ВЗАЄМОДІЯ ШКОЛИ ТА БАТЬКІВ

Барчук Мар’яна Омелянівна (вчитель біології, кл.керівник 8 класу) та Грицюк Оксана Степанівна (вчитель географії, кл.керівник 9

класу)

Даний досвід містить рекомендації щодо налагодження співпраці між батьками та

школою, а також практичні поради батькам щодо виховання своїх дітей. Рекомендовано для використання у практичній діяльності класним

керівникам.

Взаємодія школи з батьками здійснюється постійно і є невід’ємною

складовою виховної роботи школи

ПЕРЕЛОМНІ ПЕРІОДИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

Вікова криза – особливий, відносно не тривалий у часі (до одного року) період онтогенезу, що характеризується різкими психологічними змінами.Вікова психологія описує такі кризові періоди психічного розвитку дитини:• криза 1-го року;• криза 3-х років;• криза 6 (7) років;• криза підліткового віку.

Криза підліткового віку

• Чимало психологів пов’язують кризу з біологічним чинником, що провокує емоційну збудливість, імпульсивність, агресивність, неврівноваженість, замкнутість.

• Посилення негативізму, почуття «дорослості», намагання демонструвати незалежність, потреба у самоствердженні, максималізм — психологічний зміст цього періоду.

Дорослим слід пам’ятати, що їх діяльність з дитиною, організована на спільних вподобаннях та інтересах, допоможе налагодити стосунки.

РОДИНА ШКОЛА

чи

ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ

СУЧАСНОЇ СІМ’ЇСТВОРИТИ СПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ

ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ ДИТИНИ, НАВЧИТИ ЇЇ ЖИТИ У ЗЛАГОДІ

З ДОВКІЛЛЯМ І ЗГОДІ З СОБОЮ, ДОПОМОГТИ ЇЙ ЗНАЙТИ СВОЄ

ВІДПОВІДНЕ МІСЦЕ У  СУЧАСНОМУ СКЛАДНОМУ СВІТІ

• невисокий економічний рівень більшості сімей; • низька культура суспільного життя, подвійна мораль; • перевантаженість жінки в сім’ї та на роботі;• високий процент розлучень;• загострення конфліктів між поколіннями;• збільшення розриву між сім’єю і школою.

Сучасні недоліки у сімейному вихованні:

Виділяють приблизно три групи батьків:

Перша група: батьки - помічники у виховній роботі з дітьми. Вони добросовісні, активні, зацікавлені і готові в будь-яку хвилину прийти на допомогу.

Друга група: батьки - потенційні помічники у вихованні дітей. Вони будуть допомагати, якщо будуть знати, що і як треба робити.

Третя група: батьки не розуміють або не хочуть розуміти вимог школи в навчально-виховної роботи. Вони негативно ставляться до школи, до вчителям, проявляючи це рідше - відкрито, частіше - приховано.

1. Профілактична, роз'яснювальна робота з усіма категоріями батьків з питань здоров'я дітей, формування особистості та індивідуальна виховна робота.

2. Виявлення проблемних сімей, дітей, які мають різні проблеми. Корекційна робота з ними. Захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах, які потрапили у складні життєві обставини.

У практиці школи використовуються такі форми як:

Основні напрями спільної діяльності педагогів і батьків:

o виховання фізично й морально здорової дитини;o забезпечення необхідних умов для розвитку дитини; o створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові;o засвоєння моральних цінностей, ідеалів;o виховання культури поведінки;o виховання поваги до школи і вчителя, прагнення до освіти й творчого самовдосконалення; o розвиток працелюбності, творчої особистості;o підготовка до дорослого життя;o формування естетичних смаків і почуттів.

ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ СПІВПРАЦІ:

• Відвідування сім’ї дитини – передбачає гарний настрій, привітність, доброзичливість. Слід забути про зауваження, скарги, не допускати критики в адресу батьків. Педагог сприймає атмосферу сім’ї, поведінку і настрій дитини, що допоможе зрозуміти психологічний клімат в родині;

• Бесіди індивідуальні і групові. Педагог повинен вміти не тільки говорити і слухати батьків, виражати своє зацікавлення, доброзичливість;

• Консультації. Мета консультації – засвоєння батьками певних знань, умінь. Форми проведення консультації різноманітні (кваліфіковане повідомлення спеціаліста з наступним обговоренням, обговорення статті, що прочитана попередньо всіма запрошеними, практичне заняття);

• Семінари-практикуми для набуття практичних навичок з виховання дітей Ця форма роботи уможливлює розповіді про способи і прийоми навчання;

• Батьківські збори проводяться як групові так і загальні 2 – 3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньо-виховної роботи та інше. Передбачають виступи батьків. Бажано на зборах обговорювати сімейний досвід виховання дітей.

• Батьківські конференції. Їх основна мета – обмін досвідом сімейного виховання. Батьки готують повідомлення, педагог, при необхідності, надає допомогу з вибору теми, оформлення виступу.

Взаємодія школи, сім`ї - один з головних принципів

організації освіти. Він ґрунтується на спільності

інтересів держави, народу, на єдності виховних завдань

та ідеалів кожної сім`ї й суспільства в цілому.

Педагогічний союз учителя і батьків – це могутня сила

виховання.