Софіт №7(11)

48
Журнал www.sofit.com.ua № 7 (11), лютий 2010 Переваги самонесних ізольованих проводів Стор. 18 Як скоротити витрати на освітлення магазину? Стор. 20 Мегаспоруди. Дністровська гідроакумулююча електростанція Стор. 32 ОСвітленнЯ: віД іДеї ДО реалізації стор.12

description

Світлотехнічний журнал Софіт №7(11), січень 2010: «Освітлення: від ідеї до реалізації», стор. 12; «Переваги самонесних ізольованих проводів», стор. 18; «Як скоротити витрати на освітлення магазину?», стор. 20; «Мегаспоруди. Дністровська гідроакумулююча електростанція», стор. 32.

Transcript of Софіт №7(11)

Журнал www.sofit.com.ua № 7 (11), лютий 2010

Переваги самонесних ізольованих проводівСтор. 18

Як скоротити витрати на освітлення магазину? Стор. 20

Мегаспоруди. Дністровська гідроакумулююча електростанція Стор. 32

ОСвітленнЯ: віД іДеї ДО реалізаціїстор.12

1№7 (11), лютий 2010 1

Зміст«Софіт» № 7 (11), Лютий, 2010Український світлотехнічний журналПеріодичність – 6 разів на рік

Засновник та видавецьТОВ «Софіт-Люкс»Україна, 04119, м. Київвул. Сім’ї Хохлових, 8-а

Журнал засновано в 2008 році.Журнал зареєстровано в Міністерстві Юстиції УкраїниСвідоцтво серія КВ № 13917-2890Р від 13.05.2008 р. Тираж: 4000 примірників.

Шеф-редакторД. М. Калініченко

Головний редакторО. О. Мельнічук

Дизайн та версткаО. М. Остистий

Адреса редакції:вул. Сім’ї Хохлових 8-а

Друк ПП “Р.К.Майстер-принт”

Ідеї оформлення, стиль та зміст є об’єктом авторського права та охороняються законом. Передрукування або інше їхнє відтворення та використання без письмового дозволу редакції не дозволяються.

Відповідальність за зміст рекламних матеріалів несе рекламодавець. Він самостійно відповідає за зміст наданої інформації, за дотримання авторських прав та прав третіх осіб, за наявність посилань на ліцензії та зазначень про сертифікацію продукції та послуг в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Парад проектів 30

Міфи про розумний будинок 10

Управління проектних продажів. Освітлення: від ідеї до реалізації 12

Перетворювач частоти Altivar 12 16

Переваги самонесних ізольованих проводів 18

Як скоротити витрати на освітлення магазину? 20

Німецька якість від ABL Sursum 24

Історія електрифікації України 26

Мегаспоруди. Дністровська ГАЕС 32

Товарні пропозиції 35

Як правильно організувати освітлення у ванній кімнаті 8

Автолампи 6

Новини 3

м. Вінниця, вул. Ліповецька, 6а, (0432) 55-14-24;м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, (056) 235-63-84, 235-63-86; м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, (061) 236-34-30, 236-34-31;м. Донецьк, вул. Жмури, 1, (062) 385-49-12, (062) 385-49-13; м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15, (0342) 50-93-09;м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8а,

відділ проектування та монтажу (044) 594-67-07, 537-54-85; відділ регіональних продаж (044) 594-67-26; відділ оптових продаж (044) 537-54-84, 537-54-85; 594-67-08; відділ продаж декоративного освітлення (044) 537-48-07; відділ дистриб'юції (044) 594-67-64;

м. Кременчук, вул.Профспілкова, 1, (0536) 77-37-74, (050) 440-13-11 м. Луганськ, вул. Експедиційна, 13, (0642) 42-70-67; 42-70-68; м. Луцьк, пр. Перемоги, 1, к. 21, (0332) 74-73-86, (050) 447-87-03; м. Львів, вул. Городоцька, 174 (мотозавод), (032) 245-17-21, 245-17-62;

м. Маріуполь, вул. Георгіївська, 30а, (062) 933-44-68, (050) 358-80-32; м. Миколаїв, вул. М. Морська 108, оф. 403, 401, (0512) 58-64-16; м. Одеса, вул. Успенська, 40, (048) 777-22-83, 234-55-62; м. Полтава, вул. Шевченка, 48, корп. 4, (0532) 61-07-36, 61-10-43; м. Рівне, вул. Д. Галицького, 25, АТП Радіозаводу, (036) 269-05-59 м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, (0652) 54-95-81, 54-95-83; м. Суми, вул. Лінійна, 24, (0542) 65-57-67, 65-57-68; м. Тернопіль, вул. С. Петлюри, 8, (0352) 43-30-27; м. Харків, вул. Безлюдівська, 2, (057) 759-18-18, 759-17-17; м. Херсон, вул. Чорноморська, 8а, (0552) 51-05-70, (050) 464-54-98; м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 4/1, (0382) 77-20-55, 77-20-75; м. Чернівці, вул. Руська, 129 а, (037) 258-57-97; Республіка Молодова, мун. Кишинеу, бул. Дечебал, 99, корпус 3, оф. 515 (+373 22) 89-09-50, 89-09-52

Філії ТОВ «Софіт-Люкс»

ТОРгОВІ ПРеДСТаВниКи: м. Кривий Ріг - (056) 401-18-45, (095) 274-68-30, м. Мелітополь - (095) 282-87 49, м. Кіровоград (095) 270-68-94, м. Черкаси - (095) 279-30-70, м. Чернігів - (050) 442-96-06

Світлотехнічний журнал

Новини

Ла м па Novallure від Philips бу ла удо сто є на срі б ної ви на го ро ди HK DA Asia Design Award 2009 Гон кон зь кій Асо ці а ції Ди зай не рів за свою но ву роз ро б ку – сві т ло ді о д ну ла м пу Novallure у фо р мі сві ч ки.

Сві т ло ді о д на ла м па Novallure від Philips має ряд іс то т них пе ре ваг:

• уль т ра су ча с на тех но ло гія в зви ч ній фо р мі. Фо р ма ла м пи Novallure прак ти ч но по вні с тю іде-н ти ч на ла м пі роз жа рю ван ня;

• зни жен ня ене р го спо жи-ван ня без втра ти яко с ті сві т ла;

• еко ло гі ч ність: ско ро чен ня ви ки дів ву г ле ки с ло го га зу;

• яс к ра ве іс к ри с те сві т ло і від мін на ко лі р на пе ре да ча.

Яскраве сві т ло у ви то н че ній фо р мі! Ця ла м па ство ре на спе ці-а ль но для то го, щоб її ба чи ли! Її ви то н че на сві ч ко по ді б на фо р ма і яс к ра ве іс к ри с те сві т ло ство рю-ють не по вто р ну ат мо с фе ру і іс-то т но від рі з ня ють цю ла м пу від ін ших сві т ло ді о д них ламп. Ла м-пи Novallure пре кра с но пі ді йдуть для від кри тих сві ти ль ни ків та ка-н де ля б рів. Сві т ло ді о д ні ла м пи еко но м лять 80% еле к т ро ене р гії у по рі в нян ні з тра ди цій ни ми ла-м па ми роз жа рю ван ня без втра ти яко с ті осві т лен ня. Но ві сві т ло ді-о д ні ла м пи під хо дять прак ти ч но до всіх сві ти ль ни ків та еко но м-лять Ва ші гро ші і еле к т ро ене р гію

з пер шо го дня ви ко ри с тан ня. «Для нас ве ли ка честь отри ма ти цю ви на го ро ду на знак ви знан ня на ших ди зай нер сь ких зді б-но с тей в об ла с ті ство рен ня но ві т ніх сві т ло ді о д них рі шень для осві т лен ня. По єд нан ня сві ч ко по ді б ної фо р ми, ви ко ри с та них ма те рі а лів і ство рю ва но го сві т ло во го ефе к ту ро б лять ла м пу Novallure іде а ль ною для ство рен ня не по вто р ної ат мо с фе ри у Ва шо му бу ди н ку і при цьо му аб со лю т но без пе ч ною для Вас і до вкіл ля. Ви мо же те з ле г кі с тю за мі ни ти свою ста н да р т ну ла-м пу роз жа рю ван ня на сві т ло ді о д ну ла м пу Novallure, оскі ль ки ла м па має ста н да р т ний різь бо вий цо коль - мі нь йон», — по-від омив Шон Хьюз, ди ре к тор по ди зай ну пред ста в ни ц т ва ком па нії Philips Design в Гон кон зі. Ра зом з при зом сві т ло ді-о д на ла м па Novallure бу ла від мі че на дво ма су д дя ми за свій ви то н че ний ди зайн.

Ка та лог ELT ро сій сь кою мо вою До ро гий клі єнт, ком па нія ELT ра-да по від оми ти, що в 2010 ро ці ви-йшов ка та лог на ро сій сь кій мо ві, в яко му пред ста в ле на вся лі ній ка про ду к ції ELT. Ка та лог мо ж на за ва-н та жи ти з сай ту ком па нії ELT або з сай ту ком па нії Со фіт- Люкс. На дай-те нам мо ж ли вість до по мо г ти Вам при ви бо рі кра щих рі шень по ком-по не н там для осві т лен ня.

Но ві ра м ки із скла чо ти рьох ко льо рів змо­жуть ста ти од ним з чу до вих еле ме н тів су час но­го сти ль но го ін тер’ є ру як в бу ди н ку або ква р ти рі, так в офі сі або го те лі.Gira пред ста в-ляє ори гі на ль-ний і ви со ко які-с ний про дукт, який, по за сум-ні вом, знай де на йши р ше вжи-ван ня в ди зай-нер сь ких рі шен-нях. Від мін на і уні ка ль на ри са но вих ра мок – округлі ку ти, що дає пре кра с ну мо ж ли вість ви-ко ри с то ву ва ти їх з вра ху ван-ням ко н ту рів ін тер' є ру, до да-ю чи йо му га р-мо ній ну за кін-че ність. Ди зайн ра мок мі с тить і де який до да т-ко вий ві зу а ль-ний ефект: по пе ри ме т ру ви ро бу не мов стру мує то н ка ока н-то в ка, що має від шлі фо ва ну про зо ру по ве р х ню. Ця но ва ція – ра м ки Esprit GLASS «С» – мит тє во знай де сво їх при бі ч ни ків, адже на сті ль ки, зда ва ло ся б, не зна ч на ри са – округлений кут, – мо же ви зна чи ти сти льо ву спря мо ва ність офо р м лен ня при-мі щен ня. На при клад, стро гість і де яку хо ло д ність сти лю hi-tech та ка де таль збе ре же, але в той же час до дасть ле г ку мі ру пе-ре тво рен ня – по м'я к шить і зро бить за га ль не вра жен ня ле д ве те п лі ше. Чо ти ри ко льо ри ра мок Esprit GLASS «С» – са ла то вий, бі лий, чо р ний і ди м ча с тий – до по мо жуть сфо р му ва ти за кін че-

ний «о б раз» еле к т ро ін с-та ля цій них при стро їв, не об хід них, як по ві т ря, б у д ь - я к о -му про с то ру будь- яко го при мі щен ня. Ці ра м ки бу-дуть ті єю за-ве р шу ю чою кра п лею в з а г а л ь н і й хви лі сти лю, с т в о р е н н ю яко го при ді-ля єть ся сьо-го дні та ке ве ли ке, ча-сом ви рі ша-ль не, зна-чен ня.

2

№7 (11), лютий 2010

Сві ти ль ник «HBA EL» для ви со ких при мі­щень з мо ж ли ві с тю ава рій но го жи в лен ня від ком па нії МГК «Сві т ло ві Тех но ло гі ї».

На ці о на ль ний ви ро б ник осві т-лю ва ль них при ла дів МГК «Сві т-ло ві Тех но ло гі ї» по від ом ляє про ви пуск но во го сві ти ль ни ка для ви со ких при мі щень «HBA EL» з мо ж ли ві с тю ава рій но го жи в лен-ня. Сві ти ль ник HBA EL за без пе чує осві т лен ня в ос но в но му та ава-рій но му ре жи мах. Рі вень осві т-лен ня в ос но в но му ре жи мі мо же бу ти 250 або 400 Вт (в за ле ж но с ті від об ра но го ти пу ла м пи). Рі вень осві т лен ня в ава рій но му ре жи мі -

не ме н ше ніж 5 лк, що є до ста т нім для без пе ч ної ева ку а ції лю-дей із при мі щень. Сту пінь за хи с ту від пи лу та во ло ги IP 23 або IP 65 (ком-пле к ту єть ся тер мо стій ким склом). У сві ти ль ни ку мо ж ли ва без пе ч на змі-на сві т ло во го центру за ра ху нок пе-ре мі щен ня ла м пи ра зом із пат ро но м. В ко р пу сі пе ред ба че ні отво ри для під клю чен ня ос но в ної та ава рій ної ме реж. Оп ти ч на ча с ти на ви ко на на з ано до ва но го алю мі ні ю. Пу с ко ре гу-лю ю ча апа ра ту ра зна хо дить ся все-ре ди ні ко р пу су.

Вся про ду к ція сер ти фі ко ва на в Укра ї ні. Ви ро б ни ц т во МГК «Сві т ло ві Тех но ло гі ї» сер ти фі ко ва не на від по-ві д ність си с те ми ме не дж ме н ту яко с-ті між на ро д но му ста н да р ту ISO 9001. В 2009 р. про ду к ція ТМ «Сві т ло ві Тех но ло гі ї» ус пі ш но прой ш ла сер ти фі ка цію на від-по ві д ність єв ро пей сь ким но р мам без пе ки по ста н да р там EN 60598-1:2008 та EN 60598-2-2:1996.

Новини

3

ULTRA LIFEЛа м па з до в гим жит тямДо в го. До в ше. Най-до в ше... На зва ламп го ло-вно го сві т ла Ultra Life від ком па нії OSRAM го во рить са ма за се бе. Те р-мін слу ж би ламп Ultra Life до в ший в 3 ра зи в по рі в нян ні зі зви чай ни ми ла м-па ми. Во ни іде а ль ні для тих, хто ба га-то ча су про во дить за кер мом, вми кає сві т ло про тя гом дня або ча с то по до ро жує вно чі. Оп ти мі зо ва ний ди зайн зі срі б ним ку по лом іде а ль ний для фар з про зо рою оп ти ко ю. Крім то го, ла м пи Ultra Life ма ють три рі ч ну га ра н тію, яка є най бі ль шою се ред ламп ана ло гі ч но го ти пу. Тур бо та про на вко ли ш нє се ре до ви ще – од на з го ло вних цін-но с тей ком па нії OSRAM. Ла м пи Ultra Life – не ви клю чен ня. Рі-д ше від бу ва єть ся за мі на ламп - ме н ше від хо дів. Ла м пи OSRAM Ultra Life до сту п ні з цо ко ля ми H1, H4 і H7.

Серія Living, Light і Light Tech Ком па нія BTicino, що вхо дить у гру пу ком па ній Legrand,

пред ста ви ла на укра ї н сь ко му ри н ку се рії еле к т ро ін с та ля ці-йо го уста т ку ван ня Living, Light і Light Tech. Це вті-лен ня яко с ті, тех но ло гі-ч но с ті й іта лій сь ко го ди-зай ну. Се рія Living – це се рія для любителів як кла си ч но го, так і су час но-го ін тер’ є ру. Окру г лі фо р-ми й роз ма ї тість кольорів і ма те рі а лів де ко ра ти в них на кла док зда т ні за до во ль ни ти найви шу ка ніші ес те ти ч ні за пи-ти. Серія Light – це про с тий ди-зайн з ви ко ри-с тан ням м’я ких то нів. Роз ма ї-тість ма те рі а лів (пла с тик, гу ма, ме тал) під кре с-лює ле г кість ме-ха ні з мів та їх ню ер го но мі ку. А но ва се рія Light Tech виготовлена з ме та лу й пред ста в ле на у двох ко лі р них рі шен нях Chrome і Tech, що дає мо ж ли вість вне с ти остан ній штрих у най су ча с ні ший і ава н га р-д ний ін тер’ єр. Фу н к ці о на ль ні рі шен ня BTicino по вні с тю за до-во ль ня ють ви мо ги як про фе сі о на лів, так і про с тих ко ри с ту ва-чів. Той бу ди нок бу де су час ним, в якому роз кіш си но ни мі ч на по нят тю яко с ті, а ко ж на най менша де таль про ду ма на до до-ско на ло с ті.

Му ль ти ко льо ро ва сві т ло ді о д на ілю мі на ція LivingColors v2 від PhilipsКом па нія Philips ви-

пу с ти ла но ву ве р сію ба га то ко лі р но го сві-т ло ді о д но го сві ти ль-ни ка для до ма ш ньо го ви ко ри с тан ня. Но ве по ко лін ня LivingColors v2 на 50% яс к ра ві ше по пе ре дньо го. Ко жен сві ти ль ник об’ єд нує в собі сім сві т ло ді о-дів, які мо жуть від тво рю ва ти до 16 мільйонів ко льо рів. Ви мо же те об ра ти ко р пус ла м пи — про зо рий, як в початкової ве р сії або не-про зо рий, що до зво ляє ви ді ли ти яку- не будь кон це н т ро ва ну об-ласть сві т ло м. Екс пе ри ме н ти ком па нії Philips зі сві т лом і кольором ра ду ють не ли ше ди зай не рів ін тер’ є рів, але і простих оби ва те лів. Адже так ці ка во від чу ти се бе спра в ж нім ху до ж ни ком, під би ра ю-чи найе фе к ти в ні ше під сві чу ван ня для до ма ш ньо го ба ру, кра си вої ка р ти ни та стенду з якою-небудь ко ле к ці є ю. У про е к ті LivingColors v2 становить со бою не ли ше ні ч ник, але і настільну ла м пу, кре а ти-в ну лю с т ру і навіть не ве ли ке бра.

Світлотехнічний журнал

Новини

4

Но ви н ки ком па нії Schneider ElectricСві то вий лі дер з ви ро б ни ц т ва еле к т ро те х ні ки ком па нія Schneider Electric ви во дить на ри нок Укра ї ни за мі ну всім ві-до мим пе ре тво рю ва чам ча с то ти Altivar 11 та Altivar 31. Но ві мо де лі пе ре тво рю ва чів більш удо ско на ле ні, ле г кі в управлінні і, що най го ло в ні ше, не до ро гі. Їх на ймену ван ня — Altivar 12 та Altivar 312.

Но ви н ка вже у про да жу!Пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 12 при зна че ний для три фа-з них аси н х рон них дви гу нів з живленням від 200 до 240 В і потужністю від 0,18 до 4 кВт.Ча с то т ний пе ре тво рю вач Altivar 12 має на сту п ні ос но в ні від-мін но с ті від Altivar 11:• єди на га м ма пе ре тво рю ва чів для сві то во го ри н ку; • на яв ність вбу до ва но го про то ко лу ModBus; • си с те ма ав то ма ти ч ної ада п та ції до типу та параметрів дви-

гу на; • вбу до ва ний по те н ці о метр; • мо ж ли вість за мо в лен ня 7 або 14 частотних пе ре тво рю ва чів

од ним ре фе ре н сом; • мо ж ли вість про гра му ван ня при во ду не ви й ма ю чи йо го з

упа ко в ки та не під клю ча ю чи жи в лен ня; • спе ці а ль не ла ко ве по крит тя всіх мі к ро схем.Але го ло вною від мін ні с тю є те, що но ви н ка де ше в ше за сво го по пе ре дни ка на 10 – 25%.Пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 312 призначений для управ лін-ня аси н х рон ни ми дви гу на ми з живленням від 200 до 600 В і потужністю від 0,18 до 15 кВт.Ча с то т ний пе ре тво рю вач Altivar 312 має на сту п ні ос но в ні від-мін но с ті від Altivar 31:єди на га м ма пе ре тво рю ва чів для сві то во го ри н ку; на яв ність до да т ко вих ко му ні ка цій них карт CANopen Daisy Chain, DeviceNet, Profibus DP; вбу до ва ний по те н ці о метр; мо ж ли вість про гра му ван ня при во ду не ви й ма ю чи йо го з упа-ко в ки та не під клю ча ю чи жи в лен ня; спе ці а ль не ла ко ве по крит тя всіх мі к ро схем; зру ч ний ви но с ний гра фі ч ний те р мі нал, су мі с ний з ATV61 та 71; мо ж ли вість ви ко ри с тан ня ду б лі ка то ра, му ль ти за г ру з чи ка або мо бі ль но го те ле фо ну для на ла ш ту ван ня при во ду.Більш де та ль ну ін фо р ма цію про пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 12 ди віть ся на стор. 18

Чі т кість та ко лір Ні ме ць ка ком па нія Gira роз ро би ла но ву, ком па к т ну та еле га н т ну як ні ко ли ра ні ше, ква р ти р ну від ео с та н цію на кла д но го мо н-та жу. Ста н ція про с та в об слу го ву ван ні і має ко льо ро вий TFT-ди с п лей но во го по-ко лін ня з ви со ким роз ді лен ням. Ко льо-ро вий TFT-ди с п лей до зво ляє ко ри с ту-ва че ві ба чи ти зо бра жен ня на ек ра ні під рі з ни ми ку та ми зо ру, та кож за ра ху нок

ве ли кої рі з ко с ті зо бра-жен ня мо ж на ба чи ти від ві ду ва ча на віть на ве ли кій від ста ні від ка-ме ри. Се н со р на тех но-ло гія до зво ляє управ-ля ти від ео с та н ці єю ле г-ким до ти ком до від по-ві д них си м во лів. Окрім цьо го ек ран не ме ню під три мує ро сій сь ку мо ву. Ди зайн ста н ції від по ві д но її тех ні ч ним ха ра к те ри с ти кам, йде в но гу з ча сом: з ли цьо-во го бо ку во на за кри та су ціль-ною од но рі д ною па нел лю так, що ні ди на мік, ні мі-к ро фон не ви-д но. За ра ху нок цьо го ста н ція ви гля дає еле га н-т но та ес те ти ч но. Та кож хо ті ло ся від зна чи ти ле г-кість в мо н та жі да ної ква р ти р ної ста н ції: мо ж ли-вість на кла д но го мо н та жу зна ч но спро щує мо н та-ж ні ро бо ти по її уста но в лен ню.

Ство ре ні сві т ло ді о ди зі сві т ло ви да т ні с тю понад 200 лм/Вт Аме ри кан сь ка ком па нія «Cree» ство ри ла до слі д ний зра зок сві-т ло ді о да бі ло го сві чен ня, що має сві т ло ви да т ність 208 лм/Вт. Та ка сві т ло ви да т ність бу ла до ся г ну та при кі м на т ній те м пе ра-ту рі, че рез сві т ло ді од про ті кав струм 350 мА. Ко лі р на те м пе ра-ту ра при цьо му скла ла 4579 К. До ся г ти ре ко р д но го по ка з ни ка сві т ло ви да т но с ті вда ло ся за ра ху нок під ви щен ня ви хі д ної по-ту ж но с ті кри с та ла, який ви про мі нює бла ки т не сві т ло, а та кож під ви щен ня ефе к ти в но с ті пе ре тво рен ня сві т ла в лю мі но фо рі. При цьо му на пру га жи в лен ня сві т ло ді о да зме н ши ла ся. Са мо по со бі по до лан ня зна чен ня в 200 лм/Вт не не се в со бі ні чо го ре во лю цій но го, тим па че, що до ки не по від ом ля єть ся про пла-ни по ча ти се рій не ви ро б ни ц т во цих сві т ло ді о дів. Про те, сам по со бі факт до ся г нен ня на сті ль ки ви со кої ве ли чи ни сві т ло ви-да т но с ті де мон струє, що сві т ло ді о дам ці л ком під си лу по ті с ни-ти лю мі не с це н т ні ла м пи вже у най бли ж чо му май бу т ньо му.

Світлотехнічний журнал

Royal Philips Electronics, лі дер ри н ку сві т ло ді о д них (LED) рі­шень, пред ста в ляє LED Daytime Lights – іде а ль ну про по зи цію у сфе рі ламп ден но го сві т ла (DRL). LED Daytime Lights від по ві да­ють ви со ким ста н да р там яко с ті Philips, по­кра щу ють ви ди мість ав то мо бі ля в ден ний час до би і на да ють йо му не по вто р но го зо­в ні ш ньо го ви гля ду. Ав то мо бі ль ні сві т ло ді­о д ні лі х та рі від по ві да ють по ло жен ню про ла м пи ден но го сві т ла (Day Running Light), а та кож від по ві да ють ви мо гам єв ро пей сь ких ди ре к тив. Philips LED Daytime Lights ство­ре ні для за без пе чен ня без пе ки на до ро зі і про по ну ють но ві мо ж ли во с ті в об ла с ті ав то мо бі ль но го осві т лен ня при во дін ні у ден ний час.

За вдя ки при ваб ли во му і су час но му зо в ні ш ньо му ви гля ду, но ві лі х та рі від по­ві да ють остан нім тре н дам в об ла с ті ви ро­б ни ц т ва елі т них ав то мо бі лів. Про с то та і ле г кість уста но в лен ня сві т ло ді о д них лі х та­рів ско ро чує час мо н та жу, а уль т ра то н кий ди зайн за без пе чує су мі с ність з бі ль ші с тю мо де лей єв ро пей сь ких ма рок ма шин. Ви со ко які с ні сві т ло ді о ди LUXEON® оп ти мі зу ють спо жи ван ня ене р гі ї. На від мі ну від га ло­ген них ламп, ви ко ри с то ву ва них як ла м пи ден но го сві т ла, Philips LED Daytime Lights спо жи ва ють в 13 ра зів ме н ше ене р гії і не ви хо дять з ла ду про тя гом всьо го те р мі ну слу ж би ав то мо бі ля. В той же час, ін те н си в ність сві т ло во го по то ку сві т ло ді о д них лі х та­рів пе ре ви щує зна чен ня то го ж по ка з ни ка для га ло ген них ламп в два ра зи.

Сві т ло є єди ним за со бом без пе ки, що до зво ляє по пе ре ди­ти ви ни к нен ня не без пе ч ної си ту а ції і уни к ну ти ава рі ї. Яс к ра ве та по ту ж не бі ле сві т ло LED Daytime Lights кра ще по мі ча ють пі­

шо хо ди і во дії зу стрі ч них ма шин. До слі­джен ня, про ве де не Єв ро пей сь кою ко мі­сі єю, по ка за ло, що ла м пи ден но го сві т ла щорічно зме н шу ють ри зик ДТП на 3­5%. Рі шен ня Philips у сфе рі осві т лен ня по єд­ну ють тех ні ч ні но ви н ки, спра в ж ню тур бо­ту про без пе ку і не по вто р ний стиль.

«Не від сту па ю чи від прин ци пів без­пе ки і про с то ти ви ко ри с тан ня, ми про по­ну є мо про дукт, який по вні с тю до зво ляє за до во ль ни ти ви со кі ви мо ги про фе сі о на­лів і кі н це вих ко ри с ту ва чів. По ту ж не бі ле сві т ло 6000 K, що ви про мі ню єть ся сві т ло­ді о да ми LUXEON®, ­ це те, що по трі б но на шим по ку п цям для бі ль шої без пе ки на до ро зі», ­ від зна чає Фра н суа Да р сі, ме не­джер по ін но ва цій них про ду к тах Philips.

Ком Пле К ТА ціЯ · 2 сві т ло ді о д них мо ду ля · 2 ско би для крі п лен ня · ка бель · пу с ко вий при стрій · бо л ти, про во ди на та ін ші ком по не н ти, не об хід ні для про­

ве ден ня мо н та жу · ін стру к ція з уста но в лен ня та екс плу а та ції

Світлодіодні лампи денного світла Philips LED Daytime Lights – рішення у сфері освітлення, розроблене для безпечного водіння

Автотема

6

№7 (11), лютий 2010 29

Сучасні рішення

Розпочни весняний сезон з садово-парковими світильниками Delux серії Palaceсвітильники для заміського будинку, дачі, парків, скверів

Кожний день на сайті Софіт нові декоративні світильники! Обирай найсвіжіше на http://www.sofit.com.ua/!

Декоративне світло

СВІ Т ЛО У ВАН НІПо трі б не сві т ло, ба га то сві т ла, су час них, пра ви ль но вста но-

в ле них сві ти ль ни ків. Од ним з ос но в них прин ци пів осві т лен ня є йо го роз по діл по трьох рі в нях: ни ж ньо му - від 0 до 40 см; се ре д ньо му (ро бо чо му) - на рі в ні об лич чя; вер х ньо му - роз та-шо ва но му ви ще 180 см. Ус піх осві т лен ня по вні с тю за ле жить від пра ви ль но го роз та шу ван ня дже рел сві т ла по всіх трьох рі в нях, не за ле ж но від ти пу при мі щен ня.

Сте льо ве (вер х нє) осві т лен ня у ван ні в де яких ви па д ках

за без пе чу єть ся од ним - єди-ним сві ти ль ни ком. Та кий ва-рі ант ефе к ти в ний ви клю ч но для ма ле нь ких при мі щень. У про с то рій ван ній кі м на ті для рі в но мі р но го роз по ді лу сві т ла вста но в лю ють де кі ль ка сві ти-ль ни ків. При чо му чим бі ль ше кі ль кість дже рел сві т ла, тим ни ж че мо же бу ти їх по ту ж ність і, от же, га ба ри ти. Ба га то по зи-цій не осві т лен ня вла ш то ву ють за до по мо гою дрі б них сві ти ль-ни ків най ча с ті ше з га ло ген ни ми ла м па ми.

Га ло ген ні сві ти ль ни ки бу ва-ють вбу до ву ва ни ми та від кри-ти ми. Вбу до ву ва ні конс тру к ції при зна че ні для мо н та жу в під-ві с ні сте лі, при цьо му ма те рі-ал сте лі мо же бу ти прак ти ч но будь- яким. Пу чок сві т ла вбу до-ва них в сте лю сві ти ль ни ків най-ча с ті ше на пра в ле ний стро го до під ло ги, що для ван ни не зав жди ра ці о на ль но. Для при строю за га ль но го осві т лен ня тут при да т ні ші то ч ко ві сві ти ль ни ки з ре-гу льо ва ним ку том по во ро ту.

У ван ній кі м на ті з ви со ки ми сте ля ми як сві т ло ве рі шен ня ви-ко ри с то ву ють від би тий сві т ло вий по тік. З ці єю ме тою на від ста-ні пів ме т ра від сте лі роз та шо ву ють алю мі ні є ву під ві с ку, на ни-ж ній по ве р х ні якої вста но в лю ють де кі ль ка то ч ко вих сте льо вих сві ти ль ни ків для га ло ген них ламп, а для ство рен ня від би то го сві т ло во го по то ку на горішній по ве р х ні алю мі ні є вої конс тру к ції

роз мі щу ють де кі ль ка сві ти ль ни ків з ши ро-ким ку том роз сі ю ван ня. Су ку п ність пря мо-го та від би то го сві т ло вих по то ків до зво ляє отри ма ти не об хід ний рі вень осві т ле но с ті. Ши ро кі мо ж ли во с ті для мо де лю ван ня си-с тем осві т лен ня у ван ні від кри ває ви ко ри-с тан ня конс тру к цій на ос но ві стру мо п ро-ві д них шин та струн. За вдя ки рі з но ма ні-т но с ті форм стру мо п ро ві д них еле ме н тів, при зна че них для крі п лен ня як до сте лі, так і до стін, з їх ньою до по мо гою мо ж на ство-рю ва ти без ліч не по вто р них ком бі на цій.

Ро бо че (се ре д нє) осві т лен ня У ван ні, так са мо як і в ін ших при мі щен-

нях бу ди н ку, іс нує не об хід ність зо ну ван ня. Для сві т ло во го зо ну ван ня ви ко ри с то ву ють дже ре ла ло ка ль но го сві т ла. На віть у не ве-ли кій тех ні ч но не скла д ній ван ні до ці ль но

ви ді ли ти про с тір бі ля дзе р ка ла в окре му фу н к ці о на ль ну зо ну. А у ван ні з ні ша ми та по ді у ма ми мо же бу ти по зна че но на віть де кі ль ка зон. Дзе р ка ло та уми ва ль ник - най ва ж ли ві ша зо на. З бо ків дзе р ка ла сві т ло ди зай не ри ре ко ме н ду ють вста но в лю ва ти па ру си ме т ри ч но роз та шо ва них дже рел роз сі я но го сві т ла, які, з од но го бо ку, ство рять га р ну осві т ле ність, а з ін шого - не слі пи-ти муть ока і не від ки да ти муть рі з ких ті ней. При цьо му ва ж ли во, аби ла м пи не від би ва ли ся в дзе р ка лі. В яко с ті роз сі ю ва ча мо ж-

на ви ко ри с то ву ва ти аба жур з ма то во го скла або бі ло го ко льо-ру. Са ме бі ло го, то му що ко льо ро ве сві т ло у дзе р ка ль ній зо ні не ві та єть ся, оскі ль ки во но спо тво рює при ро д ний від ті нок об лич-чя. Си ме т рія по трі б на для рі в но го, без сві т ло ті ньо вих пе ре хо дів, роз по ді лу сві т ла. Дзе р ка ло се ре д ньої ве ли чи ни кра ще об ла д на-ти дже ре ла ми сві т ла по пе ри ме т ру. Для рі в но мі р но го осві т лен-ня ши ро ко го дзе р ка ла сві ти ль ни ки роз та шо ву ють уз довж ньо го по го ри зо н та лі на ви со ті при бли з но 2 м від рі в ня під ло ги. Іде а-ль но осві ти ти об лич чя до по ма га ють бра з гну ч ки ми крон штей-на ми, які мо ж на зги на ти як за вгод но, до би ва ю чись оп ти ма ль-но го на пря му сві т ла. Для осві т лен ня дзе р кал мо ж на ви ко ри с-то ву ва ти ла м пи всіх ти пів, го ло вне, аби їх ко лі р на те м пе ра ту ра бу ла на бли же на до ко лі р ної те м пе ра ту ри при ро д но го сві т ла. Для то го, щоб від во лі к ти ся та роз сла би ти ся у ван ні, во на по-ви нна бо дай умо в но ста ти ві д о со б ле ним від ін шої сан те х ні ки мі с це м. Де які ви ро б ни ки про по ну ють мо де лі ванн з ав то но м-ним під сві чу ван ням - ви до ви ще до сить ефе к т не, але не всім по ки ше ні. Але іс ну ють більш до сту п ні ва рі а н ти і не менш ці ка ві. На при клад, мо ж на ви ді ли ти зо ну ван ни пу ч ком на пра в ле но го сві т ла, за ну ри в ши у на пів те м ря ву ре ш ту при мі щен ня. Або по-ві си ти над ван ною бра з аба жу ром з ко льо ро во го скла. У про-с то рій ван ні з не ви со кою сте лею рі з но ко льо ро ві сві ти ль ни ки гру пу ють ся на сте лі, в по трі б но му се к то рі. В ре зуль та ті та ко го зо ну ван ня ви хо дить ефект м’я ко го пе ре ті кан ня за ба р в ле них ко-льо ром про с то рів. Кра си ве сві т ло над во дою мо ж на ство ри ти і за до по мо гою то р ше ра на ви со кій (бли зь ко 2 ме т рів) стій ці.

Шаф ки. Ди зай не ри про по ну ють до да т ко вий ва рі ант осві т-лен ня ван ної кі м на ти - під сві чу ван ня ме б лів. У ви су в ні ящи ки, двій ча с ті ша фи, від кри ті по ли ці вбу до ву ють ся не ве ли кі сві ти ль-ни ки, що до по ма гає шви д ко зна хо ди ти по трі б ні ре чі.

Зви чай но, зо ну ю чи ван ну кі м на ту за до по мо гою сві т ла, мо ж-на роз та шу ва ти сві ти ль ни ки над ко ж ною сан те х ні ч ною точкою. Го ло вне пра ви ло - все по ви нно бу ти фу н к ці о на ль но ви пра в да-но. І, як що у ва шій ду шо вій ка бі ні від су т ній ав то но м ний сві ти-ль ник, то про йо го на яв ність все ж до ве деть ся по кло по та ти ся, при чо му кра ще це зро би ти за зда ле гідь, ще в час ре мо н ту.

Під ло го ве (ни ж нє) осві т лен ня Та ке осві т лен ня ство рює осо б ли вий на стрій у ван ній кі м на ті.

Під ло го ве сві т ло від но сить ся до роз ря ду до да т ко во го, де ко ра-ти в но го. Іс ну ють спе ці а ль ні, мі ц ні та ге р ме ти ч ні сві ти ль ни ки, при зна че ні для під сві чу ван ня са до вих до рі жок. Во ни ж при да-т ні для під сві чу ван ня під ло ги у ван ні. Зо в ні ш ній ді а метр та ких сві ти ль ни ків бли зь ко п’я ти сан ти ме т рів, «гли би на за ля ган ня» - бли зь ко де в’я ти. Ла м пи, що ви ко ри с то ву ють ся для да но го ти-па осві т лен ня, не ма ють бу ти по ту ж ні ше 5 Вт. У ван ній кі м на ті для ство рен ня не зви чай них сві т ло вих ефе к тів сві т ло ди зай не ри про по ну ють ви ко ри с то ву ва ти під ло го ві сві ти ль ни ки, ілю мі на-то ри, лі х та ри ки - про зо рі і ко льо ро ві. Пи тан ня, чи по ви нен осві-т лю ва ль ний при лад бу ти при кра сою на віть у ви м к не но му ста ні, ви рі шу єть ся від по ві д но до по ста в ле но го сти лі с ти ч но го за вдан-ня і осо би с тих пе ре ваг за мо в ни ка. Ва рі а н тів сві т ло во го офо р м-лен ня ду же ба га то - від га ло ген но го «зо ря но го під не бес ся» до

роз кі ш ної лю с т ри в центрі сте лі. Як що ван на гра ни ч но на ва н та-же на ся ю чим де ко ром, кра ще за все ви ко ри с то ву ва ти не при-мі т ні або при хо ва ні від по гля ду сві ти ль ни ки. І ли ше ко ли сан-те х ні ка, змі шу ва чі та оздо б лен ня ван ни ви гля да ють не яс к ра во, сві ти ль ник мо ж на ви ко ри с то ву ва ти як яс к ра вий де ко ра ти в ний еле мент. Та кож тре ба вра ху ва ти той факт, що де ко ра ти в ні яко-с ті сві ти ль ни ка мо жуть рі з ко змі ню ва ти ся при йо го вми кан ні та ви ми кан ні. Ви сить до пе в но го ча су та ка ма ле нь ка скро м на лам-по чка і не при ве р тає до се бе ува ги. Але ко ли за па лю єть ся сві т-ло - по чи на єть ся спе к такль: гра з ті ня ми, ко льо ро ви ми від бли-с ка ми, за ло м ле ни ми про ме ня ми та ви б ли с ку ю чи ми гра ня ми. Су час ні осві т лю ва ль ні при ла ди зда т ні до да ти ви со ку ес те ти ку на віть три ві а ль ним во д ним про це ду рам!

Пра г ну чи до кра си, не мо ж на за бу ва ти й про ви мо ги без пе-ки, яких з осо б ли вою ре те ль ні с тю слід до три му ва ти ся в си с те мі осві т лен ня ван ни (йдеть ся про за хист сві ти ль ни ків IP). Еле к т ро-те х ні ка не про щає по ми лок - дже ре ла сві т ла не од мін но ма ють бу ти за хи ще ні від пря мо го по па дан ня во ло ги, а ме та ле ва ар ма-ту ра ви со ко во ль т них сві ти ль ни ків у ван ній кі м на ті ви ма гає обо-в’я з ко во го за зе м лен ня. Мо ж ли во с ті осві т лен ня ван них кі м нат сьо го дні прак ти ч но не об ме же ні і за ле жать ли ше від фа н та зії ди зай не ра і по ба жань го с по да ря ква р ти ри або бу ди н ку. Най рі-з но ма ні т ні ші сві ти ль ни ки по сти лю та конс тру к ції од на ко во ма-ють пра во на іс ну ван ня. Адже во ни слу жать ко м фо р ту ...

Декоративне світло

№7 (11), лютий 2010 9

Світлотехнічний журнал10

High Tech

Мі фи про ро зу м ний бу ди нок

Су час ний бу ди нок - це не про с то сті ни і дах, що за хи ща ють нас від не го ди, не про с то ні ч ліг, за ти ш ний при ту лок або мі с це для ро бо ти та від по чи н ку. Ми хо че мо, аби наш бу ди нок був більш са мо стій ним, аби він був взмо зі са мо стій но по кло по та-ти ся про се бе і про нас, то му по стій но ви на хо ди мо но ві спо со-би і тех но ло гії, які зві ль нять до мо вла с ни ка хо ча б від ча с ти-ни до ма ш ньої ро бо ти та до зво лять за до во ль ня ти всі по тре би вла с ни ка про с тим на ти с кан ням де кі ль кох кно пок. Зда ва ло ся б тве р джен ня, що за си с те ма ми ав то ма ти за ції бу ді вель на віть не май бу т нє, а сьо го ден ня, не за пе ре ч не. Про те, як і будь- яка про гре си в на ду м ка, ідея «ро зу м но го бу ди н ку» не рі д ко об ро с-тає мі фа ми та без глу з ди ми при пу щен ня ми. Спро бу є мо роз ві-я ти ті з них, що най ча с ті ше зу стрі ча ю ть ся.

«Ро зу м ний бу ди нок» ­ це ду же до ро гоЦе один з най по ши ре ні ших мі фів. Зви чай но, ска за ти, що це за до во лен ня з де ше вих - озна чає збре ха ти. Про те, в да ний час іс нує ба га то рі шень, які ці л ком до сту п ні жи те лям зви чай-них ква р тир, а не ли ше вла с ни кам елі т но го жи т ла. Окрім до-ро гих ба га то ко м по не н т них си с тем, які до зво ля ють прак ти ч но по вні с тю ав то ма ти зу ва ти бу ди нок, на ри н ку іс нує ці лий ряд при стро їв, для мо н та жу і на ла ш ту ван ня яких не по трі б ні ве ли-

кі ви тра ти на про е к ту ван ня, про кла д ку но вих ка бе ль них ме-реж, ком пле к с не про гра му ван ня. Але при цьо му та кі мо ду лі і си с те ми ви ко ну ють ши ро кий на бір фу н к цій ін те ле к ту а ль но го бу ди н ку. Та ким чи ном най ва ж ли ві ші за вдан ня до ма ш ньої ав-то ма ти за ції мо ж на ре а лі зу ва ти без за па мо ро ч ли вих ви трат.

«Ро зу м ний бу ди нок» скла д ний в управлінніСьо го дні для бі ль шо с ті лю дей ком п’ю тер вже став не за мін-ним по мі ч ни ком в ро бо ті, хо ча, зви чай но ж, для ба га тьох він як і ра ні ше за ли ша єть ся кни гою за сі мо ма пе ча т ка ми. Ке ру-ван ня «ро зу м ним бу ди н ком» спо ча т ку зда єть ся ду же за плу-та ним, але ро зі бра ти ся з ним змо же на віть ди ти на. На спра в ді зо всім не скла д но ке ру ва ти си с те мою за до по мо гою зру ч ної кно п ко вої па не лі, де ко ж на кно п ка від по ві дає яко му- не будь при ла ду, гру пі при ла дів або озна чає по слі до в ність дій, які по трі б но ви ко на ти. При цьо му на кно п ках мо же бу ти сві т ло-ва ін ди ка ція по то ч но го ста ну від по ві д но го при ла ду. Мо ж на до пу с ти ти го ло со ве ке ру ван ня, яке остан нім ча сом стає усе по пу ля р нішим.

№7 (11), лютий 2010 11

High Tech

Це мо ж на від кла с ти на по тімПо ми л ко вий по гляд, що ча с то зу стрі ча є-ть ся. Ба га то хто вва-жає, що спо ча т ку по трі б но зро би ти ре монт, по кло по та-ти ся про об ста но в ку жи т ла, а вже по тім за йня ти ся всі ля ки ми удо ско на лен ня ми. Про те роз ро б ку си-с тем ав то ма ти за ції більш ра ці о на ль но здій с ню ва ти на ета пі про е к ту ван ня, па ра-ле ль но з роз ро б кою схем ін же не р них си-с тем. До то го ж та-кий під хід до зво ляє в про це сі екс плу а та ції жи т ло вих ком пле к-сів вво ди ти в дію но ві си с те ми з мі ні ма ль-ною кі ль кі с тю пе ре ро бок і по ру шен ням об ро б ки при мі щень.

«Ро зу м ні бу ди н ки», за ра же ні ві ру сами через ін тер нет, по вс та нуть про ти сво їх ха зя ївМа я ч ня? Як ви яв ля єть ся, для ба га тьох зо всім ні. Як що ві ру си ура жу ють ком п’ю те ри та мо бі ль ні те ле фо ни, то чо му во ни не змо жуть по шко ди ти «ро зу м ний бу ди нок»? Але на віть як що пе ред ба чи ти та ке, на вряд чи ва р то си ль но хви лю ва ти ся. Як-що з’яв лять ся ві ру си, зда т ні зла ма ти си с те му «ро зу м ний бу-ди нок», обо в’я з ко во бу дуть ство ре ні і спе ці а ль ні ан ти ві ру с ні си с те ми, які за без пе чать на дій ний за хист.

По тре ба в «ро зу м но му бу ди н ку» ви зна ча єть ся пло щею при мі щен няЩе один міф – «ро зу м ний бу ди нок» до ре ч но вста но в лю ва-ти ли ше у ве ли ко му офі сі, за мі сь ко му ко те джі або про с то рій квар ти рі. На спра в ді, роз мі ри при мі щен ня не гра ють жо д ної ро лі. Ав то ма ти за ція для ма ле нь кої ква р ти ри мо же бу ти не менш ак ту а ль на, ніж для ве ли ко го бу ди н ку. Адже си с те ми клі мат ко н т ро лю, ко н т ро лю витікання во ди і га зу, ке ру ван ня осві т лен ням зроб лять ва ше жит тя ко м фо р т ні шим неза ле ж но від роз мі ру бу ди н ку.

Вста но в лен ня си с те ми «ро зу м ний бу ди­нок» — ду же скла д не і тру до мі с т ке за вдан­ня, яке ви ма гає спе ці а ль них знань і за ймає ба га то ча суБе з у мо в но, уста но в лен ня до ма ш ніх си с тем ав то ма ти за ції здій с ню єть ся ви со ко ква лі фі ко ва ни ми фа хі в ця ми. Си с те ми, що мі с тять де ся т ки пра цю ю чих при ла дів і мо ду лів під управ-лін ням скла д ної про гра ми та ке ро ва ні з будь- якої то ч ки сві-ту, ви ма га ють чі т ко го пла ну ван ня та до сві ду мо н та ж них ро біт. Але при вста но в лен ні окре мих мо ду лів, на при клад, да т чи ків

ру ху, мо ж на впо ра ти ся і са мо стій но. Управ ля ю чі мо ду лі вста-в ля ють ся в роз ет ки еле к т ро жи в лен ня, а до них під клю ча ють ся еле к т ро при ла ди.

Вста но в лен ня в бу ди н ку до да т ко вих еле к­т ро нних при стро їв при ве де до збі ль шен ня вжи т ку еле к т ро ене р гіїНа спра в ді, споживання еле к т ро ене р гії при стро я ми «ро зу м-но го бу ди н ку» ду же ма лий. Ко жен мо дуль ви ма гає ме н ше 2 Вт. То му на віть 25 мо ду лів спо жи ва ти муть сті ль ки ж ене р гії, скі ль ки од на лам по чка по ту ж ні с тю 50 Вт. При цьо му си с те ми до ма ш ньої ав то ма ти за ції до зво ля ють еко но ми ти еле к т ро-ене р гі ю. Це від бу ва єть ся за ра ху нок то го, що з од но го пуль та управ лін ня мо ж на від клю ча ти всі зай ві еле к т ро при ла ди. За-да ю чи сце на рії ро бо ти еле к т ро при ла дів, мо ж на зни жу ва ти ене р го спо жи ван ня в про мі ж ки ча су, ко ли в при мі щен ні не має лю дей, ав то ма ти ч но вми ка ти і ви ми ка ти сві т ло в при мі щен-нях в за ле ж но с ті від при су т но с ті лю ди ни.

«Ро зу м ний бу ди нок» — це ли ше ви тра та гро шейБа га то хто вва жає, що «ро зу м ний бу ди нок» - це ви клю ч но імі-дже ве яви ще, що си с те ми ав то ма ти за ції при мі щень за раз в мо ді і є всьо го ли ше по ка з ни ком «кру то с ті» го с по да ря бу ди-н ку. На віть як що в цьо му і є до ля пра в ди, то це як раз той еле-мент роз ко ші, який ні як не мо ж на на зва ти да ре м ним. Адже з йо го до по мо гою мо ж на до ся г ти аб со лю т но но во го рі в ня ко м-фо р ту і без пе ки, до яких ми так пра г не мо. При цьо му не тре-ба за бу ва ти, що ро зу м ним має бу ти все ж не бу ди нок, а йо го го с по дар, ко т рий від дає со бі звіт в то му, для чо го йо му по-трі б ні по ді б ні ін те ле к ту а ль ні си с те ми, які фу н к ції не об хід но з їх до по мо гою ре а лі зу ва ти. Са ме то ді до ма ш ня ав то ма ти за ція при не се в бу ди нок за ти шок, ко м форт і без пе ку.

Світлотехнічний журнал

СПІВ РО бІ Т Ни Ки УПРАВ ЛІН Ня ПРО е К ТУ ВАН Ня І МО Н ТА жУ Си С ТеМ ОСВІ Т ЛеН Ня ГО ТО ВІ зА ПРО ПО НУ ВА Ти ВАМ НА СТУ П НІ ПО СЛУ Ги:

• ар хі те к ту р не осві т лен ня, ву ли ч не осві т лен ня, під сві чу ван ня ре к ла м них ба не рів будь- яких роз мі рів, осві т лен ня то р гі ве ль них

при мі щень, офі с не і де ко ра ти в не, про ми с ло ве і спор ти в не осві т лен ня;

• ство рен ня сві т ло тех ні ч них про е к тів «під ключ», з ну ля до вве ден ня об’ єк ту в екс плу а та цію;

• роз во д ку еле к т ри ч них ме реж по об’ єк ту, по зна чен ня місць уста но влення еле к т ро ін с та ля цій, ком пле к та ція еле к т ро щи то во го

уста т ку ван ня;

• ро бо ту з кра щи ми ви ро б ни ка ми сві т ло тех ні ки, та ки ми як Philips, Rosa, Ivela, SBP, Plexiform, P.U.K., Сві т ло ві Тех но ло гії, GALAD і

ба га ть ма ін ши ми ві до ми ми бре н да ми;

• най кра ще спів від но шен ня ці ни та яко с ті у по єд нан ні з еко но мі ч ні с тю про ду к ції;

• на яв ність про е к т них від ді лів у ре гі о нах Укра ї ни, що до зво ляє ре а лі зо ву ва ти про е к ти по всій кра ї ні, а та кож за її ме жа ми;

• про е к ту ван ня си с тем «ро зу м ний бу ди нок» та «і н те ле к ту а ль на бу ді в ля».

ОСВІ Т ЛеН Ня: від ідеї до ре а лі за ції

Управління проектних продажів

Управ лін ня про е к т них про да жів - один з ос но в них під роз ді лів ком па нії «Со фіт- Люкс» - центр ін те ле к ту а-ль но го за без пе чен ня ро бо ти ком па ні ї. Сьо го дні в управ лін ні пра цю ють ви со ко кла с ні фа хі в ці, які, по чи на-ю чи з 2002 ро ку, ре а лі зу ва ли бі ль ше 600 про е к тів по осві т лен ню об' єк тів рі з ної скла д но с ті.

Євробазар, освітлення парковки

Магазин Butlers, внутрішнє освітлення Магазин Peacocks, внутрішнє освітлення

Магазин Butlers, внутрішнє освітлення

12

№7 (11), лютий 2010

Управління проектних продажів

Освітлення невеликих торгівельних приміщень

Євробазар, внутрішнє освітлення

Архітектурне підсвічування адміністративної будівлі

13

Світлотехнічний журнал

Ра зом зі ство рен ням еле к т ро те х ні ч них про е к тів, фа хі в ці ком па нії за без пе чу ють їх ре а лі за цію, а та кож за йма ють ся ви го то в лен-

ням еле к т ри ч них скла дань та роз по ді ль них при стро їв.

ДО ВА ших ПО СЛУГ: • ро бо ти по вну т рі ш ньо му та зо в ні ш ньо му еле к т ро мо н та жу будь- якої скла д но с ті;

• га ра н тій не та пі с ля га ра н тій не об слу го ву ван ня ре а лі зо ва них про е к тів;

• офо р м лен ня всіх не об хід них до зві ль них до ку ме н тів по ре а лі зо ву ва ним про е к там;

• ви го то в лен ня еле к т ри ч них скла дань за ін ди ві ду а ль ни ми кре с лен ня ми (про е к та ми) за мо в ни ків з ви ко ри с тан ням уста т ку ван-

ня про ві д них ви ро б ни ків ABB, Schneider Electric, Moeller, Legrand;

• збі р ку еле к т ри ч них роз по ді ль них при стро їв до 4000 А з ви ко ри с тан ням пе ре до вих тех но ло гій про ві д них ви ро б ни ків еле к т-

ро те х ні ч но го уста т ку ван ня від по ві д но до тех ні ч но го за вдан ня за мо в ни ка;

• про фе сій ну кон су ль та цію сто со в но яко с ті ком пле к ту ю чих, що до зво ляє клі є н то ві са мо стій но пі ді бра ти оп ти ма ль ний ва рі ант,

який за до во ль няє йо го ви мо гам;

• мо н таж си с тем «ро зу м ний бу ди нок» та «і н те ле к ту а ль на бу ді в ля».

Дністровська гідроелектростанція, декоративне підсвічування

Вуличне освітлення Універмаг Україна, підсвічування рекламного банера

Після

До

14

Управління проектних продажів

№5 (9), жовтень 2009

Софіт «запалює» НОВОРІЧНІ СВяТА

Новий рік – одне з найочікуваніших свят в році. Ще з дитинства це свято асоціюється з відмінним настроєм, дарунками та чеканням на диво. Чималу роль в створенні відчуття свят, що наближаються,

грає новорічне освітлення. Вуличні гірлянди перетворюють місто, змінюючи зовнішню подобу будівель, вітрин магазинів, торгівельних центрів, ялинок і зимових дерев. Фахівці компанії «Софіт-Люкс» вже не перший рік прикрашають вулиці міст чарівливим світлом новорічних вогників, створюючи неповторні

відчуття свята і веселості

11№7 (11), лютий 2010

Реалізовані проекти

Автосалон Toyota на

Харьковському шосе

Верхня частина будівлі по всьому

периметру прикрашена гірляндами

Curtain білого кольору

Центральна площа, м. Тернопіль Для оформлення площі використані зовнішні гірлянди STRING та ICICLE

25

Історії компаній

Світлотехнічний журнал

Но вий пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 12 від ком па нії «Шней-дер Еле к т рик», вті лює в жит тя ідею чу до вих тех ні ч них мо ж ли-во с тей при ком па к т них роз мі рах. Пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 12 при зна че ний для управ лін ня ча с то тою обе р тан ня три фа з них аси н х рон них дви гу нів по ту ж ні с тю від 0,18 до 2,2 кВт, під-клю ча єть ся до од но фа з ної ме ре жі 220 В і фо р мує на ви хо ді три фа з ну на пру гу 220 В

Пе ре тво рю вач Altivar 12 - це ін но ва цій ний про дукт, роз-ро б ле ний з ура ху ван ням ви мог, що ви су ва ють ся ко ри с ту ва-ча ми до при стро їв да но го ти пу і при хо дить на змі ну по пе ре-дній лі ній ці пе ре тво рю ва чів ча с то ти се рії Altivar 11 (що впе р-ше з’яв и ла ся в 2002 ро ці).

Пе ре тво рю вач Altivar 12 ада п то ва ний для ви-ко ри с тан ня в про с тих ви-ро б ни чих ме ха ні з мах та в де яких по бу то вих еле к т-ро нних при ла дах:• Уста т ку ван ня транс-

по р ту ван ня (не ве ли кі кон ве є ри);

• фа су ва ль но- па ку ва ль-не уста т ку ван ня (фа-су ва ль ні ав то ма ти, не ве ли кі ети ке то ч ні ма ши ни);

• на со с ні та ве н ти ля цій ні аг ре га ти;

• ін фра стру к ту ра (шлаг-бауми, під ні ма ль ні во-ро та, ре к ла м ні щи ти, що обе р та ють ся);

• ме ди ч не уста т ку ван ня та спор ти в ні тре на же-ри (ме ди ч ні лі ж ка, бі-го ві до рі ж ки);

• уста т ку ван ня для ха р чо вої про ми с ло во с ті (м’я со ру б ки, ті с-то мі си ль ни ки)Вжи ван ня пе ре тво рю ва ча Altivar 12 га ра н тує на дій ність ро-

бо ти ме ха ні з му, про с то ту ви ко ри с тан ня і за оща джен ня ча су при вве ден ні в екс плу а та цію за ра ху нок та ких мо ж ли во с тей як:• вбу до ва ний фільтр ЕМС;• ін ту ї ти в не та зро зу мі ле про гра му ван ня;• кон фі гу ра ція без під клю чен ня жи в лен ня і на віть в за вод сь-

кій упа ко в ці;• про сте та шви д ке вве ден ня в екс плу а та цію;• го то в ність до ро бо ти в не спри я т ли вих умо вах екс плу а та ції;• ви со ко які с ні еле к т ро нні ком по не н ти, роз ра хо ва ні на 10 ро-

ків екс плу а та ції;• вбу до ва ний по слі до в ний ко му ні ка цій ний про то кол Modbus

Осна щен ня пе ре тво рю ва чів Altivar 12 вбу до ва ни ми фі-

ль т ра ми еле к т ро ма г ні т ної су мі с но с ті рі в ня С1 спро щує уста-но в лен ня пе ре тво рю ва чів і зме н шує ви тра ти на при ве ден ня пе ре тво рю ва чів у від по ві д ність із стро ги ми ста н да р та ми по на ве де них і ви про мі ню ва них пе ре шко дах ЕМС. Це до зво ляє

за сто со ву ва ти пе ре-тво рю вач в жи т ло во-му се к то рі та ме ди ч-них уста но вах.

П е р е т в о р ю в а ч ча с то ти Altivar 12 від-ра зу ж го то вий до ро бо ти при пер шо му під клю чен ні за вдя ки за вод сь ким на ла ш-ту ван ням, від по ві д-ним най більш ча с тим ви ко ри с тан ням (при від по ві д но с ті по ту ж-но с ті дви гу на по ту ж-но с ті пе ре тво рю ва ча). По пе ре дні на ла ш ту-ван ня охо п лю ють та кі ос но в ні па ра ме т ри, як при зна чен ня ко манд управ лін ня на дис кре-т ні вхо ди і за даван ня швид ко сті на ана ло-го вий вхід, но мі на ль-

ний струм дви гу на, що ви зна ча єть ся по ту ж ні с тю пе ре тво рю ва ча, час роз го ну і га ль му ван ня дви-гу на та ін.

Для на ла ш ту ван ня пе ре тво рю ва ча від по ві-д но до ви мог ко ри с ту ва ча, кон фі гу ра ція здій с-ню єть ся за до по мо гою на ві га цій ної ру ч ки на ли-цьо вій па не лі пе ре тво рю ва ча. При цьо му, ра зом

з тра ди цій ни ми для та ко го кла су пе ре тво рю ва чів фу н к ці я ми, Altivar 12 має в своє му роз по ря джен ні та кож на сту п ні фу н к ці о-на ль ні мо ж ли во с ті:

• пе ре ми кан ня між управ лін ням че рез кле м ник і ло ка ль-не управ лін ня (кла ві ші пуск/стоп на ли цьо вій па не лі і ви ко ри с тан ня ру ч ки на ві га то ра як за да ю чий по те н ці о-метр в ло ка ль но му ре жи мі ро бо ти);

• за ко ни управ лін ня дви гу ном: ска ля р ний, ве к то р ний і ква д ра ти ч ний для на со сів і ве н ти ля то рів;

• ПІД -ре гу ля тор;• 8 пе ред в с та но в ле них швид ко стей;• ко н т роль не до ва н та жен ня і пе ре ва н та жен ня;• S-,U- об ра з ні кри ві ра з го ну/га ль му ван ня;• га ль му ван ня дви гу на по стій ним стру мом і так да ліПе ре тво рю вач мо же бу ти за про г ра мо ва ний за до по мо гою

про гра м но го за без пе чен ня SoMove. Для по ле г шен ня вве ден ня

Світлотехнічний журнал

High Tech

16

Пе ре тво рю вач ча с то ти ALTIvAR 12

в екс плу а та цію або об слу го ву ван ня пе ре тво рю ва чів з до по мо-гою ПО SoMove, ра зом з пря мим під клю чен ням за до по мо гою ка бе лю USB/RJ45, мо же бу ти за сто со ва на тех но ло гія без про ві-д но го зв’я з ку Bluetooth. ПО SoMove до зво ляє ство ри ти ви хі д-ний файл кон фі гу ра ції пе ре тво рю ва ча в ав то но м но му ре жи мі без під клю чен ня до пе ре тво рю ва ча Altivar 12. Кон фі гу ро ва ний та ким чи ном ви хі д ний файл з при зна че ни ми для ко-ри с ту ва ча на ла ш ту ван ня ми мо же бу ти збе ре же ний на ПК для йо го по да ль шо го за ва н та жен ня в пе ре тво рю-вач пе ред пер шою по да чею жи в лен ня. Та кож мо же бу ти ви ко на на пе ре си л ка фай лу з кон фі гу ра ці єю за до-по мо гою e-mail, на при клад на склад, де за до по мо гою му ль ти за г ру з чи ка кон фі гу ра ція бу де за ва н та же на на віть в пе ре тво рю вач, що зна хо дить ся в за-вод сь кій упа ко в ці. При цьо му за мо в ник мо же кон це н т ру ва ти ся на сво їй ро бо ті, оскі ль-ки не втра ча єть ся час на вве ден ня пе ре тво рю ва-ча в екс плу а та ці ю. ПО SoMove без ко ш то в не і за ва н та жу єть ся з сай ту www.schneider-electric.ua.

Для по ле г шен ня уста но в лен ня та мо-н та жу на вну т рі шній сто ро ні две р цят пе ре-тво рю ва ча, на не се на схе ма під клю чен ня си ло вої ча с-ти ни і ча с ти ни управ лін ня. Під клю чен ня си ло во го жи-в лен ня і жи в лен ня дви гу на, при ви ко ри с тан ні за чи ще-них про ві д ни ків, ви ко ну-єть ся без знят тя за хи с них кле м них кри шок. За хи с ні кри ш ки мо жуть бу ти зня-ті у ви па д ку, як що по трі б но ви ко на ти під клю чен ня жи в-ля чо го ка бе лю і ка бе лю під-клю чен ня дви гу на з ка бе ль-ни ми на ко не ч ни ка ми у ви гля ді кі лець. При цьо му для під клю-чен ня си ло вих ла н цю гів і ла н цю гів управ лін ня мо н та ж ник мо же ви ко ри с то ву ва ти один ін стру мент.

Вбу до ва на під три м ка про то ко лу Modbus до зво ляє зме н-ши ти кі ль кість з’єд нань і ін те г ру ва ти Altivar 12 в ко му ні ка цій ну ме ре жу під управ лін ням про гра мо ва но го ло гі ч но го ко н т ро ле ра (на при клад Modicon M340), що до зво ляє ви ко ну ва ти кон фі-гу ра цію, управ лін ня і мо ні то ринг ро бо ти пе ре тво рю ва ча у ви-да ле но му ре жи мі. За вод сь ка таб ли ч ка з ос но в ни ми да ни ми пе ре тво рю ва ча (ко ме р цій ний ре фе ренс, се рій ний но мер, по-ту ж ність, на пру га жи в лен ня) роз та шо ва на на ли цьо вій ча с ти ні Altivar 12 і зав жди до сту п на для ко ри с ту ва ча, на віть, як що пе ре-тво рю ва чі вста но в ле ні впри тул один до од но го.

За вдя ки спе ці а ль но му ла ко ва но му по крит тю плат управ лін-ня за без пе чу єть ся на дій ність і до в го ві ч ність ро бо ти Altivar 12 в тя ж ких умо вах екс плу а та ці ї. Ро бо чі умо ви до вкіл ля для пе ре-тво рю ва ча Altivar 12 скла да ють - те м пе ра ту р ний ді а па зон до + 60 С без зме н шен ня по ту ж но с ті і від но с на во ло гість до 95 %.

З ме тою зме н шен ня шу му та про с то ти об слу го ву ван ня пе ре-тво рю ва чі до 0,75 кВт по ста в ля ють ся без ве н ти ля то рів охо ло-джу ван ня, а по над ці єї по ту ж но с ті ма ють ве н ти ля тор ка се т но го ти пу, який ав то ма ти ч но вми ка єть ся при ви яв лен ні пе ре грі ву пе ре тво рю ва ча. Ве н ти ля тор має спе ці а ль ну конс тру к цію для фі к са ції на ра ді а то рі пе ре тво рю ва ча без крі пи ль них еле ме н тів

і, як за па с на ча с ти на, є ста н да р т ним ка та ло ж ним ар ти-ку лом. Ва рі ант конс тру к ти в но го ви ко нан ня пе ре тво-рю ва ча Altivar 12 на пла т фо р мі для уста но в лен ня на ко р пу сі ма ши ни, пе ред ба чає роз сі ю ван ня те п ла за до по мо гою ко р пу су ма ши ни, і за вдя ки сво їм ком па-к т ним роз мі рам до зво ляє зна ч но зме н ши ти гли би-

ну ша фи управ лін ня. Для роз ро б ни ків про с тих і ком па к- т них ма шин та дис три б’ю то рів

мо ж ли ве по ста чан ня пар-тії Altivar 12 в кі ль ко с ті 7 або 14 штук в спе ці-

а ль но згру по ва но му му ль ти -упа ку ван ні, так що не має не об-хід но с ті роз па ко-ву ва ти пе ре тво рю-ва чі один за ін шим

при уста но в лен ні. Це зна ч но еко но мить

час при ви ко нан ні мо н-та ж них ро біт. Як і всі но ві про ду-к ти від «Шней-дер Еле к т рик», Altivar 12 та кож є ви ро бом, роз-ро б ле ним в так зва но му еко- ди зай ні від по-ві д но до ди ре-к тив по за хи с ту до вкіл ля ROHS і WEEE. Окрім в и к о р и с т а н -ня ком па ні єю

«Шней дер Еле к т рик» пе ре ро б лю ва но го упа ку ван ня, по ста чан-ня пар тії пе ре тво рю ва чів в му ль ти -упа ку ван ні та кож ви клю чає не про ду к ти в ні втра ти кар то ну.

Крім то го, в кон це п ції Altivar 12 не за бу ті та кож фу н к ції по ене р го з бе ре жен ню для управ лін ня на со с ною ста н ці є ю. Ква д-ра ти ч ний за кон управ лін ня дви гу ном до зво ляє оп ти мі зу ва ти спо жи ва ну на со сом ене р гію за ле ж но від на ва н та жен ня. Вбу-до ва ний ПІД -ре гу ля тор за без пе чує про сте ре гу лю ван ня ти с ку у во до про ві д ній ме ре жі за до по мо гою да т чи ку зво ро т но го зв’я з-ку, за без пе чу ю чи по стій ний тиск не за ле ж но від ви тра ти во ди. Об ме жен ня ча су ро бо ти на ни ж ній швид ко сті до зво ляє ви клю-чи ти не про ду к ти в ну ро бо ту на со су за від су т но с ті від бо ру во ди і зу пи няє на сос че рез за про г ра мо ва ний час. Ав то ма ти ч ний пе-ре за пуск на со с ної ста н ції від бу ва єть ся при до ся г нен ні вста но-в ле но го рі в ня по ми л ки ПІД -ре гу ля то ра. Пе ре тво рю вач ча с то ти Altivar 12, як і вся про ду к ція «Шней дер Еле к т рик», від по ві дає на ці о на ль ним ста н да р там кра їн СНД (ДСТУ та ГОСТ) в об ла с ті еле к т ро те х ні ч но го уста т ку ван ня.

№7 (11), лютий 2010

High Tech

17

Світлотехнічний журнал

В да ний час ене р ге ти ки Єв ро пей сь ких дер жав при бу ді-в ни ц т ві по ві т ря них лі ній на пру гою 0,4 кВ від да ють пе ре ва гу са мо не с ним ізо льо ва ним лі ні ям (СІЛ). Єв ро пей сь кі по ста ча-ль ни ки та спо жи ва чі еле к т ро ене р гії вже пе ре ко на ли ся в оче-ви д них пе ре ва гах ви ко ри с тан ня СІЛ, до яких від но сять ся:

• ви со кий сту пінь без пе ки при екс плу а та ції лі ній; • еко но мі ч на ефе к ти в ність; • по кра ще на якість еле к т ро по с-

та чан ня спо жи ва чів. Вра хо ву ю чи, що в Укра ї ні до ці ль-

ність вжи ван ня са мо не с них ізо льо ва-них про во дів (СІП) все ще ін ко ли при-хо дить ся до во ди ти, не зай вим бу де на га да ти про них ще раз.

Ви со кий сту пінь без пе киПри ро бо ті ізо льо ва ної лі нії в нор-

ма ль но му ре жи мі аб со лю т но всі її стру мо п ро ві д ні ча с ти ни ізо льо ва ні. Будь- який ви па д ко вий ко н такт з лі ні єю або спо лу ч ни ми еле-ме н та ми не пред ста в ля ють за гро зи для жит тя та здо ро в’я лю-ди ни. Ар ма ту ра бі ль шо с ті су час них ви ро б ни ків за без пе чує мо ж ли вість про ве ден ня ре мо н т них ро біт під на пру гою (без від клю чен ня спо жи ва чів) і га ра н тує без пе ку пе р со на лу, при до-три ман ні еле ме н та р них пра вил тех ні ки без пе ки. При ава рії на лі нії – об ри ві про во дів, руй ну ван ні зчі п ної ар ма ту ри, – пло ща не ізо льо ва них ді ля нок про во дів, що зна хо дять ся під на пру гою і пред ста в ля ють за гро зу для лю ди ни, – мі ні ма ль на. От же, зна ч-но ме н ше ві ро гі д ність ураження стру мом.

Як по ка зує за ру бі ж ний до свід, при ма со во му впро ва-джен ні ізо льо ва них лі ній чи с ло не ща с них ви па д ків вна слі док ураження еле к т ри ч ним стру мом зни жу єть ся на по ря док.

СІЛ є більш пожежостійким, так як не має іс к рін ня че рез па-дін ня на лі нію сто рон ніх пред ме тів та від су т ні ко ро т кі за ми кан ня че рез сплі тан ня фа з них про ві д ни ків.

еко но мі ч на ефе к ти в ністьЕко но мі ч ний ефект від вжи ван ня ізо льо ва них лі ній до ся га-

єть ся за ра ху нок на сту п них чин ни ків: • ско ро чен ня роз кра дань еле к т ро ене р гії за ра ху нок зни-

жен ня кі ль ко с ті не са н к ці о но ва них під клю чень. Не об хід но від зна чи ти, що ізо льо ва ні лі нії, бе з у мо в но, не за без пе чу-

ють 100% за хист від не са н к ці о но ва них під клю чень. В сві-ті та в Укра ї ні вже бу ли за про по но ва ні тех ні ч ні рі шен ня, які ма ють бі ль шу за хи ще ність. На при клад, ви ко ри с тан ня ко а к сі а ль них ка бе лів для під клю чен ня спо жи ва чів. Про те це та ін ші рі шен ня не отри ма ли ши ро ко го за сто су ван ня че рез тех но ло гі ч ні про бле ми, по в’я за ні зі скла д ні с тю об-

ро б лен ня ка бе лю, а та кож за без пе чен-ня ста бі ль но го еле к т ри ч но го з’єд нан ня. Ізо льо ва ний про від на був ши ро ко го по ши рен ня в усьо му сві ті, як ро зу м ний ком п ро міс між ва р ті с тю, за хи ще ні с тю та тех но ло гі ч ні с тю. Як по ка за ла прак-ти ка, це тех ні ч не рі шен ня в ком пле к сі з мі ні ма ль но не об хід ни ми за хо да ми ко н т ро лю, до зво ляє зве с ти до мі ні му-му кі ль кість не са н к ці о но ва них під клю-чень, а скла д но щі з ути лі за ці єю ро б лять без глу з дою кра ді ж ку са мо го про во ду. • зни жен ня втрат в лі ні ї. Цей по ка-

з ник важ ко під да єть ся то ч но му чи с ло во му ви мі ру, оскі-ль ки ні хто за раз то ч но не знає, скі ль ки еле к т ро ене р гії втра ча єть ся в ре зуль та ті ви то ків у зно ше них ізо ля то рах, зі тк нен ня «го лих» лі ній з гі л ка ми де рев, скі ль ки ви тра ча-єть ся на на грі ван ня в мі с цях з’єд нан ня про во дів «на скру-чу ван нях».

• Для СІП ці втра ти ви клю че ні: ізо ля ція жил із зши то го по-лі ети ле ну за без пе чує до в го ві ч ність ді е ле к т ри ч них ха ра к-те ри с тик, під ві с на ар ма ту ра ство рює до да т ко ву ізо ля цію між пу ч ком про во дів та ме та ло ко н с т ру к ці я ми опор, а ви-ко ри с тан ня які с ної спо лу ч ної ар ма ту ри (ге р ме ти ч них спо-лу ч них гільз і від га лу жу ва ль них за ти с ків, що про ко лю ють ізо ля цію про во да) га ра н тує ста бі ль ність еле к т ри ч них з’єд-нань впро довж всьо го те р мі ну слу ж би лі ні ї.

• мі ні мум ви трат на ре г ла ме н т ні і ре мо н т ні ро бо ти. Конс-тру к ція ізо льо ва ної лі нії ви клю чає ви ни к нен ня пе ре ва-ж ної бі ль шо с ті не спра в но с тей та ава рій, які є ти по ви ми для не ізо льо ва них лі ній (НЛ). Усу ва єть ся най більш ча с та при чи на ава рій на не ізо льо ва них лі ні ях – спле тін ня про-во дів. Від па дає не об хід ність про ве ден ня ос но в них ви дів ре г ла ме н т них ро біт (під тя ж ка про во дів, за мі на ізо ля то-рів), не по трі б не пе рі оди ч не роз чи щен ня лі ній від зро с-та ю чих ві ток де рев.

Кабельно-провідникова продукція

Пе ре ва ги са мо не с них ізо льо ва них про во дів

30

Бажаєш світла? Потрібні новинки?Повний каталог світлотехнічної та електротехнічної продукції на www.sofit.com.ua

СІЛ мо жуть ви три-ма ти на ба га то бі ль ші на ва н та жен ня під час ава рій та сти хій них лих (па дін ня де рев, ава рії на транс по р ті), то му що чо ти ри скру-че них в джгут про во-ди ма ють ви щу ме ха-ні ч ну мі ц ність в по рі-в нян ні з оди но ч ним го лим дро том.

Ви со ка стій кість ізо льо ва них лі ній до об ме р зан ня ще ви-ма гає сво го до слі-джен ня. Ві до мо, що по ве р х ня по лі ети-ле ну зна ч но ме н ше схи ль на до на ли пан-ня мо к ро го сні гу та об ме р зан ня, ніж го лі алю мі ні є ві про во ди, а при про е к ту ван ні роз ра ху н ко ві на ва н та жен ня оже ле ді на СІП при йма ють ся рі-в ни ми на ва н та жен ням на не ізо льо ва ний про від. То му, за пас стій ко с ті оже ле ді, за кла де ний при про е к ту ван ні СІЛ зна ч но бі-ль ший, ніж для зви чай них ВЛ. На СІЛ, до то го ж, не спо сте рі га-єть ся ефе к ту «до мі но» – ла н цю го во го руй ну ван ня лі нії, пі с ля руй ну ван ня од ні єї з опор. То му ава рії вна слі док об ро с тан ня оже ле д дю на ізо льо ва них лі ні ях украй рі д кі, а їх на с лід ки не бу ва ють на сті ль ки ма с ш та б ни ми, як у не ізо льо ва них лі ній.

По ліп шен ня яко с ті еле к т ро по с та чан няПо ві т ря ні лі нії за сто со ву ють ся, в ос но в но му, для еле к т ро по-

с та чан ня в сіль сь кій мі с це во с ті та не ве ли ких мі с тах, в ра йо нах ма ло по ве р хо вої за бу до ви. Про те, си ту а цію, ко ли в се лі ре гу ля-р но про па дає сві т ло пі с ля гро зи, у наш час вже не мо ж на вва-жа ти но р ма ль но ю. Най ча с ті шою при чи ною та ких від клю чень є по шко джен ня на лі ні ях 0,4 кВ. Вжи ван ня СІЛ пред ста в ля єть-ся єди ним ви рі шен ням ці єї про бле ми, що не має аль те р на тив. За по ка з ни ка ми на дій но с ті ізо льо ва ні лі нії то то ж ні ка бе ль ним ме ре жам, при цьо му їх бу ді в ни ц т во об хо дить ся зна ч но де ше-в ше, ніж про кла д ка ка бе лю. Ос но в ним га ль мі в ним чин ни ком для ма со во го вжи ван ня ізо льо ва них еле к т ри ч них лі ній є збі-ль шен ня ка пі та ль них ви трат на бу ді в ни ц т во. Але, як що взя ти до ува ги ви тра ти на весь ком плекс ро біт по за мі ні лі нії – від про е к ту ван ня до зда чі в эк с п лу а та цію, то рі з ни ця в ка пі та ль них вкла ден нях при бу ді в ни ц т ві СІЛ не ду же ве ли ка, в по рі в нян ні з бу ді в ни ц т вом «го ло ї» лі ні ї. Ос но в ні ви тра ти на бі ль шо с ті ета-пів бу ді в ни ц т ва од на ко ві: про е к ту ван ня, уста но в лен ня опор, транс по р ту ван ня ма те рі а лів та уста т ку ван ня до мі с ця ви ро б-ни ц т ва ро біт. Здо ро ж чан ня ви кли ка не, перш за все, бі ль шою ва р ті с тю про во да, який окрім бі ль шо го пе ре ти ну (при рі в но му пе ре ти ні про від СІЛ ви три мує мен ший но мі на ль ний струм, ніж не ізо льо ва ний про від) має те пер ще ізо ля цій ну обо ло н ку, і ва-р ті с тю спе ці а ль ної ан ке р но- пі д ві с ної і спо лу ч ної ар ма ту ри, що при йш ла на змі ну тра ве р сам з ізо ля то ра ми.

Один з чин ни ків, що зни жу є ва р тість бу ді в ни ц т ва – зме н-шен ня тру до ви т рат. Мо н таж СІЛ про с ті ший і шви д ший за мо н-

таж ВЛ, осо б ли во в лі си с тій мі с це во с ті, де для ізо льо ва ної лі нії не по трі б на ви ру б ка про сі ки.

При бли з не про це н т не спів від но шен ня ви трат на бу ді в ни-ц т во лі нії: ва р тість бу ді в ни ц т ва не ізо льо ва ної лі нії = про е к ту-ван ня (4%) + транс по р т ні і на кла д ні ви тра ти (16%) + опо ри та їх мо н таж (20%) + дріт (20%) + ар ма ту ра (10%) + мо н-таж про во дів (30%). Ізо льо ва ний дріт до ро ж че не ізо льо ва но-го при бли з но у 2,5 ра зи, а ар ма ту ра у 2 ра зи. То ді за га ль не до ро ж чан ня лі нії скла де бли зь ко 35%. Про те з ура ху ван ням ско ро чен ня тру до ви т рат на мо н таж (5-10%) – за га ль не збі-ль шен ня ва р то с ті ви трат на про е к ту ван ня та бу ді в ни ц т во лі нії скла де бли зь ко 25 – 30%. Рі з ни ця в по ча т ко вих ка пі та ль них вкла ден нях мо же бу ти та кож ско ро че на за ра ху нок ви ко ри с-тан ня до да т ко вих мо ж ли во с тей СІЛ:

• спі ль ної під ві с ки з лі ні я ми се ре д ньої на пру ги (10, 35 кВ) та лі ні я ми зв’я з ку;

• про кла д ки по сті нах бу ді вель; • дво ла н цю го ва та три ла н цю го ва під ві с ка лі ній. Ква лі фі ко ва не про е к ту ван ня до зво ляє кон ве р ту ва ти ці пе-

ре ва ги СІЛ в іс то т ну еко но мію коштів і, ду же ча с то, до зво ляє за про по ну ва ти де ше в ші рі шен ня, ніж при ви ко ри с тан ні не ізо-льо ва них про во дів. Ізо льо ва ні лі нії, ма ю чи ви со кий сту пінь на дій но с ті та за хи ще но с ті від ава рій, є та ки ми, що прак ти ч-но не «о б с лу го вуються». Вони до зво ля ють ка р ди на ль но ско-ро ти ти кі ль кість об слу го ву ю чо го пе р со на лу та мі ні мі зу ва ти ма те рі а ль но- те х ні ч ні ви тра ти на ре монт і від но в лен ня лі ній. Ві т чи з ня них спо жи ва чів ча с то ля кає не об хід ність ве ли ких ка-пі та ль них вкла день при бу ді в ни ц т ві ізо льо ва них лі ній, в по рі-в нян ні з не ізо льо ва ни ми, про те сві то вий до свід до во дить, що бу ді в ни ц т во та ких лі ній еко но мі ч но ви пра в да не. На сьо го дні-ш ній день те р мін оку п но с ті до да т ко вих вкла день в ізо льо ва ні лі нії скла дає від 3-х до 5-ти ро ків. А при іс ну ю чій те н де н ції до-ро ж чан ня ене р го но сі їв і ро бо чої си ли, еко но мі ч ний ефект від вжи ван ня СІЛ бу де все більш від чу т ним.

При ро бо ті над стат тею ви ко ри с то ву ва ли ся матеріали з сайтуhttp://www.energoportal.ru/article272.htm

Кабельно-провідникова продукція

№7 (11), лютий 2010 19

Світлотехнічний журнал

Більшість власників магазинів звикли розглядати освіт-лення як природний інструмент для створення атмосфери та максимально привабливого подання товару. Проте все більше і більше крупних роздрібних (в основному продуктових) мереж засто-совують устаткування з покращеними екологічними характеристиками, яке чи-нить мінімальний вплив на довкілля. Стандартний супермаркет працює, як правило, практично цілодо-бово. Навіть коли він закритий для покупців, в приміщенні працюють підсобні робітники, технічний персонал, мерчан-дайзери. Таким чином, освіт лення в типовому супер маркеті стає досить витратною статтею. Абсолютно очевидно, що відмовитися від використання електроенергії в роздрібних мережах неможливо. Більш того, розвиток роздрібної мережі вимагає збільшення потужностей. Отже, ми постійно відчуватимемо зростаючий дефіцит даного ресурсу. Чи означає це, що потрібно скорочувати споживання електроенергії? Не зовсім так! Питання полягає в іншому: які сучасні технології забезпечать ефективне витрачання електроенергії в продовольчих магазинах, аби не лише понизити витрати на електроенергію, але також підвищити при цьому продажі та прохідність торгівельної точки? Бути конкурентоздатним сьогодні - означає застосовувати інноваційні технології, що дозволяють не лише забезпечувати необхідні світлотехнічні характеристики, але й економно витрачати засоби, ресурси, електроенергію, скорочувати викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Стандартний супермаркет витрачає на освітлення порядка 19% від всіх витрат на обслуговування магазину. Сучасні джерела світла та системи освітлення дозволяють заощадити 40-50% споживаної електро-енергії за рахунок використання енерго-зберігаючих технологій. Наведемо наочний приклад: якщо прийняти за 100% всіх витрат на освітлення супермаркету, то, замінивши звичайну лампу на енергоефективне дже-

рело світла, можна скоротити витрати на електроенергію мінімум на 15–20%. Лише проста заміна стандартної люмінесцентної лампи на лампу PHILIPS TL-D Eco дозволяє

понизити витрати мінімум на 10%. Встановлення сучасного світильника з якісною опти-кою та ЕПРА (електронна пускорегулююча апаратура) дозволить отри мати до 35% економії електроенергії. Окрім цього, застосовуючи системи уп рав ління – датчики руху в підсобних та складських при-міщеннях, можна добитися двократного скорочення ене-рго споживання. Таким чи-ном, від 100% витрат на освітлення торгівельної точ ки залишається лише 20-25%. За допомогою доступних у даний

час технологій зниження енергоспоживання в супермаркеті у 4-5 разів є цілком посильним завданням. Окрім таких простих шляхів зниження вжитку електроенергії, також важливо

як скоротити витрати на освітлення магазину?

Сучасні рішення

4

3

2

1

20

№7 (11), лютий 2010

врахувати правильність проектування приміщення з точки зору освітлення. Чи застосовувалося при проектуванні окрім горизонтального освітлення акцентне, і чи використовувалося денне світло. Слід також звернути увагу на підсвічування полиць, вітрин та холодильного устаткування. Як правило, зараз в супермаркетах використовуються лише люмінесцентні лампи. Мало хто знає, що застосовуючи світлодіодні продукти PHILIPS (LED Freezer), можна не лише поліпшити якість світла, понизити до мінімуму виділення тепла, але і набагато збільшити термін служби освітлювальної установки, тим самим скоротивши витрати не лише на нове устаткування, але і на його експлуатацію. Революційне світлодіодне рішення для холодильних шаф, розроблене компанією Philips, вперше встановила мережа британських супермаркетів Sainsbury’s в 350 магазинах. Всього встановлено близько 15 000 світлодіодних модулів Philips Affinium, оснащених світлодіодами Philips Luxeon. Це дозволило досягти значної економії енергії — 75% для кожної вітрини. Крім того, освітленість продуктів у вітринах збільшилася в 2,5 рази. На практиці щорічна економія для однієї вітрини повинна скласти суму, приблизно рівну піврічним витратам на електрику в середньому домашньому господарстві. Ця економія також відповідає більш ніж 1 тонні вуглекислого газу, який щорік виробляється кожною холодильною вітриною, що до того ж дозволяє внести вклад до боротьби зі змінами клімату. При розгляді питання освітлення супермаркетів багато хто забуває вказати, скільки витрат на електроенергію припадає на вивіски. За допомогою нових сучасних світлодіодних технологій PHILIPS (LED String або LED Posterbox Module) витрати на освітлення вивісок

можна понизити на 80%, не зменшуючи при цьому їх яскравість та якість кольорів і уникнути «ефекту зебри». Компанії-споживачі електроенергії в першу чергу орієнтуються на початкові інвестиції в устаткування і, як правило, віддають перевагу стандартним лампам з низькою закупівельною вартістю. Мінімальні витрати на початковому рівні у результаті стають дуже високими надалі. При виборі освітлення для магазина доцільніше виходити з поняття «загальна вартість володіння», яке включає всі витрати споживача: вартість закупівлі устаткування, вартість споживаної електроенергії та експлуатації. Найбільші витрати припадають на споживану електроенергію. Треба пам’ятати, що дійсна вартість володіння значно вище первинних витрат. Правильний вибір ламп напряму впливає на об’єм продажів і, відповідно, на прибуток, оскільки якісне освітлення створює оптимальну атмосферу і дозволяє представити товари в найбільш вигідному світлі. Тривалість терміну служби і надійність ламп також важливі в тих магазинах, де перерви на технічне обслуговування на заміну ламп можуть бути пов’язані з великими прихованими витратами унаслідок скорочення об’ємів продажів. До того ж використання енергозберігаючих ламп сприяє скороченню витрат, оскільки витрати на споживану протягом всього терміну служби електроенергію є важливим компонентом загальної вартості володіння. Ці три аспекти визначають реальну вартість володіння світловим устаткуванням, роблячи початкові витрати на придбання ламп і світильників досить незначними. Насправді, в більшості випадків освітлювальна установка з найвищою закупівельною ціною може мати найнижчу підсумкову вартість володіння.

21

Сучасні рішення

Світлотехнічний журнал

ABL SURSUM – інновації і успіх упродовж 90 років Ін но ва ції, якість і тра ди ції є трьо ма сто в па ми на ці о на ль-

но го і між на ро д но го ус пі ху ком па нії ABL SURSUM. Все по ча-ло ся в пе р шій чве р ті ХХ сто літ тя, ко ли Аль берт Бю т т нер по чав пра цю ва ти над ство рен ням на дій ної та без пе ч ної си с те ми для ви ко ри с тан ня і роз по ді лу еле к т ри ч но го стру му. У 1922 р. він за сну вав у мі с ті Ла уф, в Ба ва рії, фі р му ABL «А ль берт Бю т т нер Ла уф». У 1926 ро ці Аль берт Бю т т нер ви най шов і отри мав па-тент на ста н дарт SCHUKO, що на був на йши р шо го по ши рен ня у всьо му сві ті. За вдя ки цій ідеї він за клав ос но ву для ус пі ху ро з’є мів для під клю чен ня ABL. У свою чер гу в 1925 ро ці фі р ма SURSUM (за сно ва на в 1912 р. в Нюрн бер зі) за па те н ту ва ла пе-р ший ав то ма ти ч ний ви ми кач з еле к т ро ма г ні т ним прин ци пом спра цьо ву ван ня і ста ла од ним з про ві д них ви ро б ни ків при-стро їв ав то ма ти ч но го за хи с ту. У 1986 ро ці два цих по рі в ня но не ве ли ких під при єм с т ва з ба га тим до сві дом – ABL в об ла с ті ство рен ня ште ке р ных ро з’є мів, і SURSUM - в об ла с ті при стро-їв ав то ма ти ч но го за хи с ту - об’ єд на ли ся в од ну ак ти в но ді ю чу ком па нію на ри н ку.

Но ві роз ро б ки, що від по ві да ють но вим ви мо гам ри н куМі ні а тю р ні ви ми ка чі, за хи с ні ви ми ка чі, па не ль на про ду к-

ція на DIN рей ках, ма ле нь кі щи ти, ком бі на ції роз еток, ро з’є-ми при стро їв, вбу до ва ні роз ет ки, ко ро б ки та при строї зв’я-з ку - бли зь ко 7000 про ду к тів які зав жди бу дуть пра ви ль ним рі шен ням при бу ді в ни ц т ві, на про ми с ло вих уста но в ках, при про ве ден ні ка бе лів або роз по ді ль ної тех ні ки. Сьо го дні ком па-нія ABL SURSUM про до в жує ство рю ва ти пе р с пе к ти в ні ви ро би, що ма ють по стій ний по пит на ри н ку та спри я ють по да ль шо му

без пе ре р в но му вдо с ко-на лен ню еле к т ро уста но-в ної тех ні ки. Вра хо ву ю чи

ви мо ги по стій но го під ви щен ня ефе к ти в но с ті та опе ра ти в но с ті, що ви ни ка ють в хо ді по всяк ден ної ро бо ти по уста но в ці еле к-т ро те х ні ч них ви ро бів, спе ці а лі с ти ком па нії ство ри ли без ви н-то вую кле м ну тех но ло гію «plug2power», яка ус пі ш но за сто со-ву єть ся в тер мо ма г ні т них за хи с них ав то ма тах, ма ло га ба ри т-них роз по ді ль них щи тах, вбу до ву ва них роз ет ках і спо лу ч них ко ро б ках для під’ єд ну ван ня ко му та цій них еле ме н тів. Но ве по ко лін ня тер мо ма г ні т них ав то ма тів за хи с ту ABL SURSUM від-рі з ня єть ся су час ни ми тех ні ч ни ми рі шен ня ми і по вні с тю оно в-ле ним ди зай ном. Во но вклю чає три се рії ви ро бів S, SL і T та про по нує спо жи ва чам вда ле по єд нан ня та ких ва ж ли вих ха-ра к те ри с тик, як фу н к ці о на ль ність, су мі с ність та якість. Та ким чи ном, ство ре на іде а ль на ком пле к с на си с те ма, що вра хо вує всі ля кі ви мо ги уста но в ки в по бу то вих та ви ро б ни чих умо вах. Но ві ви ро би при ваб лю ють сво єю мі ні а тю р ні с тю, ори гі на ль ним ди зай ном, оп ти ма ль ною ма р кі ро в кою та но вою си с те мою крі-п лен ня, що до зво ляє зні ма ти при строї з мо н та ж ної DIN рей ки вниз («singlefix») або вго ру та вниз («twinfix»).

Ра зом з ці лим ря дом удо ско на лень і роз ши рен ням асо р ти-ме н ту іс ну ю чої про ду к ції, ком па нія про по нує но ву ви ро б ни чу про гра му «Ро з’є ми Ethernet» для ви рі шен ня за вдань май бу т-ньо го ри н ку про ми с ло вих ме ре же вих ко му ні ка цій. По стій но роз ши рю ва на ав то ма ти за ція ви ро б ни ц т ва, та по стій но зро-с та ю чий по пит на при строї без пе ре р в но го ко н т ро лю ви ма га-

Історії компаній

електротехніка на високому рівні ­ зроблено в Німеччині

24

SURSUM, 20-ті роки минулого сторіччяВсе починалося з патенту, що

був виданий Альберту Бютнеру за винахід системи SCHUKO

ють ви ко ри с тан ня на дій них ко му ні ка цій них при стро їв, зда т них пра цю ва ти в не спри я т ли вих ви ро б ни чих умо вах. З вра ху ван-ням цьо го фа хі в ці ком па нії, ви ко ри с то ву ю чи вла с ний ба га то-лі т ній до свід ство рен ня еле к т ро те х ні ч них з’єд нань, роз ро би ли но ві, жа да ні на ри н ку ви ро би, які до б ре впи су ють ся в об ши р-ну про гра му ви ро б ни ц т ва ком бі но ва них роз еток, які да в но та ус пі ш но ви ко ри с то ву ють ся в скла д них ви ро б ни чих умо вах.

Три ва лий ус піх за вдя ки ви со кій яко с тіГе ні а ль ні рі шен ня по чи на ють ся з іде ї. Аби пе ре тво ри ти

ідею на жит тя, не об хід ні до свід, су час на ма те рі а ль но- те х ні ч на ба за і знан ня ри н ку. До сві д че ні ін же не ри- ро з ро б ни ки при слу-ха ють ся до ду м ки ін ста ля то рів та спо жи ва чів і чуй но ре а гу ють на по тре би ри н ку. Про ду к ція ком па нії про хо дить по вний цикл ви ро б ни ц т ва, від роз ро б ки до слі д них зра з ків з ви ко ри с тан ням но ві т ніх си с тем ком п’ю те р но го мо де лю ван ня, ви го то в лен ня ма ке тів та пре с- форм до впро ва джен ня у ви ро б ни ц т во, по-стій но го ко н т ро лю яко с ті у вла с ній ла бо ра то рії, а та кож ав то-ма ти зо ва но го склад сь ко го го с по дар с т ва. Якість го то во го ви ро-бу за ле жить і від най д рі б ні шої йо го де та лі. То му ком па нія ABL SURSUM са мо стій но ви го то в ляє ве ли ку ча с ти ну ком пле к ту ю-чих для сво єї про ду к ці ї. Тим са мим за без пе чу єть ся своє ча с не по ста чан ня ви со ко які с них ком пле к ту ю чих для без пе ре бій ної збі р ки го то вих ви ро бів.

У наш час, ко ли строки поставок ста ють усе більш жо р с т-ки ми, своє ча с ність по ста чань усе ре ди ні кра ї ни та за її ме жа ми ком па нія за без пе чує за вдя ки роз ви не ній ме ре жі збу ту, чі т кій ор га ні за ції склад сь кої про гра ми та за со бам су час ної ло гі с ти-ки. Все це дає мо ж ли вість ком па нії ABL SURSUM, по ло ви на про ду к ції якої йде на екс порт, що дня здій с ню ва ти своє ча с ні по ста чан ня про ду к ції сво їм ба га то чи се ль ним спо жи ва чам у всіх ку то ч ках сві ту. «Я кість, кі н це ва цін ність для за мо в ни ка, і го ло вний пріо ри тет для ме не та мо їх спів ро бі т ни ків. Це єди-ний при йн я т ний для нас шлях, при ство рен ні ус пі ш них про-е к тів, а та кож для то го, щоб по стій но ду ма ти про ін но ва ції на бла го на ших клі є н тів. То му що за до во ле ні клі є н ти є кра щою ви на го ро до ю», – го во рить ге не ра ль ний ди ре к тор ком па нії ABL SURSUM, д-р Ште фан Шлю тіс.

Про ду к ція ком па нії сер ти фі ко ва на в Ро сії та Укра ї ні і має від по ві д ні зна ки від по ві д но с ті. Якість про ду к ції та ви ро б ни ц-т ва га ра н ту єть ся си с те мою ISO 9001

Історії компаній

№7 (11), лютий 2010 25

Інноваційні віхи на шляхудо сучасних технологій

1925 Перший автоматичний вимикач з електромагнітним принципом спрацьовування

1926 Розробка системи SCHUKO

1932 1-й вимикач із захисним корпусом

1935 1-й автоматичний вимикач

1966 1-й мініатюрний автоматичний вимикач

1979 Промисловий роз’єм системи відповідно до IEC 309

1989 MA вимикач із захисним корпусом

1993 Продукція на DIN рейках. Мініатюрний вимикач відповідно до UL 1077

1998 Нова серія розподільних коробок

1999 Мініатюрний вимикач згідно UL 508

2001 MS вимикач із захисним корпусом

2002 VDE і UL 508 сертифіковані мініатюрні вимикачі

2004 Пристрій сполучної коробки з безгвинтовими затисками. Розетки в ексклюзивному дизайні

2006 Нове покоління автоматичних вимикачів. Розетки для промислової мережі Ethernet

2007 Компактні розетки в ексклюзивному дизайні

Як результат сьогодні – великий асортимент продукції для електроінсталяції

Світлотехнічний журнал

До се ре ди ни 19 сто літ тя Ки їв був од ним з най бі ль ших ад-мі ні с т ра ти в них, куль ту р них та то р гі ве ль них центрів пі в ден но -за хі д но го краю Ро сій сь кої ім пе рі ї. Бу р х ли вий роз ви ток ре гі о ну ви ма гав все но вих дже рел ене р гії, які бу ли знай де ні з по явою еле к т ри ки. До се ре ди ни 70-х ро ків в Мо с к ві і Са н кт- Пе те р бу р зі за па ли ли ся пе р ші еле к т ри ч ні ла м пи. Не від ста вав від них і Ки їв, де в 1878 ро ці ві до мий ро сій сь кий ін же нер А.П. Бо ро дін об-ла д нав то ка р ний цех Ки їв сь ких за лі з ни ч них май с те рень Ки є во - Бре ст сь кої за лі з ни ці чо ти р ма еле к т ри ч ни ми ду го ви ми лі х та-ря ми. Ко жен лі х тар мав свою еле к т ро ма г ні т ну ма ши ну Гра м ма. Лі х та рі бу ли роз та шо ва ні дво ма ря да ми в ша хо во му по ряд ку. Це осві т лен ня, як по ка зує до свід, да ло не ли ше за до ві ль ні ре-зуль та ти, але і бу ло зна ч но де ше в шим, ніж га зо ве чи ма с ля не, а сто со в но без пе ки, то во но з ча сом бу ло ви зна не най бе з пе ч ні-шим се ред усіх ін ших за со бів осві т лен ня. 1880 рік озна ме ну ва-в ся по явою но вої еле к т ри ч ної сві ч ки - ви на хо ду Єрьо мі на. Але спо сіб ви ро б лен ня еле к т ри ч ної сві ч ки був над зви чай но скла д-ним і не до с ко на лим. Це ко ш ту ва ло до сить до ро го, то му ма со ве її ви ко ри с тан ня бу ло не ре н та бе ль ним. А вже вдо с ко на ле но му спо со бу ви ро б ни ц т ва сві т ла ки я ни бу ли зо во б’я за ні Па в лу Ми-ко ла йо ви чу Яб лу ч ко ву. Са ме йо го ла м пи бу ли ви ко ри с та ні для осві т лен ня май с те рень Дніп ров сь ко го па ро плав с т ва.

У 80-х ро ках 19 сто літ тя в Мо с к ві і Пе тер бур зі бу ду ють ся пе р ші мі сь кі еле к т ро ста н ції за га ль но го ко ри с ту ван ня. Це ство-рює спри я т ли ві умо ви для ши ро ко го за сто су ван ня еле к т ри ч-но го осві т лен ня в по бу ті та про ми с ло во с ті. Не ба жа ю чи від-ста ва ти від жи те лів сто лиць, ки їв сь кі про ми с ло в ці по чи на ють осві т лю ва ти свої осо б ня ки за до по мо гою окре мих «до мо вих» еле к т ри ч них уста но вок. У 1886 році бу ло вста но в ле но еле к т-ри ч не осві т лен ня в па р ку «Ша то- де- Флер» (сьо го дні ста ді он «Ди на мо»). До свід ви ко ри с тан ня еле к т ри ч но го осві т лен ня про де мо н с т ру вав йо го ве ли че з ні пе ре ва ги пе ред ін ши ми ви-да ми осві т лен ня. Че рез 10 ро ків, у 1896 ро ці в Ки є ві по ча ла ді-я ти пе р ша еле к т ри ч на ста н ція за га ль но го ко ри с ту ван ня. Пі с-ля вво ду у екс плу а та цію еле к т ро ста н ція по ча ла да ва ти струм для осві т лен ня мі сь ко го те а т ру, ву ли ці Хре ща тик та бу ди н ків при ва т них або не н тів. Еле к т ро ста н цію роз мі с ти ли у ка м’я но му при мі щен ні на Те а т ра ль ній пло щі, де ни ні зна хо дить ся На-ці о на ль ній ака де мі ч ний те атр опе ри і ба ле ту ім. Та ра са Ше-в че н ка. У ко те ль ній бу ли вста но в ле ні три па ро ві ка за ни, що опа лю ва ли ся дро ва ми. Во да по сту па ла з мі сь ко го во до про во-ду. Ка за ни да ва ли па ру для трьох го ри зо н та ль них дво ци лі н д-ро вих па ро вих ма шин по 60 к.с. (44,1 кВт) ко ж на. Ці ма ши ни на во ди ли в дію три ди на мо ма ши ни Си ме н са. Крім то го, для

Іс то рія еле к т ри фі ка ції Укра ї ни

Пе р ші кро ки з ви ко ри с тан няеле к т ри ки для осві т лен ня Ки є ва

26

жи в лен ня 14 ду го вих лі х та рів, вста но в ле них на Хре ща ти ку, бу-ли ви ді ле ні дві ди на мо ма ши ни з при во дом від па ро вих ма шин по ту ж ні с тю по 20 к.с. ко ж на (14,7 кВт). По ту ж ність еле к т ро ста-н ції скла да ла бли зь ко 150 к.с. (110,3 кВт). Ва ж ли во від мі ти ти, що осо б ли ві с тю роз ви т ку еле к т ри ч них під при ємств Ки є ва бу-ло те, що во ни бу ду ва лись в ос но в но му ві т чи з ня ни ми спе ці а-лі с та ми на ко ш ти мі с це вих про ми с ло в ців. Га зе ти по від ом ля ли: «Вче ра до ста в ле на в Ки ев из Пе тер бур га вто рая эле к т ро ди на-ми ч ная ма ши на Си ме н са и Га ль с ке, по до бная пе р вой, ра нь ше уже при бы в шей, ра с чи тан ная на 1000 но р ма ль ных ламп. Ма-ши на ве сит 427 пу дов. Что ка са е т ся па ро вых ма шин для эле к т-ри че с ко го осве ще ния, то та ко вые мо н ти ру ю т ся (скла ды ва ю т ся из ча с тей) на за во де Те р ме на, при чем не ко то рые ча с ти их за-гра ни ч но го про и з вод с т ва». До ре чі, па ра ле ль но з бу ді в ни ц т-вом еле к т ро ста н ції ве ли ся ро бо ти з об ла д нан ня еле к т ри ч но го осві т лен ня мі с та. Пе р ший ко н т ракт на при стрій еле к т ри ч но го осві т лен ня мі с та був укла де ний з то ва ри с т вом «Са ви ць кий і Стра ус», до скла ду яко го вхо ди ли ко мер са н ти Ки є ва. Осві т лю-ва ль ні лі нії про кла да ли від ста в ні ун тер- офі це ри мін них кла сів з Пе тер бур гу. Во ни ж мо н ту ва ли уста т ку ван ня. Кон су ль ту ва ли про ект і бу ді в ни ц т во ві до мий вче ний про фе сор фі зи ки Ки їв-сь ко го уні вер си те ту Н.Н. Шиллер і на ча ль ник ки їв сь ко го за-лі з ни ч но го учи ли ща І.М. Мацон, що мав вче ну сту пінь з еле-к т ро те х ні ки. Го ло вним ін же не ром то ва ри с т ва «Са ви ць кий і Стра ус» став ін же нер- те х но лог М.К. Бахмутов. Та ри фи на еле-к т ро ене р гію бу ли вста но в ле ні ви со кі і бра ли ся за 1 го ди ну го-рін ня ла м пи чи лі х та ря. Про те до ро ж не ча не бу ла пе ре шко дою збі ль шен ню чи с ла спо жи ва чів, оскі ль ки ба га ті до мо вла с ни ки мі с та охо че про во ди ли еле к т ри ч не осві т лен ня. Ва р то від зна чи-ти, що вже у 1891 ро ці ви ко ри с то ву ва лись «...и н те ре с ные ве-

сь ма при бо ры для ис к лю че ния то ков и сче т чи ки для ко н т ро ля си с те мы про фес со ра Аро на с ори ги на ль ны ми ча со вы ми при-бо ра ми в ча со вых уто н чен но по ли ро ван ных ко ро б ках». Та кий лі чи ль ник ко ш ту вав 125 крб. За та кою ці ною він від пу с ка в ся і або не н там.

У 1889 р. ін же нер А. Є. Струве, з яким був під пи са ний до го-вір на спо ру джен ня в Ки є ві кін ної і па ро вої за лі з ниць, за про по-ну вав по бу ду ва ти тра м вай з еле к т ри ч ним дви гу ном, який був би най більш при сто со ва ним для кру тих ки їв сь ких під йо мів. Спо ча т ку він ви рі шив здій с ни ти за ду ма ну ним до слі д ну лі нію еле к т ри ч ної за лі з ни ці по Але к са н д рів сь ко му уз во зу для з’єд-нан ня най жва ві ших ча с тин мі с та – Хре ща ти ка і По до лу. 2 тра-в ня 1892 року бу ло про ве де не ус пі ш не ви про бу ван ня пер шої еле к т ри ч ної лі нії ки їв сь ко го тра м ваю за вдо в ж ки 1,5 км. 3 ли-п ня 1882 ро ку еле к т ри ч ний тра м вай по чав фу н к ці о ну ва ти. По ма р ш ру ту Ни ж ня пло ща (По што ва пло ща) – Цар сь ка пло ща (Єв ро пей сь ка пло ща) ку р су ва ли два ва го ни по од но ко лій ній до ро зі. На Але к са н д рів сь ко му уз во зі (Во ло ди мир сь кий уз віз) був роз’ їзд та жи ви ль на еле к т ро ста н ція, що бу ла роз та шо ва на у де ре в’я ній спо ру ді. У її ма шин но му від ді лен ні бу ли вста но-в ле ні два га зо ві дви гу ни по ту ж ні с тю по 60 к.с. (44,1 кВт) і дві ди на мо ма ши ни (60 А, 500 В, 900 об/хв). До свід екс плу а та ції пер шо го в Ро сій сь кій ім пе рії еле к т ри ч но го тра м ваю про де мо-н с т ру вав ве ли че з ну пе ре ва гу еле к т ри ч ної тя ги в тех ні ч но му та еко но мі ч но му від но шен ні пе ред ін ши ми її ви да ми.

Про до в жен ня чи тай те в на сту п но му но ме ріПри ро бо ті над стат тею ви ко ри с то ву ва ли ся на сту п ні дже ре ла: га зе ти

1872 -1880 ро ків та ві до мо с ті то ва ри с т ва еле к т ри ч но го осві т лен ня; сайт

ком па нії Ки ї ве не р го; А.М. Па нів «Ки їв сь ка ене р ге ти ч на си с те ма».

Іс то рія еле к т ри фі ка ції Укра ї ни

№7 (11), лютий 2010 27

Світлотехнічний журнал

Виробничо-монтажний відділ

28

Виробничо­монтажний відділ

«Софіт-Люкс» в особі виробничо-монтажного відділу здатний здійс нити повний цикл робіт по електро забез-пе ченню об’єкту – від проектування, монтажу зовнішніх та внутрішніх мереж, виготовлення розподільчих при строїв до введення об’єкту в експлуатацію. Наш замовник отримує «з одних рук» як одиничні вироби та послуги, так і комплексні рішення «під ключ». На основі наших знань та вмінь будемо раді запропонувати Вам декілька варіантів рішень.

Багато клієнтів компанії «Софіт-Люкс» безперечно знають про існування в складі фірми відділу проектування, який є гарним помічником в питаннях підбору світильників.

монтаж внутрішніх електричних мереж

будь-якої складності (освітлення,

електричні мережі адміністративних

будівель, торгових залів, виробничих

приміщень, розважальних та

спортивних комплексів)

№7 (11), лютий 2010

Виробничо-монтажний відділ

29

виготовлення електричних

розподільчих щитів за індивідуальними схемами замовників

різного рівня складності

монтаж зовнішніх мереж живлення та

розподільчих мереж 0,4кВ

встановлення та введення в експлуатацію

трансформаторних підстанцій до 35кВ

монтаж, програмування,

запуск в експлуатацію систем автоматизації (система «розумний

дім» дозволяє керувати розподілом

електроенергії і здійснювати

керування системами контролю за кліматом,

системами безпеки та доступу)

встановлення декоративного

освітлення (підсвітка фасадів та

пам’ятників, вулично-паркове освітлення);

монтаж вулично-паркового освітлення;

підсвічування фасадів;

Парад проектів “Софіт-Люкс”

30

Для загального освітлення використані промислові світильники

Plexiform Ego I 150 Вт/G12

Для загального освітлення використані прожектори PHILIPS RvP351x HPI­TP 250 Вт K A

Для акцентного підсвічування використані точкові світильники Brilux R 63

загальний вигляд магазину Peacocks, що розташований у ТЦ Dream Town, м. Київ

ТЦ Dream Town, магазин Peacocks , м. Київ

№7 (11), лютий 2010 31

Для акцентного підсвічування вітрини використані прожектори Plexiform Stage

700 MH 70 Вт на підставці

Для акцентного підсвічування одягу використані прожектори Plexiform

Stage 700 MH 70 Вт на шинопроводі

загальний вигляд магазину Peacocks, що розташований у ТЦ Dream Town, м. Київ

Світлотехнічний журнал32

Дні с т ров сь ка гі д ро аку му лю ю ча еле к т ро ста н ція та її май бу т ня роль в ене р го си с те мі Укра ї ни

Два мі ся ці то му в Укра ї ні був за пу ще ний пе р ший гі д ро аг-ре гат Дні с т ров сь кої гі д ро аку му лю ю чої еле к т ро ста н ції (ДГА-ЕС). За пуск да но го об’ єк ту є зна ко вим для Укра ї ни, оскі ль ки Дні с т ров сь ка ГА ЕС є най бі ль шим спо ру-джу ва ним ене р го-о б’є к том в кра ї ні, а пі с ля ви хо ду на про-е к т ні по ту ж но с ті во на ста не най по ту ж ні шою в Єв ро пі, та не ма ти-ме ана ло гів у сві ті. Су ма р на по ту ж ність обо ро т них аг ре га тів ДГА ЕС скла дає 2268 МВт, що ек ві ва ле н-т но по ту ж но с ті двох атом них ене р го бло-ків. Пі с ля за пу с ку всіх гі д ро аг ре га тів, Дні с т-ров сь ка ГА ЕС у скла ді Дні с т ров сь ко го гі д ро-ене р ге ти ч но го ком-пле к су не сти ме до 30% ци к лі ч но го на ва н та жен ня вітчизняної ене р го си с те ми.

Пе р с пе к ти ви ви ко ри с тан ня ене р гії во ди в на ці о на ль ній ене р го си с те міСьо го дні од ні єю з го ло вних про блем ві т чи з ня ної ене р го си-

с те ми є нестача ма не в ре них «пі ко вих» по ту ж но с тей. По оці н ках

екс пе р тів, де фі цит по ту ж но с тей для по крит тя пі ко вих на ва н та-жень скла дає по ряд ка 3 ГВт. Пі ко ві на ва н та жен ня в ене р го си с-те мі ви ни ка ють в ура ні ш ній та ве чі р ній час, ко ли спо жи ван ня

еле к т ро ене р гії зна хо-дить ся на ма к си му мі, та, аби утри му ва ти ба ланс на пру ги в ме-ре жі, еле к т ро ста н ції по ви нні за до во ль ни-ти рі з ко зро с та ю чий по пит на еле к т ри ку. На да ний мо мент по-ло ви ну всі єї еле к т ро-ене р гії в кра ї ні ви ро-б ля ють атом ні еле к-т ро ста н ції (АЕС), які пра цю ють в ба зо во му ре жи мі (ене р го бло ки не суть по стій не но мі-на ль не на ва н та жен ня і не мо жуть бу ти ви-ко ри с та ні для ре гу лю-ю чих ці лей). Те п ло-еле к т ро ста н ції ви ро б-

ля ють до 40% еле к т ри ки, на ча с т ку ГЕС до во дить ся не бі ль ше 9%. Ду же ни зь ка пи то ма ва га гі д ро елек т ро ста н цій в об’ єд на ній ене р го си с те мі кра ї ни обу мо в лює не об хід ність ви ко ри с тан ня в яко с ті ма не в ре них по ту ж но с тей те п ло ві еле к т ро ста н ці ї. Та ким чи ном, ви ро б ни чі ци к ли ТЕС ви му ше но ско ро че ні до ре жи мів пі ко во го та на пів пі ко во го на ва н та жень. Крім то го, що та кі не-

Мегаспоруди

№7 (11), лютий 2010

вла с ти ві для ТЕС ре жи ми ро бо ти є не ре н та бе ль ни ми, во ни та-кож при зво дять до швид ко го зно су уста т ку ван ня. Оскі ль ки іс ну-ю чі ге не ру ю чі по ту ж но с ті те п ло вих еле к т ро ста н цій зна хо дять ся на ме жі гра ни ч них мо ж ли во с тей ре гу лю ван ня, для за без пе чен-ня до бо во го ре гу-лю ван ня вжи т ку еле к т ро ене р гії слід ви рі шу ва ти про-бле му вве ден ня но вих пі ко вих та ви со ко ма не в ро-вих по ту ж но с тей. Од ним з шля хів ви рі шен ня да ної про бле ми у всьо-му сві ті є бу ді в ни ц-т во гі д ро аку му лю-ю чих еле к т ро ста н-цій. Ви ко ри с тан ня гі д ро елек т ро ста н-цій для ви рі шен ня про бле ми пі ко вих на ва н та жень на ене р го си с те му має де кі ль ка пе ре ваг в по рі в нян ні з ін ши-ми дже ре ла ми ене р гі ї. По -пе р ше, від су т ність до ро гої па ли в ної скла до вої, ре зуль та том чо го є де ше ви з на еле к т ро ене р гії, ви ро-б лю ва ної на гі д ро елек т ро ста н ці ях. Ін шою пе ре ва гою є ви со ка ма не в ре ність гі д ро ене р ге ти ч но го уста т ку ван ня, тоб то мо ж ли-вість в ко ро т кий про мі жок ча су збі ль ши ти або зме н ши ти по да-чу еле к т ро ене р гії в ене р го си с те му. Чи с ло пу с ків обо ро т них гі д-ро аг ре га тів ГА ЕС до ся гає де кі ль кох со тен (500–700) на місяць, а інколи скла дає бли зь ко 30 пу с ків на добу.

Тя г ни­ што вхайПрин цип ро бо ти гі д ро аку му лю ю чої еле к т ро ста н ції по-

ля гає в на сту п но му: у го ди ни, ко ли в енергосистемі ство-

рю єть ся над ли шок еле к т ри ч ної ене р гії, як пра ви ло, вно чі, гі д ро аг ре га ти ГА ЕС пра цю ють у яко с ті на со сів і, спо жи ва ю-чи де ше ву над ли ш ко ву еле к т ро ене р гію, пе ре ка чу ють во ду з ни ж ньо го ба сей ну у верхній аку му лю ю чий ба сейн на висоту

де кі ль кох де ся т-ків або со тень ме-т рів. У го ди ни, ко-ли в енергосистемі утво рю єть ся де-фі цит ге не ру ю чої по ту ж но с ті, пе ре-ва ж но в уранішній та вечірній час, г і д р о а г р е г а -ти ГАЕС пра цю-ють ге не ра то ра ми і перетворюють ене р гію па-да ю чої во ди на електричну, яка по тім по сту пає в об’єднану ене-р го си с те му. На від мі ну від інших ти пів ма не в ро вих еле к т ро ста н цій,

які мо жуть пе ре кри ва ти ли ше пі ко ві на ва н та жен ня, ГА ЕС мо жуть пра цю ва ти в насосному ре жи мі під час провалів гра фі ку еле к т ри ч но го на ва н та жен ня, за без пе чу ю чи спри-я т ли ві ший ре жим роботи те п ло вих і атомних еле к т ро ста-н цій. До да т ко во до основних фу н к цій, ГА ЕС при тя гу ють ся до регулювання ча с то ти і напруги в електричній ме ре жі, а при не об хід но с ті і до не сен ня фу н к цій шви д ко уві дно го ава рій но го ре зе р ву. Ви со ка ма не в ре ність ГА ЕС ви зна ча єть ся ма лим ча сом уві мкнен ня у роботу, на бо ру та скидання на ва-н та жен ня. Так, пуск обо ро т них аг ре га тів ГА ЕС з неробочого ста ну в турбінний ре жим з набором по в но го на ва н та жен ня скла дає 2–3 хвилини. Пуск цих аг ре га тів у насосний ре жим

Мегаспоруди

33

До скла ду Дні с т ров сь ко го ком пле к с но го гі д ро ву з ла вхо дить Дні с т ров сь-ка ГА ЕС, Дні с т ров сь ка ГЕС та Дні с т ров сь ка ГЕС-2 (бу фе р ний гі д ро ву зол). Дні с т ров сь ка ГЕС-2 роз та шо ва на в ра йо ні с. На сла в ча Ок ни ць ко го ра йо ну Чернівецької області і за ймає по над 17 га мо л дав сь кої те ри то рі ї

Світлотехнічний журнал

Гре б ля Гу ве ра, розташована на межі штатів Арізона та Невада, США

з неробочого ста ну за ле ж но від потужності ма шин і способу пу с ку ко ли ва єть ся в ме жах 5-6 хвилин. Час пе ре во ду з турбінного в насосний ре жим до ся гає 8-10 хвилин. Пі с ля вве ден ня в ро бо ту усіх 7 гі д ро аг ре га тів Дні с т ров сь ка ГА ЕС ста не най кру п ні шою гі д ро елек т ро ста н ці єю в Єв ро пі та од-ні єю з най бі ль ших у сві ті. Так, по ту ж ність од ні єї з най ві до-мі ших гі д ро елек т ро ста н цій – аме ри кан сь кої гре б лі Гу ве ра, скла дає 2000 МВт, про ти 2268 МВт ДГА ЕС. Більш то го, пе-р ший гі д ро аг ре гат Дні с т ров сь кої гі д ро елек т ро ста н ції та кож має од не з най бі ль ших в сві ті по ва зі та га ба ри там ро бо че ко ле со гі д ро ту р бі ни (ді а метр ко ле са - 7,3 м ва га – 114 т). Гі-д ро аг ре гат (обо ро т на ра ді аль но- осьо ва гі д ра в лі ч на ту р бі на ОРО170-В-730 «Сла ва») Дні с т ров сь кої ГА ЕС роз та шо ва ний окре мо в ша х ті ді а ме т ром 26 м і за вгли б ш ки 50 м. Ро тор гі д ро аг ре га ту має ва гу 780 тонн, а ста тор – 540 тонн. При ро бо ті ту р бі ни на по вній по ту ж но с ті бу де ви тра ча ти ся 250 ку бо ме т рів во ди на се ку н ду. На сту п ні шість аг ре га тів ма ти-муть ана ло гі ч ні роз мі ри та роз та шу ван ня. Тіль ки за пе р ший рік ро бо ти вже пра цю ю чий аг ре гат Дні с т ров сь кої ГА ЕС по-ту ж ні с тю 324 МВт в ту р бін но му і 421 МВт в на со с но му ре-жи мах змо же зна ч но роз ва н та жи ти ро бо ту ене р го си с те ми Укра ї ни. Та кож да ний аг ре гат за без пе чить рі ч ний при бу ток бли зь ко 90 млн. грн., що по зи ти в но від іб’єть ся на фі нан су-ван ні бу ді в ни ц т ва гі д ро елек т ро ста н ці ї.

Гі д ро елек т ро ста н ції світуСта ном на 2008 рік гі д ро ене р ге ти ка за без пе чу ва ла ви-

ро б ни ц т во до 70 % по но в лю ва ної і до 22 % всі єї еле к т ро-ене р гії в сві ті, а вста но в ле на гі д ро ене р ге ти ч на по ту ж ність до ся гає 730 ГВт. Лі де ра ми по ви ро б ни ц т ву гі д ро ене р гії на лю ди ну є Но р ве гія, Іс ла н дія і Ка на да. Най більш ак ти в не гі д-ро бу ді в ни ц т во на сьо го дні ш ній день ве де Ки тай, для яко го гі д ро ене р гія є ос но в ним по те н цій ним дже ре лом ене р гії, в цій же кра ї ні роз мі ще но до по ло ви ни ма лих гі д ро елек т ро-ста н цій сві ту. Що сто су єть ся гі д ро аку му лю ю чих еле к т ро ста-н цій, в сві ті екс плу а ту єть ся бли зь ко 300 ГАЕС, що охо п лю ють ді а па зон на ти с ків від декількох ме т рів прак ти ч но до 2 тис. м. У ста дії про е к ту ван ня і підготовки до будівництва зна-хо дить ся по ряд ка 100 електростанцій. Най бі ль ша кі ль-кість спо ру джу ва них та екс плу а то ва них ГАЕС зо се ре дже на в Японії, США, Ні ме ч чи ні, Ав с т рії і Швейцарії. На ча с т ку цих кра їн при па дає бли зь ко 3/4 діючих ста н цій. Де кі ль ка ме н ше ста н цій в Італії, Фран ції і Іспанії (до 10–12 в кожній кра ї ні). Ста ють на дорогу ши р шо го бу ді в ни ц т ва як країни з бідними гі д ро ре су р са ми на при клад, Ве ли ко бри та нія, Поль ща, Ні ме ч чи на, так і ба га ті ни ми Норвегія, Ав с т ра лія та інші. У Ро сії на сьо го дні ш ній день фу н к ці о нує ли ше од на ГА ЕС – За гор сь ка - 1 потужністю 1200 МВт.

34

Мегаспоруди

Таблиця 2. Найбільші гідроелектростанції світу

п/п Найменування Країна Рік пуску Встановлена потужність (МВт)

Середньорічнийвиробіток, млрд. кВт/год

1 Санься Китай 2008/2011 18,300 (Жовтень 2008);22,500 (проектна)

>100

2 Ітайпу Бразілія/Парагвай 1984/2003 14,000 94.73 Гурі Венесуела 1986 10,200 464 Тукуруї Бразилія 1984 8,370 215 Гранд-кулі США 1942/1980 6,809 206 Саяно-Шушенська Росія 1985/1989 6,400 26.87 Красноярська Росія 1972 6,000 20.48 Робер-Бурасса Канада 1981 5,6169 Водопад Черчиля (ГЕС) Канада 1971 5,429 3510 Longtan Dam Китай 2009 4,900 (6,300 проектна) 18.711 Братська Росія 1967 4,500 22.612 Усть-Ілімськая Росія 1980 4,320 21.713 Якирета Аргентіна/Парагвай 1998 4,050 19.214 Tarbela Dam Пакистан 1976 3,478 1315 Ertan Dam Китай 1999 3,300 17.016 Ilha Solteira Dam Бразилія 1974 3,20017 Xingo Бразилія 1994/1997 3,16218 Gezhouba Dam Китай 1988 3,115 17.0119 Нурекськая Таджикистан 1979/1988 3,000 11.220 La Grande-4 Квебек, Канада 1986 2,77921 W. A. C. Bennett Dam Британська Колумбія,

Канада1968 2,730

22 Chief Joseph Dam США 1958/73/79 2,620 1.323 Manic-5 (Daniel Johnson) Квебек, Канада 1968 2,59224 Волжськая Росія 1961 2,57325 Niagara Falls (US) США 1961 2,515 12.326 Paulo Afonso IV Dam Бразилія 1955 2,46227 Manuel M. Torres/

Chicoasen DamМексика 1980 2,430

28 La Grande-3 Квебек, Канада 1984 2,41829 Tehri Dam Індія 2005 2,40030 Ataturk Dam Туреччина 1990 2,400 6,53231 Жигулівська Росія 1957 2,300 8.932 Iron GATES-I Румунія/Сербія 1970 2,192 10.533 Caruachi Венесуела 2006 2,160 1334 John Day Dam США 1971 2,160 12.9535 La Grande-2-A Квебек, Канада 1992 2,10636 Асуанська Єгипет 1970 2,10037 Itumbiara Бразилія 1980 2,082 1138 Гребля Гувера США 1936/1961 2,08039 Cahora Bassa Мозамбік 1975 2,07540 The Dalles Dam США 1981 2,03841 Бурейськая ГЕС Росія 2009 2,01042 Karun I Dam Іран 1976 2,000 7,143 Karun II Dam Іран 2001 2,00044 Карун-3 Іран 2007 2,00045 Lijiaxia Dam Китай 2000 2,000 4.1

Таблиця 1. Найбільші країни споживачі гідроенергії

Країна Cпоживання гідроенергії в ТВт/годКитай 585Канада 369

Бразилія 364США 251Росія 167

Норвегія 140Індія 116

Венесуела 87Японія 69Швеція 66Франція 63

№7 (11), лютий 2010

Автоматичні пристрої компенсації реактивної потужностівиробництва компанії «Софіт­Люкс»

Потужність УКРМ, кВар

Конденсатори, кількість

Кількість рівнівМінімальний рівень,

кВаргабаритні розміри

(ВхШхг), ммВиконання Ціна грн. з ПДВ

20 2х5+10 3 5 650х500х250 навісний 8 276

25 5+2х10 3 5 650х500х250 навісний 8 660

35 5+10+20 3 5 700х500х250 навісний 9 487

40 2х5+10+20 4 5 800х600х250 навісний 10 701

50 5+10+15+20 4 5 800х600х250 навісний 11 818

60 5+10+20+25 4 5 800х600х300 навісний 12 717

70 5+2х10+20+25 5 5 1000х800х300 навісний 14 012

80 5+10+2х20+25 5 5 1000х800х300 навісний 14 770

90 5+10+20+25+30 5 5 1000х800х300 навісний 15 942

100 5+10+25+2х30 5 5 1200х800х300 навісний 17 271

120 5+10+15+3х30 6 5 1200х800х300 навісний 22 073

140 2х10+4х30 6 10 1200х800х300 навісний 23 597

160 2х10+20+3х40 6 10 1600х600х400 підлоговий 26 665

180 10+20+30+3х40 6 10 1600х600х400 підлоговий 28 430

200 2х10+20+4х40 7 10 1800х600х400 підлоговий 31 721

250 2х10+30+5х40 8 10 1800х600х600 підлоговий 37 616

300 10+20+30+6х40 9 10 1800х600х600 підлоговий 42 074

350 10+20+8х40 10 10 2000х600х600 підлоговий 49 057

400 2х20+9х40 11 20 2000х600х600 підлоговий 54 142

450 10+20+30+5х80 8 10 2000х600х600 підлоговий 60 537

500 20+2х40+5х80 8 20 2000х600х600 підлоговий 64 112

Комплектується: конденсатори - Electronicon (Німеччина), контактори - Susol (Корея), регулятор – BMR (Чехія), рубильники, запобіжники – Wohner (Німеччина).

Конфігурація та комплектація можуть бути змінені за бажанням замовника.

35

CПеЦІаЛЬна ПРОПОЗиЦІЯ

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Світлотехнічний журнал36

Автоматичний вимикач 1 полюсний MOELLER PL6­B40/1

Код замовлення10025819

шина з’єднуюча ABB PS 2/12

Код замовлення10020253

30 00грн.

з ПДВ

шина з’єднуюча ABB PS 4/12

Код замовлення10020258

шина з’єднуюча ABB PS 2/58

Код замовлення10020254

60 00грн.

з ПДВ35 00грн.

з ПДВ

25 52грн.

з ПДВ

Автоматичний вимикач 3 пол. MOELLER PL7 ­ B16/3

Код замовлення10025897

62 60грн.

з ПДВ

Автоматичний вимикач 3 пол. MOELLER PL7 ­ C16/3

Код замовлення10025904

68 76грн.

з ПДВ

Щит пластиковий аварійн. червоний з молотком ABB 13180

Код замовлення10020927

80 00грн.

з ПДВ

Клема LEGRAND 39302 vIKING синя 6х8

Код замовлення10028463

400грн.

з ПДВ

Пускач ABB ESB 20­02/230

Код замовлення10020956

90 00грн.

з ПДВ

Датчик руху ABB 6853AGM­204 зовнішній

Код замовлення10020666

45000грн.

з ПДВ

РОЗПРОДаж

Клема LEGRAND 4884 крос ­ модуль 4Рх7 100 А

Код замовлення10040605

48 00грн.

з ПДВ

Клема LEGRAND 4888 крос ­ модуль 4Рх15 125 А

Код замовлення10028170

83 00грн.

з ПДВ

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

№7 (11), лютий 2010 37

CПеЦІаЛЬна ПРОПОЗиЦІЯ

Подовжувач DELUX G6J 1.5m, з заземленням

Код замовлення10008874

16 70грн.

з ПДВ

Подовжувач BRILUX P­ 14L 50 м

Код замовлення10025254

56000грн.

з ПДВ

Подовжувач BRILUX P­6B 1.5 м, з заземленням

Код замовлення10025286

13 70грн.

з ПДВ

Лампа SYLvANIA NORMAL 300 Вт E 40 станд.проз.

Код замовлення10033064

30 54грн.

з ПДВ

Лампа галогенна BRILUX MR­11 12v 35 Вт 10°

Код замовлення10022890

2 10грн.

з ПДВ

Лампа енергозаощаджуюча PHILIPS Soft ES 16 Вт/827 G 120 E 27 софт

Код замовлення10019230

36 90грн.

з ПДВ

Лампа енергозаощаджуюча DELUX EXQ­08 20 Вт 2700 K е 27

Код замовлення10007981

18 00грн.

з ПДВ

12 00грн.

з ПДВ88 00

грн.з ПДВ

Лампа енергозаощаджуюча BRILUX 2U 9 Вт E 14

Код замовлення10022943

Лампа OSRAM 64784 2000 Вт 230 В 334мм

Код замовлення10032361

20234грн.

з ПДВ29033грн.

з ПДВ

Гірлянда зовнішня DELUX CURTAIN 456 LED 2 x 1.5м жовт/чор IP44

Код замовлення10008246

Гірлянда зовнішня WATERFALL С 320 LED 3м білий/пр IP44 з контролером

Код замовлення10008333

53629грн.

з ПДВ

Гірлянда зовнішня DELUX CURTAIN 912LED 2 x 3м жовт/чор IP44

Код замовлення10008257

1043

Гірлянда зовнішня DELUX CURTAIN 1520 LED 2 x 7м жовт/чор IP44

Код замовлення10008238

43грн.

з ПДВ

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Світлотехнічний журнал38

РОЗПРОДаж

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

290грн.

з ПДВ10700грн.

з ПДВ 11 00грн.

з ПДВ

16 00грн.

з ПДВ

Автоматичний вимикач1 полюсний GE G61C20//012 20A C

Код замовлення10018436

Вимикач ABB 2112U мех. димера повор.

Код замовлення10020286

5900грн.

з ПДВ 19700грн.

з ПДВ

10700грн.

з ПДВ

Реле ABB E259 R10/230

Код замовлення10021401

Реле ABB E259 R20/230

Код замовлення10021405

60 00грн.

з ПДВ

60 00грн.

з ПДВ60 00

грн.з ПДВ 60 00

грн.з ПДВ

16000грн.

з ПДВ

Реле ABB E259 R001/230

Код замовлення10021399

Реле ABB E259 R002/230

Код замовлення10021400

Вимикач 1­клавішний прохідний SCHNEIDER MONA L9011807015

Код замовлення10026745

600грн.

з ПДВ

Ліхтар OSRAM 80131 DOT­IT LINEAR чорнийКод замовлення 10046645

Ліхтар OSRAM 80131 DOT­IT LINEAR червонийКод замовлення 10046646

Ліхтар OSRAM 80131 DOT­IT LINEAR синійКод замовлення 10046647

Cвітлодіодна лампа OSRAM DRAGONSTAR 500 GU5.3 12 В зеленаКод замовлення 10032771

Cвітлодіодна лампа OSRAM DRAGONSTAR 500 GU5.3 12 В червонаКод замовлення 10032772

Cвітлодіодна лампа OSRAM DRAGONSTAR 500 GU5.3 12 В помаранчеваКод замовлення 10032773

Cвітлодіодна лампа OSRAM DRAGONSTAR 500 GU5.3 12 В синяКод замовлення 10032774

Лампа OSRAM AC 60 Вт E 27 RELAX Warmwhite

Код замовлення10032148

Лампа OSRAM BELLA T 60 SIL 40 Вт E 27 софт

Код замовлення10032148

Світлодіодний модуль OSRAM LINEARlight OS­LM01A­O1 помаранчевийКод замовлення 10032782

Світлодіодний модуль OSRAM LINEARlight OS­LM01A­S1 червонийКод замовлення 10032783

Світлодіодний модуль OSRAM LINEARlight OS­LM01A­T2 зеленийКод замовлення 10032784

№7 (11), лютий 2010

РОЗПРОДаж

39

РОЗПРОДаж

Частотний перетворювач Altivar 11

0.75 кВт 1­фазний 220 В ATv11HU18M2EКод замовлення10027441

1.5 кВт 1­фазний 220 В ATv11HU29M2EКод замовлення10027442

2.2 кВт 1­фазний 220 В ATv11HU41M2EКод замовлення10027443

Частотний перетворювач Altivar 31

0.75 кВт 3­фазний 380 В ATv31H075N4Код замовлення10042767

2.2 кВт 3­фазний 380 В ATv31HU22N4+A*

Код замовлення10027447

3 кВт 3­фазний 380 В ATv31HU30N4+A*

Код замовлення10027448

4 кВт 3­фазний 380 В ATv31HU40N4+A*

Код замовлення10027449

Частотний перетворювач Altivar 31

11 кВт 3­фазний 380 В ATv31HD11N4Код замовлення10027444

15 кВт 3­фазний 380 В ATv31HD15N4Код замовлення10027445

Стабілізатор напруги vOLTER СНПТО – 5,5 ПТ 1­фазний,діапозон вхідної напруги ­ 150­245 В, вихідна потужність ­ 5.5 кВт, відхилення вихідної напруги від 220 В +2/­3%

Код замовлення10034773

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

004870 грн.з ПДВ

Світлотехнічний журнал40

РОЗПРОДаж

87грн.

з ПДВ205

69грн.

з ПДВ445

37798грн.

з ПДВ

Світильник стельовий OS­LAv416­10 BRILUX LAvADO 416 білий

Код замовлення1002432713224

грн.з ПДВ

92 71грн.

з ПДВ

Світильник стельовий BRILUX 8034A 2x26 Вт білийКод замовлення10023983

Світильник стельовий BRILUX 8032A 2x18 Вт білийКод замовлення10023980

Світильник стельовий LIvAL Jumbo 816 Iv K/R CDM­T 150 WFL сірий

Світильник стельовий LIvAL Jumbo 816 Iv K/R CDM­T 70 FL сірий

Світильник стельовий LIvAL Optic 812 Iv K/R CDM­T 70 WFL сірий

Світильник стельовий LIvAL Optic 816 Iv K/R CDM­T 70 WFL сірий

Світильник стельовий LIvAL Optic 812 Iv T/E 2 x 42/31 срібний

Розсіювач прозорий LIvAL Optic/Jumbo 812Код замовлення 10032054

Розсіювач прозорий LIvAL Optic/Jumbo 816Код замовлення 10032055

Код замовлення10032135

Код замовлення10032134

Код замовлення10032137

Код замовлення10032139

Код замовлення10032138

51984грн.

з ПДВ

Cвітильник люмінесцентний накладний NORTHCLIFFE Поларис 414 A19

Код замовлення10025369

С Д Е Л А Е М Ж И З Н Ь С В Е ТЛ Е ЕMAKING LIFE BRIGHTER

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Код замовлення Опис Ціна, грн

10039469 світильник промисловий 150 Вт G12 плафон у комплекті 1133,6110039468 світильник промисловий 70 Вт G12 плафон у комплекті 1081,20

Код замовлення Опис Ціна, грн

10018195 світильник люмінесцентний убудовуваний 4 х 36 Вт SLA 483,11210040238 світильник люмінесцентний убудовуваний 4 x 36 Вт PAR 585,1710040239 світильник люмінесцентний убудовуваний 4 x 36 Вт опал 541,6210040240 світильник люмінесцентний убудовуваний 4 x 36 Вт EVG PAR 665,8810040019 світильник люмінесцентний убудовуваний 4 x 36 Вт EVG опал 622,62

ROMA

Код замовлення Опис Ціна,

грн

10018157 світильник люмінесцентний убудовуваний 2 х 55 Вт EVG IN 359,81

IMOLA EGO III

15221385

1251

1275

867

6145

38

11

00

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

№7 (11), лютий 2010

658

LENA BELL High Bay HS/HI 400 Вт E40Код замовлення10027497

41

85

INTERIO

R LIGH

TING

BELL

85

INTERIO

R LIGH

TING

BELL

85

INTERIO

R LIGH

TING

BELL

110 306

73

34 23

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

81грн.

з ПДВ

37392грн.

з ПДВ

36671грн.

з ПДВ

LENA BELL High Bay HS/HI 150 Вт E27Код замовлення 10027495

55523грн.

з ПДВ

GE EUROBAY EB 150 S блок + лампаКод замовлення 10027459

8839грн.

з ПДВ

захисне скло до світильника LENA BELL High Bay 400 ВтКод замовлення10027470 18016

грн.з ПДВ

Розсіювач до світильника GE EUROBAY EBDКод замовлення10027452

483

LENA BELL High Bay HS/HI 250 Вт E40Код замовлення 10027496

53грн.

з ПДВ661

GE EUROBAY EB 250 МН блок + лампаКод замовлення 10027460

Відбивач з алюмінію до світильника LENA BELL High Bay 400 ВтКод замовлення10027471

Рефлектор гладкий до світильника GE EUROBAY EBRDКод замовлення10027454

Світильник промисловий DELUX HB MH400 Вт, алюміній

Код замовлення10008593

8883грн.

з ПДВ

23 80грн.

з ПДВ

19 25грн.

з ПДВ

16 20грн.

з ПДВ

Прожектор DELUX FDL­254 1500 Вт, R7s, IP 54, стаціонарний, білий

Код замовлення10008386

54415грн.

з ПДВ

LED­лампаDELUX 230v 21 bulb E27зелена

Код замовлення10008055

EMR­11 5W 2700K G5.3

Код замовлення10043134

LED­лампаDELUX 230v 21 bulb E27червона

Код замовлення10008056

EMR­11 5W 6400K G5.3

Код замовлення10043135

Cвітильник зовнішній DELUX GROUND L Rx7s, 150 Вт, IP 67, нерж. сталь, гарт. склоКод замовлення10040320

44269грн.

з ПДВ

Cвітильник зовнішній DELUX SRL­005, Son T­250 Вт, E 40

Код замовлення10008475

РОЗПРОДаж

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Світильник промисловий LENA BELL High Bay

Світильник промисловий GE EUROBAY EB

763362грн.

з ПДВ

Опора алюмінієва ROSA SAL­100M Вт P 3/1,5/5 натуральний

Код замовлення10045390

49239грн.

з ПДВ

Садова опора ROSA SO­618 fi 60 чорнаКод замовлення10025715

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Світлотехнічний журнал42

РОЗПРОДаж

1582грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КВВГ 14 х 1.5 контрольний

Код замовлення10022427

КАбеЛЬ КВВГ 14 х 2.5 контрольний

Код замовлення10039471

111 97грн.

з ПДВ

24

33

85

62

грн.з ПДВ

грн.з ПДВ

КАбеЛЬ ВВГ 5х35 силовий

Код замовлення10022370

4 06грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ВВГнг 2х2.5 силовий

Код замовлення10040407

15264грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ВВГ 5х50 силовий

Код замовлення10022372

7 45грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КВВГ 4х2.5 контрольний

Код замовлення10044104

81 83грн.

з ПДВ

КАбеЛЬВВГ 5 х 25 силовий

Код замовлення10022369

59 30грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ВВГ 3х25 + 1х16 силовий

Код замовлення10022344

42 16грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ВВГнг 4х16 силовий негорючий

Код замовлення10022383

5 88грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КВВГ 5х1.5 контрольний

Код замовлення10039472

33 05грн.

з ПДВ

КАбеЛЬКГ 3х10+1х6 гнучкий у гумовій ізоляції

Код замовлення10022448

КАбеЛЬ КВВГ 19х2.5 контрольний

Код замовлення10022429

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

№7 (11), лютий 2010 43

РОЗПРОДаж

2004грн.

з ПДВ

1557грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КГ 5х4 гнучкий у гумовій ізоляції

Код замовлення10022464

КАбеЛЬ ПВ­1 25 провод установний

Код замовлення10022476

КАбеЛЬ ППВ 2х4 провод установний

Код замовлення10022534

1 57грн.

з ПДВ

530грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ПВ­1 2.5 провод установний

Код замовлення10022471

9 44грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КГ 3х2.5+1х1.5 гнучкий у гумовій ізоляції

Код замовлення10022451

21 20грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ КВВГ 19х1.5 контрольний

Код замовлення10022428

9 86грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ПВ­1 16 провод установний

Код замовлення10022475

6 13грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ПУГНП (аналог шВВП) 2х4

Код замовлення10043441

11 76грн.

з ПДВ

КАбеЛЬКГ 3х4 гнучкий у гумовій ізоляції

Код замовлення10022455

3 64грн.

з ПДВ

КАбеЛЬ ПУГНП (аналог шВВП) 3х1.5

Код замовлення10022543

59 96грн.

з ПДВ 95 86грн.

з ПДВ

ПРОВІД ПВС 5х16 шнур гнучкий

Код замовлення10022527

ПРОВІД ПВС 5х25 гнучкий

Код замовлення10045952

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Світлотехнічний журнал44

РОЗПРОДаж

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

Лампа енергозаощаджуюча OSRAM DULUX EL REFLECTOR 15 Вт/827 E 27

Код замовлення10032581

баласт QT• баласт для люмінесцентних ламп T5• умови роботи: 230-240 В, 50 Гц• запалювання ламп з оптимальним попереднім прогрівом спіралі на

протязі 1 с.• стабільний світловий поток лампи при постійнній та змінній напрузі

баласт OSRAM QT­FH 1 x 28/230­240 DIM електронний ­ 149 грнКод замовлення 10032840

баласт OSRAM QT­FH 1 x 35/230­240 DIM електронний ­ 149 грнКод замовлення 10032841

баласт OSRAM QT­FQ 1 x 24/230­240 DIM електронний ­ 149 грнКод замовлення 10032847

баласт баласт OSRAM QT­FQ 2 x 49/230­240 DIM електронний

­ 174 грнКод замовлення 10032858

баласт QTi• баласт для люмінесцентних ламп T5

(двухлампове виконання)• умови роботи: 230-240В, 50Гц• запалювання ламп з оптимальним попереднім прогрівом спіралі на

протязі 1с.• стабільний світловий поток лампи при постійнній та змінній напрузі

балласт OSRAM QTi 2 x 35/49/220­240 електронний ­ 166 грнКод замовлення 10032870

баласт OSRAM QTi 2 X 14/24/220­240 DIM ­ 199 грнКод замовлення 10038750

баласт OSRAM DT­T/E 18/230­240 В електронний • баласт для компактних люмінесцентних ламп Dulux D/E, Dulux T/E• з вбудованим патроном• модель циліндричної форми для вузьких світильників, також для

Downlight (59мм*68мм)• умови роботи: 230-240В, 50Гц• автовимикання ламп при дефекті й наприкінці терміну служби• запалювання ламп з горячого стану протягом 1,5 с• мають вбудований компенсатор натягнення провода

Лампа енергозаощаджуюча OSRAM DULUX EL LL 7 Вт/827 E 14

Код замовлення10032573

Світлодіодна лампа OSRAM 80337 PARATHOM R50 6 Вт E 14 червона

Код замовлення10052581

Лампа PHILIPS IRK 13230X/98REF380 ­ 420v3000 Вт лінійна

Код замовлення10019327

121700грн.

з ПДВ

Ла м па лю мі не с це н т на спеціальнаSYLvANIA PureBronze PBC 160 Вт 2.3R для солярію

Код замовлення10033169

Ла м па лю мі не с це н т на спеціальнаSYLvANIA PureBronze PBC 100 Вт 1.0R для солярію

Код замовлення10033167

Код замовлення 10032823

10500грн.

з ПДВ

70 00грн.

з ПДВ

Код замовлення опис

10033226 15 Вт/850 ­ 53,00 грн.

10033227 18 Вт/850 ­ 85,00 грн.

10033228 30 Вт/850 ­ 99,00 грн.

10033229 36 Вт/850 ­ 70,00 грн.

99 00грн.

з ПДВ

Лампа люмінесцентна для акваріума SYLvANIA Daylightstar F

110000грн.

з ПДВ

Лампа металогалогенна OSRAM ULTRAMED 2000 Вт/fda 380 В KX10s УФ

Код замовлення10032492

12500грн.

з ПДВ 55 00грн.

з ПДВ 41500грн.

з ПДВ

Уточнюйте ціни у спеціалістів з продажу. Кількість акційного товару на складі обмежено

НООТЕХНИКА

41100_Umschlag_au§en_Montage 09.08.2004 11:52 Uhr Seite 1

GiraGiersiepen GmbH & Co. KG

Industriegebiet MermbachDahlienstraße42477 RadevormwaldDeutschland

Postfach 12 2042461 RadevormwaldDeutschland

Тел.: +49(0)21 95 - 602-0Факс: +49(0)21 95 - 602-119

[email protected]

Представитель в РФ

ООО «Гилэнд»Россия, 109316, МоскваОстаповский проезд, 22Тел./Факс: 095 [email protected]

Представитель в Украине

ЧМП «Сириус-93»Украина, 01001, Киевул. Грушевского, 4, к. 617, 630Тел.: +38 044 490-7052Факс: +38 044 [email protected]

№ д

ля

за

ка

за 1

80

5 8

8

08

/04

2

0.

20

Се

нс

ор

ны

й в

ык

лю

ча

тел

ь 2

пл

юс

Gir

a E

2,

цв

ет

“под

ал

юм

ин

ий

Кл

ав

иш

ны

й в

ык

лю

ча

тел

ьG

ira

Esp

rit

ал

юм

ин

ий

/ан

тра

ци

т

Ins

tab

us

-IR

пр

ео

бр

азо

ва

тел

ьG

ira

E2

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

До

мо

фо

н с

тр

уб

ко

й и

цв

етн

ым

ди

сп

ле

ем

Gir

a E

spri

t а

лю

ми

ни

й/а

нтр

ац

ит

Эл

ек

тро

нн

ое

уп

ра

вл

ен

ие

жа

лю

зиG

ira

E2

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Gir

a S

ma

rtS

en

so

r,ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Да

тчи

к д

ым

а G

ira

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Gir

a К

ата

ло

г 2

00

4/2

00

5

Да

тчи

к д

ви

же

ни

яG

ira

TX

_44

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Св

ето

ди

од

на

я п

од

св

етк

аG

ira

TX

_44

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

До

мо

фо

н с

ви

де

ок

ам

ер

ой

Gir

a T

X_4

4,

цв

ет

“под

ал

юм

ин

ий

Эн

ер

гети

че

ска

я с

той

ка

Gir

a с

по

дс

ве

тко

й,

цв

ет

“под

ал

юм

ин

ий

Вс

тро

ен

но

е р

ад

ио

Gir

a E

2,

цв

ет

“под

ал

юм

ин

ий

”К

ва

рти

рн

ая

ста

нц

ия

дл

я н

ар

уж

но

й у

ста

но

вк

иG

ira

E2

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Ро

зетк

а S

CH

UK

OG

ira

E2

, ц

ве

т “п

од а

лю

ми

ни

й”

Gira Каталог 2004/2005Современная технология интеллектуального здания

Представитель в Казахстане

ЗАО «Alternative Networks &Trunks ANT Ltd.»Республика Казахстан480100, Алматыпр. Достык, 85а, к. 410Тел.: +7 3272 501 354Факс: +7 3272 506 214www.ant.kz

Rücken21 mm

U4 210 mm U1 210 mm

Stand by Комфорт

Бра

Variant

Синтек-ПроЗапоріжський завод кольорових сплавів

ТД АзовкабельС Д Е Л А Е М Ж И З Н Ь С В Е ТЛ Е ЕMAKING LIFE BRIGHTER

наші партнери

Кабельний завод Кам'янець-Подільський

стабілізатори напруги