Візова політика країн ЄС в Україні. Підсумки...

Європа без бар’Єрів

ВІЗОВА ПОЛІТИКА КРАЇН ЄС В УКРАЇНІПідсумки громадського моніторингу — 2012

Київ-2012

УДК 351.756(4)ББК 67.9(4)401В 42

видання містить результати громадського моніторингу діючих норм та правил візової практики країн ЄС та Шенгену в Україні впродовж 2012 року. експертами запропоновано не-залежну оцінку виконання існуючих договорів у відносинах Україна-ЄС, насамперед Угоди про спрощення оформлення віз та візового Кодексу ЄС.

публікація включає науково обґрунтовані дані та оцінки динаміки візової практики ЄС в Україні у порівнянні з попередніми роками (2008–2011), визначено позитивні та негативні тенденції в окремих складових візової практики.

пропонується порівняльний аналіз консульств, що систематизовано у чотири «кошики» - умовні групи, навколо яких об’єднано «дружні», «нейтральні», «проблемні» та «контрастні» візові практики.

ВІЗОВА ПОЛІТИКА КРАЇН ЄС В УКРАЇНІПідсумки громадського моніторингу — 2012

Інформаційно-аналітичне видання

Ірина Сушко, Ольга Супруненко, Олександр Сушко, Мар’яна Кузьо

Керівник проекту: ірина Сушко

Організатори та партнери дослідження:Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» (Київ), Центр стратегічного партнерства

(Ужгород), Го «інститут соціальних досліджень і політичного аналізу» (Донецьк), асоціація захисту прав молоді волині (Луцьк), Фонд місцевої демократії (Харків), Львівське юридичне товариство, інформаційно-дослідницький центр «Глобал» (одеса), вінницький регіональний центр інформації «Креатив».

Переклад: Лілія Левандовська

видання та друк Тов «вістка», наклад 1000 примірників

Дослідження виконувалось в рамках проекту:«Громадське оцінювання візової практики консульств ЄС у світлі візової лібералізації» за підтримки Європейської програми Між-народного фонду «відродження»

ISBN: 978-966-8875-89-2

Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» веб-сайт: www.novisa.org.uaм. Київ, вул. володимирська, 42, офіс 21Тел/факс: +38 (044) 238 68 43

Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ДЕТАЛІЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

1 . Методологія дослідження, особливості моніторингу — 2012 . .13

2 . Кількісні результати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16

2.1. Термін розгляду візових документів та додаткові документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162.2. Категорії отриманих віз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242.3. Довгострокові та багаторазові візи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282.4. безкоштовні візи, консульський збір та оплата посередників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 432.5. очікувані та отримані візи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 472.6. відмови та апеляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

3 . Взаємодія з консульствами: суб’єктивна оцінка респондентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

4 . Соціо-демографічний вимір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64

УКРАЇНА НА «ВІЗОВІЙ КАРТІ» ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПОТОЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

4

В і з о В а п о л і т и к а к ра ї н єс В У к ра ї н і

ВстУП

згідно офіційної статистики за 2011 рік, Україна отримала біль-ше шенгенських віз, у порівнянні з іншими роками, а рівень відмов склав 3,3%, що відповідає показнику, який у ЄС прийнято вважати безпечним — 3% та слугує додатковим критерієм для подальшої ві-зової лібералізації.

У липні 2012 року, позитивні зміни, зафіксовані офіційною статис-тикою, були закріплені довгоочікуваною подією, — підписанням допо-внень до Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. розширення пільгових категорій, визначених Угодою, поява нових про-гресивних положень, що сприятимуть більш якісному та ефективному застосуванню вже існуючих норм, — все це стало сприятливим фоном для оптимістичних заяв політиків з ЄС та України.

в той же час, продовжуючи попередні хвилі громадських моні-торингів, експерти громадської ініціативи «Європа без бар’єрів», проаналізувавши кількісні параметри, дійшли висновку, що візова практика країн ЄС та Шенгену постійно зазнає змін, втім, не завжди позитивних. У фокусі уваги організаторів дослідження знаходилась також і практика виконання міжнародних домовленостей, зокрема Угоди про спрощення оформлення віз та візового Кодексу ЄС, поло-ження яких зазвичай виконуються частково та вибірково.

Головні висновки та результати дослідження, отримані експерта-ми, свідчать про те, що саме комплексне поєднання різних параметрів візової процедури створює загалом виважену картину з видачею віз.

Даним моніторингом було охоплено 23 консульські служби, що ма-ють в основному спільне правове поле, але різні стандарти та механізми регулювання візової практики.

Дослідження розкриває існуючі особливості візового режиму країн ЄС: як учасників Шенгенської зони, так і тих, хто не входить до остан-ньої. виявлені відмінності демонструють потребу подальшої уніфікації, яка лише розпочалась з появою візового Кодексу в 2010 році.

багатогранність досліджуваних параметрів дала змогу сформува-ти «портрет» кожного консульства, змальовуючи відповідні установи через образ типових заявників, що частіше всього звертаються за ві-

5

підсумки громадського моніторингу — 2012

зами. Такий вимір дозволяє прослідкувати взаємозв’язок з формуван-ням іміджевої складової українського суспільства за кордоном, еконо-мічною ситуацією тощо.

під час обробки результатів дослідження експертами було за-стосовано як перевірені часом методи, так і нові підходи. зокрема, одержані дані, систематизовані відповідним чином, було викорис-тано для формування умовних «кошиків», що стали уособленням «дружньої», «нейтральної», «проблемної» та «контрастної» консуль-ської практики та прийшли на заміну пропонованим нами раніше рейтингам консульських служб. розподіл консульської практики за відповідними групами виявило лідерів прогресу та лідерів зане-покоєння, — країн чия практика має виразну позитивну чи негатив-ну тенденцію.

Не применшуючи значення даних громадського моніторингу, експертами було здійснено порівняльний аналіз офіційної стати-стики видачі віз консульствами ЄС щодо України у співвідношенні до третіх країн.

пропоноване дослідження містить рекомендації, адресовані відпо-відним установам влади ЄС та України, з метою коригування проблем-них складових візової практики та ефективного і повного використан-ня прогресивних норм та положень, закріплених в діючих нормативних документах.

Від імені Громадської ініціативи «Європи без бар’єрів»,Ірина Сушко

6


ОсНОВНі РЕЗУЛЬтАтИ

візова практика кожної конкретної країни є індикатором як ад-міністративної культури цієї країни, так і рівня приязності до країни перебування та її громадян. Так, незважаючи на спільну законодавчу базу ЄС щодо візових процедур, деякі країни запроваджують більш жорсткі чи навпаки, більш спрощені та «людяні» норми та вимоги до візових заявників.

загалом перелік більш приязних («дружніх») та більш прискіпли-вих («проблемних») типів візової політики зберігає спадкоємність протягом усього періоду спостережень. Наприклад, більшість країн Центрально-Східної Європи (польща, Угорщина, Словаччина, краї-ни балтії) демонструють відносно приязну візову практику протягом усього періоду спостережень — з моменту їх вступу до Шенгенської зони наприкінці 2007 року. більш суворими традиційно є візові ви-моги країн західної Європи.

в той же час практика окремих країн нерідко зазнає змін, внаслі-док яких країна може суттєво коригувати як формальну візову ста-тистику, так і сприйняття своєї політики візовими заявниками. Так, наприклад, останніми роками зазнала позитивного коригування візо-ва практика Греції та іспанії.

Стан виконання діючих правових норм: угоди про Спрощення оформлення віз та візового кодекСу єС

Ми не ставили за мету отримати повну та всебічну оцінку стану виконання Угоди про спрощення оформлення віз (далі — Угода) та ві-зового Кодексу ЄС (далі — Кодекс): обмеженість рамок даного дослі-дження спонукало нас зосередитися лише на тих з них, що є найбільш помітними та чутливими для візових заявників.

Серед таких суттєвих параметрів: регулювання принципів видачі довгострокових багаторазових віз, регулювання кількості документів,

7


що вимагаються при оформленні візи для визначених категорій заяв-ників, позбавлення сплати консульського збору.

запровадження згаданих нормативних документів сприяло певно-му покращенню ситуації з видачею віз. але наразі передчасним було б стверджувати, що всі законослухняні громадяни, що мають намір здій-снити подорож до ЄС, можуть це зробити без зайвих проблем.

Довгострокові та багаторазові візи

Одноосібне лідерство за кількістю виданих довгострокових ба-гаторазових зберігає Угорщина (58,1% віз терміном дії понад півроку, включаючи рекордні 22,5% віз з терміном 365+, тобто переважно на 2, 3 і 5 років). Минулого року (2011) Угорщина також тримала першість за цим параметром, видавши 57,2% віз терміном дії понад півроку.

Лідерами по «найдовшій» категорії віз 365+ лідерами, окрім Угор-щини (22,5%), є естонія (15,0%) та Німеччина (10,3%). важливо від-значити, що рекордний показник Угорщини формується переважно за рахунок особливої візової політики в двох її консульствах, розта-шованих у закарпатті (Ужгород, берегово), зорієнтованих значною мірою на місцеву угорську етнічну спільноту.

отже, безперечно позитивний результат Угорщини, зафіксований нашим моніторингом, спричинений не стільки кращим виконанням Угоди та Кодексу, скільки турботою про власну етнічну меншину, компактно розселеної в закарпатській області.

при додаванні довгострокових (від шести місяців) та середньо-строкових (понад три мі сяці і до шести включно) віз, групу лідерів, окрім Угорщини, Словаччини, Німеччини та естонії доповнюють польща та Греція.

Кількість як багаторазових, так і довго (середньо-) строкових віз з року в рік повільно зростає. Дослідження зафіксувало:• 41,2% багаторазових віз (проти 37,3% влітку 2011 р);• 17,8% довгострокових віз терміном дії понад півроку (проти 17,7%

влітку 2011р.);• 14,1% середньострокових віз терміном дії понад три місяці до пів-

року включно (проти 11,6% влітку 2011 р).

8


Крім того, цього року вперше кількість віз категорії 365+ (тобто переважно з терміном дії 2, 3 та 5 років) вийшла за межі статистичної похибки і нині дорівнює 3,7% (влітку 2011 р — 0,4%)

в той же час, при співвідношенні кількості багаторазових та довгострокових віз виявилось, що біля чверті багаторазових віз мають короткий термін дії (до трьох місяців), що суттєво знижує об’єктивну вартість таких віз для заявників і суперечить Статті 24.2 Кодексу, згідно якої багаторазові візи видаються на «термін дії від шести місяців до півроку».

результати, отримані в консульствах різних країн, суттєво відріз-няються.

Так, наприклад абсолютна більшість виданих Угорщиною бага-торазових віз є довгостроковими (58% довгострокових при 68% ба-гаторазових). подібне співвідношення, але при меншій питомій вазі таких віз — у Франції (20% довгострокових та 6,7% середньостроко-вих при 28,3% багаторазових).

Дуже значний відсоток довгострокових і середньострокових віз (біля 48%) видає естонія, але кількість мультивіз є ще вищою (73,3%).

Те ж саме можна сказати про абсолютного «чемпіона» за кількіс-тю виданих віз — польщу: 66,8% багаторазових віз, виявлених дослі-дженням, і з них дві третини (43,2% від загальної кількості) з них є довго- та середньостроковими.

з іншого боку, лише половина багаторазових віз Чехії (14,8% усіх віз цієї країни) мають термін дії понад три місяці, з-поміж яких лише 9% — понад шість місяців). У випадку Німеччини також лише поло-вина з 41% багаторазових віз є довгостроковими та середньостроко-вими (загалом 22,4%).

Між тим у Словенії зафіксовано 31% багаторазових віз, але лише 3,4% мають термін дії понад три місяці. Це — найбільша за-фіксована на-ми «вилка» між даними двома взаємопов’язаними ха-рактеристиками віз.

Фінляндія, де зафіксовано 19,3% багаторазових віз лише 5,3% ма-ють термін дії понад три місяці. Найнижчу кількість віз багаторазо-вих (12,5%) ми зафіксували при дослідженні візової практики Іта-лії, що очевидно не відповідає рівню інтенсивності поїздок громадян України до цієї країни.

9


Довгострокові візи терміном дії понад 6 місяців найрідше видають консульства Данії, Греції, Фінляндії, іспанії та Словенії.

Додаткові документи

Саме вимога великої кількості інколи важкодоступних документів є одним із факторів, що перетворює візу на «бар’єр».

Додатковими ми називаємо всі документи, окрім паспорта та візової анкети (аплікаційної форми). Цей параметр доволі чіт-ко ілюструє відмінності у візових практиках країн ЄС, абсолют-на більшість яких живе за єдиним шенгенським законодавством. з отриманих нами даних видно, що одним країнам вистачає від 4 до 6 додаткових документів, тоді як інші вимагають від 7 до 9 докумен-тів в середньому. Тобто відмінність між крайніми показниками - в два рази. Цей факт свідчить, наскільки гнучким є шенгенське право і як багато залежить від політичної волі та адміністративної культури.

Найменшу кількість додаткових документів вимагають польща, Ні-меччина, Фінляндія, Швеція, Словенія, країни балтії, «не-шенгенські» болгарія і румунія, найбільшу — Франція, Греція, португалія, іспанія, італія та «не-шенгенська» британія.

Звільнення від сплати консульського збору

Найбільше безкоштовних віз зафіксовано у консульських устано-вах Словаччини (46,7%), естонії (45%), італії (44,6%), Чехії (41,4%), болгарії (39,2%), австрії (38,3%), Німеччини (37,9%), бельгії та Латвії (35%). Найменше — Фінляндії, Данії та Литви. практично відсутнє звільнення від консульського збору у великій британії, на яку не по-ширюються правила Кодексу та Угоди.

оскільки пропорційно представники пільгових категорій пред-ставлені серед заявників різних країн досить рівномірно, зазначені відмінності свідчать про недоліки інформування тих, хто має законні підстави були позбавленим сплати консульського збору.

10


Рівень візових відмов

особливістю даного компоненту оцінки є наявність офіційних да-них ЄС, з якими ми можемо співставляти наші дані, отримані шля-хом опитування. отже за даними моніторингу, рівень відмов в се-редньому складає 2,05%, тоді як за останніми даними статистики ЄС (за 2011 рік) — 3,3%. Ці показники засвідчують, що Україна практич-но досягла неофіційного «безпечного» рівня за показником відмов (таким вважається рівень у 3%).

втім, як і раніше, ситуація в консульствах відрізняється між собою. У консульствах таких країн, як Італія, Чехія та Нідерланди (найпро-блемніша група) відносно високий відсоток відмов (понад 5%) зафік-совано як офіційною статистикою, так і даними нашого моніторингу.

У таких країнах, як Бельгія, Латвія, Німеччина та Іспанія резуль-тати моніторингу засвідчили кращу картину у порівнянні з офіційни-ми даними (це може бути зумовлено як сезонними обставинами, так і наявністю певних позитивних зрушень). У випадку Фінляндії, Шве-ції та Португалії дані моніторингу дають дещо гірший результат, ніж офіційна статистика. У випадку Польщі, Угорщини, Франції, Сло-венії, Словаччини, Австрії, Данії, Греції, Литви (найкраща група за даним показником) — низький відсоток відмов (до 2,5%) зафіксовано як офіційною статистикою, так і даними моніторингу. До цієї групи належать також «не-шенгенські» Румунія та Болгарія. Детальніше див. Таблицю 2.6.1.

конСулЬСтва у порівнянні: чотири «коШики» — чотири типи візовоЇ практики

Цього року, систематизувавши отримані дані, ми вирішили, на від-міну від попередніх років, не визначати одноосібних лідерів та аутсай-дерів, а згрупувати консульські служби ЄС в чотири умовні «корзини», виокремивши «дружні», «нейтральні» та «проблемні» консульські практики. в окрему категорію виділена «контрастна» консульська практика: тобто така, де певні риси «дружнього» підходу до видачі віз нівелюються «проблемними» рисами в інших складових. Таким чином,

11


на нашу думку, можна більш коректно визначити чотири умовні типи візової практики:

Кошик 1. «Дружня» консульська практика: Угорщина, польща, Словаччина, естонія.

Кошик 2. «Нейтральна» візова практика:Латвія, Литва, іспанія, Швеція, австрія, Данія

Кошик 3. «Контрастна» (суперечлива) візова практика: Німеччина, Франція, бельгія, Фінляндія, Греція, Словенія, Нідерланди, португалія.

Кошик 4. «Проблемна» візова практика: італія, Чеська республіка, велика британія.

Консульські служби, які потрапляють в категорію «дружніх», демонструють найкращий сукупний результат за усіма змістовно важливими складовими візової практики: якісні характеристики виданих віз (термін дії та перебування), кількість відмов, кількість віз, виданих безкоштовно, тривалість візової процедури, кількість документів, що вимагаються в заявників.

з протилежного боку «проблемними» вважаються консульства, які мають найгірший сукупний результат за вищепереліченими пара-метрами.

«Контрастна» тобто суперечлива візова практика, як вже зазначено, фіксується у випадках, коли «плюси» в одних елементах компенсують-ся «мінусами» в інших. Наприклад, прикладом «контрастної» візової практики є Франція, яка найшвидше обробляє візові заявки, відмовляє зрідка, але при цьому вимагає найбільшу кількість документів. подібна ситуація — в консульстві португалії. з іншого боку, Словенія та Фін-ляндія, вимагаючи відносно небагато документів, видають вкрай мало довготермінових віз. Греція суттєво скоротила відсоток відмов, покра-щила атмосферу спілкування із заявниками, але також має незначну кількість багаторазових та довгострокових віз.

12


«Нейтральною» ми називаємо таку візову практику, де відсутнє наближення до крайніх (найкращих чи найгірших показників).

окрім зрізу поточного стану якості візової практики, ми відзна-чаємо також наявні тенденції. особливо важливими є факти значної зміни візової практики — в кращий чи гірший бік.

Лідери прогресу: останнім часом найбільшого позитивного руху в бік більш дружніх стандартів консульської практики проде-монстрували консульські служби Іспанії та Греції. внаслідок вияв-лених позитивних змін із нижньої частини рейтингу ці країни пе-ремістилися відповідно до кошику «нейтральних» та «контрастних» консульських служб і мають потенціал переходу до категорії «друж-ніх». зокрема, слід відзначити значне збільшення (вдвічі кожного року протягом двох останніх років) кількості видачі віз консуль-ством іспанії, а також різке скорочення рівня відмов у консульствах Греції. окрім впливу економічної кризи, що об’єктивно спонукала до більшої «відкритості» країн, ми відзначаємо також позитивне ре-агування на критику, що прозвучала стосовно цих країн у наших до-слідженнях у попередні роки.

Лідери занепокоєння: з шенгенських країн найбільше нарікань викликає Консульство Італії. Сукупність часу і зусиль, необхідних для отримання італійської візи, є найбільшою. Сподіваємось, що нещодавнє прибуття нового Генерального консула сприятиме усу-ненню проблем, так само, як у минулі роки сталося у випадку кон-сульських установ Греції та іспанії. Серед інших прикладів — Чесь-ка Республіка, яка провадить візову політику, нетипову для країн Центрально-Східної Європи: насамперед це стосується неприродно низької частки віз із тривалим терміном дії, відносно високим рів-нем відмов. окреме занепокоєння стосується не-шенгенської Вели-кої Британії, яка уникає системних кроків в напрямку спрощення візової практики, проводить найбільш закриту і непрозору візову політику з-поміж країн ЄС.

13


ДЕтАЛіЗОВАНі РЕЗУЛЬтАтИ

1. методологія дослідження, особливості моніторингу — 2012

Предметом незалежного моніторингу є практика видачі віз гро-мадянам України консульствами країн ЄС та визначення якості ви-конання положень двох нормативних документів — Угоди про спро-щення оформлення віз (далі — Угода) та окремих положень візового Кодексу ЄС.

В рамках даного дослідження було застосовано застосовано на-ступну методологію: • Локальне спостереження, що дало змогу оновити та систематизу-

вати загальну інформацію про зміни, що відбулись у візовій прак-тиці 23-х консульських служб Європейського Союзу.

• Соціологічне опитування 1380 респондентів у Києві та 900 заяв-ників з інших містах України, на основі якого виявлено як загальні тенденції дотримання процедурних вимог у сфері видачі віз так і дотримання положень Угоди у порівнянні з 2011 роком

• порівняльний аналіз офіційної статистики та масиву даних неза-лежного моніторингу, в тому числі проаналізовано динаміку у зі-ставленні іншими країнамиНовацією проекту стало проведення поглиблених інтерв’ю з кон-

сульськими службовцями, спрямованих, з одного боку, на забезпечен-ня збалансованого та комплексного оцінювання процедури видачі віз, а з іншого, на збір важливої інформації, що стосується специфіки дії та виконання окремих норм Угоди та візового Кодексу, що мають ви-рішальний вплив на доступ українських громадян до шенгенських віз.

Вперше моніторингом було охоплено візовий центр великої бри-танії, що є членом Європейського Союзу, але не входить до Шенген-ської зони та консульські практики болгарії та румунії, що лише очі-кують приєднання до Шенгену.

Експериментальною частиною проекту стало польове досліджен-ня ринку посередницьких візових послуг, що діють в Україні як аль-тернативний канал можливості одержання шенгенської візи на комер-

14


ційній основі. презентація результатів даного дослідження відбулась влітку цього року та міститься на сайті www.novisa.org.ua

Учасники дослідження:Дослідження було проведено партнерськими організаціями в міс-

тах, де розташовані консульські установи Шенгенських країн: Харків, Донецьк, одеса, Львів, Ужгород, Луцьк, вінниця, Севастополь. Дослі-дження в цих містах провадитилось за спільною методикою.

Об’єкт дослідження — консульські установи країн-членів ЄС та їх візові центри, що отримали повноваження в частині прийому та об-робки документів. Моніторинг здійснювався біля консульств: Греції, Німеччини, Франції, італії, іспанії, бельгії, Фінляндії, австрії, Швеції, Данії, Королівства Нідерланди, португалії, Словенії, польщі, Чеської республіки, Литви, Латвії, естонії, Словаччини, Угорщини. відмінність даного проекту: до об’єкту дослідження було додано візовий центр ве-ликої британії та консульські установи румунії та болгарії.

як відбувалось дослідження

з метою отримання якісних результатів, дослідження проводилось на основі непропорційної, стратифікованої, систематичної стихійної вибірки. У дослідженні застосовувалась групова вибірка, заснована на випадковому доборі респондентів. випадковість означає, що усі потен-ційні респонденти (відвідувачі консульства) мають рівні шанси бути опитаними. До того ж втілення принципу випадковості у доборі респон-дентів уможливило реальний статистичний аналіз отриманих даних.

з використанням розроблених анкет було опитано по 60 заявників з двадцяти трьох консульських установ у місті Києві. одночасно парт-нери проводили аналогічні опитування у тринадцяти консульствах, що розташовані в регіонах.

загалом в ході дослідження у червні — липні 2012 року опитано 2280 респондентів з 36-ти консульських установ країн-членів ЄС: 23 в Києві та 13 у регіонах.

опитувались відвідувачі консульських установ, які самостійно про-ходили всю візову процедуру.

15


Досліджувані параметри:• інформація щодо особливостей роботи консульств/ візових цен-

трів: нововведення у візових процедурах, графік видачі віз, доступ-ність інформації, поведінка працівників охорони та консульства, наявність черг (реальних та «віртуальних», тощо).

• Спосіб визначення приналежності заявника до «пільгових катего-рій», питома вага заявників консульства, що потрапляють у піль-гові категорії та мають право на багаторазові, довгострокові і без-коштовні візи.

• Дотримання вимог Угоди щодо вичерпного переліку документів, які вимагаються для підтвердження мети подорожі.

• Дотримання вимог Угоди щодо граничного консульського збору (35 Євро).

• Дотримання вимог Угоди щодо тривалості терміну розгляду доку-ментів (10 календарних днів)

• виявлення питомої ваги безкоштовних та багаторазових віз.• виявлення практики, що не регулюється публічним правом, але

застосовується консульствами де-факто.• Дотримання консульськими установами ЄС уніфікованих Кодек-

сом правил та процедур візового клопотання, зокрема в частині переліку документів.

• виконання статті 24/2 щодо видачі багаторазових і довгостро-кових віз — дотримання «нижньої межі» терміну багаторазової візи — 6 місяців.

• Дотримання граничних обсягів платежів аутсорсинговим компа-ніям за обробку візових заявок (стаття 17 кодексу) — до 30 Євро.

• Дотримання зобов’язань надання обґрунтування у разі відмови надання візи та забезпечення права оскарження такого рішення (процедура апеляці).

16


2. кількісні результати

візова практика кожної конкретної країни є індикатором як адміні-стративної культури цієї країни, так і рівня приязності до країни пере-бування та її громадян. Так, незважаючи на спільну законодавчу базу ЄС щодо візових процедур, деякі країни запроваджують більш жорсткі чи на-впаки, більш спрощені та «людяні» норми та вимоги до візових заявників.

У нашому моніторингу ми зафіксували деякі подібні особливості, які повторюються з року в рік, з боку певних країн у процесі видачі віз консульствами, розташованими на території України. розглянемо спершу загальну картину розподілу виданих віз за категоріями.

2.1 Термін розгляду документів та додаткові документи

Найпершим показником, який характеризує взаємодію заявника з консульською установою, є доступність цієї безпосередньої (неопо-середкованої) взаємодії, її терміни та простота формування візового пакету документів. відмінність між консульствами за цими параметра-ми є значною, а отже, можна цілком говорити про сформовані самими консульствами особливості їх візових практик.

Таблиця 2.1.1. Терміни подачі / розгляду документів (дні) консульства та візові центри Києва, N = 1380

«Скільки днів пройшло з моменту подання документів до консуль-ства / візового центру?»

дні відповіді відсоток

до 5 423 30,7

6–10 715 51,811–15 150 10,9

16–20 19 1,4

21–25 28 2,0

17


26–30 24 1,7

31+ 21 1,5

всього 1380 100,0

Розподіл респондентів по установах (м. Київ):

установа респонденти відсоток

консульство 834 60

Візовий центр 546 40

всього 1380 100,0

У більшості своїй (майже 52%), документи розглядаються 6–10 днів, також третина заявників (30,7%) зазначає термін розгляду поданих на візу документів менше п’яти днів.

На діаграмі представлені основні причини, за якими респонденти з Києва звертаються до візових центрів замість Консульських установ:

Діаграма 2.1.1. Причини звернення до візових центрів, Київ, N = 546

18


отже, основною причиною є «за власним бажанням» (68,1%), на другому місці — «Не знав/-ла, що можна звертатись безпосередньо до консульства» (11,9%).

Така ситуація обумовлена часто тим фактом, що на електронних або телефонних інформаційних службах консульств заявників спря-мовують одразу до візових центрів.

На третьому місці серед причин — «рекомендація консульських працівників» (9,5%); багато заявників не можуть визначитись, чому звернулись до візового центру (6,6%); для деяких це стало єдиною мож-ливістю подати документи — «У консульстві відмовились приймати мої документи та спрямували до візового центру» (3,3%); також є роз-повсюджена причина «в моїй місцевості немає консульської служби, діє лише візовий центр» (3,1%), — хоча для Києва це парадоксальна причина, що засвідчує непоінформованість.

Чи є відмінності між термінами розгляду документів у консуль-ських установах та візових центрах?

Таблиця 2.1.2. Терміни розгляду документів у Консульствах

та Візових центрах Києва:

дніконсульства візові центри

відповіді відсоток відповіді відсоток

до 5 187 22,4 236 43,2

6–10 541 64,9 174 31,9

11–15 72 8,6 78 14,3

16–20 9 1,1 10 1,8

21–25 6 7 22 4,0

26–30 11 1,3 13 2,4

31+ 8 1,0 13 2,4

всього 834 100,0 546 100,0

19


переважна частина заявників до консульств Києва отримує свої документи за 6–10 днів (майже 65%), тоді коли заявники до візових центрів частіше за все очікують рішення щодо візи менше п’яти днів (43%). однак, помітна частка заявників витрачають близько двох тиж-нів в очікуванні своїх документів з візових центрів (14,3%). загалом, якщо поєднати дві групи респондентів, які очікували рішення щодо візи до десяти днів, — то в заявників до консульств маємо 87%, а до візових центрів — лише 75%. окрім того, деякі клієнти візових центрів очікували на візу близько місяця, або навіть більше 31 дня: 2,4%.

розподіл заявників по термінах розгляду документів по Консуль-ствах та візових центрах Києва загалом такий:

Таблиця 2.1.3. Терміни розгляду візових документів, Київ, N = 1380

дні розгляду документів

до 5 6–10 11–15 16–20 21–25 26–30 31+

Країни Шенгенської зони

австрія 26,7% 58,3% 13,3% 0,0% 0,0% 1,7% 0,0%

Бельгія 83,3% 6,7% 0,0% 0,0% 3,3% 0,0% 6,7%

Греція 6,7% 76,7% 13,3% 1,7% 0,0% 1,7% 0,0%

Данія 31,7% 55,0% 5,0% 1,7% 3,3% 0,0% 3,3%

Естонія 5,0% 93,3% 1,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

іспанія 60,0% 35,0% 5,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

італія 3,3% 23,3% 33,3% 5,0% 15,0% 15,0% 15,0%

латвія 56,7% 40,0% 3,3% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

литва 25,0% 61,7% 3,3% 8,3% 1,7% 0,0% 0,0%

нідерланди 63,3% 31,7% 3,3% 0,0% 1,7% 0,0% 0,0%

німеччина 38,3% 48,3% 3,3% 0,0% 1,7% 5,0% 3,3%

20


польща 43,3% 50,0% 3,3% 0,0% 1,7% 1,7% 0,0%

португалія 5,0% 48,3% 46,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

словаччина 8,3% 85,0% 5,0% 0,0% 0,0% 0,0% 1,7%

словенія 13,3% 86,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

Угорщина 11,7% 83,3% 3,3% 0,0% 1,7% 0,0% 0,0%

Фінляндія 13,3% 51,7% 11,7% 5,0% 6,7% 6,7% 5,0%

Франція 85,0% 15,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

Чехія 16,7% 70,0% 3,3% 0,0% 1,7% 5,0% 3,3%

Швеція 13,3% 63,3% 15,0% 5,0% 1,7% 1,7% 0,0%

Країни, що не входять до Шенгенської зони

Болгарія 45,0% 45,0% 8,3% 0,0% 0,0% 0,0% 1,7%

Вел. Британія 10,0% 5,0% 68,3% 5,0% 6,7% 0,0% 5,0%

румунія 40,0% 58,3% 0,0% 0,0% 0,0% 1,7% 0,0%

(в таблиці наведені відсотки відносно різних термінів розгляду в кожному консульстві)

Швидше за всіх розглядають документи бельгія та Франція, багато країн вкладаються в термін розгляду до 10 днів; близько двох тижнів виносять рішення в основному португалія та велика британія, довше за всіх документи розглядає італія.

У порівнянні з минулим роком, бельгія покращила свої позиції, а Франція лишилася лідером по швидкості винесення візових рішень. португалія трохи знизила темпи розгляду візових документів, а іта-лія стала більше зволікати, адже минулого року більшість справ роз-глядалися в цьому консульстві до 10 днів.

Цікаво, що Швеція і Литва, які минулого року, за нашими даними мали чіткий термін повернення документів — від 6 до 10-ти днів, цього року більш уважно розглядають справи деяких заявників, — до 20 днів, а Швеція інколи і довше (1,7%).

розглянемо, якою є картина обробки візових пакетів документів по всьому масиву, разом з регіональними представництвами.

21


Таблиця 2.1.4. Терміни розгляду візових документів, Київ та регіони, N = 2280

дні розгляду документів

до 5 6–10 11–15 16–20 21–25 26–30 31+


австрія 26,7% 58,3% 13,3% 0,0% 0,0% 1,7% 0,0%

Бельгія 83,3% 6,7% 0,0% 0,0% 3,3% 0,0% 6,7%

греція 25,6% 55,6% 13,3% 4,4% 0,0% 1,1% 0,0%

Данія 31,7% 55,0% 5,0% 1,7% 3,3% 0,0% 3,3%

Естонія 5,0% 93,3% 1,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

іспанія 60,0% 35,0% 5,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

італія 3,3% 23,3% 33,3% 5,0% 15,0% 15,0% 5,0%

латвія 56,7% 40,0% 3,3% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

литва 25,0% 61,7% 3,3% 8,3% 1,7% 0,0% 0,0%

нідерланди 63,3% 31,7% 3,3% 0,0% 1,7% 0,0% 0,0%

німеччина 38,3% 48,3% 3,3% 0,0% 1,7% 5,0% 3,3%

польща 35,0% 39,0% 22,6% 1,0% 1,4% 0,5% 0,5%

португалія 5,0% 48,3% 46,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

словаччина 6,7% 87,5% 4,2% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

словенія 13,3% 86,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

угорщина 10,0% 83,9% 5,0% 0,0% 0,6% 0,6% 0,0%

Фінляндія 13,3% 51,7% 11,7% 5,0% 6,7% 6,7% 5,0%

Франція 85,0% 15,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

чехія 10,6% 69,4% 12,2% 0,6% 0,6% 1,7% 5,0%

Швеція 13,3% 63,3% 15,0% 5,0% 1,7% 1,7% 0,0%

22



Болгарія 46,7% 46,7% 5,0% 0,0% 0,0% 0,8% 0,8%

Вел. Британія 10,0% 5,0% 68,3% 5,0% 6,7% 0,0% 5,0%

румунія 66,7% 32,5% 0,0% 0,0% 0,0% 0,8% 0,0%

(в таблиці наведені відсотки відносно різних термінів розгляду в кожному консульстві)

Додаючи до масиву дані з регіональних консульств, ми бачимо подібну картину по регіональних представництвах, але все ж розпо-діл трохи змінився: наприклад, Греція набагато швидше розглядає документи в регіонах, — 25,6% «до 5 днів» у порівнянні з 6,7% у київ-ському консульстві, так само і румунія, — 66,7% «до 5 днів» про-ти 40% в Києві; трохи повільніше видає візи в регіонах Чехія: 10,6% «до 5 днів» проти 16,7% та 12,2% «11–15 днів» в регіонах проти 3,3% в Києві.

польські ж представництва частіше розтягують візову процедуру до 2х тижнів — 22,6% проти 3,3% в Києві.

Додаткові документи

Додатковими ми називаємо всі документи, окрім паспорта та візо-вої анкети (аплікаційної форми). Цей параметр доволі чітко ілюструє відмінності у візових практиках країн ЄС, абсолютна більшість яких живе за єдиним Шенгенським законодавством. з таблиці 2.1.5 видно, що одним консульствам вистачає від 4 до 6 документів, тоді як інші вимагають від 7 до 9 документів в середньому. Тобто відмінність між крайніми показниками — в два рази. Цей факт свідчить, наскільки гнучким є шенгенське право і як багато залежить від політичної волі, адміністративної культури та відомчих інструкцій.

Саме вимога великої кількості інколи важкодоступних докумен-тів є одним із факторів, що перетворює візу на «бар’єр». Найменшу кількість додаткових документів вимагають польща, Німеччина, Фін-ляндія, Швеція, Словенія, країни балтії, «не-шенгенські» болгарія і румунія, найбільшу — Франція, Греція, португалія, іспанія, італія та «не-шенгенська» британія.

23


Таблиця 2.1.5. Середня та максимальна кількість додаткових документів на візу,

Київ та регіони, N = 2280

консульства Середнє максимум

польща 4 10

Болгарія 4 10

німеччина 5 10

словенія 6 9

Фінляндія 6 9

румунія 6 10

Бельгія 6 11

Угорщина 6 11

литва 6 12

Естонія 6 13

Швеція 6 14

латвія 7 11

Данія 7 12

Чехія 7 12

словаччина 7 13

австрія 7 14

нідерланди 7 15

іспанія 8 15

Греція 8 16

португалія 9 12

італія 9 14

24


Велика Британія 9 14

Франція 9 15

а за максимальною кількістю відрізняються консульства Греції, Франції, Нідерландів та іспанії, де можуть, в деяких випадках, про-сити від заявника документи в кількості 15–16 одиниць.

зауважимо, що за результатами Моніторингу візової практи-ки-2011 найбільше документів, в середньому, вимагали бельгія, іспа-нія та Нідерланди, — по 8.

2.2. Категорії отриманих віз

Цього року в Шенгенській зоні стало можливим отримання двох типів візи: C та D, внаслідок запровадження візового Кодексу ЄС ска-совано візи типу в (транзитні). Таким чином, ми розглядаємо наш ма-сив даних з точки зору співвідношення цих двох типів.

Діаграма 2.2.1.Тип (категорія) отриманої візи, Київ + регіони,

N = 2233 (ті, хто отримав)

25


Як і очікувалось, переважають візи категорії С («шенгенські»), адже вони — найбільш затребувані і видаються у випадках коротко-термінових поїздок (до трьох місяців), не пов’язаних з роботою, на-вчанням в країні ЄС, чи довгостроковим (понад 3 місяці) постійним проживанням.

при цьому «національні» візи D отримали 11,6% громадян (порів-няно з минулим роком, де останні складали 6,7%, зафіксоване збіль-шення частки цієї категорії віз). Така віза видається тим, хто або планує одноразове перебування понад три місяці, та/або їде з метою роботи, навчання, створення сімї тощо. після введення в дію візового кодексу ЄС така віза, хоч і є «національною», а не «шенгенською», тим не менше дозволяє її власникові безперешкодно подорожувати (до трьох місяців протягом півроку) територією інших країн Шенгенської зони.

Цікаво дізнатися, яким є розподіл категорій віз по країнах? Які краї-ни видають українцям якнайбільше національних віз? Наскільки часто замість бажаних віз типу D консульства видають візи іншого типу?

з таблиці 2.2.1 видно, що найбільше віз категорії D нашим громадя-нам видають такі країни, як польща (31,1% з усіх виданих консульства-ми цієї країни віз), Німеччина (20,7%) та Латвія (18,3%). Нами не зафік-совано жодного власника візи D серед заявників консульства Фінляндії.

Країни, де заявники хотіли б отримати більше національних віз, аніж видано, наступні: Нідерланди, польща, Німеччина, Латвія, Фран-ція, Чехія, Литва, Данія, естонія та іспанія.

рік тому, у 2011 році, ми зафіксували найбільшу питому вагу ви-даних національних віз у таких країнах, як естонія, польща, австрія, Латвія та Німеччина.

Таблиця 2.2.1. Тип (категорія) отриманої візи та консульство, що її видало,

Київ + регіони, N = 2233 (ті, хто отримав візу)

C D хотіли отримати — D

Країни Шенгену

австрія 98,3% 1,7% 1,7%

26


Бельгія 96,7% 3,3% 3,3%

Греція 98,9% 1,7% 1,2%

Данія 95,0% 5,0% 6,7%

Естонія 98,3% 1,7% 3,3%

іспанія 98,3% 1,7% 3,3%

італія 94,6% 5,4% 5,4%

латвія 81,7% 18,3% 20,0%

литва 96,6% 3,4% 6,8%

нідерланди 92,9% 7,1% 14,3%

німеччина 79,3% 20,7% 22,4%

польща 68,9% 31,1% 33,2%

португалія 82,8% 17,2% 17,2%

словаччина 99,2% 0,8% 0,8%

словенія 96,7% 3,3% 3,3%

Угорщина 96,6% 3,4% 3,4%

Фінляндія 100,0% 0,0% 0,0%

Франція 83,3% 16,7% 18,3%

Чехія 87,0% 13,0% 14,2%

Швеція 89,5% 10,5% 10,5%


Болгарія 97,5% 2,5% 2,5%

Велика Британія 98,3% 1,7% 1,7%

румунія 94,8% 5,2% 5,3%

розглянемо, які візи отримують частіше різні категорії заявників.

27


Таблиця 2.2.2. Тип отриманої візи та категорія їх отримувачів, Київ + регіони,

N = 2233 (ті, хто отримав візу)

С D

працівники органів державної влади 93,0% 7,0%

постійні члени офіційних делегацій 83,3% 16,7%

підприємці та представники бізнесу 85,3% 14,7%

Журналісти 90,9% 9,1%

Водії, залізничники — міжнарод. перевезення 94,9% 5,1%

особи з наук., культ., мистецької діяльності 94,8% 5,2%

спортсмени та супровід 81,8% 18,2%

Учасники офіц. програм обміну міст-побратимів 66,7% 33,3%

Близькі родичі осіб — мешканців єс 92,3% 7,7%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі 88,2% 11,8%

пенсіонери 93,4% 6,6%

інваліди та супровід 87,5% 12,5%

особи віком до 18 або 21 — на утриманні 92,0% 8,0%

Жодних перелічених 85,4% 14,6%

Серед пільгових категорій, визначених Угодою про спрощення оформлення віз, національні візи найчастіше дістаються «учасни-кам офіційних програм обміну…» (33,3%), «спортсменам…» (18,2%) та «постійним членам офіц. делегацій» (16,7%).

порівняно з минулим роком, де лідерами за питомою вагою отри-маних національних віз були «водії…» (12,8%), «учні та студенти…» (9,8%) та «спортсмени…» (8,6%), ці категорії дещо змінилися, як і кіль-кість віз типу D.

28


2.3 Довгострокові та багаторазові візи

Для оцінки «якості» будь-якої візи важливий як термін її дії (вка-зується перша та остання дата можливої поїздки/поїздок), так і дозво-лений термін перебування (вказується кількість днів). Тому ми роз-глянули всі перехресні параметри щодо термінів дії та перебування у бажаних та отриманих візах (Див. 2.5).

Діаграма 2.3.1.Кількість довгострокових віз, Київ та регіони,

N=2233 (всі, хто отримав візу)

Термін дії візи, днів, %

загалом, як ми бачимо, частіше за все заявники до Консульств кра-їн ЄС отримують візи з терміном дії 21–30 днів (20%), також часто термін дії візи становить до 10 днів (15,6%), 11–20 днів (13%).

Довгострокові візи (терміном дії від 180 днів), за нашим спостере-женням, отримують близько чверті заявників загалом (17,8%). 14,1% з них, — це візи з терміном дії понад півроку і до року включно. біль-шість з цієї категорії — саме річного або близькі до річного терміну дії.

Категорія 365+ (3,7%) — це візи терміном переважно 2, 3 і навіть 5 років. Якщо у попередні роки кількість таких віз була статистично

29


незначною (менше 1 відсотка), то цього року ми виявили зростання частки таких віз, що є однією з позитивних тенденцій, виявлених да-ною хвилею моніторингу.

при цьому є певна частка віз, які ми умовно називаємо «середньо-строковими» — понад три місяці, але до півроку включно — 14,1% всіх віз.

Яким же чином довгострокові візи розподіляються по країнах? Чи є характерні особливості видачі таких віз?

Таблиця 2.3.1.Термін дії візи / Консульство, Київ та регіони,


термін дії візи

до 10 11–20 21–30 31–40 41–50 51–60 61–90 91–80 181–365 365+


австрія 1,7% 15,0% 23,3% 5,0% 1,7% 5,0% 13,3% 15,0% 20,0% 0,0%

Греція 22,2% 22,2% 14,8% 0,6% 1,1% 0,0% 11,4% 26,1% 1,7% 0,0%

Данія 35,0% 21,7% 20,0% 0,0% 1,7% 3,3% 5,0% 6,7% 5,0% 1,7%

Естонія 3,3% 3,3% 16,7% 0,0% 3,3% 1,7% 23,3% 26,7% 6,7% 15,0%

іспанія 5,0% 5,0% 73,3% 0,0% 0,0% 0,0% 8,3% 5,0% 1,7% 1,7%

італія 5,4% 5,4% 50,0% 7,1% 1,8% 8,9% 3,6% 8,9% 8,9% 0,0%

латвія 28,3% 10,0% 28,3% 0,0% 0,0% 5,0% 3,3% 5,0% 18,3% 1,7%

литва 40,7% 11,9% 18,6% 0,0% 3,4% 6,8% 6,8% 3,4% 6,8% 1,7%

нідерланди 3,6% 3,6% 39,3% 1,8% 3,6% 7,1% 8,9% 10,7% 14,3% 7,1%

німеччина 19,0% 13,8% 25,9% 0,0% 3,4% 0,0% 15,5% 0,0% 12,1% 10,3%

польща 14,1% 7,5% 10,2% 0,7% 1,0% 5,3% 18,0% 22,6% 20,6% 0,0%

португалія 22,4% 13,8% 13,8% 0,0% 1,7% 8,6% 17,2% 3,4% 15,5% 3,4%

словаччина 5,8% 12,5% 18,3% 0,0% 1,7% 5,8% 1,7% 22,5% 31,7% 0,0%

30


словенія 26,7% 31,7% 25,0% 0,0% 1,7% 0,0% 11,7% 1,7% 1,7% 0,0%

Угорщина 11,8% 9,6% 6,7% 0,0% 0,6% 2,8% 6,2% 4,5% 35,4% 22,5%

Фінляндія 29,8% 14,0% 14,0% 1,8% 0,0% 3,5% 31,6% 1,8% 3,5% 0,0%

Франція 5,0% 8,3% 45,0% 5,0% 0,0% 1,7% 8,3% 6,7% 15,0% 5,0%

Чехія 11,8% 8,9% 20,7% 1,8% 5,9% 8,9% 27,2% 5,3% 8,9% 0,6%

Швеція 28,1% 17,5% 19,3% 1,8% 0,0% 5,3% 12,3% 5,3% 3,5% 7,0%


Болгарія 21,7% 27,5% 25,0% 0,8% 0,8% 3,3% 7,5% 7,5% 5,8% 0,0%

Вел. Британія 1,7% 0,0% 1,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 86,2% 0,0% 10,3%

румунія 21,8% 21,8% 19,3% 0,0% 1,7% 0,8% 22,7% 5,9% 5,9% 0,0%

Якщо розглянути детальніше картину того, які консульські уста-нови найчастіше видають довгострокові візи (понад півроку), — то одноосібне лідерство тут зберігає Угорщина (58,1% віз терміном дії понад півроку, включаючи рекордні 22,5% віз з терміном 365+, тобто переважно на 2, 3 і 5 років). Минулого року (2011) Угорщина також тримала першість за цим параметром, видавши 57,2% віз тер-міном дії понад півроку.

Друге місце посідає Словаччина з 31,7% віз терміном дії понад пів-року.

Лідерами по «найдовшій» категорії віз 365+, окрім Угорщини (22,5%), є естонія (15,0%) та Німеччина (10,3%). важливо відзначити, що рекордний показник Угорщини формується переважно за раху-нок особливої візової політики в двох її консульствах, розташованих у закарпатті (Ужгород, берегово), зорієнтованих значною мірою на місцеву угорську етнічну спільноту. Київське консульство Угорщини подібних результатів не демонструє. Тоді як вищенаведений результат естонії та Німеччини сформувався саме в їхніх київських консуль-ських установах.

Також слід відмітити Грецію, естонію та польщу, які найчастіше також видають «середньострокові» візи — терміном дії понад три мі-сяці, до півроку.

31


Серед «нешенгенських» країн ЄС привертає увагу велика кіль-кість «середньострокових» віз у випадку британії — 86%. Це зумов-лено тим, що стандартна британська гостьова віза має піврічний термін дії — таку візу отримує абсолютна більшість подорожуючих до цієї країни.

за показниками минулого року серед пільгових категорій най-довший термін дії візи отримують «водії, залізничники…» та «особи віком до 18 років…». Які ж категорії відзначились цього року?

Таблиця 2.3.2.Термін дії візи / Категорії заявників, Київ та регіони



до 10 11–20 21–30 31–40 41–50 51–60 61–90 91–80 181–365 365+


працівни-ки огранів державної влади

12,3% 14,0% 19,3% 0% 0% 7,0% 5,3% 17,5% 22,8% 1,8%

постійні член офіц. делегацій

33,3% 33,3% 8,3% 0% 0% 0% 8,3% 0% 16,7% 0%

підприєм-ці, бізнес-мени

20,9% 17,4% 13,4% 4% 6% 2,3% 10,3% 16,1% 16,9% 1,7%

Журна-лісти 50,0% 18,2% 9,1% 0% 0% 0% 9,1% 0% 9,1% 4,5%

Водії, залізнич-ники

14,8% 11,1% 8,6% 0% 2,5% 0% 14,8% 14,8% 33,3% 0%

особи з наук., культ., мистець-кої д-ті

20,6% 12,4% 19,6% 0% 0% 4,1% 8,2% 14,4% 19,6% 1,0%

32


спортс-мени та супровід

19,4% 11,1% 19,4% 5,6% 0% 8,3% 8,3% 13,9% 11,1% 2,8%

Учасники офіційних програм обміну міст- побрати-мів

8,3% 8,3% 0% 0% 0% 0% 25,0% 8,3% 50,0% ,0%

Близькі родичі осіб- мешканців єс

10,3% 9,5% 20,3% 5% 1,5% 5,6% 19,5% 16,4% 8,5% 7,9%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі

10,1% 11,8% 22,4% 2,1% 3,8% 7,2% 18,6% 14,8% 8,0% 1,3%

пенсіонери 9,2% 10,5% 26,8% 0% 1,3% 2,6% 7,8% 13,1% 19,0% 9,8%

інваліди та супровід 0% 12,5% 0% 0% 0% 0% 0% 25,0% 62,5% 0%

особи ві-ком до 18 або 21 — на утима-нні

4,0% 4,0% 16,0% 4,0% 4,0% 8,0% 4,0% 4,0% 28,0% 24,0%

інші (туризм, тощо)

17,3% 13,1% 25,4% 1,4% 1,9% 3,2% 12,5% 11,8% 10,7% 2,6%

з таблиці видно, що цього року таких категорій стало більше: до минулорічних «лідерів» додалися «інваліди та супровід», «учас-ники офіційних програм обміну…» та «працівники органів держав-ної влади».

33


Діаграма 2.3.2.Термін перебування в країнах ЄС, Київ та регіони,


Картина розподілу термінів перебування показує, що довгий термін перебування (від 60 днів) отримують загалом близько 36,2% заявників (проти 27,3% 2011р.). а частіше за все українські мандрівники до країн ЄС цього року отримують право на перебування там до 10 днів (24,7%), це дуже близько до показника минулого року (24,4%).

Цікаво, чи співпадають країни, які видають найбільше довгостро-кових віз за терміном дії з тими, які надають право найдовшого пере-бування?

Таблиця 2.3.3.Термін перебування / Консульство, Київ та регіони


термін перебування

до 10 11–20 21–30 31–40 41–50 51–60 61–90 91–80 181–365 365+


австрія 11,7% 11,7% 25,0% 1,7% 1,7% 6,7% 25,0% 10,0% 6,7% 0,0%

34


Греція 29,5% 21,0% 10,8% 0,6% 1,7% 1,1% 32,4% 2,3% 0,6% 0,0%

Данія 45,0% 25,0% 11,7% 0,0% 0,0% 1,7% 5,0% 5,0% 5,0% 1,7%

Естонія 10,0% 10,0% 15,0% 0,0% 10,0% 1,7% 46,7% 0,0% 1,7% 5,0%

іспанія 20,0% 26,7% 43,3% 0,0% 1,7% 0,0% 8,3% 0,0% 0,0% 0,0%

італія 16,1% 25,0% 26,8% 5,4% 3,6% 3,6% 5,4% 10,7% 3,6% 0,0%

латвія 38,3% 18,3% 15,0% 0,0% 0,0% 6,7% 10,0% 5,0% 5,0% 1,7%

литва 47,5% 18,6% 10,2% 1,7% 1,7% 6,8% 3,4% 3,4% 6,8% 0,0%

нідерланди 26,8% 14,3% 12,5% 3,6% 1,8% 7,1% 21,4% 7,1% 1,8% 3,6%

німеччина 27,6% 20,7% 24,1% 0,0% 1,7% 1,7% 12,1% 6,9% 3,4% 1,7%

польща 19,7% 9,2% 11,2% 1,2% 2,7% 5,3% 23,3% 21,4% 6,1% 0,0%

португалія 25,9% 12,1% 15,5% 0,0% 1,7% 10,3% 27,6% 1,7% 5,2% 0,0%

словаччина 15,0% 17,5% 14,2% 5,8% 5,0% 7,5% 25,8% 5,0% 4,2% 0,0%

словенія 41,7% 18,3% 26,7% 0,0% 0,0% 5,0% 5,0% 1,7% 1,7% 0,0%

Угорщина 16,9% 10,7% 7,3% 0,6% 1,7% 0,6% 60,7% 0,0% 1,7% 0,0%

Фінляндія 38,6% 10,5% 15,8% 0,0% 0,0% 14,0% 19,3% 1,8% 0,0% 0,0%

Франція 23,3% 33,3% 13,3% 0,0% 3,3% 0,0% 18,3% 3,3% 1,7% 3,3%

Чехія 23,7% 13,0% 21,9% 0,6% 1,2% 8,9% 21,9% 2,4% 5,9% 0,6%

Швеція 31,6% 28,1% 17,5% 0,0% 0,0% 8,8% 8,8% 1,8% 3,5% 0,0%


Болгарія 26,7% 35,8% 18,3% 0,8% 1,7% 0,8% 9,2% 1,7% 5,0% 0,0%

Вел. Британія 1,7% 0,0% 1,7% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 86,2% 0,0% 10,3%

румунія 31,1% 21,0% 21,0% 0,0% 1,7% 1,7% 13,4% 4,2% 5,9% 0,0%

Лідерами видачі надання найбільш тривалого терміну перебування (61–90 днів) є такі країни, як: Угорщина (60,7% всіх віз), естонія (46,7%), Греція (32,4%), португалія (27,6%), австрія (25%), польща (23,3%).

35


за категоріями «пільгових» заявників найдовший термін перебу-вання отримують «учасники офіційних програм обміну…» — по 16,7% кожного з наступних інтервалів: 51–60, 61–90, 91–180 та 181–365 днів (див. Табл.3.3.4). Також велику кількість довгого терміну перебування (91–190) отримують «інваліди…» (50%), а 61–90 днів, окрім названої категорії, — «особи віком до 18 років» (48%), «водії, залізничники…» (35,8%), «близькі родичі…» (34,4%) та «пенсіонери» (26,8%).

Таблиця 2.3.4.Термін перебування / Категорії осіб, Київ та регіони,



до 10 11–20 21–30 31–40 41–50 51–60 61–90 91–80 181–365 365+


працівни-ки огранів державної влади

21,1% 17,5% 12,3% 8,8% 0,0% 3,5% 12,3% 14,0% 8,8% 1,8%

постійні член офіц. делегацій

50,0% 25,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 8,3% 0,0% 16,7% 0,0%

підприєм-ці, бізнес-мени

31,4% 14,6% 11,1% 0,2% 2,5% 3,3% 19,5% 10,9% 6,1% 0,4%

Журна-лісти 63,6% 9,1% 9,1% 0,0% 0,0% 0,0% 18,2% 0,0% 0,0% 0,0%

Водії, залізнич-ники

33,3% 1,2% 6,2% 0,0% 3,7% 3,7% 35,8% 12,3% 3,7% 0,0%

особи з наук., культ., мистець-кої д-ті

30,9% 15,5% 21,6% 0,0% 1,0% 3,1% 23,7% 3,1% 0,0% 1,0%

спортс-мени та супровід

25,0% 16,7% 19,4% 5,6% 2,8% 5,6% 5,6% 3,9% 5,6% 0,0%

36


Учасники офіційних програм обміну міст- побрати-мів

8,3% 8,3% 0,0% 8,3% 8,3% 16,7% 16,7% 16,7% 16,7% 0,0%

Близькі родичі осіб- мешканців єс

14,4% 15,9% 16,9% 0,0% 1,8% 6,2% 34,4% 5,6% 3,1% 1,8%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі

18,6% 15,2% 20,7% 1,3% 1,7% 8,4% 17,3% 11,4% 5,1% 0,4%

пенсіонери 15,0% 17,0% 20,9% 1,3% 0,7% 4,6% 26,8% 9,2% 2,0% 2,6%

інваліди та супровід 0,0% 12,5% 0,0% 0,0% 12,5% 0,0% 12,5% 50,0% 12,5% 0,0%

особи ві-ком до 18 або 21 — на утима-нні

4,0% 16,0% 12,0% 4,0% 4,0% 4,0% 48,0% 8,0% 0,0% 0,0%

інші (туризм, тощо)

28,6% 21,0% 15,2% 1,3% 2,4% 2,4% 16,6% 9,3% 3,0% 0,2%

Багаторазові візи

окрім термінів дії візи та перебування ми фіксуємо такий важли-вий параметр, як кількість в’їздів, що є одним з найсуттєвіших по-казників «відкритості» країни до в’їзду та перебування наших співвіт-чизників на її території. Слід зазначити, що цей показник достатньо широко варіюється від консульства до консульства, що вказує на осо-бливість візової політики тієї чи іншої країни, які потрапили до сфери нашої уваги. Спробуємо розглянути загальну та більш детальну кар-тину, отриману цього року за даними нашого моніторингу.

37


Діаграма 2.3.3.Кількість в’їздів за отриманими візами, Київ та регіони,

N = 2233 (всі, хто отримав візу)

Тут ми бачимо, що у більшості випадків громадяни отримують дозвіл на один в’їзд (51,3%), але доволі високий відсоток (41,2%) все-таки дістає дозвіл на багаторазові в’їзди за мультивізою. Минулого року за нашими даними це співвідношення складало 59,3% однора-зових проти 37,3% багаторазових в’їздів за отриманими візами. отже, фіксується продовження позитивної тенденції.

Цікаво розглянути, які країни надають найбільше шансів заявни-кам отримати мультивізу (див. Табл. 2.3.7).

Таблиця 2.3.5. Кількість в’їздів / Консульства, Київ та регіони,


кількість в’їздів

один два (багаторазова)


австрія 45,0% 0,0% 55,0%

Бельгія 45,0% 0,0% 55,0%

(51,3) — один

(4,0) — Два

(41,2) — Мультивіза

(3,6) — важко відповісти

38


Греція 67,6% 17,9% 14,5%

Данія 73,3% 5,0% 21,7%

Естонія 25,0% 1,7% 73,3%

іспанія 81,7% 3,3% 15,0%

італія 87,5% 0,0% 12,5%

латвія 80,0% 0,0% 20,0%

литва 76,3% 3,4% 20,3%

нідерланди 58,9% 0,0% 41,1%

німеччина 55,2% 1,7% 43,1%

польща 31,6% 1,6% 66,8%

португалія 69,0% 0,0% 31,0%

словаччина 31,7% 2,5% 65,8%

словенія 68,3% 0,0% 31,7%

Угорщина 28,1% 3,9% 68,0%

Фінляндія 64,9% 15,8% 19,3%

Франція 71,7% 0,0% 28,3%

Чехія 72,0% 2,4% 25,6%

Швеція 67,9% 7,1% 25,0%


Болгарія 72,0% 13,6% 14,4%

Велика Британія 3,4% 0,0% 96,6%

румунія 61,0% 5,0% 34,0%

більше половини виданих віз є багаторазовими в консульствах та-ких країн, як: естонія (73,3%), Угорщина (68%), польща (66,8%), Сло-ваччина (65,8%), австрія та бельгія (по 55%).

39


У порівнянні з минулим роком, де лідерами в даному контексті ви-ступали Угорщина (64,4%), польща (54,6%) та Словаччина (47,9%), цього року помітна зміна співвідношення кількості в’їздів на користь мультивіз зафіксована в консульствах таких країн, як естонія, австрія та бельгія.

Таблиця 2.3.6.Кількість в’їздів / Категорії заявників, Київ та регіони,


один два мульти (багаторазова)

інша (жодної з перелічених) 21,1% 17,5% 1,8%

працівники огранів державної влади 21,1% 17,5% 1,8%

постійні член офіц. делегацій 50,0% 25,0% 0,0%

підприємці, бізнесмени 31,4% 14,6% 0,4%

Журналісти 63,6% 9,1% 0,0%

Водії, залізничники — міжнарод. перевезення 33,3% 1,2% 0,0%

особи з наукової, культурної, мистець-кої діяльності 30,9% 15,5% 1,0%

спортсмени та супровід 25,0% 16,7% 0,0%

Учасники офіційних програм обміну міст-побратимів 8,3% 8,3% 0,0%

Близькі родичі осіб-мешканців єс 14,4% 15,9% 1,8%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі 18,6% 15,2% 0,4%

пенсіонери 15,0% 17,0% 2,6%

інваліди та супровід 0,0% 12,5% 0,0%

особи віком до 18 або 21 — на утима нні 4,0% 16,0% 0,0%

Цього року більше половини мультивіз з отриманих виявилося в таких «пільгових» категорій осіб: «інваліди…» (87,5%), «водії та заліз-ничники…» (67,6%), «учасники офіц. програм…» (66,7%), «особи віком

40


до 18ти…» (64%), «працівники органів держ.влади» (59,6%), а також «спортсмени та супровід» (52,8%). У 2011 році до цієї когорти осіб нале-жали три категорії: «інваліди» (100%), «водії…» (80,5%) та «працівники органів держ.влади» (66,6%).

Таблиця 2.3.7. Кількість багаторазових віз (мультивіз) по Києву та по регіонах

відсоток від усіх віз, виданих консульством

консульство київ, N = 469 регіони, N = 450


австрія 55,0%

Бельгія 55,0%

Греція 10,0% 17,6%

Данія 21,7%

Естонія 73,3%

іспанія 15,0%

італія 12,5%

латвія 20,0%

литва 20,3%

нідерланди 41,1%

німеччина 43,1%

польща 41,7% 71,5%

португалія 31,0%

словаччина 48,3% 83,3%

словенія 31,7%

Угорщина 23,3% 90,7%

41


Фінляндія 19,3%

Франція 28,3%

Чехія 29,8% 23,4%

Швеція 25,0% %


Болгарія 21,7% 6,9%

Велика Британія 96,6% 0

румунія 31,7% 37,5%

загалом цього року візи з можливістю кількох в’їздів отримали 35% респондентів з усіх опитаних по Києву і 51% по регіональних консуль-ствах. і якщо по регіонах їх найбільшою кількістю відрізняються такі країни, як: Угорщина (90,7% від усіх виданих установами цієї країни), Словаччина (83,3%), польща (71,5%), то в Києві це естонія (73,3%), ав-стрія та бельгія (по 55%).

Співвідношення питомої ваги багаторазових та довгострокових віз

У попередні роки ми звертали увагу на те, що результати моніто-рингу виявляють розходження між двома взємопов’язаними харак-теристиками віз — правом на багаторазовий в’їзд (мультивіза) та тривалим терміном дії візи. інколи мультивіза видавалась на термін дії кілька тижнів, чи навіть кілька днів, що оцінювалось нами як про-фанація даного типу віз.

Цього року при співвідношенні кількості багаторазових та довго-строкових віз виявилось, що біля чверті багаторазових віз мають корот-кий термін дії (до трьох місяців), що суттєво знижує об’єктивну вартість таких віз для заявників і суперечить Статті 24.2 Кодексу, згідно якої ба-гаторазові візи видаються на «термін дії від шести місяців до півроку».

за цим параметром важливо виділити ті країни, де кількість багато-разових віз є не лише кількісно значним, але і максимально відповідає

42


кількості довгострокових (плюс, з певним застереженням і середньо-строкових) віз; а також, навпаки, ті країни, де дані параметри суттєво розходяться.

Так, наприклад, абсолютна більшість виданих Угорщиною багато-разових віз є довгостроковими (58% довгострокових при 68% багато-разових). подібне співвідношення, але при меншій питомій вазі таких віз — у Франції (20% довгострокових та 6,7% середньострокових при 28,3% багаторазових).

Дуже значний відсоток довгострокових і середньострокових віз (біля 48%) видає естонія, але кількість мультивіз є значно вищою (73,3%).

Те ж саме можна сказати про абсолютного «чемпіона» за кіль-кістю виданих віз — польщу: 66,8% багаторазових віз, виявлених дослідженням, але лише дві третини (43,2%) з них є довго- та серед-ньостроковими.

з іншого боку, у опитаних заявників консульств Чеської республіки виявилось 25,6% багаторазових віз, що загалом є невисоким показни-ком, особливо з огляду на високу інтенсивність поїздок громадян Украї-ни до цієї країни. але лише трохи більше половини з них (14,8%) мають термін дії понад три місяці, з яких лише 9% — понад шість місяців).

У випадку Німеччини також лише половина з 41% багаторазових віз є довгостроковими та середньостроковими (загалом 22,4%).

Між тим у консульстві Словенії зафіксовано 31% багаторазових віз, але лише 3,4% мають термін дії понад три місяці. Це — найбільша зафіксована нами «вилка» між даними двома взаємопов’язаними ха-рактеристиками віз.

У Фінляндії, де зафіксовано 19,3% багаторазових віз, лише 5,3% мають термін дії понад три місяці.

Співставляючи результати, отримані в різних консульствах, ми враховуємо той факт, що географічне розташування країни та інші фактори, що визначають регулярність поїздок, можуть суттєво впли-вати на домінуючі категорії віз. очевидно, що ми не очікуємо від кон-сульств іспанії чи Фінляндії такої ж питомої ваги довгострокових віз, як від консульств польщі чи Угорщини, куди спрямовується основ-ний потік подорожуючих з України.

виходячи з цього, співставлення 9–10% довгострокових віз, за-фіксованих, наприклад, у консульствах Чехії, Литви та Швеції є не на

43


користь Чехії та Литви, враховуючи інтенсивність обмінів між цими країнами та Україною.

2.4 Безкоштовні візи, консульський збір та оплата посередників

Цього року загалом 22,5% опитаних заявників не сплачували за візу (минулого року — 28,8%). Наголошуємо, що цілковито безкоштов-ною ми вважаємо ту візу, при отриманні якої заявник не сплачував ані консульський збір, ані послуги аутсорсингу (візових центрів). помітне зменшення питомої ваги цілковито безкоштовних віз зумовлено роз-ширенням застосування візових центрів (наприклад, у поточному році до практики аутосорсингу звернулась польща — наймасовіший «по-стачальник» шенгенських віз в Україні). розглянемо, як розподіляються безкоштовні візи по країнах.

Таблиця 2.4.1. Сплата консульського збору та інші платежі за візу, євро


чи ви сплатили консульський збір?

конс. збір

Сплата за візу (всього)

так ні в.в. Середнє Середнє максимум


австрія 61,7% 38,3% 0,0% 41 25 100

Бельгія 51,7% 35,0% 13,3% 35 47 90

Греція 83,0% 17,0% 0,0% 36 30 70

Данія 68,3% 13,3% 18,3% 42 61 240

Естонія 55,0% 45,0% 0,0% 36 20 70

іспанія 76,6% 18,3% 5,0% 35 50 92

італія 48,2% 44,6% 7,1% 34 43 105

44


латвія 63,3% 35,0% 1,7% 43 28 145

литва 83,1% 10,2% 6,8% 44 46 180

нідерланди 66,1% 32,1% 1,8% 35 45 98

німеччина 51,7% 37,9% 10,3% 38 30 90

польща 74,3% 25,5% 0,2% 28 27 175

португалія 63,8% 36,2% 0,0% 39 25 70

словаччина 53,3% 46,7% 0,0% 36 19 70

словенія 73,3% 26,7% 0,0% 36 28 112

Угорщина 66,3% 33,1% 0,6% 35 24 60

Фінляндія 80,7% 8,8% 10,5% 38 44 70

Франція 61,7% 18,3% 20,0% 34 51 70

Чехія 58,6% 41,4% 0,0% 40 28 170

Швеція 66,7% 15,8% 17,5% 39 60 170


Болгарія 60,8% 39,2% 0,0% 38 26 195

Вел. Британія 0,0% 1,7% 98,3% ?* 124 690

румунія 79,0% 21,0% 0,0% 53 42 150

* у ВБ візами займається лише візовий центр, і заявники не в змозі відокремити від загальної суми сплати за візу консульський збір

Найбільше безкоштовних віз видається у Словаччині (46,7%), есто-нії (45%), італії (44,6%), Чехії (41,4%), болгарії (39,2%), австрії (38,3%), Німеччині (37,9%), бельгії та Латвії (35%). Щодо загальної сплати за візу (що включає оплату візових центрів або інших посередницьких послуг), вона варіюється від 19 до 124 євро в середньому, і максималь-но — від 60 євро (Угорщина). Детальніше вартість послуг посередників можна бачити тут:

45


Таблиця 2.4.2. Посередницькі послуги та сплата за них

(лише ті країни, де зафіксовані відповідні витрати) Київ та регіони, N = 1636

чи ви сплатили консульський збір?

оплата інших посередників (євро) посередники

Середнє максимум Середнє максимум (приклад)


Бельгія 24 26 2 2 сМс до віз.центру

Данія 25 26 40 40

іспанія 21 40 · ·

італія 23 25 · ·

литва · · 60 60 переклади, бронювання

нідерланди 21 25 · ·

німеччина 25 30 15 15 послуги банку

польща 20 35 25 140заповнення анкети; оформлення доку-ментів; реєстрація / інтернет; страховка

Фінляндія 25 27 · ·

Франція 24 26 · ·

Чехія · · 22 50страховка; збір документів / турагенство

Швеція 26 40 30 70 допомога зібрати документи

Слід зауважити, що не всі респонденти здатні або виявляють ба-жання виокремити суму, яка була сплачена за посередницькі послуги. окрім того, не всі можуть назвати різновиди цих послуг, навіть якщо сплачували за них.

46


Самі візові центри обходяться громадянам переважно від 1 до 26 євро. Не обмежуючись виявленням «офіційних» аутсорсингових платежів, наш моніторинг дає, хоча і неповну, але реалістичну карти-ну деяких «додаткових візових промислів».

розподіл безкоштовних віз залежить також від кількості осіб пільгових категорій, що подалися до того чи іншого консульства. розглянемо, які категорії осіб в цілому отримали найбільше безко-штовних віз:

Діаграма 2.4.1.Безкоштовні візи / Категорії заявників,


Як бачимо, на першому місці серед пільговиків «близькі родичі…» та «пенсіонери» (21%), доволі велика кількість «учнів, студентів…»

47


(18,6%) отримує можливість безкоштовно в’їжджати до країн ЄС, далі йдуть «особи, що займаються науковою, культурною та мистецькою діяльністю» (11%) і інші.

Минулого року три перші позиції були ідентичні, а четверту по-зицію займали «підприємці та представники бізнесу», які отримали 7,9% безкоштовних віз серед усіх, хто не сплачував консульський збір. Можна констатувати, що серед пільгових категорій заявників склали-ся певні лідерські групи за даним параметром.

2.5 Очікувані та отримані візи

Ми вже торкнулися частково аспекту різниці між затребуваними та отриманими візами (див. Табл. 2.2.1), а тепер хотіли б детальніше розглянути цей зріз нашого дослідження.

відносно візи в нас є кілька ключових параметрів: 1. Тип візи; 2. Термін дії; 3. Термін перебування; 4. Кількість в’їздів. за кожним із них можна визначити, яка кількість заявників загалом більш часто отримує ті візи, на які очікує.

Таблиця 2.5.1. Тип візи — отриманий та очікуваний,

Київ та регіони, N = 2233 (всі, хто отримав)

отримали хотіли отримати

C D C D


австрія 3,0% 0,4% 3,0% 0,4%

Бельгія 2,9% 0,8% 3,0% 0,8%

Греція 8,7% 0,8% 8,7% 0,8%

Данія 2,9% 1,3% 2,9% 1,6%

Естонія 3,0% 0,4% 3,0% 0,8%

48


іспанія 3,0% 0,4% 3,0% 0,8%

італія 2,7% 1,3% 2,7% 1,2%

латвія 2,5% 4,7% 2,4% 4,7%

литва 2,9% 0,8% 2,8% 1,6%

нідерланди 2,6% 1,7% 2,4% 3,1%

німеччина 2,3% 5,1% 2,3% 5,0%

польща 14,1% 53,8% 13,9% 52,3%

португалія 2,4% 4,2% 2,4% 3,9%

словаччина 6,0% 0,4% 6,1% 0,4%

словенія 2,9% 0,8% 3,0% 0,8%

Угорщина 8,7% 2,5% 8,8% 2,3%

Фінляндія 2,9% 0,0% 2,9% 0,0%

Франція 2,5% 4,2% 2,5% 4,3%

Чехія 7,4% 9,3% 7,4% 9,3%

Швеція 2,6% 2,5% 2,6% 2,3%


Болгарія 5,8% 1,3% 5,9% 1,2%

Вел. Британія 2,9% 0,4% 2,9% 0,4%

румунія 5,5% 2,5% 5,5% 2,3%

всього 100% 100% 100% 100%

за очікуваними та отриманими типами візи найбільш відріз-няються наступні консульства: польща та португалія видають більше віз типу D, аніж затребують заявники; Нідерланди, Литва, естонія та іспанія видають таких віз набагато менше, аніж хотіли б заявники.

49


Графічно всі відмінності можна побачити на діаграмі, де за 100% взяті всі візи, видані певною країною. відповідно, чим більше розхо-дяться графіки, — тим більше відмінностей:

Діаграма 2.5.1.Тип візи — отриманий та очікуваний,

Київ та регіони, N = 2233 (всі, хто отримав)

за очікуваними та дозволеними термінами дії та перебування відрізняються в позитивну сторону такі країни, як велика брита-нія (яка видає візи із стандартним терміном дії та перебування — 180 днів) та естонія, які надають триваліші візи, ніж очікують заяв-ники. а зворотня ситуація в Литві, Нідерландах, Німеччині, польщі, Словаччині, Угорщині та Франції, — де помічено, що термін дії візи видається коротшим, аніж бажаний заявником.

Наступний зріз стосуватиметься кількості в’їздів громадян за отриманими візами. Насамперед нас цікавитиме очікувана та отри-мана частка мультивіз, бо вона є показником найбільшої лояльності консульства до українських заявників. оскільки ми взяли за 100% сукупність всіх заявників кожного консульства (які отримали візу), то порівнюючи відсоток мультивізи, ми одначе помітимо відмінно-сті у видачі інших віз.

50


Таблиця 2.5.2. Очікувані та отримані кількості в’їздів, Київ та регіони, N = 2233

отримані візи — кількість в’їздів

отримані візи — кількість в’їздів

один два мультивіза один два мультивіза


австрія 45,0% 0% 55,0% 46,7% 0% 53,3%

Греція 67,6% 17,9% 14,5% 54,1% 21,6% 24,3%

Данія 73,3% 5,0% 21,7% 71,7% 6,7% 21,7%

Естонія 25,0% 1,7% 73,3% 28,3% 0% 71,7%

іспанія 81,7% 3,3% 15,0% 78,3% 3,3% 18,3%

італія 87,5% 0% 12,5% 87,5% 0% 12,5%

латвія 80,0% 0% 20,0% 76,6% 1,7% 21,7%

литва 76,3% 3,4% 20,3% 71,2% 3,4% 25,4%

нідерланди 58,9% 0% 41,1% 53,6% 0% 46,4%

німеччина 55,2% 1,7% 43,1% 53,4% 1,7% 44,8%

польща 31,6% 1,6% 66,8% 30,3% 1,6% 68,1%

португалія 69,0% 0% 31,0% 67,2% 0% 32,8%

словаччина 31,7% 2,5% 65,8% 31,7% 3,3% 65,0%

словенія 68,3% 0% 31,7% 68,3% 0% 31,7%

Угорщина 28,1% 3,9% 68,0% 26,0% 1,1% 72,9%

Фінляндія 64,9% 15,8% 19,3% 66,7% 14,0% 19,3%

Франція 71,7% 0% 28,3% 66,7% 0% 33,3%

Чехія 72,0% 2,4% 25,6% 69,6% 1,2% 29,2%

Швеція 67,9% 7,1% 25,0% 70,2% 3,5% 26,3%

51



Болгарія 72,0% 13,6% 14,4% 72,9% 13,6% 13,6%Вел. Британія 3,4% 0% 96,6% 24,1% 0% 75,9%

румунія 61,0% 5,0% 34,0% 60,4% 4,0% 35,6%

в основному, всі країни прагнуть видавати мультивіз менше, ніж отримують заявок, але є консульства з позитивною тенденцією: це австрія, болгарія, естонія та Словаччина. і є такі, які видають рів-но таку кількість мульвіз, яку запитують заявники. велика британія тут має згадані особливості законодавства, згідно яких більшість го-стьових віз є багаторазовими — незалежно від запиту заявника.

2.6 Відмови та апеляції

показник відмов інколи вважається вирішальним, однак для нас є лише одним із важливих чинників оцінки візової практики. особли-вістю даного компоненту оцінки є наявність офіційних даних ЄС, з яки-ми ми можемо співставляти наші дані, отримані шляхом опитування.

Таблиця 2.6.1. Відмови по консульствах,

Київ та регіони 2012, N = 2280; 2011, N = 1860

чи ви отримали візу?віза не видана

(офіційна статистика єС)джерело: офіційний сайт єС

2012 2011

так ні мультивіза


австрія 100,0% 0% 1,31%

Бельгія 100,0% 0% 7,17%

52


Греція 97,8% 2,2% 1,2%

Данія 100,0% 0% 1,93%

Естонія 100,0% 0% 4,37%

іспанія 100,0% 0% 5,05%італія 93,3% 6,7% 8,49%латвія* 100,0% 0% 10,78%литва 98,3% 1,7% 1,91%

нідерланди 93,3% 6,7% 5,95%німеччина 96,7% 3,3% 5,64%польща 98,1% 1,9% 2,4%

португалія 96,7% 3,3% 1,41%

словаччина 100,0% 0% 1,2%

словенія 100,0% 0% 0,68%

Угорщина 98,9% 1,1% 1,78%

Фінляндія 95,0% 5,0% 3,80%

Франція 100,0% 0% 1,99%

Чехія** 93,9% 6,1% 5,04%Швеція 95,0% 5,0% 1,48%


Болгарія 100,0% 0% 1,50%

Вел. Британія 96,7% 3,3% немає даних

румунія 99,2% 0,8% 1,00%

загалом єС 2,05% 3,3%* — Консульський відділ посольства Латвії спростовує даний показник офіційної стати-стики Європейської комісії наведений у даній таблиці. http://ec.europa.eu/home-affairs/policies/borders/borders_visa_en.htm

** — посольство республіки Чехія в Україні спростовує даний показник офіційної стати-стики Європейської Комісії, стверджуючи, що реальний показник відмов відповідає 2%.http://ec.europa.eu/home-affairs/policies/borders/borders_visa_en.htm

бачимо, що у консульствах таких країн, як Італія, Чехія та Ні-дерланди відносно високий відсоток відмов зафіксовано як офі-

53


ційною статистикою, так і даними нашого моніторингу. У таких країнах, як Бельгія, Латвія, Німеччина та Іспанія результати мо-ніторингу засвідчили кращу картину у порівнянні з офіційними даними (це може бути зумовлено як сезонними обставинами, так і наявністю певних позитивних зрушень). У випадку Фінляндії, Швеції та Португалії дані моніторингу дають дещо гірший ре-зультат, ніж офіційна статистика. У випадку Польщі, Угорщини, Франції, Словенії, Словаччини, Австрії, Данії, Греції, Литви — низький відсоток відмов зафіксовано як офіційною статистикою, так і даними моніторингу.

Тепер ми проаналізуємо ситуацію з апеляціями відмовників, якою вона відображена в даних цього року. Насамперед, з’ясуємо, як аргу-ментуються відмови:

Діаграма 2.6.1.Основні причини відмов у візі,

Київ та регіони, N = 47 (відмовники)

54


«інше»: додаткова причина відмови частота

«невірно вказана інформація в документах / інформація не є достовірною» 2

помилка в документах 1

«намір залишити територію після закінчення строку дії візи не може бути чітко визначено / нема підстав для повернення» 2

не зрозумів/-ла голландської мови 3

не прийшло запрошення по факсу 1

«невизначений термін перебування» 1

недостовірні документи-копія заліковки замість оригіналу 1

нецільове використання попередньої візи 1

Ми бачимо, що найчастішою причиною відмови є некомплек-тний пакет документів, а на другому місці йдуть нетипові причини («інше»), що стосуються, наприклад, недостовірної інформації в до-кументах або якоїсь невизначеної підозри з боку консульства від-носно заявника. іншими причинами, винесеними в наш опитуваль-ник, були: «Не минуло року після останньої відмови», «Недостатній термін дії паспорта», «вважають, що вказана в анкеті мета поїздки не є справжньою», «Невиконання вимог для заявленого типу візи». Часто відмови у візах взагалі не пояснюються, а папірець, який вкла-дається у паспорт заявника, не дає зрозумілої відповіді.

Чи надається відмовникам роз’яснення щодо їх права подати на апеляцію?

Таблиця 2.6.2. Роз’яснення процедури апеляції та намір скористатися нею,

Київ та регіони, N = 47 (відмовники)

чи роз’яснили вам процедуру апеляції?

чи скористаєтесь ви правом апеляції?

так ні так ні

Греція 100% 0% 0% %

55


італія 0% 100,0% 25,0% 75,0%

литва 100,0% 0% 100,0% 0%

нідерланди 75,0% 25,0% 50,0% 50,0%

німеччина 100,0% 0% 50,0% 50,0%

польща 62,5% 37,5% 37,5% 62,5%

португалія 100,0% 0% 100,0% 0%

Угорщина 100,0% 0% 0% 100,0%

Фінляндія 100,0% 0% 66,7% 33,3%

Чехія 63,6% 36,4% 18,2% 81,8%

Швеція 100,0% 0% 66,7% 33,3%

Вел. Британія 100,0% 0% 0% 100,0%

румунія 100,0% 0% 100,0% 0%

в італії так само минулого року спостерігався високий показник

нероз’яснених правил апеляції (~90%). і доволі багато людей не отри-мували цього роз’яснення у 2011 році в консульствах Нідерландів та Чехії. в той час, як польське консульство навпаки, демонструвало ор-ганізованість в цьому плані, і тільки 6% його відмовників не отрима-ли належного роз’яснення щодо свого апеляційного права.

Цього року рівень відмов загалом нижче за минулорічні наші показники, і тому важко судити про ці параметри, адже сам факт нероз’яснених прав особи, що отримала офіційну відмову, на апеля-цію, — це вже порушення певних правил візової процедури.

Найчастішою причиною відмови від права податися на апеляцію є розчарування і відсутність віри в позитивне рішення, а також — те, що повторна візова процедура забере багато часу та коштів. Ці при-чини названі основними відмовниками і у минулому році.

Також особливим випадком є той, коли особа отримала відмову, але не збирається апелювати до консульства, а просто сподівається отримати візу за повторної подачі документів. і, як ми бачимо, є такі,

56


що не мають намір звертатися до візових служб даної країни, нато-мість «поїдуть до іншої країни». Ці поодинокі випадки все ж, на нашу думку, є типовими, а тому — повторюваними, і заслуговують на увагу.

3. взаємодія з консульствами: суб’єктивна оцінка респондентів

Для оцінки суб’єктивної сторони взаємодії заявника з консульством ми включили до нашого опитування кілька питань з приводу задово-лення отриманою візою та ставлення консульських працівників впро-довж візової процедури до заявника. Незважаючи на те, що цей оціноч-ний блок не є розгалуженим, ми отримали результати, по яких можна відповісти на кілька питань:• Яка кількість осіб загалом та по консульствах є задоволеною ре-

зультатами отриманої візи;• Які категорії заявників найчастіше лишаються незадоволеними,

і чим саме;• Чи готові наші співгромадяни до різного роду оскаржень винесе-

них консульствами рішень щодо їх візових справ;• До яких органів та організацій мають намір звернутися незадово-

лені громадяни;• Які враження дістали заявники від співробітників консульства:

скоріше позитивне чи негативне;• Які категорії заявників отримали найбільше негативного враження.

Спробуємо відповісти на дані питання за допомогою отриманих даних з моніторингу.

Таблиця 3.1. Задоволеність отриманою візою

частота відсоток

так 2118 92,9

57


ні 113 5,0

підсумок 2231 97,9

не потребує відповіді 49 2,1

всього 2280 100,0

загалом, у нас по масиву 93% задоволених та 5% (113) незадоволе-них осіб.

Таблиця 3.2. Незадоволені отриманою візою / Консульство

N = 113 осіб.

незадоволені

австрія 0,9%

латвія 0,9%

нідерланди 0,9%

словенія 0,9%

Фінляндія 0,9%

Швеція 0,9%

Болгарія 0,9%

Бельгія 1,8%

Естонія 1,8%

іспанія 1,8%

литва 2,7%

португалія 3,5%

Франція 3,5%

румунія 3,5%

58


німеччина 4,4%

Данія 5,3%

Чехія 6,2%

італія 7,1%

Угорщина 8,8%

польща 14,2%

словаччина 14,2%

Греція 15,0%

Незадоволені особи є по консульствах всіх країн. Найбільше на цей рік їх у консульствах Греції, польщі та Словаччини.

Таблиця 3.3. Задоволеність отриманою візою / Категорія осіб

N = 2233 (ті, хто отримав візу)

так ні

Водії, залізничники — міжнар. перевезення; моряки 100,0% 0,0%

Учасники офіц. програм обміну міст-побратимів 100,0% 0,0%

інваліди та супровід 100,0% 0,0%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі 99,2% 0,8%

особи з наук., культ., мистецької д-ті 95,9% 4,1%

Журналісти 95,5% 4,5%

Жодної з перелічених 95,4% 4,6%

спортсмени та супровід 94,4% 5,6%

пенсіонери 94,1% 5,9%

Близькі родичі осіб-мешканців єс 93,3% 6,7%

59


підприємці та представники бізнесу 93,1% 6,9%

працівники органів державної влади 93,0% 7,0%

особи віком до 18 або 21 — на утриманні 92,0% 8,0%

постійні члени офіційних делегацій 91,7% 8,3%

Як видно з таблиці, найбільше частка незадоволених отриманою візою припадає на такі категорії, як «постійні члени офіц. делегацій», «особи віком до 18ти…», «працівники органів держ.влади», «підприєм-ці…» та «близькі родичі осіб-мешканців ЄС».

Таблиця 3.4. Незадоволені отриманою візою / Категорія осіб

N = 113 (незадоволених осіб)

Водії, залізничники — міжнар. перевезення; моряки 0,0%

Учасники офіц. програм обміну міст-побратимів 0,0%

інваліди та супровід 0,0%

постійні члени офіційних делегацій 0,9%

Журналісти 0,9%

спортсмени та супровід 1,8%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі 1,8%

особи віком до 18 або 21 — на утриманні 1,8%

працівники органів державної влади 3,5%

особи з наук., культ., мистецької д-ті 3,5%

пенсіонери 8,0%

Близькі родичі осіб-мешканців єс 23,0%

Жодної з перелічених / інша 25,7%

підприємці та представники бізнесу 29,2%

60


Як бачимо, найбільша частка серед усіх незадоволених заявни-ків — у категорії підприємців, — 29,2%, адже це одна з найбільш чи-сельно представлених категорій осіб у нашому моніторингу. Також їх багато серед категорії «інша» та «близьких родичів». Спробуємо проаналізувати, чим найчастіше незадоволені представники назва-них категорій.

Таблиця 3.5. Причини незадоволеності деяких категорій осіб, %

N = 88: 33 («підприємці») + 26 («близькі родичі») + 29 («інша категорія»)

підприємці Близькі родичі

інша категорія

не потребує відповіді 3,0 7,7 17,2

не той тип візи 18,2 34,6 24,1

коротший термін дії візи 75,8 42,3 48,3

віза видана запізно 0 3,8 3,4

інШЕ 3,0 11,5 6,9

всього 100,0 100,0 100,0

Нижче наведено перелік інших причин незадоволення отриманою візою: • «підприємці»: «дорого», «дуже довго роблять візу», «зменшені

можливості по візі»;• «близькі родичі»: «заплатили багато, зайві гроші», «нема зворот-

нього зв’язку і не знаєш, чи готова віза»;• «інша категорія / туризм»: «великий пакет документів, не все,

що треба готувати, вказано одразу», «інформація, що написана на сайті візового центру є незрозумілою», «не можна було зазда-легідь зареєструватися на сервері», «візи передають із консуль-ства в візовий центр і вони часто губляться», «візовий центр не несе відповідальності за доставку і нема організованості», «дуже

61


довго все робиться», «формально ставляться, без поваги, все дуже довго».Ми запитали, до кого представники різних категорій звернуться

для вирішення даної проблеми:• «підприємці»: «до Консула», «до громадських організацій», «до

знайомих»;• «близькі родичі»: «до Консула», «до громадських організацій»;• «інша категорія / туризм»: «до Консула».

але більша частина заявників дає відповідь «ні до кого не звер-нусь».

Яким же чином розподіляються причини незадоволення серед усіх опитаних?

Таблиця 3.6. Причини незадоволеності отриманою візою, %

N = 113 (всі незадоволені)

частка

не потребує відповіді 8,0

не той тип візи 23,0

коротший термін дії візи 57,5

віза видана запізно 2,7

інше 8,8

всього 100,0

Найчастіше незадоволені загалом не збираються ні до кого зверта-тись, але серед тих, хто має такий намір, називають частіше консула країни, до якої прагнуть подорожувати.

отже, ми підійшли до іншого блоку питань, пов’язаних ще біль-ше з суб’єктивним сприйняттям респондентів їх взаємодії з консуль-ством. Цей блок містить у собі три основні питання, які можна роз-глянути окремо або в сукупності.

62


Таблиця 3.7. Оцінка деяких параметрів взаємодії з консульством,

% N = 2280 (всі)

так ні в.в. всього

чи виявляли до вас повагу кон-сульські працівники? 96,0% 2,7% 1,3% 100%

чи були ознаки дискримінації? 0,2% 98,6% 1,1% 100%

чи персонал ввічливо виконував візову процедуру? 96,1% 2,6% 1,3% 100%

Ми спробували виявити деякі соціально-статусні параметри неза-доволених осіб, і з’ясували, що найчастіше вважають, що співробітники консульства не виявляли повагу до них та були неввічливими працю-ючі жінки вікової категорії 21–30 — кваліфіковані фахівці з вищою осві-тою. Найбільше дискримінації відчули непрацюючі жінки 31–40 років.

Серед усіх заявників частка тих, хто дістав негативне враження від візової процедури, загалом 3,5%, з них: 1,5% незадоволені одним пара-метром з трьох названих, 1,9% незадоволені одразу двома аспектами взаємодії з консульськими співробітниками, і 0,1% незадоволені всіма трьома параметрами. Ми зробили зріз по країнах, визначаючи середній рівень незадоволеності, де мінімум — це 1, максимум — це 3 (параметри):

Таблиця 3.8. Рівень незадоволеності по консульствах

N = 80 (незадоволені)

Середнє

Греція 1

італія 1

латвія 1

Угорщина 1

63


австрія 2

Данія 2

нідерланди 2

німеччина 2

польща 2

португалія 2

словаччина 2

Чехія 2

Велика Британія 2

румунія 2

Максимальний рівень незадоволеності — одразу по трьох параме-трах — зустрічаємо лише в консульстві Чехії.

Таблиця 3.9. Рівень незадоволеності по категоріях заявників

N = 80 (незадоволені)

незадоволеність, середнє частка осіб

Водії, залізничники — міжнар. перевезення; моряки 1 1,3%

особи віком до 18 або 21 — на утриманні 1 1,3%

Журналісти 1 3,8%

особи з наук., культ., мистецької д-ті 1 3,8%

Жодної з перелічених / інша 1 37,5%

працівники органів державної влади 2 2,5%

пенсіонери 2 6,3%

Учні, студенти, аспіранти, викладачі 2 11,3%

64


підприємці та представники бізнесу 2 13,8%

Близькі родичі осіб-мешканців єс 2 12,5%

спортсмени та супровід 2 6,3%

Таким чином, більшість осіб загалом незадоволена одразу двома параметрами. а інколи, за свідченням інтерв’юерів, ці негативні від-повіді навіть не стосуються напряму заданих питань — про повагу чи ввічливість консульських співробітників. а є загальним виявом роз-дратованості заявника.

Ми також з’ясували, що серед осіб, хто висловив негативну оцінку взаємодії з консульством, найбільше тих, хто відвідував країни Шен-гену більше одного разу за останні два роки — 56,3%, а на другому місці — ті, хто не був у визначених країнах жодного разу за останні два роки — таких 25%. Тобто, можна припустити, що незадоволеність консульськими службами загалом «накопичується» в тих, хто часто подорожує, має досвід такої взаємодії. але також — ті, хто рідко їз-дить закордон, мабуть мають високі очікування від взаємодії з дани-ми службами, тому на виході розчаровуються в ній.

4. Соціо-демографічний вимір

4.1 Статево-віковий та професійний розподіл респондентів

при всій умовній репрезентативності вибіркової сукупності, з випадковим добором респондентів на останньому етапі, соціо-демографічна картина заявників, які взяли участь у моніторингово-му опитуванні, в загальних рисах відображає статистичний розподіл населення України, особливо це стосується статевого та професійно-кваліфікаційного розподілу. Так, в нашому дослідженні в межах Києва представлено 47% чоловіків та 53% жінок, що майже збіга-ється з даними Державної служби статистики України на 2012 рік (http://www.ukrstat.gov.ua). враховуючи респондентів з регіонів, у на-шому Моніторингу чоловіків-заявників трохи додається, — 47,6%. але загальну пропорцію статевого розподілу збережено.

65


Щодо вікового розподілу, заявники з Києва представлені такими категоріями:

Діаграма 4.1.1.Віковий розподіл респондентів, Київ

(N=1380)

Тобто, найбільше прагнуть мандрувати молоді люди 21–30 ро-ків (37,2%), найменше — люди старшого віку (від 61 років) — 4,6%, втім додаючи до них 1,1% респондентів віком більше 71, отримуємо 5,7% людей старшого та похилого віку, які прагнуть подорожувати країнами ЄС; так само поєднуючи всю молодь до 30 років в одну вікову категорію, отримуємо 46,8% молодих людей, які подаються на отримання віз до країн ЄС. Доволі багато осіб середнього віку: 26,4% віком 31–40 та 13% віком 41–50, тобто в сукупності — 39,4%. Таким чином, представлені усі вікові категорії, що саме по собі при-ємно і вказує в принципі на доступність подорожей для різних ві-кових груп.

беручи до уваги регіональних заявників, у сукупності отримаємо таку картину вікового розподілу респондентів:

(9,6) — 20

(37,2) — 21–30

(26,4) — 31–40

(13,0) — 41–50

(8,1) — 51–60

(4,6) — 61–70

(1,1) — 71+

66


Діаграма 4.1.2.Віковий розподіл респондентів, Київ + Регіони, (N=2280)

Слід сказати, вона мало чим відрізняється від попередньої, можна відмітити хіба що зрушення вікової групи 21–30 років (33,6%) у бік ві-кових груп 41–50 (14,4%) та 51–60 (9,6%), тобто, дорослі люди проявля-ють себе трохи більш активними заявниками.

Цікавим було дізнатися про зайнятість респондентів, які плану-ють подорож до країн ЄС. Тут ми порівняли заявників із Києва із за-явниками з регіональних консульств.

Таблиця 4.1.1.Професійний розподіл респондентів

(Київ, N = 973 працюючих; регіони, N = 558 працюючих)

посада / місце роботи київ, % регіони, %

керівник/заступник керівника/ приватний підприємець 22,7 17,9

керівник підрозділу/організації 15,5 9,9

кваліфікований фахівець із вищою освітою 46,6 36,2

кваліфікований фахівець із середньою спеціальною освітою 4,8 11,5

кваліфікований працівник 5,1 13,3

(10,2) — 20

(33,6) — 21–30

(26,1) — 31–40

(14,4) — 41–50

(9,6) — 51–60

(4,9) — 61–70

(1,1) — 71+

67


різнороб/підсобний робочий 5 4,1

робітник сільського господарства 1 1,8

інше 4,5 5,4

всього 100,0 100,0

Як видно з таблиці, серед столичних заявників значно переважають кваліфіковані фахівці з вищою освітою, їх 46,6%, проти 36,2% в регіонах. Також у Києві більше подається на візу до країн ЄС приватних підпри-ємців — 22,7% проти 17,9% у регіонах та керівників підрозділів, їх 15,5% проти 9,9% у регіонах. втім, регіональні представництва консульських служб країн ЄС набагато частіше отримують заяви на отримання віз від кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною освітою — 11,5% проти 4,8% у столиці, кваліфікованих працівників — 13,3% проти 5,1% у Києві та від підсобних робочих — 4,1% проти 0,5%.

відсоток непрацюючих осіб, що подаються на візу, зафіксований в нашому Моніторингу, є наступним: Київ — 29,5%; регіони — 38%. Слід зазначити, що за даними нашого Моніторингу-2011, кількість непрацюючих осіб була такою самою. Це свідчить про певну сталу тенденцію безробітних або непрацюючих виїжджати за кордон, віро-гідно, знаходячи там джерело доходу. Яким же чином розподіляються респонденти, які не мають сталого робочого місця по Києву та регіо-нах? Чи є яскраві відмінності між ними?

Діаграма 4.1.3.Непрацюючі заявники, Київ, (N = 407 непрацюючих)

(1,7) — доглядаєте за дитиною

(4,2) — домогосподарка

(29,5) — пенсіонер

(42,5) — студент/-ка

(8,6) — учень

(2,7) — безробітний, зареєстрований

(9,8) — тимчасово не працює

68


Як бачимо, основну частину непрацюючих складають студенти — 42,5%, також значна частина з них — пенсіонери — 29,5%. Сукупна кількість тих, хто не працює тимчасово та є зареєстрованим безробіт-ним, складає 12,5% (9,8% + 2,7%).

в регіонах картина дещо інша:

Діаграма 4.1.4.Непрацюючі заявники, Регіони, (N = 342 непрацюючих)

Тут так само на перших місцях серед непрацюючих заявників студен-ти (28,9%) та пенсіонери (24%), але ж сукупна кількість не працюючих, — тимчасово безробітних та зареєстрованих безробітних — є набагато біль-шою і складає 23,3% (21,3% + 2%). Це можна пояснити припущенням, що регіональні мандрівники використовують можливість зарубіжних поїз-док з метою заробітку, а отже, є в більшості своїй безробітними в Україні.

в той же спосіб можна помітити значну кількість домогосподарок в регіонах, — 10,2%, які прагнуть здійснити подорож країнами ЄС. поло вина з них, як ми з’ясували, їдуть під категорією «інша (туризм)», а друга половина — під категорією «близькі родичі осіб-мешканців ЄС».

Таким чином, регіональні заявники значно відрізняються від сто-личних, а особливо — в кількості та розподілі непрацюючих, безробіт-них громадян. порівнювати регіональні відмінності заявників важку-вато, адже кількість досліджуваних консульських установ по регіонах різна, а найголовніші відмінності між заявниками очікуємо і спостері-гаємо при порівнянні їх «портретів» між країнами, до яких вони праг-нуть подорожувати (Див.4.3).

(2,0) — доглядаєте за дитиною

(10,2) — домогосподарка

(1,2) — інвалід

(24,0) — пенсіонер

(28,9) — студент/-ка

(7,9) — учень

(4,4) — безробітний, зареєстрований(21,3) — тимчасово не працює

69


4.2 Категорії заявників та мета їх поїздки

в нашому Моніторингу ми приділяємо пильну увагу груповій ідентифікаціі заявників, до адже існують пільгові категорії, визначені в тексті Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, щодо яких мають застосовуватись особливі умови подання та розгля-ду документів.

втім, типовими помилками заявників є те, що вони:а) не знають про пільги для тієї чи іншої категорії;б) неправильно користуються специфічними умовами подання

документів.Таким чином, на практиці часто виходить ситуація, коли заявник

подається або без жодної категорії, хоча має право на певну з них, або подається ніби під певну категорію, але насправді документація не від-повідає цій категорії, що виявляють працівники Консульства.

розподіл осіб, які взяли участь у нашому опитуванні по категоріях заявників у м. Київ наступний:

Діаграма 4.2.1.Категорії заявників по консульствах, Київ, (N = 1380)

70


Таким чином, найбільше мандрують особи «іншої категорії», яку умовно можна назвати «туризм», також доволі багато осіб мандру-ють по справах, під категорією «підприємці, представники бізнесу», на третьому місці — «близькі родичі осіб-мешканців ЄС», а далі — «учні, аспіранти, викладачі» та «пенсіонери». Слід сказати, що да-ний розподіл є доволі типовим, особливо якщо брати до уваги перші 5–6 місць, і наприклад у 2011 році ми мали подібну картину.

але нас цікавить також, якою мірою заявники усвідомлюють важ-ливість своєї категорії, під якою подають документи на отримання візи. Тому ми використали питання-фільтр «Чи ви їдете з відповід-ною до категорії метою?», звичайно, це не могло стосуватися таких пільгових категорій, як «пенсіонери», «інваліди», «особи віком до 18 років», а також — «іншої» категорії, бо тут мету визначати не мож-на, виходячи з категорії. отже, відфільтровуючи осіб, що належать до інших категорій і їдуть саме з відповідною до зазначеної категорії ме-тою, отримуємо:

Діаграма 4.2.2.Категорії заявників, що їдуть з відповідною

до категорії метою, Київ, (N = 770)

71


отже, найбільш відповідно змісту своєї категорії подаються «близькі родичі…» (231 з 240 осіб), також доволі добре обізнані про зміст і мету своєї поїздки «підприємці та представники бізнесу» (287 осіб з 347), а от наприклад «учні, студенти…» зізнаються, що їх мета поїздки не відповідає зазначеній в заяві категорії у майже 40% випадків (68 осіб із 164). отже, цей важливий аспект взаємодії заяв-ників із консульствами все ще не напрацьований практикою візових процедур в Україні.

розглянемо, які ж категорії заявників найбільш розповсюджені у регіональних представництвах консульських служб:

Діаграма 4.2.3.Категорії заявників по консульствах регіонів (N = 900)

Так, першу шестірку складають ті самі категорії, як і в Києві, але ж після «туристів» ідуть «близькі родичі», а пенсіонерів трохи більше аніж студентів. відфільтрувавши осіб, які їдуть з відповідною до кате-горії метою, отримуємо:

72


Діаграма 4.2.4.Категорії заявників, що їдуть з відповідною

до категорії метою, регіони, (N = 404)

Так само «близькі родичі…» є найбільш свідомими у відповідно сті мети поїздки своїй категорії (128 зі 159 осіб), доволі обізнаними є «під-приємці» (101 зі 136 осіб), а з «учнями…» ситуація та сама, як і в Києві: лише 60% заявників їдуть із відповідною до зазначеної категорії метою. звідси можуть випливати процедурні проблеми, коли заявник споді-вається на безкоштовну візу, але внаслідок неможливості підтвердити мету своєї поїздки, яка б відповідала даній категорії, консульська служ-ба може скасувати його приналежність до пільгової категорії та пере-вести до іншої категорії (часто — «туризм»), тим самим час процедури розгляду документів затягується, і заявник лишається невдоволеним (Див. розд. 3).

Якщо описати вибіркову сукупність, отриману нами цього року, вона буде загалом такою:• це майже рівною мірою жінки та чоловіки (53% та 47%), з невели-

кою чисельною перевагою перших, що відповідає загальній ста-тистичній картині по Україні;

73


• значною мірою представлені молоді люди віком 21-30 (Київ та ре-гіони), а також — зрілі особи 31–40 (Київ та регіони);

• близько 70% осіб мають постійне місце роботи — Київ, та 62% — у регіонах;

• з непрацюючих більшість — студенти та пенсіонери;• безробітними є 12,5% з непрацюючих у Києві та 23,3% з тих, хто не

має постійної роботи, в регіонах;• зі столичних консульств найчастіше до країн ЄС прагнуть мандру-

вати кваліфіковані фахівці з вищою освітою (46,6%), керівники або заступники керівників / приватні підприємці (22,7%), керівники підрозділів (15,5%);

• з регіональних представництв прагнуть поїхати до країн ЄС най-частіше кваліфіковані фахівці з вищою освітою (36,2%), керівники або заступники керівників / приватні підприємці (17,9%) та квалі-фіковані працівники (13,3%);

• з Києва найчастіше заявники подаються під категоріями «туризм», «підприємці» та «близькі родичі», а з регіональних консульств — «туризм», «близькі родичі», «підприємці», тобто «близьких родичів» в регіонах подається дещо більше, аніж «підприємців»;

• далеко не всі категорії заявників їдуть з відповідною до вказаної категорії метою, так, наприклад, близько 40% «учнів, студентів…» зізнаються, що мета їх поїздки не відповідатиме вказаній категорії (Київ, регіони), і значна частина «підприємців» так само зазначає дану категорію, не маючи за мету ділову поїздку.

4.3 Портрет типових заявників

Цього року ми вирішили з’ясувати, наскільки ідентифікуються «типи» заявників, характерні для тієї чи іншої країни призначення, чи наявна повторюваність цих типів, якщо порівнювати з даними, отриманими минулого року.

Ми виокремили в кожному масиві по окремих країнах типові кате-горії осіб-заявників, визначили стать, яка переважає в цій типовій ка-тегорії та вікові параметри. Таким чином, ми отримали умовний «пор-трет» заявників, що подаються до тієї або іншої країни (див. Табл. 4.3.1).

74


Так, ми бачимо, наприклад, що найчастіше подаються на візу до Словенії чоловіки під категорією «підприємці», віком від 21 до 40 ро-ків. а до польщі, скажімо, — чоловіки «туристи» тієї ж вікової групи. Цікаво відмітити, що загалом п’яту частину респондентів (21%) усьо-го київського масиву складають жінки віком 21–30 років, які подають-ся в основному як туристки, або «інша категорія» (40% з них), пред-ставниці бізнесу (22%) та студентки (16%). Тобто, жінки 21–30 років проявляють вищу, у порівнянні з іншими віковими групами, актив-ність у отриманні віз до країн ЄС.

порівнюючи «типові портрети» цього року з минулим, слід за-значити, що лише сім країн повністю співпадають за категоріями заявників із минулорічними. Це: Греція, Данія, естонія, Литва, Ні-меччина та Словаччина, що приймають переважно українських «підприємців», а польща — «туристів». представляти більш деталь-ну картину не вважаємо за потрібне, адже наш моніторинг не описує всю специфіку, а лише відображає певні тенденції об’єкту та пред-мету дослідження.

Таблиця 4.3.1.Портрет типових заявників по країнах (консульства Києва),

N = 23 консульства

австрія підприємці, бізнесмени

41–50 чч німеччина підприємці,

бізнесмени21–30

жж

БельгіяБлизькі родичі осіб-мешканців єС

51–60–70 жж польща

інша катего-рія (туризм, тощо)

21–31–40 чч

греція підприємці, бізнесмени

31–40 чч португалія


21–30 жж

данія підприємці, бізнесмени

21–31–40 чч Словаччина підприємці,


жж

естонія підприємці, бізнесмени

21–30 жж Словенія підприємці,

бізнесмени21–31–40

чч

іспаніяінша катего-рія (туризм, тощо)

21–30 жж угорщина підприємці,


жж

75


італіяінша катего-рія (туризм, тощо)

31–40 чч 21–30 жж фінляндія


31–40 чч

латвіяінша катего-рія (туризм, тощо)

21–30 жж франція


21–30 жж

литва підприємці, бізнесмени

31–40 чч чехія

учні, студен-ти, аспіранти, викладачі

21–30 жж

нідерландиінша катего-рія (туризм, тощо)

21–30 жж Швеція

Близькі родичі осіб-мешканців єС

21–30 жж

Нешенгенські країни, що потрапили до нашої уваги цього року, мають таких «типових» заявників:

Ще одним елементом нашого інтересу є порівняльний зріз того, яких заявників найчастіше отримує одна й та сама країна в різних кон-сульських установах. Ці дані представлені наступною таблицею:

Таблиця 4.3.2.Портрет типових заявників по країнах

(консульства Києва та регіональні представництва), N = 31 консульство 7 країн, що представлені в регіонах та в Києві

Болгарія інша категорія (туризм, тощо) 21–30 жж

велика Британія учні, студенти, аспіранти, викладачі до 21рр., жж

румунія підприємці,бізнесмени 31–40 чч

Так, співпадіння столичних та регіональних заявників по катего-ріях ми бачимо лише в болгарії та польщі, — де типовими представ-никами є «туристи» («інша категорія»), в інших країнах за нашими даними на цей момент особливих співпадінь не виявлено, хіба що вікова категорія або стать подорожуючих. Таким чином, можна го-ворити про те, що регіо нальні заявники визначених семи країн від-різняються від столичних.

76


однак прослідкуємо також зміни портретів типових регіональних заявників у 2011–2012 роках:

Таблиця 4.3.3.Портрет типових заявників по країнах

(регіональні представництва консульств), N = 11 консульств 5 країн, що представлені в регіонах у 2011 році

київ регіони Співпадіння

Болгаріяінша катего-рія (туризм, тощо)

21–30 жж


31–40 чч +

греція підприємці, бізнесмени

31–40 чч


31–40 жж +

польщаінша катего-рія (туризм, тощо)

21–30–40 чч


21–30 жж +

румунія підприємці, бізнесмени

31–40 жж


21–30 жж

Словаччина підприємці, бізнесмени

31–40 жж

особи з наук., культ., мист. д-ті

31–40– 51–60

чч+

угорщина підприємці, бізнесмени

21–30 жж


21–30 чч +

чехіяучні, студен-ти, аспіранти, викладачі

21–30 жж


31–40 жж

отже, можна чітко помітити, що співпадіння більш притаманні регіональним представництвам: по категоріях заявників — польщі та Угорщині, а по вікових та статевих ознаках — Греції, польщі, Словач-чині та Чехії. Це означає, що в регіонах є своя специфіка подорожую-чих, яка має тенденцію повторюватись із року в рік. Якщо детальніше розглядати портрети заявників по кожному представництву окремо взятого регіону, ми впевнені, виявиться ще більше специфіки, яка

77


буде характеризувати міждержавну соціальну мобільність представ-ників того чи іншого регіону.

Цей момент наштовхує на думку про особливості протікання візових процедур у тій чи іншій регіональній консульській устано-ві. Це можна характеризувати і як позитив, адже чим більш перед-бачуваним та специфічним є цей процес, — тим більше зручності та компромісності в ньому можна організувати. однак, до негати-вів слід віднести «кумівство» та більшу маніпулятивність, оскіль-ки в більш щільному просторі, де актори та їх інтереси є чітко ви-значеними, розкривається більший потенціал до неформального, між особистісного соціально-статусного та психологічного впливу (мані пуляції).

78


УКРАЇНА НА «ВіЗОВіЙ КАРті» ЄВРОПЕЙсЬКОГО сОЮЗУ: ПОтОЧНі тЕНДЕНЦіЇ

Майже два роки тому нами було оприлюднено аналіз місця Украї-ни на «візовій карті ЄС»1. Той матеріал засвідчив впевнене друге місце України в світі (після росії) за числом виданих її громадянам Шенген-ських віз із часткою у 9% від усієї кількості шенгенських віз, виданих на усій планеті. Що змінилось із того часу?

У поточному році Європейська Комісія оприлюднила офіційну ста-тистику видачі віз за минулий рік2 значно раніше, ніж у попередні роки, що свідчить про зростання оперативності її роботи. в той же час, цього року дещо змінилася методологія подачі даних у офіційній статисти-ці — із загальних даних, доступних на офіційному сайті ЄС, повністю випали візи категорії «D», або національні, які традиційно склада-ли в Україні біля 10% від загальної кількості віз країн ЄС, а у випадку польщі — значно більшу частку. Цього року ця категорія не віднесена до загальноєвропейської статистики, що не лише дещо збіднює наявні дані, але й утруднює аналіз з точки зору коректного порівняння даних із минулими роками. Тим не менше, ми спробуємо вдатися до порів-няльного аналізу — цього разу без урахування віз категорії «D».

отже, у 2011 році в Україні було видано 1 103 391 Шенгенських віз, тоді як роком раніше — 932 701 (без урахування віз категорії «D»). Цей показник дозволяє Україні поки що зберігати другу позицію у світі за абсолютною кількістю виданих шенгенських віз. втім розрив з Кита-єм, що посідає третю позицію, невпинно скорочується: якщо 3–4 роки тому китайці отримували сумарно приблизно вдвічі менше віз, ніж українці, то тепер розрив скоротився до менше 10%.

в той же час росія, що посідає першу позицію, зміцнює своє лідер-ство, додаючи по понад мільйону віз щороку протягом двох останніх років — і, як наслідок, нині росіяни отримують понад 40% усіх шенген-ських віз у світі (ще два роки тому цей показник не досягав 30%).1 олександр Сушко. Україна на «візовій карті» Європейського Союзу. — «Дзеркало тижня» №34, 2010 р.2 офіційний веб-сайт Європейської Комісії http: //ec.europa.eu/home-affairs/policies/borders/borders_visa_en.htm

79


показник щорічного «приросту» кількості виданих віз в Украї-ні є дещо вищим за середньосвітовий (18,3% у порівнянні з 14,4%). однак країни, що займають сусідні позиції в рейтингу, переваж-но нарощують свої показники ще швидше: росія на 24,7% протягом 2011 року, Китай — на 31,8, а білорусь на рекордні 35,1%.

за кількістю відмов у видачі віз (3,3%), внаслідок неухильного зни-ження цього показника протягом кількох останніх років, Україна впри-тул наблизилась до рівня, який у ЄС прийнято вважати безпечним — 3%. Цей чинник сприятиме формуванню в ЄС позитивного ставлення до майбутнього скасування віз. в той же час цей фактор не діє само-стійно, а лише в сукупності з іншими. Так, наприклад, майже нульовий рівень візових відмов у білорусі, не гарантує жодних інших привілеїв цій державі, а тим більше повного скасування віз, з огляду на існуючі політичні обставини.

питома вага багаторазових шенгенських віз в Україні (35,5%) ви-глядає значною, втричі більшою, ніж ще 3–4 роки тому. однак світо-вий середньостатистичний показник є ще вищим (38,7%), отже ані наявність Угоди про спрощення оформлення віз, ані декларована роль привілейованого партнера (в рамках Східного партнерства) не забезпечує Україні доданої вартості у цьому питанні. росія і бі-лорусь мають кращий показник (понад 45%). Може тішити хіба що поки скромна цифра Китаю (11,8%).

Цікавий контекст візової статистики вимальовується при спробі обрахунку «щільності» видачі віз — тобто з’ясування кількості насе-лення, на яку припадає одна Шенгенська віза. за цим параметром без-перечним лідером лишається білорусь (1 віза на 16 осіб), що виперед-жає росію (1 віза на 28 осіб) майже вдвічі, а Україну (1 віза на 41 особу) майже втричі. Туреччина за цим показником суттєво відстає (1 віза на 126 осіб), а для більшості китайців, природно, поїздки до ЄС залиша-ються малодоступною екзотикою (1 віза на 1316 осіб). останній факт втім не заперечує очевидного зростання видимої присутно сті китай-ських туристів та бізнесменів у європейських країнах — ще 2 роки тому одна віза припадала на 3 тисячі китайців.

У випадку України слід врахувати, що статистика віз категорії «С» (шенгенських) не розкриває повністю питання доступності віз, адже традиційно українці, на відміну, наприклад, від тих же китайців, отри-

80


мують значну кількість віз категорії «D» — тобто національних віз країн-членів ЄС, які дають право відвідувати з короткостроковими візитами також і інші країни Шенгенської зони. Нагадаємо, що у 2010 році пито-ма вага таких віз для громадян Украї ни складала біля 17% від загальної кількості віз країн Шенгенської зони.

Таблиця 1.Країни, де видається найбільша кількість Шенгенських віз

весь світ росія україна китай туреччина Білорусь

видано шенген-ських віз у 2011 р. 12 647 747 5 152 548 1 103 391 1 026 283 592 070 579 924

видано шенген-ських віз у 2010 р. 11 060 261 4 132 614 932 701 779 122 522 667 429 132

приріст за рік (%) 14,4% 24,7% 18,3% 31,8% 13,2% 35,1%

відмови (%) 5,5% 1,5% 3,3% 4,5% 5,0% 0,5%

Багаторазових 4 887 470 2 439 656 391 396 121 329 219 273 262 469

відсоток багаторазових 38,7% 47,3% 35,5% 11,8% 37,0% 45,3%

частка в світі 100% 40,7% 8,7% 8,1% 4,7% 4,6%

кількість жителів на одну видану за рік (2011) шенгенську візу

— 28 41 1 316 126 16

весь світ молдова грузія вірменія азербай-джан

видано шенген-ських віз у 2011 р. 12 647 747 50 300 59 603 33 528 43 009

видано шенген-ських віз у 2010 р. 11 060 261 45 612 50 324 29 323 35 693

приріст за рік (%) 14,4% 9% 18,7% 14,4% 20,5%

відмови (%) 5,5% 9,5% 14,4% 8,8% 5,5%

Багаторазових 4 887 470 11 558 15 397 5 086 7 512

81


відсоток багаторазових 38,7% 23% 25,8% 15,2% 17,5%

частка в світі 100% 0,4% 0,5% 0,27% 0,34%

кількість жителів на одну видану за рік (2011) шенгенську візу

86 74 92 213

отже, аналіз наявних офіційних даних щодо видачі віз країн-учас-ниць Шенгенської зони свідчить про наступне:• понад половина усіх шенгенських віз у світі видається у Східній

Європі. Те, що в даному регіоні вважається «Шенгенської стіною» і засуджується як архаїзм, в самому ЄС складає біля 60% візової статистики, що формує політику із її стереотипами щодо мігра-ційних загроз та значними фінансовими надходженнями у вигляді консульських зборів. отже, скасування віз для України, та загалом для Східної Європи сприйматиметься в ЄС переважно як непопу-лярний крок, що суттєво змінить існуючий статус-кво, навіть якщо країни регіону отримають безвізовий режим не групою, а по черзі.

• візовий Кодекс ЄС, що набув чинності у 2010 році, призвів до знач ного збільшення питомої ваги багаторазових віз (з 10015% кілька років тому до 38% нині). в той же час офіційна статисти-ка не дає змогу прослідкувати, яка частина цих віз має тривалий термін дії (від 1до 5 років), а яка завдячує формально багаторазо-вим, але короткостроковим візам (з терміном дії від кількох днів до кількох місяців).

• Динаміка видачі шенгенських віз, зростання абсолютної та від-носної їх кількості, питомої ваги багаторазових віз, а також рівня візових відмов, мало залежить від наявності чи відсутності Угоди про спрощення оформлення віз у відносинах ЄС з певною країною. високі показники зростання кількості виданих віз у випадку Китаю та рекордно низький рівень візових відмов при найвищій щільності видачі віз у розрахунку на кількість населення у випадку білорусі свідчать про те, що позитивний результат може бути досягнутий і без застосування Угод про спрощення оформлення віз.

• атмосфера політичних відносин між ЄС та третіми країнами, си-туація з демократією та правами людини у відповідних країнах

82


є чутливим для ЄС чинником, але при цьому не впливає суттєво на рівень ліберальності чи навпаки, суворості візової політики. про це чітко свідчить ситуація з видачею віз країн ЄС в росії, біло-русі та Китаї. виходячи з наявних тенденцій можна спрогнозувати наступне:

• вже у 2012 році Україна поступиться Китаю за абсолютною кіль-кістю виданих шенгенських віз і втратить другу позицію в рейтин-гу тих «візових» країн, громадяни яких у найбільшій кількості по-дорожують у ЄС.

• внаслідок очевидно обмеженого впливу угод про спрощення офор млення віз, ймовірне подальше зниження інтересу третіх країн до укладання таких угод. за таких умов інтерес до даного типу угод з боку країн, що їх не мають, але отримали таку про-позицію від ЄС (Туреччина, вірменія, азербайджан) може бути збережений лише у випадку, якщо таке укладання подаватиметься як перший і не обхідний крок до повного скасування шенгенських віз для даних країн.

• Динаміка політичного процесу в Україні, якою вона б не була, не вплине суттєво на поточну візову практику країн ЄС. візи не ста-нуть менш доступними для пересічних громадян, навіть якщо авто-ритарні тенденції поглиблюватимуться. в той же час подальші кро-ки в напрямку скасування віз можуть бути поставлені під загрозу, оскільки залежать не лише від виконання технічних критеріїв, але і від загальної атмосфери відносин та сприйняття країни. питання верховенства права, зокрема (не)залежного судочинства, можуть стати каменем спотикання для України на цьому шляху.

• оскільки подальша лібералізація/скасування візових режимів за-лишатиметься непопулярною політикою в країнах ЄС, а симпати-ки такої політики переважно перебуватимуть в меншості, успіх подальших зусиль залежить від систематичної роботи з цільовими групами, що формують громадську думку в країнах ЄС та впли-вають на політичні рішення — в напрямку забезпечення критич-ної маси «візо-скептиків» — тих, хто не вбачає у візовому режимі ефективного інструменту міграційного контролю та/або не бачить загрози у міграційному потенціалові країн Східної Європи, насам-перед України.

83


РЕКОмЕНДАЦіЇ

конСулЬСЬким СлужБам краЇн єС

• Консульські служби можуть більш активно використовувати наявну гнучкість шенгенського законодавства для видачі більшої кількості багаторазових/довгострокових віз. Консульства та візові центри ма-ють інформувати заявників про право на отримання довготерміно-вих віз і пропонувати такі візи тим, хто відповідає критеріям (навіть якщо дана особа саме не запитує про таку візу). Така політика розван-тажуватиме консульські служби, не збільшуючи при цьому міграцій-них ризиків. Довгострокова віза з терміном дії мінімум 1 рік має стати нормою, а не винятком — це випливає з діючого шенгенського права.

• Консульства мають уникати видачі одноразових чи короткостро-кових віз у випадках, коли заявник уже попередньо скористався багаторазовими шенгенськими візами, виданими консульствами цієї, або будь-якої іншої шенгенської країни. (Наразі фіксуються численні випадки видачі одноразових чи короткострокових віз тим, хто вже мав довгострокові візи).

• Мінімальний термін дії багаторазової візи має дорівнювати 6 міся-ців, як це зазначено у візовому Кодексі ЄС (Стаття 24.2).

• Консульства не повинні вимагати від заявників на довгострокові візи точного планування своєї діяльності, зокрема подання в тексті за-прошення конкретних дат відвідань країни на весь період дії візи (до 5 років). Календарне планування організацій та фізичних осіб майже ніколи не сягає п’яти років, отже подані таким чином плани (в об-ґрунтування тривалого терміну дії візи) носять фіктивний характер.

• На період до внесення відповідних змін до шенгенського права варто домовитися, в рамках шенгенського консульського співро-бітництва, про вичерпний перелік документів, що вимагаються в заявників і максимально уніфікувати список документів. Доку-менти, що виходять за межі уніфікованого списку, можуть вимага-тися лише у виняткових випадках.

84


• електронні копії документів, насамперед тих, що надходять з-за кордону, мають прийматися нарівні із оригіналами — це не су-перечить діючому шенгенському праву, не збільшує ризиків під-робки документів і суттєво полегшує підготовку пакету докумен-тів заявників.

• Консульства не повинні застосовувати в Україні більш суворі вимо-ги до заявників, ніж ті, що застосовуються в інших країнах регіону. зокрема, більш ліберальні підходи до видачі віз в росії та білорусі деякими країнами ЄС сприймаються в Україні як прояв подвійних стандартів.

• Необхідно відмовитись від практики, не передбаченої жодним за-конодавством ЄС, — практики реєстрації повернень (обов’язкових повторних візитів до консульств після здійснення поїздки).

• відкриття візових центрів (пунктів прийому візових документів) доречно в тих містах, що не покриті мережею консульств. Нато-мість в містах розташування консульств, насамперед у Києві, пе-ренесення потоку заявників до візових центрів сприймається як створення монопольних умов заробітку малопрозорій іноземній компанії (VFS Global). Така практика має бути мінімізована, а за-явники мають бути забезпечені реальною можливістю вибору — звертатися або до візового центру, або безпосередньо до консуль-ської установи.

• визначення зовнішніх провайдерів послуг, яким доручається опе-рування візовими центрами, має відбуватися на більш прозорих тендерних умовах. До відповідних тендерів мають на недискримі-наційних засадах допускатися місцеві компанії.

• Необхідно забезпечити гарантії дотримання візовими центрами законодавства України та ЄС щодо захисту персональних даних.

• забезпечити удосконалення процедури апеляції, в бік її спрощен-ня та здешевлення.

• вітаючи більшу публічну відкритість шенгенських консульств, у порівнянні з попередніми роками, вважаємо надзвичайно ко-рисним подальше розширення участі консульств у суспільному діалозі з питань свободи пересування та громадської безпеки в країні перебування.

85


європейСЬкій коміСіЇ, єСзд та урядам краЇн-членів єС

• Необхідно усунути причини, що призводять до неузгодження/ви-кривлення офіційної статистики ЄС щодо видачі віз. Непоодиноки-ми є випадки заперечення консульськими службами окремих країн статистичних даних, що містяться на офіційному сайті ЄС (зокрема, подане в офіційній статистиці ЄС число відмов у видачі віз оспорю-валося консульствами іспанії (2009 рік) та Латвії (2011 рік).

• запровадити додаткові статистичні параметри, які дали б змогу більш об’єктивно оцінити якість виконання найбільш чутливих положень візового Кодексу ЄС та Угоди про спрощення оформ-лення віз. зокрема запровадити індикатор видачі віз терміном дії 1 рік і більше.

• розглянути подальші кроки щодо уніфікації вимог до візових за-явників, зокрема, затвердження єдиного максимально вичерпного списку документів, що вимагаються для отримання віз.

• виходячи з практики інцидентів, що регулярно виникають у подо-рожуючих, насамперед на території Німеччини, надати роз’яснення щодо а) порядку використання багаторазових віз у випадку відві-дання різних шенгенських країн з різними цілями візитів; б) щодо «правила першого в’їзду» — особливо у випадку транзитного про-їзду/перельоту.

• розглянути можливість запровадження санкцій щодо консуль-ських установ, які систематично не дотримуються положень візо-вого Кодексу ЄС та Угоди про спрощення оформлення віз.

86


мзС украЇни та СпілЬному комітету екСпертів, що діє в рамках угоди про Спрощення оформлення віз

• Набуття чинності підписаних 23 липня 2012 р. змін та доповнень до чинної Угоди про спрощення оформлення віз є кроком у вір-ному напрямку. запроваджувані зміни мають бути доведені як до консульських установ, візових центрів, так і до потенційних за-явників. особливо важливим є закріплення мінімального порогу терміну дії багаторазової візи для визначених Угодою категорій громадян — 1 рік. реалізація даної норми вимагатиме ретельної уваги і моніторингу.

• Необхідно посилити інформаційну та консультаційну підтримку заявників, зокрема, у випадку порушень їх прав. інформавати про наявні алгоритми звернення громадян України у випадку зі скар-гами та зафіксованими порушеннями їхніх прав.

• потребує роз’яснення і дотримання норма щодо права на отри-мання багаторазової візи після використання мінімум одної одно-разової (Стаття 5 Угоди про спрощення оформлення віз). Непо-одинокими є випадки, коли консульства, розглядаючи заявки на довгострокові візи, не враховують раніше використані візи, якщо вони видані іншими шенгенськими країнами, а також візи, видані для поїздок з іншими цілями. Це суттєво звужує сферу застосуван-ня даної норми і не відповідає букві діючого шенгенського права.

уряду украЇни

• вжити заходів для протидії кримінальному ринку нелегальних ві-зових послуг, насамперед, індустрії «візової підтримки» на основі фіктивних супровідних документів. оперативніше реагувати на відповідну інформацію, що надходить з боку ЄС та інформувати громадськість щодо розкриття злочинних мереж.

Візова політика країн ЄС в Україні. Підсумки...

Government & Nonprofit

Transcript of Візова політика країн ЄС в Україні. Підсумки...