Філософсько-естетичні засади та гуманістичний

пафос Федора Достоєвського

Ф.Достоевский “Дневник писателя”

“Знайте же, что ничего нет выше, и сильнее, и здоровее, и полезнее для жизни, как хорошее какое-нибудь воспоминание, и особенно вынесенное ещё из детства, из родительского дома”Контраст між чесним, світлим, добрим світом дитинства і реальністю – перше потрясіння, що спонукає людину до пошуку ідеалу, бо так важко розпрощатися з вірою в ідеальний світ .

Ідеал Реальність

Ідеал (золотий вік)

Початок пошуку

У 18 років в листі до брата пише:«Человек есть тайна. Её надо разгадать, ежели будешь разгадывать её всю жизнь, то не говори, что потерял время. Я занимаюсь этой тайной, ибо хочу быть человеком.»

Усвідомлення недосяжності ідеалу і небажання припиняти його пошуки водночас. Увага письменника прикута до людини. Саме глибинна загадковість її натури стала для Ф. Достоєвського найкращимматеріалом для пошуку ідеалу.

Ідеал РеальністьЛюдина

Продовження пошуку

Ф.Достоевский «Бедные люди»«Ну, а как потерял к себе самому уважение, как предался отрицанию добрых качеств своих и своего достоинства, так уж тут всё пропадай, тут уж падение, неминуемое падение.»Макар Дєвушкін з жахом розуміє, що його особиста доля – соціальна трагедія. Вагання між бунтом проти багатих – атому сильних – з одного боку, і покірність перед долею, з іншого, розриває свідомість героя. Саме в цих протиріччях закладена одна із важливих проблем творчості письменника: бунту і примирення.

Ідеал РеальністьЛюдина

Продовження пошуку

Бунт Примирення

Маленька людина

Мотиви “двійництва”• 1846 рік – повість “Двійник.”• Достоєвський подає психологічний аналіз

“двійницької” натури людини. Як результат соціальних утисків у людини зароджуються риси роздвоєння: закладені природою добрі та злі начала набувають контурів бунтарства й примирення.

“Меня зовут психологом, неправда, я лишь реалист в высшем смысле, то есть я изображаю все глубины души человеческой”.

Ф.Достоевский “Дневник писателя”

Ідеал РеальністьЛюдина

Продовження пошуку

Бунт Примирення

Маленька людина

ДоброЗлоЛюдська натура

• Сюжет повістей побудовано на зіткненні прекрасної мрії з грубою дійсністю. Письменник-гуманіст сприймає біль і страждання “маленької людини”, як власні.

Дійсність Мрія Герой-ідеалістПитання добра і зла у світі, протиріччя між моральними ідеалами та реаліями російської політичної та соціальної дійсності, пошуки ідеалу привели

Достоєвського до гуртка Петрашевського, каторги та заслання.

Повісті 40-х «Слабке серце»,«Білі ночі», «Нєточка Незванова», «Господиня»

Ф.Достоевский “Дневник писателя”• “От народа я принял вновь в душу мою

Христа, которого узнал в родительском доме ещё ребёнком и которого утратил было, когда преобразился в свою очередь в “европейского либерала.”

«Почвенничество» (славянофильство)

Достоєвського• Західна Європа ворожа Росії та

слов'янству, тому слід укріплювати солідарність слов'янських народів у боротьбі з прагненням Заходу знищити, підкорити, слов'янську культуру.• Ідея патріархальності російського народу.• Заперечення революційного шляху.• Християнство – найвища моральна

цінність Праця Н.Данилевського “Росія та Європа”

Західна культура

Східна культураРосія

Ф.Достоевський “Записки з підпілля”

• Починає досліджувати злочин як явище соціальне і психологічне, оскільки на каторзі безпосередньо зіткнувся зі світом кримінальних злочинців.

“В мире дьявол с богом борется, и поле битвы – сердца людей.” Ф.Достоевский “Братья Карамазовы”

ЛюдинаБогДиявол

“Великий указ 1861року”“Богочеловек и человекобог – полярности человеческой природы. Это – два пути – от Бога к человеку и от человека к Богу”.

ЛюдинаЛюдинобог Боголюдина

Человек

Вера

Из письма Ф.Достоевского Д.Кавелину

«Стало быть не как мальчик же я верую во Христа и его исповедую, а через большое горнило сомнений моя осанна прошла».«Я сложил себе символ веры, в котором всё для меня ясно и свято. Этот символ очень прост, вот он: верить, что нет ничего прекраснее, глубже, разумнее, мужественнее и совершеннее Христа, и не только нет, но и с ревнивою любовью говорю себе, что и не может быть. Мало того, если бы кто мне доказал, что Христос вне истины, то мне лучше бы хотелось оставаться с Христом, нежели с истиной».

•Смисл назви роману Ф. Достоєвського “Преступление и наказание”? Чим відрізняється від перекладу “Злочин і кара”?

Жанр роману

Авантюрний

Психологічний

Філософський

ДетективнийСоціальний

Реалістичний

Побутовий

Поліфонічний - новаторство

ФІлософські Соціальні Психологічні Морально-етичні

Розвінчання теорії “сильної особистості”, “надлюдини”

Засудження соціальної несправедливості, влади грошей

Людина не може виправдовувати свої дії лише соціальними обставинами; багато залежить від її психологічного складу, характеру

Навіть благородна мета не може виправдати будь-які засоби, є межа,яку не можна перетинати

Ідеї твору Ф.Достоєвського “Злочин і кара”