Проект Міської цільової програми розвитку...

1

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДАII СЕСІЯ VII СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ ___________№__________ Проект

Про затвердження міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», законів України «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про дорожній рух», розпорядження Президента України від 19 грудня 2005 року № 1289/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху», враховуючи підпункт 2.25 пункту 2 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», затверджені наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 року № 89, рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року № 520/2589 «Про порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві» (в редакції, затвердженій рішенням Київської міської ради від 13.11.2014 №361/361), та з метою забезпечення належних умов для зручного пересування велосипедним транспортом Київська міська рада

ВИРІШИЛА:1. Затвердити міську цільову програму облаштування та розвитку

велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки, що додається.

2. Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити виконання міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки.

2.2. Подавати звіти про хід і результати виконання міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки щорічно Київській міській раді, щоквартально постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань транспорту та зв’язку.

2

3. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні бюджету м. Києва на 2015 рік враховувати, в межах можливості дохідної частини міського бюджету, потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019.

4. Це рішення набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань транспорту та зв’язку.

Голова В.Кличко

3

Додаток до рішення Київської міської ради від ___________ № ________

МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА ОБЛАШТУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЕЛОСИПЕДНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У МІСТІ КИЄВІ

НА 2015-2019 РОКИ

Розділи програми:

˗ паспорт Програми;˗ визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма;˗ мета та основні завдання Програми;˗ обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та

джерел фінансування, строків виконання Програми;˗ напрями діяльності, перелік завдань і заходів Програми та

результативні показники;˗ координація та контроль за ходом виконання програми.

Додатки до Програми:˗ Орієнтовна вартість робіт по формах велосипедної інфраструктури˗ Типологія маршрутів˗ Схема велосипедних маршрутів до реалізації в 2015-2019 роки˗ Графік реалізації велосипедних маршрутів˗ Методологія розробки мережі велосипедних маршрутів Києва˗ Методологія вибору пріоритетних веломаршрутів˗ Список використаних джерел інформації

4

Паспорт Міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки

1. Ініціатор розроблення Програми

Департамент містобудування та архітектури

2. Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Протокол доручень першого заступника голови Київської міської державної адміністрації №146 напрацьваних під час наради щодо реалізації першочергових та стратегічних заходів в напрямку розвитку велосипедної інфраструктури в м.Києві 26.12.2014;Розпорядження КМДА № 1379 від 26.11.2014 «Про реконструкцію та будівництво вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури та рекреаційного велосипедного маршруту в м. Києві»; Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1036 від 01.12.2010 “Про облаштування велосипедних доріжок при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів вулично-шляхової мережі”, Розпорядження КМДА №886 від 01.07.2008 «Про облаштування та розвиток велосипедних доріжок в м.Києві»

3. Розробник Програми

Департамент містобудування та архітектури

4. Співрозробники Програми

Департамент будівництва та житлового забезпечення Департамент транспортної інфраструктури, Громадська організація “Асоціація велосипедистів Києва”

5. Замовник (відповідальний виконавець) програми

Департамент будівництва та житлового забезпечення

6. Учасники (співвиконавці) Програми

Департамент транспортної інфраструктури, координатор в частині гармонізації розвитку систем транспорту; Департамент містобудування та архітектури, координатор в частині гармонізації розвитку міського середовища, а також проектних та будівельних робіт; Департамент культури; КП «Житлоінвестбуд-УКБ», КП «Київпастранс», КП «Київдорсервіс», КП «Київатодор», КП «Київтранспарксервіс»

7. Строк виконання Програми

2015 – 2019 рр.

8. Перелік бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми

Бюджет м. Києва;Міжнародні фінансові організації

У тому числі за роками (тис. грн)Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми

Всього2015 2016 2017 2018 2019

9.

всього, у тому числі:

413156,8 30532,1 129461,5 113757,4 87314,7 52091,1

9.1 Бюджет міста Києва 140539,7 26168,1 30736,9 34164,4 31934,8 17535,5

9.2 Кошти інших джерел 272616,9 4363,9 98724,6 79592,9 55379,9 34555,6

5


Законодавча базаВідповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», законів України «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про дорожній рух», розпорядження Президента України від 19 грудня 2005 року № 1289/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху», враховуючи підпункт 2.25 пункту 2 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», затверджені наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 року № 89, Рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 824/7060 «Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року», Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2014 № 1379 «Про реконструкцію та будівництво вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури та рекреаційного велосипедного маршруту в м. Києві», Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1036 від 01.12.2010 “Про облаштування велосипедних доріжок при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів вулично-шляхової мережі”, Розпорядження Київської міської державної адміністрації №886 від 01.07.2008 «Про облаштування та розвиток велосипедних доріжок в м.Києві»Посилання на містобудівну документацію

˗ Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804;

˗ Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури м. Києва (рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988 № 976, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076, наказ Міністерства культури, туризму України від 05.07.2011 № 511/0/16-11);

˗ Концепція стратегічного розвитку м. Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35-4847.

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програмаРозвиток сталої міської мобільності в містах полягає в створенні

сприятливих умов для розвитку альтернативних приватному моторизованому транспорту безпечних, екологічно чистих, економічно ефективніших та доступних для всіх категорій населення засобів пересування. Зокрема створення інфраструктури для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту (далі ГТ).

На сьогодні транспортна система м. Києва не задовольняє потреби населення у мобільності цілком. До найважливіших проблем розвитку транспортної системи в напрямку сталої мобільності слід віднести такі:

6

1. Непривабливість альтернатив приватному моторизованому транспорту (ГТ, велосипедний транспорт інше).2. Існуюча транспортна мережа орієнтована в першу чергу на індивідуальний моторизований транспорт. Тривалий час вулиці та дороги проектувалися (і досі проектуються в Україні), виходячи виключно з потреб моторизованого транспорту, що призводить до високих швидкостей та підвищення рівня аварійності на дорогах, неефективного використання обмеженого простору міста. 3. Відсутність безпечних умов для пересування велосипедистів.Ріст автомобілекористування призводить до росту інтенсивності руху на міських вулицях, забруднення, підвищення рівня шуму, загазованості повітря і погіршення екології міста загалом. Помічається зріст небезпеки пересування містом, зростає кількість дорожньо-транспортних пригод (в т.ч. з летальними випадками), значно ускладнюється пішохідний і велосипедний рух, зростає соціальна нерівність. 4. Відсутність інтеграції різних видів транспорту (можливості зручної пересадки на транспортних вузлах).Третина подорожей містом здійснюються в межах житлових чи планувальних районів, на відстань до 3-8 км до мети та/або до станції рейкового ГТ (метрополітен, швидкісний трамвай, міська електричка). Велосипедний транспорт як доповнення до ГТ економічно доступніший та доцільнший, ніж приватний автомобіль. Створення можливості швидко і безпечно пересуватися велосипедом на такі відстані сприятиме зниженню використання приватного автомобільного транспорту та підвищенюю конкурентоспроможності як ГТ, так і велосипедного транспорту.5. Недостатнє інформування населення щодо можливостей використання велосипеда, як транспортного засобу.Виробники автомобілів використовують емоційні маркетингові інструменти, щоб популяризувати "автомобільний стиль життя". Ідею "велосипедного стилю життя" можна просувати в маси такими ж методами. Широкомасштабні велосипедні промо-кампанії мають привертати увагу громадськості до велосипеда як сучасного, зручного та екологічного транспортного засобу.У містах, де велосипедна культура лише зароджується, промо-кампанії спонукають широкі маси переглянути своє ставлення до велосипедів та замислюватися про роль велосипедів на дорозі.6. Відсутність сприятливих умов для тимчасового зберігання велосипеду в житлових районах та біля громадських закладів.Велосипедні крадіжки або страх крадіжки і вандалізму є однією з головних перешкод для поїздок на велосипеді. Вони зменшують кількість власників велосипедів, частоту використання, а також знижують якість самих велосипедів. Створення можливості безпечного зберігання велосипеду в нічний час та в більшості пунктів призначення сприяє використанню велосипедного транспорту для щоденних господарчих поїздок.7. Низька якість утримання доріг.Розвиток велосипедного транспорту впливає на зменшення навантаження на вулично-дорожню мережу та ГТ, та сприяє зменшенню витрат на неї (ремонт

7

асфальтового покритя, тощо). Вартість велосипедної інфраструктури значно менша за автомобільну: вартість капітального будівництва 1 км велошляху в 10-60 разів дешевше за вартість аналогічного будівництва 1 км автодороги. При цьому ресурс експлуатації велошляху – в 3-5 разів більший, а навантаження коліс велосипеда на покриття в 10-20 разів менше за аналогічне у коліс автомобіля.8. Збільшення витрат міста на будівництво та утримання доріг та транспортних об'єктів орієнтованих на автомобілі (розв'язки і т.д.) Збільшення кількості велосипедистів та безпечних велосипедних шляхів сприятиме зменшенню необхідності будівництва великих інфраструктурних об'єктів спрямованих на індивідуальний моторизований транспорт (транспортні розв'язки, естакади тощо).9. Відсутність дешевих альтернативних індивідуальному моторизованному транспорту засобів пересування. Для груп з низькими доходами витрати та приватний моторизований транспорт та громадський транспорт складають значну частку. Потреби людей з нижчим рівнем доходу не враховуються. Велосипед – економічно доступний вид транспорту для більшості категорій населення. Тобто розвинена велоінфраструктура дасть можливість відносно швидко, безпечно і зручно пересуватися більшості населення міста.10. Екологічні фактори та якість публічного простору в місті. Крім того, що велосипед задовольняє транспортні потреби мешканців, розвиток велотранспорту позитивно впливає на інші характеристики міста: екологію, якість життя, економічний розвиток та соціальну інтеграцію.Велосипед не має жодного навантаження на екологію: він не забруднює повітря шкідливими викидами і не створює надмірного забруднюючого шуму, що робить вулиці міста чистішими і тихішими – сприятливішими для дозвілля на відкритому повітрі. Використання для коротких поїздок велосипеда замість автомобіля може зменшити викиди CO2 на 3-4%.1 Це один із найважливіших аспектів необхідності впровадження велосипедної мережі.

1 BYPAD 2008 – Literature search bicycle use and influencing factors in Europe

8

Мета та основні завдання ПрограмиМета цієї Програми полягає в створенні сприятливих умов для розвитку

велосипедного транспорту, як елементу ефективної транспортної системи міста. Більше велосипедистів, більше велопоїздок в м. Києві.

Підвищення привабливості велосипедного транспорту, як альтернативи автомобільному та громадському транспорту задля підвищення ефективності транспортної системи міста.

Завдання програми розвитку велосипедної інфраструктури:1. Створення сприятливих умов для пересування на доступному альтернативному транспорті.2. Зміна ставлення мешканців міста Києва до велосипеда, як до зручного безпечного виду транспорта для повсякденних подорожей.Забезпечення популяризації велоруху і брендинг велосипеду як засобу пересування. Широкомасштабна промо-кампанія має бути реалізована разом із іншими програмами та заходами для розвитку велосипедного руху у місті. При цьому заохочувати людей використовувати велосипеди більше і при цьому не створювати жодних умов для безпечної та зручної їзди на велосипеді не ефективно.3. Створення можливостей для зручної інтеграції пересувань велосипедним транспортом з іншими видами транспорту.Велосипед, в першу чергу, це транспортний засіб для пересування на короткі відстані. Але він може відігравати важливу роль у виконанні поїздок на довші відстані в якості доїзного елементу транспортної системи для громадського транспорту. Також за умови не великого відсотку велосипедистів доцільно надавати дозвіл на перевезення велосипедів у громадському транспорті.4. Забезпечення високоякісних умов для паркування та зберігання велосипедів в пунктах пересадок велосипедистів на громадський транспорт.В основних пунктах пересадок велосипедистів на громадський транспорт мають бути забезпечені високоякісні умови для паркування та зберігання велосипедів (безкоштовне зберігання, захищеність від погодних впливів, забезпечення охороною). 5. Створення сприятливих умов для зберігання велосипеду в житлових районах та біля громадських закладів.Для вмотивування мешканців, працівників і гостей міста до використання велосипедів, необхідно забезпечити відповідні можливості для паркування всередині приміщень, на прилеглих територіях або біля входів до будинків і установ. Нові будівництва мають брати до уваги потребу у велосипедній парковці. Мінімальні вимоги щодо стоянки і збереження велосипедів повинні стати частиною будівельних норм як обов'язкової умови.6. Врахування потреб безпеки вразливих учасників дорожнього руху (велосипедисти, пішоходи, маломобільні групи населення) при плануванні транспортної інфраструктури. Безпечний швидкісний режим на міських вулицях, розбудова якісної велоінфраструктури, реконструкція пішохідних переходів з включенням

9

пандусів, понижень бордюрів і велосипедних переїздів, яскравої розмітки на перетинах з пішохідними зонами, автомобільними шляхами та маршрутами ГТ (рейками), ознакування, якісного покриття тротуарів і велосипедних шляхів.7. Підвищення привабливості міського середовища для жителів та гостей міста.Велосипед приваблює гостей міст та туристів. Це зручний і приємний спосіб оглянути місто, швидший ніж обходити його пішки і достатньо повільний, щоб побачити усе, гнучкий та автономний. Організовані велоекскурсії та можливість оренди велосипедів сприяють популярності міста.8. Сприяння інвестиційній привабливості міста.Зріст кількості велосипедистів впливає на зріст конкурентоспроможності торгівельних площ в центрі міста. В той час як автомобілісти віддають перевагу великим заміським торгівельним центрам, велосипедисти відвідують заклади в зоні пішої доступності. Також велосипедний транспорт сприяє розвитку міського маркетингу. Вважається, що велосипед відповідає способу життя творчого класу1 відповідно дружнє до велосипедистів місто приваблює інтелектуальних працівників, які приносять процвітання міській економіці.

Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування, строків виконання Програми

Запропоновані шляхи вирішення проблеми та виконання завдань програми ґрунтуються на аналізі успішних та неуспішних практик та досвіду великих міст в інших країнах, де велосипед поступово стає елементом транспортної системи, аналізі матеріалів Європейського Союзу пов’язаних з темою розвитку сталої міської мобільності. Визначення завдань, методів роботи та механізмів розробки мережі велошляхів відбувалась за участі велосипедистів та за підтримки консультантів-експертів Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на основі затверджених у Німеччині рекомендацій з організації руху велосипедного транспорту «ERA».

Основними шляхами розв’язання проблеми є:1. Розробка нормативного та методичного забезпечення реалізації програми.2. Проведення статистичних досліджень з метою моніторингу показників

міської цільової програми.3. Розробка проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в

частині створення велосипедної інфраструктури за маршрутами зазначених в плані заходів даної програми (в т.ч. рекреаційні та підвізні маршрути). Проведення будівельних робіт з влаштування велосипедних шляхів за відповідними маршрутами.

4. Врахування руху велосипедистів при реконструкції та капітальному ремонті вулиць та доріг.

5. Проведення робіт з облаштування коротко- та довготермінових парковок у місті.

6. Проведення робіт з облаштування місць для перевезення велосипедів у наземному пасажирському транспорті.

1 Richard Florida 2002 – The Rise of the Creative Class

10

7. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту та інформування населення.

8. Впровадження системи міського велопрокату.

Обсяги та джерела фінансування ПрограмиЗагальна потреба в коштах для виконання заходів, передбачених Програмою, становить 413156,8 тис. грн., у тому числі: 30532,1 тис. грн. на 2015 рік, 129461,5 тис. грн. на 2016 рік, 113757,4 тис. грн. на 2017 рік, 87314,7 тис. грн. на 2018 рік, 52091,1 тис. грн. на 2019 рік, але буде визначатись залежно від обсягів щорічного бюджету міста Києва.

Програма носить плановий характер, її виконання перебуває в прямій залежності від обсягів видатків на розвиток велосипедної інфраструктури в м. Києві, які будуть включатись до бюджету міста Києва на кожен рік виконання програми. Кошторисна вартість передбачених завдань Програми складається кожний рік. Передбачається співфінансування програми коштом міжнародних фінансових організацій. Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку в установленому порядку під час складання проекту бюджету міста Києва на відповідний рік у межах видатків, передбачених головним розпорядникам коштів.

За необхідності координатор Програми в установленому порядку вносить пропозиції до постійної комісії Київради з питань транспорту та зв’язку і постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку про продовження терміну реалізації Програми.

Строки виконання Програми:Строки виконання Програми розраховані на повні п’ять років. Проектно-

кошторисні роботи виконуються поетапно, починаючи з 2015 року. Одночасно з проектуванням проводиться реконструкція світлофорних об’єктів та влаштування велосипедних шляхів. Строк введення в дію зазначених в програмі велосипедних маршрутів – середина вересня 2019 року.

План заходів облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури в м. Києві на 2015-2019 роки

2015 рік:1. Розробка Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві.2. Розробка та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури за маршрутами1:

˗ Магістральні маршрути2

Маршрут №1 «ж/м Троєщина – Центр3»

1 При підготовці проектних рішень по велосипедним маршрутах рекомендовано застосовувати “Рекомендації з організації руху велосипедного транспорту” ERA Німеччини у частинах, які не суперечать ДБН В.2.3-5-2001 “Вулиці та дороги населених пунктів”. Рекомендації доступні за посиланням: http://velotransport.info/wp-content/uploads/ERA2010-ua.pdf або в Департаменті містобудування та архітектури КМДА.2 Тип маршруту3 Напрямок маршруту

http://velotransport.info/wp-content/uploads/ERA2010-ua.pdf

http://velotransport.info/wp-content/uploads/ERA2010-ua.pdf

11

вул. Оноре де Бальзака – вул. Марини Цвєтаєвої – вул. Олександра Сабурова – вул. Теодора Драйзера – просп. Генерала Ватутіна – Московський міст (до з’їзду в парк «Дружби народів») – вул. Труханівська – Парковий міст – схили «Хрещатого парку» – Володимирський узвіз – пл. Європейська1

˗ Рекреаційні маршрути2

Рекреаційний маршрут №1Маршрут Національним природним парком «Голосіївський»

3. Розробка проекту з влаштування велосипедних шляхів по магістральному маршруту №1 та рекреаційному маршруті №1.4. Розробка проекту та встановлення 2 перехоплюючих велосипедних паркінгів біля станцій метрополітену мінімум на 30 місць з можливістю збільшення кількості паркомісць:

˗ ст. м. «Позняки»˗ ст. м. «Мінська»

5. Розробка проекту та встановлення велосипедних паркувальних стійок (на 5-10 місць) біля станцій метрополітену, міської електрички, швидкісного трамваю та фунікулеру в радіусі до 50 м від входів/виходів.6. Аналіз можливостей перевезення (наявність майданчиків) у наземному пасажирському транспорті місць для перевезення велосипедів та відповідне позначення (наліпки на вході) зазначених місць.7. Розробка та розміщення соціальної реклами спрямованої на популяризацію велосипедного транспорту та інформування про безпеку руху велосипедистів (цільова аудиторія – водії та велосипедисти).8. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту, наприклад Європейського тижня мобільності (вересень 2015 рік) у Києві.9. Розробка методики та проведення підрахунків велосипедистів, двічі на рік (квітень, вересень).10. Проведення соціологічного опитування мешканців міста щодо кількості поїздок та видів транспорту для визначення відсотку подорожей, що здійснюються велосипедом.11. Врахування руху велосипедистів у разі реконструкції та капітального ремонту вулиць та доріг3 визначених в схемою велосипедних маршрутів Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві4.

2016 рік:1. Розробка та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури за маршрутами:

˗ Магістральні маршрутиМаршрут №2 «ж/м Солом’янка – Центр»

1 Опис маршруту2 Остаточні шляхи якими проходитимуть рекреаційні маршрути визначатимуться на основі досліджень та опитувань велосипедистів та мешканців м. Києва.3 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1036 від 01.12.2010 “Про облаштування велосипедних доріжок при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів вулично-шляхової мережі”4 Розробка «Концепції розвитку велосипедного транспорту в м.Києві» передбачається в 2015 році.

12

пл. Севастопольська – вул. Митрополита Василя Липківського – вул. Льва Толстого – вул. Жилянська – ст. м. «Олімпійська» – вул. Шота Руставелі – вул. Хрещатик Маршрут №3 «ж/м Виноградар – Центр» просп. Правди – вул. Вишгородська – вул. Фрунзе – ст. м. «Контрактова площа» – вул. Петра Сагайдачного – Володимирський узвіз – вул. Хрещатик1 – вул. Червоноармійська – ст. м. «Олімпійська» Маршрут №4 «ж/м Солом’янка – істор. р-н Поділ»пл. Севастопольська – просп. Повітрофлотський – Залізничний вокзал – вул. В’ячеслава Чорновола – ст.м. «Лукьянівська» – вул. Глибочицька – ст.м. «Контрактова площа»

˗ Підвізні маршрути до станцій метро Мережа підвізних маршрутів №1 до ст. м. «Позняки»2

Мережа підвізних маршрутів №2 до ст. м. «Мінська»˗ Рекреаційні маршрути

Рекреаційний маршрут №2пл. Європейська – Володимирський узвіз – Парковий міст – вул. Труханівська – парк «Дружби народів» – північна межа м. Києва – вул. Милославська – оз. Алмазне – вул. Крайня – вул. Братиславська – вул. Генерала Жмаченка – парк «Перемога» – парк культури та відпочинку ім. 50-річчя жовтня «Гідропарк» – міст Метро – ст.м. «Дніпро» – Набережне шосе – схили «Хрещатого парку»Рекреаційний маршрут №3просп. Науки – Китаївські ставки – Національний музей народної архітектури та побуту України – оз. Дідорівка – Голосіївські ставки – Національний комплекс «Експоцентр України» – Голосіївський парк імені Максима Рильського

2. Розробка проектів з влаштування велосипедних шляхів по магістральним маршрутам №2, №3, №4, підвізним маршрутам №1, №2 та рекреаційним маршрутам №2, №3.3. Перевірка доцільності розміщення та якості роботи перехоплюючих велосипедних паркінгів, що були встановлені у 2015 році. На основі аналізу розпочати розробку проектів та встановлення 4 перехоплюючих велосипедних паркінгів біля станцій метрополітену мінімум на 30 місць з можливістю збільшення кількості паркомісць:

˗ ст. м. «Дарниця» ˗ ст. м. «Лівобережна» ˗ ст. м. «Святошино»˗ ст. м. «Васильківська»

4. Розробка принципів встановлення велосипедних парковок біля житлових будинків, розробка схем та рекомендації для утримувачів будинків щодо встановлення велопарковок.

1 Напівжирним курсивом позначені вже облаштовані частини маршруту в рамках попередніх маршрутів2 Мається на увазі створення під’їзних маршрутів до відповідних станцій метрополітену

13

5. Встановлення велосипедних дороговказів вздовж створених веломаршрутів та відповідно до рекомендацій вказаних в «Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві»3.6. Впровадження пілотного проекту системи міського велопрокату.7. Розробка та розміщення соціальної реклами спрямованої на популяризацію велосипедного транспорту, інформування про безпеку руху велосипедистів (цільова аудиторія – водії та велосипедисти) та вже реалізовані велосипедні паркінги та маршрути у відповідних районах міста.8. Розробка, друк та поширення онлайн карт велосипедних маршрутів.9. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту, наприклад Європейського тижня мобільності (вересень 2016 рік) у Києві.10. Проведення підрахунків велосипедистів, двічі на рік згідно з розробленою методикою (квітень, вересень).11. Проведення аналізу стану існуючої велоінфраструктури, можливості її безпечного використання, якості виконаних проектних рішень, будівельних робіт та робіт з утримання. За потреби, надання рекомендацій щодо усунення недоліків. 12. Врахування руху велосипедистів у разі реконструкції та капітального ремонту вулиць та доріг1 визначених в схемою велосипедних маршрутів Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві2.


˗ Магістральні маршрутиМаршрут №5 «просп. Перемоги – Центр»просп. Перемоги – пл. Перемоги – вул. Жилянська – ст.м. «Олімпійська» – вул. ХрещатикМаршрут №6 «ж/м Куренівка – Центр»вул. Вишгородська – вул. Кирилівська – Подільський узвіз – вул. Мельникова – вул. Артема – вул. Велика Житомирська – вул. Михайлівська – ст.м. «Майдан Незалежності»Маршрут №7 «ж/м Лісовий – Центр»просп. Юрія Гагаріна – Харківське шосе – пл. Ленінградська – просп. Возз’єднання – міст Патона – cт.м. «Дружби народів» – бульв. Лесі Українки – пл. Бессарабська – ст. м. «Олімпійська»/вул. Хрещатик

˗ Підвізні маршрути до станцій метро Мережа підвізних маршрутів №3 ст. м. «Дарниця»Мережа підвізних маршрутів №4 ст. м. «Лівобережна»

˗ Рекреаційні маршрути

3 створення «Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві» заплановане планом заходів на 2015 рік.1 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1036 від 01.12.2010 “Про облаштування велосипедних доріжок при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів вулично-шляхової мережі”2 Розробка «Концепції розвитку велосипедного транспорту в м.Києві» передбачається в 2015 році.

14

Рекреаційний маршрут №4дачний масив «Русанівські сади» – Русанівський канал – Дніпровська набережнаРекреаційний маршрут №5 Оболонська набережна – вул. Прирічна – зат. Верблюд – оз. Редькине

2. Розробка проектів з влаштування велосипедних шляхів по магістральним маршрутам №5, №6, №7, підвізним маршрутам №3, №4, рекреаційним маршрутам №4, №5 а також поновлення розмітки на вже існуючих маршрутах.3. Перевірка доцільності розміщення та якості роботи перехоплюючих велосипедних паркінгів, що були встановлені у попередні роки. На основі аналізу розпочати розробку проектів та встановлення 4 перехоплюючих велосипедних паркінгів біля станцій метрополітену мінімум на 30 місць з можливістю збільшення кількості паркомісць:

˗ ст. м. «Харківська»˗ ст. м. «Лук’янівська» ˗ ст. м. «Героїв Дніпра»˗ ст. м. «Теремки»

4. Проведення інформаційної кампанії серед мешканців житлових будинків щодо можливостей створення паркувальних місць. Робота з мешканцями щодо встановлення таких велопарковок у дворах, відповідно до принципів паркування велосипедів біля житлових будинків, розроблених у 2016 році.5. Аналіз можливостей облаштування вагонів та приміщень метрополітену для перевезення велосипедів.6. Аналіз роботи пілотного проекту та впровадження 1 черги системи міського велопрокату.7. Розробка та розміщення соціальної реклами спрямованої на популяризацію велосипедного транспорту, інформування про безпеку руху велосипедистів (цільова аудиторія – водії та велосипедисти) та вже реалізовані велосипедні паркінги та маршрути у відповідних районах міста.8. Друк та поширення онлайн карт велосипедних маршрутів.9. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту, наприклад Європейського тижня мобільності (вересень 2017 рік) у Києві.10. Проведення підрахунків велосипедистів, двічі на рік згідно з розробленою методикою (квітень, вересень).11. Проведення соціологічного опитування мешканців міста щодо кількості поїздок та видів транспорту для визначення відсотку подорожей, що здійснюються велосипедом.12. Аналіз стану існуючої велоінфраструктури, можливості її безпечного використання, якості виконаних проектних рішень, будівельних робіт та робіт з утримання. За потреби, надання рекомендацій щодо усунення недоліків. 13. Врахування руху велосипедистів у разі реконструкції та капітального ремонту вулиць та доріг1 визначених в схемою велосипедних маршрутів Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві2.

1 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1036 від 01.12.2010 “Про облаштування велосипедних доріжок при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів вулично-шляхової мережі”2 Розробка «Концепції розвитку велосипедного транспорту в м.Києві» передбачається в 2015 році.

15

2018 рік: 1. Розробка та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури за маршрутами:

˗ Магістральні маршрутиМаршрут №8 «ж/м Воскресенка – Московський міст – Центр»бульв. Перова – просп. Генерала Ватутіна – Московський міст – вул. Труханівська – вул. Хрещатик – ст.м. «Олімпійська»Маршрут №9 «ж/м Борщагівка – Центр»просп. Леся Курбаса – просп. Космонавта Комарова – вул. Борщагівська – Залізничний вокзал – вул. Жилянська – ст. м. «Олімпійська» – вул. ХрещатикМаршрут №10 «ж/м Оболонь – істор. р-н Поділ – Центр»просп. Героїв Сталінграду – вул. Набережно-Рибальска – вул. Набережно-Хрещатицька – Гаванський міст – вул. Іллінська – ст. м. «Контрактова площа» – вул. Петра Сагайдачного – Володимирський узвіз – вул. Хрещатик – ст.м. «Олімпійська»Маршрут №11 «ж/м Нивки – Центр» пл. Інтернаціональна – вул. Стеценка – ст.м. «Сирець» – вул. Щусєва – ст.м. «Дорогожичі» – вул. Мельникова – ст.м. «Лукьянівська» – вул. Артема – вул. Велика Житомирська – вул. Михайлівська – ст.м. «Майдан Незалежності»

˗ Підвізні маршрути до станцій метроМережа підвізних маршрутів №5 ст. м. «Святошин»

˗ Рекреаційні маршрутиРекреаційний маршрут №6оз. Редькине – Велика Кільцева дорога – істор. місц. Пуща-Водиця – с. Мощун – с. Гута-Межигірська – с. Лютіж – с. Старі Петрівці – с. Нові Петрівці – просп. Мінський

2. Розробка проектів з влаштування велосипедних шляхів по магістральним маршрутам №8, №9, №10, №11, підвізному маршруту №5, рекреаційним маршрутам №6, а також поновлення розмітки на вже існуючих маршрутах.3. Перевірка доцільності розміщення та якості роботи перехоплюючих велосипедних паркінгів, що були встановлені у попередні роки. На основі аналізу розпочати розробку проектів та встановлення 4 перехоплюючих велосипедних паркінгів біля станцій метрополітену мінімум на 30 місць з можливістю збільшення кількості паркомісць:

˗ ст. м. «Академмістечко»˗ ст. м. «Дорогожичі»˗ ст. м. «Нивки»˗ ст. м. «Сирець»

4. Проведення інформаційної кампанії серед мешканців житлових будинків щодо можливостей створення паркувальних місць. Робота з мешканцями щодо встановлення таких велопарковок у дворах, відповідно до принципів паркування велосипедів біля житлових будинків, розроблених у 2016 році.

16

5. Впровадження 2 черги системи міського велопрокату, усунення можливих недоліків системи.6. Розробка та розміщення соціальної реклами спрямованої на популяризацію велосипедного транспорту, інформування про безпеку руху велосипедистів (цільова аудиторія – водії та велосипедисти) та вже реалізовані велосипедні паркінги та маршрути у відповідних районах міста.7. Доповнення, друк та поширення онлайн карт велосипедних маршрутів.8. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту, наприклад Європейського тижня мобільності (вересень 2018 рік) у Києві.9. Проведення підрахунків велосипедистів, двічі на рік згідно з розробленою методикою (квітень, вересень).10. Проведення аналізу стану існуючої велоінфраструктури, можливості її безпечного використання, якості виконаних проектних рішень, будівельних робіт та робіт з утримання. За потреби, надання рекомендацій щодо усунення недоліків. 11. Врахування руху велосипедистів у разі реконструкції та капітального ремонту вулиць та доріг1 визначених в схемою велосипедних маршрутів Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві2.


˗ Магістральні маршрутиМаршрут №12 «ж/м Воскресенка – міст Метро – Центр»бульв. Перова – просп. Визволителів – просп. Броварський – міст Метро – Набережне шосе – ст. м. «Поштова площа» – Володимирський узвіз – пл. Європейська – вул. Хрещатик – ст.м. «Олімпійська»Маршрут №13 «вул. Володимирська»вул.Володимирська (перетин з вул. Десятинною) – вул. Володимирська (перетин з вул. Короленкіською) Маршрут №14 «вул. Еспланадна – пл. Перемоги»вул. Еспланадна – ст. м. «Палац спорту» – вул. Саксаганського – пл. ПеремогиМаршрут №15 «пл. Львівська – пл. Перемоги»пл. Львівська – вул. Бульварно-Кудрявська – пл. ПеремогиМаршрут №16 «пл. Європейська – вул. Щорса»пл. Європейська – вул. Михайла Грушевського – ст. м. «Арсенальна» – вул. Московська – вул. Кутузова – ст. м. «Печерська» – вул. Щорса

˗ Підвізні маршрути до станцій метроМережа підвізних маршрутів №6 ст. м. «Васильківська»


17

2. Розробка проектів з влаштування велосипедних шляхів по магістральним маршрутам №12 – №16, підвізному маршруту №6, а також поновлення розмітки на вже існуючих маршрутах.3. Перевірка доцільності розміщення та якості роботи перехоплюючих велосипедних паркінгів, що були встановлені у попередні роки. На основі аналізу розпочати розробку проектів та встановлення 4 перехоплюючих велосипедних паркінгів біля станцій метрополітену мінімум на 30 місць з можливістю збільшення кількості паркомісць:

˗ ст. м. Петрівка˗ ст. м. Вирлиця˗ ст. м. Славутич˗ ст. м. Видубичі

4. Врахування руху велосипедистів у разі реконструкції та капітального ремонту вулиць та доріг1 визначених в схемою велосипедних маршрутів Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві2. 5. Аналіз розміщення паркувальних місць біля житлових будинків, що впроваджувалося протягом 2016-2018 років. Робота з мешканцями щодо встановлення таких велопарковок у дворах, відповідно до аналізу експериментального паркування велосипедів біля житлових будинків.6. Аналіз роботи та провадження 3 черги системи міського велопрокату.7. Розробка та розміщення соціальної реклами спрямованої на популяризацію велосипедного транспорту, інформування про безпеку руху велосипедистів (цільова аудиторія – водії та велосипедисти) та вже реалізовані велосипедні паркінги та маршрути у відповідних районах міста. Інформування громадян щодо можливості перевезення велосипедів у метрополітені у визначені години та за визначених умов.8. Проведення заходів з популяризації велосипедного транспорту, наприклад Європейського тижня мобільності (вересень 2019 рік) у Києві.9. Проведення підрахунків велосипедистів, двічі на рік згідно з розробленою методикою (квітень, вересень). Порівняння з даними першого року підрахунку та інших років, визначення відповідності поставленим індикаторам для досягнення цілі.10. Проведення соціологічного опитування мешканців міста щодо кількості поїздок та видів транспорту для визначення відсотку подорожей, що здійснюються велосипедом. Порівняння з даними першого року підрахунку та інших років, визначення відповідності поставленим індикаторам для досягнення цілі.11. Визначення ефективності впровадження програми. Здіснення аналізу виконання робіт. Розробка та публікація посібника для мерій інших міст щодо київського досвіду у розвитку велосипедної інфраструктури.12. Розробка та погодження Міської цільвої програми з облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури на 2020-2025 роки.


18

Напрями діяльності, перелік завдань і заходівПрограми та результативні показники

Орієнтовні обсяги

фінансування

(вартість), тис. грн.,

№ з/п

Назва напряму діяльності

(пріоритетні завдання)

Перелік заходів Програми

Строк виконання заходу

Головний розпорядник

коштів / Виконавці

Джерела фінансува

ння

у т. ч.:

Очікуваний результат

Розробка Концепції розвитку велосипедного транспорту в м. Києві

2015Департамент містобудування та архітектури

Бюджет міста

300,0

Формулювання стратегічних принципів розвитку велосипедного транспорту у Києві з огляду на міжнародний досвід

Розробка методики підрахунків кількості подорожей, що здійснюються на велосипеді (посібник)

2015

Департамент містобудування та архітектури,партнерські організації, міжнародні фонди

Інші джерела

10,0

Створення механізму підрахунку кількості подорожей, що здійснюються на велосипеді для відслідковування динаміки змін кількості велосипедистів у Києві

Розробка методики моніторингу завантаженості перехоплюючих велопаркінгів

2015

Департамент містобудування та архітектури, партнерські організації, міжнародні фонди


5,0

Створення механізму моніторингу завантаженості перехоплюючих велопаркінгів для вимірювання ефективності заходів міської цільової програми

1

Розроблення супутніх досліджень пов’язаних з розвитком велосипедної мережі

Проведення підрахунку кількості велосипедистів за розробленою методикою (весна та осінь)

2015 Партнерські організації


40,0

Отримання даних по кількості велосипедистів з метою моніторингу показників міської цільової програми

19

Замовлення соціологічного опитування мешканців щодо кількості поїздок та видів транспорту для визначення відсотка подорожей велосипедом

2015



130,0

Отримання даних щодо відсотка поїздок велосипедом у загальній кількості поїздок з метою моніторингу показників міської цільової програми

Розробка механізмів та рекомендацій щодо встановлення велосипедних парковок біля житлових будинків для утримувачів будинків



30,0

Утримувачі багатоповерхових житлових будинків мають інформацію щодо вимог до велосипедних парковок та паркінгів для зберігання велосипедів та можливостей їх облаштування




40,0


Проведення моніторингу завантаженості перехоплюючих велопаркінгів



30,0

Оцінка ефективності облаштування перехоплюючих паркінгів та, за потреби, коригування планів подальшого облаштування перехоплюючих велопаркінгів

Замовлення соціологічного опитування мешканців щодо кількості поїздок та видів транспорту для визначення відсотка



130,0

Отримання даних щодо відсотку поїздок велосипедом у загальній кількості поїздок з метою моніторингу показників міської цільової програми

20

подорожей велосипедом




40,0





30,0





40,0





30,0


Замовлення соціологічного опитування мешканців щодо кількості поїздок та видів транспорту для



130,0

Отримання даних щодо відсотку поїздок велосипедом у загальній кількості поїздок з метою моніторингу показників

21

визначення відсотка подорожей велосипедом

міської цільової програми




30,0

Оцінка ефективності облаштування перехоплюючих паркінгів




40,0


Влаштування магістрального велосипедного маршруту №1 «ж/м Троєщина – Центр»

2015

Департамент будівництва та житлового забезпечення (КП «Житлоінвестбуд-УКБ»)


25 668,1

Магістральний велосипедний маршрут №1 «ж/м Троєщина – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2016

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №2 «ж/м Солом’янка – Центр»

2016

Департамент будівництва та житлового забезпечення (КП «Житлоінвестбуд-УКБ»), партнерські організації, міжнародні фонди


12 686,7

Магістральний велосипедний маршрут №2 «ж/м Солом’янка – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2017

2

Розроблення та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури. Проведення будівельних робіт з влаштування велосипедних шляхів за відповідними маршрутами.

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №3 «ж/м Виноградар – Центр»

2016



27 515,2

Магістральний велосипедний маршрут №3 «ж/м Виноградар – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2017

22

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №4 «ж/м Солом’янка – істор. р-н Поділ»

2016



10 261,5

Магістральний велосипедний маршрут №4 «ж/м Солом’янка – істор. р-н Поділ» введено в експлуатацію до 01.01.2017

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №5 «просп. Перемоги – Центр»

2017



24 194, 4

Магістральний велосипедний маршрут №5 «просп. Перемоги – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2018

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №6 «ж/м Куренівка – Центр»

2017



9 965,6

Магістральний велосипедний маршрут №6 «ж/м Куренівка – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2018

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №7 «ж/м Лісовий – Центр»

2017



23 543,8

Магістральний велосипедний маршрут №7 «ж/м Лісовий – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2018

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №8 «ж/м Воскресенка – Московський міст – Центр»

2018



4 077,8

Магістральний велосипедний маршрут №8 «ж/м Воскресенка – Московський міст – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2019

23

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №9 «ж/м Борщагівка – Центр»

2018



20 363,6

Магістральний велосипедний маршрут №9 «ж/м Борщагівка – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2019

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №10 «ж/м Оболонь – істор. р-н Поділ – Центр»

2018



16 220,0

Магістральний велосипедний маршрут №10 «ж/м Оболонь – істор. р-н Поділ – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2019

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №11 «ж/м Нивки – Центр»

2018



11 492,0

Магістральний велосипедний маршрут №12 «ж/м Нивки – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2019

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №12 «ж/м Воскресенка – міст Метро – Центр»

2019



2 016,2

Магістральний велосипедний маршрут №13 «ж/м Воскресенка – міст Метро – Центр» введено в експлуатацію до 01.01.2020

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №13 «вул. Володимирська»

2019



2 420,2

Магістральний велосипедний маршрут №16 «вул. Володимирська» введено в експлуатацію до 01.01.2020

24

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №14 «вул. Еспланадна – пл. Перемоги»

2019



4 988,4

Магістральний велосипедний маршрут №17 «вул. Еспланадна – пл. Перемоги» введено в експлуатацію до 01.01.2020

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №15 «пл. Львівська – пл. Перемоги»

2019



2 277,8

Магістральний велосипедний маршрут №18 «пл. Львівська – пл. Перемоги» введено в експлуатацію до 01.01.2020

Влаштування магістрального велосипедного маршруту №16 «пл. Європейська – вул. Щорса»

2019



10 546,2

Магістральний велосипедний маршрут №23 «пл. Європейська – вул. Щорса» введено в експлуатацію до 01.01.2020

Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №1 «Маршрут Національним природним парком «Голосіївський»

2015

Департамент будівництва та житлового забезпечення (КП «Житлоінвестбуд-УКБ»)партнерські організації, міжнародні фонди


2 579,0

Рекреаційний велосипедний маршрут №1 введено в

експлуатацію до 01.01.2016

3

Розроблення та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедних рекреаційних маршрутів. Проведення будівельних робіт з

Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №2 «пл. Європейська – Володимирський узвіз – Парковий міст – вул. Труханівська – парк «Дружби народів» – північна межа м. Києва – вул.

2016



24 568,6



25

Милославська – оз. Алмазне – вул. Крайня – вул. Братиславська – вул. Генерала Жмаченка – парк «Перемога» – парк культури та відпочинку ім. 50-річчя жовтня «Гідропарк» – міст Метро – ст.м. «Дніпро» – Набережне шосе – схили «Хрещатого парку»

Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №3 «просп. Науки – Китаївські ставки – Національний музей народної архітектури та побуту України – оз. Дідорівка – Голосіївські ставки – Національний комплекс «Експоцентр України» – Голосіївський парк імені Максима Рильського»

2016



2 210,5



Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №4 «Лівобережний маршрут уздовж Дніпра»

2017



2 210,5



влаштування рекреаційних велосипедних шляхів за відповідними маршрутами.

Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №5 «Маршрут вздовж Оболонської набережної»

2017

Департамент будівництва та житлового забезпечення (КП «Житлоінвестбуд-УКБ»), партнерські


2 210,5



26

організації, міжнародні фонди

Влаштування рекреаційного велосипедного маршруту №6 «оз. Редькине – Велика Кільцева дорога – істор. місц. Пуща-Водиця – с. Мощун – с. Гута-Межигірська – с. Лютіж – с. Старі Петрівці – с. Нові Петрівці – просп. Мінський»

2018



2 210,5



Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №1 ст. м. «Позняки» по вулицям:просп. Григоренка (до Дарницького вокзалу), вул. Здолбунівська, вул. Драгоманова, вул. Анни Ахматової, вул. Урлівська, вул. Княжий затон

2016



30 581,9

Підвізний велосипедний маршрут №1 ст. м. «Позняки» введено в експлуатацію до 01.01.2017

Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №2 до ст. м. «Мінська» по вулицям:просп. Героїв Сталінграду, вул. Маршала Тимошенка, вул. Зої Гайдай

2016



8 897,0

Підвізний велосипедний маршрут №2 ст. м. «Мінська» введено в експлуатацію до 01.01.2017

4

Розроблення та погодження проектів реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури. Проведення будівельних робіт з влаштування підвізних велосипедних шляхів.

Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №3 ст. м. «Дарниця» по вулицям:просп. Миру – вул.

2017

Департамент будівництва та житлового забезпечення (КП «Житлоінвестбуд-


21 640,2

Підвізний велосипедний маршрут №3 ст.м. «Дарниця» введено в експлуатацію до 01.01.2018

27

Будівельників, просп. Алішера Навої – бульв. Перова, вул. Кіото – вул. Андрія Малишка, парк “Перемога”

УКБ»), партнерські організації, міжнародні фонди

Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №4 ст. м. «Лівобережна» по вулицям: вул. Марини Раскової, Русанівська набережна, вул. Анатолія Луначарського

2017



11 897,3

Підвізний велосипедний маршрут №4 ст.м. «Лівобережна» введено в експлуатацію до 01.01.2018

Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №5 ст. м. «Святошин» по вулицям: вул. Гната Юр – вул. Героїв Космосу – вул. Жмеринська – вул. Святошинська; вул. Академіка Туполєва – просп. Перемоги; вул. Салютна – вул. Академіка Туполєва

2018



15 090,8

Підвізний велосипедний маршрут №5 ст. м. «Святошин» введено в експлуатацію до 01.01.2019

Влаштування мережі підвізних велосипедних маршрутів №6 ст. м. «Васильківська» по вулицям: вул. Васильківська, вул. Онуфрія Трутенка, вул. Амурська, вул. Ломоносова

2019



11 832,1

Підвізний велосипедний маршрут №6 ст м. «Васильківська» введено в експлуатацію до 01.01.2020

Встановлення 2 перехоплюючих паркінгів

2015 Приватний інвестор


600,0

Протягом 2015 біля 2 станцій метрополітену працюють паркінги для надійного зберігання велосипедів 5

Розроблення проектів та проведення робіт з встановлення перехоплюючих паркінгів довготривалого




1 200,0

Протягом 2016 біля 6 станцій метрополітену працюють паркінги для надійного зберігання велосипедів

28




1 200,0





1 200,0





1 200,0


зберігання велосипедів біля станцій метрополітену

Обладнання 5 станцій/зупинок громадського транспорту (станції метрополітену, міська електричка, швидкісний трамвай та фунікулер) паркувальними велосипедними стійками

2015

КП «Київметрополітен», КК «Київавтодор», КП «Київпастранс», ДТГО «Південно-західна залізниця»

Бюджет міста 25,0

Створено умови для короткочасного зберігання велосипедів та встановлено велосипедні паркувальні стійки біля 5 станцій/вузлових зупинок громадського транспорту

6

Розроблення проектів та встановлення велосипедних паркувальних стійок біля станцій метрополітену, міської електрички, швидкісного трамваю та фунікулеру


2016




29


2017





2018





2019




7

Облаштування паркувальних стійок біля закладів торгівельно-розважальних, навчальних закладів, місць роботи та

Облаштування паркувальних стійок для короткочасного зберігання велосипедів

2015

Власники торговельно-розважальних закладів, донори, спонсори


300,0

Торгівельно-розважальні, навчальні заклади, місця роботи та навчання облаштовані паркувальними стійками

30


2016



300,0



2017



300,0



2018



500,0


навчання


2019



500,0


Аналіз можливостей перевезення велосипеда та маркування рухомого складу наземного пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв)

2015



30,0

Рухомий склад наземного пасажирського транспорту промарковано для перевезення велосипедів8

Облаштування місць для перевезення велосипедів у наземному пасажирському транспорті Переобладнання вагонів

фунікулеру для перевезення велосипедів

2017 КП "Київпастранс" Бюджет міста

400,0

Фунікулер переобладнано для перевезення велосипедів

31

Розробка та розміщення соціальної реклами з безпеки руху велосипедистів та/або популяризації велосипедного транспорту

2015

Департамент містобудування та

архітектури, Департамет суспільних

комунікацій, донори,

партнерські організації


45,0

Підвищено обізнаність населення та туристів щодо можливостей користування велосипедним транспортом та/або безпеки руху велосипедистів


2016






100,0


9 Популяризаційні заходи


2017






120,0


32


2018






120,0


Розробка та розміщення соціальної реклами з безпеки руху велосипедистів уздовж веломаршрутів, що реалізуються у 2017-2019 роках

2019






120,0


Поширення інформації про можливості створення велопаркінгів у дворах серед утримувачів житлових будинків

2018






45,0

Надано доступ до інформації про можливості організації велопаркінгів у житлових будинках для підвищення комфорту та безпеки зберігання велосипедів

33

Поширення інформації про можливості створення велопаркінгів у дворах серед утримувачів житлових будинків

2019






45,0

Надано доступ до інформації про можливості організації велопаркінгів у житлових будинках для підвищення комфорту та безпеки зберігання велосипедів

Розробка карт велосипедних маршрутів 2017


архітектрури, донори,


Інші джерела 55,0

Розроблено візуальні матеріали для інформування населення про велосипедні шляхи Києва

Друк та поширення онлайн карт велосипедних маршрутів та іншої велоінфраструктури

2017





Підвищено обізнаність населення та туристів щодо існуючих велосипедних шляхів та можливостей користування велосипедним транспортом

Розробка та доповнення карт велосипедних маршрутів

2018




Інші джерела 20, 0


34


2018




Інші джерела 80, 0


Розробка та доповнення карт велосипедних маршрутів

2019







2019






Проведення фестивалей, вуличних кампаній та публічних подій з популяризації велосипедного транспорту

2015


архітектрури, Департамент

культури, донори, партнерські організації


Громада Києва поінформована про переваги велосипедного транспорту, заохочена користуватись велосипедним транспортом


2016






35


2017







2018







2019






Впровадження пілотного проекту системи міського велопрокату

2016 Приватні інвестори Інші джерела

10 000,0

Запущено тестові станції міського велопрокату

Впровадження 1 черги системи міського велопрокату

2017 Приватні інвестори Інші джерела 15 000,0



10

Створення системи міського

велопрокату



Запущено систему міського вело прокату для центральної частини Києва

Всього фінансуванняПрограми на 2015-2019 роки 413 156,8

36

Бюджет м. Києва 140 539,7Інші джерела 272 616,9У тому числі за роками (тис. грн)

2015 2016 2017 2018 2019Всього по рокам 30 532,1 129 461,5 113 757,4 87 314,7 52 091,1Бюджет м. Києва 26 168,1 30 736,9 34 164,4 31 934,8 17 535,5Інші джерела 4 363,9 98 724,6 79 592,9 55 379,9 34 555,6

37

Результативні показники ПрограмиОчікуваними результатами від виконання Програми є:1. Економічні:• Зниження зовнішніх витрат, пов’язаних із транспортними заторами• Зниження витрат на пальне, ремонт та утримання автомобілів• Зниження витрат, пов’язаних із дотриманням безпеки на дорогах• Зниження витрат на будівництво, ремонт та утримання доріг• Зниження витрат на охорону здоров’я у зв’язку з ростом фізичної активності та

зменшенням респіраторних та серцевих захворювань• Позитивний економічний вплив на велосипедний туризм• Ріст цін на нерухомість уздовж озеленених доріг та стежок2. Екологічні:• Зменшення кількості шкідливих викидів• Покращення якості повітря3. Соціальні:• Більш доцільне використання громадського простору (велосипедисти вимагають

менше третини простору дороги та у 15 разів менше простору для паркування порівняно з приватними автомобілями)

• Доступність транспорту для різних соціальних категорій.

1. Показники витрат (ресурсне забезпечення міської цільової програми)тис. грн.

Усього витратТермін реалізації Програми, рокина виконання

Програми

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми 2015 2016 2017 2018 2019

Обсяг ресурсів, усього 30532,1 129461,5 113757,4 87314,7 52091,1 413156,8у тому числі:Бюджет міста Києва 26168,1 30736,9 34164,4 31934,8 17535,5 140539,7Кошти інших джерел 4363,9 98724,6 79592,9 55379,9 34555,6 272616,9

Розшифровка розрахунку витрат додається (Додаток 1)

2. Показники продукту

Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Джерело інформації

Кількість велосипедистів за результатами підрахунків порівняно з 2014 роком (ключовий індикатор) (%)

100 105 120 150 200 300

Підрахунки велосипедисті

в

Протяжність шляхів у веломережі, зручних та безпечних для пересування велосипедистів (км)

10 29 141 210 250 270

Моніторинг виконання програми

38

Кількість станцій метрополітену, біля яких створено перехоплюючі велопаркінги

1 2 6 10 14 18


Кількість станцій метрополітену, біля яких облаштовано стійки для паркування велосипедів

0 5 10 15 20 25


Кількість велосипедів у системі громадського велопрокату

0 0 40 100 150 200Дані

оператора велопрокату

Загальна кількість місць для паркування велосипедів облаштованих в рамках програми

- 100 250 350 550 800


3.Показники ефективності3.1. Обсяг бюджетних коштів на створення велоінфраструктури на 1 мешканця Києва

рік 2015 2016 2017 2018 2019Обсяг бюджетних коштів

загалом (тис.грн) 26 168,1 30 736,9 34 164,4 31 934,8 17 535,5

На одного мешканця на рік(грн.)2 9,06 10,64 11,83 11,06 6,07

3.2. Обсяг залучених позабюджетних коштів на створення велоінфраструктури на 1 користувача (скільки інвестицій місту принесе велоінфраструктура).

рік 2015 2016 2017 2018 2019кількість велосипедистів ≈28880 (1%

від населення

Києва)

34656 (1,2% від

населення Києва)

43320 (1,5 % від населення

Києва)

57760 (2% від


86640 (3% від


Обсяг залучених позабюджетних коштів

загалом (тис.грн)4 363,9 98 724,6 79 592,9 55 379,9 34 555,6

На 1 користувача (грн.) 151,10 2848.70 1837,32 958,79 398,84

4. Показники якості Показник 2015 2016 2017 2018 2019 Джерело

інформаціїЗавантаженість перехоплюючих велопаркінгів (%)

30% 60 70% 80% 80%Дані оператора

паркінгів

Кількість поїздок на день велосипедами мережі громадського велопрокату

0 80 250 450 800Дані оператора

велопрокату

2 За даними Держкомстату, станом на 01.01.2015 населення Києва становило 2 888 тис (Джерело http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/ds/kn/kn_u/kn2014_u.html)

39

Відсоток подорожей, що здійснюються на велосипеді у Києві (%)1

<1% 1,2% 1,5% 2% 3%Щорічне

транспортне опитування

Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Джерело інформації

Відсоток скарг на службу 1551 щодо стану створеної велоінфраструктури, за якими були виправлені недоліки

Не моніторився

20% 40% 50% 70% 80%

Контактний центр Києва 1551

Кількість загиблих та травмованих велосипедистів на 100 тис мешканців3

1,84 1,7 1,6 1,5 1,5 1,5

УДАІ Києва + Держкомстат

України

Кількість загиблих та травмованих велосипедистів на 100 тис мешканців у співвідношенні до % подорожей у місті, які здійснюються на велосипеді у Києві4

1,85 1,42 1,07 1,0 0,75 0,5

УДАІ Києва + щорічне

транспортне опитування

КМДА

1 Оцінка індикатора можлива за умови проведення досліджень загальної кількості поїздок містом різними видами транспорту3 Цей показник включено для статистичної перевірки якості створених умов для розвитку велоруху, проте не мають бути метою для вимірювання безпеки руху. Довготерміновою метою має бути так званий Vision Zero -нуль загиблих, нуль травмованих у дорожньо-транспортних пригодах. За даними Держкомстату, середня чисельність населення Києва у 2014 році склала 2 878,3 тис мешканців. За даними Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України у 2014 році у Києві внаслідок ДТП загинуло 2 і постраждало 50 велосипедистів.4 Абсолютна кількість загиблих та травмованих велосипедистів на 100 тис мешканців Києва розділити на відсоток подорожей, які здійснюються на велосипеді. Цей показник дозволить уникнути викривлення результатів ризику велотранспорту із зростанням кількості велоподорожей у місті.

40

Координація та контроль за ходом виконання Програми

Координацію та контроль за ходом виконання Програми здійснює згідно із розподілом обов’язків заступники голови Київської міської державної адміністрації, які забезпечують здійснення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в сфері транспортної інфраструктури та містобудування і архітектури.

Відповідальними виконавцями Програми є Департамент будівництва та житлового забезпечення, Департамент транспортної інфраструктури та Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головним розпорядником коштів Міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки є Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку інформацію про стан її виконання.

Відповідальний виконавець міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки щорічно подає звіти про хід і результати її виконання Київській міській раді.

41

Додаток 1до Міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки

В основу розрахунків орієнтовної вартості та типів робіт по влаштуванню велосипедних шляхів покладені дані, закладені у розрахунок вартості робіт попередньої міської цільової програми з розвитку велосипедної інфраструктури (Знайти точну назву!) і зкориговані на індекс цін на будівельно-монтажні роботи на транспортні споруди згідно з даними Держстату України (грудень 2014 до грудня 2008 року) . Розрахунки у подальшому порівняні з даними наданими підприємствами, які виконують подібні роботи, калькуляції на виконання одиниці робіт. Вартість окремих веломаршрутів визначається на основі попередньої оцінки форм організації руху велосипедистів (велосмуга, одно- або двосторонні велодоріжки тощо) на окремих ділянках веломаршруту згідно з Рекомендаціями з організації руху велосипедного транспорту (Німеччина) . У разі дублювання ділянок вулично-дорожньої мережі в межах різних маршрутів вартість дублюючої ділянки розраховувається лише у кошторисі першого з усіх маршрутів, які проходять через цю ділянку. Відповідно, у разі зміни послідовності реалізації маршрутів, вартість реалізації може змінитись. У розрахунок вартості проектно-кошторисних робіт використані усереднені показники вартості проектних робіт при індивідуальному проектуванні будівель, споруд і комплексів житла і соціальної сфери на конкретних ділянках станом на 10.03.2015.

Орієнтовна вартість робіт по формах велосипедної інфраструктури

Вартість робіт залежно від форм організації велоруху (тис. грн)

Види робіт при облаштуванні велодоріжки

Одини-ця виміру

Вартість одиниці

робіт (тис. грн.)

Вело-смуги, на 1

км шириною

1,85м

Односто-ронні вело-доріжки, на

1 км шириною 2м

Двосторонні велодоріжки

з 1 боку вулиці, на 1

км шириною 3м

Двосторонні велодоріжки

з 2 боків вулиці, на 1

км шириною 2,5м

Вело-пішохідні доріжки, на 1 км

шириною 3м

Змішаний рух з

автомобілями, на 1

км

1 Розробка схем ОДР шт. 4,00 8,00 8,00 8,00 8,00 4,00 4,002 Погодження схем ОДР об'єкт 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,40 0,403 Розробка проектно- об'єкт залежить 40,00 40,00 40,00 40,00 20,00 20,00

42

кошторисної документації

4 Відкриття ордерів на виконання робіт об'єкт 2,00 2,00 2,00 1,00 2,00 1,00 0,50

5 Облаштування велосипедної доріжки асфальтом 100 кв. м 35,00 - 700,00 1050,00 875,00 - -

6 Ремонт асфальтного покриття та заміна решіток водостоків

100 кв. м 30,00 555,00 - - - 200,00 200,00

7 Реконструкція світлофорних об'єктів об'єкт 40,00 20,00 20,00 20,00 20,00 10,00 -

8 Дорожня розмітка 100 кв. м 4,00 1,60 1,80 2,20 2,00 1,80 -

9 Нанесення кольорового виділення на перехрестях 100 кв. м 5,00 14,00 17,30 25,60 21,62 17,30 -

10 Велосипедні піктограми 10 шт. 5,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00

11 Інформаційні дорожні знаки 10 шт. 14,00 4,20 4,20 4,20 4,20 4,20 4,20

12 Дорожні знаки 10 шт. 3,40 3,40 3,40 3,40 3,40 - -

13 Стійки дорожніх знаків 10 шт. 5,60 5,60 5,60 5,60 5,60 5,60 -

14 Монтажні роботи з ТЗРДР об'єкт 8,86 8,86 8,86 8,86 8,86 6,3 -

15 Пониження бордюрного каменю 1 км 6,00 - 48,00 50,00 50,00 48,00 -

16 Відновлення зеленого насадження 100 кв. м 91,80 - 91,80 91,80 91,80 91,80 -

17 Непередбачені витрати

Усього по формі вело-інфраструктури, за 1 км 665,46 953,76 1313,46 1135,28 412,40 231,10

43


44

Додаток 2до Міської цільової програмиоблаштування та розвитку велосипедної інфраструктури в м. Києві на 2015-2019 роки

Типологія маршрутівВідповідно до очікуваної інтенсивності руху велосипедистів та транспортних

потреб велосипедистів, маршрути у схемі поділяють на головні (І категорія), другорядні (ІІ категорія) та рекреаційні.

Велосипедний маршрут (шлях) – це маршрут для руху велосипедистів, який сполучає декілька ключових точок відправлення та призначення велосипедистів. Форма організації руху велосипедистів (велосипедна доріжка одно- або двостороння, велосипедна смуга, спільний рух велосипедного і автомобільного транспорту, тощо) на кожному веломаршруті (шляху) обирається індивідуально і залежить від містобудівних та транспортних умов.

Маршрути І категорії – основа велосипедної мережі. Це дороги та вулиці, по яких буде їздити більшість велосипедистів, тому їхня реалізація має бути першочерговою, а якість виконання – найвищою.

До маршрутів І категорії входять:Магістральні веломаршрути – поєднують віддалені райони з найбільшими

центрами тяжіння (протяжність не більше – 5-10 км). Підвізні веломаршрути – сполучають віддалені житлові райони з найближчими

станціями метрополітену та/або іншим громадським транспортом де безпечно можна залишити велосипед (перехоплюючи паркінги) та пересісти на громадський транспорт для доїзду до кінцевої точки (протяжність 2-4 км).

Планувальні рішення мають забезпечувати на маршрутах цієї категорії середню швидкість руху 15-25 км/год (включно з втратами часу на світлофорах).

Маршрути ІІ категорії – другорядні, сполучні між маршрутами І категорії. Це дороги та вулиці, по яких велосипедисти будуть доїжджати до маршрутів І категорії. Реалізація маршрутів ІІ категорії має другий пріоритет і у більшості випадків доцільна лише після реалізації веломаршрутів І категорії.

Розрахункова середня швидкість на маршрутах другої категорії має становити 15-20 км/год включно з втратами часу на світлофорах).

Рекреаційні веломаршрути – маршрути для відпочинку та рекреації, розташовані у зелених зонах міста та за містом. Реалізація рекреаційних веломаршрутів доцільна за умови, що до них можливо доїхати на велосипеді від місця проживання людей, для цього потрібна мережа маршрутів І категорії.

Зважаючи на значний обсяг робіт та фінансування у Програмі пропонується затвердити схему велосипедних маршрутів І категорії та рекреаційні веломаршрути. Але для комплексної реалізації велосипедної мережі в плані заходів даної програми пропонується розробити «Концепцію розвитку велосипедного транспорту в м. Києві», де буде відображена схема маршрутів І та ІІ категорії. Отже, після завершення цієї

45

Програми має бути затверджена наступна програма, спрямована на реалізацію веломаршрутів ІІ категорії.

46

Додаток 3до Міської цільової програми облаштування та розвитку

велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки

Схема велосипедних маршрутів до реалізації в 2015-2019 роки

Додаток 2до Міської цільової програмиоблаштування та розвитку велосипедної інфраструктури в м. Києві на 2015-2019 роки

Графік реалізації велосипедних маршрутівТип веломаршруту

2015 2016 2017 2018 2019

Магістальні №1 Троєщина – Центр№2 Солом’янка – Центр №3 Виноградар – Центр

№4 Солом’янка – Поділ №5 Проспект Перемоги – Центр№6 Куренівка – Центр№7 Лісовий масив – ЦентрВоскресенка – Московський міст – Центр

№9 Борщагівка – Центр№10 Оболонь – Поділ – Центр№11 Відрадний – Центр№12 Нивки – Центр№13 Воскресенка – міст Метро – Центр№14 Теремки – Центр

№15 бульв. Т. Шевченка№16 вул. Володимирська№17 вул. Саксаганського – вул. Еспланадна№18 вул. Воровського№19 вул. Ярославів Вал – вул. Прорізна№20 вул.Смирнова-Ласточкіна№21 вул. Нижній Вал та вул. Верхній Вал№22 Паркова дорога – Дніпровський узвіз – міст Метро№23 вул. Грушевського – вул. Московська – вул. Кутузова – вул. Щорса№24 бульв. Дружби народів№25 вул. Кіквідзе№26 вул. Новокостянтинівська – вул.

№31 просп. Оболонський№32 вул. Лугова№33 просп. Правди№34 вул. Стеценка№35 вул. Сім'ї Сосніних№36 вул. Братиславська№37 просп. Володимира Маяковськогомаршруту №38 вул. Степана Сагайдака – Русанівські сади№39 вул. Райдужна№40 вул. Березняківська№41 Дарницьке шосе – Дарницький міст№42 просп. Червонозоряний№43 вул. Саперно-Слобідська№44 пл. Севастопольська– просп. Повітрофлотський – Кільцева дорога№45 пл. Одеська – Кільцева дорога – просп. Перемоги№46 станція Новобіличі – Кільцева дорога – Пуща-Водиця

47

Костянтинівська№27 вул. Олександра Довженка№28 вул. Вадима Гетьмана№29 міст Метро – Набережне шосе – ст. м. “Видубичі”№30 Московський міст – Парк Дружби Народів – ст. м. Петрівки

Підвізні до станцій метрополітену

№1 ст. м. Позняки№2 ст. м. Мінська

№3 ст. м. Дарниця№4 ст. м. Лівобережна№5 ст. м. Святошино№6 ст. м. Васильківська

№7 ст. м. Харківська№8 ст. м. Лук’янівська№9 ст. м. Героїв Дніпра№10 ст. м. Теремки

№11 ст. м. Академмістечко№12 ст. м. Дорогожичі№13 ст. м. Нивки№14 ст. м. Сирець

№15 ст. м. Петрівка№16 ст. м. Вирлиця№17 ст. м. Славутич№18 ст. м. Видубичі

Рекреаційні №1 Європейська площа – Труханів острів – острів Муромець – озеро Алмазне – парк Перемоги – Гідропарк – Набережна Дніпра

№2 Пуща-Водиця – с. Мощун – Межигір'я – дорога на Вишгород№3 Феофанія – ВДНГ – Голосієво

№4 Лівобережний маршрут уздовж Дніпра (маршрут уздовж Русанівських садів – внутрішній та зовнішній об”їзд Русанівської проток з обох боків –Дніпровська набережна)№5 Парк на Лісовому (маршрут ДВРЗ – Лісове озеро – метро Лісова)№6 Оболонська набережна та навколо заток до Міністерського озера№7 Маршрут у Голосіївському парку

№8 Маршрут на правобережній набережній№9 Маршрут навколо Пущі-Водиці№10 Лиса гора — Конча-Заспа – «Сталінське метро»№11 Парк Партизанської слави№12 Сирецький гай — Нивки

№13 Маршрут між озер на Позняках (північний)№14 Маршрут навколо озера Тельбин№15 Маршрут на Трухановому острові


Методологія розробки мережі велосипедних маршрутів Києва

Збір даних щодо цільового використання та призначення територіїДля розуміння, звідки і куди рухаються велосипедисти (джерела та цілі

поїздок), слід зібрати дані щодо об’єктів, куди вони можуть їздити – місць, де живуть наявні та потенційні велосипедисти, громадських закладів, бізнес-центрів тощо.

«Джерелами» (origins) руху велосипедистів є житлові райони, серед яких варто розрізняти райони із високою, середньою та низькою щільністю забудови, а також гуртожитки.

«Цілями» (destinations) руху є робочі заклади (заводи, фабрики, бізнес-центри), освітні (університети, скупчення шкіл), транспортні вузли (зупинки електричок, метро, трамваїв, вокзали, порти), адміністративні, громадські центри (обласні, міські адміністрації), торговельні (скупчення магазинів, торговельні центри, ринки), розважальні (кінотеатри, театри), рекреаційні (парки, озера, гори).

Варто дослідити, які на території планування є бар'єри – місця, які складно перетнути на велосипеді: річки, пагорби, залізничні та трамвайні колії, швидкісні магістралі, відбійники посередині вулиць.

Значну частину цих даних можна взяти з генеральних планів міст. Така інформація має бути відкритою, вона часто міститься на веб-сайтах міст. Можна скористатися інформацією з сайту http://cityplan.in.ua/, проекту Східноукраїнського центру громадських ініціатив. Якщо дані генплану недоступні, можна самостійно проаналізувати джерела та цілі та нанести їх на карту.

Додатково можна опитати людей, які проживають або працюють на даній території, - звідки та куди зазвичай вони їздять.

Створення карти «джерел та цілей»Спочатку позначають «джерела» руху велосипедистів (точки відправлення) —

житлові райони та гуртожитки. Райони з найбільшою щільністю проживання (багатоповерхівки від 9 поверхів та вище) позначають, наприклад, оранжевим кольором, а середньої щільності (багатоповерхівки від 3 до 9 поверхів) — яскраво-жовтим, а малощільну забудову (дачі, садиби) — блідо-жовтим. Також необхідно позначити майбутні житлові райони, які зараз проектують чи зводять. Гуртожитки можна позначити окремо, щоб пізніше прокласти прямі лінії та велошляхи від них до університетів та училищ.

Наступний етап – позначення «цілей» велоруху (точки призначення). «Цілями» є:

2. місця роботи (заводи, фабрики, бізнес-центри, торговельні центри);3. місця навчання (університети, училища, школи);

http://cityplan.in.ua/

49

4. місця відпочинку (парки, озера, кінотеатри, театри, аквапарки, зоопарки);5. місця торгівлі (ринки, торговельні центри, скупчення магазинів);6. інші громадські заклади (органи управління, банки, бібліотеки).Обов’язково слід позначити транспортні вузли (зупинки електричок, метро,

трамваїв, вокзали, автостанції). Це місця, куди велосипедист може доїжджати на велосипеді, залишати його на велопарковці та продовжувати рух громадським транспортом. Особливо доцільним є планування для маршрутів з ціллю на відстані понад 10 км, які нераціонально проїжджати велосипедом.

На даному етапі допоможуть результати опитувань мешканців щодо їхніх пунктів відправлення та призначення.

«Цілі» велоруху можна позначати одним або кількома кольорами. На території планування слід позначити бар'єри: річки, канави, озера, залізничні та трамвайні колії, швидкісні магістралі, відбійники.

Працювати з картою можна, роздрукувавши її (в кольорі або чорно-білу) з сайтів генеральних планів міст або з Google Maps. Можна попросити карту в управлінні містобудування або користуватися звичайною картою місцевості. Якщо є можливість, можна купити або завантажити безкоштовні спеціальні програми для роботи з картою, наприклад, безкоштовну програму QGis.

Аналіз транспортної ситуаціїСлід зібрати та проаналізувати дані про стан руху транспорту у планованій

місцевості. Доцільно дослідити кількість велосипедистів та особливості їхнього руху, інтенсивність та швидкість руху автотранспорту та поведінку пішоходів. Це можна зробити шляхом спостережень, опитувань та підрахунків.

Кількість наявних велосипедистів та маршрути їхнього руху необхідна для розуміння, які вулиці вже зараз обрали для себе велосипедисти. Здебільшого вони не змінюють маршрути свого руху, навіть якщо на паралельній вулиці збудовано кращу велосипедну інфраструктуру5. Це потрібно враховувати під час планування.

Ці дані слід збирати у час найбільшої кількості велосипедистів: з 8:00 до 10:00 або з 17:00 до 19:00 у будні, з 12:00 до 14:00 у вихідний.

Ці дані можуть збирати волонтери на ключових транспортних вузлах: перехрестях головних вулиць, транспортних розв'язках, в'їздах до популярних рекреаційних зон. Можна рахувати велосипедистів відповідно до обраного ними маршруту, або спостерігати за їхніми маршрутами без підрахунку і зробити висновки, які вулиці, повороти є найбільш популярними. (Приклад формуляру для підрахунку – див. у додатку).

Кількість точок підрахунку або спостереження залежить від площі міста. У будь-якому разі волонтери мають рахувати учасників руху на всіх точках одночасно, у певний день та час.

Рекомендації щодо вибору точок підрахунку або спостереження.

5 Dutch Collection of Cycle Concepts 2012, http://www.cycling-embassy.dk/wp-content/uploads/2013/12/Collection-of-Cycle-Concepts-2012.pdf

http://www.cycling-embassy.dk/wp-content/uploads/2013/12/Collection-of-Cycle-Concepts-2012.pdf

http://www.cycling-embassy.dk/wp-content/uploads/2013/12/Collection-of-Cycle-Concepts-2012.pdf

50

- Окресліть на карті приблизний центр міста, де знаходяться місця, до яких рухаються велосипедисти (офіси, торговельні центри тощо). Якщо всередині або на в'їзді до такого центру є великі перехрестя чи розв'язки — це саме ті точки, де слід рахувати.

- Визначте основні спальні райони навколо центра міста та вулиці, якими велосипедисти можуть виїхати з них до окресленого центру. Великі перехрестя або розв'язки на виїздах зі спальних районів до центру — точки підрахунку.

- Для точки підрахунку бажано обирати перехрестя, а не середину вулиці, щоб мати можливість спостерігати і за вибором інших учасників руху.

- Точками підрахунку також є місця в'їзду у зелені зони чи місця відпочинку (поза центром міста) або перехрестя, через які велосипедисти рухаються до місць відпочинку.

- Якщо велосипедисти обирають нелогічний шлях для свого маршруту, обов’язково включіть його ділянку до підрахунку.

- У будь-якому разі критерієм вибору точки підрахунку має бути максимальна інтенсивність руху велосипедистів.

Дані про кількість та маршрути велосипедистів бажано збирати одночасно зі спостереженнями за кількістю та напрямками руху пішоходів та автомобілістів.

Спостереження за звичками велосипедистів: як вони проїжджають складні ділянки

Під час спостереження або підрахування велосипедистів слід також звертати увагу на їхню поведінку. Як вони проїжджають перехрестя — тротуаром чи по дорогою, у напрямку руху автомобілів чи у зворотному напрямку, користуються пішохідним переходом або переїжджають його, чи спускаються у підземний перехід, як об'їжджають складні ділянки.

Слід розрізняти маршрути велосипедистів у справах (на роботу, навчання) та рекреаційні (до парку, лісу, за місто). При плануванні велосипедні шляхи «робочих» маршрутів мають бути якомога прямішими, без об’їздів, безпечними, вони можуть пролягати уздовж головних магістралей. Для рекреаційних веломаршрутів пріоритетними є комфорт та привабливість, наявність за маршрутом цікавих місць. Можуть бути доволі значні об’їзди, а от головних магістралей слід оминати. Це пояснює деякі звички велосипедистів при русі різними маршрутами у місцях підрахунку.

Проаналізуйте, хто їздить на велосипеді: переважно чоловіки чи чоловіки та жінки порівну, їздять у спортивному одязі чи звичайному, коли більше велосипедистів - у вихідні чи в будні?

Кількість наявних пішоходів та напрямки їхнього руху. Ця інформація потрібна для розуміння, які тротуари, маршрути є популярними серед пішоходів. Відповідно, ширину популярних тротуарів бажано не звужувати за рахунок створення велосипедної доріжки.

Спостерігати за пішохідним рухом бажано у той самий час і на тих самих точках, де проводяться спостереження за велосипедним рухом. Необов'язково

51

рахувати пішоходів, достатньо обмежитися спостереженням за популярними напрямками та інтенсивністю руху.

Під час спостереження звертайте увагу:8. звідки і куди здебільшого рухаються пішоходи;9. яка ширина обох тротуарів (її можна виміряти рулеткою або приблизно

оцінити кроками);10. яка сторона вулиці більш популярна серед пішоходів;11. чи порушують пішоходи правила дорожнього руху на певних ділянках

(наприклад, виходять на дорогу, переходять вулицю на червоне світло, перебігають у місці, де немає пішохідного переходу) і у чому причина такої поведінки;

12. хто є пішоходами: діти, що йдуть до школи чи до дитячого садочку, сім’ї, туристи тощо.

Примітки щодо руху пішоходів можна заносити у формуляри для руху велосипедистів.

Кількість автомобілів, напрямки та швидкість їхнього руху, кількість вантажівок та великого громадського транспорту, — ці дані необхідні для розуміння, які вулиці, розв'язки є найбільш популярними серед автомобілістів, які можуть бути небезпечними для руху велосипедистів та яку ширину проїзної частини можна задіяти. Наприклад, магістральні вулиці з інтенсивним рухом автомобілів зі швидкістю не менше 60 км/год. є суб’єктивно небезпечними для проїзду велосипедистів. Тим не менш, якщо уздовж цих вулиць спостерігається інтенсивний потік пішоходів, слід розміщувати велосипедний маршрут саме за рахунок звуження проїзної частини або шукати інші маршрути.

Спостерігати за автомобільним рухом бажано також у той самий час і у тих самих точках, де проводяться спостереження за велосипедним та пішохідним рухом.

На що звертати увагу під час підрахунку або спостереження:- скільки смуг у кожному напрямку дороги та яку ширину вони мають

(можна виміряти рулеткою або взяти інформацію з офіційних документів);- скільки автомобілів проїжджає через певну точку за годину (можна

порахувати кількість автомобілів на перехресті за 15 найбільш інтенсивних хвилин і помножити на чотири);

- скільки вантажних автомобілів (транзитного транспорту) та великогабаритного громадського транспорту рухається цією вулицею;

- напрямки руху;- якщо водії порушують правила дорожнього руху, то де, як і чому.

Формуляр для підрахунку автотранспорту аналогічний до формуляру для велосипедного руху, але на полях додатково варто зазначати кількість вантажного та громадського транспорту.

Для збору даних з кількості та інтенсивності руху велосипедистів, пішоходів та автомобілістів необхідно 1-3 волонтери на кожну точку, залежно від інтенсивності руху на ній. Щоб уникнути подвійного обліку при поворотах, з кожною групою

52

волонтерів, слід провести чіткий інструктаж. Наприклад, зручно підраховувати учасників руху саме в момент в’їзду на перехрестя, а не виїзду чи повороту.

Аналіз дорожньо-транспортних пригодАналіз ДТП за участі велосипедистів

дає важливу інформацію щодо місць з підвищеним ризиком ДТП у велотранспортній мережі та допомагає визначити пріоритети у концепції велосипедного руху. Статистику аварійності за останні 3-5 років слід оцінювати для всієї території планування на основі даних Державної автомобільної інспекції. Важливо проаналізувати місця ДТП, а також причини та умови, за яких вони сталися. Дані у ДАІ можна запросити офіційним запитом.

Можна нанести дані ДТП на карту території планування, аби унаочнити місця, де ДТП стаються найчастіше.

Створення мережі «повітряних» лінійПісля створення карти «джерел та цілей» та аналізу існуючої транспортної

ситуації можна працювати над створення мережі «повітряних ліній». Джерела та цілі руху велосипедистів сполучають прямими «повітряними» лініями, які вказують найкоротші шляхи між пунктами відправлення та призначення.

Спочатку слід позначити «центр кварталу» — точку, з якої будемо тягнути «повітряну» лінію. Для житлових кварталів це може бути географічний центр або центр щільності населення (якщо з одного боку житлового кварталу є багатоповерхівки, а з іншого — невисокі будинки). Бажано, щоб центр був розташований не далі, ніж у 100 м від кожного будинку у кварталі — це відстань,

яку велосипедист подолає між будинками. Якщо квартал має більшу площу, слід поставити у ньому кілька точок.

Великі ринки, торговельні центри мають по одній точці. Якщо кілька магазинів, бізнес-центрів, спортклубів знаходяться поряд, то це — одна точка тяжіння, і тут можна ставити лише одну точку. На заводах, фабриках та інших об'єктах з великою територією слід ставити точку в місці центрального входу.

Усі точки житлових кварталів (звідки їдуть велосипедисти) сполучаються прямими «повітряними» лініями з точками

53

громадських закладів, парків та транспортних вузлів. При цьому слід зважати на те, що мешканці житлового кварталу скоріше поїдуть до найближчого магазину, ніж до того, що знаходиться далі, тому тягнути «повітряну» лінію до далекого магазину не варто. Водночас, якщо у місті існує один великий ринок, то до нього їхатимуть усі, як далеко він би не розташовувався.

Якщо планування здійснюється для одного району великого міста (наприклад, Дарницького району Києва), то від кожного житлового кварталу додатково прокладаються лінії до центру міста.У результаті прокладання прямих ліній на карті утворюється «павутиння», на якому

треба виділити найбільш щільні накладання ліній, і об'єднати їх жирнішою лінією. Уже на цьому етапі майбутні маршрути можна поділити як мінімум на дві категорії.

Категорія 1 — це найбільш важливий веломаршрут, яким, імовірно, будуть користуватися майже всі мешканці міста чи району. Він з'являється там, де накладається найбільша кількість ліній. Категорія 2 — другорядні веломаршрути, які можуть знадобитися не всім, але значній частині населення району. Маршрут 2-ої категорії з'являється там, де накладається менша кількість ліній, ніж для маршруту 1-ої категорії, але все одно ліній досить багато.

Після створення мережі повітряних ліній 1-ої та 2-ої категорій та перенесенні їх на вулично-дорожню мережу потрібно буде додати маршрути 3-ої категорії, які є під'їзними до маршрутів перших двох категорій. Переважно це проїзди між будинками.

У великих містах з великими відстанями також доцільно розглядати мережу швидкісних веломаршрутів, які сполучатимуть райони з центром міста якомога коротшим та безперешкодним шляхом. Зазвичай швидкісні веломаршрути накладаються на веломаршрути 1-ої категорії (найбільш важливі для міста або усередині районів для великих міст).

Перенесення на існуючу дорожню мережуВизначені прямі «повітряні» лінії має бути перенесено на існуючі вулиці та

дороги. Зазвичай обирають вулиці, розташовані якомога ближче до прямої лінії. Але є певні винятки:

1. якщо найкоротший шлях пролягає по гірці або ямі (підйом-спуск), то краще обрати об'їзний маршрут із меншими перепадами висоти;

2. веломаршрути 1-ої категорії слід прокладати такими вулицями, де втрати часу через зупинки на світлофорах та перехрестях не перевищують 45 секунд на 1 кілометр, а веломаршрути 2-ої категорії – 60 секунд на кілометр (це означає, що веломаршрути 1-ої категорії часто прокладають головними дорогами, а вулиці, де часто доводиться пропускати автотранспорт або стояти на світлофорі, треба або переобладнати, або виключити);

3. якщо найкоротший шлях перетинає бар'єр (залізничні або трамвайні колії, річки), слід рекомендувати облаштування переїзду, тунелю або мосту, а якщо це неможливо — прокласти інший маршрут за допомогою найкоротшого об'їзду;

4. веломаршрут має якомога компактніше охоплювати усі значні пункти призначення та відправлення.

54

З урахуванням перелічених пунктів коефіцієнт об'їзду має бути якомога меншим.

Отриману схему веломаршрутів представляють у плані веломережі. Схему слід узгодити з уже існуючими велосипедними доріжками та планами їхнього будівництва.

Обрання прийнятної форми руху велотранспортуФорма руху велотранспорту обирається з урахуванням інтенсивності руху

автомобілів, вантажного транспорту, пішоходів, ширини проїзної частини та ширини бокового простору (газонів, тротуарів, технічних тротуарів, зелених зон аж до будинків). Типовим рішенням для німецьких міст є обладнання велосипедних смуг на проїзній частині - це дешево та швидко. Але для українських міст, де вищі швидкість та інтенсивність руху автомобілів, у якості типового рішення доцільним є створення односторонніх велодоріжок з обох боків вулиці за рахунок бокового простору. Водночас, якщо інтенсивність руху автомобілів незначна, а бюджет на велосипедну інфраструктуру невеликий, то велосипедні смуги є хорошим рішенням. Нижче описано можливі форми руху велотранспорту та їхні відповідники в Україні, а також принципи вибору для різних типів вулиць.

55

Додаток 5 до Міської цільової програми облаштування та розвитку велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки

Методологія вибору пріоритетних веломаршрутів1. Райони Києва, що мають найбільшу кількість мешканців, і не сполучені з центром рейковим громадським транспортом (метро, швидкісний трамвай)

Приблизна кількість мешканців, тис.

Км до центру (Майдан Незалеж-ності)

Кількість підйомів-спусків (у складніший бік)

Затримки на шляху (світлофо-ри, складні розв’язки)

Місце району у рейтингу пріоритетності

Солом’янка 160 8 1 0 1

Вигурівщина 150 10 1 0 2

Троєщина 150 12 1 0 2Виноградар 160 12 1 1 4

Відрадний 150 9 0 0 4Харківський 110 14 1 2 6

Воскресенка 80 13 1 2 6

Березняки 80 9 1 2 6Русанівка 80 8 1 2 6

2. Найбільш популярні точки тяжіння велосипедистів у центрі міста (у порядку спадання)1 – вузол Хрещатик – Майдан Незалежності2 – вузол Олімпійська – Льва Толстого3 – вузол Вокзальна – універмаг «Україна»4 – Контрактова площа5 – Лук’янівська6 – Петрівка

56

4. Принципи надання пунктів у рейтингу маршрутів

Вартість і складність

Приблизна вартість (тис.грн.)

0 – понад 30 млн грн.2 – 25-30 млн4 – 20-25 млн6 – 15-20 млн8 – 10-15 млн10 – 5-10 млн12 – до 5 млн

Складність виконанання (потреба в спеціальних рішеннях)

0 – треба рити тунелі, нові незвичні рішення, відсутність місця поза проїзною частиною, багато припаркованих автомобілів, складні розв’язки1 – середнє, 2 – дуже легко реалізувати

Результативність

Кількість мешканців у районі, що компактно сполучається з центром

0 – до 10 тис. людей2 – 10-50 тис.4 – 50-100 тис.6 – 100-150 тис.8 – 150-200 тис.

Довжина до центру (спроможність жителів подолати маршрут)

0 – до 2 км, понад 15 км1 – 12-15 км2 – 8-12 км3 – 2-8 км

Наявність іншого громадського транспорту з цього місця до центру (рейкового, метро)

0 – метро в пішій досяжності, швидкісний трамвай (до зручного метро)1 – до метро треба їхати, звичайний трамвай лише є (довго їхати до метро)2 – немає метро, немає трамваїв, в заторах стоять

Наявність підйомів-спусків

0 – є 2 і більше важких затяжних підйоми1 – є 1 важкий підйом, або 1-3 незначних підйоми2 – нема підйомів (рахувати по тому напрямку, де більше підйомів)

57

Кількість світлофорів на маршруті (складних перехресть, інших зупинок) – оцінка втрат часу на маршруті

0 - багато світлофорів, багато перехресть1 – середнє2 - майже немає зупинок

Доцільність сполучення із центром

0 - Лук"янівка, Петрівка1 - Вокзал, Контрактова2 - Хрещатик-Майдан, Олімпійська-Льва Толстого

Максимальна кількість балів у рейтингу за вартістю 14Максимальна кількість балів у рейтингу за результативністю 19Загальна кількість балів у рейтингу 33

3. Аналіз найбільш ефективних маршрутів в межах “пріоритетних районів”

Можливі маршрути Км Попередній бал по вартості

Попередній бал по результатив-ності

Загальна кількість балів

Повітрофлотський пр. – Борщагівська – Жилянська – Шота Руставелі – Бесарабська площа – Хрещатик

7,8 9 16 23Севастопольська площа – Олімпійська - Майдан Незалежності Урицького – Жилянська –

Шота Руставелі – Бесарабська площа - Хрещатик

6,9 7 16 25

Севастопольська площа – Вокзал – Лук’янівка – Контрактова площа

Повітрофлотський пр. – Чорновола – Глибочицька – Вали – Костянтинівська - Контрактова

7 10 16 26

Вигурівщина/Троєщина – Хрещатик - Олімпійська

Маяковського пр. – Ватутіна пр. – Московський міст – Труханівська – підйом на Європейську площу по схилах – Хрещатик – Червоноармійська

13,6

5 16 22

58

Сабурова – Бальзака – Московський міст – Труханівська – підйом на Європейську площу – Хрещатик - Червоноармійська

14,6

6 16 21

Сабурова – Бальзака – Московський міст – Набережно-Рибальська – Іллінська

11,8

5 16 21Вигурівщина/Троєщина – Контрактова площа

Сабурова – Бальзака – Московський міст – Труханівська – Набережна – Поштова площа - Сагайдачного

13,4

4 13 17

Виноградар – Контрактова - Хрещатик - Олімпійська

Пр. Свободи – пр. Правди – Вишгородська – Фрунзе – Контрактова – Сагайдачного – Володимирський узвіз – Хрещатик - Червоноармійська

14 7 14 21

Виноградар – Лук’янівка - Вокзал

Пр. Свободи – пр. Правди – Вишгородська – Фрунзе - Подільський спуск – Мельникова – Чорновола/Дмитрівська - Перемоги

10,5

5 15 20

Відрадний – Вокзал – Олімпійська - Хрещатик

Відрадний проспект – Борщагівська – Жилянська – Шота Руставелі – Бесарабська площа - Хрещатик

11,1

5 15 20

Харківський – Хрещатик – Олімпійська

Пр. Петра Григоренка – Дарницьке шосе – Шумського – Тичини – міст Патона – Набережна – перехід під Магдебурзьким правом - підйом на Європейську площу по схилах - Хрещатик - Червоноармійська

13,5

5 14 19

59


Список використаних джерел інформаціїБондаренко І.С., Загреба В.С. Комфортне місто: як спланувати велосипедну

інфраструктуру. – Київ, Асоціація велосипедистів Києва. – 2014, - 64 с.: http://www.slideshare.net/velotransport/how-to-plan-for-urban-cycling

Науково-дослідницьке товариство доріг і транспорту. Рекомендації з організації руху велосипедного транспорту (ERA). – Кьольн, VCDB, 2010. – 104 с. : http://velotransport.info/?p=2256

http://velotransport.info/?p=2256

Проект Міської цільової програми розвитку...

Government & Nonprofit

Transcript of Проект Міської цільової програми розвитку...