ХРАМИ ПОЛТАВИ

ДІЮЧІ ПРАВОСЛАВНІ ХРАМИ.СВЯТО - УСПЕНСЬКИЙ СОБОР

Успенський храм та дзвіниця Успенського собору, пам'ятка архітектури,1774-1801 роки (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»).

Успенський собор був першою кам'яною спорудою в Полтаві. Будувався в 1748-1770 роках, знищений (підірваний) в 1934р. Збереглася дзвіниця Успенського собору (1774-1801 роки). Висота дзвіниці зі шпилем - близько 44 м. У минулому на дзвіниці висів дзвін "Кізі-кермен", відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII століття (нині зберігається в краєзнавчому музеї). 1992 року дзвіницю було передано УАПЦ Київського патріархату

СВЯТО - УСПЕНСЬКИЙ СОБОР В СЯЙВІ СОНЯЧНИХ ПРОМЕНІВ ТА ВНОЧІ

Багато пережив храм за своє довге, непросте життя…

Під час Другої світової (1939 – 1945) храм Івана Предтечі відновив свою роботу в стінах дзвіниці, а в післявоєнний період споруда використовувалася в якості майстерень.

У 1974 році були проведені масштабні реставраційні роботи по історичному відновленню зовнішнього вигляду дзвіниці, приурочені до 800-річчя Полтави, за результатами якої в стінах колишнього храму відкрився музей міста, а пізніше виставка сучасних художників.

Нове життя собор отримав в незалежній Україні

У 1993 році було отримано дозвіл на відбудову храму.

Проте будівництво храму було розпочато лише в 1999 році в рамках святкування 1100-річчя міста.

Період реконструкції розтягнувся на довгих п‘ять років, що частково було пов‘язано з паралельними археологічними дослідженнями різних культурних шарів на цій території, частково з браком фінансування.

У 2004 році при великому скупченні народу Свято-Успенський кафедральний собор був відкритий.

СПАСЬКА ЦЕРКВА

Спаська церква, пам'ятка архітектури, 1705,

1811, 1845 роки (вул. Жовтнева, 10). Частина колишньої

Преображенської церкви, що була розібрані через ветхість 1811 року. Бічну прибудову, в якій, за переказами, Петро I урочисто відзначав перемогу в Полтавській битві, вирішили зберегти і на згадку про цю історичну подію в 1837-1845 роках над нею спорудили кам'яний футляр за проектом архітектора А. Тона.

УПЦ Московського патріархату

Найстаріша церква Полтавщини 1704 році поблизу Курилівської

брами Полтавської фортеці згоріла Преображенська церква. У 1706 році настоятель І. Світайло за допомогою Івана Іскри спорудив на її місці невелику тимчасову Спаську церкву, а з матеріалу розібраного Здвиженського собору Полтавського Хрестоздвиженського монастиря планував спорудити нову Преображенську. Невдовзі І. Світайла, який проходив у справі страчених Василя Кочубея та Івана Іскри, було заслано на Соловки, звідки він повернувся у 1710 році. За цей час Спаська церква набула меморіального значення.

У 30-х роках XX століття Спаська церква закрита, розібрана дзвіниця. Відновила діяльність у 1945 році.

За переказами, після Полтавської битви тут відбувся молебень, на якому був присутній Петро І, на площі біля церкви у 1709 році поховали загиблих захисників фортеці. Поруч з Спаською церквою спорудили нову Преображенську. В 1811 році останню розібрали, а начиння перенесли до Спаської церкви.

У Спаській церкві зберігалися старовинні книжки, зокрема, євангелія 1644 і 1698 років друку; «Анфологіон...» львівського видання 1651 року та інші. Серед ікон було сім, написаних у 1676 році іконописцем Герасимом Німим.

В 2009 році дзвіницю Спаської церкви відновили в колишньому вигляді і в тому ж році освятили.

ЦЕРКВА ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА

Парк ім. І. Котляревського. Церкву споруджено в 1999 році до 1100-річного ювілею Полтави на знак пам’яті про земляків, які спочивають у Полтавській землі.

Архітектори храму: В. Трегубов, О. Бєлявська.

УПЦ Московського патріархату

Із історії церкви В 1999 р. неподалік

того місця розпочали будівництво нового храму – Святого Пантелеймона.

19 вересня 2000 р. нову церкву було освячено.

А 23 вересня тут відбулася перша божественна літургія.

Храм розташований в парку ім. Котляревського, на території якого раніше було міське кладовище. При ньому діяла Всесвятська церква, в якій в кінці ХІХ ст. служив відомий піп Гапон – організатор масового виходу робітників в день“Кривавої неділі” в Петербурзі.

В радянські часи храм було знищено.

ХРАМ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ

Полтавський храм на честь великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії споруджений у 2002 році за проектом заслуженого художника України архітектора Анатолій Чернощьокова.Ініціаторами будівництва виступили міська влада та жіноча релігійна громада Полтави.

Церква знаходиться в центральній частині міста,

за адресою: Першотравневий проспект, 23. Храм належить до Української Православної

Церкви Московського Патріархату

СВЯТО – МАКАРІВСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР

Собор знаходиться за адресою вул. Лялі Убийвовк, 2а.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

САМПСОНІЇВСЬКА ЦЕРКВА

Церква знаходиться в 9-ти кілометрах від центру міста, в передмісті Яківці, на вул. Шведська Могила.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Цікава і незвична історія цього храму 10 липня 1709 року (27 червня за ст.ст.),

Петром І була отримана перемога над Шведським військом неподалік від Полтави. Через декілька днів Імператор наказує побудувати на полі битви, в пам'ять «славетної перемоги», великий чоловічий Петро – Павлівський монастир з уділом на честь  преподобного Сампсонія . Уділ  мав нагадувати про цей знаменний день битви, бо саме 10 липня Св. Церква вшановує пам'ять преподобного Сампсонія Странноприїмця. Але виконання  наказу настільки затяглося, що при житті Петра І не встигли  взятися за цю справу, а при його наступниках і зовсім забулися про неї. Довгі роки могильний курган стояв зовсім одиноко посеред німої рівнини і тільки раз у рік порушувалась ця тишина. У надвечір’ї  Полтавської битви щороку здійснювалась святкова панахида при якій збиралося багато людей, щоб пом’янути своїх братів-воїнів і вшанувати їх святу пам'ять.

  Пройшло століття і світлий задум імператора Петра воскрес…

Знайшовся добрий чоловік, який виявив бажання здійснити задум монарха – побудувати церкву на Полтавському полі. Це був таємний радник Йосиф Судієнко. Він володів великими маєтками в Україні і пожертвував на храм в пам'ять Полтавської битви сто тисяч карбованців асигнаціями. Але ж знову пройшло багато  часу,  доки  дійшло до діла.

З 1840 року розпочинається складання проектів та планування відносно будівництва церкви.

Але пройшло ще багато років, перш ніж церква постала в усій своїй красі…

3 вересня 1847 року Імператором Миколаєм Павловичем було прийнято рішення будувати вишуканий та красивий храм біля могили, щоб не потурбувати кісток похованих у ній воїнів.

Нарешті, 10 липня 1852 року, храм в ім’я пр. Сампсонія був закладений, а 28 липня 1855 року був освячений єпископом Полтавським Нафанаїлом. Таким чином давнє бажання всіх здійснилося. 

Храм цей побудований був за зразком грецьких храмів з п’ятьма куполами, без різноманітних прикрас, був невеликим.

Одним словом він не відповідав величі нагадуваної ним події.  У такому вигляді Сампсоніївська церква проіснувала більше 35 років і  потребувала значних ремонтно-реставраційних робіт. Тому в травні 1888 року Обер – Прокурор Св. Синоду К.П. Побєдоносцев звернувся до Полтавського владики Іларіона із запитом на детальні відомості про стан Сампсоніївської  церкви.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ САМПСОНІЇВСЬКОЇ ЦЕРКВИ На початку 1893 року, за

розпорядженням Преосвященного Іларіона, було розпочато реконструкцію храму.

14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці було проведене святкове освячення відновленого храму владикою Іларіоном.

Великі зміни у цьому храмі відбулися напередодні святкування 200-річчя Полтавської битви. За проектом архітектора  С.В. Носова із західного боку була добудована дзвіниця (яку розібрали у 1930 році). Всередині церкви встановили мармуровий іконостас з різьбленими орнаментами і кольоровими мозаїками.

  У часи атеїзму храм теж постраждав. Він був закритий у 1948 році, і лише в 1990-му переданий знову православній общині. У 2003 році було відновлено дзвіницю в її первинному вигляді.

СВЯТО - МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА – ЦЕРКВА ПОЛТАВСЬКОГО КОЗАЦТВА

Церква знаходиться в центральній частині міста, за адресою Першотравневий провулок, 3.

Храм належить до УПЦ КП Час будівництва першої

дерев’яної церкви в ім’я святого Миколая у м. Полтава на території «нової» фортеці в ур. Мазурівка невідомий. Документально підтверджено факт її існування 1669.

Нині існує лише добудова 1855, в інтер’єрі якої збереглися сходи, які вели до Георгіївської церкви, та два ряди колон тосканського ордеру на першому поверсі. Збереглися також підмурки та частина однієї із стін дзвіниці.

Церква та верхні поверхи дзвіниці були зруйновані в 1930-х. Приміщення Миколаївської церкви передали технікумові деревообробної промисловості. Під час Другої світової війни 19.12.1941, богослуж іння у Миколаївській церкві відновилося. У цей період засобами віруючих храм був відремонтований.

По війні була зареєстрована органами радянської влади. З 20.01.1945 до закриття в 1960 належав УАПЦ. У 1960 громада знята з державної реєстрації. Приміщення використовувалося як майстерні художньо-виробничого комбінату. 1993 храм передано Миколаївській громаді УПЦ КП. Проведено розкопки фундаменту зруйнованої дзвіниці, досліджено фундаменти храму.

СВЯТО – ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА Свято-Покровський храм —

перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.

Церква знаходиться в мікрорайоні "Сади-2", за адресою вул. Нікітченка,1. УПЦ КПБудівництво церкви було закінчено у 1996 році

Перед Покровою в 1996 році храм було освячено Святійшим Філаретом - Патріархом Київським і всієї Руси-України.

Свято – Панталеймонівська

церква Церква

знаходиться в мікрорайоні "Браїлки", за адресою: бульвар Нестерова,2/67.

Храм належить до Української Православної Церкви Київського Патріархату

СПАСО – ВОЗНЕСЕНСЬКАЦЕРКВА

Церква знаходиться у мікрорайоні "Половки", за адресою: вул. Зоряна, 2а.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква знаходиться у мікрорайоні "Левада", за адресою:

вул. Головка, 19.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

ВСЕСВЯТСЬКА ЦЕРКВА Церква

знаходиться за адресою:

вул. Фрунзе, 152, на старому

міському кладовищі.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Церква на честь мученика Іоанна Воїна

Церква знаходиться за адресою:

вул. Маршала Бірюзова, 64 б.

Храм належить

до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Церква на честь Преподобного і Богоносного Серафима

Саровського

Церква знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 1 Б.

Храм належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Храм Святого великомученикаЮрія Переможця

Храм знаходиться за адресою:

вул. Зіньківська,16.

Храм належить до Свято-Юріївській парафії Української Автокефальної Православної Церкви м. Полтави

Каплиця на місці так званого“селянського табору”

Каплиця знаходиться за адресою:

вул. Зіньківська,16.

У 1911-14 рр. на нинішній Зіньківській вул. було споруджено останню полтавську церковну споруду дожовтневої доби — меморіальну каплицю, яка є унікальною, вишуканою пам'яткою церковної архітектури, виконаною в українському народному (земському) стилі. Її фронтони і стіни прикрашено високохудожніми майоліковими сюжетними та орнаментальними панно

Каплиця належить до Свято-Юріївській парафії Української Автокефальної Православної Церкви м. Полтави

Із історії створення каплиці

Громадськість міста у 1909 році висунула пропозицію увічнити ювілей будівництвом меморіальної каплиці. Влітку 1910 року полтавською губернською земською управою було оголошено конкурс на проектування каплиці. До 1 березня 1911 року подали 12 проектів, які були розглянуті комісією. До  реалізації було прийнято проект студента І. Кальбуса (уродженця м. Ромен Полтавської губернії). Каплиця являє собою однокамерну двосвітлову споруду, квадратну в плані (4,1×4,1 м), зі входом на західному чолі, та  сходами перед входом. Стіни каплиці обличковані керамічними плитками з численними орнаментальними смугами, вставками.

У червні 1909 року в Полтаві відбувались урочистості з нагоди 200-річчя Полтавської битви. В них брали участь різні делегації, в тому числі група виборних від селян Полтавської губернії. Наметовий табір для них був влаштований на південному краю поля Полтавської битви. 26 червня 1909 року у цьому таборі з ініціативи прем’єр-міністра Росії П.Столипіна із селянами зустрічався імператор Микола II, який прибув на урочистості.

Каплиця Святого Архістратига Михаїла

Святий Архістратиг Михаїл, що скорбить по співробітниках МВС України, які загинули при виконанні службових обов'язків. Адреса: на розі вулиць Пушкіна та Червоноармійської.

Поруч викарбовано: «Вам, що віддали

життя, захищаючи здобутки людські, охороняючи закон і порядок у державі»

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

Монастир знаходиться в передмісті Червоний шлях, на вул. Свердлова, 21а.

Монастир належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату

Із історії заснування Поблизу міста, на високій горі,

вкритій віковим лісом, з дозволу київського митрополита, відомого українського церковного діяча і письменника Сильвестра Косіва було засновано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. Очолював будівництво ігумен Лубенського Мгарського монастиря Калістрат.

Знаходиться монастир на горі над р. Полтавка, домінуючи над містом і околицями.

Монастир було засновано як чоловічий, а зараз він є жіночим.

Полтавська усамітнена обитель на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього була заснована у 1650 р. (ХVІІ ст.) з нагоди пам’яті про перші перемоги зброї гетьмана Богдана Хмельницького над поляками під Жовтими Водами та Пилявцями, учасниками якої були і козаки Полтавського полку.

Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були полтавський полковник Мартин Пушкар, козацький старшина Іван Іскра, міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу.

До монастирського комплексу входять: ДЗВІНИЦЯ

Чотириповерхова дзвіниця (1786 рік)

Дзвіницю споруджено в стилі пізнього бароко;

заввишки вона 47 м.

Це – найперша висотна споруда Полтави.

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ СОБОР. Загальний вигляд та іконостас

Споруджено за сприяння ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата на кошти старшини на чолі з полковником М. Пушкарем. Собор - єдиний в Україні семикупольний храм у стилі бароко, що зберігся до сьогодні.

(1695-1709 роки);

1992 року собор було

повернуто церкві.

Свято – Троїцька церква Південніше Собору

стояла однобанна Свято-Троїцька церква, зведена 1750 року.

В роки Великої Вітчизняної війни церква була зруйнована.Відновлена за проектом архітектора Ю. Олійника у 1999 році. В усипальниці Свято-Троїцької церкви поховані архієпископ Іоанн (О. Петін), єпископ Тихон (П. Клітін), архієпископ Парфеній (П. Левицький), митрополит Полтавський і Кременчуцький Феодосій Дикун-Ваколюк.

Не один раз знищували монастир за його довге життя… Хрестовоздвиженський

монастир. Пам'ятний знак знищеного некрополя

Хрестовоздвиженського монастиря.

Чого тільки не пережив монастир В роки громадянської війни, спричиненої жовтневим

переворотом 1917 року, більшовицький терор войовничих атеїстів не оминає полтавської обителі. Після декількох пограбувань монастир був звинувачений, що він є «притулком контрреволюційних сил». Цього було досить, щоб у 1923 році його закрити, а монастирську братію розігнати. В 30-х роках монастирське подвір’я перетворено на дитячу трудову колонію НКВС. З полтавських колоністів багато в чому був сформований кістяк майбутньої колонії імені Дзержинського та розпочинається педагогічна діяльність видатного вихователя, уродженця Полтавщини Антона Макаренка. В роки Великої Вітчизняної війни громада черниць оселилася в напівзруйнованій обителі, відтоді монастир відновлює своє існування вже як жіночий. Вдруге монастир був закритий у 1960 році, вісімдесят сім його черниць вивезені на Черкащину. Спустілі монастирські споруди відтоді до початку 90-х років займають різні установи, у тому числі філіал Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О. Мальцева. Монастирські келії були перетворені на гуртожитки тодішнього Полтавського педагогічного інституту ім. В. Короленка. Монастирське подвір’я стає притулком для дитячого садка. Останнє, що знаходилося в стінах монастиря — склади обласного об’єднання «Медтехніка».

27 вересня 1991 року, на Воздвиження, в монастирі була відправлена перша Божественна Літургія. Відтоді це – храмове свято монастиря.

Воздвиженський монастир у Полтаві

Малюнок Тараса Шевченка, 1845 р.

Управління Полтавської Єпархії Української Православної Церкви Московського

Патріархату

Знаходиться в мікрорайоні "Алмазний",

за адресою: вул. Героїв

Сталінграда, 1 Б.

ХРАМИ ІНШИХ РЕЛІГІЙНИХ КОНФЕСІЙ

Церква "Надія" Храм знаходиться

в мікрорайоні "Половки", за адресою: вул. Зоряна, 19 а.

Храм належить до Церкви Євангельських Християн - Баптистів

Храм Християн Адвентистів Сьомого Дня

Храм знаходиться в мікрорайоні "Половки", за адресою: вул. Великотирнівська, 42.

Храм належить до Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня

Храм Воздвиження Хреста ГосподньогоХрам знаходиться в центральній частині міста, за адресою: вул. Марата, 16.

Храм належить до Полтавської Римсько-католицької парафії Воздвиження Хреста Господнього

Євангелістсько-Лютеранський храм

Храм знаходиться в центральній частині міста, за адресою: вул. Коцюбинського, 54

Належить до Полтавскої Євангелістсько-Лютеранської парафії "Примирення"

Церква "Нове життя"Церква знаходиться у мікрорайоні "Левада", за адресою: бульвар Б. Хмельницького, 19.

Храм належить до Церкви християн віри євангельської по Полтаві і Полтавській області

Церква "Світло

життя" Храм знаходиться

за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 63.

Храм належить до Церкви Християн Повного Євангелія

МечетьМечеть знаходиться в центральній частині міста, за адресою: вул. Сінна, 20 а.

Мечеть належить до Мусульманської релігійної общини міста Полтава

Ось ми і познайомилися з храмами та церквами міста Полтави, як православними, так і храмами інших релігій.

А зараз – коротко про храми, що були знищені протягом довгих років антирелігійної пропаганди.

Свято-Успенський соборСобор був повністю зруйнований у 1934 році.В 2000 – 2004 роках його було відбудовано.

Храм Воскресіння Господнього.У другій половині XVIII сторіччя в Полтаві на визначальних місцях послідовно з'являються величні муровані п'ятибанні храми Воскресіння Господнього (1770 - 1778 рр.)

Храм в ім'я Стрітення Господнього

(1782 – 1787рр.)

Римо-Католицька церква на честь воздвиження хреста Господнього (костел)

На Мазурівській горі зводиться мурований однобанний тетраконховий Святомиколаївський храм (1774 р.), до якого в 1852 р. була виконана базилікальна двоповерхова добудова із Юріївським престолом, що збереглася до наших часів. Поруч із Святомиколаївським храмом споруджується мурована пізньобарокова дзвіниця (1784 р.)

Всіхсвятська церква.На території старого Всіхсвятського цвинтаря (нині вул. Новий Базар) у 1740 році споруджується дерев'яний Всіхсвятський храм.

На міському цвинтарі (нині — парк ім. І.П. Котляревського) будується мурована п'ятибанна Всіхсвятська церква з прибудованою дзвіницею (1858-64 рр.),

Преображенська

церква п'ятибанна з прибудованою дзвіницею

(1859-1870 рр.).

Святотроїцька церква.Однобанна із прибудованою наметовою багатоярусною дзвіницею церква на Сінній площі (в районі нинішнього будинку архіву) (1894 р.)

Каплиця в пам'ять

імператора Олександра II. 1883 р.

Церква РіздваПресвятої Богородиці.

Була побудована . в передмісті Полтави (1896-99 р.) – на Подолі.

Святопокровська

церква. У псевдоруському стилі було

зведено однобанну муровану Святопокровську (Павленківську) (1903 р.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (П.Калнишевського).

Яскравим явищем  в духовному житті міста стало перенесення у 1908 р. з Ромен до Полтави унікальної пам’ятки народної дерев’яної архітектури, п'ятибанної церкви Покрови Пресвятої Богородиці, спорудженої у 1764-70 рр. останнім кошовим Запорізької Січі Петром Калнишевським.

Каплиця у пам'ять проспасіння імператора Олександра III.

Петропавлівська кірха (1877 - 1881 рр.)

Хрестоздвиженський

костьол (1852-1859

рр.)

І важко падали на землю дзвони...

В часи Радянської влади на Полтавщині, за свідченнями істориків, було знищено чимало святинь

По Полтавській області нараховувалося близько тисячі сімсот церков і уціліло з них біля 30-ти. А всі інші були знищені!

Велика

Хоральна

синагога

ВІДРОДЖЕННЯ ТРИВАЄ Храм Юрія

Переможця біля каплиці на вулиці ЗіньківськійПроект 2000 р.

Володимирський собор як частина комплексу біля храму Покрови Пресвятої Богородиці у Садах-2Проект 1997 р.

Художник створив книжку про православні храми Полтавщини

21 січня 2010 року в духовно-просвітницькому центрі Полтавської єпархії Української Православної Церкви відбулась презентація історико-краєзнавчого видання «Православні храми Полтавщини», яке являє собою збірку репродукцій картин художника Володимира Миколайовича Кривого та збірку статей про храми Полтавської землі.