всесвітня історія

10
Мар`янівська ЗШ І-ІІІ ст. Розробка уроку з всесвітньої історії для 6-го класу Тема: “Давня Індія” Вчитель: Шеремет Галина Павлівна
  • Upload

    -
  • Category

    Science

  • view

    111
  • download

    2

Transcript of всесвітня історія

Page 1: всесвітня історія

Мар`янівська ЗШ І-ІІІ ст.

Розробка уроку з всесвітньої історії для 6-го класу Тема: “Давня Індія”

Вчитель:Шеремет Галина Павлівна

2016 р.

Page 2: всесвітня історія

Тема: Давня Індія

Мета: Розповісти про природно-кліматичні умови і географічне

розташування Давньої Індії; ознайомитися з найдавнішими цивілізаціями

Індії; удосконалити навички роботи з історичною картою, підручником;

розвинути навички групової робити; усвідомити велич індійської цивілізації,

її вплив на розвиток інших народів.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Обладнання: історична карта, атласи, контурні карти, підручники,

проектор.

Основні терміни та поняття: «індійська цивілізація», «арії», «раджа»,

«варни», «касти».

Епіграф:

Вчитися, і коли настане час, прикласти засвоєне до справи.

(Конфуцій)

Хід уроку:

І. Організаційний момент:

Сьогодні у роботі на нашому уроці ми будемо керуватися словами

Генрі Фрома:

Зібратися разом – це початок,

триматися разом – це прогрес,

працювати разом – це успіх.

Тож усім бажаю успіху!

ІІ. Актуалізація асоціативного куща

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

річки

царівірування

землеробство

культура

знаряддя праці

Page 3: всесвітня історія

Цивілізація — людська спільнота, яка протягом певного періоду часу

має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та

культурі, спільні духовні цінності та ідеали.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці учні і учитель здійснять умовну подорож на південь

Азії, де нас чекає загадкова країна Індія. Під час мандрівки познайомляться х

місцем розташування цієї давньої країни, її природними і кліматичними

умовами, заняттями стародавніх індійців та історією найдавніших держав.

1. Географічне положення та природно-кліматичні умови.

– формування умінь роботи з картою

Учитель пояснює географічне положення Індії за допомогою настінної

карти. Учні за допомогою атласу наносять на контурну карту:

- річки Інд та Ганг;

- гори Гімалаї

- Індійський океан;

- пояснення вчителя щодо природно-кліматичних умов з

дослідженням джерела. Додаток № 1 (опис Індії, зроблений Діадором

Сицилійським).

2. Найдавніші цивілізації.

Пояснення вчителя з використанням мультимедійних засобів.

Метод «Віртуальна екскурсія»

Розкопки Моненджо-Даро Малюнок-реконструкція Хараппа

Page 4: всесвітня історія

Розкопки давнього міста Хараппа

3. Прихід аріїв до Індії

Робота в парах. Метод «навчаючи-вчуся».

Учні об’єднуються в пари і отримують завдання, яке необхідно

виконати з допомогою підручника.

Хто такі арії? Яку роль вони відіграли в історії Індії?

Кожен учень вивчає свій обсяг матеріалу, пояснює напарнику,

доходять спільної думки. Після чого пари представляють результати своєї

роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом.

4. Олександр Македонський в Індії.

Методичний прийом «П’ять запитань». Під час розповіді вчителя, учні

на окремих листочках пишуть 5 запитань, які починалися б з слів «Хто, що,

де, коли, як».

В кінці учні обмінюються листочками. Деякі питання зачитуються і

учитель визначає найкращі. Ці питання вивішуються на «дерево знань» і

можуть бути використані на наступному у році.

5. Варни та касти.

Робота зі схемою.

На проектній дошці схематично зображені «варни» і «касти». Виділено

їх визначення.

Page 5: всесвітня історія

Варни – замкнені верстви людей в Індії, належність до яких

визначалися народженням.

Касти – відособлення груп людей за тією або іншою ознакою,

освячена релігією.

/недоторкані/

Коментуючи схему, учитель звертає увагу, що усе життя людина

належить до тієї варни, в якій народилася. І перейти з однієї варни в іншу

неможливо. Всередині варн люди поділялися за професіями на касти, закони

і правила яких регламентували усе життя індійця.

ІV. Узагальнення і систематизація.

Графічний диктант.

Учитель зачитує твердження серед яких є правильні і помилкові.

Правильні позначити таким знаком: ↑

Помилкові таким: ↓

1. Індія розташована на півострові Індостан

2. Перша індійська цивілізація виникла в долині річки Ганг

3. Найбільшими містами Індії були Бібл і Тір

4. Чотири тисячі років тому до Індії прийшли племена аріїв.

5. Спочатку А.Македонський завоював Індію, а потім Персію.

6. В одній із битв з греками індійське військо очолив цар Пор.

Брахмани - жерці

Кшатрії - воїни

Вайш’я – землероби і ремісники

Шудри - слуги

Page 6: всесвітня історія

7. Цар Пор заснував імперію Маур’їв.

8. Індійське суспільство поділилося на чотири варни.

Учні обмінюються листочками і за допомогою вчителя перевіряють

диктант і аналізують помилки.

V. Підсумок уроку

Учитель підводить підсумки уроку, пропонуючи учням продовжити

такі речення

«Я сьогодні дізнався …»

«Мені найбільше сподобалось…»

«Самим складним було…»

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст параграфа

2. Скласти кросворд, використовуючи визначення в параграфі.

Page 7: всесвітня історія

Додаток №1

Уривок опису Індії, зробленого Діадором Сицилійським

«Багато в Індії великих гір, порослих всілякими деревами, що

приносили плоди, багато широких родючих рівнин та річок.

Велика частина індійських земель зрошується, тому врожай збирається

двічі на рік. Рясніє Індія й різноманітними тваринами. Індійські слони

перевершують силою лівійських. Тому та обставина, що багатьох слонів

індійці відновлюють та готують до участі у військових битвах, виявляється

вирішальною у забезпеченні перемоги.

Земля індійська, щедра на плоди, містить у собі багато рудоносних

місць різних металів: срібла, золота, міді, заліза, олова, а також інших

металів, необхідних для виготовлення прикрас, предметів повсякденного

користування та військового спорядження.

Індія ніколи не знала голоду: там багато дикорослого проса, різних

бобів, а також рису. Щороку там буває два дощових сезони: зимовий, коли

висівають пшеницю, та літній, під час якого сіють просо та рис.

«...Закони спрямовані на захист землеробства, оскільки воно вва-

жається священним і недоторканним. Ворогуючі сторони, знищуючи одна

одну, не заподіюють шкоди землеробам, яких вважають загальними

добродійниками»