Василь Чухліб

Василь Чухліб народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні. «Он там, рукою подати, тільки брід треба перебрести. Там, на деснянських лугах, серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство», — напише він пізніше.

Дитячі роки Василя Чухліба пройшли в сусідньому придеснянському селі Соколівка, куди переїхали його батьки. Тут закінчив семирічку, а десятий клас — у місті Острі.

Районна газета «Правда Остерщини» опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. А по закінченні школи хлопця запросили на роботу до редакції цієї газети. Тут він і розпочав свій трудовий шлях — то пішки, то на велосипеді, то на попутному транспорті дістаючись до найвіддаленіших сіл району і повертаючись до редакції з репортажами, статтями, нарисами.

Потім Василь вступив до Київського педагогічного інституту. Здобувши диплом викладача мови та літератури, він деякий час працював учителем у місті Добропіллі на Донеччині та в місті Обухові на Київщині. Неодноразово публікував свої мініатюри, етюди, новели, оповідання та вірші для дітей на літературних сторінках газет.

Новели Василя Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Малятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник не полишає писати для дітей.

Упродовж двох десятиліть, із 1976 до 1996 рр., Василь Чухліб написав і видрукував 12 книжок для дітей молодшого та середнього шкільного віку, загальний наклад яких перевищив один мільйон примірників: “Хто встає раніше”, “Безкозирка” , “Тарасикова знахідка” , “Чи далеко до осені”, “Пісня тоненької очеретини”, “Пілотка ліщинових горіхів”, “Жарини на снігу”, “Лелеки над татовим полем” , “Олень на тому березі” , “Сопілкарик з джмелиного оркестру”, “Куди летить рибалочка” , “Колискова для ведмедів”.

Твори письменника для дітей сповнені любов’ю та сімейним затишком. Чухлібова «ідеальна» сім’я живе у гармонії з прекрасною природою, мама – ніжна та любляча, тато – добрий і справедливий, дідусь і бабуся – досвідчені та працьовиті, а діти – щасливі. Малятам розкриваються таємниці природи, багато невідомих фактів зі світу рослин і тварин. Письменник запрошує дітей пильніше поглянути навколо себе та навчає їх любити свою малу батьківщину — бути в лісі, лузі чи на річці не пасивними спостерігачами, а добрими помічниками всьому живому.

Раптова смерть Василя Чухліба 20 листопада 1997 р. вразила всіх і залишила нереалізованими чимало задумів. Пізніше були видрукувані збірки “Павучок із бабиного літа” , “Братики Кіндратики” , «Сонячний зайчик» , «Неслухняний гарбузик». Низка оповідань і казок увійшли до підручників і читанок для молодших класів, були перекладені англійською, азербайджанською, білоруською, казахською, литовською, російською та словенською мовами.

У 1993 році за результатами публікацій творів для найменших на сторінках «Малятка» Василь Чухліб отримав премію ім. Наталі Забіли. У 1996 році за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі» , «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів» йому була присуджена премія імені Лесі Українки.

У місті Українка Обухівського району (Київщина) на будинку, де довгий час проживав письменник, встановлено меморіальну дошку. У школі міста Українка проводяться щорічні конкурси на найкраще читання творів Василя Чухліба. На базі Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова проходить Літературний конкурс імені Василя Чухліба. В Обухівському районному краєзнавчому музеї існує експозиція, присвячена письменнику, а також зберігаються його окремі речі та фото.