Надихаемо на дії №8, 2011

1

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїОсвіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

ЯКЩО Я БУДУ ДО ВАС СТАВИТИСЬ

ТОЛЕРАНТНО, ЧИ БУДЕТЕ І ВИ

ТОЛЕРАНТНІ ДО МЕНЕ?

Мерілін Мелманн

Генеральний секретар міжнародної організації Global Action Plan

16 листопада, за рішенням ЮНЕСКО, починаючи з 1995 року, людство відзначає між-народний день толерантності. За останнє десятиріччя це слово стало надзвичайно по-пулярним, що зазвичай не викликає питань щодо його тлумачення. Однак, що ж саме міститься у понятті «толерантність» (від латинської tolerantia – терпимість), як його слід сприймати? На цю тему розмірковує Мерілін Мелманн – Генеральний секре-тар організації GAP International, наша постійна авторка.

Власне, цими роздумами, що викладені у формі есе, – журнал відкриває нову тему: «Стосунки в системі координат Стійкого розвитку людства». І ми запрошуємо всіх охо-чих поділитися своїми думками, написати своє есе до названої теми.

«Толерантність – це є ключ до успішно-го життя ...»

Однак, якщо Ви проявляєте до мене то-лерантність (терпимість), – це означає, що ви відчуваєте якусь перевагу наді мною? І як свідок «нульової терпимості» з мого боку, ви можете покарати мене, у разі якщо я зроблю щось таке, що може не спо-добатися Вам.

Що ж, тоді може «повага», – більш від-повідає поняття, ніж «толерантність»? В усякому разі, – не для мене.

По-перше: 1) У мене вже виробилася алергія від

постійних нагадувань про те, що я «повин-на виявляти повагу» до когось, або до чо-гось. Адже, повага –це те, що треба заслу-жити, чи не так?

По-друге:2) Найчастіше слово «повага» викори-

стовується для того, щоб виправдати на-сильство. Якщо на вашу думку, я не демон-струю повагу, ви відчуваєте себе у праві вдарити мене.

В англійській мові є дуже легкі і зручні у застосуванні слова. Одним з таких –

є «толерантність». Як вам подобається це слово – «ТОЛЕРАНТНІСТЬ»? Приємно чути, чи не так?

Щойно, прочитавши текст доповіді од-нієї моєї колеги, я знайшла твердження, що у перекладі звучить так:

2

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

Що, власне, моя колега мала на увазі? Може ми говоримо про «прийняття»? Якщо всі ми здатні приймати один одного як особистість, як представника того чи іншого етносу, або різних національних культур і т.д., то може миротворчий про-цес від того стає простішим? Може й так. Але тоді ми стикаємося з таким поняттям, як цінності.

Якщо, наприклад, – в моїй культурі іс-нують правила, за якими вбивають немов-лят-дівчаток, – у вас можуть виникнути деякі труднощі з прийняттям, чи не так?

Підтвердженням цієї думки є нещодав-ні трагічні події в Норвегії ... І у Мао Цзе-дуна, і у Святого Матвія були схожі реко-мендації:

«Критикуй не людину, а її вчинки». І норвежці, – як мені здається, – цілком підтримують цей заклик.

У менш очевидних випадках, ніж оцей, ми зазвичай вдаємося до самосвідомості: воліємо працювати з власними уперед-женнями та ідеями, аналізуємо, вивчаємо наскільки тісно вони пов’язані з цінностя-ми, що знаходяться глибоко всередині нас, і відповідно, – або готові їх дотримувати-ся, або від них звільнятися.

Хм ... Проте, все це набагато складніше, ніж згадане:

«Толерантність є ключем до успішного життя ...»

http://marilynmehlmann.com/Posted in Thoughts

by Marilyn Mehlmann27.08.11

ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ ЯК СВЯТО

16 листопада в усьому світі прогресивне людство відзначає Міжнародний день толерант-ності. Саме в цей день у 1995 році було проголошено «Декларацію принципів толерант-ності» на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО. У ній йдеться про рівність усіх людей, не-залежно від їхнього віросповідання, етнічної належності, чи кольору шкіри.

Принципи толерантності містяться у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Декла-рація, зокрема, проголошує наступне:

«Люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мо-вою, поведінкою і цінностям і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуаль-ність».

Під терпимістю (толерантністю) в Декларації розуміється «повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження, а також спо-собів проявів людської індивідуальності».

У 2005 році з нагоди Міжнародного дня, присвяченого толерантності, Генеральний сек-ретар ООН у своєму посланні говорить так:

3

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїОсвіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

«Терпимість, означає, що треба знати більше один про одного, виявляти краще в тра-диціях і віруваннях один одного. Потрібно поважати одне одного як особистостей, що самостійно визначають свою самобутність, релігійну і культурну приналежність, як осо-бистостей, які розуміють, що ми можемо цінувати свої особливості, не ненавидячи особливості інших».

День толерантності ЮНЕСКО пропонує відзначати у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

Деякі міжнародні акти, на які посилається Декларація принципів терпимості

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього

Конвенція про права дитини

Конвенція 1951 року про статус біженців

Протокол 1967 року, що стосується статусу біженців

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гід-ність видів поводження і покарання

Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань

Декларація про права осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин

Декларація про заходи з ліквідації міжнародного тероризму

Віденська декларація і Програма дій Всесвітньої конференції з прав людини

Копенгагенська декларація про соціальний розвиток

Декларація ЮНЕСКО про расу і расові забобони

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти

Рекомендація ЮНЕСКО про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти.

4

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

З ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ

ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-КРАЄЗНАВЧОГО

ПРОЕКТУ «ТВІЙ РІДНИЙ КРАЙ»

Любомир Царик

д.г.н., професор кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін

ТНПУ ім. В.Гнатюка

Любов Янковська

к.г.н., доцент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін

ТНПУ ім. В.Гнатюка

Ігор Вітенко

викладач кафедри гуманітарної освіти та методики викладання навчальних дисциплін

Тернопіль ського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

У статті розкрито мету, основні завдання та етапи реалізації обласного еколого-краєзнавчого проекту «Твій рідний край». Охарактеризовано напрямки і результати природодослідницької діяльності учнівської молоді Тернопільщини упродовж 11 років.

Р озв’язання екологічних проблем вели-кою мірою залежить від рівня еколо-

гічної свідомості та культури населення. Як зауважив Ж.Б.Ламарк:

«Невігластво – ось, без сумніву, перше і основне джерело майже всього нашого не-щастя, особливо відтоді, коли ми почали жити суспільним життям».

Саме система освіти повинна взяти на себе основну відповідальність за вирішен-ня завдань формування екологічної куль-тури нового покоління людей.

На нашу думку, екологічна освіта і ви-ховання стануть повноцінними тільки за умов залучення учасників навчального процесу в практично-орієнтовану діяль-ність з розв’язання регіональних і локаль-них екологічних проблем, що зумовить формування поведінки у довкіллі, від-повідної засадам сталого розвитку.

З метою активізації учнівської молоді до природодослідницької роботи приклад-ного краєзнавчого характеру, у 2000 році, завдяки ідеям і зусиллям завідувача ка-

Нагородження учасників підсумкового етапу проекту (2011 р.)

5

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїПредставляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

федри геоекології та методики викладан-ня екологічних дисциплін Тернопільсько-го національного педагогічного універси-тету імені В. Гнатюка, професора Царика Любомира Петровича, – було започатко-вано обласний еколого-краєзнавчий про-ект «Твій рідний край».

На першому етапі реалізації проекту було проведено моніторинговий аналіз мережі навчальних загальноосвітніх за-кладів. Викладачі кафедри геоекології та методики викладання екологічних дис-циплін, за участю управління освіти і на-уки Тернопільської облдержадміністрації, виявили базові для кожного з адміністра-тивних районів школи, які у той час стали кущовими центрами з екологічної освіти та виховання. Крім них, умови конкурсу-проекту були надіслані у загальноосвітні заклади, випускники яких навчалися на географічному факультеті ТНПУ, що дало можливість налагодження оперативного зв'язку між оргкомітетом і учасниками проекту, обминаючи проміжні адміністра-тивні структури.

Результати перших конкурсів проде-монстрували досить вузьке коло учасни-ків, що свідчило про невисокий рівень по-закласної роботи екологічного спрямуван-ня у загальноосвітніх школах. Надалі ін формація про проект поширювалась ак-тивніше. Популяризація ідей сталого роз-

витку призвела до залучення у цей захід все нових учасників із ґрунтовними до-слідницькими роботами.

Сьогодні проект реалізується, як обо-в’яз ковий елемент освітньої підготовки уч-нів, спільно з лабораторією природничо-математичних дисциплін Інституту після-дипломної педагогічної освіти. З 2008 р. проводяться конкурси між школами у ме-жах районів, що делегують найкращі ро-боти на підсумковий етап обласного рівня. Час проведення конференції (круглого столу) за результатами досліджень, вико-наних у рамках проекту, як правило, при-урочується до святкування Дня довкілля і тижня кафедри геоекології.

Як показав досвід реалізації проекту, впродовж 11 років різноманітність і при-кладний характер досліджень є невід’єм-ною складовою втілення учнями в життя засад сталого розвитку на місцевому рівні.

Найпопулярнішими напрямами дослі-дження виявились:

# вивчення екологічного стану річко-вих долин, ставків, озерець в околи-цях населених пунктів;

# джерел антропогенного забруднення (сміттєзвалищ, окремих госпо-дарських об'єктів, поселень) та їх не-гативного впливу на стан природно-го середовища;

Учні ЗОШ №7 м.Чорткова під час впорядку-вання території від стихійних сміттєзвалищ

6

№ 8 (2), 2011


# виявлення унікальних природних об'єктів, їх опис і подання в Держав-не управління охорони навколиш-нього природного середовища у Тер-нопільській області для подальшого заповідання;

# розробка паспортів окремих приро-доохоронних об'єктів;

# виявлення місць зростання «черво-нокнижних» видів рослин і тварин;

# впорядкування старовинних парків, шкільних дендраріїв; допомога міс-цевим лісництвам у догляді за твари-нами тощо.

Серед конкурсних робіт варто особливо відзначити:- акцію гуртківців Скала-Подільської

ЗОШ (науковий керівник О.П. Дубчак) (2000 р.) про екологічні проблеми містеч-ка і його унікального старовинного парку. Підготовлені відеоматеріали відобража-ють проблеми руйнації парку, його засмі-ченість, хаотичне відтворення рослинно-сті, вирубку частини вікових дерев. Ма те-ріали передані представникам природо-охоронних органів, на основі чого була розроблена система відповідних заходів; - акцію учнів Збаразької ЗОШ №2 (під

керівництвом вчителя-методиста Марци-нишин Н.Г.) із створення Червоної книги

Збаражчини і виявлення місць зростання рідкісної та зникаючої флори. Проведена ціла низка багаторічних досліджень рід-кісних рослин, їх чисельності та ареалів поширення, що дало підставу для створен-ня першої на теренах Тернопільської об-ласті Червоної книги Збаразького адмі-ністративного району (опублікованої у 2004 р.); - моніторингові дослідження мікро-

району «Дружба» м. Тернополя, виконані учнями Тернопільського педагогічного ліцею у 2002р. (науковий керівник І.Д. Кла-поущак). Обстежені вулиці мікрорайону на предмет інтенсивності транспортного руху, викидів забруднюючих речовин транспортними засобами, оцінено санітар-но-гігієнічний стан території, її окремих компонентів. За результатами досліджень створено картосхему, на якій відображена еколого-географічна ситуація у розрізі вулиць; - дослідження гніздування птахів у

межах міста Тернополя (2003 р.), прове-дені учнем Тернопільського педагогічного ліцею Гульком Д. (науковий керівник проф. Кваша В.І.), на основі яких було ви-явлено видовий склад, просторову струк-туру популяцій орнітофауни шляхом про-ведення метеорологічного, трофічного, гніздового моніторингу. Таке дослідження

Учні Трибухівської ЗОШ І–ІІІ ст. Бучаць-кого району під час акції у долині р. Вільховець

7

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїПредставляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

особливо цінне в плані проведення порів-няльно-оціночних характеристик стану міської орнітофауни;- проект дитячої спілки «Екологічна

варта» та екологічного клубу «Край» м. Бе-режан (науковий керівник Проців Г.П.) з оцінки екологічного стану водного басей-ну р.Нараївки Бережанського району. До-слідники визначили структуру річкового басейну, дізналися про джерела та шляхи забруднення водостоку, оцінили екологіч-ний стан водоохоронних зон. Юними при-родолюбами було встановлено охоронні та інформаційні природоохоронні знаки, проведено впорядкування річкової доли-ни. Тривалі дослідження стану річкової мережі, (з 2004 року), стали підґрунтям для їх участі у міжнародних проектах;- акцію молодіжного екоклубу «Ковчег»

м. Чорткова (науковий керівник – Богда-нець Н.Л.), учасниками якого було роз-роблено екологічну стежку в ландшафт-ному заказнику «Бердо» (2004 р.), у тому числі, обладнано і позначено ботанічні та зоологічні майданчики, встановлено від-повідні екологічні знаки. Дана робота є складовою частиною досліджень, пов’я-заних з вивченням природних рекреацій-них ресурсів долини р. Серет і формуван-ням перспективного регіонального ланд-шафтного парку, як місця впорядкованого відпочинку та оздоровлення населення;- роботу учнів туристсько-краєзнав-

чого гуртка «Пошук» Стриївської ЗОШ І-ІІІ ст. Збаразького району (науковий керівник старший вчитель географії Марцинишин В.А.), які провели геологічні дослідження Киданецьких скель (2001 р.), а також вив-чення біотичного різноманіття даної час-тини Збаражчини, зокрема найтиповішої лучно-степової рослинності, виявили міс-ця зростання рідкісних і зникаючих видів рослин (горицвіт весняний, анемона лісо-ва, рокитник Пачоського, первоцвіт лі-карський, заяча конюшина багатолиста тощо). Проведені дослідження дали мож-ливість природоохоронним органам ство-рити ландшафтний заказник місцевого значення «Киданецькі скелі» (2007 р.);- проект Гусятинської дитячо-моло-

діжної екологічної організації «Медобори»

(науковий керівник вчитель-методист Ко-вальчук М.), представниками якої було вивчено легенди, археологію, рослинний і тваринний світ заповідника «Медобори» та прилеглих територій, на основі чого розроблено надзвичайно цікаві й пізна-вальні маршрути, що знайшли своє відоб-раження у відеоматеріалах, майстерно оформлених на компакт-диску «Медобо-ри запрошують» (2005 р.).

Презентація проекту учнями Новосіль-ської ЗОШ І–ІІІ ст. Підволочиського району

Тематика досліджень у рамках проекту в останні роки істотно розширилась разом з колом його учасників. На підсумковій конференції 2011 р. особливо цікавими виявились роботи учнів ЗОШ І-ІІІ ст. с. Трибухівці Бучацького району (керівник Запоточна Г.З.), які дослідили екологічний стан території свого населеного пункту, – річки Вільховець, ставу, якість питної води у колодязях; акція школярів ЗОШ №1 м.Копичинці (керівник Дудка В.З.) із впо-рядкування території від стихійних сміт-тєзвалищ, що була підтримана громадою містечка та керівництвом, у результаті

8

№ 8 (2), 2011


чого налагоджено систему роздільного збору і своєчасного вивозу сміття. Еколо-го-краєзнавчим загоном Новосільської ЗОШ І-ІІІ ст. (керівник Шерстій О.О.)проведено акцію з очищення водних джерел в околи-цях с.Шельпаки Підволочиського району, що посприяло відновленню релігійного обряду освячення води; робота школярів ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м.Кременця (керівник Якимович Л.С.) з оцінювання екологічного стану малих річок Кременеччини; розроб-ки гуртківців Васьковецької ЗОШ І-ІІ ст. Шумського району (керівник Р.Р. Скорська), які запропонували мережу екостежок поб-лизу НПП «Кременецькі гори»; театралі-зована постановка з відродження традицій природокористування у краї школя рів Бі-лобожницької ЗОШ І-ІІІ ст. Чортків ського району (керівник Юлик О.Ю.) тощо.

Організатори обласного еколого-крає-знавчого проекту «Твій рідний край» переслідували ціль сприяти створенню регіонального екоосвітнього середовища, основу якого формують профільні школи, класи екологічного профілю, екологічні гуртки, в екологічну діяльність яких за лу-чені учнівські та вчительські колективи.

У результаті 11-річної діяльності про-екту було створено нові заповідні об’єкти у Збаразькому, Монастириському та Бе-режанському районах; вирішено низку ло-кальних екологічних проблем з впорядку-

вання річкових долин, джерел, ліквідації стихійних сміттєзвалищ; проведено оцін-ку екологічного стану територій; розроб-лено та описано екологічні стежки тощо.

Наразі можна констатувати, що тривале функціонування проекту дозволило ак-тивізувати науково-дослідницьку роботу учнів і навчальних колективів, що сприяє вихованню екологічно свідомих та небай-дужих до проблем краю людей, впливає на професійну орієнтацію школярів.

Багато учасників проекту обирають спеціальності «Екологія та охорона нав ко-лишнього середовища», «Географія», «Біо-логія і хімія» у Тернопільському націо-нальному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка та інших нав-чальних закладах і продовжують свою природоохоронну діяльність, часто ініцію-ючи проведення екологічних заходів серед студентства. Деякі з них стали учасника-ми та переможцями Всеукраїнських кон-курсів студентських наукових робіт і олімпіад з екології, навчаються у аспіран-турі.

Співпраця учнів, вчителів, організа-торів проекту, врахування результатів до-сліджень у роботі Державного управління охорони навколишнього природного сере-довища у Тернопільській області та інших структур призводить до усвідомлення уч-нівською молоддю вагомості внеску кож-

ного у вирішення про-блем довкілля, сти-мулює їх до творення власного способу життя у гармонії з природою і залучення до нього ото-чуючих, роз виває вмін-ня вибирати раціональ-ний варіант поведінки у довкіллі, спонукає до пошуку нових дієвих рі-шень у питаннях гар-монізації взаємодії лю-дини та природи.

Під час роботи підсумкової конференції проекту (9.06.2011р.)

9

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїХід проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії»

ФОРМУЛА УСПІХУ – У ПОСЛІДОВНОСТІ СЛІВ:

«ПРИРОДА І Я», А НЕ НАВПАКИ

Тетяна Кравчук

заступник директора з навчально-виховної роботи Бородянської СЗШ №2 Київської обл.

Всі ми – пасажири одного корабля під назвою Земля,отже, пересісти з нього – просто немає куди…

Антуан де Сент-Екзюпері

М и живемо у час, коли науково-техніч-ний прогрес рухається семимильни-

ми кроками. Людина навчилася змінюва-ти русла річок, створювати штучні моря, відвертати грозу, ламати кількаметрову кригу, використовувати енергію атому, ос-воювати космос, завжди намагалася впли-вати на довкілля, аж поки повністю не змінила його.

Спочатку цей вплив поширювався лише на дику природу, та з часом це стало загрожувати самій людині, як біологічно-му виду. Адже, як і інші істоти, люди пот-ребують для свого здоров’я передусім чис-того повітря, води, їжі.

Прагнення до володарювання людини над природою неминуче породило еколо-гічний бумеранг. І вже постають питання: «Чи можливо у вік НТР досягти гармонії у стосунках людини та довкілля? Чи мож-на вважати кожну людину винуватцем екологічної кризи, чи винне все людство? Чи має кожен із нас до цих явищ відно-шення?»

Людство дедалі більше усвідомлює не-обхідність перетворення свого життя, з тим щоб воно стало безпечним, здоровим і радісним. Нагальною потребою ХХІ сто-літ тя є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологіч-ної катастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика,

нова система цінностей, у якій би захист і збереження природи вважалися такою ж святістю, як і саме життя.

Саме на таких засадах сформувалося поняття «стійкий розвиток» і навчальний курс «Уроки для стійкого розвитку». Вив-чення цього курсу у загальноосвітній школі є на сьогодні необхідністю, бо змі-нити ситуацію на краще і врятувати світ від неминучої катастрофи є шанс хіба що у підростаючого покоління, становлення свідомості якого відбувається у наш час.

Майбутнє людства багато в чому зале-жить від формування екологічної культу-ри, фундаментом якої є оптимальні сто-сунки людини з природою.

Будь-яке явище треба розглядати у пос-лідовності «Природа і я», а не навпаки. Занепад екології почався із сумнозвісної, жахливої у своїй суті мічурінської форму-ли: «Ми не можемо чекати милості від природи, взяти її у неї – наше завдання».

Як бачите, і тут «спочатку було слово». Отже, завжди слід подумати, перш ніж го-ворити, адже слово – це програма дії.

Сказати «Слово», яке б спонукало до правильної дії, покликані викладачі курсу «Уроки для стійкого розвитку». Підготов-ка викладачів проходила на семінарах, що були організовані координатором проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії» у Київській області Іриною Бондарук, зав.навчально-методичним кабінетом історії та правознавства КОІПОПК.

Семінарські заняття проходили цікаво,

10

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Хід проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії»

змістовно. Приємним було те, що на них не було людей ви-падкових. Кожний учасник загорівся цією справою. Під час круглих столів лунали ці-каві пропозиції, зауваження до учнівського та методич-ного посібників. Адже курс «Уроки для стійкого розвит-ку» лише розпочинає своє життя, і тому важливо зроби-ти його якомога кращим, до-слухатися до думки вчителя-практика, який безпосередньо працюватиме з цим предме-том.

Бородянська спеціалізова-на школа долучилася до про-екту «Освіта для стійкого роз-витку в дії» у 2009 році.

У своїй діяльності вона ке-рується гаслом:

«Великі досягнення здобува-ються наполегливою працею» (Х. Колумб).

У 2009–2010 навчальному році курс викладався для 26 учнів 8 кла су. А вже у 2010-2011 навчальному році кур-сом було охоплено 47 учнів 8-х та 9-х класів. На початку навчального 2011–2012 року команда залучених до проек-ту поповнилася ще й учнями 3-го класу. Наразі, троє наших учителів мають сертифікати, які дають право викладати цей курс. Сьогодні цей курс викладається вже для 72 шко-лярів.

«Уроки для СР» позитивно впливають на школярів, змі-нюють світосприйняття дітей, показують справжні пробле-ми навколишнього середови-ща, змушують шукати шляхи їх вирішення, замислюватись над тим, чим можна допомог-ти світові тут і сьогодні. Курс також навчає правильному спілкуванню з оточуючими.

Акція «Посади та вирости дерево»

Акція «Приберемо своє селище – очистимо планету

Реалізація проекту «Горобинова алея»

11

№ 8 (2), 2011


Під впливом «Уроків для стійкого роз-витку» та з ініціативи вчителя біології Ко-лібана В.С., – у школі створено екологіч-ний гурток «Зелена надія». За короткий термін існування новостворена організа-ція провела чимало вартих уваги заходів. Це такі зокрема акції: «Приберемо своє селище – очистимо планету», «Посади та вирости дерево», «Допоможи – це прос-то», «Друге життя непотрібних речей».

Вже традиційними стали «Дні здорово-го способу життя», тиждень, що прохо-дить під гаслом: «Купуй місцеве!», а 24 листопада ми всі приєднуємось до міжна-родного дня «Нічого не купуй!».

Завдяки залученню спонсорських та благодійних коштів, у школі замінили водні крани на економічні, почали заміну вікон на пластикові, на подвір’ї встановле-но урни з метою підтримання чистоти та порядку.

У 2010-2011 н.р. екологічний гурток «Зелена надія» виграв конкурс міні-гран-тів, оголошений благодійною організацією «Вчителі за демократію та партнерство» в рамках проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії». Ми просили кошти для озеленення та благоустрою пришкільної території. До підготовки та реалізації про-екту було залучено увесь учнівський та педагогічний колектив школи, а саме 801 учень, 56 вчителів, батьки та громада се-лища. Готуючи проект, ми проводили опи-тування учнів, вчителів та батьків про те, як би вони хотіли змінити свою школу.

На реалізацію запланованого заходу школа отримала 2250 грн. Всі кошти ви-трачено за призначенням: придбали са-джанці, кущі та окремий інвентар. Виса-дили зелену огорожу школи.

Усі члени колективу, вчителі та діти, – з великим ентузіазмом і любов’ю працю-вали над упорядкуванням пришкільної території, вкладаючи душу у роботу, віря-чи, що роблять її не лише для себе, а й для своїх нащадків.

Тому й не дивно, що всі заплановані су-ботники пройшли завзято, весело і про-дуктивно. Предметом нашої гордості є те, що всі насадження прийнялися і вже зовс-ім скоро будуть дарувати нам радість та натхнення.

Благородний почин учнів не залишився непоміченим у селищі. Селищна рада та райдержадміністрація підтримали наші зусилля. У містечку було організовано кілька суботників з озеленення та приби-рання.

Ми горді тим, що нам вдалося залучити до благородної справи більшу частину сві-домого населення містечка.

На кошти місцевого бюджету було за-куплено 320 саджанців клена, берези, го-робини, каштана, які висадили біля школи та у парковій зоні.

За ініціативи 10-класників, випускни-ків 2012 року, – реалізовано проект «Го-робинова алея випускників». Деревця прийнялися та міцно закріпилися у ґрун-ті, що є доказом того, що усе, що робиться з любов’ю, – приносить успіх.

Ми не хочемо зупинятися на досягну-тому. Шкільну родину непокоїть досі низька екологічна культура мешканців се-лища, недостатнє озеленення, бездумне і неекономне використання природних ре-сурсів. Тож, роботи – не забракне. Лише б не вичерпався ентузіазм. Пора нам навчи-тися жити за правилами Антуана де Сент-Екзюпері:

«Прокинувся уранці, прибрав себе, – прибери свою Планету…»

Отже, замало лише бачити недоліки, – потрібно на власному прикладі показува-ти, як їх треба позбуватися. Реалізувати це дозволяє курс «Уроки для СР» та різні види діяльності, які пропонує проект «Ос-віта для стійкого розвитку в дії». Ми жи-вемо у часи великих змін. Від нас, вчи-телів, у великій мірі залежить, чи будуть вони змінами на краще. Не залишаймося байдужими! Все у наших руках!

12

№ 8 (2), 2011


ШКОЛИ ДОНЕЧЧИНИ

НА ШЛЯХУ ДО СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

Вікторія Панкіна

Методист з географії відділу природничих дисциплін Донецького обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти, координатор проекту в Донецькій області

чуть бачити свою землю багатою і квіту-чою, здатних оберігати її від руйнування.

Той, хто побував у Донецькій області, ніколи не забуде її краси. Якщо подивити-ся на коло численних проблем Донбасу, – стає помітним очевидне протиріччя: Як при економічному зростанні з метою задо-волення потреб населення зберегти еколо-гічну рівновагу, красу природи і взаєми-ни?

Учнями нашої області в рамках проекту були проведені дослідження, які, показа-ли, що такі проблеми як: якість повітря та води, сміття на вулицях і звалища, дитяча захворюваність і смертність, відсутність місць для відпочинку – турбують в серед-ньому 7 з 10 городян.

Концепція сталого розвитку вкрай ак-туальна для міст Донбасу. І звичайно ж провідну роль у цьому відіграє освіта. У школах області існували заходи екологіч-ного спрямування, але більшість з них мали стихійний характер. Українсько-шведський проект «Освіта для стійкого розвитку», до якого у 2010 році долучи-лись школи Донецького регіону – сприяв зрушенню ситуації з мертвої точки.

Завдяки участі області у цьому проекті вдалося досягти таких результатів:

# наші педагоги пройшли навчання та отримали сертифікати тренерів;

# в області проведено 12 семінарів-тренінгів за участю 250 педагогів;

# починаючи з 1 вересня 2010 року і до початку цього навчального року кількість шкіл, що долучилися до

Донецький обласний інститут після-дипломної педагогічної освіти знахо-

диться в економічно розвиненому регіоні України – в промисловому Донбасі. Біль-шість жителів нашої країни уявляють собі Донецьку область як велику чорну пляму на мапі України.

Історично склалося так, що основу еко-номіки нашої області складає проми сло-вість. Наш регіон дає третину викидів в атмосферу країни, чверть скидів у водой-ми і чверть всіх відходів. Наша промисло-вість руйнує природу в 6 разів швидше, ніж де б то не було в Україні. Нас з’явля-ється на світ удвічі менше, ніж де інде.

Донецька область є найбільш густона-селеною, полінаціональною та урбанізова-ною серед інших областей України. У той же час в нашому регіоні проживає десята частина українців. Це величезна армія працьовитих і талановитих людей, які хо-

13

№ 8 (2), 2011


курсу за вибором «Уроки для стійко-го розвитку» збільшилася до 79, а вивченням курсу сьогодні охоплено вже понад 2500 тисячі дітей;

# 3 вчителі взяли участь у складанні підручників для 3 і 9 класів;

# Горлівська гімназія «Інтелект» апро-бувала курс ОСР у 9 класі;

# школи області брали участь у кон-курсі міні-грантів, після чого дві школи отримали гроші на споруд-ження шкільного зимового саду і на встановлення сміттєвих баків;

# На курсах підвищення кваліфікації для вчителів природничих дисциплін і для директорів шкіл введено мо-дуль «Освіта для СР».

Аналізуючи проведену роботу, можна з упевненістю сказати, що проект не тільки створює міцний фундамент для роботи області в напрямку сталого розвитку, але і дозволяє організовувати і координувати різноманітні заходи, акції, конкурси.

Таким чином, складається єдина вихов-на система, яка дозволяє вирішувати най-важливіші завдання:

# формування активної громадянської позиції, екологічної культури та від-повідальності;

# виховання працелюбності та поваги до праці;

# вироблення навичок здорового спо-собу життя.

Отримавши певний досвід у проекті «Освіта для стійкого розвитку», донецька область виділила напрями в роботі з фор-мування навичок СР:

# викладання курсу «Уроки стійкого розвитку»;

# інтеграція концепції сталого розвит-ку в шкільні предмети;

# використання принципів сталого розвитку в позашкільній, позаклас-ній роботі.

Отже, на сьогоднішній день «Уроки для СР» проводяться у 80 школах області у формі факультативу, або курсу за вибо-ром.

На жаль не всі школи (у нас їх 1150) мають можливість ввести цей курс у нав-чальний процес. Вирішенням проблеми стало те, що принципи сталого розвитку можна розкривати у взаємодії всіх шкіль-них дисциплін, як природничих, так і гу-манітарних.

Результатом творчості вчителів і дітей стала підготовка ряду завдань та вправ з інтеграції ідей сталого розвитку в шкільні предмети.

Діти самі складають завдання, інтегру-ючи знання шкільного предмета і навичок сталого розвитку. Ось, наприклад, деякі завдання з таких предметів:

ГеографіяУ 1497 році була відправлена експеди-

ція на пошуки морського шляху до Індії під керівництвом мореплавця Васко да Гами. Під час експедиції португальці оз-найомилися зі східним узбережжям Аф-рики. Повертаючись додому, експедиція привезла до Португалії перших чорношкі-рих рабів. Які права людини були пору-шені португальцями. Чи можливо таке сьогодні?

БіологіяЧи може безслідно для навколишнього

середовища зникнути один вид тварин? Наприклад, в Донецьких степах колись жили тарпани, які зникли в 1905 році. Чи іс нує наслідок зникнення коней для сте-пу?

«Кілька років поспіль в Донецькій об-ласті літо критично спекотне і посушливе. Вкажіть, – це явище природне, чи це є на-слідки діяльності людини?

Назвіть похідне «саліцилової кислоти»; чому аспірин не можна приймати не пора-дившись з лікарем? До чого призводить відсутність належного охорони здоров’я?

ХіміяЗалізо – життєво важливий елемент.

У крові людини масова частка гемоглобі-ну, – червоного пігменту еритроцитів, – становить 14,5%. Добова потреба людини у залізі становить 10-15 мг. Які продукти містять велику кількість сполук заліза? Які викиди промислових підприємств мо-жуть викликати недокрів’я?

14

№ 8 (2), 2011


МатематикаВнаслідок Чорнобильської катастрофи

сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України, за-бруднено 1,5 млн га лісу. Розрахуйте яка частина Україні постраждала від цієї ка-тастрофи.

Звичайна лампочка накопичення спо-живає електроенергії 100 Вт /год, а енерго-зберігаюча – 20 Вт/год. У скільки разів енергозберігаюча лампа економніша за звичайну? Скільки гривень на місяць складе економія?

За розрахунками вчених, середнє що річ-не осідання пилу на 1 м2 становить 7,6 т (у містах це число набагато більше). Знай-діть осідання пилу на 1см2. Запропонуйте шляхи вирішення цієї проблеми.

Російська моваВикористовуючи дану тематичну групу

слів: (поведінка людини, вплив, взаємодія, охорона навколишнього середовища, еко-логія) – складіть 1-3 пропозиції для вирі-шення проблеми сталого розвитку.

Великі перспективи розвитку має на-пря мок з використанням принципів стій-кого розвитку у позакласній та поза-шкільній роботі. Ці принципи формують свідоме ставлення учнів до природо-користування в процесі навчальної діяль-ності, закладають основи для свідомої по-ведінки в майбутньому.

Однією з організаційних форм позак-ласної та позашкільної діяльності в нашій області, які дозволяють вивчати об’єкти, явища, закономірності безпосередньо в природі з урахуванням сталого розвитку, – є екскурсії, походи та екологічні стежки. Беручи активну участь у туристичних по-ходах, експедиціях, екскурсіях по еколо-гічних пізнавальних стежках, – діти вчать-ся бачити, помічати різні прояви антропо-генного впливу, які можна спостерігати і комплексно оцінювати. Тут на допомогу вчителю приходять батьки, які організо-вують і проводять екскурсії на енергетич-ні підприємства, водоочисні споруди, або на вітрові станції. Фахівці підприємств з задоволенням проводять для них лекції, беруть участь у спільних заходах.

В області діє регіональна програма «До-неччинознавство», в рамках якої пропагу-ються цілі та завдання сталого розвитку. Введення краєзнавчого компоненту доз-воляє учням відчути себе частиною єди-ного цілого, допомагає зрозуміти й полю-бити землю, на якій ми живемо.

Краєзнавство дозволяє зазирнути в ми-нуле і порівняти з тим, як було тут до нас, спробувати спрогнозувати стан навко-лишнього середовища в майбутньому.

Необхідність впровадження концепції ОСР стала ще більш актуальною у зв’язку з проведенням у 2012 році в нашій області «Євро 2012», тому найбільшого інтересу набувають сьогодні роботи, спрямовані на вирішення проблем регіону, області, краю.

Одним із зразків такої роботи стало до-слідження, що проводилось в наслідок робіт по розширенню дороги по трасі Яси-новата – Костянтинівка. Отже, було виру-бано 1350 дерев. Кожне доросле дерево ві-ком 25 років, висотою 15 метрів, діамет-ром 25-30 см виконує роботу 5 потужних кондиціонерів. Підрахували, що один кон-диціонер при цілодобовій роботі витрачає енергії на 4 тис. гривень на рік. Зробили висновок, що 1 дерево економить для де-ржави 20-25 тис. Намагаючись змінити ситуацію, – направили листи в місцеві ради, провели акції на захист дерев – «Де-рево мого імені». В результаті обласна рада виділила саджанці для пришкільних ділянок.

Дане дослідження передбачало між-предметну інтеграцію, яка дозволила вра-хувати при роботі з дітьми їх інтереси до різних дисциплін та їх особистий досвід. Захопившись такими дослідженнями, вчи-телі разом з дітьми розробили і реалізу-ють в області такі міні-проекти, як:

- Чим дихають міські жителі

- Полювання за кіловатами

- Вода в домі

- Сміття – мотлох, чи багатство?

- Дерево мого імені

- Екологічний будинок

- Екологічна карта району

- Школа і природні ресурси

15

№ 8 (2), 2011


- Енергозберігаюче місто

- Енергоефективний будинок

- Модель енергоустановок

- Налагодження роботи Екоклубу. Отримавши можливість реалізовувати

концепцію ОСР у позашкільній роботі, учні старших класів з великим задоволен-ням займаються роботою в малій академії наук, обираючи собі тему, що спрямована на принципи сталого розвитку. Це, напри-клад такі теми як:

- Шкільний екоаудит

- Енергія та харчування

- Упаковка і енергія

- Капала вода з крану

- Екологічна стежка Саур-Могили

- Розчищення джерел

- Тестуємо якість

- Озеленення териконів

- Очищення води на Донецькій філь-трувальній станції

- Перспективи реалізації гелеоенерге-тичних споруд у навчальних закла-дах

Практичні результати робіт Малої ака-демії наук (МАН) успішно впроваджу-ються у школи області. Так, цього року, на двох школах області було встановлено со-нячні батареї.

Результатами системної роботи стали:

# екскурсійні маршрути та екологічні стежки;

# організація походів по рідному краю;

# екологічні патрулі в школі і в мікро-районі;

# інформування про результати своїх спостережень, вимірювань, дослід-жень;

# соціологічне опитування мешканців та обмін досвідом.

Діти разом з батьками отримали мож-

ливість приймати рішення щодо перегля-ду власної поведінки і стилю життя, а та-кож отримати задоволення від власних практичних дій для сталого розвитку

В області спільно з батьками, громадсь-кістю були проведені такі акції:

- Сміттєвий вітер

- Друге життя речей

- Дерево мого імені

- Раз листочок, два листочок – буде дерево

- Натисни на сміття

- Міжнародний день без автомобіля

- Друге життя паперуНа сьогоднішній день з нами тісно спів-

працюють працівники водоканалу, обле-нерго, міськгазу, екологічного центру, а також громадські організації, центр туриз-му і краєзнавства, Комітети з природо-користування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Реалізація будь-якого проекту передба-чає перспективи на майбутнє, у нас теж є плани, які ми хочемо здійснити.

1. Створення методичного об’єднання вчителів для обміну досвідом серед викла-дачів, що долучилися до інноваційного процесу ОУР. Створення методичного за-безпечення, яке б дозволило інтегрувати тематику сталого розвитку в усі навчальні дисципліни.

2. Впровадження в навчальний процес елективних курсів з тематики сталого роз-витку на передпрофільному рівні і у про-фільних класах.

3. Удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогів на базі До-нецького обласного інституту післядип-ломної педагогічної освіти

4. Підготовка та випуск відповідної нав-чально-методичної літератури.

Ось такий шлях свого розвитку виби-рає сьогодні наша Донбас.

16

№ 8 (2), 2011


ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

У РОБОТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Валентина Кудін

Методист з позашкільної освіти та учнівського самоврядування

Черкаського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

тренінгах щодо упровадження у навчально-виховний процес курсу «Моя щаслива планета». Ця зовсім нова техно-логія перевернула уявлення про навчання і зміст екологічного виховання. Дитина не просто засвоює інформацію, а перетво-рюється на особистість, що самостійно працює і на своє благо, і на благо суспіль-ства в цілому. При цьому вона не проголо-шуює ніякі гасла, а щоденною своєю ма-ленькою працею робить велику справу щодо збереження довкілля.

Ми бачимо, що вчителю відводиться провідна роль у втіленні інновацій, але ефективність упровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес можлива за умови організації підготовки як тих, хто навчається, так і тих, хто нав-чає.

Пріоритетною ідеєю у вирішенні цих питань є ідея діяльнісного підходу та фор-мування у педагогів стійкої мотивації до навчання новому, до передачі цих знань дітям. Упровадження інноваційних під-ходів у навчально-виховний процес спря-моване на розвиток здатності орієнтува-тися в нових умовах, адаптуватися до но-вих вимог. В освітньому процесі такий підхід – найактуальніший. Ми переходи-мо до системи стимулювання самостійної пізнавальної діяльності, створення умов для особистісного зростання і виховання як учнів, так і педагогів. Безумовно, засто-сування проектів і тренінгових програм – це найбільш ефективний метод у роботі

У сучасному динамічному і повному ін-формації світі велика роль належить

втіленню певної ідеї, якій би повірили ти-сячі людей, якою можна б було захопити учнів, вчителів, батьків, ідея, якою можна не тільки захопити, а й використати на благо. Такою ідеєю є педагогіка емпауер-менту. Саме така педагогіка лежить в ос-нові курсу «Уроки для стійкого розвитку» і забезпечує психологічний комфорт дітей у процесі навчання, поєднуючи елементи гри та дослідження. Але найголовніше, це те, що вона надихає на дію, даючи дитині відчути свою значимість і потрібність сус-пільству, в якому вона живе.

Із такою ідеєю директори та вчителі за-гальноосвітніх навчальних закладів Чер-каської області мали можливість ознайо-митись під час навчання на семінарах-

17

№ 8 (2), 2011


творчого вчителя. Запровадження діяль-нісного підходу у його роботі передбачає системне й послідовне вирішення про-блемних ситуацій. Оптимальний шлях їх розв’язання вимагає від учасників проек-ту пошукових зусиль.

Запровадження курсу змінює не тільки поведінку дитини, вчителя, батьків у пев-них ситуаціях, а й впливає на поведінку і життєву філософію людей, які мають можливість ознайомитись з пропонова-ним курсом. Освіта для стійкого розвитку вимагає активної участі учнів. Їм не мож-на сьогодні залишатися пасивними спос-терігачами того, що відбувається у сім’ї, школі, громаді і у світі в цілому.

Під час навчання на семінарах-тренін-гах учителям пропонується відчути себе дітьми, спробувати побути на певний час дітьми того віку, з якими вони працюють. І саме такий підхід є найефективнішим методом у роботі. Адже дуже часто ми, до-рослі, навчаючи дітей, – забуваємо про той стан дитинства, у якому перебувають учні, хочемо від дітей дорослого бачення світу, тобто такого, яким ми його бачимо. І коли вчителі пригадують своє дитинс-тво, ті емоції, в яких вони перебували, коли були дітьми, – відразу ж стає зро-зумілим той, чи інший вид роботи на семі-нарі.

Директори шкіл зауважують, що необ-хідно спочатку навчати їх працювати за даною технологією, а вже по-тім залучати до цього процесу вчителів та ді-тей.

У Черкаській області вже проведено 4 семіна-ри-тренінги по згадано-му курсу, (2 – для вчи-телів початкової школи, 1 – для вчителів 8 кла-су, 1 – для класних ке-рівників 9 класу). Тре-ба сказати, що реакція у всіх учасників навчан-ня виявилась однако-вою, – цікавість, ен-тузіазм та розу міння

необхідності та корисності справи. Хочеться сказати словами учасників

семінару-тренінгу, що приїхали з різних куточків Черкаської області:

Все робитиму, як треба, В зорельоті серед неба.Я кватирку відчиню,Всі вазончики поллю.Викину аерозолі.Чисто у небеснім полі.Вам забороню палити,Щоб повітря не бруднити.Пробіжусь по зорельоту,Всім щасливого польоту!На малюнку, що я бачу,Скло віконне у краплинах.То не дощ, то мама плаче –Так сприйма мала дитина.А на цім малюнку квітиНа столі стоять чудові,То наш настрій, – кажуть діти,В кольорах цих веселкових.Небо жовте і блакитнеМерехтить воно вогнями,Це майбутнє, – кажуть діти,Що чекає нас із вами.

А.В. Білорус, учитель Черкаської гімназії №31

Черкаської міської ради

Умань 2-3 червня 2011

18

№ 8 (2), 2011


Организаторам хвала и слава,Кураторы безумно хороши!Прекрасный курс для стойкого развития, Для сердца, для ума и для души.Вода и воздух, мусор и энергия,Проблемы экологии в придачу – Нам мимо них пройти никак нельзя, А в этом наша главная задача!

Черкаси 6-7 жовтня 2011 р.

Черкаси 14-15 червня 2011 р.

На мою думку, слова цих віршів цілком від-повідають тим відчут-тям, якими були охоп-лені учасники семінару після навчання.

И в каждый уголок Черкасской областиУчитель стойкий знанья повезет.Так пожелаем всем здоровья доброгоИ пусть всегда во всем нам повезет!

Л.О. Шинкаренко, учитель Черкаської спеціалізованої

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Черкаської міської ради.

19

№ 8 (2), 2011


ВПРОВАДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ

«ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»

В ШКОЛАХ ЖИТОМИРЩИНИ

Таїсія Смагіна

Завідувач кафедри методики викладання навчальних предметів Житомирського обласного

інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат пед. наук, доцент.

У 2007 році Житомирщина почала ро-бити перші кроки до Освіти стійкого роз-витку в рамках проекту «Екодемія». До-слідження проблеми через опитування на той час показало, що:

# 90 % вчителів, які проходили курси підвищення кваліфікації вчителів не були знайомі з поняттям ОСР ;

# 96 % респондентів не могли дати виз-начення такого поняття, як «Освіта для стійкого розвитку»;

# Майже 100 % оцінили свою обізна-ність з проблематикою сталого роз-витку низьким рівнем;

# 100 % висловили бажання отримати інформацію та знання з ОСР.

Тому першими нашими кроками було поширення інформації про Освіту для сталого розвитку серед керівників навчаль-них закладів та вчителів Житомир ського регіону такими засобами, як:

# проведення круглих столів з дирек-торами шкіл області з питань шляхів та перспектив впровадження освіти для сталого розвитку у навчальний процес ;

# презентація ідей сталого розвитку на курсах підвищення кваліфікації вчи-телів;

# тренінги – семінари для вчителів си-лами команди тренерів благодійної організації «Вчителі за демократію та партнерство».

1 березня 2005 року ООН проголосила Декаду Освіти для Сталого розвитку

(ОСР), визначивши таким чином освіту, як глобальний пріоритет у просуванні людства до стійкого розвитку.

Однією з перших організацій в Україні, що, ставши на шлях сталого розвитку, по-чала впроваджувати його ідеологію в дії, – була благодійна організація «Вчите лі за демократію та партнерство».

Небайдужі «Вчителі за демократію та партнерство» отримали підтримку своїх ідей від всесвітньої організації «Глобаль-ний план дій» у Швеції (GАP), що і стало початком шляху впровадження курсу «Освіта для стійкого розвитку» в навчаль-ний процес шкіл України.

Житомирська область була однією з перших, вчителі якої почали апробовува-ти інноваційні педагогічні шляхи та мето-ди, що могли забезпечити розуміння пи-тань ОСР.

20

№ 8 (2), 2011


Сьогодні на карті Житомирщини немає району, де б не викладався курс за вибо-ром «Уроки для стійкого розвитку». Є, на-віть, район, де цей курс викладається май-же в усіх школах, і Стійкий розвиток у них – це не тільки система навчання і виховання, а та-кож і стиль життя. Мова йде про школи Бердичівського району області.

З 2010 року наш регіон є включений до областей в Україні, де у школах прохо-дять апробацію та впровад-ження навчально-методичні матеріали, які розробляють-ся в рамках освітнього ук-раїнсько-швецького проекту «Уроки для Стійкого розвитку в дії». (БО «Вчителі за демократію та партнерство» (Україна) та «Глобальний план дій» (Швеція) за під-тримки Агенції з питань розвитку спів-праці SIDA Міністер ства закордонних справ Швеції).

Проект має на меті ознайомлення вчи-телів України з досвідом, методологією та технологіями навчання учнів навичкам та умінням будувати власне життя, життя родини та місцевої громади, з урахуван-ням потреб Стійкого розвитку. Це є той досвід, що протягом багатьох років був на-копичений міжнародною педагогічною спільнотою, і представником якої є органі-зація «Глобальний план дій», акредитова-на при ООН.

Для того, щоб формування екологічно-доцільної поведінки у школярів мало по-зитивний результат, учасники проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії» під-готували ефективну систему наскрізного навчально-виховного курсу «Освіта для стійкого розвитку» для загальноосвітніх закладів України.

Для учнів початкової школи (3-4 кла-сів) був розроблений курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» (автори: О. І. Пометун, О. В. Онопрієнко, А. Д. Цимбалару). Для класних керівників та учнів 5-7 класів був підготовлений методичний посібник «Уроки для стійкого розвитку: Як органі-

зувати позакласну роботу». Учням 8 та 9 класів пропонується курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку (від авто-рів: О. Пометун, Л. Пилипчатиної, Г. Се-рової, І. Сущенка, А. Панченкова).

На сьогодні, курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку» викладається вже у 62 школах Житомирщини. Уроки ведуть вчителі історії, географії, біології, вчителі початкових класів, що попередньо пройшли навчальні тренінги за методи-кою викладання курсу «Уроки для стало-го розвитку» .

Ось декілька цифр по нашому регіону:

# 136 вчителів сьогодні ведуть заняття за курсом «Уроки для стійкого розвитку»;

# 158 директорів взяли участь у засі-данні круглих столів з ОСР;

# 265 вчителів (вчителі географії, біо-логії, історії) взяли участь у презентацій-них семінарах з ОСР.

У 2010 році учні шкіл області взяли участь у конкурсі за проектом «Освіта для сталого розвитку в дії» та виграли три міні-гранти. Журі конкурсу підтримало заявки:

Горобіївського НВК – для придбання контейнерів для сміття

Довбиської ЗОШ на придбання кон-тейнерів для роздільного збирання сміття

Першотравенської ЗОШ на придбання саджанців та закупівлю сміттєвих контей-нерів.

Житомирська область була однією з перших в Україні, де у школах стала впро-ваджуватись Освіта для стійкого розвитку за проектом, і тому, – має багатий досвід з такого навчання.

21

№ 8 (2), 2011


ШКІЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ КЛУБ ЯК ФОРМА

ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Зоя Бурак

вчитель біології вищої категорії, вчитель-методист ЗОШ № 16 І-ІІІ ступенів м. Житомир

Долі нашого майбутнього покоління залежать від раціональної підготовки народу до прийняття науки,

створеної всією людською спільнотою.

М. І. Пирогов

кож і пора втрат дитячого світосприйман-ня, пора важких сумнівів у своїх можли-востях, пора пошуку правди. У цьому віці людина активно працює над своєю осо-бистістю, відкриттям свого «я». Вона за-нурюється в себе, а також шукає в оточу-ючих цінності, які потім стануть її власни-ми. У цей час з’являється бажання бути у своїй групі, серед друзів і однодумців, де є можливості для саморозкриття. Як свід-чить педагогічна практика, ефективною формою дитячого об’єднання є клуб для старшокласників. Технології таких об’єднань можуть бути різноманітними:

# зустрічі із цікавими людьми;

# вікторини;

# демонстрації кінофільмів на певну тематику;

# обговорення журнальних та газетних статей;

# розв’язування спеціальних задач і обговорення життєвих ситуацій;

# відвідування державних керівних ор-ганів тощо.

На межі століть людство постало перед вибором: або спільні зусилля в ім’я загаль-ного виживання, або загальна загибель від екологічної катастрофи, пов’язаної з тех-ногенними проблемами, глобальною комп’ютеризацією, розвитком ядерної фі-зики, генної інженерії, біохімії та інших галузей науки і техніки.

М етою виховної роботи є розвиток громадських рис особистості, її на-

ціональної свідомості, інтелектуально-пізнавальної, художньо-естетичної, пси-холого-емоційної, трудової, фізичної, еко-логічної, економічної, правової культури. Виховна ефективність з’явилася тоді, коли цілісний педагогічний процес з ура-хуванням вікових особливостей пере-міщається зі сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності. У такому разі виховання переростає в само-виховання.

Для забезпечення цілісного підходу до організації діяльності школярів виховний процес можна поділити на дві частини:

# об’єктивна змістова організації всьо-го дитячого життя;

# суб’єктивна змістова психологічних станів, переживань, формування пог-лядів, особистісних рис та розвиток індивідуальних здібностей.

Провідною ідеєю є формування яскра-вої індивідуальності, перетворення зов-нішніх соціально-ціннісних спонукають на внутрішні стимули поведінки особис-тості школяра, коли дитина самостійно прагне до досягнення мети, виявляючи цілеспрямованість та волю.

Шкільні роки – час інтенсивного фор-мування самооцінки і самосвідомості, мо-ральних настанов, уявлень, переконань, набуття нової соціальної позиції. Це та-

22

№ 8 (2), 2011


З метою відродження духовності, роз-ширення світогляду, допомоги в розв’я зу-ванні можливих особистих і соціальних проблем та пізнання законів природи, взаємозв’язків її окремих компонентів, визначення заходів для забезпечення най-сприятливіших умов науково-технічного прогресу й оптимальних екологічних умов для прийдешніх поколінь на базі біологіч-ного кабінету СЗШ №16 м. Житомира в 1992 р. було створено клуб любителів природи «Алель».

Як і будь-яка серйозна організація, клуб має свій статут.

Статут Клубу любителів природи «Алель»

1. Загальні положення.1.1. Клуб «Алель» (далі Клуб) є доб-

ровільним об’єднанням однодумців, що відчувають потребу в спілкуванні з приро-дою, мають моральні, етичні та пізнаваль-ні орієнтації екологічного мислення.

1.2. Клуб має свою назву, емблему. Члени Клубу отримують посвідчення.

1.3. Клуб створений і діє на засадах добровільності, рівноправності його чле-нів, самоврядуванні та гласності.

2. Мета завдання клубу.2.1. Метою Клубу є:2.1.1. Сприяння усвідомленню учнями

необхідності екологічного гуманізму, за яким людина є лише частиною природи і Космосу, із законами й силами яких вона повинна рахуватися.

2.1.2. Формування в учнівської молоді розуміння того, що людина повинна не владарювати над природою, а співпрацю-вати з нею, бути не «царем природи», а її невід’ємною частиною.

2.1.3. Розвиток основ екологічної філо-софії життя, згідно з якою людина є час-тиною єдиної людської родини.

2.1.4. Вироблення активної життєвої позиції, ціннісних переконань.

2.1.5. Виховання в дітей етичних і пізнавальних орієнтацій, екологічного мислення, інтелектуальних умінь та прак-тичних навичок природоохоронної діяль-ності та екологічної культури особистості в цілому.

2.2. Завдання Клубу:2.2.1. Популяризувати серед школярів

знання про природу, виховувати в них дбайливе ставлення до її багатств.

2.2.2. Організовувати та проводити зус-трічі з працівниками природоохоронних органів, органів державного управління, представниками громадських організацій.

2.2.3. Підтримувати зв’язки українсь-кими і міжнародними екоцентрами та природоохоронними фундаціями.

2.2.4. Проводити просвітницьку роботу серед школярів, формувати екологічну грамотність дітей та підлітків.

Робота Клубу проводиться у формі ре-гулярних засідань, лекційних практичних занять, екскурсій, семінарів, ігор, свят, ран-ків, конкурсів, виставок на природничу тематику.

Особлива увага приділяється самостій-ній, творчій роботі учнів з довідковим та науково-популярною літературою, ово-лодінню технологією проведення прак-тичних досліджень. З молодшими школя-рами проводяться лекції на природничу тематику.

Клуб «Алель» має кілька секцій, які працюють у різних напрямках.

Наукова секціяУчасники цієї секції займаються пог-

либленим вивченням біології, відвідують факультативи, спецкурси та індивідуальні заняття з предмета, виконують експери-ментальні дослідження та практичні робо-ти, спираючись на технічні можливості біологічного кабінету.

Діти пропонують теми для лекцій, під-бирають теоретичний матеріал для них, враховуючи при цьому вік майбутніх слу-хачів. Іноді члени цієї секції беруть участь у роботі лекторської групи.

Лекторська групаДіти, які працюють у цій групі, займа-

ються популяризацією біологічних знань. Вони домовляються з класними керівни-ками і під час виховних годин проводять тематичні лекції. Під час своїх виступів лектори використовують демонстраційні матеріали, гербарії, вологі препарати, му-ляжі, таблиці, ілюстрації тощо.

Першими слухачами кожної лекції є

23

№ 8 (2), 2011


Рада клубу. Після обговорення та затвер-дження підібраного матеріалу, лектору ви-дається посвідчення, у якому вказується його прізвище та ім’я, тема, клас і місце проведення лекції. Після проведення лек-ції слухачі записують у посвідчення свої враження та побажання. Класні керівники мають можливість замовляти тему лекції заздалегідь.

Редакційна групаЦю секцію становлять учні, які цікав-

ляться біологією, екологічними та приро-доохоронними проблемами, уміють гарно малювати. Діти готують проекти квітни-ків, випускають тематичні газети, листів-ки, проводять конкурси малюнків, пла-катів, виробів на екологічну тематику. За участю редакційної групи готуються кос-тюми, декорації, маски, ляльки для органі-зації різноманітних спектаклів, у яких ви-світлюються народознавчі та природоохо-ронні питання.

Театральна секціяУчасники цієї секції готують сценарії і

проводять свята, ранки, уявні подорожі, міні-спектаклі для молодших школярів. Учні, які працюють у цій секції, володіють навичками співу, мають акторські здіб-ності, грають на музичних інструментах, люблять декламувати вірші. Вони вчаться поводитися на сцені, не боятися публіки, підтримувати активність та увагу гляда-чів.

Двічі на рік проводяться загальні збори клубу у вигляді великих свят. У вересні на цих зборах відкриття клубу, вибори президента, обговорюються пропозиції щодо плану роботи на наступний рік. Крім президента, кожна секція обирає свого керівника, який входить до складу Ради клубу. Також проводиться прийом бажа-ючих у тимчасові члени клубу.

У травні школярі організовують свято закриття клубу на час літніх канікул, під час якого відбувається зарахування тимча-сових членів клубу, які працювали рік і виявили бажання робити це і далі, до лав постійних громадян нашої клубної країни.

Ці свята проводяться за традиційним сценарієм на улюбленій лісовій галявині, біля вогнища, яке розкладається на давно

визначеному місці. Клубівці варять тради-ційну спільну кашу, готують юшку, інші фірмові страви за спеціальними клубівсь-кими рецептами. Кожне дійство має свої ритуали, які виконують старші клубівці.

Мета і завдання, що ставляться перед клубом, можуть бути виконані тільки вра-зі використання цілісної методичної сис-теми, яка передбачає застосування всього арсеналу форм, методів та засобів навчан-ня і виховання.

Для формування творчої особистості необхідно домагатися перетворення опти-мальних знань на особисті переконання, на ту основу, на якій формується міцний науковий підхід та відповідальне і творче ставлення до справи, виробляється актив-на життєва позиція.

Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Гру Харлем Брутланд

Людство ввійшло в нову еру свого існу-вання, коли потенційна могутність ство-рених ним засобів впливу на середовище може зрівнятися з могутніми силами при-роди. В останній день жовтня 2011 р. на нашій планеті з’явився 7 млрд.-ний пред-ставник людської спільноти. Та кожна людина, незалежно від країни проживан-ня, національних традицій, віросповідан-ня, мови спілкування та інших індивіду-альних відмінностей бажає і намагається прожити довге, здорове життя, здобути освіту, отримати доступ до засобів, які за-безпечують гідний і якісний життєвий рі-вень.

В 2009 р. учасники Клубу детально оз-найомились з найбільш поширеною сучас-ною концепцією взаємодії суспільства і природи, якою зараз керуються передові країни світу. Визначивши основні при-нципи сталого розвитку: задоволення пот-реб та встановлення обмежень технологій задля збереження довкілля, діти прийшли до висновку, що саме сталий розвиток – єдиний шлях позитивного розвитку людс-

24

№ 8 (2), 2011


тва. Сталий розвиток щодо розвитку сус-пільства означає покращення якості жит-тя людей у таких напрямках:# соціальне та економічне забезпечен-

ня;# екологічно сприятливе середовище

для життя;# підвищення безпеки життя;# покращення стану здоров’я.

Надзвичайно цікавою для народу Клу-бу стала участь в апробації підручників курсу за вибором «Уроки для стійкого розвитку».

Особливо важливою для учасників про-екту була можливість зосередитися на особистому ставлення і власних рішеннях щодо свого стилю життя і поведінки, які змінювалися з огляду на планетарні пот-реби людства.

Дітям сподобалась система організації активної пошуково-дослідницької діяль-ності не тільки на уроках, а й у позауроч-ний час. Особливе захоплення викликала можливість залучення батьків, родини, сусідів і ін. мешканців мікрорайону для отримання різнобічної інформації у ході дослідження щодо використання ресурсів та ресурсозбереження.

На основі отриманого досвіду можна стверджувати, що курс «уроки для стійко-го розвитку» сприяв формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити свій стійкий розвиток, своєї родини, громади через зміну поведінки та способу власного життя. Вході роботи були створені умови для освоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його досягнення. Діти усвідомили необхідність збереження гло-бальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища та переходу суспільства на стійкий стиль життя. Учасник проекту мали змогу на ма-теріалах, пов’язаних з питаннями стійкого розвитку виконувати освітні проекти, проводити дослідження та експерименти щодо використання ресурсів, ресурсо-збереження у сім’ї, шкільній спільноті, в мікрорайоні школи та в місті в цілому.

Учням сподобалося виконувати дослі-дження, що засновані на самостійному

отриманні та обробці інформації з різних джерел, презентації її в різноманітних формах на уроках та в позаурочний час (на виховних годинах у класах молодшої та середньої школи).

Працюючи за програмою курсу «Уроки стійкого розвитку» діти пройшли до вис-новку, що важливими є не стільки знання, пов’язані з навчальною програмою, скіль-ки прояви змін у ставленнях до себе та се-редовища існування.

Ми і надалі проводимо роботу разом з іншими членами Клуба «Алель» та на-шими прихильниками по впровадженню стійкого та збалансованого розвитку сус-пільства.

Інформуємо населення, заохочуємо до обговорення локальних проблем місцевої спільноти, прийняття конструктивних рі-шень, діючи через клубівців, вчителів, ви-пускників минулих років, сусідів та ін.

Очікуваними результатами для нас є:

# здорові діти з позитивним сприйнят-тям майбутнього;

# щасливі батьки з розумінням необ-хідності стійкого розвитку себе, ро-дини, громади через зміну власної поведінки і способу життя;

# формування дружніх стосунків, дові-ри, взаємоповаги, ефективне спілку-вання та співпраця.

Це все суб’єктивні, локальні зміни. А в глобальному плані ми дуже сподіваємося що в Україні буде зроблено все можливе для успішного просування нашої Батьків-щини шляхом сталого розвитку.

М. І. Пирогов писав: «Всі, хто готуються бути корисними

громадянами повинні спочатку навчитися бути людьми».

Д о в і д к а . Шкільний екологічний клуб «Алель»Дата заснування – 1985 р.Місце заснування – загальноосвітня

спеціалізована І-ІІІ ступенів школа № 16, м. Житомир.

Керівник – Бурак З.О., вчитель біології вищої категорії, вчитель-методист.

25

№ 8 (2), 2011


До уваги читача – сценарій лялькової вистави, створений театральною групою клуба «Алель» ЗОШ № 16 м. Житомира. У сценарії використані матеріали курсу «Уроки для стійкого розвитку». Вистави були проведені в позаурочний час для шко-лярів молодшої та середньої школи.

ТВОЇ ПРАВА НА ЗДОРОВ’Я У СІМ’Ї ТА СУСПІЛЬСТВІ

Д і ю ч і о с о б и т а в и к о н а в ц і : ведучі, кіт Матроскін та собака Шарик

Кашель в Толі, нежить в ОліНе спиняється й на мить.Телевізор «Панадолу»В ложку радить нам налить.

Та найкраще наша мамаЗробить ось такий відвар:Із ромашки та фіалкиЙ мати-й-мачухи напар.

Якщо в Європу ми крокуємо,То чим же ми її здивуємо?Довкіллям нашим, вкрай зіпсованим,А може чистим, збалансованим?Це від нас залежить, діти,Бо нам в майбутнім світі жити.

Хто дружити з нами буде,Той недуги всі забуде,Хвороби прожене всі вмить,Своє здоров’я він зміцнить.

Ведучий. Ми прийшли розказати вам про скарб.

Шарик. Ура! Давно пора!

(до Матроскіна) А що таке карб?

Матроскін. Не карб, а скарб. Це цінності, які люди в землю закопують.

Шарик. А навіщо?

Матроскін. А навіщо ти

кістку в саду закопуєш і під піч засо-вуєш?.

Шарик. Я про запас.

Матроскін. От і вони про запас.

Ведучий. Людина від природи має здоров’я. Це неоціненний скарб, яким вона може розпорядитися на власний роз-суд. Стан здоров’я визначає і щастя люди-ни, її здатність досягти вершин майстер-ності у професії і створити повноцінну сім’ю.

Шарик. Я зрозумів. Стан здоров’я окре-мих громадян – це здоров’я держави і сус-пільства.

Матроскін. Цікаво. Здорові люди – цін-ність людської цивілізації. А хто знає що таке здоров’я?

Шарик. А я знаю, що здоров’я – пра-вильна нормальна діяльність організму людини, її гармонічний фізичний і психіч-ний стан.

Матроскін. А де це ти так розмовляти навчився?

Шарик. Я дачу стеріг одного професо-ра, от і навчився.

Матроскін. Це мабуть мій професор. В нього ще дружина – вчителька і бабуся з віником.

Шарик. Бабуся вже не з віником, їй пи-лососа купили, а професор у відрядженні у Всесвітній організації охорони здоров’я. Він нам листа прислав.

Матроскін. (читає) Здоров’я людини залежить:

(Ану, допоможіть, діти)

26

№ 8 (2), 2011


Матроскін. То що це означає, що здоров’я на половину залежить від нас?!

Ведучий. Абсолютно вірно. Тому, якщо хочеш – стань зоровим і отримуй задово-лення від цього. А для цього достатньо діяти за таким планом:

ПЛАН ДІЙ

1. Правильне харчування.2. Споживай місцеве.3. Більше зеленого.4. Рухи.5. Турбота про зір.6. Звук, що береже слух.

Матроскін. Правильне харчування? Ці-каво.

Ведучий. Те, яким чином ми харчує-мось і що ми їмо, дуже важливо для нашо-го здоров’я.

Хочеш бути здоровим, пильнуй за тим, що і як ти вживаєш.

Шарик. Як діяти?

Ведучий. Зміни хоча б одну макаронну чи картопляну страву круп’яною.

Заміни цукор і цукерки медом, родзин-ками, курагою.

Матроскін. І що ми отримаємо?

Всі: Власне здоров’я!!!

Шарик. Споживай місцеве.

Ведучий. Люди пов’язані із природним середовищем своєї батьківщини.

Ведучий.Найкращими для засвоєння людським організмом є продукти, виро-щені у тій місцевості, де людина мешкає.

Матроскін. То як же діяти?

Ведучий. Вживай більше місцевих се-зонних продуктів, насамперед овочів і фруктів.

Шарик. А що для цього потрібно?

Ведучий. Твій свідомий вибір.



Матроскін. Більше зеленого.

Ведучий. Людина по типу живлення всеїдна, а це означає, що 60-70% має скла-дати рослинна їжа і лише 30-40% – тва-ринні білки та жири. Для нашого організ-му це – найкраще природне харчування.

Шарик. І як діяти?

Ведучий. Замінити хоча б одну м’ясну страву рослинною протягом дня, чи навіть тижня.

Шарик. І що потрібно?

Ведучий. Бажання бути здоровим.



Шарик. Рухи. Це я знаю, в народі гово-рять: «Рух – це здоров’я»!

Ведучий. Вірно. Фізичне навантаження сприяє правильній осанці, привабливому зовнішньому вигляду людини. Фізичні вправи регулюють кровоток, наповнюють організм енергією, запобігають відкладен-ню солей, жирів та шкідливих речовин в тканинах нашого організму.

Сучасні люди малорухливі, недостат-ність рухів називають гіподинамією. Це хвороба ХХІ століття. Діти сидять у школі, за комп’ютером, перед телевізором, дорослі – в автомобілях і за робочим сто-лом.

Матроскін. Як діяти?

Шарик. Вставай і рухайся (гра – рухан-ка).

Раз, два – дереваТри, чотири – вийшли звіріП’ять, шість – пада листСім, вісім – птахи в лісіДев’ять, десять – це сунички, підвели

червоні щічки.

Матроскін. Я знаю як діяти.(розміщує значки на дошці)

Шарик. А що потрібно?

Матроскін. Шшшарик! Бажання бути гарним, здоровим і щасливим. І тоді ми отримаємо...


27

№ 8 (2), 2011


Шарик: Турбуємось про зір.

Матроскін. Я знаю. Що зір треба бере-гти, тому замислююсь, чи достатньо світ-ла, коли я працюю (шию, вишиваю), бо в народі кажуть: «Куди сонце зазирає, там лікарю роботи немає».

Ведучий. Вірно. Необхідно діяти.Зроби освітлення робочого місця до-

статнім.Вживай продукти, що корисні для зору:

чорницю, моркву, морську рибу та ламі-нарію (морську капусту).

Пам’ятай, що відстань від монітора має бути 60 см, а від телевізора не менше ніж 2 м.

Шарик. І що потрібно?

Матроскін. Нічого крім бажання. І ми маємо…


Шарик. Звук береже слух?

Ведучий. А чи знаєте ви, що шум – це теж сміття? Його підвищений рівень при-зводить до розладу нервової системи, підвищення тиску, розвитку хронічної пе-ревтоми і глухоти. Отже, пам’ятай, що тиша – найважливіший ресурс Твого здо-ров’я, працездатності і творчості.

Матроскін. Пропоную послухати тишу. (чути звуки моря, лісу)… І що ми почули…

Шарик. Я вже дію:Регулюю силу звука апаратури.Розмовляю неголосно, спокійноПід час гри не кричу голосно там, де

мене і так почують.Дотримуюсь тиші під час уроків.

Матроскін. Що для цього потрібно? Нічого крім бажання.

Шарик: А ми маємо:

Всі: Власне бажання!!!

Наш світ – чудовий крайСонце, річка, поле, гай.Навкруги цвіте, буяєНас у казку закликає.Берегти все це нам треба,Щоб було блакитне небо!

Усе це – ПриродаА ми – її дітиЗдоровими будемоЖити й радіти.

Якщо друзі в дім зайшлиЗавжди Вам ми радіЗ друзями нам веселішІ тепліше в хаті.

Що нам дощ, що нам сніг,Якщо чуєш друзів сміхБажаємо здоров`я всім.(Ми раді привітати всіх)

Думай про здоров`я тиПрикладай всі сили,Можеш з нами діяти,Станеш ти щасливим.

Що нам дощ, що нам сніг,Якщо чуєш друзів сміхБажаємо здоров’я всім.(Ми раді привітати всіх)

Кінець вистави

* * *

КАЗКА ПРО КІМНАТНЕ СОНЕЧКО

Жив на світі цікавий хлопчик. Все йому хотілось зрозуміти. Замилувався якось він яскравим світлом електричної лампочки і питає її:

– Скажи, мила лампочко, як ти гориш? Хто тебе запалює?»

А та посміхнулась і відповіла:– Сонечко!

Не повірив хлопчик: – Не може бути. Осколки, які на вулиці

валяються, ті сонечком горять, від сонця виблискують. Від місяця теж відсвічує. А щоб сонечко лампочці світло давало – не вірю. Я вже дуже багато в школі дізнався. Навіщо ти обманюєш?»

28

№ 8 (2), 2011


«Як я можу обманювати, якщо я така світла, яскрава, електрична, – відповідає лампочка. – Не віриш, тоді дізнайся, як я горю, хто мені моє світло дає.» Образи-лась лампочка на хлопчика, – адже він їй не повірив, і...погасла.

Задумався хлопчик. Потім вирушив в дорогу вздовж електричних проводів, по яких електрика в будинки приходить. Ішов він ішов, і дійшов до електричної станції. Переступив поріг і побачив вели-чезну електричну машину. Вона так швид-ко вертиться, тільки гул стоїть: гу-у-у.

– Доброго дня, електрична машино! це Ви електричним лампочкам світло даєте?

– Не тільки я одна. Я не сама по собі кручусь – мене водяна турбіна вертить.

І турбіні задав він те саме питання. Тур-біна відповіла:

– І я не сама кручусь! Мене вода кру-тить. Потрапляє вода на мої лопасті і за-ставляє крутитися. Вода і є головна сила, яка виробляє електрику.

Хлопчик міг би заспокоїтися: вода во-дяну турбіну крутить, турбіна – електрич-ну машину, електромашина електричний струм виробляє. Але йому хотілось дізна-тись, що скаже вода. Піднявся він на висо-ку греблю ставка і питає:

– Значить це Ви, великий ставе, нам електрику даєте?

А став захвилювався блакитною доб-рою хвилею і відповів:

– Моя вода з висоти на лопасті турбіни падає і турбіну крутить... Лише воду мені мати-ріка посилає. У неї і треба спитати.

Прийшов хлопчик до ріки, вклонився їй і спитав, як вона своєму сину, великому ставу, – воду накопичує і звідки воду бере. І ріка відповіла:

– Беру я воду з малих моїх рік-сестер і джерел-братів. А вони дощовими хмарами повняться. У хмари спитай, звідки вона дощ бере, яким ріки живить.

Задумався хлопчик і вирішив з хмара-ми поговорити. Хмари на високих горах ночують. Дійшов хлопчик до вершини гори і спитав хмару:

– Скажіть, будь ласка, вельмишановна Хмаро, звідки у Вас дощик? Хто Вам його дає?

– Сонечко – відповідає хмара. Здивувався хлопчик: як це може розпе-

чене сонце хмарі воду давати? А хмара сама заговорила:

– Сонечко з морів, з океанів своїми гаря-чими променями воду випаровує і в хмари збирає... А хмари ходять по білім світі і до-щем проливаються, струмки, ріки попов-нюють. Вода електричну машину крутить – струм виробляє. Електричний струм по проводах в будинок приходить і тоненьку нитку лампочки добіла нагріває»

...Прийшов хлопчик додому і сказав лампочці:

– Вибач! Тепер я знаю, чому ти гориш і чим ти світиш.

Лампочка знов засвітилась яскравим світлом, а сонце заглянуло у вікно і сказа-ло:

– Добре, що ти дізнався, як моя прав-нучка горить і чому вона світить. Завжди будь допитливим! Всі таємниці до остан-нього вузлика розв’язуй...

Цю казочку за Є. Пермяком надіслала Олена Зарічна – заступник директора з нав-чально-виховної роботи тернопільської ЗОШ № 24, керівник факультативу «Уроки для стійкого розвитку»

29

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїПоточні події та новини проекту

МИ – ЕДИНІ У СВОЄМУ ПРАГНЕННІ

ЗБЕРЕГТИ ЦЮ ЧУДОВУ ПЛАНЕТУ

ДЛЯ НАСТУПНИХ ПОКОЛІНЬ

В жовтні цього року у Стокгольмі (Швеція) відбулась Міжнародна конференція всесвіт-ньої організації «Глобальний План Дій» (GAP International.). Тренери і освітяни СР з усього світу могли поділитися досвідом і познайомитись одне з одним. До цієї зустрічі долучились і українські вчителі, тренери і координатори Проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії», що мають свій власний досвід роботи у школах. Представляємо їх вра-ження від цієї зустрічі і роздуми після поїздки.

Ірина Бондарук

Завідуюча навчально-методичного кабінету

історії та правознавства КОІППО

м. Біла Церква

Довгоочікувана подорож тривалістю у 7 днів закінчилася. Літак успішно призем-лився на рідній українській землі і усміх-нена стюардеса побажала нам щасливої дороги…

Мені на згадку прийшли слова з гли-боким філософським змістом «Велике ба-чи ться на відстані». Відстань, подолана дві чі: з України до Швецію і у зворотному напрямку. А великими є мої враження від країни і подій, що сталися під час подо-рожі.

Отже, 5-11 жовтня я та мої колеги мали нагоду взяти участь міжнародній зустрічі представників країн – членів організації «Глобальний план дій». Учасники зустрі-чі – представники 17 країн (Західної Єв-ропи, Африки, Латинської Америки, Пів-денно-Східної Азії). Мета зустрічі – обмін досвідом щодо реалізації положень доку-менту ООН «Стратегія освіти для стійко-го розвитку».

«Прозоре повітря, кришталева вода і плани на майбутнє», такою короткою була моя відповідь на запитання моїх рідних,

колег та знайомих вже тут, на Батьків-щині, про враження від поїздки у Швецію.

Аналізуючи 7 днів перебування в іншій країні, оцінюю почуте і побачене рядками відомого українського поета: «Троянди й виноград, прекрасне і корисне». Прекрас-ним є, звичайно, знайомство з чудовою країною – Швецією; приємними є відчут-тя від знайомства з її історією, краєвида-ми, жителями. Недаремно її називають Північною Венецією. Велич і краса поба-ченого, я впевнена, – ще надовго яскрави-ми спалахами зринатиме в моїй уяві.

Надзвичайно корисним стала робота під час конференції, обмін досвідом, удо-сконалення навичок тренерської діяль-ності. Обговорювались питання змісту освіти для стійкого розвитку, упрова-дження курсу «Уроки для стійкого роз-витку» у загальноосвітніх навчальних за-кладах України. Досвід реалізації проекту в Україні – це реальна спроба запровади-ти освіту для стійкого розвитку в існуючу систему середньої освіти, і це викликало жвавий інтерес в усіх представників зуст-річі. Представники з Німеччини, Ірландії, Польщі, країн Африки (Кенії, Уганди), Південно-Східної Азії (В’єтнам) відзначи-ли досвід України як такий, що може бути адаптованим до освітніх систем їх країн.

30

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Поточні події та новини проекту

Цікавою і пізнавальною була поїздка до загальноосвітньої школи м. Уппсала. Ми ознайомилися з діяльністю педагогічного колективу як у цілому, так і у контексті реалізації положень та ідей освіти для стійкого розвитку; також учні школи роз-повіли про реалізацію власного проекту «Місто майбутнього», який був визнаний одним із кращих на національному рівні. Я уважно слухала юних авторів, разом з ними переймалася проблемами нашої не-осяжної спільної домівки під назвою «Земля», і, розуміючи значення і відпові-дальність задуманої справи, пишалася тим, що і наші українські учні відчувають себе відповідальними за недалеке майбут-нє. Будуючи уявний Зореліт, насаджуючи зелені гаї, рахуючи краплини води, – вони намагаються творити це майбутнє вже сьогодні.

Володимир Уруський

Проректор Тернопільського комунального

обласного інституту післядипломної освіти,

професор

Візит до Швеції українських вчителів для участі в Міжнародній конференції «Гло-бальний план дій» – чудова нагода обмі-нятися досвідом роботи зі сталого розвит-ку з нашими зарубіжними партнерами.

У роботі конференції брали участь представники 17-ти країн з 3-х континен-тів. Рівень актуалізації та можливості для вирішення проблем сталого розвитку у кожній країні різні. Тому було цікаво по-чути від закордонних членів GAP їхні роз-думи про стан справ та перелік проблем, характерних саме для даної країни, тим більше, що учасники конференції пред-ставляли різні рівні та ланки національної системи освіти у своїх країнах: від учи-телів та керівників шкіл – до працівників громадських організацій.

Пролунали розповіді педагогів з Уган-ди та Кенії про роботу з навчання учнів основам сталого розвитку. І те, як деталь-но вони розпитували інших учасників конференції про шляхи впровадження Ос-

віти для сталого розвитку, – свідчило про високу зацікавленість представників цьо-го континенту у вирішенні глобальних проблем на своєму локальному рівні.

Таку ж активність під час роботи кон-ференції виявляли представники з В’єтна-му. Досвід цієї країни ще дуже локальний: лише п’ять навчальних закладів в столиці та два в сільській місцевості впроваджу-ють елементи освіти для стійкого розвит-ку у навчальний процес. Але оптимізм представників В’єтнаму свідчив про те, що ця невеличка команда прихильників ста-лого розвитку обов’язково досягне успіхів у реалізації своїх планів.

Загальне враження від обміну досвідом переконує: ми – різні, досвід і проблеми впровадження освіти для сталого розвит-ку в кожній країні мають свою специфіку. Але ми – єдині у своєму прагненні збере-гти цю чудову планету для наступних по-колінь!

Об’єднуючись у коло на сесіях, ми від-чували підтримку наших однодумців з різних країн, заряджалися спільною енер-гетикою готовності до дії, прагненням внести ще більший вклад у поширення ідей сталості на своїх національних рів-нях. Збагачуючись досвідом своїх колег з інших країн, розповідаючи їм про власні надбання, ми день за днем ставали багат-шими на ідеї та мотивацією до подальших дій.

Не дивлячись на те, що українсько-швед ський проект «Освіта для стійкого розвитку в дії» завершується в 2012 році, всі учасники конференції висловлювали

31

№ 8 (2), 2011


впевненість у тому, що освіта для сталого розвитку має своє велике майбутнє.

Вправа на планування, що була запро-понована учасникам семінару – чудовий приклад того, як можна будувати плани щодо подальших змін, не зациклюючись на проблемах та загрозах, які завжди зуст-річаються на шляху першопрохідців.

Ще раз переконався в тому, що не варто сприймати проблеми та невдачі, як пере-шкоди. Насправді невдачі – це новий до-свід, чудова можливість для формулюван-ня уроків, які призведуть до наступних змін та можуть слугувати стартовим май-данчиком для подальшого розвитку, як власного, так і колективного.

Більшість учасників української деле-гації мали можливість вперше попрацюва-ти у форматі «відкритого простору». Пра-цюючи в окремих групах та колективно, ми вчилися не надавати позитивних чи негативних оцінок, а розглядати ситуації чи ідеї, як привід для чергового уроку.

Нова термінологія, нові форми групової роботи, нові ідеї, плани – далеко не пов-ний перелік того, чим ми збагатилися за дні перебування на конференції та беручи участь у семінарі «Навчання заради змін», який проводила Мерілін Мелманн, – ге-неральний секретар GAP International. Було цікаво використати всі ці надбання стосовно себе самого. Вчитися, щоб постій-но змінюватися, бути архітектором влас-них змін – це те нове і засвоєне в Швеції, що відтепер, думаю, – стане невід’ємною часткою життя кожного учасника семінару.

Дуже багато вражень справила поїздка до середньої школи в місті Уппсала. На прикладі цього типового навчального зак-ладу члени делегації з України мали мож-ливість детальніше познайомитися із спе-цифікою шкільної освіти в Швеції. Та найбільше нас вразили учні, які розроби-ли і презентували гостям власну модель Міста майбутнього, побудовану на ідеях сталості. Група школярів, – авторів моделі Міста майбутнього, – здобула 2-ге місце на національному конкурсі минулого року і отримала грошову премію в розмірі 12 тисяч крон.

Презентація моделі Міста майбутнього

швидко перейшла у жваву дискусію між учнями та членами делегації. Обговорю-валися деталі вирішення тих, чи інших проблем, пов’язаних із життям у Місті майбутнього. Рівень володіння предметом дискусії в учнів 7-8-х класів просто вра-жає! Школярі продумали все до дрібниць: енергопостачання, забезпечення продукта-ми харчування, вирішення транспортних проблем у мегаполісі майбутнього тощо.

Екскурсія по школі, яку влаштували нам учні, переконливо показала, як можна і потрібно забезпечувати функціонування навчального закладу на принципах стало-сті, функціональності та раціональності.

Швеція – країна, в якій турбота про лю-дину – не просто красиве гасло, а стиль життя. Це було помітно на кожному кроці. Громадський транспорт, різноманітні за-клади та установи, на вулицях – все ор-ганізовано таким чином, що було зручно і комфортно людям. Для України Швеція

вже може слугувати прикладом організа-ції життя на ідеях сталості. Все побачене потребує свого ретельного осмислення та переформатування в новий зміст як влас-ної професійної діяльності, так і індивіду-ального способу життя.

Набутими знаннями та отриманим під час конференції і семінарів досвідом ми обов’язково поділимося зі своїми колега-ми, донесемо у тій, чи іншій формі до пе-дагогів у своїх областях з тим, щоб освіта для сталого розвитку переросла з часом у домінуючий принцип життєдіяльності українського суспільства на засадах ста-лості.

32

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Поточні події та новини проекту

Таїсія Смагіна

Завідувач кафедри методики викладання

навчальних предметів Житомирського облас-

ного інституту післядипломної педагогічної

освіти, кандидат пед. наук, доцент

Ставши учасниками міжнародної конфе-ренції «GAP–2011», що проходила у Швеції цієї осені, вчителі Житомирських шкіл розповідали про свій досвід за роки роботи у Проекті «Уроки для Стійкого розвитку» та «Уроки для Стійкого роз-витку в дії», зустрічались із своїми коле-гами – представниками 17 кран, ділилися своїми успіхами та говорили про свої про-блеми по впровадженню ОСР.

Конференція у Швеції об’єднала зовсім різних, але не байдужих людей. Особисто для мене Швеція виявилась казковою і прекрасною країною, що заворожує і зача-ровує своєю витонченістю і водночас практичністю. Це країна – для людей, країна, що «пахне» по-іншому, бо там не палять в громадських місцях і багато зе-лені навколо. У ній машини – дружні до пішоходів і велосипедистів, а велосипед, –головний вид транспорту. У Швеції тебе

оточують доброзичливі люди з великим прагненням до спілкування.

Особливо хочеться відзначити нашу ро-боту на другий день конференції, що про-ходила у форматі «Open Space» (Відкри-тий простір) з колегами із Кенії, Уганди, В’єтнаму, Туреччини, Швеції. Цей підхід спонукав до активної дискусії, обміну до-свідом і, що найважливіше, – учасники могли з’ясувати для себе всі питання, пов’язані з труднощами та успіхами реалі-зації проекту зі сталого розвитку у своїй країні, порівнюючи свій досвід з досвідом інших учасників проекту.

Підчас конференції ми не тільки спіл-кувалися та обмінювалися досвідом, але й навчалися. Корисним, на мою думку, для делегації вчителів з України був семінар в рамках конференції «Навчання для змін», на якому ми змогли «відчути гордість за себе», презентуючи свої успіхи у роботі за проектом та «порадіти за успіхи інших», а також поговорити про те, що б я зробила по іншому, якби починала працювати в проекті з самого початку.

В рамках семінару ми здійснили «ін-дивідуальну подорож» під час якої гідом була Олена Пометун, а Мерілін Мелманн,

33

№ 8 (2), 2011


розкрила нам секрет чотирьох принципів коучінгу.

Відвідування школи у місті Уппсала та знайомство з системою роботи школи і дитячого проекту «Місто майбутнього» надихнули мене на подальшу роботу у ре-алізації проекту «Освіта для сталого роз-витку» в Житомирському регіоні.

Після цієї конференції Швеція стала моєю улюбленою країною, а люди, з яки-ми ми співпрацюємо в проекті, – моїми однодумцями. Діяльність же у проекті, – залишається моєю улюбленою справою.

Дякую всім, хто причетний до реаліза-ції проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії» в Україні, і хто долучився до реалі-зації цього проекту в Житомирській об-ласті! Дякую всім, хто не є байдужий до нашої спільної справи – Освіти для Стій-кого розвитку.

Людмила Пилипчатіна

Вчитель Харківського приватного колегіуму

Я була вражена знайомством з великою, вже світовою, командою людей, які пра-цюють в Освіті для стійкого розвитку.

Представники 17 країн, які були при-сутні на зустрічі, дали мені багато наснаги на продовження роботи. Форми проведен-ня цієї зустрічі, такі як «глибоке слухан-ня», «навчання для змін», «персональна подорож», «бачення майбутнього» – доз-волили провести значну аналітичну робо-ту особисто своєї діяльності, власних змін, спланувати подальші кроки.

Одна з найбільш надихаючих подій для мене – була зустріч з Мерілін Мелманн, спілкування з нею, знайомство з її досві-дом коуча. З великою надією буду чекати тепер продовження її навчання як трене-ра, коуча, що є водночас, і надзвичайно корисно, і дуже цікаво.

Велике спасибі також за візит до школи в м. Уппсала, де ми знайомились з дитя-чим проектом «Місто майбутнього». Вра-жена натхненням учнів, які в ньому про-довжують працювати. У цій школі я запо-зичила багато ідей для своєї роботи, і як вчителя, і як заступника директора.

Окреме «дякую» за турботу, яку ми від-чували з боку організаторів візиту. Це було дуже приємно.

Швеція тепер і назавжди для мене – джерело емпауерменту!

34

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Ознаки стійкого стилю життя

СОНЯЧНІ КОЛЕКТОРИ ДЛЯ НАГРІВАННЯ ВОДИ

В УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДАХ

аналогічні системи своїм сусідам. Таким чином пропонується вирішити проблему доступу до гарячої води у цих селах.

На фоні стрімкого підвищення вартості газу та інших традиційних видів енергії, використання енергії сонця стає еконо-мічно доцільним не тільки для окремих домогосподарств, а й для держави в ціло-му.

Така енергія є дружньою до довкілля. Досвід інших європейських країн, включ-но з такими північними країнами, як Швеці та Норвегія, показує, що вико-ристання сонця як джерела енергії, вже не є науковою вигадкою. Наприклад, якщо Швеція, котра розташована на 1000 км північніше України, може використовува-ти сонячну енергію 8 місяців на рік, то наша країна має ще більший потенціал.

Ще одним прикладом є наш близький сусід Румунія, де 18% енергії отримують з відновлюваних джерел. В Україні цей по-казник – лише 3 %!». Проект «Включи сонце – живи комфортно» одно часно ре-алізується в Україні та в Грузії. В Україні його впроваджують громадські ор ганізації «Національний еко логічний центр Украї-ни», «Екоклуб Рівне» та «Відродження» (місто Татарбунари), спільно з міжнарод-ною мережею «Жінки Європи за спільне майбутнє» (WECF), та за фінансової під-тримки Європейського Союзу. Проект розпочався цього року і триватиме 4 роки.

За матеріалами НЕЦУ:www.necu.org.ua

В Україні визначено три сільські грома-ди, де жителів навчатимуть самостій-

но робити сонячні колектори для нагрі-вання води та обі гріву будинків. Було об-рано мешканців Маневицького ра й ону Волин ської області, Погребищен ського району Вінницької області й Татар бу нар-ського району Одеської області.

Під час практичного се мі нару у жовтні 30 учасників вивчали технології кон стру-ювання та встановлення сонячних колек-торів, що були презентовані міжнародною мережею «Жінки Європи за спільне май-бутнє» (WECF) та німецькою компанією «Solar Partner Süd».

Учасники проекту наразі розпочали будівництво найпростіших сонячних ко-лекто рів для власних господарств. Згодом вони допоможуть зробити і встановити

35

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо діїОзнаки стійкого стилю життя

приємствах, або ж активах, які вони нако-пичують, екопренери використовують свій бізнес для реалізації своїх місій на Землі… Коли під приємці мотивуються, принаймні частково, мантрою «Жадіб-ність це добре» (англ. «Greed is Good» © Gordon Gekko) на їхньому шляху до мільйонерства, то постійно зростаюча кількість екопренерів бере інший курс, зо-середивши увагу на вирішенні проблем, що стоять перед суспільством через під-приємства, які вони створюють.

Крім фізичних осіб, існують також ком-панії, які винайшли шляхи перетворення раціональності в прибутковий бізнес. Од-ним з найбільш цікавих прикладів є Nike, компанія, яка переробляє своє взуття та взуття інших марок, перетворюючи їх у черепицю для тренажерної зали, плитку для підлоги та дитячих майданчиків, а та-кож для спортивних бігових доріжок, син-тетичних газонів, відкритих та закритих баскетбольних майданчиків, те нісних кор-тів, волейбольних майданчиків і танц-полів. Nike заробляє гроші, продаючи пе-рероблений продукт за ринковими ціна-ми.

Інший приклад – американська ком-панія електроніки Best Buy, яка викорис-тала старі телевізори і виявила, що це – прибутковий бізнес.

В обох випадках, компанії змінили план своїх операцій та управління, щоб вклю-чити екологічність у бізнес.

За матеріалами: www.climateinfo.org.ua

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ У БІЗНЕС

М и живемо у часи «екопренерів» – під-приємців, які будують бізнес на еко-

логії та захисті навколишнього середови-ща.

Найуспішнішим представником – є Альберт, він же Ел Гор. Колишній віце-президент США виявився екологічним бійцем, який заробляє мільйони на вен-чурних фондах та інших компаніях, що спеціалізуються на біопальному, екологіч-ному розведенню риби, електромобілях та сонячній енергії. Гор збирається стати першим «вуглецевим» мільярдером у світі.

А ще існують звичайні люди, консуль-танти та власники малого бізнесу, які просто допомагають іншим стати більш екологічними, або продають екологічні про дукти та послуги. За словами sustainablog, екопренери (від англ. ecopreneurs – екологічні підприємці) істот-но відрізняються від підприємців. Вони схильні до інновацій та вирішення про-блем, спрямовуючи це на досягнення зна-чущого результату. Екопренери підносять ідеї повторного озеленення Землі, віднов-лення деградованих земель, очищення повітря, будівництва здорових і безпечних будинків, розробки чистих, відтворюва-них джерел енергії, пропонують профілак-тично-орі єнтовані альтернативи лікуван-ня, які зосереджені на охороні здоров’я та допомозі у збереженні або відновленні екологічних та культурних чудес планети, змінюючи спосіб, яким ми подорожуємо.

Коли звичайні підприємці роблять гро-ші, працюють заради них на власних під-

36

№ 8 (2), 2011

НАНАдихаємо дії Законодавство на захист довкілля

ЯК ПРОТИДІЯТИ

СПАЛЮВАННЮ ЛИСТЯ

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) нагадує, що спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у місті. Зокрема, багато українців мають алергію на дим, тому з початком осені сут-тєво зростає захворюваність. Тому еколо-ги наполягають на тому, щоб міліціонери зупиняли спалювання, як це зазначено у їхніх інструкціях.

«Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколи щодо порушень, які стосують-ся статті 77-1 Кодексу, складають посадові працівники МВС України. МВС – єдиний орган в Україні, працівники якого регу-лярно патрулюють всі населені пункти.

Враховуючи це, НЕЦУ попросило ке-рівництво МВС дати доручення всім його підрозділам в областях посилити конт-роль за самовільним спалюванням рос-линних залишків».

При згорянні однієї тони рослинних за-лишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом в повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами про-тягом року. Нерідко разом з листям го-рить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюють-ся канцерогенна сажа та оксиди сірки, ос-танні викликають респіраторні захворю-вання. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворюван-ня. Окрім того, з димом у повітря вивіль-няються діоксини. Подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти збудникам захворювань.

Окрім безпосередньої шкоди людсько-му здоров’ю, спалювання рослинних за-

лишків становить суттєву загрозу природі: з листям згорають зимуючі корисні кома-хи, такі як сонечка; руйнується ґрунтовий покрив (вигорають рослинні залишки, ги-нуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми), відбувається збіднення ґрунту; знищуєть-ся насіння і коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і ку-щів та верхні частини їх коріння; в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

Крім того, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки; зростає загро-за лісових пожеж і загоряння житлових будинків; погіршується видимість на до-рогах, збільшується частота ДТП.

Спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, а саме: - статті 50 Конституції України, ст. 9

та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо-вища»;

- статті 16 Закону України «Про охо-рону атмосферного повітря», пунктів 3.6.14., 3.7.4.;

- Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 3.6., 6.4.2;

- Правил утримання зелених наса-джень у містах та інших населених пунктах України, Закону України «Про благоустрій в населених пунк-тах».

Дії, що є порушенням зазначених норм законодавства тягнуть відповідальність відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Екологи звертаються до всіх із прохан-ням також звертатись до МВС з подібни-ми зверненнями (приклад розміщено у додатку), та робити зауваження, якщо ви бачите таку пожежу, адже дана проблема стосується кожного.

За матеріалами: http://www.eco-live.com.ua

Надихаемо на дії №8, 2011

Documents

Transcript of Надихаемо на дії №8, 2011