КАНАДСЬКІ ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У СФЕРІ ҐЕНДЕРНОГО...

КАНАДСЬКІ ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У СФЕРІ ҐЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ

СИНТЕЗ ФЕДЕРАЛЬНИХ, ПРОВІНЦІЙНИХ/ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ МЕХАНІЗМІВ, РЕСУРСІВ ТА ПРАКТИК У КАНАДІ

Канадські передові практики у сфері ґендерного аналізу. Синтез федераль-них, провінційних/територіальних та громадських механізмів, ресурсів та практик у Канаді / автори-уклад.: К. Гартсайд, Х. Бургес, О. Ганьківський.

Цю публікацію підготовлено в межах ініціативи «Інтеграція ґен-дерної складової до регіональних політик і програм Дніпропетровської обласної державної адміністрації» Проекту розроблення та впровадження публічної політики (PRISM) у партнерстві із Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Проект PRISM впроваджувався за фінансової підтримки Канадської агенції міжна-родного розвитку (CIDA) під керівництвом Канадського бюро міжна-родної освіти (CBIE).

This publication was prepared under the framework of the “Integration

of Gender Equality Component into Dnipropetrovsk Regional State Administration Policies and Programs” initiative of the Policy Reform and Implementation Support Mechanism (PRISM) Project in partnership with the Dnipropetrovsk Regional State Administration. PRISM was funded by the Canadian International Development Agency (CIDA) and managed by the Canadian Bureau for International Education (CBIE).

3

ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ — ПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ У КАНАДІ . . . . . . . . 7Контекст політики ґендерного аналізу в Канаді: національні та міжнародні зобов’язання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

НАЦІОНАЛЬНІ ТА ПРОВІНЦІЙНІ ҐЕНДЕРНІ МЕХАНІЗМИ . . . . . . . . 10Інституційні інфраструктури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Рамкові концепції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14Підтримка й підзвітність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Управління знаннями та навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17Партнерські відносини між урядом та громадськими організаціями з проведення ґендерного аналізу . . . . . . . . . . . . . 18Деякі міркування щодо передових практик у ґендерних механізмах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

ПРИНЦИПИ ПЕРЕДОВИХ ПРАКТИК ПРОВЕДЕННЯ ҐЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Керівні концепції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25Концепції рівності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30Підходи до ґендерного аналізу в урядових процесах. . . . . . . . . 31

Ґендерний аналіз у циклі розроблення політики . . . . . . . . . . .32Ґендерний аналіз у функціональних сферах . . . . . . . . . . . . . . .32Переліки контрольних питань та ґендерні окуляри . . . . . . 34Дослідження й дані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35Аналіз варіантів та результатів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37Комунікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38Оцінювання та вимірювання ефективності . . . . . . . . . . . . . 39

4

Канадські передові практики у сфері гендерного аналізу

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Ключові дати: ґендерний аналіз у Канаді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Глосарій термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Інструменти, посібники та переліки контрольних питань . . . . 47

ПОСИЛАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .69

5

Вступ

ВСТУП

Цей документ був початково розроблений як огляд канадських практик ґендерного аналізу для надання Дніпропетровській та Львівській обласним державним адміністраціям в Україні в межах Про екту розро-блення та впровадження публічної політики в Україні (PRISM), який реа-лізує Канадське бюро міжнародної освіти та фінансує Канадська агенція міжнародного розвитку (CIDA). Метою цього огляду було підтримання розвитку спроможності щодо проведення ґендерного аналізу згаданих двох державних адміністрацій.

Огляд також перетворився на можливість обміркувати, визначити та критично проаналізувати найкращі та перспективні політичні прак-тики для просування ґендерної рівності, що їх розробляють та засто-совують у Канаді. Він являє собою результат спільної роботи фахівців з ґендеру та впровадження політики як з наукового середовища, так і з уряду, зокрема, таких як Крістал Гартсайд, старший політичний аналі-тик, Міністерство зі становища жінок, та доктор Олена Ганьківський, з Університету Саймона Фрейзера.

За останні кілька десятиліть уряди в Канаді доклали чимало зусиль до впровадження процесів ґендерного аналізу в управління з метою поліпшення ґендерної рівності. У цьому документі окреслюються де-які з ключових елементів канадських підходів та пропонуються мірку-вання стосовно того, що саме було найефективнішим. Зрозуміло, пев-ні висновки було зроблено і з того, що не спрацювало, і стосовно того, що можна вдосконалити. Канада продовжує вчитись й отримувати ко-ристь від знань громадських організацій та інших урядів світу, щоб най-ефективніше працювати задля досягнення ґендерної рівності в Канаді.

У Канаді було б неможливо нагромадити такі знання як без бага-тьох десятиліть правозахисної та лобістської діяльності феміністських організацій за інтеграцію ґендерного аналізу в управління, так і без по-стійних ретельних досліджень, аналізу та застосування методів ґендер-ного аналізу відданими фахівцями в громадянському суспільстві, нау-ковому середовищі та уряді.

У цьому документі увага зосереджена на проведенні ґендерно-го аналізу в контексті урядових політик, програм та законодавства. Ми сподіваємося, що для читачів він стане корисним інструментом для розуміння існуючих ґендерних механізмів у Канаді та комплексним ма-сивом канадських інновацій в нашій постійній роботі із застосування

6


ґендерного аналізу для просування справжньої та змістовної рівності в Канаді.

Зауваження стосовно термінології

Ось кілька ключових основних термінів, які можуть вам знадоби-тись. Детальніший опис керівних концепцій та ключових термінів мож-на знайти на сторінці 10, а також у глосарії термінів у додатку.

Ґендерне спрямування (впровадження ґендерного підходу на всіх рівнях) — це стратегія включення ґендерної перспективи в усі політи-ки та програми в такий спосіб, щоб перед тим, як приймаються будь-які рішення, проводився аналіз їх наслідків, відповідно, для жінок та для чоловіків. Це підхід, що інтегрує ґендерні міркування в усі етапи та рівні прийняття рішень в урядових процесах (United Nations, 1995).

Ґендерний аналіз — аналітичний інструмент ґендерного спряму-вання, що найчастіше застосовується в Канаді. Це доказовий процес, у якому розглядаються різні інтереси, можливості, перешкоди, досвід, можливості й потреби жінок і чоловіків та потенційні диференційовані результати (позитивні та негативні) від запровадження програм чи по-літик на жінок та чоловіків різноманітних соціальних груп (Government of Manitoba, 2011).

7

Історія питання — політичний контекст у Канаді

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ — ПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ У КАНАДІ

Щоб зрозуміти, як ґендерний аналіз включений у процеси управ-ління в Канаді, потрібно пояснити деякі базові принципи канадської по-літичної системи. Канада — це федерація з двома окремими юрисдик-ціями: федеральний уряд та десять провінційних урядів, а також три території. Федеральний парламент та законодавчі асамблеї провінцій незалежні одне від одного і мають власні законодавчі повноваження в різних політичних сферах (Banting & Simeon, 1983).

Відносини між федеральним та провінційними урядами в умо-вах канадського федералізму визначені у Законі про Конституцію від 1867 р. Провінційні та федеральний уряди спільно відповідають за кілька політичних питань, наприклад, таких як імміграція. Але більшість з них належить виключно до відповідальності або федерального уря-ду, як, наприклад, закордонні справи, або провінційних урядів, як охо-рона здоров’я. Влада територіальних урядів менш чітко окреслена, по-рівняно з повноваженнями федерального уряду.

Джерело: http://www. craigmarlatt. com/Canada/images&downloads/downloads_govt_hierarchy. html

7

Гендерне спрямування (впровадження гендерного підходу на всіх рівнях) – це стратегія

включення гендерної перспективи в усі політики та програми в такий спосіб, щоб перед тим,

як приймаються будь-які рішення, проводився аналіз їх наслідків, відповідно, для жінок та для

чоловіків. Це підхід, що інтегрує гендерні міркування в усі етапи та рівні прийняття рішень в

урядових процесах (United Nations, 1995).

Гендерний аналіз – аналітичний інструмент гендерного спрямування, що найчастіше

застосовується в Канаді. Це доказовий процес, у якому розглядаються різні інтереси,

можливості, перешкоди, досвід, можливості й потреби жінок і чоловіків та потенційні

диференційовані результати (позитивні та негативні) від запровадження програм чи політик

на жінок та чоловіків різноманітних соціальних груп (Government of Manitoba, 2011).

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ – ПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ У КАНАДІ

Щоб зрозуміти, як гендерний аналіз включений у процеси управління в Канаді, потрібно

пояснити деякі базові принципи канадської політичної системи. Канада – це федерація з двома

окремими юрисдикціями: федеральний уряд та десять провінційних урядів, а також три

території. Федеральний парламент та законодавчі асамблеї провінцій незалежні одне від

одного і мають власні законодавчі повноваження в різних політичних сферах (Banting &

Simeon, 1983).

Відносини між федеральним та провінційними урядами в умовах канадського федералізму

визначені у Законі про Конституцію від 1867 р. Провінційні та федеральний уряди спільно

відповідають за кілька політичних питань, наприклад, таких як імміграція. Але більшість з них

належить виключно до відповідальності або федерального уряду, як, наприклад, закордонні

справи, або провінційних урядів, як охорона здоров’я. Влада територіальних урядів менш

чітко окреслена, порівняно з повноваженнями федерального уряду.

Федеральний рівень Провінційний рівень

СУВЕРЕН

ВРЯДУВАННЯ В КАНАДІ

Сенат

Палата

общин

Генерал-губернатор

Прем’єр-міністр

Кабінет

Міністерства

Території

Кабінет


Муніципалітети

Прем’єр-міністр

Лейтенант-

губернатор

Законодавча

асамблея

8


Також важливою частиною політичного ландшафту Канади є різно-манітні діячі громадянського суспільства, включаючи неурядові органі-зації, лобістів та парасолькові організації, які просувають певні конкрет-ні політичні питання та відіграють ключову роль у впливові на політику в Канаді. Серед таких діячів — не лише профспілки та торговельно-про-мислові асоціації, а й місцеві жіночі організації та організації, які обсто-юють права марґіналізованих груп.

Корінні народи, включаючи перші нації (корінні народи), метисів та інуїтів, займають ключове місце в національній ідентичності Канади. Спільноти корінних народів по всій країні мають конституційно керова-ні відносини із федеральним урядом на основі договорів, підписаних у попередні століття. Метою переговорів щодо договорів було убез-печити права корінних народів на землю та зберегти їх культуру й тра-диції (Treaty Relations Commission of Manitoba, 2011). Протягом історії права корінних народів не завжди дотримувались, що мало відчутні не-гативні наслідки для політичного, соціального та економічного стано-вища цих народів у Канаді.

Іншою рисою канадської ідентичності є її увага до імміграції, на-слідком чого є розмаїте суспільство та офіційна політика мультикуль-туралізму (Canadian Multiculturalism Act, 1985). Мультикультуралізмом у Канаді зазвичай називають низку ідей та ідеалів стосовно визнання культурної мозаїки в Канаді, які з перспективи політики реалізуються як формальні ініціативи, спрямовані на підтримку та цінування розмаїт-тя в канадському суспільстві (Lehman, 1999).

Канада також здобула всесвітню репутацію як лідер у сфері за-хисту прав людини. Рівність прав для чоловіків та жінок прописані в Конституції Канади та Канадській хартії прав і свобод. Хартія, спіль-но із Канадським законом про права людини та відповідним законо-давством на рівні провінцій, забороняє дискримінацію на ґрунті ціло-го спектру ідентичностей, включаючи стать, ґендер, етнічну приналеж-ність, національність, сімейний стан, релігію, вік, сексуальну орієнтацію та інвалідність (Canadian Charter of Rights and Freedoms, 1982; The Canadian Human Rights Act, 1985).

Усі ці фактори потребують складного аналізу розмаїття в межах усіх політичних рішень, що починає виявлятися в канадських підходах до ґендерного аналізу.

Контекст політики ґендерного аналізу в Канаді: національні та міжнародні зобов’язання

Ґендерний аналіз у Канаді вже певний час просувають як спосіб сприяти дотриманню міжнародних та національних договорів стосовно дотримання прав людини та ґендерної рівності. Вважається, що він від-

9

Історія питання — політичний контекст у Канаді

повідає гарантіям рівності, прописаним у розділах 15 та 28 Канадської хартії прав і свобод, та принципам ґендерної рівності Закону Канади про права людини, а також зобов’язанням Канади за міжнародними конвенціями, зокрема, за Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Пекінською платфор-мою дій, прийнятою на Четвертій всесвітній конференції ООН зі стано-вища жінок . Канада також підписала Конвенцію ООН про права інвалі-дів та Декларацію ООН про права корінних народів, які додатково уріз-номанітнюють зобов’язання Канади стосовно прав людини.

Канада також встановила національні зобов’язання щодо ґендер-ної рівності на федеральному рівні в програмному документі від 1995 р. «Закладаючи фундамент: федеральний план досягнення ґендерної рів-ності», який включав вимогу запровадити ґендерний аналіз на всіх рів-нях федерального уряду. Нещодавні ключові зобов’язання стосовно ґендерного аналізу на федеральному рівні включають Галузевий план дій від 2009 р., у якому окреслені ключові підзвітність та відповідаль-ність за ґендерний аналіз.

Більш детальний аналіз рамкових концепцій Канади щодо ґендер-ного аналізу можна знайти в розділі «Національні та провінційні ґендер-ні механізми: рамкові концепції» на сторінці 12.

10


НАЦІОНАЛЬНІ ТА ПРОВІНЦІЙНІ ҐЕНДЕРНІ МЕХАНІЗМИ

У цьому розділі наводиться аналітичний огляд ключових аспектів канадських механізмів ґендерного аналізу.

Інституційні інфраструктури

У межах політичної системи Канади інфраструктура, політика та процес з проведення ґендерного аналізу організований по-різному, залежно від юрисдикції. Як уже згадувалося вище, федеральний та провінційні/територіальні уряди відповідають за різні сфери політи-ки. Федеральний та більшість провінційних і територіальних урядів у Канаді створили департамент, відділ чи підрозділ, який відповідає за роботу з жіночих питань та просування жіночої рівності. Ці відділи та-кож зазвичай відповідають за проведення ґендерного аналізу. У цьо-му розділі буде описана інфраструктура, створена на всій території Канади, що відповідає за впровадження ґендерного аналізу.

Уряд КанадиМіністерство Канади зі становища жінок (МКСЖ) є департаментом

федерального уряду, що покликаний «скеровувати діяльність та пра-цювати у партнерстві заради просування рівності та збільшення жіночої рівності» (Status of Women Canada website, 2011). Департамент очолює міністр, відповідальний за питання статусу жінок; він / вона є членом ви-конавчого керівного органу уряду, який називається Кабінет міністрів. Відділ ґендерного аналізу та стратегічної політики Міністерства Канади зі становища жінок працює над широким запровадженням ґендерного аналізу в діяльність усіх департаментів у федеральному уряді (рис. 1).

Як зазначено на веб-сайті Міністерства Канади зі становища жі-нок (Status of Women Canada website, 2011), ґендерний аналіз є «спіль-ною відповідальністю всіх федеральних департаментів та агенцій. Міністерство Канади зі становища жінок скеровує процес запрова-дження ґендерного аналізу, допомагаючи організаціям розбудовувати власну інституційну спроможність, підтримуючи їх зусилля зі створення структури ґендерного аналізу та розробляючи й надаючи можливість

11

Національні та провінційні ґендерні механізми

навчання, інструменти, дослідження конкретних ситуацій (кейс-метод) та інші матеріали для поширення суспільної обізнаності».

Якщо конкретніше, «МКСЖ прагне допомагати в розробці спеціа-лізованих навчальних програм та інформувати департаменти та інших партнерів про кваліфікованих тренерів; допомагати розвивати та під-тримувати знання про механізми, концепції та інструменти ґендерно-го аналізу, а також поліпшувати його якість через розповсюдження ін-формації та освітню діяльність і надавати технічну допомогу стосовно ґендерного аналізу федеральним департаментам та іншим зацікавле-ним сторонам через партнерства та пілотні проекти, щоб запровадити зміни, які зроблять можливим досягнення ґендерної рівності» (Status of Women Canada, 2010).

Рис . 1 . Структура федерального уряду Канади

Як пояснює МКСЖ, «практика ґендерного аналізу є спільною відпо-відальністю, в якій МКСЖ відіграє керівну роль, тоді як центральні аген-ції проводять ревізію існуючих практик, а інші федеральні установи від-повідають за досягнення конкретних результатів шляхом застосуван-ня ґендерного аналізу. Центральні агенції зобов’язуються виконувати та поліпшувати процедури ревізії стосовно практики ґендерного аналі-зу та цілковито підтримувати Міністерство Канади зі становища жінок у його зусиллях зробити так, щоб ґендерний аналіз став обов’язковою практикою на всіх рівнях федерального уряду» (Status of Women Canada, 2010).

МКСЖ підтримує всі департаменти в їх роботі з проведення ґендер-ного аналізу; однак у деяких інших департаментах у межах федераль-ного уряду є спеціальні відділи, які керують упровадженням ґендер-

10

Якщо конкретніше, «МКСЖ прагне допомагати в розробці спеціалізованих навчальних

програм та інформувати департаменти та інших партнерів про кваліфікованих тренерів;

допомагати розвивати та підтримувати знання про механізми, концепції та інструменти

гендерного аналізу, а також поліпшувати його якість через розповсюдження інформації та

освітню діяльність і надавати технічну допомогу стосовно гендерного аналізу федеральним

департаментам та іншим зацікавленим сторонам через партнерства та пілотні проекти, щоб

запровадити зміни, які зроблять можливим досягнення гендерної рівності» (Status of Women

Canada, 2010).

Рис. 1. Структура федерального уряду Канади

Як пояснює МКСЖ, «практика гендерного аналізу є спільною відповідальністю, в якій МКСЖ

відіграє керівну роль, тоді як центральні агенції проводять ревізію існуючих практик, а інші

федеральні установи відповідають за досягнення конкретних результатів шляхом

застосування гендерного аналізу. Центральні агенції зобов'язуються виконувати та

поліпшувати процедури ревізії стосовно практики гендерного аналізу та цілковито

підтримувати Міністерство Канади зі становища жінок у його зусиллях зробити так, щоб

гендерний аналіз став обов'язковою практикою на всіх рівнях федерального уряду» (Status of

Women Canada, 2010).

МКСЖ підтримує всі департаменти в їх роботі з проведення гендерного аналізу; однак у

деяких інших департаментах у межах федерального уряду є спеціальні відділи, які керують

упровадженням гендерного аналізу у відповідних департаментах. Наприклад, у Міністерстві

Канади з питань корінних народів та розвитку Півночі (МКПКНРП) є відділ зовнішніх зносин та

гендерних питань. Ці відділи розробляють власні політики та навчальні документи і

контролюють гендерний аналіз у межах всього департаменту.

СУВЕРЕН

Генерал-губернатор

ПАРЛАМЕНТ

Сенат

Палата общин

Прем'єр-міністр


Департаменти Таємна рада

12


ного аналізу у відповідних департаментах. Наприклад, у Міністерстві Канади з питань корінних народів та розвитку Півночі (МКПКНРП) є від-діл зовнішніх зносин та ґендерних питань. Ці відділи розробляють влас-ні політики та навчальні документи і контролюють ґендерний аналіз у межах всього департаменту.

Хоча урядові департаменти відповідають за аналіз та оцінку влас-них зусиль з ґендерного аналізу і, зокрема, за звітування щодо ґендер-них результатів в аналізі законодавства, політики та програм, на сьо-годнішній день лише один такий департамент — МКПКНРП — може похвалитися повноцінним запровадженням елементів надійного ґен-дерного аналізу та проведенням систематичної оцінки власних зусиль з ґендерного аналізу (Auditor General of Canada, 2009).

Уряд Канади — міжвідомчі комітетиКілька юрисдикцій створили шляхи для обміну інформацією, зна-

ннями та ресурсами з проведення ґендерного аналізу на всіх рівнях уряду. На федеральному рівні МКСЖ очолює кілька міжвідомчих ко-мітетів, включаючи Міжвідомчий комітет з ґендерного аналізу, який є навчальним середовищем для допомоги у створенні, координуванні, сприянні та підтримці діяльності з ґендерного аналізу в усіх департа-ментах та агенціях федерального уряду (Hankivsky, 2007). Зустрічі цьо-го комітету проводяться 3–4 рази на рік, у них беруть участь усі феде-ральні департаменти, які на поточний момент проводять будь-яку ді-яльність з ґендерного аналізу.

Міжвідомчий комітет з ґендерної рівності працює на рівні помічни-ка заступника Міністра та проводить зустрічі, коли в цьому виникає по-треба, стосовно масштабних ініціатив уряду Канади з питань рівності, а не лише ґендерного аналізу (Government of Canada, 2005). Існують та-кож організаційні комітети та робочі групи, до складу яких входять ак-тивісти з трьох центральних агенцій та МКСЖ.

Міністерство Канади з питань корінних народів та розвитку Півночі має мережу фахівців з ґендерного аналізу по всій Канаді, які назива-ються представниками з ґендерного аналізу, котрі підтримують один одного та обмінюються ресурсами з проведення ґендерного аналізу (Aboriginal Affairs and Northern Development, 2011).

Провінції і територіїПровінції і території мають різного рівня інфраструктуру з ґендер-

ного аналізу. Деякі, як Онтаріо, Квебек, Манітоба та Юкон, мають по-внофункціональні відділи з просування жіночої рівності, що забезпе-чує поширення ґендерного аналізу різними шляхами. Інші провінційні відділи, такі як у Ньюфаундленді і Лабрадорі, а також Нью-Брансуїку, є структурними одиницями у складі Виконавчої ради, де вони мають без-посередній доступ до процесів прийняття рішень Кабінетом міністрів.

13


В інших це один чи двоє службовців, що займаються жіночими питан-нями у структурі більшого департаменту з питань сім’ї, дітей та молоді чи здоров’я, як наприклад, в Альберті.

Зазвичай у провінціях значно вужче охоплення та більш централі-зований підхід, причому відповідальність за впровадження та підзвіт-ність покладається на агенцію з жіночої політики, а не розподіляється між різними департаментами, як це відбувається у федеральному уря-ді. На жаль, у деяких провінціях інфраструктура з ґендерної рівності була зменшена.

Управління Манітоби зі становища жінок (УМСЖ), що входить до складу Департаменту сімейних послуг і праці уряду Манітоби, є прикла-дом провінційної агенції з жіночої політики, призначеної просувати ґен-дерну рівність. Зокрема, УМСЖ працює над поширенням ґендерної рів-ності та рівної участі всіх жінок в суспільному житті; над поліпшенням економічного, юридичного та соціального становища жінок та їх досту-пу до послуг з охорони здоров’я, над сприянням викоріненню експлу-атації та насильства проти жінок. Це робиться шляхом визначення по-треб і проблем жінок Манітоби; підвищення обізнаності з питань, які впливають на жінок; утворення партнерств із місцевими громадськими організаціями та іншими урядовими департаментами задля просуван-ня ґендерної рівності; інформування провінційного уряду про пробле-ми та сподівання жінок і забезпечення того, що їх ураховують в урядо-вих програмах, політиках та законодавстві (Manitoba Status of Women website, 2011).

Агенції із жіночої політики, такі як УМСЖ, проводять ґендерний ана-ліз, коли працюють з іншими урядовими департаментами над ураху-ванням інтересів жінок. Наприклад, УМСЖ надавало відгуки стосовно кількох стратегій урядового рівня, у співпраці з Управлінням Манітоби з охорони здоров’я займалося розробкою Стратегії щодо охорони здоров’я жінок та розробляло, спільно з іншими департаментами про-граму дій уряду стосовно питань, важливих для жінок з корінного насе-лення, а також щодо торгівлі людьми та домашнього насильства.

Агенціям із жіночої політики також часто доручають контролю-вати практичне впровадження ґендерного аналізу на всіх рівнях уря-ду. УМСЖ тісно співпрацює із Секретаріатом Казначейства уряду Манітоби стосовно впровадження ґендерного аналізу, проведення на-вчання та координування ресурсів. Використовуючи модель, запрова-джену у федеральному уряді, УМСЖ діє як «центр відповідальності», що працює спільно з партнерами на всіх рівнях уряду задля досягнен-ня мети — упровадження практики ґендерного аналізу на всіх рівнях.

У Манітобі нещодавно почала працювати мережа ґендерного ана-лізу та аналізу розмаїття, до складу якої входять аналітики політики і програм та службовці на всіх рівнях уряду, що мають зацікавленість щодо цього чи досвід з ґендерного аналізу, з метою розбудови знань

14


та обміну інформацією. Ця група проводить зустрічі протягом усього року, а також поширює інформацію та передові практики через вну-трішній міжвідомчий веб-сайт.

Рамкові концепції

Уряд Канади запровадив широку підтримку ґендерного аналізу в 1995 р. на виконання Пекінської платформи дій, прийнявши документ «Закладаючи фундамент: федеральний план для досягнення ґендерної рівності». Цей план сформував підґрунтя для просування ґендерної рівності у федеральному уряді. У ньому передбачений спеціальний на-прям, у якому зазначається, що «ґендерний аналіз» як інструмент по-літики має бути запроваджений на всіх рівнях уряду (Status of Women Canada, 1995).

З 1995 р. триває робота стосовно подальшої розбудови спромож-ності щодо проведення ґендерного аналізу на всіх рівнях федерально-го уряду. Зовсім нещодавно План дій департаменту стосовно ґендер-ного аналізу (Gender-based Analysis Departmental Action Plan, 2009) запропонував рамкову концепцію щодо відповідальності та підзвітнос-ті центральних агенцій, таких як Секретаріат Казначейства та Таємна рада. Згідно з цією рамковою концепцією, Міністерство Канади зі ста-новища жінок відіграє координуючу роль у просуванні знань та навчан-ня з проведення ґендерного аналізу на всіх рівнях уряду. Крім того, у ній зазначено, що кожен департамент у федеральному уряді відпові-дає за розробку, запровадження та оцінювання практик проведення ґендерного аналізу та звітування за ними в контексті своїх повнова-жень.

План дій стосовно ґендерного аналізу також окреслює зобов’я-зан ня Секретаріату Казначейства та Таємної ради відстежувати та оці-нювати включення ґендерного аналізу у звіти та меморандуми, які Казначейство подає до Кабінету міністрів.

Рамкова концепція, що охоплює весь уряд, як, наприклад, План дій стосовно ґендерного аналізу, є важливим кроком у розбудові та по-ширенні спроможності щодо проведення ґендерного аналізу, оскільки вона окреслює чіткі зобов’язання та підзвітність. Планом дій стосовно ґендерного аналізу передбачено, що департаменти повинні мати такі інституційні елементи:

(а) протокол про наміри чи політика департаменту стосовно ґен-дерного аналізу;

(б) центр відповідальності, який відстежує запровадження рамко-вої концепції та практики ґендерного аналізу;

(в) посібники, підручники чи інша відповідна інформація для просу-вання ґендерного аналізу;

15


(г) обов’язкове навчання з проведення ґендерного аналізу для всіх старших посадових осіб, аналітиків та іншого відповідного персоналу департаменту;

(д) звітування щодо прогресу поточного планування в департа-менті;

(е) щорічна самооцінка щодо впровадження рамкових концепцій та практики ґендерного аналізу за конкретними ініціативами (Status of Women Canada, 2010).

Деякі рамкові концепції також включають ноу-хау ґендерно-го аналізу — описують методологію застосування ґендерного ана-лізу в межах департаменту (напр., Health Canada, 2009). Серед цих рамкових концепцій варто відзначити документи «Політика з ґендер-ного аналізу» Міністерства Канади з питань корінних народів та розви-тку Півночі (раніше — Міністерства Канади з питань індіанців та пів-нічних територій — МКПІПТ) та «Політика зі статевого та ґендерно-го аналізу» Міністерства Канади з охорони здоров’я. З кінця 1990-х рр. МКПІПТ кілька разів оновлювало свою рамкову концепцію та проводи-ло повну оцінку її просування. Слід також зауважити, що федеральним Законом про імміграцію та захист біженців (Immigration and Refugee Protection Act, 2001) передбачено щорічне проведення ґендерного аналізу стосовно впливу Закону, результати якого повинні бути вклю-чені до щорічного звіту до Парламенту.

Провінції і територіїПровінції і території в Канаді не приймали законодавчих актів чи

рамкових концепцій у тому ж обсязі, що й федеральний уряд, хоча в кількох провінціях проводиться робота в цьому напрямку. Більшість провінцій і територій працюють на міжвідомчому рівні, розбудовуючи відносини, пропонуючи навчання та заохочуючи до ґендерного аналізу всюди, де це можливо.

В тих провінціях, де ґендерний аналіз передбачений у політиці як обов’язковий, формальні рамкові концепції існують не завжди (напри-клад, в Юконі та Північно-західних територіях), але багато що вже зро-блено стосовно навчання та чимало зусиль докладено в напрямі запро-вадження ґендерного аналізу в усі етапи процесів політики. Навіть без формального зобов’язання деякі провінції спромоглися досягти зна-чного прогресу. Наприклад, Квебек та Манітоба особливо активно просувають ініціативи з ґендерного аналізу та навчання щодо його про-ведення і регулярно оцінюють їх (Government of Quebec, 2007). Однак в інших провінціях, де ґендерний аналіз не передбачений законодав-ством, спостерігається відсутність послідовної відповідальності сто-совно проведення ґендерного аналізу.

16


Підтримка й підзвітність

Дуже важливим компонентом упровадження ґендерного аналізу на всіх рівнях в уряді є розробка механізмів для забезпечення його під-тримки та інтеграції. Оскільки ґендерне спрямування є процесом де-централізації, який вимагає активної участі всіх залучених сторін у меж-ах уряду, інколи буває незрозуміло, хто саме відповідає за його впро-вадження. Проблемою залишається й те, як забезпечити, щоб таке важливе вдосконалення політичної практики було прийнято в широко-му спектрі законодавчих та політичних практик, програм та послуг в усьому уряді з його численними сферами відповідальності.

У Канаді існує кілька підходів, які використовуються для поліпшен-ня підтримки, включаючи встановлення загальних вимог щодо вико-ристання, а також конкретну підзвітність. Визначення того, хто несе відповідальність та має звітувати за впровадження — ключовий аспект успішного підходу. У федеральному контексті у Відомчому плані дій з ґендерного аналізу наголошується на тому, що оскільки Міністерство Канади із становища жінок відіграє центральну роль у координації, усі департаменти несуть відповідальність за впровадження ґендер-ного аналізу. До того ж Таємна рада, Секретаріат Казначейства та Міністерство фінансів Канади продовжують надавати департаментам настанови стосовно необхідності зважати на ґендерний аналіз, де це можливо, коли вони розробляють пропозиції щодо політик і програм, як у межах попередніх консультацій, так і щодо процедур ревізії, які провадяться до розгляду цих пропозицій Кабінетом міністрів (Status of Women Canada, 2010). Функції ревізії — це здатність центральних ор-ганів влади ставити під питання адекватність застосування ґендерного аналізу на рівні департаментів в їх поданнях чи пропозиціях.

Казначейство і Таємна рада також визначають кураторів з питань ґендерного аналізу, старших посадовців, чия роль — очолювати впро-вадження ґендерного аналізу та заохочувати до цього. Інші департа-менти також мають кураторів серед вищого керівництва, які є аван-гардом у впровадженні ґендерного аналізу у своїх департаментах (Government of Canada, 2009).

Подібні практики визначення кураторів та впровадження ґен-дерного аналізу в централізовані процедури, такі як заявка до Казначейства, були прийняті й в інших провінціях. Наприклад, Секре-та ріат Казначейства Манітоби розробив список міркувань щодо ґен-деру та розмаїття для того, щоб аналітики ним користувалися під час перегляду заявок до Казначейства. У Нью-Брансуїку Відділ з питань жі-нок входить до складу Офісу Виконавчої ради, тож вони мають можли-вість переглядати заявки до Кабінету міністрів щодо їх ґендерних на-слідків. В Юконі всі заявки до Кабінету міністрів включають розділ під

17


назвою «Диференційовані результати щодо жінок», куди мають вклю-чатися ґендерні міркування (Government of Canada, 2010).

Більшість втручань у сфері ґендерного аналізу в Канаді розробля-ються заздалегідь і впроваджуються на етапі планування, а не ретро-спективно, коли політику чи програму піддають аналізу щодо ґендер-ної перспективи вже після впровадження. Процедури ревізії можуть вважатися «ретроспективним» підходом, оскільки вони застосовують-ся у відповідь на існуючі пропозиції, а не у процесі планування. Однак передові практики та підходи в Канаді, включаючи кілька описаних у подальших розділах, почали включати поточний аналіз на всіх етапах розробки політик і програм, а також у функціональних сферах відпові-дальності, таких як фінанси, дослідження чи оцінювання.

Управління знаннями та навчання

Це — сфера, у якій більшість юрисдикцій у Канаді досягли найпо-мітнішого прогресу. Фактично всі провінції та території мають навчаль-ний посібник чи підручник з проведення ґендерного аналізу. У межах федерального уряду МКСЖ пропонує загальне навчання, а деякі де-партаменти мають власні посібники та підручники під потреби галу-зі. Наступний розділ цього документа окреслить деякі конкретні під-ходи, що використовуються в процесі такого навчання. Тренінги ви-користовуються різною мірою для навчання аналітиків програм і політик, дослідників, управлінців та вищого керівництва. Тренінги бу-вають різними, від онлайнових модулів до сесій, що тривають півдня або день. МКСЖ розробило новий онлайновий навчальний курс під назвою «Основи ґендерного аналізу — електронний базовий курс» (GBA e-Basics), що включає теорії і концепції, вимоги та питання під-звітності, історію та процес застосування ґендерного аналізу до полі-тик і програм. На додаток до «базового курсу» МКСЖ працює над роз-робкою спеціалізованих модулів, що зосереджуються на конкретних функціях у межах уряду, наприклад дослідження, оцінка, створення програм тощо. (Status of Women Canada, 2010). Ці інструменти включа-ють новий підхід, що називається ґендерний аналіз+, його детальніше буде розглянуто нижче.

Крім того, деякі федеральні департаменти розробили конкретні політики та/чи підручники й інструменти для ґендерного аналізу, серед них:

• Міністерство Канади з питань корінних народів та розвитку Півночі;

• Міністерство культури;• Канадська агенція міжнародного розвитку;

18


• Міністерство Канади з громадянства та імміграції;• Міністерство Канади з охорони здоров’я; державні органи

Канади з охорони здоров’я;• Федеральний департамент Канади з людських ресурсів і розви-

тку навичок;• Міністерство юстиції;• Секретаріат Казначейства.

Партнерські відносини між урядом та громадськими організаціями з проведення ґендерного аналізу

Існує кілька шляхів, якими держава та громадянське суспільство вирішують питання ґендерної рівності в Канаді. Жіночі організації в Канаді — як на рівні провінцій, так і на федеральному рівні — значно на це вплинули, доносячи перспективу жінок до керівних кіл з таких питань, як здоров’я, догляд за дітьми, бідність та насильство. Ці жіночі організації різноманітні, вони включають перспективи корінних жінок, новоприбулих жінок та жінок з обмеженими можливостями, а також багатьох інших груп. Вони розробляють пріоритети та рекомендації, проводять дослідження, подають запити щодо зустрічей із представ-никами уряду та роблять публічні заяви з важливих питань.

З часів Четвертої всесвітньої конференції ООН з прав жінок у Пекіні у 1995 р. чимало громадських організацій в Канаді не лише обстою-вали використання ґендерного аналізу у федеральних та провінцій-них урядових органах, а й розбудовували власні знання та спромож-ності для проведення ґендерного аналізу в контексті своєї діяльності з розробки політики. Наприклад, у провінції Манітоба жінки, які відві-дали Пекінську конференцію, сформували групу під назвою Комітет Платформи Дій ООН (зараз відомий як UNPAC). Вони зіграли значну роль в обстоюванні застосування ґендерного аналізу та ґендерного бюджетування на рівні урядових органів провінцій.

У деяких провінціях і територіях існує дорадчий орган при провін-ційному уряді, створений спеціально для надання рекомендацій та про-позицій щодо політики з питань, які стосуються жінок. Уперше запрова-джені в 1970-х та 1980-х рр., ці дорадчі ради зі становище жінок при-значаються міністром, який у місцевому уряді відповідає за становище жінок, та діють або в тісному партнерстві із агенцією з політики щодо жінок в межах уряду, або ж як самостійна агенція, відокремлена від уряду. Роками ці групи обстоювали застосування ґендерного аналізу.

Інші організації, такі як Центри передових знань для жіночого здоров’я та Канадський дослідний інститут для просування жінок, про-

19


фесійно займаються проведенням ґендерного аналізу та дослідження-ми. Нижче в цьому тексті розглядатиметься, як громадські організації використовують і просувають деякі з цих підходів.

Інколи інформація про діяльність громадських організацій з про-ведення ґендерного аналізу використовувалася під час прийняття рі-шень щодо напрямку дій уряду стосовно навчання та методології. Однак прикладів спільної роботи уряду та громадських організацій, зі спільними ресурсами та знаннями, небагато. Звичайною практикою є залучення академічних науковців та незалежних консультантів для ви-роблення методологічних матеріалів для уряду, а потім ці матеріали залишаються у внутрішньому вжитку. З цього приводу уряд Канади критикували, указуючи, що він має тісніше співпрацювати із жіночими організаціями у визначенні важливих політичних питань, що впливають на жінок, та реагуванні на них (McNutt, 2010).

Деякі міркування щодо передових практик у ґендерних механізмах

У міру просування роботи з упровадження ґендерного підходу на всіх рівнях у Канаді ми винесли кілька важливих уроків стосовно впро-вадження ґендерного аналізу як процесу в межах урядових механізмів.

Децентралізований, із сильним лідерствомУ літературі з ґендерного спрямування ведуться дебати з приводу

того, якою має бути інфраструктура ґендерного аналізу — централі-зованою чи децентралізованою. Чи це має бути єдина агенція в межах уряду, яка несе повну відповідальність та звітує за впровадження ґен-дерного аналізу, чи мають усі гравці на всіх рівнях уряду поділяти таку відповідальність? Канадський досвід свідчить, що має бути міцне ядро, що несе відповідальність за освіту та координацію, але при цьому під-звітність має бути широко розподілена по всьому уряду. Урешті-решт, політичні зобов’язання дотримуватися ґендерної рівності на найвищо-му рівні необхідні на всіх рівнях уряду. Позиція керівництва щодо про-ведення ґендерного аналізу повинна бути послідовною і включати клю-чових гравців на керівних посадах як у департаментах, так і в централь-них органах. Це дає можливість у кожній галузі політики реагувати на власні унікальні контексти та потреби під час призначення навчання та впровадження підходів.

У Проміжному звіті Міністерства Канади зі становища жінок про стан запровадження Відомчого плану дій щодо проведення ґендер-ного аналізу (SWC’s Interim Status Report on the Implementation of the Departmental Action Plan on Gender-Based Analysis, 2010) зазначено, що

20


центри відповідальності мають позитивний вплив, очолюючи, підтри-муючи та проводячи моніторинг упровадження рамкових концепцій ґендерного аналізу та реальну практику цього аналізу. У Звіті також під-креслені переваги від того, що в кожному департаменті наявний про-токол про наміри «допомагати організаціям інформувати про необхід-ність та важливість регулярного проведення ґендерного аналізу» у де-централізований спосіб.

Горизонтальна політика управління та відносиниЗ політичним чи законодавчим підкріпленням або без нього, по-

будова взаємовідносин між департаментами та ключовими гравцями на всіх рівнях уряду є дуже важливим фактором для успіху ґендерно-го спрямування. Сама природа ґендерного аналізу потребує його роз-повсюдження та регулярного застосування у всіх секторах політики, а також в межах централізованих агенцій. Спроможність реагувати на складні ґендерні проблеми політики часто потребує здатності одночас-но мобілізувати багато департаментів у сфері політики та служб. Це по-требує налагоджених зв’язків між урядовими організаціями.

Інституційні та культурні зсувиХоч як необхідним є сильне та впливове лідерство, також важливо

досягти культурного зсуву (зміни ставлення) на рівні практиків, вклю-чаючи надавачів послуг, дослідників, політичних аналітиків та розроб-ників програм. Цей підхід — «згори донизу, знизу вгору» — забезпе-чує інтеграцію ґендерного аналізу в щоденну роботу з розробки полі-тик та програм, а не тільки у формальних та централізованих процесах. Він також формує нове ставлення («зсув у культурі»), коли врахування ґендерних та інших різноманітних компонентів стає нормальною час-тиною роботи уряду.

ІмпульсНапрацювання та підтримка імпульсу для ґендерного аналізу по-

требує всього вищезгаданого, а також забезпечення того, що люди сві-домі щодо питань ґендерного аналізу та його значення для їхньої робо-ти. Важливо вкорінити цю концепцію в щоденну свідомість державних службовців.

Людські та фінансові ресурсиСприятливе політичне середовище, однак, не може бути створе-

не лише політичною волею; воно також вимагає належного виділення ресурсів на діяльність з ґендерного аналізу. Оскільки від урядових ор-ганів вимагають робити все більше роботи з меншими ресурсами, об-ґрунтувати виділення людських та фінансових ресурсів на ґендерний аналіз може бути нелегко. Цей виклик, звичайно, не є унікальним для

21


Канади, але деякі юрисдикції/сектори мають більше ресурсів порів-няно з іншими. Унаслідок удосконалення системи виділення ресурсів у Канаді стало необхідно доводити, що ґендерний аналіз є чутливим, оперативним та ефективним емпіричним підходом до розробки полі-тик і програм, який дає можливість приймати більш виважені та ґрун-товні рішення на рівні уряду.

Навчання — регулярне, поточнеНалежне навчання та підвищення кваліфікації вважається найваж-

ливішим заходом для підвищення рівня знань з ґендерної рівності та поліпшення компетенції для проведення ґендерного аналізу та впро-вадження ґендерного підходу на всіх рівнях. Стало очевидним, що ре-гулярне й поточне навчання, «запропоноване щонайменше раз на рік та проведене власними експертами, відчутно допомагає державним службовцям у виконанні їхніх обов’язків стосовно проведення ґендер-ного аналізу» (SWC’s Interim Status Report on the Implementation of the Departmental Action Plan on Gender-Based Analysis, 2010). Досвід свід-чить про те, що одноразового тренінгу недостатньо для розвитку не-обхідного рівня майстерності для інтеграції ґендерного аналізу в що-денну роботу службовця. Також було продемонстровано, що навчаль-ні посібники найкраще діють, коли вони адаптовані під конкретну мову, процеси та перспективи департаменту чи сектор політики.

Чіткість концепціїТакож існує загальна згода щодо того, що, незважаючи на існуван-

ня безлічі посібників, інструментів та переліків контрольних питань з ґендерного спрямування, втілення його в практику є нелегким і про-блематичним. Наприклад, на базовому рівні існують численні хибні уявлення про саме значення поняття «ґендер» — тобто, що він стосу-ється лише жінок, коли фактично це поняття стосується як чоловіків, так і жінок.

Хоча традиційно саме жінки порушували питання ґендерної рів-ності, ґендерний аналіз потребує обізнаності щодо переваг цієї стра-тегії як для жінок, так і для чоловіків та суспільства загалом. Рамкові концепції ґендерного аналізу / ґендерного спрямування дають можли-вість відображати складніше розуміння ґендеру. Наприклад, способи, в які етнічна належність, соціальне та економічне становище, сексуаль-на орієнтація, географічне положення та інші соціальні показники по-різному розміщують жінок і чоловіків у соціальному ландшафті. Такі пе-ретини не приводять до однорідних результатів — протягом життє-вого циклу люди і групи по-різному створюють та практикують їх або чинять їм опір.

22


Моніторинг/Оцінка та демонстрація результатівЯк з усіма іншими сферами урядової роботи, підвищена увага

приділяється урядом Канади моніторингу ефективності рішень чи дій щодо політики. Це рівною мірою стосується демонстрації значущих ре-зультатів ґендерного аналізу. Ключовим моментом для успіху ґендер-ного аналізу є чітке визначення того, хто відповідає за забезпечення проведення ґендерного аналізу, та моніторинг наслідків застосування ґендерного аналізу. І справді, ґендерний аналіз є дієвим способом за-безпечення доцільних і відповідальних політичних рішень, що дають позитивні результати для тих зацікавлених сторін, яких ці рішення сто-суватимуться найтісніше, через те, що підхід зосереджується саме на їх інтересах.

Також важливо вимірювати успішність — зокрема, не обмежува-тись оцінкою процесу, яка лише фіксує факт, чи ґендерний аналіз був застосований, чи ні, а оцінювати результати та міру, в якою політики та програми фактично стали чутливішими до питань ґендеру та розма-їття. Не тільки те, чи був проведений значущий ґендерний аналіз, але й те, чи приніс він більшу чутливість у рішеннях, які стосуються політики та в поліпшенні рівності?

АНОТАЦІЇСекретаріат Казначейства, Таємна рада та Міністерство Канади зі

становища жінок, Уряд Канади (2009 р.). Відомчий план дій з проведен-ня ґендерного аналізу.

(Treasury Board Secretariat, Privy Council Office and Status of Women Canada, Government of Canada (2009). Departmental Action Plan on Gender-Based Analysis).

Доступний за адресою: http://www.swc-cfc. gc.ca/pol/gba-acs/ap-pa/ap-pa-eng.pdf

Цей документ був розроблений у відповідь на звіт за весну 2009 р. Генерального ревізора Канади, який перевірив застосування ґендер-ного аналізу урядом, з урахуванням федеральних зобов’язань з цієї проблеми, які уряд узяв на себе у 1995 р. У Плані дій окреслені конкрет-ні дії, що їх мають виконати Секретаріат Казначейства, Таємна рада та Міністерство Канади з становища жінок, щоб поліпшити координуван-ня зусиль з впровадження ґендерного аналізу у федеральному уряді. У ньому подається стратегічна рамкова концепція стосовно прогресу в проведенні ґендерного аналізу у федеральному контексті.

Міністерство Канади з охорони здоров’я, Уряд Канади (2009 р.). Політика статевого і ґендерного аналізу Мережі державних структур із охорони здоров’я.

(Health Canada, Government of Canada (2009). Health Portfolio’s Sex and Gender Analysis Policy).

23


Доступний за адресою: http://www.hc-sc. gc.ca/hl-vs/pubs/women-femmes/sgba-policy-politique-ags-eng.php

Згідно з цією політикою, Мережа державних структур уряду Канади з охорони здоров’я повинна використовувати статевий і ґен-дерний аналіз, щоб розробляти, упроваджувати та оцінювати дослі-дження, програми та політики Мережі із урахуванням різних потреб чоловіків та жінок, хлопчиків та дівчаток. Політика включає інструкції та визначення, обґрунтування, а також чітко окреслені ролі, зобов’язання та підзвітність щодо ґендерного аналізу в Міністерстві Канади з охоро-ни здоров’я.

Міністерство Канади зі становища жінок, Уряд Канади (2004/2007 рр.) Інтегрований підхід до ґендерного аналізу.

(Status of Women Canada, Government of Canada (2004/2007) An Integrated Approach to Gender-based Analysis).

Доступний за адресою: http://www. swc-cfc. gc.ca/pol/gba-acs/guide/2007/index-eng.html

У цьому інформаційному посібнику пропонується низка «будівель-них елементів» для запровадження ґендерного аналізу в межах урядо-вої організації. Він був розроблений, щоб допомогти урядовим депар-таментам розбудовувати їх спроможність щодо проведення ґендерно-го аналізу та відповідні механізми.

Міністерство Канади з питань індіанців та північних територій (МКПІПТ), Уряд Канади (2006 р.). Політика з ґендерного аналізу.

(Indian and Northern Affairs Canada (INAC), Government of Canada (2006). Genderbased Analysis Policy).

Доступний за адресою: http://www.aadnc-aandc.gc.ca/DAM/DAM-INTER-HQ/STAGING/texte-text/plc_1100100028538_eng. pdf

Міністерство Канади з питань індіанців та північних територій (за-раз відоме як Міністерство Канади з питань корінних народів та роз-витку Півночі) розробило комплексну політику та інфраструктуру з проведення ґендерного аналізу. Їх політика ґендерного аналізу вклю-чає вимогу, що ґендерний аналіз повинен бути інтегрований у весь спектр діяльності департаменту, включаючи політику, законодав-ство, консультації та дослідження. У ньому також подаються концеп-туальні та процесуальні пояснення з урахуванням специфіки роботи департаменту.

Міністерство Канади зі становища жінок (1995 р.). Закладаючи фундамент для наступного століття: федеральний план для досягнен-ня ґендерної рівності.

(Status of Women Canada (1995). Setting the Stage for the Next Century: The Federal Plan for Gender Equality).

24


Доступний за адресою: http://dsp-psd.pwgsc.gc.ca/Collection/SW21–15–1995E.pdf

Федеральний план для досягнення ґендерної рівності, прийнятий у 1995 р., окреслює низку пріоритетів та зобов’язань щодо просування рівності для жінок. Він включає зобов’язання запроваджувати ґендер-ний аналіз на всіх рівнях федерального уряду.

25

Принципи передових практик проведення ґендерного аналізу

ПРИНЦИПИ ПЕРЕДОВИХ ПРАКТИК ПРОВЕДЕННЯ ҐЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ

У всьому світі застосовується широкий спектр теоретичних і прак-тичних підходів стосовно запровадження ґендерного аналізу в усі сфе-ри політики в межах сфери діяльності уряду та поза нею. Нижче наво-диться синтез деяких з найпоширеніших підходів, які на поточний мо-мент застосовують уряди та громадські організації в Канаді. У додаток для зручності включений глосарій термінів.

Керівні концепції

Ґендерне спрямуванняЗгідно з Пекінською резолюцією, «уряди та інші дійові особи ма-

ють просувати активну і наочну політику ґендерного спрямування — запровадження ґендерної перспективи в усі політики та програми, щоб прийняттю рішень передував аналіз їх наслідків для, відповідно, жінок та чоловіків» (курсив наш) (United Nations, 1995, параграф 102). З часу Пекінської конференції міжнародна феміністська спільнота ви-знала ґендерний спрямування найефективнішою та потенційно транс-формаційною стратегією з усіх наявних у діяльності задля досягнення ґендерної рівності в політиках і програмах (Prugl, 2009; Squires, 2005; Walby 2005; Rees 2002; True& Mintrom, 2001).

Якщо дивитись ширше, ґендерне спрямування передбачає «упро-вадження ґендерної складової в усі політики та програми, щоб при-йняттю рішень передував аналіз їх наслідків для, відповідно, жінок та чоловіків» (United Nations, 1995, параграф 202). У літературі пропону-ються два підходи до ґендерного спрямування: один — це інтегра-ційний підхід, який передбачає впровадження ґендерної перспективи у вже існуючі процеси урядової діяльності, із залученням усіх дійових осіб у межах урядових механізмів. Другий — це трансформаційний підхід, що вимагає зрушень у фундаментальних структурах прийняття рішень (McNutt, 2010).

Органи влади всіх рівнів в Канаді використовують інтеграційний метод (McNutt, 2010). Підходи до ґендерного спрямування викорис-товують існуючі механізми уряду і намагаються навчати, розбудовува-

26


ти спроможність і ресурси для тих, хто працює в межах цих процесів, щоб вони могли починати думати, ураховуючи ґендерну перспективу. Однак запропоноване Міністерством Канади зі становища жінок визна-чення ґендерного спрямування посилається на потребу трансформа-ції процесів: «двосторонній підхід, котрий передбачає реорганізацію, поліпшення, розробку та оцінку всіх процесів політики з метою вклю-чення перспективи ґендерної рівності в усі політики, на всіх рівнях та на всіх етапах тими сторонами, які зазвичай задіяні в розробці політи-ки» (An Integrated Approach to Gender Based Analysis, 2004/2007, Status of Women Canada). Зрушення у процесі розроблення політики в такий спосіб, щоб включити цю перспективу, можуть бути трансформаційни-ми, оскільки вони змінюють певні культурні моделі, норми та цінності.

Підходи до ґендерного аналізуҐендерне спрямування має багато інструментів, включаючи ґендер-

но чутливе бюджетування, оцінку ґендерних впливів та ґендерний аналіз.По всій території Канади концепція «ґендерний аналіз» була і є осно-

вним інструментом, який використовують для проведення ґендерно-го спрямування. Визначення ґендерного аналізу, прийняте у провінції Нью-Брансуїк, демонструє загальноприйняту концепцію: «Ґендерний аналіз є інтегрованим і систематичним процесом дослідження й ана-лізу, котрий враховує як чоловіків, так і жінок і використовує різнома-нітні кількісні та якісні дані. Ці дані розглядаються в циклі розробки по-літик і програм. Це процес, який розглядає відмінності в житті жінок і чоловіків та визначає потенційний вплив політик і програм на ці відмін-ності» (New Brunswick Women’s Policy Office, 2003).

Це визначення відповідає міжнародним підходам до ґендерного аналізу, що зосереджуються на різних потребах, інтересах та перспек-тивах чоловіків та жінок.

Безвідносно до цього визначення, існує певне спільне розуміння, на яке спираються наші спільні методології:

• ґендерний аналіз є важливим, оскільки він поліпшує рівність і для чоловіків, і для жінок та створює ефективнішу та чутливішу урядову політику;

• у жінок та чоловіків різний досвід, потреби та інтереси, котрі ві-діграють певну роль в усіх діях, рішеннях, політиках та програ-мах уряду;

• жінки і чоловіки різні; існує багато й інших факторів, на які по-трібно зважати, включаючи вік, наявність чи відсутність інвалід-ності, етнічну і класову належність тощо;

• ґендерна рівність не означає, що жінки стають такими самими, як і чоловіки. У деяких випадках дискримінацію можна подола-ти, застосовуючи до чоловіків та жінок однакове ставлення, а в

27


інших випадках необхідне різне ставлення, щоб досягти одна-кових результатів для чоловіків і для жінок;

• задля утвердження рівності в суспільстві, жінки мають рівною мірою брати участь як агенти змін в економічних, соціальних і політичних процесах (Status of Women Canada, 2007);

• чоловіки та хлопчики також можуть зазнавати негативного впливу від дій, політик, програм, проектів та соціально-еконо-мічних тенденцій (Status of Women Canada, 2007);

• ґендер стосується не лише жінок. Ті шляхи, якими чоловіки та жінки взаємодіють між собою у суспільстві, у певний спосіб впливають на формування очікувань щодо маскулінності та фе-мінності. Критичний розгляд відносин між ґендерами, які відріз-няються між різними культурами, є важливою складовою ґен-дерного аналізу (Canadian Council for Refugees, 2006).

Як і в інших місцях у всьому світі, визначення ґендерного аналізу почали розвиватися — із визнанням того факту, що впровадити пер-спективи різних груп чоловіків та жінок є критично важливим задля за-безпечення ще конкретніших і влучніших рішень щодо політики на за-доволення потреб населення. Наприклад,

ґендерний аналіз — Міністерство Канади зі становища жінок у своєму найновішому визначенні визначає цей аналіз як «процес розгля-ду політики/програми чи ініціативи стосовно її результатів для жінок та чоловіків в усьому їх розмаїтті. Він дає конкретний опис ситуації в пев-ний момент часу, фіксуючи реалії життя жінок і чоловіків, на яких впли-ває конкретне питання. Через систематичне застосування ґендерного аналізу фахівці, дослідники, аналітики політик, керівники програм, на-давачі послуг, оцінювачі та керівництво спроможні поліпшувати свою роботу, бо стають чутливішими до конкретних потреб та життєвих об-ставин громадян Канади та забезпечують для них кращі результати» (Status of Women Canada, 2011).

У Канаді в декількох юрисдикціях були прийняті концептуальні змі-ни, що привело до застосування нового визначення:

статевий і ґендерний аналіз — це підхід, який використовує Міністерство Канади з охорони здоров’я, що систематично досліджує біологічні (на основі статі) та соціально-культурні (на основі ґендеру) відмінності між жінками та чоловіками, хлопчиками та дівчатками, не беручи на віру, що будь-які відмінності існують. Статевий і ґендерний аналіз розроблений для застосування в контексті розмаїття, щоб вра-ховувати шляхи, якими різні фактори, такі як етнічна належність, со-ціально-економічне становище, інвалідність, сексуальна орієнтація, мі-граційний статус, вік та географічне положення взаємодіють із статтю та ґендером, і завдяки цьому допомагати виявляти різноманітні факто-ри ризику, перебіг та наслідки хвороб (Health Canada’s Health Portfolio Sex and Gender-Based Analysis Policy, 2009);

28


аналіз ґендеру і розмаїття — є аналітичним інструментом чи дока-зовим процесом, за допомогою якого розглядають різні турботи, мож-ливості, перешкоди, досвід, можливості та потреби жінок, чоловіків, хлопчиків та дівчаток у межах багатьох розмаїтих груп. Він допомагає оцінити потенційні диференційовані результати (позитивні чи негатив-ні) певної програми або політики на ці групи. (Розмаїті групи визнача-ються через расу, етнічну належність, вік, наявність чи відсутність інва-лідності, імміграційний статус, належність до корінних народів, сімей-ний стан, мову, сексуальність тощо) (Government of Manitoba — див. Анотацію);

аналіз на основі інтерсекційності зосереджений на взаємодії між стрижневими вимірами розмаїття в їх складності і взаємовпливі. Інтерсекційність розглядає одночасні взаємодії між різними аспектами соціальної ідентичності (наприклад, раса, етнічна належність, ґендер, належність до корінних народів, клас, релігія, географічне положення, вік, наявність чи відсутність інвалідності, імміграційний статус), а також вплив систем і процесів пригноблення і підкорення (наприклад, расизм, классизм1, сексизм, ейблізм2). Аналіз на основі інтерсекційності спира-ється на ідею, що пригноблення спричиняють множинні й нероздільні системи і процеси, що перетинаються між собою (Hankivsky, 2011). Цей підхід пропагують науковці, його вже застосовують у деяких місцях у Європі; нові підходи в Канаді починають запроваджувати певні аспек-ти цієї теорії;

культурнорелевантний ґендерний аналіз, чи ґендерно збалансо-ваний аналіз — форма ґендерного аналізу, котра долає незручні ана-літичні прогалини між всесвітнім жіночим рухом та міжнародним ру-хом корінних народів шляхом застосування концептуалізацій ґендер-ного аналізу на основі тожсамості корінних народів до прав, наприклад таких, як право на самовизначення (NWAC, 2008, p.1). Цей тип аналізу розробили організації жінок з корінних народів та уряди Перших націй у Канаді, серед них Спілка корінних жінок Канади та Асамблея Перших націй;

ґендерний аналіз+ — це наступний крок у розвиткові ґендерного аналізу. Тоді як ґендерний аналіз часто виявляє лише пов’язані з ґенде-ром відмінності, ґендерний аналіз+ розкриває повний спектр відміннос-тей між жінками та чоловіками, а також в межах групи жінок і у межах групи чоловіків — в усьому їхньому розмаїтті. Ґендерний аналіз+ є ме-тодом для розгляду перетинів (інтерсекцій) статі та ґендеру з іншими факторами ідентичності. Якщо його застосувати до діяльності уряду, ґендерний аналіз+ може допомогти нам зрозуміти, як жінки та чолові-ки в Канаді відчувають на собі державну політику. Ґендерний аналіз+

1 Классизм — гноблення робітничого класу.2 Ейблеізм — дискримінація за ознакою інвалідності.

29


спирається на знахідки щодо інтерсекційності. Це новий підхід у про-цесі формування, його розробкою займається Міністерство Канади зі становища жінок (GBA+ Research Guide, Status of Women Canada, 2011).

АНОТАЦІЇПідрозділ зі становища жінок, Секретаріат Казначейства та Відділ

організації й розвитку штату, Уряд Манітоби (2011). Аналіз ґендеру і розмаїття в розробці політики

(Status of Women Division, Treasury Board Secretariat & Organizational and Staff Development, Government of Manitoba (2011). Gender and Diversity Analysis in Policy Development).

У цьому створеному в Манітобі посібнику окреслено застосований у ньому підхід, який називається «аналіз ґендеру і розмаїття»: це спосіб розглядати, як ґендер взаємодіє з іншими важливими категоріями, та-кими як інвалідність, вік, раса, соціально-економічне становище, вна-слідок чого формуються різні потреби, досвід та турботи багатьох груп людей у суспільстві.

Жіноча рада Асамблеї Перших націй (2011). Рамкова концеп-ція Перших націй щодо статевого та ґендерно збалансованого ана-лізу. Ґендерне балансування: відновлення нашого священного кола. Презентація на конференції «Світ жінок», 2011 р. , в Оттаві, провінція Онтаріо.

(Assembly of First Nations Women’s Council (2011). First Nations Sex and Gender Balanced Analysis Framework Gender Balancing: Restoring Our Sacred Circle. Presentation at Women’s Worlds 2011 in Ottawa, ON).

Уряди та організації Перших націй у Канаді запровадили культурно-релевантний підхід до ґендерного аналізу, який ураховує поточний та історичний досвід людей з Перших націй у Канаді, з особливою увагою до впливу цього досвіду на ґендерні відносини. Підхід Жіночої ради Асамблеї Перших націй підкреслює важливі культурні фактори в меж-ах циклу політики.

Федеральний департамент Канади з людських ресурсів і розвитку навичок, Уряд Канади (2009). Ґендерний аналіз: упровадження ґенде-ру і розмаїття в державну політику

(Human Resources and Skills Development Canada, Government of Canada (2009). Gender-based Analysis: Integrating Gender and Diversity into Public Policy).

У цьому навчальному посібнику федерального департаменту роз-криваються взаємопов’язані відносини між ґендером, расою, етнічною належністю, наявністю чи відсутністю інвалідності, географічним поло-женням тощо в їх впливі на ґендерний аналіз за допомогою інновацій-ного візуального матеріалу.

30


Канадський дослідний інститут для просування жінок (дата неві-дома). Інтерсекційна феміністська рамкова концепція.

(Canadian Research Institute for the Advancement of Women (date unknown). Intersectional Feminist Framework).

Доступний за адресою: http://criaw-icref.ca/sites/criaw/files/IFFs%20Primer.pdf

Ця неурядова дослідна організація розробила інтерсекційний підхід, який розглядає розмаїття жіночого досвіду, а також системи дискримі-нації, такі як расизм та сексизм, котрі також формують цей досвід.

Концепції рівності

В межах навчання з ґендерного аналізу в Канаді вживається за-гальновизнана термінологія.

Оскільки підходи по всій країні відрізняються, так само відрізняють-ся і концепції. Концепції, що використовуються, також можуть відріз-нятися згідно з конкретною сферою політики, наприклад, Міністерство Канади з охорони здоров’я у своєму підході підкреслює стать, оскіль-ки значна частина його діяльності з розробки політики повинна врахо-вувати фізичні та фізіологічні відмінності, пов’язані зі статтю.

Пояснення відмінності між статтю та ґендером, а також ґендеру як соціально сконструйованого феномену є вирішальним для розуміння та застосування ґендерного аналізу.

Деякі інші терміни, що широко вживаються в більшості підходів ґендерного аналізу, включені в глосарій термінів у додатку.


організації й розвитку штату, Уряд Манітоби (2011). Аналіз ґендеру і розмаїття в розробці політики.

Status of Women Division, Treasury Board Secretariat & Organizational and Staff Development, Government of Manitoba (2011). Gender and Diversity Analysis in Policy Development.

Розроблений у Манітобі посібник містить детальне пояснення від-мінностей між статтю та ґендером, а також інструменти та види діяль-ності для унаочнення цих відмінностей. Він також містить визначення реальної рівності, рівного ставлення, можливостей та результатів.

Клоу, Педерсон, ХевортБрокман і Берньє (2009). Відповідаючи на виклик: статевий і ґендерний аналіз для планування, політики та до-сліджень з питань охорони здоров’я в Канаді. Атлантичний центр пе-редових знань для жіночого здоров’я.

31


Доступний за адресою: http://sgba-resource.ca/en/rising-to-the-challenge-pdf/

Clow, Pederson, HaworthBrockman & Bernier (2009). Rising to the Challenge: Sex and gender-based analysis for health planning, policy and research in Canada. Atlantic Centre of Excellence for Women`s Health.

Атлантичний центр передових знань для жіночого здоров’я є гро-мадською організацією, що спеціалізується на проведенні ґендерного аналізу в контексті політики та досліджень з питань охорони здоров’я. Цей посібник містить детальне пояснення концепцій статі та ґендеру, включаючи дані та приклади.

Відділ з питань жінок, Офіс Виконавчої ради, Уряд НьюБрансуїка (2003). Посібник з ґендерного аналізу.

(Women`s Issues Branch, Executive Council Office, Government of New Brunswick (2003). Gender-Based Analysis Guide.

Цей, розроблений в провінції Нью-Брансуїк, посібник містить глоса-рій, у якому, серед іншого, наводяться визначення ґендеру, ґендерної рівноправності й рівності та розмаїття.

Підходи до ґендерного аналізу в урядових процесах

Як уже згадувалося вище, уряди всіх рівнів в Канаді віддають пере-вагу інтегративному підходу до ґендерного аналізу, тобто намагають-ся запровадити ґендер в існуючі процеси політики задля його макси-мального поширення.

Навколо існуючих форм діяльності уряду розроблено чимало різ-номанітних керівних принципів, підходів і матеріалів із великою ува-гою до процесу розробки політики. У цьому розділі будуть розгляну-ті інструменти, які використовують у федеральних та провінційних навчальних матеріалах, котрі показують ґендерний аналіз як у циклі розробки політики, так і як частину процесів у межах основних функ-ціональних чи операційних сфер в уряді, таких як фінанси, досліджен-ня та оцінка. Мета всіх цих підходів — показати, як ґендерний аналіз може бути впроваджений на кожному етапі, у кожній сфері та на кож-ному рівні урядової діяльності.

У прикінцевих розділах наводиться опис деяких ключових етапів розробки політики та функціональних сфер, а також пов’язаних із ними інструментів на підтримку ґендерного аналізу (див. конкретні прикла-ди графіків та інструментів для кожної із зазначених сфер у додатку).

32


Ґендерний аналіз у циклі розроблення політики

Навчальні посібники та матеріали в Канаді передусім і найголовні-ше пов’язують ґендерний аналіз з урядовими процесами з розроблен-ня політики. Теорія розроблення політики пропонує доволі стандар-тизований цикл, який включає визначення проблеми, аналіз, упрова-дження та моніторинг і оцінювання. Уряди різних рівнів, департаменти та сфери політики все таки використовують різні політичні механізми і термінологію, щоб укорінити ґендерний аналіз у конкретний контекст власної діяльності. Зрозуміло, на практиці вироблення політики уря-дом рідко коли відбувається точно у відповідності до типового циклу вироблення публічної політики (рис. 2). Однак ці інструменти пропону-ють конкретну початкову точку для ґендерного аналізу.

Рис . 2 . Цикл вироблення публічної політики

Ґендерний аналіз у функціональних сферах

Серед нових підходів у Канаді спостерігається тенденція відходи-ти від жорсткої прив’язки ґендерного аналізу до циклу політики. Нові методології також пов’язують ґендерний аналіз з ширшими функціями, такими як дослідження, комунікація та оцінювання, і загалом краще пристосовують його до щоденної діяльності, ролей і зобов’язань ана-літиків. Цей рух передбачає визнання того, що ґендерний аналіз пови-нен мати значно ширше застосування за межами процесу прийняття рі-шень щодо політики. Він також відображає прагнення до більш гнучкої моделі застосування ґендерного аналізу, незалежно від ролі чи функції фахівця на державній службі.

26

У прикінцевих розділах наводиться опис деяких ключових етапів розробки політики та

функціональних сфер, а також пов'язаних із ними інструментів на підтримку гендерного

аналізу (див. конкретні приклади графіків та інструментів для кожної із зазначених сфер у

додатку).

ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ У ЦИКЛІ РОЗРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ

Навчальні посібники та матеріали в Канаді передусім і найголовніше пов'язують гендерний

аналіз з урядовими процесами з розроблення політики. Теорія розроблення політики

пропонує доволі стандартизований цикл, який включає визначення проблеми, аналіз,

упровадження та моніторинг і оцінювання. Уряди різних рівнів, департаменти та сфери

політики все таки використовують різні політичні механізми і термінологію, щоб укорінити

гендерний аналіз у конкретний контекст власної діяльності. Зрозуміло, на практиці

вироблення політики урядом рідко коли відбувається точно у відповідності до типового циклу

вироблення публічної політики (рис. 2). Однак ці інструменти пропонують конкретну

початкову точку для гендерного аналізу.

Рис. 2. Цикл вироблення публічної політики

ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ У ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СФЕРАХ

Серед нових підходів у Канаді спостерігається тенденція відходити від жорсткої прив'язки

гендерного аналізу до циклу політики. Нові методології також пов'язують гендерний аналіз з

ширшими функціями, такими як дослідження, комунікація та оцінювання, і загалом краще

пристосовують його до щоденної діяльності, ролей і зобов'язань аналітиків. Цей рух

передбачає визнання того, що гендерний аналіз повинен мати значно ширше застосування за

межами процесу прийняття рішень щодо політики. Він також відображає прагнення до більш

гнучкої моделі застосування гендерного аналізу, незалежно від ролі чи функції фахівця на

державній службі.

Моніторинг

і оцінювання

Визначення

проблеми

Рішення

щодо політики

Упровадження

політики

Аналіз /

формування політики

33


Найяскравіший приклад того, як ґендерний аналіз пристосовується до функціональної сфери — це включення ґендерних міркувань у заяв-ки до Казначейства. Це є обов’язковою вимогою у федеральному уря-ді, а також у деяких провінціях, які включили ґендерні міркування у за-явки до Казначейства та Кабінету міністрів чи пропонують спеціальне навчання для аналітиків у цих сферах. У рекомендаціях Казначейства пояснюється, як саме потрібно враховувати ґендерний аналіз у меж-ах бюджетного процесу протягом розробки заявки на фінансування.

Крім того, триває розробка інших методів, котрі пов’язують ґен-дерний аналіз з функціями діяльності уряду, такими як дослідження, консультації, комунікація чи оцінка. У межах цих методів пропонують-ся різноманітні інструменти, у т.ч. переліки контрольних питань, питан-ня, графіки й дослідження конкретних випадків, але вони орієнтовані безпосередньо на конкретну технічну спеціалізацію.

АНОТАЦІЇМіністерство Канади зі становища жінок (2011). Посібник для дослі-

дження за методом ґендерного аналізу+ та Перелік контрольних пи-тань для дослідження за методом ґендерного аналізу+

(Status of Women Canada (2011). GBA+ Research Guide & GBA+ Research Checklist).

Ці інструменти пропонують опис підходу до ґендерного аналізу+, який розроблено спеціально під процес дослідження, включаючи клю-чові питання, підказки та пропозиції стосовно дослідження, чутливого до ґендеру і розмаїття.

Міністерство Канади із закордонних справ і міжнародної торгівлі, Уряд Канади (2011). Запровадження ґендерної перспективи.

(Foreign Affairs and International Trade Canada, Government of Canada (2011). Mainstreaming of a Gender Perspective).

Доступний за адресою: http://www.international.gc.ca/rights-droits/women-femmes/

mainstream-integration. aspx?lang=eng&view=d#whatis4Цей документ федерального департаменту окреслює деякі кроки,

специфічні для цієї сфери політики, та пропонує ключові питання для кожного етапу процесу управління закордонними справами та міжна-родною торгівлею.

Секретаріат Казначейства, Уряд Канади (2009). Інструмент ґен-дерного аналізу для аналітиків секретаріату Казначейства Канади.

(Treasury Board Secretariat, Government of Canada (2009). Gender-Based Analysis Tool for Treasury Board of Canada Secretariat Analysts).

34


Ц цьому документі наводяться заходи, до яких аналітики феде-рального Казначейства можуть вдатися, щоб оцінити адекватність ґен-дерного аналізу, проведеного в заявках від департаментів. Він вклю-чає питання стосовно кроків циклу політики, а також можливості для аналітиків розглянути загальний ґендерний вплив пропозиції.

Міністерство Канади з питань індіанців та північних територій (МКПІПТ), Уряд Канади (2008). Ґендерний аналіз.

(Indian and Northern Affairs Canada (INAC), Government of Canada (2008). Gender-based Analysis).

Доступний за адресою: http://www.aadnc-aandc.gc.ca/eng/1100100028541У посібнику МКПІПТ з ґендерного аналізу пропонуються конкретні

інструменти для проведення оцінки ґендерно специфічних наслідків та результатів, включаючи розробку ґендерно специфічних індикаторів.

Геберт, Шеріл. Управління політики у справах жінок Уряду Ньюфаундленду та Лабрадору. (2003). Рекомендації щодо ґендерно ін-клюзивного аналізу: інтегрований підхід до розроблення політик/про-грам.

(Hebert, Cheryl. Government of Newfoundland and Labrador Women’s Policy Office (2003). Guidelines for Gender Inclusive Analysis: An Integrated Approach to Policy/Program Development).

У цій організаційній схемі покроково окреслено низку міркувань стосовно кожного етапу в процесі розроблення політики.

Переліки контрольних питань та ґендерні окуляри

Спільною рисою багатьох посібників з ґендерного аналізу в Канаді є перелік контрольних питань, який інколи називають «ґендерними окулярами», і ці питання мають ґендерно чутливий характер. Питання зазвичай прив’язані до різних етапів у циклі розробки політики чи про-грами (див. сторінку 27). Інколи ці переліки контрольних питань окрес-люють структуру всього навчального посібника, покроково проводячи читачів через процес політики.

Інструменти ґендерних окулярів також можна використовувати поза контекстом процесу чи циклу. Ґендерні окуляри є лише інстру-ментом, який допомагає високопосадовцям розглянути питання з ін-шої, або ширшої, перспективи. Лінзи можуть також допомогти досяг-нути цієї мети, заохочуючи читача розглянути питання політики крізь низку питань, що враховують «перетини» соціальних перспектив чи по-зицій, таких як культура, наявність чи відсутність інвалідності й ґендер. Прикладом такого підходу є посібник Агенції Канади з охорони гро-

35


мадського здоров’я «Окуляри включення: посібник для розгляду соці-ального й економічного виключення».

Посібник Відділу з питань жінок Нью-Брансуїку (New Brunswick Women’s Policy Office, 2003) окреслює низку «ключових факторів», та-ких як рівень доходів, сімейний стан та насильство, що зазвичай впли-вають на життя жінок. Подібні «окуляри», використані для розгляду життя жінок, можуть також бути розгорнуті, щоб включати більше ха-рактеристик розмаїття, а отже, застосовуватись до будь-якої ситуації чи проблеми у межах певної політики.

АНОТАЦІЇМіжвідомчий секретаріат з питань жінок, Уряд Острову принца

Едуарда (2011). Рекомендації щодо врахування ґендеру і розмаїття під час розроблення та впровадження політики.

(Interministerial Women’s Secretariat, Government of Prince Edward Island (2011). Guidelines for Gender and Diversity Considerations in Policy Design and Implementation).

Цей короткий, на дві сторінки, перелік контрольних питань вико-ристовується у циклі розроблення політики. За його допомогою мож-на поставити питання, чутливі до ґендеру і розмаїття, розглядаючи їх на прикладах з деяких конкретних сфер політики.

Відділ населення та громадського здоров’я, Агенція з охоро-ни громадського здоров’я Канади, Міністерство Канади з охорони здоров’я (2002). Окуляри включення: посібник для розгляду соціально-го й економічного виключення.

(Population and Public Health Branch, Public Health Agency of Canada, Health Canada (2002). An Inclusion Lens: Workbook for Looking at Social and Economic Exclusion).

Доступний за адресою: http://www.phac-aspc.gc.ca/canada/regions/atlantic/Publications/ Inclusion_lens/

Цей посібник є інструментом для аналізу законодавства, політик, програм і практик, щоб виявити, чи породжують вони соціальне й еко-номічне включення осіб, родин і спільнот.

Дослідження й дані

Виявлення та застосування даних, розподілених за статтю, ґенде-ром та етнічними та соціокультурним особливостями, можливо, є най-важливішим і найскладнішим аспектом ґендерного аналізу.

Розподіленими за статтю даними називають статистичну чи демо-графічну інформацію, що розбита за категоріями «чоловіки» і «жінки». Даними, розподіленими за етнічними та соціокультурним особливос-

36


тями, називають інформацію, що розбита за різними групами населен-ня, а також за статтю, наскільки це можливо. Наприклад, ви можете знайти дані щодо рівнів освіти міських та сільських жителів, а також міських чоловіків та жінок порівняно із сільськими чоловіками та жінка-ми. Дані, розподілені за ґендером, передбачають розподіл інформації на основі ґендерної ідентифікації та ґендерної тожсамості, окремо від біологічно визначеної статі.

Інколи може бути дуже важко знайти надійно розподілені дані. Якщо стосовно груп населення, що вас цікавлять, статистичні дані не-доступні, корисно буде передбачити збирання даних у межах процесу впровадження політики чи програми шляхом, наприклад, проведення опитування чи оцінювання учасниками. Громадські організації та вче-ні можуть запропонувати інші джерела даних. Ознайомлення з даними може відбуватися на кожному етапі процесу ґендерного аналізу.

Дані, розподілені за статтю та групами розмаїття, унаочнюють важ-ливі відмінності між людьми та їх життєвим досвідом. Ці типи даних є основою для прийняття доказових рішень. Збирання та інтерпретуван-ня первинних даних (наприклад, демографічної інформації) є першим кроком у збиранні доказів. Рівною мірою важливо збирати вторинні дані, наприклад, огляди літератури, наукові дослідження та інші доку-менти, що пропонують ґендерно диференційовану перспективу.

Заключним аспектом дослідження і збирання даних є консуль-тація. Вважається, що партисипаторно-демократична модель ґен-дерного спрямування, котра зосереджується на участі, присутнос-ті та уповноваженні вразливих груп шляхом консультацій із орга-нізаціями громадянського суспільства, сприяє переосмисленню існуючих парадигм у політиці з ґендерно диференційованих перспек-тив (Nott, 2000). Проведення спільної зустрічі представників тих груп населення, яких стосуватиметься політика, таких як жіночі групи, гру-пи, що презентують сільських мешканців чи тих, хто займаються пи-таннями насильства, може надати важливу якісну інформацію і скеру-вати дослідження.

Забезпечити, щоб цей діалог був плідним і включав представників усіх зацікавлених груп, може бути складно, особливо в умовах обме-женого часу і ресурсів. Однак важливо пересвідчитись, що в процесі консультацій задіяні як чоловіки, так і жінки, особливо з тих груп чоло-віків та жінок, які зазнають найбільшого впливу через рішення в межах політики чи проблеми, що розглядається. У Канаді Конституцією перед-бачена вимога проводити консультації з корінними народами стосов-но будь-яких рішень, котрі можуть вплинути на права корінних наро-дів, гарантовані Конституцією. Отже, деякі з найякісніше розроблених рекомендацій стосовно плідних консультацій були створені в контексті консультацій із представниками Перших націй і мають бути важливою складовою будь-якого ґендерного аналізу.

37


АНОТАЦІЇКлоу, Педерсон, ХевортБрокман і Берньє (2009). Відповідаючи на

виклик: статевий і ґендерний аналіз для планування, політики та до-сліджень з питань охорони здоров’я в Канаді. Атлантичний центр пе-редових знань для жіночого здоров’я.

Доступний за адресою: http://sgba-resource.ca/en/rising-to-the-challenge-pdf/

Атлантичний центр передових знань для жіночого здоров’я є гро-мадською організацією, що спеціалізується на проведенні ґендерного аналізу в контексті політики й досліджень з питань охорони здоров’я. Цей посібник містить приклади та дослідження конкретних випадків того, як застосовувати розділені за статтю та ґендером дані для прове-дення ґендерного аналізу.


Доступний за адресою: http://www.aadnc-aandc.gc.ca/eng/1100100028541У посібнику МКПІПТ з ґендерного аналізу зазначено, що консульта-

ція відіграє провідну роль у ґендерному аналізі, і пояснюється, що кон-сультації може знадобитися провести кілька разів на різних етапах про-цесу. У ньому містяться конкретні міркування щодо планування та про-ведення консультацій у спільноті.

Спілка корінних жінок Канади (2008). Культурно-релевантний ґендерний аналіз: посібник з протоколу застосування культурно-ре-левантного ґендерного аналізу.

(Native Women’s Association of Canada (2008). Culturally Relevant Gender Based Analysis: A Culturally Relevant Gender Application Protocol Workbook).

Доступний за адресою: http://www.nwac.ca/programs/culturally-relevant-gender-analysisЦя громадська організація, що представляє корінних жінок Канади,

розробила протокол і посібник до нього для проведення ґендерного аналізу, який передбачає проведення консультацій з жінками в спіль-ноті на кожному етапі процесу.

Аналіз варіантів та результатів

Коли всі дані зібрано і сформоване чітке розуміння того, які гру-пи чоловіків та жінок зазнають найбільшого впливу через певне питан-ня, що розглядається, наступним кроком стає аналіз можливих шляхів розв’язання цього питання та бажані і небажані результати стосовно всіх охоплених груп.

38


Зрозуміло, в межах урядової діяльності існує чимало факторів, які потрібно взяти до уваги під час оцінки варіантів політики, такі як інтере-си різних зацікавлених і задіяних груп, обмежені ресурси та політичні на-слідки. Однак цілком можливо включити міркування стосовно ґендеру і розмаїття в сам процес зважування і розгляду варіантів. Деякі з інстру-ментів у нижченаведених джерелах пропонуються саме як спосіб підійти до цього. Усі рішення щодо політики мають певні наслідки як для чолові-ків, так і для жінок. На додачу до розробки ґендерно чутливих позитив-них і запланованих результатів у процесі планування важливо визначити, які можуть бути негативні та непередбачені результати, щоб уже на ета-пі планування пом’якшити чи усунути можливе поглиблення нерівності.



Розроблений у Манітобі посібник містить адаптації кількох інстру-ментів з Гарвардської аналітичної моделі, включаючи профілі діяльнос-ті, профілі доступу і контролю та фактори впливу. Ці інструменти допо-магають забезпечити повніше розуміння того, як питання чи проблема політики може впливати на конкретні групи населення. Він також міс-тить аналіз диференційованого впливу, що дозволяє визначити ґендер-но чутливі результати.

Канадська агенція міжнародного розвитку (CIDA), вебсайт (2011). Ґендерний аналіз.

(Canadian International Development Agency (CIDA) website (2011). Gender Analysis).

Доступний за адресою: http://acdi-cida.gc.ca/acdi-cida/ACDI-CIDA.nsf/En/JUD-31194519-KBD#a8

На веб-сайті Канадської агенції міжнародного розвитку пропону-ються посилання на інструменти, такі як Рамкова концепція рівності та уповноваження жінок, а також інші інструменти, корисні для аналізу розподілених за статтю результатів, наслідків і досвіду.

Комунікація

Комунікація є дуже важливим аспектом урядової діяльності, тому вироблення відповідної та ефективної мови для внутрішніх, а також зо-внішніх аудиторій стосовно складових з ґендерної рівності в межах іні-ціативи є критичним для її успіху.

Методи комунікації можуть відрізнятися залежно від уряду, але за-галом практика свідчить, що найбільшого успіху можна досягти, про-

39


понуючи стисле і переконливе обґрунтування розгляду аспектів ґен-деру і розмаїття стосовно певного питання політики й переконавшись, що можливі рішення відповідають пріоритетам уряду і є фінансово та політично обачливими.

Звернення до громади може відрізнятися від внутрішньої комуні-кації. Доречно розробити таке повідомлення, що інформує про скла-дові ініціативи чи проекту, спрямовані на досягнення ґендерної рівно-правності. Також важливо забезпечити, щоб мова та засоби комуніка-ції відповідали були зрозумілі кожній з груп розмаїття, які планується поінформувати.

Крім того, слід зважати на щоденне життя клієнтів та зацікавлених сторін під час розроблення шляхів спілкування з ними. Чи вони живуть там, де доступ до Інтернету обмежений? Як ті місця, куди часто при-ходять жінки з маленькими дітьми, відрізняються від тих місць, куди ходять старші чоловіки або молодь? Якими технологіями ці групи ко-ристуються для спілкування одна з одною? Вам може знадобитись роз-робити різні методи комунікації, щоб донести своє повідомлення до різних аудиторій.

АНОТАЦІЇФедеральний департамент Канади з людських ресурсів і розвитку

навичок (HRSDC) (2009). Ґендерний аналіз: запровадження ґендеру та розмаїття в державну політику.

(Human Resources and Skills Development Canada (HRSDC) (2009). Gender-based Analysis: Integrating Gender and Diversity into Public Policy).

Федеральний департамент Канади з людських ресурсів і розвитку навичок є департаментом федерального уряду, і розроблений у ньо-му посібник містить розділ стосовно того, як розробляти мову і кому-нікацію з урахуванням різних конкретних аудиторій, до яких ви прагне-те донести своє повідомлення. Це може стосуватися як внутрішніх, так і зовнішніх аудиторій.

Оцінювання та вимірювання ефективності

У канадському контексті вимірювання ефективності є поширеним методом перевірки цільового використання державних ресурсів та їх доцільного розміщення. Це означає, що під час реалізації програм і по-літик потрібно доводити, що вони дійсно орієнтуються на результати моніторингу й вимірювання, використовуючи доказові шляхи вимірю-вання, наприклад, індикатори.

У результаті були розроблені певні підходи до ґендерно чутливо-го вимірювання ефективності. У нижченаведених джерелах показано, як можна розробляти орієнтовані на рівність конкретні для кожної ста-

40


ті цілі, наслідки, здобутки та індикатори, інтегруючи в них ґендер, щоб систематично оцінювати ефективність досягнення ґендерної рівності конкретної урядової дії на основі реальних даних та у спосіб, що узго-джується з ширшими процесам урядування.



У цьому розробленому в Манітобі посібнику пропонується рам-кова концепція для впровадження управління на основі результатів. Такий підхід до управління ефективністю можна застосовувати протя-гом усього циклу розробки політики. У посібнику наводяться визначен-ня та інструмент «логічна модель» для опису ґендерно чутливих впли-вів, результатів та індикаторів.

Канадська агенція міжнародного розвитку (2010). Рамкова кон-цепція для оцінки результатів з ґендерної рівності.

(Canadian International Development Agency (2010). Framework for Assessing Gender Equality Results).

Доступний за адресою: http://www.acdi-cida.gc.ca/INET/IMAGES.NSF/vLUImages/ GenderEquality3/$file/GE-Framework-EN.pdf

Розроблена Канадською агенцією міжнародного розвитку рамко-ва концепція містить кілька унікальних інструментів для включення ґен-дерних міркувань до аналізу результатів політики чи програми, у т.ч. рейтингову шкалу щодо важливості результатів з ґендерної рівності.


Доступний за адресою: http://www.aadnc-aandc.gc.ca/eng/1100100028541Посібник МКПІПТ з ґендерного аналізу включає конкретні інстру-

менти для проведення оцінки ґендерно специфічних наслідків та ре-зультатів, включаючи розробку ґендерно специфічних індикаторів.

McLaren, Joan (2000). Оцінка програм для жінок: ґендерно спе-цифічна рамкова концепція. Центр передових знань для жіночого здоров’я району прерій.

(McLaren, Joan (2000). Evaluating Programs for Women: A Gender-Specific Framework. Prairie Women’s Health Centre of Excellence).

Доступний за адресою: http://www.pwhce.ca/evaluatingPrograms.htmУ цьому інструменті пропонується ґендерно чутливий та партисипа-

торний підхід до оцінки ефективності конкретної програми чи служби.

41

ДОДАТКИ

ДОДАТКИ

Ключові дати: ґендерний аналіз у Канаді

1995 р. Федеральний план для досягнення ґендерної рівності, ПекінУ 1995 р. у межах підготовки до Пекінської конференції зі стано-

вища жінок уряд Канади спільно із 24 федеральними департаментами й агенціями розробив документ «Закладаючи фундамент для наступ-ного століття: федеральний план для досягнення ґендерної рівності (1995–2000 рр .)», у якому окреслив зобов’язання Канади щодо впро-вадження ґендерного аналізу в політики, програми та законодавство. Завдання цього плану передбачали: упроваджувати ґендерний аналіз в усіх федеральних департаментах і агенціях; поліпшувати економічну незалежність і добробут жінок, а також їх фізичний і психологічний до-бробут; скоротити насильство в суспільстві, зокрема насильство проти жінок та дітей; просувати ґендерну рівність в усіх аспектах культурно-го життя Канади; інтегрувати жіночу перспективу в процеси управлін-ня; просувати та підтримувати ґендерну рівність в усьому світі; просу-вати ґендерну рівність для працівників федеральних департаментів та агенцій. «Закладаючи фундамент» також установив процедури щодо розробки та застосування інструментів і методологій для виконання й оцінки цієї роботи.

1999 р. Управління з ґендерного аналізуУправління з ґендерного аналізу було утворене в МКСЖ. Це управ-

ління розробило шестикомпонентну стратегію, до якої входить навчан-ня, розробка інструментів, розгляд конкретних політик, дослідження, інформація та просування освіти, оцінювання та підзвітність, коорди-нування.

42


2000 р. Порядок денний щодо ґендерної рівності (ПДГР) (2000–2005 р.)Порядок денний щодо ґендерної рівності являв собою п’ятирічну

урядову стратегію для прискорення впровадження ґендерного аналі-зу, виконання міжнародних зобов’язань та обов’язків за угодами, залу-чення громадян Канади до процесу формування політики, поглиблення участі волонтерського сектору в підтримці досягнення ґендерної рів-ності та додання ґендерного виміру політикам і програмам. ПДГР впро-ваджувало Міністерство Канади зі становища жінок, у співпраці з трьо-ма іншими федеральними департаментами: Міністерством Канади з охорони здоров’я, Департаментом юстиції Канада та Федеральним де-партаментом Канади з людських ресурсів і розвитку навичок.

2004 р. Постійний парламентський комітет зі становища жінокЦей комітет був створений як місце, де всі зацікавлені сторони мо-

жуть вести постійний діалог щодо ґендерної рівності, що допомагати-ме керівництву бути обізнаними стосовно участі жінок у суспільстві та сприятиме діяльності уряду з просування рівності для жінок.

2005 р. Оцінка трьох складових Порядку денного щодо ґендерної рівності (ПДГР) у межах Міністерства Канади зі становища жінок: заключний звіт / CS/RESORS Consulting Ltd. Ottawa: Міністерство Канади зі становища жінок.Згідно з цим звітом, помітні результати з проведення ґендерного

аналізу та ґендерної рівності досягаються за рахунок механізмів підзвіт-ності та сталого розвитку, включаючи додаткову фінансову підтримку для людських ресурсів у МКСЖ, частіших та ефективніших регулярних консультацій та співпраці з групами, які працюють задля рівності для жі-нок. Це забезпечується шляхом створення законодавчої основи, яка ви-магає від усіх федеральних органів звітувати щодо прогресу у вирішенні цього питання та передбачає вживання коригувальних заходів, а також повністю розробленої і зафіксованої рамкової концепції і плану дій сто-совно всіх аспектів ПДГР та Управлінь, які його реалізують.

2005 р. Рада експертів щодо механізми підзвітності з досягнення ґендерної рівностіРада експертів рекомендувала, щоб уряд прийняв двосторонній

підхід до досягнення реальної рівності для жінок в Канаді: негайні дії щодо адміністративних процесів та ключових рішень стосовно політи-ки та прийняття законів у середньостроковій перспективі.

43

ДОДАТКИ

2005 р. Ґендерний аналіз: будівельні елементи для успіху: звіт щодо діяльності Постійного комітету зі становища жінокУ цьому дослідженні розглядалося, як ґендерний аналіз запрова-

джується в департаменти федерального уряду, які проблеми уже ві-домі і нові, зустрічаються на шляху впровадження ґендерного аналізу та наскільки адекватні існуючі механізми підзвітності. У ньому прояс-нюється, хто відповідає за впровадження ґендерного аналізу на всіх рівнях федерального уряду. У цьому документі стверджується, що ґен-дерний аналіз має потужний потенціал для поліпшення розробки полі-тики в тих сферах, котрі, як зазвичай вважається, не мають стосунку до «жіночих» питань — наприклад, бюджет, податкова політика, торгів-ля та оборона.

2005 р. Відповідь уряду на Другий звіт Постійного комітету зі становища жінок — Ґендерний аналіз: будівельні елементи для успіху (2005 р.)У цьому звіті окреслені підвалини розробки нової стратегії Канади

стосовно досягнення ґендерної рівності.

2007 р. Посібник з підготовки заявок до КазначействаУ цьому посібнику пропонуються практичні поради посадовим осо-

бам федерального уряду стосовно підготовки та подання заявок до Казначейства. У ньому встановлюються мінімальні очікування від зая-вок і пропонуються шляхи, як забезпечити міністрам якісну, інтегрова-ну інформацію, на основі якої можна приймати рішення. У посібнику за-значається, що ґендерний аналіз слід розглядати як спосіб з’ясувати, як державна політика по-різному впливає на жінок та чоловіків, та що «ґендерне питання» потрібно піднімати протягом усього аналітичного процесу.

2008 р. Усі меморандуми до Уряду повинні містити результати ґендерного аналізу (2008 р.)Таємна рада запровадила бланк меморандуму до Кабінету міні-

стрів, щоб забезпечити, що федеральні департаменти включатимуть ґендерні міркування в меморандуми, де це доречно, а також гаранту-вати, що, коли заявку буде взято до розгляду, Кабінет міністрів мати-ме потрібну інформацію, щоб усе врахувати під час прийняття рішення.

Одинадцятий звіт Постійного комітету зі становища жінок: запро-вадження ґендерно чутливого бюджетування: відповідаючи на виклик досягнення ґендерної рівності (2008 р.)

44


Унаслідок зобов’язання досягти ґендерної рівності в Канаді та по-ліпшувати економічну безпеку жінок у листопаді 2007 р. Постійний ко-мітет зі становища жінок прийняв рішення почати дослідження ґен-дерних бюджетів. Отриманий у результаті дослідження звіт включав оцінку поточних державних практик з ґендерного бюджетування, які проводилися з листопада 2007 р. по травень 2008 р.

2008 р. Оцінка Звіту щодо впровадження Політики МКПІПТ з ґендерного аналізуУ цьому документі розглядається релевантність і вплив Політики

на зусилля МКПІПТ застосовувати ґендерний аналіз в усіх сферах своєї діяльності (і в такий спосіб виконувати федеральні вимоги щодо впро-вадження ґендерного аналізу на всіх рівнях уряду); ефективність по-точної стратегії впровадження, яку зазвичай називають «Стратегією пе-рерозташування», та можливі шляхи повніше досягати та краще від-стежувати заплановані результати. Отримані в межах оцінювання дані планувалося використовувати під час розроблення майбутнього підхо-ду Міністерства до впровадження Політики та включення ґендерного аналізу в діяльність МКПІПТ.

2009 р. Звіт Генерального ревізораУ результаті Звіту Постійного комітету за 2005 р. Офіс Генерального

ревізора провів перевірку щодо впровадження ґендерного аналізу в конкретних урядових департаментах (Міністерство фінансів Канади, Міністерство Канади з охорони здоров’я, Федеральний департа-мент Канади з людських ресурсів і розвитку навичок, Міністерство Канади з питань індіанців та північних територій, Департамент юстиції, Міністерство транспорту Канади та Департамент у справах ветеранів Канади) з 1 квітня 2000 р. до 31 березня 2009 р.

2009 р. План дій стосовно ґендерного аналізуУ відповідь на звіт Генерального ревізора та відповіді уряду на цю

перевірку МКСЖ спільно із центральними агенціями розробило план дій, у якому розписані зобов’язання, прийняті різними установами у відповідь на рекомендації Генерального ревізора.

45

ДОДАТКИ

ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВВизначення адаптовані з документів «Запроваджена ґендерна рів-

ність» (Gender Equality Incorporated, 2009) та «Ґендерна термінологія» (USAID, 2007).

Стать — це біологія; фізичні характеристики, що відрізняють між собою самців і самиць, осіб чоловічої та жіночої статі.

Ґендер — стосується соціальних очікувань, пов’язаних із буттям чоловіком чи жінкою, та відносин між жінками та чоловіками. Ґендер є сукупністю наших соціально вироблених форм поведінки і уявлень; очі-кування щодо того, як ми маємо поводитись, одягатись чи говорити. Ґендер існує на континуумі від маскулінного до фемінного.

Ґендерна тожсамість — особисте відчуття людини як маскулінної або фемінної, чи де вони знаходяться в просторі ґендерного контину-уму. Ґендерна тожсамість людини може відрізнятися від соціального сприйняття його чи її ґендеру.

Рівноправність — означає справедливе ставлення до груп людей, згідно з їх відповідними потребами.

Рівність — означає, що різні форми поведінки, сподівання та по-треби всіх груп беруться до уваги, цінуються та приймаються рівною мірою. Рівноправність веде до рівності.

Рівне ставлення — означає те, що з усіма людьми поводяться од-наково.

Рівна можливість — передбачає відсутність дискримінації/пере-шкод на основі ґендеру (а також етнічної належності, прибутку, наяв-ності чи відсутності інвалідності тощо).

Рівні результати — стосується того, що жінки та чоловіки з усіх розмаїтих груп досягають однакових чи подібних результатів.

Ґендерна чутливість/ґендерна обізнаність — здатність розрізня-ти ґендерні питання, особливо здатність помічати різні сприйняття та інтереси, що формуються внаслідок різного соціального становища та ґендерних ролей. Ґендерна обізнаність вважається глибшим рівнем чутливості до ґендерних міркувань.

46


Ґендернонейтральний/ґендерносліпий — особа, політика чи установа, що не визнає ґендер за важливий фактор, який впливає на вибір і рішення, які людина приймає стосовно свого життя з наявних для неї в суспільстві. Зазвичай якщо політика вважається ґендерно ней-тральною, у ній не враховано результати аналізу ґендерних наслідків, а отже, вона є ґендерно сліпою.

Розмаїття — визнання та повага до характеристик особи; визна-ння того, що відрізняє конкретну особу від інших, включаючи вік, куль-туру, етнічну належність, навички, ґендер, сексуальну орієнтацію, релі-гію, сімейний стан, здібності, таланти та перспективи.

Інтерсекційність — теорія, яка розглядає шляхи, якими взаємоді-ють між собою різноманітні соціально та культурно сконструйовані ка-тегорії, утворюючи нерівності в суспільстві.

47

ДОДАТКИ

ІНСТРУМЕНТИ, ПОСІБНИКИ ТА ПЕРЕЛІКИ КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ

Цей додаток містить приклади інструментів, посібники та перелі-ки контрольних питань з кількох сфер, розглянутих у цьому документі.

Керівні концепціїІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ҐендерНОГО АНАЛІЗУ

Джерело: Status of Women Canada, 2007(http://www.swc-cfc.gc.ca/pol/gba-acs/guide/2007/test-eng.html)

Перевірте свій IQ (з ґендерного аналізу)1. Ґендерний аналіз упереджений проти чоловіків. Правильно Хибно

2. Ґендерний аналіз обстоює інтереси жінок. Правильно Хибно

3. Нам не потрібен ґендерний аналіз; жінки і чоловіки вже й так рівні.

Правильно Хибно

4. Створити «ґендерно нейтральну» політику вже достатньо до-бре; вона передбачає однакове ставлення до всіх, тож нам не потрібно проводити ґендерний аналіз.


5. Ґендерний аналіз потрібен лише для політики, яка стосується жінок чи жіночих питань


6. Ґендерний аналіз може використовуватись в усіх секторах. Правильно Хибно

ВІДПОВІДІ 1. Хибно 2. Хибно 3. Хибно 4. Хибно 5. Хибно 6. Правильно

48


КОМЕНТАРІ ЩОДО ВІДПОВІДЕЙ1. Ґендерний аналіз упереджений проти чоловіків. Хибно.Ґендерний аналіз — це всебічний аналіз наслідків політики для кож-

ної людини, а не лише для того, щоб просувати одну стать за рахунок іншої. Ґендерний аналіз розглядає соціально-економічні дані стосовно і жінок, і чоловіків, щоб уможливити валідні порівняння та висновки. Точні висновки неможливо зробити у вакуумі, вони мають ураховувати на всі прошарки суспільства. Ґрунтовний ґендерний аналіз може вияви-ти, чи одна або обидві статі зазнаватимуть негативного впливу з боку політики або програми. Наприклад, ґендерний аналіз безпритульнос-ті може зафіксувати той факт, що чоловіки складають більшість серед безпритульних, а жінок серед них меншість, однак причини їх безпри-тульності різні, а отже, потребують різних рішень (тоді як безпритуль-ність у чоловіків часто спричинена психічною хворобою та/чи алко- або наркозалежністю, жінки часто опиняються безпритульними внаслідок перенесеного насильства).

2. Ґендерний аналіз обстоює інтереси жінок. Хибно.Призначення ґендерного аналізу — не обстоювати чиїсь конкретні

інтереси чи некритично просувати певну думку, позицію. Це аналітич-ний інструмент, важлива частина комплексного соціального / економіч-ного аналізу державної політики. Ґендерний аналіз ураховує соціальні та економічні відмінності між статями на кожному етапі розробки полі-тики, щоб забезпечити, що потенційні диференційовані результати ви-явлені, а існуючі та пропоновані політики мають заплановані та спра-ведливі результати для обох статей.

Ґендерний аналіз не розглядає жінок окремо від чоловіків чи на-впаки: він ставить у центр уваги ґендерні стосунки. Ґендерний аналіз означає роботу в напрямку створення ініціатив, орієнтованих на жінок, та запровадження політик і програм, які передбачають досягнення ґен-дерної рівності. Це ідеальна ситуація. Ґендерний аналіз є послідовним процесом. Певні кроки можна виконати зараз, а для інших потрібно більше часу — для вдосконалення чи досягнення.

3. Нам не потрібен ґендерний аналіз; жінки і чоловіки вже й так рівні. Хибно.

Реальність, у якій живуть чоловіки та жінки, відрізняється — уна-слідок як статі (біологічні відмінності), так і ґендеру (соціальні відмін-ності). У жінок і чоловіків у канадському суспільстві різні ролі, різний доступ до ресурсів і переваг та різні зобов’язання. У результаті полі-тика чи програма, що розроблена без урахування цих відмінностей, може не задовольняти потреб і жінок, і чоловіків і не досягатиме по-ставлених цілей.

49

ДОДАТКИ

Ґендерний аналіз, проведений на основі розподілених за ґенде-ром соціально-економічних даних, показує, що чоловіки мають, у се-редньому, вищі доходи, ніж жінки, та що жінки потрапляють у неспри-ятливе соціально-економічне становище — почасти через ті соціальні ролі, які вони виконують, та через цінність, котру суспільство приписує цим ролям. Жінки становлять 51% усього населення, 45% найманої робо-чої сили, отримують менші зарплати і виконують більше неоплачуваної роботи. Хоча вже був досягнутий значний прогрес в економічній та со-ціальній рівності, справжня рівність ще не досягнута.

4. Створити «ґендерно нейтральну» політику вже достатньо до-бре, вона передбачає однакове ставлення до всіх, тож нам не потрібно проводити ґендерний аналіз. Хибно.

Ґендерна нейтральність (чи ґендерна сліпота) — це уявлення, що політики/програми впливають на всіх людей однаково, або що політи-ки/програми мають нейтральний вплив на населення. В основі такого уявлення — припущення, що всі люди вже рівні, а отже, однакове став-лення до всіх людей і є справедливим.

«Ґендерно нейтральна» політика не є адекватною, тому що вона іг-норує різне фізичне, соціальне та економічне становище і життєвий до-свід жінок і чоловіків, а також окремих груп, таких як особи з інвалід-ністю, корінні народи та видимі меншини. Це може означати, що одна-кове ставлення не обов’язково приводить до однакових результатів. Ґендерний аналіз ураховує, що політику не можна відокремити від со-ціального контексту та що соціальні питання є невід’ємною частиною економічних питань.

Однакове поводження з жінками та чоловіками не гарантувати-ме рівних результатів, тому що жінки та чоловіки мають різний досвід і різні соціально-економічні умови — іншими словами, «вони грають в різних умовах». Підхід, орієнтований на рівні результати, ураховує той факт, що через життєві умови чи колишню дискримінацію інколи може бути необхідно поводитись з жінками та чоловіками по-різному, щоб досягнути тих самих результатів. Однакове поводження з усіма не приведе до рівних наслідків, і рівні можливості не означають рів-них результатів. Необхідно вживати активні дії, щоб подолати систем-ну упередженість. Наприклад, якщо ви хочете, щоб в усіх була однако-ва можливість перетнути фінішну пряму, вам потрібно визнати, що не в усіх однакова стартова пряма.

5. Ґендерний аналіз потрібен лише для політики, яка стосується жінок чи жіночих питань. Хибно.

Ґендерний аналіз потрібен для всіх напрямів політики. Оскільки ґендер пронизує всі аспекти нашого життя, потреба в ґендерному аналізі не вичерпується політиками, розробленими стосовно жінок.

50


Усі державні політики/програми впливають і на жінок, і на чоловіків. Ґендерний аналіз передбачає усвідомлення відмінностей у реальності й досвіді жінок і чоловіків, а отже, визнання того, що політики, програ-ми та законодавство можуть впливати на них по-різному, і необхідно розуміти, що ці відмінності можуть бути негативними. Ґендерний ана-ліз зважує, як ці негативні відмінності можна пом’якшити та як політи-ка, програма чи законодавство можуть позитивно вплинути на всіх гро-мадян Канади, а не лише на небагатьох обраних.

6. Ґендерний аналіз може використовуватись в усіх секторах. Правильно.

Ґендерний аналіз можна використовувати в різних секторах, таких як освіта, транспорт, імміграція та здоров’я. Наприклад, у 1980-х рр. Транспортна комісія великого канадського міста була занепокоєна тим, що кожного року скорочується кількість пасажирів. Опитування паса-жирів показало, що близько 80% з них становили жінки. Комісія поста-новила, що для збільшення кількості пасажирів їм потрібно з’ясувати, що саме непокоїть жінок-пасажирок. У ході консультацій жінки-паса-жирки зауважили, що для них дуже важливим питанням є безпека.

Комісія використала результати дослідження, щоб удосконали-ти організацію роботи транспорту з урахуванням інтересів жінок. По-перше, було проведено перевірку безпеки всіх станцій метро. На осно-ві даних перевірки вони виявили, що потрібно поліпшувати освітлення в більшості станцій метро. Також на всіх станціях на кожній платформі були створені «спеціальні зони очікування»: касири стежать за цими зо-нами за допомогою системи відеоспостереження. Ці спеціальні зони очікування обладнані переговорними пристроями, щоб пасажири мо-гли викликати допомогу, якщо вона їм потрібна. Була запроваджена політика, за якою водії автобусів можуть випускати жінок між зупинка-ми після настання темряви. Це означає, що жінкам доводиться менше йти пішки додому одним у темряві, що знижує для них ризик нарази-тися на сексуальний чи фізичний напад. Жодної з цих змін не сталося б, якби ґендерні питання не були взяті до уваги.

51

ДОДАТКИ

Про

цес

розр

обле

ння

полі

тики

РЕК

ОМ

ЕНД

АЦ

ІЇ Д

ЛЯ

ПРО

ВЕД

ЕНН

Я Ґ

ЕНД

ЕРН

О ІН

КЛ

ЮЗИ

ВН

ОГО

АН

АЛ

ІЗУ:

ПО

СІБ

НИ

К-Д

ОВ

ІДН

ИК

Джерело:

Gov

ernm

ent o

f New

foun

dlan

d an

d La

brad

or W

omen

’s P

olic

y O

ffic

e, 2

003.

Пла

н ґе

ндер

но ін

клю

зивн

ого

анал

ізу

Крок

1Кр

ок 2

Крок

3Кр

ок 4

Крок

5Кр

ок 6

Уста

нови

ти

проб

лем

уВи

знач

ити

баж

ані

цілі

і ре

зуль

тати

Дос

лідж

ення

і ко

нсул

ьтац

іїП

роан

аліз

уват

и ва

ріан

ти

і вир

обит

и ре

ком

енда

ції

Інф

орм

уват

и пр

о по

літи

ку /

прог

рам

уЗа

пров

адит

и по

літи

ку /

прог

рам

у та

оці

нити

З'яс

уват

и ці

ннос

ті,

щоб

виз

начи

ти

мож

ливі

ст

ерео

типи

або

упер

едж

ення

, як

і мож

уть

впли

нути

на

анал

із

прот

ягом

усь

ого

цикл

у.

Крит

ични

й кр

окв

оріє

нтов

аном

уна

рез

ульт

ати

план

уван

ні, щ

об

окре

слит

и чі

ткий

на

прям

та

ство

рити

ос

нову

для

оц

іню

ванн

я.

Крит

ични

й кр

оку

нагр

омад

жен

ні з

нань

за

для

уточ

ненн

я ці

лей

та р

езул

ьтат

івта

заб

езпе

ченн

я ін

фор

мац

ійно

ї пі

дтри

мки

для

пр

ийня

ття

ріш

ень.

Пер

егля

нути

баж

ані

резу

льта

ти п

ри а

налі

зі

варі

анті

в, в

изна

чени

ху

резу

льта

ті д

ослі

джен

нята

кон

суль

таці

й.

Інф

орм

уван

ня п

ро

полі

тику

/ пр

огра

му

мож

е зі

грат

и ва

жли

ву р

оль

в її

спри

йнят

тіта

впр

овад

жен

ні.

Крит

ични

й кр

окдл

я за

безп

ечен

ня

трив

алос

ті

клю

чови

х ел

емен

тів

полі

тики

або

пла

ну

прог

рам

и.

52


Визн

ачит

и пр

ирод

у, о

бсяг

та в

ажли

віст

ь пи

танн

я дл

я ти

х лю

дей,

на

яких

во

но в

плив

ає.

Визн

ачит

и кл

ючо

ві

груп

и лю

дей,

на я

ких

впли

вати

ме

полі

тика

, та

чи п

евні

гр

упи

потр

ебую

ть

спец

іаль

ної у

ваги

.

Розг

ляну

ти,

яка

інф

орм

ація

по

тріб

на д

ля

врах

уван

ня в

сіх

перс

пект

ив.

Дос

ліди

ти в

ідно

сини

та т

е, я

к во

ни

впли

вати

мут

ь на

існу

ючі

по

літи

ки/ п

рогр

ами

/ за

коно

давс

тво.

Розг

ляну

ти с

трат

егії

інф

орм

уван

ня, я

кі

охоп

лять

жін

ок і

чоло

вікі

в, а

так

ож

розм

аїті

груп

и на

селе

ння.

Уста

нови

ти п

лан

з м

оніт

орин

гуі о

ціню

ванн

я ко

ротк

отер

мін

ових

та

дов

готе

рмін

ових

ре

зуль

таті

в.

Розг

ляну

ти

пото

чний

кон

текс

т по

літи

ки,

що

пояс

нює

її ви

несе

ння

на п

оряд

ок

денн

ий.

Визн

ачит

и, я

ких

насл

ідкі

в оч

ікую

ть

від

полі

тики

всі

за

ціка

влен

і сто

рони

, щ

об з

абез

печи

ти

вклю

ченн

я ро

змаї

тих

погл

ядів

.

Визн

ачит

и, я

кого

тип

у ан

аліт

ика

потр

ібна

—

напр

икла

д, щ

одо

соці

альн

ого

впли

ву

або

спів

відн

ошен

ня

витр

ат /з

добу

тків

.

Розг

ляну

ти н

аслі

дки

кож

ного

вар

іант

уу

випа

дку

його

впр

ова-

джен

нята

виз

начи

ти б

удь-

які

мож

ливі

неп

еред

бачу

ва-

ні н

аслі

дки.

Розг

ляну

ти у

част

ь па

ртне

рів

та гр

уп, з

як

ими

пров

одил

ись

конс

ульт

ації,

та

висл

овит

и ви

знан

ня

їх в

неск

у.

Розг

ляну

ти, к

ому

потр

ібно

зна

ти п

ро

резу

льта

ти і

коли

,а

тако

ж я

кі р

есур

-си

— в

нутр

ішні

та/

аб

о зо

вніш

ні —

не-

обхі

дні.

Розг

ляну

ти к

рити

чні

фак

тори

, що

впли

-ва

ють

на

пита

ння

—

ґенд

ер, в

ік, с

ексу

-ал

ьна

оріє

нтац

ія,

колі

р ш

кіри

, рас

а,

етні

чна

нале

жні

сть,

на

явні

сть/

відс

ут-

ніст

ь ін

валі

днос

тіта

соц

іаль

но-е

коно

-м

ічне

ста

нови

ще.

Розг

ляну

ти

«вел

ику

карт

ину»

, на

прик

лад,

ст

рате

гічні

пла

ни,

розр

обле

ні

уряд

ом.

Розг

ляну

ти в

ідгу

ки

від

груп

у з

адія

ній

спіл

ьнот

і під

час

ви

бору

пар

тнер

ів /

джер

ел п

ід ч

ас з

бору

/ на

данн

я ін

фор

мац

ії.

Визн

ачит

и бу

дь-я

кі

відм

інні

нас

лідк

и,

пов’

язан

і з ґе

ндер

ом,

та їх

соц

іаль

нута

еко

ном

ічну

вар

тіст

ь.

Під

крес

лити

бу

дь-я

кі н

аслі

дки

полі

тики

/ пр

огра

ми

стос

овно

ґенд

еру

в ін

фор

мац

ійни

х те

кста

х.

Розг

ляну

ти ф

акто

ри,

які м

ожут

ь вп

лива

ти

на с

трук

туру

—

ґенд

ер, в

ік, к

ульт

ура

тощ

о.

53

ДОДАТКИ

Розг

ляну

ти

істо

рію

та

будь

-які

за

садн

ичі п

ричи

ни,

такі

як

нері

вний

ро

зпод

іл р

есур

сів.

Уста

нови

ти

інди

като

ри д

ля

оцін

ки р

езул

ьтат

ів,

щоб

виз

начи

ти

успі

шні

сть

полі

тики

, та

роз

глян

ути

числ

енні

інди

като

ри

для

врах

уван

ня

насл

ідкі

в ґе

ндер

у /

розм

аїтт

я.

Визн

ачит

и об

сяг т

а ха

ракт

ер с

трук

тури

до

слід

жен

ня із

чу

тлив

істю

до

фак

торі

в, щ

о ст

осую

ться

осв

іти,

ку

льту

ри, ґ

енде

ру

тощ

о.

Розг

ляну

ти м

ожли

ві

захо

ди д

ля п

ом’я

кшен

ня

цих

насл

ідкі

в.

Вико

рист

овув

ати

ґенд

ерно

-ін

клю

зивн

у м

ову,

об

рази

та

прик

лади

в

усіх

інф

орм

ацій

них

мат

еріа

лах.

Розр

обит

и ст

рукт

уру

так,

щоб

ум

ожли

вити

збі

р ро

зпод

ілен

их з

а ґе

ндер

ом д

аних

.

Визн

ачит

и,

чи п

отрі

бні

пода

льш

і дії,

та

прок

онсу

льту

-ва

тись

з л

юдь

ми,

як

і мож

уть

зорі

єнту

вати

ст

осов

но

ком

поне

нтів

ґе

ндер

у /

розм

аїтт

я.

Розг

ляну

ти, я

кі

фак

тори

ґенд

еру

/ ро

змаї

ття

мож

уть

стат

и на

зав

аді

дося

гнен

ню

запл

анов

аних

ре

зуль

таті

в та

вн

ести

нео

бхід

ні

змін

и.

Розр

обит

и ст

рукт

уру

досл

ідж

ення

і пе

редб

ачит

и зб

ір

розп

оділ

ених

за

ґенд

ером

дан

их т

а ро

згля

нути

як

якіс

ні,

так

і кіл

ькіс

ні м

етод

и.

Вклю

чити

ґенд

ерну

рі

вноп

равн

ість

як

клю

чови

й ел

емен

тпі

д ча

с ро

згля

дувс

іх «

за»

і «пр

оти»

,а

не п

рост

о до

дати

їїяк

дру

горя

дний

ел

емен

т.

Вико

рист

овув

ати

прос

ті

фор

мул

юва

ння

й ві

дпов

ідни

й ф

орм

ат (м

ову,

ш

риф

т Бр

айля

, ві

део)

під

час

ро

зпов

сюдж

ення

м

атер

іалі

в.

Визн

ачит

и,як

рез

ульт

ати

пере

твор

ятьс

я на

кон

крет

ні

дії,

вклю

чаю

чи

реко

мен

дова

ні

змін

и.

54


Дослідження й дані

КОНСУЛЬТАЦІЇ

Джерело: INAC Working Guide for Gender Based Analysis( http://www.aadnc-aandc.gc.ca/eng/1100100028541)

Консультація є основоположним засобом для збирання якісних і кількісних даних, що забезпечують розгляд під час процесу прийняття рішень важливої і повної інформації. Протягом процесу консультацій повинні бути враховані голоси жінок і чоловіків стосовно питань, що на них впливають. Недостатньо проводити консультації із «широким зага-лом», а потім просто узагальнити результати. Ситуації впливають на жі-нок та чоловіків по-різному, тож різноманітні позиції та погляди мають бути почуті, щоб можна було проаналізувати результати ініціативи для кожного ґендеру. Важливо, щоб люди, з якими проводяться консуль-тації, відчували, що їх почули, оскільки процес консультацій потребує чимало часу і ресурсів від усіх задіяних сторін.

Протягом консультацій необхідно визначити:Коли буде проходити консультація (якщо можливо, провести кон-

сультацію із зацікавленими групами людей і партнерами на самому по-чатку процесу).

З ким будуть проводитись консультації (визначити рівні уряду, осіб, групи, державні заклади та громадські організації, експертів з міс-цевих спільнот і т.д.).

Яку інформацію будуть збирати (досвід жінок і чоловіків стосовно питання, ресурси, наявні для впровадження тощо).

Як консультації мають бути підготовлені і проведені (тип і кіль-кість інструментів , що будуть використані, спектр методів для збору різноманітної інформації тощо.

4.1.3. Деякі можливі питання

Деякі питання, які слід поставити під час консультації

З урахуванням предмету консультації, чи подбали Ви про ... ü... забезпечення того, щоб в групах, залучених до консультування, були адекватно представлені жінки і чоловіки, на яких впливає проблема, і що вони повною мірою представляють інтереси, пов’язані з даною проблематикою?

55

ДОДАТКИ

... консультування з відповідними місцевими, регіональними та національними групами? ... чи з будь-якою іншою групою, яка може надати корисну інформацію (неурядові організації, лобісти, національні та регіональні організації)?

... проведення консультацій з відповідними третіми зацікавленими сторонами?

... забезпечення того, щоб приміщення для консультування, були легко доступними (зокрема, для осіб з обмеженими можливостями)?

... запрошення сурдоперекладача?

... важливість усунення будь-яких перешкод для участі чоловіків та жінок у запланованих консультаціях (транспорт, послуги по догляду за дитиною тощо)?

... надання попереднього повідомлення зацікавленим сторонам, жінкам і чоловікам щодо питань, які будуть розглядатися під час консультацій?

... залучення жінок і чоловіків, на яких впливає проблема, до процесу планування консультацій?

Приклад — вигаданий випадокВи працюєте над національною ініціативою з поліпшення можливостей

працевлаштування для корінних та північних спільнот. Запроваджується програма, яка сприятиме інтеграції в ринок праці та розбудові спромож-ності, зокрема, серед молоді віком від 15 до 24 років.

Завдання консультацій: визначення потреб жінок та чоловіків з корінного населення стосовно працевлаштування

Цільовий клієнт Як? Коли?

Молоді жінки віком від 15 до 24 років

Напівструктуровані дискусійні групи

Протягом етапу плануванняпід час упровадження ініціативи

Чоловіки з корінного населення, які працюють на сезонних роботах

Дискусійні групи, згідно з типами роботи

Протягом етапу плануванняпід час упровадження ініціативи

Жінки з корінного населення, домогосподарки

Неформальні зустрічі Протягом етапу плануванняпід час упровадження ініціативи

Керівники місцевих органів влади

Письмове опитуванняЗгодом опитування телефоном

Протягом етапу планування

Агенції та партнери Письмове опитуванняЗгодом опитування телефоном

Протягом етапу планування

56


Ана

ліз

варі

анті

в та

рез

ульт

атів

СТРА

ТЕГІ

ЧН

І ФА

КТО

РИ, Щ

О В

ПЛ

ИВ

АЮ

ТЬ Н

А К

ОН

ТЕК

СТ

Джерело:

Man

itoba

Sta

tus o

f Wom

en, 2

011.

В ор

игін

алі а

дапт

ован

і з м

атер

іалі

в, п

ідго

товл

ених

в м

ежах

про

екту

Gen

der E

qual

ity In

corp

orat

ed, 2

009.

При

клад

: які

мір

кува

ння

щод

о ґе

ндер

у та

роз

маї

ття

необ

хідн

о вр

ахув

ати

під

час

полі

пшен

ня ін

фра

стру

ктур

и в

неве

-ли

чкій

сіл

ьськ

ій с

піль

ноті

?

Фак

тори

, що

впли

ваю

ть н

а си

туац

іюМ

ожли

вост

іж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Обм

ежен

няж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Екон

оміч

ні у

мов

иН

апри

клад

, рів

ні б

ідно

сті,

інф

ляці

я, д

осту

п до

пр

ацев

лаш

тува

ння

Розв

иток

міс

цево

ї інф

раст

рукт

ури

ство

рить

но

ві р

обоч

і міс

ця т

а до

свід

роб

оти

для

міс

цеви

х чо

лові

ків

та ж

інок

; в п

лані

пот

рібн

о пе

редб

ачит

и на

йом

міс

цеви

х пр

аців

никі

в, із

ос

обли

вою

ува

гою

до

найм

у ж

інок

та

люде

йз

корі

нног

о на

селе

ння.

Бага

то м

атер

ів-о

дина

чок

жив

уть

на с

оціа

льні

ви

плат

и і м

ають

обм

ежен

і кош

ти д

ля п

оїзд

ок

за м

істо

чер

ез т

ранс

порт

ні о

бмеж

ення

. Ре

мон

т м

ісце

вих

дорі

г мож

е ст

вори

ти

дода

тков

е ек

оном

ічне

зро

стан

ня, а

отж

е, і

розш

ирит

и м

ожли

вост

і для

гром

адсь

кого

тр

ансп

орту

, нап

рикл

ад с

твор

ити

нові

м

арш

рути

рей

сови

х ав

тобу

сів,

які

про

ходя

ть

міс

том

.

Мож

ливо

сті п

раце

влаш

тува

ння

для

жін

ок

у ці

й сп

ільн

оті о

бмеж

ені —

зде

біль

шог

о це

не

повн

а за

йнят

ість

у ро

здрі

бній

тор

гівлі

. Щоб

пра

цюва

ти

повн

ий д

ень

у лі

карн

і чи

вели

ком

у м

істі

, по

тріб

но їз

дити

, що

погір

шує

їхні

мож

ливо

сті

вико

нува

ти с

вої з

обов

'яза

ння

з до

гляд

у.

57

ДОДАТКИ

Фак

тори

, що

впли

ваю

ть н

а си

туац

іюМ

ожли

вост

іж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Обм

ежен

няж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Дем

огра

фіч

ні ф

акто

риН

апри

клад

, вік

, ґен

дер,

рів

ні с

мер

тнос

ті,

проб

лем

и із

здо

ров'

ям

При

близ

но в

30

мил

ях в

ід м

іста

меш

кає

спіл

ьнот

а П

ерш

ої н

ації

(інді

анці

); лю

ди з

ці

єї с

піль

ноти

заб

езпе

чую

ть з

начн

і обс

яги

екон

оміч

ної д

іяль

ност

і в м

істі

. Одн

ак

діст

ават

ися

від

них

до м

іста

і на

зад

важ

ко.

Бага

то л

юде

й у

цій

спіл

ьнот

і — л

юди

ст

арш

ого

віку

; це

озна

чає,

що

потр

ібно

по

буду

вати

інф

раст

рукт

уру,

яка

вр

ахов

уват

име

фіз

ичні

обм

ежен

ня.

Куль

турн

і цін

ност

і, тр

адиц

ії та

міс

цеві

нор

ми

/ пе

реко

нанн

я М

ісце

ві м

ешка

нці в

исок

о ці

ную

ть

свою

спі

льно

ту, т

ож у

пла

ні р

озви

тку

інф

раст

рукт

ури

важ

ливо

пер

едба

чити

об

лаш

тува

ння

гром

адсь

ких

міс

ць, н

апри

клад

, па

рків

, вст

анов

ленн

я ла

в.

Пот

рібн

о пр

овес

ти к

онсу

льта

ції

із ж

інка

ми

з П

ерш

их н

ацій

, вик

орис

тову

ючи

ві

дпов

ідні

кул

ьтур

і під

ходи

. Ті,

хто

приї

здят

ь до

міс

та н

а за

купи

та

з ін

ших

при

чин,

мож

уть

мат

и ін

ші м

одел

і кор

исту

ванн

я тр

ансп

орто

м

(нап

рикл

ад, з

алеж

но в

ід п

ори

року

), ні

ж

меш

канц

і міс

та.

Фіз

ичні

та

геог

раф

ічні

ум

ови

(нап

рикл

ад,

міс

цеві

сть,

дос

туп

до з

емлі

/ пр

аво

влас

ност

і на

зем

лю, т

ранс

порт

та

фіз

ична

дос

тупн

ість

)

Нас

елен

ня с

тарш

ого

віку

та

меш

канц

і міс

та,

що

маю

ть ін

валі

дніс

ть, з

алеж

атим

уть

від

стан

у тр

отуа

рів.

Як с

відч

ить

стат

исти

ка, с

тарш

і нео

друж

ені

жін

ки з

араз

ста

новл

ять

28%

міс

цево

го

насе

ленн

я. М

ірку

ванн

я бе

зпек

и дл

я ці

єї гр

упи,

вк

люча

ючи

вра

злив

ість

до

наси

льст

ва, м

ають

бу

ти п

ріор

итет

ним

и в

план

і.

Пол

ітич

ні п

одії

Екон

оміч

не с

тим

улю

ванн

я бу

ло в

изна

чено

як

клю

чова

про

блем

ав

цьом

у ре

гіоні

. Роз

будо

ва м

ісце

вої

інф

раст

рукт

ури

відп

овід

атим

е ць

ому

пріо

рите

ту.

58


Фак

тори

, що

впли

ваю

ть н

а си

туац

іюМ

ожли

вост

іж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Обм

ежен

няж

інок

/дів

чато

к/чо

лові

ків/

хлоп

чикі

в/ро

змаї

тих

груп

Істо

ричн

і та

пото

чні н

аслі

дки

коло

ніза

ції т

а м

арґін

аліз

ації

Пер

егов

ори

стос

овно

зем

лі м

іж м

ісце

вою

П

ерш

ою н

аціє

ю т

а ф

едер

альн

им у

рядо

м

трив

ають

вж

е кі

лька

рок

ів, і

нещ

одав

ня

дом

овле

ніст

ь ст

вори

ла п

отен

ційн

у м

ожли

віст

ь дл

я м

уніц

ипал

ітет

у пр

ацю

вати

із

Пер

шою

нац

ією

над

пла

ном

роз

витк

у ін

фра

стру

ктур

и дл

я м

іста

і на

вкол

ишні

х те

рито

рій.

Інст

итуц

ійні

стр

укту

риН

апри

клад

, хар

акте

р де

ржав

них

закл

адів

, ро

зпов

сюдж

ення

зна

нь, т

ехно

логії

та

нави

чок.

Стру

ктур

и у

дом

огос

пода

рств

ахта

спі

льно

ті (н

апри

клад

, род

инні

рол

іта

зоб

ов'я

занн

я, д

инам

іка

у сп

ільн

оті).

Юри

дичн

і пар

амет

ри

Осв

іта

/ Нав

чанн

я/ Р

івен

ь пи

сем

ност

і

Став

ленн

я до

пев

них

груп

59

ДОДАТКИ

АН

АЛ

ІЗ Д

ИФ

ЕРЕН

ЦІЙ

ОВА

НО

ГО В

ПЛ

ИВУ

Джерело:

Man

itoba

Sta

tus o

f Wom

en, 2

011.

В ор

игін

алі а

дапт

ован

і з м

атер

іалі

в, п

ідго

товл

ених

у м

ежах

про

екту

Gen

der E

qual

ity In

corp

orat

ed, 2

009.

При

клад

: роз

глян

ути

поте

нцій

ні п

озит

ивні

та

нега

тивн

і рез

ульт

ати

ріш

ення

впр

овад

жув

ати

міс

ький

про

ект

тепл

иці у

гр

омад

і на

півн

очі к

раїн

и з

мет

ою п

оліп

шен

ня х

арчо

вої б

езпе

ки.

Пол

ітик

аМ

ета

Заці

кавл

ені с

торо

нита

ґенд

ерні

і ро

змаї

ті гр

упи,

на

які

впл

иває

про

блем

а

Запл

анов

аний

вп

лив

полі

тики

на

різн

і гру

пи

Мож

ливі

нез

апла

нова

ні р

езул

ьтат

и по

літи

ки (+

/-)дл

я рі

зних

груп

сер

ед ч

олов

іків

та ж

інок

Дії

на п

ом’я

кшен

ня

нега

тивн

их р

езул

ьтат

ів

Поз

итив

ні р

езул

ьтат

иН

егат

ивні

рез

ульт

ати

З ін

тегр

ован

им

ґенд

ерни

м

ком

поне

нтом

/ ко

нкре

тні д

ля к

ожно

ї ст

аті

Про

екти

міс

цеви

х те

плиц

ь у

трьо

х пі

вніч

них

гром

адах

Під

вищ

ити

пост

ачан

ня

свіж

их,

недо

роги

х і м

ісце

вих

прод

укті

в ха

рчув

ання

.

Усі м

ешка

нці —

жін

ки

та ч

олов

іки

з ко

рінн

ого

насе

ленн

я.

Лег

ший

дос

туп

до

свіж

их, н

едор

огих

і міс

цеви

х пр

одук

тів

харч

уван

ня.

Як ч

олов

іки,

так

і ж

інки

м

атим

уть

кращ

ий д

осту

п і к

онтр

оль

за п

роду

ктам

и ха

рчув

ання

, що

їх в

они

виро

блят

имут

ь та

яки

ми

году

вати

мут

ь св

ої р

один

и.Як

що

прац

івни

кам

те

плич

ного

госп

одар

ства

пл

атят

ь, ц

е по

ліпш

ує

мож

ливо

сті з

ароб

ітку

для

ж

інок

, оск

ільк

и са

ме

вони

бу

дуть

біл

ьше

залу

чені

до

про

цесу

вир

ощув

ання

пр

одук

тів

харч

уван

ня.

Жін

ки м

ожут

ь бу

ти з

анад

то

обтя

жен

і роб

отою

з

виро

щув

ання

про

дукт

ів

харч

уван

ня у

теп

лиці

на

дод

аток

до

інш

их

зобо

в'яз

ань.

Чол

овік

и в

цій

гром

аді ї

дуть

на

заро

бітк

и на

гідр

опро

екти

та

на

шах

ти.

Мож

е ви

никн

ути

нері

вний

ро

зпод

іл х

арчо

вих

ресу

рсів

, якщ

о не

буд

е за

пров

адж

ена

чітк

а ст

рате

гія з

про

даж

у та

/чи

дист

рибу

ції.

Забе

зпеч

ити,

щоб

пр

аців

ники

теп

личн

ого

госп

одар

ства

от

рим

увал

и оп

лату

за

робо

ту.

Ство

рити

про

грам

у ха

рчов

их д

ивід

енді

в,

яка

забе

зпеч

ить

спра

ведл

ивий

дос

туп

до с

віж

их п

роду

ктів

ха

рчув

ання

.

60


Пол

ітик

аМ

ета

Заці

кавл

ені с

торо

нита

ґенд

ерні

і ро

змаї

ті гр

упи,

на

які

впл

иває

про

блем

а

Запл

анов

аний

вп

лив

полі

тики

на

різн

і гру

пи

Мож

ливі

нез

апла

нова

ні р

езул

ьтат

и по

літи

ки (+

/-)дл

я рі

зних

груп

сер

ед ч

олов

іків

та ж

інок

Дії

на п

ом’я

кшен

ня

нега

тивн

их р

езул

ьтат

ів

Поз

итив

ні р

езул

ьтат

иН

егат

ивні

рез

ульт

ати

З ін

тегр

ован

им

ґенд

ерни

м

ком

поне

нтом

/ ко

нкре

тні д

ля к

ожно

ї ст

аті

Мол

оді м

ешка

нці –

чоло

віки

і ж

інки

Мож

ливо

сті д

ля

розв

итку

нав

ичок

та

нав

чанн

я.

Мож

на з

апро

пону

вати

м

ожли

вост

і нав

чанн

я кв

аліф

іков

аної

пра

ці і

для

чоло

вікі

в, і

для

жін

ок,

напр

икла

д, б

удів

ницт

во,

адм

ініс

трат

ивна

спр

ава,

са

дівн

ицтв

о.

Мол

одих

жін

ок в

цій

гр

омад

і мож

уть

не

заох

очув

ати

до п

раці

на

робо

тах,

які

пот

ребу

ють

кв

аліф

ікац

ії, т

ож п

рогр

ама

піде

неп

ропо

рцій

но н

а ко

рист

ь м

олод

их ч

олов

іків

.

Слід

док

ласт

и зу

силь

, щ

об в

клю

чити

мол

одих

ж

інок

до

учас

ті в

бу

дь-я

ких

навч

альн

их

ініц

іати

вах

—

напр

икла

д, ч

ерез

вс

тано

влен

ня

ґенд

ерни

х кв

от,

нада

ння

посл

уги

догл

яду

за д

ітьм

и, і

т.д.

Кош

ти в

ід п

рода

жу

будь

-яки

х пр

одук

тів

харч

уван

ня с

лід

повт

орно

вкл

адат

и у

прог

рам

и на

вчан

ня і

розв

итку

гром

ади.

Стар

ші м

ешка

нці –

чоло

віки

і ж

інки

Для

ста

рших

лю

дей

ліде

рськ

і м

ожли

вост

і і м

ожли

вост

і по

діли

тись

до

свід

ом і

знан

ням

и, щ

об

полі

пшит

и зб

ереж

ення

і пе

реда

чу к

ульт

ури

Якщ

о ку

льту

ра й

тра

диці

ї ко

рінн

ого

насе

ленн

я вк

люче

ні у

виб

ір і

виро

щув

ання

хар

чови

х пр

одук

тів,

рез

ульт

атом

бу

де р

озви

ток

знан

ь пр

о ку

льту

ру т

а об

мін

ним

и.Д

еякі

меш

канц

і з

інва

лідн

істю

мож

уть

бути

не

спро

мож

ні б

рати

уча

сть

у ви

рощ

уван

ні п

роду

ктів

ха

рчув

ання

.

Вклю

чити

тра

диці

йні

елем

енти

.Ро

зроб

ляти

роз

маї

тий

спек

тр м

ожли

вост

ей

для

учас

ті, в

клю

чаю

чи

конс

ульт

уван

ня з

пи

тань

кул

ьтур

и,

адм

ініс

трат

ивну

та

ліде

рськ

у ро

боту

.

61

ДОДАТКИ

Ком

унік

ація

РОБ

ОЧ

ИЙ

ПЛ

АН

З К

ОМ

УНІК

АЦ

ІЇ

Джерело:

Man

itoba

Sta

tus o

f Wom

en, 2

011.

Ада

птов

ано

з Int

egra

ting

Gen

der a

nd D

iver

sity

into

Pub

lic P

olic

y, H

uman

Res

ourc

es a

nd S

kills

Dev

elop

men

t Ca

nada

, 200

9

Визн

ачає

клю

чові

пов

ідом

ленн

я пр

о ви

мір

и ґе

ндер

у та

роз

маї

ття

в м

ежах

про

грам

и дл

я рі

зних

ціл

ьови

х ау

дито

рій

і пр

опон

ує в

ідпо

відн

і шля

хи д

ля п

еред

ачі ц

их п

овід

омле

нь

Ціл

ьова

ауд

итор

іяКл

ючо

ве п

овід

омле

ння

Мет

од к

омун

ікац

іїП

робл

еми

ком

унік

ації

та с

посо

би їх

под

олан

ня

Пот

енці

йні к

лієн

ти ч

и бе

неф

іціа

ри(п

ам’я

тайт

е, щ

о ро

змаї

тим

гр

упам

мож

уть

бути

пот

рібн

і рі

зні п

овід

омле

ння

та ш

ляхи

ко

мун

ікац

ії —

при

клад

и ди

в.

ниж

че)

Чоловіки та жінки з

інвалідністю

Родини недавніх

іммігрантів

Матері-одиначки

Чоловіки та жінки з

інвалідністю

Родини недавніх

іммігрантів

Матері-одиначки

Гром

адсь

кі т

а пр

авоз

ахис

ні

орга

ніза

ції т

а ін

ші з

ацік

авле

ні

груп

и

Оф

іс з

асту

пник

а М

ініс

тра

та /

чи

офіс

Мін

істр

а

62


Мон

ітор

инг

і оці

нюва

ння

ОЦ

ІНЮ

ВА

НН

Я П

РОГР

АМ

И

Джерело:

INA

C W

orki

ng G

uide

for G

ende

r Bas

ed A

naly

sis

(htt

p://w

ww

.aad

nc-a

andc

.gc.

ca/e

ng/1

1001

0002

85)

В на

веде

ній

ниж

че т

абли

ці з

апро

поно

вано

кор

отки

й ог

ляд

оцін

ки п

рогр

ами

чере

з ро

боту

із п

опер

еднь

о вс

тано

вле-

ним

и ін

дика

тора

ми

Про

грам

а зд

оров

'я і

харч

уван

ня д

ля р

один

[При

міт

ка 2

5]

Завд

ання

ініц

іати

виП

ереш

коди

на

шля

худо

вик

онан

ня з

авда

ння

на о

снов

і ґен

деру

Дія

льні

сть

з ус

унен

ня п

ереш

код

Інди

като

ри, щ

о ум

ожли

влю

ють

ви

мір

юва

ння

прог

ресу

в у

сува

нні

пере

шко

д

Ство

рити

кра

щу

обіз

нані

сть

про

кори

сні х

арчо

ві

прод

укти

, ная

вні н

а по

точн

ий м

омен

т.

Диф

ерен

ційо

вани

й до

ступ

жін

ок

до д

жер

ел ін

фор

мац

ії (о

бмеж

ена

моб

ільн

ість

чи

ресу

рси,

об

меж

ений

час

, яки

й м

ожна

ви

трат

ити

на п

одор

ож д

о м

ісця

).

Усун

ути

обм

ежен

ня м

обіл

ьнос

ті,

забе

зпеч

ивш

и тр

ансп

орт.

Пер

енес

ти п

ослу

ги в

інш

і міс

ця.

Інф

орм

уват

и ж

інок

про

зро

стан

ня,

підв

ищую

чи їх

спр

омож

ніст

ь ст

осов

но

прод

укті

в ха

рчув

ання

.

i. Зм

іни

у тр

ансп

ортн

их н

орм

ах

(кіл

ькіс

ть ж

інок

-уча

сниц

ь).

ii. У

явле

ння

кліє

нтів

про

еф

екти

вніс

ть п

рогр

ами.

iii. С

пром

ожні

сть

жін

ок п

рийм

ати

біль

ш в

иваж

ені р

ішен

ня п

ро

здор

ові х

арчо

ві п

роду

кти.

Дос

туп

чоло

вікі

в до

дж

ерел

ін

фор

мац

ії по

гірш

ений

чер

ез

той

фак

т, щ

о тр

адиц

ійно

вон

и не

бе

руть

на

себе

від

пові

даль

ніст

ь за

пік

лува

ння

про

член

ів р

один

и та

їх го

дува

ння.

Зроб

ити

прос

вітн

ицьк

і пос

луги

пр

ивіт

ніш

ими

до ч

олов

іків

.П

ідви

щит

и ро

ль, щ

о ві

дігр

ають

чо

лові

ки, т

а їх

ній

внес

ок (я

кий

отри

мує

м

ало

визн

ання

).П

ідтр

имат

и ін

іціа

тиви

зад

ля т

ого,

аби

зм

інит

и по

веді

нку

чоло

вікі

в ст

осов

но

вибо

ру п

роду

ктів

хар

чува

ння

в ро

дині

.

i. Кі

лькі

сть

чоло

вікі

в, щ

о бе

руть

уч

асть

у з

анят

тях

з пи

тань

зд

оров

'я і

харч

уван

ня.

ii. У

явле

ння

чоло

вікі

в та

жін

ок

щод

о ро

лі ч

олов

іків

.iii

. Зро

стан

ня т

рива

лост

і час

у,

який

чол

овік

и ви

трач

ають

на

году

ванн

я св

оїх

діте

й.

63

ДОДАТКИ

Мон

ітор

инг

і оці

нюва

ння

ОЦ

ІНЮ

ВА

НН

Я П

РОГР

АМ

И

Джерело:

INA

C W

orki

ng G

uide

for G

ende

r Bas

ed A

naly

sis

(htt

p://w

ww

.aad

nc-a

andc

.gc.

ca/e

ng/1

1001

0002

85)

В на

веде

ній

ниж

че т

абли

ці з

апро

поно

вано

кор

отки

й ог

ляд

оцін

ки п

рогр

ами

чере

з ро

боту

із п

опер

еднь

о вс

тано

вле-

ним

и ін

дика

тора

ми

Про

грам

а зд

оров

'я і

харч

уван

ня д

ля р

один

[При

міт

ка 2

5]

Завд

ання

ініц

іати

виП

ереш

коди

на

шля

худо

вик

онан

ня з

авда

ння

на о

снов

і ґен

деру

Дія

льні

сть

з ус

унен

ня п

ереш

код

Інди

като

ри, щ

о ум

ожли

влю

ють

ви

мір

юва

ння

прог

ресу

в у

сува

нні

пере

шко

д

Ство

рити

кра

щу

обіз

нані

сть

про

кори

сні х

арчо

ві

прод

укти

, ная

вні н

а по

точн

ий м

омен

т.

Диф

ерен

ційо

вани

й до

ступ

жін

ок

до д

жер

ел ін

фор

мац

ії (о

бмеж

ена

моб

ільн

ість

чи

ресу

рси,

об

меж

ений

час

, яки

й м

ожна

ви

трат

ити

на п

одор

ож д

о м

ісця

).

Усун

ути

обм

ежен

ня м

обіл

ьнос

ті,

забе

зпеч

ивш

и тр

ансп

орт.

Пер

енес

ти п

ослу

ги в

інш

і міс

ця.

Інф

орм

уват

и ж

інок

про

зро

стан

ня,

підв

ищую

чи їх

спр

омож

ніст

ь ст

осов

но

прод

укті

в ха

рчув

ання

.

i. Зм

іни

у тр

ансп

ортн

их н

орм

ах

(кіл

ькіс

ть ж

інок

-уча

сниц

ь).

ii. У

явле

ння

кліє

нтів

про

еф

екти

вніс

ть п

рогр

ами.

iii. С

пром

ожні

сть

жін

ок п

рийм

ати

біль

ш в

иваж

ені р

ішен

ня п

ро

здор

ові х

арчо

ві п

роду

кти.

Дос

туп

чоло

вікі

в до

дж

ерел

ін

фор

мац

ії по

гірш

ений

чер

ез

той

фак

т, щ

о тр

адиц

ійно

вон

и не

бе

руть

на

себе

від

пові

даль

ніст

ь за

пік

лува

ння

про

член

ів р

один

и та

їх го

дува

ння.

Зроб

ити

прос

вітн

ицьк

і пос

луги

пр

ивіт

ніш

ими

до ч

олов

іків

.П

ідви

щит

и ро

ль, щ

о ві

дігр

ають

чо

лові

ки, т

а їх

ній

внес

ок (я

кий

отри

мує

м

ало

визн

ання

).П

ідтр

имат

и ін

іціа

тиви

зад

ля т

ого,

аби

зм

інит

и по

веді

нку

чоло

вікі

в ст

осов

но

вибо

ру п

роду

ктів

хар

чува

ння

в ро

дині

.

i. Кі

лькі

сть

чоло

вікі

в, щ

о бе

руть

уч

асть

у з

анят

тях

з пи

тань

зд

оров

'я і

харч

уван

ня.

ii. У

явле

ння

чоло

вікі

в та

жін

ок

щод

о ро

лі ч

олов

іків

.iii

. Зро

стан

ня т

рива

лост

і час

у,

який

чол

овік

и ви

трач

ають

на

году

ванн

я св

оїх

діте

й.

АНАЛІЗ КОНКРЕТНОГО ВИПАДКУ

ҐендерНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІММІГРАЦІЇ ТА ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ БІЖЕНЦІВ

Джерело: Annual Report to Parliament on Immigration, 2011(http://www.cic.gc.ca/english/pdf/pub/annual-report-2011.pdf)

Ґендерний аналіз — доказовий процес оцінки впливу політик і про-грам, законодавства і послуг на розмаїті групи жінок, чоловіків, дівча-ток та хлопчиків. У Законі про імміграцію та захист біженців ідеться, що Міністерство громадянства та імміграції Канади (МГІК) повинно звітувати про результати Закону в розрізі ґендеру. Зобов’язання про-водити ґендерний аналіз — це більше, ніж законодавча вимога забез-печити, щоб ґендерні міркування бралися до уваги в межах відпові-дальності Міністерства, включаючи громадянство та мультикультура-лізм. Цей підхід відповідає стратегії уряду із упровадження ґендерного аналізу в усіх департаментах для досягнення кращих результатів для всіх громадян Канади.

У межах постійних зобов’язань МГІК з просування ґендерної рівно-сті в 2010 р. була розроблена нова Політика з ґендерного аналізу, яку по-чнуть застосовувати у 2011 р. Нова політика замінить собою Стратегічну рамкову концепцію для ґендерного аналізу в МГІК на 2005–2010 рр. У той час як попередня рамкова концепція визначила підґрунтя для ґен-дерного аналізу в МГІК, нова політика відображає підходи до ґендер-ного аналізу на рівні уряду шляхом включення ґендерних питань та пи-тань розмаїття в усьому спектрі програм і політик, продовжуючи при цьому розбудовувати спроможність та надавати цільову підтримку.

Огляд постійних резидентів, що прибуваютьПротягом останніх 10 років Канада приймала щорічно в середньо-

му 246 800 нових постійних резидентів. Рівень Імміграції змінювався від 221 300 осіб у 2003 р. до 280 700 осіб у 2010 р. Протягом цього пе-ріоду серед мігрантів було від 50,7% (2001 р.) до 52,0% (2008 р.) жінок.

Жінок значно більше, ніж чоловіків, у класі «Сім’я», як подруж-жя та утриманців економічних іммігрантів (Рис. 2). Протягом остан-ніх 10 років вони становили в середньому 60,2% класу «Сім’я» (від 58,6% до 61,9% щорічно протягом 10-річного періоду) та приблизно таку саму частку як подружжя та утриманців економічних іммігрантів (від 55,4% до 62,1%). Чоловіків було більше за жінок серед основних економіч-них заявників та біженців, їх було, відповідно, 67,0% та 51,8% протя-гом 10-річного періоду.

Хоча частка жінок була меншою серед основних економічних заяв-ників порівняно з чоловіками, їхня кількість поступово збільшувалася,

64


зростаючи від 26,1% у 2001 р. до 40,2% у 2010 р. Також постійно зростає частка економічних іммігрантів, що приїздять як доглядальники, що живуть за місцем роботи, в основному це жінки.

Хоча чоловіки все ще представляють більшість серед основних за-явників (67%) з 2001 по 2010 рр. в економічному класі, ґендерний ба-ланс за останні 10 років змінився за категоріями. Частка чоловіків у двох найбільших під категоріях — Федеральна програма кваліфікова-них робітників та провінційна / територіальна програма кандидатів — почала зменшуватись. Щодо федеральних кваліфікованих працівників, відсоток чоловіків зменшився з 77% у 2001 р. до 64% у 2010 р., в той час як частка жінок — збільшилася з 23% в 2001 р. до 36% в 2010 р. Щодо провінційної / територіальної програми кандидатів, відсоток чоловіків серед основних заявників зменшився з 77% у 2001 р. до 69% у 2010 р., тоді як частка жінок зросла з 23% у 2001 р. до 31% у 2010 р. Ці зміни могли бути результатом змін критеріїв відбору, змін у доімміграційних факто-рах для жінок, таких як, серед іншого, кращий доступ до освіти чи змі-на соціально-економічних умов у країні походження. Подальший аналіз результатів цієї тенденції продовжуватиметься.

Джерело: Citizenship and Immigration Canada, Facts and Figures 2010.

Рис . 2 . Частка жінок, серед прийнятих в країну за категорією «Імміграція», 2001–2010 рр .

Намір працюватиВ останні 10 років (з 2001 по 2010 рр.), 68,5% (приблизно 1,3 млн) усіх

нових іммігрантів віком від 15 до 64 років зазначили свій намір працю-вати після прибуття. Цей показник змінювався від найнижчої позначки

10

77% у 2001 р. до 69% у 2010 р., тоді як частка жінок зросла з 23% у 2001 р. до 31% у 2010 р. Ці зміни

могли бути результатом змін критеріїв відбору, змін у доімміграційних факторах для жінок,

таких як, серед іншого, кращий доступ до освіти чи зміна соціально-економічних умов у країні

походження. Подальший аналіз результатів цієї тенденції продовжуватиметься.


Рис. 2. Частка жінок, серед прийнятих в країну за категорією «Імміграція», 2001 – 2010 рр.

Намір працювати

В останні 10 років (з 2001 по 2010 рр.), 68,5% (приблизно 1,3 млн) усіх нових іммігрантів віком від 15

до 64 років зазначили свій намір працювати після прибуття. Цей показник змінювався від

найнижчої позначки у 66,4% у 2006 р. до найвищої – 70% у 2010 р. Також 38,8% партнерів та

утриманців економічних іммігрантів указали на намір працювати після прибуття, як і 99,8%

основних економічних заявників. По всіх категоріях іммігранти-чоловіки (82,8%) мають більшу

ймовірність приєднатися до робочої сили країни після прибуття, ніж жінки (55,3%).

Між 2001 та 2010 рр. більше ніж половина (52,7%) з 1,3 млн нових іммігрантів віком від 15 до 64

років, що прийшли на ринок праці, планували працювати за конкретними спеціальностями. Ця

група в основному складалася з основних заявників – кваліфікованих працівників (68,1%). Решта

нових іммігрантів, які прийшли на ринок праці, висловили лише намір працювати після прибуття,

без уточнення спеціальності чи сфери зайнятості. Чоловіки з більшою ймовірністю (59,2%), ніж

жінки (43,7%) мали уявлення про роботу, якою збиралися займатися. Як показано на рис. 3,

чоловіки, які збиралися займатися конкретною роботою, також з більшою ймовірністю (67,4%)

ніж жінки (56,4%), шукатимуть роботу, пов’язану з керівництвом (Національний класифікатор

професій, чи НКП, рівень кваліфікації 0), чи роботу, яка зазвичай потребує вищої освіти (рівень

кваліфікації A за НКП). Хоча частка іммігрантів, які мають намір працювати на роботах, що

потребують високої кваліфікації (рівні кваліфікації 0 та A за НКП), була порівняно стабільною з

Клас Сім'я

Економічні іммігранти –

подружжя та утриманці

Інші іммігранти


основні заявники

Біженці

Усі категорії

65

ДОДАТКИ

10

77% у 2001 р. до 69% у 2010 р., тоді як частка жінок зросла з 23% у 2001 р. до 31% у 2010 р. Ці зміни

могли бути результатом змін критеріїв відбору, змін у доімміграційних факторах для жінок,

таких як, серед іншого, кращий доступ до освіти чи зміна соціально-економічних умов у країні

походження. Подальший аналіз результатів цієї тенденції продовжуватиметься.


Рис. 2. Частка жінок, серед прийнятих в країну за категорією «Імміграція», 2001 – 2010 рр.

Намір працювати

В останні 10 років (з 2001 по 2010 рр.), 68,5% (приблизно 1,3 млн) усіх нових іммігрантів віком від 15

до 64 років зазначили свій намір працювати після прибуття. Цей показник змінювався від

найнижчої позначки у 66,4% у 2006 р. до найвищої – 70% у 2010 р. Також 38,8% партнерів та

утриманців економічних іммігрантів указали на намір працювати після прибуття, як і 99,8%

основних економічних заявників. По всіх категоріях іммігранти-чоловіки (82,8%) мають більшу

ймовірність приєднатися до робочої сили країни після прибуття, ніж жінки (55,3%).

Між 2001 та 2010 рр. більше ніж половина (52,7%) з 1,3 млн нових іммігрантів віком від 15 до 64

років, що прийшли на ринок праці, планували працювати за конкретними спеціальностями. Ця

група в основному складалася з основних заявників – кваліфікованих працівників (68,1%). Решта

нових іммігрантів, які прийшли на ринок праці, висловили лише намір працювати після прибуття,

без уточнення спеціальності чи сфери зайнятості. Чоловіки з більшою ймовірністю (59,2%), ніж

жінки (43,7%) мали уявлення про роботу, якою збиралися займатися. Як показано на рис. 3,

чоловіки, які збиралися займатися конкретною роботою, також з більшою ймовірністю (67,4%)

ніж жінки (56,4%), шукатимуть роботу, пов’язану з керівництвом (Національний класифікатор

професій, чи НКП, рівень кваліфікації 0), чи роботу, яка зазвичай потребує вищої освіти (рівень

кваліфікації A за НКП). Хоча частка іммігрантів, які мають намір працювати на роботах, що

потребують високої кваліфікації (рівні кваліфікації 0 та A за НКП), була порівняно стабільною з

Клас Сім'я


подружжя та утриманці

Інші іммігранти


основні заявники

Біженці

Усі категорії

у 66,4% у 2006 р. до найвищої — 70% у 2010 р. Також 38,8% партнерів та утриманців економічних іммігрантів указали на намір працювати після прибуття, як і 99,8% основних економічних заявників. По всіх категорі-ях іммігранти-чоловіки (82,8%) мають більшу ймовірність приєднатися до робочої сили країни після прибуття, ніж жінки (55,3%).

Між 2001 та 2010 рр. більше ніж половина (52,7%) з 1,3 млн нових іммігрантів віком від 15 до 64 років, що прийшли на ринок праці, пла-нували працювати за конкретними спеціальностями. Ця група в осно-вному складалася з основних заявників — кваліфікованих працівників (68,1%). Решта нових іммігрантів, які прийшли на ринок праці, вислови-ли лише намір працювати після прибуття, без уточнення спеціальності чи сфери зайнятості. Чоловіки з більшою ймовірністю (59,2%), ніж жінки (43,7%) мали уявлення про роботу, якою збиралися займатися. Як по-казано на рис. 3, чоловіки, які збиралися займатися конкретною робо-тою, також з більшою ймовірністю (67,4%) ніж жінки (56,4%), шукати-муть роботу, пов’язану з керівництвом (Національний класифікатор професій, чи НКП, рівень кваліфікації 0), чи роботу, яка зазвичай потре-бує вищої освіти (рівень кваліфікації A за НКП). Хоча частка іммігрантів, які мають намір працювати на роботах, що потребують високої ква-ліфікації (рівні кваліфікації 0 та A за НКП), була порівняно стабільною з 2001 по 2003 рр., між 2004 та 2009 рр. вона зменшилась як серед чо-ловіків, так і серед жінок. Ця стабільна тенденція до зниження завер-шилася у 2010 р., коли 62,0% чоловіків та 55,5% жінок вказали на намір працювати на роботі, яка потребує високої кваліфікації.

Джерело: Citizenship and Immigration Canada, Facts and Figures 2010

Рис . 3 . Іммігранти віком від 15–64 років, що мали намір працювати за конкретною спеціальністю, за вибором рівня кваліфікації

та за ґендером, Канада 2001–2010 рр .

11

2001 по 2003 рр., між 2004 та 2009 рр. вона зменшилась як серед чоловіків, так і серед жінок. Ця

стабільна тенденція до зниження завершилася у 2010 р., коли 62,0% чоловіків та 55,5% жінок

вказали на намір працювати на роботі, яка потребує високої кваліфікації.

Жінки з більшою ймовірністю, ніж чоловіки, можуть опинитися на робочому місці, яке

передбачає низьку кваліфікацію (рівні C та D за НКП). У 2010 р. 25,2% жінок, які мали намір

працювати за певною спеціальністю, планували приєднатися до робочої сили в секторі низької

кваліфікації, а той самий показник для чоловіків становив лише 10,7%.

Джерело: Citizenship and Immigration Canada, Facts and Figures 2010

Рис. 3. Іммігранти віком від 15 – 64 років, що мали намір працювати за конкретною спеціальністю,

за вибором рівня кваліфікації та за гендером, Канада 2001 – 2010 рр.

Гендерний аналіз у розробці політик та програм

УВ 2010 р. МГІК продовжувало застосовувати гендерний аналіз у розробці політик та програм, а

також у поточних ініціативах. Нижче буде наведено кілька конкретних прикладів цієї роботи.

МГІК пропонує внести зміни до Федеральної програми кваліфікованих працівників, щоб

допомогти Канаді з відбором іммігрантів з найвищими шансами швидкої інтеграції та

довготривалого внеску в економіку Канади. Запропоновані зміни в систему балів для оцінки

федеральних кваліфікованих працівників могли б перерозподілити бали з фактору досвіду

роботи на фактори мови та віку, оскільки ці фактори дають змогу точніше передбачити ступінь

економічної інтеграції і є порівняно недооціненими в поточній системі оцінок. У процесі аналізу

запропонованих змін до програми спливло кілька гендерних питань. Перше, поточна вимога до

потенційних федеральних кваліфікованих працівників мати мінімум рік досвіду роботи за останні

десять років була запланована для того, щоб не виключити тих, хто був зв’язаний сімейними

обов’язками з догляду. Це не буде змінено в межах запропонованого пакету змін та доповнень.

Друге, оскільки зобов'язання з догляду можуть зменшити потенціал кандидатів нагромадити

роки робочого досвіду, зменшення питомої ваги досвіду може бути позитивним фактором для

Жінки Чоловіки

Низька кваліфікація

(С та D за НКП)

Висока кваліфікація

(О та А за НКП)

66


Жінки з більшою ймовірністю, ніж чоловіки, можуть опинитися на робочому місці, яке передбачає низьку кваліфікацію (рівні C та D за НКП). У 2010 р. 25,2% жінок, які мали намір працювати за певною спе-ціальністю, планували приєднатися до робочої сили в секторі низької кваліфікації, а той самий показник для чоловіків становив лише 10,7%.

Ґендерний аналіз у розробці політик та програмУВ 2010 р. МГІК продовжувало застосовувати ґендерний аналіз у

розробці політик та програм, а також у поточних ініціативах. Нижче буде наведено кілька конкретних прикладів цієї роботи.

МГІК пропонує внести зміни до Федеральної програми кваліфіко-ваних працівників, щоб допомогти Канаді з відбором іммігрантів з най-вищими шансами швидкої інтеграції та довготривалого внеску в еко-номіку Канади. Запропоновані зміни в систему балів для оцінки феде-ральних кваліфікованих працівників могли б перерозподілити бали з фактору досвіду роботи на фактори мови та віку, оскільки ці факто-ри дають змогу точніше передбачити ступінь економічної інтеграції і є порівняно недооціненими в поточній системі оцінок. У процесі аналі-зу запропонованих змін до програми спливло кілька ґендерних питань. Перше, поточна вимога до потенційних федеральних кваліфікованих працівників мати мінімум рік досвіду роботи за останні десять років була запланована для того, щоб не виключити тих, хто був зв’язаний сі-мейними обов’язками з догляду. Це не буде змінено в межах запропо-нованого пакету змін та доповнень. Друге, оскільки зобов’язання з до-гляду можуть зменшити потенціал кандидатів нагромадити роки робо-чого досвіду, зменшення питомої ваги досвіду може бути позитивним фактором для таких кандидатів. І насамкінець, починаючи з 2010 р. МГІК вимагає, щоб кандидати продемонстрували володіння офіцій-ною мовою, надавши результат оцінки володіння мовою, проведеної призначеною третьою стороною. До цього заявники мали можливість подавати інші письмові документи, які засвідчували володіння мовою замість незалежних тестів. Зважаючи на загальну різницю в рівні дохо-дів між чоловіками та жінками, платня за обов’язкове тестування може непропорційно впливати на жінок. Однак здебільшого, як передбача-ється, це не буде перешкодою.

Попередній порівняльний аналіз був зроблений на основі перших Міністерських інструкцій (MI-1), запроваджених у 2008 р., для визна-чення впливу MI-1 на ґендерний баланс у Федеральній програмі квалі-фікованих працівників. Цей аналіз зосереджувався на відсотках осно-вних претендентів — чоловіків та жінок — на час подачі заявки і част-ці тих основних претендентів, що в результаті отримали візу. Початкові результати вказали на невелике, але позитивне збільшення як частки заяв, поданих жінками-основними учасниками, так і кількості віз, що їх отримали жінки. Стосовно видачі віз жінки отримали 28,7% усіх віз, ви-

67

ДОДАТКИ

даних у категорії федеральних кваліфікованих працівників у 2007 р., до прийняття MI-1. Однак протягом дії MI-1, з 2008 по 2010 рр., 35,6% віз ква-ліфікованих федеральних працівників було видано жінкам. Видається, що перелік списку прийнятних професій, передбачений у MI-1, вплинув на ґендерний розподіл населення, котре має право на розгляд їх кан-дидатури як федеральних кваліфікованих працівників, а також на ґен-дерний розподіл виданих віз. Ці результати вважаються попередніми, оскільки повні дані для MI-1 не будуть доступні, поки всі заявки, подані за ними, не будуть оброблені до етапу прийняття остаточного рішення.

Ґендерні міркування відображені в інформаційних текстах МГІК для новоприбулих. Наприклад, рівність між чоловіками та жінками в Канаді підкреслюється в основних публікаціях Міністерства та на веб-сайті МГІК. У 2010 р. МГІК завершило роботу над першою версі-єю Інформаційного бюлетеня з матеріалами щодо поселення з метою значного перегляду інформації що надається новоприбулим (як дру-кованої, так онлайнової та усної). Ця оновлена інформація, яка дасть дані про зміни в інформаційних продуктах, які стосуються поселення протягом 2011–2012 рр., пояснює ґендерні права в Канаді та розповідає про теми насильства в сім’ї, жорстокого поводження та недбальства стосовно дітей, про закони про одруження, сексуальну згоду та вік по-вноліття, з використанням формулювань, розроблених у співпраці з Міністерством юстиції Канади.

Також продовжується робота з розробки політики, що обстоює інтереси дитини, щоб підтримати батьків, зацікавлених в участі в по-слугах з облаштування, які надає МГІК; серед таких батьків більшість становлять жінки. Ідея послуг з підтримки в інтересах дітей виникла з рекомендації парламентського комітету в середині 1980-х рр., яка за-кликала поліпшити доступ до вивчення мови для тих, хто зустрівся з перешкодами в доступі до програми, наприклад, для жінок, обтяже-них обов’язками з піклування. В результаті Міністерство запровади-ло пілотний проект, що включає догляд за дітьми та транспортні по-слуги і має на меті усунути ключові перешкоди та забезпечити ширшу участь у програмі. Пілотний проект був пізніше переведений на регу-лярну основу, щоб сприяти інтеграції в суспільство тих новоприбулих дорослих, котрі до того не мали доступу до вивчення мови. Поточна політика МГІК у цій галузі включає пілотні проекти і згодом прийнят-тя гнучкіших варіантів послуг догляду за дітьми, що охопить цією до-поміжною послугою інші групи програм допомоги в облаштуванні, що їх фінансує МГІК, водночас продовжуючи намагатися зробити послу-ги якомога економічно ефективнішими та дієвішими. Ґендерний ана-ліз будуть і надалі проводити для отримання інформації щодо майбут-ніх нововведень у сфері догляду за дітьми та інших політик стосовно допоміжних послуг.

68


МГІК продовжує включати ґендерний аналіз до розробки програм облаштування для новоприбулих. Наприклад, було проведено ґендер-ний аналіз щодо пілотного проекту з надання ваучерів на послуги з ви-вчення мови. Аналіз порівняв ставлення жінок та чоловіків, що отриму-вали ваучер, та клієнтів без ваучера стосовно їхнього доступу до послуг мовних курсів для новоприбулих до Канади. Аналіз вивчав рівень вико-ристання ваучерів на мовні курси серед жінок і чоловіків, вплив вауче-рів на звертання на мовні курси серед решти домогосподарства реци-пієнта, а також ґендерні відмінності стосовно участі в навчанні на мов-них курсах для новоприбулих до Канади. Ґендерний аналіз результатів пілотного проекту виявив, що ґендерний баланс клієнтів, які отриму-ють доступ до мовних курсів, змінився. Група клієнтів, які реалізували свої ваучери у центрі оцінки мови, складалася на 51% з жінок і на 49 — з чоловіків; тоді як група клієнтів, які навчалися не за ваучерами (звичай-ні клієнти, які не брали участі в пілотному проекті з ваучерами), мала типові 62% жінок і 38% чоловіків, і саме таке співвідношення загалом ха-рактерне для мовних курсів у МГІК. Ці результати будуть використані для розробки майбутньої політики щодо навчання мові.

Оцінка програми допомоги з переселенням та програми урядо-вої допомоги біженцям була завершена в березні 2011 р. Програма до-помоги з переселенням надає пряму фінансову підтримку та фінансує надання необхідних базових послуг біженцям та особам у ситуаціях, подібних до ситуації біженців. Оцінка, що включала ґендерний аналіз, розглядала актуальність, планування та вплив цих двох програм за пе-ріод 2005–2009 рр.

Протягом періоду оцінювання (трохи більше половини біженців, які отримали допомогу від уряду) 52% були чоловіки, а 48% — жінки. Оцінка виявила, що зазвичай із часом біженці, яким допомагає уряд, мають все більшу ймовірність отримати оплачувану роботу. У той час як чоловіки мали вищий рівень доходів від роботи, найбільша різниця в доходах між чоловіками та жінками мала місце протягом першого року в Канаді, а потім зменшувалася. Загалом оцінка результатів вия-вила, що програма допомоги з переселенням не втрачає актуальності, а послуги, що оплачуються урядом для біженців, залишаються необ-хідними. Інформація від оцінки, включаючи ґендерний аналіз, буде ви-користовуватись для інформування поточних обговорень політики та ініціатив щодо нових програм, призначених задовольняти потре-би біженців, які користуються підтримкою уряду, чоловіків та жінок. Ключові міркування, зосереджені на клієнтах, такі як ґендер та розма-їття, також будуть складовою частиною програми допомоги з пересе-ленням та її концепції вимірювання ефективності, яка готується.

69

Посилання

ПОСИЛАННЯ

1. Aboriginal Affairs and Northern Development (2011). Gender-based Analysis website . Перевірено 4 листопада 2011 р. за адресою http://www. aadnc-aandc. gc. ca/eng/1100100028534.

2. Auditor General of Canada (2009). Chapter 1 — Gender-based Analysis. In 2009 Spring Report of the Auditor General. Перевірено 5 листопа-да 2011 р. за адресою http://www. oag-bvg. gc. ca/internet/English/parl_oag_200905_01_e_32514. html.

3. Banting, K. G. & Simeon, R. (1983). And no one cheered: federalism, democracy, and the Constitution Act . Toronto: Taylor & Francis, p. p. 14, 16.

4. Canadian Charter of Rights and Freedoms, Part 1 of The Constitution Act of 1982 (Online). Ottawa: Department of Justice, 1982. Перевірено 7 листопада 2011 р. за адресою http://laws. justice. gc. ca/eng/Charter/.

5. Candian Council for Refugees (2006). Gender Based Analysis of Settlement. Research Report.

6. Canadian Human Rights Act (Online). Ottawa: Department of Justice, 1985. Перевірено 7 листопада 2011 р. за адресою http://laws-lois. justice. gc. ca/eng/acts/h-6/.

7. Canadian Multiculturalism Act (Online). Ottawa: Department of Justice, 1985. Перевірено 7 листопада 2011 р. за адресою http://laws. justice. gc. ca/eng/acts/C-18. 7/page-1. html.

8. Government of Canada (2005). Gender Based Analysis: Building Blocks for Success . Government Response to the Second Report of the Standing Committee on the Status of Women. Перевірено 8 листопада 2011 р. за адресою http://www. parl. gc. ca/HousePublications/Publication. aspx?DocId=2335619&Lang uage=E&Mode=1&Parl=39&Ses=1.

9. Government of Canada (2010). Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination Against Women: Interim Report in follow-up to the review of Canadaís Sixth and Seventh Reports . Перевірено 31 бе-резня 2012 р. за адресою http://www. pch. gc. ca/pgm/pdp-hrp/docs/cedaw-cedef7/cedaw-cedef-eng. pdf.

10. Gender Equality Incorporated (2009). Materials From Five Day Gender Training with Certification . Facilitated by Karen Craggs, Toronto, ON.

11. Government of Canada (2009). Towards Gender Responsive Budgeting: Rising to the Challenge of Achieving Gender Equality .

70


Government Response to the Standing Committee on the Status of Womenís February, 2009 report. Перевірено 8 березня 2012 р. за адресою http://www. parl. gc. ca/HousePublications/Publication. aspx?DocId=4017756&Lang uage=E&Mode=1&Parl=40&Ses=2.

12. Hankivsky, O. (forthcoming, 2011). The lexicon of mainstreaming equality: gender based analysis, gender and diversity analysis, intersectionality-based analysis. Canadian Political Science Review.

13. Hankivsky, O. (2007). Gender Mainstreaming in the Canadian context: One step forward and two steps back. In (Eds. ) M. Orsini & M. Smith (2007). Critical Policy Studies. Vancouver: UBC Press, pp. 111–136.

14. Health Canada (2009). Health Portfolio Sex and Gender Based Analysis Policy . Перевірено 2 листопада 2011 р. за адресою http://www. hc-sc. gc. ca/hl-vs/pubs/women-femmes/sgba- policy-politique-ags-eng. php.

15. Lehman, M. (1999). Canadian Multiculturalism . Political and Social Affairs Division, Government of Canada. Перевірено 29 люто-го 2012 р. за адресою http://publications. gc. ca/Collection-R/LoPBdP/CIR/936-e. htm

16. Manitoba Status of Women (2011). Objectives — Manitoba Status of Women webpage.

17. McNutt, K. (2010). An integrated appraoch to gender equality: From gender-based analysis to gender mainstreaming . Johnson/Shoyama Graduate School of Public Policy JSGS Working Paper Series.

18. New Brunswick Womenís Policy Office (2003). Gender-based Analysis Guide .

19. Nott, S. 2000. Accentuating the positive: Alternative strategies for promoting gender equality. In Making Women Count: Integrating gender into law and policy-making, eds. F. Beveridge, S. Nott and K. Stephen. Aldershot: Ashgate.

20. Privy Council Office, Treasury Board Secretariat & Status of Women Canada, Government of Canada (2009). Departmental Action Plan on Gender-based Analysis . In response to audit findings and recommendations contained in Chapter 1 «Gender-based Analysis» of the Spring 2009 Report of the Auditor General of Canada.

21. Prugl, E. 2009. Does Gender Mainstreaming Work? Feminist Engagements with the German Agricultural State. International Feminist Journal of Politics 11, 2: 174–195.

22. Rees, T. 2002. The Politics of «Mainstreaming» Gender Equality. In The Changing Politics of Gender Equality in Britain,ed. E. Breitenbach, A. Brown, F. Mackay and J. Webb, pp. 45–69. Basingstoke: Palgrave.

23. Squires, J. 2005. Is mainstreaming a transformative practice? Theorising mainstreaming in the context of diversity and deliberation. Social Politics 12(3): 366–388.

24. Status of Women Canada (2011). GBA+ Research Guide .

71

Посилання

25. Status of Women Canada (2011). Gender-based Analysis website . Документ доступний за адресою http://www. swc-cfc. gc. ca/pol/gba-acs/index-eng. html.

26. Status of Women Canada. Report on Plans and Priorities, 2010–2011 . Перевірено 7 листопада 2011 р. за адресою http://www. tbs-sct. gc. ca/rpp/2010–2011/inst/csw/cswtb-eng. asp.

27. Status of Women Canada (2010). Interim Status Report on the Implementation of the Departmental Action Plan on Gender-Based Analysis . Перевірено 8 листопада 2011 р. за адресою http://www. parl. gc. ca/Content/HOC/Committee/403/PACP/WebDoc/WD4595936/Action_Plans/43-Status%20of%20Women%20Canada-e. htm.

28. Status of Women Canada (2004/2007). An Integrated Approach to Gender-based Analysis Information Kit . Документ доступний за адре-сою http://www. swc-cfc. gc. ca/pol/gba- acs/guide/2007/index-eng. html.

29. Status of Women Canada (1995) . Setting the Stage for the Next Century: The Federal Plan for Gender Equality . Перевірено 4 листопа-да 2011 р. за адресою http://dsp- psd. pwgsc. gc. ca/Collection/SW21–15–1995E. pdf.

30. Treaty Relations Commission of Manitoba (2011). About Treaties — Treaty Relations Commission of Manitoba website. Перевірено 7 бе-резня 2012 р. за адресою http://www. trcm. ca/about_treaties. php.

31. True, J. , & Mintrom, M. 2001. Transnational networks and policy diffusion: The case of gender mainstreaming. International Studies Quarterly 45: 27–57.

32. The United Nations Organization (UNO). 1995 . Beijing Declaration (Report of the Fourth World Conference on Women). Beijing, China: UNO. Full text available online at: http://www. un. org/esa/gopher-data/conf/fwcw/off/a—20. en (accessed February 20, 2010).

33. United States Agency for International Development (USAID — 2007). Gender Terminology. Перевірено 8 березня 2012 р. за адресою http://www. usaid. gov/our_work/cross- cutting_programs/wid/pubs/Gender_Terminology_2. pdf

34. Walby, S. 2005. Gender Mainstreaming: Productive Tensions in Theory and Practice. Social Politics 12(3): 321–343 . Politics 12(3): 321–343.

КАНАДСЬКІ ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У СФЕРІ ҐЕНДЕРНОГО...

Documents

Transcript of КАНАДСЬКІ ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У СФЕРІ ҐЕНДЕРНОГО...