Зміст

Вступ……………………………………………………………………………4

1 Фізико-географічна характеристика……………………………………..9

1.1 Рельєф……………………………………………………………………….9

1.2 Клімат……………………………………………………………………...15

1.3 Грунти……………………………………………………………………...16

1.4 Рослинний і тваринний світ………………………………………………16

1.5 Корисні копалини…………………………………………………………20

2 Економіка…………………………………………………………………...23

2.1 Гірничодобувна промисловість…………………………………………..23

2.2 Машинобудування…………………………………….…………………..23

2.3 Транспорт………………………………………………………………….24

2.4 Легка промисловість……………………………………………………...26

2.5 Харчова промисловість…………………………………………………...26

2.6 Сільське господарство……………………………………………………27

2.7 Рибний промисел………………………………………………………….27

3 Населення…………………………………………………………………...28

4 Історія……………………………………………………………………….30

4.1 XX століття………………………………………………………………..32

4.2 XXI століття………………………… ……………………………………34

5 Політична структура……………………………………………………...36

5.1 Партії………………………………………………………………………36

6 Адміністративний поділ…………………………………………………..37

7 Міста………………………………………………………………………...39

8 Культура…………………………………………………………………….43

8.1 Іспанська кухня……………………………………………………………45

8.2 Спорт……………………………………………………………………….46

9 Збройні сили………………………………………………………………..51

10 Різні питання……………………………………………………………...52

10.1 Освіта в Іспанії…………………………………………………………...52

1

10.2 Засоби масової інформації в Іспанії……………………………………53

10.3 Сієста в Іспанії…………………………………………………………...53

10.4 Злочинність в Іспанії…………………………………………………….54

11 Цікаві факти………………………………………………………………55

2

Вступ

Іспанія (ісп. і Галісії Іспанії, кат Іспанії, баск Espainia, окс Espanha ....),

офіційно - Королівство Іспанія (ісп. і Галісії Рейно де Еспанья, кат Regne

д'Еспанья, баск Espainiako Erresuma, окс .... Reialme d'Espanha) - держава на

південному заході Європи зі столицею в місті Мадрид. Іспанія займає більшу

частину Піренейського півострова. Згідно з однією з версій, назва країни

походить від фінікійського виразу «і-шпанім» - .. «берег кроликів». Займає 4/5

території Іберійського півострова, Канарські і Балеарські острови загальною

площею 504 782 км ² (разом з невеликими суверенними територіями на

африканському узбережжі, містами Сеута і Мелілья), будучи четвертою за

величиною країною в Європі після Росії, Україні та Франції. Середня висота

поверхні Іспанії 650 метрів над рівнем моря. Країна є однією з найбільш

гористих країн Європи.

Межує з:

Португалією на заході Піренейського півострова;

Британським володінням Гібралтар на півдні Іберійського півострова;

Марокко в північній Африці (напіванклави Сеута і Мелілья);

Францією і Андоррою на півночі.

Іспанія омивається Атлантичним океаном на півночі і заході, а також

Середземним морем на півдні і сході.

Національне свято в Іспанії - День іспанської нації, щорічно

відзначається 12 жовтня.

Державний прапор Іспанії

Прапор Іспанії складається з трьох горизонтальних смужок: червоної,

жовтої і червоної. Середня жовта смужка в два рази ширша, ніж червоні. У ній

ліворуч поміщений герб Іспанії.

Символічне значення кольорів цього прапора

легенда зв'язує з його походженням. Згідно з

відданням, один з королів Арагона побажав мати

свій прапор. Оглядаючи різні проекти прапорів, він

зупинився на одному з гладким золотим полем. Потім він велів подати кубок

3

свіжої крові тварин і, окунув в нього два пальці, монарх провів ними по

жовтому полотнищу, на якому вийшли дві червоні смуги. Згодом прапор

Арагона став державним прапором усієї Іспанії. Після встановлення в 1938 році

режиму Франка цей прапор став прапором Іспанії.

Прапор був введений 19 грудня 1981.

Державний герб Іспанії

Герб Іспанії - зведення воєдино усієї її історії. На нім представлені усі

королівства, які об' єдналися в сучасній Іспанії,: Кастілія представлена замком;

Леон, Астурия і Галисия - лівому; Арагон, Каталонія і Балеарські острови -

чотирма червоними смугами на золотому фоні; Наварра - у вигляді ланцюгів;

Андалусия зображена у вигляді граната, оскільки в Іспанії він зростанні в

основному тільки на землях Гранады - останньої мусульманської держави,

захопленої християнськими королями в ході Реконкисты; гербова лілія

представляє короля і його сім 'ю; корона, що вінчає герб, - знак того, що Іспанія

- королівство. Колони символізують Геракловы Стовпи, так раніше називали

Гібралтар, який свого годині вважався краєм світу.

Цікаво відмітити, що усім відомий знак долара - це ті самі

Геракловы Стовпи, обвиті стрічкою.

Напис "Plus Ultra" (а точніше "nec plus ultra") означає "далі

нікуди".

Державний гімн Іспанії

Гімн Іспанії називається "Марш гренадерів", або "Королівський марш".

Испаниский гімн - один із старих у світі, проте дата його написання, а також

ім'я композитора, що написав його, не відомі. Перша згадка про нього

зустрічається в 1761 році. У 1770 році король Карл III (Carlos III) затвердив "La

Marcha Granadera" як офіційний "Марш честі", який став виконаються під час

офіційних церемоній. А оскільки він постійно виконувався під час заходів, де

були присутніми члени королівського прізвища, іспанці стали вважати його

своїм національним гімном і прозвали його "Королівським маршем".

Гімн є винятковою власністю держави, яка визначатиме умови і час його

виконання.

4

Уперше цей гімн прозвучав в 1910 році і регулярно виконувався до квітня

1931 року, коли в Іспанії була повалена монархія. Король Альфонс ХIII відбув у

вигнання, а партитуру "Королівського маршу" відправили до архіву. В період

Другої Республіки (1931-1939) "El Himno de Riego" став національним гімном

замість "Королівського маршу". Але 17 липня 1942 року Франко підписало

декрет, відповідно до якого "Королівський марш" став національним гімном

країни. У документі перераховувалися офіційні заходи світського, церковного і

військового характеру, під час яких його належить виконувати. Особливо

обмовлялося, що слухати гімн необхідно стоячи.

Гімн Іспанії, Франко, що використалося під час диктатури, :

Viva Espan~a!

Alzad los brazos, hijos

del pueblo espan~ol,

que vuelve a resurgir.

Gloria a la Patria que supo seguir,

sobre el azul del mar el caminar del sol. ?

Triunfa Espan~a!

Los yunques y las ruedas

cantan al compa's del himno de la fe.

Juntos con ellos cantemos de pie

Заснована - 1469 (особиста унія); 1515 (єдина монархія)

Офіційні мови: іспанська, галисийский (в Галісії), каталонська (у

Каталонії, на Балеарських островах, і в Валенсії), баскська (в Країні Басків, і в

Наваррі), аранська (в Валь-д'Аране)

Найбільші міста: Мадрид, Барселона, Валенсія, Севілья

Форма правління: Конституційна монархія, король

Територія: 504 782 км ²

Валюта: євро (€) (EUR, код 978)

Інтернет-домен: .es

Телефонний код: +34

Часові пояси: UTC +1, літом +2

5

Карти Іспанії

Карта регіонів Іспанії

Карта доріг Іспанії

6

Фізична карта Іспанії

Карта популяції населення Іспанії

7

1 Фізико-географічна характеристика

1.1 Рельєф

Рельєф Іспанії дуже різноманітний. Центр країни знаходиться на відстані

300 кілометрів від моря. У рельєфі домінуючу роль відіграють системи гірських

хребтів і високогірних плоскогір'їв.

Плоскогір'я і гори складають близько 90 відсотків її території Майже

половину поверхні країни займає велике, найбільше в Європі високе -. Із

середньою висотою 660 метрів - Плоскогір'я Месета Воно відрізняється

чергуванням плато, складчасто-брилових хребтів і гірських улоговин

Центральна Кордильєра поділяє Месету на дві частини: північну і південну.

Месета

На півночі Месету облямовують потужні Кантабрійські гори, які

простяглися вздовж узбережжя Біскайської затоки на 600 кілометрів, ізолюючи

внутрішні райони від впливу моря В їх центральній частині знаходиться масив

Пікос-де-Еуропа. (С іспанської - Піки Європи). З висотами до 2648 м Ці гори

альпійського типу складені в основному відкладеннями кам'яновугільного

періоду - вапняками, кварцитами, пісковиками Кантабрійські гори -.

орографічне і тектонічна продовження самої потужної гірської системи Іспанії -

Піренеїв.

8

Піренеї

Піренеї представляють собою кілька паралельних хребтів, простягаються з

заходу на схід на 450 кілометрів. Це одна із самих важкодоступних гірських

країн Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше 2500

метрів), вони мають лише кілька зручно розташованих перевалів. Всі перевали

знаходяться на висоті 1500-2000 м Тому лише чотири залізні дороги йдуть з

Іспанії до Франції. дві з них обходять Піренеї по узбережжю з північного заходу

і південного сходу, а ще дві залізні дороги перетинають Піренеї на ділянках

Аербе - Олорон-Сент- Марі і Рипол - Прад, через систему тунелів Найбільш

широка і висока частина гір -. центральна Тут знаходиться головна їх вершина -.

пік Ането, що досягає 3405 метрів.

З північного сходу до Месете примикає система Іберійських гір,

максимальна висота (пік Мон-кайо) - 2313 метрів.

9

Іберійські гори

Між східними Піренеями і Іберійськими горами простягаються невисокі

Каталонські гори, південні схили яких уступами обриваються до Середземного

моря Каталонські гори (середні висоти 900-1200 метрів, вершина - гора Каро,

1447 метрів). Слід на протязі 400 кілометрів майже паралельно березі

Середземного моря і фактично відокремлює від нього Арагонське плато.

Ділянки прибережних рівнин, розвинені в Мурсії, Валенсії і Каталонії на північ

від мису Палос до кордону з Францією, відрізняються високою родючістю.

Весь південний схід Піренейського півострова зайнятий Кордильерой-

Бетика, що представляє собою систему масивів і хребтів Кристалічної віссю її

служать гори Сьєрра-Невади По висоті вони поступаються в Європі тільки

Альпам Їх вершина, гора Муласен, що досягає 3478 метрів, - ... Вища точка

півострівної Іспанії Проте найвища гірська вершина Іспанії знаходиться на

острові Тенеріфе (Канарські острови) -. це вулкан Тейде, висота якого досягає

3718 метрів.

10

Велика частина території Іспанії розташована на висоті близько 700 метрів

вище рівня моря. Це друга за висотою країна в Європі після Швейцарії.

Єдина велика низовина - Андалуська - Розташовується на півдні країни. На

північному сході Іспанії в долині р. Ебро розкинулася Арагонська рівнина

Менших розмірів низовини тягнуться вздовж Середземного моря За

Андалузької низовини протікає одна з головних річок Іспанії (і єдина

судноплавна в нижній течії) - Гвадалквівір Решта річок, у тому числі найбільші:

Тахо і Дуеро, пониззя яких розташовані на території сусідньої Португалії, Ебро,

Гвадіана, - відрізняються різкими сезонними коливаннями рівня і порожистим

плином ..

Великі території країни страждають від нестачі води З цим пов'язана і

проблема ерозії -. Щорічно видувається мільйони тонн верхнього шару грунту.

Столиця Іспанії - Мадрид - розташований в географічному центрі країни і є

найбільш «високою» столицею Європи.

На узбережжі Іспанії налічується більше двох тисяч пляжів: Коста Брава-,

Коста-Дорада, Коста-дель-Ассар, Коста де Альмерія, Коста-Бланка, Мар-

Менор, Коста-дель-Соль, Коста-де-ла-Лус, Ріас -Бахас, Ріас-Альтас, Коста-

Кантабріка, Канарські і Балеарські острови.

Карта прибережних зон Іспанії

Попережжя Коста Бланка

11

Попережжя Коста Брава

Попережжя Коста дель Соль

12

Попережжя Коста Дорада

Попережжя Коста де Ассар

13

1.2 Клімат

Іспанія є однією з найтепліших держав в Західній Європі. Середня

кількість сонячних днів складає 260-285. Середня річна температура на

узбережжі Середземного моря становить 20 градусів тепла. Взимку

температура опускається нижче нуля звичайно тільки в центральних і північних

районах країни. Влітку температура піднімається до 40 градусів і вище (від

центральної частини до південного узбережжя) На північному узбережжі

температура не така висока - близько 25 градусів тепла.

Теплий іспанський пляж

Для Іспанії характерні дуже глибокі внутрішні кліматичні відмінності, і

вона тільки умовно може бути цілком віднесена до середземноморської

кліматичної області. Ці відмінності виявляються як у температурі, так і в річних

сумах і режимі опадів.

На крайньому північному заході клімат м'який і вологий зі слабкими

коливаннями температури протягом року і великою кількістю опадів. Постійні

вітри з боку Атлантики приносять багато вологи, головним чином взимку, коли

панує туманна і хмарна погода з дощів, майже без морозів і снігу. Середня

14

температура самого холодного місяця така ж, як і на північно-заході Франції.

Літо жарке і вологе, середня температура рідко нижче 16 градусів тепла. Річна

кількість опадів перевищує 1070 мм, а місцями сягає 2000 мм.

Зовсім інші умови у внутрішніх частинах країни - на плато Старої та Нової

Кастилії і Арагонської рівнини. У цих районах позначається вплив

плоскогірних-улоговинні рельєфу, значної висоти і місцевого континентального

повітря Для них характерно відносно мала кількість опадів (не більше 500 мм

на рік) і різкі коливання температури по сезонах У Старій Кастилії і на

Арагонської рівнині бувають досить холодні зими з морозами і сильними,

різкими вітрами, .. літо спекотне і досить сухе, хоча максимум опадів припадає

на цей сезон року У Новій Кастілії клімат трохи м'якше, з більш теплою зимою,

але також з малою кількістю опадів. Землеробство у всіх цих районах потребує

штучного зрошення.

1.3 Грунти

На північному заході Іспанії на приморських рівнинах і на вітряних схилах

гір розвинуті бурі лісові грунти. Внутрішні райони країни - Стара і Нова

Кастилія, Іберійські гори і Арагонське плато - характеризуються коричневими

грунтами. У найбільш сухих безлісних місцевостях представлені малопотужні

карбонатні сіро-коричневі грунти з ділянками солончаків у депресіях рельєфу. В

аридних ландшафтах Мурсії розвинуті сіроземи. Вони не гіпсоносні і не

засолені, при зрошенні дають високі врожаї плодових та інших культур.

Виділяються тяжкоглинисті грунти баррос на плоских стародавніх алювіальних

рівнинах, що особливо сприятливі для вирощування рису.

1.4 Рослинний і тваринний світ

Різноманітність кліматичних умов - від вологих на півночі до аридних на

півдні - обумовлює неоднорідність флори і рослинності Іспанії. На півночі

виявляються риси подібності з Центральною Європою, а на півдні - з Африкою.

Сліди лісової рослинності в Мурсії, Ла-Манчі і Гранаді свідчать про те, що в

минулому значна частина території Іспанії була вкрита лісом, однак зараз ліси і

рідколісся займають всього 30% площі країни, причому лише 5% припадає на

повноцінні зімкнуті деревостани.

15

На північному заході країни виростають вічнозелені дубові ліси. У

гірських лісах більше листопадних видів дубів, поряд з буком, ясенем, березою

і каштаном, що типово для Центральної Європи. У внутрішніх районах Іспанії

місцями збереглися невеликі масиви сухих вічнозелених лісів з перевагою дуба,

що перемежовуються з сосновими лісами і чагарниками. У найбільш

посушливих місцевостях Нової Кастилії, Арагонського плато і Мурсії

зустрічаються фрагменти напівпустель (зазвичай на солончаках).

Гарний природний краєвид Іспанії

У тих районах Південної Іспанії, де випадає більше опадів, особливо

вздовж узбережжя, представлені типові середземноморські чагарниково-

трав'яні співтовариства типу гарига і томілара Для гариги характерно участь

місцевих видів дроку і волошок, для томілари -. Присутність ароматичних

губоцвітих (чагарникові види тим'яну, розмарину і др), а також ладаника

Особливий різновид гариги становлять розсіяні зарості карликової віялової

пальми, дуже характерною для Андалусії, а також співтовариства з перевагою

високої трави альфа, або еспарто, - .. витривалого ксерофіта, що дає міцне

волокно.

16

Рослинність Іспанії

Фауна Іспанії складається з представників тваринного світу як центрально-

європейських, так і африканських видів Тут зустрічаються такі види тварин:

• Білки

• Бурі ведмеді

• Вовки

• Генетта

• Єгипетські мангусти

• Зайці

• Кроти

• Лісовий кіт

• Лисиці

• Олені

• Рисі

Також найбільш численними з ссавців в Іспанії є:

• Гірський (піренейський) козел - живе лише в гірських районах.

• Кабан - зустрічається у багатьох регіонах країни.

• Козуля

• Лань - водиться в Естремадура (в полустепях) і в провінції толерує (в

горах).

• Олень - також як і гірський козел, зустрічається тільки в гонних районах

Благородні олені є об'єктами спортивного полювання ..

• Серна - зустрічається в Кантабрійськіх горах (схід Піренеїв).17

З домашніх тварин, вирощують биків для кориди на фермах поблизу міст

Саламанка і Севілья.

З плазунів тут мешкають:

• Змії - Середземноморська і іспанська гадюка.

• Хамелеони - Зустрічаються в південній частині Іспанії.

• Ящірки

У напівпустелях на південно-сході Іспанії водяться скорпіони і тарантули.

Для Іспанії характерні наступні види птахів:

• Білий лелека

• Блакитна сорока

• Гусь

• Дрохва - цей птах одна з найбільших в Європі. Зустрічається в степових

місцевостях в Естремадура і Месете.

• Рудий кеклик

• Султанська курка

• Качка

• Фламінго

• Чапля

У водах Атлантичного океану займаються уловом сардин. Також тут

ловлять таких водних мешканців як.:

• Алака

• Анчоуси

• Боніто

• Мерлузи

• Молюски

• Тріска

У прибережних водах Середземного моря водяться:

• Анчоуси

• Лангусти

• Лосось

18

• Раки

• Тунець

Річки та озера багаті такими видами риб як:

• Лінь

• Усач

• Форель

1.5 Корисні копалини

Надра Іспанії рясніють корисними копалинами. Особливо значні запаси

металевих руд, родовища яких пов'язані з виходами складчастого підстави

Месети або з вулканічними породами гірських споруд. За північно-західній

околиці Месети, в межах Галлійского масиву, в каледонскіх і протерозойських

гранітних інтрузіях є олов'яні, вольфрамові і уранові руди. По південній околиці

Месети простягнулася смуга свинцево-цинково-срібних родовищ Там же

знаходиться велике родовище ртуті, що має світове значення – Альмаден.

Карта корисних копалин Іспанії

Залізні руди є на півночі і півдні Іспанії Вони приурочені до структур

мезозойського і альпійського магматичного циклів Це відомі родовища району

19

Більбао на північному схилі Біскайською гір і в Альмерії на південному схилі

Бетські Кордильєр. На півночі у відкладеннях карбону, що заповнюють

передгірську депресію Астурійський гір, знаходиться найбільший в країні

кам'яновугільний басейн. Крім того, невеликі родовища кам'яного вугілля є на

південному схилі гір і в деяких інших районах. В кайнозойських відкладах

міжгірських і внутрігорних депресій залягають товщі солей і бурого вугілля.

Значні запаси калійних солей розташовуються в межах рівнини Ебро. Варто,

однак, відзначити, що більшість родовищ корисних копалин на території країни

мають дуже скромні розміри і досить сильно вичерпані , як і багато родовища

інших європейських регіонів, що робить Іспанію залежною від експорту

корисних копалин, в основному, з Північної Африки.

2. Економіка

Згідно з даними Міжнародного валютного фонду, Іспанія в даний час -

дев'ята економічна сила в світі, згідно номінального ВВП. Традиційно Іспанія -

20

сільськогосподарська країна, крім того є одним з найбільших виробників

Західної Європи. З середини 1950-х років промислове зростання був швидким і

швидко досяг більшої ваги, ніж сільське господарство в економіці країни.

Плани розвитку, які почалися в 1964 році, допомогли розширити економіку,

проте в кінці 1970-х почався період економічного спаду через зростання цін на

нафту, і збільшення імпорту пов'язаного з встановленням демократії та

відкриттям кордонів. Збільшилася розвиток сталеливарної промисловості,

розвиток судноверфей, текстильної промисловості. Дохід, отриманий від

туризму також досить високий. З тих пір, як Іспанія стала повноправним

членом Європейського союзу економічна політика еволюціонувала в залежності

від цієї наднаціональної організації. Після Другої світової війни Іспанія

знаходилася в ізоляції. США не надали країні економічну допомогу (за планом

Маршалла) і Іспанія стала розвивати замкнуту самодостатню економіку. Це

спричинило за собою високий ступінь втручання держави в ринкові відносини,

збільшення частки державної власності.

Іспанія обганяє своїх сусідів по рівню економічного розвитку

2.1 Гірничодобувна промисловість

Найстарша галузь промисловості - гірничодобувна Іспанія, багата

корисними копалинами, є одним зі світових лідерів з видобутку ртуті (близько

21

1500 тонн на рік, головний центр - Альмаден) і піритів (близько 3 мільйонів

тонн на рік, головним чином в районі Уельви). В Європі виділяється здобиччю

поліметалевих і уранових руд, срібла. Видобувають залізні (1400000 тонн в 1996

році, протока Біскайя, Сантандер, Луго, Ов'єдо, Гранада, Мурсія), свинцево-

цинкові, вольфрамові мідні, титанові руди, кварц , золото, калійні солі та ін

Нафта і газ імпортуються Щорічний видобуток нафти становить близько 30 млн

т, і покриває менше 10 відсотків потреб Іспанія займає дев'яте місце в світі і

перше серед країн ЄС з видобутку металомісткого сировини по енергоносіях -

сороковому місці в світі.

Видобуток кварцу в Альмадені

2.2 Машинобудування

Серед галузей машинобудування виділяються суднобудування (старі

центри розташовані на півночі країни: Більбао, Хихон, Сантандер; нові - на

північно-заході: Ель-Ферроль, Віго, на сході: Картахена, Валенсія, Барселона, і

на півдні: Севілья, Кадіс) автомобілебудування (виробництво автомобілів, у

тому числі «Сеат» концерну «Фольксваген» 2,2 мільйона в 1996 році; центри:

Барселона, Мадрид, Вальядолід, Віторія, Памплона, Віго). та електротехнічна

промисловість Розвинене також виробництво устаткування для хімічної, легкої,

харчової промисловості і виробництва будматеріалів.

22

Іспанський автомобіль – Сіат Леон

2.3 Транспорт

Іспанська дорожня мережа в основному централізована з 6 шосейними

дорогами, що з'єднують Мадрид з Країною Басків, Каталонія, Валенсія,

Андалусії, Естремадура і Галіcіей. Крім того, швидкісні шосе проходять уздовж

атлантичного і середземноморського узбереж.

Іспанські автодороги

Перша залізниця збудована в 1848 році. Загальна довжина рейкового шляху

в 2004 році становила 14 781 км, з яких 8791 км електрифіковано.23

Широка колія (1665 мм) 11829 км (електрифіковано на постійному струмі 3

кВ 6950 км)

Стандартна колія (1435 мм) 998 км (всі електрифіковані на змінному струмі

25 кВ)

Вузька колія (1040 мм) 1926 км (електрифіковано 815 км)

Вузька колія (914 мм) 28 км (всі електрифіковані)

Іспанія в даний час має 1272 км високошвидкісних залізничних ліній, що

пов'язують Мáлагу, Севілью, Мадрид, Барселону і Вальядолід. Якщо амбітна

програма іспанських високошвидкісних залізничних ліній буде виконана, до

2020 року Іспанія буде мати 7000 км (4300 миль) високошвидкісних залізничних

ліній, що дозволяють дістатися з провінції до Мадрида менш ніж за 3:00 і до

Барселони протягом 4:00. Більша частина залізничної мережі належить

державній компанії Administrador де Infraestructuras Ferroviarias Іспанії (ADIF),

рух по залізниці регулюється державною установою RENFE. Також на даному

ринку беруть участь регіональні компанії (FEVE ФСК, Euskotren, FGV, SFM).

Метро є в Барселоні, Мадриді, Більбао, Жироні, Малазі, Пальіе де

Майорка, Сатандере, Севільї, Валенсії.

Потяг Мадрид-Барселона

Іспанія знаходиться на 4-му місці за обсягом вантажних перевезень в ЄС на

2010 рік. Перевезення вантажів в контейнерах склали 112 млн тонн, що вивело

Іспанію на перше місце за даним показником. Поряд з Нідерландами, Бельгією,

24

Румунією, Словенією та Болгарією Іспанія є країною з високою часткою

транспортних перевезень за межі ЄС. На 2010 рік іспанські порти Альхесирас і

Валенсія увійшли в рейтинг 20 великих портів Європи за розмірами вантажного

тоннажу. За обсягами туристичних перевезень в рейтинг увійшли порт

Альхесирас і порт Пальми де Майорка.

Аеропорти Іспанії підпорядковані громадської організації Іспанські

Аеропорти та Аеронавігація (Aeropuertos Españoles у Navegación Aerea (Aena)),

яка в свою чергу підпорядкована Міністерству Розвитку (Міністерство Fomento

Іспанії). Згідно із Законом про автономію Каталонії від 2006 року три

каталонських аеропорту були передані у відання Женералітета Каталонії, який

ними керує спільно з громадською організацією Aerocat. Аеропорт Мадрида

(Барахас) з пасажиропотоком 50800000 в 2008 році один з найбільш

завантажених аеропортів в світі. Аеропорт Барселони (Ель-Прат) обслужив 30

млн пасажирів у 2008 році . Менш завантажені аеропорти знаходяться в Гран-

Канарія, Малага, Валенсії, Севільї, Мальорці, Аліканте і Більбао.

Іспанськими авіакомпаніями є: Air Europa, Air Nostrum, Air Pullmantur,

Binter Canarias, Iberia LAE, Iberworld, Islas Airways, Spanair, Vueling Airlines.

Іспанія має намір мати мільйон електромобілів до 2014 року, як частина

плану уряду по економії енергії та покращення екології.

2.4 Легка промисловість

З галузей легкої промисловості найбільше значення мають текстильна і

шкіряно-взуттєва промисловість (на частку Іспанії припадає 4 відсотки

світового експорту взуття).

2.5 Харчова промисловість

У харчовій промисловості виділяються виноробство (по виробництву

виноградних вин Іспанія в Європі поступається лише Франції та Італії),

виробництво рослинного масла (1700000 тонн в 1996 році, Іспанія - світовий

лідер по виробництву оливкового масла (близько 0,5 мільйонів тонн на рік),

плодоовочевих і рибних консервів. Іспанія входить в першу десятку світових

виробників автомобілів, судів, ковальсько-пресового устаткування і газових

компресорів, верстатів, нафтопродуктів і хімічних товарів. Половина

25

промислового виробництва зосереджено на північному сході (Каталонія),

півночі країни (Астурія, Кантабрія, Країна Басків) і у Великому Мадриді.

2.6 Сільське господарство

Провідна галузь сільського господарства - рослинництво (дає св 1/2

вартості продукції). Вирощують пшеницю (близько 20% посівних площ),

ячмінь, кукурудзу (в центральних і південних областях країни), рис (на

зрошуваних землях Середземноморського узбережжя. Його врожайність в

Іспанії - одна з найвищих у світі), картопля і цукровий буряк, бобові, помідори,

цибуля, перець, баклажани та інші овочі (овочі займають 60% посівних площ),

оливки - (провідне місце по вирощуванню оливок в світі) - (Андалусія,

Кастилія-ла-Манча, Естремадура), цитрусові і тютюн.

2.7 Рибний промисел

Іспанія входить в першу десятку країн світу по улову риби і морепродуктів

(1100000 тонн в 1996 році) і їх переробці, є великим експортером свіжої риби і

рибних консервів.

Основна частина промислу ведеться біля берегів Країни Басків і Галісії.

Найбільше виловлюють сардин, хека, макрелі, анчоусів і тріски. Щорічно 20-

25% всього улову переробляють на консерви.

3 Населення

Динаміка зміни чисельності населення:

РікКількість населення

1 р.6,5 млн чол.

26

500 р.4,5 млн чол.

1000 р.6 млн чол.

1300 р.11,3 млн чол.

1500 р.6,2 млн чол.

1800 р.11,55 млн чол.

1900 р.18,6 млн чол.

1932 р.24,1 млн чол.

1959 р.29,9 млн чол.

1977 р.36,3 млн чол.

2009 р.45970000 чол.

Населення Іспанії складає 46160000 чоловік (жовтень 2011).

Міське населення - 76% Щільність населення -. 79,7 чол / Км ².

Офіційна мова - кастильського; в автономних областях офіційними поряд з

кастильською (іспанським) є і інші мови (каталонської-валенсійською-

Балеарський в Каталонії, Валенсії і на Балеарських островах, баскська в Країні

Басків і Наваррі, галісійська в Галісії, Аранська в Каталонії).

95% віруючих - католики Незважаючи на це, 67% населення Іспанії

підтримали ідею офіційної реєстрації одностатевих шлюбів З липня 2005 року в

країні набув чинності закон, що легалізував одностатеві шлюби і надає

одностатевим парам право на всиновлення дітей ...

За межами країни проживають понад 2,7 млн іспанців, у тому числі в

країнах Північної та Південної Америки 1700000, в Західній Європі понад 1

млн (головним чином у Франції та Німеччині).

Згідно генетичним дослідженням Лідського університету, проведеним в

2008 році, 20% сучасного населення Іспанії має семітські корені (і 11% мають

арабські і берберські коріння).

27

4 Історія

Сучасна людина розселився на Піренейському півострові близько 35 000

років тому. Дані молекулярної генетики кажуть про те, що франко-

кантабрийских регіон, де в епоху палеоліту спостерігалася максимальна

щільність населення, був джерелом генів більшості сучасного населення.

Європи, по крайней мірі, по жіночій лінії (мітохондріальна гаплогрупа H). Саме

в цьому регіоні знайдені численні пам'ятки палеолітичного мистецтва -

наскальні малюнки (печера Альтаміра та ін) і статуетки.

28

Рисунки на стінах печери Альтаміра

Кілька типів культур змінили один одного. Можливо, сучасні баски є

нащадками одних з перших поселенців в Європі після закінчення

льодовикового періоду. За 1200 років до н е. побережжя почало освоюватися

фінікійцями. Заснована ними колонія Гадес - нині місто Кадіс фінікійці і греки

залишили свідоцтва про місцеві племена, узагальнено називалися іберами, що

володіли досить високою культурою, але розпадаються на безліч дрібних

племен і не мали єдиної організації. У V-III ст. до н. е.. сюди прийшли кельти і

змішалися з іберами в народ кельтіберов. Після Пунічних воєн (III-II ст. до н. 29

е..) римляни почали підкорення Іберії, що завершилося у час правління

імператора Августа (див. Римська Іспанія).

З II ст. н. е. тут стало поширюватися християнство. З другої половини V

століття н. Е. Сюди вторглися вестготи (візіготи), вандали, алани і заснували тут

королівства. У 711-718 рр.. Майже всю територію Іспанії завоювали араби,

включили країну в свій Халіфат. Незабаром Халіфат розпався на ряд держав. У

Кордові утрималося правління династії Омейядів, яка досягла свого розквіту в

X в. Християнські королівства (Кастілія, Арагон, Леон) вели безперервну

боротьбу за відвоювання території у маврів (Реконкіста). У 1492 г королівство

Арагон і Кастілія узяло останній оплот маврів - Гранаду У цей же період Іспанія

відправляє свої кораблі в Нове Світло, завойовує величезні колонії В Європі в

правління імператора Карла V Габсбурга (. 1516-1556 рр.) Іспанія є центром

Священної Римської імперії і найбільшою державою, опорою Католицької

церкви в боротьбі з Реформацією. Поразка іспанського флоту («Непереможної

армади») в 1588 р., програш війни з Англією в 1607 р. і втрата нідерландських

провінцій в 1648 р. ознаменували кінець впливу в Європі. Приплив золота із

заморських колоній не сприяв розвитку місцевого сільськогосподарського і

ремісничого виробництва. У правління Філіппа III почалася епоха занепаду

Іспанії, чому сприяла і інквізиція, що пригнічувала всяку вільну думку. На

початку XVII ст. боротьба європейських династій за іспанський престол

привела до Війни за іспанську спадщину , на зміну Габсбургам прийшли

Бурбони. У XIX в відбулося 5 незавершених революцій в 1808-1814, 1820-1823,

1834-1843, 1854-1856 і 1868-1874 рр. Боротьба йшла не стільки між

монархістами і лібералами, скільки між прихильниками модернізації і

традиціоналістами. Після всіх революцій утвердилася конституційна монархія.

В 1812-1826 рр.. Домоглася незалежності велика частина іспанських

колоній в Латинській Америці, до початку XX в. Залишилися в основному

перейшли до США та Німеччини.

4.1 XX століття

У 1923 р., При живому монарху, встановилася військова диктатура

генерала М. Прімо де Рівери. Король вже в цей період не мав ніякої влади в

30

країні. У січні 1930 р., після втрати підтримки в армії, не зумівши виправити

положення справ після гострого економічної кризи минулого року, країну

покидає її диктатор. 14 квітня 1931 р від свого престолу відрікся останній з

Бурбонів, Альфонс XIII – партії, що його підтримували, зазнали нищівної

поразки на виборах. Уряд сформували прихильники зміни ладу. Незабаром Н.

Самора став першим прем'єр-міністром республіки Іспанія. Так почався

республіканський період.

Радикальна політика нового уряду по відношенню до землевласників,

церкви, армії, граничний лібералізм до сепаратистськи налаштованим регіонах

півночі і сходу зустрічали гарячу підтримку однієї частини населення і пекуче

відчуття ненависті в іншої. Локальні повстання змінювали один одного.

Незважаючи на всі радикальні заходи за два роки уряд не добився ніяких

успіхів в економіці На виборах в листопаді 1933 року в уряд повернулися

консерватори, реформи були зупинені Тепер погроми і заколоти по всій країні

стали проводити вже їх противники - ліберали і анархісти На наступних

виборах в січні 1936 року знову, як у 1931 році, перемогли радикали -

«Народний фронт» з участю Комуністичної партії. Новий склад Kóртесів

(парламент Іспанії) відновив втілення в життя радикальної політики,

сподіваючись крайніми заходами почати вирішувати якнайглибші проблеми в

економіці країни.

У липні того ж року консервативні генерали на чолі з Х. Санхурхо підняли

добре підготовлений заколот. Проте в перші ж дні повстання, після смерті

старого лідера в авіаційній катастрофі, новим главою змови довелося стати

нерішучому раніше Ф. Франко. Націоналісти звернулися по допомогу до

фашистської Німеччині та Італії, комуністи отримали допомогу від СРСР і

багатьох лівих партій Європи і світу. Почалася Іспанська Громадянська війна.

Республіканці в своїй зоні експропріювали землю, підприємства, банки,

організували переслідування священиків і ченців. На «націоналістичної»

території всі традиційні інститути були відновлені, влада зосередилася в руках

Франка Фронт збройного протистояння простягнувся через всю країну За три

роки повільного переможного просування в боях були завойовані всі провінції,

31

що підтримують республіканців З перших до останніх тижнів війни в облозі

знаходилася здався столиця - Мадрид В ці роки Іспанія - головна дипломатична

проблема всіх розвинених країн світу.

У 1939 р. після перемоги військових диктатура була поширена на всю

країну, політичні партії були заборонені, окрім підтримувала Франко

фашистської «фаланги». Іспанія дотримувала нейтралітет під час Другої

світової війни, хоча і послала на Східний фронт «Блакитну дивізію».

У 1947 році Іспанія була знову оголошена королівством (проте престол

залишався незайнятим при регенстві «каудильйо» Франко).

У листопаді 1975 року, після смерті Франко, королем був проголошений

Хуан Карлос I, почався демонтаж фашистського режиму і демократичні

перетворення. У грудні 1978 р. вступила в силу нова конституція.

У 1985 році Іспанія вступила в Європейський Союз (ЄС). Країна Басків і

Каталонія за конституцією в 1978 році отримали значну автономію, але в них до

сих пір існують і сепаратистські рухи (особливою непримиренністю

відрізняється баскська терористична організація ЕТА).

Національне свято - 12 жовтня (День іспанської нації, дата відкриття

Америки Христофором Колумбом).

4.2 XXI століття

У березні 2004 року в Мадриді на підступах до залізничного вокзалу Аточа

прогриміли 13 вибухів, в результаті яких було вбито 191 і було поранено 2050

людей. Цей теракт був організований підпільної ісламістської організацією, що

слідувала ідеології «Аль-Каїди». Вибухи сталися за три дні до парламентських

виборів і стали відповіддю терористів на участь іспанських військових у

військовій операції в Іраку. Більшість іспанців возложілo провину за теракти на

уряд прем'єр-міністра Хосе Марії Аснара, який послав іспанські війська на

підтримку США і Великобританії.

32

Результати теракту в Мадриді

Уряд Аснара прийняло це рішення в односторонньому порядку, не

погодивши його з парламентом (Кóртесамі) і всупереч масовим протестам

громадянського суспільства, що виступав на багатотисячних демонстраціях

проти участі іспанської армії у війні. До того ж масові опитування населення,

що проводилися державним агентством, вказували на те, що близько 80%

населення країни було проти вступу Іспанії у війну. Очолювана Аснаром

Народна партія програлa вибори 14 березня 2004 року.

На початку 2004 року новий соціалістичний уряд Хосе Луїса Родрігеса

Сапатеро вчинив крутий поворот у зовнішній політиці Іспанії від підтримки

курсу США до солідарності з більшістю країн Євросоюзу. Після перемоги на

виборах 14 березня 2004 соціалістичний уряд вивів іспанські війська з Іраку,

виконавши таким чином важливий пункт виборчої програми Іспанської

соціалістичної робочої партії (ІСРП). На наступних парламентських виборах,

що відбулися в 2008 році, перемогу знову здобула ІСРП. Нові парламентські

вибори в Іспанії відбулися 20 листопада 2011 року.

У 2005 році в Іспанії були легалізовані одностатеві шлюби. Таким чином,

Іспанія стала третьою державою в світі, після Голландії і Бельгії, що визнала

юридична рівноправність шлюбних союзів незалежно від статі подружжя. В

33

даний час одностатеві шлюби визнані в багатьох країнах, а також у деяких

штатах США.

5 Політична структура

Іспанія - конституційна монархія. Глава держави – король. В даний час

-Хуан Карлос I. Законодавчий орган двопалатний парламент - Генеральні

кортеси (конгрес депутатів і сенат). Складається з Сенату (259 місць - одні

депутати обираються прямим загальним голосуванням, інші - призначаються

законодавчими органами провінцій; всі сенатори обираються на 4-річний

термін) і Конгресу Депутатів (350 місць - обираються за партійними списками

на 4-річний термін). Виконавчу владу очолює прем'єр-міністр - лідер партії, що

набрала більшість голосів на виборах до парламенту.

34

Всього в Іспанії офіційно зареєстровано понад 500 політичних партій і

громадських організацій.

5.1 Партії

Народна партія Іспанії

Іспанська соціалістична робоча партія, ІСРП

Комуністична партія

Регіоналісти.

До великих регіональних партій можна віднести каталонський блок

Конвергенція і Союз, каталонську партію «Ескерра републікана», БНП,

Канарські коаліцію.

Лідер Народної партії Іспанії Маріано Рахой зі своєю дружиною Ельвірою

стоять перед виборцями на трибуні

6 Адміністративний поділ

35

Основною адміністративно-територіальною одиницею в Іспанії є

автономне співтовариство (ісп. Comunidad Автономного, іноді в російських

текстах вживається термін автономна область). В даний час в країні налічується

17 автономних спільнот. Автономні співтовариства мають власні статути, уряд

спільнот розділяє владу з центральним урядом представницькими органами

автономних співтовариств є парламенти (Parlamento), в Астурії - генеральна

управа (хунти генерал), в Мурсії , Естремадура та Мадриді - збори (Asamblea), в

Арагоні, Кастилії-ла-Манчі, Кастилії-і-Леоне і Валенсії - палати (кортеси),

виконавчими органами - уряд (Gobierno), в Галісії, Естремадура, Кастилії-ла-

Манчі, Кастилії-і-Леоне - управи (хунти), в Арагоні і Наваррі - депутації

(Diputación), в Андалусії, Астурії і Валенсії - поради (Consejo), кожен з цих

виконавчих органів складається з голови (Presidente) і радників (Consejero) .

У свою чергу автономні співтовариства діляться на провінції (Provincias) -

їх налічується 52, включаючи два так званих автономних міста (ciudades

autónomas) в Африці - Сеута і Мелілья представницькими органами провінцій є

провінційні депутації (Diputación провінцій), ісполінітельнимі органами

36

-Управи уряду ( Хунта-де-Gobierno), кожна з яких складається з голови

(Presidente) і вокалів (вокал).

Провінції діляться на Комарки, а Комарки, в свою чергу, діляться на

муніципії (аж до окремих селищ і навіть кварталів в межах населених пунктів)

Представницьким органом муніципія є - Аюнтамьенто (муніципалітет),

виконавчим - управа місцевого уряду (Хунта-де-Gobierno місцеве), кожна з яких

складається з алькальда (алькальд) і вокалів (вокал).

7 Міста

Найбільшими містами Іспанії є:

Мадрид

37

Барселона

Валенсія

Севілья

Сарагоса

Малага

Мадрид (ісп. Madrid [maðɾið]) - столиця і

найбільше місто Іспанії, а також

адміністративний центр однойменних провінції

та автономного співтовариства. Муніципалітет

перебуває в складі району (Комарків) Ареа-

Метрополітана. Найбільший економічний,

політичний і культурний центр країни.

Населення міста - 3273 млн жителів (2010).

Місто розташоване в центральній частині

Піренейського півострова. Великий Мадрид

являє собою агломерацію площею 1,2 тисячі км

². Саме місто розташовується на території

площею 607 км ² і включає 21 адміністративний

район. Великий транспортний вузол (залізні, швидкісні шосейні дороги, один з

найбільших в світі аеропортів ).

Барселона (кат. Барселоні [bəɾsəɫonə], ісп Барселоні [baɾθelona].) - друге за

населенням місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонія та

однойменної провінції. Порт на Середземному морі в 120 км від кордону

Франції. Найбільший промисловий і торговий центр Іспанії. Один з

найважливіших туристичних пунктів в європейських маршрутах.

38

Населення Барселони - 1615908 осіб (INE

2008). Барселона - друге місто в Іспанії за

чисельністю населення після Мадрида і десяте в

Європейському союзі. У передмістях міста

проживає 3186461 жителів, а провінція Барселона

нараховує 4928825 жителів.

У 1992 році Барселона приймала літні

Олімпійські ігри. У 2004 році в Барселоні

проходив Всесвітній культурний форум 2004 року.

У березні 2010 року Барселона стала столицею

Середземноморського союзу, до якого входять 43

країни.

Валенсія (ісп. Valencia [balenθja], кат. Валенсія

[valensja]) - місто в Іспанії, центр автономного

співтовариства Валенсія і однойменної провінції.

Третє за кількістю жителів місто Іспанії після

Мадрида і Барселони. Розташоване у впадання

частково осушеної річки Турія в Середземне море .

Севілья (ісп. Sevilla [seβiʎa]) - місто на півдні

Іспанії з населенням 700 000 мешканців. Є столицею

автономного співтовариства Андалусія і провінції

Севілья. Муніципалітет перебуває в складі району

(Комарков). Велика Севілья Згідно з легендою, була

заснована грецьким героєм Гераклом Жителі міста

називаються по-іспанськи «севільянос».

Севілья є четвертим за кількістю населення містом в Іспанії, великим

промисловим і торговим центром, а також центром туризму. Розташована на

родючій, добре освоєної рівнині, по обидві сторони річки Гвадалквівір, який

судноплавний до Севільї також і для морських кораблів. Завдяки безлічі веж,

Севілья з усіх сторін являє собою величну панораму.

39

Стародавня частина міста розташована на лівому березі Гвадалквівіра і

оточена передмістями Лос Умерос, сестер, Баратільо, Карретеріа, Ресолана, Сан

Бернардо, Сан Роке і ла Кальсада, а також Макарена. Від давньої міської стіни з

вежами 66 сьогодні залишилися тільки фрагменти. На правому березі річки

розташований район Тріана.

Вид з берега Гвадалквівіра на район Тріана. Севілья

Сарагоса (ісп. Zaragoza [θaɾaɣoθa] Араго Сарагосі.) - місто на північному

сході Іспанії, столиця автономного регіону Арагон, провінції Сарагоса і

однойменного округу (Comarca-де-Сарагоса). Розташована в середній течії

річки Ебро, близько 200 метрів над рівнем моря. На 30 вересня 2010 року в

Сарагосі проживає 701 090 чоловік, вона є п'ятим за величиною містом Іспанії.

Символи Сарагоси - базиліка Дель Пілар і Ебро

Малага (ісп. Málaga [malaɣa]) - місто на півдні Іспанії, в Андалусії.

Адміністративний центр провінції Малага, населення складає 561 250 чоловік

(2007). Є пляжі, численні готелі та пансіонати. Транспортний вузол Коста-дель-

Соль. Муніципалітет знаходиться в складі району (Комарков) Малага-Коста-

дель-Соль. Займає площу 395 км ².40

Вид на Малагу

У Малазі збереглися руїни римського театру (I століття нашої ери) та

пам'ятники арабського зодчества - підносяться над центром міста палац-

фортеця мавританських королів Алькасаба (будівництво розпочато в XI столітті

на місці римського бастіону) та фортеця-маяк Хібральфаро (перебудований в

XIV столітті на місці фінікійського поселення). Вражаючий своїми розмірами

кафедральний собор Малаги зведений в стилі ренесанс в 1528 році і отримав

прізвисько Ла-Манкіта («Однорука дама») тому, що його друга вежа так і не

була побудована через відсутність коштів.

У Малазі також знаходиться найменша церква в світі - Санта-Ісабель-де-

Унгрія-ін-Коломарес Внутрішня площа цієї будівлі неправильної форми -.

Всього 1,96 м ².

41

8 Культура

Іспанія по праву вважається музеєм під відкритим небом. Простори цієї

країни дбайливо зберігають культурні та історичні пам'ятники, які мають

світову славу.

Найзнаменитіший музей Іспанії - - знаходиться в Мадриді. Його велику

експозицію неможливо оглянути за один день Музей був заснований Ізабеллою

Брагансской, дружиною короля Фердинанда VII Прадо має власну філію,

розташований в Касон дель Буена-Ретіро і зберігає унікальні колекції

іспанського живопису і скульптури XIX століття, а також твори англійських і

французьких живописців. У самому ж музеї представлені великі експозиції

іспанського, італійського, нідерландського, фламандського і німецького

мистецтва. Своєю назвою Прадо зобов'язаний алеї Прадо-де-Сан-Херонімо, де

він розташовується, прокладеної ще в епоху Просвітництва. В даний час фонди

музею Прадо становлять 6000 картин, більше 400 скульптур, а також численні

коштовності, що включають королівські і релігійні колекції. Протягом кількох

століть свого існування Прадо протегували багато королів.

Музей Прадо в Мадриді

42

Купол на вітрилах, виконаних в конструкції стільникового склепіння у

вигляді бджолиних сот (Гексагон), ісламська архітектура Іспанії.

Вважається, що сама перша колекція музею Прадо склалася ще при Карлі I,

відомому як імператор Священної Римської імперії Карл V. Його спадкоємець,

король Філіп II, прославився не тільки своїм кепським характером і

деспотизмом, але і любов'ю до мистецтва. Саме йому музей зобов'язаний

безцінними придбаннями картин пензля фламандських майстрів Філіп

відрізнявся похмурістю світогляду, не дивно, що правитель був прихильником

Босха -. художника, відомого своєю химерною песимістичною фантазією

Спочатку Пилип придбав полотна Босха для Ескоріал - .. спадкового замку

іспанських королів І лише в XIX столітті картини були перенесені в музей

Прадо. Зараз тут можна побачити такі шедеври нідерландського майстра, як

«Сад насолод» і «Віз сіна». В даний час в музеї можна насолоджуватися не

тільки живописом і скульптурами, а й театральними постановками,

покликаними «оживляти» знамениті полотна. Перша така інсценування була

присвячена картинам Веласкеса і користувалася величезним успіхом у публіки.

В Іспанії знаходиться ще безліч унікальних музеїв та галерей: Музей

Пікассо і Національний музей мистецтва Каталонії, розташовані в Барселоні,

Національний музей скульптури в Вальядоліді, Музей Ель-Греко в Толедо,

Музей Гуггенхайма в Більбао, Музей іспанського абстрактного мистецтва в

Куенці.

Національний музей мистецтва Каталонії

43

8.1 Іспанська кухня

Національна кухня відрізняється традиційним приготуванням страв на

оливковій олії, а також великою різноманітністю фруктів і зелені. Її основою є

цибуля, часник, солодкий перець і зелень. Прянощі застосовуються помірно,

зате шафран – у великій кількості. З перших блюд найбільшою популярністю

користується суп-крем, наприклад манний суп-крем з мигдалем. Кожне

національне блюдо має кілька десятків різновидів Одне з таких блюд - паелья,

яка готується з рису, шматочків курчати і свинини, солоної риби і крабів, гороху,

перцю, лимона і цілого букета прянощів Інше поширене блюдо тортилья -

густий картопляний омлет, з грибами, рибою та м'ясом. Зазвичай її подають на

вечерю, коли вся сім'я в зборі і спала денна спека. Тортилья готують у всіх

провінціях Іспанії, але особливо її люблять в Барселоні. У будь-якому ресторані

або прибережному кафе подають "тапас" - різноманітні легкі закуски: оливки,

фермерський хліб, омлет і т. д. З десертів найпопулярнішими є пудинги та

солодкі пироги з начинкою з мигдального крему. З напоїв віддають перевагу

натуральним червоним винам і мінеральній воді.

Страви іспанської кухні

44

8.2 Спорт

Основним видом спорту в Іспанії є футбол. З початку XX століття

баскетбол, теніс, велоспорт, гандбол, мотоспорт і, нещодавно, Формула-1, також

важливі завдяки присутності іспанських чемпіонів у всіх цих дисциплінах.

Сьогодні Іспанія - провідна світова спортивна держава, розвиток спорту в країні

особливо підштовхнули літні Олімпійські ігри в Барселоні.

В 2008 році Іспанія отримала перемогу на чемпіонаті Європи з футболу, а в

2010 році - перемогу на чемпіонаті Світу з футболу в ПАР.

Фернандо Торрес забив переможний гол німцям

у фіналі чемпіонату Європи, 2008 рік

Андрес Інієста своїм голом робить Іспанію чемпіоном світу, 2010 рік

45

Взагалі, в 2000-і роки збірні Іспанії вигравали чемпіонати світу та Європи

практично по всіх ігрових видів спорту: по футболу, баскетболу, водному поло,

хокею на траві, хокею на роликах, гандболу, волейболу і Кубок Девіса з тенісу.

Ель Класико

Ель Класико (исп. El Clásico, кат. El Clàssic), або Дербі Іспанії (исп. El

derbi Español, кат. El derbi espanyol) або Суперкласико (исп. El Superclasico, кат.

El Superclàssic) - футбольні матчі між мадридським "Реалом" і каталонською

"Барселоною". Конкуренція також відбувається і між Мадридом і Барселоною -

двома найбільшими містами в Іспанії. Эль Класико вважається одним з

найяскравіших і принциповіших протистоянь світу. Кожного разу цей матч стає

великою подією для всього футбольного світу.

Зародження кокуренції

З самого початку зародження футболу в Іспанії найбільш конкурували два

клуби, які були представниками столиці Іспанії ("Реал Мадрид") і столиці

провінції Каталонія ("Барселона"). Такий феномен протистояння із спортивної

точки зору йде глибоко в соціологію країни і політики.

Мадрид - місце уряду і королівського сімейства. Особливо впродовж ери

Francoist, це починало представляти консервативні доцентрові сили. У 1902

році братами Падросом і Хулианом Паласиосами був утворений футбольний

клуб "Мадрид" (Madrid Football Club). 29 червня 1920 року король Іспанії

присвоїв клубу титул Королівський, що по-іспанськи звучить як Real - звідси

нинішня назва клубу (Real Madrid).

З іншого боку майже усі ідеї того, що сформували сучасну історію Іспанії -

республіканізм, федералізм, анархізм, синдикализми комунізм - зародилися,

головним чином, в Каталонії. Барселона також є центром моди країни (одяг,

мистецтво).

У столиці Каталонії професійний футбольний клуб з'явився на 3 року

раніше. Засновник клубу - Жоан Гампер - назвав команду на честь міста -

"Барселона" (FC Barcelona).

46

В результаті диктатур Примо де Рівери (Primo de Rivera) і, Франсиско

Франка (Francisco Franco), місцеві мови і культури Іспанії були пригноблювані.

Тим часом, "Барселона" ставала "більше, ніж клуб" (исп. mes que un club - це

нинішній девіз клубу) із-за свого передбачуваного зв'язку в прогресивних

переконаннях.

13 червня 1943 року "Реал" встановив рекорд по кількості забитих голів у

ворота суперника, в матчах Эль Класико, тоді "Реал" в 1/2 фінали Кубку Іспанії

забив у ворота "Барселони" 11 м'ячів і виграв матч з рахунком 11:1.

У 1950-і роки конкуренція між клубами посилилася, особливо в результаті

боротьби за Альфредо Ді Стефано. Ді Стефано зробив враження як на

"Барселону" так і "Реал", поки він грав в клубі "Мильонариос" в Боготі під час

страйку гравців в його рідній Аргентині. "Реал" і "Барселона" намагалися

підписати з ним контракт, але нерозбериха виникла із-за самого Ди Стефано,

який в цей час перейшов в "Мильонариос" з "Ривер Плейта" в обхід правилам

ФІФА. Згодом як "Барселона", так і "Реал Мадрид" вірили, що вони все-таки

підпишуть його. У результаті Ди Стефано перейшов в "Реал".

Альфредо прекрасно вписався до складу Реала і став одним з його

символів. З ним "Мадрид" зумів завоювати п'ять Кубків Європейських

Чемпіонів.

У 1960 роках конкуренція між клубами досягла вже європейського рівня,

коли вони зустрілися двічі в розіграші Кубку Чемпіонів. "Реал Мадрид" виграв

у "Барселони" в 1960 році (потім "Реал" виграв цей турнір), а в 1961 році успіх

вже святкувала "Барселона" (правда у фіналі каталонський клуб поступився

"Бенфіці" з рахунком 3-2).

Провідні гравці "Барселони" переходили в стан одвічних суперників лічене

число разів : в 1988 році - Бернд Шустер, в 1994 - Микаель Лаудруп, а в 2000 -

португалець Луїш Фігу, чий трансфер став на той момент найдорожчим в історії

футболу.

Дві команди знову зустрілися в півфіналі Ліги Чемпіонів 2001/02 - перший

матч який відбувся на "Камп Ноу", "Реал" виграв у "Барселони", забивши два

безмовних гола на її полі, а в матчі у відповідь на "Сантьяго Бернабеу" команди

47

зіграли внічию 1:1. У результаті "Реал" вийшов у фінал турніру і виграв його,

завоювавши свій дев'ятий Кубок чемпіонів, встановивши новий рекорд по

кількості перемог в цьому турнірі.

У чемпіонаті Іспанії сезону 2008/2009 (2 травня 2009 року) в матчі 34 туру

"Реал" - "Барселона", що став вже 154 Ель Класико, перемогу отримала

"Барселона" з рахунком 2:6, встановивши рекорд результативності. До цього

гостьовій команді жодного разу не вдавалося забити шість м'ячів у ворота

"Реала" на Сантьяго Бернабеу. Цей матч вирішив долю титулу чемпіона Іспанії -

шанси "Реала" наздогнати "Барсову" стали тільки теоретичними (окрім того, що

"Реалу" тепер треба було тільки перемагати, також була потрібна осічка

"Барси").

29 листопада 2010 р. на "Камп Ноу" відбулося чергове Ель Класико. Що

йшов після 12 турів на першому місці "Реал" (10 перемог, 2 нічиїх, 0 поразок,

м'ячі 33-6), очолюваний Жозе Моурінью, був розгромлений 5:0. Матч проходив

нервово, ряснів сутичками футболістів, яким було показано 12 жовтих і 1

червона картка.

20 квітня 2011 р. на "Местальї" у Валенсії проводився фінал Кубку Короля

між "Реалом" і "Барсою". Лише у додатковий час суперникам вдалося відкрити

рахунок, і зробив це Кріштиану Роналду, який замкнув подачу Анхеля Ді Марії.

У результаті Кубок дістався "Реалу", що отримав перемогу над "Барселоною"

після трирічного періоду поразок.

27 квітня і 3 травня 2011 р. команди зустрілися у рамках півфіналу Ліги

чемпіонів 2010/2011. У Мадриді на Сантьяго Бернабеу "Барселона" перемогла

2:0 (обидва м'ячі забив Мессі), а в матчі у відповідь на "Камп Ноу" була

зафіксована нічия 1:1 (голи: Педро у "Барселони" і Марсело у "Реала"). По сумі

двох матчів у фінал турніру вийшла "Барселона", де зустрілася на лондонському

"Уемблі" з англійським клубом "Манчестер Юнайтед", обігравши його з

рахунком 3:1 (голи у "Барселони": Педро, Месси, Вилья). Таким чином, команди

встановили своєрідний рекорд - 4 гри за 18 днів.

Останнє Ель-класико відбулось 21 квітня 2012 року в рамках розіграшу

Чемпіонату Іспанії. Матч відбувся на стадіоні «Барселони» «Ноу-камп», де

48

«Реал» переміг з рахунком 1:2 і зробив вагомий крок до чемпіонства (Голи:

Санчес – Хедіра, Роналду).

Протистояння «Роналду-Мессі» - символ останніх Ель-класико

9 Збройні сили

49

2 листопада 2004 року прем'єр Іспанії Хосе Луїс Родрігес Сапатеро

оголосив нову доктрину національної оборони Іспанії 1/2004.

Колишня військова доктрина була прийнята в грудні 2000 року урядом

Хосе Марії Аснара. Зокрема, в ній велике значення надавалося готовності

іспанських збройних сил до вирішення можливих внутрішніх соціальних або

територіальних конфліктів (армія, згідно іспанської конституції, захищає країну

не тільки від зовнішнього, а й від внутрішнього ворога). Дії армії за межами

Іспанії визначалися її членством в НАТО і трансатлантичної солідарністю з

США.

У новій доктрині 1/2004 головним ворогом Іспанії (як зовнішнім, так і

внутрішнім) оголошується тероризм. Відзначається, що відтепер іспанські

війська зможуть брати участь у міжнародних миротворчих акціях, прямо

схвалених ООН або, як було в Косово, які користуються очевидною підтримкою

світової спільноти. Крім того, для участі у військових діях буде потрібно дозвіл

парламенту Іспанії.

У новій військовій доктрині підвищена роль генштабу оборони JEMAD,

який очолює генерал Фелікс Санс. Наприкінці жовтня 2004 він зробив заяву про

необхідність «врівноважити» нерівноправні відносини між Іспанією і США, що

склалися після 1953 року, коли Іспанія і США підписали військову угоду про

співробітництво в галузі оборони, за яким США отримали право на

використання в Іспанії декількох великих військових баз.

У 2001 Іспанія скасувала військову повинність і повністю перейшла до

професійної армії.

В Іспанії немає законів, що забороняють відкритим геям і лесбіянкам

служити в збройних силах. 4 березні 2009 року міністр оборони Іспанії Карме

Чакон (перша жінка на цій посаді) видала указ, що відміняє раніше існував

закон, який забороняв транссексуалам служити в збройних силах.

10 Різні питання

10.1 Освіта в Іспанії

50

В Іспанії діє система обов'язкового безкоштовного середньої освіти з 6 до

16 років. У державних школах навчаються близько 70%, в державних

університетах -. 96,5%.

Найбільші університети країни: Мадридський автономний університет,

Комплутенсе (в Мадриді), Барселонський центральний і автономний, Сантьяго-

де-Компостеа, Політехнічний університет у Валенсії.

Мадридський автономний університет, Комплутенсе

Барселонський центральний і автономний університет,

Сантьяго-де-Компостеа

10.2 Засоби масової інформації в Іспанії

51

Іспанія має добре розвиненою мережею засобів масової інформації.

Видається 137 газет і близько 1000 журналів. Найбільш читаються щоденні

газети «Паїс», «Мундо», «Вангуардія», «АБЦ», «Періодика», «Марка».

Журнали для жінок Patrones , Labores дель HOGAR, Moda.

Ведучими радіостанціями є СЕР, Копе, Радіо Насьональ де Еспанья (РНЕ).

Міжнародний відділ іспанського національного радіо, відомий як радіо

Зовнішньої Іспанії веде свої передачі іспанською та шести іноземними мовами.

Російська служба іспанського іномовлення працює (з невеликою перервою) ще з

часів Франко, але менш відома ніж аналогічні мовники російською з США,

Німеччини, Франції.

Найбільші телеканали. ТВЕ (охоплює всю територію країни), приватні

студії «Телесінко» і «Антена 3», а також круглосотучний новинний канал 24

Horas, що віщає по всьому світу. В автономних спільнотах є власне регіональне

телебачення, що віщає в тому числі і на національних мовами.

Іспанська спортивна журналістка Сара Карбонара бере інтервью у свого

чоловіка, футболіста мадридського «Реалу» Ікера Касільяса

10.3 Сієста в Іспанії

В кінці грудня 2005 року уряд Іспанії видав закон, за яким перерва на обід

тільки в офіційних установах відтепер обмежується однією годиною (з 12 до 13

годин), при цьому самі установи будуть закриватися о 18 годині вечора. Раніше

перерва на обід (так звана сієста) у державних установах Іспанії тривала з двох

до чотирьох годин дня, при цьому робочий день закінчувався о 8:00 вечора.

52

Руйнуючи традицію полуденної сієсти, влада Іспанії сподіваються підвищити

продуктивність праці.

10.4 Злочинність в Іспанії

В останні роки частка іммігрантів серед іспанських правопорушників

поступово збільшувалася. Це пов'язано з посиленням імміграції до Іспанії (у

тому числі і нелегальної), з країн Африки, а також з Латинської Америки. Серед

останніх особливо активізувалися дві банди з Домініканської республіки

«Dominicans Don’t Play» («Домініканці не жартують») і Trinitarios («Тринітарії»

- названа так на честь підпільної організації «La Trinitaria», що боролася за

незалежність Домінканской республіки від Гаїті в 1838 році).

Члени організації Dominicans Don’t Play

53

11 Цікаві факти

- Протяжність самого популярного іспанського курорту Коста Брава, - 240

км, від кордону з Францією до міста Бланес.

- Коста-Дорада перекладається як Золотий берег. Зовсім не дарма так

назвали цей курорт. Довгі пляжі з блискучого білого піску при певному

сонячному освітленні стають золотими ...

- З будь-якого готелю на Коста-дель-Соль можна з'їздити до Севільї,

Кордову, Гранаду і т.д., загалом, розглянути ближче і відчути на собі, що

значить жаркий іспанський південь, з домішкою арабського колориту.

- "Іспанія" в перекладі означає "земля кроликів";

- Наприкінці минулого століття муніципалітет Мадрида прийняв історичне

рішення знести історичний центр міста, який не відповідав великої столиці і

гальмував її розвиток. Тому практично все сьогоднішнє місто побудоване в

кінці 19 початку 20 століття.

- Алкала (Алькала) - головна і найпопулярніша вулиця, перетинає майже

весь Мадрид. Починається поруч з площею Сіль, а закінчується десь за площею

Биков (Ventas) .

- Растор знаходиться в районі Ла Латина - мадридський вуличний ринок.

Тут за викидними цінами можна придбати все від військової форми країн блоку

НАТО до кераміки. Єдині елементи військової форми, які іноді вдається

побачити на Растр, це офіцерські кашкети, завезені з московського Арбата і не

мають ніякого відношення до НАТО.

- В Барселоні є такий фонтан, з якого, як кажуть, якщо вип'єш не виїдеш з

Іспанії. Не варто лякатися, вода у фонтані не отруєні. Насправді, попити з

фонтану, вірніше з питного фонтанчика, рівнозначно кидання монетки у

водойму. Хочеш знову повернутися сюди, кинь монетку або випий водиці.

- Центр Мадрида - площа Пуерта-дель-Соль (Пуерта дель Соль - Ворота

сонця) з маленькою скульптурою - "Ведмедик під малиновим кущиком", яку так

обожнюють іспанці.

54

- Крім того в Мадриді є музей Америки, музей романтики, військовий

музей, музеї шинки.

- З незвичайних пам'яток Мадрида цікавий пам'ятник дияволу - "Падший

ангел", розташований він у парку Ретіро.

- У Мадриді верескливі крики папуг можуть повністю заглушити

традиційні для іспанської столиці трелі канарок.

- Севілья - батьківщина зухвалого Дон Жуана, лукавого цирульника Фігаро,

звабливої Кармен. Тутешня земля дала світові Сервантеса, Лопе де Вегу,

Кальдерона, Гойю, Мурільо, Веласкеса, Пікассо. Звідси йшли відкривати

невідомі землі каравели Колумба, Магеллана.

55