Самопоміч (Номер 63)

ВИДАВАЛАСЯ З СІЧНЯ 1909 РОКУКРАЄВИМ СОЮЗОМ РЕВІЗІЙНИМ У ЛЬВОВІ

В ЄДНОСТІ СИЛАВ ЄДНОСТІ СИЛА№ 63(153) 27 серпня – 2 вересня 2010

ВІДНОВЛЕНА У БЕРЕЗНІ 2005 РОКУОБ`ЄДНАННЯМ «САМОПОМІЧ» У ЛЬВОВІ

САМОПОМІЧСАМОПОМІЧТижневик

Акценти

Важливо

»

ПРІОРИТЕТНА ОСВІТА

Міські заклади освіти готуються до нового навчального року. Започаткований мерією курс на відновлення освітніх закладів, схоже, дає свої плоди. Уже третій рік поспіль на їх фінансування з міського бюджету виділяють безпреце-дентно рекордну за всі роки незалежності суму. Схоже, тягар ремонтів львівських шкіл та садочків міська рада пе-реклала з плечей батьків на себе. Відтак, це питання зможе відійти у минуле вже найближчим часом. Тож наскіль-ки готові міські заклади освіти до нового навчального року та як управління освіти пристосовується до нововведень?

2ст.Тиждень Тиждень

ПН 23.08

СР 25.08

ЧТ 26.08

ВТ 24.08

«Завдання молодо-го покоління – зро-бити Україну про-цвітаючою», - зауважила політв’язень Ольга Попадин на урочис-тій сесії до Дня Незалежності України.

Начальник головного управління освіти львівської облдержадміністрації Михайло Брегін:

«Ми очікуємо змен-шення континген-ту у 10 класах прак-тично на 40-45%». Основна причина такого явища, на дум-ку начальника управління, – перехід на 10-річний термін навчання, уникнення потреби проходити зовнішнє незалеж-не оцінювання та можливість за два роки, крім загальної освіти, отримати ще й фах.

«Більша частина продукції в магази-нах має бути львів-ською»

В ЄДНОСТІ СИЛА

Ремонтують вул. Сахарова У місті розпочали ремонтувати вулицю

Сахарова. Дорогу ремонтуватимуть у два етапи: від вул. Нечуя-Левицького

до вул. Горбачевського та від вул. Горбачев-ського до вул. Кн. Ольги.

Як повідомили в управлінні капітально-го будівництва, від 26 серпня на три тиж-ні на ремонт закривають першу ділянку до-роги. Після закінчення робіт на цій ділян-ці, роботи продовжаться на відрізку від вул. Горбачевського до вул. Кн.Ольги.

У процесі реконструкції на цьому пе-рехресті буде збудована нова транспортна розв’язка.

«Транспорт, який курсує з вул. Кн.Ольги, повертатиме наліво на вул. Горбачевсько-го, на вул. Чупринки. Також відкриємо пра-вий заїзд по вул. Котляревського. І у зво-ротньому напрямку транспорт курсувати-ме по вул. Нечуя-Левицького на Горбачев-ського, по Котляревського, а також на вул. Чупринки буде організовано роз’їзд цього транспорту», - зазначив Ігор Фалюта.

За інформацією ЛКП «Львівелектро-транс», на час ремонтних робіт на вул. Саха-рова для зручності пасажирів на трамвай-ному маршруті №3 курсуватиме ще два до-даткові трамвайні вагони.

Нагадаємо, з 23 серпня, після відкрит-тя відремонтованої вулиці Стрийської, від-новлено рух тролейбусних маршрутів №5, №11 та №24.

Андрій Садовий під час робочого візиту на «Львівхолод»:

Відновлення закладів освіти влада міста поставила другим пунктом після ремонтів доріг

Своєрідний подарунок до Дня Незалежності зробили Україні луганські комуністи. Вони презентували новий гімн, написаний луганчанином Ігор Орцевим, поставлений на музику гімну УРСР. «Живи, Україно, прекрасна і сильна. На віки-віків нам на щастя дана. З народної волі ти стала єдина, під сонцем свободи, як цвіт розцвіла. Слава народу великому, слава Господарю долі на рідній землі! Живи незалежна, могутня Державо, Живи Україно, ми діти твої!» - початок з «гімну». У зверненні до Президента КПУ пропонує внести відповідні зміни до Конституції України, законів України, замінивши текст Державного Гімну України.


№ 63(153)27 серпня – 2 вересня 20102 САМОПОМІЧСАМОПОМІЧ

Львів є першим за кількістю ремонтів шкіл серед обласних центрів України. Від-новлення закладів освіти наше місто ста-вить другим пунктом після ремонтів доріг. Адже освіта – це головне, а тому першо-чергове завдання міста – забезпечити на-лежні умови для її отримання. Відтак, на школи і садочки Львів уже третій рік по-спіль виділяє левову частку свого бюдже-ту. Скажімо, цьогоріч на проведення різно-го роду ремонтних робіт у закладах осві-ти виділено 55 млн 559 тис. грн. Торік на такі ж роботи виділили рекордні для міс-та 58 млн. грн., позаторік – 45 млн. грн. Ці-каво, що жодний обласний центр не ста-вить собі за мету виділяти такі кошти на освіту, хоч і ремонтів їхні школи та садоч-ки потребують не менше. У Донецьку, на-приклад, на поточні ремонти систем опа-лення, котелень та труб цього року виділи-ли трохи більше 1,5 млн. грн.

Та чи встигнуть із цими всіма віднов-леннями у львівських школах до першого вересня? Наразі роботи повністю виконані на 13 об’єктах, на 97 – ще тривають. У ме-рії тут же заспокоюють – ті роботи, що за-лишилося виконати, у жодному випадку не заважатимуть навчальному процесу, а тому – наближення свята першого дзвони-ка управління освіти міськради не лякає. Причин, чому місто не встигло з ремонта-ми цього року, чимало – це прийняття бю-джету у травні, а ще місячна тривалість тендерних процедур та підготування відпо-відної документації. Об’єми запланованих робіт теж немалі. Зокрема, системи опален-ня ремонтують у двадцяти дев’яти навчаль-них закладах, дахи та покрівлі відновлюють у двадцяти п’яти (без підвальних котелень залишиться лише два навчальних закла-ди). Освітлення отримає сорок дев’ять за-кладів. У дев’ятнадцяти школах проводять ремонти приміщень, у семи садочках пра-цюють над відновленням додаткових дитя-чих груп, ще два садочки місто відкриє цьо-го року. У трьох навчальних закладах про-водять ремонти фасадів, у двадцяти – замі-нюють вікна, у двох – ремонтують басейни, ще у двох – стадіон та спортзали, а у чоти-рьох – тривають роботи із водовідведення.

Міському управлінню освіти опоненти часто полюбляють закидати, що, мовляв, замість того, аби приділяти увагу процесу навчання та розробці нових методик, те за-ймається ремонтами шкіл і садочків. Втім, начальник управління освіти Надія Оксен-чук запевняє – такі закиди не є зовсім до-речними. Вони встигають й там, і там. Зре-штою, важливим є те, що вперше за бага-то років місто всерйоз взялося за ремонти шкіл і садочків, чого раніше не було. Тож кому, як не освітянам краще знати, які види робіт потребують заклади.

Лунали і думки про те, щоб усю суму,

орендарями приміщеннях садків на вули-цях М. Рильського та Чукаріна. Ці два за-клади планують відкрити вже до грудня цього року. Зараз також йде мова про ви-селення Сихівської райадміністрації, адже й та знаходиться у приміщенні дошкіль-ного навчального закладу. Розпочаті то-рік роботи з відновлення занедбаного при-міщення садочку на вул. Медової Печери цьогоріч продовжать. Торік тут полагоди-ли дах.

Міська рада боргує перед підрядника-ми за виконані ремонтні роботи. Працюва-ти з держустановами для них – це своєрід-не випробування. Все ж тішить, що з почат-ку року заборгована сума зменшилася на-половину. Зараз місто заборгувало підряд-никам 9 млн. грн., при 17 мільйонах – на початку цього року. Причиною тому – за-тримка оплат Держказначейством. Схоже, до такого їм не звикати, і, що цікаво, їх це не відштовхує: «Безпроблемним у цьому плані для нас був 2007 рік. Могла йти роз-мова і про авансові платежі… Зараз, хоч із запізненнями, все ж гроші з бюджету під-рядникам платять. Є такі, що це розуміють, а тому погоджуються працювати і цього року», – додає Надія Оксенчук.

4, 289 млн. грн. – саме таким є цього-річний внесок батьків та спонсорів на ре-монти закладів освіти. Таку суму «Само-помочі» озвучили в міському управлін-ні освіти. Зібрані кошти пішли в більшос-ті на поточні ремонти класів. Раніше ми вже згадували про почастішання випадків примусових благодійних внесків батьків. В управлінні освіти нас запевнили у непри-пустимості таких випадків, бо вони є неза-конними: «Для наших закладів ми видали посібник, де чітко прописали, як може са-дочок та школа заробляти, не порушуючи чинного законодавства – шляхом відкрит-тя фондів, відкриття рахунків, відкриття рахунків за дорученнями, тобто на якийсь певний вид робіт чи закупівлю якогось об-ладнання», – говорить Надія Оксенчук.

Для батьків є лише одна порада – клас-ти гроші на рахунок закладу і зберігати квитанцію, та в жодному разі не давати го-тівки: «В кінці року директор закладу по-винен прозвітувати – на що пішли ці ко-шти. Ми їх до цього закликаємо, і вони це роблять», – додала посадовець.

Сергій Макаренко

ція підвальних котелень. Перенесення ко-тельні з підвалу на подвір`я школи №20, наприклад, обійшлося у майже 3 млн. грн. Втім із цими завданнями управлін-ня вправляється на відмінно. Так, якщо у 2006 році було 29 підвальних котелень, по-требуючих заміни, то на сьогодні їх зали-шилося лише 9.

«Влітає» у копійчину місто і з ремон-тами шкільних басейнів. Ми вже писали про відкриття у травні оновленого басей-ну у гімназії «Сихівська», на що пішло май-же 1 млн. 100 тис. грн. На черзі – відкрит-тя басейну садочку №31. Відновлюють ба-сейни також у школах №45 та №92. За три останні роки міська рада за кошти бюдже-ту та частково кошти спонсорів оновила 8 басейнів. Всього навчальних закладів з ба-сейнами у Львові є 29. З них 11 – не працю-ють та потребують капітальних ремонтів.

Звістка про обов’язкову дошкільну осві-ту для п’ятирічних дітей не застала Львів зненацька. Як запевняє начальник управ-ління освіти Надія Оксенчук, місто до цьо-го нововведення готове, оскільки вже три роки при садочках набирають п’ятиліток у групи короткотривалого перебування. І ті мами, які з тих чи інших причин не відда-вали дітей у садок, радо їх приводять що-дня на чотири години. Щоправда, перебу-вання малечі у таких групах не включає обіду і прогулянок. Тут вихователі навча-ють дітей в ігровій формі і за допомогою новітніх методик вчать пізнавати навко-лишній світ.

«Коли дитина п’ятирічного віку буде перебувати у маленькому соціумі, в колек-тиві, то їй легше буде адаптуватися у шко-лі – і успішність буде кращою, і хворітиме вона менше, і активність буде вищою. В та-ких групах вона вчиться комунікувати, а це для дитини найголовніше», – зазначи-ла пані Оксенчук.

Постпомаранчевий бебі-бум місту да-ється взнаки. Цьогоріч «першачків» буде 6 тис. 868 осіб, а це на 232 учні більше, ніж минулого навчального року. Проте рап-тового сплеску, як це, скажімо, було то-рік та позаторік у Львові вже немає. Тоді кількість діток збільшувалась в середньо-му на 500-600 осіб на рік. А тому, як наслі-док, виникла гостра потреба у додаткових місцях в садочках. Проте управління осві-ти працює і в цьому напрямку. Шлях подо-лання корупції при прийнятті дитини у са-док управління освіти бачить у відкритті все нових і нових груп. Цьогоріч, як запев-нила нас Надія Оксенчук, у дошкільних на-вчальних закладах міста відкриють 55 до-даткових груп. За три попередні роки вже відкрито 102 такі групи.

Посадовець радить також завітати на сайт управління освіти в Інтернеті. Адже там уже другий рік поспіль працює банк даних про вільні місця у садочках, який оновлюється на початку кожного місяця. Якщо вірити оприлюдненим даним, місця в ДНЗ є, хоч і небагато. Та по 5-10 місць все ж знайдеться.

Крім цього, місто продовжує «війну» з орендарями приміщень колишніх садоч-ків, які ті отримали у 90-ті. Наразі трива-ють ремонти у вивільнених колишніми

заплановану в бюджеті, виділяли на, ска-жімо, дві-три школи і робили їх від «А» до «Я». Проте, як тоді бути із тими школами, де дах чи підвальна котельня є в аварій-ному стані і потребує негайного ремонту? Тож схожу практику місто відхилило. Втім, близькими до «ремонтного фінішу» Надія Оксенчук називає спеціалізовану школу №46 ім. В. Чорновола та школу «Джерель-це». Перша – з новим дахом, вікнами та но-вою системою опалення, де зараз доробля-ють стадіон, а другу – добудували, зробили ремонт, а зараз доробляють підвальні при-міщення під навчальні кабінети.

«Самопоміч» вирішила на власні очі побачити, як протікають ремонти в шко-лах. З огляду на об’єми робіт, оглянути все за один день було неможливо. Та все ж ми спробували. У спеціалізованій школі еколого-правничого спрямування «Надія», що на вул. Науковій, проводять реконструк-цію системи центрального опалення. То-рік тут латали дах. Зараз – міняють труби, чистять батареї тощо. На ремонтні та про-ектні роботи з міського бюджету виділено 130 тис. грн. Власне, єдине, що здивувало – чавунні батареї. Їх спочатку зняли, тепер знову встановлюють на старе місце. Слюса-рі пояснюють, що ці батареї себе виправда-ли, їх вичистили, тож вони ще довго послу-жать. Заміна старих на нові батареї по цілій школі «потягнула б» на 500 тис. грн., чого наразі школа дозволити собі не може.

Нове дихання за чотири роки отримала і школа №37, що в Личаківському районі. Тут замінено вікна, відремонтована їдаль-ня, зроблена гідроізоляція, зараз ремонту-ють дах і фасад школи, на що виділено 350 тис. грн. Побаченими об’ємами робіт та їх результатами ми залишилися задоволені.

А школа №83, що на вул. Пулюя, 16, відтепер має нічну синьо-жовту підсвіт-ку. А все завдяки сердечній допомозі ки-ївської компанії «Діна Лайт», яка й пода-рувала школі шість сучасних світлодіод-них світильників загальною вартістю 10 тис. грн. Змонтувала освітлення брига-да «Львівсвітла». Це перша така практика підсвітлення навчальних закладів, раніше місто займалося лише підсвіткою архітек-турних споруд.

Ще один заклад освіти, про який ми хочемо згадати, – школа № 21, що в цен-тральній частині Львова. Тут на початку серпня закінчили роботи з реставрації її ве-ликих столітніх вікон, у планах – від рестав-рувати дві брами. Об`єкт потрапив у про-граму «Муніципальний розвиток та онов-лення старої частини міста Львова», що вті-лює спільно Німецьке товариство технічно-го співробітництва (ҐТЦ) та Львівська місь-ка рада, в рамках якого німецькі майстри навчають своїх львівських колег реставра-ції історичних брам та дерев`яних вікон.

Проте найбільш затратними серед усіх робіт для управління освіти є ліквіда-

Акценти

Курс на освіту

По інший бік ремонтів Батьківська платня

Робота за дякую

А що із садочками?!

Ремонти «з середини»

Пріоритетна освіта

Ось так у школі №21 оновлювали частину дерев’яних вікон. В майбутньо-му планується реставрація всіх вікон у школі

початок на 1 стор.

Середніх навчальних закладів – 136 13 – приватної форми власності 123 – державної форми власностіДошкільних навчальних закладів – 96 3 – приватної форми власності 93 – державної форми власностіПозашкільних навчальних закладів – 27Мистецьких шкіл – 15 11 музичних 2 хорові 1 художня 1 хореографічна

Заклади освіти Львова

Мер Львова Андрій Садовий на власні очі переконався, як у школі № 38 освоюють виділені 350 тис. грн. на дах та ремонт приміщення


№ 63(153)27 серпня – 2 вересня 2010 3САМОПОМІЧСАМОПОМІЧ

Але у Львові є кілька позитивних при-кладів – деякі ЖЕКи беруть активну роль в створенні ОСББ і бачать себе в майбутньо-му управляючими компаніями - надава-чами послуг. Це означає, що на території ЖЕКу створюється певна кількість ОСББ і ті об’єднання, які не мають наміру найма-ти окремого сантехніка, бухгалтера – укла-дають договір з управляючою організаці-єю. Якщо організація добре проводить усі роботи, тоді їй за це платять, адже усі ро-боти вже оплачуються відповідно до акту виконаних робіт. Якщо виникнуть про-блеми – цю угоду можна буде розірвати і укласти з іншою компанією.

Фахівці сперечаються, чи можна роби-ти ОСББ обов’язковим, адже Конституція каже, що право людини – обирати, чи бути їй в якомусь об’єднанні чи ні. Але інша частина фахівців говорить, що люди, при-ватизувавши квартири, є співвласниками будинків і на них, згідно з Цивільним Ко-дексом, лежить тягар утримання майна. А щоб майном ефективно управляти – треба створити об’єднання.

На запитання, що робитимуть з тими будинками, які категорично відмовлять-ся створювати ОСББ, у мерії відповідають, що напевне призначатимуть управителя примусово. Якщо мешканцям він не подо-батиметься – доведеться наймати іншого.

Також іноді люди переживають, що як тільки вони об’єднаються – одразу всі про-блеми напіврозваленого будинку ляжуть на них. Але, як говорить Леонід Тулов-ський, «ОСББ створюється, щоб приймати рішення. І якщо люди приймуть рішення

управителі. Згодом вони зможуть дик-тувати умови владі і монополістам по-стачальникам комунальних послуг. Тож найпершою задачею ресурсного центру є – створення умов для інформування меш-канців про те, що таке ОСББ, про осно-вні механізми управління, надання допо-моги на початкових кроках при їх створен-ні, координування їхньої діяльністі і допо-мога об’єднанням знайти надавачів по-слуг, а надавачам – об’єднання. А також об’єднанням між собою спілкуватись і ста-вати впливовою громадою міста», – каже начальник відділу супроводу ОСББ депар-таменту житлового господарства та інфра-структури Галина Когут.

Також Ресурсний центр допомагати-ме мешканцям і потенційним надавачам послуг знайти одне одного. Адже часто на початках люди переживають – а де ми ві-зьмемо слюсаря, бухгалтера. Але, як ствер-джує Галина Когут, у Львові вже дійшло до того, що надавачі послуг починають з’являтися на ринку і саме центр може стати посередником у їх спілкуванні.

ЖЕКи, звичайно, невдоволені позитив-ною тенденцією створення ОСББ. Адже че-рез ЖЕКи проходять грошові потоки. Лео-нід Туловський розповідає: «Коли грошові потоки є – є спокуса щось собі з того мати. Наприклад, в деяких ЖЕКах ви сплачуєте за прибирання під’їздів. Береться до ува-ги територія та частота прибирання. Та-ким чином вираховується вартість приби-рання. Але ви можете платити за щоден-не прибирання, а вам прибирають раз на тиждень. Це означає, що гроші ви віддає-те просто так».

Мешканці стають управлінцями, ЖЕКи – управляючими компаніями, а старі за-недбані будинки – стають доглянутими, відремонтованими і чистими.

«Планується, що з 2015 року ОСББ бу-дуть обов’язковими в усіх житлових будин-ках», – повідомив експерт програми ПРО-ОН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» (ПРООН/МПВСР) Ле-онід Туловський.

Також Леонід Туловський розповів, що до чинного законодавства підготовлено ряд змін, які розширюють повноваження ОСББ та полегшують їхню роботу. Йдеться і про можливість створення одного ОСББ на базі кількох будинків.

Міністр з питань житлово-комуна-льного господарства Юрій Хіврич в одно-му з інтерв’ю розповідає: «У бюджеті на нинішній рік заклали 110 мільйонів гри-вень для підтримки ОСББ. Тим, хто вже ризикнув і взяв відповідальність за свій будинок на себе, дамо по 100-120 тис. грн на капремонти. Понад те, створюючи ке-руючі компанії, ми жодним чином не об-межимо ініціативу самоорганізації. ОСББ зможе як співпрацювати з компанією, так і укладати прямі договори з постачальни-ками послуг. Тобто господарювати у себе в будинку на власний розсуд».

Львів – на другому місці зі створення ОСББ, поступається лише Донецьку. Лише цього року їх вже створено 48. Тенденція позитивна, та все ж, є ряд причин, які спо-вільнюють реформу. Галина Когут, керівник відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради говорить, що основна проблема – це брак інформації. Інша проблема – незадо-вільний стан будинків та недостатня кіль-кість управителів – але це вже похідні речі.

Аби інформації було більше, у місь-кій раді створюється Ресурсний центр під-тримки та розвитку об’єднань співвлас-ників багатоквартирних будинків. Ресурс-ний центр буде розміщений на першому поверсі Ратуші, одразу біля Центру обслу-говування мешканців. Тут львів’яни змо-жуть отримати всю необхідну інформа-цію: що таке ОСББ, як його створити і куди звертатись. Для зацікавлених осіб прово-дитимуть семінари, тренінги, зустрічі з успішними головами об’єднань.

«Якщо буде більше ОСББ, з’являться

Обов’язкові ОСББ

Що буде з ЖЕКами?

Ваш будинок – ваша відповідальність

Що заважає об’єднуватися?

Законодавча та методична база: Досвід

Куди звертатись?

ОСББ стануть обов’язковими?Актуально

Вже у 2015 році влада планує надати ОСББ статусу обов’язковості, а ЖЕКи ліквідувати. «Самопоміч» з’ясовувала, чи готовий Львів до таких реформ і що заважає мешканцям об’єднуватися?

1. Наказ Держком України №141 від 27.08.2003 «Про затвердження Типового статуту об’єднання співвласників багато-квартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя»; 2. Постанова КМУ від 11 жовтня № 1521 Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»; 3. Закон України «Про об’єднання співвлас-ників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001р.» (Зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3053-IV (3053-15) від

Якщо мешканці вирішили створити ОСББ, за попередньою консультацією можна звернутися у відділи житлового госпо-дарства районної адміністрації.

03.11.2005, ВВР, 2006, № 4, ст.60); 4. Рішення конституційного суду від 2 бе-резня 2004 року № 4-рп/2004; 5. Закон України «Про приватизацію дер-жавного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-XII; 6. «Створення та діяльність об’єднання спів-власників багатоквартирного будинку»: Практичний посібник/ Інститут місцевого розвитку. – Київ, 2007 – 288 ст.; 7. Управління житловим будинком: Прак-тичний посібник/ Інститут місцевого розви-тку. – Київ, 2007 –160 ст.;

Мешканці стають управлінцями, ЖЕКи – управляючими компаніями, а ста-рі занедбані будинки – стають доглянутими, відремонтованими і чистими

Сихівський район Хміль Стефаніявул. Зубрівська, 9, тел.: 221-94-35

Франківський районРадюк Маріявул.Г.Чупринки, 85, тел.: 237-43-18

Шевченківський районСахончік Іринавул. Липинського, 11, тел.: 252-44-80

Залізничний районПальчинська Надіявул.Виговського, 34, тел.: 295-82-15

Личаківський районДжурик Іринавул.Левицького, 67, тел.: 275-07-33

Галицький районВолошенюк Лесявул. Ференца Ліста, 1, тел.: 261-10-53

«Гаряча лінія з питань ОСББ»: тел.: 297-59-95

Ключові складові успіху проекту ОСББ: Сильний лідер, наполегливість у переконанні мешканців, що ситуацію можна змінити Підтримка з боку міської влади Поступовий рух уперед за допомогою маленьких перемог та постійних покращень Фокусування на досягненні мети, а не на подоланні труднощів

забрати цей будинок в управління, то тоді вони самі ним опікуватимуться. Але якщо люди зрозуміють, що їм важко і вони не справляються з цим, тоді вони можуть на-йняти ту управляючу компанію, яка буде на вас працювати за угодою».

Світлана Книгінка

Партикевичу Олександру, голо-ві одного з львівських ОСББ, на-бридла система ЖЕКів. Він не маючи ні управлінської осві-ти, ні управлінського досвіду, працює головою ОСББ. «ЖЕК за наші гроші навіть цвяха не купу-вав», – каже пан Олександр. До-дає, що необов’язково мати до-свід управлінця, основне – бути злим на попередню систему. Адже є законодавство, підруч-ники, досвід інших керівників ОСББ.

Заклади освіти Львова



Молоде покоління посадовців здійснює у Ратуші «революцію»

Хто працює в Ратуші?Добра частина всіх

«витівок», зокрема, щодо сайту міської ради, справа рук саме молодих. Зазна-чимо лишень, що це зви-чайна європейська прак-тика. Втім, за таку прак-тику, як зізнаються в при-ватних розмовах деякі мо-лоді держслужбовці, нео-дноразово чули докори від старших колег, яким ці но-вовведення, м’яко кажучи, були не до вподоби.

Чого вартує лише «ви-тівка» з оприлюдненням на сайті міськради інфор-мації про усіх працівни-ків мерії – з їх контактами і фотографіями. До речі, це єдина міська рада в Украї-ні, яка вдалася до подібно-го кроку.

З усіма посадовця-ми Ратуші можна позна-йомитися на сайті Львів-ської міської ради: www.city-adm.lviv.ua у рубриці «Відкрита влада». Також тут можна ознайомитися зі звітами та планами ро-боти всіх структур міської ради. Відтак, кожен охо-чий може бути обізнаним у тому, що робиться в гос-подарці міста та в якому напрямку його розвивати-муть найближчого року.

На прийом до поса-довця – не виходячи з дому

Відтепер домовитися про зустріч з посадовцем можна на сторінці сайту Львівської міської ради у рубриці «Графік прийому громадян» або «Електро-нне звернення».

Заявнику потрібно за-повнити анкету, надіслати її адміністратору Центру обслуговування мешкан-ців. Адміністратор Центру надішле мешканцю під-твердження про запис, по-відомить про час та міс-це запису або допоможе визначити посадовця, до якого потрібно звернутися.

Львів’яни користу-ються електронними зверненнями

Актуальні і важли-ві для себе питання те-пер уже рік як можна за-питувати через Інтернет. Звернення, які надходять, опрацьовують консуль-танти «Гарячої лінії міста» – добирають необхідну ін-формацію та надсилають її на електронну адресу мешканця. Якщо на почат-ку консультанти отриму-вали по десять звернень на місяць, то зараз їхня кількість зросла в серед-ньому від 70 до 100. Тер-мін надання консультації-відповіді на електронне звернення не повинен пе-ревищувати 7 діб після

те, що лише трапляється в місті чи міській раді, меш-канці дізнаються зі сайту мерії першими. Відділ за-раз має налагоджені кон-такти з журналістами не лише Львова, а й України і близького зарубіжжя, що дозволяє швидко переда-вати інформацію.

Якщо колись у місь-кій раді за місяць мо-гла відбутися одна прес-конференція того чи ін-шого посадовця, то зараз щодня прес-служба орга-нізовує 2-3 події (брифін-ги, прес-конференції, ви-

Посадовці тепер додому о 18:00 не йдуть, в кабінетах не вишивають і до мешканців не ставляться байдуже. Відтепер у Ратуші – посадовці нового покоління. Вони спілкуються з мешканцями через Інтернет, а львів’яни у Ратушу ходять на екскурсії, – і це не єдині цікаві факти з теперішнього життя Львова.

Львів змінюється:відкрита влада

Підсумки

жаючі, які хочуть здобу-ти досвід у її роботі. Також у мерії відбувається кон-курс проектів, в якому бе-руть участь не тільки сту-денти, а й ті люди, які хо-чуть стартувати зі своїм напрямком, мають свою програму, бачення, коман-ду. Через програму стажу-вання «Перший кар’єрний крок» та програму реалі-зації проектів Львівська міська рада прагне за-лучити молодь до робо-ти на благо громади міс-та Львова, самореаліза-ції особистості та для фор-

його надсилання заявни-ком. Також мешканці мо-жуть перевірити стан ви-конання звернення, що по-дане на «Гарячу лінію міс-та». Для цього на сайті по-трібно ввести прізвище та код звернення. Код отри-мується в оператора при реєстрації.

Аплікаційну форму для електронного звер-нення можна також запо-внити на сайті ЛМР: www.city-adm.lviv.ua у рубриці «Львів’янину», розділ «Як вирішити проблему?», ру-брика «Електронне звер-нення».

У Ратушу – на екскур-сію!

Львів – єдине місто в Україні, де в мерії про-водять екскурсії по кабі-нетах посадовців. Відте-пер кожен може прийти і окрім краєвиду з вежі Ра-туші, на власні очі поба-чити, як працюють органи місцевого самоврядуван-ня, – у мерії запровадили безкоштовні екскурсії для мешканців нашого міста.

В рамках проекту «Від-крита влада», який коор-динує управління вну-трішньої політики, май-же щодня стіни мерії від-відують екскурсійні гру-пи. Екскурсія «Коридора-ми Ратуші» складається з двох частин: історичної та сучасної. Під час екскур-сії учасники мають змогу ознайомитися окрім кіль-кастолітньої історії Рату-ші, з роботою структур-них підрозділів, дізнати-ся, де знаходиться кабінет мера та яка у нього при-ймальня, посидіти у ве-ликій сесійній залі в кріс-лах депутатів та натисну-ти на кнопки для голосу-вання. Крім цього відвіду-вачі отримують багато ко-рисної інформації безпо-середньо від працівників мерії та різноманітні до-відники і буклети з необ-хідними телефонами.

Отож, в мерії вам охо-че проведуть безкоштов-ну екскурсію. Записатися можна за номером теле-фону: 297-58-03.

Оперативно про владуПрес-служба Львів-

ської міської ради – це принципово нова структу-ра, молода команда, опе-ративне висвітлення і, більше цього, організація соціальних й інших про-ектів. Основне їх завдання – зробити львівську владу відкритою для народу, за що її часто називають PR-службою, забуваючи при цьому, що PR (абревіату-ра) в перекладі з англій-ської звучить, як «зв’язки з громадськістю». Адже про

їзди на місце подій). Та й прогрес в отриманні ко-ментарів відчутний. Якщо раніше ЗМІ могли цілими днями добувати коментарі від чиновника, то зараз це може зайняти не більше півгодини, якщо не брати до уваги термінову зайня-тість останнього.

Молодь у РатушіЗайшовши до мерії,

перше, що впаде вам в око – це велика кількість мо-лодих людей у її кабінетах. І не дивно – у Ратуші мо-жуть стажуватися всі ба-

мування резерву молодих, кваліфікованих кадрів. За три роки, разом із прак-тикантами, більше трьох тисяч студентів долучи-лись до реалізації проек-тів при управліннях Львів-ської міської ради. «Таке стажування є безпрограш-ним варіантом для спуде-їв», – зазначає заступник начальника відділу кадрів та керівник програми ста-жування Галина Бордун. Адже, за словами поса-довця, розмаїття напрям-ків роботи мерії заціка-вить студентів будь-яких



Міський голова Львова Андрій СадовийЗмінити ставлення чиновника до людини і навпаки – це, мабуть, найважче завдан-

ня, яке постало перед моєю командою, коли громада Львова довірила мені очолити місто у 2006 році. Чотири роки тому ми зіткнулись з ситуацією, коли між міською вла-дою та громадою існувала тотальна недовіра.

Більшість інфраструктурних проблем, насправді, вирішуються не так вже й склад-но. Вода, дороги, тепло, освітлення, благоустрій – для вирішення цих питань потрібно лише бажання, господарський підхід і вміння залучити кошти. А от зміна психології чиновника, взаємин між владою і мешканцем потребують більш глибинних менталь-них процесів. Ми почали з того, що суттєво змінили кадри. Керівний склад на сьогод-ні змінився практично на 100%. Плюс ми суттєво омолодили персонал Ратуші. Моло-ді люди, які отримали добру освіту, знають іноземні мови, позбавлені фатальної для більшості старих чиновників корупційної схильності дозволили нам в багатьох на-прямках втілити помітні зміни.

Наталя Міхнова, начальник управління внутрішньої політики

Андрій Москаленко, начальник відділу «Прес-служба» Львівської міської ради

Сучасний Львів потребує максималь-но оперативного інформування меш-канців. І тепер вже реформований сайт Львівської міської ради відповідає тим вимогам – будь-який працівник прес-служби може відвідати сайт і опубліку-вати новину, фоторепортаж, аудіо- чи ві-деозапис. Також для львів’ян працює ру-брика «Львів’янину», у якій кожен меш-канець зможе знайти для себе корисну інформацію, наприклад, про певні про-цедури. В майбутньому ми також плану-ємо запустити електронні платежі.

Усі новини є в соціальних мережах – Facebook і Twitter. Це дуже зручно для

спеціальностей і, що дуже важливо, їх там радо чека-ють та готові ділитись до-свідом. Стажування три-ває від двох місяців. Бажа-ючих просять заповнити анкету, розміщену на сай-ті міської ради в Інтерне-ті у рубриці «Стажування».

Така програма стажу-вань вже зараз дала свої плоди. Серед теперішніх чиновників львівської ме-рії велика частка моло-дих осіб. Так, начальни-ку управління внутріш-ньої політики Наталії Міх-новій – 23 роки, начальни-ку відділу «Прес-служба» Андрію Москаленку – теж 23, та й начальнику відді-лу «Служба міського голо-ви» Володимиру Шнайде-ру – 23. Два роки тому Во-лодимир і Андрій прохо-дили тут стажування. По закінченні стажування їх взяли на роботу. Кажуть, роботою задоволені.

Думку мешканців вра-ховують

Висловити свою дум-ку щодо важливих питань, які стосуються розвитку міста, може кожен меш-канець Львова. Допомага-ють цьому волонтери Цен-тру вивчення громадської думки Львівської міської ради, які опитують меш-канців за спеціально скла-деними анкетами. Також центр проводить опиту-вання у групах, запрошу-ючи львів’ян у мерію для обговорення питань щодо комфортного життя у міс-ті. Центром вже були про-ведені такі дослідження, як опитування мешканців Сихівського району щодо проблематики самого ра-йону, дослідження фокус-груп на тему: «Проблема-тика міста Львова. Імідж міста Львова», анкетуван-ня відвідувачів Центру об-слуговування мешканців щодо рівня їх задоволенос-ті роботою даної устано-ви, телефонне опитування мешканців щодо їх рівня правової обізнаності. Від-так, на прохання львів’ян, у різних куточках міста були встановлені додатко-ві 50 пісочниць, запрова-джено серію тренінгів для підвищення правової обі-знаності громадян, юри-дичні консультації перене-сли з ЖЕКів у районні ад-міністрації, були сформо-вані довідники для меш-канців міста тощо.

Практика таких опиту-вань є широко поширеною у різних країнах. У радах місцевого самоврядування німецьких, французьких, польських та інших міст іс-нують соціологічні служ-би, дослідження яких є сво-го роду індикаторами ви-значення ефективності ро-боти мерії. Думка мешкан-ців визначається стосовно будь-якого важливого для міста питання. Тепер до та-ких міст доєднався і Львів.

Мешканець завжди правий

Центр обслуговування мешканців (ЦОМ), колиш-нє «єдине вікно» – це така, свого роду, приймаль-ня міськради. Тут щодня приймають близько сотні людей та стільки ж лис-тів. Саме в Центрі вас за-

розпочате таки доведуть до кінця, а мешканцям не доведеться бігати за довід-ками по різних інстанціях.

Як працює ЦОМ – пере-конайтеся самі – завітайте. У Центрі завжди є що взя-ти з собою – від буклетів з корисними телефонами чи актуальною інформа-цією про те, як вирішити певні питання, до безко-штовних довідників з ко-ординатами всіх держус-танов міста. Вхід у Центр обслуговування мешкан-ців – з правого боку від го-ловного входу в Ратушу. Час роботи: з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 19:00 без обідньої перерви.

«Гаряча лінія міста» 15-80

Зміни, які за останні два роки торкнулися дис-

Мені часто дорікають такою ставкою на молодь, мовляв, треба опиратись на досвід радянських бюрократів. Од-нак, я впевнений, що краще взяти молоду людину, в якої є сильна мотивація до роботи, навчити її і дати себе про-явити. Щоправда, контроль послаблювати не можна. Адже м’яке крісло може деформувати і сильний хребет моло-дої людини.

Я свідомий, що це довгий і непростий процес. Але важливо, що ми його почали. Мета зрозуміла – мешканці Львова мають відчути, що є міська влада, яку вони собі обирають і яка працює для всієї громади. Чиновники ж по-винні глибоко усвідомлювати, що вони є найнятими громадою управлінцями, в тому числі і міський голова.

Ірина Козак, адміністратор веб-порталу Львівської міської ради

пишуть на прийом до по-садовця, спробують допо-могти вирішити ваше пи-тання, приймуть заяву чи скаргу на комуналь-ні служби, підкажуть, які документи потрібно зібра-ти, аби отримати потріб-ний вам дозвіл тощо. «Са-мопоміч» уважно відсте-жувала ті зміни, які від-булися тут за останні два роки. І принципи, за яким вони здійснювалися, варто зазначити, є для нас «рід-ними». Адже авторитет у громади Львова ми заро-били на вирішенні питань, з якими до наших прийма-лень приходили люди. А тому ми лише раді з того, що «філософію» «Самопо-мочі» Андрій Садовий взяв з собою у раду.

Наслідки очевидні. Те-перішній ЦОМ та колишнє «єдине вікно» – це, як ска-зали б одесити, дві великі різниці. Втім, судіть самі. Якщо колись давно ви мали нагоду туди завітати і зробили це нещодавно, то є з чим порівняти. Якщо ні, то «Самопоміч» вам про це розповість далі.

Прогрес відчувається у всьому – від того, як вас зустріли, як прийняли, як провели. Ставлення до від-відувачів ЦОМу зараз зо-всім інше, аніж, скажімо, років так з п’ять тому. Тут немає жодних тітоньок, які вам дадуть нахабну відпо-відь чи не приймуть доку-мент по тій причині, що ви їй не сподобались. Сьогод-ні принцип роботи з від-відувачами є такий: «Меш-канець завжди правий». Хоча, як зізнаються самі консультанти, з ними бу-ває важко. Втім, тут все ро-блять для того, аби допо-могти у вирішенні їхнього питання. Для цього у Цен-трі запроваджено консуль-тації від працівників про-фільних управлінь щодо питань землі, сфери ЖКГ та з юридичних питань. Важливо й те, що праців-ники розуміють, що вони – це своєрідне «обличчя» міськради. Адже від того, як вони прийматимуть мешканців, частково зале-жить і репутація міськра-ди в очах цієї людини.

Саме приміщення теж зараз не впізнати. Тут і міський телефон у віль-ному доступі, і сенсор-ний монітор з доступом до нормативних докумен-тів міськради, обладна-ний м`якими кріслами зал очікування, в якому лунає класична музика. Прийом документів тут здійснюють у двох залах, а не в одно-му, як це було ще два роки тому. Більше того, на стінах приміщення є повна інфор-мація щодо графіків при-йому посадовців, а на по-личках – вазони з квітами. Усі консультанти мають комп’ютери, за допомогою яких реєструють звернення мешканця та приймають усі потрібні документи, ко-пії яких відтепер можна зробити на місці. Ті, сво-єю чергою, отримують ре-єстраційний код та інфор-мацію про те, яке управ-ління займатиметься да-ним питанням, а у 30-ден-ний термін – письмову від-повідь від цього управлін-ня на дане звернення.

Власне, такі ж Центри, аби полегшити комуніка-цію мешканця та органу влади, створено і при шес-ти районних адміністраці-ях міста. Там приймають заяви та документи, що стосуються повноважень райадміністрацій. Самі ж приймальні хоч і юридич-но закріпленні за райад-міністраціями, фактично підпорядковуються місь-кому Центру обслугову-вання мешканців.

Відтак, сміливо зазна-чимо, що трансформація «Самопомочі» у міськра-ді успішно відбулася. Зараз завдання №1, яке перед со-бою ставлять у ЦОМі – це створення єдиних прийма-лень та максимальне спро-щення процедури отри-мання дозволів від місь-кради. Маємо надію, що

петчерської служби також заслуговують на нашу ува-гу. Її реформували у ціло-добову «Гарячу лінію міс-та», виділивши окремий ба-гатоканальний короткий номер 15-80 (дзвінки зі ста-ціонарного телефону безко-штовні). Вашу скаргу на ко-мунальні служби чи то пак звернення з аварійних си-туацій «Гаряча лінія міста» реєструє і передає на ви-конання відповідному під-розділу міськради, а закри-ває лише тоді, коли диспет-чери отримають підтвер-дження про виконання чи усунення «проблеми» з уст самого мешканця.

Якщо раніше певні з управлінь дозволяли собі телефонувати в диспет-черську і закривати дору-чення, що стосувалися те-лефонного дзвінка меш-

канця, то зараз такого не-має. Зареєстровані в спе-ціальній базі звернення можливо закрити лише після відповіді від про-фільного управління та підтвердження виконання від мешканця.

Зрештою, приємно вра-жає і рівень спілкуван-ня диспетчерів, що нага-дує стандарти спілкування з операторами колл-центрів компаній мобіль-ного зв’язку: гарні манери і ввічливість. Знають пра-цівники і про неприпусти-мі речі, адже запис їхньої розмови з мешканцем від-бувається постійно. Про затребуваність «Гарячої лі-нії міста» говорять цифри. Так, щомісяця сюди надхо-дить 9-10 тисяч звернень від небайдужих львів’ян.

Мар’яна Лемка

Загалом, зараз посадовці дуже відкри-ті до спілкування з журналістами. Протя-гом дня прес-служба організовує близь-ко 30 коментарів службовців міськради. Це означає, що журналісти мають прак-тично стовідсотковий доступ до комента-рів, не витрачаючи на це багато часу. Вони

нам телефонують, замовляють коментар, а ми беремо на себе його організацію. Опе-ративність коментаря залежить від зайня-тості чиновника. А зараз для журналістів ми надсилаємо не лише новини, а й ауді-офайли, фотографії, щоб вони почували себе максимально комфортно.

Коли мешканець приходить до органів влади, він повинен почувати себе спокій-но. А для цього йому потрібна інформа-ція хоча б про те, куди і до кого він йде. Львів – перше місто в Україні, яке пропо-нує мешканцям прозору схему спілкуван-ня з владою. З одного боку, у Ратуші та ра-йонних адміністраціях працюють Центри обслуговування мешканців, які можуть надати необхідну інформацію, а з іншо-

го боку – ми пропонуємо пошук потріб-ної інформації через мережу Інтернет. Нова рубрика «Відкрита влада» пропонує мешканцям познайомитися з посадовцями міської ради, отримати контакти, подиви-тися на їх фотографії. Кількість людей, які мають доступ до мережі Інтернет, стрім-ко зростає, тому цей напрямок є дуже ак-туальним. Така практика дуже поширена у європейських містах.

тих, хто часто спілкується в цих мережах не виходячи з них. Тепер людині не тре-ба спеціально заходити на наш сайт, їй достатньо просто бути в тому середови-щі, в якому їй зручно.

Можливо саме тому наші старан-ня належно оцінені незалежними рей-тингами. Сайт львівської мерії у рейтин-гу сайтів міських рад України, організо-ваний «Асоціацією міст України», посту-пився лише інтернет-сторінці Одеської міської ради. Фахівці оцінювали сайти місцевих рад щодо змістовності наповне-ння, функціональності дизайну, інтерак-тивності та якості функції «пошук».



«Поки не замінять вікна, корис-туватись газовою колонкою не можна», – так відповіли меш-канці Тарнавського, 37, коли вона поскаржилась до свого ЛКП на відсутність тяги у димовому ка-налі. Жінка з таким ультимату-мом не погоджується. Каже, при-чина в іншому. Просто ЛКП не хоче обтяжувати себе пошуком цієї причини. Тож вона написа-ла заяви до різних інстанцій, а за посередництвом звернулась до «Самопомочі».

Юридичні поради

Соціум

Перепланування житла повинно бути узаконене в обов’язковому порядку

Зробила ремонт – зникла тяга й відключили газ

Урядом прийнято постанову «Про де-які питання надання дозволу на виконан-ня підготовчих та будівельних робіт» №1104 від 30.09.2008 р. Документ по-кликаний полегшити дозвільні процеду-ри стосовно дрібних перепланувань жит-ла.

Так, без дозволу архітектурних чи-новників перепланування квартири й надалі можливе лише при збереженні архітектурно-планувальних вимог і дер-жавних будівельних норм. Головне – під забороною несучі стіни!

Однак, на даний час можна не узго-джувати з місцевими органами Держав-ної архітектурно-будівельної інспекції ці-лий ряд перепланувань, а саме: Розширювати площу житлових кімнат за рахунок коридорів і допоміжних при-міщень; Збільшувати санвузол шляхом з’єднання ванної і туалету і приєднання частини коридору; Робити отвори в стінах (якщо вони не є несучими) між різними приміщеннями; Обладнати з кухні і суміжної з нею

кімнати столову шляхом демонтажу пе-регородки (не капітальної стіни!); Переносити вхідний отвір в квартиру або ж прорубувати вікна – звісно ж не в несучих стінах.

Забороняється: Збільшувати площу санвузла за раху-нок приєднання до нього частини житло-вих приміщень; Об’єднувати лоджії та балкони з інши-ми приміщеннями шляхом руйнування стін; Переносити на лоджії чи балкони бата-реї центрального опалення; Демонтовувати вентиляційні канали і короби; Видаляти в процесі ремонту звукоізо-ляційні основи підлоги; Об’єднувати квартири по вертикалі з повним чи навіть частковим демонтажем міжповерхового перекриття.

Сільським мешканцям, які здійсню-ють будівництво власних будинків, а та-кож городянам – власникам дач чи ко-теджів на даний час також в цілому ряді випадків можна обійтись без архітекто-

Щоб, мовляв, не трапилось біди, пані Наталі у ванній просто перекрили газ. Відтак вже кілька місяців її сім`я обхо-диться без гарячої води. А причина у ди-мовому каналі. Тяги у ньому, скаржить-ся жінка, немає аж ніяк не від минуло-го року, коли вона замінила у кварти-рі вікна. Причині вже років з вісім. Увесь цей час вона ще якось мирилась із пога-ною тягою, бо в квартирі були протяги. І вікна, і двері були старими, зі шпарами, тож до колонки у ванній тяга така-сяка, але йшла. Та після ремонту і заміни вікон на пластикові, тяги не стало зовсім. Ще й з вентиляцією з’явились проблеми.

Іван Якобечко, головний інженер ЛКП-503 виправдовується: «У цьому по-мешканні було під’єднано вентиляцій-ну решітку у димові канали квартир 8 і 9, які розташовані вище. Працівниками ЛКП-503 було проведено роботи щодо переключення вентиляційної решітки в окремий канал. Після виконаних робіт тяга у вентиляційних і димових каналах добра». А що цього не відчутно, каже го-ловний інженер, то винна сама мешкан-ка. Бо вона замовила вікна без мікровен-тиляції. У її ж випадку це неприпустимо. «Бачите, якщо немає притоку повітря, ко-лонка гасне, а чадний газ, що не має за-паху і кольору, в будь-який час може ста-ти причиною небезпеки», – веде далі ін-женер. Чому ж це стосується лише ван-ної, запитує пані Наталя. Адже в кімна-тах пічки працюють добре. Наталя Му-штар, мешканка Тарнавського, 37, розпо-відає: «У нас в іншій кімнаті таке ж мета-лопластикове вікно. Там проблеми немає. Проте там є інший димохід».

Що ж робиться з їхніми димовенти-ляційними каналами, каже, можна лише здогадуватись. Хтозна, чи вони не розгер-метизувалися після ремонтів та перепла-нувань нових мешканців? ЛКП запевняє, що картина не є такою страшною. Іван Якобечко ж поручається, що ними було

повністю проведено обстеження блоку, зроблено схему димових каналів, про-чищено вентиляцію і димові канали. Це було зроблено в присутності самої гро-мадянки Муштар з третьої квартири та з представниками Львівгазу. Але пані На-таля цим обстеженням не довіряє. Пока-зує документ від райадміністрації ще з минулого року, де на папері з тягою усе гаразд. А ті, каже, пишуть, що у її дверях до ванної немає вентиляційного отвору. Тим часом він є, і навіть більший за нор-му, та ще й відтоді, відколи вони тут про-живають.

Це підтвердив і головний спеціаліст з міської ради. Він особисто оглядав по-мешкання пані Наталі. Але цього мало, каже, тож упродовж кількох днів у будин-ку проведуть нове комісійне обстеження. Євген Лозинський, головний спеціаліст відділу експлуатації комунального май-на запевняє: «Будемо пропалювати ди-мові канали, дивитися правильність під-ключення опалювальних приладів ниж-черозташованих квартир, вищерозташо-ваних, сусіднього будинку, котрий при-лягає». Проблему, обіцяє, знайдуть, хоча

з досвіду знає, що це нелегко. «Будинок старий, канали можуть бути потріскани-ми. Тоді треба буде знайти, на якому по-версі тріщина, а вже потім вирішувати питання щодо її усунення, усунення всіх несправностей димових каналів даного будинку. Це може навіть за собою потяг-нути гільзування каналу за необхідності», – розповідає пан Лозинський.

Юристка «Самопомочі» Мар`яна Ма-рушечко каже, що жінка молодець, бо не здалася і наполягає на своєму. Адже на-віть замінивши вікна на ті, що матимуть мікровентиляцію, за теперішньої ситуації з таким станом димоходів немає гарантії, що її проблема зникне. «На такому при-кладі можна побачити, що все-таки люди платять квартплату, тож вони мають пра-во на якісне отримання послуг. Ця жінка організовує довкола себе і своїх сусідів. Вони також підключаються і перевірять, який стан димоходів і вентиляцій у їхніх квартирах», – розповідає Мар`яна Мару-шечко. «Самопоміч» пильнуватиме, щоби розв’язок цієї проблеми завершився для мешканців позитивно.

Світлана Хрущак

КорисноКорисно

Пенсійні фондиГоловне управлiння Пенсiйногофонду України у Львівській області79016, Львiв,вул. Митрополита Андрея, 10................................................................... 255-04-95Управління Пенсійного фондуУкраїни у Галицькому районі79070, Львiв,просп. Червоної Калини, 35, к. 304................................................................... 222-45-25Управління Пенсiйного фондуУкраїни у Залізничному районі79022, Львiв, вул. Городоцька, 172 .........................................241-94-86, 241-69-63Управління Пенсiйного фондуУкраїни у Личаківському районі79024, Львiв, вул. Б.Хмельницького, 116................................................................... 245-81-15Управління Пенсiйного фондуУкраїни у Сихівському районі79066, Львiв, вул. Зубрівська, 6................................................................... 222-45-20Управління Пенсійного фондуУкраїни у Франківському районі79034, Львiв, вул. П. Мирного, 24 а.......................................... 270-30-94, 270-27-41Управління Пенсiйного фондуУкраїни у Шевченкiвському районі79068, Львiв, вул. Гетьмана Мазепи, 5 а................................................................... 293-07-71

Соціальний захистВідділ соціального захисту населенняГалицького району79000, Львiв, вул. Ф. Ліста, 5........................................... 272-76-02, 272-76-05Відділ соціального захисту населенняЗалізничного району79016, Львiв, вул. І. Виговського, 34 .................................................................... 295-82-08Відділ соціального захисту населенняЛичаківського району79008, Львiв, вул. Театральна, 10 ....................................................................272-85-09Відділ соціального захисту населенняСихівського району79066, Львiв, вул. Зубрівська, 9........................................... 241-60-89, 221-80-55Відділ соціального захисту населенняФранківського району79044, Львiв, вул. Генерала Чупринки, 85...........................................238-17-11, 237-33-36Відділ соціального захисту населенняШевченківського району79058, Львiв, вул. В. Липинського, 11...........................................252-19-86, 252-17-85Відділення соціальної допомогиЗалізничного району ТЦСОП79021, Львiв, вул. С. Петлюри, 29 ....................................................................292-23-44Управління соціального захистунаселення79008, Львiв, вул. Галицька, 21 ...........................................235-49-82, 235-49-02

Благодійні організаціїДорога, центр духовноїта психологічної підтримкинаркозалежних та ВІЛ-позитивнихлюдейвул. Кульпарківська, 160........................................... 292-52-92, 292-53-95Нове життя, благодійна організаціявул. М. Залізняка, 21................................................................... 237-09-92Сейбр-світло, українсько-американський благодiйний фондвул. Козельницька, 4................................................................... 270-74-42Фонд розвитку України, благодійнаорганізаціявул. Генерала Чупринки, 5 ....................................................................261-53-86Хесед-Ар’є, Львіський обласнийєврейський благочинний фондвул. І. Котляревського, 30 ....................................................................238-98-61Благодійний Фонд «Карітас Львів УГКЦ»вул. Листопадового Чину, 12/8а ....................................................................272-08-44

рів. Так, не потрібно їхнього дозволу на підключення до газових мереж низько-го тиску і електромереж, на встановлення систем пожежної сигналізації, не потріб-но контролю над вибухонебезпечною кон-центрацією газу в приміщенні.

Також можна на свій розсуд встанов-лювати на ділянці тимчасові споруди, які не мають фундаменту: теплиці, душові кабіни, туалети.

Нова постанова не звільнила від необ-хідності отримувати дозвіл від різних ві-домств на проект перепланування квар-тири чи будівництва на ділянці для уза-конення проведених робіт.

Нова постанова не змінила перелік дозволених та заборонених дій щодо пе-репланування житла. Вони, як і санкції за самодіяльність, залишились без змін.

Просимо Вас звернути особливу увагу на те, що Ви завжди можете прийти осо-бисто на прийом до юриста, попередньо записавшись за номером телефону: 297-10-00, або надіслати особисті запитання на e-mail: [email protected].

Мар’яна Марушечко



В’ячеслава Чорновола, який знаходиться на вул. Кульчиць-кої, 2 (неподалік торгового комплексу «Південний»). Там вона й отримала диплом перукаря-модельєра та візажис-та. Ірина розповіла нам про гарне ставлення викладачів у цьому закладі, які завжди допомагали студентам і підтри-мували їх. Починаються заняття у цьому закладі з 9:00, а закінчуються о 17:00. Двічі на тиждень студенти відвіду-ють салони краси, де в них відбуваються практичні заняття.

«Перукар постійно повинен спостерігати за новин-ками моди, щоб задовольняти потреби своїх клієнтів», – каже Ірина. Цінну інформацію можна знайти в жур-налах «Долорес», «Зеркало», «Сісей», які виходять раз на місяць.

Христина Пшик

Перукарем

Якими пільгами користуються діти війни?

Щоб краще зрозуміти таємниці робо-ти перукаря, відкрити перед вами суть цієї професії, ми завітали до майстрині своєї справи Гладкої Ірини (22 роки), яка дозволила нам прослідкувати за одним днем із її життя.

Люди, які творять індивідуальності

В салонах перукарі заробляють 70% від кожної стрижки. Загалом на день це приблизно 200-300 гривень:Стрижка модельна – 55,00 грн.Стрижка креативна – 79,00 грн.Стрижка гарячими ножицями – 100,00 грн.Корекція звичайна/гарячими ножицями – 40,00/60,00 грн.Зачіска вечірня – від 130,00 грн.Зачіска весільна – від 200,00 грн.

Найперше, щоб зайнятися перукарством, до-ведеться придбати інструменти, якими по-трібно працювати:Ножиці – близько 200 грн.Ножиці для філірування – середня ціна 200 грн.Гребінці (в перукаря їх повинно близько 15) – від 10 до 30 грн.Фен – 350 грн.Щипці (для завивання волосся) – 300 грн.Праска (для вирівнювання волосся) – 300 грн.Пеньюар – 60 грн.Бігуді – від 25 грн.

- Технікум дизайну Львівського інституту новіт-ніх технологій та управління імені В’ячеслава Чор-новола, вул. Кульчицької, 2 (неподалік торгового комплексу«Південний»). Тел.: (032) 262-51-81

- «Гармонія», навчальний центр, вул. Городоцька, 205, пов. 4. Тел.: (067) 314-56-53.

- Вище професійне училище №29, вул. Шевченка, 116. Тел.: (032) 233-25-02.

- Львівська Філія Київського Національного Уні-верситету Культури, вул. Кушевича, 5, Тел.: (032) 252-12-89.

Де вчитися?

15 серпня 2010 року

У 2008 році Ірина працювала над дипломною роботою «Стихія вогню». Отримала «5».

Заробіток у салонах:Необхідне приладдя

Один день із…

Варто знати

9:00. Іра прокидається. Працює вона вдома, тож у неї індивідуальний графік роботи. Снідає чимось легким (фрукти, кава з печивом). Буває й так, що поснідати не встигає, переважно влітку, в період випускних вечорів і весіль, бо тоді з 6-ої ранку до самого вечора, близько 19-ої, творить красу, переважно робить зачіски дівчатам і їхнім мамам.

Близько 11:00. Ірина розкладає свої інструменти і го-тується до роботи. З цього часу в неї починається при-йом клієнтів. Кожному з них потрібно приділити близь-ко години. Під час стрижки чи укладання зачіски Іра уважно слухає те, що їй розповідають люди, дає їм цінні поради. Найчастіше у неї запитують про шампуні, баль-зами для волосся, але й зав’язуються розмови і про осо-бисте.

15:00. Десь у цей час Ірина обідає. Переважно тим, що зготує їй мама. Пізніше – трохи відпочиває (слухає музику, читає журнали, гуляє на вулиці).

17:00. Ірина продовжує свою роботу – обслуговує клієнтів у них вдома. Це ті люди, які не можуть прийти до неї самі: через брак часу, недугу, чи через те, що ви-ховують маленьких дітей.

Близько 20:00. Іра повертається додому. Пізніше вве-чері вона дивиться телевізор, блукає Інтернетом, інколи гуляє з друзями. Спати лягає о 24:00.

Єдиний день, коли Іра забуває про роботу і насолоджу-ється життям – це неділя. Зранку вона йде до церкви, а по-тім залюбки їде на природу смажити шашлики, вирушає на річку, а ввечері – потанцювати і повеселитися під живу му-зику на дискотеці.

Таке життя повністю задовольняє Ірину, адже за-ймається вона улюбленою справою, творить образ кож-ної людини, і має час на відпочинок. Заробляє в день близько 200 гривень.

Здобувала свої навики Ірина у технікумі дизайну Львів-ського інституту новітніх технологій та управління імені

Як стати перукарем?

Що читають перукарі?

Перепланування житла повинно бути узаконене в обов’язковому порядку

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту. Також гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки

Дитина війни - людина, яка є грома-дянином України та якій на час закінчен-ня (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Ось їхні права: Право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними по-слугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання; безплатний проїзд усіма видами місь-кого пасажирського транспорту, автомо-більним транспортом загального користу-вання в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполу-чення та автобусами приміських маршру-тів у межах області за місцем проживання; діти війни, які є інвалідами, мають пра-во на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (гос-піталях). Госпіталізація проводиться при відповідних показаннях та наявності віль-них місць; першочергове відведення земельних ді-лянок для індивідуального житлового бу-дівництва, садівництва та городництва;

право на перевагу при скороченні чи-сельності або штату працівників; використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; виплату допомоги по тимчасовій не-працездатності в розмірі 100 відсотків се-редньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.

Для того, щоб офіційно отримати такі пільги, потрібно звернутися у районний від-діл управління соціального захисту Львів-ської міської ради за місцем реєстрації для встановлення статусу «дитина війни» - ста-виться відповідна відмітка у пенсійному посвідчені. Згодом потрібно подати інфор-мацію про присвоєння статусу «Дитина ві-йни» до організацій – надавачів комуналь-них послуг.

Найбільше незручностей у дітей війни виникає під час того, як вони користуються громадським транспортом. Водії хамлять, перевізники без законних на те підстав за-тверджують ліміт кількості пільговиків.

Адже, якщо «Львівелектротранс» може дозволити собі перевозити таких громадян безплатно, бо утримується за державні ко-шти, то маршрутному таксі це невигідно. «Дитина війни» - це майже кожен громадя-нин пенсійного віку, а таких багато. Якщо всіх перевозити безплатно, то на бензин не вистачить. Перевезення може бути пільго-вим, тільки при умові державного фінансу-

вання. Але незважаючи на це, водії марш-рутних таксі домовилися, що будуть вози-ти громадян, які мають посвідчення дити-ни війни безплатно. Людина, яка має по-свідчення дитини війни цього не повинна вимагати, бо ця послуга не є офіційною, а швидше благодійністю», - говорить дирек-тор комунального АТП-1 Орест Гриньків.

Христина Пшик



батьківщиною. Я відвідав з’їзд білору-сів з усього світу. Це було чудово – по-бачити усіх. Хочу сказати, що за межа-ми Білорусі живе 3 млн. етнічних пред-ставників громади. Це багато, коли зва-жати, що населення Білорусі складає 10 млн. осіб. Ще у нас є можливість відправ-ляти по 20-30 дітей в оздоровчі табори за рахунок приймаючої сторони, тобто Бі-лорусі. До нашої малечі там дуже гарно ставляться. За ними закріплюється авто-бус і керівник групи, їм проводять багато екскурсій у різні міста, музеї, на природу. Коли начальником Укрзалізниці був Ге-оргій Кирпа, нам, взагалі, надавали цілий плацкартний вагон (54 місця) і ми безко-штовно відправляли дітей, та й пенсіоне-рів, які сумують за Батьківщиною. Але за-раз це вже не практикується. Загалом по Україні 17 осередків бі-лоруських громад. Львівська білорусь-ка громада вважається однією з найкра-щих. Ми єдині створили освітній центр в Україні. Я був на прийомах у п’яти міні-стрів Білорусі. Нам допомагали всі. Знаєте, у них з цим просто. Телефону-єш у довідкову і питаєшся номер телефо-ну до міністра культури, далі телефону-єш його секретарю і домовляєшся про зу-стріч. Скільки я телефонував, відмови не було ніколи. Коли у когось не було часу на зустріч, то питання обговорювали до-рогою у машині, а далі водій ще й відво-зив мене туди, куди потрібно. Розумієте, і так всі питання вирішуються. Це диво-вижно, таке ставлення! Патріотичне почуття є дуже важ-ливим. Для нас, старшого покоління, Бі-лорусь – рідна матір, а Україна – назва-на. Для наших дітей вже Україна – рідна матір, а Білорусь – етнічна батьківщина їх батьків.

Підготувала Мар’яна Лемка

30% українців. Кажуть, що Білорусь їм близька по духу. Особливо таких є багато у хорі. Також є росіяни. Білоруська громада дуже актив-на. У нашому активі налічується 400 лю-дей. Вони розбиті на групи – «повести-телі», до яких входить по 20 осіб. Тому нам легше працювати і комунікувати. У нас є хор «Белая Русь» та молодіжний хор «Купалінка», камерний театр «Еще не ве-чер». Спонсори з Білорусі допомогли нам пошити національні костюми, виділили комп’ютери, музичні інструменти. Також ми видаємо газету «Весткі з Беларусі». Я є шеф-редактором цієї газети. Що цікаво, що статті у нашій газеті друкуються трьо-ма мовами – білоруською, українською і російською. У нас відбуваються спільні святку-вання. Ми святкуємо Новий рік, Різдво, День захисника вітчизни, День Перемоги, а ще день народження Кобзаря і День Неза-лежності України. Для цього знаходимо різ-ні приміщення. І зустрічі проходить дуже гарно. Часом готуємо солдатську кашу – гречану кашу з тушонкою, нам її привозять у термосах, потім співаємо пісні. У нас створений Білоруський навчально-культурний центр, куди входить недільна школа. У школі відбува-ються уроки з білоруської мови, літерату-ри, краєзнавства, культури (навчання три-ває три роки). Вікових обмежень у шко-лі немає. Ми вже випустили три її випус-ки. По закінченні – видаємо сертифікат. У навчально-культурному центрі є також бі-бліотека, діє секція юридичного захисту і громадська приймальня. Є й секція вете-ранів війни і праці, куди входять, загалом, люди літнього віку. У цій секції створена патронажна служба, яка допомагає потре-буючим. До такої роботи залучаються лі-карі. Ми турбуємося про своїх людей. Підтримуємо тісні контакти з

Тижневик. Розповсюджується безкоштовно.

Реєстраційне свідоцтво: КВ №9749 від 7.04.2005

Громади Львова

Дозвілля

«Білоруська громада у Львові вважається однією з найкращих»

Що нам покажуть по ТБ?Найцікавіше для вас обирала «Самопоміч»

«Сніданок з 1+1» виходить у прямий ефір

Для ваших дітей - клуб «Дісней» на «Новому» каналі

Добрі новини на «ictv»

Драма «Лабіринт» - прем’єра на «ІНТЕРі»

АнонсиАнонси

Відповідальні за номер: Світлана Книгінка, Павло Сергійчук, Мар`яна ЛемкаДизайн та верстка: Ярослав ТуренкоФото: Юрій ДячишинДрукарня: ТзОВ «Молода Галичина»Літературний редактор: Ольга ГреськівУсі питання, побажання, пропозиції щодорозміщених матеріалів відсилайте наe-mail: [email protected]

Якщо вам потрібна безкоштовна консультація юриста, ви стикнулися з несправедливістюі хочете відстояти свої права – звертайтесь у громадське об’єднання «Самопоміч»

Львів, вул. Карбишева, 8 (р-н Нового Львова) Вхід з внутрішньої сторонител. 297-10-00 (пн-пт з 9:00 до 18:00)

Реклама

Оновлений «Сніданок з 1+1» з 30 серпня запропонує глядачеві тригодинний ефір з максимумом корисної та розважаль-ної інформації, розрахованої на найшир-шу аудиторію. Ведучим оновленого «Сні-данку» буде Руслан Сенічкін, ведучою ранкових випусків новин - Лідія Таран. У програмі буде три випуски новин - о 7:00, 8:00 і 9:00, і нові рубрики: для мо-лодих батьків, «Афіша», «Історія одного дня», «Кулінарна рубрика» та ранкова гра з глядачами «Квест». Крім того, щодня у “Сніданку з 1+1” будуть 2 гостьові студії, прес-огляд передових видань, традицій-ний мультфільм для дітей о 7:15, спецви-пуск «Світського життя», повтор серіалу «Інтерни», рубрика «Людина дня» і безліч сюрпризів.

Щосуботи о 09.00 та щонеділі о 08.40 мультсеріа-ли «Дональд Дак», «Нові пригоди Ві-нні Пуха», «Добро-го ранку, Міккі» Неділя, 29 серпня 17:45

Режисер: Володимир Назаров, у ролях: Евклід Кюрдзідіс, Атрем Назаров, Поліна Кожикова, Неллі ПоповаОпис фільму: відомий режисер Владис-лав переживає кризу у роботі та особисто-му житті. Він розлучений з дружиною вже багато років, у нього дорослий син, сто-сунки з яким обмежуються матеріальною компенсацією батьківських почуттів. Син Олександр закохується в юну Олю і вирі-шує одружитися. Мати Сашка проти такого раннього шлюбу і просить свого колишньо-го чоловіка вплинути на сина. Замість очі-куваної підтримки, Влад запрошує сина ра-зом із майбутньою невісткою пожити у себе вдома. Зустріч Ольги і Влада стає доленос-ною для обох. З’являється любовний три-кутник, в основі якого батько і син. Непро-ста ситуація – непрості рішення.

Щоп’ятниці о 19.15 та щосуботи о 7.20 ра-димо дивитися «Добрі новини». Акцен-ти позитивної п’ятихвилинки – позитив-ні історії, процеси, думки. Її герої — люди своєї справи, люди з вірою і внутрішнім оптимізмом.

Староста білоруської громади Куликов Сергій Володимирович:

Львівська білоруська громада створена у 1992 році. Колись вона на-зивалася Національно-культурне това-риство, а у 1999 році ми створили у ра-йонах свої осередки, тож назва змінила-ся на «Білоруська громада Львівської об-ласті». За першим переписом нас у Льво-ві було 11 900 осіб, а за останнім стало 5 700. Ніхто особливо не виїжджав до Біло-русі, просто змішані сім’ї почали назива-ти себе українцями. У нашій громаді багато заслуже-них людей – є лікарі, 16 кандидатів наук, член-кореспондент, академік. Не думайте, що до білоруської общини вхо-дять лише етнічні білоруси. У нас більше

У Львові відзначатимуть свято вули-ці Богомольця. Свято буде проходи-ти у неділю, 29 серпня, о 17.00. Осо-

бливістю вулиці є незвичайне просторове розміщення забудови, згрупованої навко-ло заокругленої площі.У зовнішньому дворику вулиці буде вла-штована сцена з глядацькими місця-ми. Тут відбуватиметься головне дій-ство, основними компонентами якого бу-дуть архітектура, насолода від історично-го спомину та музика.У програмі фестивалю: музика, популярна у ХХ столітті у виконанні камерного орке-стру «Віртуози Львова»; розповіді про ар-хітектуру та мешканців вулиці (серед яких такі визначні постаті, як, наприклад, три-чі номінований на Нобелівську премію лі-кар Адольф Бек; «батько» польської уро-логії доктор Зенон Мар’ян Ленько; адво-кат, економіст і визначний український громадсько-політичний діяч, депутат ав-стрійського парламенту Євген Олесниць-кий; фотограф Давид Мазур; власники зна-менитої фабрики шоколаду Гефлінгерів та інші); театральні етюди, вікторини, ретро-фотографування, урочисте відкриття інфор-маційної таблиці про вулицю; ідеї та ініці-ативи щодо майбутнього вулиці (повернен-ня унікальній за своєю красою площі-двору її автентичного вигляду; перетворення ву-лиці у пішохідну зону); виступи спеціаль-но запрошених почесних гостей, серед яких правнучка академіка О.Богомольця, іме-нем якого названа вулиця.

Львів’яни відзнача-

тимуть свято вулиці Богомольця

Самопоміч (Номер 63)

Documents

Transcript of Самопоміч (Номер 63)