранньогосьогоднікольоровий

191

192

193

86

о а о

§  23. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Про те, коли перед буквами я,ю,є,ї пишемо апостроф, а коли не пишемо, а також про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО. у олос

А. о а слова в а ува у а в ову ву в о а в д л с олу у в

в’язатибур’янá’ють

цвяхбурякбюðî

Б. слова о оло у о ву а а о о д л у в ову у о о олос о о д ву о

В. а ос ов с ос о в с ово о ол а ос о а

Апостроф пишемоперед я,ю,є,ї:

Апостроф НЕ пишемоперед я,ю,є,ї:

після букв б,п,в,м,ф: рум’яний, солов’ї, черв’як

після б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені слова є буква на позначення приго-лосного, крім ð:ñвято, цвях

після ð, що позначає твердий звук (у вимові чуємо [й]): бур’ян, пір’я

після префіксів, що закінчуються твер-дим приголосним: від’їзд, роз’яснення

після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголос ним: дит’ясла, пів’яблука

після букви ð, що по-значає м’який звук [ð΄] (у вимові не чуємо [й]): буряк, крюк

у слові Лук’ян та похідних від нього словах: Лук’яненко, Лук’янівка тощо

Бу в я, ю, є сл а ос о а о а а два ву а у

НАПРИКЛАД: м’ята а а

ЧОМУ ТАК? о с о у слово о о а о а ос оо а д у а ос о а

1. Підв’язати – святкувати. 2. Торф’яний – медвяний.

194

ОРФОГРАМААпостроф

195

87

о а о

ос с ов а ос о в о с ову а с о о оу у ва в д а а о а ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮс

с ав а

са

в а

196 лад у а с о ово а о в в ову а а са в д л сл в в о о ова

1. Некоторые дятлы сúедают сразу до 5–10 майских жуков*. 2. Машина сúехала с дороги. 3. Бабушка связала красивый свитер. 4. Дети подúехали к школе. 5. Любовью  оскорбить нельзя. 6. Каждый должен заботиться о своём здоровье.

* Майский жук – (укр.) хрущ; хрущ травнений.

197 во в д ода в а до о о о су са ян а слова а а д сл о о а у ов ав л о у во

слова

ЗРАЗОК. Морква – моркâÿíèé.

Різдво, дерево, кров, кроква*, торф, солома, трава, тьма, зоря.

* Êðîêâà – з’єднані під кутом два бруси, на яких тримається дах.

198 слова ус авл д о о а ос о о а с д сл о о а у а о с у ва в ва а ос о а

Без..язикий, роз..яснити, без..іменний, зв..язківець, з..їз­дити, возз..єднування, під..єднати, під..ярок, з..юрмитися, розм..як, без..ядерний, перед..ювілейний.

д л слова а о о а с

199 а а о о с о а ува сл в у а л о ус о слово о а уло у са в о о о у о у у

а о о ос

від’ємний харків’янин  ?

крякати різдвяний  прянощі 

199

196

197

198

88

о а о

200 а д дл о о о слова с в а л а слова в о осл дов о а о а ус авл д о о а ос о

повір..я

       пів..ями

зв..язок

      гр..юкати

     в..юнкий

фарб..яр

200

1 ’2

3 ’4 ’5 ’6 ’

лад ус о в л с о с а у в о од в о с ав о о а л сл в дов д о с а са

сл в в о ал

ДОВІДКА. Рясно*, духмяно, м’яко, різ­нобарв’я, різнотрав’я, медвяний, п’ян кий, зів’ялий, надвечір’я, трав’я нистий, в’ється, в’юниться, любов’ю.

* Рÿñíî – (рос.) густо, обильно.

202 ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. о у сл в а д од в д с в д а са

1. Мавп(’)ячий, черв(’)як, від(’)ємний.2. Трьох(’)ярусний, пів(’)яблука, духм(’)яний.3. Р(’)ясно, дзв(’)якнути, з(’)єднання.

с о а у слова а ос о о а о а ос о а аса сл в одо в л су в в а слов о

Зв..язатися, медв..яний, під..їзний, св..ятко­вий, різдв..яний, цв..ях, рівноправ..я, матір..ю, пів..ящика, тьм..яніє, солов..їний, любов..ю, міжгір..я, Лук..яненко, бур..яковий, лл..ється, моркв..яний, дит..ясла, св..ященик, б..ється.

204 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад слов ов д а с сл в а ав ла в ва а ос о а од у д а од о лас у од о

лас в а са

205 ус авл д о о а ос о о с авл оу о д лов а д сл о с в в о о а у о а

1. Полум..яні язики відривалися від гілок поволі* спадали до землі й кричали під ногами (У. Самчук). 2. Бджоли соняч­

201

Апостроф

202

203

святопів’яблукалюбов’ю

204

205

89

о а о

ним дощем падають на медв..яний лан (М. Стельмах). 3. Смі­ються плачуть солов..ї і б..ють піснями в груди (Олександр Олесь). 4. Маю я св..яте синівське право з матір..ю побуть на самоті (В. Симоненко). 5. І океанів тих немає, щоб вірні роз..­єднать серця (М. Рильський).

* Ïîâîлі – (рос.) медленно, потихоньку.

206 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в а у л л о у в л а са о оло о с о о л сво о уд у слова в о

да о у о оло в а а ос о о

10 березня біля п(’)ятого під(’)їзду будинку загублено зв(’)язку ключів із дерев(’)яним брелîком, на якому вирізьбле-но ім(’)я Св(’)я тослав. Про знахідку прошу повідомити за номером ... Наперед вд(’)ячний(а).

206

Готуємося до тематичного оцінюванняо а с ов авда

в в о а о с у с в д ов д в дода а1. Підкреслена буква позначає твердий звук у кожному слові рядкаА ùирий, зефір Б морський, природàВ любити, гучнийà ðічка, корінь

2. Усі приголосні дзвінкі в обох словах рядкаА файл, зуб В база, скайпБ дуб, ґедзь Ã дощ, джаз

3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядкаА джазовий, їстоньки, підйомнийБ дзвякає, яблунька, родючийВ кав’ярня, щирість, ученицяà онлайновий, тьмяний, гущавінь

4. Апостроф на місці пропуску треба писати в кожному слові рядкаА різдв..яний, під..єднати, ластів..яБ тьм..яний, об..єкт, пів..їдальніВ арф..ярка, зв..язківець, бар..єрà св..ященик, розв..язати, безвір..я

90

о а о

5. Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в кожному слові рядкаА полтавс..кий, балкон..чик, здаєт..сяБ брин..чати, сіл..ський, внучен..ціВ сім..десят, малесен..кий, зірон..ціÃ на стеблин..ці, одес..кий, донец..кий

6.  Запишіть  слова тямущий,  яблунька  фонетичною  тран-скрипцією.

§  24.  СКЛАД.  ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ ЧАСТИН СЛОВА

Про те, із чого утворюються склади, як перенести слово з рядка в рядок, а також про те,

чому деякі слова не можна переносити

ПРИГАДАЙМО. о а с лад слова

А. о а слова од л о а с лад

Мо­ре­пла­вець, твор­чий, о­вес, фа­у­на.

Б. а с в слова л с олос л с с лад в с лад олос о о олос о о

В. о в с ово о о у во с с лад а в д о о ал лс у слов

Поняття складу

Склад (ðîñ. слог) – це частина слова, яку вимов-ляють одним поштовхом видихуваного повітря. НАПРИКЛАД: о-лі-вець, книж-ка.Склад утворюється або тільки з одного голосного звука, або поєднанням одного голосного з одним чи кількома приголосними.

Видискладів

Види складів

ВідкритіЗакінчуються

голосним звуком:мо-ре

ЗакритіЗакінчуються

приголосним звуком:дав-ній

слов с л с лад в с л в о у олос ву в

207

Поняття складу

Видискладів

91

о а о

208 о а в а о слова о л ау у с лада с лад в в д

О­сінь, сі­вал­ка, буль­йон, вір­ний, се­стра, сон­це, пе­ре­дзвін, про­сте­жи­ти, а­ло­е, щас­тя.

209 од л слова а с лад д о л во д сл в д с лад о а а олос

Світязь, тролейбус, ожеледь, виходити, вірність, сім’я, ка­штани, сільський, тінь, фізіологія, арія, віхола, день, вітер, високо, мобільний.

о о д а слово у с лада о о а овалос о а дв о о до а слова

ЗРАЗОК. По-мі-до-ри, пе-ре-до-вий.

Перенос слова

Частини слів з рядка в рядок переносимо за скла-дами. НАПРИКЛАД: ком-байн, ко-ло-дязь. При цьому потрібно дотримуватися викладених нижче правил.

Правила переносу Приклади

Одну букву не можна залишати в попередньому рядку або переносити в наступний

оло-во,а не о-лово

Не можна розривати буквосполуки дж, дз, якщо вони позначають один звук – [дж], [дз] або [дз΄]

ґу-дзик,а не ґуд-зик

Знак м’якшення й апостроф залишають біля по­передньої букви

роз’-яснити, шість-ма

При переносі складних слів не можна залишати в попередньому рядку букви другої частини слова, якщо вони не становлять складу

овоче-схо вище, а не овочес-хо-вище

Не можна розривати буквосполуки йо, ьо ра-йон, давньо-го

Не можна відривати скорочення від слів, яких вони стосуються

2012 р., 5 кг,Т. Г. Шевченко

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами. НАПРИКЛАД: Дні-про й Дніп-ро; се-стра й сест-ра; суспіль-ство й суспільст-во; зем-ля і зе-мля; жит-тя і жи-ття.

ОРФОГРАМАПеренос слів з рядка в рядок

208

209

210

92

о а о

ЧОМУ ТАК? о у о у в л слово олія о а од л а а с лад ал с д а в до о а

сл д лу а ав ла од лу слова а с лад ав ла осу ПОРІВНЯЙМО:

од л а с лад ас дл осуо о о о

212 а а ав ло у о у слова од л о а ас дл осу о до о о у а ало лад а

1. Си­джу, ґу­дзик. 2. Мово­знавство, старо­слов’янський. 3. Буль­йон, братньо­го. 4. Даль­ній, від’­ємний. 5. Обо­рона, озе­ро.

213 од л слова а ас дл осу д о л во а

ЗРАЗОК. Ін-тер-нет.

Потривожити, ходжу, віджити, підземний, 4 кг, алея, М. Ко цю бинський, бездоріжжя, земля, ґудзик, птаство, крає­знавство, обкласти, землетрус, витрачати, дальній, надзвичай­ний, бур’ян, низько, академія, далекосхідний, Десна, вишня, український, 2014 р., п’ятигранний, район, визнати.

214 о а у од л ода слова а с лад а о а ас дл осу д о л во а слова а а а а о ав д ас л с с лад в у слов л с ас о а ос

ЗРАЗОК. ß/го/да – яго-да.

Орач, мрія, зумію, олівець, міський, п’ятнадцятий, Азія, вишня, оберіг.

§  25. НАГОЛОС

Про наголошені й ненаголошені склади, про наголошування окремих слів, а також про фонетичний розбір слова

А. о а а сл в ос о а олосу ос ударе-ния с л с а слова

Дорîга – дорогà, б гом – бігîм, пàрне – парнå, нікîли – н коли.

Б. о слово од а а в с лад ус о словос олуВ. о а о ол а олосу в ов

211

212

213

214

215

93

о а о

слова о у а подвійний а олос НАПРИКЛАД: зàгадка загàдка; пîмилка помèлка; зàвжди завждè.

216 о л о о ал а а а а оло ува сл в

îлень êîлесо íîâèé черговèé

зрóчний êîñèé îáðóчðàзом

217 о а в олос слова о в овл олос а олос ву в ува у а с а олосу а в а оло с лад

Âèгадка, вèпадок, легкèй, новèй, прîстèй, швидкèй, від­везтè, навчàння, читàння, дèхання, діалîг, д тьми, стàтуя, до­схочó, живîпис, зàгàдка, сантимåтр, обрóч, дочкà, спèна.

дво а ода слова а в с лад а оа в олос

218 о а слова у а с о а ос с о ова в а ува у а с а олосу а а у од с в д с сл в в о о

ова

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

вåрбаремåнькрапèвадîчкаолåньîбруч

вербàðåмінь

кропивàдочкàîленьобрóч

нîвыйтîнкийтвёрдыйтîлстыйстàрый

одèннадцать

новèйтонкèйтвердèйтовстèйстарèй

одинàдцять

216

217

218

94

о а о

слова о а с а олосу а о с о с а с слов о а олос в ода у

дода а

Новий, гетьманський, виразний, олень, за­вдання, український, літопис, запитання, оди-надцять, кидати, діалог, кілометр, легкий, чотирнадцять, корисний, столяр.

д л слово а о о а с а а о од л а с лад с лад в а оло а а оло

220 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в л в а а о у а ова в с до одав а ов ова в д ов д о до ода оо с с у ав л о а оло у слова

Потрібно купити:1) 11 олівців 4) лінійку (20 сантиметрів)2) маркер (тонкий) 5) блокнот із твердою обкладинкою3) вузький скотч 6) клейку стрічку

220

ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. о у сл в а д од у о у а оло дру-гий с лад а о с о с а с слов о а олос в ода у дода а

1. Легкий, кілометр, одинадцять.2. Середина, дихання, горошина.3. Вести, олень, льодовий.4. Нести, листопад, випадок.

а о о слов о слов о а олос в оа ал у с а сл в людський сміятися о а о удова слов

Фонетичний розбір слова

Послідовність розбору1. Записати слово фонетичною транскрипцією (під час

письмового розбору).2. Визначити, скільки складів у слові та які з них від­

криті, а які – закриті.3. Указати голосні звуки, дати їм характеристику (наго­

лошені чи ненаголошені) та пояснити позначення на письмі.4. Указати приголосні звуки, дати їм характеристику

(тверді чи м’які; дзвінкі чи глухі; губні; шиплячі) та пояс­нити позначення на письмі.

5. Визначити кількість букв і звуків у слові.

219 українськийодинàдцять

чотирнàдцятьд тьмилегкèйспèна

221

222

95

о а о

Зразок письмового розбору

Дідусь – [д΄ідóс΄]; ді­дусь: 2 склади; І – відкр., ІІ – закр.[і] – гол., ненагол., буква і; [у] – гол., нагол., буква ó;[д΄] – пригол., дзвін., м’як., буква ä; [д] – пригол., дзвін.,

тв., буква ä; [с΄] – пригол., глух., м’як., букви ñ і ü.6 букв, 5 звуків.

223 о а с а ов о а о со о с волу у а од о да о о в о с ову

ДАВНІЙ НАШ ЗВИЧАЙ

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, якої не прикрашали б рушниками. Вони навчали любити рідну землю і не забува­ти батьківську домівку. Хата без рушни­ків, казали в народі, як родина без дітей.

Рушник. Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді­тей, до всіх, хто не чåрств є душею (За В. Скуратівським).

а ус о с ау ло о а оло слова о о д овл о а с д у а у олос

о а ус о о о в д л сл в а ода в ао о дво а в а

о а д в с слово а л о л с с лад в о а д од ос ладов слово у в

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. ов а а о л с о од осл с вол а а у о а о о д о у у о о с о со а а о ол ло у а ва у ду у о л у

в о с а во о о о у

дивувати й зачаровувати (ðîñ. удивлять и очаровывать) надзвичайно цікаво (ðîñ. очень интересно) герой із суперздібностями (ðîñ. герой из супервозможнос­тями) надприродні вміння (ðîñ. сверхúестественные умения) приголомшливі спецефекти (ðîñ. потрясающие спецэффекты) відчувати захоплення (рос. испытывать восторг)

223

Рушник

224

96

а в ус ова св у ву во

с л о в д а ов а в ус ова л а вд о ав а ву а ва с ла а а о л са а лад ву ва а ву о ааду у а о а од у с ов л с л с в с а ов

овл а о ово с во д в в а о ос ла а ва а ву в о лу в (З посібника)

ТРЕНУЙМО ВИМОВУ

д у у с о с ав а о у ав а о л в л ол а л у в л у л

НА ДОЗВІЛЛІ

а д слова а овал с в ол с

а о а в уд о у а у ал о уса у в

во козу а вовка. л о о а о а у од у у ву у во ов слово о д д до слова вовк

а са о во море а поле

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА слово о д у у в ву а дода до слова іду о в д д с а с до о

ос с а в у в о а с е о а о кладом о а дл о о

а а до о о о ву в во джмеля а осл у ву о а а о а с о а у ва

97

о а о

§  26.  ВИМОВА Й ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ  ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Про особливості вимови звуків [е], [и], [о], а також про те, коли в слові пишемо букву е, а коли – и

ПРИГАДАЙМО. в а са у в е, и в о сл в

А. ов в олос ода слова

зимàвисоч нь

îзеðî

зèмонькавèсокоозåð

Б. ос о в а о ву а олос у слова о оло д у о

В. о в с ово о осо л вос в ов ву в в а оло а оло с лада

[а], [у], [і] Усі наголошені* голосні вимовляємо чітко й ви-разно. Так само чітко й виразно вимовляємо не-наголошені [а],  [у],  [і]. НАПРИКЛАД: [мàл΄óнок], [îс΄ін΄], [мåду].

[о] Ненаголошений  [о] перед складом із наголоше­ним [у] вимовляємо з наближенням до [у]. НА-ПРИКЛАД: [зîузóл΄а]. В інших випадках голосний [о] вимовляємо чітко.

[е], [и] Ненаголошений [е] вимовляємо переважно з на­ближенням до [и]. НАПРИКЛАД: [зеирнî], [îзеиро].Ненаголошений [и] вимовляємо переважно з на­ближенням до [е]. НАПРИКЛАД: [плиевå], [зиемà].Проте в закінченнях ненаголошені [е], [и] зву­чать виразно: [мîре], [мàми].

* Голосні наголошені й ненаголошені – (рос.) ударные и безударные.

226 а слова о о а с а о а у олос в а осо л ву ува у а в ову а оло о о с вову ву в

Богóн, голубка, лелека, стежечка, зимою, хижак.

а с ву а у ос с

225

[о]

[е], [и]

226

98

о а о

227 о а слова ос с о а у а с о ова овл ос с ву а у у в дсува о о а ад в ов у ас о о ав а о сла л осува о о а д о в

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮсыр, рыба, дым, мыть, сын сир, риба, дим, мити, син

228 ов слова ос с о а у а с о ова а в д с с ос а с у в ов ву в о а в д л л а

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ вîда [вадà]

зîлîтой [залатîй]мîлîко [малакî]дîбрîта [дабратà]

вîда [водà]зîлîтий [золотèй]мîлîко [молокî]дîбрîта [добротà]

229 лад с у а с о ово а о с а с ода слов о

Цветы кувшинки всплывают на поверхность водû и раскры­ваются рано утром. К вечеру они снова закрûваются и прячутся под воду. Но так бывает только при хорошей погоде, когда сол­нечно и сухо. Если приближается ненастье, цветки либо вовсе не показываются из воды, либо прячутся раньше времени. Следова­тельно, по поведению цветков можно пред сказывать погоду.

о а лад с у олос в а осо л ву ува у а в ову а оло а оло олос

о в в ову а са в д л сл в в о о ова

СловничокКувшинка – (укр.) латàття; ненастье – (укр.) негîда, не­

погîда; следовательно – (укр.) îтже; предсказывать – (укр.) передбачàти.

Букви е, и Написання букв на позначення ненаголошених [е], [и] в коренях слів можна перевірити наголо-ñîì. Для цього потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний [е] або [и] став наголошеним. НАПРИКЛАД: âеликий, бо âåлич; ëипневий, бо ëèпень.Якщо написання слова з ненаголошеним голос­ним не можна перевірити наголосом, то корис­туємося такими правилами:

227

228

229

Букви е, и

99

о а о

У коренях слів пишемо

букву е: букву и:

• у сполуках -ере-, -еле-: ëелека, очереò

• у сполуках -ри-, -ли- у відкри­тих складах: ãриміти, глиòàòè

• якщо при зміні слова сумнів­ний звук випадає: вітеð, бо віòðó

• у деяких дієсловах перед р, л, якщо далі є наголошений су­фікс -а- (усупереч перевір ному слову): ñòиðàòè, хоч ñòеðòè; здиðàòè, хоч äеðòè

• якщо при зміні слова сумнів­ний звук чер гується з [і]: îñені, бо îñіíü

а са а оло ав д о а о с ав ло НАПРИКЛАД: левада, кишеня, минулий, пшениця, герой, плекати, чекати, легенда, чернетка, держава, метро, пиріг, ко-лектив, мелодія. аво с а сл в а а а а

ОРФОГРАМАБукви е,и на позначення ненаголошених голосних

у коренях слів

230 слова ус авл о у у у ву е а о и о д а в слова а оло о а а олос о в слова

ЗРАЗОК. Медîвий – ìåд.

Безз..мельний, с..лянин, зуп..нитися, пор..нати, в..сло, х..литися, л..пневий, в..чірній, т..плиця, ст..бло, ш..рокий, з..мувати, в..шневий, ст..лити.

д л слово лад ос с о ово а у а с а ос с слово о о а с

231 о до сл в а у о у о а оло ву в ав а слова

а а о а о о а у

ЗРАЗОК. ×îâен – у чоâí .

Півень, вітер, терен, рівень, тиж­день, гривень, кашель.

232 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о слова сво слова а о до до с л о о в а о а оло ву о

увавс в од в од о о в о а авда л о о в с ово о о у в о ус ода сл в о у ву е

230

231

232

100

о а о

ЗРАЗОК. Ëетіти – літати.

Для першого учасника: сплестè, променистий, пекти.Для другого учасника: затекти, дзвеніти, местè.

233 о а в олос с в а осо л ву ува у а в ову а оло а оло олос а о о ос ов у ду у о св ва а а олов а

МУЖНЯ УКРАЇНКА

У давні часи потерпàла* наша земля від нападів ординців. Зупинилися якось нападники біля степової річки на перепо­чинок**. Іржали коні, галàкали татари, тужèли й плакали по­лонені. І лише одна красива дівчина з­поміж бранців мовчала, не плакала, не тужила.

Мужня українко! Не скорилася ти ворогам, не хотіла, щоб твої сльози їх потішали. А про відважних складають легенди...

Підвела полонянка голову, глянула в ÿснå небо. Там ширя­ли степові орли. І тут сталося диво. Перетворилася дівчина на орлицю і полетіла вгору до пташиного гурту.

Перелякані татари повтікали. Прийняли орли дівчину в свою родину, і стала вона їхньою сестрою. А залишені татара­ми бранці розійшлися Україною й розповіли землякам про бачене диво (Легенда).

* Потерпàòè – (рос.) страдать.** Перепочèíîê – (рос.) передышка, отдых.

слова а оло в о о а о о а о с а са лад а о о ул у а с о о а оду в о с

ову од а о о ова сл в легендарний, величний, минулий, степовий

233

101

о а о

234 а д дл о о о слова с в а л а слова в зо-шит осл дов о а о а ус авл о у у у ву е а о и

с..кунда

        п..нал

ц..буля

           кал..ндар

  ап..тит

тр..вога

235 а д у а л в од слово о -тир- од о -тер- а о л во о о сл в ода о а с

т à с т и ð î ж ù

е ó к д с б т е ð

с î д и ð и я à т

т и ð à т и ю т и

à з б ó ð à б и î

234

1 е2 и3 е4 и5 е6 е

235

слова ус авл о у у у ву е а о иСт..повий, майст..р, л..лека, приб..р..жний,

зв..селити, тр..вога, в..дмідь, бр..ніти, м..лодія, ос..ні, дзв..нить, ч..решня, гр..міти, підз..мелля, з..рновий, вел..тень, кол..сати, тижд..нь, дал..­чінь, пром..ніє, вит..рати, пш..ниця.

од слово а в с лад а ал

а слова у а ал о в д ав ла а са у в е и в о у с в ад с олу ере-, -еле у о

д а оло су со а о а о с ав лоОч..рет, т..леграма, ч..мпіон, каш..ль, бер..гиня, дол..тіти,

відб..рати, л..вада, шел..стіти, майст..р, ч..кати, завм..рати, к..шеня, ч..ревики, в..лосипед, запл..сти, ш..ренга.

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕРву о в овл о л у о о а

Вода, договір, дорîга, полåжати, золотий, добро, молочний, молодий, хороший, Оксана, голова, робота, зоря, кропива.

236 левадаминулийïøеницямелодія

237

102

о а о

– Ми посадили біля школи гарний êëиíîê*, – розповідає мамі Світлана.

– І ти думаєш, що з нього щось виросте? Напевно, ти хотіла сказати êëеíîê?

– Ні, ось навіть в орфографічному словнику написано – êëиíîê.

о с о у с алос о о у о о ала в ла а

* Êëèíîê – знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають.

§  27.  ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХПро те, як один звук впливає на інший,

як перевірити написання слова з приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО. д в олос в д с в д лу

А. ов в олос слова в а ува у а лу олос о а в д л у ва

ïðîñьбаборотьба

ïðîñитиборотися

Б. ос у оло в а а ву ву а о в а о а в а д в

В. о в с ово о осо л вос в ов лу олос

Вимова звуків

В українській мові приголосні в кінці слів, а також у середині слів перед голосними вимовляємо чіт-ко, виразно. НАПРИКЛАД: дід [д΄ід], мороз [морîз].

Уподіб-нення

Приголосні, які стоять поруч, можуть впливати один на одного.Наближення у звучанні одного звука до іншого називають уподібненням  (ðîñ. уподоблением). НАПРИКЛАД: пишемо проñьба, а вимовляємо [ïðîç΄áа], бо глухий [с΄] перед дзвінким [б] уподіб­нився до нього за дзвінкістю.

глухий дзвінкий

Ф У Т Б О Л[ ф у Д б î л ]

238

Уподіб-нення

103

о а о

Уподібнення приголосних звуків

Глухі перед дзвінкими уподібнюються до парних дзвінких

áîðîтüáà [бород΄бà]

• Дзвінкий [г] перед глухими в деяких словах (ніг-òі, кіãòі, леãêî, âîãêо, äüîãòю тощо) оглушується; його вимовляємо як [х];

• префікс з- перед [с] вимовляємо як [с];

• кінцевий приголосний у префіксах роз-,без- пе­ред глухим вимовляємо дзвінко (у повільному тем­пі мовлення) або глухо (у швидкому темпі)

леãêî [лåхко]

зñóíóâ [ñ:óнув]

ðîзписав [ðîçпиесàв] і [ðîñпиесàв]

Тверді приголосні перед м’якими уподібнюються до парних м’яких

піñíÿ [п’ ñ΄н΄а]

Звуки [з],  [ц],  [с] перед шиплячими [ж],  [ч],  [ш] змінюються відповідно на [ж], [ч], [ш]

зæàòè [ж:àти]

Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з΄], [ц΄], [с΄] змінюють­ся відповідно на [з΄], [ц΄], [с΄]

êíèжці [кнèç΄ц΄і]

Сполучення -тьсявимовляємо як [ц΄:а],à -шся вимовляємо як [с΄:а]

пишутьñÿ [ïèøóц΄:а]äèâèшñÿ [дèвиеñ΄:а]

239 о а ав л о слова о с у с а с о с в ову ву в о а в д л у ва

ЗРАЗОК. У слові áîðîтüáà звук, позначений виділеною бук­вою, під впливом дзвінкого [б] вимовляємо як дзвінкий [д΄].

Вишгород [вèжгород]на флешці [флåс΄ц΄і]легкий [леихкèй]çсадити [с:а дèти]çжитися [ж:èтис΄а]танці [тàн΄ц΄і]радіñть [рàд΄іс΄т΄]білочці [б’ лоц΄:і]вибачся [вèбац΄с΄а]каçка [кàзка]швидко [швèдко]

239

104

о а о

у а с ов дзвінкі олос ав ло не оглушують-ся в ос с ов в слова у о д лу олос д в о лу у с ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮу уп]

о од о от]о а ош а

у уб]о од о од]

а ΄іж а

240 ов о слова у а с о ос с о ова Не допускайте оглушення в д л ву в в у а с ов

Слід – след, солодкий – сладкий, будка – будка, хліá – хлеá, беріçка – берёçка, ниçько – ниçко, алмаç – алмаç, поріг – по­ðîг, сніг – снег.

а слова о о а с а в ов ав л о в в о а а о о слов о ода у дода а

Рідня, сережка, швидкий, легко, молотьба, (у) книжці, (у) сорочці, зсунути, безжурний, дивишся, вітається.

242 о а слова д ас в ов в д увас у од олос ов слова в д ов д о до о о о а а о о а с

ЗРАЗОК. Слід [с΄ë΄ід].

1. У лузі пахне вогкою травою (Олесь Гончар). 2. З туману тихо, мов русалки, ідуть берізки до води (Д. Іванов). 3. А небо засніжене ніжно так ніжиться (О. Ля-щенко). 4. Солодкий мед духмяно пахне в ніч (Г. Овсієнко). 5. Життя, кажуть, зжити – не поле перейти (Панас Мирний). 6. Ген­ген поміж кущів малини переповз по стежці вуж (Є. Гу-цало). 7. Тепле слово і кішці приємне (Нар. творчість).

ЧОМУ ТАК? о у о у в ус о у овл о а с лу а ода а а слова

1. Мишці – (у) мисці. 2. Казці – (у) касці.

244 а слова о о а с слова олос у од с

Мотузка, вокзал, швидкий, боротьба, казка, танці, легкий, просьба, берег, важко, Марічці, здається, умиваєшся.

240

241

242

ПИШЕМО ВИМОВЛЯЄМО

­жці­чці­шці

[з΄ц΄і][ц΄:і][с΄ц΄і]

243

244

105

о а о

о а до у с ав л о о а у оу в д л сл в с з в овл о у о у с а в о у д о о ал

1. Зерно до зерна треба зжати сповна 2. Із чужого воза і по­серед дороги зсадять. 3. Хто знання має, той мур зламає (Нар. творчість).

246 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в л ул у о ос в вас ов до ус о ва од о лас а о ов д л олс о о а о оло о в ав л о в ов а в в д в с о у

У наступну суботу на стадіоні відбудеться відкриття шкільних олімпійських ігор. До програми змагань включено такі види спорту: леãêа атлетика, ваæêа атлети-ка, вільна бороòüáа, фехтування, ñòðèáêи на батуті, фуòáол, ганд-áол, баскеòáîë.

246

247 о а слова в овл д в о ву о а о в д л у ва о с а са сл в л о о ус о слово а о до

с л о о в а о сл су в о о олос о о ув олос ву

ЗРАЗОК. Âóдка – вудîчка.

Грядка, солодкий, редька, берег, ходьба, голуá, греáти, риб-ка, блиçько, веçти, гриçти, мотуçка, сережки, стружка, ніжка, дужка, мажте.

Сумнівний приголос-

ний

Щоб правильно написати слово із сумнівним приголосним, треба так змінити слово чи дібрати до нього спільнокореневе, щоб після сумнівного приголосного був голосний. НАПРИКЛАД: кіãті, бо кіãîòü; ëîжêà, бо ëîжечка.Написання деяких слів не можна перевірити за допомогою правила. НАПРИКЛАД: вокзал, призьба, ôóòáîë та ін.

ОРФОГРАМАБуква, що позначає сумнівний приголосний звук

245

247

Сумнівний приголос-

ний

106

о а о

слова о ва ду о д а в слово д о л во а са в а слов о

Лю(д,т)ський, фу(д,т)больний, боро(д,т)ьба, бере(г,х)ти, ски(б,п)ка, ва(ж,ш)ко, ни(з,с)ько, ні(г,х)тик, бри(з,с)ки, кі(х,г)­ті, при(з,с)ьба, моло(д,т)ьба, сте(ж,ш)ка, у ді(ж,з)ці, во(к,г)зал, баске(т,д)бол, у ло(ж,з)ці.

249 а д дл о о о слова с в а л а слова в зошит осл дов о а о а ус авл о у у у ву д а о т

розві..ка

        фу..бол

соло..ко

           моло..ьба 

  шви..ко

249

1 т2 д3 д4 т5 д

250 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в од у од од о у слова

1. Легкий, натхнення, підказка, довідка, боротьба, ліжко.2. Вогкий, солодкий, просьба, смужка, ходьба, рідко.

ОРФОЕПІЧНИЙ ТРЕНАЖЕРов о слова до ус а о лу ву в [б], [д], [з], [ж]

Дуб, горб, лісоруб, будка, обпікся, розвідка, швидко, кладка, хід, прудко, берізка, чорногуз, гарбуз, низка, верболіз, казка, боягуз, в’язка, стежка, доріжка.

§  28. ПОДВОЄНІ  БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ

Про те, як на межі частин слова збігаються однакові приголосні, та про позначення однаковими буквами

ПРИГАДАЙМО. о а о с су с слова

А. о а в олос слова

Осінній, сонний, îááігти, беççвучний, спеццех.

Б. в ува у а в ову ву в о а дво а од а ов у ва а ас слова а с олос

В. о в с ово у в ад а ос у с од а ов олос

248

250

251

107

о а о

Подвоєння букв

Приголосні звуки в деяких випадках позначаємо подвоєними буквами (двома однаковими буквами), а в транскрипції – значком [ : ]. НАПРИКЛАД: осінній [ос΄ н΄:ій].

Збіг при -

голосних

Два однакових приголосних звуки можуть збігати-ся на межі:

префікса й кореня відділити, îббігти

кореня й суфікса денний, розріññÿ

двох суфіксів ãëèáинний, письменнèê

частин складного слова спорттовари, спеццех

а у во в д в а до оо о су с в -ан- (-ян-), -ин-, -їн у ву н не по-

двоюємо НАПРИКЛАД: глиняний, журавлиний, солов’ їний.

252 о а с у у о о од л а а а довод лос ва ува а с а о а о сво в а

ПІСЕННА ДУША ЧЕРЕМÎШУ

Віддавна переказують, що до схід сонця злітаються із Чор­ногîри* найдужчі орли полоскати свої дзьîби і крила в бистри­ні Черемîшу. Річка ця несе водограї, щоб химерними закрути­нами обіймати задумливі гуцульські гори. Шумить, вирує і піниться Черемош, як оскаженілий, розпорошує дрібні бризки, оббиває камінні береги.

Подвоєння букв

Збіг при -

голосних

ОРФОГРАМАПодвоєні

букви

252

108

о а о

Про що шепочуть пінні хвилі? Які таємниці ховає в собі незмовкна мелодія невидимих струн зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок і кінець? Серцем пізнавати її глибинну печаль і коломийково­грайливі наспіви – така вдача гуцула, що увібрав у свою мову та пісню голос рідної річки.

Снує одвічну пісню швидкоплинний Черемош, а її відгомін западає в душу... (За І. Пільгуком).

* ×îðíîãîðà – гірський масив у Карпатах.

а д о а в а о с словос олу слова у одво у в о с осо л вос в ов а са сл в

253 лад слова у а с о ово а о а о в слова д сл о о а

Туманность, осенний, отдаляться, юннат*, беззубый, физза­рядка, оббивать, стенной, поддаться, сезонный.

* Þííàò – юний натураліст.

а слово туманність о о а с о в в ову а а са о о слова в у а с ос с ова

254 а д у а л в два -нн- а о лво о о сл в ода о а с

б л à т à д à н

с ю д е н н и л

е ï н н и к й м

з î н н и й ó с

254

255 во а слова одво у ва дода до ода сл в од ав д с в о а с

об­, без­, від­, воз­, під­

Бігати, бити, бризкати, земельний, зо­ряний, ділити, з’єднувати, дати, дерти, дражнити.

256 во а слова одво у ва дода до ода сл в су с н о а су с

ЗРАЗОК. Камін – камінний.

Полудень, телефон, закон, рівнина, зміна, мільйон, екран, істина, судина, салон, баштан.

253

255

256

109

о а о

ПОРІВНЯЙМО:

Пишемо -нн- Пишемо -н-

Змін+н+ий(бо утворено від змінà)

Бджол+ин+ий(бо утворено від áäæîлà)

257 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. словос олу ус авл д оо у ву н в од в од о о а са

Цін..ий подарунок, журавлин..ий клич, двохвилин..а за­тримка, осин..е гніздо, Півден..ий Буг, щоден..е меню, олов’я­н..ий солдатик.

о с у в ов а са а а в д л сл в о о а о словос олу од а а в с лад ус о

Ціна товару – цінна порада; хвилина мовчання – хвилинна перерва; відома істина – істинна мужність.

259 слова ус авл д о о о у у у ву д сл о о а у о у у а са

Від..авна, дерев’ян..ий, глибин..ий, безвин..о, закон..о, без­сон..ий, бджолин..ий, без..ахисний, електрон..ий, кін..ий, під..аватися, годин..ик, закордон..ий, від..зеркалення, роз­..броїти, спорт..овари, розріс..я.

а в д л слова о о а с о о а а овал с в о о у

260 а а с у с а ду а о у в ава д сл в в о о а

§  29. ПОДВОЄНІ  БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ  ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ

Про те, у яких випадках у словах подовжуються приголосні звуки, та про позначення таких звуків

на письмі двома однаковими буквами

А. о а в олос о о о оду а в д о сло

ніччюïàïîðîттюпамороççю

радістющирістюлюбов’ю

Б. ву а олос олос с о ву о а в д л у ва В. о в с ово о одво у в у а о о о оду

257

258

259

260

261

110

о а о

Подовженізвуки

Подвоєними буквами позначаємо на письмі по-довжені м’які й напівпом’якшені приголосні.

Подовжуються приголосні [д΄], [т΄], [з΄], [с΄], [ц΄], [л΄], [н΄], [ж’], [ч’], [ш’] 

між голосними в таких випадках:Приклади

в іменниках середнього роду на -ÿВиняток: назви малих за віком тварин (гусеíя, ка-чеíÿ)

збіææя, знаííя, гіëëя, читаííÿ

у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -ÿВиняток: слово ñòàòòÿ у формі Р. в. мн. – ñòàòей

ñóääя, Іëëя, ріëëя, стаòòÿ

в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини

піччю,подо роææю

у формах дієслова ëèòè та споріднених дієсловах ëëю, зіëëÿòè

у прислівниках на -ння,-нню спросоííя, попідтиííю

Подовження зберігається і в усіх похідних сло­вах (життя – життєвий, гілля – гіллячка).

олос одов у с о с о між голоснимиПОРІВНЯЙМО: миттю – радістю.

одов у с у олос а НАПРИКЛАД: любов’ю, кров’ю, матір’ю

262 ов о слова о с а в с у одво у в

Запоріжжя, Закарпаття, Поволжя, Поділля, Білогір’я, Бі­лопілля, Полісся, Заболоття, Россю, Прип’яттю, Керчю.

в с вос д в о ва о а о а в о одво у ва

263 ЧОМУ ТАК? о с о у од ода сл в о одво у ва а д у одво у в

Блакиттю – гордістю.

264 ос ав у о о уд о о в д а од а дсл о о а у о с а са

Міць*, честь, суміш, подорож, мідь, сталь, щедрість, мати, розповідь, ніч, вись, якість, любов, паморозь, медаль, печаль.

* Міць – (рос.) крепость; сила; мощь.

262

263

264

111

о а о

265 а д дл о о о слова с в а л а слова в о осл дов о а о а ус авл д о о о у у у ву

вовчен..я

          лін..ю

кут..я

      міжряд..я

  вил..єш

266 а а о о с о а ува сл в у а л о ус о слово о а уло у са в о о о у о у у ао о ос

папороттю розкішшю  суттю

гордістю мудрістю  упертістю

молоддю ? подорожжю 

265

1

2 н3

4 н5

266

267 лад у а с о ово а д сл в в о оа о с а са

1. Горячее солнце золотистûм по­током льётся на меня сверху. 2. По­ловина улицы покрыта косой зубча­той тенью. 3. В городе, где я жил, стояло знойное затишье. 4. Из открытого окна снова тянет на меня теплом солнечного света и свежестью снега. 5. Светлой, местами алой сталью блестела река в камышах и высокой лу­говой зелени (И. Бунин).

о в в ову а са в д л сл в в у а с а ос с ова

СловничокКамыш – (укр.) очерåт; местами – (укр.) місцÿми; зной-

ный – (укр.) пекóчий, спекîтлèвий.

268 ТРЕТЄ ЗАЙВЕ. о у сл в а д од в д с в д дво осо л вос а са

1. Л..ється, передгроз..я, стат..ей.2. Лют..ю, хитріст..ю, подорож..ю.3. Ган..а, качен..я, вугіл..я.

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮÇàïîðîжье

зельельётсяночьютенью

Запоріжжязілляллєтьсяніччютінню

267

268

112

о а о

слова ус авл д о о о у у в д сл о о а о у у а са а о с о с а с о о а

слов о

Плаван..я, облич..я, зал..ється, гіл..ястий, любов..ю, ніч..ю, щеплен..я, гусен..я, ділен..я, пам’ят..ю, свіжіст..ю, колос..я, Поліс..я, без смер ­т..я, відкрит..я, ртут..ю, суд..я, стат..я, стат..ей, Іл..я, зіл..я, бажан..я, зран..я, навман..я.

§  30.  СПРОÙЕННЯ В  ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

Про те, чому випадає приголосний, коли ми творимо чи змінюємо якесь слово,

та чи треба писати букву, яка позначає цей звук

А. о а в олос ла сл в ов слова а о о вуал вс ву о а у ва

1. Щастя → щаст+ливий → щасливий.2. Виїзд → виїзд+ний → виїзний.

Б. слово в о о у ла у д у в овл л о у В. а ос ов с ос о в с ово о су в а с о в

у а олос

Поняття спрощення

Іноді при творенні нового слова або його зміні виникає складний для вимови збіг приголосних звуків. Тоді в цій групі приголосних один зі зву­ків випадає, і вимова стає легшою.Випадання одного зі звуків у групі приголосних називають спрощенням. НАПРИКЛАД, вимовляємо [чåсний], а не [чåстний], бо звук [т] випадає.

Вимова і письмо

Спрощений у вимові приголосний, як правило, не позначаємо й на письмі (не пишемо).

Групи, у яких  відбувається спрощення

Приклади 

[ж д н] → [ж н][з д н] → [з н][с т л] → [с л][с т н] → [с н]

тиждень – тижневийпроїзд – проїзнийщастя – щасливийрадість – радісний

269

ллєтьсягіллячкаІлляматір’ю

270

спрощення

Вимова і письмо

113

о а о

Пишемо т ВИНЯТКИ1. Не відбувається спрощення у словах пеñтли-вий, хваñтливий, кіñтлявий.2. Звук [т] не вимовляємо, проте букву т пише-ìî в таких словах: шістнадцять, зап’ястний, хворостняк, контра стний, баластний, ком-постний, аванпостний, форпостний. У цих сло­вах пишемо -стн-, а вимовляємо [сн].

ОРФОГРАМАСпрощення в групах приголосних

271 а ода словос олу а с о о а а о ов у во словос олу а д сл о оа у

ЗРАЗОК. Рідина для захисту – захисна рідина.

Розпорядок на тиждень, документ на проїзд, вчинок заради корèсті (íàæèâè), землі області, ремінець на зап’ястя, яма для компîсту*, лінія захисту, засіб для очистки, служба на аванпîстах**.

* Компîñò – природне добриво.** Аванпîñò (форпîñò) – передовий сторожовий пост, укріплений

пункт на кордоні.

од у во словос олу с лад а

у а с ов с о у в ов олос рос о ос со лас ав ло о а а о а с

а в ос с о а а о

272 лад словос олу у а с о ово а о в в ову а са в д л сл в в о о ова

Областной центр, счастливûй случай, радостное утро, честный человек, участник соревно­вания, жалостная песня, доблестное войско.

од лад словос олу с лад а

Пишемо т

271

272

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮсчастливыйрадостныйпроездной

ùàсливийрадіснийпроїзний

114

о а о

273 а а о о с о а ува сл в у а л о ус о слово о а уло у са в о о о у о у у

а о о ос

зап’ястний кістлявий  баластний

щасливий ? заїзний

273

274 о а с в а ува у а ав л у в ову в д л сл в а о о с л овл слов сво ду у одо д д а

ПРИГОДА НА КОВЗАНЦІ

Катаючись на ковзанах, Гринь необережно вихопився май­же на серåдину річки, де лід найтонший. Аж раптом він почув під собою зловісний тріск – почув, що поринає у крижану воду.

В останню хвилину хлопець устиг ще вхопитися руками за край льоду й несамовито* закричати. Але лід тонкèй, ломить-ся йому під руками. Почувши крик, діти наче завмерли з пере­ляку й жалісно подивилися на Гриня, а дехто з більших хлоп­ців кинувся йому на рятунок. Та спинив їх старший Андрійко:

– Стійте! Ви його не врятуєте, а ще самі потопитесь.Він десь­то читав або чув, що тому, хто тоне, треба подати

якусь дошку чи жердку, щоб мав за що вхопитися… Погляд Андрійка впав на човен рибалки. І блиснула щаслива думка:

– Хлопці, суньмо човен по льоду, упîперек річки, до Гриня.Мов мурахи, вони вхопили човна й посунули по льоду. Що

то буде? Андрійко вскочив у човен і став ñïåреду, а потім схи­лився з нього й ухопив закостенілі руки Гриня... Усі діти ра-дісно зітхнули й похвалили рятівника за його безкорèсливий вчинок (За О. Öегельською).

* Несамовèòî – (рос.) неистово, отчаянно.

274

115

о а о

с у о слова у в д улос с о д сл в а в а о о а с

а д у с в а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. у у ас в ад в д ас ов о ва

дотримуватися правил (рос. придерживаться правил) проїжджа частина (рос. проезжая часть)

276 слова ус авл д о о о у у у ву о а о о а у о с а са

Радіс..но, віс..ник, щотиж..невий, заздріс..ний, кіс..лявий, хвас..ливо, шіс..надцять, безжаліс..ний, виїз..ний, контрас..­ний, швидкіс..ний, совіс..ний, зап’яс..ний, перехрес..ний.

о од л слова а у а у с о в д ува с о а а с а с у с о в д ува с ал о а а

с а с в у с о в д ува с а слова у а ус авл д о о о у у у ву

Жаліс..ливий, балас..ний, піс..ний, шіс..надцятий, хвас..­ливий, пристрас..но, кіс..лявий.

а в л о ду а у л о а л с а в о с ав о а ав д сл в

чеснийсовіснийбезкорисливийрадіснощасливийулесливийзаздрісний

§  31. ЧЕРГУВАННЯ Ó–В, І–É,З–ІЗ–ЗІ–ЗÎ

Про те, як вибір прийменника, сполучника чи початкового звука в слові впливає на милозвучність української мови

А. о а в олос ода а а с олу сл в

1. Працюють у нас2. Побачив усіх

– працюють в нас.– побачив всіх.

Б. ос с олу о оло л ло ву о у В. а ос ов с ос о в с ово о у в ад а а в ва у, а в в, о дос ло ву ос

275

276

277

278

279

116

о а о

Засіб милозвуч-

ності

Одним із засобів милозвучності української мови є чергування у–в, і–й, з–зі–із–зо. ПОРІВНЯЙМО: працював ó полі; працювала в полі.

Чергування Ó–Â

Уживаємо Ó Уживаємо Â

між приголосними: вечір ó місті; наш óчитель

між голосними: живе в Івано-Франківську

на початку речення перед приголосним: Ó лісі багато грибів. Óвійшли до хати.

на початку речення перед голосним: Â Одесі тепло.

перед наступними в, ф, св, хв, тв, льв і под. (незалежно від закінчення попереднього слова): зайшла ó ôойє

після голосного перед приголосним (крім в, ф, св, хв, тв, льв і под.): пішла в ñàäîê; наші вчителі

після паузи (на письмі позначається розділовим знаком) перед приголосним: Знаю, ó чому секрет.

після приголосного (у тому числі â) перед голосним: човен в очереті; працював в Ужгороді

ЧергуванняІ–É

Уживаємо І Уживаємо É

між приголосними: прийшов і запитав; він ішов

між голосними: Îëüãà й Андрій

перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї: Îëüãà і Éосип; хто і ÿê

після голосного перед приголосним (крім й, я, ю, є, ї): на траві й квітках; вона йшла

після паузи (на письмі позначається роз­діловим знаком): Звечоріло, і пішов дощ.

на початку речення: І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю... (А. Малишко).

при зіставленні понять: дні і ночі; áàòüêè ідіти; війна і ìèð

о ов ува у–в, і–й ас о о у у с в о у в а

Засіб милозвуч-

ності

117

о а о

280 о а с а а а л ов слова словос олу

ВЕРБАМайже в усіх народів є улюблені рослини­символи. У канад­

ців, скажімо, клен, а в українців – верба й калина.Верба – одне з найулюбленіших дерев у народі. Здавна су­

проводжує вона людські поселення й оселі. Обсадити вербою ставки й річки – значить укріпити береги, стримати зсуви.

Здавна криниці переважно копали під вербою, бо вона – природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під цим диво­деревом, а у відро клали вербову дощечку. Це дезінфікує воду, поліпшує її смакові якості.

Верби­красуні над ставом – традиційна прикмета україн­ського села (З посібника).

ос у с дос а с ло ву с овл авд ува у–в, і–й о с ува

281 а д дл о о о ав д о о в а а а с олу а с в словос олу с ово о в о с а о слово л

од а

у      в      і      й

1) Тарас ___ Оксана 3) човен ___ очереті2) ціна ___ якість 4) знятися ___ фільмі

282 с олу сл в о ва ду у у св в

Відпочили (у,в) аквапарку, (у,в) теплу воду, вихід (у,в) місто, купався (у,в)літку, читав (у,в)літку, працюють (у,в)трьох, працю­вати (у,в)трьох, зникли (у,в) лісі, день (і,й) ніч, Сашко (і,й) Юрко, дуби (і,й) ялини, знає (у,в)се, знав (у,в)се, фільм (і,й)де, фільми (і,й)дуть, наш (у,в)читель, наші (у,в)чителі, зайшла (у,в) фойє.

од с олу а в с лад а ал

З Прийменник з уживаємо:• перед голосним на початку слова (з одним);• перед приголосним (крім с, ш), якщо попереднє

слово закінчується голосним, а також на почат­ку речення (котився з гори, з лісу).

Із Прийменник із уживаємо переважно перед з, ñ, ц,ч,ш та між групами приголосних (із шовку, виїхаâ із ñела, лиñò із Бразилії).

280

281

282

З

Із

118

о а о

Зі Прийменник  зі вживаємо перед сполученням приголосних на початку слова, серед яких є з, ñ, ц,ч,ш (зі школи, бери зі ñòîëó).

Зо Прийменник зо вживаємо при числівниках два,три (зо дві сотні).

283 с олу сл в ус авл а с о ус у од в з, зі, із а о зо у у св в

Зійшов ... дороги, квіти ... лісу, разів ... два, вийшли ... школи, ви­йшли ... оранжереї, вийшов ... зоо­парку, ... столу, ... берега, ... села.

лад в л ов до л о осл свола у а с о о а оду до у с ав л у ва у–в, і–й

285 о ва ду о с св в

1. Садок (у,в)же одцвівся (і,й) густо (у,в)крив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть (і,й) моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. (У,В) степу ще дужче розжеврілось, (і,й) на грядках, (у,в) кого (у,в)же зорано, червоно виблиску­ють скиби*, а (у,в) борознах, як сніг (у,в) проваллі, біліє опа­лий цвіт (Г. Тютюнник). 4. (Зі,із,з) сходом сонця і тумани

Зі

Зо

283

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮñî столаñ дорогиñ сумки

зі столуç дорогиіз сумки

284

285

119

о а о

сходять (у,в)гору від землі (Л. Павленко). 5. Кожне (зі,із,з) озер по­своєму красиве й неповторне (Г. Скарлет).

* Скèáà – шар землі, який вивертає плуг під час оранки.

д сл а а ос ов дво ос с лад о

§  32. НАПИСАННЯ СЛІВ ІНØОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Про те, коли у словах іншомовного походження пишемо áóêâè и òà і, подвоєні букви, апостроф, знак м’якшення

286 о а о в овл в д л слова о ов о о о од уд о а ва у ду у о у в у д ас а са сл в

1. Бразилія – найбільша країна Латинської Америки й одна з найбільших у світі. 2. У Києві за проектом архітектора Раст-реллі збудовано Андріївську церкву. 3. Поблизу американсько­го міста Х’юстона знаходиться Космічний центр імені Ліндона Джонсона. 4. Типовий краєвид у Дністровському каньйоні* – круті скелясті або заліснені береги, мальовничі острови (З ен-циклопедії).

* Êàíüéîí – вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну по­роду.

Буква и Букву и пишемо:1. У загальних назвах після д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р пе­ред буквою на позначення приголосного (äиплом, риô).Це так зване «правило  дев’ятки» (букву и пишемо після дев’яти вказаних букв). Усі ці букви є в речен­ні «Äе òè з’їñè цю чàшó æèðу».

2. У географічних назвах:а) які закінчуються на ­ида, -ика (Àòëàíòида, Мексиêà);б) після ж, ч, ш, щ, ц (×илі, Алжир, Вашингтон, Лейпциã);в) зі сполученням ­ðè­ перед буквою на позначення приголосного (Êðит, Париж, Мадриä, але Àâñòðіÿ);г) у деяких назвах після д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою (Аргентина, Бразилія, Âàòикан, Сирія, Сицилія, Братиñëàâà).

286

Буква и

120

о а о

Буква і Букву і пишемо:1. На початку слів (ідея, Іліада).2. У кінці невідмінюваних слів (æóðі, таксі).3. Перед буквами на позначення голосних звуків та [й] (геніальний, аудієнція).4. Після букв, що не входять до «дев’ятки» (áізнес, ôіíіш).5. У власних назвах після букв на позначення приголос­них, крім шиплячих (Ëісабон, Міññіñіпі, Дідро, Гріìì).ПРИМІТКА. Пишемо и, а не і: а) у словах, що давно за­своєні українською мовою (ëимон, миля, спирт, вим-пел, єхидна, кипариñ та ін.); б) у словах церковного вжитку (äиякон, єпископ, митрополиò тощо).

ОРФОГРАМАБукви и, і в словах іншомовного походження

287 о а в олос словос олу о с а са в д л у в и і в слова о ов о о оод о ул ав ло д в

Веселий рингтон, новий монітор, смач­ні чипси, київське «Динамо», яскраві гіð-лянди, знайомий силует, бразильський карнавал, міфічна Атлантида, братè Грімм, танцювальні ритми.

слова ус авл о у у у ву и а о і д сл о оа у л в а са с о с а с о о а слов о

1. Велос..пед, роум..нг, ч..пси, парк..нг, пр..нтер, інтонац..я, д..плом, м..трополит, д..ректор, глад..олус, аргент..нський.

2. Д..дро, Аргент..на, Ваш..нгтон, Л..вія, Пар..ж, Браз..лія, Мекс..ка, Ч..каго, Сан­Франц..ско, Лейпц..г, Ват..кан.

од слово а в с лад а с о у ал

ЧОМУ ТАК? о с о у слово дизель о у во и а Дізель у во і

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮПариж, МексикаЛивия, Австрия

Париж, МексикаЛівія, Австрія

Буква і

«Правило дев’ятки»

287

288

289

121

о а о

Подвоєнібукви

У загальних назвах іншомовного походження бук­ви звичайно не подвоюємо. НАПРИКЛАД: ñóìа, піцà, спагеті, маñа, грип, шаñі, інтермецî, áàðîко.Подвоюємо букви:• в окремих загальних назвах (âàнна, тонна, панно,

вілла, мàнна, мадонна, нåтто*, брóтто, бîнна, пåнні);• у власних назвах та похідних від них словах (Голлан-

дія, Магеллан, Руññо, голландський, мароккàíñüêèé);• за збігу однакових приголосних звуків префікса й

кореня (інновація, іððаціональний).

* Íåòòî – вага товару без упаковки; áðóòòî – вага товару з упаков­кою; áîííà – гувернантка; пåнні – англійська монета.

ОРФОГРАМАПодвоєні букви в словах іншомовного походження

о с а са ода влас а в о ов о о о од во в д а слова а а л в а са с о с а с слов о

ЗРАЗОК. Андорра – андоррський.Голландія, Марокко, Калькутта, Яффа, Ніцца, Міссісіпі,

Міссурі.

291 лад слова у а с о ово а од сл в а са

одво у ва

Касса, грипп, аллея, грамм, пасса­жир, бассейн, программа, тонна, кол­лектив, масса, режиссёр.

дво а лад слова а в с лад а словос олу а олов ал слово

292 а д дл о о о слова с в а л а слова в зо-шит осл дов о а о а ус авл д о о о у у у ву

ап..етит

        конфет..і

ін..овація

      хоб..і

  тон..а

292

1

2 н

3

4

5

Подвоєнібукви

290

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮмаññààллеясуììàпиццà

маñààлеясуìàпіцà

291

122

о а о

293 слова ус авл а с а о д о о о у у у ву д сл о о а у о с а са о а слова в олос ав л о в овл одов ву

Піц..ерія, реклам..а, бравісим..о, кол..ектив, сум..а, тон..а, ван..а, мадон..а, ір..еальний, Растрел..і, Рус..о, Гар..і Пот..ер, ап..етит, ал..ея, нет..о, грип.., віл..а, груп..а, Магел..ан, контр..еволюція, програм..а.

Апо-строф

Апостроф у словах іншомовного походження пише-ìî перед я,ю,є,ї після:• буквб,п,в,м,ф,г,к,х,ж,ч,ш,р (комп’ютер,

кар’єра, Монтеск’є, Руж’є, миш’як, прем’єр);• префікса, що закінчується буквою на позначення

приголосного (ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктóðà).

Апостроф не пишемо, коли букви я, ю позначають один звук [а], [у] (бюджет, мюзикл, Мюллер).

ОРФОГРАМААпостроф у словах іншомовного походження

294 о а в олос словос олу ос а в с в дсу с а ос о а в слова

о ов о о о од

Гравюра* на металі, медîві мюслі, інтерв’ю з кумиром, державний бюджет, комп’ютерна програма, розчин для ін’єк­ції**, п’єдестал пошани, смач не пюре, сто­гривнева купюра, прем’єра фільму.

од ода словос олу а в с лад а

* Гравþðà – вирізьблений на спеціальнійпластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка.

** Ін’єкція – упорскування під шкіру або у вену лікувальних речовин.

слова ус авл д о о а ос о ав л с аса в а слов о

Кур..єр, р..юкзак, п..юре, Х..юс­тон, М..юнхен, б..юро, п..єдестал, прем..єра, прем..єр­міністр, бар..єр, інтерв..ю, Г..юго, ад..ютант, миш..як, б..юджет, кон..юнктура, м..юзикл, комп..ютер.

293

Гравюра

строф

294

295

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮпремьераинúекция

прем’єраін’єкція

123

о а о

Знак м’як-

шення

Знак м’якшення в словах іншомовного походження вживаємо для позначення на письмі м’якості приголосних [д΄],  [т΄],  [з΄],  [с΄],  [л΄],  [н΄]  у таких випадках:• перед я,ю,є, що позначають звуки [йа], [йу], [йе]

(ательє, мільярд, конферансьє);• перед йо (êàíьйон, бульéîí);• у кінці слова (Рафаель,медаль);• після л перед буквою на позначення приголосного

(àëьáàòðîñ).

ОРФОГРАМАЗнак м’якшення у словах іншомовного походження

слова ус авл а с а о д о о а д сл о о а у о с а са а о в с до

о о а о о слов а

Н..ютон, Болон..я, Д..юма, порт..єра, міл..йонер, кон­феранс..є, т..юбик, кан..йон, бракон..єр, ател..є, д..юбель, ал..янс, павіл..йон, бул..йон, н..юанс, він..єтка*.

д л слова а о о а с о с в ову

* Віньєòêà – прикраса у вигляді невеличкого малюнка.

ЧОМУ ТАК? о а слова в ов ву о а в д л у ва о с о у слово о а ос о о д у а о

а а в

Кон’юнктура – Ньютон – нюанс.

о а в а о с слова а в до ва сл в су а лу а слов о д сл у слова о о а о с

а са

Париж, дисплей, талісман, Чикаго, дискусія, Скандинавія, Гаррі Поттер, ангіна, лібрåто*, інтермåцо, іммігрувати, пенні, ралі, кар’єр, фюзеляж, інтер’єр**, бюлетень, Льюїс, шампінь­йон, монпансьє, сеньйор, барельєф, консьєрж, компаньйон.

* Лібрåто – літературний текст опери, оперети; сценарій балету.** Інтер’єð – (рос.) интерьер.

лад а в л д ало л в о с ав од ода сл в а в

Знак м’як-

шення

296

297

298

124

о а о

299 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в сво д а о д у с лада с со о у о вс слова в ода о у с с у в о а

са ав л о Б л од о о слова ос до осл ос ав в а а в вва а о у

Потрібно купити:спагет..і – 1 кгсир «Гол..андський» – 300 гшампін(ь)йони – 1 кгзаготовку для піц..и – 2 упаковкил(і,и)мон – 1 шт.зелень для бул(ь)йону – 1 пучок

? ч(і,и)пси – 2 пачким(’)юслі (з курагою та родзинками) – 2 пачки

299

300 о од л слова а о у ал о в д о о а у в и, і одво у в а ос о а лова а у а о ва ду д сл о о а

Гол(л)андець, спагет(т)і, пр(і,и)нтер, міл(ь)ярд, атлет(і,и)ка, ауд(і,и)торія, грав(’)юра, аж(і,и)отаж, барок(к)о, Мавр(і,и)танія, п(’)юре, груп(п)а, тон(н)а, віл(л)а, марок(к)анець, Атлант(і,и)ка, Корс(і,и)ка, порт(ь)єра, ін(н)оваційний, ател(ь)є, прем(’)єрний.

301 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о о о а а а а о ов сл в о о л с ува вс в в о о а в слова о ов о о о

од од у слова од о лас у од о лас в а са

§  33.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З  РОЗДІЛУ  «ФОНЕТИКА.  ОРФОЕПІЯ. 

ГРАФІКА.  ОРФОГРАФІЯ»

302 о а с до у с о о ав л а о о у ос ов у ду у о о с о о дл с в д ал с

СНІДАЙТЕ ВЧАСНО

Сніданок – найважливіша частина нашого щоденного меню. Від того, що ми з’їли вранці, багато в чому залежить наше самопочуття протягом дня.

300

301

302

125

о а о

Учені довели, що люди, які нехтують* сніданками, більшою мірою схильні до стресів, судинних захворювань, депресії та ослаблення імунітету. Крім того, якщо вранці ви не поїли, будьте певні, що за обідом з’їсте мінімум у два рази більше звичайного, щоб відновити витрачені сили.

Привчіть себе їсти не раніше, ніж через півгодини після пробудження. Уставши з ліжка, випийте півсклянки теплень-кої води. Це активізує процеси життєдіяльності в організмі. Якщо ви не любите звичайну воду, додайте туди кілька кра­пель лимонного соку або чайну ложку меду. Випивши води, займіться звичними справами: прийміть душ, одягніться, збе­ріть сумку. За цей час шлунок** почне працювати – і ви від­чуєте легкий голод (Із журналу).

* Íåхтувати – (рос.) пренебрегать.** Шлóíîê – (рос.) желудок.

о а авда до с у а д о два слова дво а а ву а д в ву а

в лу ву а а в д л слова о о а с а в у у в

а в ов ву а д о а слова д ас в ов олос у од

с о с до л с ува у – в сл в в в о о а а о у у а са о а о о слова сніданок

303 сл в о ва ду д сл в в о о а о с а са

1. Без нашого Гриця вода не осв(’)ятит(ь)ся. 2. В(е,и)лике дер(е,и)во поволі росте. 3. Під л(е,и)жачий камінь вода не

303

126

о а о

т(е,и)че. 4. Хоч бли(з,с)ько, та сли(з,с)ько. 5. Яке корі(н,нн)я, таке й насі(н,нн)я. 6. Лобом муру не проб(’)єш(ь). 7. (І,Й) буд(е,и)нь, і н(е,и)діля – усе лінивому безді(л,лл)я.

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о у в а од а у о вдо а с до о а а

дотримуватися правил (рос. придерживаться правил) проїжджа частина (ðîñ. проезжая часть)

305 лад с у а с о ово а д сл в в о о а о а в олос лад с

Окна в сад были открыты всю ночь. А деревья раскидывались густой листвой возле самых окон, и на заре птицы так чисто и звонко щебетали в кустах, что отдавалось в комнатах. Но ещё воздух и молодая майская зелень в росе были холодны и матовы, спальни дышали сном, теплом и покоем (И. Бунин).

о в в ову а са в д л сл в в у а с ос с ова

СловничокЛиства – (óêð.) лèстя; îòäàâàòüñÿ – (óêð.) відбивàтися.

Готуємося до тематичного оцінюванняо а с ов авда

в в о а о с у с в д ов д в дода а

1. Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядкаА ст..хати, хв..лястий, пш..ницяБ чов..н, гр..міти, нев..димкаВ ш..рокий, шел..стіти, ч..ревикиà сх..лятися, кр..хкий, м..нулий

2. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

А Кіðовоград, монітоð, Євпатоðія В купатися, Тиса, тямущийБ сіль, сюїта, сьомга Ã дисплей, Одеса, Дністер

3. Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку

А вóзько [вóз΄ко] В солîдкий [солîткий]Б лåгко [лåгко] Ã вåрнешся [вåрнеишс΄а]

4. Уподібнення приголосних відбувається під час вимови кож-ного слова рядка

А боротьба, злість В зсунути, довідкаБ граєшся, швидкий Ã вуздечці, клавіатура

304

305

127

о а о

5. Подвоєні букви треба писати в усіх словах рядкаА гуаш..ю, радіст..ю, зустріч..юБ маз..ю, недбаліст..ю, заметіл..юВ акварел..ю, подорож..ю, мит..юà мід..ю, матір..ю, тін..ю

6. Утворіть і запишіть прикметники від слів щастя,тиждень.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ о в в а о а о о а о о а о у ол а в д с у во олос олос ву

в ав д лад д в лу ву в о а а с олос а с олос в

у а с ов а а а в а с ладу ав д лад од лу слова а с лад ав л о с слово д а в до ав д лад ву а у ов у од с ав д лад о а о ува у–в, і–й, з–із–зі–зо. олос а у ов одов у с ав д лад о а с о у а олос во о в д ува с

а в о о а в в в о у о д л о лад

Збірниктворчихробіт

Об’єднайтеся в групи (по 2–5 учнів) і колективно виконайте творчу роботу (на вибір).

Види творчих завдань:• написати казку, оповідання чи вірш;• скласти комікс;• намалювати ілюстрацію, плакат чи карикатуру;• розробити макет головної сторінки веб­сайту (на

аркуші паперу).Орієнтовні теми творчих робіт: «У світі фонетики та

орфоепії», «Пригода в Країні звуків», «Як подружилися голосні і приголосні звуки», «Букви в гостях у звуків», «Острів Фонетика», «Секрети орфографії», «Царівна Орфоепія», «Букви та звуки в туристичному поході».

Оформіть роботу на стандартному аркуші паперу. Скріпіть аркуші з роботами свого класу в одну книж-ку; зробіть обкладинку, доберіть назву, укажіть клас, школу, рік видання.

128

во ову а ва осл

Бд ола а лад ов ув с до вул а в о у сво д а в с ал у уд о о л

да с а у дос о о асл дува л дс овл овс о а а о во о у св до о волод л дс о ово а ву ов с ал в у ва л а ас о а ава мовою ва (Із довідника).

Блас а в о у о а а с о л с у в о в алад с о о в с А у а с ло І а о ос Ю Я

* * * слов у слова о а ова а ал ав о а

ос а л слова НАПРИКЛАД: а, ба, баба, прабаба д а слов а ва с во о

НА ДОЗВІЛЛІ

о а слова о о д с а с в д од о о с а до о о ова о ас у слово а о а с с ладо а а у с о д а лад д с о д у в д Калинівки до Володарки оа а Калинів-ка – ка-ли-на – на-пра-во – Во-лодарка

д с а о д а ас л в ол ава а в л а алу ас а о д са оло Б ова о уоло

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА о о а а о а болото озеро море а овс

а а о а груша слива ал а клен во омара о с а а ал у о а у о о а в дельфіна ал в кита акули краба во ворота а о о а с а а ва д в ву

129

У слові народ втілив красу й багатство навколишнього світу.

В. Сухомлинський

Лексика. Фразеологія.

Елементи стилістики

Визнатимете:•що вивчає лексикологія та фразеологія;•групи слів за походженням, значенням і вживанням.

Вивмітимете:• розрізняти власне українські й запозичені слова,

загальновживані й стилістично забарвлені, однозначні й багатозначні;

• розпізнавати застарілі слова й неологізми, синоніми, антоніми, омоніми;

•користуватися словниками;•доцільно вживати в мовленні вивчені лексичні засоби.

130

с а

Лексикологія (від грец. lexikos – словесний, словниковий і loqos – учення) – це розділ мовознавства, що вивчає словни­ковий склад мови.

Фразеологія (від грец. phrasis – вислів і loqos – учення) – це розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми.

§  34.  СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ПОХОДЖЕННЯ СЛІВ

Про слова, які виникли на українському ґрунті і які запозичено з інших мов, а також

про доцільне вживання запозичених слів

А. а слова о оло влас в л у а с ов а о ова а лад ос с а л с

суницісмуга

линутипримха

театрпрезидентжирафа

євро

Б. сл в а ва у ду у а о о ов а в л а у а с о у у В. о в с ово о дв у сл в у а с о ов а о од

Лексика Сукупність усіх слів мови, її словниковий склад називають лексикою.За походженням розрізняють власне українські слова й запозичені (іншомовні).

Власне українські

слова

До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Цих слів немає в інших мовах. НАПРИКЛАД: мрія, зайвий, залізниця, літак, людина, гарний, освіта.

о влас у а с о л с ал а а о слова в во у а с о ово в д с л ова о в НАПРИ-КЛАД: водій, скрипаль, îсторонь, удîсвіта біганèна, читання

Запозичені слова

Запозиченими  (рос. заимствованными)  називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. НАПРИКЛАД: ôóòáîë, òîðò (з англійської); ôîíòàí, опера (з італійської); ñàìîâàð, ñàðàôàí (з російської).

306

Лексика

Власне українські

слова

Запозичені слова

131

с а

о а влас у а с слова о а а ва о асо ов о с о о а а слова д ав до ос с в д ов д

а о в с до слов а в а а а а

Багаття, очолити, мрія, скрипаль, бігцåм, хист, рівність, одруження, кмітливий, мерщій, міркувати, крутько, линути, обмаль, сузір’я, віхола, плекати, тканина.

ода сл в а с л ос с о ово о лад дво а ода слова а в

308 д сл влас у а с слова о с о во о а а о с о до в д л сл в

1. Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли про­думати свій виступ (О. Гуреїв). 2. Жінка мусила вставати вдо-світа, як ще темно було (Б. Грінченко). 3. Поїзд, вихопившись з кам’яної тісноти міста, стрімко помчав назустріч хмарному надвечір’ю (С. Æурахович). 4. Крик і галас враз ущухли (Ю. Смолич). 5. Вечоріє... Тихше б’ється хвиля в береги... Гас­нуть звуки (Є. Плужник).

309 ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. І. в о до вас в ул с о а до о

о д а а в дл ово о а а у д о о садо а с о в о о ол су а ав а о о у влас у а с слова дл а вІІ. в о в л до а у

а а а сво с а д ас в в о о с

д у в а в д а у а в д о ас в с ав а о слова о у адо

с в с уа

309

310 о а с д у у о о л о о д а о о оа уло о с

КОЗАЦЬКІ СЛОВА

Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. Їхні славнозвісні човни, які називалися чайками, не бо­ялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер. Слово чайка походить од тюркського «чаік­каік», що значить «човен, дубок». Вони були, як правило, понад 12 ме­трів завдовжки. На кожну сідало кілька десятків веслярів.

307

308

310

132

с а

Козацький флот інколи мав до сотні морських чайок і був гріз­ною зброєю в боротьбі з ворогом.

Слово козак також прийшло до нас із тюркських мов, де воно означало «вільна людина; шукач пригод, бродяга» (За М. Слабошпицьким).

о а о о од а а о сл в козак чайка. о ов ус о о а в до ос о с о а о о а ло

о а во дл а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о о о ос в вас о ов с ос с о а о о о о а в о ов л

боронити свій край (рос. защищать свой край) видатна особистість (рос. выдающаяся личность)

Вибір слова Запозиченими словами не  слід  зловживати. Якщо для називання якогось поняття є власне український синонім, то саме йому слід відда­вати перевагу. НАПРИКЛАД: запозичене слово де-фект можна замінити синонімом âàäà; апатія – байдужість; о’кей – усе гаразд, добре.

су а слов о о ов сл в а ода сл в а ову о а о о о до дов д влас у а с с о

Лімітувати, дефект, компроміс, ілюзія, симптом.

ДОВІДКА. Вада, омана, обмежувати, ознака, поступка.

313 о а до л о в о в в д л а о слова уду ус о а слова влас у а с с о а

311

Вибір слова

312

313

133

с а

1. З контрольною роботою в мене все о’кей. 2. Дванадцятка з контрольної – справжній тріумф. 3. У її стрункій постаті не було якогось дефекту. 4. Наступний уїк-енд ми проведемо разом. 5. Магазин пропонує широкий діапазон продуктів харчування.

о у в д л сл в ас о в о с ову адл од о

Словничоквласнеукраїнськихслів

бігцåм (ðîñ. бегîм)в хола (рос. вьюга, метель)довк лля (ðîñ. окружающая

среда)заздалег дь (ðîñ. заранее)зàйвий (ðîñ. лишний)збагнóти (рос. постичь, понять)либîнь (ðîñ. вероятно)лèнути (ðîñ. лететь; доноситься)мерщ й (ðîñ. скорее)мèттю (ðîñ. вмиг)

мр я (ðîñ. мечта)îбмаль (ðîñ. маловато)îсторонь (ðîñ. в стороне)очîлити (ðîñ. возглавить)плекàти (ðîñ. лелеять)ïðèмха (ðîñ. прихоть)стр мко (ðîñ. стремительно;

круто)сунèці (ðîñ. земляника)ущухàти (ðîñ. утихать)хист (ðîñ. способность)

§  35.  ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ  (НЕЙТРАЛЬНІ) ТА  СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ  СЛОВА

Про те, які слова поширені в усіх стилях мовлення, а які закріпилися за одним з них, про терміни та професійні слова

ПРИГАДАЙМО. в а с л овл

А. о а а с л овл с в ву о

1. З давніх часів людина використовує природні волокнисті матеріали для виготовлення одягу (З підручника).

2. Ти послухав би, що він каже. Він каже... Та що ти тя-миш? (М. Коцюбинський).

Б. в д л сл в влас в овл ау ов в а до о в ва л в ус о у в у о у с л уваВ. о в с ово о осо л вос сл в а с л с а а вл

Загально-вживані

Слова,  які  вживають  у  всіх  стилях  мовлення,  називають  загальновживаними  (нейтральними) (ðîñ. общеупотребительными).НАПРИКЛАД: хліб, банк, спати, великий, сім, мало.

314

Загально-вживані

134

с а

Стиліс-тично

забарвлені

Слова,  які  вживають  лише  в  окремих  стилях мовлення або в одному з них, називають стиліс-тично  забарвленими (ðîñ. стилистически окра­шен ными).НАПРИКЛАД: фотосинтез, дітлашня, жаднюга.

Групи стилістично забарвлених слів

Назва групиСтиль, у якому вживаємо слова

Приклади

Наукова лексика Науковий доданок, моле кула

Офіційно­ділова лексика

Офіційно­діло­вий

інструкція, ініціювати

Суспільно­полі­тична лексика

Публіцистичний парламентар, демократія, загальнодержавний

Розмовна лексика Розмовний, художній

мобіла, шкандибати

Терміни Переважно в науковому стилі мовлення вжива­ють терміни.Терміном називають спеціальне слово, яке вжи-вають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань.НАПРИКЛАД: синтаксис, омоніми (мовознавство); чисельник, квадрат (математика).

315 с л с о а а вл слова а у о у с л о у в о с а о

Швидко, радіус, супермаркет, зирити, дивитися, ледащо, ферма, функціонувати, гриль, високий, загальнонародний, вå-лик, реклама, суфікс, відфутболити, військово­патріотичний, жити, фотосинтез, увечері, декларація, дівчина, дівча, діт вора.

316 о а с в а о о с л овл а д с л со а а вл слова о а о у у до с у ва

Бобри, переселені в новèй ставок або річку, одразу ж бе­руться за гідробудування*. І у водоймі вище греблі змінюється фауна. З’являється багато молюсків, водяних комах і їхніх личинок, а це принаджує водоплавних птахів. До повалених бобрами дерев приходять живитися зайці, копитні тварини, мишовидні гризуни (З підручника).

* Гідробудувàííÿ – будування споруд для використання води.

Стиліс-тично

забарвлені

Терміни

315

316

135

с а

сво д у в а а а одо авс ва о лад слова у а с о ово

Професійні слова

Є слова, які властиві мовленню людей певної професії. Такі слова називають професійними. НАПРИКЛАД: îранка, плуг, озиминà (з мовлення працівників сільського господарства); боцман, швартові, палуба (з мовлення моряків).

317 о а с а л ов слова о ово о дл с в д ал с о о с у

ПЕРШИЙ ТРАМВАЙ

Перші трамваї з’явилися ще на початку ХІХ сторіччя і на­зивалися кîнками. Це були відкриті чи закриті металеві ваго­ни. По рейках їх тягли коні.

Великі можливості для розвитку цього виду транспорту по­стали після відкриття електричного струму.

О. Шалаєв. Прогулянка

Перший в Україні електротрамвай з’явився в Києві в 1892 році. Його творцем був інженер і бізнесмен Арманд Стру­ве. Спочатку Струве побудував колії й випустив на маршрути міста конки. Проте на крутих київських пагорбах коні швидко стомлювалися і не могли тягнути важкі вагони з пасажирами. Тому інженер вирішив запустити вулицями Києва останню но­

Професійні слова

317

136

с а

винку європейської технічної думки – трамвай з електричним двигуном (З енциклопедії).

о с слова а а дл овл а в в а с оо алу

Емоційні слова

Для вираження почуттів, емоцій, позитивних чи негативних оцінок служать емоційно забарвлені слова (ðîñ.  эмоционально окрашенные). НАПРИ-КЛАД: дитинчата, білявенький, ніженьки, дуби-ще, здоровило, базікати, збіговисько. Емоційно забарвлені слова вживають переважно в розмов-ному й художньому стилях.

318 д в с о в о о а а вл слова а о о в д у о у адава овл слова о в о о а в

о о

1. Пес, цуцик, псина. 2. Дітлахи, діти, мілкотà. 3. Розчудес­ний, гарний. 4. Рюмсати, скиглити, ревти, плакати. 5. Ледацю­га, ледар, лінюх, лежебока. 6. Дощ, дощовиця, хвища.

од в са слово а в с лад а о ово

о о д а а у с о у а у у од слово уло с л со а а вл а ал а лад рюмсати – плакати

о а авда од о о ва а вВаріант А. лад ус о в л у о ов д у ау ово у с л а од у ода в о у уду о а л оо а в ос ос а од у с ал о в д а до о о а о са а о с слова

Варіант Б. лад ус о в л у о ов д о с у удоо у с л а од у ода во о уло л с о аса

л д а о о а лас во ос л о о с а оо а а вл слова

321 о а вс слова в у о до о д да у

1. Коли я грався на вулиці, мій телефон перестав функціо­нувати. 2. Спасибоньки Вам за позитивне вирішення питання, порушеного в моєму зверненні. 3. Велосипед брата перейшов у моє розпорядження. 4. У золотистих промінцях вранішнього сонця виблискували на травиці атмосферні опади.

Емоційні слова

318

319

320

321

137

с а

Для вас, допитливі а в о слово воротар с о а у в валос а с о

о а л во Ба а о ав с о о сл в а ул у у ов в о а а с о а о Євгенії Чак «Мандрівка в Країну слова» «Таємниці слова»

о о вас а л в а ло в а о с одо алос оа од о лас а

§  36. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Про те, що означають слова, про тлумачний і перекладний словники, а також

про використання слів відповідно до їхнього значення

А. о в ода а с

ляосесінет

крицяни

оселятеніс

криниця

Б. оло а о слова а в л с олу ву в В. о в с ово а о у ов с олу ву в о у слово

Лексичне значення

Усі слова, крім службових, мають лексичне зна­чення.Лексичне значення (ðîñ. лексическое значение) – це те, що слово означає. Це його зміст, закріпле­ний досвідом народу. НАПРИКЛАД, іменник па-ñàæèð означає людину, яка здійснює поїздку різними видами транспорту.

Словник Лексичне значення слова пояснюють у словни­ках, які називають тлумачними (ðîñ. толковыми). У Великому тлумачному словнику сучасної укра­їнської мови з’ясовано значення 170 тисяч слів.

323 о а с ав л о а оло у слова а о о у

Сніг уже скрізь почав танути, з гілîк капали великі краплі води. Зграї пташîк поверталися додому. На гілочкàх з’явилися невеличкі ïóп’янки. Пахли вони чимось солодким, приємним.

322

Лексичне значення

Словник

323

138

с а

За кілька днів новà несподіван­ка*. Там, де були пахучі, липк пуп’янки, з’явилися ніжні зелені листочки. Багато дерев вкрилося квітами. Дикі груші, яблуні – усі вони стали врочèсті та пишні. Різ­нобарвні квіти з’явилися на кущах: білі – на ожині**, рожеві – на шип-шині. Високо, високо зацвіли гір­ські фіалки (За В. Іваненко).

* Неспод âàíêà – (рос.) неожиданность. ** Îæèíà – (рос.) ежевика.

о а авда до с у слова а л а а дл о су в с ос

во до о а а о у су а лу а слов о л с а в д л сл в

а а а а д сло в д о а д о у у в в о о а в о у а а

324 о а авда од о о ва а вВаріант А. о а а а а сл в о а уло в о с а в о ов д о в д о о ул у л о а о о о д у в о

лу а л с а дво сл в а вВаріант Б. о а а о а лод а ва у ду у сл в лу а л с а дво сл в а в НАПРИКЛАД: васильки, вишиванка, водограй.

Словник Для того щоб перекласти слово з однієї мови на іншу, користуються перекладними словниками. У таких словниках в алфавітному порядку пода­но слова певної мови з перекладом іншою мовою.

лад с у а с о ово а о с л с а в д л сл в а о с о с а с лад лу а слов а

Осенью и весной, зимой и летом хорошо дышится в лесу. В высокое небо возносятся бронзовые стволы сосен. Точно белые красавицы, смотрятся в воду кудрявые берёзки. На освещённых солнцем душистых полянах вûсятся богатыри дубы. Каждым листочком трепещет робкая осина, и ярким осенним убранством красуется клён (И. Соколов-Микитов).

326 о л л с а в ува у а в ва ав д л сл в ав од у л с а о с л с а ав д л

сл в ол о о в ва о сл в

324

Словник

325

326

Ф. Захаров. Останній сніг

139

с а

у а ола у ал слу

св л а вул св а д в а

а оло о а ов о л

ус д уд ус дс со а а

327 о а слова о а а ов о ус в о в о с а о а слово л од а

1. Велике й ____ серце було в Ми­коли.

2. Наша вулиця гарно ____ .3. На паркані заспівав ____ півень.

328 су л с а в д л сл в о с у с ода в до ос ул у овл д да у а

1. Особливо людяні площі й вулиці міста у свята. 2. Най­важче лічити душу людини. 3. Софія та Максим навчаються в музикальній школі. 4. У Маринки музичний слух.

РОЗРІЗНЯЙМОЛікувàти – застосовувати ліки та інші засоби припинення

болю, захворювання. Лікувати хворого, лікувати травами. Лічèти – називати числа в послідовному порядку, рахувати.

Лічити дні, лічити вголос.

* * *Лþдний – багатолюдний. Людна площа. Лþдяний – доброзичливий, чуйний до інших. Людяний вчинок.

327

людяний  люднийосвічений  освітленийсусідський  сусідній

328

140

с а

* * *Музикàльний – обдарований здатністю тонко сприймати

музику, виконувати музичні твори; мелодійний. Музикальна дитина, музикальний слух.

Музèчний – який стосується музики як виду мистецтва. Музична школа, музичний фільм.

§  37.  ОДНОЗНАЧНІ  ТА БАГАТОЗНАЧНІ  СЛОВАПро слова, які мають лише одне значення,

і слова з двома й більше значеннями

А. о у о у слова вишня слива а о два л с а а жолудь яблуня л о од о у

Вишня ßблуня,

æîëóäü

Б. о у о у носом а вал ас у а а л а а а о лава В. слова о у а ува ов л с а

Однозначні слова

Слова,  які  мають  одне  лексичне  значення,  на-зивають однозначними (ðîñ. однозначными). НА-ПРИКЛАД: автобус, борщ, достиглий, êèÿíèí.

Багато-значні слова

Слова, які мають два й більше лексичних зна-чень,  називають багатозначними  (ðîñ. мно го­знач ными). Такі слова означають предмети, дії, явища, які в чомусь подібні між собою. НАПРИ-КЛАД, слово ручка має такі значення: а) маленька рука; б) частина предмета, за яку його тримають; в) приладдя для письма.

329

слова

Багато-значні слова

141

с а

330 о а сл в голова, глибокий летіти в ода словос олу ов д о слова а а о а

1. Голова людини, голова поїзда, голова зборів.2. Глибоке провалля, глибока осінь, глибокі знання.3. Летіти літаком, летіти на велосипеді, летіти з дерева.

о од л ус о слова а дв у од о а а а о а о с а с лу а слов о

Ручка, холодний, банкомат, зірка, медсестра, ноутбук, по­сіяти, журавель, крило, соловейко, теплий, перо, весна, помі­дор, ходити, корінь, підмет, Десна, корабель.

од а а о а слово а в с лад два у о о у слово в валос л с а

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. а в д ов д а а а о у о с ало ос ово о ул ва а а

1. Який журавель не літає? 2. Якою голкою не пошиєш сорочки? 3. На якому полі нічого не росте? 4. Яка стрілка не показує час? 5. Для якого кореня не треба землі? 6. З якого полотна не пошиєш сорочки?

– Назаре, чому ти після уроків не підійшов до мого класу, як ми до­мовлялися? – обурився Денис.

– Я підходив, постояв біля дверей, але нікого не було.– Ні, були! Ми всім класом після уроків сиділи на ста діоні.– Зрозумів! – засміявся Назар. – Просто...

одов л у а а а о с о с ало о а о о о о у

333 о с авл о у о д лов а

1. Місяць на небі зіроньки сяють. 2. До доброї криниці стежку протоптано. 3. Іди, іди дощику зварю тобі борщику у новîму горщику. 4. Гонор* голову ломить а холод душу. 5. Ой у полі озåðåчко там плавало відåречко там козакè молодії ко­ничåньки напувàли (Нар. творчість).

* Гîíîð – перебільшене уявлення про свою гідність; чванливість.

д сл а а о а слова о с л с а у о у в о о а а слова

330

331

332

333

142

с а

§  38. ПРЯМЕ ТА ПЕРЕНОСНЕ  ЗНАЧЕННЯ СЛІВПро те, як назва одного предмета (ознаки, дії) переноситься на інший, а також про виразність

й образність мовлення

ПРИГАДАЙМО. с л овл о о в о с ову слова в ос о у а

А. о а с

На селі у нас казали, що в Івашка Манжули золоті руки. Коли я вперше про те почув, то став приглядатися до Івашка: які вони, золоті руки?.. Зроблені із золота і блищать, як у моєї мами сережки?.. Аж ні!.. Звичайнісінькі, такі, як у всіх. Тоді тато пояснив: золотими їх тільки звуть, тому що вони дуже вмілі. І справді, Івашко – мастак!.. За що б не взявся – одразу зробить! (За О. Пархоменком).

Б. а у о у а о у ос о у в ва с в с золотий.

В. о у в а ос а сл в

Багатозначні слова можуть уживатися в прямо­му й переносному значеннях.

Пряме значення

Пряме значення – це властиве слову звичайне, основне  значення. НАПРИКЛАД: сокіл – хижий птах родини соколиних.

Переносне значення

Переносне значення – це значення образне, по-в’язане за смислом з прямим. Воно виникло вна­слідок перенесення назви одного предмета (ознаки , дії) на інший на основі схожості форми, кольору, функції тощо. НАПРИКЛАД: сокіл – юнак або чоло­вік, який відзначається сміливістю, красою.ПОРІВНЯЙМО:

Пряме значення Переносне значення

ãîñòðèé мечпромінь світласхîäèòè на зупинці

гостре словопромінь надіїсходить ранок

лу а слов а ос а слова ода оа о перен

334

Пряме значення

Переносне значення

143

с а

335 о о у од с олу у о у слово в о в ос о у а

1. Глибока криниця – глибокі знання. 2. Вершина знань – вершина гори. 3. Зер­но пшениці – зерно істини. 4. Солодкий торт – солодкі слова. 5. Ллється музика – ллється вода. 6. Пливе думка – пливе ко­рабель. 7. М’яка тканина – м’який харак­тер. 8. Сяє обличчя – сяє сонце.

лад а од в са с олу

336 о а с а о о с л овл о а о у л л а в дл в до в о о о до л дав

ПОКЛИК* ЛЕЛЕЧИЙ

На довгих ніжках ішов великий птах. Я впізнав у ньому леле­ку, званого ще бузьком. Тільки чому він записався в пішоходи, замість того, щоб міряти крилами небесні простори? І чому йде по втоптаному сніжку так, як міг би йти по шовковій луговій траві?

Біля колодязя, де сріблилася намерзлою кригою вода, леле­ка спинився. Стрельнув довгою шиєю в один та другий бік, тоненько клацнув дзьобом. І потягнувся поглядом у вечірні небеса. Може, йому вже причувався в сизій висоті поклик ле­лечий. Але ще не час повертатися лелекам додому, ще не пора озиватися в глибоких небесах. Треба чекати принаймні до кін­ця березня, а коли весна припізниться, то й довше, лише тоді повернуться побратими. Наприкінці серпня він не зміг одлеті­ти з ними до вирію, бо переламав крило, а тому й зостався на догляд дітей у людському гнізді (За Є. Гуцалом).

* Ïîêëèê – (рос.) зов. ** Âèрій – (рос.) тёплые края.

а д слова у в ос о у а ос слова ол овл в а о а о

337 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад ус о о слово о два с олу од вас в о с ову ода слово в ос о у а а д у

у о у

ЗРАЗОК. Крàяти* – краяти хліб, краяти небо.

М’який, теплий, вершина, с яти.

* Êðàÿòè – різати що­небудь на шматки, розрізувати; перен. врива­тися, врізуватися в простір, у воду тощо.

335

Глибокі знання

336

337

144

с а

338 у в а од с о с авл о у о д лов а д сл слова у в ос о у а о с ол в

в ус а од во ос

1. Шовкова трава на покоси лягає ко­зак дівчину та й про життя питає. 2. Ой коню мій, коню, та золота грива, возьми мене коню де дівчина мила. 3. Стояла то­поля край чистого поля. Стій тополенько стій, не розвивайсь, буйному вітроньку не піддавайсь. 4. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона булa? Взяли ж мене поламали і в пучечки пов’язали – така доля моя! Гірка доля моя!

ос с лад а о о а а у ос ову

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. а в д ов д а а а а о у о с ало ос ово о ул ва а а

1. Що біжить без ніг? 4. Яким словом можна зігріти?2. Що летить без крил? 5. Якого променя не побачиш?3. Що плаче без сліз?

лу а о о слов а а а о а слова о а ос а лад два од слово а в у у ос о у о у а

о до ода в а о д слова ос а во с олу а

Земля, річка, сонце, хмаринка, листя, ліс, весна.

а в л в о с а у о уд в с в о с ав д у во с олу сл в а а о о в

о о с л овл в уд до ува с

У розмові з однокласником Сергій зауважив:

– Мій братик ще маленький, він навіть путає кольори.

– Невже твій братик ті кольори стягує ременями чи лан­цюгами? – здивувався однокласник.

о с ула у овл а а а л а од о лас а о о л ус вс

338

Малюнок Андрія Бабака, 10 років

339

340

341

145

с а

§  39.  ОМОНІМИ

Про слова, які звучать однаково, але мають різне значення, і чим такі слова відрізняються від багатозначних

ПРИГАДАЙМО. слова а ва а а о а

А. о а а словос олу у в д л слова о о а

Маленький ніс – ніс книжку;водяна ïàðà – ïàðà коней;дерев’яна лава – вулканічна лава.

Б. су од а ово в овл о о в д л в а а слова од а ов во а л с а В. а ос ов с ос о в с ово о осо л вос о о в

Ознаки омонімів

Слова, які однакові за звучанням і написанням, але  різні  за  лексичним  значенням,  називають омонімами. НАПРИКЛАД: кран – кран коса – коса

Треба розрізняти

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. ПОРІВНЯЙМО:

Багатозначне слово Омоніми

крило(птаха, літа ка)Лексичні значення цьо ­го слова пов’язані між собою, випливають одне з одного

кран (умивальника) кран (підйомний)Ці слова не пов’язані між собою лексичним значенням

о о а о різні слова а а а о а ос одне сло-во л о а л с а

Словник У тлумачному словнику омоніми подають як окремі (різні) слова.

342

Треба розрізняти

146

с а

343 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в лад а о о а сво у у а дво а ос о ул а

в о а авда о а од од о у

1. Бал (шкільна оцінка) – бал (вечір відпочинку); балка (яр з пологими схилами) – балка (êîëîäà).

2. Лютий (назва місяця) – лютий (злий); чередà (ðîñëèíà) – чередà (гурт свійських тварин).

ЧОМУ ТАК? о с о у в а в д л слова о оа а в д у

1. Раптом здійнявся вихор у степу. – З­під шапки виглядав вихор волосся.

2. Раптом здійнявся вихор у степу. – Вихор війни пронісся по країні.

а у а а словос олу а а о а слова а в о о а о

с о с а с лу а слов о

1. Теплий день, теплий погляд. 2. Степова чайка, козацька чайка. 3. Ве­селі діти, н куди діти. 4. Чиста совість, чиста тарілка. 5. Перлîва крупа, перлî-ве намисто. 6. Чашечка квітки, чашечка для кави. 7. Вити гніздо, голосно вити. 8. Склад будматеріалів, склад слова.

лад а о од о у о словос олу од а а в

346 о а ала у о удова а о о ов д о од ову в о о у слова о о

1. Хто це там навколо хижі Протоптав глибокий слід? Може, близько звірі хижі? Обережним бути слід!

2. «Нас з Китом у морі кілька!» – похвалилась Крабу Кіль-ка (Г. Гарченко).

о у с лас од а вл в в о о а

343

344

о о

а а о а слово

345

346

147

с а

– Оленко, я назбирав повний ко­шик лисичок! – похвалився Андрій.

– А ці лисички не повтікали з кошика? – здивувалася дівчинка.

– Та ні.– Значить, вони не вміють бігати.

о у а ва у ду у с алос о о у д л о

лад а а два а а о а слово ключ а о слово уло в о а два слово ключ

а о в д ов д слова в с у ал о о а

а о слова ос с о а у а с о ов о ву а од а ово с о ал а л с а міжмовні омоніми ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

мешать а о аа в о ла луна

в неделе с д

мішати а уо ул луну в л с

с о од неділя

348 у а л с о ло о с су до у о ло

1. Мандрівка тривала дві неділі. 2. По радіо звучала його любима пісня. 3. Наталка старанно відноситься до своїх обов’язків. 4. Сергійко вірно відповів на запитання вчительки. 5. Назар на уроках уважний, не мішає іншим. 6. Слідуюче* заняття гуртка відбудеться через тиждень.

* Следующий вопрос – (укр.) наступне запитання.

349 І. о а а д слова в у а с ос с ова ву а од о ал а л с а

1. Трус не играет в хоккей. 2. Результаты обúявят через неделю. 3. Приятно вечером прогуляться под луной. 4. Ты ме­шаешь мне работать. 5. Для ремонта подойдёт любой матери­ал. 6. Фильм начнётся ровно через час.

лад у а с о ово а о с а с ода о а с у о ул у а овл

347

348

349

148

с а

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО(суржик)Російською Українською

любая мелодиячерез неделюждали два часамешать работатьзаказать рингтонпереводить текстна небе лунаон трус

будь­яка мелодіячерез тижденьчекали дві годинизаважати працюватизамовити рингтонперекладати текстна небі місяцьвін боягуз

люба мелодіячерез неділючекали два часамішати працюватизаказати рингтонпереводити текстна небі лунавін трус

§  40.  СИНОНІМИПро особливості слів-синонімів, їхню роль у мовленні,

а також про красу й багатство української мови

ПРИГАДАЙМО. о а с о

А. о а а д слова с о о а а на-стання світанку ранку

1. Почало світати... Зорі меркли в синьому небі, само воно біліло (Панас Мирний). 2. Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко). 3. Іще надворі й не сіріє, а Клим уже до річки йде (С. Воскрекасенко). 4. Гості роз’їхались уже, як дніло надворі (І. Нечуй-Левицький).

Б. слова а ас а св а у а у в а а о с о с а с дов д оВ. ов д о с о у о а овл

ДОВІДКА. Світати (про настання світанку, ранку), розвид­нятися, сіріти, дніти, розсвітати, світліти, світлішати, ясніти, зоріти, мріти.

Ознаки синонімів

Синоніми – це слова, різні за звучанням, але од-накові чи близькі за лексичним значенням. НА-ПРИКЛАД: красивий, гарний, привабливий, чарів-ний, чудовий.

350

Ознаки синонімів

149

с а

Синоніміч-ний ряд

Синоніми утворюють синонімічні ряди. У сино­німічному ряду є опорне (стрижневе) слово, яке виражає найзагальніше значення синонімів. НА-ПРИКЛАД, навколо опорного слова сміливий гру­пуються всі інші синоніми ряду: відважний, без-страшний, мужній, небоязкий, відчайдушний.

д л о о с о ал а до са о ас ов

351 о до о о о а в о о ду с о о о а с о а а

1низький

2лихий

3боязкий

4 близький

5 прихований

А несміливий

Áнепомітний

Âневисокий

Гнедобрий

Днедалекий

351

у у ода слова в с о д а д сл о о с в слово о о о ду в в о а авда а до о о о слов а с о в

Говорити, запашний, нещастя, гущавина, уздріти, балака­ти, гомоніти, зарості, угледіти, хащі, лихо, духмяний, паху­чий, нетрі, побачити, біда, ароматний.

353 о а с о а ода у ду а с о в а л до л у у св в

СОКІЛ­БОРИВІТЕР

Я (йшов, крокував, прямував, сту-пав) лугом і (несподівано, раптом, миттю, зненацька) помітив, що ви­соко над травою, тріпîчучи крилами, висить на одному місці птах. Я по­дивився в бінокль і побачив (малень-кого, невеликого, мізерного) сокола­боривітра... Він (уважно, пильно, зосереджено) дивився вниз і раптом, щось помітивши, каменем упав у траву. Одна мить – і в кігтях у нього було мишеня, що необережно визирнуло з нірки. Як

Синоніміч-ний ряд

352

353

150

с а

же міг птах здалеку (помітити, побачити, угледіти) свою крихітну здобич?

Річ у тому, що багато хижих птахів володіють дивовижно (проникливим, гострим, далеким) зором. І помічає боривітер мишеня за десятки метрів (За В. Танасійчуком).

о до в д л сл в с о с о а о а в о с ову д а с о

354 д сл с о а ад ад слова ас у ов о о ав о с о с ал с с о а

1. Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність? (О. Довженко). 2. Величезні, гігантські кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах (М. Коцюбинський). 3. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо (М. Коцюбинський). 4. Небо гуготіло, ревло, клекотало, біснувалося, сліпуче роз­верзало свої нетрі (Є. Шморгун).

а д у с л с о а а вл слова о с ол

ЧОМУ ТАК? о у о у в а словос олу в д л слова с о а а в д у

1. Глибока яма, бездонне провалля.2. Глибокий сон, бездонне провалля.

356 о ус о с о до слова добрий у ода с олу о а в а овува в о у авда

1. Добрий обід. 2. Добра людина. 3. Добрий урожай. 4. Доб­ре слово.

о а л с о в до слова а іти о л о сува с говорити дава ос слова в швидкий в д о

л о о

о о с о до о о о ода сл в во с о д а о с а с слов о с о в

Радісний, ввічливий, думати, завірюха, повільно.

дво а с о а од о о ду а в с лад а

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а д ало о о а а у л в о с а с о о ул

в а о а вд ос у л о у а а с о ал а

354

355

356

357

358

359

151

с а

а ову в с а ус с в о ов в о с а с ода оула

Åтикетні формули прохання

Прошу вас (тебе)... Будьте люб’язні... Чи можу я попрохати вас (тебе)... Вам (тобі) не важко буде...

Я просив(­ла) би вас (тебе)...Як що вам (тобі) не важко...Я хочу вас (тебе) просити... Чи не погодитеся ви ...

Åтикетні формули вдячності

ДякуюДуже вдячнийЩиро дякуюЦе дуже люб’язноЯ вам вдячний (а)

360 д да у с ово а в од с л о о в сл в с о о о а о ол с о в у овл

1. Мама ðîáèëà в лікарні й пишалася своєю роботою. 2. Сніжна заметіль замела все навколо. 3. Навіть у вихідний день до школи прийшло багато школярів. 4. Помітивши за вік ном товариша, хлопець непомітно* вислизнув з хати. 5. У по-відомленні повідомлялося про новий кінофільм.

* Непом тно – (рос.) – незаметно.

§  41. АНТОНІМИ

Про слова з протилежним лексичним значенням, їхню роль у тексті, а також про точність

і виразність мовлення

ПРИГАДАЙМО. о а а о

А. а д у а о

1. Він уже бачить здоровенну батькову ручиську, що затис­нула його малюсіньке рученя (У. Самчук).

2. Щоб визначити правий і лівий береги річки, треба стати обличчям у напрямі течії (З підручника).

Б. о у а о в о л дл о о о о а в о у во в с у а асо о с во о а ос

В. о в с ово о ол а о в у овл

360

361

152

с а

Ознаки антонімів

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням.Антоніми завжди виступають парами і є слова­ми тієї самої частини мови. НАПРИКЛАД: чорний – білий, день – ніч, угорі – унизу, іти – стояти.

лова у холодний – нехолодний а о а о слово с в д у а в с о а а д у ос о а у лова воля неволя друг нéдруг а о а о в в ад а

с не- о у слово ов л с а

362 лад а о а у а с о ово а од лад о а о с лад а с лад

Горячий – холодный, рыдать – смеяться, разговорчивый – молчаливый, возмущение – восхищение, близко – далеко, тру­диться – лениться.

363 а ов о ус в сл в ода а о а д овл сл в а о в о с а о у а у сл в л од а

ранком – вечором добро – зло

учений – неук маленький – великий

1. Робиш ___ – не кайся, робиш ___ – зла й сподівайся.2. Що ____ не зробиш, те ___ не доженеш. 3. ____ іде, а ____слідом спотикається.4. ___ праця краща за ____ безділля.

о с а дво ода сл в в а в

364 о а с в а о о с л овл а о а о у до о а а во о о в а

Територію, на якій чергуються ділянки лісу і степу, назива­ють лісостеповою зоною. Тут тепле літо й помірно* холодна зима. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, як у степах. На степових ділянках переважає чорнозем­ний ґрунт. Природні умови сприятливі для росту й розвитку дикорослих та багатьох культурних рослин. У цій зоні пере­важно трапляються ділянки листяних лісів (З підручника).

* Ïîì ðíî – (рос.) умеренно. ** Сприÿòëèâèé – (рос.) способствующий; благоприятный.

Ознаки антонімів

362

363

364

153

с а

ЧОМУ ТАК? о у о у слова в а а о а а в д у

1. Північ – південь.2. Північ – схід.

а у словос олу а о а а у во словос олу

о с а с слов о а о в

Старе дерево, старий велосипед; глибока річка, глибокі зна­ння; тихе щебетання, тихий сон; свіжий хліб, свіжий огірок.

од у во словос олу с лад а од од л а

367 о а в олос в ав л о о у а о о ос ов о в а д о слова о с ол у в

– Скажи мені, мати,Де сонце йде спати?– За високу гору,В зелену комору.– Хто ж його колишеВсе тихше і тихше?– Соловей піснями,Тиха нічка снами.– А які сни має,Коли засинає?

– Йому сняться квіти,Що вдень на них світить.– А хто його збудить,Як світати буде?– Пташки веселіЗбудять з постелі.– А на що, як встане,Найперше погляне?– На тебе, серденько,Як встанеш раненько.

Марійка Підгірянка

о а о до сл в с у а в а а о а

о до л а о в а до о о о о а о в оа а ал а

365

366

367

368

154

с а

369 сл в ус авл в о о у о у а о до в д л о о слова а ас ов а о в

1. Не несися високо, бо ... сядеш. 2. Хоч далеко, та ходить легко, а хоч ..., та ходить слизько. 3. Лучче з доброго коня впасти, ніж на ... їхати. 4. Мудрого шукай, ... обходь. 5. Деше-ву юшку надвір виливають, а ... поїдають. 6. Праця чоловіка годує, а ... марнує.

о а с а с о ос а о о

лад а д ало л а у о ода ос а в д ало о в а а о ода а о д а са ос о а о а

Спекотно – холоднувато; уранці – увечері;

північний – південний; радісно – сумно.

Лексичний розбір слова

Послідовність розбору

1. Пояснити лексичне значення слова.2. Визначити, однозначним чи багатозначним є слово.3. Визначити, у прямому чи переносному значенні слово

вжито.4. Дібрати до слова синоніми, антоніми (якщо можливо),

назвати його омоніми (якщо є).

371 о а в а о с ав л о а оло у слова

Був травень, ніч стояла пог дна, місячна, де­не­дå білими сніговèми вогниками переблискували зіркè, але їх було мало, і світло їхнє здавалося сліпим у пîвені місячного сяйва.

На узбіччі гîрбилася вербà, й по її поплилому донизу гіллю збігав безшелåсним потоком примàрний* блиск, і в тому блис­ку відчувався подих неживого: наче верба була опром нена мертвим óсміхом (Є. Гуцало).

* Ïðèìàðíèé – (рос.) призрачный.

о а ус о л с о в д л сл в

369

370

371

155

с а

§  42. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Про особливості фразеологізмів, їхнє лексичне значення та вживання, про красу й багатство української мови

ПРИГАДАЙМО. о а а оло

А. о с л с а в д л а оло в

1. Мишко писав як курка лапою. 2. До найближчого села було рукою  подати. 3. У кімнаті ніде  й  яблуку  впасти. 4. У письмо вій роботі Дмитрика помилок було як зірок на небі. 5. У нього грошей кури не клюють.

Б. а у о о у а оло од слово а са а о о у в а в словл ва

В. а ос ов с у о в с ово о ол а оло в у овл

Особли-вості

фразео-логізмів

Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, які за  лексичним  значенням  дорівнюють  одному слову (словосполученню). НАПРИКЛАД: бити бай-äèêè (ледарювати), пекти раки (червоніти), ру-кою подати (близько), за царя Гороха (давно), гаряча голова (запальна, нестримна людина).

Синтак-сична роль

Фразеологізм є одним членом речення. НАПРИ-КЛАД: Сергій з Дмитриком глека побили.

Словник Лексичне значення фразеологізмів можна дізна­тися у фразеологічних словниках.

а оло а о а а ва од слово влу а с слово

373 о а с а о о с л овл ав с

ВОДОЮ НЕ РОЗЛИТИ

Ми з Дмитром товаришуємо ще з першого класу. Однолітки кажуть, що нас навіть водою не розіллєш. І хоча з Дмитром інколи каші не звариш, але я на це не зважаю.

Ось і минулої суботи ми домовилися піти вудити рибу. Я і черв’яків накопав, і вудочки приготував, а товариш навіть за холодну воду не брався. О восьмій ранку ми мали зустрітися

372

Особли-вості

фразео-логізмів

Синтак-сична роль

Словник

373

156

с а

біля криниці, щоб іти на річку рà-зом, але Дмитро з’явився аж через півгодини. Я лише розвів руками.

Риболовля виявилася вдалою, ми спіймали багато карасів. Після обіду почали насуватися дощові хмари, і ми, взявши ноги в руки, змушені були тікати додому. Злива

наступала нам на п’яти, ми сильно промокли і змерзли так, що зуб на зуб не попадав. Але все одно були задоволені від вдало* проведеного вихідного дня.

* Âäàëî – (рос.) удачно.

а оло а су л с а а а оло а о лу а слов о о с ол а оло в у ода о у с

а оло а овавс а ал у до с у в ул удоо о у о с ал о а ал вал до од о о а олов у у с

374 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а у а с в д ов д до осс а оло в о од вас а у а оло ос с о

ово а в а д у лада

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮговорить ерундухиханьки да хаханькистроить глазкипосле дождика в четвергзадирать нослясы точитьдва сапога паране в своей тарелкегол как сокол

говорити про Хèмині курисм шки та пересм шкиб сики пускатиколи рак свиснекèрпу гнутитеревені правитиобоє рябоєні в сих ні в тихголий як бубон

лад а од у а с а оло о а в

375 ус авл а с в д л сл в д а дов д а оло ос а а а а в л ула а с л с а а в

л в словл ва в а с о а с о с

1. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами дуже сильно (За І. Нечуєм-Левицьким). 2. Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія запальних, нестримних людей, і не піде за ними (За ß. Стецюком). 3. Однак новина впала

374

375

157

с а

несподівано, раптово (М. Коцюбинський). 4. Воєвода обманю-вав обох змовників, доки не зміцнив оборону фортеці (За Д. Мі-щенком). 5. Доки не проведу своїх лелек у вирій, не візьмуся ні за що! (За Гр. Тютюнником).

д сл а оло л

ДОВІДКА. Як грім з ясного неба, водити за носа, аж голови загули, ані за холодну воду, гарячі голови.

ЧОМУ ТАК? о с о у в о у у в д л с олу сл в а оло о а в д у о у

1. Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде твердий горішок.2. Денису попався твердий горішок – не міг його розколоти.

377 лад а о од о у дво а ода с олу а в о с олу в с у ал а оло а д сл а оло л

Тверда рука, круті повороти, знайти в капусті, гаряча голо­ва, розбити глека, на голові ходити, вибити з рук.

о о о о ода сл в до дов д а о л в аоло с о а о с о с а с а оло слов о

Багато, байдуже, мовчки, відставати, непотрібний, пере­більшувати, поволі*.

ДОВІДКА. Õоч греблю гати, як мокре горить, ні пари з уст, як п’яте кîлесо до воза, тримати язик за зубами, море по коліна, кури не клюють, хоч трава не рости, робити з мухи слона, як з гуски вода, бути у хвості, пàсти задніх, як торіш-ній сніг, прикусити язика, згущувати фарби, як три дні не їв.

* Ïîâîлі – (рос.) медленно; не спеша.

д ада слова о у о у а оло а

Крутитися як муха в …; покласти зуби на …; мало каші …; голці н де …; виводити на чисту …; яблуку н де …; брати близь­ко до …; грати першу …; товкти воду в …; не чуючи землі під …; з’їсти пуд …; бити лихом об …; хоч греблю …; народити­ся під щасливою …; тримати носа за …; не бачити далі свого…; казка про курочку …; сім п’ятниць на … .

о о д а а оло слово голова о о о л ов д а са о у с слова а лад

рука, нога сніг, вогонь, сім.

376

377

378

379

380

158

с а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о о о в а од а у мало каші з’їв а о о о народився в сорочці

недостатньо досвідчений (рос. недостаточно опытен) йому пощастило (рос. ему повезло)

д ада а оло а овал с а ал а о с л с а а оло в

о с л с а а оло в о ва в до о о о од о с а с а оло слов о

Ахіллесова п’ята, нитка Аріàдни, сіз фова праця, авг єві стайні, тантàлові мóки, гîрдіїв вузол.

од а оло о а в с лад а

о а авда од о о ва а в а вВаріант А. лад а о ов д о о о в

а оло а вВаріант Б. лад а о ов д а уд у у во с ав о а два а оло а в

Для вас, допитливі а в о до слова тікати о а д а а а оло в о

д а с о о о о у а у біла ворона Ба а о аво а о с о о а о а оло о а а а с о а о Антоніни Мовчун

«Мовні скарби» а Віктора Ужченка «Народження і життя фразеологізму»о о вас а л в а ло в о с одо алос о а

од о лас а

381

382

1 2

3 4

383

384

159

с а

§  43.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З  РОЗДІЛУ  «ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. 

ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ»

385 о а с в а о о у ос ов у ду у о с вол у ол о у а с о о а о а

ПРАПОР УКРАЇНИ

Єдиного офіційного ïðàïîðà в Київській Русі не було. Кожен із князів мав власний стяг. Спочатку на прапорах зображали фантас­тичних тварин і рослини, а після прийняття християнства – хрест і святих.

У Запорозькій Січі кожен полк, сотня мали свій стяг. Особливо по­пулярними були малинові прапори, однак часто траплялися й синьо­жовті.

1918 року Центральна Рада ви­значила жовто­синій прапор дер-жавним символом Української На ­родної Республіки. Його кольори символізували чисте небо, що розкинулося над жовтим морем хлібного лану.

Нині синьо­жовтий прапор повернувся до нас як символ державності України. Гордо замайорів він на нашій землі (З довідника).

о а авда до с у о с л с а в д л сл в од о а а а а

о а слов о ва адо с дл в о а о о авда в с слова у в ос о у а лад а

слово чисте у у ос о у а а д у с с л с о а а вл слова у у до л с в о с а с о до слова прапор у о в с о о

с у слова о а а с о а а с о д о а ус о л с о сл в прапор державність

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о а ос а у ва у в ол в овл слова д а о о а ва у ду у о а с Ба в а

вабити до себе (рос. манить к себе) мальовничі простори (рос. живописные пространства)

385

Олімпійська збірна України

386

160

с а

– Сергію, приходь до мене дивитися новий фільм. А ще я по­знайомлю тебе зі своєю бабусею.

– А вона не буде розпитувати мене про мої оцінки в шко­лі? Ти ж знаєш, що в мене з математикою не все гаразд.

– Ні, моя бабуся дуже тактична людина.– Невже вона володіє майстерністю ведення бою? – зди­

вувався Сергій.

о с о у д вувавс о у су а а у а ус о в с аа о о ова

387 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. а д л с о л в о оло дда у ов до л а ав л о

Кіоск не працює. На больничномуУ продажу є соняшникове маслоУвага! Поїзд прибуде із запізненням на два часаВчасно і якісно виконаємо любе ваше замовленняОголошуємо набір учнів до музикальної школи

387

с в а о а од с а ов с о а а ол асо в в ус а од во ос

Готуємося до тематичного оцінювання

о а с ов авдав в о а о с у с в д ов д в дода а

1. Стилістично забарвленими є всі слова в рядку

А телик, периметр, кумекатиБ музон, епохальний, квітеньВ псевдоідея, кохання, куцохвостийà відгомоніти, цікавий, відозва

2. Омоніми використано в рядку

А золота голова – золотий перстеньБ хитра лисичка – зібрати в кошик лисичкиВ людина стогне – земля стогнеà гострий ніж – гострий на язик

388

161

с а

3. Лексичну помилку допущено в рядку

А плутати слова В вимикати світлоБ освітлена вулиця Ã мішати вчитися

4. Установіть синонімічні пари (один фразеологізм є зайвий).

Слово

1 обманути2 вигадати3 недоречно4 безперешкодно

Фразеологізм

А утерти носаБ з іншої опериВ обвести круг пальцяà висмоктати з пальцяÄ як по маслу

5. Складіть два речення зі словом гарячийтак, щоб у першому реченні це  слово вживалося в прямому  значенні,  а в друго-му – у переносному.

о а а о слова а влас у а с слова о а о од л сл в а а ал ов ва ал а с л с

о а а вл ав д лад о а ва л с а слова а в а о о ос о о а сл в в

а ос а ав д лад о у осо л в с о о в ав д лад а сл в о о в д с в д а а о а сл в од о а с о о ол у овл слова а ва а о а о с ол у овл о а а оло ав д лад о о у лада слов слов в а о у

осо л в с о о о

Об’єднайтеся в групи. Придумайте та розіграйте в ролях рекламний ролик (сценку) на одну з поданих тем.

1. СЛОВА – СКАРБИ.Ця реклама має спонукати правильно добирати сло-

ва у властивому їм значенні.

2. ПЕРЛИНИ СИНОНІМІЇ.Ця реклама має переконати в тому, що синоніми роб­

лять наше мовлення виразнішим і яскравішим.

162

Б Б Слово бутерброд во о с лада

ється з двох слів: бутер асло брот л о в ас слово а уло а о

о о в с а о у л с о ов асо ов дло а асла о у аво о а у од асла ву тартинами о са дв о ов да а у с о ло д

о а дв ув с ас ав а а в д ва с в д а о ов в ду ав у дл о о в д у ода а о

о са с у в лав дво а с а л а о уд у а лас а у о о со о до ол у до о у

о са дв о а в о о о у одо (А. Коваль).

лово пломбір о од в д а в а у о о с а ло

а у ду ал в д о оз ва. лово магнолія осл а авд у в у а у о о о а

а с ол а ол лова футбол, баскетбол, волейбол а с л у а в у л ас а бол у цих словах – по-англійськи «м’яч». А перші

частини різняться: фут нога», баскет – «кошик», волей – «політ». слова а ад ал в л а а с во а

а лад д слово ставати а л а іти а а крило

НА ДОЗВІЛЛІВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. а в д ов д а а а о у о с ало ос ово о ул ва а а

1. Якої коси не розчешеш? 2. Яким ключем хати не замкнеш? 3. На якій лаві не всидиш? 4. Яка мушка не літає? 5. Яку чåреду не женуть на пасовище?

УСМІХНІМОСЯ

в о л солод с л

л л солод д с

о у д д в ву в ва а в

д д о у вс ло

163

с а

У тобі, мово, неосяжна душа народу.

С. Плачинда

Будова слова. Словотвір. Орфографія.

Елементи стилістики

Визнатимете:• з яких значущих частин складаються слова;• основні способи словотворення;• найпоширеніші випадки чергування голосних і при­ голосних звуків.

Вивмітимете:•розбирати слова за будовою;•розпізнавати форми слова й спільнокореневі слова;•розрізняти словозміну й словотвір;•правильно писати слова з вивченими орфограмами;•складати речення з використанням слів із суфікса-ми і префіксами, що надають мовленню емоційного забарвлення й виразності.

164

Будова слова

Будова слова – це розділ науки про мову, що вивчає зна­чущі частини слова, їхнє значення і функціонування.

Словотвір – це розділ науки про мову, що вивчає способи та особливості творення слів.

§  44.  ОСНОВА СЛОВА ТА  ЗАКІНЧЕННЯПро те, що виражають основа слова та закінчення, про звукове й нульове закінчення, а також про слова,

які не мають закінчень

ПРИГАДАЙМО. о а ос ова слова в а а у слов

А. о а с авл ода в ду а слова в о о

1. Бджоли дружно вилетіли на збір (нектар) (В. Приходь-ко). 2. Легенька тінь (ніч) впала на (земля) (Панас Мирний). 3. Весна на (крила) до (небеса) злітала (Л. Завіщана).

Б. а в слова а В. а ос ов с ос а в в о о а у о а ос с о ов о в с ово дл о о о а

Префікс СуфіксКорінь

Значущі частини слова

Основа слова Закінчення

Закінчення Закінчення (рос. окончание) – це значуща части­на слова, яка змінюється. НАПРИКЛАД: школ à , школ è , школ і , школ ою .Закінчення може бути звуковим і нульовим.

Звукове закінчення

Звуковим (буквеним) називають закінчення, що виражене звуками і позначене на письмі відпо-відними буквами. НАПРИКЛАД: хліб ом , яблун ею .

Нульове закінчення

Нульовим називають закінчення, що не вираже-не звуками і не позначене буквами. НАПРИКЛАД: хліб , ÿá ëóíü .

Роль закінчення

Закінчення служить для зв’язку слів у словоспо­лученні та реченні. Воно виражає граматичне значення слова.

389

Закінчення

Звукове закінчення

Нульове закінчення

Роль закінчення

165

Будова слова

Основа Основа слова – це частина слова без закінчення. НАПРИКЛАД: äóá, áëàêèòíий, прочиталè.Основа виражає лексичне значення слова. До її складу входить корінь, а також префікс (префік­

си) і суфікс (суфікси). НАПРИКЛАД: ліс, гірñüêèé, приêëàä, заземленèé.

390 о а а оло с уа с л ува а о а уло в о с а в д л а оло

ОКОпасти очимаоком не моргнувшине вірити очам своїмхоч око виколирізати правду в очіне відривати очейберегти як зіницю ока

РУКАна всі руки майстергорить у рукахдавати волю рукамопустити рукимахнути рукоюне покладаючи рукпід гарячу руку

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у а оло в сво а оло в о а око а о рука ус в са слова

в д л а а ос ов в од в од о о в о а

391 о с авл о у о д лов а о а ос ову а у в д л слова

1. Ось уперіщив дощ зашумів над полями над пасікою (В. Приходько). 2. Пахнуть хлібом слова що мене їх навчила мати (Д. Павличко).

Незмінні слова

Закінчення мають лише змінні  слова.  Незмінні слова не мають закінчень.Незмінними є:• прислівники (зверху, уночі, завтра, високо);

• неозначена форма дієслова (ходити, читати);

• окремі іменники іншомовного походження (кіно, поні, æóрі, ательє).

лова нульовим закінченням о о в д в д незмінних сл в у а о у а НАПРИКЛАД, слова дуб , будинок а ул ов а а слова наодинці, швидко а а ав ул ов о слова

Основа

390

391

Незмінні слова

166

Будова слова

392 ЧОМУ ТАК? о с о у слова о у а а а д уо а

1. Далек ий , близьк ий , гор а , літ о .2. Далеко, близько, угорі, улітку.

393 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в осл дов о слова с о а в ав л с во а

Група 1. Узимку, веселка, журі, гортати*, горобець, обідати, далекий, раненько, образно, написаний, далеко.

Група 2. Улітку, веснянка, жувати, солодкий, голосно, об­городити, вибігаю, радіти, опівночі, червоний, дивно.

* Гортàòè – (рос.) листать.

КЛЮЧ. д сл у о о у слов у у ву о авда в о а о ав л о о д сл у в о а о а а ву с а

394 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в в дв дал оо а а ва д д у о ос л вас о ов с о а а л в в о о а увал

л о ва а ал с а дов лад о ов д в о с ав в а в ва

барвистийкакаду

кумеднийшимпанзе

швидкийкенгуру

маленькийпоні

червонийфламінго

лютийгрізлі

394

а в о о а л а о а о ода сл в

Веселка, веселковий.

396 а слова в оло

ву ов а ул ов а а

Лісник, лісники, далеч, далеко, далекий, височина, високо, вись, учора, учорашній, поні, кінь, зебра, перехід, ходжу, ма­люнок, зоопарк, арена, мет ро, осінній.

дво а слова ос а о оло а в с лад а

392

393

395

396

167

Будова слова

§  45.  КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ  СЛОВА ТА ФОРМИ СЛОВА

Про те, як правильно визначити корінь у слові, про слова зі спільним коренем, а також

про роль цих слів у тексті та їх доречне вживання

ПРИГАДАЙМО. о а о слова слова а ва с л о ов

Корінь слова

Корінь  слова (рос. корень слова) –  це  головна значуща  частина  слова,  яка  спільна  для  всіх спільнокореневих  слів  і  виражає  їхнє  загальне лексичне значення.

НАПРИКЛАД: літо, літечко, по-літньому, улітку.Унаслідок чергування звуків корінь може зміню­вати свій звуковий склад. НАПРИКЛАД: друг – друзі; рука – ручíèé – у руці; сидіти – сиджó.

Спільно-кореневі

слова

Слова зі спільним коренем, але з різними лек­сичними значеннями називають спільнокорене-вими. НАПРИКЛАД: мороз, морозиво, замороже-íèé, морозно, морозèòè.

397 у у с л о о в слова а о до о о у сл в о од о у с л о о во у слову о а о

Морський, водяний, водити, водичка, радість, заводити, мо­ряк, зрадіти, примор’я, наводити, підводник, порадувати, море, водянистий.

о с ав с лу а слов о о с в л с о у а сл в а водяний водянистий земний земляний о

сл в с лад а словос олу

Форми слова

Потрібно розрізняти спільнокореневі слова й форми слова. Форми слова мають одну й ту саму основу, але різні закінчення й різняться між со­бою лише граматичними значеннями.

ПОРІВНЯЙМО:

Спільнокореневі слова Форми слова

літо, літній, óлітку літ  о , літ  а , літ  ом

Корінь слова

Спільно-кореневі

слова

397

398

Форми слова

168

Будова слова

399 ЧОМУ ТАК? о с о у слова о о д а с л о о в а д у о о

1. Ãîðе, горювати, горенько, загорю­вали.

2. Ãîðе, горіти, горище, загор нути.

400 а слова у дв оло

с л о о в до слова читанка

о слова читанка

Читанці, читацький, читанки, читан­кою, читати, читець, читанок, перечита­ти, читаночка, читанками.

слова о оло о а о а в слова д у о оло а

401 о а с о ово о дл с в д ал с с ал в до с о у в о л а с о дл о о о о

ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ СПОРТ

Почувши слово «екстремальний», багато хто відразу думає про парашутний спорт. Перші стрибки з парашутом ви робити­мете з невеликої висоти разом з інструктором. Згодом вам до­зволять відчути дух вільного падіння самостійно.

Більш небезпечним видом спорту є сплав по гірських річ­ках, які дуже непередбачувані. Пороги, несподівані течії під­стерігають сміливців на їхньому шляху. Крім того, спортсмену потрібно мати якісне спорядження та екіпіровку.

Не можна залишити поза увагою альпінізм. Він небезпеч­ний навіть зі страховкою – дуже часто альпіністи отримують важкі травми.

399

400

401

Спільнокореневі ñëîâà

169

Будова слова

Популярності набуває швидкісний спуск на лижах. Завдан­ня лижника – максимально розігнатися. Можете собі уявити, що трапиться, якщо такий спортсмен налетить навіть на ма­ленький камінчик.

Перед екстремалами відкрито сотні доріг, але головне – до­тримуватися правил елементарної безпеки (Із журналу).

а д у с с л о о в слова ос во до о а а в а в с

о с л с а в д л сл в о до с л о ов

402 о о у сл в од с л о о в до в дл о о о в са сл в до с л о о в в д л у о

1. Возити, завіз, підвода, підвозити. 2. Рік, щороку, річний, роком. 3. Будинок, будувати, будити, будівництво, забудовник. 4. Листяний, листок, листочок, листяні, безлистяний.

о а а д у о л ов а в авда у ва с л о о в сл в а у а о ло

1. Річні оцінки цього року в мене найкращі. 2. Учора по­купці нічого не купили в магазині. 3. Будівельники розпочали будівництво вчасно. 4. Щоранку я роблю ранкову зарядку. 5. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення.

о а авда од о о ва а вВаріант А. о до слова секрет два с л о о в од уло д слово а о лад а в л с а у

ал с о с а д а словаВаріант Б. о до слова весело а л с л о о в а

в а у с л а воду в о с ав в с о а д а ва с л о о в слова до о о л сло

ва в а в с

а в а а л с а в а с л о ов слова а ов л осво да о д о ал вав о о в

о а о а о а у

1 к î ï2 к î ï

3 к î ï4 к î ï5 к î ï6 к î ï

402

403

404

405

170

Будова слова

Лексичні значення слів. 1. Рів із земляним насипом, валом. 2. Видобути що­небудь закопане або те, що знаходиться в зем­лі, під снігом. 3. Робити заглиблення, виймаючи, відкидаючи землю лопатою. 4. Невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб. 5. Той, хто копає, вико­пує що­небудь. 6. Робітник, що копає землю; землекоп.

§  46. ПРЕФІКС  І  СУФІКС

Про те, як визначити префікс і суфікс, про їхню роль у слові, а також про слова, що надають

тексту емоційного забарвлення й виразності

ПРИГАДАЙМО. о а с о а су с

А. о а у о с у о у до о о л в д л слова да о в о су с адал слова л о о ос

в а ос

ПОДАРУНОК

Мамі в день народження додомуВ подарунок фен приніс татусь.Роздививсь його маленький РомаІ на кухню до матусі – шусть.– Мамочко! Іди скоріш в кімнату, –Радий хлопчик їй секрет відкрив, –Подивися, там для тебе татоПилосос на голову купив.

С. Гриценко

Б. о у а в д л слова а мама, тато, малий, хло-пець о в а с в д а о аВ. о в с ово о ол о о а а вл су с в

Префікс Префікс (рос. приставка, префикс) – це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить 

для утворення нових слів. НАПРИКЛАД: пречудовий, виї ха ти, передплата, ñпитати, безхмарний.

Суфікс Суфікс (рос. суффикс) – це значуща частина сло-ва,  яка  стоїть  після  кореня  і  служить  для  ут ворення нових слів. НАПРИКЛАД: палець, бідний, бігли, білішèé, сріблястий, сільський, дівчина, äàëеко, ходити.

406

Префікс

Суфікс

171

Будова слова

сл в а о а а о а д слова а а о у сл о в о у у л су с НАПРИКЛАД:

швидко, ходити, нести.

407 о л с у о с дода ов а в ос с до л с о о а д слова бігти

бігти

адоо

а

в

в д

в

од

408 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о ода слова во о а до о о о с в а л сл в в д сво о д слова а о а с с о а в од в од о о ав лс в о а

клеїти копати

409 о до ода сл в а о а у во а о а о а с

Розв’язаний, відв’язаний, вмикати, вилізати, вдихати, від­цвітати, прихилятися.

410 о а с о ва л в в а д л дс ва в о у д с в о у а олово до с у

НАЩАДКИ ГУСЯЧОГО ПЕРА

Винахідником* кулькової ручки вважається журналіст з Угорщини Ласло Біро, який у 1930­х роках ви­користовував чорнильну ручку. Під час письма чорнило часто розливало­ся, забруднюючи руки і написаний текст.

Одного разу, прийшовши в друкарню**, Біро звернув увагу, що друкарське чорнило не залишає плям. Він спробував залити

407

408

409

410

172

Будова слова

у свою ручку таке чорнило, але воно було занадто густим і за­било перо, яке перестало писати.

Тоді Ласло Біро спільно зі своїм братом Георгієм вигадали конструкцію авторучки, яка мала наконечник у вигляді куль­ки. Замість того щоб вільно стікати з кінчика пера, липке й густе друкарське чорнило покривало кульку, яка рухалася й залишала за собою чорнильну лінію (З довідника).

* Винах äíèê – (рос.) изобретатель. ** Äðóêàðíÿ – (рос.) типография.

о до в д л сл в с л о о в о а о слова са а слова су са д л у слова о с су с а в са слова

ус о а о а

лад а слова у а с о ово а о с о са с лад слов о

Соучастник, противотанковый, междугородний, предосен­ний, осмотреть, преждевременный, прадед, побережье, успо­каивать, отступать.

д л у а са слова с о до дво сл в а слово а са со

412 а слова в оло в д л су с

д слова

Матуся, дубок, дрібненький, перечитати, зубчик, відлітати, активний, сушений, шахтар, човники, мудрість, записала, во­дичка, бетонний.

Емоційне забарв-

лення

Окремі суфіксальні й префіксальні слова можуть на­давати тексту емоційного забарвлення й виразності.Слова з відтінками здрібнілості, пестливості, лас­кавості, ніжності, зневаги, збільшеності, згрубі­лості тощо можна утворити за допомогою таких суфіксів: -к-, -ок-, -ик-, -очок-, -ичок-, -очк-, -оньк-, -езн-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -ісіньк-, -ен-, -ець-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -ук- (-юк-), -ущ- (-ющ), -уган- (-юган-). НАПРИКЛАД: вітер – вітерець, вітрюган; кіт – котик, котище.Особливої експресії, відтінку урочистості набувають слова з префіксами по-, па-, пра-, уз-. НАПРИКЛАД: походити, прадавній, порозходилися.

411

412

Емоційне забарв-

лення

173

Будова слова

413 уду ода ос л в о а а вл в а с л о о а в д л слова с л о о в су са о в о а в о о

ЗРАЗОК. Здалося, що десь недалеко пролетіла сова. – Здало-ся, що десь недалечко пролетіла сова.

1. Посіявся рясний  дощ. 2. Перед нами розкинувся ліс. 3. Вовк повільно підкрадався до села. 4. З­під торішнього лис­тя пробилася перша трава. 5. Вітер виє голодним вовком.

414 о а с у у а са в д л сл в

СТЕЖИНА

Якщо дружити зі стежиною, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежинка неначе взяла її за руку й повела за собою.

Довкола картопелька цвіте біло-рожево, соняхи в золоті бубни вигу­пують. Зелений огірочок виповз із грядки на стежку. Квасоля­повити­ця пишається на високих тичках, їй звідтіля все видно. А гарбуз та гар­бузиха з гарбузенятами сховалися під лапатим листям, щоб сонце не напекло (За В. ×ухлібом).

су с ада увал о с л во о в д у о о слова в о с а о в с о а в су с а с д д ов у а са ува о в ад у ова

415 о а авда од о о ва а вВаріант А. а а в ово в у в увал о с л в су са лад а д а слова о с о о а а вл адал слова Варіант Б. а а в ово в у в увал о с л в су са а в л с а у

л у а о од в о с ав д д а сл в о с адал слова ва о у с у о о о а а вл в а ос

ÐозбірсловазабудовоюПослідовність розбору

1. Визначити закінчення та основу.2. Визначити корінь, дібравши спільнокореневі слова.3. Визначити префікс (префікси).4. Визначити суфікс (суфікси).

413

414

415

174

Будова слова

Зразок усного розбору

Липень. Слово має нульове закінчення. Основа слова – ли-пень. До основи входять корінь і суфікс. Добираючи спільно­кореневі слова (липа, липневий, липовий), виділимо корінь – лип-. Після кореня є суфікс -ень.

Зразок письмового розбору

Липень

416 о а о ас ов ал а в д л слова о а с ов о сл в а удово

А вже акація розквітла якраз на дощ, якраз на грім – стоїть прекрасна і пресвітла в зелено­синій краплегрі (П. Линовиць-кий).

§  47.  ВИМОВА  І НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ З- (ЗІ-, С-), ÐÎЗ-, ÁÅЗ-

Про те, як не помилитися під час передачі на письмісумнівних приголосних у деяких префіксах

ПРИГАДАЙМО. в овл о с з- д д в олос

А. а с у ода слова

Ñкопіювати, списати, стоптати, сфотографувати, схитрувати.

Б. а в у ав д слова у в д в о с В. о в с ово о а у ов у с о у ву с

Вимова префікса з-

Префікс з- перед дзвінкими вимовляємо дзвінко, виразно; перед глухими – глухо, зокрема перед [к], [п], [т], [ф], [х] – як глухий [ñ].

Правопис префікса з- (зі-, с-)

На письмі перед буквами к,п,т,ф,х префікс з- передаємо відповідно до вимови буквою ñ. Пе­ред усіма іншими приголосними префікс з- пере­даємо на письмі буквою з. ПОРІВНЯЙМО:ñêазатиñôîòîãðàôóâàòè

зшитизíîñèòè

Префікси роз-, без-

В українській мові префікси роз-,без- завжди пи­шемо з буквою з. НАПРИКЛАД: розказати, безпеч-íèé, безхитрісний.

416

417

Вимова префікса з-

Правопис префікса з- (зі-, с-)

Префікси роз-, без-

175

Будова слова

л ло ву ос а ол в ов д о оа с л о а олос сл с в з-, роз- в ва і НАПРИКЛАД: зігріти, розігріти.

ОРФОГРАМИ• Букви з – с у префіксі з-(с-)• Буква з у кінці префіксів роз-, без-

418 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у слов в с о у ву з а в д у о у с о а в о о в ад а у ва а о а су в о о ву а с о д х

Розхвилювався, ñхвилювався.

419 о ва ду у у а са дсл у слова о о а у в з – с у с з-(с-) у ва з у

с в роз-, без-».

1. Не (з,с)тримати хвилю Черемошу, коли він зануртóє, (з,с)кидаючи з себе зимову одіж (І. Пільгук). 2. Недалеко від печери крикнула (з,с)полохано сова, вдарила крильми, (з,с)ко­лихнувши тишу. 3. Люблю, коли в вікно ро(з,с)крите шумлять бе(з,с)журно дерева (В. Сосюра). 4. Сонце вже похилилося геть із полудня і стояло над вершиною лісу, купаючи своє (з,с)кісне проміння в (з,с)пінених хвилях потоку (І. Франко).

о с л с а в д л сл в а о с о с а с луа слов о

420 д ода сл в у во ов слова а до о о о са з- (зі-, с-) а у во слова у дв оло

у во з (зі-) у с у во с у с

Робити, ховати, формувати, гада­ти, хвалити, рветься, єднати, питати, сохнути, косити, рівняти, терти, грі­ти, планувати, чистити, цементувати, кріпити, топтати.

од у во слово о о оло с лад а од о д ла

418

419

420

176

Будова слова

421 д а ода слова в у ал о в д о о у у ву а са а с о ус у с з а слова в зошит у а

..пуск    ..цілю    ..шити    ..трус    ..повз    ..суну

С З

421

422 о а а о до ода сл в о о у во слова а в а удово

Загортати, об’єднувати, жалісний, об’єднати, заплести, озброїти, чесний, порядок, совісний.

о с а са в д л сл в о до с л о о в а д а слова а в д л у о

лад а слова у а с о ово а о с о са с лад слов о д л с о в в ову а

са с в у ос с а у а с ова

Бескрайний, расценка, снести, расписание, росчерк, бескорыстный, расцвести, сфальшивить, бессмерт­ник, смерить, рассмеяться, бес сер­деч ный, бессовестный, разделять.

лад а с лад в о с ав од а са сл в

о а авда од о о ва а вВаріант А. ада а сл в а у слова

са роз-, без-, з- (с-, зі-) о слова а удовоВаріант Б. удо во в о у слова

са роз-, без-, з- (с-, зі-) о слова а удово

425 лад с у а с о ово а о в в ову аса в д л сл в в о о ова

о а в а о лад с

На берегу залива разгуливала ворона. Вот она остановилась, бы­стро схватила хлебную корку и по­спешно поскакала к огромному ва­луну. Здесь в безопасности ворона разжала клюв, наступила лапкой

422

423

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮðàñценка

ðàñсмешитьбеñшумный

ðîçцінкаðîçсмішитибеçшумний

424

425

177

Будова слова

на корку и ударила по ней несколько раз клювом. Корка не поддавалась. Ворона рассердилась, схватила горбушку, бы­стрыми скачками приблизилась к берегу и осторожно опустила хлеб в воду... Теперь он был размокший, мягкий, и ворона могла позавтракать (С. Мартынов).

СловничокÊîðêà – (укр.) скорèнка, шкурèнка; поспешно – (укр.)

посп шно, сп шно; безопасность – (укр.) безпåка; размок-ший – (укр.) розмîклий.

§  48.  ЗМІНЮВАННЯ  І  ТВОРЕННЯ СЛІВ.СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

Про твірні слова як базу для творення нових сліві про те, як творяться похідні слова

ПРИГАДАЙМО. а у ас слова

А. о у слово о о а в ло в ов а а

сніг – сніговийходити – заходитикнига – книгарнябрат – братський

Б. су с а с в о с а о дл во сл в д у о оло В. о в с ово о осо л вос во сл в

Непохідні слова

Розрізняють непохідні та похідні слова.Непохідні слова (ðîñ. непроизводные) є первин­ними, їх походження не можна мотивувати ін­шими словами. НАПРИКЛАД: нога, вода, яблуко.

Похідні слова

Похідні слова  (ðîñ. производные) утворюємо на базі слова, яке вже існує в мові.НАПРИКЛАД:

ЛІС

лісниклісоклісовийпраліс

426

Непохідні слова

Похідні слова

178

Будова слова

Твірна основа

Основу слова, яку використовують для творення іншого слова, називають твірною (рос. произво­дящей). НАПРИКЛАД, слово âîäÿíèé утворено від слова âîäà. Спільною для цих двох слів є частин­ка вод-, вона і є твірною основою для âîäÿíèé.

вода → водяний

427 о л а л а в с осо слово во в у а с ов о с о у во а а а в а са с осо слово во в ос с ов

Способи словотворення

Префіксаль-ний

Нове слово творимо приєд­нанням префікса до цілого слова

ходити → за-ходитиказати → пере-казати

Суфіксальний Нове слово творимо приєд­нанням суфікса до твірної основи

âîäÿíèé → водян-ист-ийпідлива → підлив-к-а

Префіксально-суфіксальний

Нове слово творимо одно­часним приєднанням су­фікса і префікса до твірної основи

ðóêàâ → на-рукав-н-икðîáèòè → не-роб-ств-о

Безсуфіксаль-ний

Нове слово творимо відки­данням від основи слова суфікса

пуск (від пускати)áëàêèòü (від áëàêèòíèé)підпис (від підписати)

Складання слів або основ

Нове слово творимо поєд­нанням кількох основ чи цілих слів або частини основи й цілого слова

будматеріалисалон-перукарня радіомовлення

Перехід слів з однієї части-ни мови в іншу

черговий

стіна

Не кожне слово, яке має і префікс, і суфікс, утворено префіксаль-но-суфіксальним способом. ПОРІВНЯЙМО:по+мешк+ання в д мешкати – префіксально-суфіксальний;підказ+ува+ти в д підказати – суфіксальний;по+любити в д любити – префіксальний.

Твірна основа

427

іменник (живе за стіною)прислівник (будемо стояти стіною)

прикметник (черговий учень)іменник (черговий зайшов у клас)

179

Будова слова

428 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о од л со о у сл в осл дов о сво у о д слова с о а в

ав л с в о а

Група 1. День, далеко, осінній, ніс, співак, ікра, парк, пере­хід, ракета, кінотеатр, океан.

Група 2. Пагорб, дача, вечірній, ніч, читанка, ім’я, просо, літак, листоноша, рука, ялинка, озеро.

КЛЮЧ. д сл у о о у в сао у слов у у ву о авда во а о ав л о о д сл у в

о а а ву а а о с о а в у о а а о о

429 ЧОМУ ТАК? о с о у вва а о о слово у во о сусал с осо о а д у сал о су сал о а о два слова

а су с с

Записаний, безсоромний.

430 ода а а слова о а а до о о о с ло сл в с ало а о дл у во о о д л с су с а до о

о о у во о ов слова а с ос слово во

ЗРАЗОК. Малювати → перемалювати (префіксальний);вирізанèé ← вирізати (суфіксальний).

Бандура – бандурист; безбілетний – білет; грамотний – без­грамотний; бездітний – діти; безслідний – слід; бокс – боксер; загородити – городити; записати – записаний.

дво а о д слова с лад а вс ав слова

431 о а в а о в а д у с в а

ГОСТИННА ХАТА

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижкув зеленім садочку, в квітучім затишку.Змуруй мені, муляре, піч та рівненько,щоб в хаті зимою було всім тепленько.Ти справ мені, столяре, двері й віконця,поріг від дороги, а вікна від сонця.А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,аби мені сонце світило від ранку.Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,і сильні завіси, й замочок блискучий.

428

429

430

431

180

Будова слова

Я буду раненько замок відмикати,щоб ви не минали гостинної хати.

Марійка Підгірянка

с у а в ос а о с а в д сл в во у во а а в с ос слово во

432 во в д ода сл в су сал с осо о а в ос а о с в до д л ос а су с а до о о о у во

о слова о в в ову у во сл в у ос с а у а с ова

Аптека, біатлон, космос, монтажний, музика, парашут, та­нець, фінанси, трактор, таксі, дресирувати, економіка, масаж.

о у а о с а ва у ду у в а а л о в два д сувал в в ос о ав о о о а у о с а

д с увал о ос о ав о а в о авс слова д о

с о у о с од од о о о с а у во а в о с

Словники Дізнатися про те, як утворилося те чи інше сло­во, можна з етимологічного або зі словотворчого словника.

Словотвірний розбір

Послідовність розбору1. Записати слово й пояснити його лексичне значення.2. Визначити слово, від якого утворено подане слово.3. Визначити в слові твірну основу.4. Визначити префікси, суфікси, за допомогою яких ут­

во рено слово (якщо є).5. Визначити спосіб творення.

Слово для розбору – передвесняний.

Зразок усного розборуПередвесняний – який відбувається напередодні весни.

Утворено від слова весняний. Твірна основа – веснян. Слово передвесняний утворено за допомогою префікса перед-. Спо­сіб творення – префіксальний.

Зразок письмового розбору

Передвесняний ← весняний (префіксальний).

432

Словники

181

Будова слова

Словотвірному розбору підлягають лише похідні слова.

433 о л слово в ла о о а в у а с ов в ло слово продажність а в с осо во вс о д сл в а

са у ла у

проданийпродаж → продажний → продажність

дати → продатипродавець → продавчиняпродавати

во слово в ла о ода сл вУчити, учителювати, учителька, учитель, навчений, навчити.

434 о а с в ува у а ав л а оло ува о сл в а у а о о а о о

ХАЙ НЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ ГОНЧАРНИЙ КРУГ

Що то за краса – глиняний по­суд! Він слугував людям з давніх­давен. Майстри­гончарі ліпили його на щоденну потребу, але оздоб­ лювали як велику коштовність.

Нога розкручувала схожий на дзиґу гончарний круг, а руки тим часом формували зі старанно роз­мішаної, як тісто, глини і мискè, і кухлі, і горщики, і макітри.

Ось гончар поклав на круг не-великий шматок глини, умочив руки у воду – і вже росте між його чутливих долонь лискучий глиняний стовпчик, що, ніби по-махом чарівнîї палички, перетворюється на посудину.

Готовий виріб майстер зрізає з круга тонесенькою дротиною і ставить сушитися. Після цього посуд розмальовують барвис-тими квітками й випалюють у спеціальній пåчі – гîрні.

Досвідчені гончарі щедро діляться своїми таємницями, аби не зупинився гончарний круг (За В. Рисцовим).

о а с ово слово в о в д л сл в о до слова круг с л о о в а о а удово

433

434

182

Будова слова

§  49.  ВИМОВА  І ПРАВОПИСПРЕФІКСІВ ÏÐÅ-,ÏÐÈ-,ÏÐІ-Про правила написання букв е, и, і

на позначення сумнівних голосних у префіксах

о л ува о а л о с в д о о ал а са у в е, и в са

Слово Префікс Значення

ïðедовгий пре- найвищий ступінь ознаки

ïðив’язати при- приєднання до чогось

ïðиміський при- перебування біля чогось

ïðисісти при- неповнота дії

ïðилетіти при- наближення до чогось

Вимова Ненаголошений голосний [е] у префіксі пре- у ви­мові наближається до [è].Ненаголошений голосний [è] у префіксі при- у вимові наближається до [е].

Префікс пре-

Префікс пре- пишемо в прикметниках і прислів­никах для вираження найвищого ступеня озна­ки. Цей префікс за значенням відповідає слову дуже. НАПРИКЛАД: преìóäðèé (дуже мудрий), преâèñîêèé (дуже високий).

Префікс при-

Префікс при- пишемо в словах, що означають:• наближення, приєднання до чогось (приїхати, пригвинтити, приклеєний);• неповноту дії чи ознаки (присісти, приãàñèòè, приморожений);• перебування біля чогось (прикордонний, пригі-

ðîê).

Префікс прі-

Префікс прі- пишемо лише в трьох словах: прі-звище, прізвисько, пріðâà.

с пре- о а о у а о с а ослов с о ов слова презирство, презирливий, преосвященний, преподоб-

ний, престол од .

435

Префікс пре-

Префікс при-

Префікс прі-

183

Будова слова

436 ЧОМУ ТАК? о с о у в у сл в у с о у ву е а в д у у ву и

1. Препогано, прегустий, предивний.2. Присісти, присмажений, припаяти.

437 о а в а о слова в олос в а осо л ву ува у а вову с в пре-, при-

Пришити, присадибний, предовжелезний, прибудувати, презавзятий, прищеплювати, придорожній, презлий, прибе­режний, приземлитися, привокзальний, премудрий, приїзди­ти, приковувати, прикордоння, преніжний.

а слова в оло ал о в д а са

а л д а до о ос

ува л о ос

а в с у о а

лад а од слово о о у д сл о оа у у в е, и, і в са

438 ус авл в са о у у у ву е а о и у у св в

1. Пр..дорожні берези струшували холодну росу (М. Стель-мах). 2. Ліс пр..брався в іній та ожеледь (Г. Тютюнник). 3. А пр..мудрим умам, роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко). 4. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо пр..скакали із весни (В. Малишко). 5. Тихо сіяв на пр..в’яле листя, на пр..смажені трави і хліба дрібний, як роса холодний, дощ (С. Васильченко).

о а удово в д л слова о а с ов с а с о о о

439 а д у а л в о од о у слову со пре- при- а о л во о о сл в ода о а с

ï ð и е à ï ð е б à

ð î ï ð и с і с à г

и б î ь я м ï т в à

к ï ð е е д ð и н т

і з à и к л î ï я î

439

436 ОРФОГРАМАБукви е, и, і в префіксах

437

438

184

Будова слова

слова ус авл о у у у ву е и а о і у у а са ав л с а са в а о о а слов о

Пр..звище, пр..лютий, пр..порошений, пр..правлений, пр..­здоровий, пр..танцьовувати, пр..солодкий, пр..сісти, пр..зем­лений, пр..дорого, пр..гальмувати, пр..горіти, пр..чудесно, пр..рва, пр..вітати, пр..щедрий.

441 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о ва о о о ос до осл о до о о у о ул сво о а а о ода

с олу сл в од д слово со

Ïðîñèìî òàòà

Приєднати за допомогою гвинта; приєднати за допомогою молотка і цвяхів

Ïðîñèìî ìàìó

Приєднати за допомогою мотузки; приєднати за допомогою голки з нитками

441

442 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. а ва у ду у ва о о од л а о о у л а од у о о у о в о ува в

о до ода сл в с л о о в са пре-, при- о о а адал слова с а д а слова д сл

а о с о о а у в са

Дніпро, поганий, солити, звати, колоти, пудра, дорога, со­лодкий, копати, кропити, святий, чудовий, лаштувати*, сьор­бати, чіпляти, зачиняти, згадати, старець, заховати.

* Лаштувàòè – (рос.) готовить.

444 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о слов ов д а сл в а аво с с в пре-, при-, роз-, без-, з- (зі-, с-) од у од од о у

д а слова в ав л с а са

445 а слова в дв оло са с в ос л с а сл в д у о оло

Презентація, предвічний, привілей, предківський, прекрас­но, пріоритет, престиж, прем’єра, презлющий, прибережжя, президент, престрашенний, преамбула.

лу а о о слов а а о слов а о ов сл в сл в о а ово ас о пре а в од до с ладу о

440

442

443

444

445

185

Будова слова

§  50. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість одного голосного з’являється інший

ПРИГАДАЙМО. ву а о ува с олос в о в

А. о а ода а а д слова

кîтèти – кàтàтилет ти – літàтитåрти – стиðàти

Б. ву а с о сл в у о а В. ос ал ува ву в у слова в д с а олосу а в д су са

Чергування Іноді при творенні слова чи зміні його форми за­мість одного звука з’являється інший. НАПРИ-КЛАД: äðóã – дружèòè, ñòіл – стола. Таку зміну звуків називають чергуванням.

Чергування голосних

В українській мові можливі такі чергування го-лосних звуків:

Звуки, що чергуються

Приклади 

[о], [е] з [і] êоні – кінь, колесо – коліñПРИМІТКА. [о], [е] вимовляємо у відкритих складах, а [і] – у закритих

[о] – [а] схопити – хапàти, гонити – гаíÿòèПРИМІТКА. [а] в корені дієслова вимовляємо перед суфіксом ­а- (-я-)

[е] – [і][е] – [и]

пекти – випіêàти, стерти – стиðàòèПРИМІТКА. [і] або [и] в корені дієслова вимовляємо перед суфіксами ­а- (-я-), -ува-

[о], [е] з нулем звука

ñàäок – саäêа, вітер – віòðó

ПРИМІТКА. [о] та [е] випадають

[е] – [о] четверо – чоòèðè

ПРИМІТКА. Чергування відбувається після шиплячих [ж], [ш], [ч]

у с ву а у в

446

Чергування

Чергування голосних

186

Будова слова

447 о а а сл в а олос у с

Школа – шкільний, лебединий – лебідь, захопити – хапати, сплести – сплітати, завмерти – завмирати, засте­лити – застилати, щодень – щодня, учень – учня, шестеро – шостий.

448 о до ода сл в а о а о с л о о в слова о в д улос ува олос ву в а слова а а а о д

ву о у с

ЗРАЗОК. Школа – шкіл [о] – [і].

Нога, плету, соколи, четвертий, ломити, шести, заганяти, берегти, пекти, летіти, перехід, гора, корінь, застебнути.

449 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в од о д до о ос с а а у в о а ав д о а ус авл

о ово а с о ус у ода а в с у о о ву ов ува в о л

Дайте, будь ласка, три квитки до _________

Дайте, будь ласка, три квитки до Канева

449

КиївХарківЧернігівМиколаївЛьвів

ТернопільБориспіль

ос в д ува с ува олос ву в о ав ва о о ас л о о у у о а о у вул

450 словос олу ус авл о у у у ву о а о а ос а у ов в овл о ву а а о о у ву а

Л..митися в двері, відл..мати шматок, к..тається на вело­сипеді, к..титься камінь, допом..гти мамі, допом..гати мамі, ск..кати по калюжах, уск..чити в халепу, ух..пив шапку, х..пає шапку.

од словос олу а в с лад а

447

448

450

187

Будова слова

о а од у в л у о д а д сл в у о ол в ува олос ву в

слова ус авл о у у у ву е а о и о с о оа о а с а ав ла а са а оло е и а в до ос одо ува ву в

1. Розб..рати, заб..ру, вит..рати, вит..рти. 2. Сп..кти, пол..­тіти, поч..пити. 3. Хлоп..ць, січ..нь, лип..нь.

453 сл в с авл ода в ду а слова в о о а в ву у с д сл слова а оло е и в о о с а са сл в

1. Хочеш їсти калачі – не сиди на (піч). 2. Від своєї совісті не (втікати). 3. Кожна травичка на (свій) (корінь) росте. 4. З (вечір) пригожого аж до ранку вишивала дівчина виши­ванку. 5. З ким поведешся, того й (набратися). 6. Під лежачий (каменя) вода не тече (Нар. творчість).

о с в о у ода сл в ву с уа а о о а уло в о с а ос а

ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮберег – на берегу Кривой Рог – в Кривом Роге ходить – я хожóездить – я езжу

берег – на бåреçі Кривий Ріг – у Кривому Роçіходити – я ходжóїздити – я їжджу

§  51. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість [г], [к], [х] з’являються інші звуки,

а також про чергування приголосних у коренях дієслів

ПРИГАДАЙМО. а ву с олос г к х] в а д а і

А. ос в д ул с в о сл в о о у

1. Друг – друçі, дружити. 2. Молоко – у молоці, молочний. 3. Кожух – у кожуñі – кожушок.

Б. а д у у о у слова д у с л о о в до о о словоВ. а ос ов с ос о а о л в ува олос в у а с ов а у ов в д ува с

451

452

453

454

188

Будова слова

Чергування

[г]

[к]

[х]

В українській мові під час творення слів або зміні їхньої форми можуть чергуватися приголосні звуки.

Звуки, що чергуються Приклади

[ж][г] [з΄]

ніжканогà (на) ноçі

[ч][к] [ц΄]

ручкаðóкà (в) руці

[ш][х] [с΄]

вушковухî (у) вуñі

олос г к х у с з΄ ц΄ с΄ д олос і

Чергу-вання в

дієсловах

У коренях дієслів можливі такі чергування при­голосних:

Звуки, що чергуються Приклади

[д] – [дж][т] – [ч][ст] – [шч][с] – [ш][з] – [ж][зд] – [ждж]

ходити – ходжóлетіти – лечóмастити – мащóпиñати – пишóвоçити – вожóїздити – їжджó

455 слова а о до до с ло о в а о в д ул с вс о л в дл

ува олос с ово ов ву у с

ЗРАЗОК. Äîðîãа – у дорозі, доріжка.

Молоко, флешка, рік, Кременчук, берег, книга, Острог, ворог, горох, тихо, муха, птах.

456 ЧОМУ ТАК? о с о у ода слова с л о о в о а в о л о од о у с л о у ву у

1. Річний – у році. 2. Політ – полечу.

Чергування

[г]

[к]

[х]

Чергу-вання в

дієсловах

455

456

189

Будова слова

457 ос ав у о а а о о л в д а а ов ву у с

Ó äàâàëüíîìó: Ольга, Галинка, учителька.У місцевому: підлога, грядка, футболка.У кличному: друг, парубок, козак.

ос в д ува с ува олос ву в о а в ва о о ас л о о у у о а о у вул а о а в

о а у о а о о у ва с вос

459 ос ав д слова у о осо од а слова а а а о д ву у с

ЗРАЗОК. Водити – воджу [д] – [дж].

Радити, бігати, шепотіти, сказати, викосити, нагородити, випросити, хрестити, мостити, носити, їздити.

од у во д слово а в с лад а ос од о д л а

о а у о с у а д слова у о л в ува олос а о олос ву в о а д о а слова о с

о с

НЕКУЛЬТУРНІ ХАЗЯЇ Із гостини по сніжкуХлопчики вертались,А товариш запитав:– Як вам гостювалось?– Та нічого, все як слід…Тільки, бачиш, друже,В тому домі хазяїнекультурні дуже.Навіть з наших кожушинСнігу не струсили…То ми так, як увійшли,І до столу сіли.

Грицько Бойко

461 о а с авл ода в ду а слова в о о а у во слова д сл у в а о а ву в

у с

1. На (язик) медок, а на (äóìêà) льодок. 2. (Друг у множині) знаходить щастя, а перевіряє біда. 3. По садочку ходжó, кони­ченька (âîäèòè). 4. Писар пише, писар маже, так запише, як

457

458

459

460

461

190

Будова слова

пан (сказати). 5. І короткий хвіст (муха) не подобається. 6. Верба водою живе, верба воду і (берегти) (Нар. творчість). 7. Близько сорока нових зірок з’являється в нашій (Галакти-êà) кожного року (З енциклопедії).

о с осо л вос в ов а а са в д л сл в

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о у в сл в у в а од ас а в да

зрадити у важку годину (рос. предать у трудный час) здолати труднощі (рос. преодолеть трудности)

§  52.  ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ  СЛІВ

Про те, як змінюються приголосні при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-, -ин-

ПРИГАДАЙМО. олос о у ува с ву г к х

А. о л а с а во с а до о о о суса -ськ-

Козак + ськ + ий → козацький.Áóг + ськ + ий → бузький.

Б. ву в в о л а с аВ. а ос ов с ос о а о олос во сл в

Суфікси-ськ-, -ств-

При творенні прикметників за допомогою суфік­са -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) можуть змінюватися приголосні.

Зміни проголосних при збігові їх у процесі словотворення

-ськ (ий) = -зьк (ий)г,ж,з + -ств (о) = -зтв (о)

Риãа – ризькèé

áîÿãóз – боягузтвî

-ськ (ий) = ­цьк (ий)к,ч,ц + -ств (о) = -цтв (о)

козак – козацькèé

òêàч – ткацтвî

-ськ (ий) = ­ськ (ий)х,с,ш + -ств (о) = -ств (о)

òîâàðèш – товариськèé

òîâàðèш– товариствî

462

463

Суфікси-ськ-, -ств-

191

Будова слова

ВИНЯТОК: казах – казахський, тюрки – тюркський, Öю-рих – цюрихський, Мекка – меккський, баски – баскський, Нью-Éорк – нью-йоркський.

о ос ова слова а у с а д а о т о а с о а а о НАПРИКЛАД: брат – братський, солдат –

солдатський, студент – студентський, турист – туристський.

464 д ода о а а в у во а а доо о о су са -ськ-

ЗРАЗОК. Прилуки – прилуцький.

Лейпциг, Дрогобич, Іртиш, Кар­пати, Оренбург, Сиваш, Овруч, Пів-денний Буг, Воронеж, Черкаси, Біла Церква, Галичина, Цюрих, Острог, Кагарлик, Ніжин, Рига, Прилуки, Ладога, Норвегія, Запоріж­жя, Бахмач.

а о о а с у во в д в д л сл в

465 д ода а в у во а до о о о су са -ськ- а д дл о о о с в а л а у во

в зошит осл дов о а о а

Прага

      Острог

          Париж

      Рига

Запоріжжя

465

1 з ь

2 з ь

3 з ь

4 з ь

5 з ь

466 д ода в у во ов слова а до о о о су са -ськ а а о д о л во а до о о о су са -ств- а у во слова в д л у су с

Чех, товариш, латиш, боягуз, студент, казах, гігант, ткач, парубок, узбек, таджик, завод, емігрант, Онега, Гадяч, хлібо­роб, ливарник, чумак.

дво а у во а с лад д сл у аа ос ов

464

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮпарижский узбекский латышский

паризькийузбецькийлатиський

466

192

Будова слова

Суфікс -ин(а)

При творенні іменників від прикметників на -ськ(èé), -зьк(èé) за допомогою суфікса -ин(а) відбуваються такі зміни приголосних:• суфікс -ськ(ий) змінюється на -щ- ([шч]). НА-

ПРИКЛАД: харківський – Õарківùина, львів-ський – Львівùèíà;• суфікс -цьк(ий) змінюється на -чч-. НАПРИКЛАД:

донецький – Донеччина, вінницький – Вінниччи-íà. Виняток: Галичина.

­ськ­ → щ­цьк­ → чч

467 во в д ода в а до о о о су са -ин(а). д л су с в у во слова

ЗРАЗОК. Сумський – Сумùина.

Вінницький, хмельницький, дніпропетровський, івано­франківський, київський, турецький, херсонський, переяслав­ський, німецький, полтавський, білоцерківський, черкаський.

дво а у во а с лад а ус лад одо д л а у у а са сл в в л о у в

468 а д у о о у ла у о од о у слову у вос олу -чч-

п о т у р е ч ч и а д о н е ч ч и н а в і н ч ч и н а д о

в і н н и ч ч и х м е л ь ч ч и н а н і м е ч ч и н а о л о

468

лад а слова у а с о ово а о с о са с лад слов о

Братский, человеческий, подхалимство, товарищество, то­варищеский, нищенство.

о а с ово слово в о дво сл в а в

а л у а ал ов у а од у а о о ова а у лу а до лас ав с с адав а л олод

а о с а с л о о в слова ас в у у с

Суфікс -ин(а)

467

469

470

193

Будова слова

§  53.  ТВОРЕННЯ  І ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ

Про сполучні [е], [о] в складних словах, написання слів з пів- та про дефіс у складних словах

ПРИГАДАЙМО. слова а ва с лад

А. л о в а о ода с лад сл в

звукîзапислісîстепсухîфрукти

сталеварземлетрусхвилеріз

Б. ву о д а о ас сл в о оло д у оВ. о в с ово о д осо л вос с лад сл в

Складні слова

Складним (ðîñ. сложным) називають слово, яке має два або більше коренів. НАПРИКЛАД: спортзал, відеокамера, п’ятирічний.

Сполучні голосні

Частини складних слів поєднуємо за допомогою сполучних голосних [о], [е] або без них. НАПРИ-КЛАД: âîä+о+грай, земл+е+знавство, двохсотий, чотирикутник.

лад с лад слова у а с о ово а а в д л о а о с о с а с лад слов о

Книгохранилище, землетрясение, лесостепь, сухофрукты, нефтепровод, одноклассник, птицелов, лунноход, земледелие, звукозапись.

д сл у в а о а с олу олос

Написання складних слів разом і через дефіс

Пишемо РАЗОМ: Пишемо ЧЕРЕЗ ДЕФІС:

слова, утворені поєднанням залежних одне від одного слів (від одного слова до ін­шого можна поставити пи­тання): снігопад, водо очис ний

слова, утворені поєднанням рівно-правних слів (частини слова можна з’єднати сполучником і): купівля-продаж, північно-східний, чорно-білий

іменники, утворені за допо­могою сполучного голосно­го: лісостеп, верболози

іменники, утворені без сполучного голосного: жар-птиця, стоп-кран, блок-система

471

Складні слова

Сполучні голосні

472

194

Будова слова

Пишемо РАЗОМ: Пишемо ЧЕРЕЗ ДЕФІС:

слова, утворені з дієслова в наказовій формі та іменни­ка: горицвіт

відтінки кольорів: темно-зелений, ніжно-рожевий; АЛЕ: жовтогарячий, червоногарячий

близькі за значенням слова, що пере­дають єдине поняття: хліб-сіль, батько-мати

слова з першими частина­ми: авіа-,авто-,аеро-,ау-діо-,біо-,водо-,гідро-,елек-тро-,вело-,мото-,мікро-,мега-,супер-,псевдо-,кіно-,теле-, фото- й подібні: авіакаса, мікрохвильовий

назви проміжних частин світу: норд-вест

назви професій, звань, посад, спеці­альностей: лікар-еколог, генерал-майор

назви рослин: брат-і-сестра, розрив-трава

назви казкових персонажів: Лисичка-Сестричка

слова, утворені повторенням того само­го слова, поєднанням слів з однаковим коренем, синонімічних або антоніміч­них слів: білий-білий, тишком-ниш-ком, більш-менш

слова, які мають першу частину віце-, екс-, максі-, міні-, лейб-,обер-: екс-чемпіон

473 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у словос олу с лад слово о д с а в д у о у а о

М’ясо­молочний комбінат, кораблебудівний завод.

474 а слова д д ов у в л а о од о лас а а са ува о в ад у ова д сл о у у о о а

Працездатність, інтернет­магазин, шести­денка, краєзнавство, навчально­виховний, добрий­предобрий, далеко­далеко, рік­два, штрих­код, аквапарк, фан­клуб, автовідпові­дач, шеф­кухар, мотоспорт, Ли сич ка­Сест рич ка, м’ясо­молочний, видимо­невидимо, переко типоле, льон­довгунець.

слова в с у ав л с а са в а о о а слов о

Чорно/ліс, авто/сервіс, хліб/сіль, віце/прем’єр, екс/чемпіон, жук/рогач, носо/ріг, Івасик/Телесик, водо/спад, семи/струн­

473

474

хліб­сільбатько­матигуси­лебеді

475

195

Будова слова

ний, супер/маркет, відео/зв’язок, авто/крісло, народно/пісен­ний, генерал/майор, радіо/центр, аеро/план, сніго/за тримання, одно/денний, овоче/сховище, міні/пекарня, прем’єр/міністр, фаст/фуд, теле/шоу.

476 а д дл о о о слова с в а л а слова в зо-шит осл дов о а о а ус авл д о о д с

  мікро/район

міні/маркет

  світло/синій

лікар/еколог

  лісо/степ

476

1

2

3 –4 –5 –

477 о а с а с у у у с у а ос ов у ас у а о до с у а олово

До села вели нову лінію електропередач і через ліс проруба­ли просіку. Вийшла просіка якраз на трійцю берізок. Довелося спиляти і їх.

Дві березки були красиві: гінкі, косисті, аж усміхнені. Во­сени стояли свічкасто, як намальовані. А третя геть нікудиш­ня – куца, горбата, така вже коряка­розкоряка.

Ті дві бензопильщик Кузьма обчухрав та одвіз на своє обійстя*. Гарна купа дровець вийшла. А третю поволокли прямо на сміттє­звалище, бо з нею й морочитися ніхто не захотів. Коли це наго­дився землемір Микола, витяг коряку з купи та й поніс додому...

Заходжу якось до Миколи, а в нього у вітальні на стіні ви­сить дивовижний таріль** із такого візерунчастого дерева,

477

196

Будова слова

якого ще не доводилося бачити. Сусід помітив моє здивування і каже: «А це з тієї, розкоряки, що мало не згнила…».

Виходить, ота третя береза теж мала свою красу, а от роз­гледіти її не кожен міг (За Є. Шморгуном).

* Îá éñòÿ – садиба, двір.** Òàð ëü – велика тарілка, кругле блюдце; декоративна тарілка.

а д в с у с лад сл в о а с ово слово в о а о а удово у у а са

а в са слова ус о а о а

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о с в о у в сл в од ас лд у а с ав

шляхетний вчинок (рос. благородный поступок) приваблива зовнішність (рос. привлекательная внешность)

а а в л а л с лад сл в аса фото-, авто-, мікро-, вело-, електро-, радіо

дво а слова с лад а

480 во в д ода а а сл в с лад слова а у дв оло а о о а о о о д с д сл у в а о а с олу олос о], е].

Хліб, завод; яхта, клуб; кіно, зірка; край, знати; бій, при­паси; школа, інтернат; сухий, фрукти; земля, міряти; чорне, море; вугілля, видобуток; гуси, лебеді; сон, трава; картопля, сховище; перший, відкривач.

Слова з пів- В українській мові складні слова з пів- пишемо через дефіс, якщо друга частина слова почина­ється з великої букви (тобто є власною назвою).У решті випадків складні слова з пів- пишемо ðàçîì. ПОРІВНЯЙМО:пів-Запоріжжяпів-Одеси

півдорогипівдерева

о а ал а а ва о а с у ва я, ю, є, ї о сл ас пів- с ав о а ос о НАПРИКЛАД: пів’яблука, пів’ягоди

481 слова в с у у а са

Пів/ями, пів/дороги, пів/столиці, пів/України, напів/сон, пів/гривні, пів/юрти, пів/Англії, пів/Єгипту, пів/зошита,

478

479

480

Слова з пів-

481

197

Будова слова

пів/Канева, пів/поля, пів/Кропивницького, пів/їдальні, пів/від­ра, пів/апе ль сина, пів/життя, пів/Луганська.

дво а слова а в с лад а два

482 а д у а л в два в а о л во о о сл в ода о а с

в и ï î н в ï і в з

ï і в д ï і в т н е

ï і в à ж с б н і д

к в к î л î л я ч ю

482

483 о ва ду у у а са

1. Райдуга в полі (пів)неба схиля до колосків, до пшеничної ниви (В. Грінчак). 2. Не відцурайся слова при столі, не по­шкодуй (пів)ночі на розмову (А. Малишко). 3. (Пів)Києва ска­че, а (пів)Києва плаче (Нар. творчість). 5. З’їж (пів)біди та напийся води (Нар. творчість).

о а с а с о о о

§  54.  ТВОРЕННЯ  І ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ

Про те, як з окремих частинок або перших літер слів творяться нові слова

А. о л а во с лад ос о о сл в

Донецький áàñейнДніпровська гідроелектроñтанціяОрганізація Об’єднаних Íацій

ДонбасДніпрогесООН

Б. су сл в у о ас дл у во слова Донбас сл в у о о а ов ву дл слова ООН В. о в с ово о у во с лад ос о о слова

Складно-скорочені

слова

Складноскороченими (рос. сложносокрощёнными) називають слова, які утворені скороченням по­чаткових частин слів, початкових звуків чи букв. НАПРИКЛАД: зорепад (падають зорі), міськво (місь-кèé відділ освіти), юннат (юнèé натураліст), АТС (автоматична телефонна ñтанція).

483

484

Складно-скорочені

слова

198

Будова слова

Способи творення

Основні способи творення складноскорочених слів:

складання частин повнозначних слів

äèòñàä (дитячий садочок), ñàìáî (самооборона)

складання початкових букв або звуків

ÊÂÊ (клуб веселих і кмітли­вих), НАН України (Íаціо­нальна àкадемія наук України)

Правопис Складноскорочені слова, утворені з початкових букв (абревіатури), записуємо великими літерами без крапок. НАПРИКЛАД: НСК (Національний спор­тивний комплекс).Складноскорочені слова, утворені складанням частин слів, пишемо ðàçîì. НАПРИКЛАД: завмаг, військкомат.

лас с лад ос о о а в о в л о у в НАПРИ-КЛАД: Донбас, Укррічфлот

485 д ода с олу сл в у во а с лад ос о о слова с о о с осо л вос во о о о слова

ЗРАЗОК. Заробітна плата – зарплата.

Педагогічний інститут, листя падає, міряти землю, коман­дир батальйону, фізична культура, біологічний факультет, со­ціальне страхування, лісове господарство, авіаційна база, ди­тячий будинок, медичний університет, педагогічне училище, аеродинамічні сани, Донецький басейн, завідувач господар­ства, міський виконавчий комітет, сільська рада, державний бюджет.

о а у во слова с лад а

486 во в д ода с олу сл в с лад ос о о слова ав а у о а о осо л в с о о во а а са а у во слова а о а у олос

Станція технічного обслуговування, Служба безпеки Украї­ни, Організація Об’єднаних Націй, Міністерство закордонних справ, Міністерство охорони здоров’я, Національний банк України, Львівський автобусний завод, Академія педагогічних наук, теплоелектростанція, Світова організація торгівлі, Євро­пейський Союз, Китайська Народна Республіка.

Способи творення

Правопис

485

486

199

Будова слова

в а а в а у а в ав ал а лад в д с в о а а ова с в о о о о у ва с вос а а в а у

о у а д слова уло о асу с лад ос о оо у слов в а а о а олов слово о о с олу в д

о о у во о с лад ос о о слово ПОРІВНЯЙМО:

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНОЗМІ повідомили засоби асово о а ЗМІ повідомиломіська АТС ав о а а л о а станція міський АТС

487 а д в ав о л в ода у у сво ду у д да ова а а о с о с а с дов д о

1. НДІ розробила нові стандарти навчання. 2. НАН України провів конференцію археологів. 3. КПІ роз­почала прийом заяв від вступників. 4. ЗМІ оголосила конкурс юних літе­раторів. 5. ФК «Шахтар» виграла матч Ліги чемпіонів. 6. На Десні спо­руджено великий ГЕС.

ДОВІДКА. Науково-дослідний інсти-тут, Київський політехнічний ін-ститут, Національна академія наук України, футбольний клуб, засоби масової інформації, гідроелектростанція.

во а в л у а л с лад сл в в о с ав ода ас

... маг, ... рада, ... провід, ... мір, ... поверховий.

489 о а ода с олу сл в а с лад ос о о слова ов в д ов д а

ЗРАЗОК. Співробітник АПН України – співробітник Акаде-мії педагогічних наук України.

Студент медуніверситету, працівник райво, приїхав із США, вихованець драмгуртка, голова міськради, розпорядження го­лови Харківської облдержадміністрації, стаття спецкора, рі­шення оргкомітету, тренування на спортбазі, депутат ВР Укра­їни, продаж запчастин, рішення Херсонського міськвиконкому, шлюзи Дніпрогесу.

487

Дніпровська ГÅС – одна з найпотужніших у світі

488

489

200

Будова слова

§  55.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО  З  РОЗДІЛУ «БУДОВА СЛОВА.  СЛОВОТВІР.  ОРФОГРАФІЯ. 

ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ»

490 о а с а о о у о о ово о в дал с дл с

УКРАЇНЦІ – ЗІРКИ СВІТОВОГО БАЛЕТУ

Уродженці Києва Вацлав Ніжинський і Сергій Лифар стали одними з найяскравіших зірок за всю історію світового балету.

«Бог танцю» Вацлав Ніжинський на сцені повністю перевтілю­вався – глядачів вражали його легендарний стрибок і здатність зависати в повітрі, витончена грація, абсолютне розуміння стилю.

Сергія Лифаря називали «добрим генієм балету ХХ століт­тя». У юності він співав у церковному хорі Софійського собору, відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії. Понад тридцять років був солістом, хореографом, керівником балет­ної трупи «Ґранд­опера» у Франції. Відірваний від батьківщи­ни, він до кінця життя думками линув на береги Дніпра. І на своїй могилі на паризькому кладовищі заповів написати лише чотири слова: «Serg Lifar de Kiev» – «Серж Лифар із Києва».

Сьогодні естафету В. Ніжинського і С. Лифаря підхопив український танцівник, вихованець Київського хореографічно­го училища Іван Путров – одна з найяскравіших зірок світо­вого балету. На його спектаклі в Лондоні спеціально приїздять шанувальники з Америки, Японії, Австралії та усієї Європи.

Н. Віллон. Балет

490

201

Будова слова

Неможливо уявити світовий балет без плеяди** яскравих талантів з України (Із журналу).

* Унікàëüíèé – винятковий, рідкісний.** Плеÿäà – група визначних діячів у якійсь галузі.

о а авда до с у о слова ву ов ул ов а а а а в а а а л а сл в с осу с у о о о о а о о с

в о до с л о о в д л о о а с ов о а удово в д л сл в д слова са о о а адал с

слова о о а балет а два с л о о в . од

с л о о в слово а в с лад а

491 лад у а с о ово а о в вову а са в д л сл в в о о ова

1. Вûшло из­за туч солнце, и росинки на траве заблестели. 2. Буря промчалась, но раскалённая за день земля не освежи­лась. 3. Зимой каждое воскресенье либо они ездили к друзьям, либо их друзья приезжали к ним. 4. Ребята возвращаются с прогулки в лесу, и каждый несёт полное лукошко с грибами.

о о о в о од о у о д о у слову а в о а с ово слово в о о а удово

СловничокРосинка – (укр.) ðîñèíêà; раскалённый – (укр.) розжàре-

ний, розпåчений; каждое воскресенье – (укр.) щонед лі; либо – (укр.) àáî; приезжали – (укр.) приїжджàëè; лукошко – (укр.) êîзуб.

Готуємося до тематичного оцінюванняо а с ов авда

в в о а о с у с в д ов д в дода а

1. Нульове закінчення має кожне слово в рядку

А вітер, кінь, плач  В ідуть, ідеш, ідемоБ весна, прохолода, віхола Ã повільно, далеко, взимку

2. Спільнокореневими є всі слова в рядку

А читати, читання, чистити В переходити, ходулі, вихідБ читав, читали, читала Ã будувати, будильник, збудити

491

202

Будова слова

3. Безсуфіксним способом утворено слово

А перепис Б озеро В підмести Ã кенгуру

4. Правильно написано всі слова в рядку

А спитати, знести, зфальшивитиБ зкосити, зшити, бездіяльнийВ спалений, розвідка, бесхитріснийà спекти, безпечний, розтривожити

5. Букву е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

А пр..їхати, пр..бігти, пр..нестиБ пр..красний, пр..хороший, пр..тихийВ пр..чудовий, пр..великий, пр..міськийà пр..гасити, пр..милий, пр..чистий

6. Префіксальним способом утворено кожне слово рядка.

А приїхати, переписати В випускний, вишуканийБ прочитати, простір Ã розказати, вихідний

а у ас слова а ас а слова ос л с

о о а о а а слова ав д лад сл в ул ов а

о с в д с слова од аов а с о в д слово а ул ов а слово а а

слова а ва с л о о в од а ов о с л о о в слова о слова о л с у в д ов д лада

о с ол су с в с в о с л о о со су со а о в д о о

о а о осо л вос а са с в ав д лад о а о ос ов с осо во сл в ав д лад о а о а са с лад сл в а о д с

Об’єднайтеся в групи і підготуйте вікторину з 8–10 запитань на тему «Будова слова. Орфографія» (на основі теоретичного матеріалу та вправ цього розділу).

Проведіть вікторину для учнів інших груп.

203

ов о в в о о

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â Ï’ßÒÎÌÓ ÊËÀÑI

§  56.  СИНТАКСИС  І ПУНКТУАЦІЯ

492 о а в а о с ав л о о у о у а ва у ду у ов с одо алос од в сад а св а у

ЯБЛУКО І СВІТАНОК

Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся. Дідусь пригощав онука смачними яблуками, грушами, медом. Та Мишко не міг відірвати очей від великого­великого, білого й ніжного яблука, яке виросло аж на вершечку однієї яблуні.

– Дідусю, милий, дозвольте мені, я полізу й зірву он те яблуко.

– Ні, – каже дідусь. – Це яблуко буде тому, хто прийде в сад на світанку й попрацює часинку.

Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку, та не міг подолати лінощів. Нарешті* зібрався­таки із силами, розплющив очі перед світом, ударив кулаком подушку й побіг до дідуся в сад. Налив бджолам води, позрізав сухі гіллячки.

Заграла ранкова зоря. Підходить Мишко до яблуні з омрія­ним** яблуком – і дух затаїв. Таке диво! Яблуко на самісінь­кому вершечку не біле, а рожеве, як небо на світанку.

В. Фомюк. Яблуня

492

204

ов о в в о о

– Ну, що ж, тепер яблуко твоє, – тихо каже дідусь. – Лізь і зривай.

– Ні, дідусю… Нехай завтра…– Чому? – дивується дідусь і радіє.– Хочу побачити ще один світанок (В. Сухомлинський).

* Íàðåшті – (рос.) наконец; наконец­то. ** Îìð ÿíèé – (рос.) овеянный мечтой.

о а авда до с у а д у с с о у ал а о л о о а

сл д в овл о о у дав ав о о л а в у в с в а а ас у ов а в д о о о

слова а д о од о у од о д дода а о а а

суд а а ол од о д л в у с во дво од с лад а о с ав о

о д лов а а д д ало о с у ва о д лов а в д ало ус словос олу о о о а с а с

о дво а в о а с ово с а с о о о

493 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д да у о словос олу ус о ав л с в о а в а до о о о у ул у а овл а с в ав а в д ов д у дода а

Вибачте мене, дякую вас, хворий грипом, сталося по не­уважності, потребує допомогу, турбуватися за дітей, контроль­на по історії, чемпіонат по тенісу, іти за хлібом, у десять годин.

494 о ул а ав ла о ов д а вод а о в о адс с о с а од олов л о

о ва ду о с авл о у од лов а д сл л

1. Хто (в)літку буде співати той (у)зимку буде танцювати (Нар. творчість). 2. За селом розлогі поля синіє ліс л(е,и)тять птахами хмаринки і хмаринками птахи (У. Самчук). 3. Від­вічний ліс шумів над ним тужливо або стогнав і плакав і р(е,и)­вів (І. Франко). 4. Навшпиньки тиша ходить у саду щоб гілку не труснути ненароком (Г. Дудка). 5. Нащо ж ти калино губиш свою вроду погляд ясноокий топ(е,и)ш в синю воду? (О. Дов го-п’ят).

а ас ов в д л сл в

493

494

495

205

ов о в в о о

496 лад ус о у а с о ово уду лад ос а с лад а о с ав о о д лов а

1. Из­за гор выглянуло солнце и быстро высушило росу на траве. 2. В саду цвели изумительные розы и радовали сердце маленькой хозяйки. 3. Начался сильный дождь и быстро на­мочил асфальт, траву и деревья.

§  57. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

497 о а с ав л о а оло у слова а о о с л овл о в а а а олово до с у у ос ов у ду у

ТРИПІЛЬЦІ

У 1893 році видатний український уче­ний Вікентій Хвîйка виявив біля містечка Трип лля Київської області залишки посе­лення, вік якого сягав кількох тисячоліть. Нині в Україні знайдено багато подібних ïàм’яток. За назвою місця перших розко­пок історики назвали племена, що колись давно населяли Україну, трип ль ськими.

Свої жèтла трипільці розташовували кола ми навколо великого майдану. Стіни помешкань споруджували на дерев’яному каркасі й обмазували глиною. Зовні їх розмальовували смуга­ми червоного, жовтого та білого кольорів. Дах перекривали солом’яними або очерåтяними сніпками. В оселях була піч.

Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Розводили корів, овець, кіз і свиней. Полювали на благородного îленя, козулю та кабана, у річках ловили щуку, судака і сома.

З крåменю* та кàменю трипільські майстри виготовляли різні знаряддя праці: сокири, серпè, свåрдла. З к стки, рîгу, дерева і глини робили інструменти для обробки шкур, плет н­ня та в’язання. Дуже поширеним був глиняний посуд: мискè, гîрщики, макітри, глечики. Характерна ознака цих виробів – витонченість форм і яскравий розпис (З посібника).

* Êðåмінь – дуже твердий мінерал чорного, бурого або жовтого кольору.

о а авда до с у о а о у л а ол с ас л л а у а вал л

с а ва дс ав в л

496

497

206

ов о в в о о

о с л с а сл в пам’ятка, поселення макітра о са с лу а слов о о с ос а слова кремінь а

ос слово в о в с а д слова словос олу а а дл ау ово о с л ов

л до о слова в о в с а д у д у о у а а с о о с ол о с о до в д л сл в о с а с слов о с о в

с у а в а а д а а в о в осл ва о с у с в са слова о а а ал с л

498 лад а о од о у слово пливти в о у ос о у а лад а од с л с о а а вл слова

499 а у о о у крутий а л до со о

1. Вантажівка зупинилася за êðóòèì поворотом. 2. Річка біжить між êðóòèìè берегами. 3. Характер у хлопця був кру-òèé. 4. Із сушених яблук зварили êðóòèé узвар. 5. З манки зварили êðóòó кашу.

о с о а о до в д л о о слова в

Вітрець рушив – почало колесом сніг крутити (Панас Мирний).

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА. д ада а ад а оло ова о в

1. Його вішають, коли засмучуються. 2. Цю кашу куштує той, кого лають, суворо карають. 3. Навколо нього обводять, коли хочуть обманути. 4. Їх продають, коли бездумно роздив­ляються на щось. 5. Їх продають, коли сміються. 6. Їх беруть на плечі, коли швидко біжать, тікають. 7. Вона болить, коли дуже переживаєш, страждаєш. 8. Вони нападають, коли не хо­четься працювати, лінуєшся.

лад ус о в словл а од у о а л да со о ус л с авда с ав а а со в до л д у до о а а о с а с о

а о дл ада в словл в а ос

498

499

500

501

502

207

ов о в в о о

§  58.  БУДОВА СЛОВА.  СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

503 о а с в ду а о у са до л о о олод од в а а воду д дус о у вода о о олод давалас о у а с а о

ДОБРОГО ВАМ ЗДОРОВ’Я!

Біля школи живе старий чоловік, дід Іван. Немає в нього нікого: ні рідних, ні близьких. Було два сини – й ті загинули на фронті. А дружина померла недавно.

Щодня приходить дід Іван до школи по воду.– У шкільному колодязі дуже смачна вода, – каже він сусідам.

Як тільки дідусь підходить до колодязя, до нього підбігають діти.

– Дідусю, ми допоможемо вам витягти води, – кажуть вони.Дідусь усміхається, не встигне й відпочити біля колодязя,

як відро вже повне.– Доброго вам здоров’ячка, дідусю! – щебечуть діти.Ці слова звучать для діда прекрасною музикою. Від них на

серці стає тепло й радісно.Ось і зараз вийшов дід Іван з хати та й сів на лавці біля

тину. Сидить і прислухається. До чого ж він прислухається? На шкільній садибі пролунав дзвінок. Дідусь бере відро й іде по воду. Як хочеться йому почути гарячі слова:

– Доброго вам здоров’ячка, дідусю! (В. Сухомлинський).

о а авда до с у о два слова ул ов а а а о

а удово сл в а ва два слова о а а о до о а д а

с л о о в слова а о в д улос ува ву в о слова колодязь о а в а

503

208

ов о в в о о

о ус о до в д л сл в о дв о а о два с л о ов слова о а удово слова шкільний, дзвінок а с ос о о

во

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. ва ла а л а ул

о ада ус лова в д ад о а удово

К____КИД

100ВП

РО+ГА

НЕ____СТИ

о а удово ода слова од слово а в с лад

Прибережний, провідник, земляний, добирати.

507 о ва ду д сл о с о о а

1. (З,с)тихне м(е,и)лодія, й (з,с)хлипне поволі срібна хма­ринка перлистим дощ(е,о)м (З. Мороз). 2. Та раптом пісня з закутків нічних ро(з,с)сипалась, як бісер, край* дороги (Ю. Вавринюк). 3. Настояна на матіолі тиша пр(е,и)спала смаг­лі глеки на т(е,и)ну (Д. Іванов). 4. Стомившись, день (з,с)хи­ливсь на плечі (Л. Гудзь). 5. За 10 хвилин космічний корабель може (з,с)фотографувати до 1 млн км2 з(е,и)мної поверхні (З довідника). 6. Я пр(е,и)горнусь до тебе тін(н)ю (О. Довгоп’ят).

* Êðàé – (рос.) у, возле, около.

лад а в л в а у л а од а о с а с л о о в слова ас в у у с

с л овл в о

§  59. ФОНЕТИКА.  ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА.  ОРФОГРАФІЯ

509 о а в а о с у олос ав л о в овл слова о ва а в о у о с о ов д у у сво ду у

ЛІТО ПРИЙШЛО

Скажіть, ви не знаєте, чому це небо стало таке синє­синє, а хмаркè в ньому пливуть такі біленькі­біленькі? Чому так ра­ненько прокидається сонечко, а коли настає йому час іти на спочинок, то ніяк не хоче лягати у свою колиску? Чому в ніч­ному небі так мерехтять зорі, а місяць так пильно розглядає себе в тихому дзеркалі ставочка?

504

505

506

507

508

509

209

ов о в в о о

Чому крізь густу стіну хлібів так лас­каво усміхаються сині очі волошок*? Чому важкий сердитий джміль так низько хилить до землі солодку головку конюшини**?

Чому? Літо прийшло! (Ю. Старо-стенко).

* Âîëîшка – (рос.) василёк. ** Конюшè-íà – (рос.) клевер.

о а авда до с у а в д л слова о о а

с а в у у в а в ов ву а д слова у ву в у в а д о два слова дво а а

ву а д в ву а в лу ву а о с до л с ува у–в, і–й о а о о слова джміль слова в в о о а а о у у а са

а слова о о а с д ас в ов олос у од с

Вогкий, кігті, сережка, донечці, солодкий, просьба, бороть­ба, на стежці, зшити.

слова о ва ду д сл о с о о а в а са а о о а слов о

В(е,и)сняний, кр(е,и)ничний, л(е,и)монний, бе рі(з,с)ка, кі(г,х)ті, соло(д,т)кий, сте(ж,ш)ка, про їз(д)ний, контрас(т)ний, криничен(ь)ці, тон(ь)шого, сіл(л)ю, від(д)ілити, між(’)ярусний.

512 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о о сл в а в в в о у о д л о о а од у д а слова од о лас у од о лас

в а са

513 о а сл в о с в о у ова ду

1. Хто багато обіцяє, той рі(т,д)ко слова дотримує. 2. В(е,и)­селий гість – сім(’)ї радість. 3. Лагідний язик може тя(ж,ш)ко вдарити. 4. Знай біл(ь)ше, а говори мен(ь)ше. 5. Під л(е,и)жа­чий камінь вода не т(е,и)че.

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а а ула в о ал а в д о о а у о с л о о о л с а д у у од у о о ов дол о сво с ува о од у ов о о д сл о о а

514

510

511

512

513

Віллон Н. Дивлячись у нічне небо

210

о в о овл

ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß

Òема 1. МОВЛЕННЯ  І  СПІЛКУВАННЯ

515 в о ва о о о с д в д с до в д с ва о с в д о ов д а у а у о

одо авс ва са

Мовлення Мовлення (рос. речь) – це використання мовних засобів  (слів,  речень,  текстів  тощо)  для  спілку-вання.

Спілку-вання

Спілкування (рос. общение) – це обмін інформа-цією, передача її однією людиною іншій.

Види мовлення Види мовленнєвої діяльності

Аудіювання Читання Говоріння Письмо

Мовлення може бути усним (говоримо, слухаємо) і письмовим (пишемо, читаємо).

Адресат Того, кому адресує сказане або написане мовець, називають адресатом мовлення.

516 о у до в д в овл во д л ос в вда с ол

перебуваєте в музеї; граєте у футбол чи волейбол; переглядаєте кінофільм; надсилаєте смс­повідомлення; шукаєте інформацію в мережі

Інтернет.

о л ал о о а дл оо в ду овл во д л ос о адо с о д в

ов д о о л л о у в сал асо о а в о с а о о о л в вс в д овл во д л ос

517 о у о о с а ад са о ва о о в словл ва ол в ав а до у о ол л о а ва а у ол л а а у

а у

515

Мовлення

Спілку-вання

Види мовлення

Адресат

516

517

211

о в о овл

518 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д вас а о а у о с у в олос а ослу а а а о у о дол д ас с л у

ва д с в о у во о а л л в в од с уа

– Здоров, Андрію! Як поживаєш? Що робить сестра? Куди це ти поспішаєш? Котра година? Ти читав новий номер «Одно­класника»? Як зіграли «Шахтар» – «Динамо»?

– Дякую. Добре. Вишиває. Додому. Десята тридцять. Не читав. 2:2.

о о о ов ду овл ус о о с ово о вдавс о о оав у о с у о о слу ав о о а ав с о о а сав с а

Ситуація спілкування

Будь­яке спілкування відбувається за певних умов, які впливають на наше мовлення. Із цих умов складається ñитуаціяспілкування.

Ситуація спілкування

о с л у с

а ос ов а ду а в словл

а с л ува

с ас с л ува

Мета спілкування

Мета спілкування – це те, чого ви прагнете (про щось повідомити, щось з’ясувати, до чогось спо­нукати, висловити почуття тощо).

519 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о о до о до ол в ус л вл у у о с о од д а од в л в а о ус в у ова с л ува л о о в а

хто є адресатом мовлення; яка мета спілкування; де і коли відбувається спілку­вання; яка тема й основна думка май­бутнього висловлення.

лад а в словл о л в в с уа

с л ува

519

518

Ситуація спілкування

Мета спілкування

212

о в о овл

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о у в сл в Б с олоду

521 ада у уд аву с уа с л ува сво о с уа

П’ятикласниця Маринка на­малювала листівку, щоб привіта­ти свою маму з днем народження.

Листівка була яскрава, красива. Мама дуже зраділа такому подарунку й одразу ж прочитала:

«Мамо! Користуючись нагодою, висловлюю тобі приві-тання з днем народження. Бажаю нових досягнень у праці, успіхів в особистому житті. З повагою Марина».

Мама засмутилася, з її обличчя зійшла радість.

о с о у ас у лас а а в а сал л с в у

Òема 2. МОНОЛОГІЧНЕ ТА ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ. ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ. 

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Мовлення може бути монологічним і діалогічним.Монолог – це висловлення однієї особи.Діалог – це розмова двох осіб. Висловлення кож­ного з учасників діалогу називають реплікою.

522 а о с ос ов ав ла с л ува о с о у о о до ува с

Правила спілкування

Бути ввічливими, привітними й доброзичливими. Уважно, не перебиваючи, слухати співрозмовника. Заохочувати співрозмовника до висловлення власної думки. Уміти доброзичливо висловити незгоду з позицією спів­

розмовника. Не розмовляти без потреби голосно. Не використовувати грубих слів.

л ува ва л в с лад о ул у л д

520

521

522

213

о в о овл

523 о а ла в слов у у а ал о а од о л д а улу у с л ува ав ла с л ува о а с о ул ва а ос ов

1. Що маєш казати – наперед обміркуй. 2. Не хочеш почути поганих і дурних слів – не кажи їх сам. 3. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 4. Умій говорити – умій і слухати. 5. Го­вори мало, слухай багато, а думай ще більше. 6. Пташку пі­знають по пір’ю, а людину – по мові й думці. 7. Де багато слів, там мало мудрості.

в а а два сл в ода а в

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а д ало л а од у а о о ова ус о в л о ус ол од о лас о од а а до о о у а с удо а

о а а о а а о с ову ода слова ввл вос

Доброго ранку! Добрий ранок! Привіт!Радий бачити вас. Радий був зустрітися.

До побачення! На все добре! Бувайте здорові! До зустрічі!Бажаю успіхів! Хай щастить!

Вибачте. Пробачте. Прошу вибачити (пробачити).Даруйте. Перепрошую. Вибачте, що турбую.

Щиро дякую вам. Велике спасибі. Я вам дуже вдячний.Будь ласка. Нема за що.

525 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. в о од вас о вс в у о у с о у о о сува д о о с ад о а в в о у с лад о а а осо а д ало л о л в у с уа ва слова вв л вос

о с до в д в овл во д л ос в вдавал с в о у в аву

лад а д ало л а ода о а о а в

1. – Ти навіть не уявляєш, яка краса буде, коли в нашому дворі квіти зацвітуть.

– Так допоможи мені уявити.

2. – Мамо, що ти мені купила?– Новий футбольний м’яч (набір для вишивання).

3. – Як пройшов твій вихідний?– Чудово! Я весь день сидів(­ла) за комп’ютером.

523

524

525

526

214

о в о овл

лад д ало л а од ода ал в д ало ув д в а а а о слова в слов в вл в ова с вв лв с а ов с

ослу а д ало сво од о лас в

Òема 3.  ТЕМА Й ОСНОВНА ДУМКА ВИСЛОВЛЕННЯ.  ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

528 лад ус о с у а с о ово о а о о в о у д с а с у о с в д у ав о о о ав а ос ов а ду а

с у л о о а ва у ду у у вв л в

ЗАЧЕМ БЫТЬ ВЕЖЛИВЫМ

Не только детям, но и очень многим взрослым людям хочет­ся, чтобы все их друзья, и все соседи, и даже вовсе не знакомые прохожие всегда бы относились к ним внимательно, по­доброму, всегда бы любили и уважали их.

Весь секрет в том, что только к вежливому, воспитанному и доброму человеку окружающие люди всегда относятся по­доброму. Только такого человека все любят, уважают. И у него есть верные и надёжные друзья, с которыми никогда не бывает скучно.

А впрочем, вежливому человеку и некогда скучать… Он всегда заботится о близких и друзьях, готов помочь им (По Л. Гангиус).

СловничокÎòíîñèòüñÿ – (укр.) стàвитися; окружающий – (укр.)

який отîчує; впрочем – (укр.) а втім, втім, зрåштою; забо-òèòüñÿ – (укр.) піклувàтися.

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о у вас в лас а ода в у с оддво а до до осл в д вс д ла о в с а ал

527

528

529

215

о в о овл

Тема

Будь­яке висловлювання має тему й основну думку.

Тема висловлювання – це те, про що в ньому йдеться.

Основна думка

Основна думка висловлювання – це те головне, що автор стверджує, до чого він закликає, чого навчає.

530 о а сл в о с с ав ла овл о а с о ул ва а ос ов

1. Заторохтіла сорока, наче діжка з горохом. 2. Не мни сло­ва, говори просто. 3. Спочатку подумай, а потім говори. 4. Бесі­ди багато, а розуму мало. 5. На горîді бузина, а в Києві дядько.

в а а два сл в ода а в

531 о с у с а л о а о ос ов в о до овл

Вимоги до мовлення

Змістовність Потрібно підпорядковувати висловлювання зазда­легідь визначеним темі й основній думці

Логічна послі-довність

Думки слід викладати логічно, послідовно

Багатство Потрібно вживати різноманітні слова й речення, не повторювати тих самих слів

Точність Слова необхідно використовувати відповідно до їх­нього значення.Речення потрібно будувати так, щоб найточніше передати зміст висловлювання

Виразність Потрібно добирати слова та будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку

Доцільність Слід ураховувати ситуацію спілкування,гармонійно поєднувати слова, речення

Правильність Потрібно правильно добирати, вимовляти й писати слова; правильно будувати речення й розставляти розділові знаки

532 с Анатолій Давидов в в о а о сво а в в о со тема о а а о ва а ду о с а а ов а основна думка о а с о у вдалос ав о у д о д у

ва сво в словл ос ов ду

Тема

Основна думка

530

531

532

216

о в о овл

СОНЯ

Цього літа дуб був страшенно зди-вований: у гущавині його гілля з’я ви­лася небачена досі істота – дуже схо-жий на білочку звірок, тільки надто маленький. Мордочка гостренька, вуха великі, круглі, а хвіст довгий. Звірок спустився на землю, набрав сухої трави і звив собі кубельце. Пе-репочив і почав полювати на слима-

ків, гусінь, комах різних. Виходить, ще один захисник з’явився, зрадів дуб.

Пізніше всюдисуща сорока розповіла, що цього звірка со-нею звуть. Дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо той спав дуже мало, усе нишпорив у гіллі, на землю спускався в пошуках їжі. І тепер, коли холоди настали, зрозумів, що соня справді любить спати, зі свого благенького житла ще рано восени перебралася в міцне гніздо вèвільги, вкрилася, немовби ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула. Ні-чого, до прильоту птахів прокинеться (А. Давидов).

ос слова до а ав о о а а в а да ду у в ува у а а а с во в а с овл

ов д о а олово в до а а у с у о а олово в до а ав ос ов у ду у с у

д о у в л ус в словл у о у да в д ов д а од ода а а о о о о у в а

ос ов о ду а у о о в словл а а а с дод ува с во до овл

1. Яку професію ви мрієте обрати і чому? 2. Яким видом спорту і чому ви порадили б займатися своїм однокласникам? 3. Як у вашій родині святкують Новий рік або Великдень? 4. Які телевізійні передачі ви любите дивитися і чому?

ов д с ос а ус овл сво од о лас в а у о а а а в а су о л а л с в о у овл

о а о ул а сво с ос а у о у а с о ов ава в од о лас в

533

534

217

о в о овл

Òема 4.  ТЕКСТ

ПРИГАДАЙМО. о а а ос ов а ду а в словл о а вс у ос ов а ас а в а с у

Ознаки тексту

Текст – це група речень, об’єднаних між собою темою, основною думкою та граматично.

Істотні ознаки тексту:

наявність теми й основної думки

наявність двох і більше речень

пов’язаність речень за змістом

послідовність та завершеність викладу

Мікротема Тема тексту розкривається за допомогою мікро­тем. Мікротема – це частина загальної теми.

Тематичне речення

Мікротему розкривають, як правило, кілька ре­чень тексту, з­поміж яких є одне найбільш зна­чуще – тематичне. Тематичним  називають  ре-чення, яке несе в собі найважливішу інформацію мікротеми.

Ключові слова

У мікротемах є слова, які мають істотне смислове навантаження. Такі слова називають ключовими.

Абзац Групу речень, які розкривають мікротему, на пись­мі здебільшого оформляють як окремий абзац.Абзац – це частина тексту, об’єднана однією мі-кротемою. Кожен абзац пишуть з нового рядка.

535 о а у во

ДІОКЛЕТІАНОВА КАПУСТА

З давніх-давен люди оцінили поживні* й цілющі  власти-вості капусти. Вважалося, що вона містить усі сім благ – гаря­че і холодне, сухе і вологе, гірке й солодке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяний сік дітям, аби ті швидше виростали, радили вживати цілющу капусту при запаленнях та свіжих ранах.

Мікротема

Тематичне речення

Ключові слова

Абзац

535

218

о в о овл

Ми розкажемо тобі дивну історію про римського імператора Діоклетіана Августа. 305 року Діоклетіан зрікся престолу і виїхав до міста Салони. Там, на превеликий подив колишніх підданих,  імператор почав вирощувати капусту. Чим можна було пояснити цей дивний і незбагненний вчинок?

Кілька років тому Діоклетіана мучив глухий біль у животі. Жерці в один голос пророкували йому швидке одужання, сто років життя, блискучі перемоги на суші й на морі. А йому вже не лише вночі, а й удень дошкуляли** болі. Діоклетіан уже почав думати про смерть.

Ось тут і нагодився старий грек, який сказав йому: «Вилі-кую, владико, але за умови, що цілком довіришся мені й ви-конуватимеш усі мої поради». Він повів імператора на горîд і показав на капусту: «Ось у ній – твоє здоров’я». І  справді, вилікував Діоклетіана свіжим капустяним соком.

...Здається, ще вчора імператор свято вірив, що кожен його крок – це сторінка історії. Нині ця віра розвіялася, мов туман. Діоклетіан дивиться у вікно, і погляд його зупиняється на ка-пусті. Тепліє на душі: ось що вічне! Люди воюють, убивають, руйнують, а вона собі росте. Вона годує, лікує, тішить зір. Вона однаково потрібна і друзям, і ворогам, й імператорам, і найостаннішому рабові (За Є. Моргуном).

* Ïîæèâíèé – (рос.) питательный. ** Дошкуляти – (рос.) донимать.

о а авда до с у ов д о с о с у с с о с о о а с у во

в д ов д о о а о а у во с о о у о в о у о а в а у ос ов у ду у а у ос ов у ду у с у о в до а а а олово до

с у у ос ов у ду у а о с у в сво в д ов д ода о а л

ов д о в д л в с а слова в о а л ов о ов ус о а л до с у

Мікротеми  Тематичні речення Ключові слова

1. Цілющі властивості капусти

З давніх­давен люди оцінили поживні й ці лющі якості капусти

Поживний, цілю щий, сім благ, сік

2. Діоклетіан проміняв престол на капусту

3. Хвороба імператора

219

о в о овл

Мікротеми  Тематичні речення Ключові слова

4. Капуста допомогла

5. Імператор змінює свої переконання

а д а а в дс у ос с в ву од л с у а аа в а о а

План Для того щоб виділити у змісті тексту найбільш важливе й зазначити послідовність викладу ду­мок, складають план.

ПАМ’ЯТКАЯк скласти простий план тексту

1. Уважно прочитати текст.2. Визначити тему й основну думку тексту.3. Визначити мікротеми, стисло й чітко їх сформулювати.

Це і є пункти плану.4. Склавши план, перевірити, чи розкриває він зміст усього

тексту, чи зв’язані пункти плану за змістом.

536 о а с о с о о ав о о ов да с о

КОЖУМ’ЯКА

На Україну часто нападали печеніги. Якось князь Володи­мир стояв з військом на лівому березі Дніпра, а печеніги стояли на правому. Ватажок печенігів переказав князеві, щоб вислав воїна для змагання з його богатирем. Чий воїн подолає супро­тивника, того буде й перемога.

План

536

220

о в о овл

Підійшов до Володимира старий воїн і сказав: «У мене є син. Він такий дужий, що ніхто не може його побороти». Старий розповів, що колись син м’яв шкіру. Його щось розгнівало, і він ту шкіру руками роздер. Наказав князь покликати кожум’яку.

Борець печенігів був чоловік величезного зросту. Кожум’яка був невеликий. Він схопив ворога й кинув ним об землю. Від удару велетень загинув. Печеніги кинулися тікати.

На цьому місці Володимир заклав місто і назвав його Пере­яславом, тому що тут український богатир перейняв славу від печенігів (За І. Крип’якевичем).

о а авда до с у а у ос ов у ду у с у о св ва а а олов а

в до а ав ос ов у ду у с у а о в словл а а л ов слова у у од л с у а а а а с у у у с у вс у ос ов у ас у в у о а ода ла до с у а д у с ас

в д ов да о о у у у ла у лад а св ва а ла у а с лад ла о с сло а о а ус о о с до в д в овл во д л ос в вдавал с в о у

в авуП л а н

1. Військо Володимира навпроти печенігів.2. Розповідь старого воїна.3. Поєдинок кожум’яки з велетнем.4. Володимир заклав місто Переяслав.

Тема 5.МОВНІ  ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ

ПРИГАДАЙМО. о а а сл в с олу слова а ва с о а

во ода с а в в д у о у товариш а о а в о у с о о ос а а с о до о о л в а

1. Немає нічого у світі кращого, ніж вірний товариш.2. Товариш завжди прийде на допомогу.3. У народі кажуть, що справжній товариш пізнається в біді.

538 о л а л о а а ов асо в у у с о с ода лад о дво асо в а в до

влас лад

537

538

221

о в о овл

Мовні засоби зв’язку речень у тексті

Займенники Біля хати росли кущі барвінку. Здавалося, що він і зимою зеленіє.

Прислівники Хлопці підійшли до великої купи листя. Звідти по­чувся якийсь писк.

Сполучники Посіви потерпали від спеки. Але дощу не було.

Синоніми Птахи мають неабиякий апетит. Деякі пернаті за день з’їдають кількість поживи, яка перевищує їхню вагу.

Ïîâòîðè слів

Треба знати традиції народу, звичаї. І не тільки зна­ти, але й зберігати те, що започаткувало старше по­коління.

Спільнокоре-неві слова

Розстебнули хмари свої торби і сипонули на землю снігом. І полетіли, кружляючи в повітрі, снігові ме­телики.

539 о а ов с о о с во о в словл

Яблуню можна вважати патріархом* нашого саду. Походить вона з Кавказу, Середньої Азії, Далекого Сходу. Там ще й досі живуть її дикі родичі.

Вирощують яблуні від Полярного кола до жарких субтропі­ків. Але все ж найкраще почувається вона в районах, де клі­мат помірний.

У нас яблуневі сади розкинулися на величезній площі й за­ймають майже три чверті всіх насаджень плодових дерев (С. Кургузов).

* Патріàрх – (перен.) найстарший, найвидатніший, найповажніший.

а в в д л ов асо в у у с о с ол асо о о д а о д у а д у

540 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у од од о у о два асо в у о с у с а о о ова асо а с лад о в л с

541 о а с дол в о л д да у а с у а в авда о о ов о у сл в

Весь тиждень ішов сніг. Сніг ішов удень, ішов уночі, не переставав ні на хвилину. Будинки, вулиці, дерева – усе було покрите снігом.

539

540

541

222

о в о овл

Тема 6. ЧИТАННЯ МОВЧКИ

542 о а с ов о ово о в д ал с о а о о о у ол а с о а

СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА

На північному сході України в межах водод лу басейнів* Дону та Дніпра розкинулася Харківська область.

Цікава та багатогранна історія краю. У давнину на цих землях, там, де річка Сàльниця віддає свої води С верському Дінцю, в одному з боїв воїни київського князя Володимира розбили по­ловців. А майже через 75 років після тієї події, у травні 1185 року, на цьому місці стояли табором бойові дружини сіверського князя Ігоря Святославича. Переправившись уночі через До­нåць, вони виступили в похід, який було поетично оспівано в пам’ятці давньоруської літератури – «Слові о полку Ігоревім».

Після спустошливих набігів монголо­татар велика терито­рія басейну Сіверського Дінця залишалася тривалий час неза­селеним краєм, який прозвали Диким полем. Дике поле стало своєрідним плацдармом, звідки татари робили розбійницькі наскоки на міста й села південної окраїни держави.

У кінці ХV – на початку XVI століття на території Дикого поля дедалі частіше стали з’являтися люди, які засновували тут слîбоди** (звідси – історична назва Слобідськà Україна, або Слобожанщина). У XVII столітті були засновані такі міста й слîбоди, як Суми, Лебедèн (сучасна Сумська область), Остро­гîзьк (сучасна Воронезька область у Росії), Харків, Вàлки, Зм їв, Великий Бурлóк, Вовчàнськ, та багато інших великих і

542

Річка Сіверський Донець

223

о в о овл

малих поселень. Слобідськèй край заселяли переважно україн-ці з Правобережної України, яких називали черкåсами. Пер-шочергову увагу переселенці приділяли будівництву укріплень, що зумовлювалося потребами захисту від татарських нападів, а також культових споруд. Церква ставала центром духовного та громадського життя міста чи слободè. При ній засновували школи.

Долаючи великі труднощі, слобожани за короткий історичний період перетворили Дике поле в край з розвиненим господар-ством і досить високим на ті часи рівнем культури (З довідника).

* Басåéí – територія, яку охоплює річка з притоками.** Слободà – велике село, селище.

о а авда до с у а у ос ов у ду у с у с л овл а ад са а а у в словл д л с у у ас с у вс у ос ов у ас у в у д л о до до а олов лад а ла

с у ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ос ав од од о у а а а с о о

а о о а в д ов д а а а од о лас а од о лас л с в д о а д слова а са в л о у в о д в с л с а до с у о а о а о о до а ву

од а о о ова ва а в одов а с о

1. Текст може бути вміщено в підручнику з

А математики В природознавстваБ історії Ã етики

2. Свою розповідь про історію краю автор розпочинає зі згад-ки про

А спустошливі набіги монголо­татарБ заснування слобідВ перемогу київського князя Володимира над половцямиà будівництво укріплень

3. Край прозвали Диким полем, тому що

А після спустошливих набігів монголо­татар він тривалий час залишався незаселенимБ він став своєрідним плацдармом, звідки татари робили розбійницькі наскокиВ тут воїни київського князя Володимира розбили половцівà тут водилися дикі звірі

224

о в о овл

4. На території Дикого поля було засновано такі міста, як

А Київ, Чернігів В Донецьк, ЛуганськБ Львів, Тернопіль Ã Суми, Харків

5. Першочергову увагу переселенці приділяли будівництву

А укріплень і церков В шкілБ жител і господарських споруд Ã доріг

6.  Історична назва СлобідськаÓкраїна,  або Слобожанщина, походить від слова

А свобода В селищеБ слобода Ã лобода

Тема 7.  СТИЛІ МОВЛЕННЯ

ПРИГАДАЙМО. в а с л овл с а во с ову о ау ов с л а в удо

543 о а с а с л овл о о о суа с л ува до о в словл

• Ромашка – рід рослин з родини складноцвітних. Має розгалужене стебло і пірчасторозсічені листки. Найпошире­нішими видами є ромашка лікарська, ромашка запашна із зеленувато­жовти­ми кошиками без язичкових квітів і ро­машка незапашна. Ростуть ці види як бур’яни на відкритих місцях. Два пер­ших види використовують у медицині (З енциклопедії).

• На високому гінкому стебельці рос­ла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, із сумно нахиленою на бік яскраво­жовтою, у білих ніжних прозо­рих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря* сталь­ної голки, росичкою (Г. Тютюнник).

* Â ñòðÿ – (рос.) остриё.

544 о л а л о а а о осо л вос о о о сл в овл ас о довод с ва в о с овува о с л

543

544

225

о в о овл

Назва стилю

Сфера вживання

Основнівиди

Загальніознаки

Розмовний Побут, сі мей­ні, дружні стосунки

Розмова на побутові теми, лист до близької людини

Невимушеність, жвавість бесіди; вияв авторського ставлення

Науковий Наука, тех­ніка, освіта

Наукова стаття, лекція, відповідь на уроці

Чіткість, точність, послідовність

Художній Художня література

Оповідання, по вість, казка, вірш

Образність, емоційність

а а у а л о о д лов а у л с с л овл

545 о а с с л в с уа с л ува о л в о в словл ва о с в о л с ау ово о удо оо а о ов о о с л в

• Розмовний стиль

– Привіт, Оленко. Брат удома?– Ні, його немає. Десь погнався на велосипеді.– Жаль. Нехай зайде до мене, коли повернеться. Бувай!– До побачення.

• Íàóêîâèé ñòèëüІноді здається, що в метеликів лише два крила, але це не

так. Насправді крил у них чотири, як і в більшості інших ко­мах, однак передні крила розташовані в одній площині із зад­німи, до того ж ще й бувають з’єднані з ними. Ось чому може здаватися, що крил у метеликів удвічі менше, ніж є насправді (З довідника).

• Õудожній стильПрийшла журлива пора прощання з красним літечком.

У зелені кучері дерев уже вплітаються жовті пасма. Чарівни­ця­осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати чарівного листя. Поступово в золото та багрянець одягається все деревно­чагарникове багатство (Ю. Заверуха).

545

226

о в о овл

546 о л ал с л в словл до у о о а с уа с л ува о с л о во с

с л ува в д ува с а о о с ав

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а д ало л о л в в од о а с уа

547 ва о о д у а одо авс ва с о а а лад с у ау ово о с л у у св в

лад а с у а с о ово

Тема 8.УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

ПРИГАДАЙМО. ос ов о а ау ово о с л овл

Докладний  переказ – це повне, послідовне, близьке до тексту передавання змісту почутого або прочитаного.

о а с ав л о а оло у в д л слова о а с в д ува о в ал до ау ово о с л у у сво в д ов д а у в словл

ІСТОРІЯ КНИЖКИ

Давно­давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити.

«Сторінкàми» найдавніших книжок були кàмені, стіни пе­чер, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінках­цеглинках багато напишеш? До того ж ці книжкè були важкі. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу й брав із собою дві­три такі «книжки», йому потрібен був віз.

546

547

548

227

о в о овл

В. Рекуненко. В гостях у казки

Із часом люди навчилися робити çðóчні й легк книжки – з тонкîї кîзячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зроби-ли в давньому місті Пергàм, через те папір зі шкіри й назвали пергàментом.

Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчи-лися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали в багатьох країнах писати книжки на папері. Саме писати, бо книжки ж тоді були рукопèсні.

Тепер книжка всюди поруч із нами (О. Єфімов).

а ус в д ов д а а а а о у сал л д ол уло а у у ул л с о о с а а о в с о а а ол л д ав л с о с ав а в о у ос а с у од в ав о о

лад а ла с у о а с уд у до лад о а о о а с лад ла

о ус о о о с л овл в уд до ува с в о у авда

228

о в о овл

Тема 9.ТИПИ МОВЛЕННЯ

ПРИГАДАЙМО. о ов д в д с в д о су а о ду у ува

Розповідь Розповідь (рос. повествование) – це висловлення про події, що відбулися (відбуваються чи відбу-ватимуться) у певній послідовності.До тексту­розповіді можна поставити загальне питання що сталося (відбулося)?

Опис Опис (рос. описание) – це висловлення про певні ознаки, властивості предмета, особи чи явища.До тексту­опису можна поставити загальне пи­тання ÿêèé?

Роздум Роздум (рос. рассуждение) – це  висловлення, у якому доводиться правильність чи неправиль-ність  певного  твердження  шляхом  міркування та за допомогою аргументів.До тексту­роздуму можна поставити загальне пи­тання чому?

ол в од о у с о у о д ува два а о овл

549 о а с а о о у ос ов у ду у ов д о в словл о ов дд во в д ов д в ува ода

БІЛКА­ПАРАШУТИСТ

Рятуючись від куниці, все вище й вище по сучках лапатої ялини забирається білка. Куниця ось­ось наздожене руду. І раптом… білка розпластує лапки, розправляє хвоста й кида­ється вниз із самісінького вершечка високої ялини. Хвіст діє як парашут, і тварина плавно приземляється на галявині. У куниці хвіст не може правити* за парашут. І поки вона спус­кається з дерева, білка вже знаходить безпечний куточок (З до-відника).

* Ïðàâèòè – (рос.) служить.

а д а с л о о в слова ов о до о а а в а в с

Опис

Роздум

549

229

о в о овл

МІРКУЙМО. У висловленні йдеться про кілька дій, виконаних куницею та білкою. Ці дії виконуються одна за одною, послі­довно. До тексту можна поставити загальне питання що відбу-вається? Отже, це висловлення є розповіддю.

550 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о в л до д у а а в о о а ус д а од о о ал в в а а ус о с л овл с о с а с

550

551 а с д д ов у а са ува о в ад у ова д сл а до о о о ав о о су с ло в у а

л с ул а

Кульбаба – це багаторічна трав’яниста рослина. Стебло в неї безлисте, світле, усередині порожнє. На верхівці стебла красу­ється одна велика жовта квітка, схожа на кошик. Увечері її пелюстки згортаються, а вранці розкриваються. Листочки цієї рослини видовжені, зубчасті. Ростуть вони від самого кореня. Кульбаба належить до лікарських рослин і є дуже корисною (З енциклопедії).

о а о осо л вос о удов о о с у а в а о о овл во в д ов д в ува ода

МІРКУЙМО. У тексті вказано постійні ознаки кульбаби. Крім того, названо ознаки частин цієї рослини – стебла, квітки, листків. До висловлення можна поставити загальне питання ÿêà? Отже, цей текст є описом.

Побудова роздуму

У будь­якому роздумі є дві частини. У першій – міститься теза (основна думка, твердження, яке потрібно довести), а в другій – докази (аргумен­ти) висловленого твердження.

552 лад в л ус о ду о о ав о о од ав д в слов в

• Я люблю займатися спортом (малювати, читати), тому що...• Українські пісні відомі у світі, тому що...• Природу треба охороняти, тому що...

551

Побудова роздуму

552

230

о в о овл

Òема 10. УСНИЙ ОПИС ПРЕДМЕТА553 о л л с а о слова словос олу а до оо о о а да ов в л д о а о о д а

Петриківський розпис

у ва а а одв уд у а о в ол а л ас в ул л ва д в о о о сал

Опис предмета

Описати предмет означає назвати його ознаки, а також ознаки його частин.

Побудова опису

Побудова твору-опису предмета

Частини Про що пишемо (на вибір)

Вступ Загальне враження від предмета, уявлення про нього; як цей предмет з’явився в мене; для чого використовується предмет (на вибір)

Îñíîâíà частина

Опис: колір, форма, розмір, матеріал тощо

Кінцівка Моє ставлення до предмета; місце предме­та в моєму житті тощо (на вибір)

од д в у ва о у о л уд у ва дво лас ва о о д в с д о о ас а в о о о а лад ла во у о су о о д а а ла о ус о о д

у удо о у а о ау ово у с л о с а с ода о ов ла о

Орієнтовний план твору-опису предмета

1. Як предмет з’явився в мене?2. Розмір і форма предмета.

553

Побудова опису

554

231

о в о овл

3. Колір (запах, смак) предмета.4. Матеріал, з якого зроблено предмет, оздоблення.5. Частини предмета, їхні розміри, форма, колір.6. Я люблю користуватися предметом.

ада с а ас д в ада о в а а ул л а о л а а в у ал у а у в д у о о лад ус о удо в о с о о д а а а а а ал д а о о у а у

Тема 11.ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРЕДМЕТАПРИГАДАЙМО. осо л вос о су д а о о с во

удо о с

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. д а ва у ду у а ва л в дл ав а а в а а о а о о д а

од д в у ва о у о л уд у ва дво лас ва о о д в с д о о ас а в о о о а

лад ла а а ла о во о с о о д а в ау овоу в удо о у с л о во в до а олов о с а с оов ла о а с

558 ада о в а о во с в до о у а с о удо а Б ло у а а а в ава о л оду а Б ло у о а о а о о а

с д в вва а д у о д а в в а с авл а а вас

К. Білокур. Богданівські яблука К. Білокур. Натюрмортз колосками і глечиком

555

556

557

558

232

о в о овл

лад а в о с лу а а о л а а а о Б ло у у удо о у с л о с а с дов д о а о ода

ДОВІДКА. Яблуко червонощоке, свіже, велике, кругле, стиг­ле; відчуваєш аромат яблук; кольори яскраві, соковиті, теплі, весняні.

ПАМ’ЯТКАЯк складати твір-опис предмета 

чи тварини за картиною

1. Уважно розглянути картину. Визначити, що на ній зо­бражено, відчуття настрою художника. Звернути увагу на ко­льорові особливості картини.

2. Розглянути предмет (тварину), звернути увагу на деталі.3. Визначити тему й основну думку майбутнього висловлен­

ня. Скласти план.4. У вступі назвати картину, її автора, стисло зазначити, що

зображено на полотні.5. В основній частині описати предмет (тварину).6. У висновку передати своє враження від предмета (твари­

ни): чи сподобався він вам? Чому?

Тема 12. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ 

РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА

о а с д ас а а л ов слова

БЛАКИТНИЙ АЛМАЗ

У природi трапляються кольоровi алмази: блакитнi, рожевi, жовтi. Один з блакитних алмазiв пов’язують з iменем вiдомого мореплавця Васко да Гами.

Якось славетний капітан прогулювався палубою та милу-вався коштовним каменем. Алмаз було вправлено у важкий золотий перстень. Камiнь було ретельно огранено. Така оброб­ка мала назву «троянда», алмазовi вона надавала особливої краси. Блискучi гранi сяяли, здавалось, що алмаз свiтиться із-середини.

Цiєї митi повз капiтана проходив кок, пiдсковзнувся та штовхнув його. Спересердя капiтан замахнувся на матроса. Перстень зiскочив з пальця i впав в океан.

559

233

о в о овл

Через чотири роки каравели** Васко да Гами знову опини-лися на тому самому мiсцi. Кок готував снiданок для команди. В однiй зі скумбрій*, що їх спiймали матроси, вiн знайшов капiтанiв перстень!

Так, перстень був той самий! Але його прозора колись «тро-янда» стала блакитною! Так подiяла на алмаз морська вода за тi роки, що вiн лежав на океанському днi (За Р. Валуєвим).

* Скóмбрія – морська риба.** Êàðàâåëà – старовинний вітрильний корабель з трьома або чотир-

ма щоглами.

о а авда до с у а у ос ов у ду у с у с л овл с л о о с лада с с а в у о д у о лад а ла с у в ува у а а са в д л сл в а слова с олу

мореплавець Васко да Гама, ретельно огранено, обробка «троянда», кок, каравела, скумбрія

о с о до сл в ретельно, спересердя о а с уд у а ла о а до лад а а сл о а ва

о ово о ва а а а у о

Тема 13.ПЕРЕКЛАД З  РОСІЙСЬКОЇ МОВИ  УКРАЇНСЬКОЮ

лад ус о с у а с о ово о с а с лад слов о о ово о в д ал с о о с у

БИОГРАФИЯ ЗЕРКАЛА

С давних времён люди желали ви-деть своё отражение. Поэтому в каче-стве зеркал использовались отполиро-ванное серебро и золото, медь и горный хрусталь. Чуть позже в качестве зеркал начали использовать металлические диски, которые были хорошо от шли­фованы с одной стороны до зеркального блеска, а другая сторона диска была украшена разнообразными камнями.

К середине XII века в Европе уже использовались стеклянные зеркала. Их изготовляли путём выливания рас­

560

В. Рекуненко

234

о в о овл

плавленного олова на поверхность стекла. Но такое зеркало получалось вогнутым, поэтому изображение в нём искажалось.

Первое плоское зеркало появилось в XVI веке на острове Му­рано. Его создали братья Андрео Доменико (Из журнала).

а с л овл овл о д а о в с

лад с у а с о ово а о с а с лад слов о о в в ову а са в д л сл в в у а

с ос с ова

НОВЫЙ ГОД В УКРАИНЕ

Долгое время в Киевской Руси праздновали несколько вари­антов Нового года: 1 марта и 1 сентября. Новый год, который наступал 1 марта, считали праздником весны, солнца, тепла, ожидания нового урожая. Обязательным элементом празднова­ния весеннего Нового года было зажигание огней.

И только с 1700 года Новый год начали праздновать по ев-ропейскому обычаю – 1 января.

В Украине традиционным символом Нового года на протяже­нии очень многих веков была не зелёная ёлка, а дидух. Изготав­ливали его с первого сжатого в этом году снопа. Дидух украша­ли разноцветными лентами, бумажными или сухими цветами. В доме его ставили накануне Рождества (Из жур нала).

Òема 14. УСНА РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

ПРИГАДАЙМО. осо л вос о ов д

562 о а о ов д д л с ладов о а о о о а а ав д о а олово с одо алос ва в словл

З багатьох життєвих прикладів можна переконатися в тому, що хворі звірі виявляють безмежне довір’я до людини, яка їх лікує.

Якось в одного тигра у звіринці заломився кіготь і вріс у лапу. Це завдавало йому нестерпних мук. Треба було випиляти пазур. Операція виявилася важкою, але мужній лікар усе­таки скінчив її. Минув рік, і той самий тигр загнав у лапу колючку. Цього разу він сам простягнув лікарю крізь ґрати зранену лапу й терпляче чекав, поки той порався біля неї. Після цього тигр став стрибати по клітці, виказуючи радість і вдячність лікарю­рятівникові (За О. Губком).

а слова да осл дов с д

561

562

235

о в о овл

лад ус у о ов д а од у ода

Теми:

«Сім днів повної свободи, або Як я провів канікули», «Зупинись мить, або Одна година мого життя», «Усе за планом, або Мій робочий день», «Один за всіх, або Мої друзі в школі», «Поки всі вдома, або Вихідний день у нашій сім’ї».

Тема 15.ЛИСТ. АДРЕСА564 о а у о с у о о в о ов да с в с ово о о о дл с о о во у

ЯК ВАСИЛЬКО «ВІДПОЧИВСЯ»

Писав із табору Василько:«Нових у мене друзів стільки!Я, мамо, добре відпочився!І опилсинів тут наївся!І накупався, як ніколи!..Пеши... Вітаїм... Я й Мекола».А мама так йому писала:«Без тебе дома скучно стало...Але тобі на користь море,І ми зустрінемося скоро...Ти молодець, що “відпочився”, –Коли б ще й грамоти навчився!».

Г. Бойко

Лист – один із засобів спілкування між людьми, особливий вид творчості.

Структура листа:

звертання до того, кому адресовано лист

основний зміст листа

побажання, прощання

прізвище, ім’я того, хто написав

дата

о о о у а о л с а ва адресатом

563

564

236

о в о овл

565 о а а о л с а в ува у а о а с ав у с л с до а о в о до овл

Привіт, Максиме!

Пише тобі з табору відпочинку твій друг Сергій.Я дуже задоволений, що поїхав саме до цього табору, адже

тут весело й цікаво. Щодня проходять різні ігри, вікторини, спортивні змагання. Наш загін уже двічі був переможцем кон­курсів, а мені навіть подарували конструктор за активну участь у шахових поєдинках.

Зараз ми готуємо театральну виставу, яку покажемо перед усіма дітьми табору.

Погода не підводить! Ми купаємося в басейні, загораємо, а завтра вранці разом з вихователем підемо ловити рибу на ставок.

До зустрічі!Сергій.25 липня 2018 року.

а л с а д у у од у а о а а ов д дус в а ус о о оло д ало в са

567 о л а о о о л ад с а о в в ува у д о ад су в д ав а а д ад са а о а у осл дов ос

а а а о с ладов ас ад с д с а ву с а о о д с ав о о

Зразок

Відправник

Адресат

Захаренко Дмитровул. Квітнева, 24, кв. 3,м. Жмеринка,Вінницька обл., 23100

Майборода Надіявул. Грушевського, 63,м. Чернівці, 58010

лова область, район, місто, село, вулиця, квартира о о в асу ад с о с о о ува обл., р-н, м., с., вул., кв

565

566

567

237

о в о овл

568 в о ва а ад сла л с о ус д а о асл у в о в а сво ад су а ад су ад са а о с

а с ода в а о

Ëистумайбутнє

Уявіть, що вже промайнуло одинад-цять років вашого навчання в школі, ви готуєтеся до випускного балу... ßкими ви себе бачите в майбутньо-му? Напишіть листа собі в майбутнє – випускнику школи. Розкажіть про себе «сьогоднішніх», свої бажан-ня, плани на майбутнє, що найбільше цінуєте в житті тощо. Покладіть листи в конверти, підпишіть і здай-те на збе рігання вчителеві чи керівникові вашого на-вчального закладу. Попросіть, щоб ці листи вручили вам на випускному балі.

Òема 16.ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВÈПАДОК  ІЗ ЖИТТЯ

ПРИГАДАЙМО. о а о ов да

569 ада о ов да в ал а у о а л а у о ав о а у ос ов у ду у а о о л ав а ул а о в а од о о о а о ов да

Зміст твору

В основі твору-оповідання про вèпадок із життя є подія (епізод), свідком або учасником якої ви були. У такому оповіданні потрібно розповісти про цю подію та висловити своє ставлення до неї.

Побудова Побудова твору-оповідання

1. Вступ (коли і де відбувалася подія; стисла ха­рактеристика персонажів).2. Основна частина (докладна розповідь про по­дію).3. Закінчення (враження від побаченого; власні зауваження чи побажання).

568

569

Зміст твору

Побудова

238

о в о овл

с ов овл о ов да розповідь ал о у у л о су а о ду у л овл художній

а в о ов да а ода ла о в д до с у л о су а од а а о д ало о а олово о о с

л в уд до ува с в о у авда

План1. Сергій побачив синичку з пораненим крилом.2. Хлопець вагався, чи брати пташку додому.3. Бажання допомогти перемогло.4. Сергій обігрів пташину.5. Батьки похвалили сина.

ада од св д о а о у ас о о в ул а ос ов од а в о ов да о д о с лав о о ла а в а в у ос ов у ду у ослу а о ов да с лад ва од о лас а о ва с одо

алос в во а о о в д с в в л дс о до о лосд ува до с а во о о

ЗбірникоповіданьПід керівництвом учителя виберіть

кращі оповідання, написані учнями вашого класу. Під-готуйте збірник оповідань. Не забудьте проілюструва-ти книжку, указати рік та місце випуску, авторів оповідань, малюнків тощо.

Тема 17.УСНИЙ ОПИС ТВАРИНИ

ПРИГАДАЙМО. удо о с в д с в ау ово о

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. у вас удо а ас ва а о а о о во а ас в ла о ву а в в ла во а до а о во а л а о в с ав с до сво ва

Описати тварину означає назвати її ознаки, а та-кож ознаки частин її тіла.

570

571

572

239

о в о овл

Структура твору

Побудова твору-опису тварини

Частини Про що пишемо (на вибір)

Вступ Де живе тварина, де я її бачив(­ла) тощо

Îñíîâíà частина

Опис тварини

Кінцівка Моє ставлення до тварини; значення тва­рини в моєму житті тощо

лад ла о су ва о ул л о ва а ла о о вау в удо о у с л ус о о с а о в а а у

ва о о с а в л а в а а с до ва о с а с о ов ла о ода

Орієнтовний план твору­опису тварини

1. Де живе тварина?2. Розмір (зріст) тварини, її масть (забарвлення), шерсть.3. Голова, очі, вуха, лапи, хвіст.4. Сила (спритність, енергійність, витривалість) тварини.5. Я люблю спостерігати за твариною.

574 ослу а о с сво од о лас в оа ал у в словл а ода ла о

План аналізу опису

1. Як побудовано висловлювання, чи відповідає воно струк­турі опису?

2. Чи відповідає висловлювання художньому стилю мовлення?3. Чи послідовно викладено матеріал?4. Чи розкрито тему й основну думку?

Тема 18.ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ

ПРИГАДАЙМО. о о а а о са ва у

д а с в у а ва а а да о о ас од у а ва о а ва а а у а а в д ада о у ва у

д с о а авда о

576 о а с а о о у ос ов у ду у овл о д а о в о у ов д о в словл а о ау ово о с л

Структура твору

573

574

575

576

240

о в о овл

ДРОХВА

Останні сто років в Україні різ-ко скорочується кількість дрохв, які свого часу були дуже поширені в степовій і лісостеповій зоні. Сьо-годні дрîхвà належить до рідкіс-них, зникаючих видів і занесена до Червоної книги. Цих птахів у не-великій кількості можна зустріти в Криму, на Херсонщині, Харків-щині, Запоріжжі.

Дрохва дуже полохлива, сто-рожка птиця. Вона гніздиться на

відкритих ділянках степу, солончаках з бідною рослинністю, іноді на хлібних полях, але завжди у віддалених від людини місцях. Живиться рослинною та тваринною їжею.

Дрохви швидко бігають, витривалі, добре літають. Проте злетіти їм важко, адже важать вони в середньому 14–15 кг. Зверху птах коричнево­жовтого кольору, а знизу – білого. Шия у дрохви довга, хвіст – середньої довжини. Дзьоб великий, ши-рокий при основі, випуклий, з вирізкою на кінці. Ноги довгі й сильні, на них – три пальці з короткими нігтями. Самці – з пучками білого пір’я на горлі.

Для збереження та відтворення популяцій* дрохви останнім часом в Україні та інших країнах створено спеціальні розплід-ники, у яких птах вирощується під наглядом людини (З енцик-лопедії).

*Популяція – сукупність особин одного виду тваринних чи рослин-них організмів, поширена в певній місцевості.

о л а ал у д о ву о а а в д с в д а лад с о с аус в од о ов д в о с а

а о с у слова а словос олу о дл о су а а

о а авда од о о ва а в а вВаріант А. лад ол в о ла во у о су д о в а ла о а

в у удо о у а о ау ово у с л о во у до а олово ос а с а ало о д о в ав

577

241

о в о овл

Варіант Б. лад ла а а в о с ва а вод с в л са с а а у удо о у а о ау ово у с л о во у до а олово о с а с о ов ла о а с

о л оду а о са а о ов да удо о ва о у да слов сво в а в д а

Валентин Рекуненко. Дощик Томас Гейнсборо. Трістрам і Фокс

лад а в о с со а о а од ода а у удо о у с л

Тема 19.УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО 

ХАРАКТЕРУ З  ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

ПРИГАДАЙМО. о ов д в д с в д о су

579 о а а о ов да о ва в ал ул в во а о с ва о слова словос олу а до о о о о а да ов в л д од ва а а а

о а ов ов д о ода в словл ва с о

НАТАЛЧИНА ВТІХА

Наталка жила в кривобокiй халупчинi на околицi села. Ді­вчина була вродлива, наче квiточка.

У наймах Наталка заробила теля, з теляти виросла телиця. Була то єдина Наталчина втiха. Та довелося продати телицю сусiдовi, бо не було чого їсти.

578

579

580

242

о в о овл

Вечорами, коли череда верталася в село, Наталка стояла бiля ворiт.

Ось показувалася сiра телиця, вона була гарна, сита. Шерсть на нiй аж вилискувала. Телиця повертала до Наталки голову й мукала. Дівчина прожогом* кидалася до неї, обвивала руками її мiцну шию, починала цiлувати морду. Теличка стояла наче вкопана. Наталка виймала невеличку скибку хлiба, давала теличцi, а сама знов цiлувала мiцну сiру шию...

Тут на Наталку гримав пастух. Вона вiдпускала телицю, проводила рукавом по очах i сумно дивилася їй услiд (За О. Ко-íèñüêèì).

*Ïðîæîãîì – (рос.) стремглав, со всех ног.

о а авда до с у а у ос ов у ду у с у д л вс у ос ов у ас у

в у а овл о д а о в с у ва у о су ав о о д а ос о о а

ва а дл а ал су с л о о с лада с с а в у о д у о

о с о до в д л сл в

лад а ла с у о а с уд у до лад о а о о а ла о ус о

Тема 20. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ  ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ  РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ 

З  ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

ослу а с олосу в л од о лас а а с л овл

КРІТ

Ранньої весни ворухнулася рап-том суха бур’янина, похиталася і впала. А на тому місці, де вона сто-яла, зробилася нора. У норі хтось важко посапував і сердито бурмо-тів. А трохи згодом з-під землі ви-ткнувся гострий писок, за ним –

581

243

о в о овл

сердитющі настовбурчені вуса, а за вусами і вся голова. Вона була припорошена пилом, з маленькими ямочками замість вух. Кріт понюхав туман і прислухався.

У бур’янах було тихо. Тоді підземельник повільно підняв угору дві заслінки побіля вух, і з­під них вигулькнуло на світ двоє маленьких очей.

«Гм, де ж це я опинився?» – подумав Кріт сердито, бо йому дуже хотілося їсти, і вибрався з нори весь.

Він був кволий після зимового сну, тому ледве переставляв ноги. Наткнувшись на якийсь курінь, підземельник злякано присів, а що курінь мовчав і не ворушився, то він осмілів, по-куштував язиком вологий мох і став швидко його лизати.

Ах, як прохолодно стало йому в грудях, скільки сили при-було одразу! І кріт повеселішав (За Г. Тютюнником).

в ува у о в д л слова а д слова а до о о о ав о о су о а о о со вуса о ву а

лад а ла с у ослу а с вд у а а лао о о до лад а

в да овл во д л ос в с о с ал с в о у в аву

Тема 21. ПЕРЕКЛАД З  РОСІЙСЬКОЇ МОВИ  УКРАЇНСЬКОЮ

лад ус о с у а с о ово о с а с лад слов о о св ва а а олов а

БАРСУЧОНОК

Однажды мама позвала меня: «Юра, смотри, какого бутузи-ка я принесла». Я бросился к дому. Мама держала кошёлку, там на подстилке из травы и листьев копошился кто­то толстый в серебристой шкурке.

Мы вошли в комнату, подошли к дивану. «Ну, вылезай, малыш, не бойся», – предложила мама.

Из кошёлки показалась продолговатая мордочка с чёрным носиком, блестящими глазками и очень маленькими стоячими ушками. Мордочка у зверька была презабавная: верхние и нижние части ее – серенькие, посредине от носа к ушам тяну-лись широкие чёрные полосы.

Малыш выбрался из кошёлки. Какой же он был занятный! Очень толстенький, настоящий бутузик. Шерстка светлая, се-

582

244

о в о овл

ребристая. Ножки темные, словно он нарядился в чёрные са-пожки и чёрные варежки.

Мама достала из буфета пузырёк с соской и налила туда мо-лока. Малыш сразу смекнул, в чём дело, всю соску в рот забрал и даже глаза зажмурил от удовольствия (По Г. Скре бицкому).

а с л овл овл о д а о в с

лад с у а с о ово а о с а с лад слов о о в в ову а са в д л сл в в у а

с ос с ова

КАНИКУЛЫ

«У нас сейчас каникулы!» – радуются школьники. Это про-стое земное слово «каникулы» обязано небу своим появлением.

В древности каникулой называли самую яркую* и самую главную звезду в созвездии Большого Пса. Она каждый раз появлялась на небосводе в разгар лета. В июле начиналось самое жаркое время года, когда школьникам и студентам да-вали передышку. В честь звезды эти дни и прозвали ка ни­кулярными.

Сначала каникулами называли только летний отдых. Потом слово «каникулы» стало относиться ко всякому перерыву в учении: летом, зимой, весной. Потому мы сейчас и говорим: «Летние каникулы, зимние каникулы, весенние каникулы» (По Г. Юрмину).

*Самая яркая – (укр.) найяскравіша.

Тема 22.  УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ  ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО  ХАРАКТЕРУ З  ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

ПРИГАДАЙМО. о ду в д с в д о ов д

о а с овл о д а о в о у о св ва а а олов а

МУДРИЙ СУДДЯ

Цар Соломон уславився своєю мудрістю. Щодня люди при-ходили до нього на суд.

Один чоловік перед смертю сказав, що всю свою спадщину* залишає найбільш гідному з двох своїх синів. Після смерті

583

584

245

о в о овл

батька сини посварилися, бо жоден з них не захотів визнати себе гіршим.

Брати прийшли до Соломона. Той спитав, хто вони такі. Обидва виявилися стрільцями.

Цар наказав поставити мертве тіло батька біля дерева. Бра-там звелів стріляти в тіло.

Перший стріляв старший брат. Він уцілив батькові в те міс-це, де в живої людини б’ється серце. А молодший син відмо-вився стріляти. Він опустив свій лук і заплакав.

Батьків спадок цар Соломон наказав віддати молодшому братові, тому що він виявився гідним сином і порядною люди-ною. Старший брат залишився ні з чим, адже він виявився жадібною людиною з оброслим шерстю серцем.

*Спàäùèíà – (рос.) наследство.

лад а ла с у а ла о до лад о а о а ус о

Тема 23.ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО  ХАРАКТЕРУ З  ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

ослу а с олосу в л од о лас а а у ос ов у ду у

КІНЬ УТІК

Це було в четвертому класі. Усі схилилися над зошитами. Учитель дав задачі – і діти працювали самостійно.

На останній парті сидить Вітя. Він уже закінчував роз в’я­зувати, як на парту впала записка.

«Знову, мабуть, від Петрика, – подумав собі. – Знову про-сить ковзани. Чого я маю весь час йому їх давати?».

– Іване Петровичу, – сказав Вітя, – мені хтось записку ки-нув... Хіба ж можна записки на уроці писати?

– Записки на уроці писати не можна, – відповів Іван Петро-вич. – Але як уже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві недобре, Вітю. Записка – це ж таємниця, що мусить бути відома тільки тобі й твоєму товаришеві. А ти розкриваєш свою таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочи таєш...

Вітя почервонів. Тепер йому стало зрозуміло, що він немов-би пішов з доносом на товариша.

585

246

о в о овл

У класі тиша. Хлопці час від часу піднімали голови, пози­рали на Вітю, і в їхніх поглядах він бачив подив і обурення.

Вітя розгорнув записку й прочитав: «Вітю, – писав Пет­рик, – я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».

На перерві Вітя підійшов до Петрика.– Давай коня… – сказав.– Утік кінь, – тихо відповів Петрик (В. Сухомлинський).

ов д о ослу а с о ов дд л а о ду у о лад о а с ус о о с у с влас а о ода ла о о с до в д в овл во д л ос в вдавал с в о у

в аву

План

1. Це було в четвертому класі.2. Записка від Петрика.3. Записка – це таємниця.4. Подив й обурення однокласників.5. Утік кінь.

Òема 24. УСНИЙ РОЗДУМ

ПРИГАДАЙМО. осо л вос о ду у

586 о а а о во у о ду у у ду у в словл о в о у од в ав о о

У селі, куди я приїхав до дідуся, мене здивувало те, що на­віть незнайомі люди вітаються: «доброго дня», «добридень», «доброго здоров'я». Тобто всім бажають добра.

І я замислився: чи часто в рідній мові вживають слово «до­бро»? Нерідко можна почути звертання «добродію» або «добро­дійко». Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають «добрим ранком», а проводжають «добрим вечором».

Я думаю, що якби люди частіше вживали такі слова, то стали б добрішими. Хіба ж можна відповісти грубістю, коли тобі побажали чогось доброго? Недарма ж кажуть, що добре слово й мед розтопить (З посібника).

587 о а в д о о л в а у а до о о о о а уло дов с о

1. Кожна людина повинна знати послідовність розміщення літер в алфавіті.

586

587

247

о в о овл

2. Пропускати уроки без поважних причин не можна.3. Діти повинні не лише вчитися, а й допомагати своїм бать­

кам по господарству.4. Говорити правду не завжди легко.

лад ус о в о ду а од в д а в о д о а сав ла в словл о с а с слова с олу сл в ода о а л

ПАМ’ЯТКА

Слова та сполучення для використання у творі-роздумі

ядумаюявважаю

намоюдумку,

томущочерезте,щонаприклад

отже,тому

такимчином,

248

ода

Аа ив с а ив са л є а л

Бс с а с

с а с а а с а а

у у а

а а ли о ли оо о о од

Вв и в и]в а с в а с а с

с ав в с в в с а с

с а с у ав вво л во лвуд а вуд аву о ву о

Дд л д л уд в д а д в д адо до дод а д д сду а ду а

З

л с л со ул оу ул асу у с у у

в в

Ка а

о о аи а и а

о у оу уо и о и

Лл о л ол а л а л дс и л уд с

Ма а

оло олодо у а оу у а

Ни и

о о у

Пс с а

уд удс

с а а

Рд до и о и о и

у

с и а с и ас я с с с а с

с а с асо а с е а с а с уде с с уд с

Фу ол уд л

Шв д и в д ил с л с

с д ся д сс д с д ас с с

ÄÎÄÀÒÊÈДодаток 1

249

ода

Аа и оал в

Бл иосо ис

и

Ввв ов ив с иви ад авв вав ави а о одви адовив св с ав ввво єд ав с

Гс

о о и ао одио о и а

у в

Ддалдво вдди ад алдід вді о идідов с идовідд а

до і адос о удод адо ови

Жалиал іа и

в сллови

Завдавд в

д а

аас л

л авсу

Іду ис а

Їс в и

Ку

идалов а сл соис

со в

Лл ил с о дл сл одови

Мд а

ас и

ло

Навав лоавас д

в дв с

с иовиуд и

Оо я аоо уод дод о а вл

олос в и

П

ло л уд у а

о оил а

ол ао д восидослоссу а

ис и

Ра оа в

овио во овіс иусл

Ссадсасв длос д ас и ас а сс л

Тв с

овс ио ио и

Уу аїу аї су о ис

Ц

у ва в и

Чови

с ви

оо д

Шв д иов в

Яли ов

а в

Äîäàòîê 2

250

ода

Äîäàòîê 3

Бв о до с о д с о

лв о в о ов о ов о і о о о і оу о и о до о

Вв с а вел ду ад ов у и и вдруг у ав о ол у и о и о

о и о молча ов украдкой ад о а

Гос и ос иу и л у

Ддо о о ядо о яд до

о о яддо осов с су лі совіс

до осов сЕ

д оду о од ос а оЖ

ла а а адау и до о я а а

За ады′ о лу иа а вос ад с вал в с

Иа у а у ля с оа

ы′ о ос ад і с адК

и с ва с ува сова с во дс у с лу авс во

Ллад до ала о ласл и с у а с а о

ав с о у сл ова лува л ува

Медл а и с а с

ловид ловид лоли- а е

Нау яд в а а и-

авс в о алО

о во а ва о а овува а ува

о оди л ос вві л в с ві л в с

Пл и л а в и а вли-в адо ва ас ува о а

Рас о де о од оі с

ос о о и сС

сов с л в су лі совіссоде с вова с я помо-

гать до о а асоо а с іл о у о а о

Та и ос а ов со ес в ос у о ис с

Уу ова о лада ад с од

вау ое а ва а о л асо

лодаЦ

л соо а до ілЧ

а с од ва с одіва а

251

ода

Äîäàòîê 4

БСкорочені відповіді до вправ

36. с ло ав с ав оло72. с ав сьогодні на ставку дода рогозу, комиш94. л д ос ав дво а о100. в а Тарасику150 л йа л157. а вс ав а в 165. а а а в слова180. а в а ува о в д слова а о д а олос д а о л ву д192. олу у в ьо о в слова220. л с а288. о ол в а о а с а а о242. од олос в д ува с в слова засніжене, ніжиться а

с о о у слова274. лов с ал с о а 290. а о а с 293. ла а ол в ав с о лл300. а дал д ав ас о а д309. а л ал о а о л а а аво а д о

а д о а о а с д о о313. Тріумф ус уда а о а дефект дол діапазон о с332. олод у ав л дов а д а лад а а л олод

ол о во о о д ва а а а у ол о у л а осл а а о а ал а о слова у а ал о о удо о о аа удо а

333 ол лавало о а олод а ува339. ас ду а о о ас ву слова о о св а ду а

о о л о ад ас о о345. о чайка с ова чайка о а а а а а о а слова

а а а 356. о у о а а а в л с д360. о в в в в о а в366. л о а ов ов со с о во св

л с в369. а о а о у о о 379. о у о слова окропі, скрипку, ступі, землю, гатú, вітром, рябу а 387. Бол л а асло ол ва аса дв од

уд у ал а ола у а405. о в о а о а о а а о ал о а .432. Б а ло с о а а а у с а в аса с452. у о и в дво слова у а оло су с а

д у у о е о су в олос слова у с і

252

ода

443. с о у с о ува455. у у у с о в с о485. л о а о а со с а д уд о ду в с о

ас ду л а оса д д486. Б 493. у ува с о д о а су о у до о о499. у у ва ас у о в с ов с

у а а а ус а у а а суво501 с Б ова ал у о у а

506. а д а с ов до о а д с

Відповіді до тестових завданьс а с Б с а с Б Б Бс а с Б с а с Б Б с а с Б

Відповіді до веселих вікторинВікторина на с. 44. с су с д Бу в р Бу ва м

Бу в кВікторина на с. 96. л ав а а а у а ву й лад с лад

л х л ву дз о а а о у ва дзьВікторина на с. 128. ву о ву а а ко а ву к

о о а во о арВікторина на с. 162. о с о а о о ос л д ло

а вул а о лавл а аса а а до о о о о л с у а а л с о в л а с а осл а

Зразок розміщення слів у таблицях до окремих вправ

а с о о

у д с

а о в с а

а а

у а а о

253

с

ÇÌIÑÒДорогі п’ятикласники та п’ятикласниці! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

ВСТУП

Значення мови в житті людей. Місце і роль української мови в Українській державі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

§ 1. Іменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8§ 2. Прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10§ 3. Займенник. Особові займенники. Дієслово . . . . . . . . . . . . . . . 13§ 4. Числівник. Прислівник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15§ 5. Прийменник. Сполучник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

§ 6. Словосполучення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22§ 7. Речення. Види речень за метою висловлювання.

Окличні речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26§ 8. Граматична основа речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29§ 9. Другорядні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

§ 10. Речення з однорідними членами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36§ 11. Узагальнювальне слово перед однорідними членами

речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40§ 12. Звертання. Вставні слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44§ 13. Складне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49§ 14. Пряма мова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54§ 15. Діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

§ 16. Звуки мови й мовлення. Голосні й приголосні звуки . . . . . . . 66§ 17. Приголосні тверді та м’які. Позначення м’якості

приголосних на письмі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69§ 18. Правила вживання букви ü . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72§ 19. Приголосні дзвінкі й глухі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75§ 20. Позначення звуків на письмі. Алфавіт.

Співвідношення звуків і букв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78§ 21. Орфограма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81§ 22. Сполучення йо, ьо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83§ 23. Правила вживання апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86§ 24. Склад. Основні правила переносу частин слова . . . . . . . . . . . 90§ 25. Наголос . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92§ 26. Вимова й позначення на письмі голосних звуків . . . . . . . . . . 97§ 27. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних . . . . . 102

254

с

§ 28. Подвоєні букви на позначення збігу однакових приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106

§ 29. Подвоєні букви на позначення подовжених приголосних . . . 109§ 30. Спрощення в групах приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112§ 31. Чергування у–в, і–й, з–із–зі–зо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115§ 32. Написання слів іншомовного походження . . . . . . . . . . . . . . 119§ 33. Узагальнення вивченого з розділу «Фонетика.

Орфоепія. Графіка. Орфографія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124

ЛЕКСИКА. ФРАЗЕОЛОГІЯ.  ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

§ 34. Словниковий склад української мови. Походження слів . . . . 130§ 35. Загальновживані (нейтральні) та стилістично

забарвлені слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133§ 36. Лексичне значення слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137§ 37. Однозначні та багатозначні слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140§ 38. Пряме та переносне значення слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142§ 39. Омоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145§ 40. Синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148§ 41. Антоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151§ 42. Фразеологізми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155§ 43. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія.

Фразеологія. Елементи стилістики» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ

§ 44. Основа слова та закінчення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164§ 45. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова . . . . . . 167§ 46. Префікс і суфікс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170§ 47. Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без- . . . . . . . . 174§ 48. Змінювання і творення слів. Способи словотворення . . . . . . . 177§ 49. Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі- . . . . . . . . . . . . . 182§ 50. Чергування голосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185§ 51. Чергування приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 187§ 52. Зміни приголосних при творенні слів . . . . . . . . . . . . . . . . . 190§ 53. Творення і правопис складних слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193§ 54. Творення і правопис складноскорочених слів . . . . . . . . . . . . 197§ 55. Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова.

Словотвір. Орфографія. Елементи стилістики» . . . . . . . . . . . 200

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ  ВИВЧЕНОГО В П’ЯТОМУ КЛАСІ

§ 56. Синтаксис і пунктуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203§ 57. Лексикологія. Фразеологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205§ 58. Будова слова. Словотвір. Орфографія . . . . . . . . . . . . . . . . . 207§ 59. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія . . . . . . . . . . . . . 208

255

с

УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Òема 1. Мовлення і спілкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210Тема 2. Монологічне та діалогічне мовлення.

Правила спілкування. Складання діалогів . . . . . . . . . . . . 212Тема 3. Тема й основна думка висловлення.

Вимоги до мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214Тема 4. Текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217Тема 5. Мовні засоби зв’язку речень у тексті . . . . . . . . . . . . . . . . 220Тема 6. Читання мовчки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222Тема 7. Стилі мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224Тема 8. Усний докладний переказ тексту наукового стилю . . . . . . 226Тема 9. Типи мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228Тема 10. Усний опис предмета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230Тема 11. Письмовий твір­опис предмета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231Тема 12. Письмовий докладний переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами опису предмета . . . 232Тема 13. Переклад з російської мови українською . . . . . . . . . . . . 233Тема 14. Усна розповідь на основі власного досвіду . . . . . . . . . . . 234Тема 15. Лист. Адреса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235Тема 16. Письмовий твір­оповідання про випадок із життя . . . . . . 237Тема 17. Усний опис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238Тема 18. Письмовий твір­опис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239Тема 19. Усний докладний переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами опису тварини . . . . 241Тема 20. Письмовий докладний переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами опису тварини . . . . 242Тема 21. Переклад з російської мови українською . . . . . . . . . . . . 243Тема 22. Усний докладний переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами роздуму . . . . . . . . 244Тема 23. Письмовий докладний переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами роздуму . . . . . . . . 245Тема 24. Усний роздум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246

ДОДАТКИ

Орфоепічний словничок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248Словничок наголосів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249Російсько­український словничок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250Перевір себе. Скорочені відповіді до вправ . . . . . . . . . . . . . . . . . 251

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Îëåêñàíäð Âіêòîðîâè÷ÇÀÁÎËÎÒÍÈÉ Âіêòîð Âіêòîðîâè÷

ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÀ ÌÎÂÀ

Ïіäðó÷íèê äëÿ 5 êëàñóçàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè

ç íàâ÷àííÿì ðîñіéñüêîþ ìîâîþ

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Ãîëîâíèé ðåäàêòîð Íàòàëÿ Çàáëîöüêà

Ðåäàêòîð Îëüãà Äóá÷àêÎáêëàäèíêà Òåòÿíè Êóù

Ìàêåò, õóäîæíє îôîðìëåííÿ,êîìï’þòåðíà îáðîáêà іëþñòðàöіé Îëåíè Ìàìàєâîї

Òåõíі÷íèé ðåäàêòîð Öåçàðèíà ÔåäîñіõіíàÊîìï’þòåðíà âåðñòêà Îëåíè Áіëîõâîñò

Êîðåêòîð Ëþáîâ Ôåäîðåíêî

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Ôîðìàò 70×100/16.Óì. äðóê. àðê. 20,8. Îáë.-âèä. àðê. 19,27.

Òèðàæ 28 879 ïð. Âèä. № 1153.Çàì. №

Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà», âóë. Òèìîøåíêà, 2-ë, ì. Êèїâ, 04212.Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 5088 âіä 27.04.2016.

Âіääðóêîâàíî ó ÒΠ«ÏÅÒ», âóë. Îëüìіíñüêîãî, 17, ì. Õàðêіâ, 61024.Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 4526 âіä 18.04.2013.

Заболотний_УМ.рос_П_5.укр_(042-17)_R.indd 256 27.08.2018 16:53:39