Дніпропетровська обласна державна адміністрація

Департамент освіти і наукиКриничанської РДА

Болтишська середня загальноосвітня школа

Гурткова робота у школі як вияв

креативності учителя і учнів

Підготували: Синчишин Оксана учениця 10 класу учитель біологіїНовохатня Олена Олександрівна

Педагогічне кредо: Тільки біологія може пробудити розум дитини. Даючи знання – не відбирай здоров*я.

Там, де річка тече благословенно,Де море птаства радісно бринить,

Щаслива й рідна Болтишська школаМіж берізок стоїть

Там, де річка тече благословенно,Де море птаства радісно бринить,

Щаслива й рідна Болтишська школаМіж берізок стоїть

Парадний вхід до школи вартує красуня берізка

Школа майбутнього уявляється, як  школа всебічного, передусім духовного розвитку особистості, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура, мораль, етика. Саме тому, істотною складовою системи виховання стає екологічне виховання, без якого не мислиться стійкій, життєстверджувальний розвиток  суспільства.Учні нашої школи активно долучилися до проектів «Парад квітів біля школи», «Галерея кімнатних рослин», «Плекаємо сад». Найголовніше одне – бажання дітей створити чисте, безхмарне екологічне майбутнє для себе та своїх потомків, замислюватись над тим, яке воно може стати, якщо не докладати зусиль до збереження природи. Загальноосвітня школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. У школі природоохоронна освіта учнів здійснюється в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці різних масових заходів.

Мета акції : *Створити квіткові зони на території школи;

* Формувати в учнів екологічну самосвідомість;

*Виробляти потребу активної благодійної діяльності;

*Виробляти художньо - естетичні смаки.

Головні виховні завдання акції:озеленення території школи;

розкриття проблем охорони довкілля;реалізація завдань естетичного виховання; залучення учнівської молоді до посильної праці;розвиток комунікативних навичок; налагодження співпраці між різновіковими категоріями учасників акції; поглиблення знань з предметів природничого, гуманітарного, художньо-естетичного циклів тощо.

А щоб створити цю красу треба добре потрудитись

СХЕМА КЛУМБ І ГАЗОНІВ ПЕРЕД ВХОДОМ ДО ШКОЛИ

ЕКСКУРСІЯПО ШКІЛЬНОМУ ПОДВІР*Ї

Зацвів бузок. Духмяно і красиво!Ті квітоньки, мов хрестики малі.

І має він таку могутню силу -Утримати прекрасне на землі.

Скільки в вас світла і скільки тепла,Подих весни молодоїЯ насолоджуюсь вами сповна,Квіти краси неземної.

Червоні піони, рожеві та білі,Які ви всі гожі, які ви всі милі,До серця горну, немов діточок,Скільки ж вас гарних тут квіточок.На сонці блищать росою умиті,Немовби в перли ніжно сповиті,До себе кличе п’янкий аромат,Не повернути часу назад.Ще одна мить і всі відцвітуть,У вічність красу свою віднесуть.

Чарівні піони

Розцвіли тюльпани,розцвіли в саду,Ви такі красиві,я вас так люблю

Ірисе! Друже! Так тебе кохаю!За що, спитай? Я і сама не знаю…За чорну синь, приховану на споді,Яка зовсім не шкодить твоїй вроді. За тонкий – п’яний – солодкавий дух,Що аромат розточує навкруг. За невимовний смуток самоти –Цвітеш завжди так одиноко ти! За листя гостроверхе, зеленаве,Що і без квіту теж мені цікаве, – Як спису зброєносного кінцівка,Неначе лицаря залізна облямівка. За таїну твоїх крилатих ліній,Як зазирну хоч раз – відразу гину. За те, що гімн одвічного життяВ тобі звучить до самозабуття!

Коли розквітають троянди на шкільних клумбах, то не залишають жодного байдужого. І так завжди хочеться, щоб ця краса протрималася довше, адже вони своєю неповторністю та чарівністю піднімають настрій.

Лілії білі, лілії милі. Тихе озерце, сонячні хвилі. Літечко-літо. Хлюпають хвилі Милують, лащать лілії білі.

Цвіти, рости, красуй на заздрість всім!Найкраща квітка приміських садів!Усміхнений, осяйний гладіолус…

ОСІНЬУже і вересню кінець,Настали дні холодні.До нас, я чула, морозецьПрийде вночі сьогодніТа я морозцеві томуНе дам жоржин стоптати:На руки ніжно їх візьму І понесу до хати.

Айстри задумані, квіти останнії,  осені пізньої сльози багрянії…  Сумно шепочеться вітер над вами,  і  обмиває вас небо дощами.  Ви як любов, що весни не зазнала  і  як  вечірня  зоря  одсіяла.  Айстри  задумані,  квіти  останії,  осені  пізньої  сльози  багрянії…  

Квіти, квіти... Чарівні квіти,Кольорові, великі й малі...Ви умієте душу зігріти,Бо й самі ви — душа землі.

Чорнобривці,мої чорнобривціЯ люблю вашу ніжну красу!Чарівні мої,чорнобривціМилуватися вами іду.Ви багато мені нагадалиПро дитинство і юність моюВи красою мене чарували,Звеселяючи душу мою.Незрівняні мої ,чорнобривціНайчарівніші квіти мої!Ви окраса садів.чорнобривціНіжні квіти моєї землі!

Біля самісінького входу в школу пригрівся на сонечку кущик хризантеми. Не боїться холоду ця квітка, тому і милує око всіх учнів та вчителів своєю вродою до самісіньких заморозків.

Пізня осінь... Тільки

пишні хризантеми,

розповідають казкові поеми. Хризантеми

прекрасні Як зіроньки ясні.

Хризантеми кольорові, Повні ніжності й любові,

Вони яскраво сяють,

Серце зігрівають, про осінь згадку

залишають

Мине тепло і холодно знов стане.

Подвір’я школи вкриє білизна.

Та навесні, як сонечко засяє,Заквітчаними стануть школа і

земля.